Зм. Арк. № докум.

Підпис Дата
Лит. Аркуш Аркушів

Виконав Лабораторна робота № 3

Перевірив ЛИТТЯ В КОКІЛЬ
НУК
 Лабораторна робота № 3

ЛИТТЯ В КОКІЛЬ
Мета роботи: вивчити суть, особливості і призначення лиття в металеві форми (кокілі),
технологію отримання виливків цим методом та оцінити їх якість.

3.1 Теоретичні відомості

Литтям в кокіль називають процес отримання фасонних виливків шляхом

заливання розплаву вільним струменем в металеві  форми. Цей спосіб лиття є досить
прогресивним, він забезпечує високу якість і економічний ефект в умовах
великосерійного виробництва. Спосіб застосовується для отримання виливків з різних
сплавів, але особливо широко з кольорових, головним чином з алюмінієвих.
Порівняно з литтям в піщано-глиняні форми лиття в кокіль має досить суттєві
переваги: багаторазове використання форм; збільшення в 2...4 рази ефективності
використання виробничих площ; зменшення обсягу обробки різанням внаслідок
зменшення припусків на обробку; зменшення кількості браку; зменшення витрат
стержневої суміші і виключення з використання формової суміші; збільшення як точності
виливків, так і механічних властивостей литого металу; скорочення циклу виготовлення
виливків. Все це сприяє зменшенню собівартості кокільних виливків на 10...15% в умовах
великосерійного виробництва.
Кокілі мають і недоліки: відсутність податливості і газопроникності; швидке
охолодження розплаву при заливці сприяє зниженню рідкотекучості і поганому
заповненню форми; висока  вартість кокілів; низька стійкість при литті чавунних та
сталевих виливків внаслідок високої температури заливки розплаву; утворення вибілу на
чавунних виливках, що приводить до необхідності допоміжної операції - відпалу.
Головна особливість кокілів – велика швидкість охолодження а, значить, і
кристалізації залитого розплаву зумовлена високим коефіцієнтом теплопровідності
матеріалу форми, що суттєво впливає на структуру і властивості сплаву, і як слід на якість
виливків. Однак швидкість охолодження у деяких межах можна регулювати нанесенням
на робочу поверхню форми спеціальних покрить, а також зміною температури форми.
Кокілі використовують головним чином для виготовлення дрібних і середніх за
вагою та розмірами виливків.
Конструкція кокілю зумовлена конфігурацією виливка, розташуванням його у
формі та умовами даного виробництва. До основних елементів кокілю відносять матриці
(частина самої форми) і стержні. Переріз кокілю може бути вертикальним,
горизонтальним, складним (переріз у кількох площинах). Для дуже простих виливків
кокіль може бути суцільним.
Порожнини виливків утворюють стрижнями, які можуть бути із стрижневої суміші
або металевими.
Металеві стрижні використовують у випадках, коли порожнини простої форми –
циліндричні або конічні, щоб стрижень можна було легко видалити з виливка. Складні
металеві стрижні для зручності їх видалення з виливка роблять складеними. До таких,
наприклад, відносять внутрішній стрижень для поршня автомобільного двигуна з
алюмінієвого сплаву (рис. 3.1). Цей стрижень складається з трьох частин: однієї
внутрішньої (клиноподібної) 1 та двох бокових 2. Спочатку після заливання форми
Арк

Зм. Арк. № Документа Підпис Дата

_
 виймають внутрішню частину 1, потім почергово видаляють бокові, пересуваючи їх до
центра за допомогою штовхачів 4 і витягуючи вверх. Після цього виймають стрижні 5,
розсувають стінки форми 3 і видаляють виливок.

Рисунок 3.1 – Кокіль для виготовлення алюмінієвих автомобільних поршнів

Покриття і облицювання кокілю. Для захисту поверхні кокілю від дії розплаву
регулювання швидкості охолодження виливка і покращення заповнюваності форми на
робочу поверхню кокілю, металевих стрижнів і ливникової системи наносять покриття
спеціального складу. Змінюючи теплопровідність покриття введенням до його складу
речовин з різною теплопровідністю і змінюючи товщину його шару можна зменшувати
або збільшувати швидкість охолодження розплаву, тобто керувати в деякій мірі
швидкістю затвердіння виливка. Це має велике значення при виготовленні виливків з
чавуну, схильного до вибілу при збільшенні швидкості охолодження.
Покриття складається звичайно з кількох компонентів, кожний з яких виконує
відповідне призначення: служить розчинником (вода), скріплювачем (рідке скло),
наповнювачем (пиловидний кварц, графіт, тальк, крейда, азбест). Товщина шару покриття
різна: від долей міліметра (фарбування) до 5 (облицювання)...10 мм(футерування).

Арк

Зм. Арк. № Документа Підпис Дата

_
 3.2 Порядок виконання роботи
1.Засвоїти мету роботи.
2. Вивчити загальні відомості про лиття в кокіль.
3. Вивчити будову лабораторного кокілю. Виконати їх ескіз.
4. Підготовити кокіль до роботи, вибравши раціональний спосіб залежно від розплаву.
5. Залити кокіль розплавом.
6. Оглянути виливок та зробити аналіз якості.

3.3 Матеріали, інструменти, прилади

Термічна піч, лабораторний кокіль, тигель із силуміном.

3.4 Порядок оформлення звіту

1. Коротко сформулювати мету роботи.
2. Навести теоретичні відомості про виготовлення виливок у металевій формі.
3. Записати порядок виконання роботи (описати технологічний процес).
4. Схематично зобразити основні ескізи кокілю.
5. Зробити висновки.

3.5 Контрольні питання

1. Розкрийте суть способу лиття в кокіль.
2.Які типи кокілів бувають?
3. Охарактеризуйте переваги та недоліки лиття в кокіль.
4. Які проблеми виникають при литті в кокіль чавунних та сталевих виливків?
5. Чому при виготовленні сталевих виливків в кокілях обмежуються відносно простими за
формою та невеликими за вагою і розмірами виливками?
6. З якою метою на робочі поверхні кокілів наносять покриття?
7. Які компоненти входять до складу покриття?
8. Чому при виготовленні кокільних виливків, наприклад, з кольорових сплавів
покращуються їх механічні властивості?

Арк

Зм. Арк. № Документа Підпис Дата

_