You are on page 1of 240

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

І. М. Александрович
А. В. Анікушин
О. К. Боярчук
О. І. Молодцов
Д. А. Номіровський
Б. В. Рубльов
В. В. Семенов

Збірник задач та вправ


з математичного аналізу

Вступ до математичного аналізу

Навчальний посібник

1
УДК 517.13
М 34

Рецензенти:

канд. фіз.-мат. наук, доц. Нестеренко О. Н.


канд. фіз.-мат. наук, доц. Поляков О. В.

Рекомендовано до друку вченою радою факультету кібернетики


(протокол № ___ від ___ вересня 2016 року)

Збірник задач та вправ


з математичного аналізу
М34 Збірник задач та вправ з математичного аналізу. Вступ до
математичного аналізу / І.М. Александрович, А.В. Анікушин,
О.К. Боярчук, О.І. Молодцов, Д.А. Номіровський, Б.В. Рубльов,
В.В. Семенов. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський уні-
верситет», 2016. – 140 с.

Вивчаються розділи математичного аналізу,


які передують поняттю "похідна" – визначення
поняття функції, теорія послідовностей, границя
та неперервність функції. До теоретичного матері-
алу кожного розділу наведено велику кількість
задач, а також відповіді до них.
Для студентів математичних та інформацій-
них спеціальностей університетів

УДК 517.13

2
ЗМІСТ

І. Вступ до математичного аналізу. Умови задач.......................


1.1. Символіка. Операції над множинами.
Метод математичної індукції .......................................................
1.2. Бінарні відношення ................................................................
1.3. Функції ....................................................................................
1.4. Упорядковані простори .........................................................
1.5. Властивості дійсної прямої ...................................................
1.6. Властивості числових функцій та їх графіки.......................
1.7. Числові послідовності............................................................
1.8. Границя функції......................................................................
1.9. Неперервність функції ...........................................................
1.10. Рівномірна неперервність функції ......................................

ІІ. Вступ до математичного аналізу. Відповіді............................


1.1 Символіка. Операції над множинами ....................................
Метод математичної індукції .......................................................
1.2 Бінарні відношення .................................................................
1.3 Функції .....................................................................................
1.4 Упорядковані простори ..........................................................
1.5 Властивості дійсної прямої ....................................................
1.6 Властивості числових функцій та їх графіки........................
1.7 Числові послідовності.............................................................
1.8 Границя функції.......................................................................
1.9 Неперервність функції ............................................................
1.10 Рівномірна неперервність функції .......................................

Бібліографія.......................................................................................

3
Розділ 1
СИМВОЛІКА.
ОПЕРАЦІЇ НАД МНОЖИНАМИ.
МЕТОД МАТЕМАТИЧНОЇ ІНДУКЦІЇ

Короткі теоретичні відомості


Нехай M – деяка множина. Запис a  M означає, що a є
елементом множини M . Заперечення цього твердження запису-
ють у вигляді a  M . Використовують також позначення M  a
та, відповідно. Якщо M та N – множини, то записи M  N та
N  M означають, що кожний елемент множини M є елементом
множини N . У такому випадку множину M називають підмно-
жиною множини N . Заперечення цього відношення записують
у вигляді M  N або M N. Для множини M через exp M або
2 M позначають сукупність усіх підмножин множини M .
Запис M  { a, b, c, ...} читають так: "множина M скла-
дається з елементів a, b, c і т. д.". Множину, яка не містить жо-
дного елемента, називають порожньою множиною і позначають
символом  . Для довільної множини M виконується твер-
дження   M .
Якщо P – властивість, яку задовольняють деякі елементи
множини M , то запис
N  { a  M | a має властивість P }
читають так: " N – це сукупність елементів множини M , які
задовольняють властивість P ".
Символи  та  використовують для позначення словоспо-
лучень: "для кожного..." та "існує..." і називають кванторами

4
загальності та існування. Запис  ! читають так: "існує єди-
def def
ний...". Записи  та  означають "є за означенням" та "дорі-
внює за означенням", відповідно.
Для числових множин використовуються такі позначення:
N – множина натуральних чисел;
Z – множина цілих чисел;
Q – множина раціональних чисел;
R – множина дійсних чисел;
C – множина комплексних чисел.
Для числових множин Z, Q та R наявність верхнього індек-
су "  " або "  " означає невід'ємну або недодатну частину від-
повідної множини, наприклад R   R  (; 0] .
Надалі вважатимемо, що всі множини, які розглядаються,
є підмножинами деякої однієї множини M , яку називатиме-
мо універсальною. Для заданих множин M 1 , M 2 визначимо
такі множини:
def
M1  M 2  { a | a  M1  a  M 2 } – перетин множин M 1 , M 2 ;
def
M 1  M 2  { a | a  M 1  a  M 2 } – об'єднання множин M1, M 2 ;
def
M 1 \ M 2  { a | a  M 1  a  M 2 } – різниця множин M 1, M 2 ;
def
M 1M 2  ( M 1 \ M 2 )  ( M 2 \ M 1 ) – симетрична різниця мно-
жин M 1, M 2 ;
def
CM 2  M \ M 2 – доповнення множини M 2 (тобто допов-
нення до універсальної множини).
Якщо A – сукупність індексів (скінченна чи нескінченна)
і   A – задана множина M  , то визначають відповідно пе-
ретин та об'єднання цих множин таким чином:

5
 M   { a |   A a  M  } ;  M   { a |   A a  M  } .
 A  A
Якщо множини M  ,   A не перетинаються між собою,
тобто M   M    для всіх    , то сукупність множин M 
називають диз'юнктною. У такому випадку об'єднання цих мно-
жин позначать  M  .
 A
Нагадаємо деякі властивості натуральних чисел, які стануть у
нагоді при вивченні індукції та теорії послідовностей.

Властивості (натуральних чисел).


1. Якщо деяка множина E  N така, що 1  E , а також разом
із числом x  E множині E також буде належати число x  1 ,
то E  N .
2. За числом n N у цій множині безпосередньо йде число
(n  1)  N , тобто не існує натуральних чисел x , що задоволь-
няють умови n  x  n  1 .
3. Будь-яка непорожня підмножина натуральних чисел міс-
тить найменший елемент.

Властивість (принцип математичної індукції).


Умова 1: твердження A1 – істинне.
Умова 2: із істинності твердження An випливає істинність An 1 .
Висновок: усі твердження A1, A2 ,... істинні.
Для додатних чисел x1, x2 , ..., xn позначимо через mn( p ) сере-
днє степеневе цих чисел порядку p  R \ { 0} величину
1
def 1 n p
mn( p )    xkp  .
 n k 1 
При p  1 маємо середнє арифметичне:
x1  x2  ...  xn
mn(1)   n  ;
n
6
при p  2 маємо середнє квадратичне:
x12  x22  ...  xn2
mn( 2)   n  ;
n
при p  1 маємо середнє гармонічне:
n
mn( 1)   n  1 1 ;
x
 x  ...  x1
1 2 n
def
для p  0 покладемо mn( 0)  n  n
x1x2 ...xn – середнє гео-
метричне.

Задачі
1. Для заданих множин M1, M 2 , M 3 доведіть рівність:
1) M1  M 2  M 2  M1 ;
2) ( M1  M 2 )  M 3  M1  ( M 2  M 3 ) ;
3) M1  M 2  M 2  M1 ;
4) ( M1  M 2 )  M 3  M1  ( M 2  M 3 ) ;
5) M1     ; 6) M1  M  M1 ;
7) M1    M1 ; 8) M1  M  M ;
9) M1 M 2  M 2 M1 ; 10) (M1M 2 )M 3  M1(M 2 M 3 ) ;
11) M1   M1 ; 12) M1M  CM1 ;
13) CM   ; 14) C  M ; 15) CCM1  M1 ;
16) M1  ( M1  M 2 )  M 2 ;
17) ( M1  M 2 )  M 3  ( M1  M 3 )  ( M 2  M 3 ) ;
18) ( M 1  M 2 )  M 3  ( M 1  M 3 )  ( M 2  M 3 ) ;
19) C( M 1  M 2 )  CM 1  CM 2 ;
20) C( M 1  M 2 )  CM 1  CM 2 ;
21) M 1  M 2  ( M 1  M 2 )  ( M 1  M 2 ) ;
22) M1 \ M 2  M1 \ ( M1  M 2 ) ;

7
23) M 1 \ ( M 2  M 3 )  ( M 1 \ M 2 )  ( M 1 \ M 3 ) ;
24) M1  ( M1  M 2 )  M1  ( M1  M 2 )  M1 ;
25) M1  (M 2 \ M 3 )  ( M1  M 2 ) \ ( M1  M 3 )  ( M1  M 2 ) \ M 3 ;
26) M1 \ ( M 2 \ M 3 )  ( M1 \ M 2 )  ( M1  M 3 ) ;
27) (M1  M 2 )  ( M1  CM 2 )  ( M1  M 2 )  ( M1  CM 2 )  M1 ;
28) ( M1 \ M 2 ) \ M 3  ( M1 \ M 3 ) \ ( M 2 \ M 3 ) .

2. Для заданих множин M1, M 2 , M 3 доведіть твердження:


1) M1  M 2  M1  M 2  M 2  M1  M 2  M1 
 M1 \ M 2   ;
2) ( M1  M 2 )  M 3  M1  M 3  M 2  M 3 ;
3) M1  ( M 2  M 3 )  M1  M 2  M1  M 3 ;
4) ( M1  M 2 )  M 3  M1  (CM 2  M 3 ) ;
5) M1  ( M 2  M 3 )  ( M1  CM 2 )  M 3 ;
6) M1  M 2  CM 2  CM1 ;
7) M1  CM 2  M1  M 2    M1  M 2  M ;
8) ( M1 \ M 2 )  M1  M1  M 2  M1 ;
9) ( M1M 2 )  ( M1M 3 )  ( M 2 M 3 ) ;
10) ( M1  M 2 )M 3  ( M1M 3 )  ( M 2 M 3 ) ;
11) ( M1 \ M 2 )  ( M1 \ M 3 )  ( M 3 \ M 2 ) .

3. Нехай множини M1, M 2 , M 3 , M 4  M . Перевірити, чи


справджуються така рівність:
1) M 1 \ ( M 2  M 3 )  ( M 1 \ M 2 ) \ M 3 ;
2) M 1  ( M 2 \ M 3 )  ( M 1  M 2 ) \ M 3 ;
3) ( M 1 \ M 2 )  M 3  ( M 1  M 3 ) \ M 2 ;
4) M 1 \ ( M 2  M 3 )  M 1  ( M 2 \ M 3 ) ;
5) M 1 \ ( M 2 \ M 3 )  ( M 1 \ M 2 ) \ M 3 ;

8
6) ( M 1 \ M 2 )  M 3  ( M 1  M 3 ) \ M 2 ;
7) M 1 \ ( M 2 \ M 3 )  ( M 1 \ M 2 )  ( M 1 \ M 3 ) ;
8) ( M 1  M 2 ) M 3  ( M 1M 3 )  ( M 2  M 3 ) ;
9) ( M 1  M 2 )  ( M 3  M 4 )  ( M 1  M 3 )  ( M 2  M 4 ) ;
10) ( M 1  M 2 )  ( M 3  M 4 )  ( M 1  M 3 )  ( M 2  M 4 ) ;
11) ( M 1  M 2 ) \ ( M 3  M 4 )  ( M 1 \ M 3 )  ( M 2 \ M 4 ) ;
12) ( M 1  M 2 )( M 3  M 4 )  ( M 1M 3 )  ( M 2 M 4 ) .

4. Для множини індексів A  R задано множини M   R


  A . Знайдіть такі множини:
1) P   M  , U   M  , де:
 A  A

а) A  [0; 1] , M   { x |  2  x  } ;
б) A  (2; 2) , M   { x |   2  2  6  x   2  4} ;
в) A  (0;  ) , M   (; ) ;
г) A  [1;  ) , M   [2  ;  2 ] ;
д) A  N , M   { ,   1,   2, ..., 2 } ;
е) A  Z , M   [ arctg   2 ; arctg  ] ;
   
2) A  N , V   Mk , L   M k , де:
n 1k  n n 1k  n
k
а) M k  [ (1) ; k ] ;
 1k  ;
б) M k   1k ;
в) M k   1k ; k  ;
k
г) M k  [1  (1) k ; 5  sin 2
];
k 1
д) M k  { 0; 1k ; k2 ; ...; k
; 1} ;

9
е) M k  { x | | x  qk | (0; 1) } , де qk – це k -те раціональне
число з проміжку (0; 1) за будь-якої нумерації;
є) M1  {1 } ; M 2  {1; 2; 3; 4 } ;
M 2 k 1  {1; 2 } ; M 2 k  2  {1; 2; 3 } .

5. Для сукупностей множин ( An ) , ( Bn ) , n  N , ( Dn, k ) ,


n, k  N , ( E ) ,   A доведіть твердження:
n  
1) якщо n  N Bn   Ak , то  Bn   An ;
k 1 n 1 n 1
2) якщо B1  A1 , Bn  An \ An 1 n  2 ,
n
то n  N Bn   Ak та n  k Bn  Bk   ;
k 1
n  
3) якщо n  N Bn   Ak , то  Bn   An ;
k 1 n 1 n 1

      
4)   An   Bn    ( An Bn ) ;
 n 1   n 1  n 1
    
5)   An  \   Bn    ( An \ Bn ) ;
 n 1   n 1  n 1
   
6)   Dn,k    Dn,k ;
k 1 n 1 n 1 k 1
   
7)   Ak    Ak ;
n 1 k  n n 1 k  n
8) у п. 4), 5), 6) та 7) цієї задачі в загальному випадку не мо-
жна поставити знак рівності;
9) C  E   CE ;
 A  A
10) C  E   CE .
 A  A

10
6. Множини X , Y називаються порівнюваними, якщо для
них виконується одна з трьох умов: X  Y  X  Y , X  Y або
X  Y  X  Y . Задана деяка сукупність множин ( M n ) , n  N .
Чи будуть порівнюваними наведені множини (або вкажіть, які з
них у загальному випадку порівняти таким чином не можна):
A – сукупність елементів, що належить нескінченній кілько-
сті з множин M n ;
B – сукупність елементів, що належить усім множинам M n ,
починаючи з деякої;
     
C Mn ; D  Mn ; E   Mk ; G   Mk ;
n 1 n 1 n 1 k  n n 1 k  n
F  { x | n  N k  n x  M k } ;
H  { x | n  N k  n x  M k } .

7. Доведіть твердження:
1) якщо в задачах 1 та 2 поміняти місцями пари символів
"  " та "  ", "  " та " M ", "  " та "  ", то одержані рівності й
твердження залишаться правильними;
2) якщо деяка множина A утворена операціями об'єднання
й перетину з множин A1, A2 , ..., An та їхніх доповнень, то мно-
жина CA утворена замінами операцій перетину на об'єднання та
навпаки, а також заміною всіх множин на їхнє доповнення.
8. Чи можна виразити задану операцію через такі операції:
1) операцію "  " через операції:
а) "  " та "  "; б) " \ " та "  "; в) "  " та " \ ";
2) операцію "  " через операції:
а) "  " та "  "; б) " \ " та "  "; в) "  " та " \ ";
3) операцію "  " через операції:
а) "  " та "  "; б) " \ " та "  "; в) "  " та " \ ";
4) операцію " \ " через операції:
а) "  " та "  "; б) "  " та "  "; в) "  " та "  "?
11
9. Методом математичної індукції доведіть рівності:
n n(n  1) n
n(n  1)(2n  1)
1)  k 
k 1 2
; 2)
k 1
k2 
6
 ;

n n 2 ( n  1) 2 n n(n  1)(n  2)
3)  k3  4
; 4)  k (k  1)  3
;
k 1 k 1
n n
5)  (2k  1)  n 2 ; 6)  k  k !  (n  1) !1 ;
k 1 k 1
n (1) n n(n  1)
7)  (1)k 1 k 2  2
;
k 1
n n(2n  1)(2n  1)
8)  (2k  1)2  3
;
k 1
n n(n  1)(n  1)(n  3)
9)  k (k  1)(k  2)  4
;
k 1
( n 1) x
n sin nx  sin
10)  sin kx  2
sin 2x
2
, x  2 m , m  Z ;
k 1
( 2 n 1) x
1 n sin 2
11)   cos kx  , x  2 m , m  Z ;
2 k 1 2 sin 2x
n
sin 2n 1 x
12)  cos 2k x  2n 1 sin x
, x  m , m Z ;
k 0
n
13) (a  b) n   Ckn a n  k bk (біном Ньютона).
k 0

10. Методом математичної індукції доведіть нерівності:


n 1 13
1) n3  2n , n  8 ; 2)   , n  1;
k 1 n  k 24
n 1
3) n   2 n , n  1;
k 1 k

12
n 1
4)   2( n  1  1) , n  1 ;
k 1 k
n 1 1
5)  n 2
 2
, n  1;
k 1 k
(2n  1) !! 1
6)  , n  1;
(2n) !! 3n  1
n
 ( 4 k 1) 3
7) k 1
n
 , n  1;
 (4k ) 4n  3
k 1

n n
8)  xk   | xk | , xk  R , k  1, n ;
k 1 k 1
n n
9) x0   xk | x0 |   | xk | , xk  R , k  0, n ;
k 1 k 1
n n
10) sin  xk   sin xk , xk  [0; ] , k  1, n ;
k 1 k 1

11) 2n 1 (a n  b n )  (a  b) n , a  b  0 ;
12) (1  x) n  1  nx , x  1 (нерівність Бернуллі);
n n
13)  (1  xk )  1   xk , xk  1 , k  1, n та i, j
k 1 k 1
sgn xi  sgn x j ;
2
n n  n 
14)  xk2   yk2    xk yk  (нерівність Коші – Буняковскього);
k 1 k 1  k 1 
n n
1
15)  xk   x  n 2 , xk  0 , k  1, n ;
k 1 k 1 k
n n
16)  xk  n   xk2 , xk  R , k  1, n ;
k 1 k 1

13
17) (n  1) n  n n 1 , n  2 ;
18) (2n)! 2 2 n  (n!) 2 , n  1 ;
n
19)  (2k )!  ((n  1)!)n , n  1;
k 1

20) (2n  1)! n 2 n 1 , n  1 ;


n n
n 2 1 1  n 1
21)    n ;` 22) n n  n !   , n  1;
2 k 1 k  2 
n
 (n  1)(2n  1) 
23) (n!) 2    , n  1;
 6 
n (n  1) p 1
24) n n  (2n  1) !! ;` 25) k p  p 1
, pN;
k 1
n
26) (2n)! ( n(n  1)) , n  1 .
11. Для додатних чисел x1 , x2 , ..., xn доведіть твердження:
1) якщо x1x2 ...xn  1 , то:
а) x1  x2  ...  xn  n ;
б) x1  x2  ...  xn  n тоді й тільки тоді, коли
x1  x2  ...  xn  1 ;
2) їхні середнє арифметичне (т ) , геометричне (т ) і гар-
монічне (  т ) пов'язані умовами:
а) min xk   т  т   т  max xk ;
1 k  n 1 k  n
б) будь-який зі знаків "  " перетворюється на знак "  " тоді
й тільки тоді, коли x1  x2  ...  xn ;
3) середні степеневі mn( p ) , p  N  {  1; 0} , задовольняють
умови:
а) mn( p 1)  mn( p ) p  Z ;
б) mn( p 1)  mn( p ) тоді й тільки тоді, коли x1  x2  ...  xn .

14
Розділ 2
БІНАРНІ ВІДНОШЕННЯ

Короткі теоретичні відомості

Для упорядкованої пари ( x; y ) елемент x називають пер-


шою, а y – другою компонентою (координатою) упорядкованої
пари. Дві упорядковані пари ( x1; y1 ) та ( x2 ; y2 ) вважають рів-
ними тоді й тільки тоді, коли x1  x2  y1  y2 . Аналогічно роз-
глядають упорядковані набори (кортежі) з m компонент:
( x1; x2 ; ...; xm ) . Декартовим добутком двох множин X та Y
називають множину
X  Y  { ( x; y ) | x  X , y  Y } .
Аналогічно визначають і декартів добуток m множин
X1, X 2 , ..., X m :
X 1  X 2  ...  X m  { ( x1 ; x2 ; ...; xm ) | xi  X i , i  1, m} .
Якщо X 1  X 2  ...  X m  X , то використовують позначен-

X
ня:  X
... 
X  Xm.
m
Множину  називають бінарним відношенням між елементами
множин X та Y , якщо   X  Y . Першою та другою проекціями
бінарного відношення  називають відповідно множини
1  пр1  { x  X | y  Y : ( x; y )   }
та
2  пр 2   { y  Y | x  X : ( x; y )   } .
Множини
1 ( x)  { y  Y | ( x; y )   }
та
2 ( y )  { x  X | ( x; y )   }

15
називають першим і другим перерізами бінарного відношення
  X  Y за елементами x та y , відповідно.
Кожному бінарному відношенню   X  Y можна постави-
ти у відповідність обернене бінарне відношення  1  Y  X за
правилом:  1  { ( y; x) | ( x; y )   } .

Задачі
12. Доведіть рівності:
1) ( A  B )  (C  D)  ( A  C )  ( B  D) ;
2) ( A  B)  (C  D) 
 ( A \ C )  B  (C \ A)  D  ( A  C )  ( B  D) ;
3) ( A× B)U (C× D) =
= A ×( B\ D)UC ×( D\ B)U( AUC )×( B  D) ;
4) ( A  B) \ (C  D)  ( A \ C )  B  ( A  C )  ( B \ D) ;
5) ( A  B) \ (C  D)  A  ( B \ D)  ( A \ C )  ( B  D) ;
6) ( A× B)Δ(C× D) =
 ( AC )  ( B  D)  A  ( B \ D)  C  ( D \ B ) ;
7) ( A  B)  C  ( A  C )  ( B  C ) ;
8) ( A  B)  (C  D)  ( A  C )  ( B  C )  ( A  D)  ( B  D) ;
9) A  ( B  C )  ( A  B )  ( A  C ) ;
10) ( A \ B)  C  ( A  C ) \ ( B  C ) ;
11) A  ( B \ C )  ( A  B ) \ ( A  C ) ;
12)  D   E   ( D  E ) ;
 A B (  ,) A B
13)  D   E   ( D  E ) .
 A B (  ,) A B
13. Доведіть твердження:
1) якщо множини A, B, C , D не порожні, то:
а) A  B  C  D  ( A  C )  ( B  D ) ;
б) A  B  C  D  ( A  C )  ( B  D ) ;
в) ( A  B )  ( A  B )  C  D  A  B  C  D ;
г) ( A  B )  (C  D )  E  F 
16
 ( A C  E  B  D  F )  ( A  C  E  B  D  F ) ;
2) якщо серед множин A, B, C , D є порожні, то твердження
з п. 1) можуть бути не еквівалентними;
3) для будь-яких бінарних відношень ,   X  Y викону-
ються твердження:
а)     1    2   ;
б)          ;
в) (  1 ) 1   ;
г) C(  1 )  ( C ) 1 ;
д) (    ) 1   1   1 ;
е) (    ) 1   1   1 .
14. Чи існують такі множини A, B, C  R , для яких справ-
джуються твердження:
1) ( A  B)  ( B  A)  R 2 та:
а) ( A  B)  ( B  A)   ;
б) ( A  B )  ( B  A) ;
2) ( A  B)  ( B  A) та ( A  B )  ( B  A) ;
3) ( A  B)  C ( B  A)  R 2 та A, B  { ; R } ;
4) ( A  B)  C ( B  A)  R 2 , A  B та A, B  { ; R } ;
5) ( A  B)  ( B  C )  (C  A)  R 2 , де A, B, C – попарно різ-
ні множини, що відмінні від R ;
6) ( A  B  C )  ( B  C  A)  (C  A  B)  R 3 , де A, B, C –
попарно різні множини, що відмінні від R ?
15. Для заданого бінарного відношення   X  Y побудува-
ти першу та другу проекції 1 , 2 , а також x  X , y  Y – пе-
рший і другий переріз 1 ( x) , 2 ( y ) , якщо:
1) X  Y  N та:
а)   {( x; y ) | x  y 2 } ;
б)   {( x; y ) | x  y } ;

17
в)   {( x; y ) | x  y  100} ;
2 x6
г)   {( x; y ) | y  x
};
2) X  {1, 2, ..., 12} , Y  {1, 2, ..., 8} та:
а)   {( x; y ) | x  y  3} ;
б)   {( x; y ) | x  y } ;
в)   {( x; y ) | x  y  10 } ;
г)   {( x; y ) | x  y  x  5 } ;
д)   {( x; y ) | x 2  y 2  25} ;
3) X  Y  Z та:
а)   {( x; y ) | xy  2n  1, n  Z } ;
б)   {( x; y ) | x  x  y } ;
в)   {( x; y ) | x  2 y ( y  1)  x  3 y } ;
4) X  Y  R та:
а)   {( x; y ) | y  tg x } ;
б)   {( x; y ) | y | x |} ;
в)   {( x; y ) | y  [ x ]} ;
г)   {( x; y ) | y  { x }} ;
д)   {( x; y ) | y  x  12  [ 2 x ]} ;
е)   {( x; y ) || x |  x | y |  y } ;
є)   {( x; y ) | x  1  y  x  1} ;
ж)   {( x; y ) | [ x ]  [ y ]} ;
з)   {( x; y ) | [ x ] { y }} ;
и)   {( x; y ) | [ x ]  [ y ]} ;
і)   {( x; y ) | x  sgn y } ;
ї)   {( x; y ) | { x } { y }} ;
й)   {( x; y ) | sgn( x  y )  [ x]  { y}} ;
к)   {( x; y ) | sgn( x  y )  [ x]  [ y ]} ;
л)   {( x; y ) | [ x ]  2{ y } } ;
м)   {( x; y ) | sgn( x  y )  sgn x } ;
н)   {( x; y ) | | x |  | y | 2 } ;
18
о)   {( x; y ) | {x}  { y}  [ x  y ]} ;
п)   {( x; y ) | max{x, y}  1} ;
р)   {( x; y ) | min{x 2 , y}  1} ;
с)   {( x; y ) | min{x; 1}  max{ y; 2}  2} ;
т)   {( x; y ) | x 2  6 x  y 2  8 y  0} .
16. Для заданого бінарного відношення   X  Y побудува-
ти першу та другу проекції 1 , 2 , якщо:
1) X  Y  R 2 та
 x12 1 
   ( x1; x2 ); ( y1; y2 )  y1 
x1 x2
x2
 x1
; y2  x2 ;
 
2) X  (0;   )3 , Y  R та

  ( x1; x2 ; x3 ); y  y  ( x1  x2  x3 )  1
x1
 1
x2
 1
x3
;
 x2 x2 x32 
3) X  R 3 , Y  R та    ( x1; x2 ; x3 ); y  y  12  22  ;
 x2 x3 x12 
2
4) X  R , Y  R та

  ( x1; x2 ); y  y  3x1  1  3 x2  1  x1  x2  1 ; 
5) X  N , Y  ( Z \ { 0})3 та

   x; ( y1; y2 ; y3 )  y1x  2  y2x  2  y3x  2 . 
17. Бінарне відношення   R  [ 0; 1] задане рівністю
  {(x; y)| (x  Q  y  1)  ( x  R \ Q  y  0)}. Чи можна для випадків:
1) 1 (a)  1 (b)  { 0} ;
2) 1 (a )  1 (b)  {1} ;
3) 1 (a)  { 0}, 1 (b)  {1} ;
4) 1 (a)  { 0}, 1 (b)  {1} та b  0
однозначно знайти 1 (c) , якщо:
a
а) c  a  b ; б) c  a  b ; в) c  a  b ; г) c  b
, b  0;
д) c  b
a
, a  0 ; е) c  a b , a, b  0 ; є) c  b , a, b  0 ? a

19
Розділ 3
ФУНКЦІЇ

Короткі теоретичні відомості


Бінарне відношення   X  Y називають функціональним,
якщо воно не містить різних упорядкованих пар з однаковими
першими компонентами. Упорядковану трійку множин
( X , Y , ) називають функцією (відображенням) із множини X
у множину Y , якщо  – функціональне бінарне відношення
між елементами множин X та Y . Множину X при цьому на-
зивають областю відправлення, множину Y – областю прибут-
тя, а множину  – графіком відображення. Функцію часто по-
значають деякою літерою латинського алфавіту, наприклад f .
При цьому замість f  ( X , Y , ) пишуть f : X  Y , а графік
відображення f позначають ( f ) .
Першу проекцію графіка ( f ) функції f називають облас-
тю (множиною) визначення і позначають D f або D ( f ) , а другу
проекцію – множиною (областю) значень і позначають E f або
E ( f ) . Якщо x  D f і пара ( x; y )  ( f ) , то елемент y назива-
ють значенням функції f на елементі x , або образом елемента
x при відображенні f , і позначають f (x) ; елемент x при цьо-
му називають прообразом елемента y і позначають f 1 ( y ) .
Функцію f також позначають таким чином: x  f (x) , x  D f .
Якщо X  D f , то функцію f : X  Y називають відобра-
f
женням множини X "у" множину Y і позначають X  Y . Як-
що при цьому ще й Y  E f , то таку функцію називають відо-
браженням множини X "на" множину Y , або сюр'єкцією, і по-
20
f f
значають X  Y . Функцію X  Y , що має властивість:
на
x1 , x2  X з умови f ( x1 )  f ( x2 ) випливає умова x1  x2 , на-
зивають ін'єкцією.
Функцію g  ( X , Y , g ) називають звуженням функції
f  ( X , Y ,  f ) , якщо g   f . Часто кажуть, що функція g є
звуженням функції f на множину Dg . Функцію f при цьому
називають продовженням функції g на множину D f . Звуження

функції f на множину A  D f позначають f .


A
Нехай задано функцію f : X  Y . Тоді для довільної під-
множини A  D f множину { y  E f | f 1 ( y )  A} називають
образом множини A при відображенні f і позначають симво-
~
лом f ( A) . Для довільної підмножини A  E f множину
~ ~
{ x  D f | f ( x)  A } називають прообразом множини A при ві-
~
дображенні f і позначають символом f 1 ( A) .
Функцію f  ( X , Y , ) називають оборотною, якщо бінарне
відношення  1 є функціональним між множинами Y та X ,
тоді функцію (Y , X ,  1 ) називають оберненою до функції f
і позначають f 1 . Оборотне відображення множини X на мно-
жину Y називають взаємно однозначним, або бієкцією, і позна-
f
чають X  Y .
Нехай задано функції f : X  Y та g : T  X . Композицію
відображень g та f записують у вигляді f  g , її область ви-
значення D f  g складається з усіх таких t  Dg , для яких
g (t )  D f . Значення композиції на елементі t  D f  g визнача-
ється за формулою ( f  g )(t )  f  g (t )  .

21
 
Нехай задано функції T  X та T  Y . Тоді можна визначи-
f
ти функцію X  Y , де f     1 , яку називають параметрично
заданою функцією за допомогою функцій  та  . Змінну t  T
називають параметром.
F
Нехай задане відображення X  Y { 0} . Якщо
( X 1  X , Y1  Y ) : x  X 1 ! y  f ( x)  Y1 : F ( x, y )  0 ,
то кажуть, що рівняння F ( x, y )  0 визначає неявно задану фу-
f
нкцію X 1  Y1 .
Для довільної множини X відображення I X : X  X нази-
вають тотожнім або одиничним, якщо x  X має місце рів-
ність: I X ( x)  x .
Для довільної множини E  X відображення  E : X  R на-
зивають характеристичною функцією множини E , якщо
 1, x  E ,
x  X має місце рівність  E ( x)   .
0, x  X \ E.
Задачі
18. Чи буде функціональним бінарне відношення  , якщо:
1)   Z  Z і ( x; y )   тоді й тільки тоді, коли виконується
умова:
а) x  y ; б) x 1  y ; в) | x |  | y | 4 ; г) | x |  y  1 ;
д) x  2 ; е) y  1 ; є) x   y 4
; ж) x 2  y ;
з) x  y 2 ; и) x  y | x |  | y | ;
2)   N  N та ( x; y )   тоді й тільки тоді, коли викону-
ється умова:
а) y дорівнює сумі всіх дільників числа x ;
б) x дорівнює сумі всіх дільників числа y ;
в) x  y – просте число;
г) x 2  y 2  25 ;
22
3)   R  R і ( x; y )   тоді й тільки тоді, коли виконуєть-
ся умова:
а) | x |  x | y |  y ; б) y  sgn x ; в) [ x ]  [ y ] ; г) { x }  [ y ] ;
 
д) x  y 2  1 ; е) x  y 2  1 ; є) x  y  1;
ж) x  y  sin y ; з) x  2 y  cos y ;
и) x  y 9  2 y 7  3 y 5  5 y 3  15 y  1 ;
і) x  y10  6 y 7  3 y 4  5 y  1 ;
ї) x  y  1  y  2 ;

к) x  2 x  1  x  2 x  1  2  y ;
4)  – бінарне відношення із задачі № 12?
19. Для функцій f : X  Y , записаних у вигляді y  f (x) ,
знайдіть області визначення та множини значень, якщо:
1) y  cos x та:
а) X  Y  R ; б) X  R , Y  [1; 1] ; в) X  R , Y  [0; 1] ;
г) X  R , Y  {1; 0; 1} ; д) X  [  1; 1], Y  R ;
е) X  [  2 ; 2 ], Y  R ; є) X  (  ;  ), Y  ( 0; 1) ;
ж) X  [ 0; 2 ], Y  [  1; 1] ; з) X  [ 0;  ], Y  [  1; 0 ] ;
и) X  { n | n  Z }, Y  [ 0; 1] ;
2) y  [ x ] та:
а) X  Y  R ; б) X  R , Y  R \ Q ; в) X  R , Y  Z ;
г) X  R , Y  N ; д) X  N, Y  {1; 2; ...; n }, n  N ;
е) X  R \ Q, Y  N ; є) X  Y  Z ; ж) X  R , Y  { 0; 1} ;
3) y  10  x та:
а) X  Y  R ; б) X  Y  R  ; в) X  R  , Y  R  ;
г) X  N, Y  Z ; д) X  Y  Z ; е) X  Y  [  10; 10 ] ;
є) X  { 0; 1; ...; 10 }, Y  R ; ж) X  R , Y  Q ;
 x 3 , x  0,
4) y   2 та:
 x , x  0,

23
а) X  Y  R ; б) X  Y  R  ; в) X  R  , Y  R  ;
г) X  Y  R  ; д) X  Z, Y  R ; е) X  Y  Z ;
5) y  (  x) 2
 та:
а) X  Y  R ; б) X  Y  R  ; в) X  R  , Y  R ;
г) X  Y  [ 0; 1] ; д) X  R , Y  ( 0; 1) ; е) X  R , Y  Z ;
є) X  Z, Y  R ; ж) X  R  , Y  [ 0; 12 ] ;
з) X  ( 14 ; 12 ), Y  ( 13 ; 23 ) ; и) X  Q, Y  { 12 } ;
1
6) y  та:
sin  x
а) X  Y  R ; б) X  R , Y  [  1; 1] ; в) X  [  1; 1], Y  R ;
г) X  R  , Y  [ 0; 10 ] ; д) X  R, Y  (1;   ) ;
е) X  Z, Y  R ; є) X  Y  [ 0; 2 ] ; ж) X  Y  R  ;
[ x ], x  0,
7) y   та:
{ x }, x  0,
а) X  Y  R ; б) X  R , Y  Z ; в) X  [  1; 1], Y  (  12 ; 12 ) ;
г) X  [  2; 2 ], Y  [ 0; 1] ; д) X  [  5;  4 ]  [ 4; 5 ], Y  R  ;
е) X  Z, Y  R ; є) X  Y  Q ; ж) X  { 32 n | n  Z}, Y  R ;
arctg x, x  0,
8) y    та:
 tg 2 x, x  0,
а) X  Y  R ; б) X  (  ; 3), Y  (; 0 ) ;
в) X  [  2; 2 ], Y  [  1; 1] ; г) X  R , Y  R  ;
д) X  (  3; 3 ), Y  R ; е) X  R , Y  (  1; 0 ) ;
є) X  Y  Z ; ж) X  R , Y  {  1; 0; 1} ;
 x, x  Q,
9) y   1 та:
 x , x  R \ Q,
а) X  Y  R ; б) X  Y  [ 2; 2 ] ;

24
в) X  (  1;   ), Y  Q   2 ; г) X  Y  [ 1; 1] ;
д) X  R , Y  Q ; е) X  Q, Y  R ;
є) X  Q, Y  R \ Q ; ж) X  [  2; 2 ], Y  [  12 ; 12 ] ;
з) X  R  , Y  ( 0; 1) ; и) X  R  , Y  (  12 ;  14 ) ;
 1, x  Q  x  0,

10) y  0, x  R \ Q  x  0, та:
  x  2, x  0,

а) X  Y  R ; б) X  Y  Z ; в) X  Y  [  1; 1] ;
г) X  Y  [ 2; 2 ] ; д) X  Q, Y  R ; е) X  R , Y  Q ;
є) X  R \ Q, Y  R ; ж) X  Y  [  12 ; 12 ] ;
з) X  (  4; 4 ), Y  (  1; 1) ; и) X  R , Y  {  2;  1; 0; 1; 2} ;
 arcctg x, x  0,
11) y    та:
[ sin 2 x ], x  0,
а) X  Y  R ; б) X  Y  [ 0; 1] ; в) X  Y  [  1; 1] ;
г) X  R , Y  ( 0; 1) ; д) X  R , Y  Z ; е) X  Y  [  3; 3 ] ;
є) X  Z, Y  (  1; 1) ; ж) X  (  ; 4 ), Y  R  ;
 1, x  0,
12) y   x та:
arctg ( tg x ), x  0,
а) X  Y  R ; б) X  R , Y  [  1; 1] ;
в) X  R \ Q, Y  Z ; г) X  Q, Y  R ;
д) X  R , Y  (  1;   ) ; е) X  R , Y  R  ;
13) y  Cx (доповнення множини x до множини R ) та:
а) X  Y  exp(R ) ; б) X  Y  exp(R  ) ;
в) X  exp(R  ), Y  exp(R  ) ; г) X  exp( R ), Y  exp(R  ) ;
14) y   E ( x) та:
а) X Y  R , E  Z; б) X  R , Y  N , E  Z ;
в) X Y  R , E  R; г) X  Y  R , E  Q .

25
20. Для кожного пункту задачі 19 з'ясуйте, чи буде наведена
функція f : X  Y бієкцією, відображенням "на", "в" або не
буде належати до жодного з перелічених типів.
21. Чи буде для функцій f : X  Y звуження на задану мно-
g
жину A ін'єкцією; чи існує бієкція R  Y , для якої виконується

рівність: f g , якщо:
A A
  x, x  1,

1) f ( x)  1,  1  x  1, X  Y  R та:
 x2 , x  1,

а) A  (  ;  1] ; б) A  [ 2; 1] ; в) A  [1;   ) ;
г) A  Z ; д) A  N ; е) A  [  10; 0 ]  [1; 2 ] ;
 1, x  Q,
2) f ( x)   X  Y  R та:
0, x  R \ Q,
а) A  Q ; б) A  R \ Q ; в) A  [ 0; 1 ] ; г) A  N ;
д) A  {1} ; е) A  { 0; 2 } ;
3) f ( x)  | x | X  Y  R та:
а) A  (  ; 0 ) ; б) A  (  1;   ) ; в) A  (  ;  1)  (0; 1) ;
г) A  (  1; 1) ; д) A  Z ; е) A  N ;
arctg x, x  0,
4) f ( x)    x X  Y  R та:
 tg 2 , x  0,
а) A  (  ; 0 ) ; б) A  R  ; в) A  (  ; 3 ) ;
г) A  (  ; 1) ; д) A  (  1; 1) ; е) A  (  5; 5 ) ;
є) A  ( 0; 2 ) ; ж) A  ( 0; 1)  (1; 2 ) ;
5) f ( x)  sin x X  Y  R та:
а) A  R  ; б) A  [ 0; 2 ] ; в) A  (  ;  ] ;
n
г) A  [  2 ; 2 ] ; д) A  ( 0;  )  ( ; 3 ) ;
2 2
е) A  { 2
| n  Z} ;

26
 x, x  Q,
6) f ( x)   X  Y  R та:
0, x  R \ Q,
а) A  Q ; б) A  R \ Q ; в) A  Z ;
г) A  N ; д) A  Z  { 2 } ; е) A  N  { } ;
7) f ( x) – кількість дільників числа x , X  Y  N та:
а) A – множина простих чисел; б) A  { 2n | n  N } ;
в) A – множина одноцифрових чисел; г) A  { 2  3n | n  N } ;
8) f ( x)  [ x ] X  R, Y  Z та:
а) A  Z ; б) A  N ; в) A  { n  12 | n  Z} ; г) A  [ 0; 1) ?

