КИЇВСЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

IМЕНI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НАВЧАЛЬНI ЗАВДАННЯ
ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З

МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛIЗУ

для студентiв механiко–математичного факультету

(2 семестр першого курсу)

Видавничо-полiграфiчний центр
"Київський унiверситет"
2004
 Навчальнi завдання до практичних занять з математичного аналiзу для
студентiв механiко - математичного факультету (2 семестр першого курсу) /
Упорядн. М. О. Денисьєвський, О. О. Курченко, В. Н. Нагорний,
А. В. Чайковський, О. Н. Нестеренко. – К.: ВПЦ "Київський унiверситет",
2004. – 89 с.

Наведенi тексти задач i вiдповiдi до них з таких роздiлiв математи-

чного аналiзу: iнтегральне числення функцiй однiєї змiнної, теорiя рядiв,
iнтеграл Рiмана – Стiльтьєса. Матерiал структуровано вiдповiдно до плану
практичних занять.

Рецензенти

Г. Л. Кулiнiч, доктор фiзико–математичних наук, професор

Ю. Ю. Трохимчук, доктор фiзико–математичних наук, професор

Затверджено Вченою Радою

механiко–математичного факультету
15 вересня 2003 року
 ЗМIСТ
ЗАНЯТТЯ 1. Первiсна й невизначений iнтеграл.
Таблиця основних iнтегралiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ЗАНЯТТЯ 2. Знаходження невизначених iнтегралiв за допомогою

таблицi основних iнтегралiв та елементарних властивостей . . . . . . . . 7

ЗАНЯТТЯ 3. Iнтегрування за допомогою пiдстановки . . . . . . . . . . . . . . . 9

ЗАНЯТТЯ 4. Iнтегрування частинами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

ЗАНЯТТЯ 5. Iнтегрування рацiональних функцiй . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

ЗАНЯТТЯ 6. Iнтегрування iррацiональних функцiй . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

ЗАНЯТТЯ 7. Iнтегрування тригонометричних функцiй . . . . . . . . . . . . . . 15

ЗАНЯТТЯ 8. Рiзнi прийоми iнтегрування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

ЗАНЯТТЯ 9. Контрольна робота.

Основнi методи обчислення iнтегралiв. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

ЗАНЯТТЯ 10. Означення iнтеграла Рiмана.

Критерiй iнтегровностi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

ЗАНЯТТЯ 11. Iнтеграл як границя iнтегральних сум. Теорема Дарбу. 24

ЗАНЯТТЯ 12. Властивостi визначеного iнтеграла.

Формула Ньютона – Лейбнiца. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

ЗАНЯТТЯ 13. Iнтегрування частинами. Замiна змiнної . . . . . . . . . . . . . . . 31

ЗАНЯТТЯ 14. Обчислення площi. Довжина дуги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

ЗАНЯТТЯ 15. Обчислення об’ємiв i площ поверхонь тiл обертання.

Теореми Гульдiна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

ЗАНЯТТЯ 16. Числовi ряди. Основнi поняття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

ЗАНЯТТЯ 17. Збiжнiсть рядiв з невiд’ємними членами . . . . . . . . . . . . . . 40

3
ЗАНЯТТЯ 18. Абсолютно та умовно збiжнi ряди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

ЗАНЯТТЯ 19. Властивостi збiжних рядiв. Добуток рядiв.

Нескiнченнi добутки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

ЗАНЯТТЯ 20. Збiжнiсть нескiнченних добуткiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

ЗАНЯТТЯ 21. Поточкова й рiвномiрна збiжнiсть послiдовностi фун-

кцiй. Геометрична iнтерпретацiя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

ЗАНЯТТЯ 22. Функцiональнi ряди. Множина збiжностi.

Рiвномiрна збiжнiсть функцiонального ряду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

ЗАНЯТТЯ 23. Ознаки рiвномiрної збiжностi функцiональних рядiв . . . 55

ЗАНЯТТЯ 24. Властивостi рiвномiрно збiжних функцiональних рядiв 59

ЗАНЯТТЯ 25. Степеневi ряди. Радiус збiжностi. Властивостi суми . . . 61

ЗАНЯТТЯ 26. Ряд Тейлора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

ЗАНЯТТЯ 27. Дiї зi степеневими рядами. Ряди в комплекснiй площинi 65

ЗАНЯТТЯ 28. Контрольна робота.

Числовi i функцiональнi ряди. Степеневi ряди i ряд Тейлора . . . . . . 68

ЗАНЯТТЯ 29. Функцiї обмеженої варiацiї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

ЗАНЯТТЯ 30. Iнтеграл Стiлтьєса. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75

ВIДПОВIДI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

ПРОГРАМА КУРСУ "МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛIЗ" ДЛЯ СТУДЕНТIВ

СПЕЦIАЛЬНОСТЕЙ "МАТЕМАТИКА" ТА "СТАТИСТИКА".
I КУРС, 2 СЕМЕСТР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

4
 ЗАНЯТТЯ 1
ПЕРВIСНА Й НЕВИЗНАЧЕНИЙ IНТЕГРАЛ.
ТАБЛИЦЯ ОСНОВНИХ IНТЕГРАЛIВ

Контрольнi запитання
1. Означення первiсної i невизначеного iнтеграла.
2. Таблиця основних iнтегралiв.
3. Елементарнi властивостi невизначених iнтегралiв.
4. Узагальнення означення первiсної.

А1

1. Для функцiї
1
f (x) = , x∈ R
1 + x2
знайти первiсну, графiк якої проходить через точку (1, π).
2. Нехай функцiя f : R → R – непарна i має первiсну F на R. Довести,
що функцiя F – парна.
3. Знайти iнтеграли:
1)
R
(x2 + 1)2 dx; ´ R √x2 + 1 − √x2 − 1
R ³a 5) √ dx;
b c x4 − 1
2)
³ x + x2´+ x3 dx; R 2x+1 − 5x−1
R p √ 6) dx;
3) 1 − 12 x x dx; R 10x
R x2 x
2
7) ctg x dx;
R
4) dx; 8) (a sin x + b cos x) dx.
x2 + 1
4. Знайти iнтеграли:
R R −|x|
1) |x| dx; 3) e dx;
R R
2) (|x + 1| − |x − 1|) dx; 4) max(1, x2 ) dx.
5. Для розривних функцiй знайти первiснi в розумiннi узагальненого озна-
чення:

1) f (x) = sign x, x ∈ R;  x
e , x ≤ 0,
2) f (x) = [x], x ∈ (1, 3);
4) f (x) = x, 0 < x ≤ 1,
3) f (x) = sign(x2 − 5x + 6), 

x ∈ R; sin πx, x > 1.
R
Д1. Знайти [x]| sin πx| dx.

5
Д2. Для функцiй
1) f (x) = sign cos x, x ∈ R; 2) f (x) = [x3 ], x ∈ (0, 2)
знайти первiсну в розумiннi узагальненого означення.
1 , x > 0.
Д3. Знайти функцiю f ∈ C 1 ((0, +∞)), якщо f 0 (x2 ) = x
2
Д4. Знайти функцiю f ∈ C ([0, 1]), якщо f (sin x) = cos2 x, x ∈ R.
1 0

Б1

1. Функцiї f : (a, b) → R та g : (a, b) → R мають похiднi на iнтервалi

(a, b). Довести, що:
1) f g є первiсною функцiї f 0 g + f g 0 на (a, b);
f f 0g − f g0
2) g є первiсною функцiї на (a, b), g(x) 6= 0, x ∈ (a, b).
g2
2. Нехай функцiя f : R → R – парна i має первiсну F на R. Довести, що
функцiя F − F (0) – непарна.
3. Знайти iнтеграли:
R ³ 1 − x ´2 R √x2 + 1 + √1 − x2
1) x √ dx; 5) √ dx;
√ 1 − x4
R x − 2 3 x2 + 1 R
2) √ dx; 2
6) (2x + 3x ) dx;
4
x
¡√ √ ¢2 R e3x + 1
R 2x − 3 3x
3) dx; 7)
ex + 1 dx;
R x2 + 3 x R
4) dx; 8) ctg2 x dx.
x2 − 1
4. Знайти iнтеграли:
R R
1) x|x| dx; 3) min(1, x2 ) dx;
R 2 R
2) (x + |x|) dx; 4) sin |x| dx.
5. Для розривних функцiй знайти первiснi у розумiннi узагальненого означення:

1) f (x) = [3x], x ∈ (0, 2); 3) f (x) = {x}, x ∈ (0, 3), де

2) f (x) = sign(x2 − 3x + 2), {x} = x − [x] – дробова
x ∈ R; частина числа x ∈ R.

6
 ЗАНЯТТЯ 2
ЗНАХОДЖЕННЯ НЕВИЗНАЧЕНИХ IНТЕГРАЛIВ ЗА
ДОПОМОГОЮ ТАБЛИЦI ОСНОВНИХ IНТЕГРАЛIВ ТА
ЕЛЕМЕНТАРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
А2

1. Знайти iнтеграли:
R √ R
1) 3
1 − 3x dx; 11) √ dx ;
R dx x x2 + 1
2) p ; R
(5x − 2)5 12) p dx ;
R dx x(1 + x)
3) √ ; R
2 − 3x2 13) x(1 − x)10 dx;
R R x
4) ³ dx ´ ; 14) dx;
(x − 1)100
sin2 2x + π 4 R
R 15) √ dx √ ;
5) dx ; x+1+ x−1
R 1 + cos x R x dx ;
6) cos2 x dx; 16) √3
R 1 − 3x
dx ; R dx
7) 17) ;
ex + e−x x2 + x − 2
R dx R
8)
x;
R sincos
18)
R
sin x sin(x + a) dx;
√ x dx ; dx
9)
2 + cos 2x
19)
1 + ex ;
R 2x · 3x R x3 dx .
20)
10)
9x − 4x dx; x8 − 2
R x dx
Д1. Знайти iнтеграл .
x4 + 3x2 + 2
Д2. Знайти iнтеграли:
R R
1) ch2 x dx; 2) ch x ch 3x dx.
Д3. Нехай x0 ∈ (a, b) i функцiя f ∈ C((a, b)\{x0 }) має розрив першого
роду в точцi x0 . Довести, що функцiя не має первiсної на iнтервалi (a, b).

7
 Б2

1. Знайти iнтеграли:
R R
1) √ dx ; 13) cos4 x dx;
2 − 7x R arctg x
R dx ; 14) dx;
2) 1 + x2
2 + 3x2 R dx√
R 15) ;
3) √ dx ; arcsin2 x 1 − x2
R 3x2 − 2 ¢
¡ −x R x4
4) e + e−2x dx; 16) dx;
(x + 1)4
5
R dx R x2
5) 1 − cos x ; 17) x + 1 dx;
R x dx ; R
6) 18) dx ;
(1 + x2 )2 (x − 1)(x + 3)
R R
7) p x dx ; 19) dx ;
(x2 − 1)3 (x2 − 1)(x2 + 3)
R R
8) x exp(−x2 ) dx; 20) dx ;
R ex dx; R (x2 + 4)(x2 + 9)
9)
2 + ex 21) cos 2x cos 3x dx;
R R
10) √sin x dx; 22) sin3 x dx;
R cos3 x R dx
11) tg x dx; 23) ;
R R sin2 x cos2 x
12) sin2 x dx; 24) ch x sh x dx.
2. За допомогою видiлення повних квадратiв знайти iнтеграли:
R dx R dx
1) ; 4) √ ;
R 4x2
+ 4x + 5 x2 − 2x + 5
2) dx ; R dx
5 − 12x − 9x2 5) √ .
R dx 7 − 6x − x2
3) √ ;
x2 − 3x + 2

8
 ЗАНЯТТЯ 3
IНТЕГРУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПIДСТАНОВКИ

Контрольне запитання

Формула замiни змiнної для невизначеного iнтеграла

А3

1. За допомогою вiдповiдних пiдстановок знайти iнтеграли:

R 5 R sin2 x
1) √ x dx; 4) 6 dx;
R
1 − x2
√ R cosdxx
5) √ x ;
2) cos5 x sin x dx; e +√1
R sin x cos3 x R arctg x
3) dx; 6) √ · 1 dx
+ x.
1 + cos2 x x
2. За допомогою тригонометричних або гiперболiчних пiдстановок знайти
iнтеграли (параметри додатнi):
R R√
1) p dx ; 3) a2 + x2 dx;
2 3 R
R √ (1 − x ) 4) p dx .
2) a2 − x2 dx; (x2 + a2 )3
3. Шляхом видiлення повного квадрата знайти iнтеграли:
R dx R dx R√
1) p ; 2) p ; 3) −x2 + 3x − 2 dx.
(x + a)(x + b) (x − a)(b − x)
R
Д1. Невизначений iнтеграл √ 2 dx знайти:
x +x+1
1) шляхом видiлення повного квадрата квадратного тричлена;
√
2) за допомогою пiдстановки x2 + x + 1 = 1 + tx.
Порiвняти отриманi вiдповiдi.

9
 Б3

1. За допомогою вказаної пiдстановки знайти iнтеграли:

R R ³ ´
1) dx
√ (x + 1 = t2 ); 2) √ dx x = 1t .
1+ x+1 x x2 − 1
2. Знайти iнтеграли:
R dx R
2
1) ; 4) p x dx ;
x sin2 (ln x) (x2 + a2 )
R ex √arctg ex R qa + x
2) dx; 5) a − x dx.
1 + e2x
R dx
3) ;
x ln x ln(ln x) R
3. Обчислити невизначений iнтеграл sin x cos x dx трьома способами:
1) пiдстановкою sin x = t; 2) пiдстановкою cos x = t; 3) перетворенням
пiдiнтегрального виразу за допомогою формули 2 sin x cos x = sin 2x.
Порiвняти вiдповiдi.
4. Знайти iнтеграли:
R √ 2R
1) x2 3 1 − x dx; 3) √x dx ;
2
2)
R
√ln x dx ; R px − 2
x 1 + ln x 4) (x + a)(x + b) dx.

ЗАНЯТТЯ 4
IНТЕГРУВАННЯ ЧАСТИНАМИ

Контрольне запитання

Формула iнтегрування частинами для невизначеного iнтеграла.

А4

1. За допомогою iнтегрування частинами знайти iнтеграли:

R R √
1) R ln x dx; 6) x dx;
arctg
2) R xα ln x dx, α 6= −1; √
R x ln(x + 1 + x2 )
3) R x sin x dx; 7) √ dx;
4) x2 arccos x dx; 1 + x2
R arcsin x R√
5) dx; 8) a2 − x2 dx.
x2
10
2. Знайти iнтеграли:
R R
1) R (x2 + x + 1)ex dx; 5) (arcsin x)2 dx;
2) R (x2 − x + 1) sin x dx;
3) R eax sin bx dx; R xearctg x dx
6) p .
4) eax cos bx dx; (1 + x2 )3
Д1. Нехай функцiї u : I → R, v : I → R мають неперервнi на iнтервалi
I похiднi n + 1-го порядку. Довести узагальнену формулу iнтегрування
частинами:
R P
n R
uv (n+1) dx = (−1)k u(k) v (n−k) − (−1)n u(n+1) v dx, x ∈ I.
k=0
Д2. Нехай P – алгебраїчний полiном n-го степеня, a 6= 0. Довести, що
R
µ P (x)eax dx = ¶
P (x) P 0 (x) P 00 (x) nP
(n) (x)
a − + − · · · + (−1) eax + C.
a2 a3 an+1
R arccos √x
Д3. Знайти √ dx.
1−x

Б4

1. Знайти iнтеграли:
R x arcsin x
√ R √1 + x2
1) dx; 4) dx;
1 − x2 x2
R x cos
R x
2) x2 arctg 4x dx; 5) 3 dx;
sin x
R arcsin x
R x2 arctg x 6) p dx.
3) dx; (1 − x2 )3
1 + x2
2. Знайти iнтеграли:
R √ R
1) x ln2 x dx; 7) x sin2 x dx;
R R √x
2) x2 e−2x dx; 8) e dx;
R R x
3) x cos x dx; 9) 2 dx;
R
4) arctg x dx; R cos xx− 1
R 10) x ln x + 1 dx;
5) x arctg x dx; R xex
R 11) dx.
6) x arctg2 x dx; (x + 1)2
11
 ЗАНЯТТЯ 5
IНТЕГРУВАННЯ РАЦIОНАЛЬНИХ ФУНКЦIЙ

Контрольнi запитання
1. Теорема про представлення правильного рацiонального дробу
у виглядi суми елементарних дробiв.
2. Метод невизначених коефiцiєнтiв.
3. Iнтегрування елементарних рацiональних дробiв.

А5

1. Шляхом представлення правильних дробiв у виглядi суми елементарних

знайти iнтеграли:
R x dx R dx
1) ; 5) ;
(x + 1)(x + 2)(x + 3) x(x + 1)(x2 + 1)
R x4 dx R dx
2) 4 2 ; 6) ;
R x + 5x +4 x4 + 1
dx R x4 + 2x2 + x
3) ; 7) dx.
(x + 1)(x + 2)2 (x − 1)(x2 + 1)2
R dx
4) ;
(x2 − 4x + 4)(x2 − 4x + 5)
2. Знайти iнтеграли:
R x4 − 3 R x2n−1
1) dx; 3)
xn + 1 dx;
x(x8
+ 3x4 + 2)
R x4 dx ; R x4 + 1
2) 4) dx.
(x10 − 10)2 x6 + 1
Д1. Для яких значень параметрiв a, b, c, α, β, γ iнтеграл
R αx2 + 2βx + γ
dx
(ax2 + 2bx + c)2
є рацiональною функцiєю?
Д2. Для натурального n i полiнома n-го степеня P обчислити iнтеграл
R P (x)
dx.
(x − a)n+1

12
Д3. Обчислити iнтеграл
R dx , де n – натуральне число.
1 + x2n
Д4. За допомогою методу Остроградського знайти рацiональну частину iнтегралiв:

R x2 + 1 R 4x5 − 1
1) dx; 2) dx.
(x4 + x2 + 1)2 (x5+ x + 1)2

Б5

1. Знайти iнтеграли вiд рацiональних функцiй:

R dx R x2 + 1
1)
x4 − 1; 5) dx;
R dx (x − 1)(x + 1)2
2) ; R dx
3 6) ;
R x +2x 1
+3 (x2 + 1)(x + 1)
3) dx; R dx
(x − 2)(x + 5) 7) .
R 4
x dx ; (x2 + 1)2 (x + 1)
4)
x2 + x − 2
2. За допомогою рiзних прийомiв знайти iнтеграли:
R x3 dx; R x9 dx
1) 3) ;
x8
+3 (x10
+ 2x5 + 2)2
R R dx
2) x11 dx ; 4) .
x8 + 3x4 + 2 x(x10 + 2)

13
 ЗАНЯТТЯ 6
IНТЕГРУВАННЯ IРРАЦIОНАЛЬНИХ ФУНКЦIЙ
А6

1. Знайти iнтеграли:
R q x + 1 dx R
p dx
1) ; 3) ;
x (x + 1)2 3
(x + 1)2 (x − 1)4
R
p dx R x√ 3
2 + x dx.
2)
3
; 4) √
(x − 1) (x + 1) (x − 1)
4
x+ 32+x
2. Знайти iнтеграли вiд квадратичних iррацiональностей:
R R
1) √ x+1 dx; 2) √ x
2
dx.
x2 + x + 1 2
x +x+1
3. Застосовуючи рiзнi методи, знайти такi iнтеграли:
R dx √ R
1) √ ; (x2 + 1) dx
√
x2 + 1 − x2 − 1 3) .
R x x4 + x2 + 1
(x2 −√1) dx
2) 2
;
(x + 1) x4 + 1
Д1. За√допомогою пiдстановок Ейлера:
√
1) ax2 + bx + c = ± ax + t, якщо a > 0;
√ √
2) ax2 + bx + c = xt ± c, якщо c > 0;
p
3) a(x − x1 )(x − x2 ) = t(x − x1 )
знайти наступнi iнтеграли:
R
√ dx R x − √x2 + 3x + 2
1) 2+x+1
; 3) √ dx.
R x + x x + x2 + 3x + 2
2) √ dx ;
1 + 1 − 2x − x2
Д2. Iнтеграл вiд бiномного диференцiала
R
xm (a + bxn )p dx, де m, n, p – рацiональнi числа,
за теоремою Чебишова зводиться до iнтегрування рацiональних функцiй
лише в таких трьох випадках:
Випадок 1. p ∈ Z. Застосовується пiдстановка x = tN , де N – спiльний
знаменник дробiв m i n.
Випадок 2. m n+ 1 ∈ Z. Застосовується пiдстановка a + bxn = tN , де
N – знаменник дробу p.
14
 Випадок 3. m n+ 1 + p ∈ Z. Застосовується пiдстановка ax−n + b =
tN , де N – знаменник дробу p.
Знайти iнтеграли:
R R p √
p xdx√ ;
5 R
√x dx ;
4
1) 3 2) 3) 1 +√ x3 dx.
1 + x2 1 − x2 x2 8 x

Б6
1. Знайти iнтеграли:
R R
1) dx√ ; 7) √ 3x + 1 dx;
1+ x x2 + x + 1
R dx √ ;
2) √ R x dx
x(1 +√ 2 x + x)
3
8) √ ;
1 − 3x 2 − 2x4
R 1 − √x + 1 dx;
3) R 1 − x + x2
1r+ 3 x + 1 9) √ dx;
R n (x − a)
1−n 1 + x − x2
4) dx, n ≥ 1; R
(x − b)n+1 x +√1
R dx 10) 2 + x + 1) x2 + x + 1
dx;
5) √ ; (x
1 − 2x − x 2
R R
6) √ dx ; 11) √ dx .
x+x 2 x x4 + 2x2 − 1

ЗАНЯТТЯ 7
IНТЕГРУВАННЯ ТРИГОНОМЕТРИЧНИХ ФУНКЦIЙ

Контрольнi запитання
1. Iнтегрування виразiв sinm x cosn x, m, n ∈ Z.
2. Iнтегрування виразiв R(sin x, cos x), де R – рацiональна фун-
кцiя. Унiверсальна тригонометрична пiдстановка.

