Лекція 3.

Тема: Види публічного мовлення

План
1. Поняття риторики.
2. Призначення риторики та її роль у суспільному житті.
3. Основні розділи класичної риторики.
4. Страх публічних виступів.
5. Видатні оратори сучасності.

Самостійна робота
1. Головні напрями неориторики.
2. Принципи та етапи підготовки публічного виступу.

Література
1. Мацько Л.І. Риторика: Навч. посіб. / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко,
О.М. Мацько. – К.: Вища шк., 2003. – 311 с. – Режим доступу:
http://www.twirpx.com/file/30201/
2. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1986- 293 с. – Режим доступу:
http://www.twirpx.com/file/599794/
3. Стернин И.А. Основы речевоговоздействия. Учебное издание. –
Воронеж: «Истоки», 2012.- 178 с. – Режим доступу:
http://sterninia.ru/files/757/4_Izbrannye_nauchnye_publikacii/Rechevoe_vozdejstv
ie/Osnovi_rechevogo_vozdeistviya2013.pdf
4. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : Підручник для студ.
вищих навч. закладів / Ф. С. Бацевич . – Київ : Академія, 2004 . – 342 с. –
Режим доступу: http://lib.ltd.ua/основи-комунікативної-лінгвістики-
бацевич.html
5. Бредемайер Карстен. Черная риторика: власть и магия слова. – М.:
Альпина БизнесБукс, 2005. – 224 с.
6. Бредемайер Карстен. Искусство словесной атаки: практическое
руководство. – М.: Альпина БизнесБукс, 2005. – 190 с.
7. Карнеги Дейл. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на
людей, выступая публично. – СЛК, 1997. – 108.
8. Карнеги Дейл. Язык убеждения. – 2007.: аудиокнига.
9. Кинг Ларри. Как разговаривать с кем угодно, когда угодно, где угодно.
– М.: Альпина БизнесБукс, 2006. – 204.

Риторика у перекладі з грецької означає «ораторське мистецтво».

Отже, риторика – це наука яка вивчає ораторське мистецтво,
майстерність публічного виступу перед певною аудиторією. Риторика
покликана навчити ефективно впливати на аудиторію, відстоювати чи
доводити свою точку зору через публічний виступ.
1
 Іншими словами, риторика – це наука про майстерність публічного
виступу. Виступ можна вважати публічним тоді, коли він відбувається
безпосередньо перед досить великою й організованою аудиторією слухачів.
Термін "риторика" походить від давньогрецького слова "оратор" і
означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за
значенням до нього є латинське слово "oratoria". Ці терміни пов'язують з
публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно
володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну
роль у суспільному житті.
Впродовж історичного розвитку значення терміну "риторика" дещо
розширилось. На сьогоднішній день серед науковців не існує одностайності
щодо витлумачення цього терміну, навіть у визначенні риторики як науки.
Більше того, у деяких фахівців викликає сумнів навіть те, чи можна риторику
взагалі вважати наукою. У Стародавній Греції, де саме й остаточно
сформувалась ця сфера діяльності, риторика вважалась скоріше мистецтвом.
Серед розмаїття визначень риторики можна виділити дві головні
традиції, що мають дуже давню історію.
 Перша традиція найбільш яскраво репрезентована у творчості
давньогрецького філософа Аристотеля (IV ст. до н. е.). У її межах
риторика визначається як "мистецтво переконання". Відповідно до
цієї традиції головне завдання оратора – переконання аудиторії.
 Друга традиція найбільш яскраво репрезентована у творчості
давньоримського ритора Квінтіліана (I ст. н. е.). У її межах риторика
визначається як "мистецтво говорити витончено". Відповідно до цієї
традиції завдання оратора – краса, вишуканість, витонченість виразу
думки. Переконання ж виступає як можлива, але далеко не головна мета
оратора.
Прикметною рисою публічного виступу оратора є однобічний вплив на
слухачів. Оратор, звичайно, повинен враховувати "фактор" аудиторії. Однак
активна протидія слухачів не передбачається, на відміну, наприклад, від
суперечки. Успіх ораторської промови визначається тим, чи вдалося йому
досягти своєї мети під час впливу на аудиторію.

