Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Кафедра комп’ютерних систем та мереж

ЗВІТ
до лабораторної роботи № 5
з дисципліни: “Моделювання комп’ютерних систем”
на тему: “ Використання апарату мереж Петрі для моделювання поведінки
обчислювальних структур”

Виконав:
студент групи CІ-31
Шалпапй Р.І.
Прийняла:
Луцик Н.С.

Тернопіль 2021
 Тема: Використання апарату мереж Петрі для моделювання поведінки
обчислювальних структур
Мета роботи: Вивчення матричних способів представлення мереж Петрі
(МП) і методів дослідження МП-моделей на основі матричних рівнянь.

Теоретичні відомості
Мережа Петрі складається з 4 компонентів, які й визначають її структуру:
- безліч позицій Р,
- безліч переходів Т,
- вхідна функція I,
- вихідна функція О.
Для ілюстрації понять теорії мереж Петрі набагато більш зручно графічне
представлення мережі Петрі. Теоретико - графових поданням
мережі Петрі є двочастковий орієнтований мультіграф. Відповідно до
цього граф мережі Петрі володіє двома типами вузлів:
кружок   O  являється позицією,
планка    |   являється переходом.
Орієнтовані дуги з'єднують позиції та переходи.
Приклад. Представлення мережі Петрі в виді графа і в виді структури
мережі Петрі.
Нехай задана наступна структура мережі Петрі:  C = (P,T,I,O),

 
Рисунок 1 – Структура мережі Петрі у вигляді графа
 n=5, m=4
P = {p1,p2,p3,p4,p5}     T = {t1,t2,t3,t4}
I(t1)={p1}                      O(t1)={p2,p3,p5} 
I(t2)={p2,p3,p5}             O(t2)={p5}
I(t3)={p3}                      O(t3)={p4}
I(t4)={p4}                      O(t4)={p2,p3}
Для мережі, зображеної на рис. 1 розширеними вхідними і вихіднними функ
ціями є:
I(p1)={}                   O(p1)={t1}
I(p2)={t1,t4}            O(p2)={t2}
I(p3)={t1,t4}            O(p3)={t2,t3}
I(p4)={t3}                O(p4)={t4}
I(p5)={t1,t2}            O(p5)={t2}
Розглянемо задачу моделювання роботи автомата з виробництва будь-якого
виробу. Автомат знаходиться в стані очікування до появи заготовки, яку він
обробляє і посилає в накопичувач, тобто подіями для такої системи є:
1.                 заготовка надійшла;
2.                 автомат починає обробку;
3.                 автомат закінчує обробку;
4.                 деталь надсилається на транспортер.
Умовами для системи є:
1.                 автомат чекає;
2.                 заготовка завантажена;
3.                 автомат виконує обробку;
4.                 деталь оброблена.
У мережі Петрі умови моделюються позиціями, а події - переходами. При
цьому входи переходу є передумовою відповідної події, а виходи
- післяумовами. Виконання умови представляється фішкою (маркером) в позиції,
що відповідає цій умові. Запуск переходу видаляє фішки, які представляють
виконання передумов і утворюють нові маркери, які представляють виконання
післяумови. 
 

Рисунок 2 – Моделювання роботи автомата з виробництва виробу.

 
Аналогічний приклад можна привести
для обчислювальної системи, яка обробляє завдання, що надходять з пристрою
введення і виводить результати на пристрій виводу. Завдання надходить на
пристрій вводу. Коли процесор вільний і в пристрої уведення
є завдання, процесор починає обробку завдання. Коли завдання виконано, воно
посилається на пристрій виводу; процесор або продовжує обробляти інше
завдання, якщо воно є, або чекає приходу завдання. Ця система може бути промод
ульована мережею Петрі, зображеної на рис.3
 Рисунок 3 – Мережа Петрі для обчислювальної системи

Завдання на лабораторну роботу

Завдання 1
 1. Вибрати структуру МП у відповідності з номером варіанту з Таблиці 1.
 2. Описати задану МП-модель (P, T, I, 0, ).
 
 Виконання завдання 1

n=5, m = 6
µ={1, 0, 0, 0, 0}
P={p1, p2, p3, p4, p5 } T={t1, t2, t3, t4, t5, t6}
I(t1) ={p1} O(t1) ={p2,p3}
I(t2) ={p2} O(t2) ={p4}
I(t3) ={p3} O(t3) ={p4}
I(t4) ={p3,p5} O(t4) ={ }
I(t5) ={p4} O(t5) ={p1,p4}
I(t6) ={p4,p5} O(t6) ={p1}
Розширеними вхідними і вихідними функціями є:
I(p1)={t5,t6}                  O(p1)={t1}
I(p2)={t1}             O(p2)={t2}
I(p3)={t1}             O(p3)={t3,t4}
I(p4)={t2,t3,t5}                O(p4)={t5,t6}
I(p5)={ }            O(p5)={t4,t6}

