Міністерство освіти і науки України

Дніпровський національний університет

імені Олеся Гончара

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ І КУРСОВИХ РОБІТ
СТУДЕНТАМИ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ

Дніпро 2018
 Міністерство освіти і науки України
Дніпровський національний університет
імені Олеся Гончара
Кафедра англійської філології
Кафедра германської філології
Кафедра романської філології

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ І КУРСОВИХ РОБІТ
СТУДЕНТАМИ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ

Дніпро
2018
 У методичних рекомендаціях подано відомості, необхідні для підготовки,
написання, оформлення та захисту студентських наукових робіт першого
(бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів за спеціальністю 035 Філологія,
спеціалізаціями 035.041/035.43 германські мови і літератури (переклад включно) та
035.055 романські мови та літератури (переклад включно).
Адресовані студентам факультету української й іноземної філології та
мистецтвознавства 3–4 курсів та студентам-магістрам.

Темплан 20 , поз.

Методичні рекомендації для виконання

дипломних і курсових робіт
студентами романо-германського відділення

Укладачі: канд. філол. наук, доц. І. С. Кірковська

канд. філол. наук, доц. А. І. Анісімова
канд. філол. наук, доц. Я. В. Ковальова

Редактор
Техредактор
Коректор

Підписано до друку 5.05.13 Формат 60×84 / 16. Папір друкарський. Друк плоский.
Ум. друк. арк. 6, 7. Ум. фарбовідб. 6, 7 . Обл.-вид. арк. 5, 9 . Тираж 100 пр. Зам. №
 ВСТУП
Однією з пріоритетних складових навчання у Дніпровському національному
університеті імені Олеся Гончара є науково-дослідницька робота студентів. Вона
передбачена навчальним планом на всіх напрямах та спеціальностях університету.
Освіта через науку – принцип, який послідовно реалізується у процесі навчання
студентів в університеті.
Значну частину науково-дослідницької роботи студента становлять його
наукові пошуки з теми курсової або дипломної роботи, які завершуються
вивершуються узагальненням першого дослідницького досвіду, свідчать про
можливість долучення студента до подальшої наукової діяльності.
Мета пропонованого методичного посібника – допомогти студентам в
організації та проведенні наукових досліджень, результати яких захищаються у
вигляді курсових (3 курс та 1 чи 2 семестри магістратури) та дипломних робіт (4
курс бакалаврата, 3 семестр магістратури).
У посібнику акцентовано увагу на вимогах до наукових студентських робіт
різних кваліфікаційних рівнів та подано рекомендації щодо їх написання та захисту.
Дипломна (курсова) робота – це індивідуальне наукове дослідження студента,
яке виконується під керівництвом та постійним контролем наукового керівника.
Метою дипломної (курсової) роботи є поглибити теоретичні знання студента, набуті
під час навчання в університеті, розвивати його вміння синтезувати та
систематизувати теоретичні положення й втілювати їх у практику аналізу мовного
матеріалу. Визначаючи вимоги до дипломної (курсової) роботи, потрібно враховувати
її головне завдання, а саме: формування у студентів вміння здійснювати наукове
дослідження та викладати його результати у вигляді завершеної наукової праці.

ВИДИ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ

Курсова робота – перший студентський досвід у наукових пошуках. Це форма

поточної атестації студентів, метою якої є виявити та розвинути рівень самостійної
наукової діяльності автора: вміння самостійно здобувати та творчо опрацьовувати
наукові знання.
Мета створення курсової роботи не в добросовісному відтворенні матеріалу
прослуханих теоретичних курсів або опрацьованих навчальних посібників, а в
поглибленій творчій розробці питань, що входять до загальнонаукової проблеми. Не
претендуючи, як правило, на значне наукове відкриття, курсова робота є школою, що
формує у студента навички самостійної дослідницької роботи: вміння добирати
фахову літературу з досліджуваного питання й ретельно опрацьовувати її, аналізувати
конкретний мовний матеріал, систематизувати та узагальнювати факти мови.
Виконання курсової роботи сприяє поглибленню знань, отриманих із
лекційних курсів, засвоєнню дослідницьких методик, формуванню навичок роботи з

3
науковою літературою.
Перший досвід створення курсової роботи з основної іноземної мови студенти
романо-германського відділення отримують на 3 курсі. (Неправда, з 2017 року за
планом починають з 2 курсу – "Основи літературознавчих досліджень", а на 3 курсі
"Основи лінгвістичних досліджень"). На першому році навчання в магістратурі вони
готують курсову роботу значно більшу за обсягом. Таку роботу можна вважати
підготовчим етапом виконання дипломної роботи магістра в кінці півторарічного
терміну навчання.
У зв’язку з переходом на європейські стандарти освіти за навчальними
планами спеціальності «035 Філологія (англійська, німецька, французька)»
передбачено написання дипломних робіт різних кваліфікаційних рівнів. Після
чотирьох років навчання випускники університету захищають дипломну роботу
кваліфікаційного рівня «бакалавр», а шостий курс завершується захистом дипломної
роботи кваліфікаційного рівня «магістр».
Дипломні роботи різних кваліфікаційних рівнів відрізняються ступенем
наукової новизни, теоретичною та практичною значущістю результатів дослідження,
обсягом завдань, що розв’язуються, а також фактичним матеріалом.
Дипломна робота за Першим (бакалаврським) рівнем – кваліфікаційна
навчально-дослідницька випускна робота, виконуючи яку студент повинен
продемонструвати знання лінгвістичної теорії, вміння ставити й самостійно
виконувати дослідницькі завдання, здатність логічно й послідовно класифікувати й
описувати фактичний матеріал, робити узагальнення результатів проведеного
аналізу та загальні висновки з дослідження. Дипломна робота бакалавра може бути
продовженням наукових пошуків, що проводяться у процесі виконання курсової
роботи, однак обсяг досліджень повинен бути істотно розширений і поглиблений.
Дипломна робота за Другим (магістерським) рівнем – кваліфікаційна
навчально-дослідницька випускна робота, у якій автор розв’язує ті чи інші проблеми
наукового характеру шляхом самостійних досліджень. Магістерська дипломна
робота – це перший крок до науково-педагогічної та науково-дослідницької
діяльності.
Дипломна робота будь-якого рівня є підсумком кількох років навчання й наукових
пошуків випускника. Саме вона демонструє фахові знання та вміння, набуті студентом
під час написання курсових робіт, підготовки рефератів, доповідей на конференції та
публікацій матеріалів досліджень тощо за весь період навчання в університеті.
Дипломні (курсові) роботи залежно від змісту зазвичай поділяють на два типи:
реферативні та дослідницькі.
У реферативній роботі на базі критичного осмислення та оцінки наукової
літератури, поглибленого вивчення певних питань, порівняння та коментування
висловлювань різних учених студенти роблять теоретичні узагальнення. Наукові роботи
такого типу демонструють уміння студентів виділяти головні питання в досліджуваній
темі та відокремлювати їх від другорядних, навчають самостійно вирішувати поставлені
4
питання. Потрібно пам’ятати, що в реферативних роботах не можна обмежуватися
простим переказом прочитаного. Вони обов’язково повинні містити критичну оцінку
викладеного, особисті судження, підкріплені певними висновками, поясненнями,
прикладами. Реферативний виклад повинен поєднуватися з рецензуванням.
Дослідницька робота є самостійним науковим дослідженням актуальних
проблем, пов’язаних із функціонуванням мови, і передбачає систематизацію й аналіз
як фахової літератури за обраною темою, так і емпіричного матеріалу, отримання
нових даних, що характеризують сучасні процеси в різних сферах використання мови,
різноманітні прояви внутрішніх закономірностей її розвитку. Роботи дослідницького
характеру вимагають від студента вміння спостерігати факти мови, аналізувати їх та
відповідним чином тлумачити, робити відповідні висновки й узагальнення. Написання
дослідницької наукової роботи особливий сенс має для студентів, які бажають
вступити до аспірантури та присвятити себе науковій діяльності.
Дослідницькі роботи також неоднорідні. У деяких із них аналізується
фактичний матеріал, що дозволяє зробити науково переконливі висновки. Це –
аналітичні роботи. В низці робіт велику цінність та наукову значущість можуть
мати самі мовні факти, зібрані автором. Ці факти, накопичуючись кількісно та
якісно, як складова входять до ширшого обсягу конкретного емпіричного матеріалу,
який у подальшому може слугувати базою для серйозних наукових узагальнень. Такі
роботи умовно називають описовими.
Перераховані різновиди дипломних робіт «у чистому вигляді» трапляються рідко.
Частіше – це різноманітні комбінації реферативного, аналітичного та описового елементів.
Так у реферативних роботах можуть подаватися особисті спостереження автора, що
наводяться для підтвердження або спростування головних і другорядних теоретичних
положень. У будь-якій дослідницькій роботі обов’язковою є реферативна частина (її
називають історією, або теорією питання), тобто теоретичне обґрунтування вибору теми,
аргументація точки зору, якої дотримується автор дипломної (курсової) роботи тощо.
Обсяг цієї частини буває різним, але в середньому – це одна п’ята обсягу роботи.