А7

1. Знайти iнтеграли:
R R sin3 x
1) R cos2 x dx; 5) 4 dx;
2) R sin2 x cos4 x dx; R cos xdx
3) sin2 x cos5 x dx; 6) .
R dx sin4 x cos2 x
4)
sin x ;
15
2. Вивести рекурентну формулу для обчислення невизначеного iнтеграла
R
In = sinn x dx, nR ≥ 2.
За допомогою цiєї формули знайти iнтеграл sin4 x dx.
3. Знайти iнтеграли:
R R sin x cos x
1) R sin 5x cos x dx; 5)
sin x + cos x dx;
2) sin2 2x cos2 3x dx; R
R 6) dx ;
dx , sin(a − b) 6= 0;
3)
sin(x + a) sin(x + b) sin4 x + cos4 x
R R sin x cos x
dx 7) dx.
4)
2 sin x − cos x + 5 ; 1 + sin4 x
Д1. Нехай q, r – рацiональнiR числа. За допомогою пiдстановки
z = sin2 x звести iнтеграл cosq x sinr x dx до iнтеграла вiд бiномно-
го диференцiала. Для яких значень q, r ∈ Q цей iнтеграл виражається
через елементарнi функцiї ?
Д2. Довести, що
R a1 sin x + b1 cos x
dx = Ax + B ln |a sin x + b cos x| + C,
a sin x + b cos x
де A, B, C – сталi.
Вказiвка. Покласти a1 sin x + b1 cos x = A(a sin x + b cos x) +
+B(a cos x − b sin x), де A та B – сталi.
Д3. Довести, що
R a1 sin x + b1 cos x + c1
dx =
a sin x + b cos x + c
R dx
= Ax + B ln |a sin x + b cos x + c| + C ,
a sin x + b cos x + c
де A, B, C – деякi коефiцiєнти.
Д4. Довести, що
R a1 sin2 x + 2b1 sin x cos x + c1 cos2 x
dx =
a sin x + b cos x
R dx
= A sin x + B cos x + C ,
a sin x + b cos x
де A, B, C – деякi коефiцiєнти.

16
 Б7

1. Знайти iнтеграли:
R √3 R sin2 x + cos3 x
1) cos2 x sin3 x dx; 7) 2 x + sin4 x sin x dx;
R sin3 x R 3 cos
2) dx; 8) sin4 x cos5 x dx;
cos2 x R
R cos2 x dx
3) dx; 9) ;
4
R sin x sin3 x cos5 x
R sin4 x
4) sin 3x cos 2x dx; 10) 6 dx;
R dx R cos2 x
5) ; 11) cos ax cos2 bx dx;
(1 + cos x) sin x
R R sin2 x
dx 12) dx.
6) 3 + 5 cos x ; 1 + sin2 x
2. Вивести рекурентнi формули для iнтегралiв:
R dx , n ≥ 1; R
dx
1) In = 2) Kn =
sinn x cosn x , n ≥ 1.
R dx R dx
Застосувати отриманi формули для знаходження 5 i .
sin x cos7 x

ЗАНЯТТЯ 8
РIЗНI ПРИЙОМИ IНТЕГРУВАННЯ

Контрольнi запитання
1. Формула замiни змiнної.
2. Формула iнтегрування частинами.

А8

1. Знайти наступнi iнтеграли:

R R³ ´
1) x2 e2x dx; 7) 1− x2 2 ex dx;
R 2
2) Rx7 e−x dx; R n
3) Reax cos2 bx dx; 8) ln x dx, n ∈ N;
¡ ¢
4) x2 ex cos x dx; R ln (x + a)x+a (x + b)x+b
R 9) dx;
5) √ dx
√ √ ; (x + a)(x + b)
1 + ex + 3 ex + 6 ex R 2 √
q
R ex − 1 10) ln (x + 1 + x2 ) dx;
R
6)
ex + 1 dx; 11) x arcsin(1 − x) dx;
17
 R R
1 dx;
12) R x arccos x 14) x arctg x ln(1 + x2 ) dx.
13) p arccos x dx;
(1 − x2 )3
Д1. Нехай R – рацiональна функцiя n змiнних, ai ∈ Q, 1 ≤ i ≤ n.
Довести, що iнтеграл
R
R(exp(a1 x), exp(a2 x), ..., exp(an x)) dx
виражається через елементарнi функцiї.
Д2. Нехай R – рацiональнаRфункцiя, знаменник якої має лише дiйснi ко-
ренi. Довести, що iнтеграл R(x)eax dx виражається через елементарнi
функцiї та iнтегральний логарифм
R eax ax
x dx = li (e ) + C,
де
R dx
li x =
.
ln x
Д3. В якому випадку iнтеграл
R ³1´ x
P x e dx,
³ ´
де P x a
1 = a + 1 + ... + an i a0 , a1 , ..., an – сталi, є
0 x xn
елементарною функцiєю?

Б8

Знайти наступнi iнтеграли:

R R³ ´
1 e−x dx;
1) x2 sin 5x dx; 7) 1− x
R √
2) x2 e x dx; R xex dx;
R 8)
3) xex sin x dx; R (x + 1)2
R √
4) cos2 x dx; 9) x arctg(x + 1) dx;
R √
R 1 + exp (2x) 10) arcsin x dx;
5) dx; R x arccos x dx;
(1 + exp (x))2 11) p
R√ (1 − x2 )3
6) e2x + 4ex − 1 dx; R
12) sh2 x ch2 x dx.

18
 ЗАНЯТТЯ 9
КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ОСНОВНI МЕТОДИ ОБЧИСЛЕННЯ
IНТЕГРАЛIВ
Завдання iндивiдуальнi. Зразок варiанта
1. Знайти первiсну функцiї f (x) = min{sin x, cos x}, x ∈ (0, π/2).
2. Знайти iнтеграли:
R x dx R
1) ; 4) 6 − 2x − x2 dx;
(x4 + 1) arctg x2 (x + 2)2 (x2 + 2)
R √
R dx 5) x x2 + x + 1 dx;
2) √ p√ ;
( x + 2 + 1) x+2−1 R dx
R
6)
3 cos x + sin x + 1 ;
3) sin(ln x) dx; R
7) 2sin x sin 2x dx.

Розв’язки
1. Маємо (
0<x≤ π
sin x,4;
f (x) =
cos x, π 4 < x < 2.
π

Функцiя f на промiжках (0, π/4) i (π/4, π/2) має первiсну F , причому

(
− cos x + C1 , 0 < x < π 4;
F (x) = π < x < π.
sin x + C2 , 4 2
Спiввiдношення мiж сталими C1 i C2 визначимо з умови неперервностi
первiсної на iнтервалi (0, π/2)
³: ´ ³ ´
F π− = F π+ .
4 4
Тому
√
− √1 + C1 = √1 + C2 , C2 = C1 − 2.
2 2
Покажемо, що (
− cos x + C, 0<x≤ π
4;
F (x) = √
sin x − 2 + C, 4 < x < π
π
2
є шуканою первiсною, тобто, що ³ ´
F 0 (x) = f (x), x ∈ 0, π
2 .
19
 ³ ´ n o
Для точок x ∈ 0, π π
2 \ 4 це випливає з правил диференцiювання, а
для x = π
4 – з наслiдку з теореми Лагранжа: oскiльки iснують односторон-
´ ³
³ ´ ³ ´ ³ ´
нi границi похiдних F 0 π + = f π , F 0 π − = f π , то iснують
4 ´
³ ³ 4´ ³4 ´ ³ 4´
0
одностороннi похiднi F+ π = f π i F 0 π = f π . Отже, iснує
³ ´ ³ ´ 4 4 − 4 4
0 π
F 4+ = f 4 . π
Вiдповiдь: (
− cos x + C, 0<x≤ π 4;
F (x) = √ π < x < π.
sin x − 2 + C, 4 2
2.
R x dx R d x2
1) = 12 =
(x4
+ 1) arctg x 2 (x + 1) arctg x2
4
R d (arctg x2 )
= 21 = 12 ln | arctg x2 | + C.
arctg x2 ¯ √ ¯
R dx ¯ t = x + 2, ¯
2) √ p √ = ¯ ¯=
1 ¯ x = t − 2, ¯
2 dx = 2t dt
( x + 2 + 1) x+ ¯ 2−√ ¯
R 2t dt ¯ u = t − 1, ¯
= √ = ¯¯ ¯=
(t + 1) t − 1 2
t = u + 1, dt = 2u du ¯
R (u2 + 1)u du ³R R du ´
=4 = 4 du − 2+2 =
(u2 + 2)u up
√ √
= 4u − 2 2 arctg √u + C, де u = x + 2 − 1.
2
3) Двiчi застосуємо ¯формулу iнтегрування частинами: ¯
R ¯ cos(ln x) ¯¯
¯ 0
sin(ln x) dx = ¯ u = sin(ln x), u = x ¯=
¯ v 0 = 1, v = x ¯
R
=x ¯ sin(ln x) − cos(ln x) dx = ¯
¯ x) ¯¯
¯ u = cos(ln x), u0 = − sin(ln x
=¯ ¯=
¯ v 0 = 1, v = x ¯
¡ R ¢
= x sin(ln x) − x cos(ln x) +R sin(ln x) dx =
= x sin(ln x) − x cos(ln x) − sin(ln x)dx.
Отримали лiнiйне рiвняння вiдносно шуканого iнтеграла, з яко-
го знаходимо
R
sin(ln x) dx = x
2 (sin(ln x) − cos(ln x)) + C.
20
4) Розклад пiдiнтегральної рацiональної функцiї шукаємо у вигля-
дi суми елементарних дробiв з невизначеними коефiцiєнтами

6 − 2x − x2 = A + B Cx + D
(x + 2)2 (x2 + 2) x + 2 (x + 2)2 + x2 + 2 .
Прирiвнюючи коефiцiєнти при вiдповiдних степенях, знаходимо
A = 1, B = 1, C = −1, D = 0. Тому
R 6 − 2x − x2 dx =
(x + 2)2 (x2 + 2)
µ ¶
R 1 1 x
= x + 2 + (x + 2)2 − x2 + 2 dx =
= ln |x + 2| − x +1 − 1 ln(x2 + 2) + C.
2 2 R√
5) Застосуємо формулу для iнтеграла u2 + a2 du:
r³ ´
R √ R 2
x x2 + x + 1 dx = x x + 12 + 43 dx =
R³ ´ r³ ´2 r
R ³ ´2
= x+ 21 1 3
x + 2 + 4 dx− 2 1 x+ 1 3
2 + 4 dx =
3 ³ ´√
= 31 (x2 + x + 1) 2 − 14 x + 21 x2 + x + 1 −
³ ´
3 ln x + 1 + √x2 + x + 1 + C.
− 16 2
6) Використаємо унiверсальну тригонометричну пiдстановку:
¯ ¯
R ¯ t = tg x , ¯
dx ¯ 2 ¯
= ¯
3 cos x + sin x + 1 ¯ x = 2 arctg t, dx = 2 dt ¯=
¯
1 + t2
R dt R dt
= =− =
−t2³+ t + 2 ´
(t + 1)(t − 2)
¯ ¯
R 1 ln ¯¯ t + 1 ¯¯ +C, де t = tg x .
= − 13 1 − 1
t−2 t+1 dt = 3 t−2 2
7) За формулою iнтегрування частинами
R R
2sin x sin 2x dx = 2 2sin x sin x cos x dx =
R R
= 2 2sin x sin x d(sin x) = 2 sin x d(2sin x ) =
ln 2
¡ R ¢
= 2 2sin x sin x − 2sin x d(sin x) =
ln 2 ³ ´
= 2 2sin x sin x − 1 2sin x + C.
ln 2 ln 2
21
 ЗАНЯТТЯ 10
ОЗНАЧЕННЯ IНТЕГРАЛА РIМАНА.
КРИТЕРIЙ IНТЕГРОВНОСТI

Контрольнi запитання
1. Означення розбиття, дiаметра розбиття, пiдрозбиття.
2. Означення вернiх i нижнiх сум Дарбу.
3. Означення верхнього та нижнього iнтегралiв Рiмана.
4. Критерiй iнтегровностi.

А10

1. Записати верхнi й нижнi суми Дарбу для функцiй:

1) f (x) = 1 − x
2 , x ∈ [−1, 1];
2) f (x) = x2 , x ∈ [0, 1].
2. Обчислити за означенням верхнiй i нижнiй iнтеграли для функцiй
1) f (x) = 1 − x
2 , x ∈ [−1, 1];
2) f (x) = x2 , x ∈ [0, 1]
(Вказiвка. Застосувати нерiвнiсть
2 + b2 ≤ b2 , 0 ≤ a ≤ b);
a2 ≤ a + ab3
h i
π
3) f (x) = sin x, x ∈ 0, 2
(Вказiвка. Застосувати нерiвнiсть
(b − a) sin a ≤ cos a − cos b ≤ (b − a) sin b, 0 ≤ a < b ≤ π
2 ).
Зробити висновок щодо iнтегровностi за Рiманом цих функцiй.
3. Нехай функцiя f : [a, b] → R iнтегровна за Рiманом на вiдрiзку [a, b].
Довести, що функцiї |f | та sin f також iнтегровнi за Рiманом на вiдрiзку [a, b].
4. За√допомогою критерiю iнтегровностi довести, що функцiя
f (x) = 1 − x2 , x ∈ [0, 1] iнтегровна за Рiманом на вiдрiзку [0, 1].
5. Нехай функцiя f : [a, b] → R i послiдовнiсть {zn : n ≥ 1} ⊂ [a, b] такi, що:
1) функцiя f обмежена на вiдрiзку [a, b];
2) f ∈ C ([a, b]\{zn : n ≥ 1});
3) послiдовнiсть {zn : n ≥ 1} збiжна.
Довести, що f ∈ R([a, b]).
22
Д1. Функцiя f ∈ R([a, b]) така, що

∀[α, β] ⊂ [a, b] ∃c ∈ (α, β) : f (c) = 0.

Rb
Довести, що f (x)dx = 0.
a
Д2. Довести, що обмежена на вiдрiзку [a, b] функцiя iнтегровна за Рiманом
на цьому вiдрiзку тодi й тiльки тодi, коли для довiльних ε i δ iснує розбиття
вiдрiзка [a, b], для якого сума довжин вiдрiзкiв з коливанням функцiї,
бiльшим нiж δ, менша за ε. (
0, якщо x ∈ [0, 1]\Q;
Д3. Для функцiї Рiмана f (x) = де m i n –
1 m
n , якщо x = n ,
взаємно простi цiлi числа, 0 ≤ m ≤ n, визначити множину точок розриву
й довести, що f ∈ R([0, 1]).
Д4. Функцiя f : [a, b] → R така, що

∀ε > 0 ∃g ∈ R([a, b]) ∀x ∈ [a, b] : |f (x) − g(x)| < ε.

Довести, що f ∈ R([a, b]).

Д5. Нехай f ∈ R([a, b]), ϕ : R → R. Довести твердження:
1) якщо ϕ ∈ C(R), то ϕ(f ) ∈ R([a, b]);
2) якщо для кожного A > 0 : ϕ ∈ R([−A, A]), то не обов’язково
ϕ(f ) ∈ R([a, b]).

Б10

1. Записати верхнi й нижнi суми Дарбу для функцiй:

1) f (x) = ex , x ∈ [0, 1];
1 , x ∈ [1, 2];
2) f (x) = x
(
x, x ∈ [0, 1] ∩ Q;
3) f (x) =
0, x ∈ [0, 1]\Q.
2. Обчислити за означенням нижнiй i верхнiй iнтеграли для функцiй:
1) f (x) = ex , x ∈ [0, 1]
(Вказiвка. Застосувати нерiвнiсть
ea (b − a) ≤ eb − ea ≤ eb (b − a), a ≤ b);
23
 1 , x ∈ [1, 2]
2) f (x) = x
(Вказiвка. Застосувати нерiвнiсть
b − a ≤ ln b − ln a ≤ b − a , 1 ≤ a ≤ b);
b a
(
x, якщо x ∈ [0, 1] ∩ Q,
3) f (x) =
0, якщо x ∈ [0, 1]\Q.
Зробити висновок щодо iнтегровностi за Рiманом цих функцiй.
3. Нехай функцiя f : [a, b] → R iнтегровна за Рiманом на вiдрiзку [a, b].
Довести, що функцiя arctg f також iнтегровна за Рiманом на вiдрiзку [a, b].
4. Нехай функцiя f ∈ R ([0, 1]). Довести, що функцiя g(x) = f (|x|),
x ∈ [−1, 1] iнтегровна за Рiманом на вiдрiзку [−1, 1].
5. Довести, що сума та добуток iнтегровних за Рiманом на вiдрiзку [a, b]
функцiй також iнтегровнi за Рiманом на цьому
 вiдрiзку.
³ ´
sign sin 1 , 0 < x ≤ 1,
6. Довести iнтегровнiсть функцiї f (x) = x на
0, x=0
вiдрiзку [0, 1].

ЗАНЯТТЯ 11
IНТЕГРАЛ ЯК ГРАНИЦЯ IНТЕГРАЛЬНИХ СУМ.
ТЕОРЕМА ДАРБУ

Контрольнi запитання
1. Означення iнтегральних сум.
2. Означення границi iнтегральних сум.
3. Теорема Дарбу.

А11

1. Нехай для функцiй f, g : [a, b] → R iснують скiнченнi границi iнте-

гральних сум lim S(f, λ) та lim S(g, λ). Довести, що
|λ|→0 |λ|→0
lim S(f + g, λ) = lim S(f, λ) + lim S(g, λ).
|λ|→0 |λ|→0 |λ|→0
2. Для функцiї f : [a, b] → R, обмеженої на [a, b], та сталої α > 0
обчислити границю

24
 P
n−1
lim f (ξk )∆x1+α
k .
|λ|→0 k=0
3. Довести, що для функцiї Дiрiхле
(
1, якщо x ∈ [0, 1] ∩ Q,
f (x) =
0, якщо x ∈ [0, 1]\Q
границя iнтегральних сум не iснує.
4. Довести, що функцiї
1) f (x) = x2 , x ∈ [0,h1]; 3) f (x) = 1 , x ∈ [0, 1]
i 1 + x2
2) f (x) = sin x, x ∈ 0, π
2 ;
iнтегровнi за Рiманом на вiдповiдних вiдрiзках. Обчислити iнтеграли вiд
цих функцiй як границi iнтегральних сум.
5. Довести збiжнiсть послiдовностей {an : n ≥ 1}, виразити значення
границь цих послiдовностей через визначенi iнтеграли:
1 + 1 + ··· +
1) an = n 1
n+1 2n ;
1 1 + ··· +
2) an = n + n + 1
1 3n ;
P
n−1
n
3) an = 2 2;
k=0 n + k
4) an = 1α + 2α + · · · + nα , α ≥ 0;
nα+1
1 Pn
k ;
5) an = n
n + k
sk=1
Q
n−1 ³ ´
6) an = n 1+ nk ;
k=1
P√
n−1
7) an = 12 n2 − k 2 ;
n k=1
8) an = sin n1 + sin 1 + · · · + sin 1 .
n+1 2n
Д1. Завдання задачi 5 для послiдовностей:
r
1 n (2n)!
1) an = n ;
n!
P
n
k cos j ;
2) an = 12 cos n n
n k,j=1

25
 s
Q
n−1 ³ ´
3) an = n k , де f ∈ C([0, 1]), f (x) > 0, x ∈ [0, 1];
f n
k=0
1 P sin kak , де послiдовнiсть a → a ∈ R, n → ∞;
n
4) an = n n n
k=1
Pn
5) an = sin k2 .
k=1 n
Д2. Для iнтегровної за Рiманом на вiдрiзку [a, b] функцiї f знайти границi:
P
n−1
1) lim f (ξk ) sin ∆xk ;
|λ|→0 k=0
P
n−1
2) lim ln (1 + f (ξk )∆xk ) ;
|λ|→0 k=0
Q
n−1
3) lim (1 + f (ξk )∆xk ) .
|λ|→0 k=0

Д3. Для iнтегровних за Рiманом на вiдрiзку [a, b] функцiй f, g знайти границю

P
n−1
lim f (ξk )g(ηk )∆xk ,
|λ|→0 k=0
де ξk , ηk ∈ [xk , xk+1 ], 0 ≤ k ≤ n − 1.
Д4. Довести, що для довiльної обмеженої на вiдрiзку функцiї f iснують
границi lim L(f, λ), lim U (f, λ), що дорiвнюють вiдповiдно нижньому
|λ|→0 |λ|→0
i верхньому iнтегралам вiд функцiї f на вiдрiзку [a, b].
Д5. Нехай f ∈ R([a, b]) i ∀x ∈ [a, b] : f (x) > 0. Довести, що
Rb
f (x)dx > 0.
a
Б11
1. Нехай для функцiї f : [a, b] → R iснує скiнченна границя iнтегральних
сум lim S(f, λ). Довести, що
|λ|→0
lim S(cf, λ) = c lim S(f, λ).
|λ|→0 |λ|→0
2. Чи iснує скiнченна границя iнтегральних сум для функцiї
(
tg x, якщо 0 ≤ x < π
2;
y= π
0, якщо x = 2 ?
26
3. Нехай f : [a, b] → R. Довести, що iснування границi iнтегральних сум
та її значення для функцiї f на вiдрiзку [a, b] не залежать вiд значень цiєї
функцiї на довiльнiй скiнченнiй множинi.
4. Довести, що функцiї
1) f (x) = ex , x ∈ [0, 1]; 3) f (x) = x1 , x ∈ [1, 2];
2) f (x) = 12 , x ∈ [1, 4]; 4) f (x) = |x|, x ∈ [−1, 1],
x
iнтегровнi за Рiманом на вiдповiдних вiдрiзках. Пiдiбравши зручнi
iнтегральнi суми, обчислити iнтеграли Рiмана вiд цих функцiй.
5. Довести збiжнiсть наступних послiдовностей {an : n ≥ 1}, виразити
значення границь цих послiдовностей через визначенi iнтеграли:
1 P
n
k2 ; 1 P
n
k;
1) an = n 2 2 5) an = n sin n
k=1 n + k k=1
Pn
n P
2n
n ;
2) an = 2; 6) an = 2
k=1 (n + k) k=0 n + k2
P √
n−1 P
2n−1
3) an = 12
n
k ek ; 7) an = √ 1 ;
n k=0 k=0 n2 + k 2
Pn √ 1 Pn
1
4) an = 14 k 2 3 k 3 + n3 ; 8) an = n
2 πk
.
n k=1 k=0 cos
4n

ЗАНЯТТЯ 12
ВЛАСТИВОСТI ВИЗНАЧЕНОГО IНТЕГРАЛА.
ФОРМУЛА НЬЮТОНА – ЛЕЙБНIЦА.

