Том 2 НМПК 2020

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ХУДОЖНИКІВ УКРАЇНИ
СПІЛКА ДИЗАЙНЕРІВ УКРАЇНИ
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
Актуальні проблеми
сучасного дизайну
Том 2
23 квітня 2020 року
до 90-ої річниці Київського національного

університету технологій та дизайну
Київ 2020
УДК 7.012"312"(100)(06)
А43
Редакційна колегія:
Колосніченко М. В. д-р техн. наук, проф., Лауреат державної

премії України в галузі науки і техніки
Пашкевич К. Л. д-р техн. наук, проф.
Кротова Т. Ф. д-р мистецтвознавства, проф.
Остапенко Н. В. д-р техн. наук, проф.
Колосніченко О. В. д-р мистецтвознавства, проф.
Чупріна Н. В. д-р мистецтвознавства, проф.
Ніколаєва Т. В. канд. техн. наук, проф.
Сафронова О. О. канд. техн. наук, доц.
Овчарек В. Є. канд. техн. наук, доц.
Гула Є. П. проф.
Рекомендовано до друку Вченою радою Київського національного

університету технологій та дизайну
(Протокол №7 від 29 травня 2020)
А43 Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної

конференції «Актуальні проблеми сучасного дизайну»,
м. Київ, 23 квітня 2020 року. – Київ: КНУТД, 2020. – у 2
томах. Том 2. – 344 с.
ISBN 978-617-7506-57-6
Матеріали конференції розміщено в електронному вигляді на

сайті КНУТД http://designconference.knutd.edu.ua/
ISBN 978-617-7506-57-6  Київський національний університет

технологій та дизайну, 2020
Міжнародна науково-практична конференція
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ
____________________________________________________________________
ЗМІСТ
ПЛАТФОРМА 3.
№ стор.
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ДИЗАЙНІ
КОЛОСНІЧЕНКО М., ОВЧАРЕК В. ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ

1. 9
ДІЛЬНОСТІ КАФЕДРИ ДИЗАЙНУ
ŠUCH DUŠAN THE SHARE OF DIGITAL AND CLASSICAL IN THE
2. 13
BASICS OF DESIGN
DUBRIVNA A., DUBRIVNYI P. FEATURES OF NEGATIVE SPACE IN
3. 21
THE DESIGN OF MOBILE APPLICATION
KOLISNYK O., HOVHANNISYAN S., KRETOVA O. DYNAMICS AS A
4. 24
MAIN DESIGN-IDEA IN THE MODERN ILLUSTRATION
АЗЗААРI А. ІСЛАМСЬКА КАЛІГРАФІЯ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНА
5. 27
ТВОРЧА ПРАКТИКА
БАЗИЛЮК Е. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІЧНОГО
6. РЕДАКТОРА ADOBE ILLUSTRATOR В ДИЗАЙН-ПРОЕКТУВАННІ 31
ОДЯГУ
БЕРДИНСЬКИХ С. СИНТЕЗ 2-D І 3-D ГРАФІКИ В ЗАВДАННЯХ
7. 35
ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДИЗАЙН-ОБ’ЄКТІВ
ВАСИЛЬЄВА О., ВАСИЛЬЄВА І., ВЛОХ Є., САМБОРСЬКА Ю.
8. АНАЛІЗ ЛОГОТИПІВ ТА ЕМБЛЕМ ЯК ЕЛЕМЕНТІВ ФІРМОВОГО 39
СТИЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КРАЇН СВІТУ
ГАНОЦЬКА О. ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ У СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ
9. 43
ПАКУВАННЯ
GERASIMOV V., BILEI-RUBAN N. COMPUTER-GRAPHIC
VISUALIZATION OF DECORATING COSTUME OF NATIONAL
10. 46
MINORITIES OF THE CARPATHIAN REGION USING WEB
TECHNOLOGIES
ГЛАДУН О. КОМУНІКАТИВНИЙ ДИЗАЙН У ПРОСТОРІ СУЧАСНОЇ
11. 50
КУЛЬТУРИ: ЕСТЕТИЧНЕ І ФУНКЦІОНАЛЬНЕ
ГУЛА Є., ДЕМЧЕНКО Г., ЧЕРНИШ М. ОСОБЛИВОСТІ
12. 54
СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РЕКЛАМНОГО ПЛАКАТУ
ДОВЖЕНКО І., ОВЧАРЕК В., ТИМОФІЇВА Я. ЦИФРОВІ ТЕХНО-
13. 58
ЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ НОВОЇ ЕКРАННОЇ РЕАЛЬНОСТІ
ДОВЖЕНКО І., ШУЛЬГА А. ВПЛИВ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ НА
14. 62
ГРАФІКУ АНІМАЦІЇ
ДУБРІВНА А., КРИЖАНІВСЬКА К. ОСОБЛИВОСТІ ГРАФІЧНОГО
15. 66
ОФОРМЛЕННЯ НОВОРІЧНОЇ СУВЕНІРНОЇ ПРОДУКЦІЇ
ДУБРІВНА А., КРУЖИЛІНА К. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ FASHION-
16. 70
ІЛЮСТРАЦІЇ
3
____________________________________________________________________
ІВАНЕНКО Т., ҐАБУЗЯН Е. ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ
17. СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗНАКІВ АЛФАВІТУ ТА ЇХ 73
РОЗТАШУВАННЯ В СИСТЕМІ UNICODE
18. КАЗАК В. АНАЛИЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛЕТТЕРИНГА В ДИЗАЙНЕ 76
КАСЬЯНЕНКО К., БЯКОВА Д. МОТИВАЦІЙНА ЛИСТІВКА ЯК

19. 81
ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ
МИХАЙЛОВА Р., САФРОНОВА А. АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ
20. 85
ДОСЛІДЖЕННЯ ФОТОКНИГИ ЯК АРТ-ОБ’ЄКТА
МОКАН-ВОЗИЯН Л. ПРИМЕНЕНИЕ ЦИФРОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
21. 89
В ГРАФИЧЕСКОМ ДИЗАЙНЕ
НИКОНЕНКО Т., ОСМАНЛИ Л., ПОЛІЩУК О., ПРОКОПИВНЮК Н.
22. ВІДМІННОСТІ ШРИФТОВОГО ОФОРМЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ І 93
ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ
ОМЕЛЬЧЕНКО Г., БАКРІ С., ДОНЧЕНКО С. ВПЛИВ
РЕТУШОВАНИХ ЗОБРАЖЕНЬ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ
23. 97
СЕРЕДОВИЩІ НА СТАНДАРТИ КРАСИ, ОЦІНКУ ЗОВНІШНОСТІ ТА
САМООЦІНКУ ЛЮДИНИ
ОМЕЛЬЧЕНКО Г., ТИМОФІЇВА Я., ДОНЧЕНКО С.
24. ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СПЕЦЕФЕКТІВ В СУЧАСНОМУ 101
ТЕЛЕ- ТА КІНОВИРОБНИЦТВІ
ПОЛІЩУК А. ТВОРЧІ АСПЕКТИ ПРОЕКТУВАННЯ АКЦИДЕНТНОГО
25. 105
ШРИФТУ В ДИЗАЙНІ РЕКЛАМИ
РОМАНЕНКО Н., ГАЛИЦЬКА О., ДИХНО Д. ОСОБЛИВОСТІ
26. ФОРМОУТВОРЕННЯ РУКОПИСНИХ КИРИЛИЧНИХ ШРИФТІВ В ЇХ 109
СУЧАСНОМУ ЗАСТОСУВАННІ
РУБАНКА М., РУБАНКА А., ВИННИЧУК М. ДИЗАЙН-
27. ПРОЕКТУВАННЯ МОДЕЛІ ДВОПРОФІЛЬНОЇ КАБЛУЧКИ В 113
ПРОГРАМНОМУ СЕРЕДОВИЩІ RHINOCEROS 3D
СИМАК А., ЛАГАЕВА Т. КЛАССИФИКАЦИЯ МЕТОДОВ
28. ФОРМООБРАЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ ИЛЛЮСТРАЦИИ НА 117
ОСНОВЕ ПРИЁМОВ ТРИЗ И АНАЛИЗ ИХ ФУНКЦИЙ
СТОНОГА Д., ОСТАПЕНКО Н., ВИДОЛОБ Д. ФУНКЦІОНАЛЬНІ
29. МОЖЛИВОСТІ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ GEMVISION MATRIX 121
3D НА ЮВЕЛІРНОМУ РИНКУ
ХИНЕВИЧ Р., ЄРМОЛЕНКО Д., ОМЕЛЬЧЕНКО Г. ВІДЕОПРОДУКТ
30. 125
ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ У СУЧАСНІЙ РЕКЛАМІ
ШЕВЧУК Г. КИРИЛИЧНІ СУПЕРГАРНІТУРИ З ВІДКРИТОЮ
31. ЛІЦЕНЗІЄЮ ДЛЯ ДИЗАЙНУ БАГАТОСТОРІНКОВИХ ВИДАНЬ: 129
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
4
____________________________________________________________________
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ АРХІТЕКТУРНОГО
№ стор.
СЕРЕДОВИЩА
САФРОНОВА О., КОЛОСНІЧЕНКО М. ДОСВІД ПІДГОТОВКИ

32. 133
ФАХІВЦІВ НА КАФЕДРІ ДІМ В КНУТД (ДО 90-РІЧЧЯ КНУТД)
АБИЗОВ В. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО МЕТОДИКИ ДИЗАЙН-
33. 138
ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ СЕРЕДОВИЩА
АБИЗОВ В., БАЗЕЛЮК Н. АРТ-ДИЗАЙН В СУЧАСНІЙ
34. 143
УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ
АБИЗОВ В., ПРОКОПЕНКО С. ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
35. 148
ФОРМУВАННЯ ПАРКІВ АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ
АБИЗОВ В., СІДОРОВА А. ДИЗАЙН ВНУТРІШНЬОГО
36. ВИСТАВКОВОГО ПРОСТОРУ: КОМПОЗИЦІЙНІ ПРИЙОМИ І 152
ЗАСОБИ
АНТОНЕНКО І., ВИШНЕВСЬКА О. МОДУЛЬНІ ОБ’ЄКТИ
37. СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ: СТРУКТУРА, ХАРАКТЕРИСТИКИ, 156
ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ
БУЛГАКОВА Т., БАБЕНКО В. ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ
38. 160
ЕТНІЧНИХ МОТИВІВ В СУЧАСНОМУ ІНТЕР’ЄРІ ГОТЕЛІВ
БУЛГАКОВА Т., КОСЕНКО Д., ОСТАПИК С. ВИМОГИ ДО
39. ДИЗАЙНУ УЧНІВСЬКИХ МЕБЛІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ 164
ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
БУЛГАКОВА Т., ФРАНЦУЗОВА Д. АНАЛІЗ ДОСВІДУ
40. ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ПРИ ФОРМУВАННІ 167
ІНТЕР'ЄРУ ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ
ВАТАМАНЮК Н. ПІДХОДИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВПОРЯД-
41. 171
КУВАННЯ ВНУТРІШНІХ ДВОРІВ ІСТОРИЧНОГО МІСТА ЧЕРНІВЦІ
ГЛАДЧУК М. МУЛЬТИМЕДІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМОТВОРЕННЯ
ІНТЕРАКТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ ЗІ ЗМІННОЮ ГЕОМЕТРІЄЮ В
42. 174
ПРЕДМЕТНО-ПРОСТОРОВОМУ ДИЗАЙНІ ГРОМАДСЬКОГО
ГНАТЮК Л., КОВЕЗЮК В. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДИЗАЙНУ
43. 178
ІНТЕР'ЄРУ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
КАШУБА О., ЯКУБОВСЬКИЙ В., ФЕДОРОВА А. ДИЗАЙН
44. 181
ПРОСТОРІВ ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ
КАЩЕНКО О., ПЛІСС Н. ЗАДАЧІ ГАРМОНІЗАЦІЇ АРХІТЕКТУРНО-
45. ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА УМОВ ДИНАМІЧНОГО 184
СПРИЙНЯТТЯ
КИСІЛЬ С. ПРОПОЗИЦІЯ СТРУКТУРИ МОДЕЛІ СУЧАСНОГО
46. 187
ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЦИВІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ
КИСІЛЬ О. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ЯКОСТІ В
47. 191
БУДІВЕЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ МОДЕЛЮВАННІ (ВІМ)
5
____________________________________________________________________
КОВАЛЬОВ Ю., ДРОЗДОВСЬКА Т. РОЗУМНЕ СЕРЕДОВИЩЕ:
48. 195
ТЕНДЕНЦІЇ, ДОСЛІДЖЕННЯ, ОЦІНЮВАННЯ, НАВЧАННЯ
ЛОТОЦЬКА В. ЕКОЛОГІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ У СУЧАСНОМУ
49. 202
ДИЗАЙНІ САДУ
МИХАЙЛОВА Р., КОСЕНКО Д., ЧЕРНЫШ И. НАБЕРЕЖНАЯ КАК
50. ЧАСТЬ ГОРОДСКОЙ СРЕДЫ: ИСТОРИКО-АРХИТЕКТУРНЫЙ 206
АСПЕКТ
ОБУХОВСЬКА Л. МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ ЯК
51. 209
ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ ДИЗАЙНУ
ОЛЬХОВСЬКА О., ЄРЬОМЕНКО Н. РОЗВИТОК
52. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ДИЗАЙНІ ЖИТЛОВОГО 212
АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДВИЩЕНОЇ ПОВЕРХОВОСТІ
ПОЛЯКОВА О., ШМЕЛЬОВА О., АГЛІУЛЛІН Р. ФОРМУВАННЯ
53. НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В СИСТЕМІ ВИЩОЇ 216
ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ ОСВІТИ
ПОЛЯКОВА О., ЛАРІНА Є. ВПРОВАДЖЕННЯ AGILE-ПІДХОДУ В
54. 220
ДИЗАЙН-ПРОЄКТУВАННЯ ІНТЕР'ЄРУ
РАДОМСЬКА В. МОРФОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРНАМЕНТУ
55. 223
В МОНУМЕНТАЛЬНИХ СТІНОПИСАХ МОДЕСТА СОСЕНКА
САФРОНОВ В., САФРОНОВА О. ЕВОЛЮЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-
56. 227
ЕМОЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА
САФРОНОВА О., ВЕРШИНІНА Ю. ОСОБЛИВОСТІ
57. ВПРОВАДЖЕННЯ «ВЕРТИКАЛЬНИХ ФЕРМ» В ДИЗАЙН 230
ІНТЕР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ
САФРОНОВА О., ФЛЬОКА Н. ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ДИЗАЙН
58. 235
СУЧАСНОЇ ФОТОСТУДІЇ
ТЄЛУШКІНА О., ДАНЬКО І. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ СКЛАДОВИХ
59. 239
НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ В ДИЗАЙНІ СЕРЕДОВИЩА
ШМЕЛЬОВА О., САФРОНОВА О. ОСНОВНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ
60. НА ФОРМУВАННЯ ДИЗАЙНУ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДІВ 243
ВИЩОЇ ОСВІТИ МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ
ЛЕВКОВИЧ Н., ЩЕВЙОВА У. ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ
61. АВТЕНТИКИ У ВХІДНИХ ПРОСТОРАХ ЖИТЛОВИХ СПОРУД 245
СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ.
№ стор.
ПІДПРИЄМНИЦЬКІ АСПЕКТИ ДИЗАЙН-ДІЯЛЬНОСТІ
PASHKEVICH K., KHURANA K., VEKLICH A., PETROSYAN D. THE

62. USE OF ZERO WASTE PRINCIPLE IN THE DESIGN OF MODERN 249
CLOTHES
БОРИСОВ Ю. ПЕРСПЕКТИВНІ ТА ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ
63. 253
ДИЗАЙН-ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ КАФЕДРИ ДИЗАЙНУ ЧДТУ
6
____________________________________________________________________
JAVADZADE G. MODERN TENDENCIES OF THE DEVELOPMENT
64. 256
OF SEWING INDUSTRY
PASHKEVICH K., DYACHENKO I., PROTSYK B., ZELENSKA V.
65. INNOVATIONS IN THE TECHNOLOGY OF 3D PRINTING OF 259
FASHION GOODS
SALEHZADEH G. USE OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN THE
66. 262
PRODUCTION OF CLOTHES
SCRIPCENCO A., PASHKEVICH K. FROM LINEAR TO CIRCULAR
67. 265
FASHION: IS IT NEW TREND OR NECESSITY?
БАБИНА Ю. ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ
68. ЭТНОХУДОЖЕСТВЕННОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНТОВ В ОБЛАСТИ 269
ВИЗУАЛЬНЫХ ИСКУССТВ
БЛІНОВА І. ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПІДХОДУ В
69. 274
НАВЧАННІ ДИЗАЙНЕРІВ ІНТЕР’ЄРУ
ГАЛЬЧИНСЬКА О., ПАШКЕВИЧ К., ДОЛІДЗЄ Н. РЕСАЙКЛІНГ-АРТ
70. 278
ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ СУЧАСНИХ ОБ’ЄКТІВ ЛЕНД-АРТУ
ГРИГОРОВА Л. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО
71. 282
ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ДЖЕВАГА Г. ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ SKETCHNOTING У
72. 286
НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
ЄМЕЛЬОВА А. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ
73. 290
ДИЗАЙНЕРІВ ОДЯГУ НА ОСНОВІ НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ
ЖУРАВЕЛЬ-ЗМЄЄВА Л. ТРАДИЦІЙНІ НАРОДНІ МОТИВИ В
74. ТЕКСТИЛЬНИХ ВИРОБАХ СУЧАСНИХ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ 294
УКРАЇНИ
КАСС Б., КОЛОСНІЧЕНКО О., ПАШКЕВИЧ К. СУЧАСНІ
75. ДИЗАЙНЕРСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ АВТОРСЬКИХ 298
КОЛЕКЦІЙ ОДЯГУ
КАСУМОВА Э., МАМЕДОВА Л. ПРИКЛАДНЫЕ ВОПРОСЫ
76. ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ В СИСТЕМЕ ДИЗАЙНЕРСКОГО 301
ОБРАЗОВАНИЯ АЗЕРБАЙДЖАНА
КУРАТОВА М. ДО ДЕЯКИХ ПРОБЛЕМ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З
77. 305
ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ СЕРЕДОВИЩА
МАЗНЄВ Є., ПЕРЕПЕЛИЦЯ Ю., ПЄШКОВА Н. ТЕХНОЛОГІЇ
ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЯК СКЛАДОВІ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ
78. 309
ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ
КОНСТРУКТОРІВ ОДЯГУ
МАЧАЧА Т. ЕТНОСТИЛЬ ЯК ОСНОВА ДИЗАЙН-ПРОЄКТУВАННЯ
79. НОВИХ ВИРОБІВ УЧНЯМИ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ 311
ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
ПАНЬОК Т., ДАЙ ЧЖЕН, ЦЗЮ ДУТІН РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ
80. ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ ЧИННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ 315
МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ
7
____________________________________________________________________
ПАШКЕВИЧ К., ЛЮ ЦЗЯНСІНЬ, МАНДЕБУРА Ф. РОЗРОБКА
81. ОДЯГУ ІЗ СВІТЛОВІДБИВАЮЧИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ДЛЯ 319
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПІШОХОДІВ
ПЕЛИК Л., ОСТАПЧУК О. СИСТЕМА ПРОЕКТУВАННЯ «ASSYST»
82. 322
У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ ПРАТ «ЕДЕЛЬВІКА»
РОШКА-ЧЕБАН Д., АРБУЗ-СПАТАРИ О. МУЗЕЙНАЯ ПРАКТИКА –
83. 325
ФОРМА РАЗВИТИЯ ТВОРЧЕСКОГО ВООБРАЖЕНИЯ СТУДЕНТОВ
САВІЦЬКА О. КОЛЬОРОЗНАВСТВО ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ
84. 329
ФАХІВЦІВ ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
СІЛОГАЄВА В., РОЗУМНА Я. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ
85. 333
ДИСЦИПЛІНИ «ПРОЄКТУВАННЯ У ДИЗАЙНІ СЕРЕДОВИЩА»
ЧУПРІНА Н., ФРОЛОВ І., КОЛОСНІЧЕНКО М.
86. БАГАТОВЕКТОРНІСТЬ ДИЗАЙН-ДІЯЛЬНОСТІ СВІТОВИХ ТА 336
УКРАЇНСЬКИХ ДИЗАЙНЕРСЬКИХ БРЕНДІВ
ЯКОВЕЦЬ І., ЛУГОВСЬКИЙ О., ЧУГАЙ Н. ТАКТИЛЬНІ МАКЕТИ ЯК
87. 340
СКЛАДОВА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИХ ЗАНЯТЬ
Відповідальність за зміст, точність поданих фактів, цитат,

цифр і прізвищ несуть автори матеріалів. Редколегія може не
поділяти світоглядних переконань авторів.
8
____________________________________________________________________
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

У ДИЗАЙНІ
УДК [ 378.6.093:7.012]:001.895
ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ ДІЛЬНОСТІ КАФЕДРИ

ДИЗАЙНУ
КОЛОСНІЧЕНКО Марина, ОВЧАРЕК Володимир

Київський національний університет технологій та дизайну,
Україна
Кафедра дизайну заснована у 1996 році, і за весь період свого

існування постійно удосконалювала відповідно вимог часу напрями
розвитку та методологію підготовки фахівців з дизайну.
З 2014 року кафедру очолює кандидат технічних наук, доцент з
дизайну Овчарек Володимир Євгенович. У цей період проводиться
діяльність з поліпшення кадрового потенціалу шляхом залучення
унікальних фахівців та матеріально-технічного оновлення кафедри.
У теперішній час підготовка фахівців на кафедрі здійснюється зі
спеціальності «022 Дизайн», за спеціалізаціями: «Графічний дизайн»
(фахові спрямування: «фотовідеодизайн», web-дизайн, motion-дизайн)
та «Промисловий дизайн».
На кафедрі працюють 2 доктори наук, 8 кандидатів наук.
Викладачі кафедри є членами творчих спілок і професійних об’єднань:
Національної спілки художників України, Національної спілки
фотохудожників України, Національної спілки кінематографістів України,
9
____________________________________________________________________
Національної спілки журналістів України, Спілки дизайнерів України,
Виставкової федерації України.
Навчання студентів спрямоване на створення творчих продуктів
художнього, рекламного, презентаційного та прикладного характеру.
Зокрема, при розробці поліграфічної, фото- та відеопродукції, web-
сайтів, світлодизайнерських рішень у рекламній та виставковій
діяльності, в івент-індустрії, у різноманітних проектах сучасного
комунікативного дизайну.
Технічна підтримка освітнього процесу здійснюється у
комплексних цифрових середовищах, до складу яких входить
комп’ютерна техніка, фотовідеотехніка, сучасне устаткування для
світлотіньового моделювання спецефектів, сканери та інше. На кафедрі
існують фото- та відеолабораторії, «Музей фотографії КНУТД».
Робота на кафедрі проводиться відповідно сучасних вимог,
виконується на високому методичному, науковому та організаційному
рівні. Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників з графічних
технологій візуально-комунікативних середовищ, виставкової діяльності,
світлодизайну, а також розробниками курсів з режисури зйомки та
монтажу, спеціальних технологій у дизайн-проектуванні, мистецтва
фотографії та інших. За участю студентів створюються поліграфічна
продукція: фотокалендарі, фотокниги та фотокаталоги, які служать
наочними посібниками у поточній навчальній діяльності.
Для іноземних студентів проводяться навчальні заняття
англійською мовою, зокрема, у березні-квітні 2020 року пройшов
апробацію дистанційний курс лекцій доц. Хиневич Руслани Вікторівни
«Перспектива та тіні» для китайських студентів Київського інституту
Технологічного університету Цілу.
Результати наукових досліджень, що проводяться на кафедрі
дизайну у рамках наукового напряму «Художньо-комунікативні аспекти
формування візуального змісту у дизайні засобами інформаційних
технологій» (керівник – д-р пед. наук, проф. Чирчик Сергій Васильович),
відображені у численних матеріалах міжнародних та всеукраїнських
конференцій, престижних нагородах міжнародних художніх виставок та
конкурсів.
Організаційна робота на кафедрі спрямована на забезпечення
умов для:
- професійного розвитку викладачів;
- встановлення ділових зв’язків із закладами освіти, творчими
об’єднаннями і галузевими асоціаціями, науковими установами і
промисловими підприємствами;
- впровадження результатів освітньої та наукової діяльності;
- профорієнтаційної роботи;
- проведення заходів щодо підвищення духовного та культурно-
освітнього рівня студентської молоді,
- участі у конкурсах, виставках, пленерах, тощо.
старших курсів.
10
____________________________________________________________________
Традиційно успішною виявилась участь студентів кафедри

дизайну у V-му Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів про
моду (Fashion Film Festival - 2019). У лютому поточного року четверо
відеографів стали лауреатами конкурсу і отримали високі нагороди за
створені ними документальні та анімаційні фільми.
Яскравою візитівкою кафедри дизайну вже десять років поспіль є
щорічний Міжнародний студентський фотоконкурс «Гаряча Крига».
Авторитетне міжнародне журі серед 90 учасників Десятого
міжнародного фотоконкурсу визнало переможцями шістьох студентів
кафедри дизайну.
Викладачі і студенти постійно беруть участь у найбільших
вітчизняних спеціалізованих виставках: Kyiv Fashion, Leather and Shoes,
Baby Expo, Innovation Market, «Київський Міжнародний
телерадіоярмарок», виступають співорганізаторами і учасниками
виставкових заходів як в Україні, так і за її межами.
Важливе значення приділяється практиці студентів, які проходять
її на провідних вітчизняних виробничих підприємствах, у
всесвітньовідомих закладах науки, культури та мистецтва, а саме: в
Інституті фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, у
найбільшій у Східній Європі групи компаній повного спектру послуг у
сфері кіно- і телепродакшна – FILM.UA Group, у Національному
заповіднику «Софія Київська»,
у Національному музеї народної архітектури та побуту України
«Пирогово», у Національному Києво-Печерському історико-культурному
заповіднику, у Національному Ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН
України.
Завдяки спонсорській допомозі всесвітньовідомого фотомайстра,
Почесного доктора Київського національного університету технологій та
дизайну, професора Херш Чадха, кращі студенти мали можливість
стажуватись у Кенії, Киргизстані, Мальті, Об’єднаних Арабських
Еміратах. Підтримуються творчі зв’язки з вітчизняними і зарубіжними
дизайнерськими школами Азербайджану, Білорусі, Молдови,
Об’єднаних Арабських Еміратів, Польщі. На запрошення керівництва
зарубіжних навчальних закладів викладачі кафедри проводили заняття
у Білорусі (Гродненський державний університет ім. Янки Купала, м.
Гродно) та Киргизстані (Американський університет у Центральній Азії,
м. Бишкек).
На кафедрі дизайну успішно розвиваються перспективні
напрями: «Виставковий дизайн» – у співпраці з провідними
вітчизняними виставковими компаніями, членами Виставкової
федерації України та «Світлодизайн» – за підтримки Асоціації
виробників світлодіодної техніки.
11
____________________________________________________________________
Всі напрями діяльності на кафедрі як традиційні, так і нові
розвиваються при системній взаємодії студентів різних освітніх програм,
що досягається взаємоузгодженням методичного, наукового та
організаційного забезпечення освітнього процесу. Такий комплексний
підхід до підготовки студентів дозволяє готувати конкурентоспроможних
спеціалістів, які володіють компетенціями не тільки з обраного фаху,
але й суміжними знаннями та навичками.
Кафедра дизайну реалізує певні напрями стратегії комплексного
плану розвитку дизайну у нашому університеті під керівництвом та за
підтримки беззмінного декана факультету дизайну Колосніченко Марини
Вікторівни.
Контакти кафедри дизайну:

http://knutd.edu.ua/university/faculties/design/designd/,
http://www.knutd-kd.kiev.sch.in.ua/,
https://www.facebook.com/KD.kafedradesign/,
e-mail: kd@knutd.edu.ua, тел. +380 44 256 84 79 (77).
12
____________________________________________________________________
УДК 7.012:004=111
THE SHARE OF DIGITAL AND CLASSICAL IN THE

BASICS OF DESIGN
ŠUCH Dušan
Arts Faculty, Technical university of Košice, Slovac republic.
dusan.such@tuke.sk
The digitization of full-time education requires not only a re-evaluation

of traditional software (communication) and hardware (technical) equipment,
but above all a change in the philosophy of approach to teaching
(communication) with respect to the current student with his / her
capabilities, digital skills, computer and electronic equipment, changed way
of thinking and personal communication. Current teaching also reflects the
paradigm of the consumer-teacher relationship between the teacher and the
student. The paper responds to these facts with a comprehensive
methodological approach in the studio subject of design basics.
Key words: digital, design, education, methodology
INTRODUCTION
We live in a time of growing complexity and "intelligence" of products,
revolutionary, technical and technological improvement not only of high-tech
production technologies and everyday objects, but also of changes in
communication schemes, especially centuries-old "personality" education
methodology. For hundreds of years, a human being equally physiologically
and psychologically equipped is rolled by electronic computer intelligent
systems, integrated in all possible areas of life and work. Systems of
digitization of education are gradually taking on a massive dimension of
application. The production of intelligent electronic devices (smartphones)
and the constant increase in their use necessitate new patterns of
perception and communication of natural, technical and artistic knowledge
and experience of man as well as ways of communicating with them, which
indirectly requires changes in the approach to design design teaching.
PURPOSE
These changes, including the digitization of full-time education,
require not only a reassessment of traditional software (communication) and
hardware (technical) equipment, but above all a change in the philosophy of
learning to communicate with the current student with his or her capabilities,
digital skills, computer and electronic equipment as well as a changed way
of thinking and personal communication. Current teaching also reflects the
paradigm of the consumer-teacher relationship between the teacher and the
student.
13
____________________________________________________________________
RESULTS AND DISCUSSION

Design
A good design is good if it is good as a finished design. If it is not
done, no one needs it. And nothing is worse than a design that no one
needs. On the basis of design, we practice to prevent it from happening. At
every step from finding ideas to presenting ideas, we fully exploit the
potential of students (mastering digital skills). Every day new knowledge
(social networks, internet, technical and technological information on blogs,
You-tube, social networks ...), new opinion search (blogs), every day
drawings (3D modeling, 2D sketchbook). Every week fresh briefing, every
week new reflections, every week a compelling video presentation. To get
the best results quickly, not to cross, to rely solely on SEBA ..., and all that
comes to mind. Exertion and fun.
The ideal division of the consultation is: Wednesday briefing weekly
tasks, Friday presentation of weekly work. During the 13 weeks of the
semester, the student completes and absorbs the basics of design work in
the range of:
• research and reasoning on why the customer wants a new product,
while the student uses his or her own and mediated surveys, in particular in
the form of metadata, web questionnaires and blogs.
• After accepting the topic object, the student discusses the technical
principle of the functioning of an existing similar product, the patterns of use
and suggests an economically acceptable price level (social aspects).
• Creates sketches in the fluctuation phase to generate original ideas
in an optimal number of 30 concepts.
• After a video conference face-to-face consultation with the team and
the teacher, he will create a consolidated concept in various variants of the
“heavy to toy” shape based on the presentation.
• After a video conference consultation with the team and the lecturer
on the basis of the presentation will create a technical elaboration of the
selected variant and propose technological principles of industrial production
and a specific precise procedure for the production of the dummy or
prototype.
• Production of a dummy or prototype.
• Design and realization of the presentation of the design object,
(instructions for use, adjustment, packaging, display, poster ..
• Evaluation and comparison of results achieved with the team and
the market level of similar products.
Historical and current market research and design analysis
On the Internet, but also in analog media, the student evaluates
historical (vertical) and existing / horizontal) generally accessible information
from a potential consumer, manufacturer and designer ... all in areas such
as: market, retailer, customer, technology, materials, trends and paradigms.
14
____________________________________________________________________
The results of the analyzes are:
• Understanding user requirements, habits and expectations.
Formulating potential design ideas in contextual observation and using
techniques: interview, questionnaire and behavioral simulation.
• Understanding of lifestyle - market - technological trends by analysis
of professional information sources and their contexts presented as a video
presentation.
• Development of similar products from their inception to present
complex structure of similar products on the current market presented as a
video presentation.
Introducing 30 design concepts
The philosophy of concepts is to express a specific or at least
narrative aspect in the design of a design, such as: maximum security,
economic, marketing, ecological, logical, emotional, entertaining context .... :
• SCIENCE - LOGIC
• ART - AESTHETICS
• POLICY - ETHICS
It is important for the designer that, besides the useful ones, his
things are especially beautiful, eg. in terms of Kant's definitions beautiful in
his work "Criticism of Judgment" where he talks about 4 beautiful definitions:
• Beautiful is what you like without arousing interest.
• Beautiful is what everyone likes without concept.
• Beauty is a form of purposefulness of an object, as long as it is
perceived in it without an idea of purpose.
• Beautiful is what is recognized without being conceived as an object
of inner enjoyment.
From the psychological point of view, we support three characteristics
characterizing the student's creative process:
• originality.
• Flexibility.
• elaboration.
During the consultations it is not necessary to startle the student, but
to motivate him / her to think about it, to help him / her to determine the
principle of functioning, main function, auxiliary functions and ways of
securing them. 1, ideas to evaluate and try to formulate a concrete main idea
of the solution (philosophy - what I want to say, convey, emphasize, eg:
consistency, harmony, well-being, contrast, philosophy, ergonomics,
modularity, universality, unpretentiousness, logic, clarity, technology) ,
technical solutions, materials, perfection, modernity, ecology, social status,
function ... or even joy, dignity, prestige, modesty, ... or speed, lightness,
airiness, stability, ... or something other than dignity, reliability, precision,
accuracy, femininity, trust, well-being, safety, ...) and then the student
already needs the solved subject - to sketch, analyze, think, technically solve
and present the problem from this aspect.
Design is experimenting with the context (what the product wants to
say indirectly) and the sensation it creates in the perceiver. For students,
15
____________________________________________________________________
sensitivity is built as a central concept, such as life philosophy, sensitivity to
problem, sensitivity to people, nature and surroundings, sensitivity to shape,
color, .... E.g. Ecology is not only in the smokestacks, but above all about the
sensitivity of each person to nature and the preservation of life separately
and all together. Sensitivity as the ability to conceive the composition, to
understand the loaded, to understand the sketched. The inspiration for
design is in various areas not only of art, but also in philosophy, history,
nature (bionics), natural and technical sciences (high-tech) and especially in
man. Design is like a recipe, sometimes more art, sometimes more function
or science, but the most important is the benefit, idea, idea, message that
the designer communicates to a group of people in an aesthetically
appropriate and environmentally friendly way. Finding inspiration and stimuli
through the world-wide Internet network plays a vital role here.
It is extremely important to be able to present your idea in a clean,
simple and illustrative way. A successful presentation is usually more
important and convinces more than a brilliant idea.
The design is also about the formal side. The presentation area is
one of the most traditionally developing areas of design digitization. In this
phase of teaching, we can evaluate primarily the originality and flexibility of
students. Formal aspects of students' ability to present and communicate
their thoughts and ideas are also mapped in the development of concepts.
The sketches produced as digitized, or ultimately scanned, edited and
digitized for the needs of a video conference presentation in consultation,
document both the craft and digital skills of the students. For their
equalization are used various types of commercial and open source
sketching, drawing, modeling, visualization and animation programs.
Consolidated concept
At the stage of the consolidated project, the student demonstrates the
ability to think unconventionally, creatively and independently and to show
how he / she can express, transmit, convey, present his / her ideas to the
environment (manufacturer, customer, public).
In the proposals, the student needs to document the ability to express
perfection, illusion and loyalty, responsibility, rightness, clarity, timelessness
of his chosen design alternative.
The mission of design at this stage is to seek the consistency of
shapes, forms, colors and product graphics with the function and
anthropological (dimensional) and psychological characteristics of man by
creatively finding principally new solutions and their combinations to improve
existing functions or formulate new functions not yet known.
Design as an art discipline mainly deals with compositional
components and thus determines the shape, color, texture, structure and
invoice of the product and their mutual consistency.
Creating design as an artistic composition is working with the basic
elements of the composition: points, lines, surfaces and space, relations
between them and relations to the environment, their basic characteristics
and psychological influence must be known by the designer. These
16
____________________________________________________________________
relationships then determine calm and tension, dynamics and stability,
meter, rhythm, scale and size (colossal), contrast and nuances, symmetry
and asymmetry, module, segmentation, dominance and accent, harmony
and proportions of the final design. By means of these means, the designer,
like the composer, in his work achieves the expression of his own feelings as
a reflection in the feelings of the sensitive perceiver of his design.
Since the work of a designer is often the work of the inventor, some
criteria for making a positive decision on the fulfillment of the condition of
inventive activity - which the invention is:
The invention consists in applying a known solution in a non-trivial
manner, e.g. a known working method used for another purpose where it
produces a surprising effect
• the invention overcomes technical prejudice by departing from a
trend which has hitherto indicated the state of the art in the art
• The invention solves a technical problem that experts have long
tried to solve and satisfies a long felt need
The invention is based on a series of visibly easy steps consisting of
known measures. If the average practitioner is able to use only two or three
steps of the process, a solution exceeding this number is the result of the
inventive activity
Negative criteria leading to the conclusion of a lack of inventive
activity - which the invention is not:
Simple extrapolation based on the prior art without surprising effect,
• consists of a simple selection of several equivalent known
alternatives,
It consists of known features arranged side by side without a
surprising technical effect and without a single common inventive idea.
Formally, the student's ability to create virtual 3D models and then
process them into photo-realistic visualization or animation is extremely
helpful at this stage.
Technical development
The preparedness of students in the field of technical elaboration is
fundamentally individual and depends on the type and level of secondary
school and therefore it is more about results, motivation and mutual
collective but also individual education of students in technical design
(materials, technology and design).
Formally, even at this stage, the student's ability to create and
visualize virtual 3D models in any modeling program (Blender, Rhinoceros,
Sketch-up ...) with subsequent 3D printing is helpful. However, more
demanding CAD, CAM or ergonomic analysis programs are also beneficial.
Of course, knowledge of these digital skills is extremely rare at this stage of
education. Digital design preparation for rapid prototyping is becoming
increasingly important and more common, helping to verify technical detail.
In this area we mainly use 3D printing, laser cutting and CNC milling in
specific materials.
17
____________________________________________________________________
Presentation
The presentation of the created works is diverse and gradual. It
ranges from sketches (pencil, ink, crayons, mixed techniques, drawing with a
marker, pastel, digital sketches ...), technical drawings, through an illustrative
or functional working model (from cardboard, balsa, wood, polystyrene,
foamed materials, etc.) to virtual model: rendering, animation and
presentation functional model or prototype (made of materials identical or
optically identical to the real final material of the product.
It is appropriate for students to present in their presentation a certain
spectrum of designs and basic philosophy by descriptive sketches, so-
called. documentation and then create a spatial model of material that most
accurately depicts the entire design or individual aspects of the design. Even
at this stage, it is extremely useful to use technologies such as 3D printing,
laser cutting and CNC milling.
Color solutions or other variants of the layout should be accompanied
by a realistic photo presentation on the posters. It is good if all forms of
presentation of the proposal have some guiding uniform characteristic
feature (see compositional components), which optically integrates them into
one whole (to realize what this belongs to).
The student should present the product, if possible, also in the
instruction manual, in a sign and symbolic visual representation, in the
context of explaining its utility-functional characteristics to the consumer.
Overall, the student in the field of presentation is responsible for:
• Presentation, visualized and exposed subject
• The quality of presentation of posters and design models
• Accuracy and clarity of content
• Feasibility of the presentation in terms of procedures and costs
• Ecological concept
Evaluation and comparison of results
It is important that the student feels the importance of the efficiency of
the effort to achieve results in design design. We provide such feedback in
three ways:
• assessment of the student at the end of the semester in the
framework of the public presentation of the semester work before the
commission and the result marking,
• self-assessment with the possibility of confrontation with the teacher
based on the scoreboard
• comparative assessment by the team, when each student compiles
the order of their colleagues' work and the teacher then summarizes these
assessments and presents them with commentary.
The achieved quality of semestral works is evaluated according to the
following criteria:
• Design - innovation, aesthetics, clarity, ergonomics.
• Technology - usability and functionality.
• User quality - user benefit.
18
____________________________________________________________________
One has to be the starting point and the aim of the basic idea of the
product and therefore other professional aspects are evaluated:
• a thorough analysis of assumptions,
• social and social acceptance of the main idea,
• Content clarity
• feasibility in terms of procedures and costs;
• ecological concept,
• Quality of presentation and design models.
The evaluation is based on interdisciplinary evaluation of different
areas using system analysis methodologies such as pairwise comparisons,
morphological methods, pragmatic differential and criterion evaluation
through value analysis.
a. Topic specification, problem recognition,
- defining the problem:
- severity of the problem, complexity of the problem
- quality of problem analysis, recognition of problem dynamics
- completeness of the problem recognition
- formulation of the problem.
b. Draft concepts:
- content and content structure
- the innovative level of the concept
- the coherence of the concept
- the completeness of the solution in relation to the complexity of the
problem
- consideration of contexts
c. Concept enforcement:
- context: content / form of solution, semantics of the proposal
- innovativeness of the proposal
- visual impression, peculiarity of action
- shape coherence, product architecture
- color solutions, textures, typography
- ergonomics, ecology, humanity, clarity, accessibility.
d. Realization and presentation:
- functional principle
- choice of materials and technologies
- functional and moral durability
- model
- the panels submitted
- presentation and choice of means of communication
CONCLUSIONS
The outline of the possible influence of the pedagogue in the subject
of design basics on the student is an extensive and multidisciplinary area. It
is neither easy nor clear to move around. Not only from the point of view of
design theory, but also in my opinion, there is a wide range of possibilities
for the student to be influenced and motivated in this subject, especially if we
19
____________________________________________________________________
do not confine ourselves to strict rational laws, criteria and perception in one
sense; shape, color, but let us consider functionally unbound philosophical,
psychological, narrative reflections on a complex of product properties
(shape, texture, structure, color, context, surroundings, ... in relation, ... in
relation to the consumer). In such a wide diapazon of possible content and
forms, the era of computerization provides a wide repertoire of digital
capabilities that must suitably match the craftsmanship and student needs in
accordance with the requirements of the "Fundamentals of Design" syllabus.
REFERENCES
1. Bella M. Universal Design Methods, 100 Ways to Research
Complex Problems, Develop Innovative Ideas, and Design Effective
Solutions, Rockport Publisher, Inc., 2012.
2. Gerstbach 2017. I. 77 Tools for Design Thinker, Insider-Tipps aus
der Design-ThinkingPraxis, Gabal Verlag, ISBN 978-3-86936-805-4
3. Heufler 2016. G. Design Basics, Product Idea, Niggli.
4. Lidwell W. Universal design principles, 125 ways to enhance
usability, influence perception, increase appeal, make better design
decisions, and teach through design. Rockport Publisher, Inc.,
2010.
5. Maser S. Zur philosophie gestalterischer problem. Band 1, BUGH
Wuppertal. 1998.
6. Weinschenk S. 100 more designer needs to know about people,
New Riders. 2016.
7. Heimann M. Wie Design wirkt, Psychologische Prinzipien
erfolgreicher Gestaltung, Rheinwer Design. 2017.
8. Waeger M. Grafik und Gestaltung, das umfassende Handbuch,
Rheinwer Design. 2016.
20
____________________________________________________________________
УДК 004.73
FEATURES OF NEGATIVE SPACE IN THE DESIGN OF

MOBILE APPLICATION
DUBRIVNA Antonina, DUBRIVNYI Petro

Kyiv National University of Technologies and Design, Ukraine
In the paper was analyzed the possibility of using "negative space" in

the designing for mobile application. It is emphasized the relevance of this
compositional method that optimizes of the transmission and reception of
information. It was determined the benefits that contributed to increasing the
functionality and expression of artistic characteristics of the design project.
Key words: functionality, space, visual perception, user, designing.
INTRODUCTION
At the current stage of the development of digital technologies, the
issue of quality interactive exchange of information resources is relevant. It
actualizes design methods and means, adequately provide specific requests
of users of our time. Mobile application design is becoming a more and more
popular sphere of design. It combines aesthetically functional aspects of the
creation of accessible visual and text content with an understanding of
space-time peculiarities of real existence. It operates with economic and
marketing means to create adequate socio-cultural communication.
PURPOSE
The trend of functionalism in approaches to the design of mobile
applications dictates methods and solutions, actualizes stylistic trends that
are consistent with the needs of modern society. The need to draw the
user's attention to the main element of information determines the use of
strategies in stylistics, which allows achieving maximum effect. In this
context, the "negative space" as a method of design work on the
construction of a composition of a mobile application has available
advantages.
Proper use of "negative space" significantly optimizes the user's
experience in perceiving content. The balance between elements of the
compositional space directly affects the effectiveness of the page or
interface typography. It has a positive effect on branding. In some graphic
design elements (e.g., logos), designers provide an appropriate amount of
"negative space" around the object to make the perception more
comfortable. If these features are not taken into account, it reduces the
quality of the visual form. Also, "negative space" affects the design stylistics,
forms the character of a mobile application. A sufficient amount of "negative
21
____________________________________________________________________
space" improves the visual hierarchy, and allows users to focus on crucial
elements, optimizes the attention factor [2]. As a result, "negative space"
affects the visual perception of text and graphics content and improves
navigation.
One of the strengths of the specified design reception of mobile
applications is that the minimalism of the solution in interface design
increases the attention of users. Pages are not overloaded, and all present
elements are focused on the necessary information, increases the
functionality of the application. As a rule, designers do not use a
considerable quantity of visual images, but those which are used, very
informative and appreciable. Searching for such images takes much time.
However, by carefully selecting them, it can be created the desired image.
Visual forms must conform to the principles of minimalism. Otherwise, they
can destroy the entire created effect. Also, it should be noted that designers
use contrast when choosing colors, shapes, and arrangement of elements,
one of the most reliable tools to help achieve maximum expressiveness.
In the interface design of mobile applications, "negative space" is an
essential factor of high usability and interface management. We emphasize
that the concept of "negative space" and "white space" are the same. The
term "white space" comes from the design of printing since the days when
pages are predominantly white. So, the white space was all around, between
and inside letters or symbols, as well as around illustrations. The term has
nothing to do with white but refers to an empty space, not color. The term
"negative space" comes from photography: in a photo, it defines positive
space (objects that attract attention) and negative space (background).
"Negative space" in web design should not be just white. It can be any color,
texture, even pattern or background image.
Thus, too many elements without enough space significantly increase
the level of distraction: overloaded with information and interactive elements,
most of which they do not need [1]. Users will have to make an effort to find
what they need. With this, the notion of "negative space" should be given
adequate meaning. "Negative space" is a zone of the layout that remains
empty. It can be not only around objects that placed in the layout but also
between them and inside them. Because of this, white space is an
appropriate design element that has a significant influence on the positive
experience of users.
Based on the above, let us highlight the benefits of using "negative
space" in the design of mobile applications:
– the level of psychological perception of the interface by the user is
improved;
– conditional links are formed between the elements of the
composition, focusing on the user and usability;
– promotes compositional balance in the design of the interface
space;
– sets the user's focus on the principal elements and reduces
distractions;
22
____________________________________________________________________
– enhances the aesthetic characteristics of the artistic style, adding
elegance and sophistication.
"Negative space" defines the boundaries of objects, creates the
necessary links between them, and forms a high visual efficiency. In solving
artistic and functional problems in the design of mobile applications,
"negative space" is an essential factor in high interface navigation. Without
sufficient space between the elements of the composition, the degree of
perception of the mobile application content decreases, and users risk
missing what they need. Thus, an adequate amount of "negative space"
solves this and makes the process of mobile app content consumption more
natural.
CONCLUSIONS
Defined that "negative space" refers to effective aesthetically functional
techniques of the design. It is emphasized that the usage of "negative
space" in mobile applications meets the general minimalistic tendencies that
exist in modern design. It leads to the use of stylistic strategies that enhance
the user's attention. Thus, many advantages of the use of "negative space",
which optimizes the broadcasting of information, improve the degree of
perception of content and enhance the expressiveness of artistic
characteristics of the design project, are highlighted.
REFERENCES
1. Вроблевски Л. Сначала мобильные! Москва: Изд-во Манн,
Иванов и Фербер, 2012. 176 стр.
2. Walter A. Designing for Emotion. A Book Apart LLC. 2011. 98 p.
ДУБРІВНА А., ДУБРІВНИЙ П.

ОСОБЛИВОСТІ НЕГАТИВНОГО ПРОСТОРУ В ДИЗАЙНІ
МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ
Проаналізовано можливості використання негативного
простору у проектній роботі над мобільними додатками. Підкреслено
актуальність цього композиційного прийому, що оптимізує
трансляцію та сприймання інформації. Визначено переваги, що
сприяють посиленню функціональності та виразності художніх
характеристик дизайну-проекту.
Ключові слова: функціональність, простір, візуальне
сприйняття, користувач, проектування.
23
____________________________________________________________________
УДК 75.056.012=111
DYNAMICS AS A MAIN DESIGN-IDEA IN THE

MODERN ILLUSTRATION
KOLISNYK Oleksandra, HOVHANNISYAN Solomiya, KRETOVA
Oleksandra
Kolisnyk.ov@knutd.edu.ua
We analyze features of the design of modern illustrations, which is

manifested in giving the characteristics of maximum dynamics to the
character. This work marks the aspects that affect the image of the dynamic
of the characters. It reveals the role of references and gestural thumbnails in
the creation of dynamic poses. It indicates influence of the style and line
work on the overall dynamics and mood of the illustration.
Key words: illustration, design, character dynamics, reference,
gestural thumbnails, line work.
INTRODUCTION
All kind of drawings appear as a part of visual art that are formed by
an artist who has expertise to use various drawing instruments and
techniques to mark two-dimensional medium. Such drawings influence
people of any age group and increase the curiosity of artists to enhance the
artwork further. The present article concentrates on dynamics evident in
mentioned drawings which helps full picture to pop. There are many ways to
bring dynamics to the image like the different interesting perspectives, frozen
moment of action, high detailing of the image and so on. But we concentrate
our attention particularly on the idea of dynamics as the character in the
modern illustrations.
FORMULATION OF THE PROBLEM
Determination of factors contributing to the more dynamic depiction of
the character in the illustration is an actual problem. Understanding and
using these factors will allow artists to create harmonious and dynamic
images with distinct sense of movement and momentum that will stand out
among analogues while looking livelier and more attractive to the viewer.
BASIC RESULTS
For an artist there is one sure way to destroy an active and energetic
drawing: to create a beautiful and dynamic environment with the character
that stands simply straight there. In this case general dynamics of the full
illustration can be ruined. The reason is that in the most cases the character
is a key figure of the picture and it concentrates all the attention on itself. So,
24
____________________________________________________________________
it’s important to find out how to draw a realistic but dynamic character
without neglecting the rules of anatomy.
The most common thing for artists is to use reference for their
illustrations. Reference is an image that picture some pose or facial
expression which artist can use when they create illustration to better
understand how particular parts of human body moves. It’s important to not
actually copy reference, but use it as a guide. The key to creating a dynamic
pose from a model or photo is being comfortable pushing, stretching and
moving bits around to make the drawing say what you want [2].
It is quite difficult to create dynamic and interesting artwork without an
ability to quickly capture the pose. Artists often overcome this difficulty by
drawing a lot of fast sketches of characters in dynamic poses and also by
learning how to capture the motion on the paper. It’s important to understand
that gesture drawing doesn’t always involve explosive and exciting poses.
Even some stationary poses can look dynamic. The best gesture drawing
does not fail to capture the rhythm, flow of an action and motion [4].
During the initial sketch stage, a figure can become flat or stiff, taking
away from the dynamic energy and storytelling that an artist wants to create.
Some common situations that can cause this include lack of depth,
inaccurate perspective or foreshortening, a non-dynamic camera angle, and
a pose that's not based on the beginning or ending of an action [5].
Very often in this case a stiff non-dynamic pose can be turned in
more flowy and dynamic by creating gestural thumbnails beforehand.
Therefore, working on top of a chosen gestural thumbnail with cylinders,
blocks, volumes and perspective can increase the overall dynamics of a
picture. Not to mention that all drawn thumbnails are a great practice as well,
which also increase artists ability to quickly draw different and dynamic
poses.
Also for illustrator is important to decide how cartoony they want to
get with the illustration and by that mean what aspect of the model they want
to communicate – personality trait, physical feature, particular motion and so
on. Only then they try to tell story with the pose they decided to do.
Technique and varying line weight can go a long way, but the
foundation of a vibrant figure drawing is a descriptive gesture [2]. It’s
important for artist to stay loose, experiment and have a clear center line of
the character before adding in the limbs.
One of the key aspects of making a good sketch is to use fast, simple
strokes to try out different ways of bending and stretching the body of
character and also don`t forget to try out options until finding a pose that
works for the general theme of the illustration.
As with the gesture and structure, artists can push the character of
the drawing by using thematically appropriate line work. An angry bouncer
for example might be drawn with short, straight, hard strokes. A drunk man
stooped over a bar could be drawn with wavy, slightly disconnected lines.
25
____________________________________________________________________
CONCLUSION
This work defines factors that contribute to the dynamic of the
character and its impact on the overall illustration. It formulates the main
aspects that influence the overall dynamics and brings illustration to life
keeping characters lively, fresh, and interesting. It also systematizes ways to
create harmonious and interesting images with distinct sense of movement,
dynamic and unique characters; it establishes that dynamically drawn body
posture can be quite evocative of the character’s personality, psychology,
and emotion.
LITERATURE
1. Dynamic illustration tips? ConceptArt.org: веб- т. URL:
http://www.conceptart.org (дата звернення: 07.02.2020).
2. How to create dynamic drawings from reference. Creative Bloq:
веб- т. URL: https://www.creativebloq.com (дата звернення:
07.02.2020).
3. Drawing Basics: How to Draw Dynamic Heads. Artists Network:
веб- т. URL: https://www.artistsnetwork.com (дата звернення:
07.02.2020).
4. FOLLOW THE BEST GUIDELINES TO DRAW THE DYNAMIC
POSES. District Art Gallery: веб- т. URL:
http://www.districtartgallery.com (дата звернення: 11.02.2020).
5. Make your drawings more dynamic. Creative Bloq: веб- т.
URL: https: //www.creativebloq.com (дата звернення: 11.02.2020).
6. How to Draw More Dynamic Poses: Tips for Fluid Gesture Drawing.
Syn Studio: веб- т. URL: https://blog.synstudio.ca (дата
звернення: 11.02.2020).
КОЛІСНИК О., ОГАНЕСЯН С., КРЕТОВА О.

ДИНАМІКА ЯК ОСНОВНА ДИЗАЙН-ІДЕЯ В СУЧАСНІЙ
ІЛЮСТРАЦІЇ
Аналізуються особливості дизайн-проектування сучасних
ілюстрацій, що проявляється у наданні персонажу характеристик
максимальної динаміки. Відзначаються аспекти, що впливають на
зображення динамічності персонажів. Розкрита роль референсів та
жестових замальовок при створенні динамічних поз. Зазначено вплив
стилістики та контуру на загальну динаміку й настрій ілюстрації.
Ключові слова: ілюстрація, дизайн, динаміка персонажа,
референс, жестові замальовки, контур.
26
____________________________________________________________________
УДК 7.012:003.332.5
ІСЛАМСЬКА КАЛІГРАФІЯ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНА

ТВОРЧА ПРАКТИКА
АЗЗААРI Алі
Київський національний університет технологій та дизайну, Україна
azzaari256@gmail.com
Досліджується ісламська каліграфія – важлива частина

мусульманської культури та мистецтва, що є актуальною у наш час
як основа у практиці сучасного графічного дизайну.
Ключові слова: культура ісламу, мистецтво, арабське письмо,
ісламська каліграфія, дизайн.
ВСТУП
Ключовим елементом ісламської культури, її невід'ємною
частиною є арабське письмо, каліграфія. Під ісламською (арабською)
каліграфією розуміють мистецтво зображення слова, яке в арабських
країнах розвинулося як форма мистецтва і впродовж століть набуло
рівня довершеності. Відтак, серед інших видів ісламського мистецтва
каліграфію розглядають як прояв людського духовного начала у його
найкращих виразах високих прагнень, краси думки, багатства
внутрішнього світу людини. Знання та володіння каліграфією в країнах
ісламу є показником освіченості, обізнаності, духовної зрілості людини.
Саме тому мусульмани починають навчатися каліграфії з перших класів
початкової школи. Ще більше уваги їй приділяють в медресе - духовних
училищах, де навчаються майбутні мусульманські релігійні діячі.
Натомість, каліграфія залишається особливим видом мистецтва, яким
цілковито володіють лише спеціалісти-знавці численних зразків
арабських почерків, креслень, декору. Віртуози ісламської каліграфії
мають професійну назву хаттати. Їхні твори, будучи справжніми
шедеврами декоративного мистецтва, часто є предметами
колекціонування і займають у колекціях поціновувачів місце поряд із
картинами західних майстрів графіки, живопису і скульптури.
Феномен ісламської каліграфії пояснюється тим, що на відміну
від європейської системи письма, де каліграфія поступово втрачала
своє значення, в мусульманській культурі вона продовжувала
залишатися важливою та особливо шанованою. Причин щодо такого
історичного місця каліграфії в мусульманській культурі називають
декілька. Однією з найважливіших вважають те, що природа арабського
письма є рукотворною і практично не пристосованою до друку. В
арабському світі перехід до друкованої книги відбувався довше, ніж у
27
____________________________________________________________________
Європі: знадобилося кілька століть, щоб зʼявилася друкована книга,
однак, навіть за її стабільного входження у побут, в арабському світі
віддавали та віддають перевагу саме мистецьки створеному рукопису.
Про це свідчать і письмові документи, і художні твори. За допомогою
арабської каліграфії створюють копії Корану, важливі договори, угоди,
приписи. З іншого боку, каліграфія входить у декор багатьох художніх
речей. Каліграфія прикрашає архітектурні споруди — громадські будівлі
та мечеті, меморіальні памʼятники, зокрема, надмогильні плити.
Каліграфія прикрашає аверс та реверс багатьох арабських монет.
Вишуканий ісламський напис доречно виглядає у розписі порцеляни, в
оформленні текстилю, тканин, килимів. В сучасних умовах ісламська
каліграфія отримала нове життя у нових художніх практиках, в тому
числі веб-дизайні.
Ісламська каліграфія завжди викликала увагу дослідників. У
численних публікаціях розглядаються історичні зразки, увічнені у
вигляді архітектурного декору, текстів книг та документів. Найчастіше
автори прагнуть розкрити особливості каліграфії – її функціональність,
внутрішній ритм, симетрію напису, а також риси стилю, технології його
створення тощо [1].
Мистецький аспект каліграфії розглядали зарубіжні автори, серед
яких В.Козак, К.Собук, М.Кумова. Їхні дослідження носять характер від
моменту появи арабської каліграфії і до сьогодення [1; 2; 3]. Особливо
цінними є матеріали щодо дослідження умов та тенденцій, які
сформували школи каліграфії в процесі її становлення та розвитку [1].
В Україні ісламська в’язь, що являє собою вишукане
переплетення букв арабської абетки, знайшла не лише поціновувачів, а
й тих, хто прагне оволодіти майстерністю каліграфічного письма [4].
В цілому, попри значну кількість публікацій, присвячених
каліграфії, залишається недостатньо висвітленими питання осмислення
даного явища в сучасних умовах, в тому числі в аспекті розвитку нових
технологій.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
На основі перегляду письмових джерел, аналізу історичного
розвитку мистецтва каліграфії в країнах ісламу, виявити сучасний стан
вивчення каліграфії як творчої діяльності, її традиції та властивості.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
На основі проведених досліджень можна узагальнити уявлення
про історію розвитку ісламської каліграфії та її сучасний стан. Так,
традиційне ісламське мистецтво має в основі багату творчу практику,
яка впродовж століть виробила оригінальні форми, стилі, композиції,
здатні донести до глядача ідеї та традиції цього мистецтва. Такі знання
є актуальними не лише щодо історії ісламського мистецтва, а й щодо
сучасних художніх запитів, зокрема практики дизайну.
Одним із основоположних та фундаментальних засад мистецтва
каліграфії є причетність цього виду творчості до ісламської релігії. У
цілому, Коран, який є світоглядно-нормативною книгою мусульман, не
28
____________________________________________________________________
забороняє зображення людей та тварин на малюнках, хоча такі
зображення мають специфіку – вони мають бути відтворені як сума
арабських літер, переплетена у щось на зразок контурів людини або
тварини. На момент поширення ісламу існували світоглядні уявлення,
які забороняли притаманні образотворчому мистецтву прагнення
втілювати людиноподібні образи, а разом з тим, весь тваринний світ. Ці
уявлення були успадковані, переосмислені та вкорінені в ісламі як
світоглядно-смислові підходи до мистецтва. Головним чином заборона
на зображення живих істот пояснювалася пересторогами щодо
можливого поклоніння таким зображенням. Ісламське право забороняло
створення подібних образів, проголосивши, що художник, який
насмілиться переступили релігійні приписи, підпаде під прокляття і
отримає покарання в Судний день. Обмеження в образотворчих
елементах спричинило появу орнаменту, а також каліграфії, яка багато
у чому підкоряється правилам орнаментального мистецтва.
В мусульманських країнах каліграфія шанується як мистецтво
«краси письма», «краси літери». Впродовж багатьох століть їхнім
виразником вважався почерк куфі (‫)ال كوف ي‬, котрому притаманні
прямолінійні геометричні «виважені» літери. До ХІІ ст. почерк куфі
застосовувався для написання сур Священного Корану: каліграфія
ритмічно підпорядкована розміреному ритму їхнього читання та зовні
виражає зміст священної книги, адже суть Корана полягає у передачі
пророцтв Аллаха його посланцем Мухамедом, місією якого саме було
поширення мусульманства. Каліграфія, таким чином, була засобом
розповсюдження змісту «божественого послання», утіленого у
Священному Корані.
Як одна із форм зображувальної творчості, каліграфія утілила в
собі високі мистецькі риси. Творче начало робить її привабливою для
художників-графіків і в наш час. Залишаючись мистецтвом «красивого
креслення», «правильного формування символів», «впорядкування
елементів», «гармонії пропорцій» каліграфія є підгрунтям для
винайдення нових графічних стилів. Проте, шість стилів або почерків є
незмінними, канонічними. Це: насх – стиль переписки, мухаккак – стиль
із виразними чіткими літерами, райхані – стиль вишуканих літер,
«подібних до квітки базиліку», сульс – урочистий стиль з літерами із
криволінійними та прямолінійними елементами, які співвідносяться у
пропорціях 1:3, таукі (устав) – стиль шрифта, що складається із густих
літер, рика – скорописний шрифт. В основу цих стилів закладено
систему хатт мансуб – «уставне письмо», яке визначає пропорційні
співвідношення вертикальних і горизонтальних елементів літер в слові
та рядку. Її винайшов каліграф із Багдада Ібн Муклой у Х ст. Написання
елементів створюється за допомогою очеретяного пера. Воно носить
назву к . Спосіб його підготовки ‒ очинка, залежав від вибраного
стилю каліграфії і традицій школи письма.
29
____________________________________________________________________
Традиційна арабська каліграфія має також вплив на сучасний
дизайн. Пошуки рішень оформлення реклами і веб-дизайну спонукають
сучасних дизайнерів до використання ідей каліграфії в різних сферах
поліграфії (леттеринг для обкладинки книги, альбому), одягу (принти,
логотипи), наружної та аудіо-реклами. Новий сучасний підхід у
використанні арабської каліграфії представлено, наприклад, у
експонатах виставки графіки «По той бік літери» в Музеї ісламського
мистецтва Малайзії (2018).
ВИСНОВКИ
Ісламська каліграфія є явищем світової культури. Вона
відображає художній світогляд, традиції та ідеї культурних набутків
країн ісламу. За своїми властивостями ісламська каліграфія належить
до графічних практик, що робить її особливо привабливою для
сучасного графічного дизайну. Найбільш вживаними є шість почерків
каліграфії, які продовжують традицію почерку куфі, що панував до ХІІ ст.
Сучасна стилістика почерків каліграфії досить різноманітна. Вона
передбачає досить велику варіативність їхнього застосування,
відповідно до формально-стилістичних тенденцій сучасного дизайну.
Вивчення ісламської каліграфії в контексті розвитку сучасного
дизайну сприятиме виявленню її перспектив у сучасних творчих
практиках.
ЛІТЕРАТУРА
1. Kosack W. Islamische Schriftkunst des Kufischen. Geometrisches
Kufi in 593 Schriftbeispielen. Deutsch – Kufi – Arabisch. Christoph
Brunner, Basel, 2014.
2. Собук К. Арабская каллиграфия в современном дизайне.
Ижевский, 2016.
3. Кумова М. Шрифт в айдентике, рекламе, многостраничниках,
упаковке, навигации и вебе. Москва, 2013.
4. Classic caligraphy works. URL: http://www.islamisanat.net/cc-4.html
(дата звернення: 19.02.2020).
AZZAARI A.
ISLAMIC CALLIGRAPHY: HISTORY AND CONTEMPORARY
CREATIVE PRACTICE
The article explores Islamic calligraphy - an important part of Muslim
culture and art that is relevant today as a basis in the practice of
contemporary graphic design.
Key words: Islamic culture, art, Arabic writing, Islamic calligraphy,
design.
30
____________________________________________________________________
УДК 7.012:[687.012:004.92]=111
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІЧНОГО

РЕДАКТОРА ADOBE ILLUSTRATOR В ДИЗАЙН-
ПРОЕКТУВАННІ ОДЯГУ
БАЗИЛЮК Ельвіра
Хмельницький національний університет, Україна
elvirabazyliuk@gmail.com
Описані приклади застосування універсального редактора

векторної графіки Adobe Illustrator для візуалізації художніх та
технічних ескізів моделей одягу, швейної фурнітури, принтів,
текстур матеріалів.
Ключові слова: Adobe Illustrator, дизайн одягу, фурнітура, принти,
ескізи
ВСТУП
На етапі художнього проектування костюма дизайнер повинен
вміти візуалізувати власні ідеї, зокрема презентувати авторську
концепцію, представляти ескізи моделей у вигляді, адаптованому до
виробництва, відображати розроблені вироби в різних кольорах з
передачею текстур матеріалів. Досить часто для виконання художнього
проекту використовують універсальні графічні редактори.
Як відомо, універсальні графічні редактори містять інструменти,
придатні для виконання різноманітних завдань художниками і
дизайнерами. Проте, складністю використання таких програм є
відсутність рекомендацій саме з врахуванням спеціалізації користувача.
Дизайнер найчастіше навіть не здогадується про можливості, які
забезпечує програма, і, відповідно, не використовує цей потенціал.
Метою даної роботи є дослідження можливостей графічного редактора
Adobe Illustrator для створення ескізів моделей одягу.
Adobe Illustrator – це професійний графічний редактор для
створення і редагування векторної графіки. Основними перевагами
векторної графіки є збереження якості зображення при зміні масштабу,
легкість редагування зображень та компактність [1]. Векторна графіка
ідеальна для виконання стилізованих рисунків, технічних ескізів та схем
вузлів.
За допомогою інструментів малювання в програмі Adobe
Illustrator можна створювати зображення фурнітури, художні та технічні
ескізи, різноманітні текстури і принти [2, 3]. Зображення ґудзиків,
31
____________________________________________________________________
блочків, кнопок, бігунків (рис.1), а також інші шаблони (напр., зачіски, очі
і губи для рисунку художніх ескізів, технічні рисунки базових моделей
одягу тощо) можуть розміщатися на палітрі символів і
використовуватися в подальшому для різних проектів. Можливість
створювати різноманітні пензлі дозволяє спростити процес художньої
розробки оздоблювальних строчок, мережив, орнаментованих стрічок,
тасьм-блискавок тощо (рис. 2). В програмі Adobe Illustrator для
створення пензлів можуть використовуватися не лише векторні (рис. 2,
а, б), але і растрові зображення (рис. 2, в). Програма дозволяє
змінювати колір пензлів або використовувати градієнт для створення
металізованого ефекту (рис. 2, а).
Рис. 1. Зразки фурнітури, розроблені в програмі Adobe Illustrator СС
Рис. 2. Пензлі, розроблені в програмі Adobe Illustrator СС:

а – тасьма-блискавка, б – оздоблювальні строчка; в - мереживо
В програмі Adobe Illustrator є можливість створювати різноманітні

принти і текстури матеріалів (рис. 3, 4) та за лічені секунди редагувати
їх: змінювати кольори, масштаб і напрям їхнього рисунка (рис. 3, а - в).
Рис. 3. Варіанти принтів і тектури, розроблені в Adobe Illustrator: а, б, в –

принти, отримані за рахунок зміни кольору та масштабу елементів; г -
розроблена текстура саржевого переплетення
32
____________________________________________________________________
Для створення принтів і текстур можна використовувати як
векторні рисунки (рис. 3), так і растрові зображення текстур мережив,
джинсу, трикотажу, різних переплетень тканин (рис. 4). Застосування
градієнту і різних режимів накладання на текстурі джинсу дозволяє
створювати ефект потертості (рис.4, б).
Рис. 4. Розроблені текстури матеріалів з використанням растрових

зображень мережива (а) і джинса (б) в поєднанні з заливкою кольором
та градієнтом
Можливості програми Adobe Illustrator не обмежуються

створенням зображень фурнітури, принтів і текстур матеріалів. Ескізи
моделей одягу можуть бути представлені як в площинному,
спрощеному вигляді, так і доповнюватися 3-D ефектами, зокрема тінню
та відображенням природніх заломів матеріалів, деформацією принта
тощо. На ескізах можна розміщати виносні і розмірні лінії, розміри та
пояснювальний текст (рис.5, а). Напрямки закладеної деформації
матеріалів на ескізі зберігаються навіть при зміні принта (рис.5, б).
Рис. 5. Технічні рисунки сорочки на фігурі: а – з виносним

розміром довжини рукава; б – з відображенням різних матеріалів
33
____________________________________________________________________
Широкі можливості програми Adobe Illustrator доповнюються
різними варіантами збереження власних розробок. Для повторного
використання розроблені ілюстрації можна зберігати: в первинному
документі у створених власних бібліотеках; за допомогою створення
шаблону документа з власними бібліотеками; використовуючи
бібліотеки в Creative Cloud.
ВИСНОВКИ
Отже, універсальний редактор векторної графіки Adobe Illustrator
є зручним інструментом для візуалізації моделей одягу, зокрема і в
адаптованому до вимог виробництва вигляді. Застосування програми
Adobe Illustrator сприяє підвищенню продуктивності праці дизайнера за
рахунок можливості збереження зображень фурнітури, принтів, текстур і
шаблонів ескізів для повторного їх використання та в якості прототипів
для нових проектів.
1. Посібник користувача Illustrator Adobe. URL:
https://helpx.adobe.com/ua/illustrator/user-guide.html (дата
звернення: 21.12.2019)
2. Ultimate guide to Adobe illustrator for fashion (step by step) by Sew
Heidi/ Successful fashion designer. 141с. URL:
3. https://s3.amazonaws.com/sewheidi/downloads/ULTIMATE_GUIDE
S/UG_AI_Fashion_Design_2nd_Edition/Ultimate+Guide+to+Illustrat
or+for+Fashion+Design+by+Sew+Heidi.pdf (дата звернення:
14.03.2020)
4. Fashion drawing made in illustrator. URL:
https://www.youtube.com/watch?v=aTyETNebNMs (дата
BAZYLIUK E.
FEATURES OF USING OF THE GRAPHICS EDITOR «ADOBE
ILLUSTRATOR» IN CLOTHING DESIGN
This article describes examples of using the universal vector graphics
editor Adobe Illustrator to visualization flat sketches, tech sketches and
fashion drawings, sewing accessories, prints and textures of materials.
Key words: Adobe Illustrator, fashion design, sewing accessories,
prints, sketches
34
____________________________________________________________________
УДК 658.512.2
СИНТЕЗ 2-D І 3-D ГРАФІКИ В ЗАВДАННЯХ

ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДИЗАЙН-ОБ’ЄКТІВ
БЕРДИНСЬКИХ Святослав
Національна академія мистецтва України, Київ, Україна
artsnamu@gmail.com
На основі проведеного аналізу формоутворюючих

властивостей системи комп’ютерних графічних програм, що
використовуються в художніх та проектних процесах, висвітлено
основні принципи декомпозиції і композиції зображень у комп’ютерній
формотворчій графіці, їхню роль у ланцюзі проектних перетворень.
Встановлено, що якості сучасного кінцевого продукту проектної
графіки формуються в результаті комплексного використання
властивостей низки програмних продуктів.
Ключові слова: проектна графіка, комп’ютерна графіка,
графічне моделювання, дизайн, декомпозиція моделі.
ВСТУП
Як відомо, більшість графічних моделей об’єктів дизайну можуть
бути створені у тривимірному або двовимірному векторному чи
растровому просторі за допомогою різноманітних комп’ютерних
програм. Однак простір, де відбуваються перетворення моделі об’єкта,
пов’язаний з кількістю параметрів, якими описується кожен елемент, та
способом параметризації. Як показує практика, якісний продукт
презентації об’єкта дизайну – це часто результат використання низки
програмних продуктів, у кожному з яких виконуються певні операції.
Актуальним завданням є визначення номенклатури
інструментарію 2-d і 3-d графічних засобів, встановлення їхньої ролі та
формотворчих властивостей на етапі моделювання та візуалізації
дизайн-об’єктів, виявлення способів синтезу арсеналу комп’ютерних
засобів.
До основних завдань проектної графіки у спектрі дизайн-
проектування належить моделювання низки властивостей об’єкта, таких
як геометрична форма (просторова чи площинна), структура, зовнішній
вигляд (формалізований чи об’єктивний), де певний графічний
інструмент відіграє провідну роль.
Процес графічного моделювання просторових об’єктів можна
поділити на такі складові:
35
____________________________________________________________________
– масштабне двовимірне (площинне) векторне моделювання
складових форми (характерні розрізи, проекції, розгортки тощо);
– моделювання тривимірної моделі (3D-моделі) за даними,
отриманими на етапі площинного моделювання;
– візуалізація тривимірної моделі в зображення растрового
формату (рендер);
– робота з отриманими рендер-зображеннями у растрових
редакторах;
– векторна візуалізація тривимірної моделі;
– робота з векторними зображеннями у векторних редакторах.
Для кожного з цих етапів існують характерні прийоми
декомпозиції і композиції зображень.
Залежно від функціонального призначення графічних програм,
що використовуються в процесах художнього формоутворення, можна
виявити такі їхні категорії:
– спеціалізовані програми параметричного моделювання об’єктів;
– універсальні програми тривимірного моделювання та
візуалізації;
– растрові редактори;
– векторні редактори;
– програми для візуалізації тривимірних об’єктів.
Більшість з цих програм дозволяє поєднувати об’єкти растрової і
векторної графіки. Тому будь-яке зображення в комп’ютерній графіці
може складатися з елементів, що були створені різними способами:
отримані за допомогою тривимірного моделювання, побудовані
аналітичним способом, фрагменти фотографій, скановані зображення,
виконані традиційними графічними техніками, друкована продукція.
Велика частина зображень проектованих об’єктів створюються
параметричним способом, оскільки вони мусять відповідати певним
вимогам для подальшої технічної реалізації й бути придатними для
теоретичного аналізу. З цією метою використовують векторну графіку.
На відміну від растрової, векторна графіка оперує не будь-якими
об’єктами зорового сприйняття, а лише їх простими зображеннями,
придатними для аналітичного опису.
Інші принципи декомпозиції і композиції об’єктів реалізуються у
тривимірних програмах, в яких елементи наділені значно більшою
кількістю параметрів. Тому декомпозиція тривимірної моделі може
здійснюватися такими способами:
– декомпозиція на складові елементи тривимірного простору;
– декомпозиція у двовимірний простір, тобто перетворення на
растрове або векторне зображення проекції.
Якщо в першому випадку елементи зберігають свої параметри,
то в другому – ясна річ, параметри втрачаються.
Композиція і декомпозиція у тривимірному просторі почасти
полягають у комбінуванні окремих об’єктів – тривимірних моделей,
створених різними засобами тривимірного моделювання.
36
____________________________________________________________________
Будова, тобто композиція безпосередньо самих тривимірних
моделей, суттєво відрізняється від класичних способів творення
зображень на площині – хоча б тому, що кожна точка має три
параметри положення. Об’єкти тривимірної комп’ютерної графіки, як
правило, складаються з багатогранних поверхонь, поверхні – з
трикутних або чотирикутних площин (граней). У практиці моделювання
існує велика кількість способів побудови тривимірних моделей. Основні
з них – спосіб створення полігональної сітки та спосіб характерних
розрізів. Окрім форми, ще однією складовою композиції комплексної
тривимірної моделі є текстура поверхні. Вона буває, як правило,
растровим зображенням, відредагованою фотографією, сканованим,
або створеним у растрових редакторах зображенням.
Як відомо, на основі комплексної моделі об’єкта тривимірної
графіки можна отримати його векторне та растрове зображення. В будь-
якому разі двовимірне зображення – це проекція тривимірної моделі.
Для отримання площинного векторного зображення достатньо
лише геометричного опису моделі, тоді як для отримання растрового
зображення потрібно, залежно від властивостей отриманого результату,
обрати текстуру, колір, тип, напрямок освітлення тощо.
Векторна проекція тривимірної моделі включає в себе
відображення видимих (за необхідності і невидимих) ребер її поверхні
векторними лініями та граней зонами зафарбування. Слід сказати, що
при проекціюванні тривимірної моделі у векторне зображення її «криві
лінії» контуру будуть зображені прямими ламаними лініями, оскільки, як
було зазначено, модель складається з частин багатогранної сітки.
Декомпозиція в деяких растрових редакторах також передбачає
розподіл зображення на шари, які в певному порядку накладаються
один на один. Кожен шар можна незалежно від інших редагувати, він
може мати певну прозорість, контрастність та інші властивості. Тому
растрове зображення, що підлягає декомпозиції, є свого роду
нашаруванням елементів зображень. Особливо важливим з погляду
редагування зображення є автономність шарів. Способи накладення та
змішування шарів ефективно використовують для отримання
необхідних якостей зображення.
Так, за допомогою декомпозиції в растровому файлі можна
виділити елементи, що відповідають таким поняттям про його складові,
як силует, площина, елемент форми, тіні, текстура.
Растрове зображення можна перевести у векторну форму,
векторне – у растрову. Однак, ці операції не є взаємообернені.
Поширеним завданням у практиці формотворчого процесу є
переведення растрових зображень (сканованих рисунків, фотографій) у
векторну форму, що потребує деякого спрощення зображень до
обмеженої кількості плям з контуром, що підлягає аналітичному опису.
Контур у даному разі є апроксимацією контуру об’єкта растрового
зображення певними геометричними примітивами, найчастіше –
сплайнами.
37
____________________________________________________________________
Останнім часом у програмах візуалізації тривимірних моделей
використовують растрові формати, де кожному пікселю присвоюють
значення глибини (для цього додатково використовується канал
глибини). Використання параметрів глибини дозволяє додатково
створювати інструментарій редагування зображення, який автоматизує
значну частину роботи дизайнера. Наприклад, програма «Piranesi»
дозволяє поєднувати в одному зображенні елементи тривимірної
графіки, рисованих сканованих зображень, фотографій, двовимірної
графіки, що можуть використовуватися як елементи зафарбування
площин тривимірної моделі (текстури), так і окремі площинні об’єкти –
здебільшого як проекція зображення на вертикальну площину.
ВИСНОВКИ
Тривимірна графіка стала сьогодні основним інструментом
творчого пошуку, моделювання, візуалізації та інженерно-технологічної
розробки. На основі комплексної моделі об’єкта тривимірної графіки
можна отримати його векторне та растрове зображення. Робота з
отриманими зображеннями у відповідних редакторах дає широкий
спектр вибору засобів моделювання об’єктивних властивостей у 2-d
просторі. Проведений аналіз функціональних властивостей основних
різновидів комп’ютерної графіки дозволяє стверджувати, що саме
комплексне використання їх властивостей у формотворчому процесі є
найбільш універсальним та ефективним засобом моделювання і
візуалізації.
1. Божко А. Н. Компьютерная графика. М. : МГТУ им. Баумана,
2007. 392 с.
2. Боумен У. Графическое представление информации [пер. с
англ.]. М. : Мир, 1971. 225 с.
3. Роджерс Д., Адамс Дж. Математические основы машинной
графики [пер. с англ.]. М. : Мир, 2001. 604 с.
BERDYNSKYKH S.
SYNTHESIS OF 2-D AND 3-D GRAPHICS IN TASKS OF
RENDERING OF DESIGN OBJECTS
On the basis of the analysis of the shaping properties of the system
of computer graphics programs used in the art and design processes, the
basic principles of decomposition and composition of images in computer
graphics, their role in the chain of project transformations are revealed. It is
established that the quality of the modern end product of the project graphics
is formed as a result of the complex use of the properties of a number of
software products.
Key words: design graphics, computer graphics, graphic modeling,
design, model decomposition.
38
____________________________________________________________________
УДК 378:[655.245+929.6](100)
АНАЛІЗ ЛОГОТИПІВ ТА ЕМБЛЕМ ЯК ЕЛЕМЕНТІВ

ФІРМОВОГО СТИЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
КРАЇН СВІТУ
ВАСИЛЬЄВА Олена, ВАСИЛЬЄВА Ірина,

ВЛОХ Євгенія, САМБОРСЬКА Юлія
Київський національний університет технологій і дизайну, Україна
mirtochka@gmail.com
В роботі представлено результати дослідження графічних

елементів фірмового стилю навчальних закладів країн світу –
емблеми та логотипу. Визначено, шо емблема та логотип є
найбільш поширеними елементами фірмового стилю, що
використовуються в оздобленні шкільних формених костюмів.
Визначено основні типи емблем країн світу. Досліджено типи
логотипів та способи їх утворення.
Ключові слова: фірмовий стиль, емблема, логотип, шкільний
формений одяг.
ВСТУП
Останніми роками використання та обов’язковість шкільного
форменого одягу не регламентується державою та багатьма школами
України. Однак, згідно з проведеними дослідженнями, цей вид одягу
залишається актуальним та затребуваним. Сьогодні школи можуть
самостійно регламентувати шкільний формений одяг та його дизайн, де
одним з варіантів оздоблення є графічні елементи фірмового стилю
закладу освіти. Дослідження принципів формування фірмових
графічних елементів закладів освіти та їх використання в дизайні
шкільного форменого одягу розкриває ряд питань з графічного дизайну
та дизайну шкільних формених костюмів. Сучасний процес дизайну
шкільного одягу залежить від багатьох факторів, одним з яких є
розуміння принципів утворення графічних фірмових ідентифікаційних
знаків.
В багатьох сучасних школах світу сьогодні в освітньому процесі
використовують шкільний формений одяг, що виокремлює учня та
ідентифікує його приналежність до певної школи. Вишита або друкована
на шкільному одязі емблема або логотип закладу освіти виконує
інформативну функцію, слугує як засіб ідентифікації учня. Дослідження,
присвячені саме графічній подачі логотипів та емблем закладів освіти,
проводили багато вчених, однак результати мають локальний характер
та не розкривають повного діапазону дизайнерських прийомів, що
39
____________________________________________________________________
використані в їх створенні [1, 2]. Відповідно до зазначеного вище,
актуальною проблемою є визначення основних принципів утворення
графічних елементів фірмового стилю закладів освіти різних країн світу
та визначення їх типів та особливостей.
В сучасному дизайні шкільних формених костюмів часто
використовують вишивки або друк графічних елементів фірмового
стилю школи – емблему або логотип. Проведені дослідження фірмової
символіки закладів освіти світу показали, що сьогодні як графічний
елемент фірмового стилю в корпоративній культурі школи можуть
використовуватись як емблеми так і логотипи. В корпоративній культурі
школи емблема виконує інформативну функцію, що графічною мовою
за допомогою символів передає ідеї, цінності та напрями діяльності
закладу освіти. Логотип, як спрощений варіант оригінального
зображення емблеми або зображення повного або скороченого
найменування школи часто використовується в дизайні шкільного
костюму, фірмових аксесуарів школи та канцелярського приладдя.
Дизайн фірмових елементів закладу освіти, його візуальна
ідентифікація, інформативність може реалізовуватись за допомогою
кольору, форми, символіки тощо. Проведені дослідження емблем
закладів освіти країн Європи, Північної Америки, Австралії, Азії та
Африки показали, що емблеми можна виокремити за такими типами:
біонічні, текстові, геометричні, комбіновані. За кольором шкільні
емблеми бувають одноколірні, двоколірні, триколірні та багатоколірні
(чотири-п’ять кольорів). Поширені кольори в дизайні емблем закладів
освіти це контрастні комбінації чистих кольорів – білого, синього,
червоного, зеленого, жовтого або чорного. За формою емблема може
бути круглою, квадратною, трикутною, ромбовидною, гербовою та
нестандартної форми.
Символи, що найчастіше використовуються в емблемах –
анімалістичні, рослині та предметні. Анімалістичні символи, що
використовуються в шкільних емблемах це стилізовані зображення
лева, грифона, сови, оленя. Рослині символи – дерево, стилізовані
квіти, листя, колосся та ростки. Часто в стилізації емблем
використовується рослини, що є традиційними символами певної країни
або місцевості. Проведені дослідження емблем шкіл м. Києва показали,
що в їхньому дизайні найчастіше використовується графічні зображення
квітів каштану як елементу символіки м. Києва або соняшнику чи дубу як
традиційних рослинних символів в культурі України. Предметні
символи – книжка, магістерський капелюх, глобус, корона, факел, човен
та щит. Як приклад їх використання можна навести емблему Thalang
International Language School Phuket (м. Пхукет, Таїланд) та Lyceum
Alpinum Zuoz (м. Цуоц, Швейцарія). В деяких країнах предметні символи
шкільних емблем мають регіональні особливості, наприклад в Єгипті
часто в дизайні шкільних емблем використовують зображення будинку.
40
____________________________________________________________________
Логотип - оригінальне спеціально розроблене накреслення,
зображення повного або скороченого найменування фірми, виконане
графічно оригінальним способом, розроблене спеціально для
конкретної компанії (закладу освіти) [3]. Логотип відрізняється від
емблеми більш спрощеним, лаконічним зображенням з обов’язковим
використанням текстового напису. Шкільні логотипи можна розрізнити у
двох типах: логотипи розроблені на основі емблеми закладу освіти;
логотипи нових шкіл, що використовуються як фірмові елементи (рис. 1,
а). Логотип першого типу розроблявся для утилітарного використання –
оздоблення шкільного костюму учнів, канцелярського приладдя тощо,
тому багатоколірні складні емблеми спрощували до лінійного
одноколірного логотипа (рис.1, б).
а б в г
Рис. 1. Логотипи закладів освіти країн світу та приклади їхнього
використання в шкільному форменому одязі: а – Hastings School м.
Мадрид, Іспанія; б – Сaxton Сollege British school since
м.Валенсія, Іспанія; в – EcolePriveedeTersac м. Терсак, Франція; г –
Amadeus International School м. Відень, Австрія
Проведені дослідження показали, що сучасні школи в своїй

фірмовій символіці надають перевагу логотипам. Найчастіше це прості
геометричні композиції або графічні написи назви, чи абревіатура назви
закладу освіти. Прикладом таких шкільних логотипів є логотипи тих
шкіл, що були засновані не пізніше середини 1970-х рр., або тих, що
розробили логотип, використовуючи характерні елементи емблеми не
зберігаючи її форми та стилістики. Наприклад, це логотипи школи Ecole
Priveede Tersac (м. Терсак, Франція) (рис.1, в) та Amadeus International
School (м. Відень, Австрія) (рис. 1, г). Аналіз зображень емблем та
41
____________________________________________________________________
логотипів шкіл світу показав, що їхній дизайн та графічні рішення часто
пов’язані з культурою країни освітнього закладу. Міжнародні школи, що
працюють у різних країнах, часто використовують один спільний
шкільний логотип лише змінюючи колір зображення або назву школи. Як
приклад, можна навести логотипи шкіл Nobel International School Algarve
(м. Лагоа, Португалія), Evropean International School (м. Хошимін,
В’єтнам) та Amadeus International School (м. Відень, Австрія), що є
школами мережі Nobel Education Network. Дизайн логотипів цих освітніх
закладів має спільний графічний символ – стилізовану квітку (рис.1, г).
Написи назв шкіл на логотипах різні, а кольори логотипів відповідають
кольорам національного прапора країни, де розташована школа.
ВИСНОВКИ
Проведені дослідження емблем та логотипів освітніх закладів
країн світу, показали, що їх використовують більшість шкіл. Визначено,
основні типи шкільних емблем. Сучасні школи сьогодні надають
перевагу логотипам як більш уніфікованим та пізнаваним елементам.
Логотип часто використовують як оздоблення шкільного форменого
одягу. Шкільний логотип в старовинних школах може бути розроблений
на основі емблеми, як спрощене одно-, двоколірне лінійне зображення.
В освітніх закладах, що засновані не пізніше середини 1970-х рр.
найчастіше логотип є єдиним графічним елементом фірмового стилю.
1. Бодьян Л.А., Бодьян А.Н., Родимова Т.Д. Особенности
разработки фирменного стиля на примере образовательного
учреждения. Международный журнал прикладных и
фундаментальных исследований. 2016. № 10. C. 494-489.
2. Дёмин П.В. Эмблема в визуализации репрезентации ВУЗа:
классификация и семиотика визуальных образов.
Университетское управление: практика и анализ. 201. №6. С. 8-
23.
3. Corporate identity and the advent of corporate marketing John M.T.
Balmer URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs (дата
VASILYEVA E., VASILYEVA I., VLOKH Ye., SAMBORSKA Yu.

