Professional Documents
Culture Documents
«Середній клас» як «порожній означник» - клас і міське спільне в ХХІ столітті
«Середній клас» як «порожній означник» - клас і міське спільне в ХХІ столітті
2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Дон Калб
Національна розвідувальна рада (НРР) заявила з усією серйозністю: світ
швидко стає «урбанізованим» та «середньокласовим». Інші економічні
дослідження також містять схожі висновки. Згідно з заявою Ради,
утворення світового міського середнього класу буде найбільш значимою
характеристикою глобальних соціальних змін протягом наступних трьох
десятиліть.
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 1/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Усе це я приймаю як підгрунтя і вихідну точку для цього тексту. Тут моїм
завданням є загострити інструменти, запропоновані цим
міждисциплінарним згуртуванням навколо класу та міського простору,
щоб здійснити те, у чому взагалі-то і вбачають місію антропології:
деконструювати самовпевненість ліберального наративу — «усі хороші
інституційні речі в одному пакеті», як сказав Альберт Хіршман, —
показати його межі та слабкі місця, а також висвітлити його суперечності,
які ретельно приховуються. Я спробую це зробити, зокрема, за
допомогою всім відомого прийому антропологів: окреслити емпіричну та
історичну складність деяких явищ і неминучі діалектичні суперечності
класового та міського в умовах, які врешті, подобається це нам чи ні,
впираються в капіталістичну сучасність — радше суперечливе, аніж
лінійне історичне явище.
Класові головоломки
Чим же є цей світовий середній клас для Національної розвідради та її
прибічників? Робоче визначення базується на щоденних витратах на
душу населення, тобто на «критерії споживання». Отже, представники
середнього класу — це не бідняки, які витрачають менше 2 доларів на
день (за «Паритетом купівельної спроможності», ПКС — дуже
приблизним статистичним конструктом, який використовують економісти
для «врівноваження» різних рівнів цін у світі). Водночас їхні витрати не
перевищують 50 доларів на день. Вони також не можуть належати до 5%
найзаможніших співгромадян (витрачаючи 50 доларів на день, можна
потрапити до цієї категорії у країнах на кшталт Сомалі чи Таджикистану).
Не дивно, що в епоху глобалізації капіталу та всесвітньої комодифікації
повсякдення до цієї надто широко визначеної категорії потрапляють
дедалі більше людей (Kalb 2005).
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 2/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 3/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Тут слід додати дещо про ідею класу. Антропологи та історики часто
відходять від соціологічного та економічного поняття класу (Carrier and
Kalb 2014). Соціологи й економісти схильні використовувати більш
позитивістське та часто об’єктивізоване поняття класу, який вони
розглядають як нішу у наперед визначеній структурі, яку належить
наповнити «культурним» змістом. Такі ніші відображають шкали
офіційного доходу з сучасних органограм про виробництво: аналітик
об’єднує низку конкретних професій — «позицій» — у певну категорію
класу, а тоді перевіряє деякі припущення про те, в чому представники цих
професій вбачають власні інтереси. Саме так і виникло позитивістське
визначення чітко окресленого «робітничого класу з синіми комірцями» чи
«середнього класу». А тепер порівняйте це з широко деталізованим
підходом Ллойда Ворнера у його класичному дослідженні соціального
класу «Місто янкі» (Yankee City) в 1950-х (Warner 1963).
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 4/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 5/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 6/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Саме тут вступають у гру міста та міські процеси. Сассер і Тоннля (Susser
and Tonnelat 2013) стверджують, що міста — це, по суті, «спільне» у трьох
вимірах. Вони є спільним місцем праці та суспільного відтворення;
спільним простором для соціальної взаємодії, соціалізації та відпочинку;
нарешті, вони є спільним простором, у якому інтелектуали та митці
спілкуються зі звичайним населенням у житлових кварталах та в
установах і тим самим виробляють інтерпретації, коментарі та пояснення
щодо того, яким є суспільне життя в цьому спільному просторі і яким воно
може бути (про відповідне поняття спільного можна прочитати в Nonini
2006). Працюючи з поняттям «успільнення» (commoning) Девіда Гарві
(Harvey 2012), Сассер і Тоннля наголошують, що слід відрізняти спільне
від приватного та публічного. На відміну від цих радше юридично
окреслених інституційних сфер, спільне не буває просто формальним
фактом. Воно радше може перебувати в незадіяному стані, як постійна
можливість, що тримається на попередніх прагненнях, і його слід
пробудити, підживити, розвинути та втілити в активному процесі
боротьби, яку Гарві називає «успільненням». Тож саме міський простір як
такий — не як кількісний факт, а як суспільний процес і можливість
людини — зрештою слугує підґрунтям культурного ярликування,
ідентифікацій і можливих суперечливих солідарностей посеред відомо
слабких зв’язків у сучасному місті.