КОМПОЗИЦІЯ ДИПЛОМНОЇ (КУРСОВОЇ) РОБОТИ

ТА ЗМІСТ ЇЇ СТРУКТУРНИХ ЧАСТИН

Після завершення підготовчого етапу студент переходить до розробки

структури (композиції) дипломної (або курсової) роботи та її написання.
Перш за все необхідно узгодити кінцевий варіант попередньо розробленого
плану з науковим керівником. В остаточному варіанті роботи цей план
оформлюється як «Зміст», що відображає структуру роботи. Під час роботи над
планом потрібно пам’ятати, що великі за обсягом частини публікацій зазвичай
розділяють на менші в такій послідовності: розділ, підрозділ, пункт підрозділу.
Зразок «Змісту» дипломних (курсових) робіт подано в Додатку Г.
Дипломні (курсові) роботи всіх кваліфікаційних рівнів складаються з таких
5
структурних елементів:
1) титульна сторінка (див. Додаток А);
2) завдання на дипломну роботу1 (див. Додаток Б);
3) реферат українською мовою та анотація мовою за спеціальністю
(англійською, німецькою, французькою) (див. Додаток В);
4) зміст (див. Додаток Г);
5) список скорочень (якщо потрібний).
6) вступ;
7) основна частина (як правило, складається з двох розділів, кожен із яких
закінчується висновками);
8) висновки (з усієї наукової роботи);
9) список використаних джерел;
10) додатки (якщо є).
Титульну сторінку наукової роботи оформлюють українською мовою. Якщо
робота написана іноземною мовою, то під назвою обов’язково подається її переклад
українською мовою. На титульному аркуші в такій послідовності вказують: офіційну
повну назву університету, факультету, кафедри, на якій виконується дипломна
робота; назву теми дипломної (курсової) роботи із зазначенням освітньо-
кваліфікаційного рівня; виконавця роботи (прізвище, ініціали; шифр групи; шифр
напряму або спеціальності); керівника роботи (прізвище, ініціали; науковий ступінь;
учене звання; посаду); для дипломної роботи – рецензента (прізвище, ініціали;
науковий ступінь; учене звання; посаду); місто та рік виконання роботи.
Завдання на дипломну роботу складає науковий керівник. У ньому зазначають:
тему та вихідні дані роботи, дату її подання на кафедру, календарний план виконання
етапів роботи тощо. Завдання затверджує завідувач випускової кафедри. В обумовлений
термін, на попередньому захисті, студент звітує про виконання зазначених етапів
«Завдання» перед членами кафедри, які визначають ступінь готовності дипломної роботи.
У рефераті українською мовою коротко (не більше ніж ⅔ однієї друкованої
сторінки) подають результати дипломної (курсової) роботи. У ньому зазначають
кількість сторінок, таблиць, джерел, додатків; об’єкт, мету та методи дослідження,
отримані результати, їхню практичну значущість. На завершення наводять перелік
ключових слів, що складається з 5–10 термінів та термінологічних словосполучень,
які найкраще відбивають зміст роботи. Ключові слова подають у називному відмінку
та друкують окремим абзацом через кому великими літерами.
Анотація (англійською, німецькою, французькою мовою) коротко передає
основний зміст роботи (1−2 абзаци). Її друкують на тій же сторінці, що й реферат.
Зміст має бути розміщеним на одному аркуші. Він точно передає назви
розділів, підрозділів і підпунктів з посиланням на сторінку, з якої починається той чи
інший структурний елемент роботи.

1
Виключно для дипломних робіт.

6
 Список скорочень (якщо потрібний) містить найчастіше вживані скорочення,
запроваджені автором роботи.
Вступ дипломної (курсової) роботи обов’язково повинен містити:
- обґрунтування вибору теми та короткий огляд ступеня її вивченості
(преамбулу);
- визначення новизни, актуальності, теоретичного та практичного значення
теми дослідження;
- об’єкт і предмет дослідження;
- формулювання мети і завдань дослідження;
- вказівку на теоретичні засади і методи дослідження;
- опис обсягу, структури та джерел фактичного матеріалу, матеріалу
дослідження.
З’ясовуючи актуальність теми наукової роботи, студент у 2–3 абзацах пояснює,
чому обрана тема заслуговує на увагу та вивчення, доводить, що досліджувані
проблеми на сьогодні є важливими для теоретичного і практичного осмислення.
Обов’язковим елементом вступу є аналіз ступеня розробленості наукової
проблеми, який формулюється на основі критичного вивчення літератури за темою
роботи. Потрібно згадати вчених, які досліджували ті чи ті аспекти заявленої наукової
проблеми, причому не просто перерахувати прізвища, а зробити посилання на
конкретні джерела, статті, монографії. Імена відомих учених та назви їхніх праць не
перераховують хаотично, а групують відповідно до логіки дослідження. Однак, щоб
штучно не збільшувати обсяг вступу, увагу в ньому потрібно зосередити на
фундаментальних працях, а повний огляд наукових та інших джерел й аналіз стану
проблеми, що вивчається, подати в першому (теоретичному) розділі основної частини.
Після короткого огляду ступеня наукової розробленості проблеми студент
окреслює новизну власного дипломного (курсового) проекту або з’ясовує, що він
містить такого, чого раніше в дослідженнях не було.
У вступі обов’язково формулюють мету роботи. Починаючи наукові пошуки,
студент повинен чітко визначити, яких результатів він прагне досягти.
Формулювання мети повинне бути чітким і коротким. Її призначення – показати
стратегію наукової роботи. Після мети зазначають завдання дослідження,
розв’язання яких дозволяє досягти поставлену мету. Завдання можуть проектуватися
на назви розділів і підрозділів дипломної (курсової) роботи. І це не дивно, оскільки
студент працює над тим чи тим розділом, щоб розв’язати окремі завдання, що
безпосередньо стосуються загальної теми дипломного (курсового) дослідження.
Визначення об’єкта і предмета дослідження часто викликає труднощі у
студентів. Об’єкт – це сфера, конкретні мовні явища, на які спрямована увага
суб’єкта (у нашому випадку виконавця наукової роботи). Предмет – це той бік, та
точка зору, з якої досліджують об’єкт, інакше – аспекти аналізу мовних явищ.
Наприклад, якщо тема роботи «Арготизми в сучасній англійській (німецькій,
французькій) мові: когнітивні, культурологічні та семантико-синтаксичні аспекти»,
7
то об’єктом дослідження будуть арготизми в англійській (німецькій, французькій)
мові, дібрані з різних емпіричних джерел, а предметом – когнітивні, культурологічні
та семантико-синтаксичні аспекти їх вивчення. Як правило, предмет дослідження
багато в чому збігається з темою роботи.
У вступі студент також указує на теоретичне значення та практичну цінність
результатів своєї роботи. Теоретична цінність – це той доробок, навіть невеликий,
який вносить дана робота в науку. Під практичною значущістю розуміють ту користь,
яку конкретна дипломна (курсова) робота може мати для спеціалістів-практиків.
Після вище названого обов’язково потрібно вказати методи, які
використовував студент у своєму дослідженні. Вибір тих чи тих загальнонаукових і
спеціальних лінгвістичних методів визначається завданнями дослідження.
Описуючи емпіричну базу роботи, студент указує, який саме матеріал і в
якому обсязі він досліджував з метою перевірки тих чи тих теоретичних висновків.
Оскільки вступ повинен давати загальне уявлення про виконане дослідження,
рекомендуємо створювати його не на початку роботи над дослідженням, а на
заключному етапі, коли результати будуть виглядати вже достатньо
обґрунтованими відповідно до поставлених завдань. Обсяг вступу не повинен
перевищувати 10 % від загального обсягу роботи.
Основною частиною дипломної або курсової роботи називають дослідницьку
описову частину праці, яка містить виклад основних спостережень і результатів
дослідження. Вона складається з розділів із конкретними назвами. Дипломна
(курсова) робота зазвичай передбачає два розділи.
Назви розділів не повинні збігатися з назвою дипломної (курсової) роботи в цілому.
«Основна частина», «Перший розділ», «Другий розділ» – це умовні позначення, яких
не потрібно вживати, оформлюючи «Зміст» і саму роботу.
Зміст першого розділу, як правило, висвітлює теорію питання. У ньому
зазвичай аналізують питання, пов’язані з досліджуваною темою, історією вивчення
проблеми; розглядають різноманітні погляди та підходи до аналізу тих чи тих
мовних явищ; формулюють теоретичну концепцію роботи; наводять робочі
визначення основних понять; обґрунтовують принципи подальшої класифікації
фактичного матеріалу. Для дипломної роботи магістра обов’язковим є підрозділ
«Методологія роботи та методика дослідження заявленого об’єкта».
У другому розділі розглядають конкретний мовний матеріал: висвітлюють
спостереження, що проводилися студентом, отримані результати; подають
об’єктивний аналіз дібраного фактичного матеріалу; роблять узагальнення. Текст
дослідження обов’язково ілюструють фактичним матеріалом. Але приклади не
повинні перевантажувати основну частину наукової роботи, тому переважну
більшість їх подають у додатках.
Лінгвістичні роботи потребують вичерпного, повного опису вивчених мовних