ANALYSIS OF LOGOS AND EMBLEMS AS ELEMENTS OF THE
FIRM STYLE OF SCHOOLS IN THE COUNTRIES OF THE WORLD
At article presents the results of investigate of emblems and logos of
schools of the countries of the world. Emblems and logos are the most
common elements of corporate identity used in the decoration of school
uniforms. The main types of emblems of the countries of the world are
identified. Types of logos and ways of their formation are investigated.
Key words: firm style, emblem, logo, school uniform.
42
____________________________________________________________________
УДК 76.01:621.798.1:004.9
ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ У СУЧАСНОМУ

ДИЗАЙНІ ПАКУВАННЯ
ГАНОЦЬКА Ольга
Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Україна
olga.5ganotskaya@gmail.com
Протягом всієї своєї історії дизайн дуже тісно перетинався із

повсякденним життям та культурою людства. Дизайн у широкому
розумінні – осмислення та проектування предметів людиною.
Розуміння непростої історії дизайну потребує ще й знань саме
процесу проектування з його постійним вдосконаленням. Продукти
дизайну надають можливість осягнути індивідуальні особливості
дизайнера та зрозуміти, які саме його / її взаємовідносини з
дизайнерським проектом, споживачем та суспільством в цілому. До
особливостей сучасного графічного дизайну можна віднести такі:
помітна, цілеспрямована рекламність, загальнозрозумілість і
оригінальність образів, функціональність простору. Все це
поєднується з прагматичним і в той же час новаторським підходом
до проблем комунікації.
Ключові слова: дизайн пакування, традиції, новації, візуальні
комунікації.
ВСТУП
«Сьогодні термін «дизайн» став культовим та міцно закріпився у
сучасному лексиконі. Філософія дизайну і дух проектної культури
пронизує різноманітні сфери життя суспільства та побут кожного з нас»
[1, с. 7]. Особливе місце у практиці дизайну візуальних комунікацій
займає дизайн упаковки, проектування якої завжди пов’язано з
урахуванням вимог функціональної надійності та зручного
використання, економією матеріалу, технологією виготовлення, а також
виразного графічно-пластичного рішення. Дизайн упаковки як різновид
дизайну візуальних комунікацій знаходиться ніби на межі графічного та
промислового дизайну, оскільки тут присутні об’ємні форми. Швидкий
розвиток таропакувальної промисловості у світі супроводжується
широким розповсюдженням інформації про сучасні досягнення у
виробництві таропакувальних матеріалів, нових видів упаковки, способів
друку, оформлення упаковок і вітрин-прилавків, виставок устаткування,
довідкових відомостей про підприємства, які випускають продукцію, а
також рекламу. Найнадійніший критерій в оцінці дизайну упаковки – його
відповідність своєму призначенню, але і цей критерій змінюється
43
____________________________________________________________________
залежно від обставин і часу. Спектр сучасного дизайну дає уявлення
про динамізм і зміни в цій галузі.
У загальних рисах процес дизайну упаковки включає постановку
задачі, визначення ситуації або проблеми, на яку ця задача
орієнтується, виявлення обмежень, використання графічних засобів для
створення наочних форм, які можна моделювати. В умовах масового
виробництва товарів дизайн часто визначає вибір. Люди можуть
вибирати тільки з того, що існує, що вже спроектовано. Обраний товар
продається в спроектованих дизайнерами магазинах, пропонується
через придуману дизайнерами рекламу, замовляється за каталогами,
підготовленими дизайнерами. Дизайн не тільки допомагає йти в ногу з
часом, але і дозволяє виразити себе, свій теперішній час, свої ідеали.
Як відомо, для світового ринку характерна гостра конкурентна
боротьба. Тому підприємства, які займаються виробництвом товарів
постійно слідкують за якістю виробів конкурентів, проводять ретельне
дослідження для порівняння своєї та чужої продукції. Високий рівень
виробництва дозволяє швидко наздоганяти конкурентів,
використовуючи нові технологічні можливості при створенні нових
виробів. Це призводить до того, що при однаковій вартості товари
різних фірм стають практично однаковими за якістю. Тому для покупців
важливого значення набуває репутація виробника та зовнішній вигляд
товару. І тут головну роль відіграє упаковка, тому що саме вона
безпосередньо представляє та рекламує товар покупцеві.
Дизайнер при проектуванні упаковки повинен розраховувати на
стереотипи мислення залежно від контингенту споживача. В практиці
дизайнерів упаковки склалися деякі тенденції, якими вони керуються
при створенні обличчя товару. Тут доречна градація як за
територіальними ознаками (Схід, Європа, Америка), так і за
соціальними. Схід, як відомо, – справа тонка, тяга до золотого
ускладненого тиснення, узорів і блиску тут природна, етнічна, і
зовнішній вигляд упаковки лише підкреслює менталітет, що склався.
Європа вишукана і строга, для її стилю характерні шрифтові
вишукування (як в колірному, так і в стилістичному плані) з мінімальною
кількістю зображень. При проектуванні упаковок європейського стилю
велика увага надається видам матеріалу, який створює ефект
«елегантної простоти». Що стосується американського дизайну
упаковки, то, поза сумнівом, треба сказати, що істинно «американське»
в американському дизайні упаковки полягає не в грі стилів і форм,
швидше це стосується тих, хто створює ці дизайни. Американські
дизайнери усвідомлюють свою роль в житті суспільства і постійно
прагнуть вдосконалення своєї майстерності. Як і народ в цілому, вони є
різнорідною групою людей, які запозичили ідеї з різних сфер діяльності,
з інших культур, з більш ранніх періодів розвитку образотворчого
мистецтва. І вони щедро повертають ці борги, пропонуючи такі ідеї і
44
____________________________________________________________________
форми, які, у свою чергу, підхоплюють художники і дизайнери всього
світу. Вони не задовольняються досягнутим, а одночасно відображають
і формують вигляд американської культури.
«У зв'язку з цим американська упаковка, яка завжди апелювала
до різноманітної і великої аудиторії, пристосовується в чужій країні
набагато легше, ніж будь-яка інша» [2, с. 219]. В стилістичному
відношенні американський дизайн увібрав у себе еклектичні ознаки,
проявляючись у звертаннях до багатих старовинних етнічних традицій
мистецтва минулого. Все це відображається загальною емоційністю,
лаконічністю, простотою, а іноді перевантаженням деталями,
байдужістю і химерністю.
ВИСНОВКИ
Сьогодні упаковка відображає широку технологічну і культурну
тенденцію, яка полягає в збільшенні інформаційної складової і
зменшенні матеріальної. Виробники та дизайнери упаковок дивляться в
майбутнє і прогнозують нове середовище роздрібної торгівлі. Одним із
перспективних шляхів розвитку сьогодні є тема «розумної» та
інтерактивної упаковки. Завдяки розвитку новітніх технологічних
можливостей та інноваційних матеріалів дизайн упаковки може вийти на
принципово новий рівень.
1. Бойчук А.В. Пространство дизайна. Харьков: Нове слово. 2013.
367 с., ил.
2. Хайн Томас. Тотальная упаковка. – М.: Издательство студии
Артемия Лебедева. 2016. 423 с.: ил.
HANOTSKA O.
TRADITIONS AND INNOVATIONS IN THE MODERN DESIGN
PACKAGING
Design has intersected very closely with the daily life and culture of
mankind throughout its history. Design in the broad sense - the conception
and designing of objects by man. Understanding the difficult history of
design also requires knowledge of the design process with its continuous
refinement. Design products provide an opportunity to understand the
individual characteristics of the designer and understand what his / her
relationship is between the design project, the consumer and society as a
whole. Features of modern graphic design include the following: noticeable,
purposeful advertising, common sense and originality of images,
functionality of space. All this is combined with a pragmatic and at the same
time innovative approach to communication problems.
Key words: packaging design, traditions, innovations, visual
communications.
45
____________________________________________________________________
УДК 658.512.23:391
COMPUTER-GRAPHIC VISUALIZATION OF
DECORATING COSTUME OF NATIONAL MINORITIES
OF THE CARPATHIAN REGION USING WEB
TECHNOLOGIES
GERASIMOV Vitaly, BILEI-RUBAN Nataliia
Mukachevo State University
vitgerv@gmail.com, natalija.ruban@gmail.com
This work demonstrates creating a web-resource that would

represent the main decorative elements of the Transcarpathian folk
costume. The main ethnic groups of the population who lived in this territory
were studied. Computer technologies were used to visualize the folk
costume, namely, attention is focused on 3D-modeling, which helps to
attract the attention of visitors to this web-resource. The results of the work
can be used to draw attention to the historical heritage of national minorities
and to popularize this topic among Internet users.
Key words: сomputer technologies, folk costume, 3D-modeling
INTRODUCTION
Today, the development of society pays considerable attention to its
cultural heritage which is essential for the development of the Euroregion
countries. A special feature of the Carpathian region is that it has always
been influenced by many cultures, especially Hungary, Lemkiv, Romanian
and others. In different periods of time one or another dominant influence of
another culture on the development of the region was observed.
The most important feature of artistic and aesthetic manifestation of
folk art is decorative and applied art including embroidery. It was a dominant
feature in interior design an important element in the decoration of folk
costumes. Embroidery and its ornaments are deeply related to the traditions
of the people their worldview and are actually its genetic "code".
The multicultural heritage of the Carpathian region has been dealt
with by many scholars and ethnographers. Confirmation of this is the works
devoted to folk embroidery [1, 2, 3], ethnographic features of clothing of the
inhabitants of the Carpathian region [4] and aspects of artistic design of
modern clothing which is based on traditional costumes of different peoples
[5, 6].
The amount of information received and analyzed is rather small and
relatively under-represented in specialized publications and even more so in
the media. Therefore, there is a problem in retaining this information and
making it more widely available to potential consumers (especially for young
people) in a more accessible and interesting way, that is, calling it a modern
46
____________________________________________________________________
"promotion" style. At the same time, it should be noted the significant
development and popularity of computer information including Internet
technology among today's youth. In general, all information is perceived by
digital sources and gadgets which is an integral attribute of today's society
and this trend is a progressive one.
PURPOSE
Therefore, the purpose of this work is to bring in computer and digital
technologies to promote the historical heritage of the Carpathian region by
presenting decorative and decorative elements of folk costumes of different
ethnic groups that inhabit or inhabit the Carpathian region. The object of the
study is the decoration of national minorities clothing from Carpathian region
with the possibility of its graphic visualization using web technologies.
The authors use computer graphics to achieve the purpose of this
project, enabling them to represent the ornamental costume of the costume,
as well as the costume itself in digital form with its further adaptation to the
structure of WEB technologies. The direct basis of this is data that is
processed from existing available sources in particular - museum exhibits,
scientific articles, the Internet, consultations with experts in this field.
After the initial gathering of information technical tools are involved most
notably computer programs of the graphic plan. To enhance the realism and
effectiveness of the picture, 3D technologies of graphic modeling of folk
costume with characteristic elements of decoration are involved. This
implementation significantly increases the interest of the development in
terms of involvement of sophisticated and modern graphic design systems.
A model of the site containing a map of the Carpathian region with
the characteristic ornament of clothing used for the area is proposed and
implemented. By clicking on the appropriate area of the map the user
receives relevant information about the features of the folk costume its
ornamentation and most importantly - 3D rendering of the folk costume with
the closest possible approach of the original to its digital copy.
It should be noted that the implementation of this task requires a
detailed study of the specialized software within which this procedure is
performed. It also focuses on the need for state-of-the-art computer
hardware with support for all video standards (primarily Open GL) and high
resolution modes for this type of simulation [7,8].
But a rather complicated process leads to good visualized images in
the end. This test work was done in OPTITEX, MD6 environment and is
presented in Fig. 1. In this picture the decor elements which were pre-
created by CorelDraw graphics editors (according to the original) and
rendered to raster format for PhotoShop quite qualitatively. This process was
very time consuming and took a lot of time to work with the computer
including in the environment of the above vector and bitmap editors.
47
____________________________________________________________________
Fig.1. Basic presentation of a web site with 3D visualization elements of the

national costume of the Carpathian region
CONCLUSIONS
The results of this work can serve as a basis for the creation of virtual
museums of national construction, which shapes the attributes of the society
of the future and allows you to remotely familiarize yourself with the
traditions, life and features of a particular ethnic group of the region, and
serve as a source of knowledge for future generations.
REFERENCES
1. Коприва А.Т. Угорська вишивка Закарпаття XIX – першої чверті
XX століття (художньо-функціональні та стилістичні особливості) :
дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.06 / Львівська національна
академія мистецтв. Л. 2005. 190 с.
2. Коприва А.Т. Угорські вишивки на території Закарпаття. Народна
творчість та етнографія. Київ: Інститут мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ, 2003. №
1-2. С. 53 – 64.
48
____________________________________________________________________
3. Кравчук Л.Т. Вишивка. Нариси з історії Українського декоративно-
прикладного мистецтва. Львів. 1969. 62 с.
4. Матейко К.И. Этнографические особенности одежды бойков.
Карпатський сборник. М. 1972. С. 66-74.
5. Білей-Рубан Н.В., Сєдоухова Є.В., Козманко Г.Й. Дослідження
етноособливостей угорського народного костюма для
проектування сучасного жіночого одягу. Art and design. 2018. №1.
С. 35-54.
6. Колосніченко О.В., Норець М.В., Фролов І.В., Гайова І.Л.
Застосування принципів гармонізації елементів українського
національного костюма в процесі проектування сучасного одягу.
Art and Design. 2018. №1. С. 75-82.
7. Миронов Д. Ф. Компьютерная графика в дизайне : учебник для
вузов. СПб: Питер, 2004. 224 с.
8. Демонстрация возможностей САПР для швейной
промышленности Optitex URL: http://www.cadpoint.ru/video/345-
demonstration-of-cad-for-garment-industry-optitex.html (дата
звернення: 20.01.2020).
ГЕРАСИМОВ В., БІЛЕЙ-РУБАН Н.

КОМП'ЮТЕРНО-ГРАФІЧНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ДЕКОРУВАННЯ
КОСТЮМУ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ, З
ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБ-ТЕХНОЛОГІЇ
Робота демонструє створення веб-ресурсу, який представляє
базу декоративних елементів народного костюму Закарпаття. Для
цього вивчено основні етнічні групи населення, які проживали на цій
території. Для візуалізації народного костюму використовувались
сучасні комп'ютерні технології. Основна увага зосереджена на 3D-
моделюванні, яке допомагає привернути увагу відвідувачів до
розробленого веб-ресурсу. Результати роботи можуть бути
використані для активізації уваги до історичної спадщини
національних меншин та популяризації цієї теми серед користувачів
Інтернету.
Ключові слова: комп’ютерні технології, народний костюм, 3D-
технології.
49
____________________________________________________________________
УДК 7.01:[766+316]
КОМУНІКАТИВНИЙ ДИЗАЙН У ПРОСТОРІ

СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ:
ЕСТЕТИЧНЕ І ФУНКЦІОНАЛЬНЕ
ГЛАДУН Ольга
Черкаський обласний художній музей, Україна
gladunol@ukr.net
Надано результати дослідження естетичних та

функціональних аспектів дизайну у контексті актуальної
проблематики візуальних досліджень. Метою стало виявлення
історично обумовлених змін функціональності дизайну. На основі
аналізу метафор «світ-як-книга», «світ-як-картина», «світ-як-
текст», «світ-як-мережа» охарактеризовано особливості
комунікативного дизайну в нових умовах існування культури, у
відкритих соціокомунікативних платформах на кшталт мережі.
Ключові слова: дизайн, комунікативний дизайн, медіакультура,
естетична діяльність, утилітарна діяльність.
ВСТУП
Становлення дизайну традиційно пов’язане з розвитком
промисловості, ергономіки, технічної естетики, проєктної культури.
Проте сьогодні науковці все частіше наголошують на тому, що дизайн є
найважливішою частиною людської діяльності; як результатом, так і
інструментом культурного відтворення. Це дозволяє простежити шлях
дизайну не лише у зв’язку з технологічними перетвореннями, а й у
змінах візуальних режимів та форм комунікації в культурі, що суттєво
впливає на його функції в умовах естетизації світу.
Сьогодні, коли дизайн стає естетичним авангардом культури, все
більш актуально постає проблема осмислення зв’язку між візуально-
комунікативними формами дизайнерської практики та провідними
тенденціями культури. Це стає можливим за умов звернення до
сучасних досліджень, у яких увагу зосереджено на історичних аспектах
візуального сприйняття й комунікації. Це дозволяє глибше осягнути
матеріально-духовне наповнення різних соціокультурних світів
перебування людини, її ставлення до предметності, традицій
формоутворення, збереження й передачі інформації; простежити, з яких
технологічних новацій та ціннісних настанов утворюються нові
візуально-комунікативні стратегії.
50
____________________________________________________________________
Дизайн розвивається в унісон з технологічними новаціями, проте
здавна проявляється як певна енвайронментальна практика
(З. Алфьорова, Т. Орлова). Людина завжди мала потребу в естетизації
навколишнього середовища. Починаючи з одягу, прикрас,
облаштування комфортного повсякдення, людина творила свій цілісний
образ світу.
Дизайнерська творчість – це свідома діяльність, адже
спрямована на потреби споживача й має резонувати з його
естетичними уподобаннями, власне, формувати ці уподобання.
Сьогодні дизайн є найбільш розвинутою сферою естетичної
діяльності, адже синтез мистецтва і техніки, з якого почався його
розвиток, з часом набуває нових контекстуальних рис. Згадаймо, що у
давнину естетичні властивості мали звичайні утилітарні предмети, з
середини ХІХ ст. почали з’являтися естетично цінні продукти
виробництва (Дж. Раскін). Нині – це естетичні аспекти
медіасередовища, у яке інтегровано здобутки сучасного
комунікативного дизайну.
М. Станкевич порушує проблему різного рівня класифікації та
структурування основних понять, що стосуються видових напрямів
проєктної культури початку ХХІ ст. [1, с. 129]. Річ у тім, що сьогодні
дизайн потрапив в абсолютно нове поле комунікації. Ми живемо у добу
тотальної візуалізації, проте у все більш штучному світі нас спіткала
«криза достовірності». Ми все менше довіряємо тому, що бачимо,
головне – сила впливу образу.
Простежимо зв'язок між уявленнями про світ та технічними
винаходами, що детермінують певну дизайнерську практику. Українська
дослідниця О. Павлова, посилаючись на праці Н. Мірзоєва, Т. Мітчелла
та ін., намагається переосмислити відомі метафори світу-як-книги,
світу-як-картини, світу-як-тексту у контексті сучасної візуальної
культури. Дослідниця підкреслює «динамічність священної ієрархії світу-
книги, дивовижність її режиму бачення» [2, с. 26]. Образ світу-книги – це
світ сакральних речей та ідей, він є різновидом лабіринту зі стратегією
пошуку, з метою «осягнути божественну ієрархію світу» [2, с. 28].
Для доби Відродження є характерною довіра до людського зору
та предметності, що супроводжує розвиток виробництва (цехи й
мануфактури), а також до мистецтва як практики досконалого
зображення. Якщо перша технізація виробництва загострює
суперечність естетичного і функціонального, то практика
книгодрукування як тиражування й індустріалізація артефактів культури
(у новий час) спричиняють конфлікт між естетичним і функціональним.
Максимального загострення даний конфлікт досягає в
історичному типі культури модерну (світ-як-картина), що
характеризується суспільним характером виробництва,
стандартизацією та урбанізацією [2, с. 30-31].
51
____________________________________________________________________
Створення продукту відбувається не на замовлення, а за
шаблоном, відповідно, не до потреб споживання, а до потужностей
виробництва.
Завдяки синтезу мистецтва і техніки у фотографії чи кіно
створюються нові форми ілюзорної реальності (світ-як-текст). Згодом, у
культурі постмодерну реальність «видається створеною зі знаків та
видимостей, знаки самі починають продукувати реальність» [2, с. 86]. Як
зазначає З. Алфьорова, йдеться про творення специфічних образів-дій,
«це вже образ візуальний, віртуальний і медійний одночасно» [3, с. 221].
У такий спосіб, на наш погляд, річ набуває додаткових естетичних
ознак. Зміна предметності світу через перетворення функціональності
речі посилює увагу до її комунікативних функцій.
Про що йдеться? Метафори світу-як-книги, світу-як-картини,
світу-як-тексту у контексті візуального поля сучасної культури
включено у єдину мережеву систему. Проте світ-як-мережа не є
обмеженим лише інтернетом, адже світ сьогодні постає як велика
соціокомунікативна платформа, яка виключає чітку опозицію реального-
віртуального. Дизайн отримує нову функцію, а саме: гнучке поєднання
цих світів, їх взаємна адаптація, що є основою сучасного екологічного
мислення, спрямованого на гармонізацію як естетичну настанову.
ВИСНОВКИ
У синтезі естетичного і функціонального в дизайні, у зв’язку з
технізацією виробництва, спочатку виникає їхня суперечність, а потім
конфлікт, який загострюється при масовізації та стандартизації
виробництва. З розвитком високих технологій посилюється роль
естетичного начала внаслідок естетизації світу з його новими медіа-
посередниками та культурної настанови на гармонізацію внутрішнього
світу людини.
Сьогодні дизайн є універсальною складовою людської діяльності
та новітньою комунікативною практикою. Перетворення
функціональності дизайну у просторі сучасної культури свідчить про
зміни у предметності, коли річ все частіше набуває значення
ідентифікатора або повноправного агента комунікації. Комунікативний
дизайн існує в нових умовах, що спричиняють розширення його функцій
та формування розгалуженої системи комунікацій, які формують інші
режими візуального сприйняття – систему на кшталт мережі.
Остання стає відкритою соціокомунікативною платформою для
різних візуальних мов та інтерактивних взаємодій, виборів ідентичності
та практик комунікації.
52
____________________________________________________________________
1. Станкевич М. Є. Протодизайн, концепції і морфологія дизайну.
Нариси з історії українського дизайну ХХ століття : зб.
статей / за заг. ред. М. І. Яковлєва ; редкол.: В. Д. Сидоренко
(голова) та ін. Київ : Фенікс, 2012. С. 122-131.
2. Павлова О. Ю., Тормахова А. М. Візуальні практики та комунікація :
курс лекцій. Київ: Київський університет, 2018. 223 с.
3. Алфьорова З. І. Межі видимого. Становлення візуального
мистецтва: монографія. Харків : Харківська державна академія
культури, 2008. 268 с.
HLADUN O.
COMMUNICATIVE DESIGN IN THE SPACE OF MODERN
CULTURE: AESTHETIC AND FUNCTIONAL ASPECTS
Article presents the results of the study of aesthetic and functional
aspects of design in the context of topical issues of visual research. The
purpose is to detect changes in the design functionality in different
historically determined visual modes. Based on the analysis of metaphors
"world-as-a-book", "world-as-a-picture", "world-as-a-text", “world-as-a-
network", design features are characterized in a new communicative
situation, where the final "opening" of the world view takes place in open
social communication platforms like networks.
Key words: design, communicative design, media culture, aesthetic
activity, utilitarian activity.
53
____________________________________________________________________
УДК 659.133:316.3-043.2
ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО

РЕКЛАМНОГО ПЛАКАТУ
ГУЛА Євген, ДЕМЧЕНКО Ганна, ЧЕРНИШ Маріанна

Київський національний університет технологій та дизайну,Україна
anutochka-2011@ukr.net
Метою дослідження є визначення особливостей створення

ефективного рекламного плакату. Розглянуто приклади сучасної
ефективної реклами різних брендів з метою визначення дієвих засобів
розробки рекламної продукції.
Ключові слова: рекламний плакат, дизайн, реклама, банер,
ефективний рекламний плакат.
ВСТУП
Сьогодні реклама зайняла важливе місце у світі та стала
обов`язковою складовою повсякденного життя. Головна мета реклами –
переконати можливого покупця, що саме цей товар йому необхідний та
є найкращим у своїй категорії. Іноді реклама, що пропонується різними
брендами, є занадто нав’язливою і має негативний відклик від
споживача. Такі умови змушують розробників ґрунтовно ставитися до
виготовлення рекламної продукції, враховуючи її наповнення та
естетичний вигляд. Особливістю реклами є короткочасність впливу на
споживача, тому створення ефективного рекламного плакату
відрізняється трудомісткістю та складністю – потрібно не просто
зобразити ілюстрацію та підібрати текст, але і зробити його
результативним.
Метою даного дослідження є розгляд особливостей створення
ефективного рекламного плакату.
Активно впливаючи на свідомість споживача і пропагуючи ті чи
інші властивості товару, реклама спонукає до формування його потреб
в цілому: рівня та стилю споживання, способу життя, моди та ін. [1].
Основна задача плакату – донести потрібну інформацію про
продукт, послугу, подію. Сучасні дизайнери рекомендують
дотримуватись рекомендацій візуального сприйняття при розміщенні
тексту на плакаті. В першу чергу виділяється назва з інформацією про
подію (назва заходу, концерту, свята), товар або послугу, яка повинна
легко читатися з різних відстаней. Наступним етапом створення
ефективного плакату є виклад інформації про місце події, умови участі
54
____________________________________________________________________
тощо. Завершальний блок оформлюється маленьким шрифтом з
другорядною інформацією.
Дизайн плакату зазвичай спрямований на привернення уваги і
зацікавлення потенційного покупця. Наразі, типові неоригінальні колірні
рішення та очевидні ілюстрації втратили свою ефективність і попит.
Елементи дизайну також залежать від місця розташування плаката,
його розміру, аудиторії і основного завдання. Наприклад, невеликий
плакат в пастельних тонах з витонченим шрифтом – вдале рішення для
магазину одягу, проте провальний варіант для вуличної реклами. Існує
принцип «Чим більше обсяг плакату, тим яскравіше і контрастніше
поєднання кольорів». Досить часто в основі колірної гами лежать
корпоративні кольори, особливо якщо плакат спрямований на
презентацію не тільки товару, але і конкретного магазину, фірми тощо.
Існує судження, що створити друковану продукцію великих
розмірів важко. Насправді, на ефективність реклами впливає тільки
дизайн. Правильне розташування тексту і грамотний вибір кольорової
палітри – це 90% успіху плаката.
Американська компанія газованих напоїв «Coca-Cola» у 2010 році
в Канаді, Торонто, запустила кампанію зовнішньої реклами, де обіграла
ідею розпивання напою з трубочками (рис.1, а). Таким чином,
дизайнерам вдалося оживити навколишнє середовище, задіявши
елементи архітектури, екстер'єру і навіть інші рекламні оголошення,
створені спеціально для цієї кампанії.
Психологічні дослідження показують, що найбільш важливим
елементом зовнішньої реклами, що забезпечує швидке зчитування і
розуміння інформації, є графічні образи (кольорові фотографії,
малюнки, піктограми, тощо) [2]. Зображення разом із заголовком завжди
повинно розміщуватися на першому плані. Малюнок повинен не тільки
зацікавити людину, а й надати мінімальну інформацію про зміст.
Наприклад, компанія «JBL», що виготовляє акустичну аудіотехніку, на
плакаті не зобразила рекламований продукт, а надала його форму
(рис.1, б). Відразу стало зрозуміло, що саме хоче донести автор.
Рекламна продукція з великою кількістю графічних елементів є
перевантаженою і складною для покупців. Щоб плакат залишався
єдиним цілим, сучасні дизайнери рекомендують застосовувати
принципи композиції. Також фахівці рекомендують здійснювати друк
логотипу на плакатах, з метою просування пізнаваності бренду. Умови
до зображення досить лояльні: великий розмір, високоякісні насичені
кольори, доступний візуальний ряд, мінімум елементів і додаткових
деталей.
Помилковим є твердження, що чим більше інформації та тексту,
тим краще. На практиці читанню плаката приділяється приблизно 5
секунд, а отже, споживач з перших секунд отримує необхідну
інформацію. Показовою в цьому питанні є реклама в стилі мінімалізму
відомої швейцарської компанії «Nestlé» з серією шоколадних батончиків
«KitKat» (рис. 2, а). «Зроби паузу, з'їж КітКат» (Have a break. Have a
55
____________________________________________________________________
KitKat) – в даному випадку візуальний ряд представлений двома
шоколадками, що утворюють стандартний значок «Пауза» (дві
вертикальні смужки). Маркетингова мета – сформувати асоціативний
зв'язок між відпочинком і можливістю підкріпитися шоколадним
батончиком «KitKat».
а б
Рис. 1. Приклади реклами відомих брендів: а – зовнішня реклама
американської компанії газованих напоїв «Coca-Cola»; б – рекламний
плакат акустичних навушників американської компанії «JBL»
а б
Рис. 2. Приклади реклами відомих брендів: а – рекламний плакат
батончиків «KitKat»; б – рекламний плакат електромобіля «Citroen C-
Zero»
Австрійські маркетологи з «Euro RSCG» розробили відмінний

банер, який рекламує на 100% електричний автомобіль французької
автомобільної компанії «Citroеn» – новий станом на 2010 рік «Citroen C-
Zero» (рис. 2, б). Візуальна частина постера, виконана у вигляді
відомого силуету автомобіля та електричної розетки зі шнуром, наочно
56
____________________________________________________________________
демонструє особливість високотехнологічного продукту, який рекламує
компанія.
Сьогодні рекламна продукція створюється в різних графічних
редакторах, які мають однакові можливості. Емоційний посил,
неординарність – саме цими якостями характеризується успішний
плакат, покликаний привертати увагу клієнтів. Ефективний рекламний
плакат повинен містити оригінальні рішення як з точки зору концепції,
так і застосованих композиційних засобів. Плакат - це сфера графічної
діяльності, в якій дизайнер має можливість втілити свій професіоналізм.
ВИСНОВКИ
На основі аналізу рекламної продукції відомих брендів визначено
особливості створення ефективного рекламного плакату. Встановлено,
що найбільш важливим елементом зовнішньої реклами, що забезпечує
швидке зчитування інформації, – є графічний образ: кольорові
фотографії, малюнки, піктограми тощо. Встановлено, що елементи
дизайну ефективного рекламного плакату залежать від місця
розташування плаката, його розміру, потенційної аудиторії і концепції
реклами.
1. Мандель Б. Р. Психология рекламы: иллюстрированное
учебное пособие для студентов высших учебных заведений.
Москва Берлин: Директ-Медиа, 2015. 21 с.
2. Лебедів-Любимів О.М. Психологія реклами. СПб: Питер, 2002.
178 с.
GULA Ye., DEMCHENKO H., CHERNYSH M.

PECULIARITIES OF CREATING AN EFFECTIVE ADVERTISING
POSTER
The purpose of the study is to determine the features of creating an
effective advertising poster. Examples of modern effective advertising of
different brands with the purpose of defining effective means of development
of advertising products are considered.
Key words: advertising poster, design, advertising, banner, effective
advertising poster.
57
____________________________________________________________________
УДК 766.05:004.92:791.6
ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ НОВОЇ

ЕКРАННОЇ РЕАЛЬНОСТІ
ДОВЖЕНКО Ірина, ОВЧАРЕК Володимир, ТИМОФІЇВА Яна

dovzhen@i.com.ua
Проаналізовано та класифіковано технології реалізації

видовищності у сучасному кінематографії, розкрито сутність
використання основних методів спецефектів: макетування,
аніматроніки, стоп-моушн, слоу-мо, таймлапсу та цифрового
генерування. Виявлено роль традиційних та цифрових методів
досягнення видовищності в сучасному кінематографі.
Ключові слова: кінопродукція, кінематограф, комп’ютерна
графіка, спецефекти, цифрові , постпродакшн.
ВСТУП
Новий етап розвитку і застосування комп’ютерних технологій,
яким позначився початок ХХІ ст., істотно вплинув на сферу кіноіндустрії,
змінивши уяву про природу кінематографу та графічну мову творчого
продукту. Метою даного дослідження є виявлення ролі цифрових
технологій та традиційних методів реалізацій видовищності для
сучасної кіноіндустрії у процесі творення екранної продукції.
Дослідити та визначити основні технології та методи створення
візуальних ефектів. Визначити взаємодії цифрових технологій і
традиційних методів реалізацій видовищності в сучасній кіноіндустрії.
Методи, за допомогою яких створюються спецефекти у
кіноіндустрії, можна умовно поділити на три групи. Перша група –
використання зменшених у масштабі макетів, що представлена
методами: макетна кінозйомка – зменшені в певному масштабі макети;
аніматроніка – рухомі штучні частини тіла персонажів; стоп-моушн (stop
motion) – фотофіксування покадрового переміщення неживих предметів
у сцені. Друга група – метод зміни швидкості кадрів: слоу-мо / рапід –
використовується для отримання ефекту уповільненого руху; таймлапс
– для відтворення повільних процесів; зворотна дія. Третя, найбільш
поширена у сучасному кіновиробництві, – цифрове генерування
оточення та персонажів, реальна зйомка яких ускладнена або
неможлива. Ця група представлена методами зйомки: хромакей та
люмакей – поєднанням двох і більше зображень в межах однієї
композиції; захопленням руху – цифрова фіксація рухів; діпфейк –
58
____________________________________________________________________
синтез зображення; моушн трекінг – дозволяє вставляти комп’ютерну
графіку у кадри прямої дії з правильним положенням, масштабом,
орієнтацією та рухом відносно сфотографованих об’єктів у кадрі.
Для дослідження та аналізу методів створення видовищного
відео було використано дані Internet Movie Database (IMDB) – бази, що
містить дані сучасного кінематографу [4]. Було обрано фільми
виробництва великих студій у період їх активного розвитку із
застосуванням комп’ютерної графіки, від початку 1990х до сьогодення, в
яких чітко відображено один з означених вище методів. Макетна зйомка
представлена фільмами: “Титанік” 1997р., “Парк юрського періоду”
1993р., “Незрівнянний містер Фокс” 2009р.; зміна швидкості відзнятих
кадрів: “Матриця” 1999р., “Початок” 2010р., “Гравітація” 2013р.; цифрове
генерування оточення та персонажів: “Залізна людина” 2008р., “Богемна
рапсодія” 2018р., “Аватар” 2009р. Основними критеріями для порівняння
стали: кількісний показник переглядів фільму, що відображений у
вигляді касових зборів; бюджет кінострічки, кількість задіяних
спеціалістів під час знімального процесу, а також тих, які були залучені
для реалізації візуальних ефектів; витрачений час на розробку фільму.
Рис. 1. Показник касових зборів у протидію бюджету, млрд. дол. США
Порівняльний аналіз обраних фільмів показав, що найбільший

показник з витрат припадає на фільми з використанням цифрових
технологій, але водночас ці фільми отримують більші касові збори, у
порівняні з іншими. Найменший показник касових зборів демонструє
метод зміни швидкості кадрів, він менший у майже 1,5 рази (Рис.1). При
порівнянні кількості задіяних спеціалістів виявилось, що метод
макетування потребує дещо більше спеціалістів, а сам показник
варіюється від 12,5% до 14,7%. При цьому відчутна значна різниця
задіяних спеціалістів, що займаються постобробкою.
59
____________________________________________________________________
Показник демонструє, що майже половина із загальної кількості
спеціалістів займається постробробкою (Рис. 2). Час, витрачений на
реалізацію будь-якого з проаналізованих проектів, становить від двох до
трьох років і не залежить від складності спецефектів (Рис.3).
Рис. 2. Показник задіяних технічних спеціалістів, % від

загальної кількості задіяних осіб
Рис. 3. Середній термін реалізації фільму, рік
60
____________________________________________________________________
Незважаючи на популярність жанру фантастики та можливості
застосування цифрових технологій, повністю відмовитись від
традиційних методів створення видовищності на користь комп’ютерної
графіки виявляється неможливим. Це означає, що досягнення
видовищності за допомогою поєднання традиційних та новітніх
цифрових технологій дають найбільший результат. Тільки у такому
комбінуванні досягається переконливий результат, що має найбільший
успіх.
ВИСНОВКИ
Проаналізовано популярні методи створення видовищності у
сучасному кінематографі. Проведені дослідження кінострічок 1990 –
2010 рр. показали, що використання традиційних та сучасних цифрових
технологій у кіновиробництві дає найбільш переконливий результат.
1. Nawal M. S. The cinematographer's filmic technique from traditional
to digital era. The Turkish Online Journal of Design, Art and
Communication. r University. 2012. Vol.
2. Issue 2. – P.115–122. URL: http://tojdac.org/tojdac/VOLUME2-
ISSUE2_files/tojdac_v02i2_FULL.pdf (дата звернення
10.12.2019).
2. Орещенко А. В. Тривимірна графіка для кіно: виникнення і
розвиток. Часопис картографії. Київ: КНУ ім. Тараса Шевченка,
2013. №8. С. 153–181.
3. Шаповал О. В. Комп’ютерна графіка у кінематографі: проблеми
естетичного осмислення історичного розвитку комп’ютерних
спец ефектів. Мистецтвознавчі записки. Київ: НАККІМ, 2011.
№19. С. 159–166.
4. Internet Movie Database (IMDb). URL: https://www.imdb.com/
(дата звернення 10.12.2019).
DOVZHENKO I., OVCHAREK V., TYMOFIIVA Ya.

DIGITAL TECHNOLOGIES AS A MEANS OF CREATING A NEW
SCREEN REALITY
The role of digital technologies in modern cinematography, usage of
digital technologies in spectacular projects were analyzed. For the
implementation of composite image in the screen work was revealed the
essence of the use of basic of special effects such as scale modelling,
animatronics, stop-motion, slow-motion, time lapse, and the main of tracking
methods – motion capture, match-moving, deepfake, also chroma- and
lumakey
Key words: cinematography, digital cinema, computer graphics,
visual effects, postproduction
61
____________________________________________________________________
УДК 316.722:004.928
ВПЛИВ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ НА ГРАФІКУ

АНІМАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ АНІМАЦІЙНОГО ФІЛЬМУ
«ЛЮДИНА-ПАВУК: ЧЕРЕЗ ВСЕСВІТИ»)
ДОВЖЕНКО Ірина, ШУЛЬГА Анастасія
e-mail: dovzhen@i.com.ua
Розглянуто вплив сучасної культури на розвиток мови анімації,

проаналізовано технологію створення нового візуального стилю на
прикладі анімаційного фільму «Людина-Павук: через Всесвіти».
Ключові слова: графіка анімації, візуальна мова і стиль,
комікси, образи, сучасна культура
ВСТУП
Людство завжди прагнуло створити альтернативний світ свого
існування, іншу реальність, що можна зафіксовували у вигляді
малюнків, статуеток з каміння, дерева, дорогоцінних та інших
матеріалів. У 20-му столітті було знайдено спосіб створення
альтернативної реальності, яка б не просто відображала реальну
дійсність, як це робив кінематограф, а дозволяла візуально
відтворювати середовища і ситуації, створювати найдивовижніших
героїв. Такий спосіб створення різноманітних реальностей отримав
назву анімація.
З метою з’ясування впливу культури на графіку анімації в
дослідженні були виокремлені і проаналізовані елементи сучасної
культури, що істотно вплинули на анімацію, зокрема культура коміксів.
Визначено основні характеристики нового стилю, що був реалізований в
анімаційному фільмі «Людина-Павук: Через всесвіти».
Computer-Generated Imagery (CGI) – нерухомі і рухомі,
зображення, що згенеровані комп’ютером і створені за допомогою
тривимірної комп’ютерної графіки. Вони використовуються для
створення кінематографічних спецефектів, на телебаченні. У
комп’ютерних іграх зазвичай застосовується комп’ютерна графіка в
реальному часі, але періодично додаються і внутрішньо ігрові відео, які
ґрунтуються на CGI. Створенням рухомих зображень займаються
спеціалісти з комп’ютерної анімації CGI. Даний напрям дозволяє
створювати ефекти, які неможливо отримати за допомогою
традиційного гриму та аніматроніки. У кінематографічній галузі
62
____________________________________________________________________
комп’ютерна анімація часто замінює роботу каскадерів і статистів,
створює декорації.
Уперше комп’ютерна графіка була застосована в
повнометражному фільмі «Край. Дикий Захід» (1973, реж. М.Крайточ)
для отримання пікселізованого зображення, що імітувало зорову
картинку андроїда-Стрільця. Невдовзі з’явилися фільми, які
використовували елементи тривимірної комп’ютерної графіки: «Зоряні
війни» (1977, реж. Д. Лукас), «Чужинець» (1979, реж. Р. Скотт). У 1980-ї
роки, до виходу на екрани «Термінатора-2» Д. Кемерона, Голлівуд
«охолонув» від комп’ютерних ефектів, зокрема, через невдалі касові
зборі фільму «Трон» (1982, реж. С. Лісбергер), цілковито побудованого
на використанні новітніх досягнень комп’ютерної графіки. У фільмі
«Парк юрського періоду» (1993, реж. С. Спілберг) уперше за допомогою
CGI вдалося замінити каскадера, а також безперервно з’єднати CGI з
традиційною зйомкою і аніматронікою (шкіра і м’язи динозавра були
створені за допомогою комп’ютерної графіки). У 1995 році з’являється
перший повнометражний мультфільм «Історія іграшок» (реж.
Д. Лассетер), повністю змодельований на комп’ютері. А в 2001 у фільмі
«Остання фантазія: Духи у середині нас» (реж. Х. Сакагуті,
М. Сакакибара) вперше фігурують реалістичні CGI-зображення людей.
Але найяскравішим прикладом застосування CGI графіки є персонаж
Дейві Джонс у фільмі «Пірати Карибського моря: Скриня мерця» (2006,
реж. Г. Вербінські).
Використання CGI графіки в кінематографі допомагає митцям
створювати несподівані, привабливі, багатогранні образи екранних
героїв – реальних і вигаданих. Так само й в анімаційному мистецтві, що
йде від прототипу, або від уяви автора. Таким прикладом стала
анімаційна стрічка «Людина-павук: Через всесвіти» (Spider-Man: Into the
Spider-Verse, 2018, реж. Б. Персікетті, П. Рамзі, Р. Ротман), в якій
культовий герой – Людина-Павук, запропонований свого часу
американською компанією Marvel Comics, що видавала комікси, і
відомий широкому колу глядачів через своє втілення у багатьох стрічках
і мультсеріалах. Герой нової анімаційної стрічки Майлз Моралез –
талановитий юнак, який виборов право навчатись на стипендію в елітній
школі. Престижне навчання не змінює його. Відкрите серце і добра
душа Моралеза належить простим друзям з Брукліна. Та життя
пропонує йому нові випробування, знайомства з дивними
однокласниками (дівчина на ім’я Гванда), злодіями (Фіксом і Зеленим
гобліном), супергероєм Людиною-Павуком і, нарешті, саме
перетворення на Людину-Павука, який повинен дати бій лиходіям,
врятувати нових друзів, повернути їх до інших вимірів і врятувати
Всесвіт. Особливість цієї версії «Людини-Павука» полягає у поєднанні і
цитуванні різних версій і персонажів з попередніх історій про
супергероя. До того ж, дана анімаційна версія отримала своєрідне
візуальне втілення. Автори фільму вирішили поєднати оригінальну
друковану графіку, яка використовувалася у 1960-х рр. для друку
63
____________________________________________________________________
коміксів про Людину-Павука, і комп’ютерну графіку, утворивши тим
самим новий і унікальний візуальний стиль фільму. Режисери не
використовували розмиття зображення в динамічних сценах. Велика
частина анімації робилася в режимі 12 кадрів в секунду, а не в звичному
– 24, що було зовсім нетипово для комп’ютерної графіки. Автори
прагнули, щоб будь-який стоп-кадр фільму виглядав як повноцінна
сторінка коміксу.
Вочевидь слід пригадати, що культура коміксу (розповідей у
малюнках) була доволі поширеною у європейських країнах. За
тематичною і жанровою спрямованістю комікси були різноманітні, але
мали єдність оповідної структури та візуальної дії і необов’язково
супроводжувалися текстом. З часом з невеликих, часто гумористичних
історій, комікси трансформувалися у складні, вселенські історії з
сюжетами, що зачіпали теми боротьби зі злом, насиллям. Вони
сформували героїв і супергероїв з різними характерами і долями,
сміливців, боягузів, зрадників, злочинців, змальованих авторською
фантазією, впізнаваних, типажних (Супермен, Бетмен, Людина-Павук,
Люди Х, Залізна людина, Халк, Доктор Хто, Капітан Америка). У статті
«Комікси як медіа комунікації» провідний фахівець в галузі
комунікативних технологій Г. Почепцов відзначав схожість процесів
входження до культури суспільства коміксів, як окремого типу медіа, та
Інтернету, при якому виникає нове комунікативне середовище, що стає
відображенням бажань споживача [1].
В різних країнах світу «комікси мають свою специфіку, яка
визначається культурними традиціями що склалися десятиліттями.
Тисячі молодих і дорослих людей в Азії, Америці, Європі створюють і
розвивають потужну субкультуру, засновану на коміксах і присвячену їм,
тим самим просуваючи її серед решти населення» [2]. Тож,
приступаючи до роботи над фільмом, режисери в першу чергу
покладалися на художника-постановника Д. Томпсона, чия робота і
стала основою нового амбітного стилю. Любитель коміксів, він прагнув
відтворити в малюнках світ з точки зору головного героя Майлза
Моралеса, ніби він живе всередині коміксу, де були б особливі відтінки
кольору, зміщення елементів, контури. Він застосував розмиття різних
кольорів, залежно від того, що прагнули відтворити на екрані автори в
той чи інший момент, змінив зміщення простору разом з персонажем, в
залежності від того, як швидко він рухається.
Найсерйозніші інновації отримали лінії. Компанія Sony створила
новий софт, який дозволяв малювати двовимірні лінії поверх
тривимірних CGI-моделей. Так створювалася автентична геометрія.
Візуальний стиль вийшов унікальним і Sony подала на патентування
весь новий софт, що був створений для фільму. Напівтони і
штрихування для тіней було запозичено з графіки коміксів. В результаті
складалося повне відчуття, що поверх комп’ютерної анімації накладено
малюнки художника.
64
____________________________________________________________________
Окрім головного персонажа необхідно було розробити різні стилі
для інших персонажів і автори шукали особливу мову, основою якої
стали двовимірні форми. У патентах Sony вказувалися такі технології:
елементи машинного навчання, які визначали б положення мальованих
ліній в наступному кадрі; програма, що дозволяє художникам додавати
елементи малюнка прямо на моделі персонажів; алгоритми для
створення освітлення на пласкій поверхні, яке створює лінію глибини
кадру [3].
ВИСНОВКИ
У сучасній культурі твори анімації займають важливе місце. Вони
формують художньо-естетичний смак глядача, водночас змінюючись,
відповідно до викликів часу. Культура активно впливає на сферу
анімаційного мистецтва, формуючи нову візуальну анімаційну графічну
мову і стиль. Дослідження показало, що формування нового графічного
стилю анімаційного фільму «Людина-Павук: через Всесвіти» поєднав
двовимірну і тривимірну графіку та графічний стиль коміксів та створив
стиль, який відповідає очікуванням і відкриває нові шляхи для
анімаційної творчості.
1. Почепцов Г. Комиксы как медиакоммуникации. URL:
https://psyfactor.org/lib/media-communication-8.htm (дата
звернення 14.01.2020)
2. Влад. Такая разная комикс – культура. URL: https://shazoo.ru
/2017/05/20/51946/takaya-raznaya-komiks-kultura (дата
звернення 14.01. 2020)
3. Патент анімації Людини павука від Соні. URL: https://shazoo.ru
/2018/12/13/73716/sony-hochet-zapatentovat-tehnologii-animacii-
iz-cheloveka-pauka-cherez-vselennye (дата звернення
12.01.2020)
DOVZHENKO I., SHULGA A.

IMPACT OF MODERN CULTURE ON THE GRAPHICS ANIMATION
(ON THE EXAMPLE OF THE “SPIDER-MAN: THROUGH THE
UNIVERSES")
The article examines the influence of modern culture on the
development of animation language, analyzes the technology of creating a
new visual style on the example of the animated film "Spider-Man: Through
the Universes".
Key words: animation graphics, visual language and style, comics,
image, modern culture
65
____________________________________________________________________
УДК 656.26+004.92
ОСОБЛИВОСТІ ГРАФІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ

НОВОРІЧНОЇ СУВЕНІРНОЇ ПРОДУКЦІЇ
ДУБРІВНА Антоніна, КРИЖАНІВСЬКА Катерина

erzajerarjerza@gmail.com
Надано результати аналізу особливостей графічного

оформлення новорічної сувенірної продукції. Класифіковано сувенірні
товари за призначенням, видами та художнім оформленням.
Визначено базові засоби художнього проектування в сучасній
сувенірній продукції. Проаналізовано особливості кольорового рішення
новорічної сувенірної продукції, вживані художні образи та можливі
варіанти стилістики.
Ключові слова: сувенірна продукція, цифрове мистецтво,
художні прийоми, цифрові зображення, новорічні сувеніри.
ВСТУП
Сучасний стан поліграфічного дизайну актуалізує питання
використання методів цифрового мистецтва в розробці сувенірної
продукції. Це надає можливості досягти високого візуального рівня, що
привертає увагу та задовольняє потреби споживача, а також, відповідає
вимогам поліграфічного друку. Рівень якості у створенні дизайну
сувенірної продукції досягається завдяки методам, що розкривають
можливості графічних редакторів перед художником або дизайнером.
Це дозволяє ефективно здійснювати проектну діяльність і створювати
досконалі дизайн-рішення.
Метою проведеного дослідження є аналіз особливостей
сувенірної продукції тематичного спрямування (новорічні свята),
визначення видів, їх систематизація, окреслення чинників, що
забезпечують максимальну художню виразність її візуального контенту.
Сувенірні товари є продуктами масового виробництва та
пов’язані із певними аспектами цифрового середовища. Адже, більшість
їх складових використовують цифрові зображення. Зазначимо, що
актуальність цифрового мистецтва зростає. Проте, воно не заміняє
традиційні види образотворчого мистецтва. Так, у живописі, графіці,
скульптурі представлена складна система художніх образів, що митець
вибудовує за допомогою художніх технік та прийомів. Поціновувачам
мистецтва і звичайним глядачам важливо бачити природність текстури
66
____________________________________________________________________
матеріалу, кольорове багатство, фактуру фарби, гру світла, що
підсилює виразність художнього твору. Перевага традиційного
мистецтва полягає в наявності оригіналу, оскільки рука людини не може
створити дві однакові лінії. Зауважимо, що сьогодні традиційне та
цифрове мистецтво розвиваються паралельно. Виникнення цифрового
мистецтва пов’язане із розвитком друку в поліграфічному виробництві.
Воно характеризується двома напрямами, а саме: перенесення творів
традиційного мистецтва в цифрове середовище і створенням нових
художніх творів із застосуванням комп'ютерних технологій.
Дійсно, цифрове мистецтво розкриває нові можливості для
дизайну сувенірних виробів, допомагає досягти особливої виразності.
Використання цифрового зображення є однаково актуальним рішенням
для преміального та бюджетного сегментів. Цільовими споживачами
сувенірної продукції є широкі верстви населення, різного за віком,
освітою та соціальним статусом. Сувенір є найпопулярнішим видом
подарунка у всіх країнах світу. Зазвичай подарунок вибирають,
орієнтуючись на захоплення, стать і вік людини, а корпоративний
сувенір стає втіленням іміджу і місії компанії. Процес створення
сувенірної продукції включає в себе призначення та категорії сувенірів,
художні засоби, композиційне рішення, систему художніх образів й
особливості стилістики.
Так, при розробці сувенірної продукції тематичного спрямування
(новорічні свята) використовують певні уживані форми, образи та
кольорові рішення, що є характерними для події.
Асортимент новорічної сувенірної продукції досить різноманітний,
що і робить його таким популярним у всьому світі [1]. Призначення
сувенірів можна розділити на такі види:
– канцелярські товари: блокноти, ручки, календарі;
– одяг: футболки, шапки, кофти;
– вироби для офісу: підставки, килимки для миші, папки;
– предмети посуду: келихи, чашки, тарілки;
– деталі інтер'єру: статуетки, ялинкові прикраси;
– новорічні листівки;
– новорічна упаковка: пакети, коробки, пакувальний папір.
Новорічна сувенірна продукція з точки зору художнього
оформлення буває:
– коштовна (оформлення з коштовними елементами, де
покупцем передбачається людина із значними фінансовими
можливостями);
– вишукана (не передбачає великих фінансових витрат, однак
вирізняється оригінальністю);
– орієнтована на жіночу аудиторію;
– орієнтована на дітей;
– новорічне оформлення, пов’язане з поп-культурою, що
розраховане на молодий сегмент споживачів [3].
67
____________________________________________________________________
Зазначимо, що у надзвичайній варіативності новорічної
сувенірної продукції прослідковуються певні графічні прийоми, що
включають такі художні вияви:
– графічна монохромна ілюстрація та використання шрифтів;
– використання персонажів;
– колаж;
– ручна робота;
– використання силуетів;
– використання структурних елементів та конструкцій [2].
Аналізуючи широкий асортимент новорічної сувенірної продукції,
що у широкому асортименті представлена на ринку за період святкових
тижнів, підкреслимо певну однотипність її екземплярів. Це пов’язано із
тематичним святковим спрямуванням, що визначає особливості
кольорових рішень, художніх образів та звужує напрями стилістики.
Зауважимо, основним фактором, що впливає на емоційне
сприйняття, виявляється найбільш дієвим і фундаментальним, є колір.
Саме колір привертає спочатку увагу споживача. Так, для новорічної
сувенірної продукції характерною є певна кольорова гамма, а саме:
червоний, зелений, білий, блакитний. Допустимими є інші допоміжні
контрастні, яскраві кольори, які ототожнюються у споживача зі святом:
жовтий, помаранчевий, золотий, практично відсутні темні кольори. Це
пов’язано з асоціаціями святкової ялинки, снігу, подарунків, новорічних
прикрас та одягом головних персонажів свята – Санта Клауса та
Святого Миколая.
Дійсно, канонічними художніми образами для новорічних
сувенірів є Санта Клаус, Святий Миколай та атрибути, що їх
супроводжують. Це подарунки, олені, сані; традиція наряджати ялинку
прикрасами; образи, пов’язані зі снігом та зимовими іграми, а саме
сніжки, сніговики, сніжинки. Наразі доволі популярним в Україні є
використання образів тварин-символів року китайського традиційного
календаря.
Досліджуючи стилістику розробки новорічної сувенірної продукції,
підкреслимо тяжіння до форм дитячої ілюстрації, реалістичних
зображень та уникання використання у проектній роботі фотографій.
ВИСНОВКИ
Проведено аналіз сувенірної продукції тематичного спрямування
(новорічні свята). Визначені основні чинники, які впливають на
створення новорічної сувенірної продукції. Дослідження виявило, що
для створення досконалого художнього оформлення, яке задовольнить
потреби споживача, важливим є дотримання кольорової гами,
тематичних художніх образів, певної стилістики свята, які будуть
формувати асоціації із зазначеною подією. У разі ігнорування цих
факторів художнє оформлення сувенірної продукції утруднить їх
сприймання, що вплине на рівень зацікавленості потенційного
споживача.
68
____________________________________________________________________
1. Виды сувенирной продукции: назначение и категории. URL:
https://i-spol.com/stati/vidyi-suv-prod-nazn-i-cat/ (дата звернення:
11.02.2020).
2. Выразительные средства в дизайне упаковки с иллюстрацией.
URL: https://creative.univest.ua/2017/03/28/dizajn-upakovki-
illyustratsiya/ (дата звернення: 11.02.2020).
3. Обзор рынка аналогов, анализ прототипов упаковки для
новогодних подарков. URL:
https://www.calculate.ru/articles/obzor-rynka-analogov-analiz-
prototipov-upakovki-dlya-novogodnikh-podarkov/ (дата звернення:
26.02.2020).
DUBRIVNA A., KRYZHANIVSKA K.

FEATURES OF GRAPHIC DESIGN OF NEW YEAR'S SOUVENIR
PRODUCTS
The results of feature analysis of graphic design of New Year’s
souvenir products are given. Souvenirs are classified by purpose of use,
types and decorative appearance. The basic means of artistic design in
modern souvenir production was determined. Features and color solutions of
New Year’s souvenir products, artistic images and possible stylistic variants
applied are analyzed.
Key words: souvenir products, digital art, art receptions, digital
images, New Year’s souvenirs.
69
____________________________________________________________________
УДК 004.92:655.28.027
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ FASHION-ІЛЮСТРАЦІЇ
ДУБРІВНА Антоніна, КРУЖИЛІНА Катерина

kruzhylina.k@gmail.com
Досліджено теоретичні аспекти fashion-ілюстрації як способу

вираження художнього образу в системі графічного проектування.
Підкреслено актуальність цифрових технологій як чинника
модернізації та розширення можливостей для створення сучасних
художніх форм. Розглянуто візуально-образну мову fashion-ілюстрації,
її особливості, характерні риси та роль у становленні та розвитку
fashion-індустрії.
Ключові слова: fashion-ілюстрація, fashion-індустрія, графіка,
мода, образотворчі техніки.
ВСТУП
Ілюстрація як одна з провідних форм графічного мистецтва,
супроводжує fashion-індустрію вже майже сто років. Зокрема, особливу
популярність серед професіоналів і глядачів вона завоювала за останні
роки, коли зайняла помітне місце на обкладинках світових глянцевих
видань, нарівні з традиційною фотографією. Fashion-ілюстрація завжди
була актуальною формою вираження творчої думки дизайнера,
особливим способом впливу та формування естетичних смаків соціуму,
а також вагомим чинником привернення уваги до fashion-індустрії.
Метою дослідження визначено художньо-образні тенденції та
аспекти розвитку fashion-ілюстрації, а також особливості її впливу на
культурно-мистецький простір сучасного суспільства.
Найпоширеніша форма fashion-ілюстрації – це ескіз графічного
образу, який відображає загальний задум дизайнера, що характеризує
один з перших етапів створення образу нової колекції. Сучасні вияви
fashion-ілюстрації не обмежуються ескізами зображення одягу, а стають
невід’ємною частиною поліграфічного дизайну фахових видань з моди
та самостійними художніми творами.
Ілюстрацію моди, в широкому розумінні, можна визначити як
певний візуальний образ, який дозволяє репрезентувати художній
процес створення ескізу модельєром та технологічні етапи створення
модних предметів, костюмів та їх колекцій, виготовлених у матеріалі.
Сьогодні fashion-ілюстрація вражає своєю різноманітністю.
Відсутність жорстких обмежень та наявність комп'ютерних технологій
70
____________________________________________________________________
надає fashion-ілюстрації особливої естетики в еклектичному поєднанні
стилів та тенденцій, що урізноманітнює вияви її художньої форми [3].
Наразі художня графіка в системі індустрії моди доволі
актуальна. На початку ХХ століття вона була витіснена фотографією та
відійшла на другий план. Проте, саме перенасиченість візуального
простору фотороботами стимулювало запит нових художніх форм як
засобів виразу ідеї. Це пов’язано з актуалізацією творчої
індивідуальності у галузі практичної моди [1].
Fashion-ілюстрація дозволяє виразно підкреслити оригінальні
риси будь-якого бренду або дизайнера. Для цього fashion-ілюстратори
користуються різними художніми матеріалами та техніками виконання.
Виділимо три типи створення ілюстрацій, а саме: традиційний,
цифровий та змішаний.
Традиційний тип характеризується використанням образотворчих
технік, що дозволяють ілюстратору виявити особливості авторського
графічного стилю, за рахунок технологічних особливостей кожної з них.
Цифрові техніки представляють сучасний тип ілюстрації та
оптимізують творчу роботу ілюстраторів і дизайнерів, пропонуючи
значний вибір можливостей. До них відносяться растрова графіка
(рисунок являє собою сітку пікселів, де різниця кольорів утворює
графічний образ, який сприймається людським оком єдиною картиною)
та векторна графіка (зображення створюються з окремих геометричних
фігур, що трансформуються та масштабуються без втрати якості, даючи
велику варіативність форм).
Змішаний тип передбачає синтез цифрових і традиційних методів
створення ілюстрації. Подібне поєднання надає безмежного простору
ідеям та дозволяє обрати кардинально новий напрям створення
ілюстрацій. Це виражається у сполученні різних графічних прийомів для
створення єдиної картини з подальшою їх цифровою обробкою.
Значна варіативність технік виконання дає змогу дизайнерам
створювати нові концепції, практично впроваджуючи свої унікальні ідеї.
Завдяки цьому, ілюстрації висвітлюють важливі деталі, які потребують
більшої уваги. Вони є основою, на якій ґрунтується планування та підхід
до дизайну конкретного виду одягу чи аксесуарів. Більше того, на
етапах формування колекції, ескіз fashion-ілюстрації може слугувати
базою створення нового тренду. Так, найвідоміший «New look»
розроблений Крістіаном Діором у 1947 році, вперше отримав своє
втілення на папері швидким олівцевим начерком, що невдовзі
кардинально змінило естетику світу жіночої моди [2].
Незважаючи на те, що ілюстрація створюється як частина
процесу дизайну нового одягу, вона займає місце і в інших галузях
індустрії моди: в рекламних компаніях, в орнаментальних композиціях
для дизайну текстилю, а також виступає як самостійний вид
образотворчого мистецтва. Це пов’язано з тим, що мода, як ніщо інше,
справляє вплив на розвиток суспільства, культури та мистецтва [4].
71
____________________________________________________________________
ВИСНОВКИ
Створення ілюстрацій є одним із провідних напрямів в індустрії
моди для впровадження товарів широкого вжитку. Важливими
компонентами сучасної fashion-ілюстрації є матеріали та техніки
виконання. Завдяки традиційному, цифровому та змішаному типам,
дизайнери мають змогу створити унікальні ілюстрації та виявити свій
авторський стиль.
Сучасна мода є вагомим фактором впливу на розвиток культури.
Вона здатна охопити всі форми прояву особистості та впливати на
манеру поведінки, місце проживання, стиль зовнішнього вигляду,
форми відпочинку, формувати смаки та вибір представників різних
верств суспільства.
Модна ілюстрація, увійшовши в індустрію моди, швидко
завоювала провідне місце у відображенні fashion-образів, де на їх
унікальність впливає яскравий творчий стиль художника-дизайнера, що
виражається у рівні його графічної майстерності. Це дозволяє зберегти
fashion-ілюстрації провідні позиції в графічному мистецтві та надає
змогу розвиватися як самостійному його виду, впевнено окреслюючи
перспективу для майбутніх інновацій.
1. Арутчева Д. Д. Графіка моди: навч. посіб., Німеччина: «Lambert
Academic Publishing», 2016.
2. Мода і модельєри / за ред. М. Шінкарук, Т. Евсеевой, О. Лесняк.
Москва: Світ енциклопедій Аванта, ОГИЗ, 2010. 184 с.
3. Пей Лю, Юньцзі Лю. Аналіз перспектив комп’ютерної модної
ілюстрації: Міжнародний конгрес інформаційно-комунікаційних
технологій: Китай, 2017.
4. Хайген К. Ілюстрація моди для дизайнерів, Нью-Джерсі: «Prentice
Hall», 2010. 608 с.
DUBRIVNA A., KRUZHYLINA K.

MODERN TRENDS OF FASHION ILLUSTRATION
The theoretical aspects of fashion illustration as a way of expressing
artistic image in the system of graphic design are investigated. The
relevance of digital technologies is emphasized as an aspect of
modernization and expansion of opportunities for creating contemporary art
forms. The visual-figurative language of fashion illustration, its features,
characteristics and its role in the formation and development of the fashion
industry are considered.
Key words: fashion illustration, fashion industry, graphic, fashion,
fine art techniques.
72
____________________________________________________________________
УДК 655.24:76
ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНИХ

УКРАЇНСЬКИХ ЗНАКІВ АЛФАВІТУ ТА ЇХ
РОЗТАШУВАННЯ В СИСТЕМІ UNICODE
1 2
ІВАНЕНКО Тетяна , ҐАБУЗЯН Едік
1
Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Україна
2
State Academy of Fine Arts Armenia, Erevan
1
ivanenkoster@gmail.com; 2armtype@gmail.com
Розглянуто проблему становлення форм графем українських

знаків алфавіту та засобів їх реалізації у системі Unicode.
Результати дослідження побудовані на прикладі історичних та
сучасних шрифтових робіт професійних дизайнерів. Розпочато
дискусію щодо рекомендацій із запровадження державної політики
відносно шрифтової ідентифікації.
Ключові слова: дизайн, кирилиця, шрифт, графема, українська
ідентифікація.
ВСТУП
Зміни культурного коду країни відбуваються різними шляхами,
одним з яких є становлення абетки. Форми графем знаків будь-якого
алфавіту в процесі його історичного розвитку значною мірою зазнавали
певних змін. Основною причиною цього є розвиток технологій і оцінок
естетичних цінностей. У ХХ столітті майже всі алфавіти, котрі мали в
своїй основі кирилицю, підлягли русифікації. У результаті, за
виключенням кількох літер, всі інші букви є точною копією сучасної
російської кирилиці.
В Україні питання кириличних знаків стає все гострішим —
наприклад, підіймаються питання переходу на латинські знаки письма.
Проте, повернення історичних форм деяких графем значною мірою
сприятимуть виокремленню та наданню українському алфавіту певної
ідентифікації, адже абетка для кожного народу насправді є культурною
спадщиною і її необхідно зберігати та правильно розвивати. Також
важливим є питання технічного характеру — впровадження українських
знаків у шрифтову систему Unicode.
За роки незалежності України галузь шрифтового дизайну
недостатньо розвинулась, особливо в порівнянні з досвідом інших країн.
Насправді, мало хто розуміє значення українських шрифтів. Можна
стверджувати, що тільки за останні роки український шрифтовий дизайн
73
____________________________________________________________________
почав розвиватися належним чином. Роботи К. Ткачова, А. Шевченка,
Д. Растворцева, В. Харика, Г. Заречнюка, Б. Гдаля та інших стають все
більш помітними та відомими, ці автори створюють шрифти з
українським характером, що виводить українське шрифтарство на
новий, сучасний рівень та водночас зберігає культурний спадок.
Український алфавіт в тому вигляді, яким він є наразі, насправді
не є кирилицею, це т. з. «гражданка», яка з’явилась завдяки примусовій
реформі Петра І. Ці дії, на жаль, зупинили історичний розвиток, м’яке
формування кирилиці. Тож, який вигляд мали б наші літери є питанням
відкритим. Відомий каліграф В. Чебаник має давню ідею щодо змін до
графіки української мови, розробивши акцидентні шрифти на основі
історичних форм (рис. 1). Але акцидентні (display) шрифти не
призначені для відтворення великого об’єму тексту, а отже, не зовсім
підходять для сучасного книгодрукування.
Рис. 1. Зміни до графем букв українського алфавіту (Е Ж З К Н О Р У Ф

Ц Ч Щ Я), запропоновані В. Чебаником
Сучасні шрифтарі в Україні та за її межами також активно

розпочали вносити зміни до деяких графем українського алфавіту [1–4].
В їхніх роботах можна побачити мотиви шрифтової спадщини, особливо
початку та першої половини ХХ століття. Українські художники, графіки
того часу (наприклад, Г. Нарбут, Е. Козак, М. Бутович та інші)
працювали над пошуком форм графем українського шрифту,
спираючись в основному на першоджерела — кириличні рукописні та
друковані книги. Дійсно, букви Н та З мають історичну форму, схожу на
латинські N, Z, а літера Д більш трикутна тощо.
Наразі процес змін форм літер має безсистемний характер, адже
повноцінна державна політика відносно шрифтового (візуального) коду
країни відсутня. Проте, останнім часом вже з’явилась практика
звернення держустанов до професійних дизайнерів. Так, Міністерство
освіти і науки України отримало власну візуальну ідентифікацію,
зокрема, логотип, шрифт та сайт, Міністерство культури (в минулому)
також отримало новий логотип. Отже, спостерігається тенденція
втілення шрифтової культури в українське суспільство вже на
державному рівні. На нашу думку, необхідно дотриматися певних кроків.
По-перше, провести аналіз історичних форм українських літер з
використанням методики, наприклад, В. Чебаника та фахівців з
філології, дизайну, історії тощо й запровадити Державний стандарт
графем усіх знаків української абетки. При цьому можливими
відмінними від російської кирилиці розуміти такі базові знаки, як Ґґ Дд Зз
Жж Лл Нн Уу Цц Шш Щщ к ю ( рис. 2).
74
____________________________________________________________________
Рис. 2. Варіанти змін українських знаків
Цей етап є підготовчим, розтягнутим у часі, але він надважливий.

По-друге, звернутися до організації Unicode з проханням
переглянути сучасну систему кодування кирилиці з врахуванням кодів
та імен українських літер, встановлених стандартом.
По-третє, звернутися до відомих фірм з розробки таких програм
шрифтових редакторів, як Fontlab, Glyphs тощо з проханням додати
спеціальну кодову сторінку для української кирилиці.
В-четверте, створити драйвери клавіатур, що дозволять
друкувати тексти українською мовою з урахуванням нової системи
кодування Unicode з розкладками Phonetic і Typewriter.
Звичайно, весь цей процес необхідно проводити дуже обачно та
поступово, це справа не одного року. Якщо швидко переінакшувати
багато літер або чітко наслідувати історичні форми, які тільки починали
розвиватися свого часу, то може виникнути небезпека поринути у
архаїку, що потягне за собою певні проблеми та питання – траєкторії
написання рядкових знаків, проблеми при друці тощо.
ВИСНОВКИ
Зміни графем нададуть українському алфавіту унікальності та
самоідентичності, що дозволить виділити його серед інших кириличних,
латинських та інших писемностей, збереже фонетику та співучість мови.
1. Шрифти з українським характером. https://telegraf.design/shrifti-
z-ukrayinskim-harakterom/ (дата звернення: 24.11.2019)
2. Шрифти з українським характером. Офіційний сайт
шрифтового сервісу https://rentafont.com.ua/ (дата звернення:
13.12.2019)
3. Українські букви. https://medialab.online/news/shryft/ (дата
4. Офіційний сайт Е. Габузяна https://www.gheafonts.com (дата
IVANENKO T., GHABUZYAN E.

PROBLEMS OF DETERMINATION OF MODERN UKRAINIAN
ALPHABETIC SIGNS AND THEIR LOCATION IN THE UNICODE SYSTEM
The problem of formation of graph forms of Ukrainian alphabet
characters and their means of realization in Unicode system is considered.
The results of the study are based on the example of historical and modern
font works by professional designers. Discussion has started regarding
recommendations for implementing state policy on font identification.
Key words: design, Cyrillic, type, grapheme, Ukrainian identification.
75
____________________________________________________________________
УДК 763.012
АНАЛИЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛЕТТЕРИНГА

В ДИЗАЙНЕ
КАЗАК Виорика
Технический Университет Молдовы, г. Кишинев, Республика Молдова
viorica.cazac@dtp.utm.md
Представлены результаты аналитического исследования

эстетического разнообразия в дизайне с использованием
леттеринга. Эти элементы были проанализированы с учетом
взаимосвязи между контекстом, графическими символами,
характером символов, композицией, идеографической структурой,
расположением элементов в соответствии с назначением, их
пропорциями.
Ключевые слова: элементы леттеринга, хроматическое
разнообразия, контекст.
ВВЕДЕНИЕ
Использование леттеринга сегодня является тенденцией в
дизайне, заставляя дизайнеров определять новые композиционные
решения, которые обеспечили бы возможность эстетического
разнообразия. Если когда-то каллиграфические элементы часто
использовались в монограммах, сегодня они представляют собой
ключевые слова, слоганы, визуальные, выразительные, длинные
фразы, с геометрическим или пластическим характером, выражающие
себя как композиционный центр или создающие иллюзии текстуры,
встречающиеся во многих изделиях: текстиль, одежда, обувь,
аксессуары для одежды, мебель, body-арт, детали интерьера,
автомобили и др.
Каллиграфические решения дизайнеров, имеют различную
область применения, также как и характер поверхностей, на которых
они воспроизводится (2D или 3D-печать, текстиль, трикотаж, кожа,
бумага, картон, нетканые, полимерные материалы, металл и др.).
Леттеринг – рисованная цельная надпись, уникальное рисование слова
или фразы в определенном стиле для конкретного случая. Он
представляет собой единую неповторимую композицию, в отличие от
каллиграфии и рукописных шрифтов [1].
76
____________________________________________________________________
ЦЕЛЬ ИССЛЕДОВАНИЯ.
Анализ возможностей эстетического разнообразия и
персонализация изделий: текстиля, одежды, обуви, аксессуаров
одежды, кухонных принадлежностей, мебели, татуировок, выполненных
по индивидуальному заказу с использованием леттеринга, а также
анализ его эстетических и технологических решений.
РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ
В исследование были включены: текстиль, одежда, обувь и
аксессуары, посуда, татуировки, музыкальные инструменты,
автомобили с элементами леттеринга (рис. 1). Использовались
следующие методы исследования: прямое наблюдение,
интерпретативный, индуктивный и дедуктивный методы, качественный,
сравнительный, структурно-функциональный методы, анализ и синтез.
Леттеринг в одежде, модные тренды 2020 [2]
бренд Кристины Кельвин Кляйн бренд Кристины Ивановой

Ивановой [3] [3]
Леттеринг в дизайне одежды
Леттеринг в дизайне обуви [2]
77
____________________________________________________________________
Леттеринг в body art [2]
Леттеринг в дизайн интерьера
Леттеринг в дизайн автомобилей

Рис. 1. Использование леттеринга
Анализ леттеринга, используемого в эстетических решениях

одежды, обуви, аксессуаров, выявил использование монограмм в 60-х
годах XX ст. В настоящее время каллиграфические подходы
представлены ключевыми словами, слоганами, афоризмами, фразами.
Представляет интерес направленность расположения леттеринга:
вертикальное, горизонтальное, наклонное, по кругу, по сложным
контурам; расположение в разных частях изделий: верхняя, нижняя и
центральная область.
Графический характер леттеринга может происходить из
стилистического характера изделия, обозначающего геометрический
или пластический характер. Композиционная организация леттеринга и
его интеграция в одежду, обувь, технические изделия, аксессуары для
одежды осуществляется по аналогии с работой с леттерингом в 2D
графическом дизайне, учитывая гарнитуру, кегель, пропорции и другие
характеристики.
78
____________________________________________________________________
Анализ 2D или 3D возможностей воспроизведения леттеринга
показал, что он воспроизводится с помощью ниток, шерсти или красок с
различными свойствами. Интерес представляют 3D-краски, которые
позволяют преобразовывать 2D-графические элементы в 3D,
термохромные краски, чувствительные к изменению температуры
окружающей среды, в котором они находятся, обеспечивая
хроматическое градационное изменение тональности воспроизводимых
графических элементов.
Последние тенденции представляют интеграцию ароматических
капсул в печатные краски для применения в различных областях и с
разной целью, таких как: обеспечение возможностей тематической
идентификации материалов, используемых для производства одежды
для слабовидящих пользователей, продвижение леттеринга, который
вызывает различные вкусы u др.
ВЫВОДЫ
анализ леттеринга на изделиях, включенных в исследование,
позволил выявить, что они представляют собой элементы
стилистической идентичности, широко используемые сегодня как
в разнообразии одежды, так и обуви, аксессуаров, головных
уборов, технических изделий, учитывая их наличие в
рекомендациях модных тенденций и т.д.;
текстовые элементы, воспроизводимые плетением или
вязанием, часто представляют собой гротескные графемы без
засечек, расположенные по горизонтали, вертикали или под
наклоном. Репродуцированный печатью леттеринг
характеризуется пластическим характером, наличием засечек, в
простых и сложных композициях, их совмещение сочетается с
иллюстративными элементами;
использование леттеринга играет не только декоративную
роль, но и познавательную, определяя духовную идентичность
пользователя, его индивидуальность;
функциональное разнообразие леттеринга также возможно
благодаря использованию специальных печатных красок:
термохромных, ароматических и т.п.
79
____________________________________________________________________
ЛИТЕРАТУРА
1. Леттеринг в Веб-дизайне. URL: https://idbi.ru/blogs/blog/lettering-
v-veb-dizayne (режим доступа: 16.01.2020).
2. Pulovere feminine pentru primăvara 2020: top 10 modele actuale.
URL: https://fasingur.me/pulovere-feminine-pentru-primavara-2020-
top-10-modele-actuale/?fbclid=IwAR0j4LIC4_X_qazuHmqyspIgq
Pk6VsYjqXZa14BNVk-is2oyTxSghjlkCAo (режим доступа:
07.03.2020).
3. Povestea tinerei din Moldova care ș i-a creat un brand de blugi în
Italia. URL: https://diez.md/2016/03/07/foto-povestea-tinerei-din-
moldova-care-si-a-creat-un-brand-de-blugi-in-italia/ (режим
доступа: 27.02.2020).
CAZAC V.
ANALYSIS OF THE USE OF LETTERING IN DESIGN
The paper presents the results of the analysis study of the aesthetic
diversification of the products by using lettering. These elements were
analyzed considering the relationship between the context, the graphic
symbols, the character of the symbols, the composition, the direction, the
chromatic structure, the ideographic assembly, the positioning of the
elements in correlation with the destination, the type and the size of the
product.
Key words: lettering, aesthetic diversification, context.
80
____________________________________________________________________
УДК 7.012.22
МОТИВАЦІЙНА ЛИСТІВКА ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ
КАСЬЯНЕНКО Кароліна, БЯКОВА Дарина

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
Sternikas@ukr.net
Проведено аналіз типології вітчизняних листівок. Метою є

популяризація в українському суспільстві шведської філософії еко-
френдлі («лагом») засобами мотиваційних художніх листівок.
Охарактеризовано принципи даної філософії. Показано вагомість
впливу мотиваційної графічної інформації на свідомість реципієнта.
Визначено шляхи впровадження у малу поліграфічну форму філософії
«лагом».
Ключові слова: листівка, мала поліграфія, графічний дизайн,
культура, філософія «лагом».
ВСТУП
Проблеми довкілля і місце людства в ньому сьогодні є
надзвичайно актуальними. Розвинуті країни Європи, маючи високий
культурний рівень, активно запроваджують різноманітні програми,
проєкти зі збереження оточуючого середовища, пропагують ідеї
помірного ставлення до природи. Швеція є однією з найуспішніших в
економічному та соціальному плані країна, головною життєвою
філософією якої є еко-френдлі – аристотелівська золота середина для
свідомих громадян ХХІ ст., що передбачає помірність у споживанні та
баланс між індивідуальним і колективним. Принципи цієї філософії мало
відомі в Україні. Сучасні українці часто забувають про важливість
розумного ставлення до життя, навколишнього середовища та про
баланс у всьому.
Одним зі шляхів вирішення проблеми байдужості громадян щодо
катастрофічного стану оточуючого середовища та неусвідомленості
наслідків власних дій є ознайомлення й поширення філософії «лагом»
засобами мотиваційних художніх листівок, які можуть ефективно
виконувати просвітницьку й виховну функцію. В той же час, іншою
проблемою є те, що мотиваційний вид листівок, надто скупо
представлено на українському ринку. Більша частина цієї продукції є
святковою, тобто приуроченою до певного свята чи події. Відхід від
жанрової одноманітності візуальних повідомлень у сфері листівок, що
диктуються ринком, також є метою даного дослідження.
81
____________________________________________________________________
За поважний вік (понад 140 років) зовнішній вигляд поштової
листівки та її призначення неодноразово змінювалися [1]. Вона пройшла
величезний шлях від простої поштівки до електронної листівки. В
європейських країнах одним із перших призначень листівки були
вітання, присвячені Великодню, Різдву тощо. Це стосується й царської
Росії та України. В США перші листівки не призначалися для пересилки
поштою - їх продавали як сувенір [2]. На межі ХІХ-ХХ ст. на теренах
України відмічається жанрове розмаїття листівок. Листівки містять
репродукції творів живопису, графіки. Фотолистівки – портрети видатних
осіб, світлини пам’яток культури (скульптура, вироби декоративно-
прикладного мистецтва). З’являються видові листівки і серії листівок,
наприклад «Типи Малоросії», де зафіксоване життя українців:
хліборобів, рибалок, пастухів, торговців та ін. У воєнні роки на теренах
України, Польщі та Росії видаються військові листівки. В них,
незважаючи на національну приналежність авторів, прославляється
мужність воїнів, готовність захищати рідну землю, змальовуються воєнні
будні, переможні битви, втрати друзів, горе матерів, сум коханих [3].
Сучасне тематичне розмаїття листівок поділяється за
призначенням на дві великі групи: приватні та корпоративні, які в свою
чергу також стратифікуються на жанри. Листівки приватного
призначення поділяються на вітальні, релігійні та інформаційно-
зображальні. Корпоративні – на вітальні, інформаційні та рекламні.
Мотиваційні художні листівки не виокремлено в жодну групу та жанр.
Проте, їх умовно можна віднести до інформаційно-зображальних
листівок, оскільки останні, як і мотиваційні, містять конкретне
зображення з роз’яснювальним підписом. Зокрема, зображення форм
рослинного або тваринного світу, твори мистецтва, історичні або сучасні
пам’ятки архітектури. Але тут стоїть питання конкретної мети. Якщо
інформаційно-зображальні листівки за своєю функцією є лише
пізнавальними, то мотиваційні ще й повчальними, навчальними та
такими, що виховують і підштовхують до дії. Мотивація є рушійною
силою до будь-яких зрушень, а подання її у формі художньої листівки є
потужним засобом просування тієї чи іншої ідеї. Корпоративні
інформаційні листівки також не позбавлені мети, зокрема, рекламної,
що містить пропозиції та послуги фірм, ресторанів та інших виробників,
для отримання прибутків від продажів, але ця мета іншого порядку –
приватна, що несе користь лише окремій особі або невеликій групі
людей.
Листівка – це продукт графічного мистецтва та дизайну, де
форма і функція нероздільні. Проте в художній листівці домінує
мистецтво, яке викликає асоціації, містить додаткове навантаження,
розраховане на співчуття, іноді сповнене багатозначністю. Мотиваційна
художня листівка несе соціально корисний візуально-вербальний
наратив, що допомагає вирішувати певні культурні потреби суспільства.
Зміщення в листівках змістових акцентів зі свята чи реклами в бік
82
____________________________________________________________________
збагачення важливими соціальними смислами створює передумови
вирішення тієї чи іншої суспільної проблеми.
Проблеми формування культури життя, розумного ставлення до
природи та її ресурсів сьогодні є надзвичайно нагальними. Кожного дня
людство робить все більше кроків на шляху руйнування нашої планети,
та, навіть, особистих і чужих життів. Осмислене і поважливе ставлення
до життя притаманне шведській філософії «лагом» (швед. lagom –
достатній). Шведи переконані, що справжнє джерело позитивних
емоцій — це не речі, а користь, яку людина приносить суспільству.
Лагом не закликає відмовитися від матеріальних благ. Сенс у тому, щоб
користуватися речами практичними для себе і суспільства в
цілому. Лагом не закликає до найсуворішої економії. Основна ідея
шведів — розумне споживання. Ще однією концепцією є розумне
використання ресурсів та охорона навколишнього середовища. Вона
вчить бути, що називається, «eco-friendly» і не засмічувати світ навколо
непотрібними речами [4]. Ця філософія є тим чудовим прикладом
любові до себе, людства і планети, який необхідно взяти за основу
буття й популяризувати різними засобами, в тому числі й листівками. За
силою естетичного впливу маленька листівка є не менш вагомою, ніж
твір живопису, адже вона, будучи біфункціональним видом мистецтва,
крім естетичної функції виконує ще й утилітарну. На відміну від плаката,
її невеликі габарити дозволяють довгий час знаходитись біля людини.
Графічна мова листівок, що візуалізує філософію «лагом», має
бути лаконічною та знаковою, тобто відтворювати її за тими ж
принципами, які ця філософія проголошує. А саме – у мінімалістичному
за деталями композиційному, колористичному та шрифтовому рішенні.
Практично все, що нас оточує, можна розглядати як знакову систему.
Принципи «лагом», що стосуються практично всіх сфер життя людини
(їжа, одяг, інтер’єр, здоров’я, вода, електрика тощо), також є знаковими
та ще й системними, адже кожний принцип передбачає виконання
комплексу певних дій, дотримання певних правил, що за своєю суттю є
дуже простими й доцільними. Наприклад, у харчуванні: солодощі
вживаються лише один раз на тиждень, аби не нашкодити здоров’ю;
використовуються харчі домашнього виготовлення (випічка хліба,
соління, джеми); неприйнятно залишати на тарілці їжу, тому одразу
береться потрібна кількість. В інтер’єрі усе підпорядковано критерію
практичності, здоровому глузду та естетиці мінімалізму. Ці ж критерії
притаманні й одягу, який є простим та з натуральних матеріалів.
Важливим вважається не відомий бренд, а вдягтися за погодою. Старі
речі не викидаються на смітник і не зберігаються роками в шафі, а
роздаються, обмінюються або продаються.
Виходячи з тих кроків, що пропонуються філософією для
отримання балансу в житті людини, на перший план у графіці виходять
наративні зв’язки між образами (їжа – здоров’я, одяг – здоровий глузд,
інтер’єр – затишок, чиста вода – зелена планета та ін.), що своєю тихою
енергетикою та принадністю відкривають глибину філософського
83
____________________________________________________________________
посилу. Отже, вважаємо, що одним із ефективних інструментів
графічного відтворення принципів даної філософії є системний підхід,
який виявлятиметься у серійності мотиваційних художніх листівок. Саме
серійність дозволяє покроково, в різних ракурсах розкривати всі
принципи філософії «лагом». А найкраща графічна інтерпретація
шведських принципів помірності – це стисла образна система, що
візуально компактно занурює реципієнта в проблему та сприяє кращому
її розумінню та запам’ятовуванню.
ВИСНОВКИ
Історія листівок України та Скандинавії досить різна, в обох
випадках поштові листівки відображали історичні події та національні
мотиви й традиції. Оскільки сьогодні відбуваються глобальні інтеграційні
культурологічні процеси, для донесення шведської концепції помірного
ставлення до життя й природи та інтеграції її в українське середовище
чудово підходить листівка як мобільний вид поліграфії. Використовуючи
засоби композиції, колір, шрифт можна відтворити всі принципи цієї
філософії у художньо-графічній стилістиці, притаманній
скандинавському стилю.
1. Чепіль Л. П., Гордейчук Н. І. Мистецтво виготовлення листівок.
Мистецтво та освіта. 2018. №4(90). С. 29-30.
2. Давидова К.О. Розвиток привітальної листівки кінця ХІХ-
початку ХХ століття в загальноєвропейському контексті. Вісник
КНУКіМ. Мистецтвознавство. Київ. 2019. №40. 221 с.
3. Лаврук Н. Типологія українських листівок кінця ХІХ - початку ХХ
cт. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2009. № 6.
С. 184-193.
4. Лагом. - Вікіпедія. URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D0%BE%
D0%BC. (дата звернення 15.03.2020).
KASIANENKO K., BІAKOVA D.

MOTIVATIVE FLYER AS AN EFFECTIVE MEANS OF CULTURE
FORMATION
The typology of domestic leaflets has been analyzed. The aim is to
promote in the Ukrainian society the Swedish eco-friendly philosophy of “lag”
by means of motivational leaflets. The principles of this philosophy are
characterized. The importance of the influence of motivational graphic
information on the consciousness of the recipient is demonstrated. The ways
of introduction of the philosophy of "lag" into the small printing form are
determined.
Key words: flyer, small print, graphic design, culture, philosophy "lag".
84
____________________________________________________________________
УДК 007:001:655
АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОТОКНИГИ

ЯК АРТ-ОБʼЄКТА
МИХАЙЛОВА Рада, САФРОНОВА Анна

Київський Національний університет технології та дизайну, Україна
radami1818@gmail.com
Розглянуто особливості фотокниги як арт-об’єкту, що втілює

ідею синтезу мистецтв і візуалізує творчу концепцію фотомитця.
Виявлено типи контенту фотокниги : фото-історія, фото-
типологія, фото-апропріація; проаналізовано актуальні типи,
тенденції та особливості дизайну фотокниги в Україні.
Ключові слова: фотокнига, арт-обʼєкт, дизайн,
фотомистецтво, фото-історія, фото-типологія.
ВСТУП
Узагальнюючі погляди різних авторів на сутність поняття «арт-
об’єкт», можна зробити висновок, що арт-об'єкт - це об'єкт мистецтва
або синтезу мистецтв, розрахований на емоційну реакцію людини,
самоцінна, неутилітарна річ, створена з різних матеріалів і предметів,
що передає творчу ідею митця шляхом візуальної взаємодії з глядачем.
[1]. Таким критеріям відповідають фотокниги, представлені на
численних сучасних виставках та конкурсах. Фотокнигу характеризують
ексклюзивність (невеликий тираж); відсутність орієнтацій на ринок
(переважання самовидань); зростаюча з часом ціна (обумовлена
художньою цінністю окремих зразків).
Фотокнига є однією з форм презентації мистецтва, яка здатна
одночасно транслювати авторську концепцію через максимальне число
каналів сприйняття інформації: зоровий, тактильний, нюх, а подекуди й
смак. Про інтерес до розвитку мистецтва фотокниги свідчить велика
кількість міжнародних фестивалів, які щорічно відбуваються у країнах
Європи, в Америці, Японії тощо. (Art Book Fair Basel «I never read», C/O
Berlin Bookdays, European Publishers Award for Photography, International
Photobook Festival, Kassel, Germany). З 2019 р. фестивалі фотокниги
відбуваються й в Україні.
85
____________________________________________________________________
Фотокнига як певний тип видань викликає велику увагу
дослідників. Мистецький аспект фотокниги переважно висвітлюють
зарубіжні автори, серед яких найбільш вагоме дослідження
представили фотограф М. Парр та критик Г. Бадджер. Їх тритомне
видання містить детальний аналіз 200 західноєвропейських та
японських фотокниг, створених від моменту їх появи у XIX ст. [6]. В
Україні сучасна фотокнига, в тому числі як об’єкт фотомистецтва,
науково не розглядалась. [4]
На основі перегляду літературних джерел, аналізу розвитку
мистецтва фотокниги в Україні і світі, виявити особливості сучасної
фотокниги як арт-об’єкту та визначити актуальні аспекти її дослідження.
Проведені дослідження дозволили узагальнити особливості, за
якими створюється сучасна конкурентоспроможна, запитана на ринку
фотокнига; це: оригінальність концепції, її складність, спосіб донесення
ідеї фотокниги до глядача; дизайн, різноманітність підходів до
формоутворення; типографіка – технічна майстерність виконання,
доречність вибору матеріалів і декору.
За способом представлення контенту, фотокниги можна поділити
на такі, що містять у собі певну фотографічну розповідь, послідовне
розкриття теми у певній хронологічній послідовності (фото-історія) та
такі, що містять серію фотографій (фото-типологія), об’єднаних
тематично й асоціаціативно, (фотографії об’єктів подібного типу). До
такого методу зверталися, наприклад, митці харківської школи
фотографії, одеської групи «Шило» та інші, з метою переосмислення
минулого, зміни точки зору на знайомі об’єкти, надання їм актуального
змісту. Ще один концептуальний прийом донесення ідеї автора до
аудиторії є так звана – фото-апропріація, що за структурою може
являти собою, як фото-типологію, так і фото-історію, залежно від ідеї
автора. В останньому випадку для створення фотокниги
використовуються фотографії, зроблені не митцем (автором
фотокниги), а іншими авторами, архівні фото, що у «чистому вигляді» не
мають художньої цінності, однак за рахунок модифікації (наприклад,
залучення їх у певному контексті), набувають іншого змісту, здатні
розкрити ідею автора.
Фото-типологія, як форма подання тематичного фотопроекту,
апробована у творчості Августа Зандера Бернда і Хілли Бехера Вона,
передбачає набір окремих зображень, які передають сенс проекту після
сприйняття всіх фотографій разом. Такий прийом надає фотохудожнику
можливість авторського висловлювання, наприклад, через галерею
портретів людей, яких об'єднують обставини, або проблемне питання,
сформоване автором [2]
86
____________________________________________________________________
Поширеною щодо фото-типології є етнографічна тематика. Слід
зауважити, що сенс «етнографії» виходить за рамки національної
тематики, наприклад, типологія соціальних класів; віку і статі;
соціального конфлікту або колізії. Таким підходом відзначена
широкознана фотокнига «Паспорт» Олександра Чекменьова. До неї
увійшли створені О.Чекменьовим у 1994-1995 рр. в м. Луганську
світлини людей для паспортизації за замовленням соціальних служб.
Його фотокнига «Паспорт» є фото-типологією класичного формату з
мінімалістичним графічним та поліграфічним рішенням. Її концепцію
розкриває вступна частина, кольорове рішення обкладинки, що
відповідає національній та етнографічній складовій, фотографії
власного паспорта художника та серія портретів різних субʼєктів. Вони
розміщені на напівпрозорому папері з рамкою, рівною аркушу паспорта.
Основна частина книги містить портрети, сповнені емоційної напруги,
адже попри вимог щодо світлини на паспорт, фотографії О.Чекменьова
включали крім зображення моделі, фото середовища, у якому вона
перебувала. Результат виявився виключно красномовним: на задньому
плані – об’єкти та предмети, пов’язані з повсякденним життям суб'єктів
фотографії, сам портретований, соціальний працівник, їхня взаємодія.
Цей прийом дозволив розкрити вражаючі подробиці життя багатьох
людей. [3]
Відтак, основна роль в композиційному рішенні фотокниги
належить фотографіям. Фотознімки, у свою чергу, характерні: чітким
відтворенням змісту, без ефектів зміни глибини різкості (зйомка на
широковугольний об’єктив); яскравістю кольорів, що імітує з’йомку на
плівку; відсутністю художніх ефектів; досягненням враження
непрофесійної зйомки, природності, без позування з боку суб’єкта, без
видимого ретушування. Такі риси притаманні відомим українським
фотокнигам, що отримали визнання на міжнародному рівні. Це «Slavik
Fashon» Юрка Дячишина, «Kachalka.Muscle Beach» Кирила Головченка,
«Pearly Gates» Анастасії Лазуренко тощо.
Зазначимо, що важливою композиційною складовою фотокниги є
пояснювальний текст, хоча написи зазвичай лаконічні і містять тільки
інформацію про суб’єкта, місце і час з’йомки. Інколи текстова складова
може бути взагалі відсутня, хоча її форма є досить різноманітною.
Можливі декілька варіантів підходу до використання тексту для
розкриття сутності фотографій та передачі ідеї автора: підписи, назви;
історія або детальний опис; візуально-активний текст, наприклад,
каліграфічний, у формі врізок, що мають самостійну художню роль
поруч з фотографіями або виступають як їх доповнення. Всі три способи
можуть поєднуватися для досягнення більшої виразності та розкриття
змісту фотокниги.
В цілому, в Україні жанр фото-типології (якщо казати про
візуальний контент фотокниги) є найбільш розвинений, в той час як на
Заході при створенні фотокниги часто використовують також фото-
історію.
87
____________________________________________________________________
ВИСНОВКИ
Фотокнига кінця ХХ – початку ХХІ ст. стала явищем світового
фотомистецтва. Вона є друкованою візуалізацією творчої концепції
проекту фотомитця. За своїми властивостями фотокнига належить до
арт-об’єктів. Найбільш поширеним підходом при створенні концепції
фотокниги в Україні є фото-типологія, що передбачає використання як
фотографій з архіву (так звана апропріація), так і фотографій,
зроблених фотографом безпосередньо для конкретного видання.
Вивчення європейської та світової фотокниги на тлі мистецьких подій в
Україні сприятиме виявленню особливостей та тенденцій розвитку
української фотокниги, її характерних рис, властивостей, перспектив.
1. Базелюк Н.Л. Форма як засіб створення художнього образу в арт-
дизайні. Art and Design. 2019. № 3 (07). С. 40-47.
2. Никишин А. Фотоистория или типология. Как из серии фотографий
сделать современный фотопроект? URL:
http://www.alexeynikishin.ru/articles/tipologia-ili-fotoistoria.html (дата
3. Анисимова А. .«Этнографический» проект», 11.04.2018, less media:
интернет журнал. URL:: https://les.media/articles/384700-
etnograficheskie-proekty (дата звернення: 15.12.2019)
4. Parr M. and Badger G. The Photobook: A History Volume III Hardcover.
Publisher: Phaidon Press; Revised. March 17. 2014. 320.
MIXAJLOVA R., SAFRONOVA A.

