географія книга

Серія «Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА за 50 тижнів»
Т. В. Орлова
ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник
Київ — Харків
«Веста»
2012
www.e-ranok.com.ua
УДК 91
ББК 26.8
О 66
Серія «Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА за 50 тижнів»

започаткована 2011 року
Орлова Т. В.
О 66 Географія: навч. посіб. / Орлова Т.В. — К.—Х.: Веста, 2012. — 240 с. — (Серія «Ґрунтовна під-
готовка до ЗНО і ДПА за 50 тижнів»).
ISBN 978-966-08-5803-9.
Матеріал посібника, що відповідає програмовим вимогам ЗНО та ДПА з географії, обіймає по-
вний шкільний курс від 6 до 10 класу. Опрацювання теоретичних відомостей, виконання тематичних
і тренувальних тестів розраховані на 50 тижнів підготовки до ЗНО та ДПА.
Призначається для учнів 10-х класів, випускників (у тому числі й минулих років) шкіл, ліцеїв,
гімназій, які готуються до вступу до вищих навчальних закладів.
УДК 91
ББК 26.8
© Орлова Т.В., 2011

ISBN 978-966-08-5803-9 © Видавництво «Веста», 2012
www.e-ranok.com.ua
Зміст
Передмова .........................................................................................................................................................4
Тема 1. Географія як наука, розвиток географічних досліджень. Способи зображення Землі

(1—2 тижні)........................................................................................................................................5
Тема 2. Літосфера та рельєф (3—4 тижні) .................................................................................................14
Тема 3. Атмосфера та клімат (5—6 тижні) .................................................................................................22
Тема 4. Гідросфера (7—8 тижні) .................................................................................................................30
Тема 5. Біосфера. Географічна оболонка. Загальні закономірності природи Землі (9—10 тижні) .......38
Тема 6. Предмет вивчення географії материків та океанів. Океани. 7 клас (11—12 тижні) ..................46
Тема 7. Африка (13—14 тижні) ...................................................................................................................55
Тема 8. Австралія. Антарктида (15—16 тижні) .........................................................................................63
Тема 9. Південна Америка, Північна Америка (17—18 тижні) ................................................................72
Тема 10. Євразія (19—20 тижні) ....................................................................................................................81
Тема 11. Фізична географія України. Географічне положення, формування території України.
Загальні відомості про Україну(21—22 тижні) ............................................................................90
Тема 12. Природні умови і ресурси України. Рельєф, тектонічна, геологічна будова,
мінеральні ресурси (23—24 тижні) ................................................................................................97
Тема 13. Кліматичні умови та ресурси. Внутрішні води та водні ресурси. ґрунти,
рослинний покрив, тваринний світ (25—26 тижні) ..................................................................105
Тема 14. Природно-територіальні комплекси України: природні комплекси рівнин, гір, морів.
Використання природних умов і ресурсів та їх охорона (27—28 тижні) .................................113
Тема 15. Соціально-економічна географія України як наука. Населення України (29—30 тижні).......122
Тема 16. Господарство. Загальна характеристика господарства. Економічний потенціал.
Промисловість України: паливна промисловість, електроенергетика, металургія
(31—32 тижні)................................................................................................................................130
Тема 17. Промисловість України:машинобудування, хімічна промисловість, лісова та
деревообробна, будівельних матеріалів, легка та харчова промисловості (33—34 тижні) ....138
Тема 18. Сільське господарство. Транспорт. Соціальна сфера (35—36 тижні) ......................................146
Тема 19. Економічні райони (37—38 тижні) ..............................................................................................153
Тема 20. Соціально-економічна географія світу як наука. Сучасна політична карта світу.
Населення (39—40 тижні) ............................................................................................................161
Тема 21. Географія світових природних ресурсів. Світове господарство. Глобальні проблеми
людства (41—42 тижні) .................................................................................................................169
Тема 22. Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу. Загальна
характеристика країн Європи. Німеччина. Велика Британія. Франція. Італія. Польща.
Білорусь. Росія (43—44 тижні) .....................................................................................................178
Тема 23. Загальна характеристика країн Азії. Японія. Китай. Індія. Країни Америки. США,
Канада (45—46 тижні)...................................................................................................................187
Тема 24. Загальна характеристика країн Латинської Америки, Африки, Австралії та країн
Океанії (47—48 тижні) ..................................................................................................................196
Тести у форматі ЗНО ..................................................................................................................................204

Відповіді до тестів (теми 1—24) ................................................................................................................236
Відповіді до тестів у форматі ЗНО ...........................................................................................................238
www.e-ranok.com.ua
Передмова
Вашій увазі пропонується посібник, який надає всебічну інформацію про зовнішнє незалежне оці-
нювання з географії, забезпечує повним комплектом матеріалів, необхідних для успішного прохо-
дження цього іспиту, а також для підготовки до державної підсумкової атестації.
Пропонований курс підготовки до ЗНО цілком відповідає Програмі ЗНО-2012 та Програмі
МОНМСУ з географії.
Водночас пропонована книга може бути використана і для експрес-підготовки зо ЗНО й ДПА,
оскільки дозволяє ефективно й за короткий час повторити теоретичний матеріал, вивчений на уроках
географії, сформувати міцні вміння й навички роботи з тестами у форматі ЗНО.
У книзі кожній темі (1—24) передує вхідний тест. Далі подається теоретичний матеріал. Освоївши
його, треба виконати контрольний тест. Він підсумовує досягнення в опануванні відповідної теми.
Отже, роботу з темами необхідно починати з перевірки рівня своїх знань і вмінь, тобто виконання
вхідного тесту, порівняння результатів із правильними відповідями на завдання. Так Ви зможете ви-
значити, який матеріал засвоєний Вами недостатньо, яким питанням необхідно приділити особливу
увагу, що терба повторити. Теоретичні матеріали допоможуть Вам ліквідувати виявлені прогалини
в знаннях. Опанувавши їх зміст, Ви створите необхідне знаннєве підґрунтя для успішного тестування
з відповідних тем. Зрозуміло, що не можна обмежуватися лише теоретичною підготовкою, — Вам
слід навчитися застосовувати знання на практиці, а саме під час виконання тестових завдань. Цій меті
слугують завдання другого тесту, який є тренувальним, але водночас і контрольним, адже він переві-
ряє, чи добре Ви засвоїли матеріал теми, а також показує, чи вдалося Вам покращити результат вхід-
ного тестування. Опрацьовуючи зміст наступних тем, не забувайте час від часу повторювати вивчене,
перегортаючи сторінки посібника. Це дасть змогу тримати на поверхні набуті знання, не дозволяючи
їм під тиском нової інформації відійти в глибини пам’яті.
Кожний тест має 8 завдань.
1—4 завдання мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
5—6 завдання на встановлення правильної відповідності.
7 завдання на встановлення правильної послідовності.
Завдання 8 має по шість варінтів відповіді, серед яких лише три правильні.
9* завдання містить задачі, які зустрічаються в межах даної теми.
Остання частина книги містить тести у форматі ЗНО. Робота з тестами збагатить Ваші знання, роз-
ширить навички раціонального, ефективного мислення при виконанні бойових тестів у форматі ЗНО.
Віддайте перевагу роботі саме з нашим посібником — це позбавить Вас необхідності пошуку під-
ручників із географії за попередні роки, повторювання їх розлогих, а почасти й інформативно пере-
вантажених матеріалів. Пропонований посібник допоможе щонайкраще підготуватися до ЗНО-2012.
Успіхів Вам у майбутніх випробуваннях!
www.e-ranok.com.ua
Тема 1
тема 1. ГеоГрафія як наука, роЗвиток ГеоГрафічних досліджень.

способи Зображення Землі (1—2 тижні)
Вхідний тест
1. Фізична географія вивчає:
а населення та його господарську діяльність
Б фізичні процеси у Всесвіті
В географічну оболонку Землі
Г карти, методи їх створення та використання
2. Першу експедицію, яка здійснила навколосвітню подорож, очолював:

а Васко да Гама Б Фернан Магеллан
В Христофор Колумб Г Джеймс Кук
3. Який географічний об’єкт позначено умовним знаком на рисунку?

а балку Б яр
В кар’єр Г вимоїну
4. Значення географічної широти змінюється:

а від 0° до 90° Б від 0° до 180° В від 0° до 360° Г від 0° до 270°
5. Установіть відповідність між числовим та іменованим масштабами:

а 1: 500 000 1 в 1 см 5 км
Б 1: 5 000 2 в 1 см 50 км
В 1: 5 000 000 3 в 1 см 500 км
Г 1: 50 000 4 в 1 см 50 м
5 в 1 см 500 м
6. Установіть відповідність між терміном і його визначенням

а меридіани 1 відстань у градусах від початкового меридіана до певного місця
Б паралелі 2 відстань у градусах від екватора до певного місця
В географічна 3 умовні лінії на карті та глобусі, проведені паралельно екватору
широта
Г географічна 4 умовні лінії на карті та глобусі, що сполучають Північний і Південний
довгота полюси
5 система умовних ліній на географічних картах та глобусі
7. Розташуйте імена мандрівників за часом їхніх відкриттів, починаючи від найдавнішого
а Фернан Магелан Б Марко Поло
В Васко да Гама Г Христофор Колумб
8. Виберіть із переліку тематичні карти:

а карта півкуль Б карта світу
В карта ґрунтів України Г природні зони Африки
Д карта України е кліматична карта світу
9*. Розв’яжіть задачу:

Розрахуйте довжину Південної Америки в кілометрах екватору, якщо крайня західна точка має дов-
готу 80° зх. д., а крайня східна — 50° пд. ш.
www.e-ranok.com.ua
Географія
Теоретична частина
Що вивчає географія. Джерела географічних знань.
МетоДи географічних ДосліДжень
Географія — комплексна наука, яка вивчає природу Землі, населення та його господарську ді-
яльність. Географія є однією з найдавніших наук світу. Слово «географія» в перекладі з грецької
мови означає «землеопис» («гео» — земля, «графо» — пишу). Уперше цю назву застосував до
науки про Землю давньогрецький учений Ератосфен у ІІІ ст. до н. е.
Фізична географія вивчає природу Землі, явища та процеси, що відбуваються на ній. Фізична
географія поєднує пов’язані між собою науки: землезнавство, геоморфологію, метеорологію, клі-
матологію, гідрологію, океанологію, ґрунтознавство та ін.
Соціально-економічна географія вивчає населення Землі та його господарську діяльність. До
складу соціально-економічної географії також належать різні науки, наприклад, географія населен-
ня, географія промисловості, географія сільського господарства та багато інших.
Особливе місце в системі географічних наук посідає картографія — наука про карти, мето-
ди їх створення та використання.
Методи географічних досліджень
Загальнонаукові
y Історичний — дослідження об’єктів природи і суспільства у процесі їх розвитку
y Математичний — обробка зібраної географічної інформації за допомогою математичних ме-
тодів
y Комп’ютерне моделювання — створення та вивчення моделей реальних земних об’єктів та
процесів на комп’ютері
y Системний — розгляд складових частин природних систем
y Інші
Суто географічні
y Спостереження за навколишнім середовищем
y Картографічний — вивчення географічних об’єктів і явищ, позначених умовними знаками
y Геофізичний — вивчення земної кори та мантії
y Геохімічний — дослідження руху хімічних речовин у природних комплексах
y Геокосмічний — дослідження розвитку географічної оболонки та великих природних комп-
лексів Землі
y Палеогеографічний — вивчення решток давніх рослин і тварин та ін.
географічне пізнання зеМлі

Увесь час накопичення географічних знань розподіляють на умовні етапи: Давня епоха (до V
ст. н. е.), Середньовіччя (V — перша половина ХV ст.), епоха Великих географічних відкриттів
(друга половина ХV—ХVІІ ст.), епоха Нового часу (ХVІІ—ХІХ ст.), епоха Сучасних географічних
досліджень (від початку ХХ ст.).
Давня епоха (античні часи)
Найдавнішою відомою подорожжю вважається експедиція, відправлена з Єгипту царицею Хат-
шепсут 3,5 тис. років тому.
Географія як наука бере свій початок із Давньої Греції та Риму. Греки узагальнили та осмисли-
ли географічний матеріал, що залишився від найдавніших цивілізацій, та здійснили багато власних
відкриттів. Фундатором давньогрецького природознавства вважають Фалеса Мілетського (VІІ—VІ
www.e-ranok.com.ua
Тема 1
ст. до н. е.). Він першим, застосовуючи математичні методи, почав вимірювати і визначати поло-
ження об’єктів на поверхні Землі. Видатний мандрівник давнини Геродот (480—425 рр. до н. е.)
увів поняття «історична географія», вивчав традиції невідомих народів, побував у Скіфії (південних
землях України), уперше описав життя і побут скіфів. Відомий філософ Арістотель (384—322 рр.
до н. е.) обґрунтував кулястість Землі. «Батько географії» Ератосфен (275—194 рр. до н. е.)
першим використав термін «географія», досить точно обчислив довжину великого кола Землі
(250 стадій, що відповідає близько 39 тис. км), склав карту світу, використавши географічну сітку,
систематизував знання про Землю, накопичені до того часу. Страбон (64/63—23/24 рр. до н. е.)
є автором «Географії» у 17 книгах, де наводиться детальний опис усіх відомих на той час земель.
Видатний астроном і географ давніх часів Птолемей (90—160 рр. н. е.) систематизував усі відо-
мі на той час географічні знання, обґрунтував геоцентричну систему розвитку Всесвіту, створив
знамениту працю «Посібник із географії», склав 26 карт окремих ділянок земної поверхні й одну
зведену карту світу.
Середньовіччя
У середньовічній Європі науки перебували в занепаді. Купці прагнули збагачення від торгівлі
заморськими товарами. Найбільшої слави набула подорож Марко Поло (1254—1324 рр.), який виру-
шив до Китаю та прожив там 17 років. Про свої пригоди він написав «Книгу Марко Поло», яка міс-
тить описи не лише Китаю та материкової частини Азії, а й островів — від Японії до Занзібару.
У Багдаді, столиці Арабського халіфату, був створений Будинок Мудрості — своєрідний науко-
вий центр, куди запрошували працювати видатних учених, привозили з різних країн наукові праці,
упровадили наукові спостереження. Одним із найвидатніших арабських мандрівників є Ібн Батту-
та (1304—1377 рр.), який подорожував майже 30 років, подолавши відстань близько 130 тис. км.
Свої враження він описав у книзі «Особливості міст та чудеса подорожей».
У Середньовіччі географічні відомості про українські землі подавалися в літописах, де
в 1187 р. вперше була вжита назва Україна. Цікаві відомості про природу, життя та побут народів,
що населяли південну частину сучасної України, наведені у творах арабських учених Ібн Якуба,
Аль-Масуді та ін.
Епоха Великих географічних відкриттів
Епохою Великих географічних відкриттів називають історичний період від кінця ХV до се-
редини ХVІІ ст. Розвиток господарства та торгівлі в Європі сприяв піднесенню дослідницької ак-
тивності європейців. Вони прагнули потрапити до Індії — їх вабили прянощі, золото, тканини.
Дослідницькі подорожі підтримували уряди країн, особливо Іспанії та Португалії.
Хронологія найвидатніших відкриттів
Дата Подія Значення
1487 р. Португалець Бартоломеу Діаш обігнув Підтвердилися сподівання, що Індії можна
Африку з півдня дістатися океаном, прямуючи вздовж східного
узбережжя Африки
1492 р. ґенуезець Христофор Колумб досяг Фактично це було відкриття європейцями
островів Вест-Індії Америки та початок масштабного освоєння
її земель
1497 р. Португалець Васко да ґама відкрив Від того часу і до відкриття Суецького каналу
морський шлях з Європи до Індії (1869 р.) основна торгівля європейців із
країнами Південної та Східної Азії
відбувалася цим шляхом
www.e-ranok.com.ua
Географія
Дата Подія Значення

1519—1522 рр. Перше навколосвітнє плавання На практиці було доведено, що Земля має
іспанської експедиції під керівництвом форму кулі, а Світовий океан є єдиним цілим
Фернана Маґеллана
1577—1580 рр. Друге навколосвітнє плавання ескадри Були зроблені важливі уточнення карти світу,
піратів, що мали заступництво відкрита протока, яку пізніше назвали прото-
англійської корони, під керівництвом кою Дрейка
Френсіса Дрейка
1644 р. Відкриття Австралії голландським мо- Було остаточно доведено, що Австралія —
реплавцем Абелем Тасманом самостійний материк
Кінець XVI — Походи землепрохідців із метою Була досліджена значна частина Сибіру та
середина освоєння Сибіру та Далекого Сходу Далекого Сходу; складені карти
XVII ст.
Географія Нового часу. Сучасні географічні дослідження

У подорожах Нового часу відбувається не тільки відкриття нових земель, а й починаються їх
наукові дослідження.
Джеймс Кук (1728—1779 рр.) — англійський мореплавець, перший антарктичний мореход,
капітан вищого рангу, член Лондонського королівського товариства — здійснив три кругосвітні
подорожі. Під час першого плавання (1768—1771) Дж. Кук обстежив два острови Нової Зеландії та
східне узбережжя Австралії. Під час другої експедиції (1772—1775) Кук намагався знайти Південний
материк. Його корабель вперше за історію мореплавання перетнув Південне полярне коло. Дж. Кук
склав карти приантарктичної частини Тихого океану, відкрив острови Нові Сандвічеві (Гавайські),
Нова Георгія, Нова Каледонія, описав плоскі айсберги, які назвав «льодовими островами». Третя
кругосвітня експедиція під керівництвом Дж. Кука (1776—1780) відкрила безліч островів та кора-
лових рифів у південно-західній частині Тихого океану, досліджувала північно-західне узбережжя
Північної Америки. Під час зимування на Гавайських островах Дж. Кук загинув у сутичці з абори-
генами 14 лютого 1779 р.
Александр фон Гумбольдт (1769—1859 рр.) — німецький природознавець, географ та ман-
дрівник — досліджував природу країн Європи, Центральної та Південної Америки, Уралу, Сибіру.
Свої наукові спостереження в Америці він відобразив у 30-томному звіті «Подорож до рівноден-
них областей Нового Світу». А. Гумбольдт уперше надав географії статус теоретичної дисципліни.
Він проводив численні спостереження за атмосферою, астрономічними та магнітними явищами.
Наприкінці життя він створив п’ятитомну головну працю свого життя — «Космос. Досвід фізич-
ного опису світу». Перекладена на всі європейські мови, це була найавторитетніша наукова праця
того часу.
Дослідження північних широт

y Експедиція В. Баренца досліджувала моря Північного Льодовитого океану (1596—1597 рр.)
y В. Беринґ склав карти північного узбережжя Аляски (1728 р.)
y Англієць Е. Паррі (1827 р.) та італієць Умберто Кальї (1900 р.) здійснили спроби дістатися
Північного полюса, але їм не вдалося досягти своєї мети
y Американський морський офіцер Р. Пірі першим дістався Північного полюса 6 квітня
1909 р., але це йому вдалося зробити лише з восьмої спроби
y Ф. Нансен спробував дістатися Північного полюса на кораблі «Фрам», але експедиція не ді-
йшла до полюса 386 км і вимушена була повернутися
www.e-ranok.com.ua
Тема 1
Дослідження південних широт

y Перша російська антарктична експедиція під керівництвом Фаддея Беллінсґаузена і Михайла
Лазарєва відкрила невідому Південну Землю — материк Антарктиду (1820 р.)
y Норвезький дослідник Руаль Амундсен і його супутники 14 грудня 1911 р. досягли Південного
полюса
y Експедиція англійця Роберта Скотта 18 січня 1912 р. дісталася Північного полюса, але на
зворотному шляху всі учасники експедиції померли від утоми, голоду та холоду
На сучасному етапі тривають дослідження Світового океану. Основи океанології були закла-
дені британською науковою експедицією «Челленджер» (1872—1876). За допомогою ехолотування
були складені карти материкового шельфу та схилу, досліджені глибоководні області. Із 1960 р.
починаються занурення глибоководних апаратів, які мали ілюмінатори. Так було відкрито диво-
вижний світ природи коралових рифів та каньйонів. Глибоководне буріння океанічного дна дозво-
лило заповнити чимало «білих плям» у геологічній історії нашої планети.
Французький натураліст, океанолог, письменник Жак Ів Кусто (1910—1997 рр.) усе своє жит-
тя присвятив вивченню океанічних глибин. Він винайшов скафандр з аквалангом, за допомогою
якого можна було вільно пересуватися під водою на глибині до 90 м, проводив підводні архео-
логічні дослідження та фотографування морського дна, створив товариство з охорони морського
середовища.
Детальні дослідження процесів, що відбуваються на Землі та в навколоземному просторі,
з 70-х рр. ХХ ст. проводяться за допомогою космічних супутників. З’явилася нова наука — кос-
мічне землезнавство.
зеМля на плані та карті
Способи зображення Землі

Земну поверхню на площині можна зобразити у вигляді рисунка, фотознімка, космічного знімка,
плану та географічної карти. Найбільш точно зовнішній вигляд нашої планети передає глобус.
План місцевості та умовні знаки
План місцевості — це креслення, на якому за допомогою умов-
них знаків зображена невелика ділянка земної поверхні в зменшено-
му вигляді.
Геодезія — наука про визначення положення об’єктів на земній
поверхні, розміри, форми Землі та інших планет.
При складанні планів використовують загальноприйняті умовні
знаки: контурні, значкові, лінійні та пояснювальні.
Масштаб
Для вимірювання відстаней за планом, картою або глобусом треба вміти користуватися
масштабом. Масштаб — це відношення довжини відрізка на плані, карті або глобусі до його
дійсної довжини на земній поверхні. Масштаб на планах та картах зазвичай показують у трьох
видах: числовому, іменованому та лінійному. Числовий масштаб — це дріб, чисельник якого до-
рівнює одиниці, а знаменник є числом, що показує, у скільки разів відстань на плані або карті
менша за дійсну відстань на місцевості (наприклад, 1 : 10 000). Іменований масштаб виражає
www.e-ranok.com.ua
Географія
словами та цифрами, яка відстань на місцевості відповідає одному сантиметру на плані або кар-
ті (наприклад, в 1 см 100 м). Для переведення числового масштабу в іменований необхідно зна-
менник перевести із сантиметрів у метри (тобто відняти два нулі). Якщо знаменник є цифрою
з п’ятьма й більше нулями, то її можна перевести в кілометри (віднявши ще три нулі). Лінійний
масштаб має вигляд прямої лінії, поділеної на відрізки завдовжки 1 см.
Географічна карта
Географічна карта — це зменшене та узагальнене зображення земної поверхні на площині
за допомогою умовних знаків.
На картах ураховується кулястість (кривизна) земної поверхні, однак перенести опуклу по-
верхню земної кулі на площину без спотворень неможливо. Для того щоб карта була суцільною
і водночас досить точно відображала земну поверхню, використовують картографічні проекції.
Картографічна проекція — це математичний спосіб зображення на площині сферичної по-
верхні земної кулі. Для створення карт використовують певні допоміжні геометричні фігури.
Á½ÁÃ¹ÉËÇ¼É¹ÍÐÆÁÎÈÉÇ¾ÃÏÂÀ¹»Á½ÇÅ½ÇÈÇÅ¿ÆÇÈÇ»¾ÉÎÆ
¯ÁÄÆ½ÉÁÐÆ £ÇÆÐÆ ÀÁÅÌË¹ÄÕÆ

«ÇÐÃÁÀ¾ÅÆÇ «ÇÐÃÁÀ¾ÅÆÇ «ÇÐÃÁÀ¾ÅÆÇ
ÈÇ»¾ÉÎÆ ÈÇ»¾ÉÎÆÈ¾É¾ÆÇÊØËÕ ÈÇ»¾ÉÎÆÈ¾É¾ÆÇÊØËÕ
È¾É¾ÆÇÊØËÕÆ¹ Æ¹ÌØ»ÆÁÂÃÇÆÌÊ Æ¹ÈÄÇÒÁÆÌ
ÌØ»ÆÁÂÏÁÄÆ½É
Картографічні спотворення — це порушення геометричних властивостей об’єктів земної поверхні

(довжини ліній, кутів, форм і площ) при їх зображенні на карті. Про характер і ступінь спотворень на
карті можна скласти уявлення, порівнюючи картографічну сітку з градусною сіткою глобуса.
За характером спотворень картографічні проекції поділяють на рівновеликі, рівнокутні і до-
вільні.
У рівновеликих проекціях дуже спотворюються кути і форми, але масштаби площ усюди од-
накові. Карти, що виконані у рівновеликих проекціях, використовуються для визначення площ зе-
мельних угідь, лісів, держав.
Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми дрібних об’єктів, але дуже спо-
творюють площі. Ці карти використовують для прокладання маршрутів суден, літаків тощо.
У довільних проекціях є всі види спотворень, але вони незначні. Серед них виділяється гру-
па рівнопроміжних проекцій, які зберігають основний масштаб за одним з основних напрямків
(уздовж меридіанів або паралелей).
Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання певного за-
вдання, тобто сприяє генералізації.
Генералізація — процес відбору головного, істотного, без зайвих деталей, та його цілеспрямо-
ване узагальнення. За різними ознаками виділяють певні групи карт.
10
www.e-ranok.com.ua
Тема 1
Групи карт
За охопленням
За масштабом За змістом За призначенням
території
y Карти світу чи y Дрібномасштабні (дрібніші y Загальногеографічні (зо- y Навчальні
півкуль за 1 : 1 000 000) бражені географічні y Туристичні
y Карти материків y Середньо-масштабні (від 1 : об’єкти, які є предметом y Військові
і океанів та їхніх 200 000 до вивчення різних геогра- y Інші
частин 1 : 1 000 000) фічних наук, наприклад
y Карти держав та y Великомасштабні (більше за рельєфи, міста, кордони,
їхніх частин 1 : 200 000) межі та ін.)
y Тематичні (зміст визнача-
ється певною темою)
Геоінформаційні системи (ГІС) особливі електронні географічні карти — багатошарові зобра-
ження, часто тривимірні, з текстовим і звуковим супроводом.
Орієнтування на місцевості
Орієнтування на місцевості — це визначення свого положення віднос- ¨Æ
но сторін горизонту та окремих предметів, розташованих на місцевості. Для ¨Æ Î ¨ÆªÎ
орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати сторони горизонту. Го-
Î ªÎ
ризонт — це частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній
відкритій місцевості. ¨½ Î ¨½ªÎ
Основні сторони горизонту — північ, південь, захід та схід. Проміжні — ¨½
північний схід, південний схід, південний захід та північний захід. Здавна
¦ÉÅÆºÅÊ¸ÇÈÆ
головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей Ä¾ÅÉÊÆÈÆÅÀ
були Сонце, Місяць та зорі. »ÆÈÀ¿ÆÅÊË
Можна визначати своє положення і за місцевими ознаками: північний бік
каменів або стовбурів дерев вкривається мохом та лишайниками; річні кільця на пнях дерев є по-
мітно ширшими з південного боку; мурашники розташовані з південного боку дерев, пнів та ку-
щів; на деревах хвойних порід (сосна, ялина та ін.) смола більш рясно
накопичується на південному боці.
Надійним та зручним приладом для орієнтування є компас.
За допомогою компаса та плану місцевості визначають азимут — кут
між напрямками з певної точки на північ і на який-небудь предмет на
місцевості. Азимут завжди відраховується від північного кінця магнітної
стрілки компаса за годинниковою стрілкою. Вимірюється в градусах від 0°
до 360°.
Зображення нерівностей земної поверхні на плані та карті

Нерівності земної поверхні називають рельєфом. Для зображення на плані або карті нерівностей
земної поверхні необхідно знати висоту підвищень та глибину понижень земної поверхні. Розрізня-
ють відносну та абсолютну висоти місцевості. Відносна висота — це відстань однієї точки земної
поверхні над іншою по вертикалі. Відносну висоту точки на місцевості можна вимірювати за до-
помогою нівеліра — найпростішого приладу, що нагадує літеру Т. Абсолютна висота — це висота
місцевості над рівнем Світового океану, взятим за позначку 0 м. Для позначення абсолютних висот
на планах та картах використовують горизонталі — умовні лінії, що з’єднують точки з однаковою
абсолютною висотою. Напрямок зниження схилу показують короткими рисками — бергштрихами.
11
www.e-ranok.com.ua
Географія
Абсолютні висоти вершин горбів або гір показують на планах та картах цифрою з точкою. На фі-
зичних географічних картах для унаочнення показників висот та глибин застосовують спосіб фарбу-
вання інтервалів між горизонталями. Для висот суходолу використовують відтінки зеленого, жовтого
та коричневого кольорів, для глибин океану — відтінки синього. Відповідні кольори з позначками
глибин та висот — шкалу висот та глибин — розміщують поруч із рамкою карти.
Градусна сітка Землі. Меридіани та паралелі
Градусна сітка — це система умовних ліній на географічних ¨»ÆÐÆÁÂÈÇÄ×Ê
картах та глобусах. Градусна сітка утворена меридіанами та па-
ралелями. До градусної сітки також належать полюси та екватор. Å¾ÉÁ½¹Æ
Полюси — Північний та Південний — точки перетину умовної
È¹É¹Ä¾ÄÕ
осі обертання Землі із земною поверхнею. Екватор — це умовна 3
лінія, яка розташована на однаковій відстані від полюсів і розді- ¾Ã»¹ËÇÉ
ляє земну кулю на дві півсфери — Північну та Південну.
3tÉ¹½ÌÊ
¾ÅÄ
¨»½¾ÆÆÁÂÈÇÄ×Ê
Географічні координати
Географічні координати — широта та довгота, які визначають положення точки на земній
поверхні. Географічна широта — величина дуги меридіана в градусах від екватора до певної
точки; кут між площиною екватора та прямовисною лінією в певній точці. Широта вимірюється
в градусах, мінутах і секундах на північ і південь від екватора. Числове значення широти змі-
нюється від 0° до 90°. Розрізняють північну і південну широту. Усі точки, що лежать на одній
паралелі, мають однакову географічну широту. Географічна довгота — величина дуги паралелі
в градусах від початкового (ґрінвіцького) меридіана до певної точки; кут, утворений площинами
початкового географічного меридіана та меридіана певної точки. Довгота, як і широта, вимірюєть-
ся в градусах, мінутах і секундах на схід і захід від нульового (ґрінвіцького) меридіана. На схід
від нього — довгота східна, на захід — західна. Числове значення довготи змінюється від 0° до
180°. Усі точки, що лежать на одному меридіані, мають однакову довготу.
12
www.e-ranok.com.ua
Тема 1
Контрольний тест
1. Термін «географія» вперше застосував давньогрецький вчений:
а Арістотель Б Ератосфен В Геродот Г Птолемей
2. Епохою Великих географічних відкриттів називають період:

а V—ХV ст. Б до V ст. н. е. В ХХ ст. Г ХV—ХVІІ ст.
3. Арабський мандрівник, що подорожував країнами Сходу і описав свої враження у книзі «Особли-
вості міст та чудеса подорожей»:
а Марко Поло Б Ібн Баттута В Васко да Гама Г Бартоломеу Діаш
4. Укажіть, на якому з малюнків представлено фрагмент плану місцевості:

а Б В Г
5. Установіть відповідність між прізвищами мандрівників та їх відкриттями:

а В. Белінсгаузен 1 досяг нової частини світу, хоча помилково вважав її Індією
і М. Лазарєв
Б Джеймс Кук 2 відкрив найширшу в світі протоку
В Френсіс Дрейк 3 дослідив східне узбережжя Австралії, намагався знайти
материк біля Південного полюсу Землі
Г Роберт Пірі 4 відкрили шостий материк планети — Антарктиду
5 першим досяг Північного полюсу
6. Установіть відповідність між точками з указаними географічними координатам та материками ,
на яких вони розташовані
а 50° пн. ш. 110° сх. д. 1 Євразія
Б 80° пд. ш. 70° сх. д. 2 Австралія
В 30° пд. ш. 130° сх. д. 3 Антарктида
Г 0° ш. 20° сх. д. 4 Африка
5 Північна Америка
7. Установіть послідовність відкриття європейцями вказаних об’єктів:
а Острів Тасманія
Б Мис Доброї Надії
В Протока Дрейка
Г Антильські острови
8. Виберіть з переліку види картографічних проекції за видами допоміжних поверхонь:
а рівновелика Б рівнокутна
В конічна Г довільна
Д азимутальна е конічна

Розрахуйте довжину Африки в кілометрах по 20° сх. д, якщо крайня північна точка має широту
33° пн. ш., а крайня південна — 34° пд. ш.
13
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 2. літосфера та рельєф (3—4 тижні)

1. «Літосфера» з грецької мови перекладається як … оболонка:
а повітряна Б кам’яна
В водна Г жива
2. За теорією А. Вегенера, єдиний материк , що існував 200 млн років тому:

а Лавразія Б Пангея
В Гондвана Г Атлантида
3. Прилад, за допомогою якого фіксують найменші коливання земної кори:

а сейсмограф Б флюгер
В барометр Г гігрометр
4. Результатом зіткнення літосферних плит є утворення:

а гірських систем
Б глибинних розломів
В глибоководних жолобів
Г рівнин
5. Установіть відповідність між терміном та його визначенням:

а рухомі ділянки земної кори, які розташовані на межі 1 платформи
літосферних плит
Б великі, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори 2 області складчастості
В сукупність форм земної поверхні, різних за розміром, 3 літосферні плити
походженням та віком
Г іеличезні блоки літосфери, розбиті глибинними розломами 4 рельєф
5 щит
6. Установіть відповідність між назвами гірських систем та материками, на яких вони розташовані:
а Кордильєри 1 Австралія
Б Гімалаї 2 Африка
В Анди 3 Південна Америка
Г Великий Вододільний хребет 4 Євразія
5 Північна Америка
7. Розташуйте назви гірських вершин у порядку зменшення їх розмірів:

а Косцюшко
Б Аконкагуа
В Джомолумгма
Г Ельбрус
8. Виберіть із переліку метаморфічні гірські породи:

а камяне вугілля Б гнейс В мармур
Г графіт Д базальт е пісок
14
www.e-ranok.com.ua
Тема 2
літосфера
Внутрішня будова Землі

У будові Землі виділяють три основні шари: земну кору, мантію і ядро.
Земна кора має різну потужність, яка коливається в межах від 6 км (під океанами) до
70 км (під гірськими системами). На рівнинах вона становить близько 25—40 км. Розрізняють
два основні типи земної кори: материкову та океанічну. Перша властива материкам, включаю-
чи їхні підводні окраїни, друга — океанічним улоговинам. Материкова земна кора складається
з трьох шарів: осадового, гранітного і базальтового. Океанічна земна кора має два шари. Звер-
ху залягає малопотужний (близько 1 км) шар пухких морських відкладень. Під ним розташо-
ваний шар із базальтових лав. На відміну від материкової кори, гранітного шару між осадо-
вим і базальтовим шарами в океанічній земній корі немає. Таким чином, океанічна земна кора
за складом і за потужністю, а також за віком (вона не старша за 160—190 млн років) істот-
но відрізняється від материкової. Між континентальним і океанічним типами земної кори існує
ще перехідний тип, характерний для окраїнних і внутрішніх морів та великих острівних дуг.
Мантія розташована під земною корою до глибини 2900 км. У середині мантії на глиби-
ні 100—250 км під материками та 50—100 км під океанами починається шар м’якої речовини,
близької до плавлення, — астеносфера. Земну кору разом із верхнім твердим шаром мантії над
астеносферою називають літосферою.
Ядро розташоване на глибинах від 2900 км до 6371 км. Уважають, що зовнішня частина ядра
перебуває у розплавленому стані, а внутрішня — у твердому. Із глибиною зростають тиск та тем-
пература, яка ймовірно сягає 5000 °С.
Інформацію про внутрішню будову планети отримують за допомогою сейсмометричного мето-
ду, який ґрунтується на різній швидкості поширення, заломлення і відбивання сейсмічних хвиль
під час їх проходження крізь тіла, що мають різний фізичний стан. Безпосередні спостереження
земних надр є можливими лише на незначних глибинах за допомогою шахт і свердловин.
Літосферні плити
Літосфера, на відміну від астеносфери, є відносно крихкою оболонкою. Вона розбита глибин-
ними розломами на великі блоки — літосферні плити. Межі між ними проходять по глибоких
розломах у земній корі. У межах літосфери найбільшими літосферними плитами є Євразійська,
Африканська, Північноамериканська, Південноамериканська, Індо-Австралійська, Антарктична, Ти-
хоокеанська.
Учені вважають, що причиною руху літосферних плит є переміщення у верхній мантії ре-
човин, які накопичуються в глибинах Землі. На межах літосферних плит виникають серединно-
океанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщини, відбуваються процеси горотворення.
Види рухів літосферних плит

Особливості будови земної кори та рухи літосферних плит вивчає наука тектоніка. До основ-
них тектонічних структур належать платформи та пояси складчастості. Платформи — великі, від-
носно стійкі та вирівняні ділянки земної кори — є основою літосферних плит. Пояси складча-
стості (сейсмічні пояси) — рухомі ділянки земної кори, які розташовані на межі літосферних
плит. Це найбільш неспокійні ділянки нашої планети — у їхніх межах відбуваються процеси ак-
тивного вулканізму, землетруси.
15
www.e-ranok.com.ua
Географія
Види рухів літосферних плит

Зіткнення материкових плит Утворення складчастих гір
Розходження плит Утворення серединноокеанічних

хребтів (в океанах), розломів і тріщин
(на материках)
•
Зіткнення материкової Утворення глибоководних жолобів та

та океанічної плит гір
Землетруси — підземні поштовхи й коливання земної кори, зумовлені раптовим звільненням

накопиченої енергії земних надр під час тектонічних процесів. Щороку спеціальні прилади —
сейсмографи реєструють на Землі понад мільйон порівняно слабких поштовхів і 15—20 сильних.
Найвідчутнішого поштовху зазнає місце на поверхні Землі — епіцентр, що розташований над
вогнищем землетрусу в глибині Землі — гіпоцентром. Сила землетрусів оцінюється в балах за
ступенем руйнівної дії або за кількістю виділеної енергії (шкалою Ріхтера).
Першість за кількістю землетрусів поділяють Японія та Чилі, які розташовані в місцях ак-
тивної взаємодії літосферних плит. В Україні підвищена сейсмічна активність спостерігається
в районах активних тектонічних рухів земної кори на заході, південному заході та півдні.
Вулканізм — сукупність явищ, пов’язаних із переміщенням магми в земній корі та виливан-
ням її на поверхню у вигляді лави. Магма — це речовина мантії, що складається з розплавлених
гірських порід та мінералів. Розрізняють діючі та згаслі вулкани. До діючих належать такі, вивер-
ження яких відбувалося протягом історії людства. Їх кількість за різними оцінками коливається від
600 до 950. Найбільше діючих вулканів розташовано в районах, де проходять межі літосферних
плит. На території України згаслі вулкани є в Карпатах (Вулканічний хребет) і Кримських горах.
У багатьох районах вулканізму зустрічаються гарячі джерела й гейзери. Гейзери — фонтани гаря-
чої води й водяної пари, які викидаються на поверхню Землі.
Рухи літосферних плит, землетруси, вулканізм належать до внутрішніх процесів, які є проявом
дії внутрішніх сил Землі.
Походження материків та океанів
Рухи літосферних плит змінюють обриси материків. У 1912 р. німецький геофізик А. Веґенер
сформулював гіпотезу дрейфу материків, припустивши, що в глибоку давнину обриси материків
були зовсім іншими, ніж зараз. У 1990-х рр. була висунута теорія літосферних плит, яка, спира-
16
www.e-ranok.com.ua
Тема 2
ючись на положення гіпотези Веґенера, стверджувала, що плити повільно (2—5 см на рік) пере-
міщуються астеносферою.
Згідно із цією теорією, сотні мільйонів років тому на Землі існував єдиний велетенський ма-
терик — Пангея, який був оточений водами океану Панталасса. Рухи літосферних плит привели
до розколу Пангеї на два материки — Лавразію та Гондвану. Із часом і вони розпалися на окремі
частини, які продовжували рухатися та утворили материки в сучасних межах. Учені впевнені, що
більшість материків продовжує рухатися і в наш час.
Геохронологічна таблиця
Користуючись різними методами досліження порід, учені склали спеціальну шкалу. Вона по-
казує відтинки часу, на які ділять геологічний час. Кожному часовому відрізку відповідає певний
етап формування земної кори і розвитку живих організмів. Така шкала називається геохронологіч-
ною таблицею (геохронологія — з грецької: гео — Земля, хроно — час і логія — знання). Отже,
геохронологічна таблиця — це шкала, що відображає послідовність основних етапів геологічної
історії Землі і розвитку життя на ній.
За геохронологічною таблицею історії Землі ділять на геологічні ери, виділяють 5 ер: архей-
ську (з грецької — ера найдавнішого життя), протерозойську, палеозойську, мезозойську (ера се-
реднього життя) і кайнозойську (ера нового життя). Ери в свою чергу поділяються на періоди.
17
www.e-ranok.com.ua
Географія
Зовнішні процеси, які зумовлюють зміни земної кори

Земна поверхня формується під дією як внутрішніх, так і зовнішніх процесів. Джерелами
енергії зовнішніх процесів є Сонце, земне тяжіння, життєдіяльність організмів. До зовнішніх про-
цесів належать вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, морів і льодовиків.
Вивітрювання — процес руйнування і зміни гірських порід на земній поверхні під впливом
коливань температури повітря, дії води й організмів.
Типи вивітрювання
Фізичне Руйнування та зміна гірських порід на земній поверхні під впливом коливань темпе-
ратури повітря
Хімічне Руйнування та зміна гірських порід унаслідок їх розчинення та перенесення водою
Органічне Руйнування та зміна гірських порід під впливом живих організмів: бактерій, грибів,
лишайників, тварин, рослин
Текучі води можуть призводити до ерозії — руйнування ґрунтів і гірських порід. На рівнинах
ерозія є причиною утворення промоїн, ярів, балок. Вітер руйнує й транспортує тверді речовини,
створює різні форми рельєфу, наприклад, останці, зиб, бархани й дюни. Морські хвилі переносять
і відкладають уламки порід, утворюють пляжі, коси.
Основні форми рельєфу Землі
Рельєф — сукупність форм земної поверхні, різних за розмірами, походженням, віком та іс-
торією розвитку. Рельєф вивчає наука геоморфологія. Сучасний характер поверхні земної кори
(рельєф) склався в результаті тривалого розвитку Землі під впливом дії внутрішніх (ендогенних)
і зовнішніх (екзогенних) процесів.
Унаслідок їх взаємодії поверхня земної кори повільно і безперервно змінюється, створюються
різноманітні форми земної поверхні.
Класифікація форм рельєфу
Материки
Планетарні
Океанічні западини
Материкові рівнини та гори
Основні
Океанічні рівнини, серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби
Дрібні Річкові долини, яри, каньйони, дюни, бархани тощо
Найбільшими структурними елементами земної кори є виступи материків і западини океанів.

Материкам відповідає материкова земна кора, океанам — океанічна. У межах материків і океанів
розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини. Гори займають близько 40 % суходолу,
рівнини — близько 60 %.
Гори — ділянки земної поверхні, що високо здіймаються над прилеглими рівнинами та ма-
ють сильно розчленований рельєф. Вони утворюються в результаті взаємодії рухомих літосферних
плит у місцях їхнього зіткнення. У тектонічній будові гори відповідають поясам складчастості.
Класифікація гір
1) За висотою: низькі (до 1000 м); середні (1000—2000 м); високі (понад 2000 м).
2) За походженням: тектонічні (утворюються внаслідок рухів літосферних плит); вулканічні
(пов’язані з процесами вулканізму).
3) За будовою: складчасті (товщі гірських порід, зім’яті у складки різної величини); брилові
(менш податливі породи кори розтріскувалися на блоки, які рухалися один вздовж іншого).
18
www.e-ranok.com.ua
Тема 2
4) За віком: молоді (утворилися в останню альпійську епоху горотворення та продовжують фор-

муватися); старі (утворилися в більш давні геологічні епохи).
Найвищою горою суходолу є Еверест (Джомолунґма, 8848 м). Але відносно найвищою точ-
кою на Землі є «землеводна» Мауна-Кеа — вулкан на Гавайських островах. Якщо вимірювати від
підводної основи до вершини, то його загальна висота становить 10 203 м, із яких лише 4205 м
височать над рівнем моря.
Рівнини — відносно рівні ділянки земної поверхні, що мають перепади висот не більші за 200 м.
Рівнини займають більшу частину материків. У тектонічній будові вони відповідають платформам.
Класифікація рівнин
1) За висотою: низовини (до 200 м); височини (200—500 м); плоскогір’я (понад 500 м).
2) За зовнішнім виглядом: плоскі (з відносно рівною, одноманітною поверхнею); горбисті (із па-
горбами, ярами, долинами річок та іншими нерівностями).
3) За утворенням: первинні (колишні ділянки морського дна, підняті тектонічними рухами); вто-
ринні (утворені внаслідок руйнування гірських країн; складені річковими або льодовиковими
відкладами).
Найбільшою рівниною на Землі є Амазонська низовина в Південній Америці. Її площа стано-
вить понад 5 млн км2.
Рельєф дна Світового океану характеризується складністю і різноманітністю. Там, де сухо-
діл «зникає» під водою, розташований континентальний шельф — широка смуга дна до глибини
200 м. Далі йде материковий схил — підводний уступ, що відокремлює шельф від глибоководної
частини та опускається на глибину 3,5—4 км. Це затоплена частина континенту із земною корою
материкового типу. Основна частина дна Світового океану — ложе із земною корою океанічного
типу. На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на котловини. У центральних час-
тинах океану пролягають серединно-океанічні хребти з глибокими розломами завширшки в кілька
десятків кілометрів, уздовж яких розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речо-
вина мантії. Найглибші місця в океані — жолоби, які утворюються там, де одна плита заходить
під іншу, поринаючи в мантію.
Земні надра
Земна кора складається з різноманітних мінералів і гірських порід.
Види корисних копалин за використанням
Паливні Використовуються як паливо
y Кам’яне вугілля
y Буре вугілля
y Нафта
y Газ
y Торф
Рудні Використовуються для виплавляння металів
y Залізні руди
y Марганцеві руди
y Мідні руди
y Ртутні руди
y Золото
Нерудні Сировина для хімічної Хімічна сировина y Калійна сіль
та будівельної y Кам’яна сіль
y Сірка
промисловості y Фосфорити
Будівельна сировина y Вапняк
y Крейда
y Мармур
y Пісковик
19
www.e-ranok.com.ua
Географія
Мінерали — природні тіла, досить однорідні за хімічним складом і властивостями.

Гірські породи — сполучення кількох мінералів або скупчення одного з них у великій кількос-
ті в земній корі. Мінерали і гірські породи, які людина видобуває із земних надр і використовує
у своїй діяльності, називають корисними копалинами.
Á½Á¼ÉÊÕÃÁÎÈÇÉ½À¹ÈÇÎÇ½¿¾ÆÆØÅ
¥¹¼Å¹ËÁÐÆ §Ê¹½Ç» ¥¾Ë¹ÅÇÉÍÐÆ

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØÈ½ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ
»Æ¹ÊÄ½ÇÃ ½×Ë¾ÅÈ¾É¹ËÌÉÁ »Æ¹ÊÄ½ÇÃ
À¹ÊËÁ¼¹ÆÆØÅ¹¼ÅÁ ÈÇ»ËÉØ »Ç½Á ¿Á»ÁÎ Å¾Ë¹ÅÇÉÍÀÅÌt
Æ¹ÈÇ»¾ÉÎÆÐÁ ÇÉ¼¹ÆÀÅ»Ë¹ÆÑÁÎ È¾É¾Ë»ÇÉ¾ÆÆØ
»¼ÄÁºÁÆ¹ÎÀ¾ÅÆÇ ÈÉÇÏ¾Ê»Æ¹ÈÇ»¾ÉÎÆ ¼ÉÊÕÃÁÎÈÇÉ½Æ¹
ÃÇÉÁ º¹À¹ÄÕË ¾ÅÄ »¾ÄÁÃÁÎ¼ÄÁºÁÆ¹Î
¼É¹ÆË Ä¹ºÉ¹½ÇÉÁË È½½×»ÁÊÇÃÇ¼Ç
ËÌÍ È¾ÅÀ¹
ËÁÊÃÌË¹Ë¾ÅÈ¾É¹
ËÌÉÁ ¼Æ¾ÂÊ Å¹ÉÅÌÉ
¼É¹ÍË
¬Ä¹ÅÃÇ» ®ÅÐÆ §É¼¹ÆÐÆ

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØÀ
»Æ¹ÊÄ½ÇÃ »Æ¹ÊÄ½ÇÃ»½ÃÄ¹ À¹ÄÁÑÃ»½¹»ÆÎ
ÉÌÂÆÌ»¹ÆÆØÆÑÁÎ ½¹ÆÆØÉÇÀÐÁÆ¾ÆÁÎ ÉÇÊÄÁÆË»¹ÉÁÆ
¼ÉÊÕÃÁÎÈÇÉ½ É¾ÐÇ»ÁÆÆ¹½Æ Ã¹ÅoØÆ¾»Ì¼ÄÄØ
ÈÊÇÃ ¼ÄÁÆ¹ ÇÃ¾¹Æ» ÅÇÉ» ÇÀ¾É ÃÉ¾Â½¹ »¹ÈÆØÃ
¼¹ÄÕÃ¹ ¼É¹»Â Ã¹ÅoØÆ¹Ã¹ÄÂÆ¹

»¹ÄÌÆÁ
ÊÄÕ ¼ÈÊ
20
www.e-ranok.com.ua
Тема 2
1. Радіус Землі складає:
а 6371 км Б 2900 км В 12742 км Г 1500 км
2. Товща земної кори під океанами складає:

а 5—10 км Б 150—200 км В 70—80 км Г більше 200 км
3. Укажіть основні форми рельєфу:

а материки та океанічні западини Б гори та рівнини
В яри, балки, річкові долини Г дюни, бархани
4. Процес руйнування та зміни гірських порід на земній поверхні під впливом коливань темпера-
тури:
а фізичне вивітрювання Б органічне вивітрювання
В хімічне вивітрювання Г річкова ерозія
5. Установіть відповідність між буквами на малюнку та відповідними елементами внутрішньої будо-

ви Землі :
1 мантія
2 земна кора
3 астеносфера
4. внутрішнє ядро
5 зовнішнє ядро
6. Установіть відповідність між видом корисних копалин та прикладами:

а Паливні 1 Вапняк, мармур, крейда, пісковик
Б Рудні 2 Калійна, кам’яна сіль, сірка,
фосфорити
В Нерудні: хімічна сировина 3 Базальт, граніт, лабрадорит
Г Нерудні: будівельна сировина 4 Залізні, марганцеві, мідні руди
5 Нафта, газ, кам’яне та буре вугілля
7. Установіть послідовність розташування вулканів від 0° меридіану (із заходу на схід):

а Везувій Б Фудзіяма
В Кіліманджаро Г Ключевська Сопка
8. Виберіть із переліку форм рельєфу земної кулі низовини:

а Амазонська Б Східно-Європейська
В Лаврентійська Г Індо-Гангська
Д Тібесті Е. Ла-Платська
9*. Розв’яжіть задачу: Яка температура повітря з просуванням у глиб літосфери буде на глибині 1000
м, якщо на поверхні 0°?
21
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 3. атмосфера та клімат (5—6 тижні)

1. У газовому складі повітря атмосфери кисень складає:
а 78 % Б 21 % В 0,03 % Г 1%
2. Озоновий шар знаходиться в :

а тропосфері Б стратосфері
В термосфері Г екзосфері
3. Лінії на карті, що з’єднують точки з однаковою температурою:

а ізобати В ізобари Б ізогієти Г ізотерми
4. На широті 45 над рівнем моря атмосферний тиск дорівнює:

а 750 мм рт. ст. В 760 мм рт. ст
Б 755 мм рт. ст Г 770 мм рт. ст
5. Установіть відповідність між назвами приладів та їх призначенням:

а барометр 1 прилад для вимірювання температури повітря
Б флюгер 2 прилад для вимірювання напряму і сили вітру
В гігрометр 3 прилад для вимірювання вологості повітря
Г термометр 4 прилад для вимірювання кількості опадів
5 прилад для вимірювання атмосферного тиску
6. Установіть відповідність між датами та їх характеристиками:

а 22 червня 1 день рівнодення, наступними днями світла частина доби в Північній
півкулі збільшується
Б 22 грудня 2 день сонцестояння, Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком
В 21 березня 3 день рівнодення, наступними днями світла частина доби в Північній
півкулі зменшується
Г 23 вересня 4 день сонцестояння, Сонце перебуває в зеніті над екватором
5 день сонцестояння, Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком
7. Установіть послідовність шарів атмосфери від поверхні Землі до екзосфери:

а стратосфера
Б термосфера
В мезосфера
Г гропосфера
8. Виберіть із переліку перехідні кліматичні пояси:

а субтропічний Б помірний
В екваторіальний Г субарктичний
Д антарктичний е субантарктичний

Розрахуйте температуру повітря й атмосферний тиск на висоті 3 км, якщо біля підніжжя темпе-
ратура складає +10°.
22
www.e-ranok.com.ua
Тема 3
атМосфера
Склад та будова атмосфери
Атмосфера — зовнішня повітряна оболонка Землі, яка є сумішшю певної кількості газів та
водяної пари. Атмосфера утримується силою тяжіння Землі та обертається разом із нею. Суміш
газів атмосфери називають повітрям.
Формування атмосфери Землі тривало протягом мільйонів років. Первісна атмосфера Землі,
яка сформувалася завдяки інтенсивній вулканічній діяльності, приблизно складалася з оксиду вуг-
лецю, оксиду сірки, азоту, аміаку та водяної пари. Поява живих організмів, які виробляли кисень,
зумовила насичення ним атмосфери.
У наш час газовий склад нижніх шарів атмосфери є майже постійним: 78 % азоту, 21 % кис-
ню, близько 1 % — інші гази, у тому числі вуглекислий (0,035 %) та інертні (аргон, неон, гелій
тощо).
Нижньою межею атмосфери умовно вважається поверхня суходолу та Світового океану, хоча
повітря проникає і в земну кору, і в воду. Верхньою межею умовно встановлено висоту понад
2000 км. Атмосфера складається з п’яти основних шарів: тропосфери, стратосфери, мезосфери,
термосфери та екзосфери.
Будова атмосфери
Назва шару Характеристика
Тропосфера, 8—18 км Містить 90 % усього атмосферного повітря. Найщільніший шар атмосфери.
У тропосфері формується погода. Із підйомом угору температура повітря
зменшується на 6 °С на кожний кілометр
Стратосфера, до 50—55 км. Повітря в стратосфері розріджене та сухе. Із зростанням висоти воно
Озоновий шар, 20—25 км нагрівається до температури приблизно –3 °С. Основний газ у стратосфері —
озон (модифікація кисню). Найбільша концентрація
озону на висоті 20—25 км. Озоновий шар захищає Землю від шкідливого
ультрафіолетового випромінювання Сонця
Мезосфера, до 80—85 км Має дуже розріджене повітря. Його температура зменшується до –100...–
110 °С. Мезосфера здатна відбивати радіохвилі, забезпечуючи далекий
радіозв’язок на планеті
Термосфера (іоносфера), до Сфера дуже розрідженого іонізованого газу. Завдяки поглинанню сонячної
400 км радіації температура з висотою підвищується до 1000 °С. У термосфері утво-
рюються полярні сяйва. Іоносфера частково поглинає шкідливе рентгенівське
випромінювання Сонця
Екзосфера («Земна коро- Сфера розсіяння, із якої гази можуть потрапляти до міжпланетного просто-
на»), до 1800—2000 км ру. Має незначний уміст водяної пари та гелію
Значення атмосфери
Атмосфера — це «броня», яка захищає Землю від метеоритів, більша частина яких згоряє в щіль-
них шарах атмосфери. Атмосфера перетворює сонячну енергію за рахунок її відбивання, розсіювання
і поглинання. Вона затримує тепло, відіграючи роль утеплювача Землі. Без атмосфери не було
б ні вітру, ні звуку, ні опадів.
Атмосфера є необхідною складовою існування живих організмів на Землі. Найбільше значення
для життя на Землі має тропосфера. Тут зосереджено 80 % усієї маси повітря.
Атмосферні процеси вивчають дві науки — метеорологія і кліматологія.
23
www.e-ranok.com.ua
Географія
Метеорологія — наука про земну атмосферу та явища, що в ній відбуваються. Об’єктом ви-
вчення метеорології є метеорологічні елементи: температура, вологість повітря, хмарність, опади,
атмосферний тиск тощо.
Кліматологія вивчає клімат та його зміни протягом тривалого часу.
Показники стану атмосфери
Температура повітря
Атмосферне повітря нагрівається та охолоджується від земної поверхні, яка перебуває під
впливом сонячної радіації. Кількість радіації залежить від тривалості освітлення поверхні соняч-
ними променями та кута їх падіння. Чим меншим є кут падіння сонячних променів, тим меншу
кількість сонячної енергії отримує поверхня Землі, тим менше вона нагрівається та віддає те-
пла в атмосферу. Таким чином, кількість сонячної радіації, що надходить на Землю, зменшується
в напрямку від екватора до полюсів, оскільки в цьому напрямку зменшується кут падіння соняч-
них променів. Відповідно до розподілу сонячної радіації температура повітря залежить від геогра-
фічної широти місцевості. Від екватора до полюсів температура повітря знижується. Ця законо-
мірність наочно відображена на кліматичних картах, де показані ізотерми — лінії на картах, які
з’єднують точки з однаковою температурою повітря. Для характеристики температур найчастіше
використовують січневі, липневі та річні показники.
Отже, тепло на Землі розподіляється зонально, що в цілому пояснюється кулястою формою
Землі.
Обертання Землі та її куляста форма є причиною неоднакового нагрівання на різних широтах,
а у зв’язку із цим і створення теплових поясів, які розташовані по обидва боки від екватора.
Теплові пояси — умовні області Землі, що виділяються за ознакою розподілу середньорічних
температур повітря. На Землі виділяють такі теплові пояси: жаркий, два помірні і два холодні.
Кожному поясу властиві певні температури повітря, які залежать від географічної широти. Межі
теплових поясів проходять за умовними лініями — тропіками та полярними колами.
Атмосферний тиск
Атмосферний тиск — сила, із якою повітря тисне на земну поверхню. Атмосферний тиск
безперервно змінюється. Одиницею вимірювання атмосферного тиску є міліметр ртутного стовп-
чика (мм рт. ст.).
атмосферний тиск залежить
Від висоти над рівнем y Із підняттям угору товщина верхніх шарів атмосфери зменшується, як зменшу-
моря ється й густина повітря, тому тиск знижується. У тропосфері на кожні 100 м
підйому тиск знижується на 10,5 мм ртутного стовпчика
Від температури y При підвищенні температури тиск знижується, і навпаки
повітря y Від нагрівання повітря розширюється, піднімається вгору; при охолодженні,
навпаки, стискається й опускається вниз
Тиск повітря вимірюють за допомогою барометрів у мм рт. ст., мілібарах, паскалях (Па).
Найбільш широко використовують металевий барометр-анероїд. Для запису показників тиску
протягом певного періоду часу, використовують самописні барометри — барографи. За нормаль-
ний атмосферний тиск прийнято вважати тиск ртутного стовпчика висотою 760 мм при темпе-
ратурі 0 °С на широті 45°. На картах тиск показують ізобарами — лініями, які з’єднують точки
з однаковим тиском біля земної поверхні. У розподілі тиску на земній поверхні, як і в розпо-
ділі температур, проявляється зональність. Уздовж екватора простягається область пониженого
тиску, на північ і південь від нього до 30°—40° розташовані пояси підвищеного тиску; далі до
60°—70° пн. і пд. ш. простягаються пояси пониженого тиску і в полярних широтах — пояси
підвищеного тиску.
24
www.e-ranok.com.ua
Тема 3
Рух повітря
Вітер — це горизонтальний рух повітря. Утворення вітру спричинено нерівномірним розпо-
ділом атмосферного тиску над земною поверхнею: з областей високого тиску повітря переміщу-
ється в області з низьким тиском. Вітер характеризується швидкістю, силою та напрямком. Швид-
кість вітру вимірюється в метрах за секунду. Чим більшою є різниця між тиском, тим сильнішим
є вітер. Швидкість вітру можна визначити за допомогою анемометра. Сила вітру оцінюється
за 12-бальною шкалою (шкала Бофорта) залежно від дій вітру на земній поверхні (наприклад,
0 балів — штиль, 12 балів — ураган). Напрямок вітру визначається за допомогою флюгера. На-
зва походить від положення тієї сторони горизонту, звідки дме вітер (наприклад із півдня — пів-
денний вітер). Напрямок вітру змінюється залежно від зміни атмосферного тиску. Крім того, на
напрямок вітру впливає відхиляюча сила обертання Землі: праворуч — у Північній півкулі, ліво-
руч — у Південній. Наочне зображення вітрів різних напрямків у певному пункті за певний про-
міжок часу демонструють за допомогою діаграми «роза вітрів».
Діаграма являє собою чотири лінії, які вказують основні та про-
міжні сторони горизонту. За результатами спостережень, починаючи
на лініях від точки їхнього перетину, у масштабі відкладають кіль-
кість днів, протягом яких дув вітер певного напрямку. Кінцеві точки
відрізків з’єднують та отримують геометричну фігуру, яка своєю фор-
мою унаочнює переважання певних вітрів.
У зв’язку з нерівномірним прогріванням земної поверхні та її нео-
днорідністю в тропосфері формуються різні повітряні маси — великі
об’єми повітря з відносно однорідними властивостями: температурою,
вологістю, тиском, прозорістю. Виділяють чотири зональні типи по-
вітряних мас залежно від районів формування: екваторіальний, тропічній, помірний, арктичний
(антарктичний). Усі типи, крім екваторіального, діляться на підтипи: морські (вологі) та конти-
нентальні (сухі). Різні за своїми властивостями повітряні маси перебувають у постійному русі.
Зближуючись, вони утворюють атмосферні фронти — перехідні зони між двома повітряними
масами з різними фізичними властивостями. Розрізняють теплі та холодні атмосферні фронти.
Систему горизонтальних і вертикальних повітряних течій у тропосфері називають циркуляцією
атмосфери.
Основні види циркуляції атмосфери
Постійні вітри y Пасати (від нім. passat) — дмуть від поясів високого тиску в тропічних широтах до
поясу низького тиску в районі екватора
y Західні вітри — вітри помірних широт
y Північно-східні (у Північній півкулі) та південно-східні (у Південній півкулі) — дмуть
з областей підвищеного тиску на полюсах
Сезонні вітри y Мусони (від фр. mousson — пора року) — вітри, які змінюють напрямок два рази на
рік — узимку дмуть із суходолу на море, а влітку — з моря на суходіл
Місцеві вітри y Бриз (від фр. brize — легкий вітер) — вітер прибережної зони, який протягом доби
двічі змінює свій напрямок: удень дме з моря на суходіл, а вночі — із суходолу на
море
y Фен (від латин. favonius — теплий західний вітер) — теплий і сухий вітер, що дме
з гір у долини
y Бора (від грец. boreaus — північний вітер) — сильний холодний поривчастий вітер,
що дме зі схилів гір до теплого моря
y Інші
Великі y Циклони (від грец. kyklon — той, що кружляє) — область приземного шару атмосфе-
атмосферні ри з низьким атмосферним тиском, де вітри дмуть від периферії до центру
вихори y Антициклони — (від грец. anti — проти і kyklon — той, що кружляє) — область під-
вищеного атмосферного тиску, де повітря розтікається від центру до периферії
25
www.e-ranok.com.ua
Географія
Вологість повітря
Вологість повітря — кількість водяної пари, яка міститься в повітрі. Основна частина водяної
пари утворюється при випаровуванні з поверхні Світового океану. Випаровування — процес над-
ходження в атмосферу водяної пари з поверхні води (снігу, ґрунту, гірських порід, рослинності
тощо). Процес, зворотний випаровуванню, — конденсація — перехід водяної пари із газоподіб-
ного стану в рідкий. Якщо водяна пара в атмосфері переходить із газоподібного стану в твердий
з утворенням кристалів льоду, то такий процес називається сублімацією. Від вмісту в повітрі во-
дяної пари залежить кількість опадів, що випадають на земну поверхню.
Кількість водяної пари в повітрі виражають за допомогою двох показників: абсолютної та від-
носної вологості.
Показники кількості водяної пари в повітрі
Абсолютна вологість Відносна вологість
Кількість водяної пари в грамах, що міститься Відношення кількості водяної пари, що міститься
в 1 м3 повітря. в повітрі, до його максимально можливої кількості за
Чим вища температура повітря, тим більшу певної температури.
кількість водяної пари воно може містити (до мо- Відносна вологість вимірюється у відсотках і показує
менту його повної насиченості) міру насиченості повітря водяною парою
Для вимірювання відносної вологості повітря використовують гігрометр.
Хмарність
Хмари — скупчення в атмосфері продуктів конденсації водяної пари (крапель води або крис-
талів льоду). Утворення хмар залежить від вологості та температури повітря. Хмарність — сту-
пінь покриття неба хмарами. Метеорологи оцінюють хмарність за 10-бальною шкалою. Напри-
клад, 0 балів — небо ясне, 5 балів — 50 % неба закрито хмарами, 10 балів — усе небо закрите
хмарами. Хмари бувають різних типів і форм залежно від умов утворення. Найпоширенішими
є шаруваті, купчасті, перисті хмари та їх різновиди.
атмосферні опади
Атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або виділяється з повітря на поверхню Землі
в твердому або рідкому стані. Кількість опадів, що випадають, залежить від вмісту в повітрі водя-
ної пари. Для вимірювання кількості опадів застосовують опадомір. Кількість опадів визначається
товщиною шару води в міліметрах (мм). Для вимірювання товщини снігового покриву використо-
вують снігомірну рейку. На географічних картах кількість опадів відображають ізогієтами — лі-
ніями, що з’єднують точки з однаковою кількістю опадів. Основними видами опадів є дощ, град,
сніг, роса, туман, іній. Дощ, град і сніг випадають із хмар. Роса, туман та іній — виділяються
з повітря. Поширення опадів на земній поверхні залежить від багатьох умов: температури, випаро-
вування, вологості повітря, хмарності, атмосферного тиску, розподілу суходолу та океану, паную-
чих вітрів, віддаленості від Світового океану, характеру рельєфу тощо. Однак існують загальні за-
кономірності зонального розподілу опадів на Землі. Найбільша кількість опадів — 1000—2000 мм
і навіть більше — випадає в екваторіальних широтах, де розташована область низького тиску
і переважають висхідні рухи повітря. У тропічних широтах, в областях підвищеного тиску з низ-
хідними рухами повітря, випадає мало опадів. У помірних широтах кількість опадів знов зростає,
а в холодних поясах знижується.
Погода
Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості у визначений момент або
проміжок часу. Стан погоди характеризується показниками (метеоелементами) — температурою
26
www.e-ranok.com.ua
Тема 3
приземного шару повітря, атмосферним тиском, вологістю, силою й напрямком вітру, хмарністю,
атмосферними опадами. За погодними елементами ведуться регулярні спостереження на метеоро-
логічних станціях. Результати спостережень передаються до метеорологічних центрів, де на основі
отриманих і опрацьованих даних декілька разів на добу складаються синоптичні карти (карти
погоди).
Клімат
Клімат — багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості. Причини, що ви-
значають характер клімату певної території, називають кліматотвірними чинниками.
Головні кліматотвірні чинники
Кут падіння сонячних променів Циркуляція повітряних мас Характер підстилаючої поверхні
(географічна широта місцевості)
Чим більшим є кут падіння со- Завдяки циркуляції відбувається Висота над рівнем моря; розподіл
нячних променів, тим більшу перенесення тепла і вологи як суходолу й океану; характер
кількість сонячного тепла між широтами, так і між матери- рельєфу; льодовий, сніговий і рос-
отримує місцевість ками та океанами линний покрив; океанічні течії
Унаслідок взаємодії кліматотвірних чинників на земній кулі формується система кліматів у ви-
гляді величезних широтних смуг — кліматичних поясів. Кліматичні пояси — це великі широтні
ділянки земної поверхні з відносно однорідними ознаками клімату. На рівнинах кліматичні пояси
розміщуються зонально, що пов’язано з поступовою зміною кута падіння сонячних променів та,
відповідно, зміною кліматичних показників від екватора до полюсів. Згідно з теорією Б. Алісова,
в обох півкулях виділяється 13 кліматичних поясів. Серед них розрізняють основні та перехідні.
Для основних кліматичних поясів характерним є переважання протягом року одного зонально-
го типу повітряних мас. До них належить екваторіальний, два тропічні, два помірні, арктичний
і антарктичний пояси. У межах перехідних кліматичних поясів зональні повітряні маси зміню-
ються за сезонами, пересуваючись слідом за Сонцем із сусідніх поясів. До перехідних кліматич-
них поясів належать два субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний і субантарктичний.
Характеристика кліматичних поясів Землі
Назва кліматичного
Особливості повітряних мас Кліматичні показники та умови
поясу
Екваторіальний y Панують екваторіальні повітряні y Низький атмосферний тиск
маси y Високі середні температури повітря (+26...+28 °С)
y Переважають висхідні рухи повітря протягом року
y Велика кількість опадів (2000—3000 мм на рік)
Субекваторіальний y Улітку панують екваторіальні пові- y Два чітко виражені кліматичні сезони: вологий
тряні маси, узимку — тропічні (панують екваторіальні повітряні маси) та сухий
(переважають тропічні повітряні маси)
Тропічний y Панують тропічні повітряні маси y Високий атмосферний тиск
y Переважають нисхідні рухи повітря y Високі середні температури повітря (улітку
+30 °С, узимку +15...+18 °С)
y Мінімальна кількість опадів, які розподіляються
нерівномірно
Субтропічний y Улітку панують тропічні повітряні y Зміна кліматичних сезонів: літо — сухе і жарке,
маси, узимку — помірні зима — прохолодна й волога
Помірний y Панують помірні повітряні маси y Чітко виражені чотири пори року
y Переважають західні вітри y Значні амплітуди температур найтеплішого й най-
y Утворюються фронтальні процеси, холоднішого місяців року
циклони, антициклони y Кількість опадів залежить від віддаленості тери-
торії від океану
27
www.e-ranok.com.ua
Географія
Назва кліматичного
Особливості повітряних мас Кліматичні показники та умови
поясу
Субарктичний (су- y Улітку панують помірні повітряні y Літо коротке, відносно вологе, прохолодне, зима
бантарктичний) маси, узимку — арктичні (антарк- сувора й суха
тичні)
Арктичний та антар- y Арктичні (антарктичні) повітряні y Високий атмосферний тиск
ктичний маси y Від’ємні середні температури повітря протягом
y Переважають північно-східні року
(південно-східні) вітри y Незначна кількість опадів
y Сталий сніговий покрив
Усередині деяких кліматичних поясів виділяють кліматичні області з різними типами кліма-
тів: материковий та океанічний; типи кліматів західних і східних узбереж материків, які пов’язані
з неоднаковими умовами циркуляції атмосфери і з морськими течіями.
Для гірських масивів характерною є висотна поясність клімату. Якщо підніматися на високу
гору в районі екватора, то кліматичні пояси будуть змінюватися майже так само, як і під час руху
від екватора до полюсів.
28
www.e-ranok.com.ua
Тема 3
1. Наука про земну атмосферу, та явища, що в ній відбуваються:
а кліматологія Б метеорологія В гідрологія Г геоморфологія
2. На кожний кілометр із висотою температура в тропосфері:

а знижується на 6 °С Б знижується на 10 °С
В підвищується на 6 °С Г підвищується на 1 °С
3. Жаркий тепловий пояс умовно обмежений :