8
фактів. Однак надмірна кількість прикладів і різного роду деталей руйнує
композицію, порушує цілісність викладу матеріалу. Велика кількість конкретних
фактів розпорошує увагу та відволікає від основної ідеї. У такому випадку на
підставі отриманих даних висувають певне положення, роблять висновок і
підтверджують це кількісними даними (у вигляді діаграм, таблиць, малюнків). У
тексті роботи наводять найбільш яскраві приклади, які графічно виокремлюють
відступом від абзацу. Аналізовані приклади виділяють курсивом, а явище, на яке
спрямовано увагу, ще й підкреслюють.
Пишучи (при написанні) дипломн(ої)у (курсов(ої)у) роботиу, особливу увагу
необхідно звертати/приділяти на оформлення оформленню цитат і посилань. Варто
зазначити, що посилання – це більш важливий елемент роботи, ніж може видатися
на перший погляд. Саме через цитати і посилання студент повинен показати, на які
джерела він спирався, створюючи той чи той розділ своєї роботи, а читач повинен
одразу зрозуміти, які фрагменти тексту студент запозичує в інших авторів, чи
дослівно він їх цитує або викладає своїми словами, де закінчується переказ чужих
думок і подаються власні висновки, міркування автора. Якщо ж читачу дипломної
(курсової) роботи розібратися в цих питаннях складно або неможливо, є підстави
звинуватити автора в недбальстві, недобросовісності або навіть у плагіаті. Якщо
необхідно в роботі навести великий фрагмент (сторінку або півсторінки) тексту
іншого дослідника, краще це зробити, переказавши своїми словами і, звісно,
пославшись на джерело.
Цитування не повинне бути надмірним. Не рекомендується наводити на одній
сторінці більше двох цитат. Довжина цитати не повинна перевищувати 5–7 рядків.
Цитування необхідне переважно для підтвердження тих чи тих тверджень і
висновків. Найважливішими в дипломній (курсовій) роботі є власні думки,
аргументовані висновки, тобто особисте дослідження автора. Дуже важливо, щоб усі
розділи роботи були логічно пов’язані між собою і послідовно наближали автора до
тієї мети і завдань, які були сформульовані у вступі.
Оформлюючи основну частину роботи, важливо дотриматися певних пропорцій.
Співвідношення розділів повинно бути таким: теоретична частина становить ⅓ від
основної частини дипломної роботи бакалавра та ½ дипломної роботи магістра.
Співвідношення теоретичної та дослідницької частини курсової роботи може бути
довільним. Кожен розділ основної частини (і теоретичний, і практичний)
завершується висновками (не менше чотирьох пунктів), у яких узагальнено
результати проведеного аналізу теоретичних питань або мовних фактів.
Висновки, що завершують усю роботу, повинні випливати з її змісту і бути
результатом власних роздумів автора. Висновки відображають загальні результати
роботи без додаткової аргументації, вони не повинні містити зайвих деталей. У
висновках зазвичай відсутні конкретні приклади (або їх дуже мало), цитати і
розгорнуті міркування. Чим чіткіше сформульовані висновки, тим простіше судити

9
про результати, отримані автором.
Висновки до розділів не повинні дослівно повторюватися у висновках до всього
дипломного (курсового) дослідження. Зазвичай вони займають не більше 10 % від
загального обсягу роботи.
Завершує роботу список використаних джерел, до якого включають (у якому
зазначають) усі використані автором у процесі підготовки і написання дипломної
(курсової) роботи праці незалежно від того, чи є на них посилання в тексті.
Додатки (якщо є) зазвичай містять матеріали, необхідні для документального
підтвердження роботи, що проводилася, і її окремих положень, але без яких можна
обійтися, викладаючи матеріал в основній частині. Це можуть бути складені
студентами таблиці, словники, ілюстрації (схеми, діаграми та ін.).
Обов’язковою складовою дипломної (курсової) роботи є наукова доповідь
студента на захисті, так зване «Резюме» іноземною мовою. Це виступ студента, який
обговорюють під час захисту, але «Резюме» не є структурним елементом самої
наукової роботи (до дипломної (курсової) роботи не брошурується).

ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ (КУРСОВИХ) РОБІТ

Вимоги до основного тексту роботи. Дипломну (курсову) роботу виконують

державною мовою або мовою за спеціальністю (англійською, німецькою,
французькою) та оформлюють на одному боці аркуша формату А4. Абзацний
відступ у тексті встановлюють табулятором (одне натискання – 1,25 см).
Кожну структурну частину роботи (зміст, список скорочень, вступ, розділ 1,
розділ 2, висновки, список використаних джерел, додатки) починають з нової
сторінки (розрив сторінки). Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП і
т. ін.) друкуються прописними літерами по центру. Відстань (інтервал) між
заголовком розділу і текстом (або заголовком першого підрозділу) повинна складати
30 пт, а між заголовком підрозділу і текстом 12 пт. (Та вже може нехай буде все 1,5?)
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів позначають арабськими
цифрами без знаків «№» або «§».
Сторінки, які не нумерують:
- титульна сторінка;
- завдання на дипломну роботу;
- реферат та анотація (розміщуються на одному аркуші);
- зміст (бажано розміщувати на одному аркуші).
Нумерацію починають з 5 сторінки, на якій розміщено «Вступ». Номер
проставляють зверху у правому куті сторінки.
Номер розділу друкують після слова «РОЗДІЛ» разом з його назвою. Розмір
шрифту – 14, напівжирний, літери прописні, вирівнювання по центру без абзацного
відступу. Наприклад:

10
 РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ
Підрозділи нумерують у межах кожного з розділів арабськими цифрами.
Перша цифра вказує на номер розділу, друга – на номер підрозділу. Після номера
розділу і підрозділу перед їхньою назвою ставиться крапка. Розмір шрифту – 14,
напівжирний, літери малі, вирівнювання по центру. Наприклад:
1.1. Назва підрозділу
Після назв розділів і підрозділів крапки не ставлять.
Якщо в роботі наявні пункти підрозділів, то вони мають потрійну нумерацію,
де перша цифра вказує на номер розділу, друга – номер підрозділу, третя – номер
пункту підрозділу. Для полегшення сприйняття такої нумерації варто уникати, але
якщо необхідність у ній виникає, то пункти підрозділів не виносять в окремий
заголовок, а подають з абзацу напівжирним курсивом і далі викладають текст.
Наприклад:
1.1.1. Назва пункту. Текст роботи.
Стиль наукової роботи. Загальна вимога до тексту будь-якого наукового
дослідження, тим більше до праці філолога, така: робота повинна бути написана
гарною літературною мовою. Думки викладати потрібно коротко, формулювання
повинні бути зрозумілими. Потрібно (необхідно) також пам’ятати основні риси, що
характеризують стиль наукової літератури: логічність, чіткість викладу думок,
термінологічна точність, яка виключає можливість подвійного тлумачення певних
положень, відсутність (або майже відсутність) емоційної забарвленості, і спиратися
на них, створюючи власний науковий твір.
Вираз на зразок «Я у моїй роботі + дієслово» неприпустимий у науковому стилі
викладення інформації та є однією з найбільш частих стилістичних помилок, що
спостерігаються у студентів, які пишуть або захищають дипломну (курсову)
роботу. У науковому тексті необхідно уникати персоніфікації («У нашій роботі +
дієслово», «У цій роботі + дієслово») та використовувати безособові звороти на
зразок: «У пропонованій роботі розглядається…», або вживати форму першої
особи множини (тобто автор і керівник роботи та всі автори використаних у ній
джерел) «У дипломній (курсовій) роботі ми + дієслово».
Науковий керівник дипломної роботи, перевіряючи розділи, стежить за тим, щоб
окремі думки та положення, висловлені студентом, були логічно пов’язані з усім
текстом, щоб кожна завершена думка виокремлювалася в абзац, щоб було зрозуміло, що
є авторським, а що – запозиченим (у цьому випадку обов’язково вказується джерело).
Оформлення ілюстрацій і таблиць. Ілюстрації (схеми, діаграми, графіки)
сприяють кращому розумінню змісту роботи, надають роботі документальності та
переконливості. Ілюстрації дозволяють наочно показати те, що потребує довгих
описів та пояснень.
Таблиці застосовують у тих випадках, коли необхідно компактно представити
цифрову інформацію, кількісні дані або навести узагальнену інформацію за темою

11
розділу/підрозділу.
Ілюстрації та таблиці необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, у
якому на них вперше наведено посилання.
Кожна таблиця повинна мати назву і номер, які розміщують над нею. Номер таблиці
складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.
Наприклад, першу таблицю першого розділу нумерують так: Таблиця 1.1.
Ілюстрації позначають скороченням «Рис.» (рисунок) і нумерують послідовно
в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового
номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, другий рисунок першого
розділу потрібно позначити так: Рис. 1.2.
Ілюстрації, як і таблиці, повинні мати назви, що друкують одразу після її
номера. Цю інформацію зазначають під ілюстрацією. Назву таблиць та ілюстрацій
вирівнюють по центру без абзацного відступу.
Приклад оформлення таблиці:
Таблиця 1.1.
Назва таблиці
Заголовок Заголовок
підзаголовок підзаголовок підзаголовок підзаголовок

Приклад оформлення ілюстрації:

Рис. 1.2. Назва ілюстрації

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Слово «таблиця» можна
скорочувати, наприклад: «… у табл. 2.1». У повторних посиланнях на таблиці та
ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад: «див. табл. 3.2».
Оформлення додатків. Додатки оформлюють як продовження наукової
роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.
У додатки рекомендуємо виводити матеріал, який:
- є необхідним для повноти змісту, але включення його до основної частини
може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;
- не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг
або способи відтворення;
- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для
фахівців конкретної галузі.
Так, у додатки можуть бути винесені, наприклад, додаткові ілюстрації або

12
таблиці; таблиці допоміжних цифрових даних; анкети, тести, програми; інструкції і
методики; ілюстрації допоміжного характеру.
Кожен додаток друкують з нової сторінки (через функцію меню «Розрив
сторінки»).
З правого боку рядка з першої великої малими літерами друкують слово
«Додаток» (без знака №) і велику літеру, що позначає порядок цього додатка. Додатки
позначають великими літерами українського алфавіту, за винятком Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.
Наприклад: Додаток В. Також додаток повинен мати заголовок, надрукований перед
ним з першої великої малими літерами симетрично відносно тексту сторінки.
Текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які
нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером
ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 – другий розділ дод.
А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу дод. В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах
кожного додатка. Наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу дод. Д;
схема (А.1) – перша схема дод. А.
Якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у
верхньому правому кутку зазначають «Продовження додатка…».

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Оформлення посилань. Оформлюючи текст наукової роботи, особливо

уважним потрібно бути до оформлення посилань, які вказують на джерело цитат,
ідей, матеріалів, використаних автором. Посилання подають у квадратних дужках
(крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому), вказуючи
прізвище автора, рік видання та номер сторінки, наприклад: [3, с. 342]; [27, p. 89].
Посилання потрібно робити виключно на першоджерело. В окремих випадках,
наприклад, якщо цитують думки вченого, чия наукова праця відсутня в доступних
бібліотечних фондах, допустимим є і непряме посилання на підручник або роботу
іншого автора, де ця цитата наведена. У такому випадку посилання потрібно
оформити так: (цит. за: [29, с. 76]).
Оформлення цитат. Працюючи з різними джерелами (наукова та навчальна
література, періодичні видання), студент виписує цитати. Науковий етикет вимагає
точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення може спотворити
зміст, викладений автором. У теоретичній частині на одній сторінці можна наводити
2–3 цитати різних авторів.
Загальні вимоги до цитування такі:
1) цитату відкривають і закривають лапками. Текст потрібно наводити в тій
граматичній формі, у якій його подано у джерелі, із збереженням особливостей
авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не
виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих
13
випадках використовують вираз «так званий»;
2) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і
без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців у цитаті позначають
трьома крапками, які можуть ставитися на початку, всередині та в кінці цитати;
3) кожна цитата повинна обов’язково супроводжуватися посиланням на джерело;
4) за непрямого цитування, переказуючи думки інших авторів своїми словами,
потрібно бути максимально точним у їх подачі, коректним в оцінюванні чужих
результатів і дбати про відповідні посилання на джерела;
5) цитування повинно бути доцільним, адже надмірне цитування створює враження
компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.
Ілюстративний матеріал – уривки текстів, що аналізують – виділяють курсивом і
беруть у лапки, наприклад: «… уривок тексту…» (цит. за: [29, с. 76]).
Посилання рекомендується робити на останні видання наукових праць, художніх
творів. На більш ранні можна посилатися лише в тих випадках, коли праці, у яких є
необхідний матеріал, не перевидавалися.
Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей,
інших джерел, що мають велику кількість сторінок, у посиланні вказують номер
конкретної сторінки, на якій розташована ілюстрація, таблиця, тощо
Перед крапками, комами, двокрапками, крапками з комами, знаками питання та
оклику, а також після дужок і лапок пробіли не ставлять. Лапки у всій роботі
мають бути уніфікованими.
Оформлення списку використаних джерел. Дипломна (курсова) робота
завершується списком використаних джерел. До нього включають усі публікації
вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в тексті. У списку джерела
подають тією мовою, якою вони видані.
Кількісно список використаних джерел має містити для
- курсової роботи за Першим (бакалаврським) рівнем – 30 і більше позицій,
- курсової роботи за Другим (магістерським) рівнем – 40-50 і більше позицій,
- дипломної роботи за Першим (бакалаврським) рівнем – 40 і більше позицій,
- дипломної роботи за Другим (магістерським) рівнем – 70 і більше позицій.
Укладаючи список використаних джерел, необхідно дотримуватися вимог
національного стандарту ДСТУ 7.1:2006 (вже є 2015 року з поправками 2017 і вони
дуже відрізняються від 2006) «Система стандартів з інформації, бібліотечної та
видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та
правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису
на міжнародному рівні, для забезпечення можливості обміну результатами
каталогізації.
Основними елементами бібліографічного опису є інформація про автора (-ів); назву
твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання;

