1 Словосполучення і речення.

Словосполучення — найменша одиниця синтаксису, утворена з двох або більше слів на основі
підрядного зв’язку (одне зі слів — головне, друге — залежне). Словосполучення поділяються на
прості (два повнозначних слова) і складні (три й більше таких слів).

В основі простого і складного словосполучення лежить головне слово. Залежно від того, якою
частиною мови воно виражене, словосполучення поділяються на:
- іменні, де головним словом є іменник, прикметник, числівник, займенник: маленькі дерева,
чоловік у костюмі;
- дієслівні, де головним словом є дієслово та його форми: вивчаючи мову, спізнитися до школи,
скласти іспит;
- прислівникові, де головним словом є прислівник: особливо радісно,занадто весело.
Підрядний зв’язок виражає граматичну залежність одного слова від іншого.
Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, в якій
виражається самостійна думка. Воно може складатися з одного слова або групи слів.
Підмет — це головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, і
відповідає на питання: хто? що? За своєю структурою підмет може бути простим (виражений одним
словом) і складеним (кількома словами).
Способи вираження підмета:
- іменниками, займенниками в називному відмінку: У небі сонце — серед нив я.
- неозначеною формою дієслова: І плакати — це також щастя.
- прикметником та дієприкметником: Тоді старшенька моя й гукає.
- числівником: Обидва почували себе добре лише один біля одного.
- фразеологічними сполученнями: Бабине літо висіло на віттях як прядиво.
- власними назвами: В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.
- нерозкладними словосполученнями: За волю кожний з нас поляже.
- службовими словами і вигуками: Переможне «ура!» пронеслося над степом.
Присудок — це головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і
граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який
він є? хто він такий? що він таке?
За своєю структурою присудок може бути простим та складеним.
Простий присудок — особова форма дієслова, що передає граматичні значення часу, способу, виду,
особи, числа. Простий присудок можети бути виражений:
- інфінітивом: Я їй розказувати, а вона сміятись та ридати.
- наказовим способом (означає несподівану дію): Нехай громада судить межи нами!
- усіченим дієсловом (означає різку одноразову дію): Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки
— стриб! стриб! стриб!
Складений присудок складається з двох компонентів.