НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»

Факультет романо-германських мов

Кафедра англійської мови та літератури

РЕФЕРАТ
З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»
на тему:
«ШПИГУНСТВО ЗА ЧАСІВ СРСР ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ»

Викладач: Віктор Борисович

Атаманенко
Виконавець: студентка групи А-2
Войток Олександрина Семенівна

Острог, 2020

ЗМІСТ
1. ВСТУП
2. НАЙНЕЗВИЧНІШІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ШПИГУВАННЯ
3. ДОКУМЕНТАЛЬНІ СВІДЧЕННЯ
4. ПОДРОБИЦІ ЩОДО ДЖЕРЕЛ ЗНАЙДЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

5. ФІНАНСОВИЙ СТАН КРАЇНИ

6. ДЕЯКІ ВИСНОВКИ ТА ПРОГНОЗИ ЩОДО УКРАЇНИ З

ТОЧКИ ЗОРУ ЦРУ ЗА ЧАСИ СРСР

7. ДЕЯКІ ДАНІ ЩОДО РОСІЯНІЗАЦІЇ ВІД ЦРУ

8. ВІДОМОСТІ ЦРУ ПРО СПІЛКУ ШІСТДЕСЯТНИКІВ В

РАДЯНСЬКОМУ СОЮЗІ ТА ЇЇ УСПІШНІСТЬ З ПОГЛЯДУ
ЦРУ

9. ВИСНОВОК

10.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
 Мені хотілося б розпочати з того, що шпигунство в радянському союзі не
було чимось кумедним, несерйозним та не вартим уваги для його вивчення в
наші дні, тобто дні сучасних людей, більша частина з яких вже криштально
ясно розуміє, що весь сучасний світ згодом став трохи гуманнішим, трохи
кращим місцем для безпосереднього проживання в ньому представників
людства.
Я обрала саме цю тему для реферата тому, що ці дії в минулому значно
вплинули на наше теперішнє, на наших батьків та інші старші покоління,
яким довелося проживати в Україні в ті часи. Про ці аспекти тих жахливих
часів небагато хто знає й також їхню важливість для сьогоденного
суспільства мало хто усвідомлює.
Шпигунство в СРСР коїлося не лише з безпосередньої участі з боку органів
влади. В СРСР шпигунами були й звичайні люди, що до органів влади
особливого відношення не мали, але за власним бажанням та ініціативою без
зазріння совісті доповідали на сусіда.
У цьому рефераті я розгляну тему шпигунства в СРСР з точки зору ЦРУ,
оскільки мені видається цікавим розглянути всі ті події минулого, що так
зачепили український народ з точки зору стороннього спостерігача.

НАЙНЕЗВИЧНІШІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ШПИГУВАННЯ

 До зовсім недавніх часів майже нікому не було відомо, що за часів Холодної
війни воєнними та людьми інших багатьох професій використовувалися
голуби задля виконання різноманітних шпигунських завдань, що не так давно
розсекретило в подробицях ЦРУ.
За свідченням документів, таких птахів, як голубів, тренували для
безпосередньої участі у секретних дорученнях з фотографування таємних
об’єктів на території Радянського Союзу.
Ті ж самі документи свідчать, що ворон тренували та використовували, щоб
ті скидали пристрої для прослуховування на підвіконня, і що, наприклад,
дельфінів намагалися готувати до різноманітних підводних місій.
На думку ЦРУ тоді, тварини могли бути використані для виконання різних
унікальних завдань для підпільних операцій.
В Ленглі знаходиться штаб-квартира ЦРУ, в якій в свою чергу
розташовується музей, що, на жаль, на сьогодні недоступний широкій
публіці. Серед експонатів музею, що найяскравіше запам’ятовуються, є,
наприклад, модель реального розміру голуба із прив’язаною до його кінцівки
камерою.
Ті ж самі нещодавно розсекречені документи засвідчують про те, що
приблизно у 1970-х роках для операції, кодовою назвою якої була «Takana»,
усе ж використовували голубів із прикріпленими до них маленькими
камерами з функцією автоматичного фотографування оточуючого
середовища.
Саме цей вид птаха обрали для тренувань для виконання шпигунських
завдань тому, що голуб має здатність повертатися до дому де б його не
випустили.