14
видавництво; рік видання; обсяг публікації. Список формують або за прізвищами авторів
в алфавітному порядку (за першою літерою назви твору), або за порядком посилання на
джерела в тексті роботи (література іноземними мовами наводиться в кінці списку).
Праці авторів з однаковими прізвищами подають у списку за їх ініціалами в
алфавітному порядку, одного автора – за першою літерою назви його праці. Якщо
праця має кількох авторів, то їхні прізвища наводять у послідовності, поданій у
виданні, розділяючи комами. Праці чотирьох і більше авторів подають за прізвищем
першого з них, додаючи «та ін.».
Бібліографічний опис праць, які розповсюджують на правах рукопису
(кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій тощо), у дипломній
(курсовій) роботі подають з інформацією, зазначеною на титульному аркуші.
Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (-ів) (якщо їх
декілька – див. приклад у Додатку Д), назва статті, назва журналу, рік видання,
номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.
Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (-ів) (якщо їх
декілька – див. приклад у Додатку Д), назва статті, назва газети, рік видання, число і
місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.
Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва
статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво,
рік видання, сторінки, на яких надрукована стаття.
У списку використаних джерел можуть бути посилання на публікації в мережі
Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел
складається із відомостей про джерело (запис здійснюють відповідно до вимог
бібліографічного опису книг, статей періодичних видань), після якого зазначають:
Режим доступу: і в < > URL адресу сторінки.
У списку використаних джерел спочатку подають вітчизняні джерела
(українськомовні, російськомовні), потім через «пустий» рядок закордонні, далі
друкують довідкову літературу (вітчизняну, потім закордонну), а в кінці подають
список джерел фактичного матеріалу (ілюстративний матеріал, періодичні видання).
Нумерація усіх джерел – наскрізна. Наприклад:
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверинцев С. С. Категории поэтики в смене литературных эпох /
С. С. Аверинцев, М. Л. Андреев // Историческая поэтика. – М., 1994. – С. 3–38.
2. Галич О. Теорія літератури: підруч. / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв [за наук.
ред. О. Галича]. – К. : Либідь, 2001. – 488 с.
…
18. Ястребова Н. А. Формирование эстетического идеала и искусства /
Н. А. Ястребова. – М. : Наука, 1976. – С. 77.
19. Artz F. From the Renaissance to Romanticism / F. Artz. – Chicago : University of
Chicago Press, 1962. – Р. 202.
20. Keaton R. Redefining the cavalier love lyric : the debate with Petrarchanism
15
 [Електронний ресурс] / R. Keaton. – Режим доступу:
http://www.geocities.com/rekeaton.
…

СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

24. Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: в
10 т. / В. Г. Власов. – СПб. : Азбука-классика, 2004. – Т. II. – 712 с.
…
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
29. Современники Шекспира: сборник пьес / [вступ. ст. А. Аникста]. – М. :
Искусство, 1959. – Т. 1. – 1959. – 494 с.

Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у Додатку Д.

Таблиця 1.1.
Вимоги до дипломних (курсових) робіт за ОКР
бакалавра, спеціаліста, магістра
Вид роботи Формат Обсяг Кількість Пропорції (вступ,
(шрифт, викорис теоретична/
інтервал, таних практична
поля) джерел частина,
висновки)
Курсова робота за до 30 не менше - вступ ~ 3–5 с.
Першим Шрифт: стор. 30 - осн. частина –
(бакалаврським) довільна пропорція
Times New
рівнем - висновки ~ 3–4 с.
Roman;
Курсова робота за до 50 не менше - вступ ~ 5 с.
кегель – 14;
Другим стор. 50 - осн. частина –
(магістерським) інтервал – 1,5. довільна пропорція
рівнем - висновки ~ 4–5 с.
Поля:
Дипломна робота ліве – 3 см до 60 не менше - вступ ~ 4–5 с.
за Першим стор. 40 - осн. частина ~
праве – 1,5 см
(бакалаврським) 20 с. / 30 с.
рівнем верхнє – 2 см - висновки ~ 4–5 с.
нижнє – 2 см
Дипломна робота до 100 не менше - вступ ~ 7–8 с.
за Другим стор. 70 - осн. частина ~
(магістерським) 40 с. / 40 с.
рівнем - висновки ~ 5–7 с.
16
 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОЇ (КУРСОВОЇ) РОБОТИ
Основними якісними критеріями оцінювання дипломної (курсової) роботи є:
- актуальність та новизна обраної теми;
- достатня кількість використаної вітчизняної та зарубіжної наукової
літератури з теми;
- повнота та якість зібраних емпіричних даних;
- обґрунтованість застосування тих чи тих методів розв’язання поставлених
завдань;
- глибина та обґрунтованість аналізу та інтерпретації отриманих результатів;
- чіткість та грамотність викладення матеріалу, якість оформлення роботи;
- уміння вести полеміку з теоретичних та практичних питань дипломної
(курсової) роботи, глибина та правильність відповідей на питання членів
Екзаменаційної комісії (ЕК) та зауваження рецензентів.
На оцінку «відмінно» претендують ті дипломні (курсові) роботи, теми яких
становлять науковий, методичний або практичний інтерес, свідчать про застосування
автором адекватних засобів аналізу, сучасних методів та засобів вирішення
поставлених завдань. Структура такої роботи повинна бути логічною та відповідати
поставленій меті, а заключна частина містити чіткі, обґрунтовані висновки, які роблять
певний внесок у розв’язання поставленої проблеми та окреслюють перспективи її
подальшої розробки. Роботу на «відмінно» потрібно ретельно та пильно вивірити.
Обов’язковою умовою отримання оцінки «відмінно» також є чіткість, логічність та
грамотність виступу під час захисту дипломної (курсової) роботи. У своїй науковій
доповіді автор роботи повинен передати основні її положення, продемонструвати
глибоку обізнаність із теоретичною базою та довести її фактичним матеріалом. Крім
цього студент повинен дати аргументовані відповіді на питання членів ЕК з захисту
дипломних робіт та зауваження рецензента. У випадках, якщо дипломна (курсова)
робота не повністю відповідає переліченим вимогам, її оцінюють нижчим балом.
Оцінка за дипломну (курсову) роботу може бути знижена в таких випадках:
1. Невиправлені друкарські помилки та пропущені рядки.
2. Відсутні назви ілюстрацій, таблиць та схем.
3. Відсутня авторська інтерпретація змісту таблиць та графіків.
4. Недотримана рубрикація роботи.
5. Недотримано правила ДСТУ в оформленні списку використаних джерел.
6. У Змісті пропущені окремі параграфи або навіть Розділи.
Недоліки в основній частині роботи:
1. Фактичні помилки під час передачі чужих теоретичних положень.

17
2. Відсутні посилання на важливі джерела, які безпосередньо стосуються
досліджуваної проблеми та надруковані в доступній для студента літературі.
3. Великі за обсягом уривки чужих текстів без посилання на джерело (у тому числі –
дипломи (курсові) інших студентів).
4. Відсутній або поверховий аналіз вітчизняних та зарубіжних робіт, у яких
порушується досліджувана проблема.
5. Назва роботи не відбиває її реальний зміст.
6. Відсутній логічний зв’язок між теоретичною та емпіричною (дослідницькою)
частинами роботи.
7. Збіг формулювань проблеми, мети та завдань роботи.
Критерії оцінювання дипломних (курсових) робіт див. у Додатках Е, Ж.

ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ (КУРСОВОЇ) РОБОТИ

Порядок і процедура захисту курсової роботи. Після кінцевої редакції

курсова робота повинна бути зброшурована, наприклад, за допомогою пружин.
Автор підписує на титульній сторінці роботу і зброшурований текст передає
науковому керівникові для складання відгуку. Термін подачі роботи визначають на
засіданні кафедри, це, як правило, не пізніше одного тижня до дня захисту. Науковий
керівник виставляє оцінку, виходячи з 60 балів, і засвідчує її підписом на титульній
сторінці роботи. Рейтингова шкала оцінювання: 54–60 балів – «відмінно», 46–53
балів – «добре», 36–44 бали – «задовільно», оцінка менше 36 балів свідчить про
недопуск студента до захисту.
Підписану автором та науковим керівником курсову роботу, разом з відгуком
та електронним варіантом подають завідувачу кафедри. Завідувач на титульній
сторінці ставить свій підпис, що засвідчує відповідність роботи всім вимогам, які
висуваються до курсових робіт, та допускає її до захисту. Тільки після цього студент
реєструє власну роботу на кафедрі (не пізніше, ніж за 3 доби до дня захисту).
Захист курсової роботи відбувається на засіданні комісії, яка складається з
викладачів кафедри. Процедурою захисту курсової роботи передбачено такі його етапи:
- завідувач кафедри або голова комісії виголошує тему роботи, називаючи її
автора та керівника;
- студент доповідає про основні положення та результати роботи (виступ
триває 7–8 хв.);
- викладачі або присутні ставлять запитання доповідачу, на які він має
аргументовано відповісти;
- за необхідності виступає науковий керівник;
- відбувається обговорення.
Комісія, виходячи із 40 балів, оцінює захист курсової роботи. Рейтингова
шкала оцінювання: 36–40 балів – «відмінно»; 30–35 балів – «добре»; 24–29 балів –
«задовільно»; 1–23 бали – «незадовільно».
18
 Після цього науковий керівник виставляє за курсову роботу підсумкову
оцінку, що є сумою балів, виставлених керівником та отриманих студентом під час
представлення й захисту результатів дослідження: 90–100 балів – «відмінно»; 75–89
балів – «добре»; 60–74 бали – «задовільно»; 0–59 балів – «незадовільно».
Порядок захисту дипломної роботи. Після кінцевої редакції дипломну
роботу зброшуровають під твердою обкладинкою (обов’язкова умова). Лише в
такому вигляді робота допускається до наступних етапів атестації: подається
науковому керівникові, рецензенту та завідувачу кафедри.
На кафедру роботу подають у двох примірниках: перший – зброшурований у
твердій обкладинці; другий – на електронному носії (диск чи флеш), який містить
один суцільний файл з текстом і титульною сторінкою дипломної роботи,
презентацію роботи в Power Point та окремий файл з рефератом українською мовою.
Електронна версія дипломної роботи має бути ідентичною паперовій.
Етапи атестації дипломної роботи:
1. Зброшуровану дипломну роботу в твердій обкладинці потрібно підписати на
титульній сторінці та передати науковому керівнику для складання відгуку не
пізніше ніж за 2 тижні до дати її захисту. Науковий керівник робить висновок про
можливість / неможливість допуску дипломної роботи до захисту і оцінює її,
виходячи з 60 балів. Рейтингова шкала оцінювання: 54–60 балів – «відмінно», 46–53
балів – «добре», 36–44 балів – «задовільно», оцінка менше 36 балів свідчить про
недопуск роботи студента до захисту.
2. Дипломну роботу разом із відгуком наукового керівника направляють на
зовнішню рецензію відповідно до наказу ректора університету. На рецензування
дипломної роботи відведено тиждень. Рецензент дає розгорнуту характеристику
роботи, а саме: відзначає її актуальність, теоретичну та практичну значимість,
ступінь вирішеності поставлених завдань, ефективність використання методів
дослідження, обґрунтованість висновків. Зазвичай рецензент відзначає новизну
висунутих автором положень та ступінь їх розкриття, вміння вести наукову
полеміку, аналізувати наукові джерела та мовний матеріал, оцінює композицію
роботи, стиль та грамотність викладу, якість оформлення тощо. У рецензії
обов’язково зазначають і недоліки роботи, а також положення, які викликали
сумніви рецензента, і такі, що на його думку, потребують додаткових пояснень.
Завершується рецензія питаннями, на які студент повинен дати відповідь під час
захисту на засіданні ЕК. Рецензент оцінює роботу, виходячи з 20 балів. Рейтингова
шкала оцінювання: 18–20 балів – «відмінно», 15–17 балів – «добре», 12–14 балів –
«задовільно», 1–11 балів – «незадовільно».
3. Дипломну роботу, підписану автором, науковим керівником і рецензентом,
разом з відгуком і рецензією подають завідувачу кафедри, який підписує подання
голові ЕК щодо захисту дипломної роботи.
4. Зареєструвати дипломну роботу на кафедрі потрібно не пізніше ніж за 3 дні
до захисту. На кафедру подають два примірники дипломної роботи (у твердій
19
обкладинці та її електронну версію). Робота, не зареєстрована на кафедрі, не
допускається до захисту.
Процедура захисту дипломної роботи. Студент готує на захист наукову
доповідь за результатами своєї роботи та відповіді на питання й зауваження
рецензента. Основні положення доповіді зазвичай попередньо письмово
формулюються у вигляді зв’язаного тексту або розгорнутого плану-конспекту.
Виступ повинен бути структурований так, щоб доповісти основні проблеми та
результати дослідження в середньому за 10 хвилин. Захист дипломної роботи
відбувається виключно мовою за спеціальністю (англійською, німецькою,
французькою). Рекомендована схема наукової доповіді: мета і завдання роботи, її
структура, основні результати.
Процедура захисту дипломних робіт на засіданні ЕК є такою:
1. Голова комісії виголошує тему роботи, називає її автора, наукового
керівника та рецензента.
2. Автор дипломної роботи доповідає основні положення та результати роботи,
ілюструючи їх у презентації.
3. Члени комісії та присутні ставлять студенту питання, на які він повинен
відповісти.
4. За необхідності виступає науковий керівник.
5. Виступає рецензент або зачитується його рецензія.
6. Дипломник відповідає на питання та зауваження рецензента.
7. Відбувається публічне обговорення роботи.
8. Дипломник виступає з заключним словом.
Увесь захист протоколюється секретарем ЕК.
Після завершення захисту всіх дипломних робіт державна екзаменаційна
комісія на своєму засіданні виставляє спочатку оцінку за представлення роботи та її
захист, виходячи з 20 балів: 18–20 балів – «відмінно»; 15–17 балів – «добре»; 12–14
балів – «задовільно»; менш ніж 12 балів – «незадовільно». Потім комісія виставляє
підсумкову оцінку за дипломну роботу, що є сумою балів, виставлених науковим
керівником, рецензентом роботи та отриманих студентом під час представлення та
захисту результатів свого дослідження: 90–100 балів – «відмінно»; 75–89 «балів –
добре»; 60–74 бали – «задовільно».
Усім випускникам, які успішно захистили дипломну роботу та склали
державні іспити, рішенням ЕК присвоюється кваліфікація відповідного рівня
(бакалавр, магістр).
Результати захисту дипломних робіт та рішення про присвоєння випускникам
кваліфікації оголошуються головою ЕК одразу після закінчення засідання.
Студента, який одержав на захисті незадовільну оцінку або не з’явився на
захист, відраховують із університету з можливістю повторного захисту. У такому
випадку студент поновлюється через рік на контрактну форму навчання та отримує
нову тему дипломного проекту, затверджену на засіданні кафедри.
20
21
 Додаток А
Зразок оформлення титульної сторінки

ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
____________________________________________________________________________________
(повна назва факультету / інституту / центру)

___________________________________________________________________________
(повна назва кафедри)

ДИПЛОМНА (КУРСОВА) РОБОТА

за___________________________________________
(рівень освіти1)

на тему_________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________

Виконав: студент ___курсу, групи____________

(спеціальності)
_________________________________________
(шифр і назва спеціальності)

____________________________________________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник __________ _______________________
підпис наук. вчене (прізвище та ініціали)
ступ. звання
Рецензент2 __________ _____________________
підпис наук. вчене (прізвище та ініціали)
ступ. звання

для курсових +3 члени комісії

м. Дніпро – 20__ року

Додаток Б

1
За Першим (бакалаврським) рівнем, за Другим (магістерським) рівнем.
2
Для курсової роботи – завідувач кафедри та члени комісії (3 викладача)

22
 Бланк завдання на дипломну роботу

ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Факультет _________________________________________________________
Кафедра___________________________________________________________
Спеціальність ______________________________________
(шифр і назва)
Спеціалізація__________________________________________________
(шифр і назва)
______________________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри______________
_______________________________
“____” ________________20___року

З А В Д А Н Н Я1
НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
____________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи ____________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
керівник роботи
___________________________________________________________________,
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від “__”_____20__року №__
2. Строк подання студентом роботи _____________________________________
3. Вихідні дані до роботи ______________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити)__________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________

1
Виключно для дипломних робіт, друкується на одному аркуші з обох сторін.