TOPICAL ASPECTS OF RESEARCHING A PHOTOBOOK AS AN
ART OBJECT
The features of the photobook as an art object that embodies the idea
of art synthesis and visualizes the creative concept of the photobook are
considered. The types of content of the photobook were revealed: photo-
history, photo-typology, photo-approbation; actual types, tendencies and
features of photobook design in Ukraine are analyzed.
Key words: photobook, art object, design, photo art, photo history,
photo typology.
88
____________________________________________________________________
УДК 766.012:004.92
ПРИМЕНЕНИЕ ЦИФРОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

В ГРАФИЧЕСКОМ ДИЗАЙНЕ
МОКАН-ВОЗИЯН Людмила
Кишиневский Государственный Педагогический Университет
им. И. Крянгэ, Республика Молдова
ludmilavozian7@gmail.com
Для ускорения процесса создания художественных работ и

удовлетворения требований рынка используются всё чаще
цифровые технологии. Поскольку цифровое искусство является
относительно новой областью, возникает необходимость изучения
всех процессов, используемых для создания и хранения цифровых
произведений, а также определения специфики виртуальной среды и
эстетики цифрового искусства.
Ключевые слова: графический дизайн, растровая графика,
цифровое искусство.
ВВЕДЕНИЕ
Современный художник обладает большой свободой в
творческом процессе, он может выражать свои идеи и видения с
помощью множества существующих техник. Не ограничиваясь
традиционными или цифровыми методами, художник может начать
рисунок карандашом, а закончить его с помощью графического
редактора; объединить в цифровом коллаже разные материалы, такие
как: пластилин, сухие растения, вышивку, аппликацию, оригами.
Следовательно, могут быть получены новые методы выражения,
которые дополнят пластический язык, применяемый художником.
ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ
Проблема заключается в том, что появление и распространение
цифровых инструментов произошло за довольно короткий период. В
результате имеем недостаточно исследований для систематизации
информации, чтобы полностью использовать потенциал новых
технологий. Это препятствует формированию навыков работы с
цифровыми инструментами, в частности, в профильных учебных
заведениях. Отсюда интерес к исследованиям цифровых методов и
техник, применяемых в процессе создания работ в области
графического дизайна, в том числе иллюстраций.
В настоящее время существует большое количество цифровых
графических разновидностей и ряд областей, в которых они могут
эффективно использоваться. Чтобы решить изобразительную
проблему, необходимо правильно подобрать цифровые инструменты, с
89
____________________________________________________________________
учетом стиля и техники работы.
«Различают два основных типа компьютерной графики –
растровую и векторную. Знания об их природе, различии,
взаимодействии являются основой профессиональной работы» [1, с.
20]. В данном контексте мы обратимся к иллюстрации и растровой
графике, как к наиболее близкой к традиционным формам создания
иллюстрации. Для растровой графики характерна имитация
традиционных приемов живописи и графики, таких как «размытие»
края, тональные переходы, сложные текстуры и фактуры кистей, а
также широкий спектр других виртуальных изобразительных
материалов.
Растровые техники, используемые в процессе создания
иллюстрации, аналогичны традиционным техникам и похожи на
обычное рисование. Базовые инструменты представляют собой
виртуальные имитации кистей, карандашей и других художественных
материалов для живописи и графики. Цифровые инструменты
выбираются в зависимости от характеристик и спецификаций
существующих прототипов. Художник выбирает толщину линий и
размер пятен, основываясь на знании традиционных инструментов и
умении работать с ними. Поэтому, при создании растровых
иллюстраций важны мастерство автора и его умение рисовать.
В растровой графике довольно популярна техника завершения
рисунка, начатого на бумаге. Часто в качестве основы для
последующего изображения используется эскиз. Последний, после
оцифровки в процессе сканирования, вводится в среду графического
редактора, а затем приводится к запланированному результату путем
редактирования, исправления, изменения рисунка, применения
текстуры, окраски и, наконец, применения фильтров и эффектов.
Полученное изображение можно использовать как отдельное
произведение или как элемент при создании новых композиций.
Кроме схожести с традиционными методами и способами
выразительности, растровая графика имеет и другие преимущества,
такие как:
• возможность воспроизводить изображения любого уровня
сложности. Количество деталей в композиции, в значительной степени,
зависит от разрешения и размера изображения;
• возможность правдивого воспроизведения цветовых градиентов;
• наличие большого количества программ для воспроизведения и
редактирования растровых изображений [2].
Создание растровых графических иллюстраций требует
использования графического редактора. В настоящее время
существует множество программ, которые можно использовать для
создания и редактирования графических изображений. У них
разнообразный функционал, охватывающий потребности разных групп
пользователей, от начинающих до профессиональных специалистов. В
данном материале мы ориентируемся на программу, которая обладает
90
____________________________________________________________________
достаточными функциями, позволяющими тестировать и применять
растровые графические методы при создании книжных иллюстраций –
на нынешнего лидера отрасли, редактора Adobe Photoshop. Photoshop
в настоящее время является одним из самых популярных графических
редакторов, который определяет стандарты в области цифровой
обработки изображений. Программа изначально создавалась для
работы с растровыми изображениями и предназначалась для
специалистов, работающих в области полиграфии. Но, благодаря
универсальности и удобству графического интерфейса, программа
стала очень популярной в различных сферах деятельности. Она чаще
всего используется для ретуширования изображений, следовательно,
является одним из наиболее важных инструментов для работы с
фотографиями. Эта программа даёт возможность редактировать и
создавать новые изображения. Области применения данного
редактора очень разнообразны – создание фотореалистичных
изображений; работа со сканированными изображениями, коррекция
цвета, ретуширование, преобразование, создание коллажей и многое
другое [3].
Основным же качеством данной программы является
применение различных фильтров и эффектов к уже готовому
изображению. Но также есть базовые инструменты для создания
изображения с помощью компьютера, такие как: кисти, ластик,
цветовые палитры и другие. Благодаря этим инструментам Photoshop
стал основной программой цифровых художников и иллюстраторов.
Они могут создавать свои работы непосредственно на компьютере,
избегая контакта с реальным холстом или бумагой. Широкий спектр
инструментов для редактирования изображений освобождает
художника от необходимости беспокоиться о том, что он ошибся в
пропорциях или добавил цвет не в нужном месте. Это еще одна
причина, которая сделала данную программу популярной среди
художников.
Также среди причин использования Photoshop в качестве
графического редактора можно отметить: интуитивно понятный и
современный интерфейс; возможность вращения виртуальной сети;
интеллектуальное увеличение и уменьшение изображения;
возможность редактировать изображение даже на уровне пикселей,
увеличивая отдельные части изображения; удобный и быстрый
просмотр изображений; возможность создавать многослойные
изображения и работать с каждым в отдельности, обеспечивая
больший контроль над композицией; создание коллажей из фотографий
и изображений; работа с эскизами и схемами; обработка 2D и 3D
моделей, добавление к ним текстур и преобразование формы и т.д.
91
____________________________________________________________________
Из вышесказанного видно, что программа Photoshop обладает
широким набором инструментов и возможностей для обработки и
редактирования изображений в различных областях графики и
компьютерного дизайна, в том числе при разработке книжных
иллюстраций.
ВЫВОДЫ
Благодаря новым методам пластического выражения,
предоставляемым цифровыми технологиями, процесс создания работ в
цифровой среде может быть существенно ускорен по сравнению с
традиционными методами. Таким образом, художник может выполнить
тот же объем работы в гораздо более короткие сроки, что может
способствовать его позиции в конкуренции на арт-рынке. Именно
поэтому изучение цифровых инструментов должно стать основой для
подготовки художников нового поколения.
1. Тучкевич Е. И. Adobe Photoshop CS6 (+ CD). Мастер-класс
Евгении Тучкевич. СПб.: БХВ-Петербург, 2013. 464 с.
2. Яковлева А. В. & Ризен Ю. С. Работа с растровой графикой на
примере создания плаката в графическом редакторе Adobe
Photoshop CS5. Молодежь и современные информационные
технологии: сборник трудов XI Международной научно-
практической конференции студентов, аспирантов и молодых
ученых (13-16 ноября 2013). Томск: Изд-во ТПУ, 2013. С. 475–
477.
3. Раханская Е.А. Базилевич М. Е. Программа Adobe Photoshop в
различных областях компьютерной графики. Новые идеи нового
века – 2019: материалы девятнадцатой международной научной
конференции (19 - 22 февраля 2019). Хабаровск: Изд-во
Тихоокеан. гос. ун-та, 2019. С. 216–220.
MOKAN-VOZIAN L.
APPLICATION OF DIGITAL TECHNOLOGIES IN GRAPHIC
DESIGN
To speed up the process of creating artwork and satisfy market
demands, digital technology is using more and more. Since digital art is a
relatively new field, it becomes necessary to study all the processes used to
create and store digital works, thereby understanding the specifics of the
virtual environment and the aesthetics of digital art.
Key words: graphic design, raster graphics, digital art.
92
____________________________________________________________________
УДК 655.24.06+004.92
ВІДМІННОСТІ ШРИФТОВОГО ОФОРМЛЕННЯ

ЕЛЕКТРОННИХ І ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ
НИКОНЕНКО Тамара, ОСМАНЛИ Лейла, ПОЛІЩУК Олександр,
ПРОКОПИВНЮК Наталія
leilaosmanly1@gmail.com
Надано результати дослідження особливостей шрифтового

оформлення електронних і друкованих видань. Охарактеризовано
чинники застосування принципів типографіки та проаналізовано
відмінності шрифтових рішень при проектуванні електронних та
друкованих видань.
Ключові слова: шрифт, типографіка, графічний дизайн,
користувач, інформація.
ВСТУП
Більшість користувачів називають шрифт «друкарським», не
звертаючи уваги на нюанси дизайну. Важливою складовою шрифтового
мистецтва виступає типографіка. Якщо говорити про наш час, з появою
великих інформаційних технологій і загальної комп'ютеризації, основним
напрямом розвитку типографіки сьогодні є її широке застосування в
графічному дизайні. Так, типографіка є основним елементом верстки
ділових документів, застосовується в області виготовлення різних
листівок, брошур, рекламної продукції тощо.
Кожне електронне чи друковане видання несе певну інформацію,
що може бути різних видів. Але найзначнішими каналами інформаційного
повідомлення є графічні зображення. Серед багатьох видів графічних
композицій виділяються зображення текстового характеру, до яких
належать візуальні побудови із застосуванням шрифтових і знакових
алфавітів (символів, піктограм, індексів, колірного алфавіту тощо).
Типографіка в дизайні є однією зі складових візуальнообразної мови,
одним з найважливіших засобів комунікації. Візуальнографічна
виразність, втілена в художньому образі типографічних композицій, має
велике значення для сприйняття сенсу, вона є носієм естетичної цінності
продукту.
Метою дослідження є визначення особливостей шрифтового
оформлення електронних і друкованих видань.
93
____________________________________________________________________
Шрифт – графічний малюнок накреслень букв і знаків, що складає
єдину стилістичну та композиційну систему набору тексту в електронних і
друкованих виданнях [2]. Він здатний розповісти про видання набагато
більше, ніж набраний текст. Типографіка – це графічне оформлення
друкованого тексту за допомогою набору і верстки
(монтажу), проектування чи безпосереднє моделювання вигляду
друкованого твору [3]. Вона пов'язана з поняттями «шрифтова графіка»,
«шрифтове оформлення», «мистецтво шрифту», «композиція
друкованого твору», «верстка друкованого видання» та належить до
фахової сфери шрифтових дизайнерів, графіків, типографів та
верстальників. Цифрові технології зробили це мистецтво доступним
широкому загалу. Таким чином, з одного боку типографіка належить до
графічного мистецтва, з іншого – до галузі техніки та технологій
поліграфічного виробництва. Типограф вибирає шрифт, встановлює
формати, набирає і верстає, тобто формує елементи наборної форми із
складових елементів сторінки. Просторова орієнтація тексту – ключовий і
найбільш творчий момент діяльності.
Дослідження показують, що чіткість і легкість для читання шрифту
пов'язана з якістю сприйняття типографіки, що підвищує цінність
графічного продукту. Типографіка має залучати художні та наукові засоби
для створення ефективної взаємодії користувачів видання. Шрифт і
типографіка – одночасно наука і мистецтво. Вміння дизайнера працювати
із шрифтами є показником його професіоналізму. Сфера застосування
типографіки – друкована продукція, зовнішня реклама, система
корпоративної ідентифікації, мультимедійні видання, веб-сторінки і сайти,
банери тощо.
Важливою складовою при проектуванні електронного та
друкованого видання є визначення цільової аудиторії. Перш за все,
завдання дизайнера полягає в тому, щоб вибрати шрифт, що надасть
інформацію у форматі легкого читання. Важливу роль при цьому відіграє
типографічна чіткість. Типографічна чіткість – це візуальна мова, завдяки
якій споживачі можуть сприйняти і зрозуміти повідомлення [2]. Для
отримання візуальної чіткості потрібна фрагментація шрифтового тексту.
Щоб користувач зміг швидко і легко віднайти потрібну інформацію, її
необхідно згрупувати і розділити на частини відповідно до контексту.
Фрагментація окремих і пов'язаних рядкових висловлювань може
прискорити розуміння інформації. Це можливо прослідкувати як в
електронних, так і друкованих виданнях. Фрагментація — це інструмент
пізнання, який покращує сприйняття тексту шляхом розподілу інформації
за фрагментованими або однорідними абзацами, в залежності від
контексту тексту [1]. Зразок фрагментації представлений на рис. 1.
94
____________________________________________________________________
Чинниками застосування шрифтових рішень є: легкість сприйняття
різних гарнітур; відмінність однієї форми від іншої; використання
прописних літер тощо [4].
Головна відмінність електронних носіїв від друкованих матеріалів
полягає в тому, що читачі електронних носіїв більш схильні переглядати,
а не ретельно прочитувати весь текстовий матеріал.
Рис. 1. Приклад фрагментації окремих пов'язаних висловлювань по

рядках у журналі Madame Figaro (жовтень, 2019 р.)
Мета таких споживачів полягає в тому, щоб відшукати ключові

слова, фрагментований текст, гіперпосилання або будь-які інші виділені
слова чи фрази, які можуть привести їх до бажаної інформації. Друковані
видання несуть чітко структуровану інформацію. Майстерність подання
інформації полягає в тому, щоб читач не відволікався на зайвий текст,
для чого дизайнер старанно упорядковує на сторінці кожен рядок, абзац і
колонку. В електронних виданнях можливий вільний контроль та
самостійність з боку користувачів, коли вони можуть застосовувати деякі
шрифти, кольори, розміри екрану і використовувати нічний або денний
режим. В друкованих виданнях читачі позбавлені цієї можливості і
сприймають друковану продукцію таким чином, як вона була запланована
видавництвом спочатку. У друкованій продукції неможливо коригувати
текст і визначати загальний дизайн.
95
____________________________________________________________________
ВИСНОВКИ
Встановлено, що типографіка – це мистецтво збереження й
передання інформації засобом комунікації й візуалізації змісту тексту у
процесі дизайн-проектування й верстання поліграфічних видань,
функціональне призначення якого полягає в передачі інформації в
графічній формі. Сучасні дизайнери вміло поєднують основні закони
типографіки (форми, контрформи, членування та ритм) для візуальних
розробок, як електронних так і друкованих видань. При цьому сучасна
комп'ютерна графіка є найдієвішим та ефективним способом залучення
потенційних користувачів.
1. Крейг Дж.,Скала И. Шрифт и дизайн. Современная типографика
/ Пер. с англ. А. Литвинова, Л. Радионовой. СПб : Питер, 2016.
176 с.
2. Феличи Дж. Типографика: шрифт, верстка, дизайн/ Пер. з англ. и
коммент. С.И. Пономаренко. СПб: БХВ-Петербург, 2004. 496 с.
3. Чихольд Ян. Новая типографика. Для современного дизайнера.
[пер. с ним. Л. Якубсон]. М.: Студии Артемия Лебедева, 2016.
244 с.
4. Шпикерманн Е. О шрифтах. пер. з англ. Л. Лаврухиной; [Науч.
ред. Е. Григорьев, А. Блюхер]. 2-е изд. М.: Манн, Иванов и
Фербер, 2018. 208 с.
NYKONENKO T., OSMANLY L., POLISHCHUK A.,

PROKOPYVNYUK N.
DIFFERENCES OF FONTAL DESIGN OF ELECTRONIC AND
PRINTED EDITIONS
Given results of the study of font design in the creation of electronic
and print editions. The purpose was to unveil the possibilities of typography as
a way of visual display of information media. Described the application factors
and analyzed the differences between font solutions in the design of electronic
and print editions.
Key words: font, typography, graphic design, user, information.
96
____________________________________________________________________
УДК 7.012
ВПЛИВ РЕТУШОВАНИХ ЗОБРАЖЕНЬ В

СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА
СТАНДАРТИ КРАСИ, ОЦІНКУ ЗОВНІШНОСТІ ТА
САМООЦІНКУ ЛЮДИНИ
ОМЕЛЬЧЕНКО Ганна, БАКРІ Суид, ДОНЧЕНКО Світлана

В роботі проаналізовано характер впливу візуальних

повідомлень, які сприяють створенню нереальних стандартів краси,
низької оцінки зовнішності та проблем самооцінки людини.
Проаналізовано світову законодавчу базу на наявність документів, що
регулюють питання відповідності візуальної інформації, що
транслюється через канали масової комунікації, реальному стану
об’єктів.
Ключові слова: самооцінка, реклама, фотокорекція, вплив ЗМІ,
зовнішність.
ВСТУП
За рахунок популяризації засобами масової інформації (ЗМІ),
рекламою, відео- та соціальними мережами не «справжніх», а
«відретушованих» еталонів зовнішньої привабливості, трансформується
суб’єктивне сприйняття індивідуального фізичного образу людиною, що
призводить до відчуття дисонансу між внутрішнім і зовнішнім
сприйняттям індивідуума та зміни його самооцінки.
Тому виявлення найбільш впливових факторів, які призводять до
схильності формування у людини негативного індивідуального
сприйняття свого фізичного та зовнішнього образу є актуальною
задачею сьогодення.
Радикальна трансформація суспільства, пов’язана з технічним
прогресом, комунікацією за допомогою соціальних інформаційних
мереж, автоматизацією та комп’ютеризацією життєдіяльності, впливає
на формування ідеального образу у свідомості людини. Незаперечним є
той факт, що технології забезпечують зручність, але їх поєднання зі ЗМІ
призводить до утворення «платформи обміну інформації, на якій ми
перехоплюємо та інтерпретуємо повідомлення про себе, свою
самоцінність та свої образи» [1]. Загальновідомо, що соціальні медіа
відіграють значну роль саме у формуванні еталону «ідеальної
зовнішності». Для цілей покращення реального зображення
97
____________________________________________________________________
розробляють безліч додатків, які роблять його фото- та відеокорекцію.
Кінцеві результати обробки зображень можуть надзвичайно
відрізнятися від першоджерела виглядом та кольором волосся, обрису
тіла, тону шкіри тощо [1,2].
Вченими доведено, що у багатьох людей через такий вплив може
формуватися негативний образ свого тіла, що спричиняє в подальшому
розвиток серйозних психічних захворювань, одним із яких є тілесний
дисморфічний розлад. Як визначають науковці, це психічний розлад,
який характеризується нав’язливою ідеєю, про те, що певна частина
власного тіла або її зовнішній вигляд сильно некрасиві та вимагають
виняткових заходів, щоб приховати ці недоліки [3].
Образ тіла – це сприйняття людиною естетики або сексуальної
привабливості власного тіла, що також містить у собі спогади,
переживання, припущення, порівняння власної зовнішності зі
стандартами, які встановлює суспільство. Не зважаючи на те, що
суспільство в усі часи приділяло велике значення красі людського тіла,
сприйняття людиною власного тіла може не відповідати нормам
суспільства [6]. Зважаючи на це можна зазначити, що в свідомості
людини формуються негативне ставлення до свого образу та занижена
оцінки свого фізичного обліку, оскільки в процесі комунікації через
візуальні повідомлення, продукти теле- та кіноіндустрії, соцмереж,
реклами, журналів та ін. відбувається порівняння себе із учасниками
таких комунікацій з ідеально відретушованою зовнішністю. В результаті
впливу такої «підробленої» інформації існує загроза до поширення
розвитку психологічних захворювань, хронічного стресу, втоми та
відчуття невідповідності завищеним стандартам, які пропонує
суспільство.
Експерти припускають, що найбільш вразливою групою впливу
ЗМІ, які поширюють не здоровий ідеал жіночої стрункості та чоловічої
жіночності - є молоде покоління, яке намагається формувати свій імідж
тіла, уподібнюючись візуально сприйнятим ідеалам сучасного
інформаційного простору [4].
Результати дослідів вчених з різних країн встановили кореляцію
між відретушованими зображеннями тіла, збільшенням поширеності
порушень харчової поведінки та активністю засобів масової інформації
[5]. Це пояснюється тим, що ЗМІ в житті сучасної людини займають
більшу частину її інформаційного забезпечення.
Так, наприклад, у Великій Британії було проведене дослідження
компанією Dove у 2000-х рр. стосовно самосприйняття свого образу. Це
було перше велике опитування, яке проводилося з метою отримання
інформації щодо позитивного або негативного сприйняття своєї
зовнішності, яке показало, що тільки 2% опитаних жінок вважали себе
красивими. Дослідження проводилося шляхом телефонних опитувань
(загальна кількість респондентів становила 3200 жінок віком від 18 до 64
років у десяти країнах). Інтерв'ю проводилися в таких країнах як США,
Канада, Великобританія, Італія, Франція, Португалія, Нідерланди,
98
____________________________________________________________________
Бразилія, Аргентина та Японія. У кожній країні було проведено 300
інтерв'ю, за винятком США, де було проведено 500 інтерв'ю.
Тому, зробивши відповідні висновки, бренд Dove обрав для себе
стратегію розвитку, яка базується на головній тезі про те, що «краса для
всіх» і через це використовує у всіх своїх комунікаційних зображеннях
тільки реальних жінок різного віку, розмірів тіла, національностей,
кольору волосся, типу або стилю [6].
Про актуальність вищеописаних проблем, також свідчить
розвиток світової законодавчої бази, яка унормовує питання щодо
іміджу тіла. Ця сфера права, на думку доктора Мерилін Бромберг із
юридичної школи Університету Західної Австралії та Сінді Халлівелл,
студентки юридичного факультету університету Дікін, «охоплює
законопроекти, закони та дії уряду спрямовані на допомогу покращення
іміджу широкої громадськості, зокрема молоді» [1]. Серед основних
цілей застосування такої законодавчої практики є запобігання появи
серйозних розладів харчової поведінки, які можуть описуватися
діагностичними критеріями.
Ізраїльський уряд також надає цьому питанню державну
підтримку. В країні діє (чинний з 2013 року) закон про імідж тіла, який
регламентує вимоги щодо відповідності параметрів фото- та
відеомоделей певним стандартам. Так регламентується мінімальний
індекс маси тіла моделі, яка залучається до роботи, а також, наявність
обов’язкового повідомлення, якщо із зовнішнім виглядом зображення
проводилась будь-яка корекція з метою візуального зменшення
реальних габаритів тіла [7].
Французький уряд ухвалив аналогічний закон у 2015 році, який
набув чинності в 2017 році. Цей закон вимагає, щоб моделі надавали
своїм роботодавцям «медичну довідку, дійсну до двох років, що
підтверджує їхнє загальне фізичне самопочуття та факт, що вони не є
надмірно худими з медичної точки зору» [8].
В Україні, на жаль, піднята проблема ще не отримала державної
підтримки, тому її наукове дослідження дозволить отримати інформацію
стосовно впливу існуючого інформаційного середовища на
самосприйняття свого образу українцями та надасть можливість
співставити результати таких досліджень з тими, які проведені
науковцями в інших країнах світу.
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослідження можна зазначити, що
проблема впливу соціальних еталонів зовнішньої привабливості,
створених ЗМІ та іншими компонентами інформаційного середовища,
на суб’єктивне сприйняття свого образу тіла людиною є актуальною для
усього цивілізованого світу. Але, не зважаючи на світовий досвід, в
Україні це питання досліджено не повною мірою і тому потребує
проведення наукових досліджень в цьому напрямі.
99
____________________________________________________________________
1. How Technology and Social Media Influences Body Image. URL:
https://www.eatingdisorderhope.com/blog/body-image-technology
(дата звернення: 20.02.2020)
2. Грушина А. А., Данилова М. В. Влияние СМИ на личность
подростка. Молодой ученый. 2018. №3. С. 162-164. URL
https://moluch.ru/archive/189/47856/ (дата звернення: 14.02.2020)
3. Давіденко К. Дисморфофобія: клінічна картина та методи
лікування, Редакція журналу «Український медичний часопис»
URL: https://www.umj.com.ua/article/159691/dismorfofobiya-
klinichna-kartina-ta-metodi-likuvannya (дата звернення:
16.12.2019)
4. Арина Г.А., Мартынов С.Е. Средства массовой информации
как фактор возникновения озабоченности собственной
внешностью в юношеском возрасте. Культурно-историческая
психология. 2009. Том 5. № 4. С. 105–114.
5. Using Technology to Support Eating Disorder Recovery. URL:
https://www.eatingdisorderhope.com/blog/using-technology-to-
support-eating-disorder-recovery (дата звернення: 14.02.2020).
6. Матійко Т. Хотіли продати мило, а змінили світове уявлення
про красу. URL: http://practicum.space/khotily_prodaty_mylo_a_
zminyly_svitove_uiavlennia_pro_krasu (дата звернення:
17.02.2020).
7. Pieche D. Countries around the world have made laws against
photoshopping bodies, but is it really helping the body positivity
movement? University of Southern California Annenberg Media.
URL: http://www.uscannenbergmedia.com/2017/11/30/countries-
around-the-world-are-actively-making-laws-banning-photoshop-
and-hiring-models-who-are-too-thin-but-is-it-helping-the-body-
positivity-movement/ (дата звернення: 5.02.2020)
8. Friedman V. A New Age in French — Modeling. The New York
Times 2017-05-08.
OMELCHENKO H., BAQRI S., DONCHENKO S.

THE IMPACT OF PHOTOSHOPPED IMAGES IN MODERN
INFORMATION ENVIRONMENT ON BEAUTY STANDARDS, SELF BODY
IMAGE AND SELF-ESTEEM OF PEOPLE
The article analyzes the nature of visual messages influence that are
contributing in creating unrealistic beauty standards, low self body image
and self-esteem problems. The world legislative base for the availability of
documents regulating the compliance of visual information transmitted
through mass communication channels with the real situation of objects has
been analyzed.
Key words: self-esteem, advertising, photo correction, media
influence, appearance.
100
____________________________________________________________________
УДК 778.534.1/.8
ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СПЕЦЕФЕКТІВ В

СУЧАСНОМУ ТЕЛЕ- ТА КІНОВИРОБНИЦТВІ
ОМЕЛЬЧЕНКО Ганна, ТИМОФІЇВА Яна, ДОНЧЕНКО Світлана

В роботі проаналізовано методи створення цифрових

технологічних прийомів в кінематографі і телебаченні, призначених
для візуалізації сцен, які не можуть бути отримані традиційними
способами на прикладі найбільш визначних досягнень
кіновиробництва. Розроблено класифікацію спецефектів, що
застосовуються в сучасних видовищних проектах. Визначено
критерії для проведення аналізу ефективності їх використання.
Ключові слова: Спецефекти, постпродакшн, цифрові
технології, відеодизайн.
ВСТУП
Розвиток цифрових методів створення спецефектів у сучасному
кінематографі вплинув на формування вподобань споживача, який
сьогодні є більш вимогливим до сюжетів кіно. Його важко здивувати,
оскільки велика кількість різножанрових фільмів з’являється у
кінопрокаті і кожен режисер намагається досягти якомога більшої
видовищності під час реалізації свого авторського продукту.
Тому визначення особливостей та класифікація методів
створення видовищних ефектів в сучасному кінематографі з метою
розробки рекомендацій щодо їх застосування у діяльності спеціалістів
моушн-дизайну є актуальною задачею сьогодення.
На думку авторів, видовищна ера кіно розпочалась на початку
2000-х років, а саме 16 травня 2002 року, коли у прокат вийшов фільм
Джорджа Лукаса «Зоряні війни. Епізод 2. Атака клонів» – це був перший
цілком знятий на цифрову камеру фільм, який зробив революцію у
напрямі використання цифрових технологій. Видовищності йому
додавало те, що сюжет фільму відбувається у космосі та у вигаданих
світах, тому провести зйомки із застосуванням реальних локацій було
неможливим. На хвилі успіху «Зоряних війн» дуже швидко стала
набирати популярність фантастика, яка вимагала від індустрії найвищої
кваліфікації у впровадженні цифрових технологій [1, 2]. Саме це і дало
поштовх до швидкого розвитку та інтенсивного застосування цифрових
технологій у теле- та кіновиробництві.
101
____________________________________________________________________
Технології та методи, за допомогою яких створюються
спецефекти у теле- та кіноіндустрії, можна умовно поділити на три
групи.
Перша – використання ляльок або зменшених у масштабі
предметів. Прикладами таких методів є:
- макетна кінозйомка – використання зменшених в певному
масштабі макетів і моделей різних об'єктів, споруд, машин тощо;
- аніматроніка (англ. animatronics) – методика для створення
спецефектів рухомих штучних частин тіла людини або тварини, коли
необхідно створити складний макет, покадрова зйомка якого
неможлива;
- стоп моушн (англ. stop motion) – переміщення в кадрі неживих
предметів, у результаті зйомки яких виходить анімаційне відео [3].
Друга – техніка прискорення, уповільнення чи реверсування
відзнятих кадрів:
- слоу-мо чи рапід (англ. slow motion/rapide) – прискорена
відеозйомка з частотою від 32 кадрів в секунду і вище;
- таймлапс (англ. time-lapse) – зйомка здійснюється покадрово з
довільними інтервалами між окремими кадрами. Застосовується для
прискореного відтворення повільних процесів [4];
- зворотня дія (англ. reverse motion) – дія, яка відображається на
екрані у зворотному часі.
Третя група методів та технологій спецефектів є найбільш
вживаною у сучасному теле- кіновиробництві через видовищність
результату. Шляхом накладання ключових точок на фон, предмет або
на тіло актора з подальшою обробкою за допомогою цифрових
технологій реалізують неіснуючі види істот або створюють необхідні
локації, у якій реальна зйомка неможлива. Прикладами таких методів є:
- хромакей та люмакей ( англ.keying, chroma key, luma keying) –
методика з подальшим поєднанням двох і більше зображень чи кадрів в
межах однієї композиції;
- захоплення руху (англ. motion capture) — технологія цифрового
запису рухів;
- діпфейк (англ. deepfake) – методика синтезу зображення,
заснована на штучному інтелекті. Вона використовується для з'єднання
і накладення існуючих зображень і відео на вихідні зображення або
відеоролики;
- мачмувінг / моушн трекінг (англ. matchmoving / motiontracking) –
дана техніка дозволяє вставляти комп’ютерну графіку у кадри прямої дії
з правильним положенням, масштабом, орієнтацією та рухом відносно
сфотографованих об’єктів у кадрі.
Для аналізу розглянутих технологій доцільним є визначення
критеріїв для їх порівняння. На думку авторів, одними з найважливіших
критеріїв є час реалізації від сценарію до готового продукту, кількісний
показник залучених спеціалістів, об’єм використання технічних засобів
та фінальна вартість вихідного продукту, тобто бюджет.
102
____________________________________________________________________
Усі методи не можуть бути замінені один одним, а тому не
виключене одночасне використання кількох технологій за бажанням
автора проекту.
Для подальшого аналізу були обрані відомі загальній публіці
фільми для найширшого розуміння повноти дій [5].
Метод макетування та створення ляльок (метод макетування):
- кінокартина «Титанік»: час реалізації близько 3х років, бюджет
200 мільйонів доларів США, кількість задіяних осіб – 2167, з яких
спеціалістів причетних до знімального процесу – 290, постобробкою
займалися – 914 осіб;
- кінокартина «Парк Юрського періоду»: час реалізації близько 3х
років, бюджет 63 мільйони доларів США, кількість задіяних осіб – 838, з
яких спеціалістів причетних до знімального процесу – 83, постобробкою
займалися – 469 осіб;
- кінокартина «Незрівнянний містер Фокс»: час реалізації близько
2х років, бюджет 40 мільйонів доларів США, кількість задіяних осіб –
566, з яких спеціалістів, причетних до знімального процесу, – 81,
постобробкою займалися 226 осіб.
Метод прискорення або уповільнення частоти кадрів відзнятого
матеріалу (метод зміни швидкості кадрів):
- кінокартина «Матриця»: час реалізації близько 3х років, бюджет
63 мільйони доларів США, кількість задіяних осіб – 648, з яких
спеціалістів, причетних до знімального процесу, – 81, постобробкою
займалися 222 особи;
- кінокартина «Початок»: час реалізації близько 1го року, бюджет
160 мільйонів доларів США, кількість задіяних осіб – 1510, з яких
займалися 396 осіб;
- кінокартина «Гравітація»: час реалізації близько 3х років,
бюджет 100 мільйонів доларів США, кількість задіяних осіб – 1204, з
яких спеціалістів, причетних до знімального процесу, – 119,
постобробкою займалися 776 осіб.
Метод із застосуванням кеінгу (кеінг):
- кінокартина «Залізна людина»: час реалізації близько 2х років,
бюджет 140 мільйонів доларів США, кількість задіяних осіб – 1808, з
постобробкою займалися 657 осіб;
- кінокартина «Богемна рапсодія»: час реалізації близько 1го
року, бюджет 52 мільйони доларів США, кількість задіяних осіб – 986, з
постобробкою займалися 285 осіб;
- кінокартина «Аватар»: час реалізації близько 5ти років, бюджет
237 мільйони доларів США, кількість задіяних осіб – 3218, з яких
займалися 2176 осіб.
103
____________________________________________________________________
ВИСНОВКИ
Отже, технології, що сьогодні використовуються в
кінематографічних спецефектах та на телебаченні, базуються на
можливостях тривимірної комп'ютерної графіки і є основними методами
для реалізації видовищних продуктів. Вони застосовуються для того,
щоб справити максимальний ефект на глядача, викликати відповідну
емоцію, враження або відчуття, тому є актуальними для поглибленого
дослідження та подальшого впровадження в діяльність моушн-
дизайнерів для створення спецефектів.
1. Степанова М. А. Компьютерные спецэффекты на материале
голливудского кино последнего десятилетия XX века: автореф.
дис…. канд. искусствоведения : 17.00.03. Москва, 2005. 22 с.
2. Краткая история спецэффектов в кино. URL:
https://tjournal.ru/tv/53171-cg-history (дата звернення:
14.02.2020).
3. Как создать stop-motion анимацию. URL: https://say-hi.me/24-
kadra/kak-sozdat-stop-motion-animaciyu.html (дата звернення:
14.02.2020)
4. Цибанова Н. Н., Шинкарюк Ю. А. Покадровая съемка как прием
показа динамики объектов и процессов. Культурология и
искусствоведение: материалы Междунар. науч. конф. (г.
Пермь, апрель 2015 г.). Пермь, 2015. С. 82-91. - URL:
https://moluch.ru/conf/artcult/archive/155/7740/ (дата звернення:
10.02.2020)
5. Internet Movie Database (IMDb). URL: https://www.imdb.com/
OMELCHENKO H., TIMOFEEVA Ya., DONCHENKO S.

APPLICATION OF DIFFERENT TYPES OF MODERN SPECIAL
EFFECTS IN TELEVISION AND FILM PRODUCTION
The methods for creating digital technological techniques in
cinematography and television intended for visualization of scenes have
been analyzed in the work. These scenes cannot be obtained in traditional
ways on the example of the most remarkable achievements of film
production. The classification of special effects used in modern
entertainment projects have been developed. The criteria for analyzing the
effectiveness of their use have been defined.
Key words: special effects, post-production, digital technologies,
video design.
104
____________________________________________________________________
УДК [659.1:7.012]:655.24
ТВОРЧІ АСПЕКТИ ПРОЕКТУВАННЯ

АКЦИДЕНТНОГО ШРИФТУ В ДИЗАЙНІ РЕКЛАМИ
ПОЛІЩУК Алла
Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут мистецтв,
Україна
alla.polishchuk2058@gmail.com
Розглянуто творчі аспекти проектування акцидентного

шрифту та визначено методичну послідовність в проектуванні
шрифтової графіки: від образу до знаку. Виявлено в процесі
проектування акцидентного шрифту основні композиційні прийоми
використання шрифтової графіки в дизайні реклами.
Ключові слова: акцидентний шрифт, шрифтова графіка,
композиційні засоби, дизайн реклами.
ВСТУП
У всіх сферах життєдіяльності суспільства виявляється вплив і
залежність людини від інформації та ефективної візуальної комунікації.
Науковці та практики з графічного дизайну постійно працюють над
створенням доступних, зрозумілих і художньо виразних форм та засобів
передачі візуальної інформації. Однією із базових форм і важливим
інструментом візуальної інформації залишається шрифтова графіка. І
це зумовлює постійний професійний інтерес серед фахівців графічного
дизайну до проектування акцидентного шрифту як виразного засобу
шрифтової графіки в дизайні реклами.
В умовах інформаційної культури цифрових технологій
особливого значення набувають питання творчого процесу
проектування шрифтової графіки та акцидентного шрифту. До
сучасного графічного дизайну і до майбутніх дизайнерів висуваються
вимоги щодо створення гармонійного та ефективного візуально
комунікативного середовища. Актуальною залишається проблема
графічної підготовки як найважливішої для сучасної педагогіки і
методики викладання дизайнерських дисциплін.
Огляд інформаційних джерел демонструє фаховий інтерес в
середовищі графічних дизайнерів до розробок різноманітних шрифтів,
шрифтової графіки та експериментальної типографіки. Проблемі
образної мови акцидентного шрифту присвячена праця В. Лєсняка
«Акцидентний шрифт: 75 оригінальних шрифтів» [1].
105
____________________________________________________________________
Автор як практик графічного дизайну акцентує увагу не тільки на
естетичному впливі, але і як на важливості шрифту як елементу
рекламного повідомлення. Продовжив дослідження шрифту в сфері
реклами німецький графік і педагог Е. Рудер у роботі «Типографіка» [2].
Шрифт розглядається в цих дослідженнях як важливий засіб реклами
для того, щоб привернути увагу споживачів до різноманітної продукції та
виявлення її серед інших.
Незважаючи на значну активність дизайнерів-практиків і
досягнення в проектуванні шрифтової графіки, у сфері теоретичних
досліджень, а саме творчих аспектів проектування шрифтів,
залишаються суттєві прогалини. Особливо актуальними є питання
синтезу теоретичних основ шрифтової графіки як візуального засобу
інформації та залучення творчих методів проектування, з
використанням комп’ютерних технологій. Ефективність використання
шрифтової графіки залежить не в останню чергу від фахової підготовки
дизайнерів-графіків.
Проектування шрифтової графіки займає важливе місце в
програмі різних навчальних дисциплін з графічного дизайну. На відміну
від інших дисциплін для навчального курсу «Проектування рекламних
об’єктів» студентам пропонується розробити акцидентний шрифт та
шрифтову графіку як комплексні проекти. Вправи та практичні завдання
з опанування технічних прийомів і навичок традиційних графічних
засобів та комп’ютерних технологій є складовими проектного завдання і
необхідними інструментами для реалізації проекту. У завданні
викладається ряд проектних вимог, до яких студенти мають розробити
власні варіанти вирішення певної теми, які мають ще й творчий
характер. Послідовність виконання проектних завдань обумовлена
методичним принципом проектування шрифтової графіки: від образу до
знаку, від ідеї до проекту [3].
Необхідно зазначити, що в практиці графічного дизайну має
широке застосування таких шрифтів, які не можна однозначно віднести
до класичного акцидентного шрифту. Специфікою практичних завдань з
проектування акцидентного шрифту є поєднання елементів букви
(цифри), які можуть не мати кегля та ілюстрації. Такий шрифт має
образну візуальну мову, метафоричність, емоційний вплив на людину.
Ці якості дозволяють акцидентний шрифт характеризувати як
особливий вид графічного мистецтва. Поєднання художньо виразних і
композиційних засобів зображення акцидентного шрифту дозволяє
використовувати шрифтові композиції у різних сферах діяльності
графічного дизайну, наприклад для візуалізації інформації, у рекламній
графіці, веб-дизайні тощо.
106
____________________________________________________________________
Одним із творчих аспектів проектування акцидентного шрифту є
пошук назви, тематичного та асоціативного діапазону семантики
акцидентного шрифту та сфери його використання. Для гармонійного
поєднання всіх аспектів проектування шрифту студентам пропонується
включати в концепцію проекту вже на стадії задуму, разом з
конструктивними і пластичними елементами окремих літер і цифр,
пропозиції щодо майбутнього їх використання. Шрифтові композиції з
акцидентним шрифтом мають передати змістову виразність слів,
доречність образної та стилістичної характеристики шрифтової
інформації. В проектуванні будь-якого шрифту необхідно враховувати,
що шрифтова графіка передає інформацію як семантичного, так й
естетичного характеру.
До творчих аспектів проектування шрифтової графіки належить
вибір студентами графічної техніки виконання, яка залежить і від
образності та асоціативності форми і певного стилю шрифту.
Опанування студентами різних прийомів стилізації дизайн-форми та
вивчення різних стилів шрифту – це фахове підґрунтя в проектуванні
шрифтової графіки різного призначення. Творчий розвиток художньо-
дизайнерської підготовки студентів неможливий без залучення в
проектну діяльність сучасних цифрових технологій [4].
В проектуванні готових шрифтів використовуються такі техніки:
унікальна графіка (графічні техніки та матеріали), растрова графіка або
фотографіка, векторна графіка і тривимірна графіка. При виборі
необхідно враховувати не тільки органічність і логіку поєднання
графічного інструменту та форми, а також взаємозв’язок між
пластичним вирішенням шрифту і можливою технікою виконання.
Студентські проекти акцидентного шрифту свідчать, що тематична
палітра може бути достатньо різноманітна не тільки за характером
формоутворюючих окремих елементів графем шрифтів. Різноманітні
техніки виконання слугують експериментальним майданчиком для
студентів у пошуку індивідуального стилю, виразності, образності та
унікальності шрифтової композиції проекту у цілому.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що для студентів у
графічному дизайні важливо сформувати фахові компетентності з
урахуванням значних творчих можливостей, які дає акцидентний
шрифт. Для належного освоєння його потенціалу корисною виявилася
реалізована в навчальній практиці концепція «навчання на власному
досвіді», пов’язана з використанням сучасних цифрових технологій. Це
розвиває творчий потенціал студентів: авторські шрифтові проекти
навчального курсу «Проектування рекламних об’єктів» сприяють
формуванню творчої особистості, здатної втілювати свої ідеї,
виробляючи індивідуальний стиль. Він може бути запорукою успіху
такого фахівця у його професійній сфері.
107
____________________________________________________________________
1. Лесняк В. И. Акцидентный шрифт: 75 оригинальных шрифтов.
Х. : Колорит. 2010. 140 с.
2. Рудер Э. Типографика: Руководство по оформлению: Пер. с
нем., послесл. и коммент. М. Жукова. М: Книга. 1982. 286 с.
3. Поліщук А. А. Теорія та практика графіки. : навч. пос. К.: Київ.
ун-т ім. Б. Грінченка. 2015. 212 с.
4. Поліщук А. А. Творчі аспекти проектування шрифтової графіки
// Дизайн-освіта як галузь креативних індустрій: матер. Всеукр.
наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2019 р. / МК України, Київ. нац.
ун-т к-ри і мист; редкол.: Удріс-Бородавко Н., Болтенков А.,
Чистіков О. К.: КНУКіМ. 2019. С. 100–1004.
POLISHCHUK A.
CREATIVE ASPECTS OF DESIGN OF ACCIDENTAL FONT IN
ADVERTISING DESIGN
The article deals with the creative aspects of designing an accent font
and defines a methodical sequence in the design of font graphics: from
image to sign. The basic compositional techniques of using font graphics in
advertising design were revealed during the design of an incident font.
Key words: accidental font, font graphics, composite means,
advertising design.
108
____________________________________________________________________
УДК 7.05 : 766 : 003.07
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМОУТВОРЕННЯ
РУКОПИСНИХ КИРИЛИЧНИХ ШРИФТІВ В ЇХ
СУЧАСНОМУ ЗАСТОСУВАННІ
РОМАНЕНКО Наталія, ГАЛИЦЬКА Олена,

ДИХНО Дар’я
Черкаський державний технологічний університет, Україна
design@chdtu.edu.ua
Розглянуто принципи трансформації історичних кириличних

рукописних шрифтів у ході їх сучасного застосування в дизайн-
об’єктах. В результаті аналізу автори описали загальні прийоми
формоутворення та розглянули їх практичне застосування у серії
авторських плакатів.
Ключові слова: дизайн, рукописний шрифт, кириличні
історичні почерки.
ВСТУП
Шрифт та шрифтова графіка уособлюють важливу складову
композиції будь якого дизайн-об’єкту: логотипу, текстового наповнення
сторінок видань, плакату, ілюстрації тощо і є одним із найважливіших
засобів комунікації з цільовою аудиторією. Правильно підібраний шрифт
композиції задає людині настрій, стверджують психологи [1].
Особливими комунікаційними властивостями наділений
рукописний шрифт, здатний передавати відчуття рукотворності й
унікальності. Рукописні кириличні шрифти обумовлюють культурний
пласт слов’янського народу, їхні форми уособлюють національний
характер відповідного етносу. Традиційні історичні почерки українського
етносу, що містять риси української писемної культури, заслуговують на
увагу науковців і популяризацію в сучасних графічних композиціях.
Питаннями розвитку українських кириличних шрифтів займалися
такі відомі науковці та шрифтовики як В. С. Мітченко, В. Я. Чебаник,
А. А.Терещенко, К. В. Чернявський. Як зазначає художник-графік і
каліграф Василь Чебаник, «кирилиця, якою нібито зображують
українську абетку, насправді є «гражданським шрифтом», який
запропонував Петро в 1708 – 1710 роках» [2]. Розроблений на основі
антикви – одного з видів латинського шрифту, цей шрифт нав’язували
як «кирилицю» і у радянські часи. Проіснував цей шрифт триста років,
узагальнюючи, по суті, латиницю. Спроби ідентифікувати українську
мову через власний шрифт у добу Української народної республіки
109
____________________________________________________________________
належать видатним українським художникам-графікам Георгію Нарбуту,
Василю Кричевському, Василю Хоменку. Вони привнесли деяке
українське забарвлення до існуючого шрифту, але повного відриву від
реформи рукописних кириличних шрифтів, що базувалися на
традиційних історичних почерках, не відбулося [2].
Мета роботи полягає в узагальненні принципів формоутворення
сучасних зразків рукописних кириличних шрифтів, у визначенні
особливостей їх застосування в дизайні об’єктів комунікації.
Формотворчі елементи шрифту як в типографіці, так і в каліграфії
є сталими. Формування образно-художніх і стильових особливостей в
рукописній шрифтовій композиції залежить від формотворчих дій щодо
побудови знаку, де за основу береться графема – конструкція літери і в
подальшому відбувається зміна форми за творчою манерою виконавця
[3]. Для отримання нових форм літер на базі історичних зразків можна
застосувати такі прийоми:
1. Змішування рис кириличного історичного почерку з графічними
елементами, характерними для європейського стилю.
2. Поєднання сучасних інструментів та скелетних форм
історичних літер, оскільки графема не може бути архаїчною або
сучасною, буква формується за сукупністю параметрів: контрасту,
пропорції, закінчення штрихів тощо; зміна інструменту надає можливість
змінювати ці параметри.
3. Звернення до зразків історичних почерків і дослідження
принципів поєднання букв у слові, слів у рядку, форми літер й лігатур,
інших графічних прийомів в поєднанні з авторською манерою письма
забезпечують їхню адаптацію до сучасної естетики [4].
В авторській серії плакатів «Сотвори благо» використовується
шрифт, що відтворюється за допомогою власного пошуку форми, суть
якого полягала у такому: використовуючи традиційну будову літер та
характерні особливості того чи іншого історичного почерку (устав,
півустав, скоропис, в’язь) при створенні сучасного вигляду шрифтових
композицій вимальовувалися авторські творчі підходи. Авторський
напис на плакатах серії (тонка і товста лінії) було виконано за
допомогою каліграфічного інструменту brush pen. Конструкція літер при
письмі гострим пером імітує скоропис. Приклад – при створенні
шрифтового плакату за народною мудрістю в авторському перекладі:
«Кожна справа, зроблена нами – освітлена любов’ю» (рис. 1),
застосовано вищенаведені прийоми 1 і 2. Літери «т», «а», «и», «о», «ю»
виконані в сучасній манері за класичним письмом, а літери «с», «р»,
«в», «о», «н», «б» - за мотивами скорописного почерку; вони
видозмінюються за рахунок напису не традиційним для скоропису
інструментом, за допомогою плаского або тонкого пера. Новий
інструмент допомагає отримати інакшу форму, де закінчення
видозмінюються, стають не гострими, а потовщеними на кінцях, що
проглядається в літерах «с», «м» «р» та інших. За допомогою незвичних
110
____________________________________________________________________
форм скоропису, напис стає унікальним та оживає, з’являються
скорописні акценти, що дозволяють розрядити ритм класичної
каліграфії пензлем. Велика літера «К» прикрашається бароковим
елементом – вензелем.
Рис. 1. Авторський плакат. Рис. 2. Авторський плакат. Цитата

Народна мудрість преподобного Єфрема Сиріна
Другий і третій прийоми було застосовано в шрифтовому

плакаті за цитатою преподобного Єфрема Сиріна в авторському
перекладі: «Кротість в людині запобігає дратівливості» (рис. 2). За
основу напису взято такі почерки як в’язь, устав та скоропис.
Композиція виконана пензлем. Форми літер є видовженими і нагадують
в’язь, вони вузькі і довгі. Зустрічається велика кількість лігатур, яким
притаманна така форма, зокрема щоглова лігатура, застосована при
написанні літер плакату. На прикладі літер «и» та «в», де два сусідніх
штрихи двох сусідніх букв перетворювалися в один в останньому рядку.
Лігатура «в’язь» застосована в літерах «т – і», «б – і», «а – п».
Зустрічається заповнення простору деяких літер іншими, що також
характерно для в’язі. Цей метод можна прослідкувати в написанні літер
«о – т», «т – ь», «а – п», «г – а». Уставні форми застосовуються в
літерах «а», «с», форми скоропису – в літерах: «п», «д», «з». Остання є
достатньо декоративною, з заокругленим кінцем. Інструмент brush pen,
допоміг отримати незвичну форму літер як для в’язі так і для скоропису;
основний штрих є не рівним і квадратним, а злегка вигнутим у формі
111
____________________________________________________________________
листка з потоншенням на кінцях. Не зважаючи на це, літери мають
мінімальний нахил, а інколи він відсутній зовсім. Завдяки використанню
елементів історичних почерків форма літер перекликається зі
стародруками, але разом з тим є сучасною.
ВИСНОВКИ
Композиційні прийоми давньоруських почерків, ритм та особливе
ставлення до лінії, вигадливі лігатури, оригінальна графіка окремих букв
можуть стати інформацією для роздумів сучасним каліграфам і
дизайнерам щодо конкретних графічних вирішень дизайн-об’єктів в
національних традиціях давніх культур.
Суть тенденцій розвитку і перспективи використання рукописних
кириличних шрифтів полягає у:
поєднанні сучасних інструментів з формою історичних літер;
змішуванні рис кириличного історичного почерку з графічними
елементами, характерними іншому стилю письма;
використанні рукописних кириличних шрифтів в об’єктах
графічного дизайну, що урізноманітнює будь-який дизайн-проект,
наділяє його унікальними традиційними рисами історичних почерків,
створюючи продукт українського дизайну.
1. Дитяшова И. Психология восприятия шрифтов или как
управлять настроением потребителей. URL: https://koloro.ua/
2. Василь Чебаник - про «Проект - графіка української мови» /
Тарас Головко. День. URL:
https://m.day.kyiv.ua/uk/article/kultura/vasyl-chebanyk-pro-proekt-
grafika-ukrayinskoyi-movy (дата звернення: 14.03.2020).
3. Мітченко В.С. Естетика українського рукописного шрифту / Вст.
слово А.В. Чебикіна; Слово про авт. О.К. Федорука. К.:
Грамота, 2007. 208 с.
4. Мацуев О. Русское письмо: традиция и эксперимент. URL:
https://typejournal.ru/articles/cyrillic-calligraphy (дата звернення:
09.03.2020).
ROMANENKO N., HALYTSKA O., DYKHNO D.

PECULIARITIES OF CYRILLIC HANDWRITTEN FONT
FORMATION AND ITS MODERN USE
The article considers transformation principles of historical Cyrillic
handwritten fonts in the course of their modern application in design objects.
As a result of the analysis, the authors described general methods of font
shaping and determined their practical application in a series of author's
posters.
Key words: design, handwritten font, сyrillic historical handwriting.
112
____________________________________________________________________
УДК 671.121.5:004.94
ДИЗАЙН-ПРОЕКТУВАННЯ МОДЕЛІ
ДВОПРОФІЛЬНОЇ КАБЛУЧКИ В ПРОГРАМНОМУ
СЕРЕДОВИЩІ RHINOCEROS 3D
РУБАНКА Микола, РУБАНКА Алла, ВИННИЧУК Марія

nikolayrubanka@ukr.net
Метою роботи є аналіз особливостей дизайн-проектування

ювелірних виробів. Доведено доцільність використання сучасного
програмного забезпечення на проектному етапі створення
ювелірного виробу. Запропоновано алгоритм створення 3D-моделі
двопрофільної каблучки у програмному забезпеченні для тривимірного
NURBS-моделювання Rhinoceros 3D та охарактеризовано його етапи.
Ключові слова: дизайн-проектування, ювелірний виріб, 3D-
модель, каблучка, програмний продукт, Rhinoceros 3D.
ВСТУП
Перш ніж з'явитись на полицях ювелірних бутиків, всі вироби,
незалежно від рівня складності, проходять шлях від стадії проектування
до виготовлення. Одним із найважливіших етапів створення нового
ювелірного виробу є проектний, на якому визначаються дизайнові,
зокрема естетичні характеристики виробу, розробляються необхідні
ескізи, здійснюється конструкторсько-технологічна проробка [1].
Дизайнери ювелірних виробів реалізують свої креативні ідеї у вигляді
створених 3D-моделей, на базі яких в подальшому і отримуватимуть
вироби в матеріалі. Однак, нерідко постає питання, який саме сучасний
програмний продукт доречно застосовувати для дизайн-проектування
ювелірних виробів, тобто программа, яка повною мірою відповідає всім
тенденціям сучасного дизайну.
Враховуючи актуальність питання використання сучасного
програмного забезпечення для дизайн-проектування моделей
ювелірних виробів, завданням дослідження є розвиток інженерних
методів проектування ювелірних виробів; вибір найбільш адаптованого
для ювелірної справи програмного продукту для створення 3D-моделей
виробів різної складності.
На основі порівняльного аналізу визначено, що універсальною
програмою для 3D-моделювання, яка дозволяє створювати 3D-моделі
різної складності і високої точності, та повною мірою адаптованою під
113
____________________________________________________________________
ювелірну справу [2, 3], є комерційне програмне забезпечення для
тривимірного NURBS-моделювання Rhinoceros 3D розробки Robert
McNeel & Associates, United States of America. Даний програмний
продукт має у своєму активі потужний, і в той же час простий та
інтуїтивно-зрозумілий набір функцій, необхідних для створення 3D-
моделі ювелірного виробу будь-якої складності.
Запропоновано алгоритм дизайн-проектування моделі
двопрофільної каблучки шляхом використання програмного продукту
Rhinoceros 3D з метою збільшення зручності, отримання візуалізації,
більш потужного функціоналу можливостей та ступеня адаптації:
1. Створюємо новий проект за шаблоном «Small Objects -
Millimeters». Точність побудови моделі 0,001 мм. Включаємо прив’язки
по кінцевим точкам (End), середнім точкам (Mid), квадрантам (Quad) і
центральним точкам (Center).
2. У контекстному вікні «Вид справа (Right)», використовуючи
інструмент «Circle», створюємо коло діаметром 19 мм (рис. 1, а) з
центром в точці, що має координати (0, 0, 0).
3. У контекстному вікні «Вид спереду (Front)», використвуючи
інструмент «Curve», будуємо криву (рис. 1, б) по точкам з такими
координатами: (3.5, 9.5); (2.8, 4.3); (2.5, 1.7); (2.5, -9.5).
4. У контекстному вікні «Перспектива (Perspective)» виділяємо
обидві криві і застосовуємо команду «Curve-Curve from 2 Views».
Відбувається проеціювання однієї кривої на іншу (рис. 1, в).
5. У контекстному вікні «Вид зверху (Top)» створюємо 2-гу
симетричну (віддзеркалену) половину профілю за допомогою
інструмента «Mirror».
6. У контекстному вікні «Вид спереду (Front)» будуємо
прямолінійну частину нижнього профілю каблучки за допомогою
інструмента «Polyline» по точкам з такими координатами: (0,-9.5); (-2.5,-
9.5); (-2.5,-10.7).
7. У контекстному вікні «Вид спереду (Front)» будуємо
криволінійну частину нижнього профілю каблучки за допомогою
інструмента «Curve» по точкам з такими координатами: (-2.5,-10.7); (-
2.5,-11.1); (-2.3,-11.5); (0,-11.5).
8. Об’єднуємо прямолінійну та криволінійну частини нижнього
профілю каблучки в один об’єкт за допомогою команди «Edit-Join», або
інструмента «Join».
9. У контекстному вікні «Вид спереду (Front)» створюємо 2-гу
симетричну (віддзеркалену) половину нижнього профілю за допомогою
інструмента «Mirror». Увесь нижній профіль каблучки об’єднуємо в один
об’єкт за допомогою команди «Edit-Join», або інструмента «Join».
10. У контекстному вікні «Вид спереду (Front)» створюємо верхній
профіль каблучки шляхом віддзеркалення нижнього профілю відносно
горизонтальної осі, скориставшись інструментом «Mirror».
11. У контекстному вікні «Вид спереду (Front)» для верхнього
профілю каблучки застосовуємо 2-х вимірне масштабування
114
____________________________________________________________________
(інструмент «Scale 2D»), вказавши при цьому три контрольні точки, що
мають такі координати: (0,9.5); (2.5,9.5); (3.5,9.5). Масштабуємо верхній
профіль каблучки з метою досягнення потрібної форми.
а б
в г
д е
Рис. 1. Робочі вікна програми Rhinoceros 3D для дизайн-

проектування моделі двопрофільної каблучки: а – застосування
інструменту «Circle» для побудови кола; б – застосування інструменту
«Curve» для побудови кривої; в – застосування команди «Curve-Curve
from 2 Views» для проеціювання однієї кривої на іншу;
г – застосування команди «Surface-Sweep 2 Rails» для створення
тіла каблучки; д - застосування команди «Solid-Fillet Edge-Fillet Edge»
для заокруглення гострих кромок; е – кінцевий результат
115
____________________________________________________________________
12. Для створення тіла каблучки у контекстному вікні
«Перспектива (Perspective)» застосовуємо команду «Surface-Sweep 2
Rails» (рис. 1, г), вказавши при цьому криві, створені в пунктах 4 та 5, які
будуть слугувати направляючими рейками для прокатки обох профілів,
що були створені в пунктах 9 та 11.
13. У контекстному вікні «Перспектива (Perspective)»
встановлюємо режим відображення моделі «Shaded». Заокруглюємо всі
гострі кромки створеної каблучки, використовуючи команду «Solid-Fillet
Edge-Fillet Edge» (рис. 1, д). Радіус заокруглення 0,25 мм.
14. У контекстному вікні «Перспектива (Perspective)»
встановлюємо режим відображення моделі «Rendered».
Використовуючи інструмент «Object Properties» (рис. 1, е) встановлюємо
основний колір матеріалу створеної моделі.
ВИСНОВКИ
Використання сучасного програмного забезпечення дозволяє
дизайнерам ювелірних виробів з легкістю створювати оригінальні
колекції та зменшувати енерговитрати технологічних процесів
виробництва. Запропонований алгоритм побудови 3D-моделі
двопрофільної каблучки може знайти практичне застосування на
підприємствах галузі.
1. Винничук М.С., Колосніченко М.В. Особливості дизайн-
проектування ювелірних виробів. Актуальні проблеми сучасного
дизайну: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної
конференції (20 квітня 2018 року). Київ: КНУТД, 2018. Том 1. С. 320-323.
2. Рубанка М.М., Остапенко Н.В., Рубанка А.І. Дизайн-
проектування моделі класичної обручки в програмному середовищі
Rhinoceros 3D. Комп’ютерна графіка та розпізнавання зображень :
збірник доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (грудень
2018 року). Вінниця: Вінницький національний технічний університет,
2018. Том 1. С. 168-170.
3. Рубанка М. М., Остапенко Н. В., Рубанка А. І. Особливості
застосування сучасних програм у дизайн-проектуванні ювелірних
виробів. Art and Design. 2019. №4 (08). С. 109-118.
RUBANKA M., RUBANKA A., VYNNYCHUK M.

DESIGN OF A MODEL OF TWO-PROFILE RING IN RHINOCEROS
3D SOFTWARE
The purpose of this work is to analyze of peculiarities of design of
jewelry. The expediency of using of modern software at the project stage of
creating jewelry. The proposed algorithm for creation of 3D model of a two-
profile ring using the Rhinoceros 3D software for three-dimensional NURBS-
modeling is described.
Key words: design-projecting, jewelry, 3D model, ring, software
product, Rhinoceros 3D.
116
____________________________________________________________________
УДК 75.03
КЛАССИФИКАЦИЯ МЕТОДОВ
ФОРМООБРАЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ
ИЛЛЮСТРАЦИИ НА ОСНОВЕ ПРИЁМОВ ТРИЗ И
АНАЛИЗ ИХ ФУНКЦИЙ
СИМАК Анна, ЛАГАЕВА Татьяна

Государственный педагогический университет им. “Иона Крянгэ”,
Кишинёв, Молдова
anasimac777@gmail.com
Работа посвящена вопросу классификации методов

формообразования в современной иллюстрации на основе приемов
устранения противоречий ТРИЗ (теории решения изобретательских
задач), а также анализу функций данных методов.
Ключевые слова: современная иллюстрация, теория решения
изобретательских задач (ТРИЗ), классификация методов
формообразования, интерпретация изображений.
ВВЕДЕНИЕ
Современный мир характеризуется лавинообразным
нарастанием объемов информации, получившим название
«информационного взрыва». В этих условиях визуальное
представление информации, способное обладать убедительной
ясностью, становится мощным и эффективным коммуникативным
инструментом и приобретает небывалое социальное значение, так как
грамотное использование изобразительного материала позволяет
«значительно расширить спектр передаваемой информации, улучшить
качество ее восприятия и повысить компактность размещения» [8].
Объем визуальной информации также стремительно растёт.
Восприятие современной визуальной информации, её кодирование и
декодирование, успешное оперирование составляющими визуального
языка требуют высокого уровня культурной и интеллектуальной
компетенции. Однако при ознакомлении с новыми изображениями
возникает семантическое пресыщение, «зрение и слух принимают на
себя чудовищную нагрузку, которую не выдерживают мозг и сердце»
[1]. В данных условиях насущно необходимым и своевременным
представляется использование типологического подхода, который
позволит облегчить усвоение визуальной информации, осмыслить язык
современной визуальной культуры в его структурной
самодостаточности.
117
____________________________________________________________________
Упорядочиванию и осмыслению разнородного многообразия
современного изобразительного материала было посвящено данное
исследование.
Проблема, обозначенная в ходе исследования: для усвоения
сложного и разнообразного визуального языка современной
иллюстрации необходимо классифицировать применяемые методы и
приёмы формообразования, а также произвести анализ их функций.
Объектом исследования стало поле современной иллюстрации, где
критически необходимо ясно и выразительно отражать разнородные и
многообразные смыслы и интонации. Предметом исследования стали
приёмы и методы формообразования, кодирования значений в
смысловой структуре визуального языка современных иллюстраторов.
Целью исследования было изучение методов
формообразования в современной иллюстрации и анализ их функций.
Были определены следующие задачи исследования: изучить
возможность адаптации приёмов устранения противоречий ТРИЗ для
разработки классификации методов формообразования в иллюстрации;
провести анализ функций данных методов; провести эксперимент по
применению выявленных методов в работе над авторской книгой.
Теория ТРИЗ была разработана советским ученым
Г.С. Альтшуллером [3] для технических систем. Однако сегодня ТРИЗ с
успехом применяется и в нетехнических областях. Вопросом адаптации
методов и приемов ТРИЗ к сфере изобразительного искусства
занимается молдавский ученый Р.С. Флореску. В своём труде
«Изобразительное изобретение по правилам» [4] он описывает
результаты применения ТРИЗ для развития художественных
способностей. В данной работе акцент сделан на изучении поля
современной иллюстрации.
В ходе исследования было рассмотрено и проанализировано
множество иллюстраций целого ряда современных авторов. Данные
иллюстрации были классифицированы по виду применяемых методов
на основе классификации приемов устранения системных
противоречий ТРИЗ. Для классификации методов формообразования
было адаптировано 20 основных методов. При этом в пределах одного
метода было выявлено большое количество вариантов, существенно
отличающихся как визуальным представлением, так и функциональным
содержанием. Некоторые методы очень активно применяются
современными иллюстраторами, а другие почти не задействованы.
Рефлексивный анализ изображений позволил определить возможные
функции применения методов.
118
____________________________________________________________________
Результатом этой работы стали интерпретации, ассоциации и
размышления, позволяющие обнаружить прочную связь формы и
содержания. Также была проделана работа по сбору интерпретаций
философов, культурологов, писателей, режиссёров, что способствует
более глубокому пониманию потенциала применения методов.
Так, были использованы интерпретации из работ Р. Арнхейма,
Р. Барта, М. Бахтина, а также ряда других авторов, посвященных
толкованию произведений современного изобразительного искусства,
что и составило теоретическую базу исследования. Итоги исследования
были отражены в «Сводной морфологической таблице методов
формообразования, а также вариантов и функций их
применения», которая может стать базой для осознанного пополнения
структурных единиц художественного языка. На заключительном этапе
был проведён эксперимент по применению выявленных методов в
работе над авторской книгой, где удалось использовать 12 методов, что
позволило создать ряд разнообразных иллюстраций с выразительными
композиционными решениями.
Следует отметить, что интерпретация изображений всегда
оставляет поле для разнозначной трактовки. Искусствовед
Г. Зедльмайер, подчеркивает, что «изучение отдельного произведения
не может считаться законченным. Никогда нельзя исключать того, что в
произведении, уже превосходно проанализированном, не проступят
ранее не замеченные черты, которые потребуют совершенно новой
интерпретации не только этих вновь обнаруженных сторон, но и всего
художественного произведения» [5]. Более того, не все ощущения могут
быть интерпретированы в принципе. По словам философа
Е. Петровской «есть вещи, которые до конца не расшифровываются:
глухие зоны в нашем восприятии» [6]. С другой стороны, ошибочно
было бы полагать, что то, что человек видит, целиком зависит от его
индивидуальности. Философ С. Иванников, анализируя
содержательную сторону изображений, замечает, что несмотря на
субъективность любого мнения «в рамках анализа могут быть
выявлены феномены, известные любому субъективному опыту, и такие
феномены могут задавать векторы для последующих субъективных
интерпретаций. И если сами интерпретации при этом будут сохранять
безусловно субъективный характер, то феномены, задающие
направление интерпретации, могут быть поняты как универсалии, то
есть выполнять функции, сходные с функцией внешней (объективной)
реальности как критерия определения ценности естественнонаучного
знания» [7].
ВЫВОДЫ
В результате проведённого исследования удалось охватить
вниманием большое количество методов, каждый из которых можно
рассматривать как «открытую интерпретативную матрицу».
Использование типологического подхода позволило перейти к более
осмысленному и структурированному восприятию новых изображений,
119
____________________________________________________________________
осознанному обогащению художественного языка. При этом важно
помнить, что несмотря на то, что этот материал может стать
существенным подспорьем в работе иллюстратора, ускорить
прохождение некоторых стадий творческого поиска, всё же остаётся
поле личных экспериментов, где должна проявиться индивидуальность
автора, его внимательное и вдумчивое отношение к исследуемой
изобразительной теме, необходимое для создания новых, небанальных
образов и прочтений. Ведь, как известно, «злейший враг искусства –
клише» (И. Бродский).
1. Захаревич А.А. Графический дизайн как средство визуальной
коммуникации. Материалы ХII Международной научно-
практической конференции «Актуальные проблемы авиации и
космонавтики». Красноярск, 2016. Том 2. URL:
https://apak.sibsau.ru/page/materials (дата обращения: 13.11.2019).
2. Эпштейн М. Н. Информационный взрыв и травма постмодерна.
URL: http://old.russ.ru/journal/travmp/98-10-08/epsht.htm (дата
обращения: 09.01.2020).
3. Альтшуллер Г. С. Найти идею: Введение в ТРИЗ — теорию
решения изобретательских задач, 3-е изд. М.: Альпина
Паблишер, 2010. 392 с.
4. Флореску Р. С. Изобразительное изобретение по правилам?
Методический справочник: Часть первая. 3-е изд. Бэлць:
Издательство ООО “PRIMEX com”, 2005.
5. Зедльмайр Г. Теория и метод истории искусства. СПб.: Аксиома,
2000.
6. Петровская E. B. Теория образа. M.: РГГУ. 2010.
7. Иванников С. Живопись и феноменология восприятия: Игорь
Камянов. Интернет журнал “Топос”, 16.02.2012. URL:
https://www.topos.ru/article/iskusstvo/zhivopis-i-fenomenologiya-
vospriyatiya-igor-kamyanov (дата обращения: 03.03.2020).
SIMAK A., LAGAEVA T.

CLASSIFICATION OF FORM CREATION METHODS IN MODERN
ILLUSTRATION BASED ON TIPS TECHNIQUES AND ANALYSIS OF
THEIR FUNCTIONS
In this paper we discuss the process of classification of form creation
methods in modern illustration based on TIPS (theory of inventive problem
solving) contradiction resolving techniques, and the analysis of their
functions.
Key words: modern illustration, theory of inventive problem solving
(TIPS), classification of form creation methods, image interpretation.
120
____________________________________________________________________
УДК 7.01.185:671.12:004.94
ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ
ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ GEMVISION MATRIX 3D
НА ЮВЕЛІРНОМУ РИНКУ
СТОНОГА Дар’я, ОСТАПЕНКО Наталія, ВИДОЛОБ Дмитро

stonogadafa@gmail.com
Окреслено функціональні можливості сучасної вузькопрофільної

програми тривимірного моделювання ювелірних виробів Gemvsion
Matrix 3D. Зазначено основні переваги цієї програми на ринку 3D-
продуктів для дизайнерів ювелірних прикрас.
Ключові слова: ювелірні вироби, дизайн, візуалізація,
тривимірна модель, 3D-моделювання, Gemvision Matrix.
ВСТУП
Сучасне тривимірне моделювання різних об’єктів дизайну стрімко
розвивається. Сьогодні неможливо уявити жодну сферу діяльності та
галузь виробництва без застосування комп'ютерного моделювання. У
дизайні ювелірних виробів спеціальні програми 3D-моделювання та
візуалізації впроваджуються повільно, хоча значною мірою полегшують
процес формоутворення та стилістики прикрас для потреб як
виробництва, так і окремих авторів ювелірних прикрас.
Сучасний ринок стрімко урізноманітнюється виробами
ювелірного дизайну, різних за стилями та конструкціями завдяки не
тільки творчим пошукам художника, але і сучасним 3D технологіям
моделювання. Тому актуальним є аналіз сучасного програмного
продукту 3D-моделювання на ювелірному ринку з метою
формоутворення, ескізного пошуку та візуалізації сучасного дизайну
прикрас. Доцільно більш детально розглянути їх функціональні
можливості.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Відомо, що тривимірна графіка або 3D-моделювання –
комп'ютерна графіка, що поєднує в собі прийоми та інструменти для
створення об'ємних об'єктів в тривимірному просторі. Під прийомами
варто розуміти способи формування тривимірного графічного об'єкта –
розрахунок його параметрів, креслення «скелета» або об'ємної не
деталізованої форми; видавлювання, нарощування і вирізання деталей
тощо [3].
121
____________________________________________________________________
Комп'ютерне моделювання включає як 2D-ескізування, побудову,
так і тривимірне моделювання з їх подальшою візуалізацією. На
сучасному рівні розвитку 3D-моделювання існує багато різновидів
спеціальних програм.
Основними перевагами тривимірної графіки є висока точність і
широкі можливості формотворчого процесу, проектування моделей-
модифікацій та колекції на основі одного макету, створення моделі
виробу відповідно до основних вимог і параметрів ювелірного
виробництва і технологій на ньому [3]. Отже, використання 3D-
моделювання знижує трудомісткість, підвищує точність, оптимізуючи
при цьому процес створення ювелірних виробів.
В Україні зазначену технологію проектування поступово
впроваджують у масовому виробництві, в індивідуальних дизайнерських
компаніях та в освітньому процесі підготовки майбутніх фахівців.
На українському ювелірному ринку поширеним є використання
таких програм, як 3Ds Max, Blender, Autodesk Maya для полігональної
графіки та SolіdWorks, Rhinoceros, JewerlyCad для nurbs-моделювання
тощо.
Обґрунтування вибору того чи іншого програмного продукту
базується на можливостях реалізації висунутих дизайнером завдань
для авторського, подіумного ювелірного мистецтва, багатосерійного
виробництва виробів або для освітнього процесу майбутніх кадрів.
Відомою є компанія Gemvision (країна-розробник США), яка вже
понад 30 років створює компоненти для ювелірного моделювання,
візуалізації та скульптінга. Саме її сучасний програмний продукт
Gemvision Matrix найбільш повно відповідає висунутим вимогам
сьогодення. Унікальним явищем в ювелірному програмному
забезпеченні є плагін цього продукту, що розроблений для оптимізації і
розширення можливостей ювелірного дизайну. Саме його
використовують понад 80% модельєрів-ювелірів у США і Європі при
створенні своїх ювелірних виробів.
Вузькопрофільна програма Gemvision Matrix 3D або Matrix – це
симбіоз трьох компонентів: Rhinoceros 4.0/5.0/6.0 і т. д. – потужного
продукту для тривимірного моделювання; V-Ray – програми для
візуалізації тривимірних об'єктів; Matrix – модуля, що включає в себе всі
необхідні елементи для моделювання ювелірних виробів [1].
Візуалізувати форму та художньо-композиційні особливості
майбутнього ювелірного виробу дозволяють існуючі у складі Matrix 3D
бібліотеки каменів всіх відомих типів огранок і форм, перетинів
(профілів) шинки, асортимент яких можна змінювати і розширювати, а
також карти кольорів, текстур, фактур матеріалів металу, каменів і
багато іншого. Крім того, для спрощення роботи з формою можна
обирати різновиди різаків та гнучких модифікаторів.
122
____________________________________________________________________
Основна концепція роботи програми полягає в управлінні
набором конструкторів. Конструктори – це прості меню з покроковим
управлінням, що дозволяють користувачеві змінювати всі параметри
елементів [2] і тим самим роблять роботу в програмі більш
інформативною та зручною у використані.
Як вже зазначалося вище, працюючи в середовищі поля
конструктора, дизайнер може користуватись інструментами
твердотільного і поверхневого або, іншими словами, гібридного
параметричного моделювання. Високий функціонал системи дозволяє
отримати одну і ту ж геометричну форму різними методами, що
підвищує ефективність роботи.
Прикладом гнучкості в роботі з 3D-побудови варто розглянути
функцію History, завдяки якій змінюють розмір і форму, розміщують
контури і профілі при миттєвому відображенні результату на формі
виробу (рис.1). Природним чином пов'язані між собою інструменти
Gems, Prongs, Heads та Bezels, що мають вбудовану передісторію
(History) і дозволяють вносити зміни плавно, перетікають за стадіями
дизайну від однієї його частини до іншої, пов'язаної з нею.
Рис. 1. Робоче вікно програмного продукту Gemvision Matrix 3D
123
____________________________________________________________________
Завдяки опції Match Attributes кожен камінь у програмі «пам'ятає»
використані значення для всіх закріплювальних (Setting) або ріжучих
(Cutter) інструментів, пов'язаних з ним. Опція MatchAttributes
автоматично переносить ці установки на інший камінь, одночасно
підганяючи всі відмінності в їх формі, розмірі та розташуванні.
ВИСНОВКИ
Засвідчено, що перспективним є використання програм з
віртуального моделювання, як джерела нових композиційних прийомів,
способів отримання форм, ритміки, пластики і фактури ювелірних
виробів. Перелічено існуючі на українському ювелірному ринку
програми тривимірного моделювання.
Обґрунтовано вибір сучасної вузькопрофільної програми
Gemvision Matrix 3D для ювелірного моделювання, візуалізації та
скульптінга. Вивчено та охарактеризовано її функціональні можливості,
описано виконувані опції з акцентом на дизайн ювелірних виробів
різного призначення і складності виконання. Подальше використання
3D-моделювання в реальному часі можна назвати сучасною тенденцією
в розвитку тривимірної графіки для ювелірної індустрії.
1. Вовк О.В., Кузнецова В.С. 3D технології у виробництві
ювелірних виробів. Біоніка інтелекту: наук.-техн. журнал.
2016. № 1(86): Науково технічний журнал. С. 116-120.
2. Gemvision. Офіційний сайт URL: https://www.gemvision.com/
3. 3D-моделирование и визуализация. URL: https://koloro.ua/3d-
modelirovanie-i-vizualizaciya.html (дата звернення: 16.03.2020).
STONOGA D., OSTAPENKO N., VIDOLOB D.

FUNCTIONAL OPPORTUNITIES OF GEMVISION MATRIX 3D
SOFTWARE IN THE JEWELERY MARKET
The functional capabilities of the modern narrow-profile program for
three-dimensional modeling of jewelry Gemvsion Matrix 3D are outlined. The
main advantages of this program in the market of 3D-products for jewelry
designers are noted.
Key words: jewelry, design, visualization, three-dimensional model,
3D modeling, Gemvision Matrix.
124
__________________________________________________________________
УДК 791.43.05
ВІДЕОПРОДУКТ ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ У

СУЧАСНІЙ РЕКЛАМІ
ХИНЕВИЧ Руслана, ЄРМОЛЕНКО Дмитро,
ОМЕЛЬЧЕНКО Ганна
h.ruslana.v@gmail.com
Визначено існуючі види рекламних відеопродуктів.

Проаналізовано переваги використання відеопродуктів у сучасній
рекламі, особливості їх застосування в Інтернет-мережі. Проведено
опитування серед інтернет користувачів та визначено найбільш дієві
відеопродукти.
Ключові слова: відеодизайн, відеопродукт, відеоролик,
реклама, засоби комунікації, рекламні ролики, брендинг.
ВСТУП Люди щодня піддаються впливу різноманітних видів

відеопродукції. Використовуючи найпростіший гаджет, практично кожен
з нас має можливість зняти власний відеоматеріал і представити його
на загальний огляд. Популярність відеоконтенту в рекламі та просуванні
товарів легко пояснити потребами бізнесу. Для рекламної комунікації з
клієнтами і партнерами все частіше використовують формат відео як
той, що допомагає досягти потрібного ефекту сприйняття на відміну від
будь-яких інших медіа-ресурсів: текстів, аудіо-записів, статичних
банерів або картинок. За допомогою відео будь-яку інформацію можна
подати жваво і яскраво, як приклад можна навести використання
анімації в презентаційних роликах. Середньостатистична доросла
людина легко запам'ятовує приблизно 90% інформації отриманої за
візуальним каналом, і тільки 10% – після прочитання друкованого тексту
і саме тому відеопродукт є дієвим інструментом для залучення
споживачів, що здатний дієво просувати бренд або продукт компанії.
Мета роботи – дослідити відеопродукти, що використовують як
засіб комунікації у сучасній рекламі. Для досягнення поставленої мети
потрібно:
- систематизувати існуючі дані для створення відео у рекламній
індустрії;
- провести аналіз відеопродуктів, рекламних відеороликів, та
визначити їх різновиди;
- провести аналіз існуючих рекламних відеороликів та визначити
їх особливості та найбільш дієві види.
125
____________________________________________________________________
Щодня і щогодини людина піддається впливу на свідомість
різноманітних видів відеопродуктів. Отримати потрібний відеопродукт
можна шляхом перезапису і монтажу відеооригіналу за допомогою
спеціальних комп'ютерних програм. Інтерв'ю, презентації, кадри подій –
все це лише матеріал для творчості, спрямованої на реалізацію
конкретного завдання. Відеопродукт має багато можливостей для
вирішення певних завдань та дозволяє ознайомитись з брендом та
запропонованою продукцією, навчитися чогось, виявити проблеми в
соціумі тощо [1]. Відеоролик розповідає цільовій аудиторії про переваги
та особливості компанії, послуги або продукту. Технології, що
використовують для розробки відеоролику, різноманітні: зняте відео на
смартфон та оброблене спеціальними мобільними додатками, зняте на
професійну відеокамеру, виготовлене за допомогою 3D-технологій
тощо. У разі розміщення в Інтернеті, відео повинно бути представлено
на видному місці сайту або на сторінках просування продукції [2].
Раніше була проведена спроба систематизації видів відеопродуктів за
типом інформаційного посилу (рис.1) [3].
Види відеопродуктів
Іміджева Презентаційна Вірусна
Соціальна Навчальна Відео-арт
Рис. 1. Види відеопродуктів за призначенням
Систематизація існуючих відеороликів здатна допомогти

замовникам сформулювати свої вимоги щодо сутності майбутнього
рекламного продукту та звузити спектр вибору до оптимального виду
відеореклами. Рекламні відеоролики можна класифікувати за способом
виробництва та за цільовим призначенням (рис. 2) [4].
Комп'ютерна графіка присутня практично в будь-який
відеорекламі у вигляді пак-шоту, заставок тощо – використання 2D, 3D
графіки, flash-анімації будь-якої складності. Відповідно, вибір того чи
іншого виду рекламного відеоролика пов’язаний з багатьма питаннями.
Не завжди простим роликом можна домогтися потрібного ефекту, а з
іншого боку, складні постановочні ролики потрібно знімати акуратно,
тому що акторська гра та сюжет ролика можуть відволікти увагу глядача
від рекламованого продукту [5].
126
____________________________________________________________________
Рекламні відеоролики
За способом виробництва За цільовим призначенням
прості інформаційні 3D комерційні іміджеві
мультиплікаційні відеозаставки ігрові
Рис. 2. Види рекламних відеороликів
Для визначення особливостей сприйняття та запам’ятовування

різних видів відеороликів було поведено опитування серед 103 осіб
віком від 16 до 38 років, що проживають в Україні та користуються
Інтернет-мережами. Переважна більшість з опитуваних – працюючі
студенти та активні користувачі мережі Інтернет.
За результатами опитування було виявлено, що 52%
респондентів стверджують, що перегляд рекламного відео дозволив їм
прийняти остаточне рішення щодо вибору товару та здійснення покупки,
59% з опитуваних вважали за краще дивитися відео, яке дублює текст,
замість того, щоб цей текст просто прочитати.
Було виявлено, що найбільше запам’ятовуються вірусні (78%),
соціальні (63%), іміджеві (56%) відеоролики та відео-арти (53%).
Респонденти у ході опитування відзначили, що наразі найбільше
звертають увагу на рекламу у вертикальному форматі в Instagram та
пре-ролл (реклама на початку відео) в YouTube.
ВИСНОВКИ
Відеопродукт є дієвим інструментом для залучення зацікавленої
аудиторії, здатний підвищити довіру до компанії та її товарів. Поведені
дослідження показали, що сучасний ринок відеопродуктів достатньо
різноманітний. Відеопродукти за призначенням можна виокремити як:
іміджеві, презентаційні, вірусні, навчальні, соціальні та відео-арт.
Проведені опитування визначили найбільш дієвими в рекламі визначені
вірусні відеопродукти в вертикальному форматі Instagram та пре-ролл в
YouTube.
127
____________________________________________________________________
1. Різноманітні види відеопродукції. Пенза-Пресс. 2017. URL:
https://www.penza-press.ru/razlichnye-vidy-videoprodukcii.dhtm
2. Шкурін О. Типи відеороликів та секрети їх створення/ Kinesko.
2016. URL: https://kinesko.com/blog/s-emka-i-postobrabotka-
videorolikov-effekty-i-vfx/videoroliki-tipy-osobennosti-etapy-
sozdaniya-primery (дата звернення: 13.11.2019).
3. Башкатов О. Якими бувають відеоролики? Категорії існуючого
відеоконтенту. Студия Cinematic. 2018. URL:
http://cinematic.su/kakie-by-vayu-videoroliki-ili-kategorii-
sushhestvuyushhego-videokontenta/ (дата звернення:
01.02.2020).
4. Все, що ви хотіли знати про рекламні ролики. 12 Миллионов.
URL: https://12millionov.com/fakty-o-reklamnyx-videorolikax.html
5. Види рекламних роликів. Компас URL:
http://www.kompas.by/news/vidy-reklamnyh-rolikov/ (14.08.2019).
KHINEVICH R., YERMOLENKO D., OMELCHENKO G.