Контрольнi запитання
1. Елементарнi властивостi визначеного iнтеграла.
2. Формула Ньютона – Лейбнiца.
3. Властивостi iнтеграла як функцiї верхньої межi.
4. Теорема про середнє значення.

А12

1. Зобразити у прямокутнiй системi координат криволiнiйнi трапецiї, ви-

разити їх площi через визначенi iнтеграли та обчислити цi iнтеграли за
допомогою формули Ньютона – Лейбнiца:
√
1) {(x, y) | 0 ≤ y ≤ x, 0 ≤ x ≤ 4} ;
27
 n o
2) (x, y) | 0 ≤ y ≤ cos x, 0 ≤ x ≤ π2 ; ¾
½
3) (x, y) | 0 ≤ y ≤ 1 , √1 ≤ x ≤ √3 ;
1 + x2 3
½ ¾
4) (x, y) | 0 ≤ y ≤ √ 1 , sh 1 ≤ x ≤ sh 2 ;
1 + x2
5) {(x, y) | 0 ≤ y ≤ |1 − x|, 0 ≤ x ≤ 2} ;
6) {(x, y) | 0 ≤ y ≤ f (x), −2 ≤ x ≤ 1} ,
(
|x + 1|, якщо − 2 ≤ x ≤ 0;
де f (x) =
2−x якщо 0 < x ≤ 1.
2. Чи правомiрне таке застосування формули Ньютона – Лейбнiца
R1 dx ¯
= − 1 ¯¯1 = −2?
2 x −1
−1 x
3. Знайти границi:
Rx µx ¶2
R
(arctg u)2 du exp(u2 )du
0 √
1) lim ; 2) lim 0
.
x→+∞ x2 + 1 x→+∞ Rx
exp(2u2 )du
0
R
2π
dx
4. Оцiнити iнтеграл 1 + 0, 5 cos x .
0
R2π
5. Який знак має iнтеграл x sin x dx?
0
R1 R1
6. Який iнтеграл бiльший: exp(−x)dx чи exp(−x2 )dx? Чому?
0 0
R1
7. Довести нерiвнiсть 1 2x
2 < 0 1 + x13 dx < 1.
8. Побудувати графiки функцiй:
Rx 2 Rx 2
1) f (x) = eu du, x ∈ R; 2) f (x) = e−u du, x ∈ R.
0 0
R1 xn dx, n ≥ 1.
9. Знайти границю послiдовностi
0 1 + x13
10. Нехай {f, g} ⊂ C([a, b]). Довести нерiвнiсть Кошi – Буняковського

28
 Rb qR Rb
b
a |f (x)g(x)| dx ≤ a f 2 (x) dx a g 2 (x) dx.
За яких умов на функцiї має мiсце рiвнiсть?
Д1. Нехай функцiя f : [a, b] → [0, +∞) неперервна на вiдрiзку [a, b] i
Rb
f (x)dx = 0. Довести, що ∀x ∈ [a, b] : f (x) = 0. Чи iстотна умова
a
неперервностi?
Д2. Навести приклад функцiї f ∈ R([a, b]), яка не має первiсної
на вiдрiзку [a, b].
Д3. Навести приклад функцiї f : [a, b] → R, яка має первiсну на вiдрiзку
[a, b], але не iнтегровна за Рiманом на цьому вiдрiзку [a, b].
Rx
Д4. Нехай f ∈ R([a, b]), F (x) = f (u) du, x ∈ [a, b] i F ∈ C (1) ([a, b]).
a
Чи вiрно, що функцiя f неперервна на вiдрiзку [a, b]?
Д5. Визначити функцiю f ∈ C([a, b]), якщо для довiльного полiнома p
Rb
f (x)p(x)dx = 0.
a
Д6. Нехай f ∈ R([a, b]). Довести, що
Rθ Rb
∃θ ∈ [a, b] : f (u)du = f (u)du.
a θ

Б12
1. За допомогою формули Ньютона – Лейбнiца обчислити iнтеграли i
зобразити криволiнiйнi трапецiї, площi яких виражають цi iнтеграли:
R8 √ R2
1) 3
x dx; 5) |x2 − 1| dx;
−1
√
−2
3
R2 R2π
2) √ dx ; 6) | sin x| dx;
√
3 1 − x2 0
− 2
R5
ch R3
3) √ dx ; 7) x[x] dx;
ch 3 x2 − 1 0
R3 R2
4) |x| dx; 8) [x2 ] dx.
−1 0
Символом [a] позначена цiла частина дiйсного числа a.

29
2. Користуючись формулою Ньютона – Лейбнiца, знайти iнтеграли:
√
3
Re R1 x3 dx;
1) p dx ; 4)
x 1 − ln2 x 0 x8+1
1
π/2
R R2ex dx;
2) cos3 x dx;
√ 5)
3
sin x 1
−1ex
π/4
Re sin(ln x) Rπ q 1 + cos 2x
3) dx; 6) 2 dx.
x 0
1
3. Знайти похiднi функцiй: √
Rx Rx
1) F (x) = ln t dt, x > 0; 2) F (x) = cos t2 dt, x > 0.
1 1/x
4. Знайти границi:
Rx R x√
sin
cos u2 du tg u du
1) lim 0 x ; 2) lim 0 x .
x→0 R √
x→0+ tg
sin u du
0
5. Довести, що
Rx 1 exp(x2 ), x → +∞.
exp(u2 ) du ∼ 2x
0
6. Оцiнити iнтеграли:
R1 R q
π/2
1) exp(−x2 ) dx; 3) 1 + 12 sin2 x dx.
0 0
R1 x6
2) √ dx;
0 1+x
7. Довести нерiвностi:
R18 x + 1
1) 9 < x + 2 dx < 19
2;
8
R1 x
2) 1
e ≤ x dx ≤ 1;
0
1 < R dx < 1 i
k+1
3) ∀k, n ∈ N, n ≥ 2 : x
k+1 k
k
R
n
1 + 1 + . . . + 1 < dx < 1 + 1 + . . . + 1 .
2 3 n x 2 n−1
1
8. Побудувати графiки функцiй:
30
 Rx eu Rx sin u
1) f (x) = u du, x ≥ 1; 2) f (x) = u du, x ∈ R.
1 0

ЗАНЯТТЯ 13
IНТЕГРУВАННЯ ЧАСТИНАМИ. ЗАМIНА ЗМIННОЇ
Контрольнi запитання
1. Формула iнтегрування частинами для iнтеграла Рiмана.
2. Формула замiни змiнної для iнтеграла Рiмана.

А13

1. Обчислити iнтегруванням частинами iнтеграли:

√
R2
ln R
2π
R3
1) xe−x dx; 2) x2 cos x dx; 3) x arctg x dx.
0 0 0
2. Обчислити за допомогою замiни змiнної:
R1 R 2√
ln
1) √ x dx ; 2) ex − 1 dx.
−1 5 − 4x 0
R3 √
3. Чи можна в iнтегралi x 3 1 − x2 dx покласти x = sin t? Чому? Обчи-
0
слити цей iнтеграл.
R
2π
dx .
4. Знайти 4 − cos x
0
5. Нехай функцiя f ∈ C([0, 1]). Довести, що:
π/2
R π/2
R Rπ Rπ
1) f (sin x) dx = f (cos x) dx; 2) xf (sin x) dx= π
2 f (sin x) dx.
0 0 0 0
6. Нехай функцiя f ∈ C(R). Довести, що:
Rx
1) функцiя f непарна тодi й тiльки тодi, коли ∀x ∈ R : f (u) du = 0;
−x
2) функцiя f перiодична з перiодом T тодi й тiльки тодi, коли
R
x+T RT
∀x ∈ R : f (u) du = f (u) du.
x 0

31
Дати геометричну iнтерпретацiю цим рiвностям.
R1
7. Для iнтеграла In = (1 − x2 )n dx, n ≥ 1 знайти рекурентну формулу
0
i обчислити цей iнтеграл.
Д1. Нехай функцiя f ∈ C([−1, 1]). Довести нерiвнiсть
R1 R1
f (x)f (−x)dx ≤ 12 f 2 (x)dx.
0 −1
Д2. Нехай функцiя f ∈ C([0, 1]) i ∀x ∈ [0, 1] : f (x) > 0. Знайти
R1 f (x)
dx.
0
f (x) + f (−x)
Д3. Нехай функцiя f ∈ C(R) така, що
∃p, q ∈ R, p + q 6= 0, ∀x ∈ R : pf (x) + qf (−x) = 1.
Ra
Знайти f (x) dx, де a > 0.
−a
Д4. Нехай функцiя f ∈ C([−a, a]) i парна. Довести рiвнiсть
Ra f (x) Ra
1+e x dx = f (x) dx.
−a 0
Д5. Для x > 0, a > 0 довести нерiвностi:
¯ x+a ¯ ¯ x+1 ¯
¯ R sin u ¯ 3 ¯R ¯ 2
1) ¯¯ ¯
u du¯ < x ;
¯
2) ¯ sin u du¯¯ < x
2 .
x x

Б13

1. Обчислити iнтегруванням частинами iнтеграли:

π/2
R Re R1
1) x cos x dx; 3) | ln x| dx; 5) x ln(1 + x2 ) dx;
0 1/e 0
R1 R2 Rπ
2) arcsin x dx; 4) (3x + 2) ln x dx; 6) x3 sin x dx;
0 1 0

R2 ln x
7) 5 dx.
1 x

32
2. Нехай f ∈ C (2) ([a, b]). Довести, що
Rb
xf 00 (x) dx = (bf 0 (b) − f (b)) − (af 0 (a) − f (a)).
a
3. За допомогою замiни змiнної обчислити:
R2 Ra √ π/2
R
1) √ dx ; 3) x2 a2 − x2 dx; 5) dx .
2
1 x 1+x 0 0 1 + a2 sin2 x
R1 √ π/2
R
x
√ e dx; dx
2)
0 e + e−x
x
4)
0
2 + cos x ;

R2π
4. В iнтегралi f (x) cos x dx, де функцiя f ∈ C([0, 2π]), зробити замiну
0
змiнної sin x = t.
√
3 R1
5. Пояснити, чому формальна замiна змiнної t = x2 в iнтегралi dx
−1
приводить до помилки.
6. Нехай функцiя f ∈ C(R). Довести, що функцiя f парна тодi i тiльки
тодi, коли
Rx Rx
∀x ∈ R : f (u) du = 2 f (u)du.
−x 0
Дати геометричне тлумачення.
7. Довести, що одна з первiсних парної неперервної функцiї є функцiєю
непарною, а кожна первiсна непарної неперервної функцiї є парною фун-
кцiєю.
8. Довести, що первiсна неперервної на R перiодичної з перiодом T > 0
функцiї є перiодичною з перiодом T функцiєю тодi й тiльки тодi, коли
RT
f (x) dx = 0.
0

33
 ЗАНЯТТЯ 14
ОБЧИСЛЕННЯ ПЛОЩI. ДОВЖИНА ДУГИ

Контрольнi запитання
1. Формули для площi криволiнiйної трапецiї та криволiнiйного сектора.
2. Формули для довжини кривої в декартових, полярних коорди-
натах та заданої параметрично.

А14

1. Обчислити площi фiгур, обмежених кривими, заданими у прямокутнiй

декартовiй системi координат:
1) ax = y 2 , ay = x2 ; a > 0; 3) y = 2x , y = 2, x = 0;
2) y = 2x − x2 , x + y = 2; 4) y 2 = x2 (a2 − x2 ).
2. Обчислити площi фiгур, обмежених кривими, заданими у полярнiй си-
стемi координат:
1) r 2 = a2 cos 2ϕ; 2) r = a sin 3ϕ, a > 0.
3. За допомогою переходу до полярної системи координат, обчислити пло-
щу фiгури, обмеженої кривою x4 + y 4 = a2 (x2 + y 2 ).
4. Знайти довжини кривих (параметри додатнi):
1) y 2 = 4x, 0 ≤ x ≤ 1; 2 2 2
4) x 3 + y 3 = a 3 (астроїда);
2) y =a ch x
a , 0≤ x≤ b, a > 0; 5) r = aϕ, 0 ≤ ϕ ≤ 2π
3) x = cos4 t, y = sin4 t; (спiраль Архiмеда).
Д1. Знайти площi фiгур, обмежених кривими:
1) x3 + y 3 = 3axy, a > 0 (лист Декарта);
2) x4 + y 4 = ax2 y, a > 0.
Д2. Обчислити площу петлi кривої x = 3t2 , y = 3t − t3 .
Д3. Обчислити довжину кривої:
Rx √
y= sin u du, 0 ≤ x ≤ π.
0
Д4. Довести, що для гладкої кривої lim l(Γλ ) = sup l(Γλ ).
|λ|→0 λ

34
 Б14

1. Обчислити площi фiгур, обмежених кривими, заданими у прямокутнiй

декартовiй системi координат:
1) y = x2 + 1, x + y = 3; 2 y2
4) x2 − 2 = 1, x = 2a, a > 0;
2) y 2 = 2x + 1, x − y = 1; a b
2 y2 5) y = sin3 x, y = cos3 x,
3) x2 + 2 = 1; 0≤x≤ π
a b 4.
2. Обчислити площу фiгури, обмеженої параболою y = x2 − 2x + 2,
дотичною до неї в точцi M (3; 5) i вiссю ординат.
3. Обчислити площi фiгур, обмежених кривими, заданими у полярнiй си-
стемi координат:
1) r = a(1 + cos ϕ), a > 0 (кардiоїда);
2) r = a sin 2ϕ;
3) r = 2a cos 3ϕ, r ≥ a, a > 0.
4. Знайти площу фiгури, обмеженої лемнiскатою з рiвнянням
(x2 + y 2 )2 = 2a2 xy, a > 0.
5. Обчислити довжину дуги кривої:
1) y 2 = x3 , що вiдтинається прямою x = 4
3;
2
2) y = x2 − 1, що вiдтинається вiссю абсцис;
3) y 2 = (x + 1)3 , що вiдтинається прямою x = 4;
4) y = ln sin x, π
3 ≤ x ≤ 2.
π

6. Обчислити периметр фiгури, обмеженої лiнiями x2 = (y +1)3 та y = 4.

7. Обчислити довжину кривої, заданої параметрично:
x = et (cos t + sin t), y = et (cos t − sin t), t ∈ [0, 1].
8. Обчислити довжину кривої, заданої у полярнiй системi координат:
1) r = a(1 + cos ϕ), a > 0 (кардiоїда);
2) rϕ = 1, 1 ≤ ϕ ≤ 2 (гiперболiчна спiраль).
2

35
 ЗАНЯТТЯ 15
ОБЧИСЛЕННЯ ОБ’ЄМIВ I ПЛОЩ ПОВЕРХОНЬ
ТIЛ ОБЕРТАННЯ. ТЕОРЕМИ ГУЛЬДIНА

Контрольнi запитання
1. Формули для об’ємiв тiл обертання.
2. Формули для площ поверхонь тiл обертання.
3. Координати центра ваги. Теореми Гульдiна

А15

1. Знайти об’єм зрiзаного конуса, основи якого – елiпси з пiвосями a1 , b1

та a2 , b2 вiдповiдно, а висота дорiвнює h.
2. Знайти об’єм параболоїда обертання, площа основи якого дорiвнює S ,
а висота – H .
3. Знайти об’єм тiла, утвореного обертанням фiгури, обмеженої лiнiями
y = 2x − x2 , y = 0 навколо: 1) осi абсцис; 2) осi ординат.
4. Знайти об’єм тiла, утвореного обертанням фiгури, обмеженої пiвобертом
спiралi Архiмеда r = aϕ, 0 ≤ ϕ ≤ π навколо полярної осi.
5. Знайти площi поверхонь, утворених обертанням наступних кривих:
q
1) y = x x , 0 ≤ x ≤ a навколо осi абсцис;
a
2 2 2
2) x 3 + y 3 = a 3 навколо осi абсцис;
3) r = a(1 + cos ϕ) навколо полярної осi.
6. Визначити координати центра ваги дуги кола x = a cos ϕ, y = a sin ϕ,
|ϕ| ≤ α для фiксованих a > 0, 0 < α ≤ π . Обчислити площу поверхнi
сфери радiуса a.
7. Визначити координати центра ваги фiгури, обмеженої параболами
ax = y 2 , ay = x2 , де a > 0.
8. Знайти об’єм i площу поверхнi тора, утвореного обертанням кола
x2 + (y − b)2 = a2 , 0 < a ≤ b навколо осi абсцис.
Д1. Знайти об’єми тiл, обмежених поверхнями:
2 y 2 2 2
1) x2 + 2 = 1, x2 + z2 = 1;
a b a b
2) x2 + y 2 + z 2 = a2 , x2 + y 2 = ax;
3) x + y + z 2 = 1, x = 0, y = 0, z = 0, де a > 0, b > 0, c > 0.

36
Д2. Нехай функцiя f неперервно диференцiйовна i строго монотонна на
вiдрiзку [a, b]. Довести, що об’єм тiла, утвореногo обертанням навколо осi
ординат криволiнiйної трапецiї {(x, y)| 0 ≤ y ≤ f (x), a ≤ x ≤ b},
Rb
дорiвнює V = 2π a xf (x) dx.
Д3. Нехай 0 ≤ α ≤ β ≤ π, r ∈ C([α, β]). Довести, що об’єм тi-
ла, утвореного обертанням навколо полярної осi криволiнiйного сектора
Rβ 3
{(ρ, ϕ)| 0 ≤ ρ ≤ r(ϕ)}, дорiвнює V = 2π
3 α r (ϕ) sin ϕ dϕ.
Д4. Знайти координати центра ваги:
1) сектора {(x, y)| x = r cos ϕ, y = r sin ϕ, 0 ≤ r ≤ a, |ϕ| ≤ α}, де
a > 0, 0 < α ≤ π;
2) однорiдної пiвкулi радiуса a;
3) однорiдної пiвсфери радiуса a.

Б15

1. Знайти об’єм тiла, утвореного обертанням фiгури, обмеженої лiнiями:

1) xy = 4, x = 1, y = 0 навколо осi абсцис;
2) y 2 = (x + 4)3 , x = 0 навколо осi ординат;
3) (y − 3)2 + 3x = 0, x = −3 навколо осi абсцис;
4) y = ex , x = 0, x = 2, y = 0 навколо кожної з осей Ox та Oy.
2. Знайти об’єм тiла, утвореного обертанням навколо осi абсцис фiгури,
обмеженої астроїдою x = a cos3 t, y = a sin3 t.
3. Знайти об’єм тiла, утвореного обертанням навколо осi абсцис фiгури,
обмеженої кривою x = a sin t, y = b sin 2t.
4. Знайти об’єми тiл, обмежених поверхнями:
2 y2
1) x2 + 2 = 1, z = a
c x, z = 0;
a b
2 y2 2
2) x2 + 2 + z2 = 1 (елiпсоїд).
a b c
5. Обчислити площу поверхнi, утвореної обертанням кривої:
1) y 2 = 4+x, що вiдтинається прямою x = 2, навколо осi абсцис;
2) y = cos πx
2a , −a ≤ x ≤ a, навколо осi абсцис.
6. Знайти центр ваги арки циклоїди x = a(t − sin t), y = a(1 − cos t).
7. Знайти координати
½ центра ваги фiгури ¾
¯ 2
¯ y2
(x, y)¯ x2 + 2 ≤ 1, x ≥ 0, y ≥ 0 .
a b
37
8. За допомогою теорем Гульдiна знайти координати центрiв ваги пiвкола
i пiвкруга радiуса a.