Сучасна риторика − це наука про закони управління мисленнєво-

мовленнєвою діяльністю, тобто про закони, які визначають ефективність цієї
діяльності. Риторика розвиває в людині цілу систему особистісних якостей:
культуру мислення (самостійність, самокритичність, глибину, гнучкість,
оперативність, відкритість мислення, ерудицію), мовлення (правильність,
виразність, ясність, точність, стислість, доцільність), поведінки (ввічливість,
тактовність, коректність, розкутість), спілкування (повага до співрозмовника
через вивчення його інтересів, управління поведінкою аудиторії, залучення
однодумців, відповідальність за своє слово) тощо.
Риторика сьогодні визначається як комплексна наука − вона інтегрує в
себе з ряду суміжних дисциплін (логіки, філософії, психології, лінгвістики,
2
літературознавства, етики, сценічної майстерності та ін.) такі змістові
компоненти, які в системі визначають риторику.
Без риторики тією чи іншою мірою не може обійтися ні проповідник, ні
викладач, ні державний діяч, ні юрист, ні бізнесмен. Особливе місце посідає
риторика в системі гуманітарних наук, оскільки це, насамперед, мистецтво
публічного спілкування, виховання і переконання. Філологія, філософія,
історія, політологія, психологія, соціологія, літературознавство,
культурологія, релігієзнавство, література і поезія вимагають від тих, хто
долучився до них, значної ерудиції і навичок публічного виступу.

ОСНОВНІ РОЗДІЛИ КЛАСИЧНОЇ РИТОРИКИ

Підготовка промови є важливим і відповідальним етапом в діяльності
будь-якого оратора, особливо початківця. Вона вимагає натхнення,
вдумливості, цілеспрямованості, наполегливості, допитливості, терпіння, а
також ґрунтовних професійних знань, широкої ерудиції, мовної майстер-
ності, комунікативної компетенції. Підготовка промови є творчим процесом,
який приносить радість, пробуджує імпровізаційний азарт. В античному
риторичному каноні виділені такі етапи роботи над промовою:
— інвенція, або винайдення. На цьому етапі формують задум,
визначають тему, ідею, мету, вибудовують концепцію, збирають,
систематизують і критично осмислюють необхідний для майбутньої промови
матеріал, досягають максимальної обізнаності в темі;
— диспозиція, або розташування. Автор промови обмірковує
матеріал, структурує його, пов'язує деталі, готує коментарі до матеріалу;
— елокуція, або словесне оформлення думки. У цій частині
здійснюється перша редакція ключових слів, стилістичне оформлення
основної частини, формування вступу і кінцівки, остаточна редакція тексту;
— меморія, або запам'ятовування. На цьому етапі необхідно
запам'ятати написаний текст, можливо, навіть вивчити його напам'ять і
спробувати опанувати його риторично, тобто виділити місця, де необхідні
паузи, модуляції голосу, невербальна підтримка тексту та інші елементи ін-
дивідуального ораторського стилю;
— акція, або публічне виголошення промови. Тут важливі
інтонування тексту, темп мовлення, дихання, тембр голосу і його звучність,
дикція, володіння орфоепічними навичками вимови звуків і звукосполучень,
структурно-інтонаційне та логічне наголошування, використання жестів,
міміки, поза промовця, його манери, зовнішність, контакт із аудиторією
тощо;
— релаксація, або ослаблення напруження, самоаналіз власних
успіхів та невдач.
Це загальні правила риторичної науки, які стосуються підготовки будь-
якої промови. Якщо випустити з уваги хоча б одне з них, промова буде
невдалою.

3
 СТРАХ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ
Cтрах перед публічним виступом – явище звичайне. Бояться практично
всі. Навіть багато досвідчених ораторів відчувають хвилювання, коли
виходять виступати з новою темою або перед незнайомою аудиторією.
Звичайно людина боїться того, що її погано сприймуть, перервуть,
поставлять важке запитання, помітять помилки, будуть сміятися і т.п.
За даними досліджень різних соціологічних і психологічних інститутів
страх публічних виступів стоїть на другому місці в списку страхів людства. А
що ж на першому? На першому місці стоїть страх смерті.Цікавіше виглядає
ця статистика в США та Великобританії. В США публічний виступ стоїть
першим у списку страхів. Тобто, якщо вірити статистиці, люди в США
більше бояться виступати, ніж померти.
Страх – емоція, яку породжує інстинкт самозбереження.
Існує 3 головні першопричини страху:
 генетичний страх (пов’язаний з боязню залишитись за межами
стада);
 дитячий досвід (заборона батьків говорити голосно, кричати);
 боязнь суспільства (людина боїться виділятися з натовпу).