VIDEO PRODUCT AS A COMMUNICATION MEAN IN MODERN
ADVERTISING
The thesis presents existing types of video products, their
classification, features of promotional videos and their communication
functions are identified. The advantages of using video products in modern
advertising, the peculiarities of their use in creating modern branding, the
advantages of video techniques as an important factor influencing the
modern audience are analyzed.
Key words: video design, video product, video, advertising,
communication, commercials, branding.
128
____________________________________________________________________
УДК 003.07::74(02.161.2)
КИРИЛИЧНІ СУПЕРГАРНІТУРИ З ВІДКРИТОЮ

ЛІЦЕНЗІЄЮ ДЛЯ ДИЗАЙНУ БАГАТОСТОРІНКОВИХ
ВИДАНЬ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
ШЕВЧУК Галина
Львівська національна академія мистецтв, Україна
galyna_shevchuk@ukr.net
Розглянуто всі доступні кириличні супергарнітури з відкритою

ліцензією. З’ясовано, які з них можна рекомендувати для дизайну
багатосторінкових україномовних друкованих видань.
Ключові слова: шрифт, супергарнітура, відкрита ліценція,
кирилиця, багатосторінкові видання.
ВСТУП
У дизайні будь-якого багатосторінкового видання вибір
шрифтової гарнітури грає визначальну роль. Адже, з одного боку, це
виразний елемент графічного стилю видання, а з іншого — утилітарний
візуальний засіб, функція якого — передавати вербальну інформацію.
Незважаючи на величезну кількість існуючих шрифтів, непросто
вибрати серед них такий, що задовільнив би і естетичні, і утилітарні
потреби. Особливо це стосується видань, текстовий матеріал яких має
складну структуру: наприклад, у ньому є заголовки, основний текст,
другорядні тексти, виділені цитати, колонелементи тощо. Одним із
варіантів вирішення цієї задачі є використання супергарнітури —
шрифтової родини, що складається з шрифтових сімей, які належать до
різних груп історико-анатомічної класифікації шрифтів, оскільки це
чудовий засіб відображення горизонтальної і вертикальної ієрархії
текстового матеріалу при збереженні єдиної стилістики.
Однак, при виборі супергарнітури для дизайну
багатосторінкового видання постає ще одна проблема — ціна. Для
комфортної роботи над виданням потрібна немала кількість шрифтових
файлів, тому й кінцева вартість цього набору не завжди доступна.
Метою даного дослідження є з’ясувати наявність якісних безкоштовних
кириличних супергарнітур.
Зробити вичерпний перелік супергарнітур з відкритою ліценцією,
які мають знаки українського алфавіту (категорії Cyrillic Extended або
Ukrainian), представлених на безкоштовних шрифтових ресурсах
fonts.google.com, fontstorage.com, fontsquirrel.com. Обов’язкові умови
відбору — наявність в межах кожної супергарнітури шрифтових сімей з
129
____________________________________________________________________
різних класифікаційних груп, а саме шрифтів із засічками і шрифтів без
засічок, а також наявність в межах даних шрифтових сімей мінімум
трьох накреслень, відмінних за насиченістю і нахилом.
Визначити, які зі знайдених супергарнітур можна вважати
«якісними» для дизайну багатосторінкових україномовних друкованих
видань. Адже шрифт, який виглядає добре в наборі латиницею, не
завжди є таким же в кириличному наборі. Також по-різному шрифти
виглядають відображеними на екрані й надрукованими на папері. Крім
цього, не кожна гарнітура є текстовою, тобто придатною для верстки
великих масивів тексту. Тому завданням даного дослідження є
проаналізувати пряме світле накреслення шрифтової сім’ї з засічками
знайдених супергарнітур (передбачається, що саме це накреслення
буде використовуватись як текстовий шрифт у друкованих виданнях).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
На вказаних вище ресурсах було знайдено 13 супергарнітур з
відкритою ліценцією в категорії Cyrillic Extended або Ukrainian: Alegreya,
Arian AMU, DejaVu, Droid, IBM Plex, Liberation, Nimbus, Noto, Permian,
PT, PT Astra, Roboto, Source Pro. Всі знайдені супергарнітури були
використані у верстці типового розвороту літературно-художнього
видання (основний текст, колонцифри), а також стартового розвороту
видання зі складною структурою (заголовок, підзаголовкові дані,
основний текст, виділена цитата, підписи, колонелементи). При аналізі
акцент робився на основному тексті, однак інші структурні елементи
видання також бралися до уваги. Крім цього, аналізувалися кириличні
знаки українського алфавіту прямого світлого накреслення шрифтової
сім’ї з засічками кожної супергарнітури. Аналіз проводився за такими
критеріями:
Звичність форми знаків. Найчитабельніший шрифт — найбільш
звичний і непомітний [1, с. 40]. Звичними і непомітними є ті шрифти,
якими люди звикли читати великі масиви тексту. Більшість суцільних
текстів друкованих видань набрані старою і перехідною антиквами
[2, с. 101–103]. Тому можна припустити, що звичними і непомітними
є шрифти, які за своїми стилістичними ознаками потрапляють у ці
класифікаційні групи, або мають характеристики, близькі до даних
груп. Основними характеристиками старої і перехідної антикв, крім
наявності засічок, є: мала або середня апертура, малий або
середній контраст, дуктальна або перехідна логіка побудови форми
знаків [1, с. 57–61; 2, с. 70–72; 5, с. 12–13].
Природність форми кириличних знаків. Навіть якщо візуальна вага
знаку збалансована, але його форма нехарактерна для даного
кириличного знаку, це негативно впливатиме і на розбірливість
гарнітури, і на загальну естетику набору. Для аналізу природності
форми кириличних знаків в даній доповіді використовуються
теоретичні роботи шрифтовиків — носіїв кирилиці [3, с. 87–355; 4].
130
____________________________________________________________________
Рівномірність набору. Залежить від збалансованості ширин знаків,
апрошей і пробілів.
Однорідність набору. Залежить від збалансованості візуальної ваги
в межах кожного знаку і загалом знаків між собою.
Середня тональність набору. Залежить від насиченості і контрасту
гарнітури.
Важливо зазначити, що ці критерії розглядаються тільки з точки зору
особливостей гарнітури; проблеми з набором, які можуть виникати
внаслідок неякісної верстки, не враховуються. Результати аналізу
вказані в таблицях 1 і 2.
Таблиця 1 — Характеристики знаків
накреслення Regular/Book шрифтової сім’ї Serif/Roman/Slab.
Червоним виділено значні недоліки, синім — помірні.
Супер- Апертура Контраст Логіка Звичність
гарнітура побудови і природність
форми знаків форми знаків
Alegreya відкрита малий дуктальна +
Arian AMU відкрита малий перехідна –
DejaVu закрита малий гліптальна ±
Droid відкрита середній перехідна ±
IBM Plex середня малий перехідна +
Liberation відкрита середній перехідна ±
Nimbus закрита середній перехідна ±
Noto відкрита середній перехідна ±
Permian відкрита середній перехідна +
PT відкрита середній перехідна +
PT Astra відкрита середній перехідна +
Roboto закрита відсутній гліптальна ±
Source Pro середня середній перехідна +
Таблиця 2 — Характеристики набору основного тексту

накресленням Regular/Book шрифтової сім’ї Serif/Roman/Slab.
Червоним виділено значні недоліки, синім — помірні.
Супер- Рівномірність Однорідність Середня
гарнітура Ширин Апрошей тональність
знаків і пробілів
Alegreya + + + +
Arian AMU ± – + +
131
____________________________________________________________________
DejaVu – – – ±
Droid ± ± + +
IBM Plex + + + +
Liberation ± ± ± +
Nimbus ± ± – +
Noto ± ± + +
Permian + ± + +
PT + + + +
PT Astra ± ± + +
Roboto ± ± ± –
Source Pro ± + + +
ВИСНОВКИ
Отже, за результатами даного дослідження, існує п’ять
кириличних супергарнітур з відкритою ліценцією, які можна
рекомендувати для дизайну багатосторінкових україномовних
друкованих видань: Alegreya, IBM Plex, PT, Permian, Source Pro. Всі ці
супергарнітури стилістично відмінні, що дає змогу підібрати найбільш
відповідну супергарнітуру для видань різного характеру. Це дозволяє
навіть при обмеженому бюджеті створювати якісний дизайн книжок і
журналів.
1. Королькова А. Живая типографика. Москва : Контрформа, 2006.
224 с.
2. Феличи Дж. Типографика: шрифт, верстка, дизайн. Пер. с англ. и
коммент. С. И. Пономаренко. Санкт-Петербург : БХВ-Петербург,
2004. 496 c.
3. Гордон Ю. Книга про буквы от Аа до Яя. Москва : Издательство
Студии Артемия Лебедева, 2006. 384 с.
4. Королькова А. Относительно лёгкий способ определить качество
кириллицы в шрифте. 22.02.2014. URL: https://leksandra.live-
journal.com/114663.html (дата звернення: 15.03.2020).
5. Bringhurst R. The elements of typographic style. 3rd ed., expanded
and rev. Vancouver : Hartley & Marks, Publishers, 2004. 384 p.
SHEVCHUK H.
CYRILLIC SUPERFAMILIES WITH OPEN FONT LICENSE FOR
EDITORIAL DESIGN: COMPARATIVE ANALYSIS
In this report Cyrillic superfamilies with open font license have been
considered. It has been found out which of them can be recommended for
the design of multi-page Ukrainian-language print publications.
Key words: type, superfamily, open font license, Cyrillic, editorial
design.
132
____________________________________________________________________
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ

АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА
УДК 378.6.093:7.012
ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НА КАФЕДРІ ДІМ

В КНУТД (ДО 90-РІЧЧЯ КНУТД)
САФРОНОВА Олена, КОЛОСНІЧЕНКО Марина
З метою підготовки фахівців за новою спеціалізацією:

«Комп'ютерний дизайн інтер'єру і меблів» 28 травня 2003 року на
факультеті дизайну було створено кафедру дизайну інтер'єру і меблів.
У зв’язку з гострою потребою ринку праці у таких фахівцях вперше в
Україні в одній спеціалізації були об'єднані два раніш самостійні фахові
напрями – дизайн інтер'єру і дизайн меблів. Підготовка студентів
проводилась за унікальними авторськими програмами та курсами, що
надало змогу колективу кафедри зробити значний крок у якості
підготовки фахівців.
З 2013 року кафедру очолює фахівець з дизайну та
програмування, кандидат технічних наук, доцент Сафронова Олена
Олексіївна, яка започаткувала відкриття на кафедрі спеціалізації –
«Ландшафтний дизайн». За цей період укріплено кадровий потенціал
кафедри, що складає основу професійної кваліфікаційної підготовки
студентів.
133
____________________________________________________________________
Сьогодні на кафедрі працюють професор Абизов В.А.,
Заслужений архітектор України, член правління Національної спілки
архітекторів України, що офіційно представляв Україну на міжнародних
нарадах, сесіях, семінарах, конференціях, асамблеях ООН/ЕЕК/Хабітат,
ЮНЕСКО, Європейської комісії ТАСИС, Міжнародної федерації житла і
містобудування, Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних
поселень (ICOMOS/UNESCO), автор винаходів та близько 100
публікацій в галузі теорії та історії архітектури та дизайну, серед яких 5
монографій; професор Михайлова РД, автор багатьох праць з
мистецтвознавства та культурології, член Спілки художників України
(секція «Мистецтвознавство»). В оглядах сучасного мистецтва виступає
як критик-експерт. На кафедрі працює 7 доцентів, кандидатів
мистецтвознавства та архітектури; поступово зростає талановита
обдарована молодь – стипендіат КМУ, докторант кафедри Кісіль С. С.,
креативні доценти – Полякова О.В., Булгакова Т.В. Готують до захисту
дисертації аспіранти кафедри. Більшість викладачів, крім науково-
педагогічної діяльності, працюють творчо в архітектурних бюро та
дизайнерських фірмах за фахом, є членами Спілки дизайнерів України.
Вдосконалення програм фахових дисциплін відбувається на
основі системних наукових досліджень, що проводяться викладачами у
напрямі дизайну середовища, а також відповідно до вимог ринку праці
до фахових компетентностей її випускників. Якісний, фаховий дизайн,
що відповідає принципам сталого розвитку держави і суспільства,
вимагає врахування екологічного, діяльнісного, культурологічного,
аксіологічного аспектів, впровадження принципів інклюзивного дизайну,
а також методологічних засад формування сучасного етнодизайну та
соціально-культурної ідентифікації.
Наукові дослідження проводяться під керівництвом зав. кафедри
за науковими напрямами, які очолюють визнані науковці, професори
кафедри: доктор архітектури, професор В.А. Абизов і доктор
мистецтвознавства, професор Р.Д. Михайлова. У сферу наукових
інтересів співробітників кафедри входять такі питання, як:
виявлення сучасних тенденцій удосконалення дизайну
середовища в контексті сталого розвитку;
удосконалення технологій комп’ютерного формоутворення
інтер’єрного простору і ландшафту, методології впровадження новітніх
інформаційних технологій при викладанні професійно-орієнтованих
дисциплін;
методологічні основи та перспективи розвитку сучасного
дизайну архітектурного середовища;
прийоми та засоби формування предметно-просторового
середовища житлових і громадських будівель та особливості дизайну їх
інтер’єрів з урахуванням сучасних соціально-економічних умов та
інноваційних технологій;
134
____________________________________________________________________
формування дизайну зовнішнього та внутрішнього середовища
цивільних будівель і споруд в умовах їх реконструкції та адаптації;
методологічні засади гнучкого та універсального використання
приміщень в дизайні тощо.
До досліджень залучаються магістранти та аспіранти кафедри,
студенти. Апробацією результатів досліджень є опубліковані
монографії, наукові статті у фахових виданнях, успішно захищені
магістерські роботи наших випускників. За період існування кафедри
захищено більше 200 магістерських дисертацій. Результати наукових
досліджень викладачів та аспірантів доповідались на конференціях (за
останні 5 років – більше 40), семінарах, засіданнях круглих столів, в
тому числі на таких конференціях міжнародного рівня як симпозіум
World Multidisciplinary Civil Engineering-Architecture-Urban Planning
Symposium 18–22 June 2018, Prague, Czech Republic; International
symposium Environmental and engineering aspects for sustainable living –
28 November 2018, Hannover; World Multidisciplinary Civil Engineering –
Urban Planning Symposium WMCAUS 2017, 12-16 червня 2017 р., Прага;
Міжнародній науково-практичній конференції: «SCIENTIFIC
DEVELOPMENT AND ACHIEVEMENTS», грудень 2017 р., Сент-Ендрюс,
Шотландія та багато інших. Загальна кількість надрукованих за останні
5 років наукових статей – більше 100, надруковано тез – 150, в тому
числі за матеріалами міжнародних конференцій.
Всі викладачі задіяні також в наукових та методичних семінарах,
до яких залучаються студенти і представники студій дизайну і
виробників меблів. Такі семінари проводяться як на базі КНУТД, так і на
базі виробничих компаній, міжнародних виставок меблів. На сьогодні
підписані договори про співпрацю з провідними виробниками меблів і
відомими дизайн – студіями: ТОВ «Меблі «Арт-Класік», ДП
«ЭкспоЛайн», ТОВ «Торговельно-Інформаційний Сервіс», ТОВ «ДИ
КОНЦЕПТ», ООО «ELIO Україна», Науково-дослідним інженерно-
технічним центром «КиївЗНДІЕП» та ін., де студенти мають можливість
пройти виробничу практику і взяти участь у проектуванні реальних
об’єктів. Кафедра підтримує тісні науково-творчі стосунки з кафедрою
інформаційних технологій архітектурного факультету КНУБА, що є
лідером в Україні з розвитку параметричного дизайну. Тільки у 2016-
2017 році на цій кафедрі пройшли стажування 3 викладача кафедри
ДІМ.
Постійний моніторинг ринку програмного забезпечення, науково
обґрунтований порівняльний аналіз можливостей комп’ютерних систем
з метою удосконалення викладання комп’ютерних дисциплін кафедри –
важлива складова науково-практичної діяльності її викладачів. До цих
досліджень активно залучаються студенти в рамках роботи наукових
гуртків. Розроблено велику кількість сценаріїв побудови предметного
середовища, інтер’єру і ландшафту з використанням систем
тривимірного моделювання для забезпечення навчального процесу.
135
____________________________________________________________________
Викладання комп’ютерних дисциплін перебуває у тісному зв’язку
з дизайн-проектуванням. Комп’ютерні класи, в яких навчаються
студенти, обладнані сучасним ліцензійним прикладним програмним
забезпеченням тривимірного комп’ютерного моделювання,
розробленим провідними компаніями Autodesk, Graphisoft та Chaos
Group. Викладаються також базові програми двовимірної комп’ютерної
графіки.
Приймаючи участь у роботі наукових гуртків, в курсі курсового і
дипломного проектування, студенти виконують науково-дослідні роботи,
оволодівають навичками збору матеріалів, аналізу, узагальнення,
обґрунтування наукових та творчих проектних висновків – тобто
розвивають своє аналітичне мислення. Ці знання їм необхідні не лише
як майбутнім науковцям чи фахівцям, а й у спілкуванні, коли виникне
потреба по-діловому висловлювати думки, переконувати замовника у
доцільності того чи іншого рішення. В тематику курсового і дипломного
проектування у відповідності до тенденцій у дизайн-освіті включається
робота над реальними проектами, затребуваними профільним ринком,
наприклад, в одному з циклів програми з проектування інтер’єру для
магістрів в КНУТД, як обов’язкова складова, з 2015 року передбачена
командна робота над проектом, участь у тендері з виставкового
дизайну, що проводиться ДП «ЕкспоЛайн» однією з провідних компаній-
забудовників виставкових стендів в Україні (компанія є дочірнім
підприємством польської фірми «EXPOSTYL»).
Поєднання отриманих знань з практичним застосуванням,
активна участь у престижних конкурсах дає можливість студентами
втілювати у життя найсміливіші ідеї та дизайнерські рішення,
вдосконалювати мистецтво презентації проектів та постійно
знаходитися в творчому пошуку. Одним з вагомих показників успішності
науково-методичної роботи кафедри є участь і перемоги студентів у
виставках-конкурсах – від університетського до всеукраїнського і
міжнародного рівнів. Варто відзначити перемоги у Всеукраїнських і
Міжнародних оглядах-конкурсах дипломних проектів випускників
архітектурних та художніх спеціальностей, що проводились останнім
часом в містах України: Києві (КНУБА, 2016р.), Івано-Франківську (2017
р.), Полтаві (2018р.), Рівному (2019 р.), де випускники кафедри
отримали дипломи виключно 1-го і 2-го рівня. Престижними є відзнаки,
отримані студентами у конкурсах, що проводяться провідними
міжнародними фірмами і організаціями з дизайну: «REHAU Furniture
Solutions AWARD», «Ukrainian Wood Fashion» тощо. У виставці-конкурсі
Get me to the top, започаткованому представництвом Асоціації
британського та міжнародного дизайну SBID в Україні у 2016 році (The
Society of British and International Design – організації, що акредитує
професіоналів з дизайну по всьому світу відповідно до Європейського
Статуту Освіти з Дизайну Інтер'єру (ECIA).), студенти кафедри вже двічі
за період його існування, отримали Гран-прі. Щороку вони стають також
фіналістами та переможцями у різних номінаціях. Головним призом
136
____________________________________________________________________
конкурсу є стажування у провідних архітектурних та дизайнерських
студіях Лондону.
Диплом дизайнера меблів та інтер'єру, ландшафтного дизайну
дає можливість випускникам кафедри працювати на державних,
комерційних і спільних підприємствах з дизайну інтер'єру, виготовлення
меблів, ландшафтного і фітодизайну; відкрити свою справу за цим
напрямком; викладати у вищих і середніх навчальних закладах. Серед
випускників кафедри – молоді та перспективні дизайнери у галузі
проектування середовища та предметного дизайну:
Жуменко К. та Колесник А., засновники лабораторії зі створення
інтер'єрів «I2Lab» (регулярно беруть участь у різних міжнародних та
всеукраїнських конкурсах, конференціях, семінарах у сфері дизайну,
отримують перемоги у різноманітних конкурсах); Глухов Д. – випускник
2010 року (розробки з предметного дизайну неодноразово виставлялись
в арт-просторах м. Київ, приймав участь у проектуванні фасаду та
декоративних інтер’єрних конструкцій ТРЦ «Океан плаза», м. Київ);
Агліуллін Р. – провідний дизайнер інтер’єру та меблів у меблевій
компанії «Nenov furniture», аспірант, викладач кафедри; Бабанін Д. –
дизайнер, директор компанії «IQOSA», Ряжко М. та Філь В. – дизайнери,
співзасновники компанії «IQOSA», що надає послуги професійного
проектування, дизайну та візуалізації (понад 10 випускників кафедри
працюють у команді «IQOSA»); Катасонова В. – засновниця інтер’єрної
дизайн-студії «KATASONOVA»; Сингаєвська О. – старший дизайнер у
Лондонській компанії «Clive Christian Harrods», що спеціалізується на
дизайні інтер'єру і меблів для розкішних житлових приміщень та багато
інших. Кафедра пишається своїми випускниками.
137
____________________________________________________________________
УДК 72.01
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО МЕТОДИКИ ДИЗАЙН-

ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ СЕРЕДОВИЩА
АБИЗОВ Вадим
vaddimm77@gmail.com
В дослідженні розглядаються методологічні основи типології

та проектування об’єктів архітектурного середовища з аналізом
його системно-структурних засад. Відповідно до них виявляються
ієрархічні рівні формування та етапи дизайн-проектування
середовищних систем і об’єктів. Дослідження базується на
системному та середовищному підходах, які дозволяють розглядати
об’єкти архітектурного середовища як ієрархічно підпорядковану
цілісність.
Ключові слова: об’єкти середовища, типологія, методика
проектування, дизайн, системно-структурні засади, ієрархічні рівні.
ВСТУП
Різноманітні середовищні об’єкти та існуюча методика їх
проектування визначаються типологією архітектурного середовища, яка
складається з просторових (архітектурних), предметних (дизайнерських)
особливостей стану середовища та, власне, самого цього стану
(атмосфери середовища), що існують в концептуальній єдності й
цілісності. В основі вивчення системи якостей та параметрів певного
типологічного ряду має бути покладено головний критерій – провідна
домінуюча ознака. Такі поняття середовища як житлове, виробниче,
рекреаційне, міське середовище та інші визначають його функціональні
властивості та призначення й визначаються типами діяльності людини.
Питанням типології середовища присвячено багато робіт
вітчизняних та закордонних авторів. Серед них варто відзначити праці
И. Абизова, Б. Бархіна, Н. Дьоміна, А. Іконнікова, В. Куцевича,
А. Тімохіна, Н. Шебек, В. Шимко [1-7]. Ці та інші автори спираючись на
концепцію системного підходу розглядають архітектурне середовище як
цілісність умов матеріального світу людини, які змінюються при
переході з одного системного рівня на інший.
Проектування всіх типів та об’єктів середовища має базуватися
на системному підході, сутність якого складається з реалізації вимог
загальної теорії систем, коли об’єкт вивчення розглядається як
сукупність взаємозалежних елементів і компонентів, що утворюють
систему, яка зв’язує компоненти загальною метою.
138
____________________________________________________________________
Сучасні динамічні зміни різноманітних чинників і умов
формування архітектурного середовища, розмаїтість та багатогранність
середовищних систем і об’єктів та підходів щодо їх типологізації та
проектування обумовлюють необхідність уточнення розуміння якостей
середовища та методологічних і методичних засад його створення в
дизайнерській діяльності.
В підручнику «Основи дизайну архітектурного середовища
[3, с.113] відмічається, що в залежності від задач, що повстають перед
архітектором-дизайнером, можна виділити чотири рівня середовищного
проектування: макрорівень (предметно-просторовий), мезорівень
(об’ємно-просторовий), макрорівень (архітектурно-планувальний),
мегарівень (планувальний). На кожному з рівнів середовищного
проектування можна виділити типи архітектурного середовища, що
будуть відрізнятися за властивостями матеріальних компонентів; за
способами життя і ситуаціями життєдіяльності мешканців; за
особливостями світогляду і середовищними концепціями людей, що
його створювали; за принципами утворення і механізмами розвитку.
Поряд з тим, що при створенні типологічних класифікацій
більшість авторів первинними вважають функціонально-просторові
параметри архітектурного середовища, його також класифікують за
образними характеристиками, морфологічними якостями,
соціокультурними значеннями тощо.
Серед останніх досліджень заслуговує на увагу докторська
дисертаційна робота Н. Шебек, в якій в основу побудови типології
архітектурного середовища пропонується покласти принципи
багаторівневості, соціоорієнтованості, усвідомленості та інтегрованості.
[4, c.9].
При всій доречності тих чи інших класифікацій розуміння якостей
середовища та його композиційно-просторової організації для
архітектурно-дизайнерській діяльності знаходиться в площині відкритого
(екстер’єрного), тобто простору без покриття чи даху та закритого
(інтер’єрного) – простору приміщення. Це власне відповідає усталеному
вже розподілу дизайну середовища на зовнішній та внутрішній дизайн.
Ці форми середовища відрізняються ступеню відкритості до природного
середовища, а одна й та ж сама функція в них (наприклад рекреаційна)
вирішуватиметься зовсім різними художньо-композиційними засобами.
В подальшому такий типологічний розподіл варто
диференціювати на відповідні відкриті та закриті підсистеми, які також
поділятимуться на менші за масштабом елементи. При цьому кожен
елемент системи чи підсистеми повинен розглядатися як цілісна
система певного рівня.
Основними положеннями теорії організації систем архітектурного
середовища є наступні: система архітектурного середовища – не проста
сума окремих елементів забудови та ландшафтних фрагментів, а єдине
139
____________________________________________________________________
цілісне утворення; як цілісне утворення архітектурна система має певні
границі, які відокремлюють її територію від зовнішнього середовища;
кожна архітектурна система (інтер’єр, будівля, площа, місто і т.п.)
складається із підсистем, які також підрозділяються на менші за
масштабом елементи; стійкість системи (незмінність її складових в
процесі її життєдіяльності) визначається внутрішньою регуляцією, яка
здійснюється за рахунок прямих та зворотних зв’язків; кожен елемент
системи може розглядатися як цілісна система другого рівня організації
матерії; системи розподіляються на відкриті, якщо вони обмінюються із
зовнішнім середовищем інформацією та енергій, вибірково відкриті та
закриті (замкнуті), якщо такого обміну та взаємодії не відбувається;
архітектурні системи відносять до частково відкритих для обміну із
зовнішнім середовищем, дякуючи людському фактору [6].
Першим ієрархічним рівнем відкритих просторів архітектурних
систем буде містобудівний структурний блок, який визначає місце і роль
середовищного об’єкту у просторі поселення та його забудови з
урахуванням різних природно-кліматичних та містобудівних умов
розташування, характеристиками оточуючого його природного і
штучного середовища. Містобудівні умови розташування об’єктів
дизайну разом із природно-географічними чинниками відіграють
первісне визначальне значення щодо формоутворення як відкритих, так
і закритих (інтер’єрних) просторів середовища. Причому цей ієрархічний
рівень має декілька структурних підрівнів або підсистем: перший –
рівень генеральної схеми планування території та регіонального
планування; другий – рівень генеральних планів міст; третій – рівень
проектів забудови мікрорайонів, кварталів, житлових та громадських
містобудівних утворень та ансамблів з урахуванням відповідного
благоустрою вулиць і площ.
Наступним ієрархічним рівнем проектування відкритих просторів
є рівень організації середовища окремих будівель і споруд,
підпорядкованому відповідному містобудівному утворенню та оточенню.
На цьому рівні теж можуть бути виділено такі організаційні підсистеми:
визначення принципової функціональної структури містобудівного
об’єкту в контексті з загальним середовищним задумом; його
композиційно-просторова організація, кольорове та світлотехнічне
вирішення, в тому числі й окремих функціональних складових;
Останнім структурним блоком буде організація середовища
оточуючих будівель територіальних фрагментів, таких як різноманітні
прибудинкові майданчики (наприклад, спокійного та активному
відпочинку), вхідні групи, місця паркування тощо. При цьому цей
ієрархічний рівень має підсистему вже окремих первісних структурних
елементів, таких як конкретні елементи благоустрою та облаштування,
малі архітектурні форми, засоби візуальної інформації і тому подібне.
Так, наприклад, для вхідної групи передбачається предметне
наповнення її середовища та художньо-образне вирішення основних
системоутворюючих елементів та фрагментів, синтез дизайну вхідної
140
____________________________________________________________________
групи з декоративно-прикладним, образотворчим та ландшафтним
мистецтвом; використання відповідних будівельних матеріалів і виробів.
Що стосується закритих (інтер’єрних) – просторів приміщень, то
їх варто також поділити на відповідні ієрархічні рівні архітектурного
середовища. Першим ієрархічним рівнем проектування закритих
просторів є організація всього внутрішнього середовища будівлі чи
ансамблю будівель і споруд, об’єднуючого комплекс єдиним внутрішнім
простором. На цьому рівні вирішується загальний архітектурно-
просторовий задум та ідеологія внутрішнього середовища всього
інтер’єрного простору, умови його взаємозв’язку та взаємодії з
відкритим простором архітектурного оточення.
Другим ієрархічним рівнем закритих просторів буде організація
внутрішнього середовище конкретних приміщень будівлі чи комплексу з
урахуванням зв’язку з іншими відкритими та закритими елементами
середовища. На цьому рівні, як і на попередньому вирішується
функціональне зонування, архітектурно-просторова композиція,
загальне кольорове вирішення, але не загального закритого простору
будівлі, а вже окремого приміщення.
Третім структурним блоком є предметне наповнення середовища
та композиційне й художньо-образне вирішення основних
системоутворюючих елементів та фрагментів інтер’єру конкретного
приміщення в контексті з його загальним середовищним задумом, як,
наприклад, дизайн меблів, обладнання, світильників тощо.
І нарешті останнім ієрархічним рівнем середовища закритих
просторів буде вирішення, в разі необхідності, деталей декору та
синтезу мистецтв. Гармонійний синтез об’єктів дизайну з образотворчим
та декоративно-прикладним мистецтвом (художня кераміка,
монументальний і декоративний розпис, художній текстиль, скульптурні
композиції, ужиткові вироби з деревини, металу, скла тощо) є вагомим
засобом їх органічної взаємодії та зв’язку з архітектурним середовищем.
Такий методичний підхід є важливим для розуміння власне
самого феномену архітектурного середовища як системи та може бути
більш ефективно використано для подальших досліджень тенденцій та
перспектив розвитку дизайну.
ВИСНОВКИ
Запропонований системний та середовищний підхід щодо
типологізації та проектування архітектурного середовища буде сприяти
розв’язанню проблеми естетичної привабливості та гармонійної
виразності забудови. Основними ієрархічними рівнями та етапами
проектування організації об’єктів відкритих просторів архітектурних
систем є наступні: визначення місця і ролі середовищного об’єкту у
просторі поселення та його забудови з урахуванням різних
містобудівних та природно-кліматичних умов; вирішення загальної
концепції проектного рішення та його дизайну з урахуванням
містобудівної ситуації та оточуючої забудови; організація середовища
територіальних фрагментів будівель і їх складових. Ієрархічними
141
____________________________________________________________________
рівнями проектування та організації архітектурного середовища при
формуванні дизайну інтер’єрів (закритих просторів) є такі: організація
всього внутрішнього середовища будівлі чи ансамблю будівель, що
об’єднує комплекс; організація внутрішнього середовища конкретних
приміщень будівлі чи комплексу; предметне наповнення середовища та
композиційно-художнє вирішення його елементів; синтез мистецтв.
Такі системно-структурні засади типології та проектування
об’єктів середовища дозволять удосконалити їх організацію, більш
достовірно визначити вимоги і умови їх формування та реалізації на
різних ієрархічних рівнях та будуть корисними як для теорії, так і для
практики дизайну.
1. Abyzov V. Modern Conditions and the Impacts of the Creation of
Architectural Environment. “Materials Science & Engineering –
IOP”. Published on line: in volume 245 World Multidisciplinary Civil
Engineering-Architecture-Urban Planning Symposium - WMCAUS
12–16 June 2017, Prague, Czech Republic. Published online: 4
November, Bristol, 2017 с.
2. Бархин Б.Г. Методика архитектурного проектирования. – М.:
Стройздат, 1982. – 224. Учебник/ Бархин Б.Г – М.:
“Архитектура-С”, 2006.
3. Основи дизайну архітектурного середовища: Підручник / Тімохін
В.О., Шебек Н.М., Малік Т.В. та ін. - К.: Основа, 2010. –395 с.
4. Шебек Н.М. Теоретиичні основи гармонізації архітектурного
середовища: / Н.М. Шебек: Автореф. Дис.. на здоб. наук.
ступеня докт. архіт.: спец. 18.00.01. К.:КНУБА, 2013. – 33 с.
5. Шимко В.Т. Архитектурно-дизайнерское проектирование
городской среды: Учебник / Шимко В.Т.– М.: “Архитектура-С”,
2006. – 384 с.
6. Панова Л.П Системность архитекутурной среды / Л.П. Панова.
– Х.: ХНАГХ, 2010. – 235 с.
ABYZOV V.
PROPOSALS FOR THE DESIGN METHODIC OF
ENVIRONMENTAL OBJECTS
The study examines the methodological foundations of typology and
design of objects of architectural environment with the analysis of its system-
structural foundations. According to them, hierarchical levels of formation
and stages of environmental systems and objects’ design are revealed. The
research is based on systemic and environmental approaches that make it
possible to view the architectural environment’s objects as hierarchically
subordinate.
Key words: environmental objects, typology, design methodic,
system-structural foundations, hierarchical levels.
142
____________________________________________________________________
УДК 7.012:008(477)
АРТ-ДИЗАЙН В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ
АБИЗОВ Вадим, БАЗЕЛЮК Наталія

nbaseluck@gmail.com
Метою дослідження є аналіз явища арт-дизайну в сучасній

українській культурі, виявлення його характерних особливостей та
змін, що відбулися в традиційному розумінні процесу створення арт-
об’єктів, їх в предметно-просторовому середовищі. В ході
дослідження характеристик українського арт-дизайну проаналізовано
коло унікальних арт-об’єктів в поєднанні з ідейно-художніми засобами,
змістом та сучасними технологіями, які формують нове середовище,
нову мову сучасного мистецтва з естетичним виглядом та
емоційним впливом.
Ключові слова: дизайн, предметно-просторове середовище,
сучасне мистецтво України, арт-об’єкт, інноваційні технології та
засоби.
ВСТУП
Сучасне мистецтво зазнало чимало перетворень за історичний
період, поступово розвиваючись і видозмінюючись. Відчутні зміни
традиційним формам приніс технологічний та науковий прогрес, який
відкрив широкі можливості для створення нових унікальних арт-об’єктів,
які поєднують дизайнерські, художньо-творчі, архітектурні та інженерні
підходи. Виключенням не стала і Україна. Упродовж останніх десятиліть
в Україні відбувається адаптування до змін, переосмислення
традиційного мистецтва, яке стрімко розвивається і проявляється у
такому новому явищі як арт-дизайн через інсталяції, перформанс, акції,
фестивалі та ін.. Перехід до сучасного дизайну відбувається в умовах
кардинального перегляду стратегій і ціннісних орієнтирів, формуючи
нові основи світосприйняття та гармонізації предметно-просторового
середовища.
Завданням даної статті є проаналізувати матеріали, дослідити
новації, які висвітлюють основні характерні риси арт-дизайну в Україні,
його специфіку, мову, засоби та прийоми. Виявити особливості розвитку
українського арт-дизайну в сучасному розумінні та його ролі в світі
предметно-художнього мистецтва, який впливає на формування
естетичного смаку та розвитку духовної культури суспільства і держави.
143
____________________________________________________________________

Сучасне суспільство живе в час інноваційних технологій, яке
виходить на більш високий рівень розвитку і якості, поступово відходячи
від традиційних форм та процесів. Так би мовити, відбувається підміна,
витіснення традиційних механізмів і каналів трансляції соціокультурного
досвіду і системи цінностей, завдяки чому створюється якісно інше
інформаційне середовище [1].
Безмежна кількість виставок, перформенсів та фестивалів
проходять у різних куточках світу, спричиняючи появу нового
сприйняття сучасної творчості арт-дизайну. З кожним роком, роль арт-
дизайну зростає, крім художньо-естетичної функції, арт-об’єкт є
важливим засобом передачі інформації, виступаючи певною мовою
вираження, переконання, привнесення цінностей і смислів. Відповідно
арт-дизайн це перш за все засіб розвитку нового світогляду, підняття
духовної культури суспільства і держави. І тому досвід світової
мистецької практики сприяє народженню інновацій і в мистецтві
України.
Сьогодні в Україні тільки зароджується таке поняття як арт-
дизайн, але вдалі кроки вже існують. Відомі дизайнери, художники,
скульптори, архітектори України проектують сучасні арт-об’єкти,
зокрема серед них це Олександр Мілов, Дмитро Іва, Костянтин
Скритуцький, Володимир Білоконь, Михайло Рева, Олександр
Лідагвський, Микита Шаленний, Віталій Квак тощо, завдяки яким
асортимент арт-об’єктів є доволі різноманітним. В рамках проекту Kiev
Fashion Park в місті Києві з’явилося чимало арт-об’єктів (рис.1). Міста
Дніпро, Одеса, Львів, Харків за останні роки презентують цікаві арт-
інсталяції (рис. 2). Усі ці роботи мають величезну силу, значення як в
естетичному так і в емоційному сенсі, в тій чи іншій мірі відсилаючи нас
до актуальних соціальних питань, ставлення між людьми, зв'язок з
повсякденним життям, а також про наше сприйняття навколишнього
середовища.
Досліджуючи роботи українських майстрів дизайнерів, можна
спостерігати використання великого різноманіття матеріалів, технік,
технологій, засобів, фактур та різних підходів до художнього
проектування арт-об’єктів. Усі автори вирізняються ретельним добором
ідейно-художніх творів, якісними матеріалами, гідними світового рівня,
оригінальним дизайном та вико
закордонних. Такі теми як соціальна, екологічна, філософська

набувають нового звучання через нетрадиційні форми втілення. Щороку
кількість арт-об’єктів у світі збільшується, що сприяє появі нової
тематики у творчості та нестандартних засобів вираження,
144
____________________________________________________________________
України», що «Сучасний світ характеризується загальною
політичною, економічною, інформаційною взаємозалежністю, і в такому
контексті саме культурі відведена місія, яка дозволить різним країнам
подолати негативні сучасні глобалізаційні процеси» [2, с. 44].
а б
в г д е
Рис. 1. Арт-об'єкти, проект «Kiev Fashion Park»: а - «Режисер.

Спостерігач», Світлана Карунська і Іван Гамольський. Київ, 2014 р.; б -
«Кіт», Костянтин Скритуцький. Київ, 2009р.; в - «Ромашка» Дмитро Іва.
Київ, 2012р.; г - «Світ крізь рожеві окуляри» Володимир Падун і
Людмила Роздобудько-Падун. Київ, 2014р.; д - «Ріка-Любов» Олександр
Лідагвський. Київ, 2011р.; е - «Дощ» Назар Білик. Київ, 2010р.
Проведений аналіз інформаційних ресурсів та літературних

джерел дає можливість констатувати, що поступово арт-дизайн
знаходить відображення в сучасному житті України, відповідаючи
соціальним, функціональним і естетичним вимогам. Завдяки цьому,
кожного року в різних містах України з’являються нові арт-об’єкти,
які збагачують культуру країни, низкою позитивних моментів,
викликаючи естетичні відчуття, смак, переживання, ідею та значний
емоційний заряд і духовну насолоду. Для України сьогодні є
надзвичайно важливо відродити відчуття самобутності, вести головну
роль для становлення сучасного мистецтва.
145
____________________________________________________________________
ВИСНОВКИ
Отже, проектна культура суспільства і роль арт-дизайну в
формуванні візуального сприйняття необхідної інформації багато в
чому залежить від соціальної установки суспільства, яка на
сьогоднішній день потребує більшої уваги та розвитку для збереження і
покращення навколишнього довкілля та культури в цілому. У своїй
сукупності українські арт-об’єкти незважаючи на свій невеликий вік
розвитку, складають унікальний і неповторний образ, який відрізняється
контрастністю, атрактивністю форм, гіпертрофацією масштабу та
різноманітністю художньо-образних засобів дизайну, застосуванням
сучасних, інноваційних технологій та матеріалів, неординарним
поєднанням та ефективним і естетичним світлотехнічним вирішенням.
Ця цілісність і нерозривна єдність кожного елемента, зміст та
естетичність, несе в собі велику силу, енергію почуттів, впливу,
відповідальності.
а б в
г д е є
146
____________________________________________________________________
Рис. 2. Сучасні арт-об’єкти в різних містах України: а - «Любов»,
Олександр Мілов. Одеса, 2015 р.; б - «Дівчина-весна», Віталій Квак.
Доброслав, 2018р.; в - «Індустріальне серце Дніпра» Koval Fest. Дніпро,
2019р.; г - «Лекторій», Микита Шаленний. Дніпро, 2018р.; д - «Crossword
Tower» (вежа-кросворд), Сергій Петлюк. Львів, 2008р.; е - «Бережіть
природу». Харків.; є - «Лялька-мотанка», Жюльєн Маллан. Харків,
2018р.
1. Савруцкая Е.П. Феномен коммуникации в современном мире //
Актуальные проблемы теории коммуникации. СПб., 2004. С.
75-85 URL: http://www.cr-journal.ru/rus/journals/ (дата звернення:
5.02.2020)
2. ні процеси в культурі сучасної
України : монографія. Київ. НАКККіМ, 2014. 296 с.
3. https://dp.informator.ua/ (дата звернення 17.07.2019).
4. https://dp.vgorode.ua/news/ (дата звернення 23.07.2019).
5. http://vkieve.net/ (дата звернення 11.02.2020).
ABYZOV V., BAZELIUK N.

ART-DESIGN IN MODERN UKRAINIAN CULTURE
The purpose of this study is to analyze the phenomenon of art design
in contemporary
in the object-space environment. In

the course of the study of the characteristics of the Ukrainian art design, a
range of unique art objects were analyzed in combination with ideological
and artistic means, content and modern technologies that shape a new
environment, a new language of contemporary art with the aesthetic
appearance and emotional impact.
Key words: design, object-space environment, contemporary art of
Ukraine, art object, innovative technologies.
147
____________________________________________________________________
УДК 712.796
ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ

ПАРКІВ АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ
АБИЗОВ Вадим, ПРОКОПЕНКО Софія

sofiia.prokopenko@gmail.com
Наведено результати дослідження щодо сучасної практики

організації парків активного відпочинку та їх типології. Надано
рекомендації щодо їх класифікації. Метою дослідження є
систематизація та виявлення типологічних особливостей парків
активного відпочинку як сучасної форми організації ландшафтного
простору. Запропонована типологія може бути покладена в основу
для подальшої розробки відповідних дизайн-проектів парків активного
відпочинку.
Ключові слова: парк, активний відпочинок, типологія,
класифікація, дизайн.
ВСТУП
Парк активного відпочинку являє собою сучасну форму
організації суспільного простору, яка задовольняє громадську потребу у
відпочинку, фізичному розвитку, психологічному розвантаженню людини
в умовах стрімкої урбанізації. Сучасна людина відчуває гостру потребу
в активному способі життя, тому що більшу частину свого часу
перебуває під впливом стресу та рутинної й часто сидячої роботи.
Функціональна структура парків має відповідати сучасним запитам
суспільства, а також забезпечувати комфортність перебування людей в
його межах. В той же час існуюча типологія парків не відповідає
сучасним реаліям та потребам щодо їх функціонального призначення і
потребує подальшого вдосконалення, в тому числі, стосовно структури
парків активного відпочинку.
Проблема проектування сучасних парків активного відпочинку є
дуже актуальною у зв’язку зі зростаннями рівня урбанізації, де кількість
озеленених зон для відпочинку поступово зменшується. Одночасно з
цим, можна прослідкувати тенденцію підвищення зацікавленості певних
верств населення у активних видах відпочинку. Протягом останніх
десятиліть великої популярності набувають екстремальні види спорту,
але відповідні відкриті простори для заняття такими видами спорту
відсутні або не відповідає міжнародним нормативам, які б забезпечили
достатній рівень безпеки їх відвідувачів.
148
____________________________________________________________________
Таким чином, парки активного відпочинку набирають
популярність серед населення, що обумовлює розуміння засад їх
класифікації та формування. Мета даного дослідження полягає в
узагальненні існуючої практики та визначенні типології парків активного
відпочинку, що в подальшому дозволить розробити рекомендації щодо
їх дизайн-проектування. Окрім того, така типологія буде сприяти
удосконаленню організації парків активного відпочинку та може лягти в
основу для складання завдань на їх проектування в Україні.
Парк активного відпочинку – це один з найбільш актуальних та
затребуваних видів парків, який забезпечує достатній рівень фізичного
розвитку для дітей, а також дає можливість підтримувати фізичну
форму та здоров’я для дорослих поколінь. За останній час парки
відпочинку набувають нових ознак і змін у функціональній організації.
Однією з фундаментальних причин даних змін стають диференційовані
потреби різних користувачів парків.
Хоча великим попитом користуються парки спортивного
спрямування, нинішні умови їх експлуатації демонструють певну
невідповідність їх запитам користувачів. Потреби сучасної людини не
обмежуються наявністю спортивних тренажерів і баскетбольних
майданчиків, а характеризуються бажаннями урізноманітнення свого
життя активною спортивною діяльністю з елементами екстремальності
та підтримки фізичного стану водночас. На даний час, організація
спортивних парків свідчить про недосконалість їх організації та
відсутність обізнаності у особливостях окремих їх типів. Таким чином,
дане явище спричиняє девіантну поведінку серед молоді, яка не має
простору для реалізації свого творчого, фізичного потенціалу, а також
відсутність змоги самоствердження серед однолітків.
Парк – це соціокультурний простір, що має формуватися із
урахуванням містобудівних, екологічних, природно-кліматичних,
технічних, ергономічних, ергономічних та естетичних факторів.
Неврахування будь-якого із даних факторів призводить до стрімкого
погіршення стану парку та його занепаду в найближчому майбутньому.
Наявна типологія парків активного відпочинку нашої країни не
містить даних про спеціалізовані парки, наприклад, екстрим-парки, які
дуже поширені за кодоном і проекти яких повсякчас реалізовуються за
межами нашої країни. Слід відзначити, що це новий тип парку для
України і потребує виокремлення у існуючій класифікації парків
активного відпочинку.
У західних країнах широкою популярністю користуються
спеціалізовані парки – для гольфу, для роликових ковзанів, скейт-парки,
скеледроми, так і багатофункціональні комплекси, які містять велику
спортивну зону, що поділена на сектори [1]. Закордонна типологія
виділяє такі види парки активного відпочинку: парки-атракціони;
екстрим-парки; башти для тролеїв та елементів мотузкового парку [2].
149
____________________________________________________________________
Сучасна вітчизняна типологія парків згідно державних
будівельних норм виділяє наступні типи за містобудівними та
функціональними ознаками: багатофункціональні і спеціалізовані -
дитячі, спортивні, зоологічні, ботанічні та ін. [3]. Слід відзначити, що така
типологія не виокремлює серед спеціальних парків комплексні екстрим-
парки та скейт-парки, мотузкові парки та ін., як типи спортивного парку.
Також відсутня інформація щодо їх виокремлення як зовсім нового типу
парку. Варто зауважити, що екстрим-парки не раціонально відносити
суто до спортивних, оскільки вони не призначені для занять спортом і
підготовки спортсменів та проведення змагань.
Ситуацію недосконалої типологізації можна пояснити відсутністю
задокументованого актуального переліку спортивних споруд, а також
нормативних документів щодо конструкції та основ облаштування
сучасних спортивних споруд на території парків [4].
Отже за видами спорту парки активного відпочинку варто
поділити на такі: із традиційними видами спорту та екстремальними і
нетрадиційними видами спорту.
Розглядаючи парк активного відпочинку за розміщенням або
територіальною ознакою, відомий такий поділ на: загальноміські –
центральні та периферійні, а також районні, заміські та сільські [3].
Також відома класифікація парків за хронологічними межами
функціонування: тимчасові (парки на територіях замороженого
будівництва, закинутих виробництв, занедбаних ділянках) і постійні [5].
За віковою ознакою варто виділяти парки активного відпочинку:
для дітей, для дорослих, для людей похилого віку та універсальні (для
всіх вікових груп). Доцільно виділяти парки за наявністю можливостей
відвідування і користування людей із інвалідністю: парки інклюзивні та
універсальні.
За ступенем інтенсивності відвідування варто виділити парки: із
високою та низькою щільністю відвідування.
За функціональною насиченістю парки активного відпочинку слід
поділяти на: парки із мінімальним набором функцій (для визначеного
виду спорту), із середнім набором функцій (містить дві-три зони
активного відпочинку), із максимальним набором функцій (містить
широкий спектр можливостей для занять як екстремальними видами
спорту, так і традиційними, а також направлений на задоволення потреб
всіх вікових груп). За кількісним набором видів спортивної
направленості виділяються парки активного відпочинку із одним видом
та кількома видами спорту.
Також варто виділяти парки активного відпочинку для відпочинку
на воді та на суші.
Таким чином, запропонована типологія за різними
функціональними ознаками (за віком, ступенем інтенсивності
відвідування, видами спорту та ін.) може бути відображена у державних
будівельних нормах, що буде в подальшому сприяти розробці
150
____________________________________________________________________
відповідного сучасного дизайну парків із урахуванням їх типологічних
особливостей.
ВИСНОВКИ
Формування просторів парків активного відпочинку має
відповідати сучасним запитам суспільства. З плином часу парки
відпочинку набувають нових ознак і, як наслідок, виникають нові типи
парків активного відпочинку, серед яких, відповідно до світового
досвіду, слід окремо виділити екстрим-парки. Крім того, за
типологічними особливостями парки активного відпочинку слід поділяти
на наступні: за територіальним розміщенням; за функціональними і
демографічними ознаками, за хронологічними межами функціонування
та ін., що буде сприяти їх ефективним дизайнерським вирішенням.
1. Проектування парку відпочинку зі спортивним ухилом. Жак-
боно: веб-сайт. URL:
http://jak.bono.odessa.ua/articles/proektuvannja-parku-vidpochinku-
zi-sportivnim.php (дата звернення: 2.03.2020).
2. СП 31-115-2008. Открытые физкультурно-спортивные
сооружения. Часть 4. Экстремальные виды спорта. Свод
правил по проектированию и строительству: утв. приказом от
28 авг. 2008 г. № 9. Москва, 2010. 88 с. (Система нормативных
документов в строительстве).
3. ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій. Планування та
забудова міст, селищ і функціональних територій. [Чинний від
2012-09-01]. Київ, 2012.
4. Крушельницький Р. Архітектурно-планувальна організація
фізкультурно-оздоровчих споруд у структурі житлової
забудови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. арх:
18.00.02. Львів, 2014. 21 с.
5. Басько Я. А. Технология реставрации заброшенных парков с
минимальными расходами. LXIII International Scientific Review of
the Problems and Prospects of Modern Science and Education.
2019. №1. С. 99-101.
ABYZOV V., PROKOPENKO S.

TYPOLOGICAL FEATURES OF FORMATION OF MODERN PARK
WITH ACTIVITIES
The results of the research on the current practice of organizing
active recreation parks and their typology are presented. Recommendations
for their classification are given. The purpose of the study is to systematize
and identify the typological features of outdoor recreation parks as a modern
form of landscape space organization. The proposed typology can be the
basis for the further development of appropriate design projects of active
recreation parks.
Key words: park, outdoor activities, typology, classification, design.
151
____________________________________________________________________
УДК 72.01
ДИЗАЙН ВНУТРІШНЬОГО ВИСТАВКОВОГО

ПРОСТОРУ: КОМПОЗИЦІЙНІ ПРИЙОМИ І ЗАСОБИ
АБИЗОВ Вадим, СІДОРОВА Аліна
lolsidorova@gmail.com
Надано результати дослідження щодо композиційних прийомів і

засобів дизайну внутрішнього середовища виставок, Pозглянуто
варіативність розташування й оформлення експонатів, їх освітлення
та кольорового рішення інтер’єрів. Метою даного дослідження є
визначення особливостей дизайну сучасних внутрішніх виставкових
просторів. Результати досліджень можуть бути використані у
реальному проектування внутрішнього простору виставок та при
складанні завдань на їх проектування.
Ключові слова: дизайн, виставки, внутрішній простір,
композиція, колір.
ВСТУП
В останні роки дизайн виставкових просторів все більше
розвивається в Україні. В той же час, більшість сучасних українських
виставок проводяться у випадкових приміщеннях: в палацах спорту, у
фойє кінотеатрів, клубів та адміністративних будівлях та мають
недосконалі дизайнерські вирішення.
Сучасні виставки мають використовуватися не тільки для
експозиції, а й для відпочинку, зустрічей та спілкування людей. Також
виставки як фактор наукового процесу посідають важливе місце в
налагодженні економічних зв’язків та міжнародного співробітництва. При
цьому ставляться такі завдання як показ досягнень, обмін інформацією
та досвідом. При організації виставок ключовим питаннями є створення
їх привабливого дизайну з урахуванням специфіки експозиції.
Виставковий простір в сучасних умовах зазнає значних змін: від
статичного до гнучкого та динамічного з відповідною технологічною
платформою.
У зв’язку з відсутністю, часто-густо, належної організації
внутрішнього простору для експозицій, актуальною проблемою стає
виявлення композиційних прийомів і засобів дизайну виставкового
простору, чому власне і присвячене дане дослідження.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.
Загальний розвиток виставкової діяльності потребує розробки
відповідних сучасних вирішень внутрішнього простору виставкових
закладів. Ефективність виставкової діяльності напряму залежить від
152
____________________________________________________________________
якості та правильності організації експозиції та вмілого застосування
композиційних засад організації її середовища.
Графік руху відвідувачів відіграє не тільки функціональну роль, а
й впливає на загальне композиційне вирішення виставкового простору.
Йому має бути підпорядкована загальна композиційна ідея простору.
Такий прийом здебільшого використовують у показі невеликих за
розміром експонатів. У таких виставках внутрішній простір побудований
на грі асоціацій, усі експонати розповідають одну й ту ж історію [1-2].
Графік руху допомагає «читати» виставку в певному установленому
порядку. Так можна виділити два основних види графіків руху –
деревоподібний та мережевий. В деревоподібному способі кожен
предмет витікає один з одного, як гілля у дерева. Великі предмети
переходять в середні, середні в малі. В мережевому варіанті об’єкти
витікають один з одного, утворюючи розгалужену мережу.
Надалі слід вирішити композиційний прийом розташування
об’єктів – симетричне або асиметричне [1]. Симетричне розташування
потребує організовувати об’єкти відносно центральної осі виставкового
простору. Такий прийом підходить більше для виставок, організованих
за принципом анфіладної галереї. Асиметричне розташування, у свою
чергу, потребує розміщувати об’єкти не дзеркально відносно основної
осі. Такий прийом часто використовується для показу малих за
розміром експонатів таких, як аксесуари, одяг, невеликі скульптури та ін.
Проте сучасні експозиції бувають іноді настільки великими, що
відвідувач не може ознайомитися з усіма матеріалами, не кажучи вже
про їх глибоке вивчення. У зв'язку з цим особливо важливим є
організація виставки за допомогою таких композиційних прийомів, які
допомагають виявити та підкреслити провідні експонати, а саме:
створення вільного простору навколо їх; виділення експоната
розміщенням; контрастне вирішення навколишнього простору за
кольором, розмірами, оформленням; застосування спеціального
освітлення. Значення провідних експонатів може бути підкреслено
місцем їх розташування в залі, на стенді, стіні.
Одним із важливих композиційних прийомів – є визначення
композиційного центру експозиції. Потрапляючи у виставкове
приміщення, погляд відвідувача, як правило, прагне до об’єктів, що
розміщені в центрі. Відповідно до цього такі об’єкти можуть бути
виділені кольором, розміром або формою [1]. Тому, щоб виділити окремі
експонати, підкреслити їх значущість навколо них залишають великий
простір, що сприяє концентрації уваги на певних об'єктах показу.
Важливим композиційним прийомом і засобом є масштаб, який
слід брати до уваги в вирішенні внутрішнього простору виставок. Так,
великі за розміром експонати, наприклад, автомобіль, потребують
значно більшого простору, аніж маленькі. В основі масштабу лежить
співвідношення розмірів з урахуванням параметрів об’єктів, що
експонуються [1-2]. Часто виникає проблеми, коли занадто великі
експонати намагаються поставити у занадто малий простір і навпаки..
153
____________________________________________________________________
Тому варто забезпечувати масштаб і композиційну врівноваженість
виставкового простору, який має відповідати не тільки розміром
експонатів, але й їх зручному огляду.
Важливим композиційним засобом є організація відповідного
освітлення в інтер’єрі виставки. Взагалі у літературі виділяють певні
вимоги до освітлення, а саме спрямованість основного світлового
потоку на виставкову зону, що досягається правильним розташуванням
джерел світла по відношенню до експозиційної площі, усуненням
відблисків від експонатів і забезпечення більшої яскравості експонатів
щодо фону [3-4].
Для виявлення експонатів, створення чіткої відмінності між
експозицією і оточенням, між формою і фоном у об'ємних предметів
використовуються світлотіньові ефекти, у площинних - контраст по
яскравості і кольору. Освітлення створює першорядний і другорядний
поділ розгляду експонатів. Таким чином, слід користуватися не тільки
загальним освітленням, а й локальним, завдяки якому експонати «не
випадають» із загального композиційного рішення. Локальне освітлення
є дієвим композиційним засобом, який підкреслює і виділяє експонат у
внутрішньому середовищі виставки.
Такий композиційний прийом як контраст – це різко виражена
протилежність за певними особливостями, протиставлення, боротьба
різних об’єктів в композиції [1]. Завдяки контрасту об’єктів виникає
динаміка, відчуття руху в сторону домінантного експонату. Контраст
може бути за формою, кольором, розміром, масою, структурою. Так,
наприклад, одноманітний перегляд виставки може перериватися
кінопереглядом або звуковим супроводом. Але не слід зловживати
контрастним прийомом, краще його поєднувати з нюансом. Нюанс – це
слабко виражені відмінності між об’єктами по формі, розміру, кольору
[1]. Правильне поєднання контрасту з нюансом створює гармонійне та
привабливе середовище для відвідувачів виставки.
Ще одним важливим композиційним прийомом є вдале
застосування в інтер’єрі кольору. Колір є одним з невід'ємних ознак
природного, предметного та внутрішнього середовища. Кольорова
гамма має вирішуватися не ізольовано для кожного приміщення, а бути
єдиним задумом для всього внутрішнього простору виставки. Часто в
оформленні стін залу використовують ахроматичні кольори, в
особливості - білий, світло-сірий, іноді чорний. Якщо потрібен
хроматичний фон, то це в свою чергу спокійні мало насичені кольори:
пісочний, бежевий, коричневий, синьо-сірий, теракотовий. Це сприяє
концентрації уваги відвідувача, в першу чергу, на об’єктах експозиції.
Щоб сформувати колірну композиційну схему для експонату слід
визначити найтеплішу пляму і найхолоднішу в даному об’єкті. Потім
визначаємо колір середній по теплоті між двома цими знайденими
кольорами. Потрібно мати на увазі, що в експозиції виставки може бути
відсутнім значна частина колірного діапазону, тому ми беремо не
154
____________________________________________________________________
абсолютне значення теплоти, а відносне. Середнє знайдене значення -
це і є композиційний колірний центр [3-4].
Важливо пам’ятати, що колір впливає на людину на
фізіологічному та психологічному рівні [2]. Колірне рішення формує
сприйняття не тільки інтер’єру в цілому, але й його експонатів.
Отже, застосування сукупності усіх наведених композиційних
прийомів і засобів буде впливати на гармонійне та якісне формування
внутрішнього простору виставкових комплексів. При цьому важливим є
забезпечення стилістичної єдності і цілісності всього внутрішнього
виставкового середовища.
ВИСНОВКИ
Аналіз літератури та сучасної практики проектування та
експлуатації внутрішніх виставкових просторів дозволив виявити
основні прийоми і засоби дизайну, що впливають на створення їх
композиційної єдності і цілісності, а також сприяють формуванню
якісного та гармонійного експозиційного середовища. До таких прийомів
і засобів відносяться: організація раціонального графіку руху глядачів в
залежності від параметрів приміщень і експонатів; композиційні прийоми
їх розташування; масштабність, контрастність, нюансність
розташування й оформлення експозиції; організація відповідного
освітлення та кольорового вирішення інтер’єру в цілому та
різноманітних експонатів.
1. Клікс P.P. Художнє проектування експозицій. Москва: Вища
школа, 1978.
2. Літвінов В.В. Практика сучасної експозиції. М.: Плакат. 1989. 192
с.
3. Савицька О.С. Принципи архітектурно-планувальної організації
виставкових комплексів: автореф. дис. … канд. арх.: спец.
18.00.02 «Архітектура будівель і споруд». Київ. 2005. 29 с.
4. Савицька О.С. Гнучке планування виставкових комплексів.
Регіональні проблеми архітектури та будівництва. Випуск 5-6.
Одесса. Архітектурний інститут ОГАСА, 2003. С. 152-155.
ABIZOV V., SIDOROVA A.

INTERIOR EXHIBITION DESIGN: COMPOSITIONAL METHODS
AND MEANS
The results of the research on compositional methods and means of
exhibitions’ interior design are given. The variability of the layout and
decoration of exhibits, their lighting and the colour of the interiors are
considered. The purpose of this study is to determine the design features of
the interior space of contemporary exhibitions. The research results can be
used in the actual design of the interior space of exhibitions and in the tasks
for their design.
Keywords: design, exhibitions, interior space, composition, colour.
155
____________________________________________________________________
УДК 7.012 (075)
МОДУЛЬНІ ОБ’ЄКТИ СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ:

СТРУКТУРА, ХАРАКТЕРИСТИКИ, ОСОБЛИВОСТІ
ВПРОВАДЖЕННЯ
АНТОНЕНКО Ігор, ВИШНЕВСЬКА Олена

tonn7171@gmail.com
Висвітлено особливості формоутворення і використання

сучасних модульних об’єктів в дизайні середовища. Виконано аналіз
структури модульних об’єктів дизайну та вимог до їх характеристик.
Оцінено властивості модуля, як елементу структури об’єкта
дизайну щодо його практичної цінності при визначенні
матеріаломісткості, оптимальних габаритних розмірів і цінових
пропозицій.
Ключові слова: елементи, структура, цілісність, гнучкість,
поліфункціональність.
ВСТУП
Використання модульних об’єктів дає змогу отримати новий шлях
освоєння простору, в якому автономний модуль вже є завершеною
одиницею і може бути задіяний самостійно. Це означає можливість
застосування одного і того ж модуля в кількох конфігураціях для
отримання найрізноманітніших конструкцій без залучення інших
компонентів. Подібна модульна конструкція має кілька переваг:
зменшення вартості, можливість поновлення, зручність обслуговування,
гнучкість та ін. У будь-якому разі використання модульних об’єктів
розширює можливості дизайну середовища.
Актуальність дослідження визначається потребою здійснення
інноваційних пошуків, розвиваючих нестандартні стратегії і методи
формоутворення об’єктів дизайну промисловим способом. Одним із
таких напрямків є використання модульних об’єктів, просторові
трансформації яких не перестають викликати інтерес у дизайнерів.
Наразі це зумовлено розвитком інформаційних технологій, можливістю
побудови гнучких житлових будинків, що трансформуються на основі
модульних елементів.
Дизайн-проектування – це діяльність, спрямована на створення
якісних виробів, утворених промисловим способом з урахуванням
споживчих властивостей, можливістю тиражування та обов’язковою
156
____________________________________________________________________
умовою прийнятної ціни для споживача. Якщо говорити про ціну, якість,
розміри, вагу та інші параметри промислових виробів, то гарним
прикладом утилітарного підходу є розробка модуля на етапі початкового
проектування.
Модульною називають конструкцію, що складається з частин, які
взаємопов’язані між собою та утворюють функціональний виріб,
здатний повноцінно експлуатуватися споживачем. Трансформація
модульних об’єктів ґрунтується на перетворенні структури об’єкта та
взаємодії елементів структури. При цьому кожен елемент повинен нести
практичну користь у сукупності із загальною структурою. Трансформація
може проходити шляхом впровадження в каркас додаткових елементів і
вузлів, шляхом віднімання, додавання гнучкості, членування на
уніфіковані елементи. Якісні показники можуть розглядатися з позиції
зміни габаритів, лінійних та об’ємних розмірів. У процесі трансформації
виріб може бути, як збільшено, так і зменшено щодо своїх початкових
розмірів залежно від поставлених завдань [1].
Окремі модулі, що виробляються промисловим способом, мають
бути цілісними і закінченими самі по собі, щоб при компонуванні
утворювати відносно завершену композицію, здатну до варіативності і
динамічних змін. Тому модульні об’єкти широко використовуються у
дизайн-проєктуванні, що базується на застосуванні сучасних технологій
трансформації модульних систем основними засобами
формоутворення [2].
Цілісність і компактність форми передбачає єдність системи,
що виникає як результат модульного проєктування, припускаючи
конструктивну, технологічну і функціональну завершеність. Кожного
разу, коли проєктуються частини, необхідно думати про те, чи стануть
вони сприйматися як ціле при трансформації в готовий виріб, адже
тільки він може оптимізувати духовно-психічний стан людини та
оцінюватися з естетичних позицій.
Варіативність рішення зумовлена можливостями використання і
компонування кількох модулів, що утворюють відносно завершену
композицію, здатну до динамічних змін. У цьому разі потрібне
визначення оптимальної кількості елементів всередині цілого, що
ділиться на максимальне число підсистем (два, чотири, шість і т.ін.).
Форма може постійно нарощуватися, по-новому компонуватися залежно
від естетичних уподобань людини. Цей принцип можна спостерігати на
прикладі української студії дизайну ODESD2, яка представила модульну
систему полиць, засновану на принципі «Єгипетського трикутника»
(рис. 1). Елементи гарнітури утворюють геометричний візерунок і
можуть компонуватися різними способами.
Якщо екстер’єрне використання трансформації модульних
об’єктів забезпечує гнучкість інтер’єрного простору, дає можливість
візуально ідентифікувати різні зони інтер’єру і підвищувати інсоляцію
приміщень [3], то внутрішні простори часто формуються модульними
композиціями м’яких меблів. Наприклад продумана конфігурація
157
____________________________________________________________________
модульних диванів дозволяє використовувати їх як в якості окремих
предметів меблів, так і в різних поєднаннях.
Рис. 1. Модульні меблі від української студії дизайну ODESD2
Поліфункціональність об’єктів передбачає можливість

отримання композицій в залежності від поставлених завдань. Чим
більшій кількості функцій повинна відповідати форма, тим більше
деталізованою є її опрацювання. У таких об’єктах важливим є вибір
способу з’єднання модулів, особливо, якщо застосовується
трансформація з метою зміни форми виробу. Розробивши один модуль,
дизайнер отримує як форму, здатну до самостійного існування, так і
багатофункціональний обсяг, який при додаванні модулів (вузлів,
деталей) ускладнюється.
Простота і стійкість конструкції полегшують процес
проєктування і забезпечують легкість сприйняття форми. Конструктивна
простота рішення забезпечується високим ступенем завершеності та
автономності окремих елементів.
Легкість зведення економічно обґрунтована і формально
доцільна для об’єктів дизайну. Модуль, як правило, має нескладну
структуру, є плоским або об’ємним елементом певної форми,
групується багато разів у повторювані ряди і блоки. Кратність модуля
дозволяє збирати різні форми і забезпечує взаємозамінність елементів.
Універсальність конструкцій дає змогу модернізувати частини об’єкта
заміною окремих складових, продовжуючи їх термін служби [3].
Спеціалізованість форми виникає в результаті врахування її
інтерактивного освоєння споживачем. Використовуючи модульні
рішення, людина розбирається у зрозумілих елементах і складе їх,
виходячи з власних потреб. Це сприяє раціоналізації та індивідуалізації
дизайнерських рішень.
Можливість творчого «обживання» модульної форми через
інтерактивність часто проявляється в предметах для дітей і підлітків. Це
видно на прикладі дитячих меблів «Animaze» від компанії
«DesignLibero» (Рис. 2). Звірі, поміщені в дерев’яні рамки, можуть бути
елементом декору або іграшкою, а можуть перетворитися в меблі для
дитячої кімнати. Межі формоутворення визначаються саме дизайнером,
всередині них споживач може видозмінювати і перебирати форми.
158
____________________________________________________________________
Рис. 2. Дитяча колекція предметів інтер’єру «Animaze»

від компанії «DesignLibero»
ВИСНОВКИ. Трансформація модульних об’єктів середовища –

сучасний метод дизайну, що ґрунтується на перетворенні структури
об’єкта та взаємодії елементів структури. При цьому кожен елемент має
нести практичну користь у сукупності із загальною структурою. Принцип
розробки модульних об’єктів з можливістю варіативної трансформації є
найбільш адекватним завданням проектування масових виробів у
промислових масштабах. Він забезпечує як економічність, так і
різноманітність форм. Розглядаючи модуль як елемент структури,
необхідно визначити його практичну користь на основі показників
матеріаломісткості, оптимальних габаритних розмірів і цінової якості.
Модульні об’єкти можливо застосовуватися в середовищі, де допустима
гнучкість простору. Водночас вони не застосовуються там, де
вимагаються сталість і стійкість.
1. Ельцов А. В., Скуба Д. В. Алгоритмы и методы трансформации
промышленных изделий в дизайне на основе примеров. Молодой
ученый. 2012. № 10. С. 52-57 URL: https://moluch.ru/archive/45/5522.
2. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник / Г.Б. Минервин,
В.Т. Шимко, А.Ф. Ефимов и др.: под общ. ред. Г.Б. Минервина и
В.Т. Шимко. М.: «Архитектура-С», 2004. 288 с.
3. Акбаралиев Р. Ш. Принципы построения гибких архитектурных
пространств. Архитектура и градостроительство стран
Центральной Азии в новом тысячелетии: тр. межд. научно-практ.
конф. Бишкек: КРСУ, 2010. С. 101-107.
ANTONENKO I., VYSHNEVSKA O.

MODULAR OBJECTS OF MODERN DESIGN: STRUCTURE,
CHARACTERISTICS, FEATURES OF IMPLEMENTATION
The peculiarities of shaping and use of modern modular objects in
design of environment are highlighted. The structure of modular design
objects and requirements for their characteristics are analyzed. The
properties of the module were evaluated as an element of the structure of
the design object in terms of its practical value in determining the material
capacity, optimal overall dimensions and price proposals.
Key words: elements, structure, integrity, flexibility, multifunctionality.
159
____________________________________________________________________
УДК 39+747:728.5
ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ЕТНІЧНИХ МОТИВІВ

В СУЧАСНОМУ ІНТЕР’ЄРІ ГОТЕЛІВ
БУЛГАКОВА Тетяна, БАБЕНКО Валерія

valeerie17@gmail.com
Надано результати аналізу досвіду використання етнічних

мотивів в сучасному інтер’єрі готелів. Розглянуті особливості
формування внутрішнього простору готелів з елементами
національної стилістики, виявлені спільні риси в художньо-
естетичних рішеннях та основні принципи використання етнічних
мотивів в даному типі інтер’єрів.
Ключові слова: готель, інтер’єр, дизайн, етнічні мотиви,
національний стиль, традиційна культура.
ВСТУП
На сьогоднішній день немає однозначного визначення явища в
сучасному дизайні інтер’єру, що базується на застосуванні народних
традицій у формуванні художньо-естетичних рішень внутрішнього
простору. В науковій періодиці знаходимо визначення етностилю або
етнодизайну у сучасних інтер’єрах, як явища, спричиненого прагненням
дизайнерів «до збереження, творчої інтерпретації культурних і
мистецьких здобутків певних націй і народностей для їхнього
подальшого функціонування в сучасному середовищі» [4, с. 27].
Етнічна тематика є одним з провідних напрямків формування
художнього образу сучасного інтер’єру готелю, адже він стає
своєрідною візитівкою для гостей країни, де він розташований. У
сучасних умовах завдяки активізації міжкультурного та міжетнічного
спілкування особливо підвищується роль етнічного компоненту в
культурних і соціальних процесах, відроджується інтерес до
національної ідентичності [4].
Сьогодні все більше науковців звертаються до дослідження
використання народних традицій в сучасному предметно-просторовому
середовищі. Це роботи Бондаренко І. М. [1], Георгієвої О. С. [2],
Мельниченко Г. Ю., Чернявського В. Г. [5], Подлевских М. Б. [7],
Митрофанової Є. В. [6], Сергєєвої Н. В. [8], Крилатової О. С [4], Громнюк
А. І. [3]. В згаданих працях розглядаються загальні питання
використання елементів народного житла в сучасному архітектурному
середовищі, докладно досліджені особливості застосування етнічних
160
____________________________________________________________________
мотивів в підприємствах громадського харчування, а також
використання окремих видів декоративно-ужиткового традиційного
мистецтва в інтер’єрі. Але в працях дослідників не достатньо приділено
уваги особливостям використання народних традицій в при формуванні
внутрішнього простору готелів.
Таким чином, завданням даної роботи є аналіз досвіду
використання етнічних мотивів в сучасному інтер’єрі готелів; на основі
розгляду сучасних реалізованих проєктів інтер’єрів закордонних та
Українських готелів з етнічними мотивами різних регіонів світу виявити
спільні риси в дизайні їх внутрішнього простору, визначити загальні
художньо-естетичні принципи використання етнічних мотивів в інтер’єрі.
В інтер’єрі з використанням етнічних мотивів зазвичай
використовується велика кількість декору, який несе в собі інформацію
про культурні та історичні особливості тієї чи іншої країни.
Кожна країна володіє неповторним, унікальним, притаманним
тільки її традиційній культурі напрямком етнічного стилю. Але за рівнем
популярності країни серед туристів і, таким чином, цікавості до її
національних форм за межами країни, можна виділити найбільш
популярні етнічні напрямки, а саме: англійський, арабський,
африканський, єгипетський, індійський, італійський, китайський,
скандинавський, німецький, французький, японський, слов’янський.
Художньо-естетичні, символічні, колористичні ознаки цих
напрямків відрізняються, але прийоми їх використання мають ряд
спільних рис, що і дозволяє об’єднати їх єдиною назвою - етнічний
стиль:
- планувальна структура тяжіє до простих геометричних форм
характерних традиційному житлу;
- об’ємно-просторові рішення спираються на образи національної
архітектури;
- використання традиційних меблів, посуду та текстилю;
- використання природних матеріалів та кольорових сполучень
відповідних регіону;
- використання традиційних для певного регіону візерунків,
орнаментів, декору.
За функціонально-планувальною структурою готелю найбільш
активними зонами, що використовують дизайнери для представлення
стилю, який знайомить з національною культурою певної країни є вхідна
група із зоною реєстрації, зоною очікування та лобі-баром сюди можна
включити і зали ресторану, на другому місці міжповерхові холи та інші
місця загального користування, останніми є готельні номери,
оформлення яких на практиці проєктування іноді взагалі не прив’язують
до основного стилістичного рішення готелю і роблять універсальними.
161
____________________________________________________________________
В результаті дослідження, виявлено наступні художньо-естетичні
принципи використання етнічних мотивів в інтер’єрі готелів:
1. Застосування етнічних елементів як окремих акцентів на тлі
сучасного дизайну. Коли інтер’єр розроблений з використанням новітніх
розробок в області дизайну і архітектури, сучасних технологій та
інноваційних матеріалів, але при цьому, на тлі доволі мінімалістичного
простору, з’являються, як домінанти композиції, яскраві, неповторні
елементи етнічної культури.
2. Фонове використання етнічних мотивів для виявлення сучасних
предметів дизайну. Коли етнічні елементи стають загальним тлом у
вигляді традиційних архітектурних рішень у внутрішньому просторі
готелю, характерних прийомів та матеріалів оформлення стін, підлоги,
стелі. При цьому основні функціональні елементи обладнання інтер’єру
сучасного дизайну з новітніх матеріалів за інноваційними технологіями.
3. Створення всеохоплюючої атмосфери єдиного етнічного стилю.
Коли в інтер’єрі готелю використовуються як фонові, так і акцентні
елементи певної національної культури, створюється образ
максимально наближений до традицій даної країни.
В оформлені готелів з етнічними мотивами використовуються
традиційні матеріали притаманні даному регіону. Їх особливістю є
неповторність природних кольорів та фактури. Для підлоги, як правило,
використовують дерево, природний камінь, керамічну плитку чи мозаїку.
Для оформлення стін обирається штукатурка та фарба.
Українські етнічні мотиви, що застосовують сучасні дизайнери при
формуванні внутрішнього простору готелю, в основному спираються на
образ традиційної української хати, інтер’єри наповнюються
традиційними формами меблів, сволоками, декорованими різьбою,
використовуються автентичні або ж стилізовані традиційні тканини,
розписи тощо.
ВИСНОВКИ
В результаті проведеного аналізу досвіду проєктування інтер’єрів
готелів з використанням етнічних мотивів були виявлені спільні риси в
дизайні їх внутрішнього простору, визначені загальні художньо-
естетичні принципи використанням етнічних мотивів в інтер’єрі готелів.
В подальшому передбачається поглибити дослідження з метою
виявлення художньо-естетичних прийомів та засобів використання
етнічних мотивів в інтер’єрі готелів в рамках кожного принципу та
способів інтеграції елементів традиційної культури в простір, що
відповідає сучасним функціонально-планувальним, технологічним,
естетичним та експлуатаційним вимогам.
1. Бондаренко І. В. Історико-генетичні витоки засобів
самоідентифікації в дизайні інтер’єру [Електронний ресурс] / І.
В. Бондаренко // Мистецтвознавство України : збірник наукових
праць / Академія мистецтв України. – Київ, 2009. – Вип. 10. – С.
162
____________________________________________________________________
222-230. – (Електронна бібліотека «Культура України»). –
Режим доступу: http://elib.nplu.org/view.html?id=1933 (дата
звернення 25.02.2020).
2. Георгієва О. С. Використання елементів народного житла в
сучасному дизайні середовища / Георгієва О. С. // Вісник
Харків. держ. Академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / за ред.
В. Я. Даниленка – Х.: ХДАДМ, 2011. – № 5. – С. 45-47. 184 с.
3. Громнюк А. І. Архітектура інтер’єру давніх культур: етноознаки,
етнокультурна ідентичність суспільства.Сучасні проблеми
архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. К.: КНУБА, 2013.
4. Крилатова О. С. Вектори розвитку етностилю в сучасному
дизайні громадських інтер'єрів України / Крилатова О. С. //
Вісник Львівської національної академії мистецтв. – 2013. – вип.
24. – С. 27-36.
5. Мельниченко Г. Ю. Використання тканинного розпису батику
при формуванні дизайну інтер’єру ресторану / Мельниченко Г.
Ю., Чернявський В. Г. // Вісник Харків. держ. академії дизайну і
мистецтв [Текст]: Зб. наук. пр. / за ред. В. Я. Даниленка. – Х.:
ХДАДМ, 2009. – № 7. – С. 74-79.
6. Митрофанова Е. В. Диалог культурных традиций в дизайне
современных ресторанных интерьеров / Митрофанова Е. В. //
Язык и общество: материалы конференции: «Чтения К.Д.
Ушинского», Ярославль: издательство ЯГПУ им. К.Д.
Ушинского, 2006. – С. 44-46
7. Подлевских М. Б. Принципы формирования этнической
стилистики в решении пространства жилого интерьера / М. Б.
Подлевских // Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв
[Текст]: Зб. наук. пр. / за ред. В.Я. Даниленка. – Х.: ХДАДМ,
2007. – № 8. – С. 106-112.
8. Сергеєва Н. В. Традиційна культура в сучасному дизайні /
Сергеєва Н. В. // Традиції та новації у вищій архітектурно-
художній освіті: Збірка наукових праць. – Х.: ХДАДМ, 2011. – №
2. – С. 243-246.
BULGAKOVA T., BABENKO V.

PRINCIPLES OF USING ETHNIC MOTIFS IN MODERN HOTELS
DESIGN
Presented the results of analysis of experience using ethnic motifs in
modern hotels design. Considered features of forming internal space of
hotels with elements of national style, revealed common features in artistic
and aesthetic solutions and main principles of using ethnic motifs in this type
of interior.
Key words: hotel, interior, design, ethnic motifs, national style,
tradition culture.
163
____________________________________________________________________
УДК 645.4-053.2+74
ВИМОГИ ДО ДИЗАЙНУ УЧНІВСЬКИХ МЕБЛІВ В

ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
БУЛГАКОВА Тетяна, КОСЕНКО Данило, ОСТАПИК Світлана
danylo.kosenko@gmail.com
Узагальнено стандартні та додаткові вимоги до проєктування

учнівських меблів в Україні в контексті реформи «Нова українська
школа». Проведене опитування серед батьків школярів молодшого
віку виявило значну увагу до стандартних вимог.
Ключові слова: шкільні меблі, освітній простір, дизайн,
навчальне обладнання, учнівський стіл.
ВСТУП
Реформа загальної середньої освіти, що триває в Україні,
передбачає не лише організаційно-педагогічні зміни, але також
оновлення освітнього простору школи. Важливою складовою цього є
нові підходи до дизайну учнівських меблів.
Для визначення критеріїв дизайну освітнього простору в контексті
освітньої реформи необхідно уточнити сучасні вимоги до учнівських
меблів.
Українські школи переважно забезпечуються меблями
вітчизняного виробництва. Загальні вимоги до учнівських меблів
визначаються чинними стандартами, зокрема європейським стандартом
EN-1729. З початком у 2018 році освітньої реформи перелік
стандартних вимог до учнівських меблів було доповнено. В Концепції
освітньої реформи «Нова українська школа», як один з напрямків змін
освітнього середовища школи, визначено: «Зміні підлягають фізичне
просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання» [4,
с. 28]. Розкриваються окремі аспекти пропонованих змін, зокрема
наголошується на необхідності урізноманітнення організації простору
класу, впровадження мобільних меблів тощо. «Методичні рекомендації
щодо організації освітнього простору Нової української школи»
конкретизують цю тезу, уточнюють вимоги до шкільних меблів,
пропонують створення у класі навчальних осередків для індивідуальної
та групової роботи [3]. Згідно з цими рекомендаціями, сучасні шкільні
меблі повинні виготовлятись за чинними стандартами та відповідати
таким вимогам, як ергономічність, безпечність, форма і розміри, міцність
і стійкість, вага, колір, естетичність. Проте не всі ці вимоги є достатньо
обґрунтованими [1]. Зокрема, столи з непрямокутними стільницями є
164
____________________________________________________________________
більш габаритними, що ускладнює меблювання навчальних приміщень
на велику кількість учнів, одномісні столи є важкими для пересування
учнями початкової школи тощо.
Починаючи з 2018 року українські виробники пропонують
різноманітні види учнівських столів та стільців, розроблені на основі цих
рекомендацій [2]. Зокрема, пропонуються меблі, що мають такі
особливості дизайну (рис.1):
- учнівські столи переважно одномісні;
- можливість зміни висоти стола та стільця (пропонуються не
лише варіанти зміни висоти з використанням інструменту, але також з
можливістю регулювання користувачем);
- столи зі стільницями у вигляді прямокутника, а також модульно-
комбінаторні столи зі стільницями у формі трикутника, трапеції або
п’ятикутника, також з вирізом переднього краю стільниці;
- можливість регулювати кут нахилу стільниці;
- додаткове обладнання столу: підставки для книги, стаканчики
чи лотки для олівців, змінні лотки-ємності тощо.
Нами було проведено опитування батьків учнів початкової школи
щодо їхнього ставлення до цих вимог. В проведеному опитуванні
респондентами були батьки дітей віком від 6-ти до 10-ти років (6–7 р. –
31,1%, 7–8 р. – 17,8%, 8–9 р. – 33,3%, 9–10 р. – 17,8 %.), з них 37%
дівчатка, 63% хлопчики. Серед опитаних лише 15% купували учнівський
стіл до школи і 45% купували учнівський стіл для домашнього
використання. Задоволені учнівським столом своєї дитини 69%
опитаних, але 93% вважають, що на ринку є кращі столи, ніж в їхньої
дитини. В той же час 60% опитаних вважають, що якість сучасних
учнівських столів не поступається тій, яка була в період їхнього
навчання.
Серед колористичних рішень для 89% опитаних прийнятними є
світлі відтінки (бежевий, світло-зелений, жовтий, світло-блакитний), і
лише 11% погоджуються, щоб учнівські столи були більш яскравих і
насичених кольорів. Для 90% опитаних важливими є наявність
додаткових елементів (тримача для книжки, підставка для
канцелярських приладів).
Серед вимог до учнівських столів на перше місце батьки
ставлять безпечність (96%), на другому місці є ергономічність (86%), на
третьому – форма та розмір (80%), на четвертому – міцність, на п’ятому
– естетичність, на шостому – ціна, на сьомому – вага, на восьмому –
колір.
ВИСНОВКИ
Основі вимоги щодо дизайну учнівських меблів в контексті
освітньої реформи розширено в порівнянні зі стандартними. Деякі з цих
вимог викликають сумнів щодо доцільності чи можливості повноцінного
втілення. Опитування батьків учнів показало, що серед вимог до
учнівських меблів вони в першу чергу звертають увагу на безпечність,
ергономічність, форму та розмір виробу, тобто стандартні вимоги.
165
____________________________________________________________________
Рис. 1. Види сучасних учнівських меблів

українських виробників
1. Косенко Д. Ю. Освітній простір НУШ: рекомендації та реальні
можливості. Освітня політика: портал громадських
експертів. URL: http://education-ua.org/ua/articles/1163-osvitnij-
prostir-nush-rekomendatsiji-ta-realni-mozhlivostyami
2. Косенко Д. Ю. Учнівські меблі вітчизняних виробників: нові
тенденції у дизайні. Теорія та практика дизайну. Матеріали V
Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, НАУ, 11
березня 2019 року). За ред. О. Т. Башти, О. П. Олійник, упоряд.
Л. В. Обуховська. – Київ : НАУ, 2019. С. 58–59.
3. Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору
Нової української школи. Затверджено наказом МОН від
23.03.2018 №283.
4. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування
середньої школи. Київ : МОН, 2016.
BULGAKOVA T., KOSENKO D., OSTAPYK S.

REQUIREMENTS FOR THE CLASSROOM FURNITURE DESIGN
IN THE LEARNING SPACES OF PRIMARY SCHOOL
The standard and additional requirements for designing classroom
furniture in Ukraine in the context of the New Ukrainian School reform are
generalized. A survey conducted among parents of primary school pupils
showed considerable attention to the standard requirements.
Key words: school furniture, learning space, design, educational
equipment, classroom desk.
166
____________________________________________________________________
УДК 747:728.1+504
АНАЛІЗ ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО

ПІДХОДУ ПРИ ФОРМУВАННІ ІНТЕР'ЄРУ
ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ
БУЛГАКОВА Тетяна, ФРАНЦУЗОВА Діана

frantsuzova.diana@gmail.com
Надано результати аналізу досвіду проєктування інтер’єру

приватних житлових будинків з використанням екологічного підходу в
Україні та за кордоном. Метою стало виявлення основних напрямів
застосування екологічного дизайну при формуванні інтер’єру
приватного житла. В ході аналізу було систематизовано основні
сучасні прийоми та технологічні засоби екологічного дизайну в
приватних житлових будинках, здійснено аналіз технологічних та
естетичних аспектів світового досвіду застосування екологічного
підходу при проєктуванні інтер’єрів житла. Отримані результати
можуть бути використані в учбовому і реальному проєктуванні
приватних житлових будинків.
Ключові слова: інтер’єр, приватний будинок, екологічний
підхід, еко-будинок, еко-дизайн, сучасні технології.
ВСТУП
Еко- –
- ну стала ідея органічного включення

створених людиною технологічних продуктів в середовище, та
екологічного підходу в проєктній культурі. [1]. Таким чином, актуальним
є дослідження принципів, методів і засобів екологічного дизайну при
формуванні внутрішнього простору житла, тобто штучно створеного
середовища, де людина проводить більшу частину свого життя.
На сьогоднішній день немає єдиної уставленої термінологічної
бази стосовно екологічного дизайну, зустрічаються різні трактування
самого поняття еко-дизайн, меж та областей його використання при
формуванні житлового середовища. Враховуючи актуальність теми,
метою дослідження стало узагальнення досвіду проєктування
приватних житлових будинків з використанням екологічного підходу для
виявлення технологічних та естетичних особливостей розробки дизайну
167
____________________________________________________________________
житлових інтер’єрів з виявленням загальних напрямів формування
інтер’єру житла в рамках цього підходу.
Екологія відіграє важливу роль у сьогоднішній архітектурі і
дизайні. І якщо на початку 20-го століття архітекторів і дизайнерів
надихала естетика машин, то сьогодні архітектурно-дизайнерські форми
все частіше нагадують біологічні організми – візуально й функціонально.
В основі екологічного підходу до проєктування перебуває ідея
доцільного «розумного» використання природних ресурсів і мінімізації
негативних впливів урбанізації на навколишнє середовище. На його
виникнення вплинула зміна парадигми: відношення до природних
ресурсів як до чогось нескінченного, природнього. Логічною реакцією на
це стала безліч розробок по відновленню використаних джерел,
переробці відходів і вторинному застосуванню сировини. Крім цього,
екологічна ситуація великих міст стала каталізатором появи
архітектурно-дизайнерських проєктів нетрадиційних, незвичайних
будинків і споруджень із специфічним внутрішнім простором,
заснованих на застосуванні екологічних матеріалів, поновлюваних
джерелах енергії, сучасних будівельних технологіях.
В результаті дослідження було виявлено декілька основних
напрямів використання екологічного підходу при формуванні простору
житлового будинку.
1. Технологічний – із застосуванням альтернативних
джерел енергії та енергозберігаючих технологій. Такі будинки ще
називають «пасивними».
Однією з основних вимог сучасності є зниження рівня споживання
енергії, застосування альтернативних джерел енергії, більш екологічних
матеріалів та технологій в будівельній галузі. В світовій практиці
напрацьовано велику кількість механізмів та інструментів, які
дозволяють ефективно впроваджувати принципи "зеленого"
будівництва у всесвітніх масштабах.
Пасивний будинок виробляє енергії більше, ніж споживає. Такий
результат досягається за рахунок застосування сучасних еко-
технологій, як, наприклад, сонячні панелі, водяні насоси, вітряки,
спеціальні пристрої даху для збирання дощової води, водневі чарунки
для зберігання сонячної енергії, енергозберігаюча система освітлення,
вентилювання та обігріву будинку.
Перший у світі пасивний (енергоефективний) будинок був
збудований у 1991 році у Дармштадті-Кранштайн (Німеччина) і до тепер
успішно виконує усі свої функції.
На сьогоднішній день за даними Міжнародної Асоціації Пасивних
Будинків (International Passive House Association), таких житлових і
нежитлових будинків у всьому світі більше 60000, і більше 14000
сертифіковано відповідно до критеріїв Passive House Institute [2].
Перший еко-будинок у нашій країні було збудовано у 2008 році.
Нині вже існує декілька десятків будинків такого типу, зокрема в Києві,
168
____________________________________________________________________
Чернігові, Василькові (Київська область), Дніпрі, Харкові, Львові,
Запоріжжі, Вінницькій області [3]. Однак, велика кількість заощадженої
енергії є лише однією з безлічі переваг еко-будинку.
2. Речовинний – використання екологічно чистих та
поновлюваних матеріалів в будівництві та дизайні. Одним із основних
постулатів еко-будівництва є відсутність негативного впливу на
навколишнє середовище та населення. Для цього використовуються
екологічно сертифіковані та безпечні для здоров'я матеріали, які по
можливості, місцевого виробництва, та за способом видобутку,
перевезення, переробки – маловитратні.
Перший еко-будинок всесвітньо відомої французької компанії
«Domespase» був побудований ще у 1988 році та на 95% зроблений з
екологічно чистої деревини. Хоча дерев’яні конструкції - клеєні , вони не
містять формальдегіду, і тому «Domespase» не накопичує ніяких
шкідливих газів, статичної електрики, він не є джерелом радіоактивних
випромінювань.
3. Естетичний – використання зовнішніх ознак еко-стилю в
оформленні житлового будинку. Прагнучі створити теплу і комфортну
атмосферу в будинку, сьогодні стрімко розвивається стиль еко-дизайну.
Це поєднання природних матеріалів, форм і кольорів із сучасною
технологією обробки. Інтер’єр багато в чому схожий на мінімалізм в
дизайні, але є одна основна відмінність. Всі матеріали натуральні,
кольори – природні, технології – інноваційні. В інтер'єрі з використанням
еко-стилю багато світла. У кожній кімнаті бажано мати великі вікна. В
інтер’єрі природного стилю фарба повинна бути натуральною та не
нав'язливою. Основним фоновим тоном є білий, найбільш
розповсюджені відтінки, такі як молочний, морська піна чи слонової
кістки. В інтер’єрі еко-будинку просторо. Використовується мінімальна
кількість меблів, прибирається усе громіздке, високе і темне, лишається
те, що є компактним та функціональним. Меблі виготовлені з природних
матеріалів. Підлога з дерева або каменю. У вологих приміщеннях можна
використовувати керамічну плитку. Найважливішою прикрасою
житлового простору в еко-стилі є живі рослини: маленькі, які можна
поставити на підвіконня, та великі пряморослі дерева, які вирощують у
діжках або керамічних горщиках.
ВИСНОВКИ
В результаті аналізу досвіду проєктування приватних житлових
будинків з використанням екологічного підходу в Україні та за кордоном,
було виявлено основні напрями еко-дизайну, які можуть поєднуватися
при проектуванні приватного житлового будинку, а можуть бути
застосовані окремо. В подальшому передбачається продовження
дослідження з метою виявлення принципів, прийомів і засобів
екологічного дизайну в рамках кожного напряму. Головна ідея
використання екологічного підходу при формуванні житлового
середовища – це звернення до природи, піклування й збереження
навколишнього середовища і здоров’я власників еко-будинку.
169
____________________________________________________________________
1. Дизайнерська діяльність: Екологічне проектування. Науково-
методичне видання / В.О. Свірко, О.В. чук, В.М.
Голобородько, А.Л. Рубцов, О.В. Кардаш, О.В. Чемакіна. К.:
УкрНДІ ДЕ, 2016. 196 с.
2. Аббасова С. Будинки майбутнього: хто і як створює
енергоефективне житло в Україні. Економічна правда. 2017.
URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2017/02/24/621932/
3. Косо Й. Ваш новый дом. Энергосберегающие технологии:
монографія. Москва : Контэнт, 2008. 233 с.
4. Bauer M. Green Building: Guidebook for Sustainable Architecture.
Stuttgart: Springer, 2010. 210 p.
BULGHAKOVA T., FRANTSUZOVA D.

