Зміст

1.Вступ……………………………………………………………………………….……3

2.Ситуаційний план………………………………………………………………….…...4

3.Генплан………………………………………………………………………………….7

4.Архітектурно-планувальні рішення…………………………………………………...9

5.Архітектурно-планувальні рішення по ресторану……………………………….….20

6.Конструктивні рішення………………………………………………………………..21

7.Пожарна безпека……………………………………………………………………….22

8.Додатки………………………………………………………………………………...23

9.Список використаної літератури……………………………………………………..25

Вступ

Бази відпочинку - окрема будівля або їх комплекс для розміщення, організації

харчування та культурно-побутового обслуговування туристів,матеріально найменш
оснащені установи відпочинку, як правило, належать різним підприємствам і
призначені в основному для сімейного відпочинку.

Найчастіше вони функціонують в літній період. Велика частина баз

відпочинку приймає відпочиваючих на вихідні дні або на термін від 1 тижня до 12

днів. Правда, в даний час термін проживання на базах відпочинку

необмежений.

Крім того, сучасний туризм - істотна складова інноваційного розвитку будь-якої

країни, джерело валютних надходжень і засіб забезпечення зайнятості населення (в
світі в індустрії туризму зайнято близько 297 млн чоловік). Передбачається, що
найближчим часом тур індустрія буде давати більш 5,5 млн робочих місць щорічно

      Архітектурно - планувальна організація бази відпочинку повинна відповідати її

функціональному призначенню та враховувати інтереси, вікові і професійні
можливості всіх груп відпочиваючих.
Ситуаційний план

Умови вибору ділянки з урахуванням конкретних природно-кліматичних

особливостей району впливають на формування архітектурного образу бази
відпочинку, його конструктивну систему та забудову.

При виборі ділянки слід враховувати наявність природних умов. Більш популярні
рекреаційні заклади знаходяться на морському узбережжі або природних водоймах.

Загальні вимоги до ділянок БВ: вони повинні бути провітрюваними, але

захищеними від пануючих вітрів, сухими, захищеними від паводків, що
забезпечують достатню інсоляцію основних приміщень, допустимий температурний
та вологий режим.

Курортні території (курорти) слід формувати на землях оздоровчого призначення,

які мають відповідні ресурси, найбільш сприятливий мікроклімат, ландшафт і
санітарно-гігієнічні умови.

На території курортів слід передбачати будівництво реабілітаційних санаторно-

курортних та рекреаційних закладів, підприємств і центрів різних видів
спеціалізованого курортного обслуговування, пожежних частин, організацію і
благоустрій парків і пляжів, а також створення спеціальних бальнеотехнічних,
берегозміцнювальних та інших інженерних об’єктів.Курортні території можуть
бути відокремленими, розміщеними за межами населених пунктів або бути
функціональними зонами курортних міст і селищ, а також інших населених
пунктів (промислових, портових, сільськогосподарських), які мають в межах своїх
територій санаторно- курортні та рекреаційні заклади.
Зони тривалого відпочинку (стаціонарної рекреації) рекомендується розташовувати
за межами населених пунктів у найбільш сприятливих умовах. У межах
прибережних смуг річок і озер слід передбачати організацію пляжів з розрахунку
їх площі на одного відвідувача - не менше 8 м2, для маломобільних осіб - не менше
10 м2.
Довжину берегової смуги річкових і озерних пляжів слід приймати не менше 0,25
м на одного відвідувача.
При плануванні території нових і реконструкції існуючих курортів слід
передбачати:а) розміщення санаторно-курортних та рекреаційних закладів на
територіях з рівнями шуму, що не перевищує допустимий рівень;б) винесення за
межі курортних територій промислових і комунально-складських об’єктів;в)
пристосування житлової забудови і громадських будівель, розміщених у курортній
зоні, у рекреаційний фонд для обслуговування тих, що реабілітуються,
оздоровлюються й відпочивають;г) виключення з меж курортних територій
транзитних транспортних потоків.

Генплан
Архітектурні об'єкти в силу своєї соціальної значимості повинні мати певне
функціональне призначення. Так, проектована туристична база повинна мати у
своєму розпорядженні умовами для проживання, харчування, відпочинку, спорту,
розваги.