а полярними колами Б тропіками
В екватором Г полярним колом і тропіком
4. Клімат із м’якою зимою й прохолодним літом, незначною річною амплітудою коливань темпера-
тури і великою кількістю опадів називається:
а морським Б континентальним В мусонним Г помірно континентальним
5. Установіть відповідність між кліматичними поясами та їх основними характеристиками:
а арктичний 1 високі температури повітря та значна кількість опадів протягом
року
Б помірний 2 переважають сухі та холодні повітряні маси
В тропічний 3 чітко простежуються зміна пір року, переважає західний перенос
повітряних мас
Г екваторіальний 4 високі температури, мало опадів, високий атмосферний тиск
5 повітряні маси змінюються за сезонами, улітку — помірні,
узимку — арктичні
6. Установіть відповідність між кліматичними поясами та їх основними характеристиками:
а пасати 1 атмосферні вітри з низьким тиском усередині
Б мусони 2 сезонні вітри, що змінюють свій напрям двічі на рік
В західні вітри 3 вітри, що панують у помірних широтах
Г бризи 4 постійні вітри, що дмуть з області тропічних широт в область
екватора
5 легкий вітерець, що змінює свій напрям двічі на добу
7. Установіть послідовність основних і перехідних кліматичних поясів від екватора до полюсів:
а субекваторіальний Б субарктичний В тропічний Г помірний
8. Виберіть із переліку місцеві вітри:
а пасати Б мусони В фен Г бора Д бриз е західні вітри
9*. Розрахуйте відносну вологість (у %), використовуючи дані таблиці, якщо абсолютна вологість
становить 6 г при температурі + 10 °С:
t повітря, °С mах вміст водяної пари, г/м3
–20 1
–10 2
0 5
+10 9
+20 17
+30 30
29
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 4. Гідросфера (7—8 тижні)

1. Найбільший відсоток у загальному об’ємі гідросфери припадає на:
а річки та озера
Б підземні води
В гірські та покривні льодовики;
Г води Світового океану
2. Лінія, вище якої температура не сягає більше 0 °С:

а льодовикова лінія Б багаторічна мерзлота
В снігова лінія Г лінія холоду
3. До водопроникних гірських порід відносяться:

а пісок Б граніт
В базальт Г глина
4. Природний водний потік, що тече в заглибленні рельєфу, — це:

а озеро Б канал
В річка Г водосховище
5. Установіть відповідність між елементами суходолу і їх визначеннями:

а материк 1 частина океану (моря), що глибоко вдається в суходіл
Б острів 2 група островів, розташованих близько один до одного
В півострів 3 порівняно невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою
Г архіпелаг 4 частина суходолу, що далеко видається в океан, із трьох боків оточена
водою, а четвертим приєднана до материка
5 величезна ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою
6. Установіть відповідність між елементами річкової долини і їх визначеннями:

а річище 1 зниження на суходолі, що простягається від витоку до гирла
Б заплава 2 частина річкової долини, яка ніколи не затоплюється водою
В тераса 3 частина річкової долини, яка затоплюється водою лише під час повені
Г річкова долина 4 частина річкової долини, яка завжди заповнена водою
5 Місце, де річка впадає до морського басейну
7. Розташуйте послідовно океани в порядку зменшення їх площі:

а Атлантичний
Б Індійський
В Північно-Льодовитий
Г Тихий
8. Виберіть із перелічених течій Світового океану теплі течії:

а ґольфстрім
Б Течія Західних вітрів
В Куросіо
Г Перуанська
Д Канарська
е Бразильська
30
www.e-ranok.com.ua
Тема 4
гіДросфера
Гідросфера та її складові
Гідросфера — водна оболонка Землі, сукупність усіх природних вод на земній поверхні та
поблизу її. До складу гідросфери входять води Світового океану, води суходолу (річки, озера,
болота, льодовики, підземні води, штучні водойми), вода в атмосфері. Об’єм гідросфери складає
1370 млн км3. Понад 96 % гідросфери становлять солоні води океанів та морів, які вкривають
70,8 % площі земної поверхні. Наука, яка вивчає води Землі, їх властивості, розповсюдження та
процеси, що в них протікають, називається гідрологією.
Усі складові гідросфери — води Світового океану, води суходолу та вода в атмосфері —
взаємопов’язані між собою та утворюють єдиний кругообіг води в природі. Завдяки цьому процесу
в природі відбувається постійний зв’язок гідросфери з іншими геосферами Землі — літосферою,
атмосферою та біосферою.
Світовий океан та його складові частини

Світовий океан — безперервний водний простір земної кулі поза межами суходолу. Площа
Світового океану становить 361 млн км2 (71 % усієї земної поверхні).
Складові частини Світового океану
1) Океани
y Тихий (найбільший і найглибший)
y Атлантичний (найбільш освоєний і найбільш забруднений)
y Індійський (найтепліший і найсолоніший)
y Північний Льодовитий (найменший, наймілкіший, найхолодніший)
2) Моря
Частини океану, відділені від нього суходолом або підвищенням дна
а) Внутрішні
Майже повністю оточені суходолом (Середземне, Чорне)
б) Окраїнні
Розташовані по окраїнах материків і відокремлені від океану островами, півостровами, не-
рівностями дна (Баренцове, Японське)
3) Затоки
Частини моря, океану, що глибоко вдаються в суходіл (Мексиканська, Перська)
4) Протоки
Порівняно вузькі водні простори, що з’єднують океани, моря та інші водойми та розділяють
ділянки суходолу (протока Дрейка, Керченська, Беринґова)
Найдовшою протокою світу є Мозамбіцька, що відокремлює острів Мадаґаскар від Африки,
а найширшою вважається протока Дрейка (мінімальна ширина — 820 км, максимальна — 1120 км)
між Південною Америкою та Антарктидою.
Суходіл в океані
Води океанів та морів поділяють суходіл на різні за розміром та конфігурацією частини — ма-
терики, острови, півострови. Материки — найбільші ділянки суходолу, з усіх боків оточені океа-
нами і морями. Материків існує шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Ан-
31
www.e-ranok.com.ua
Географія
тарктида та Австралія. Острови — відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою.
Найбільші острови на Землі — ґренландія (площа 2176 км2), Нова ґвінея (829 тис. км2), Калімантан
(744 тис. км2). За походженням розрізняють материкові, коралові та вулканічні острови. Материко-
ві острови (наприклад ґренландія, Мадаґаскар) є частинами материків, що відокремилися від них
у результаті тектонічних рухів земної кори. Коралові острови складені вапняковими відкладеннями
коралових поліпів. Найвеличнішим творінням коралових поліпів є Великий Бар’єрний риф, який
простягнувся вздовж північно-східного узбережжя Австралії на 2300 км. Вулканічні острови утворю-
ються внаслідок вивержень вулканів на дні Світового океану. Конуси таких вулканів зазвичай утво-
рюють ланцюжки островів у районах сейсмічних поясів (наприклад, Курильські та Гавайські остро-
ви). Скупчення островів, які мають однакове походження та розташовані неподалік один від одного,
називають архіпелагом. Найбільшими архіпелагами у світі є Малайський (близько 2000 тис. км2),
Канадський Арктичний (понад 1300 тис. км2), Японські острови (370 тис. км2), Британські острови
(325 тис. км2).
Ділянки суходолу, що сильно видаються у води океанів, морів або озер, називають півостро-
вами. Найбільшим півостром світу є Аравійський (2730 тис. км2). Найбільшим півостром України
є Кримський (25,5 тис. км2).
Властивості вод Світового океану

Океанічна вода за своїм складом значно відрізняється від прісної, що й визначає особливості
її властивостей. У ній містяться солі, гази, тверді частки органічного та неорганічного походжен-
ня. Вміст солей характеризує солоність — кількість солей в грамах, розчинених в одному літрі
(1000 г) океанічної води. Солоність обчислюють у проміле (‰), тобто тисячних частках. Середня
солоність морської води — 35 ‰. Це означає, що в 1 літрі вод океану міститься в середньому
35 г солей. Показник солоності поверхневих вод океану залежить від кількості опадів, опріснення
водами річок, танення льоду. Найменш солоними є води Балтійського моря (5 ‰), а найсолоніши-
ми — води Червоного моря (42 ‰).
Температура води на поверхні океану неоднакова і залежить від широти місцевості, пори року,
морських течій. Найнижчою є температура води у полярних морях (–2 °С), найвищою — у Пер-
ській затоці (+37 °С). Середня температура поверхневого шару вод океану становить +17,5 °С. Із
глибиною температура води знижується досить швидко до глибини 200 м, від 200 до 1000 м —
повільніше. На глибинах понад 1000 м температура становить приблизно +2—3 °С. Середня тем-
пература всієї маси води в океані дорівнює +4 °С. Океанічна вода має велику теплоємність:
1 м3 води, охолонувши на 1 °С, може нагріти на 1 °С більше ніж 3300 м3 повітря. Солоність води
зумовлює низку особливостей: середня температура замерзання морської води коливається в меж-
ах від –1,1° до –2,2 °С, а температура кипіння становить більше ніж 100 °С.
рухи води у Світовому океані
Поверхня океану безперервно перебуває в русі. На ній виникають хвилі, періодично зміню-
ється рівень води, переміщуються водні маси. Хвилі — коливальні рухи водної поверхні. Причини
утворення хвиль різні. Розрізняють вітрові, сейсмічні та припливно-відпливні хвилі.
Основні види руху водних мас
1) Вітрові хвилі (викликані вітром, мають коливальний характер)
2) Сейсмічні хвилі-цунамі (викликані землетрусами на дні океану)
3) Припливно-відпливні хвилі (викликані силою тяжіння Місяця та Сонця)
4) Океанічні течії
а) Приповерхневі (викликані впливом потужних постійних вітрів, мають поступальний характер)
б) Глибинні (глибинна циркуляція) (викликані різницею у щільності води)
32
www.e-ranok.com.ua
Тема 4
Океанічні течії — горизонтальні переміщення водних мас на великі відстані. За походжен-

ням найбільш поширеними є вітрові течії, викликані дією потужних постійних і сезонних вітрів.
У Світовому океані течії утворюють певну систему, яка зумовлена, насамперед, зональною цир-
куляцією атмосфери. За температурою розрізняють теплі та холодні течії. Причиною виникнення
цього водяного потоку є дія постійних західних вітрів.
Основні океанські течії
Назва Течія
океану тепла холодна
Тихий Північна Пасатна, Південна Пасатна, Каліфорнійська, Перуанська,
Міжпасатна протитечія, Куросіо, Північно- Західних вітрів
Тихоокеанська
Атлантичний Північна Пасатна, Південна Пасатна, Лабрадорська, Канарська,
ґольфстрім, Північноатлантична, Бразильська Бенґельська, Західних вітрів
Індійський Південна Пасатна, Мусонна, Мозамбіцька Сомалійська, Західних вітрів
Північний Норвезька, Шпіцберґенська Східноґренландська
Льодовитий
Води суходолу
До вод суходолу належать річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзло-
та, штучні водойми.
річки
Річка — це природний водний потік, що рухається в заглибленні, створеному його рухом, —
руслі. Початок річки називається витоком. Витоком може бути джерело, льодовик, озеро або бо-
лото. Місце впадіння річки в море, озеро або інші річки називається гирлом. Річка з притоками
утворює річкову систему. На своєму шляху річка за допомогою приток збирає атмосферні опади
з певної території, яка називається водозбірним басейном. Найбільший водозбірний басейн має
Амазонка — 7180 тис. км2, що майже дорівнює площі материка Австралія. Сусідні водозбірні
басейни відділені природною межею — вододілом.
Річки живляться поверхневими (дощовими, талими сніговими або льодовиковими) та підземни-
ми водами. Залежно від того, яке джерело живлення переважає, розрізняють типи живлення річок:
дощове, снігове, льодовикове та підземне. Якщо річка отримує живлення з кількох джерел одно-
часно, тоді такий тип живлення називають змішаним.
Від того, який спосіб живлення переважає, значною мірою залежить режим річок — законо-
мірна зміна рівня й витрат води. Повінь — тривалий підйом рівня води в річці, викликаний основ-
ним джерелом живлення. Після випадання рясних дощів або під час відлиг на річках у будь-яку
пору року може статися паводок — раптове короткочасне підвищення рівня води. Період низького
рівня води в річці називається меженню.
Особливості характеру річок та напрямок течії залежать від рельєфу місцевості, де вона
протікає. За характером течії розрізняють гірські та рівнинні річки. Гірські річки характеризу-
ються значним падінням (перевищенням висот між витоком та гирлом), похилом (відношенням
падіння до загальної довжини річки) та швидкістю течії. Рівнинні річки спокійні, з повільною
течією, що робить їх зручними для судноплавства.
Важливими характеристиками річок є показники витрати води та річкового стоку. Витрата
води — об’єм води, що протікає крізь поперечний переріз річки за одиницю часу (м3/сек). Річ-
ковий стік — кількість води, що протікає в руслі за певний період часу. Річковий стік дорівнює
витраті води в річці, помноженій на час, за якій він визначається.
33
www.e-ranok.com.ua
Географія
Річки, що течуть по поверхні Землі, руйнують гірські породи, переносять продукти руйнуван-
ня та відкладають їх. Руйнівна робота річок називається річковою ерозією.
Найбільші річки світу
Річка Материк Довжина, км
Ніл — Каґера Африка 6670
Амазонка — Мараньйон Південна Америка 6437
Янцзи Євразія 6300
Міссісіпі — Міссурі Північна Америка 5971
Маккензі Північна Америка 5472
Єнісей — Анґара Євразія 5390
Парана Південна Америка 4700
Озера
Озеро — водойма, яка утворилася в природному заглибленні суходолу — озерній улоговині.
Озера належать до водойм з уповільненим стоком або безстічних. Від моря озеро відрізняється від-
сутністю зв’язку з океаном. Озера займають близько 2,1 млн км2 (майже 1,4 % площі суходолу).
Види озер за походженням озерних улоговин
Види озер Утворення улоговини Приклади
Тектонічні У розломах та опусканнях земної кори Байкал, Танґаньїка
Вулканічні У кратерах згаслих вулканів Озера Камчатки, Ісландії
Льодовикові В улоговинах, які виникли під тиском льодо- Велике Солоне, Велике Ведмеже, Ладозьке
вика
Залишкові Як залишки давніх морських басейнів, які Каспійське та Аральське моря-озера, Чад
відокремились у період підняття узбережжя
Карстові У порожнинах, які утворилися після розчи- Шацькі озера
нення водою гірських порід
Лиманні На узбережжях морів, у гирлах давніх річок Маракайбо, Сасик
Загатні Унаслідок перегородження долин річок зсува- Синевир, Тана
ми, обвалами
Старичні Ділянки старого русла річки У долинах рівнинних річок
Найбільші озера світу
Назва Країна Поверхня, км2 Глибина, м
Каспійське Росія — Іран — Казахстан — Азербайджан — 371 000 1025
Туркменістан
Верхнє Канада — США 84 130 393
Вікторія Кенія — Танзанія — Уґанда 69 000 80
Аральське Казахстан — Узбекистан 64 000 67
Гурон Канада — США 59 700 208
Мічиган США 58 100 281
Танґаньїка Бурунді — Танзанія — ДР Конго (Заїр) — Замбія 34 000 1435
Байкал Росія 31 500 1620
Велике Ведмеже Канада 31 329 137
Ньяса Малаві — Мозамбік — Танзанія 30 800 706
34
www.e-ranok.com.ua
Тема 4
Болота
Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу зі специфічною вологолюбною рослинністю
та шаром торфу не менше ніж 30 см. Болота займають близько 2 % від загальної площі поверхні
Землі. Болота виникають унаслідок перезволожування ґрунту та заростання водойм. Залежно від
умов живлення виділяють верхові, низинні та перехідні болота. Верхові болота живляться атмос-
ферними опадами, зазвичай розташовані на вододілах. Низинні болота виникають у місцях виходу
на поверхню або близького залягання підземних вод. Перехідні болота поєднують обидва типи
живлення.
Болотам належить важлива роль у природі. Вони зволожують повітря навколишньої території,
регулюють стік поверхневих вод, є місцем поширення багатьох видів тварин та рослин. У боло-
тах нагромаджується торф, який використовують як паливо, добриво та хімічну сировину. Після
осушення болотні ґрунти мають високу родючість.
Підземні води
Підземні води — це води, які залягають у верхніх шарах земної кори в рідкому, твердому та
газоподібному стані. На підземні води припадає близько 23 % всієї прісної води на Землі. Більша
частина підземних вод утворюється внаслідок просочування в глибину Землі атмосферних опадів
або конденсації водяної пари безпосередньо в ґрунті.
Гірські породи, що складають земну кору, мають різну водопроникність. Деякі легко пропус-
кають воду (наприклад, пісок, гравій), тому їх називають водопроникними. Інші (наприклад, глина,
граніт) — затримують воду, тому називаються водотривкими. На водотривких шарах вода затри-
мується, заповнює пустоти та тріщини водопроникного шару гірських порід та утворює водонос-
ний горизонт.
Види підземних вод
За умовами залягання За хімічним складом За температурним режимом
Ґрунтові — залягають у першому Прісні — містять незначну Холодні — температура води не
від поверхні водотривкому шарі кількість домішок та розчине- перевищує 20 °С
Міжпластові — залягають між них мікроелементів Теплі — температура води 20—37 °С
двома водотривкими пластами Мінералізовані — містять ба- Гарячі (термальні) — температура
гато солей, мікроелементів води вища за 37 °С
Льодовики та баготорічна мерзлота
Льодовики — природні рухливі нагромадження льоду на земній поверхні, які утворюються
із твердих атмосферних опадів у районах із низькими температурами повітря. У льодовиках зо-
середжена найбільша кількість прісної води нашої планети — 69 % запасів. Льодовики займають
близько 10,5 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн км2.
Вивченням льодовиків займається наука гляціологія.
Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його роз-
танути, тобто вище за снігову лінію. Снігова лінія — це умовна межа, вище за яку температура
повітря становить нижче 0 °С та відбувається накопичення снігового покриву. За районами утво-
рення розрізняють гірські та покривні (материкові) льодовики. Гірські льодовики утворюються на
вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики розташовані в Гімалаях,
на Памірі, Тянь-Шані. Покривні льодовики, які поширені на материках, мають велику потужність.
Льодовики є на всіх континентах, крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зле-
деніння Землі, на острови Арктики з ґренландією — 12,5 %.
Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі, які не розмерзаються про-
тягом року. Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної
мерзлоти — 1500 м — розташований у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.
35
www.e-ranok.com.ua
Географія
Штучні водойми
Водосховища — великі штучні водойми, які створюють у руслах річок за допомогою греблі.
У світі існує близько 15 тис. водосховищ об’ємом понад 1 млн м3 води. Найбільше водосховище
у світі — Вольта — площею 8480 км2, побудовано в Африці на річці Чорна Вольта. Будівництво
водосховищ дозволяє вирішувати ряд господарських завдань: створювати великі запаси води, по-
кращувати умови роботи річкового транспорту, виробляти електроенергію, регулювати річковий
стік, створювати зони відпочинку для населення. Проте будівництво водосховищ має й негативні
наслідки: відбувається уповільнення річкового стоку та посилюється заболочування низовинних
ділянок навкруги водосховищ, затоплюються значні площі сільськогосподарських земель, нако-
пичуються забруднені води промислових підприємств, порушуються умови життя цінних про-
мислових риб.
Ставки — штучні водойми невеликих розмірів. Їх створюють у ярах або спеціальних погли-
бленнях та використовують для зрошення садів, огородів, розведення риби, свійських птахів. До
водотоків зі штучним руслом належать судноплавні та зрошувальні канали.
36
www.e-ranok.com.ua
Тема 4
1. Середня солоність Світового океану становить:
а – 37°/00 Б – 35°/00
В – 32 °/00 Г 34°/00
2. Причина припливів у Світовому океані:

а постійні вітри Б дія внутрішніх сил Землі
В сила тяжіння Місяця і Сонця Г змінні вітри
3. До безстічних озер відносяться:

а Вікторія Б Синевир
В Чад Г Байкал
4. Артезіанські води — це:

а підземні води, що лежать під водопроникними шарами;
Б підземні води, що лежать над водотривким шаром;
В мінеральні підземні води
Г міжпластові води, що залягають у прогинах порід, знаходяться під постійним тиском
5. Установіть відповідність між типом озерної улоговини та його характеристикою
а тектонічні 1 затоплені морем і відокремлені піщаними косами узбережні ділянки
Б залишкові 2 утворилися в місцях розломів та опускання земної кори
В лиманні 3 виникли після перегородження долини гірської річки зсувами або
обвалами гірських порід
Г загатні 4 частини давніх морських басейнів, які зникли мільйони років тому
5 улоговини, «виорані» давнім льодовиком
6. Установіть відповідність між прикладами руху води в океані та їх ознаками:
а припливи та 1 горизонтальне переміщення величезних мас води в певному напрямі
відпливи на величезні відстані
Б течії 2 величезні хвилі, викликані підземним землетрусом
В хвилі 3 періодичне коливання рівня води в морях і океанах, що виникають
унаслідок притягання водної оболонки Землі Місяцем
Г цунамі 4 частина океану (моря) , що глибоко вдається в суходіл
5 хвилювання на морі чи океані, викликані вітром
7. Установіть послідовність розташування озер із заходу на схід , починаючи від 180° меридіану:
а Вікторія
Б Тітікака
В Верхнє
Г Байкал
8. Виберіть із переліку види опадів, що випадають безпосередньо з повітря:

а дощ
Б град
В роса
Г туман
Д сніг
е іней
37
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 5. біосфера. ГеоГрафічна оболонка. ЗаГальні Закономірності

природи Землі (9—10 тижні)
1. Учений, що обґрунтував і розвинув учення про біосферу, перший президент АН України
а В. Докучаєв Б С. Рудницький
В В. Вернадський Г Ч. Дарвін
2. Нижня межа біосфери в гідросфері досягає:

а 500 м Б 8850 м
В 11022 м Г 6371 км
3. Найродючішими ґрунтами у світі вважаються:

а сірі лісові Б дерново-підзолисті
В чорноземи Г каштанові
4. Укажіть закономірність географічної оболонки, яка проявляється в періодичності й повторювано-

сті природних процесів та явищ у часі:
а цілістність Б ритмічність
В широтна зональність Г висотна поясність
5. Установіть відповідність між природними зонами та характерною для них рослинністю:

а тундра 1 хвойні (ялина, модрина), листяні (береза, осика)
Б тайга 2 сейба, червоне дерево, дерево какао, хлібне дерево
В пустелі 3 карликова береза, полярна верба, мохи
Г савани 4 баобаб, слонова трава, зонтичні акації
5 верблюжа колючка, кактуси, молочаї
6. Установіть відповідність між типами ґрунтів та їх основними властивостями:

а червоно-жовті фералітні 1 неродючі, часто засолені
Б сірі та бурі пустельні 2 низька родючість, значний вміст заліза та алюмінію
В підзолисті та дерново- 3 висока потужність гумусового горизонту, відносно родючі
підзолисті
Г чорноземи 4 відносно родючі
5 потужний гумусовий горизонт, високородючі
7. Установіть послідовність розташування ґрунтів у напрямку від екватора до полюсів:
а чорноземи
Б тундрово-глеєві
В червоно-жовті фералітні
Г арктичні
8. Виберіть із переліку природних зон ті, що лежать у межах помірного поясу:

а степ
Б савана
В тундра
Г тайга
Д лісостеп
е пустелі
38
www.e-ranok.com.ua
Тема 5
Біосфера
Будова біосфери
Біосфера — оболонка Землі, у якій живуть живі організми. Межі біосфери визначаються по-
ширенням живих організмів. Верхня межа біосфери розташована на висоті до 30 км, нижня —
у літосфері, на глибині до 4—5 км від поверхні Землі. Таким чином, біосфера включає нижню
частину атмосфери, усю гідросферу та верхню частину літосфери.
Уперше термін «біосфера» (сфера життя) запропонував Жан Батист Ламарк на початку
ХІХ ст. Учення про біосферу обґрунтував та розвинув перший президент Української академії
наук В. Вернадський. Живі організми, включаючись у безперервний кругообіг речовин і енергії,
перебувають у постійному зв’язку з неживою природою. Завдяки кругообігу відбувається по-
стійний зв’язок біосфери з атмосферою, гідросферою та літосферою.
Закономірності поширення живих організмів на Землі

Живі організми поширені в біосфері нерівномірно. Найбільшою є їх концентрація на поверхні
суходолу, поверхневих шарах Світового океану, на його дні у мілководних частинах. На суходо-
лі від екватора до полюсів склад біосфери змінюється залежно від кліматичних умов. Рослинам
необхідні тепло, світло, волога та поживні речовини. Найбагатшим є рослинний та тваринний
світ приекваторіальних та помірних широт. Найбільш різноманітні на Землі породи дерев рос-
туть в області верхньої течії Амазонки в Перу, де вчені нарахували 300 видів на одному гектарі
площі. Вважають, що перуанський ліс є також найбагатішим у світі на види птахів, метеликів та
земноводних. На другому місці за різноманітністю видів — ліси Південно-Східної Азії. Тут росте
близько 200 видів дерев на одному гектарі, а в лісах Центральної Африки — близько 120.
Ґрунти та їх основні типи

Невід’ємним компонентом біосфери є ґрунти, своєрідні посередники між живою та неживою
природою. Ґрунт — поверхневий родючий шар земної кори, що утворився внаслідок взаємодії
літосфери, атмосфери та біосфери протягом тривалого часу. ґрунти утворюються з пухких гір-
ських порід після появи на них рослинності, тварин та великої кількості мікроорганізмів. Голов-
ною властивістю ґрунту є родючість — здатність забезпечувати рослини елементами мінерального
живлення та водою. Природна продуктивність ґрунту залежить від наявності в ньому органічної
частини — гумусу (перегною), який утворюється внаслідок процесу розкладу й окиснення решток
рослин і тварин під впливом мікроорганізмів. Наука, що вивчає ґрунти, їх походження, розвиток,
склад, властивості, закономірності поширення, формування і розвиток родючості, раціональне ви-
користання, називається ґрунтознавством. Фундатором ґрунтознавства є видатний учений В. До-
кучаєв. Основними чинниками ґрунтоутворення, за В. Докучаєвим, є гірські (материнські породи),
клімат, живі організми, рельєф місцевості і геологічна будова.
Зональне розміщення ґрунтотвірних чинників, насамперед клімату та рослинності, визначає
й зональне поширення ґрунтів на земній поверхні.
39
www.e-ranok.com.ua
Географія
Характеристика основних типів ґрунтів

Район формування Рослинний по-
Назва Кліматичні умови Особливості
(пояс) крив
Червоно-жовті Екваторіальний Високі температури Вологі вічнозелені Низька родючість,
фералітні та висока вологість ліси значний уміст заліза
повітря та алюмінію
Червоно-бурі та Субекваторіальний Наявність сухого та Савани Малородючі, знач-
червонясто-бурі вологого сезонів ний уміст заліза та
алюмінію
Сірі та бурі Субтропічний Високі температу- Пустельна Неродючі, часто
пустельні Тропічний ри, низька рослинність засолені
вологість повітря
Каштанові Помірний Недостатнє зволо- Сухі степи Висока потужність
ження гумусового горизон-
ту, відносно родючі
Чорноземи Помірний Слабо-посушливі Справжні степи Потужний гумусо-
умови вий горизонт, висо-
ка родючість
Сірі лісові Помірний Помірне зволожен- Листяні ліси Відносно родючі
ня
Підзолисті та Помірний Надмірне зволо- Мішані та хвойні Відносно родючі
дерново- ження ліси
підзолисті
Тундрово-глейові Субарктичний Надмірне зволо- Тундрова рослин- Малородючі
ження, нестача те- ність
пла
Арктичні Арктичний Холодно та сухо Відсутній Неродючі
географічна оБолонка
Географічна оболонка і закономірності її розвитку
Географічна оболонка — цілісна і безперервна оболонка Землі, у межах якої стикаються, вза-
ємопроникають і взаємодіють нижня частина атмосфери, верхня — літосфери, уся гідросфера
і вся біосфера. Потужність географічної оболонки становить близько 40 км, однак цей найтонший
шар (1 % від усього об’єму Землі), на думку вчених, є найскладнішою частиною нашої планети.
Географічна оболонка має низку закономірностей.
Загальні закономірності географічної оболонки
Цілісність Єдність географічної оболонки, зумовлена Зміна одного компонента природи
взаємозв’язком і взаємозалежністю її складових спричинює зміну інших
частин
Ритмічність Закономірна повторюваність у часі природних Усе, що в природі вже відбувалося,
процесів і явищ у географічній оболонці знову повторюється
Зональність Закономірна зміна природних компонентів Широтна — у напрямку від еква-
і комплексів, що обумовлена неоднаковою тора до полюсів (на рівнинах)
кількістю сонячного тепла Висотна — від підніжжя до верши-
ни (у горах)
40
www.e-ranok.com.ua
Тема 5
Усі речовини географічної оболонки перебувають у постійному кругообігу. Саме тому обо-
лонки Землі не руйнуються, виснажившись, а, постійно обмінюючись речовинами й енергією, іс-
нують, зумовлюючи безперервний розвиток географічної оболонки.
Природні комплекси
Гірські породи і рельєф, вода і повітря, ґрунт, рослинний і тваринний світ складним чином
взаємодіють одне з одним, утворюючи різноманітні природні комплекси. Природний комплекс —
закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та
утворюють нерозривну систему. Природні комплекси мають свій особливий характерний вигляд,
тому їх ще називають ландшафтами.
Характеристика окремих природних зон Землі
Особливості Представники
Назва Розташування ґрунти
клімату рослинного світу тваринного світу
Зона вологих Екваторіальні Жаркий: середні Червоно-жовті Багатоярусні ліси, Багато видів тва-
екваторіальних широти температури фералітні тисячі видів рин, птахів, ко-
лісів +24...+26 °С протя- вічнозелених рос- мах, плазунів
гом року. Вологий: лин: сейба, паль-
понад 3000 мм ми, каучуконоси,
опадів на рік, ліани, фікуси,
щоденні зливи папороті та ін.
Савани та Субекваторіальні Характерні дві по- Фералітні, червоні, Злакові трави, Багато копитних
рідколісся та тропічні широ- ри року: суха і во- коричнево-червоні, акації, тварин, крокоди-
ти лога. Кількість червоно-бурі деревоподібний ли, леви, гепарди,
опадів від 250 до молочай, пальми, леопарди, шака-
2000 мм на рік. баобаби (хлібні ли, гієни, страу-
Середні температу- дерева), долина- си, марабу та ін.
ри повітря: ми річок —
+15...+32 °С галерейні ліси
Пустелі У тропічних Великі добові Пустельні Незначна Антилопи,
й напівпустелі і частково амплітуди темпера- тропічні, часто рослинність, ящірки, змії, ба-
субтропічних ши- тур. Кількість засолені колючі чагарни- гато комах, гієни,
ротах опадів 100—200 мм ки, верблюжі ко- шакали, страуси,
на рік. Середні тем- лючки, алое, ви- дрохви
ператури повітря: ди молочаю, дикі
+16...+32 °С, макси- кавуни, вельвічія,
мальна +58 °С в оазисах —
(у тіні) пальми
Лісостеп У помірних ши- Континентальний Чорноземи, Багата Копитні тварини,
і Степ ротах, у внут- клімат із каштанові трав’яниста багато птахів,
рішніх районах недостатнім зволо- рослинність: ко- гризунів
Євразії, Північної женням вила, типчак
та Південної
Америки
Тайга У помірних ши- Континентальний: Підзолисті, Хвойні дерева Білки, соболі,
ротах, величезні тепле, нетривале дерновопідзолисті, і ялини, сосни, куниці, лосі,
простори літо, холодна болотні, ялиці, модрини, олені, птахи
в Північній сніжна зима мерзлотно-тайгові кедри (глухарі, тетеру-
півкулі ки, рябчики)
Тундра і На півночі Низькі температу- Тундрові, Мохи, лишайни- Полярний вовк,
лісотундра Євразії та ри повітря, тундрово-глеєві ки, карликові де- північний олень,
Північної надмірна вологість рева, низькорослі песець, велика
Америки чагарники кількість птахів
Арктичні та Полярні широти Суворий, дуже хо- Арктичні пустелі, Практично Білий ведмідь,
антарктичні лодний сухий кам’янисті відсутні тюлені, моржі,
пустелі клімат чайки, кайри
41
www.e-ranok.com.ua
Географія
Найбільшим природним комплексом є географічна оболонка, яка поділяється на менші за

розмірами природні комплекси. Залежно від причин формування природні комплекси умовно по-
діляють на зональні та азональні. В основі виділення зональних природних комплексів лежить
закономірна зміна природних компонентів від екватора до полюсів. Азональні природні комплек-
си виникають у зв’язку з порушеннями зональності, зумовленої різницею у будові земної кори,
рельєфу, близькістю до океанів. Найбільшими азональними природними комплексами є материки
й океани. Усередині них виділяються природні комплекси нижчого порядку.
Найбільшими широтними зональними підрозділами географічної оболонки є географічні пояси
Землі. Вони відрізняються один від одного температурними умовами, особливостями циркуляції
атмосфери, ґрунтово-рослинного покриву та тваринного світу. Географічні пояси збігаються з клі-
матичними поясами і мають одні й ті самі назви. Ширина кожного географічного поясу місцями
сягає понад 4 тис. км. Зрозуміло, що протягом такої великої відстані природні компоненти зміню-
ються. Чим ближче до екватора розташована та чи інша частина географічного поясу, тим більше
тепла вона отримує, тим більше відрізняється від попередньої. Її відмінності помітні, у першу
чергу, у видовому складі тваринного та рослинного світу, кліматі, ґрунтах. Тому в межах геогра-
фічних поясів розрізняють більш-менш однорідні за умовами зони, які називають природними. Та-
ким чином, природні зони — це великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються
від екватора до полюсів і від океанів углиб материків.
У горах висотна поясність починається з аналога тієї горизонтальної зони, у межах якої розта-
шовані гори. Кількість висотних поясів буде залежати від висоти та місця розташування гір. Чим
вищими є гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більшим є у них набір поясів.
У Світовому океані також існують природні зони. Вони відрізняються за типами водних мас,
температурою, солоністю, складом органічного світу.
зеМля — планета люДей
Кількість населення на Землі

Нині на Землі в усіх країнах світу проживає понад 7 млрд чоловік. Найбільша в світі країна за
кількістю населення — Китай (1,3 млрд чоловік). За ним йде Індія (понад 1 млрд). В Україні проживає
46,1 млн чоловік.
Кількість населення на нашій планеті безперервно збільшується. В далекому минулому, до нашої
ери і на початку нашої, вона зростала повільно. Пояснюється це тим, що людина сильно залежала від
природних умов, їй важко було долати епідемії і голод. Швидке зростання кількості населення поча-
лося тільки в останні 400 років, коли залежність людини від природи стала меншою. До 1900 р. кіль-
кість населення досягла 1, 6 млрд чоловік. А з ХХ ст. зростання кількості населення стало стрімким:
у 1975 р. — 4 млрд чоловік, у 1987 р. — 5 млрд чоловік, а в 1999 р. з’явився 6-мільярдний житель. Го-
ловною причиною такого стрімкого збільшення кількості населення стало зниження смертності завдя-
ки розвитку техніки і медицини. Навіть у слаборозвинутих країнах удалося перемогти багато хвороб,
що забирали тисячі життів.
Розміщення населення
Разом із зростанням кількості населення відбувалося швидке його розселення земною кулею. Про-
те розселялися люди нерівномірно. Нині, як і багато століть тому, природні умови і ресурси визначають
нерівномірне розміщення населення на Землі. Близько 70 % всіх людей проживають на 7 % поверхні
суходолу. А 15 % суходолу з суворими природними умовами — Антарктида, Гренландія і острови Пів-
нічного Льодовитого океану — і тепер залишаються незаселеними. Мало заселеними є простори воло-
гих екваторіальних лісів, пустель, тундри, тайги, а також гори. Найбільш густонаселеними є рівнини
42
www.e-ranok.com.ua
Тема 5
помірного, субтропічного і субекваторіального поясів, узбережжя морів і океанів. У цілому в Північній

півкулі проживає більше людей (90 %), ніж у Південній.
Середню кількість жителів на 1 км2 території відображає густота населення. Щоб її визначити по-
трібно кількість населення розділити на площі території, на якій воно проживає. Отже, якщо кількість
населення Землі складає приблизно 6 млрд осіб, а площа суходолу — 149 млн км2, то густота населення
на нашій планеті буде становити 40 чоловік на 1 км2.
Густота населення сильно різниться за материками і країнами. Так, у Європі й Азії вона майже
вдвічі перевищує густоту населення світу, а в Африці, Північній і Південній Америці, навпаки, — удвічі
менша за світову. В Азії в районах розвинутого землеробства густота населення подекуди сягає 2 000
осіб на 1 км2, а в Європі й Північній Америці в розвинутих промислових районах — 1 500 осіб на 1 км2.
Найменша густота населення — в Австралії (2 особи на 1 км2). В Україні вона становить 78 чоловік на
1 км2.
Людські раси
Землю населяють люди, різні за зовнішнім виглядом — кольором шкіри, волосся, очей, формою
обличчя. Ці відмінності з’явилися дуже давно, коли окремі групи людей проживали далеко одна від од-
ної. Тоді різні природні умови наклали свій відбиток на різні групи людей. У результаті багатовікового
пристосування до певного природного середовища в них сформувалися різні зовнішні ознаки. Групи
людей із схожими зовнішніми ознаками називають людськими расами. Вчені-етнографи виділяють три
основні людські раси.
Європеоїдна раса — найбільш численна. До неї належать близько 45 % населення Землі. Зовніш-
ній вигляд представників цієї раси не однаковий. У людей, що жили в північних районах, виробилися
світла шкіра і світле волосся. У людей, що жили в південних районах, шкіра стала смаглявою, а волосся
темним. Представники європеоїдної раси населяють головним чином Європу, частину Азії. Чимало їх
за останні століття переселилися на інші материки.
У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме волосся, вузький розріз очей,
обличчя вилицювате. Такі ознаки виникли внаслідок пристосування до частих вітрів і пилових бур.
Зокрема, вузький розріз очей запобігав потраплянню пилу і піску. До цієї раси належать народи Азії,
а також індіанці — корінне населення Америки.
Представники екваторіальної раси мають темно-коричневий або чорний колір шкіри, карі очі, чор-
не кучеряве волосся. Вони мають товщі губи і ширший ніс, ніж люди інших рас. Розміщення в екваторі-
альному і тропічному поясах привело до пристосування їх організму до сильного опромінення сонцем.
Через надлишок сонця в шкірі виробився спеціальний пігмент (фарбник). Від нього шкіра поступово
набула темного кольору. Жорстке і кучеряве волосся утворює на голові ніби повітряну подушку — на-
дійний захист від перегріву. А потовщені губи і широкі ніздрі полегшують випаровування води через
слизову оболонку. Основні області розселення народів екваторіальної раси — Африка та Австралія. Ба-
гато їх проживає в Америці, але там вони не корінні мешканці, а нащадки негрів-рабів, вивезених з Аф-
рики ще в ХVІ—ХVІІІ ст. Не всі люди належать тільки до цих рас. Із зростанням кількості населення
Землі представники різних рас постійно змішувалися. Тому расові відмінності поступово стираються.
Прикладом змішаних груп є метиси і мулати Америки.
Рівність рас
Учені довели, що здібності людини до розумової і фізичної праці не залежать від того, до якої раси
вона належить. Будь-які народи можуть успішно розвивати свою культуру, науку, господарство.
Великий внесок в обґрунтування рівності рас і народів уніс наш земляк Микола Миклухо-Маклай
(1846—1888 рр.). Він усе своє життя присвятив вивченню народів, що населяють тропічні острови
Тихого океану. Учений прожив серед них тривалий час і встановив дружні стосунки. Вивчивши життя
43
www.e-ranok.com.ua
Географія
папуасів, Маклай дійшов висновку, що так званні первісні народи так само здатні до розумового розви-
тку, як і будь-який інший народ на Землі.
Держави на політичній карті світу
На Землі існує понад 200 країн. Вони різняться площею, яку займають, кількістю населення, осо-
бливостями географічного положення та ін.
Є країни-гіганти. Вони займають площі в кілька мільйонів квадратних кілометрів. До таких ве-
ликих країн належать Росія, Китай, Індія в Євразії, США і Канада в Північній Америці, Бразилія
в Південній Америці. Разом із тим є маленькі країни, що швидше нагадують міста. Їх і називають від-
повідно — держави-карлики. Найменша серед них — Ватикан. Його площа менше 0,5 км.
Кожна країна неповторна свої розташуванням у просторі — географічним положенням. Австралія
займає цілий материк. Індонезія і Японія розташовані тільки на островах. Росія, Туреччина розташовані
одночасно і в Європі, і в Азії. Одні країни мають приморське розташування і виходять до моря або оке-
ану. Інші розміщені в глибині материків і виходу до морів позбавлені. Більшість країн світу лежать на
зручних рівнинах. Проте є й такі, що лежать високо в горах. Наприклад, більшість населення Мексики,
Афганістану проживає на висоті понад 1 000 м над рівнем моря.
44
www.e-ranok.com.ua
Тема 5
1. Уперше термін «біосфера» (сфера життя) запропонував на початку ХІХ ст. :
а В. Вернадський Б В. Докучаєв
В Ж.-Б Ламарк Г С. Рудницький
2. Верхня межа біосфери в атмосфері досягає:

а 8848 м Б озонового шару
В відкритого космосу Г екзосфери
3. Зміна властивостей природних компонентів від екватора до полюсів є проявом такої географічної
закономірності, як:
а цілісність Б висотна поясність
В ритмічність Г широтна зональність
4. Родючість ґрунту більшою мірою залежить від умісту:

а гумусу
Б материнської гірської породи
В мінеральних солей
Г води
5. Установіть відповідність між закономірностями географічної оболонки та їх ознаками:

а цілісність 1 зміна природних комплексів із висотою
Б ритмічність 2 зміна природних комплексів від екватора до полюсів
В широтна 3 взаємозвязок та взаємодія компонентів географічної оболонки
зональність
Г висотна 4 періодичність і повторюваність природних процесів та явищ у часі:
поясність
5 процес переміщення речовини в природі
6. Установіть відповідність між природними зонами та їх розташуванням:

а савани та рідколісся 1 в екваторіальному кліматичному поясі
Б пустелі та напівпустелі 2 субекваторіальні та тропічні широти
В тайга 3 у помірних широтах
Г арктичні та антарктичні пустелі 4 у тропічних і частково субтропічних широтах
5 полярні широти
7. Розташуйте природні зони у напрямі з півночі на південь:

а тайга Б тундра
В савани Г степи
8. Виберіть із переліку ті типи ґрунтів, що характерні для помірного кліматичного поясу:

а каштанові
Б чорноземи
В сірі лісові
Г червоно-жовті фералітні
Д тундрово-глейові
е бурі пустельні
45
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 6. предмет вивчення ГеоГрафії материків та океанів. океани.

7 клас (11—12 тижні)
1. Материк, який омивається водами всіх океанів:
а Антарктида Б Євразію
В Північну Америку Г Африка
2. Найпотужніша холодна течія Світового океану, що перетинає всі меридіани:

а Мусонна Б Західних вітрів
В Південна Пасатна Г ґольфстрім
3. Глибина Маріанського жолоба в Тихому океані сягає:

а 7729 м Б 8742 м
В 11022 м Г 10047 м
4. Єдиний океан, що був Відомий жителям Європи за античних часів:

а Тихий Б Атлантичний
В Північно-Льодовитий Г Індійський
5. Установіть відповідність між дослідниками та їх внеском у дослідження океанів:

а вперше почав глибоководні дослідження в Індійському океані 1 Б. Діаш
Б намагався прокласти морський шлях до Індії, відкрив мис Голковий 2 Дж. Кук
В досліджував північну частину океану, його ім’ям названо затоку 3 Г. Гудзон
і протоку
Г у 1492 р. перетнув Атлантичний океан, відкрив Новий Світ 4 Х. Колумб
5 О. Коцебу
6. УУстановіть відповідність між океанами та їх площами:

а Тихий 1 91,7 млн км2
Б Атлантичний 2 14,75 млн км2
В Північно-Льодовитий 3 76,17 млн км2
Г Індійський 4 30, 3 млн км2
5 178, 7 млн км2
7. Розташуйте океани послідовно за площею від найменшого:

а Тихий
Б Північно-Льодовитий
В Індійський
Г Атлантичний
8. Виберіть із переліку ті жолоби, що знаходяться в Тихому океані:

а Філіппінський
Б Зондський
В Пуерто-Ріко
Г Маріанський
Д Кермадек
е Південно-Сандвічевий
46
www.e-ranok.com.ua
Тема 6
океани
Тихий океан
Площа (разом із морями): 178,7 млн км2 (49 % загальної площі
океанів; 53 % об’єму Світового океану).
Кількість морів: 25 (найбільше — Філіппінське).
Кількість островів: понад 10 тис.
Середня глибина: 3960 м.
Максимальна глибина: 11 022 м (Маріанський жолоб).
Географічне положення, розміри, характер берегової лінії

Тихий океан — найбільший та найглибший серед океанів нашої планети, розташований в усіх
півкулях Землі. Він займає 1/3 поверхні Землі, а його об’єм більший за об’єм усіх інших океанів
разом. Найбільше у світі скупчення островів — Океанія — зосереджено в центральній і західній
частинах океану. За географічним положенням і природою острови Океанії умовно поділяють на
три великі групи: Полінезію на сході, Меланезію на заході та Мікронезію на північному заході.
Більшість островів Океанії за походженням є вулканічними або кораловими. Великі острови, такі
як Нова Зеландія та Нова ґвінея, мають материкове походження.
історія досліджень
Першим європейцем, який побачив води Тихого океану, вважають іспанця Нуньєса де Бальбоа
у 1513 р. Остаточно існування великого океану на захід від Америки встановив Ф. Маґеллан під
час кругосвітньої подорожі. У 1768—1779 рр. видатний англійський мореплавець Дж. Кук очолив
три експедиції з дослідження островів Тихого океану.
Перші океанографічні спостереження в Тихому океані були здійснені під час кругосвітньої по-
дорожі І. Крузенштерна на судні «Надія» (1803—1806), О. Коцебу на судні «Рюрик» (1816—1817),
а згодом російський фізик Е. Ленц (1824—1829) під час плавання на судні «Предприятие».
Наприкінці ХІХ ст. завдяки роботі спеціальних експедицій та берегових станцій починаються
комплексні океанологічні дослідження океану. Першою власне океанологічною експедицією було
плавання британського корабля «Челленджер» під командуванням Дж. Нейрса.
Особливості будови дна океану
Дно океану має складну геологічну будову. Значна частина Тихого океану лежить на одній
літосферній плиті, яка взаємодіє з іншими плитами. До зон їх взаємодії прилягають глибоководні
жолоби та острівні дуги. Із системою глибоководних жолобів і гірських споруд на материках та
островах, які оточують океан, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів — Тихо-
океанське «Вогняне кільце».
На відміну від інших океанів, материковий шельф Тихого океану становить лише 10 % від
його загальної площі. Найглибші жолоби — Маріанський (11 022 м) та Філіппінський (10 265 м).
Ложе океану становить понад 65 % площі дна. Воно перетинається численними підводними
гірськими хребтами. На дні улоговин широко розвинені вулканічні горби і гори, у тому числі
плосковершинні гори (гайоти) та розлами.
Клімат та властивості океанічних вод
Більша частина Тихого океану лежить в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних поясах.
Тихий океан є найбільш неспокійним серед усіх океанів. У помірних широтах шторми, викликані
47
www.e-ranok.com.ua
Географія
сильними вітрами, тримаються всю холодну пору року. У Південній півкулі, між 40° і 60° пд. ш.,
сильні вітри нерідко переходять в урагани, здіймаючи хвилі заввишки 35 м. У західній части-
ні океану щороку проносяться спустошливі тропічні циклони — тайфуни, які іноді захоплюють
береги Філіппінських і Японських островів, сягають території Східної та Південно-Східної Азії.
У Південній півкулі тропічні циклони спустошують береги островів Океанії, завдають шкоди схід-
ній частині Австралії.
Розташування Тихого океану в майже всіх кліматичних поясах Землі є причиною утворення
всіх типів поверхневих водних мас, крім арктичних.
У Тихому океані утворюються системи течій, які нагадують два величезних кільця — Північне
і Південне.
Через сильні землетруси в Тихому океані виникають велетенські хвилі — цунамі.
Органічний світ
Тихий океан надзвичайно багатий на живі організми, загальна кількість яких становить понад
50 % від існуючих у Світовому океані.
Дно Тихого океану вкривають близько 4 тис. видів водоростей і 29 видів морської трави.
Уздовж східного берега Австралії на 2 тис. км простягається найбільше у світі утворення корало-
вих поліпів — Великий Бар’єрний риф. Він є притулком для безлічі видів риб, морських черепах,
молюсків, голотурій, морських коників.
У водах Тихого океану зустрічаються дуже давні види морських тварин. Це насамперед мор-
ські їжаки, а також такі риби, як йорданія та гілбертія, яких немає в інших океанах.
Із глибиною через великий тиск, зниження температури та зменшення кількості світла видо-
вий склад тварин в океані зменшується.
ресурси океану та їх використання
Біологічні ресурси океану — це риби та тварини, ракоподібні та молюски, водорості. В остан-
ні роки Тихий океан посідає перше місце серед океанів за виловом риби та нерибних продуктів.
Тихий океан багатий на мінеральні ресурси. На шельфі океану розробляються родовища руд
олова, марганцю, кобальту та інших металів, видобувають нафту та природний газ. На глибині
від 100 до 7 тис. м дно океану засіяне залізо-марганцевими конкреціями — «кульками» діаметром
5—10 см, які містять до 30 різних елементів: марганець, залізо, нікель, мідь, кобальт тощо.
Із морської води видобувають кухонну та калійну сіль, магній, бром. За допомогою спеціаль-
них установок опріснюють морську воду.
Енергетичні ресурси Тихого океану великі та різноманітні. Це — енергія течій, припливів,
хвиль, вітру, перепадів температур на глибинах.
Атлантичний океан
Площа: 91,7 млн км2 (разом із морями).
Кількість морів: 16 (найбільші: Сарґасове — 6—7 млн км2, Ка-
рибське — 2,8 млн км2).
Кількість островів: майже 3 тис.
Максимальна глибина: 8742 м (жолоб Пуерто-Рико).

Атлантичний океан — другий за розмірами водний басейн нашої планети. Він займає при-
близно п’яту частину поверхні Землі. Порівняно з іншими океанами Атлантичний океан надзви-
48
www.e-ranok.com.ua
Тема 6
чайно витягнутий із півночі на південь за відносно невеликих відстаней між східним і західним
узбережжями. Від Північного полярного кола до берегів Антарктиди Атлантичний океан простя-
гається на 16 тис. км.
Берегова лінія океану сильно порізана в Північній півкулі, особливо на сході: тут багато вну-
трішніх морів.
Дослідження атлантичного океану
Атлантика — єдиний океан, що був відомий жителям Європи за античних часів.
Вікінги в ІХ—Х ст. н. е. плавали до берегів Ісландії, ґренландії, Північної Америки.
Від XV ст., в епоху Великих географічних відкриттів, іспанські та португальські моряки здій-
снювали далекі плавання через Атлантичний океан у пошуках найкоротших шляхів до Індії та
Китаю.
У XVIII—XIX ст. накопичені наукові матеріали дозволили скласти карти ґольфстріму, глибин
північної частини океану, вітрів і течій.
Комплексні океанографічні дослідження на спеціально обладнаних суднах було розпочато ан-
глійською експедицією на кораблі «Челленджер» у 1872—1876 рр.
На початку 50-х рр. XX ст. кілька країн, зокрема США і СРСР, розпочали широке вивчення
природи океану з використанням найновіших приладів — ехолотів, підводних апаратів і геофізич-
них методів.
Будова та рельєф дна
Атлантичний океан є відносно молодим за віком. Рельєф дна Атлантичного океану, порівняно
з Тихим, є не таким складним. За середніми глибинами океан посідає третє місце після Тихого
та Індійського.
Однією з характерних особливостей дна Атлантичного океану є добре розвинений шельф, на
який припадає 8,5 % усієї площі дна. Найглибші райони океану лежать біля його західних берегів.
Глибоководних жолобів теж небагато, найглибші із них — Пуерто-Рико (8742 м) та Південно-
Сандвічевий жолоб (8228 м).
Важливим елементом дна Атлантики є Великий підводний Серединно-Атлантичний хребет,
який простягнувся посередині океану з півночі на південь майже на 17 тис. км.
Клімат та водні маси
Атлантичний океан, простягнувшись від Північного до Південного полярного кола, лежить
в усіх кліматичних поясах Землі. Середні температури повітря над океаном становлять від +25...+27 °С
на екваторі, до 0 °С на 60-х паралелях. Середня річна кількість опадів дорівнює 780 мм.
Властивості водних мас океану пов’язані з особливостями його клімату. Середня температура по-
верхневих вод океану становить +16,5 °С, але Південна Атлантика на 6 °С холодніша за Північну
(вплив крижаної Антарктиди). Найбільша солоність води — 37,5 ‰ — спостерігається в субтропічних
і тропічних широтах, найменша — 33 ‰ — у прибережних водах Антарктиди.
В Атлантичному, як і в Тихому, океані утворюються два кола поверхневих течій. Через Північну
Атлантику проходить тепла течія ґольфстрім — одна з найпотужніших у світі. На виході з Мексикан-
ської затоки вона переносить 25 млн м3 води за секунду.
Органічний світ Атлантичного океану за кількістю видів поступається Тихому та Індійському
океанам.
У розподілі органічного життя океану чітко виділяється зональність.
У водах полярних широт навесні та влітку бурхливо розвивається планктон, яким живиться
криль. Тут здавна виловлюють камбалу, тріску, скумбрію, оселедець.
49
www.e-ranok.com.ua
Географія
У тропічних областях найбільш багатими на життя є води Канарської та Бенґельської холод-

них течій. Тут багато летючих риб, рачків, кальмарів, восьминогів, акул. Промислове значення
мають макрель, тунець, сардина, анчоус.
Для тропіків і субтропіків океану характерними є корали, особливо багато їх у Сарґасовому
морі.
В екваторіальних водах Атлантичного океану високі температури сприяють бурхливому роз-
витку діатомових водоростей. Тут багато риби, морських черепах, акул, медуз, каракатиць, далеко
в океан із потужними потоками великих річок «мандрують» прісноводні риби.
Використання природних ресурсів
Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господарського освоєння.
Він дає 20 % світового вилову риби та морепродуктів.
Енергія припливу вод океану використовується в роботі електростанцій. Перша така електро-
станція була побудована в гирлі річки Ранс на півночі Франції.
Через Атлантику здійснюється понад 50 % усіх морських перевезень.
Індійський океан
Площа: 76,17 млн км2 (разом із морями).
Кількість морів: 11 (найбільше: Аравійське — 4,8 млн км2).
Кількість островів: 2300.
Максимальна глибина: 7729 м (Зондський жолоб).

Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану, цілком розташований
у Східній півкулі. Через слабке розчленування узбережжя в Індійському океані мало морів і заток.
В Індійському океані розташовано кілька великих островів, у тому числі Мадаґаскар, Сума-
тра і Шрі-Ланка, та величезна кількість дрібних острівців вулканічного походження, оточених
коралами.
Дослідження індійського океану
Першими океан перетнули давні єгиптяни, фінікійці, перси та індійці. У 1340 р. арабський
учений-мандрівник Ібн Баттута обігнув майже все західне та північне узбережжя океану від Мо-
замбіцької до Малаккської протоки.
Для перших експедицій європейців величезне значення мало плавання португальців Б. Діаша,
який у 1487 р. обігнув Африку з півдня, та Васко да Ґами, який у 1497—1499 рр. здійснив по-
дорож до Індії.
Перші глибоководні спостереження в Індійському океані в 1772 р. здійснив Дж. Кук.
Від 1873 р. розпочинаються комплексні океанографічні дослідження.
Дно Індійського океану — це типова кора океанічного типу, що складається з осадового та
базальтового шарів загальною потужністю 6—9 км.
На північному сході вздовж островів Ява та Суматра тягнеться глибоководний Зондський жо-
лоб. Загальна довжина жолоба — понад 4 тис. км. У його межах визначено максимальну глибину
Індійського океану — 7729 м. Для цієї частини океану характерними є прцеси виверження й вул-
канізму. У Зондській протоці між Явою та Суматрою лежить острів, який став усесвітньо відомим
унаслідок катастрофічного вибуху вулкану Кракатау в серпні 1883 р.
50
www.e-ranok.com.ua
Тема 6
Однією з найбільш складних форм рельєфу дна Індійського океану є розгалужена система
серединно-океанічних хребтів.
Клімат та водні маси
Особливості кліматичних умов Індійського океану визначаються розташуванням його переваж-
ної частини в екваторіальних і тропічних широтах, а також впливом величезного масиву суходолу,
який оточує океан із півночі. На відміну від кліматичних умов Тихого та Атлантичного океанів,
де кліматичні показники змінюються майже паралельно до екватора, в Індійському океані клімат
північної та південної частин суттєво відрізняється.
Нерівномірне прогрівання води й суходолу сприяє утворенню мусонної циркуляції.
Восени та іноді навесні, у періоди міжсезоння, на півночі океану зароджуються тропічні ци-
клони, під час яких утворюються ураганні вітри.
У південній частині океану циркуляція атмосфери інша. На південь від 10° пд. ш. панує
південно-східний пасат.
На південь температури повітря поступово знижуються. Найхолодніше у високих широтах по-
близу Антарктиди.
Іноді Індійський океан називають океаном «теплих вод», адже на його значних просторах тем-
пература поверхневих вод вища за +29 °С.
Води Індійського океану більш солоні, ніж у середньому у Світовому океані (35—36,8 ‰). Ре-
кордсменами за солоністю є Червоне море (42 ‰) та Перська затока (40 ‰). Найменша солоність
спостерігається в Бенґальській затоці (31,5 ‰) та поблизу Антарктиди (33,7 ‰).
Особливістю природи Індійського океану є Мусонна течія, створена дією мусонів. Це єдина
у світі течія, яка змінює свій напрямок залежно від сезону. Літня Мусонна течія прямує зі сходу
на захід, зимова — із заходу на схід.
Органічний світ Індійського океану має багато спільного з органічним світом західної частини
Тихого океану. Надзвичайним різноманіттям живих організмів виділяються тропічні широти.
До найпоширеніших риб належать сардинела, анчоус, скумбрія, тунець, акула, летючі риби.
У південних водах багато цінних промислових видів риб (нототенія, білокровні риби), зустріча-
ються китоподібні та ластоногі. Зарості водоростей облямовують береги Австралії, Південної Аф-
рики, островів. На островах північного сходу Індійського океану в прибережних водах утворю-
ються мангрові зарості, розгалужене коріння яких є чудовим «пасовищем» для риби. Тут також
живуть крокодили.
Є великі промислові скупчення ракоподібних (лангустів, креветок тощо) та безхребетних тва-
рин — голотурій, або трепангів, які широко використовуються в китайській кухні.
Використання ресурсів океану
Загалом біологічні ресурси океану вивчені слабо і використовуються недостатньо. Тому за біо-
логічною продуктивністю Індійський океан посідає останнє місце серед океанів.
Протягом останніх десятиліть активно освоюються мінеральні ресурси шельфу. Із Перської за-
токи починається найбільший у світі вантажопотік нафти та нафтопродуктів.
Із давніх часів у прибережних водах Індійського океану видобували перли. Особливо багати-
ми на них є Перська затока та прибережні води навколо острова Шрі-Ланка. На піщаних пляжах
цього острову здавна видобували алмази, смарагди та інше коштовне каміння.
На дні Індійського океану знайдено великі запаси залізо-марганцевих конкрецій.
Опріснювальні установки випаровують сіль із морської води, щоб воду можна було викорис-
товувати в побуті, промисловості, для зрошення полів.
51
www.e-ranok.com.ua
Географія
Північний Льодовитий океан

Площа: 14,75 млн км2.
Кількість морів: 11 (найбільше: Норвезьке — 1,34 млн км2).
Кількість островів: 4500.
Середня глибина: 1225 м (наймілкіший).
Максимальна глибина: 5527 м.

Північний Льодовитий океан займає центральну частину Арктики. Арктика — велика північно-
полярна область навколо Північного полюса, що включає Північний Льодовитий океан із його мо-
рями та островами та північні окраїни прилеглих материків.
Площа цього океану лише 4 % площі Світового океану.
Північний Льодовитий океан з усіх боків оточений суходолом — берегами Євразії та Пів-
нічної Америки. Берегова лінія океану дуже розчленована. Моря Північного Льодовитого океану
займають майже половину його площі. Поблизу берегів материків багато поодиноких островів
та архіпелагів.
Дослідження океану та арктики
Перші відомості про природу узбережжя Північного Льодовитого океану були отримані ві-
кінгами під час їхніх плавань до ґренландії і Північної Америки та поморами — російськими
мисливцями й рибалками.
У XV ст. почалися активні пошуки кращого шляху з Європи до країн Сходу.
Лише в середині XVII ст. морський шлях до Тихого океану вздовж берегів Євразії було знай-
дено російськими землепрохідцями. У XVIII ст. його нанесли на карту учасники Великої Північ-
ної експедиції (1733—1734) під керівництвом В. Беринґа.
Уперше наскрізне плавання в Північному Льодовитому океані протягом 1878—1880 рр. здій-
снила шведська експедиція під керівництвом Н. Норденшельда. На судні «Вега» експедиція про-
йшла із заходу на схід з однією зимівлею.
У 1932 р. за програмою першого Міжнародного географічного року в Північному Льодовито-
му океані почалися систематичні наукові дослідження.
У рельєфі дна Північного Льодовитого океану досить чітко вирізняються шельф, материковий
схил і ложе. Характерною рисою рельєфу океану є велика площа шельфу (на нього припадає
майже половина площі океану), який місцями сягає до 1,3 тис. км завширшки. Материковий схил
набагато ширший, ніж в інших океанах, має східчасту будову. На дні океану здіймаються три
основні хребти: Серединно-Арктичний, що є продовженням Серединно-Атлантичного, хребет Ло-
моносова.
Клімат та води. Льодовий режим
Особливості клімату океану визначаються його положенням в центрі Арктики, де протягом
року панують холодні повітряні маси.
Поверхневі води океану теж холодні. Більшу частину року їхні температури не перевищують
–1...–2 °С, і лише в приатлантичній зоні трохи тепліше. Солоність поверхневих вод порівняно
з іншими океанами є найменшою (30,6—30,9 ‰), що пояснюється великим річковим стоком із
материків.
Низькі температури та відносно низька солоність поверхневих вод зумовлюють утворення
льоду.
52
www.e-ranok.com.ua
Тема 6
Своєрідність органічного світу

Північний Льодовитий океан налічує 150 видів риб, серед яких є цінні промислові: оселедець,
скумбрія, лососеві, камбала, морський окунь. В океані живуть і такі великі тварини, як кити,
моржі, тюлені. Зустрічається й білий ведмідь. На узбережжях материків і островах багато птахів.
На високих скелястих берегах чайки, фульмари, кайри, топірці, баклани утворюють масові гніз-
довища — «пташині базари».
Види господарської діяльності в океані
Суворі природні умови позначилися на можливостях освоєння ресурсів Північного океану.
Від найдавніших часів в океані ведеться вилов риби, китобійний промисел, але видобуток
китів суворо обмежений. Місцеве значення має промисел тюленів, нерп, моржів.
Через Північний Льодовитий океан проходять важливі транспортні шляхи. Із появою нових
транспортних засобів — атомоходів і потужних криголамів — моря океану є судноплавними біль-
шу частину року.
На шельфі Північного Льодовитого океану видобувають нафту. Щоб установити бурові вишки,
в Арктиці були створені штучні острови.
Арктика визначає погоду прилеглих континентів, тому там ведуться систематичні метеороло-
гічні спостереження.
Останніми роками в Арктиці почав розвиватися екстремальний туризм — будуються полярні
готелі, іноді прямо з криги на дрейфуючих айсбергах. Здійснюються туристичні та спортивні екс-
педиції до Північного полюса.
53
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Одночасно омиває береги Африки, Євразії, Австралії і Антарктиди ... океан:
а Тихий Б Індійський
В Атлантичний Г Північно-Льодовитий
2. У якому океані течії змінюють свій напрям двічі на рік?

а Тихому Б Індійському
В Атлантичному Г Північно-Льодовитому
3. Який океан перетинає всі меридіани?

а Атлантичний
В Тихий
Г Індійський
4. Океан, через який здійснюється понад 50 % морських перевезень:

а Тихий
Б Індійський
В Атлантичний
Г Північно-Льодовитий
5. Установіть відповідність між найбільшими глибинами та океанами, що їм відповідають:

а Жолоб Пуерто-Ріко 1 Тихий океан
Б Розлом у Гренландському морі 2 Індійський океан
В Маріанський жолоб 3 Атлантичний океан
Г Зондський жолоб 4 Північно-Льодовитий океан
5 Південний океан
6. Установіть відповідність між океанами та їх середніми глибинами:

а Тихий океан 1 8848 м
Б Індійський океан 2 1225 м
В Атлантичний океан 3 3711 м
Г Північно-Льодовитий океан 4 3926 м
5 3960 м
7. Установіть послідовність в освоєнні океанів від найдавнішого:

а Тихий
В Індійський
Г Атлантичний
8. Виберіть із переліку течії, що належать до Атлантичного океану:

а Північно-Пасатна
Б Гольфстрім
В Бразильська
Г Гвінейська
Д Мусонна
е Куросіо
54
www.e-ranok.com.ua
Тема 7
тема 7. африка (13—14 тижні)

1. Географічним об’єктом, що відділяє Африку від Європи є:
а Гібралтарська протока
Б Суєцький канал
В Баб-ель-Мандебська протока
Г Червоне море
2. Яку частину материка Африка називають Високою Африкою?