22. Перевірити, чи справджуються такі твердження.


f
1) Якщо для множин A, B існує бієкція A  B , то обов'яз-
g
ково існує бієкція R  R , для якої f  g , якщо:
A A
а) A, B  R ; б) A  R \ [a; b], B  R \ [c; d ] .
f
2) Існує функція X  Y і непорожня множина A  D f , для
якої виконуються умови f ( D f \ A)  E f \ f ( A) , а також:
а) f ( D f \ A)  E f \ f ( A) ; б) f ( D f \ A)  E f \ f ( A) ;
в) жодна з множин f ( D f \ A) та E f \ f ( A) не міститься
одна в іншій.
3) Для функцій f , g , h , які діють із X "в" X , справджу-
ються такі рівності:
а) f  ( g  h)  ( f  g )  h ; б) f  g  g  f ;
в) f  I X  I X  f  f .
f
4) Для оборотної функції X  X справджуються такі рів-
ності:
а) f 1  f  I X ; б) f  f 1  I X .
27
f
5) Для функції X  Y і довільних множин A, B  X f –
на
бієкція тоді й тільки тоді, коли справджується умова:
а) f ( A  B )  f ( A)  f ( B ) ; б) f ( A  B )  f ( A)  f ( B ) ;
в) f – ін'єкція; г) f – сюр'єкція;
д) f – ін'єкція та сюр'єкція.
f g
6) Якщо для функцій X  Y та Y  X виконується умова:
а) g  f  I X , то g – ін'єкція, f – сюр'єкція;
б) g  f  I X та f  g  I Y , то f , g – бієкція.
23. Для функції f : X  Y і множин A, B, An  D f ,
~ ~ ~
A, B , An  E f , де n  N , доведіть такі твердження:
1) A  B  f ( A)  f ( B) ;
~ ~ ~ ~
2) A  B  f ( A)  f ( B ) ;
3) f ( A  B)  f ( A)  f ( B) ;
4) f ( A  B)  f ( A)  f ( B) ;
   
5) f   An    f ( An ) ;
 n1  n1
  
6) f   An    f ( An ) ;
 n1  n 1
7) f ( A \ B)  f ( A) \ f ( B) ;
~ ~ ~ ~
8) f 1 ( A  B )  f 1 ( A)  f 1 ( B ) ;
9) f ( AB)  f ( A)  f ( B) ;
~ ~ ~ ~
10) f 1 ( A  B )  f 1 ( A)  f 1 ( B ) ;
1  
~  1

~
11) f   An    f ( An ) ;
 n1  n1

28
1  
~ 1

~
12) f   An    f ( An ) ;
 n1  n1
1
13) f ( A \ B)  f 1 ( A) \ f 1 ( B) ;
14) f 1 ( AB)  f 1 ( A)  f 1 ( B) ;
15) f (C D f A)  C E f f ( A) ;
1 ~ 1 ~
16) f (CE f A)  CD f f ( A) ;
17) f ( A)  пр 2 (  f ( f )  ( A  E f ) ) ;
~ ~
18) f 1 ( A)  пр1 (  f ( f )  ( D f  A) ) ;
19) A  f 1 ( f ( A) ) ;
~ ~
20) A  f ( f 1 ( A) ) ;
~ ~
21) f ( A)  B  f ( A  f 1 ( B ) ) ;
~ ~
22) f ( A)  B  A  f 1 ( B ) ) ;
f
23) якщо D f  E f , то:
а) f ( A  B)  f ( A)  f ( B) ; б) f ( A \ B)  f ( A) \ f ( B) ;
в) f ( AB)  f ( A)  f ( B) ; г) A  f 1 ( f ( A) ) .
24. Для функцій f : X  Y знайдіть образ множини A та
~
прообраз множини A , якщо:
1) X  Y  R , f ( x )  4  x 2 та:
а) A  R ; б) A  R  ;
в) A  [  1; 1] ;
~
г) A  (  2; 1) ; д) A  (1; 2 ) ; е) A  R  ;
~ ~ ~
є) A  [ 2; 4 ] ; ж) A  ( 0; 1) ; з) A  R  ;
~ ~ ~
и) A  [ 0; 5 ] ; і) A  ( 0; 4 ) ; ї) A  { 0} ;
2) X  Y  {1; 2; ...; 20} ,

29
 кількість дільників x при x  10;
f ( x)   та:
 кількість простих менших x при x  11
а) A  X ; б) A  {2; 4; ...; 20} ; в) A  {1; 2; ...; 12} ;
~ ~ ~
г) A  {1} ; д) A  { 2 } ; е) A  { 3} ;
~ ~
є) A  { 3; 4 } ; ж) A  Y ;
3) X  Y  R , f ( x)  cos x та:
а) A  ( 0;  ) ; б) A  (  2 ; 2 ) ; в) A  { n | n  N} ;
~ ~
г) A  (  54 ; 3 ) ; д) A  (  1; 1) ; е) A  (  12 ; 0 ) ;
~ ~ ~
є) A  ( 0; 2 ) ; ж) A  { 12 } ; з) A  {  1; 0; 1} ;
4) X  Y  R , f ( x)  [ x ] та:
а) A  R  ; б) A  Z ; в) A  Q ;
~ ~
г) A  [ 0; 1] ; д) A  {1} ; е) A  N ;
~ ~ ~
є) A  Z ; ж) A  [  1; 1] ; з) A  Z \ { 0} ;
5) X  Y  R , f ( x )  { x } та:
а) A  ( 0;   ) ; б) A  [  1; 1] ; в) A  ( 0; 1) ;
~ ~
г) A  N ; д) A  { 0 } ; е) A  { 0; 1} ;
~ ~ ~
є) A  [ 0; 12 ] ; ж) A  ( 0; 1) ; з) A  { 14 } ;
[ x ], x  0,
6) X  Y  R , f ( x )   та:
{ x }, x  0,
а) A  Z ; б) A  [  1; 1] ; в) A  [  3; 3 ] ;
г) A  {  5;  4; 4; 5} ; д) A  (6;5)  (5;6) ;
~ ~ ~
е) A  { 12 } ; є) A  [ 0; 1] ; ж) A  {  1; 0; 1} ;
~ ~ ~
з) A  ( 13 ; 23 ) ; и) A  [ 0; 10] ; і) A  Z ;
arctg x, x  0,
7) X  Y  R , f ( x)    x та:
 tg 2 , x  0,

30
а) A  R ; б) A  R  ; в) A  ( 1; 1) ;
~ ~
г) A  (3;1)  (1;3) ; д) A  { 0 } ; е) A  (  4 ; 4 ) ;
~ ~ ~
є) A  {1} ; A  R ;
ж) A  [1; 3 ) ; з)
8) X  Y  {1; 2; ...; 20} ,
f ( x)  найбiльше просте, не бiльше x та:
а) A  N ; б) A  { 2n | n  N} ; в) A  {10 n | n  N } ;
~ ~ ~
г) A  {19 } ; д) A  {1001} ; е) A  { 7;11; 13; 17} .
25. Для тих функцій f : X  Y , що є оборотними, запишіть
відповідне обернене відображення, якщо:
1) f ( x)  tg x та:
а) X  Y  R ; б) X  R , Y  (  2 ; 
2
);
в X  [  2 ; 
2
], Y R; г) X  (  2 ; 
2
), Y R;
д) X  ( 0; 2 ), Y  R ; е) X  ( 0;  ), Y  R ;
 
є) X  [ 0; 2
], Y R; ж) X  ( 0; 2
), Y R;
з) X  R , Y  N ; и) X  (  2 ; 
2
), Y Z;
2) f ( x)  { x } та:
а) X  Y  R ; б) X  [ 0; 1], Y  R ; в) X  [ 0; 1), Y  R ;
г) X  [ 0; 1), Y  [ 0; 1) ; д) X  ( 0; 1], Y  R ;
е) X  [ 12 ; 32 ), Y  [ 0; 12 ] ; є) X  (  12 ; 12 ], Y  Z ;
ж) X  Z, Y  Q ;
3) f ( x )  x 2 та:
а) X  Y  R ; б) X  Y  R  ; в) X  Y  Z ;
г) X  Y  N ; д) X  [1; 0 ]  [ 2; 3 ], Y  R ;
е) X  [  1;   ), Y  [10; 11] ; є) X  (  12 ; 12 ], Y  Z ;
ж) X  Z, Y  Q ;

31
  x, x  0,

4) f ( x)  1, 0  x  1, та:
 x  1, x  1,

а) X  Y  R ; б) X  (; 0), Y  R ;
в) X  (; 0), Y  (0;  ) ; г) X  R  , Y  R ;
д) X  [0; 1], Y  N ; е) X  Y  N ;
є) X  N \ {1}, Y  N ; ж) X  [1;  ), Y  R ;
з) X  (1;  ), Y  (0;  ) ;
5) f ( x)  [ x ] та:
а) X  Y  R ; б) X  R , Y  N ; в) X  Y  Z ;
г) X  { 12  n | n  Z  }, Y  Z ;
6) f ( x)  sin x та:
а) X  Y  R ; б) X  [  2 ; 2 ], Y  [1; 1] ;
в) X  [  ;  ], Y  (0; 1) ; г) X  Y  [0; 1] ;
7) f ( x)  arctg x та:
а) X  Y  R ; б) X  Y  [0; 1] ; в) X  R, Y  (0; 2) ;
 x , x  R \ Q,
8) f ( x )   та:
  x , x  Q,
а) X  Y  R ; б) X  Y  Q ; в) X  Y  R \ Q ;
г) X  Y  [1; 1] ; д) X  Y  [0; 1] ; е) X  Y  [1; 2] ;
9) f ( x )  12 x  1 та:
а) X  Y  R ; б) X  [2; 10], Y  [1; 5] ;
2x
10) f ( x)  та:
3 x
а) X  Y  R ; б) X  Y  R  ;
e x  e x
11) f ( x )  та:
2
а) X  Y  R ; б) X  Y  R  ;
32
 x, x  1,

12) f ( x)   x 2 ,  1  x  4, та:
 2 x , x  4,

а) X  Y  R ; б) X  [1; 4], Y  [1; 2] ;
в) X  Y  R  ; г) X  Y  R  ;
д) X  R  , Y  R ; е) X  Y  Z ;
13) X  Y  R та:
x 1
а) f ( x)  ; б) f ( x )  x 3  x ; в) f ( x )  x  1 ;
x 1
e x  e x
г) f ( x)  x | x | ; д) f ( x )  x 2  sgn x ; е) f ( x )  x .
e  e x
26. Для композиції h  f  g , де f : R  R , g : R  R , знай-
діть область визначення та множину значень, якщо:
1) f ( x)  sgn x та:
а) g (t )  1t ; б) g (t )  1  t 2 ; в) g (t )  t (1  t 2 ) ;
2) g (t )  sgn t та:
а) f ( x )  1  x 2 ; б) f ( x)  x(1  x 2 ) ; в) f ( x)  1  x | x | ;
3) f ( x)  ln x , g (t )  e t ;
4) f ( x )  e x , g (t )  ln t ;
5) f ( x)  sin x , g (t )  arcsin t ;
6) f ( x)  arcsin x , g (t )  sin t ;
7) f ( x)  tg x , g (t )  arctg t ;
8) f ( x)  arctg x , g (t )  tg t ;
9) f ( x)  [ x ] , g (t )  sin t ;
10) f ( x )  x , g (t )  11tt ;
11) f ( x )  x 2 , g (t ) | t | ;
12) f ( x) | x | , g (t )  t 2 ;
13) f ( x)  2 x  | x | , g (t )  23 t  13 | t | .
33
27. З'ясуйте, чи визначена параметрично задана функція
f  
X  Y за допомогою відображень T  X та T  Y , якщо:
1) (t )  sin 2 t ,  (t )  cos 2 t та:
а) T  X  Y  R ; б) T  [0; 2], X  Y  [0; 1] ;
в) T  [0; 2 ], X  Y  [0; 1] ; г) T  [6; 13
2
], X  Y  [0; 12 ] ;
1 t 1
2) (t )  , (t )  та:
1 t 1 t2
а) T  X  Y  R ; б) T  R , X  Y  R  ;
в) T  R  , X  Y  R ; г) T  [2; 3], X  R , Y  [0; 1] ;
д) T  [0; 1)  (1;  ), X  R \ {1}, Y  R  \ { 12 } ;
1 1
3) (t )  t  , (t )  t  2 та:
t t
а) T  X  Y  R ; б) T  (; 0), X  Y  R ;
в) T  (; 0), X  (;  2), Y  R ;
г) T  (0;), X  Y  (2;  ) ;
д) T  [ 1; 1], X  ( ;  2]  [ 2;   ), Y  R  ;
е) T  (0;  ), X  Y  R ; є) T  [ 1; 0), X  R , Y  R  ;
4) (t )  sin t , (t )  cos t та:
а) T  X  Y  R ; б) T  X  Y  [0; 1] ;
в) T  [0; 2 ], X  Y  [1; 1] ; г) T  [0; 2 ], X  Y  [0; 1] ;
5) (t )  t  sin t , (t )  1  cos t та:
а) T  X  Y  R ; б) T  X  Y  R  ;
в) T  X  Y  [0; 2] ; г) T  X  Y  [0; 2 ] ;
6) (t )  2t  | t | ,  (t )  5t 2  4t | t | та:
а) T  X  Y  R ; б) T  X  Y  [0; 1] ;
7) (t )  sh t , (t )  ch t та:
а) T  X  Y  R ; б) T  X  Y  R  ;
34
в) T  X  Y  R  ; г) T  X  R  , Y  R  ;
8) (t )  sin 3 t ,  (t )  cos 3 t та:
а) T  X  Y  R ; б) T  X  Y  [0; 2] ;
в) T  [ 2 ; 0], X  [0; 1], Y  [1; 0] ;
г) T  [0; 2 ], X  Y  [0; 1] ;
9) (t )  t 2et , (t )  ln t , T  X  (0;  ), Y  R ;
10) (t )  t (1  t 2 ) ,  (t )  e t , T  ( 0; 23 ), X  Y  R .
F
28. Для відображення X  Y { 0} знайдіть звуження функції
F на множину X1  Y1  X  Y , яке визначає неявно задану фу-
f
нкцію X 1  Y1 , що задовольняє умову F ( x, f ( x) )  0 , якщо:
1) F ( x, y )  x 2  y 2  c та:
а) c  0 , X  Y  R ; б) c  1 , X  Y  R ;

в) c  1 , X  R , Y  R ; г) c  4 , X  (2; 0), Y  (0; 2) ;
2) F ( x, y )  y  | y |  x  | x | c та:
а) c  0 , X  Y  R  ; б) c  0 , X  Y  R  ;
в) c  1 , X  Y  R ; г) c  1 , X  Y  [1; 1] ;
д) c  0 , X  Y  [2; 3] ;
3) F ( x, y )  x  y 3  y  c та:
а) c  0 , X  Y  R ; б) c  1 , X  Y  R ;
4 2
4) F ( x, y )  x  y  2 y  c та:
а) c  1 , X  Y  R ; б) c  1 , X  Y  R ;
в) c  0 , X  R , Y  [1;  ) ;
г) c  0 , X  [1; 1], Y  [0; 1] ;
5) F ( x, y )  x  y  c та:
а) c  0 , X  Y  R  ; б) c  1 , X  Y  [0; 1] ;
в) c  2 , X  Y  [1; 4] ; г) c  4 , X  [1; 9], Y  [4; 16] ;
35
6) F ( x, y )  sin x  sin y  c та:

а) c  0 , X  Y  R ; б) c  0 , X  Y  [ 0; 2
];
в) c  0 , X  Y  [  2 ; 
2
]; г) c  1 , X  [0; 2 ], Y  [ 2 ;0] ;
7) F ( x, y ) | x |  | y | c та:
а) c  1 , X  Y  [0; 1] ; б) c  2, X  Y  [  2; 0 ] .
F
29. Для відображення X  Y { 0} знайдіть явний вигляд фу-
f
нкції X Y , що задовольняє умову F ( x, f ( x) )  0 , якщо:
1) F ( x, y )  cos x  sin y , X  [; 2] та:
а) Y  [ 32 ; 5
2
]; б) Y  [ 2 ; 3
2
];
2) F ( x, y )  sin x  cos y , X  [ 32 ; 5
2
] та Y  [4; 5] ;
3) F ( x, y )  x 2  y 2  8 x  6 y , X  [  2; 8 ] та Y  [1; 4] ;
4) F ( x, y )  min{ x; y }  1 , X  (1;  ) та Y  [0;  ) .

36
Розділ 4
УПОРЯДКОВАНІ ПРОСТОРИ

Короткі теоретичні відомості

Нехай задано множину M . Для деяких упорядкованих пар


(a; b) , де a, b  M , визначимо бінарне відношення   M  M ,
яке задовольняє такі аксіоми:
1) a M (a; a)   (рефлективність);
2) якщо (a; b)   та (b; a)   , то a  b (антисиметричність);
3) якщо (a; b)   та (b; c)   , то (a; c)   (транзитивність).
У такому випадку бінарне відношення  називають відно-
шенням часткового порядку, що задане на множині M . Упоряд-
ковану пару   (M ; ) називають частково упорядкованим
простором. Елементи множини M називають елементами (точ-
ками) частково упорядкованого простору. Точки a, b  M нази-
вають порівнянними, якщо вони перебувають у відношенні  ,
тобто або (a; b)   , або (b; a)   , інакше – непорівнянними.
Якщо частково упорядкований простір не містить непорівнян-
них елементів, то він називається лінійно упорядкованим прос-
тором, або просто упорядкованим простором. Разом з позначен-
ням (a; b)   також уживають позначення a  b .
Визначимо в частково упорядкованому просторі  відношен-
ня  (узагальнення відношення "  " – менше) таким чином:

def
(a; b)    (a; b)    a  b .
Нехай   (M ; ) – частково упорядкований простір, X –
непорожня підмножина множини M . Елемент xmax  X
37
xmin  X  називають найбільшим (найменшим) елементом
множини X , якщо x X x  xmax  xmin  x . Елемент x  M
( x  M ) називають мажорантою (мінорантою) множини X ,
якщо x X x  x x  x . Якщо множина має мажоранту (мі-
норанту), то її називають обмеженою зверху (знизу). Якщо
множина одночасно обмежена зверху та знизу, то її називають
обмеженою.
Найменшу з мажорант множини X , якщо вона існує, нази-
вають верхньою гранню множини X , або супремумом, і позна-
чають sup X . Аналогічно найбільшу з мінорант множини X ,
якщо вона існує, називають нижньою гранню множини X , або
інфімумом, і позначають inf X .
Упорядкований простір  називають повним, якщо в ньому
кожна непорожня обмежена зверху множина має супремум. У
повному упорядкованому просторі кожна непорожня й обмеже-
на знизу множина має інфімум.
Визначимо в упорядкованому просторі   (M ; ) для зада-
них точок a, b  M такі спеціальні множини:
сегмент [ a; b ]  { x  M | a  x  x  b} ;
 
інтервал ( a; b )  { x  M | a  x  x  b} ;

півінтервали [ a; b )  { x  M | a  x  x  b} та
( a; b ]  { x  M | a  x  x  b} ;

промені: { x  M | a  x } , { x  M | a  x} , { x  M | x  b} та
{ x  M | x  b} .
Нехай x0 – не найбільший і не найменший елемент множини M
в упорядкованому просторі   (M ; ) . Множину O( x0 ) назива-
ють околом точки x0 , якщо a, b  M : x0  (a; b)  O( x0 ) . Якщо
x0 – найбільший (найменший) елемент множини M , то множи-

38
ну O( x0 ) називають околом точки x0 , якщо a  M :
(a; x 0]  O( x0 )  b M : [ x0; b )  O( x0 )  .
Множину G в упорядкованому просторі   (M ; ) назива-
ють відкритою, якщо вона або порожня, або є околом кожної
своєї точки. Точку x0  M називають внутрішньою точкою
множини E , якщо ця множина є околом точки x0 . Сукупність
усіх внутрішніх точок множини E називають внутрішністю
множини і позначають int E .
Множину F в упорядкованому просторі   (M ; ) назива-
ють замкненою, якщо її доповнення CF відкрите. Точку x0  M
називають точкою дотику (дотикання) множини E , якщо для
будь-якого околу O( x0 ) точки x0 виконується умова
O( x0 )  E   . Сукупність усіх точок дотику множини E нази-
вають замиканням множини і позначають cl E .
Множину A в упорядкованому просторі   (M ; ) назива-
ють щільною в множині B , якщо B  cl A . Множину, яка щіль-
на в множині M , називають скрізь щільною. Множина A ніде
не щільна в просторі  , якщо вона не щільна в жодній відкри-
тій множині B   цього простору.
Відношення часткового порядку  певною мірою узагаль-
нює відношення "  " (менше або дорівнює) для чисел на дійсній
осі, а тому поряд з позначенням (a; b)   або a  b будемо
вживати також позначення a  b , навіть якщо йдеться не про
відношення "  " для дійсних чисел, за умови, що це позначення
не викличе плутанини.
Так само, якщо не буде виникати плутанина, промені
{ x  M | a  x} , { x  M | a  x} , { x  M | x  b} та { x  M | x  b}
будемо позначати відповідно через [ a,   ) , ( a,   ) , (  , b ]
та (  , b ) .

39
Якщо позначення відношення часткового порядку  заміни-
мо на позначення "  ", то протилежне відношення  1 познача-
тимемо символом "  ".

Задачі

30. Перевірте, чи справджуються такі твердження.


1) Якщо i , i  N – сукупність відношень часткового по-
рядку, що визначні на M , то також відношенням часткового
порядку на M буде відношення  , де:
 
а)   1   2 ; б)   1  2 ; в)    i ; г)    i ;
i 1 i 1

д)   1 \ 2 ; е)   1 2 ; є)   11 ; ж)   1   2 .
2) Якщо 1 ,  2 – відношення часткового порядку, що ви-
значні на M1, M 2 , то відношенням часткового порядку на
M1  M 2 буде відношення  , якщо
a  ( a1, a2 )  M1  M 2 , b  (b1, b2 )  M1  M 2 та:
а) a  b  a1 1 b1  a2  2 b2 ;
б) a  b  a1 1 b1  b2  2 a2 ;
в) a  b  a1 1 b1  (a1  b1  a2 2 b2 ) ;
г) a  b  a1 1 b1  a2 2 b2  (a1  b1  a2  b2 ) .
3) Якщо L – множина всіх прямих на координатній площи-
ні XOY , то відношення  є відношенням часткового порядку
на L , де m, n  L та:
а) m n  m || n ;
б) m n  m n ;
в) m n  m  n ;
г) m n  k1  k2 , де прямі m, n відповідно задаються
рівняннями y  k1x та y  k2 x ;

40
д) m n  k1  k2  b1  b2 , де прямі m, n відповідно за-
даються рівняннями y  k1x  b1 та y  k2 x  b2 .
4) Якщо у п. 1)–3) цієї задачі утворене відношення  є від-
ношенням часткового порядку, то воно також є відношенням
лінійного порядку за умови, що всі задані відношення i , i  N
є відношеннями лінійного порядку.
31. Для наведених нижче упорядкованих пар   (M ; ) , де
M – множина, а  – визначене на M  M бінарне відношення,
з'ясуйте, чи буде ця множина лінійно упорядкованим або част-
ково упорядкованим простором. В останньому випадку вкажіть
пару непорівнянних елементів простору. Тут вважаємо, що
a, b  M та:
1) M  R та:
а) a  b  a  b ; б) a  b  a  b ;
в) a  b  a  b ; г) a  b  a  b ;
д) a  b  ab  0 ; е) a  b  [a]  [b] ;
2) M  R  R ( a  (a1, a2 ), b  (b1, b2 ) ) та:
а) a  b  a1  b1 ; б) a  b  a1  b1  a2  b2 ;
в) a  b  a1  b1  a2  b2 ; г) a  b  a1  b1  a2  b2 ;
д) a  b  (a1  b1 )  (a1  b1  a2  b2 ) ;
е) a  b  a1  a2  b1  b2 ;
є) a  b  max{a1, a2 }  max{b1, b2 } ;
ж) a  b  a1  a2  b1  b2 ; з) a  b  a1  b1  a2  b2 ;
3) M  N та:
а) a  b  a  b ; б) a  b  a  1  b ;
в) a  b  a  an an1...a2 a1 , b  bmbm1...b2b1 , nm та
ai  bi , i  1, n ;
г) a  b  a  2 n a1 , b  2m b1 , a1, b1 – непарні та a1  b1 ;
д) a  b  a  2 n a1 , b  2 m b1 , a1, b1 – непарні, n  m та
a1  b1 ;
41
4) M  Z та:
а) a  b  a  b ; б) a  b  | a |  | b | ;
 a  b, якщо a, b  0,

в) a  b   a  b, якщо a, b  0,
a  b, якщо a  0  b;

5) M  exp X , де X – деяка множина, та:
а) a  b  a  b ; б) a  b  ab   ;
в) a  b  a  b   ; г) a  b  a  Сb  Х ;
6) M  {10n | n  N} та:
а) a  b  a  b ; б) a  b  b  a ;
в) a  b  кількість дільників a не більше кількості ді-
льників b ;
г) a  b  кількість цифр числа a не більше кількості
цифр числа b ;
7) a  b  a  b та:
а) M  { (, ) |   } ; б) M  {[0, ]|   0} ;
в) M  { (,  ) |   R } .
32. З'ясуйте, чи буде в упорядкованому просторі   (M ; )
множина X обмеженою зверху, знизу; знайдіть (у разі їх існу-
вання) для цієї множини найбільший і найменший елементи,
мажоранту, міноранту, супремум та інфімум, якщо:
1) M  [0; 1] , a  b  a  b , a, b  M та:
а) X  (0; 1) ; б) X  [0; 12 ) ; в) X  (0; 14 ] ; г) X  [  13 ; 13 ] ;
д) X  {1}  (0; 1) ; е) X  { 12 , 12 }  [ 13 ; 13 ] ;
є) X  { 1n | n  N } ; ж) X  [ 1; 1]  Q ;
з) X  [ 1 ; 0]  (R \ Q) ; и) X  { ( 12 )n | n  N } ;
2
і) X  { 12  21n ,  14  41n | n  N } ;
2) M  (0; 2) , a  b  a  b , a, b  M та:

42
а) X  (0; 1] ; б) X  [ 12 ; 32 ] ; в) X  { 1n | n  N } ;
г) X  [ 12 ; 32 ]  (R \ Q) ; д) X  [ 1 ; 1]  ( R \ Q) ;
3
е) X  [ 12 ; 1)  Q ; є) X  [1; 2 ) ; ж) X  {1} ;
3) M  R  , a  b  a  b , a, b  M та:
а) X  (0;  ) ; б) X  N ; в) X  { 1n | n  N } ;
 
г) X  [n; n  1 ]; д) X   ( 2  1n ; 3  1n ] ;
2n
n1 n1
 
е) X   ( 1n ; 10  1n ] ; є) X   ( 5  21n ; 8  1 );
n2
n1 n1

ж) X   (1  n1 ; 3  1n ] ; з) X  { 0; 1; 5; 6} ;
n1
4) M  Q , a  b  a  b , a, b  M та:
а) X  Z ; б) X  (; )  Q ; в) X  (; 2 )  Q ;
5) M  N , a  b  b  a , a, b  M та:
а) X  {1; 2; ...; 10} ; б) X  { 2n | n  N} ;
в) X  { 2n  3m | n, m  N} ; г) X  { 2; 4; 8; 16} ;
n m
д) X  { 2  5 | n  0, 5, m  0, 10} ;
е) X  { 2; 3; 4; 5} ; е) X – множина простих чисел;
6) M  exp{1; 2; ...; 10} , a  b  a  b , a, b  M та:
а) X  {1; 2; ...; 9} ; б) X  {1}; { 2}; ...; { 9}  ;
в) X  {1; 2}; {1; 3}; ...; {1; 10}; { 2; 3}; { 2; 4}; ...; { 9; 10} ;
г) X  {1}; {1; 2}; {1; 2; 3}; ; ...; {1; 2; ...; 10}  ;
д) X  {5; 6};{ 6; 7 }  ; е) X  M \ {1} ;
7) M  [10; 10 ]  [10; 10 ] , a  b  a1  b1  a2  b2 ,
a  (a1; a2 ) , b  (b1; b2 ) , a, b  M та:
а) X  [ 0; 1]  [ 3; 4 ] ; б) X  [ 0; 1)  ( 3; 4 ] ;
43
в) X  [ 0; 1)  [ 3; 4 ) ; г) X  {1; 2}, {2; 1}  ;
д) X  (1; 3 )  ( 3; 6 )  { (0; 0), (2; 8 )} ;
8) M  R  R , a  b  (a1  b1 )  (a1  b1  a2  b2 ) ,
a  (a1; a2 ) , b  (b1; b2 ) , a, b  M та:
а) X  [ 0; 2 ]  [ 3; 6 ] ; б) X  [ 0; 2 )  ( 3; 6 ] ;
в) X  {( x, y) | 0  x  1, 0  y  1  x } ;
г) X  {( x, y) | 0  x  1, 0  y  x } ;
д) X  {( x, y) | | x |  | y | 2} ;
е) X  { ( x, y ) | 1  x  y  2}  R   R  ;
є) X  N N ; ж) X  R {0} ;
9) M  {[ x;  ) | x  R } , a  b  a  b , a, b  M та:
а) X  {[n;  ) | n  N} ; б) X  {[ 1n ;  ) | n  N } ;
в) X  {[(1)n n;  ) | n  N } ;
10) M  R , a  b  a  b , a, b  M та:

а) X   [0; 1]  (R \ Q)   [ 2 ; 3 ]  Q ; 
 
б) X  [n;  ) ; в) X  [0,11
 ...1; 0, 99
...
9 ] ;
n1 n1 n n
2
г) X  { n3 | n  N} ; д) X  { nn1 | n  N} ;
2n 1
( 1)n 1
е) X  { n
| n  N } ; є) X  {sin n | n  Z } ;
ж) X  { cos n | n  Z } ; з) X  { sup m
mn
n
| n  Z } ;
mN
m n 
и) X  { inf | nZ };
mN mn

і) X – множина периметрів правильних 2n -кутників, що


вписані в коло радіусом 1, n  2 ;
ї) X – множина периметрів правильних 3 2n -кутників, що
описані навколо кола радіусом 1, n  1 .

44
33. Які з наведених упорядкованих просторів   (M ; ) є
повними, якщо:
1) a  b  a  b , a, b  M та:
а) M  R ; б) M  [0; 1] ; в) M  (0; 1) ; г) M  R \ Q ;
д) M  Q ; е) M  N ; є) M  [0; 1)  (1; 2 ] ;
2) a  b  b  a , a, b  M та:
n
а) M  N ; б) M  { 2 | n  N} ;
в) M  {3n | n {1; 2; ...; 100} } ;
г) M  Z ; д) M  {1; 2; 3; ...; 100} ?
34. У лінійно упорядкованому просторі   (M ; ) для елеме-
нтів p, q  M визначте множини [ p, q] , [ p, q) , ( p, q] , ( p, q) ,
(, q] , (, q) , [ p,  ) та ( p,  ) , якщо:
1) a  b  a  b , a, b  M , p  14 , q  54 та:
а) M  R ; б) M  [0; 1] ; в) M  (0; 1) ;
2) a  b  b  a , a, b  M , p  4, q  32 та:
а) M  { 2n | n  Z } ; б) M  { 2n | n {1; 2; 3; ...; 10} } ;
3) a  b  (a1  b1 )  (a1  b1  a2  b2 ) , a  (a1; a2 ) ,
b  (b1; b2 ) , a, b  M , p  (1; 3), q  (2; 4) та:
а) M  R  R ; б) M  [0; 9]  [0; 7] .
35. У повному упорядкованому просторі   (M ; ) доведіть
твердження.
1) Довільна множина X  M має властивість:
а) якщо у множині X існує найбільший елемент xmax , то
sup X  xmax ;
б) якщо у множині X існує найменший елемент xmin , то
 inf X  xmin ;
в) якщо b  M : x  X має місце умова x  b , то
sup X  b ;

45
г) якщо b  M : x  X має місце умова x  b , то
inf X  b ;
д) якщо X обмежена зверху, то x  sup X тоді й тільки то-
ді, коли x – одночасно мажоранта та точка дотику множини X ;
е) якщо X обмежена знизу, то x  inf X тоді й тільки тоді,
коли x – одночасно міноранта та точка дотику множини X .
2) Довільні множини   X  Y  M мають властивість:
а) якщо множина Y обмежена зверху, то sup X  sup Y ;
б) якщо множина Y обмежена знизу, то inf X  inf Y .
36. У лінійно упорядкованому просторі   (M ; ) для мно-
жини X  M з'ясуйте, чи буде вона відкритою, замкненою; по-
будуйте cl X та int X ; наведіть принаймні один окіл для елеме-
нтів x, y  X , якщо:
1) M  { 2n | n  Z } , a  b  b  a , a, b  M , та:
а) X  {1; 2; 4; 16; 128} , x  4 , y  128 ;
б) X  {1; 2; 4} , x  1 , y  2 ;
2) M  R  R , a  b  (a1  b1 )  (a1  b1  a2  b2 ) ,
a  (a1; a2 ) , b  (b1; b2 ) , a, b  M , та:
а) X  [0; 4]  [2; 9] , x  (0; 2) , y  (1; 3) ;
б) X  (1; 1)  R , x  (0; 2) , y  (0; 3) .

46
Розділ 5
ВЛАСТИВОСТІ ДІЙСНОЇ ПРЯМОЇ

Короткі теоретичні відомості

Визначимо на дійсній осі канторові множини K3 та K10 . Роз-


іб'ємо сегмент [ 0; 1] на три рівні частини й видалимо середню з
них як інтервал, тобто проміжок ( 13 ; 23 ) . Кожний із двох промі-
жків, що утворилися, знову ділимо на три рівні частини й вида-
ляємо середні з них як інтервали – і так до нескінченності. На
кожному кроці кожний із сегментів, що утворилися на попере-
дньому кроці, ділимо на три рівні частини та середні видаляємо
як інтервали. Точки сегмента [ 0; 1] , що залишилися не видале-
ними, утворюють канторову множину K3 . Аналогічно будуємо
множину K10 , для цього ділимо сегмент [ 0; 1] на десять рівних
частин і видаляємо l -ту з них як інтервал l {1, 2, ..., 10} . Піс-
ля цього кожний із дев'яти проміжків, що залишилися, знову
ділимо на десять рівних частин і видаляємо l -ті з них як інтер-
вали – і так до нескінченності. Точки сегмента [ 0; 1] , що зали-
шилися не видаленими, утворюють канторову множину K10 .
Побудуємо розширення множини дійсних чисел. Позначимо
через R множину, яка складається з множини дійсних чисел R
та двох символів {  ;  } . Продовжимо відношення лінійного
порядку "  " із множини R на цю множину R таким чином:
x  R    x   . Упорядкована пара ( R,  ) називається
розширеною числовою (дійсною) прямою.

47
Для елементів множини R визначимо основні дії таким чином:
x, y  R дії x  y , x  y , x  y та x : y (остання при y  0 )
мають той самий зміст, який вони мали на дійсній прямій R ;
 x  R ()  x  x  ()   ,
()  x  x  ()   ;
 x  R ()  x  x  ()   ,
()  x  x  ()   ;
 x  R
  , якщо x  0,
(  )  x  x  (  )  
 , якщо x  0,
 , якщо x  0,
(  )  x  x  (  )  
 , якщо x  0;
 , якщо x  0,
 x  R ( ) : x  
 , якщо x  0,
 , якщо x  0,
(  ) : x  
 , якщо x  0;
 x  R x : ()  x : ()  0 .
Лінійний упорядкований простір ( R,  ) є повним, елементи
{  ;  } відіграють роль найменшого та найбільшого елементів,
а тому кожна множина в цьому просторі обмежена й має супремум
та інфімум. Якщо множина X  R обмежена зверху (знизу) у про-
сторі ( R,  ) , то sup X  R inf X  R  . Якщо множина X  R
не обмежена зверху (знизу) у просторі ( R,  ) , то, розглядаючи її в
просторі ( R,  ) , матимемо, що sup X   inf X   .
def
Множина U  O() називається околом "   "  a  R :
(a;  )  U .
def
Множина U  O() називається околом "   "  a  R :
(; a)  U .
48
Задачі

37. Для заданої множини A  R :


1) з'ясуйте, чи буде вона околом точки x1  0 , точки x2  12 ,
точки x3  1 ;
2) з'ясуйте, чи буде множина A околом   , околом   ;
3) побудуйте cl A та int A ;
4) з'ясуйте, чи буде множина A замкненою, відкритою;
5) з'ясуйте, чи буде множина A скрізь щільною, ніде не
щільною, якщо:
а) A  ( ; 1] ; б) A  N ; в) A  [0; 1] ; г) A  [0; 32 ) ;
д) A  Q ; е) A  R \ Q ; є) A  ( 12 ;   ) ;
ж) A  [0; 12 )  ( 12 ; 1] ; з) A  { 1n | n  N } ;

и) A  [1; 1] \ { 1n | n  N } ; і) A  [2n  1; 2n] ;
n1
 
ї) A   (n;  ) ; й) A  [n  31 ; n  1  41 ) ;
n n
n 1 n0

к) A  R \ { 12  1
4n
| n  N} ; л) A   [  1n ; 1  1n ] ;
n 1

м) A   ( 1n ; n) ; н) A  R \ N ; о) A  (R  \ Z)  Q ;
n 1
 
п) A  R \ { (2) n | n  N} ; р) A   ( n; n] ;
n 1 n 1
 
с) A  [ 22nn12 ; 22nn1 ] ; т) A  [ 12  nn1 ; 12  nn1 ) ;
n 1 n 1
у) A  (R \ Q)  (; 12 ]  Q \ ( 12 ;  ) ;
ф) A  { sin n | n  N } ; х) A  { sin n | n  N } ;
ц) A  {| cos n | | n  N } ; ч) A  { tg n | n  N } ;

49

ш) A  { arctg n | n  N } ; щ) A   [ | sin n |; | cos n |] ;
n 1
ю) A  K3 ; я) A  R \ K10 .
38. Для канторових множин K 3 та K10 (вважаємо, що вида-
ляємо шості проміжки при побудові множини K10 ):
1) опишіть точки проміжку [0; 1] , які:
а) видаляються на n -му кроці при побудові цих множин;
б) належать канторовим множинам;
2) з'ясуйте, які з наведених точок x належать цим множинам:
а) x  0 ; б) x  13 ; в) x  35 ; г) x  27
25
; д) x  14 ;
е) x  0, (123) ; є) x  0, (1) ; ж) x  1
; з) x    3 ;
2
3) знайдіть:
а) сумарну довжину проміжків, що видаляються при побудо-
ві канторових множин;
б) ( a; b)  [0; 1] знайдіть проміжок (; )  (a; b)  CK10 ;
в) ( a; b)  [0; 1] знайдіть проміжок (; )  (a; b)  CK 3 ;
4) доведіть, що:
а) ці множини замкнені;
б) ці множини мають потужність континуум;
в) ці множини ніде не щільні на R ;
г) властивості множин, що описані в п. 3) та 4), не змінять-
ся, якщо при побудові канторової множини K3 видаляти пер-
ший (третій) проміжок, а при побудові канторової множини K10
– будь-який інший (а не шостий) проміжок розбиття;
д) для кожного z  [0; 2] існують x, y  K 3 , для яких
x y  z;
е) для кожного z  [0; 1] існують x, y  K 3 , для яких
x y  z.
39. Перевірте твердження:
1) множина A \ B буде відкритою або замкненою, якщо:
а) A, B – відкриті; б) A, B – замкнені;
50
в) A – відкрита, B – замкнена;
г) A – замкнена, B – відкрита;
2) завжди замкненою є множина, що дорівнює:
а) cl A , де A – довільна множина;
б) перетину скінченної кількості замкнених множин;
в) перетину зліченої кількості замкнених множин;
г) об'єднанням скінченної кількості замкнених множин;
д) об'єднанням зліченної кількості замкнених множин;
3) завжди відкритою є множина, що дорівнює:
а) int A , де A – довільна множина;
б) перетину скінченної кількості відкритих множин;
в) перетину зліченної кількості відкритих множин;
г) об'єднанням скінченної кількості відкритих множин;
д) об'єднанням зліченної кількості відкритих множин;
4) множина відкрита тоді й тільки тоді, коли вона або поро-
жня, або збігається з R , або є диз'юнктним об'єднанням промі-
жків, серед яких не більше двох можуть бути променями, а всі
інші – інтервалами;
5) замиканням множини A є:
а) найменша замкнена множина, що містить множину A ;
б) перетин усіх замкнених множин, що містять множину A ;
в) об'єднання всіх замкнених множин, що містяться у мно-
жині A ;
6) внутрішністю множини A є:
а) найбільша відкрита множина, що міститься у множині A ;
б) перетин усіх відкритих множин, що містять множину A ;
в) об'єднання всіх відкритих множин, що містяться у мно-
жині A ;
7) множина A ніде не щільна тоді й тільки тоді, коли:
а) ( a; b)  R (; )  ( a; b) : (; )  A   ;
б) для довільної непорожньої відкритої множини F  R
існує непорожня відкрита підмножина G  F : G  A   ;
в) для довільної непорожньої множини F  R існує непо-
рожня підмножина G  F : G  A   ;
г) множина CA скрізь щільна;
51
8) існують множини A, B , для яких виконуються умови:
а) [a; b]  A  B та A, B – замкнені;
б) [a; b]  A  B та A, B – незамкнені;
9) якщо A  B , то:
а) intA  intB ; б) clA  clB ;
10) якщо clA  clB , то:
а) intA  intB ; б) A  B ;
11) якщо intA  int B , то:
а) A  B ; б) clA  clB ;
12) для довільної замкненої множини A існує множина B
така, що справджується рівність A  cl (int A) ;
13) для довільної відкритої множини A існує множина B
така, що справджується рівність A  int (cl A) ;
14) для довільної множини A рівність: A  int (cl A) справ-
джується тоді й тільки тоді, коли CA  cl (int CA) ;
15) кожна нескінченна замкнена множини є замиканням де-
якої своєї зліченної підмножини;
16) для відкритої множини A та для деякої множини B та-
кої, що A  B   , справджується рівність A  cl B   ;
17) для замкненої множини A та для деякої множини B та-
кої, що A  B  R , справджується рівність A  int B  R ;
18) для обмеженої відкритої множини A існує інтервал
( a; b ) , для якого не існує іншого інтервалу (c; d ) такого, щоб
справджувалася умова ( a; b)  (c; d )  A ;
19) якщо для будь-яких двох точок x  y , що належать мно-
жині A , існує точка z  A , для якої x  z  y , то множина cl A
містить принаймні одну внутрішню точку;
20) якщо замкнені множини F1 , F2 не перетинаються, то іс-
нують відкриті множини G1 , G2 , для яких справджуються умо-
ви G1  G2   , F1  G1 та F2  G2 ;
21) довільна замкнена множина без внутрішніх точок є ніде
не щільною.
52
40. Перевірте, чи справджується для наведених двох множин
X , Y одна з трьох умов: X  Y , X  Y  X  Y чи
X  Y  X  Y , де:
1) X  cl ( A  B); Y  cl A  cl B ;
 
2) X  cl  Ai ; Y   cl Ai ;
i 1 i 1
3) X  cl ( A  B); Y  cl A  cl B ;
4) X  int ( A  B); Y  int A  int B ;
 
5) X  int  Ai ; Y   int Ai ;
i 1 i 1
6) X  int ( A  B); Y  int A  int B .
7) X  A; Y  cl (int A) , де:
а) A – замкнена; б) A – відкрита;
8) X  A; Y  int (cl A) , де:
а) A – замкнена; б) A – відкрита;
9) X  int (cl (int A)); Y  int A ;
10) X  cl (int (cl A)); Y  cl A ;
11) X  C (int A); Y  cl ( CA) ;
12) X  C (cl A); Y  int (CA) ;
13) X  int (int A); Y  int A ;
14) X  cl(cl A); Y  cl A ;
15) X  int A  cl (CA), Y  R ;
16) X  int (CA)  cl A, Y  R .
41. Побудуйте, якщо це можливо:
1) a; b  R – замкнені множини ( An ) , n  N , для яких
справджується рівність:
  
а) [ a; b ]   An ; б) [a; b]   An ; в) (a; b)   An ;
n 1 n 1 n 1
  
г) ( a; b)   An ; д) [ a; b )   An ; е) [ a; b)   An ;
n 1 n 1 n 1
53
  
є) ( a;   )   An ; ж) [a;  )   An ; з) [a; b]   An ;
n 1 n 1 n 1
  
и) ( a; b)   An ; і) ( a; b]   An ; ї) K 3   An ;
n 1 n 1 n 1
2) непорожні множини ( An ) , n  N , що задовольняють умо-
ву n  N An1  An , An1  An , а також:

а) n  N An – обмежені, замкнені та  An   ;
n 1

б) n  N An – обмежені, відкриті та  An   ;
n 1

в) n  N An – необмежені та  An   ;
n 1

г) n  N An – необмежені та  An  [a; b] , де a; b  R ;
n 1

д) n  N An – необмежені та  An – необмежена;
n 1
3) послідовність множин ( An ) , n  N , що задовольняють
умову:
а) n  N An  An1 , An – відкриті, (0; 1) 
 An

і  An  (0; 1) ;
n 1
б) n  N An  intAn1 , An – замкнені, (0; 1) 
 An

і  An  (0; 1) ;
n 1
в) An – замкнені, перетин будь-якої скінченної сукупності

множин з послідовності ( An ) непорожній і  An   ;
n 1

54
г) An – відкриті, перетин будь-якої скінченної сукупності

множин з послідовності ( An ) непорожній і  An   ;
n 1
4) множину A , для якої:
а) clA  intA ;
б) усі підмножини A є відкритими;
в) усі підмножини A є замкненими;
5) множину A , для якої наведене включення є строгим:
а) cl (int A)  A ; б) cl (int A)  clA ; в) cl (int A)  A ;
г) int (cl A)  intA ; д) int (cl A)  A ; е) cl (int A)  int(clA) ;
є) int (cl A)  A ; ж) cl (int A)  int(clA) ;
6) множини A, B , для яких A  B  R , але:
а) int A  int B  R ; б) int A  B  R ; в) int A  cl B  R ;
7) найбільшу кількість попарно різних множин, яку можна
отримати із заданої множини A за допомогою операцій взяття
замикання та доповнення (ці операції можна знову застосовува-
ти з утвореними множинами).

55
Розділ 6
ВЛАСТИВОСТІ ЧИСЛОВИХ ФУНКЦІЙ
ТА ЇХНІ ГРАФІКИ

Короткі теоретичні відомості

Розглянемо властивості функцій дійсного аргументу, тобто


відображень типа f : R  R .
Функцію, що визначено на множині X , називають парною,
якщо x  X виконується рівність f ( x)  f ( x) ; непарною, як-
що x  X виконується рівність f ( x)   f ( x) .
Функцію f : R  R називають T -періодичною, де T  0 ,
якщо виконується умова: x  D f f ( x)  f ( x  T )  f ( x  T ) .
Число T називають періодом функції. Якщо для деякого T  0
функція є T -періодичною, то її називають періодичною.
Функцію f : R  R називають неспадною (зростаючою) на мно-
жині X  D f , якщо x1 , x2  D f з умови x1  x2 випливає умова
f ( x1 )  f ( x2 )  f ( x1 )  f ( x2 )  ; незростаючою (спадною) на мно-
жині X  D f , якщо x1 , x2  D f з умови x1  x2 випливає умова
f ( x1 )  f ( x2 )  f ( x1 )  f ( x2 )  . Усі такі функції називають моно-
тонними (строго монотонними) на множині X  D f (рис. 1).
Декартову (прямокутну) сис-
тему координат на площині ви- P
значають двома взаємно перпен- r
дикулярними осями з визначе-
ними на них одиницями вимірю- 

вання, які перетинаються в точці


O – початку координат. Кожній O A
Рис. 1
56
точці P на площині відповідає упорядкована пара чисел ( x; y)
– координати точки (абсциса та ордината). Точку P при цьому
позначають P( x; y) .
Для визначення полярної системи координат на площині
обирають точку O – початок координат і промінь OA – поляр-
ну вісь. Полярні координати точки P на площині – це упоряд-
кована пара чисел (r; ) . Координата r називається полярним
радіусом точки й визначається як відстань від точки P до поча-
тку координат OP , координата  – полярний кут, який визна-
чається величиною кута (з урахуванням знака), на який треба
повернути полярну вісь до збігу з променем OP (рис. 2). Зазна-
чимо, що для кожної точки r  0 при цьому значення r  0 від-
повідатиме тільки початку
координат точці O . Поляр- Y
ний кут для точки O вва- P
y
жають невизначеним. Поля-
рний кут довільної точки,
r
відмінної від початку коор-
динат, визначається неодно-
значно. Зрозуміло, що поля- 
X
рні координати (r; ) та
O x
(r;   2 n) n  Z визна-
Рис. 2
чають ту саму точку, при
цьому полярний кут може
бути від'ємним.
Якщо сумістити дві системи координат – декартову та поля-
рну – таким чином, щоб їхні центри збіглися, а полярна вісь су-
містилась із додатним напрямком осі абсцис (рис. 2), то мати-
мемо такий зв'язок між полярними й декартовими координатами
тієї самої точки P ( x; y) та (r; ) : x  r cos  , y  r sin  та
y
r  x 2  y 2 , tg   x .

57
Задачі

42. Для наведених функцій f : R  R з'ясуйте, які з них є


парними, які непарними, які не належать до жодного з цих ти-
пів, якщо:
2 2
1) f ( x)  5x  x5 ; 2) f ( x)  (3  x) 5  (3  x) 5 ;
3x  3 x 1 x
3) f ( x)  ; 4) f ( x)  log2 ;
2 1 x
5) f ( x)  ln x  1  x 2 ; 3
 6) f ( x)  1  x3 ;
 
7) f ( x)  3
x5
 x46  x3 5  x46 ; 8) f ( x)  21sin x  21sin x ;
9) f ( x) | sin x  2 | ; 10) f ( x)  2tg | x| ;
2
11) f ( x)  log3 x ; 12) f ( x) | tg x |  cos x ;
3 1 x cos x
13) f ( x)  x  ln ; 14) f ( x)  ;
1 x | sin x |  | ctg x |
15) f ( x)  sin x  x 2 ; 16) f ( x)  x | sin x | ;
17) f ( x)  log2 sin x ; 18) f ( x)  log3 cos x ;
19) f ( x)  x5  arcsin x ; 20) f ( x)  x 2  arccos x ;
21) f ( x)  1  x  x 2  1  x  x 2 ;
3
22) f ( x)  sgn x ; 23) f ( x)  2 x  x ;
2
 x4 3x  1
24) f ( x)  3 x ; 25) f ( x)  ;
3x  1
x3  sin x
26) f ( x)  cos x  sin 2 2 x ; 27) f ( x)  ;
1 x2
x3  x 2
28) f ( x)  .
x 1

58
43. Для наведених функцій f : R  R з'ясуйте, які з них є пар-
ними, які непарними, які не належать до жодного з цих типів, якщо:
1) f ( x)  { x } ; 2) f ( x)  { x  12 } ;
3) f ( x)  [ x ] ; 4) f ( x)  [ x  12 ] ;
{ x  12 } [ x  12 ]
5) f ( x)  ; 6) f ( x)  ;
| sgn{ x  12 }| | sgn{ x  12 }|
7) f ( x) |[ x ]| ; 8) f ( x)  0 ;
 1, x  Q,  x, x  Q,
9) f ( x)   ; 10) f ( x)   ;
0, x  R \ Q, 0, x  R \ Q,
11) f ( x)  tg x ; 12) f ( x)  ctg x ;
13) f ( x)  arctgx ; 14) f ( x)  arcctgx ;
15) f ( x)  arctg(tg x) ; 16) f ( x)  arcctg(ctg x) .
44. Що можна сказати про характер парності функції
 : R  R , якщо функції f , g : R  R мають однакові області
визначення і при цьому:
1) обидві функції f , g парні та:
а)   f  g ; б)   f  g ; в)   f  g ;
f
г)   g
; д)   f  g ;
2) обидві функції f , g непарні та:
а)   f  g ; б)   f  g ; в)   f  g ;
f
г)   g
; д)   f  g ;
3) функція f парна, g – непарна та:
а)   f  g ; б)   f  g ; в)   f  g ;
f g
г)   g
; д)   f
; е)   f  g ;

є)   g  f ; ж)   f 2 ; з)   f 3 ;
и)   g 2 ; і)   g 3 ?