Як впоратися з ним:
1. Зрозумійте, що страх перед виступами ірраціональний. Вам не загрожує
важка хвороба і тим більше смерть, якщо ви забудете кілька слів з
підготованої заздалегідь промови, так що справа не в інстинкті
самозбереження. Не зациклюйтесь на своєму страху, бо таким чином ви
робите його сильнішим.
2. Визнайте своє право на страх, не заганяйте його вглиб, не приховуйте.
Ви маєте право боятися незалежно від вашої статі та віку. Дивіться страху в
обличчя, насміхайтеся над ним, виймайте його з глибин підсвідомості. Уявіть
собі аудиторію, повну людей. Перетворіть лякаючу вас публіку в щось
смішне або безпорадне: в немовлят, мультиплікаційних героїв чи милих
кошенят. Вони не зроблять вам зла, оскільки ви сильніші, ніж вони.
3. Підкоріть публіку. Заздалегідь приготуйте кілька фраз, щоб довести
свою владу над аудиторією. Наприклад, ви можете процитувати будь-якого
вченого і попросити слухачів записати цю важливу думку. В контекст
виступу можна вписати вимогу подивитися у вікно або на дошку за вашою
спиною. Ви побачите, як слухачі виконують ваш наказ і зрозумієте: вони в
ваших руках, вони слухають вас і не можуть завдати шкоди.
4. Слідкуйте за своїм станом. Якщо навіть при думці, що вам потрібно
буде виступати, ви відчуваєте тривожні симптоми, значить, у вас
починається паніка. Симптоми можуть бути різними: запаморочення, різке
підвищення тиску, слабкість, пітливість, тремтіння, часте дихання чи
серцебиття і т.п. Таким чином ваш організм протестує проти стресу, змушує
вас уникати ситуацій, в яких стрес може виникнути.

4
 Ви можете спробувати впоратися з панікою самостійно. Уявіть собі, що ви
виступаєте перед аудиторією. Якщо відчуєте себе погано, спробуйте
заспокоїтися. Дихайте рівно. Скажіть собі, що цей стан не є небезпечним, що
ви до нього готові та зможете впоратися. Прислухайтеся до свого дихання.
Посміхайтеся, співайте, танцюйте, говоріть з ким-небудь, смійтеся страху в
обличчя. Якщо ви зможете впоратися з панікою, наступного разу буде легше.
І незабаром ви забудете про те, що таке страх виступів.
5. Потрібно заздалегідь вдома потренуватися виступати з промовою чи
лекцією, якісно підготувати матеріал, показати його іншим людям, почути їх
думку з приводу цього матеріалу і, якщо потрібно, внести необхідні зміни.
Не варто тримати в голові думки про невдачу. В такий спосіб ви можете
запрограмувати себе на провал. Якщо ви будете постійно тримати в голові
думку “як би не забути текст”, то, напевно, ви його забудете.
6. Підготуйте план. Ви повинні накидати собі план, за яким ви будете
говорити. Не варто записувати весь текст, але його пункти повинні лежати
перед очами.
7. Говоріть, а не читайте. Не читайте, ні з пам’яті, ні з листочка. Коли ви
говорите своїми словами – ваша промова виглядає набагато привабливішою.
8. Ведіть діалог з публікою. Не ведіть монолог, багато доповідачів
роблять саме таку помилку. Адже якщо ви говорите самі із собою, то чому
вас повинні слухати інші? Тому говоріть, розповідайте, дайте взяти невелику
участь у виступі й групі слухачів, прислухайтеся до публіки, інакше ви
ризикуєте залишитися без уваги.
9. Стислість і простота. Не затягуйте виступ. Використовуйте як можна
більш прості вирази, пам'ятайте, що в юрбі – в людей знижується інтелект
(причому, чим більше юрба – тим більше він знижується). Намагайтеся по
максимуму враховувати це.
10. Використовуйте паузи. Читати текст із абзацами набагато легше,
слухати мову з паузами теж. Люди повинні осмислити й відреагувати на
сказане, а ви зосередитися на наступному пункті.
11. Чіткіше й голосніше. Ви повинні говорити чітко, голосно й виразно.
Це обов’язкова умова для будь-якого виступу, інакше вас просто не почують.
12. Практикуйтеся. Лише практика публічних виступів допоможе вам
дійсно зрозуміти й навчитися використовувати всі перераховані поради.