а північно-західну Б південно-східну
В південну Г північну
3. Найглибше озеро Африки, друге за глибиною в світі після Байкалу, «блакитна перлина Африки»:
а Танганьїка Б Вікторія
В Ньяса Г Тана
4. Визначте природне явище, яке характерне для узбережжя

Червоного моря (див. мал.):
а містраль
Б мусон
В самум
Г фен
5. Установіть відповідність між крайніми точками Африки та їх назвами:

а м. Агульяс 1 крайня північна точка
Б м. Рас-Енгела 2 крайня південна точка
В м. Альмаді 3 крайня східна точка
Г м. Рас-Гафун 4 крайня західна точка
5 південно- західна точка
6. Установіть відповідність між озерами Африки та їх характеристиками:

а утворилося внаслідок підпружування річки потоками лави 1 Чад
Б виникло в прогині давнього фундаменту платформи; неглибоке, 2 Танганьїка
але значне за площею.
В має витягнуту улоговину з крутими берегами; найглибше на 3 Тана
материку
Г залишкове озеро в південній частині Сахари 4 Вікторія
5 Ньяса
7. Установіть послідовність розташування африканських країн з півночі на південь:
а Мозамбік Б Танзанія
В Сомалі Г Єгипет
8. Виберіть із переліку річки басейну Атлантичного океану:

а Замбезі Б Ніл В Лімпопо
Г Конго Д Оранжева е Рувума
55
www.e-ranok.com.ua
Географія
Материки
Африка
Загальна характеристика
Площа: 30,3 млн км2 з островами (II місце у світі).
Населення: понад 900 млн осіб (II місце у світі).
Довжина берегової лінії: 30,5 тис. км (III місце у світі).
Середня висота над рівнем моря: 650 м (IV місце у світі).
Найвища точка над рівнем моря: г. Кіліманджаро (5895 м).
Найнижча точка над рівнем моря: западина Ассаль (–155 м).
Головні риси географічного положення та берегової лінії африки:

y материк майже посередині перетинає екватор, у західній частині — нульовий меридіан.
Африка водночас розташована в Північній, Південній, Східній і Західній півкулях Землі;
y більша частина території континенту розташована між двома тропіками, у жаркому тепло-
вому поясі, завдяки чому на значній території постійно спостерігаються високі температури
повітря;
y крайні точки материка: північна — мис Рас-Енгела (Ель-Аб’яд) — 37°20′ пн. ш. і 9°51′
сх. д.; південна — мис Голковий (Агульяс) — 34°52′ пд. ш. і 19°59′ сх. д.; західна — мис
Альмаді — 14°45′ пн. ш. і 17°32′ зх. д.; східна — мис Рас-Гафун — 10°26′ пн. ш. і 51°23′
сх. д.;
y Африка омивається водами Атлантичного та Індійського океанів. Береги здебільшого гористі,
мають мало природних бухт;
y моря: Середземне, Червоне. Затоки: ґвінейська, Баб-ель-Мандебська. Півострів Сомалі.
Острови: Мадаґаскар, Мадейра, Канарські, Зеленого Мису, Коморські.
y від Європи Африка відділена Середземним морем та ґібралтарською протокою, від Азії —
Червоним морем та Суецьким каналом.
Дослідження та освоєння
Дослідження Африки
Час досліджень Дослідники Результати досліджень
1487—1488 рр. Експедиція під керівництвом пор- Здійснила плавання вздовж західних берегів
тугальця Бартоломеу Діаша Африки до мису Доброї Надії
1497—1499 рр. Експедиція під керівництвом пор- На шляху до Індії дісталася південних берегів
тугальця Васко да ґами Африки
1840—1873 рр. Експедиції під керівництвом Здійснили плавання річкою Замбезі, відкрили во-
англійського місіонера Давіда доспад Вікторія, нанесли на карту озера Ньяса,
Лівінґстона Танґаньїка, перетнули пустелю Калахарі
1847—1848 рр. Український мандрівник і дипло- Досліджував Північно-Східну Африку, робив
мат Єгор Ковалевський картографічні зйомки
70—80-ті рр. Російський учений Василь Юнкер Мандрував Єгиптом, перетнув Лівійську пусте-
ХІХ ст. лю, вивчав Ніл, природу Центральної та Східної
Африки
56
www.e-ranok.com.ua
Тема 7
Дослідження Африки
1874—1888 рр. Експедиція англійського Обстежувала внутрішні райони Центральної
дослідника Генрі Стенлі Африки
1926—1927 рр. Російська експедиція під Працювала у Північно-Східній Африці, збирала
керівництвом Миколи Вавилова зразки культурних рослин, вивчала техніку зем-
леробства африканців
Геологічна будова, рельєф, корисні копалини
Десятки мільйонів років тому Африка була частиною давнього материка Гондвана. Територію
материка вкривали високі гірські системи, які під дією зовнішніх сил руйнувалися, вирівнювалися,
покривалися товщами осадових порід, що привело до утворення Африкано-Аравійської платфор-
ми. Рухи земної кори, які супроводжувалися численними землетрусами й виверженнями вулканів,
сприяли утворенню найбільшого на суходолі розлому земної кори — Східноафриканського. Він
тягнеться з Євразії, через Червоне море, Ефіопське нагір’я до гирла річки Замбезі й продовжує
розширятися.
На північно-західній і південній окраїнах материка розташовані складчасті структури. На них
припадає близько 4 % площі Африки.
Внутрішня будова Африки зумовлює переважання рівнинних форм рельєфу. Африка — мате-
рик величезних східчастих рівнин, плато, плоскогір’їв і нагір’їв, усіяних поодинокими плоскими
вершинами.
На окраїнах материка піднімаються гірські хребти, на узбережжях океанів розташовані невеликі
низовини. Найвищі масиви — Ефіопське нагір’я та Східноафриканське плоскогір’я — розташовані
у східній частині Африки. Із розломами пов’язане й утворення найвищих гірських вершин Афри-
ки — Кіліманджаро, Кенії та Рувензорі. Вони розташовані поблизу екватора й піднімаються вище
ніж на 5000 м над рівнем моря. Усі три гори укриті вічними снігами й льодовиками. Кіліманджа-
ро і Кенія — величезні згаслі вулкани. Рувензорі — гігантський горст, видавлений нагору лініями
розломів кристалічного фундаменту Східної Африки.
На північному заході материка височіють гори Атлас, які утворилися в епоху альпійської
складчастості. Це високі гори, розташовані двома паралельними грядами, розділеними западинами
та високими плато. Уздовж південного узбережжя материка тягнуться невисокі Капські та Драко-
нові гори.
Значну роль у формуванні сучасного рельєфу Африки відіграють зовнішні процеси — вітер,
вивітрювання, річкова ерозія. Результатом розчленовування рельєфу під дією різкої зміни добових
температур є утворення кам’янистих пустель — гамад. У піщаних пустелях — ергах — поширені
дюни й бархани. Для Алжирської Сахари характерними є найбільші у світі бархани висотою до
400 м і довжиною близько 5 км.
Розміщення корисних копалин зумовлено геологічною будовою материка. Із давніми криста-
лічними породами платформи пов’язані родовища залізних і марганцевих руд, урану, нікелю, ко-
бальту, вольфраму, золота. В Атлаських горах зосереджені великі родовища поліметалевих руд, які
містять цинк, молібден, срібло, свинець. Особливо багатими на рудні корисні копалини є Східна
та Південна Африка.
Клімат
Розташування Африки переважно в жаркому тепловому поясі зумовлює надходження величез-
ної кількості сонячного тепла до її поверхні.
Лише в північних і південних окраїнах кількість сонячної радіації і температури повітря
поступово знижуються. В Африці немає холодних зим, на більшій її частині зима й літо розріз-
57
www.e-ranok.com.ua
Географія
няються, головним чином, умовами зволоження. Лише в горах температури опускаються нижче,
ніж 0 °С.
Середні температури повітря в літні місяці майже повсюди перевищують +20 °С, а місцями
сягають +36 °С. В Лівії поблизу міста Тріполі був зареєстрований найвищий температурний по-
казник — +58 °С. Крім сонячної радіації, велика роль у формуванні клімату Африки належить
атмосферній циркуляції, характеру рельєфу та впливу океанічних течій.
Опади на материку розподіляються нерівномірно, що зумовлено розбіжностями атмосферного
тиску в різних районах. В екваторіальних широтах опадів випадає у середньому 2000—3000 мм
на рік. У тропічних широтах, у поясах високого атмосферного тиску, панують тропічні повітряні
маси з низхідними повітряними потоками і дуже малою кількістю опадів (менше ніж 250 мм на
рік).
Майже весь материк перебуває під дією постійних вітрів — пасатів, які приходять з областей
високого тиску до екватора.
Частина вологи, принесена південно-східними пасатами з океану, випадає на схилах гір остро-
ва Мадаґаскар та Драконових, і в міру просування всередину материка повітря стає більш сухим.
Тут у районі Південного тропіка розташована пустеля Калахарі. На відміну від Сахари, опадів
у Калахарі випадає більше, тому там досить часто зустрічається трав’янистий покрив і навіть
чагарники.
Пустелі в Африці є не тільки всередині континенту, але й на узбережжях. Крім високого ат-
мосферного тиску, знач-ну роль у їхньому утворенні відіграють холодні Канарська та Бенґельська
течії. Вони знижують температуру сухого повітря в прибережній частині материка, яке, охолоджу-
ючись, «зависає» як туман і створює постійно похмурий пейзаж.
Теплі течії — ґвінейська, Мозамбікська, мису Агульяс — навпаки, сприяють насиченню пові-
тря вологою та утворенню опадів.
Унаслідок того, що екватор перетинає Африку майже посередині, кліматичні пояси повторю-
ються на її території двічі, за винятком екваторіального. Це екваторіальний, два субекваторіальні
і два тропічні пояси. Північна і південна окраїни материка розташовані в субтропічних поясах.
Найбільші площі припадають на субекваторіальні та тропічні пояси.
Внутрішні води
Однією з основних особливостей внутрішніх вод Африки є їхнє нерівномірне розміщення. Тро-
пічні широти — пустелі Сахара, Наміб і Калахарі, де опадів випадає дуже мало, а випаровуваність
через високі температури велика, — дуже бідні на води. Близько 1/3 усієї площі материка займають
області внутрішнього стоку. Безстічні озера займають дно улоговин. До них сходяться ваді — сухі
русла річок, які заповнюються водою після нечастих дощів. Велике значення для водопостачання
мають підземні води. Вони підходять близько до поверхні в зниженнях рельєфу, утворюючи оази-
си. В оазисах ростуть пальми, на зрошуваних землях вирощують овочі, зернові культури, плодові
дерева.
Найбільш густа річкова мережа і багато боліт розташовані в екваторіальному і субекваторіаль-
ному кліматичному поясах, де випадає найбільша кількість опадів.
Усі річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного та Індійського океанів і басейну
внутрішнього стоку. Більш як 1/3 території Африки займають басейни її головних річок: Нілу,
Конґо, Ніґеру, Замбезі та Оранжевої. Вони мають переважно дощове живлення.
Найдовшою річкою Африки й усього світу є Ніл, який має довжину 6671 км. Лише в XIX ст.
стало відомо, що ця річка має два витоки: річка Каґера, Блакитний Ніл.
Конґо — найбільш повноводна річка Африки і друга за довжиною після Нілу (4320 км). Пло-
ща її басейну посідає друге (після басейну Амазонки) місце у світі. Витоком Конґо вважається
58
www.e-ranok.com.ua
Тема 7
річка Луалаба. Неподалік від впадання в Атлантичний океан починається порожиста ділянка з кас-
кадами водоспадів під назвою Водоспади Лівінґстона.
Третя за величиною річка Африки — Ніґер (4160 км, у перекладі з латинської мови — «чор-
на») — бере початок на ґвінейській височині приблизно в 300 км від Атлантичного океану.
Серед річок Африки, які належать до басейну Індійського океану, найбільшою є Замбезі
(2260 км). Виходи твердих базальтових порід у руслі річки утворюють численні пороги та во-
доспади, серед яких один із найвідоміших водоспадів світу — Вікторія (120 м). Вікторія — не
найвищий водоспад Африки. Першість належить водоспаду Туґела висотою 933 м, який розташо-
ваний на однойменній річці в Південній Африці.
Більшість великих озер Африки розташовані в грабенах уздовж лінії Східноафриканських роз-
ломів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими берегами. Найбільшим з них є Танґаньїка,
глибиною 1470 м (друге за глибиною після Байкалу і найдовше у світі озеро, близько 670 км).
У прогині давніх кристалічних порід утворилося найбільше озеро Африки і друге за площею
прісноводне озеро у світі (після озера Верхнього в Північній Америці) — Вікторія (68 тис. км2).
Глибина озера досягає 80 м, а довжина берегової лінії — близько 7 тис. км.
На решті території Африки озер мало. До залишкових (реліктових) озер належить озеро Чад,
розташоване в південній частині Сахари. На Ефіопському нагір’ї є озера вулканічного походження.
Озеро Тана утворилося шляхом підпружування річки потоками лави.
На річках Африки створено багато штучних озер — водосховищ: озеро Насер на Нілі, Кариба
на Замбезі, Каїнджі на Ніґері.
Природні зони
Загальна характеристика основних природних зон Африки
Географічне Представники
Назва Особливості клімату ґрунти
положення рослинного світу тваринного світу
Зона воло- Територія узбережжя Жаркий: середні тем- Червоно- Багатоярусні ліси, Багато видів мавп,
гих ґвінейської затоки та ператури +24...+26 °С жовті близько 25 тис. слони, носороги,
екваторіаль- басейн річки Конґо протягом року. фералітні видів рослин: сейба, леопарди, багато
них лісів Вологий: понад пальми, каучуконо- змій, птахів, комах
(гілея) 3000 мм опадів на си, ліани, фікуси,
рік, щоденні зливи папороті та ін.
Савани та У формі гігантської Характерні дві пори Фералітні, Злакові трави, Буйволи, антило-
рідколісся підкови огинає зону року: суха і волога. червоні, акації, пи, зебри, жирафи,
вологих екваторі- Кількість опадів від коричнево- деревоподібний мо- слони, носороги,
альних лісів до 16°— 250 до 2000 мм на червоні, лочай, пальми, бао- бегемоти, крокоди-
18° на півночі та рік. Середні темпера- червоно- баби (хлібні дерева), ли, леви, гепарди,
майже до Півден- тури повітря: бурі долинами річок — леопарди, шакали,
ного тропіка на +15...+32 °С галерейні ліси гієни, страуси, ма-
півдні рабу та ін.
Пустелі У тропічному і част- Тропічний пустель- Пустельні Незначна Антилопи, ящірки,
й напів- ково субтропічному ний. Великі добові тропічні, рослинність, колючі змії, багато комах,
пустелі кліматичних поясах. амплітуди темпера- часто чагарники, верблюжі гієни, шакали,
Уздовж Північного тур. Кількість опадів засолені колючки, алое, види страуси, дрохви
тропіка — Сахара, 100—200 мм на рік. молочаю, дикі каву-
Південного Середні температури ни, вельвічія, в оази-
тропіка — Калахарі повітря: +16...+32 °С, сах —
та Наміб максимальна — пальми
+58 °С (у тіні)
Населення та політична карта африки

На Африканському континенті були знайдені найдавніші, виготовлені 2,6 млн років тому
кам’яні знаряддя праці. Цей факт дає вченим підстави робити припущення про те, що Африка
59
www.e-ranok.com.ua
Географія
є найдавнішою батьківщиною людства. В Африці сформувалися народи трьох основних рас. Пред-
ставники південної гілки європеоїдної раси — араби та бербери — проживають в основному на
півночі Африки. Для них характерними є смаглява шкіра, темні волосся й очі, вузький ніс та
овальне обличчя.
Південніше від Сахари проживають представники негроїдної раси. Для них характерним
є темний колір шкіри, чорне кучеряве волосся, широкий ніс. Населення «чорної» Африки відріз-
няється надзвичайною розмаїтістю. Найбільш високорослі народи Африки — пілоти, тутсі, хіна —
проживають у саванах північної частини материка. Їхній середній зріст становить 180—200 см.
Центральні райони займають народи банту, а в екваторіальних лісах невеликими групами прожи-
вають найменші на планеті люди — пігмеї, найвищі з яких ледь сягають 150 см. У напівпустелях
і пустелях Південної Африки живуть бушмени та ґоттентоти. Для них характерними є жовтувато-
коричневий колір шкіри, широке плоске лице, що надає їм подібності до монголоїдів. Північно-
східна частина Африки є батьківщиною ефіопів, яких відносять до проміжної раси. У них темна,
як у негроїдів, але з червонуватим відтінком шкіра, а риси обличчя подібні до європеоїдів. На-
селення острова Мадаґаскар — малаґасійці — належить до монголоїдної раси. Вона сформувалася
в результаті змішання азіатських народів з африканськими.
Усього в Африці проживає кілька тисяч народів. Найпоширенішою мовою жителів Північної
Африки є арабська, південніше, в екваторіальній Африці, поширені мови банту та суахілі.
Африка посідає друге місце у світі серед інших материків за кількістю населення — близько
900 мільйонів осіб, і перше за його природним приростом — 3 % на рік.
Розміщено населення по території материка нерівномірно. Найбільша густота населення
(1000 осіб на 1 км2) спостерігається в долині Нілу. Густо заселеними є узбережжя ґвінейської
затоки і Середземного моря. На півдні Африки, у пустелях, густих лісах і високогір’ях, густота
населення дуже низька — менш як 1 особа на 1 км2.
Більша частина населення Африки — близько 60 % — проживає в сільській місцевості, за-
ймається землеробством і скотарством.
Політична карта африки
Початок формування політичної карти Африки пов’язаний з утворенням перших давніх дер-
жав. У IV—III тис. до н. е. в долині Нілу виникла землеробська цивілізація Давнього Єгипту.
Пізніше, на північному сході Африки, з’явилися інші держави: Аксуанське та Мероїтське царства,
Ефіопія, а на Півночі Африки — Карфаген.
Із XV ст. починається колонізація материка європейцями. На початок ХХ ст. політична кар-
та Африки майоріла кольорами колоніальних держав: Англії, Франції, Бельгії, Португалії, Іспанії,
Італії. Панування європейців в Африці закінчилося в середині ХХ ст., коли колонії одна за од-
ною почали здобувати незалежність в результаті національно-визвольної боротьби корінних на-
родів. Зараз на континенті 56 держав і п’ять територій. Країни Африки відрізняються розмірами
територій, природними умовами, ресурсами, кількістю і складом населення. Найбільша за площею
країна — Судан (92,5 млн км2), вона у 4,14 разу більша за Україну. Найменша — острів Святої
Єлени (0,4 тис. км2). Африка посідає перше місце серед материків за кількістю країн, які не ма-
ють морських кордонів.
Господарство
Господарство більшості африканських держав ґрунтується на видобувній промисловості та
сільському господарстві. Розвиток видобувної промисловості зумовлений наявністю найбагатших
родовищ корисних копалин — золота, алмазів, міді, урану, нафти, природного газу тощо. Пере-
робна промисловість розвинута дуже слабо. У більшості країн провідну роль відіграють легка та
харчова промисловість.
60
www.e-ranok.com.ua
Тема 7
Сільське господарство є основою економіки майже всіх африканських держав. Тут вирощують
цукрову тростину, каву, какао, ваніль та інші прянощі, фініки, бавовник, арахіс, тропічні фрукти.
Цю продукцію африканські країни вивозять до розвинених держав Європи та США.
Зі світового сільськогосподарського виробництва на частку Африки припадає вирощування
55 % какао-бобів, 27 % сорго, 20 % кави, виробництво 14 % пальмової олії, 12 % маслинової
олії та 12 % чаю.
Тваринництво, як і землеробство, має в Африці низький рівень розвитку. Розводять велику
рогату худобу (корів, зебу, буйволів), овець, кіз, у пустельних районах — верблюдів.
У багатьох державах Північної та Східної Африки важливим джерелом прибутку є туризм.
У наш час на материку є лише одна розвинена держава — Республіка Південна Африка. Інші
країни материка є такими, що розвиваються.
61
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Укажіть назву найвищої точки Африки:
а влк. Камерун Б г. Тубкаль
В влк. Кіліманджаро Г г. Кенія
2. Над більшою частиною Африки переважає:

а пасатна циркуляція
Б східний перенос повітряних мас
В західний перенос повітряних мас
Г мусонна циркуляція
3. Найбільша площа на материку припадає на такі кліматичні пояси, як:

а субекваторіальний і субтропічний
Б тропічний і екваторіальний
В екваторіальний і субекваторіальний
Г субекваторіальний і тропічний
4. Найвідоміший в Африці водоспад Вікторія (120 м) розташований на річці:

а Конго Б Оранжева
В Замбезі Г Ніл
5. Установіть відповідність між дослідниками Африки та результатами їх подорожей:

а Генрі Стенлі 1 вивчав давні центри походження культурних рослин
Б Давід Лівінгстон 2 досліджував Північно-Східну Африку, робив картографічні
зйомки
В Єгор Ковалевський 3 відкрив морський шлях навколо Африки до Індії
Г Микола Вавілов 4 обстежував внутрішні райони Центральної Африки
5 першим із європейців перетнув пустелю Калахарі, відкрив
вдсп. Вікторія
6. Установіть відповідність між країнами Африки та їх столицями:
а Ефіопія 1 Преторія
Б Марокко 2 Аддис-Абеба
В Лівія 3 Рабат
Г Південна Африка 4 Каїр
5 Тріполі
7. Встановіть послідовність назв річок у порядку зменшення іх довжини:
а Замбезі Б Нігер
В Конго Г Ніл
8. Виберіть із переліку чинники, що вплинули на утворення в північній частині материка найбільшої
пустелі світу Сахари:
а наявність холодної Канарської течії
Б розташування в тропічному кліматичному поясі
В вплив сухих північно-східних пасатів з Аравійського півострова
Г розташування в екваторіальному кліматичному поясі
Д наявність теплої Гвінейської течії
е наявність високої гірської системи, яка повністю перешкоджає проходженню вологих повітря-
них мас з океану
62
www.e-ranok.com.ua
Тема 8
тема 8. австралія. антарктида (15—16 тижні)

1. Найвищою точкою материка є гора:
а г. Брус Б г. Косцюшко
В г. Вудрофф Г г. Зіл
2. У якому кліматичному поясі розташована більша частина території Австралії:

а тропічному Б екваторіальному
В помірному Г субтропічному
3. Рік відкриття Південного полюсу Землі :

а 1820 р. Б 1911 р. В 1912 р. Г 1492 р.
4. Середня висота материка Антарктида над рівнем моря:

а 2040 м Б 215м
В 610 м Г 2228 м
5. Установіть відповідність між дослідниками Антарктиди та результатами їх подорожей:

а Руаль Амундесен 1 загибель експедиції на зворотному шляху від Південного
полюса
Б Фадей Беллінсгаузен 2 перше підкорення Південного полюсу
В Джеймс Кук 3 відкриття єдиного діючого вулкану Еребус
Г Роберт Скотт 4 відкриття узбережжя материка російською експедицією
5 перша спроба відкриття Південного материка
6. Установіть відповідність між природними зонами Австралії та їх рослинністю:

а вологі вічнозелені 1 дуб, бук, граб, клен
ліси
Б савани і рідколісся 2 пальми і вічнозелені буки, сосни, квіткові рослини
В пустель і напівпустель 3 скреби, що складаються з низкорослих евкаліптів і колючих
акацій
Г мішані ліси 4 чагарникові евкаліпти, акації, казуарини
5 хвойні араукарії, пальми, деревоподібні папороті, фікуси
7. Установіть послідовність розташування географічних об’єктів із заходу на схід:

а Великий Вододільний хребет
Б Західно-Австралійське плоскогір’я
В Центральна низовина
Г Велика Пустеля Вікторія
8. Виберіть із переліку особливості географічного положення, які характерні тільки для Антарктиди
у порівнянні з іншими материками:
а більша частина розташована за Південним полярним колом
Б омивається водами трьох океанів
В в межах її території знаходиться Північний полюс
Г в материк сильно вдаються прибережні моря
Д перетинається Південним тропіком
е берегова лінія слабо порізана
63
www.e-ranok.com.ua
Географія
Австралія
Площа: 7,7 млн км2 (VI місце у світі).
Населення: 20,1 млн осіб (V місце у світі).
Довжина берегової лінії: 15,7 тис. км (VI місце у світі).
Середня висота над рівнем моря: 300 м (VI місце у світі).
Найвища точка над рівнем моря: г. Косцюшко (2228 м).
Найнижча точка над рівнем моря: западина озера Ейр (–12 м).
Головні риси географічного положення та берегової лінії австралії:

y найменший за площею материк Землі, цілком лежить у Південній півкулі;
y майже посередині материк перетинає Південний тропік, тому більша частина материка роз-
ташована в тропічних широтах;
y крайні точки: північна — мис Йорк — 10°41′ пд. ш. і 142°32′ сх. д., південна — мис
Південно-Східний — 39°11′ пд. ш. і 146°25′ сх. д., західна — мис Стіп-Пойнт — 26°09′
пд. ш. і 133°05′ сх. д., східна — мис Байрон — 28°38′ пд. ш. і 153°39′ сх. д.;
y із заходу омивається Індійським океаном, зі сходу — Тихим. Береги розчленовані слабо;
y моря: Коралове та Тасманове. Затоки: Велика Австралійська, Карпентарія. Протоки: Бассова,
Торресова. Півострови: Кейп-Йорк, Арнемленд. Острови: Нова ґвінея, Тасманія, Нова
Зеландія.
y Австралія тільки на півночі через численні острови має умовний зв’язок з Південно-Східною
Азією.
1606 р. Іспанський мореплавець Луїс Проплив вузькою протокою вздовж південного бере-
Торрес га Нової ґвінеї. Довів, що Нова ґвінея — це острів,
а на південь від нього пролягає невідома земля
Голландський мореплавець Висадився на західному узбережжі півострова Кейп-
Вільям Янсзон Йорк. Став першим європейцем, який дістався
австралійських земель. Назвав відкриті землі Новою
Голландією
1644 р. Голландський мореплавець Дістався південних берегів Австралії, відкрив острів
Абель Тасман на південь від Австралії. Остаточно встановив, що
Австралія — самостійний материк
1770 р. Англійський мореплавець Дослідив східне узбережжя Австралії та оголосив
Джеймс Кук відкриті землі володіннями Великої Британії,
відкрив Великий Бар’єрний риф
1788 р. Англійські мореплавці Заснували перше англійське поселення як колонію
каторжників
1797—1798 рр. Англійські дослідники Метью Обійшли навколо Австралії, відкрили протоку Басса.
Фліндерс і Джордж Басс Запропонували сучасну назву
64
www.e-ranok.com.ua
Тема 8

В основі Австралії, за винятком її східної частини, лежить давня Австралійська платформа, що
є частиною Індо-Австралійської літосферної плити. На сході до давньої платформи приєдналася
область герцинської складчастості. В Австралії немає активних сейсмічних зон і діючих вулканів,
у зв’язку з чим її називають найспокійнішим у геологічному відношенні материком. Тектонічні
рухи сформували три основні форми його рельєфу: Західно-Австралійське плоскогір’я, Центральну
низовину і Великий Вододільний хребет. На заході простирається велике Західно-Австралійське
плоскогір’я. На сході й південному сході плоскогір’я переходить у Центральну низовину, укриту
потужною товщею осадових порід: глинами, пісками. Висота її не перевищує 100 м, а в районі
озера Ейр вона опускається нижче від рівня океану (–10—12 м).
Уздовж усієї східної окраїни материка на 2330 км простягаються невисокі, сильно зруйновані
Східно-Австралійські гори, які в Австралії називають Великий Вододільний хребет. Середня ви-
сота гір становить 800—1000 м. На крайньому південному сході гори досягають своєї найбільшої
висоти і називаються Австралійськими Альпами. Серед них і найвища точка Австралії — гора
Косцюшко (2228 м).
Великий Бар’єрний риф, який простягнувся вздовж східної окраїни Австралії, є найбільшим
та найунікальнішим кораловим утворенням у світі. Ширина рифу — від 2 км на півночі до 150
км на півдні. Від берега материка риф відділений лагуною завширшки 50—100 км.
Австралія багата на різноманітні корисні копалини, особливо на руди чорних і кольорових
металів. Кристалічні породи фундаменту платформи містять поклади залізних, мідних, свинцево-
цинкових, уранових руд, олова, платини, золота. З осадовими породами чохла платформи пов’язані
родовища фосфоритів, кухонної солі, кам’яного та бурого вугілля, нафти, природного газу.
Клімат
Кліматичні умови Австралії визначаються розташуванням материка по обидва боки тропіка.
Австралія є не тільки спекотливим, але й сухим материком. У цілому над континентом ви-
падає в п’ять разів менше опадів, ніж в Африці. Над значними територіями переважає низхідний
рух повітря, що перешкоджає утворенню хмар. У тропічних широтах формуються сухі й жаркі
повітряні маси, які головним чином і визначають кліматичні особливості великих площ суходолу.
Розташування Великого Вододільного хребта вздовж узбережжя у вигляді паралельних хребтів
створює перешкоду для південно-східних пасатів із Тихого океану. Волога, яку вони несуть, осідає
на східних і південно-східних схилах гір.
Холодна течія вздовж західних берегів материка підсилює сухість тропічних широт узбережжя. На-
слідком жаркого і сухого клімату є невелика кількість рослинності або її відсутність у багатьох районах.
Це підсилює підвищення температури повітря вдень і не перешкоджає швидкому охолодженню поверх-
ні вночі. В Австралії виділяють субекваторіальний, тропічний, субтропічний і помірний кліматичні
пояси.
Спекотливий клімат, незначне й нерівномірне випадання опадів на великій частині материка
призводить до того, що майже 60 % території Австралії позбавлені стоку в океан і мають лише
рідку мережу тимчасових водостоків — криків, які наповнюються водою тільки під час коротко-
часних злив.
Річок на материку мало. Значна їх частина належить до басейну Індійського океану. До басей-
ну Тихого океану належать річки, які стікають зі східних схилів Великого Вододільного хребта.
Більшість річок має дощове живлення, а в Австралійських Альпах — змішане.
Найбільша річка Австралії — Муррей (2570 км) — починається в Австралійських Альпах
у районі гори Косцюшко. У горах зароджуються і її найбільші притоки — Дарлінґ, Гоулберн та
65
www.e-ranok.com.ua
Географія
деякі інші. Ці річки є найповноводнішими на початку літа, коли в горах тане сніг. У суху пору
року вони дуже міліють, а деякі з приток «розпадаються» на окремі водойми. Навіть Дарлінґ, най-
довша річка Австралії (2740 км), під час літніх посух, гублячись серед пісків, не завжди досягає
Муррея.
Більшість озер Австралії, як і річки, живляться дощовими водами. Вони не мають ні постій-
ного рівня, ні стоку. Найбільшим озером Австралії є озеро Ейр, площа якого змінюється залежно
від кількості опадів.
Характерною рисою Австралії є наявність великих артезіанських басейнів підземних вод.
Своєрідність органічного світу
Австралійський континент тривалий час перебував в умовах ізоляції від інших частин земної
кулі. Тому тут сформувався неповторний і своєрідний органічний світ. Багато видів тварин і рос-
лин Австралії є ендеміками і реліктами.
Серед ендеміків є багато видів евкаліптів і акацій, найтиповіших для Австралії сімейств рос-
лин. Найбільш характерною рослиною Австралії є евкаліпт (близько 600 видів). Евкаліптові ліси
світлі та майже не утворюють тіні. Листя евкаліптів містить цілющі ефірні олії, а деревина дуже
міцна.
Оскільки клімат значної частини території Австралії відрізняється сухістю, у її флорі пере-
важають посухостійкі рослини: особливі злаки, евкаліпти, зонтичні акації, пляшкове дерево тощо.
Їхнє листя обернене до сонця ребром, що сприяє зменшенню випаровування води.
Серед величезної кількості тварин Австралії 9/10 видів є ендемічними. Хоча видова різнома-
нітність тваринного світу Австралії незначна, на жодному материку немає такого розмаїття сум-
частих тварин — кенгуру, коала, вомбат, тасманійський диявол, сумчаста білка, сумчастий кріт,
сумчаста миша та ін. Тільки в Австралії водяться єхидна та качкодзьоб — тварини, які відклада-
ють яйця, як птахи, а вигодовують своїх дитинчат молоком, як ссавці.
В Австралії багато птахів (папуги, лірохвіст, страус ему), ящірок, змій.
У розміщенні природних зон Австралії чітко простежується широтна зональність. Висотна по-
ясність виражена тільки в Австралійських Альпах на південному сході материка.
Усю центральну й західну частини Австралії займає зона тропічних пустель і напівпустель
з бідною рослинністю на червонясто-бурих, часто засолених ґрунтах, місцями на сіроземах. Вкри-
ті заростями твердолистих, колючих, вічнозелених чагарників. Такі непрохідні зарості — скреб —
в основному складаються з чагарникових евкаліптів та акацій. Із тварин у пустелях і напівпустелях
живуть великі червоні кенгуру, валлабі, собаки дінго, єхидни, страуси ему, трав’яні папуги, багато
змій, ящірок.
На півострові Кейп-Йорк і східному узбережжі материка розкинулася зона вологих
і перемінно-вологих тропічних лісів. В умовах теплого й вологого клімату на червоних фераліт-
них ґрунтах ростуть різні види пальми, фікусів, лаврів, деревоподібних папоротей.
Великі простори на півночі, сході та південному заході материка займають савани й рідко-
лісся. Для цієї зони характерними є чагарникові евкаліпти, акації, казуарини з безлистковими нит-
коподібними гілками на червоно-бурих і червоно-коричневих ґрунтах. Живуть кенгуру, валлабі,
вомбати, борсуки, сумчасті мурахоїди, страуси ему. Незначну територію на півдні субтропічно-
го поясу займають вічнозелені твердолисті ліси й чагарники на жовтоземах і червоноземах. Ліси
в основному складаються з евкаліптів з домішками акації.
Для острова Тасманія з його морським помірним кліматом характерними є вічнозелені ліси
з евкаліптів, вічнозеленого (антарктичного) бука, сосни, деревоподібних папоротей. Тасманій-
ський ліс уражає великою кількістю квіткових рослин. Тільки орхідей тут нараховується 80 видів.
66
www.e-ranok.com.ua
Тема 8
Крім ендемічного сумчастого диявола, на південному узбережжі живе представник антарктичного

світу — пінгвін.
Населення та політична карта
Сучасне населення Австралії складається з кількох етнічних груп, які істотно відрізняються
одна від одної: нащадків переселенців із Великобританії та Ірландії, переселенців з інших країн
Європи й Азії і корінних жителів.
Корінні жителі Австралії — аборигени — належать до австралоїдної раси. Австралоїди мають
коричневий колір шкіри, темне, злегка кучеряве волосся, темні очі. До початку колонізації материка
в Австралії проживало близько 0,5 млн аборигенів. Зараз корінні жителі складають близько 1,5 %
населення Австралії.
Нащадки переселенців із Великобританії та Ірландії — англо-австралійці — становлять 80 %
жителів материка. Відкриття в XIX ст. золота і розвиток вівчарства привабили до Австралії вихід-
ців з інших країн Європи та Азії — німців, італійців, греків, голландців, китайців. Є в Австралії
й українці. Їхня кількість становить близько 32,2 тис. осіб. Більшість із них живуть у великих
містах — Сіднеї, Мельбурні, Аделаїді.
Загалом в Австралії живуть близько 20 млн осіб. Густота населення дуже низька, розміщене
воно дуже нерівномірно.
На австралійському континенті є лише одна країна — Австралійський Союз. Це одна з най-
більших за площею держав світу. Від кінця XVIII ст. Австралія була колонією Великої Британії,
але за порівняно короткий проміжок часу перетворилася на високорозвинену країну.
Близько 90 % австралійців живе в містах, найбільшими з яких є Сідней і Мельбурн. Столи-
цею країни є невеличке місто Канберра (353 тис. жителів).
Антарктида
Площа: 14 млн км2.
Населення: постійного немає.
Довжина берегової лінії: 30 тис. км.
Середня висота над рівнем моря: 2040 м (із льодовим покривом —
I місце у світі), 410 м (без льодового покриву — V місце у світі).
Найвища точка над рівнем моря — масив Вінсон: 5140 м.
Найнижча точка: –2555 м нижче рівня моря.
Головні особливості географічного положення та берегової лінії:

y майже повністю лежить в середині Південного полярного кола, лише півострів Антарктичний
видається на кілька градусів на північ;
y крайня північна точка Антарктичного півострова має координати 63°13′ пд. ш.;
y континент перетинають усі меридіани, які сходяться в точці Південного географічного по-
люса. Південний полюс розташований майже в центрі, тому всі береги Антарктиди — пів-
нічні;
y більша частина материка лежить у Східній півкулі;
y Антарктиду омивають води трьох океанів: Індійського, Тихого й Атлантичного, які, урізаючись
у береги материка, утворюють моря: Веделла, Беллінсґаузена, Амундсена, Росса, Лазарєва,
Арсена, Д’юрвіля та ін. Півострів: Антарктичний, острови: Південні Шетландські;
y Антарктида значно віддалена від інших материків Південної півкулі, а від найближчого —
Південної Америки — її відокремлює протока Дрейка завширшки близько 900 км;
67
www.e-ranok.com.ua
Географія
y Антарктида займає центральне положення в Антарктиці — південній полярній області земної

кулі, що включає материк з прилеглими островами та південні частини океанів.
1773— Англійська експедиція під Учасники експедиції вперше перетнули
1774 рр. керівництвом Джеймса Кука Південне полярне коло, досягли 71° пд. ш.,
дісталися крижаного панциря Антарктиди та
повернули назад із переконанням, що
Південної Землі не існує
1820 р. Російська експедиція під Дісталися берегів Антарктиди, обігнули мате-
керівництвом Фаддея Беллінсґаузена рик, склали карти узбережжя та прилеглих
і Михайла Лазарєва островів
1901— Норвезька експедиція Отто Проводила дослідження на острові Сноу-Хілл
1903 рр. Норденшельда на судні та в морі Росса. Досліджували Антарктичний
«Антарктика». Німецька експедиція півострів та прилеглі острови
Еріка Дригальського
1902— Шотландська експедиція В. Брюса Відкрила льодовий берег Антарктиди, який
1904 рр. назвали землею Котса
Грудень 1911 р. Новерзька експедиція під Досягла Північного полюса
керівництвом Руаля Амундсена
Січень Англійська експедиція під Досягла Південного полюса
1912 р. керівництвом Роберта Скота
(в експедиції брав участь українець
Антон Омельченко)
Із 1982 р. Регулярні антарктичні експедиції Заснування стаціонарних на-укових станцій,
дослідження клімату, органічного світу, океа-
ну. Було створено 48 станцій, що належали
12 країнам
1996 р. Угодою між урядами України та Проведення спостережень за зміною озонового
Великої Британії у власність шару, льодового покриву, клімату;
України передано антарктичну дослідження геомагнітного поля Землі та
науково-дослідну станцію процесів, які відбуваються в іоносфері
«Фарадей» на о. Галіндез, яка
дістала назву «Академік
Вернадський»
Льодовиковий покрив
Льодовиковий покрив Антарктиди є найбільшим сучасним зледенінням на Землі.
В Антарктиді зосереджено приблизно 30 млн км3 льоду, або 90 % усіх льодів суходолу. Серед-
ня потужність льоду становить 2500—2800 км, а максимальна сягає 4800 м. Тільки 2 % території
материка вільні від льоду.
Завдяки льодовиковому покриву Антарктида є найвищим материком Землі. Поверхня крижа-
ного покриву неоднорідна. Поряд із великими рівнинами центральної частини на його окраїні
є підняття, що видаються на сотні метрів. Окраїна крижаного щита в багатьох місцях виходить
за межі материка на поверхню навколишніх морів, утворюючи шельфові льодовики. Найбільшими
шельфовими льодовиками континенту є льодовик Росса і льодовики Фільхнера-Роні. Час від часу
краї льодовиків обламуються, утворюючи айсберги.
68
www.e-ranok.com.ua
Тема 8
Геологічна будова, підлідний рельєф, корисні копалини

Геологічні дослідження материка свідчать, що велика частина Антарктиди, крім Антарктично-
го півострова і частини Західної Антарктиди, є давньою материковою платформою. Її геологічна
будова майже збігається з будовою інших платформ материків Південної півкулі. Частина Захід-
ної Антарктиди й Антарктичний півострів, які примикають до Антарктичної платформи із заходу,
належать до більш молодих мезозойських складчастих утворень, що продовжують формуватися
і в альпійську епоху складчастості. Про це свідчить активний вулканізм у системі Трансантарктич-
них гір і гір Західної Антарктиди. Найбільший діючий вулкан Еребус (3794 м) розташований на
одному з островів моря Росса, інший недавно виявлений діючий вулкан перебуває під льодовико-
вим покривом Західної Антарктиди.
Антарктида характеризується мінімальною сейсмічною активністю.
На карті підлідного рельєфу можна побачити системи підлідних гір, великі рівнини, за-
падини, які лежать на сотні й навіть тисячі метрів нижче рівня моря. Гігантський гірський
ланцюг — Трансантарктичні гори довжиною майже 5000 км і висотою понад 4000 м — по-
діляє материк на дві нерівні частини: західну й східну. Східна Антарктида займає більшу
частину материка. По її окраїнах лежать великі гірські масиви Земля Королеви Мод, Земля
Ендербі, гори Принц Чарльз. У центральній частині Східної Антарктиди розкинулися гори
Гамбурґцева. Між гірськими масивами простираються великі рівнини з висотами 200—800 м
над рівнем моря, хоча місцями є западини, дно яких лежить значно нижче рівня моря.
Західна Антарктида має ще більш розчленований рельєф. Тут розташовуються як найвищі вер-
шини всього континенту — масив Вінсона в горах Елсуерта (5140 м), так і найглибша запади-
на — –2555 м нижче рівня моря. Західна кам’яна Антарктида — це архіпелаг гористих островів,
оточених великою низовиною.
В надрах Антарктиди зосереджено близько 150 видів різноманітних корисних копалин.
У 1990 р. міжнародне співтовариство прийняло рішення про заборону розвідки і розробки корис-
них копалин в Антарктиді.
Клімат
Антарктида — найхолодніший материк нашої планети. Особливо суворим є клімат внутрішніх
районів. Виникнення таких крайніх, умов зумовлено географічним положенням материка в поляр-
них широтах і наявністю гігантського куполоподібного льодовикового покриву.
Антарктида протягом тривалого полярного дня одержує таку ж кількість сонячної радіації,
що й екваторіальні широти, однак 90 % цієї радіації відбивається сніговою поверхнею в косміч-
ний простір. Це зумовлює надзвичайно низькі температури повітря. Середньорічні температури
в центральних областях становлять –56 °С, що на 30—35 °С нижче, ніж у прибережних облас-
тях Антарктиди. Холодне й більш важке повітря центральних областей просувається до окраїн
Антарктиди, утворюючи постійні ураганні вітри — стокові. Причиною їхнього утворення є вели-
кий контраст атмосферного тиску між внутрішніми та прибережними областями. Уся територія
материка, за винятком Антарктичного півострова, розташована в антарктичному кліматичному
поясі. Антарктида — льодова пустеля із середньою річною кількістю опадів менше ніж 100 мм.
Опади розподіляються нерівномірно: від 50 мм у центральних районах материка до 600 мм на
півночі Антарктичного півострова. Місцями на узбережжі та прилеглих островах зустрічаються
ділянки без снігу і льоду — антарктичні оазиси — невеликі ділянки суходолу поблизу узбереж,
вільні від льоду. У зниженнях розташовані озера. Позбавлені снігу скелі нагріваються на сонці
й нагрівають навколишнє повітря. У прибережних оазисах температура влітку в середньому на
3—4 °С вище, ніж над навколишніми льодовиками. Саме в оазисах селяться рослини Антаркти-
ди — мохи і лишайники, в озерах — водорості. А в оазисах Антарктичного півострова навіть
зустрічаються три види квіткових рослин.
69
www.e-ranok.com.ua
Географія
Суворий клімат і відокремленість Антарктиди негативно позначилися на видовій розмаїтості її
органічного світу. Рослинність Антарктиди представлена мохами, лишайниками, грибами та водо-
ростями і зустрічається в основному в оазисах і горах окраїнних районів.
Життя тваринного світу Антарктиди тісно пов’язане з океанами, які омивають материк. Оке-
ан буяє планктоном, який є джерелом живлення для китів, тюленів, риб. Улітку на прибережних
островах і в оазисах гніздяться десятки видів птахів. Це, насамперед, антарктичний і сніжний
буревісники, пінгвін, південнополярний поморник.
Крім птахів, у прибережних районах Антарктиди можна побачити тюленів. Хоча більшість
часу тюлені проводять у воді або на морських льодах, нерідко вони виповзають на скелі прибе-
режних оазисів.
70
www.e-ranok.com.ua
Тема 8
1. Найнижчою точкою над рівнем моря в Австралії:
а м. Північно-Західний Б гирло р. Мурей
В о. Ейр Г о. Торренс
2. Австралія була довгий час колонією:

а Великої Британії Б Іспанії
В Голландії Г Франції
3. Вітри в Антарктиді, що дмуть із центра материка на узбережжя

а пасати Б мусони
В стокові Г бора
4. Першою досягла Південного полюсу Землі експедиція:

а Р. Амудсен Б Р. Скотт
В Дж. Кука Г Ф. Белінсгаузена
5. Установіть відповідність між мандрівниками та їх внеском у дослідження Австралії:

а А. Тасман 1 дістався південних берегів Австралії, відкрив острів на півдні
Б Дж. Кук 2 довів, що Нова Гвінея — це острів, а на південь від нього
простягається невідома земля
В Луїс Торес 3 обійшов навколо материка, запропонував сучасні назву
Г М. Фліндерс 4 газвав відкриті землі Новою Голландією
5 дослідив східне узбережжя Австралії та оголосив відкриті
землі власністю Великої Британії
6. Установіть відповідність між крайніми точками Австралії та їх назвами:

а крайня північна точка 1 М. Йорк
Б крайня південна точка 2 М. Байрон
В крайня західна точка 3 М. Південно-Східний
Г крайня східна точка 4 М. Стіп-Пойнт
5 М. Південний
7. Установіть послідовність розташування географічних об’єктів Антарктиди по годинниковій стріл-

ці, починаючи від 0° меридіана:
а море Веддела Б море Лазарєва
В Антарктичний півострів Г Море Росса
8. Виберіть твердження, що характеризують причини утворення в Антарктиді товстого шару льоду:

а найвища середня висота материка
Б низькі температури повітря
В велика частина платформи знаходиться нижче рівня океану
Г повна відсутність органічного світу
Д формування висотної поясності
е положення в полярних широтах
71
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 9. південна америка, північна америка (17—18 тижні)

1. Найвища точка Кордильєр і Північної Америки є:
а г. Аконкагуа Б г. Мітчел
В г. Мак-Кінлі Г влк. Льюльяйльяко
2. До системи Великих Озер входить:

а Велике Солоне озеро Б о. Вінніпег
В озеро Гурон Г Велике Ведмеже озеро
3. На якому плоскогір’ї знаходиться витік річки Оріноко та найвищий водоспад світу:

а Гвіанське Б Західно-Сибірське
В Східно-Африканське Г Бразильське
4. Місцева назва зони вологих екваторіальних лісів:

а пампа Б льянос
В кампос Г сельвас
5. Установіть відповідність між тектонічною будовою та рельєфом Північної Америки:

а північноамериканська 1 Лаврентійська височина
платформа
Б канадський щит 2 Примексиканська і Приатлантична низовини
В молода палеозойська платформа 3 Великі та Центральні рівнини
Г область мезозойської 4 Кордильєри
складчастості
5 Аппалачі
6. Установити взаємовідповідність між природною зоною Північної Америки та її рослинним світом

а напівпустелі і пустелі 1 злакова рослинність (1,5 м висотою), бізонова трава
Б тайга 2 карликова береза та верба, мохи, лишаї, чагарники
В степи 3 дугласія, туя, бальзамічна піхта, чорна ялина, модрина
Г лісотундра 4 дуби, магнолії, буки, карликові пальми, обвиті ліанами
5 колючі чагарники, кактуси, полин
7. Установіть послідовність розташування природних зон Північної Америки із заходу на схід по

40° пн. ш:
а степи Б лісостеп і прерії
В напівпустелі і пустелі Г широколистяні ліси
8. Виберіть із переліку представників змішаних рас, які існують в Америці:

а метиси
Б мулати
В самбо
Г европеоїди
Д негроїди
е монголоїди
72
www.e-ranok.com.ua
Тема 9
Південна Америка
Площа: 18,3 млн км2 (IV місце у світі).
Населення: 460 млн осіб (IV місце у світі).
Довжина берегової лінії: 26 тис. км.
Середня висота над рівнем моря: ≈580 м (IV місце у світі).
Найвища точка над рівнем моря: г. Аконкаґуа (6959 м).
Найнижча точка над рівнем моря: на півострові Валдес (–40 м).
Головні риси географічного положення та берегової лінії Південної америки:

y за формою нагадує трикутник;
y повністю розташована у Західній Півкулі; екватор перетинає материк у північній частині,
тому більша частина території лежить у Південній півкулі. Велика частина континенту роз-
ташована в жаркому тепловому поясі;
y крайні точки: північна — мис ґальїнас — 12°25′ пн. ш. і 71°35′ зх. д., південна — мис
Фроуерд — 53°54′ пд. ш. і 71°18′ зх. д., східна — мис Кабу-Бранку — 7°09′ пд. ш. і 34°46′
зх. д., західна — мис Паріньяс — 4°45′ пд. ш. і 81°20′ зх. д.
y із заходу омивається Тихим океаном, зі сходу — Атлантичним;
y протока Дрейка відокремлює Північну Америку від Антарктиди, а неширокий і довгий
Панамський перешийок з’єднує її з Північною Америкою. Умовний кордон між Північною
і Південною Америкою проходить Панамським каналом, який був проритий на початку
ХХ ст.;
y береги розчленовані слабо, лише на південно-західному узбережжі є вузькі затоки — фіорди,
а на східному — затоки в гирлах річок. Найбільшою з них є затока Ла-Плата. Багато островів
розташовані на півдні — Чилійський архіпелаг, Фолклендські (Мальвінські) острови, архіпелаг
Вогняна Земля, відділений від материка Маґеллановою протокою. До Південної Америки та-
кож належать острови ґалапаґос, розташовані в Тихому океані поблизу екватора.
Дослідження та освоєння Південної америки
Час дослідження Дослідники Результати досліджень
1498 р. Експедиція Христофора Колумба Під час третього плавання підійшла до берегів
Південної Америки в районі гирла річки
Оріноко
1499—1502 рр. Амеріґо Веспуччі Брав участь в іспанських та португальських
експедиціях до нових земель, побував на
північному й східному узбережжях материка,
описав його природу й населення. Висловив та
обґрунтував думку щодо існування нової ча-
стини світу
1619 р. Експедиція Фернана Маґеллана Пройшла протокою, що відділяє материк від
острова Вогняна Земля, яку пізніше назвали
Маґеллановою протокою
73
www.e-ranok.com.ua
Географія

1532 р. Іспанська військова експедиція Заснувала опорні фортеці на узбережжі
Франсіско Пісарро Південної Америки. Завоювала та знищила
імперію інків
1542 р. Іспанська експедиція Франсіско Перетнула Південну Америку із заходу на схід
Орельяни по річці Амазонці
1799—1804 рр. Німецький географ Александр Вивчили внутрішні території материка, збира-
Гумбольдт та французький ли гербарій, описували незвичайні явища та
ботанік Еме Боплан ландшафти
Досліджували вулкани та проводили спостере-
ження за землетрусами. Складали карти та виз-
начали висоти місцевості
1831—1832 рр. Чарлз Дарвін Під час кругосвітньої подорожі на кораблі
«Бігль» пройшов уздовж узбережжя Південної
Америки. Збирав колекції тварин та рослин.
Досліджував рештки давніх тварин
1932—1933 рр. Ботанік Микола Вавилов Установив давні центри хліборобства Південної
Америки, походження деяких культурних рос-
лин

За особливостями розміщення основних форм рельєфу Південну Америку умовно можна розді-
лити на гірський захід і рівнинний схід. Рельєф рівнинної частини сформувався на давній Півден-
ноамериканській платформі. На ділянках, які переважно опускалися, нагромадилися потужні товщі
осадових порід. Вони представлені в рельєфі низинними рівнинами — Амазонською, Орінокською,
Ла-Платською. Низовини займають близько 45 % площі материка. Піднятим ділянкам платформи —
щитам — відповідають Бразильське і ґвіанське плоскогір’я.
Складчаста область Анд є результатом взаємодії материкової та океанічної літосферних плит.
Анди простягаються вздовж усього західного узбережжя Південної Америки і являють собою най-
довшу (приблизно 9000 км) гірську систему суходолу. Найвищою точкою Анд і всієї західної пів-
кулі є гора Аконкаґуа (6960 м).
Формування Анд почалося ще за герцинської складчастості, а основне гороутворення пов’язане
з альпійською складчастістю.
Важливу роль у формуванні сучасного рельєфу Анд відіграли зледеніння.
Південна Америка багата на різноманітні корисні копалини. Особливо великими є запаси ко-
льорових і рідкісних металів в Андах.
Клімат
Розташування значної частини Південної Америки в екваторіальних і тропічних широтах за-
безпечує надходження на її територію величезної кількості сонячного тепла — від 120 до 160 ккал
на 1 см2. Це зумовлює високі показники температур та їхні незначні коливання протягом року на
рівнинних просторах материка, за винятком його південної частини, яка перебуває у відносній
близькості до Антарктиди і розташована в помірних широтах. Пасатна циркуляція має важливе
значення для забезпечення рівнинної частини материка вологою.
Найважливішим кліматичним кордоном на південноамериканському континенті є Анди. Без-
перервний гірський бар’єр відокремлює тихоокеанські повітряні маси від атлантичних, і це чітко
проявляється у відмінності клімату західних і східних схилів гір.
74
www.e-ranok.com.ua
Тема 9
Більша частина території Південної Америки розташована в екваторіальному, субекваторіаль-

ному, тропічному та субтропічному кліматичних поясах. Тільки південь материка лежить у помір-
ному поясі. На відміну від Африки, усі кліматичні пояси, крім субекваторіального, змінюють один
одний тільки в напрямку на південь від екватора.
Високогірний клімат Анд надзвичайно різноманітний. Формування кліматичних поясів зале-
жить як від географічної широти, так і висоти місцевості над рівнем моря.
Тут протікають найбільші річки Землі — Амазонка, Парана, Сан-Франсиску, Оріноко.
Більшість річок мають дощове живлення, лише деякі річки одержують воду за рахунок танен-
ня снігу й льоду в горах.
Амазонка (6448 км) — найповноводніша річка світу, має найбільший річковий басейн у світі.
Бере початок у Перуанських Андах із головного свого витоку — річки Мараньйон. Ширина русла
Амазонки в середній течії становить 5 км, у нижній — 80 км, а в гирлі досягає 320 км.
Інші великі річки Південної Америки — Парана й Оріноко — на відміну від Амазонки, мають
яскраво виражену сезонність стоку.
Протікаючи в Андах, перетинаючи плоскогір’я, річки Південної Америки утворюють численні
пороги й водоспади. На одній із приток річки Оріноко розташований найвищий водоспад світу —
Анхель (1054 м), а на притоці Парани утворився найпотужніший водоспад світу — Ігуасу (72 м).
Озер у Південній Америці досить небагато. Найбільшим озером материка є озеро-лагуна тек-
тонічного походження Маракайбо. У Центральних Андах у западині на висоті 3812 м розташоване
найбільше з високогірних озер світу — Тітікака.
Незважаючи на значну висоту Анд, льодовики не мають тут значного поширення.
У розміщенні природних зон на рівнинах Південної Америки чітко простежується широтна
зональність, а в горах — висотна поясність.
По обидва боки від екватора в Амазонії простягаються вологі вічнозелені ліси, які зміню-
ються в напрямках на північ і південь перемінно-вологими листопадними лісами, рідколіссями та
саванами. На півдні материка розташовані степи та напівпустелі. Вузькою смугою в межах тропіч-
ного кліматичного поясу на заході простяглася пустеля Атакама.
Зона вологих екваторіальних лісів займає Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до
ґвіанського та Бразильського плоскогір’їв, і північну частину тихоокеанського узбережжя. Екваторі-
альні ліси в Південній Америці називають сельвою, що в перекладі з португальської означає «ліс».
У сельві на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть найцінніші породи дерев: гевея, баль-
зове, сейба, хінне дерево, молочне дерево, какао.
Тварини пристосувалися до життя на деревах. Багато мавп, лінивців, ягуари та оцелоти. По-
близу води живуть капібари — найбільші у світі гризуни. Чимало черепах, крокодилів і змій, із
яких найвідомішим є водяний удав анаконда, що досягає десятиметрової довжини. Дуже багатий
світ птахів і комах. Одних тільки крихітних колібрі тут налічують близько 500 видів. Багато видів
папуг, туканів та інших птахів, метеликів із розмахом крил до 18 см, жуків, серед яких є справжні
велетні — до 12 см у довжину, гігантських (до 3 см) мурах.
Вологі екваторіальні ліси поступово змінюються перемінно-вологими лісами субекваторіально-
го поясу. Це листопадні ліси, що ростуть на жовтих і червоно-жовтих латеритних ґрунтах. Дерева
тут скидають листя з настанням сухого сезону.
На Орінокській низовині, більшій частині ґвіанського і Бразильського плоскогір’їв розташова-
ні савани і рідколісся. У більш вологих саванах Північної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» —
рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації.
75
www.e-ranok.com.ua
Географія
Тут немає великих травоїдних тварин. Із копитних живуть олені й дикі свині — пекарі, во-
дяться броненосці, ягуари, пуми, мурахоїди, із птахів — папуги, колібрі, страуси нанду. Багато
змій та ящірок, часто зустрічаються термітники.
На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають
пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбавлений деревної рослинності»).
В умовах вологого субтропічного клімату на родючих червонясто-чорних ґрунтах переважає
трав’яниста рослинність — ковила, дике просо та інші види злаків. Багато гризунів, броненос-
ців і птахів. У передгір’ях Анд пасуться лама, гуанако, а серед кам’янистих розсипів живе не-
великий гризун шиншила. На захід від пампи в міру зменшення опадів з’являється рослинність
сухих субтропічних степів, а на південь і південний схід — напівпустель на сіро-коричневих
ґрунтах і сіроземах із плямами солончаків.
На крайньому південному заході материка в умовах вологого морського клімату ростуть воло-
голюбні багатоярусні мішані ліси з різними високостовбурними хвойними деревами й листяними
породами (бук, магнолія). Багато папоротей, ліан, лишайників, мохів.
Особливо виділяються на території Південної Америки берегова пустеля й напівпустеля,
які розташовані на західному узбережжі між 5° і 30° пд. ш. Ділянки Анд, що лежать у різних
широтах, відрізняються за кількістю і складом висотних поясів.
Тваринний світ Анд представлений багатьма ендемічними видами. По всій гірській області
Анд поширені лама, очковий ведмідь, зустрічається шиншила, із хижих птахів-ендеміків — кон-
дори.
Населення та політична карта
Корінними жителями Південної Америки є індіанці — представники монголоїдної раси.
Особливістю расового складу населення материка є переважання мішаних рас (метисів, мула-
тів, самбо), що сформувалися за часів колонізації.
У Південній Америці проживають понад 400 млн осіб. Населення розміщується по терито-
рії материка нерівномірно. Майже 90 % його живе в приморській частині континенту, де розта-
шовані великі міста, серед яких є й міста-мільйонери: Сан-Паулу (16,1 млн осіб), Буенос-Айрес
(10,2 млн), Ріо-де-Жанейро (7,2 млн).
На сучасній політичній карті Південної Америки налічується 15 країн, із них 13 — незалежні.
Усі країни континенту належать до групи країн, що розвиваються.
Північна Америка
Площа: 24,2 млн км2 (III місце у світі).
Населення: 507 млн осіб (III місце у світі).
Довжина берегової лінії: 60 тис. км (II місце у світі).
Середня висота над рівнем моря: 720 м (III місце у світі).
Найвища точка: г. Мак-Кінлі (6194 м).
Найнижча точка: Долина Смерті (–86 м).
Головні риси географічного положення та берегової лінії:

y розташована в Північній і Західній півкулях, витягнута в напрямку від полярних широт май-
же до екватора;
76
www.e-ranok.com.ua
Тема 9
y за формою нагадує трикутник, спрямований своєю основою на північ. Основна частина ма-
терика розташована між Північним тропіком та Північним Полярним колом;
y крайні точки: північна — мис Мерчісон — 71°50′ пн. ш. і 94°45′ зх. д., південна — мис
Мар’ято — 7°12′ пн. ш. і 80°52′ зх. д., східна точка — мис Сент-Чарльз — 52°24′ пн. ш.
і 55°40’ зх. д., західна — мис Принца Уельського — 65°35′ пн. ш. і 168°05′ зх. д.
y береги материка омивають води трьох океанів: Атлантичного, Північного Льодовитого
й Тихого. Берегова лінія дуже розчленована; моря: Карибське, Беринґове, Бофорта, Баффіна.
Затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска. Найбільші острови: ґренландія,
Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Великі та Малі Антильські, Алеутські.
Півострови: Лабрадор, Флорида, Юкатан, Каліфорнія, Аляска. Течії: ґольфстрім, Лабрадорська,
Каліфорнійська.
y Північна Америка з’єднується з Південною Америкою Панамським перешийком, від Євразії
відокремлена Беринґовою протокою.
Серпень 982 р. Загін норманів під керівництвом Перетнув Атлантичний океан та досяг острова
Ейріка Рауді ґренландія
995 р. Загін норманів під керівництвом Досяг півострова Лабрадор; заснував перше
Лейфа Еріксона європейське поселення Вінланд
1492—1504 рр. Чотири плавання експедиції Відкрили та досліджували острови та
Христофора Колумба півострови Карибського моря. Мандрували
вздовж південно-східних берегів Північної
Америки
1497 р. Експедиція під керівництвом Відкрила острів Ньюфаундленд та частину
італійця Джона Кабота півострова Лабрадор
1519 р. Військова експедиція конкістадора Завоювала південні райони материка, зруйну-
Ернандо Кортеса вала стародавню державу ацтеків
1534—1535 рр. Французька експедиція під Досліджувала береги та гирло річки св.
керівництвом Жака Картьє Лаврентія
1609 р., 1610— Експедиції під керівництвом Плавали вздовж східного та південно-східного
1611 рр. англійця Генрі Гудзона узбережжя. Досліджували південне узбережжя
затоки, яка пізніше названа Гудзоновою
1732 р. Російська експедиція під Досліджувала північно-західні береги Північної
керівництвом Івана Федорова та Америки
Михайла Гвоздєва
1733—1743 рр. Російська Велика Північна Відкрила та нанесла на карти західне узбереж-
експедиція під керівництвом Вітуса жя Північної Америки до 58° пн. ш.
Беринґа
1780 р. Експедиція під керівництвом Досліджувала велику річку Північної Америки,
англійця Александера Маккензі яка пізніше дістала назву Маккензі. Перетнула
Скелясті гори та вийшла до Тихого океану

Найдавніші ділянки земної кори материка належать до Північноамериканської платформи, яка
займає північну і центральну частини материка. Унаслідок зіткнення з Тихоокеанською літосферною
плитою в мезозої відбулося стискання західних окраїн материка, що супроводжувалося активним
вулканізмом і підняттям території. Це привело до виникнення величезної складчастої області.
77
www.e-ranok.com.ua
Географія
На північному сході платформи давні кристалічні породи виходять на поверхню у вигляді

Канадського щита.
За будовою поверхні на материку можна виділити три частини: північну і центральну, зайняту
рівнинами, на сході розташовані гори Аппалачі, а на заході — гірська система Кордильєр.
У північно-західній частині материка Кордильєри сягають своїх максимальних висот. Тут роз-
ташована гора Мак-Кінлі (6194 м) — найвищої точки Кордильєр і Північної Америки.
Гори Аппалачі на сході материка складаються із середньовисотних хребтів, плоскогір’їв і пла-
то, мають положисті схили, округлі вершини. Вищою точкою є гора Мітчелл (2037 м).
Північна Америка дуже багата на корисні копалини.
Клімат
Кліматичні умови Північної Америки характеризуються надзвичайною різноманітністю. Це зу-
мовлюється, у першу чергу, значною протяжністю материка з півночі на південь. У результаті
нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та
у зворотному напрямку. Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані майже мериді-
ально, створюють ефект «аеродинамічної труби», якою проносяться руйнівні смерчі — торнадо.
Географічне положення значної території материка в субарктичних та помірних широтах зу-
мовлює суттєвий вплив західного переносу повітряних мас. Цей вплив найбільшою мірою від-
чувається на тихоокеанському узбережжі та західних схилах Кордильєр. Південно-східна частина
материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану. У північних полярних ра-
йонах формуються північно-східні вітри, які особливо далеко поширюють свій вплив завдяки рів-
нинному рельєфу. Найбільша кількість опадів випадає на тихоокеанському узбережжі (до 3000 мм)
у помірних широтах, а також на атлантичному узбережжі (1000—1500 мм) на північ від 40° пн. ш.
Найменше опадів (до 200 мм) випадає в міжгірних долинах тропічних районів Кордильєр.
На клімат узбереж впливають океанічні течії. Холодні Лабрадорська і Каліфорнійська течії
знижують температуру повітря та кількість опадів. Теплі Аляскінська течія та ґольфстрім насичу-
ють вологою повітряні маси, пом’якшують зимові температури.
Велика протяжність Північної Америки зумовлює її розташування в усіх кліматичних поясах,
крім екваторіального. Більша частина материка лежить у помірному поясі.
Північна Америка багата на поверхневі і підземні води.
Територією материка протікає безліч великих річок. Річкова мережа добре розвинута, але роз-
поділена нерівномірно. Більша частина річок належить до басейнів Атлантичного та Північного
Льодовитого океанів. Річки басейну Північного Льодовитого океану протікають територією дав-
нього зледеніння, через озера, і мають неширокі долини зі скелястими берегами і численними
порогами. Річки мають переважно снігове живлення і надовго замерзають.
Річки басейну Тихого океану короткі, бурхливі, багатоводні, багаті на гідроенергію. Долини
річок вузькі й глибокі. Танення снігів і льодовиків у горах підтримує високий рівень води, осо-
бливо в літній період.
Міссісіпі є однією з найдовших річок на Землі, найповноводнішою річкою Північної Америки.
Маккензі є найбільшою річкою басейну Північного Льодовитого океану. Річки Колумбія та Коло-
радо належать до басейну Тихого океану, мають льодовикове живлення, гірський характер течії,
повноводні влітку.
Озера Північної Америки характеризуються різноманітним походженням улоговин. Серед озер
Північної Америки особливе місце посідають Великі озера — найбільший у світі прісноводний
басейн.
Для Північної Америки характерним є сучасне зледеніння, загальна площа якого становить
понад 2 млн км2.
78
www.e-ranok.com.ua
Тема 9
Розміщення природних зон у Північній Америці має певні особливості. На півночі материка,
відповідно до закону широтної зональності, природні зони арктичних пустель, тундри, лісотундри
і тайги витягнуті із заходу на схід, а от лісостепи, степи й пустелі в середній і південній части-
нах — із півночі на південь. Таке «незвичайне» розташування природних зон у Північній Америці
пояснюється, головним чином, значним впливом азональних чинників: рельєфу, океанів, особливіс-
тю обрисів континенту. Така закономірність має назву «природна секторність».
Ще однією особливістю природних зон Північної Америки є їхня різноманітність. На конти-
ненті представлені майже всі природні зони Північної півкулі, за винятком вологих екваторіальних
лісів.
Значні площі в західній частині материка займають області висотної поясності.
Розміщення населення по території материка є нерівномірним і залежить насамперед від іс-
торії заселення материка та його природних умов. Найбільша густота населення спостерігається
на східному узбережжі та Антильських островах.
Північна Америка є одним із найбільш урбанізованих регіонів світу. У містах проживає близько
3/4 його населення. На північноамериканському континенті розміщені найбільші міста світу: Мехіко (із
пригородами близько 20 млн осіб), Нью-Йорк (7,5 млн), Лос-Анджелес (3,6 млн), Торонто (4,5 млн),
Монреаль (3,4 млн).
У Північній Америці та прилеглих до неї островах нараховується 38 країн, включаючи залеж-
ні. Однак більшу частину території займають три великі держави: Канада, США і Мексика.
79
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Площа території Північної Америки становить:
а 7,6 млн км2 Б 24,2 млн км2
В 30,3 млн км 2
Г 17,8 млн км2
2. Озеро, що є найбільшим прісноводним басейном світу:

а Верхнє Б Велике Солоне
В Вінніпег Г Маракайбо
3. На виступах кристалічного фундаменту давньої платформи утворилися:

а Анди
Б Амазонська й Орінокська низовини
В Бразильське та Гвіанське плоскогір’я
Г Аппалачі
4. Кліматичний пояс, у якому переважно розташовуються південноамериканські льянос і кампос:

а екваторіальний Б субекваторіальний
В субтропічний Г тропічний
5. Установити взаємовідповідність між мандрівниками та їх внеском у дослідження Америки:

а Америго Веспучі 1 займався вивченням внутрішніх районів материка
Б експедиція Фернана 2 перетнув материк з заходу на схід по річці Амазонка
Магеллана
В експедиція Франциско Пісаро 3 пройшли протокою, що відділяє материк від острова
Вогняна Земля
Г Александр Гумбольт 4 заснувано фортецю на узбережжі Південної Америки.
Завойвано та знищено імперію інків
5 висловив та обґрунтував думку щодо існування нової
частини світу
6. Установіть відповідність між кліматичним поясом та його розташуванням на материку:

а екваторіальний 1 крайній південь материка
Б субекваторіальний 2 південно-східна і східна частина Бразильського
плоскогір’я
В тропічний 3 північ материка, Орінокська низовина і Гвіанське
плоскогір’я
Г помірний 4 між 30° і 40° пд. ш
5 значна частина Амазонської низовини
7. Установіть послідовність розташування природних зон Південної Америки від екватора на пів-
день:
а сельва Б пампа
В кампос (савани) Г перемінно-вологі ліси
8. Виберіть із переліку річки, що відносяться до басейну Тихого океану:

а Юкон Б Міссісіпі В Маккензі
Г Святого Лаврентія Д Колумбія е Колорадо
80
www.e-ranok.com.ua
Тема 10
тема 10. євраЗія (19—20 тижні)

1. Найвища гірська система Європи:
а Альпи Б Карпати
В Апенніни Г Піренеї
2. Кліматичний пояс, який у Євразії не утворює суцільної смуги:

а тропічний Б помірний
В субтропічний Г субарктичний
3. Мусонна циркуляція в Євразії є характерною для:

а заходу Б півночі
В півночі і заходу Г півдня і сходу
4. Найдовшою річкою Азії є:

а Меконг Б Волга
В Дунай Г Янцзи
5. Установити взаємовідповідність між природною зоною Євразії та її рослинним світом:

а тундра 1 фісташки, мирт, лавр, магнолія
Б вологі екваторіальні ліси 2 лишаї, мохи, осоки, брусниця, карликові береза
та вільха
В перемінно-вологі (мусонні) ліси 3 тюльпанове дерево, кипарис, пальми, фікус,
бамбук, камфорне дерево
Г мішані ліси 4 червоне, чорне дерево, манго, динне хлібне
дерево, ліани, орхідеї
5 ялина, сосна, береза, осика, дуб, ясень, липа, бук
6. Встановіть відповідність між несприятливим природним явищем і районом його розповсю-

дження:
а землетруси і виверження 1 Східна і Південна Азія
вулканів
Б повені 2 Японські та Філіпінські о-ви, узбережжя Індокитаю
В засухи 3 райони нового горотворення
Г тайфуни 4 внут. райони Євразії, де спостерігається висока
випаровуваність і недостатня кількість опадів
5 уентральна Європа
7. Установіть послідовність розташування географічних об’єктів із заходу на схід, починаючи від 0°

меридіана:
а Перська затока Б Бенгальська затока
В Аравійське море Г Червоне море
8. Виберіть із переліку гірські системи, що знаходяться в Азії:

а Альпи Б Гімалії В Тянь-Шань
Г Кавказ Д Піренеї е Апенніни
81
www.e-ranok.com.ua
Географія
Євразія
Площа: 56,2 млн км2 (I місце у світі).
Населення: 4,4 млрд осіб.
Довжина берегової лінії: 100 тис. км (I місце у світі).
Середня висота над рівнем моря: 840 м (II місце у світі після
Антарктиди).
Найвища точка: г. Джомолунґма (Еверест) (8850 м).
Найнижча точка: западина Мертвого моря (–400 м).
Головні особливості географічного положення та берегової лінії:

y найбільший материк Землі, єдиний материк, що складається з двох частин світу (умовна
межа між Європою та Азією проходить уздовж східного схилу Уральських гір від Північного
Льодовитого океану на південь, далі по річці Урал (або Ембі), північним узбережжям
Каспійського моря до Азовського узбережжя Кумо-Маницькою западиною, по Чорному морю
та протоках Босфор і Дарданелли);
y більша частина материка лежить у Північній і Східній півкулях, крайні західна й східна
його частини розташовані в Західній півкулі, а частина островів — у Південній.
y крайні точки: північна — мис Челюскін — 77°43′ пн. ш. і 104°18′ сх. д., південна — мис
Піай — 1°16′ пн. ш. і 103°30′ сх. д., західна — мис Рока — 38°47′ пн. ш. і 9°31′ зх. д.,
східна — мис Дежньова — 66°05′ пн. ш. і 169°40’ зх. д.;
y Євразію омивають чотири океани: Атлантичний, Північний Льодовитий, Тихий та Індійський.
Берегова лінія сильно розчленована. Найбільші моря: Аравійське, Середземне, Чорне,
Баренцове, Карське, Лаптєвих, Охотське, Японське, Жовте, Південно-Китайське. Найбільші
затоки: Бенґальська, Перська, Біскайська. Найбільші півострови: Індостан, Аравійський,
Мала Азія, Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Камчатка.
Найвідоміші острови: Британські, Ісландія, Новосибірські, Нова Земля, Філіппінські, Японські,
Курильські, Шрі-Ланка. Течії: Північноатлантична, Куросіо, Мусонна;
y Середземне і Червоне море відокремлюють Євразію від Африки, а Беринґова протока — від
Північної Америки.
Середньовіччя Помори — жителі узбережжя Плавали до Шпіцберґену та Нової Землі.
Баренцового та Білого морів Відкрили гирла великих північних річок
Хрестові походи до Уточнення обрисів узбережжя Середземного моря,
Палестини його островів та півостровів.
Створення поселень-портів, розвиток торговельних
відносин
1271—1295 рр. Венеціанець Марко Поло Дістався суходолом до Китаю, прожив там 17 років,
повернувся морським шляхом через Перську затоку
до Венеції. Автор «Книги» — описів усіх мандрівок
Початок XIV ст. Ібн Баттута — арабський Побував у Туреччині, на Балканському півострові,
учений та мандрівник півдні України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії,
Китаї
82
www.e-ranok.com.ua
Тема 10

1466—1472 рр. Російський купець Афанасій Із торговельною метою мандрував до країн Близького
Нікітін Сходу та Індії. Через Каспійське море, Персію потрапив
до Індії та першим із європейців досяг внутрішніх
районів країни. Описав свої враження у книзі «Ходіння
за три моря»
XV ст. Експедиція під керівництвом Склала карти архіпелагу Шпіцберґен, островів

голландського мореплавця Ведмежий та Нової Землі
Віллема Баренца
1733—1743 рр. Російська Велика Північна Відкрила північний шлях до Японії. Нанесла на кар-
експедиція під керівництвом ту Курильські острови та острів Сахалін. Нанесла на
Вітуса Беринґа карти берегову лінію від Архангельська до
Чукотського моря протяжністю понад 9 тис. км.
Установила дійсну протяжність Азії на схід
1856—1857 рр. Російська експедиція під Досліджувала природу гірських масивів Центральної
керівництвом Петра та Середньої Азії.
Семенова-Тянь-Шаньського Уперше склала опис висотної поясності Тянь-Шаню.
Відкрила сучасне зледеніння.
Досліджувала природу озера Іссик-Куль
1867—1888 рр. Російські експедиції під Досліджували обширні території Центральної Азії.
керівництвом Михайла Нанесли на карту нові гірські хребти.
Пржевальського Склали описи пустель. Досягли озера Обнор та
витоків Хуанхе і Янцзи. Проводили кліматологічні
спостереження. Збирали ботанічні та зоологічні
колекції
Кінець ХІХ — по- Академік Володимир Вивчав райони сибіру, Середньої Азії, Криму,
чаток ХХ ст. Обручев Кавказу, Північного Китаю, Монголії, Тянь-Шаню.
Вивчав піски пустелі Каракуми і розробив теорію
пісків, що рухаються. Автор науково-пригодницьких
книжок «Плутонія», «Земля Саннікова»,
«Золотошукачі в пустелі»
Академік Микола Вавилов Мандрував районами Середньої Азії, Казахстану,

Північного Кавказу, Закавказзя, Далекого Сходу;
країнами Середземномор’я, Афганістаном (усього
60 країн). Вивчав географію культурних рослин