Завдання 2
1. Вибрати обчислювальну структуру відповідно з номером варіанту з
Таблиці 2.
         2. Розробити МП-модель відповідно до її словесного опису.
         3. Провести аналіз отриманої МП-моделі
         4. На основі дослідження зробити висновки про коректності моделі.
 Виконання завдання 2

Інформаційне поле (P1) - умова, яка є початком передачі потоку даних;

ПКВ1(t1) – подія, в якій відбувається отримання інформації в ПКВ1 –
підканал, що виконує введення даних і подальша послідовна передача в наступний
підканал ВС.
Отримання інформації від ПКВ1 (P2) – умова послідовного отримання і
передачі інформації від ПКВ1 до ПКВ2;
ПКВ2 (t2) – подія, в якій відбувається отримання інформації в ПКВ2 –
підканал, що виконує введення-виведення даних і подальша послідовна передача в
наступний підканал ВС;
Надходження інформації (P7) на вивід (t7) від ПКВ2 – умова, в якій
виконується надходження і передача інформації на вивід даних ВС.
 Отримання інформації від ПКВ2 (P3) – умова послідовного отримання і
передачі інформації від ПКВ2 до ПКВ3.
ПКВ3 (t3) – подія, в якій відбувається отримання інформації в ПКВ3 –
підканал, керуючий обробкою даних і подальша передача в паралельний
процесор ВС, що складається з трьох процесорних елементів.
Передача інформації в ПЕ1 (P4) – умова, яка виконує передачу інформації
від ПКВ3 в ПЕ1.
Передача інформації в ПЕ2 (P5) - умова, яка виконує передачу інформації від
ПКВ3 в ПЕ2.
Передача інформації в ПЕ3 (P6) - умова, яка виконує передачу інформації від
ПКВ3 в ПЕ3.
ПЕ1 (t4) – подія отримання інформації ПЕ1.
ПЕ2 (t5) – подія отримання інформації ПЕ2.
ПЕ3 (t6) – подія отримання інформації ПЕ3.
Отримання інформації від ПЕ1(P8) – умова, в якій виконується отримання
інформації від ПЕ1.
Отримання інформації від ПЕ2 (P9) – умова, в якій виконується отримання
інформації від ПЕ2.
Отримання інформації від ПЕ3 (P10) – умова, в якій виконується отримання
інформації від ПЕ3.
Висновок інформації (t7) – подія виведення інформації в інформаційне поле.

n=10, m = 7
µ={1, 0, 0, 0, 0, 0, 0, 0, 0, 0}
P={p1, p2, p3, p4, p5, p6, p7, p8, p9, p10 } T={t1, t2, t3, t4, t5, t6, t7}
I(t1) ={p1} O(t1) ={p2}
I(t2) ={p2} O(t2) ={p3}
I(t3) ={p3} O(t3) ={p4,p5,p6,p7}
I(t4) ={p4} O(t4) ={p8}
 I(t5) ={p5} O(t5) ={p9 }
I(t6) ={p6} O(t6) ={p10}
I(t7) ={p7,p8,p9,p10} O(t7) ={p1}
Розширеними вхідними і вихідними функціями є:
I(p1)={t7}                  O(p1)={t1}
I(p2)={t1}             O(p2)={t2}
I(p3)={t2}              O(p3)={t3}
I(p4)={t3}                O(p4)={t4}
I(p5)={t3}            O(p5)={t5}
I(p6)={t3}                  O(p6)={t6}
I(p7)={t3}             O(p7)={t7}
I(p8)={t4}              O(p8)={t7}
I(p9)={t5}                O(p9)={t7}
I(p10)={t6}            O(p10)={t7}

Висновки: на цій лабораторній роботі я вивчив матричні способи

представлення мереж Петрі (МП) і методи дослідження МП-моделей на основі
матричних рівнянь.
1.Що являє собою мережа Петрі?
Мережі Петрі – математичний апарат для моделювання динамічних
дискретних систем. МП використовуються для моделювання асинхронних систем,
що функціонують як сукупність паралельних взаємодіючих процесів. Аналіз МП
дозволяє отримати інформацію про структуру та динамічну поведінку
модельованої системи.
 2. Що є вхідною та вихідною позицією переходу?
Вхідні позиції — умови виконання дій, вихідні позиції — результат
виконання дій.

3. Який вид розмітки називається тупиковою?

Маркування µ, при якому жоден перехід не збуджений, називається
тупиковим.

4. Яка розмітка називається безпечною?

Мережа Петрі безпечна, якщо число фішок у будь-якому місці під час її
функціонування не перевищує одиниці.

5. Які вершини є граничними?

Граничними є вершини, які ще не оброблені алгоритмом.

6. Як визначається р-ланцюг?
Якщо всі компоненти р-циклу невід'ємні, його називають р-ланцюгом.
Повний р-ланцюг – це р-ланцюг, всі компоненти якого є позитивними. Мережа
Петрі інваріантна, якщо для неї існує повний р-ланцюг. Повний р-ланцюг включає
в себе всі позиції мережі.