ANALYSIS OF THE EXPERIENCE OF USE OF THE
ENVIRONMENTAL APPROACH IN THE PRIVATE HOUSEHOLD
INTERIOR DESIGN
The results of the analysis of the experience of designing eco-houses
in Ukraine and abroad are presented. The purpose was to identify the main
directions of using the green approach in the design of the interior of private
homes. In the course of the analysis, basic modern techniques and
technological means of ecological design of private homes were
systematized, analysis of technological and aesthetic aspects of the world
experience of using the ecological approach in the design of home interiors
was carried out. The results obtained can be used in educational and real
design of private residential buildings.
Key words: interior, private home, eco-friendly approach, eco-house,
eco-design, modern technologies.
170
____________________________________________________________________
УДК 72.01
ПІДХОДИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВПОРЯДКУВАННЯ

ВНУТРІШНІХ ДВОРІВ ІСТОРИЧНОГО МІСТА
ЧЕРНІВЦІ
ВАТАМАНЮК Наталія
Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна
nata.vata12@gmail.com
В роботі розглянуто питання збереження та впорядкування

внутрішніх дворів історичного міста Чернівці.
Ключові слова: внутрішні двори, історичне місто, історичне
середовище, дизайн, планувальна організація.
ВСТУП
Історичне місто Чернівці, яке володіє історико-культурним
потенціалом, потребує захисту і збереження архітектурно-просторових і
художніх якостей історичного середовища. Внутрішні двори, як один із
елементів міського середовища, часто не відповідають вимогам
сучасного життя, що знижує їх функціональне і естетичне
навантаження. Як наслідок, у безперервному розвитку міста –
просторовому та історичному – неминуче виникає проблема конфліктної
взаємодії історично-сформованої забудови, нових сучасних будівель і
елементів середовища.
Чернівці – це місто, яке володіє унікальною історичною пам’яткою
архітектури, Чернівецьким національним університетом імені Юрія
Федьковича (колишньою Резиденцією митрополитів Буковини та
Далмації), яка була включена ЮНЕСКО в червні 2011 року до Списку
Всесвітньої культурної спадщини. З кожним роком збільшується
кількість туристів, які відвідують місто, і все гостріше стає потреба
переглянути сформований підхід до організації середовища. У зв’язку з
цим необхідно знайти нові підходи до використання ландшафтної
архітектури для досягнення як індивідуальності середовища, так і
збереження архітектурної спадщини.
Поняття внутрішньоквартальних просторів характеризується
топологічним взаєморозташуванням архітектурних об’єктів і просторів в
системі міста, визначає їх розташування відносно меж кварталу, що
формуються фізичними спорудами і іншими урбаністичними бар’єрами і
зонами обмеженого доступу [1].
171
____________________________________________________________________
Середмістя Чернівців із визначеними межами буферної зони
об’єкта культурної спадщини ЮНЕСКО має значною мірою закриту по
периметру блочну забудову. В основному замкнутий забудований
периметр чітко розрізняє громадські території вулиць і площ від
приватного житлового сектору у будівлях, що виходять на вулиці, робочі
зони, а також зони відпочинку у дворах. Внутрішні двори формуються
щільною периметральною забудовою окремих будинків чи цілих
кварталів. В окремих публічно доступних дворах розташовані офіси,
майстерні, промислові приміщення та склади, тому щільність забудови в
центрі старого міста дуже висока [1].
Досліджуючи внутрішні простори історичного центру Чернівців
можна провести диференціацію внутрішніх подвір’їв за їх призначенням:
загального користування (громадського чи адміністративного характеру,
та ін.) та приватного (житлового характеру). Дані простори також можна
охарактеризувати за доступністю та відкритістю для мешканців:
замкнутий, напівзамкнутий, перетікаючий та деградований.
Сьогодні в міському просторі історичного центру Чернівців можна
виокремити такі проблеми:
крім жителів дворами користуються співробітники офісних і
адміністративних будівель, розташованих в кварталі, відвідувачі
магазинів і кафе;
дворові території центру міста активно використовуються для
проїзду і паркування автомобілів;
наявна висока частка не замощених або навпаки
заасфальтованих ділянок, що в літній час служить причиною ефекту
«теплового острова» і знижує рівень мікроклімату всередині дворів;
двори підтоплюються за відсутності дренажних систем і за
відсутності якісної системи збору дощових вод;
найчастіше історичні будівлі, що розташовані у дворах, або не
проглядаються з вулиць, або огорожі дворових територій ускладнюють
до них доступ для городян та туристів [0].
Для вирішення цих проблем можна звернутись до дизайну
міського середовища, який би виступав в ролі посередника між
історично-сформованим міським середовищем і запитами сучасного
життя, вирішуючи, в силу своєї динамічності, проблему взаємовідносин
між цими явищами. Міський дизайн передбачає формування елементів
середовища не тільки з точки зору користі і естетичних якостей, а й з
точки зору процесу функціонування. В цьому аспекті пропонуються
наступні можливі рішення проблем [4]:
- включення нових елементів дизайну (вуличних меблів),
виконаних в традиційних або близьких за властивостями матеріалах,
формах, кольорах;
- використання співмасштабних історичній забудові малих
архітектурних форм (альтанок, фонтанів, скульптур та ін.);
172
____________________________________________________________________
- організація і зонування внутрішньоквартальних просторів за
рахунок суцільного або фрагментарного мощення, зелених огорож з
живоплоту;
- заміна чужорідних елементів на менші за розмірами або
маскування немасштабних об’єктів за допомогою різних покриттів
(прозорих, дзеркальних, перфорованих та ін.);
- створення перехідних зон між традиційними і чужорідними
елементами за допомогою мощення, а також збереження традиційного
контуру («сліди» місця);
- захист компонентів ландшафту від несприятливих впливів за
допомогою елементів дизайну, озеленення дахів та інших поверхонь;
- створення кліматично-комфортних місць, додаткових укриттів,
затінення за допомогою елементів дизайну;
- обмеження доступу людей або транспорту, розподіл
небезпечних ділянок і потоків руху, акцентування кордонів за допомогою
елементів дизайну та ін.
ВИСНОВКИ
Таким чином, першочерговим завданням дизайну стає не тільки
проектування різних елементів, а й вивчення міста в його
потенціальному розвитку, переосмислення його природи з метою
створення нових властивостей і характеристик міського простору, де
домінуючою матерією виявляється індивідуальність середовища, а
саме історично сформована територія дворів.
1. Вербич К. А. Топологическое определение внутриквартального
пространства. Містобудування та територіальне планування.
2012. Вип. 45(1). С. 147-151.
2. Чернівці 2030. Інтегрована концепція розвитку міста. URL:
https://drive.google.com/file/d/1CJYT9N4_vQ9-
Mfdyiniigw9jjQcWt_07/view
3. Ватаманюк Н.Ю. Актуальні проблеми внутрішньоквартальних
просторів в історичній забудові (на прикладі міста Чернівці).
Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2018.
Вип.52. С. 174-180.
4. Нагорний П.А. Дизайн архітектурного середовища історичних
кварталів міста: автореф. дис. … канд. архітектури. Харків,
2004. 23 с.
VATAMANIUK N.
APPROACHES TO SAVING OF PRESERVATION AND
ORGANIZATION OF THE COURTYARDS OF HISTORICAL CITIES
The paper deals with the preservation and ordering of the inner
courtyards of the historic city of Chernivtsi.
Key words: courtyards, historical town, historical environment,
design, planning organization.
173
____________________________________________________________________
УДК 7.012.23
МУЛЬТИМЕДІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМОТВОРЕННЯ

ІНТЕРАКТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ ЗІ ЗМІННОЮ
ГЕОМЕТРІЄЮ В ПРЕДМЕТНО-ПРОСТОРОВОМУ
ДИЗАЙНІ ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
ГЛАДЧУК Марта
Національний університет «Львівська політехніка», Україна
martagladchuk@gmail.com
Надано результати дослідження застосування мультимедійних

елементів при формоутворенні інтерактивних об'єктів дизайну
громадського середовища зі змінною геометрією. Метою стало
окреслити тенденції інтеграції мультимедійних технологій в
проектування об'єктів з можливістю трансформації. Описано
специфіку методів фізичної, ілюзорної та мультимедійної
трансформації об'єктів предметно-просторового дизайну.
Встановлено типологію інтерактивності об'єктів зі змінною
геометрією у сфері предметно-просторового дизайну.
Ключові слова: концептуальний дизайн, дизайн-об'єкт, об'єкт
зі змінною геометрією, трансформаційне формоутворення,
інтерактивність, мультимедійний.
ВСТУП
Об'єкти предметно-просторового дизайну зі змінною геометрією
проєктуються в контексті сучасної візуальної культури, невід'ємними
характерними рисами якої є глобалізація, висока швидкість
виробництва і споживання візуальних продуктів, екранність та
домінування візуальних медіа в усіх сферах повсякденного життя [1: 3 -
4]. А отже, медієзація, уніфікація знакових систем, орієнтованість на
подачу інформації за допомогою засобів візуальних комунікацій, які
значною мірою опираються на використання мультимедійних носіїв,
відчутно впливають на тенденції розвитку вищезгаданих об'єктів.
За цих умов, актуальним завданням є окреслити тенденції
інтеграції мультимедійних технологій в проєктування об'єктів
предметно-просторового дизайну з можливістю трансформації та
визначити їхній вплив на збільшення можливостей інтерактивної
взаємодії в системі «дизайн-об'єкт — аудиторія».
Трансформаційне формоутворення органічно вписується в
візуальну культуру сучасного дизайну, оскільки поширене у сферах,
174
____________________________________________________________________
дотичних до візуального універсуму суспільства, а саме в дизайні
громадського середовища, інсталяцій та кінетичної скульптури.
Загалом, побудова дизайн-об'єктів зі змінною геометрією
ґрунтується на методах фізичної (трансформація об'єкта дизайну
шляхом руху, перестановки, зміщення, заміни окремих елементів
конструкції тощо), ілюзорної (візуальна трансформація об'єкта шляхом
інтерпретації змінних образів в залежності від ракурсу, освітлення тощо)
та мультимедійної трансформації, де за фізичну, візуальну та смислову
видозміну відповідають медіа носії. У поєднанні з фізичними методами
трансформації, мультимедійні допомагають розширити образотворчі
можливості об'єктів предметно-просторового дизайну і ефективніше
втілити такі завдання, як наочна демонстрація динамічності, змінності,
непостійності, неоднозначності об'єктів, ілюстрації процесу їх розвитку,
деструкції та метаболізму тощо.
Брижаченко Н.С. у своїй статті стверджує, що саме
«Мультимедійний прийом є одним з основних у процесі формування
принципу рішення середовища, що базується на інтерактивності» [2:
18]. Однак, аналіз світової практики проєктування об'єктів-
трансформерів у галузі дизайну громадського середовища показав, що
попри те, що використання мультимедійних елементів в їхній конструкції
за останні 20 років набуло значного поширення, не усі об'єкти
передбачають можливість видозміни інтерактивним шляхом, а
поділяються на типи:
— ті, що трансформуються автоматично за заданим сценарієм
(не інтерактивні);
— ті, що трансформуються під дією чинників навколишнього
середовища (не інтерактивні);
— ті, що потребують для функціонування зчитування додаткових
даних з представників аудиторії (реактивні, безконтактно інтерактивні);
— ті що трансформуються інтерактивно (за участі куратора або
безпосередньо споживачів).
Відповідно до цього, можна виділити 4 основні тенденції
формоутворення об'єктів предметно-просторового дизайну зі змінною
геометрією з елементами мультимедійної трансформації. Приклади
об'єктів зі змінною геометрією відповідно до тенденцій формоутворення
об'єктів предметно-просторового дизайну з елементами мультимедійної
трансформації подано на рис. 1.
1. Формоутворення об'єктів з автономною мультимедійною
трансформацією, яка відбувається за заданою програмою і не
передбачає взаємодії з аудиторією. Яскравим прикладом є кінетична
інсталяція «Pin Car» (рис. 1, a) виконана спільними зусиллями
архітектурної студії DBALP та художника Віта Пімканчанапонга для
Toyota Alive Space (м. Бангкок, Таїланд). Вона складається з системи
деталей, які нагадуть швейні шпильки, кожна з яких прикріплена до
індивідуального крокового двигуна, прихованого в конструкції підлоги.
175
____________________________________________________________________
Система двигунів працює за заданим сценарієм: шпильки синхронно
переміщуються, поступово формуючи силует автомобіля Toyota.
2. Формоутворення об'єктів з реактивною мультимедійною
трансформацією, де аудиторія стає інтегральною частиною програми та
своїми діями може частково впливати на її результат. Прикладом є
інсталяція «SPHERES» (рис. 1, б) — медіа поверхня внутрішніх стін
музею BMW (м. Мюнхен, Німеччина), виконана архітектурною студією
ART+COM під керівництвом Джоакіма Саутера. Це динамічний фасад,
2
700 м площі поверхні якого складаються з системи світлодіодних
екранів за опалесцуючим склом. За реактивного режиму візуальні
ефекти стін реагують та підлаштовуються під рух відвідувачів через
простір за допомогою системи камер відстеження, що робить їх
активними учасниками сценарію.
а б
в г
Рис. 1. Приклади об'єктів зі змінною геометрією
3. Формоутворення об'єктів з мультимедійною трансформацією,

яка відбувається за програмою, що потребує зчитування біометричних
даних добровольців з аудиторії. Наприклад, інтерактивне механічне
дзеркало «Weave Mirror» (рис. 1, в) , створене дизайнером Деніелом
Розіном. Скульптура складається з 768 моторизованих С-подібних
елементів з надрукованим градієнтом (від пісочного кольору до темно-
коричневого), камери спостереження та комп'ютера, який обробляє
інформацію та контролює процес трансформації. Дзеркало зчитує
силует глядача, що стоїть перед ним, інтерпретує його відповідно до
сітки рухомих деталей конструкції та відображає шляхом обертання
частини С-подібних деталей необхідним світлим, або темним боком.
176
____________________________________________________________________
4. Формоутворення об'єктів з мультимедійною трансформацією,
яка задіюється шляхом взаємодії з аудиторією. Наприклад, настінна
інтерактивна інсталяція «EVERBRIGHT» (рис. 1, г) від студії дизайну
Hero Design. Поверхня інсталяції складається з великої кількості
рівномірно розподілених круглих світлодіодних циферблатів, які
вмикаються натисканням та міняють колір за обертання. Маніпулюючи
циферблатами користувачі можуть створювати різноманітні візерунки,
таким чином щоразу трансформуючи зовнішній вигляд інсталяції.
ВИСНОВКИ
Мультимедійна трансформація об’єктів предметно-просторового
дизайну громадського середовища, що може відбуватись в
автономному, реактивному або інтерактивному режимах, у поєднанні з
фізичною трансформацією переводить ці об'єкти на якісно новий рівень,
урізноманітнюючи та збагачуючи досвід взаємодії аудиторії з ними за
рахунок можливостей новітніх технологій.
На основі аналізу світової практики встановлено типологію
інтерактивності об'єктів зі змінною геометрією у сфері дизайну
громадського середовища, яка стала підґрунтям для подальшого
визначення 4 основних тенденцій застосування елементів
мультимедійної трансформації у формоутворенні таких об'єктів.
1. Barnard, M. (2001). Approaches to Understanding Visual Culture
Palgrave, New York, NY, 2001. Paper.
2. Брижаченко Н. С. Підходи формування дизайну громадських
інтер’єрів на основі включення інтерактивних мультимедійних
об’єктів. Вісник Харківської державної академії дизайну і
мистецтв.Теорія мистецтва. 2015. №6. С. 13–18.
HLADCHUK M.
MULTIMEDIA ASPECTS OF CONSTRUCTION OF OBJECTS WITH
VARIABLE GEOMETRY IN OBJECTIVE-SPATIAL DESIGN OF THE
PUBLIC ENVIRONMENT
The paper presents the results of the research of the use of
multimedia elements in construction of interactive objects of design of the
public environment with variable geometry. The aim was to outline the trends
of integration of multimedia technologies in the design of objects with the
possibility of transformation. The specifics of methods of physical, illusory
and multimedia transformation of design objects are described. The typology
of interactivity of objects with variable geometry in the objective-spatial
design sphere is established. The 4 main tendencies of application of
multimedia elements of transformation in construction of transformative
objects of design the public environment and specific examples of such
objects for each tendency are given.
Key words: conceptual design, object of design, object with variable
geometry, transformative shape-forming, interactivity, multimedia.
177
____________________________________________________________________
УДК 72.0128:7271.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДИЗАЙНУ ІНТЕР'ЄРУ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ГНАТЮК Лілія, КОВЕЗЮК Валерія

Національний авіаційний університет, Україна
gnatyuk.liliya@gmail.com, valerycat@ukr.net
Розглянуто сучасні тенденції дизайну інтер'єру навчальних

закладів. На основі сучасних дослідження вчених, щодо впливу
організації навчального простору на підвищення продуктивності в
процесі навчання, проаналізовано простір та інтер’єр вітчизняних
освітніх закладів та сучасні закордонні зразки. Визначено, що від
загальної атмосфери і інтер'єру простору де відбувається
навчальний процес, залежить ефективність цього процесу. За два
десятиліття освітній простір зазнав великих перемін від
проектування мереж та комунікацій до розробки кольорової гами та
меблів. Розглянуто психологічний вплив середовища та кольору на
процес навчання та продуктивність, визначено головні принципи
ефективного та комфортного навчального приміщення.
Ключові слова: освітній простір, тенденції, інтер’єр,
проектування, класи, освітні заклади.
ВСТУП
Психологи дослідили фактори та переосмислили тенденції та
стандарти проектування навчальних класів та аудиторій зокрема та
освітнього простору в цілому. Визначено, що при поганій якості дизайну
навчального простору створюється психофізіологічний бар'єр під час
навчання, що спричиняють порушення концентрації, що відволікає
сприяє звертання уваги учня на негативні ознаки у цих закритих
внутрішніх просторах. Сучасний освітній простір повинен формувати
відповідний концептуальний інтер’єр, метою якого є насамперед
розвиток учнів. Ефективно і комфортно облаштований клас має сприяти
розвитку різноманітних форм навчальної діяльності, забезпечувати
комфортну атмосферу, заохочувати та налаштувати на продуктивну
роботу.
Тема сучасних тенденцій та особливостей формування дизайну
інтер'єру навчальних приміщень є актуальною у зв’язку з останніми
дослідженнями впливу архітектурного і інтер’єрного простору на
психофізіологічні сприйняття різних категорій населення. Враховуючи,
що діти проводять значну кількість часу в освітніх закладах важливим є
створення комфортних умов навчання та дозвілля, оскільки це є
178
____________________________________________________________________
запорукою їхнього майбутнього розвитку. В той час як в Україні багато
навчальних приміщень знаходяться в старих будівлях зі застарілими та
зношеними мережами та системами, розвинуті країни дотримуються
новітніх тенденцій формування навчального середовища. Актуальним є
дослідження сучасних тенденцій забезпечення навчального простору
для дітей з особливими потребами, зі створенням відповідного
безбар'єрного середовища [1].
Світові дослідники розглянули питання освітніх приміщень з
точки зору ергономіки, психології та філософії [4]. Дослідження довели,
що успішність учнів у школі має зв’язок з якістю будівлі. Органи відчуття
можуть впливати на посилення, так і погіршення розвитку і навчання
дитини. Враховуючи важливість тактильних, зорових та слухових
відчуттів, що відіграють вирішальне значення в навчанні, з'явилися нові
вимоги до проектування середовища. За результатами досліджень
британських вчених на успішність учнів впливає навколишнє
середовище класу [3].
За даними Міжнародної асоціації консультантів з кольорів - колір
впливає на фізичне середовище та має потужний психофізіологічний
вплив на учнів. Відповідний кольоровий дизайн сприяє захисту зору,
підвищує продуктивність навчання, а також зміцнює фізичне та психічне
здоров'я [2]. Якщо колір буде занадто сильним або яскравим, то це
матиме негативні наслідки, що змінить чи зупинить навчальний процес.
Наприклад, замість яскраво-жовтого краще використовувати кремово-
жовтий. З іншого боку занадто простий колір, наприклад, бежевий, не
надасть навчальному середовищу достатнього стимулюючого настрою.
При оздобленні класу небажано застосовувати шпалери з візерунками
чи настінний розпис, навіть, якщо вони відповідають навчальній
тематиці. Умеблювання та облаштування мають бути простими за
художнім образом та ненав’язливим [5]. Для меблевого гарнітуру слід
обирати кілька кольорів, які гармонійно поєднуються між собою та з
кольором стін; колірними акцентами можуть виступати окремі деталі,
важливо щоб вони не перебували весь час у полі зору. Також бажано
уникати різноманітних малюнків та візерунків на дверях, килимах чи
подушках.
Процес навчання має бути гнучким, привабливим та творчим, а
класні приміщення − яскравими та мають бути забезпечені
багатофункціональними зонами, таким чином щоб в кожній зоні
проходив певний процес навчання. Нові тенденції визначають умови
проєктування навчальних приміщень. Це повинен бути гнучкий простір,
що швидко і легко пристосовується до різних видів навчання.
Кольоровий дизайн, що повинен позитивно та ефективно впливати на
дітей та сприяти мотивації. Використання енергоефективні технології
для забезпечення комфортних умов навчання. Забезпечити
безбар'єрність в пересування та навчання учнів з особливими
потребами.
179
____________________________________________________________________
ВИСНОВКИ
Нове освітнє середовище базується на поєднанні принципів
гнучкості та стабільності. Гнучкість створює інтеграцію в просторі
залежно від потреб навчального процесу, впровадження різноманітних
форм роботи. Стабільність гарантує безперервність процесу освіти,
послідовність сприйняття та діяльності, порядок у навчальному
приміщенні. Сучасні тенденції дизайну навчальних приміщень
спираються на екологічні безпечні матеріали, полегшення процесу
навчання та пересування дітей з особливими потребами, етнодизайн та
національні кольори в інтер’єрах.
1. Нечепорчук А. “Проект Новий Освітній. Безбар’єрність”
Інформаційний посібник, 2019. С. 64-93.
2. Пітер Б., Девіс Ф., Чжан Ю., Барретт Л. "Вплив дизайну класів
на навчання учнів": кінцеві результати цілісного,
багаторівневого аналізу". Будівництво та довкілля, 89. 2015. С.
118-33.
3. Олійник О.П., Гнатюк Л.Р. , Чернявський В.Г. Основи дизайну
інтер’єру: навч.посіб. К.: НАУ. 2011. 180 с.
4. Родрігес Ф.С., Пандейрада П., Йозефа Н. С.. Коли візуальна
стимуляція навколишнього середовища впливає на пізнавальну
ефективність дітей. Журнал експериментальної дитячої
психології. 176. 2018. С. 140–149.
5. Гнатюк Л., Кожем'яченко М. Концепції та тенденції розвитку
дизайну культурно-освітнього простору. Актуальні проблеми
сучасного дизайну: збірник матеріалів Міжнародної науково-
практичної конференції (20 квітня 2018 р., м. Київ): у 2-х т. Київ:
КНУТД, 2018. Т. 1. С. 174-177.
LILIIA G., KOVEZIUK V.

MODERN TENDENCY OF EDUCATIONAL INSTITUTIONS
INTERIOR DESIGN
Modern trends of interior design of educational institutions are
considered. On the basis of modern researches of scientists, on the
influence of the organization of the educational space on the increase of
productivity in the learning process, the space and interior of domestic
educational establishments and modern foreign samples have been
analyzed. It is determined that the effectiveness of this process depends on
the general atmosphere and the interior of the space where the learning
process takes place. Over the two decades, the educational space has
undergone major changes from networking and communications design to
color and furniture design. The psychological influence of environment and
color on the learning process and productivity is considered, the main
principles of an efficient and comfortable training room are determined.
Key words: educational space, trends, interior, design, classes,
educational institutions.
180
____________________________________________________________________
УДК 721
ДИЗАЙН ПРОСТОРІВ ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ
КАШУБА Оксана, ЯКУБОВСЬКИЙ В’ячеслав,

ФЕДОРОВА Анастасія
nnsty.fed@gmail.com
Аналіз українських та закордонних досліджень, пов’язаних з

організацією просторів для дітей із порушенням органів зору різного
ступеня. У процесі дослідження виявлено та систематизовано
особливості проєктування середовища для дітей із вадами зору,
визначено основні типи ресурсів для його створення.
Ключові слова: простір для дітей із порушенням органів зору,
планувальні принципи організації просторів, спеціалізована школа для
слабозорих.
ВСТУП
Сьогодні у світі відбувається інтеграція людей з обмеженими
можливостями в повноцінне суспільне життя. Цей процес також
стосується змін у вимогах проєктування громадських будівель. Одним з
аспектів цього процесу є запровадження нормативних документів
проєктування просторів для незрячих та слабозорих дітей. Створення
відповідних просторів для навчання та адаптації таких дітей дасть
можливість залучити їх до суспільного життя.
Актуальним питанням для вирішення даного завдання є
визначення основних особливостей проєктування просторів для дітей із
вадами зору. На даний момент, в Україні функціонує лише 30
спеціалізованих шкіл для дітей із порушенням зору, хоча потреба
значно більша. Саме тому в країні розгорнута програма інтеграції дітей
з обмеженими можливостями через створення інклюзивних просторів у
загальноосвітніх закладах. Водночас в Україні не розроблені
нормативні вимоги до проєктування навчальних приміщень для
слабозорих, відсутні відповідні ДБНи, а наявні школи не враховують
сучасних наукових розробок у даному напрямі.
В українській корекційній педагогічній практиці виділяють три
типи ресурсів створення інклюзивного простору:
- ресурси, що формуються шляхом привнесення в середовище
спеціальних об’єктів, які дозволяють формувати у дитини різноманітні
знання та вміння компенсаторного характеру або обмежувати небажані
181
____________________________________________________________________
дії (сенсорні рамки та стенди, тифлотехніка, мовленнєві пам’ятки,
рухливі мобілі, обмежувачі тощо);
- ресурси, що розкриваються внаслідок модифікації (адаптації)
уже наявних об’єктів навколишнього середовища (збільшення розмірів,
виділення сигнальних та істотних ознак, привнесення деталей
пристосованого характеру, використання спеціальних маркерів, міток
тощо);
- ресурси, що сприяють оптимізації взаємодії дитини з
різноманітними об’єктами (спеціальне освітлення, створення
безбар’єрного простору, забезпечення необхідних дистанцій,
структурування простору, блокування ковзання поверхнею тощо) [1].
На основі аналізу українських та закордонних досліджень,
пов’язаних із організацією просторів для дітей із порушенням органів
зору різного ступеня, визначено, що в сучасних проєктах навчальних
закладів для дітей із вадами зору повинні бути використані спеціальні
планувальні та візуальні принципи проєктування середовища.
До таких планувальних принципів належать:
- організація навчального процесу навколо «інтер’єрної вулиці», а
саме широкого безбар’єрного рекреаційного простору, вздовж стін якого
кріпляться поруччя або площини з яскравим тактильним забарвленням;
- транзитний шлях повинен бути мінімальної протяжності та
максимально передбачуваним. Пріоритетним принципом для
компактності будівлі повинно бути двостороннє розташування
приміщень не замкненої, не розгалуженої конфігурації;
- усунення гострих кутів та мінімізація перешкод для переміщень
(звільнення від колон, пілонів, інженерного обладнання), стаціонарності
предметного простору [4];
- забезпечення комфортного освітлення в навчальних
приміщеннях, зменшуючи їхню глибину та збільшуючи освітленість
транзитних просторів через зенітні ліхтарі та світлові кишені, що
створюють додаткові орієнтири;
- орієнтування приміщень із використанням суцільного засклення
зі звукопоглинальними властивостями задля акустичної ізоляції.
Використання зимових садів для додаткової звукоізоляції [2].
До візуальних принципів належать:
- забезпечення можливості «розуміння» споруди за допомогою
дотикового та слухового сприйняття. Зміни матеріалів оздоблення
відповідно до функціональних зон;
- забарвлення просторів та їхніх елементів у виразні яскраві
кольори, аби забезпечити додатковий рівень орієнтації для учнів, які
мають залишковий зір;
- формування просторів із різними акустичними властивостями
для відокремлення середовищ, предметів тощо. Використання за
потреби звукопоглинальних облицювальних матеріалів;
- зміна висоти стель горизонтальних комунікацій, що дає
можливість визначити відстань із допомогою слуху;
182
____________________________________________________________________
- створення замкнених та відкритих просторів-симуляторів
ситуацій, які розвивають соціально-побутову та просторову орієнтацію
[3].
Також слід зазначити, що в разі створення інклюзивних просторів
для осіб із вадами зору в загальноосвітніх школах виникає суперечність
між умовами для різних категорій дітей, що унеможливлює різноманітні
перетворення та трансформації просторів. Це руйнує вже сформовану
систему не візуальних орієнтирів для незрячих, яка дуже важлива на
початкових стадіях дитячої середовищної адаптації.
ВИСНОВКИ
Результат аналізу проєктування та експлуатації українських та
закордонних закладів для дітей із порушенням органів зору дозволяє
розглядати індивідуальний середовищний підхід як основний у
створенні спеціальних навчальних просторів. Систематизовано
рекомендації щодо проєктування особливого простору з використанням
сучасних розробок не візуального орієнтування, відповідного
перепланування навчальних приміщень та транзитних шляхів для
задоволення потреб дітей із вадами зору. Такі освітні заклади будуть
спрямовані не лише на засвоєння дітьми навчального матеріалу, а й на
розвиток умінь для самостійного соціального проживання.
1. Гайдукевич С. Середовищний підхід у інклюзивному навчанні. /
С.Е. Гайдукевич // Інклюзивна освіта : стан, проблеми,
перспективи : матеріали регіонального семінару. – Мінськ :
Чотири четвертини, 2007. — С. 34-46
2. Батищева Р. Розвиток особистості незрячого учня / Р.
Батищева //Педагогічна газета. – 2011 – №5 – травень. – С. 7
3. Філіп Р. School design for the blind: learning without sight //
Architectural Record. — 2005. — № 12. — С. 67–69.
4. Комаров К. О. Принципи архітектурної організації внутрішніх
транзитних просторів з урахуванням особливостей незорового
сприйняття: дис. канд. арх: 18.00.01 / К. О. Комаров. – К., 2013.
– С. 51.
KASHUBA O., YAKUBOVSKYI V., FEDOROVA A.

DESIGN OF SPACES FOR VISUALLY IMPAIRED CHILDREN
The purpose of the article is to analyze Ukrainian and foreign studies
related to the organization of education spaces for visually impaired children.
The research identified and systematized the main types of resources for
creating inclusive spaces. There also have been identified design features
that determine the design of the environment for children with visual
impairments.
Key words: spaces for visually impaired children, school for the blind
and visually impaired, solutions and principles of space organization.
183
____________________________________________________________________
УДК 72.012
ЗАДАЧІ ГАРМОНІЗАЦІЇ АРХІТЕКТУРНО-

ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА УМОВ
ДИНАМІЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ
КАЩЕНКО Олександр, ПЛІСС Наталія

Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна
kashchenko.ov@knuba.edu.ua, pliss.na@knuba.edu.ua
Розглянуто пропозиції щодо гармонізації архітектурно-

предметного середовища на основі аналізу його трансформації –
історичної еволюції і перспектив розвитку. Обґрунтовано
формулювання задач синтезу образу архітектурно-предметного
середовища при динамічному сприйнятті.
Ключові слова: архітектурно-предметне середовище, образ,
візуальне сприйняття, гармонізація, динаміка.
ВСТУП
Найбільш вагомим фактором ідентифікації архітектурно-
предметного середовища з позицій художньо-композиційної суті є його
чуттєво-візуальний образ. Сучасне архітектурно-предметне
середовище об’єктивно трансформується під впливом його доповнення,
реконструкції, ревіталізації. Найголовнішим атрибутом втручання в
історично сформований архітектурно-предметний простір є нове
будівництво, транспортні споруди і засоби, малі архітектурні форми та
елементи благоустрою. Суттєво впливає на зміну образу середовища
його інформаційна насиченість у вигляді знаків візуальної інформації,
зокрема, зовнішньої реклами, оформлення вітрин, колористики фасадів
будівель, декоративних включень.
Конфлікт між необхідністю збереження особливостей історичної
спадщини і модернізації архітектурного середовища потребує логічних
прийомів його гармонізації чи синтезу віртуального образу
оновлюваного архітектурно-предметного середовища в процесі його
створення – проектування.
Образ об’єкта в процесі сприйняття формується на основі: умов
сприйняття, аферентного синтезу, мотивації, активації, аспектації, тобто
- стану об’єкта і суб’єкта спостереження, комплексного сприйняття
середовища, зацікавленості, сконцентрованості на локальних
елементах середовища [1]. На цій основі можна скласти логічну
послідовність впливу різнопланових факторів на формування
синтетичного образу архітектурно-предметного середовища.
184
____________________________________________________________________
З розвитком теорії архітектури, зокрема композиції, питання
візуального сприйняття архітектурно–предметного середовища як
основи його естетичної оцінки мало розвиток від емпіричних методів до
аналітично-композиційних підходів, а також – до розробки теорії
естетичного сприйняття [2,3,4] та використання інформаційних
технологій.
Якщо поширеним э дослідження процесу сприйняття середовища
з статичної позиції, диференціація сприйняття форм, кольору, то нами
ставиться задача дослідження особливостей сприйняття середовища в
динаміці з урахуванням отримання інформації, яка інтегровано поєднує
форму, структуру, колір.
Сприйняття в динаміці архітектурно-предметного середовища
можна розглядати як послідовність дискретних картин, оскільки
архітектурний простір в процесі його сприйняття поділяється на
індивідуальний, камерний, віддалений, великий, величезний,
безграничний [5]. Тому виникає актуальна задача перетворення
(перетікання) одного виду простору в інший - тобто трансформація
«глибинного» візуального простору. При цьому картина сприйняття
змінюється від фонового характеру до конкретного, деталізованого.
Трансформація кольору відбувається зміною ступеню його насиченості,
яскравості [6]. Методично пропонується аналізувати структуру і
колористику архітектурно–предметного середовища, здійснюючи аналіз
існуючого середовища; доповнити, змінити в стилізованому вигляді його
структуру з наступним зворотним відтворенням реалістичного стану.
Сучасне архітектурно-предметне середовище життєдіяльності
людей – це результат розвитку людини, суспільства, науки і техніки,
пізнання природи. Становлення архітектурно-предметного середовища
є, власне, результатом прогресивно орієнтованої еволюції хаосу в
організовану систему. Динаміка розвитку архітектурно-предметного
середовища як складної інформаційної системи [7] пов’язана із –
невизначеності) до становлення закономірних утворень з позицій
функціональної досконалості та естетичної довершеності. Якщо
функціональні якості архітектурно-предметного середовища оцінюються
на основі логічного аналізу, то естетичні – на основі емпіричних
інтуїтивних позицій, в першу чергу – візуального сприйняття.
ВИСНОВКИ
В процесі візуального сприйняття архітектурно-предметного
середовища формується образ окремих об’єктів середовища і його в
цілому, а також критерії естетичної оцінки.
Задачі образного відтворення архітектурно-предметного
середовища можна поділити на дві групи:
– образ, сформований в процесі сприйняття існуючого
середовища, задача «від об’єкта до образа»;
– образ віртуального середовища, що проектується, задача «від
образу до об’єкта».
185
____________________________________________________________________
В зв’язку з цим виникає необхідність встановлення коефіцієнтів
вагомості дії факторів форми, структури, кольору на формування
комплексного візуального образу середовища.
В цілому передбачається створення віртуальної системи на
основі формалізації архітектурно-предметного середовища та моделі
його візуального сприйняття за умов статики та динаміки глядача з
урахуванням його цільової налаштованості та точкової (фіксаційної) чи
розсіяної, блукаючої (вагаційної) уваги.
Аналіз такої системи дозволить оцінити архітектурно-предметне
середовище з точки зору його гармонії за встановленими критеріями
щодо композиції геометричних форм та колористики.
В першому і другому випадку встановлюється інформаційний
зв'язок між об’єктом і суб’єктом сприйняття в ситуації статичного чи
динамічного сприйняття.
1. Бенеш Г. Психологія. К.:Знання-Прес, 2007. 510 с.
2. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М.: Прогресс,
1974. 394 с.
3. Михайленко В.Е., Кащенко А.В. Природа - геометрия –
архитектура. К.: Будівельник, 1988. 176 с.
4. Кащенко О.В., Овчарова О.В. Гармонізація архітектурного
середовища на інформаційній основі. Сучасні проблеми
архітектури і містобудування. 2002. №10. С.10–17.
5. Раннев В.Р. Интерьер. М.: Висш. шк., 1987. 232 с.
6. Кравец В.И. Колористическое формообразование в
архитектуре. Харьков: Вища школа, 1987. 132 с.
7. Информационное общество: Сб. М.: ООО «Издательство Аст»,
2004. 220 с.
KASHCHENKO O., PLISS N.

PROBLEMS OF HARMONIZATION OF ARCHITECTURAL-
SUBJECT ENVIRONMENT UNDER DYNAMIC ACCEPTANCE
It is considered proposals for harmonization of architectural-object
environment based on the analysis of its transformation - historical evolution
and development prospects. The formulation of problems of image synthesis
of architectural-object environment at dynamic perception is substantiated.
Key words: architectural-object environment, image, visual
perception, harmonization, dynamics.
186
____________________________________________________________________
УДК 728.012.8
ПРОПОЗИЦІЯ СТРУКТУРИ МОДЕЛІ СУЧАСНОГО

ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЦИВІЛЬНИХ
БУДІВЕЛЬ
КИСІЛЬ Світлана
kysil.ss@knutd.edu.ua
На основі системного підходу визначається структура

моделі внутрішнього середовища цивільних будівель. Систему
«внутрішнє середовище» пропонується розподілити згідно з
ієрархічними рівнями на структурні підсистеми (підрівні), які мають
свій подальший ієрархічний поділ: функціонально-планувальну,
предметно-просторову та художньо-естетичну. У роботі
розкриваються особливості інтер’єрного дизайну згідно з
ієрархічними рівнями формування його складових елементів та
встановлюються кола явищ, пов’язаних із організацією та дизайн-
проектуванням інтер’єрного простору цивільних будівель, що
містить важливе методологічне значення.
Ключові слова: цивільні будівлі, інтер’єр, дизайн, система,
структура моделі.
ВСТУП
З точки зору системного підходу дизайн внутрішнього
середовища цивільних будівель розглядається як цілісна, відкрита,
динамічна система з діючими принципами узгодженості,
самоорганізації, взаємовпливу − задоволення матеріальних,
функціональних, соціальних потреб, економічної ефективності,
екологічності, забезпечення художної єдності, інноваційності проектних
пропозицій, тощо. При розгляді внутрішнього середовища цивільних
будівель як системи, доцільним стає поділ її на ієрархічні рівні.
Запропонований поділ сприяє досить чіткому визначенню кола явищ,
пов’язаних із розробкою дизайну інтер’єрного простору. У свою чергу,
побудова структури моделі внутрішнього середовища цивільних
будівель і оперування нею, стане актуальним в подальшому визначенні
характеру поведінки системи, передбаченні її майбутнього стану,
тенденцій та перспектив розвитку.
187
____________________________________________________________________
Метою роботи є визначення та розробка структури моделі
дослідження сучасного внутрішнього середовища цивільних будівель у
відповідності до ієрархічних рівнів формування його складових.
У процесі комплексного формування моделі дизайну
внутрішнього середовища як системи, можливо підрозділити її на
складові, що в подальшому продовжать ділитися на підрівні та
структурні блоки. Першим з таких складових рівнів буде поділ на
підсистеми: функціонально-планувальну (функціональні та планувальні
взаємозв’язки, що формують простір в будівельній оболонці, тобто
поверхні, що обмежує його − між підлогою, стінами, стелею,
конструктивними елементами, тощо); предметно-просторову (меблі,
обладнання та аксесуари); та художньо-естетичну (художні вироби і
твори, колористичні і світлові характеристики, що створюють
психологічну атмосферу об’єкту).
Наступним ієрархічним рівнем стає поділ підсистем:
функціонально-планувальної − на функціонально-просторову та
конструктивно-матеріальну; предметно-просторової − на меблювання,
устаткування та обладнання; художньо-естетичної − на колористичні,
світлові характеристики та художні вироби і твори.
Функціонально-просторова підсистема відображає
функціональне призначення внутрішнього середовища, його
типологічно-планувальні, просторові властивості і включає до свого
складу блоки – «функцію» та «архітектурно-розпланувальну структуру».
Блок «функція» у залежності від функціонального призначення
цивільної будівлі поділяється на підблоки – «житлова», «громадська» та
«змішана». Блок «архітектурно-розпланувальна структура» включає до
свого складу структури: дрібночарункову, великопрогонну (зальну),
змішану, які також поділяються за різновидами [1, 2].
Функціонально-просторова має свою реалізацію у конструктивно-
матеріальній підсистемі, що відображає конструктивні особливості
побудови будівель, являє собою сукупність взаємопов'язаних
вертикальних і горизонтальних конструктивних елементів, об'єднаних у
єдину систему. Вона включає до свого складу блоки: несучі і ненесучі
конструкції. Останні поділяються на підблоки – огороджувальні і
розділяючі конструкції. Кожна конструктивно-матеріальна підсистема
може бути реалізована у природних, штучних, оздоблювальних у тому
числі матеріалах. При цьому до уваги береться величезна кількість
відтінків, палітри кольорів і фактури. А нові матеріали і технології дають
поштовх і формування нових стилів [3].
Предметно-просторова підсистема разом із художньо-
естетичною відображає рівень комфортності інтер’єрів і включає
наступні блоки: меблювання, устаткування та обладнання. Підблок
«меблювання, устаткування» складають меблі, устаткування для
приміщень, із урахуванням характеру їх діяльності та специфіки
188
____________________________________________________________________
функціональних процесів. Підблок «обладнання» характеризується
функціональним призначення, що диктує якісний склад обладнання,
його кількість. Використовуються різні види спеціальних меблів,
світильники та системи освітлення для різних видів діяльності:
комунікаційне обладнання – ліфти, підйомники, ескалатори і т.п.,
інформаційні пристрої, системи, візуальні комунікації та інформації –
стенди, вказівники, схеми і т.п., системи зв'язку – інтернет-термінали,
теле-і відео-інсталяції. Відповідно до функціональної організації
інтер’єру, можливо виділити такі основні види обладнань: інженерно-
технічне та виробничо-технологічне [4, С.140].
Художньо-естетична підсистема включає наступні блоки:
колористичні та світлові характеристики, художні вироби і художні
твори, що створюють психологічну атмосферу об’єкту. Блок «художні
вироби» поділяється на функціональні, декоративні і змішані елементи.
Блок «художні твори» включає такі види мистецтв, як образотворче,
монументальне, декоративне та сучасне мистецтво. Єдність світло-
кольорової гами предметно-просторового середовища закладів
громадського обслуговування передбачає колористичний і світловий
зв'язок елементів між собою і оточенням з метою створення виразного,
образного дизайн-рішення [5, 6].
Таким чином, вивчення питання моделювання різних систем у
сфері дизайну дозволило побудувати структурну модель комплексного
формування внутрішнього середовища цивільних будівель і виявити
основні напрямки дослідницької роботи.
ВИСНОВКИ
Запропонована структура моделі системи внутрішнього
середовища цивільних будівель передбачає класифікації на нижчих
щаблях генералізації її частин − аж до первинних елементів підсистем
інтер’єрного дизайну. Вона має відкритий характер. Це дозволяє
враховувати перспективи розвитку, подальше удосконалення та
розкриття широкого кола дизайнерських і мистецьких завдань, що
стоять перед дизайнерами, декораторами, художниками, тощо перед
вирішенням комплексного формування інтер’єрного простору, а також
пов'язувати їх із функціональними, соціально-економічними, технічними,
технологічними та екологічними питаннями.
Визначено, що дослідження формування внутрішнього
середовища громадських будівель має проводитись у трьох основних
напрямках: 1) архітектурному – побудові об’ємно-просторової структури;
2) дизайнерському – предметному наповненні внутрішнього
середовища; 3) мистецькому – синтезі мистецтв. А розглянута модель
внутрішнього середовища цивільних будівель і її структура є також
основою визначення базових типів та подальшої класифікації підсистем
дизайну внутрішнього середовища цивільних будівель.
189
____________________________________________________________________
1. Абизов В. А. Теорія розвитку архітектурно-будівельних систем:
Монографія. Київ: Київ: ІВЦ Держкомстату України, 2009. 240 с.
2. Куцевич В. В. Архітектурна типологія та нормативно методична
база проектування цивільних будівель та споруд: зб. наук.
праць «Перспективні напрямки проектування житлових та
громадських будівель». Київ: КиївЗНДІЕП, 2001. С. 12 − 21.
3. Minke, G. (2013). Building with earth: design and technology of a
sustainable architecture. Kassel, Germany: Birkhauser, 208 p. [in
English].
4. Ефимов А. В., Лазарева М. В., Шимко В. Т. Архитектурно-
дизайнерское проектирование: Специальное оборудование
интерьера: учебн. пособ. Москва, 2008. 136 с.
5. Стармер А. Цвет. Энциклопедия. Советы по цветовому
оформлению интерьера вашего дома. Пер. с англ. Е. Г. Лейтес,
И. А. Лейтес. Москва: Арт-Родник, 2005. 256 с.
6. Левчук Л. Т., Оніщенко О. І. Основи естетики: навч. посіб. Київ:
Вища школа, 2000. 271 с.
KYSIL S.
PROPOSAL REGARDING MODEL STRUCTURE OF THE
MODERN INTERIORS OF CIVIL BUILDINGS
The systematic approach determines the structure of the interior’s
environment model of civilian buildings. The system «internal environment»
is proposed to be divided according to hierarchical levels into structural
subsystems (sublevels), which have their further hierarchical division:
functional-planning, subject-spatial and artistic-aesthetic. The paper reveals
the peculiarities of interior design in accordance with the formation
hierarchical levels of its constituent elements and sets out the phenomena
associated with the organization and design of interior space of civilian
buildings, which is important methodological importance.
Key words: civilian buildings, interior, design, system, structure of
the model.
190
____________________________________________________________________
УДК 624.04
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ЯКОСТІ В

БУДІВЕЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ МОДЕЛЮВАННІ
(ВІМ)
КИСІЛЬ Ольга
Київський національний університет будівництва та архітектури, Україна
solomyab@gmail.com
Визначено підґрунтя актуальності науково роботи з ВІМ

технологією. Підкреслені сильні сторони технології та перспективи її
розвитку в сфері контролю якості майбутнього архітектурного
об’єкту, особливо для параметричного методу будівельної
експертизи. Виділені групи критеріїв оцінки якості для розробки
шаблону Електронного Технічного Завдання.
Ключові слова: параметрична експертиза ВІМ, керування
якістю, Eлектронне Технічне Завдання, типи даних, архітектурно-
будівельна система.
ВСТУП
Затвердження концепції впровадження ВІМ на державному рівні
в кінці 2019 року зробило можливим подальшу роботу над пропозиціями
по змінам ДБН 2.2.3 для імплементації BIM в українські нормативні
документи. В руслі даного дослідження − ISO 22263:2008, що
присвячений керуванню якістю. Окрім того, відбулося внесення змін до
Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення
нормування у будівництві: додано "параметричний метод нормування у
будівництві − спосіб встановлення вимог до об’єкта нормування у
будівництві, який передбачає визначення цілей та/або параметрів
безпеки, функціональності та якості об’єкта нормування у будівництві.
ВІМ технологія поступово стає провідним інструментом
проектування та будівництва. Її структура – реляційна база даних, що
дозволяє параметрично змінювати конфігурації та властивості
елементів. При зміні конфігурації елементів змінюються і
характеристики проекту в цілому. Відповідно, при розробці певного
математичного програмного апарату, з’являється можливість керування
параметрами якості проекту, полегшується експертиза. Дослідження
передбачає перспективу автоматизації експертної перевірки проекту за
нормативними параметрами. На сьогоднішній день існують програмні
інструменти для перевірок на колізії та частково на відповідність
архітектурним та будівельним стандартам.
191
____________________________________________________________________
ВІМ модель є базою неоднорідних даних, які відтворюють
взаємодію архітектурно-будівельних елементів між собою. Це те, що
стосується віртуальної геометрії проекту. Також є інший тип даних,
чисельних та семантичних. Така база даних моделює роботу
майбутньої архітектурно-будівельної системи певного об’єкту. При
необхідності керування якістю та спробах оптимізації даної системи
проектант стикається з такими труднощами:
1) система є стохастичною, бо має складну структуру
гетерогенних чинників, що впливають на неї;
2) система має надсистеми та підсистеми;
3) типи даних ВІМ моделі є різнорідними;
4) немає апарату фіксації вхідних параметрів, які потім можна
буде перевірити на повноту втілення у моделі.
Вхідні параметри ще можна визначити як технічне завдання до
проекту. Воно містить в собі як нормативні обмеження та рекомендації,
так і вимоги замовника чи інвестора.У даному дослідженні поставлена
мета визначення основних груп критеріїв якості для подальшої розробки
шаблону Електронного Технічного Завдання.
Дослідження базується на факті того, що ВІМ модель уособлює у
собі певну архітектурно-будівельну систему, що складається з багатьох
підсистем на протязі свого життєвого циклу. Серед сучасних досліджень
можна виділити актуальну роботу з оптимізації організаційно-
технологічної системи «будівельне виробництво». Дослідженням
проводиться паралель між такою системою та системою ВІМ проекту,
яка при рівні розвитку 4Д включає в себе організаційно-технологічну
систему «будівельне виробництво». В цій роботі оптимізація базується
на аналізі впливу обмежень за значенням показників або рівнів
факторів; аналізі впливу ризиків; розрахунку окупності. Класифікація
показників за видами ефективності при обранні раціональних рішень та
оптимізації у цьому випадку складається з таких груп: технічні,
економічні, соціальні, екологічні.
У дослідженні зроблено припущення, що по властивостям
показників вище означеної організаційно-технологічної системи можна
визначити і властивості її над системи: життєвого циклу ВІМ. Відповідно
до цього припущення, але з розвитком та доповненням, дослідження
визначає наступні групи критеріїв якості: технологія, економіка, екологія,
естетика. Також для формування таких груп критеріїв проведено аналіз
міжнародних сертифікаційних систем DGNB, LEED, BREAM, де
відображені сучасні показники екологічної якості та стійкого розвитку
архітектурних об’єктів.
192
____________________________________________________________________
Визначення елементів кожної групи має відбуватися в процесі
бізнес аналізу конкретного проекту. Це твердження ґрунтується на факті
різності пріоритетів при постановці конкретних бізнес цілей.
Дослідження має на меті розробити структуру шаблону з відповідними
полями даних, які можна заповнювати наборами показників згідно
технічному завданню інвестора. Фіксація отримання вхідних даних за
такими групами критеріїв надає можливості з обчислення укрупнених
показників якості та порівняння їх з показниками реального проекту.
ВИСНОВКИ
Наукова робота з дослідження ВІМ технології та її продукту – ВІМ
моделей обумовлена економічною вигодою широкого впровадження
технології у будівельну галузь. Але вигода з’являється та набуває
більшого масштабу за умови розповсюдження ВІМ на всіх учасників
проектного та будівельного процесів. Також це, безумовно, стосується і
експертизи проектів. У дослідженні застосований індуктивний метод
наукового пізнання та системний підхід для визначення груп критеріїв
якості проекту.
1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про
будівельні норми" щодо удосконалення нормування у
будівництві: Відомості Верховної Ради (ВВР): 2019. № 46. 304
с.
2. Understanding BIM Data and File formats: URL:
https://www.thebimcenter.com/2016/04/understanding-bim-data-
and-file-formats.html Дата доступу: 26.03.2020 р.
3. Кисіль О.В., Командиров О.В., Левченко О.В. Перспективи
застосування BIM-технології (BUILDING INFORMATION
MODELING) в будівельно-технічній експертизі: Міжвідомчий
науково-методичний збірник «Криміналістика і судова
експертиза», 05.07.2019, том 64, C. 633-638
4. Kysil O., Levchenko O. Software tools for ВІМ analysis and neural
networks of artificial intelligence on its basis, Engineering sciences:
development prospects in countries of Europe at the beginning of
the third millennium: Collective monograph, 2018, том 2. C. 40-59
5. Succar B., Poirier E. Lifecycle information transformation and
exchange for delivering andmanaging digital and physical assets:
Automation in Construction, 112. 2020. 1-22 p.
6. Гончаренко Д. Ф., Менейлюк І. О., Нікіфоров О. Л. Наукові
основи оптимізації організаційно-технологічних рішень
цивільного будівництва у прибережній зоні: Комунальне
господарство міст, 2019, том 6, випуск 152. С.124-129
193
____________________________________________________________________
KYSIL O.
SYSTEMATIZATION OF QUALITY ASSESSMENT CRITERIA IN
BULDING INFORMATION MODELING (BIM)
The basis of relevance of scientific work with BIM technology is
determined. The benefits of the technology and the prospects for its
development in the field of quality control of the future architectural object
are emphasized, especially for the parametric method of construction
expertise. Groups of quality assessment criteria and types of BIM model
enter data for Technical Road Map template are selected.
Key words: parametric expertise of BIM, project quality
management, electronic technical specification, data types, architectural and
construction system.
194
____________________________________________________________________
УДК 728.012
РОЗУМНЕ СЕРЕДОВИЩЕ:
ТЕНДЕНЦІЇ, ДОСЛІДЖЕННЯ, ОЦІНЮВАННЯ,
НАВЧАННЯ
КОВАЛЬОВ Юрій, ДРОЗДОВСЬКА Тетяна

Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і
дизайну ім. М.В. Бойчука, Україна
yurnk61@ukr.net
Наводяться результати SWOT-аналізу розумних речей і

середовищ, представляється науковий апарат та результати
дослідження структури, компонентів та тенденцій розвитку
розумних середовищ. Запропоновані критерії та методика оцінювання
споживчих якостей виробів та середовищ. Розглядаються задачі
навчання дизайнерів, наведено зміст підручника «Розумне
середовище»
Ключові слова: дизайн, розумне середовище, теорія
самоорганізації складних систем.
ВСТУП
Розумні (smart) речі, будинки, середовища з кожним днем усе
більше змінюють якість життя. Наскільки системними є ці зміни, чи
направлені вони на благо людини, якими методами їх оцінювати і
досліджувати, які корекції мають бути внесені у навчання дизайнерів?
Ці актуальні питання потребують науково обґрунтованих відповідей.
Метою статті є аналіз тенденцій розвитку розумного середовища,
презентація апарату його моделювання, оцінювання та оптимізації
визначення шляхів удосконалення підготовки дизайнерів.
Аналіз розвитку одягу, екіпірування, транспортних засобів,
побутових речей, інтер’єрних та міських середовищ, проведений
методом експертного оцінювання, свідчить про прагнення до
підвищення захисту, комфорту, інформованості, лікування людини;
індивідуального налаштування параметрів середовища; моторизації та
динамізації речей – разом із енергозбереженням; взаємної інтеграції
поліфункціональних пристроїв; широкого використання нових матеріалів
та технологій. Процес функціонування розумного середовища (РС)
передбачає інтеграцію інформаційних і комунікаційних технологій (ІСТ)
та Інтернету речей (IoT) і контролюється штучним інтелектом (Artificial
intellect), який діє на основі сучасних аналітико-інформаційних методів,
195
____________________________________________________________________
системного аналізу, методів оптимізації та прийняття рішень, даних
прийняття рішень (Data Science і Big Data), теорії ймовірності і
математичної статистики, регресійно-кореляційного аналізу і
інтелектуальної обробки даних (Data Mining). При цьому спостерігається
як орієнтація на світовий ринок, так і організація модельних рядів,
обумовлених потребами цільових споживачів, а також презентація
бренду, а не конкретного товару.
SWOT-аналіз поточної ситуації дає наступну картину (табл. 1).
Таблиця 1. Результати аналізу сучасного стану РС
Внутрішні Сильні сторони Слабкі сторони

фактори
Виявленість тенденцій; Невизначеність:
Наявність: цільова
ресурсів; (концептуальна);
деяких наукових наукова (часткова);
розробок; стилістична
деяких технологій; (часткова);
деяких матеріалів; Наявність протиріч;
ідей, проектів та Відсутність
пристроїв; (нерозвиненість)
накопиченого технологій та
досвіду матеріалів
Зовнішні Можливості Загрози

фактори
Наявність комплексного Розчарування від
запиту (усебічне невиправданих очікувань;
підвищення якості життя Перекидання ресурсів у
при економії ресурсів і більш перспективні
за невеликий час) напрями
Очевидно, що засобом усунення слабких сторін і загроз є

комплексні наукові дослідження РС. При виборі апарату моделювання,
оптимізації та оцінювання слід розуміти, що розумні середовища є
відкритими складними системами і апарат має бути адекватним
основним властивостям таких систем. Тому доречно використовувати
моделі і теорії, наведені у табл. 2.
196
____________________________________________________________________
Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про
необхідність підвищення інтеграції і перетворення РС у синергетичні
системи. Синергетична система розуміється як концентрична система,
побудована навколо конкретної особистості і направлена на
забезпечення її комфорту, розвитку, комунікації у навколишньому
середовищі. Синергетичний ефект досягається за рахунок
організованих взаємодій компонентів системи і веде до набуття ними
якісно нових властивостей. До «оболонок», що концентруються навколо
людини, входять: одяг та інші елементи екіпіровки; елементи
предметного дизайну; розумні квартири, будинки, вулиці, міста. Кожна
компонента має свій специфічний набір функцій, направлених на
досягнення цілей системи та налаштування на особливості конкретної
людини (враховується психотип, потреби, мотивації, стадія життєвого
циклу, соціальний стан) при оптимальній витраті ресурсів.
Таблиця 2. Апарат моделювання, оптимізації

та оцінювання розумних середовищ [1, 2]
Складові Переваги
Аксіоматич Аксіоми задають структуру Сп, Аксіоматична
на визначають роль зовнішніх відповідність
хвильова факторів на його еволюцію, властивостям
модель С- координацію змін рівнів та складних систем
простору елементів Сп; встановлюють
(Сп) набір припустимих операцій та
процедури вимірювання
Теорія Сценарії самоорганізації Гнучкість,
самооргані систем у залежності від деталізація,
зації зовнішніх умов; об'єднання
складних Статичні, динамічні, імітаційні різноякісних
систем моделі складових
Стратегія Збираються дані про систему; Легко

оптимізації Розраховується кілька стадій визначаються
складних одного із сценаріїв; кількість і вагові
систем Підбираються параметри коефіцієнти
системи згідно розрахунків; показників
Проводиться експертне системи, при
оцінювання системи і пошук оцінюванні
слабких місць; враховуються
У залежності від результату об’єктивні та
сценарій продовжується або суб’єктивні
припиняється складові
197
____________________________________________________________________
Досягнутий результат має оцінюватися за спеціальною методикою,

яка враховує як об’єктивні критерії, так і суб’єктивні фактори.
Методика [3] включає три незалежні опитування: А. Оцінювання у
цілому; Б. Оцінювання за груповими показниками; В. Оцінювання за
окремими показниками.
Складається таблиця показників, налаштована на конкретний
об’єкт (табл. 3); показники визначаються у ході обговорення.
Доцільно використати наступну шкалу балів для окремих
показників: 5 – відмінно, будь-які недоліки відсутні; 4 – добре, недоліки
незначні; 3 – задовільно, з недоліками можна «ужитися»; 2 – погано,
недоліки слід виправляти; 1 – дуже погано, необхідні кардинальні зміни;
0 – показник не був врахований при проектуванні, необхідне рішення,
для якого він був би задіяним.
Таблиця 3. Групування споживчих

якостей за рівнями
Оцінка у цілому Рівні Групові показники Окремі показники

1
2
3
4
5-6
А. При відмінній оцінці у цілому подальше оцінювання можна не

проводити, або провести оцінювання за груповими показниками з метою
визначення переваг. При середніх балах оцінювання за груповими
показникам є обов’язковим для виявлення недоліків. При низьких
оцінках слід переглянути концепцію та провести повторне оцінювання.
Б. Кожен рівень оцінюється за власним груповим показником. Це
дозволяє визначити недоліки стилістичних та конструктивних рішень,
недостатність функцій, компонування тощо на конкретному рівні. При
середніх оцінках слід провести оцінювання за окремими показниками з
метою точного виявлення недоліків. При низьких оцінках прийняті для
конкретного рівня стилістичні, конструктивні та інші рішення слід
повністю переглянути, після чого провести повторне оцінювання.
В. Окремі показники із останнього стовпчика табл. 3 дозволяють
побачити «слабкі місця» конкретних рішень, що може бути підставою
для їх «еволюційної» модифікації.
198
____________________________________________________________________
Отримані у результаті експертного опитування дані підлягають
стандартній статистичній обробці і застосовуються для обчислення
«системної оцінки», яку не слід плутати з оцінкою у цілому з табл. 4.
Системна оцінка необхідна для налаштування на особливості
цільового споживача. Для її обчислення застосовується формула, вагові
коефіцієнти якої визначаються, виходячи із сценарію самоорганізації
для «збалансованих особистостей»:
О=1*о1+0,62*о2+0,38*о3+0,24*о4+0,14*о5-6,
де О – системна оцінка,
о1-о5-6 – оцінки для рівнів
Якщо серед цільових споживачів переважають інші психотипи,

формула адаптується під них, шляхом зміни вагових коефіцієнтів. Якщо
оцінюється виріб для індивідуального замовника, формула
налаштовується аналогічно.
Проектування розумних середовищ як синергетичних систем
потребує зміни програм підготовки дизайнерів [4,5]. Ключовим має стати
підручник «Розумне середовище» [6]. Наведемо його орієнтовний зміст.
Перша частина (Взаємодія людини із середовищем) складається
із трьох розділів: основні поняття та визначення; сприйняття людиною
світу; формалізація умов комфорту та «формула комфорту». Її мета –
надати необхідні знання для системного розуміння проблеми.
Друга частина (Проектування середовища як оптимізаційна
задача) складається із восьми розділів: постановка оптимізаційної
задачі; показники системи і критерії оптимізації; обмеження оптимізації;
кореляції умов комфорту, потреб, мотивацій для всіх психотипів із
цілями проектування, архітектурними і дизайнерськими рішеннями;
сумісність психотипів у дизайні середовища; життєвий цикл людини і
типологія об’єктів середовища; стратегія оптимізації; оцінювання
результатів. Її мета – навести дані щодо показників системи, обмежень,
критеріїв та стратегії оптимізації, а також обґрунтувати кореляції між
умовами комфорту окремих психотипів та доцільними дизайнерськими
рішеннями, при урахування сумісності психотипів і зміни потреб на
протязі життєвого циклу людини, завершивши оптимізацію оцінкою
досягнутого результату.
Третя частина (Дизайн розумного середовища) складається із
чотирьох розділів: дизайн міського середовища; дизайн внутрішнього
середовища житлових і громадських будівель; організація рекламно-
інформаційного простору; розумні речі та інтернет речей. У цій частині
наводяться нормативи, методики і приклади проектування різних рівнів
організації середовища. Її мета – надати базові знання, необхідні для
проектування різних типів середовищ та просторів.
199
____________________________________________________________________
Четверта частина (Особливості середовищ для різних
психотипів) складається із шести розділів, де розглядаються
особливості функціональності, стилістики, об’ємно-планувальних рішень
та предметно просторового наповнення просторів, комфортних для
представників шести основних психологічних типів. Її мета – навчити
враховувати психологічні особливості психотипів, соціальних груп або
окремих осіб при проектування комфортного середовища.
П’ята частина (Оцінювання середовищ) складається із чотирьох
розділів і містить приклади оцінювання реальних об’єктів [7]: будинків;
парків; комплексу заповідника «Кам’яна могила»; порівняння систем
проектування середовища. Її мета – навчити оцінювати компоненти
існуючих середовищ для пошуку місць, що потребують оптимізації, а
також і визначати якість проектування.
ВИСНОВКИ
Проведено SWOT-аналіз тенденцій та технологій проектування
розумних речей та середовищ; визначено їх слабкі та сильні сторони.
Обґрунтовано, що розумні середовища мають розглядатися як складні
відкриті системи, а їх моделювання, оптимізація, скорельована з
показниками психологічного комфорту, а також оцінювання мають
базуватися на хвильовій моделі С- простору, теорії самоорганізації
складних систем, стратегії оптимізації складних систем. Дослідження
показують необхідність підвищення інтеграції і перетворення розумних
середовищ у синергетичні системи. Відповідні зміни у підготовці
дизайнерів реалізовані у підручнику, зміст якого наведено.
1. Ковалев Ю.Н. Геометрическое моделирование эргатических
систем: разработка аппарата [Монография] / Ю.Н. Ковалев. К.
КМУГА, 1996.- 132 с.
2. Мхитарян Н.М., Бадеян Г.В., Ковалев Ю.Н. Эргономические
аспекты сложных систем [Монография] / Н.М. Мхитарян, Г.В.
Бадеян, Ю.Н. Ковалев. К.: Наукова думка, 2004. 599 с.
3. Ковальов Ю.М., Товбич В.В., Панько О.М. Система оцінювання
якості житла: приклад практичного застосування // Технічна
естетика і дизайн.- 2007. − Вип.5.- С.116-124
4. Ковальов Ю.М., Калашнікова В.В., Шевель Л.В. Нові
навчальна та робоча навчальна програми дисципліни
«Комп’ютерне проектування» для дизайнерів // Науковий вісник
Мелітопольського державного педагогічного ун-ту ім. Б.
Хмельницького. Математика. Геометрія. Інформатика.-
Мелітополь, 2014.- т.1.- С.59-65
5. Ковальов Ю.М., Петровський М.С., Мокринцева М.О., Русалов
О.В. Концептуальне проектування у підготовці студентів
спеціалізації промисловий дизайн // Всеукраїнська науково-
практична конференція «Сучасна мистецька освіта: досвід,
200
____________________________________________________________________
проблеми та перспективи», 18 квітня 2019 р. Київ, КДАДПМтаД.
Матеріали. С. 27-32
6. Kovalyov Y., Shmelova Т. The habitat optimization: concept of the
training course // International Multidisciplinary Conference
“Science and tech-nology of the present time: pri-ority development
directions of Ukraine and Poland”, Wolomin, Republic of Poland,
October18-20, 2018, - pp. 102-105
7. Kovalyov Y., Mkhitaryan N., Nitsyn A. Self-organization of the
human mind and the transition from paleolithic to behavioral
modernity. [Manusript] / Yury N. Kovalyov, Nver. M. Mkhitaryan,
and Alexander Yu. Nitsyn. IGI Global International Publisher of
Progressive Information Science and Technology Research, USA,
Pennsylvania, 2020. - 492 p.
KOVALYOV Yu., DROZDOVSKA T.

SMART ENVIRONMENT: TRENDS, RESEARCH, EVALUATION,
TRAINING
The results of the SWOT- analysis of smart things and environments,
the scientific apparatus and the results of the structure, components and
tendencies of the smart environments development study are presented.
Criteria and methods for estimating of the consumer qualities of products
and environments are proposed. The tasks of designers training and the
content of the textbook "A smart environment" are considered
Keywords: design, smart environment, theory of complex systems
self-organization.
201
____________________________________________________________________
УДК 72.012:712
ЕКОЛОГІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ У СУЧАСНОМУ

ДИЗАЙНІ САДУ
ЛОТОЦЬКА Віта
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя
Стефаника», Україна
vitalototska@yahoo.com
Розглянуто екологічні тенденції у контексті сучасних напрямів

дизайну саду. Виокремлено провідні напрями дизайну саду з позицій
формування гармонійних взаємозв’язків та впливів людини та
природи. Висвітлюється важливість формування екологічної
свідомості та культури засобами дизайну саду.
Ключові слова: дизайн саду, природний сад, екологія, дика
природа, навколишнє середовище, ландшафт.
ВСТУП
У регуляції соціоприродних відносин дослідники вказують на
провідну роль сучасної культури, в межах якої розвивається уявлення
про необхідність гармонійного та узгодженого співіснування людини та
природи. Сади завжди втілюють світорозуміння людини, ціннісні
орієнтири, естетичні смаки, характерні для тієї чи іншої епохи.
Сучасний дизайн саду значно розширює наші уявлення про
традиційний сад. Зростання технічних можливостей людини, глобальні
наукові відкриття, динамічний ритм сучасної цивілізації змушує нас по-
іншому сприймати швидкоплинність образу природного об`єкта, впливає
на процес його емоційного сприйняття. Дедалі відчутнішою стає
потреба в світоглядному переосмисленні цінностей і пріоритетів у сфері
взаємовідносин людини з природою, що знаходить своє відображення у
появі нових стилістичних напрямів, образів, які б реалізовували
прагнення сучасної людини відновити втрачені зв’язки з навколишнім
середовищем, повернутися до витоків природи і досягти гармонії у
співіснуванні з нею. В умовах екологічної кризи саме сад як особлива
світоглядна категорія може сприяти формуванню нової етики у сфері
взаємовідносин людини та довкілля.
На сьогодні в дизайні саду спостерігається тенденція до
відтворення картин первозданної природи. Зокрема, популярними зараз
стають так звані дикі сади, що імітують природні ландшафти.
Основоположником цього напряму вважають Уільяма Робінсона, який у
70-80-х роках ХІХ століття заснував естетичну концепцію дикого саду.
Ідеальний сад, на думку У. Робінсона, повинен приховувати свою
202
____________________________________________________________________
рукотворність. У таких садах рослини підбираються і розсаджуються за
принципом відповідності природним умовам навколишнього
середовища таким чином, щоб виникало враження, ніби вони виросли
самі, без втручання людини [5, с. 7]. Такий підхід у створенні садового
простору ґрунтується на ідеї, що полягає в естетиці природної краси та
гармонії з природою. Завдання сучасних дизайнерів саду полягає не в
імітації дикої природи там, де її вже немає, а в тому, щоб залишити їй
місце поряд із людиною. Навіть виник термін “неодикість”
(neowilderness), що дозволяє робити відмінність між дійсно дикою
природою і спробами компенсувати втрачене, відновлювати в
ландшафтах “первісну природу” [1, с. 9]. Дика природа допомагає
людині досягти підвищеного емоційного стану, відмовитись від
стереотипів споживацького ставлення до неї.
Проєктування природних садів є одним із шляхів відтворення
природи. Світогляд та світовідчуття нашої епохи спрямовані на пошук
шляхів відтворення зелених насаджень, які б не потребували
особливого догляду, але забезпечували комфортне перебування
людини в природному середовищі. Усвідомлення людиною переваг
життя в первозданній природі ставить перед дизайнерами саду
завдання створення проєктів, пов’язаних із образом композицій, взятих
з дикої природи. Тому головна мета дизайнера, що створює такий сад
полягає в тому, щоб якнайдостовірніше передати відчуття, враження,
настрій, які виникають у нашій свідомості від споглядання природних
пейзажів. Концептуальність такого саду полягає у наближенні людини
до ідеальної природи [3, с. 134].
Проєктування диких садів як стилістичного напряму дизайну
саду, що відповідає максимальній наближеності до первозданної
природи, зараз набуває широкої популярності. Свідченням цього є те,
що протягом останніх років на виставках та фестивалях садового
мистецтва, які щорічно відбуваються у різних країнах світу, основною
темою є тема природності та гармонійного співіснування з природою.
Так, на виставці садового мистецтва в Челсі (Chelsea Flower Show), що
є однією із найважливіших подій, що визначають основні тенденції в
галузі дизайну саду у світі, у 2013 році переможцем став спроєктований
дизайнером Філліпом Джонсоном сад “Trailfinders Australian Garden”, що
відображає сучасні тенденції природного саду, в якому поєднуються
дикорослі, злакові трави та найнесподіваніші декоративні рослини. На
Міжнародній виставці в Хемптон Корті (Hampton Court Palace Flower
Show) у 2011 році золоту медаль отримав природний сад дизайнера
Беррі Чемберса, що закликає відвідувачів втекти від стресів
повсякденного життя та поринути в хаос дикої природи. У 2018 році на
виставці в Челсі садами-переможцями стали сад “LG Eco-City Garden”,
що відобразив залежність від сучасних технологій, закцентував увагу
на дбайливому ставленні до навколишнього середовища та сад “The
David Harber and Savills Garden”, різні зони якого відображають розвиток
відносин людини та природи. Кращим конкурсним садом у 2019 році
203
____________________________________________________________________
було визнано сад “The M&G Garden” Енді Стеджена. На створення цього
саду дизайнера надихнула здатність природи до самовідновлення, тому
сад яскраво демонструє можливості рослин по освоєнню вільного
простору в дикій природі. Сад “Morgan Stanley” Кріса Бердшоу акцентує
увагу на інноваційних методах та матеріалах, які допомагають
мінімізувати відходи, а також досягти екологічної стійкості. Таким чином,
звернення дизайнерів до підкресленої природності, невимушеності,
простоти визначило природний напрям у дизайні саду, для якого
притаманними є плавні природні форми, застосування дикорослих видів
рослин, характерних для місцевої флори та екологічних матеріалів.
Екологічно безпечне споживання, дбайливе ставлення до
природи, вторинне використання матеріалів сьогодні знаходять своє
втілення у роботах багатьох дизайнерів саду. Так, на вирішення питань
інтеграції екології та дизайну саду спрямована діяльність британського
еколога, дизайнера, професора Шеффілдського університету Найджела
Даннета. Зокрема, у 2009 році Н. Даннет представив сад “Future
Nature”, що акцентує увагу на темах раціонального використання
дощової води, біорізноманіття та адаптації до змін клімату, а в 2011 році
– сад “The New Wild Garden”, в якому зосередив увагу на ролі дизайну
саду для вирішення екологічних проблем. Цікавою є екологічна
інтерпретація традиційного райського саду, втілена Н. Даннетом у 2012
році (сад “Blue Water Garden”), в якій автор наголошує на цінності води
та її раціональному використанні. А міський сад на даху “Blue Water
Roof Garden” (2013) продемонстрував ідею створення зеленого
простору на дахах, що є особливо актуальною темою в густонаселених
містах.
Ландшафтний дизайнер Джеймс Бассон у своїх роботах
розкриває важливі екологічні проблеми, втілює ідею створення стійких
екологічних садів, звертає увагу на важливості використання місцевих
рослин та традиційних матеріалів. Так, спроєктований дизайнером сад
“L’Occitane Garden” (2016) звернений до теми екології, змін клімату та
повернення до природної краси. А основною ідеєю саду “The M&G
Garden” (2017) стало збереження навколишнього середовища, заклик
не руйнувати та берегти дику природу.
Слід відзначити, що надзвичайно важливим є формування
екологічної свідомості та культури засобами дизайну саду. Це яскраво
демонструють сади, представлені на фестивалі Hampton Court Garden у
2019 році. Так, у саду “On the Brink” з центру засміченої пісчаної дюни
виростає скульптура риби, що створена із харчових упаковок,
пластикових пляшок та поліетиленових пакетів. Таким чином, автори
акцентують увагу на стані океану, що знаходиться на грані екологічної
катастрофи через забруднення пластиком. У саду “Smart Meter Garden”
дизайнера Метью Чайлдса метафорично відтворено взаємозв’язок між
наслідками вуглецевих викидів та станом довкілля [2].
Естетика сучасного саду дає установку вже не пізнати, а
пережити природу, долучитися до спонтанного внутрішнього ритму
204
____________________________________________________________________
буття. Застосування принципово нових підходів у галузі дизайну саду
свідчить про “утвердження нового архетипу сприйняття природного
оточення – розгляду його як найважливішої цінності, потрібної людині
не лише як сировина, а й як щось споконвічне, нерукотворне” [4, с. 204].
ВИСНОВКИ
На початку ХХІ століття з’являються нові тенденції у дизайні
саду, пов’язані з усвідомленням довкілля як духовного ресурсу та
необхідності його збереження. Автори садів застосовують принцип
побудови композиції на основі гармонії з навколишнім середовищем,
популяризують ідеї бережливого використання природних ресурсів,
впроваджують мінімізацію догляду та вторинне використання
матеріалів. У сучасному дизайні саду спостерігається прагнення
постійно розширювати набір засобів, що допомагають досягти нового і
незвичного звучання компонентів природи. Одночасно з пошуком
оригінальних ідей у створенні ландшафтного простору, які б
забезпечували його естетичний ефект та функціональність,
розвиваються шляхи максимальної наближеності до дикої природи та її
збереження.
1. Забелина Е.В. Поиск новых форм в ландшафтной архитектуре.
М.: Архитектура-С, 2005. 160 с.
2. Исаченко И. Пять садов фестиваля Hampton Court Garden 2019.
URL: https://pragmatika.media/news/pjat-sadov-festivalja-hampton-
court-garden-2019-rasskazyvajut-nam-o-glavnyh-problemah-
chelovechestva/ (дата звернення 02.03.2020).
3. Лотоцька В. Концепція ідеального довкілля у контексті садового
дизайну початку ХХІ століття. Мистецтвознавство: Вісник
Прикарпатського університету. Івано-Франківськ, 2015. Вип.
30-31. Ч. 1. С. 133–137.
4. Хилько В.Г. Екологічна культура – новий архетип сприйняття
людиною природного середовища. Мультиверсум:
Філософський альманах: збірник наукових праць. К.:
Український Центр духовної культури, 2006. Вип. 58. С. 195–
204.
5. Robinson W. The Wild Garden. London, 1870. 234 p.
LOTOTSKA V.
ENVIRONMENTAL TRENDS IN THE MODERN GARDEN DESIGN
The article examines the environmental trends in the context of
modern trends of garden design. Leading tendencies in garden design from
the position of formation harmonious interaction and influence of man and
nature development are distinguished. The importance of the formation of
environmental consciousness and culture by means of garden design is
highlighted.
Key words: garden design, natural garden, ecology, wild nature,
environment, landscape.
205
____________________________________________________________________
УДК 72.01.725
НАБЕРЕЖНАЯ КАК ЧАСТЬ ГОРОДСКОЙ СРЕДЫ:

ИСТОРИКО-АРХИТЕКТУРНЫЙ АСПЕКТ
МИХАЙЛОВА Рада, КОСЕНКО Даниил, ЧЕРНЫШ Илья
Киевский национальный университет технологий и дизайна, Украина
radami1818@gmail.com
Проанализированы исторические условия развития городских

набережных как части городской среды; актуализована
проблематика проектирования городских набережных на
современном этапе.
Ключевые слова: принципы архитектурно-
градостроительного проектирования, организация общественных
пространств, городские набережные, прибрежные территории,
благоустройство, ландшафт.
ВСТУПЛЕНИЕ
Природные водоемы – реки, озера, морское побережье – имеют
большое значение для развития населенных пунктов с момента их
возникновения. Взаимосвязь города и водоема формирует структуру
поселения, определяет его характер. Развитие набережных
принадлежит к важнейшим задачам современного городского
ландшафта. В наше время уделяется значительное внимание
восстановлению, реконструкции и ревитализации городских
набережных, портов и зон вокруг водоемов, качеству их архитектурно-
пространственной организации.
Исследования проектирования набережных развиваются в XX–
XXI вв. в разных направлениях. Историки архитектуры (В. Кочедамов
П. Гольденберг, C. Minca, E. Macdonald и др.) исследовали
возникновение и развитие набережных в контексте формирования
городской застройки. Вопросы архитектурного проектирования и
ландшафтного дизайна набережных изучаются как наряду с другими
элементами городской структуры (М. Нефедов, Г. Большаков,
А. Вергунов и др.), так и монографически (Н. Денисов, О. Боборикын,
U. P. Timur и др.). Исследователи «нового урбанизма» (Й. Гел и др.)
рассматривают принципы ревитализации набережных как важную
составляющую обновления городской застройки, формирования
городских пространств, привлекательных и комфортных для человека.
На основе рассмотрения публикаций выявить особенности
исторического развития городских набережных и определить
современные тенденции их проектирования.
206
____________________________________________________________________
Исторически набережные всегда были связаны с транспортом,
торговлей, экономикой городов. Связанные с циклами
жизнедеятельности города, набережные отражали все изменения,
которые происходили в его социальном, экономическом,
промышленном укладе. Прибрежные районы были идеальной жилой
зоной: они обеспечивали население продовольствием, были пригодны
для расселения людей и их защиты. Многие города возникли и выросли
возле водоемов.
Современные исследователи выделяют такие этапы
исторического развития взаимодействия города и порта (1):
1. Примитивный городской порт (до середины XIX в.): тесное
взаимодействие города и порта.
2. Расширяющийся порт (XIX – нач. XX в.): порт быстро
развивается, формируются линейные причальные набережные.
3. Индустриальный городской порт (середина XX в.): с развитием
танкерных, контейнерных и ролкерных технологий транспортировки
порт требует все большей площади, отдельных территорий, доступа к
внешнему транспорту (автомобильная, железная дорога). Порт
распространяется за пределы центра города, зачастую захватывая всю
береговую линию и отрезая город от побережья.
4. Отступление от береговой линии (1960–80 гг.): порты
переносятся на отдельные участки за пределами города, прибрежная
индустриализированная территория в пределах городской черты
приходит в упадок.
5. Реорганизация прибрежной территории (с 1970-х гг.): порты
развиваются за пределами населенных пунктов, в то время как
прибрежная территория города ревитализируется, включается в
структуру города.
К началу истории человеческой цивилизации восходят города
Двуречья и Египта – Урук, Мемфис, Ур, Вавилон, возраст которых –
около 6000 лет. В доиндустриальных городах прибрежные районы
обеспечивали процветание населения. Набережные в городах
возводились прежде всего с целью защиты от размыва и затопления
территории. С XVIII в. набережные сочетали в себе функцию городской
улицы и портового причала: небольшие суда и технологии ручной
погрузки-разгрузки не приводили к конфликту между этими функциями.
В индустриальную эру отношения изменились. Порты становятся
специализированными предприятиями на обособленных территориях,
занимают большие пространства, отрезая город от реки. На
следующем этапе деиндустриализация территорий городских портов в
середине ХX ст. вызывает упадок прибрежных районов. Е. В. Гуськова
(3) выделяет три разновидности прибрежных городских территорий,
нарушающих взаимодействие города и водоема: пустующие и
заброшенные, транзитные (отданные под магистрали) и
промышленные.
207
____________________________________________________________________
С 1970-х гг. интерес к набережным возрождается, исследуются
возможности восстановления связи города и водоема через
ревитализацию «отрезающих» прибрежных территорий. В этом
контексте Е. В. Гуськова (4) сравнивает определения набережных,
данные А. Г. Большаковым и А. П. Вергуновым. Большаков
рассматривает набережную как «приречную улицу», как линейную
структуру, образующую «фронт». Вергунов указывает, что
«набережные – это объемно-планировочные комплексы у водоемов,
занимающие значительные городские территории. Они
непосредственно связаны с городской застройкой и акваторией…»
Первый подход зачастую приводит к «отрезанию» реки от городской
структуры, в то время как комплексное рассмотрение на основе
подхода Вергунова позволяет исследовать набережную как элемент
связи города и водоема. В конце XX в. в процессе ревитализации
прибрежных территорий восстанавливалась транспортная доступность
водоема, проводилась архитектурная реновация территории. При этом
продолжалось и даже усиливалось развитие автомобильных
набережных, которые все так же «отрезали» город от водоема. В XXI в.
приоритетом становится развитие пешеходных набережных как мест
отдыха и общения жителей города (2).
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
Городские набережные формируются в 18 веке, сочетая функции
улицы и причала. С развитием портов город теряет связь с
прибрежными территориями. Восстановление этой связи начинается с
ревитализацией заброшенных промышленных территорий в конце 20
века и продолжается сегодня с развитием пешеходных набережных.
1. Minca, C. Urban Waterfront Evolution: The Case of Trieste.
Geography, 80 (3), 1995, p. 225–234.
2. Гел, Й. Міста для людей. Київ: Основи, 2018.
3. Гуськова, Е. В. Роль архитектурного объекта в формировании
городского приречного пространства. Инновации в
ландшафтной архитектуре. Н. Новгород: ННГАСУ, 2010, с.
19–23.
4. Гуськова, Е. В. Приречная активность городского пространства.
Инновации в ландшафтной архитектуре. Н. Новгород:
ННГАСУ, 2010, с. 23–28.
МYKHAILOVA R., KOSENKO D., CHERNYSH I.

WATERFRONT AS PART OF THE URBAN ENVIRONMENT:
HISTORICAL AND ARCHITECTURAL ASPECT
The historical conditions of the development of urban waterfronts as
part of the urban environment are analyzed; the problems of urban
waterfronts design at the present stage are actualized.
Key words: principles of architectural urban planning, organization of
public spaces, urban waterfronts, coastal areas, revitalization, landscape.
208
____________________________________________________________________
УДК 72.01:725.94(043.2)
МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ ЯК

ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ ДИЗАЙНУ
ОБУХОВСЬКА Любава
Національний авіаційний університет, Україна
lyubavaline@i.ua
У дослідженні з точки зору дизайну розглянуто

поліфункціональні малі архітектурні форми як перспективні обʼєкти
дизайну та визначено особливості їх проектування.
Ключові слова: поліфункціональні малі архітектурні форми,
предметний дизайн, тенденція, особливості проектування, принцип.
ВСТУП
Останніми роками повсюдно спостерігається тенденція до
мультифункціональності простору та речей. Крім того, перші позиції
утримує тренд до екологічності життєдіяльності людей і стає помітним
такий соціальний рух, як антиглобалізм, покликаний якось призупинити
стрімкий урбанізм, космополітизм і споживацькі нахили людства, які
набули вже загрозливих об’ємів для самого існування останнього. Ці
вектори можна прослідкувати і в сфері дизайну. У сучасному
благоустрої територій і ландшафтному дизайні відбувається те саме з
малими архітектурними формами.
З огляду на сучасні тенденції і розширення функціональної
номенклатури та розташування у середовищі малих архітектурних форм
метою дослідження є визначення особливостей проектування малих
архітектурних форм як поліфункціональних об’єктів дизайну.
До початку ХХІ ст. малі архітектурні форми у академічних працях
[1 – 6] розглядалися як супроводжуюча частина або естетичний додаток
того або іншого архітектурного ансамблю, позбавлених належної уваги
та з позиції архітектури. Розглянемо їх як самостійні об’єкти дизайну.
Сучасні світові тенденції, що полягають у комфорті та привабливості
простору перебування людини, диктують різноманіття форм та функцій
малих архітектурних форм з огляду на їх художній образ, використання
передових підходів у проектуванні і індивідуалізації локації, проте
залишаючи при цьому на першому місці екологічність та безпеку,
зручність та естетику.
Говорячи про особливості проектування малих архітектурних
форм, варто зазначити, що на їх об’ємно-планувальне, конструктивне і
художнє рішення, за Н.З. Ганкіною [3, С. 284], впливають такі фактори:
209
____________________________________________________________________
- особливості предметного середовища і оточуючого простору;
- специфіка людської діяльності та вимоги ергономіки;
- ландшафтні та природно-кліматичні умови місцевості;
- наявність місцевих будівельних матеріалів і рівень будтехніки;
- національні й архітектурні традиції регіону.
Причому вплив цих факторів неоднаковий і визначається
призначенням об’єкту та конкретними умовами. Автор говорить про
перспективність такого напрямку проектування, як єдині комплекси або
комплекти малих архітектурних форм і характерними їхніми рисами
називає:
- уніфікованість, збірність, модульність;
- зав’язка з архітектурою будівель і споруд, оточуючим озелененням;
- єдині конструктивні рішення і застосування однакових матеріалів,
кольорова композиція;
- блокування малих архітектурних форм різного призначення (!) при
їх розміщенні на міських і рекреаційних територіях.
Узагальнюючи вище сказане, можна підкреслити далекоглядність
автора у 1990 році та обґрунтованість її позиції, а також окреслити
власні, що відповідають нинішнім тенденціям у архітектурній і
дизайнерській індустрії, особливості проектування малих архітектурних
форм:
- формотворчі композиційні прийоми;
- декорування зображенням – наносним, об’ємним;
- вплив призначення і місцерозташування;
- етно-культурний відбиток на новостворюваних об’єктах;
- блокування малих архітектурних форм різного призначення
(власне, звідси бере початок поліфункціональність і унікальність).
На нашу думку, саме остання особливість із запропонованих є
найбільш цікавою і перспективною, оскільки блокування малих
архітектурних форм різного призначення створює архітектурно-художній
ефект і на противагу надлишку розрізнених малих форм є
функціонально виправданим. Крім того, цікавим і далекоглядним можуть
стати й інші особливості – формотворчі композиційні прийоми,
декорування зображенням, вплив призначення, місцерозташування і
етномотивів. Не будемо їх виключати у ході подальшого дослідження,
оскільки вони можуть стати основою варіативності об’єктів як уже
поліфункціональних видів.
У попередніх дослідженнях зроблена обґрунтована спроба
ввести у термінологію дизайну поняття «поліфункціональна мала
архітектурна форма» [7], а також, виходячи з цих міркувань, зроблено
опис кількох особливостей поліфункціональних малих архітектурних
форм [8], які можна узагальнити у п’ять позицій, а саме:
- наповнення змістом і вигідне представлення певного місця будь-
якого простору;
- можливість поєднання кількох (до п’яти і більше) функцій в одному
об’єкті дизайну;
210
____________________________________________________________________
- максималізація якісного використання відведеної під малу
архітектурну форму ділянки (або кількох таких);
- відповідність даного принципу формування малих архітектурних
форм – поліфункціональності – сучасним запитам суспільства (тобто
максимальне осучаснення);
- унікальність та індивідуальність нових об’єктів (ексклюзивність).
На основі вище зазначених результатів цього дослідження, є
підстава означити основоположний принцип дизайну
поліфункціональних малих архітектурних форм – принцип доцільності
поєднання функцій.
ВИСНОВКИ
На основі факторів, що впливають на проектоване середовище,
визначено особливості проектування малих архітектурних форм,
сформульовано п’ять особливостей поліфункціональних видів і
основний принцип дизайну цих поліфункціональних об’єктів.
1. Білоус В.І. Садово-паркове мистецтво: Коротка історія розвитку
та методи створення художніх садів. К.: Наук. Світ, 2001. 299 с.
2. Дизайн: иллюстр. словарь-справочник / Г.Б.Минервин,
В.Т.Шимко, А.В.Ефимов и др. М.: Архитектура-С, 2004. 288с.
3. Краткий справочник архитектора: Ландшафтная архитектура /
Под ред. И.Д.Родичкина. К.: Будивэльнык, 1990. 336 с.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: підр. – Львів:
Світ, 2005. – 456 с.: іл.
5. Малік Т.В.; МОН. Історія дизайну архітектурного середовища:
навч. посібник. К.: КНУБА, 2003. 192 с.
6. Сокольская О.Б. История садово-паркового искусства: Учебник
для вузов. М.: Инфра-М, 2004. 350 с.
7. Обуховська Л.В. До питання використання у термінології дизайну
поняття «поліфункціональні малі архітектурні форми».Теорія та
практика дизайну. 2017. Вип. 12: Мистецтвознавство. С. 174-182.
8. Обуховська Л.В., Обуховська Е.В. Поліфункціональні малі
архітектурні форми: їх особливості та взаємозв’язок функцій.
Modern methods, innovations, and experience of practical
application in the field of technical sciences: International research
and practice conference (december 27-28, 2017). Radom, Republic
of Poland: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2017. P. 168-172.
OBUKHOVSKA L.
SMALL ARCHITECTURAL FORMS AS POLIFUNCTIONAL
OBJECTS OF DESIGN
In the paper from the point of view of design considers polyfunctional
small architectural forms as perspective objects of design and specifies the
features of their design.
Keywords: polifunctional small architectural forms, subject design,
trend, design features, principle.
211
____________________________________________________________________
УДК 718.2
РОЗВИТОК ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В

ДИЗАЙНІ ЖИТЛОВОГО АРХІТЕКТУРНОГО
СЕРЕДОВИЩА ПІДВИЩЕНОЇ ПОВЕРХОВОСТІ
ОЛЬХОВСЬКА Олена, ЄРЬОМЕНКО Наталія

Київський національний університет будівництва та архітектури, Україна
ner18485@gmail.com
Визначено суттєве зростання ролі енергоефективності в

будівництві житла підвищеної поверховості, особливості
енергоефективного багатоповерхового житла, перспективні
напрямки розвитку архітектурно-дизайнерських технологій
енергоефективного багатоповерхового житла.
Ключові слова: енергоефективність, екологічність, житло
підвищеної поверховості, сучасне житлове архітектурне середовище.
ВСТУП
Досягнення екологічної та енергетичної ефективності в дизайні
архітектурного середовища житла підвищеної поверховості потребує
вирішення та безпосереднього розвитку новітніх технологій. Ці завдання
можна вирішити лише комплексно: жорсткою економією існуючих
енергоресурсів, перехід на альтернативні джерела енергії, екологічними
енергозберігаючими технологіями та встановленням жорстких норм
відносно збереження природного середовища та мікроклімату на
забудованій території. Із часом зростання цін на носії енергії та
збільшення вимог до екологічності навколишнього середовища,
проблема паливних та енергетичних ресурсів, все частіше ставить
питання щодо енергоефективності. Багатьма архітекторами світу були
розроблені різні види енергоефективних будівельних технологій з
впровадженням екологічних матеріалів, що стало кроком на шляху до
подолання світової екологічної та енергетичної кризи. В цьому сенсі,
велике значення отримує потреба в доступному житлі, що є однією з
найважливіших, а ступінь її задоволення чималою мірою визначає
якість життя людини. Таким чином, процес розвитку енергоефективних
технологій в сучасній практиці архітектури, будівництва та дизайну
об’єктивно потребує охоплення нових сфер їх застосування, зокрема у
сфері житлового будівництва підвищеної поверховості.
212
____________________________________________________________________
Проаналізувати розвиток енергоефективних технологій та
визначити перспективні заходи для розвитку новітніх технологій в сфері
дизайну житлового архітектурного середовища підвищеної
поверховості.
Енергоефективні будівлі як нова тенденція експериментального
будівництва з'явилася після світової енергетичної кризи 1974 року [1].
Перший енергоефективний будівельний проект був розроблений 1972
року в м. Манчестер (Нью-Гемпшир, США) архітекторами Ніколасом
Ісаком та Ендрю Ісааком. Наступна будівля, що була розроблена та
побудована як енергоефективна — будинок EKONO в м. Отанієм
(Фінляндія). Обидві будівлі передбачали використання сонячного тепла
та здатність контролювати інженерне обладнання за допомогою
комп'ютерної техніки [1].
У другій половині 80-х рр. були закладені основні концепції
пасивного будинку (Passivhaus), що від самого початку проектувалися їх
розробниками спеціально для кліматичних умов Центральної Європи і
повинні були використовувати лише внутрішні теплові ресурси, мати
мінімальний енергообмін з навколишнім середовищем (за рахунок
високоякісної теплоізоляції) і максимально утилізувати тепло всіх видів.
Якщо до початку 90-х років основний інтерес становило вивчення
заходів щодо економії енергії, то вже в середині 90-х років увага почала
приділятися вивченню проблеми ефективності використання енергії, де
пріоритет віддавався тим рішенням, що сприяють підвищенню якості
мікроклімату й екології. На сьогодні архітектурою нового напряму
прийнято вважати поєднання архітектури й екології, яке з одного боку
враховує екологічні потреби людини при створенні споруд і міських
ансамблів, з іншого — враховує потреби захисту природи [2].
Прикладами сучасних реалізованих проектів енергоефективних
багатоквартирних житлових будинків є сонячні кубічні будинки у
м. Роттердам, Нідерланди (арх. Піт Блом, 1984), соціальне житло
Atriumtower Hiphouse Zwolle у м. Роттердам (Atelier Kempe Thill, 2009),
готель Block 16 у м. Альмері, Нідерланди (арх. René van Zuuk 2005),
житловий будинок Мерву (Mervau Housing) у м. Сен-Жиль-Круа-де-Ві,
Франція (арх. Tetrarc, 2013), будинок із контейнерів Silodam у м. Silodam,
Нідерланди (арх. бюро MVRDV, 2002), Wozoco Apartments у м.
Амстердам, Нідерланди (арх. бюро MVRDV, 1997) житловий будинок
«Parkrand» в м. Амстердам, Нідерланди (арх. бюро MVRDV, 2007), 36-
квартирний житловий будинок у м. Флуарак, Франція (арх. Marjan
Hessamfar & Joe Verons Architectes, 2013), житловий комплекс Pixel у м.
Абу-Даби, ОАЭ (арх. бюро Vous esеtisi architectеs, 2019) [3].
213
____________________________________________________________________
На сьогодні побудовано достатня кількість енергооефективних
багатоповерхових будинків різного призначення, у тому числі
житлового, аналіз особливостей яких дозволяє визначити основні
заходи енергоефективності й екологічності будівель, серед яких можна
визначити наступні технологічні особливості:
− розташування на даху будівлі садів, що виконують (крім
естетичних) теплозахисні функції, а також поліпшують екологію;
− застосування для енергопостачання будівлі фотоелектричних
панелей, що покривають до 5% витрат електричної енергії;
− використання системи кондиціонування повітря з
енергозберігаючими абсорбційними чиллерами/нагрівачами на
основі природного газу;
− утилізація повітряного тепла для гарячого водопостачання;
− можливість природної вентиляції квартир;
− установка в житлових приміщеннях будівлі запрограмованих
термостатів, що дозволяють індивідуально регулювати параметри
мікроклімату в даному приміщенні;
− використання тиристорних приводів для витяжних вентиляторів в
підземній парковці в залежності від концентрації чадного газу (СО 2,
моноксиду вуглецю);
− використання електродвигунів зі зниженим енергоспоживанням;
− установка в кожній квартирі побутової техніки (кухонної плити,
холодильника, посудомийної і пральної машин) зі зниженими
енерго- і водоспоживанням, що відповідає стандарту
енергозбереження «Energy Star»;
− енергоефективне штучне освітлення;
− освітлення загальних приміщень (сходових клітин, коридорів,
підземної парковки) тільки при наявності людей в цих приміщеннях
за сигналами датчиків;
− зменшення освітленості або повне відключення освітлювальних
приладів у вестибюлі при достатньому рівні природної освітленості
за сигналами датчиків;
− можливість одночасного відключення всіх освітлювальних
приладів за допомогою одного головного вимикача, розташованого
біля вхідних дверей;
− застосування зовнішніх огороджувальних конструкцій з
підвищеними теплозахисними характеристиками і підвищеним
опором повітропроникності;
− застосування герметичних вікон для зменшення тепловтрат за
рахунок інфільтрації в холодну пору року;
− застосування в конструкції вікон скла з підвищеними
теплозахисними характеристиками, що забезпечує високий рівень
природного освітлення при значному зниженні тепловтрат;
− використання системи гарячого водопостачання з 99% повнотою
згоряння природного газу;
− система очищення стічних вод, яка розташована в підвалі будівлі;
214
____________________________________________________________________
− використання водорозбірної арматури зі зниженим
водоспоживанням;
− управління інженерним обладнанням будівлі за допомогою
системи автоматичного управління. [4].
ВИСНОВКИ
Аналіз світового досвіду енергоефективних житлових будинків
довів, що економія енергоресурсів досягається в першу чергу
архітектурними методами, а саме: наближенням форми будинку до
кубічної форми, оселенням балконів, орієнтацією вікон на сонячні
сторони, мінімізацією отворів на північ, розчленуванням на блоки, що
покращують сонцезахисні властивості будинку. На основі проведеного
аналізу можна зробити висновок, що застосування енергоефективних
технологій в дизайні житлового архітектурного середовища підвищеної
поверховості значно впливає на формування зовнішнього вигляду
житлових будівель, а також на розміщення їх у просторі, та наповнення
їх конструктивною схемою та інженерним обладнанням.
1. Бродач М.М. Час нових будівель і можливостей. АВОК, 2005.
2. Бевз С. М. Енергоефективність та відновлювані джерела
енергії. Київ, 2007.
3. Данько К. С. Методичні основи архітектурно-планувальної
організації енергоефективних багатоквартирних житлових
будинків: Київ, 2019.
4. Беляев В. С., Граник Ю. Г., Матросов Ю.А.
Энергоэффективность и теплозащита зданий. Москва, 2014.
ОLKHOVSKA О., YEROMENKO N.

