Аналіз `waltz limp` by Dave Brubeck

Лінк для прослуховування:

https://www.youtube.com/watch?v=RrZ0nVNxqVw

Девід Брубек — американський джазовий композитор, аранжувальник, піаніст,

керівник «Квартету Дейва Брубека» (The Dave Brubeck Quartet). Один із видатних
представників кул-джазу («прохолодного джазу» або каліфорнійського джазу 1950—
1960-х років).

Всім своїм життям Брубек заперечував стереотипи. Навіть не роблячи цього

спеціально, навіть не намагаючись бути оригінальним. Гастролер, який прожив 70
років в одному щасливому шлюбі із шістьма дітьми. Піхотинець, який почав воювати
в той час, коли в Нью-Йорку його однолітки винаходили бібоп. Імпровізатор, який
зламав уявлення про звичні ритмічні моделі джазу. І, нарешті, одна з найбільших
постатей в історії джазу, який примудрився знайти свій власний напрямок без відходу
в малодоступні авангардні або концептуальні області, — музикант, який залишився
улюбленим і найширшим за всіх шанувальників по всьому світу.

З джазом Брубек вперше познайомився у віці шести-семи років, спостерігаючи за

репетиціями старших братів Говарда та Генрі, також піаністів. У сім'ї, однак, було
заборонено мати свої платівки та апаратуру. Брубек, за його словами, сам змайстрував
якийсь малозрозумілий агрегат для відтворення музики, який ховав від батьків, а
першу саме джазову платівку (запис Фетса Уоллера) дістав уже о чотирнадцять.

Дейв Брубек створив неймовірну кількість музики — понад 100 альбомів. Крім записів
з The Dave Brubeck Quartet, це були роботи з оркестрами, хорами і навіть два балети.

У цьому аналізі мова йтиме про невеликий альбом вальсів.

Дейв Брубек вирішив відійти від класичного терміна "Вальс". Пульсація на 2/4,
неймовірно швидкий темп характеризують вальс Брубека не як танцювальну музику, а
як музику для насолоди та розуміння всього, що відбувається в ній.
Величезне соло композитора вміщує різноманітні ритмічні і мелодійні структури, які
підвладні музикантові тільки після довгих і старанних занять.

Сам Дейв Брубек характеризує себе та свої твори представниками cool-jazz.

Виходячи з обсягу та складності твору, можна зробити висновок, що він, мабуть,

призначений для навчальної практики. У всьому творі найбільш активними є фігурації
у лівій руці, нетипові для стилю вальсу. Може знадобитися звернути увагу учня на
важливу пульсацію 2/4 в лівій руці та на триольні фрази правої(у соло).
Форма твору – А-В-соло-А-В. По гармонії можна сказати, що це майже типовий
12тактовий блюз з незначними змінами в гармонії.
А – показ головної теми.
В – трохи видозмінена головна тема
Соло - імпровізація
А – ГТ
В – видозмінена ГТ
З важких моментів в цьому творі є, звісно, ритмічні структури лівої руки, правильно
з’єднані с правою. Проаналізувавши декілька його альбомів помітно, що композитору
підвладне ритмічне почуття, яким він вільно володіє . Тому, якщо будуть виникати
труднощі з вивченням - треба займатися координацією рук.
Першочергове завдання при роботі з типовими  формами мелодичного руху -
домогтися ритмічної, динамічної і тембрально рівності, однорідності і лише потім –
швидкості. Продуктивний прийом в роботі з такими ритмічними фігурами – це
невелике завдання: ліва рука плескає по нозі 2/4, права – ¾. Така робота допомагає
зрозуміти поєднання двох розмірів та зміцнює технічне володіння матеріалом і тренує
розподіл уваги. Крім цього, вона привчає переносити слухові опори.
Що стосується гармонічної складової – Брубек використовую так звану мінорну
пентатоніку та обігрування акордів.
Щоб досконально вивчити цей твір, мені знадобилось багато часу на розуміння самого
поняття «час» в цьому творі.
По-перше, як я вже сказала, треба розкординувати руки, оскільки ритмічні фігури
лівої руки протягом всього твору залишаються незмінними.
По-друге, звісно, у партитурі це не зазначено, але у соло є доволі багато моментів, де і
права рука грає ритмічні структури с дуольним позначенням. Утрирувано кажучи,
невеликий відрізок вальсу грається на 2/4, але тільки у піаніста. Тому дуже важливо
орієнтуватися в часі та просторі, щоб досконально грати цей твір.
Третій момент – це аплікатура. В даній партитурі вона присутня, тому це трохи
облегшує шлях вивчення і виконання твору.

Щодо самої мелодії – активний рух восьмих майже з самого початку ускладнює
задачу поступового розвитку. Тому в цьому випадку розвиток в п’єсі досягається за
рахунок зміни фактури в 5й та 6й імпровізації. По-перше, в партитурі змінюється
розмір на 2/4. Мелодична лінія правої руки перетворюється на голосні, масивні
акорди.
Конкретно в цих частинах, виконавець має звернути більшу увагу на свій бенд,
оскільки він залишається у розмірі 3/4 . Тому тут ще треба зробити шмат роботи над
розвитком слуху та грі в бенді.
І завершується твір однією з типових код в джазовій музиці, так званій «картоплі»
(останній акорд висить протягом того періоду часу, в якому він написаний).

Я вважаю Брубека геніальним композитором, що не піддавався на спокуси багатіїв і

дійсно написав шедевральну музику.