59
45. Для наведених функцій f : R  R з'ясуйте, які з них є пе-
ріодичними, і знайдіть значення будь-якого періоду T  0 , якщо:
1) f ( x)  a cosx  b sin x ,   0 ; 2) f ( x)  sin2 x ;
3) f ( x)  sin x  12 sin 2 x  13 sin 3x ; 4) f ( x)  cos( x 2 ) ;
5) f ( x)  arcsinsin 2 x ; 6) f ( x)  sin x  sin 2 x ;
7) f ( x)  sin 3x  sin 5 x ; 8) f ( x) | sin x | ;
9) f ( x)  cos 2 x  sin 8 x ; 10) f ( x)  cos4 x ;
11) f ( x)  tg ( x3 ) ; 12) f ( x)  cos( x )2 ;
13) f ( x)  ctg ( ln x ) ; 14) f ( x)  cos( 2 x ) ;
15) f ( x)  cos( e ln x ) ; 16) f ( x)  sin ln( e x ) ;
17) f ( x)  cos arcsin x ; 18) f ( x)  arcsincos x ;
19) f ( x)  tgarctg x ; 20) f ( x)  arctg tg x ;
21) f ( x)  sin 4 x  cos4 x ; 22) f ( x)  sin x  cos x ;
23) f ( x)  2sin(2 x1) ; 24) f ( x)  cos 1x ;
25) f ( x)  { x } ; 26) f ( x)  {3x  1} ;
27) f ( x)  sin x  {  x } ; 28) f ( x)  cos 2 x  { 4x } .
46. Що можна сказати про характер монотонності функції
f, g
F : R  R на множині [a; b] , якщо про функції [a; b]  R та
h : R  R відомо, що:
1) F  f  g та:
а) f , g – зростаючі (неспадні) на множині [a; b] ;
б) f , g – спадні (незростаючі) на множині [a; b] ;
в) f – зростаюча (неспадна) g – спадна (незростаюча) на
множині [a; b] ;
2) F   f та:
а) f – зростаюча (неспадна) на множині [a; b] ;
б) f – спадна (незростаюча) на множині [a; b] ;
60
3) F  fg та:
а) f , g – зростаючі (неспадні) на множині [a; b] і
f (a)  0, g (a)  0 ;
б) f , g – зростаючі (неспадні) на множині [a; b] і
f (b)  0, g (b)  0 ;
в) f , g – зростаючі (неспадні) на множині [a; b] і
f (a)  0, g (b)  0 ;
г) f , g – зростаючі (неспадні) на множині [a; b] і
f (a)  0 , g (a)  0 , g (b)  0 ;
д) f , g – спадні (незростаючі) на множині [a; b] ; і
f (b)  0, g (b)  0
е) f , g – спадні (незростаючі) на множині [a; b] і
f (a)  0, g (a)  0 ;
є) f , g – спадні (незростаючі) на множині [a; b] і
f (b)  0, g (a)  0 ;
ж) f , g – спадні (незростаючі) на множині [a; b] і
f (b)  0 , g (a)  0 , g (b)  0 ;
з) f – зростаюча (неспадна), g – спадна (не зростаюча) на
множині [a; b] і f (a)  0, g (b)  0 ;
и) f – зростаюча (неспадна), g – спадна (незростаюча) на
множині [a; b] і f (b)  0, g (a)  0 ;
і) f – зростаюча (неспадна), g – спадна (незростаюча) на
множині [a; b] і f (a)  0, g (a)  0 ;
4) F  1
f
та:
а) f – зростаюча (неспадна) на множині [a; b] і f (a)  0 ;
б) f – зростаюча (неспадна) на множині [a; b] і f (b)  0 ;
в) f – спадна (незростаюча) на множині [a; b] і f (b)  0 ;
г) f – спадна (незростаюча) на множині [a; b] і f ( a)  0 ;
61
5) F  f 1 (обернена функція) та:
а) f – зростаюча на множині [a; b] ;
б) f – спадна на множині [a; b] ;
6) F  h  f та:
а) f – зростаюча (неспадна) на множині [a; b] , h – зрос-
таюча (неспадна) на множині [ f (a); f (b)] ;
б) f – зростаюча (неспадна) на множині [a; b] , h – спадна
(незростаюча) на множині [ f (a); f (b)] ;
в) f – спадна (незростаюча) на множині [a; b] , h – зрос-
таюча (неспадна) на множині [ f (b); f (a)] ;
г) f – спадна (незростаюча) на множині [a; b] , h – спадна
(незростаюча) на множині [ f (b); f (a)] .
47. Для функції f : R  R без застосування похідної вкажіть
проміжки зростання та спадання на D f , якщо:
1) f ( x)  x 3  3 x  5 ; 2) f ( x)  2 x  sin x ;
3) f ( x)  sin x ; 4) f ( x)  cos x ;
5) f ( x)  tg x ; 6) f ( x)  ctg x ;
7) f ( x)  arccosx ; 8) f ( x)  cosec x ;
xa
9) f ( x)  x 2  px  q ; 10) f ( x)  , a b;
xb
1 1
11) f ( x)  x  ; 12) f ( x)  x  ;
x x
13) f ( x)  x 4  6 x 2  1 ; 14) f ( x)  [ x ] ;
15) f ( x)  sgn x ; 16) f ( x)  { x } .
48. Для функції f : R  R доведіть твердження.
1) f – періодична, якщо D f  R та існує a  0 , для якого
справджується умова:
а) f ( x  a)  12  f ( x)  f 2 ( x) ;
62
f ( x)  1
б) f ( x  a)  ;
f ( x)  1
в) f ( x  a)  f ( x  a)  2 f ( x) ;
1 3 f ( x)
г) f ( x  a)     f 2 ( x)  f 3 ( x) .
2 3
f
2) Відмінна від сталої функція R  R :
а) не може мати своїм періодом довільне дійсне число;
б) не може мати своїм періодом довільне ірраціональне число;
в) може мати своїм періодом довільне раціональне число;
3) Довільну функцію, у якої область визначення симетрична
відносно нульової точки, можна подати у вигляді суми парної та
непарної функцій.
49. Знаючи ескіз графіка функції y  f ( x), x  R , побудуйте
ескіз графіка функції y  g ( x), x  R , якщо:
1) g ( x)  f ( x)  a , де:
а) a  2 ; б) a  1 ;
2) g ( x)  f ( x  a) , де:
а) a  2 ; б) a  1 ;
3) g ( x)  kf ( x) , де:
а) k  3 ; б) k  12 ;
4) g ( x)  f (kx) , де:
а) k  3 ; б) k  12 ;
5) g ( x)   f ( x) ; 6) g ( x)  f ( x) ; 7) g ( x) | f ( x) | ;
т
8) g ( x)  f (| x |) ; 9) g ( x)  f ( x) :
а) n  3 ; б) n  2 ; в) n  13 ; г) n  12 ; д) n  1 ;

10) g ( x)  2 f ( x ) ; 11) g ( x)  12  f ( x) ;


12) g ( x)  log 2 f ( x) ; 13) g ( x)  log 1 f ( x) ;
2

14) g ( x)  arctg f ( x) ; 15) g ( x)  arcctg f ( x) ;

63
16) g ( x)  [ f ( x) ] ; 17) g ( x)  f ( [ x ] ) ;
18) g ( x)  { f ( x) } ; 19) g ( x)  f ({ x }) .
50. Побудуйте ескіз графіка дробово-лінійної функції
y  f ( x), x  R , якщо:
2x  3 4x  1 6x 1
1) f ( x)  ; 2) f ( x)  ; 3) f ( x)  ;
x2 x 1 2  2x
x 1 x 1 2x 1
4) f ( x)  ; 5) f ( x)  ; 6) f ( x)  ;
2  4x x3 x 1
7x 4 5
7) f ( x)  ; 8) f ( x)  ; 9) f ( x)  ;
2x 3 x 3  6x
4x x 6 x
10) f ( x)  ; 11) f ( x)  ; 12) f ( x)  .
x 1 2x  3 x
51. Шляхом додавання побудуйте ескіз графіка функції
y  f ( x), x  R , якщо:
1 2 1 1
1) f ( x)  x  ; 2) f ( x)  x  ; 3) f ( x)  x  2 ;
x x x
1 2 1 1
4) f ( x)  x  ; 5) f ( x)  x  ; 6) f ( x)  x 2  ;
x x | x|
e x  e x e x  e x
7) f ( x)  sh x  e; 8) f ( x)  ch x  ;
2 2
1 2x  3 1
9) f ( x) | x |  ; 10) f ( x)   ;
x x  2 ( x  1)2
4x  1 1 x 1 1
11) f ( x)   ; 12) f ( x)   ;
x  1 ( x  3)2 x  4 x2
2x  3 1 2x  3 6 x 1
13) f ( x)   ; 14) f ( x)   ;
x  1 ( x  2)2 x3 2 x
x 1 x 2  x 3  2x
15) f ( x)   ; 16) f ( x)   ;
3x  2 x  1 1 x 2  x

64
3x  1 1  x 2  3x 2 x
17) f ( x)   ; 18) f ( x)   ;
x 1 x  2 x 2 x
1 2  3x 1 2x 1
19) f ( x)   ; 20) f ( x)   ;
x  3 2x  2 ( x  2) 2 1 x
2 x 1 1 2 1
21) f ( x)   ; 22) f ( x)   2 ;
2 x  2 ( x  1) 2 1 x x 1 x
x 1 2 1 x
23) f ( x)    .
1 x x 1 x
52. Побудуйте ескіз графіка функції y  f ( x), x  R , якщо:
1) f ( x)  sin(arcsinx) ; 2) f ( x)  arcsin(sinx) ;
3) f ( x)  cos(arccosx) ; 4) f ( x)  arccos(cosx) ;
5) f ( x)  tg (arctg x) ; 6) f ( x)  arctg(tg x) ;
7) f ( x)  ctg (arcctgx) ; 8) f ( x)  arcctg(ctg x) ;
9) f ( x)  sin(arccosx) ; 10) f ( x)  arccos(sinx) ;
11) f ( x)  tg (arcctgx) ; 12) f ( x)  arcctg(tg x) ;
13) f ( x)  sin 1x ; 14) f ( x)  cos 1x ;
15) f ( x)  arcsin 1x ; 16) f ( x)  arccos 1x ;
17) f ( x)  arctg 1x ; 18) f ( x)  arcctg 1x ;
19) f ( x)  sin x 2 ; 20) f ( x)  cos x ;
1 1
21) f ( x)  ; 22) f ( x)  ;
arcsin x arccos x
1 1
23) f ( x)  ; 24) f ( x)  ;
arctg x arcctg x
sh x ch x
25) f ( x)  th x  ; 26) f ( x)  cth x  .
ch x sh x

65
53. Шляхом множення побудуйте ескіз графіка функції
y  f ( x), x  R , якщо:
sin x cos x
1) f ( x)  ; 2) f ( x)  ;
1  x2 x2
sin x
3) f ( x)  ; 4) f ( x)  x sin x ;
x
5) f ( x)  2 x cos x ; 6) f ( x)  3|x| sin x ;
7) f ( x)  arctg x  sin x ; 8) f ( x)  arcctgx  cos x ;
9) f ( x)  ln | x |  cos 1x ; 10) f ( x)  x  sin 1x ;
11) f ( x)  2 x  sin 1x ; 12) f ( x)  e|x|  cos 1x .
54. Побудуйте ескіз графіка функції y  f ( x), x  R , якщо:
1 x 23 x
1 x 1
1) f ( x)  e  x ;
1 2) f ( x)    ;
 2
2 x 1  2x
3) f ( x)  ln ; 4) f ( x)  log 1 ;
1 x 2
2 x
1 1
5) f ( x)  x ; 6) f ( x)  2 x 1 ;
1  21 x 3 x 3
  1 2 x  1  
7) f ( x)  ln arcctg   ;

  ( x  3)
2 2  x  
 2 x  32 x 1 
8) f ( x)  log 1  2 1 x 2 x   ;
 2
2 
  2x  3 6x 1   
9) f ( x)  log2  arctg      ;
  x  2 1  2x  2 
  1 4 x  1  
10) f ( x)  ln log2    1 ;

  ( x  3)
2 x  1  
66
1
11) f ( x)  ;
 2 - 3x 2 x  2  
arcctg  
 1 x x  4
  x 1 1  
12) f ( x)  th  ln  
 x  1 ( x  2) 2   ;
  
 4 2 x 1 
  1  x  4  ( 2 x ) 2 
13) f ( x)  log2     4 ;
 2  
 
1
14) f ( x)  ;
 1 2 x  1 
arctg log2   1
 ( x  1 ) 2 x  1 
 
  1 1  
arctg  log2   2 

  x  2 ( x 1)  
15) f ( x)  2 ;
  2x 1 1  
16) f ( x)  arcctg  ln  
 2 x  1 ( x  2) 2   ;
  
 
 1 
17) f ( x)  arcctg x 1 ;
 x 3  x 2 
2 4
 x 1 x 
arctg  
1  4 x  2 x 1 
18) f ( x)    ;
 2
  3x  2 1  
19) f ( x)  arcctg log 1    ;
2 
 x  2 ( x  1)
 2 
1
20) f ( x)  ;
 2x 1 x 
arctg  
 x 1 3  x 
67
21) f ( x)  logsin x cos x ; с) f ( x)  (sin x)ctg x ;
22) f ( x)  xsin x ; у) f ( x)  (ln x)cos x .
55. Побудуйте ескіз графіка рівняння r  f (),   R , зада-
ного в полярних координатах, розташувавши центр полярної
системи координат у центрі декартової системи, а полярну вісь –
у додатному напрямку осі абсцис, якщо:

1) f ()   ; 2) f ()  ;


3) f ()     ; 4) f ()  ;
 1
 2  
5) f ()  ; 6) f ()  ;
  
 
7) f ()  ; 8) f ()  ;
  
9) f ()  2 sin  ; 10) f ()  3sin 2 ;
11) f ()  4 cos 4 ; 12) f ()  cos5 ;
13) f ()  4 sin 2 3 ; 14) f ()  cos2 4 ;
15) f ()  sin 2 2 ; 16) f ()  4 sin 3 ;
1
17) f ()  cos 2 ; 18) f ()  ;
sin 
1 1
19) f ()  ; 20) f ()  ;
cos   sin  2 cos   3 sin 
2 1
21) f ()  ; 22) f ()  2  ;
cos  cos 
1 2
23) f ()  2  ; 24) f ()  4  ;
cos   sin  sin 
25) f ()  2tg  ; ` 26) f ()  ctg  ;

68

27) f ()  1  tg  ; 28) f ()  2 2 ;


29) f ()  3 ; 30) f ()  3sin  ;
 
31) f ()  sin3 3
; 32) f ()  cos4 4
.
56. Побудуйте ескіз графіка рівняння r  f (),   R , зада-
ного в полярних координатах, розташувавши центр полярної
системи координат у центрі декартової системи, а полярну вісь –
у додатному напрямку осі абсцис, якщо:
1) f ()  1  cos ; 2) f ()  2  sin  ;
3) f ()  1  2 sin  ; 4) f ()  2  3 cos ;
5) f ()  3  2 sin  ; 6) f ()  1  sin  ;
1 2
7) f ()  ; 8) f ()  ;
1  2 cos  1  sin 
1 2
9) f ()  ; 10) f ()  .
3  2 cos 2 1  2 sin 2

69
Розділ 7
ЧИСЛОВІ ПОСЛІДОВНОСТІ

Короткі теоретичні відомості


f
Нехай X – довільна множина. Відображення N  X назива-
ється послідовністю елементів множини X і позначається сим-
волом ( xn ) або ( xn ) n N , якщо n  N xn  f (n) . Іноді послі-
довність записують у вигляді x1 , x 2 ,..., x n ,... У цьому розділі
розглядатимемо випадки числових послідовностей, тобто дійс-
них чисел, коли X  R .
Число x  R називається границею послідовності ( xn ) , якщо
   0  n  :  n  n  xn  x   .
При цьому пишуть lim xn  x , або x n  x при n   (мет-
n
ричне означення границі).
Якщо для послідовності ( xn ) справджується умова
  0 n  : n  n x n    xn     ,
то пишуть lim xn   ( lim xn   ) і кажуть, що ( xn ) збіга-
n  n 
ється до  (   ).
Якщо lim x n   , то пишуть lim xn   і кажуть, що по-
n n
слідовність ( xn ) є нескінченно великою.
Послідовність ( xn ) , що має скінченну границю, називають
збіжною, інакше вона називається розбіжною. Якщо послідов-
ність має скінченну границю, або збігається до   чи   ,
то кажуть, що вона збіжна в R .
Число або символ x  R називається границею послідовнос-
ті ( x n ) , якщо
70
 O ( x )  n 1 :  n  n1 x n  O ( x )
(топологічне означення границі послідовності). У цьому озна-
ченні однаково записується означення як скінченної, так і не-
скінченної границі послідовності.
Теорема 1 (еквівалентність означень границі послідовності).
Метричне й топологічне означення границі послідовності ек-
вівалентні.
Послідовність ( xn ) називається обмеженою, якщо M  0 :
n  N | x n |  M . У цьому випадку пишуть xn  O (1) . Послі-
довність ( xn ) називається обмеженою зверху (знизу), якщо
M  0 : n  N x n  M  x n  M  .
Послідовність ( x n ) називають нескінченно малою, якщо
lim xn  0 . При цьому пишуть x n  o (1) . Символи O(1), o(1)
n
називають символами Ландау.
Властивості (символів Ландау).
1. O (1)  O (1)  O (1) .
2. O (1)  O (1)  O (1) .
3. O (1)  o (1)  O (1) .
4. O (1)  o(1)  o(1) .
5. o(1)  o(1)  o(1) .
6. o (1)  o (1)  o (1) .
Пишуть, що послідовність x n  o ( y n ) x n  O ( y n )  , якщо
 xn    xn  
   o(1)     O(1)  . Якщо для суми кількох послідовнос-
y   y  
 n   n  
тей an(1)  an(2)  ...  an(k ) виконуються співвідношення
an(i)  o(an(1) ) , i  2, k , то послідовність an(1) називають головним
членом цієї суми. Якщо для двох послідовностей a n , bn одно-
часно виконуються умови a n  O (bn ) та bn  O ( a n ) , то їх на-
зивають послідовностями одного порядку.
71
Теорема 2 (арифметичні властивості границі послідовності).
Якщо lim xn  x , lim yn  y , { x , y}  R , то:
n n 
1. lim ( xn  yn )  x  y .
n 
2. lim ( xn  yn )  xy .
n 
xn x
3. lim  , якщо n  N yn  0 та y  0 .
n  yn y

Теорема 3 (перехід до границі в нерівностях).


Якщо lim xn  x , lim yn  y , { x , y}  R і n  N x n  y n ,
n n 
то x  y .

Наслідок (про єдиність границі).


Якщо послідовність збіжна, то її границя єдина.
Теорема 4 (про двох поліцаїв).
Якщо n  N члени послідовностей ( xn ) , ( y n ) , ( z n ) задо-
вольняють нерівності x n  y n  z n і lim x n  lim z n  a  R ,
n  n
то і lim yn  a .
n
Послідовність ( x n ) називається неспадною (зростаючою), якщо
n  N x n  x n 1 x n  x n 1  . Послідовність ( xn ) називається
незростаючою (спадною), якщо n  N x n  x n 1  x n  x n 1  .
Такі послідовності називаються монотонними, зокрема зростаючі та
спадні послідовності називаються строго монотонними.

Теорема 5 (про монотонні послідовності).


Кожна неспадна (незростаюча) послідовність ( x n ) збігається
в R , причому для її границі справджується рівність
lim x n  sup x n ( lim x n  inf x n ).
n  n N n  nN

Наслідок (теорема Вейєрштрасса).


Кожна монотонна й обмежена послідовність збіжна.
72
Границю послідовності 1 1n  n позначають числом e – ос-
нова натуральних логарифмів.
Послідовність ( xn ) називається фундаментальною, якщо
  0  n  :  ( n  n  , p  N ) xn p  xn   .

Теорема 6 (критерій Коші).


Послідовність ( xn ) збіжна тоді й тільки тоді, коли вона фун-
даментальна.

Теорема 7 (винесення о-малого за знак суми).


Нехай для послідовностей ( xn ) , ( y n ) виконуються умови:
n n  n 
k  N y k  0 , lim  yk   і x n  o ( y n ) , тоді  k   yk  .
x  o
n k 1 k 1  k 1 
Наслідок (про відношення часткових сум).
Нехай для послідовностей ( xn ) , ( y n ) виконуються умови:
n xn
k  N yk  0 , lim  yk   . Якщо існує lim  l  R , то
n k 1 n  yn
n
 xk
існує lim k 1
n
l.
n    yk
k 1

Теорема 8 (Штольца).
Нехай для послідовностей ( x n ) , ( y n ) виконуються умови:
послідовність ( y n ) монотонно прямує до   при n   та
x  xn x
існує lim n 1  l  R , тоді існує lim n  l .
n   y n 1  y n n y n

Нехай ( x n ) – деяка послідовність, ( nk ) kN – зростаюча по-


слідовність натуральних чисел. Послідовність ( y k ) , де yk  xnk
k  N, називається підпослідовністю послідовності ( x n ) .

73
Теорема 9 (підпослідовності збіжної послідовності).
Якщо послідовність ( x n ) збігається в R , то будь-яка її під-
послідовність xnk також збіжна в R і lim xnk  lim xn .
k  n

Нехай a  R . Якщо в послідовності ( x n ) існує підпослідов-


ність ( xnk ) : lim x nk  a , то a називається частковою границею
k 
послідовності ( x n ) . Множина A  R усіх часткових границь
будь-якої послідовності ( x n ) не порожня.
Нехай послідовність ( x n ) обмежена, тоді n  N множина
An  x n , x n 1 ,... також обмежена та існує число
xn  supAn  supxk R . Згідно із властивістю верхньої межі
k n
 An 1 An  послідовність ( xn ) монотонно незростаюча й об-
межена, тому за теоремою Вейєрштрасса має границю, яка на-
зивається верхньою границею послідовності ( x n ) і позначаєть-
ся lim xn . Якщо послідовність ( x n ) необмежена зверху, то
n 
n  N множина An  x n , x n 1 ,... необмежена зверху, тому
n  N xn  supAn   і lim x n   , тобто lim x n   . Таким
n n 
чином, для будь-якої послідовності ( x n ) існує
def
lim x n  lim sup x k  R .
n  n  k n
Повністю аналогічно визначається нижня границя послідовності:
def
lim x n  lim inf x k  R .
n n k  n

Теорема 10 (про монотонні підпослідовності).


З будь-якої послідовності ( x n ) можна виділити монотонну
підпослідовність.
Теорема 11 (Больцано – Вейєрштрасса).
З кожної обмеженої послідовності можна виділити збіжну
підпослідовність.
74
Нехай послідовності ( a n ), ( b n ) збігаються відповідно до a
та b із R . Співвідношення f ( a n , bn ) між ними називають не-
визначеністю f ( a , b ) , якщо неможливо знайти lim f ( an , bn )
n
без урахування конкретного вигляду послідовностей
( a n ), ( b n ) . Основними типами невизначеностей вважають такі
відношення: 00 ,  , 0   ,    (раціональні невизначеності),

1, 00 , 0 (степенево-показникові невизначеності).


Виходячи з того, що збіжність чи розбіжність послідовності
визначає поведінка її членів, починаючи з деякого номера, нада-
лі питання дослідження на збіжність числової послідовності
можна (треба) вивчати, нехтуючи будь-якою скінченною кількі-
стю її членів (наприклад, при визначенні збіжності частини по-
слідовності можна не зважати на той факт, що кілька її перших
членів можуть бути невизначеними). Однак таким чином роз-
глядати послідовності можна за умови, що вони досліджуються
лише на збіжність. При вивченні інших властивостей, якщо інше
не вказано окремо, вважаємо, що ( x n )  R .

Задачі
57. Використовуючи означення границі послідовності, знай-
діть границі:
1 1
1) lim ; 2) lim k , k  N ;
n n n n
3
3) lim 2 ; 4) lim n2 ;
n n
1 n
5) lim ; 6) lim ;
n  7n3 n n  1

2n 1
7) lim 3 ; 8) lim 3 ;
n n  1 n   3 n  11

3n 2  1 3
9) lim 2
; 10) lim3 n ;
n 5n 1 n

75
( 1) n 2n 1
11) lim ; 12) lim ;
n 3 n 2n (n  1)
n3  1
2n  3
13) lim ; 14) lim 2 n ;
n  4n  5 n
n 1
sin n 2
15) lim ; 16) lim 2 n 2 ;
n n n 

n cos n
17) lim log 2 ; 18) lim ;
n 2n  1 n  ch n
2
n  5n  6 n 3  3n 2  1
19) lim ; 20) lim ;
n n3  n  3 n  n 4  2n  2
2n5  3n  2 n3  2n 2  3n
21) lim 3 ; 22) lim 5 ;
n 2n5  n 4  6n 2  7 n n 4  6n  11
n 3 1 n 4 1
3
 2n  1 n 3
 n 2  2n 1
23) lim 3 n ; 24) lim   ;
n n  2 

n 2  2n  3 4n3  2n  6
25) lim log 2 ; 26) lim log 1 .
n  n 3  2 n 2  20 n
2
n3  n 2  n  5
58. Використовуючи різні методи, знайдіть границі послідов-
ностей (в усіх задачах параметри a  0 , p  R ):
n np
1) lim , (a  1) ; 2) lim , (a  1) ;
n  a n n an
an n
3) lim ; 4) lim n;
n n! n

n 1
5) lim a; 6) lim ;
n n  n n!
ln n
7) lim n p n , | p | 1 ; 8) lim ;
n  n n
n
ln n 2k  1
9) lim ; 10) lim  k ;
n na n k 1 2

76
ln p n ln(1  n 2 )
11) lim ; 12) lim ;
n an n 2n
n k
13) lim  2 2 ; 14) lim n
n;
n  k 1 n

log 2 n np
15) lim ; 16) lim .
n   log 1 n n n!
2
59. Нехай  – деяке ірраціональне число. Розглянемо зліченну
множину точок M   n  k nZ, k Z . Доведіть твердження:
1) x X   0 m  M \ {x} : x m  ;
2) x  X існує послідовність точок ( x n )  M \ { x} : lim xn  x .
n 
60. Доведіть за означенням границі послідовності, що число
a  R не є границею послідовності ( x n ) , якщо:
n
1) xn  та:
n 1
1
а) a  0 ; б) a  2
; в) a    ;
n2
2) x n  та:
2n 2  1
а) a  0 ; б) a 1; в) a    ;
n
2
3) xn  та:
n
а) a  1000 ; б) a 1; в) a  2 ;
n
4) xn  (1) та:
а) a  0 ; б) a 1; в) a  1;
5) x n  sin n та:
1
а) a  0 ; б) a  1; в) a  2
;
6) x n  arctg n та:
 3
а) a  0 ; б) a  4
; в) a  2
.

77
61. Доведіть твердження:
1) Нехай lim x n  x  R . Тоді:
n 

а) якщо x  R , то lim e x n  e x ;
n

б) якщо x   , то lim e x n  0 ;
n 

в) якщо x   , то lim e x n   ;
n 
г) якщо x  0  x n  0  n  N , то lim ln xn   ;
n
д) якщо x   , то lim ln xn   .
n
2) Нехай для послідовності ( xn ) додатних чисел
lim x n  x  R , а для послідовності ( y n ) lim y n  y  R .
n  n

 
Тоді послідовність xn yn збігається до:
а) x y , якщо x  0, x , y  R ;
б)   , якщо x  1, y   ;
в) 0 , якщо x  1, y   ;
г) 0 , якщо 0  x  1, y   ;
д)   , якщо 0  x 1, y .
3) Нехай послідовності додатних чисел (xn ),( yn ) , де
 n  N xn 1, збігаються відповідно до чисел x , y  R  . Тоді
послідовність log xn y n збігається до:
а) logx y , якщо x, y R, x {0; 1}, y  0 ;
б) , якщо x(0,1), y  ;
в) , якщо x (1,), y  ;
г) 0, якщо x {0,}, y R ;
д) , якщо x 1, y R \ {0} .
4) Нехай xn  x  R , n   . Тоді при n   :
а) sinxn sinx ; б) cosxn  cosx ;

78

в) tg xn  tg x n  N xn  
2
 k, x  2  k, k  Z ; 
г) ctg x n  ctg x  n  N x n  k  , x  k  , k  Z  ;
д) arctg x n  arctg x ; е) arcctg x n  arcctg x .

5) Нехай lim xn  2
 k , де k – фіксоване ціле число. Тоді
n
при n   :

а) t g x n   , якщо n  N 2
 (k 1)  xn  2  k ;

б) t g x n   , якщо n  N 2
 k  xn  2  (k  1) .
6) Нехай lim xn  k , де k – фіксоване ціле число. Тоді
n 
при n   :
а) ctg x n   , якщо k   x n  (k  1)  ;
б) ctg x n   , якщо ( k  1)   xn  k  .

7) Якщо lim xn   , то lim arctg xn  2
і lim arcctg xn  0 .
n  n n

8) Якщо lim xn   , то lim arctg xn   2 і lim arcctg xn   .


n n n 
62. Використовуючи означення збіжної й обмеженої послідо-
вності, доведіть такі твердження:
1) lim xn  x  xn  x  o (1) ;
n
2) послідовність ( xn ) , яка має не більше ніж скінченну кі-
лькість нульових членів, є нескінченно малою тоді й тільки тоді,
коли x1 є нескінченно великою;
n

3) lim xn  a , тоді:
n 
а) якщо a  b , то N : n  N  xn  b ;
б) якщо a  b , то N : n  N  xn  b ;
4) lim xn  a , lim yn  b ; тоді якщо a  b , то
n  n 
N : n  N  xn  yn ;

79
5) нерівність x n  y n виконується для нескінченної кілько-
сті індексів n ; тоді якщо lim xn  a , lim yn  b , то a  b ;
n  n 
6) lim xn  a  R , тоді якщо:
n
а) послідовність ( xn ) має верхню межу, то a  sup x n ,
при цьому a  sup xn  n  N xn  a ;
б) послідовність  x n  має нижню межу, то a  inf xn , при
цьому a  inf x n  n  N xn  a ;
7) якщо послідовність збіжна, то вона обмежена;
8) послідовність x n  o ( y n )    0  n  :  n  n | x n |  | y n | ;
9) якщо для послідовностей ( xn ) , ( y n ) виконується умова
x
lim n  a  R \ {0} , то послідовності ( xn ), ( yn ) – одного порядку.
n yn
63. Чи є вказані послідовності ( xn ) обмеженими, нескінчен-
но великими? На множині R знайдіть найбільший і найменший
члени послідовностей, якщо вони існують:
1000 n n!
1) x n  ; 2) xn  50 n ;
0 ,001 n  1 10
3) xn  n cos n ; 4) x n  ( 2 n  1) sin  n ;
5) xn  n  sin n2 ; 
6) xn  1  1 cos n
n
 ;

n 2n
7) xn  ; 8) xn  ;
n 3  1000 (2n  1)!
( 39 )n
9) xn  ; 10) xn  sin n2 ;
n!
(  1) n n  10 n
11) xn  ; 12) xn  n(1) ;
n2  1
100  n3 n
13) xn  ; 14) xn  ;
n2  10 2
n 9

80
n 1
5
15) xn  n  ; 16) xn   2 ;
n k 1 k

52n1  2n n 1
17) xn  ; 18) xn   ;
1  25n k 1 k !


19) xn  1  (1)n n ; 20) xn  n4  n3  1  n4  n3  1 ;
21) x n – кількість дільників числа n;
22) xn – найбільше просте число, що є меншим за число ( n  2 ) ;

23) xn  2n  (3)n ;  24) xn  sin n ;
25) xn  cos n ; 26) x n  t g n ;
27) x n  arctg n ; 28) xn  5n  4n .
64. Знайдіть границі послідовностей ( xn ) шляхом спрощення:
n 1 n k
1) xn   ; 2) xn   2 ;
k 1 k (k  1) k 1 (2k  1) (2k  1)2
n 1 n 1
3) xn   ; 4) xn   , m N ;
k 1 (k  1)(k  2)(k  3) k 1 k (k  m)
n n m
1 1
5) xn   ; 6) xn   , m N ;
k 1 k  k  1 k (k  1)  k 1i 0 k  i
n 1 nk 3  6k 2  11k  5
7) xn   ; 8) xn   ;
k 1 (2k  1)(2k  1) k 1 (k  3)!
n
k3 1 n k 2  3k  1
9) xn   3 ; 10) xn   ;
k 2 k 1 k 1 (k  2)!
n 1 4k 2  2k  1
n
11) xn   ; 12) xn   ;
k 1 (3k  1)(3k  4)(3k  7) k 1 (2k  1)!

4k 2  6k  1
n n 4k 2  8k  2
13) xn   ; 14) xn   ;
k 1 (2k  2)! k 1 (2k  3)!!

81
n 2k  1 n k
15) xn   ; 16) xn   ;
k 1 (2k  2)!! k 1 (k  1)!
n 2k  1 1
17) xn   cos 2
sin 2 ;
k 1 k k k k
n 2k  1 1
18) xn  sin 2
sin 2 .
k 1 k k k k
65. Знайдіть серед наведених співвідношень невизначеності й
за можливості зведіть їх до невизначеності 00 :
0   0
1) ; 2) ; 3) ; 4) ;
0 5  
1
5)    ; 6) 3  ; 7) 1 ; 8) () ;
9) 0   ; 10) 1000 0
; 11) 0 0 ; 12) ()5 ;
13)  0 ; 14) log 0 0 ; 15) log 1 (  ) ; 16) 0   ;
17) log   1 ; 18) 7   ; 19) 1 0 .
66. Нехай lim a n  a  R ; lim bn  b  R . Знайдіть грани-
n  n
цю послідовності ( c n ) (якщо це можливо), де:
1) c n  a n  bn ; 2) c n  a n  bn ; 3) c n  bn  a n ;
a b
4) c n  a n  bn ; 5) cn  n ; 6) cn  n ;
bn an
7) cn  (an )bn ; 8) cn  (bn )an ; 9) cn  logan bn ;
10) cn  logbn an , якщо:
а) a  b   ; б) a  , b  1 ; в) a   , b  0 ;
г) a  , b  12 ; д) a  , b  1 ; е) a   , b  4 ;
є) a   , b   ; ж) a  b  1 ; з) a  1, b  0 ;
и) a  1, b  12 ; і) a  1, b  1 ; ї) a  1, b  4 ;
1
й) a  1, b   ; к) a  b  0 ; л) a  0, b  2
;
82
м) a  0, b  1 ; н) a  0 , b  4 ; о) a  0, b   ;
п) a  14 , b  12 ; р) a  14 , b  1 ; с) a  14 , b  4 ;
т) a  14 , b   ; у) a  1, b  1 ; ф) a  1, b  4 ;
х) a  1, b   ; ц) a  9 , b  4 ; ч) a  9, b   ;
ш) a  b   .
67. Задані послідовності an( k ) перенумерувати послідовними
натуральними числами 1, 2, 3, ... таким чином, щоб послідов-
ність an( k ) мала менший номер порівняно з послідовністю an(l ) ,
якщо виконується умова an(l )  o( an(k ) ) ; послідовності одного
порядку повинні мати однаковий номер у цій нумерації, де:
an(1)  n! , an(2)  (2n)! , an(3)  (2n)!!,
a n( 4 )  1
n!
, an(5)  2n , an(6)  5n ,

an(7)  3n  4n , an(8)  1  17 n , an(9)  9n  11n ,


n 2 n
an(10 )  2 n  3n , an(11)  n  7n , an(12 )  1
,
3n
7
an(13)  1
, an(14)  n n , an(15)  1  n  n 3 ,
2n  4n
n 2  n3 n
an(16)  n2  n5 , an(17 )  n
, an(18)  log2 (n3  3n) ,

an(19)  1
, an(20)  1
, an(21)  log3 (n2  3n5 ) ,
n3 n n2 n
2n
an(22)  log2(n5  2n ) , an(23)  log2 (5n  3n ) , a n( 24 )  log 3 ,
nn2
3n
an( 25)  log3 1n , an( 26 )  log 3 , a n( 27 )  log 3 1
,
n1000  2 n n 1000

an( 28)  1
ln n
, an(29)  log2 (log3(n7  n)) , a n( 30 )  log 3 n 2 1 .
n 10  2

83
68. Знайдіть границі, користуючись теоремами про збіжні по-
слідовності:
m
 ak nk
1) lim k l 0 , m , l  N , am  bl  0 ;
n
bk n k

k 0
 
2) lim  n  n  n  n  ;
n 
3) lim  n3  n 2  1  n3  n 2  1  ;
3 3
n  
4) lim 3 n   3 (n  1)2  3 (n  1)2  ;
n   
5) lim  n2  n3  n  ;
n
3


6) lim n3 n  2  2 n  1  n ;
n

7) lim 2n n 2  1  n  ; 8) lim  n4  n2  n  ;
4
n    n   
n n
1
 2k  2k
9) lim k n1 ; 10) lim k n1 ;
n  1 n
 3k  3k
k 1 k 1

11) lim 
 1
n   2n
 
sin n 3 
3n 
6n  1 
;

 1  n3  sin(1  n) 
12) lim  arctg   ;
n   n  2n  1  1  4 n 
   
 n 
13) lim  n  cos n  1  n  (  1) n  ;
n  2n 2  1 2 n  1 1  2 n n 2  1 

14) lim
[an]
, aR ; 15) lim

 arctg n


n3  23 n  
 1 ;
n  n n  n  3 n ln(n  1) 
 

84
2n n 1
16) lim 2
cos ;
n  2n  1 2 n  (  1) n
arctg(ln n) n  arctg n
17) lim 7 1  ; 18) lim ;
n n n n2  2
n2  1 
n ; n  lg n  2 n
19) lim 20) lim ;
n  4 3
n n n n n 2  lg n  2 n
an ln(n  2n )  lg(n 2  3n )
21) lim , a  1; 22) lim ;
n an 1 n  n  log 2 (ln n  4n )
n!en  n10  ln(n  1)
23) lim ;
n 5n  25n  n4  1
5n  25n  ln(3  nn )  (2n)!
24) lim ;
n  sin(n3 )  26n  (2n)!!
3
n  ln(n15  n)  ln(n  2n )
25) lim ;
n log 2 (1  n16 )  2  3 n  sin n
arctg(n10 )  5 n  32  ln(21n3  5)
26) lim ;
n log10 (1  n)  arctg(5  2n )

27) lim
n 22  n 3  3 n 2  3 n  2   1 n
n
 ;
n log 10 ( n  n )  ln( n  3 )  ( e  1) n
3 2 n

n n 10 20 30 3
28) lim 3  e  ln( n  n  n )  n  1 ;
n  n
2n  12   5 n  n1000  1

 2
[ n3 ]  {n 2 }   12  
3 n n

29) lim .
ln( n  n 4 )   32    43    54 
n  n n n

69. Знайдіть границі послідовностей, користуючись теоре-


мою про двох поліцаїв:
n 1
1) lim 
2
; 2) lim n n ! ;
n  k 1 n
n2  k

85
n n
3) lim
n
n  k  2 n  k 1  3k 1 ; 4) lim
n
n k p , p  0;
k 0 k 0
n 1 n 1
5) lim
n 
3 ; 6) lim n nk ;
k 1 n3  k n k 1
n k n 1
7) lim
n 
 ; 8) lim
n 
4 ;
k 1 n5  k 2 k 1 n5  k 2  1
n 1 n k 2  3k  6
9) lim n  ; 10) lim  ;
n   k 1 3
n6  k 2  1 n k 1 k  n4  1
n n n
11) lim n a1  a2  ...  am , m N , { a1 , a 2 ,..., a m }  R ;
n 
1 1 1
12) lim n   ...  , m N , {a1 , a 2 ,..., a m }  ( 0,  ) ;
n a1n a2n amn
1
13) lim , де ( a n ) – довільна по-
n 1 a a a a
 2  ...  n 1  n
a 2 a3 an a1
слідовність додатних чисел;
1 n
14) lim 2  ak2 , де послідовність додатних чисел ( a n ) та-
n  n k 1

1 n
ка, що lim  ak  0 .
n n k 1

70. Нехай lim a n  a  R . Дослідити на збіжність послідов-


n 
ність ( b n ) , де:
 1
1) bn  an ; 2) bn  min an ,  ; 3) bn  [ a n ] ;
 an 
4) bn  {a n } ; 5) bn  sgn a n ; 6) bn  anan1 ;

7) bn 
an
an 1
; 8) bn  (an )an1 ; 9) bn  max an , an2 .  
86
71. Нехай послідовність додатних чисел ( a n ) така, що
lim n 2 a n a n 1  a  R  . Які з наведених послідовностей зав-
n 
жди збіжні й до якої границі, а які можуть бути розбіжними?
Окремо розгляньте випадок a  0 .
1) ( n a n ) ; 2) (n2anan2) ;
 2 
3) (n2anan3) ; 4)  n a n a n  1  .
 ( n  1) a 
 n 1 
72. Користуючись критерієм Коші, дослідити на збіжність
послідовності:
1) ( xn ) – послідовність, що задовольняє умову:

а) C  R : n  N  xk 1  xk  C (така послідовність
k 1
називається послідовністю з обмеженою варіацією);
б)   (0,1) m  N : n  m xn2  xn1   xn1  xn ;
в) існує функція f , яка має область визначення [1,) та є
монотонно зростаючою й обмеженою на Df , і m  N n  m
виконується нерівність xn1  xn  f (n 1)  f (n) ;
a a x2 1
2) x1  , x n 1   n , a [0,1] ; 3) x1  1 , xn 1  ;
2 2 2 1  xn
n cosk n sin(k !)
4) xn   k
; 5) xn   ;
k 1 2 k 1 k (k  1)
n 1 n
6) xn   2
; 7) xn  sin k ;
k 1 k k 1
n n
8) xn  cosk ; 9) xn   tg k ;
k 1 k 1
n ( 1) n n
1
10) xn   tg k ; 11) xn    ;
k 1  2

87
n
n cos(n)  1 n 1
12) xn  ; 13) xn  (1) 1   ;
2n  n
n
 (1)n  n 1
14) xn  1   ;
 15) xn   ;
 n  k 1k
n n 1
16) xn  (1)k ; 17) xn   ln k ;
k 1 k 2
n n 1
1
18) xn   2
; 19) xn   lna k , aR .
k 2k ln
k k 2
73. Доведіть твердження:
1) послідовність xn  1 1n  n монотонно зростаюча та об-
межена;
2) послідовність yn  1  1n   n1 монотонно спадна, обмеже-
на та має границею число e;
n 1
3) послідовність zn   k! монотонно зростаюча, обме-
k 0
жена та має границею число e;
4) n  N справджуються нерівності:

   1n ;
1
а) 1
n1
 ln 1  1n б) 1  1n  n 2  e ;
m 1 1 m 1
в)  mn  k  ln1  n    mn  k 1
m N ;
k 1   k 1
5) якщо послідовність p n   (або p n   ) при n   ,
то lim 1 
n 
 1
pn
 pn
e;

6) послідовність xn  1  1n  n 2
монотонно зростаюча та необ-
межена.
74. Доведіть збіжність наведених послідовностей:

88
n n
 1  1
1) xn  1  ; 2) xn  1  ;
k 1 2k  k 1 2k 
n 1 n 1
3) xn   2 n ; 4) xn    2 n 1 ;
k 1 k k 1 k
n
 1 ( 2 n ) !!
5) xn  1   ; 6) x n  ;
 n2  ( 2 n  1) !!
n n
1  1 
7) xn   k ; 8) xn  1   , mR \Z;
k 1 k  nm
3
n n
 n   1 2
9) xn    ; 10) xn  1   ;
 n 1  n
3
n n
 1 2  1
11) xn  1   ; 12) xn  1   ;
 2n   n
m n
 1 
13) xn  1   , m  R \ {0} ;
 nm 
n
 m
14) xn  1   , m R ;
 n
n n
1  1 
15) xn   2 ; 16) xn  1  2  ;
k 1 k  1 k 1 k 1
n n
17) xn  sin k ; 18) xn  cosk .
k 1 k 1
75. Дослідіть, чи є послідовність ( xn ) монотонною або стає
монотонною, починаючи з деякого номера, а також характер цієї
монотонності:
an  b lg n
1) x n  , {a, b, c, d}  R ; 2) xn  ;
cn  d n
3) xn  n 2  (1) n ; 4) xn  n  (1) n ;

89
n n
5) xn  ; 6) x n  ;
n  (1)n n  ( 1) n
7) xn  n  (1) n ; 8) xn  sin n ;
n2 ln n
9) xn  ; 10) xn  ;
n 2  (1) n n
11) xn  sin n ; 12) xn  ln n  n ;
an 1 2
13) xn  , aR ; 14) xn  (3n n 1) ;
n 3
x 1 3
15) x1  10 , xn 1  n ; 16) x1  , xn 1  xn2  2 xn  2 ;
n 1 2
x2  2
17) x1  4 , xn 1  n ; 18) x1  3 , x n 1  3  xn ;
3xn
xn2
19) xn 1   1 , де:
2
а) x1  2 ; б) x1  3 ;
1 n
20) xn   yk , де ( yk ) – зростаюча послідовність.
n k 1
76. Знайдіть границі послідовностей, що задані рекурентно:
1) x1  5 , x n 1  5  x n ;
a x2  a
2) x1  , x n 1  n , a [0; 1] ;
2 2
1
3) x1  1 , xn 1  1  ;
4 xn
3
4) x1  , xn21  3 xn  2 , xn  0 ;
2
1
5) x1  0 , x n  1  ;
4 (1  x n )
 1
6) x1  a , xn 1  xn2  a , a   0;  ;
 4
90
7) x1  3 , x n 1  3  2 xn ;
8) x1  (1,2) , xn 1  xn2  2 xn  2 ;
4
9) xn 1  xn  xn2 , де:
3
1 1 7
а) x1  ; б) x1  ; в) x1  ;
6 2 6
1 3
10) x1  1 , x n 1  1  ; 11) x1  , xn 1  xn2  2 xn  4 ;
xn 2
1 x2 9
12) x1  , xn 1  n  1 ; 13) x1  , xn 1  xn2  8 xn  20 ;
5 2 2
1 6 1 1
14) x1  , x n 1   ; 15) x1  1 , xn 1  ;
2 5 5 xn 2( 3  xn )
16) x1  10 , x n  1  4 x n  1 ; 17) x1  0 , xn 1  1  xn ;
1 4 1 1
18) x1  , x n 1   ; 19) x1  0 , xn 1   2 xn2 ;
2 3 3 xn 10
xn2  2
20) x1  4 , xn 1  ;
2 xn
21) x1  (2,3) , xn 1  xn2  4 xn  6 ;
22) x1  0 , xn 1  xn  ( xn  c) 2 , c (0,1) ;
23) xn 1  xn2  6 xn  12 , де:
а) x1  3 ; б) x1  4 ; в) x1   ; г) x1  2 ;
д) x1  1 ; е) x1  2 ; є) x1  5 .
77. Знайдіть границі послідовностей ( xn ) (в усіх задачах па-
раметри a  0 , m  N ), де:
n