2
 ДОКУМЕНТАЛЬНІ СВІДЧЕННЯ

Навіть те, що місто було складнодоступним та мало статус закритого міста

не допомогло владі приховати один із найсекретніших об’єктів в
Радянському союзі від очей ЦРУ, яким була база підводних човнів у
Балаклаві.
За свідченням документів, по той бік Атлантики чудово знали про це місце
ще на етапі його початкового будівництва.
У секретних звітних документах американської розвідки 1960 року
згадується певний хімзавод у Саках, що знаходився під посиленою
охороною. В них дуже детально описано сам план цього хімзаводу,
репортовано також зміну кольору і запаху рідини в його ж резервуарах.
Згадується навіть те, як директор-генерал жалівся на те, що деталі з Уралу
було затримано.
Історики, такі як, наприклад, Володимир Бірчак, впевнені, що ця інформація
щодо військово-промислового комплексу не могла бути отримана ЦРУ за
використання відкритих джерел, оскільки це точно була робота найманих
агентів.
Пан Бірчак також згадує про те, що документи з архіву СБУ підтверджують,
що сітка шпигунства була досить розвинена та що позиції ЦРУ були доволі
непоганими стосовно Радянського союзу.
В цих документах також згадуються викриті у Радянському союзі шпигуни.
Наприклад, вчений Володимир Бірчак розповідає, що одного разу, коли
співробітники КГБ схопили двох туристів з Нідерландів у 1966 році, то
виявили на їхніх плівках чимало засекречених об’єктів, що були потрібні для
розвідки.

ПОДРОБИЦІ ЩОДО ДЖЕРЕЛ ЗНАЙДЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

 Навіть зараз більшість своїх джерел ЦРУ не розкрила. Також більшість
імен, зазначених в документах, все ще залишаються заретушованими.
Історик же Максим Майоров разом з тим зазначає, що насправді випадків
потрапляння радянських високопоставлених чиновників до агентів ЦРУ було
вкрай, надзвичайно мало, оскільки в основному більшість інформації
поставлялася певними рядовими інформаторами, такими як
військовополоненими та відвідувачами Радянського союзу.
Копій секретних документів радянських архівів ЦРУ істориком ще не було
знайдено, але були повідомлення приблизно низового рівня, адже,
наприклад, задля виконання шпигунської роботи стосовно ядерного об’єкту
певному агенту цілком достатньо було лише зібрати кілька зразків ґрунту та
води біля цього ядерного об’єкту та вивезти із собою. За допомогою цього
можна було визначити потужності і тип виробництва певних субстанцій.
Загалом, тут більше використовувалася робота аналітиків, аніж викрадення
якихось документів, за словами пана Майорова.
В Україні був ще один напрямок занять ЦРУ, такий як заняття науково-
технічною розвідкою. В архівах ЦРУ існують цілі докладення різних членів
академії наук. Вони сфотографовані, перекладені на англійську в якості
наукових журналів з хімії та біології.
ЦРУ історики називають важливим у сенсі перевірки матеріалів, адже,
наприклад, коли виникло суперечення двох документів, таких як УПА і МГБ,
саме документи американської розвідки могли стати третім, вирішальним
джерелом повіреної інформації.