ЗАНЯТТЯ 16
ЧИСЛОВI РЯДИ. ОСНОВНI ПОНЯТТЯ

Контрольнi запитання
1. Означення числового ряду, його часткової суми.
2. Означення збiжного числового ряду, його суми й залишка.
3. Необхiднi умови збiжностi числового ряду.
4. Критерiй збiжностi ряду з невiд’ємними членами.
5. Критерiй Кошi збiжностi числового ряду.

А16

1. Знайти частковi суми, дослiдити збiжнiсть, знайти суми та залишки

наступних рядiв:
(−1) n−1
1) 1 − 1 + 1 − 1 + ... + + ...;
³ 2 ´4 ³ 8
n−1
´ 2 ³ ´
2) 1 +
2 3
1 + 1 + 1 + ... + 1 + 1 + ...;
n n
2 2 2 3 2 3
1 1 1
3) 1 · 2 + 2 · 3 + 3 · 4 + . . . + 1 + ...;
n(n + 1)
4) 1 1· 4 + 4 1· 7 + . . . + 1 + ...;
¡√ √ ¢ ¡√ (3n − 2)(3n
√ +
√1)¢
5) 3−2 2+1 +
¡√ 4 − 2 ¢3 + 2 + . . . +
√ √
+ n + 2 − 2 n + 1 + n + ....
2. Дослiдити збiжнiсть рядiв:
√ √
1) 0, 001 + 0, 001 + 3 0, 001 + . . . ;
2) 1 + 1 1 1 1
3 + 5 + 7 + . . . + 2n − 1 + . . . ;
1 + 1 + 1 + ... + 1
3) 1001 2001 3001 1000n + 1 + . . . ;
4) 1 + 12 + 12 + . . . + 1 + ....
3 5 (2n − 1)2
3. Довести збiжнiсть рядiв, використовуючи критерiй Кошi:
a a
1) a0 + 101 + . . . + nn + . . . , де |an | < 10, n ≥ 0;
10
sin
2) 2 +x sin 2x + . . . + sin2nnx + . . . .
22
38
4. Використовуючи критерiй Кошi, довести розбiжнiсть ряду
1 + 12 + 13 + . . . + n
1 + ....
P
∞
5. Нехай ряд an з невiд’ємними членами збiгається. Довести збiжнiсть
n=1
P
∞
ряду a2n . Навести приклад, який показує, що обернене твердження невiрне.
n=1
Д1. Знайти частковi суми, дослiдити збiжнiсть, знайти суму та залишок
ряду
1 + 3 + 5 + . . . + 2n − 1 + . . . .
2 22 23 2n
P
∞ P
∞
Д2. Нехай ряд an збiгається. Чи випливає звiдси збiжнiсть ряду a3n ?
n=1 n=1
Навести вiдповiднi приклади.

Б16

1. Знайти частковi суми, дослiдити збiжнiсть, знайти суми та залишки

рядiв:
1) 3 + 5 + . . . + 2n + 1 + . . . ;
12 · 22 22 · 32 n2 (n + 1)2
2) 2 2 2 + 2 3 2 + . . . + 2 n + 1 2 + . . . ;
1 ·3 2 ·4 n (n + 2)
2 2
3) 1 · 2 · 3 + 2 · 3 · 4 + . . . + 2 + ...;
n(n + 1)(n + 2)
4) 1 · 1 1 1
4 · 7 + 2 · 5 · 8 + . . . + n(n + 3)(n + 6) + . . . .
2. Використовуючи необхiдну умову збiжностi ряду, довести розбiжнiсть рядiв:
P
∞ n+ 1 P
∞
1 .
1) ³ n n ´n ; 2) √
n
n=1 n + 1 n=2 ln n
n
3. Довести збiжнiсть рядiв, використовуючи критерiй Кошi:
1) cos x −1 cos 2x + cos 2x −
2
cos 3x + . . . +
cos nx − cos(n + 1)x
+ n + ...;
2 n
2) cos2 x + cos2x + . . . + cos 2x + . . . .
1 2 n
Вказiвка. Використати нерiвнiсть
1 < 1 1 − 1 , n ≥ 2.
= n−
n2 n(n − 1) 1 n
39
4. Довести розбiжнiсть рядiв, використовуючи критерiй Кошi:
1) 1 + 1 1 1 1 1
2 − 3 + 4 + 5 − 6 + ...;
2) √ 1 + √ 1 + √ 1 + . . . + p 1 + ....
1·2 2·3 3·4 n · (n + 1)
P
∞ P
∞
5. Нехай an ≤ cn ≤ bn , n ≥ 1, i ряди (A) an , (B) bn
n=1 n=1
P
∞
збiгаються. Довести, що тодi ряд (C) cn також збiгається. Що можна
n=1
стверджувати про збiжнiсть ряду (C), якщо ряди (A) i (B) розбiгаються?
Навести вiдповiднi приклади.
P
∞ P
∞
6. Нехай ряди з невiд’ємними членами an i bn розбiгаються. Що
n=1 n=1
можна стверджувати про збiжнiсть рядiв
P
∞ P
∞
1) min{an , bn }; 2) max{an , bn } ?
n=1 n=1
P
∞ P
∞
7. Нехай ряди a2n i b2n збiгаються. Довести збiжнiсть рядiв:
n=1 n=1
P
∞ P
∞ P
∞
|an |
1) |an bn |; 2) (an + bn )2 ; 3) n .
n=1 n=1 n=1

ЗАНЯТТЯ 17
ЗБIЖНIСТЬ РЯДIВ З НЕВIД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ

Контрольнi запитання
1. Ознаки порiвняння, Д’Аламбера i Кошi.
2. Логарифмiчна ознака та ознака Раабе. Ознака Гаусса.
3. Iнтегральна ознака Маклорена – Кошi.

А17
1. За допомогою ознак порiвняння дослiдити збiжнiсть наступних рядiв:
P
∞ ∞ q
P P∞
1) 2n + 1 ; 3) n ; 5) ln n ;
2 2 n4 + 1 2
n=1 n (n + 1) n=1 n=1 n
P∞
5n P∞ 2
2) n (2n − 1) ; 4) ln 1 +2n ;
n=1 2 n=1 n
40
 P
∞
1
6) √
n
.
n=1 2
2. Використовуючи ознаки Д’Аламбера або Кошi, дослiдити збiжнiсть рядiв:
P∞
1000n ; P∞
2n · n! ; P∞
(n!)2
1)
n!
3)
nn 5) n2
;
n=1 n=1 n=1 2
P∞ P∞
3n · n! ; P∞ 2
2) n! ;
n 4) 6) ¡ n 1 ¢n .
n=1
n n=1
nn n=1 2 + n
3. Використовуючи iнтегральну ознаку Маклорена -- Кошi, дослiдити збiжнiсть ряду
P
∞
1 .
n=2 n lnp n
4. Використовуючи
µ ознаки¶Раабе, логарифмiчну або Гаусса, дослiдити збiжнiсть рядiв:
p P∞
P
∞
(2n − 1)!! n! en .
1) ; 2) n+p
n=1 (2n)!! n=1 n
Д1. Довести, що для будь-якого збiжного ряду з невiд’ємними членами й
залишками {rn : n ≥ 1} iснує збiжний ряд з невiд’ємними членами й
залишками {rn0 : n ≥ 1}, що задовольняють умову rn = o(rn0 ), n → ∞.
Д2. Нехай послiдовнiсть невiд’ємних чисел {an : n ≥ 1} монотонно не
P
∞
зростає. Довести, що ряд an збiгається тодi й лише тодi, коли збiгає-
n=1
P
∞
ться ряд 2n a2n .
n=1

Б17

1. За допомогою ознак порiвняння дослiдити збiжнiсть рядiв:

P
∞
n ; P∞
sin2 nα ; P
∞
π;
1) 3) 5) tg 4n
n=1 +1n2 n=1 n3 n=1
P∞ P∞ P∞
√ 1 ; 1
n−1 ;
1
2)
n=1 n+1
4)
n=1 n · 5
6)
n=1
4n − 2 .
2. Використовуючи ознаки Кошi або Д’Аламбера, дослiдити збiжнiсть рядiв:
¡ n+1 ¢n
P
∞ P
∞
1; P
∞
π ;
n 3) arcsinn n 5) n tg n+1
1)
n=1
3n ; n=1 n=1 2
P n + 1 ´n
∞ ³ P∞
n5 P∞
2n ;
2)
n=1
2n − 1 ; 4)
n=1
2n + 3n ; 6)
n=1 n
2

41
 ¡√ ¢n P∞
∞ n4
P 5 + (−1)n n!
7)
4n ; 10)
n=1
nn ;
n=1
P∞
2 · 5 · 8 . . . (3n − 1) P∞
(n!)2
8) ; 11) 2 ;
n=1 1 · 5 · 9 . . . (4n − 3) n=13n
P∞
1 · 4 · 7 . . . (3n − 2) P∞
(n!)2
9) ; 12) .
n=1 (2n − 1)!! n=1 (2n)!
3. Використовуючи iнтегральну ознаку Маклорена -- Кошi, дослiдити збiжнiсть рядiв:

P∞
ln n ; P
∞
1
1) 2 3)
n p (ln n)q ;
n=2 n n=2
P∞ P∞
2) √1 ; 4) p
1
q.
n=1 n n + 1 n=3 n(ln n) (ln ln n)
4.Використовуючи ознаки Раабе або Гаусса, дослiдити збiжнiсть ряду
P
∞
n! n−p (q > 0).
n=1 q(q + 1) . . . (q + n)

ЗАНЯТТЯ 18
АБСОЛЮТНО ТА УМОВНО ЗБIЖНI РЯДИ

Контрольнi запитання
1. Означення абсолютно та умовно збiжних рядiв.
2. Ознаки Лейбнiца, Дiрiхле, Абеля.

А18

1. Дослiдити абсолютну та умовну збiжнiсть рядiв:

P∞
(−1)n−1 P∞
(−1)n
1)
np ;
4)
n=1
x+n;
n=1 µ ¶
P∞
(−1)n P∞
(−1)n
2) ln 1 + np ; 5) n p;
n=2 n=2 (n + (−1) )
P∞ n 2n P∞
3) (−1)n−1 2 sin
n
x; 6) (−1)n nn
−1 √
+ 1
1 .
n=1 n=1
100
n

2. Довести умовну збiжнiсть рядiв на iнтервалi (0, π):

42
 P
∞
sin nx ; P
∞
cos nx .
1) n 2) n
n=1 n=1

3. Для рядiв
P∞
sin nx ; P∞
cos nx ,
1) 2)
n=1
np n=1
np
де x ∈ (0, π), знайти множини параметрiв (x, p), для яких вони збiгаються:
а) абсолютно; б) умовно.
4. Дослiдити збiжнiсть рядiв:
√ ¡ ¢
P
∞
sin n · sin n2 ; P∞
(−1)n n n P∞ sin n + 1
1) n 2) ; 3) n .
ln n
n=1 n=2 n=3 ln(ln n)

P∞
(−1)n+1
5. Довести, що для кожного p > 0 сума ряду лежить в
n=1
np
³ ´
iнтервалi 1, 1 .
2
P
∞
(−1)n+1
6. Оцiнити залишок ряду √ i вказати, скiльки доданкiв треба
n=1 n2 + 1
взяти, щоб обчислити його суму з точнiстю до ε = 10−8 .
7. Довести збiжнiсть ряду

1 + 12 − 14 + 18 + 16
1 − 1 + ...
32
i знайти його суму.
P∞
(−1) n
8. Довести розбiжнiсть ряду √ .
n=1
n
n
Д1. Дослiдити збiжнiсть рядiв:
1) 1p − 1q + 1p − 1q + 1p − 1q + . . . ;
1 2 3 4 5 6
1 1 1 1 1
2) 1 + p − p + p + p − p + . . . .
3 2 5 7 4
Д2. Нехай послiдовнiсть {an : n ≥ 1} перiодична з перiодом p ∈ N.
Знайти необхiднi й достатнi умови збiжностi ряду
P
∞
an .
n
n=1

43
 Б18

1. Встановити, якi зi знакозмiнних рядiв збiгаються абсолютно, умовно або

розбiгаються:
P∞
(−1) n+1 P∞
(−1)n ln n
1) √ ; 6) n ;
n=1 n n
3
n=2
P∞ P∞ (−1)n cos π
(−1)n+1 (n + 2) n;
2) n ; 7) n
n=1 n=1
P∞
(−1)n+1 P∞ (−1)n sin π
n;
3) 3; 8) n
n=1 (2n − 1) n=1
P∞
(−1) n P∞
(−1)n−1 1 · 4 · 7 · . . . · (3n − 2)
4) √ ; 9) ;
n=1
4
n n=1 7 · 9 · 11 · . . . · (2n + 5)
P∞
(−1)n−1 (2n + 1) P∞
(−1)n−1 (2n + 1)!!
5) ; 10) .
n=1 n(n + 1) n=1 2 · 5 · 8 · . . . · (3n − 1)

2. Переконатися в тому, що доданки рядiв

1) √ 1 −√ 1 +√ 1 −√ 1 + ...+
2−1 2+1 3−1 3+1
+√ 1 −√ 1 + ...;
n−1 n+1
2) 2/31 − 1 + 1 − 1 + ...+
2 − 1 22/3 + 1 32/3 − 1 32/3 + 1
+ 2/31 − 1 + ...
n − 1 n2/3 + 1

не задовольняють умови ознаки Лейбнiца. Чи збiгаються цi ряди?

3. Нехай ряд умовно збiгається. Чи збережеться його збiжнiсть, якщо для
деякого числа N переставити першi N доданкiв? Чи збережеться при цьо-
му його сума?
4. Дослiдити збiжнiсть рядiв:
P
∞ n−1 nπ
1) ¡√ (−1) n−1 ¢p ; P∞ sin 12
n=1 n + (−1) 3) ;
sin nπ n=2 ln n
P∞ 4 P∞
1 cos n2 π .
2) ; 4)
n=1 np + sin nπ n=2 ln2
n n+1
4

44
 ЗАНЯТТЯ 19
ВЛАСТИВОСТI ЗБIЖНИХ РЯДIВ. ДОБУТОК РЯДIВ.
НЕСКIНЧЕННI ДОБУТКИ

Контрольнi запитання
1. Теорема про арифметичнi дiї зi збiжними рядами.
2. Перестановка членiв абсолютно та умовно збiжних рядiв.
3. Добуток рядiв за Кошi. Теореми про достатнi умови збiжностi
добутку рядiв.
4. Означення нескiнченного числового добутку, його часткового
добутку. Означення збiжного числового добутку.

А19

1. Знайти суми рядiв:

µ ¶ µ ¶
P
∞
1 (−1)n P∞
1 (−1)n+1
1)
n=1 µ
3n + n3 +
n=1 3
n+1 + n3
;
¶
P∞
1 + (−1)
n
2)
2n 3n .
n=1
µ∞ ¶
P (−1)n+1
2. Вважаючи, що сума ряду Лейбнiца вiдома n = ln 2 , зна-
n=1
йти суми рядiв:
1) 1+ 1 1 1 1 1
3 − 2 + 5 + 7 − 4 +. . . ;
1 − 1 + 1 − 1 − 1 +. . . .
2) 1− 2 4 3 6 8
P∞
(−1) n+1
3. Переставити доданки збiжного ряду √ таким чином, щоб
n=1 n
одержаний ряд: а) був розбiжним; б) був розбiжним до +∞.
4. Використовуючи множення рядiв за Кошi, обчислити добуток
P∞
1 · P (−1) .
∞ n

n=0
n! n=0 n!
5. Використовуючи множення рядiв за Кошi, довести рiвнiсть
µ ¶2
P
∞ P
∞
qn = (n + 1) q n , де |q| < 1.
n=0 n=0
P∞
(−1) n+1
6. Довести, що квадрат у розумiннi Кошi збiжного ряду √ є
n=1 n
розбiжним рядом.
45
7. Знайти частковi добутки й довести рiвностi:
∞ ³
Q ´ Q
∞
1) 1 − 12 = 12 ; 3) cos 2xn = sin x
x ;
n=2 n n=1
∞ ¡
Q ¢
2) 1+ x2
n 1 ,
= 1−
n=0
x Q
∞
n2 − 4 = 1 .
4) 2 4
|x| < 1; n=3 n − 1
P
∞
Д1. Нехай {an : n ≥ 1} ⊂ (0, +∞), an → 0 i ряд an розбiгається.
n=1
Довести, що для довiльного числа s iснує послiдовнiсть εn ∈ {−1, 1},
P
∞
n ≥ 1, для якої εn an = s.
n=1
Д2. Довести рiвносильнiсть тверджень:
P
∞
1) ряд an збiгається абсолютно;
n=1
P
∞
2) ∀ {εn : εn ∈ {−1, 1}, n ≥ 1} : εn an збiгається;
n=1
P
∞
3) ∀ {εn : εn ∈ {0, 1}, n ≥ 1} : εn an збiгається.
n=1

Б19

1. Довести, що доданки умовно збiжного ряду можна, не змiнюючи їх

порядку, згрупувати таким чином, що одержаний ряд буде абсолютно збiжним.
P
∞
2. Нехай члени ряду an задовольняють наступнi умови:
n=1
1) an → 0, n → ∞;
2) для деякої строго зростаючої послiдовностi натуральних чисел
{pn : n ≥ 1}, що задовольняє умову sup(pn+1 − pn ) < ∞,
n≥1
P
∞ pn+1
P−1
збiгається ряд An , де An = ai .
n=1 i=pn
P
∞
Довести, що ряд an збiгається.
n=1
3. Нехай перестановка σ : N → N задовольняє умову
sup |σ(n) − n| < ∞.
n≥1

46
 P
∞ P
∞
Довести, що ряди an i aσ(n) одночасно або розбiгаються, або
n=1 n=1
збiгаються до тiєї самої суми.
4. Що можна стверджувати про суму двох рядiв, з яких
1) один ряд збiгається, а iнший розбiгається;
2) обидва ряди розбiгаються?
5. Довести, що
µ ¶2
P∞
1 P∞
2n ;
1) =
n=0
n! n=0
n!
P 2n P 5n
∞ ∞ P
∞
7n ;
2) · =
n=0
n! n=0
n! n=0
n!
P 3n P (−2)
∞ ∞ n P∞
1.
3) · =
n=0
n! n=0 n! n=0
n!
6. Знайти частковi добутки й довести рiвностi:
Q
∞
n3 − 1 = 2 ; Q
∞
π = 2;
1) 3 3 4) cos n+1 π
n=2 µ + 1
n ¶ n=1 µ 2
¶
Q
∞
2 Q
∞
2) 1− = 13 ; 5) 1+ 1 = 2.
n=2 µ n(n + 1) n(n + 2)
Q
∞ ³ ´2n ¶ n=1
3) 1 + 12 = 2;
n=0

47
 ЗАНЯТТЯ 20
ЗБIЖНIСТЬ НЕСКIНЧЕННИХ ДОБУТКIВ

Контрольнi запитання
1. Необхiдна умова збiжностi нескiнченного добутку.
2. Достатнi умови збiжностi нескiнченних добуткiв. Зв’язок зi збi-
жнiстю числових рядiв.
3. Абсолютна збiжнiсть нескiнченних добуткiв.