ЯК ПОДОЛАТИ СТРАХ ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ

На жаль, повністю позбутися страху вдається не всім. Однак,
дотримуючись кількох нескладних рекомендацій, наведених нижче, можна
навчитися контролювати свою боязнь.
1. Почніть свій виступ з визнання в тому, що ви трохи нервуєте. Якщо,
виступаючи, ви припуститеся якоїсь помилки, попереджена публіка
поставиться до неї з розумінням. І, навпаки, аудиторія буде приємно
здивована, якщо, незважаючи на хвилювання, ви чудово виступите.

5
 2. Постарайтеся продемонструвати своє доброзичливе ставлення до
публіки. Щоб подолати страх публічного виступу, уявіть, що замість
вимогливих критиків в залі сидять ваші давні друзі. І, навпаки, ні в якому разі
не намагайтеся переконати себе в тому, що зал перед вами - порожній, або ж
в тому, що глядачі – це нетямущий немовлята, так, як цьому вчать деякі
книги.
3. Використовуйте наочні посібники (слайди, презентації, карти). Це
відволіче увагу публіки від вас.
4. Навмисне припустіться помилки. Наприклад, випустіть «шпаргалки», і
попередьте аудиторію, що тепер ви точно не знаєте, як подолати страх
виступу і що від цього ваш монолог буде ще більш плутаним і заплутаним.
Якщо вам вдасться розрядити обстановку і розвеселити своїх слухачів, то
ставитися до вашого монологу будуть набагато лояльніше.
5. Виберіть одну людину в залі і направте свій виступ на нього. Через 2-3
хвилини зосередьте свою увагу на будь-кого ще. Крім того, ви можете
фокусувати погляд на тих, хто на вас не дивиться: виступати перед такими
людьми набагато легше.
6. Відповідаючи на запитання, поставлене слухачем, уявляйте, що ви
перебуваєте з ним в затишному кафе і ведете спокійну бесіду один на один.
Не розпиляйтеся і не відповідайте всьму залу, а безпосередньо тому, хто
поставив питання людині.
7. Не бійтеся експериментів. Щоб подолати страх публічного виступу,
спробуйте пройтися по залу замість того, щоб нерухомо стояти на сцені,
жартуйте. Якщо вам вдасться зацікавити слухачів, то скоро ви не тільки
позбудетеся страху перед виступами, а й почнете отримувати від них щире
задоволення.
8. Позбавтеся думки про те, що ви не маєте права на помилку. Від
промахів не застраховані навіть досвідчені, професійні оратори. Однак вони
впевнено залишають помилку позаду і рухаються далі, отримавши, при
цьому, чудовий стимул для розвитку. Та й, врешті-решт, що поганого
станеться, якщо ви раптом помилитеся?
9. Не використовуйте в думках провал свого виступу. Припиніть думати
про те, що обов'язково почнете заїкатися, бліднути, червоніти, ридати або
жахати аудиторію власною дурістю. Якщо ви хочете подолати страх
публічного виступу, уявляйте свій вихід тільки в найсприятливішому і
вигідному для вас світлі, тільки так ви зможете запрограмувати своє тіло і
свій розум на той результат, до якого ви прагнете.
10. Ставтеся до своїх слухачів привітно і доброзичливо. Викиньте з
голови ідею про те, що хтось прийшов на ваш виступ для того, щоб
обговорити вас або побачити ваш провал.

СЕКРЕТИ ЯК ВИСТУПАТИ БЕЗ СТРАХУ

Кожній людині хоча б раз в житті доводиться виступати, говорити
промову перед публікою. Деяких охоплює жах лише при одній думці, що на