4
 ФІНАНСОВИЙ СТАН КРАЇНИ

В Україні мінімальна зарплата - 5 тисяч грн в місяць. Це відносно невелика

сума для середньостатистичного українця. Тож люди мусять виживати,
крадучи речі з роботи навіть зараз. Наприклад, у лікарні - лікарі крадуть
антибіотики, вколюючи пацієнтам лише половину дози, у продуктових
касири забирають продукти. Від такої ситуації застраховані хіба що партійні
робітники, КГБ, поліція. Особливо відчутна ця проблема у Львові - запевняє
ЦРУ.
Американці здобули також багато інформації про побутове життя
Радянської України. Це тисячі документів, від транспортних розкладів до
прогнозів погоди. Під наглядом перебувала уся територія Радянського союзу.
Зовсім не таємницею було розташування військових частин, станцій та інших
значущих закладів.
Такою класичною схемою можна описати роботу американських
розвідників. Вони довгий час перебувають на території цілевої країни,
слідкуючи за пресою СРСР. Або ж невзначай розмовляли з туристами, які цю
перебували на території цієї країни.
Таким чином було отримано величезний масив інформації. Тут були і
результати аеророзвідки, і "опитувань". Зіставляючи отримане з різними
іншими джерелами ЦРУ отримували важливі відомості про стан СРСР, про
те, як підібратися ближче...
Тепер ці відомості - це важливі історичні документи для постсоціалістичних
країн. Такою є і Україна. Чимало було знайдено сумних і правдивих
анекдотів про Хрущова...

ДЕЯКІ ВИСНОВКИ ТА ПРОГНОЗИ ЩОДО УКРАЇНИ З ТОЧКИ ЗОРУ

ЦРУ ЗА ЧАСИ СРСР
 На відміну від колишніх підпільників, дисидентський рух був роздрібненим,
а його учасники не надто цілеспрямованими та войовничими.
Якщо порівняти підпільницькі рухи з дисидентськими, то останні помітно
поступалися братерством, кількістю та бойовим духом. Поєднуючи це із
відкритим протистоянням вони неминуче прямували до провалу.
За українськими повстанцями шпигували і радянські собаки і ЦРУ. Хоча
скоріш ЦРУ слідкував за радянами і їх спостереженнями щодо українців.
Дисиденти були вельми роздробленими і були вихідцями різних професій, а
відповідно й різних соціальних верств населення. Одні знайшли собі
прихисток у філіалі гуманітарних наук, інші були представниками науково-
технічних сфер. І уся ця сила силенна різношерстих невдоволених людей
мала на меті незалежність.
Таким чином радянським було важко відслідкувати учасників страйків,
мітингів та демонстрацій.

ДЕЯКІ ДАНІ ЩОДО РОСІЯНІЗАЦІЇ ВІД ЦРУ

 Поступово російська мова перетворилася на основний засіб комунікації
людей між собою. Зокрема військових та партійців, стала абсолютно
основним засобом спілкування стосовно діловодства та побутового
спілкування, що особливо вплинуло на східноукраїнські міста.
Окрім цього, російською мовою починало говорити все більша кількість
учнів та студентів.
За шкільним законодавством було дозволено обирати мову навчання вільно,
проте те, що російська мова займала верховенний статус у всіх вищих
навчальних закладах, а також закриття україномовних шкіл залишало
батькам лише один-єдиний вибір – вибір російської мови як мови навчання.
Крім всього цього, не зважаючи на те, що в російських школах мову
українського народу було дозволено вивчати за бажанням, в україномовних
було обов’язковим вивчення російської мови.
Тож, загалом, в Радянському союзі чим вищим був рівень освіти на
кількість, наприклад, міського населення на конкретній, певній території, тим
частіше російська мова використовувалася в якості мови навчання у школах
та вищих закладах освіти.
Звіт ЦРУ зокрема посилається на деякі неофіційні дані, за якими йдеться
про те, що в певних містах Сходу України, таких як в Донецьку та
Дніпропетровську, українських шкіл вже взагалі більше не існувало.
Також, за свідченням професора-емігранта, в університеті Донецька
викладали лише російською.