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 7/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Усе це було би неможливо без ідеї про дії від імені майже універсального
«робітничого класу», який укладав колективні договори та юридично
санкціоновані суспільні угоди з роботодавцями і державою. Спільні дії на
підтримку колективних переговорів були ключовими для колективного
управління. Результатом стало розширення публічної сфери та
окреслення сфери приватного. Ось як сформувалося сучасне
європейське міське життя (яке, втім, не обмежене лише Європою). По
суті, так сформувалася сучасна демократія (Tilly 2007).
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 8/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 9/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 10/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Неоліберальні викриття
Міські протести в Латинській Америці та Східній Європі були придушені
так само, як попередні міські заворушення — скажімо, повстання в
Парижі в 1848 чи у 1871: військовим натиском та поліцейським
управлінням. Іранські мулли винайшли новий спосіб: обертали «моральну
поліцію» проти міських лівих та зміцнювали теократичний режим. На
демократичному заході повстання придушували економічними засобами
(хоча цілеспрямовані поліцейські репресії відігравали значно більшу
роль, аніж прийнято вважати); а за тим і через міську логіку «подвійної
поляризації» (словами Джонатана Фрідмана) — поєднання дедалі
глибшої соціальної нерівності з посиленою конкуренцією між
«культурними ідентичностями».
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 11/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 12/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 13/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Безперечно, час від часу мешканці нетрів можуть витратити певну суму
грошей, пройтися по магазинах і придбати джинси, сарі чи мобільний
телефон. Але чи є підстави на більш теоретичному рівні говорити про
виникнення глобального міського середнього класу за повної відсутності
низового управління територією та населенням, під знаком якого
проходило європейське «робітниче» міське століття? Таке низове
управління охоплювало водночас усі сфери міського життя: житло, освіту,
здоров’я, громадський простір, а також якість робочих місць — повний
набір прав городянина. Всупереч цьому МакКінслі та схожі на нього діячі
зробили ставку на зручну химеру «якісного державного управління». Але
як можна очікувати такого управління за браку фундаментальної зміни у
класових та владних відносинах? Чи здатен його забезпечити
просвічений капіталістичний елітаризм? Сучасні гучні розмови про
«середній клас», який часто подають як синонім «гарного управління»,
слугують лише щоб приховати та трохи компенсувати ці очевидні
недоліки.
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 14/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 16/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Висновки
Якщо нам вистачить терпіння поглянути, що стоїть за досить грубими
цифрами, то ми побачимо, що ідея та реальність формування «світового
міського середнього класу» водночас безпідставна та страшенно
суперечлива. Протягом останніх тридцяти років найбільше поповнення
світового середнього класу відбулося, як це не парадоксально, в КНР — у
країні, яка водночас, без сумніву, породила міський промисловий
робітничий клас. Поза Китаєм велику частку «світового середнього
класу», згідно з панівним визначенням цієї категорії, можуть складати
мешканці нетрів та робітники на тих ланках глобальних ланцюжків
створення вартості, на яких найбільше структурного насильства. Решта
«середнього класу» — це звичайні наймані робітники. Також сюди можна
віднести тих, хто користувався допомогою соціальних програм лівого
спрямування у країнах Латинської Америки, де прагнули вкотре відновити
деякі класичні соціально-правові здобутки міського робітничого класу в
усьому світі (Бразилія, Чилі) або впроваджували місцеві народні варіанти
соціальної допомоги (Венесуела, Болівія, Еквадор).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 17/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Посилання:
Burawoy, Michael. 2000. “Reaching for the Global”. Michael Burawoy et. al.
(eds). Global Ethnography: Forces, Connections and Imaginations in a
Postmodern World. Berkeley: University of California Press
Castells, Manuel. 1983. The City and the Grassroots. Berkeley: California
University Press.