Основу тектонічної будови Євразії складають давні платформи. На відміну від інших матери-
ків їх кілька і належать вони до різних літосферних плит. Найдавнішими платформами є Східно-
європейська, Сибірська, Корейська, Південно-Китайська, Індостанська, Аравійська.
У результаті рухів Євразійської та інших літосферних плит у кайнозої утворилися велетенські
пояси нової складчастості — Альпійсько-Гімалайський та Тихоокеанський.
Складна геологічна будова материка зумовлює різноманіття форм рельєфу. Тут розташовані
найвищі гірські хребти на Землі, великі плоскогір’я й низовини, найглибші западини.
83
www.e-ranok.com.ua
Географія
Складна геологічна будова Євразії також зумовила формування на її території покладів най-
різноманітніших корисних копалин. Євразія посідає провідне місце у світі за запасами нафти та
природного газу, руд кольорових металів.
Клімат
Кліматичні умови Євразії характеризуються великим різноманіттям. Положення Євразії
в усіх широтах Північної півкулі визначає нерівномірне надходження на її поверхню сонячного
тепла й неоднакове нагрівання суходолу в різних його частинах.
Над Євразією утворюються всі типи повітряних мас, завдяки яким відбувається перерозподіл
температур і опадів над поверхнею материка. Основна частина Євразії розташована в помірному
поясі, де переважає західний перенос повітряних мас і пов’язана з ним циклонічна діяльність.
На північну й середню частину Євразії значний вплив мають арктичні повітряні маси з Пів-
нічного Льодовитого океану.
Для півдня й сходу Євразії характерною є мусонна циркуляція, яка виявляється у взаємодії
між материком і океанами. Із літнім мусоном пов’язана активізація циклонів, які зароджуються
в Тихому океані. Вони обрушуються на узбережжя Східної й Південно-Східної Азії у вигляді
азіатських ураганів — тайфунів. Тайфуни несуть сильні руйнування, рясні зливові дощі, повені.
Над південно-західною окраїною материка протягом року переміщаються тропічні повітряні
маси. На південному сході материка пасати, які утворюються над Тихим океаном, приносять ве-
лику кількість вологи. На території острівної частини південного сходу Євразії протягом року
панують жаркі й вологі екваторіальні повітряні маси.
Великий вплив на формування клімату Євразії здійснює рельєф. Рівнинний і середньовисот-
ний рельєф європейської частини не перешкоджає проникненню вологого повітря з Атлантичного
океану далеко на схід, а холодних повітряних мас із Північного Льодовитого океану — на пів-
день.
В азіатській частині відсутність гірських хребтів на півночі також сприяє проникненню хо-
лодного арктичного повітря всередину аж до гір Центральної Азії. Пояс гірських хребтів на сході
й Гімалаї на півдні перепиняють шлях вологим мусонним вітрам усередину материка. Біля підніж
південних схилів Гімалаїв випадає 10—12 тис. мм опадів щорічно.
Завдяки великій протяжності з півночі на південь Євразія розташована у всіх кліматичних по-
ясах Північної півкулі, у межах яких виділяються всі типи кліматів Землі.
Євразія багата на внутрішні води, однак значні відмінності клімату і рельєфу окремих частин
материка зумовлюють їх нерівномірне розміщення.
Тільки в Євразії річки належать до басейнів усіх чотирьох океанів, а басейн внутрішнього
стоку є найбільшим у світі.
Найбільшу водостічну площу має Північний Льодовитий океан. Сюди несуть свої води такі
великі річки, як Об, Єнісей, Лена, Печора. Майже всі річки басейну Північного Льодовитого оке-
ану мають снігове живлення. Узимку вони надовго замерзають.
Другим за величиною є басейн Тихого океану. До нього належать річки півострова Індокитай
і Східної Азії, серед яких найбільші: Янцзи, Хуанхе, Амур, Меконг. Майже в усіх річок цього
басейну переважає дощове живлення.
Третім за величиною є басейн Індійського океану. Інд, ґанґ із Брахмапутрою, Тигр і Євф-
рат. Річки цього басейну мають головним чином дощове живлення, а у верхів’ях — льодовиково-
дощове.
84
www.e-ranok.com.ua
Тема 10
В Атлантичний океан і його моря впадають річки Західної, Південної й частково Східної Єв-
ропи. Річкова мережа тут густа, але таких великих рік, як в Азії, немає. Живлення річок та їхній
режим різноманітні.
До областей внутрішнього стоку належать річки, які впадають у Каспійське море. Серед них
найбільша річка Європи — Волга.
Озера Євразії, як і річки, численні й різноманітні. Вони дуже різні за походженням їхніх уло-
говин, розмірами, глибинами, солоністю й розміщені на материку дуже нерівномірно. Ладозьке —
найбільше озеро Європи. Воно займає площу 18 тис. км2 і досягає глибини 230 м.
Тектонічні озера — Байкал, Іссик-Куль, Мертве море. Вулканічні озера поширені на Камчатці,
Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі.
Євразія має значні запаси підземних вод.
У Євразії представлені всі природні зони земної кулі, але тільки зони арктичних пустель, тун-
дри, лісотундри й хвойних лісів утворюють суцільні смуги, які тягнуться із заходу на схід через
весь материк, поступово змінюючи одна одну.
Порушення широтної зональності в розміщенні природних зон найбільш чітко простежується
на заході й сході Євразії.
Для Євразії характерними є різноманітні прояви і значне поширення висотної поясності. По-
слідовність висотних поясів залежить від природної зони біля підніжжя гір, їх висоти та відда-
леності від океанів. У Європі найбільш чітко висотна поясність проявляється в Альпах, де п’ять
висотних поясів закономірно змінюють один одного. Найбільша кількість висотних поясів спосте-
рігається на південних схилах Гімалаїв.
На крайній півночі Євразії розташована зона арктичних пустель. На заході ця зона охоплює
окремі острови в Північному Льодовитому океані, на сході — крім островів ще й частину узбе-
режжя. Велика частина її поверхні майже протягом року вкрита снігом і льодом. Тільки в окремих
місцях улітку сніг тане, і тоді на малопотужному ґрунтовому покриві росте бідна рослинність із
лишайників і мохів, іноді зустрічається полярний мак, ломикамінь. Тут водяться песці, лемінги,
найбільшим жителем арктичних пустель є білий ведмідь. На важкодоступних скелях численних
островів і узбережжях гніздяться полярні птахи, утворюючи «пташині базари».
Південніше, уздовж узбережжя Євразії й на прилеглих островах, простягається вузькою сму-
гою зона тундри, яка у разі просування на схід розширюється зі збільшенням суворості клімату.
Як і в північноамериканській тундрі, на торф’яно-болотних ґрунтах тут ростуть лишайники, мохи,
болотні трави, ягідні рослини — морошка, лохина, брусниця. На півдні зони з’являються карли-
кові дерева — берези й верби, які стеляться по землі.
На півдні тундра межує із зоною лісотундри. На Скандинавському, Кольському півостровах,
острові Ісландія для неї характерними є зарості скривлених беріз і вільхи, серед тундрової рос-
линності на схід з’являються хвойні дерева — сибірська ялина та різні види модрини.
Тваринний світ тундри й лісотундри небагатий, але своєрідний. Тут водяться північні олені,
песці, вовки, лемінги, зайці-біляки, із птахів — полярні сови, білі й тундрові куріпки, на літо
прилітають лебеді, гаги, білолобі гусаки, качки, чайки.
Зона хвойних лісів, або тайга, охоплює великі простори від Атлантичного до Тихого океану.
Європейська й азіатська тайга трохи відрізняються. На заході переважає сосна й ялина, за Ура-
лом — ялиця, сибірський кедр, у Східному Сибіру — модрина. До хвойних порід домішуються
листяні: береза, осика, вільха. Хвойні ліси ростуть на підзолистих ґрунтах із малим вмістом гу-
мусу. У тайзі багатий і різноманітний тваринний світ, багато хутрових звірів: соболі, бобри, гор-
ностаї, а також лисиці, білки, куниці, зайці, бурундуки, рисі. Із великих тварин — лосі, ведмеді.
85
www.e-ranok.com.ua
Географія
Багато різноманітних птахів: глухарі, рябчики, шишкарі, кедрівки, дятли. Деякі з птахів є об’єктом
промислу: рябчики, куріпки, тетереви. Головне багатство тайгових лісів — коштовна деревина.
У наш час ліси сильно змінені людиною й вимагають негайних заходів щодо їх відновлення
й раціонального використання.
Мішані ліси розташовані в Євразії не суцільною смугою, а тільки в Європі й Східній Азії. На
заході мішані ліси починаються на півдні Скандинавського півострова й тягнуться до передгір’їв
Південного Уралу. У цих лісах, крім хвойних, ростуть дуб, липа, ясен, в’яз, граб. ґрунти в осно-
вному дерново-підзолисті. Східна частина зони мішаних лісів розташована в басейні середньої
течії Амуру й уздовж Японського й Жовтого морів — в області дії мусонів. Рослинність тут
густа й різноманітна. Поряд із сибірськими породами хвойних дерев тут поширені монгольський
дуб, амурська липа, маньчжурський горіх, клен. ґрунти бурі, лісові. Крім тварин, характерних для
тайги, водяться уссурійські тигри, амурські коти, єнотоподібні собаки, чорні уссурійські ведмеді,
кабани, плямисті олені.
Широколисті ліси Євразії також не утворюють суцільної смуги. На заході Європи вони тягнуться
від південних берегів Балтійського й Північного морів, поступово витягуючись на Східноєвропейській
рівнині. Тут на бурих лісових ґрунтах ростуть дубові й букові ліси з домішкою граба, а в приатлан-
тичному районі — благородного каштана. У широколистих лісах водяться благородні олені, козулі, ка-
бани, лісові коти. Великі площі лісів у Європі вирубані й замінені культурною рослинністю. На сході
материка широколисті ліси збереглися лише в гірських районах.
Лісостеп тягнеться неширокою смугою від Середньодунайської низовини до річки Єнісей.
Окремі ділянки лісостепу зустрічаються серед лісів і гір на сході Азії. У цій зоні на сірих лісо-
вих і чорноземних ґрунтах чергуються ділянки степів із окремими гаями й перелісками. У євро-
пейському лісостепу серед деревних порід переважає дуб, а в західносибірському — береза. Тва-
ринний світ представлений як лісовими, так і степовими видами: куниці, козулі, лисиці, борсуки,
тушканчики, із птахів — орли, беркути.
Степи — безлісні простори, де панує злакова рослинність. Зона степів тягнеться смугою від
низов’їв Дунаю й берегів Чорного й Азовського морів, огинаючи з півдня Уральські гори, до Алтаю,
продовжуючись на піднесених рівнинах східної Азії. Під трав’янистим покривом степів утворюються
родючі чорноземні ґрунти.
У наш час степи й лісостепи є найбільш розораними й зміненими людиною природними зона-
ми. Із тваринного світу в степах збереглися гризуни — польові миші, бабаки, ховрашки, із птахів
водяться степові орли, подекуди дрохви. Із хижаків у степу зустрічаються лисиці, степові тхори.
Напівпустелі й пустелі Євразії займають великі території — близько 1/4 площі материка. Вони
утворилися в посушливих областях центральної, південно-західної, частково південної Азії в трьох
кліматичних поясах: помірному, субтропічному й тропічному.
Пустелі помірного поясу займають значну частину Центральної Азії. Це пустелі Каракуми,
Кизилкум, Гобі, Такла-Макан. У напівпустелях переважають світло-каштанові й бурі ґрунти, у пус-
телях — сіро-бурі з дуже малою кількістю гумусу, багато солончаків. Рослинність дуже бідна,
місцями й зовсім відсутня. Зустрічається поодинокими кущиками трав’яний покрив із полину, со-
лянки, твердих колючих трав. Типовою рослиною цих пустель є деревоподібний чагарник саксаул.
Для пустель помірного поясу характерною є різка контрастність кліматичних умов: виснажлива
спека влітку й сильні морози з вітрами узимку. Тваринний світ добре пристосований до перепа-
дів температур і постійного дефіциту води. Багато гризунів — ховрашків, тушканчиків, пищух; із
великих травоїдних водяться антилопи, кулани, двогорбі верблюди. Особливо багато плазунів —
ящірок, змій, черепах і павукоподібних — скорпіонів і тарантулів.
У субтропічному поясі зона напівпустель і пустель розташована на «обгороджених» гора-
ми плоскогір’ях і нагір’ях — Малоазіатському, Іранському тощо. Тут на малородючих сіроземах
і сіро-бурих ґрунтах росте ефемерна рослинність, яка бурхливо розвивається у весняний період.
86
www.e-ranok.com.ua
Тема 10
Аравійський півострів, північні береги Перської затоки, Аравійського моря й область нижньої
течії річки Інд займає зона пустель тропічного поясу. Рослинність вкрай убога, а на сипучих пісках
і зовсім відсутня. В оазисах ростуть фінікові пальми. У тропічних пустелях водяться різні гризуни,
дикі осли, лисиці феньок, смугасті гієни. У цілому природні умови тропічних пустель Євразії багато
в чому схожі з африканськими.
Південний захід і південний схід Євразії в межах субтропічного поясу займають зони з ві-
чнозеленою рослинністю.
Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників розташована на узбережжі Середзем-
ного моря, захищеному горами від холодних північних вітрів. В умовах субтропічного клімату
з м’якою, вологою зимою й спекотним посушливим літом ростуть рослини, які пристосувалися
до тривалої літньої посухи: кам’яні і коркові дуби, суничні дерева, лаври, олеандри, маслинові
дерева, кипариси. У них товста кора, блискуче воскове листя, потужна коренева система. У наш
час вічнозелених лісів поблизу Середземномор’я збереглося мало, але поширені зарості вічнозеле-
них чагарників — маквіс. Диких тварин також збереглося мало. Зустрічаються лані, шакали, дикі
кролики, на заході — мавпа білохвостий макак. Багато ящірок, змій і черепах.
На південному сході Азії розташована зона субтропічних мусонних лісів. Вона займає пів-
денну частину Великої Китайської рівнини, південь Корейського півострова й південну половину
Японських островів. Кліматичні умови тут інші, ніж поблизу Середземномор’я: опади випадають
переважно влітку, коли дуже жарко. Їх приносить літній мусон з океану. Зима прохолодна й від-
носно суха. У лісах на жовтоземах і червоноземах ростуть вічнозелені дерева: магнолії, камфорні
лаври, камелії, тунгові дерева, низькорослі пальми, бамбук. До них домішуються листопадні: дуби,
буки, граби і південні хвойні (особ-ливі види сосни, кипариси). Дикі тварини збереглися головним
чином у горах. Зустрічаються чорні гімалайські ведмеді, бамбукові ведмеді — панди, леопарди,
мавпи — макаки й гібони. Багато птахів із яскравим оперенням — фазанів, папуг, качок.
Рівнини півостровів Індостан, Індокитай та острова Шрі-Ланка, де добре виражений посуш-
ливий період, у субекваторіальному поясі займають савани й рідколісся. Для них є характерним
переважання трав’яного покриву, де сформувалися червоно-бурі й червоні ґрунти.
Узбережжя морів і схили гір півостровів Індостан і Індокитай займають субекваторіальні
перемінно-вологі ліси. Тут на червоно-жовтих ґрунтах ростуть пальми, папороті, бамбук, багато
високих трав. Тваринний світ саван і субекваторіальних лісів багатий і різноманітний. Із хижаків
поширені тигри, чорні пантери, гепарди, смугасті гієни. У лісах живуть олені, буйволи, у сава-
нах — антилопи, у заростях річкових долин — дикі кабани. Усюди водяться мавпи. Подекуди
збереглися дикі слони. Багато отруйних змій, у річках водяться крокодили.
Зона вологих екваторіальних лісів Євразії охоплює південь півострова Індокитай, майже по-
вністю Великі Зондські острови й південний захід острова Шрі-Ланка. Як і для екваторіальних
лісів на інших материках, для них характерною є пишна багатоярусна вічнозелена рослинність
і багатий тваринний світ. Для зони євразійських екваторіальних лісів характерними є носороги, дикі
бики, тигри, малайські ведмеді, тапіри. На Великих Зондських островах поширені людиноподібні
мавпи — орангутанги та гібони. Є величезні ящірки — варани і пітони, багато птахів, метеликів.
Населення Євразії та політична карта

Євразія є не тільки найбільшим, але й найбільш населеним материком. Тут проживає понад
4,4 млрд осіб — понад 3/4 усіх жителів нашої планети.
Євразія — батьківщина двох основних людських рас — європеоїдної та монголоїдної. Європе-
оїди становлять 45 % від усього населення материка. Вони представлені двома головними гілками:
північною та південною. Представники північної гілки — світлошкірі й світловолосі, переважають
87
www.e-ranok.com.ua
Географія
у північній частині Європи. Представники південної гілки мають смагляву шкіру й темне волос-
ся. Вони проживають на півдні Європи, у Південно-Західній Азії, на півострові Індостан. В Азії
відбувалося формування монголоїдної раси. Монголоїди становлять близько 37 % від усього на-
селення материка. Вони населяють Східну, Південно-Східну Азію, частково Північну, Центральну
та Середню Азію.
За мовними ознаками більша частина народів Євразії належить до індоєвропейської, китайсько-
тибетської, малайсько-полінезійської мовних сімей. Індоєвропейська сім’я поділяється на групи:
слов’янську (росіяни, українці, білоруси, чехи, поляки, словаки, болгари, серби, хорвати), німецьку
(німці, австрійці, шведи, норвежці, голландці, англійці тощо) і романську (італійці, іспанці, порту-
гальці, французи, румуни, молдавани).
До китайсько-тибетської мовної сім’ї належать китайці, тибетці, народи півострова Індокитай
і Гімалаїв. До малайсько-полінезійської сім’ї належать індонезійці, малайці, філіппінці.
На величезній і різноманітній території Євразії населення розміщене вкрай нерівномірно. По-
ряд із незаселеними просторами великі території в межах материка мають найвищу на Землі гус-
тоту населення. У Монако, маленькій державі на узбережжі Середземного моря, густота населення
є найвищою у світі — 15 321 осіб на 1 км2.
Приріст населення материка здійснюється головним чином за рахунок азіатських країн, для
яких характерними є високі показники народжуваності. У Європі приріст населення низький, що
призводить до скорочення частки дітей і молоді та збільшення частки людей похилого віку. Від-
бувається процес «старіння нації». У Європі міські жителі складають близько 70 % населення,
в Азії цей показник значно нижчий — близько 50 %.
Сучасна політична карта Євразії дуже неоднорідна. Країни Євразії розрізняються між собою
за розмірами територій і кількістю населення, рівнем життя людей і їхніми релігійними віруван-
нями.
Країни Євразії розрізняються за рівнем економічного розвитку. Найрозвиненіші країни розта-
шовані в Західній Європі, серед них є й світові лідери — Німеччина, Франція, Велика Британія,
Італія. В Азії найбільш розвиненою країною є Японія. Інші держави є такими, що розвиваються,
але мають різний ступінь економічних досягнень. Значних успіхів в економічному розвитку до-
сягли Китай, Індія, Південна Корея, Сінґапур.
88
www.e-ranok.com.ua
Тема 10
1. Крайня південна точка материка Євразія:
а м. Піай Б м. Челюскін
В м. Рока Г м. Камау
2. Російська експедиція під керівництвом Миколи Пржевальського:

а досліджувала внутрішні райони Сибіру
Б досліджувала територію Центральної Азії
В відкрила Північний шлях до Японії
Г досліджувала природу гірських систем Центральної Азії
3. Найбільшу площу в Євразії займають природні зони:

а арктичного і субарктичного поясів
Б тропічного поясу
В помірного поясу
Г субекваторіального й екваторіального поясів
4. Людська раса, яка на материку Євразія становить 45 % населення, —це:

а європеоїдна Б негроїдна
В монголоїдна Г австралоїдна
5. Установіть відповідність між вершинами гір та гірськими системами, у яких вони знаходяться:
а Ельбрус 1 Альпи
Б Монблан 2 Апенніни
В Джомолунгма 3 Карпати
Г Говерла 4 Кавказ
5 Гімалаї
6. Установіть відповідність між ріками Євразії та їх басейнами:

а басейн Північно-Льодовитого океану 1 Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг
Б басейн Тихого океану 2 Дніпро, Рейн, Дунай, Луара
В басейн Атлантичного океану 3 Об, Єнісей, Лена, Іртиш
Г басейн Індійського океану 4 Волга, Амудар’я, Сирдар’я, Урал
5 Інд, Ганг, Тигр, Євфрат
7. Установіть послідовність країн за площею від найменшої:

а Росія Б Індія
В Китай Г Франція
8. Виберіть із переліку географічні об’єкти, по яких проходить межа між Європою й Азією:
а Уральські гори
Б Карпати
В Кавказ
Г протоки Босфор і Дарданели
Д Суецький канал
е р. Урал (Емба)
89
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 11. фіЗична ГеоГрафія україни. ГеоГрафічне положення,

формування території україни. ЗаГальні відомості про україну
(21—22 тижні)
1. Площа України становить:
а 6,037 тис. км2 Б 60,37 тис. км2
В 603,7 тис. км2 Г 6037 тис. км2
2. Територія України розташована в півкулях:

а Західній і Північній Б Східній і Північній
В Західній і Південній Г Східній і Південній
3. Територія, яка була приєднана до України останньою:

а Закарпаття Б Одеська область
В Західна Україна Г Крим
4. Час другого годинного поясу, що діє в Україні, інакше називають:

а місцевим Б літнім
В декретним Г київським
5. Установити відповідність між датами та подіями, пов’язаними з історією формування державної

території сучасної України:
а 1939 р. 1 Кримська область увійшла до складу УРСР
Б 1940 р. 2 Україна ввійшла до складу СРСР
В 1945 р. 3 До складу УРСР увійшла Закарпатська область
Г 1954 р. 4 Західна Україна ввійшла до складу СРСР
5 До складу СРСР увійшли Північна Буковина та Південна Бессарабія
6. Установіть відповідність між крайніми точками України і їх розташуванням.

а крайня північна точка 1 с. Грем’яч Чернігівської області
Б крайня південна точка 2 с. Чоп Закарпатської області
В крайня західна точка 3 м. Сарич АР Крим
Г крайня східна точка 4 с. Ділове Закарпатської області
5 с. Червона Зірка Луганської області
7. Установіть послідовність регіонів України за віддаленістю від столиці України.

а Львівська область
Б Вінницька область
В Харківська область
Г АР Крим
8. Виберіть із переліку області, які географічно лежать у межах І і ІІІ часових поясів:
а Закарпатська Б Одеська
В Донецька Г Луганська
Д Чернігівська
9*. Визначте, яку площу займає Україна на карті півкуль, яка має масштаб 1:22000000.
90
www.e-ranok.com.ua
Тема 11
Україна та її географічні ДосліДження
Загальні відомості про територію і кордони
Площа України становить 603,7 тис. км2. За розмірами території наша країна посідає 39-те
місце серед держав світу і 2-ге серед держав Європи (після Росії). Загальна протяжність держав-
них кордонів України дорівнює близько 6,5 тис. км (суходільні — 5450 км, морські — 1050 км).
По суходолу Україна межує із сімома країнами: Росією, Білоруссю, Молдовою, Румунією, Поль-
щею, Угорщиною і Словаччиною.
Фізико-географічне положення України
Фізико-географічне положення — це розташування території в системі географічних коорди-
нат відносно крупних природних об’єктів і явищ, які зумовлюють найважливіші особливості її
природи.
План характеристики фізико- Головні особливості фізико-географічного положення України

географічного положення
1. Положення в системі географічних Україна розташована у Центральній та Південно-Східній Європі;
координат її територія лежить у Північній та Східній півкулях між 44°23′
та 52°23′ пн. ш. та 22°09′ і 40°13′ сх. д.
2. Крайні точки Північна — поблизу села ґрем’яч Новгород-Сіверського району
Чернігівської області (52°23′ пн. ш.), південна — мис Сарич на
півдні Кримського півострова (44°23′ пн. ш.), західна — поблизу
міста Чоп Закарпатської області (22°09′ сх. д.), східна — біля села
Червона Зірка Міловського району Луганської області (40°13′ сх. д.).
Протяжність території між крайніми точками з півночі на південь
становить 893 км, а із заходу на схід — 1316 км
3. Географічні центри території:
а) за перетином серединної паралелі 48°23′ пн. ш., 31°10′ сх. д. — поблизу селища Добровеличківка
і серединного меридіана; Кіровоградської області;
б) з урахуванням конфігурації 49°02′ пн. ш., 31°29′ сх. д. — поблизу села Мар’янівка
території, географічний центр площі Шполянського району Черкаської області
91
www.e-ranok.com.ua
Географія
План характеристики фізико- Головні особливості фізико-географічного положення України

географічного положення
4. Положення в межах тектонічних Більша частина України розташована в межах великої стійкої
структур Євразійської літосферної плити. Лише крайній захід і південь на-
лежать до рухливого поясу літосфери, якому відповідають
Кримські й Карпатські гори. Надра України багаті на
різноманітні корисні копалини
5. Положення відносно основних Територія України займає південно-західну частину
форм рельєфу Східноєвропейської рівнини, тут переважають низовини і височи-
ни (95 % площі), на крайньому заході та півдні розташовані гори
6. Положення відносно природних зон Україна розташована у трьох природних зонах — мішаних лісів,
лісостеповій, степовій із помірно континентальним кліматом, ро-
дючими ґрунтами, багатим тваринним і рослинним світом
7. Положення відносно морів і океанів Україна має широкий вихід до Чорного та Азовського морів.
Вихід до морів забезпечує розвиток не тільки зовнішніх зв’язків
України, а й рибного промислу, а також санаторно-курортного
господарства у прибережних районах. Через Чорне море Україна
має вихід у Світовий океан, а по Дунаю підтримує зв’язки
з країнами Центральної Європи
8. Положення відносно годинних Оскільки більша частина України розташована у другому годинно-
поясів му поясі, на всій території країни діє східноєвропейський
(київський) час. Нова доба починається в Україні на дві години
раніше, ніж у Лондоні
9. Господарська оцінка фізико- Значні розміри України зумовлюють розмаїття її природних умов
географічного положення України та ресурсів:
— рівнинний характер території України сприяє рівномірному
розміщенню виробництва і населення;
— розташування в межах помірного кліматичного поясу
забезпечує достатнє надходження сонячного тепла для життя та
діяльності людей;
— значна частина України лежить у басейні річки Дніпро, яка
є головною водною артерією країни. Через Чорне море Україна
має вихід у Світовий океан, а по Дунаю підтримує зв’язки
з країнами Центральної Європи
Висновок: усі вказані умови є сприятливими для розвитку господарства
Час на території України

Із географічним положенням та розмірами території країни пов’язане її положення відносно
годинних поясів. Обертаючись навколо осі, Земля послідовно повертається до Сонця різними час-
тинами своєї поверхні, тому зрозуміло, що день настає у різних місцях земної кулі не одночасно.
Час усіх точок, розташованих на одному меридіані, називають місцевим, або сонячним, часом. Різ-
ниця в місцевому часі двох меридіанів залежить від різниці їх географічної довготи. Рухаючись на
захід або схід, із кожним градусом довготи стрілки годинника треба переводити назад або вперед
на чотири хвилини (за 4 хв Земля обертається на 1°). Але в повсякденному житті таким часом
користуватися незручно.
У 1879 р. канадський інженер С. Флемінґ запропонував систему міжнародного відліку часу.
Земна куля робить повний оберт навколо осі на 360° за 24 години, отже, за 1 годину Земля по-
92
www.e-ranok.com.ua
Тема 11
вертається на 15° (360 : 24 = 15). Відповідно до цього поверхня земної кулі була поділена на
24 пояси за кількістю годин у добі.
Таким чином, кожний пояс обмежений двома меридіанами, які розташовані один від одного
на відстані у 15°. Час у межах одного годинного поясу прийнято вважати однаковим і називати
поясним. Час сусідніх поясів відрізняється на 1 годину. Відлік часу в усьому світі ведеться від
нульового (ґрінвіцького) меридіана. Відлік поясів ведеться на схід. У 1884 р. була встановлена
міжнародна лінія зміни дат, яка майже збігається зі 180-м меридіаном. Від цієї лінії зі сходу на
захід починає свій відлік нова доба.
Спочатку межі між годинними поясами планували провести по меридіанах, але на практиці це
виявилося незручним: два сусідні селища або навіть половини одного могли опинитися в різних
годинних поясах. Тому межі годинних поясів здебільшого збігаються з державними кордонами або
межами адміністративних одиниць. Нульовим годинним поясом вважається західноєвропейський,
першим годинним поясом — середньоєвропейський, другим — східноєвропейський.
Україна розташована у східноєвропейському годинному поясі. У зв’язку з тим, що довжина її
території із заходу на схід у градусному вимірі становить 18°05′ (при ширині одного годинного
поясу 15°), наша держава мала б розташовуватися у трьох годинних поясах. Але для зручності
ведення господарства прийнято вважати, що на всій території України діє час другого годинного
поясу. В межах місцевого часу різниця між крайньою західною і крайньою східною точками, від-
даленими одна від одної на 18°, складає 1 год 12 хв (у 1° — 4 хв).
Майже в усіх країнах Європи введений літній час. Для економії електроенергії в останню
неділю березня стрілки годинника переводять на 1 годину вперед, а в останню неділю жовтня
стрілки повертають назад. Таким чином, улітку ми випереджаємо поясний час на 1 годину.
На всій території Росії продовжує діяти декретний час, уведений декретом радянської влади
в 1918 р., згідно з яким протягом року стрілки годинника переведені ще на одну годину вперед.
Тому, хоча Москва і Київ фактично розташовані в межах одного годинного поясу, московський час
випереджає київський на 1 годину.
Джерела географічних знань. Географічні карти

Географічні знання можна отримати з багатьох джерел. Це, насамперед, географічні карти та
друковані видання (навчальні підручники, посібники, довідники, енциклопедії, журнали, художня
література тощо), мультимедійні джерела (теле- і радіопередачі, відеофільми, комп’ютерні засоби
інформації), музейні експозиції, власні спостереження тощо.
Найважливішим джерелом географічних знань є карта.
Географічні карти дають уявлення про земну поверхню загалом або окремі її частини. За
допомогою карт розв’язують наукові й практичні завдання під час геологічних і географічних до-
сліджень, планування і проектування будівництва, у морській і повітряній навігації, космічних
польотах, військовій справі. Різні види карт мають залежно від своєї генералізації певну особ-
ливість — неоднаковий ступінь докладності зображення земної кулі. Електронні карти і атласи,
що містять дуже великий обсяг інформації та дозволяють наочно зіставляти її, — це карти, які
сьогодні допомагають розбудовувати географічну науку. На цей час уже створені електронна версія
атласу «Погляд на Україну» (Інститут передових технологій), електронна серія карт «Людський
розвиток в Україні» (Інститут географії НАНУ), існують комп’ютерні версії підручників з фізичної
географії України для середньої школи.
Географічні карти, які детально зображують ділянки поверхні, називають топографічними. То-
пографічні карти є загальногеографічними, а використовують їх для вивчення певної місцевості,
яку вони відбивають з великою точністю. Топографічні карти складають у рівнокутній поперечно-
93
www.e-ranok.com.ua
Географія
циліндричній проекції Гаусса, що обчислюється за елементами Красовського, і в Балтійській си-

стемі висот.
На топографічних картах відображається територія земної поверхні, яка обмежена на заході
і сході меридіанами, на півночі і півдні — паралелями з відомими довготою і широтою. Якщо
територія велика, то карти мають велику кількість аркушів (їх називають багатоаркушними); на
кожному з них відбита маленька ділянка цієї території, обмежена меридіанами і паралелями.
Географічні дослідження на території України
Давньогрецький історик Геродот (близько 484—425 рр. до н. е.) у праці «Скіфія» згадав про
такі річки України, як Істр (Дунай), Борисфен (Дніпро), Гіпаніс (Південний Буг), склав опис укра-
їнської Наддніпрянщини.
У праці «Географія» давньогрецький географ та історик Страбон (64/63 р. до н. е. —
23/24 р. н. е.) наводить цікаві історико-географічні матеріали про розселення племен Північного
і Східного Причорномор’я, їх побут, господарство, культуру.
Давньогрецький мандрівник, лікар, основоположник медичної географії Гіппократ (460—
377 рр. до н. е.) описав свої враження від подорожі південною частиною сучасної України в праці
«Про повітря, воду і місцевість».
Цінні й цікаві матеріали історичної географії містяться в Літописі Руському (Іпатіївському),
що складається з «Повісті минулих літ», Київського літопису і Галицько-Волинського літопису.
За часів Ярослава Мудрого в збірнику норм права, відомого під назвою «Руська правда», було
зафіксовано природоохоронні заходи щодо збереження рідкісних тварин та регламентування по-
лювання.
У ХIV—ХV ст. поряд із розширенням використання території лісостепу розпочалося освоєння
причорноморських степів. Особливо важлива роль належала Запорозькій Січі. Козаки добре знали
особливості режиму Нижнього Дніпра, Дніпровські пороги і плавні, будову берегів Чорного моря
і його течій та погодні умови півдня країни.
Важливі історичні, етнографічні та географічні дані містить книга французького інженера
і картографа Гійома Левассера де Боплана «Опис України» (1650 р.), який працював в Україні
в 1630—1648 рр. У книзі подано характеристику Дніпра та інших річок і озер, клімату, флори
і фауни України, включаючи Крим. Автор склав кілька оригінальних карт України в різних масш-
табах.
Створення першого вищого навчального закладу в Україні — Києво-Могилянської колегії
(1632 р.), пізніше академії (1701 р.) сприяло тому, що географію почали вивчати як предмет. Це
започаткувало наукові дослідження території України, які почалися від XVIII ст.
У цей час було проведено перші інструментальні зйомки для складання карт. Під час прове-
дення генерального межування в 70—80-х рр. ХVІІІ ст. були складені карти Київської, Новоросій-
ської й Азовської губерній. У другій половині ХVІІІ ст. російські академічні експедиції провели
вивчення рельєфу, ґрунтів, рослинного та тваринного світу.
Для пізнання природних умов і ресурсів України велике значення мали відкриття Г. Капус-
тіним родовищ кам’яного вугілля в Донбасі (1721 р.), вивчення родовищ залізних руд у доли-
ні р. Саксагань академіком Петербурзької академії наук і мистецтв В. Зуєвим (1781—1782 рр.)
і його ж опис природних умов, населення і господарства Лівобережної України і Причорномор’я.
У 1793—1794 рр. експедиції академіків П. Палласа та І. Гюльденштедта вивчали ґрунти, рослин-
ність, тваринний світ України.
Значний внесок у вивчення географії країни зробили вчені Київського, Львівського, Одесь-
кого та Харківського університетів. У 1873 р. у Києві було створено Південно-західне відділення
Російського географічного товариства, одним із засновників і керівником якого став видатний
94
www.e-ranok.com.ua
Тема 11
етнограф і географ П. Чубинський (відомий і як автор тексту національного гімну «Ще не вмерла
України...»). Результати досліджень його експедицій були видані під назвою «Роботи етнографо-
статистичної експедиції в Західно-Російський край» (1872—1878 рр.).
Велике значення для розвитку географії України мало створення в університетах кафедр гео-
графії (від 30-х рр. ХIХ ст.). Кафедру фізичної географії відкрив у Харківському університеті
професор А. Краснов (1889 р.).
У 1918 р. у Києві була заснована Академія наук України, учені якої досліджували природні
умови і ресурси, господарство і населення держави. Засновником і першим президентом Академії
наук України став академік В. Вернадський (1863—1945 рр.).
Одним із фундаторів фізичної географії в Україні був академік С. Рудницький (1877—1937 рр.).
Йому належать наукові праці з геоморфології, історичної і соціально-економічної географії, карто-
графії, краєзнавства, фізичної географії України. У 1927 р. він заснував у Харкові (тоді столиця
України) Український науково-дослідний інститут географії і картографії, провів експедиційні до-
слідження на територіях Наддніпрянщини, Донецької височини, Волині.
Цінні відомості з історичної географії України містять праці українських істориків П. Куліша,
М. Грушевського, Д. Багалія та інших.
Останніми роками українськими географами були створені Атлас природних умов і ресурсів
України, тритомна «Географічна енциклопедія України», електронні навчальні атласи для середньої
школи, каталоги географічної інформації в Інтернеті.
У 1997 р. українські вчені розпочали за повною програмою комплексні дослідження в Антарк-
тиці на станції «Академік Вернадський» (передана Україні англійська станція «Фарадей»).
Географічні дослідження в Україні нині зосереджені на проблемах її сталого розвитку, деталь-
ного дослідження природно-ресурсного потенціалу, охорони навколишнього середовища, створення
Національного атласу України, визначення місця і ролі України у світових процесах через геогра-
фічний вимір.
95
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Укажіть протяжність території України із заходу на схід.
а 1316 км Б 1136 км
В 893 км Г 983 км
2. Укажіть державу, з якою України має найкоротший суходільний кордон.

а Росія Б Словаччина
В Угорщина Г Молдова
3. Укажіть місто, яке є адміністративним центром Закарпатської області.

а Ужгород Б Рівне
В Мукачеве Г Луцьк
4. Визначте місцевий час у пункті Л., якщо в пункті К за місцевим

часом у цей момент 11 год 04 хв
а 10 год 44 хв
Б 11 год 24 хв
В 10 год 59 хв
Г 11 год 09 хв
5. Установити відповідність.
а Степан Рудницький 1 картограф, укладач багатотомної «Енциклопедії
українознавства»
Б Володимир Кубійович 2 автор твору «Опис України»
В Василь Докучаєв 3 основоположник української наукової географії
Г Павло Чубинський 4 етнограф і географ, один з організаторів Південно-
Західного відділу Руського географічного товариства
у Києві
5 основоположник наукового грунтознавства
6. Установити відповідність між країнами сусідами та довжиною їх спільного з Україною кордону.

а Словаччина 1 98 км
Б Росія 2 2063 км
В Польща 3 542, 5 км
Г Білорусь 4 135 км
5 95 км
7. Установіть хронологічну послідовність указаних етапів формування території України.
а утворення Запорозької Січі
Б проголошення УНР
В Київська Русь
Г приєднання Гетьманщини до Росії
8. Виберіть із переліку області, що не мають виходу до державного кордону:

а Харківська Б Кіровоградська
В Черкаська Г Київська
Д Тернопільська е Одеська
9*. Визначте географічну довготу міста — обласного центру України, якщо різниця між його місцевим
часом і місцевим часом Лондона становить 2 год 12 хв.
96
www.e-ranok.com.ua
Тема 11
тема 12. природні умови і ресурси україни. рельєф, тектонічна,

ГеолоГічна будова, мінеральні ресурси (23—24 тижні)
1. Найвищою позначкою України є гора:
а Говерла Б Роман-Кош
В Берда Г Могила-Мечетна
2. Більша частина території України розташована в межах:

а Західноєвропейської платформи
Б Скіфської платформи
В Карпатської складчастої системи
Г Східноєвропейської платформи
3. Залізорудний басейн, який містить найбільші промислові запаси сировини в Україні:

а Білозерський Б Керченський
В Кременчуцький Г Криворізький
4. Установіть, яка частка території України припадає на низовини.

а 25 % Б 5%
В 40 % Г 70 %
5. Установіть відповідність між найвищими вершинами рівнинної частини України і формами рельє-
фу, в межах яких вони розташовані.
а г. Берда 1 Приазовська височина
Б г. Камула 2 Подільська височина
В г. Могила-Мечетна 3 Донецька височина
Г г. Могила - Бельмак 4 Хотинська височина
5 Придніпровська височина
6. Установіть відповідність між корисними копалинами і назвами їх родовищ.

а залізна руда 1 Кременчуцький, Білозерський
Б ртутна руда 2 Микитівське
В сірка 3 Іршанське, Самотканське
Г кухонна сіль 4 Роздольське, Новояворівське
5 Артемівське, Слов’янське
7. Установіть послідовність розташування височин України із заходу на схід.

а Подільська
Б Придніпровська
В Донецька
Г Приазовська
8. Виберіть із переліку низовини:

а Придніпровська Б Приазовська
В Закарпатська Г Подільська
Д Поліська е Хотинська
97
www.e-ranok.com.ua
Географія
загальна характеристика прироДних УМов і прироДних ресУрсів України
Основні форми рельєфу
Рельєф України досить різноманітний. 95 % площі країни займають рівнини. Значна територія
України розташована у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. У її межах виді-
ляють низовини (із відносно плоскою поверхнею, із середніми висотами менше ніж 200 м), на
які припадає 70 % загальної площі, і височини (із горбистою поверхнею, розчленованою балками
і ярами, із висотами 200—500 м), на них припадає 25 % території. Найбільші площі зайняті таки-
ми низовинами, як Придніпровська, Полтавська, Поліська, Причорноморська, Північно-Кримська,
Закарпатська. До найбільших височин належать Придніпровська, Приазовська, Донецька, Поділь-
ська, Волинська, Передкарпатська. У межиріччі річок Прут та верхньої течії Дністра розташована
Хотинська височина. Її найвища вершина — гора Берда (515 м) — є найвищою позначкою рів-
нинної частини України.
Характеристика низовин і височин України

(Див. таблицю на с. 96)
Гори займають тільки 5 % площі України. Вони є складовою частиною великого Альпійсько-
Гімалайського гірського поясу. На Карпати припадає близько 4 % площі, а на Кримські гори —
близько 1 %. Гори складаються з кількох паралельних пасом — ланцюгів окремих гір і масивів.
Пасма розділені міжгірними долинами й улоговинами. Округлі вершини Карпат, які нагадують
копни сіна, називають полонинами. Головне пасмо Кримських гір має згладжені безлісі верши-
ни — яйли. Гірський рельєф досить плавний, без скелястих піків і льодовиків, із досить широки-
ми долинами річок, і тільки подекуди зустрічаються стрімкі ущелини.
Тектонічні структури в межах України
Тектоніка — галузь геології, яка вивчає будову і рухи земної кори, зміни форм геологічних
тіл під впливом цих рухів. Тектонічною будовою значною мірою зумовлюється характер рельєфу
(розташування гірських хребтів та рівнин) та поширення родовищ корисних копалин.
98
www.e-ranok.com.ua
Характеристика низовин і височин України
Макси-
Географічне Середні висоти, мальна
Назва форми рельєфу Форми поверхні Інші особливості
Тема 12
положення м висота,
м
Південна частина Крайня північ 150—200 200 Рельєф рівнинний, зустрічаються Заболоченість, заторфованість,
Поліської низовини (до території України гороподібні піднесення, вали, багато прісних озер, резервуар
складу входить горби підземних прісних вод —
Словечансько-Овруцький найбільший в Україні, ліси з пе-
кряж, 316 м) реважанням сосни
Придніпровська низовина Північна та цен- 50—170 236 Хвилястий характер рельєфу, Поширені мішано-лісові,
тральна частини яружно-балкова система, лісостепові та частково степові
лівобережжя льодовикові та водно-льодовикові ландшафти
Дніпра форми рельєфу
Причорноморська низовина Південна частина 50—100 120 Поступово знижується до Поверхня північнокримської
(до складу входить України, Чорного моря, часто рівнини поступово знижується
Північнокримська низови- дугоподібна сму- зустрічаються яри, балки; уздовж до Сиваша (висота над рівнем
на) га завширшки узбережжя — осипи, обвали, зсу- моря — 40 м)
120—150 км ви
Закарпатська низовина (ча- Південно-західна 100—200 369 Плоска, східчаста, слабонахилена Розорано майже 50 % площі
стина Середньо-дунайської частина до річки Тиса
рівнини) Закарпаття
Подільська височина Південно-західна 280—320 471 Поверхня дуже розчленована; Поширені карстові форми
частина України (г. Каму- виділяються пасма: Кременецькі рельєфу
ла) гори, Гологори, Вороняки,
Опілля, Розточчя, Товтри
Волинська височина Від річки 220—250 342 Слабохвиляста, розчленована до- Поширені карстові форми
Західний Буг до (Мізо- линами, балками, рельєфу
західних кордонів цький ярами
Житомирської кряж)
області
Хотинська височина Межиріччя 350—400 515 Поверхня розчленована притока- Більша частина височини вкри-
Дністра та Пруту (г. Берда) ми річок Прут і Дністер та буковими та дубовими
лісами
Придніпровська височина Уздовж правого Від 150—170 на 323 Плоска, хвиляста, подекуди горби- Розчленована глибокими
берега Дніпра півдні до 220— (Канів- ста, наявний загальний нахил на річковими долинами, ярами,
240 на півночі ські гори) південний схід балками
Приазовська височина Південний схід 150—300 324 На поверхню виходять кристалічні Порізана ярами, балками, доли-
України (г. Бель- породи, які утворють нами річок
мак- підвищення — так звані «могили»
Могила)
Донецька височина Схід України 175—300 367 (г. Трапляються осипи, обвали, зсу- Дуже поширені антропогенні
(складається з Донецького Могила ви, карстові форми форми — вугільні терикони,
кряжа та Бахмут-Торецької Мечетна) відвали, кар’єри
www.e-ranok.com.ua
рівнини)
99
Географія
Територія України розташована у межах:

y давньої (докембрійської) Східноєвропейської платформи (більша частина);
y молодих (палеозойських) Західноєвропейської та Скіфської платформ;
y Середземноморського (альпійського) складчастого поясу, представленого Карпатською та
Кримською складчастими системами.
Східноєвропейська платформа — одна з найдавніших на Землі — має докембрійський вік,
її формування закінчилося близько 2 млрд років тому. У межах Східноєвропейської платформи
на території України виділяють складові частини: Український щит, Волино-Подільська плита,
Дніпровсько-Донецька западина тощо.
Характеристика основних тектонічних структур

Назва
Географічне положення Відповідні форми
тектонічної Стисла характеристика
у межах України рельєфу
структури
І. Східноєвропейська платформа
1. Український Тягнеться з північного Завдовжики понад 1000 км, за- Придніпровська
щит (УкЩ) заходу від центральної вширшки — 100—250 км. та Приазовська
частини Рівненщини та Складена метаморфізованими по- височини
Житомирщини на родами віком близько 3,5—
південний схід (до 1,6 млрд років. У багатьох місцях
Азовського моря) кристалічні породи виходять на
поверхню
2. Волино- Західна частина України Плита розчленована на окремі Волинська
Подільська блоки. На південному заході вона і Подільська ви-
плита переходить у Галицько- сочини
Волинську западину, де глибина
залягання фундаменту сягає
7000 м
100
www.e-ranok.com.ua
Тема 12
Назва
Географічне положення Відповідні форми
тектонічної Стисла характеристика
у межах України рельєфу
структури
3. Дніпровсько- Північно-східна частина Потужність осадового чохла Придніпровська
Донецька запа- України складає 18—20 км низовина
дина
4. Причорно- Південний схил Східно- Заповнена різноманітними конти- Причорно-
морська Європейської платформи нентальними морськими морська низовина
відкладеннями потужністю близь-
ко 2 км
ІІ. Західно- Крайній захід України Фундамент цієї молодої платфор- Височини
європейська між Карпатською склад- ми вкритий пластами осадових Розточчя, Опілля
платформа частою системою та порід, що ніби «спаяли» її
західним краєм Східно- з Євразійською літосферною пли-
європейської платформи тою
ІІІ. Скіфська Охоплює рівнинну ча- Фундамент Скіфської платформи Рівнини
платформа стину Кримського залягає на глибинах від 500— Кримського
півострова, прилеглу до 1500 м на півдні до 3000—6000 півострова
нього частину м на півночі
північного шельфу
Чорного моря та
більшість території дна
Азовського моря
IV. Карпатська Західна частина України Альпійська епоха горотворення. Гори Карпати
складчаста си- Різноманітний склад гірських
стема порід: сланці, пісковики, вапня-
ки, конгломерати
V. Кримська Південь України. Із Мезозойська складчастість та Кримські
складчаста си- півночі обмежена альпійська епоха горотворення. гори
стема Скіфською платформою, Гори складені переважно глини-
з півдня — глибоковод- стими сланцями, пісковиками,
ною западиною Чорного вапняками, мергелями
моря
Геологічна будова України

Геологія — це система наук про Землю, земну кору, її склад, будову, рухи та історію розвитку,
а також розміщення корисних копалин.
Геологічні методи дослідження дозволяють визначити абсолютний і відносний вік гірських по-
рід. Відносний вік гірських порід та епох гороутворення визначають на основі вивчення скам’янілих
решток тварин, рослин тощо, які знайдені у певних гірських породах, із урахуванням послідовності
їхнього нашарування. Абсолютний вік гірських порід навчилися визначати пізніше за відносний, коли
були винайдені радіологічні методи. Виявилося, що радіоактивні елементи, що містяться у гірських
породах, із часом розпадаються з постійною швидкістю. Зокрема, Уран розпадається на Плюмбум
(свинець) і Гелій, тому за масою свинцю у гірських породах вираховують їхній абсолютний вік
у роках, які знадобилися для такого перетворення урану.
101
www.e-ranok.com.ua
Географія
Визначення абсолютного і відносного віку гірських порід дає змогу скласти геохронологічну
таблицю, або таблицю геологічного літочислення, у якій виділяють п’ять ер: архейську, протеро-
зойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську — кожна з яких поділяється на кілька періодів.
Кожен період геологічного часу має у таблиці свій колір. Аналогічні кольори використовують при
побудові геологічних карт, за якими можна дізнатися, де на земну поверхню виходять різні за ві-
ком геологічні шари гірських порід.
Український щит: метаморфічні гірські породи — сланці та гнейси — прорвані гранітни-
ми та іншими магматичними утвореннями; час формування — архей і ранній протерозой (3,5—
1,6 млрд років тому).
Дніпровсько-Донецька западина. Одна з найбільших западин Східноєвропейської платформи,
заповнена осадовими відкладеннями потужністю 10—20 км палеозойської, мезозойської і кайно-
зойської ер, — це різнокольорові глини, доломіти, вапняки, сланці, пісковики. Із девонською та
кам’яновугільною системами пов’язані приховані під іншими осадовими породами родовища на-
фти й природного газу, солі.
Донецька складчаста споруда: дислоковані, зім’яті у складки породи кам’яновугільної сис-
теми, у середній частині яких міститься вугілля; потужність системи сягає 15—18 км і є однією
з найбільших у світі.
Кримська складчаста система. Утворена породами нижнього мезозою (тріас — середня юра),
де закономірно чергуються пісковики та аргіліти. Така формація називається фліш.
Карпатська складчаста система має найскладнішу будову. Зовнішня зона утворена інтен-
сивно дислокованими породами крейди — палеогену: уламкові товщі, чергування пісковиків та
аргілітів. Внутрішня зона складена переважно вапняковими породами мезозойського віку.
Мінерально-сировинні ресурси
Мінерально-сировинні ресурси — сукупність розвіданих запасів корисних копалин, які вико-
ристовуються або можуть використовуватися в господарській діяльності. За ознакою використання
у господарстві корисні копалини поділяються на паливні (енергетичні, горючі), рудні (металеві) та
нерудні (неметалеві). До групи паливно-енергетичних ресурсів належать вугілля, нафта, природний
газ, горючі сланці, торф. Україна має значні запаси паливних ресурсів, серед яких провідне місце
належить кам’яному та бурому вугіллю.
Характеристика вугільних басейнів України
Назва Стисла
Географічне положення
вугільного басейну характеристика
Донецький Східна частина України: території Площа — 50 тис. км2. Промислові запаси —
кам’яно-вугільний Луганської, Донецької, Дніпро- 43,2 млрд т, коксівне вугілля 30 % загальних
басейн (Донбас) петровської і частково Полтавської запасів.Максимальна глибина залягання
та Харківської областей пластів — 1200 м, середня — 500—700 м.
Потужність шарів — 0,5—2 м
Львівсько- Північний захід України, межа Площа — 10 тис. км2. Глибина залягання
Волинський Львівської та Волинської областей пластів — 300—700 м. Потужність шарів — до
кам’яно-вугільний 2,8 м. Коксівне вугілля — до 40 % від загаль-
басейн них запасів
Дніпровський Уздовж Дніпра, з північного заходу Площа — 100 тис. км2. Загальні запаси — 6
буровугільний ба- на південний схід: Житомирська, млрд т. Глибина залагяння пластів — 150—180
сейн Черкаська, Кіровоградська, Дніпро- м. Потужність шарів — 3—12 м
петровська та Запорізька області
102
www.e-ranok.com.ua
Тема 12
Родовища нафти і природного газу в Україні зосереджені в трьох нафтогазоносних областях:

Карпатській, Дніпровсько-Донецькій, Причорноморсько-Кримській.
Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область розташована на Лівобережжі, простягаючись
вузькою смугою на 650—700 км від північних кордонів України до Донецького кряжа. Тут ви-
явлено понад 140 родовищ природного газу (найбільші: Шебелинське, Західно-Хрестищенське та
Єфремівське) і нафти (найзначніші: Леляківське, Прилуцьке, Рибальське, Качанівське, Зачепилів-
ське, Радченківське).
Карпатська нафтогазоносна область охоплює територію Закарпатської, Чернівецької, Івано-
Франківської та Львівської областей. Найвідомішими нафтовими родовищами є Бориславське, Бит-
ківське і Долинське, газовими — Опарське, Ходновицьке, Калуське, Косівське, Дашавське.
Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область розташована в межах АР Крим, Микола-
ївської, Одеської та Херсонської областей.
Запаси і видобуток нафти й природного газу на території України не забезпечують її потреб.
Також в Україні добувають горючі сланці, родовища яких розташовані в Карпатах, на Поділлі,
у Кіровоградській області (найбільше родовище — Бовтиське). Торф’яні родовища зосереджені на
Поліській низовині.
Рудні корисні копалини — гірські породи і мінерали, з яких при існуючих технологічних мож-
ливостях доцільним є видобуток металів. Як правило, рудні корисні копалини належать до магма-
тичних і метаморфічних гірських порід. Саме тому їх пошуки геологи ведуть у районах виходів
фундаменту Українського щита, Донецького кряжа, Вулканічного хребта Карпат.
Особливо багатою є Україна на родовища руд чорних металів, а саме: залізних та марганце-
вих. Основні родовища залізних руд розташовані в Криворізькому і Керченському басейнах, Кре-
менчуцькому залізорудному районі, Білозерському родовищі. На частку України припадає близько
16 % світових запасів залізних руд, за їх видобутком вона посідає четверте місце у світі після
Бразилії, Австралії та Росії.
На південному схилі Українського щита розташований один із найбільших у світі басейнів —
Нікопольський марганцеворудний. Його основними родовищами є Нікопольське, Інгулецьке, Вели-
котокмацьке. За запасами марганцевих руд Україна посідає друге місце у світі.
Меншою в Україні є кількість родовищ кольорових металів: запаси ртуті виявлені у центральній
частині Донбасу та Закарпатті, хрому — у Побужжі, невеликі поліметалічні родовища — у Закар-
патті. У межах Українського щита розвідані родовища урану і титанових руд. Можливою є розробка
золота, 15 родовищ якого відкрито у Придніпров’ї, Приазов’ї, Донбасі, Закарпатті.
За запасами нерудних корисних копалин Україна посідає вагоме місце у світі.
Родовища вогнетривких глин розвідано в Донбасі, на Українському щиті, у Дніпровсько-
Донецькій западині. Україна багата на формувальні піски, які використовуються в металургійній
промисловості. Родовища графіту приурочені до Українського щита. У Приазов’ї відкрито родо-
вище алмазів.
Надра України містять величезні запаси різноманітних солей. Калійні солі добувають у Перед-
карпатті, найбільші поклади кам’яної солі розташовані на Донбасі і в Передкарпатті. Величезні
соляні ресурси мають соляні озера та лимани Азово-Чорноморського узбережжя.
В Україні є величезні родовища різноманітних кам’яних будівельних матеріалів. Особливо важ-
ливе значення мають родовища гранітів, лабрадоритів, базальтів, кварцитів, мармуру, які пов’язані
з кристалічним фундаментом Українського щита.
Повсюдне поширення мають мергелі, що використовуються для виробництва цементу, стіно-
вих матеріалів, цегли, вапнування ґрунтів. Скрізь в Україні наявні будівельні піски. Цегляна і че-
репична сировина є в усіх регіонах України, практично в усіх її областях.
В Україні є родовища коштовного і напівкоштовного каміння (берилу, аметисту, яшми, кришта-
лю, моріону), поширені на північному заході, у Закарпатті, Криворіжжї, Приазов’ї, Криму.
В Україні поширені майже всі різновиди мінеральних вод.
103
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Найвищою позначкою рівнинної частини України є гора:
а Говерла Б Камула
В Берда Г Могила-Мечетна
2. Виходи кристалічних порід на поверхню в центральній частині України пов’язані з:

а Донецькою складчастою спорудою
Б Українським щитом
В Карпатською складчастою системою
Г Воронезьким масивом
3. Оберіть епоху горотворення, у яку остаточно сформувалися Карпатська та Кримська гірські спо-
руди.
а Альпійська
Б Герцинська
В Каледонська
Г Байкальська
4. Найбільший марганцеворудний басейн України:

а Білозерський
Б Нікопольський
В Великотокмацький
Г Кременчуцький
5. Установити відповідність.
а кам’яна сіль 1 Донецька складчата споруда
Б марганець 2 Дніпровсько-Донецька западина
В нафта 3 Волино-Подільська плита
Г бурштин 4 Львівська западина
5 Український щит
6. Установити відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу, що їм відповіда-

ють.
а Волино-Подільська плита 1 Приазовська височина
Б Український щит 2 Закарпатська низовина
В Донецька складчаста споруда 3 Причорноморська низовина
Г Причорноморська западина 4 Волинська височина
5 Донецький кряж
7. Установіть послідовність відміток висот на території України у порядку їх збільшення.
а г. Говерла
Б г. Берда
В г. Роман-Кош
Г г. Камула
8. Виберіть із переліку родовища нафти:

а Бориславське Б Криворізьке
В Долинське Г Решетняківське
Д Мужіївське е Нікопольське
104
www.e-ranok.com.ua
Тема 13
тема 13. кліматичні умови та ресурси. внутрішні води та водні

ресурси. Ґрунти, рослинний покрив, тваринний світ
(25—26 тижні)
1. На клімат України найбільше впливають:
а екваторіальні, тропічні та помірні повітряні маси
Б пасати та мусони
В тропічні, помірні та арктичні повітряні маси
Г тропічні морські та континентальні повітряні маси
2. Визначте помилкову характеристику клімату України:

а найбільша кількість сонячної радіації на півдні
Б основна частина України розташована в межах помірного поясу
В абсолютний мінімум температур спостерігався на півночі
Г приходять континентальні помірні повітряні маси із Сибіру
3. Озера лиманного походження є найпоширенішими:

а на Придніпровській височині Б на Поліській низовині
В на Причорноморській низовині Г у Карпатах
4. Фундатором учення про ґрунти вважають:

а В. Вернадського Б О. Воєйкова
В С. Рудницького Г В. Докучаєва
5. Установіть відповідність між назвами водосховищ та річками, на яких вони розташовані.

а Кременчуцьке 1 Дунай
Б Ладижинське 2 Сіверський Донець
В Дністровське 3 Дніпро
Г Печенізьке 4 Південний Буг
5 Дністер
6. Установіть відповідність між типами рослинності та ґрунтами, які під ними сформувалися.
а дерново-підзолисті 1 Полісся
Б опідзолені чорноземи 2 Карпати
В звичайні чорноземи 3 Кримські гори
Г коричневі гірські 4 Ліостеп
5 Степ
7. Визначте послідовність зміни ґрунтів на території України з півночі на південь.

а чорноземи Б дерново-підзолисті
В каштанові Г темно-сірі опідзолені
8. Виберіть із переліку основні кліматотворчі чинники, що впливають на клімат України:

а кількість сонячної радіації Б кількість опадів
В циркуляція повітряних мас Г температурний режим
Д підстильна поверхня е коефіцієнт зволоження
105
www.e-ranok.com.ua
Географія
кліМатичні УМови та ресУрси
Територія України характеризується значними кліматичними відмінностями, хоча основним ти-
пом клімату є помірно континентальний і лише на Південному березі Криму наявні риси субтро-
пічного середземноморського типу.
На клімат будь-якої території впливають три основні чинники кліматотворення: 1) кількість
сонячної радіації; 2) циркуляція повітряних мас; 3) характер підстилаючої поверхні.
Сонячна радіація є основним чинником кліматотворення. Її розподіл залежить від географіч-
ної широти місцевості. Остання зумовлює кут падіння сонячних променів і тривалість світлового
дня (тобто показники сумарної сонячної радіації, а також, певною мірою, — середні температури
повітря за рік). Величина сумарної сонячної радіації в межах України коливається від 4200 до
5300 мДж/м2. Її показники збільшуються у напрямку з півночі на південь.
Завдяки циркуляції атмосфери відбувається перерозподіл тепла і вологи. Циркуляція атмосфе-
ри зумовлює перенесення, трансформацію і взаємодію повітряних мас, що відбивається у вигляді
атмосферних фронтів (теплих і холодних), циклонів і антициклонів.
На клімат України впливають арктичні, помірні і тропічні повітряні маси. Арктичне повітря
є холодним, сухим, чистим. Не зустрічаючи перешкод, воно проникає далеко на південь Східноєв-
ропейської рівнини. Узимку арктичні маси приносять морозну суху та малохмарну погоду, навесні
та восени — заморозки.
Розташування України в помірних широтах зумовлює панування повітряних мас помірних
широт. Морське помірне повітря з Атлантичного океану, просуваючись на схід, поступово віддає
свою вологу. Улітку воно зменшує спеку, особливо на заході України, підвищує вологість повітря
і приносить опади, а взимку пом’якшує морози, викликає снігопади і відлиги. Континентальне
помірне повітря надходить до України з внутрішніх районів Євразії і надає клімату сухості. На
клімат нашої країни впливають і тропічні повітряні маси, морські — з боку Середземного моря,
континентальні — з внутрішніх районів Євроазіатського континенту.
Характер підстилаючої поверхні впливає на розподіл сонячної радіації та рух повітряних мас.
Рівнинність більшої частини України зумовлює поступове зростання показників сонячної радіації
і середньої температури з півночі на південь, водночас вона не перешкоджає просуванню повітря-
них мас у різних напрямках. Карпатські і Кримські гори є бар’єрами для проходження певних по-
вітряних мас (тому клімат Закарпаття і Південного берега Криму відрізняються). У горах з висо-
тою зростає кількість опадів і знижується температура повітря, формується кліматична поясність.
Основними показниками клімату є температурний режим повітря і кількість опадів.
Середні температури найхолоднішого місяця в Україні (січня) на північному сході становлять
–7 °С, на Південному березі Криму — +2...+4 °С; найтеплішого місяця (липня) — від +18 °С на
заході до +22...+23 °С на півдні.
Території України притаманний перехідний до континентального річний режим атмосферних
опадів з максимумом улітку і мінімумом узимку. Спостерігається поступове зменшення річної
кількості опадів із заходу і північного заходу на південний схід і південь (від 550—650 мм до
300—350 мм).
Тільки на Південному березі Криму спостерігається середземноморський субтропічний тип
річного руху опадів: максимум узимку, мінімум — улітку. Максимальна річна кількість опадів
є характерною для Українських Карпат — до 1500—2000 мм.
Територією України проходить смуга високого атмосферного тиску приблизно по лінії Харків—
Дніпропетровськ—Балта. Цю смугу називають віссю Воєйкова — на честь російського кліматоло-
га і географа, який обґрунтував її існування. Це умовна лінія, північніше за яку переважає цикло-
нальний режим погоди і західний напрямок перенесення повітряних мас, а південніше — анти-
циклональний режим погоди і східний напрямок перенесення повітряних мас.
106
www.e-ranok.com.ua
Тема 13
В Україні існує чітко виражена зміна сезонів протягом року.

Значної шкоди господарству і населенню України завдають несприятливі метеорологічні яви-
ща. Вони мають велику територіальну відмінність та інтенсивність, по-різному виявляються в різ-
ні пори року. До них належать грози, посухи, суховії, пилові та піщані бурі, сильні вітри, град
тощо.
Кліматичні ресурси — це оцінка елементів клімату для різних галузей господарства. Кліма-
тичні ресурси характеризуються кількістю сонячного сяйва, тепла, вологи, вітровим режимом.
Особливості клімату, що забезпечують сільськогосподарську діяльність, називають агрокліма-
тичними ресурсами. Показником таких ресурсів є тривалість вегетаційного періоду рослин (темпе-
ратури повітря понад +5 °С) та коефіцієнт зволоження. Тривалість вегетаційного періоду в Україні
зростає від 190 днів на північному сході до 290 днів на Південному березі Криму. Коефіцієнт
зволоження на північ від осі Воєйкова більше ніж 1 (територія надмірно зволожена), на південь
від осі Воєйкова — менше ніж 1 (недостатньо зволожена).
внУтрішні воДи
Поширення внутрішніх вод на території України та їх особ-ливості залежать від впливу різних
чинників: клімату, рельєфу, геологічної будови, діяльності людини тощо. Поверхневі води Украї-
ни — це її річки, озера, болота, штучні водойми. Разом із підземними водами вони складають
водні ресурси України.
В Україні налічується більш як 4 тис. річок завдовжки понад 10 км, із них 117 — понад
100 км. Більшість річок належить до басейнів Чорного та Азовського морів і лише Західний Буг
та Сян — до Балтійського басейну. Річки є важливими транспортними шляхами, джерелом одер-
жання електроенергії.
Найбільші річки України
У розрахунку на одного жителя водозабезпеченість на заході майже в сім разів вища, ніж на
півдні, і в три рази вища, ніж на сході України.
Серед природних водойм значне місце в Україні належить озерам і лиманам. Лиман —
це витягнута мілководна затока, що утворюється від затоплення морем пригирлової частини
річкової долини або балки. Лимани бувають відкриті, що з’єднані з морем, і закриті — від-
окремлені від моря. Вони поширені в південно-західній і центральній приморській частинах
держави.
На території України налічується близько 20 тис. озер.
Найбільшим за площею є солоне лиманне озеро Сасик, найбільшим прісним озером — Ял-
пуг.
107
www.e-ranok.com.ua
Географія
Типи озер України за походженням улоговин

Месце розташування,
Тип Умови утворення
приклади
Заплавні (озера-стариці) У старицях і притерасових зни- Повсюди, найчастіше — у долинах річок
женнях Полісся
Загатні Перекриття гірських річок загата- Українські Карпати (Синевір)
ми (зсувами, завалами)
Лиманні Опускання суходолу і затоплення Лимани Чорного та Азовського морів
морем гирл річок (Ялпуг, Сасик (Кундук), Кагул, Шагани,
Сасик, Катлабух)
Залишкові Морські затоки, які Перекопські озера, Саки, Донузлав
відокремилися у період підняття
узбережжя
Льодовикові У льодовикових заглибленнях (ка- Озера Карпат
рах)
Вулканічні У кратерах згаслих вулканів Озера Закарпаття
Карстові У заглибинах розчинених водою Донбас (Слов’янські озера), Кримські го-
гірських порід (вапняків, крейди, ри (Караголь), Шацькі озера
солей)
Водосховище — штучна водойма, що утворюється під час спорудження (у долині річки) водо-
підпірної греблі.
Найбільші водосховища створено на Дніпрі: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзер-
жинське, Дніпровське (Запоріжжя) та Каховське.
Найбільшим із них за площею водної поверхні є Кременчуцьке, за об’ємом води — Каховське.
Діють також великі водосховища на Дністрі — Дністровське, на Сіверському Дінці — Печенізьке,
на Осколі — Червонооскільське та ін.
Для забезпечення водою потреб міст, промислових і сільськогосподарських підприємств у бід-
них на воду південних районах України споруджені водопостачальні і зрошувальні канали. Най-
більшими зрошувальними системами в Україні є Бортницька (Київська обл.), Каховська (Херсон-
ська і Запорізька області), Краснознам’янська (Херсонська обл.), Нижньодністровська (Одеська),
Приазовська (Донецька і Запорізька області), Інгулецька (Миколаївська обл.), а також системи
в зоні каналу Дніпро—Донбас.
Для водопостачання міст використовують також водоводи Дніпро—Донбас—Харків, Дністер—
Одеса, Дністер—Чернівці, Дніпро—Західний Донбас, Дніпро—Кіровоград та ін.
В Україні зосереджені значні площі боліт, що становлять 1,2 млн га, у тому числі торфо-
ві — майже 1 млн га. Більшість їх розміщена на Поліссі, особливо на Волинському. В Україні
переважають низинні болота та торфовища. Майже половина всіх боліт осушена і переважно ви-
користовується як луки і пасовища.
Україна багата на підземні води. У межах платформ розташовані великі артезіанські басейни:
Дніпровсько-Донецький, Причорноморський, Волино-Подільський. Серед підземних вод України
багато таких, що мають лікувальні властивості. Ці води наявні практично в усіх регіонах Укра-
їни. На сьогодні розвідано 84 родовища, з яких використовується 35. Саме на їх використанні
базуються такі відомі бальнеологічні курорти, як Трускавець і Моршин (Передкарпаття), Хміль-
ник (Вінницька обл.), Саки (Крим), Миргород (Полтавська обл.), Бермінводи (Харківська обл.),
Слов’янськ (Донецька обл.).
108
www.e-ranok.com.ua
Тема 13
Україна посідає одне з останніх місць у Європі за забезпеченістю водою на одного жителя та
у розрахунку на одиницю площі. Тому нагальною проблемою в Україні є раціональне використан-
ня водних ресурсів.
ҐрУнти і зеМельні ресУрси
Ґрунт — це особливе природне тіло, яке виникло в результаті складних процесів перетворення
поверхневих шарів літо-сфери та за умови спільної дії води, повітря, живих організмів. Головною
властивістю ґрунту є родючість, яка залежить від вмісту гумусу — акумулятивного накопичення
перегною, тобто органічних речовин. Фундатором вчення про ґрунти вважають професора В. До-
кучаєва.
Основними типами ґрунтів в Україні є дерново-підзолисті, сірі і темно-сірі лісові, чорноземи,
коричневі, буроземи. У розташуванні типів ґрунтів на території України спостерігається широтна
зональність на рівнинах та висотна поясність у горах.
Дерново-підзолисті ґрунти сформувалися на супісках і піщано-глинистих четвертинних від-
кладеннях, за високого рівня залягання підземних вод, під сосновими і мішаними лісами Україн-
ського Полісся.
Сірі і темно-сірі лісові ґрунти сформувалися переважно на лесах і лесоподібних суглинках,
за відносно глибокого рівня залягання підземних вод, у минулому — під широколистими лісами
Лісостепу.
Чорноземи типові сформувалися на пухких гірських породах — лесах і лесоподібних суглин-
ках, за відносно неглибокого рівня залягання підземних вод, у минулому — під природною рос-
линністю лучних степів, що була характерною для Лісостепу і північного Степу. Тепер це най-
більш розорані ґрунти, де порушені умови природного ґрунтоутворення та спостерігається погір-
шення стану чорноземів.
Буроземи — це щебнюваті ґрунти, що сформувалися на схилах гір, в умовах достатнього
і надмірного зволоження, м’якої зими і прохолодного літа під деревним покривом. В Україні вони
мають невелике поширення.
Коричневі ґрунти є характерними для сухих субтропіків Південного берега Криму. Сформува-
лися в умовах вологої, порівняно теплої зими і сухого, жаркого літа під деревинно-чагарниковою
рослинністю гірських схилів.
ґрунти розрізняються не тільки за будовою ґрунтового профілю, а й за механічним складом
і структурою.
Якщо з ґрунту вилучити його органічну складову — гумус, то залишаться різного розміру
неорганічні частки — механічна складова ґрунту. За механічним складом ґрунти поділяються на
валунні, галечникові, щебенюваті.
Гумус за допомогою кальцію «склеює» частки ґрунту в дрібні грудочки. За їхньою формою
виділяють структуру ґрунту: зернисту (чорнозем: діаметр грудок становить 1—10 мм), грудкува-
ту, горіхувату та брилисту.
За хімічними якостями, тобто кислотно-лужною реакцією (рівнем рН), серед ґрунтів розрізня-
ють кислі, слабокислі, нейтральні, слаболужні.
Різні ґрунти мають різну родючість і потребують спеціальних заходів меліорації. Меліора-
ція — це система заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту та боротьбу з несприят-
ливими водними і повітряними режимами (ерозією, вимиванням тощо).
Земельні ресурси — вид природних ресурсів суходолу. Це частина земельного фонду, що
використовується або може бути використана для конкретних господарських цілей. На території
України переважають землі сільськогосподарського призначення (майже 65 %), тобто сільськогос-
подарські угіддя. Іншу частину земель займають шляхи, населені пункти, ліси тощо.
109
www.e-ranok.com.ua
Географія
Рослинний покрив
Рослинний світ України характеризується великою різноманітністю видового складу. Із 300—
350 тис. видів вищих рослин планети в Україні зростає 25 тис. Це кілька десятків видів дерев
(80), кілька сотень видів чагарників (280), до тисячі видів однолітніх трав. Особливе значення
мають ендемічні, а також рідкісні й зникаючі види рослин (понад 1000). Ними багаті Кримські
гори і Карпати. Природна рослинність збереглася лише на 25 % території України. Господарська
діяльність населення призвела до істотних змін рослинного покриву країни. Так, площа лісів ско-
ротилася у п’ять разів і зараз становить трохи більше ніж 14 %. У сучасному рослинному покриві
налічується понад 40 культурних видів.
У межах України виділяють такі типи рослинності: ліси, луки, степи, болота. У річках, озерах
та морях розвинена водна рослинність.
У рослинному покриві рівнин чітко простежується широтна зональність, а в горах — висотна
поясність.
Ліси України займають 9,4 млн гектарів, а лісистість становить близько 14 %. Найбільше лісів
у Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській та Волинській областях — 31—40 % території,
найменше — у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій — 2—3,5 % терито-
рії.
У лісах України росте 200 деревних та чагарникових видів, зокрема: сосна, дуб, ялина, смере-
ка, бук, ясен, граб, липа, клен, береза, вільха, тополя, верба. Породи дерев співвідносяться таким
чином: цінні хвойні — 48 %, твердолисті — 42 %, м’яколисті — 10 %.
У поширенні степової рослинності простежуються такі закономірності: у лісостеповій зоні
розвивалися лучні степи, у степовій зоні — різнотравно-типчаково-ковилові степи (на півночі),
типчаково-ковилові степи (у середній частині зони), полиново-типчакові (уздовж узбережжя Чор-
ного і Азовського морів).
Болотна рослинність розвивається в умовах постійного перезволоження. Її склад визначається
характером живлення боліт. На болотах ростуть мохи, осоки, очерет, лепешняк, хвощ, вільха чор-
на, верба, береза, сосна тощо.
У 1994 р. була створена Червона книга України. До її першого видання було занесено 151 вид
вищих рослин, що передбачає їх охорону. Чимало ендемічних та реліктових рослин охороняються
в заповідниках, заказниках, національних парках.
Тваринний світ
Значні розміри рівнинної частини України, наявність Карпат і Кримських гір, Чорного і Азов-
ського морів, велика кількість озер, водосховищ, річок зумовили багатство і різноманітність тва-
ринного світу України. Це підтверджується наявністю на її території понад 100 видів ссавців,
близько 360 видів птахів і 200 видів риб, 21 виду плазунів, 17 видів земноводних, 20 видів рако-
подібних, 25 тис. видів комах тощо.
Фауністичні комплекси — це сукупність певних видів тварин, пов’язаних між собою, та ти-
пами рослин.
Основними в Україні є фауністичні комплекси лісів, степів, луків, водойм тощо.
Інтенсивне полювання та активізація господарської діяльності людини призвели до істотних
змін видового складу тварин. Багато з них стають рідкісними і зникаючими, поповнюючи Червону
книгу України, у якій вже нараховується кілька сотень видів тварин. Так, у ХVІ ст. зникли кулани,
у ХVІІІ — тури і зубри, у ХІХ — росомахи і білки-летяги, тарпани (дикі коні), сайгаки. Із метою
збереження та відновлення тваринного світу України в заповідних територіях проводяться заходи
щодо акліматизації нових видів (плямистий олень, єнотоподібний собака, ондатра, нутрія, фазан,
110
www.e-ranok.com.ua
Тема 13
товстолобик, білий амур тощо) та реакліматизації видів, що були раніше знищені (лось, дикий
кабан, зубр, бобер, байбак тощо).
фауністичні комплекси України

Види тварин Полісся Українські Карпати Кримські гори Степи
Травоїдні Кабан дикий, косуля, Карпатський благо- Олень, косуля, Сайгак, степовий
лось, олень родний олень, сер- муфлон зубр, бик-тур
на, лось
Гризуни Білка, соня лісова, Миша-полівка, Лісові миші, Ховрах сірий, туш-
Ссавці
миша-полівка білка, бурозубка білка-телеутка канчик, полівки,

кролик дикий
Комахоїдні Борсук, кріт Борсук Борсук Їжак вухатий
Хижаки Рись, кіт лісовий, вовк, Рись, бурий Куниця кам’яна Лисиця-корсак
лисиця звичайна ведмідь
Птахи Рябчик, тетерук, глухар, Чорний шишкар, Гриф чорний, сип Жайворонок, дрох-
яструб сокіл-сажан, орел, білоголовий, сой- ва, куріпка сіра,
беркут, глухар, те- ка чорноголова журавель степовий
терук
Плазуни Гадюка звичайна, вуж, Полоз, гадюка, Гекон крим- Полоз жовтобрю-
веретільниця, мідянка, мідянка ський, ящірки хий, гадюка степова
ящірка прудка
111
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Визначте, в якому кліматичному поясі розташована більша частина України.
а арктичний Б субарктичний
В помірний Г субтропічний
2. Чітка зміна сезонів на території України зумовлена:

а віддаленістю від океанів
Б характером підстилаючої поверхні
В географічною широтою
Г впливом циклонів та антициклонів
3. Укажіть характер течії більшості річок України.