1 n  ( 2 k  1) 2
1) x n   k2 ; 2) xn  k 1
n
;
n3 k 1
 (2k ) 2

k 1

91
n
 sin k1 n n a k 1
3) x n  k 1
n
; 4) xn  
a n k 1 k
;
 cos k1
k 1
n n
1 1 1
5) x n 
n n
 k ; 6) xn 
n
 k
;
k 1 k 1
n n
1 1
7) xn 
na n
 ka k ; 8) xn  
(n  1)! k 1
k  k !;
k 1
n n
1 1
9) xn 
n2 n
k k; 10) x n 
n7
 ( 2 k  1) 5 ;
k 1 k 1
2
 n k  3n 1 n k;
11) xn    k  ; 12) x n  k
 k 1  n n k 1
1 n 1 n
13) x n   tg 1 ;
n k 1 k
14) x n 
m 1 
( 2 k  1) m ;
n k 1
n n
 k!  k (k  1)...(k  m  1)
k 1 k 1
15) x n  ; 16) xn  ;
n n(n  1)...(n  m)
k k

k 1
n n
 k (k  1)...( k  m  1) k m
n
k 1
17) x n  ; 18) xn  k 1m1  ;
n
n m 1
km
k 1
 n  n
1
(n  1) ln(n !)  2 ln  k ! 
19) xn   k 1  ; 20) x  k 1 k ;
2 n
n n n  (1) n

92
n n
 k  k
k 1 k 1
21) xn  ; 22) xn  ;
n n  (1)n n n  sin n
n
n (k  m)!
 k k  (1) n n  k!
k 1 k 1
23) xn  ; 24) xn  .
n n  (1) n 1 (n  1) 2
2
nm1
78. Знайдіть границі послідовностей ( xn ) :
n 1 n 1
1) xn  k  ln n ; 2) x n  k  ln( n  1) ;
k 1 k 1
n 1 1 n 1
3) x n   2n  2k  1 ; 4) xn   ;
ln n k 1 k
k 1
2
1 n 1 1 n 1
5) xn   ;
ln n k 1 k
6) xn  
ln n k 1 2 k  1
;

n
12 1 1 n 1
7) xn   ; 8) xn   ;
n k 1k ln n k 1 4 k  1
m
1 n 1 1 n 1
9) xn  
ln n k 1 4 k  3
; 10) xn   , l, mN ;
ln n k  nl 1 k
n
 1 1 1 
11) xn    3k  2  3k  1  3k  .
k 1 
79. Для послідовностей ( xn ) знайдіть inf x n , sup x n ,
n N n N
lim xn , lim xn на R , якщо:
n n 

n n (  1) n 1  (  1) n
1) xn  1  cos ; 2) x n   ;
n 1 2 n 2
n 1 2n n
3) xn  cos ; 4) xn  1  n sin ;
n 1 3 2
1 n n
5) x n  ; 6) x n  1  2 ( n) ;
n  7 ,3
93
n
n2 2 n  1 n
7) x n  cos ; 8) xn   1    sin ;
n 1 3  n 4
2 n n n
9) xn  cos n ; 10) xn  sin 2 ;
3 n 1 4
n

11) x n   n 2  ( 1) ;n
  (1) n 
12) xn  1 
 n 
 ;

13) xn {n} ; 14) x n  {sin 2 n} ;
15) xn  sin n ; 16) xn  sinn ;
17) xn  cos n ; 18) xn  tgn ;
19) x n  arcctg ( n 2  12 n  35) ;
20) xn  arctg n ; 21) x n  arctg ( n 2  n  1) .
80. Знайдіть множину часткових границь послідовностей ( xn )
на множині R :
1 1 3 1 7 1 2n  1
1) , , , , , ..., n , , ... ;
2 4 4 8 8 2 2n
1 1 2 1 2 3 1 2
2) , , , , , , , , ...
2 3 3 4 4 4 5 5
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
3) 1, , 1  , , 1  ,  , , 1  ,  ,  , ...
2 2 3 3 2 3 4 4 2 4 3 4
1 1 1 1 1 1 1
, 1  ,  , ...,  , ..., , ... ;
n n 2 n n 1 n n 1
4) xn – n -те число за довільної нумерації всіх раціональних
чисел;
np p
5) xn  sin , де  Q \ Z – нескоротний дріб, pZ , qN;
q q
6) xn  tgn ; 7) xn  sinn ;
8) xn  sin n ; 9) xn  { n } ;
n
10) xn  [ 2 n ]2 ; 11) xn  n (  1) ;

94
n  (1) n (  1) n 1  (  1) n
12) xn  ; 13) x n   ;
n  (1) n  1 n 2
14) x n  ( n ) n ;
15) xn – кількість дільників числа n ;
16) xn – сума дільників числа n ;
17) xn – найбільший спільний дільник чисел n та 12.
81. Побудуйте, якщо це можливо, послідовність (xn)  R , мно-
жиною часткових границь якої є задана множина з R :
1) {1}; 2) {1; 2; 3; ...;n};
3) 1; 1 ; 2 ; 3 ; ...  ; 4)  1 ; 1 ; 1 ; ...; 1 ; ...  ;
 2 3 4  2 3 4 n 
5) 1; 1 ; 1 ; 1 ; ...  ; 6) [0;1];
 2 3 4 
7) (0; 1) ; 8) N ; 9) N {} ;
10) Q ; 11) (0;  ) ; 12) R \Q ;
13) R ; 14) [0; 1] {2}; 15) R ;
16) [0; 1] [2; 3] ; 17) [0; 1)  (1; 3] .
82. Нехай усі члени послідовності ( xn ) – додатні числа. До-
ведіть такі твердження:
1) якщо lim xn  l  R , то lim  n  lim  n  lim  n  l , де че-
n n n  n
рез n , n , n позначені відповідно середнє гармонічне, геомет-
ричне та арифметичне чисел x1, x2 ,...,xn ;
x
2) якщо lim n 1  l  R , то lim n x n  l ;
n  xn n 

3) твердження, обернене до попереднього, може не справ-


джуватись;
x x
4) lim n 1  lim n xn  lim n xn  lim n 1 .
n   xn n n   n   xn
83. Знайдіть границі послідовностей ( xn ) :

95
1 1 1
 n!  n  n !2  n  n 3n  n
1) x n   n  n  ; 2) x n   2 n  ; 3) xn    ;
n e   n   n !3 
   
1
n 1 n  n n
4) x n  ; 5) x n    ( n  k )  ; 6) x n  .
n n! n  k 1   n !
n
2

84. Нехай послідовності ( xn ) та ( yn ) обмежені. Доведіть тве-


рдження:
1) lim x n  lim y n  lim x n  y n   lim x n  lim y n ;
n n n n n

2) lim xn  lim yn  lim xn  yn   lim xn  lim yn ;


n n n n n

3) якщо ( xn ) та ( yn ) – послідовності додатних чисел, то:


а) lim xn  lim y n  lim xn yn   lim xn  lim y n ;
n n n n n

б) lim xn  lim y n  lim xn yn   lim xn  lim y n ;


n n n n n

4) lim xn  yn   lim xn  lim yn , якщо послідовність ( xn )


n  n  n 
збіжна;
5) якщо для довільної послідовності ( yn ) виконується рів-
ність lim xn  yn   lim xn  lim yn , то ( xn ) – збіжна;
n  n  n 
6) з умови lim x n 1  x n   0 випливає, що будь-яке число
n
 
   lim xn , lim xn  є частковою границею послідовності ( xn ) ;
 n  n  
1
7) якщо ( xn ) послідовність додатних чисел і lim xn  lim  1 ,
n n xn

то послідовність ( xn ) – збіжна.
85. Наведіть приклади послідовностей ( xn ) та ( yn ) , для яких
виконуються умови:
1) жодна з підпослідовностей ( x pk  q ) не є монотонною;

96
2) ( xn ) та ( yn ) мають рівно по одній частковій границі на
R , а послідовність xn  yn  на R :
а) не має часткових границь;
б) має рівно одну часткову границю;
в) має рівно 2 часткових границі;
г) має більше двох часткових границь;
3) усі нерівності в задачі 81 п. 1)–3) є строгими;
4) послідовності ( xn ) та ( yn ) необмежені, а послідовність
xn yn  o(1) .
86. Дослідіть на збіжність послідовності ( xn ) , n  N ( nZ ),
що задані рекурентно (в усіх задачах параметри a, b, cR ,   0 ):
1) x0  a , x1  2 , x2  0 , x n 1  5
2
x n  12 x n 1  x n  2 , n  2 ;
3 9
2) x0  0 , x1  1 , x2  1, x n 1  2
x n  16 1 x
x n 1  16 n2 , n  2 ;

3) x1  a , xn1  1 bxn , n  1 ;
4) x0  0 , x1  a , xn1  xn  xn1 , n  1 ;
5) x0  0 , x1  a , x2  b xn1  5xn  4xn1  xn2 , n  2 ;
6) x0  1 , x1  2 , x n 1  x n  14 x n 1 , n  1 ;
7) x n 1  5
4
xn  1
4
x n 1 , n  2 :
а) x1  1 , x2  2 ; б) x1  1 , x2  2 ;
8) x0  a , x1  b , x2  c , x n 1   x n  14 x n 1  121 x n  2 , n  2 ;
1
3
9) x0  a , x1  0 , x2  3 , x n 1   x n  19 x n 1  19 x n  2 , n  2 ;
10) x n 1  1
6
xn  2
3
x n 1  1
6
xn2 , n  2 :
а) x0  1, x1  2 , x2  3 ; б) x0  3 , x1  a , x2  1 ;
11) x1  a , x2  b :
а) x n 1  1
2
xn  1
2
x n 1 , n  2 ; б) x n 1  1 x n2  x n21 ;
2
в) xn 1  xn  xn 1 ;
12) x1  a  0 , y1  b  0 :

97
x  yn xn2  yn2
а) x n 1 n , yn 1  , n  1;
2 2
x  yn
б) x n 1  x n y n , y n 1  n , n  1;
2
2 xn yn x  yn
в) x n 1  , y n 1  n , n  1;
xn  yn 2
13) x1  25, xn1  arctgxn , n  1 ;
1 x n 1
14) x1  1 , x 2  , xn 1   n 1  xn 1 , n  2;
2 n 1 n
1 
15) x1  0 , xn 1   xn   , n  1 ;
2 xn 
1 a 
16) x1  0 , x n 1   2 x n  2  , n  1;
3  xn 

xn ( xn2  3)
17) x1  0 , xn1  , n  1;
3xn2  
18) x1  0 , xn1  xn (2  xn ) , n  1 .
87. Доведіть твердження:
1) якщо lim an  a  R , то:
n
n 1 n ak
1 a
а) lim 2  k
n n k 1
ka  ;
2
б) lim
n
  2a ;
n k 1 k
n a
в) lim  ak b nk  , якщо | b | 1 ;
n k 1 1 b
a
2) якщо lim (an1  an )  a  R , то lim n  a ;
n n  n

1 n
3) якщо lim  ak  b  R , lim n(an1  an )  c  R , то
n n k 1 n

lim an  b  c ;
n

98
4) зі збіжності послідовності an  an1  не обов'язково ви-
пливає, що послідовність (an ) збіжна;
5) якщо lim(2an  an1)  a  R , то lim an  a3 ;
n n 
6) якщо lim an  a  R , lim bn  b  R , то
n n
a b  a 2 bn 1  ...  an b1
lim 1 n  ab ;
n  n
7) послідовність (an ) збіжна тоді й тільки тоді, коли для до-
f
вільної бієкції N  N збігається послідовність a f (n) ;
8) якщо  m , n  N виконується нерівність 0  amn  am  an ,
то послідовність   – збіжна;
an
n
9) якщо для деякої послідовності (an ) визначимо послідов-
ності ( an ) , ( an ) за правилом an  maxa1, a2 ,..., an  ,
an  mina1, a2 ,...,an n  N , то виконуються умови:
а) sup a n  sup a n  lim a n ; б) inf an  inf an  lim an ;
n N n N n  nN nN n

10) для довільної послідовності (an ) виконуються умови:


а) lim a n  lim sup a k  inf sup a k ;
n  n  k n n N k  n

б) lim an  lim inf ak  sup inf ak .


n  n  k  n nN k  n
88. Побудуйте графіки функцій f : R  R :
xn x n  x n
1) f ( x)  lim , x0; 2) f ( x)  lim , x  0;
n 1  xn n xn  x n
n x  n x
3) f ( x)  lim
n
; 4) f ( x )  lim 1  xn , x  0 ;
n  n x  n x n
n x n
5) f ( x )  lim n x , x0;
n 

99
6) f ( x)  lim n 1  x n 
n 
  , x0;
x2
2
n

x n 2
7) f ( x)  lim , x0;
n n 2n
4 x
ln( 2 n  x n )
8) f ( x )  lim , x0;
n  n
ln(5 n  x n )
9) f ( x)  lim , x0;
n  ln(4 n  ( x  1) n )

10) f ( x )  lim n
1  x n  ( 2 x 2  2) n , x  0 ;
n

1  x2n
11) f ( x)  lim ;
n 2  x4n

(sin x) 2 n  2  (cos x) 2 n  2
12) f ( x)  lim ;
n  (sin x) 2 n  (cos x) 2 n
x 2 n  (1  x ) 2 n
13) f ( x )  lim ;
n  [ x ]2 n
2 n  x 2n
14) f ( x)  lim n , x0;
n ( x  1) n  4n
15) f ( x)  lim arctgnx ;
n

16) f ( x )  lim n x  1  x , x0;


n n


17) f ( x )  lim 1 
n 
x n
n
 ;

18) f ( x)  lim

ln ( x  1) n  3n , x  0 ;
2n n
n  ln( x 4 )
x  enx
19) f ( x)  lim ;
n 1  enx

100
ln 5n  x n  1x   n
20) f ( x)  lim   , x  0;
n  2n
21) f ( x )  lim ( x  1)arctg ( x n ) ;
n

ln  3n  1x n 
22) f ( x )  lim  , x  0;
n  n
ln  x 

13 n 
23) f ( x )  lim cos n x ;
n 

n n
24) f ( x)  lim n x  2 
n 
1x n , x  0 ;
25) f ( x)  lim ( x arctg(n ctg x)) ;
n

x 2n  3n  21x n
26) f ( x)  lim n , x  0;
x n  12 
n  n

x  x2enx
27) f ( x)  lim ;
n 1  enx
n
28) f ( x)  lim

n ln x  ( x  1)n  2n
2n , x0;

29) f ( x)  lim sin 2 n x .
n 
89. Знайдіть границі x  R :
1) lim x sgn sin 2 ( n ! x ) ; 2) f ( x)  lim  lim cos 2 n (xm ! ;
n m   n   

3) lim  lim 2 arctg m sin 2 (xn!)  ;
n   m   

4) lim n sin(2 e n!) ; 5) lim sin
 sin
... x ;
sin

n n
n
2n k n
x
7) lim 1  x  , | x | 1 ;
2k
6) lim 
n k  n 1 k !
;
n k 0 
101
n
x
8) lim  cos ; 9) lim sin   n 2  1  ;
n  k 0 2k n   

10) lim sin 2   n 2  n  .


n   
90. Що можна сказати про властивості послідовності ( xn )  R ,
якщо для фіксованого a  R виконуються умови:
1)   0 n  N n  n xn  a   ;
2)   0 n  N n  n xn  a   ;
3)   0 n  N n  n xn  a   ;
4)   0 n  N n  n xn  a   ;
5)   0 n  N n  n xn  a   ;
6)   0 n  N n  n xn  a   ;
7)   0 n  N n  n xn  a   ;
8)   0 n  N n  n xn  a   ;
9)   0 n  N n  n xn  a   ;
10)   0 n  N n  n xn  a   ;
11)   0 n  N n  n xn  a   ;
12)   0 n  N n  n xn  a   ;
13)   0 n  N n  n xn  a   ;
14)   0 n  N n  n xn  a   ;
15)   0 n  N n  n xn  a   ;
16)   0 n  N n  n xn  a   .
91. Чи можна стверджувати, що послідовності u n  xn  y n ,
vn  xn y n обов'язково мають властивість P , якщо про послідо-
вності ( xn ) , ( yn ) відомо, що:
1) обидві ці послідовності мають властивість P ;
2) ( xn ) має властивість P , а ( yn ) не має цієї властивості;
102
3) обидві послідовності не мають властивості P , і власти-
вість P є такою:
а) обмежена послідовність;
б) фундаментальна послідовність;
в) послідовність збігається до деякого дійсного числа;
г) послідовність збігається до дійсного ненульового числа;
д) послідовність збігається до  ;
е) послідовність збігається до  ;
є) послідовність монотонно зростає;
ж) послідовність додатних чисел зростає;
з) послідовність строго монотонна.
92. Доведіть нерівності для послідовностей ( xn ) , ( yn ) :
1) max xn  yn  max xn  max yn за умови, що обидві послі-
nN nN nN
довності збігаються до нуля;
2) sup xn  yn  sup xn  sup yn за умови, що обидві послідо-
nN nN nN
вності є:
а) збіжними; б) обмеженими;
1 1 1
 n pp  n pp  n pp
3) lim   xk  yk   lim   xk

  lim   yk  , якщо
n    k 1  n  
 k 1

 n 
 k 1


 n p  n p
p1 і послідовності   xk  та   yk
 
 – обмежені.

 k 1   k 1 

103
Розділ 8
ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ

Короткі теоретичні відомості

Для довільної точки x0  R та   0 множину


O ( x0 )  ( x0  , x0  )  R називають  -околом точки x0 . Для
довільного E0 множини OE ()  ( E ,  ) та
OE ()  (,  E ) називають E -околами   та   , відпові-
дно. Множину OE ()  (,  E )  ( E ,  ) називають E -око-
лом  . Множину O ( x0 )  X називають  -околом точки x0
у множині X  R . Проколотим  -околом точки x0  R назива-

ють множину O  ( x0 )  O ( x0 ) \ { x0 } .
Точка x0  R називається граничною точкою множини X  R ,

якщо   0 O ( x0 )  X   . Сукупність граничних точок мно-
жини X , що належать R , називають похідною множиною та по-
значають X  . Множину X (n) називають n -ю похідною множини
def
X , якщо вона визначається умовою X ( n )  ( X ( n1) ) . Множину
X  R , для якої справджується рівність X  X  , називають до-
сконалою. Точку дотику множини X  R , яка не є граничною,
називають ізольованою точкою цієї множини.
Нехай задана функція f : R  R , точка x0 є граничною точ-
кою множини D f . Число   R називають частковою границею
функції f у точці x0 , якщо ( xn )  D f \ { x0 } , яка задовольняє

104
умову lim xn  x0  lim f ( xn )   . Множину часткових границь
n  n 
функції f у точці x0 позначають E f ( x0 ) , при цьому
def def
lim f ( x)  sup E f ( x0 ) , lim f ( x)  inf E f ( x0 ) .
x x0 x x0

Якщо E f ( x0 )  {  } , тобто ( xn )  D f \ { x0 } : lim xn  x0 


n 
lim f ( xn )   , то число  називають границею функції f у
n
точці x0 у розумінні Гейне і позначають lim f ( x)   .
x x0

Число  називають границею функції f у точці x0 у розу-


мінні Коші, якщо

  0   0 : x  O ( x0 )  D f  | f ( x)   |  .

Теорема 1 (еквівалентність означень границі за Коші та


Гейне).
Означення границі функції в точці за Коші та за Гейне екві-
валентні.

Теорема 2 (арифметичні дії з функціями, що мають грани-


цю в точці).
Нехай lim f ( x)   та lim g ( x)   , де x0 є граничною точ-
x x0 xx0

кою множини D f  Dg та ,   R . Тоді:


1. lim ( f ( x)  g ( x))     .
x x0

2. lim ( f ( x)  g ( x))   .
x x0
f ( x) 
3. lim  
, якщо   0 .
x x0 g ( x )

105
Теорема 3 (границя композиції).
Нехай t0 є граничною точкою множини D f  g , lim f ( x)   ,
x x0
 
lim g (t )  x0 та O (t0 )  Dg : g ( O (t0 ))  D f \ { x0 } , тоді
t t0

lim ( f  g )(t )   .
t t0

Для функції f : R  R точка x0 є граничною точкою мно-

жини D f  ( x0 ,  ) . Позначимо через g  f


D f  ( x0 ,  )
звуження функції f . Покладемо значення, якщо воно існує,
def
f ( x0  0)  lim f ( x)  lim g ( x) ,
x x0 0 x x0

яке називають правою границею функції f у точці x0 .


Аналогічно все відбувається, якщо точка x0 є граничною
точкою множини D f  (, x0 ) . Позначимо через

h f звуження функції f . Покладемо значення,


D f  (, x0 )
якщо воно існує,
def
f ( x0  0)  lim f ( x)  lim h( x) ,
x x0 0 x x0

яке називають лівою границею функції f у точці x0 .

Теорема 4 (критерій існування границі функції в точці).


Для функції f : R  R точка x0 є граничною точкою мно-
жини D f  ( x0 ,  ) та D f  (, x0 ) . lim f ( x) існує тоді й
x x0

тільки тоді, коли існують та рівні значення f ( x0  0)  f ( x0  0) .

106
Теорема 5 (односторонні границі монотонної функції).
Якщо функція f : R  R монотонна на D f , то для кожної точ-
ки x0 , що є граничною для множини D f  (, x0 )
( D f  ( x0 ,  ) ) , існують значення f ( x0  0)  R ( f ( x0  0)  R ) .
Нехай для функції f : R  R точка x0  R є граничною для
D f ; якщо lim f ( x)  0 , то функцію f називають нескінченно
xx0

малою при x  x0 . Якщо lim 1  0 , то функцію f назива-


x x0 f ( x )

ють нескінченно великою при x  x0 і пишуть lim f ( x)   .


x x0
Для вивчення поведінки функцій в околі граничної точки об-
ласті визначення, де сама функція може бути невизначеною, ви-
значають символи Ландау, аналогічні тим, що були визначені
при вивченні послідовностей.
Нехай функції f , g : R  R і точка x0  R гранична для
множин D f  Dg . Кажуть, що:
def
функція f  O(g ) ("О" велике) у точці x0  M  0

  0 : x  O  ( x0 ) | f ( x) | M | g ( x) | ;
def
функції f та g одного порядку в точці x0 
f  O(g )  g  O( f ) ;
def
функція f  o(g ) ("о" мале) у точці x0    0   0 :

x  O  ( x0 ) | f ( x) |  | g ( x) | ;
def
функції f ~ g (еквівалентні) у точці x0  f  g  o(g ) ;
функція ag , a  0 є головною частиною функції f у точці
def
x0  f ~ ag .

107
Функцію f  O(1) називають обмеженою в точці x0 , інакше
– необмеженою.
Функція f  o(1) є нескінченно малою в точці x0 . Якщо в
точці x0 f  o(1) , g  o(1) та g  o( f ) , то функцію g назива-
ють нескінченно малою вищого порядку порівняно з функцією
f у точці x0 .

Теорема 6 (критерій існування границі функції в точці через


нескінченно малу).
Нехай x0 є граничною точкою множини D f , тоді
lim f ( x)    R  f    o(1) у точці x0 .
x x0

Теорема 7 (перша та друга чудові границі).


1
lim  sinx x  1 , lim  (1  x) x  e .
x0 x 0

Задачі

93. Для кожної точки x0 множини A  { 0; 12 ; 1;   } побу-


дуйте O ( x0 ) , а також  -окіл у множині X , якщо:
1) X  [  1; 1] ; 2) X  ( 0; 1) ;
3) X  R  ; 4) X  { 1n | n  N } ;
5) X  N та:
а)   10
1 ; б)   1 ; в)   10 .
94. Визначте, для яких із наведених множин X  R точка
x0  R є граничною, якщо:
1) x0  0 ; 2) x0  1 ; 3) x0   :
а) X  Z ; б) X  Q ;
в) X  R \ Q ; г) X  R \ N ;
д) X  { 1n | n  N } ; е) X  ( 0; 1) ;
108

є) X  [0; 12 ]  {1} ; ж) X   ( 2n11 ; 21n ) ;
n 1
3 2
з) X  { n 32 n 1 | n  N } ; и) X  { 12 (1  ( 1) n ) | n  N } ;
n 3n 5
n
і) X  { n ( 1) | n  N } ; ї) X  { cos n | n  N } ;
й) X  { tg n | n  N } ; к) X  { arcctg n | n  N } .
95. Для множини X  R знайдіть похідну множину X  , якщо:
1) X  [  1; 1] ; 2) X  ( 0; 1) ; 3) X  { 1n | n  N} ;
4) X  { 2 km1 | k , m  N} ; 5) X  { tg n | n  N} ;
2
6) X  { cos n | n  N} ; 7) X  Q ; 8) X  R \ Q ;
9) X  {1} ; 10) X  { cos n | n  N} ;
 
11) X   ( n; n  1n ) ; 12) X  [ n1 ; n1 ) ;
3 2
n 1 n 1
13) X  { arctg n | n  Z} ; 14) X  ( 0; 1)  { 2 } ;

15) X  { (1  1n ) n | n  N} ; 16) X   ( 1n ; n ) ;
n 1
 
17) X   ( 22nn11 ; 22nn1 ) ; 18) X   (0; 1  1n ) .
n 1 n 1

96. Для множини X  R знайдіть n  N множину X (n ) , якщо:


1) X  [  1; 1] ; 2) X  ( 0; 1) ; 3) X  { 1n | n  N} ;
4) X  { arctg n | n  N } ; 5) X  { tg n | n  N} ;
6) X  { cos n | n  N} ; 7) X  Q ; 8) X  R \ Q ;
9) X  {1} ; 10) X  { cos n | n  N} ;
11) X  { 1n  1k | n, k  N} .
97. Перевірте, чи справджуються твердження.
1) Множина X зліченна тоді й тільки тоді, коли множина X 
також зліченна.
2) Замкнена множина X  R досконала тоді й тільки тоді,
коли її доповнення не містить інтервалів із суміжними краями.
109
3) Множини K 3 та K10 є досконалими.
4) Для довільної множини X  R :
а) X  – замкнена; б) X  X  ;
в) X  X  ; г) n  N X   X   ...  X ( n ) .
5) Якщо всі множини X k  R , k  N досконалі, то доскона-
лою також буде множина:
n 
а) n  N X   Xk ; б) X   Xk .
k 1 k 1
6) Множина X замкнена тоді й тільки тоді, коли вона міс-
тить усі свої граничні точки.
7) Для довільної замкненої множини X  R існує така по-
слідовність ( xn ) , що множина її часткових границь збігається
з множиною X .
98. Наведіть приклад множини X  R , якщо це можливо,
для якої справджується наведена умова:
1) X   (0; 1) ; 2) X   Q ;
3) X   N ; 4) X   K 3 ;
5) X  { sin n | n  N} ; 6) X  { sin n | n  1, 360 } ;
7) X   , X    ; 8) X    , X    ;
9) для деякого n  N X   , X    ,…, X (n1)   ,
X (n)   ;
10) усі точки множини X ізольовані, X  та
inf | x  y | 0 ;
x , yX
11) X   X   X   X ; 12) X  X   X  X  ;
13) X   X  X  X  .
99. Записати визначення за Коші таких тверджень для функ-
ції f : R  R , якщо a та   – граничні точки множини
D f  (a,  ) , a та   – граничні точки множини та
D f  (, a) , a, b  R :
1) lim f ( x )  b ; 2) lim f ( x)  b ; 3) lim f ( x )  b ;
x  a 0 xa 0 x 
110
4) lim f ( x )  b ; 5) lim f ( x )  b ; 6) lim f ( x )   ;
x   x   xa
7) lim f ( x )   ; 8) lim f ( x )   ; 9) lim f ( x )   ;
xa xa x  a 0
10) lim f ( x )   ; 11) lim f ( x )   ;
x a 0 x a 0
12) lim f ( x )   ; 13) lim f ( x )   ;
xa 0 xa  0
14) lim f ( x )   ; 15) lim f ( x )   ;
xa 0 x 
16) lim f ( x )   ; 17) lim f ( x)   ;
x  x 
18) lim f ( x )   ; 19) lim f ( x )   ;
x   x  
20) lim f ( x )   ; 21) lim f ( x )   ;
x   x  
22) lim f ( x )   ; 23) lim f ( x )   .
x   x  
100. Записати визначення за Коші таких тверджень для фун-
кції x  y (x) , якщо a та   є граничними точками множини
D f  (a,  ) , a та   – граничними точками множини та
D f  (, a) , a, b  R :
1) y  b  0 ;
а) x  a ; б) x  a  0 ; в) x  a  0 ;
г) x   ; д) x   ; е) x   ;
2) y  b  0 ;
а) x  a ; б) x  a  0 ; в) x  a  0 ;
г) x   ; д) x   ; е) x   .
101. Перевірити, чи справджуються твердження:
1) Нехай t0 є граничною точкою множини D f  g ,
 
lim f ( x)   , lim g (t )  x0 та O (t0 )  Dg : g ( O (t0 ))  D f ,
x x0 t t0

тоді lim ( f  g )(t )   (узагальнення теореми про границю


t t0
композиції).

111
2) Границя lim f ( x) існує тоді й тільки тоді, коли:
x x0
а) у точці x0 функція f задовольняє умову Коші, тобто

  0   0 x1, x2  D f  O  ( x0 )  | f ( x1 )  f ( x2 ) | 
(критерій Коші існування границі функції в точці);
б) ( xn )  D f \ { x0 } : xn  x0 послідовність f ( xn ) збіжна;
в) a  R : ( xn )  D f \ { x0 } : xn  x0 існує підпослідов-
ність ( xnk ) , для якої lim f ( xnk )  a .
k 
3) Існує скінченна границя функції h : R  R при x  x0
( lim h( x)  R ), якщо:
xx0
а) функції f , g : R  R мають однакові області визначен-
ня, існують скінченні границі обох функцій f , g при x  x0 та
h f g;
б) функції f , g : R  R мають однакові області визначен-
ня, існують скінченні границі обох функцій f , g при x  x0 та
h  f g ;
в) функції f , g : R  R мають однакові області визначен-
ня, для функції f існує скінченна границя при x  x0 , а для
функції g скінченної границі не існує та h  f  g ;
г) функції f , g : R  R мають однакові області визначен-
ня, для функції f існує скінченна границя при x  x0 , а для
функції g скінченної границі не існує та h  f  g ;
д) функції f , g :R  R мають скінченні границі
lim f ( x) і lim g ( x) та h  f  g ;
x g ( x0 ) x x0

е) функція f : R  R має скінченну границю lim f ( x) ,


x g ( x0 )

а для функції g : R  R не існує скінченної границі lim g ( x) та


x x0
h f g;
112
є) функція g : R  R має скінченну границю lim g ( x) ,
x x0

а для функції f : R  R не існує скінченної границі lim f ( x)


x g ( x0 )
та h  f  g .
f
4) Якщо функція ( a;   )  R обмежена на проміжку
(a; b) для довільного b  a , то:
f ( x)
а) lim  lim ( f ( x  1)  f ( x)) ;
x x x
1
f ( x 1)
б) lim ( f ( x))  lim x
, де c  0 : x  a f ( x)  c .
x x  f ( x )
f
5) Якщо для функції ( a;   )  R та деякого n  N
f ( x 1) f ( x ) f ( x)
lim  1 , то lim n 1  1
n1 .
x xn x x
f
6) Якщо функція ( a; b)  R монотонна, то x0  (a; b)
f ( x0  0), f ( x0  0)  R .
102. Для заданої функції f : R  R і точки x0  R знайдіть
lim f ( x)  b  R , а також для заданого   0 знайдіть таке   0 ,
x x0

щоб з умови x  D f  O ( x0 ) випливало, що f ( x)  O (b) , якщо:
1) f ( x)  x3 , x0  2 та:
а)   0,1 ; б)   0,01 ; в)   0,001 ;
2
2) f ( x)  x 1 , x0  2 та:
x 2 1
а)   0,1 ; б)   0,01 ; в)   0,001 ;
3) f ( x)  2xx11 , x0  3 та:
а)   0,1 ; б)   0,01 ; в)   0,001 ;

4) f ( x)  sin x , x0  2 та   0,01 ;
5) f ( x)  tg x , x0   та   0,1 ;
4
6) f ( x)  ln(1  x) , x0  0 та   0,01 ;

113
7) f ( x)  arctg x , x0  0 та   0,01 ;
8) f ( x)  sgn x , x0  0,001 та   0,1 ;
9) f ( x)  cos x , x0   та   0,1 ;
3

10) f ( x)  x3 3 x 2 , x0  3 та   0,01 ;
x 3
11) f ( x )  1 , x0   та   0,2 ;
1 x 2

12) f ( x)  x2 , та   0,1 ;
2 x0  
x 4
13) f ( x)  sin x ,
x
x0   та   0,01 ;

14) f ( x)  x 2  1  x , x0   та   0,1 ;
15) f ( x)  sgn(arctg x) , x0   та   0,01 .
103. Доведіть рівності:
1) lim x  x0 , x0  0 ; 2) lim 3 x  3 x0 ;
x x0 x x0
n
3) lim x  x0m , mZ; 4) lim n
x  n x0 , m  Z , x0  0 ;
x x0 x x0

5) lim sin x  sin x0 ; 6) lim cos x  cos x0 ;


x x0 xx0

7) lim arctg x  arctg x0 ; 8) lim arcsin x  arcsin x0 , | x0 | 1 ;


x x0 xx0
x x0
9) lim a  a , a  0 ; 10) lim loga x  loga x0 , a  1 , x0  0 .
x x0 x x0

104. Для функцій f , g : R  R і точки x0  R справджують-



ся умови:   0 : O ( x0 )  ( D f  Dg ) та lim f ( x)  a  R ,
x x0

lim g ( x)  b  R . Знайдіть, якщо це можливо, такі границі (див.


x x0
задачу № 65):
1) lim ( f ( x)  g ( x)) ; 2) lim ( f ( x)  g ( x)) ;
xx0 xx0

3) lim ( g ( x)  f ( x)) ; 4) lim f ( x) g ( x) ;


xx0 xx0

114
f ( x) g ( x)
5) lim ; 6) lim ;
x x0 g ( x ) x x0 f ( x )

7) lim ( f ( x)) g ( x ) ; 8) lim ( g ( x)) f ( x ) ,


x x0 x x0
якщо:
а) a  b   ; б) a  , b  1 ; в) a  , b  0 ;
г) a  , b  12 ; д) a  , b  1 ; е) a  , b  4 ;
є) a  , b   ; ж) a  b  1 ; з) a  1, b  0 ;
и) a  1, b  1
2
; і) a  1, b  1 ; ї) a  1, b  4 ;
й) a  1, b   ; к) a  b  0 ; л) a  0, b  12 ;
м) a  0, b  1 ; н) a  0, b  4 ; о) a  0, b   ;
п) a  14 , b  12 ; р) a  14 , b  1 ; с) a  14 , b  4 ;
т) a  14 , b   ; у) a  1, b  1 ; ф) a  1, b  4 ;
х) a  1, b   ; ц) a  9, b  4 ; ч) a  9, b   ;
ш) a  b   .
105. Функції f , g : R  R визначені в деякому околі

O ( x0 ) точки x0  R . Доведіть, що при x  x0 справджують-
ся співвідношення:
1) o( f )  o( f )  o( f ) ; 2) o( f )  O( f )  O( f ) ;
3) O( f )  O( f )  O( f ) ; 4) o( f )  o( f )  o( f 2 ) ;
5) o( f )  O( f )  o( f 2 ) ; 6) O ( f )  O ( f )  O( f 2 ) ;
7) o( f a )  (o( f ))a , a  0 ; 8) O(o( f ))  o( f ) ;
9) o(O( f ))  o( f ) ; 10) o( f  o( f ))  o( f ) ;
11) якщо g  O( f ) , то:
а) o( f )  o( g )  o( f ) ; б) O( f )  O( g )  O( f ) ;
в) o( f )  O( g )  O( f ) ; г) o( f )  O( g )  O( f ) ;

115
12) якщо g ~ f , то:
а) o( f )  o( g )  o( f ) ; б) O( f )  O( g )  O( f ) ;
в) o( f )  O( g )  O( f ) ; г) o( f )  O( g )  O( f ) ;
13) o( f )  o( g )  o( fg ) ; 14) o( f )  O( g )  o( fg ) ;
15) O( f )  O( g )  O( fg ) ; 16) f  O( g )  O( fg ) ;
17) f  o( g )  o( fg ) .
106. Доведіть, що при x  0 (тобто в точці x0  0 ) справ-
джуються співвідношення ( m  n , C  const , C  0 ):
1) x m  o( x n ) ; 2) o( x m )  o( x n ) ;
3) o(o( x n ))  o( x n ) ; 4) o( x m )  o( x n )  o( x n ) ;
5) C  o( x n )  o( x n ) ; 6) o(C  x n )  o( x n ) ;
7) O( x m )  O( x n ) ; 8) O( x m )  O ( x n )  O( x n ) ;
9) x k  o( x n )  o( x k  n ) ; 10) O( x k )  o( x n )  o( x k  n ) ;
11) o( x k )  o( x n )  o( x k  n ) ; 12) o( x m  C  x n )  o( x n ) .
107. Виконайте перетворення при x  0 :
1) ( x  x 2  x3  o( x 4 ))(1  2 x  3 x3  o( x 4 )) ;
2) ( x  x3  o( x3 ))(2  x 2  x3  o( x 4 )) ;
3) (2 x  x 2  x3  o( x 3 ))(1  x 2  x 4  o( x5 )) ;
4) ( x  x 2   ( x))(1  x 2  2 x3  3 x 4  o( x 5 )) , де:
а)  ( x)  o( x 2 ) ; б)  ( x )  o( x 3 ) ; в)  ( x)  o( x 4 ) ;
5) ( x  x 2  x 3  o( x 3 ))(1  x  2 x 2  o( x3 ))  ( x) , де:
а) ( x)  2 x3  o( x3 ) ; б) ( x )  x 2  2 x 3  o( x 3 ) ;
в) ( x )  o( x 3 ) ;
6) (1  x 2  o( x 4 ))(1  x 2  ( x))  (1  x 3 )(1  x 5  o( x5 )) , де:
а)  ( x)  o( x 2 ) ; б) ( x)   x3  o( x 3 ) ;
в) ( x)   x 3  x 4  o( x 4 ) ;

116
7) ( x  x 2  3 x 3  o( x 3 ))( x  x 2  2 x3  o( x3 ))  ( x) , де:
а) ( x)  x 2  o( x 4 ) ; б) ( x)  x 2  o( x 3 ) ;
в)  ( x )  o( x 3 ) .
108. Знайдіть lim f ( x ) , якщо:
x0

x  3 x 2  o( x 3 )
3
x 2  x 3  o( x 3 )
1) f ( x)  ; 2) f ( x)  ;
6 x 2  o( x 3 ) 2 x 3  3 x 2  o( x 2 )
x 3  o( x 3 ) 6 x  3 x 2  o( x 2 )
3) f ( x)  ; 4) f ( x)  ;
x 2  o( x 2 ) 5 x 3  x  o( x 3 )
x 2  3 x 4  o( x 4 ) 7 x 3  x 4  o( x 5 )
5) f ( x)  ; 6) f ( x)  ;
6 x 3  3 x 4  o( x 4 ) 7 x 3  x  o( x 4 )
o( x 2 ) x 3  o( x )
7) f ( x)  ; 8) f ( x)  ;
o( x ) x 3  o( x 2 )
3 x 2  x 3  o( x 3 ) x 2  x 4  o( x 2 )
9) f ( x)  ; 10) f ( x)  ;
x  x 3  o( x 3 ) x 5  3 x 2  o( x 2 )
3 x  x 3  o( x 3 ) x 2  x 3  x 4  o( x 4 )
11) f ( x)  ; 12) f ( x)  ;
o( x 2 ) x 3  x 2  x  o( x 3 )
x 3  o( x ) x 4  x 3  o( x 4 )
13) f ( x)  ; 14) f ( x)  ;
2 x 2  o( x ) 3 x 3  x 4  o( x 3 )
x 2  o( x ) 3 x 3  o( x 3 )
15) f ( x)  ; 16) f ( x)  ;
2 x 3  o( x )  1 2 x 4  o( x 4 )
3 x 3  o( x 3 ) 3 x 3  o( x 3 )
17) f ( x)  ; 18) f ( x )  .
2 x 3  o( x 3 ) 2 x 2  o( x 2 )
109. Доведіть, що при x  0 справджуються рівності:
1) sin x  x  o( x 2 ) ; 2) cos x  1  x2  o( x 2 ) ;
2

3) e x  1  x  x2  o( x 2 ) ; 4) ln(1  x )  x  x2  o( x n ) ;
2 2

117
a ( a 1) x 2
5) (1  x) a  1  ax  2
 o( x 2 ) ; 6) tg x  x  o( x 2 ) ;
7) a x  1  x ln a  x 2 ln 2 a 8) sh x  x  o( x 2 ) ;
2
 o( x 2 ) ;
9) ch x  1  x2  o( x ) ;2
10) th x  x  o( x 2 ) ;
2

11) arcsin x  x  o( x 2 ) ; 12) arctg x  x  o( x 2 ) ;


13) arccos x  
2
 x  o( x 2 ) ; 14) arcctg x  
2
 x  o( x 2 ) .
У задачах № 111–117 параметри b, c, d вважаються додат-
ними, інші параметри можуть мати довільні дійсні значення.
110. Знайдіть границі:
3
x3  x  2 7  x3  3  x 2
1) lim ; 2) lim ;
x1 x 3  x 2  x  1 x 1 x 1
x 1  3 9  2x  5
3) lim ; 4) lim 3 ;
x 4 x 2  16 x8 x  2  ( x  8)3
1 x  1 x (1  x)5  1  5 x
5) lim 3 ; 6) lim ;
x 0 1 x  3 1 x x 0 x5  x 2
1  3x  3 1  x  5 1  x  7 1  2 x
7) lim ;
x 0 4
1  2x  x  6 1  x
xm  1 1  x  x2  1  x  x2  2
8) lim ; 9) lim ;
x1 x n  1 x0 3
1  2x  3 1  x
(1  mx) n  (1  nx) m x n  a n  na n1 ( x  a )
10) lim ; 11) lim ;
x0 x2 x a ( x  a)2
x n1  ( n  1) x  1 1  2 x  3  (4 x  16)3
12) lim ; 13) lim ;
x 1 ( x  1) 2 x 4 x 2
1 x  3 x  13  2 x  1
14) lim ; 15) lim ;
x  8 2 x 3 x3 x2  9
4 3
x 2 x6 2
16) lim ; 17) lim ;
x16 x 4 x  2 x3  8

118
27  x  3 27  x 2
1  3x  4 1  4 x
18) lim ; 19) lim ;
x 0 x  23 x 4 x0 1  1  2x
4
x 2 x 2 (1  x )
20) lim ; 21) lim 5 ;
x16 x 4 x 0 1  5 x  (1  x )
3
8  3x  x 2  2 1  2 x  x 2  (1  x)
22) lim ; 23) lim ;
x0 x (1  x ) x 0 x 2  x3  x 4  x5

x x x
24) lim ;
x  x 1
( 1  x 2  x) n  ( 1  x 2  x) n
25) lim ;
x 0 x
x n1  x m 1  x m  nx  n  1
26) lim ;
x 1 ( x  1) 2
2 x2  x  1  x  2
27) lim ;
x0 x
3
(1  x  x2 ) 2  1  32 x  34 x 2
28) lim 2 ;
x  0 x3
(1  x) n  (1  x)  n  2
29) lim 7
;
x 0
x2  x 3
( x  2)3  4 14  x  x  2
30) lim ;
x  2 0 ( 7  x  3 x  1 ) x  2

( 3 1  x  1  x )3 x x x x
31) lim 4 4
; 32) lim .
x 0 1  x  (1  x ) x  0
x  x3
111. Знайдіть границі:
tg 2 x  tg x sin x  cos x
1) lim ; 2) lim ;
x 0 x2  x x 0 tg x  ctg x

119
sinx  sin  cosx  cos 
3) lim ; 4) lim ;
x x x x
tg x  tg  ctg x  ctg 
5) lim ; 6) lim ;
x x x x
sec x  sec  cosec x  cos ec 
7) lim ; 8) lim ;
x x x  x
sin3x tg ( x  x 3 )
9) lim ; 10) lim ;
x sin 2 x x 0 x 2  x
sin(   2 x )  sin   2 sin(   x )
11) lim ;
x 0 x2
cosx  cos 3 x 1  cosx cos 2 x cos 4 x
12) lim ; 13) lim ;
x 0 x 2 x0 1  cos x
sin( x  3 ) sin( x  4 )  2
2
14) lim ; 15) lim ;
x 3 1  2 cos x x 0 cos( x   )  2
4 2
sinx  2 x    tg x
16) lim ;
x   0 (  x) sin 2x
tg (1  x ) tg (1  x )  tg 2 1
17) lim ;
x 0 tg 2 x
tg x  sin x cos x  sin x  1
18) lim ; 19) lim ;
x0 3
sin x x 2 cos x  sin x  1

x sin x tg (sin( tg x))


20) lim 2 ; 21) lim ;
x0 tg x  1  cos 2 x x0 tg ( tg (sin x ))

sin( x sin( 2 x sin 3 x))


22) lim ;
x0 x3
cos(sin x )  sin( tg 2 x )  1
23) lim ;
x 0 tg (cos 2 x  1)
(1  cos x )(1  cos x )
24) lim ;
x 0 (cos x  cos 2 x ) sin x