Для того щоб розробити схему ділянки функціональної структури

туристичної бази, визначимо функціональні зони, що входять до її складу:

1. Зона проживання (головний корпус)

2. Спортивна зона

3. Зона тихого відпочинку

4. Пішохідні зони і алеї

5. Зона автопарковки

Житлова зона.

Приміщення житлових груп - основна частина функціональної структури

туристичної бази (не менше 50%). Головний корпус є центром генерального плану,
до якого прив'язані всі інші зони.

Спортивна зона.

На території реабілітаційних санаторно-курортних та рекреаційних закладів та їх

комплексів слід передбачати розміщення майданчиків.

Зона тихого відпочинку.

Головним місцем тихого відпочинку на турбазі є добре організована паркова

територія.Недалеко від основних пішохідних шляхів даної зони можуть бути
облаштовані ігрові дитячі майданчики: окремо для дітей дошкільного віку та дітей
молодшого та старшого шкільного віку. Загальна площа ігрових майданчиків
повинна прийматися з розрахунку 5 м2
на одну дитину.Переважно, щоб місця дитячого відпочинку були різноманітні не
тільки за своїм складом, але і по методу організації.

Зона автопарковки.

На території курортів слід передбачати автостоянки для автомобілів, місткість яких

визначається розрахунком. Кількість машино- місць на 100 відпочиваючих і
обслуговуючого персоналу: для санаторіїв, будинків (пансіонатів) відпочинку 15-20,
готелів та туристичних закладів - 20- 25.Кількість місць для зберігання мопедів,
велосипедів визначають розрахунком відповідно до завдання на проектування.Якщо
на території курортів є об’єкти туризму, то слід передбачати додаткові стоянки для
автобусів і легкових автомашин та велосипедів, які належать туристам, кількість
яких визначається розрахунком. Розміщення таких стоянок має забезпечувати
зручні підходи до об’єктів туристичного огляду (але не далі 500 м від них), не
порушуючи цілісного характеру історичного середовища.

Пішохідні зони і алеї.

Організація мережі алей і доріжок - невід'ємна складова благоустрою території

туристичної бази. Стежки на пляжах і в зеленій зоні повинні характеризуватися
беспильность і стійкістю до різних атмосферних явищ. На рис. 3.4 показано, як слід
правильно зображати на плані дороги і майданчики з різним покриттям.

Існують різні види покриттів алей і доріжок, проте кращими вважаються збірні
покриття з бетонних плит або природного каменю. Вони зручні при укладанні і в
експлуатації, їм можна надати будь-обрис, фактуру і колір.

Архітектурно-планувальні рішення

Функціональні зони туристичної бази:

1. Адміністративно-приймальні приміщення

2. Жилі приміщення

3. Група приміщень громадського харчування

4. Культурно - розважальний комплекс

5. Спортивно - оздоровча група

6. Група побутового обслуговування та господарського призначення

При плануванні такого типу будівлі все приміщення, які виконують

громадські функції, зазвичай розташовуються на 1-му поверсі, а на
наступних
- приміщення для проживання і обслуговування відпочиваючих.
Планувальне рішення головного корпусу повинно відповідати наступним
вимогам: достатня ізольованість груп (сімей) відпочиваючих один від
одного, оптимальна поверховість, місткість.
Існує кілька типів архітектурно-планувальної організації головного корпусу,
який за своєю формою може бути прямокутним, квадратним, віяловим,
круглим, хрестоподібним, трикутним, ступінчастим; в залежності від
композиції - радіальним, віяловим і лінійним.

Рис.4. Вимоги до інсоляції житлових приміщень

 А) Б)

Типи архітектурно-планувальної організації головного корпусу: а -

централізована композиція; б - групова композиція.
Кожна функціональна зона включає різні групи приміщень.