а рівнинні Б гірські
В бурхливі Г швидкоплинні
4. Серед ґрунтів України найбільшу родючість мають:

а сірі лісові ґрунти Б чорноземи
В дерново-підзолисті ґрунти Г каштанові ґрунти
5. Установіть відповідність між факторами, що впливають на клімат, та їх проявами на території

України.
а географічна широта 1 зростання континентальності
Б віддаленість від океанів 2 робить територію відкритою чи закритою для
проходження для повітряних мас
В рельєф території 3 визначає кількість сонячної енергії
Г абсолютна висота 4 континентальність клімату зменшується
5 з висотою температура знижується
6. Установіть відповідність між типами рослинності та ґрунтами, які під ними сформувалися.
а хвойні та широколисті ліси 1 буроземи
Б широколисті ліси 2 південні та звичайні чорноземи
В справжні степи 3 опідзолені та типові чорноземи
Г Карпатські гірські ліси 4 дерново-підзолисті
5 сірі лісові
7. Установіть послідовність розташування водосховищ на Дніпрі, починаючи з найпівнічнішого.

а Кременчуцьке
Б Канівське
В Київське
Г Каховське
8. Виберіть із переліку річки, які мають найбільшу довжину в межах України:

а Тиса
Б Дніпро
В Південний Буг
Г Дністер
Д Дунай
е Прут
112
www.e-ranok.com.ua
Тема 14
тема 14. природно-територіальні комплекси україни: природні

комплекси рівнин, Гір, морів. використання природних умов
і ресурсів та їх охорона (27—28 тижні)
1. Яка одиниця фізико-географічного районування України має назву Східно-Європейська рівнина?
а країна Б область
В зона Г край
2. Природні комплекси, які змінені господарською діяльністю людини, називаються:

а порушеними Б ландшафтними
В природними Г антропогенними
3. Українські Карпати є частиною фізико-географічної країни:

а Східноєвропейської рівнинної
Б Кримсько-Кавказької гірської
В Альпійсько-Карпатської гірської
Г Західноєвропейської рівнинної
4. Глибинні шари вод Чорного моря насичені:

а сірководнем Б киснем
В вуглекислим газом Г азотом
5 . Установити відповідність між типами ландшафтів та їх розташуванням.

а мішано-лісові ландшафти 1 степова зона
Б широколистяні ландшафти 2 на височинах у Західній та північній частині
лісостепової зони та Передкарпаття
В лісостепові ландшафти 3 Карпати
Г степові ландшафти 4 Полісся
5 більша частина лісостепової зони
6. Установити відповідність між статусом заповідної території та її назвою.

а біосферний заповідник 1 Медобори
Б природний заповідник 2 Асканія-Нова
В національний парк 3 Київо-Печерська лавра
Г заказник 4 Молочний лиман
5 Шацький
7. Установіть послідовність розташування фізико-географічних областей Поліського краю із заходу

на схід.
а Київське Полісся Б Чернігівське Полісся
В Волинське Полісся Г Житомирське Полісся
8. Виберіть із переліку області, якими проходить межа між лісостепом і степом:

а Волинська Б Херсонська
В Львівська Г Миколаївська
Д Кіровоградська е Харківська
113
www.e-ranok.com.ua
Географія
ланДшафти і фізико-географічне районУвання
Природно-територіальні комплекси
Природно-територіальні комплекси (ПТК), або ландшафти, — це різні за розмірами ділянки
з певною однорідністю фізико-географічних умов, що характеризуються закономірним поєднанням
взаємопов’язаних та взаємозалежних природних компонентів. Розрізняють природні й антропоген-
ні ландшафти. Природні ландшафти формуються під впливом природних чинників — радіаційного
(енергія Сонця), тектонічного (енергія земних надр) та циркуляційного (у вигляді повітряних пото-
ків). Антропогенні ландшафти являють собою змінені природні або створені людиною комплекси,
що сформувалися в результаті її господарської діяльності.
Відмінності ландшафтів зумовлюються впливом різних чинників ландшафтотворення. Оскіль-
ки кожна ділянка земної поверхні зазнає різного впливу чинників ландшафтотворення, то ланд-
шафтів на Землі існує дуже багато. Однак у їхньому розподілі є певні закономірності, які відбиває
ландшафтна карта.
Класифікація ландшафтів України
Класи
Рівнинні Гірські
Східноєвропейські Карпатські Кримські
Типи Типи Типи
Міша- Широко- Лісо- Гірсько-

но- листяно- сте- Степові лучно- Кримські
лісові лісові пові степові
Підтипи Підтипи Підтипи
Сухостепо- Лучні Лучно-

ві, півден- (субальпій- степові,
ностепові, ські), лучно-
середньо- мішано- лісові,
степові, лісові, широколис-
північносте- широко- тяно-лісові,
пові листяно- мішано-
лісові лісові
Фізико-географічне районування
Фізико-географічне районування — це виділення та описання відносно однорідних за при-
родними умовами територій. Фізико-географічне районування проводиться з метою полегшення
вивчення природних територій на науковій основі. Чим детальніше здійснено фізико-географічне
районування, тим кращою є вивченість території. На основі досліджень складають карти фізико-
географічного районування, де контури ландшафтів генералізують (узагальнюють) за переважаю-
чим класом, типом або видом ландшафтів. Понад 9/10 площі України належить до Східноєвро-
пейської рівнинної країни. У її межах на території України виділяють три природні зони: мішаних
лісів, лісостепу і степу.
114
www.e-ranok.com.ua
Тема 14
Між одиницями фізико-географічного районування та одиницями класифікації ландшафтів є

певна відповідність.
Одиниці класифікації ланд- Одиниці класифікації фізико-
шафтів географічного районування
Клас Фізико-географічна країна
Фізико-географічна (природна)
Тип
зона
Підтип Фізико-географічна підзона
Фізико-географічна провінція
Фізико-географічна область
Вид Фізико-географічний район
фізико-географічне районування України
Зона мішаних лісів

Зона мішаних лісів України, яка займає близько 20 % території, представлена Українським По-
ліссям. Південна межа проходить поблизу Рави-Руської, Львова, Золочева, Шепетівки, Житомира,
Києва, Ніжина, Глухова.
115
www.e-ranok.com.ua
Географія
Для неї характерними є низовинний рельєф, гравійні, піщані і піщано-глинисті відкладення.

Клімат помірно континентальний; літо тепле й вологе, зима м’яка. У середньому за рік ви-
падає 600—680 мм опадів. Є густа річкова мережа, а також багато боліт. У крейдових породах
зустрічається карст. Багато озер, найбільше — Світязь.
Ґрунти дерново-підзолисті та болотні. На більшій частині території переважають соснові,
дубово-соснові та дубово-грабові ліси.
Характерними є типово лісові тварини: козулі, лосі, дикі кабани, вовки, лисиці, рисі, куниці,
зайці, білки, борсуки; завезено ондатру; птахи — тетереви, глухарі, рябчики. На болотах, озерах
і річках живуть бобри, видри, різні види диких качок, кулики, у водоймах понад 30 видів риб.
Природні заповідники: Поліський, Рівненський, Череми-ський; національні парки: Шацький,
Мезинський, Деснянсько-Старогутський.
У зв’язку з відмінностями у геологічній будові і рельєфі в межах зони мішаних лісів виді-
ляють шість фізико-географічних областей: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське
Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся, Мале Полісся.
Зона лісостепу
Лісостепова зона простягається від Передкарпаття до Середньоруської височини. Південна
межа проходить лінією Ананьїв — Знам’янка — Олександрія — Світлогорськ — Красноград —
Ізюм (майже збігається з віссю Воєйкова). На лісостепову зону припадає третина території Укра-
їни.
Рельєф території різноманітний. На Правобережжі розташовані Волино-Подільська та При-
дніпровська височини.
Клімат Лісостепу помірно теплий, з достатнім і постійним зволоженням на заході і нестій-
ким — на сході. Кількість опадів зменшується з заходу на схід від 500—750 до 450 мм.
Світло-сірі, сірі і темно-сірі лісові ґрунти, опідзолені чорноземи.
У Лісостепу переважають широколисті дубові ліси (діброви). Видовий склад лісів частково
змінюється із заходу на схід: бук, граб, клен, явір, дуб, липа. Підлісок складається з ліщини, ки-
зилу, бересклету, глоду.
Характерним є поєднання тваринного світу Полісся і Степу.
Природні заповідники Розточчя, Канівський, Медобори, Михайлівська цілина, національний
парк Подільські Товтри.
У зв’язку зі зміною континентальності клімату в зоні лісостепу найбільш чітко проявляється
поділ на фізико-географічні краї: Західноукраїнський, Дніпровсько-Дністровський, Ліво-бережно-
Дніпровський, Середньоруський.
Зона степу
Степова зона розташована на південь від Лісостепу і простягається до Азово-Чорноморського
узбережжя і Кримських гір. Степ займає 40 % площі України і охоплює Причорноморську низо-
вину, південну частину Придніпровської і Подільської височин, а також рівнинну частину Крим-
ського півострова.
Клімат помірно континентальний. Середня температура січня змінюється із заходу на схід від
–2 до –9 °C; липня — від +20 до +24 °C. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на
південний схід від 450 до 300 мм; безморозний період триває 160—220 днів.
Через недостатність атмосферних опадів густота річкової мережі незначна. Найбільші річки
є транзитними: Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай із притоками. Місцевий стік формується
за рахунок талих снігових вод.
116
www.e-ranok.com.ua
Тема 14
Рослинність і тваринний світ: ковилово-типчаковою, зустрічаються злаки, полин, солянки,

ковили, типчак, житняк. Із тварин, крім численних дрібних гризунів, у степу живуть хижаки —
ласки, горностаї, степові ховрашки, вовки, лисиці, зустрічаються борсуки, козулі. Серед птахів —
жайворонки, перепели, куріпки. Місцями ще можна зустріти дрохв, сов, орлів. На берегах лиманів
і на узбережжі морів живуть дикі гуси, чаплі, кулики. У річках і озерах зони степу є щука, окунь,
короп, сом. Акліматизовано фазанів, ондатр, кролів диких.
Природні заповідники: Український степовий (три філії), Єланецький степ, Опукський, Казан-
типський, Луганський, Дніпровсько-Орільський; біосферні заповідники: Асканія-Нова, Дунайський,
Чорноморський.
Українські Карпати
Українські Карпати розташовані на заході України — це єдиний природно-територіальний
комплекс, до складу якого входять власне Карпати, Передкарпатська підвищена рівнина і Закар-
патська низовина.
Карпати як гірська країна входять до Альпійсько-Гімалайського поясу складчастих гір. Вони
порівняно молоді (альпійська складчастість). Формування Карпат ще триває, про що свідчать зем-
летруси і повільні підняття окремих ділянок.
Українські Карпати є фізико-географічною провінцією Карпатської країни. Це середньовисот-
ні гори з витягнутими з північного заходу на південний схід паралельними хребтами, складени-
ми переважно осадовими породами — вапняками, глинистими сланцями, пісковиками. Особливою
рисою Українських Карпат є переважання середньогірських копицеподібних пасом — полонин.
Вулканічний хребет Українських Карпат складений вулканічними породами і являє собою ланцюг
згаслих вулканів. Північно-східні схили хребтів крутіші за південно-західні.
Клімат у горах помірний, вологий, але значно прохолодніший, ніж у суміжних районах. Се-
редня температура січня становить –12 °C, липня — +13 °C. Кількість опадів більша за 1500 мм,
вони випадають переважно в червні—липні й узимку.
Густа річкова мережа. Найбільшими річками є Дністер, Прут, Тиса, Черемош. Озер мало (най-
більше — Синевір). Спостерігається вертикальна поясність ландшафтів. Передгірський пояс (до
400—700 м) — дубово-грабові і дубові ліси. Низькогірський (до 1200 м) — букові, буково-модринові
ліси. Середньогірський пояс (1200—1500 м) — ялинові, ялиново-ялицеві ліси. Субальпійський пояс
(1500—1800 м) — чагарники з гірської сосни, чорної вільхи, арчовника. Схили вкриті гірськими
луками.
Типовими тваринами Карпат є карпатські благородні олені, бурі ведмеді, дикі лісові коти,
рисі, полівки снігові, бурозубки альпійські, горіхівки, глухарі, рябчики, оляпки, саламандри пля-
мисті, альпійський і карпатський тритони.
Природоохоронні території: Карпатський біосферний заповідник, природний заповідник ґор-
гани, національні парки: Синевір, Сколівські Бескиди, Вижницький.
Кримські гори
Кримські гори простягаються вздовж південно-східного узбережжя Кримського півострова на
180 км. Смуга гір має ширину 50—60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельно
розташованих пасма: Головне, Внутрішнє, Зовнішнє (найпівнічнішне). Найвища відмітка г. Роман-
Кош 1545 м.
У межах Кримської фізико-географічної країни за особливостями геолого-геоморфологічної
будови виділяють три фізико-географічні області: Передгірну, Головне пасмо і Південний берег
Криму.
117
www.e-ranok.com.ua
Географія
Головне пасмо розділене зниженнями на окремі масиви — яйли.

Характерною є висотна поясність ландшафтів. На північних схилах поширені дерново-
буроземні щебнюваті ґрунти під грабовими, буковими і дубовими лісами. Середньогір’я з чор-
ноземоподібними дерново-буроземними ґрунтами зайняте окремими ділянками буково-грабово-
соснових лісів. Яйли вкриті лугами на гірських чорноземах, на схилах і в зниженнях є грабові
і букові переліски.
Від підніжжя ліси Криму починаються молодими мішаними, переважно дубовими угрупован-
нями, вище йдуть чисті діброви, потім — букові ліси. У західній частині Головної гряди росте
кримська сосна — ендемік Кримського півострова.
Південний берег Криму — прибережна смуга південного схилу Головного пасма Кримських
гір. Природні заповідники: Кримський, Ялтинський, «Мис Мартьян», Карадазький.
Чорне море
Чорне море — внутрішнє море Атлантичного океану, омиває береги України, Росії, Грузії,
Румунії, Болгарії, Туреччини. Його площа становить 422 тис. км2, довжина між західною і схід-
ною точками — близько 1167 км, між північною і південною — 624 км. Найбільшим півостровом
є Кримський, найбільші затоки — Каркінітська, Каламітська, Феодосійська, Джарилгачська. Серед-
ня глибина дорівнює 1271 м, максимальна — 2245 м. Береги Чорного моря розчленовані мало,
найчастіше гористі, стрімчасті, але в межах континентальної частини України вони положисті.
У межах України в Чорне море впадають Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро.
Більша частина моря розташована в субтропічному поясі. Зима тепла і волога. В січні темпе-
ратура поверхневих вод +8...+9 °C. Улітку температура поверхневих вод — +24...+26 °С. Середня
кількість опадів зростає із заходу на схід від 200—600 до 2000 мм і більше. Середня солоність —
21,8 ‰.
Води Чорного моря на глибинах понад 50—100 м насичені сірководнем, що негативно впливає
на його органічне життя.
У Чорному морі нараховують понад 300 видів водоростей і понад 180 видів риб, що живуть
переважно у верхньому шарі (над сірководневою зоною). Промислове значення мають хамса, став-
рида, кефаль, камбала, скумбрія, водорості і безхребетні (мідії, креветки, устриці). Щорічно море
дає до 300 тис. тонн біологічних ресурсів. Розвідано промислові запаси природного газу і нафти.
Лікувальне значення мають грязі чорноморських лиманів. Чорне море має ряд бухт, зручних для
стоянки кораблів.
Азовське море
Азовське море — внутрішнє море басейну Атлантичного океану в межах України і Росії. Його
площа становить 39 тис. км2, середня глибина 4—7 м, максимальна — 14 м. Керченською протокою
Азовське море з’єднане з Чорним морем. У море впадає Дон, а також невеликі річки Молочна, Берда
тощо. Є поклади нафти і природного газу, залізних руд. Із ропи затоки Сиваш природним шляхом
(випарювання у садках) одержують кухонну сіль.
Азовське море розташоване в помірному поясі, його клімату властиві континентальні особли-
вості. Температура поверхневого шару води влітку становить від +25…+30 °С і вище, узимку —
до 0…+3 °С. Середня річна кількість опадів зменшується із заходу на схід від 500 до 340 мм,
солоність води становить 13,8 ‰.
У суворі зими море повністю вкривається кригою.
Солоність води у морі за останні десятиліття збільшується, тому що скоротився річковий стік
головних річок.
118
www.e-ranok.com.ua
Тема 14
У минулому Азовське море було найпродуктивнішим у світі. Тепер налічується лише 79 видів
риб, з яких промислове значення мають тюлька, хамса, бички, оселедець. Цінні риби — осетрові,
кефаль, камбала — втрачають промислове значення.
використання прироДних УМов і прироДних ресУрсів України

та їх охорона
Класифікація природних ресурсів. Господарська оцінка природних ресурсів України

Природні ресурси — це компоненти природи, які використовуються або можуть бути вико-
ристані для виробництва або задоволення потреб людини. Вони поділяються на мінеральні, клі-
матичні, водні, земельні, біологічні, рекреаційні тощо. Природні ресурси можуть бути вичерпними
відновлюваними (родючість ґрунтів, рослини, тварини тощо) та невідновлюваними (корисні копа-
лини), а також невичерпними (сонячна енергія, вітер, припливи, текучі води тощо).
Мінеральні ресурси — це сукупність розвіданих запасів різних видів корисних копалин, що
видобувають з надр Землі і використовують у різних галузях господарства, наприклад паливній
промисловості, металургії, хімічній промисловості тощо.
Земельні ресурси — головне багатство України — вид природних ресурсів, що характеризуєть-
ся площею, якістю ґрунтів, кліматичними умовами, гідрологічним режимом, рослинністю тощо.
Лісові ресурси України обмежені. У розрахунку на одного жителя забезпеченість лісовими ре-
сурсами в сім разів менша за середньосвітові показники.
Водними ресурсами Україна забезпечена недостатньо. Головним джерелом прісної води є річки
України (Дніпро, Дністер, Південний Буг тощо).
Природні рекреаційні ресурси призначені задовольняти потреби людей в оздоровленні та від-
починку.
Геоекологічні проблеми України та шляхи їх подолання
Геоекологія — наука, яка вивчає вплив навколишнього середовища на сучасні ландшафти
й населення певних територій. Геоекологічна ситуація — це характеристика стану природних ком-
понентів і ландшафтів, що змінені під впливом господарської діяльності людини. Геоекологічна
ситуація в Україні за багатьма показниками оцінюється як кризова і продовжує погіршуватися
в процесі нераціональної господарської діяльності.
Основні заходи щодо покращення геоекологічної ситуації в Україні:
y використання нових, досконаліших технологій на небезпечних для навколишнього середови-
ща підприємствах;
y комплексна переробка сировини (металургійних шлаків, відходів спаленого вугілля тощо),
утилізація відходів;
y удосконалення державного законодавства про відповідальність підприємств і приватних осіб
за нанесення шкоди будь-якій частині природного середовища;
y використання наукових принципів еколого-ландшафтного землеробства;
y запровадження в навчальних закладах курсу «Раціональне природокористування»;
Природно-заповідний фонд України

Одним з головних і досить ефективних заходів охорони довкілля є заповідування.
Зараз до складу природно-заповідного фонду України входять: 15 природних заповідників,
4 біосферні заповідники, 12 національних парків, 2292 заказники, 22 ботанічні сади, 11 зооло-
гічних парків, 36 дендрологічних парків та 510 парків — пам’яток садово-паркового мистецтва,
119
www.e-ranok.com.ua
Географія
25 регіональних ландшафтних парків, 741 заповідне урочище. У цілому загальна площа природно-
заповідного фонду України становить 3,72 % від площі території держави.
Особливості функціонування територій природно-заповідного фонду
Назва Мета створення Види діяльності
Природні заповід- Території або акваторії, які виділені Науково-дослідні установи, які досліджують
ники для збереження й охорони типових природні комплекси і компоненти, природні
або унікальних природних комплексів процеси і явища, є еталонами природи, у їх
і об’єктів. Кримський, Укр. степовий, межах господарська діяльність не проводиться
Медобори, Розточчя
Біосферні Природоохоронні науково-дослідні Виділяють відповідно до програми ЮНЕСКО
заповідники установи з міжнародним статусом, «Людина і біосфера» для створення
значні за розміром природні території міжнародної мережі територій з особливою
(акваторії), що суворо охороняються. охороною, з метою обміну інформацією щодо
Асканія-Нова, Чорноморський, природи і раціонального вивчення екосистем,
Карпатський зіставлення результатів дослідження
аналогічних природних комплексів у різних
районах Землі.
Національні Збереження, відтворення, раціональне Заповідна, рекреаційна, господарська
природні парки використання природних комплексів діяльність з дотриманням загальнодержавних
і об’єктів, що мають особливу вимог щодо охорони навколишнього природ-
екологічну природоохоронну, історико- ного середовища
культурну, естетичну і освітню
цінність. Шацький, Синевірі,
Подільські Товтри.
Заказники Природні території (або акваторії), Ділянки заказників не вилучаються у
в яких зберігаються та відтворюються власників або користувачів, які зобов’я-
природні комплекси або їх компонен- зуються дотримуватися вимог щодо їх охоро-
ти. Залежно від мети режиму охорони ни та збереження
організовують лісові, зоологічні,
гідрологічні, геологічні, ландшафтні
заказники. о. Зміїний молочний лиман
Пам’ятки приро- Окремі унікальні природні утворення, Ділянки заказників не вилучаються
ди що мають особливе природоохоронне, у власників або користувачів, які зобов’я-
науково-естетичне і пізнавальне зна- зуються дотримуватися вимог щодо їх охоро-
чення, з метою збереження їх у при- ни та збереження
родному стані.
Нормалізації взаємодії людини з природою та поліпшенню геоекологічної ситуації в країні до-

помагає моніторинг довкілля.
Моніторинг довкілля — це система спостереження за станом довкілля з метою прогнозування
його змін, прийняття рішень щодо регулювання природогосподарювання. За масштабом територій,
на яких здійснюється моніторинг, його поділяють на глобальний, регіональний та місцевий.
120
www.e-ranok.com.ua
Тема 14
1. Зона мішаних лісів від загальної площі території України становить:
а 20 % Б 35 %
В 40 % Г 50 %
2. Будь-яка господарська діяльність не допускається в межах:

а ботанічних садів
Б національних парків
В природних заповідників
Г заказників
3. Визначте, в яких умовах сформувалась степова рослинність:

а достатнього ґрунтового й атмосферного зволоження
Б недостатнього ґрунтового й атмосферного зволоження
В надмірного ґрунтового й атмосферного зволоження
Г відсутності ґрунтового й атмосферного зволоження
4. Округлі безлісі вершини Карпатських гір називаються:

а полонинами Б яйлами
В пасмами Г могилами
5. Установити відповідність між одиницями класифікації ландшафтів та фізико-географічного райо-

нування.
а клас 1 фізико-географічна зона (природна)
Б тип 2 фізико-географічна характеристика
В підтип 3 фізико-географічна район
Г вид 4 фізико-географічна провінція
5 фізико-географічна країна
6. Установити відповідність між заповідниками та територіями, де вони розташовані.

а Асканія-Нова 1 Лісостепова зона
Б Канівський 2 Карпатська гірська система
В Горгани 3 Кримська гірська система
Г Карадазький 4 Степова зона
5 Українське Полісся
7. Установіть послідовність розташування висотних поясів Карпат від підніжжя до вершини.
а дубово-грабові й дубові ліси
Б ялинові, ялино-ялицеві ліси
В букові, буково-мондринові ліси
Г чагарники з гірської сосни і чорної вільхи
8. Виберіть із переліку природоохоронних територій біосферні заповідники:

а Асканія-Нова
Б Чорноморський
В Дунайський
Г Український степовий
Д Медобори
е Розточчя
121
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 15. соціально-економічна ГеоГрафія україни як наука.

населення україни (29—30 тижні)
1. Місце за площею, яке посідає Україна в Європі:
а перше Б друге
В третє Г четверте
2. Область України, що має вихід до моря:

а Хмельницька Б Полтавська
В Київська Г Донецька
3. Процес зростання кількості міст і підвищення їх ролі в житті суспільства називають:

а системою розселення Б урбанізацією
В субурбанізацією Г міською агломерацією
4. Укажіть регіон України, де в сучасній національній структурі частка українців є найвищою.

а центральні та східні області Б південні області
В центральні та західні області Г північні області
5. Установити відповідність між термінами та їх значеннями.

а природний приріст 1 процес інтенсивного зменшення кількості мешканців країни
Б механічний рух 2 пересування людей з одного місця в інше з постійною або
тимчасовою зміною місця проживання
В природний рух 3 зміна чисельності населення шляхом народжуваності
і смертності
Г депопуляція 4 різниця між кількістю народжених і померлих
5 наука, що займається вивченням динаміки кількості
населення
6. Установити відповідність між народами, що проживають на території України, та районами їх ком-
пактного проживання.
а росіяни 1 Схід України, АР Крим
Б білоруси 2 Закарпаття
В угорці 3 Чернівецька, Одеська області
Г румуни 4 Рівненська, Волинська області
5 Вінницька, Хмельницька області
7. Установіть послідовність розташування історико-географічних областей України з півночі на пів-
день.
а Бессарабія Б Полісся В Поділля Г Таврія
8. Виберіть із переліку позитивні риси ЕГП України:

а розташування між країнами, що входять до блоку НАТО. і Росією
Б серед сусідів першого порядку немає високорозвинених країн
В розташована на перетині транспортних магістралей, які з’єднують Європу й Азію
Г має вихід до Чорного й Азовського морів, є країною Чорноморського регіону
Д залежить від постачань деяких видів сировини
е добросусідські відносини з прикордонними країнами
122
www.e-ranok.com.ua
Тема 15
еконоМічна і соціальна географія України
Економічна і соціальна географія України вивчає закономірності розміщення населення і гос-
подарства (територіальну організацію людського суспільства). Економічна і соціальна географія —
це система наук, яка поділяється на складові.
Економічна географія досліджує:
y територіальну організацію виробництва;
y територіальний поділ праці, розміщення господарських об’єктів;
y різні форми територіального зосередження підприємств.
Соціальна географія досліджує:
y закономірності територіальної організації соціальної сфери;
y географічні розбіжності в умовах, способах, рівні і характері життя населення.
Метою дослідження економічної і соціальної географії є оптимізація сформованих і розробка
нових форм територіальної організації (розміщення) виробничої й соціальної сфер у напрямку
максимального задоволення соціальних і духовних потреб людей.
Україна на карті світУ
Економіко-географічне положення України

Економіко-географічне положення (ЕГП) країни — це розташування країни відносно інших
природних і суспільних об’єктів; аналіз чинників, які впливають на розвиток її господарства. ЕГП
країни, на відміну від її географічного положення, може змінюватися з часом.
економіко-географічне положення України

Оцінка: позитивна («+»)
План Характеристика
або негативна («–»)
Положення в регіоні Розташована у центрально-східній частині +
Європи, в її середній смузі
Розміри, компактність, Найбільша в Європі за площею +
конфігурація (603,7 тис. км2), загальна довжина кордонів
становить 7590 км.
Територія вважається компактною, +
конфігурація в цілому нескладна
Країни-сусіди Україна має сухопутний кордон із сімома +
країнами світу: Росією, Білоруссю, Польщею,
Словаччиною, Угорщиною, Румунією та
Молдовою
Транзитне положення Розташована на перетині транспортних +
магістралей та інших комунікацій, які
з’єднують Центральну та Східну Європу,
Європу та Азію, через територію проляга-
ють залізниці, автошляхи та трубопроводи
міжнародного значення, а також міжнародні
авіалінії
Вихід до морів Україна має вихід до Чорного та Азовського +
морів і є країною Чорноморського регіону
123
www.e-ranok.com.ua
Географія

Положення відносно природних Територія України має складну тектонічну +
чинників будову, що зумовлює різноманітність
геологічної будови та наявність покладів ко-
рисних копалин.
Переважає рівнинний рельєф. +
Розташована в помірному поясі, що зумовлює +
надходження достатньої кількості тепла та
сприятливі агрокліматичні умови.
На території України поширені лісові, +
лісостепові та степові ландшафти, переважа-
ють родючі ґрунти
Висновок: Україна має сприятливе економіко-географічне положення
Геополітичне положення України

Геополітичне положення країни — це місце країни на політичній карті світу, її відношення до
центрів економічного та політичного впливу.
Геополітичне положення країни є історичною категорією, оскільки постійно змінюється в часі
як залежно від політичного курсу самої країни, так і від політико-економічних відносин у світі,
що динамічно змінюються.
Місце країни на політичній карті Розташована у центрально-східній частині +
світу Європи
Розташування відносно Можливість інтеграції в міжнародні систе- +
економічних центрів і транспорт- ми кооперативної безпеки в Європі.
них осей інтеграційних угрупо- Спільний кордон з країнами Організації +
вань Північно-атлантичного договору —
Польщею та Угорщиною, близьке сусідство
з Туреччиною.
Спільний кордон з країнами Євросоюзу. +
Віддаленість від основних економічних –
центрів світу
Участь у військово-політичних та Активна участь у миротворчій діяльності. +
політико-економічних Членство в Організації Об’єднаних Націй,
організаціях Співдружності незалежних держав,
Європейському банку реконструкції та роз-
витку, Міжнародному валютному фонді,
Парламентській асамблеї Чорноморського
економічного співробіт-ництва, Раді Європи,
Центральноєвропейській ініціативі,
Європейському економічному просторі
Розташування відносно зовнішніх Розташування на шляху транзиту природ- +
джерел сировини і продовольства них ресурсів з Росії, Казахстану, Азербай-
джану, Туркменістану тощо до країн
Західної Європи
124
www.e-ranok.com.ua
Тема 15

Розташування відносно високо- Розташування поблизу зон збройних –
розвинених країн та зон конфліктів (Північний Кавказ, Закавказзя,
політичної напруженості Придністров’я, Балкани, Близький
і Середній Схід).
Відносна близькість до країн Західної +
Європи
Висновок: Україна має у цілому вигідне геополітичне положення, але недостатньо використовує всі його
переваги
Адміністративно-територіальний устрій України

Адміністративно-територіальний поділ — це система територіальної організації держави, на
основі якої утворюються і функціонують органи державної влади та місцевого самоврядування.
28 червня 1996 р. було прийнято нову Конституцію України, відповідно до якої Україна про-
голошується республікою, унітарною державою, територія якої розділена на адміністративно-
територіальні одиниці. Систему адміністративно-територіального устрою України складають:
y Автономна Республіка Крим;
y 24 адміністративні області;
y 490 районів;
y 456 міст (міста, у свою чергу, поділяються на райони);
y 886 селищ міського типу;
y 28 585 сіл;
y Київ і Севастополь, які мають особливий статус державного підпорядкування (за наданими
їм правами їх прирівняно до адміністративних областей).
Головною одиницею територіальної структури України є адміністративна область. Найбіль-
шими за площею областями є Одеська (33,3 тис. км2), Дніпропетровська і Чернігівська (по
31,9 тис. км2).
Українські історичні землі
Сучасна державна територія України не повністю збігається з межами етнічних українських
земель. Етнічні землі — це території, компактно заселені і господарчо освоєні певним етно-
сом (народом) за багатовікову історію його розвитку й розселення. Етнічні землі представлені
історико-географічними областями: Волинь, Галичина, Покуття, Київщина, Північна Буковина,
Слобожанщина, Запоріжжя, Гетьманщина, Таврія, Бессарабія та ін. Волинь охоплює територію су-
часних Волинської, Рівненської та частково Житомирської і Тернопільської областей. Галичина —
це територія нинішньої Львівської, Івано-Франківської і більшої частини Тернопільської облас-
тей. Частина Галичини (нині Івано-Франківська область), яка простяглася між річками Дністром
і Черемошем та Карпатами, здавна називалася Покуттям. Північна Буковина — це західна части-
на Чернівецької області. Слобожанщина простягається від Сумської області на півночі до Доне-
цької і Луганської областей на півдні і продовжується на території Росії. Землі Запорозької Січі
називають Запоріжжям. Тепер це територія Дніпропетровської, Запорізької і частково Донецької
і Херсонської областей. Гетьманщиною називають частину України на обох берегах Дніпра, яка в
ХVІІ—ХVІІІ ст. перебувала під владою гетьманського уряду. Бессарабія — історична область між
річками Прутом, Дністром і гирлом Дунаю. У межах України вона охоплює частини Чернівецької
та Одеської областей.
125
www.e-ranok.com.ua
Географія
населення України
Демографія — наука, яка вивчає відтворення, структуру, види розселення та розміщення по
території населення.
Кількість населення
Загальна кількість населення в Україні на 01.10.2009 р. становила близько 46,01 млн осіб (за
даними перепису 2001 р. — 48,5 млн). За цим показником Україна посідає п’яте місце в Європі
(після Німеччини, Великої Британії, Франції та Італії). Проте наша країна поступається багатьом
європейським країнам за темпами приросту населення. Кількість населення в країні залежить від
природного і механічного рухів населення.
Природний рух — це процес безперервної зміни людських поколінь у результаті народжу-
ваності та смертності. Природний приріст населення — різниця між кількістю людей, які на-
родились (народжуваністю), і тими, що померли (смертністю), на 1000 жителів (вимірюється
в проміле, ‰).
Для України в останнє десятиліття характерним є від’ємний природний приріст.
Основні причини кризової демографічної ситуації останніх років:
y соціально-економічні (зниження рівня життя, економічна нестабільність, побутові проблеми,
криза на селі, «старіння нації», занепад у галузях охорони здоров’я, поширення алкоголізму,
наркоманії, зростання рівня злочинності тощо);
y екологічні (наслідки аварії на ЧАЕС, екологічна небезпека діючих підприємств, невиконання
норм державної екологічної політики).
Названі чинники зумовлюють процес депопуляції — скорочення кількості населення країни
внаслідок перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності.
Механічний рух — це міграції, тобто переміщення людей з однієї території до іншої. Механіч-
ний приріст — це збільшення або зменшення кількості населення за рахунок міграції (переміщен-
ня). Сальдо міграції — різниця між еміграцією та імміграцією в певній країні.
Міграції можуть бути зовнішніми і внутрішніми (еміграція та імміграція); сезонними і маят-
никовими.
Еміграція зумовила формування української діаспори. Поза межами України за різними да-
ними проживають від 11 до 15 млн українців. Умовно розрізняють східну та західну українську
діаспору. Українців, які проживають у країнах — колишніх республіках СРСР, називають східною
діаспорою, в інших країнах — західною. Найбільша кількість українців проживає в Росії (понад
4,5 млн осіб), Казахстані (понад 1 млн), США (1,2 млн), Канаді (1 млн), Польщі (600 тис.).
Вікова і статева структура населення
Вікова структура населення — це співвідношення між різними віковими групами населен-
ня. У віковій структурі населення України виділяють три вікові групи: молодша (діти віком до
16 років) — 18,2 %; працездатне населення (жінки 16—55 років, чоловіки 16—60 років) — 58 %;
старша 23,8 %. Особливістю вікової структури населення України є зростання частки людей похи-
лого віку — процес «старіння нації». Середній вік українців уже перевищив 37 років і продовжує
зростати. За цим показником Україна входить до 15 найстаріших держав світу.
У статевій структурі населення України переважають жінки, частка яких становить 53,7 %.
Національний склад населення
Національний склад населення — розподіл населення певної території за національностями.
В Україні живуть і працюють представники 100 національностей. Більша частина населен-
ня — українці (77,8 %), корінне населення країни. У всіх областях (окрім АР Крим) вони ста-
126
www.e-ranok.com.ua
Тема 15
новлять більшість населення, хоча їхня питома вага є найбільшою в Центральній Наддніпрянщині
і західних областях (90—96 %).
В Україні також живуть представники інших національностей (22,2 %), серед яких 17,3 %
становлять росіяни. Найбільшою є їхня частка в АР Крим, Луганській, Донецькій, Харківській
і Запорізькій областях.
Третьою за величиною національною групою є білоруси (1 %).
В Україні проживають також євреї, молдавани, поляки, болгари, угорці, греки та інші. Білору-
си живуть у прикордонних із Білоруссю областях, Донбасі та Києві, молдавани — у Чернівецькій
і Одеській областях, поляки — у Житомирській і Хмельницькій областях, угорці — переважно
в Закарпатті. Євреї проживають переважно в містах.
До корінних жителів України належать і кримські татари, які були примусово виселені з рід-
ної землі в 1944 р.
Густота та система розселення
Густота населення — це показник, що відображає кількість людей, які проживають на певній
площі. Густота населення визначається відношенням кількості людей до площі території (осіб/км2).
Населення на території України розміщено нерівномірно.
Середня густота населення України становить 76,4 осіб/км2 (2009 р.). Це більше, ніж у Росії,
але менше, ніж у розвинутих країнах Західної Європи. Найбільшою є густота населення в Доне-
цькій — 173, Київській — 154, Львівській — 118, Чернівецькій — 112, Дніпропетровській — 107,
Закарпатській — 97; Харківській — 90; Луганській — 89 осіб/км2.
Система розселення — сукупність населених пунктів з різнобічними функціями на певній
території, які об’єднані різними видами зв’язку.
Систему розселення становлять міські і сільські населені пункти. В Україні вони представлені
містами, селищами міського типу, робітничими та курортними селищами, селами.
Місто — це населений пункт, у якому живе не менш як 10 тис. осіб, основна частина яких
зайнята не сільськогосподарськими видами діяльності. Селища міського типу та робітничі сели-
ща — це населені пункти, де живе не менш як 3 тис. осіб. При цьому частина населення, що
зайнята у сільському господарстві, не повинна перевищувати 15 %. Курортними є селища, у яких
живе не менше як 2 тис. постійних жителів, а кількість людей, що щорічно приїздять сюди на
відпочинок, становить не менше ніж половину постійних жителів.
Кількість міських жителів в Україні постійно зростає. Процес зростання чисельності міст
і збільшення частки міського населення називають урбанізацією. Урбанізація часто супроводжується
субурбанізацією — процесом росту і розвитку приміської зони великих міст.
Рівень урбанізації в Україні становить 68 %. Найвищий рівень урбанізації спостерігається в До-
нецькій області. Високим є рівень урбанізації в Луганській та Дніпропетровській областях.
Велика кількість курортних селищ розташована в Передкарпатті, Закарпатті, а також у Криму.
В Україні на сьогодні налічується 456 міст. За кількістю жителів міста України поділяються:
y на малі (до 50 тис. осіб);
y середні (50—100 тис. осіб);
y значні (100—250 тис. осіб);
y великі (250—500 тис. осіб);
y найбільші (500—1 млн осіб; Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Львів, Маріуполь,
Миколаїв);
y міста-мільйонери (понад 1 млн осіб; Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса).
Частина великих і найбільших міст разом із прилеглими до них містами та селищами різ-
ного типу утворюють агломерації. Агломерації — це зони близько розташованих міст із тісни-
127
www.e-ranok.com.ua
Географія
ми зв’язками і високою густотою населення. В Україні налічується 19 сформованих агломера-

цій, найбільшими з яких є Київська, Харківська, Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська,
Дніпропетровсько-Дніпродзержинська.
Сільське населення становить 32 % від загальної кількості населення України. Сільське насе-
лення живе в різних за кількістю населення селах. В Україні налічується понад 28,5 тис. сіл.
У Тернопільській і Вінницькій областях сільське населення переважає над міським. Найвища
густота сільського населення спостерігається у Чернівецькій, Івано-Франківській і Закарпатській
областях. У Поліссі переважають невеликі села, у Лісостепу — середні та великі, на півдні Укра-
їни села налічують по кілька тисяч осіб. На високогір’ях Карпат розкидані окремі садиби.
Трудові ресурси і зайнятість населення
Трудові ресурси — частина населення країни, яка бере або може брати участь у трудовій ді-
яльності. 95 % трудових ресурсів України складає працездатне населення (жінки — 16—55 років,
чоловіки — 16—60 років).
Зайнятість населення — це ступінь залучення людей до господарської діяльності і забезпе-
чення робочими місцями. У світовій практиці, характеризуючи ступінь залучення населення до
суспільно корисної праці, використовують поняття «економічно активне населення».
Економічно активне населення (ЕАН) — це частина населення країни, зайнята суспільно ко-
рисною діяльністю, що приносить прибуток.
Розподіл трудових ресурсів за галузями господарства залежить від попиту на них. У ціло-
му у виробничій сфері України зайнято набагато більше трудових ресурсів, ніж у соціальній.
У розподілі населення працездатного віку в містах і селах є істотні відмінності. Серед міських
жителів люди працездатного віку становлять близько 60 %, серед сільських — близько 50 % усіх
жителів. Тобто міста України краще забезпечені людьми працездатного віку.
В Україні спостерігаються територіальні відмінності в забезпеченості трудовими ресурсами.
Так, у Вінницькій, Волинській, Рівненській і Тернопільській областях, особливо у сільській міс-
цевості, у зв’язку з відпливом молоді до міст не вистачає робочої сили в сільськогосподарському
виробництві.
У зв’язку з переходом до ринкової економіки в Україні з’явилося таке явище, як безробіття.
Безробітні — це люди працездатного віку, які спроможні і бажають працювати та активно шукають
роботу. Офіційний рівень безробіття за даними Держкомстату України в 2009 р. склав 2,4 %.
128
www.e-ranok.com.ua
Тема 15
1. Яка загальна протяжність державного кордонуУкраїни?
а 2000 км Б 5000 км
В 7590 км Г 4000 км
2. Область України, що має вихід одразу до двох морів:

а Миколаївська Б Херсонська
В Запорізька Г Донецька
3. Укажіть назву області України з найвищою густотою населення.

а Донецька Б Запорізька
В Вінницька Г Рівненська
4. Різниця між показниками еміграції та імміграції в певній країні:

а сальдо міграції
Б густота населення
В депопуляція
Г депортація
5. Установіть відповідність між назвами історико-географічних областей та сучасних областей Укра-

їни:
а Слобожанщина 1 Вінницька, частково Хмельницька і Тернопільська області
Б Буковина 2 Харківська, Донецька, Луганська області
В Галичина 3 Західна частина Чернівецької області
Г Запоріжжя 4 Львівська, Івано-Франківська і більша частина Тернопільської
області
5 Дніпропетровська, Запорізька, частково Донецька і Херсонська
області
6. Установити відповідність між містами та їхньою класифікацією за кількістю населення.

а малі 1 Харків, Київ, Донецьк
Б великі 2 Вінниця, Хмельницький, Севастополь
В найбільші 3 Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг
Г міста-мільйонери 4 Гадяч, Золочів, Балта
5 Дрогобич, Ковель, Коломия
7. Установіть послідовність країн із найчисельнішою українською діаспорою (від найбільшої).

а Росія Б США
В Канада Г Польщі
8. Виберіть із переліку області України, що є найбільшими за площею:

а Дніпропетровська
Б Закарпатська
В Одеська
Г Волинька
Д Чернівецька
е Чернігівська
129
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 16. Господарство. ЗаГальна характеристика Господарства.

економічний потенціал. промисловість україни: паливна
промисловість, електроенерГетика, металурГія (31—32 тижні)
1. Склад і співвідношення виробництв, особливості їхнього розташування по території країни — це:
а галузь господарства Б галузева структура господарства
В територіальна структура господарства Г інфраструктура
2. Сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів та послуг, вироблених на території країни
за рік:
а ВВП Б ВНП
В національний дохід Г чистий прибуток
3. Чинник, що націлює розміщення виробництва таким чином, щоб воно якнайменше шкодило нав-
колишньому середовищу:
а транспортний Б сировинний
В споживчий Г екологічний
4. Зосередження діяльності підприємства на виробництві певної продукції називають:

а спеціалізацією Б кооперуванням
В комбінуванням Г інтеграцією
5. Установіть відповідність між формами організації виробництва та їх характеристиками.

а спеціалізація 1 поєднання на одному підприємстві кількох виробництв різних
галузей
Б кооперування 2 зосередження діяльності підприємства на виробництві певної
продукції
В комбінування 3 зосередження виробництва на найбільших підприємствах
Г концентрація 4 установлення виробничих, спеціально зумовлених зв’язків між
підприємствами
5 сукупність галузей економіки країни
6. Установіть відповідність між типами електростанцій та їх назвами.

а теплові електростанції 1 Старобешівська, Трипільська, Курахівська
Б гідроелектростанції 2 Запорізька, Південноукраїнська, Хмельницька
В атомні електростанції 3 канівська, Київська, Каховська
Г вітроелектричні станції 4 С. Мисове
5 АР Крим, Донецька обл..
7. Установіть послідовність розташування ГЕС (ГАЕС) на Дніпрі, починаючи з найпівнічнішої.

а Дніпрогес Б Канівська
В Кременчуцька Г Каховська
8. Виберіть із переліку електростанції, що використовують альтернативні джерела енергії:.

а атомні Б сонячні В вітрові
Г геотермальні Д гідравлічні е теплові
130
www.e-ranok.com.ua
Тема 16
Теретична частина
госпоДарство
Загальна характеристика господарства України

Національне господарство країни — це історично сформована економічна система, що за-
безпечує матеріальні та духовні потреби населення шляхом створення необхідних життєвих благ
на основі оптимального використання обмежених ресурсів. Національний господарський комплекс
будь-якої країни діє в умовах певної економічної системи. Основні типи економічних систем:
натуральне господарство, ринкова економіка та командно-адміністративна (планова) економіка.
У складі СРСР в Україні сформувався командно-адміністративний тип економічної системи, по-
будований на державній власності з централізованим плануванням. Із розпадом соціалістичної
системи Україна відмовилася від принципів планової економіки і здійснює перехід до ринкового
господарювання, яке базується на приватній власності, конкуренції та обмеженні державного втру-
чання в економічні процеси.
ªËÉÌÃËÌÉ¹¼ÇÊÈÇ½¹ÉÊË»¹¬ÃÉ¹ÆÁ
¹ÄÌÀ¾»¹ «¾ÉÁËÇ ÌÆÃÏÇ

É¹ÄÕÆ¹ Æ¹ÄÕÆ¹
ÁÉÇºÆÁÐ¹ ¦¾»ÁÉÇºÆÁÐ¹
ÊÍ¾É¹ ªÇÏ¹ÄÕÆÇ ¥¿¼¹ÄÌÀ¾»
ÊÍ¾É¹
¾ÃÇÆÇÅÐÆ ÃÇÅÈÄ¾ÃÊÁ
¨ÉÇÅÊÄÇ»ÊËÕ ÁËÄÇ»¾ÃÇÅÌ É¹ÂÇÆÁ È¹ÄÁ»ÆÇ
ªÄÕÊÕÃ¾ Æ¹ÄÕÆ¾¼ÇÊÈÇ½¹ÉÊË»Ç ¨ÉÇÅÁÊÄÇ» ¾Æ¾É¼¾ËÁÐÆÁÂ
¼ÇÊÈÇ½¹ÉÊË»Ç ¨ÇºÌËÇ»¾ É¹ÂÇÆÁ Å¾Ë¹ÄÌÉ¼ÂÆÁÂ
«É¹ÆÊÈÇÉË ÇºÊÄÌ¼Ç»Ì»¹ÆÆØ ¨ÉÇÅÁÊÄÇ» Å¹ÑÁÆÇºÌ½»ÆÁÂ
Ì½»ÆÁÏË»Ç §ÎÇÉÇÆ¹ »ÌÀÄÁ ÊÇÏ¹ÄÕÆÁÂ
»oØÀÇÃ À½ÇÉÇ»oØ ¨ÉÇÅÁÊÄÇ» ËÉ¹ÆÊÈÇÉËÆÁÂ
¦¹ÌÃ¹ Ï¾ÆËÉÁ ¹¼ÉÇÈÉÇÅÁÊÄÇ»ÁÂ
§Ê»Ë¹ Ë¹Æ
£ÌÄÕËÌÉ¹
ªÈÇÉË
Галузева структура господарства — це співвідношення і зв’язки між окремими його галузя-

ми (поділ господарства країни на окремі галузі). Галузь виробництва — це сукупність підприємств
або установ, що виробляють однорідну продукцію або надають однорідні послуги.
Народне господарство охоплює галузі матеріального виробництва — виробничу сферу і галузі
невиробничої сфери. Провідною галуззю виробничої сфери є промисловість. Вона поділяється на
гірничодобувну, що забезпечує господарство мінеральною сировиною; важку (електроенергетика,
машинобудування, хімічна, поліграфічна і лісова галузі); легку і харчову, що виробляють пред-
мети споживання. Важливими ланками виробничої сфери є сільське господарство, будівництво,
транспорт, зв’язок. Частка зайнятих у виробничій сфері України становить близько 55 %. До га-
лузей невиробничої сфери належать житлове і комунальне господарство, побутове обслуговування,
охорона здоров’я, наука, освіта, культура, спорт. Частка зайнятих у невиробничій сфері становить
45 %.
За єдністю продукції, що випускається, галузі господарства поєднуються в міжгалузеві комп-
лекси. Наприклад, паливно-енергетичний, машинобудівний, соціальний, транспортний, будівельний,
агропромисловий тощо.
131
www.e-ranok.com.ua
Географія
Підприємства кожної галузі господарства мають свою географічну адресу та особливості роз-
ташування. Вони розміщуються по території країни нерівномірно, концентруючись в окремих цен-
трах, районах, областях. Таким чином, господарство країни має певну територіальну структу-
ру — склад і співвідношення виробництв, особливості їхнього розташування в різних частинах
країни та зв’язки між ними.
Україна має свої особливості територіальної структури господарства, яке складається з еконо-
мічних районів, промислових центрів, промислових вузлів.
Промисловий центр — населений пункт, у якому розташовано кілька промислових підпри-
ємств певної спеціалізації або об’єднаних у виробничу структуру сировинними і технологічними
зв’язками. Сукупність промислових центрів, що мають спільну інфраструктуру і трудові ресурси,
територіально утворює промисловий вузол. Промислові центри та вузли є складовою частиною
промислового району, який зазвичай має чітку виробничу спеціалізацію.
Соціально-економічний район — територія держави, що виділяється в економіці країни своєю
спеціалізацією та концентрацією населення. Відповідно до сформованих особливостей географіч-
ного розташування, природно-ресурсного потенціалу, демографічної ситуації, історичних факторів
в Україні виділяють дев’ять економічних районів: Донецький, Придніпровський, Північно-Східний,
Столичний, Центральний, Подільський, Північно-Західний, Карпатський, Причорноморський.
Економічний потенціал та економічні показники
Економічний потенціал держави — це сукупність її економічних можливостей, які можна ви-
користати для потреб суспільства. Економічний потенціал складають усі наявні в країні ресурси,
необхідні для господарювання.
Економічний потенціал України
Природно-ресурсний Науково-технічний Трудовий

200 видів корисних копалин; Понад 1300 науково-дослідних Висококваліфіковані трудові
5 % мінеральної сировини світу; закладів; 113 наукових установ ресурси;
63,3 % площі — сільськогосподарські Національної академії наук; по- високий рівень освіти насе-
угіддя, родючі ґрунти; над 300 вищих навчальних лення
багатий природно-рекреаційний закладів; близько 820 коледжів
потенціал та технікумів
Економічний потенціал є важливим чинником, який визначає розвиток країни. Для характе-
ристики економічного розвитку країни в цілому використовують спеціальні показники. Найваж-
ливішими з них є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), на-
ціональний дохід (НД).
ВВП — сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на те-
риторії країни за рік.
ВНП — сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік
національними виробниками країни незалежно від їх місця розташування.
НД — сукупна ринкова вартість виробленої продукції всіх галузей матеріального виробництва
без вартості сировини, палива й інших витрат, що йдуть на оплату самого виробництва.
Промисловість
Промисловість — провідна галузь виробничої сфери, що виготовляє знаряддя праці, забез-
печує потреби в паливі, сировині, матеріалах, задовольняє потреби населення в різноманітних
товарах. У господарстві України налічується понад 10 тис. промислових підприємств різних
132
www.e-ranok.com.ua
Тема 16
форм власності, серед яких переважають акціонерні. Промисловість поділяють на важку, під-
приємства якої виробляють машини, обладнання, паливо, електроенергію (група А), і легку та
харчову, що виробляють предмети споживання для населення (група Б). У загальному обсязі
випуску продукції промисловості у 1990-ті рр., як і за часів існування СРСР, провідне місце
в Україні належало виробництву засобів виробництва (понад 70 %). Останнім десятиліттям
структура промислового виробництва змінююється: значна увага приділяється виробництву пред-
метів споживання. Різні галузі промисловості об’єднуються, утворюючи систему пов’язаних між
собою галузей виробничої та невиробничої сфер.
Основні принципи розміщення та форми організації виробництва
Розташування різних підприємств по території країни залежить від певних умов, які назива-
ють чинниками розміщення виробництва. Головні чинники розміщення виробництва:
y сировинний (чим вищою є матеріаломісткість виробництва, тим більшою є його орієнтація
на сировину);
y паливно-енергетичний (впливає на розміщення виробництв, що зазнають сильного впливу
паливно-енергетичного чинника. Такі виробництва розташовують поблизу джерел електро-
енергії — бажано біля ГЕС, що виробляють дешеву електроенергію);
y водний (впливає на розміщення найбільш водомістких видів виробництв);
y чинник робочої сили (трудомісткість; визначається обсягом витрат праці на виробництво оди-
ниці продукції. Він може залежати від кількості та кваліфікації трудових ресурсів, статево-
вікової структури);
y наукоємність (до наукоємних належать усі виробництва, які потребують висококваліфікова-
них працівників та великих вкладень у науково-дослідну базу);
y споживчий (проявляється в наближенні виробництва до місць споживання готової продук-
ції);
y транспортний (враховується з метою наближення до споживачів продукції, здешевлення
транспортних витрат);
y чинник ринкової кон’юнктури (враховує умови реалізації продукції, співвідношення попиту
і пропозиції);
y екологічний (націлює розміщення виробництва таким чином, щоб воно якнайменше шкодило
навколишньому середовищу й здоров’ю людини).
Зростанню ефективності виробництва сприяють різні форми його організації, основними
з яких є спеціалізація, кооперування, комбінування та концентрація.
Спеціалізація — зосередження основної діяльності підприємства на виробництві вузького кола
продукції, товарів і послуг. Кооперування — встановлення виробничих зв’язків між підприємства-
ми, кожне з яких спеціалізується на виробництві окремих частин одного виробу. Комбінування —
об’єднання технологічно пов’язаних між собою підприємств, продукція одного з яких є матеріа-
лом для іншого. Концентрація — це зосередження виробництва на великих підприємствах.
Паливна промисловість
Паливна промисловість — комплекс галузей, що займаються видобутком і переробкою різних
видів паливно-енергетичної сировини: вугілля, нафти, природного газу, торфу, горючих сланців.
Провідними галузями паливної промисловості України є: вугільна, нафтова, газова.
Вугільна промисловість є найрозвиненішою галуззю паливної промисловості України. Вона
представлена видобутком кам’яного і бурого вугілля. До складу галузі входять підприємства з ви-
добутку вугілля (шахти) і збагачувальні фабрики. Частка вугілля в паливно-енергетичному балансі
України складає приблизно 69 %, що є одним із найвищих показників у світі. Вугільна промисло-
133
www.e-ranok.com.ua
Географія
вість є базою для розвитку електроенергетики, металургії, коксохімії. Основні поклади кам’яного
вугілля зосереджені в Донбасі і Львівсько-Волинському басейні.
¹ÄÌÀ¾»¹ÊËÉÌÃËÌÉ¹È¹ÄÁ»ÆÇÈÉÇÅÁÊÄÇ»ÇÊË
¹ÀÇ»¹ Ì¼ÄÕÆ¹ ¦¹ÍËÇ»¹ «ÇÉÍoØÆ¹
ÇÆ¾ÏÕÃÇ ÌÉÇ £¹ÅoØÆÇ ¦¹ÍËÇ ¦¹ÍËÇ ¨Ç

¨ÉÁ½Æ »Ì¼ÄÕ »Ì¼ÄÕÆ¹ »Á½ÇºÌ»Æ¹ È¾É¾ÉÇºÆ¹ ÄÊÊØ
ÈÉÇ»ÊÕÃÁÂ Æ¹
ÇÆ¾ ÇÆ¾ÏÕÃÇ ÇÉÁÊÄ¹»
¨ÉÁÃ¹É
Æ ÏÕÃÁÂ ¨ÉÁ½ÆÈÉÇ» ¤Õ»» ÉÇ
È¹ËÊÕÃÁÂ
ÈÉÇ» ¤Õ»» ÊÕÃÁÂ ¨ÉÁ ¼ÇºÁÐ §½¾
£ÉÁÅÊÕÃÇ
ÊÕÃÁÂ ÊÕÃÇ Ã¹ÉÈ¹ËÊÕÃÁÂ Ê¹ ®¾ÉÊÇÆ
¨ÉÁÐÇÉÆÇ
º¹Ê¾ÂÆ ÇÄÁÆ £ÉÁÅÊÕÃÇ ¾É½ØÆÊÕÃ
ÅÇÉÊÕÃÁÂ
ÊÕÃÁÂ ¨ÉÁÐÇÉÆÇ £É¾Å¾ÆÐÌÃ
º¹Ê¾ÂÆÁ
º¹Ê¾ÂÆÁ ÅÇÉÊÕÃÁÂ ¤ÁÊÁÐ¹ÆÊÕÃ
º¹Ê¾ÂÆÁ
Особливу цінність має кам’яне вугілля Донбасу, з якого виготовляють кокс, необхідний для
виплавки чавуну. Глибина залягання вугільних шарів тут сягає 1200 м при середніх глибинах за-
лягання 500—750 м, а потужність шарів, що розроблюються, дуже мала — від 0,5 до 2 м. Через
це собівартість видобутку вугілля в Донбасі є значно вищою за світову.
Нафтова промисловість базується як на власній, так і на довізній сировині. Основні родо-
вища нафти зосереджені в Карпатській і Причорноморсько-Кримській нафтогазоносних провінціях,
Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області. Найбільшими родовищами Передкарпаття (майже
60 % видобутку нафти в Україні) є Бориславське (Львівська обл.), Долинське, Битківське (Івано-
Франківська обл.).
У Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області також є великі родовища: нафтові — Леля-
ківське (Чернігівська обл.), Глинсько-Розбишівське (Полтавська обл.), нафтогазові — Гнідинцівське
(Чернігівська обл.), Качанівське (Сумська обл.), Яблунівське (Полтавська обл.).
У Причорномор’ї поклади нафти виявлені на Керченському півострові та шельфовій зоні Чор-
ного моря.
Оскільки запасів власної нафти в Україні недостатньо, значна її кількість завозиться з-за кор-
дону, переважно з Росії.
На власній та довізній сировині в Україні розвивається нафтопереробна промисловість. Най-
більші нафтопереробні підприємства розміщені в Лисичанську, Кременчуку, Дрогобичі, Надвірній,
Херсоні, Бердянську.
Пиродний газ є найефективнішим видом традиційного палива. Великі родовища природного
газу розташовані в Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області: Шебелинське, Західнохрести-
щенське, Єфремівське (Харківська обл.). Близько 1/5 частини видобутку природного газу Укра-
їни зосереджено в Передкарпатті: Дашавське (Львівська обл.), Косівське, Надвірнянське (Івано-
Франківська обл.) родовища.
Значні родовища природного газу відкриті на півдні країни, насамперед у Криму. Основні ро-
довища — Глібовське, Джанкойське. Зростає видобуток газу з дна Чорного моря.
По території України пролягають численні газопроводи: Шебелинка—Харків, Шебелинка—
Полтава—Київ, Шебелинка—Дніпропетровськ—Кривий Ріг—Одеса—Кишинів, Шебелинка—
Бєлгород—Москва, Дашава—Київ—Москва.
134
www.e-ranok.com.ua
Тема 16
Торф’яна промисловість розвивається на півночі України, у Поліссі (Чернігівська, Рівненська,

Львівська, Житомирська, Волинська обл.). Торф як паливо має другорядне значення. Його вико-
ристовують як місцеве паливо в сільській місцевості, на скляних, порцеляно-фаянсових, харчових
підприємствах. Для поліпшення транспортування з нього виготовляють торфобрикети (Чернігів-
ська, Житомирська, Львівська обл.).
Електроенергетика
Електроенергетика — базова галузь промисловості, яка виробляє, передає і трансформує елек-
троенергію. Електроенергію в Україні виробляють теплові, гідравлічні, гідроакумулюючі й атомні
станції.
Найбільшу частку електроенергії (49,6 %) виробляють теплові електростанції (ТЕС), що пра-
цюють на вугіллі, газі й мазуті. Найпотужніші з них розташовані в Донбасі (Старобешівська, Ку-
рахівська, Криворізька-2), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська) і Вінницькій (Лади-
женська) областях. Більшість ТЕС поряд з електроенергією виробляють і тепло для опалення міст.
Із роботою ТЕС пов’язане значне забруднення навколишнього середовища.
Друге місце за обсягом виробництва електроенергії належить атомній енергетиці. Атомні
електростанції (АЕС) будують у районах із дефіцитом паливних ресурсів. На території Украї-
ни працюють Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька АЕС. Вони виробляють
45,2 % електроенергії країни.
На Дніпрі і Дністрі побудовані великі гідроелектростанції. Найбільшими з них є Дніпрогес,
Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Канівська, Каховська, Київська, Кременчуцька. На гідро-
енергетику припадає лише 5,2 % загального виробництва електроенергії.
Електроенергія, вироблена електростанціями, передається до споживачів за допомогою ліній
електропередач (ЛЕП). Незважаючи на дефіцит палива в Україні останніми роками виробляється
надлишок електроенергії. Це дає змогу експортувати її до Білорусі, Польщі та інших країн.
У зв’язку з підвищенням цін на енергоносії (нафту і природний газ) особливо гостро постає
проблема реконструкції підприємств та їх переходу на енергозберігаючі технології. Одним із шля-
хів вирішення цієї проблеми є використання альтернативних видів палива.
Україна має можливості використання сонячної, вітрової та геотермальної енергії. У Криму
побудована одна з перших геліоелектричних станцій (біля с. Мисове), стали до ладу вітроелек-
тричні станції (АР Крим, Донецька обл.).
Металургійна промисловість
Металургія — сукупність галузей промисловості, що спеціалізуються на видобутку, збага-
ченні, переробці руд чорних і кольорових металів, виробництві чавуну, сталі, кольорових металів
і сплавів.
Сировиною для чорної металургії є залізні й марганцеві руди. Як паливо використовується
кокс — результат переробки коксівного вугілля. У технологічному процесі задіяні вода й вогне-
тривкі глини, природний газ, вапняки (флюси) та електроенергія.
Родовища залізної руди сконцентровані в Криворізькому й Керченському басейнах, Кремен-
чуцькому і Білозерському районах; марганцеві руди добувають у Нікопольському басейні.
Головні підприємства чорної металургії зосереджені в трьох районах: Донбасі (Макіївка, До-
нецьк, Алчевськ, Харцизьк, Краснодон, Єнакієве, Луганськ, Краматорськ та ін.), Придніпров’ї
(Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Дніпродзержинськ), Приазов’ї (Маріуполь).
Чорна металургія в Україні є дуже матеріаломісткою галуззю, оскільки використовує переваж-
но застаріле спрацьоване обладнання.
135
www.e-ranok.com.ua
Географія
Продукція кольорової металургії широко використовується в точному машинобудуванні, літа-

кобудуванні, електроніці, робототехніці та інших галузях. В Україні за браком власної сировини
кольорова металургія розвинута недостатньо.
Структура галузі
Чорна металургія Кольорова металургія

Видобуток і збагачення залізної руди Алюмінієва промисловість
Виплавка чавуну й сталі Виробництво алюмінієвих сплавів
Виробництво прокату Виробництво цинку, магнію, титану, нікелю,
Виробництво феросплавів, виплавка латуні, міді, сплавів, рідкісних металів
електросталі та сплавів, порошкова металургія Виробництво ртуті
Виробництво флюсових вапняків, вогнетривів, Переробка брухту кольорових металів
коксу
Виробництво кольорових металів переважно енергоємне, тому підприємства цієї галузі розта-
шовують поблизу джерел електроенергії. В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький
і Придніпровський. Виробництво алюмінію, титану, магнію зосереджене в Запоріжжі і базується
на дешевій енергії Дніпрогесу та довізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють Костянти-
нівський цинковий завод і Артемівський завод із переробки кольорових металів.
Поблизу джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний (виготовлення металево-
го магнію) й Іршанський гірничозбагачувальний комбінати (збагачення руд титану).
На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глинозем є сировиною для
виготовлення алюмінію).
Підприємства металургії є основним стаціонарним джерелом забруднення атмосфери. Вони
викидають в атмосферу оксиди азоту та сірчистий газ, забруднюють ґрунти свинцем, цинком, хро-
мом, міддю. Значні земельні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.
136
www.e-ranok.com.ua
Тема 16
1. Показник, що характеризує розвиток економіки країни та визначається як сукупна вартість товарів
і послуг, вироблених протягом року національними підприємствами незалежно від їх місця розта-
шування, — це
а валовий внутрішній продукт
Б валовий національний продукт
В національний дохід
Г ступень індустріалізації
2. Район України, що є перспективним щодо видобутку природного газу:

а Передкарпаття Б Закарпаття
В шельф Чорного моря Г Полісся
3. Укажіть помилкове твердження:

а у виробничій сфері зайнята більша частина економічно активного населення України
Б на підприємствах соціальної сфери безпосередньо створюють матеріальні цінності
В ринкова економіка ґрунтується на принципах економічної свободи та конкуренції
Г галузі, які взаємодіють між собою, формують міжгалузеві комплекси
4. Найтиповіша форма організації виробництва на металургійних підприємствах — це:

а спеціалізація Б кооперування
В конверсія Г комбінування
5. Установіть відповідність між термінами та їх значенням.

а промисловий центр 1 співвідношення та зв’язки між галузями господарства
Б промисловий вузол 2 склад і співвідношення виробництв, особливості їхнього
розташування по території країни
В промисловий район 3 територія держави, що виділяється в економіці країни своєю
спеціалізацією
Г територіальна 4 сукупність промислових центрів, що мають спільну
структура господарства інфраструктуру і трудові ресурси
5 населений пункт, у якому розташовано кілька промислових
підприємств певної спеціалізації
6. Установіть відповідність між центрами та галузями кольорової металургії.
а Микитівка 1 виробництво алюмінію, титану, магнію
Б Запоріжжя 2 виробництво цинку та свинцю
В Костянтинівка 3 виробництво ртуті
Г Артемівка 4 переробка кольорових металів
5 виробництво нікелю
7. Установіть послідовність типів електростанцій за часткою у виробництві електроенергії в Україні,

починаючи з найбільшої.
а ГЕС Б ТЕС В ВЕС Г АЕС
8. Виберіть із переліку галузі господарства, що належать до виробничої сфери:

а наука Б культура
В промисловість Г транспорт
Д будівництво е побутове обслуговування
137
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 17. промисловість україни:машинобудування, хімічна

промисловість, лісова та деревообробна, будівельних
матеріалів, леГка та харчова промисловості (33—34 тижні)
1. Укажіть назви найбільших центрів літакобудування в Україні.
а Миколаїв, Одеса, Херсон Б Суми, Львів, Чернівці
В Донецьк, Луганськ, Краматорськ Г Харків, Київ
2. Загальна площа лісового фонду України складає:

а 32 % Б 28 %
В 20 % Г 14,1 %
3. Укажіть провідну галузь легкої промисловості в Україні.

а текстильна Б взуттєва
В трикотажна Г швейна
4. Головним чинником розміщення підприємств харчової промисловості є:

а сировина і споживач
Б енергетичний
В водний
Г висококваліфіковані кадри
5. Установіть відповідність між галузями машинобудування та їх основними центрами.

а вагонобудування 1 Дніпродзержинськ, Стаханів, Маріуполь
Б суднобудування 2 Київ, Харків
В автомобілебудування 3 Запоріжжя, Львів, Кременчук
Г літакобудування 4 Дніпропетровськ, Луганськ, Харків
5 Миколаїв, Херсон
6. Установіть відповідність між видами художніх промислів та їхніми основними центрами.

а ткацтво, виробництво килимів 1 с. Клембівка Вінницької області
Б різьблення, декоративне скло 2 с. Решетилівка Полтавської області
В декоративний розпис 3 м. Коростень Житомирської області
Г виробництво порцеляно-фаянсових 4 с. Петриківка Дніпропетровської області
виробів
5 с. Опішня Полтавської області
7. Установіть послідовність розташування із заходу на схід центрів машинобудування України.

