561522294.

doc 10691 1

Види дієслова
Дієслова бувають недоконаного і доконаного виду.
Дієслова недоконаного виду виражають незавершену дію, без вказівки на її результат у
минулому, теперішньому чи в майбутньому часі.
Дієслова доконаного виду виражають дію із вказівкою на її завершеність або
результативність у минулому чи в майбутньому часі.
На відміну ввід дієслів недоконаного виду, які виступають в усіх трьох часах, дієслова
доконаного виду мають значення тільки минулого й майбутнього часу.

Вид дієслова Теперішній час Минулий час Майбутній час

недоконаний пишу — пишемо; писав, писала, писало,писатиму —

що робити? пишеш — пишете; писали писатимемо;
що з предметом пише — пишуть буду писати — будемо
робиться? писати

доконаний — написав, написала, напишу — напишемо;

що зробити? написало, написали напишеш — напишете;
що з предметом напише — напишуть
зробиться?

Значення виду закріпляється за основою дієслова, воно зберігається в усіх його формах —
дієвідмінюваних, відмінюваних і незмінюваних. Засобом вираження видового значення
виступає найчастіше префікс. Крім префікса, значення виду може виражати суфікс, наголос,
чергування звуків.
Дієслову одного виду може відповідати дієслово іншого виду з одним лексичним
значенням. Такі дієслова утворюють видову пару. У сучасній українській мові майже всі
дієслова мають форми доконаного і недоконаного виду.
Форма недоконаного виду дієслів вважається основною, оскільки від неї твориться
доконаний вид.
Творення дієслів доконаного виду

Способи творення Приклади

За допомогою префіксів з-(зі-), на-, про-, цідити — зцідити; писати — списати; лити —
при-, по-, в-, за- налити;читати — прочитати

Зміна суфікса основи -а- на -и-; -ува- — на лишати — лишити; скорочувати — скоротити;
-и-, -а-; -ва-, -та- — на -ну; -ва-, -а- — на закопувати — закопати; впливати — вплинути;
форми доконаного виду без суфікса розгортати — розгорнути; давати — дати
561522294.doc 10691 2

Чергування кореневих голосних звуків и–е вибирати — вибрати (але виберу); носити —
(е може випадати); чергування о–е; і–е; а– нести; замітати — замести; скакати —
о; и–і — а скочити; сидіти — сісти — сяду

Зміна наголосу вино́сити — ви́носити; склика́ти — скли́кати;

розкида́ти — розки́дати

Інші основи брати — взяти; ловити — піймати

В українській мові є групи дієслів, які здатні виражати значення обох видів. Двовидові
дієслова виявляють своє видове значення в контексті: веліти, наслідувати, атакувати,
телефонувати та ін.: Я телефонував, але ніхто не брав трубку (недоконаний вид). Я
телефонував і переговорив (доконаний вид).
Окремі групи складають одновидові дієслова недоконаного (гребувати, вимагати,
мислити, працювати, говорити, ледарювати та ін.) і доконаного виду (надуматися,
натерпітися, повчитися, провчитися, знайти, розморгатися, закивати, поплакати, відшуміти
та ін.).
Способи творення дієслів теперішнього часу
Форми теперішнього часу творяться від дієслів недоконаного виду шляхом додавання до
основи особових закінчень. У формах теперішнього часу виражається значення I, II і III особи в
однині та множині.

Однина Множина
Особа
I дієвідміна II дієвідміна I дієвідміна II дієвідміна
I -у(-ю) -у(-ю) -емо(-ємо) -имо(-їмо)
II -еш(-єш) -иш(-їш) -ете(-єте) -ите(-їте)
III -е(-є) -ить(-їть) -уть(-ють) -ать(-ять)

Дієслова теперішнього і простого майбутнього часу доконаного виду мають однакові

особові закінчення.