Адміністративна зона
Складається з приміщень, пов'язаних з обслуговуванням
відпочиваючих та роботою адміністративного персоналу: вестибюль
для перебування новоприбулих і / або відбувають груп
відпочиваючих; стійка адміністратора (ресепшн); каса; сейфи; кабінет
адміністратора / касира; камера схову багажу; Кабінет лікаря.
У приймально-вестибюльной частини адміністративної групи
приміщень відбувається реєстрація відпочиваючих, оформлення і
розміщення
приїжджаючих, здійснюються розрахунки, зберігається багаж.
8
Архітектурно-планувальні рішення по ресторану

Схема взаимосвязи основных групп помещений в предприятиях

общественного питания

Функціональна схема підприємства громадського харчування

9
Схема взаємозв'язку функціональних груп приміщень доготувальних
підприємств громадського харчування обслуговуваних офіціантами

I - приміщення для відвідувачів; II - виробничі; III - для прийому і зберігання

продуктів; IV - службові та побутові; V - технічні; 1 - вестибюль з
гардеробом, умивальні, туалетами; 2 - аванзал; 3 - обідній зал; 4 - банкетний
зал; 5 - бар; 6 - магазин кулінарії; 7 - роздавальна; 8 - буфет; 9 - гарячий цех;
10 - холодний цех; 11 - мийна столового посуду; 12 - сервізний; 13 -
доготувальний цех з відділенням обробки зелені; 14 - цех борошняних
виробів; 15 - мийна кухонного посуду; 16 - мийна тара напівфабрикатів; 17 -
приміщення різання хліба; 18 - приміщення завідувача виробництвом; 19 -
охолоджувальні камери з машинним відділенням; 20 - комора сухих
продуктів; 21 - комора напоїв; 22 - комора інвентарю; 23 - комора і мийна
тари; 24 - завантажувальний; 25 - кабінет директора і служебноконторскіе
приміщення; 26 - гардероби для персоналу та офіціантів; 27 - душові та
санвузли для персоналу; 28 - Білизна; 29 - вентиляційні камери; 30 -
електрощитова
10
Габарити місць прийому їжі в обідніх залах

а - функціональні зони прийому їжі;

б - чотиримісна посадка;

в - тримісна посадка;

г - двомісна посадка.

11
У ресторанах, на турбазі підвищеного комфорту, обслуговування
здійснюється офіціантами. Вбудовано-прибудований ресторан цілорічного
функціонування на 150 посадочних місць та тераса на 50 місць літнього
користування.

Об’ємно-планувальні рішення приміщень повинні передбачати потоковий

технологічний процес, виключати зустрічні потоки сировини,
напівфабрикатів і готової продукції, використаного і чистого посуду, а також
виключити перетин шляхів руху відвідувачів і персоналу. Слід виключити
перетин шляхів переміщення свіжої сировини та сміттєзбиральних ємностей,
а також сумісне зберігання сировини, яка може бути докальним джерелом
бактеріального забруднення.

Приміщення для відвідувачів поділяються на дві групи функціональні

підгрупи: обідня зала з естрадою, аванзалом і тому подібне та допоміжні
приміщення ( вестибюль, гардероб, туалети, артистичні, приміщення
додаткового обслуговування тощо).

Приміщення для виготовлення кулінарної продукції поділяються на три

функціональні підгрупи: основні виробничі приміщення, складські
приміщення і службово-побутові приміщення.

Висота поверху підприємств харчування , за винятком висоти технічного

поверху, повинна бути не менше ніж 3.3 м.

У залах, основних виробничих і адміністративних приміщеннях

рекомендується мати природне освітлення (бічне, верхнє).

Приміщення залів, виробничі і адміністративні приміщення рекомендується

захищати планувальними і конструктивними заходами від прямих сонячних
променів.

У випадку природного освітлення приміщень будинок підприємства

харчування орієнтують так, щоб виробничі і складські приміщення були
обернені на північ і південний схід.

12
Обідній зал

Площу обідньої зали (без роздавальної) слід приймати на 1 місце в залі, не

менше , м2 : в ресторанах – 1.8 м2.

Площа обідньої зали передбачається з урахуванням розміщення столів,

стільців, улаштування проходів (евакуаційних проходів).

Проходи в залах: основний – 1,5 м, додаткові – 1,2 м, для підходу до окремих

місць – 0.6 м. Ширина проходу визначається між спинками стільців ( при
відстані від спинки стільця до краю столу 0.5 м ), між вільними сторонами
(кутами) столів.
13
Допоміжні приміщення

До складу допоміжних приміщень входять вестибюль з гардеробом, туалети,

приміщення (місця) для відпочинку, кімнати для куріння та тощо.

