You are on page 1of 6

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ УНІЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КАФЕДРА ХІМІЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ

КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З дисципліни
«Обладнання та основи проектування природоохоронних об’єктів»

студентки Болгарової А.А.


групи ПЕО-17д
спеціальності Екологія

Сєвєродонецьк-2021
Варіант. 1

1. Обладнання для вилучення аерозолів з промислових викидів.

Для знешкодження аерозолів (пилу і туманів) використовують сухе, мокре і


електричні методи. В основі сухих методів лежать гравітаційні, інерційні,
відцентрові механізми осадження або фільтраційні механізми. При використанні
мокрих методів очищення газових викидів здійснюється шляхом тісної взаємодії
між рідиною і запиленим газом на поверхні газових бульбашок, крапель або рідкої
плівки. Електрична очистка газів заснована на іонізації молекул газу електричним
розрядом і електризації зважених в газі частинок з подальшим їх рухом до
осаджувальних електродів.

При обробці викидів, що містять тверді аерозольні забруднювачі, низьких


величин проскакування (1...2% і менше) можна досягти, як правило, тільки
двоступеневої очищенням. Для попереднього очищення застосовують жалюзійні
решітки та циклонні апарати (іноді для невеликих викидів - пило осаджувальні
камери), а для остаточної - пористі фільтри, електрофільтри або мокрі
пылеосадители.

Рідкі аерозолі (тумани) можуть бути скоагулированы зміною параметрів стану


(охолодження і підвищення тиску) з метою осадження в подальшому з
використанням, як правило, мокрих способів уловлювання в мокрих скруберах,
пористих і електричних фільтрах, абсорберах.

Мокрі способи очищення твердих і рідких аерозолів мають істотний недолік -


необхідність відділення уловленого забруднювача від уловлює рідини. З цієї
причини мокрі способи слід застосовувати тільки при відсутності інших методів
очищення, віддаючи перевагу способам з мінімальною витратою рідини.
2. Наведіть класифікацію споруд для біологічного очищення стічних вод.

Споруди біологічної очистки можливо умовно розділити на два види:


– з очищенням в умовах, близьких до природних;
– з очищенням в штучно створених умовах.
До першого виду належать поля фільтрації і зрошення (земельні ділянки, в яких
очищення відбувається за рахунок фільтрації через шар ґрунту), а також біологічні
ставки (неглибокі водойми, в яких відбувається очищення, засноване на
самоочищенні водойм).
Другий вид складають такі споруди, як біофільтри і аеротенки. Біофільтр –
резервуар з матеріалом, що фільтрує, поверхня якого вкрита біологічною плівкою
(колонія мікроорганізмів, здатних сорбувати і окисляти органічні речовини зі
стічних вод). Аеротенк – резервуар, в якому стоки, що очищуються, змішуються з
активним мулом (біоценоз мікроорганізмів, також здатних поглинати органіку зі
стоків). Біологічне очищення є основним методом обробки міських стічних вод.
Існують аеробні та анаеробні методи біологічної очистки стічних вод. При
аеробному очищенні мікроорганізми культивуються в активному мулі і біоплівці.
3. Яку структуру має проектна організація?

ПРОЕКТНА ОРГАНІЗАЦІЯ - це тимчасова структура, створювана для рішення


конкретної задачі. Сенс її полягає в тому, щоб зібрати в одну команду самих
кваліфікованих співробітників організації для здійснення складного проекту у
встановлені терміни з заданим рівнем якості, не виходячи за межі встановленої
кошторису. Коли проект завершений., команда розпускається. Її члени переходять у
новий проект, повертаються до постійної роботи у своєму «рідному» відділі або
йдуть з цієї організації.

Основна перевага проектної організації в тому, що вона концентрує всі зусилля


на вирішенні однієї-єдиного але і завдання. В той час як керівник звичайного відділу
повинен розриватися між декількома проектами водночас, керівник проекту
концентрується винятково на ньому.
4. Розрахункове завдання 1.

Вихідні дані для розрахункового завдання № 1

Розрахувати параметри роботи пилоосаджувальної камери відповідно до


варіанта завдання, наведеного в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 – Вихідні дані для розрахунку параметрів пилоосаджувальних камер

1) Швидкість витання (осідання) частинки в пилоосаджувальній камері


обчислюється за формулою Стокса, тобто

9.81∗8 2∗10−2 ( 4000−0.5)


v mч = =0.004103
18∗34∗10−6
2)Габаритні розміри камери, необхідні для осадження твердих частинок з
газового потоку, визначають за такою формулою:
L∗v r
H= =0.0287
wb

3)Знаходимо витрату газу в заданих умовах таким чином:


T +t 273+ 450
Q p=Q =1.2 =3.2м/с
T 273
Q 3.2
4) Q=S∗v → v= S = 3.14 =1.019

5)Величину vr обчислюємо за такою формулою:


Qr Qr 3.2
v r= → H= = =1.57
H∗B v r∗B 1.019∗2

5. Розрахувати аеротенк витіснення за наступними даними: добова витрата


стічних вод 8500 м3/добу; вміст початкового і можливо кінцевого забруднень води
(за БСК5) відповідно складає 350 і 25 мг О2/л; середня температура обробки в
аеротенку 15 0С; кратність циркуляції 35 %; доза мулу за сухою його частиною в
споруді 2550 мг/л..

Lн+ R∗Lτ 350+0.35∗25


1) Lсм = = =265.74
1+ R 1+0.35

Lcm−Lτ 265,74−25

2) π 1 см= Lcm
=
265,74
0.9059

−2 cm −3 L −2 265,74 −3 −3
3)b=1.9∗10 a +3∗10 =1.9∗10 2550 +3∗10 =3.199∗10
cm

b∗π 1 см 3.199∗10−3∗0.9059
4) π 2 см = 1−1.03∗π =
1−1.03∗0.9059
=4.12∗10−2
1 см

π 2 см 4.12∗10−2
5) τ ' = = ∗24=0.882 год
k 1.12

6)k =k 20 C∗const t C−20=0.2−1∗0.7085(15−20)=1.12 доб


0

7) = 0,882(1+0,35)=1,19

8) V a =Qдоб∗τ '=8500*1.19/24=421,45 м 3

You might also like