I дієвідміна
Особа Однина Множина
I каж-у, раді-ю каже-мо, раді-ємо
II каж-еш, раді-єш каж-ете, раді-єте
III каж-е, раді-є каж-уть, раді-ють

II дієвідміна
561522294.doc 10691 3

Особа Однина Множина

I бач-у, сто-ю бач-имо, сто-їмо
II бач-иш, сто-їш бач-ите, сто-їте
III бач-ить, сто-їть бач-ать, сто-ять

Дієвідмінювання дієслів простого майбутнього часу доконаного виду

Особа Однина Множина

I скаж-у, зробл-ю скаж-емо, зроб-имо
II скаж-еш, зроб-иш скаж-ете, зроб-ите
III скаж-е, зроб-ить скаж-уть, зробл-ять

Дієслова минулого часу змінюється за родами і числами: співав, співала, співало,

співали. У чоловічому роді виступає суфікс -в- (носив, водив) і нульове закінчення або нульове
закінчення (ріс, віз, ніс), у жіночому, середньому роді і в множині — суфікс -л- і закінчення -а
(несла), -о (несло), -и (несли).

Однина Множина
Рід Особа недоконаний недоконаний
доконаний вид доконаний вид
вик вид
чоловічий ІІІ написав думав написали думали
жіночий написала думала
середній написало думало

Дієслова майбутнього часу змінюються за числами й особами. Дієслова недоконаного

виду мають просту і складену форми майбутнього часу, дієслова доконаного виду — лише
просту форму.
У складній формі майбутнього часу особові закінчення має дієслово-зв’язка бути при
незмінюваній формі інфінітива.
У простій формі виступають особові закінчення, як у теперішньому часі: виконаю,
виконаєш, виконає, виконаємо, виконаєте, виконають; присяду, присядеш, присяде, присядемо,
присядете, присядуть; вибіжу, вибіжиш, вибіжить, вибіжимо, вибіжите, вибіжать. Друга
форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду в сучасній українській мові має закінчення
-му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть.

Проста форма майбутнього часу дієслів Складена форма майбутнього часу дієслів
недоконаного виду недоконаного виду
561522294.doc 10691 4

Особа Однина Множина Особа Однина Множина

I читатиму читатимемо I буду читати будемо читати

II читатимеш читатимете II будеш читати будете читати

III читатиме читатимуть III буде читати будуть читати

Бути й дати — дієслова з нерегулярними формами. У дієсловах сісти, гнати, жити,

слати, іти, взяти, підняти відбуваються нетипові зміни в основах. Ці дієслова слід
запам’ятати.
Дієвідмінювання дієслів бути, дати, їсти, доповісти

Особа Однина Множина

I даю, їм, доповідаю даємо, їмо, доповідаємо

II даєш, їм, доповідаєш даєте, їсте, доповідаєте

III даєте, їсть, доповідає дають, їдять, доповідають

У дієслові бути в усіх формах однини і множини теперішнього часу виступає форма є. У
майбутньому часі бути змінюється: буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть.
Способи дієслова
Способи дієслова виражають відношення дії до дійсності. Розрізняють три способи
дієслів: дійсний, умовний і наказовий.
Дієслова дійсного способу означають дію, яка відбувається, відбулася або відбудеться
реально. У зв’язку з цим дієслова дійсного способу мають форми теперішнього, минулого і
майбутнього часу, особи і числа (теперішній й майбутній час), а для минулого часу — форми
роду в третій особі однини: На чиєму возі сиджу, тому й правду кажу. У лісі був, а дров не
бачив. Готовеньке і кішка з’їсть. (Нар. творч.).
Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не кажи гоп,
поки не перескочиш (Нар. творч.).
Запам’ятайте! Дієслово змінюється за часами тільки в дійсному способі. Час
визначається відносно моменту повідомлення про дію.

Теперішній час Минулий час Майбутній час

означає дію, яка відбувається означає дію, яка відбувалася доозначає дію, яка буде
в момент повідомлення про моменту повідомлення про неї відбуватися після
неї повідомлення про неї

що роблю? що робиш? що робив? що зробив? що зроблю? що буду робити?