6
ювілеї чи банальному дні народження доведеться говорити вітальні слова. Не
зважаючи на те, що зберуться тільки близькі і добре знайомі люди, страх
перед публічним привітанням сковує зсередини, всі заздалегіть заготовлені
слова вивітрюються і як недбайливий школяр, червоніючи і бліднучи, не
можете пов'язати в нормальну фразу і двох слів. Як побороти страх
публічного виступу? Яку таблетку випити?
• Запам'ятайте, що багато, навіть досвідчені оратори відчувають страх
перед виступом. Страх в даній ситуації - це нормальна емоційна підготовка
до незвичайного події.
• Впевненість в собі можна виробити і виховати. Якщо ви хочете
подолати страх публічного виступу, намагайтеся якомога частіше брати
участь в подібних заходах. Щоб подолати страх публічного виступу,
пам'ятайте, що перший виступ супроводжується жахом, друге - тривогою, а
третє - легким хвилюванням.
• Потренуйтеся напередодні виступу перед дзеркалом або перед
друзями. Продовжуйте тренінг до тих пір, поки самі будете задоволені
результатом мови або мови.
• Налаштуйте себе так, що будь-який результат хороший сам по собі,
навіть негативний. Він просто не відповідає вашим очікуванням. За те ви
придбали колосальний досвід.
• Непоганий спосіб як побороти страх публічного виступу - довести
страх до абсурду. Пофантазуйте і уявіть, що трапиться з вами в разі
невдалого виступу. Впаде будинок, в якому ви живете? Ні. Сонце згасне і
настане вічна ніч? Ні. І так до тих пір, поки страх випарується.
• Ретельно готуйте промову. Чим краще ви будете її знати. Тим менша
ймовірність погано виступити.
• Намагайтеся не думати про невдачу під час виступу. Чи не забивайте
голову безглуздими думками, а краще готуйтеся і вивчайте текст.
• Якщо ви хочете подолати страх публічного виступу, спробуйте дати
оцінку аудиторії, перед якою доведеться виступати.
• У всіх є гаджети. Запишіть аудіо версію вашого виступу і прослухайте
його. Якщо помітили помилки, опрацювати їх і ще раз запишіть і
прослухайте.
• Під час репетиції відпрацюйте жести, якими можна скористатися під
час виступу.
• Особливу увагу приділіть одязові, в якому ви плануєте виступити. Він
повинен бути зручним, максимально комфортним у такій ситуації і разом із
тим – респектабельним.
• Безсумнівно, потрібно гарненько відіспатися напередодні виступу,
відпочити. Добре було б зайнятися спортом, який додасть вам бадьорості.
Але це варто робити не менш ніж за годину до виступу.

ВИДАТНІ ОРАТОРИ СУЧАСНОСТІ

Яскравим прикладом є Стів Джобс. Наприклад, Стів Джобс завжди
працював на публіку, але в тому плані, де вона б отримала щось корисне від
7
його праці. І для того щоби мати найкращий вплив на публіку, він
користувався деякими правилами при організації презентацій та публічних
виступів. Одним з таких правил є "правило трьох".
Для довідки - правило трьох народилося в 60-х роках XX століття,
коли група гарвардських вчених займалася вивченням здібностей людської
пам'яті. Спочатку вчені дійшли висновку, що людині досить важко
запам'ятати більше 7-8 цифр в деякій послідовності, що в кінцевому підсумку
вилилося в 7-значні телефонні номери. Якщо ж мова заходить про те, що б
запам'ятовувати все на швидку руку, більше трьох-чотирьох слів / цифр
людина просто не в змозі запам'ятати. Таким чином, увага людини
запам'ятовує лише перші три пункти, які вказуються.
Такого правила дотримувався свого часу і Стів Джобс. Він
використовував "правило трьох" на кожному своєму виступі, під час кожної
презентації. У 2007 році, на презентації iPhone, Стів заявив, що компанія
створила три революційних пристрої - iPod, Macintosh і iPhone. На цьому
справа не зупинилася. Згадуючи презентацію 2007-го багато хто пам'ятає, як
Джобс заявив про те, що їм вдалося створити новий iPod, створити свій
телефон і перевернути уявлення про використання інтернету на мобільному
девайсі. Звичайно ж, це все було укладено в одному гаджеті, який з'єднував
великі можливості трьох різних пристроїв.
У 2010 році був представлений iPad. І знову правило трьох. Показавши
iPad, Стів Джобс заявив, що він є третім пристроєм, між iPhone і Mac. Більш
того, представлений гаджет був також в трьох моделях: 16, 32 і 64 Гб. У 2011
році, під час представлення iPad 2, нам просто сказали: тонший, легший,
швидший, ніж оригінал. І тут правило трьох також спрацювало на ура. Було
продано 3 млн. девайсів у перший день продажів. Всього три слова змогли
зробити такий ефект, якого не очікував ніхто.