ВІДОМОСТІ ЦРУ ПРО СПІЛКУ ШІСТДЕСЯТНИКІВ В

РАДЯНСЬКОМУ СОЮЗІ ТА ЇЇ УСПІШНІСТЬ З ПОГЛЯДУ ЦРУ
 Найбільше запам'яталася спілка "шістдесятників". До цього угрупвання
входили митці і поети. Не зважачи на загрози у вигляді пустуючих камер
в'язниці, вони відверто боролися за незалежність та рідну мову.
Через еліту УРСР українці були змушені йти брат на брата, адже
високопосадовці-українці захищали режим та політику Радянського союзу.
Однак не усі їх лідери були згодні із питанням централізації українських
округів.
Русифіковані українці (Дніпропетровська, Донецька області) погано, навіть
вороже відносилися до дисидентів. Тут жили майбутні партійні керівники.
Донецька партія була українським лідером. Таким чином Москва мала
враховувати потреби цього регіону.
Через еліту УРСР українці були змушені йти брат на брата, адже
високопосадовці-українці захищали режим та політику Радянського союзу.
Однак не усі їх лідери були згодні із питанням централізації українських
округів.
Одним з партійних керівників був, наприклад, Петро Єфимович Шелест,
майбутній Перший секретар КПУ. Політичний діяч обурювався деяким
економічним занепадом в Україні, особливо вугільної промисловості, бо на
Донбасі, золотій жилі вугільних ресурсів, було побудовано лише дві шахти.
Невдовзі він очолив Київський обком. Також він підтримував прагнення
українського народу і на одному із засідань цієї групи висловив свої
небезпечні думки щодо збереження української мови.
Донецька партія була українським лідером. Таким чином Москва мала
враховувати потреби цього регіону.
Якщо говорити про Харків, то тут спочатку до дисидентів ставилися
гостинно але пізніше їх почали навпаки - переслідувати.

ВИСНОВОК
 На всі відомості щодо України, а особливо прогнози стосовно її
майбутнього з точки зору ЦРУ покладатися, безумовно, зовсім не варто. Але
разом з цим, поглянути на життя наших співвітчизників за часів існування
Радянського союзу крізь призму ЦРУ може бути доволі цікаво, адже вони
слугували майже що неупередженим, холоднокровним та бездушним
спостерігачем, що зовсім не співчутливо спостерігав за стражданнями цілого
пригніченого українського народу.
З цього боку, розглянувши таким чином деякі аспекти виявленого минулого
радянської України, можемо переконатися в абсолютно злочинних намірах
стосовно українців в Радянському союзі та винести власні судження з цього,
щоб переосмислити наше ставлення до всіх цих трагічних подій минулого,
які надзвичайно сильно вплинули на нашу батьківщину – Україну.
Проаналізувавши всі ці документи, звіти та судження ЦРУ я дійшла чіткого
висновку, що врятувати народ, його культуру та державність, духовні
цінності та мову має змогу лише сам народ, адже чужинцям немає
особливого до цього діла.
У боротьбі Америки з Радянським союзом не було нічого благородного,
адже боротьба була суто гонкою озброєння. Між цими двома світовими
державами майже безпомічно страждав український народ, на допомогу
якому нічого з боку ЦРУ не надалося, хоч з документів криштально ясно
помітно, що ЦРУ чудово усвідомлювало стан гнобленого Радянським союзом
етнічного населення України, його мови, культурної спадщини та традицій,
що були безжально та легковажно знищені майже дощенту.
На щастя, в наші часи українська мова та етнічний народ України
починають боротись за свої права, хоч і не завжди успішно. В містах ще
багато суржику та російської мови, що можна почути, пройшовшись по
найближчій вулиці.
Поступово, крок за кроком, український народ вступає до епохи, так би
мовити, відродження свого минулого та ідентичності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. BBC News, Архіви ЦРУ: хто і як шпигував за українцями, 2017, URL:
https://www.bbc.com/ukrainian/news-38815977 (дата звернення: 18.12.2020).

2. BBC News, Голуби-шпигуни: ЦРУ розсекретило місію у СРСР часів

Холодної війни, 2019, URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-49699903
(дата звернення: 17.12.2020).

3. BBC News, ЦРУ передбачало "половину зрусифікованих" українців до

2025 року, 2017, URL: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-history-39328694
(дата звернення: 17.12.2020).

10