а Київ Б Львів
В Луцьк Г Харків
8. Виберіть із переліку основні чинники, які враховуються при розміщенні підприємств легкої про-
мисловості:
а сировина Б споживач
В наявність водних ресурсів Г наявність трудових ресурсів
Д екологічний фактор е значні енергоресурси
138
www.e-ranok.com.ua
Тема 17
Машинобудування та металообробка
Машинобудування — це сукупність галузей промисловості, що виготовляють машини й устат-
кування для всіх ланок господарства, а також товари народного споживання. Машинобудівний
комплекс охоплює галузі машинобудування й металообробку. До металообробки належить промис-
ловість із виробництва металевих конструкцій та виробів, а також ремонт машин і обладнання.
Машинобудування відіграє визначальну роль не лише для багатьох галузей господарства, але
й значною мірою забезпечує рівень економічного розвитку країни. Особливостями галузі є науко-
ємність, трудомісткість, металомісткість, кооперування. Машинобудування — надзвичайно складна
галузь, що поділяється на кілька десятків галузей і виробництв.
¹¿Ã¾Â¾Æ¾É¼¾ËÁÐÆ¾ ªÄÕÊÕÃÇ¼ÇÊÈÇ½¹ÉÊÕÃ¾ ¨ÉÁÄ¹½Ç ¾ÉÊË¹ËÇ
Å¹ÑÁÆÇºÌ½Ì»¹ÆÆØ Å¹ÑÁÆÇºÌ½Ì»¹ÆÆØ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ
ªËÉÌÃËÌÉ¹¼¹ÄÌÀ
Ä¾ÃËÉÇË¾Î ©¹½Ç¾Ä¾ÃË «É¹ÆÊÈÇÉËÆ¾ »¹ÃÇÊÅÐÆ¾

ÆÐÆ¾Å¹ÑÁÆÇ ÉÇÆÆ¾Å¹ÑÁ Å¹ÑÁÆÇ Å¹ÑÁÆÇ
ºÌ½Ì»¹ÆÆØ ÆÇºÌ½Ì»¹ÆÆØ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ ºÌ½Ì»¹ÆÆØ
Важке й енергетичне машинобудування забезпечує різноманітним устаткуванням енергетику,

металургійну, хімічну, гірничодобувну і будівельну промисловість. Розміщується в районах, де є
метал і споживачі готової продукції. Центри: Новокраматорськ, Горлівка, Харків, Луганськ, До-
нецьк, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Маріуполь.
Тракторне і сільськогосподарське машинобудування охоплює виробництво тракторів, машин
для обробітку землі, машин для тваринництва. Підприємства цієї галузі орієнтуються на спожи-
вачів. Основними центрами сільськогосподарського машинобудування є Харків, Дніпропетровськ,
Тернопіль, Херсон, Одеса, Київ, Бердянськ, Слов’янськ, Умань, Новоград-Волинський, Ніжин, Ко-
ломия.
Електротехнічна промисловість випускає продукцію для енергетичних систем: трансформа-
тори, генератори, важке устаткування для електровозів, кабелі, електродвигуни, високовольтну
апаратуру. Центри: Запоріжжя, Харків, Донецьк, Одеса, Київ, Хмельницький, Бердянськ, Полтава,
Кам’янець-Подільський.
Транспортне машинобудування включає: локомотивобудування (Луганськ, Харків, Дніпропе-
тровськ); вагонобудування (Дніпродзержинськ, Кременчук, Стаханов, Маріуполь); суднобудування
(Миколаїв, Херсон, Київ); автомобілебудування (Кременчук — вантажівки, Запоріжжя — легкові
автомобілі, Львів — автобуси, Одеса — автокрани, Луцьк — вантажно-пасажирські малолітраж-
ні автомобілі, Мелітополь, Харків — мотори, Київ, Львів, Харків — мотоцикли); літакобудуван-
ня (Київ, Харків). У Дніпропетровську виробляють ракети для виведення на орбіту супутників
Землі.
Верстатобудування — виробництво верстатів із числовим програмним управлінням, токар-
ських автоматів, алмазорозточних верстатів, автоматизованих ліній (Харків, Київ, Бердичів, Одеса,
Черкаси, Дніпропетровськ, Краматорськ).
Приладобудування включає виробництво приладів для контролю, вимірювання, а також засоби
обчислювальної техніки, автоматики тощо. На розміщення підприємств впливають наявність висо-
139
www.e-ranok.com.ua
Географія
кокваліфікованих інженерно-технічних і робочих кадрів. Основними центрами приладобудування

є Сєверодонецьк, Київ, Харків, Івано-Франківськ, Львів, Суми, Черкаси, Житомир, Луцьк.
Провідною галуззю в Україні є тракторне й сільськогосподарське машинобудування, на
частку якого припадає близько 23 % виробленої продукції. Подальший розвиток машинобудуван-
ня країни потребує технічного переоснащення, реконструкції, переспеціалізації на основі висо-
ких технологій світового рівня та інвестування, створення сучасних невеликих і середніх заводів
з випуску конкурентоспроможної продукції для світового і внутрішнього ринків, зокрема товарів
народного споживання.
Хімічна промисловість
Хімічна промисловість — сукупність галузей, що виробляють різноманітну продукцію шляхом
хімічної обробки сировини, створюють речовини, яких не існує в природі, та сучасні технології
переробки природних ресурсів. Головні особливості хімічної промисловості:
y широка сировинна база (кам’яне і буре вугіля, нафта, кам’яна і калійна солі, фосфорити,
крейда, вапняки, супутний і природний газ, сірка, відходи чорної і кольорової металургії,
харчової промисловості, лісопромислового комплексу);
y можливість створювати нові речовини із заданими властивостями;
y можливість широкого комбінування (з одного і того самого виду сировини можна отримува-
ти різну продукцію);
y екологічна небезпека багатьох виробництв та водночас можливість створення нових техноло-
гій безвідходної переробки сировини.
У структурі сучасної хімічної промисловості України пріоритетними галузями є гірничо-
хімічна, основна хімія (виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти, соди), хімія органіч-
ного синтезу (виробництво синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон, лакофарбова галузь,
нафтохімія).
Підприємства гірничо-хімічної галузі розміщуються в районах видобутку корисних копалин.
Сірку добувають у Новому Роздолі та Немирові (Львівська обл.), кам’яну (кухонну) сіль —
у Слов’янську, Артемівську (Донецька обл.) і в Криму (оз. Сиваш), калійну сіль — у Калуші
(Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.).
Виробництво азотних добрив розміщується в районах коксохімічних заводів (Дніпродзер-
жинськ, Запоріжжя, Алчевськ, Горлівка, Лисичанськ, Сєверодонецьк), районах видобутку природ-
ного газу і біля трас великих газопроводів (Рівне, Черкаси, Одеса).
Центрами виробництва калійних добрив є Калуш (Івано-Франківська обл.) і Стебник (Львів-
ська обл.), де добувають калійні солі.
Фосфорні добрива виробляють на основі імпортної сировини в районах сільськогосподарсько-
го виробництва (Одеса, Вінниця), а також у місцях виробництва сірчаної кислоти (Костянтинівка,
Суми) і в центрах розвитку металургії (Маріуполь).
Виробництво сірчаної кислоти зосереджено в районах її споживання (Костянтинівка, Суми,
Рівне, Новий Розділ, Дніпродзержинськ).
Виробництво соди розміщене в районах видобутку кам’яної солі (Слов’янськ, Лисичанськ)
і ропи (Красноперекопськ).
Промисловість органічного синтезу розвинена в Донбасі (Лисичанськ, Сєверодонецьк, Гор-
лівка) і на Наддніпрянщині (Дніпродзержинськ, Запоріжжя). Виробництво полімерних матеріалів
базується на використанні продуктів нафтопереробної, газової, коксохімічної промисловості (До-
нецьк, Запоріжжя, Луцьк — виробництво синтетичних смол і пластмас; Київ, Черкаси, Чернігів —
виробництво хімічних волокон). Частково виробництво базується на використанні хімічної сирови-
ни, що надходить продуктопроводами з Росії.
140
www.e-ranok.com.ua
Тема 17
Високого рівня розвитку в Україні досягли лакофарбова промисловість (центри — Дніпро-

петровськ, Львів, Одеса, Харків), виробництво синтетичних барвників (Рубіжне, Краснопере-
копськ).
На базі нафтопереробної і газової промисловості розвивається нафтохімічна (Бердянськ, Кре-
менчук, Херсон) і гумово-асбестова (Дніпропетровськ, Біла Церква) промисловість.
Усе більшого значення в Україні набувають виробництво синтетичних миючих засобів, фарма-
цевтика. Ці галузі належать до наукоємних, тому їхні виробництва розміщені у великих містах —
Донецьку, Дніпропетровську, Києві, Запоріжжі, Одесі та ін.
Лісова і деревообробна промисловість
Лісова і деревообробна промисловість — сукупність галузей, що спеціалізуються на заготівлі
і переробці деревини, виробництві меблів і напівфабрикатів, різних видів паперу, картону, штуч-
ного волокна, целюлози.
Україна має незначні запаси лісових ресурсів. Загальна площа лісового фонду складає 14,1 %
території країни, що значно менше, ніж у розвинених країнах. Наприклад, у Франції цей показник
становить близько 28 %, у США — 32 %. Свої потреби в деревині Україна задовольняє приблиз-
но на 20 %, решта імпортується.
Ліси по території України розміщені нерівномірно. До найбільш лісистих належать Закарпат-
ська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська, Чернівецька області.
Лісопромисловий комплекс України включає лісозаготівлю, деревообробку, лісохімічну
і целюлозно-паперову промисловість.
Характеристика галузей лісопромислового комплексу України
Назва галузі Чинники розміщення Основні райони та центри розміщення
Лісозаготівельна Сировинний Івано-Франківська і Закарпатська області
(Карпати); Волинська, Житомирська, Київська,
Чернігівська області (Полісся)
Деревообробка
лісопиляння Сировинний Закарпаття (Рахів, Свалява), Івано-Франківська
область (Коломия), Львівська область (Самбір,
Стрий), Вінницька, Житомирська, Чернігівська,
Рівненська області
виробництво меблів Споживчий, сировинний Львів, Чернігів, Київ, Харків, Донецьк, Одеса
Целюлозно-паперова Сировинний, водний, Рахів, Ізмаїл, Цюрупинськ, Малін, Херсон, Одеса,
споживчий Обухів, Понінка
Лісохімічне виробництво Орієнтація на відходи Івано-Франківська, Закарпатська, Житомирська,
лісопромислового ком- Хмельницька та Київська області
плексу
Промисловість будівельних матеріалів

Промисловість будівельних матеріалів — група галузей промисловості, які виробляють матеріа-
ли і вироби, що використовуються під час спорудження та ремонту будинків і споруд. Будівельний
комплекс включає сукупність галузей з виробництва будівельних матеріалів та саме будівництво. Від
рівня розвитку комплексу залежать обсяги будівництва житла, промислових, сільськогосподарських,
транспортних об’єктів, шкіл, лікарень тощо.
Територія України багата на різноманітні запаси високоякісної сировини для промислово-
сті будівельних матеріалів. Серед них виділяються родовища цементної сировини — мергелю
і вапняку (Донецька, Харківська, Львівська, Чернігівська, Рівненська, Хмельницька обл., АР Крим),
141
www.e-ranok.com.ua
Географія
крейди (Донецька, Сумська, Харківська, Луганська обл.), скляних пісків (Львівська, Київська, Жи-
томирська, Донецька, Харківська обл.). Добувають мармур, лабрадорити, базальт, піщаники, туфи,
гіпс. Величезні запаси гранітів розміщені у Житомирській області. Сировина для виготовлення
бетону є майже в усіх областях України. Є значні запаси різноманітних глин. Для розвитку галузі
немає необхідності імпортувати сировину, а навпаки, є можливість у великій кількості її експор-
тувати.
Основними галузями промисловості будівельних матеріалів є цементна, виробництво бетонних
і залізобетонних конструкцій, будівельного скла, цегельне виробництво, виробництво покрівель-
них, стінових і оздоблювальних матеріалів. Сучасне розміщення підприємств галузі склалося під
впливом сировинного і споживчого чинників.
Цементна промисловість розміщується біля родовищ мергелю, вапняків, доломітів, крейди, а та-
кож біля металургійних заводів (оскільки шлак є сировиною для виробництва портланд-цементу та
ін.). Основні центри — Амвросіївка, Єнакієве (Донецька обл.), Дніпродзержинськ (Дніпропетровська
обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Балаклія (Харківська обл.), Кам’янець-Подільський (Хмельницька
обл.), Григор’ївка (Миколаївська обл.).
Виробництво бетонних і залізобетонних конструкцій орієнтується на споживача, насамперед
у великих містах. Провідні центри: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Кривий Ріг,
Запоріжжя, Маріуполь та ін.
Керамзитові і термозитові блоки виготовляють у Керчі, Одесі, у Житомирській, Київській,
Львівській, Харківській областях. М’які покрівельні матеріали (руберойд, толь) виробляють у Ки-
єві, Одесі, Львові, Слов’янську, Умані, тверді — шифер — у Києві, Краматорську, Запоріжжі,
Харкові, Балаклії (Харківська обл.).
Цегельні заводи розміщені в усіх областях країни.
Найбільші підприємства будівельного скла розташовані в Артемівську, Лисичанську, Костянти-
нівці, Львові, Запоріжжі, Одесі.
Легка промисловість
Легка промисловість — це сукупність галузей, що спеціалізуються на виробництві товарів на-
родного споживання (тканини, взуття, трикотаж, одяг, галантерея).
До легкої промисловості належать текстильна (бавовняна, вовняна, шовкова, лляна), трикотаж-
на, шкіряно-взуттєва, швейна, хутряна галузі.
У структурі легкої промисловості України перше місце за обсягом виробництва посідає тек-
стильна галузь, друге — швейна, третє — взуттєва.
Особливістю легкої промисловості є надзвичайна трудомісткість. Тому найбільше підприємств
сконцентровано у великих містах, де є багато трудових ресурсів. Також підприємства легкої про-
мисловості орієнтуються на споживача (швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна) і сировину (тек-
стильна). Із розвитком ринкових відносин на перше місце висувається транспортний чинник.
Бавовняна промисловість України працює на довізній сировині, тому найбільші підприємства
розташовані насамперед у великих містах, через які проходять транспортні шляхи, — Херсоні,
Донецьку, Тернополі (бавовняні комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), Києві, Хар-
кові, Львові, Полтаві, Чернівцях.
Промисловість вовняних тканин представлена великими підприємствами в Чернігові, До-
нецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах, що працюють на місцевій і довізній сировині.
Виробництво килимів зосереджено у Києві, Черкасах, Богуславі, невеликих містах Чернівецької
і Закарпатської областей.
Підприємства лляної промисловості розташовані в основному в Житомирській, Рівненській,
Львівській і Чернігівській областях, де вирощується льон на льоноволокно.
142
www.e-ranok.com.ua
Тема 17
Конопляно-джутова промисловість розвинена недостатньо й повністю працює на довізній си-

ровині. Тому її підприємства є тільки в Одесі.
Підприємства трикотажної промисловості (виробництво верхнього одягу, білизни, панчішно-
шкарпеткове) орієнтуються на споживача, тому розташовані у великих містах — Києві, Харкові,
Львові, Одесі, Луганську, Житомирі та ін. Ті ж передумови визначають принципи розміщення
швейної, шкіряної і взуттєвої промисловості, тому центри їхнього розвитку збігаються.
Підприємства хутряної промисловості, навпаки, розміщені переважно в невеликих містах —
Балті (Одеська обл.), Жмеринці (Вінницька обл.), Краснограді (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-
Франківська обл.). Винятком є Харків, де також розвинена ця галузь.
Народні художні промисли
Художні промисли — форма народної творчості з виробництва декоративних виробів, що ви-
користовуються у побуті та інтер’єрі, для оздоблення одягу.
Основні центри художніх промислів
Територія Стисла характеристика
Західна Україна В Івано-Франківській області розвинені килимарство, ткацтво, кераміка, різьблення
по дереву (Косів). Активно розвиваються художні промисли також у Львівській (ви-
готовлення виробів з кольрового скла, різьблення по дереву) і Закарпатській обла-
стях (виготовлення меблів і дерев’яних прикрас)
Східна Україна Від першої половини ХVІІ ст. славилася своїми ремеслами. Із другої половини ХVІІ
ст. на основі ремесел розвиваються художні промисли: ручне ткацтво, вишивка, гон-
чарство, теслярське різьблення, вибивання на тканині. Центром є Харківщина
Центральна У Вінницькій області — с. Клембівка (вишивання), у Полтавській — с. Опішня
Україна (різьблення, декоративне скло), с. Решетилівка (ткацтво, виробництво килимів),
у Дніпропетровській області — с. Петриківка (декоративний розпис), у
Житомирській — м. Коростень (виробництво порцеляно-фаянсових виробів)
Харчова промисловість
Харчова промисловість — сукупність галузей, які виробляють продукти харчування та сирови-
ну для деяких інших галузей промисловості. До її складу входять майже 40 галузей і виробництв.
За обсягами виробництва харчова промисловість посідає одне з перших місць в економіці України,
асортимент виробленої продукції включає понад 3000 найменувань. Майже 95 % продовольчих
товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, є продуктами вітчизняного виробництва.
Харчова промисловість представляє складний комплекс із 15 основних галузей: борошномельно-
круп’яної, макаронно-хлібопекарської, кондитерської, цукрової, маслосиродільної, молочної, м’ясної,
маслобійно-маргаринової, плодоовочеконсервної, рибної, виноробної, пивоварної, тютюнової, соля-
ної, спиртової.
Підприємства харчової промисловості розташовані по території України практично повсюдно,
однак при їх розміщенні враховуються особливості кожної галузі. Головними чинниками розмі-
щення підприємств є сировиний і споживчий.
Географія і чинники розміщення підприємств харчової промисловості:
y цукрова (Лісостеп), борошномельно-круп’яна (Лісостеп і Степ), олійно-жирова (Степ, пів-
день Лісостепу), консервна (Степ, Крим, захід Лісостепу), виноробна (Крим, Закарпаття,
Степ), рибна (приморські міста) — сировинний чинник;
y м’ясна (переважно великі міста) — сировинний і споживчий;
y макаронна і хлібопекарська (повсюдно), кондитерська (повсюдно), молочна (повсюдно) —
споживчий.
143
www.e-ranok.com.ua
Географія
Зросла конкурентоспроможність українських продуктів харчування на внутрішньому і зовніш-

ньому ринках. Продовольчі товари з України експортуються до більше ніж 40 країн світу.
Харчова галузь посідає перше місце за обсягами залучених іноземних інвестицій. До неї на-
дійшло близько 900 млн дол. США, що становить 19 % усіх іноземних інвестицій, укладених
у вітчизняну економіку.
Серед основних пріоритетів державної політики у сфері харчової промисловості — створен-
ня сприятливих умов для активізації інноваційного розвитку галузі, прискорення модернізації її
матеріально-технічної бази, упровадження сучасних технологій та широке застосування новітніх
наукових розробок.
144
www.e-ranok.com.ua
Тема 17
1. Укажіть галузь точного машинобудування.
а приладобудування Б автомобілебудування
В суднобудування Г верстатобудування
2. Укажіть назви найбільших центрів виробництва збірних залізобетонних та бетонних конструкцій.

а Лисичанськ, Костянтинівка, Слов’янськ
Б Куп’янськ, Умань, Ладижин
В Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк
Г Ковель, Луцьк, Коломия
3. Укажіть, що є сировиною для виробництва штучних хімічних волокон:

а целюлоза Б кам’яна сіль
В калійна сіль Г самородна сірка
4. Підприємства меблевої промисловості у своєму розміщенні орієнтуються переважно:

а на джерела сировини Б на споживача
В на джерела води Г на джерела дешевої енергії
5. Установіть відповідність між галузями хімічної промисловості та принципами їх розміщення.

а виробництво азотних добрив 1 у районах видобутку кам’яної солі ( Слов’янськ,
Лисичанськ)
Б виробництво калійних добрив 2 у районах коксохімічних заводів
(Дніпродзержинськ, Горлівка), районах видобутку
природного газу
В виробництво фосфорних добрив 3 у районах сільськогосподарського виробництва
(Вінниця), у місцях виробництва сірчаної кислоти
(Суми)
Г виробництво соди 4 у районах видобутку корисних копалин
5 у районах видобутку калійних солей (Калуш,
Стебник)
6 . Установіть відповідність між галузями лісопромислового комплексу і факторами їх розміщення.

а лісозаготівля 1 орієнтація на відходи лісопромислового комплексу
Б виробництво меблів 2 сировинний, водний,споживчий
В целюлозно-паперова 3 споживчий
Г лісохімічне виробництво 4 енергетичний
5 сировинний
7. Установіть послідовність стадій виготовлення тканини у легкій промисловості.

а прядіння Б первинна обробка
В спеціальна обробка сирової тканини Г ткацтво
8. Виберіть із переліку галузі, що належать до текстильної промисловості:

а лляна Б швейна
В взуттєва Г вовняна
Д шовкова е хутряна
145
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 18. сільське Господарство. транспорт. соціальна сфера

(35—36 тижні)
1. Основною зерновою культурою України є:
а жито Б ячмінь
В овес Г озима пшениця
2. Провідною галуззю тваринництва в Україні є:

а скотарство Б свинарство
В птахівництво Г вівчарство
3. Найбільшим транспортним вузлом є:
а Харків Б Ковель
В Черкаси Г Нікополь
4. Вид транспорту, на який припадає 44% усього вантажообігу країни і більше половини пасажироо-
бігу:
а залізничний Б автомобільний
В річковий Г водний
5. Установіть відповідність між комплексами соціальної сфери і їх складом.
а освітній і науковий 1 житлово-комунальне-господарство, торгівля, зв’язок
Б культури 2 лікувальні та лікувально-профілактичні установи,
медінститути
В рекреаційний 3 середні та вищі навчальні заклади, науково-дослідні
інститути і центри
Г соціально-побутовий 4 кінотеатри, театри, музеї, бібліотеки
5 санаторії і пансіонати, туристичні заклади, бази відпочинку
6. Установіть відповідність між характеристиками та видами транспорту.

а трубопровідний 1 маневреність та відносно велика швидкість, обмежена
вантажопідйомність, залежність від погодних умов
Б автомобільний 2 велика швидкість, обмежена вантажопідйомність, висока собівартість
перевезень, залежність від погодних умов
В водний 3 висока вантажопідйомність, низька собівартість перевезень,
можливість використання природних шляхів сполучення, залежність
від погодних умов
Г повітряний 4 висока вантажопідйомність, низька швидкість, обмеженість видів
вантажу
5 мала залежність від погодних умов, відносно невисока собівартість
перевезень, висока вантажопідйомність
7. Установіть послідовність видів транспорту за обсягами перевезення пасажирів.

а автомобільний Б залізничний
В морський Г річковий
8. Виберіть із переліку галузі соціально-культурного комплексу:

а торгівля Б громадський транспорт В побутове обслуговування
Г освіта Д мистецтво е фізична культура і спорт
146
www.e-ranok.com.ua
Тема 18
теоретична частина
Сільське господарство
Сільське господарство — друга провідна галузь матеріального виробництва, яка займається
вирощуванням рослин і розведенням свійських тварин з метою забезпечення населення продукта-
ми харчування та окремих галузей промисловості сировиною. Сільське господарство є головною
складовою агропромислового комплексу (АПК), який також включає переробку, зберігання, тран-
спортування й збут сільськогосподарської продукції, підприємства, які готують техніку та облад-
нання, мінеральні добрива та отрутохімікати.
Україна має високий ступінь освоєння земельного фонду; на сільськогосподарські угіддя
припадає 60 % його площі. Характерною рисою структури сільськогосподарських угідь України
є загальна висока питома вага розораних земель (80 %), а в Кіровоградській, Вінницькій і Тер-
нопільській областях вона складає близько 90 %. (Для порівняння: у США — 16,9 %, у Фран-
ції — 32 %.) Інші площі використовуються під багаторічні насадження (1,5 %), сіножаті (3,1 %)
і пасовища (11,0 %).
Сільське господарство складається з рослинництва і тваринництва. За собівартістю продукції
рослинництво в Україні перевершує тваринництво.
Галузева структура сільського господарства
Рослинництво Тваринництво
Вирощування зернових культур Скотарство
Вирощування технічних культур Свинарство
Вирощування кормових культур Вівчарство
Картоплярство Птахівництво
Овочівництво Конярство
Баштанництво Кролівництво
Садівництво Рибальство
Виноградарство Хутрове звірівництво
Вирощування ефіроолійних культур Бджільництво
Провідними культурами в землеробстві є зернові: озима і яра пшениця, жито, озимий і ярий
ячмінь, кукурудза, овес, гречка, просо і рис.
Основна зернова культура України — озима пшениця. Головними районами її вирощування
є Лісостеп і північні райони Степу. Яра пшениця має нижчу врожайність порівнюючи до озимої,
її посіви розміщені головним чином у степових районах України з більш суворими зимовими
умовами, де практично відсутній постійний сніговий покрив.
Технічні культури досить різноманітні: цукровий буряк, соняшник, льон-довгунець, хміль, тю-
тюн. Провідною культурою в Україні є цукровий буряк (найбільші площі — у Лісостепу, зокрема
в Тернопільській, Вінницькій, Черкаській і Хмельницькій областях; є також посіви в південних
районах Полісся і північних районах Степу).
Соняшник є основною олійною культурою. За обсягом його вирощування Україна посідає пер-
ше місце у світі; головні райони вирощування — Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запо-
різька області.
Також вирощують: хміль у Житомирській обл., льон-довгунець — у Поліссі, тютюн і ефіро-
олійні культури — в АР Крим.
Садівництво і виноградарство поширені в Лісостепу і Степу практично повсюдно. Найбільші
плантації винограду розташовані в Криму і Закарпатті.
147
www.e-ranok.com.ua
Географія
Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві м’яса, м’ясопродуктів, мо-

лока, яєць та інших продуктів харчування. На структуру, розміщення, спеціалізацію тваринництва
України істотно впливає кормова база, яка є різною в різних регіонах держави і залежить від ряду
місцевих особливостей (кліматичних, земельних тощо).
Провідною галуззю тваринництва є скотарство. Скотарство розвинене повсюдно. Навколо ве-
ликих міст, міських агломерацій, у приміських зонах Полісся, Лісостепу розміщуються господар-
ства, що спеціалізуються на виробництві молочно-м’ясної продукції. М’ясо-молочне тваринництво
переважає в Степу.
Свинарство є другою за значенням галуззю тваринництва. Воно забезпечує населення про-
дуктами харчування — м’ясом і жиром, а легку промисловість — шкірою, щетиною та ін. Ця
галузь не дуже залежить від кормової бази, тому зосереджена в густонаселених районах, де добре
розвинено овочівництво, є відходи харчової промисловості. Основними постачальниками продукції
свинарства є Лісостеп і Степ.
Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Інтенсивно ця галузь розвивається в Степу
і на гірських пасовищах Карпат.
Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що переробляється на корм, розвивається
в приміських зонах великих міст. Ця галузь спеціалізується на розведенні курей, індиків, качок,
гусей, виробництві м’яса (бройлери), яєць, пера і пуху. Промислове птахівництво розвивається
в усіх природно-економічних зонах. Великими виробниками пташиного м’яса і яєць є лісостепо-
ві й степові області. Перше місце в Україні належить Криму.
Залежність сільського господарства від природно-кліматичних умов зумовлює зональний
характер його спеціалізації. У територіальній структурі сільського господарства України виді-
ляються три зональні аграрні комплекси (зони) — лісовий (поліський), лісостеповий, степовий
та азональні — гірські регіони — Карпатський і Кримський та приміські території.
Транспорт
Транспорт — галузь матеріального виробництва, що забезпечує потреби господарства і на-
селення в усіх видах перевезень. Транспортна система України являє собою сукупність усіх видів
транспорту, об’єднаних між собою транспортними мережами і вузлами.
Робота різних видів транспорту характеризується певними показниками.
Вантажообіг — показник обсягу вантажної роботи транспорту, що обчислюється як добуток кіль-
кості перевезених вантажів (у т) на відстань перевезення (у км).
Вантажонапруженість — показник інтенсивності використання шляхів сполучення, вимірюва-
ний вантажообігом на 1 км.
Пасажирообіг — показник обсягу пасажирських перевезень транспорту, що обчислюється як до-
буток кількості пасажирів на відстань перевезення.
Пропускна здатність транспортних шляхів визначається максимальною кількістю транспортних
одиниць (потягів, судів тощо), яку можна пропустити за певний період при даному рівні технічної
оснащеності. Наприклад, двоколійна залізниця може пропустити за добу 144 пари потягів, а одноколій-
на — 22—26 пар.
Собівартість перевезень розраховується як витрати на перевезення одиниці транспортної продук-
ції. Наприклад, перевезення нафти морем в 3 рази, а деревини — у 5 разів дешевше, ніж залізницею.
Провідна роль у забезпеченні транспортно-економічних зв’язків належить залізничному тран-
спорту. На його частку припадає 44 % усього вантажообігу країни та 63,6 % пасажирообігу. За-
гальна експлуатаційна довжина магістралей складає 22,1 тис. км. На території країни функціонують
Південно-Західна (центр — Київ), Львівська, Південна (Харків), Донецька, Придніпровська (Дні-
пропетровськ) та Одеська залізниці. Відкриті швидкісні лінії Київ—Харків, Київ—Дніпропетровськ,
Київ—Кременчук, Київ—Суми, Київ—Краків, Харків—Сімферополь. Найважливішими місцевими
148
www.e-ranok.com.ua
Тема 18
і транзитними напрямками в Україні є Донбас—Запоріжжя—Кривий Ріг; Київ—Житомир—Львів—

Стрий—Чоп; Харків—Дніпропетровськ—Херсон тощо. На території України сформувалася систе-
ма залізничних вузлів.
Структура транспорту й головні транспортні центри України
Види транспорту
Сухопутний Трубопро-відний Водний Повітряний Електрон-ний

Залізничний (Харків, Газопроводи: Дашава— Морський (Іллічівськ, Авіаційний (Майже по-
Полтава, Лозова, Стрий— Дрогобич; Одеса, Керч, (Жуляни, всюди лінії
Дніпропетровськ, Дашава— Київ, Маріуполь, Бориспіль, Одеса, електропере-
Київ, Коростень, Шебелинка— Полтава; Севастополь, Феодосія, Львів, Донецьк, дач)
Львів) нафтопроводи: Миколаїв, Херсон, Бердянськ,
Автомобільний (Київ, Самара— Ізмаїл) Вінниця,
Донецьк, Харків, Лисичанськ— Річковий (Миколаїв, Запоріжжя,
Дніпропетровськ, Кременчук— Херсон, Херсон, Ізмаїл, Київ, Луганськ, Харків,
Львів, Одеса, «Дружба» Канів, Кременчук, Кіровоград,
Запоріжжя, Дніпропетровськ, Черкаси, Сімферо-
Сімферополь, Нікополь, Чернігів, поль)
Житомир, Тернопіль, Запоріжжя)
Полтава)
Автомобільний транспорт — суходільний, маневрений, швидкісний вид транспорту, що пере-

возить пасажирів і вантажі на невеликі та середні відстані. На автомобільний транспорт припадає
5 % вантажообігу та 33,6 % пасажирообігу. Загальна довжина автошляхів дорівнює 170 тис. км,
у тому числі з твердим покриттям — 164,2 тис. км. Найважливішими автомагістралями є Київ—
Житомир—Рівне—Львів, Київ—Полтава—Харків—Дебальцеве, Київ—Умань—Одеса, Львів—
Мукачеве, Харків—Новомосковськ—Запоріжжя—Сімферополь, Львів—Ужгород. Міжнародне зна-
чення мають магістралі: Москва—Київ, Москва—Харків—Сімферополь тощо. Набуває значення
будівництво швидкісних автобанів, таких як Одеса—Київ. У 2005 р. у Харкові став до ладу авто-
бус на рейках на шляхах приміського сполучення.
Трубопровідний транспорт виконує важливі функції з переміщення на значні відстані нафти,
природного газу і твердих вантажів по трубопроводах під тиском. Для нього характерними є ни-
зька собівартість перевезень, висока продуктивність, гнучкість обсягів постачань продукції. По-
сідає перше місце за обсягом переміщення вантажів.
Водний транспорт включає річковий і морський види транспорту. Морський транспорт пере-
возить вантажі і пасажирів не тільки між портами України, але й протоками Босфор, Дарданелли
і Мармуровим морем до Середземного моря та Світового океану. Загальна довжина морської бе-
регової лінії становить близько 2000 км. Найбільші морські порти: Іллічівськ, Одеса, Південний,
Керч, Маріуполь, Феодосія, Ялта.
Через морські порти Україна експортує кам’яне вугілля, нафтопродукти, марганцеві руди, хі-
мічну сировину, цукор, здійснює міжнародний туризм.
Річковий транспорт використовує як шляхи сполучення природні русла річок і канали. За всі-
ма показниками в загальному перевезенні пасажирів і вантажів водний транспорт посідає останнє
місце. Головні річкові порти: на Дніпрі — Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дні-
пропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Каховка та Херсон; на Південному Бузі — Миколаїв, Возне-
сенськ та Первомайськ; на Дунаї — Рені, Кілія та Ізмаїл; на Дністрі — Бєлгород-Дністровський;
на Десні — Чернігів.
149
www.e-ranok.com.ua
Географія
Основною спеціалізацією повітряного транспорту є перевезення пасажирів та цінних термінових

вантажів. Головними перевагами повітряного транспорту є велика швидкість, можливість доставки
пасажирів і вантажів у важкодоступні райони. До недоліків належать обмежена вантажопідйомність,
висока собівартість перевезень, залежність від погодних умов. Понад 60 % повітряних перевезень
України припадає на міжнародні авіарейси. Найбільшими авіаційними компаніями в Україні є «Авіа-
лінії України», «Аеросвіт», «Міжнародні авіалінії України».
Соціальна інфраструктура
Соціальна інфраструктура (сфера послуг) — сукупність підприємств і установ виробничої
й невиробничої сфер господарства, що обслуговують населення, надаючи різноманітні матеріальні
та духовні послуги.
Від рівня розвитку соціальної інфраструктури залежить продуктивність праці, збільшення
кількості вільного часу, підвищення кваліфікації, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку
населення.
Сфера послуг
Соціально-побутовий комплекс Соціально-культурний комплекс

Житлово-комунальне і готельне господарство Освіта
Побутове обслуговування Медицина
Торгівля і громадське харчування Мистецтво
Громадський транспорт і зв’язок Фізична культура і спорт
Інформаційне обслуговування
Туризм і відпочинок
Інші ланки
Житлово-комунальне господарство задовольняє потреби населення у житлі та забезпечує на-

лежний стан приміщень. В Україні гострою залишається проблема нестачі житла. Краще забезпе-
чені житлом жителі великих міст.
Позитивні зрушення спостерігаються в галузях побутового обслуговування, торгівлі, громад-
ського харчування і зв’язку, що також пояснюється переходом на ринкові відносини і масовою
приватизацією. Збільшується кількість магазинів, кафе, ресторанів, підприємств з ремонту побуто-
вої техніки та надання різноманітних послуг.
До закладів освіти належать насамперед середні загальноосвітні денні, вечірні і заочні школи.
Розвиненою є мережа гімназій і ліцеїв, у тому числі приватних. До мережі навчальних закладів
належать також позашкільні: будинки творчості, станції юних натуралістів, техніків, дитячі спор-
тивні школи тощо.
Заклади культури — бібліотеки, музичні школи, школи мистецтв, художні школи, театри, му-
зеї, кінотеатри — сконцентровані переважно у великих містах — Києві, Львові, Харкові, Доне-
цьку, Одесі та містах Автономної Республіки Крим.
У сфері охорони здоров’я, відпочинку і фізичної культури діють як державні, так і приватні
заклади. Найбільша кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. населення є характерною для
Києва й АР Крим. У Сумській, Чернігівській, Житомирській областях ці показники майже вдвічі
нижчі.
Важливе місце у соціальній інфраструктурі посідає рекреаційне господарство — сукупність
установ і закладів, що задовольняють потреби населення у лікуванні, оздоровленні та відпочинку.
Рекреаційне господарство представлене санаторіями, курортами, пансіонатами, будинками і базами
відпочинку тощо. Розвиток цієї сфери відбувається на основі використання рекреаційних ресурсів
150
www.e-ranok.com.ua
Тема 18
(морських, гірських районів, лісів, джерел мінеральних вод, лікувальних грязей тощо). Найбільша
кількість рекреаційних установ розташовані у Криму, Карпатах, на узбережжі Чорного й Азовсько-
го морів.
На сьогодні сфера послуг в Україні має суттєві недоліки і потребує вдосконалення. Необ-
хідним є створення нової сучасної мережі послуг як у великих містах, так і в інших населених
пунктах України.
Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України
За часів СРСР господарство України було залучене до системи міжнародних економічних
відносин. Із початку 90-х рр. XX ст. Україна поступово входить у світове господарство як пов-
ноправний учасник. Розширюється коло зовнішньоекономічних партнерів, урізноманітнюються
форми зв’язків з ними.
Найрозвинутішою формою таких зв’язків є зовнішня торгівля товарами. Зовнішньоторговель-
ними партнерами України є приблизно 190 країн і територій.
Основу експорту складають чорні метали та вироби з них (прокат, труби), на які припадає по-
над 44 % валютних надходжень від його обсягу, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей
промисловості (азотні добрива, продукти неорганічної хімії), мінеральні продукти (залізна і мар-
ганцева руди, концентрати, вугілля, цемент і будівельні матеріали, сіль та ін.), сільськогосподар-
ські та продовольчі товари (цукор і вироби з нього, зерно, олія, м’ясо, молоко і молокопродукти та
ін.). Експорт машин, устаткування і транспортних засобів складає менше ніж 13 % від загального
його обсягу. Найбільше товарів Україна експортує до Росії, Китаю, Туреччини, Німеччини, Італії,
Білорусі, США, Польщі.
Основу імпортних надходжень становлять мінеральні продукти (майже 47 %), насамперед
паливо (природний газ, вугілля, нафта та продукти її перегонки), машини, устаткування і тран-
спортні засоби. В Україну завозиться також продукція хімічної, фармацевтичної, харчової, легкої,
деревообробної і целюлозно-паперової галузей. Найбільший обсяг імпорту Україна має з Росією.
Значне місце у міжнародній торгівлі України займає торгівля послугами. Найбільшу питому
вагу серед послуг, які надавалися Україною іншим країнам, мають транспортні послуги (фрахт
морських суден, транзит через її територію нафти, природного газу, інших вантажів, пасажирів),
послуги зв’язку, різні ділові, професійні та технічні послуги.
Україна потребує значного фінансового забезпечення економічних реформ. Із цією метою кра-
їна співпрацює зі світовими міжнародними валютними і кредитно-фінансовими організаціями —
Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком (СБ), Європейським банком реконструк-
ції і розвитку (ЄБРР). Крім цього Україна отримує позики і кредити від центральних і комерцій-
них банків економічно розвинених країн — Німеччини, США, Італії, Франції, Японії та ін.
Україна виступає здебільшого імпортером капіталів, оскільки її можливості вкладати їх в еко-
номіку інших країн є надзвичайно обмеженими. Серед найбільших інвесторів України — США,
Німеччина, Великобританія, Нідерланди, Росія, Південна Корея, Кіпр, Швейцарія. Найпривабливі-
шими галузями української економіки для іноземних капіталовкладників є харчова промисловість,
торгівля, машинобудування і металообробка. Однак обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну
поки що незначні. Потенційних зарубіжних партнерів відлякують економічна й соціальна неста-
більність у країні, відсутність ефективного інвестиційного законодавства, корупція серед держав-
них чиновників тощо.
За участю іноземного капіталу в Україні створюються спільні підприємства, які характеризу-
ються різною величиною статутного фонду, кількістю зайнятих працівників, профілем діяльності
тощо.
151
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Провідне місце серед технічних культур в Україні належить:
а льону та коноплі Б хмелю та тютюну
В цукровому буряку та соняшнику Г сої та ефіроолійним культурам
2. Галузь тваринництва, що розвивається на гірських пасовищах Карпат:

а птахівництво Б скотарство
В свинарство Г Вівчарство
3. До підприємств соціально-культурного комплексу належать:

а пральні, хімчистки, перукарні Б бібліотеки, музеї, виставки
В житлово-експлуатаційні установи Г магазини, ринки
4. Укажіть помилкове твердження.

а найбільше рекреаційних закладів зосереджено в Криму, Карпатах, на узбережжях морів
Б найбільша кількість лікарів усіх спеціальностей працює в Києві
В сфера послуг у місті й селі розвинена на однаковому рівні
Г розвиток сфери послуг і загальний розвиток господарства тісно взаємопов’язані
5. Установіть відповідність між показниками роботи транспорту та їх характеристиками.

а вантажообіг 1 визначається максимальною кількістю транспортних одиниць
яку можна пропустити за певний період при даному рівні
технічної оснащеності
Б пасажирообіг 2 показник обсягу вантажної роботи транспорту, що
обчислюється як добуток кількості перевезених вантажів на
відстань перевезень
В вантажонапруженість 3 показник обсягу пасажирських перевезень транспорту ,що
обчислюється як добуток кількості пасажирів на відстань
перевезень
Г собівартість 4 показник інтенсивності використання шляхів сполучення
перевезень
5 розраховується як витрати на перевезення одиниці транспортної
продукції
6. Установіть відповідність між сільськогосподарськими культурами та районами їх вирощування.
а виноград 1 гірські райони Карпат
Б льон 2 Донецька, Дніпропетровська, Луганська області
В соняшник 3 Лісостеп: Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області
Г цукровий буряк 4 Північ України: Полісся
5 Крим і Закарпаття
7. Установіть послідовність зміни сільськогосподарських культур на території України у напрямку
з півночі на південь.
а соняшник Б виноград
В картопля Г цукровий буряк
8. Виберіть із переліку морські порти Азовського моря:
а Одеса Б Бердянськ В Керч
Г Ялта Д Маріуполь е Іллічівськ
152
www.e-ranok.com.ua
Тема 19
тема 19. економічні райони (37—38 тижні)

1. Укажіть правильне сполучення економічного району та його спеціалізації.
а Подільський – добування паливних корисних копалин
Б Донецький – вирощування зернових культур
В Придніпровський – чорна металургія
Г Столичний – кольорова металургія
2. Найбільший за площею серед економічних районів є:

а Карпатський Б Столичний
В Північно-Східний Г Причорноморський
3. Виберіть економічний район, для якого характерним є переважання сільського господарства і хар-
чової промисловості, а також лісової, деревообробної, легкої промисловості та машинобудування.
а Столичний Б Подільський
В Центральний Г Північно-Західний
4. Який із промислових центрів не знаходиться в Донецькому економічному районі?

а Кременчук Б Макіївка
В Маріуполь Г Алчевськ
5. Установіть відповідність між економічними районами та їх складом.

а Столичний 1 Рівненська, Волинська
Б Подільський 2 Чернігівська, Житомирська, Київська
В Північно-Західний 3 Вінницька, Хмельницька, Тернопільська
Г Центральний 4 Черкаська, Кіровоградська
5 Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька
6. Установіть відповідність між економічним районом та його спеціалізацією.

а Донецький 1 машинобудування і металообробка (морські і річкові судна),
хімічна, харчова і легка
Б Придніпровський 2 чорна та кольорова металургія, машинобудування та
металообробка, хімічна промисловість
В Карпатський 3 харчова промисловість, машинобудування (сільськогосподарське),
хімічна, легка
Г Подільський 4 електроенергетика, вугільна, металургійна, хімічна промисловість,
важке машинобудування
5 машинобудування, хімічна, харчова, лісова та деревообробна,
паливна
7. Розташуйте послідовно за кількістю населення економічні райони:

а Причономорський Б Придніпровський
В Центральний Г Карпатський
8. Виберіть із переліку економічні райони з найвищим рівнем економічного розвитку:

а Придніпровський Б Подільський В Північно-Східний
Г Центральний Д Північно-Західний е Донецький
153
www.e-ranok.com.ua
Географія
територіальний поДіл України
Економіко-географічний поділ України
Економічне районування — процес науково обґрунтованого розподілу території на відносно
самостійні частини за критеріями господарської спеціалізації. В основі економічного районування
лежить територіальний поділ праці.
Економічний район — територія країни зі сформованою матеріально-технічною базою, що ви-
значає її місце в системі територіального поділу праці в масштабах регіону або країни в цілому.
Основні чинники формування економічних районів:
y економіко-географічне положення;
y історичний і адміністративно-територіальний поділ;
y природні умови і ресурси;
y населення і трудові ресурси;
y матеріально-технічна база;
y виробничі відносини;
y територіальний поділ праці.
На території України виділяють дев’ять економічних районів (в дужках — рівень економічного
розвитку): Донецький (I), Придніпровський (II), Північно-Східний (III), Столичний (IV), Централь-
ний (IX), Подільський (VII), Північно-Західний (VIII), Карпатський (VI), Причорноморський (V).
Донецький економічний район
Склад, площа Донецька, Луганська області; 53,2 тис. км2
Географічне положен- Розташований на сході і південному сході України, межує з розвинутими
ня Придніпровським і Північно-Східним районами, Росією; має вихід до Азовського
моря
Природні умови і ре- Природні умови сприятливі, височини — Донецька, Приазовська, відроги
сурси Середньоруської; низовини — Придніпровська, Причорноморська (прибережна
смуга). Найбільший вугільний басейн України — Донецький; руди металів:
ртутні, свинцево-цинкові, алюмінієві тощо; будівельна сировина: вапняки, глини,
гіпс, графіт
Населення 8,0 млн осіб, густота 154 особи/км2, урбанізація 87 %, переважає частка зайнятих
у промисловості і будів-ництві
Промисловість Електроенергетика (основні ТЕС: Вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська,
Старобешівська), вугільна, металургійна (чавун, сталь, прокат, цинк, ртуть, мідь, ла-
тунь), хімічна (азотні і фосфорні добрива, лаки, фарби, сода, пластмаси), важке ма-
шинобудування, промисловість будівельних матеріалів
Сільське Рослинництво: зернові (озима та яра пшениця, кукурудза, ячмінь), технічні (со-
господарство няшник) культури.Тваринництво: молочно-м’ясне та молочне скотарство, свинар-
ство, птахівництво
Транспорт Високо розвинений транспортний комплекс, найгустіша мережа залізничних
шляхів, розгалужена мережа автомагістралей, область перетинають нафтопрово-
ди і газопроводи; морський порт Маріуполь
Найбільші центри Донецьк, Луганськ, Макіївка, Єнакієве, Краматорськ, Горлівка, Артемівськ,
Костянтинівка, Лисичанськ, Маріуполь
154
www.e-ranok.com.ua
Тема 19
Проблеми розвитку Нерівномірний територіальний розвиток, нераціональне використання трудових
ресурсів, необхідність технічного переоснащення і реконструкції підприємств,
складний екологічний стан
Придніпровський економічний район

Склад, площа Дніпропетровська, Запорізька області; 59,1 тис. км2
Географічне положен- Розташований у центральній і південно-східній частинах, у басейні Дніпра;
ня межує з Причорноморським, Центральним, Північно-Східним, Донецьким райо-
нами; має вихід до Азовського моря
Природні умови і ре- Сприятливі природні умови; височини — Придніпровська та Приазовська; ни-
сурси зовини — Придніпровська, Причорноморська. Кам’яне і буре вугілля,
найбільші в Україні родовища залізної руди (Криворізький басейн
та Білозерський район), марганцеві (Нікопольський басейн), нікелеві руди;
будівельна сировина: вапняки, глини, каоліни
Населення 5,7 млн осіб, густота 102 особи /км2, урбанізація 83 %; найбільша кількість міст
Промисловість Чорна металургія (за виробництвом чорних металів посідає перше місце
в Україні), кольорова металургія (алюміній, магній, титан), машинобудування та
металообробка (гірничошахтне, транспортне, виробництво металоконструкцій),
хімічна промисловість, коксохімія, електроенергетика
Сільське господарство Рослинництво: зернові (близько 50 % посівних площ, більша частина яких
припадає на озиму пшеницю). Провідні технічні культури: соняшник, цукрові
буряки. Тваринництво: молочно-м’ясне скотарство. Досить розвиненими є сви-
нарство, птахівництво, вівчарство. В Азовському морі та водосховищах Дніпра
промислове рибальство
Транспорт Добре розвинений транспортний комплекс, перше місце посідає залізничний
транспорт. У внутрішньообласних перевезеннях першість належить
автомобільному транспорту. Велике значення мають річковий і морський транс-
порт. У різних напрямках область перетинають трубопроводи (переважно газо-
проводи)
Найбільші центри Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Нікополь, Запоріжжя,
Мелітополь, Бердянськ
Проблеми Велика концентрація промислових підприємств, складний екологічний стан,
розвитку нераціональне використання трудових ресурсів, порушеність земель гірничими
виробками
Північно-Східний економічний район

Склад, площа Харківська, Полтавська, Сумська області; 84 тис. км2
Географічне положен- Розташований на північному сході України, межує з Донецьким,
ня Придніпровським, Центральним, Столичним районами, Росією
Природні умови і ре- Природні умови сприятливі. Рельєф рівнинний: Придніпровська низовина,
сурси Полтавська рівнина, на північному сході — відроги Середньоруської височини.
Паливні корисні копалини (природний газ і нафта), залізні руди, будівельна си-
ровина
155
www.e-ranok.com.ua
Географія
Населення 6,1 млн осіб, густота 76 осіб/км2, урбанізація 67 % (найвища в Харківській
області — 80 %)
Промисловість Машинобудування і металообробка (устаткування для енергетики, вугільної та
залізорудної промисловості, чорної металургії, транспортні засоби, сільсько-
господарські машини), паливна промисловість, електроенергетика, легка, харчова,
хімічна (мінеральні добрива, пластмаси, хімічні реактиви, кіно- і фото-
матеріали, лаки, фарби, лікарські препарати), нафтохімічна, промисловість
будівельних матеріалів (цемент, збірні залізобетонні вироби, стінові матеріали, че-
репиця, будівельна кераміка, фаянс)
Сільське господарство Рослинництво: зернові культури, цукрові буряки, соняшник. Серед зернових
культур головною є озима пшениця. Тваринництво молочно-м’ясного напрямку.
На південному сході розвинене вівчарство
Транспорт Розвинені всі види транспорту, крім морського. Провідне місце належить
залізничному транспорту (у Харківській області — автомобільному); газопрово-
ди, нафтопроводи
Найбільші центри Харків, Полтава, Кременчук, Суми, Шостка
Проблеми розвитку Нерівномірний територіальний розвиток, надмірна концентрація промислових
підприємств у Харківській агломерації
Столичний економічний район
Склад, площа Київська, Чернігівська, Житомирська області; 90,7 тис. км2
Географічне положен- Розташований у басейні Дніпра на півночі країни; межує з Північно-Східним,
ня Центральним, Подільським, Північно-Західним районами, Росією, Білоруссю
Природні умови і ре- Природні умови сприятливі, переважає низовинний рельєф (Поліська і При-
сурси дніпровська низовини), у західній та південно-західній частинах, на Придні-
провській височині і Словечансько-Овруцькому кряжі, — горбисті рівнини. Добра
забезпеченість водними ресурсами, значні лісові ресурси
Населення 7,03 млн осіб, густота 78 осіб/км2, нерівномірність розміщення, найвищий рівень
депопуляції населення (Чернігівська область)
Промисловість Машинобудування (25 % валової продукції промисловості будівельно-шляхові
і транспортні машини, сільськогосподарське машинобудування, виробництво об-
ладнання для харчової і хімічної промисловості, точне і неметаломістке машино-
будування), хімічна (хімічні волокна, пластмаси,
Промисловість гумотехнічні вироби, лаки, фарби, товари побутової хімії), легка і харчова
промисловість
Сільське господарство Рослинництво: зернові, технічні, кормові культури. На півночі району переважа-
ють посіви жита і гречки, на півдні — озимої пшениці і кукурудзи. Серед
технічних культур провідна роль належить цукровим бурякам і льону; вирощу-
ють картоплю (Чернігівська область посідає перше місце в країні).
Тваринництво м’ясо-молочного напрямку
Транспорт Добре розвинуті всі види транспорту. Район відрізняється великою густотою
шляхів сполучення. Особливе місце належить повітряному транспорту. Київ —
найбільший вузол повітряних сполучень країни
Найбільші центри Київ, Біла Церква, Чернігів, Житомир
Проблеми Нерівномірність розвитку і розміщення господарства; екологічна проблема,
розвитку пов’язана з радіоактивним забрудненням після аварії на ЧАЕС; відплив
сільського населення, депопуляція
156
www.e-ranok.com.ua
Тема 19
Центральний економічний район

Склад, площа Черкаська, Кіровоградська області; 45,5 тис. км2
Географічне положен- Розташований в центральній частині України, межує з Північно-Східним,
ня Придніпровським, Причорноморським, Подільським, Столичним районами
Природні умови і ре- Природні умови сприятливі, рельєф рівнинний: Придніпровська височина
сурси і Придніпровська низовина. Добра забезпеченість водними ресурсами (річки
Дніпро, Південний Буг, Інгулець, Рось тощо; Кременчуцьке, Канівське водосхо-
вища). ґрунти: родючі опідзолені та типові чорноземи. Буре вугілля
(Дніпровський басейн), родовища торфу
в Черкаській області; великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного
каміння
Населення 2,8 млн осіб, густота 60 осіб/км2, урбанізація 50 %
Промисловість Машинобудування (сільськогосподарські машини, устаткування для харчової та
цукрової промисловості, верстати, електротехнічні прилади, локомотиви),
хімічна (азотні добрива, хімічні волокна, реактиви), харчова, легка
Сільське Рослинництво: озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза, цукрові буряки, соняш-
господарство ник. Тваринництво: скотарство і свинарство, (як допоміжні вівчарство,
птахівництво), бджільництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво
Транспорт Провідними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Важливу роль
відіграє водний
Найбільші центри Черкаси, Умань, Кіровоград, Олександрія
Проблеми розвитку Низький рівень промислового розвитку, обмеженість енергетичної бази,
нереалізований потенціал географічного положення, хімічне забруднення, ерозія
ґрунтів
Подільський економічний район

Склад, площа Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області; 60,9 тис. км2
Географічне положен- Розташований у південно-західній частині України, межує з Карпатським,
ня Північно-Західним, Столичним, Центральним, Причорноморським районами,
Молдовою
Природні умови і ре- Сприятливі природні умови, рельєф височинний (Придніпровська і Подільська
сурси височини), достатньо густа річкова мережа (річки
Дністер, Серет, Збруч тощо), джерела лікувальних вод Хмільника, Сатанова то-
що. Запаси будівельної сировини (вапняки, мергелі, глини, суглинки, піски,
граніти, гнейси, гіпс, каолін)
Населення 4,6 млн осіб, густота 75 осіб/км2, урбанізація 46 %, більша частина трудових
ресурсів зайнята в сільському господарстві
Промисловість Харчова (цукрова, спиртова, м’ясна, молочна, маслосироробна, борошномельно-
круп’яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська), машинобудування
(устаткування для харчової промисловості, сільськогосподарські машини),
хімічна (мінеральні добрива, сірчана кислота, товари побутової хімії, миючі за-
соби, оліфа, штучна шкіра), легка, лісова (меблева, целюлозно-паперова),
промисловість будівельних матеріалів
157
www.e-ranok.com.ua
Географія
Сільське Рослинництво: озима пшениця, кукурудза, зернобобові, картоплярство,
господарство овочівництво, цукрові буряки, соняшник, тютюн. Тваринництво: скотарство
м’ясо-молочного напрямку, свинарство. Розвиваються птахівництво, вівчарство,
рибництво і бджільництво
Транспорт Розгалужена транспортна мережа. Провідну роль відіграють залізничний
і автомобільний транспорт
Найбільші центри Вінниця, Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Тернопіль
Проблеми розвитку Недостатній рівень промислового розвитку, місцями хімічне і радіаційне забруд-
нення, механічний відтік населення, депопуляція.
Північно-Західний (Волинський) економічний район

Склад, площа Волинська, Рівненська області; 40,3 тис. км2
Географічне положен- Розташований на крайньому північному заході України, межує зі Столичним,
ня Подільським, Карпатським районами, Польщею, Білоруссю
Природні умови і ре- Розташований в межах Волинської височини і Поліської низовини,
сурси характеризується рівнинністю, заболоченістю і лісистістю. Багаті лісові ресурси.
Родовища кам’яного вугілля, торфу, досить значні ресурси базальту, графіту, бур-
штину
Населення 2,3 млн осіб, густота 55 осіб/км2, урбанізація 48 %, сезонні міграції населення
Промисловість Машинобудування (сільськогосподарські машини, прилади, устаткування для
залізничного транспорту, автомобілі), хімічна (азотні й фосфатні добрива, побу-
това хімія, пластмаси), промисловість будівельних матеріалів (цемент, шифер,
залізобетонні конструкції, цегла), лісова і деревообробна промисловість, харчова,
легка
Сільське Рослинництво: льон-довгунець, картопля, хмель, зернові. У південній частині ви-
господарство рощують цукрові буряки. Тваринництво: скотарство молочно-м’ясного (північна
частина) і м’ясо-молочного (південна частина) напрямку. Розвинені свинарство
і вівчарство, птахівництво
Транспорт Транспортне забезпечення недостатнє. Довжина залізничних шляхів набагато
менша, ніж в інших районах
Найбільші центри Рівне, Луцьк, Ковель
Проблеми розвитку Низький рівень промислового розвитку, нераціональне використання трудових
ресурсів, радіаційне забруднення
Карпатський економічний район

Склад, площа Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області; 56,6 тис. км2
Географічне положен- Розташований на заході країни, межує з Північно-Західним і Подільським райо-
ня нами, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою
Природні умови і ре- Природні умови і ресурси дуже різноманітні; рельєф: гірська система Карпат,
сурси Передкарпатська височина, Закарпатська низовина. Один із найбільш водозабез-
печених районів України, найбагатші лісові ресурси. Нафта, горючі гази, кам’яне
і буре вугілля, торф і сланці, полі-металічні та ртутні руди, алюмінієва та не-
рудна сировина
158
www.e-ranok.com.ua
Тема 19
Населення 6,5 млн осіб, густота 115 осіб/км , нерівномірність розміщення, урбанізація 51 %,
2
трудові міграції за кордон

Промисловість Машинобудування (автобуси, автомобільні крани, автонавантажувачі, приладо-
будування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори)
промисловість, інструментальна, виробництво верстатів і сільськогосподарських
машин), хімічна (видобуток кам’яної та калійної солі, сірки, калійних добрив,
сірчаної кислоти), харчова, лісова і деревообробна, паливна (газова, нафтова,
вугільна, торфова), промисловість будівельних матеріалів
Сільське Рослинництво: цукрові буряки, льон, зернові, картопля, льон, виноград, тютюн,
господарство садівництво.Тваринництво: молочно-м’ясне скотарство, вівчарство, свинарство
Транспорт густа мережа залізничних і автомобільних шляхів, аеропорт у Льові має
міжнародне значення
Найбільші центри Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Калуш, Надвірна, Мукачеве
Проблеми розвитку Нерівномірний економічний розвиток, недостатнє використання природних
ресурсів, міграції робочої сили, екологічні (надмірна вирубка лісів, ерозія зе-
мель, катастрофічні паводки, кислотні дощі)
Причорноморський економічний район

Склад, площа Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Автономна Республіка Крим; 113,4
тис. км2
Географічне положен- Розташований у південній і південно-західній частині України, межує
ня з Подільським, Центральним, Придніпровським районами, Молдовою, Румунією,
через Керченську протоку з Росією; має вихід до Чорного та Азовського морів
Природні умови і ре- Природні умови сприятливі. Рельєф: Причорноморська низовина, відроги
сурси Подільської і Придніпровської височин, Північно-Кримська низовина, Кримські
гори. Буре вугілля, торф, нафта і природний газ на шельфі Чорного моря, залізні
руди
Населення 7,9 млн осіб, густота 70 осіб /км2, урбанізація 65 %
Промисловість Машинобудування і металообробка (морські і річкові судна,
сільськогосподарські машини, верстати, шляхобудівельні машини, устаткування
для хімічної, легкої та харчової промисловості, прилади, електромотори, гірниче
устаткування), хімічна (мінеральні добрива, сірчана кислота, лаки, фарби), хар-
чова, легка
Сільське Рослинництво: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо, рис, соняшник,
господарство цукрові буряки, соя, льон-кучерявець, тютюн, гірчиця, арахіс, садівництво, ви-
ноградарство, вирощування баштанних культур.Тваринництво: молочно-м’ясне
скотарство, свинарство м’ясного напрямку, птахівництво, вівчарство
Транспорт Розвинені всі види транспорту. У міжнародній торгівлі особливу роль відіграє
річковий та морський транспорт
Найбільші центри Одеса, Миколаїв, Херсон, Сімферополь, Севастополь, Керч
Проблеми Дефіцит водних ресурсів, нераціональне використання рекреаційних ресурсів,
розвитку екологічні проблеми морів, засолення та ерозія ґрунтів
159
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Визначте економічний район, що не має виходу до державного кордону.
а Подільський Б Столичний
В Центральний Г Північно-Західний
2. Назвіть економічний район, для якого характерне переважання електроенергетики, вугільної, хі-
мічної галузей, металургії, важкого машинобудування.
а Причорноморський Б Північно-Східний
В Придніпровський Г Донецький
3. Переважання частки сільського населення над міським є характерним для економічного району:
а Столичного Б Північно-Східного
В Причорноморського Г Подільського
4. Укажіть економічний район, що виділяється багатими рекреаційними ресурсами, які недостатньо
використовуються.
а Карпатський Б Подільський
В Столичний Г Центральний
5. Установіть відповідність між економічним районом і його розташуванням на карті:
а Донецький
Б Північно-Східний
В Столичний 4
2
Г Карпатський 1 5
6. Установіть відповідність між економічними районами і їх основними проблемами.

а Придніпровський 1 низький рівень промислового розвитку, обмеженість енергетичної
база
Б Центральний 2 нерівномірність розвитку і розміщення господарства, екологічна
проблема, пов’язана з радіоактивним забрудненням після аварії на
ЧАЕС
В Карпатський 3 недостатнє використання природних ресурсів, міграція робочої
сили, екологічні (надмірна вирубка лісів, катастрофічні паводки)
Г Столичний 4 велика концентрація промислових підприємств, складний
екологічний стан, порушення земель гірничими виробками
5 дефіцит водних ресурсів, нераціональне використання водних
ресурсів
7. Розташуйте послідовно за площею економічні райони.
а Донецький Б Причорноморський
В Північно-Західний Г Центральний
8. Виберіть із переліку економічні райони з високим рівнем урбанізації:
а Донецький Б Північно-Східний В Причорноморський
Г Подільський Д Придніпровський е Центральний
160
www.e-ranok.com.ua
Тема 20
тема 20. соціально-економічна ГеоГрафія світу як наука. сучасна

політична карта світу. населення (39—40 тижні)
1. Суверенне політичне утворення з визначеною територією, господарством та політичною владою:
а країна Б держава
В територія Г колонія
2. Укажіть тип монархії у Великій Британії, Японії, Швеції.
а абсолютна Б теократична
В конституційна Г президентська
3. Серед названих держав до унітарних належать:
а Японія, Франція, Італія, Україна Б Росія, Індія, Пакистан
В Канада, США, Бразилія Г Німеччина, Бельгія, Швейцарія
4. Серед названих країн до найбільш урбанізованих належить:
а Сінгапур Б США В Німеччина Г Китай
5. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями.
а монархія 1 форма державного устрою, за якого країна має єдиний
законодавчий і виконавчий орган влади, єдину конституцію,
керівництво здійснюється з одного центру
Б республіка 2 форма правління, за якої голова держави обирається населенням
В унітарна 3 федеративна держава, що має тимчасовий характер, створюється
держава з метою досягнення певних інтересів
Г федеративна 4 форма державного устрою, за якого країна має у своєму складі
окремі територіальні одиниці, штати, землі
5 форма правління, за якої верховна державна влада належить
монарху та передається спадково
а урбанізація 1 процес поширення міських форм і умов життя на сільську
місцевість
Б субурбанізація 2 підвищення ролі передмість, які «відтягують» на себе частину
населення і перебирають функції міст
В рурбанізація 3 процес зростання кількості міського населення та зростання ролі
міст в економіці, політиці, культурі
Г псевдоурбанізація 4 злиття багатьох міст і населених пунктів у єдине міське поселення
5 зростання кількості населення міст за рахунок неконтрольованого
притоку безробітних, що створює соціально-економічні проблеми
7. Установіть послідовність релігій за кількістю віруючих.