У вестибюлях або окремих приміщеннях перед обідніми залами слід

передбачати умивальники з розрахунку не менше 1 крана на 50 місць в залі.

Кількість місць у гардеробі верхнього одягу для відвідувачів повинна на 10 %

перевищувати місткість залів.

Входи в туалети (вбиральні ) для відвідувачів слід передбачати з вестибюля.

Туалети роздільні для чоловіків та жінок. Кількість унітазів в кожному з них

слід приймати не менше: при загальний кількості місць в залах до 300 – один
унітаз на кожних 60 місць.

У чоловічих туалетах на кожен унітаз слід передбачати один пісуар.

У шлюзах туалетів слід передбачати не менше одного умивальника на кожні

чотири унітази.

За кількості місць в залах більше 100 слід додатково передбачати спеціальну

кабіну для відвідувачів – інвалідів на кріслі-колясці.

При проектуванні допоміжних приміщень необхідно дотримуватися таких

вимог:

-мийну столового посуду розташовують поряд із залами роздавальної та

сервізною; камерою відходів;

-сервізну проектують в ресторанах та кафе;

-мийну кухонного посуду розташовують поряд з виробничими цехами,

допускається в невеликих підприємствах розміщувати спільно з мийною
столового посуду та напівфабрикатної тари. В цьому випадку їх поділяють
бар'єром висотою 1,5 м;

-мийну напівфабрикатної тари проектують поруч з цехом холодної доробки

напівфабрикатів і обробки зелені, а також поряд з заготовочними цехами;

-приміщення для нарізки хліба призначене для короткочасного зберігання,

нарізки та роздачі хліба і х / булочних виробів. Розташовують в зоні
роздавальної, приміщення повинно мати зручний зв'язок з
завантажувальною;
14
-приміщення зав. виробництвом - кабінет для роботи;

-приміщення персоналу призначене для відпочинку персоналу та прийому

їжі персоналом;

-буфет в групі виробничих приміщень призначений для роздачі офіціантам

буфетної продукції;

-роздавальну проектують у складі гарячого та холодного цехів при

обслуговуванні офіціантами або на площі залів при самообслуговуванні.

Приміщення, безпосередньо пов'язані з роздавальною, можуть розміщуватися

поруч з нею з однієї чи іншої сторони. При односторонньому їх розташуванні
ширина роздавальної лінії повинна бути не менше 2 м, при двосторонньому -
3 м. Поруч необхідно передбачити касові апарати.

Виробничі приміщення

Мінімальний розмір виробничого приміщення слід приймати, як правило, не

менше 7м2.

Виробничу групу приміщень, рекомендується розміщувати в єдиній

функціональній зоні.

Розміщення цехів в структурі будинку повинно забезпечувати послідовність

технологічних процесів обробки продуктів і виготовлення виробів при
мінімальній протяжності функціональних зв’язків і відсутності перетину
технологічних і транспортних потоків.

Цехи не повинні бути прохідними. Виробничі цехи повинні мати природне

освітлення. Мінімальна ширина цеху при односторонньому фронті робочих
місць повинна бути не менше 2,4 м.

М'ясний цех проектують як самостійне приміщення.

У м'ясо-рибному цеху виділяють лінії обробки: м'яса, риби, птиці та

субпродуктів. М'ясний і м'ясо-рибний цехи розташовують, як правило, на
першому поверсі поблизу підйомників та мають зручний зв'язок з
охолоджуваними камерами та гарячим цехом.

Цех обробки птиці та субпродуктів проектують єдиним блоком з м'ясним

цехом. У цеху виділяють дві технологічні лінії: обробки птиці та обробки
субпродуктів.

15
Овочевий цех розміщують на першому поверсі поряд або над коморою з
овочами. В овочевому цеху обробляють картоплю та коренеплоди, капусту,
цибулю, сезонні овочі та зелень.

Доготовочний цех та цех обробки зелені проектують при роботі

підприємства на напівфабрикатах. У цеху обробки зелені обробляють зелень,
фрукти, ягоди, соління, зелені овочі.

Гарячий та холодний цехи проектують у всіх підприємствах незалежно від

потужності. У гарячому цеху організовуют ділянки для приготування супів,
гарячих страв, гарнірів, гарячих напоїв. У холодному цеху влаштовують
ділянки приготування солодких страв та холодних закусок.