120
cos( x sin x)  sin( x tg x)
25) lim ;
x 0 (1  cos x cos 2 x )(1  cos 3 x )
sin(   2 x) sin(   x )  sin 2 
26) lim ;
x 0 x
2  1  cos x 1  tg x  1  sin x
27) lim ; 28) lim ;
x0 sin x  tg x x 0 x3
x2 4
sin x  3 sin x
29) lim ; 30) lim ;
x 0 1  x sin x  cos x x 2 cos 2 x
 1 1  1 1 
31) lim   ; 32) lim   .
x 0 sin x x x 0 tg x sin x 
112. Знайдіть границі:
1  cos( x 2 ) 1  cos x
1) lim ; 2) lim ;
x 0 1  cos x x0 1  cosx
 m n   1 1 
3) lim  ; 4) lim  2  ;
x1 1  x m 1  x n  x0 sin x 1  cos x 

1  cosx cos 2 x 3 cos 3 x 1  tg x  1  tg x


5) lim ; 6) lim ;
x 0 x2  x4 x  sin 2 x
    1 x 
7) lim   2 x  tg x  ; 8) lim   ;
x0 cos x  x0 cos x sin x 

1  cos3 x cos 32 x  1  tg x
9) lim ; 10) lim ;
x0 x  sin 2 x
3 3
x0
(1  x) 7  cos 2 x
tg( 4  4 cos x)
11) lim ;
x0 sin cos x  sin 4 cos 2 x
5
sin x
x
 cos x  (1  x) 4  1
12) lim ;
x0 x
13) lim  2 x 2  3 x  2  x 2  4 x  5  ;
x 

121
14) lim  3 2 x 3  x  x 2  25  ;
x    
15) lim  3 x 3  3 x 2  4 x  3 x 3  3 x 2  4  ;
x  
16) lim  4 x 4  2 x 2  x  3 x3  3 x ;

x 
17) lim  3 x 3  3 x 2  5 x 5  5 x 4  ;
x  
18) lim  6 x 6  2 x 4  4 x 4  x 3  x 2  ;
x 
 
19) lim  x2  x2  x2  | x | ;
x 
 
 
20) lim  x  x  x  x  x  .
x 
 
113. Знайдіть границі:
e x  ea ln x  ln b
1) lim ; 2) lim ;
xa x  a xb x b
1  ch x th x
3) lim ; 4) lim ;
x 0 x2 x0 x

b x  xb x x  bb
5) lim ; 6) lim ;
x b x  b x b x  b
x b x b
bb  b x bb  xb
7) lim ; 8) lim ;
xb xb  b x x b xb
b x b x
b x  bb xx  bx
9) lim ; 10) lim ;
x b xb x b x b
3
(1  x ) 2  1  32 x e sin 2 x  e sin x
11) lim ; 12) lim ;
x 0 cos x  ch x x 0 th x

122
2
sin x  sh x  cos x  ch x  e x
13) lim 5
;
x 0
( 4  x 2  x  3 x  x 3 ) 2  32 cos x
e cos x  e1ln(1 x )
14) lim ;
x 0 9  2x  3
2 ln(e  sin x )  e x  cos x  1 1
15) lim ; 16) lim  x  ;
x 0 x x 0 e  1 x 

1  x sin x cos 2 x  ( x 2  1) 2
17) lim 2
;
x 0 e tg ( x )  cos x
cos x  3 cos 3 x  4 cos 4 x
18) lim ;
x 0 ch x  ch 3 x  ch 2 4 x
3
27  x  4 16  x  e x 2x  x2
19) lim ; 20) lim ;
x 0 ln(1  e x  cos x) x 2 2  x

ln cos x  2 cos 2 x  3 x  8 ln(1  sin 3 x )


21) lim ; 22) lim ;
x 0 e  cos x
sin x
x  0 3tg x  1
ln(2  cos 2 x)  2 1 
23) lim ; 24) lim   ;
x 0 ln 2 (1  sin 3 x ) x0 sin x 1  cos x 

sin( x c ) e mx  e nx
25) lim ; 26) lim ;
x 1 sin( x b ) x 0 sin x  sin  x
2 2
cx  bx cos( xe x )  cos( xe  x )
27) lim ; 28) lim ;
x 0 (c x  b x )2 x 0 x3
sh x  sh  ch x  ch 
29) lim ; 30) lim ;
x x x x
th x  th  cth x  cth 
31) lim ; 32) lim .
x x x  x
114. Знайдіть границі:
cos(e x  cos x)  ln(e  x 2 )
1) lim ;
x 0 cos x cos 2 2 x cos 3 3 x  (1  x 2 )  (1  x 2 ) e

123
x2 2 sin x 2  x 3  ln(1  x)
2) lim ; 3) lim ;
x   ln ch ( x 2 ) x  0
x x x
4
1  x 2  x3  1 sh x 2  x  sh x 2  x
4) lim ; 5) lim ;
x 0 ln cos x x   ch x
sh x 2  x  sh x  x 2
6) lim ;
x  0 1  ch x
sh ( x 2  x )  sh ( x 2  x )
7) lim ;
x  0 1  ch x
x 3  9 x  cos x  sin 3 x
8) lim ;
x  0
1  1  x3
ln( x  x 2  x 3 )  ln x ln ch ax
9) lim 2
; 10) lim ;
x  0 cos x cos 2 2 x  e sin x x0 ln cos bx
3
(1  x  x2 ) 2  1  32 x  54 x 2
2
11) lim ;
x  0 x2
(1  x ) n  (1  x )  n  2
12) lim 7
;
x 0
x2  x 3
5 5
(1  cos x ) 2  (1  ch x ) 2
13) lim ;
x 0 tg 3 x  sin( x 3 )
 1 1 
14) lim   2  ;
x20 x ( x  2) x  3x  2 
5
arcsin x  sin 12 x  e x  (1  x) 2
15) lim ;
x  0 (1  x ) x  1
ln(1  sin 3 x) sin x  sh x  ch x  cos x
16) lim tg x
; 17) lim ;
x 0 3 1 x 0 (1  x ) x  cos x

124
tg x  th x  sin(sh (e x  cos x))
18) lim ;
x 0 (1  x ) x  cos x
arctg ( cos x  3 ch x )
19) lim 5
;
x 0 x2
e x  ln(1  x)  (1  4
)3
e x  cos x  sin x
20) lim .
x ) x  (1  x ) x
x 0 (1 

115. Знайдіть границі:


13 x
 1 x  1 x
1) lim   , де:
x a 2  x 
а) a  0 ; б) a  1 ; в) a   ;
x
 sin x 
2) lim   , де:
xa x 

а) a  0 ; б) a  2 ; в) a   ;
3 x 1
 x 2  x  1  x 1
3) lim  3  , де:
xa x  x  1 
 
а) a  0 ; б) a  1 ; в) a   ;
x 1
 5 x 1  x 4 1
 
 x  1  1  3 x 1 
4) lim   , де:
xa  4 2 
 x  1  1 
а) a  0 ; б) a  1 ; в) a   ;
x4 2
 x4 2  ( x2)2
 
x 4
 2  ( x 1) 2 
5) lim  , де:
xa x 2 
 
а) a  0 ; б) a  1 ; в) a  2 ;

125
| x  2|
 | x 1|  x 2 1
 
 |x|  x 2 1 
6) lim  2  , де:
x a x  1 
а) a  0 ; б) a  1 ; в) a  2 ;
1 1
7) lim (cos x ) x2
; 8) lim ( e x  1x ) x ;
x 0 x
1
tg 2 x
9) lim (sin x ) ; 10) lim ( 1  x  x ) cos x 1 ;
x 2 x  0
1 3
11) lim ( 2ch x  sh 2 x  1) ; x 12) lim (ch x  sh 2 x ) ctg x ;
x 0 x 0
x
x  x2  5x  4 
13) lim cos x ; 14) lim  2  ;
x 0 x   x  3 x  7 
 
2
15) lim (cos 1x  sin 1x ) x ; 16) lim (tg x ) tg x ;
x x 4
1 1
 bx  cx  d x x  b x 1  c x 1  d x 1  x
17) lim   ; 18) lim   ;
x 0  3 x 0  bcd
   
1
 cos x  x 2
 3 2  ch x 
20) lim 1  sin x   x 
x  2x   1 cos x
19) lim   ; ;
x 0 2  x  2 x 2  x 0
 
1 1
 1  tg x  sin3 x  ln(1  x )  sin x
21) lim   ; 22) lim   ;
x  0  1  sin x  x 0  x 
1

x 0

23) lim 1  x 2  ctg x
; 24) lim 
 cos 2 x  x 2
 ;
x  0 cos 3 x 
x 1
25) lim x x ; 26) lim x x ;
x  0 x  0
x x
1
27) lim x x ; 28) lim x x  1 ;
x  0 x  0

126
tg x sin x
29) lim (1  sin x ) (sin x ) ; 30) lim (cos x ) x ;
x  0 x  0

 
x sin x
 sin x  1
31) lim  3  ; 32) lim x  e x x .
x  0 x  x  
116. Знайдіть границі:
ln 11 xx   4arctg 11x
1) lim ; 2) lim ;
x 0 arctg (1  x )  arctg (1  x ) x 0 x
  arccos x  x 
3) lim ; 4) lim x  arcsin ;
x  1 0 x 1 x    2 
 x2  1 
 x  x
5) lim x  arctg ; 6) lim ;
x   4 x 1 x 0 arcsin 3  arcsin 3  x  
 ;
5 5
  arccos 1 x
4 2 32 x  91 x
7) lim 8) lim ;
x   x 
x  0 1 3 x
2
 12 3 x
1

9) lim  2 x  e x  1 ;
2 1 x 1
10) lim x ln x ;
x     x  
1
 cos x  x
 2 x 
11) lim   ; 12) lim sin x  ;
x  0 ctg x  1 
 x    3x  1 
1
 ch x  cos x  x
13) lim   , де:
x  a  sh x  sin x 

а) a  0 ; б) a   ;
x
 ch x  cos x 
14) lim   , де:
x  a  sh x  sin x 

а) a  0 ; б) a   ;
x
 1  1
15) lim   ; 2 2 x
16) lim ( 1  arctg 7 x ) x ;
x  0 arccos x  
 x  
 2 

127
1
17) lim (cos x  arctg 2 x ) sh x ;
2

x 0
tg x
sin( x 2 )(1 e x )
18) lim ( cos 2 x  cos x) .
x 
117. Знайдіть границі:
x  sin x 1  cos x x  sh x
1) lim ; 2) lim ; 3) lim ;
x x  sin x x 1  ch x x   x  sh x

esin x  1 ln(1  sin x)  sin x


4) lim ; 5) lim ;
x 0 e cos x 1 x   ln(1  cos x )  cos x

sin sin x  x sin x


6) lim ; 7) lim :
x 0 sin cos x  x xa x
а) a  1 ; б) a   ;
ex 1
8) lim :
xa x
а) a   ; б) a   ;
3
1  x 1 ln(1  x)
9) lim ; 10) lim ;
x 1 sin x x1 x
sin x  x ex 1  x
11) lim ; 12) lim ;
x 0 ln(1  x )  x x 0 1  cos x

tg x sin x  sh x
13) lim cos x ; 14) lim ;
x 0 e 1 x x   cos x  ch x

2x
15) lim :
xa  1x
43
а) a  0 ; б) a  0 ;
16) lim x  | cos 1x | ; 17) lim x  [ 1x ] ;
x 0 x0

18) lim x  { 1x } ; 19) lim x { 1x } ;


x 0 x

128
 x, x  Q,
20) lim f ( x ) , де f ( x)   та:
x a  0, x  R \ Q,
а) a  0 ; б) a  1 ; в) a   ;
 x 2 , x  Q,
21) lim f ( x ) , де f ( x)   та:
x a  1, x  R \ Q,
а) a  1 ; б) a  0 ; в) a   ;
 tg x , x  0,
22) lim f ( x ) , де f ( x)   x та:
x a  cos x, x  0,
а) a   2 ; б) a  0 ; в) a   ;
23) lim ( x  1) sgn( x 2  1) та:
x a
а) a  1 ; б) rde; в) a  1 ;
24) lim ( x  1) sgn( ctg x ) та:
xa
а) a  1 ; б) a  0 ;
25) lim f ( x ) , де
xa

 1 , x  mn  нескоротний дріб, m  Z\{0}, n  N,


f ( x)   n та:
 0, x  (R\Q)  {0},
а) a  1 ; б) a  0 ; в) a   ;
26) lim arcctg x та:1
x a
а) a  0 ; б) a  1 ; в) a   ;
27) lim [ x ] та:
xa x

а) a  0 ; б) a  52 ; в) a  3 ;
г) a   ; д) a   ;
28) lim { x }([ x ]  1) та:
xa
а) a  1 ; б) a  0 ; в) a  1 ;
г) a   ; д) a   ;

129
{ x}
29) lim та:
xa [ x ]
а) a  1 ; б) a  0 ; в) a   ;
30) lim sgn (ctg x) та:
x a

а) a   4 ; б) a  0 ; в) a  2 ;
г) a   ; д) a   .
118. Для функції f : R  R знайдіть множину часткових
границь E f ( x0 ) , якщо:
1) f ( x)  x sin 1x :
а) x0  0 ; б) x0   ;
2) f ( x)  cos 1x :
а) x0  0 ; б) x0  2

;
1, x  Q,
3) f ( x)  
 0, x  R\Q:
а) x0  0 ; б) x0   ;
n, x  n  нескоротний дріб, m  Z\{0}, n  N,
m
4) f ( x)  
 0, x  (R\Q)  {0}:
а) x0  0 ; б) x0   ;
в) x0  4 ; г) x0   ;
 1 , x  mn  нескоротний дріб, m  Z\{0}, n  N,
5) f ( x)   n
 0, x  (R\Q)  {0}:
а) x0  0 ; б) x0   ;
в) x0  4 ; г) x0   ;
6) f ( x)  tg : 1
x
а) x0  0 ; б) x0  2

;

130
cos 1
x2
7) f ( x)  e :
а) x0  0 ; б) x0   ;
8) f ( x)  arctg 1x :
а) x0  0 ; б) x0   ;
9) f ( x)  1  1x  1x :
x2
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
10) f ( x)   1x :
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
в) x0  1

; г) x0   ;
11) f ( x)  sin x
x
:
а) x0  0 ; б) x0   ;
12) f ( x)  cos x
x
:
а) x0  0 ; б) x0   :
1
13) f ( x)  (1  cos 2 x) cos x :
2


а) x0  0 ; б) x0  2
;
14) f ( x )  [ x ] :
а) x0  0 ; б) x0  1, 001 ;
в) x0   ; г) x0   ;
|sin x|
15) f ( x )  x
:
а) x0  0 ; б) x0   ;
16) f ( x)  [ x ]  { x } :
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
в) x0  1 ; г) x0   ;
17) f ( x )  [ 2 x ]  [ x ] :
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
в) x0  32 ; г) x0   .
131
119. Для функції f : R  R знайдіть односторонні границі
lim f ( x) та lim f ( x) , якщо:
x  x0 0 x  x0  0
1) f ( x )  [ x ] та:
а) x0  1 ; б) x0  1, 001 ; в) x0   ;
2) f ( x )  { x } та:
а) x0  0 ; б) x0  12 ; в) x0  2 ;
3) f ( x )  sgn x та:
а) x0  0 ; б) x0  1 ; в) x0  2 ;
ln(1 x )
4) f ( x)  та:
x2
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
5) f ( x)   arctg x11 та:
1
x
а) x0  0 ; б) x0  1 ; в) x0  2 ;
1
6) f ( x)  1
та:
1 e x
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
7) f ( x)  x  [ 1x ] та:
а) x0  0 ; б) x0  1 ; в) x0  1 ;
x
8) f ( x)  sin x
та:
e 1
а) x0  0 ; б) x0   ;
1  1x
9) f ( x)  2  3 x
та:
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
1
10) f ( x)  { x}
та:
e 1
а) x0  0 ; б) x0  1
2
;

132
1
11) f ( x)  1 та:
1 x 2
1 e
а) x0  0 ; б) x0  1 ; в) x0  1 ;
12) f ( x)  arctg  x11  x1 2  та:
а) x0  32 ; б) x0  1 ; в) x0  1 ;
13) f ( x)  sin x
| x|
та:
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
1
14) f ( x)  x
та:
1  2 1 x
а) x0  0 ; б) x0  1 ; в) x0  1 ;
2
15) f ( x)  | xx|1 та:
а) x0  0 ; б) x0  1 ; в) x0  1 ;
16) f ( x )  sgn(sin  x ) та:
а) x0  0 ; б) x0  13 ; в) x0  1 ;
1, x  Q,
17) f ( x )   та:
 0, x  R\Q
а) x0  0 ; б) x0  2 ;
 x, x  Q,
18) f ( x)   та:
 0, x  R\Q
а) x0  0 ; б) x0  2 ;
19) f ( x)  th 1x та:
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
2 (1 x ) |1 x 2 |
2
20) f ( x)  та:
3(1 x 2 ) |1 x 2 |
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
21) f ( x )  sgn(cos x ) та:
а) x0  0 ; б) x0   ;
2
133
22) f ( x )  arctg ( tg x ) та:
а) x0  0 ; б) x0   ;
2
1
23) f ( x)  x 1
та:
x  31 x
а) x0  0 ; б) x0  1 ; в) x0  1 ;
xn
24) f ( x)  lim n та:
n  1 x
а) x0  0 ; б) x0  1 ; в) x0  2 ;

25) f ( x)  1  |1x|  x
та:
а) x0  0 ; б) x0  1 ;
1 cos 2 x
26) f ( x )  x
та:
а) x0  0 ; б) x0   .
4
120. Для всіх функцій f : R  R із задачі 118 знайдіть гра-
ниці lim f ( x ) та lim f ( x ) , якщо   та   відповідно є
x   x  
граничними точками D f .
121. Перевірте, які з наведених функцій f : R  R мають та-
кі властивості:
1) є обмеженою зверху, обмеженою знизу, обмеженою на D f ;
2) є нескінченно великою при x   , при x   ;
3) існує точка x0  ( D f ) , у якій функція є нескінченно ве-
ликою;
4) існує точка x0  ( D f ) , у якій функція є необмеженою,
але не є нескінченно великою,
якщо:
m  n, x  mn  нескоротний дріб, m  Z\{0}, n  N,
а) f ( x)  
 1, x  (R\Q)  {0};

134
 1 , x  mn  нескоротний дріб, m  Z\{0}, n  N,
б) f ( x )   n
 0, x  (R\Q)  {0};

n, x 
m  нескоротний дріб, m  Z\{0}, n  N,
в) f ( x)   n
 0, x  (R\Q)  {0};
 1 cos 1x , x  0,  x , x  {0;  1},
г) f ( x)   x д) f ( x)   ln( x 2 )
 0, x  0;  1, x  {0;  1};
2x 1
е) f ( x)  ; є) f ( x)  x  ;
1  x2 x
ж) f ( x )  x ln | x | ; з) f ( x )  2 x arcsin sin x ;
и) f ( x )  x sin x ; і) f ( x )  x 2 ( 2  cos x ) ;
ї) f ( x )  ln sin x ; й) f ( x )  2 x cos x ;
к) f ( x )  x arctg x ; л) f ( x )  x{ x } ;
x
м) f ( x)  arcctg x
; н) f ( x)  x
sin x
.
122. Для функції f : X  R знайдіть sup f ( x) та inf f ( x) , якщо:
xX xX

1) f ( x )  1 та:
1 x 2
а) X  (1;  ) ; б) X  R ;
2) f ( x)  x  1x та:
а) X  ( 2;   ) ; б) X  ( 12 ;  ) ; в) X  (; 0) ;
3) f ( x )  sin x та:
а) X  R ; б) X  (0; ) ;
4) f ( x )  [ x ] та:
а) X  (0; 10) ; б) X  [1; 1] ; в) X  [ 4; 5) ;
4) f ( x )  { x } та:
а) X  R ; б) X  [ 12 ; 12 ] ; в) X  (0; 1) ;

135
 x, x  Q,
5) f ( x)   та:
 0, x  R\Q
а) X  R ; б) X  [1; 10] ; в) X  ( 2;  1) ;
г) X  R \ Q ; д) X  [1; 10]  Q ;
[ x]
6) f ( x)  { x } та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 0) ; в) X  (1; 2) .
f, g
123. Будемо казати, що функції X   R порівнянні в
точці x0  0 , якщо справджується принаймні одна з умов:
f  O(g ) , g  O( f ) , f , g – одного порядку, f  o(g ) ,
g  o( f ) , f ~ g , f ~ ag для деякого a  0 , якщо:
1) f ( x)  sin 1x  2 , g ( x)  cos 1x  5 та X  R \ { 0 } ;
2) f ( x )  cos x , g ( x )  1 (ch x  1) та X  R \ { 0 } ;
x2
3) f ( x )  tg x , g ( x)  sin 1x та X  (  2 ; 2 ) \ { 0 } ;
4) f ( x)  1x (cos x  1) , g ( x )  th x та X  R \ { 0 } ;
5) f ( x )  1  cos x , g ( x )  ch x  1 та X  R ;
6) f ( x )  [ x ] , g ( x )  { x } та:
а) X  R ; б) X  R  ; в) X  R  ;
7) f ( x )  [ x ] , g ( x )  sin x та:
а) X  R ; б) X  R  ; в) X  R  ;
8) f ( x )  { x } , g ( x)  e x  1 та:
а) X  R ; б) X  R  ; в) X  R  ;
9) f ( x )  [ x ] , g ( x )  cos x та:
а) X  R ; б) X  R  ; в) X  R  ;
10) f ( x)  1x , g ( x)  12 та X  R \ { 0 } ;
x
11) f ( x )  ln | x | , g ( x)  3 x та X  R \ { 0 } ;
12) f ( x)  sin x  sin 1x , g ( x )  tg x та X  (  2 ; 2 ) \ { 0 } ;

136
1
13) f ( x)  e x , g ( x )  1  1
x
та:
а) X  R \ { 0 } ; б) X  R  \ { 0} ; в) X  R  \ { 0} ;
14) f ( x)  [ 1x ] , g ( x )  1
x
та:
а) X  R \ { 0 } ; б) X  R  \ { 0} ; в) X  R  \ { 0} ;
15) f ( x )  1  cos x , g ( x)  3 x 2 та X  R ;
1
16) f ( x)  x  n , n  N , g ( x)  2 x та:
а) X  R \ { 0 } ; б) X  R  \ { 0} ; в) X  R  \ { 0} ;
17) f ( x)  1x (e x  1) , g ( x )  sin x
x
 cos 1x та X  R \ { 0 } ;
18) f ( x )  100 x  x sin x , g ( x )  x та X  R ;
19) f ( x)  x cos 1x , g ( x )  x sin 1x та X  R \ { 0 } ;
20) f ( x)  sin x
x
, g ( x)  cos x
x
та X  R \ { 0 } ;
21) f ( x)  x , g ( x )  cos x та X  R  \ { 0} ;
x

x
22) f ( x)  x x , g ( x )  sin x та X  R  \ { 0} ;
23) f ( x)  x(2  sin 1x ) , g ( x )  2 x та X  R \ { 0 } ;
 |1x|
24) f ( x)  e , g ( x) | x | ,   0 та X  R \ { 0 } .

f
124. Для заданої функції O  ( x0 )  R ,   (0; 1) знайдіть
таку функцію g  cx n , де константа c  0 , для якої в точці
x0  0 справджується умова f ~ cxn , якщо:
1) f ( x)  ln(1  x 2 )  23 (e x  1) 2 ; 2) f ( x)  esin x  1 ;
3) f ( x)  1  x  1 ; 4) f ( x)  x sin x ;

5) f ( x)  x  x  x ; 6) f ( x)  arctg 1x , x  0 ;
arctg x
7) f ( x)  ; 8) f ( x)  1  x  1  x ;
1 x 2

137
9) f ( x)  1  2 x  3 1  3x ; 10) f ( x)  x  3 sin x ;
2
11) f ( x)  tg 3 x 4 x ; 12) f ( x)  cos(sin x)  e x ;
4
sin x  e x
13) f ( x)  1cos x
; 14) f ( x)  arctg (cos x  e x ) ;
15) f ( x)  ln(cos x ) ; 16) f ( x )  cos(cos x )  1 ;
x x
17) f ( x)  sin(e )  e ; 18) f ( x )  sin x  ln x , x  0 ;
19) f ( x )  x tg x ; 20) f ( x )  sin(sin x )  cos x  1 ;
21) f ( x)  x  9  3 x  27 ; 22) f ( x)  (cos x)sin x  1 ;
23) f ( x)  (1  x )2  cos x ; 24) f ( x)  e x  e2 x ;
25) f ( x )  ln(cos(ch x )) ; 26) f ( x)  ln(1  x  x3 )  sin x ;
27) f ( x)  (1  x ) x
 ex ; 28) f ( x)  e x1  ecos x ;
x 3 x
29) f ( x)  x  1x ; 30) f ( x)  1  cos x ;
1 x  x

31) f ( x)  2
x
 1
x
 1
x
; 32) f ( x)  (1  x)1x  1 .
125. Знайдіть усі можливі значення параметрів a, b  R , для
яких справджується рівність f  o(1) , якщо:
1) f ( x)  x a sin(xb ) , x  0 ;
2) f ( x)  x a arctg( xb ) , x  0 ;
3) f ( x)  x a ln(1  xb ) , x  0 ;
4) f ( x)  (1  x a )b  1 , x  0 ;
5) f ( x)  sin xa cos(xb ) , x  0 ;
a
6) f ( x)  x x  b , x  0 ;
3
7) f ( x)  x 2  x 3  ax  b та:
а) x   ; б) x  0 ;

138
1
8) f ( x)  (4  x) e x  ax  b та:
а) x  0 ; б) x  0 ;
2
9) f ( x)  1x x  ax  b , x   ;
10) f ( x)  ctg x  ax  b , x  0 ;
x
11) f ( x)  1xex  ax  b та:
а) x   ; б) x   ;
x
12) f ( x)  xe  ax  b та:
ex  x
а) x   ; б) x   ;
3x
13) f ( x)  ln(1  e )  ax  b та:
а) x   ; б) x  0 ; в) x   ;
4
14) f ( x)  2e x  (cos x  1) 2  x5  2  axb , x  0 ;
15) f ( x)  x 4  4 x3  2 x 2  x  2  ax 2  bx , x   ;
16) f ( x)  4 x 2  1  x 2  x  ax  b , x   ;
cos x
17) f ( x)  x (sin x )  ax  b , x  0 ;
18) f ( x)  sin cos x2cos sin x  a  b , x  0 ;
x x2
19) f ( x)  1x (arctg 1x  arcsin x  b)  a :
а) x  0 ; б) x  0 .

139
Розділ 9
НЕПЕРЕРВНІСТЬ ФУНКЦІЇ

Короткі теоретичні відомості


Функцію f : R  R називають неперервною в точці x0  D f ,
якщо ( xn )  D f : lim xn  x0 справджується умова
n 
lim f ( xn )  f ( x0 ) (неперервність за Гейне).
n 
Функцію f : R  R називають неперервною в точці x0  D f ,
якщо   0   0 : x  O ( x0 )  D f  | f ( x)  f ( x0 ) |  (не-
перервність за Коші).
Як і у випадку визначення границі функції в точці, непере-
рвність за Коші та Гейне еквівалентні.
Згідно з цими означеннями в ізольованій точці області визначен-
ня будь-яка функція неперервна. Якщо ж точка x0  D f є гранич-
ною точкою області визначення функції f : R  R , то ця функція
неперервна в точці x0 тоді й тільки тоді, коли lim f ( x)  f ( x0 ) .
x  x0

Функцію називають неперервною на множині X  D f ,


якщо вона неперервна в кожній точці цієї множини. Познача-
тимемо це таким чином: x0  D f . Якщо функція f непере-
рвна в точці x0 , то цей факт будемо позначати так: f  C ( x0 ) .
Якщо функція неперервна в кожній точці області визначення,
то її називають просто неперервною. Якщо функція не є не-
перервною в точці x0  D f , то її називають розривною в цій
точці й позначають f  C ( x0 ) .

140
Теорема 1 (арифметичні дії з неперервними функціями).
Нехай функції f та g неперервні в точці x0  D f  Dg . Тоді
неперервними в точці x0 будуть також функції f  g , f  g та fg .
f
Якщо при цьому g ( x0 )  0 , то неперервною буде також функція g
.

Теорема 2 (неперервність композиції).


Нехай функція f неперервна в точці x0 , а функція g непе-
рервна в точці t0 . Якщо g (t0 )  x0 , то композиція f  g непере-
рвна в точці t0 .
Функція f : R  R , для якої точка x0  D f є граничною точ-
кою множини D f  ( x0 ,  ) ( D f  (, x0 ) ) , називається не-
перервною справа (зліва) у точці x0 , якщо справджується рів-
ність f ( x0  0)  f ( x0 ) ( f ( x0  0)  f ( x0 ) ) .
Теорема 3 (критерій неперервності функції в точці).
Для функції f : R  R точка x0  D f є граничною точкою
множин D f  ( x0 ,  ) та D f  (, x0 ) . Тоді f неперервна
в точці x0 тоді й тільки тоді, коли має місце рівність
f ( x0  0)  f ( x0 )  f ( x0  0) .
Нехай для функції f : R  R точка x0 є граничною точкою
множин D f  ( x0 ,  ) та D f  (, x0 ) , причому не принципо-
во, чи визначена сама функція в цій точці. Тоді, якщо f не є
неперервною в цій точці, то визначається така класифікація то-
чок розриву зазначеної функції:
 Якщо існує lim f ( x)    R , яка не збігається зі значен-
x  x0

ням функції в точці x0 , то точку x0 називають точкою усувного


розриву. Прикладом функції з усувним розривом у точці x0  0
є функція f ( x)  sin x
x
.

141
 Якщо існують скінченні границі f ( x0  0)  f ( x0  0) , то
точку x0 називають точкою розриву першого роду, або стриб-
ком. Значення | f ( x0  0)  f ( x0  0) | називається стрибком фун-
кції f у точці x0 . Прикладом функції з розривом першого роду
у точці x0  0 є функція f ( x )  [ x ] .
 Якщо існують границі f ( x0  0), f ( x0  0) , причому при-
наймні одна з них нескінченна, то точку x0 називають точкою
розриву другого роду, або полюсом. Прикладом функції з роз-
ривом другого роду в точці x0  0 є функція f ( x )  1x .
 У всіх інших випадках точку x0 називають точкою розриву
другого роду, або суттєвою точкою розриву. Прикладом функції
з розривом другого роду в точці x0  0 є функція f ( x )  1x .
Зауважимо, що поняття точки розриву функції та точки, у
якій функція розривна, загалом різні.
Теорема 4 (типи та кількість розривів монотонної функції).
f
Монотонна функція a, b   R неперервна скрізь, за винят-
ком не більш ніж зліченної множини точок, у яких можуть бути
лише розриви першого роду.
f
Функція [ a, b]  R називається кусково-неперервною, якщо
вона неперервна в усіх внутрішніх точках сегмента [a, b] за ви-
ключенням, можливо, скінченної кількості точок, у кожній з
яких вона має скінченні односторонні границі. Крім того, мають
існувати скінченні значення f ( a  0) та f (b  0) .

Теорема 5 (про стійкість нерівності для неперервної функції).


Нехай функція f  C ( x0 ) , де x0 є граничною точкою мно-
жини D f та для деякого c  R справджується нерівність
f ( x0 )  c ( f ( x0 )  c ) ). Тоді існує   0 , для якого
x  O ( x0 )  D f має місце нерівність: f ( x)  c ( f ( x)  c ) ).

142
Множина K  R називається компактною в собі, або компа-
ктом, якщо з будь-якої послідовності точок ( xn )  K можна ви-
ділити підпослідовність ( xnk ) , яка збігається до деякого значен-
ня x0  K .
Теорема 6 (критерій компакта).
Множина K  R є компактом тоді й тільки тоді, коли мно-
жина K замкнена та обмежена.
Теорема 7 (екстремальні властивості компакта).
Якщо множина K  R є компактом, то вона має найбільший
і найменший елементи.
Теорема 8 (неперервний образ компакта).
Якщо у функції f : R  R множина D f є компактом, то
множина E f також є компактом.

Теорема 9 (Вейєрштрасса).
Якщо функція f : R  R неперервна на компакті K  D f ,
то вона обмежена на цій множині й досягає свого найбільшого
та найменшого значень.
Теорема 10 (неперервність оберненої функції).
Якщо функція f : R  R неперервна на компакті K  D f та
оборотна, то обернена функція f 1 неперервна на E f .
Визначимо для функції f : R  R і множини X  D f зна-
чення M  sup f x  та m  inf f  x  . Коливанням функції f на
xX xX

множині X називається різниця  f , X   M  m . Якщо


 f , X    , то кажуть, що f має нескінченне коливання на
X . Нехай x0  D f  Df . Для додатного   0 позначимо мно-
жину X   D f  O  x0  , тоді коливанням функції f у точці x0
називається границя  f , x0   lim  f , X   .
 0

143
Теорема 11 (критерій Бера неперервності функції в точці).
Функція f : R  R неперервна в точці x0  D f , граничній
для D f , тоді й тільки тоді, коли   0   0 на множині
X   D f  O  x0   f , X     або  f , x0   0 .
Нехай M  R – довільна множина. Сукупність множин
( B ),   A називається покриттям цієї множини, якщо
M  B .
A

Теорема 12 (лема Гейне – Бореля).


Якщо компакт K  R має покриття сукупністю відкритих
множин ( I  ),   A , то з цієї сукупності можна виділити скінчен-
ну кількість множин, які також утворюють покриття компакта K .
Теорема 13 (Коші про проміжні значення).
Якщо функція f  С[a, b] , то вона набуває усіх проміжних
значень між числами f (a) та f (b) , тобто C [ f (a), f (b)]
( C [ f (b), f (a)] ) c[a, b] : f (c)  C .

Задачі
126. Для функції f : R  R і точки x0  D f  Df сформу-
лювати означення за Коші таких понять:
1) неперервності функції f у точці x0 :
а) ліворуч; б) праворуч;
2) розривності функції f у точці x0 ;
3) розривності функції f у точці x0 :
а) ліворуч; б) праворуч.
f
127. Яка властивість функції (a, b)  R (a, b  R ) у точці
x0  (a, b) визначається наведеним означенням? Наведіть при-
f f
клади, якщо це можливо, функцій R  R та (1, 1)  R , що роз-
ривні в точці x0 та задовольняють це означення:
144
1)   0   0 x  D f | x0  x |   | f ( x)  f ( x0 ) |  ;
2)   0   0 x  D f | x0  x |   | f ( x)  f ( x0 ) |  ;
3)   0   0 x  D f | f ( x)  f ( x0 ) |   | x0  x |  ;
4)   0   0 x  D f | x0  x |   | f ( x)  f ( x0 ) |  ;
5)   0   0 x  D f | x0  x |   | f ( x)  f ( x0 ) |  ;
6)   0   0 x  D f | f ( x)  f ( x0 ) |   | x0  x |  ;
7)   0   0 x  D f | f ( x)  f ( x0 ) |   | x0  x |  ;
8)   0   0 x  D f | x0  x |   | f ( x)  f ( x0 ) |  ;
9)   0   0 x  D f | f ( x)  f ( x0 ) |   | x0  x |  ;
10)   0   0 x  D f | x0  x |   | f ( x)  f ( x0 ) |  ;
11)   0   0 x  D f | f ( x)  f ( x0 ) |   | x0  x |  .
128. Перевірте, чи справджуються твердження:
1) якщо для функції f : R  R у точці x0  D f  Df справ-
джується умова   M   0 x  D f : | x0  x |  
| f ( x)  f ( x0 ) |  , то f  C ( x0 ) , де:
а) M  [1;  ) ; б) M  { 1i | i  1, 1000} ;
в) M  { 1i | i  N } ; г) M  (0; 1) ;
2) якщо функції f , g мають однакову область визначення,
x0  D f  Df , то функція h  f  g  C ( x0 ) , де:
а) f , g  C ( x0 ) ; б) f  C ( x0 ), g  C ( x0 ) ;
3) якщо функції f , g мають однакову область визначення,
x0  D f  Df , то функція h  f  g  C ( x0 ) , де:
а) f , g  C ( x0 ) ; б) f  C ( x0 ), g  C ( x0 ) ;
4) якщо для функції g : R  R точка t0  Dg  Dg , а для фу-
нкції f :R R точка x0  g (t0 )  D f  Df , то функція
h  f  g  C ( x0 ) , де:
145
а) f  C ( x0 ), g  C (t0 ) ; б) f  C ( x0 ), g  C (t0 ) ;
в) f  C ( x0 ), g  C (t0 ) ;
5) якщо f , g  C ( X ) , то функція h  C (X ) , де:
а) h( x)  max{ f ( x), g ( x)} ; б) h( x)  min{ f ( x), g ( x)} ;
6) якщо f  C (X ) , то функція g  C ( X ) , де:
а) g ( x) | f ( x) | ; б) g ( x)  f (| x |) ;
в) g ( x)  [ f ( x)] ; г) g ( x)  f ([ x]) ;
д) g ( x)  { f ( x)} ; е) g ( x)  f ({x}) ;
 f ( x), f ( x)  0,
є) g ( x)  f  ( x)  
 0, f ( x)  0;
 f ( x), f ( x)  0,
ж) g ( x)  f  ( x)  
 0, f ( x)  0;
з) g ( x)  sup f (t ) ; и) g ( x)  inf f (t ) ;
t x tx

 C , f ( x)  C ,

і) g ( x)   f ( x), | f ( x) | C ,
 C , f ( x)  C.

129. За означенням Коші доведіть неперервність функції
f : R  R на D f , де:
1) f ( x)  x ; 2) f ( x)  x 2 ; 3) f ( x )  x 3 ;
4) f ( x )  x ; 5) f ( x )  3 x ; 6) f ( x)  1x ;
7) f ( x)  1 ; 8) f ( x)  sin x ; 9) f ( x)  cos x ;
x2
10) f ( x)  tg x ; 11) f ( x)  ctg x ; 12) f ( x)  arctg x ;
13) f ( x)  arc sin x ; 14) f ( x)  x 2  3 x  1 ;
15) f ( x )  e x ; 16) f ( x)  2 x ;
17) f ( x)  ln x ; 18) f ( x)  lg x .

146
130. Для функцій f , g : R  R дослідити на неперервність на
області визначення композиції функцій f  g та g  f , якщо:
1) f ( x )  sgn x та:
а) g ( x)  1  x 2 ; б) g ( x)  x(1  x 2 ) ;
в) g ( x)  1  x  [ x] ; г) g ( x)  x  sin x ;
 x, x  Q,
2) f ( x )   та:
 x, x  R \ Q,
а) g ( x) 1  x ; б) g ( x)  sgn 2 x ;
  x, x  Q,  2 , x  Q,
в) g ( x )   г) g ( x )  
 x, x  R \ Q, 0, x  R \ Q,
3) f ( x )  sgn( x  1) та g ( x )  sgn( x  1) .
131. Для функції f : R  R і точок, що є одночасно гранич-
ними для множин D f  ( x0 ,  ) та D f  (, x0 ) , знайдіть то-
чки розриву та вкажіть їхній тип, якщо:
 x , x  0,  x 2 , x  0,
 
1) f ( x )  1  x, 0  x  1, 2) f ( x )   1, x  0,
 1 , x  1;  tg x, x  0;
 1 x 
 | xx 11| , x  1,  2 x  1, | x | 5,
3) f ( x )   4) f ( x )  
 0, x  1; ln( x  5), | x | 5;
 x  4 , x   4 ,  e x , x  1,
 
5) f ( x )   tg x,  4  x  4 , 6) f ( x )  1,  1  x  0,
 cos x , x   ;  1 , x  0;
 4  x 1
 sin1 x , x  0,  2 x  1, x  3,
 
7) f ( x )  2 x  1, 0  x  2, 8) f ( x )    x 3 ,  3  x  0,
 x 2  1, x  2;  arctg x, x  0;
 

147
1  1x , x  0, log 0,5 (1  x ), x  1,
 
9) f ( x )   0, x  0, 10) f ( x )   1  x, 1  x  3,
ctg x , x  0;  x 2  11, x  3;
 
sin  , x  0,  1 cos 1x , x  0,
11) f ( x )   x 12) f ( x )   x
 0, x  0;  x, x  0;
 arctg | x| , x  0,  x sin 1x , x  0,
13) f ( x )   |arctg x| 14) f ( x )  
 0, x  0;  1, x  0;
15) f ( x)  1 ; x  ;
16) f ( x)  sin
x [ x ] x

 sinx , x  0,  sinx , x  0,
17) f ( x )   |x| 18) f ( x )   x
 1, x  0;  1, x  0;
3 x cos 1 , x  0,  1  x12
19) f ( x )   x 20) f ( x )   x e , x  0,
 0, x  0;  0, x  0;
 1
x2
21) f ( x )  1
x
 |1x| ; 22) f ( x )  1x e ;
1
x
 1
x 1 1 2
23) f ( x )  1
 ; 24) f ( x )  x
;
x 1
x 1  2 1 x
3 3
x 2  cos | x | ch ( x 2 )  cos x
25) f ( x )  ; 26) f ( x)  ;
tg (arcsin x ) sh (arcsin x )
27) f ( x )  sgn(sin x ) ; 28) f ( x)  sgn 1x ;
29) f ( x )  arcsin(sin x ) ; 30) f ( x )  arctg ( tg x ) ;
31) f ( x )  tg ( arctg x ) ; 32) f ( x )  sgn x  sgn 1x .
132. Для функції f : R  R і точок, що є одночасно гранич-
ними для множин D f  ( x0 ,  ) та D f  (, x0 ) , знайдіть то-
чки розриву та вкажіть їхній тип, якщо:
1) f ( x )  x[ x ] ; 2) f ( x )  x{ x  1} ;
3) f ( x )  [ x  1]  [ x ] ; 4) f ( x )  [ x  1]  [1  x ] ;

148
5) f ( x )  x  [ 1x ] ; 6) f ( x )  [ x ]  1x ;
7) f ( x )  {[ xx}] ; 8) f ( x )  {[ 23 xx}] ;
9) f ( x )  [ x ]  sin x ; 10) f ( x )  arctg 1x ;
 cos 2x , | x | 1,  tg 2 x , x  Z ,
11) f ( x )   12) f ( x )   2
| x  1 |, | x | 1;  x, x  Z ;
 1, x  Q,   x , x  Q,
13) f ( x)   14) f ( x)  
0, x  R \ Q;  x, x  R \ Q;
sin x, x  Q,  x 3  x , x  Q,
15) f ( x )   16) f ( x )  
 0, x  R \ Q; 0, x  R \ Q;
17) f ( x )  ln x2 ; 18) f ( x )  arctg 1x  arctg |x11| ;
| x 2  2 x 3|

19) f ( x )  1x ln ||11 xx|| ; 20) f ( x)  arcsin


sin 2 x
x ;

1 1 1
2 x 1 3x  2 x
21) f ( x )  1
; 22) f ( x )  1 1
;
2 x 1 3x  2 x
1
23) f ( x )  ; 24) f ( x)  arctg ( x11  1x  1 );
x 1
ln | x  1 | arctg 1
x 1
1 x  1x
25) f ( x )  ; 26) f ( x)  e ;
ln | x |
 1 , x  mn  нескоротний дріб, m  Z \ 0, n  N,
27) f x    n
 0, x  { 0}  R \ Q ,
(функція Рімана).
133. Якими мають бути значення параметрів a, b  R , щоб
функція f  C (R) , де:
 ax  1, x  0,  x 2  ax  1, x  1,
 
1) f ( x )  b  x, 0  x  1, 2) f ( x )   x  b, x  [ 1; 1],
 x, x  1;  x 2  2 x, x  1;
 

149
 x 2  4 x  7, | x | 1,
3) f ( x )  
 ax  b, | x | 1;
 x, x  [0; 1],
4) f ( x )   2
 x  ax  b, x  R \ [0; 1];
ax 2  2 x  a , x  0,  a , x  1,
x
 
5) f ( x )   bx  1,  1  x  0, 6) f ( x )  bx  a, x  [0; 1],
  x 2  ax  1, x  1;  1  b, x  0;
  x 1
 x 1 a , x  1,

7) f ( x )  ax  1,  1  x  1,
 1 , x  1;
 x b
( a  b) x 2  x  1, x  1,

8) f ( x )   x, x  [0; 1],
 x 2  ax  b, x  0;

 cos x, x  2 ,

9) f ( x )  a sin x  b,  2  x  2 ,
  2 sin x, x    ;
 2

 ax 2  b, x  0,

10) f ( x )    x, x  [ 1; 0),
 x 2  ax  b, x  1;

 x , x  1,  x  a sin x, x  2,
 
11) f ( x )  ax  b, 0  x  1, 12) f ( x )   b  x, 0  x  2,
 ( x  1)3 , x  0; ax 2  bx  1, x  0;
 
 ( x 1) 2 , x  1,  x 2 1  sin x , x  { 0; 1},
 x 1
2
 x3 1 x
13) f ( x )   a , x  1, 14) f ( x)   a, x  0,
 b, x  1;  b, x  1;
 

150
| x |a | sin x |b , x  0,
15) f ( x )  
 0, x  0;
| x |a sin(| x |b ), x  0,
16) f ( x )  
 0, x  0;
| x |a ln(1 | x |b ), x  0,
17) f ( x )  
 0, x  0;
 x a (sin b x ) cos x, x  (0;  ),
18) f ( x )   2
 0, x  R \ (0; 2 );
 (1  cos(| x |a ) )b
 , x  0,
19) f ( x )   x4
 0, x  0;
 (e 2 x  e x  sh x ) a
 , x  0,
20) f ( x )   (arctg ( | x |)b ) 2
 0, x  0;

 ch a x  cos(| x |b )
 , x  0,
21) f ( x )   x2
 0, x  0;
 ch (| x |a )  cos(| x |b )
 , x  0,
22) f ( x )   x2
 0, x  0.
134. Дослідіть на неперервність функцію f : R  R , де:
1 3tg 2x  1   x   
 arctg  , x  ( 2 n  1) ,
1) f ( x )   5 5 5  2   n  Z;
 ( 2 n 1) 
, x  ( 2 n  1) ,
 2 5

2) f ( x )  1
2
x  2  x2   x  2 x2     2  x2 ;
3) f ( x )  ( 1)
 2 2x    x   2 x        1  (1)    ;
2 x
2
2 8 
 
151
 x  13 x 3 , | x | 1,
4) f ( x )  
 x  12 x | x |  16 sgn x, | x | 1;
5) f ( x )  [ x ] ( [ x ]  ( 1)[ x ] cos x ) ;
6) f ( x )  1
2
 x   x  12   x   x  12   14  x  12  ;
 x, | x | 1,
7) f ( x )   1 3 1
 3 x  3 sgn x, | x | 1;
f ( x) 
 2tg 2x  1 4  x   
8)  cos x 
4
arctg   , x  (2 n  1) ,