а іслам Б християнство В буддизм Г синтоїзм
8. Виберіть із переліку релігій ті, що відносяться зо регіональних:
а індуїзм Б християнство В синтоїзм
Г конфуціанство Д іслам е буддизм
9*. На початку року в країні Х проживало 10 млн осіб, наприкінці року — 11,5 млн осіб. Природний
приріст склав 250 тис. осіб. Обчисліть сальдо міграції населення за рік та його частку від загально-
го приросту населення.
161
www.e-ranok.com.ua
Географія
соціально-еконоМічна географія світУ
Соціально-економічна географія світу вивчає закономірності розвитку та розміщення населен-
ня і господарство у світі, окремих регіонах та країнах.
загальна еконоМіко-географічна характеристика світУ
Політична карта світу

Політична карта світу — це географічна карта, на якій відображено поділ світу на держави
та території з нанесенням існуючих кордонів. Політична карта є предметом вивчення політичної
географії. Основними одиницями політичної карти світу є територія, країна, держава.
Територія — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне по-
ложення. Країна — територія з визначеними кордонами, заселена певним народом, яка в політико-
географічному аспекті може мати державний суверенітет або бути залежною. Держава — це су-
веренне політичне утворення, яке здійснює свої владні повноваження на певній території через
діяльність особливої системи органів і організацій — державного механізму.
Держави за формою правління (організації державної влади) поділяють на республіки та мо-
нархії. Республіка — це форма правління, за якої глава держави (наприклад президент) обирається
населенням або спеціальною виборчою колегією. Законодавча влада в республіці належить вибор-
ному представницькому органу (парламенту). Більшість сучасних держав є республіками.
Монархія — це форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху (коро-
лю, князю, шаху, еміру) та передається спадково. Якщо влада монарха не обмежена, монархія
називається абсолютною (Оман, Бутан, Свазіленд), якщо обмежена — конституційною (більшість
сучасних монархій: Велика Британія, Японія, Швеція та ін.). Якщо монарх одночасно є й главою
церкви, то форма правління в державі називається теократичною монархією (Ватикан, Бруней).
За формою територіального устрою країни поділяють на унітарні та федеративні.
Унітарна країна має єдиний законодавчий і виконавчий орган влади, єдину конституцію, ке-
рівництво здійснюється з одного центру (Франція, Україна, Ізраїль).
Федеративна країна має у своєму складі окремі територіальні одиниці: республіки, штати,
землі, провінції, округи тощо, які, крім загальнодержавних, мають власні законодавчі та виконавчі
органи влади (Німеччина, США, Індія). Федерація може мати тимчасовий характер, якщо вона
створюється з метою досягнення спільних інтересів федеральних одиниць. Таке об’єднання на-
зивається конфедерацією (наприклад Швейцарія від 1291 р. до 1818 р.).
На сучасній політичній карті світу існує близько 240 країн і територій. Із них 194 є держа-
вами.
Різноманіття країн сучасного світу вимагає їх типології. Типологія країн світу — науковий
розподіл держав на групи за певними ознаками з метою їх порівняльного вивчення. Критеріями
типологій можуть бути різні ознаки: географічне положення, розміри території, кількість населен-
ня, форма правління, розміри ВВП або ВНП на душу населення. Останніми десятиліттями набув
популярності Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Цей показник об’єднує три складові
людського розвитку: тривалість життя, рівень освіти та реальний ВВП на душу населення. ІРЛП
має значення від 0 до 1. Ті країни, у яких ІРЛП перевищує 0,8, уважаються країнами з високим
рівнем розвитку (наприклад Норвегія, Австралія, Канада). Країни з індексом 0,5—0,8 належать до
країн середнього розвитку (Китай, Росія, Україна тощо). Країни з індексом меншим за 0,5 уважа-
ють країнами з низьким рівнем розвитку (більшість країн Африки).
162
www.e-ranok.com.ua
Тема 20
Типологія країн світу

Тип Підтип Країни Ознаки
Економічно Головні країни США, Японія, Німеччина, Високий рівень концентрації
високорозвинені («Велика Велика Британія, Франція, економічного, технологічного та нау-
країни сімка») Італія, Канада кового потенціалів; найвищі показни-
ки рівня соціально-економічного роз-
витку; частка зайнятих у сфері послуг
перевищує 50 %
Малі індустрі- Нідерланди, Бельгія, Висока питома вага експортної
ально розвинені Люксембург, Данія, продукції та імпорту сировини і па-
країни Швеція, Норвегія, Австрія, лива. Значна частка припадає на
Швейцарія невиробничі галузі, пов’язані
з міжнародною сферою послуг, —
банківську справу, міжнародний ту-
ризм, торгівлю тощо. Високий ступінь
соціального захисту населення
Країни «пересе- Австралія, Південна У минулому (за винятком Ізраїлю) бу-
ленського Африка, Нова Зеландія, ли колоніями Великої Британії.
капіталу» Ізраїль Характеризуються аграрно-
сировинною спеціалізацією
в міжнародному поділі праці (крім
Ізраїлю). Господарство країн усебічно
розвинене, задовольняє внутрішні по-
треби і має позитивний торговельний
баланс
Країни із середнім Країни, що до- Ірландія, Ісландія, Іспанія, Рівень індустріалізації дорівнює або
економічним роз- сягли середньо- Португалія, Туреччина, трохи перевищує пересічний світовий.
витком го розвитку Греція Більшість із них має високі темпи
розвитку і в найближчій перспективі
можуть перейти до групи високороз-
винених країн
Країни, що Колишні республіки Індустріальний тип економіки
відстали в роз- Радянського Союзу, а та- з пріоритетним розвитком проми-
витку кож постсоціалістичні словості. Упроваджується структурна
країни Європи, що стали і якісна перебудова суспільства. Деякі
на шлях розвитку ринкової країни (Польща, Словаччина, Чехія,
економіки Естонія) досягли значних успіхів
Країни планової Китай, Північна Корея, Невисокий рівень соціально-
економіки В’єтнам, Куба економічного розвитку. ВНП на душу
(соціалістичні) населення становить у середньому
14 % рівня США. Китай і В’єтнам бу-
дують ринкову економіку, одночасно
намагаючись зберегти соціалістичний
устрій
163
www.e-ranok.com.ua
Географія
Тип Підтип Країни Ознаки

Країни, що розви- Країни з висо- Нові індустріальні: Високі темпи зростання ВВП і ек-
ваються ким прибутком Сінґапур, Республіка спорту промислової продукції, розви-
Корея, Тайвань, Чилі, ток власного науково-технічного
Арґентина, Бразилія, потенціалу, запозичення іноземних
Мексика, Венесуела та ін. технологій
Нафтоекспортери: Видобуток нафти дає основну частину
Саудівська Аравія, Кувейт, ВВП. Відбувається процес формуван-
ОАЕ, Оман, Бахрейн, ня базових галузей промисловості
Катар, Бруней, Лівія та ін.
«Багаті острови»: Антиґуа Високий ВВП на душу населення за
і Барбуда, Антильські, рахунок іноземного туризму,
Багамські, Сейшельські, транзитної торгівлі, видобувної
Реюньйон та ін. промисловості
Країни із Країни Центральної Аграрно-індустріальні країни:
середнім при- і Південної Америки: у промисловості найбільшого розвит-
бутком ґватемала, Беліз, Коста- ку досягли харчова, легка та видобув-
Рика, Панама, Колумбія, на галузі. Значні показники безробіття
Еквадор.
«Цукрові острови»:
Ямайка, ґренада та ін.
Деякі країни Західної та
Центральної Азії
Країни з ни- Індія, Пакистан, Гондурас, Сільське господарство має два секто-
зьким прибут- Нікараґуа, Марокко, ри: споживчий (носить натуральний
ком Ліберія та ін. характер) і експортний (має вузьку
спеціалізацію). У сільському
господарстві зайнята більша частина
населення
Найбідніші М’янма, Бутан, Афга- Зберігаються натуральне господарство
країни (42 кра- ністан, Ефіопія, Сомалі, та примітивні засоби обробітку землі.
їни) Уґанда, Руанда, Бурунді, Промисловість, плантації та експортні
Ботсвана, Папуа-Нова галузі економіки майже відсутні
ґвінея, Кірібаті, Гаїті та ін.
Населення світу. Кількість та типи відтворення населення

У 1900 р. кількість населення становила 1,6 млрд осіб, у 1960 р. — уже 3 млрд, а у 1999 р. —
6 млрд. На липень 2009 р. кількість населення світу досягла 6,8 млрд осіб. За прогнозами
у 2012 р. вона дорівнюватиме 7 млрд осіб, у 2025 р. — 8 млрд, у 2045 р. — 9 млрд.
Швидкі темпи зростання приросту населення дістали назву демографічного вибуху й перетво-
рилися на одну з глобальних проблем людства. Вирішення цієї проблеми насамперед передбачає
проведення відповідної демографічної політики — цілеспрямованої діяльності державних органів
та інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення. Вона являє
собою комплекс заходів: економічних (оплачувані відпустки і різні види допомоги при народженні
дітей, допомога на дітей залежно від їх кількості, віку, типу сім’ї тощо), адміністративно-правових
(законодавчі акти, які регламентують шлюби, розлучення, положення дітей у сім’ях, аліментні
обов’язки тощо), а також виховних і пропагандистських, спрямованих на зміну процесу відтворен-
ня населення.
164
www.e-ranok.com.ua
Тема 20
Відтворення — сукупність процесів народжуваності і смертності, співвідношення яких визна-

чає величину природного приросту. Природний приріст — це перевищення народжених над по-
мерлими за певний період (як правило, обчислюється в проміле за рік).
Існують два основні типи відтворення населення:
y перший тип: невисокі та низькі показники народжуваності та смертності, уповільнені темпи
природного приросту (до 12 осіб на 1000 жителів). Цей тип відтворення, властивий роз-
виненим державам і країнам Східної Європи. У деяких країнах (Україна, Росія, Білорусь,
Угорщина, Німеччина та ін.) смертність перевищує народжуваність, зменшується загальна
кількість населення. Це явище демографи називають демографічною кризою;
y другий тип: дуже високі показники народжуваності і відносно низькі — смертності, при-
скорені темпи зростання населення (природний приріст понад 12 осіб на 1000 жителів).
Цей тип відтворення, властивий країнам Азії, Африки, Латинської Америки, часто називають
«демографічною весною».
Країни з найбільшою кількістю населення, млн осіб (за даними ООН на 2007 р.)
№ з/п Кількість Назва країни № з/п Кількість Назва країни
населення населення
1 1322 Китай 6 166,9 Пакистан
2 1103 Індія 7 149,4 Банґладеш
3 299,4 США 8 142,0 Росія
4 245,5 Індонезія 9 133,9 Ніґерія
5 189,1 Бразилія 10 127,5 Японія
Вікова та статева структура населення

Залежно від типу відтворення виділяють різну вікову структуру населення. У країнах із
першим типом частка молоді є незначною, а частка людей похилого віку постійно збільшу-
ється — відбувається процес «старіння» нації. Другий тип, навпаки, характеризується значною
кількістю молодих людей. Вікова структура населення пов’язана також із показниками тривалос-
ті життя. За даними ООН, у 2008 р. середня тривалість життя становила 63,9 року для чоловіків
та 68,1 року для жінок. У розвинених країнах ці показники становлять 71,9 року та 79,3 року
відповідно. Найдовше живуть люди в Японії (81,4 року). У країнах, що розвиваються, чоловіки
живуть у середньому 62,5 року, а жінки — 65,7 року. Найменьшою є тривалість життя в Бот-
свані (36 років) та Сьєрра-Леоне (40,5 року).
Загалом у світі переважають чоловіки — на 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Осо-
бливості статево-вікового складу населення відображають статево-вікові піраміди.
розселення населення
Процес розподілу й перерозподілу населення та форми його територіальної організації на-
зивають розселенням. Населення світу розміщується дуже нерівномірно. Понад 2/3 його сконцен-
тровано на 8 % суходолу, близько 85 % проживає в Східній півкулі, 60 % — у помірному поясі
північної півкулі, понад 50 % на низовинах і майже 1/3 в приморській смузі. На розміщення на-
селення впливають природні умови і ступінь розвитку та зосередження виробництва.
Окремі регіони Землі відрізняються найвищою густотою населення:
1) Східно-Азіатський (Китай, Японія, Корея) — густота населеня становить 200—400 осіб/км2;
2) Південно-Азіатський (Індія, Банґладеш, Шрі-Ланка, Пакистан) — 300—800 осіб/км2;
3) Європейський — понад 100 осіб/км2;
4) Південно-Східно-Азіатський (Індонезія, Таїланд, Філіппіни та ін.) — 400—500 осіб/км2.
165
www.e-ranok.com.ua
Географія
За місцем проживання населення світу поділяється на міське та сільське. Нині в світі міське
населення становить трохи менше половини, але його кількість невпинно зростає, тобто відбува-
ється процес урбанізації. Головною ознакою урбанізації є зростання міст, збільшення їх впливу на
розселення та відповідне ускладнення функцій. Найбільшою є частка міського населення в Ав-
стралії (85 %), країнах Західної Європи, Північної Америки (близько 75 %), Латинської Америки
(понад 60 %). Найбільш урбанізованими країнами світу є Велика Британія, Німеччина, Швеція,
Ісландія, Австралія, Уруґвай, Ізраїль, Кувейт, Японія.
Урбанізація може приймати різні види. Так, наприклад, виділяють тенденцію до субурбанізації
(підвищення ролі передмість, які «відтягають» на себе частину населення і перебирають функції
міст) і псевдоурбанізації (зростання кількості населення міст відбувається за рахунок неконтрольо-
ваного притоку безробітних, що створює соціально-економічні проблеми), рурбанізації (процес по-
ширення міських форм і умов життя на сільську місцевість).
Зростання міст і посилення зв’язків між ними приводить до виникнення такої форми розсе-
лення, як міська агломерація. Міська агломерація — це компактне просторове угруповання посе-
лень (головним чином міських), об’єднаних у єдине ціле інтенсивними виробничими, трудовими,
культурно-побутовими і рекреаційними зв’язками. Найбільші міські агломерації світу сформува-
лися навколо Токіо, Нью-Йорка, Мехіко, Сан-Паулу, Лондона, Парижа, Ріо-де-Жанейро та деяких
інших міст.
Якщо зона урбанізована повністю, то міські агломерації на цій території зливаються, утворюю-
чи мегаполіс — найбільшу форму розселення. Найбільшим вважають мегаполіс Токкайдо в Японії,
де проживають понад 60 млн осіб. У США сформувалися три мегаполіси: Бос-Ваш, Приозерний
(або Чи-Піттс), Каліфорнійський (або Сан-Сан). У Західній Європі сформувалися Англійський та
Прирейнський (Рандстад) мегаполіси.
Близько половини населення Землі живе в сільській місцевості, причому передусім у країнах
з невисоким або низьким рівнем розвитку економіки — Банґладеш, Індії, Пакистані, Індонезії.
Сільське населення Африки становить 78 % загальної кількості.
Міграції
На кількість населення країни, його структуру, культурний та освітній рівень істотно вплива-
ють міграції. Міграції населення — це переміщення людей по території, пов’язані зі зміною по-
стійного місця проживання та роботи. Міграції класифікують за причинами (економічні, політичні,
гуманітарні тощо), терміном дії (сезонні, тимчасові, постійні), напрямками (зовнішні і внутрішні),
складом мігрантів, ступенем організованості тощо. Істотно впливають на міграцію війни, конфлік-
ти, зміни політичної ситуації в країні або регіоні, зміни державних кордонів.
У другій половині XX ст. з’явилася нова форма зовнішніх міграцій, яка дістала назву «відпли-
ву умів». Суть її полягає в переманюванні розвинутими країнами іноземних учених, інженерів та
інших фахівців високої кваліфікації, яким створюють кращі умови роботи і пропонують високий
рівень оплати.
Нині найбільші міграційні потоки спрямовані до США — з країн Латинської Америки, у Єв-
ропу — з країн Азії та Африки. Багато людей виїжджає з країн СНД і Центральної Європи до
Західної Європи, Північної Америки, Ізраїлю.
етнічний та релігійний склад
Етнічний склад населення світу дуже різноманітний. Етнос — стійка спільнота людей, що
історично склалася на певній території, де люди мають власні мову і культуру, розуміння своєї
єдності і відмінності від інших етносів.
На Землі живе (за різними критеріями підрахунку) 3—4 тис. народів і народностей. Народи
і народності об’єднують за принципом мовної близькості в групи, групи — у гілки, гілки —
166
www.e-ranok.com.ua
Тема 20
в сім’ї, а сім’ї — у мовні союзи, найбільшу одиницю об’єднання. Це об’єднання є дуже важли-
вим, оскільки у світі нараховується від 2,5 до 5 тис. мов — точну кількість визначити неможливо
внаслідок розмитості меж між мовою і діалектом, говором тощо. Найбільшими мовними сім’ями
є китайсько-тибетська, семіто-хамітська, алтайська, уральська та індоєвропейська (найбільша —
понад 2,5 млрд осіб). Найбільш поширеними мовами світу є китайська, англійська, гінді, іспан-
ська, російська, індонезійська, арабська, Бенґальська, португальська.
Більшість країн є багатонаціональними (Росія, США, Індонезія, Китай та ін.). Однонаціональ-
ними вважають країни, у яких понад 90 % складають представники однієї нації (Німеччина, Іта-
лія, Ірландія, Угорщина, Японія тощо).
Релігійний склад населення світу теж дуже різноманітний. Нараховується величезна кількість
релігій, серед яких виділяють примітивні (фетишизм, тотемізм, шаманізм та ін.), регіональні (ін-
дуїзм, синтоїзм, конфуціанство та ін.) та світові (християнство, іслам і буддизм).
Християнство складається з трьох основних гілок: католицизму, православ’я та протестантиз-
му, об’єднує близько 2 млрд віруючих у всьому світі. Найсильніший вплив має у країнах Європи,
Америки, Австралії.
Іслам (мусульманство) посідає друге місце за кількістю віруючих (близько 1 млрд осіб). Най-
більше мусульман живе у країнах Близького Сходу та Північній Африці.
Буддизм (450 млн віруючих) поширений в Індії, Монголії, Китаї, Шрі-Ланці, частково в Се-
редній Азії і Сибіру.
Трудові ресурси та зайнятість
До трудових ресурсів належить частина населення, що досягла працездатного віку, який
у кожній країні визначається законодавчо (у США, Росії, Україні 16—60 років, Канаді — 15—66,
у Мексиці і Португалії — 12—65). Міжнародна статистика працездатним вважає населення віком
від 15 до 65 років.
Частина трудових ресурсів, що безпосередньо залучена до суспільного виробництва, на сьогодні
становить економічно активне населення. На нього припадає в світі майже 3/4 трудових ресурсів.
Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих га-
лузей, функціональну структуру поселень. У розвинутих країнах зайнятість у промисловості стано-
вить 25—40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві постійно зменшується. Водночас до
35—50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими тра-
диційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров’я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою
діяльністю. У країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі
економіки. Частка зайнятих у промисловості тут не перевищує 15 %. Значний відсоток становлять
зайняті у невиробничій сфері, переважно у сфері послуг. У постсоціалістичних країнах основна час-
тина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % у промисловості й 20 % у сіль-
ському господарстві). На невиробничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті,
охороні здоров’я, культурі.
167
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Територія, що має певні кордони і користується державним суверенітетом або перебуває під вла-
дою іншої держави:
а держава Б країна
В колонія Г протекторат
2. Серед названих держав до федеративних належать:
а Японія, Франція, Італія
Б Словаччина, Румунія, Угорщина
В Канада, США, Бразилія
Г Україна, Велика Британія, Ізраїль
3. Низькі показники народжуваності та смертності, уповільнені темпи природного приросту є харак-
терними для більшості країн:
а Азії Б Африки
В Європи Г Південної Америки
4. Найбільшим у світі за кількістю населення є мегаполіс:
а Англійський (Велика Британія) Б Прирейнський (Німеччина)
В Токкайдо (Японія) Г Каліфорнійський (США)
5. Установіть відповідність між підтипами країн та їх назвами.
а країни «Великої сімки» 1 Китай, Куба, В’єтнам, Північна Корея
Б малі індустріально розвинені країни 2 Індія, Пакистан, Гондурас
В країни з високим прибутком: нафто 3 Швеція, Швейцарія, Бельгія, Люксембург
експортери
Г країни планової економіки 4 Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Оман,
Бруней
5 Японія, США, Німеччина ,Франція
а відтворення населення 1 послідовна зміна ситуації у природному русі населення під
впливом соціально-економічних факторів
Б демографічна політика 2 різке прискорення кількісного зростання світового населення
В демографічний вибух 3 система заходів, які здійснюються державою з метою
регулювання народжуваності
Г демографічний перехід 4 скорочення кількості населення внаслідок перевищення
смертності над народжуваністю
5 сукупність процесів народжуваності й смертності, які
забезпечують безперервне відновлення і зміну людських
поколінь
7. Установіть послідовність країн за площею.
а Бразилія Б Канада В США Г Росія
8. Виберіть із переліку країни планової економіки:
а Чилі Б Аргентина В Бразилія
Г Китай Д Куба е Північна Корея
9.* Визначте середню густоту населення країни, якщо її площа складає 720 тис. км2, а чисельність на-
селення — 82 млн чол.
168
www.e-ranok.com.ua
Тема 21
тема 21. ГеоГрафія світових природних ресурсів. світове

Господарство. Глобальні проблеми людства (41—42 тижні)
1. Найбільші площі лісів мають такі країни, як:
а Росія, Канада, США, Бразилія Б Іспанія, Франція, Італія
В Мексика, Гватемала, Сальвадор Г Алжир, Лівія, Єгипет
2. Визначте серед названих галузей ті, що відносяться до «авангардної трійки»:
а металургія Б хімічна промисловість
В харчова промисловість Г лісова промисловість
3. Назвіть головні зернові культури, які займають найбільші посівні площі у світі.
а пшениця, рис, кукурудза Б жито, рис, кукурудза
В пшениця, ячмінь, жито Г гречка, ячмінь, кукурудза
4. Вид транспорту, який відіграє найважливішу роль у міждержавних перевезеннях:
а авіаційний Б морський
В залізничний Г автомобільний
5. Установіть відповідність між корисними копалинами і країнами, що мають їх найбільші запаси.

а нафта 1 Китай, США, Росія, Австралія
Б кам’яне вугілля 2 Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, Іран
В залізні руди 3 Південна Африка, Австралія, Габон
Г мідні руди 4 Бразилія, Росія, Китай, США, Канада
5 Чилі, США, ДРК, Замбія, Перу
6. Установіть відповідність між глобальними проблемами людства та їх змістом.
а соціальні 1 війни і миру та гонки озброєнь у глобальному масштабі; вирішення
регіональних релігійних і військово-політичних
конфліктів у Європі, Азії та Африці
Б політичні 2 знищення природних ресурсів; забруднення довкілля, збіднення
генофонду Землі
В екологічні 3 нераціональна експлуатація родовищ корисних копалин, дорожнеча
сировини та енергії
Г демографічні 4 різке збільшення населення або процеси старіння і депопуляція
населення
5 охорона здоров’я, освіта, наука і культура, соціальне забезпечення
7. Установіть послідовність видів транспорту за обсягом вантажообігу у світовій транспортній систе-
мі (від найбільшого):
а залізничний Б автомобільний В морський Г трубопровідний
8. Виберіть із переліку крани, що є лідерами за виробництвом автомобілів:
а США Б Росія В Німеччина
Г Мексика Д Японія е Бразилія
9.* Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни залізними рудами двома способами за такими даними:
Загальні запаси 10 млрд т
Щорічний видобуток 25 млн т
Чисельність населення 40 млн осіб
Ресурсозабезпеченість 1 спосіб — ? 2 спосіб — ?
169
www.e-ranok.com.ua
Географія
Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси
Взаємодія природи та суспільства
Географічне середовище — частина земної природи, з якою суспільство взаємодіє в процесі
свого життя і виробничої діяльності.
Антропосфера — географічне середовище, у якому проживає людина, сфера взаємодії суспіль-
ства і природи. Людину приваблюють природні ресурси — ті компоненти навколишнього серед-
овища, які безпосередньо використовуються у виробництві, є його сировинною та енергетичною
базою.
Природокористування — система заходів, що здійснюються суспільством з метою вивчення,
освоєння, перетворення і охорони навколишнього середовища.
У процесі виробництва загалом або на окремих його етапах природокористування може бути
раціональним і нераціональним. Раціональне природокористування забезпечує нормальні умови
життєдіяльності людини, запобігає можливим шкідливим впливам на навколишнє середовище, ро-
зумно регулює освоєння його ресурсів. Нераціональне природокористування катастрофічно швидко
використовує ресурси природного середовища, істотно знижує їх якість і властивості, необхідні
для нормального життя людини.
Географія світових природних ресурсів
Природні ресурси розміщені на Землі нерівномірно. Між країнами та регіонами існують певні
відмінності в рівнях забезпеченості різними природними ресурсами. Тому необхідною характе-
ристикою території є природно-ресурсний потенціал (ПРП) — сукупність природних ресурсів, які
можуть бути використані в господарстві з урахуванням тенденцій розвитку науки і техніки. Спів-
відношення між ПРП і розмірами його використання називається ресурсозабезпеченістю.
Мінеральні ресурси — сукупність розвіданих запасів різних видів корисних копалин, що мо-
жуть використовуватися в господарстві як сировина або джерело енергії. Їх можна розділити на
паливні (вугілля, нафта, природний газ, сланці), рудні (залізна, марганцева, олов’яна, мідна руди)
і нерудні.
Країни, які мають найбільші запаси окремих видів корисних копалин
Вид мінеральної сировини Країни
Нафта Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, Іран, ОАЕ, Венесуела, Росія, Мексика,
США, Лівія
Природний газ Росія, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія, США, Катар, Алжир, Іран, Венесуела,
Канада, Туркменістан, Нігерія, Велика Британія, Нідерланди
Кам’яне вугілля Китай, США, Росія, Австралія, Німеччина, Велика Британія, Індія, Польща,
Україна, Канада, Колумбія
Залізні руди Бразилія, Росія, Китай, США, Канада, Австралія, Індія, Південна Африка,
Казахстан, Україна
Боксити ґвінея, Бразилія, Австралія, Ямайка, Суринам, ґайана
Мідні руди Чилі, США, ДРК, Замбія, Перу, Австралія, Казахстан, Китай, Росія
Марганцеві руди Південна Африка, Австралія, Габон, Бразилія, Індія, Казахстан, Китай,
Україна
Земельні ресурси — землі, що використовуються в господарській діяльності людини, а також
землі, які можуть використовуватися в різних галузях господарства. Земельні ресурси належать до
вичерпних, відносно відновлювальних. Земельний фонд оцінюється у 134 млн км2 (площа суходо-
170
www.e-ranok.com.ua
Тема 21
лу без урахування Антарктиди і ґренландії). Найбільш родючі землі, що не потребують істотного

збагачення, становлять лише 11 % земельного фонду.
Водні ресурси — поверхневі та підземні води, які використовуються або можуть використовува-
тися у господарській діяльності (води озер, річок, льодовиків, підземні води, опріснені води морів).
Водні ресурси є відносно невичерпними, оскільки їх загальний об’єм на планеті залишається незмін-
ним, а якість стрімко погіршується. Загальні запаси води на планеті становлять близько 1,4 млрд м3.
Із них на прісні води припадає лише 2,5 %. Прісні води, доступні людині для безпосереднього ви-
користання, становлять менш як 1 %. Сучасне споживання води сягає 3500 км3 на рік, тобто на кож-
ного жителя планети припадає 650 м3. Запаси прісної води на Землі розміщені дуже нерівномірно.
Лісові ресурси займають близько 4 млрд га, тобто приблизно 30 % площі суходолу Землі. Лі-
сові ресурси є вичерпними відновлювальними. На планеті виділяють два пояси лісових ресурсів:
північний і південний. У північному переважають хвойні породи дерев, у південному — листяні.
Найбільші площі лісів мають Росія, Канада, США, Бразилія.
Рекреаційні ресурси — природні умови та ресурси, суспільні об’єкти, які можуть викорис-
товуватися людиною для відпочинку, туризму, охорони здоров’я, лікування. Рекреаційні ресурси
поділяють на природно-рекреаційні (морські узбережжя, береги річок і озер, ліси, парки, гірські
райони) та культурно-історичні (культурні об’єкти, пам’ятки історії, архітектури, етнографічні еле-
менти).
Ресурси Світового океану — сукупність біологічних, мінеральних, енергетичних та інших ре-
сурсів, що містяться у Світовому океані.
Світове господарство
Світове господарство та його формування
Світове господарство — історично сформована сукупність національних господарств усіх
країн світу, пов’язаних між собою економічними зв’язками, в основі яких лежить міжнародний
поділ праці. Світове господарство пройшло у своєму розвитку три етапи: аграрний (до середини
ХІХ ст.), індустріальний (друга половина ХІХ — середина ХХ ст.) та постіндустріальний (із кінця
ХХ ст.).
Основні умови формування світового господарства:
y утворення світового ринку — системи обміну товарами та послугами між національними
господарствами;
y розвиток промисловості (заміна ручної праці на машинну привела до підвищення продуктив-
ності праці і збільшення обсягів продукції, що виробляється);
y розвиток транспорту та сучасних засобів комунікації.
Світове господарство — складна система, у якій розрізняють галузеву та територіальну
структури. Галузева структура — це сукупність споріднених груп галузей, які виробляють одно-
рідну продукцію, надають різноманітні послуги і здійснюють суспільно корисну діяльність різних
видів.
Територіальна структура — це розміщення і розподіл галузей господарства по країнах, регі-
онах, континентах. У сучасному світовому господарстві виділяють три головних економічних ядра:
Європейський (на чолі з Німеччиною), Американський (з провідною роллю США), Азіатсько-
Тихоокеанський (з провідною роллю Японії).
Міжнародний географічний поділ праці
Організуючою основою світового господарства є міжнародний географічний поділ праці
(МГПП) — вища форма суспільного поділу праці. МГПП виражається в спеціалізації окремих
країн на виробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обміні ними.
171
www.e-ranok.com.ua
Географія
Наприклад, Саудівська Аравія є постачальником на світовий ринок нафти, Канада — зернових,

Замбія — міді, Японія — робототехніки, радіоелектроніки, автомобілів, капіталу.
Найвищою формою МГПП є міжнародна економічна інтеграція — процес установлення гли-
боких та стійких взаємозв’язків між групами країн та проведення ними злагодженої міждержавної
економічної політики. Результатом міжнародної економічної інтеграції є формування міжнародних
економічних угруповань, таких як, наприклад, Європейський Союз, Північноамериканська зона
вільної торгівлі (НАФТА), Ліга арабських держав (ЛАГ), Африканський Союз та ін.
Науково-технічна революція
Науково-технічна революція (НТР) — це корінний якісний переворот продуктивних сил на
основі перетворення науки на провідний чинник розвитку суспільного виробництва, безпосередню
продуктивну силу. НТР почалася в середині ХХ ст. під впливом найбільших науково-технічних
відкриттів, зрослої взаємодії науки і техніки і різко прискорила науково-технічний прогрес, змі-
нивши всі сфери життя суспільства. Завдяки НТР із середині ХХ ст. відбуваються якісні зміни
в розвитку і розміщенні світового господарства. Вони пов’язані зі створенням нових джерел енер-
гії, новітніх знарядь праці, нових матеріалів і впровадженням принципово нових технологічних
процесів — біотехнологій і робототехніки.
Географія основних галузей промисловості світу
Промисловість є провідною галуззю виробничої сфери. Промисловість поділяють на добувну
(розробка корисних копалин) та обробну (переробка сировини на готову продукцію). Провідними
галузями світової промисловості є енергетика, металургія, машинобудування, хімічна, лісова, лег-
ка, харчова. Галузями «авангардної трійки», що забезпечують економічний розвиток країни, вва-
жають енергетику, машинобудування і хімічну промисловість.
Енергетика — сукупність галузей паливної промисловості, електроенергетики, засобів достав-
ки палива та енергії. Основними первинними джерелами енергії є природний газ, нафта, вугілля,
гідроенергія, енергія атомного ядра.
У сучасному світовому господарстві склалася ситуація, за якої країни, що розвиваються, ви-
ступають як постачальники енергоносіїв, а розвинені держави — як основні споживачі енергії.
Нафтова промисловість — провідна галузь енергетики, яка розвивається дуже високими тем-
пами. Нафту добувають у 75 країнах світу, але географію цієї галузі визначають країни, для яких
вона є галуззю міжнародної спеціалізації. Найбільше нафти експортують країни Перської затоки,
Росія, країни Північної та Західної Африки, Латинськї Америки, Індонезія, Бруней. Великими ім-
портерами нафти є Японія, країни Європи, США.
Газова промисловість. Розвідані запаси природного газу становлять 142 трлн м3. Найбільші
запаси природного газу зосереджені в Росії (39,2 %), на Близькому і Середньому Сході (30 %),
у Північній Америці (5 %) і Західній Європі (насамперед у Нідерландах — 4 %). Основна части-
на видобутку природного газу ведеться у промислово розвинених країнах. Щорічний добуток газу
у світі постійно зростає. Понад 40 % всього об’єму видобувають в СНД (80 % цієї кількості при-
падає на Росію), 25 % — у США, менші об’єми — у Канаді, Нідерландах, Норвегії, Індонезії,
Алжирі, які не входять до числа найбільших світових експортерів природного газу.
Вугільна промисловість — «найстаріша» галузь паливно-енергетичного комплексу. Сумарні
світові запаси вугілля (52 % — кам’яного, 48 % — бурого) оцінюються приблизно в 13—14 трлн
тонн, причому найбільші родовища розташовані в Росії, Китаї, США, Південній Африці (ПАР),
Україні, Казахстані, менш значущі — у Німеччині, Великій Британії, Польщі, Австралії, Канаді,
Індії, Індонезії, Ботсвані, Зімбабве, Мозамбіку, Колумбії, Венесуелі.
Електроенергетика в період НТР є однією з галузей авангардної трійки, що розвивається най-
більш динамічно. Понад 60 % усього об’єму електроенергії виробляється в промислово розвинених
172
www.e-ranok.com.ua
Тема 21
країнах, насамперед у США, Японії, Німеччині, Китаї, Канаді і Росії. Електроенергію виробляють
на теплових (ТЕС), водних (ГЕС), атомних (АЕС) та інших станціях. Співвідношення часток отри-
маної на різних станціях електроенергії визначає енергобаланс країни. Обмеженість енергетичних
ресурсів призвела до пошуків та використання альтернативних джерел енергії: сонячної, вітрової,
геотермальної, припливів, хвильової, морських течій тощо.
Металургійна промисловість. Металургія — це галузь господарства, що виробляє метали та
сплави із залізної та марганцевої руд, скрапу (відходів виробництва і брухту).
Розрізняють дві галузі металургії — чорну та кольорову. Чорна металургія виробляє чавун,
сталь, прокат, феросплави. У другій половині ХХ ст. найбільшим виробником чорних металів
у світі були США. Від 1982 р. на перше місце вийшла Японія, а з 1996 р. — Китай (понад 100 млн
тонн щорічно). До великих виробників чорних металів належать Росія, Україна, Німеччина, Італія,
Франція. Серед країн, що розвиваються, — Індія, Бразилія, Мексика, Південна Корея та ін. Остан-
ні десятиліття темпи виробництва чорних металів у розвинених країнах знижуються. Це пов’язано
зі зниженням матеріаломісткості продукції, а також витісненням чорних металів більш сучасними
матеріалами. Особливістю виробництва чорних металів на сучасному етапі є їх розташування не
в районах залягання залізних руд або палива, а поблизу великих транспортних вузлів.
Кольорова металургія в епоху НТР зазнала певних змін. Виплавка важких металів (міді, свин-
цю, цинку, олова) знижується, а виробництво легких (алюміній, титан, магній) та рідкісних (ітрій,
лютецій, лактат) нарощується. Повний набір підгалузей кольорової металургії мають такі країни,
як США, Канада, Японія, Росія, Німеччина, Франція, Бельгія, Австралія. Останнім часом у вироб-
ництві кольорових металів зростає частка країн, що розвиваються. Найширше застосування серед
кольорових металів має алюміній. Провідними виробниками металевого алюмінію є Китай, Росія,
США, Канада, Австралія, Бразилія, Норвегія.
Машинобудування є найважливішою галуззю промисловості, оскільки забезпечує автоматиза-
цію, механізацію та електрифікацію виробництва, підвищуючи продуктивність праці. На машино-
будування припадає 37 % від вартості світового промислового виробництва. Сучасне машинобуду-
вання складається із понад 70 галузей і поділяється на три основні групи: загальне, транспортне
та точне.
Точне машинобудування розвивається у великих наукових центрах.
Основними машинобудівними районами світу є Північна Америка (провідна роль США), За-
хідна Європа (провідна роль Німеччини), Східна та Південно-Східна Азія (провідна роль Японії).
Хімічна промисловість забезпечує світове господарство новітніми матеріалами. Рівень розви-
тку хімічної промисловості свідчить про ступінь модернізації господарства країни. Найбільшими
виробниками хімічної продукції в світі є США, Японія, Росія, Німеччина, Китай, Велика Британія,
Франція, Італія, Бразилія, Індія, Південна Корея, Україна.
Лісова промисловість охоплює лісозаготівлю, лісопиляння та обробку деревини. Розвиток галузей
залежить переважно від розміщення та запасів лісових ресурсів. Високорозвинені держави спеціалі-
зуються на виробництві паперу та продукції деревообробної промисловості, країни, що розвиваються,
займаються лісозаготівлею. Основними виробниками пиломатеріалів у світі є США, Канада, Японія,
Швеція, Німеччина, Фінляндія; картону та паперу — США, Японія, Швеція, Норвегія, Фінляндія,
Канада.
Легка промисловість складається з текстильної (50 % вартості), швейної, шкіряно-взуттєвої,
хутрової та галантерейної галузей. Провідними виробниками тканин є Китай, Росія, США, Індія,
Японія, Німеччина.
173
www.e-ranok.com.ua
Географія
Світове сільське господарство

Головним завданням сільського господарства є забезпечення населення продуктами харчуван-
ня, а окремих галузей промисловості — сировиною.
Сільське господарство
Споживацьке (переважає в країнах,
Товарне (у розвинених країнах)
що розвиваються)
Інтенсивне землеробство з плодозамінною Плугове та мотижне землеробство. Пасовищне тва-
сівозміною Інтенсивне тваринництво із заготівлею ринництво. Напівкочове та кочове тваринництво
кормів Примітивне збиральництво. Полювання та рибаль-
Садівництво та городництво ство
Пасовищне тваринництво
Сільське господарство складається з двох основних галузей: рослинництва та тваринництва.
Співвідношення цих галузей у країнах різних регіонів світу неоднакове. У розвинених країнах
Європи та Америки переважає високопродуктивне тваринництво, а в країнах, що розвиваються, —
рослинництво. Провідною галуззю рослинництва є зернове господарство. Найбільші посівні площі
займають три головні зернові культури: пшениця, рис, кукурудза.
Географія вирощуваня основних сільськогосподарських культур

Зернові культури Волокнисті культури Цукроносні культури
Пшениця — Росія, Україна, Бавовник — Індія, Пакистан, Цукрова тростина — Бразилія,
Франція, Німеччина, Італія, Бразилія, Єгипет, Китай, США, Індія, Китай, Таїланд, Мексика
США, Канада, Арґентина, Китай, Узбекистан, Туркменістан, Цукровий буряк — Франція,
Індія, Туреччина, Пакистан, Туреччина США, ФРН, Україна, Китай,
Австралія Льон — Росія, Україна, Білорусь, Туреччина, Польща, Росія
Кукурудза — Китай, Бразилія, Китай
Мексика, Арґентина, Франція, Каучуконоси — країни Південно-
Індія, Південна Африка Східної Азії
Рис — Китай, Індія, Банґладеш,
країни Південно-Східної Азії
Географія вирощуваня основних рослинних культур

Олійні культури Коренеплідні культури Тонізуючі культури
Соняшник — Арґентина, Картопля — Росія, Китай, Чай — Індія, Китай, Шрі-Ланка,
Україна, Росія, Франція, Індія, Польща, США, Україна Кенія, Індонезія, Туреччина
Китай, США Кава — Бразилія, Колумбія,
Соя — США, Бразилія, Індонезія, Мексика, Ефіопія
Арґентина, Китай Какао — Кот-д’Івуар, Індонезія,
Бразилія, Гана, Ніґерія
У тваринництві виділяють скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, конярство, бджіль-
ництво та ін. Провідною галуззю тваринництва є скотарство.
174
www.e-ranok.com.ua
Тема 21
Географія провідних галузей тваринництва

Скотарство Свинарство Вівчарство
y Молочного і молочно-м’ясного y Китай, США, Росія, Україна, y Тонкорунного напрямку — Австралія,
напрямку — США, Індія, Росія, країни Західної Європи, Нова Зеландія, Велика Британія, Італія,
ФРН, Польща, Японія, Велика Бразилія Франція, Португалія
Британія y У районах переважного про- y М’ясо-вовно-молочного напрямку — краї-
y М’ясного і м’ясо-молочного живання мусульманського ни Азії та Північної Африки
напрямку — США, Канада, населення свинарство не y Каракулевого напрямку — країни
Арґентина, Бразилія, Україна, розвивається через релігійні Центральної Азії
Уруґвай традиції y Курдючного напрямку — країни
Центральної Азії
Форма прояву НТР у сільському господарстві дістала назву «зеленої революції». У розвинених
країнах пріоритетними напрямками сучасної НТР у сільському господарстві стали генна й клітинна
інженерія, які дали змогу розвивати прибуткове виробництво навіть там, де раніше вести сільське
господарство було неможливо або невигідно.
Світовий транспорт та міжнародні економічні зв’язки
Транспорт забезпечує нормальне функціонування світового господарства і потреби людей
у всіх видах перевезень. Усі шляхи сполучення, транспортні підприємства і транспортні засоби
у сукупності утворюють світову транспортну систему.
На розвинені країни припадає 78 % від загальної протяжності світової транспортної мережі
і 74 % від світового вантажообігу.
Вантажообіг Пасажирообіг
Основним видом суходільного транспорту є залізничний. Загальна протяжність залізниць ста-

новить 1,28 млн км. Половина з них розміщена в шести країнах: США, Канаді, Росії, Індії, Китаї,
Австралії. На автомобільний транспорт припадає 2/3 загальної довжини світових шляхів сполучен-
ня. Найбільша протяжність автошляхів із твердим покриттям — у США. Трубопровідний тран-
спорт найчастіше використовується для транспортування нафти та природного газу. Найбільшою
є протяжність трубопроводів у США, Канаді та Росії. Водний транспорт є одним з найдешевших
видів транспорту. Внутрішній водний транспорт (річковий, озерний) розвивається на всіх конти-
нентах світу, але найбільшого значення він набув у США, Росії, деяких країнах Європи. Морський
транспорт відіграє найважливішу роль у міжнародних перевезеннях. У світовій торгівлі на нього
припадає 70 % від товарообігу. А в острівних країнах — Великій Британії, Японії — 100 %.
Майже половина усіх морських шляхів пролягає водами басейну Атлантичного океану. Авіацій-
175
www.e-ranok.com.ua
Географія
ний транспорт належить до перспективних видів транспорту. Цей вид транспорту дуже швидкий
(800—1000 км/год), але має дуже високу собівартість. Основною його функцією є перевезення
пасажирів. Для перевезення товарів авіаційний транспорт використовується за необхідності дуже
швидко доставити їх до місця призначення або при обслуговуванні віддалених важкодоступних
районів. Транспортна система світу є основою фунціонування міжнародних економічних зв’язків.
Глобальні проблеми людства
Глобальні проблеми стосуються всього людства, всіх країн і народів. Вони тісно взаємозалежні
й вимагають для свого рішення своєчасних спільних дій усього світового співтовариства. Усі гло-
бальні проблеми можна поділити на політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні.
Найнебезпечнішими для існування людства є політичні проблеми: війни і миру та гонки озбро-
єнь в глобальному масштабі; вирішення регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів
у Європі, Азії та Африці. На друге місце вийшли екологічні проблеми: знищення природних ре-
сурсів; забруднення довкілля, збіднення генофонду Землі. Дуже різноманітними в різних регіонах
світу є демографічні проблеми. Для країн третього світу характерним є «демографічний вибух»,
а в розвинених країнах спостерігаються процеси старіння і депопуляція населення. Численні со-
ціальні проблеми (охорона здоров’я, освіта, наука і культура, соціальне забезпечення) вимагають
для свого вирішення великих коштів і підготовки кваліфікованих спеціалістів.
176
www.e-ranok.com.ua
Тема 21
1. Частина земної природи, із якою суспільство взаємодіє у процесі свого життя і виробничої діяльності:
а антропосфера Б географічне середовище
В географічна оболонка Г біосфера
2. Укажіть перелік країн, які є провідними експортерами нафти.
а Канада, Австралія, Бразилія Б Японія, Південна Корея, Філіппіни
В Німеччина, Швеція, Франція Г Саудівська Аравія, Ірак, Іран
3. Укажіть назви країн, яким належить першість за виплавкою сталі у світі.
а Канада та США Б Німеччина та Франція
В Росія та Україна Г Китай та Японія
4. Найбільше зерна пшениці на світовий ринок вивозять:
а Польща, Білорусь, Росія Б США, Канада, Китай
В Японія, Південна Корея, Індонезія Г Чилі, Колумбія, Перу
5. Установіть відповідність між термінами та їх визначенням.
а світове господарство 1 корінний якісний переворот продуктивних сил на основі
перетворення науки на провідний чинник розвитку
суспільного виробництва
Б міжнародний географічний 2 процес установлення глибоких та стійких заємозв’язків
поділ праці між групами країн та проведення ними злагодженої
міждержавної економічної політики
В міжнародна економічна 3 географічне середовище, у якому проживає людина, сфера
інтеграція взаємодії суспільства і природи
Г науково-технічний прогрес 4 історично сформована сукупність національних
господарств усіх країн світу, пов’язаних між собою
економічними зв’язками
5 спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів
продукції, послуг і подальшому обміні ними
6. Установіть відповідність між країнами і їх спеціалізацією на світовому ринку.
а Саудівська Аравія 1 нафта, газ
Б Канада 2 зернові
В Замбія 3 мідь
Г Японія 4 робототехніка, радіоелектроніка, капітал
5 автомобілі, хімічна продукція
7. Установіть послідовність країн (від найбільшої) за запасами природного газу.
а ОАЕ Б США В Нідерланди Г Росія
8. Виберіть із переліку види транспорту що переважають за кількістю перевезених пасажирів:
а залізничний Б автомобільний В морський
Г трубопровідний Д річковий е повітряний
9.* Оберіть необхідні данні з тих, що наводяться в таблиці, і розрахуйте ресурсозабезпеченість ОАЕ
нафтою (у роках):
Площа, млн км2 2,15
Населення, млн осіб 22,1
Розвідані запаси нафти, млрд т 35
Щорічний добуток нафти, млн т 455
Потужність нафтопереробних заводів, млн т/рік 80
177
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 22. економіко-ГеоГрафічна характеристика реГіонів та країн

світу. ЗаГальна характеристика країн європи. німеччина. велика
британія. франція. італія. польща. білорусь. росія (43—44 тижні)
1. Укажіть назву найбільшої країни Європи за кількістю населення.
а Франція Б Польща
В Німеччина Г Італія
2. Укажіть назву країни, де найбільше використовують геотермальні джерела енергії.
а Італія Б Ісландія
В Іспанія Г Ірландія
3. Рослинництво є провідною галуззю сільського господарства:
а Німеччини Б Італії
В Великої Британії Г Швейцарії
4. Картопля є головною експортною сільськогосподарською культурою:
а України Б Німеччини
В Румунії Г Білорусі
5. Установіть відповідність між країнами та їх промисловими центрами.
а Франція 1 Лейпциґ, Штутґарт, Бремен
Б Іспанія 2 Барселона, Севілья, Сараґоса
В Німеччина 3 Белфаст, Брістоль, ґлазґо
Г Італія 4 Турін, ґенуя, Мілан
5 Тулуза, Ліон, Лілль
6. Установіть відповідність між країною та її характеристикою.
а Польща 1 високорозвинена постіндустріальна держава; за економічним потенціалом
посідає друге місце серед країн Західної Європи. Особливість економіки —
значна частка державного сектору
Б Росія 2 середньорозвинена держава Центральної Європи; вигідність положення
визначається виходом до Балтійського моря та транзитними комунікаціями між
Заходом і Сходом Європи
В Італія 3 найбільша за площею держава світу, що розташована одночасно
у двох частинах світу; провідну роль у господарстві відіграє промислове
виробництво, представлене практично всіма галузями добувної й обробної
промисловості
Г Франція 4 держава на півдні Європи, на перетині важливих транзитних шляхів; її
територія складається з трьох частин: материкової , півострівної і острівної
5 розташована в центрі Європи, на перетині найважливіших шляхів сполучення;
Країна посідає третє місце у світі за обсягом промислового виробництва,
поступаючись лише США та Японії
7. Установіть послідовність країн Європи за розміром ВВП.
а Італія Б Польща
В Росія Г Білорусь
8. Виберіть із переліку європейських країн ті, що відносяться до «Великої сімки»:
а Німеччина Б Росія В Польща
Г Білорусь Д Італія е Велика Британія
178
www.e-ranok.com.ua
Тема 22
еконоМіко-географічна характеристика країн світУ
Країни Європи
Європа розташована на заході материка Євразія, займає приблизно п’яту його частину, омива-
ється Атлантичним і Північним Льодовитим океанами, а також їхніми морями.
Більшість країн Європи мають сприятливе приморське положення (крім окремих районів її
східної частини) і розташовані на перетині міжнародних шляхів сполучення. Особливо інтенсив-
ним є рух транспортних потоків у західній і центральній частинах Європи.
Найбільш сприятливі умови для розвитку сільського господарства склалися в західній частині
Європи. Найкраще забезпечені земельними ресурсами країни Східної Європи. Лісистість Європи
трохи вища за середньосвітову, що оцінюється в 30 %. Більшість лісових багатств Європи зосе-
реджені в Росії й Північній Європі, а максимальний показник має Фінляндія, де ліси займають
77 % території.
У Європі простежується закономірне зменшення річкового стоку із заходу на схід і з півночі
на південь. До країн, добре забезпечених водними ресурсами, належать Швеція, Фінляндія, Велика
Британія, Росія.
Мінеральні ресурси Європи різноманітні, однак значною мірою виснажені, особливо в захід-
ній частині. Із паливних корисних копалин найістотнішими є запаси вугілля. Найбільші запаси на-
фти сконцентровані в Росії, Великій Британії й Норвегії (Волго-Уральська нафтогазоносна область,
Північний Кавказ, шельф Північного моря), природного газу — у Росії, Норвегії й Нідерландах.
Велике значення мають родовища залізних руд: Курська магнітна аномалія, Криворізький і Лота-
ринзький басейни, а також Нікопольський басейн марганцевих руд.
Характерною рисою розвитку Європи в останні десятиліття стала міжнародна економічна ін-
теграція.
Для більшості країн Європи характерним є перший тип відтворення населення, високі показ-
ники густоти населення та урбанізації.
За географічним положенням та історичним розвитком Європу умовно поділяють на Західну,
Центральну та Східну. Провідне місце за соціально-економічним розвитком посідають країни За-
хідної Європи.
Німеччина
Площа — 357 тис. км2 (майже вдвічі менше за територію України).
Кількість населення — 83, 8 млн осіб (2008).
Федеративна Республіка Німеччина розташована в центрі Європи, на перетині найважливі-
ших шляхів сполучення. Вона межує з дев’ятьма державами: Данією, Польщею, Чехією, Австрією,
Швейцарією, Францією, Люксембурґом, Бельгією та Нідерландами.
Із півночі територія країни омивається водами Північного й Балтійського морів.
Німеччина належить до найбільш густозаселених (231 особа/км2) та високоурбанізованих (май-
же 90 %) країн світу. Особливістю демографічної ситуації є надзвичайно низькі показники при-
родного приросту (в окремі роки смертність навіть перевищує народжуваність), разом зі зростаю-
чою тривалістю життя це призводить до постійного зменшення частки населення молодшої вікової
групи.
У національному складі Німеччини переважають німці (92 %).
Німеччина — економічно високо розвинена країна, член «Великої сімки». Основою німецької
економіки є промислове виробництво. Країна посідає третє місце у світі за обсягом промислово-
го виробництва, поступаючись лише США і Японії. Частка обробної промисловості в структурі
179
www.e-ranok.com.ua
Географія
валового національного продукту (ВНП) становить 34,5 %, а її питома вага в загальній структурі
зайнятості в економіці — 37 %.
Німеччина посідає п’яте місце у світі з виробництва сталі. Головним районом концентрації
чорної металургії є захід Рурського кам’яновугільного басейну. Однією з провідних галузей еконо-
міки Німеччини є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани,
мости, гірничошахтне й енергетичне обладнання, складну електротехніку, а також обладнання для
металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в зем-
лях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Ба-
варія і Саар. Провідним центром аерокосмічної промисловості є Мюнхен; другим — Бремен. Краї-
на належить до числа найбільших виробників та експортерів електротехнічного і електронного об-
ладнання. Німеччина має високорозвинене приладобудування, особливо оптику і точну механіку.
Найважливішою галуззю промисловості Німеччини є хімічна. Тут виробляється найрізно-
манітніша продукція. Найбільшого розвитку галузь досягла на заході країни, де її центрами
є Леверкузен, Кельн, Весселінґ, Франкфурт. Німеччина — найбільший продавець продукції ор-
ганічної хімії у світі.
Обсяг сільськогосподарського виробництва складає близько 1,2 % від ВВП країни.
Сільське господарство Німеччини за обсягами виробленої продукції в Західній Європі посту-
пається тільки Франції. В основному переважає тваринництво, яке переважає над рослинництвом,
що спеціалізується на вирощуванні кормових культур.
Транспортна система Німеччини досконала. Високо розвинені всі види транспорту. Перше міс-
це в пасажиро- та вантажоперевезеннях посідає автомобільний транспорт. У внутрішніх перевезен-
нях велике значення має річковий транспорт. Усі великі річки судноплавні та з’єднані каналами
в єдину систему.
Велика Британія
Площа — 244,1 тис. км2 (більше ніж удвічі менша за територію України).
Кількість населення — 60,7 млн осіб (2007).
Велика Британія (офіційна назва — Сполучене Королівство Великої Британії й Північної Ір-
ландії) розташована на Британських островах біля північно-західних берегів Європи. Вона оми-
вається водами Атлантичного океану, відділена мілководним Північним морем від Швеції, Данії
й вузькими протоками Ла-Манш і Па-де-Кале — від Франції. Велика Британія включає чотири
історико-географічні області: Англію, Валлію (Уельс), Шотландію та Північну Ірландію, що займає
північно-східну частину острова Ірландія; володіє низкою островів у Індійському, Атлантичному
і Тихому океанах.
Велика Британія — одна з найбільш густонаселених (247 осіб/км2) і високоурбанізованих
(89 %) країн світу. По території країни населення розміщується дуже нерівномірно.
Велика Британія — високорозвинена постіндустріальна країна, яка посідає п’яте місце після
США, Японії, Німеччини та Франції за обсягом виробництва промислової продукції.
Економічна роль Великої Британії в сучасному світі визначається промисловою, банківською,
страховою, судофрахтовою та іншою комерційною діяльністю. Близько 30 % її валового націо-
нального продукту складає обробна промисловість, 45 % — сфера обслуговування, що включає
транспорт і зв’язок, роздрібну торгівлю, страхування, банки та інші фінансові установи, охорону
здоров’я й освіту. Частка сфери обслуговування у ВНП збільшується, а частка сільського госпо-
дарства й добувної промисловості зменшилися до 3 і 1,4 % відповідно.
Промисловість використовує в основному довізну сировину й усе більше орієнтується на зо-
внішній ринок.
Провідною галуззю британської промисловості є машинобудування, де зайнята 1/4 усіх пра-
цюючих в обробній промисловості. Переважає транспортне машинобудування.
180
www.e-ranok.com.ua
Тема 22
Велика Британія входить у десятку країн світу — лідерів із виплавки чавуну й сталі. Британ-
ська кольорова металургія є однією з найбільших у Європі. Вона працює майже повністю на до-
візній сировині, тому виплавка кольорових металів тяжіє до портових міст. До галузей, які швидко
розвиваються, належать також новітні виробництва хімічної промисловості. Найстарішою тради-
ційною галуззю Великої Британії є текстильна промисловість.
У Великій Британії добре розвинені й інші галузі промисловості. Країна повністю забезпечує
себе електроенергією, 86 % якої виробляється тепловими електростанціями, 12 % — атомними
й 2 % — гідроелектростанціями. Велика Британія є другим у світі постачальником і експортером
каоліну (білої глини, із якої виготовляють порцеляну).
У сільському господарстві Великої Британії зайнято лише близько 3 % працюючого населення
країни. У країні виробляється більше половини сільськогосподарських продуктів, які споживає її
населення.
Оскільки Велика Британія є острівною державою, усі її зовнішні перевезення й торгівля
пов’язані з морським і повітряним транспортом. Близько 9/10 загального вантажообігу припадає
на морський транспорт, у тому числі 1/4 — на каботаж.
Галузі сфери послуг Великої Британії розвиваються динамічно. Високими темпами росту ха-
рактеризується фінансовий сектор, сектор розваг і туризму.
франція
Площа —551 тис. км2 (трохи менша за територію України).
Франція розташована на перетині найважливіших транзитних шляхів у західній частині Євро-
пи. До складу країни входять острів Корсика та низка дрібних прибережних островів, заморські
департаменти та території. Франція на заході й півночі омивається Атлантичним океаном, на пів-
дні — Середземним морем, межує з Великою Британією (морські кордони), Бельгією, Люксембур-
ґом, Німеччиною, Швейцарією, Італією, Монако, Андоррою, Іспанією. Більше половини кордонів
є морськими, багато бухт і естуаріїв річок є зручними для стоянки суден.
Населення країни складають в основному французи. Національними меншинами є корсиканці,
баски, ельзасці, бретонці, фламандці, які проживають в основному на окраїнах. Значну кількість
(близько 4 млн осіб) складають іммігранти. Природний приріст населення становить 3 особи на
1000 жителів.
У містах проживає 75 % населення.
У столичній агломерації проживають 11,4 млн жителів, що складає 16 % населення країни.
Столицю з передмістями називають Великим Парижем.
Франція є високорозвиненою постіндустріальною державою, однією з країн «Великої сім-
ки» — найрозвиненіших країн світу. За економічним потенціалом Франція посідає друге місце
серед країн Західної Європи (після Німеччини).
Особливістю французької економіки є значна частка державного сектору — приблизно
1/4 усіх промислових підприємств.
За обсягом сільськогосподарської продукції, яку вона виробляє, країна посідає третє місце
у світі (після США й Канади) і перше — у Західній Європі, повністю забезпечуючи себе осно-
вними її видами.
У той самий час частка промисловості у ВВП країни в десять разів більша за частку сільсько-
го господарства, промислові вироби складають близько 80 % вартості експорту. Більше половини
економічно активного населення зайнято у сфері послуг, на яку припадає понад 2/3 ВВП країни.
Провідне місце серед галузей промисловості Франції посідають енергетика, машинобудування
й хімічна промисловість.
181
www.e-ranok.com.ua
Географія
За масштабами розвитку ядерної енергетики Франція поступається тільки США. У країні пра-
цюють більше ніж 50 енергоблоків АЕС, на яких щорічно виробляється понад 70 % усієї електро-
енергії.
На частку машинобудування припадає більше ніж 2/5 робітників і вартості промислової про-
дукції. Франція перебуває серед перших країн світу за виробництвом і експортом машин та про-
мислового устаткування. На світовому ринку високим попитом користуються автомобілі, авіаційна
й космічна техніка, зброя, обладнання для АЕС.
Франція входить до перших п’яти країн світу з виробництва й експорту хімікатів. Достатня
сировинна база, високий рівень розвитку новітніх технологій, сучасна організація праці дозволили
Франції перетворитися на одного зі світових лідерів із виробництва мінеральних добрив, синте-
тичного каучуку, пластмас, фармацевтичних засобів, парфумів.
Велике значення зберігає швейна промисловість; її вироби користуються великим попитом
і поза межами країни. Париж залишається центром із випуску одягу, галантереї, парфумів.
Високий рівень розвитку і якість продукції має харчова промисловість. Особливим попитом
користуються французькі вина, сири, кондитерські вироби.
Структура сільського господарства Франції характеризується великою кількістю галузей за
приблизно рівного значення рослинництва й тваринництва.
Франція — країна високорозвиненого транспорту. У внутрішніх перевезеннях пасажирів і ван-
тажів перше місце посідає автомобільний транспорт.
Найбільшими підгалузями сфери послуг є туризм, зв’язок, транспорт, банківська й страхова
справа. Франція посідає перше місце у світі за популярністю серед туристів. У середньому що-
річно країну відвідують приблизно 65 млн туристів, що дає близько 2,5 % ВВП.
італія
Площа — 301,2 тис. км2 (удвічі менше за територію України).
Італія розташована на півдні Європи, на перетині важливих транзитних шляхів. Її територія
складається з трьох частин: материкової (близько 1/3 площі), півострівної (Апеннінський півост-
рів) і острівної (острови Сицилія, Сардинія й низка дрібних островів). Італія — морська країна,
близько 80 % її кордонів — морські, її береги омивають п’ять морів: Лігурійське, Тірренське,
Іонічне, Адріатичне й Середземне. Італія межує із Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією.
У межах Італії існують дві анклавні держави — Ватикан і Сан-Марино.
Італія — густонаселена країна. Середня густота населення складає 193 особи/км2, але розмі-
щене населення дуже нерівномірно.
Для Італії характерним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння
нації», активні внутрішні і зовнішні міграції населення.
Італія — однонаціональна країна, близько 94 % населення якої складають італійці, на півночі
є невеликі групи французів, німців і словенців.
Близько 60 % італійців проживає в містах, причому 12 % усього населення країни проживає
в чотирьох найбільших містах — Римі, Мілані, Неаполі й Турині.
Італія є високорозвиненою постіндустріальною країною. На відміну від інших розвинених
країн Західної Європи, у територіальній структурі її господарства існують контрасти між розвине-
ною північчю і відсталим півднем.
У міжнародному географічному поділі праці «обличчя» Італії визначається продукцією маши-
нобудування, текстильної та швейної промисловості, субтропічного землеробства (фрукти, вина,
цитрусові). У той самий час сільське господарство залишається «слабкою ланкою» італійської еко-
номіки. Провідною його галуззю є рослинництво.
182
www.e-ranok.com.ua
Тема 22
Провідною галуззю обробної промисловості є машинобудування.

Важливе значення має автомобілебудування, що випускає легкові автомобілі, вантажівки й мо-
торолери. У структурі обробної промисловості Італії друге місце (після машинобудування) посідає
текстильна та швейна промисловість. Широко розвинене виробництво взуття.
Хімічна промисловість, включаючи нафтохімію й виробництво синтетичних волокон, дає
близько 1/7 загального обсягу продукції обробної промисловості.
Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі й вугіллі, власному природному газі й
гідроресурсах. Понад 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють головним чином на
мазуті.
Підприємства харчової промисловості, що спеціалізуються на виробництві макаронів (спагеті),
продукції з томатів і виробництві напоїв (особливо вин), розосереджені по всій території країни.
У сільському господарстві Італії зайнято близько 14 % економічно активного населення.
Величезну роль у сільському господарстві Італії відіграє традиційне виноградарство. За збо-
ром винограду Італія постійно змагається з Францією за перше місце у світі.
Основним видом транспорту Італії є морський (90 % вантажообігу). У внутрішніх перевезен-
нях вантажів і пасажирів головну роль відіграє автомобільний транспорт, на другому місці — за-
лізничний.
Провідними галузями сфери послуг в Італії є туризм і готельний бізнес. Кількість туристів,
що відвідують країну, становить більше ніж 50 млн осіб на рік.
росія
Площа — 17,08 млн км2 (у 28 разів більша за територію України).
Росія є найбільшою за площею державою світу, що розташована одночасно у двох частинах
світу: 1/3 — у Східній Європі, а 2/3 — у Північній Азії. Офіційна назва — Російська Феде-
рація. До складу держави входять також Калінінградська область (на заході від основної тери-
торії країни, відділена від неї Латвією та Литвою) і низка островів у Північному Льодовитому
й Тихому океанах. На суходолі Росія межує з 14 державами. Дві третини російських кордо-
нів — морські.
Для населення Росії характериним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст,
«старіння нації», активні міграційні процеси (виїзд до розвинених країн, приплив робочої сили із
сусідніх країн). Населення по території країни розміщено нерівномірно. Середній показник густо-
ти населення низький — 8,3 особи/км2.
Рівень урбанізації Росії досить високий — 74 %.
Росія — багатонаціональна держава, на території якої проживають представники понад
120 націй і народностей.
Росія, як і інші постсоціалістичні країни, зараз здійснює перехід до ринкової економіки.
Провідну роль у господарстві Росії відіграє промислове виробництво, представлене практично
всіма галузями добувної й обробної промисловості. Провідними галузями є машинобудування, ме-
талургія й хімічна промисловість, які спираються на потужний паливно-енергетичний комплекс.
Провідною галуззю паливної промисловості є нафтогазова. За видобутком природного газу
Росія посідає перше місце у світі, за видобутком нафти — третє. Електроенергетика в основному
базується на ТЕС, які працюють на кам’яному та бурому вугіллі, горючих сланцях, природному
газі, торфі. Російські ГЕС є найпотужнішими в світі. На АЕС припадає близько 10 % від загаль-
ного виробництва електроенергії.
Чорна металургія працює на власній сировині та паливі. Основні металургійні бази — Цен-
тральна (Москва, Липецьк, Череповець, Новий Оскол, Електросталь), Уральська (Нижній Тагіл,
183
www.e-ranok.com.ua
Географія
Челябінськ, Магнітогорськ), Сибірська (Новокузнецьк, Красноярськ, Комсомольськ-на-Амурі). Ко-

льорова металургія добре розвинена, виплавляють мідь, нікель, кобальт, свинець, цинк, олово, ти-
тан, магній.
Особливістю промисловості Росії є наявність потужного військово-промислового комплексу
(ВПК). ВПК Росії — це система підприємств, що виробляють бойову техніку, озброєння й боєпри-
паси. ВПК зосереджує найбільш кваліфіковані кадри, кращу техніку і організаторів виробництва.
У сільському господарстві переважає тваринництво.
Транспорт Росії добре розвинений. Провідне місце в транспортній системі посідає залізничний
транспорт.
У Росії, що має розгалужену мережу внутрішніх водних шляхів, великою є роль річково-
го транспорту. Морський транспорт Росії обслуговує в основному зовнішню торгівлю. У зв’язку
з інтенсивним розвитком нафто- й газовидобутку в Росії в останні десятиліття зросла роль трубо-
провідного транспорту. Авіаційний транспорт охоплює майже всі райони країни.
Польща
Площа — 312,7 тис. км2 (майже вдвічі менша за територію України).
Польща — середньорозвинена держава Центральної Європи. Сучасна територія країни сфор-
мувалась після Другої світової війни. Вигідність положення Польщі визначається виходом до
Балтійського моря та транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Країна межує
з Калінінградською областю Росії, Литвою, Білоруссю, Україною, Словаччиною, Чехією та Німеч-
чиною.
Для Польщі характерним є перший тип відтворення, низький природний приріст (0,2 ‰),
«старіння нації».
Польща є однонаціональною країною: переважна більшість її жителів (97 %) — поляки. Ре-
шта — українці, німці, білоруси, литовці й представники інших національностей.
За віковою структурою Польща є однією з наймолодших країн Європи: діти й підлітки скла-
дають близько 19 % від усього населення країни, а середній вік жителів становить 36 років.
Більшість поляків — католики. Середня густота населення — 123 особи/км2, однак південна
й центральна частини Польщі заселені більш густо порівняно з північно-східними регіонами.
У містах проживає близько 63 % населення.
Польща є індустріально-аграрною країною. У 1990 р. в Польщі почався етап радикальних
економічних перетворень, що дістали назву «план Бальцеровича». Із 1992 р. в Польщі почалося
економічне піднесення.
Основу промисловості країни складають машинобудування, чорна й кольорова металургія,
хімічна, текстильна, швейна, цементна, вугільна галузі. Польща є одним зі світових лідерів за
виробництвом рибальських суден, товарних і пасажирських вагонів, тепловозів та електровозів,
дорожніх і будівельних машин. Країна посідає одне із провідних місць у Європі за видобутком
кам’яного вугілля, сірки, срібла, виплавкою сталі.
Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву.
Основними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Зовнішні перевезення забезпе-
чує морський, трубопровідний та авіаційний транспорт.
Оскільки Польща розташована на перетині транспортних шляхів, вона надає послуги з пере-
везення транзитних вантажів іншим європейським країнам.
Білорусь
Площа — 207,6 тис. км2 (майже в три рази менше за територію України).
184
www.e-ranok.com.ua
Тема 22
Білорусь розташована у Східній Європі, на перетині найважливіших шляхів сполученя між

Західною та Східною Європою, межує з Латвією, Росією, Україною, Польщею. Країна не має ви-
ходу до моря, що обмежує можливості для зовнішньоторговельних зв’язків.
Для населення Білорусі характерним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст,
«старіння нації», негативне сальдо міграції.
Більшість населення — білоруси (81 %), які є корінними жителями своєї країни. У Білорусі
також проживають понад 1,1 млн росіян, 230 тис. українців, близько 400 тис. поляків.
Середня густота населення становить 49 осіб/км2, урбанізація — 70,9 %.
Найбільше місто країни та її столиця з 1919 р. — Мінськ (близько 1,7 млн осіб).
Білорусь є індустріально-аграрною країною, яка проводить економічні реформи, націлені на
побудову ринкової економіки. Основою господарства країни є промисловість. Провідні галузі —
машинобудування (сільськогосподарське, автомобілебудування, приладобудування, електроніка), хі-
мічна (добрива, синтетичні волокна, шини), нафтопереробна, легка. Ліси є сировиною для лісової
та деревообробної промисловості (виробництво будівельних матеріалів і меблів). Розвинена харчо-
ва промисловість (м’ясні й молочні продукти, різні консерви, цукор, борошно).
У сільському господарстві Білорусі тваринництво набагато перевищує рослинництво, оскільки
дає 80 % вартості продукції сільського господарства. Його галузі виробляють м’ясні та молочні
продукти, плодоовочеві вироби. У рослинництві сировинну базу для галузей харчової та легкої
промисловості становлять картопля та льон. Інші сільськогосподарські рослини — жито, ячмінь,
овес, гречка, цукрові буряки — відіграють допоміжну роль і використовуються населенням для
задоволення власних потреб. Розвиток рослинництва дещо гальмується надмірною зволоженістю
ґрунтів.
Транспортна система Білорусі представлена залізницями, автомобільними шляхами, трубопро-
водами, авіалініями. Головними видами транспорту є залізничний та автомобільний. Переважає
широтний напрямок перевезення вантажів. На крайньому заході країни розташований потужний
транспортний вузол — Брест. Зовнішньоекономічна діяльність Білорусі за наявності розвинутої
транспортної системи дає змогу з’єднувати пострадянські країни із центрально- та західноєвро-
пейськими державами.
185
www.e-ranok.com.ua
Географія
1. Укажіть назву провідної галузі промисловості країн Західної Європи.
а гірничодобувна промисловість
Б виробництво мінеральних добрив
В виплавка міді
Г машинобудування
2. Більша частина (86%) електроенергії Великої Британії виробляється на:

а ТЕС Б АЕС
В ВЕС Г ГЕС
3. Найбільша частка експортної продукції Росії припадає на:

а паливно-енергетичну сировину
Б продукцію машинобудування
В сільськогосподарську продукцію
Г продукти харчування
4. Перше місце за обсягами міжнародного туризму займає:

а Велика Британія Б Франція
В Італія Г Росія
5. Установіть відповідність між країнами Європи та густотою їх населення.

а Німеччина 1 231 особа/км2
Б Велика Британія 2 110 осіб/км2,
В Росія 3 49 осіб/км2,
Г Польща 4 8,3 особи/км2,
5 123 особи/км2
6. Установіть відповідність між країнами Європи та їх столицями.

а Швеція 1 Берн
Б Швейцарія 2 Стокгольм
В Австрія 3 Осло
Г Чехія 4 Відень
5 Прага
7. Установіть послідовність високорозвинених країн Європи за рівнем урбанізації.

а Німеччина
Б Франція
В Велика Британія
Г Італія
8. Виберіть із переліку країни Європи, що добре забезпечені водними ресурсами:

а Швеція
Б Велика Британія
В Іспанія
Г Італія
Д Росія
е Греція
186
www.e-ranok.com.ua
Тема 23
тема 23. ЗаГальна характеристика країн аЗії. японія. китай. індія.

країни америки. сша, канада (45—46 тижні)
1. Найважливіша сільськогосподарська культура Китаю:
а рис Б кукурудза
В ячмінь Г пшениця
2. 3 мінеральних ресурсів Індії світове значення мають поклади:

а кам’яного, бурого вугілля, слюди
Б залізної, марганцевої руди, слюди
В мідних, срібних руд, золота
Г нафти, газу, торфу
3. Вихід до трьох океанів має країна:

а Індія Б Канада
В Китай Г Японія
4. Укажіть назви найбідніших країн Азії:

а Афганістан, Банґладеш, Бутан, М’янма
Б Японія, Китай, Південна Корея
В Сінгапур, Ізраїль, Туреччина
Г Саудівська Аравія, Катар, Кувейт
5. Установіть відповідність між країнами та найбільшими міськими агломератціями.

а Індія 1 Мумбай, Колката, Ченнаї
Б Японія 2 Джакарта
В Китай 3 Токіо, Осака, Кіото
Г Індонезія 4 Пекін, Шанхай, Харбін
5 Тегеран
6. Установіть відповідність між релігіями та районами їх поширення.

а конфуціанство 1 Індія
Б синтоїзм 2 Японія
В іудаїзм 3 Ізраїль
Г індуізм 4 Китай
5 Філіппіни
7. Установіть послідовність розташування країн Азії із заходу на схід:
а Іран Б Таїланд
В Пакистан Г Ізраїль
8. Виберіть із переліку причини, що обумовили економічний успіх «азіатських тигрів»:

а значні обсяги іноземних інвестицій
Б економіко-географічне положення країн
В велика кількість дешевої робочої сили
Г багатий природно-ресурсний потенціал
Д високорозвинені країни серед сусідів першого порядку
е державна політика сприяння розвитку новітніх виробництв
187
www.e-ranok.com.ua
Географія
Країни Азії
Азія — найбільша частина світу. Вона посідає площу в 43,4 млн км2, що складає приблизно
третину всього суходолу Землі. Тут проживає більше половини людства — 3,8 млрд осіб. В Азії
виділяють такі регіони: Південно-Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія,
Центральна Азія, Північна Азія. Тут налічується 47 держав, що відрізняються розмірами, населен-
ням, природними багатствами, рівнем економічного розвитку, державним устроєм.
Більшість країн Азії мають безпосередній вихід до одного з океанів, з протяжною й досить
розчленованою береговою лінією. Не мають виходу до моря країни Центральної Азії, а також
Афґаністан, Непал, Бутан, Монголія, Лаос. Азія — перехрестя важливих морських комунікацій.
Більшість морів, заток і проток є жвавими морськими трасами.
Азія багата на різноманітні природні ресурси, однак розміщені вони дуже нерівномірно. Із
мінеральних ресурсів найбільше значення мають запаси паливних корисних копалин. У районі
Перської затоки й низці прилеглих територій розташована найбільша нафтогазоносна провінція,
що включає території Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Кувейту, Бахрейну, ОАЕ, Катару. Велике зна-
чення мають поклади вугілля, найбільші родовища якого зосереджені на території двох азіатських
гігантів — Китаю й Індії. Рудними корисними копалинами більше забезпечені країни Південної,
Південно-Східної і Східної Азії.
Великими є ресурси прісних вод, однак їхнє розміщення теж нерівномірне. Проблемою для біль-
шості регіонів є забезпеченість земельними ресурсами. Лісовими ресурсами краще за інші регіони
забезпечена Південно-Східна Азія, де розташовані величезні масиви тропічних лісів. Серед дерев
можна виявити такі цінні породи, як залізне, сандалове, чорне, червоне, камфорне.
Багато країн мають значні рекреаційні ресурси.
В Азії постійно зростає кількість жителів. Це зумовлено високим природним приростом, що
в більшості країн перевищує 15 осіб на 1000 жителів. Азія має колосальні трудові ресурси. У 26
країнах більше ніж третина людей зайнята в сільському господарстві. Густота населення в Азії
коливається в досить великих межах (від 2 осіб/км2 у Центральній та Південно-Західній Азії до
300 осіб/км2 у Східній та Південно-Східній Азії, у Бангладеш — 900 осіб/км2).
Азія — світовий лідер за кількістю міст-мільйонерів, найбільшими з яких є Токіо, Осака, Чун-
цін, Шанхай, Сеул, Тегеран, Пекін, Стамбул, Джакарта, Мумбай (Бомбей), Колката, Маніла, Карачі,
Ченнай (Мадрас), Дакка, Банґкок.
Азія — батьківщина трьох світових і багатьох національних релігій. Основними конфесіями
є іслам (Південно-Західна Азія, частково Південна і Південно-Східна Азія), буддизм (Південна,
Південно-Східна й Східна Азія), індуїзм (Індія), конфуціанство (Китай), синтоїзм (Японія), хрис-
тиянство (Філіппіни й деякі інші країни), іудаїзм (Ізраїль).
японія
Площа — 372,2 тис. км2 (більш ніж в 1,5 раза менша за територію України).
Японія — острівна країна у Східній Азії. До складу території входить чотири великі острови:
Хонсю, Кюсю, Сікоку і Хоккайдо, та близько 4 тис. малих. Країна омивається Японським, Східно-
Китайським морем та водами Тихого океану. Найближчими сусідами Японії є Росія, Китай, Пів-
денна Корея, Північна Корея.
За кількістю населення Японія входить до першої десятки країн світу. Демографічною про-
блемою для Японії стало швидке зростання кількості людей старшої вікової групи за найвищої
середньої тривалості життя у світі (81,8 року).
188
www.e-ranok.com.ua
Тема 23
Японія є однонаціональною державою — 99 % від загальної кількості складають японці.