23
6. Консультанти розділів роботи
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
консультанта
видав прийняв

7. Дата видачі завдання__________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів дипломної Термін Примітка
з/п роботи виконання етапів
роботи

Студент _____________ ____________________

( підпис ) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи ____________ _______________

( підпис ) (прізвище та ініціали)

24
 Додаток В
Зразок оформлення реферату та анотації
РЕФЕРАТ
Дипломна робота: __ с., рис. __, табл. __, джерел__, додатків__.
Об’єкт дослідження:
Мета роботи: дослідити …; розробити ...; описати …; виявити … .
Одержані висновки та їх новизна: запропоновано …, проаналізовано …,
розроблено …, доведено … .
Результати дослідження можуть бути застосовані...
Перелік ключових слів: 5–10 слів або словосполучень із тексту роботи, які
передають зміст роботи. Друкують у називному відмінку великими літерами в рядок
через кому.

ABSTRACT (для студентів англійського відділення) /

ANNOTATION (для студентів германської та романської філології)
Анотацію подають мовою за спеціальністю (англійською, або німецькою, або
французькою). Вона коротко передає зміст роботи.

25
 Додаток Г
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..… 5
РОЗДІЛ 1. ………………………………………...………………………… 10
1.1. ………………………………………………………………………... 11
1.2. ……............…………………………………………………………… 15
1.3. ………………………..………………………………………….…… 19
…
Висновки до розділу 1………..…………………………………………….. 30
РОЗДІЛ 2. ……………………………………………………………..…..... 33
2.1.................................................................................................................. 33
2.1.1. …………………………………………………………………... 33
2.1.2. …………………………………………………………………... 34
2.1.3. …………………………………………………………………... 35
2.2. …………………………........................................................................ 41
2.2.1. …………………………………………………………………... 41
2.2.2. ………………………………………………………………..…. 42
2.3. ………………………………………………………………………. 46
…
Висновки до розділу 2……………………………………………….……... 51
…
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 55
Список використаних джерел……….………………………………….…… 60
Додатки (якщо є) 65

26
 Додаток Д

Приклади оформлення використаних джерел

Приклади бібліографічного опису подаються згідно з вимогами ДАК України

(Бюлетень ДАК України. – 2009. – № 5). Необхідно дотримуватися всіх зазначених
друкованих знаків (тире довгі й короткі, сторінки з великої літери чи з маленької,
пробіли тощо).

Книга одного автора:

1. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Искусство,
1979. – 360 с.
2. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики / Г. Гийом ; общ. ред.,
послесловие и коммент. Л. М. Скрелиной. – М. : Прогресс, 1992. – 224 с.
3. Реферовская Е. А. Философия лингвистики Г. Гийома : курс лекций по
языкознанию / Е. А. Реферовская. – СПб. : Академический проект, 1997. – 126 с.
4. Чехов А. П. Рассказы / А. П. Чехов. – М. : Худ. лит-ра, 1976. – С. 133–185.
5. Adam J.-M. Linguistique textuelle : des genres de discours aux textes / J.-M. Adam. –
P. : Nathan, 2004. – 208 p.

Книга двох, трьох, чотирьох авторів

1. Баранов А. Н. Путеводитель по дискурсивным словам русского языка /
А. Н. Баранов, В. А. Плунгян, Е. В. Рахилина. – М. : Помовский и партнѐры, 1993.
– С. 7–12.
2. Бацевич Ф. С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф. С. Бацевич,
Т. А. Космеда. – Львів : Світ, 1997. – 358 с.

Книга (п’ять і більше авторів)

1. Белоусова Н. И. Системный анализ инфраструктуры как элемент народного
хозяйства / Н. И. Белоусова [и др.]. – М. : Экономика, 1981. – 62 с.

Книга (без автора)

1. Романтические традиции американской литературы и современность / [под ред.
Я. Засурского]. – М. : Наука, 1982. – 250 с.

Підручники
1. История зарубежной литературы XVII века : учеб. для филол. спец. вузов /
[Жирмунская Н. А., Плавскин З. И., Разумовская М. В. и др.] ; под ред.
З. И. Плавскина. – М. : Высш. шк., 1987. – 248 с.
Багатотомне видання
документ у цілому
27
1. Грушевский М. С. История украинского казачества : в 2 т. / М. С. Грушевский. –
К., 1913–1914.
окремий том, стаття в окремому томі
1. Самарин Р. М. Литература 20–30-х годов XVII в. : Английская литература /
Р. М. Самарин // История всемирной литературы : в 8 т. – М. : Наука, 1983–1994.
– Т. 4. – 1987. – С. 183–189.
2. Thomas Carew [Електронний ресурс] / ed. A. W. Ward, A. R. Waller // The
Cambridge History of English and American literature : аn encyclopedia in 18 volumes.
– NY : Putnam’s Sons, 1907–21. – Vol. 7 – Режим доступу:
http://www.bartleby.com/br/211.html.

Монографії, дисертації
1. Попович М. М. Детермінованість/недетермінованість іменника у мовленні (на
матеріалі французької мови) : моногр. / М. М. Попович. – Чернівці : Рута, 2001.
– 183 с.
2. Мелишкевич С. В. Состав и функции частиц современного французского языка:
дисс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.05 «Романские языки» /
С. В. Мелишкевич. – К., 1995. – 208 с.
3. Козлов С. Л. Проблемы рококо и французское литературное сознание 17–18 вв. :
автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра филол. наук. : спец. 10.02.04
«Литература народов зарубежья» / С. Л. Козлов. – М., 1985. – 20 с.

Періодичні видання
1. La Recherche, № 380, novembre 2004. – 100 p.
2. Le français dans le monde. № 307, nov.-déc. 1999. – 112 p.

Перекладні видання
1. Остин Дж. Избранное / Дж. Остин ; пер. с англ. Л. Б. Макеевой, В. П. Руднева –
М. : Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999. – 332 с.

Словники, довідники, збірники

1. Словарь лингвистических терминов / [авт.-сост. О. С. Ахманова]. – М., 1966. – 608 c.
2. Charaudeau P. Dictionnaire d'analyse du discours / [edit. P. Charaudeau,
D. Maingueneau.]. – P. : Ed. du Seil. – 2002. – 661 p.
3. Dictionnaire de l'Académie Française, 7ème édition [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.dic.academic.ru/dic.nsf/daf_1835/11345.
4. Правові засади охорони інтелектуальної власності в Україні: хрестоматія [збірник
правових актів] / [упоряд. М. М. Дронь, О. М. Никифорова]. – Київ : Либідь, 2003.
– 370 с.
Частини більшого видання
- розділ у книзі:
28
1. Referovskaia E. A. Particules / E. A. Referovskaia, A.K. Vassilieva // Essai de
grammaire française, cours théorique. – M.-L. : Просвещение, 1973. – Ч. 1. – P. 364–
383.
2. Дейк В. Вопросы прагматики текста / В. Дейк // Текст – аспекты изучения.
Поэтика. Прагматика. Семантика. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – С. 90–168.
- стаття у збірнику (наукових праць, матеріалів конференції тощо)
1. Торопова Н. А. Семантика и функции логических частиц (на материале
немецкого языка) : [сб. научн. тр. / под ред. Л. П. Гарифулина] / Н. А. Торопова. –
Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1980. – 173 с.
2. Минкин Л. М. Лингвистическая концепция Г. Гийома : мыслительный субстрат
языка и речи / Л. М. Минкин, Т. М. Клименко // Матеріали X Міжн. наук.-практ.
конф. [«Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу
національних культур»] (Дніпропетровськ, 23–24 квітня 2004 р.). –
Дніпропетровськ : Пороги, 2004. – С. 201–203.
3. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры / Х. Ортега-и-Гассет // Теория
метафоры : [сборник; общ. ред. Н. Д. Арутюнова и М. А. Журинского]. – М. :
Прогресс, 1990. – 512 с. – С.72–81.
- стаття у журналі
1. Сѐрль Дж. Теория речевых актов. Что такое речевой акт? / Дж.Сѐрль // Новое в
зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1986. – Вып. 17. – С. 151–169.
- стаття в енциклопедії
1. Долматовский, Ю. А. Электромобиль / Ю. А. Долматовский // БСЭ. – [3-е изд.]. –
М., 1988. – Т. 30. – С. 72.
2. Suckling Sir John / Dictionary of Literary Biography ; [ed. Fredson Bowers]. –
University of Virginia, 1987. – Vоl. 58 : Jacobean and Caroline Dramatists. – 1987. –
P. 267–276.