 6  3sin x 3 3 3 3  2  n  Z;
 2  (2 n 1)
 16 , x  (2 n  1) ,
 3

   sin x 2 1    tg 2x
  arctg 
1   cos x 1  2 1 
9) f ( x )   2  x      (0; 1), n  Z;
   , x  ( 2n  1) ,

 1   2  2 
 ( 2 n 1)
  16 , x  ( 2n  1) ,
 1  2

1 tg x   2 x    
 arctg    , x   n,
10) f ( x)   2 2 2  2  2 n  Z;
  ( 2 n  1), x    n,
 2 2 2

1 x2 1 
 arctg  sgn x, x  0,
11) f ( x)   3 x 3 2 3
 0, x  0,

 tg x  1  x 
arctg 2    , x  ( 2n  1) , n  Z;
12) f ( x )   2  2 
  ( 2 n  1), x  ( 2 n  1) ,
 2

152
1 2  x  
 2 arctg (tg x )    , x   n,
13) f ( x )    2 
2 n  Z;
  , x    n,
 4 2
 3  x 
4
 


  3
 x 
14) f ( x )  ( 1)  (sin x  cos x )  2 2  4
  ;

 5tg 2x  1  x 
 arctg    , x    2n, n  Z;
15) f ( x)   2  2 
   n, x    2 n,
 2
 tg x
arctg , x  2  n,
16) f ( x)   2 n  Z;
 0, x  2  n,
arcsin(sin x )arctg sin1 x , x  n,
17) f ( x)   n  Z;
 1, x  n,
 1
 2 , x  2  n,
18) f ( x )   tg x  2 tg x  2 n  Z;
 
0, x  2  n,

[ x]
[ x] 1
19) f ( x )   a
 a
, aR , x 1;
x k 1 k

 1  x
1
 1

20) f ( x )   x     2
, x  (0; 1] ;
 x  k 1 k
21) f ( x)  [ x] ln x  ln([ x]!) , x  1 .
135. Дослідіть на неперервність функцію f : X  R , якщо:
 1, x  Q,
1) D ( x )   X  R та:
0, x  R \ Q,
а) f ( x)  xD( x) ; б) f ( x)  sin xD( x) ;
в) f ( x)  x 1 D ( x) ; г) f ( x) | D( x)  12 | ;
x 1
д) f ( x)  D( x)(D( x)  1) ; е) f ( x)  D( x) D( x 2 ) ;
153
2) X  N та:
а) f ( x)  1x ; б) f ( x)  sin x
x
;
3) X  Q та:
а) f ( x)  1x ; б) f ( x)  ctg x ;
в) f ( x)  1
( xe) ; г) f ( x)  ctg x ;
4) X  R \ Q та:
а) f ( x)  1x ; б) f ( x)  ctg x ;
 0, x  2q, q  Q \ { 0},
в) f ( x)  
1, в усіх інших точках R \ Q;
 2 , x  2q, q  Q \ { 0},
г) f ( x)  
 x, в усіх інших точках R \ Q.
136. Яким значенням можна визначити функцію f : R  R
у точці x0  0 таким чином, щоб f  C ( x0 ) , де:
1) f ( x ) | x | x , 2) f ( x )  arctg x  sin 1x
 1
1  x sin x  cos x
2
e x
3) f ( x )  100 , 4) f ( x )  2
;
x ex 1
ln(1  xe x ) ln 11 xx
5) f ( x )  , 6) f ( x )  ;
ln( x  1  x 2 ) arctg (1  x )  arctg (1  x )
1
 1  x 2 x  x2 ln( x 2  e x )
7) f ( x )   ; 8) f ( x )  ;
 1  x3 x  ln( x 4  e 2 x )
 
9) f ( x )  tg (sin tg x )  ctg (tg sin x ); 10) f ( x )  x  ctg x ;
1
[ 1 ]
12) f ( x )  2  2 ;
x
11) f ( x )  2 x ;
1 1 x
13) f ( x )   ; 14) f ( x )  ;
x |x| |x|
1
1
16) f ( x )  2 2 ;
x
15) f ( x )  (1  x ) x ;
154
17) f ( x ) | arctg 1x |; 18) f ( x ) | arcctg 1x | ?
137. Дослідити на неперервність зліва та справа функцію
f : R  R у кожній точці D f , де:
1) f ( x )  [ x ] ; 2) f ( x )  { x } ;
3) f ( x )  sgn x ; 4) f ( x )  [ x ](1  { x }) ;
5) f ( x )  [ x 2 ] ; 6) f ( x )  [ x ]([ x ]  1)([ x ]  2) ;
7) f ( x )  sgn(| x  1 |  | x  1 |) ; 8) f ( x )  ( 1)[ x ] ;
1
9) f ( x )  1
, x  1 та:
1 e x 1

а) f (1)  0 ; б) f (1)  1 ; в) f (1)  2 ;


10) f ( x )  arctg , x  0 та:
1
x

а) f (0)  2
; б) f (0)   2 ; в) f (0)  0 ;
 1x
11) f ( x )  e , x  0 та:
а) f (0)  1 ; б) f (0)  0 ; в) f (0)  2 ;
2x  1
12) f ( x )  x 1
, x {0; 1} та:
42 x

а) f (0)  f (1)  0 ; б) f (0)  f (1)  1


4
;
sin x  1
13) f ( x )  , x  k , k  Z та:
  arcctg (ctg x )
а) f (k )  1 , k  Z ; б) f (k )  1

, k Z;
x 1
5  ( 12 ) x
14) f ( x )  x2
, x  0 та:
83 x

а) f (0)  0 ; б) f (0)  85 ;

15) f ( x)  arctg ( tg x) , x  2
 k , k  Z та:
а) f ( 2  k )  
2
, kZ; б) f ( 2  k )  0 , k  Z ;
в) f ( 2  k )   2 , k  Z ;
155
[ x]
16) f ( x )  , x  k , k  Z та:
{ x}
а) f ( k )  k , k  Z ; б) f ( k )  0 , k  Z ;
в) f ( k )  k  1 , k  Z ;
[ x]
17) f ( x )  , x  0 та:
[ x]  { x }
а) f ( 0 )  1 ; б) f ( 0 )  12 ; в) f ( 0 )  0 .
138. Чи є функція f : R  R кусково-неперервною на сегме-
нті X , якщо:
1) f ( x)  [ x] та:
а) X  [10; 10] ; б) X  [  10 ; 10 ] ; в) X  [  10 ; 10 ] ;
 1 , x  Z,
2) f ( x )   { x } та:
 0, x  Z,
а) X  [ 12 ; 12 ] ; б) X  [ 1 ; 10
9 ]; в) X  [ 0; 10
9 ];

 1 , x  [0; 1),
3) f ( x )   [1x ] та:
 x -1 , x  [0; 1),
а) X  [0; 1] ; б) X  [  100; 0 ] ; в) X  [1; 100 ] ;
4) f ( x)  [ 1x ] та:
а) X  [10; 0] ; б) X  [ 1000
1 ; 1000 ] ; в) X  [ 10 ; 20 ] ;
5) f ( x)  sgn(sin x) та:
а) X  [2; 2] ; б) X  [ 0; 100] ;
6) f ( x )  sgn(sin 1x ) та:
а) X  [2; 2] ; б) X  [ 0; 1] ; в) X  [1; 100] ;
arcctg cos1 x , x  2  k , k  Z,
7) f ( x )   та:
 0, x  2  k , k  Z,
а) X  [2; 2] ; б) X  [ 2 ; 3 ] ?
2

156
139. Які з наведених множин X  R є компактами? Для мно-
жин, що не є компактами, наведіть приклад послідовності точок
( xn )  X , з якої не можна виділити підпослідовність ( xnk ) , яка
збігається до деякого значення x0  X , якщо:
1) X  N ; 2) X  Z ; 3) X  Q ;
4) X  R \ Q ; 5) X  [0; 1]  { 2} ; 6) X  [0; 1]  [2; 4] ;
7) X  { 1n | n  N } ; 8) X  K 3 ; 9) X  K10 ;
10) X  [0; 12 ]  [ 23 ; 34 ]  [ 54 ; 56 ]  ... ;
11) X  [2 12 ; 3 13 ]  [4 14 ; 5 15 ]  [6 16 ; 7 17 ]  ... ;
12) X  (0; 1)  { 2} ;
13) X  [0; 1] \ (( 12 ; 23 )  ( 34 ; 54 )  ( 56 ; 76 )...) ;
14) X  { 1n , n1 | n  N } ;
n
15) X  { 0}  [ 12 ; 1]  [ 14 ; 13 ]  [ 16 ; 15 ]  ... ;
16) X  [0; 2] \ { nn1 | n  N } ;
17) X  {  1n | n  N }  { 0} .
f
140. Наведіть приклад неперервної на X функції X  Y ,
на
якщо така існує, де:
1) X  [0; 1] , Y  [0; 10] ; 2) X  [0; 1] , Y  [-1; 1] ;
3) X  [0; 1] , Y  R  ; 4) X  [0; 1] , Y  R ;
5) X  [0; 1] , Y  [0; 1) ; 6) X  [0; 1] , Y  (0; 1) ;
7) X  [0; 1] , Y  [0; 1]  [2; 3] ;
8) X  [0; 1] , Y  { 1n | n  N }  { 0} ;
9) X  (0; 1) , Y  (0; 1] ; 10) X  (0; 1) , Y  [0; 1] ;
11) X  (0; 1) , Y  (0;  ) ; 12) X  (0; 1) , Y  [0;  ) ;
13) X  (0; 1) , Y  R ;
14) X  (0; 1) , Y  (0; 1)  (1; 2) ;
15) X  (0; 1] , Y  [0; 1) ; 16) X  (0; 1] , Y  [0; 1] ;
157
17) X  (0; 1] , Y  (0;  ) ; 18) X  (0; 1] , Y  [0;  ) ;
19) X  (0; 1] , Y  R ;
20) X  (0; 1]  (2; 3] , Y  (0; 1)  (1; 2) ;
21) X  (0; 1)  (2; 3) , Y  (0; 1) ;
22) X  (0; 1)  (2; 3) , Y  (0; 1)  (1; 2) ;
23) X  [0; 1]  [2; 3] , Y  (0; 1) ;
24) X  (0; 1)  [2; 3] , Y  (0; 1)  (1; 2) ;
25) X  (0;  ) , Y  [0; 1) ; 26) X  (0;  ) , Y  [0; 1] ;
27) X  (0;  ) , Y  R  ; 28) X  (0;  ) , Y  R ;
29) X  (0;  ) , Y  (0; 1)  (1; 2) ;
30) X  R , Y  (0; 1) ; 31) X  R , Y  [0; 1] ;
32) X  R , Y  (0; 1)  (1; 2) .
141. Доведіть твердження:
1) якщо f  C[0; 1] та E f  [0; 1] , то c  [0; 1] : f (c )  c ;
2) якщо f  C[0; 2] та f (0)  f ( 2) , то c1, c2  [0; 2] :
c1  c2  1 та:
а) f (c1 )  f (c2 ) ; б) f (c1 )  f (c2 )  12 ( f (2)  f (0)) ;
3) якщо f  C ( a; b) , то x1, x2 , ..., xn  (a; b) c  ( a ; b ) :
n
f ( c )   f ( xk ) ;
k 1
4) якщо P – поліном непарного степеня, то c  R : P (c )  0 ;
5) якщо для полінома P  a2 n x 2 n  a2 n 1 x 2 n 1  ...  a1 x  a0
справджується умова a2n a0  0 , то c1, c2  R : P(c1 )  P(c2 )  0 ;
6) якщо f  C[0; 1] , монотонна на [0; 1] , f (0)  0 , f (1)  1 та
n  N : f  f  ...  f ( x)  x x  [0; 1] , то f ( x )  x x  [0; 1] ;

n
7) якщо f  C[0; 1] , E f  [0; 1] , то існують принаймні два рі-
зні значення c1, c2  [0; 1] , для яких f ( f (ci ))  ci , i  1; 2 ;

158
8) якщо f  C[0; 1] , E f  [0; 1] , то існують принаймні два рі-
зні значення c1, c2  [0; 1] , для яких f ( f (ci ))  ci , i  1; 2 ;
9) якщо f , g  C[0; 1] , то c  [0; 1] : f (c )  g (c ) за умови, що:
а) ( f (0)  g (0))( f (1)  g (1))  0 ;
б) f ( g ( x ))  g ( f ( x )) x  [0; 1] ;
10) якщо f , g  C[0; 1] та E f  E g  [0; 1] , то
c  [0; 1] : f ( g (c ))  g ( f (c )) ;
11) усі корені полінома P  ( x  a1 )...( x  an )  ( x  b1 )...( x  bn ) ,
де a1  b1  a2  b2  ...an  bn , є дійсними числами;
A A2 An
12) усі нулі функції P  1   ...  , де
x  a1 x  a2 x  an
a1  a2  ...  an та A1 A2 ... An  0 , є дійсними числами, якщо:
а) A1  0, A2  0, ..., An 1  0 ;
б) A1  0, A2  0, ..., Ak 1  0, Ak 1  0, Ak  2  0, ..., An  0
n
для деякого k  { 2; 3; ...; n  1} та  Ak  0 ;
k 1
13) для функції f  C ( R) c  R : x  R f ( x)  f (c ) , якщо:
а) f ( x)  x 2 n  a2 n 1 x 2 n 1  ...  a1 x  a0 ;
б) f ( x ) | P ( x ) | , де P – поліном, відмінний від сталої;

14) якщо функція f  C ( R) , f ( x )  0 x  R та


lim f ( x)  0 , то c  R : x  R f ( x )  f (c ) ;
x 
15) якщо f  C[ a; b] та f ( x)  0 x  [ a; b] , то   0 :
x  [ a; b] f (x)   ;
16) якщо f  C (a; b) , lim f ( x)  l  R та lim f ( x)  L  R ,
xa 0 xa 0

то   (l ; L) ( xn )  (a; b) : lim xn  a та lim f ( xn )   ;


n  n 
17) рівняння f ( x)  g ( x ) має принаймні один розв'язок на
множині X , якщо:
159
а) f ( x)  e x , g ( x )  sin x , X  [ 2; 0] ;
б) f ( x)  e x , g ( x )  arcctg x , X  R ;
в) f ( x )  e x , g ( x )  x 2 n 1  a2 n x 2 n  a2 n 1 x 2 n 1  ...  a1 x  a0 ,
X R;
г) f ( x)  (1  x ) cos x , g ( x )  sin x , X  (0; 1) ;
18) якщо C  R : x1 , x2   X  D f виконується нерів-
ність: f x1   f  x2   C , то коливання  f , X    і його мож-
на обчислити за формулою  f , X   sup  f x1   f x2 ;
x1X , x2 X
19) у загальному випадку лема Гейне – Бореля перестає бу-
ти чинною, якщо:
а) множина F не замкнена;
б) множина F не обмежена;
в) множини I  не є відкритими.
142. Перевірте, чи справджуються твердження:
1) рівняння f ( x)  g ( x ) має принаймні один розв'язок на
множині X , якщо:
а) f ( x)  e x , g ( x )  arctg x , X  R ;
б) f ( x)  e x , g (x) – поліном, відмінний від константи, X  R ;
в) f ( x )  x 2 x , g ( x )  1 , X  [0; 1] ;
г) f ( x )  x , g ( x)  a sin x  b , a, b  (0; 1) , X  [0; a  b] ;
2) якщо f  C[ a;   ) та lim f ( x)  l  R , то f обмежена
x  
на [ a;  ) ;
3) якщо f  C[ a;  ) та f обмежена на [ a;  ) , то T
( xn ) : lim xn   та lim ( f ( xn  T )  f ( xn ))  0 ;
n  n 
4) якщо функції f , g  C ( R ) і періодичні та
lim ( f ( x)  g ( x))  0 , то x  R f ( x)  g ( x ) ;
x  
5) якщо функція f визначена та монотонна на [ a; b] , то
f  C [ a; b ] ;
160
6) якщо f  C ( a; b) і в точці x0  (a; b) lim f ( x)  l 
x a  0
< lim f ( x) = L ,
x  a +0
то   (l ; L) рівняння f (x)   має нескінченну
кількість коренів для довільного проміжку ( c; d ) :
x0  (c; d )  (a; b) :
f
7) існує функція [0; 1]  R , яка неперервна в кожній точці
множини M  [0; 1] і розривна в кожній точці множини
[0; 1] \ M , якщо:
а) M  [0; 1]  Q ; б) M  [0; 1]  (R \ Q) ;
в) M  K3 ; г) M  [0; 1] \ K3 ;
д) M та [0; 1] \ M скрізь щільні на [0; 1] ;
е) M та [0; 1] \ M скрізь щільні на [0; 1] і для довільного
проміжку [ a; b]  [0; 1] множини M  [a; b] та ([0; 1] \ M )  [a; b]
мають потужність континуум;
8) якщо f  C ( x0 ) і для довільного проміжку ( a; b) , що міс-
тить точку x0 c1, c2  (a; b) : f (c1 )  f (c2 )  0 , то f ( x0 )  0 ;
f
9) якщо функція R  R має періодом довільне число T із
множини M , то вона є сталою функцією за умови, що:
а) M  (0; 1) ; б) M  Q  ;
в) M  ( R \ Q)  ; г) M  Q  та f  C(R) ;
10) для довільної множини E  [0; 1] та функції f  C (E )
існує функція g  C[0; 1] , звуження якої на множину E збіга-
ється з функцією f ;
11) функція f  C ( R ) тоді й тільки тоді, коли:
а) c  R множини M c  { x | f ( x)  c } є відкритими;
б) c  R множини Vc  { x | f ( x)  c } є замкненими;
в) c  R множини M c  { x | f ( x)  c } та N c  { x | f ( x)  c}
є відкритими;

161
г) c  R множини U c  { x | f ( x)  c } та Vc  { x | f ( x)  c } є
замкненими;
д) для довільної відкритої множини U множина f 1 (U ) є
відкритою;
е) для довільної замкненої множини V множина f 1 (V ) є
замкненою;
 f ( x ),  a  f ( x )  a,
є) c  R функція g  C ( R ) , де g ( x )    a, f ( x)   a,
 a , f ( x )  a;

12) якщо функція f  C ( R ) , то:
а) для довільної замкненої множини A  R множина f ( A)
замкнена;
б) для довільної відкритої множини B  R множина f (B )
відкрита;
f
13) для функції R  Z множина точок неперервності є від-
критою, а множина точок, де вона розривна, – замкненою;
14) для заданої обмеженої фігури  існують:
а) пряма l , що ділить її площу навпіл;
б) пряма l , що ділить її периметр навпіл;
в) пряма l , що одночасно ділить її площу та периметр навпіл;
г) дві перпендикулярні прямі l1, l2 , що ділять її площу на
чотири рівні частини;
д) дві перпендикулярні прямі l1, l2 , що ділять її периметр
на чотири рівні частини;
е) описаний навколо фігури квадрат Q , тобто такий, що на
кожній із чотирьох сторін квадрата лежить принаймні по одній
точці фігури;
15) для заданих обмежених фігур 1 ,  2 існують:
а) пряма l , що ділить площу кожної з фігур навпіл;
б) пряма l , що ділить периметр кожної з фігур навпіл;
в) пряма l , що ділить одночасно площу та периметр кож-
ної з фігур навпіл;
162
16) існують функції f : R  R , які мають такі властивості:
а) [a, b]  D f , f не є неперервною на [a, b] і набуває усіх
проміжних значень між min f ( x) та max f ( x) ;
[a, b] [ a, b]
б) f розривна в кожній точці множини { 0;  n;  1n | n  N } і
неперервна в усіх інших точках;
в) f неперервна на проміжках X1 та X 2 , але не є непере-
рвною на множині X 1  X 2 ;
г) f неперервна на інтервалі, але не обмежена на ньому;
д) f  C ( a, b) і x  ( a, b) f ( x )  0 , тоді   0
x0  (a, b) : f ( x0 )   ;
е) f  C[ a, b] і x  [ a, b] f ( x )  0 , тоді   0
x0  (a, b) : f ( x0 )   ;
є) f неперервна на D f , набуває значень 1 та 3 , але не
набуває значення 2 ;
ж) f визначена й оборотна на (1; 1) , неперервна в точці
x0  0 , а обернена функція розривна в точці y0  f (0) ;
з) f неперервна та зростаюча на (1; 1) , а обернена функ-
ція розривна;
и) f  C (0; 1) і рівняння f ( x )  x не має розв'язків на про-
міжку (0; 1) ;
і) f  C ( R ) і рівняння f ( x )  x не має розв'язків на R ;
ї) D f  [0; 1] і на жодному із сегментів [ a, b]  [0; 1] функ-
ція не досягає inf f ( x) та sup f ( x) ;
[a, b] [a, b]
й) f визначена та не є неперервною на [ a, b] , [, ]  [a, b]
і для будь-якого значення C між значеннями f ( ) та f ()
c  [, ] : f (c)  C ;
2 2
к) f  C[0; 1] , f ( 12 )  12 , f ( 2
) 2
, в усіх інших точках
функція набуває лише раціональних значень;

163
17) існує функція f  C ( R) , яка кожного свого значення на-
буває рівно:
а) два рази; б) три рази;
в) чотири рази; г) п'ять разів;
д) нескінченну кількість разів.
143. Побудуємо функції Кантора  : [0; 1]  [0; 1] та
k : [0; 1]  [0; 2] . На першому кроці при побудові канторової
множини K 3 із сегмента [0; 1] вилучаємо інтервал ( 13 ; 23 ) . По-
кладаємо на ньому, що функція  дорівноє 1
2
. На другому кроці
вилучаємо два інтервали: ( 19 ; 92 ) та ( 79 ; 89 ) . Покладемо на них,
що функція  дорівноє 1
4
на першому та 3
4
– на другому про-
міжку… На k -му кроці вилучаємо 2k 1 інтервалів: ( 1( k ) ; 1( k ) ) ,
(  (2k ) ; (2k ) ) , …, ( ( kk )1 ; ( kk )1 ) , 1( k )  1( k )   (2k )  (2k )  ... 
2 2

 ( kk )1  ( kk )1 . Покладемо на кожному з них, що функція  до-


2 2

рівноє зліва направо: 1 , 3


, ..., 2 k 1 і т. д. до нескінченності.
2k 2k 2k
Далі покладемо (0)  0 , (1)  1 , ( x)  sup (t ) ,
t  x , tCK 3
x  K 3 \ {0; 1} . Функція Кантора k задається таким чином:
k ( x)  x  ( x) , x [0; 1] . Визначимо на проміжку [0; 1] множи-
ни A  CK 3 , B  ( K 3 ) , D  (A) , E  k ( K 3 ) , F  (A) .
1) Доведіть, що функція Кантора  має такі властивості:
а) D  [0; 1] ; б)  неспадна;
в)   C[0; 1] ; г) E  [0; 1] ;
д) A – зліченна множина точок; е) A B  [0; 1] .
2) Доведіть, що функція Кантора k має такі властивості:
а) Dk  [0; 1] ; б)  – зростаюча;
в) k  C[0; 1] ; г) Ek  [0; 2] ;
д) F складається зі зліченної кількості інтервалів, сумарна
довжина яких дорівнює 1;
164
е) E  F  [0; 2] .
2k 1
3) Позначимо через Ak   ( i(k ) ; i(k ) ) , k  N . Дослідіть на
i 1
неперервність і вкажіть тип точок розриву для функції
f
[0; 1]  R , якщо:
 0, x  K 3 ,
а) f ( x )  
1, x  [0; 1] \ K 3 ;
 0, x  K3 ,
 (k ) (k ) (k ) k 1
 ck , x   i  12 ( i  i ), i  1, 2 , k  N,

 x  (k )
б) f ( x )  ck  ( k ) i ( k ) , x  ( i( k ) ;  i( k ) ), i  1, 2 k 1 , k  N,
  i  i
 (k )
 c  x  i , x  (  i( k ) ; i( k ) ), i  1, 2 k 1 , k  N.
 k  i( k )  i( k )
144. Визначимо функцію w : [0; 1]  [0; 1] таким чином: кож-
не дійсне x [0; 1) записуємо у вигляді нескінченного десятко-
вого дробу x  0, x1x2 ... , де для скінченного дробу записуємо
x  0, x1x2 ...xl 00... ; для x  1 покладемо 1,000...  1, x1x2 ... . Для
кожного x [0; 1] позначимо через mn кількість нулів серед де-
сяткових цифр x1, x2 , ..., xn цього числа. Тоді покладемо
def
mn
w( x)  lim . Доведіть, що функція w має такі властивості:
n n
1) Dw  [0; 1] ; 2) Q  [0; 1]  Dw ;
3) [; ]  [0; 1] max w( x)  1 та min w( x)  0 ;
[ ; ] Dw [ ; ] Dw

4) l [0; 1] [; ]  0; 1] x0  [; ] : w( x0 )  l ;


5) функція w розривна в кожній точці Dw .

165
Розділ 10
РІВНОМІРНА НЕПЕРЕРВНІСТЬ ФУНКЦІЇ

Короткі теоретичні відомості

Функція f : R  R називається рівномірно неперервною на


множині X  D f , якщо   0   0 x1  X , x2  X  :
x1  x2    f x1   f x2    (рівномірна неперервність за Коші).
Функція f : R  R називається рівномірно неперервною на
множині X  D f , якщо xn ,  yn   X з умови xn  yn  0 ви-
пливає, що f xn   f  yn   0 (рівномірна неперервність за Коші).
Визначення рівномірної неперервності функції за Коші та
Гейне еквівалентні.
Теорема 1 (Кантора).
Нехай функція f неперервна на множині X  D f . Якщо X
– компакт, то f рівномірно неперервна на X .

Властивість 1 (рівномірна неперервність звуження).


Якщо f : R  R рівномірно неперервна на X  D f , то

Y  X її звуження f також рівномірно неперервне на Y .


Y

Властивість 2 (неперервність рівномірно неперервної функції).


Якщо f рівномірно неперервна на X  D f , то f  C ( X ) .

Властивість 3 (рівномірна неперервність на об'єднанні).

166
Якщо функція f рівномірно неперервна на множинах [ a , b ]
та [b, c ] , то вона рівномірно неперервна на [ a , c ] , a, c  R .

Властивість 4 (рівномірна неперервність на нескінченності).


Якщо f  C[ a ,   )  f  C (, a] і має скінченну границю
 
lim f x   b  R  lim f  x   b  R  , то f рівномірно непере-
x    x  
рвна на [ a ,   ) ( , a ] .

Властивість 5 (лінійність рівномірної неперервності).


Якщо f , g  рівномірно неперервні на X функції, то
 ,   R функція  f   g  рівномірно неперервна на X .

Властивість 6 (критерій рівномірної неперервності на ін-


тервалі).
Нехай f  C (a, b) . Якщо  lim f ( x)  A  R ,
xa  0
 lim f ( x)  B  R , то f рівномірно неперервна на ( a , b ) , ін-
x b  0
акше f не є рівномірно неперервною на ( a, b ) .
Властивість 7 (достатня умова рівномірної неперервності).
Якщо на проміжку X  D f функція має обмежену похідну,
то вона рівномірно неперервна на X .

Задачі
145. Доведіть твердження:
1) якщо f  C ( R ) та f – періодична, то вона рівномірно
неперервна на R ;
2) якщо f рівномірно неперервна на R , то a , b  0 :
x  R | f ( x ) | a | x |  b ;
3) якщо f рівномірно неперервна на R  , то c  0 : x  R 
sup | f ( x  u )  f ( x) | c( x  1) ;
uR 
167
4) якщо f  C ( a , b ) обмежена й монотонна на ( a , b ) , то f
рівномірно неперервна на ( a , b ) ;
5) якщо f рівномірно неперервна на [1;   ) , то c  R 
| f ( x )|
x  1 x
c;
6) якщо f рівномірно неперервна на R  та x  0
lim f ( x  n)  0 , то lim f ( x )  0 ;
n x  
7) якщо для функції f на множині X  D f L  0 та   (0; 1] :
x1, x2  X справджується умова | f ( x1 )  f ( x2 ) | L | x1  x2 | (умо-
ва Гельдера при   1 , умова Ліпшица при   1 ), то f рівномі-
рно неперервна на X ;
8) f рівномірно неперервна на [ a; b ] тоді й тільки тоді, ко-

ли   0 існує кусково-лінійна функція [a; b]  R : x  [ a , b ]
| f ( x )   ( x ) |  ;
9) якщо f рівномірно неперервна на множинах X1 та X 2
і sup X 1  a  b  inf X 2 , то f рівномірно неперервна на множи-
ні X 1  X 2 .
146. Для довільного   0 знайдіть   0 , що задовольняє
означення рівномірної неперервності за Коші функції f : R  R
на множині X , де:
1) f ( x)  x 2  2 x  1 та X  [2; 5] ;
1
2) f ( x )  та:
x
1
а) X  [1;  ) ; б) X  [ 10 1
; 1) ; в) X  (1;  100 )  [2; 4) ;
3) f ( x )  x та:
а) X  [0; 1) ; б) X  [2;  ) ; в) X  R  ;
4) f ( x )  sin(cos x ) та X  R ;

168
 x sin 1 , x  0,
5) f ( x)   x та X  [0; 2] ;
 0, x  0,
6) f ( x )  x3 та X  [1; 2] ;
7) f ( x )  3 sin x  2 cos x та X  R .
147. Дослідіть функцію f : R  R на рівномірну непере-
рвність на множині X , якщо:
1
1) f ( x )  та:
x
а) X  (0; 1) ; 1
б) X  ( 1000 ; 1) ; в) X  (0;  ) ;
г) X  (1;  ) ; д) X  (;  1)  [2;  ) ;
1
2) f ( x )  та:
x 1
а) X  (0; 1) ; б) X  R  ; 1
в) X  ( 1000 ; 1) ;
101 9 11
г) X  ( 100 ;  ) ; д) X  (; 10 )  ( 10 ; 2) ;
1
3) f ( x )  та:
x  0,001
а) X  (0; 1) ; б) X  R  ; 1
в) X  (  100 1
; 100 );

4) f ( x )  sin та:
x
а) X  (0; 1) ; б) X  (0;  ) ; в) X  (1;  ) ;
sin x
5) f ( x )  та:
x
а) X  (0; 1) ; б) X  (0;  ) ;
в) X  (9;  1)  [1;  ) ;
6) f ( x )  ln x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (0;  ) ;
в) X  (1; e) ; г) X  (1;  ) ;

169
x2  1
7) f ( x )  та:
x7  1
а) X  (2; 5) ; б) X  (0; 1) ; в) X  (2;  ) ;
1
8) f ( x )  x  sinта:
x
а) X  (12;  1) ; б) X  (0; 1) ; в) X  (1;  ) ;
г) X  (0;  ) ; д) X  R \ { 0} ;
x6  1
9) f ( x )  та:
1  x4
а) X  ( 13 ; 12 ) ; б) X  (0; 1) ; в) X  (1; 1) ;
ln(1  x )
10) f ( x )  та:
x
а) X  (1; 0) ; б) X  (0; 1) ; в) X  (;  1) ;
г) X  (; 0) ; д) X  (; 1) ;
11) f ( x )  e arcsin x та:
а) X  (1; 0) ; б) X  (0; 1) ; в) X  [1; 1] ;
1
12) f ( x )  cos x  cos та:
x
а) X  (1; 2) ; б) X  (0; 1) ;
в) X  (1;  ) ; г) X  (0;  ) ;
1
13) f ( x )  e x та:
а) X  (1; 2) ; б) X  (0; 1) ;
в) X  (1; 0) ; г) X  (; 0) ;
д) X  (0;  ) ;
tg 3 x
14) f ( x )  та:
arcsin 2 x
а) X  (0; 1) ; б) X  [1; 1] ; в) X  [1; 0) ;
15) f ( x )  x ln x та:

170
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  (0;  ) ;
cos x
16) f ( x )  та:
1  x2
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 2) ; в) X  (2; 3) ;
г) X  (;  2) ; д) X  (1;  ) ;
x2
17) f ( x )  та:
1 x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 2) ; в) X  (2;  ) ;
г) X  (1; 0) ; д) X  (2;  1) ; е) X  (;  3) ;
1
18) f ( x)  та:
ln x
а) X  (0; 1) ; б) X  (0; 12 ) ; в) X  ( 12 ; 1) ;
г) X  (1; 2) ; д) X  (2;  ) ;
2
x ln x
19) f ( x )  та:
( x  1) 2
а) X  (0; 12 ) ; б) X  (0; 1) ;
в) X  (e;  ) ; г) X  (1;  ) ;
x
20) f ( x )  та:
4  x2
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 1) ; в) X  (2; 3) ;
г) X  (3;  ) ; д) X  (;  2) ;
x
21) f ( x )  та:
arctg x
а) X  (0; 1) ; б) X  (;  1) ; в) X  (0;  ) ;
22) f ( x )  cos sin x та:
а) X  [0; 1] ; б) X  (0;  ) ; в) X  R ;
1
23) f ( x )  та:
th x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 2) ; в) X  (1;  ) ;
171
1
24) f ( x )  та:
ch x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  R ;
1
25) f ( x)  та:
sh x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  (; 0) ;
1 1
26) f ( x )   sin та:
x x
а) X  (2;  1) ; б) X  (0; 1) ; в) X  (1;  ) ;
27) f ( x )  x x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  [2; 4] ; в) X  (1;  ) ;
sin x
28) f ( x )  та:
x x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  (0;  ) ;
2
ln(1  x )
29) f ( x )  та:
x3
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 10) ; в) X  (1;  ) ;
2
2x  1
30) f ( x )  та:
x2  4
а) X  (0; 1) ; б) X  (2; 1) ; в) X  (10;  ) ;
г) X  (;  3) ; д) X  (2;  ) ;
е) X  (1; 1)  [4;  ) ;
cos x  1
31) f ( x )  та:
x sin x
а) X  (0; 1) ; б) X  (0;  ) ; в) X  ( 2 ; ) ;
(cos x  1)( x  1)
32) f ( x )  та:
x ln x
а) X  (0; 12 ) ; б) X  ( 12 ; 1) ; в) X  (0; 1) ;
г) X  (1; 2) ; д) X  (1;  ) ; е) X  (0;  ) .
172
148. Дослідіть функцію f : R  R на рівномірну не перерв-
ність на множині X , якщо:
1
1) f ( x )  x  ln x  sin та:
x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 10) ;
в) X  (1;  ) ; г) X  (0;  ) ;
2) f ( x)  x 2 та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 1000) ; в) X  R ;
3
3) f ( x )  x та:
а) X  (1; 1) ; б) X  (0;  ) ; в) X  R ;
5
4) f ( x )  x та:
4

а) X  (0; 1) ; б) X  (0; 10) ; в) X  (0;  ) ;


5) f ( x )  x ln x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  (0;  ) ;
x
6) f ( x )  та:
ln x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 2) ; в) X  (1;  ) ;
г) X  (2; 3) ; д) X  (2;  ) ;
е) X  (0; 12 )  [ 23 ;  ) ;
7) f ( x)  e x та:
а) X  (1; 1) ; б) X  (0;  ) ;
в) X  (;  3) ; г) X  R ;
ex
8) f ( x )  та:
x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 0) ;
в) X  (1; 1000) ; г) X  (;  1) ;
д) X  (; 0) ; е) X  (1;  ) ;

173
9) f ( x )  x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  (0;  ) ;
3
10) f ( x )  x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  R ;
4
11) f ( x )  x та: 5

а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 1) ; в) X  R ;
12) f ( x)  cos( x 2 ) та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 1000) ; в) X  R ;
13) f ( x )  sin x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  (0;  ) ;
14) f ( x )  cos(ln x ) та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; e) ; в) X  (1;  ) ;
1
г) X  ( 100 ;  ) ; д) X  (0;  ) ;
15) f ( x )  sin( e x ) та:
а) X  (1; 1) ; б) X  (; 0) ;
в) X  (0;  ) ; г) X  R ;
x2  1
16) f ( x )  та:
x 2
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 2) ; в) X  (2; 4) ;
г) X  (4;  ) ; д) X  (9;  ) ;
ln x
17) f ( x )  та:
x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 3) ;
в) X  (2;  ) ; г) X  (0;  ) ;
18) f ( x )  x sgn x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (4; 4) ; в) X  R ;

174
19) f ( x )  tg x та:
а) X  (0; 4 ) ; б) X  (0; 2 ) ; в) X  ( 4 ; 4 ) ;
20) f ( x )  ctg x та:
а) X  (0; 4 ) ; б) X  (0; 2 ) ; в) X  ( 101
4
 103
; 4 );
 cos x2 1 , x  0,
21) f ( x)   x та:
1
  2 , x  0,
а) X  (0; 1) ; б) X  (0;  ) ; в) X  R ;
 e 1 , x  0,
x

22) f ( x )   x та:
 1, x  0,
а) X  (0; 1) ; б) X  (0;  ) ; в) X  (; 0) ;
x5  1
23) f ( x )  та:
1  x4
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 0) ; в) X  (1; 1) ;
| sin x |
24) f ( x )  та:
x
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 0) ;
в) X  ( 1; 0)  (0; 1) ;
г) X  (0;  ) ; д) X  ( ;  12 )  ( 12 ;  ) ;
x2  1
25) f ( x )  та:
x3  2 x 2  2 x  1
а) X  (2; 2) ; б) X  (;  2,001) ;
в) X  (1,001;  ) ;
x 1
26) f ( x )  та:
x  2 x3  x  2
4

а) X  (3; 3) ; б) X  (;  1,001) ; в) X  (1,001;  ) ;


sin x
27) f ( x )  2 та:
x x

175
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 0) ; в) X  (2;  ) ;
x 1
28) f ( x )  та:
ln x
а) X  (0; 1) ; б) X  (2;  ) ; в) X  (1;  ) ;
29) f ( x )  e x arctg x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (2;  ) ; в) X  (;  1) ;
30) f ( x )  e x arcctg x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (; 0) ; в) X  (1;  ) ;
31) f ( x )  e  x arcctg x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (; 0) ; в) X  (1;  ) ;
32) f ( x )  x  sin x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (; 0) ; в) X  R .
149. Дослідіть функцію f : R  R на рівномірну непере-
рвність на множині X , якщо:
1) f ( x )  x  sin x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  (; 0) ;
2) f ( x )  sin( x  sin x ) та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1;  ) ; в) X  R ;
3) f ( x )  cos( x  cos x ) та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (0;  ) ; в) X  R ;
4) f ( x )  sh x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  R ;
5) f ( x )  ch x та:
а) X  (1; 1) ; б) X  (0;  ) ;
 x  1, x  0,
6) f ( x )    x та:
e , x  0,
а) X  (0; 1) ; б) X  (0;  ) ; в) X  (; 0) ;
г) X  R ; д) X  (10; 10) ;

176
 1  x 2 , x  0,
7) f ( x )   та:
1  x , x  0,
а) X  (0; 1) ; б) X  (10; 0) ; в) X  (10; 10) ;
г) X  (; 0) ; д) X  (0;  ) ;
8) f ( x )  sgn x та:
а) X  (0; 1) ; б) X  (1; 0] ;
в) X  (1; 0)  (0; 1) ; г) X  Z ;
д) X  Q ; е) X  (2;  1)  (1; 2) ;
9) f ( x )  [ x ] та:
а) X  (0; 1) ; б) X  [1; 0] ;
в) X  (1; 0)  (0; 1) ; г) X  Z ;
д) X  Q ; е) X  (2;  1)  (1; 2) ;
є) X  { 2  1n | n  N } ; ж) X  { 2  1n | n  N }  { 2} ;
з) X  { 2  1n | n  N }  { 2} ; и) X  [0; 1]  [3; 4] ;
 1, x  Q,
10) f ( x )   та:
0, x  R \ Q,
а) X  (0; 1) ; б) X  Z ; в) X  R \ Q ;
г) X  (( R \ Q)  [2;  1])  (Q  [1; 2]) ;
д) X  (( R \ Q)  [0; 1])  (Q  [1; 2]) ;
  x 2 , x  Q,
11) f ( x )   2 та:
 x , x  R \ Q,
а) X  (0; 1) ; б) X  Q ; в) X  R \ Q ;
г) X  (( R \ Q)  [ 1; 0)  (Q  (0; 1]) .
150. Наведіть приклади таких функцій f , g : R  R , що за-
довольняють наведені нижче умови, або доведіть, що таких фу-
нкцій не існує:
1) f , g рівномірно неперервні на ( a , b ) , а функція
h ( x )  f ( x ) g ( x ) не є рівномірно неперервною на ( a , b ) , якщо:
а) a, b  R ; б) a, b  R ;
177
2) f рівномірно неперервна на (a, b) , а функція h( x)  f ( x) sin x
не є рівномірно неперервною на ( a , b ) , якщо:
а) a, b  R ; б) a, b  R ;
3) f обмежена та неперервна на деякому інтервалі ( a , b ) ,
але не є рівномірно неперервною на цьому інтервалі;
4) f неперервна на деякій замкненій множині X , але не є
рівномірно неперервною на ній;
5) f рівномірно неперервна на деякій замкненій множині
X , але не обмежена на ній;
6) f рівномірно неперервна на деякому сегменті [ a , b ] та
на півінтервалі (b, c ] , але не є рівномірно неперервною на сег-
менті [ a , c ] .

178
ВІДПОВІДІ

Розділ 1. Символіка. Операції над множинами.


Метод математичної індукції

3. 1) вірно; 2)–5) не вірно; 6) вірно; 7), 8) не вірно; 9) вірно;


10)–12) не вірно.
4. 1) а) P   , U  [0; 1] ; б) P  [5; 4) , U  (14; 12) ;
в) P  { 0 } , U  R ; г) P  {1} , U  R ; д) P   , U  N ;
е) P   , U  (  ; 12  ) ; 2) а) V  [1;  ) , L  [1;  ) ;
б) V  L  { 0 } ; в) V  L  ( 0;   ) ; г) V  [0; 6 ] , L  [2; 4 ] ;
д) V  Q  [0; 1] , L  { 0; 1} ; е) V  (  1; 2 ) , L  ( 0; 1) ;
є) V  {1; 2; 3} , L  {1; 2 } .
6. D  B  E  F  A  G  H  C .
8. 1) а), б) так, в) ні; 2) а), б), в) так; 3) а), б) ні, в) так; 4) а),
б) так, в) ні.

179
Розділ 2. Бінарні відношення

14. 1) а), б), 2) ні; 3) так, A  B ; 4) ні; 5) так, A  R \ {1} ,


B  R \ { 2 } , C  R \ { 0 } , 6) ні.