DEVELOPMENT OF ENERGY EFFICIENT TECHNOLOGIES IN
DESIGN OF RESIDENTIAL ARCHITECTURAL ENVIRONMENT
Significant growth of the role of energy efficiency in the construction
of high-rise housing, features of energy-efficient multi-storey housing,
perspective directions for the development of architectural and design
technologies for energy-efficient multi-storey housing
Key words: energy efficiency, environmental friendliness, high-rise
housing, modern residential architectural environment.
215
____________________________________________________________________
УДК 728.1.012.1
ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В

СИСТЕМІ ВИЩОЇ ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ ОСВІТИ
ПОЛЯКОВА Ольга, ШМЕЛЬОВА Олександра, АГЛІУЛЛІН Руслан
polyakova_ov@ukr.net
Розглянуто чинники, що впливають на формування сучасного

навчального середовища закладів вищої освіти в контексті
підготовки майбутнього дизайнера. Розглянуто ознаки поділу
фізичних навчальних середовищ на формальні та неформальні
відповідно до функціонального призначення та форми взаємодії
суб’єктів освітнього процесу. Наведено найбільш розповсюджені типи
розміщення неформальних навчальних середовищ в функціонально-
планувальній структурі закладу. Розглянуто три типи формування
студентських коворкінгів в структурі ЗВО: створення окремих
спеціально обладнаних приміщень, організація на базі існуючих
неформальних просторів закладу, інтеграція у існуючі середовища
формальних навчальних середовищ з використанням в
позанавчальний час.
Ключові слова: студентський коворкінг; неформальні
навчальні простори; формальні середовища; заклад вищої освіти;
фахова компетентність.
ВСТУП
Випускник закладу вищої освіти (ЗВО) творчої спеціалізації
повинен володіти професійними якостями, необхідними для вирішення
завдань в дизайнерської діяльності, мати сформоване образне
мислення, художній стиль, бути конкурентоспроможним і затребуваним
фахівцем у своїй галузі. Здобуття цих компетентностей студентом
відбувається у тісній взаємодії складових моделі освітнього процесу
«викладач – студент – освітнє середовище». Тому для максимально
ефективної роботи усієї моделі необхідно, щоб кожна з її складових
була актуалізована відповідно до вимог сучасності.
Середовище більшості закладів вищої освіти України
сформоване достатньо консервативно та потребує реорганізації
відповідно до актуального освітнього процесу. Сучасне навчальне
середовище має сприяти якнайлегшому засвоєнню інформації та
стимулювати дослідницький потенціал студента і його прагнення до
покращення навичок. Метою дослідження є визначення особливостей
організації сучасного навчального середовища для підготовки майбутніх
дизайнерів.
216
____________________________________________________________________
Розвиток професійних якостей особистості майбутнього
дизайнера в освітньому процесі розглядається у працях науковців як з
точки зору компетентнісного підходу, так і з психологічного. О. Трошкін
теоретично і експериментально обґрунтовує педагогічні умови розвитку
ініціативності студентів-дизайнерів на основі особистісно орієнтованого
підходу до організації навчально-творчої діяльності [3]. В дослідженні
Луїзи Колліна та ін. [5] розглядається комбінована модель взаємодії між
викладачем та студентом, в якій класичний взаємозв’язок між
викладанням та навчанням розглядається скрізь призму активного і
пасивного обміну знаннями, робиться акцент на еволюцію навчального
простору, в якому аналогові та цифрові, фізичні та нематеріальні
аспекти сприяють покращенню стосунків між різними суб’єктами
навчального процесу. Дослідження Сапугольцева В. Ю. [2] присвячено
виявленню психолого-педагогічних умов розвитку креативності як
особистісної індивідуально-психологічної якості фахівця, що
характеризує його успішність у творчій діяльності. Тема організації
навчальних середовищ планомірно досліджується Спільнотою з
планування коледжів та університетів (Society for College and University
Planning, США) – у роботі “Research on Learning Space Design” [6]
наводиться оцінка поточного стану дослідженості теми дизайну освітніх
середовищ та чинників, що допомагають викладачам ефективніше
передавати знання, а студентам – легше навчатися.
Рівень підготовки випускника закладу вищої освіти творчої
спеціалізації багато в чому обумовлюється психолого-педагогічними
чинниками впливу на освітній процес, про що детально у своєму
дослідженні навчального середовища ЗВО в контексті розвитку
креативності студентів пише В. Ю. Сапугольцев [2]. Однак значний
вплив на студента чинять й особливості саме навчально-пізнавального
середовища, яке має бути професійно орієнтованим, стимулюючим
художньо-творчу активність, пов’язаним з формуванням у студента
творчого підходу до розв’язання поставлених задач.
Відповідно до звіту Спільноти з планування коледжів та
університетів з дослідження дизайну навчального простору з точки зору
планувальної структури його можна розділити на формальний і
неформальний [6]. До формальних середовищ відносяться приміщення
ЗВО, що безпосередньо призначенні для проведення різних форм
занять відповідно до навчальної програми – навчальні аудиторії, студії,
лабораторії, спеціалізовані майстерні тощо. За своєю організацією вони
мають відповідати формі педагогічної взаємодії між викладачем та
студентами під час навчального процесу: враховувати комунікацію як
викладача з усіма студентами, так і роботу колективну, в парах, в малих
групах, або опосередковану. Тому формальні навчальні середовища
мають бути поліфункціональними, багатосценарними та з можливістю
легкої адаптації для кожного з перелічених видів взаємодії.
217
____________________________________________________________________
Студентські неформальні навчальні середовища на базі
університету можуть забезпечити наявність зручного обладнаного
приміщення для виконання домашніх завдань та спільних проектів,
проведення презентацій та формування стартапів, ділового спілкування
та дозвілля тощо. Також перебування у невимушеній атмосфері
активного спілкування старших та успішних творчих колег породжує нові
знайомства, взаємодопомогу, нові проекти та ін. [1, 4].
Автори звіту [6] визначають три типи неформальних навчальних
просторів для позааудиторного навчання студентів: неформальні
навчальні простори інтегровані в бібліотеку; неформальні навчальні
простори інтегровані в простори згромадження; неформальні навчальні
простори інтегровані в коридори. Однак ще одним видом сучасного
неформального навчального простору на базі ЗВО є студентські
коворкінги [4]. Вони можуть бути як окремими спеціально створеними
просторами, організованими на базі неформальних середовищ закладу
(«анти-кафе» для більш дозвільної форми взаємодії учасників процесу),
так і інтегрованими у формальні навчальні середовища у вільний від
програмних занять час. Спеціалізовані майстерні та лабораторії, можуть
бути використані студентами для експериментального проектування,
реалізації особистих, колективних або учбових проектів.
В Україні поширеність студентських коворкінгів на сьогодні є
незначною, лише близько 20 шт, менше половини з яких знаходяться у
столиці – м. Києві. Цей показник ілюструє низький рівень поширення
організації неформальних навчальних середовищ у закладах вищої
освіти. Здебільшого ініціацією їх створення займаються безпосередньо
студенти та викладачі, а реалізують проекти власними силами – що
через брак фінансування значним чином позначається і на якості
завершеного простору. Однак часто студенти проявляють творчий
підхід та власноруч долучаються до оздоблення середовища,
створення меблів та освітлювальних приладів. Здебільшого
неформальні навчальні середовища на базі ЗВО України не
відповідають світовим тенденціям, є недостатньо обладнаними та
знаходяться лише не початковому етапі свого розповсюдження та
популяризації [4].
ВИСНОВКИ
Виявлено, що навчальне середовище для розвитку професійних
якостей майбутнього дизайнера є одним з найважливіших засобів
здобуття знань та навичок на рівні з психологічно-педагогічними
чинниками впливу на освітній процес. Встановлено поділ навчальних
середовищ на формальні та неформальні відповідно до
функціонального призначення та форми взаємодії суб’єктів освітнього
процесу. Формальні навчальні середовища у повній мірі мають
забезпечувати відповідність функціонально-планувальної структури
потребам та моделі взаємодії викладача і студентів. Додатковою метою
організації неформального навчального середовища на базі ЗВО, окрім
забезпечення зручного простору для відпочинку та виконання домашніх
218
____________________________________________________________________
завдань, є спонукання та залучення студентів до самоосвіти, розвитку
навичок вирішення проблемно-пошукових задач з використанням
міждисциплінарного підходу за рахунок розширення кола зв’язків з
колегами старших курсів та інших спеціалізацій.
1. Савина Н. В. Организация студенческого коворкинга. Научно-
методический электронный журнал «Концепт». 2016. Т. 15.
С. 2106–2110. URL: http://e-koncept.ru/2016/96341.htm.
2. Сапугольцев В. Ю. Образовательная среда вуза как условие
развития креативности будущего дизайнера. Известия
Российского государственного педагогического университета
им. А.И. Герцена. 2010. №. 125.
3. Трошкін О.В. Педагогічні умови розвитку ініціативності
майбутніх дизайнерів у процесі навчально- творчої діяльності :
автореф. дис... д-ра. пед. наук: 13.00.04. Луганський
національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ.
2004. 20 с.
4. Сафронова О.О., Мазурчук Т. В., Шмельова О.Є. Особливості
формування вільного студентського простору сучасного
закладу вищої освіти. Міжвідомчий науково-технічний збірник
«Технічна естетика та дизайн», 2018. Вип. 14. К.: КНУБА. С.
208-213.
5. Collina L. et al. New learning experiences. How the space planning
and the technologies can be activators of innovative teaching
methods. AROUND THE CAMPFIRE – Resilience and Intelligence.
University of Lapland, 2019. P. 391-403.
6. Painter S. et al. Research on learning space design: Present state,
future directions. Society of College and University Planning. 2013.
POLIAKOVA O., SHMELIOVA O., AHLIULLIN R.

FORMATION OF LEARNING ENVIRONMENT IN THE DESIGNRS’
HIGHER EDUCATION SYSTEM
The article deals with the factors influencing the formation of the
modern educational environment of higher education institutions in the
context of future designer training. . The features of the division of physical
learning environments into formal and informal are considered, according to
the functional purpose and form of interaction of the educational process
subjects. The most common types of informal learning environments
placement in the functional and planning structure of the institution are
given. Three types of student coworkings’ formation in the structure of higher
education institutions are considered: creation of separate specially
equipped premises, organization on the basis of existing informal spaces of
the institution, integration into existing environments of formal educational
environments using them at after-lessons time.
Key words: student coworking; informal learning spaces; formal
environments; institution of higher education; professional competence.
219
____________________________________________________________________
УДК 721.021
ВПРОВАДЖЕННЯ AGILE-ПІДХОДУ В ДИЗАЙН-

ПРОЄКТУВАННЯ ІНТЕР'ЄРУ
ПОЛЯКОВА Ольга, ЛАРІНА Євгенія

eugenialarina@gmail.com
Запропоновано впровадження Agile-підходу та його методик у

дизайн-проєктування інтер'єру. Наведено дані щодо успішності
використання даного підходу в галузі IT-технологій. Визначено
основні вади загальновживаного лінійного підходу до проєктування
інтер'єрів. Розглянуто можливість вдосконалення процесу
проєктування інтер'єрів за допомогою Agile-підходу.
Ключові слова: інтер'єр, проєктування інтер'єру, Agile-підхід,
методика Scrum, методологія проєктування.
ВСТУП
Дизайн-проєктування інтер'єру – з'єднання в цілісній структурі і
гармонійній формі всіх суспільно необхідних властивостей об’єкта, що
проєктується [1]. Цей процес, на думку автора, є складною системою
проєктування та втілення в життя сукупності потреб замовника у
функціональному та естетичному задоволенні інтер’єрним простором,
поєднаних із особистим баченням дизайнера як митця.
Загальновживана методика дизайн-проєктування передбачає
поступовий (лінійний) перехід від одного етапу проєктування до іншого,
має у собі певні вади, що іноді заважають отримати максимально
якісний реалізований проєкт. Така методика дизайн-проєктування не
завжди є гнучким системним процесом і не повністю враховує глибинні
потреби замовника, зміни ринку та психології замовника.
Agile-підхід до ведення проєктів може стати новим актуальним
кроком у розвитку методології дизайн-проєктування інтер'єру, так як
довів свої переваги в інших галузях застосування. У звіті CHAOS (The
CHAOS Report) за 2015 рік, який випустила Standish Group (незалежна
міжнародна консультативна фірма з ІТ-досліджень, заснована в 1985
році), і який охоплює близько 50 тисяч проєктів в IT-сфері, зазначено,
що успішними стали 39% Agile-проєктів проти лише 11% проєктів
розроблених лінійно (Waterfall-метод). Також зазнало поразки лише 9%
Agile-проєктів проти 29% Waterfall-проєктів [2].
220
____________________________________________________________________
Agile-підхід використовують в галузі IT лише для заплутаних
систем за фреймворком «Кеневін» (Cynefin framework) [3]. Він
розподіляє сиcтеми та процеси на очевидні, ускладнені, заплутані та
хаотичні. Фреймворк «Кеневін» дозволяє керівникам проєктів бачити
речі з нових точок зору, засвоювати складні концепції, вирішувати
проблеми та можливості реального світу.
Використання фреймворку може допомогти зрозуміти контекст,
приймати кращі рішення, уникати помилок та проблем, які виникають
[3]. Так як процес проєктування інтер'єрів можна віднести до заплутаних
систем, то саме Agile-підхід може бути впроваджений в дизайні
інтер'єру. Це дасть змогу швидко виявляти складності на ранніх етапах
проєктування та гнучко пристосовуватися до непередбачуваних змін на
етапі втілення.
Agile, як підхід до керування процесами, ґрунтується на Agile-
маніфесті, проголошеному в 2001 році, та його 12 принципах [4]. Agile-
підхід має декілька методик, що можуть бути використані також для
дизайн-проєктування інтер'єрів.
Найпоширенішою методікою є SCRUM. «Скрам — це підхід, який
дозволяє вирішувати складні адаптивні проблеми, і водночас
продуктивно та творчо розробляти продукти найвищої якості [5].
Поділ проєкту на невеликі проміжки часу (спринти) вірогідно
дасть змогу частіше отримувати зворотній зв'язок від замовника,
виявляти його потреби та пристосовуватися до змін у бюджеті та
комплектації інтер'єру. У зв’язку з тим, що Agile-підхід був створений для
IT-сфери та розробки програмного забезпечення, звісно, не всі його
методи можуть бути повністю пристосовані для дизайну інтер'єру. Тому
задача подальших досліджень полягає у апробації Agile-підходу в
прикладному аспекті.
ВИСНОВКИ
Agile-підхід до процесу проєктування інтер’єру є перспективним
для теорії та практики в галузі дизайн-діяльності. Застосування даного
нового підходу забезпечить більш глибоку взаємодію із замовником та
якісне кінцеве втілення дизайн-проєкту. Більш гнучкий підхід до
проєктування удосконалить процес реалізації дизайн-проєкту,
управління бюджетом та задоволення потреб замовника.
221
____________________________________________________________________
1. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник. /
[Г. Б. Минервин, В. Т. Шимко, А. В. Ефимов та ін.]. Москва:
Архитектура-С, 2004. 288 с.
2. The CHAOS Report/ 2015. URL:
https://www.standishgroup.com/sample_research_files/CHAOSRep
ort2015-Final.pdf.
3. Snowden D. Cynefin® framework introduction URL: http://cognitive-
edge.com/videos/cynefin-framework-introduction/.
4. Agile-маніфест розробки програмного забезпечення URL:
https://agilemanifesto.org/iso/uk/manifesto.html.
5. Швабер К. Посібник зі Скраму™. Повний навчальний посібник зі
Скраму: правила гри. URL:
https://www.scrumguides.org/docs/scrumguide/v2017/2017-Scrum-
Guide-Ukrainian.pdf.
POLIAKOVA O., LARINA Ye.

IMPLEMENTATION OF AGILE METHODOLOGY IN INTERIOR
DESIGN
The presented article is proposing the possibilities of implementation
of the Agile Methodology in Interior Design. It describes the advantages of
using this software development methods in IT Technologies as well as
describes the interior design common complication. The presented article
give a guess how to improve the interior design process with implementation
of Agile Methodology.
Key words: interior, interior design, Agile methodology, Scrum
framework, design methodology.
222
____________________________________________________________________
УДК 747.012.01
МОРФОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРНАМЕНТУ В

МОНУМЕНТАЛЬНИХ СТІНОПИСАХ МОДЕСТА
СОСЕНКА
РАДОМСЬКА Віолетта
w.r.radomska@gmail.com
Розглянуто морфологічні, естетичні й образно-тематичні

функції орнаментальних схем та сегментних мотивів у
монументальних стінописах Модеста Сосенка. В контексті
комплексного аналізу формування інтер’єрного сакрального простору
за посередництвом монументального мистецтва, поставлено мету
проаналізувати семантичні та композиційні особливості
орнаментальних елементів, їх використання у синтезі із
іконографічною сюжетною інфраструктурою стінописів, літургійно-
обрядовим предметним дизайном та архітектонікою конкретного
інтер’єрного простору. На основі морфологічного аналізу
автентичних стінописів Модеста Сосенка (1875-1920), які збережені
в системі об’ємно-просторового середовища сакральних просторів,
поставлено завдання визначити принципи втілення візуальних,
морфологічних закономірностей в системі орнаментики.
Прослідкувати методологію проектно-художньої творчості з огляду
на проблематику формування гармонійного дизайну предметно-
просторового середовища у сакральній забудові.
Ключові слова: орнамент, морфологічний аналіз, семантика,
стилістика, інтер’єрне середовище, Модест Сосенко.
ВСТУП
Для пошуку нових підходів у проектно-художній діяльності для
формування гармонійного предметно-просторового середовища
сакральних споруд, розглянуто особливості стінописів Модеста
Сосенка. Особлива увага приділена художньо-монументальним
композиціям в інтер’єрах сакральної архітектури. Інтерпретація
народного мистецтва, застосування нових мистецьких вартостей,
дозволяє митцеві створити свій оригінальний стиль, який є важливим
аналоговим прикладом в генеративному проектуванні сакральних
інтер’єрів на сучасному етапі.
На основі морфологічного аналізу орнаментальних схем в
структурі композиційних задумів сакральних стінописів Модеста
Сосенка, виявити інструмент формування образно-стилістичної,
223
____________________________________________________________________
композиційної системи просторових модулів орнаменту в загальній
структурі богословської інфраструктури інтер’єру сакральної споруди.
Регулярність, з якою повертаються до культурної свідомої
дискусії щодо ролі орнаменту, наближено пояснюється тезою, що в
кризі орнаменту слід вбачати відбиток кризової свідомості модерну як
одної з її основоположних ознак. Орнамент не є автономною художньою
практикою, але володіє дискурсивно-архітектонічною функцією
внутрішньо змінного стильового поля [1]. За допомогою орнаменту
архітектура модерну загострює свій концептуальний напрям, в
орнаменті відбувається її реконцептуалізація у змінному культурному
стильовому середовищі. В стилістиці модерну художники повертають
орнаменту роль семантичного та структурного елементу, зокрема ці
тенденції чітко ретранслюються в архітектурних поліхроміях [2].
Розробки львівського монументаліста Модеста Сосенка (1875-
1920), який започаткував новий концептуальний підхід у пошукові
ідентичності за посередництвом стінописів в сакральних та громадських
інтер’єрах, стають програмними та ключовими [3]. Звертаючись до
морфологічного аналізу орнаментики,визначено, що нові орнаментальні
схеми знаходять аналогію у складній орнаментиці галицьких рукописів
та стародруків, полтавських гаптів, київських рушників, українського
килиму тощо. Ритм, акценти, цілісність орнаменту утворюється вдалими
кольоровими і тональними, текстурними співвідношеннями. Складне
переплетення концентричних, прямих ліній утворюють площини, які
заповнюються різноманітними модулями, зазвичай «мальтійськими
хрестами». При графічній аналітиці структури орнаментів
спостерігається цікава системність «самоутворення» складних схем на
основі простого геометричного елементу, що характерно для принципів
фрактальної геометрії [4]. Важливий процес – етап проектування.
Значна кількість проектних розробок для формування власних
орнаментальних схем, засвідчує методичність у підході до організації
образно-стилістичної інфраструктури інтер’єрного простору будівлі.
Модест Сосенко вдало інспірує модерні тенденції з принципами та
візуальними особливостями «візантійського» мистецтва [3]. Такий
синтез проявився у взаємному балансуванні між елегантними
пропорціями стилізованих силуетів іконографічних зображень та
насиченим орнаментальним обрамленням трансформованих елементів
слов’яно-візантійського орнаменту.
В контексті програмних ідей львівської сецесії, в декоративно-
монументальних роботах художника зроблено акцент на стилізацію
мотивів народної творчості (рис.1).
224
____________________________________________________________________
Рис. 1. Проєкти М.Сосенка (1905-1914),

фото В.Радомська
Цокольна частина храму чи громадського простору членується

цільними модульними орнаментальними схемами з дотриманням
можливих засобів композиції: пропорціями, масштабом, виділення
композиційного центру, ієрархії, ритму, модуля, симетрії або асиметрії,
нюансу, контрасту, тотожності, статики чи динаміки тощо. Цей принцип
утворює своєрідні патерни, які заформатовані у відповідні візуальні
цільні геометричні форми (квадрат, прямокутник, коло). Зображення на
склепіннях храму чи інших архітектонічних деталях обрамлюється та
доповнюється спрощеними орнаментальними фризами чи замкнутими
композиціями, що дає можливість акцентувати увагу саме на сюжеті
зображення, підсилює архітектоніку конструкції будівлі та визначену
локацію іконографічної програми стінописів. Загальна насиченість храму
орнаментикою відіграє роль дієвого візуального інструменту для
організації простору інтер’єру храму.
Мотиви народної орнаментики «дерева життя», оригінально
інтерпретовані та відтворені Модестом Сосенком у розписах Малого та
Великого залів Музичного інституту у Львові (1914-1915). Схеми кожного
«дерева» насичені квітковими елементами знизу до верху – від більших
при основі, до щораз дрібніших вверху. Митець використовує
популярний у народній творчості мотив хвилястого бігунця, який у своїх
вгинах та виступах заповнюється різноманітними елементами
рослинного характеру, стилізованими тюльпановидними квітками,
гронами винограду і т.д. Композиція плафону побудована за принципом
народного килима, завершує композицію прямокутного плафону
орнаментований фриз по периметрові стелі.
225
____________________________________________________________________
Методика та характер застосування орнаментальних мотивів
відзначає монументальне мистецтво М.Сосенка як програмну складову
на шляху формування принципів в організації інтер’єрного простору
сакральної архітектури. Це свідчить про новий підхід до ролі орнаменту
та його формотворчої і функціонально-прикладної функції.
ВИСНОВКИ
В пошукові ідентичності, гострому зацікавленні народними
традиціями прослідковується самобутність монументальної творчості
Модеста Сосенка. Досвід авторського проектування та реалізації
численних монументальних об’єктів, становить вагому джерельну базу
для формування концепції нових розробок у галузі декоративно-
монументального дизайну в інтер’єрах сучасної сакральної архітектури.
1. ARCH+, Zeitschrift für Architektur und Städtebau, Berlin, October
2008, №189, 131 p.
2. Jőrg H. Gleiter . Zur Genealogie des neuen Ornaments im digitalen
Zeitalter//ARCH+, Zeitschrift für Architektur und Städtebau, Berlin,
2008, №189, p. 78-83.
3. Радомська В. Модест Сосенко – автор розпису храму Арх.
Михаїла у Підберізцях. Збереження та порятунок сакральних
пам'яток Галичини. Львів: Срібне слово. 2006. №1. C. 50-54.
4. Скиннер С. Священная геометрия. Расшифровывая код.
Гонконг: Кладезь-Букс. 2007.120 с.
RADOMSKA V.
MORPHOLOGICAL PATTERNS OF ORNAMENT IN
MONUMENTAL POLYCHROME PAINTINGS BY MODEST SOSENKO
The morphological, aesthetic, figurative, and thematic functions of
ornamental patterns and segmental motives in monumental murals by
Modest Sosenko have been researched. In the context of the
comprehensive analysis of the formation of sacred environment interior with
the help of monumental art, the research purpose to analyze the semantic
and compositional features of ornamental elements, their application in
synthesis with the iconographic plot infrastructure of polychrome paintings,
the liturgical and rite object design and the architectonics of the specific
interior space has been outlined. As based on the morphological analysis of
the authentic murals by Modest Sosenko (1875-1920), which are preserved
in the system of dimensional and spatial environment of sacred objects, the
following research objectives have been specified: to determine the
principles of implementing visual and morphological patterns in the system
of ornamentation and deduce the methodology of project and art work from
the view point of forming the harmonious design of spatial environment
within sacred objects.
Keywords: ornament, morphological analysis, semantics, stylistics,
interior environment, Modest Sosenko.
226
____________________________________________________________________
УДК 7.008:659
ЕВОЛЮЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЕМОЦІЙНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА
САФРОНОВ Валерій1, САФРОНОВА Олена2

1Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і
дизайну ім. М. Бойчука
2Київський національний університет технологій і дизайну, Україна
dkino@ukr.net
Надано результати досліджень трансформаційних змін

інформаційно-емоційного потенціалу архітектурного середовища,
пов'язаних з появою інтерактивної архітектури та використанням
цифрового інтерфейсу в дизайні цього середовища.
Ключові слова: інформаційно-емоційний потенціал, дизайн
середовища, психологія сприйняття, інтерактивна архітектура.
ВСТУП
Візуальне домінування архітектурної форми завжди формувало
образ архітектурного середовища, простір інформаційного впливу [1, 2].
Образ, якому була властива довершеність завдяки естетиці статики.
Структурно-утворююча система міського простору, створена
пішохідними і транспортними комунікаціями закріплялась просторовими
домінантами композиційного каркасу. З часом форма перестала
слідувати за функцією, історико-культурна ідентичність стала
пропадати. Ці зміни відбувалися на тлі традиційної прихильності до
статичного образу архітектурного середовища. Комплексний аналіз
проблеми втрати цілісності образу і художніх якостей архітектурного
середовища дозволив визначити можливі формально-логічні структури
поняття загальної та архітектурно-художньої цілісності, в яких простір і
форма виступають як фундаментальні категорії цілісності [1 ].
Осмислення інформаційного аспекту сприйняття навколишнього
середовища дозволило узагальнити засоби передачі інформації за
характером впливу на людину і запропонувати класифікацію
особливостей психології сприйняття середовища [2]. В результаті
узагальнення поглядів на архітектурне середовище як на простір
об'єктів інформаційного впливу, були визначені аспекти і рівні
сприйняття архітектурного повідомлення, ступінь спільності реакції
сприйняття архітектурного повідомлення [3]. Дизайнери й архітектори в
60-і роки минулого століття, як раз в період, названий К. Фремптоном
періодом плюралізму стилів, з цікавістю сприйняли появу кібернетики.
Деякі автори вважають цей час часом народження інтерактивної
227
____________________________________________________________________
архітектури. Незважаючи на утопію відходу від традиційного статичного
розуміння архітектурного образу до образу зі змінною у часі формою, це
був початок переосмислення розвитку архітектури.
На основі аналізу сучасних тенденцій формування міського
середовища окреслити основні аспекти змін його інформаційно-
емоційного впливу на людину.
Сучасні архітектори і дизайнери тверезо дивляться на світ, але
залишаються казкарями та фантазерами. Інформаційно-емоційний
потенціал архітектурного середовища враховувався завжди [1, 2].
Завжди дизайнер і архітектор маніпулювали свідомістю людини,
формуючи той чи інший простір середовища. Синтезувати
інформаційний простір на базі статичного архітектурного середовища
можна, використовуючи так звану теорію підштовхування (розроблену
Річардом Талером і Кассом Санстейном), що стимулює людину до зміни
її свідомої і несвідомої поведінки внаслідок сприйняття відновлених
образів, пов'язаних з історико-культурною ідентичністю, формуванням
екосистеми сучасного архітектурного середовища. Але, якщо до
теперішнього часу маніпулювали свідомістю, застосовуючи реальні
(фізичні) об'єкти, то тепер діапазон можливостей розширився. Це і
синтезований простір (пластика архітектурних і природних об'єктів і
світлового дизайну) і цифровий простір. Наразі інтерактивна архітектура
розвивається, хоча і не в повній мірі, за окремими напрямами, які вже
можна окреслити, це: медіа-фасади, розумні будинки, художні
інсталяції, доповнена реальність тощо. Зазначимо, що
світлокомпозиційні образи спочатку були спрямовані на традиційне
виявлення пластики архітектурного фасаду, але з появою світлодіодних
технологій виникли нові аспекти трансформації архітектурного
середовища. Завдяки медіа-фасадам з'явилася можливість не тільки
транслювати інформацію на великій площі, але й змінювати образ
фасаду. Дизайн архітектурного об'єкта перестав бути статичним, в
архітектурне середовище була внесена динаміка. Використання
сучасних інформаційних технологій дозволяє формувати такі
властивості архітектурного середовища, як: динамічність, адаптивність,
гібридність, надаючи йому складну нестійку структуру. Під гібридністю
треба розуміти взаємодію фізичних і віртуальних (проекцій, інсталяцій
тощо) об’єктів середовища.
Наразі в Києві постійно створюються інтерактивні арт-об’єкти і
простори, що дозволяють реалізовувати різні динамічні сценарії
архітектурного середовища і мають цифрове і фізичне наповнення.
Серед них медіа-скульптура в атріумі житлового комплексу Сhicago
Сentral House; інтерактивний розважальний центр для дітей 2-13 років
«Мультіленд», який відкрився в Деснянському районі Києва в 2018 році,
Samskara − мультимедійний арт-простір на Львівскій площі, тощо. Для
змінних сценаріїв може бути задіяне лазерне шоу-обладнання, різні
228
____________________________________________________________________
інтерактивні відеопроекційні системи на поверхню стіни або підлоги,
наприклад, «ОМG Interactive» та інші.
У той же час, відхід від традиційного формування архітектурного
середовища з урахуванням стилістичного забарвлення, історичного
контексту, перехід до виявлення комунікативного потенціалу і
приведення до моделі, де домінує інформація, неоднозначно впливають
на його сприйняття. Безконтрольне і нерегульоване наповнення
середовища конструкціями, призначеними для передачі навігаційної,
рекламної та іншої інформації в нашому столітті стали істотно впливати
на художньо-образні характеристики міського середовища. Інтерактивні
об'єкти можуть стати вирішенням багатьох проблем підвищення
комунікативних властивостей і соціальної активності людини або
навпаки привести до створення агресивного для сприйняття
середовища. Вирішення проблемних питань потребує розробки
теоретичної бази щодо використання цифрового інтерфейсу в міському
середовищі, нормативних документів та інноваційних проєктів (подібно
«Київ Смарт сіті»).
ВИСНОВКИ
З реалізацією інтерактивних арт-об'єктів і просторів,
інформаційно-емоційний потенціал архітектурного середовища отримує
нове наповнення, нові можливості. Формування нових властивостей
архітектурного середовища потребує розробки теоретичної бази для
уточнення нормативних рекомендацій щодо організації комфортного
для людини міста.
1. Сафронов В.К., Сафронова О.О. Категорія цільності образу
середовища з врахуванням особливостей сприйняття у часі.
Архітектура історического Києва. Контекст и втручання.
Материали III міждународної науково-практичної конференції, 24
листопада 2017. К.: КНУБА. С. 108-109.
2. Сафронов В.К., Сафронова О.О. Інформаційний аспект
сприйняття навколишнього середовища. Сучасні проблеми
архітектури та містобудування. К.: КНУБА. 2016. № 46. С.
138-143.
3. Сафронов В.К. Архітектурне середовище, як простір об'єктів
інформаційного впливу. Технічна естетика і дизайн. К. :
КНУБА, 2018. № 14. С. 219-223.
SAFRONOV V., SAFRONOVA O.

EVOLUTION OF THE INFORMATION-EMOTIONAL POTENTIAL
OF THE ARCHITECTURAL ENVIRONMENT
The results of studies of transformational changes of the information
and emotional potential of the architectural environment related to the
appearance of interactive architecture and the use of the digital interface in
the design of this environment are presented.
Key words: information-emotional potential, design of environment,
psychology of perception, interactive architecture.
229
____________________________________________________________________
УДК 712.4
ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ
«ВЕРТИКАЛЬНИХ ФЕРМ» В ДИЗАЙН
ІНТЕР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ
САФРОНОВА Олена, ВЕРШИНІНА Юлія

elrossa@ukr.net
Розглянуто важливість впровадження технології вертикальних

ферм в міське середовище. Визначені види сучасних вертикальних
ферм. Досліджено особливості дизайну вертикальних ферм, що
використовуються в житловому і громадському інтер’єрах і
запропоновано їх класифікацію. Виявлено характер впливу
реалізованих проєктів на формування інтер’єрного простору.
Ключові слова: вертикальні ферми, будинки ферми, ферми в
інтер’єрі, дизайн інтер’єру.
ВСТУП
Вертикальна ферма – це обладнання для вирощування рослин і
тварин у внутрішньому просторі за допомогою стелажних або ж
підвісних систем і конструкцій тобто в кілька рівнів За прогнозами
аналітиків, до 2022 року світовий ринок вертикальних ферм буде
оцінюватися в $ 6 млрд. Такі технології в Україні почали
впроваджуватися протягом 5-ти останніх років (вертикальні ферми
«Щастя Здоров’я», «Smart Oasis Farm», «Зеленый шеф», тощо).
Вирішуючи комплекс соціально-екологічних проблем вирощування і
постачання продуктів харчування городянам, впровадження ферм в
міське середовище одночасно впливає і на формування цього
середовища. Наразі актуальними стають не тільки будинки-ферми, або
промислові ферми, розраховані на вироблення масової продукції, але і
достатньо компактні конструкції вертикальних ферм, над якими
працюють такі провідні світові компанії, як LG, Babylon, IKEA та інші.
Подібні конструкції поступово займають своє місце у житловому
просторі США, Канади, закладах харчування в торгівельних центрах
Європи. Наприклад, в супермаркетах мережі Metro Group (Берлін)
шафи-теплиці вирощують зелень, одночасно виконуючи функцію
вітрини.
Особливостям впровадження природних елементів у
громадський і житловий простір в контексті створення комфортного
середовища життєдіяльності людини за екологічними, функціональними
і естетичними показниками присвячено багато наукових праць. Проте
230
____________________________________________________________________
актуальними залишаються питання впливу новітніх технологічних
рішень вертикальних ферм на дизайн інтер’єрного простору
громадського і житлового призначення.
Вертикальна ферма вимагає комплексного підходу у вирішенні
питань систем освітлення і вирощування рослин, енергоефективності
технології, дизайну обладнання. Наразі використовуваними
технологічними прийомами вирощування рослин у фермах є наступні: 1)
аеропоніка − вирощування в повітряному середовищі без використання
грунту; 2) гідропоніка − вирощування в штучному середовищі без ґрунту;
3) аквапоніка − вирощування в водному середовищі; 4) плантаторне −
вирощування у піднятому садівнику з використанням грунту або
контейнерне – вирощування у легко переміщуваних контейнерах. Всі
технології дозволяють вирощувати салати, зелень або невеликі кімнатні
рослини. Плантаторна та контейнерна технології дають змогу
вирощувати інші живі організми, такі як гриби. Від обраної технології
вирощування рослин залежить конструктивне і просторове рішення
ферми, рівень складності автоматизованих систем управління
процесами і освітленням. Щоб дослідити питання впливу різних
просторових і технологічних рішень вертикальних ферм на формування
інтер’єрного простору, був проведений аналіз передових проєктів
вертикальних ферм, які вже реалізовані, або ж знаходяться на стадії
проєктування, а також сформована їх класифікація за конструктивно-
технологічними ознаками і місцем використання. Вертикальні ферми
умовно можна поділити на 3 типи: ферми для житлових або
громадських будівель; вертикальні сади; будинки-ферми в міському
середовищі. Розглянемо 1-й тип, як найменш досліджений, який, в свою
чергу, поділимо на групи: ферми-шафи; ферми зі стелажною системою;
індивідуальні рішення.
Розміщення ферми в шафі (1-а група) дає змогу вирощувати
рослини в будь-якому приміщенні, в тому числі, в закладах харчування.
Такі ферми часто базуються на аеропонних технологіях, котрі потребують
закритого середовища для вирощування. Це може бути повністю закрита
шафа, шафа з затемненим (напівпрозорим) (рис. 1, а, б) або ж прозорим
склом (рис. 1, в, г; рис. 2, б, д).
Перевагою даних конструкцій є мобільність. Вони здатні
доповнити інтер’єр (вертикальна ферма AEVA (рис. 2, д)) або ж
повністю замінити деякі меблі (вертикальна ферма Аgrilution (рис. 2, в,
г) подібна на винну шафу). Виробники надають змогу вибирати між
різними кольорами, габаритами, формами, тому підібрати ферму-шафу
можливо для інтер’єру будь-якої стилістики. Найбільш відомі компанії,
що проєктують такі ферми – LG, Babylon, Smallhold, IKEA, Vegger,
Agrilution, AEVA.
231
____________________________________________________________________
а б
в г
Рис. 1. Типи шаф: а, б - шафа-теплиця LG Column Garden; в, г - шафа
Babylon
а б
в г д
Рис. 2. Типи шаф: а – шафа Smallhold; б – гідропонна шафа IKEA; в, г -
модульна шафа ферма Agrilution; д - шафа ферма AEVA
Ферми другої групи (зі стелажною системою) використовують

технології вирощування рослин, які не потребують закритого
середовища, наприклад, гідропонну, аквапонну чи плантаторну.
Одночасно вони вимагають створення у приміщенні екологічного
232
____________________________________________________________________
середовища за рахунок систем автоматизованого управління
параметрами температури і вологості повітря, мають вбудовані пристрої
для освітлення та вентиляції. Такі ферми можуть замінити будь-який
стелаж в інтер’єрі житла, офісу, торгового центру, тощо; покращити
естетичні властивості інтер’єру за рахунок озеленення; виконувати
функцію зонування приміщення (перегородки). Стелажні вертикальні
ферми найчастіше є розбірними, тому кількість ярусів та конструкція
можуть варіюватися залежно від потреб замовника. Форми стелажної
ферми різняться – це може бути, наприклад, прямокутна (Рис. 3. А, Б)
або циліндрична форма (рис. 3, в, г, д). Найбільш відомими
виробниками таких ферм є OPCOM, Verdeat, IKEA, Kono Designs та інші.
а б
в г д
Рис. 3. Типи ферм: а, б – вертикальні ферми Opcom;

в, г, д – ферми Verdeat
Третя група – це індивідуальні рішення предметного дизайну, які

найчастіше невеликі за габаритами і можуть бути використані як
декоративні елементи у будь-якому інтер’єрі. Дані ферми, в більшості
випадків, є відкритими і створюються за тими ж технологіями
вирощування рослин, що і вертикальні ферми зі стелажною системою.
Ферми даної групи часто використовують в інтер’єрі футуристичної
стилістики або еко-стилю. Найбільш відомі проєкти ферм 3-ї підгрупи
належать таким фірмам-виробникам, як Hexagro, NASA, Kono Designs,
IKEA, Vegger тощо.
233
____________________________________________________________________
Отже, незважаючи на те, що інтер’єрні вертикальні ферми-шафи
є енерговитратними, а ферми 2-ї і 3-ї груп часто вимагають контролю
параметрів середовища, тобто розраховані на систему клімат-
контролю, всі вони мають перспективи впровадження, тому що
одночасно вирішують не тільки питання економії води і забезпечення
міського населення екологічно чистими продуктами практично без
витрат на доставку (утилітарна функція), але впливаюь на дизайн
середовища, як повноцінні елементи декору і зонування.
ВИСНОВКИ
На основі аналізу сучасних передових технологій виготовлення і
впровадження вертикальних ферм запропонована їх класифікація за
функціональними і технологічними ознаками. Виявлено, що вплив
вертикальних ферм на дизайн житлового і громадського інтер’єру
визначається їх об’ємно-просторовим і технологічним рішенням.
1. Иконописцева О. Г. Экоархитектура вертикальных ферм как
новая типология агропромышленных зданий городского
хозяйства будущего. Известия Самарского научного центра
Российской академии наук. Социальные, гуманитарные,
медико-биологические науки. 2018. т. 20, №3. С. 34 – 41.
2. Шахрай Н.І., Яценко І. І., Особливості сучасних технологій
використання природних елементів у дизайні
поліфункціональних громадських інтер’єрів. Вісник КНУТД. 2015.
№3 (86). С. 296 – 301.
3. Kashyap Vyas.13 Vertical Farming Innovations That Could
Revolutionize Agriculture. July 04, 2018.
URL:https://interestingengineering.com/13-vertical-farming-
innovations-that-could-revolutionize-agriculture (дата звернення:
15.01.2020).
4. Ikea’s teaching you how to use a hyfroponic vertical farm URL:
https://trendland.com/ikeas-space10-debuts-a-hydroponic-vertical-
farm/ (дата звернення: 23.02.2020).
SAFRONOVA O., VERSHYNINA Yu.

FEATURES OF THE INTRODUCTION OF VERTICAL FARMS IN
THE INTERIOR SPACE
The importance of introduction of vertical farm technology in urban
environment is considered. Species of modern vertical farms are identified.
The design features of vertical farms used in residential and public interiors
are explored. The nature of the impact of the implemented projects on the
interior design is outlined.
Key words: vertical farms, vertical gardens, decoration farms, farm
houses, farms in the interior, interior design.
234
____________________________________________________________________
УДК 747.012
ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ДИЗАЙН СУЧАСНОЇ

ФОТОСТУДІЇ
САФРОНОВА Олена, ФЛЬОКА Надія

safronova.oo@knutd.com.ua
Надано результати дослідження основних чинників впливу на

дизайн інтер’єру сучасних фотостудій. Визначено, що інтер’єр
знімальної зали формується як гнучкий багатосценарний простір з
великою кількістю локацій. Стилістичні рішення локацій орієнтовані
на вподобання користувачів і відповідають сучасним трендам
дизайну. Охарактеризовано відмітні особливості у підходах до
дизайну фотостудій в Україні і за кордоном.
Ключові слова: дизайн фотостудії, студійне обладнання,
локації, стилістика інтер’єру.
ВСТУП
Характерними рисами сучасного дизайну вважається
особистісно-орієнтований підхід до проєктування (емпатійний дизайн);
розгляд об’єкту дизайну у взаємодії з навколишнім середовищем
(завжди об’єкт, процес розглядаються в контексті); перехід від
проєктування за прототипами до концептуального проєктування. Проте
дизайн-рішення великої кількості громадських просторів визначається
не стільки загальною ідеєю гуманізації середовища, скільки їх
комерціалізацією (особливо це стосується країн пострадянського
простору), впливом маркетингових і інформаційних технологій [1].
Наразі у великих містах України, Києві наявний бум відкриття
фотостудій, успішність яких залежить від комплексу факторів впливу і
перш за все їх обладнання і дизайну інтер’єру. З розвитком цифрових
технологій, соціальних мереж, способу життя сучасної людини з’явився і
новий формат фотостудій. Зазначимо, що рекомендації до дизайну
сучасних фотостудій в наукових джерелах фактично відсутні. Основна
увага приділяється умовам забезпечення процесу фотозйомки, а саме
геометричним параметрам простору і необхідному обладнанню. В той
же час існує багатий досвід проєктування таких просторів як в Україні
так і за кордоном, що мають свою специфіку і відмітні особливості.
235
____________________________________________________________________
На основі перегляду літературних джерел, аналізу організації
простору сучасних фотостудій в Україні і світі, виявити основні чинники
впливу на дизайн їх інтер’єрів і перспективи його розвитку.
Наразі в Україні фотостудії відрізняються за наданням послуг:
пропонують тільки інтер'єрне приміщення для фотографів і моделей з
необхідним освітлювальним і фоновим обладнанням, різними
локаціями; мають свій необхідний штат працівників (фотограф,
візажист, костюмер або стиліст, адміністратор) і надають повний цикл
послуг – від оренди інтер’єру до організації фотосесій за різними
сценаріями. В останньому випадку важливим стає не тільки дизайн
локацій для фотозйомки, але загальний корпоративний стиль компанії,
що враховує психологічні аспекти впливу на можливого замовника
(впевненість, надійність, досвід роботи). У склад приміщень такої
фотостудії повинні входити додаткові комунікативні простори для
роботи штатного персоналу, спілкування з замовником.
Геометричні параметри приміщення знімального залу фотостудії,
визначають виходячи з вимог зручності розміщення і використання
студійного обладнання, а також сюжетів зйомки та габаритів знімальних
об’єктів [2]. Мінімальні розміри універсального знімального простору
повинні відповідати вимогам зйомки ростового (групового) портрету і
мати такі параметри: ширина близько 4 - 5 метрів, довжина близько 6-7
метрів, висота стелі 3.5-4 метри. При меншій ширині приміщення будуть
виникати проблеми з розміщенням стойок зі спалахами, що створюють,
наприклад, контрове або фонове освітлення. Надто мала висота стель
утруднить, або навіть унеможливить використання верхнього та
контрового освітлення [2, 3].
Проте найбільш затребуваними у великих містах України,
наприклад, Києві, є фотостудії з приміщенням знімального залу
2
загальною площею не меншим 60 м , що дозволяє розмістити в одному
просторі кілька локацій (не менше 3-х) для різних сценаріїв фотозйомки.
Зазначимо, що фотостудії м. Києва, що зарекомендували себе як
найбільш успішні (PANDORA, BARTONE, R18, In Light, «Счастье», тощо)
пропонують зали площею від 100 до 200 м2 з кількістю локацій до 6.
Можливість зміни сценаріїв фотосесій залежить від характера
облаштування локацій. Адже локації (інтер'єрні зони) можуть бути як
незмінними (з стаціонарним наповненням меблями і елементами
декору), так і більш гнучкими − з можливістю адаптації під різні концепції
зйомки, в тому числі організацію святкових сценаріїв для сімейних
фотосесій. Цінується також креативність в оформленні локацій,
наявність змінних декорацій, оригінальних елементів меблів (наприклад,
трон в студії PANDORA).
236
____________________________________________________________________
Тематика і стилістичні рішення локацій визначаються перш за все
потребами потенційного замовника. Саме вподобання цільової
аудиторії є визначаючим чинником при формуванні дизайну інтер'єру
фотостудії.
Проведені узагальнення результатів спостереження за
уподобаннями споживачів послуг ряду великих фотостудій м. Києва
показали, що у молодих людей віком від 18 до 35 років, що складають
близько 60% споживачів послуг фотостудій (фото призначені в
основному для розміщення у соцмережах), попит мають такі стилі як
лофт, вінтаж, кантрі, «шеббі шик» (Shabby chic). Для сімейної
фотозйомки, розрахованої на аудиторію віком від 30 до 45 років, попит
мають такі стилі як прованс, класичний, модерн [4, c. 95].
Отже, рентабельність українських фотостудій досягається за
рахунок багатосценарного підходу до оформлення приміщень
знімальних залів, врахування стилістичних уподобань цільової аудиторії
фотостудій, що загалом відповідають сучасним трендам інтер’єрного
дизайну.
Одночасно для фотографів критеріями вибору фотостудії є
наявність і кількість природного освітлення в місцях розміщення
локацій, а також певної бази освітлювальних приладів, фонів, звукового
устаткування тощо.
Зазначимо, що більшість аналогічних за площею фотостудій
Європи та Америки, мають деякі відмінності в облаштуванні знімальних
залів фотостудій. Наприклад, їх інтер’єри частіше за все мінімалістські
за стилістикою, або напівпорожні. Це дає змогу фотографам
акцентувати увагу на замовниках, а не на локаціях. Якщо ж ідея
замовника потребує певного облаштування приміщення, то звертаються
до послуг декоратора.
Тобто цінується індивідуальний підхід до дизайну. Ціни на такі
послуги за кордоном значно вищі. Крім того приміщення фотостудій
частіше, ніж вітчизняні, використовуються також для організації різних
урочистих подій і вечірок. В цілому ж список послуг не відрізняється.
ВИСНОВКИ
Дизайн інтер’єру фотостудії є важливою складовою
конкурентоздатності фотостудії і прикладом маркетингового підходу до
дизайну. Визначені основні тенденції щодо надання спектру послуг
фотостудіями міста Києва; чинники впливу на дизайн їх інтер’єру, а
також основні вимоги до дизайну.
237
____________________________________________________________________
1. Пресс М. Власть дизайна: Ключ к сердцу потребителя. Минск:
Гревцов Паблишер, 2008. 352 с.
2. Кудрец, Д.А. Фотооборудование : учебное пособие. Минск:
РИПО, 2017. 287 с.
URL: http://biblioclub.ru/index.php?page=book&id=463627 (дата
звернення: 07.03.2020).
3. Митина Н. Дизайн интерьера. М.: Альпина Паблишер, 2013.
302 с.
4. Cофиева Н. В. Дизайн интерьера. Стили, тенденции,
материалы. М.: Эксмо, 2012. 656 с.
SAFRONOVA O., FLOKA N.

FACTORS OF IMPACT ON THE DESIGN OF MODERN PHOTO STUDY
The results of the study of the main factors influencing the interior
design of modern photo studios are presented. It is determined that the
interior of the cinema hall is formed as a flexible multi-scene space with
many locations. Stylish location solutions are user-friendly and up-to-date
with design trends. The distinctive features of photo studio design
approaches in Ukraine and abroad are characterized.
Key words: studio design, studio equipment, locations, interior
styling.
238
____________________________________________________________________
УДК [391:7.012]:101
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ СКЛАДОВИХ
НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ В ДИЗАЙНІ
ТЄЛУШКІНА Ольга, ДАНЬКО Інна

Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля,
Сєвєродонецьк, Україна
izolgart@gmail.com
Розглянуто актуалізацію питань національного

самоусвідомлення українців, вибору ними «культурної стратегії». В
ході дослідження проаналізовано використання складових
національних традицій, в основу яких покладено філософське
осмислення світу, для їх інтеграції в сучасний дизайн на прикладі
архітектурних об’єктів в Китаї та Україні.
Ключові слова: філософський підхід, психологічні особливості,
національний стиль, комплексне бачення проблем, поєднання
традицій з сучасністю.
ВСТУП
Ситуація, що склалася в сучасному дизайні в умовах
глобалізаційних процесів початку ХХІ сторіччя спричинила відхід від
самобутніх національних рис і потребує переосмислення складових
національних традицій, в основу яких покладено філософське
осмислення світу, для їх інтеграції в проектування сучасних
архітектурно-просторових та дизайнерських об’єктів. Для створення
нових форм, таких, що збалансують прогрес і традицію, архітекторам,
дизайнерам необхідно володіти всебічними знаннями з історії,
міфології, філософії українського етносу.
На засадах проаналізованих теоретичних праць з теми
відродження української національної культури встановлено, що серед
науковців, художників, дизайнерів, архітекторів більшість пошуків нових
форм національного мистецтва спрямовані на відтворення вже існуючих
елементів культурної спадщини в різних комбінаціях, зосередження на
їх зовнішніх рисах, використання їх композиційних засобів, колориту,
декору тощо. Питання філософських поглядів і психологічних
особливостей українського етносу, які зумовлюють розвиток і
збереження цих самих національних рис, здебільшого не підіймається.
Актуальною проблемою є виявлення узагальненого образу українця і
його душі як структури, що зумовила світоглядні позиції нації.
239
____________________________________________________________________
Виявлено, що вплив глобалізаційних процесів початку ХХІ
сторіччя спричинив потребу в розробці альтернативного підходу в
архітектурі та дизайні. Установлено, що уніфікація та стандартизація в
нових умовах соціально-економічного розвитку західного світу
сформували відхід від самобутніх українських національних рис та
традицій. Визначено, що розвиток інноваційних технологій та їх
впровадження в різні сфери життєдіяльності людини обумовили
прагнення певної частини соціуму до повернення до ціннісних
орієнтирів, пов’язаних із культурною та історичною спадщиною. Це
сформувало нові завдання знаходження балансу між прогресом і
традицією для українських архітекторів і дизайнерів.
Тобто, виникла потреба в створенні нових форм в архітектурі і
мистецтві, які відповідали би сучасним реаліям, але при цьому були
пов’язані з національними традиціями. На сьогоднішній день в
архітектурі і дизайні продовжується тенденція проектування або згідно
суто сучасній стилістиці, або у формах, які копіюють зразки традиційної
української архітектури та декоративно-прикладного мистецтва (в
кращому випадку – дещо їх модифікуючи). Можна припустити, що для
створення нових форм, таких, що збалансують прогрес і традицію,
архітекторам, дизайнерам недостає всебічних знань з історії, міфології,
філософії українського етносу.
В зазначеному контексті професійно проявили себе архітектори
Китаю, звернувшись до використання історичної спадщини в процесі
проектування музейних установ. Проблема глобалізаційних процесів у
суспільстві стала характерною й для Китаю. Його архітектура,
потрапивши у другій половині ХХ сторіччя під вплив західних течій,
стала втрачати виразні характеристики ідентичності. Автор статті
«Архітектурно-дизайнерське рішення Tree Art Museum в Пекіні:
переосмислення традиційних підходів» Ван Чжаохуй виявляє традиційні
прийоми і їх інтеграцію в дизайн архітектурно-просторового середовища
на прикладі Tree Art Museum у Пекіні [1]. Дослідником установлено, що
об’ємно-просторове рішення музею узгоджується з китайською
планувальною традицією: архітектурні споруди обрамляють сад, що
розміщується в центрі. Використання у ландшафтному дизайні мінімуму
матеріалів — вода й каміння — є символічним втіленням дуалізму
буття. Розміщення біля входу водойму пов’язано з національними
традиціями фен-шуй, за якими вода біля входу накопичує життєдайну
енергію і передає її відвідувачу.
У способі організації приміщення музейного простору вбачається
зв’язок із китайською міфологією, де «здатність до безперешкодного
переміщення просторовими зонами різного рівня є характерною ... для
небожителів сянь (саме ця якість і робила їх досконалими істотами).
Тому сад використовувався для створення умовної реальності, де
людина немов позбавлена природних обмежень і, подібно до сянь,
240
____________________________________________________________________
може плинути у тому ж тілі шляхом споглядання з одного світу до
іншого» [2].
Таким чином, використані у рішенні музею архітектурно-
дизайнерські засоби, в основу яких покладені традиції китайської
культури, дозволили створити місце, де успішно реалізуються не тільки
першочергові функції музею, а й створено гармонійне середовище, яке
дозволяє відвідувачеві спілкуватися з природою, зробити «зупинку» в
стрімкому ритмі сучасного життя. При цьому музей виглядає цілком
сучасно, а не як модифікований варіант традиційної китайської споруди.
Одним із прикладів переосмислення традиційного українського
житла з урахуванням вимог сучасності є проект приватної садиби в
Дніпропетровській області дизайнерів архітектурної майстерні «Україна
Олег та Ліля» (Ukrainа Oleg and Lily). Автори опрацювали глибинні шари
національної культурної спадщини, адаптувавши до сьогодення народні
архітектурні рішення та філософію буття.
Черпаючи натхнення з архетипу української хати, дизайнери
використовують принцип організації об’ємно-просторової композиції
козацького куреня, який здебільшого складався з однієї великої
житлової кімнати, в якій родина проводила більшу частину свого життя в
холодний період року.
В своєму проекті дизайнери організували простір кімнат згідно з
цією традицією: поєднали кілько* функціональних зон в одному
приміщенні. В спальні, окрім ліжка, розташовані ванна і, навіть, душова
кабіна. Зона кухні органічно перетікає в зону вітальні та світлиці. До
обов’язкового атрибуту української хати – печі – зроблено зручний
припічок, якому чудово пасує сучасний матрац (улюблене місто
дітлахів) (рис.1).
Рис. 1. Інтер’єр спільного простіру вітальні, світлиці та кухні.

Проект приватної садиби в Дніпропетровській області
дизайнерів архітектурної майстерні «Україна Олег та Ліля»
241
____________________________________________________________________
Піч завжди була своєрідним центром, головним місцем, до якого
все тяжіло у хаті. Вогонь, котрий горить, були символом дому, осілого
житла, освоєного людиною простору на противагу хаосу за межами
тину. Як джерело тепла та місце приготування їжі, піч була об’єктом
шанування кожної сім’ї. З піччю пов’язані багаточисельні вірування та
обряди. Отже, і в наведеному прикладі сучасного будинку піч
спроектовано не тільки як функціональну річ або декоративний
елемент, а як серце житла, сакральний символ рідного вогнища, який
відіграє духовну, згуртовуючу роль в родині, навколо якого згруповано
важливі житлові зони.
ВИСНОВКИ
Актуальність аналізу розвитку самобутніх національних рис у
взаємозв’язку з філософією, психологією, соціологією пов’язана з
актуалізацією питань національного самоусвідомлення українців,
вибором ними «культурної стратегії», вирішення яких неможливе без
вивчення найкращих зразків матеріальної та духовної культури нашої
країни, дослідження соціокультурної проблематики стилістичних
напрямків минулого та сучасності та переосмислення їх складових, в
основу яких покладено філософське осмислення світу.
1. Ван Чжаохуй. Архітектурно-дизайнерське рішення Tree Art
Museum в Пекіні: переосмислення традиційних підходів. URL :
https://visnik.org/pdf/v2018-03-02-chzaohui.pdf
2. Новикова Е. В. Сакральный мир китайского сада. URL:
http://www.synologia.ru/a/
3. Даренська В.М. Сакральність простору традиційного
українського житла. URL: https://novyn.kpi.ua/2009-
1/04_Darenska.pdf
TIELUSHKINA O., DANKO I.

THE RE-CONSIDERATION OF THE COMPONENTS OF THE
NATIONAL STYLE IN THE ENVIRONMENT DESIGN
Actualization of questions of national self-awareness of Ukrainians,
their choice of "cultural strategy" is considered. The purpose was to analyze
the development of original national features in relation to the philosophy,
psychology, mythology of the Ukrainian ethnic group. The study analyzed
the use of components of national traditions, which are based on the
philosophical understanding of the world, to integrate them into
contemporary design with the example of architectural objects in China and
Ukraine.
Key words: philosophical approach, psychological features, national
style, complex vision of problems, the combination of traditions with
modernity.
242
____________________________________________________________________
УДК 747:727.3
ОСНОВНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ

ДИЗАЙНУ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДІВ
ВИЩОЇ ОСВІТИ МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ
ШМЕЛЬОВА Олександра, САФРОНОВА Олена

alexpissenlit@gmail.com
Визначено перелік чинників, які безпосередньо впливають на

дизайн освітнього середовища і багато в чому обумовлені
трансформаційними змінами освітнього процесу в Україні і світі.
Охарактеризовано сутність кожного чинника та визначені його
складові, що впливають на дизайн проектованих приміщень.
Ключові слова: дизайн інтер’єру, дизайн освітнього
середовища, ЗВО мистецького спрямування.
ВСТУП
В умовах глобальних змін в дизайн-освіті, пов’язаних з
посиленням комунікаційної складової в дизайні, розвитком
інформаційних технологій, орієнтацією на учасників ринку – споживача і
замовника, актуальним є питання формування освітнього середовища,
що відповідає вимогам забезпечення сучасного освітнього процесу.
Середовище приміщень закладів вищої освіти (ЗВО) України має
не тільки суттєві проблеми з технічним оснащенням, але в основному є
достатньо консервативним, сформованим за застарілими прототипами,
тому підлягає реорганізації. Завданням дослідження є визначення
основних чинників впливу на дизайн приміщень ЗВО мистецького
спрямування, що відповідають сучасним тенденціям розвитку освітнього
процесу та його потребам.
Як показали проведені дослідження, зміни в сучасній дизайн-
освіті відбуваються на рівні її основних складових: методології
проектування, що забезпечує онтологічні компетентності фахівців;
способах інтеграції дизайну в виробничі процеси (маркетингові,
комунікативні компетенції); інструментальній підготовці студентів, що
базується, перш за все, на комп’ютерному моделюванні. На основі
аналізу глобальних змін в освіті, економіці, суспільстві тощо, досвіду
проектування найбільш успішних світових шкіл дизайну, було виділено
наступні чинники впливу на дизайн приміщень ЗВО мистецького
спрямування:
243
____________________________________________________________________
1. Педагогічні – зміни у формах педагогічної взаємодії учасників
освітнього процесу, пов’язані з сучасними тенденціями у методології
і методах проектування, які розраховані на розкриття творчого
потенціалу студентів, їх креативних здібностей в процесі навчання.
Такі чинники впливають перш за все на функціональне зонування
приміщень, вибір меблів і обладнання.
2. Технологічні – використання новітніх технічних засобів та
віртуальних сервісів, інтеграція хмарних, он-лайн та віртуальних
технологій в процес навчання. Зазначимо, що сучасне
мультимедійне і комп’ютерне обладнання стає повноцінною
складовою дизайну навчальних приміщень.
3. Ергономічні – складаються з таких загальних і специфічних чинників
створення комфортного освітнього середовища, як санітарно-
гігієнічні, фізіологічні, психологічні.
4. Інтеграційні або компетентнесні – набуття компетентностей завдяки
взаємодії зі стейкхолдерами, організація професійних комьюніті та
платформ. Такі чинники вимагають створення спеціальних
комунікативних просторів на базі приміщень ЗВО.
5. Маркетингові – комерціалізація, участь у світових рейтингах (QS
World University Rankings, The Times Higher Education World
University Rankings), проведення зовнішніх заходів освітнього та
рекламного характеру, спрямованих на поширення ринку освітніх
послуг, конкурентноспроможність закладу.
Виходячи з проведених досліджень можна зробити висновок, що
подані чинники обумовили дві головні особливості сучасного освітнього
процесу: організаційну – взаємоінтеграція формальної та неформальної
освіти; середовищну – використання принципів динамічної архітектури,
багатосценарності та гнучкості простору.
ВИСНОВКИ
Визначено особливості сучасного освітнього процесу і основні
чинники впливу на формування дизайну освітнього середовища ЗВО
мистецького спрямування Охарактеризовано сутність кожного чинника
та визначено його складові, які впливають на дизайн проектованих
приміщень: розробку планувальних рішень, структуру, об’ємно-
просторове наповнення та художньо-естетичні характеристики.
SHMELIOVA O., SAFRONOVA O.

KEY FACTORS AFFECTING THE FORMATION OF DESIGN OF
EDUCATIONAL SPACE OF ARTISTIC DIRECTION HEI’S
A list of factors that directly influence the design of the educational
environment and are largely influenced by transformational changes in
educational process in Ukraine and in the world have been identified. The
nature of each factor is characterized and its components that influence
design of the designed premises have been defined.
Key words: interior design, educational environment design, HEI’s of
art direction.
244
____________________________________________________________________
УДК 72.04 : 728.2.052.4 (477.83 /.86) “18/19”
ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИКИ У ВХІДНИХ

ПРОСТОРАХ ЖИТЛОВИХ СПОРУД СХІДНОЇ
ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ЛЕВКОВИЧ Наталія, ЩЕВЙОВА Уляна

Львівська національна академія мистецтв, Україна
levkovychnat@gmail.com, uliana.shcheviova@gmail.com
Виявлено принципи художнього оздоблення вхідних просторів

житлових споруд Східної Галичини в період сецесії (кін. ХІХ — поч. ХХ
ст.). Наголошено на проблемі втрати автентичних елементів у
житлових спорудах та необхідності збереження архітектури вхідних
просторів в умовах сьогодення.
Ключові слова: естетика архітектури, декор, художнє
оздоблення, вхідний простір, прибутковий (чиншовий) будинок.
ВСТУП
Вхідні простори житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ —
початку ХХ ст., зокрема вестибюлі та сходові клітки, формують у
відвідувачів перше враження про естетичні смаки та матеріальну
спроможність власника. Архітектори та майстри декоративно-
прикладного мистецтва того часу приділяли особливу увагу художньому
оздобленню цих приміщень. Вони надавали цій зоні максимально
репрезентативного вигляду, використовуючи новітні матеріали,
застосовуючи провідні технології та щоразу знаходячи унікальні рішення
при виборі кольорової гами, декоративних деталей та оздоблювальних
елементів. З приходом сецесії на терени Східної Галичини головний
акцент в архітектурі змістився на виявлення естетичних ознак
предметів, внаслідок чого художнє та орнаментально-декоративне
почало переважати над утилітарним. Деталь стала основним
формуючим елементом стилістики інтер’єрів цього періоду [1]. Саме
тому система декорування вхідних просторів на межі ХІХ-ХХ ст. була
виконана за принципами єдності ідейного задуму та відповідності
мистецькому стилю.
У художньому вирішенні вестибюлів і сходових кліток об’єднано
твори різних видів мистецтва. Автентичні елементи (вхідні брами,
перила сходових маршів, керамічні метлахські плитки, декоративна
ліпнина, художні розписи, вітражі тощо) є невід’ємною частиною вхідних
просторів, які сприяють емоційному піднесенню та справляють
естетичний вплив на людину. Кожен такий елемент є частиною
245
____________________________________________________________________
продуманої архітектором гармонії та збалансованості, тому заміна будь-
якої частини, зміна її кольору, матеріалу чи форми призводять до
втрати композиційної цілісності інтер’єру. У наш час мешканці
багатоквартирних житлових будинків часто надають перевагу адаптації
декоративного оздоблення вхідних просторів до сучасних потреб та
власних смаків, нехтуючи збереженням оригінальних деталей. Нашим
завданням є привернення уваги до проблеми необхідності збереження
автентичних елементів та проведення їх професійної реставрації в
умовах сьогодення, або в разі пошкодження — заміни чи модернізації з
урахуванням стилістики споруди.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Якість проживання в архітектурному середовищі безпосередньо
залежить від факторів сприйняття людиною оточення. Тобто сприйняття
людиною навколишнього простору коригується накопиченим життєвим
досвідом, який, у свою чергу, формується соціальними умовами [2].
Теперішні власники квартир у прибуткових (чиншових) будинках зламу
ХІХ-ХХ ст. часто прагнуть надати вхідній групі приміщень
“індивідуальних рис”, не дотримуючись принципів цілісності й гармонії.
Ремонтні роботи відбуваються стихійно, пошкоджені деталі
замінюються сучасними дешевими відповідниками, здійснюється
нефахова реставрація. Такі дії часто призводять до появи речей досить
сумнівної естетичної якості в інтер’єрі та руйнують початкову цілісність
вхідного простору [3]. З натурних досліджень дізнаємося, що найчастіше
піддаються заміні чи перефарбуванню у нехарактерні для інтер’єру
яскраві кольори квартирні двері у вхідних просторах (вул.
О. Карпінського, 17, пр. Т. Шевченка, 14, Магазинова, 2, Т. Костюшка, 6,
П. Дорошенка, 19, Гайдамацька, 7 у Львові; вул. М. Шашкевича, 4 в
Івано-Франківську) (Рис. 1). Крім того, зустрічаємо кітчеві випадки
сучасних розписів стін (вул. Банківська, 5, І. Франка, 15 у Львові) і
оздоблення уламками керамічних плиток (як-от у будинку за адресою
вул. Д. Менделєєва, 3 у Львові) (Рис. 2). Також мешканці часто
замінюють пошкоджені ділянки перил, здебільшого у верхній частині
сходових маршів. Оновлені частини огороджень стилістично та за
матеріалом виготовлення відрізняються від автентичного ковальства,
хоча мають місце випадки врахування типу орнаменту при встановленні
сучасних аналогів (вул. Січових Стрільців, 5 у Львові, вул. Січових
Стрільців, 19 в Івано-Франківську). На жаль, у наш час нещадно
руйнуються автентичні вітражі, забілюються художні розписи,
знищуються скульптурні елементи, метлахські плитки, розкрадаються
дверні і віконні ручки та елементи огородження сходів, тому поступово
втрачається первісний вигляд інтер’єрів, відновити який з кожним роком
стає складніше.
246
____________________________________________________________________
Рис. 1. Квартирні двері, перефарбовані у нехарактерні

для інтер’єру кольори
Рис. 2. Сучасні оздоблення стін
247
____________________________________________________________________
ВИСНОВКИ
Внаслідок змін стилістичних напрямків, естетичних смаків
населення та його матеріальної спроможності, архітектура житлових
споруд кінця ХІХ — початку ХХ ст. почала втрачати свою самобутність.
У наш час потрібно враховувати всі досягнення провідних архітекторів
та майстрів декоративно-прикладного мистецтва зламу ХІХ-ХХ ст. і
зберегти якомога більше автентичних архітектурних зразків, здійснивши
їх термінову професійну реставрацію. Адже вхідні брами, дверна
фурнітура, метлахські плитки, сходи, вітражі, художні розписи роблять
кожну житлову споруду унікальною та художньо довершеною, а втрата
чи заміна будь-якого елементу призводить до дисгармонії у вхідному
просторі. Сьогодні, у зв’язку з проведенням численних ремонтних робіт
архітектурних об’єктів, проектно-реставраційна практика вимагає
комплексного підходу з урахуванням принципів збереження автентики
та модернізації пошкоджених елементів у відповідності до стилістики
споруди. Для того, щоб кваліфіковано вирішувати нестандартні
завдання, потрібно враховувати, що сприйняття інтер’єрів залежить від
вдалого вибору і використання оздоблювальних матеріалів. Крім того,
варто звертати увагу, щоб усі засоби образної виразності були в
гармонійному співвідношенні та сприяли реалізації принципу синтезу
мистецтв в інтер’єрах житлових споруд.
1. Лисенко О. Ю. Формування та збереження архітектури
громадських просторів у структурі житлових будинків Львова
рубежу XIX - XX ст.: Автореф. дис... канд. архіт.: 18.00.01 / О. Ю.
Лисенко ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". Л., 2006. 21 с.
2. Ключковський М. С., Богданова Ю. Л. Архітектура як метод
психологічного впливу. Вісник Національного університету
"Львівська політехніка". Архітектура. 2014. № 793. С. 229-232.
3. Щевйова У. Д. Вхідні простори житлових споруд Східної
Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. : сучасний стан і
проблема збереженості. Вісник ЛНАМ. 2018. № 37. С. 104-116.
LEVKOVYCH N., SHCHEVIOVA U.

THE PROBLEM OF CONSERVATION OF AUTHENTICITY IN THE
ENTRANCE SPACES OF RESIDENTIAL BUILDINGS OF THE EASTERN
GALICIA IN THE LATE XIXth — EARLY XXth CENTURY
The principles of artistic decoration in entrance spaces of residential
buildings of the Eastern Galicia during the secession period are revealed.
We emphasize the problems of losing authentic decoration and the
necessity to preserve the architecture of the entrance spaces nowadays.
Keywords: aesthetic architecture, décor, decoration, entrance
spaces, residential buildings.
248
____________________________________________________________________
ПІДПРИЄМНИЦЬКІ АСПЕКТИ ДИЗАЙН-

ДІЯЛЬНОСТІ
УДК 7.012:687.016=111
THE USE OF ZERO WASTE PRINCIPLE IN THE

DESIGN OF MODERN CLOTHES
PASHKEVICH Kalina1, KHURANA Karan2, VEKLICH Anastasiia1,

PETROSYAN David1
1Kyiv
National University of Technologies and Design, Ukraine
2
Westminster International University in Tashkent, Uzbekistan
petrosyand59@gmail.com
The problem of textile waste as a negative factor of the fashion

industry influence on the environment is considered. The main directions of
the greening of design and production of clothes are determined. Based on
the author`s print, the modern collection of women`s clothes is developed
according to the zero waste principle.
Keywords: zero waste production, zero waste, zero waste cutting,
eco-clothes, sustainable fashion, development of the collection, textile
waste.
INTRODUCTION
The state of the environment is a global problem of our days, the
solution of which is of concern to the world community. One of the issues
249
____________________________________________________________________
that need to be addressed first is the reduction of waste and its recycling.
According to the United States Environmental Protection Agency [1], the
share of textile waste landfilled throughout the country is about 8 % of total
solid waste and is amounted to 11.2 million tons per year. In China, it
exceeds 20 million tons. The acceleration of the process of supplying
fashion products to the stores and the change of the consumers` attitude to
the clothes as such that are “of one use” – both factors contribute to the
waste generation. To reduce the negative impact of the garment industry,
the enterprises began to green its processes. The introduction and
implementation of zero waste production technologies is one of such
directions.
PROBLEM DEFINITION
The purpose of the work is to develop a collection of women`s eco-
clothes according to the zero waste principle.
RESULTS OF THE RESEARCH AND THEIR DISCUSSIONS
“Zero waste” is an eco-friendly lifestyle that becomes more and more
popular in the world. Its supporters seek to generate as little waste as
possible and send everything that is generated for reuse or recycling. In the
fashion industry, the zero waste approach can be applied in different ways:
as a principle of designing and preventing of waste generation at the stage
of product designing and production; to apply the re-use to the finished
product – to hand over the product from one owner to another; or to the
products that were not sold and thus handed over for altering or to the
commission stores instead of been landfilled or burned in the furnace.
Standard production of clothes requires 10 – 20 % of excess material
to compensate for the differences in patterns, edges of rolls or defects, and
up to 15 % for cutting cases [2]. All of this is potentially textile waste, much of
which can be avoided by setting the appropriate goals at the stage of the
product design. The “zero waste” principle of design is characterized by the
minimal amount or complete absence of generation of textile waste in the
process of clothes production.
The zero waste cutting is not a new concept – kimono, sari, chiton
and many other traditional folk clothes are examples of such an approach.
Its main idea is that the patterns should be placed like puzzles, occupying
the entire area of the material [3]. In such a way zero waste design
eliminates or minimizes the generation of textile waste, which is generated at
the production stage, but does not relate to waste generated during the use
of the ready-made clothes. For many modern designers, the use of the zero
waste principle of cutting is not only a demonstration of an environmentally
friendly position but also an opportunity to experiment with the shape and
content of the product – for example, Timo Rissanen, Zero Waste Daniel,
Farrah Floyd, and others.
Having analyzed the modern fashion trends and “zero waste”
principle, a collection of women`s clothes with an individual author`s print
has been developed according to the zero waste principle (Fig. 1).
250
____________________________________________________________________
An individual author`s print has become the source of inspiration for
the collection (Fig. 2). The method of cutting out the models of clothes with
the minimum amount of waste is proposed. The developed collection is
presented at the Redress Design Awards 2020 international competition [4].
Fig.1. The collection of women`s eco-clothes

«Scarlet prince»
CONCLUSIONS
The basic principles of use of “zero waste” production in the design of
the clothes are determined. The author`s collection of women`s clothes
“Scarlet prince” is designed on the basis of the creative search, the analysis
of modern tendencies and fashion trends, and using the zero waste method
of cutting.
Fig. 2. The source of inspiration for Fig. 3. Design, based on the zero
the collection waste principle of production
251
____________________________________________________________________
REFERENCES
1. Facts and Figures about Materials, Waste and Recycling (2017).
United States Environmental Protection Agency. URL:
https://www.epa.gov/facts-and-figures-about-materials-waste-and-
recycling/textiles-material-specific-data (accessed March 09, 2020).
2. Secondary Materials and Recycled Textiles Association (2016).
Smart. URL:
http://www.smartasn.org/SMARTASN/assets/File/resources/SMAR
T_PressKitOnline.pdf [accessed March 09, 2020]
3. Pashkevych K.L., Khurana K., Kolosnichenko O.V., Kpotova T.F.,
Veklich A.M. Modern directions of eco-design in the fashion
industry. Art and design. 2019. No. 4. P. 9-20.
4. Redress design award 2020. URL:
https://www.redressdesignaward.com/
ПАШКЕВИЧ К., КУРАНА K., ВЕКЛІЧ А., ПЕТРОСЯН Д.

ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПУ ZERO WASTE В ДИЗАЙНІ
СУЧАСНОГО ОДЯГУ
Розглянуто проблему текстильних відходів як негативного
фактору впливу модної індустрії на навколишнє середовище.
Визначено основні напрями екологізації дизайну і виробництва одягу.
На основі авторського принта розроблено актуальну колекцію
жіночого одягу за принципом zero waste.
Ключові слова: безвідхідне виробництво, zero waste,
безвідхідний крій, еко-одяг, стала мода, розробка колекції, текстильні
відходи.
252
____________________________________________________________________
УДК 7.05:34](075.8)
ПЕРСПЕКТИВНІ ТА ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ

ДИЗАЙН-ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ КАФЕДРИ
ДИЗАЙНУ ЧДТУ
БОРИСОВ Юрій
designer.borisov@gmail.com
В роботі розглядаються перспективні напрямки розвитку

дизайн-освіти на прикладі кафедри дизайну Черкаського державного
технологічного університету (ЧДТУ), обґрунтовується необхідність
внесення змін до навчального процесу, створення необхідних умов для
підготовки висококваліфікованих кадрів національного дизайну.
Метою роботи є конкретні пропозиції, що дадуть змогу
забезпечувати гідне представництво державних закладів вищої
освіти (ЗВО) на сучасному ринку дизайн-освіти.
Ключові слова: дизайн-освіта, освітні програми, ЧДТУ.
ВСТУП
Виклики сучасного світу - пандемія, процес глобалізації,
внутрішні проблеми – передача провідних ЗВО до Міністерства
культури, певна автономія десятків навчальних закладів з
«непрофільними» кафедрами дизайну - ставлять перед вищою школою
питання оновлення навчального процесу у відповідності до новітніх
трендів і технологій. Як показує досвід роботи Українського культурного
фонду (УКФ) 2017-2020 років, вищі державні заклади дуже пасивні на
відміну від бізнес структур та інституцій неформальної освіти. Згідно
останні[ досліджень, зокрема, дизайнерського ринку міста Львів,
збільшується кількість дизайнерів, які мають неформальну освіту, або
займалися самоосвітою. І ця тенденція зростає. Поки бізнес
відслідковує потреби на ринку, Виші проявляють інертність.
Розглянути основні пріоритети і перспективні шляхи розвитку,
деякі варіанти організації навчального процесу дизайн-освіти на
прикладі роботи кафедри дизайну Черкаського державного
технологічного університету ЧДТУ і запропонувати конкретні заходи,
щодо поліпшення ситуації. Чому ЧДТУ? Тому, що кафедра дизайну
ЧДТУ вважається однією з кращих серед середньостатистичних в
Україні. Не порівнюємо з академіями і дизайнерськими університетами
Києва, Харкова, Львова.
253
____________________________________________________________________
Проблему можливо розкласти на кілька напрямків.
Перший. У всіх нормативно-правових документах, які
регламентують діяльність в галузі освіти, «Закон про освіту», «Закон
провищу освіту» та інші нормативні документи, йдеться про тісний
зв'язок навчання з виробництвом. На практиці і при ліцензуванні та
акредитації цей важливий аспект майже не враховується. Але саме
зв'язок з сучасним виробництвом важливий для підготовки сучасного
фахівця і дає йому можливість ознайомитися з реальними
технологічними процесами, технологіями, новітніми матеріалами.
Другий. В умовах Черкас стати справжнім дизайнером можна
лише за двох умов – виконання реальних замовлень і участь у
виставках, конкурсах. Пріоритетним є участь і у культурологічних і піар
акціях, соціальних проектах, культурно-просвітницька діяльність. Не
формально виконувати Робочі програми, це не є самоціллю, а мати
більш гнучкий підхід до формування завдань на кожен семестр.
Третій. В нинішніх умовах для мистецьких «вишів» самостійна
робота студента зло. Не можливо навчитися водити машину тільки по
книжках, без практики, так і оволодіти рисунком чи живописом в межах
самостійної роботи. Тому актуальним виглядає на теперішній час
впровадження мультимедійної форми підготовки і проведення лекцій
теоретичних курсів, як то «Історія мистецтва», «Історія дизайну»,
навіть «Композиції». В умовах скорочення загальної кількості годин, це
дасть можливість перенести об’єм СРС на теоретичні дисципліни, що
збільшить кількість практичних занять в аудиторії. Також це допоможе у
впровадженні такої перспективної форми, як дистанційна освіта.
Четвертий. Впровадження більш сучасних технологій в
навчальному процесі є вимога часу, а у фінансуванні подібних проектів
допоможе Український культурний фонд. Наприклад, створити відео
курс з дисципліни «Історія дизайну», яким зможуть користуватися усі
бажаючі, кафедри інших ЗВО, художні школи тощо.
П’ятий. В продовження теми практичних занять. Кожна
спеціалізація, а краще дисципліна, повинна мати окрему майстерню з
вільним доступом студентів (цілодобово). Майстерня передбачає не
тільки приміщення, а й сучасне обладнання для виконання ідей в
матеріалі.
Шостий. Перспективною виглядає така традиційна, для
українського мистецтва, форма навчального процесу як «принцип
майстерні». Коли відомий метр набирає собі учнів. І студенти йшли в
майстерню Нарбута, Кричевського, сьогодні в майстерню Шості,
НАОМА.
Сьомий. Перейти від «проектів-картинок» до реальних проектів.
Захисти проводити на рівні створення прототипів (експериментальний
зразок).
Восьмий. Перше питання, яке ставить перед дизайнером
замовник – яка ціна? Тому складовою любого проекту має бути
254
____________________________________________________________________
кошторис, який відображає дві позиції – вартість кінцевого продукту і
ціна послуги самого дизайнера.
Дев’ятий. Навчальний процес організувати «по-горизонталі».
Тобто, не розтягувати одну дисципліну на весь семестр, а
відпрацьовувати її як окремий модуль. Наприклад, не ставити по годині
на два тижні, на весь семестр «Кольорознавство» і «Живопис», а
провести спочатку першу дисципліну, по закінченню, другу.
Десятий. Налагодження міжнародних зв’язків і використання
досягнень світового дизайну шляхом складання двосторонніх договорів
з західними партнерами.
Місцеві особливості.
1. Перший курс набирати без поділу на спеціалізації, загальний,
пропедевтичний, для зняття внутрішніх конфліктів.
2. Створення відповідного психологічного клімату на кафедрі на
підставі законності і діючих правил ЧДТУ.
3. Створення власної школи і посилення дизайнерського аспекту
при підготовці фахівця.
ВИСНОВКИ. Державним закладам вищої освіти потрібно більше
приділяти уваги сучасним тенденціям і новітнім практикам у підготовці
майбутніх фахівців в галузі дизайну. Гнучко реагувати на потреби ринку.
Використовувати європейський досвід, тісніше співпрацювати з діючим
виробництвом.
1. Закон України Про освіту: веб-сайт. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19;
2. Закон України. Про вищу освіту: веб-сайт. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18;
3. Дослідження ринку дизайну Львова: веб-сайт. URL:
http://www.ppv.net.ua/uploads/work_attachments/Lviv_Design_Mar
ket_Study_PPV_2019_UA.pdf
BORYSOV Yu.
PROSPECTIVE AND PRIORITY DIRECTIONS OF DESIGN
EDUCATION ON THE EXAMPLE OF CHTDU DESIGN DEPARTMENT
The article deals with perspective directions of development of design
education on the example of the design department of Chercasy State
Technological University, substantiates the necessity of making changes to
the educational process, creating the necessary conditions for the
preparation of highly qualified personnel of national design. The purpose of
the article is to make concrete proposals that will enable the decent
representation of state higher education institutions in the modern design
education market .
Key words: design-education, educational programs, ChSTU.
255
____________________________________________________________________
УДК 687=111
MODERN TENDENCIES OF THE DEVELOPMENT OF

SEWING INDUSTRY
JAVADZADE Gunay
Azerbaijan State University of Economics (UNEC), Baku, Azerbaijan
gunaycavadzadeh@gmail.com
The modern market of the light industry in the last decade has
undergone significant changes. Creativity, which has become a
characteristic feature of modern post-industrial society, is rapidly changing
the image of visual communication. Original ideas, materialized in object
forms, evoke amazement and admiration in the consumer. At the same time,
this led to the general progress in the field of elaboration of methods in
design, methods of solving various project tasks and research of receptions
of artistic expression of modern digital technologies.
Key words: industry, high technologies, production of clothing,
designers
INTRODUCTION
New technologies increase the role of design in culture, expand the
scope of its influence, set the new challenges for designers and planners.
The importance of industrial production and the mass consumer remains as
an integral part and design, in its turn, was an intermediary between them
and pays attention mainly to the generalized characteristics of the consumer.
In the production of industrial costume design, there is a lack of methods
that optimize the time spent at the initial stage of the development of a
clothing collection and as the result grows interest in innovative
interpretations of technology and virtual modeling.
STATEMENT OF THE PROBLEM
The combination of the tasks of high technology and light industry at
the initial stage led to the appearance of highly functional special clothing,
the creation of which is based on the use of various “built-in” special
equipment. As a solution to the issue of organization and management of
project activities, it is necessary to choose the methods of organizational
strategy in accordance with the task. But in most cases, computer design is
used as one of the stages in the general cycle of form modeling. In its turn,
innovative technologies can expand the capabilities of subject-spatial design
of clothes, transferring them to the field of virtual modeling. New industrial
and technological capabilities give the potential for more experiments with
forms, materials, styles, design and decorative elements. Modern trends in
the development of the clothing industry determine the need for the use of
256
____________________________________________________________________
information technology in the design process of clothes. However, currently
existing CAD (computer-aided design) systems for clothing are oriented
towards the traditional design process, in which the choice of design
decisions is more dependent on the qualification of the specialist. The
development of information support for the search design process of new
imaginative solutions based on the style of the 20th and 21st centuries,
which includes a full range of verbal and quantitative characteristics,
allowing reproduction of the fashionable form of clothing through a system of
constructive modeling techniques in accordance with the fashion trend with
maximum reliability, which is relevant and necessary to create a competitive
product.
RESULTS OF THE RESEARCH AND ITS DISCUSSION
It has been established that the form of clothing is constantly being
transformed, and at any given moment of the time, this or that form of
clothing appears at the peak of fashion. The main property of the costume’s
form is its constant state of movement, which determines the nature of the
connections, and the development of the whole, and the elements. For a
long time in the history of costume, the main technology of clothing shaping
was the geometric division of plastic material, taking into account the
morphology of the human body and the use of such connecting elements as
structural seams. The development of new technologies and materials,
which have recently penetrated more and more into the fashion industry,
provides the emergence of alternative methods of forming clothes in an
uncut fashion. Three-dimensional technology of forming clothes consists in
the manufacture of a seamless form of nonwoven fabrics. The historical
analogue of three-dimensional technologies of shaping nonwoven fabric is
the manufacture of armor. Frequent interchangeability of stylistic and
figurative decisions of clothes requires specialists involved in the fashion
industry to quickly and responsibly respond to new information on
fashionable forms. An important condition for harmonizing the visual image
of consumers is a comprehensive accounting of objective and accurate
information about their appearance. A personalized approach to its creation,
with the maximum consideration of the morphological features of the
external shape of the figures, as well as the use of artistic and constructive
shaping, is possible on the basis of the visualization method of the “man-
suit” system as part of the general methodology of the process of addressing
clothing design. An important condition for harmonizing the visual image of
consumers is a comprehensive accounting for objective and accurate
information about their appearance. A personalized approach to its creation,
with the maximum consideration of the morphological features of the
external shape of the figures, as well as the use of artistic and constructive
shaping, is possible on the basis of the visualization method of the "man-
suit" system as part of the general methodology of the process of targeted
design of clothes. In this case, the tasks of spatial organization aesthetics
silhouette forms of models, at the level of the configuration of the outlines of
their contours, and orientation relative to the surface of figures with different
257
____________________________________________________________________
morphological features singularity, has been neglected. However, from the
point of view of the aesthetics perception of the projected visual image of a
person, it is necessary to adapt the structural components of the whole form
not only by harmonizing the proportional levels, but also taking into account
the orientation connection in the “man - suit” system.
CONCLUSIONS
During the design process, the bar of the level of product quality
indicators should be set higher for ensuring the required level of quality
indicators, which, for objective reasons, decreases during the manufacturing
process. It is necessary to emphasize the importance of the initial stage of
the technological revolution in the textile industry, which paved the way for
polymer, synthetic fabrics and nonwoven materials. A characteristic feature
of the development of unconventional materials is their linear development,
starting with imitations of traditional analogues and gradually gaining its
figurative-plastic specificity. Today, scientists around the world are focusing
on promising research in the field of nanotechnology, which allows changing
the molecular properties of fabrics and achieving unprecedented results in
their functional characteristics.
LITERATURE
1. Arinov A.G., Petushkova G.I. Virtual language terminology in
costume design. Design and Technology. 2012. p. 18.
2. Petushkova G.I. Transformative shaping in costume design.
Costume Design: Theoretical and experimental foundations:
manual. Moscow .: LENAND, 2015.
ДЖАВАДЗАДЕ Г.
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ШВЕЙНОЙ
ПРОМЫШЛЕННОСТИ
Современный рынок легкой промышленности в последние
десятилетия претерпел значительные изменения. Креативность,
ставшая характерной особенностью современного
постиндустриального общества, быстро меняет облик визуальных
коммуникаций. Оригинальные идеи, материализованные в
предметных формах, вызывают у потребителя удивление и
восхищение. В совокупности это привело к общему прогрессу в
области разработок методов проектирования в дизайне, способов
решения различных проектных задач и исследованию приемов
художественной выразительности современных цифровых
технологий.
Ключевые слова: промышленность, высокие технологии,
производство одежды, дизайнеры
258
____________________________________________________________________
УДК [658.62:004.922]:001.895=111
INNOVATIONS IN THE TECHNOLOGY OF

3D PRINTING OF FASHION GOODS
PASHKEVICH Kalina, DYACHENKO Iryna, PROTSYK Bogdan,

ZELENSKA Viktoriia
diachenkoiren13@gmail.com
The modern innovations in the fashion industry are analyzed, namely

the technologies of 3D printing; the materials used in 3D printers for printing
the models of shoes and clothes are considered; the prospects for further
development of this direction are determined.
Keywords: 3D printing, printer, 3D designing, production of clothes,
materials.
INTRODUCTION
In the field of modern fashion, there are constant changes, aimed at
improving the quality of finished products. Designers set hearts on making
clothes and footwear as comfortable as possible, looking beyond the design
of the products. Today, 3D printing is a promising way of production of the
fashion industry products. Most often, the materials for the production of
clothes and footwear, printed on a 3D printer, are developed using the
selective laser sintering (SLS) technology since it ensures the highest level
of detailing required to create the complex moving structures.
PROBLEM DEFINITION
The purpose of the work is to analyze modern innovations in the
fashion industry, namely the technologies of 3D printing; to consider the
materials used in 3D printers; to determine the prospects for further
development of this direction.
RESULTS OF THE RESEARCH AND THEIR DISCUSSIONS
Nike was one of the first companies, which used the technology of 3D
designing and printing of the fashion industry products. At the beginning of
2019, the company released Vapor Laser Talon sport shoes (Fig. 1, a), the
sole of which was made using the method of selective laser sintering of
powder materials (SLS). As a result, the lightweight footwear weighing 160 g
was obtained, which provides maximum comfort for use on different types of
surfaces. The main advantages of such an approach are not only the
technical characteristics and the complex geometry of the obtained product,
but also the possibility to adapt the model to the requirements of the
sportsman in short term (rapid prototyping) [1].
259
____________________________________________________________________
a b c
Fig. 1. Innovations in 3D printing of footwear and clothes: a – Nike sport shoes;
b – sleeveless, designed by Iris van Herpen; c – items of clothes, designed by
Danit Peleg
3D printing allows developers to implement innovations in the

production process much faster and to create unique, ready-to-wear
products using digital technologies of any geometric shape, in the almost
complete absence of wastes. The production of clothes with the help of 3D
printing is likely to completely change the fashion industry in the future. Such
an up-to-date approach will help to meet the growing demand for the
exclusive personalized clothes and footwear.
There are at least three advantages of 3D printing over the traditional
methods of clothing production, namely: absence of production wastes;
reuse of irrelevant products as the materials for new models; customization
of design of the products. The development of 3D technologies will increase
the availability of more practical materials with new properties (including the
increased durability); will make the production process cheaper, etc. With 3D
printing, the producers of the clothes can only use the amount of material
needed to obtain the final product.
To produce the clothes, it is advised to place a greater focus on the
materials that have higher elasticity for ease of use. The most popular
materials for 3D printing are: TPE – thermoplastic elastomers. TPE-based
materials are used where softness and flexibility, as well as compaction
resistance, are necessary, however, this material is hygroscopic, that is why
it should be stored in hermetical containers in low humidity conditions; TPU –
thermoplastic polyurethane, a subtype of TPE, but more rigid; FilaFlex
(Recreus, Spain) – popular TP-based elastic and flexible material. It is used
by many designers (Iris van Herpen, Mary Huang, Joshua Allen Harris, Danit
Peleg, etc.) in the production of clothes. These materials are available in
different colors [2].
260
____________________________________________________________________
Customization of design is an opportunity for consumers to develop
their own design solutions. Together with the development and cheapening
of household 3D printers, this may also lead to an increase in home
production of clothes in the future. In addition to the option of customization
of consumer goods, 3D printing makes it possible to significantly reduce and
automate the production cycle itself, since it requires fewer workers and
time.
In the future, when everyone will be able to afford a highly accurate
3D printer and various materials will become available, not only the
production process, but also the format of consumption will change
qualitatively: a project, a 3D model of any fashion product, including clothes,
will be downloadable from the online store just like people download games
and movies today, and printable. In that case, the buyer will become both
the designer and the producer, eliminating the need to store and care for
things – it will be enough just to keep their images in the printer database,
and print as needed.
3D printing reduces time, and at the same time makes it possible to
create more complex and stylish footwear, clothes, accessories that could
not be made manually or using traditional methods. The color range of
clothes or accessories can be represented by various colors and different
materials, from matte to shiny, from bright to transparent.
CONCLUSIONS
The modern technologies in the fashion industry are considered and
it is determined that this direction is promising and is based on the use of
information technologies, modern materials, and the principle of
customization.
REFERENCES
1. FORBES. URL: https://www.forbes.ru/news/240415-nike-i-adidas-
nachali-pechatat-podoshvy-krossovok-na-3d-printerah
2. Top 3D shop. URL: https://top3dshop.ru/blog/3d-printed-clothes-
large-review.html
3. Pashkevich, K.L. New Technologies: 3D printer [Text] / Pashkevich,
K.L. // Light Industry. – 2014. – No. 1. – P. 22 – 25.
ПАШКЕВИЧ К., ДЯЧЕНКО І., ПРОЦИК Б., ЗЕЛЕНСЬКА В.