А20
Q
∞ Q
∞
1. Чи випливає зi збiжностi добуткiв pn i qn збiжнiсть добуткiв:
n=1 n=1
Q
∞ Q
∞
1) (pn + qn ) ; 2) p2n ?
n=1 n=1
2. Дослiдити збiжнiсть нескiнченних добуткiв:
∞ ¡
Q Q x ¢ e− nx ;
∞
(n + 1)2
1) ; 4) 1+ n
n=1 n(n + 2) n=1
∞ ³ ´ Q
∞
Q 5) (1 − xn ) ;
2) 1 + n1p ; n=1
n=1 ∞ ³
Q n´
6) 1+ x cos xn ,
∞ ³
Q n´ n p nq
3) 1+ x
2 ;
n
n=1
n=1 (|x| ≤ 1, q > 0).
P
∞
3. Нехай ряд a2n збiгається. Довести, що тодi збiгається нескiнченний
n=1
Q
∞
добуток cos an .
n=1
4. Дослiдити абсолютну й умовну збiжнiсть добуткiв:
µ ¶ √
Q
∞
(−1)n+1 n Q
∞
1) 1+ ; √ 2) n.
n=1
np n=2 n + (−1)
P
∞
Д1. Нехай {an : n ≥ 1} ⊂ (0, +∞) i ряд ln an збiгається абсолютно.
n=1
Q
∞
Довести, що добуток an не залежить вiд порядку множникiв.
n=1
Д2. Нехай {an : n ≥ 1} ⊂ (0, +∞) i
1 1
an+1 − an = O(1), n → ∞.
48
 Q
∞
Довести, що добуток (1 + an ) розбiгається.
n=1
Д3. Довести формулу Стiрлiнга
√
n! ∼ 2πn nn e−n , n → ∞.
Вказiвка. Границю вiдношення лiвої i правої частин подати у виглядi нескiн-
ченного добутку i для знаходження його числового значення використати
формулу Валлiса.
Б20
Q
∞ Q
∞
1. Чи випливає зi збiжностi добуткiв pn i qn збiжнiсть добуткiв:
n=1 n=1
Q
∞ Q
∞
pn
1) pn qn ; 2) qn ?
n=1 n=1
2. Дослiдити збiжнiсть наступних нескiнченних добуткiв:
∞ ³
Q ´ ∞ ³ 2
Q ´p
1) 1 ;
1− n 2) n −1 ;
2
n=2 n=2 n + 1
Q
∞
n2 + an + b , де n2 + cn + d > 0 при n ≥ n ;
3) 2 0
n=n0 n + cn + d
Q
∞ ∞ ³
Q ´ x
√ n ; 1 − x
4) 6) c+n e ,
n
n=1 n2 + 1 n=1
де c > 0;
q µ x ¶p
Q n
∞
1 Q
∞ sin n
5) 1 + n; 7) x .
n=1 n=1 n³ ´
π ряд P a
∞
3. Нехай для послiдовностi {an : n ≥ 1} ⊂ − π ,
4 4 n
n=1
збiгається абсолютно. Довести, що тодi збiгається нескiнченний добуток
Q
∞ ³ ´
tg π4 + an .
n=1
4. Дослiдити абсолютну й умовну збiжнiсть наступних добуткiв:
µ ¶
Q
∞
(−1)n+1 Q
∞ n
1) 1+ n ; 4) n(−1) ;
n=1 µ ¶ n=1
Q
∞
(−1)n+1 Q
∞ √
n
2) 1+ √ ; 5) n(−1)n .
n=1 µ n¶ n=1
Q
∞
(−1)n
3) 1+ ;
n=2
ln n
49
 ЗАНЯТТЯ 21
ПОТОЧКОВА Й РIВНОМIРНА ЗБIЖНIСТЬ
ПОСЛIДОВНОСТI ФУНКЦIЙ. ГЕОМЕТРИЧНА IНТЕРПРЕТАЦIЯ

Контрольнi запитання
1. Означення поточкової збiжностi послiдовностi функцiй.
2. Означення рiвномiрної збiжностi послiдовностi функцiй.
3. Теорема про зв’язок поточкової та рiвномiрної збiжностi.
4. Критерiй Кошi рiвномiрної збiжностi функцiональної послiдовностi.

А21
1. Для послiдовностi {fn (x) = xn , 0 < x < 1 : n ≥ 1} i фiксованого
x ∈ (0, 1) визначити найменший номер N = N (ε, x), починаючи з якого
вiдхилення членiв послiдовностi в точцi x вiд граничної функцiї не пере-
вищує 0.001, якщо 1) x = 101 ; 2) x = √1 ; 3) x = √1 , m ∈ N. Чи
m
10 10
збiгається ця послiдовнiсть функцiй рiвномiрно на iнтервалi (0, 1)?
2. Дослiдити послiдовнiсть функцiй {fn (x), x ∈ A : n ≥ 1} на поточко-
ву й рiвномiрну збiжнiсть на заданiй множинi A, якщо:
1) fn (x) = sinn x; A = [0; π];
2) fn (x) = xn − xn+1 ; A = [0; 1];
3) fn (x) = xn − x2n ; A = [0; 1].
3. Дослiдити послiдовнiсть функцiй {fn (x), x ∈ Ai : n ≥ 1} на пото-
чкову й рiвномiрну збiжнiсть на кожнiй iз заданих множин Ai , якщо:
1) fn (x) = xn ; A = [0; 1 − ε]; A = [1 − ε, 1 + ε];
1 + xn 1 2
A3 = [1 + ε, +∞), де ε ∈ (0; 1);
2) fn (x) = 2nx ; A = [0; 1]; A = (1, +∞).
1 2
1 + n2 x2
4. Дослiдити послiдовнiсть функцiй {fn (x), x ∈ R : n ≥ 1} на поточко-
ву й рiвномiрну збiжнiсть на множинi A = R, якщо:
q x;
1) fn (x) = x2 + 12 ; 3) fn (x) = sin n
n 4) fn (x) = arctg nx;
2) fn (x) = sin nx ; 5) fn (x) = x arctg nx.
n
5. Дослiдити послiдовнiсть функцiй {fn (x), x ∈ R : n ≥ 1} на поточко-
ву й рiвномiрну збiжнiсть на заданих множинах Ai , i = 1, 2, якщо:
50
 2
1) fn (x) = e−(x−n) ; A1 = (−l; l), l > 0; A2 = R.
x )n ; A = (a; b); A = R.
2) fn (x) = (1 + n 1 2

Д1. Чи збiгається послiдовнiсть {sinn x cos x, x ∈ R : n ≥ 1}

рiвномiрно на R?
Д2. Знайти поточкову на R границюo послiдовностi функцiй
n √
fn (x) = n sin 4π 2 n2 + x2 , x ∈ R : n ≥ 1 . Чи збiгається ця послi-
довнiсть рiвномiрно на [0; a], a > 0? на R?
Д3. Довести, що рiвномiрна на осi границя послiдовностi полiномiв є по-
лiномом.
Д4. Чи випливає з того, що fn ⇒ f на [a, b] те, що xfn (x) ⇒ xf (x) на
[a, b]? Чи вiрне обернене твердження?

Б21

1. 1) Довести, що послiдовнiсть функцiй {fn (x) = xe−nx , x ∈ [0, +∞) :

n ≥ 1} на променi [0, +∞) рiвномiрно збiгається до нуля.
2) При яких значеннях параметра α послiдовнiсть функцiй
{fn (x) = nα xe−nx , x ∈ [0, +∞) : n ≥ 1} на променi [0, +∞) рiвномiр-
но збiгається до нуля?
2. Показати, що послiдовностi {fn (x), x ∈ [0, π] : n ≥ 1} збiгаються на
вiдрiзку [0; π] поточково, але не рiвномiрно:
√n n
1) fn (x) = sin x; 3) fn (x) = (g(x)) ;
√n
p
2) fn (x) = x sin x; 4) fn (x) = n g(x),
(
sin x , x ∈ (0; π],
де g(x) = x
1, x = 0.
3. Дослiдити послiдовнiсть функцiй {fn (x), x ∈ A : n ≥ 1} на поточко-
ву й рiвномiрну збiжнiсть на заданiй множинi A, якщо:
1 , A = (0, +∞);
1) fn (x) = n + x
2) fn (x) = 1 +nx
n + x , A = [0, 1];
µq ¶
1 √
3) fn (x) = n x + n − x , A = (0, +∞);

4) fn (x) = en(x−1) , A = (0, 1);

√
5) fn (x) = n 1 + xn , A = [0; 2].

51
 ЗАНЯТТЯ 22
ФУНКЦIОНАЛЬНI РЯДИ. МНОЖИНА ЗБIЖНОСТI.
РIВНОМIРНА ЗБIЖНIСТЬ ФУНКЦIОНАЛЬНОГО РЯДУ

Контрольнi запитання
1. Означення абсолютної та умовної збiжностi функцiонального ряду.
2. Означення множини збiжностi функцiонального ряду.
3. Означення рiвномiрної збiжностi функцiонального ряду.
4. Критерiй Кошi рiвномiрної збiжностi функцiонального ряду.

А22
1. Визначити множини збiжностi (абсолютної та умовної) функцiональних рядiв:

P
∞ ³ ´n P
∞
n x ln(1 + xn );
1)
n=1
n + 1 2x + 1 ; 6)
n=1
P∞
xn ; P∞
(n + x)n
2) 7) n+x ;
1 − xn
n=1 n=1 n
P∞
xn ; P∞
3) 2n 8) np sin nx , q > 0; 0 < x < π;
n=1 1 + x n=1
1 + nq
P∞ 2n+1
4) x n ex ; P∞
xn , y ≥ 0.
9)
n=1 n + yn
P∞ n=1
5) sin(πxn );
n=1
2. Дослiдити на рiвномiрну та поточкову збiжнiсть функцiональнi ряди на
заданих множинах A:
P∞
xn , A = [−1; 1];
1) 2
n=1 n
P xn
∞
2) , A = (0; +∞);
n=1
n!
P∞
3) (1 − x)xn , A = [0; 1];
n=1
P∞
x
4) , A = (0, +∞);
n=1 ((n − 1)x + 1) (nx + 1)
P∞
nx
5) , A = [0, ε], ε > 0;
n=1 (1 + x)(1 + 2x)...(1 + nx)
P∞
nx
6) , A = [ε, +∞), ε > 0.
n=1 (1 + x)(1 + 2x)...(1 + nx)
52
3. (Ознака Лейбнiца рiвномiрної збiжностi функцiонального ряду). Нехай
послiдовнiсть функцiй {an (x), x ∈ A : n ≥ 1} задовольняє наступнi умови:
1) ∀x ∈ A ∀n ≥ 1 : an (x) ≥ 0;
2) ∀x ∈ A ∀n ≥ 1 : an (x) ≥ an+1 (x);
3) sup |an (x)| → 0, n → ∞.
x∈A
P
∞
Довести, що ряд (−1)n an (x) збiгається рiвномiрно на A.
n=1
P∞
(−1)n+1
4. Довести рiвномiрну збiжнiсть ряду 2 на R.
n=1 n + x
P
∞
5. Нехай ряд an (x), x ∈ A збiгається рiвномiрно на множинi A.
n=1
Довести, що:
1) sup |an (x)| → 0, n → ∞;
x∈A ¯ ¯
¯ P ¯
¯ 2n ¯
2) sup ¯ ak (x)¯ → 0, n → ∞.
¯
x∈A k=n+1 ¯
Д1. Довести рiвномiрну на A збiжнiсть ряду
x
∞ Rn
P
1) sin t2 dt, A = [−3; 4];
n=1 − x
n

P
∞ √
2) e−n|x| sin(x2 n), A = R.
n=1

Д2. Дослiдити ряди на рiвномiрну збiжнiсть на множинi (0; 1) :

(n+1)x 1
P
∞ R dt P
∞ (n+1)x+ n
R 2
1) ; 2) e−t dt.
n=1 nx 1 + t2004 n=1 1
nx− n
P∞
xn + 2n . Чи збiгає-
Д3. Знайти множину поточкової збiжностi ряду x + x2n
n=1 n
ться ряд рiвномiрно на цiй множинi?
Д4. Нехай {an : n ≥ 1} рiвномiрно збiгається до 0 на A, ряд
P
∞
|an (x) + an+1 (x)| рiвномiрно збiгається на A. Довести, що ряд
n=1
P∞
an (x) рiвномiрно збiгається на A.
n=1

53
 Б22

1. Визначити множини збiжностi (абсолютної та умовної) функцiональних рядiв:

P∞
n; P∞
(−1)n
1)
x n 5) p;
n=1 µ ¶ n=1 (x + n)
n
P∞
x(x + n) P∞
xn y n
;
x + y n , x > 0, y > 0;
2) n 6) n
n=1 n=1
P∞
x2n P∞ p
3) 2n+1 ; |x|n2 + |y|n2 .
n
1 + x 7)
n=1 n=1
P∞
xn
4) 2 n ;
n=1 (1 + x)(1 + x )...(1 + x )
2. Визначити при x ∈ (0; 1] суму й залишок функцiонального ряду
x + x(1 − x) + x(1 − x)2 + ... + x(1 − x)n−1h +i ...
i показати, що вiн збiгається рiвномiрно на вiдрiзку 1 2 , 1 . При якому
значеннi n залишок даного ряду задовольняє нерiвнiсть |rn (x)| < 0.01
одночасно для всiх x на цьому вiдрiзку?
3. Показати, що функцiональний ряд
1 1 1
+ + ... + + ...
(x + 1)(x + 3) (x + 3)(x + 5) (x + 2n − 1)(x + 2n + 1)

рiвномiрно збiгається до функцiї 1 на множинi [0, +∞). При якому

2(x + 1)
значеннi n залишок даного ряду задовольняє нерiвнiсть |rn (x)| < 0.01 при
всiх x ∈ [0, +∞)?
4. Дослiдити на рiвномiрну та поточкову збiжнiсть функцiональнi ряди на
заданих множинах A :
P
∞
1) xn , A = (−q; q), q < 1;
n=1
P∞
2) xn , A = (−1; 1);
n=1
P∞ ³ n ´
3) x − xn+1 , A = [−1; 1];
n n+1
n=1
P∞
1
4) , A = (0, +∞).
n=1 (x + n)(x + n + 1)
P
∞ n
5. Довести рiвномiрну збiжнiсть ряду √ (−1) на R.
n=1 n + cos x

54
 ЗАНЯТТЯ 23
ОЗНАКИ РIВНОМIРНОЇ ЗБIЖНОСТI
ФУНКЦIОНАЛЬНИХ РЯДIВ

Контрольне запитання

Ознаки Вейєрштрасса, Дiрiхле та Абеля рiвномiрної збiжностi функцiо-

нального ряду.

А23

1. Дослiдити на рiвномiрну збiжнiсть ряд на множинi A

P∞
sin nx , A = R;
1) 2 2
n=1 n + x
P n2 + x2
∞
2) ln , A = [−c; c], c > 0; A = R;
n=1 n2
P∞
nx2
3)
n 3 + x3 , A = [0; c];
n=1
√
P∞
x3n
4) 3 2 , A = R;
n=1 1 + n x
P∞
5) arctg 2 2x 3 , A = R;
n=1 x +n
P∞
sin nx , A = [ε, 2π − ε], ε ∈ (0; π);
6) n
n=1
P∞
sin nx , A = [0, 2π];
7) n
n=1
P∞
8) 2n sin 3n1x , A = (0, +∞).
n=1
2. Дослiдити на рiвномiрну збiжнiсть ряд на множинi A
P∞
(−1)n
1)
n=1
x + n , A = (0, +∞);
P∞
sin√x sin nx , A = [0, +∞);
2)
n=1 x+n
P cos 2nx2
∞
3) √ , A = [0, +∞);
n=1 n − n + 1

55
 P
∞ n
4) (−1)n+1 xn , A = [0, 1].
n=1
3. Довести рiвномiрну збiжнiсть ряду на множинi A
P
∞
arctg(nx)
1) (−1)n+1 , A = R;
n=1 n + x2
P∞ −nx
2) (−1)n+1 √e , A = [0, +∞).
n=1 n + x2
P
∞ P∞
an збiгається
4. Довести, що якщо ряд an збiжний, то ряд Дiрiхле nx
n=1 n=1
рiвномiрно на x ∈ [0; +∞).
P
∞
5. Нехай ряд fn (x) збiгається абсолютно й рiвномiрно на [a, b]. Чи
n=1
P
∞
обов’язково ряд |fn (x)| збiгається рiвномiрно на [a, b]?
n=1
P
∞
6. Нехай ряд fn (x), члени якого є монотонними функцiями на вiдрiзку
n=1
[a, b], збiгається абсолютно в кiнцевих точках вiдрiзка. Довести, що цей
ряд збiгається абсолютно й рiвномiрно на [a, b].
7. Послiдовностi функцiй {an (x), x ∈ A : n ≥ 1} i {bn (x), x ∈ A : n ≥ 1}
задовольняють умови:
1) ∀n ≥ 1 ∀x ∈ A : |an (x)| ≤ bn (x);
P
∞
2) ряд bn (x) збiгається рiвномiрно на A.
n=1
P
∞
Довести, що ряд an (x) збiгається рiвномiрно на A.
n=1
Д1. Послiдовностi {an (x), x ∈ A : n ≥ 1} i {bn (x), x ∈ A : n ≥ 1}
задовольняють умови:
P
∞
1) ряд |an+1 (x) − an (x)| збiгається рiвномiрно на A;
n=1
2) sup |an (x)| → 0, n → ∞;
x∈A
P
n
3) ∃C > 0 ∀n ≥ 1 ∀x ∈ A : | bk (x)| ≤ C.
k=1

56
 P
∞
Довести, що ряд an (x)bn (x) збiгається рiвномiрно на A. Вивести з
n=1
цього твердження ознаку Дiрiхле рiвномiрної збiжностi.
Д2. Послiдовностi {an (x), x ∈ A : n ≥ 1} i {bn (x), x ∈ A : n ≥ 1}
задовольняють умови:
1) функцiя a1 обмежена на A;
P
∞
2) ряд |an+1 (x)− an (x)| збiгається поточково на A, причому
n=1
P
∞
sup |an+1 (x) − an (x)| < +∞;
x∈A n=1
P∞
3) ряд bn (x) збiгається рiвномiрно на A.
n=1
P
∞
Довести, що ряд an (x)bn (x) збiгається рiвномiрно на A. Вивести з
n=1
цього твердження ознаку Абеля рiвномiрної збiжностi.
Д3. (Теорема Дiнi). Нехай an : [α, β] → [0, +∞), an ∈ C([α, β]), n ≥ 1.
P
∞
Припустимо, що ряд an (x) = a(x), x ∈ [α, β] збiгається поточково
n=1
P
∞
на [α, β], причому a ∈ C([α, β]). Довести, що ряд an (x) збiгається
n=1
рiвномiрно на [α, β].

Б23

1. Довести рiвномiрну збiжнiсть ряду на множинi A:

P
∞
x
1) , A = [0, +∞);
n=1 1 + n4 x2
P∞ √
2) 1 − x2n , A = [−1; 1];
n=1
2n
P∞ h i
3) n2 (xn − x−n ), A = 1 ; 1 ;
n=1
n! 2
P 2 −nx
∞
4) x e , A = [0, +∞);
n=1
P∞ ³ ´
5) 1 x − 1 2n−1 , A = [a, b], 0 < a < b;
n=1
2n − 1 x + 1

57
 P
∞
1 , A = R;
6)
x2 + n2
n=1
P∞
(−1)n
7)
n=1
x + 2n , A = (−2; +∞);
P∞ 2 h i
8) √n (xn + x−n ), A = 1 ; 2 .
n=1 n! 2
P∞ n−1
(−1)√
2. Довести, що ряд збiгається рiвномiрно на променi [0, +∞).
n=1 x + n
Скiльки членiв ряду треба взяти, щоб його залишок на всьому променi
[0, +∞) не перевищував 0, 01?
P∞
(−1)n−1 x2
3. Довести, що ряд 2 n рiвномiрно збiжний на всiй числовiй
n=1 (1 + x )
P∞
x2
прямiй, а ряд з модулiв його членiв 2 n хоча i збiжний на R,
n=1 (1 + x )
але нерiвномiрно.
4. Дослiдити ряди на рiвномiрну збiжнiсть на вказаних множинах:
P
∞
(−1)n
1)
n=2
n + sin x , A = [0, 2π];
n(n−1)
P∞
(−1) 2
2) √
3 , A = [−10, 10];
n=1 n + ex
2

P∞ cos 2nπ
3) √ 3 , A = R.
n 2 + x2
n=1
P
∞ P
∞
5. Нехай ряд an збiгається. Довести, що ряд an e−nx рiвномiрно
n=1 n=1
збiгається на множинi [0, +∞).

58
 ЗАНЯТТЯ 24
ВЛАСТИВОСТI РIВНОМIРНО ЗБIЖНИХ
ФУНКЦIОНАЛЬНИХ РЯДIВ

Контрольнi запитання
1. Теорема про неперервнiсть суми функцiонального ряду.
2. Теорема про почленне диференцiювання функцiонального ряду.
3. Теорема про почленне iнтегрування функцiонального ряду.