Відомості з Інтернету
1. Селина Н. П. Структурно-семантические и функциональные особенности слова
только в современном русском языке : дисс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.01
«Русский язык» [Електронний ресурс] / Н. П. Селина. – Ставрополь, 2003. – 198 c.
– Режим доступу: http://www.diss.rsl.ru/diss/03/0718/030718033.pdf.
2. TechnoMontreal [Електронний ресурс]. – 2008. – Thursday April 17. – Режим
доступу: http://www.upcoming.yahoo.com/event/473191/.

29
 Додаток Е
Критерії оцінювання курсової роботи

Критерії оцінювання курсової роботи керівником

Елементи контролю Бали Сума
Загальні вимоги до роботи макс. 20 б. 20 б.
1) правильність оформлення; (по 5 балів
2) грамотність, відсутність помилок; за кожен
3) уміння робити висновки; пункт)
4) наявність тез доповіді або статті за темою роботи
Робота студента макс. 10 б. 10 б.
Теоретична частина: (по 5 балів
1) глибина і ступінь узагальнення положень різних за кожен
наукових джерел за темою роботи; пункт)
2) характер застосування та коректність формулювання
методів дослідження.
Дослідницька частина: макс. 30 б. 30 б.
1) інновативність аналізу: новизна наукових положень / (по 15 балів
закономірностей, сформульованих студентом; кожен
2) можливість упровадження результатів дослідження в пункт)
навчальний процес
Разом 60 б.
Шкала оцінювання:
54–60 балів – «відмінно» 46–53 балів – «добре»
36–44 балів – «задовільно» 1–35 «балів – незадовільно»

Критерії оцінювання курсової роботи комісією кафедри

№ Елементи контролю Бали

1 Ступінь та глибина володіння темою та матеріалом. макс. 10 б.
2 Повнота та глибина відповідей на питання. макс. 10 б.
3 Логічність та наочність презентації, наявність роздаткового макс. 10 б.
матеріалу.
4 Рівень володіння іноземною мовою, представлений під час макс. 10 б.
захисту і в презентації.
Разом 40
Шкала оцінювання:
36–40 балів – «відмінно» 30–35 балів – «добре»
24–29 балів – «задовільно» 1–23 бали – «незадовільно»

30
 Додаток Ж
Критерії оцінювання дипломної роботи
Критерії оцінювання дипломної роботи керівником
Елементи контролю Бали Сума
Загальні вимоги до роботи макс. 20 б. 20 б.
1) правильність оформлення; (по 5 балів
2) грамотність, відсутність помилок; за кожен
3) уміння робити висновки; пункт)
4) наявність тез доповіді або статті за темою роботи.
Робота студента макс. 10 б. 10 б.
Теоретична частина: (по 5 балів
1) глибина і ступінь узагальнення наукових джерел за темою роботи; за кожен
2) характер застосування та коректність формулювання методів дослідження. пункт)
Дослідницька частина: макс. 30 б. 30 б.
1) інновативність аналізу: новизна наукових положень / закономірностей, (по 15 балів
сформульованих студентом; за кожен
2) можливість упровадження результатів дослідження у навчальний процес. пункт)
Разом 60 б.
Шкала оцінювання: 54–60 балів – «відмінно» 46–53 балів – «добре»
36–44 балів – «задовільно» 1–35 балів – «незадовільно

Критерії оцінювання дипломної роботи рецензентом

№ Елементи контролю Бали
1 Обґрунтування актуальності дослідження, формулювання його мети і завдань макс. 4 б.
2 Ступінь розкриття теми в роботі макс. 4 б.
3 Вагомість й переконливість доказів на користь обраної концепції (здатність макс. 4 б.
усебічно аналізувати і доказово критикувати протилежні їй погляди)
4 Аналіз інтерпретації явища / твору в аспекті обраної проблематики макс. 4 б.
5 Оформлення дипломної роботи відповідно до чинних стандартів, рівень макс. 4 б.
філологічної культури
Разом 20 б.
Шкала оцінювання: 18–20 балів – «відмінно» 15–17 балів – «добре»
12–14 балів – «задовільно» 1–11 балів – «незадовільно»

Критерії оцінювання дипломної роботи ЕК

№ Елементи контролю Бали
1 Ступінь та глибина володіння темою та матеріалом. макс. 5 б.
2 Повнота та глибина відповідей на питання. макс. 5 б.
3 Логічність та наочність презентації, наявність роздаткового матеріалу . макс. 5 б.
4 Рівень володіння іноземною мовою, представлений під час захисту і в презентації. макс. 5 б.
Разом 20
Шкала оцінювання: 18–20 балів – «відмінно» 15–17 балів – «добре»
12–14 балів – «задовільно» 1–11 балів – «незадовільно»

31
 ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………..... 3
Види студентських наукових робіт……………………………………… 3
Композиція дипломної (курсової) роботи та зміст її структурних частин 5
Технічне оформлення дипломних (курсових) робіт…………..……….. 10
Вимоги до основного тексту роботи………………………………. 10
Стиль наукової роботи……………………………………………… 11
Оформлення ілюстрацій і таблиць……………………………….. 11
Оформлення додатків……………………………………………..… 12
Правила оформлення використаних джерел………………………….... 13
Оформлення посилань…………………………………………….... 13
Оформлення цитат……………………………………………….….. 13
Оформлення списку використаних джерел………………………… 14
Критерії оцінювання дипломної (курсової) роботи…………………….. 17
Захист дипломної (курсової) роботи…………………………………...... 18
Порядок і процедура захисту курсової роботи………………....… 18
Порядок захисту дипломної роботи…………………………....….. 19
Етапи атестації дипломної роботи……………………………..…… 19
Процедура захисту дипломної роботи……………………………... 19
Додаток А. Зразок оформлення титульної сторінки………………..…… 21
Додаток Б. Бланк завдання на дипломну роботу……………………...… 22
Додаток В. Зразок оформлення реферату та анотації………………...… 24
Додаток Г. Зразок оформлення «змісту»……………………………..….. 25
Додаток Д. Приклади оформлення використаних джерел………....…… 26
Додаток Е. Критерії оцінювання курсової роботи………………....……. 29
Додаток Ж. Критерії оцінювання дипломної роботи………………....…. 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Основи методології та організації наукових досліджень / [за ред.
А. Є. Конверського]. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 160 с.
2. Подготовка и оформление курсовых и дипломных работ по современному
русскому языку. Методические указания / сост. О. Е. Козлова, Т. С. Пристайко;
[под. общ. ред. Т. С. Пристайко]. – Дніпропетровськ : Нова ідеологія, 2012. – 60 с.
3. Соловьева К. Н. Основы подготовки к научной деятельности и оформление ее
результатов / К. Н. Соловьева. – М. : Академия, 2005. – 100 с.
4. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня. Методичні
поради / [автор-упоряд. Л. А. Пономаренко]. – К. : Толока, 2010. – 80 с.

32