Реферат

Карпети Кирила
10-Б

Тема: Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні

особливості та відмінності

1) Пригадайте, що таке відновна електроенергетика, які джерела енергії

вона використовує.
2) З’ясуйте роль відновної електроенергетики в країнах Європи.
3) З’ясуйте ті вкажіть, які види відновної електроенергетики найбільш
поширені в окремих регіонах (країнах) Європи.
4) Поясніть, чим альтернативні джерела енергії відрізняються від
традиційних.
5) З’ясуйте та вкажіть переваги й недоліки відновної електроенергетики.
6) Зробіть висновки про значення відновної електроенергетики в країнах
Європи та регіональні відмінності її використання.

1. Відно́влювана енерге́тика — енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні

та використанні енергії з відновлюваних джерел енергії.
До відновлюваних джерел енергії належать періодичні або сталі потоки енергії, що
розповсюджуються в природі і обмежені лише стабільністю Землі як
космопланетарного елемента: променева енергія Сонця, вітер, гідроенергія,
природна теплова енергія тощо.

2. В Європі, втім, як і в усьому світі, триває стійка тенденція до розвитку засобів, що

представляють альтернативу традиційним джерелам енергії.
Зростаючі ціни на нафту, вугілля, виснаження їх природних джерел, а також
несприятливі екологічні наслідки їх використання, змушують серйозно задуматися про
майбутнє.
Все більша кількість європейських держав розуміє складність і висловлює
заклопотаність наростаючою енергетичною і екологічною кризою, і необхідністю
розробки поновлюваних джерел різних видів енергії, які б можна було застосовувати
для вироблення електрики і тепла.
Так, наприклад, Європейська комісія на своєму Брюссельському саміті поставила
перспективні плани скорочення викиду парникових газів на 80% протягом наступних
40 років за рахунок використання альтернативних екологічно чистих джерел енергії.

Європа все більше починає отримувати електроенргії з відновлюваних джерел, щоб

зберегти природу за запобігти глобальному потепліню. Але держави зберігають не
лише екологію, але і свої кошти. Звісно зараз прибуток від використання
відновлюваних джерел енергії не великий. Установки для отримання енегрії дуже
дорогі, але ціна такої природної електроенергії все рівно нижче, ніж добутої на АЕС
чи ТЕС.

3. На сьогоднішній день країнами, які займають лідируючі позиції в розвитку

альтернативних джерел енергії в Європі, є:

 Ісландія – 25% енергобалансу країни займає геотермальна енергетика;

 Данія – більше 20% енергії виробляється вітрогенераторними установками. У
Данії уряд вирішив до 2050 року перейти на 100% відновлювану енергію.
 Португалія – близько 18% всієї енергії накоплюється з морських хвиль,
сонячного світла і вітру;
 Іспанія – понад 17% енергії виробляється різними геліоустановки.
В 2018 році в Німеччині з відновлюваних джерел було вироблено 38 % електроенергії.
Європейські експерти підрахували, що для сталого розвитку альтернативної
енергетики ЄС знадобиться в найближчому десятилітті знайти близько € 50 мільярдів.
Найбільша частка коштів (близько € 17 млрд) припаде на розвиток сонячної
енергетики. Дещо менше – на розвиток вітрогенераторноїгалузі, а решта – на
біоенергетику.
Величезні перспективи для енергетичної безпеки Євросоюзу дає підписаний в
минулому році договір про створення і спільне використання цілої мережі
вітрогенераторів потужністю понад 140ГВт, встановлених на узбережжі Північного
моря. Даний документ був ратифікований представниками 10 провідних регіональних
європейських держав.

Слід також зауважити, що значний поштовх розвитку європейської альтернативної

енергетики додали катастрофічні події в Японії, які ще раз нагадали про необхідність
дбайливого ставлення до природи і її енергетичних запасів.
4. Джерела енергії поділяють на два типи: традиційні та альтернативні. До першого
відносять корисні копалини (газ, нафта, вугілля), другий - все, альтернативне їм
(сонце, вода, вітер). Ключова відмінність - це відновлюваність у природі. Традиційні
джерела вичерпні, відповідно, рано чи пізно цей ресурс стане недоступним,
альтернативні ж є нескінченними.

5.
Переваги
 Енергія вітру невичерпна;
 Виробництво електроенергії за допомогою ВЕС не супроводжується
небезпечними викидами в атмосферу;
 Можливість розміщення у важкодоступних місцях;
 Потребують малої площі та вписуються у будь-який ландшафт;
 Отримання безкоштовної електричної енергії в довгостроковій перспективі,
відсутність витрат на паливо і його доставку;
 Автономність – незалежність від стану і роботи зовнішніх електричних мереж.

Недоліки
 Шум;
 Висока вартість;
 Великий термін окупності;
 Несталість та нерегульованість вітрового потоку.

6. Регіональні відмінності використання відновної електроенергетики полягають у

особливостях рельєфу та розміщення (поблизу морів чи океанів), наявністю постійних
вітрів, достатнього сонячного випромінювання, термальних підземних вод, річок з
швидкими течіями тощо.
Одним із принципів Стратегії сталого розвитку є збереження природного багатства,
яке на даний час на межі повного вичерпання, за довгі століття
видобування,найближчим часом, ми фактично можемо залишитися без природних
ресурсів таких, як нафта, вугілля, газ тощо.
Отже, розвиток відновної енергетики відіграє важливу роль в житті всього людства.
Одним із принципів Стратегії сталого розвитку є збереження природного багатства,
яке на даний час на межі повного вичерпання, за довгі століття
видобування,найближчим часом, ми фактично можемо залишитися без природних
ресурсів таких, як нафта, вугілля, газ тощо.
Отже, розвиток відновної енергетики відіграє важливу роль в житті всього людства.