Як будь-яка історична подія, Євромайдан мав вплив на творчість своїх сучасників.

Світ облетіли кадри піаніно, пофарбованого в кольори українського прапора – воно

стало символом ненасильницького спротиву.
Андрію Меаковському та його другові Маркіяну Мациху належить ідея встановити
піаніно у Києві, яке назвали «Інструментом свободи». Загалом до столиці хлопці
привезли шість музичних інструментів. Один із них до сьогодні стоїть зараз біля
будівлі Головпоштампу.
«Ми коли це робили, ми збиралися це публікувати, але ми думали, що зберемо тисячу
лайків на Фейсбуку і буде класно, а вийшло, як бачимо трохи по-іншому», – тішиться
Андрій.

До першої річниці початку Євромайдану у 2014 році художниця Марина Соченко

підготувала виставку своїх робіт, які писала в тому числі й на місці подій. Вона
згадувала, що Майдан змінив її ставлення до своєї ролі як мисткині. Художниця
Марина Соченко може по пам’яті розказати усю хронологію подій Революції Гідності.
Вона з етюдником була на Майдані з першого дня – малювала віче, намети, портрети
активістів. Рік після тих подій, говорить вона, змінив її як людину, українців та
країну загалом. Зокрема, каже Соченко, вона довго не могла подолати депресію від
пережитого та побаченого під час Майдану – допомогло малювання.
«Мені здавалось, розумієте, що є я, а є якийсь народ. Ні, я завжди на нього
працювала, але це для мене було трошки абстрактно. А от на Майдані я відчула, що є
народ», – розповіла Соченко.

28 листопада На саміті Східного партнерства у Вільнюсі Угода про асоціацію між

Україною та Європейським союзом так і не була підписана. В цей же час на Майдані
громадські активісти і лідери опозиційних партій ухвалили спільну резолюцію з
вимогою відставки Януковича «за зраду українського народу».
Тому вже 29 листопада українські студенти організували «живий євроланцюг» між
Києвом та Перемишлем.
Маршрут ланцюга розпочався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині
на кордоні з Польщею. Довжина цього маршруту становила 625 кілометрів. Цей
Євроланцюг став другим в історії України. У січні 1990 року живий ланцюг українці
створили на Акт Злуки.

11 грудня 2013 року, у Києві на Інститутській почалися сутички мітингувальників з

бійцями Беркута. З боку Михайлівської площі і Малої Житомирської вулиці в бік
Майдану рухалися колони співробітників Беркута, а також водомети. Силовики
проривали барикади відтісняючи людей в напрямку Майдану. А тим часом у
Михайлівському соборі без упину били у дзвони як під час навали татар у грудні 1240
року. Почав бити в набат дзвонар монастиря Іван Сидор. На дзвін з усього міста
стікалися кияни, і покликані ним люди врятували Майдан від спроби влади розігнати
протестувальників.

Кожна річниця Євромайдану стає приводом для дискусій про те, чи досягли
протестувальники своєї мети. До п’ятої такої дати фонд «Демократичні ініціативи
імені Ілька Кучеріва» провів опитування серед українських аналітиків про те, чого
українцям вдалося досягти завдяки Євромайдану.
За словами очільниці Фонду Ірини Бекешкіної, найбільшими досягненнями Революції
гідності вважають підписання Угоди про асоціацію, відмова від якого і спричинилася
до цих подій, а також безвізовий режим і активізацію руху громадських діячів і
волонтерів.