561522294.doc 10691 5

Дієслова умовного способу означають дію бажану або можливу за певних умов: Він би й
робив, та в нього рукави болять (Нар. творч.).
Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б
після голосних (шила б, шило б, шили б) і би після приголосних (віз би, шив би, малював би).
Дієслова умовного способу не мають часу й особи, а змінюються за родами і числами
(приїхав би, приїхала б, приїхало б, приїхали б). Умовна частка б (би) може стояти як
безпосередньо після дієслова, так і після інших частин мови: Від серця б щирого слова віддерти
— такий натомлений! Їх дотепи могли б звучати тихше і навіть теми бути не такі (Є.
Плужник).
Дієслова наказового способу виражають наказ, прохання або пораду. Вони змінюються
за особами й числами, відповідають на питання що роби? що зроби? що робімо? і под.
Дієслова наказового способу в однині мають форму II особи, а в множині — I і II.
Спеціальної форми III особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати прохання,
пораду чи наказ у III особі, то вживається частка хай, нехай і форма III особи дійсного способу.

Особа Однина Множина

I — -імо, -мо
ход-імо, співай-мо, сядь-мо

II -и -іть, -те
ходи, співай, сядь ход-іть, співай-те, сядь-те

III хай (нехай)… -е(-є), -ить(-їть) хай (нехай)… -уть(-ють), -ать(-ять)

хай ход-ить, хай співа-є, хай ход-ять, хай співа-ють,
нехай сяд-е нехай сяд-уть

Форми наказового способу утворюються від основ теперішнього часу за допомогою

закінчень.
Запам’ятайте! Якщо у формі ІІ особи однини наказового способу закінчення -и, тоді у
формі I особи множини — -імо, II особи — -їть, коли ж у формі II особи однини немає
закінчення -и, тоді у формі I особи множини закінчення -мо, II особі множини закінчення -те.
Дієслова перехідні й неперехідні
Однією з найважливіших граматичних ознак дієслова є ознака перехідності
(неперехідності).
Перехідними називаються дієслова, які означають дію, що переходить або спрямована на
предмет: посадити грушу, засіяти поле, виконати вправу, вишити рушник, купити хлібину,
збудувати хату, зібрати врожай, прочитати книгу, чути пісню.
561522294.doc 10691 6

При перехідних дієсловах іменник завжди виступає в ролі прямого додатка.

Неперехідними називаються дієслова, які означають дію, що не переходить на предмет,
тому вони не мають при собі прямого додатка: Щоб часом дарма не блудити, чужого розуму
питайся (Нар. творч.). Людське око бачить глибоко (Нар. творч.).
Крім прямо-перехідних дієслів, в українській мові наявні дієслова, що означають дію, яка
також переходить на предмет, але іменник, що позначає цей предмет, виконує функцію
непрямого додатка, оскільки стоїть у формі будь-якого непрямого відмінка, крім знахідного без
прийменника чи родового без прийменника, і коли дія переходить не на весь предмет, а на
частину його: пишатися досягненнями; дякуємо батькам; приніс води (не всю воду).
Чіткої межі між перехідними і неперехідними дієсловами немає. Деякі перехідні
дієслова можуть втрачати перехідність і виступати в значенні неперехідних. Це буває тоді, коли
при дієсловах немає додатка, вираженого іменником у знахідному відмінку без прийменника.
Порівняймо: він малює картину і він уже малює; читати книгу, виконати вправу (тут дієслова
читати, виконати — перехідні) і виразно читати, швидко виконати (дієслова читати,
виконати — перехідні, але вжиті із значенням неперехідних). Якщо до перехідного дієслова
додати частку -ся(-сь), то воно стає неперехідним: умивати — умиватися, одягати —
одягатися, купати — купатися.
До неперехідних належать безособові дієслова, що означають стан людини або природи
(спати, світати) і дієслова, що означають переміщення у просторі (бігти, плавати).
Дієслова зі значенням цілеспрямованої дії (пишу що?) — перехідні, дієслова з іншим
значенням — неперехідні.