А24
1. Дослiдити на неперервнiсть заданi функцiї на вказаних множинах, якщо:
P
∞
sin nx , x ∈ R;
1) f (x) =
n=1 n(n + 1)
P∞ ³ ´
2) f (x) = x+ n 1 n , A = (−1; 1);
n=1
P∞
1
3) f (x) =
n=1
2n nx , A = R.
P
∞
2. Знайти границю lim (xn − xn+1 ). Чи можна для цього перейти
x→1− n=1
до границi пiд знаком суми?
∞ ¡
P ¢
3. Довести, що ряд nxe−nx − (n − 1)xe−(n−1)x збiгається нерiв-
n=1
номiрно на вiдрiзку [0; 1], однак його сума неперервна на цьому вiдрiзку.
4. Дослiдити на диференцiйовнiсть заданi функцiї на вказаних множинах, якщо:

P∞
sin nx , A = R;
1) f (x) = 3
n=1 n
P (−1)n x
∞
2) f (x) = n + x , A = R.
n=1

P
+∞ 2x
5. Довести, що тета-функцiя θ(x) = e−πn визначена i нескiнчен-
n=−∞
но диференцiйовна при x > 0.
6. За допомогою теореми про почленне iнтегрування функцiонального
ряду довести рiвностi:

59
 x P
∞
1) = nxn , x ∈ (−1; 1);
(1 − x)2 n=1
1 P
∞
2) = (n + 1)xn , x ∈ (−1; 1).
(1 − x)2 n=0
P
∞ 1 1
7. Чи можна почленно iнтегрувати ряд (x 2n+1 −x 2n−1 ) на вiдрiзку [0; 1]?
n=1
P
∞
sin nx при кожному x ∈ R.
Д1. Знайти суму ряду n
n=1
Вказiвка. За допомогою почленного диференцiювання по x знайти суму
P
∞
ряду e−ny sinnnx при y > 0. Пiсля цього перейти до границi при
n=1
y →0+.
P∞
cos nx в околi точки 0, обчислити суму
Д2. Знайшовши суму ряду
n=1 n2
P∞
1.
ряду 2
n=1 n
Д3. Користуючись почленним iнтегруванням функцiонального ряду, дове-
R1 P∞
1 .
сти, що x−x dx = n n
0 n=1

Б24

1. Визначити область iснування функцiй i дослiдити їх на неперервнiсть:

P∞ n
x + n(−1) −1 ;
1) f (x) = 2 2
n=1 x +n
P∞
x
2) f (x) = .
n=1 (1 + x2 )n
P
∞ 2
2. Довести, що ряд e−(x−n) рiвномiрно збiгається на вiдрiзку [0; 1] i
n=1
його сума нескiнченно диференцiйовна.
P∞
sin(2n πx)
3. Переконатися, що ряд рiвномiрно збiжний на R. Показа-
n=1
2n
ти, що цей ряд не можна почленно диференцiювати на жодному промiжку.
P∞
e−nx , x ≥ 0. Довести, що f ∈ C([0, +∞)), f ∈
4. Нехай f (x) = 2
n=0 1 + n
∞ 0
C ((0, +∞)) i що f (0) не iснує.
60
 1
5. Показати, що послiдовнiсть fn (x) = n n
³ arctg x ´, n ≥ 1 збiгається рiв-
номiрно на iнтервалi (−∞, +∞), але lim fn (x) |0x=1 6= lim fn0 (1).
n→∞ n→∞
6. Показати, що послiдовнiсть fn (x) = x2 + n1 sin(nx + π ), n ≥ 1
³ ´0 2
збiгається рiвномiрно на R, але lim fn (x) 6= lim fn0 (x).
n→∞ n→∞
2
7. Показати, що послiдовнiсть fn (x) = nxe−nx , n ≥ 1 збiгається на
R1 ³ ´ R1
вiдрiзку [0, 1], але lim fn (x) dx 6= lim fn (x)dx.
0 n→∞ n→∞ 0
8. Чи можна перейти до границi пiд знаком iнтеграла у виразi
R1 nx dx?
lim
n→∞ 0 1 + n2 x 2
2 n
) = 11−−xx ,
n−1
9. Виходячи з рiвностi (1 + x)(1 + x2 )(1 + x4 )...(1 + x2
n−1
визначити суму sn (x) = 1 + x + 2x2 + 4x4 + ... + 2n−1 x2 .
x 1 + x2 1 + x4 1 + x2
n−1

P 2
∞ n−1 x2n−1
Дослiдити збiжнiсть ряду 2n−1
i знайти його суму.
n=1 1 + x

ЗАНЯТТЯ 25
СТЕПЕНЕВI РЯДИ. РАДIУС ЗБIЖНОСТI. ВЛАСТИВОСТI СУМИ

Контрольнi запитання
1. Формули для радiуса збiжностi степеневого ряду.
2. Теорема Кошi – Адамара.
3. Теорема про рiвномiрну збiжнiсть степеневого ряду.

А25
1. Визначити радiус i множину збiжностi степеневих рядiв:
P∞
xn ; P
∞
3n + (−2)n
1)
np 4) n (x + 1)n ;
n=1 n=1

P
∞
1 )n2 xn ; P∞
x√n , a > 0;
2) (1 + n 5) n
n=1 n=1 a

P∞ P∞ ³ ´
(n!)2 n
3) x ; 6) 1+ 1 +
2 3
1 + ... + 1 xn ;
n
n=1 (2n)! n=1
61
 P
∞
(3 + (−1)n )n n P∞ 2
xn .
7) n x ; 8)
2n
n=1 n=1
2. Знайти множини збiжностi рядiв:
P∞ P∞ ³ ´ 2
1) 1 sin π ;
n n 2) 1 + 1 −n e−nx .
n=1
x 2 n
n=1
P
∞
3. Нехай ряд an xn має радiус збiжностi r.
n=1
1) Довести, що радiус збiжностi кожного з рядiв
P
∞ P
∞ P
∞
an xn ; P∞
nan xn ; (n2 + 1)an xn ; n+3 nα a n x n , α ∈ R
n=1 n=1 n=1 n=1
також дорiвнює r.
2) Нехай r ∈ (0; +∞). Знайти радiус збiжностi рядiв:
P∞
an xn ;P∞
an xn .
n=1
2n n=1
n!
4. Визначити множину точок збiжностi A i множину точок абсолютної
збiжностi B рядiв. Чи збiгаються вони рiвномiрно на множинi C ?
P
∞ n P∞ ³ ´n
x 1 x + 1
1) n , C = [−1; 0]; 2) n x , C = A.
n=1 n=1
Д1. Визначити радiус i множину збiжностi степеневих рядiв:
µ ¶p
P
∞
1 · 3 · 5...(2n − 1)
1) (x − 1 n
2 ) ;
n=1 2 · 4 · 6...(2n)
P∞
(−1)n n n n
2) (e) x .
n=1
n!
Д2. Описати всi степеневi ряди, що рiвномiрно збiгаються на R.
P
∞
Д3. Нехай an ≥ 0, n ≥ 0, ряд an xn = a(x) збiгається на iнтервалi
n=0
P
∞
(−r, r), r > 0 i iснує границя lim a(x). Довести збiжнiсть ряду an rn .
x→r− n=0
Д4. Навести приклад степеневого ряду, збiжного на R, сума якого f (x)
задовольняє умови: 1) ∀n ∈ N : |x−n f (x)| → +∞, |x| → +∞;
2) ∀α > 0 : e−αx f (x) → 0, |x| → +∞.

Б25

1. Визначити радiус, множини абсолютної та умовної збiжностi степеневих рядiв:

62
 P
∞ 2 P
∞
1) an xn , 0 < a < 1; 4) 2n x2n ;
n=1 n=1
P∞
xn , a > 0, b > 0; P∞ 2
2)
an
+ bn 5) 2n xn .
n=1 n=1
P (2n)!!
∞
3) xn ;
n=1 (2n + 1)!!
2. Знайти множину збiжностi узагальнених степеневих рядiв:
P
∞ ³ ´ P∞
1 1−x n; 33n (n!)2 n
1) 2n + 1 1 + x 2) tg x.
n=1 n=1 (3n)!
P
∞
3. Нехай ряд an xn має радiус збiжностi r, 0 < r < +∞. Визначити
n=1
P
∞ P
∞
радiус збiжностi рядiв 1) 2n an xn ; 2) nn an xn .
n=1 n=1
4. Визначити множину точок збiжностi A i множину точок абсолютної
збiжностi B наступних рядiв. Чи збiгаються вони рiвномiрно на множинi C ?
P h ´
2n (3x − 1)n , C = 1 ; 1 ; 2) P (−1)n+1 2n(1−x) , C = A.
∞ ∞
1) n 6 3 n
n=1 n=1

ЗАНЯТТЯ 26
РЯД ТЕЙЛОРА

Контрольнi запитання
1. Теорема про розклад функцiї в ряд Тейлора.
2. Основнi розклади в ряд Тейлора – Маклорена.

А26
1. Користуючись основними розкладами, розкласти у степеневий ряд вiд-
носно x функцiї:
1) sin2 2x; 6) x ;
2) sin3 x; (1 − x)(1 − x2 )
3) 1 ; 1 , знайти похiдну 1000-го
(1 − x)2
q 7)
1 + x + x2 + x3
4) ln1 + x; порядку цiєї функцiї в точцi 0;
1−x
5) 2 x ; 8) ln(1 + x + x2 + x3 ).
x − 5x + 6
63
2. Розклавши попередньо похiднi, шляхом почленного iнтегрування отри-
мати розклади у степеневий ряд функцiй:
√
1) f (x) = arcsin x;
√ 4) f (x) = x arctg x − ln 1 + x2 ;
2) f (x) = ln(x + 1 + x2 ); 5) f (x) = arccos(1 − 2x2 ).
3) f (x) = arctg 2x 2 ;
2−x
3. Функцiю f (x) = ln x розкласти за цiлими додатними степенями дробу
x − 1.
x+1
4. Функцiю f (x) = √ x розкласти у степеневий ряд за цiлими
1 + x2
x .
додатними степенями дробу 1 + x
5. Чи можливо, що ряд Тейлора функцiї f вiдносно 0 розбiгається всю-
ди, крiм самої точки 0, але функцiя розкладається у степеневий ряд у
деякому околi точки 0?
x
Д1. Розкласти в ряд Тейлора вiдносно 0 функцiї ee , esin x , ecos x , ln(2 + ex ).
Д2. Нехай функцiї f, g розкладаються в ряд Тейлора в деякому околi точки 0.
1) Довести, що функцiї f + g, f − g, f · g також розкладаються в ряд
Тейлора у деякому околi точки 0.
2) Довести те ж саме для функцiї f (g), якщо g(0) = 0. Навести
приклад, що показує,
© що(k)умову g(0)ª= 0, узагалi
© кажучи, не можна
ª вiдкинути.
(k)
3) Нехай min k | f (0) 6= 0 ≥ min k | g (0) 6= 0 . Доозначимо
функцiю f /g у точцi 0 за неперервнiстю. Довести, що її можна розкласти
в ряд Тейлора у деякому околi точки 0.
Д3. Довести, що функцiя f ∈ C ∞ ((−ε, ε)), ε > 0 розкладається в ряд
Тейлора в деякому околi точки 0 тодi й лише тодi, коли
∃C > 0 ∃δ > 0 ∀x ∈ (−δ, δ) ∀k ≥ 0 : |f (k) (x)| ≤ C k!k .
δ
Б26

1. Користуючись основними розкладами, розкласти в ряд за невiд’ємними

степенями x функцiї:
2
x + ln(1 − x) 4) e−x ;
1) ;
x2 5) cos2 x;
x
2)
1 + x − 2x2
; 6) √ x ;
1 − 2x
3) 1+x ; 1
(1 − x2 )2 7) .
1 − 5x + 6x2

64
2. Розклавши попередньо похiднi, шляхом почленного iнтегрування отри-
мати розклади у степеневий ряд функцiй:
P∞
(−1)n+1
1) f (x) = arctg x, знайти суму ряду 2n − 1 ;
n=1
2) f (x) = 1 1+x 1
4 ln 1 − x +√2 arctg x;
3) f (x) = x arcsin x + 1 − x2 .
3. Розкласти в ряд Тейлора в околi точки 1 функцiю:
1) (x + 1)ex ; 2) x(ln x − 1).
1 розкласти у степеневий ряд за цiлими вiд’єм-
4. Функцiю f (x) = 1 − x
ними степенями змiнної x.

ЗАНЯТТЯ 27
ДIЇ ЗI СТЕПЕНЕВИМИ РЯДАМИ.
РЯДИ В КОМПЛЕКСНIЙ ПЛОЩИНI

Контрольнi запитання
1. Теорема про почленне диференцiювання степеневого ряду.
2. Теорема про почленне iнтегрування степеневого ряду.
3. Означення збiжностi ряду з комплексними членами.
4. Теорема Кошi -- Адамара для степеневих ряду в комплекснiй площинi.

А27

1. Виконуючи дiї зi степеневими рядами, розкласти у степеневi ряди фун-

кцiї:
1) f (x) = ln2 (1 − x); Rx tdt
4) f (x) =
ln(1 + x) ln(1 + t)
2) f (x) = 1 + x ; 0
Rx arctg t (виписати чотири члени).
3) f (x) = t dt;
0

2. Застосовуючи почленне диференцiювання, обчислити суми рядiв:

3 5
1) x − x3 + x5 − ...;
2 4
2) 1 + x + x + ...;
2! 4!
65
 3) 1 + 1 1·3 2 1·3·5 3
2 x + 2 · 4 x + 2 · 4 · 6 x + ...
Вказiвка. Похiдну ряду домножити на 1 − x.

3. Застосовуючи почленне iнтегрування, обчислити суми рядiв:

1) x − 4x2 + 9x3 − 16x4 + ...;
2) 1 · 2x + 2 · 3x2 + 3 · 4x3 + ... .

4. За допомогою розкладу пiдiнтегральних функцiй у ряди обчислити з

точнiстю до 0.001 iнтеграли:
R4 1 R1 arctg x
1) e x dx; 2) x dx.
2 0

5. Визначити радiус i круг збiжностi степеневих рядiв у комплекснiй площинi:

P∞
(z − 1 − i)n P
∞
n!z n
1)
n2n ; 3) .
n=1 n=1 (1 + i)(1 + 2i)...(1 + ni)
P∞
zn ;
2) α+iβ
n=1 n
6. Використовуючи ряди у комплекснiй площинi, отримати розклади у
степеневий ряд вiдносно x наступних функцiй:
1) 1 ; 3) x sin a .
1x+ x
cos a
+ x2 1 − 2x cos a + x2
2) e cos(x sin a);
Д1. Нехай P – полiном на комплекснiй площинi, P (0) 6= 0. Довести, що
функцiя 1 розкладається в ряд Тейлора у крузi радiуса
P
R = min {|z| | P (z) = 0} .
Д2. Розкласти функцiю 1 у ряд Тейлора в комплекснiй площинi:
1 + z2
1) в околi точки 0; 2) в околi точки a > 0; 3) в околi точки −a. Знайти
вiдповiднi радiуси збiжностi.

Б27

1. Виконуючи дiї зi степеневими рядами, розкласти у степеневi ряди вiд-

носно x функцiї:

66
 1) f (x) = (1 + x2 ) arctg x; Rx
4) f (x) = √ dt .
2) f (x) = (arctg x)2 ; 0 1 − t4
Rx 2
3) f (x) = e−t dt;
0
2. Виконуючи дiї зi степеневими рядами, розкласти у ряд Тейлора в околi
точки 1 функцiї:
Rx et − e
1) f (x) = lnxx , x > 0; 2) f (x) = t − 1 dt.
1
P
∞
3. Нехай f (x) = an xn . Розкласти в ряд Тейлора – Маклорена
n=0
f (x)
функцiю F (x) = 1 − x .
4. Застосовуючи почленне диференцiювання, обчислити суму ряду
3 5
x + x3 + x5 + ... .
5. Застосовуючи почленне iнтегрування, обчислити суму ряду
x + 2x2 + 3x3 + ....
6. За допомогою розкладу пiдiнтегральних функцiй у ряди обчислити з
точнiстю до 0.001 iнтеграли:
R2 sin x R1
1) x dx; 2) cos x2 dx.
0 0

7. Чи збiгаються ряди в комплекснiй площинi:

P
∞ P
∞ √
1) (i − 1)n ; 3) (( 2 − 1) + (π − 3)i)n ?
n=1 n=1
P∞
2) e2in ;
n=1
8. Визначити радiус i круг збiжностi степеневих рядiв у комплекснiй площинi:

P∞
(z −√3 + i)n P∞
(z − eiα )n
1) ; 3) iα n .
n=1 n n=1 n(1 − e )
P∞
(1 + i)n z n
2) ;
n=1 (n + 1)(n + 2)

67
 ЗАНЯТТЯ 28
КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ЧИСЛОВI I ФУНКЦIОНАЛЬНI РЯДИ.
СТЕПЕНЕВI РЯДИ I РЯД ТЕЙЛОРА
Завдання iндивiдуальнi. Зразок варiанта
1. Дослiдити на збiжнiсть ряди:
P
∞ 2 1 ; б) P 6 (n!) ; в) P
∞ n 2 ∞
а) ln n + 2 2n
1 1.
sin n
n=1 n n=1 n n=1 ln(n + 1)
P∞
(−1)n ln2 n
2. Дослiдити на абсолютну та умовну збiжнiсть ряд n .
n=2
µ∞ ¶2
P 1 P∞
2n .
3. Довести рiвнiсть: =
n=0
n! n=0
n!
P∞
xn .
4. Визначити множини абсолютної й умовної збiжностi ряду
n=1 1 + x2n
P
∞ 2
5. Дослiдити рiвномiрну збiжнiсть ряду x4 e−nx на R.
n=1
P
∞
(x − 4)2n
6. Визначити множину збiжностi степеневого ряду: .
n=1 n3 4n
7. Розкласти у степеневий ряд вiдносно x функцiю f (x) = 1 1−x
2 ln 1 + x .
Розв’язки
2
1. а) Ряд знакосталий, бо an = ln n + 1 > 0, n ≥ 1. Застосуємо
n2
ознаку порiвняння у формi еквiвалентностi. Оскiльки ln(1 + x) ∼ x,
2
x → 0, i 12 → 0, n → ∞, то an = ln n + 1 = ln(1 + 1 ) ∼ 1 =
n n2 n2 n2
P
∞
bn , n → ∞. Ряд bn збiжний як узагальнений гармонiчний ряд з показником
n=1
P
∞
α = 2 > 1. Тому за ознакою порiвняння ряд an – збiжний.
n=1
6n (n!)2
б) Ряд знакосталий, бо an = > 0, n ≥ 1. Оскiльки у виразi
n2n
для an присутнiй факторiал, зручно застосувати ознаку Д’Аламбера. Ма-
a
n+1 6n+1 ((n + 1)!)2 n2n n 2n
ємо: a = n = 6(n + 1)2 =
n 6 (n!)2 (n + 1)2(n+1) (n + 1)2(n+1)
³³ ´ ´
n )2n = 6
= 6( n + 1 n −2 → 6e−2 = r, n → ∞. Значення
1+ n
1
68
 P
∞
r = 6e−2 < 1. Тому за ознакою Д’Аламбера ряд an збiжний.
n=1
в) Ряд знакосталий, бо an = 1 1 > 0, n ≥ 1. За-
sin n
ln(n + 1)
стосуємо спочатку ознаку порiвняння у формi еквiвалентностi. Оскiльки
sin x ∼ x, x → 0, n 1 → 0, n → ∞, i n ∼ (n + 1), n → ∞, то
an = 1 1 ∼
sin n 1 1 ∼ 1 = bn . Збi-
ln(n + 1) ln(n + 1) n (n + 1) ln(n + 1)
P
∞ P
∞
жнiсть ряду an еквiвалентна збiжностi ряду bn . Цей ряд зручно
n=1 n=1
дослiдити за iнтегральною ознакою Маклорена – Кошi. Уведемо функцiю
f (x) = 1 , x ∈ [1, +∞). Тодi bn = f (n), n ≥ 1, а
(x + 1) ln(x + 1)
функцiя f монотонно спадає на [1, +∞). Iнтеграл

RA RA
1
f (x)dx = d(ln(x + 1)) = ln(ln(x + 1))|x=A
x=1 =
1 1
ln(x + 1)
= ln ln(A + 1) − ln ln 2 → +∞, A → +∞.
P
∞
Тому за iнтегральною ознакою ряд bn – розбiжний. За ознакою порiв-
n=1
P
∞
няння розбiжним також є ряд an .
n=1
(−1)n ln2 n
2. Ряд знакозмiнний: an = n < 0 при непарних n i an > 0
2
при парних n. Застосуємо ознаку Лейбнiца. an = (−1)n cn i cn = lnn n =
µ ¶2
= ln n → 0, n → ∞. Доведемо, що послiдовнiсть {cn : n ≥ 1} мо-
1
n2
нотонна, починаючи з деякого номера. Для цього розглянемо функцiю
2 2
f (x) = lnx x , x ∈ [1, +∞). Маємо: f 0 (x) = 2 ln x −2 ln x =
x
ln x(2 − ln x) 2 . Отже, функцiя f спадає на промiжку
= < 0, x > e
x2
2
[e , +∞). Оскiльки cn = f (n), то послiдовнiсть монотонна, починаю-
чи з деякого номера n0 (n0 = [e2 ] + 1 = 8). За ознакою Лейбнiца
P∞ P
∞
ряд an збiжний. Перевiримо абсолютну збiжнiсть ряду an . До ря-
n=2 n=2
P
∞
ду |an |, який є знакосталим, застосуємо ознаку порiвняння у фор-
n=2
69
 1 , n ≥ 3. Оскiльки ряд P 1
2 ∞
мi нерiвностi. Маємо: |an | = lnn n ≥ n n
n=3
P
∞
розбiгається як гармонiчний, то ряд |an | – також розбiжний. Вiдповiдь:
n=2
P
∞
ряд an збiгається умовно.
n=2
3. 1 спосiб. Перемножимо ряди за Кошi:
µ ¶2
P
∞
1 P∞ P n
1 1
= =
n=0
n! n=0 m=0
m! (n − m)!
P
∞
1 P C m = P 1 (1 + 1)n = P 2n .
n ∞ ∞
= n
n=0
n! m=0 n=0
n! n=0 n
n!
n
P m m n−m
Тут використано формулу бiнома Ньютона (a + b) = Cn a b .
m=0
2 спосiб. Використовуючи розклад експоненти в ряд Тейлора – Макло-
P
∞
xn , x ∈ R, маємо, що P 1 = e, P 2n = e2 . Тому
∞ ∞
рена ex =
n=0
n! n=0
n! n=0
n!
рiвнiсть, яку треба довести, рiвносильна очевиднiй рiвностi: (e)2 = e2 .
4. Загальний член ряду an (x) = xn , n ≥ 1. Розглянемо та-
1 + x2n
P∞
кi випадки. 1) x ∈ (−1; 1). Тодi |an (x)| ≤ |x|n . Ряд |x|n збiжний
n=1
при |x| < 1 як геометричний. Тому за ознакою порiвняння збiгається ряд
P
∞ P
∞
|an (x)|, отже, ряд an (x) – збiжний абсолютно. 2) x ∈ (−∞; −1)∪
n=1 n=1
|xn |
∪ (1; +∞). Тодi |an (x)| ≤ 2n = 1 n = ( 1 )n . Аналогiчно п.1)
µ ¶n x |x| |x|
P
∞
1
ряд збiгається як геометричний. Тому за ознакою порiвня-
n=1 |x|
P
∞ P
∞
ння збiгається ряд |an (x)|, отже, ряд an (x) – збiжний абсолютно.
n=1 n=1
3) x = ±1. Тодi |an (x)| = 1 2 6→ 0, n → ∞, тобто не виконується
P
∞
необхiдна умова збiжностi ряду. Ряд an (x) – розбiжний.
n=1
P
∞
Вiдповiдь: ряд an (x) збiжний абсолютно при x ∈ R\{−1; 1} i роз-
n=1
бiжний при x = ±1.
70
 2
5. Загальний член ряду an (x) = x4 e−nx , x ∈ R. Застосуємо озна-
ку Вейєрштрасса. Для цього знайдемо найбiльше значення функцiї an на
R. Маємо: a0n (x) = (4x3 − 2nx5 )e−nx = 0 при x = 0, x = ± √2 .
2

µ ¶ µ ¶ n
an (0) = 0, an ± √2 = 42 e−2 . Тому max |an (x)| = an ± √2 =
n n x ∈R n
P∞
= 22 e−2 = bn , n ≥ 1. Ряд bn збiгається як узагальнений гармонi-
n n=1
чний ряд з показником α = 2 > 1. Тому за ознакою Вейєрштрасса ряд
P∞
an (x) збiгається рiвномiрно на R.
n=1
1 P∞
6. Нехай bn = := (x − 4)2 . Тодi степеневий ряд
,y bn y n
n3 4n n=1
1√ √ 3 = 4 · 13 = 4.
має радiус збiжностi r = = lim 4( n
n)
lim n bn n→∞
n→∞
Ряд збiгається абсолютно при y ∈ (−4; 4) i розбiгається при |y| > 4. У
P
∞
кiнцевих точках y = ±4 маємо |bn y n | = 13 . Ряд 1 збiгається як
3
n n=1 n
узагальнений гармонiчний ряд з показником α = 3 > 1. Тому степеневий
P
∞
ряд bn y n збiгається абсолютно при y ∈ [−4; 4] i розбiгається при
n=1
|y| > 4. Отже, маємо, що при (x − 4)2 ≤ 4, тобто при x ∈ [2; 6], заданий
в умовi ряд збiгається абсолютно, а при x 6∈ [2; 6] – розбiгається.
7. Користуючись розкладом у ряд Тейлора – Маклорена
P
∞
(−1)n−1 xn
ln(1 + x) = n , x ∈ (−1; 1], маємо:
n=1

f (x) = 12 ln 11 +
− x = 1 ln(1 − x) − 1 ln(1 + x) =
x 2 2
1 P∞
−x n 1 P
∞
(−1)n−1 xn P∞
1 n
=2 n −2 n = 2 (−1 − (−1)n−1 ) xn =
n=1 n=1 n=1
P
∞
x 2n−1
=− 2n − 1 , x ∈ (−1; 1).
n=1

71
 ЗАНЯТТЯ 29
ФУНКЦIЇ ОБМЕЖЕНОЇ ВАРIАЦIЇ

Контрольнi запитання
1. Означення функцiї обмеженої варiацiї.
2. Означення варiацiї.
3. Властивостi варiацiї.
4. Розклад Жордана функцiї обмеженої варiацiї.