15. 1) а) 1  { n 2 | n  N } , 2  N , 1 ( x)  { x } , якщо
x  k 2 , k  N , інакше 1 ( x)   , 2 ( y )  { y 2 } ; б) 1  2  N ,
1( x)  { x, x 1, x  2, ...} , 2 ( y)  {1, 2, ..., y} ; в) 1  2  {1, 2, ..., 99} ,
1( x)  {1, 2, ..., 100 x} , 2 ( y)  {1, 2, ..., 100 y } ; г) 1  {1, 2, 3, 6} ,
2  { 3, 4, 5, 8} , 1 (1)  {8} , 1 (2)  { 5} , 1 (3)  { 4} ,
1 (6)  { 3} , інакше 1 ( x)   , 2 (3)  { 6 } , 2 (4)  { 3} ,
2 (5)  { 2 } , 2 (8)  {1} , інакше 2 ( y )   ; 2) а) 1  X ,
2  Y , 1 ( x)  { 2, 5, 8} , якщо x  {1, 4, 7, 10 } , 1 ( x)  {1, 4, 7 } ,
якщо x  { 2, 5, 8, 11} , 1 ( x)  { 3, 6 } , якщо x {3, 6, 9, 12} ,
2 ( y )  {1, 4, 7, 10} , якщо y  { 2, 5, 8} , 2 ( y )  { 2, 5, 8, 11} ,
якщо y {1, 4, 7 } , 2 ( y )  { 3, 6, 9, 12} , якщо y  { 3, 6 } ;
б) 1  X , 2  Y , 1 ( x) – усі дільники x , що не перевищують
8 , 2 ( y ) – усі кратні y , що не перевищують 12 ;
в) 1  {1, 2, ..., 9 } , 2  Y , 1 (1)  Y , 1 ( x)  {1, 2, ..., 10  x } ,
якщо x  { 2, 3, ..., 9 } , інакше 1 ( x)   , 2 ( y )  {1, 2, ..., 10  y } ;
г) 1  2  Y , 1 ( x)  { x, x  1, ..., 5  x } , якщо x  {1, 2, 3} ,
1 ( x)  { x, x  1, ..., 8} , якщо x  { 4, 5, ..., 8} , інакше 1 ( x)   ,
2 ( y)  {1, 2, ..., x } , якщо y {1, 2, ..., 5} , 2 ( y)  { y  5, y  4, ..., y } ,
якщо y {6, 7, 8} ; д) 1  2  {1, 2, 3, 4} , 1(1)  1(2)  1(3) {1, 2, 3, 4} ,
1 (4)  {1, 2, 3} , інакше 1 ( x)   , аналогічно 2 ( y ) ;
3) а) 1  2  { 2n  1 | n  Z } , 1 ( x)  { 2n  1 | n  Z } , якщо
x  2 k  1 , k  Z , інакше 1 ( x)   , аналогічно 2 ( y ) ;
б) 1  Z \ { 0 } , 2  Z , 1 ( x) – усі цілі кратні x , якщо x  0 ,

180
1 (0)   , 2 ( y ) усі дільники y ; в) 1  {1, 4, 12, 32} ,
2  {0, 1, 2, 3} , 1 (1)  { 0} , 1 (4)  {1} , 1 (12)  { 2 } , 1 (32)  { 3} ,
інакше 1 ( x)   , 2 (0)  {1} , 2 (1)  { 4 } , 2 (2)  {1 2 } ,
2 (3)  { 32} , інакше 2 ( y )   ; 4) а) 1  R \ { 2  n | n  Z } ,
2  R , 1 ( x)  { tg x } , x   n ,
якщо 2
nZ , інакше
1 ( x)   , 2 ( y )  { arctg y  n | n  Z} ; б) 1  2  R ,
1 ( x)  (; | x | ] , 2 ( y )  (;  y ]  [ y;  ) , якщо y  0,
інакше 2 ( y )  R ; в) 1  R , 2  Z , 1 ( x)  {[ x ]} ,
2 ( y )  [ y; y  1) , якщо y  Z , інакше 2 ( y )   ; г) 1  R ,
2  [ 0; 1) , 1 ( x)  {{ x }} , 2 ( y )  { y  k | k  Z } , якщо y  [ 0; 1) ,
інакше 2 ( y )   ; д) 1  R , 2   [ n; n  12 ) ,
nZ
1 ( x)  { x  12  [ 2 x ]} , 2 ( y )  { y  12 n } , якщо y  [ n; n  12 ) ,
інакше 2 ( y )   ; е) 1  2  R , 1 ( x)  { x } , якщо x0,
1 ( x)  R  , якщо x  R  , аналогічно 2 ( y ) ; є) 1  2  R ,
1 ( x)  [ x  1; x  1] , 2 ( y )  [ y  1; y  1] ; ж) 1  2  R  ,
1 ( x)  [ [ x ]; [ x ]  1) , 2 ( y )  [ [ y ]2 ; [ y  1]2 ) ; з) 1  [0; 1) ,
2  Z , 1 ( x)  Z , якщо x  [ 0; 1) , інакше 1 ( x)   ,
2 ( y )  [ 0; 1) , якщо y  Z , інакше 2 ( y )   ; и) 1  2  R ,
1 ( x)  [ x; x  1) , 2 ( y )  [ y; y  1) ; і) 1  { 0;  1; 1} , 2  R ,
1 (1)  (; 0) , 1 (0)  { 0} , 1 (1)  (0;  ) , інакше 1 ( x)   ,
2 ( y )  { sgn y } ; ї) 1  2  R , 1 ( x)  { x  n | n  Z } ,
2 ( y)  { y  n | n  Z} ; й) 1  [ 1; 2 ) , 2  Z , 1( x)  { 0; 1;  2; ...} ,
якщо x  [  1; 0 ) , 1 ( x)  { 0} , якщо x  [ 0; 1) ,
1 (1)  { 0; 1; 2; ...} , 1 ( x)  {  1; 0; 1; 2; ...} якщо x  (1; 2 ) , інакше
1 ( x)   , 2 ( y )  [1; 2) , якщо y  {1; 2; 3; ...} , 2 (0)  [1; 2) ,
2 (1)  [  1; 0)  (1; 2) , 2 ( y )  [  1; 0) , якщо y {  2;  3;  4; ...} ,
181
інакше 2 ( y )   ; к) 1  2  R , 1 ( x)  { x } , якщо x  [ 0; 1) ,
1 ( x)  [1  n; 2  n ) , якщо x  [ n; n  1 ) , 1 ( x)  [1  n; n ) , якщо
x  [  n;  n  1) , n  N , 2 ( y )  [  1; 0 )  { y }  [1; 2 ) , якщо
y  [ 0; 1) , 2 ( y )  [  n  1;  n ) , якщо y  [ n; n  1) ,
2 ( y)  [1  n; 2  n ) , якщо x  [  n;  n  1) , nN ;
л) 1  [ 0; 2 ) , 2  { n; n  12 | n  Z} , 1 ( x)  Z , якщо x  [ 0; 1) ,
1 ( x)  { n  12 | n  Z} , якщо x  [1; 2 ) , 2 ( y )  [ 0; 1) , якщо
y  Z , 2 ( y)  [1; 2 ) , якщо y { n  12 | n  Z} , інакше 2 ( y )   ;
м) 1  2  R , 1 ( x)  ( x;  ) , якщо x  0 , 1 (0)  { 0 } ,
1 ( x)  (;  x) , якщо x  0 , 2 ( y )  (;  y )  ( 0;   ) , якщо
y  0 , 2 (0)  { 0 } , 2 ( y )  (; 0)  (  y;   ) , якщо y  0 ;
н) 1  2  [  2; 2 ] , 1 ( x)  [| x | 2; 2 | x | ] , якщо x  [  2; 2 ] ,
інакше 1 ( x)   , аналогічно 2 ( y ) ; о) 1  2  R , 1 ( x)  { x } ,
якщо x  Z , 1 ( x)  {1  x} , якщо x  Z , аналогічно 2 ( y ) ;
п) 1  2  (; 1] , 1 ( x)  {1 } , якщо x  1 , 1 (1)  (; 1] ,
інакше 1 ( x)   , аналогічно 2 ( y ) ; р) 1  (;  1]  [1;  ) ,
2  [1;  ) , 1 ( x)  {1 } , якщо | x | 1 , 1 ( x)  [1;  ) , якщо
x { 1; 1} , інакше 1 ( x)   , 2 ( y )  {  1; 1} , якщо y  1 ,
2 (1)  (;  1]  [1;  ) , інакше 2 ( y )   ; с) 1  R  , 2  R ,
1 ( x)  (; 2  x] , якщо x0, інакше 1 ( x)   ,
2 ( y )  (; 0] , якщо y  2 , 2 ( y )  (; 2  x ] , якщо y  2 ;
т) 1  [8; 2] , 2  [1; 9] , 1( x)  [4  16  x2  6x; 4  16  x2  6x ] ,
якщо x  [8; 2] , інакше 1 ( x)   , 2 ( y )  [3  9  y 2  8 y ; 

 3  9  y 2  8 y ] , якщо y  [1; 9] , інакше 2 ( y )   .

182
16. 1) 1   R \ { 0 } 2 , 2   (;  2]  [2;  )   R \ { 0 }  ;
2) 1  X , 2  [9;  ) ; 3) 1   R \ { 0 } 3 , 2  [3;  ) ;

4) 1   13 ; 
4 2,
3
2   
5 ; 10 ; 5) 1  2   .

17. 1) а)-є) неможливо; 2) а)-д) можливо, е), є) неможливо;


3) а) можливо, б) неможливо, в), г) можливо, д)–є) неможливо;
4) а)–д) можливо, е), є) неможливо.

183
Розділ 3. Функції

18. 1) а) ні; б) так; в) ні; г) так; д) ні; е)-ж) так; з), и) ні;
2) а) так; б)–г) ні; д) так; е) ні; є) так; ж) ні; 3) а) так; б) ні;
в)-е) так; 7) ні; ж), з) так; 4) (задача 12) 1а)-1в) ні; 1г) так;
2а-2г) ні; 3а), 3б) ні; 3в) так, 3г) ні; 4а)-4д) так; 4е)-4н) ні;
4о) так; 4п)-4т) ні.

19. 1) а), б) Df  R , E f  [1; 1] ; в) Df  [  2  2n; 2  2n ] ,


nZ
E f  [0; 1] ; г) D f  { 2n } ,
 E f  { 1; 0; 1} ; д) D f  [ 1; 1] ,
nZ
E f  [cos1; 1] ; е) D f  [  2 ; 2 ] , E f  [1; 1] ; є) D f  [  2 ; 2 ] \ { 0 } ,
E f  (0; 1) ; ж) D f  [ 0; 2 ] , E f  [  1; 1] ; з) D f  [ 2 ;  ] ,
E f  [  1; 0 ] ; и) D f  { 2 n | n  Z} , E f  { 0} ; 2) а) D f  R ,
E f  Z ; б) D f  E f   ; в) D f  R , E f  Z ; г) D f  [1;   ) ,
E f  N ; д) D f  E f  {1; 2; ...; n} ; е) D f  (1;   ) , E f  N ;
є) D f  E f  Z ; ж) D f  [ 0; 2 ) , E f  { 0; 1} ; 3) а) D f  E f  R ;
б) D f  E f  [ 0; 10 ] ; в) D f  [10;   ) , E f  R  ; г) D f  N ,
E f  (  ; 9 ]  Z ; д) D f  E f  Z ; е) D f  E f  [ 0; 10 ] ;
є) D f  E f  {1; 2; ...; 10} ; ж) D f  E f  Q ; 4) а) Df  R , E f  R ;
б) D f  E f  R  ; в) D f  R  , E f  R ; г) D f  E f  {0} ;
д), е) D f  Z , E f  {n2 , n3 | n  Z } ; 5) а)-в) D f  R  , E f  [ 0; 1) ;
г) D f  [ 0; 1] , E f  [ 0; 1) ; д) D f  R  \ Z , E f  [ 0; 1) ;
е), є) D f  Z , E f  { 0} ; ж) D f   [ n; n  12 ] , E f  [ 0; 12 ] ;

nZ

з) D f  E f  ( 13 ; 12 ) ; и) D f  { 12  n | n  Z } , E f  { 12 } ;
6) а) D f  R \ Z , E f  R \ (  1; 1) ; б) D f  { 12  n | n  Z} ,
184
E f  {1; 1} ; в) D f  (  1; 0 )  ( 0; 1) , E f  R \ ( 1; 1) ;
г) D f  [ 1 arcsin 101  2n; 2n  1  1 arcsin 101 ] , E f  [1; 10 ] ;
nZ
д) Df  ( 2n; 2n  12 ) ( 2n  12 ; 2n 1) , E f  (1;   ) ; е) Df  E f   ;
nZ
7) Df  [ 16 ; 56 ] , E f  [1; 2 ] ; є) D f   ( 2n; 2n  1) , E f  [1;   ) ;
nZ

7) а) D f  R , E f  [  1; 1]  N ; б) D f  R   Z , E f  Z ;
в) Df  [ 1;  12 ) [ 0; 1) , E f  [ 0; 12 ) ; г) D f  [  2; 2 ) , E f  [ 0; 1] ;
E f  [ 0; 12 ) ; д) D f  [  5;  4 ] [ 4; 5 ] , Ef [ 0; 1) {4; 5}; е) D f  Z ,
E f  Z ; є) D f  Q , E f  ([ 0; 1]  Q)  N ; ж) D f  { 32 n | n  Z } ,
E f  { 0; 12 }  N  { 3n  1| n  N } ; 8) а) D f  R \ { 2n  1| n  N } ,
Ef  R ; б) Df  (; 0) (1: 2) , Ef  ( ; 0) ; в) Df [ tg1; 12 ][ 32 : 2] ,
E f  [ 1; 1] ; г) D f  R   (  ( 2n  1; 2n ] ) , E f  R ;
nN
д) D f  (  3; 1)  (1; 3 ) , E f  R ; е) Df  (  tg1; 0) ( ( 2n  12 ; 2n ) ) ,
nN

E f  (  1; 0 ) ; є) D f  { 2n | n  Z } , E f  { 0} ;
ж) D f  {  tg 1}  { 2n | n  Z  }  { 12  n | n  Z  } , E f  {1; 0; 1} ;

9) а) Df  Ef  R ; б) Df  Ef  [  2;  12 ][ 12 ; 2] (  12 ; 12 ) (R \ Q) ; 
в) D f   (  1;  )  Q   { 1 },
E f   (  1;  )  Q   { 2 } ;
2
г) D f  E f  [  1; 1]  Q ; д), е) D f  E f  Q ; є) D f  E f   ;
ж) D f  E f  [  12 ; 12 ]  Q ; з) Df   ( 0; 1)  Q   (1;  )  (R \ Q)  ,
E f  ( 0; 1) ; 
и) D f   (  2;  1)  (R \ Q   (  1;  14 )  Q) , 
E f  ( 0; 1) ; 10) а) D f  R , E f  [  2;   ) ; б) D f  Z ,
E f  Z  {  2;  1} ; в) D f  ( 0; 1]  {  1} , E f  {1; 0; 1} ;

185
г) D f  [  2; 2 ] , E f  [  2; 0 ]  {1} ; д) D f  Q ,
E f  [  2;  ] Q ; е) D f  R   Q  , E f  [  2;   ]  Q ;
є) Df  R \ Q , E f  [  2;  ] (R \ Q) {0}; ж) Df  [ 0; 12 ]  (R \ Q) ,
E f  { 0} ; з) D f  (  3;  1)  ( 0; 4 )  (R \ Q) , E f  (  1; 1) ;
и) Df  R { 4;  3;  2; 1} , E f  { 2; 1; 0; 1; 2}; 11) а) Df  R ,
E f  {  1; 0; 1}  [ 2 ;  ) ; б), в) D f  ( 0; 1] , E f  { 0; 1} ;
г) Df  E f   , д) Df  {ctg2; ctg3} ( 0;  ) , E f  { 1; 0; 1; 2; 3} ;
е) Df  ( 3; 3] , E f  { 1; 0; 1}[ 2 ; arcctg(3) ] ; є) Df  {2n| n N},
E f  { 0}; ж) Df  (  ; 2 ] , E f  [ 2 ; ) { 0; 1 } ; з) D f  (  ; 2 ] ,
E f  [ 2 ; )  { 0; 1 } ; 
12) а) D f  R \ { 0 }  { 2n21  | n  N } , 
 
E f  (  ; 2 ) ; б) Df  (  ; 1]   [  n 1;  n 1} , E f  [  1; 1] ;
 n1 
в) D f  {  n;  n  1;  n  1| n  N } , E f  {1; 0; 1}; г) Df  Q \ {0},
  
E f  Q  (  ; 2 ) ; д) D f  (  ; 1)  ( 0; 2 )   ( n 1; 32 n )  ,
 n1 
  
E f  ( 1; 2 ) ; е) Df  (  ; 0 )   ( n  2 ; n  )  , E f  (  ; 0 ] ;
 n0 
13) а) D f  E f  exp( R ) ; б) D f  E f  exp( R  ) ;
в) D f  { (0;   ), [0;   ) } , E f  { (  ; 0), (  ; 0]} ;
г) Df  {(0;  )  M | M  (; 0]} , E f  exp(R ) ; 14) а) D f  R ,
E f  { 0; 1} ; б) D f  Z , E f  {1} ; в) D f  R , E f  {1} ;
г) D f  R , E f  { 0; 1} .
20. 1) а) "в"; б) "на"; в), г) жодного типу; д), е) "в";
є) жодного типу; ж) "на"; з), и) жодного типу; 2) а) "в";
б) жодного типу; в) "на"; г)-е) жодного типу; є) бієкція;
186
ж) жодного типу; 3) а) бієкція; б), в) жодного типу; г) "в";
д), е) бієкція; є) "в"; ж) жодного типу; 4) а) "в"; б), в) бієкція;
г) жодного типу; д), е) "в"; 5) а) жодного типу; б)-г) "в"; д)-и) жод-
ного типу; 6) а)-и) жодного типу; 7) а) "в"; б)-г) жодного типу;
д)-ж) "в"; 8) а)-и) жодного типу; 9) а) бієкція; б)-д) жодного
типу; е) "в"; є), ж) жодного типу; 10) а)-в) жодного типу;
г) бієкція; д) "в"; е)-и) жодного типу; 11) а) "в"; б)-ж) жодного
типу; 12) а)-е) жодного типу; 13) а) бієкція; б)-г) жодного типу;
14) а) "в"; б) жодного типу; в), г) жодного типу.
21. 1) а) ін'єкція, існує; б) не ін'єкція, не існує; в) ін'єкція,
існує; г) не ін'єкція, не існує; д) ін'єкція, існує; е) не ін'єкція, не
існує; 2) а)-г) не ін'єкція, не існує; д), е) ін'єкція, існує;
3) а) ін'єкція, існує; б) не ін'єкція, не існує; в) ін'єкція, існує;
г), д) не ін'єкція, не існує; е) ін'єкція, існує; 4) а) ін'єкція, існує;
б), в) не ін'єкція, не існує; г) не існує звуження; д), е) ін'єкція,
існує; є), ж) не існує звуження; з) ін'єкція, існує; 5) а)-в) не
ін'єкція, не існує; г), д) ін'єкція, існує; е) ін'єкція, існує;
6) а) ін'єкція, існує; б) не ін'єкція, не існує; в), г) ін'єкція, існує;
д) не ін'єкція, не існує; е) ін'єкція, існує; 7) а) не ін'єкція, не
існує; б) ін'єкція, існує; в) не ін'єкція, не існує; г) ін'єкція, існує;
8) а)-в) ін'єкція, існує; г) не ін'єкція, не існує.
22. 1) а) не вірно; б) вірно; 2) а) не вірно; б) вірно; в) не
вірно; 3) а) вірно; б) не вірно; в) вірно; 4) а) не вірно; б) не
вірно; 5) а) вірно; б)-г) не вірно; д) вірно; 6) а), б) вірно.
24. 1) а), б) (; 4 ] ; в) [3; 4 ] ; г) (0; 4 ] ; д) (0; 3 ) ;
е) (;  2 ]  [ 2;   ) ; є) [ 2 ; 2 ] ; ж) (2; 1)  (1; 2 ) ; з),
и) не визначений; і) (2; 0 )  ( 0; 2 ) ; ї) { 2; 2} ;
2) а) {1; 2; ...; 8} ; б) { 2; 3; ...; 8} ; в) {1; 2; ...; 5} ; г) {1} ;
д) { 2; 3; 5; 7} ; е) { 4; 9} ; 7) { 4; 6; 8; 9; 10; 11} ; є) не визначений;
3) а) (1; 1) ; б) (0; 1] ; в) { 1; 1} ; г) [1; 1] ; д) R \ {  n | n  Z } ;
е)  (  23  2 n;  2  2 n )  ( 2  2 n; 23  2 n ) ; є) не визна-
nZ
n
чений; є) {  3  2 n | n  Z} ; ж) { 2
| n  Z} ; 4) а) Z ; б), в) Z ;
г) { 0; 1} ; д) [1; 2 ) ; е) [1;   ) ; є) (  ; 1) ; ж) не визначений;
187
з) (; 0 )  [1;   ) ; 5) а) [ 0; 1) ; б) не визначений; в) ( 0; 1) ;

г) { 0} ; д) Z ; е) не визначений; є)  [ n; n  12 ] ; ж) R \ Z ;
nZ

з) { 14  n| n  Z } ; 6) а) Z ; б) [ 0; 1] ; в) [ 0; 1]  { 2; 3} ;

г) { 0; 4; 5} ; д) ( 0; 1) {5} ; е) {  12  n | n  Z } ;
є) (  ; 2 ) ; ж) не визначений; з)  
( 23  n;  13  n ) ;
nZ

и) не визначений; і) R \ Z ; 7) а) не визначений;

б) (  2 ; 0 ] ; в) (  2 ;   ) ; г) R ; 5) { 2n | n  Z } ;
  
д) ( 1; 2 )   (  2 arctg4  2n; 2 arctg4  2n )  ; е) { 12  2n | nZ } ;
 n1 
   
є)  ( 12  2n; 23  2n ) ; ж) (  ; 0 ]    (1  2n; 2  2n )  ; 8) а) не
n 0  n0 
визначений; б), в) P – множина простих чисел;
г) {19; 20; 21; 22} ; д) не визначений; е) { 7; 8; 9; ...; 18} .
25. 1) а), б) не оборотне; в), г) x  arctg y, y  R ; д) не
 arctg y, y  0,
оборотне; е) x   є), ж) x  arctg y, y  0 ; з) не
arctg y  , y  0,
оборотне; и) x  arctg y, y  Z ; 2) а), б) не оборотне;
 y  1, y  ( 0; 2 ),
1
 y, y  ( 0; 1),
в), г) x  y, y [ 0; 1) ; д) x   е) x   1
 0, y  1,  2 , y  12 ,
є) x  y  0 , ж) не оборотне; 3) а) не оборотне;
б) x  y , y  R ; в) не оборотне; г) x  y , y { n2 | n  N} ;
 y , y  ( 4; 9 ),
д) x   е) x  y , y [10; 11] ; 4) а) не оборотне;
 y , y  ( 0; 1),
б), в) x   y, y  (0;  ) ; г)-е) не оборотне; є) x  y  1, y  N ;
188
ж) не оборотне; з) x  y  1, y  0 ; 5) а), б) не оборотне;
в) x  y, y  Z ; г) x  y  12 , y  N ; 6) а) не оборотне;
б) x  arcsin y, y [1; 1] ; в) не оборотне; г) x  arcsiny, y [0; sin1] ;
7) а) x  tg y, y  (  2 ; 2 ) ; б) x  tg y, y [0; 4 ] ; в) x  tg y, y (0; 2 ) ;
 y , y  R \ Q,
8) а) x   ; б) x   y, y  Q ; в) x  y, y  R \ Q ;
  y , y  Q,
 y , y  R \ Q  [ 1; 1],
г) x   д) x  y, y  R \ Q  [0; 1] ;
  y , y  Q  [ 1; 1],
 y , y  R \ Q  [ 1; 2],
е) x   9) а) x  2 y  2, y  R ;
  y , y  Q  [ 1; 1],
б) x   y, y [0; 5] ; 10) а) x  2y31y , y  R ; б) x  2 3 y
y 1
, y  1 ;

11) а) x  ln( y  y 2  1 ), y  R ; б) x  ln( y  y 2  1 ), y  R  ;


 y , 0  y  16,
12) а) не оборотне; б) x  y , y  [1; 2] ; в) x  
 log 2 y , y  16,
 y, y  1,
г) x  y , y  1 ; д) x   ; е) не оборотне;
 y ,  1  y  0,
y 1
13) а) x  y 1
, yR ; б) не оборотне; в) x  y 2  1, y  0 ;
 y , y  0,
г) x   ; д) не оборотне; е) x  12 ln 11 yy , y  R .
  y , y  0,
26. 1) а) Dh  R \ { 0 } , Eh  {1; 1} ; б) Dh  R , E h  {1} ;
в) Dh  R , Eh  {1; 0; 1} ; 2) а) Dh  R , Eh  {1; 2} ; б) Dh  R ,
Eh  { 0 } ; в) Dh  R , Eh  {1; 1} ; 3) Dh  Eh  R ;
4) Dh  Eh  (0;  ) ; 5) Dh  Eh  [1; 1] ; 6) Dh  Eh  [  2 ; 2 ] ;
7) Dh  Eh  R ; 8) Dh  R \ { 2   n | n  Z } , Eh  (  2 ;  );
2
9) Dh  R , Eh  {1; 0; 1} ; 10) Dh  (1; 1] , Eh  [0;  ) ;

11), 12) Dh  R , Eh  R ; 13) Dh  Eh  R .
189
27. 1) а), б) ні; в) так; 2) ні; 2) а)-г) ні; д) так; 3) а)-г) ні;
д) так; е), є) ні; 4) а)-в) ні; 4) 5) а)-в) так; г) ні; 6) а) так; б) ні;
7) а), б) так; в) ні; г) так; 8) а), б) так; в), г) ні; 9) так; 10) ні.
28. 1) а) X 1  Y1  { 0 } ; б) не існує; в) X 1  [1; 1] , Y1  [0; 1] ;
г) X 1  ( 2; 0) , Y1  (0; 2) ; 2) а) X1  Y1  R  ; б) X 1  Y1  {  1} ;
в) X 1  R , Y1  R  ; г) X 1  Y1  [0; 1] ; д) X 1  Y1  [2; 3] ;
3) а), б) X 1  Y1  R ; 4) а) X 1  [0;  ) , Y1  [1;  ) ;
б) X 1  [2;  ) , Y1  (;  1] ; в) X 1  [1;  ) , Y1  [1;  ) ;
г) X 1  [1; 0] , Y1  [0; 1] ; 5) а) X 1  Y1  { 0 } ; б) X 1  Y1  [0; 1] ;
в) X 1  Y1  [0; 2] ; г) X 1  Y1  [1; 4] ; 6) а) X 1  Y1  [  2 ;  ];
2
б) X1  Y1  [ 0; 2 ] ; в) X1  Y1  [  2 ; 2 ] ; г) X1  [0; 2 ], Y1  [ 2 ;0] ;
7) а) X1  Y1  [0; 1] ; б) X1  Y1  [  2; 0 ] .
29. 1) а) y  f ( x)  72   x , x  [; 2] ; б) y  f ( x)  x  12  ,

x  [; 2] ; 2) y  f ( x)  13
2
 x, x [ 32 ; 5 ]
2
; 3) y  f (x) 

 4  16  6 x  x 2 , x  [  2; 8 ] ; 4) y  f ( x)  1 , x  (1;  ) .

190
Розділ 4. Упорядковані простори

30. 1) а) ні; б) так; в) ні; г) так; д), е) ні, є), ж) так; 2) а)-в) так;
г) ні; 3) а), б) ні; в)-д) так; 4) 1) б) так; г) так; є), ж) так;
2) а)-в) ні; 3) ; в),г) так; д) ні.
31. 1) а) ЛУП; б) ні; в) ЧУП, 1 та 2 ; г) ЛУП; д), е) ні; 2) а) ні;
б) ЧУП, (0; 1) та (1; 0) ; в) ЧУП, (0; 1) та (1; 2) ; г) ні; д) ЛУП;
е)–з) ні; 3) а) ЧУП, 2 та 3 ; б) ні; в) ЧУП, 24 та 42 ; г) ні;
д) ЧУП, 10 та 12 ; 4) а), б) ні; в) ЛУП; 5) а) ЧУП, a, b : x  a \ b
та y  b \ a ; б) ЧУП, a  b ; в), г) ні; 6) а)-г) ні; 7) а) ЧУП, (1, 3)
та (2, 4) ; б), в) ЛУП.
32. I, II – обмежені зверху, знизу, III, IV – xmax , xmin (не існує),
V, VI – мажоранта, міноранта, VII, VIII – супремум, інфімум.
I II III IV V VI VII VIII
1 а) Так Так – – 1 1 1 0
1 б) Так Так – 0 1  12 1
2
0
1 в) Так Так 1
4
– 1  12 1
4
0
1 г) Так Так  13 1
3 1 1  13 1
3
1 д) Так Так – 1 1 1 1 1
1 е) Так Так 1
2
 12 1
2
 12 1
2
 12

1 є) Так Так 1 – 1  12 1 0
1 ж) Так Так 1 1 1 1 1 1
1 з) Так Так –  1 1  1 0  1
2 2 2

1 и) Так Так 1
4
 12 1
4 1 1
4
 12

1 і) Так Так – – 1 1 1
2
 14
3
2 а) Так Ні 1 – 2
– 1 –

191
3 1 3 1 3 1
2 б) Так Так 2 2 2 2 2 2
3
2 в) Так Ні 1 – 2
– 1 –
3 1 3 1
2 г) Так Так – – 2 2 2 2
1 1 1
2 д) Так Так – 3 1 10 1 3
1 1 1
2 е) Так Так – 2 1 2 1 2
2 є) Ні Так – 1 – 1 – 1
2 ж) Так Так 1 1 1 1 1 1
3 а) Ні Так – – – 0 – 0
3 б) Ні Так – 1 – 0 – 1
3 в) Так Так 1 – 1 0 1 0
3 г) Ні Так – 1 – 1 – 1
3 д) Так Так 4 – 5 1 4 1
3 е) Так Так – – 11 0 10 0
3 є) Так Так 10 5 11 5 10 5
3 ж) Так Так 3 – 11 1 3 2
3 з) Так Так 6 0 11 0 6 0
4 а) Так Ні 0 – 1 – 0 –
4 б) Так Так – – 5 4 – –
4 в) Так Ні – – 2 – – –
5 а) Так Так – 1 10 ! 1 2520 1
5 б) Ні Так – 1 – 1 – 1
5 в) Ні Так – 6 – 1 – 6
5 г) Так Так 16 2 32 1 16 2
5 д) Так Так 25  510 1 1010 1 25  510 1
5 е) Так Так – – 720 1 60 1
5 є) Ні Так – – – 1 – 1
6 а) Так Так X X X X X X
6 б) Так Так – – A  B 
6 в) Так Так A {1} A {1} A {1}
6 г) Так Так C D B {1} C D
192
6 д) Так Так { 5; 6; 7 } { 6} B  { 5;6;7 } { 6 }
6 е) Так Так A  A  A 
де A  {1; 2; ...; 10} , B  {1; 2; ...; 9} ; С  { 4; 5; 6} ; D  { 4; 5; 6; 7; 8}
7 а) Так Так (1; 4 ) ( 0; 3 ) ( 4; 4 ) ( 0; 0 ) (1; 4 ) ( 0; 3)
7 б) Так Так – – ( 4; 4 ) ( 0; 0 ) (1; 4 ) ( 0; 3)
7 в) Так Так – ( 0; 3) ( 4; 4 ) ( 0; 0 ) (1; 4 ) ( 0; 3)
7 г) Так Так – – ( 2; 2 ) ( 0; 0 ) ( 2; 2 ) (1; 1)
7 д) Так Так – ( 0; 0 ) ( 9; 9 ) ( 0; 0 ) ( 3; 8 ) ( 0; 0 )
8 а) Так Так ( 2; 6 ) ( 0; 3 ) ( 2; 6 ) ( 0; 0 ) ( 2; 6 ) ( 0; 3)
8 б) Так Так – – ( 2; 6 ) ( 0; 0 ) ( 2; 6 ) ( 0; 3)
8 в) Так Так (1; 0 ) ( 0; 0 ) (1; 1) ( 0; 0 ) (1; 0 ) ( 0; 0 )
8 г) Так Так ( 2; 0 ) (  2; 0 ) ( 2; 2 ) (  2;2 ) ( 2; 0 ) (  2;0 )
8 д) Так Так ( 2; 0 ) (  2; 0 ) ( 2; 2 ) (  2;2 ) ( 2; 0 ) (  2;0 )
8 е) Ні Так – – – – – –
9 а) Так Ні [1;) – [0;) [1;)
– –
9 б) Так Так – [1;) [0;) [2;) [0;) [1;)
9 в) Ні Ні – – – – – –
10 а) Так Так – – 2 0 3 0
10 б) порожня множина
1
10 в) Так Так – – 2 2 1 9
1 1
10 г) Так Так
3
– 1 0 3
0
1 1
10 д) Ні Так –
2
– 0  2
10 е) Так Так 1 0 1 0 1 0
10 є) Так Так 1 – 1 -1 1 -1
10 ж) Так Так – – 1 -1 1 -1
10 з) Так Так 1 1 1 1 1 1
10 и) Так Так 1 – 1 -1 1 -1
10 і) Так так – 4 2 10 1 2 4 2
10 ї) Так так 6 3 – 20 1 6 3 2

193
33. 1) а)-в) повний; г), д) неповний; е) повний; є) неповний;
2) а)-в) повний; г), д) це невпорядкований простір.
34. У відповіді наводимо множину [ p, q] , з якої відкиданням
відповідних точок q чи/та p отримуємо множини [ p, q) ,
( p, q] , ( p, q) , так само наводимо множини (, q] та [ p,  ) ,
з яких не важко отримати множини (, q) та ( p,  ) .
1) а) [ p, q]  {x  R | 14  x  45 } , (, q]  {x  R | x  54 } ,
[ p,  )  {x  R | x  14 } ; б) [ p, q]  {x  R | 14  x  54 } ,
(, q]  {x  R | 0  x  54 } , [ p,  )  {x  R | 14  x  1} ;
в) [ p, q]  {x  R | 14  x  45 } , (, q]  {x  R | 0  x  54 } ,
[ p,  )  {x  R | 14  x  1} ; 2) а) [ p, q]  { 4; 8; 16; 32} ,
(, q]  {1; 2} , [ p;  )  { 2n | n  N  n  6} ;
б) [ p, q]  { 4; 8; 16; 32} , (, q]  { 2} ,
[ p;  )  { 26 ; 27 ; 28 ; 29 ; 210 } ;
3) а) [ p, q]  {1}[ 3;  )  (0; 1)  R { 2} (-; 4] ,
(, q]  (; 2)  R { 2} (-; 4] ;
[ p,  )  {1}[ 3;  )  (1;  )  R ;
3) б) [ p, q]  {1}[ 3; 9]  (0; 1) [0; 7] { 2}[0; 4] ,
(, q]  [0; 2) [0; 7] { 2}[0; 4] ;
[ p,  )  {1}[ 3; 7]  (1; 9] [0; 7] .
36. 1) а) відкрита та замкнена, int X  cl X  X , O(4)  {2; 4; 8} ,
O(128)  {32; 64; 128; 256} ; б) відкрита та замкнена,
int X  cl X  X , O(1)  {1; 2} , O(2)  { 2} ; 2) а) замкнена,
int X  (0; 4)  (2; 9) , cl X  X , O(0;2)  (1; 2)  (1; 3) ,
O(1; 3)  (0; 2)  (2; 4) ; б) відкрита, int X  X , cl X  [1;1 ]  R ,
O(0;2)  (1; 2)  (1; 3) , O(1; 3)  (0; 2)  (2; 4) ;

194
Розділ 5. Властивості дійсної осі

37. 1)-5) а) окіл 0, 12 ,   ; cl A  A , int A  (; 1) ; замкнена;


не скрізь щільна та ніде не щільна; б) не є околом жодної точки;
cl A  A , int A   ; замкнена; ніде не щільна; в) окіл 12 ;
cl A  A , int A  (0; 1) ; замкнена; не скрізь щільна та ніде не
щільна; г) окіл 1,1
2
; cl A  [0; 32 ] , int A  (0; 23 ) ; не замкнена, не
відкрита; не скрізь щільна та ніде не щільна; д) не є околом
жодної точки; cl A  R ; int A   ; не замкнена, не відкрита;
скрізь щільна; е) не є околом жодної точки; cl A  R , int A   ;
не замкнена, не відкрита; скрізь щільна; є) окіл 1,   ;
cl A  [ 12 ;  ) , int A  A ; відкрита; не скрізь щільна, не ніде не
щільна; ж) не є околом жодної точки; cl A  A  {0} , int A   ;
не замкнена, не відкрита; ніде не щільна; з) не є околом жодної
точки; cl A  A  {0} , int A   ; не замкнена, не відкрита; ніде
не щільна; и) не є околом жодної точки; cl A  A  {0} ,
int A  A \{0} ; не замкнена, не відкрита; не скрізь щільна, не
ніде не щільна; і) не є околом жодної точки; cl A  A ,

int A   (2n  1; 2n) ; замкнена; не скрізь щільна, не ніде не
n 1
щільна; ї ) не є околом жодної точки; cl A  int A  A ; замкнена
та відкрита, ніде не щільна; й) окіл 0, 12 , 1 ;
 
cl A   [n  1
3n
; n 1 1 ],
4n
int A   (n  31 ; n  1  41 ) ;
n n не
n 0 n 0
замкнена; не відкрита; не скрізь щільна, не ніде не щільна;
к) окіл 0, 1,  ,   ; cl A  R , int A  A \{ 12 } ; не замкнена, не
1
відкрита; скрізь щільна; л) окіл 2;
cl A  A , int A  (0; 1) ;

195
замкнена; не скрізь щільна, не ніде не щільна; м) окіл 1 , 1,
2
 ;
cl A  A , int A  (0;   ) ; замкнена; не скрізь щільна, не ніде не
щільна; н) окіл 12 ,   ; cl A  R , int A  A ; відкрита; скрізь

щільна; о) не є околом жодної точки; cl A  R , int A  R \Z ; не
замкнена, не відкрита; скрізь щільна; п) окіл 0, 12 , 1 ; cl A  R ,
int A  A ; відкрита; скрізь щільна; р) окіл 0, 12 , 1,  ,   ;
cl A  int A  R ; замкнена та відкрита; не скрізь щільна, не ніде
не щільна; с) не є околом жодної точки;
 
cl A   [ 22nn12 ; 2 n 1 ]  {1}
2n
, int A   ( 22nn12 ; 2 n 1 )
2n
; не замкнена,
n 1 n 1
не відкрита; не скрізь щільна, не ніде не щільна; т) окіл 0, 12 , 1 ;
cl A  [  32 ; 32 ] , int A  (  32 ; 32 ) ; не замкнена, не відкрита; не
скрізь щільна, не ніде не щільна; у) не є околом жодної точки;
cl A  R , int A   ; не замкнена, не відкрита; скрізь щільна;
ф) не є околом жодної точки; cl A  A , int A   ; замкнена, ніде
не щільна; х) не є околом жодної точки; cl A  [1; 1] , int A   ;
не замкнена, не відкрита; не скрізь щільна, не ніде не щільна;
ц) не є околом жодної точки; cl A  [0; 1] , int A   ; не
замкнена, не відкрита; не скрізь щільна, не ніде не щільна; ч) не
є околом жодної точки; cl A  R , int A   ; не замкнена, не
відкрита; скрізь щільна; ш) не є околом жодної точки;
cl A  A  { 2 } , int A   ; не замкнена, не відкрита; не скрізь
щільна, не ніде не щільна; щ) окіл 0, 12 , 1 ; cl A  [ 1; 1] ,
int A  ( 1; 1) ; не замкнена, не відкрита; не скрізь щільна, не
ніде не щільна; ю) не є околом жодної точки; cl A  A ,
int A   ; замкнена; ніде не щільна; я) (видаляємо 5-й
проміжок) не є околом жодної точки; cl A  R , int A  A ;
відкрита; скрізь щільна.
196
38. 1) а) K10 : у для десятковій системі числення на n -му
кроці викидаються проміжки (0, a1...an1 5; 0, b1...bn1 6) , де серед
цифр a1 , ..., an , b1 , ..., bn немає цифр 5 , K 3 : у трійковій системі
числення на n -му кроці викидаються проміжки
(0, a1...an11; 0, b1...bn1 2) , де серед цифр a1 , ..., an , b1 , ..., bn
немає цифр 1 ; 2) а), б) обом; в) K10 ; г) жодному; д), е) K10 ;
є) обом; ж), з) жодному; 3) а) 1 ; б) a  0, a1...an1an 99...9am am1... ,
b  0, a1...an1bnbn1...bmbm1..., an  bn , am  9 ,   0, a1...an1an 99...99500... ,

m цифр
  0, a1...an1an 99...99600... ; в) a  0, a1...an1an 22...2am am1... ,

m цифр
b  0, a1...an1bnbn1...bmbm1... , an  bn , am  2 ,   0, a1...an1an 22...22100...,
  
m цифр

  0, a1...an1an 22...22100... .
  
m цифр
39. 1) а)-б) не відкрите, не замкнене; в) відкрита; г) замкнена;
2) а)-г) вірно; д) невірно; 3) а), б) вірно; в) невірно; г), д) вірно;
4) вірно; 5) а), б) вірно; в) cl A містить цю множину; 5) а) вірно;
б) int A міститься в цій множині; в) вірно; 6) а), б) вірно;
в), г) невірно; 7) а) невірно; б) вірно; 8) а), б) вірно; 9) а), б),
9) а), б), 10), 11) невірно; 12)-18) вірно.
40. 1) X  Y ; 2) X  Y ; 3) X  Y ; 4) X  Y ; 5) X  Y ; 6),
7) а) X  Y ; б) X  Y ; 8) а) X  Y ; б) X  Y ; 9) X  Y ;
10) X  Y ; 11)–14) X  Y .
41. 1) а) An  [ a; b] ; б) A1  { a; b } , якщо ( ;  ) один із
n 1
проміжків, що не потрапив у об’єднання  Ak , тоді An –
k 1

об’єднання проміжків вигляду (   n ;   n ) ;


в) An  [ a  bna1 ; b  bna1 ] ; г) приклад аналогічний п. а) при
A1   ; д) An  [ a; b  b n a ] ; е) приклад аналогічний п. а) при
197
A1  { a } ; є) An  [ a  1n ;   ) ; ж) приклад аналогічний п. а) при
A1  [ b;   ) ; з) An  [ a; b] ; и), і) таких множин не існує;
ї) якщо (  n ;  n ) – найправіший проміжок, що вилучається на
 n  n
n -му кроці побудови K 3 , то позначимо  n  2
, тоді
A1  {1} , A2  K 3  [ 0; 1 ] , An 1  K 3  [  n ;  n 1 ] ; 2) а) таких
множин не існує; б) An  ( 0; 1
n
); в) An  [ n;   ) ;
г) An  [ n;   )  [ a; b ] ; д) An  [  1;
n
) ; 3) а)-в) таких
множин не існує; г) An  ( 0; 1
n
) ; 4) а) A   або AR;
б) A   ; в) A  Z ; 5) а), б) A  [0; 1)  { 2 } ; в) A  (0; 1) ;
г) A  (0; 1)  (1; 2) ; д) A  [0; 1)  { 2 } ; е) A  Q ;
є) A  (0; 1)  (1; 2) ; ж) A  [0; 1] ; 6) а), б) A  ( ; 0] ,
A  (0;   ) ; в) таких множин не існує; 7) A , cl A , int A ,
cl(int A) , int(cl A) , int(cl(int A)) , cl(int(cl A)) та їх доповнення.

198
Розділ 6. Властивості числових функцій
та їх графіки

42. 1) непарна; 2), 3) парна; 4), 5) непарна; 6) ніяка; 7) непарна;


8) парна; 9) непарна; 10), 11), 12), 13), 14) парна; 15), 16), 17) ніяка;
18) парна; 19) непарна; 20) ніяка; 21), 22) непарна; 23) ніяка;
24) парна; 25) непарна; 26) парна; 27) непарна; 28) ніяка.
43. 1), 2), 3), 4) ніяка; 5), 6) непарна; 7) ніяка; 8) непарна й
парна одночасно; 9) парна; 10), 11), 12), 13) непарна; 14) ніяка;
15) непарна; 16) ніяка.
44. 1) а)-д) парна; 2) а), б) непарна; в), г) парна; д) непарна;
3) а), б) ніяка; в)-д) непарна; е)-и) парна; і) непарна.
45. 1) T  2 ; 2) T   ; 3) T  2 ; 4) не періодична; 5) T   ;
6), 7) не періодична; 8) T   ; 9) T  2 ; 10) T   ; 11), 12),
13), 14), 15) не періодична; 16) T  2 ; 17) не періодична;
18) T  2 ; 19) не періодична; 20), 21) T   ; 22), 23) T  2 ;
24) не періодична; 25), 26) T  1 ; 27) не періодична; 28) T  2 .
46. 1) а) зростаюча (не спадна); б) спадна (не зростаюча);
в) з'ясувати неможливо; 2) а) спадна (не зростаюча);
б) зростаюча (не спадна); 3) а) зростаюча (не спадна); б) спадна
(не зростаюча); в), г) з'ясувати неможливо; д) спадна (не
зростаюча); е) зростаюча (не спадна); є)-и) з'ясувати неможливо;
і) спадна (не зростаюча); 4) а), б) спадна (не зростаюча);
в), г) зростаюча (не спадна); 5) а) зростаюча; б) спадна;
6) а) зростаюча (не спадна); б), в) спадна (не зростаюча);
г) зростаюча (не спадна).
47. 1), 2) зростаюча на R ; 3) зростаюча на проміжках
[ 2  2 n; 2  2 n] ,

nZ , спадна на проміжках
[ 2  2 n; 3
2
 2 n] , nZ ; 4) зростаюча на проміжках
[  2 n; 2 n] , n  Z , спадна на проміжках [2 n;   2 n] ,
n  Z ; 5) зростаюча на проміжках [ 2   n; 
2
  n] , n  Z ;
6) спадна на проміжках [2 n;   2 n] , n  Z ; 7) спадна на
[1; 1] ; 8) зростаюча на проміжках [ 2  2 n;   2 n) та
199
(  2 n;   2 n] , n  Z , спадна на проміжках (2 n;   2 n]
2 2
p
та [ 2  2 n; 2 n) , n  Z ; 9) спадна на проміжку (;  2 ] ,
p
зростаюча на проміжку [ 2 ;  ) ; 10) спадна на проміжках
(;  b) та (b;  ) ; 11) спадна на проміжках [1; 0) та
(0; 1] , зростаюча на проміжках (;  1] та [1;  ) ;
12) зростаюча на проміжках (; 0) та (0;  ) ; 13) спадна на
проміжку (; 0] , зростаюча на проміжку [0;   ) ; 14), 15) не
спадна на R ; л) зростаюча на проміжках [n; n  1) , n  Z .
49. Графіки зображені на рисунках, ескіз графіка
y  f ( x ), x  R використовується для п. 1)-7) та 9)-18), ескіз
графіка y  g ( x ), x  R – для п. 8).

49. 1 а) 49. 1 б)
f(x)

49. 2 а) 49. 2 б) 49. 3 а)

200
49. 3 б) 49. 4 а) 49. 4 б)

49. 5) 49. 6) 49. 7)

49. 8) 49. 9 а)

g(x)

49. 9 б) 49. 9 в) 49. 9 г)

201
49. 9 д) 49. 10) 49. 11)

49. 12) 49. 13) 49. 14)

49. 15) 49. 16) 49. 17)

49. 18) 49. 19)

202
50–56.
50. 1) 50. 2) 50. 3)

50. 4) 50. 5) 50. 6)

50. 7) 50. 8) 50. 9)

50. 10) 50. 11) 50. 12)

203
51. 1) 51. 2) 51. 3)

51. 4) 51. 5) 51. 6)

51. 7) 51. 8) 51. 9)

51. 10) 51. 11) 51. 12)

204
51. 13) 51. 14) 51. 15)

51. 16) 51. 17) 51. 18)

51. 19) 51. 20) 51. 21)

51. 22) 51. 23)

205
52. 1) 52. 2) 52. 3)

52. 4) 52. 5) 52. 6)

52. 7) 52. 8) 52. 9)

52. 10) 52. 11) 52. 12)

206
52. 13) 52. 14) 52. 15)

52. 16) 52. 17) 52. 18)

52. 19) 52. 20) 52. 21)

52. 22) 52. 23) 52. 24)

207
52. 25) 52. 26)

53. 1) 53. 2) 53. 3)

53. 4) 53. 5) 53. 6)

53. 7) 53. 8) 53. 9)

208
53. 10) 53. 11) 53. 12)

54. 1) 54. 2) 54. 3)

54. 4) 54. 5) 54. 6)

54. 7) 54. 8) 54. 9)

209
54. 10) 54. 11) 54. 12)

54. 13) 54. 14) 54. 15)

54. 16) 54. 17) 54. 18)

54. 19) 54. 20) 54. 21)

210
54. 22) 54. 23) 54. 24)

55. 1) 55. 2) 55. 3)

55. 4) 55. 5) 55. 6)

55. 7) 55. 8) 55. 9)

211
55. 10) 55. 11) 55. 12)

55. 13) 55. 14) 55. 15)

55. 16) 55. 17) 55. 18)

55. 19) 55. 20) 55. 21)

212
55. 22) 55. 23) 55. 24)

55. 25) 55. 26) 55. 27)

55. 28) 55. 29) 55. 30)

55. 31) 55. 32)

213
56. 1) 56. 2) 56. 3)

56. 4) 56. 5) 56. 6)

56. 7) 56. 8) 56. 9)

56. 10)

31) 32)
214
56.