ІННОВАЦІЇ В ТЕХНОЛОГІЯХ 3D-ДРУКУ МОДНИХ
ТОВАРІВ
Проаналізовано сучасні інновації у фешн-індустрії, а саме
технології 3D-друку, розглянуто матеріали, які використовуються в
3D-принтерах для друкування моделей взуття і одягу, визначено
перспективи розвитку цього напряму.
Ключові слова: 3D-друк, принтер, 3D-проектування,
виробництво одягу, матеріали.
261
____________________________________________________________________
УДК 687.016:001.895 =111
USE OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN THE

PRODUCTION OF CLOTHES
SALEHZADEH Gulchohra
Azerbaijan State University of Economics (UNEC), Baku, Azerbaijan
salehzade.gulya@gmail.com
Design has always been one of the active conditions for formation of
the economy, which expressed and included a variety of innovative
technologies. They, in its turn, express an economic strategy focused on the
future development of Nano technology and other areas in the production of
clothing. Most of the designers prefer the use of the latest technologies in
their own developments, which is very well demonstrated in the design of
clothes. The continuous development of Nano technologies forces modern
designers to invent and embody the latest forms, as well as to use
previously unknown modeling and design methods, which makes possible
producing perfect products that will be accompanied by great demand from
consumers.
Key words: design, innovative technologies, production of clothing,
designers
INTRODUCTION
Nowadays modern design, not only is a mass phenomenon, but also
includes literally all areas of life-sustaining activity of modern society. It is
also developing with the help of the latest technology based upon the new
scientific knowledge, which allows creating the latest perfect product that is
able to satisfy the maximum number of needs of modern society.
Therefore, in the modern world, clothes possess multifunctional
qualities and modifies into an adaptation to increase the quality of life of
society in various fields, creating more comfortable living conditions, which
allows it to become an integral part of people’s lives.
TASK ASSIGNMENT
The combination of the tasks of the sphere of high technology and
light industry at the initial stage led to the appearance of highly functional
special clothing, the creation of which is based on the use of various “built-
in” special equipment. The main directions of improvement in this case were
the followings: weight reduction and creation of the necessary isolation of
the “sewn-in” special equipment (microchips, wires, etc.) and the changing
the design and package of product materials. The example could be the
modernization of ski coats. Then, MP3 players and mobile phones began to
be sewn into the costume items, for example, into tourists’ outfits, while
262
____________________________________________________________________
developing a layered system in which each of the layers of clothing carries
its own functions. Gradually, hats equipped with stereo headphones,
backpacks with solar panels for recharging technical devices, jackets with
built-in Bluetooth,” allowing to connect any number of devices to the network
without the help of wires” appear in our lives. There already exist brands, the
main direction of activity of which is the design and production of high-tech
sportswear and specialized clothing (for example, Gore-Tex).
Currently, new technologies contribute to a denser interaction of all
elements of the system “equipment-clothing-body”. Now clothing in itself is
often a technical device for solving certain problems. And these tasks are
not limited to following the dress code and maintaining comfortable
conditions for its carrier.
RESEARCH RESULTS AND THEIR DISCUSSION
The formation of nanotechnology, as well as their introduction into the
production of clothing, is implemented for a variety of reasons. The use of
these technologies in clothing design makes possible to guarantee the latest
quality materials that allow to find previously unknown opportunities which
contribute to the development of fashion. Currently, clothes are gradually
modified into a device that is capable of performing a variety of functions, for
example, to provide control over the state of a person or environment [1].
In addition, the development of innovative textile and other
technologies provides fundamentally new properties of materials and
thereby new opportunities for design [2]. The creation of the illusion of a
“completely new”, even futuristic, is achieved through unconventional
decorative design of materials and products, transforming the appearance of
traditional things. Today, the scientists not only promote the new ideas in
science and technology, but also solve purely practical challenges that
facing the fashion industry [3]. The ability to create “smart clothes” which will
perceive characteristics of person (for example, pulse and blood pressure)
and adapt to his general physical and mental state, or react with a change in
color, the texture to approaching of closest people, no longer seems an
unrealistic forecast in the spirit of science fiction. On the contrary, more and
more scientific research results of scientists, which many people at the end
of the last century were considered “hopeless romantics”, find practical
application. Besides, this development concerns not only techno textiles.
CONCLUSIONS
In the future, the garment industry products will have the possibility to
change their characteristics and shape in accordance with the weather
conditions, different life circumstances and the desire of consumers. At
present, many fashion houses have shown variety of collections that involve
the use of the latest technologies, such as zero seam material, nano fabric,
different kinds of perforations and others. Thus, clothing created using the
new technologies is the result of interaction of a large number of diversified
areas: medical, light industry, design and design of costume, industrial
production and culture.
263
____________________________________________________________________
LITERATURE
1. Melaya Т.G. Innovative technologies in modern costume design
// Fundamental researches. – 2015. – № 2–18. – P. 3935-3939;
2. Timofeeva М.R., Tolmacheva G.V. Textile design. Innovative
technologies// International Journal of Applied and Basic Research
– 2015. – № 12-4. – P. 722-726;
3. High technology in clothing [Electronic resource] URL: http://www.it-
world.ru/tech4human/newtech/58280.html
САЛЕХЗАДЕ Г.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В
ПРОИЗВОДСТВЕ ОДЕЖДЫ
Дизайн постоянно был одним из активных условий
формирования экономики, который выражал и включал в себя
разнообразные инновационные технологии. Они же, в свою очередь,
выражают экономическую стратегию, ориентированное на будущее
развитие нано технологий и других направлений в производстве
одежды. Большая часть дизайнеров отдает предпочтение
применению новейших технологий в собственных разработках, что
очень хорошо демонстрируется в дизайне одежды. Постоянное
развитие нано технологий заставляет современных дизайнеров
придумывать и воплощать новейшие формы, а также использовать
не известные ранее способы моделирования и проектирования, что
даёт возможность производить совершенную продукцию, которая
будет сопровождаться большим спросом потребителей.
Ключевые слова: дизайн, инновационные технологии,
производство одежды, дизайнеры.
264
____________________________________________________________________
УДК 7.012:687.016]=111
FROM LINEAR TO CIRCULAR FASHION:

IS IT NEW TREND OR NECESSITY?
1 2
SCRIPCENCO Angela , PASHKEVICH Kalina
1
Technical University of Moldova, Republic of Moldova
2
angela.scripcenco@adm.utm.md
We live in turbulent world. Issues such as climate change, unlimited

use of natural resources and work forces have initiated concerns within the
wider society about the way the fashion industry currently operates. There is
a growing awareness that our economy needs to be changed. Actually, on
the different levels is discussing the conception of transition to circular
economy. This provides careful attitude to all types of resources and
changing values of things. These challenges completely attributes to the
fashion value chain which include different stages: production (including
design); services; marketing; retail; end of use/life (e.g.
reparation/transformation/recycling) by creating the new business models in
circular economy.
Key words: linear, circular economy, responsibility, business model.
INTRODUCTION
Textiles and clothing are a fundamental part of everyday life and an
important sector in the global economy. It is hard to imagine living in a world
without textiles. Everyone everywhere comes into contact with them nearly
all the time. This is especially true of clothing. Clothes provide comfort and
protection, and for many represent an important expression of individuality.
The fashion industry is also a significant sector in the global economy,
providing employment for hundreds of millions around the world.
The European fashion industry a major industry providing
employment for nearly 1.7 million people across the EU in approximately
176,000 businesses [4].
In the last 15 years, clothing production has approximately doubled,
driven by a growing middle-class population across the globe and increased
per capita sales in mature economies. The rise is mainly due to the ‘fast
fashion’ phenomenon, with quicker turnaround of new styles, increased
numbers of collections offered per year, and – often – lower prices that
consumers have to pay for clothes. Quality of the current textiles is
decreasing, thereby not stimulating the sustainable use of clothing. The
current system for producing, distributing, and using clothing operates in an
almost completely linear way. Clothes are mainly produced from non-
265
____________________________________________________________________
renewable resources and are often used for only a short period, after which
the materials are largely lost to landfill or incineration. It is estimated that,
more than half of the clothes produced are disposed of in under one year.
The unequal costs of human labour, environmental impact, and depleting
resources fuelled by this rapid turn-around creates precarious conditions for
the future of textile and fashion, and the people and corporations directly
involved therein.
This linear system puts pressure on resources, pollutes and degrades
the natural environment and its ecosystems, and creates significant negative
societal impacts at local, regional, and global scales [1].
Issues such as climate change and controversies like the disaster
with Rana Plaza in Bangladesh (2013) have initiated concerns within the
wider society about the way the fashion industry currently operates. There is
a growing awareness that our economy needs to change. We need creative
solutions to be able to transition to a new type of system.
That’s why University & Research communities have to join forces in
exploring, creating, and experimenting with circular fashion to contribute to
sustainable development practices.
The way of improving situation in fashion industry is transforming
linear to circular economy. A circular economy in general view is defined as
economy that accommodates resources to flow through man-made and
natural systems in renewable ways, creating or retaining value through
‘slowed, closed or narrowed loops/ flows’, rather than rapidly destructing
value through the creation of waste . In other words, as an economy that is
restorative and regenerative by design and provides benefits for business,
society, and the environment [3]. Inherently, a circular economy avoids the
usage of non-renewable or finite resource and preserves renewable
resources to regenerate natural systems, whilst designing out waste from the
system. For instance, by returning valuable nutrients to the soil to support
regeneration, or using renewable energy as opposed to relying on fossil
fuels. Circular economy operates according to the 3R-approach: reduce,
reuse and recycle. Each addresses several of the resource and system
challenges that the textiles system is facing today or might face tomorrow.
Reusing and recycling leaves components and materials in circulation and
thus contributing to the economy.
PURPOSE
The purpose is to contribute to the transition from current wasteful
system to a circular system by combining knowledge of design and science
to support the quest to reframe value in fashion.
Value is a really significant in two ways. First of all, a transition to a
circular economy is not just a transition of materials or technologies. It is
most of all a transition of values. Second, while circularity is a broad concept
that can be viewed through different lenses, the way in which things are
valued and how value is created and extracted lies at the heart of the
transition. Although once value determines price, and not the other way
around, and value is no longer purely a financial indicator, other types of
266
____________________________________________________________________
value, such as social-, environmental value can finally be included in the
equation.
At Copenhagen Fashion Summit 2019, a new manifesto on circularity
for textiles was launched. The manifesto calls on existing and forthcoming
EU policymakers to rethink tools to establish a circular fashion system [2, 5].
An improved sustainable performance can help businesses in the
sector to remain competitive in a market where consumers are rapidly
changing their attitude towards fashion and its negative externalities.
In the current globalised world, Europe cannot compete with
emerging economies on cost basis. Only knowledge- and innovation-based
industry, derived from higher-value-added or more sustainable products,
processes and services, can ensure Europe’s leadership on the global
market.
The new vision is necessary to encourage sustainability throughout
all stages of the fashion value chain from design and production, to services
and end-of-life solutions.
These include: 1. new fibre development and materials recycling
(Orange Fiber, Ecoalf, re:newcell); 2. design and manufacture of fashion
products and accessories using a range of sustainable, recycled and
upcycled materials (Elvis & Kresse, VEJA, REDU, Rifò, MUD Jeans,
Stanley/Stella); 3. retail customer services including repair and take back
(MUD Jeans, Elvis & Kresse), 4. new clothes sharing and reselling business
models (The Nu Wardrobe), 5. software systems for on-demand fashion
production (Unmade), 6. consumer and industry facing campaign for positive
action and education for a more transparent and sustainable fashion system
(Fashion Revolution) [3].
Emerging trends within sustainable fashion activities have been
identified as follows:
 Changing consumer attitudes: A shift towards a new values-led
consumerism and away from possessions to experiences and
sharing, rather than owning. This is particularly evident in the
younger generations of Millennia’s and Gen Z, who are passionate
about social and environmental issues.
 Extending clothing lifetimes: Longer active life is now considered
the most effective way of improving the sustainability of clothing
(WRAP, 2017) when also accompanied by a reduction in purchase
of new items.
 Clothes Sharing: The new ‘sharing economy’ that has disrupted
other sectors (car hire Uber, accommodation Airbnb) is emerging
strongly in fashion, with new business models for reuse, collective
use, rental and prolonged life of clothes indicating a growth in the
market for pre-owned clothing.
267
____________________________________________________________________
 Digital technologies, customization and Fashion on Demand: Digital
technology is enabling new business models based on
personalization and customization of clothing and footwear and
significantly, demand-led production. It also enables the sharing
economy to be extended to fashion via online platforms for rental
and reselling.
CONCLUSIONS
The integration of new technologies and new business models into
traditional companies is crucial to minimize the environmental impact of the
sector. Collection, sorting, reuse, recycling and energy efficiency are
important elements of the transition towards a sustainable and circular
fashion industry. This transition is dependent on enabling technologies and
creativity-based innovation. Circularity must be matched with reduced
consumption and consumers educated.
REFERENCES
1. New Textiles Economy: Redesigning fashion’s future. Ellen
Macarthur foundation – 2017.
2. Report – Mapping Sustainable Fashion Opportunities for SMEs.
Centre for Sustainable Fashion, London College of Fashion,
University of the Arts London with Middlesex University, Politecnico
di Milano and Institut Français de la Mode. May 2019.
3. Circular Fashion: Design, Science and Value in a Sustainable
Clothing Industry. Wageningen University on-line course.
4. www.statista.com/markets/415/topic/466/clothing-apparel/
5. Euratex, FESI, GFA, IAF & SAC. A Manifesto to Deliver a Circular
Economy in Textiles. 2019.
СКРИПЧЕНКО А., ПАШКЕВИЧ К.

ОТ ЛИНЕЙНОЙ К КРУГОВОЙ МОДЕ: ЭТО НОВЫЙ ТРЕНД ИЛИ
НЕОБХОДИМОСТЬ?
Мы живем в турбулентном мире. Такие вопросы, как изменение
климата, неограниченное использование природных ресурсов и
рабочей силы, вызвали обеспокоенность в обществе в целом по
поводу того, как в настоящее время работает индустрия моды.
Растет осознание того, что мировая экономика нуждается в
изменении. Собственно, на разных уровнях обсуждается концепция
перехода к круговой экономике, что обеспечивает бережное
отношение ко всем видам ресурсов и изменению ценности вещей.
Это полностью относиться к цепочке создания добавленной
стоимости в индустрии моды, которая включает в себя этапы:
производство (включая дизайн); услуги; маркетинг; розничная
торговля; конец использования/срок службы (например, ремонт/
преобразование/утилизация).
Ключевые слова: линейная, круговая экономика,
ответственность, бизнес-модель.
268
____________________________________________________________________
УДК 378.016[7:39]
ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ
ЭТНОХУДОЖЕСТВЕННОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНТОВ
В ОБЛАСТИ ВИЗУАЛЬНЫХ ИСКУССТВ
БАБИНА Юлиана
Государственный педагогический университет им. Иона Крянгэ,
Кишинев, Молдова
iulianababin1987@yandex.ru
Автор описывает роль искусства орнамента, касаясь

различных аспектов изучения древнейшего наследия этнических
групп, проживающих на обширном карпато-дунайском пространстве.
Развитие современного орнаментального искусства, применение и
возрождение этнотрадиций в высшем художественном образовании
Молдовы является не только решением актуальных социальных
проблем общества, но и гармоничной регуляцией сохранения
народных ремесел и традиций.
Ключевые слова: традиционный орнамент, культурное
наследие, народные традиции, художественное образование,
визуальные искусства.
ВВЕДЕНИЕ
Очевидный вклад в определение формирования этно-
художественной культуры у студентов [1] и этноценностной ориентации
внесли научные труды множества зарубежных ученых [2]. Мы обратили
внимание на исследования таких ученых, этнографов и педагогов, как
Ф. Вовк, В. Сухомлинский, Н. Горбова [3], М. Олексюк, Г. Волкова [4],
К. Эсеккуева, А. Дугина, С. Городецкой, И. Марченко и др.
Аксиологический аспект образования отражают многие современные
молдавские и румынские исследователи: Л. Антонесей, К. Кукош,
С. Кристя, Т. Буларга, Г. Вэйдяну, В. Пыслару, Н. Силистрару,
В. Кожокару, Ч. Георгицэ, С. Бачу, А. Симак [5], Е. Аждер, Л. Моисей [6],
А. Бузенко, В. Бузилэ [7-8], Л. Гаврилица [9] и др.
Продвижение культурного наследия уже входит в число целей
Национальной стратегии – Образование-2020, Культура-2020 [10].
Также есть необходимость реализовать государственную программу –
Использование потенциала традиционной культуры в развитии
республики Молдова. В основе исследования стоит актуальная
проблема путей и способов приобщения молодёжи к историческому и
культурному наследию молдавского народа, к традициям народного
творчества. Это, по мнению Горбовой Н., позволяет наполнить
269
____________________________________________________________________
образовательный и воспитательный процесс духовно-практическим и
нравственно-ценностным содержанием [3].
Изложенным материалом намечены основные пути развития
этнопедагогики как необходимого вспомогательного элемента
художественного образования, направленного на формирование
профессиональных компетенций (в том числе, этнокультурных
компетенций) и перспективных личностных качеств студентов в области
визуальных искусств.
Эмпирические наблюдения автора и сравнительный анализ
педагогических и этнографических достижений позволили выделить
наиболее рациональный и объективный подход к данной проблеме. В
современной педагогической теории и практике, главным должно стать
ценностно-ориентированное (аксиологическое) обучение, возрождение
народного мировосприятия и традиций искусства, которое немыслимо
без понимания орнамента. Данное духовное наставление педагога, в
диалоге с учащимися представляет основу преемственности
поколений.
В виду того, что в современном мире до сих пор прослеживаются
множество факторов (глобализация, индустриализация, интеграция,
компьютеризация), под воздействием которых наряду с угасанием
древних центров художественных промыслов, некоторые области
промышленности и искусства понесли невосполнимые потери или
совсем вытеснены, проблема возрождения этнокультурных традиций, и
восстановления искусства орнамента встала сегодня очень остро.
Вследствие чего актуальности приобрело введение
интегрированных программ и специальных методик (разработок
различных методологий), в содержании которых имеется не только
качественное профессиональное образование (изобразительное,
декоративное искусство или дизайн), но активно включается и
этнохудожественный компонент. Взяв за основу опыт национального
наследия на примере квалифицированных педагогов, талантливых и
заслуженных мастеров искусства, развивающих и продвигающих своим
творчеством этнохудожественную культуру и принципы,
осуществляется приобщение студентов к традициям и привитие им
самых лучших качеств своего народа (рис. 1 – рис. 3). С помощью
этнографии и этнопедагогики как активного культурно-
антропологического компонента, мы передаем наследие наших
предков, духовные сокровища, свой незыблемый опыт и накопленные
знания [3; 5].
Начало ХХI-го века в искусстве и художественном образовании в
Молдове ознаменовано постепенным возрождением духовного начала.
Устремления педагогов (из АМТИИ и ГПУК) и художников направлены
на межкультурное общение в контексте развития единой мировой
культуры, но и к возрождению традиций через призму современного
270
____________________________________________________________________
искусства и традиционной орнаментики (Василе Грама, Екатерина
Аждер, Феличия Савицкая, Виктория Склифос, Даниела Рошка-Чебан,
Лучия Болдеску-Доментий, Наталия Вавилина, Ирина Бурлака, Ярына
Савицкая-Барагин, Антонина Гурецкая, Юрие Лупу, Елена Фрунзе и
др.).
а б в
Рис. 1. Бессарабские ковры: а – настенная ковровая дорожка –
пэрэтар, начало XIX в., Бендерский р-н. Историко-краеведческий музей
МССР; б – ковер Петухи, в - ковер Венок невесты, конец ХIХ в.,
реставратор Е. Бондаренко, Национальный Музей истории Молдовы,
Кишинев, 2018. (фото Ю. Бабина)
Рис. 2. Орнаментальные композиции дизайнеров 2-го курса,

2017-2018 гг., ГПУК
(руководитель В. Грама, ассистент Ю. Бабина)
Рис. 3. Коллекция «Баллада» дизайнера одежды,

выпускницы ГПУ им. Крянгэ Аурики Борш, 2016.
(фото, личный архив А. Борш, А. Симак) [11]
271
____________________________________________________________________
Современное художественное образование, как в Молдове, так и
за рубежом, направлено на этнокультурное развитие личности,
посредством постижения народной художественной культуры как
доминанты народного творчества, целостного комплекса материальных
и духовных этнических ценностей [11]. К подобным суждениям
склоняются молдавские педагоги (И. Гынку, Л. Гаврилица, Л. Моисей),
и российские ученые-педагоги: Г. Волков, Л. Ершова, М. Каган,
Т. Воробьев и др. Таким образом, на данном этапе,
этнохудожественное образование в Молдове – это целенаправленный
педагогический процесс, ядром которого является приобщение
молодежи к родным истокам и традициям своего народа в
художественных образовательных учреждениях. Следовательно,
задачами этнохудожественного образования выступают: формирование
профессиональных компетенций учащихся через развитие
этнохудожественной культуры; разностороннее развитие студента,
совершенствование нравственно-эстетической сферы молодой
личности; максимальное раскрытие творческого потенциала;
профессиональная подготовка дидактических кадров к осуществлению
эффективной педагогической деятельности; подготовка
квалифицированных специалистов в области изобразительного
(текстильного) искусства и дизайна, способных конкурировать на рынке
труда.
ВЫВОДЫ
Посредством проведенного педагогического эксперимента и
более глубокого исследования проблемы мы выявили значение
традиционного орнамента как структурного компонента в искусстве, и в
высшем художественно-эстетическом образовании Республики
Молдова.
1. Мойсей Л. В., Бабіна Ю. И. Формування етнохудожньої
культури студентів в сфері декоративного мистецтва.
Народознавчі зошити. № 2(140). 2018. с. 454-462.
2. Файзуллин Ф. Национальные ценности и ценностные
ориентации современного поколения. Журнал Ватандаш. URL:
vatandash.rbsmi.ru. (дата обращения: 12.04.2019).
3. Горбова Н. Етнопедагогіка як культурно-антропологічний
феномен: історико-теоретичний аспект. Научное окружение
современного человека. 4-я гл. моногр. Одесса: КУПРИЕНКО
СВ, 2018. 169 с.
4. Вoлкoв Г. Н. Этнoпeдaгoгикa: [Учeб. для cтyд. cpeд. и выcш.
пeд. yчeб. зaвeдeний]. М.:Издaтeльcкий цeнтp „Aкaдeмия“,
1999. 168 c.
5. Симак А. И., Бабина Ю. И., Этнопедагогика как современный
компонент художественного образования. Современные
проблемы развития художественного образования и
272
____________________________________________________________________
визуальных искусств (к 100-летию Витебского народного
художественного училища): материалы международной
научно-практической конференции, Витебск, 20–21 декабря
2018 г./Витеб. гос. ун-т; редкол.: Е.О. Соколова (отв. ред.) [и
др.]. Витебск: ВГУ имени П.М. Машерова, 2018. 248 с.
6. Moisei L. V. Ornamentul – fenomen artistico-estetic: (Viziuni
ontologice şi estetice asupra ornamenticii ţesăturilor tradiţionale).
Chişinău: Pontos, 2017 (Tipografia „Bons Offices”). 272 p.
7. Buzilă V. Dimensiunile axiologice naţionale şi mondiale ale scoarţei
basarabene. Akademos, 2014, nr 3 (34), p. 164-172.
8. Buzilă V. Arta tradiț ională din Republica Moldova = Traditional art
from Republic of Moldova. [Chiș inău]: Cartier, 2018 (Tipogr. „Bons
Offices”). 272 p.
9. Gavriliţă L. Formarea culturii etnoartistice la elevi prin valorificarea
didactică a teatrului popular. Teză de doctor în pedagogie. Univ. de
Stat „Alecu Russo” din Bălţi, 2017. 199 p.
10. Ghilaș V., Dolghi A. Valorificarea potenț ialului culturii tradiț ionale
– o soluț ie pentru dezvoltarea durabilă a Republicii Moldova.
Patrimoniul etnologic: concepte, tendinț e ș i abordări, Conferinț a
"Patrimoniul etnologic: concepte, tendinț e ș i abordări" Chiș inău,
Moldova, 23-24 mai 2017, p. 26.
11. Бабина Ю. И., Симак А. И., Применение традиционного
орнамента в современном искусстве текстиля в Республике
Молдова. Contemporary innovative and information technologies
of social development: educational and legal aspects edited by
Aleksander Ostenda and Iryna Ostopolets. Series of monographs
Faculty of Architecture, Civil Engineering and Applied Arts. –
Katowice School of Technology. Monograph 24. Wydawnictwo
Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach, 2019. с. 333-354.
BABINA Yu.
BASES OF FORMATION OF ETHNIC ART CULTURE OF
STUDENTS IN THE FIELD OF VISUAL ARTS
In this work, the author describes the role of the art of ornament,
touching on various aspects of studying the ancient heritage of ethnic groups
living in the vast Carpathian-Danube space. The axiological guidelines in the
framework of art education reflect many foreign scientists and modern
Moldavian researchers. The development of contemporary ornamental art,
the application and revival of ethnic traditions in higher art education in
Moldova is not only a solution to the current psychological and social
problems of society, but also a harmonious regulation of the preservation of
folk crafts and traditions.
Key words: traditional ornament, didactic foundations, axiological
(value) guide, cultural heritage, folk traditions, art education, visual arts.
273
____________________________________________________________________
УДК 37.016:747.012-051
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО

ПІДХОДУ В НАВЧАННІ ДИЗАЙНЕРІВ ІНТЕР’ЄРУ
БЛІНОВА Ірина
Фаховий коледж мистецтв та дизайну Київського національного
університету технологій та дизайну, Україна
bio.painting@gmail.com
В статті описано результати впровадження практичного

підходу у викладанні предмету «Технології» для студентів-дизайнерів
з метою розвитку предметного дизайну як напрямку в практичній
підготовці молодших спеціалістів спеціалізації «Дизайну інтер’єру».
Ключові слова: дизайн, технології, практика, виробництво,
матеріалознавство, викладання.
ВСТУП
Одним із нових предметів у старших класах школи є
«Технології», які услід за трудовим навчанням мають на меті розвинути
творчі та виробничі навички молоді перед тим, як приймати рішення про
обрання майбутньої професії. Водночас ця дисципліна впроваджена на
другому курсі вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, де
навчаються студенти, які вже після 9-го класу школи почали
визначатися з професією.
Різність навчальних підходів в школі та закладах вищої освіти
зумовлює необхідність вносити суттєві корективи в навчальний план з
даної дисципліни. Зокрема, це стосується спеціалізації «Дизайн
інтер’єру», в якій, окрім розвитку практичних та творчих навичок у
студентів, особлива увага має приділятися пошуку індивідуального
почерку, вивченню сучасних тенденцій та цифрових технологій в
дизайні інтер’єр ного та архітектурного середовища, спрямованості на
створення естетичного та високоякісного з точки зору виробництва
продукту.
Завдання предмету «Технології» полягає, по-перше, в
ефективному використанні знань та навичок, які студент здобув на
першому курсі, вивчаючи такі предмети як «Основи теорії дизайну»,
«Художня обробка матеріалів», «Матеріалознавство», «Основи
креслення», а по-друге, в формуванні цілісного підходу до опанування
професії дизайнера інтер’єру — тобто в оволодінні навичками
комплексного художнього проектування та конструювання.
274
____________________________________________________________________
Впровадження протягом останніх років вищеназваних дисциплін
на І-ІІ курсах коледжів дає унікальну можливість сформувати ефективну
програму підготовки молодших спеціалістів на базі 9-го класу, давши їм
можливість упродовж навчання починати самостійну професійну
діяльність в галузі дизайну.
Тому, з огляду на необхідність формування ефективного
викладання предмету «Технології» саме в контексті сфери дизайну
інтер’єру, у Фаховому коледжі мистецтв та дизайну КНУТД в
навчальному 2019-2020 році впроваджено експериментальний метод
виконання індивідуальних семестрових проектів з розробки та
конструювання предметів інтер’єру.
В основі викладання предмету «Технології» покладено
дослідницько-виробничий метод. Після засвоєння певного обсягу
теоретичних знань, які включають в себе основи ергономіки, фактори
ергономічних вимог та систему пропорціювання, студенти виконували
індивідуальне завдання: розробка та виготовлення пуфа або дзеркала з
багатофункціональним призначенням для обраного інтер’єру
(житлового чи громадського) – у відповідній стилістиці, в належних
габаритних розмірах, які відповідають ергономічним вимогам. Кінцевою
метою цього завдання було створення повноцінного з функціональної та
естетичної точки зору виробу, готового до повсякденної експлуатації.
Для майбутнього дизайнера інтер’єру надзвичайно важливим є
розвиток об’ємно-просторового мислення, відчуття маси, масштабу
предметів та навколишнього архітектурного простору. Тому в процесі
навчання та розробки проекту пуфа/дзеркала студенти також розвивали
вміння розраховувати оптимальні співвідношення між пропорціями
людської фігури та формою, розмірами приладів чи предметів інтер’єру
— застосовували експериментальний метод плоских манекенів. Він
полягає у використанні плоских моделей фігури людини з шарнірними
зчленуваннями, в яких додержано справжніх пропорцій та відповідність
середнім та крайнім антропометричним розмірам [2, с. 66]. Кожен
студент виготовляв такий манекен та розміщував його поруч з макетом
свого майбутнього пуфа або дзеркала у відповідному масштабі (Рис. 1).
Рис. 1. Макети пуфів та шаблони-моделі людини,

виконані студентами ФКМД КНУТД. Фото автора.
275
____________________________________________________________________
Принципово важливим етапом є втілення ідеї, задуму в реальне
конструктивне рішення. Саме тут проявляються вміння використовувати
набуті знання та навички з креслення, матеріалознавства та основ
дизайну. Деякі студенти відчували труднощі з формуванням конструкції
майбутнього виробу, з встановленням кількості деталей, способу та
послідовності їх з’єднання. На даному етапі важливими є постійні
консультації з викладачами профільних дисциплін. Розробка проекту
супроводжується письмовим аналізом: студент повинен вміти не просто
придумати, розробити та втілити в життя проект, він також має грамотно
аналізувати та описувати процес, систематизувати свої знання, щоб
потім презентувати їх адресатам (майбутнім виробникам, замовникам,
споживачам).
Найбільш трудомісткий етап роботи, який потребує часу та
виробничого ресурсу, — це виготовлення самого предмету. Сюди
відносяться роботи по закупці та доставці матеріалів, їх обробка за
допомогою спеціальних інструментів чи оздоблення. На цьому етапі
студент починає активно досліджувати аспект ринкового забезпечення
матеріалами та сировиною, вивчати їхній асортимент, класифікацію та
номенклатуру. Вибір матеріалу — одне із основних питань художнього
конструювання меблів, яке визначає надійність роботи конструкції, її
експлуатаційну міцність та довговічність [1, с. 121].
На виконання даного проекту було відведено два місяці під час
третього навчального семестру, і переважна більшість задіяних
студентів справилася з поставленим завданням. На складних
технологічних етапах – як то виконання столярних, зварювальних (в тих
проектах, де використовувався метал), швейних робіт – студент
самостійно вирішував, чи виконувати такі роботи самостійно, чи
звертатися по допомогу відповідних майстрів. Таким чином він
додатково опановував елементи організації виробництва. Після
завершення завдання всіма студентами було сформовано колекцію із
понад 30 виробів і, незважаючи на їхнє вузько окреслене призначення,
вона характеризується конструктивним, стильовим та образним
розмаїттям (Рис. 2).
Важливим моментом, який проявився під час виконання проекту,
стало усвідомлення студентами факту, що вони мають створити не
абстрактний, а пристосований до реального середовища виріб,
формувалася установка на максимально якісну і серйозну роботу, яка
включає охайність, предметну обґрунтованість, економічне мислення,
прораховування можливих збитків і додаткових витрат у разі
непродуманого процесу, а також орієнтація на сприйняття потенційними
адресатами/користувачами.
ВИСНОВКИ
Результатом проекту стала презентація колекції пуфів та дзеркал
у стінах навчального закладу. Для більш об'єктивної оцінки
студентських виробів на презентацію було запрошено декілька
професійних дизайнерів інтер’єру. Фахові коментарі та висновки стали
276
____________________________________________________________________
для студентів першою справжньою оцінкою їхньої професійності, яка
може мати не менший, а може й більший вплив на їхнє подальше
фахове становлення, ніж суто академічне вимірювання успішності.
а б в г
Рис. 2. Студентські проекти: а – пуф-клітка (автор Харченко М.), б – пуф
(автор Шейко Д.), в – дзеркало з мудбордом (автор Осипенко Т.), г –
пуф-трансформер (автор Черкасова Є.). Куратор проектів Блінова І.О.
Загалом, ця презентація стала підсумком півторарічного циклу

викладення базових дисциплін з предметного дизайну, які студенти
опановували з першого дня вступу — «Основи дизайну»,
«Матеріалознавство», «Основи креслення», «Художня обробка
матеріалів». Головною навчальною метою цього проекту є, по-перше,
можливість створення відповідної бази для більш свідомого творчого і
якісного підходу до комплексного проектування з урахуванням людських
потреб та навколишнього архітектурного середовища; а по-друге,
практичне (на противагу теоретичному) занурення майбутніх
спеціалістів в спеціальність, що є найважливішим як для їхнього
професійного становлення, так і для їхньої початкової «цінності» на
ринку праці після закінчення навчального закладу.
1. Белов А. А., Янов В. В. Художественное конструирование
мебели. Изд. 2-е, перераб. и доп. М.: Лесн. пром-сть, 1985. 216
с.
2. Рунге В. Ф. Эргономика и оборудование интерьера: Учеб.
пособие. М.: Архитектура-С, 2006. 160 с.
BLINOVA I.
EXPERIENCE OF THE PRODUCTION APPROACH IN THE
TEACHING OF INTERIOR DESIGNERS
The article describes the results of implementing a practical approach
in teaching the subject “Technology” for design students with the aim of
developing subject design as a direction in the practical training of junior
specialists in the course “Interior Design”.
Keywords: design, technology, practice, production, materials
science, teaching.
277
____________________________________________________________________
УДК [ 7.012:504.064.6]"312"
РЕСАЙКЛІНГ-АРТ ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ

СУЧАСНИХ ОБ’ЄКТІВ ЛЕНД-АРТУ
1 1 2
ГАЛЬЧИНСЬКА Ольга , ПАШКЕВИЧ Калина , ДОЛІДЗЄ Ніно
1
2
Державний університет імені Акакія Церетелі, Кутаїсі, Грузія
ol_ga@meta.ua
Надано результати дослідження підходів до створення об’єктів

ленд-арту за принципами ресайклінг-арту на прикладі авторських
проектів на екологічну тематику: досліджено принципи створення
об’єктів; визначено основні концепції творчих задумів інсталяцій
митців ленд-арту; проаналізовано основні художні засоби, застосовані
для втілення проектів; досліджено матеріали, які були використані
митцями для створення арт-об’єктів.
Ключові слова: ленд-арт, ресайклінг-арт, мистецтво,
екологія, дизайн.
ВСТУП
Масштабне забруднення планети побутовим сміттям постало
однією з найбільш актуальних проблем людства у ХХІ столітті, в
результаті чого втрачається естетичний образ міст та селищ, а їх
мешканці потерпають від забруднення довкілля. Основною причиною є
безвідповідальне ставлення людей до продукування відходів, що
утворюються внаслідок їх споживацької діяльності. Митці ленд-арту в
усьому світі створюють художні об’єкти, маючи на меті привернути увагу
до екологічних проблем планети [2]. Для реалізації проектів митці
розробляють концепції та використовують різноманітні прийоми і творчі
підходи під час створення об’єктів ленд-арту [3].
Завданням дослідження є вивчення принципів застосування
ресайклінг-арту для створення об’єктів ленд-арту, аналіз творчих
підходів, задіяних авторами для реалізації арт-об’єктів та матеріалів, які
застосовують художники для реалізації основної тематики твору.
Митці ленд-арту реалізовують концептуальні підходи до
висвітлення екологічних проблем, запроваджуючи власні техніки,
засоби та прийоми, часто використовуючи в своїх творах матеріали, які
були у вжитку, або потребують знищення чи переробки. Подібний підхід
в мистецтві належить до течії ресайклінг-арту [1]. Ресайклінг-арт має на
меті зменшення негативного впливу різного виду відходів на
навколишнє природне середовище, а тому він може розглядатися як
напрямок екологічного руху глобального масштабу.
278
____________________________________________________________________
На цих ідеологічних засадах побудована творчість бельгійського
митця Девіда Ванорбека (David Vanorbeek), який надає своїм творам
ленд-арту певного концептуального значення. В творчому доробку
автора є великі групові фігурні композиції: мурах, богомолів, бджіл; а
також низка абстрактних композицій. Д. Ванорбек створює арт-об’єкти з
дроту та металу, які були у використанні, тож ці твори відповідають
тенденціям ресайклінг-арту. Одним з таких творів є ленд-арт «Мурахі»
(Ants), постійно діюча експозиція в Парку скульптури Шато-де-
Лаграваде (м. Аген, Франція, 2016 р.) (рис. 1, a). Цей проект втілює
реалістичні образи групи гігантських мурах, висотою 150 см кожна,
виконаних з металевого дроту та металобрухту, що інстальовані в полі
посеред ландшафту французької провінції та демонструють буденне
життя мурах, відтворюючи їх рух та поведінку. Концепція твору –
надання гіперболізованого образу комахам з метою демонстрації
людству, хто є справжніми господарями планети, а також підкреслює
актуальність утилізації продуктів діяльності людини.
Митець з Великої Британії Стюарт Іан Фрост (Stuart Ian Frost)
створює свої арт-об’єкти за концепцією, коли місце, в якому буде
знаходитися твір, є домінуючим фактором для втілення ідеї [5]. Він
працює переважно з деревиною, яка походить з даної місцевості, що
надає їй ідентичності та приналежності до місцевого середовища.
Наприклад, митець використовує засохлі стовбури дерев, гілки, тирсу,
або рештки виробництва. Характерними ознаками для творів Фроста є
їх незвична, відчужена для локації, в якій вони розташовані, форма, а
також зміни структури об’єкта за рахунок різьблення, перфорації,
оздоблення візерунками. Впроваджуючи даний підхід Фрост створив
художній твір з дубу, що був повалений внаслідок бурі, на тому ж місці,
де він ріс. Ленд-арт «Розбитий дуб» (The broken oak), розташований у
підніжжя гори Артеселла (м. Борго-Валсугана, Італія, 2019 р.)
демонструє силу стихії та слабкість могутнього дубу, а також ілюструє
наслідки катастрофи в місцевості, яку спричинили зміни клімату в
результаті діяльності людства (рис. 1, б).
Тамас Канія (Tamas Kanya) з Угорщини створює свої ленд-арти з
корчів та стовбурів дерев, знайдених на узбережжі р. Дунай, та гальку,
відшліфовану водою, поєднуючи природні матеріали – каміння і
деревину. Зазвичай художник створює композиції з кількох робіт на
одній локації. Один з таких проектів «Качині качки» (Kookert) (м.
Будапешт, Угорщина, 2016 р.) (рис. 1, в). Арт-об’єкт являє собою
композицію з кількох корчів, встановлених вертикально, або
діагонально, на яких зафіксовані піраміди з великого розміру річкової
гальки. Концепція твору демонструє екологічний підхід до реалізації арт-
об’єкту, оскільки для його створення застосовуються природні
матеріали, що знаходилися безпосередньо на локації. Т. Канія
висловлюється про свої роботи: «Мені дуже подобається підкреслювати
внутрішню красу знайденого корча з крихітними камінчиками та
створювати з них щось нове» [4].
279
____________________________________________________________________
Рис. 1. Авторські проекти митців ленд-арту на екологічну тематику:

а – «Мурахі», автор Д. Ванорбек, Франція, 2016 р.; б – «Розбитий дуб»,
автор С. І. Фрост, Італія, 2019 р.; в – «Качині качки», автор Т. Канія,
Угорщина, 2016 р.; г – «Споживач», автор О. Гальчинська,
Україна, 2019 р.
В своїй творчості запроваджують тенденції ресайклінг-арту і

українські митці Ю. Абрамова, О. Гальчинська та Г. Тітов, які спільно з
«1+1 медіа» створили проект «Споживач» (рис. 1, г), за ідеєю Ольги
Гальчинської, на Замковій горі (м. Київ, Україна, 2019 р.). На оглядовому
майданчику, розташованому на вершині гори, художники створили
об’єкт, що складається з ленд-арт інсталяції «Споживач», лави та
смітників. За задумом митців локація організована таким чином, щоб не
заважати відвідувачам насолоджуватися краєвидами міста Києва, і в той
же час бути екологічним маніфестом: «Відпочиваючи на природі,
прибери за собою місце відпочинку від сміття». Концепція інсталяції
«Споживач» - привернення уваги до екологічної проблеми забруднення
рекреаційних зон міста Києва пластиковими відходами в результаті
надмірного споживання товарів, упаковка від яких є основним джерелом
сміття в середовищі міста. Саме тому, в якості першоджерела інсталяції
обрано збиральний узагальнений образ покупця – це силует жінки,
виконаний з металу, висотою 200 см, яка тримає в руках оберемки
280
____________________________________________________________________
пакетів, виконаних з металевої сітки. В середині пакетів художники
розмістили сміття, що було зібране під час еко-суботника митцями і
співробітниками «1+1 медіа» на Замковій горі, де встановлено
інсталяцію. Фігуру розписано двома ніжними, пастельними кольорами:
рожевим (зверху) і м’ятним (знизу) для виділення його на тлі зелені та
історичних пейзажів Андріївського узвозу. Метою митців було
акцентувати увагу відвідувачів на екологічній проблематиці, таким
чином, використання прийому контрасту образів змушує глядача
задуматися про власні дії стосовно екології міста Києва.
ВИСНОВКИ
На прикладі аналізу авторських проектів ленд-арту досліджено
концепції створення об’єктів за принципами ресайклінг-арту, визначено
основні засоби і прийоми, що запроваджують митці для створення
інсталяцій з метою актуалізації екологічних проблем людства.
1. Prasad G. Recycled Art: A case study. Aspects of contemporary art:
materials of International seminar, (Lucknow, 30-31 march 2017).
P. 1-14. URL:
https://issuu.com/govindrs/docs/recycled_art_by_govind_prasad
2. Ryan L. Art + Ecology: Land Reclamation Works of Artists Robert
Smithson, Robert Morris, Helen Mayer Harrison and Newton
Harrison// Environmental Philosophy. Vol. 4, №1 & 2, Special
Issue: Environmental Aesthetics and Ecological Restoration
(Spring/Fall 2007), Р. 95-116.
3. Гальчинська О.С., Гамалія К.О., Пашкевич К.Л. Аналіз творчості
провідних митців ленд-арту ХХ століття. Art and Design. Київ,
2019. № 3. С. 48-57.
4. Сторінка Kanya Tamas. URL:
5. https://www.facebook.com/romaipartikokert/. (Last accessed:
08.03.2020).
6. Сайт Stuart Ian Frost. URL: https://stuartianfrost.com/. (Last
accessed: 08.03.2020).
GALCHYNSKA O., PASHKEVICH K., DOLIDZE N.

RECYCLING-ART AS THE WAY OF CREATION THE MODERN
LAND-ART OBJECTS
The results of research of approaches to creation of objects of land-
art on the principles of recycling-art on the example of copyright projects on
ecological subjects are given: the principles of creation of objects are
investigated; the basic concepts of creative ideas of installation of artists of
landscape art are defined; the basic art tools used for the implementation of
projects are analyzed; explored material used by artists to create art objects.
Key words: land art, recycling art, art, ecology, design.
281
____________________________________________________________________
УДК 378.016:7.012
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО

ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ГРИГОРОВА Лариса
Харківський національний педагогічний університет імені
Г.С. Сковороди, Україна
Laragrig73@gmail.com
Розкриті етапи дизайнерської діяльності та особливості її

здійснення, виявлена структура оцінки здібностей студентів до
дизайнерської діяльності, а також закономірності їх розвитку в
процесі навчання, що визначає успішність дизайнерської діяльності.
Ключові слова: дизайнерська діяльність, студент, дизайн-
проектування, освіта, навчання, компетенції.
ВСТУП
Структурні зміни в економіці, створення цивілізованих ринкових
відносин істотно вплинули на організацію дизайнерської діяльності як на
підприємствах і фірмах, які надають послуги споживачам, так і внесли
зміни в професійну підготовку фахівців нового типу і вплинули на
обґрунтування соціально-педагогічного та соціально-психологічного
статусу вищої освіти.
Сьогодні все більше центр ваги вирішення проблем організації
дизайнерської діяльності у закладах вищої освіти переноситься в сферу
власне педагогічних проблем, тим самим, посилюючи роль
педагогічного аспекту.
В умовах сталої ринкової економіки сучасна освіта в галузі
підготовки дизайнерів на сьогоднішній день характеризується
об'єктивною потребою в створенні принципово нових умов становлення
і розвитку майбутнього професіонала. Це можливо при виокремленні
нових і особливих умов для підготовки фахівців творчих професій [1].
Основою розвитку творчої особистості є навчальна діяльність, в
якій студент стає справжнім суб'єктом освітнього процесу. Це вимагає
створення особливого освітнього середовища, яке сприяє
самореалізації особистості, розвитку здібностей до різних видів
дизайнерської діяльності, придбання навичок самостійних дій і
прийняття рішень в умовах вибору альтернативних варіантів. Усе це
необхідно враховувати при підготовці до професійної творчої праці
студентів вищих закладів освіти.
282
____________________________________________________________________
На сьогоднішній день в світі, поряд з відділами дизайну на
великих промислових підприємствах, існують бюро, великі і дрібні
фірми, що продають дизайн. Дизайнерська діяльність стала
багатоаспектною і збагатилася новими видами послуг яка включає і
забезпечує постановку завдань, вивчення аналогів, функціональний
аналіз, пошук форми різних об'єктів і втілення їх в певний дизайн-проект
та спирається на систему графічних зображень [2]. Тому, численні
колективи професійних дизайнерів ведуть різними засобами боротьбу
за існування, визнання і розвиток.
Отже, можна виділити дві основні форми комерційного дизайну.
Перша з них - так званий стафф-дизайн. Усередині стафф-дизайну
існує одночасно безліч форм організації дизайнерської діяльності: від
відділів дизайну, існуючих в особі єдиного дизайнера, до складних
систем, які налічують сотні фахівців. Ці різні за кількістю співробітників
відділи стафф-дизайну істотно відрізняються і за способом організації
вирішення завдань, і за способом їх постановки. Типи служби дизайну
на підприємстві залежать від роду діяльності самих фірм.
Одночасно з потужною системою стафф-дизайну в світі існує і
розвивається друга система «незалежного» дизайну – дизайн-фірми
або менші за розмірами дизайн-бюро, які здійснюють всі види
дизайнерського проектування на свій страх і ризик, самі повинні
завоювати клієнтуру і самі її утримувати.
Варто зазначити, що істотна відмінність між незалежним і стафф-
дизайном полягає в наступному. Фірми та відділи, які входять в
організаційну структуру фірми стафф-дизайну, обов'язково повинні
зважати на результати досліджень ринку, що проводяться відповідними
відділами цих же підприємств, незалежно від того, згодні вони з
результатами або методами їх отримання чи ні. Навпаки, незалежні
дизайн-фірми виступають в ролі експертів, що компенсує обмеженість
власної служби досліджень ринку корпорації, вони діють, найчастіше
покладаючись виключно на професійні художньо-проектні кошти, і
досить часто виграють, щоб завоювати відповідне право.
З ростом кількості малих підприємств зріс попит і на фахівців –
дизайнерів, які володіють арсеналом умінь і практичних навичок
виконувати весь обсяг дизайнерського проектування. Сучасний
дизайнер повинен будувати рішення зорового сприйняття форми
виробу відповідно до його призначення, матеріалу і конструкції. Він
повинен прагнути до максимальної економічності рішення, зниження
вартості його виробництва за рахунок застосування найбільш вигідних у
конкретному випадку матеріалів і спрощення технології.
У той же час, дизайнер повинен забезпечити максимальну
прибутковість для промислової компанії, що виготовляє продукт, у
створенні якого він бере участь. Професійні якості дизайнера
визначаються, перш за все, його особистісними якостями. Це -
цілеспрямованість, амбітність, постійне самовдосконалення,
283
____________________________________________________________________
самоосвіта, креативність, здатність до засвоєння нових знань і
особистісному зростанню, здатність творчо підходити до роботи,
відповідальність.
Сьогодні традиційні види дизайнерської діяльності наповнилися
новим змістом у зв'язку з розвитком інформаційних технологій, які
містять не тільки образотворчі, інформативні, а й комунікативні функції,
тому професійна дизайнерська освіта має бути орієнтована на кінцевий
результат – формування кваліфікованого фахівця, що володіє
необхідним обсягом теоретичних знань, практичних умінь і навичок, у
тому числі комунікативних і навіть управлінських [3]. Тому, виникає
необхідність використання інформаційної особистісно-орієнтованої
технології навчання, яка передбачає індивідуальний підхід до навчання
студентів, спрямований на формування досвіду творчого саморозвитку і
індивідуального стилю діяльності, застосування методів проблемного
навчання (алгоритмічного, евристичного, дослідницького) у поєднанні з
методом асоціативного навчання і методом комп'ютерного
моделювання, варіативного підходу до організації творчої діяльності
студента з урахуванням темпу і особливостей розвитку його здібностей,
на активне включення студентів у навчальне та реальне дизайн-
проектування (завдання-вправи, репродуктивні завдання, пропедевтичні
з елементами творчості і творчі комплексні дизайн-проекти),
диференційованого контролю за результатами графічної діяльності
відповідно з завданнями та етапами навчання.
У ході вивчення дисциплін професійного циклу, майбутній
дизайнер повинен опанувати практику вирішення професійних завдань,
оскільки саме при вивченні спеціальних предметів студент отримує
досвід вирішення проблем, проходить первинну професійну і соціальну
адаптацію, що істотно впливає на рівень формування його готовності до
дизайнерської діяльності. Під час організації самостійної роботи
студентів у ЗВО необхідно враховувати, що саме в дизайнерській
діяльності спочатку закладено експериментування, сміливі знахідки,
пошук, які стимулюють прояв здібностей і творчості. Тому, це вимагає
розширення професійної підготовки майбутніх дизайнерів і вміння
навчити їх підвищувати свій професійний рівень протягом всієї
дизайнерської творчої діяльності.
Завданнями педагогічного навчання дизайнерів у процесі
формування готовності до дизайнерської діяльності у ЗВО повинні
стати: формування фахівців які легко адаптуються до нових
професійних умов; підготовка затребуваних фахівців, що підвищують
статус навчального закладу; формування навичок самостійної роботи,
самоосвіти та самовдосконалення; вміння користуватися інноваційними
розробками; формування навичок розуміння обов'язків, завдань, оцінки
її значущості, знання засобів досягнення мети.
284
____________________________________________________________________
Організовуючи дизайнерську діяльність і залучаючи студентів до
виконання реальних дизайн-проектів необхідно враховувати, що вона
заснована на інтеграції науково-технічних і гуманітарних знань, сприяє
засвоєнню закономірностей проектної культури, естетики,
функціональності, доцільності і гармонійності предметного і
комунікативного середовища, що накладає і дозволяє відносити
дизайнерську діяльність до особливої, що має свою специфіку.
ВИСНОВКИ
До практики дизайнерської діяльності в сучасній системі
розподілу праці входить як власне діяльність у властивих їй методах і
засобах постановки і вирішення завдань, так і організація цієї діяльності
в різних формах. Саме дизайнерська діяльність сприяє формуванню
естетичних ідеалів студентів у сприйнятті і перетворенні навколишнього
предметного середовища, творчому підходу до проектування своєї
діяльності, осмислення себе як постійно розвиваючого. Тому, при
практичній підготовці студентів, що включає елементи дизайнерської
творчості, є важливим складовим компонентом їх професійна
компетенція.
1. Гладких В.Г., Тарасова О.П. Стратегия развития креативного
потенциала будущего дизайнера в профессиональной
подготовке. Образование и общество. URL:
http://www.jeducation.ru.
2. Бундина Ю.М. Формирование профессиональной компетенции
студента-дизайнера как аксиологическая проблема. Вестник
ОГУ. 2006. №6. С. 92-97.
3. Зюзин Д.И. Качество подготовки специалистов как социальная
проблема. М.: Наука, 2009.
HRYHOROVA L.
FEATURES OF TRAINING STUDENTS IN DESIGN ACTIVITIES
In the article the stages of design activity and peculiarities of its
implementation are revealed, the structure of student’s abilities to design
activity is revealed, as well as the regularities of its development in the
process of training, which determines the success of design activity.
Key words: design activity, student design, education, training,
competencies.
285
____________________________________________________________________
УДК 373.3/.5.091.3-027.31:741.02
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ SKETCHNOTING У

НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
ДЖЕВАГА Григорій
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка,
Україна
dzhevaga.g@gmail.com
Описано особливості використання sketch-візуалізацій на

уроках трудового навчання і технологій для підвищення
ефективності запам’ятовування навчального матеріалу. Здійснено
аналіз основних підходів використання «scribing» і «sketchnoting» у
освітньому процесі. В ході дослідження охарактеризовано скетч-
конспектування уроку трудового навчання. Проаналізовано
психолого-педагогічні умови ефективного запам’ятовування
інформації. Описано методику застосування скетчноутингу для
якісного розуміння і запам’ятовування важливої інформації техніко-
технологічного змісту на уроці.
Ключові слова: scribing, sketchnoting, дизайн конспекту,
методи запам’ятовування, візуалізація навчального матеріалу.
ВСТУП
Освітній процес постійно спрямований на запам’ятовування
учнями основного навчального матеріалу, потрібного для виконання
навчальних завдань. Традиційні методи навчання для отримання
позитивного ефекту потребують чергування з чимось новим,
нестандартним. Вчителі постійно шукають інноваційні педагогічні
технології для підвищення ефективності сприймання і запам’ятовування
інформації. Для кращого розуміння складних речей під час проведення
уроків вчителям необхідно використовувати більш ефективні способи
візуалізації навчального матеріалу. Задовольнити вимоги часу можуть
такі високотехнологічні інструменти, перейняті із сфер бізнесу і дизайну,
як scribing і sketchnoting [1].
Інформаційні технології все більш гармонійно і звично
використовуються в освітньому просторі, і саме за умов сучасної
інформатизації суспільства все більш актуальним стає питання
інтегрування інноваційних методик навчання у традиційну шкільну
систему. Сьогодні сучасні діти (так зване «покоління Z») занурені у світ
цифрових технологій. Вони не уявляють себе без комп’ютерних ігор й
інтернету, який насичений streaming-контентом. Саме тому, у дітей «Z»,
у порівнянні з іншими поколіннями, більш розвинене візуальне
286
____________________________________________________________________
сприйняття інформації. Учні продуктивніше реагують на візуальну
подачу матеріалу створену за допомогою гаджетів і можливостей
мережі інтернет [2]. Так стають популярними: доповнена реальність
(AR), web-quest, скрайбінг-презентація та багато іншого, тому
актуальним є питання методики використання скетчноутингу для
формування стійких ґрунтовних знань учнів.
Використання візуалізації інформації втілено у двох напрямках:
«scribing» і «sketchnoting». Це технології рисування («drawing») від руки
асоціацій, які відображають зміст інформації.
Уперше створив нову технологію презентації інформації
художник Е. Парк, а запровадив у навчальний процес американський
викладач П. Богус [1]. Подальшим створенням скрайбінг-презентацій і її
використанням у навчальному процесі займаються І.В. Андрощук,
І.П. Андрощук, Л. Білоусова, М. Букач, В. Василюк, О. Демчук
Н. Житєньова, Г. Зоріна, Я. Коробейникова, К. Осадча, В. Осадчий,
К. Робінсон, Н. Сидорчук, Т. Сорока, В. Мовчан, О. Ярмощук та інші.
Розробка технології візуалізації ідей «sketchnoting» належить
американському дизайнеру М. Роде [3]. Продовжують втілювати ідей у
освітньому процесі Х Веймаєр, Р. Дімео, М. Ен Балл, А. К’ямані, М. Міна,
В. Паепке-Хельтнесс, К. Перрі та інші.
Основи візуалізації для навчання були закладені у наукових
роботах зарубіжних науковців У. Боумен, Т. Б’юзен, М. Гамезо,
П. Ханрахан, А. Хуторского.
Поняття «scribing» – дослівно у перекладі з англійської мови
означає «опис» або «розмічання». У розумінні педагогічної технології
«scribing-презентацію» описують по-різному педагоги. Узагальнене
визначення «скрайбінг» можна використати з дослідження науковців
Л. Білоусової і Н. Житєньової. Скрайбінг – це технологія візуалізації, яка
забезпечує відображення ключових моментів змісту навчального
матеріалу (властивостей об’єкта навчання) шляхом використання
простих графічних елементів, послідовно створюваних на екрані у
відповідності до її усного викладу (або аудіоряду) [1, с. 41].
Спорідненою технологією візуального відображення інформації,
тільки зі сторони учня чи студента є скетчноутинг. Скетчноутинг – це
коротко та швидко зафіксована ідея, яка створена у вигляді рисунку
виконаного від руки, на основі простих геометричних фігур (кола,
квадрата, трикутника, лінії і крапки) [4].
Різниця між візуальними педагогічними технологіями «scribing» і
«sketchnoting» полягає у тому, що перша використовується вчителем
для роз’яснення інформації, а відповідно друга – учнями для написання
конспекту.
Розглянемо приклад доцільного застосування скетчноутингу у
навчальному процесі. Складним для учнів є опрацювання теоретичного
матеріалу і написання конспекту протягом тривалого часу. Проте,
календарно-тематичне планування занять трудового навчання і
287
____________________________________________________________________
технологій обов’язково містять типи уроків формування нових знань. До
таких тем відносяться: вступні заняття, ознайомлення з технологічними
процесами тощо. Дані заняття проводяться у формі лекцій, під час яких
учні довго законспектують, часто монотонну, навчальну інформацію. На
це учні витрачається дуже багато зусиль, при чому вони не встигають
проаналізувати і зрозуміти інформацію. Як наслідок цього, учні погано
запам’ятовую теоретичний матеріал.
З метою підвищення ефективності проведення вступного заняття
доцільно замінити письмове нотування інформації – рисованими
конспектами. Технологія скетчноутингу М. Роде спирається на
положення теорії подвійного кодування А. Пайвіо, за яким
використовується вербальний і візуальний режим сприйняття
інформації [4]. При цьому використовуються перехресні асоціативні
зв’язки між словами і образами. Під час скетчноутингу виконується така
послідовність дій: чути, бачити, думати, рисувати. Особливістю
рисування скетчів олівцем є те, що не потрібно зображати деталі,
достатньо виконати зрозумілий малюнок, використовуючи основні
геометричні фігури. Оскільки для рисування не потрібно багато часу
учні можуть зосередитись на сприйманні навчального матеріалу, його
аналізі і розумінні. Таким чином, кожен створює свою унікальну
візуальну мапу інформації [4, с. 43-49].
Для використання скетчноутингу і ефективного довільного
запам’ятовування інформації на вступному занятті необхідно створити
такі умови: емоційність і активність сприймання інформації, залучення
якомога більшої кількості аналізаторів до засвоєння теоретичного
матеріалу, розуміння змісту уроку, чітка постановка мети
запам’ятовування, виокремлення в матеріалі смислових одиниць, як
опорних пунктів для запам’ятовування, опора осмислення матеріалу на
образні зв’язки [5, с. 186].
Під час проведення вступного заняття учні вивчають:
матеріально-технічну базу шкільної майстерні, розпорядок роботи,
основні правила безпеки праці і поведінки. Зміст вступного заняття, за
умов використання технології скетчноутингу, зміниться. Необхідно буде
подавати теоретичний матеріал окремими змістовими частинами. Для
цього доречно використати метод «storytelling». Окремі правила будуть
замінені на «історії» порушення безпеки праці, яка трапилась у
майстерні. Під час розповіді, вчитель пропонує учням придумати один
рисунок, який складається з максимум трьох об’єктів і п’яти слів, можна
менше. Таким чином, учні не пишуть не осмислений текст, фактично під
диктовку, а розмірковують над почутим і створюють зрозумілі для себе
рисунки.
Для ефективної роботи учнів скетч-конспекти повинні
враховувати такі особливості: яскравий заголовок, який повинен
виділяти головне, або за рахунок рамки або особливостей шрифту
(жирність, нахил, форма); одна думка – одна комірка, що дає записам
структуру, чіткість; баланс дизайну рисунка – наявність композиційної
288
____________________________________________________________________
рівноваги, щоб надати змісту естетичної привабливості; унікальність
лексики автора скетч-конспекту залежить від його досвіду сприйняття
різноманітних оточуючих об’єктів.
ВИСНОВКИ
Отже, врахування визначених умов і методики використання
технології скетчноутингу дає можливість учням краще осмислити
складний і об’ємний навчальний матеріал, сформувати необхідні
компетентності, запам’ятати ключову інформацію, яка може бути
використана у майбутньому.
1. Білоусова Л.І., Житєньова Н.В. Візуалізація навчального
матеріалу з використанням технології скрайбінг у професійній
діяльності вчителя. Фізико-математична освіта: науковий
журнал. 2016. Випуск 1(7). С. 39-47. URL: https://cyberleninka.
ru/article/n/vizualizatsiya-navchalnogo-materialu-z-vikoristannyam-
tehnologiyi-skraybing-u-profesiyniy-diyalnosti-vchitelya
2. Mitchell D. Generation Z-striking the balance. National Center for
Biotechnology Information. 2008. 37(8). p. 665-667.
URL: http://www.pubfacts.com/detail/18704218/Generation-Z--
striking-the-balance:-healthy-doctorsfor-a-healthy-community
3. Rohde Michael D. The Sketchnote Handbook: the illustrated guide
to visual note taking. Hoboken: Pechpit Press, 2013. 224 p.
4. Paepcke-Hjeltness V., Mina M., Cyamani A. Sketchnoting: A new
approach to developing visual communication ability, improving
critical thinking and creative confidence for engineering and design
students. IEEE Frontiers in Education Conference (FIE),
Indianapolis, 2017 p. 1-5. URL:
https://ieeexplore.ieee.org/abstract/document/ 8190659/
5. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Загальна
психологія. Київ: Либідь, 2005. 464 с.
DZHEVAHA H.
USING SKETCHNOTING TECHNOLOGY IN THE EDUCATIONAL
PROCESS
The purpose was to describe the use of sketch visualizations in labor
training and technology to increase the effectiveness of memorizing training
material. The basic approaches of using "scribing" and "sketchnoting" in the
educational process are analyzed. In the course of the study, a sketch-note
of a lesson in labor training was characterized. Psychological and
pedagogical conditions of effective memorization of information are
analyzed. The technique of sketching training for qualitative understanding
and memorization of important technical and technological content in the
lesson is described.
Keywords: scribing, sketchnoting, workbook design, memorization
methods, visualization of educational material.
289
____________________________________________________________________
УДК 378.147:687.01-051]:[7.012:39]
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ

ДИЗАЙНЕРІВ ОДЯГУ НА ОСНОВІ НАЦІОНАЛЬНИХ
ТРАДИЦІЙ
ЄМЕЛЬОВА Анна
Криворізький державний педагогічний університет, Україна
anna.emeleva84@gmail.com
Окреслено аспекти підготовки дизайнерів одягу у

Криворізькому державному педагогічному університеті на основі
національних та етнохудожніх традицій. Розкрито роль етнічного
компоненту у процесі викладення фахових дисциплін.
Ключові слова: дизайн, етнодизайн, етнічний компонент,
національні традиції, майбутні дизайнери одягу.
ВСТУП
Питання професійної підготовки майбутніх дизайнерів одягу у
системі закладу вищої освіти шляхом етнокультурного наповнення
постає одним із ключових компонентів підготовки фахівців у галузі
дизайну. При цьому особливої уваги набувають питання утвердження в
навчально-виховному процесі сучасних цінностей мистецтва –
невичерпного джерела духовної ментальності українського народу.
Теоретичні і методичні засади навчання етнодизайну студентів,
використання національних традицій в підготовці фахівців з дизайну
одягу розглядали у своїх працях Т.В. Ніколаєва, Т.В. Шафранська,
Т.І. Ніколаєва [1], А.А. Руденченко [2] та інші. У названих працях та
публікаціях у різних аспектах відображено питання зв’язку використання
національних традицій декоративно-прикладного мистецтва в
професійній підготовці дизайнерів одягу, що засвідчує актуальність
напрямку даного дослідження.
Етнодизайн несе в собі особливі можливості для розвитку
професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу. Тому,
дослідження етнічних особливостей та використання їх у навчально-
виховному процесі є дуже важливим. Підтверджують це твердження і
науковці в галузі дизайну одягу. Вони зазначають, що «однією з умов,
які забезпечують формування креативного фахового проектно-
образного мислення майбутніх дизайнерів одягу, є орієнтація змісту
підготовки на тематику, що базується на вивченні, використанні та
адаптації національної культури та народних промислів до сучасного
дизайну» [1, с. 143].
290
____________________________________________________________________
Способи використання етнодизайну як джерела створення
нового в дизайні можуть бути найрізноманітнішими. А. Руденченко
зазначає, що впровадження етнодизайну в навчальний процес розкриє
студенту можливість до самоусвідомлення себе як частини етносу,
багатогранність культури якого вивчає і з якої буде черпати натхнення в
подальшій дизайнерській, художній праці [2, с.119].
Кафедра декоративно-прикладного мистецтва та дизайну
Криворізького державного педагогічного університету здійснює
підготовку фахівців за спеціальністю 022 Дизайн спеціалізації дизайн
одягу та аксесуарів. Організація навчально-виховної, творчої діяльності
майбутніх дизайнерів одягу реалізовується на заняттях з фахових
дисциплін та у творчій майстерні з дизайну одягу. Вивчення таких
дисциплін, як «Історія костюма», «Основи етнодизайну», «Народні
ремесла в декорі костюму», «Дизайн аксесуарів» забезпечують
етнокультурну підготовку студентів.
Предметом курсу «Основи етнодизайну» є знання про поєднання
сучасних художніх технологій і етнокультурних традицій регіону,
створення нової моделі предметного середовища на основі традиційних
ремесел, етнокультурних традицій шляхом їх збереження і розвитку в
індивідуальній та колективній творчій діяльності митців. Таким чином,
відбувається постійне самооновлення традиції з прив'язкою до певного
регіону, соціально-економічних, природно-кліматичних та місцевих
локальних умов.
Дисципліна «Народні ремесла в декорі костюму» покликана
ознайомити студентів з основними напрямами та особливостями
розвитку народних ремесел, провідними тенденціями та принцами
декорування елементів костюма. Майбутні дизайнери одягу
оволодівають навичками різноманітних технік декорування одягу. У них
розвиваються творчі здібності, відчуття стилю та професійний інтерес
до народної творчості.
Програмою курсу «Історія костюма» передбачено змістовий
модуль «Український національний костюм (від стародавності – до кінця
ХІХ ст.)», в якому для вивчення запропоновано такі теми:
«Давньослов’янський костюм»; «Костюм періоду існування Київської
Русі (IX – XIII ст.)»; «Український національний костюм часів Козацької
доби (XV – XVIII cт.)»; «Відмінні риси костюму різних верств населення:
духовенства, козацьких старшин, селян тощо»; «Правобережна та
Лівобережна України (XVIII–XIX ст.)»; «Орнаментальні мотиви, колорит
та оздоблення в регіональних костомах» тощо.
В курсовому, кваліфікаційному проектуванні все частіше майбутні
дизайнери одягу звертаються до національних традицій оформлення
одягу. Зокрема, застосування художньої вишивки та різних технік її
виконання в декоруванні одягу є предметом наукового дослідження
студентів спеціальності 022 Дизайн, спеціалізації дизайн одягу та
аксесуарів. Ознайомлення з художніми творами мистецтва, діяльність в
291
____________________________________________________________________
творчій майстерні з дизайну одягу, спонукає майбутніх дизайнерів до
пошуку і створення свого індивідуального авторського задуму.
Знання знакових елементів національної культури широко
використовується в дизайн-проектуванні студентів. Творчо осмисленні
дизайнерські розробки з використанням вишивки майбутні дизайнери
одягу презентують на відкритих захистах кваліфікаційних проектів,
факультетських, університетських заходах, Всеукраїнських та
міжнародних конкурсах (рис.1).
Рис. 1. Етнічні мотиви в проектуванні костюма (роботи студентів

спеціалізації «Дизайн одягу та аксесуарів», КДПУ)
ВИСНОВКИ
В підготовці майбутніх дизайнерів одягу особливе значення має
вивчення етнодизайну та національної культури. Сучасне декоративно-
прикладне мистецтво, розвиваючись в загально-мистецькому руслі,
органічно поєднує національний дизайн і сучасні технології, що
забезпечить оволодіння майбутніми дизайнерами одягу інноваційною
дизайн-проектною діяльністю. Важливим аспектом якої виступає
«авторське виконання», «рукотворність» в оздобленні складових
одягового ансамблю.
292
____________________________________________________________________
1. Ніколаєва Т.В., Шафранська Т.В, Ніколаєва Т.І. Національні
традиції як основа підготовки фахівців з дизайну одягу. Art and
Design, 2019. №1. С.140-149.
2. Руденченко А.А. Теоретичні і методичні засади навчання
етнодизайну студентів у вищих мистецьких навчальних
закладах : автореф. дис. ... д-ра. пед. наук : 13.00.02. Київ,
2017. 427 с.
YEMELOVA A.
FEATURES OF FUTURE FASHION DESIGNERS’ TEACHING
BASED ON NATIONAL TRADITIONS
The aspects of future fashion designers’ training at the Kryvyi Rih
State Pedagogical University based on national and ethno-artistic traditions
are represented. The role of the ethnic component during teaching chief
subjects is revealed.
Key words: design, ethnic design, ethnic component, national
traditions, future fashion designers.
293
____________________________________________________________________
УДК 7.74.746.677
ТРАДИЦІЙНІ НАРОДНІ МОТИВИ В ТЕКСТИЛЬНИХ

ВИРОБАХ СУЧАСНИХ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ
УКРАЇНИ
ЖУРАВЕЛЬ-ЗМЄЄВА Лілія
Київський національний університет культури і мистецтв, Україна
Liluzhur@ukr.net
Піднімається питання виявлення впливу національної

складової на формування асортименту сучасних приватних
текстильних виробництв. Ставиться задача з’ясувати рівень
актуальності народних образів в сучасному дизайні текстилю,
ступінь вжитку малими підприємництвами народних методів та
технологій під час виробництва. У тексті є намір встановити, яким
чином текстильні виробництва України забезпечують попит на
унікальність продукції.
Ключові слова: народні мотиви, ткацтво, текстильна
промисловість, ткацькі техніки, асортимент текстильних виробів.
ВСТУП
В умовах сучасного виробничого об’єму та ритму дрібне
приватне підприємництво у галузі текстилю частіше за все не здатне
конкурувати з великими фабриками, тож змушене шукати інші не задіяні
ланки діяльності. Таким чином віднаходяться різноманітні методи
пошуку власного унікального стилю чи виду продукції, образи чи
технології.
Мале підприємництво у галузі художнього текстилю є досить
динамічним. Нові виробники з’являються та зникають заміняючи один
одний достатньо швидко. В зв’язку з існуючим посиленим попитом на
національну українську стилістику, підприємства все більше
звертаються саме до народних мотивів і традицій, вишукуючи особливі
ознаки, які б презентували та виділяли б саме їхню продукцію та
підвищували б її конкурентоспроможність. Таким чином, важливо
визначити ступінь впливу національних рис на дизайн сучасної
текстильної продукції.
Загально економічний стан текстильної галузі у нашій країні
широко представлений у статтях Л. Наумової [5] та Н. Фаріон [6].
Питання впливу народних мотивів на формування асортименту
текстильних швейних виробництв розглядає у своїй статті
294
____________________________________________________________________
Н. Єфеменкова [2]. Також питання трансформації народних образів в
сучасному дизайні одягу присвячена праця О. Жидких, О. Тригуб [3].
Частково приділяють увагу залученню традиційних гуцульських мотивів
до проектування жакардової інтер’єрної тканини у своїй публікації С.
Боброва, К. Веремеєнко [1]. Таким чином напрям виробництва тканин з
національною ознакою є менш визначеним, що також стосується
діяльності сучасного малого бізнесу.
Текстильне підприємництво в приватному секторі спрямоване в
першу чергу на мало тиражне виробництво, однак прагне все ж таки
надати власній продукції унікальних рис. Кожен підприємець досягає
цієї мети по різному, за рахунок використання природних, біологічних
матеріалів, застосування ручної праці, звернення до традиційних технік
та технологій, дизайнуванням художньо-композиційних образів у
народній стилістиці, тощо. У теорії такий попит ринку на унікальні
товари має стимулювати виробників звертатися і до науковців та
винахідників у пошуках нових та ще не застосованих до цього технічних
здобутків. Однак це є дуже затратним напрямом діяльності, тож
більшість малих підприємств виявляються фінансово не спроможні та
не зацікавлені у розвитку експериментальних технологій, тому
переважна більшість сучасних запатентованих винаходів створюються
альтруїстами, та не мають практичного розвитку, залишаючись на рівні
ідеї. Функцію створення унікального предмету частіше за все виконують
засобами дизайну.
Так прикладом такого виробництва що об’єднує кілька пунктів по
забезпеченню неповторності (і в той же час хоча й малої але все ж таки
тиражності) може слугувати Фабрика художніх виробів ім. Б.
Хмельницького, що розташована м. Переяслав-Хмельницький. Це
маленьке виробництво, має не чисельну кількість працівників, та
застосовує під час виробництва товарного ряду, як машинну так і ручну
працю. Асортимент складають тканини побутового призначення та
вишитий одяг (рис. 1). Окрім того, що колірна гама, орнаментальні
мотиви, якими апелюють майстри та художники взяті з народного
мистецтва, ткацькі техніки теж є традиційними. Так тут створюються
тканини переважно полотняних, саржевих та поперечно-смугастих
переплетень. На виробництві особливо пишаються, що дотримуються
народної орнаментики притаманної саме їхньому краю, кожна модель
випускається невеликим тиражем. Таким чином фабрика досягає мети
створення унікального товару за рахунок обмеження традицією свого
регіону, малою тиражністю та використання часткової ручної праці [4].
Спрямовані на більш широкий ринок є Українська стрічкоткацька
фабрика та Гоголівська стрічкоткацька фабрика. Маючи більш вузький
спектр виробництва ці підприємства представляють велику
різноманітність вибору. Запропоновані тут еластичні, киперні, меблеві,
ремінні, оздоблювально-декоративні стрічки відповідають як загальному
характеру так і мають національні ознаки, створенні машинною
вишивкою орнаментальні мотиви (рис. 2).
295
____________________________________________________________________
Українська стрічкоткацька фабрика передбачає роботу по
індивідуальному замовленню. Таким чином спираючись на традиційні
народні орнаментальні мотиви фабрики досягають мети унікальності за
рахунок вузькоспрямованості виробництва та можливості робити
індивідуально з кожним клієнтом-замовником.
Рис. 1. Сорочка з асортименту

Рис. 2. Стрічки з асортименту
Фабрики художніх виробів ім.
Гоголевської стрічкоткацької фабрики
Б. Хмельницького. Ткацтво,
вишивка
Цікавими виробничими підходами відрізняється родинний бренд

“ТЕЛІЖЕНКО”; “TELIZHENKO”. Ґрунтуючись на народних традиціях
бренд створений відомою в Україні мистецькою родиною проектує та
виробляє малотиражні предмети, що несуть в собі авторську думку,
унікальний дизайн створений у стилістиці національного українського
мистецтва. Під маркою бренду випускається найрізноманітніша
текстильна продукція: лінії вишиваного одягу, інтер’єрних панно,
авторських ляльок, тощо. Брендові товари “ТЕЛІЖЕНКО”;
“TELIZEHTNKO” відрізняються фаховим, повністю чи частково
фабричним виробництвом. Отже окрім широкого асортименту виробів,
бренд має на озброєнні використання ручної праці, застосування
традиційних вишивальних технік, унікальний та неповторний авторський
дизайн.
ВИСНОВКИ
Національне підґрунтя є основою для чисельних текстильних
виробників України. Переважна більшість підприємств робить ставку
саме на засоби дизайну у розробці власного асортименту продукції.
Крім того мета пошуку унікальності товару досягається за рахунок
використання ручної праці, традиційних ткацьких та оздоблювальних
технік та заняття певної ніші у виробничому спектрі. Національна ознака
є дуже важливою складовою в асортименті сучасної текстильної
296
____________________________________________________________________
продукції адже несе відмінну рису та виділяється з одноманітного ряду
багатотиражної продукції, що пропонують великі цехи.
1. Боброва С.Ю., Веремеєнко К.Л. Розробка технології в’язання та
оцінка деформаційних властивостей трикотажу інтер’єрного
призначення. Електронний журнал. Технології та дизайн. № 4
вип. 25, м. Київ, 2017р. С. 1-10 URL:
https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/8697/1/td_2017_N4_0
9.pdf
2. Єфременкова Н.А. Народні традиції як чинник відродження
галузі: матеріали конф. Альманах науки., м. Київ, 30 жовтня
2017 р., № 8, С. 7-9
3. Жидких О., Тригуб О. Особливості стилізації і трансформації
українських етнічних мотивів при створенні сучасного одягу.
Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. №1 вип. 38,
2018р., С.270-278
4. Заїка Н. Виставка “Історія фабрики художніх виробів ім. Б.
Хмельницького”: минуле і сьогодення. Стаття матеріалів ХV
Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. м. Переяслав-
Хмельницький, 29-30 червня 2015 р. С. 1-10, URL:
http://conferences.neasmo.org.ua/uk/art/2114
5. Наумова Л.М. Концепція програми розвитку підприємств легкої
промисловості та її сировинної бази. Культура народов
Причерноморья № 257, 2013 р. С. 224-227
6. Фаріон Н.О. Сучасний стан легкої промисловості України:
проблеми та шляхи їх вирішення. Електронний журнал
Ефективна економіка № 10., м. Дніпро, 2015 р.
URL:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4423
ZHURAVEL-ZMIEIEVA L.
TRADITIONAL FOLK MOTIVES IN TEXTILE PRODUCTS OF
MODERN SMALL ENTERPRISES OF UKRAINE
The question of revealing the influence of the national component on
the formation of the range of modern private textile industries is raised. The
task is to find out the level of relevance of folk images in modern textile
design, the degree of use by small businesses of folk methods and
technologies during production. The text is intended to establish how the
textile industries of Ukraine provide demand for the uniqueness of the
products.
Key words: folk motives, weaving, textile industry, weaving
techniques, assortment of textile products.
297
____________________________________________________________________
УДК 7.012
СУЧАСНІ ДИЗАЙНЕРСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ

АВТОРСЬКИХ КОЛЕКЦІЙ ОДЯГУ
КАСС Богдан, КОЛОСНІЧЕНКО Олена, ПАШКЕВИЧ Калина

kass@kass.ua
Розглянуто принципи формування авторських колекцій з

урахуванням сучасних дизайнерських підходів. Проведено дослідження
сучасних концепцій в фешн-індустрії, напряму моди, засобів
трансформації творчого джерела в костюмні форми, що стало
основою при розробці авторської колекції чоловічого одягу.
Ключові слова: авторська колекція одягу, дизайнерський
підхід, дизайн одягу, творче джерело.
ВСТУП
За допомогою різних підходів та методів можна створити колекції
різних стильових рішень залежно від обраної теми та концепції. Світові
дизайнери на практиці застосовують різноманітні авторські підходи для
забезпечення унікальності створеної колекції.
Метою роботи є аналіз сучасних дизайнерських підходів при
створенні авторських колекцій одягу.
Для розробки колекції одягу важливе чітке формування
авторства дизайнера, що сприяє цілісному створенню образів на обрану
тему з урахуванням концепції колекції і її завдань. На практиці дизайнер
чітко формує особистий підхід в створенні колекцій на основі власного
авторського стилю [1]. В світовій практиці правильно організована
структура колекції створює передумови для цілісності та гармонійності
сприйнята творчості певного дизайнера. Створюючи колекції світові
бренди використовують різні підходи для формування авторства, що
прочитується моделях колекції. Дизайнер бренду створює власний
підхід для вираження концепції, стилю, філософії бренду та
повідомлення, яке необхідно донести споживачеві. Кожен світовий
бренд чітко виражає свою особливу концепцію в представленій колекції.
Наприклад, відмітними рисами Будинку моди Dolce & Gabbana є
змішування технік, матеріалів, стилів різних епох і народів. Бренд
пропонує неординарні конструктивні і декоративні рішення і поєднання
матеріалів, транслюючи екстравагантність і сміливість (рис. 1, а).
Основними рисами колекцій бренду Versace є використання шовку з
авторськими принтами, оздоблення і фурнітури з металу, шкіри і
298
____________________________________________________________________
штучного хутра (рис. 1, б). Концептуальність Будинку моди Christian Dior
побудована навколо жінки-квітки: поєднання любові і трепетного
ставлення до жінок та тонкого почуття естетики прекрасного, що стало
основою для створення колекцій одягу (рис. 1, в). Дизайнер Paco
Rabanne завжди для створення своїх колекцій використовував
нетрадиційні матеріали і авторські незвичні техніки створення одягу
(рис. 1, г). У 1966 році ним була представлена колекція з дванадцяти
суконь, виготовлених з платівок. Таким чином автор показав, що
прогрес дизайну полягає у використанні новітніх матеріалів і методів
створення одягу на противагу традиційним.
Рис. 1. Авторські підходи в розробці колекцій Будинків моди: а –

Dolce & Gabbana; б – Versace; в – Christian Dior; г – Paco Rabanne [2]
Український бренд ZALEVSKIY орієнтований на споживача, що

прагне бути побаченим та не боїться бути незрозумілим іншим, а бренд
LAKE зорієнтований у своїй творчій діяльності на поєднання мінімалізму
і складних конструкцій для впевнених, елегантних та ділових жінок.
Дизайнер Андре ТАН часто використовує в своїх колекціях метод
деконструкції, бренд FROLOV використовує прозорі тканини, ручне
оздоблення для формування образу вишуканої жінки і в той же час
епатує незвичними концептуальними рішеннями.
Серед пріоритетів бренду KASS не лише висока якість виробів,
довершеність образів, а й прагнення виділятися, змушувати споживачів
думати. Концептуальність – основа авторської колекції бренду KASS
FW 2019-2020, в якій витоки концептуальної моди повертаються до
західноєвропейського мистецтва середини XIX ст. Колекцію створено
на основі аналізу напряму моди і трансформації творчого джерела –
індіанської культури, концептуалізму племен та особливого релігійного
напряму цієї культури (рис. 2).
299
____________________________________________________________________
Рис. 2. Авторська колекція бренду KASS (дизайнер Богдан Касс) на

UKRAINIAN FASHION WEEK (01-05 лютого 2020 р.) [3]
ВИСНОВКИ
Проаналізовано підходи дизайнерів в створені авторських
колекцій одягу, принципи відтворення концепції бренду в моделях
колекції. Аналіз колекцій світових дизайнерів показав, що різні підходи
при створенні колекції дають різні напрямки розвитку творчої ідеї.
1. Фролов І.В., Колосніченко М.В., Пашкевич К.Л. Особливості
розробки бренду в умовах сучасної української fashion-індустрії.
Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2015.
№3. С. 100-105.
2. Офіційний сайт Vogue. URL: https://www.vogue.com
3. Офіційний сайт UKRAINIAN FASHION WEEK. URL:
http://fashionweek.ua
KASS B., KOLOSNICHENKO O., PASHKEVICH K.

MODERN DESIGN APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF
AUTHORS’ COLLECTIONS
The principles of forming collections of authors are considered, taking
into account modern design approaches. The research of modern concepts
in the fashion industry, the direction of fashion, the means of transformation
of the creative source, which became the basis for the development of the
author's collection of men's clothing.
Keywords: author's clothing collection, design approach, clothing
design, creative source.
300
____________________________________________________________________
УДК [7.012:37]:504(479.25)
ПРИКЛАДНЫЕ ВОПРОСЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ

КУЛЬТУРЫ В СИСТЕМЕ ДИЗАЙНЕРСКОГО
ОБРАЗОВАНИЯ АЗЕРБАЙДЖАНА
КАСУМОВА Эльфана, МАМЕДОВА Лала

Азербайджанский Государственный Экономический Университет
(UNEC), Баку, Азербайджан
qasimova_elfana@mail.ru
Формирование экологической культуры является одной из

важнейших функций образования, поэтому роль университетов в
укоренении экологической культуры исключительна, потому что
формирование мировоззрения профессионалов происходит именно в
высших учебных заведениях, где профессионалы координируют
объекты окружающей среды с технологиями проектирования в своей
деятельности и процессами производства. В этом контексте
вопрос дизайна как формы проектного сознания играет важную роль
в дизайнерском образовании.
Ключевые слова: дизайн-образование, экологическая
культура, "вторая природа", феномен "экологического дизайна",
дизайнер.
ВВЕДЕНИЕ
Эксперты в области дизайн-образования утверждают, что общее
базовое образование необходимо для профессии дизайнера. Таким
образом, хорошее дизайнерское образование – это общее
образование, усиленное специальной подготовкой. Благодаря такому
обучению дизайнер готов решать профессиональные задачи,
выполнять визуализацию идей и концептуализации, а также решать
проблемы коммуникации. В меняющемся мире важным условием
является разработка новых учебных программ для обучения
дизайнеров всесторонним знаниям и высокому интеллекту. Педагоги
хотели бы видеть следующие качества в личности современного
дизайнера: острое восприятие, интерес к миру вещей, представление
воспринятой идеи на обобщенном уровне, самостоятельное мышление,
склонность к аналитической и исследовательской работе, умение
поставить и решить проблему, последовательность и решительность в
действиях, критическая оценка своей деятельности, чувство
ответственности, самоутверждение в творчестве.
В дизайнерском образовании особое внимание уделяется
прививанию феномена экологической культуры. Не случайно проектную
301
____________________________________________________________________
культуру называют «третьей культурой» после материальной и
духовной культуры.
В этом контексте экологический дизайн, экологическое
мышление и проблемы экологической культуры, одним словом,
экологическое образование играют важную роль в процессе обучения.
Экологический дизайн как новая наука изучает сочетание
экологии и проектирования. Этот процесс исследуется в связи с
дизайном, мониторингом и созданием экосистем [1, с. 22; 2, с. 773-774].
Тем не менее, существует определенная инерция при включении
вопросов экологической культуры в учебные программы в
Азербайджане, отчасти из-за отсутствия разработки и
методологического обеспечения научно обоснованных
методологических подходов. Традиционно приоритет отдается
изучению необходимых экологических знаний, недостаточное внимание
уделяется проблемам мировоззрения и формированию экологического
императива сознания. На наш взгляд, эта проблема более актуальна
для дизайнерского образования. Нужно отметить, что экологическое
образование, как одна из других жизненно важных областей знаний,
имеет определенную концептуальную основу.
Исходя из современного состояния дизайна в Азербайджане, мы
предлагаем следующую концепцию экологического образования:
- Осознание и принятие экологического образования в качестве
естественной ценности азербайджанским обществом и раскрытие его
механизмов.
- Назначение экологического образования может быть изменено
в зависимости от характера правовых актов, стратегических документов
и бюджета.
- Экологическое образование должно строиться таким образом,
чтобы оно соответствовало международным обязательствам,
стратегиям и правовым актам Азербайджана.
- Каждая возрастная группа должна иметь доступ к необходимой
информации об окружающей среде и умению формулировать привычки
и поведенческие нормы для образа жизни.
- Окружающая среда и защитное развитие должны быть
важными компонентами всех уровней образования.
В целом, система образования может оказать оптимальное
влияние на способность людей ценить все значимость. Эти моменты
следует учитывать в процессе дизайнерского образования. В
очередной раз отметим, что дизайн, наряду с архитектурным и
инженерным искусством, должен согласовывать природу к
потребностям человека. С этой точки зрения понимание нравственно-
этической ответственности дизайнера перед природой и обществом в
этой профессии привело к поиску путей решения экологических
проблем.
302
____________________________________________________________________
Необходимость экологизации проектирования дизайна и
экологизации проектного мышления в целом на протяжении многих
десятилетий приводила к катастрофической ситуации в природной
среде, начиная от удобного для потребителя подхода к природной
среде. Процесс экологизации должен охватывать проект и
потребление, культуру повседневной жизни человека, его
осведомленность, среду его обитания [3].
Дизайн - одна из целей образования формирование у студентов
понимания экологической культуры, обеспечить экологическую
осведомленность общества, поскольку дизайнеры проектируют
искусственное жизненное пространство и деятельность человека в
рамках культуры окружающей среды и формируют общение и образ
жизни потребителей. При проектировании профессиональной среды
следует не только предвидеть риск и последствия для человека и
общества, но свести их к минимуму. Именно посредством дизайна как
глобального явления и можно сформировать ценность и перспективы
для потребительской культуры [4].
В связи с этим необходимо также учитывать важность
экологической компетентности в профессии для создания
искусственной среды, в которой живет человек, и "второй природы".
Практика показывает, что принцип формирования экологической
культуры и соблюдения этических норм поведения в окружающей среде
просто разглашается, но не обеспечивается образовательными
программами и педагогическими технологиями.
Студенты знакомятся с экологической проблематикой через
узкие специальные дисциплины, характеризующие технологии,
нормативы и существующие строительные материалы. Ядром курса
«Экология» является рациональное использование природы, вопросы
устранения последствий негативного воздействия на природу являются
основами экологического права. Экологическая культура не
формируется целенаправленно.
Таким образом, необходимо экологизировать содержание
различных типов дисциплин, которые обеспечивают
междисциплинарные связи, а также применять специализированный,
интегрированный курс "Экологический дизайн". Именно в ходе
изучения такой дисциплины студенты смогут изучить технологии
экологически целенаправленного дизайна, которые обеспечат
формирование экологической культуры и экологической
компетентности будущих специалистов.
ВЫВОДЫ
Философия дизайнерского образования должна основываться на
общекультурных ценностях, среди которых наиболее важными
являются ценность окружающей среды, устойчивое развитие и
сохранение природных ресурсов для будущих поколений. Важнейшей
частью этого процесса является формирование у студентов
экологического мышления.
303
____________________________________________________________________
В своей профессиональной деятельности дизайнеры должны не
только проектировать искусственные среды, но и демонстрировать
экологическую ценность в своих работах, другими словами,
формировать экологическую культуру общества.
1. Glazacheva A. Ecodesign: Projection of the Environment // Ecology
and Forests for Public Health: Proceedings of the International
conference. Oslo, Norway, September 18–20, 2009. Oslo, 2009. P.
22.
2. Kofler W. Sustainability and some arguments for an additional
approach for science for survival // International Conference on
«Environment: Survival and Sustainability»: Abstracts. Nicosia–
Northern Cyprus, 2007. P. 773–774.
3. Thomas Mattews: Ten ways design can fight climate change. URL:
http:// thomasmatthews.com/tm_sustainability_booklet_lo.pdf
4. Панкина М.В. Феномен экологического дизайна:
оптимологический анализ. М., Наука, 2014, 156с.
GASUMOVA E., MAMEDOVA L.