Гарячий та холодний цехи повинні мати зручний зв'язок один з одним,

роздавальною, мийною кухонного посуду та заготовочними цехами.

Кондитерський цех виробляє вироби з різних видів тіста. На деяких

підприємствах громадського харчування замість кондитерського цеху, або в
додатку до нього, проектують борошняний цех.

Перелік виробничих приміщень

16
Приміщення приймання і зберігання продуктів

Приміщення для зберігання продуктів повинні мати безпосередній зв’язок із

завантажувальної і не мають бути прохідними.

Приміщення для зберігання продуктів і охолоджувальних камер не

допускається розміщувати під мийними і санітарними вузлами, а також під
виробничими приміщення з трапами.

Слід передбачати роздільне зберігання продуктів згідно з прийнятими

умовами зберігання : сухі ( борошно,цукор,крупа,макаронні вироби) ,хліб,
рибні, молочно-жирові, гастрономічні, овочі.

Мінімальна ширина коридорів в приміщеннях для приймання і зберігання

продуктів приймається 1.5 м (більше 100 до 200 місць в залі).

Площу охолоджувальної камери слід приймати з внутрішніми розмірами в

плані не менше 2,4 х 2,2 м, висотою не менше 2,2 м і не більше 2,7 м. Слід
проектувати роздільними.

Охолоджувальні камери необхідно розміщувати у вигляді єдиного блоку з

входом через тамбур, завглибшки не менше 1,6 м.

Охолоджувальні камери не допускається розміщувати поряд з котельними,

бойлерними, душовими, та іншими приміщеннями з підвищеною
температурою і вологість, над цими приміщеннями або під ними.

Не слід розміщувати під житловими приміщеннями та іншими приміщенями,

де постійно знаходяться люди.

Для харчових відходів слід передбачати охолоджувану камеру або інше

спеціальне приміщення з виходом через тамбур в інше приміщення.

Передбачається розвантажувальний майданчик з підйомно-опускними

механізмами.

У підприємствах харчування слід передбачати платформи і фронт

розвантаження одного автомобіля, розміри не менше 3 м ( до 4.5 м), довжина
не менше 3 м.

Службово-побутові приміщення

Групу службових і побутових приміщень рекомендується проектувати в

єдиній зоні (блоці), функціонально пов’язуючи її з групами інших
виробничих приміщень коридорами.
17
У групі службово-побутових приміщень підприємств харчування на 100
місць і більше рекомендується передбачати місця короткотривалого
відпочинку.

Адміністративно-побутові приміщення

До групи службових і побутових приміщень належать: кабінет директора,

контора, головна каса, приміщення персоналу, гардероб для персоналу,
гардероб для офіціантів, душові, санітарні вузли, приміщення громадських
організацій. Побутові приміщення розташовують єдиним блоком з боку
службового входу в підвальному, цокольному або на перших поверхах. Вони
повинні мати зручний зв'язок з усіма групами приміщень. Душові
розміщують суміжно з гардеробом (15 осіб на одну душову кабіну). Не
допускається розміщувати їх біля зовнішньої стіни та поруч з
охолоджуваними камерами. При мінімальній кількості працюючих
передбачають загальні гардеробні для жінок і чоловіків, які обладнують
кабінами для переодягання розмірами не менше 0,6 x 0,9 м. Туалети для
персоналу проектуються з входами через тамбур - шлюз, в блоці побутових
приміщень, а також самостійно. Відстань від робочих місць до туалетів не
повинно перевищувати 75 м. Кількість туалетів для персоналу
розраховується залежно від кількості персоналу в найбільш численну зміну:
для жінок - один унітаз на 15 осіб, для чоловіків - один унітаз і один пісуар
на 30 осіб. Проектування групи адміністративно-побутових приміщень
повинні розміщуватися з можливою їх повною ізоляцією від інших груп
приміщень з самостійним виходом, і так само мати зручний зв'язок з усіма
приміщеннями підприємства громадського харчування.