А29
1. Довести, що функцiї мають обмежену варiацiю та визначити V (f, [a, b]),
якщо:
(
0, x = 0,
1) f (x) = a = −1, b = 1, ;
1, x ∈ [−1; 1]\{0};


0, x = 0;
2) f (x) = 1 − x, x ∈ (0; 1) , a = 0, b = 1;


2, x = 1;
3) f (x) = | sin x|, [a, b] = [0, nπ], n ∈ N.
2. Довести, що функцiя f : [0, 1] → R не має обмеженої варiацiї на [0; 1] :
(
1, x ∈ Q,
1) f (x) =
0, x ∈ R\Q;
(
0, x = 0,
2) f (x) =
π
sin x , x ∈ (0; 1];
(
0, x = 0,
3) f (x) = ¡ ¢
x sign sin πx , x ∈ (0; 1].
3. Нехай функцiя f ∈ BV([a, b]), g(x) = Af (x) + B, x ∈ [a, b].
Довести, що V (g, [a, b]) = |A|V (f, [a, b]).
4. Нехай функцiя f ∈ C([a, b]) така, що |f | ∈ BV([a, b]). Довести, що
f ∈ BV([a, b]). Навести приклад, який показує, що умова неперервностi
в цьому твердженнi iстотна.

72
 Rx
5. Нехай функцiя ϕ ∈ C([a, b]) i f (x) := ϕ(u)du, x ∈ [a, b]. Довести,
a
Rb
що f ∈ BV([a, b]) i V (f, [a, b]) = |ϕ(u)|du.
a
6. Для функцiї f ∈ BV([a, b]) нехай F (a) := 0; F (x) := V (f, [a, x]), x ∈
[a, b]. Визначити функцiю F, якщо
1) f (x) = |x|, [a, b] = [−1, 1];
2) f (x) = sin x, [a, b] = [0, 2π];
3) f (x) = x − |x|, [a, b] = [0, 3].
7. Подати у виглядi рiзницi двох неспадних функцiй такi функцiї:
1) f (x) = x2 , x ∈ [−1; 1];
2) f (x) = x3 − |x|, x ∈ [−1; 1];
3) f (x) = cos x, x ∈ [0; 2π].
Д1. Нехай f ∈ BV([a; b])∩C([a; b]). Довести, що а) функцiя V (f, [a, x])
неперервна на [a, b]; б) функцiю f можна подати у виглядi рiзницi двох
неперервних i монотонно неспадних на вiдрiзку [a; b] функцiй.
Д2. Довести, що функцiя обмеженої варiацiї може мати розриви лише
першого роду, причому множина точок розриву не бiльш нiж злiченна.
P
∞ ³ ´
Д3. Нехай f ∈ BV([0; 1]). Довести, що ряд 1 , 1] –
V f; [n +
n=1
1 n
збiжний.
Д4. Нехай 
xα sin 1 , x ∈ (0, 1],
f (x) = xβ β > 0, α ∈ R.
0, x = 0,
Довести, що V (f, [0, 1]) = +∞ при α ≤ β. При яких значеннях α, β
функцiя f ∈ BV([0, 1])?

Б29
(
0, x = 0,
1. Довести, що функцiя f (x) = не має обмеженої ва-
1
x , x ∈ (0, 1],
рiацiї на [0, 1].
2. Довести, що функцiї мають обмежену варiацiю та знайти V (f, [a, b])
1) f (x) = cos x, [a, b] = [0, 2π];

73
 (
−x − 1, x ∈ [−1; 0],
2) f (x) = [a; b] = [−1; 1];
x − x2 , x ∈ (0; 1],


x − 1, x ∈ [0; 1),
3) f (x) = 5, x = 1, [a; b] = [0; 2];

 2
x , x ∈ (1; 2],
(
x sign(sin π
2
x ), x ∈ (0; 1], [a; b] = [0; 1].
4) f (x) =
0, x = 0,
3. Нехай f ∈ BV([a, b]). Довести, що |f | ∈ BV([a, b]).
4. Функцiя f ∈ C (1) ([a, b]). Довести, що f ∈ BV([a, b]) i
Rb
V (f, [a, b]) = |f 0 (x)| dx.
a
5. Нехай функцiя f ∈ BV([a, b]) i F (x) := V (f, [a, x]), x ∈ [a, b].
Визначити функцiю F, якщо
1) f (x) = | sin x|, [a, b] = [0, 2π];
2) f (x) = x − x2 , [a, b] = [−1, 1].
6. Подати у виглядi рiзницi двох неспадних функцiй такi функцiї:
(
0, x = 0,
1) f (x) =
1, 0 < |x| ≤ 1;
2) f (x) = |x|, x ∈ [−2; 1];
3
3) f (x) = cos πx2 , x ∈ [−1; 1].

74
 ЗАНЯТТЯ 30
IНТЕГРАЛ СТIЛТЬЄСА
Контрольнi запитання
1. Означення iнтеграла Рiмана – Стiлтьєса.
2. Теорема про збiжнiсть iнтегральних сум до iнтеграла Рiмана -- Стiлтьєса.
3. Класи iнтегровних функцiй.
4. Формули для обчислення iнтеграла Рiмана – Стiлтьєса.

А30
1. Обчислити наступнi iнтеграли Рiмана – Стiлтьєса як границi вiдповiдних
iнтегральних сум: 

1, x = 0,
R1
1) x2 dα(x),
якщо α(x) = 2, 0 < x < 1,
0 

3, x = 1;
 

 x, x ∈ [0; 1), 
1, x ∈ [0; 1],
R3
2) f (x) dα(x), якщо f (x) = 1, x ∈ [1; 2), α(x) = x, x ∈ (1; 2],
0 
 

x, x ∈ [2; 3], 2, x ∈ (2; 3].
2. Обчислити iнтеграли:
R1
1) x d(arctg x);
−1 (
R1 0, x ∈ [−1; 0],
2) 2x dα(x), якщо α(x) =
−1 1, x ∈ (0; 1];


 0, x = 0,



 x + 1
R
2π
2 , x ∈ (0;
³
π]
i
3) sin x dα(x), якщо α(x) = x2 3π ,
0 
2 , x ∈ π;


 ³ 2 i
20, x ∈ 3π 2 , 2π ;
R2π
4) α(x) d(sin x), для функцiї α з пункту 3).
0
3. Нехай одинична маса рiвномiрно розподiлена на вiдрiзку [0; 2], i у точ-
ках x = 1 i x = 2 додатково розмiщенi одиничнi маси. Нехай α(x) –
маса, що зосереджена на вiдрiзку [0; x]. 1) Побудувати графiк функцiї

75
α(x), x ∈ [0; 2]. 2) Обчислити масу вiдрiзка [x1 , x2 ], 0 ≤ x1 < x2 ≤ 2.
R2 R2
3) Обчислити iнтеграли: xdα(x), (x + 1)2 dα(x).
0 0
1 , n ≥ 1 зосередженi маси m = λ n−1
4. Нехай у точках xn = n n e−λ ,
(n − 1)!
де λ > 0. Нехай α(x) – маса, що мiститься на [0; x], 0 ≤ x ≤ 1. Обчи-
R1 R1
слити iнтеграли dα(x), x dα(x).
0 0
5. Нехай f ∈ C([a, b]), α ∈ C([a, b]) i монотонно не спадає на вiд-
Rx
рiзку [a; b]. Покладемо F (x) := f (u) dα(u), x ∈ [a, b]. Довести, що
a
F ∈ C([a, b]) ∩ BV([a, b]).
Д1. Навести приклад двох монотонно неспадних розривних на [a; b] фун-
Rb
кцiй α1 , α2 таких, що: 1) iнтеграл α1 (x) dα2 (x) iснує; 2) iнтеграл
a
Rb
α1 (x) dα2 (x) не iснує.
a
Б30
1. Обчислити iнтеграли:
Ra R
2π
1) x2 d(ln(1 + x)), a > 0; 2) 2x d(sign(cos x));
0 ( 0
R1 1, x ∈ [−1; 0],
3) (x2 + 1) dα(x), якщо α(x) = 1
−1 arctg x , x ∈ (0; 1];
R1
4) α(x) d(x2 + 1), де α – функцiя з пункту 3).
−1
2. Нехай у точках x1 < x2 < ... < xn числової прямої вiдповiдно зо-
середженi маси m1 , m2 , ..., mn , a < x1 , b > xn . Нехай α(x) – маса,
що мiститься на вiдрiзку [a, x], x ∈ [a, b]. Побудувати графiк функцiї α.
Rb Rb Rb
Обчислити iнтеграли: 1) x dα(x); 2) x2 dα(x); 3) f (x)dα(x), де
a a a
f ∈ C([a, b]). (
0, x ∈ [−1; 0),
3. Нехай f (x) = α(x) = Довести, що f не належить
1, x ∈ [0; 1].
класу RS(α, [−1; 1]).
76
 ВIДПОВIДI
Б1
1 −2 ln |x|+C; 2) 4 x 45 − 24 x 17 4 3 12 √
6
3. 1) x− x 5 17
12 + x 4 +C; 3) 2x−
3 5 72x5 +
√ ¯ ¯ √
¯ − 1¯
+ 23 9x2 +C; 4) x+2 ln ¯ x
3 2
x + 1 ¯ +C; 5) arcsin x+ln |x+ x + 1|+C;
x x x
6) 4 + 2 6 + 9 + C; 7) 12 e2x − ex + x + C; 8) − x − ctg x + C.
ln 4 ln 6 ln 9
x2 |x| 2 x3 + C, |x| ≤ 1; x − 2 sign x+
4. 1) 3 + C; 2) 2x 3 (x + |x|) + C; 3) 3 3
+C,³|x| >´1; 4) cos x − 2 + C, h x ≤´ 0; − cos x + C, x >h 0. 5.´ 1) C,
x ∈ 0, 31 ; x − 31 + C, x ∈ 13 , 32 ; 2x − 1 + C, x ∈ 2 3 , 1 ; 3xh− ´
h ´ h ´
− 2 + C, x ∈ 1, 34 ; 4x − 10 4 5
3 + C, x ∈ 3 , 3 ; 5x − 5 + C, x ∈ 3 , 2 ;
5
2
2) x + C, x ≤ 1; −x + 2 + C, 1 < x ≤ 2; x − 2 + C, x > 2; 3) x2 + C,
(x − 1)2 1 (x − 2)2
x ∈ (0, 1), 2 + 2 + C, x ∈ [1, 2), 2 + 1 + C, x ∈ [2, 3).

Б2
√ ¯ q ¯
2 √ 1 3x 1 ¯ 2 ¯
1. 1) − 7 2 − 7x+C; 2) √ arctg √ +C; 3) √ ln ¯x + x − 3 ¯¯+ ¯ 2
6 2 3
+ C; 4) − e − 2 e−x 1 −2x x
+ C; 5) − ctg 2 + C; 6) − 1 + C;
2(x2 + 1)
7) − √ 21 +C; 8) − 21 exp(−x2 )+C; 9) ln(2+ex )+C; 10) √ 2 +
x −1 cos x
x 1 3
+ C; 11) − ln | cos x| + C; 12) 2 − 4 sin 2x + C; 13) 8 x + 4 sin 2x +1
1 sin 4x + C; 14) 1 arctg2 x + C; 15) −
+ 32 1
2 arcsin x + C;¯ ¯
16) − 1 +C; 17) x2 −x+ln |x+1|+C; 18) 1 ln ¯¯ x − 1 ¯¯ +C;
15(x 5 + 1)3 2 4 x+3
¯ ¯
¯ ¯
19) 18 ln ¯ x −1 1
√ √x 1 x 1
x + 1 ¯ − 4 3 arctg 3 + C; 20) 10 arctg 2 − 15 arctg 3 +
x

+ C; 21) 21 sin x + 10 1 sin 5x + C; 22) − cos x + 1 cos3 x + C; 23) tg x −

3 ¯ ¯
1 1 2x
−ctg x+C; 24) 4 ch 2x+C. 2. 1) 4 arctg 2 +C; 2) 18 + 1 1 ln ¯¯ 3x + 5 ¯¯+
3x − 1
¯ √ ¯ √
¯ ¯
+C; 3) ln ¯x − 23 + x2 − 3x + 2¯+C; 4) ln |x−1+ x2 − 2x + 5|+C;
5) arcsin x + 3
4 + C.
77
 Б3
¡√ ¡ √ ¢¢
1. 1) 2 x + 1 − ln 1 + x + 1 + C; 2) − arcsin 1 + C.
|x|
2 x
3
2. 1) − ctg(ln x) + C; 2) 3 (arctg e ) + C; 3) ln | ln(ln x)| + C;
2

√ 2 ³ √ ´ √
4) x
2 a2 + x2 − a ln x + a2 + x2 +C; 5) − a2 − x2 +a arcsin x +
2 a
+C. 4. 1) − 140 3 (9+12x+14x2 )(1−x) 34 +C; 2) 2 (−2+ln x)√1 + ln x+
√ √ 3 p
+C; 3) x 2 x2 − 2+ln |x+ x2 − 2|+C; 4) 2x + a + b
4 (x + a)(x + b)−
(a − b) 2 √ √
− 4 ln( x + a + x + b) + C.

Б4
√ 3 2 ³ ´
1. 1) x− 1 − x2 arcsin x+C; 2) x3 arctg 4x− x + 1 ln x2 + 1 +
24 384 √ 16
1 2 1 2 1 + x 2
+ C; 3) x arctg x − 2 ln(1 + x ) − 2 arctg x + C; 4) − x +
√ ³ ´
+ln(x+ x2 + 1)+C; 5) − 21 x + ctg x +C; 6) √ x arcsin x+
sin2 x 1 − x2
³ ´
+ 12 ln(1−x2 )+C. 2. 1) 23 x 2 ln2 x − 43 ln x + 8
3
+C; 2) − 1 e−2x ¡x2 +
´ 9 2
1 1
+x + 2 + C; 3) x sin x + cos x + C; 4) x arctg x − 2 ln(x2 + 1) + C;
5) − x x2 + 1 x2 + 1 2 1 2
2 + 2 arctg x + C; 6) 2 arctg x − x arctg x + 2√ln(x +
2 √
+ 1) + C; 7) x4 − x 1
4 sin 2x − 8 cos 2x + C; 8) 2( x − 1)e x + C;
x

9) x tg x + ln | cos x| + C; 10) 12 (x2 − 1) ln x −1 e

x + 1 − x + C; 11) x + 1 + C.
Б5
¯ ¯ 2
¯x − 1¯ 1 (x + 1)
1. 1) 1 1 √1
4 ln ¯ x + 1 ¯− 2 arctg x+C; 2) 6 ln x2 − x + 1 + 3 arctg
2x√− 1 +
3
3 2
+C; 3) ln |(x−2)(x+5)|+C; 4) x3 − x2 +3x+ 1 16
3 ln |x−1|− 3 ln |x+
2
+ 2| + C; 5) x +1 + 1 ln |x2 − 1| + C; 6) 1 arctg x + 1 ln (x + 1) + C;
1 2 2 4 2
x +1
1 1 2 1 1
7) 4 ln |x + 1| − 8 ln(x + 1) + 2 arctg x + 4 2 x + 1 + C.
x +1

78
 x4 +C; 2) x4 + 1 ln x4 + 1 +C; 3) − 1 arctg(x5 +
1 arctg √
2. 1) √
4 3 3 4 4 (x4 + 2)4 10
+ 1) − x5 + 2 1 ln x10 + C.
+ C; 4) 20
10(x10 + 2x5 + 2) x10 + 2
Б6
√
√ √ 3
x4√
1. 1) 2 x − 2 ln(1 + x) + C; 2) 43 ln √ √ −
√ (1 + x) (1 − 6 x + 2 3 x)3
6 2

− √ 3 arctg 4 6 x − 1 + C; 3) 6t − 3t2 − 2t3 + 3 t4 + 6 t5 − 6 t7 +

2 7 7 2 5 7
√ q
2 6
+ 3 ln(1 + t ) − 6 arctg t + C, де t = x + 1; 4) n n x − b
,
a−b x−a
1 + C, a = b; 5) arcsin x√
a 6= b, a − + 1 + C; 6) ln |x + 0, 5 +
x 2
√ √ 1 √
+ x + x| + C; 7) 3 x + x + 1 − 2 ln |x + 0, 5 + x2 + x + 1| + C;
2 2

8) √ 1 arcsin 4x√2 + 3 +C; 9) 1 − 2x √1 + x − x2 − 11 arcsin 1 − √ 2x +

2 2 17 4 8 5
2(x − 1) 1 x2−1
+ C; 10) √ 2 + C; 11) 2 arcsin 2 √ + C.
3 x +x+1 x 2
Б7

1. 1) − 3 3 1 + cos x + C;
5 11

5 cos x + 11 cos ³ x + C; 2) cos x

3 3
´
3) − 13 ctg3 x + C; 4) − 12 cos55x + cos x + C; 5) 1 +
¯ ¯ 2(cos x + 1)
¯ ¯ ¯ tg x + 2 ¯
1 ¯ cos x − 1 ¯ 1 ¯ 2 ¯
+ 4 ln ¯ cos x + 1 ¯ +C; 6) 4 ln ¯ x ¯ +C; 7) − 3 2
4 ln(cos x+cos x+
¯ tg 2 − 2 ¯
√ µ ¶
3
+1)+ 6 arctg 2 cos
√ x − 1 − arctg 2 cos√x + 1 +1 2
3 3 4 ln(cos x−cos x+
5
+ 1) + C; 8) sin5 x − 27 sin7 x + 19 sin9 x + C; 9) 1 4 3 2
4 tg x + 2 tg x −
− 12 + 3 ln | tg x| + C; 10) 15 tg5 x + C; 11) x sin 2ax sin 2bx
4 + 8a + 8b +
2 tg x
sin(2(a − b)x) sin(2(a + b)x) √
+ + +C, |a| 6= |b|; 12) − √1 arctg( 2 tg x)+
16(a − b) 16(a + b) 2
+x+C. 2. 1) In = − cos x + n − 2 In−2 ; Kn = n −2
(n − 1) sinn−1 x n − 1 n − 1 Kn−2 +

79
 ¯ ¯
+ sin x , n ≥ 2; I = − cos x − 3 cos x + 3 ln ¯¯tg x ¯¯ + C;
5 8 2
(n − 1) cosn−1 x 4 sin4 x 8 sin 2
¯ ³x ´¯
sin x 5 sin x 5 sin x 5 ¯ x π ¯
K7 = + + + ln ¯tg 2 + 4 ¯ + C.
6 cos6 x 24 cos4 x 16 cos2 x 16
Б8

1) − 15 x2 cos 5x + 25
2 x sin 5x + 2 cos 5x + C; 2) 2et (t5 − 5t4 + 20t3 −
125√
− 60t2 + 120t − 120) + C, де t = x; 3) 12 ex (x sin x − x cos x +
+ cos x) + C; 4) x 1 √x sin 2√x + 1 cos 2√x + C; 5) x + 2 + C;
2+2 ³ 4 ´ 1 + ex
√ √ x−1
6) e2x + 4ex − 1+2 ln ex + 2 + e2x + 4ex − 1 −arcsin 2ex √ +
e 5
x
+ C; 7) − e−x − li(e−x ) + C; 8) x e+ 1 + C; 9) − x 1 2
2 + 2 ln(x + 2x +
2 √ √
+ 2) + x2 arctg(x + 1) + C; 10) 12 x − x2 + (x − 0, 5) arcsin x + C;
¯ ¯
arccos x + 1 ln ¯¯ x + 1 ¯¯ + C; 12) − x + sh 4x + C.
11) √
1 − x2 2 x−1 8 32

Б10
Pn−1 P
1. 1) U (f, λ) = k=0 exp(xk+1 )∆xk , L(f, λ) = n−1 k=0 exp(xk )∆xk ;
Pn−1 1 Pn−1 1
2) U (f, λ) = k=0 xk ∆xk , L(f, λ) = k=0 xk+1 ∆xk ; 3) U (f, λ) =
Pn−1 R1 R2
k=0 x k+1 ∆x k , L(f, λ) = 0. 2. 1) f (x)dx = e − 1; 2) f (x)dx =
0 1
= ln 2; 3) верхнiй iнтеграл дорiвнює 12 , нижнiй iнтеграл дорiвнює 0.