APPLIED ISSUES OF ENVIRONMENTAL CULTURE IN THE
SYSTEM OF DESIGN EDUCATION IN AZERBAIJAN
Design is the formation of environmental culture as one of the most
important functions of education. Therefore, the role of the universities in the
rooting of environmental culture is exceptional, because the formation of the
professionals’ worldview occurs precisely in higher educational institutions,
where professionals coordinate environmental objects with design
technologies in their activities and production processes. In this context, the
issue of design as a form of project consciousness should play an important
role in design education in Azerbaijan.
Key words: design – education, environmental culture, "second
nature", phenomenon "environmental design", designer.
304
____________________________________________________________________
УДК 7.012:7.021.2
ДО ДЕЯКИХ ПРОБЛЕМ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З

ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ СЕРЕДОВИЩА
КУРАТОВА Марія
Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С.Сковороди, Україна
kaf-design@hnpu.edu.ua
Розглянуто проблеми активізації творчості при створенні

дизайн-об’єктів у процесі проєктування, а також методи викладання
дисциплін циклу комплексне проєктування в дизайні інтер’єру.
Ключові слова: творчий процес, інтер’єр, проєктування,
дизайн-об'єкт, активізація.
ВСТУП
Ще з давніх часів людина завжди прагнула створювати щось
нове. Слово «дизайн» можна вживати як синонім чогось нового,
креативного, сучасного. Дизайн – це явище, що стоїть на стику
мистецтва та виробництва, тому він має великий вплив на рівень
розвитку виробництва, на науково-технічний прогрес, на загальний темп
життя суспільства. Розвиток техніки, поява нових матеріалів мотивує і
дає можливість дизайнерам удосконалювати і реалізовувати свої ідеї [1]
Сьогодні проєктування можна розглядати не тільки як робочий
процес, але і як творчий процес. Творча енергія спрямована на
створення особливого, своєрідного, оригінального дизайн-рішення.
Розглядаючи процес творчості, можна сказати, що це діяльність
спрямована на створення принципово нових, креативних матеріальних
об'єктів.
Важливим в контексті обраної теми є аналіз такого актуального
явища проектної культури, як активізація творчого процесу в
проєктуванні об’єктів середовища. Сьогодні на перший план виходить
проблема творчості, яка стала в наші дні актуальною темою. Творчість
– складний, неоднозначний, повний протиріччя процес. Творчість в
дизайні особливий продукт специфічного, абстрактного і разом з тим
образного мислення [2]. Цей продукт дизайнер, художник створює
опираючись на основу фундаментальних знань: філософії, естетики,
антропології, основ образотворчої грамотності, психології та
передбачає вивчення техніки, технології, ергономіки, екології, та
системного проєктування тощо. Дизайнерська діяльність проходить на
305
____________________________________________________________________
стику матеріальної і духовної сфер. Усе це говорить про практично
безмежні різноманітності інтересів і можливостей дизайну.
Дизайн – це більш розвинений рід творчості, але ці два види
діяльності дуже різняться і, крім того, вносять свій особливий внесок в
існування один до одного. Творчість передбачає створення абсолютно
нового об'єкту, а в дизайні дизайнер веде пошук нових шляхів
створення і конструювання раніше задуманого об'єкту.
Комплексне проєктування як дисципліна націлена на оволодіння
методикою розробки проєктів інтер'єрів та художнього конструювання їх
обладнання, вміння оперативно вирішувати творчу задачу. Навчання
покликане сформувати дизайнера як творчу особистість, яка органічно
поєднує в собі риси художника, інженера, організатора процесу праці –
фахівця, який розуміє перспективи розвитку суспільства, здатного
вирішувати творчі проблеми, ставити перед собою естетичні завдання.
У першу чергу, сучасному дизайну повинні відповідати новітні
технології – це думка багатьох ведучих спеціалістів у галузі теорії та
практики проєктування. Час вимагає появу нових спеціальностей, а
попит породжує пропозиції. Дизайн тісно пов'язаний з проєктною
культурою. Сутність дизайну нерозривно пов'язана з поняттям
предметного середовища. Можна сказати, що предметне середовище –
це сукупність оточуючих людину виробів і їх комплексів, які
використовуються нею для організації фундаментальних процесів
життєдіяльності людини.
Професійна діяльність дизайнера розвивається на соціальному
ґрунті і враховує природні якості людини – інтелектуальні, естетичні,
емоційні. Це визначає роль і місце дизайну в суспільстві. Функції
дизайну – не тільки створити відповідний продукт, але й має
координаційне, методичне, консультативне значення при створенні
цього чи іншого продукту. У дизайнерів багато нових актуальних ідей,
які є джерелом натхнення у творчості. Творча робота дизайнерів
заснована на перетворенні навколишнього світу. Дисципліни з
проєктування в навчальному процесі є важливим аспектом естетичного,
творчого розвитку майбутніх дизайнерів.
Майбутній дизайнер накопичує, шукає, координує і трактує
аналоги, досвід і розробки інших дизайнерів. Пропускає їх ідеї через
світосприйняття власного бачення. Творчість в дизайні визначається і
такими фундаментальними характеристиками, як смак і цілісність. Саме
смак автора визначає ступінь поєднуваності елементів, що робить
кожен дизайнерський проект унікальним. Елементи створеного
дизайнером об’єкту повинні поєднуватися з технічними, художніми і
емоційними критеріями. Можемо сказати, якщо дизайнер у процесі
роботи кожен раз винаходить щось принципово нове – це буде
творчість, незалежно від якості підсумкового продукту.
306
____________________________________________________________________
Завдання факультетів, які готують фахівців у галузі дизайну
середовища, полягає в тому, щоб озброїти їх знаннями,
напрацьованими за весь час існування дизайну, а також у тому, щоб
навчити добувати і творчо використовувати ці знання.
Особливі вимоги до цих фахівців висувають зараз приватні та
державні підприємства. Вони прагнуть отримати всебічно розвинутого
спеціаліста, здатного творчо мислити, грамотно виконувати роботу
конструктора та дизайнера. Він повинен мати нестандартне мислення,
що спирається на інтуїцію.
Важливим моментом цих вимог є культура подачі своєї роботи,
тому фахівець повинен у повній мірі проявити своє володіння
виразними графічними засобами. В цьому полягає синтез роботи
дизайнера і його здібності використовувати знання законів в
образотворчому мистецтві (знання засобів композиції, теорії кольору,
історії образотворчого мистецтва, історії архітектури, сучасні стильові
напрямки в дизайні інтер’єру тощо), а також ці знання використовувати в
роботі з дизайн-об’єктом (в незалежності від виду дизайну і об’єкту).
Основу образотворчого процесу складає збалансована
навчальна програма, де практика тісно пов’язана з теорією. Процес
навчання здійснюється головним чином у вигляді практичних занять, які,
на відміну від лекційних, формують знання, навички та вміння
майбутнього фахівця у процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Викладачам
разом з студентами належить відшукувати, формувати, затверджувати
та поширювати інтелектуальні, морально-етичні і естетичні цінності, на
які повинно орієнтуватися для створення гармонійного світу [3, с.196].
Комплексний підхід у постановці та вирішенні практичних завдань
за період навчання не тільки сприяє отриманню глибоких знань
студентами, але й виховує повноцінних спеціалістів – дизайнерів, яким
необхідно знати специфіку професії, її корені, а не тільки фантазувати
та доручати втілення своїх ідей.
Курс «Комплексне дизайн-проєктування» є всеохоплюючою
дисципліною, яка віддзеркалює всі знання набуті студентами в стінах
навчального закладу. Дизайнерське проєктування як комплексна
дисципліна націлена на оволодіння методикою розробки проєктів
інтер'єрів та художнього конструювання їх обладнання, вміння
оперативно вирішувати творчу задачу [3, с. 198].
Вивчаються різні техніки проєктної графіки, на основі чого
виконуються креслення класичних і сучасних екстер'єрних та
інтер'єрних об'єктів. Комп’ютерні технології дають можливість студентам
урізноманітнити свої творчі пошуки.
Авторська розробка курсу дозволяє контролювати та коректувати
роботу студента, починаючи з розробки фор-ескізу до кінцевого
результату – плани, розгортки та перспективні зображення об’єкту від
ручної графіки (начерки) до 3D зображень. Найбільш цікавою рисою
означеної методики є орієнтація навчального проєктування на
створення інтер’єру по реальним замовленням.
307
____________________________________________________________________
Це дає можливість студентам у процесі реального проєктування
відчути всі складнощі і позитивні результати від праці з реальними
замовниками та побачити свій задум реалізованим (так за проєктом
студентів в ХНПУ імені Г.С.Сковороди було реалізовано проект
студентської їдальні, який було успішно реалізовано).
ВИСНОВКИ
Спеціальність «дизайн» є актуальною на сьогоднішній день, тому
що майбутнє нашої держави залежить від нашої молоді, від того
наскільки уважно та відповідально ми відносимось до їх творчого
розвитку та освіти. Працюючи зі студентами, розвиваючи їх здібності та
працьовитість, смак та відчуття прекрасного, ми повинні сформувати
плеяду українських дизайнерів, художників імена яких стануть відомими
на міжнародних конкурсах, виставках, наукових олімпіадах.
Дизайнерська освіта дозволяє готувати студента для підприємств
з активною творчою пізнавальною, дослідницькою та практичною
діяльністю, так як дизайнер завжди повинен відчувати пульс часу, добре
передбачати сучасні тенденції, течії і напрямки мистецтва. Молодий
дизайнер може оцінювати будь-який свій задум через критерії оцінки
проведених конкурсів, студентських олімпіад. У конкурсах, насамперед,
оцінюються вміння вловити сучасні напрямки в дизайні середовища,
колірні тенденції, фактурні і конструктивні рішення, використання нових
форм і матеріалів, модних аксесуарів, а також, вміння прогнозувати,
направляти і керувати запитами споживача.
1. Даниленко В.Я. Дизайн. Харків: ХДАДМ. 2003.
2. Жердев Е.В. Художественное осмысление объекта дизайна.
М.: Аутопан, 1993.
3. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені
В.О. Сухомлинського. Збірник наукових праць. Випуск 12. У 3-х
т. Миколаїв : МДУ, 2006. Т. 3. 266 с.
KURATOVA M.
SOME PROBLEMS OF PREPARATION OF ENVIRONMENTAL
DESIGN PROFESSIONALS
The article deals with the problems of activating creativity in the
creation of design objects in the design process, as well as the methods of
teaching the subjects of the cycle of complex design in interior design.
Key words: creative process, interior design, design object,
revitalization, interior.
308
____________________________________________________________________
УДК (687.1+7.05):004
ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЯК СКЛАДОВІ ПРОЦЕСУ

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
МАЙБУТНІХ КОНСТРУКТОРІВ ОДЯГУ
МАЗНЄВ Євген, ПЕРЕПЕЛИЦЯ Юлія, ПЄШКОВА Наталія

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,
Сєверодонецьк, Україна
Проаналізовано використання технологій візуалізації при

формуванні компетентностей майбутніх інженерів-конструкторів,
зокрема таких як навички використання інформаційних та
комунікаційних технологій, а також абстрактне мислення, аналіз,
синтез.
Ключові слова: інформаційні технології візуалізації, фахові
компетентності, дизайн одягу.
ВСТУП
Входження України в Європейській простір ставить перед
сучасної освітою нові задачі та вимоги. Особливо гостро це
позначається на професійної конкурентоспроможності вітчизняних
фахівців.
ПОСТАНОВКА МЕТИ
Розвиток професійних компетентностей майбутніх фахівців в
галузі конструювання та виготовлення одягу потребує не тільки
формування їх професійних навичок, а також і навичок візуалізації ідей
та об’єктів своєї діяльності – це вимоги сучасності та необхідності бути
конкурентоспроможними на ринку праці. Аналіз ринку праці та
фактичної підготовленості майбутніх фахівців показує необхідність
наповнення освітніх програм новим змістом та потреби «модернізації»
навчальних дисциплін.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Використання сучасних технологій візуалізації як інструмента
формування компетентностей майбутніх фахівців (опираючись на
стандарт вищої освіти) розглядалось в двох аспектах. По-перше –
застосування візуалізації для формування загальних компетентностей:
здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність до
адаптації та дії в новій ситуації; навички використання інформаційних та
комунікаційних технологій. По-друге – для формування фахових
компетентностей: здатність системно описувати процеси виготовлення
виробів легкої промисловості та знаходити оптимальні рішення
виробничих й технологічних задач; здатність забезпечувати
ефективність і якість проектно-технологічних робіт у легкій
309
____________________________________________________________________
промисловості; здатність отримувати, зберігати, обробляти та
аналізувати інформацію, необхідну для вирішення завдань професійної
діяльності.
Забезпечення формування окреслених професійних
компетентностей передбачено за рахунок використання взаємозв’язку
компетентнісного (удосконалення наявних знань та вмінь у процесі
накопичення досвіду роботи), діяльнісного (застосування набутих
теоретичних та практичні знань при виконанні творчих завдань) та
системного (у процесі накопичення знань із кожної окремої технології
(програми) візуалізації. Значна кількість досліджень також підтверджує
особливості сучасного «цифрового» покоління процесів отримання,
сприйняття та засвоєння інформації – насамперед неприйняття
вербальних способів подання матеріалу, що потребує необхідність
надання їм «візуальної форми».
ВИСНОВКИ
Поєднання засобів візуалізації при подачі матеріалу, при рішенні
навчальних завдань з одночасною візуалізацією процесів та об’єктів,
створює умови для набування професійних компетентностей та навичок
використання сучасних технологій візуалізації в професійній діяльності.
Крім цього необхідно враховувати і «психологічні особливості» сучасних
здобувачів освіти, які формуються завдяки поширенню та доступності
інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності.
1. Цідило І.І. Підготовка майбутніх дизайнерів до використання
комп’ютерних технологій у професійній діяльності: автореф.
дис. ... канд. пед. наук. Тернопіль, 2015.
2. Kornkasem S. Developing Visuospatial Thinking Skills: Doctoral
Dissertation / Columbia University. Columbia, NY, 2016. 144 р.
3. Колосніченко М.В., Щербань В.Ю., Процик К.Л. Комп’ютерне
проектування одягу. К.: «Освіта України», 2010. 236 с.
4. Саприкіна Л. В. Формування професійної компетентності
майбутніх дизайнерів одягу у процесі вивчення фахових
дисциплін : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Кремен. нац. ун-т
ім. М. Остроградського. Кременчук, 2016. 20 c.
MAZNIEV Y., PEREPELYTSIA Y., PIESHKOVA N.

VISUALIZATION TECHNOLOGIES AS A COMPONENT OF
FORMING OF FUTURE CLOTHING DESIGNERS' PROFESSIONAL
COMPETENCIES
An impact and use of visualization technologies were studied as a
component of forming of student clothing designers' professional
competencies. In particular, such competencies as IT and communication
technologies, abstract thinking, analysis and synthesis were considered.
Key words: information visualization technologies, professional
competences, clothing design.
310
____________________________________________________________________
УДК 37.017.4:331.101
ЕТНОСТИЛЬ ЯК ОСНОВА ДИЗАЙН-

ПРОЄКТУВАННЯ НОВИХ ВИРОБІВ УЧНЯМИ
ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
МАЧАЧА Тетяна
Інститут педагогіки НАПН України, Україна
tmachacha@ukr.net
Розкрито актуальність відображення у змісті профільної

середньої технологічної освіти основ створення виробів в етностилі
за структурою дизайн-проєктування. Адаптовано поняття
етностилю, етнодизайну, структури дизайн-проєктування до умов
шкільної освіти.
Ключові слова: профільна середня технологічна освіта,
етностиль, дизайн-проєктування, етнодизайн, декоративно-
ужиткове мистецтво.
ВСТУП
Прагнення української держави посісти гідне місце в світовому
співтоваристві, її повноцінне входження в загальнолюдську культуру
можливе за умови, з одного боку, критичного осмислення
глобалізаційних процесів і доцільне долучення до них, розвитку «Освіти
4.0», яка відповідає потребам промислової революції 4.0, з іншого –
пошуку шляхів до гармонізації суспільного життя, дизайн-середовища
на основі розвитку потенціалу власної, дуже старої і високорозвиненої
культури. На думку фахівців, глобалізація, як процес формування
всесвітньої історії, не стосується національних культур – людство буде
залишатися «етнічним Архіпелагом» [1; 2]. Глобалізується
інформаційний простір, виробництво, економіка, шоу-бізнес, масова
культура тощо, але не національна культура.
Якщо ми, громадяни своєї держави, не спроможемося створити
впізнаваний у світі національний і культурний імідж України, сильну
культурну традицію, зокрема й у різних сферах сучасного виробництва,
то будемо слабкі, нецікаві та беззахисні в сучасному світі, будемо
неспроможні брати гідну участь у діалозі світових культур.
Профільна середня технологічна освіта в українській школі,
враховуючи сучасні виклики, покликана здійснювати трансформацію
національних і загальнолюдських цінностей соціокультурного досвіду
людства у сфері виробництва в особистісний досвід учнів, виявляти
споріднену їхнім інтересам, здібностям і потребам діяльність,
311
____________________________________________________________________
забезпечувати гідне професійне життя в мінливих умовах ринку праці,
розвивавати готовність і здатність долучатися до творення сучасної
виробничої культури власного народу, держави на основі
етнокультурних, національних традицій.
Школа нині не повинна зосереджуватися на підготовці учнів до
життя, як це було в індустріальну епоху, основною її функцією в
сучасних умовах розвитку суспільства є – організація навчання в
контексті життя учнів, реалізація їхнього творчого потенціалу, розвитку
готовності і здатності бути не лише носієм культури власного народу,
але й активним її творцем, гідно репрезентувати себе, свою державу,
реально впливати на соціальність, успішно долати неминучі життєві
труднощі [6, 7].
Профільне навчання технологій організовується на основі
розв’язання реальних проблем стосовно створення і гармонізації
дизайн-середовища, естетичного і зручного предметно-просторового й
візуально-інформаційного простору, зокрема через свідоме дизайн-
проєктування і виготовлення виробів в етностилі.
Етностиль кожного народу є цінністю високого ґатунку, яка несе
просвітництво, розвиває духовність, доброчинність, естетику, готовність
і здатність самопізнання й самовираження істинного в людині,
відображає ідентичність народу, держави, людини – їхню справжність,
вільний вияв буття, постійне прагнення свободи. Для того, щоб бути
продовжувачем і творцем етностилю в будь-якій сфері діяльності
потрібно якнайглибше зануритися в історію і культуру свого народу,
вивчити народні традиції, опанувати основами декоративно-ужиткового
мистецтва.
Декоративно-ужиткове мистецтво є джерелом творення
етностилю, який постає на розмаїтті матеріалів, технік виготовлення,
удосконаленні форм, розвитку орнаментальної культури, колористики
тощо. Переосмислення народних мистецьких традицій як джерела
продукування ідей у дизайн-проєктуванні нових виробів є основою для
творення етностилю.
Історія творення етнічного стилю на теренах України сягає
глибини тисячоліть, впродовж яких постійно додавалися все нові і нові
культурні надбання. Це довготривалий розвиток духовної і матеріальної
культури народу, його предметного світу.
Етностиль – це відображення самобутності, художньо-образних
уявлень конкретного народу чи культурного регіону світу про
навколишній світ у створених предметах, основа дизайн-проєктування
нових предметів, підґрунтя для творення духовно-матеріальної
культури, розвитку підприємливості та інновацій.
312
____________________________________________________________________
Дизайн-проєктування є однією з форм організації сучасного
виробництва, процесом створення нових виробів, який має логічну
структуру, відповідні стадії й етапи: підготовчо-аналітичну (виявлення
проблем, вибір об’єкта проєктування, визначення критеріїв, яким має
відповідати об’єкт проєктування тощо), художнє моделювання (дизайн-
аналіз виробів аналогів, генерування ідей, створення образу об’єкта
проєктування тощо), конструювання (планування покрокових дій щодо
реалізації задуманого: розробка конструкції, побудови; добір матеріалів
тощо), технологічну підготовку до виготовлення виробів в етностилі
(визначення послідовності технологічних операцій виготовлення об’єкта
проєктування), виготовлення проєктного зразка, рефлексії, оцінювання і
самооцінювання процесу і результатів проєктування [5, с. 129].
Етнодизайн – це процес і результат дизайн-проєктування
корисних, зручних й естетичних виробів в етностилі. Він доцільно
поєднує вирішення практичних, ергономічних і естетичних проблем та
творче бачення митця. Є проявом духовної і матеріальної культури,
засобом національної самоідентифікації, самоактуалізації і
самовираження митця в сучасному соціокультурному просторі, його
зв’язку з багатовіковою культурою пращурів.
ВИСНОВКИ
Практика звернення до народних мистецьких традицій під час
дизайн-проєктування нових виробів в етностилі учнями профільної
середньої технологічної освіти є оправданою.
Етностиль є підґрунтям для створення культуротворчого дизайн-
середовища, в якому учні стають суб’єктами, здатними творити
власними емоційно-вольовими зусиллями, розумом і руками художньо-
матеріальні вироби, розв’язувати реальні життєві проблеми, навчатися
підприємливості, доланню труднощів, приносити радість і користь собі
та іншим, усвідомлено змінювати український світ на краще, творити
його пізнаваність у світовому культурно-мистецькому просторі.
1. Дзюба І. М. З криниці літ: тритомовик. К.: Обереги: Гелікон, 2001.
(Сер. «Укр. модерна л-ра»). Т. ІІ. 848 с.
2. Кримський С. Б. Запити філософських смислів. К., 2003. 239 с.
3. Мачача Т., Сидоренко В. Проектно-технологічна культура як
соціокультурна та педагогічна проблема. Трудова підготовка в
закладах освіти. 2009. С. 30–34.
4. Мачача Т. С. Формування проектно-технологічної культури учнів
основної школи у процесі трудового навчання : дис... канд. наук:
13.00.02. Київ , 2011 . 233 с.
5. Machacha T. Cultural and creative potentialof technological
education content of the secondary scool pupils. Intercultural
Communication. 2016. Vol. 1/1. P. 122–135.
313
____________________________________________________________________
6. Мачача Т. С., Юрженко В. В. Стратегії розвитку технологічної
освіти в середній загальноосвітній українській школі:
наскрізність змісту і структури. Український педагогічний
журнал. 2017. Вип. 2. С. 58–68.
7. Піддячий М.І. Соціально-професійний розвиток
старшокласників: праця як основа життєдіяльності та поступу.
Технології інтеграції змісту освіти: зб. наук. праць
всеукраїнського круглого столу, 12 березня 2018 р., Полтава.
2018. №10. С. 98–108.
MACHACHA T.
ETHNIC STYLE AS THE BASIS OF DESIGN DESIGNING OF NEW
PRODUCTS BY THE PUPILS OF PROFILE SECONDARY
TECHNOLOGICAL EDUCATION
The relevance of reflection in the content of the profile secondary
technological education of the foundations of the products creation in the
ethnic style by the structure of design designing is revealed. The main
function of the modern content of school technological education is
determined. The concept of ethnic style, ethnic design, structure of design
designing is adapted to the conditions of school education.
Key words: profile secondary technological education, ethnic style,
design designing, ethnic design, arts and crafts.
314
____________________________________________________________________
УДК 378.016:7.012] (510)
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ

ЧИННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ
ПАНЬОК Тетяна, ДАЙ Чжен, ЦЗЮ Дутін
Харківський національний педагогічний університет імені
Г. С. Сковороди, Україна.
Аналізується низка педагогічних умов для забезпечення

ефективності процесу формування креативності у майбутніх
дизайнерів, розглядається роль креативності у професійній
підготовці дизайнера через розуміння культурно-естетичних,
візуально-комунікативних аспектів, створення деятельностно-
орієнтованого творчого простору, креативного середовища, за
допомогою якого реалізуються складові частини професійної
діяльності. Зосереджена увага на проблемі інтеграції знань,
одержуваних студентом при освоєнні різних дисциплін, приділена
увага освітнім технологіям по розвитку креативності, візуальній
культурі, абстрактному мисленню, авторській інноватиці.
Піднімаються питання щодо сукупності принципів, завдяки яким
досягається приналежність до професії, вимагаючи самоорганізацію,
певний стиль діяльності, організацію оптимальних умов для творчого
прояву.
Ключові слова: візуальна культура, дизайн, креативність,
професійна підготовка, КНР.
ВСТУП
З настанням XXІ століття в матеріальному виробництві стався
якісний дизайн-переворот, який створив принципово нові умови для
продукування споживчих товарів. Тож вимоги до сучасного дизайну
радикально змінилися, що у свою чергу вимагає оновленого підходу до
професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Зазначимо, що розвиток
сучасного світу потребує не простого виконавця, а креативної
особистості, яка здатна на оригінальні, творчі, небуденні рішення. Тож
виховання здатності особистості до виконання творчої діяльності, до
креативності у майбутніх дизайнерів є однією з важливих освітніх
завдань професійної підготовки.
315
____________________________________________________________________
Вирішуються теоретичні засади розвитку креативності майбутніх
дизайнерів у процесі професійної підготовки.
Принципи організації освітнього дизайн-процесу у КНР та якісна
професійна підготовка дизайнерів стали темою наукових розвідок таких
науковців, як Н. Пазюра, Цзянь Сяоянь, Юань Си, Чжун Шанфен,
К. Шевченко, Цзя Яочен та ін.
Проблема креативності, інтелектуальної активності в дизайні
цікавить вчених і дослідників у різних областях науки: естетиці,
культурології, мистецтвознавстві, педагогіці, психології, філософії та ін.
Так, у працях М. Волаха, Н. Когана, В. Косюка, Дж. Гілфорда, В. Сєрова,
І. Розенсон, К. Тейлор, Е. Торренс, Є. Туемлоу, М. Яковлєва та ін.
проблема розвитку креативності у майбутніх дизайнерів розглядається
як сукупність творчих сил, що визначають самореалізацію, втілення
незвичайні ідеї, відмінних від традиційних схем мислення.
Виховання власної індивідуальності, непересічності, здатності
породжувати інваріантність у майбутнього дизайнера є важливим
завданням у процесі професійної підготовки. Так, опанування методом
«інформаційного проектування» є однією із таких освітніх завдань під
час професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Цей метод
«інформаційного проектування», використовує художні засоби для
яскраво вираженого інформаційного характеру і припускає розвинуті
навички образотворчості. Відомий дослідник у галузі дизайну Едвард
Тафті у своїх публікаціях акцентував увагу на засобах формування
інформаційного середовища, за допомогою складної візуалізації [1].
Перше, на що слід звернути увагу, під час підготовки майбутніх
дизайнерів, так це на форму передачі інформації та пошуки її
візуальності, що буде зрозумілої для споживача.
Досягнути цього можливо за умов розбудови креативного
середовища у вищих закладах освіти, організації проблемно-
орієнтованого навчального процесу, за допомогою поєднання
дискурсивного і проблемно-пошукового навчання, формування
мотиваційно-ціннісних орієнтирів та національної автентичность
майбутнього дизайнера, організації конструктивної творчої співпраці для
моделювання індивідуальної ситуації успіху, стимулюванні прояву їхньої
самостійності й ініціативності для створення власної, непересічної ідеї.
У результаті розбудови освітнього середовища ми отримаємо
реалізацію складових частин професійної діяльності, таких як:
- креативність як спосіб перетворення об'єктивного світу,
формування предметного середовища, що найбільш повно задовольняє
матеріальні, духовні та естетичні потреби людини;
- креативність як неординарне перетворення предметної
дійсності за законами краси і гармонії;
316
____________________________________________________________________
- креативність як необхідна умова соціалізації особистості;
- креативність як сфера реалізації особистісного потенціалу
людини в системі суспільних відносин.
Ці аспекти творчої діяльності дизайнера являють взаємозв'язок

наступних компонентів: - цілі і завдання; - потреби і мотиви; - умови
досягнення цілей, плани дій, співвідношення з поставленими цілями.
Ми погоджуємося з думкою вчених Г. Дубініним, В. Косюком,
А. Кріклісом, що діяльність дизайнера повинна спрямовуватися на
вдосконалення естетичного сприйняття світу людиною, вдосконалення
його духовності [2]. Для досягнення цієї мети дизайнеру потрібно
проаналізувати запити конкретної людини або певної соціальної групи
для яких створюється той чи інший проект. Тож творчий процес
дизайнера і трансформація проектної, візуальної інформації диктують
йому вибір змісту і форми подачі матеріалу.
Креативність – як риса професійності тут грає неабияку роль і
відображає особливу психологічну якість особистості: творчу
спрямованість, мотивацію, інтелект; авторську інноватику, творчі
процеси, такі, як уява, мислення, емоції, відчуття; знання, уміння
навички, які реалізуються у дизайн-діяльності, а також притаманні цієї
діяльності певні естетичні якості.
Тож керування творчим розвитком особистості, її креативністю
потребує від педагога багатофакторного системного підходу, у якому
необхідно враховувати когнітивні, емоційні, мотиваційні аспекти. Кожен
майбутній дизайнер, має свою індивідуальну конструкцію
обдарованості, що поєднує компоненти творчих здібностей, як
характеристики загальної здатності до творчості. У процесі теоретичних
досліджень розвитку креативності як головного чинника професійної
підготовки в майбутніх дизайнерів були визначені наступні компоненти,
що спонукають індивіда до творчої активності, а саме:
1. розвиток абстрактного мислення;
2. організація, певного креативного середовища, дизайн-
лабораторій, де творчість буде актуалізуватися, мати певну творчу
свободу, варіативність;
3. стимуляція уяви, фантазії і творчого пошуку для створення
об’єктів дизайну новими засобами, вихід за межі вже наявних знань;
4. активізація мотиваційної діяльності;
5. розвиток емоційно-чуттєвого ставлення, розвинуте художнє
бачення, образна пам’ять, здатність до емпатії;
6. використання міждисциплінарного підходу, для вирішення
теоретичних і практичних завдань.
Культура візуального сприймання є невід'ємною частиною
розвитку креативності і головною характеристикою в уміннях дизайнера.
Зазначимо, що візуальна культура є окремою галуззю, у рамках якої
відбувається створення об’єктів, які відносяться безпосередньо до
глядацького сприйняття.
317
____________________________________________________________________
Споживання і тлумачення візуальної інформації набуло широких
масштабів в умовах індустріального суспільства і продовжує
посилюватися у час інформації. За останнє десятиліття багато
науковців указують на зростаюче значення візуальної складової в
освітньому процесі. Зауважимо, що у вищих закладах освіти КНР
сформувалася система педагогічного впливу на візуально-естетичний
розвиток майбутніх фахівців з дизайну. За для цього використовуються
різноманітні умовні й знакові системи, кольорові графічні символи та
структури, візуальні комплекси, а художньо-естетична форма подачі
навчального матеріалу, широко застосовується при підготовці фахівців
з дизайну.
ВИСНОВКИ
Дослідження розвитку креативності як одного з головних чинників
професійної підготовки майбутніх дизайнерів дало змогу визначити
основні категорії дослідження. Наголошено, що розвиток креативності
майбутніх дизайнерів у процесі професійної підготовки – це кероване
педагогом набуття майбутніми фахівцями здатності до абстрактного
мислення, варіативності ідей, виходу за межі наявних знань, розвитку
емоційно-чуттєвого ставлення, розвинутого інтелекту та авторської
інноватики при створенні дизайн-проектів.
1. Tufte E. Visual Explanations: Images and Quantities, Evidence and
Narrative. Cheshire: Graphic Press, 1997. 156 p.
2. Дубинин Г., Криклис А., Анцитис Я. Место дизайна в
современной культуре. Техническая эстетика. 1989. С. 7-12.
PANYOK T., DAI ZHEN, JU DONGTING

CREATIVITY DEVELOPMENT AS ONE OF THE MAIN FACTORS
OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE DESIGNERS
The article analyzes a number of pedagogical conditions to ensure
the effectiveness of the creating creativity in future designer’s process.The
understanding of cultural, aesthetic, visual-communicative aspects examines
the role of creativity in the professional training of a designer.Creation of
activity-oriented creative space, high school creative environment through
which components of professional activity are realized. The focus is on the
problem of student's knowledge integration in the development of different
disciplines. Special attention is paid to educational technologies for the
development of creativity, visual culture, abstract thinking, author's
innovation. Questions about the set of principles by which belonging to the
profession is achieved, requiring self-organization, a certain style of activity
and the organization of optimal conditions for creative expression are raised.
Keywords: visual culture, design, creativity, training, PRC.
318
____________________________________________________________________
УДК 7.012: 687.016
РОЗРОБКА ОДЯГУ ІЗ СВІТЛОВІДБИВАЮЧИМИ

ЕЛЕМЕНТАМИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ
ПІШОХОДІВ
1 2 1
ПАШКЕВИЧ Калина , ЛЮ Цзянсінь , МАНДЕБУРА Фаїна
1
2
Чанчунський педагогічний університет, м. Чанчунь, Китай
fauska@ukr.net
В роботі проаналізовано асортимент світловідбиваючих

елементів, вивчені потреби молоді щодо одягу та модні тенденції
2020 року. Запропоновано колекцію моделей одягу для молоді із
світловідбиваючими елементами для забезпечення безпеки руху
пішоходів на дорогах.
Ключові слова: світловідбиваючі елементи, дизайн, колекція,
тренди.
ВСТУП
Щодня в Україні, внаслідок дорожньо-транспортних пригод гинуть
і травмуються люди. За статистикою, із усіх аварій – 30% скоєні за
участі пішоходів. Відповідно до правил дорожнього руху України,
відповідальність за скоєння ДТП, лягає на особу, яка в момент аварії
була за кермом, проте є випадки скоєні за вини пішоходів або
велосипедистів, які у темний час доби не мають на собі
світловідбиваючих елементів і їх не видно на дорозі, що стає причиною
ДТП. Згідно статистики, світловідбиваючі елементи у 6 разів зменшують
ризик аварії за участю пішохода. Пішоходи, які мають на одязі
світловідбиваючі елементи, на 85% знижують свої шанси потрапити в
аварію. Україна, як і увесь світ, почала впроваджувати моду на
світловідбіваючі елементи в одязі, щоб позначити пішоходів та
зменшити кількість аварійних випадків. Одним із яскравих прикладів
став конкурс Safe Fashion, проведений в рамках Ukrainian Fashion Week,
де дизайнери представляли моделі одягу для безпеки пішоходів на
дорогах [1].
Метою роботи є розробка колекції для молоді з використанням
світловідбиваючих елементів для запобігання аварійних випадків на
дорозі.
Світловідбиваючий ефект широко застосовується в різних
сферах життя, у тому числі є важливим елементом одягу. У 1939 році
319
____________________________________________________________________
компанія 3M, також відома як Minnesota Mining and Manufacturing
Company (USA), створила перші елементи, засновані на світловому
відображенні. Винахід у вигляді плівки наклеювали на придорожні знаки.
Сьогодні її застосовують для забезпечення безпеки руху, що дає
можливість за рахунок світла фар на досить далекій відстані від
дорожнього знаку розпізнати напис. Незабаром світловідбивачі
з'явилися на автомобілях, а потім їх почали використовувати при
виготовленні спецодягу.
Проаналізувавши асортимент світловідбивних елементів та одягу
зі сітловідбиваючими елементами виявилося, що він є достатньо
широким та здебільшого призначений для дітей (маленькі значки,
наліпки, браслети, брелки, які можна розмістити на рюкзаці, куртці, руці,
джинсах та взутті). Для молоді, окрім жилетів універсального розміру і
крою, майже не представлено одягу зі світловідбиваючими елементами.
У рамках дослідження нами було визначено потреби молоді та
встановлено, що молодь зазвичай обирає одяг, що символізує
незалежність і свободу, уособлює сміливість і зухвалість, але в той же
час простий зручний, здатний забезпечувати комфорт. Вони вибирають
такі марки, як Levi’s, Fila, Makia, Champion, Filling Pieces.
Аналіз модних тенденцій дозволив виділити основні модні
кольори та художньо-композиційні елементи останнього сезону [2].
Основними модними кольорами 2020 року стали: світлі пастельні
відтінки – блідо-жовтий, персиковий, світло-фіолетовий, світло-голубий,
розбілений зелений, а також, яскравий жовтий, оранжевий, червоний,
бірюзовий, хакі та коричневий. У цьому сезоні також залишаються
модними широкі плечі і рукави-ліхтарики. Залишився і минулорічний
тренд на великі кишені, які тепер розміщують не лише на штанах та
спідницях, а й у виробах пальтово-костюмного асортименту. Класичний
тренч весни 2020 року має новий вигляд, оскільки дизайнери багато
експериментують з його кроєм, деталями і фактурами тканини.
Наприклад, американський дизайнер Michael Kors [3] акцентує увагу на
плечах, а в колекції американського модельєра Oskar de la Renta [4]
використано лазерну вирізку, яка перетворила тренч на квіткову клумбу.
На основі проведених досліджень нами запропоновано колекцію
молодіжного одягу зі світловідбіваючими елементами для
повсякденного використання (рис. 1). Колекція призначена для підлітків і
молоді, для весняно-літнього сезону. В образах колекції запропоновано
такі види одягу, як тренчі, штани, спідниці, кюлоти, шорти, футболки,
водолазки. Для виготовлення використано плащові синтетичні тканини,
бавовняні тканини та трикотаж. Характерними ознаками колекції є
вшивний рукав, комір піджачного типу, накладні кишені, асиметричний
крій, прямий та напівприлеглий силуети виробів. Головною ознакою
колекції є наявність світловідбиваючих елементів, які у вигляді смужок
розміщені на виробах, створюючи геометричні лінії. Обов'язковим є
розміщення світловідбиваючих стрічок на лівому рукаві одягу для
позначення людини на дорозі.
320
____________________________________________________________________
Рис. 1. Колекція Reflective light
ВИСНОВКИ
Проаналізовано особливості та асортимент світловідбіваючих
елементів, визначено потреби групи споживачів та модні тенденції, на
основі чого розроблено колекцію одягу для молоді з використанням
світловідбиваючих елементів для забезпечення безпеки життя
пішоходів на дорогах.
1. Сайт Ukrainian Fashion Week. Конкурс Safe Fashion URL:
http://fashionweek.ua/projects/safe-fashion-contest
2. Сайт журналу Vogu. Модні тенденції 2020. URL:
https://vogue.ua/ua/article/fashion/tendencii
3. Сайт журналу Vogue. Колекція Michael Kors SS/2020. URL:
https://vogue.ua/cache/gallery_x1160/uploads/image/5f1/65c/f62/5d
79f6265c5f1.jpeg
4. Сайт журналу Vogue. Колекція Oskar de la Renta SS/2020. URL:
https://vogue.ua/cache/gallery_x1160/uploads/image/d70/738/df2/5
d78df2738d70.jpeg
PASHKEVICH K., LIU J., MANDEBURA F.

DESIGNING A COLLECTION OF CLOTHING WITH REFLECTIVE
ELEMENTS TO ENSURE THE SAFETY OF PEDESTRANS
The work analyzed the range of reflective elements, studied the
needs of youth to clothe and fashion trends in 2020.A collection of youth
clothing models with reflective elements was proposed to ensure pedestrian
safety on the roads.
Key words: reflective elements, design, collection, trends.
321
____________________________________________________________________
УДК 677.02
СИСТЕМА ПРОЕКТУВАННЯ «ASSYST» У

ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ ПРАТ «ЕДЕЛЬВІКА»
ПЕЛИК Леся1, ОСТАПЧУК Ольга2

1Львівський торговельно-економічний університет, Україна
2ПРАТ «Едельвіка», м. Луцьк, Україна
lpelyk@gmail.com
Охарактеризовано сутність та послідовність робіт при

проектуванні швейного одягу задопомогою системи
автоматизованого проектування Assyst. Метою стало визначення
трьох видів програмного забезпечення для технологічної та
конструкторської підготовки пошиття виробів платтяно-
костюмного асортименту.
Ключові слова: система автоматизованого проектування,
платтяно-костюмні тканини, властивості матеріалів.
ВСТУП
У сучасному текстильному виробництві широке застосування
отримали системи автоматизованого проектування (САПР), які
дозволяють проектувати технологічні процеси з меншими витратами
часу та засобів, зі збільшенням точності спроектованих процесів і
програм обробки, що скорочує витрати текстильних матеріалів та час
обробки. На вітчизняному ринку є велика кількість різноманітних САПР,
які відрізняються обсягом виконання різних етапів технологічної та
конструкторської підготовки пошиття виробів, сумісністю з іншими
системами, надійністю, економічною ефективністю, продуктивністю і т.д.
При пошитті одягу у конструкторській частині швейних САПР
актуальними є підсистеми, які безпосередньо виконують проектні
процедури, а саме геометричного тривимірного моделювання
механічних об'єктів, виготовлення конструкторської документації,
схемотехнічного аналізу, трасування з'єднань у друкованих платах. На
сьогодні створено велику кількість програмно-методичних комплексів
для САПР із різними ступенем спеціалізації й прикладною орієнтацією.
Підприємство ПРАТ «Едельвіка» постійно оновлює свій
платтяно-костюмний асортимент моделей. Місія ПРАТ «Едельвіка» -
«Вишиванка як «must have» сьогодні та щира любов до України, до
традицій, до народу» дає можливість придбати не тільки вишиванку, а й
і будь-яку іншу річ в етно-стилі і не тільки. Основні можливості
322
____________________________________________________________________
конструювання, моделювання та візуалізації швейного одягу на
підприємстві ПРАТ “Едельвіка” здійснюються за допомого прогресивної
системи автоматизованого проектування «Assyst» (Німеччина), яка
поєднує наступні програми: cad.assyst, lay.assyst та Vidya.
Cad.assyst - програмне забезпечення для побудови базових
лекал, з можливістю їх наступного моделювання, конструювання та
технічного розмноження. Перш за все конструктор в cad.assyst
розробляє лекала для швейного виробу. Програма дозволяє створити
швидко та точно необхідні за розміром лекала в автоматичному режимі.
А також у випадку зміни конструкції моделі, властивості тканини,
припусків - швидко перебудовувати лекала. Наступне інтегрування
даних з cad.assyst дозволяє передавати перетворення 2D лекал в
симуляцію, яка здійснюється в Vidya, а саме в створення реалістичного
прототипу виробу. Lay.assyst – програмне забезпечення для
ефективного формування лекал з врахуванням технічних характеристик
матеріалу, його дефектів та вирізів.
Програмне забезпечення «Vidya» дозволяє розробляти одяг
віртуально в 3D форматі (рис. 1). Воно спрямоване для підвищення
ефективності роботи дизайнерів та конструкторів в швейній індустрії.
Якщо вироби вже створені віртуально, то вони можуть бути використані
для маркетингових цілей та продажу. За допомогою тіней та інших
додаткових елементів можна створювати реалістичні зображення для
інтернет-магазинів, електронних каталогів, реклами та ін.
Рис. 1. Створення одягу

за допомогою Vidya
323
____________________________________________________________________
Відповідно до концепції замовлення художник-модельєр отримує
технічне завдання на розробку виробів.У технічному завданні
прописується хто замовляє, під якого клієнта, що саме за виріб
(колекція виробів) має бути, їх кількість, з яких тканин пошивається; чи
має вишивку; хто виконавці (художник з вишивки та модельєр); ціновий
сегмент; гендер споживача, вікова категорія, функціонал виробу, сезон;
тип швейного виробу, технічні характеристики вишивки; характеристика
матеріалів, що використовуються, розмірний ряд, формат та дати
виконання.
Для найбільш точної передачі зображення та візуалізації
зображення на екран конструктор повинен внести до бази даних фізико-
механічні показники тканин, з яких планується виготовлення виробу. До
основних фізико-механічних показників тканини відносяться:
видовження на момент розірвання (згідно з ДСТУ EN ISO 13934-1);
розривальне навантаження (згідно з ДСТУ EN ISO 13934-1),
максимальне видовженя (виконується вручну); стискання (виконується
вручну); жорсткість (метод Кантилівера DIN 53362); еластичність
лінійна; еластичність квадратична; поверхнева густина (ДСТУ EN 12127)
та товщина (ДСТУ ISO 5084).
ВИСНОВКИ
Визначені основні фізико-механічні показники платтяно-
костюмних тканини, які повинні вноситись у базу системи
автоматизованого проектування «Assyst». Встановлено, що програмне
забезпечення «Vidya» дозволяє знизити витрату платтяно-костюмної
тканини для пошиття експериментальних зразків до 60%, водночас
збільшується швидкість пошиття виробу.
1. Кириченко О.В., Пелик Л.В. Екоефективність текстильного
виробництва. Економічний, організаційний та правовий
механізм підтримки і розвитку підприємництва: колективна
монографія. П. : Видавництво ПП «Астрая», 2019. С. 2 5 9 - 2 6 5 .
2. Розробка колекцій одягу: навчальний посібник / А.М.
Малинська, К.Л. Пашкевич, М.Р. Смирнова, О.В. Колосніченко.
К.: НВЦ ПРОФІ, 2018. 138 с.
PELYK L., OSTAPCHUK O.

ASSYST CAD SYSTEM IN THE PRODUCTION PROCESS OF
«EDELVIKA» COMPANY
The essence and the sequence of works in the design of sewing
clothes are characterized by the system of computer-aided design Assyst.
The purpose was to identify three types of software for the technological and
design preparation of tailoring products of the dress and suit assortment.
Key words: computer aided design system, dress fabrics, materials
properties.
324
____________________________________________________________________
УДК 069:[7:159.95]
МУЗЕЙНАЯ ПРАКТИКА – ФОРМА РАЗВИТИЯ

ТВОРЧЕСКОГО ВООБРАЖЕНИЯ СТУДЕНТОВ
РОШКА-ЧЕБАН Даниэла, АРБУЗ-СПАТАРИ Олимпиада

Государственный педагогический университет им. Иона Крянгэ,
Кишинев, Молдова
roscacebandaniela@gmail.com
Исследование направлено на изучение методов развития

творческого воображения студентов. Ссылаясь на исследования
развития определенных аспектов обучения студентов, мы
предполагаем, что музейная практика внесет значительный вклад в
процесс развития творческого воображения учащихся факультета
изобразительного искусства.
Ключевые слова: развитие, воображения студентов,
изобразительного искусство.
ВВЕДЕНИЕ
Генезис творческого воображения в психологическом контексте
представляет собой введение в процесс возникновения и эволюции
концепции воображения в культурно-научной и художественной
литературе, анализ многочисленных понятий термина «воображение»,
определение термина «творческое воображение» как составного
элемента воображения и систематизацию исследования по таким
аспектам: этимологическое, историческое, психологическое и
творческое.
Целью исследования является системное рассмотрение
музейной практики как формы развития творческого воображения
студентов.
Анализируя термины «творческое воображение», мы приходим к
выводу, что творческое воображение индивидуализирует широкой и
расходящейся активацией воображаемой системы с максимальной
открытостью для себя и для мира под знаком намерения,
заканчивающегося восстановлением системы [2, с. 651- 652].
В своей монографии Рибо (Ribot, 1901), а также Вундт, опираясь
на точку зрения, принятую в данный период времени, которая до сих
пор сохраняется, что в основе воображения лежат идеи, связанные с
ощущением и восприятием, и желания раскрыть природу воображения
на основе анализа научного, художественного, технического,
325
____________________________________________________________________
экономического и бытового творчества. Таким образом, Рибо, не давая
точного определения творческому воображению, раскрывает его
существенную особенность: «Для воображения воспроизводства нужна
память, для творческого воображения нужна новизна [3, с.11-26].
Авторы E. Losîi, I. Negură (2011) рассматривают термин
«творческое воображение» как синоним продуктивного воображения,
наиболее сложную форму воображения, которая развивает на
ментальном плане новый продукт, не существующий в настоящее
время, но возможный в будущем [1, стр. 102-103].
Следуя направлению продуктивного воображения, у автора
Ю. Щербатых мы находим, что трактовка этого термина синонимична
творческому воображению, подразумевающему создание новых идей,
без намека на конкретную модель, когда реальность творчески
трансформируется по-новому, а не просто копируется или воссоздается
механически [4, с.79-81].
Любое исследование неизбежно несет отпечаток личной связи
автора с изучаемым явлением (областью). И если это делается в мире
точных наук, тем более оно не может не использоваться в области
гуманитарных наук, что неизбежно в случае исследования
художественного феномена.
Творческое воображение имеет определенную специфику, что
дает учащемуся возможность проникнуть в суть процесса
художественного творчества, в частности, оно дает возможность
переходить от мысли к действию, представляя свой объект в
материале. Обучение принципам творческого поиска дает возможность
поэтапно изучать изменения, успехи или неудачи в процессе развития
творческого воображения, очень важный процесс для общей
человеческой деятельности и особенно для художественной
деятельности учащихся.
В этом направлении исследования проводились в разных
областях, но наиболее четкую классификацию ценностей творчества
можно найти у австралийских ученых. Хотя они сформулировали
классификацию ценностей творческой личности, мы считаем, что
креативность как понятие является неотъемлемой частью концепции
творческой личности, поэтому мы связали ценности, приписываемые
творческой личности, с ценностями творчества. В этом смысле были
определены следующие ценности творчества:
• инновации;
• наличие видения или мечты о перспективе;
• подлинность, прозрачность, мастерство и оригинальность;
• открытость обучению;
• создание чего-то нового через альтернативные средства;
• индивидуальное и коллективное обучение на основе
предыдущего опыта;
326
____________________________________________________________________
• саморазвитие, руководствуясь духовностью или чувством
личностного роста;
• внутренняя гармония с точки зрения целостности [5].
Одним из способов развития творческого воображения

студентов является включение в учебную программу музейной
практики. Так, в Государственном педагогическом университете им.
Иона Крянгэ при подготовке дизайнеров использованы такие задания,
направленные на развитие творческого воображения и планирование /
достижение художественного образования:
• выявить специфику культуры Кукутень,
• проанализировать сложность и значимость украшений
Кукутень,
• разработать композицию в духе культуры Кукутень,
• предложить современные материалы, которые можно
использовать для изготовления декоративного предмета в стиле
Кукутень.
В индивидуальный план дидактически-научной деятельности в

отделе декоративного искусства были включены поездки в разные
культурные пространства, организация дискуссий в этих пространствах,
тематических круглых столов и т. д.
Анализируя общие идеи исследований в области творчества и
инновационных навыков в образовании, мы изложили общие ценности,
присущие творчески-художественной сфере:
осознание собственного уровня творческого воображения;
креативно-профессиональная компетентность;
управление творческим потенциалом;
эстетическое удовлетворение как результат взаимодействия с
художественным объектом;
способы выражения творчества и т.п.
ВЫВОДЫ
Для развития творческого воображения студентов необходимо
внедрять в программы подготовки процедурные и технологические
акты, специфичные для «Стажировки музейной практики», за которой
следуют критерии ее оценки. При этом необходимо разрабатывать
конкретный план стажировки с учетом гибкости, оригинальности и
семантической абстракции, чтобы уменьшить излишнюю креативность
процесса. Такая экспериментальная деятельность по развитию
творческого воображения в процессе подготовки молодых
специалистов является ориентиром для высших учебных заведений
художественно-педагогического профиля.
327
____________________________________________________________________
1. Losîi E., Negură I. Psihologia generală. suport didactic pentru
coordonatorii educaț iei incluzive. Chiș inău: institutul de formare
continuă, 2011. 182 p.
2. Popescu-Neveanu P. Tratat de psihologie generală. Bucureș ti: Ed.
Trei, 2013. 888 p.
3. Шрагина Л. Психология Воображения как методологическая
проблема. Psihologie. Pedagogie specială. Asistenț ă socială. nr.
3. Chiș inău: Centrul editorial al Univ. Pedagogice ’’I. Creangă’’,
2013. 92 p.
4. Щербатых Ю. Общая психология. Изд-во Московского
гуманитарно-экономического института, 2008. 176 с.
5. Creative values URL: http://www.schoolofculturalcreativity.com/9-
values-of-culturally-creative-people.
ROSHKA-CHEBAN D., ARBUZ-SPATARI O.

MUSEUM PRACTICE – FORM OF CREATIVE IMAGINATION
DEVELOPMENT OF STUDENTS
This investigation is focused on studying the creative imagination of
the artistic students and the methods of its development. By referring to
other investigations into the development of certain aspects of student
behavior, we assume that the museum practice will make a significant
contribution to the process of developing the creative imagination of plastic
art students.
Key words: development, student imagination, fine art.
328
____________________________________________________________________
УДК 74.535.6:17.022
КОЛЬОРОЗНАВСТВО ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ

ФАХІВЦІВ ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
САВІЦЬКА Олена
Київський національний університет культури і мистецтв, Україна
e.savitskaya1@gmail.com
Проаналізована необхідність вивчення дисципліни

«кольорознавство» як основи сучасної творчої практики при
підготовці фахівців з перукарського мистецтва; розглянуто методи
та підходи до вивчення кольору, що ґрунтуються на спільній
міждисциплінарній платформі.
Ключові слова: кольорознавство, колір, перукарське
мистецтво, дизайн зачіски, образ.
ВСТУП
Значне місце в дослідженнях сучасного дизайну належить
кольору. Зокрема у перукарському мистецтві колір є важливим, а
подекуди і визначальним елементом створення образу, адже колір
волосся є одним із його головних виражальних засобів, наділених
важливою інформативністю. У пошуках вичерпної характеристики
образу, майстер вдається до створення колористичного рішення,
залучає різноманітні засоби кольорової обробки волосся, змінює та
урізноманітнює методики його фарбування. При цьому, «точку відліку»
завдає виявлений дослідженнями сучасних науковців колористичний
тип людини, який виявляється на основі її особистого природного
колориту ‒ відтінку шкіри, кольору очей, вродженого тону волосся.
Для побудови композиції зачіски, має значення маса кольору,
правила розташування та розподілу кольору в композиції, а також
теорія оптичних ілюзій, адже колір та форма є вирішальними не лише
для створення об’єму зачіски, а, й, за потребою, для корекції обличчя,
що в результаті дозволяє досягнути цілісного, позитивного, естетично
привабливого образу, стилю в цілому.
Відтак, на кінцевий результат дизайнерського моделювання
діють чистота та яскравість кольору, розподіл кольорів, урахування
оптичних ілюзій, гармонійні кольорові поєднання, контрастні акценти,
співвідношення кольору з площиною/площинами та
обʼємом/обʼємами. Сучасний дизайн використовує також декоративні
можливості кольору для підкреслення нюансів стрижки, її форми,
об’єму, рухомості. Звідси походять проектні завдання та творчі рішення
дизайнера-перукаря у підборі кольорів. При цьому, в одному випадку
застосування кольору має на меті лише прикладні завдання, то і в
329
____________________________________________________________________
інших - створення креативного авангардного образу, самовиразу
людини, підкреслення її індивідуальності.
Практичне виконання поставлених завдань, що постійно
виникають перед дизайнером зачіски, передбачає оволодіння низкою
специфічних знань, тісно пов’язаних між собою: з одного боку гігієнічно-
фізичних основ щодо стану волосся, з іншого – теорії кольору,
кольорознавства, що разом дозволяє отримати бажаний результат.
Кольорознавство як наукова дисципліна представляє складну
систему знань та достатньо довгу історію вивчення, адже охоплює
дослідження кольору цілою низкою фундаментальних наук – фізики та
оптики, хімії та біології, психології, соціології, філософії, культурології,
мистецтвознавства. В сучасних умовах кольорознавство тяжіє до кола
мистецтвознавчих наук, про що свідчать публікації останніх десятиліть.
Так, історія кольору розглянута зарубіжними авторами – Гевіном
Евансом та Мішелем Пастуро у досить масштабних розгорнутих працях.
Щоправда, робота Г. Еванса, який є журналістом, не ставить наукових
завдань, хоча побудована на широкому фактологічному матеріалі [4].
Науковий аналіз кольору пропонує М. Пастуро, завідувач кафедри
історії західної символіки у Практичній школі вищої освіти Сорбонни,
який є автором чотирьох книг з семантики кольору, його осмисленню
історії кольору в європейській культурі з точки зору соціальних,
моральних, релігійних, художніх цінностей, а також перспективи
використання [3]. Зокрема книга, присвячена синьому кольору є
особливо актуальною у 2020 р., адже синій оголошено Інститутом
Пантона головним кольором року [1]. Серед українських дослідників
питання кольору у дизайні розглянула С. Лубянська, підкресливши його
цілеспрямовану дію в художньому проектуванні зачіски [2].
В цілому, кількість публікацій, присвячених кольорознавству у
дизайні зачіски, залишається незначною, що актуалізує дану тему на
сучасному етапі.
Метою дослідження є виявити сучасні підходи до використання
кольорознавства як наукової основи у дизайні зачіски при підготовці
фахівців з перукарського мистецтва.
Колір, який домінує у сприйнятті інформації та відчуттів людини,
розглядали в функціональному, фізіологічному, психологічному,
конструктивному, естетичному аспектах; у дизайні він втілюється у
практиці створення середовища, ландшафту, меблів, одягу, аксесуарів,
зачіски, де колірні рішення є органічною частиною. Особливо важливим
є вивчення кольорознавства як науки про природу світла та кольору,
зокрема історії вивчення кольорів, що дає уявлення про поширення
даного знання на різні сфери людської діяльності, в тому числі
перукарському мистецтві.
330
____________________________________________________________________
Вивчення кольору зазнало декілька етапів свого розвитку, що
мав стадії: 1. переднаукового підходу, 2. наукового пізнання у різних
«приватних областях», 3. створення наукових систем.
Як конкретний вид знань кольорознавство має значну історію.
Перші спроби осмислити колір як явище вміщують праці античних
філософів ‒ Демокрита, Евкліда, Аристотеля, Платона (V‒ ІV ст. до
н.е.). Однак фундамент науки про колір був закладений лише у ХVІІ ст.
англійським фізиком І.Ньютоном, який переніс суб’єктивне сприйняття
яскравості та кольору на об’єктивну мову числа, міри, фізичного закону.
Ньютон вперше розташував спектральні кольори у формі кола із семи
частин.
На відміну до Ньютона німецький поет Й. Гете наполягав на
впливі різноманітних колірних рішень на психоемоційний стан людини.
Його підтримав живописець Ф. О. Рунге, який запропонував систему
розташування кольорів в об’ємній кулеподібній формі, що мало
значення для кольорової перспективи.
У ХVІІІ ст. досліди із колірними променями здійснив англійський
фізик Т. Юнг, засновник хвильової теорії світла, а у ХІХ ст.
шотландський вчений Дж. Максвелл, автор адитивної теорії утворення
кольору, що узагальнило теоретичні висновки та практичні досліди
багатьох фізиків, що надалі реалізувало принцип колориметра.
Попри низку важливих відкриттів, до середини ХІХ ст. наукові
погляди та теорії щодо кольору залишалися розрізненнями знаннями.
Вирішенням протиріч стало відкриття німецького фізика та фізіолога
Г. Гельмгольця, праці якого поклали основу для наукового
обґрунтування результатів різного роду змішування, запропонувавши
такі характеристики кольору як колірний тон, насиченість та яскравість.
Важливий внесок у розвиток кольорознавства у ХІХ ст. вніс німецький
фізіолог та фізик Е. Герінг, який розмежовував вчення про колір на
фізичну, фізіологічну та психологічну області, російський академік
С. Вавілов, який у ХХ ст. вивчав явище люмінісценції, німецький фізик
та хімік В. Оствальд, родоначальник сучасної кольорометрії, німецький
фізик та метеоролог В. Бецольд, який запропонував кольорову систему,
звернуту до практики декоративно-прикладного та образотворчого
мистецтва, здійснив розподіл кольорів на декоративні ряди та колірні
тріади на основі трьох базових кольорів ‒ червоного, жовтого та
синього.
У ХХ ст. мистецтвознавчий контекст кольорознавства був
скоректований у роботах Й. Іттена, швейцарського дизайнера,
художника і теоретика, який змінив о уявлення про колір як про
універсальний засіб творчості. Ідеї Іттена позначилися на діяльності
багатьох художників, архітекторів та дизайнерів ХХ‒ ХХІ ст. До
проблеми кольору також звернувся В. Кандинський ‒ живописець і
провідний теоретик абстракціонізму, який розглядав колір як елемент
художньої мови, в тому числі у співвідношенні до форми, лінії, точки,
площини. Суголосні В. Кандинському ідеї висловив німецький дослідник
331
____________________________________________________________________
Г. Цойгнер, який проаналізував розвиток вчення про колір в його
історичних етапах, довів значення стандартизації кольорів для
практичної роботи.
Теоретичні узагальнення всіх доступних відомостей про колір у
ХХ ст. були підсумовані французьким вченим Ж. Агостоном, який
звернувся до питань термінології кольорознавства, методик визначення
кольору в стандартній колориметричній системі Міжнародної комісії по
освітленню (МКО), графіки МКО.
Оригінальну наукову версію про колір запропонував О. Зайцев,
який представив колірну гармонію як узгодженість відтінків кольору,
похідну від співзвучності, рівноваги, пропорційності у живописі, що має
відповідні аналоги і в дизайні. Історію науки про колір, його
загальнокультурний зміст розглянуто також Л.Мироновою.
ВИСНОВКИ
Кольорознавство як вид знання має значну історію розвитку,
носить еволюційний характер і охоплює значне коло дисциплін, що
поєднують різні засоби, методи та підходи до явищ кольору, створюючи
платформу міждисциплінарного підходу до зазначеної проблематики.
Вивчення кольорознавства сприятиме виявленню особливостей та
тенденцій розвитку цієї галузі знань, формує уявлення про рівень
сучасного наукового осмислення даної проблематики, а також у дизайні
зачіски в цілому.
1. Інститут кольору Раntоnе визначив наймодніші кольори 2020
року. URL:
https://24tv.ua/design/institut_koloru_pantone_viznachiv_naymodni
shi_kolori_2020_roku_n1202940 (дата звернення 20.02.2020).
2. Лубянська С.П. Дизайн зачіски. Навчальний посібник. Київ :
Кондор, 2010. 216 с.
3. Пастуро М. Синий: история цвета. URL:
http://flibusta.site/b/492641 (дата звернення 28.02.2020).
4. Эванс Г. История цвета. Как краски изменили мир. URL:
https://7books.ru/book_autor/gevin-yevans/ (дата звернення
27.02.2020)
SAVITSKA O.
COLORING AS A COMPONENT OF TRAINING OF HAIRSTYLE
DESIGNERS
The necessity of studying the discipline of "color studies" as the basis
of modern creative practice in the preparation of specialists in hairdressing is
analyzed; methods and approaches to color learning based on a common
interdisciplinary platform are discussed.
Key words: coloring, color, hairdressing, hairstyle design, image.
332
____________________________________________________________________
УДК 72.012:378
ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ПРОЄКТУВАННЯ У ДИЗАЙНІ СЕРЕДОВИЩА»
СІЛОГАЄВА Вероніка, РОЗУМНА Яна

Запорізький національний університет, Україна
veronikanikasila@gmail.com
Розглянути підходи до викладання дисципліни «Проєктування у

дизайні середовища» для здобувачів вищої освіти освітньої програми
«Графічний дизайн» в Запорізькому національному університеті.
Ключові слова: графічні дизайнери, проєктування, дизайн,
середовище, простір, інтер’єр, лабораторні заняття, практичні
навички.
ВСТУП
Метою викладання дисципліни «Проєктування у дизайні
середовища» є вивчення загальних принципів проєктного мислення під
час навчального дизайнерського проєктування; методів творчості,
формування навичок об’ємного проєктування у графічних дизайнерів;
сприяння в реалізації особистого творчого потенціалу в процесі
виконання індивідуальних творчих проєктів. [1] Курс належить до
дисциплін підготовки за вибором (навчального закладу) бакалаврів
спеціальності 022 «Дизайн» освітньо-професійної програми «Графічний
дизайн» (розробленої та впровадженої у 2016 р.) в Запорізькому
національному університеті. У рамках курсу студенти отримують
практичні знання з основ дизайну середовища, оволодівають проєктно-
технологічною компетентністю під час навчально-дизайнерського
проєктування, реалізовують особистий творчий потенціал в процесі
виконання індивідуальних творчих проєктів.
Аналіз особливостей викладання дисципліни «Проєктування у
дизайні середовища» для здобувачів вищої освіти освітньої програми
«Графічний дизайн» в Запорізькому національному університеті.
Програмою дисципліни передбачено формування основних
принципів і методів проєктування у дизайні середовища, що створює
додаткові умови розвитку конкурентоздатності здобувачів вищої освіти
освітньої програми «Графічний дизайн» на ринку праці. Програма
дисципліни розрахована як на вивчення загального процесу дизайн-
проєктування середовища, комп’ютерної програми ArchiCAD, так і на
проєктування конкретних об'єктів. На лабораторних заняттях з кожним
семестром збільшується складність завдання, потрібно виконати
333
____________________________________________________________________
дизайн-проєкти: інтер’єру житлової кімнати (рис. 1, а), благоустрою
невеликої ділянки (рис. 1, б) – 6 семестр; інтер’єру громадського
простору (рис. 1, в) – 7 семестр, інтер’єрів готелю – поєднання
житлового та громадського простору (рис. 1, г) – 8 семестр.
а б
в г
Рис.1. Проєкти, виконані у рамках вивчення дисципліни

«Проєктування у дизайні середовища»: а - спальня; б - ділянка біля
вікон житлового будинку; в - ювелірний магазин; г - спальня номера
готелю, спорт-зал готелю (автор студ. Розумна Я., кер. Сілогаєва В.)
Графічним дизайнерам дисципліна «Проєктування у дизайні

середовища» допомагає упорядкувати розумову роботу, направляє на
серйозні цілі й завдання, змушує шукати нетипові творчі рішення. На
лабораторних заняттях відбувається проєктування в різних
середовищах, жанрах, галузях; немає ніяких штучних обмежень – лише
дизайн, використовуючи будь-які необхідні матеріали та засоби.
Виконання практико-орієнтованих проєктів в тісному творчому контакті
викладача зі студентом, з обговоренням результатів на всіх його
стадіях, концентрує увагу студента на поставленому завданні,
відокремлюючи власні уявлення про об'єкт проєктування, виявляє
творчий потенціал в заданому напрямку [2, 3].
334
____________________________________________________________________
Під час праці над дизайн-проєктами проявляється специфіка
вивчення дисципліни, що полягає переважно в самостійній творчій
пошуковій діяльності здобувачів вищої освіти, яка забезпечує розвиток
здатності до комплексного образного мислення, оволодіння творчим
методом проєктного моделювання. Дослідження розпочинається з
аналізу аналогових зразків та виявленню схожих стильових рис дизайну
середовища. Виявляється головна мета дизайну розглянутих
аналогових зразків, робиться висновок до аналізу аналогів. Крок за
кроком дизайн середовища набуває вигляду за авторським задумом,
витримуючи обрану концепцію та напрямок. Розробляються: принципові
варіанти кольорофактурних рішень; функціональне зонування простору;
графічний дизайн закладу – логотип; планувальні рішення враховують
головні принципи проєктування середовища. На лабораторних заняттях
студенти отримують практичні навички розробки дизайн-проєктів
середовища та активно використовують знання з основ графічних
дизайнерів для оформлення об'єктів проєктування.
ВИСНОВКИ
Під час розробки дизайн-проєктів проводиться робота по збору
та аналізу аналогових зразків дизайну (більш для натхнення ніж для
проєктування за прототипами), проводяться пошуки спільних рис,
враховуються важливі нюанси специфіки середовища та
функціонального призначення простору. Графічні дизайнери під час
лабораторних занять з дисципліни «Проєктування у дизайні
середовища»: демонструють вміння формувати ландшафтне, міське,
інтер’єрне середовище за допомогою сучасних комп’ютерних програм;
отримують практичні знання з основ дизайну середовища та виявляють
здатність до творчості, успішного самовираження особистості, що
підкреслює всебічну самореалізацію, адаптацію в сучасному світі.
1. Сілогаєва В. В. Робоча програма «Проєктування у дизайні
середовища». Запоріжжя : ЗНУ, 2019. 18 с.
2. Лінда С.М. Архітектурне проєктування громадських будівель і
споруд : Навч. посібник. Львів : Видавництво Національного
університету «Львівська політехніка». 2010. 608 с.
3. Матвієнко С. І. Художня праця та основи дизайну : навч. посіб.
Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 201 с.
SILOHAIEVA V., ROZUMNA YA.

FEATURES OF TEACHING DISCIPLINE "DESIGN-PROGECTING
IN ENVIRONMENTAL DESIGN"
In the theses, consider the approaches to the teaching of the
discipline "Design in environment design" for applicants for higher education
in the educational program "Graphic Design" at Zaporizhzhia National
University.
Key words: graphic designers, designing, design, environment,
space, interior, laboratory classes, practical skills.
335
____________________________________________________________________
УДК 7.012:001.891
БАГАТОВЕКТОРНІСТЬ ДИЗАЙН-ДІЯЛЬНОСТІ
СВІТОВИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ДИЗАЙНЕРСЬКИХ
БРЕНДІВ
ЧУПРІНА Наталія, ФРОЛОВ Іван, КОЛОСНІЧЕНКО Марина
chouprina@ukr.net
Визначено та охарактеризовано чинники, під впливом яких

здійснюється функціонування системи моди, а також відбувається
формування і реалізація модних тенденцій як результату дизайн-
діяльності. Охарактеризовано дизайн-діяльність суб’єктів системи
моди як чинник реалізації модних інновацій та стандартів у сучасному
суспільстві споживання. Класифіковано ключові параметри дизайн-
діяльності всередині модного бренду або торговельної марки.
Обґрунтовано специфіку концепції швидкого реагування fast-fashion як
проектної практики сучасної системи моди в сегменті одягу
масового попиту.
Ключові слова: система моди, дизайн-діяльність, модний
продукт, дизайнерський бренд, fast-fashion, модна колаборація.
ВСТУП
Основоположні принципи та тенденції функціонування системи
моди як комплексного багатогранного явища сучасності
характеризуються емпіричним дискурсом її становлення. Основою
функціонування суб’єктів системи є діяльність з поширення стандартів
серед різних верств споживачів як стратегія функціонування системи
моди, а також розробка, розповсюдження та споживання модних
продуктів як тактика функціонування системи моди.
Система моди являє собою комплексну багатокомпонентну
структуру, яка складається з багатьох об’єктів. Взаємозв’язки
компонентів у структурі моди як циклічно замкненої системи
формування, розробки, виробництва, поширення і споживання модних
стандартів і продуктів моди призводять до їх сегментації для
ефективного функціонування системи.
На основі дослідження концептуальних засад дизайн-діяльності у
системі моди все більшої актуальності набуває визначення критеріїв та
чинників її існування, які впливають на формування актуального
проектного образу в дизайні костюма. Формування комплексного підходу
до формування системи моди як інтегрованої сфери реалізації модних
інновацій сприяло обґрунтуванню провідного напряму даного аналізу –
336
____________________________________________________________________
визначення специфіки діяльності дизайнерських брендів як суб’єктів
системи моди та учасників модного процесу.
Характеристика модних продуктів та класифікація модного одягу
як об’єкта системи моди сприяє структуруванню та сегментації суб’єктів
системи моди як учасників дизайн-діяльності та визначенню статусу
модного одягу як продукту та об’єкту системи моди. Відповідно,
структурні зв'язки між об'єктами і суб'єктами системи в процесі їх
діяльності зі створення модного продукту безпосередньо впливають на
формування системи моди як інтегрованої сфери реалізації модних
інновацій в сучасному суспільстві [1, 2].
Крім того, структура формування класів модного одягу,
притаманна сучасній дизайн-діяльності, впливає на позиціонування
дизайнерських брендів у системі моди. З другої половини ХХ ст. модний
одяг класу haute couture служить не стільки модним продуктом, скільки
способом формування і поширення іміджу бренду серед широких
верств потенційних споживачів [5]. В той же час, підвищення рівня
успішності бренду і збільшення рівня продаж модного продукту
відбувається за рахунок масового виробництва одягу класів prét-a-porte
і bridge залежно від того, який сегмент на fashion-ринку займає
дизайнерський бренд. Українські дизайнери позиціонують свою
діяльність в кількох сегментах fashion-ринку, створюючи модний одяг
класів pret-a-porter de lux, pret-a-porter, bridge. Крім того, поширюється
співпраця українських модних дизайнерів з торговими марками
розробки модного одягу масового попиту, що сприяє розвитку
української моди (IDoL. (дизайнер С. Смолін), FROLOV (дизайнер І.
Фролов), JEAN GRITSFELDT (дизайнер Є. Грицфельд), KASS (дизайнер
Б. Касс), FINCH (дизайнер К. Бякова), DOLCEDONNA (дизайнер О.
Голець) та ін.) [4].
Взаємодія суб’єктів модного процесу в умовах сучасної системи
моди спонукає до визначення та класифікації структури сегментів
системи моди на основі аналізу їх взаємодії при формуванні модних
тенденцій і в створенні модного продукту. Модель взаємодії суб’єктів
системи моди надає змогу виявити структурно-логічні зв’язки між такими
суб’єктами системи: дизайнерський сегмент розробки та реалізації
модних продуктів; сегменти виробництва сировини і готового продукту,
задіяних в розробці та виготовленні модних продуктів; система
торгівельних точок та мереж, які формують мережу розповсюдження
модних продуктів та вектори їх трансформації в модні стандарти;
сегменти споживання модних продуктів і стандартів в умовах тотальної
глобалізації та уніфікації.
З розвитком IT-технологій з'явилось багато дизайнерських фірм,
які заповнюють споживчі ніші, де працювали відомі Будинки моди –
створення продуктів моди масового зразка і розповсюдження їх по
всьому світу. Порівняльний аналіз формування дизайнерських брендів
різних категорій, залежно від цільової споживчої аудиторії, на яку
337
____________________________________________________________________
спрямовано їхню дизайнерську та комерційну діяльність, дає
можливість зробити висновок, що на межі перетину сфер впливу
різних категорій бренду утворюються комбіновані або дифузні лінії
розробки модного одягу, які поєднують проектні та маркетингові
пріоритети в межах єдиного марочного портфеля. Відповідно, в
умовах глобалізації сучасної системи моди пріоритетними для
Будинків моди стають саме комбіновані дизайнерські бренди як засіб
залучення найбільш широких верств споживачів і підвищення рівня
успішності бренду. На українському fashion-ринку такі колаборації
також активно розвиваються, охоплюючи дизайн-діяльність провідних
українських дизайнерів та текстильних компаній чи фабричних
брендів. Алгоритм процесу створення модного одягу масового попиту,
якого дотримується більшість дизайнерських брендів мас-маркету,
відповідає роботі українських сталих брендів та дизайнерів-індивідуумів,
які працюють за правилами розвитку світових дизайнерських брендів та
текстильних корпорацій [3].
Ще одним розповсюдженим засобом поширення модних
стандартів та розповсюдження модних продуктів є «концепція швидкого
реагування fast-fashion». Аналіз базових принципів її успішного
функціонування визначає основні критерії, за якими діяльність бренду
зараховується до сегмента fast-fashion, а також формує принципи
роботи суб'єктів системи моди в цьому сегменті. Концепції швидкого
реагування fast fashion та just in time лежать в основі дизайн-діяльності
українських фабричних та ретейл-брендів, які спеціалізуються на
розробці та тиражуванні модного масового одягу визначеного
асортименту. Постійне оновлення асортименту модного одягу таких
брендів реалізується, як правило, за рахунок варіативності силуетних
форм та композиційно-декоративних рішень моделей.
Досвід масового споживання модного одягу доводить потребу
постійної зміни модних стандартів і модних зразків, що є основним
полем діяльності системи моди. Відповідно, найбільш успішною можна
вважати консолідацію творчих ідей дизайнерів і модельєрів Будинків
високої моди з торговельними марками і фабричними брендами, що
працюють у сегменті fast-fashion. Творці дизайнерських брендів
набувають масовості та доступності модного продукту, а з ними –
масованої реклами і широкої мережі збуту. З іншого боку, своїм ім'ям
вони надають ексклюзивності модному одягу масового попиту, що
спричиняє лімітований випуск, обмежене представлення в торговельній
мережі і підвищення ціни модного продукту. Така тенденція розвитку
подібних колаборацій у системі моди розвивається так активно та
різнопланово, що в майбутньому може стати основою для нової
концепції поширення модних інновацій у суспільстві.
ВИСНОВКИ
Встановлено, що масове споживання модного одягу створює
передумови виникнення протиріч (естетичних, технічних, економічних,
338
____________________________________________________________________
культурних) та призводить до змін у дизайн-діяльності шляхом
впровадження модних інновацій.
Доведено, що мода як складна інтегрована система орієнтується
на прогнозування споживчих потреб і планування виробничо-рекламних
дій. Виявлено, що суб’єкти моди регулюють швидкість та напрями
поширення модних інновацій. Встановлено, що проектування модного
одягу потребує посилення художньо-образної складової дизайн-
діяльності, а також впровадження та реалізації економічно доцільних
рішень в сегменті mass-market.
Визначено принципи взаємодії суб’єктів та об’єктів системи моди,
а також трансформації об’єктів системи в модні продукти та стандарти.
Обґрунтовано багатовекторність функціонування дизайнерських
брендів як суб’єктів системи моди та їхню дизайн-діяльність як чинник
реалізації модних інновацій та стандартів.
1. Кавамура Ю. Теория и практика создания моды / пер. с англ. А.
Н. Поплавской. Минск : Гревцов Паблишер, 2009. 192 с.
2. Пресс М. Власть дизайна. Ключ к сердцу потребителя
[Текст] : пер. с англ. / М. Пресс, Р. Купер. Минск : Гревцов
Паблишер, 2008. 352 с.
3. Уайт Н., Гриффитс Й. Fashion-бизнес : теория, практика,
феномен. Минск : Гревцов Паблишер, 2008. 272 с.
4. Фролов І.В., Колосніченко М. В. Розробка бренду модного
одягу в умовах сучасної фешн-індустрії. Актуальні проблеми
сучасного дизайну: збірник матеріалів Міжнар. науково-
практичної конференції. Київ: КНУТД. Т.2. С. 316–318.
5. Чупріна Н. В. Система моди ХХ – початку ХХІ століття: проектні
практики та чинники функціонування (європейський та
український контексти): монографія. К. : КНУТД, 2019. 476 с.: іл.
CHUPRINA N., FROLOV I., KOLOSNICHENKO M.

DIVERSITY OF DESIGN-ACTIVITIES OF WORLD AND
UKRAINIAN DESIGNER BRANDS
The factors that influence the functioning of the fashion system as
well as the formation and realization of fashion trends as a result of design-
activities are identified and characterized. The design-activity of the subjects
of the fashion system as a factor of realization of fashion innovations and
standards in the modern society of consumption is described. Key design
parameters within a fashion brand or retail brand have been classified. The
specificity of the concept of rapid response (fast-fashion) as a project
practice of the modern fashion system in the segment of mass demand is
substantiated.
Key words: fashion system, design-activity, fashion product,
designer brand, fast-fashion, fashion collaboration
339
____________________________________________________________________
УДК 364.672
ТАКТИЛЬНІ МАКЕТИ ЯК СКЛАДОВА КОРЕКЦІЙНО-

РОЗВИТКОВИХ ЗАНЯТЬ
ЯКОВЕЦЬ Інна, ЛУГОВСЬКИЙ Олександр, ЧУГАЙ Наталія

innayakovets7@gmail.com
В публікації розглядається використання спеціального

корекційного обладнання в навчальному процесі учнів з вадами зору.
Висвітлено особливості створення адаптованого до дотикового
сприйняття демонстративного матеріалу – тактильних об’ємних
макетів на базі Черкаського державного технологічного
університету студентами освітньої програми «Промисловий
дизайн».
Ключові слова: тактильні макети, корекційне обладнання,
вади зору.
ВСТУП
Порушення зору в усіх його проявах негативно впливає на
провідний канал інформації про оточуючий світ. Зниження здатності
бачити призводить до труднощів у навчальній та комунікативній
діяльності, оскільки 80% інформації про навколишнє середовище
людина отримує саме через зір. Розумовий розвиток учнів з вадами
зору значною мірою залежить від розробки нових методик і технологій
навчання, що неможливо без чіткого розуміння ролі сенсорних
аналізаторів у процесі засвоєння сліпими або слабкозрячими учнями
загальноосвітніх дисциплін. Тактильний аналізатор разом з руховим
відіграють дуже важливу роль у навчальному процесі учнів з вадами
зору.
Сьогодні в Україні набирає потужних обертів освітня реформа,
невід’ємною частиною якої є інклюзивна складова. І обраний державою
напрям на створення гідних умов навчання для дітей з особливими
освітніми потребами, зокрема з порушенням зору, є кроком до
впровадження європейських принципів та стандартів життя. Розумовий
розвиток учнів з вадами зору значною мірою залежить від розробки
нових методик і технологій навчання, що неможливо без чіткого
розуміння ролі сенсорних аналізаторів у процесі засвоєння сліпими або
слабкозрячими учнями загальноосвітніх дисциплін. Тому задача
публікації – підсумувати досвід апробації корекційно-демонстративного
обладнання, розробленого студентами та викладачами кафедри
дизайну ЧДТУ
340
____________________________________________________________________
Відповідно до міжнародної класифікації до категорії «порушення
зору» включаються всі порушення від незначного або глибокого
зниження зору до функціональної та/або повної (тотальної) сліпоти.
Будь-яке порушення зору впливає на взаємодію дитини з
оточуючим світом, перш за все, через особливості сприйняття та
формування уявлень. Таким дітям складно орієнтуватися у просторі.
Характер і ступінь порушення зору можуть суттєво відрізнятися, тому
кожна дитина потребує індивідуального підходу до адаптації
навчального матеріалу для ефективного навчання. Відсутнє зорове
сприйняття, збіднений сенсорний досвід, загальне зниження
пізнавальної активності, складності просторового орієнтування
викликають низку бар’єрів у навчальній та соціально-комунікативній
діяльності. Тому в освітньому середовищі та у навчальному процесі ці
діти потребують використання спеціального демонстративного
обладнання [1].
Повний перелік корекційного обладнання, необхідного для
навчання дітей з особливими освітніми потребами, наведено у
Типовому переліку спеціальних засобів корекції психофізичного
розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в
інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти,
затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України від
21.06.2019 р. № 873.
Призначення корекційного обладнання – забезпечити
пізнавальну діяльність осіб з порушеннями зору, сформувати уявлення
про великі, складні, об'ємні предмети, об'єкти. Окрім того таке
обладнання використовується для вивчення різних навчальних
предметів та під час корекційно-розвиткових занять.
Корекційне обладнання для дітей з особливими освітніми
потребами може бути представлене наступними тактильними
об’ємними макетами: суходоли, гори в розрізі, яри та яруси; вплив
неживої природи на живу; ланцюжки живлення в природі; кругообіг води
в природі; будівлі: хата, церква, млин; знаряддя праці; види транспорту:
водний, повітряний, залізничний, автомобільний, машини спеціального
призначення, сільськогосподарські; казкові герої; бюсти, скульптури
відомих українських письменників, митців, діячів історії та культури;
макети архітектурних об'єктів різних міст України та інших країн (замки,
храми, театри, музеї, мости, площі); макети приміщень та прилеглої
території: школи, садка, мікрорайону тощо [2].
Під час навчання сліпих дітей учитель зазвичай позбавлений
можливості використовувати класну дошку та друковані дидактичні та
наочні посібники, робочі зошити для загальноосвітніх шкіл. Тому
використання адаптованого до дотикового сприйняття
демонстративного матеріалу (тактильних посібників) – стає чи не
єдиним засобом унаочнення навчального матеріалу.
341
____________________________________________________________________
Активну позицію щодо впровадження у життя нових методик і
технологій навчання, зокрема розвитку інклюзивної освіти, займають
студенти та викладачі спеціалізації «Промисловий дизайн» Черкаського
державного технологічного університету. З 2017 року під керівництвом
доц. О. Луговського, проф. І. Яковець та ст. викл. Н. Чугай для
Черкаської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів
Черкаської обласної ради, де навчаються діти з вадами зору,
розроблено кілька тактильних посібників – об’ємних макетів. Певний час
об’ємний макет природного середовища з елементами ландшафту
(рис. 1 а), міст через дамбу (рис. б), зріз шару земної поверхні з
рослинним і тваринним наповненням (рис. в) та макет основних форм
рельєфу земної поверхні (рис. г) уже використовуються учнями та
педагогами вищезгаданої школи на уроках природознавства, соціально-
побутової орієнтації, географії та ін.
а б
в г
Рис. 1. Тактильні макети: а – макет природного середовища з

елементами ландшафту; б – макет переправи через р. Дніпро;
в – макет зрізу шару земної поверхні з рослинним і тваринним
наповненням; г – макет основних форм рельєфу земної поверхні
342
____________________________________________________________________
ВИСНОВКИ
Отже, оскільки формування уявлень про простір і навичок
орієнтування в ньому у дітей відбувається на основі здійснення ними
складної аналітико-синтетичної діяльності з диференціації та
узагальнення просторових ознак і відношень, дітям із глибокими
порушеннями зору для систематичного цілеспрямованого навчання
запропоноване корекційно-демонстративне обладнання у формі
тактильних об’ємних макетів. Таке корекційне втручання сприяє
формуванню просторових уявлень, розв’язанню труднощів у навчальній
та комунікативній діяльності.
1. Костенко Т. М., Гудим І. М. Навчання дітей із порушеннями
зору: навчально-методичний посібник. Харків : Вид-во «Ранок»,
2019. 184 с.
2. Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного
розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які
навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах). URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0783-19
YAKOVETS I., LUHOVSKIY O., CHUHAI N.

TACTILE MODELS AS A COMPONENT OF CORRECTIVE AND
EDUCATIONAL CLASSES
The publication outlines the need to use special corrective equipment
in the educational process of students with visual impairments. The specifics
of the creation of the tactile volume mock-up based on the Cherkasy State
Technological University by students of the Industrial Design educational
program are highlighted.
Key words: tactile models, correction equipment, vision defects.
343
Наукове видання
Актуальні проблеми сучасного дизайну
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
Том 2
Редактор Н. П. Мазур
Випускаючий редактор Т. А. Бобовська
Відповідальний за поліграфічне видання В.М. Підвойний
Коректор Н. П. Біланюк
Адреса редколегії: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, КНУТД

тел. +38 096 142 11 35; e-mail: design_сonf@knutd.edu.ua
сайт: http://designconference.knutd.edu.ua
Підп. до друку 19.05.2020 р. Формат 60х84 1/16.

Ум. друк. арк. 19,98. Облік. вид. арк. 15,63. Наклад 200 пр. Зам. 1320.
Видавець і виготовлювач Київський національний

університет технологій та дизайну.
вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ-11, 01011.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 993 від 24.07.2002.

Том 2 НМПК 2020

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Том 2 НМПК 2020

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції

23 квітня 2020 року

до 90-ої річниці Київського національного

Колосніченко М. В. д-р техн. наук, проф., Лауреат державної

Рекомендовано до друку Вченою радою Київського національного

А43 Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної

Матеріали конференції розміщено в електронному вигляді на

ISBN 978-617-7506-57-6  Київський національний університет

КОЛОСНІЧЕНКО М., ОВЧАРЕК В. ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ

18. КАЗАК В. АНАЛИЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛЕТТЕРИНГА В ДИЗАЙНЕ 76

КАСЬЯНЕНКО К., БЯКОВА Д. МОТИВАЦІЙНА ЛИСТІВКА ЯК

САФРОНОВА О., КОЛОСНІЧЕНКО М. ДОСВІД ПІДГОТОВКИ

PASHKEVICH K., KHURANA K., VEKLICH A., PETROSYAN D. THE

Відповідальність за зміст, точність поданих фактів, цитат,

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ ДІЛЬНОСТІ КАФЕДРИ

КОЛОСНІЧЕНКО Марина, ОВЧАРЕК Володимир

Кафедра дизайну заснована у 1996 році, і за весь період свого

Традиційно успішною виявилась участь студентів кафедри

Контакти кафедри дизайну:

THE SHARE OF DIGITAL AND CLASSICAL IN THE

The digitization of full-time education requires not only a re-evaluation

RESULTS AND DISCUSSION

FEATURES OF NEGATIVE SPACE IN THE DESIGN OF

DUBRIVNA Antonina, DUBRIVNYI Petro

In the paper was analyzed the possibility of using "negative space" in

ДУБРІВНА А., ДУБРІВНИЙ П.

DYNAMICS AS A MAIN DESIGN-IDEA IN THE

We analyze features of the design of modern illustrations, which is

КОЛІСНИК О., ОГАНЕСЯН С., КРЕТОВА О.

ІСЛАМСЬКА КАЛІГРАФІЯ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНА

Досліджується ісламська каліграфія – важлива частина

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІЧНОГО

Описані приклади застосування універсального редактора

Рис. 1. Зразки фурнітури, розроблені в програмі Adobe Illustrator СС

Рис. 2. Пензлі, розроблені в програмі Adobe Illustrator СС:

В програмі Adobe Illustrator є можливість створювати різноманітні

Рис. 3. Варіанти принтів і тектури, розроблені в Adobe Illustrator: а, б, в –

Рис. 4. Розроблені текстури матеріалів з використанням растрових

Можливості програми Adobe Illustrator не обмежуються

Рис. 5. Технічні рисунки сорочки на фігурі: а – з виносним

СИНТЕЗ 2-D І 3-D ГРАФІКИ В ЗАВДАННЯХ

На основі проведеного аналізу формоутворюючих

АНАЛІЗ ЛОГОТИПІВ ТА ЕМБЛЕМ ЯК ЕЛЕМЕНТІВ

ВАСИЛЬЄВА Олена, ВАСИЛЬЄВА Ірина,

В роботі представлено результати дослідження графічних

Проведені дослідження показали, що сучасні школи в своїй

VASILYEVA E., VASILYEVA I., VLOKH Ye., SAMBORSKA Yu.

ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ У СУЧАСНОМУ

Протягом всієї своєї історії дизайн дуже тісно перетинався із

This work demonstrates creating a web-resource that would

Fig.1. Basic presentation of a web site with 3D visualization elements of the

ГЕРАСИМОВ В., БІЛЕЙ-РУБАН Н.

КОМУНІКАТИВНИЙ ДИЗАЙН У ПРОСТОРІ

Надано результати дослідження естетичних та

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО

ГУЛА Євген, ДЕМЧЕНКО Ганна, ЧЕРНИШ Маріанна

Метою дослідження є визначення особливостей створення

Австрійські маркетологи з «Euro RSCG» розробили відмінний

GULA Ye., DEMCHENKO H., CHERNYSH M.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ НОВОЇ

ДОВЖЕНКО Ірина, ОВЧАРЕК Володимир, ТИМОФІЇВА Яна