18
Перелік службово-побутових приміщень

19
Конструктивні рішення

Для будівництва громадської частини будівлі найчастіше використовуються

каркасні конструкції. У більшості випадків каркасні будівлі
- багатоповерхові, для турбази оптимальний варіант - 3 поверхи. Крок
колон каркаса приймається від 4,8 до 7,2 м з градацією, в основному,
через 60 см.
Все більшого поширення і розвиток отримує будівництво безкаркасних
будівель із застосуванням монолітного залізобетону. За конструктивним
типом вони діляться на монолітні та збірно-монолітні: в збірно-монолітних
внутрішні несучі стіни виконуються монолітними, а зовнішні стіни і
перекриття - в різних поєднаннях; в монолітних - всі стіни і перекриття
виконуються в монолітному залізобетоні, В якості зовнішніх стін можуть
застосовуватися збірні панелі з бетону, азбоцементу на дерев'яному каркасі,
віброцегляних, штучний матеріал (цегла і природний камінь), вітражі (зі
сталевою, алюмінієвої, дерев'яної чи іншої обв'язкою ) і т.д.
Безкаркасні системи монолітного домобудівництва застосовуються при
будівництві багатоповерхових баз відпочинку. Така система дозволяє
створювати будівлі-моноблоки, раціональні в складних геологічних
ситуаціях. Поряд зі згаданими, широкі можливості архітектурно-просторових
рішень надає метод підйому перекриттів по ядрах жорсткості, що дозволяє
змінювати обриси перекриттів в плані і досить вільно вирішувати
приміщення громадського призначення, що вбудовуються в житлову частину
бази, і розміщувати їх на будь-якому поверсі будівлі, застосовуючи різну
висоту поверхів

20
Пожарна безпека

Будинки, споруди та приміщення громадських будинків, їх конструкції,

планувальні вирішення, обладнання та опорядження повинні відповідати
протипожежним вимогам ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-4, ДБН В. 1.2-7, ДСТУ
2272, а також вимогам пожежної безпеки будівельних норм за видами
будинків та споруд.
Уклон пандусів на шляхах пересування людей слід приймати згідно з
вимогами ДБН В.2.2-40, а у стаціонарах закладів охорони здоров’я – 1:20.
Уклон зовнішніх пандусів на шляхах руху і біля входу до будівлі повинен
бути не більше8 % (1:12), на коротких проміжках при перепаді висот
поверхні на шляхах руху до 0,2 м і на з’їзді зтротуару на проїзну частину
уклон приймається 10 % (1:10) (рисунок 5). Ширина пандуса повиннабути в
просвіті за однобічним рухом 1,2 м, за двобічним – 1,8 м. Максимальна
висота одногопідйому пандуса не повинна перевищувати 0,8 м. Після
кожного підйому необхідне влаштовуваннягоризонтальних площадок
глибиною не менше 1,5 м.
Ширина евакуціонних проходів повинна бути:
1.) 1,35 м – у будинках з кількістю осіб, що перебувають у найбільш
населеному поверсі, більше 200, а також у кінотеатрах, клубах, центрах
культури та дозвілля, лікувально-профілактичнихзакладах незалежно від
кількості місць;
2.) 1,2 м – в решті будинків, а також на сходах, що ведуть до приміщень, не
пов’язаних зперебуванням в них глядачів та відвідувачів (у кінотеатрах,
клубах, центрах культури та дозвілля) чи хворих (у будинках лікувально-
профілактичних закладів);

21
Додатки

Турбаза в Португалії, арх. Карлос Кастангейра

22
Туристичний культурний центр з готелем, Китай, арх Duos studio

23
Список використаної літератури

1. ДБН В.2.2-25:2009 Будинки і споруди. Підприємства харчування

(заклади ресторанного господарства).
2. ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі.
3. МУ для випоненія дипломного проекту «Студенченская спортивно-
оздоровча база відпочинку на 150/200 і 250/300 місць» - для студентів
V, VI курсів спеціальності 3.120.100 «бакалавр», 7.120.101
«спеціаліст», «Архітектура будівель і споруд », Одеса - 2009
4. ДБН А2.3-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення,
погодження та затвердження проектної документації для будівництва -
Київ, 2004р.
5. ДБН В2.2.-9-2009. Будівлі та споруди. Суспільні будинки й споруди.
Основні положення. Київ, 2009р.

24