Б11
R
x2 dx; 2) R
1 1
2. Не iснує. 4. 1) e−1; 2) 3
4 ; 3) ln 2 ; 4) 1. 5.21) dx ;
0 1 + x 0 (1 + x)2
R1 R1 √ R1 R2 dx R2
3) xex dx; 4) x2 1 + x3 dx; 5) sin xdx; 6)
3
2 ; 7) √ dx ;
0 0 0 0 1+x 0 1 + x2
R1
dx .
8) 2 πx
0 cos 4

80
 Б12
√ √
1. 1) 45 2π
4 ; 2) 3 ; 3) 2;¡ 4) 5; 5)√4;¢6) 4; 7) 6, 5; 8) 5 − 2 − 3.
1 ; 2) 3 12 − 7 3 4 ; 3) 1 − cos 1; 4) π ; 5) ln(e + 1);
2. 1) arcsin 3 32 16
1 cos x + 1 cos 1 . 5. 1) 1; 2) 1. 6. 1) π < I <
6) 2. 4. 1) ln x; 2) √
2 x x2 x2 2
q
<π
2 2 e
1 < I < 1.
3 ; 2) 1 < I < 1; 3) √
7
7 2
Б13
³ ´
1. π2 − 1; 2) π − 1; 3) 2 1 − 1 ; 4) 10 ln 2 − 17 ; 5) ln 2 − 1 ; 6) π 3 − 6π;
2 e√
√4 2
15 − ln 2 . 3. 1) ln 2(1 + 2) e + e 2 + 1 4
7) 256 64
√ ; 2) ln √ ; 3) πa
16 ; 4) √π ;
1+ 5 1+ 2 3 3
R0
5) √ π2 . 4. (f (2π + arcsin t) − f (π − arcsin t)) dt +
2 a +1 −1
R1
+ (f (arcsin t) − f (π − arcsin t)) dt.
0

Б14
√ ¡ √ √ ¢ √
1. 1) 4,5; 2) 4
3 2; 3) πab; 4) ab 2 3 − ln(2 + 3) ; 5) 53 2 − 2 3.
µ √ ¶
2 2 3
2. 9. 3. 1) 3πa πa 2 π 2
2 ; 2) 4 ; 3) a 3 + 2 . 4. a . 5. 1) 27 ;
112
√ ¡√ √ ¢ √
2) 6 + ln 2 + 3 ; 3) 670 27 ; 4) 12 ln 3. 6. 670
27 + 10 5. 7. 2(e − 1).
√ √
8. 1) 2a; 2) 25 + ln 3 +2 5 .

Б15

1. 1) 16π; 2) 2048π π¡ 4 ¢ 2 2. 32 πa3 .

35 ; 3) 72π; 4) 2 e − 1 , 4πe . √ 105
16 πab2 . 4. 1) 2 abc; 2) 4 πabc. 5. 2) 62π ; 3) 2 π 2 + 4a2 +
3. 15
√3 3 ³ ´ 3 ³ ´ ³ ´
2 π 2 + 4a2 . 6. πa, 4 a . 7.
+ 8a π ln π + 2a 3
4a , 4b . 8. 0, 2a i
3π 3π π
³ ´
4a .
0, 3π

81
 Б16

1. 1) Sn = 1 − 1 1 5
(n + 1)2 ; S = 1; Rn = (n + 1)2 . 2) Sn = 16 −
µ ¶ µ ¶
− 14 1 + + 1 ; S = 5;R =1
16 n
1 1
4 (n + 1)2 (n + 2)2 .
+
(n + 1)2 (n + 2)2
3) Sn = 2 1− 1 ; S = 12 ; Rn = 1 .
³ (n + 1)(n
³ + 2) (n + 1)(n + 2)
4) Sn = 181 73 − 1 1 1 1 1
´´ 60 n + 1 + n + 2³+ n + 3 − n + 4 − n + 5 −
−n +1 73 1 1 1 1 1
6 ; S =´1080 ; Rn = 18 n + 1 + n + 2 + n + 3 − n + 4 −
−n + 1 − 1
5 n + 6 . 5. Ряд (C) може збiгатися (напр., an = −1,
bn = 1, cn = 0), може розбiгатися (напр., an = bn = cn = 1). 6. 1) Може
збiгатися (напр., an = 1 + (−1)n , bn = 1 + (−1)n+1 ), може розбiгатися
(напр., an = 1 + (−1)n , bn = an , n ≥ 1); 2) розбiгається.

Б17

1. 1), 2), 5), 6) – розбiгаються, 3), 4) – збiгаються. 2. 1) – 5),7),8),10)

– 12) – збiгаються, 6),9) - розбiгаються. 3. 1), 2) – збiгаються, 3), 4) –
збiгаються при p > 1 та при p = 1, q > 1. 4. Збiгається при p + q > 1,
розбiгається при p + q ≤ 1.

Б18

1. 1),3),8),10) – збiгаються абсолютно, 4),5),6),7) – збiгаються умовно,

2),9) – розбiгаються. 2. 1) Розбiгається; 2) збiгається. 3. Збережеться.
4. 1) Збiгається абсолютно при p > 2, збiгається умовно при 1 < p ≤ 2;
2) збiгається абсолютно при p > 1, збiгається умовно при 1 2 < p ≤ 1;
3),4) – збiгаються умовно.

Б19

4. 1) Розбiгається; 2) може збiгатися (напр., an = (−1)n , bn = (−1)n+1 ),

2(n2 + 3n + 3)
може розбiгатися (напр., an = bn = 1, n ≥ 1). 6. 1) Pn = ;
µ 3(n + 1)(n + 2)
³ ´2n ¶ ³ ´−1
2) Pn = n + 3 ; 3) Pn = 2 1 − 1
2
π
; 4) Pn = 2n sin n+1 ;
3(n + 1) 2
2(n + 1)
5) Pn = n + 2 .

82
 Б20

1. 1), 2) випливає. 2. 1) Розбiгається; 2), 4) – 6) збiгається; 3) збiгається

при a = c, 7) збiгається при x 6= 0. 4. 1) – 3), 5) збiгається умовно;
4) розбiгається.

Б21

1. 2) α < 1. 3. Послiдовностi збiжнi: 1) рiвномiрно до f (x) = 0,

x ∈ (0, +∞); 2) рiвномiрно до f (x) = x, x ∈ [0, 1]; 3) поточково,
нерiвномiрно до f (x) = √ 1 , x ∈ (0, +∞); 4) поточково, нерiвномiрно
2 x (
1, x ∈ [0, 1],
до f (x) = 0, x ∈ (0, 1); 5) рiвномiрно до f (x) =
x, x ∈ (1, 2].

Б22

1. 1) Збiжний абсолютно при x ∈ (−∞, 1) ∪ (1, +∞); 2) збiжний абсо-

лютно при x ∈ (−1, 1); 3) збiжний абсолютно при x ∈ (−1; 1);
4) збiжний абсолютно при x 6= −1; 5) при p > 1 збiжний абсолютно при
x > −1, при 0 < p ≤ 1 збiжний умовно при x > −1, при p ≤ 0 всюди
розбiжний; 6) збiжний абсолютно, якщо |x| < 1 або |y| < 1; 7) збiжний
абсолютно, якщо |x| < 1 i |y| < 1. 2. Сума S = 1, залишок rn = (1−x)n .
При n ≥ 7. 3. При n ≥ 25. 4. 1),3),4) – збiжний рiвномiрно; 2) збiжний
поточково, нерiвномiрно.

Б23

2. n ≥ 10000. 4. 1),2),3) – збiжний рiвномiрно.

Б24

1. 1) Визначена i неперервна на R; 2) визначена на R, неперервна при

n
x − 2n x2 n , s = x .
x 6= 0. 8. Так. 9. sn = 1 − x 1 − x2 1−x
Б25

1. 1) r = ∞, збiжний абсолютно при x ∈ R; 2) r = max{a, b}, збiжний

абсолютно при x ∈ (−r, r); 3) r = 1, збiжний абсолютно при x ∈ (−1; 1),

83
збiжний умовно при x = −1; 4) r = √1 , збiжний абсолютно при
2
x ∈ (−r, r); 5) r = 1, збiжний абсолютно при x ∈ (−1; 1).
2. 1) x ∈ (0, +∞); 2) x 6= π + πn, n ∈ Z. 3. 1) 2r ; 2) 0.
h ´ ³2 ´
4. 1) A = 6 1 , 1 , B = 1 , 1 . Так. 2) A = B = [1, +∞). Так.
2 6 2
Б26
P ³ ´
xn−1 , x ∈ (−1; 1); 2) 1 P [1 − (−2)n ]xn , x ∈ − 1 , 1 ;
∞ ∞
1. 1) − n+1 3 n=1 2 2
n=1
P∞ P (−1) x
∞ n 2n
3) n(x2n−2 + x2n−1 ), x ∈ (−1, 1); 4) , x ∈ R. 5) 1 +
n=1 n=1
n!
P∞ P∞ h ´
2n−1 (2n − 1)!! n+1
+ (−1)n 2 x2n , x ∈ R; 6) x+ x , x ∈ −1 ,
2 2
1 ;
n=1 (2n)! n!
P∞ ³ ´ n=1 P
∞ 2n+1
7) (3n − 2n )xn−1 , x ∈ − 13 , 13 . 2. 1) (−1)n 2n x
+ 1,
n=1 n=1
P
∞
x4n+1 , x ∈ (−1, 1); 3) 1 + x2 +
x ∈ [−1, 1]; π 4 ; 2) 4n +1 2
n=1
P∞
(2n − 1)!! x 2n+2 P∞
(k + 2)e
+ 2n + 1 , x ∈ [−1; 1]. 3. 1) 2e + (x − 1)k ;
n=1 (2n + 2)!! k=1
k!
P
∞ P∞ ³ ´k
2) −1 + (−1)k 1 (x − 1)k . 4. − 1
k(k − 1) x .
k=2 k=1

Б27
P∞ P∞ ³
(−1)n+1 2n+1 n−1 1 + 1 + . . . +
1. 1) x + 2 x , |x| ≤ 1; 2) (−1) 3
4n2 − 1
´ n=1
2n P
∞
n=1
2n+1
+ 2n 1− 1 xn , |x| ≤ 1; 3) (−1)n x , |x| < +∞; 4) x +
n=0 n!(2n + 1)
P∞ P
∞ ³ ´
(2n − 1)!! x4n+1 n−1 1 + 1 + ... + 1 (x−
+ , |x| ≤ 1. 2. 1) (−1) n
n=1 (2n)!! 4n + 1 n=1
2
µ ¶
P∞
(x − 1)n P∞ Pn
1)n , |x − 1| < 1; 2) e , x ∈ R. 3. ak xn .
n=1
n · n! n=0 k=0
4. 21 ln 1 + x , |x| < 1. 5. x , |x| < 1. 6. 1) 1, 605; 2) 0, 905.
1−x (1 − x)2
7. 1),2) – розбiжнi; 3) збiжний. 8. 1) r = 1; 2) r = √1 ; 3) r = |1 − eiα |.
2
84
 Б29
 h i
sin x, x ∈ 0, π ,

2

 h 2 i
5 π
2. 1) 4; 2) 2 ; 3) 13; 4) 3 . 5. 1) F (x) = 2 − sin x, x ∈ π 3π
2 , 2 i,

 h

4 + sin x, x ∈ 3π , 2π ;
 h i 2
2 + x − x , x ∈ −1,
2 1 ,
2) F (x) = h i2
 5 − x + x2 , x ∈ 1 , 1 .
2  2
 (
0, x ∈ [−1; 0),
−1, x ∈ [−1; 0),
6. f = g − h; 1) g(x) = 1, x = 0, h(x) =

 1, x ∈ [0; 1];
2, x ∈ (0; 1];
(
2x + 2, x ∈ [−2; 0),
2) g(x) = x + 2; h(x) =
 2, x ∈ [0; 1];
cos πx3 , x ∈ [−1; 0),
3) g(x) = 2
2 − cos πx3 , x ∈ (0; 1];
( 2
0, x ∈ [−1; 0],
h(x) = 3
πx
2 − 2 cos 2 , x ∈ (0; 1].

Б30
2
1. 1) a2 − a + ln(a + 1); 2) 2(2 − 2 2 ); 3) π
3π π

2 − 2; 4) 0.
2

P
n P
n P
n
2. 1) mk xk ; 2) mk x2k ; 3) mk f (xk ).
k=1 k=1 k=1

85
 ПРОГРАМА КУРСУ "МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛIЗ" ДЛЯ
СТУДЕНТIВ СПЕЦIАЛЬНОСТЕЙ "МАТЕМАТИКА" ТА
"СТАТИСТИКА".
I КУРС, 2 СЕМЕСТР
Лекцiй – 68 годин
Практичних занять – 68 годин

I. НЕВИЗНАЧЕНИЙ IНТЕГРАЛ

Первiсна. Структура множини первiсних. Невизначений iнтеграл i його

елементарнi властивостi. Iнтеграли вiд елементарних функцiй. Iнтегрува-
ння частинами та за допомогою пiдстановки, приклади. Iнтегрування ра-
цiональних функцiй. Розклад на елементарнi дроби. Iнтегрування елемен-
тарних дробiв. Iнтегрування рацiональних функцiй вiд тригонометричних
функцiй. Iнтегрування функцiй, що мiстять iррацiональностi.

II. IНТЕГРАЛ РIМАНА. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ

Задача обчислення площi криволiнiйної трапецiї. Поняття, пов’язанi

з визначеним iнтегралом: розбиття, дiаметр розбиття, суми Дарбу, iнте-
гральна сума; їх геометрична iнтерпретацiя. Верхнiй i нижнiй iнтеграли.
Iнтеграл Рiмана та iнтегровнi функцiї. Властивостi сум Дарбу, наслiдок.
Приклад неiнтегровної функцiї. Коливання функцiї. Необхiдна i достатня
умова iнтегровностi. Iнтегровнiсть на вiдрiзку функцiй: неперервної, моно-
тонної i обмеженої iз скiнченним числом точок розриву. Iнтеграл як грани-
ця iнтегральних сум. Теорема Дарбу. Властивостi визначеного iнтеграла:
iнтегровнiсть суми, добутку й абсолютної величини iнтегровних функцiй;
теореми про середнє значення та їх геометрична iнтерпретацiя.
Iнтеграл як функцiя верхньої межi iнтегрування: умови неперервностi
й диференцiйовностi. Теорема про iснування первiсної неперервної на вiд-
рiзку функцiї. Формула Ньютона – Лейбнiца, два доведення. Диференцi-
ювання iнтеграла зi змiнними межами. Формула iнтегрування частинами,
приклад. Формула Тейлора iз залишковим членом в iнтегральнiй формi.
Формула замiни змiнної. Граничний перехiд пiд знаком iнтеграла.
Задача обчислення площi. Означення площi, квадровнiсть, необхiдна й
достатня умова квадровностi. Квадровнiсть криволiнiйної трапецiї i криво-
лiнiйного сектора, приклади. Об’єм тiла обертання. Спрямнi кривi. Доста-
тня умова спрямностi й формула для обчислення. Площа поверхнi оберта-
ння. Теореми Гульдiна.
86
 III. ЧИСЛОВI РЯДИ I ДОБУТКИ

Числовi ряди. Частковi суми, сума ряду, збiжнi й розбiжнi ряди, не-
обхiдна умова збiжностi. Приклади, зокрема, гармонiчний i геометричний
ряди. Елементарнi властивостi збiжних рядiв. Критерiй Кошi збiжностi чи-
слового ряду.
Умови збiжностi ряду з невiд’ємними членами. Лема. Ознаки порiвня-
ння. Приклади, означення сталої Ейлера. Ознаки збiжностi рядiв: Д’Алам-
бера, Кошi, логарифмiчна, Маклорена – Кошi. Приклади застосування.
Ряд Лейбнiца i його властивостi. Абсолютна й умовна збiжнiсть. Збi-
жнiсть абсолютно збiжного ряду i нерiвнiсть для його суми. Умовно збiжнi
ряди й вiдповiднi суми членiв одного знаку. Ознака Лейбнiца. Ознаки Дi-
рiхле та Абеля. Теорема Рiмана. Множення рядiв. Теорема про добуток
рядiв.
Нескiнченнi добутки. Основнi поняття. Необхiдна й достатня умова збi-
жностi. Двi достатнi умови. Абсолютна збiжнiсть i перестановка спiвмножникiв.

IV. ФУНКЦIОНАЛЬНI РЯДИ

Множина збiжностi. Поточкова i рiвномiрна збiжнiсть послiдовностi

функцiй. Приклади. Критерiй Кошi рiвномiрної збiжностi. Рiвномiрна збi-
жнiсть ряду. Приклади. Ознака Вейєрштрасса. Ознаки Дiрiхле та Абеля
рiвномiрної збiжностi i приклади їх застосування.
Iнтегровнiсть границi рiвномiрно збiжної послiдовностi iнтегровних фун-
кцiй. Неперервнiсть границi рiвномiрно збiжної послiдовностi неперервних
функцiй. Теореми про неперервнiсть, про почленне iнтегрування i дифе-
ренцiювання функцiонального ряду, приклади застосування.
Степеневi ряди. Теорема Кошi – Адамара. Приклади рядiв з рiзними
множинами збiжностi. Рiвномiрна збiжнiсть. Неперервнiсть суми, теорема
Абеля. Почленне iнтегрування i диференцiювання. Визначення коефiцiєн-
тiв через суму. Теорема про єдинiсть.
Ряд Тейлора. Достатня умова розкладу в ряд Тейлора. Ряд Тейлора
для показникової i тригонометричних функцiй. Бiномiальний ряд.
Степеневi ряди з комплексними членами. Множина збiжностi. Показни-
кова функцiя в комплекснiй площинi. Формули Ейлера.

V. ФУНКЦIЇ ОБМЕЖЕНОЇ ВАРIАЦIЇ ТА IНТЕГРАЛ СТIЛТЬЄСА

Властивостi монотонних функцiй. Розклад на неперервну частину i фун-

кцiю стрибкiв. Функцiї обмеженої варiацiї, варiацiя. Варiацiя монотонної
87
функцiї. Приклад функцiї з необмеженою варiацiєю. Теорема про адитив-
нiсть варiацiї. Теорема Жордана. Необхiдна й достатня умова спрямностi кривої.
Суми Дарбу – Стiлтьєса вiдносно монотонної функцiї, їх властивостi.
Означення iнтеграла Рiмана – Стiлтьєса вiдносно монотонної функцiї. Не-
обхiдна i достатня умова iнтегровностi. Класи iнтегровних функцiй вiд-
носно монотонних функцiй. Означення i властивостi iнтеграла Стiлтьєса
вiдносно функцiї обмеженої варiацiї. Нерiвнiсть для абсолютної величини
iнтеграла. Iнтегрування частинами. Обчислення iнтеграла Стiлтьєса. Гра-
ничний перехiд пiд знаком iнтеграла Стiлтьєса. Теорема Хеллi.

88
 Навчальне видання
Навчальнi завдання
до практичних занять з математичного аналiзу
для студентiв механiко–математичного факультету
(2 семестр першого курсу)

Упорядники ДЕНИСЬЄВСЬКИЙ Микола Олексiйович

КУРЧЕНКО Олександр Олексiйович
НАГОРНИЙ Володимир Никифорович
ЧАЙКОВСЬКИЙ Андрiй Володимирович
НЕСТЕРЕНКО Олексiй Никифорович

Редактор
Молодший редактор