Davis, Mike. 2006. City of Quartz: Excavating the Future in Los Angeles.
London: Verso.
Graeber, David. 2011a. Debt: The First 5000 years. Melville House Publishing.
Hardt, Michael; Antonio Negri. 2006. Multitude: War and Democracy in the
Age of Empire. London: Penguin.
Harvey, David. 2012. Rebel Cities: From the Right to the City to the Urban
Revolution. London: Verso
Kalb, Don. 1997. Expanding Class: Power and Everyday Politics in Industrial
Communities, The Netherlands 1850-1950. Durham: Duke University Press.
Kalb, Don. 2005. ‘From Flows to Violence: Politics and Knowledge in the
Debates on Globalization and Empire’, Anthropological Theory 5(2): 176-204
Kalb, Don; Gabor Halmai (eds.). 2011. Headlines of Nation, Subtexts of Class:
Working Class Populism and the Return of the Repressed in Neoliberal
Europe. Oxford and New York: Berghahn Books.
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 18/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Kalb, Don. 2013. Financialization and the Capitalist Moment: Marx versus
Weber in the Anthropology of Global Systems. American Ethnologist.
Kalb, Don. 2014b. Class and the New Anthropological Holism. In James
Carrier and Don Kalb (eds.) Class in Anthropology. Forthcoming.
Katznelson, Ira. 1993. Marxism and the City. Oxford: Clarendon Press.
Lee, Ching Kwan. 2007a. Gender and the South China Miracle. Berkeley:
University of California Press.
Lee, Ching Kwan. 2007b. Against the Law: Labor Protests in China’s Rustbelt
and Sunbelt. Berkeley: University of California Press.
Mollenkopf, John; Manuel Castells (eds.). Dual City: Restructuring New York.
New York: Russell Sage Foundation.
Nonini, Donald. 2006. Introduction: The Global Idea of ‘the Commons’. Social
Analysis, vol. 50, nr 3: 164-77.
Sassen, Saskia. 1991. The Global City. Princeton: Princeton University Press.
Scott, James. 2012. Two Cheers for Anarchism. New Haven: Yale University
Press
Smith, Neil. 2010. Uneven Development: Nature, Capital and the Production
of Space. London: Verso
Susser, Ida (ed.). 2001. The Castells Reader on Cities and Social Theory.
Oxford: Wiley-Blackwell
Therborn, Goran. 2012. Class in the 21st Century. New Left Review 78,
November-December: 5-29.
Thompson, E.P.1965. The Making of the English Working Class. New York:
Warner, W.L. 1963. Yankee City. New Haven: Yale University Press.
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 19/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
Wolf, Eric. 1982. Europe and the People without History. Berkeley: University
of California Press.
Notes:
1. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), англ. Organisation for Economic Co-
operation and Development (OECD) — міжнародна організація, що об’єднує 34 країни світу, у більшості з
яких високий дохід громадян і високий індекс розвитку людського потенціалу (Human Development Index).
— Прим. ред. ↩
3. Тріада (the Triad) — Японія та індустріалізовані країни Південно-Східної Азії, Західна Європа та США.
— Прим. ред. ↩
Поширити
ꀁ
ꀂ
ꀃ
ꀄ
ꀅ
ꀰ
Рекомендовані
НАСИЛИЕ: СКЕЛЕТ В
Ми вітаємо відтворення матеріалів сайту
ШКАФУ КАПИТАЛИЗМА
(повністю або частково), якщо в них не внесено
жодних змін чи доповнень за умови 19/09/2018
гіперпосилання на сторінку оригінальної
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 20/21
08.10.2018 «Середній клас» як «порожній означник»: клас і міське спільне в ХХІ столітті
публікації. Використовувати матеріали з
комерційною метою заборонено. Думка авторів
«ЧМО
може не збігатися з позицією редакції.
СЕРЕДНЬОСТАТИСТИЧНЕ»
УРИВОК ІЗ КНИЖКИ
АРТЕМА ЧАПАЯ «THE
UKRAINE»
04/10/2018
ЧОМУ АМЕРИКАНСЬКІ
ВЧИТЕЛІ ВИМУШЕНІ
ПРАЦЮВАТИ НА ТРЬОХ
РОБОТАХ
03/10/2018
Вгору
https://commons.com.ua/uk/serednij-klas-yak-porozhnij-oznachni/ 21/21