1) 2) 3)

4) 5) 6)

7) 8)

9) 10)

215
Розділ 7. Числові послідовності

57. 1) 0 ; 2) 0 ; 3) 2 ; 4)   ; 5) 0 ; 6) 1 ; 7) 0 ; 8) 0 ; 9) 3
5
;
10)   ; 11) 0 ; 12) 0 ; 13) 1
2
; 14) 0 ; 15) 0 ; 16) 1 ; 17)  1 ; 18) 0 ;
19) 0 ; 20) 0 ; 21) 1 ; 22) 0 ; 23) 3 ; 24) 0 ; 25)   ; 26)  2 .
58. 1)–3) 0 ; 4), 5) 1 ; 6)–8) 0 ; 9) 3 ; 10), 11) 0 ; 12) 2 ; 13) 1 ;
14)  1 ; 15) 0 .
63. 1) обмежена знизу xmin  x1  1000000
1001
, зверху – числом
1000000, найбільшого елемента немає; 2) обмежена знизу
k!
xmin  xk  xk 1  50k , де k  1050  1 , не обмежена зверху,
10
нескінченно велика; 3) не обмежена ні знизу, ні зверху, не є
нескінченно великою; 4) обмежена, xmax  xmin  xn  0 , n  N ;
5) не обмежена ні знизу, ні зверху, не є нескінченно великою;
6) обмежена зверху xmax  x2  32 , знизу xmin  x1  12 ; 7) обме-
жена зверху xmax  x8  189
1 , знизу – числом 0, мінімального

2
елемента немає; 8) обмежена зверху xmax  x1  , знизу –
6
числом 0, мінімального елемента немає; 9) обмежена зверху
393
xmax  x6  , знизу – числом 0, мінімального елемента немає;
6!
10) обмежена зверху xmax  x4k 3  1 , знизу – числом
xmin  x4k 1  1 , k  N ; 11) обмежена зверху xmax  x1  9 ,
2
знизу – числом –1, мінімального елемента немає; 12) не
обмежена зверху, обмежена знизу нулем, не має найменшого
елемента, не є нескінченно великою; 13) обмежена зверху
xmax  x4  6 , необмежена знизу, нескінченно велика; 14) обмежена
зверху xmax  x3  16 , знизу – числом 0, мінімального елемента
немає; 15) не обмежена зверху, обмежена знизу xmin  x2  92 ,

216
нескінченно велика; 16) обмежена знизу xmin  x1  1 , зверху –
числом 2, максимального елемента немає; 17) обмежена зверху
числом –5, знизу xmin  x1   127
24
, найбільшого елемента немає;
18) обмежена знизу xmin  x1  1 , зверху – числом 3, макси-
мального елемента немає; 19) не обмежена зверху, обмежена
знизу xmin  x2k 1  0 , не є нескінченно великою; 20) не
обмежена зверху, обмежена знизу xmin  x1  3  1 , нескінченно
велика; 21) не обмежена зверху, обмежена знизу xmin  x1  1 , не
є нескінченно великою; 22) не обмежена зверху, обмежена знизу
xmin  x1  2 , нескінченно велика; 23) не обмежена зверху, не
обмежена знизу, нескінченно велика; 24) обмежена знизу –1,
зверху – числом 1, максимального та мінімального елементів
немає; 25) обмежена знизу –1, зверху – числом 1,
максимального та мінімального елементів немає; 26) не
обмежена знизу, не обмежена зверху, не є нескінченно великою;
27) обмежена зверху 2 , обмежена знизу xmin  x1  4 ,
максимального елемента немає; 28) обмежена знизу xmin  x1  1 ,
необмежена зверху, нескінченно велика.
64. 1) 1; 2) 1
8
; 3) 1
12
; 4) 1
m 1  12  ...  m1  ; 5) 1; 6) 1
mm!
; 7) 12 ;

8) 5
3
; 9) 2
3
; 10) 3
2
; 11) 1
168
; 12) 1; 13) 12 ; 14) 43 ; 15) 12 ; 16) 1;
17) 1 sin1 ; 18) 1 (1  cos1) .
2 2
65. 1) невизначеність; 2) збігається до нескінченності; 3) невиз-
наченість; 4) збігається до нуля; 5) невизначеність; 6) збігається до
нуля; 7) невизначеність; 8) збігається до не скінченності; 9) невиз-
наченість; 10) збігається до 1; 11) невизначеність; 12) збігається до
нуля; 13) невизначеність; 14) невизначеність; 15) збігається до
нескінченності; 16) збігається до нескінченності; 17) збігається до
нуля; 18) збігається до мінус нескінченності; 19) збігається до 1.
66. Відповіді в таблиці (тут "–" означає, що такої послідов-
ності не існує, "Н" – невизначеність), де 1) an  bn , 2) an  bn ,

217
an bn
3) bn  an , 4) an bn , 5) bn
, 6) an
, 7) ( an )bn , 8) (bn ) an , 9) log an bn ,
10) logbn an :

1) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8) 9) 10)
а)  Н Н  Н Н – – – –

б)     0 – – – –
в)    Н  0 – – – –

г)     0 – – – –

д)     0 – – – –

е)     0 – – – –
є) Н    Н Н – – – –
ж) –2 0 0 1 1 1 – – – –
з) –1 –1 1 0  0 –  – –
и)  12  32 3
2
 12 2  12 – 2 – –
і) 0 –2 2 –1 –1 –1 – 1 – –
 14 1
ї) 3 –5 5 –4 -4 – 4
– –
й)     0  – 0 – –
к) 0 0 0 0 Н Н Н Н Н Н
л) 1
2
 12 1
2 0 0  0 1 0 
м) 1 –1 1 0 0  0 1 0 
н) 4 –4 4 0 0  0 1 0 
о)    Н 0  0 Н Н Н
an  ln bn
an  bn  an bn ( an )bn (bn ) an ln a ln a n
an  bn n
bn an bn an ln bn
bn
п) 3
4  14 1
4
1
8
1
2
2 1
2
4 1
2
1
2
2

р)
5
4
 3
4
3
4
1
4
1
4
4 1
4
1 0 

218
с)
17  154 15
1 1
16 1
–1 –1
4 4 16 256 2
т)     0  0  Н Н
у) 2 0 0 1 1 1 1 1 Н Н
ф) 5 3 -3 4 1
4 1 4  
4
х)     0  Н   0
9 4
ц) 13 5 –5 36 4 9 94 49 log3 2 log2 3
ч)     0     0
ш)  Н Н  Н Н   Н Н

67. 1– an(2) , 2– an(3) , 3– an(1) , 4– an(6) , 5– an(8) , 6– an(7) , 7– an(9) , 8–


an(10) , 9– an(5) , 10– an(16) , 11– an(15) , 12– an(14) , 13– an(17) , an(22) , an(23) ,
an(24) , an(26) , 14– an(18) , an(21) , an(25) , an(27) , an(30) , 15– an(29) , 16–
an(11) , 17– an(28) , 18– an(20) , 19– an(19) , 20– an(12) , 21– an(13) , 22– an(4) .
a
68. 1) bm , якщо m  l , 0, якщо m  l ,  , якщо m  l ; 2) 12 ;
m

3) 3 ; 4) 3 ; 5) 13 ; 6)  14 ; 7) 1; 8) 0; 9) 2; 10) 0; 11)  12 ; 12) 0;


2 4

13) 0; 14) a ; 15) 0; 16) 0; 17) 1; 18) 0; 19)  ; 20) -1; 21) 1, якщо
ln 2 lg 3
a  1 , 0, якщо a  [0,1) , 1
2
, якщо a  1 ; 22) 3
; 23)  ;
24)  ; 25)  ; 26)  ; 27) 0; 28) 0; 29) -1.
69. 1) 1; 2) 1; 3) 3; 4) 1; 5) 1; 6) 1; 7) 0; 8) 0; 9) 1; 10) 0;
1
11) max ak ; 12) ; 13) 0; 14) 0.
k 1,m min ak
k 1, m

70. 1) lim bn  a ; 2) при a  0 lim bn  min{ a; 1a } , при a  0


n n
(bn ) може бути розбіжною; 3) при a  R\Z lim bn  [a] , при
n
a  Z (bn ) може бути розбіжною, при a   lim bn   ;
n
4) при a  R\Z lim bn  {a} , при a  Z або при a   (bn ) може
n

219
бути розбіжною; 5) при a  0 lim bn  sgn a , при a  0 (bn ) може
n
бути розбіжною; 6) якщо послідовність (bn ) визначена, то
lim bn | a | ; 7) якщо послідовність (bn ) визначена, то lim bn  1
n n
при a  0 та a   , при a  0 або a   послідовність (bn )
може бути розбіжною; 8) якщо послідовність (bn ) визначена, то
при a  0 lim bn  a a , при a0 lim bn  0 , при a  
n  n

послідовність (bn ) може бути розбіжною; 9) lim bn  max{ a; a 2 } .


n
71. 1), 2) послідовність може бути розбіжною; 3) при a  0
послідовність збігається до a , при a  0 послідовність може
бути розбіжною; 4) послідовність може бути розбіжною.
72. 1) а)-в) послідовності збіжні; 2)-6) послідовності збіжні;
7)-17) послідовності розбіжні; 18) послідовність збіжна; 19) послі-
довність розбіжна.
75. 1) якщо c  0 , d  0 , то при a  0 ( xn ) стаціонарна, при
a  0 ( x ) зростає, при a  0 ( x ) спадає; якщо c  0 , d  0 , то
d n d n c
при ad  bc  0 ( xn ) стаціонарна, при ad  bc  0 ( xn ) зростає,
при ad  bc  0 ( xn ) спадає; якщо c  0 , dc  0 , то при ad  bc  0
( xn ) стаціонарна, при ad  bc  0 ( xn ) зростає, починаючи з
деякого номера, при ad  bc  0 ( xn ) спадає, починаючи з
деякого номера; 2) монотонно спадає, починаючи з x3 ;
3) зростаюча; 4)-6) не монотонна; 7) не спадна; 8), 9) не
монотонна; 10) монотонно спадає, починаючи з x3 ; 11) не
монотонна; 12) спадна; 13) при a  1 ( xn ) не монотонна; при
1  a  0 ( xn ) зростає, починаючи з деякого номера; при a  0
( xn ) зростає; при 0  a  1 ( xn ) спадає, починаючи з деякого
номера; при a  1 ( xn ) стаціонарна; при a  1 ( xn ) зростає,
починаючи з деякого номера; 14) монотонно спадає, починаючи
з x2 ; 15) зростає; 16) спадає; 17) не монотонна; 18) спадна;
19 а) не монотонна; б) зростаюча; 20) монотонна, характер
220
монотонності збігається з характером монотонності послі-
довності ( yn ) .
21  1 1 1 1  1  4a
76. 1) ; 2) 1  1  a ; 3) ; 4) 2; 5) ; 6) ;
2 2 2 2
1 5 1
7) 3; 8) 1; 9) а)-в) ; 10) ; 11)  ; 12) 1  3 ; 13) 4; 14) 1;
3 2
3 1 5 1 5 5
15) ; 16) 2  5 ; 17) ; 18) 1; 19) ; 20) 2 ;
2 2 20
21) 2; 22) c ; 23) а) 3; б) 4; в) 3; г) 4; д)  ; е)  ; є) .
1 1
77. 1) ; 2) 1; 3) 0; 4) , при a  1 ;  при a  (0,1] ;
3 a 1
2 a 2
5) ; 6) 2; 7) , при a  1 ;  при a  (0,1] ; 8) 1; 9) ;
3 a 1 5
2m 1
10) 0; 11)  ; 12) 1; 13) 0; 14) ; 15) 0; 16) ; 17)  ;
m 1 m 1
1 2 2 1
18)  ; 19) ; 20) 2; 21) ; 22)  ; 23) ; 24) .
2 3 5 m 1
ln 2 1
78. 1) C – стала Ейлера; 2) C ; 3) ; 4) 1; 5) 2; 6) ;
2 2
1 1
7) ln 2 ; 8) ; 9) ; 10) m  k ; 11)  .
4 4
 

79.  inf xn ; sup xn ; lim xn ; lim xn  : 1) (0; 2; 0; 2) ; 2) 1; 32 ; 0; 1 ; 
 nN nN n n 
   
3)  12 ;1;  12 ;1 ; 4)  ;  ; ;   ; 5)  103 ; 107 ; 1; 1 ; 6) 1; 5; 1; 2  ;
7)  ;  ;  ;    ; 8)  e  12 ; e 1;  e  12 ; e 1 ; 9)   12 ; 1; 0; 0  ;
10)  14 ; 1; 12 ; 1 ; 11)  ;  1;  ;    ; 12)  0; e; 1e ; e ; 13)  0; 0; 0; 0 
при Z ;  0; q1
q
q1
; 0; q  при 
p
q
 Q\Z , pZ , qN;

 0; 1; 0; 1 при   R\Q ; 14)  0; 0; 0; 0  , якщо   k  , k  Z ;

221
 0; sin 2 q 1
q
; 0; sin 2
q 1
q
  при   p
q
 , де
p
q
 Q\Z , p  Z , q  N ;

 0; 1; 0; 1 при    , де   R\Q ; 15)–17)  1; 1;  1; 1 ;


18)  ;  ;  ;    ; 19)  34 ; ; ;   ; 20), 21)  4 ; 2 ; 2 ; 2  .
80. 1) {0; 1}; 2) [0; 1] ; 3)  0; 1; 12 ; 13 ; 14 ; ...  ; 4) R;


5) 0;  sin q ;  sin 2q ; ...;  sin ( q q1)  ;  6) R; 7) [1; 1] ;
8)  0;  sin1;  sin 2;...;  sin 89;  1  ; 9) {0} при Z ;

0; 1 ; 2 ; ...,
q q
q 1
q  при   p
q
 Q\Z , p  Z , q  N ; [0; 1] при
 R\Q ; 10) { } ; 11) {0,  } ; 12) {1} ; 13) {0; 1}; 14) {;  } ;
15)  N \ {1}  {   } ; 16) {   } ; 17) {1; 2; 3; 4; 6; 12}.
81. 1) 1  1n  , n  N ; 2) (1; 2; ...; n; 1; 2; ...; n; 1; 2; ...; n; ..) ;
3) ( 12 ; 12 ; 23 ; 12 ; 32 ; 34 ; .; 12 ; 32 ; 43 ; ...; n 1 ; ...) ; 4), 5) не існує; 6) послі-
n
довність усіх раціональних чисел проміжку [0; 1] ; 7), 8) не існує;
9) (1; 1; 2; 1; 2; 3; 1; 2; ...; n; ..) ; 10)–12) не існує; 13) послідовність
усіх раціональних чисел дійсної осі; 14) на парних місцях
послідовність усіх раціональних чисел проміжку [0; 1] , на
непарних – числа 2; 15) не існує; 16) на парних місцях
послідовність усіх раціональних чисел проміжку [0; 1] , на
непарних – послідовність усіх раціональних чисел проміжку
[2; 3] ; 17) не існує.
83. 1) 1; 2) e 2 ; 3) e3 ; 4) 0; 5) 4
e
; 6) 0.
85. 1) (1; 1;1;1; 1; 1;1;1;1; 1; 1; 1;1;1;1;1; ...) ; 2 а) (1; 2; 1; 3; 1; 4; ...) ,
(2; 1; 3; 1; 4; 1; ...) ; б) { 1n | n N} , { 1n | n N} ; в) (1; 2; 2; 1; 3; 3; 1; 4; 4; ...) ,
(1;  2; 2; 1;  3; 3; 1;  4; 4; ...) ; г) (1; 2; 2; 2; 2; 1; 3; 3; 3; 3; 1; 4; 4; 4; 4; ...) ,
(1;  2;  3;  4;  5; 1;  3;  4;  5;  6; 1;  4;  5;  6;  7; ...) ;

3) (1; 2; 3;1; 2; 3;1; 2; 3; ...) , (2; 3;1; 2; 3;1; 2; 3;1; ...); 4) 2; 14 ; 3; 19 ; 4; 161 ; ... , 
 14 ; 2; 19 ; 3; 161 ; 4; ... .
222
86. 1) при a  2 збігається до  , при a  2 збігається до
2
3
; 2) збігається до  24
9
; 3) при b  1 розбігається, при | b | 1
1 1
або a  збігається до , при | b | 1 або b  1 збігається
1 b 1 b
до  ; 4) при a  0 збігається до  , при a  0 збігається до 0;
5) при 5a  2b  0 збігається до  , при 5a  2b  0 збігається до
4b  8a ; 6) збігається до 0; 7 а) збігається до 73 ; б) збігається до
2
3
; 8) збігається до 0; 9) збігається до 0 при a  27 , інакше
розбігається; 10 а) збігається до 87 ; б) збігається до 19 ;
36 12

a  2b a 2  2b 2
11 а) збігається до ; б) збігається до ; в) 0;
3 3
12 а)–в) послідовності збігаються до спільної границі; 13) збі-
гається до 0; 14) 0; 15) збігається до  ; 16) збігається до 3  ;
17) збігається до  ; 18) збігається до 1 .

88. Після набуття явного вигляду функцій побудова самих
графіків очевидна, а тому їхній вигляд не наводимо. 1) f ( x)  0
при x [0; 1) ; f (1)  12 ; f ( x)  1 при x  1 ; 2) f ( x)  1 при | x | 1 ;
f ( x)  1 при | x | 1 ; не визначена при x  1 ; 3) f ( x)  1 при
x  0 ; f (0)  0 ; f ( x)  1 при x  0 ; 4), 5) f ( x)  1 при
x  [0; 1] ; f ( x)  x при x  1 ; 6) f ( x)  1 при x  [0; 1] ; f ( x)  x
при x  (1; 2] ; f ( x)  12 x 2 при x  2 ; 7) f ( x)  0 при x [0; 2) ;
f (2)  2 2 ; f ( x )  x 2 при x  2 ; 8) f ( x)  ln 2 при x [0; 2] ;
f ( x)  ln x при x  2 ; 9) f ( x)  log 4 5 при x [0; 3] ;
f ( x )  log x 1 5 при x  (3; 5] ; f ( x)  log x 1 x при x  5 ;
10) f ( x)  1 при x  [0,1] ; f ( x)  x при x  (1; 1 217 ] ;
f ( x )  (2 x 2  2) при x  ( 1 217 ;   ) ; 11) f ( x)  12 при
x [0 ;1) ; f ( x)  2
3
при | x | 1 ; f ( x)  0 при | x | 1 ;

223
12) f ( x)  sin 2 x при sin x  cos x ; f ( x )  cos 2 x при
sin x  cos x ; 13) f ( x)  1 при x  N ; f ( x)  0 при x  0 ; за
інших x значення f ( x) не визначено; 14) f ( x)  12 при
x [0; 2 ] ; f ( x)  14 x 2 при x  ( 2; 3) ; f ( x)  x2 при x  3 ;
x 1

15) f ( x)  2 sgn x ; 16) не визначена; 17) f ( x)  e x ;


18) f ( x)  log 4 3 при x  [0; 2] ; f ( x)  12 log x ( x  1) при x  2 ;
19) f ( x)  1 при x0; f (0)  0 ; f ( x)  x при x  0;
20) f ( x)   ln2x при x (0; 15 ] ; f ( x)  ln5
2
при x  ( 15 ; 5) ;
f ( x)  ln2x при x  5 ; 21) f ( x)  2 ( x  1)sgn x при | x  1 ; f ( x)  0
при x  (1; 1] ; f ( 1) не визначено; 22) f ( x)  log x 3 при
x  (0; 1);
3
f ( x)  log x 3 при x  ( 13 ;  ) \{1} ; f (1) не визначена;
23) f ( x)  1 при x  2k ; f ( x)  0 при x  k ; f ( x) не визначено
1  1
при x    2k , k  Z ; 24) f ( x )  при x   0;  ; f ( x)  2
x  2
1  
при x   ;2 ; f ( x)  x при x  2 ; 25) f ( x)  x  sgn( ctgx ) при
2  2
1
x  k ; f (x) не визначено при x  k , k  Z ; 26) f ( x )  при
x
 1 1 1  3 1
x   0;  ; f ( x)  6 при x   ;  ; f ( x )  при x  ( ; 3 ] ;
 6 6 2 x 2
f ( x)  x при x  3 ; 27) f ( x)  x 2 при x0; f (0)  0 ;
f ( x)  x при x  0; 28) f ( x)  log2 e при x  0;1 ;
 1 5  1
f ( x)  log x 1 e при x  1; ; f ( x)  log x e при
 2  2

224
1 5 
x ; 29) f ( x)  1 при x   2k ; f ( x)  0 при
2 2
 
x   k ; f (x) не визначено при x    2k , k  Z .
2 2
89. 1) 0 , якщо x  Q , x , якщо x  R \ Q ; 2) D ( x) – функція
1 sin x
Діріхле; 3) 1  D( x) ; 4) 2 ; 5) 0 ; 6) 0 ; 7) ; 8) при
1 x x
x  0 ; 1 при x  0 ; 9) 0 ; 10) 1.
90. 1) стаціонарна послідовність; 2) усі члени послідовності
нескінченності; 3) a є частковою границею послідовності;
4) lim | xn |  ; 5) lim xn  a ; 6) lim xn   ; 7) a є точкою
n  n  n 
дотикання множини значень послідовності; 8) послідовність
необмежена; 9) послідовність обмежена; 10) a не є точкою
дотикання множини значень послідовності; 11) lim xn   ;
n 

12) lim xn  a ; 13) lim | xn | R ; 14) a не є частковою границею


n  n 
послідовності; 15) існує скінченний член послідовності;
16) нестаціонарна послідовно сіть.
91. 1) а) обидві обмежені; б) un необмежена, vn невизначена;
в) обидві невизначені; 2) а) обидві фундаментальні; б) un не
фундаментальна, vn невизначена; в) обидві невизначені;
3) а) обидві збіжні; б) un не збігається до дійсного числа, vn
невизначена; в) обидві невизначені; 4) а) un невизначена, vn
збігається до дійсного ненульового числа; б), в) обидві
невизначені; 5) а) обидві збігаються до   ; б), в) обидві
невизначені; 6) а) un невизначена, vn збігається до
нескінченності; б), в) обидві невизначені; 7) а) un зростає, vn
невизначена; б), в) обидві невизначені; 8) а) обидві зростають;
б), в) обидві невизначені; 9) а)-в) обидві невизначені.

225
Розділ 8. Границя функції

 1 1   2 3   9 11   1 
93. а)   ;  ,  ;  ,  ;  ,  ;  ; б)  1;1 ,
 10 10   5 5   10 10   10 
 1 3  19 21 
  ;  , 0;2 , 1; ; в)  10;10 ,   ;  ,  9;11 ,
 2 2  2 2
10; ; 1) а)   1 ; 1  ,  2 ; 3  , ( 9 ;1] , ( 1 ;1] ;
 10 10  5 5 10 10
 1   2 3   9 11   1 
б)  1;1 , 0;1 ,  3 )а) 0;  ,  ;  ,  ;  ,  ;  ;
 10   5 5   10 10   10 
 3  21 
б) [0;1) , 0;  , 0;2 , 1;  ; в) [0;10) , 0;  , [0;11) , 10;  ;
 2  2
1  1   1 1
4) а) X   | n  N  n  10 ,   , 1 , 1; ;...;  ;
n  2  2 9
1  1  1 
б) X   | n  N  n  1 , X   | n  N  , X   | n  N  ,  ;
n  n  n 
1  1  1 
в) X   | n  N  , X   | n  N  , X   | n  N  ,  ; 5) а) 0 ,
n  n  n 
 , 1 ,N; б) 0 , 1 , 1 , N \ 1; в) 1;2;...;10 , 1;2;...;10 ,
1;2;...;10 ,N \ 1;2;...;10 .
94. 1) а) не гранична; б)–є) гранична; ж) не гранична; з)–й) гра-
нична; 2) а) не гранична; б)–г) гранична; д) не гранична;
е) гранична; є), ж) не гранична; з)-и) гранична; і) не гранична;
ї), й) гранична; к) не гранична; 3) а)-г) гранична; д)–и) не гра-
нична; і) гранична; ї) не гранична; й) гранична; к) не гранична.
95. 1)  1;1 ; 2) 0;1 ; 3) 0 ; 4) R  ; 5) R ; 6)  1;1 ; 7), 8) R ;
 
 1 1 1
9)  ; 10) cosn | n  N ; 11)  n; n  n  ; 12) 0   3; 2;
n1   n1 n n 

226
13) {  2 ; 2 } ; 14) 0;1 ; 15) e ; 16) R  ;

 2n  1 2n  1 
17) 1    2n  1 ; 2n  ; 18) 0;1 .
n 1  

96. 1) X ( n)   1;1 n  N ; 2) X ( n)  0;1 n  N ; 3) X   0 ,

П 
X (n)   n  2 ; 4) X     , X (n)   n  2 ; 5) X (n)  R n  N ;
2

6) X (n)  1;1 n  N ; 7), 8) X ( n )  R n  N ; 9) X ( n )   n  N ;

1 
10) X ( n )  cos n | n  N , n  N ; 11) X    | n  N  0 ,
n 

X   0 , X ( n )   n  3 .

97. 1) якщо X ' зліченна, то X також зліченна, навпаки не


обов'язково; 2), 3) справджується; 4) а) справджується, б), в) не
обов'язково, 4) справджується; 5) а) справджується, б) не
обов'язково; 6), 7) справджується.
 1 
98. 1), 2) не існує; 3) X  n  | n, k  N  ; 4) X  K 3 ; 5) не
 k 
1 
існує; 6) X ( n )  sin n | n  N  ; 7) X  1; 8) X   | n  N  ;
n 
1 1 1 
9) X     ...  | k1 , k 2 ...k n1  N  ;
 k1 k 2 k n1 
n 1 
10) X    | n  N  ; 11) X  0;1 2 ; 12) X  0;1 2 ;
k 1 k 
13) X  0;1 ; 14) X  0;1 2 .

227
99. 1)   0   0 x  D f : a    x  a  f ( x)  b  ;

2)   0   0 x  D f : a  x  a    f ( x)  b  ;

3)   0   0 x  D f : x    f ( x)  b  ;

4)   0   0 x  D f : x    f ( x)  b  ;

5)   0   0 x  D f : x    f ( x)  b  ;

6)   0   0 x  D f : 0  x  a    f ( x)  ;

7)   0   0 x  D f : 0  x  a    f ( x)  ;

8)   0   0 x  D f : 0  x  a    f ( x)   ;

9)   0   0 x  D f : a    x  a  f ( x)  ;

10)   0   0 x  D f : a    x  a  f ( x)  ;

11)   0   0 x  D f : a    x  a  f ( x)  ;

12)   0   0 x  D f : a  x  a    f ( x)  ;

13)   0   0 x  D f : a  x  a    f ( x)  ;

14)   0   0 x  D f : a  x  a    f ( x)  ;

15)   0   0 x  D f : x    f ( x)  ;

16)   0   0 x  D f : x    f ( x)  ;

17)   0   0 x  D f : x    f ( x)  ;

18)   0   0 x  D f : x    f ( x)  ;
228
19)   0   0 x  D f : x    f ( x)  ;

20)   0   0 x  D f : x    f ( x)  ;

21)   0   0 x  D f : x    f ( x)  ;

22)   0   0 x  D f : x    f ( x)  ;

23)   0   0 x  D f : x    f ( x)  .

100. 1)а)   0   0 x  Df :0  x  a    b   f ( x)  b;

б)   0   0 x  D f : a    x  a  b    f ( x)  b;

в)   0   0 x  D f : a  x  a    b    f ( x)  b;

г)   0   0 x  D f : x    b    f ( x)  b;

д)   0   0 x  D f : x    b    f ( x)  b;

е)   0   0 x  D f : x    b    f ( x)  b;

2) а)   0   0 x  D f : 0  x  a    b  f ( x)  b  ;

б)   0   0 x  D f : a    x  a  b  f ( x)  b  ;

в)   0   0 x  D f : a  x  a    b  f ( x)  b  ;
г)   0   0 x  D f : | x |   b  f ( x )  b  ;
д)   0   0 x  D f : x    b  f ( x )  b  ;
е)   0   0 x  D f : x    b  f ( x)  b  .

229
101. 1) не справджується; 2) а)-в), 3) а), б) справджується;
3) в)-е) не справджується.
3
102. 1) b  8 : а)   0,14 , б)   0,014 , в)   0,0014 ; 2) b  :
5
1
а)   0,1 , б)   0,01 , в)   0,001 ; 3) b  , а)   0,0125 ,
4
б)   0,00125 , в)   0,000125 ; 4) b  1 ,   0,01 ; 5) b  1 ,
  0,018 ; 6) b  0 ,   0,01 ; 7) b  0 ,   0,01 ; 8) b  1 ,   0,001 ;
1
9) b  ,   0,1 ; 10) b  9 ,   0,0025 ; 11) b  0 ,   2 ; 12) b  0 ,
2
  2 ; 13) b  0 ,   100 ; 14) b  0 ,   10 ; 15) b  1 ,   1 .
104. Відповідь аналогічна відповідям п. 1)-8), а)-ч) задачі 65.
107. 1) x  3x 2  3x 3  x 4  o( x 4 ) , 2) 2 x  3x 3  o( x 3 ) ;
3) 2 x  x 2  x 3  o( x 3 ) ; 4) а) x  x 2  o( x 2 ) , б) x  x 2  x 3  o( x 3 ) ,
в) x  x 2  x 3  x 4  o( x 4 ) ; 5) а)  2 x 3  o( x 3 ) , б) x 2  2 x 3  o( x 3 ) ;
в) o( x 3 ) ; 6) а) o( x 2 ) , б)  x 3  o( x 3 ) ; в)  x 3  x 4  o( x 4 ) ;
7) а) x 2  o( x 4 ) , б) x 2  o( x 3 ) ; в) o( x 3 ) .
1 1
108. 1)  , 2) ; 3) 0 ; 4)  6 ; 5)  , 6) 0 ; 7) невизначеність;
2 3
1
8) невизначеність; 9) 0 ; 10)  ; 11)  , 12) 0 ; 13) невизначеність;
3
1 3
14)  ; 15) 0 ; 16)  ; 17) , 18) 0 .
3 2
1 1 1 1 12 283
110. 1)  ; 2)  ; 3)  ; 4)  ; 5) , 6) 10 ; 7) ;
4 4 257 16 3 7 280
m n2  m2 n( n  1) 1
8) ; 9) 0 ; 10) ; 11) Cn2a n  2 ; 12) ; 13) ;
n 2 2 3
10 1 1 1 2 1 1
14)  ; 15)  ; 16) ; 17)  ; 18) ; 19) 0 ; 20) ; 21)  ;
4 16 4 5 27 4 2

230
1
22) ; 23)  1 ; 24) 1 ; 25) 2n ; 26) Cn2  m ; 27) 0 ; 28)   ; 29) n 2 ;
4
30)   . 31) 0 ; 32)   .
1 1
111. 1) 1 ; 2) 0 ; 3) cos  ; 4)  sin  ; 5) 2
, 6)  2 ;
cos  sin 
sin  cos  3
7) ; 8)  2 ; 9) ; 10)  1 ; 11)  sin  ; 12) 4 ; 13) 21 ;
cos2  sin  2
3 1 1
14) ; 15)  1 ; 16) 1 ; 17)  1  tg 41 ; 18) ; 19) 0 ; 20) ; 21) 1 ;
3 2 3
3 1 2 1 4
22) 6 ; 23) ; 24) ; 25) 0 ; 26) 3 sin  cos  ; 27) ; 28) ; 29) ;
2 6 8 4 3
1
30) ; 31) 0 ; 32) 0 .
24
mn 1
112. 1) 2 ; 2) 0 ; 3) ; 4)   ; 5) 0 , 6)  ; 7) 2 ; 8) 0 ; 9) 0 ;
2 2
7  5
10)  ; 11) ; 12) ; 13)   ; 14)   ; 15) 2 ; 16) 0 ; 17) 0 ;
6 2 cos1 4
1 1 1
18) ; 19) ; 20)  .
4 2 2
1 1 b
113. 1) e a ; 2) ; 3)  ; 4) 1 ; 5) bb ln , 6) bb ln be ;
b 2 e
b b b b e
7) bb bb ln ; 8) bb 1bb (b ln 2 b  1) ; 9) bb bb ln b ln ;
e b
b b 1 b 2 3 2
10) b b (1  b ln b) ; 11)  ; 12) 1 ; 13) 0 ; 14)  3e ; 15)  1 ;
8 e
1 5 13 805 e 1 3
16)  ; 17) ; 18)  ; 19)  ; 20) 4 ln ; 21) ; 22)  ;
2 3 81 864 2 12 ln 3
c mn c
23) 0 ; 24)   ; 25) ; 26) ; 27) ln 1 ; 28)  2 ; 29) ch ;
b  b
1 1
30) sh ; 31) 2 ; 32) 2 .
ch  sh 
231
1 1
114. 1) 0 ; 2) 1 ; 3) 1 ; 4)  ; 5) 2 sh , 6)  4 ; 7)   ; 8)  2 ;
2 2
a2 3
9)   ; 10)  2
; 11) 0 ; 12) n 2 ; 13)   ; 14)   ; 15) 0 ; 16)  ;
b ln 3
3
 5
17) e 2 ; 18)  1 ; 19) ; 20) 2 .
3

1 2  2 2
115. 1) а) ; б) 3 ; в) 1 ; 2) а) 1 ; б)   ; в) 0 ; 3) а) 1 ; б) 9 ; в) 0 ;
2 3 
3
1
 2  15 2 
4) а)   ; б)  4  ; в) 1 ; 5) а)–в)   ; 6) а) 0 ; б) 1 ; в) ; 7) e 2 ;
 2 1 5
 
1 3 1 1
 
8) e 2 ; 9) e 2 ; 10) 0 ; 11) 1 ; 12) e 2 ; 13) e 2 ; 14) e 8 ; 15) e ; 16) e 2 ;
1
1
bc d  3 e 
3 b c d
17) bcd ; 18) b c d ; 19)   ; 20) 1 ; 21) e ; 22) e 2 ; 23) 0 ;
2
5
24) e 2; 25) 1 ; 26) 0 ; 27) 1 ; 28)  1 ; 29) 2 ; 30) 1 ; 31) 1 ; 32) e .
1 4
116. 1) 2 ; 2) 2 ; 3) 1 ; 4) 1 ; 5) ; 6)  ; 7) 2 ; 8)  36 log2 3 ;
2 2 5
9)   ; 10) e ; 11) 0 ; 12) 0 ; 13) а) 0 ; б) 1 ; 14) а) 1 ; б) 1 ; 15) 1 ;
7 1 3
 
16) e ; 17) 2 e2
; 18) e . 2

117. 1) 1 ; 2) 0 ; 3)  1 ; 4) 0 ; 5) 0 ; 6) 0 ; 7) а) sin1 ; б) 0 ; 8) а)   ;
3
2 1 1
б) 0 ; 9) ; 10) ln 2 ; 11) 0 ; 12) 0 ; 13) 0 ; 14)  1 ; 15) а) ; б) 0 ;
sin 1 2
16) 0 ; 17) 1 ; 18) 0 ; 19) 1 ; 20) а) 0 ; б), в) не існує; 21) а) 1 ; б), в) не
існує; 22) а) 0 ; б) 1 ; в) 0 ; 23) а) 0 ; б)  1 ; в) не існує; 24) а) 0 ;
 
б) не існує; 25) а) не існує; б), в) 0 ; 26) а) не існує; б) ; в) ;
4 2

232
4 3
27) а) не існує; б) ; в) не існує; г) ; д) 1 ; 28) а) не існує; б) 0 ;
5 
в) не існує; г) 4(   3) ; д) не існує; 29) а) не існує; б)  1 ; в) 0 ;
30) а)  1 ; б)-д) не існує.
118. 1) а) {0} ; б) {1} ; 2) а) [ 1; 1] ; б) {0} ; 3) а), б) {0; 1} ; 4) а)–
1
в) {0; } ; г) Z  ; 5) а) {0} ; б) {0} ; в) {0; } ; г) { | n  N }  {0} ;
n
1  
5) а) R ; б) {; } ; 6) а) [ ; e] ; б) e ; 7) а) { ; } ; б) {0}; e;
e 2 2
1
8) а) {; }; б) { 2  1} ; 9) а), б) [0;1] ; в) {  3} ; г) {0;1} ; 10) а) {1} ;
2
б) {0} ; 11) а) {;} ; б) {0} ; 12) а) {2} ; б) {e} ; 13) а) {1;0} ;
б) {1} ; в) {3} ; г) {} ; 14) а) {1;1} ; б) {0} ; 15) а) {1;0} ; б) {0} ;
в) {2;0} ; г) R ; 16) а) {0} ; б) {1} ; в) {1;2} ; г) {} .
1 1
119. 1) а) 0; 1 ; б) 1; 1 ; в) 3; 3 ; 2) а) 1; 0 ; б) ; ;
2 2
в) 2  1; 2  1 ; 3) а)  1; 1 ; б)  1;1 ; в) 1; 1 ; 4) а)  ;   ;

   
б) ln 2; ln 2 ; 5) а)  ; ; б) ; ; в) ; ; 6) а) 1;0 ;
2 2 8 8
1 1
б) ; ; 7) а) 1;1 ; б) 1;0 ; в) 1;2 ; 8) а) 1;1 ; б)  ; ;
1 e 1 e
7 7 1 1 ; 1
9) а)  ; ; б) ; ; 10) а) ;  ; б) ;
3 3 e 1 e 1 e 1
1 1  
11) а) ; ; б) 0;1 ; в) 1;0 ; 12) а) 0;0 ; б)  ; ;
1 e 1 e 2 2
 
в)  ; ; 13) а)  1;1 ; б) sin 1; sin 1 ; 14) а)  ; ; б) 0;1 ;
2 2
в) 2  2 ; 2  2 ; 15) а)  ; ; б) 0;0 ; в)  ; ;

16) а)  1;1 ; б) 1;1 ; в) 1;1 ; 17) а) не існують обидві; б) не


233
існують обидві; 18) а) 0;0 ; б) не існують обидві; 19) а)  1;1 ;
3 3 3 1
б) th1; th1 ; 20) а) ; ; б) ; ; 21) а) 1;1 ; б) 1;1 ; 22) а) 0;0 ;
2 2 2 4
 
б) ; ; 23) а) 3;3 ; б)  ; ; в) 0;1 ; 24) а) 0;0 ; б) 0;1 ; в) 1;1 ;
2 2
1 4 4
25) а) ; e ; б) 2;2 ; 26) а)  2 ; 2 ; б) ; .
e  
120. 1)  ; ; 2) обидві не існують; 3)  1;1 ; 4)   не є
1 1
граничною D f ; 0 ; 5) а) 0;0 ; 6) ; ; 7)  ;0 ; 8) обидві не
2 2
існують; 9) 2;2 ; 10) обидві не існують; 11)  ; ; 12), 13) 0;0 ;
14) 2;2 ; 15)  ; ; 16)-18) обидві не існують; 19) 0;0 ;
1 1
20) ; ; 21), 22) обидві не існують; 23) 0;0 ; 24)   не є
4 4
1
граничною D f ; 1; 25) ; e ; 26) 0;0 .
e
121. 1) а) не обмежена; б) не є; в) не існує; г) існує;
2) б) обмежена; б) не є; в), г) не існує; 3) а) обмежена знизу;
б) не є; в) не існує; г) існує; 4) а) не обмежена; б) не є; в) не
існує; г) існує; 5) а) не обмежена; б) є нескінченно великою при
x   ; в) не існує; г) існує; 6) а) обмежена; б) не є; в), г) не
існує; 7) а) не обмежена; б) є нескінченно великою при x   ;
в) існує; г) не існує; 8) а) не обмежена; б) є нескінченно
великою при x   ; в) не існує; г) не існує; 9) а) обмежена
знизу; б) є нескінченно великою при x   ; в) не існує; г) не
існує; 10) а) не обмежена; б) не є; в) не існує; г) не існує;
11) а) не обмежена; б) є нескінченно великою при x   ; в) не
існує; г) не існує; 12) а) обмежена зверху; б) не є; в) існує; г) не
існує; 13) а) обмежена знизу; б) не є; в) не існує; г) не існує;
14) а) не обмежена; б) є нескінченно великою при x   ; в) не
існує; г) не існує; 15) а) не обмежена; б) не є; в) не існує; г) не
існує; 16) а) не обмежена; б) є нескінченно великою при

234
x   ; в) не існує; г) не існує; 17) а) не обмежена; б) не є;
в) існує; г) не існує.
1 5
122. 1) а) ;0 ; б) 1;0 ; 2) а)  ; ; б)  ;2 ; в)  2; ;
2 2
3) а) 1;1 ; б) 1;0 ; 4) а) 9;0 ; б) 1;1 ; в) 4;4 ; 5) а)-в) 1;0 ;
6) а)  ; ; б) 10;0 ; в) 0;2 ; г) 0;0 ; д) 10;1 ; 7) а) 0;0 ;
б)  1; ; в)  ;1 .
123. !) одного порядку; 2) f ~ 2 g ; 3) не порівнянні;
1
4) f ~  g ; 5) f ~ g ; 6) а) не порівнянні; б) f  o( g ) ;
2
в) f ~  g ; 7) а) не порівнянні; б) f  o( g ) ; в) g  o( f ) ;
8) а) g  O( f ) ; б) f ~ g ; в) g  o( f ) ; 9) f  o( g ) ; 10) g  o( f ) ;
11) g  O( f ) ; 12) а) не порівнянні; б) g  o( f ) ; в) f  o( g ) ;
13) а)-в) f ~ g ; 14) f  o( g ) ; 15) а) не порівнянні; б) f  o( g ) ;
в) g  o( f ) ; 16) а) не порівнянні; б) f  o( g ) ; в) g  o( f ) ;
17) g  O( f ) ; 18) f ~ 100 g ; 19) не порівнянні; 20) f  O( g ) ;
21), 22) f ~ g ; 23) одного порядку; 24) f  o( g ) .
2 3 1
1 
124. 1)  2x 3 ; 2) x ; 3) x ; 4) x 2 ; 5) x 8 ; 6) ; 7), 8) x ;
2 2
1 5
1 2 x
9) x ; 10) x 3 ; 11) x 12 ; 12)  x 2 ; 13)  x ; 14)  ; 15) cos1  1 ;
2 2
16) sin 1  1 ; 17) шуканої функції не існує; 18) x 2 ; 19) x ;
1
7 1 1
20) x ; 21)  x 3 ; 22) 2 x 2 ; 23)  x ; 24) ln cos1 ; 25)  x 2 ;
54 2 2
3 1 1
1 
26)  x 2 ; 27) ex ; 28)  x 1 ; 29) x 3 ; 30) 2 x 2 ; 31) x .
2
125. 1), 2) a  0, b  R або a  0, a  b  0 ; 3) b  0, a  b або
b  0, a  0 ; 4) a  0 або b  0 ; 5) a  0, b  R ; 6) a  0, b  1 або

235
1
a  0, b  0 ; 7) а) a  1, b   , б) b  0, a  R ; 8) а) не існують,
3
б) b  0, a  R ; 9) a  1, b  1 ; 10) a  1, b  0 ; 11) а) не існують,
б) a  b  0 ; 12) а) a  1; b  0 , б) a  b  0 ; 13) а) a  3; b  0 ,
9
б) b  ln 2, a  R , в) a  b  0 ; 14) a  , b  4 ; 15) a  1, b  2 ;
4
1 1
16) a  1, b  ; 17) a  0, b  1 ; 18) a  sin 1  1, b  (1  cos1) ;
2 2
5
19) а) не існують, б) a  1, b  .
2

236
Розділ 9. Неперервність функції

126. 1) а)   0   0 x  D f 0  x0  x   
| f ( x)  f ( x0 ) |  ; б)   0   0 x  D f 0  x  x0   
| f ( x)  f ( x0 ) |  ; 2)   0   0 x  O ( x0 ) D f 
0 | f ( x)  f ( x0 ) |  ; 3) а)   0   0 x  D f : 0  x0  x  
 | f ( x)  f ( x0 ) |  ; б)   0   0 x  D f : 0  x0  x  
 | f ( x)  f ( x0 ) |  .
127. 1) f – стала функція, обов’язково неперервна в кожній
точці D f ; 2) таких функцій не існує, оскільки D f складається
із однієї точки, що суперечить умові задачі; 3) D f обмежена
 x  1, x  0,
або lim f ( x)   , f ( x)   4), 5) функція f обмежена,
x   x, x  1;
arctgx  1, x  0,
f ( x)   6) якщо існує обернена функція, то вона
 arctgx, x  1;
 x  1, x  0,
неперервна, f ( x)   7) f ( x0 ) – ізольована точка E f ,
 x, x  1;
f ( x)  sgn x ; 8) f – неперервна в деякому околі точки x0 ;
f
9) D f – обмежена, розривної функції RR не існує,
 x  1, x  0,
f ( x)   ; 10) f – обмежена в точці x0 ,
 x, x  1;
 x  1, x  0,
f ( x)   ; 11) існує окіл точки f ( x0 ) , прообраз якого
 x, x  1;
обмежений.
128. 1) а), б) не справджується, в), г) справджується; 2) а) не
справджується, б) справджується; 3) а), б) не справджується;
4) а)-в) не справджується; 5) а), б) справджується; 6) а),
б) справджується, в)-е) не справджується, є)-і) справджується.
237
130. 1) а) f  g неперервна, g  f розривна при x  0 ,
б) f  g розривна при x {1;0;1} , g  f розривна при x  0 ,
в) f  g та g  f неперервні, г) f  g розривна при x  0 , g  f
розривна при x  k , k  Z ; 2) а) f  g та g  f розривні
x  0 , б) f  g та g  f розривні при x  0 , в) f  g та g  f
неперервні, г) f  g та g  f розривна в кожній точці; 3) f  g
розривна при x  1 , g  f розривна при x  1 .

238
ЛІТЕРАТУРА

1. Ляшко И. И. Основы классического и современного мате-


матического анализа / И. И. Ляшко, В. Ф. Емельянов, А. К. Бояр-
чук. – К. : Вища школа, 1988.
2. Ляшко І. І. Математичний аналіз : підручник : у 2 ч.
/ І. І. Ляшко, В. Ф. Ємельянов, О. К. Боярчук. – К. : Вища школа,
1992; 1993. – Ч. 1, 2.
3. Математический анализ : в 3 ч. / И. И. Ляшко, А. К. Боярчук,
Я. Г. Гай, А. Ф. Калайда. – К. : Вища школа, 1983–1985. – Ч. 1–3.
4. Демидович Б. П. Сборник задач и упражнений по
математическому анализу / Б. П. Демидович. – М. : Наука, 1977.
5. Сборник задач по математическому анализу / Л. Д. Куд-
рявцев и др. Т. 1. Предел. Непрерывность. Дифференцируе-
мость. Т. 2. Интегралы. Ряды. – М. : Наука, 1984, 1986.
6. Полия Г. Задачи и теоремы из анализа / Г. Полия, Г. Сеге.
– М. : Наука, 1978. – Ч. 1, 2.
7. Дороговцев А. Я. Математический анализ : сб. задач / А. Я. До-
роговцев. – К. : Вища школа, 1987.
8. Гелбаум Б. Контрпримеры в анализе / Б. Гелбаум, Дж. Олмстед.
– М. : Мир, 1967.
9. Сборник задач и упражнений по математическому анализу
/ С. И. Ляшко, А. К. Боярчук, И. Н. Александрович и др. – М. :
Изд. дом "Вильямс", 2001.

239
240

You might also like