Середня густота населення складає 342 особи/км2, однак розміщене воно по території країни
нерівномірно.
Майже 4/5 японців — міські жителі. Країна має трудові ресурси з високим рівнем профе-
сійної підготовки, культури праці та професійної мобільності.
Державною мовою є японська. Основні релігії — синтоїзм (культ божеств природи і предків)
і буддизм.
Японія — високорозвинена постіндустріальна держава, один із центрів світової економіки. Гос-
подарство країни має високу технічну оснащеність, використовує сучасне устаткування і технології
виробництва. Проблема нестачі місцевих природних ресурсів вирішується шляхом впровадження
енерго- та ресурсозберігаючих технологій у поєднанні з гнучкою політикою на зарубіжних ринках
сировини. Зовнішні ресурси розвитку утворюються за рахунок реалізації на світових ринках ви-
сокоякісної і конкурентоспроможної продукції наукоємних галузей господарства, науково-технічної
інформації та експорту капіталу.
Найважливішу роль в економіці країни відіграє промисловість. На Японію припадає близько
12 % промислового виробництва світу. Найбільше значення мають машинобудування, чорна мета-
лургія, хімічна й нафтохімічна промисловість, а також електроенергетика. Більшість видів сирови-
ни для цих галузей імпортується.
Основне виробництво електроенергії забезпечують ТЕС. Поступово збільшується частка елек-
троенергії, виробленої АЕС. Останнім часом набувають поширення нетрадиційні способи виробни-
цтва електроенергії: геотермальні, припливно-відпливні, геліоелектростанції тощо.
Характерною рисою кольорової металургії Японії є винесення «брудних виробництв» за межі
країни.
Лідером промисловості, та й усієї сучасної японської економіки, є машинобудування, насам-
перед наукоємне.
Сільське господарство дає лише 2,2 % ВВП країни і забезпечує 3/4 потреб населення у про-
довольстві.
В Японії розвинені всі види транспорту, крім річкового та трубопровідного. На спеціальних
лініях діють надшвидкісні поїзди Сінкансен («куля»), що розвивають швидкість близько 300 км/
год.
Зовнішні перевезення здійснюються за рахунок морського транспорту. Найбільші порти: Тиба,
Йокоґама, Кавасакі, Токіо, Наґоя, Осака, Кобе.
Китай
Кількість населення — 1322 млн осіб (2007).
Китай, одна з найбільших країн світу, розташований у Центральній і Східній Азії. На схо-
ді омивається водами Жовтого, Східно-Китайського і Південно-Китайського морів Тихого океану.
Біля берегів Китаю багато островів, серед них найбільшими є Тайвань і Хайнань. Китай межує
суходолом з 13 державами та має протяжні морські кордони.
Китай є найбільшою за кількістю населення країною світу. У період із 1950 до 1980 р. при-
родний приріст складав понад 20 осіб на 1000 жителів на рік. У результаті демографічної політи-
ки «планування сім’ї» природний приріст значно зменшився й зараз становить близько 9 осіб на
1000 жителів.
Китай — багатонаціональна країна, де проживають представники більше ніж 50 різних на-
родностей, однак 92 % населення складають китайці (хань).
Середня густота населення в Китаї є досить високою — 137 осіб/км2.
189
www.e-ranok.com.ua
Географія
Вона коливається від 5 осіб/км2 на заході Китаю до 220 на сході, а в долинах сягає до 1000—
1500 осіб/км2.
Майже 62 % населення країни проживає в сільських населених пунктах. Швидкими темпами
процеси урбанізації відбуваються у Східному Китаї. Усього в країні налічується понад 90 міст-
мільйонерів. До найбільших з них належать Шанхай (13,37 млн осіб), Пекін (10,3 млн осіб), Тянь-
цзін (9,3 млн осіб), Ухань (4,1 млн осіб), Харбін (3,1 млн осіб). Пекін — столиця Китаю та одне
з найдавніших міст країни.
Китай є індустріально-аграрною країною. Економічні реформи, розпочаті в 80-х рр. ХХ ст.,
передбачають поєднання елементів ринкової економіки з державним плануванням.
Майже половину ВВП Китаю забезпечує промисловість. Швидкими темпами розвивається
енергетика, країна посідає перше місце у світі за видобутком вугілля й друге за виробленням
електроенергії. Розвиток чорної металургії спирається на значні запаси залізної руди й вугілля.
Китай виробляє понад 250 млн тонн сталі. За цим показником країна посідає перше місце у світі,
випереджаючи Японію.
Галуззю міжнародної спеціалізації Китаю є легка промисловість. Половину всіх бавовняних,
значну частину вовняних і шовкових тканин, а також одягу виробляють у Шанхаї.
Особливе значення в господарстві Китаю має харчова промисловість. Перше місце у світі по-
сідає китайська рисоочисна й борошномельна промисловість. Розвиваються й інші виробництва,
але експортне значення має тільки чайна.
Основним напрямком китайського сільського господарства є зерновий. Основна продовольча
культура — рис, за його збором — 180 млн тонн — Китай є рекордсменом.
Тваринництво в Китаї відіграє другорядну роль. Найбільше розводять свиней, дрібну й велику
рогату худобу. У приміських районах сучасною галуззю стає птахівництво. Китай посідає перше
місце у світі за поголів’ям свиней і свійської птиці.
Провідне місце за вантажообігом посідають водний і залізничний транспорт.
Стрімке зростання зовнішньої торгівлі зумовило розвиток морського транспорту, а за кількіс-
тю суден — 1817 — країна посідає друге місце у світі. Найбільші порти країни: Сянґан, Шанхай,
Ціньхуандао, ґуанчжоу, Нінбо, Далянь, Тяньцзін.
індія
Площа — 3287,5 тис. км2 (приблизно в п’ять разів більша за територію України).
Кількість населення — 1103 млн осіб (2007).
Індія розташована в Південній Азії на півострові Індостан і межує з Пакистаном, Афганіста-
ном, Китаєм, Непалом, Бутаном, М’янмою, Банґладеш. Вона омивається водами Аравійського моря
та Бенґальської затоки, що належать до басейну Індійського океану. Індія розташована на перетині
важливих морських шляхів між країнами Європи, Африки, Південно-Західної Азії та Австралії.
Індія є другою за кількістю населення країною світу і світовим лідером за абсолютним при-
ростом населення. Індія є однією з багатонаціональних країн світу, де проживають більше ніж
300 народів і народностей. Найбільші з них — хіндустанці, біхарці, бенґальці, маратхі й телуґу.
Індуїзм сповідують 80 % населення, іслам — 14 %.
Понад 70 % населення Індії проживає в селах. Але при цьому в країні налічується 12 міст-
мільйонерів. До найбільших міст не тільки Індії, але й усього світу належать Мумбай (Бомбей)
(19,34 млн осіб), Колкатта (15,3 млн осіб), Делі (13 млн осіб).
Делі — столиця Індії, із 1947 р. воно включає Старе й Нове місто. Офіційною столицею
є Новий Делі — Нью-Делі.
Індія є аграрно-індустріальною країною. Сучасна державна політика Індії спрямована на інду-
стріалізацію, аграрні реформи, розвиток космічних програм.
190
www.e-ranok.com.ua
Тема 23
Основу економіки Індії складає багатоукладне сільське господарство, у якому зайнята най-
більша кількість трудових ресурсів. Більше ніж 80 % вартості сільськогосподарської продукції
припадає на рослинництво. Індія посідає провідні місця в світі за вирощуванням рису, пшениці,
бавовнику, джуту, тютюну. Вона випереджає всі країни світу за збиранням чаю, цукрової тростини
та арахісу. Вирощують також багато прянощів, зернобобових культур, фруктів.
Країна посідає одне з провідних місць у світі за поголів’ям великої рогатої худоби — тут на-
лічується майже 200 млн голів биків і корів. Однак тваринництво відіграє другорядну роль у сіль-
ському господарстві Індії.
Специфіка індійської промисловості полягає в тому, що вона поєднує найрізноманітніші фор-
ми виробництва — від великих заводів, оснащених за останнім словом техніки, до примітивних,
кустарних промислів. Сучасна Індія виробляє різноманітну сучасну продукцію, у тому числі вер-
тольоти й автомобілі, вагони й судна, трактори й надзвукові літаки. У країні розвивається атомна
енергетика і космічна промисловість. До традиційних галузей індійської економіки належать легка,
харчова й алмазна промисловість. Індія посідає перше місце у світі за кількістю оброблюваних за
рік алмазів.
Транспортна система Індії досить розвинена. Головну роль у внутрішніх перевезеннях віді-
грає залізничний транспорт. Морський транспорт здійснює більшу частину зовнішньоторговельних
перевезень.
азіатські країни нової індустріалізації
Нові індустріальні країни (НІК) — підгрупа середньорозвинених країн перехідної економіки,
які характеризуються високими темпами економічного зростання. Окремі країни нової індустріа-
лізації за часткою валового внутрішнього продукту на душу населення досягли рівня найбільш
розвинених країн світу. Нині в Азії виділяють дві групи країн нової індустріалізації. До першої на-
лежать Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Сянґан (Гонконг). До другої групи належать Малайзія,
Таїланд, Індонезія, Філіппіни. У 70—80-х рр. ХХ ст. у цих країнах відбулася перебудова економіки
на зразок японської. Ці країни дістали назву «азіатські тигри» або «далекосхідні дракони».
Усі країни нової індустріалізації характеризуються високою середньою густотою населення
(400—600 осіб/км2) та високим рівнем урбанізації (85—100 %).
Економічний успіх «азіатських тигрів» пояснюється вдалим поєднанням цілеспрямованої дер-
жавної політики сприяння розвитку новітніх виробництв, значних обсягів іноземних інвестицій,
великої кількості дешевої робочої сили, налагодженого ринку збуту у високорозвинених країнах.
Машинобудування розвивається за рахунок підтримки транснаціональних корпорацій США
і Японії. Особливого розвитку набули автомобіле- і суднобудування, електротехніка, точне і побу-
тове машинобудування. Хімічна та нафтохімічна промисловість орієнтуються на власну й довізну
сировину. У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Вирощують рис, прянощі,
кокосові горіхи, чай, каву, кукурудзу, батат, бобові, цукрову тростину, банани, цитрусові. Тваринни-
цтво представлено свинарством, тягловим скотарством, у прибережних районах — рибальством.
Вигідне економіко-географічне положення країн нової індустріалізації сприяє розвитку роз-
галуженої транспортної системи і здійсненню міжнародних перевезень. Переважають повітряні
та морські види транспорту. У внутрішніх перевезеннях провідна роль належить автомобільному
транспорту.
Країни Америки
Америка — частина світу, утворена двома материками — Північною та Південною Америкою,
загальною площею 42,5 млн км2 із населенням більше ніж 880 млн осіб.
В економічній і соціальній географії розрізняють Північну Америку (Англо-Америка), що
включає дві високорозвинені країни — США й Канаду, а також Латинську Америку. Остання
191
www.e-ranok.com.ua
Географія
включає країни, що розвиваються, й середньорозвинені країни перехідної економіки: Мексику, дер-

жави Центральної Америки, Вест-Індію та всю Південну Америку. Південну Америку часто по-
діляють на два субрегіони: андські країни, куди входять Чилі, Перу, Еквадор, Болівія, Колумбія,
Венесуела, і Лаплатські країни — Бразилія, Уруґвай, Параґвай, Арґентина.
На сьогодні значну частину населення Америки складають нащадки переселенців із Європи.
Густота населення регіону є однією з найнижчих у світі. У Північній Америці цей показник
складає 15 осіб/км2.
Америка є світовим лідером процесів урбанізації. У Північній Америці жителі міст складають
80,2 % населення, у Латинській — 76,8 %. До найбільших міст світу належать Мехіко (Мексика),
Нью-Йорк (США), Сан-Паулу (Бразилія), у кожному з яких проживають більше ніж 20 млн осіб.
До 25 найбільших міст світу також входять Буенос-Айрес (Арґентина), Лос-Анджелес (США), Ріо-
де-Жанейро (Бразилія) і Чикаґо (США).
Природний приріст населення більш високий у Латинській Америці, де складає 16 осіб на
1000 жителів (цим пояснюється «молодість» жителів більшості держав), у Північній Америці —
6 осіб на 1000 жителів.
Великі контрасти спостерігаються в рівні економічного розвитку Америки. Явним лідером
є США, високий рівень розвитку багатьох галузей господарства має Канада. Ці дві країни посіда-
ють значне місце у світовому господарстві й входять до «Великої сімки». Більшість країн Латин-
ської Америки належать до тих, що розвиваються, однак за економічним і соціальним розвитком
вони випереджають країни Африки та частину держав Азії. Це пов’язано з тим, що вони рані-
ше за інші країни, що розвиваються, здобули незалежність і почали розвивати своє господарство.
У той самий час промисловий розвиток Латинської Америки відбувався нерівномірно. Зараз його
індустріальний вигляд визначає «велика трійка» — Бразилія, Мексика, Арґентина, а також Чилі,
Перу, Венесуела, Уруґвай і Колумбія.
Характерною рисою Америки є наявність низки інтеграційних об’єднань. Найбільшою міжна-
родною організацією є Організація американських держав, що поєднує 30 країн регіону. У 1973 р.
створене Карибське співтовариство (КАРІКОМ), його мета — спростити господарські зв’язки між
Карибськими країнами. Із 1983 р. на основі Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі утво-
рена Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ). Найбільше економічно потужне об’єднання
було створене в 1992 р., коли США, Канада й Мексика утворили Північно-американську асоціацію
вільної торгівлі (НАФТА). Ця асоціація відкриває шлях до формування загального ринку в масш-
табах цілого континенту.
СШа
Площа — 9363,2 тис. км2 (у 15,5 раза більша за територію України).
США займає близько 1/3 території Північної Америки, межує з Канадою і Мексикою. Тери-
торія країни складається з трьох частин: 48 континентальних штатів у центрі материка, Аляски
(49-й штат) на північному заході та Гавайських островів (50-й штат) у центральній частині Тихого
океану. До складу США також входять прилеглі острови в Тихому й Атлантичному океанах.
Країна має одну з найпротяжніших берегових ліній у світі й омивається Тихим, Атлантичним
та Північним Льодовитим океанами.
За кількістю населення США посідають третє місце у світі. Для демографічної ситуації США
характерним є перший тип відтворення, невисокий природний приріст (5,5 ‰), «старіння нації». На
приріст населення впливають зовнішні міграції, щорічно до країни в’їжджають до 800 млн осіб.
За віросповіданням більшість американців є християнами (протестанти — 55 %, католики — 37 %,
є й православні), представлені в країні й багато інших релігій, у тому числі індуїзм та іслам.
192
www.e-ranok.com.ua
Тема 23
Середня густота населення становить 31 особу/км2.

У містах проживає 80 % населення країни. Найбільші з них: Нью-Йорк (19,7 млн осіб), Лос-
Анджелес (15 млн осіб), Чикаґо (8,2 млн осіб).
Столиця США — Вашинґтон, де проживають 4,1 млн осіб (із передмістями).
США — найпотужніша постіндустріальна країна, яка за обсягом ВВП посідає перше місце
у світі. Найбільшим сектором економіки є сфера послуг. У цій галузі зайнято 80 % населення.
Одну п’яту ВВП дає промисловість. Країна посідає провідні позиції за виробництвом кольо-
рових металів, авіакосмічної техніки та ін. Наприклад, видобуток нафти, природного газу й ву-
гілля — друге місце у світі, виробництво електроенергії — перше місце (ТЕС — 71 %, АЕС —
20 %, ГЕС — 8 %), виробництво сталі — третє місце, виробництво алюмінію й рафінованої
міді — перше місце (із великим відривом), виробництво пиломатеріалів, паперу й картону — та-
кож перше місце (з великим відривом). Також країна посідає перше місце у світі за загальною
вартістю продукції машинобудування й хімічної промисловості.
Основу паливної промисловості складає нафтопереробка, яка працює на довізній сировині. Ву-
гільна промисловіть має експортне значення. Чорна металургія використовує переважно імпортну
сировину і базується в трьох районах: Внутрішньому (Піттсбург, Янгстаун, Джонстаун), Приозер-
ному (Чикаго, Детройт, Кливленд, Буффало), Приатлантичному (Балтимор, Філадельфія, Трентон).
Машинобудування — найбільша галузь обробної промисловості. Характеризується високою
наукоємністю.
США є найбільшим у світі виробником сільськогосподарської продукції. Багатогалузеве сіль-
ське господарство не лише повністю забезпечує внутрішні потреби країни, але й має значні об-
сяги експорту. Сполучені Штати є лідером з продажів кукурудзи на світовому ринку, реалізують
пшеницю, бавовну й ряд іншої сільськогосподарської продукції. У галузевій структурі сільсько-
го господарства переважає тваринництво. Розводять велику рогату худобу молочного та м’ясного
напрямків, свиней, овець. Активно розвивається птахівництво. Традиційною галуззю є конярство
(Техас), розвинуте рибальство.
У землеробстві провідне місце посідають зернові культури. Загальний збір зерна сягає до
400 млн тонн на рік. У США чітко простежується зональна спеціалізація рослинництва, виділяють
понад десять сільськогосподарських поясів: «кукурудзяний», «пшеничний», «бавовняний» та ін.
Величезна територія й величезні обсяги виробленої продукції визначають найважливішу
роль транспорту в США. Набули розвитку всі його види.
Канада
Площа — 9,97 млн км2 (в 16,5 раза більша за територію України).
Канада посідає друге місце за площею у світі (після Росії), розташована в північній частині Пів-
нічної Америки, омивається Тихим, Атлантичним та Північним Льодовитим океанами. На північному
заході Канада межує зі штатом Аляска (США), а на півдні сусідить із «нижніми» штатами США.
Як і США, Канада належить до країн переселенського типу. Зараз англо-канадці складають
28 % населення, франко-канадці — 23 %, інші європейці — 15 % (серед них за кількістю виді-
ляються німці, італійці, українці, голландці), 6 % припадає на вихідців з Азії та Африки (у країні
проживає близько мільйона китайців), індіанці й ескімоси складають 2 %, інші, у тому числі
метиси, — 26 %. Серед найбільших національних меншин країни — українці (1,2 млн осіб). До
католицької церкви належить 46 % населення Канади, в основному це франко-канадці та італійці,
36 % — протестанти.
Показник середньої густоти населення дуже низький — 3,3 особи/км2
Природний приріст у 2007 р. склав 3 особи на 1000 жителів, сальдо міграції позитивне —
6 осіб на 1000 жителів.
193
www.e-ranok.com.ua
Географія
Міське населення складає 79 %. Більше третини населення країни проживає лише в трьох
містах: Торонто (5,9 млн осіб), Монреалі (3,57 млн осіб) і Ванкувері (1,8 млн осіб).
Столиця Канади — Оттава, у якій проживають 1,1 млн осіб (із передмістями).
Канада є потужною постіндустріальною країною. Становлення і розвиток її економіки значно
залежать від впливу США. Канада є одним із провідних світових виробників низки сільськогос-
подарської та промислової продукції. Для країни характерні величезні територіальні розбіжності
в розміщенні галузей господарства, висока концентрація виробництва, а також велике значення
гірничодобувної, лісової та деревопереробної промисловості. Потужними галузями є електроенер-
гетика, кольорова металургія, машинобудування, харчова промисловість.
Чорна металургія представлена підприємствами повного циклу, працює переважно на власній
сировині. Основні центри — Гамільтон та Сідні. Потужна кольорова металургія виплавляє мідь,
свинець, титан, нікель, кобальт, платину, золото, срібло.
У країні розвинене машинобудування, у тому числі автомобілебудування (восьме місце у сві-
ті), сільськогосподарське машинобудування, виробництво обладнання для гірничодобувної та лісо-
вої промисловості. Головні центри галузі: Торонто, Монреаль, Гамільтон, Оттава, Ванкувер. Хі-
мічна промисловість забезпечена власною сировиною, охоплює виробництво пластмас, мінераль-
них добрив, хімічних волокон. Канада є другим у світі, після США, виробником пиломатеріалів,
паперу та картону. Деревообробна та целюлозно-паперова галузі за обсягами експорту продукції
посідають перше місце у світі. Більшість целюлозно-паперових підприємств сконцентровано на
сході країни.
Високоінтенсивне сільське господарство більшою мірою забезпечує потреби населення та екс-
портує 50 % виробленої продукції. У структурі галузі переважає тваринництво. Розводять велику
рогату худобу молочного та м’ясного напрямків, свиней, дрібну рогату худобу, свійську птицю.
Велику роль у приатлантичних та західних провінціях відіграє рибальство.
У рослинництві найважливіше значення має зернове господарство. На країну припадає до
15 % світового виробництва пшениці. Великі площі зайняті під кормовими культурами, у тому
числі рапсом і кукурудзою; вирощують льон, картоплю, фрукти та овочі.
У Канаді розвинені всі види транспорту. Найвища концентрація транспортних шляхів спосте-
рігається поблизу кордону із США.
194
www.e-ranok.com.ua
Тема 23
1. Перше місце у світі за обсягами виплавки сталі на сьогодні займає:
а Японія Б Китай
В США Г Бразилія
2. Традиційними галузями господарства КНР є:

а хімічна, авіаційна
Б космічна, енергетична
В текстильна, вугільна, металургійна
Г паливна промисловість, електроенергетика
3. Індія за структурою зайнятості в галузях господарства відноситься до країн:

а аграрних Б аграрно-індустріальних
В індустріально-аграрних Г постіндустріальних
4. Які країни належать до країн «нової індустріалізації»?

а Японія, Китай, Індія
Б Південна Корея, Малайзія, Мексика, Бразилія
В США, Канада
Г Монако, Андорра, Сан-Марино
5. Установіть відповідність між назвами країн Азії та експортною продукцією.

а Китай 1 нафта, нафтопродукти, природний газ, метали
Б Індія 2 чай, руди металів, коштовні камені, бавовняні вироби, джут, тропічні фрукти
В Іран 3 автомобілі, літаки, морські судна, офісне устаткування, сталь
Г Японія 4 текстиль, одяг, взуття, іграшки, мінеральні ресурси, свинина, соя
5 фрукти, горіхи, вовна, бавовна, шкіра, килими, опіум (нелегально)
6. Установіть відповідність між міжнародними організаціями та їхніми країнами-членами.

а ОПЕК (Організація країн — 1 США, Канада, Мексика
експортерів нафти)
Б НАФТА (Північноамериканська 2 Іран, Ірак, Саудівська Аравія, ОАЕ
асоціація вільної торгівлі)
В АСЕАН ( Асоціація держав Південно- 3 Бразилія, Венесуела, Аргентина
Східної Азії)
Г ЛАГ (Ліга арабських країн) 4 Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд
5 Іорданія, Сирія, Ємен, Ірак
7. Установіть послідовність електростанцій США за обсягами виробництва електроенергії.

а ТЕС Б ГЕС В АЕС Г ПЕС
8. Виберіть із переліку міста, де проживає більше третини населення Канади:

а Торонто Б Едмонтон
В Монреаль Г Черчіл
Д Калгарі е Ванкувер
195
www.e-ranok.com.ua
Географія
тема 24. ЗаГальна характеристика країн латинської америки,

африки, австралії та країн океанії (47—48 тижні)
1. Головні експортні культури країн Латинської Америки — це:
а кава, какао, тростинний цукор, банани
Б пшениця, жито, ячмінь
В картопля, квасоля, капуста
Г цукровий буряк, помідори, огірки
2. Визначте країну, яка не має безпосереднього виходу до моря.

а Замбія Б Уругвай
В Венесуела Г Марокко
3. АПК Австралії експортує:

а хміль Б зерно
В тростинний цукор Г фрукти
4. Серед країн Океанії до економічно високорозвинених країн належить:

а Папуа-Нова ґвінея Б Самоа
В Фіджі Г Нова Зеландія
5. Установіть відповідність між латиноамериканськими країнами та їх столицями.

а Північна Африка 1 ЦАР, ДРК, Габон
Б Західна Африка 2 Сомалі, Ефіопія,Танзанія
В Південна Африка 3 ПА, Наміб, Мозамбік
Г Східна Африка 4 Марокко, Алжир, Лівія, Єгипет
5 Мавританія, Малі, Кот-д’Івуар
6. Установіть відповідність.
а Меланезія 1 Нова Гвінея, Нова Каледонія ,Соломонові острови
Б Мікронезія 2 Маріанські, Каролінські, Маршаллові острови
В Полінезія 3 острови Гавайські, Туамоту, Тонга, Самоа
Г Нова Зеландія 4 острови Північний, Південний
5 острови Кергелен
7. Установіть послідовність розташування країн Латинської Америки з півночі на південь.

а Венесуела Б Мексика
В Перу Г Аргентина
8. Виберіть із переліку «велику трійку» латиноамериканських індустріальних лідерів:

а Аргентина
Б Чилі
В Панама
Г Уругвай
Д Мексика
е Бразилія
196
www.e-ranok.com.ua
Тема 24
Країни Латинської Америки
Мексика
Площа — 1958,2 тис. км2 (більше ніж утричі перевищує територію України).
Мексика розташована в південно-західній частині Північної Америки. На півночі й сході краї-
на межує із США, на півдні — із Белізом і ґватемалою. На заході омивається Тихим океаном, на
сході — водами Карибського моря й Мексиканської затоки.
Мексиканська нація, як і всі латиноамериканські нації, формувалася в результаті змішування
переселенців з інших країн і корінного населення. Найбільша етнічна група — метиси — складає
близько 60 % населення. Велика питома вага численних індійських народів — 29 %. У Мексиці
також проживають афроамериканці, вихідці з Європи. 96 % населення сповідують католицизм.
Мексика є найбільшою іспаномовною країною.
Незважаючи на помітне зростання рівня життя населення, у Мексиці залишається актуаль-
ною боротьба з бідністю: 26 млн жителів (близько 25 %) мають доходи нижчі за прожитковий
мінімум. Із цією метою розроблена спеціальна програма в галузі освіти, охорони здоров’я й хар-
чування, орієнтована на підвищення життєвого рівня, насамперед у відсталих районах країни.
Показник середньої густоти населення Мексики невисокий — 54 особи/км2. Для Мексики
характерною є висока концентрація людських ресурсів у невеликій кількості населених пунктів
(70 % мексиканців проживають у 24 містах). Кількість населення в містах-мільйонерах продовжує
зростати. Найбільші з них: Мехіко (22 млн осіб), Монтеррей (3,6 млн осіб), ґвадалахара (3,4 млн
осіб), Пуебла (1,9 млн осіб).
Мехіко — найбільше місто світу, від 1821 р. — столиця Мексики. Місто є однією з найбільш
високогірних столиць світу (2240 м над рівнем моря).
Мексика є однією з найбільш розвинених латиноамериканських країн. За загальним рівнем
економічного розвитку вона помітно випереджає інші країни Латинської Америки та разом із
Бразилією й Арґентиною утворює «велику трійку» латино-американських індустріальних лідерів.
У результаті економічних реформ 1988—1994 р. країна досягла серйозних успіхів у макроеконо-
мічному розвитку.
Мексика посідає друге місце в Латинській Америці (після Бразилії) за розміром промислового
потенціалу. Виробництво країни складає 1/4 всієї промисловості Латинської Америки.
Мексика — одна з провідних нафтодобувних і нафтоекспортуючих країн світу. За запасами
нафти вона посідає четверте місце у світі. Провідними галузями промисловості є гірничодобувна,
нафтова, нафтохімічна, металургійна, будівельна, текстильна, харчова й машинобудівна.
Мексика входить до першої десятки країн світу за видобутком деяких кольорових металів
(міді, цинку, свинцю). Підприємства кольорової металургії базуються повністю на власній сиро-
вині.
Машинобудівна галузь виробляє електродвигуни, трансформатори, побутову техніку, облад-
нання для нафтових, нафтохімічних, гірничодобувної галузей та автомобілі. Велика частина під-
приємств автомобілебудування заснована на іноземному капіталі. Використовуючи дешеву робо-
чу силу, у Мексиці розмістили автоскладальні підприємства такі найбільші світові концерни, як
«Фольксваген Верк», «Дженерал Моторз», «Крайслер», «Тойота Мотор».
Особливе місце в мексиканській промисловості посідають мікіладорас — підприємства, роз-
ташовані біля кордону із США, що спеціалізуються на експортному виробництві товарів (вузли
автомобілів, меблі, товари легкої промисловості). 90 % виробленої там продукції відправляєть-
197
www.e-ranok.com.ua
Географія
ся до США. Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво, на яке припадає 60 %

вартості всієї сільськогосподарської продукції. Кукурудза, пшениця й рис є основними зерновими
культурами, що вирощуються в центральних районах країни. Уздовж південно-західного, західно-
го й північно-східного узбереж простягаються плантації технічних (цукрової тростини, бавовнику,
тютюну) і плодових (бананів, цитрусових) культур. Ще з колоніальних часів у Мексиці вирощу-
ють каву.
У Мексиці розвинене плантаційне лісове господарство. Зони лісових плантацій розташовані
на півострові Юкатан.
У північно-західних районах Мексики розвивається екстенсивно-пасовищне тваринництво
м’ясо-вовняного напрямку. У приватних фермерських господарствах розводять свиней, овець, ко-
ней, свійську птицю. У прибережних районах розвинені рибальство й вилов креветок.
Мексика має добре розвинену транспортну інфраструктуру. Найбільший відсоток пасажирообі-
гу припадає на автотранспорт. Залізничний транспорт відіграє другорядну роль (розвитку перешко-
джає гірський, розчленований рельєф). Велике значення для транспортування експортної продукції
має морський транспорт. Мексика має власний торговельний флот, у тому числі танкерний — для
перевезення нафти та нафтопродуктів. У країні 1321 аеропорт (54 мають статус міжнародних).
Бразилія
Бразилія — найбільша держава Латинської Америки, одна з найбільших за площею у світі
(п’яте місце — після Росії, Канади, Китаю й США), займає майже половину південноамерикан-
ського континенту (47,7 %). На півночі вона межує з Французькою ґвіаною, Суринамом, ґайаною
і Венесуелою, на північному заході — із Колумбією, на заході — із Перу, Болівією, Параґваєм
і Арґентиною, на півдні — із Уруґваєм. На сході й північному сході Бразилія омивається водами
Атлантичного океану. Довжина берегової лінії складає 7491 км, а загальна довжина кордонів —
14 691 км.
95 % населення Бразилії складають бразильці, які сформувалися як нація з представників різ-
них рас. Близько 50 % бразильців — білі, 40 % — мулати, 6 % — негри. Крім громадян Бра-
зилії в країні налічується близько 3 млн іммігрантів — індійців, арабів, угорців, поляків та ін-
ших. Загальна кількість корінного населення Бразилії — індіанців-аборигенів — складає близько
60 тис. осіб, більше ніж 2/3 з них проживають в Амазонії. Усе це різноманітне населення розмов-
ляє португальською мовою, до якої ввійшло чимало слів африканського й індіанського походжен-
ня. Більшість віруючих сповідує католицизм.
Для Бразилії характерним є другий тип відтворення, високий природний приріст (9,5 ‰),
від’ємне сальдо міграції. Більше ніж половина населення Бразилії — молодь віком до 20 років,
жителі, старші за 50 років, складають лише 10 %.
Бразилія — високоурбанізована країна, 3/4 населення проживає у великих прибережних містах
і їхніх передмістях, кількість яких швидко зростає. Практично всі міста й агломерації розміще-
ні на сході країни. До найбільших міст належать Сан-Паулу (18,4 млн осіб) й Ріо-де-Жанейро
(11,2 млн осіб). Бразиліа — нова столиця Бразилії з населенням 2,2 млн осіб.
Бразилія — індустріально-аграрна країна, у класифікації ООН віднесена до групи «нових ін-
дустріальних країн». Бразилія входить до десятки найбільших країн світу за обсягами промисло-
вого виробництва.
Промисловість Бразилії базується на багатих власних природних ресурсах. Родовища залізної
руди, що не мають рівних у світі, розробляються переважно відкритим способом. Переробка заліз-
них руд і руд кольорових металів здійснюється на великих металургійних комбінатах. Найбільшу
198
www.e-ranok.com.ua
Тема 24
питому вагу (30 %) у промисловому виробництві країни має продукція галузей машинобудування.
У Бразилії виробляють автомобілі, літаки, судна, електронно-обчислювальну техніку. Більша час-
тина акцій машинобудівних підприємств належить іноземним компаніям — США, Японії, Франції,
Німеччині. Добре розвинені легка, хімічна й харчова промисловість. За випуском багатьох видів
промислової продукції Бразилія лідирує серед країн, що розвиваються. Роботу промисловості за-
безпечує потужна електроенергетика. На повноводних річках побудовані найбільші гідроелектро-
станції. У Бразилії, на відміну від інших латино-американських країн, є й атомні електростанції.
У структурі сільського господарства основне місце належить рослинництву. Важливим дже-
релом добробуту країни є виробництво кави, натурального каучуку (із соку гевеї). У Бразилії та-
кож вирощують пшеницю, рис, кукурудзу, сою, бавовник, какао, цукрову тростину. Країна також
є провідним світовим експортером тропічних фруктів. У Бразилії розводять велику рогату худобу,
свиней, коней, овець, свійську птицю. Розвинене рибальство. За обсягом сільськогосподарського
експорту країна поступається тільки США й Франції.
Провідним видом транспорту є автомобільний. Більшість залізниць розташовані на сході кра-
їни. Зовнішні перевезення забезпечує морський та авіаційний транспорт.
Країни Африки, Австралії та Океанії

Країни африки
Африка — другий за розмірами материк Землі з площею 29,2 млн км2 (з островами
30,3 млн км2), на якому розташовано понад 50 держав із населенням близько 900 млн осіб.
Існують різні підходи до розподілу Африки на регіони. Найбільш загальний передбачає ви-
ділення Північної Африки, де серед населення переважають араби, високий рівень економічного
розвитку, і Тропічної та Південної Африки, де проживають представники негроїдної раси, а також
характерним є нижчий рівень економічного розвитку (крім Південної Африки). Значна частина
фахівців, у тому числі експерти ООН, виділяють п’ять регіонів: Північну, Західну, Центральну,
Східну й Південну Африку. При цьому існують розбіжності в тім, де мають проходити межі між
цими регіонами, хоча з центром кожного з них погоджується більшість учених.
Африка відрізняється великою різноманітністю етнічного складу населення — тут нарахову-
ється понад 200 народностей, тому в регіоні переважають багатонаціональні держави. Найчис-
ленніші народи (групи народів) — араби, банту, конґо, йоруба, фульбе, сомалі, ібо, нілоти, шона,
бушмени. Середня густота населення Африки становить 28 осіб/км2. Найбільше заселена західна
частина материка, а найменше — Північна Африка. На континенті спостерігаються найвищі по-
казники природного приросту населення — 2,2 % на рік.
Африка — єдиний регіон, де середня тривалість життя нижча за середній показник у світі —
49 років у середньому для африканця проти 65 років для всього людства. Останнє місце за очіку-
ваною тривалістю життя посідають Замбія й Зімбабве — 32 і 33 роки відповідно.
Африка поступається іншим континентам за часткою міського населення, у містах проживає
тільки 38,7 % африканців.
З економічної точки зору Африка залишається найбільш відсталим континентом. Із 25 країн
із найнижчим ВВП на душу населення 20 розташовані в Африці. Лише окремі країни на півночі
(Єгипет, Туніс, Алжир, Лівія) та півдні (Південна Африка) мають відносно високі економічні по-
казники.
Для галузевої структури господарства африканських країн характерним є переважання сіль-
ського господарства, харчової, легкої та гірничодобувної промисловості. У місцевостях із лісовими
ресурсами розвиваються лісова й деревообробна галузі (початкові стадії переробки). В останні
роки трохи підвищується значення металургії, нафтопереробної та хімічної галузей, машинобуду-
199
www.e-ranok.com.ua
Географія
вання й електроенергетики. Однак у цілому, за винятком Південної Африки й окремих країн Пів-
нічної Африки, обробна промисловість розвинена слабо.
У територіальній структурі господарства окремих країн більш високим рівнем розвитку зазви-
чай виділяються столиці та їхні передмістя, а також райони видобутку й переробки мінеральних
ресурсів, рідше — порти. Інші райони — це області з переважанням натурального й напівнату-
рального сільського господарства.
Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво, багато країн спеціалізуються на
одній-двох культурах. Наприклад, Кот-д’Івуар і ґана — на какао-бобах і каві, Сенеґал — на арахі-
сі, Туніс — на маслинах, Єгипет — на апельсинах і бавовнику, Танзанія — на сизалі, Кенія — на
сизалі й чаї. Найбільшого поширення на континенті набули плантації кавового й шоколадного дере-
ва, фінікової та кокосової пальми, бананів, цитрусових, деяких каучуконосів, сорго. Із продовольчих
культур найбільше значення мають касава (різновид маніоку), кукурудза, ямс.
Тваринництво відіграє важливу роль тільки в тих районах, де через посушливий клімат обме-
жені можливості рослинництва. В основному розводять зебу, овець і верблюдів. Більшість країн не
можуть забезпечити своє населення необхідними продуктами харчування та змушені імпортувати
їх, деякі отримують іноземну допомогу.
австралія
Площа — 7,7 млн км2 (майже в 13 разів більша за територію України).
Австралія — єдина держава у світі, що займає цілий континент. До складу Австралії, крім
материкової частини, що омивається водами Тихого й Індійського океанів, входить великий острів
Тасманія, а також безліч дрібних островів уздовж берегової лінії. Морськими сусідами Австралії
є Нова Зеландія, Індонезія, Папуа-Нова ґвінея та інші острівні держави Океанії. Австралія від-
далена від усіх регіонів світу, що ускладнює її зв’язки з більшістю країн.
Австралія належить до країн переселенського типу. Понад 80 % населення країни склада-
ють англо-австралійці. Крім того, тут проживають італійці, греки, слов’яни, вихідці з Азії (усього
близько 150 національностей). Корінні жителі материка — австралійські аборигени, разом із ме-
тисами (нащадками від мішаних шлюбів) складають близько 3 % населення країни. Українська
діаспора сформувалася в післявоєнний час і складає близько 36 тис. осіб.
Австралія вважається однією з найурбанізованіших країн світу. 92 % австралійців проживають
у містах або їхніх передмістях.
Кількість населення повільно збільшується за рахунок природного приросту (6 ‰) та імміграції
(4,05 ‰). Середня тривалість життя становить 79 років. У країні розмовляють англійською мовою, але
з особливими місцевими зворотами та вимовою.
Показник середньої густоти населення дуже низький — 2,6 особи/км2. Більшість австралій-
ців проживають уздовж східного й південного узбереж. Там розташовані найбільші міста країни:
Сідней (4,1 млн осіб), Мельбурн (3,5 млн осіб), Брісбен (1,6 млн осіб) та Аделаїда (1 млн осіб).
Столиця — Канберра (331 тис. осіб).
Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. На світовому ринку має аграрно-
сировинну спеціалізацію, вивозячи мінеральну та сільськогосподарську сировину. Незважаючи на
своєрідність міжнародної експортної спеціалізації, Австралія має високі показники рівня життя
населення. У сфері обслуговування зайнята більша частина активного населення країни. Ця сфера
представлена банківською системою, освітніми та медичними закладами, кіно- й телеіндустрією,
туризмом.
Провідною галуззю промисловості є гірничодобувна. Її продукція становить зачну частину
експорту країни. Австралія посідає перше місце у світі за видобутком бокситів, свинцю, опалів.
Також тут видобувають та експортують кам’яне вугілля, залізну й уранову руду, золото, алмази.
200
www.e-ranok.com.ua
Тема 24
Галузі обробної промисловості працюють переважно для задовільнення власних потреб країни.
Більша частина електроенергії виробляється на ТЕС (79 %), у горах та на Тасманії побудовані
ГЕС, є понад 20 сонячних станцій.
Чорна металургія представлена комбінатами повного циклу (Ньюкасл, Уйалла, Куїнана), які
працюють на власній сировині і виплавляють дешеву сталь. Провідною галуззю кольорової мета-
лургії є алюмінієва. Виплавляють також мідь, свинець, цинк, нікель, золото.
Машинобудування охоплює підприємства з виробництва автомобілів (Аделаїда, Сідней, Мель-
бурн), сільськогосподарських машин, залізничного устаткування, суден, електротехнічного устатку-
ваня. Хімічна промисловість спеціалізується на синтезі мінеральних добрив та виробництві полі-
мерних матеріалів. Харчова промисловість повністю задовольняє власні потреби та має експортне
значеня.
У галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво. Вівчарство розвива-
ється на грубих кормах на заході та в центрі країни. Австралія посідає перше місце в світі за
поголів’ям овець. У передмістях, тропічних і субтропічних регіонах розвивається молочне скотар-
ство, свинарство, конярство, птахівництво (розводять курей, качок, індиків, страусів).
Зернові культури вирощуються переважно у східних та південно-східних периферійних райо-
нах Австралії, місцями на південному заході й у Тасманії. Більше половини посівних площ займає
пшениця, інші території використовуються для вирощування ячменю, вівса, кукурудзи, сорго, рису.
У долинах річок на зрошуваних землях вирощують апельсини, груші, яблука, на східному узбе-
режжі — тропічні фрукти: ананаси, банани, папайю, манго. За останні роки розширилися площі
виноградників: 25 % продукції виноробства експортується, виробництвом вина займаються понад
700 виноробних заводів. Австралія посідає провідні позиції у світі за експортом вовни, баранини,
пшениці, яловичини, молочних продуктів, цукру-сирцю, меду.
Віддаленість Австралії від інших регіонів світу та великі розміри країни потребують розви-
неної транспортної мережі. 50 % вантажообігу припадає на морський транспорт. 75 % пасажиро-
та вантажоперевезень забезпечує автомобільний транспорт. Залізничний транспорт з’єднує великі
міста країни. Велике значення мають авіаційний та трубопровідний транспорт.
Країни Океанії. Нова Зеландія

Острови Океанії розташовані в центральній та південно-західній частинах Тихого океану.
Традиційно Океанію поділяють на три історико-етнографічні області: Меланезію, Мікронезію
й Полінезію. На карті ці частини Океанії утворюють три дуги. Першу дугу — Меланезію —
складають Нова ґвінея, Нова Каледония, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гібриди
(Вануату), Фіджі. Головні острови та архіпелаги другої дуги — Мікронезії — Маріанські, Каро-
лінські, Маршаллові, Гілберта, Банаба. Основні групи островів третьої дуги — Полінезії — Гавай-
ські, Маркізькі, Туамоту, Тонґа, Самоа, Суспільства, Лайн (сюди часто включають новозеландські
острови, насамперед острови Північний і Південний). Загальна площа островів є невеликою —
1,26 млн км2, 90 % цієї території займають острови Нова ґвінея та Нова Зеландія.
Населення Океанії (без Нової Зеландії) складає близько 10 млн осіб.
У вивчення корінних жителів Нової ґвінеї — папуасів — великий внесок зробив мандрівник
і вчений М. М. Миклухо-Маклай.
Серед країн Океанії 13 є державами, інші й досі залишаються залежними.
Роль країн Океанії в світі, якщо не враховувати Нову Зеландію, є незначною. Усі країни на-
лежать до тих, що розвиваються. Для них характерним є низький рівень розвитку господарства
і життя населення. Провідною галуззю залишається споживче сільське господарство. Вирощують
кокосові пальми, коренеплоди (ямс, таро, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину, банани, тро-
пічні фрукти. Розводять велику рогату худобу, кіз та свиней, займаються рибальством. В окремих
201
www.e-ranok.com.ua
Географія
країнах головною експортною продукцією є мінеральна сировина. Так, Папуа-Нова ґвінея спе-
ціалізується на видобутку міді та золота, Нова Каледонія — нікелю. Останніми десятиліттями
в країнах Океанії на основі іноземних інвестицій розвивається індустрія туризму.
Нова Зеландія розташована в південно-західній частині Тихого океану, на південний схід від
Австралії, і включає два великі острови — Північний і Південний, а також низку дрібніших ост-
ровів. Острови Північний і Південний розділені протокою Кука, ширина якої складає від 22 до
91 км.
Нова Зеландія витягнута більше ніж на 1500 км із північного сходу на південний захід, а її
береги омиваються Тихим океаном, у тому числі Тасмановим морем.
Як і Австралія, Нова Зеландія належить до країн переселенського типу. На сьогодні новозе-
ландці європейського походження складають 75 % населення, аборигени маорі — близько 10 %,
полінезійці з інших районів Океанії — 3,8 %, інші — це вихідці з Азії та низки інших регіонів.
Густота населення країни невисока — 15 осіб/км2, більш густо заселеним островом є Пів-
нічний. Демографічна ситуація досить сприятлива, на що вказує віковий склад населення — 22—
62—16 — і середній вік, що складає 33,6 року.
Більшість населення країни є протестантами, значна частина населення — католики.
Нова Зеландія — високоурбанізована країна, у містах якої проживає 86 % жителів. Населення
столиці держави (із 1865 р.) — міста Веллінґтон — перевищує 340 тис. осіб.
Нова Зеландія — розвинена індустріально-аграрна країна з високим рівнем життя населення.
Найбільш розвинені індустріальні галузі пов’язані з наявними тут природними ресурсами та
сільським господарством. У країні добувають вугілля (в основному на Південному острові), при-
родний газ (велике родовище відкрите на шельфі, біля міста Нью-Плімут, острів Північний), роз-
робляються родовища нафти, добувають рудну сировину, із якої виробляють чорні й кольорові
метали.
Найважливішими галузями промисловості залишаються харчова (насамперед м’ясна й мо-
лочна), целюлозно-паперова і деревообробна (в основному використовуються штучні ліси), легка
(килими, переробка вовни, шкіри, виробництво текстилю). Швидко розвивається хімічна промис-
ловість (пластмаси, побутова хімія) і машинобудування (електротехніка, електроніка, транспортне
обладнання).
Нова Зеландія — один із лідерів у виробництві електроенергії за допомогою альтернативних
джерел енергії. Так, підземне тепло використовує одна з найбільших геотермальних електростан-
цій світу, розташована на острові Північний.
Сільське господарство дає 8 % національного продукту, і його роль в економіці країни постій-
но зменшується. Провідне місце посідає тваринництво, що забезпечує до 4/5 сільськогосподарської
продукції. У країні нараховується понад 60 млн голів овець (приблизно по 15 на кожного жителя)
і близько 10 млн голів великої рогатої худоби (в основному корів). Сприятливий клімат, достатня
кількість пасовищ, використання новітніх досягнень агротехніки та сучасних засобів механізації
дозволили досягти високого рівня сільскогосподарського виробництва.
Значне місце в економіці країни також посідають лісництво й рибальство. Прибережні води
Нової Зеландії багаті на цінні види промислової риби та інші морепродукти.
У транспортній системі країни переважають автомобільний і морський транспорт. Загальна
довжина автодоріг становить 92,4 тис. км. Вони з’єднують усі райони країни та великі міста.
Острови Північний і Південний сполучаються за допомогою декількох поромних переправ, що
перевозять поїзди та автомобілі.
У зовнішній торгівлі майже весь обсяг перевезень припадає на морський транспорт. Найбіль-
ші порти: Окленд, Тауранга, Веллінґтон, Нью-Плімут, Фангареї (усі на Північному острові).
202
www.e-ranok.com.ua
Тема 24
1. Основна галузь спеціалізації обробної промисловості Латинської Америки:
а машинобудування Б металургія
В лісова промисловість Г гірничодобувна
2. Столицею Австралійського Союзу є:

а Мельбурн Б Аделаїда
В Сідней Г Канберра
3. Провідною галуззю господарства більшості країн Океанії є:

а паливно-енергетичний комплекс Б споживче сільське господарство
В металургія Г хімічна промисловість
4. Найбільша геотермальна станція у світі знаходиться в:

а Південній Африці Б Бразилії
В Новій Зеландії Г Австралії
5. Установіть відповідність між африканськими країнами та їхньою сільськогосподарською спеціаліза-
цією.
а Кот-д’Івуар, Гана 1 сизаль, чай
Б Сенегал 2 какао-боби, кава
В Туніс 3 арахіс
Г Єгипет 4 маслини
5 апельсини, бавовник
6. Установіть відповідність між країнами і цифрами на карті,
якими вони позначені.
3
а Перу 1
Б Аргентина
В Колумбія
Г Венесуела 5
4
7. Установіть послідовність австралійських міст за чисельністю населення від найбільшої.

а Брісбен Б Аделаїда
В Мельбурн Г Сідней
8. Виберіть із переліку латиноамериканських держав андійські країни:

а Чилі Б Перу
В Еквадор Г Аргентина
Д Бразилія е Парагвай
203
www.e-ranok.com.ua
ТЕСТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
Тест 1
ГЕОГРАФІЯ
тести у форматі Зно
Тествідповіді,
Завдання 1—40 мають по чотири варіанти 1 з яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Ви-
беріть правильний варіант і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших по-
Завдання
значок —1—40 мають по програма
комп’ютерна чотири варіанти відповіді,
реєструватиме їх зякяких лише ОДИН ПраВИЛЬНИЙ. Вибе-
ПОМИЛКИ!
ріть правильний варіант і позначте його в бланку а згідно з інструкцією. Не робіть інших позна-
чок — комп’ютерна програма реєструватиме
Будьте їх як ПОМИЛКИ!
особливо уважні, заповнюючи бланк А!
Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей
1. Хто створив перший глобус?
а Абель Тасман
1.Б Хто створив
Герард перший глобус?
Меркатор
А Абель Тасман
В Мартін Бегайм Б Герард Меркатор
В Мартін Бегайм
Г Александр Гумбольдт Г Александр Гумбольдт
2. 2.Яким
Яким умовним
умовним знаком
знаком на на топографічних
топографічних картах
картах позначають
позначають фруктовий
фруктовий сад?
сад?
А Б В Г
3. Якою буде відстань між пунктами на карті масштабу 1: 100 000, якщо на карті масштабу 1: 25 000
3.вона
Якою буде відстань
становить 12 см? між пунктами на карті масштабу 1: 100 000, якщо на карті масштабу 1: 25 000
а вона
3 см становить 12 см?
А
Б 4 см3 см Б 4 см В 30 см Г 48 см
В 30 см
Г 48 см
4. Проводячи бурові роботи, геологи встановили вік і товщину залягання гірських порід: глина ан-
тропогенового
4. Проводячи буровівіку — 35
роботи, м, опока
геологи палеогенового
встановили віку — 180
вік і товщину м, мергель
залягання крейдового
гірських віку —
порід: глина ан-225 м,
пісковик юрського віку — 110 м, вапняк силурійського віку — 445 м. Визначте сумарну
тропогенового віку — 35 м, опока палеогенового віку — 180 м, мергель крейдового віку — 225 м, товщину
гірських
пісковик порід мезозойського
юрського віку — 110 м,віку.
вапняк силурійського віку — 445 м. Визначте сумарну товщину
А 215 м Б 335 мвіку. В 405 м
гірських порід мезозойського Г 555 м
а 215 м Б 335 м
5.В 405
Укажіть
м правильне твердження
Г 555 м щодо атмосфери Землі.
А погода формується в тропосфері
Б повітряна
5. Укажіть оболонка
правильне на 78%
твердження складається
щодо атмосфериз кисню
Землі.
В верхня межа сягає 12—18
а погода формується в тропосфері км
Б Г у всіх шарах
повітряна температура
оболонка з висотою ззнижується
на 78% складається кисню
В верхня межа сягає 12—18 км
6.Г Унаслідок чого
у всіх шарах утворилисяз озера
температура Байкал
висотою і Танганьїка?
знижується
А заповнення водою тектонічних розломів у земній корі
Б заповнення
6. Унаслідок водою улоговин,
чого утворилися «виораних»
озера Байкал давніми льодовиками
і Танганьїка?
а В запрудження
заповнення водоюрусел великихрозломів
тектонічних річок завалами гірських
у земній корі порід
Г заповнення водою кратерів згаслих вулканів
Б заповнення водою улоговин, «виораних» давніми льодовиками
В запрудження русел великих річок завалами гірських порід
7.ГЯкзаповнення
називаєтьсяводою
верхній родючий
кратерів шар землі,
згаслих на якому ростуть рослини?
вулканів
А осадовий Б ґрунт
204 В гумус Г порода
8. Який природний регіон Африки є країною великих розломів і озер тектонічного походження, про-
сторих плато, перекритих лавою, на яких переважає рослинність саван і рідколісь?
А Мадагаскар Б Східноафриканське плоскогір’я
В Атлаські гори Г Південноафриканське плоскогір’я
www.e-ranok.com.ua
Вісник ТІМО № 2–3/2009 53
Тест 1
7. Як називається верхній родючий шар землі, на якому ростуть рослини?

а осадовий
Б ґрунт
В гумус
Г порода
8. Який природний регіон Африки є країною великих розломів і озер тектонічного походження, про-
сторих плато, перекритих лавою, на яких переважає рослинність саван і рідколісь?
а Мадагаскар
Б Східноафриканське плоскогір’я
В Атлаські гори
Г Південноафриканське плоскогір’я
9. Що таке кріки?
а сезонні озера в Африці
Б пересихаючі болота в Австралії
В долини пересихаючих річок в Африці
Г тимчасові водотоки в Австралії
10. Що є причиною того, що на узбережжі Антарктиди тепліше, ніж у центрі материка?

а переважання протягом року помірних повітряних мас
Б прибережні теплі течії
В циклональна діяльність над прибережними водами
Г незначна віддаленість узбережжя від Південного тропіка
11. Укажіть ознаки, характерні для пампи Південної Америки.

а ростуть вічнозелені багатоярусні ліси, водяться ягуари й лінивці
Б трапляється дерево кебрачо з дуже щільною деревиною, водяться тапіри та дикі свині-пекарі
В поширені злаки — ковила, бородач, тонконіг, водяться страуси нанду, нутрії
Г ростуть кактуси та подушкоподібні чагарники, тваринний світ бідний, численними є тільки гри-
зуни та плазуни
12. Яка форма рельєфу Північної Америки зазнала найбільшого впливу діяльності давнього льодовика?
а плато Колорадо Б Лаврентійська височина
В Великі рівнини Г нагір’я Великий Басейн
13. У якій частині Світового океану вирішальний вплив на формування течій відіграють мусони?
а північній Атлантичного океану
Б північній Індійського океану
В південній Північного Льодовитого океану
Г південній Тихого океану
14. Укажіть рядок, де всі гори належать до Альпійсько-Гімалайської складчастої системи.

а Урал, Кавказ, Гіндукуш, Альпи
Б Карпати, Балкани, Тянь-Шань, Саяни
В Піренеї, Крим, Памір, Гімалаї
Г Балкани, Алтай, Тибет, Скандинавські гори
205
www.e-ranok.com.ua
А північній Атлантичного океану Б північній Індійського океану
В південній Північного Льодовитого океану Г південній Тихого океану
14. Укажіть рядок, де всі гори належать до Альпійсько-Гімалайської складчастої системи.

А Урал, Кавказ, Гіндукуш, Альпи
Б Карпати, Балкани, Тянь-Шань, Саяни
В Піренеї, Крим, Памір, Гімалаї
Г Балкани, Алтай, Тибет, Скандинавські гори
Тест 1
15. Що називається демаркацією кордону?
15. ЩоАназивається демаркацією
визначення кордону?
та розмітка лінії державного кордону на місцевості
а визначення
Б визначення та проведеннядержавного
та розмітка лінії кордону
лінії державного на місцевості
кордону на карті
Б визначення та проведення лінії державного кордону
В підписання договору між державами про державний накордон
карті між ними
В підписання договору між
Г зміна державного державами
кордону між двомапрокраїнами
державний кордон
на карті між ними
та місцевості
Г зміна державного кордону між двома країнами на карті та місцевості
16. Користуючись картою України, установіть місцевий час у м. Хмельницькому, якщо за поясним ча-
сом тут 11 година.
16. Користуючись картою України,
установіть місцевий час
у м. Хмельницькому, якщо за
А 10часом
поясним год. 30тут
хв.11 година.
Б
а 10 год 30 хв хв.
10 год. 48
Б 10В год
1148
год.
хв12 хв.
Г
В 11 год 12 хв30 хв.
11 год.
Г 11 год 30 хв
17. 54
Що впливає на зростання
Вісник ТІМО № 2–3/2009континентальності клімату України з північного заходу на південний
схід?
а поступове віддалення від Атлантичного океану
Б значна протяжність території в меридіональному напрямі
В поступове наближення до тропічних широт
Г поступове підвищення абсолютної висоти місцевості
18. Яка річка України бере початок у горах і впадає у Чорне море, утворюючи великий лиман?
а Дніпро
Б Дунай
В Дністер
Г Західний Буг
19. Які особливості характерні для Донецької височини?

а у її основі лежить Український щит, покрита густою мережею ярів та балок
Б у її основі лежить Український щит, поширені останці-могили та водно-ерозійні форми рельєфу
В у її основі — давня складчаста споруда, часто трапляються горбогірні ділянки, карстові печери
Г у її основі — давня складчаста споруда, поширені останці-могили та техногенні форми рельєфу
20. Які газові, нафтові й нафтогазові родовища знаходяться в Причорноморсько-Кримській нафтогазо-

носній провінції?
а Надвірнянське, Битківське
Б Шебелинське, Леляківське
В Джанкойське, Штормове
Г Бориславське, Качанівське
206
www.e-ranok.com.ua
Тест 1
21. Чим зумовлене поширення карстових печер у Кримських горах?

а провалами верхніх шарів гірських порід унаслідок внутрішніх тектонічних розломів
Б давньою діяльністю людини, пов’язаною з будівництвом житла й прокладанням комунікацій
В вимиванням пухких порід водами на денній поверхні
Г розчиненням і вимиванням порід поверхневими та підземними водами
22. Яка одиниця фізико-географічного районування є найбільшою за площею на території України?

а зона мішаних і широколистих лісів
Б лісостепова зона
В степова зона
Г Українські Карпати
23. Яким буде загальний приріст населення країни за рік, якщо показник народжуваності в ній стано-
вив 10‰, смертності — 12‰, еміграції — 7‰, а імміграції — 8‰?
а –3‰ Б –1‰
В +1‰ Г +3‰
24. Яка з областей України представлена трьома етнографічими районами — Бойківщиною, Лемків-
щиною, Гуцульщиною?
а Чернівецька
Б Львівська
В Закарпатська
Г Івано-Франківська
25. Для якого поняття характерне таке визначення: «сукупність населених пунктів, яка склалася на-
вколо одного чи кількох великих міст і тісно поєднана з ним (ними) різноманітними зв’язками»?
а агломерація
Б мегалополіс
В субурбанізація
Г урбанізація
26. Який чинник найбільше вплинув на будівництво Запорізького алюмінієвого заводу?
а наявність місцевої сировини — бокситів
Б розташування поряд із глиноземним заводом
В використання р. Дніпро як транспортного шляху й джерела водопостачання
Г розташування поряд із ГЕС — джерелом електроенергії
27. Укажіть центри легкої промисловості, де зосереджено виробництво хутряних виробів.
а Миргород, Трускавець
Б Тисмениця, Харків
В Ладижин, Енергодар
Г Здолбунів, Жмеринка
28. Які з указаних міст є центрами транспортного машинобудування в Україні?

а Ужгород, Одеса, Дніпродзержинськ
Б Черкаси, Миколаїв, Кременчук
В Чернівці, Севастополь, Кривий Ріг
Г Кіровоград, Іллічівськ, Біла Церква
207
www.e-ranok.com.ua
ТЕСТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
Тест 1
28. Які з указаних міст є центрами транспортного машинобудування в Україні?
29.А Яке плавання
Ужгород, між портами
Одеса, Чорноморсько-Азовського регіону є великим каботажем?
Дніпродзержинськ
а Іллічівськ — Керч
Б Черкаси, Миколаїв, Кременчук
В Б Чернівці,
ФеодосіяСевастополь,
— МаріупольКривий Ріг
Г В Кіровоград,
Одеса — Стамбул
Іллічівськ, Біла Церква
Г Миколаїв — Батумі
29. Яке плавання між портами Чорноморсько-Азовського регіону є великим каботажем?
30.А Який економічний
Іллічівськ — Керч район УкраїниБ є одним із найбільших
Феодосія за кількістю населення, має вихід до моря,
— Маріуполь
спеціалізується
В Одеса — Стамбул на енергетичній, гірничодобувній
Г Миколаїв — Батуміпромисловості, чорній і кольоровій металургії,
сільськогосподарському та авіакосмічному машинобудуванні?
а економічний
30. Який Донецький район України є одним із найбільших за кількістю населення, має вихід до моря,
Б Північно-Східний
спеціалізується на енергетичній, гірничодобувній промисловості, чорній і кольоровій металургії,
В Придніпровський та авіакосмічному машинобудуванні?
сільськогосподарському
А Г Донецький
Причорноморський Б Північно-Східний
В Придніпровський Г Причорноморський
31.31. За якою
За якою ознакою
ознакою можна
можна об’єднати
об’єднати в одну
в одну групу
групу такі
такі країни:
країни: США,
США, Канада,
Канада, Ірландія,
Ірландія, Мексика,
Мексика, Ар-
Ар-
гентина,
гентина, Чилі?
Чилі?
а виходять
А виходять до доузбережжя
узбережжяАтлантичного
Атлантичногоокеану
океану
Б знаходяться в Західній півкулі
Б знаходяться в Західній півкулі
В В належать
належатьдодокраїн
країнтак
такзваного
званогоНового
НовогоСвіту
Світу
Г до проголошення своєї незалежності були володіннямиоднієї
Г до проголошення своєї незалежності були володіннями однієїєвропейської
європейськоїдержави
держави
32. У яких країнах статево-вікова структура населення може бути відображена діаграмою (статево-ві-
32.ковою
У яких країнах статево-вікова
пірамідою), структура населення може бути
поданою на рисунку?
відображена діаграмою (статево-віковою пірамідою), поданою
А наЛатинської
рисунку? Америки
а Латинської Америки
Б Англо-Америки
В Б Західної
Англо-Америки
Європи
В Західної
Г Східної Європи
Європи
Г Східної Європи
33.33. У якій
У якій країні
країні в структурі
в структурі земельного
земельного фондуфонду частка
частка лісів значно
лісів значно переважає
переважає над сільськогосподар-
над сільськогосподарськи-
миськими угіддями?
угіддями?
а Аргентина
А Аргентина Б Канада
В Б США
Канада Г Франція
В США
34. ЯкіГкраїни
Франція
є світовими лідерами за виробництвом сталі?
А Росія та Німеччина Б США та Канада
В Бразилія й Індія Г Китай і Японія
34. Які країни є світовими лідерами за виробництвом сталі?
а Росія та Німеччина
Б США
35. Чому та Канада
транспортну систему Японії часто відносять до систем європейського типу, а транспортну
В Бразилія й Індія
систему Австралії — до північноамериканського?
А Г Японія,
Китай іяк
Японія
і європейські країни, знаходиться в Євразії, а Австралія разом із США й Канадою
були володіннями Великобританії, за участі якої у них почали складатися транспортні системи
Б У будівництві транспортних шляхів і розвитку засобів транспорту Японія використала досвід і
208 капіталовкладення європейських країн, а Австралія та Канада — Сполучених Штатів Америки
В Морським і повітряним транспортом Японія найбільше зв’язана із Західною Європою, а Ав-
стралія — з Північною Америкою
Г За довжиною і густотою шляхів сполучення, співвідношенням роботи окремих видів транспор-
ту японська транспортна система подібна до європейської, а австралійська — до північноаме-
риканської www.e-ranok.com.ua
56 Вісник ТІМО № 2–3/2009
Тест 1
35. Чому транспортну систему Японії часто відносять до систем європейського типу, а транспортну
систему Австралії — до північноамериканського?
а Японія, як і європейські країни, знаходиться в Євразії, а Австралія разом із США й Канадою
були володіннями Великобританії, за участі якої у них почали складатися транспортні системи
Б У будівництві транспортних шляхів і розвитку засобів транспорту Японія використала досвід
і капіталовкладення європейських країн, а Австралія та Канада — Сполучених Штатів Америки
В Морським і повітряним транспортом Японія найбільше зв’язана із Західною Європою, а Ав-
стралія — з Північною Америкою
Г За довжиною і густотою шляхів сполучення, співвідношенням роботи окремих видів транспор-
ту японська транспортна система подібна до європейської, а австралійська — до північноамери-
канської
36. Які країни нині не входять до складу Європейського Союзу?

а Албанія, Македонія
Б Румунія, Болгарія
В Литва, Латвія
Г Словаччина, Словенія
37. Якої країни стосується така характеристика: “Багатонаціональна держава з тисячолітнім цивілі-
заційним розвитком, тривалий час була колонією однієї з європейських держав, здобула незалеж-
ність після Другої світової війни і досягла наприкінці ХХ ст. вагомих успіхів в економіці, ставши
регіональним лідером за обсягом ВВП, однак за показниками середньодушових доходів населення
залишається однією з найвідсталіших і найбідніших у світі”?
а Бразилія
Б Греція
В Індія
Г Китай
38. Яка економічно розвинута країна має суттєві відмінності у рівні розвитку східних і західних тери-
торій, що є наслідком тривалого поділу країни в недалекому минулому?
а США
Б Китай
В Канада
Г Німеччина
39. У яких країнах світу столичне місто не є найбільшим промисловим і фінансово-діловим осередком
держави?
а Японія, Франція, Великобританія, Мексика
Б Китай, Індія, Бразилія, Австралія
В Росія, Україна, Білорусь, Азербайджан
Г Польща, Чехія, Угорщина, Греція
40. За експортом якої продукції Латинська Америка є світовим лідером?

а банани
Б рис
В природний газ
Г алмази
209
www.e-ranok.com.ua
А банани Б рис В природний газ Г алмази
У завданнях 41—50 установіть відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами, —

утворіть логічні пари. Поставте позначки в бланку на перетині відповідних колонок і рядків.
Тест 1 Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!

У завданнях 41—50 установіть відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами, — утво-
ріть логічні пари. Поставте позначки в бланку на перетині відповідних колонок і рядків.
41. Установіть відповідність між гірськими системами та епохами їх горотворення.
41. Установіть відповідність між гірськими системами та епохами їх горотворення. Аа ББ В В ГГ ДД
1 Аппалачі
1 Аппалачі А
а альпійська альпійська
1 1
22 Кавказ
Кавказ Б байкальська
Б байкальська
33 Скандинавські 2 2
Скандинавські гори В герцинська
гори В герцинська
4 Саяни Г каледонська 3 3
4 Саяни Г каледонська
Д мезозойська
Д мезозойська 4 4
42. Установіть
42. Установіть відповідність
відповідність між
між річками
річками Африки
Африки та
та буквами
буквами на
на картосхемі,
картосхемі, якими
якими вони
вони позначені.
позначені.
1 Замбезі а Б В Г Д
21 Конго
Замбезі А Б В Г Д
2 Конго 1
3 Нігер 1
3
4 НілНігер 2
4 Ніл 2 3
3 4
4
43. Установіть відповідність між обласними центрами та річками, на яких Вісник ТІМО № 2–3/2009
а Б В Г Д57
вони знаходяться.
1 Хмельницький а р. Південний Буг 1
2 Чернігів Б р. Тетерів 2
3 Полтава В р. Інгул 3
4 Кіровоград Г р. Десна 4
Д р. Ворскла
44. Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу України, які на них
утворилися.
а Б В Г Д
1 Український щит а Середньоруська височина
2 Середземноморський Б Північнокримська низовина 1
рухливий пояс 2
3 Воронезький масив В Придніпровська височина 3
4 Скіфська плита Г Волинська височина 4
Д Закарпатська низовина
45. Установіть відповідність між назвами озер України та їх місцезнаходженням.
а Б В Г Д
1 Бребенескул а пониззя Дунаю
2 Світязь Б Кримський півострів 1
3 Сиваш В Лівобережжя Дніпра 2
4 Ялпуг Г масив Чорногора 3
Д Західне Полісся 4
210
www.e-ranok.com.ua
4
45. Установіть відповідність між назвами озер України та їх місцезнаходженням. А Б В Г Д

1 Бребенескул А пониззя Дунаю
2 Світязь Б Кримський півострів 1
3 Сиваш В Лівобережжя Дніпра 2
4 Ялпуг Г масив Чорногора 3
Д Західне Полісся
Тест 1 4
46.
Установітьвідповідність
відповідність між
між назвами
назвами українських
українських історичних
історичних земель
земель та
та їхніми
їхніми позначеннями бук-
позначеннями бук-
вами на карті.
вами на карті.
1 Берестейщина
12 Кубань
Берестейщина
23 Пряшівщина
Кубань
34 Холмщина
Пряшівщина
4 Холмщина
а
А ББ ВВГ ГД Д
11
2
2
3
34
4
47. Установіть відповідність між сільськогосподарськими зонами й районами України та основними

47. Установіть відповідність між сільськогосподарськими зонами й районами України та основними
галузями їх спеціалізації.
галузями їх спеціалізації.
1 поліська зона А Б В Г Д
2 1 поліська зоназона
лісостепова а буряківництво, зернове господарство, м’ясо- а Б В Г Д
2 лісостепова зона молочне скотарство, свинарство 1
3 степова зона 1
4 3 степова район Карпат Б м’ясо-молочне скотарство, вівчарство, підсобне
зона
гірський 2
2
4 гірський район Карпат землеробство 3 3
А буряківництво, зернове В виноградарство,
господарство, плодівництво,
м’ясо-молочне тютюнництво,
скотарство, 4 4
свинарство овочівництво
Б м’ясо-молочне скотарство, Г зернове господарство,
вівчарство, вирощування соняшнику,
підсобне землеробство
В виноградарство, плодівництво,баштанництво,
тютюнництво,молочно-м’ясне
овочівництвоскотарство, сви-
нарство соняшнику, баштанництво, молочно-м’ясне скотарство,
Г зернове господарство, вирощування
свинарство Д м’ясо-молочне скотарство, льонарство, карто-
Д м’ясо-молочне скотарство, плярство, вирощування
льонарство, хмелю
картоплярство, вирощування хмелю
48.
58 Установіть відповідність
Вісник ТІМО № 2–3/2009 між економічними районами України й підприємствами, розташованими
в них.
1 Карпатський а Здолбунівський цементно-шиферний комбінат а Б В Г Д
2 Північно-Східний Б Жидачівський целлюлозно-паперовий комбінат 1
3 Подільський В Ладижинська теплова електростанція 2
4 Причорноморський Г Миргородський завод мінеральних вод 3
Д Херсонський плодоовочеконсервний комбінат 4
49. Установіть відповідність між типами країн та країнами, що до них належать.

1 економічно розвинуті краї- а Австралія, Австрія, Нова Зеландія, Швей- а Б В Г Д
ни царія
1
2 постсоціалістичні країни Б В’єтнам, Китай, КНДР, Куба
перехідної економіки В Ефіопія, Демократична Республіка Конго, 2
3 нові індустріальні країни Непал, Гаїті 3
4 найменш розвинуті країни Г Бразилія, Мексика, Республіка Корея, Сін- 4
з числа тих, що розвива- гапур
ються Д Болгарія, Грузія, Казахстан, Македонія
211
www.e-ranok.com.ua
Тест 1
50. Установіть відповідність між великими промисловими центрами країн та образними назвами, що
характеризують їх роль у державі.
1 Генуя а «друга столиця держави» а Б В Г Д
2 Санкт-Петербург Б «фінансово-банківська столиця»
3 Сан-Паулу В «металургійна столиця» 1
4 Франкфурт-на-Майні Г «нафтова столиця» 2
Д «столиця кавового буму» 3
4
У завданнях 51—60 розташуйте запропоновані факти в правильній послідовності. Поставте по-

значки в бланку на перетині відповідних колонок і рядків. Цифрі 1 має відповідати обраний Вами
перший факт, цифрі 2 — другий і так далі.
51. Розташуйте прізвища мандрівників у послідовності здійснення ними подорожей, починаючи від
найдавнішої. а Б В Г
а Фадей Беллінсгаузен 1
Б Христофор Колумб 2
В Джеймс Кук 3
Г Фернан Магеллан ТЕСТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
4
52. Розташуйте об’єкти, позначені на карті буквами, у послідовності збільшення кута падіння сонячного
52. Розташуйте об’єкти,
проміння в них у дніпозначені
рівноденьна карті буквами, у послідовності збільшення кута падіння соняч-
опівдні.
ного проміння в них у дні рівнодень опівдні.
212
53. Розташуйте в послідовності із заходу на схід назви півостровів Євразії, починаючи від Гібралтар-
ської протоки.
А Балканський
Б Мала Азія
В Малакка
Г Апеннінський www.e-ranok.com.ua
Тест 1
53. Розташуйте в послідовності із заходу на схід назви півостровів Євразії, а Б В Г

починаючи від Гібралтарської протоки. 1
а Балканський 2
Б Мала Азія
3
В Малакка
4
Г Апеннінський
54. Розташуйте в послідовності назви частин світу за абсолютною висотою їх а Б В Г

найвищих вершин, починаючи від найнижчої гори.
1
а Австралія — Косцюшко
2
Б Азія — Джомолунгма
В Америка — Аконкагуа 3
Г Європа — Монблан 4
55. Установіть послідовність назв ґрунтів, які сформувалися на рівнинній частині а Б В Г

території України, від Полісся до чорноморського узбережжя.
1
а дерново-підзолисті
2
Б каштанові
3
В сірі лісові
Г чорноземи звичайні 4
56. Установіть послідовність зміни рослинності з висотою в Кримських горах, а Б В Г

починаючи від їх північного підніжжя. 1
а дубові гаї з домішкою клена, бука, граба
2
Б гірські луки, на яких ростуть фіалки, звіробій, типчак
3
В ліси з бука, клена, граба, липи з домішкою сосни
Г степова рослинність із типчаком і ковилою 4
57. Розташуйте події, пов’язані з розвитком паливно-енергетичної промисловості а Б В Г

України, у послідовності, починаючи від найдавнішої.
1
а будівництво каскаду ГЕС на р. Дніпро
Б будівництво АЕС 2
В освоєння Донецького кам’яновугільного басейну 3
Г видобуток природного газу на шельфі Чорного моря 4
58. Поставте об’єкти, які впливають на забруднення морської акваторії України, а Б В Г

у послідовності їх розташування на узбережжі, починаючи зі сходу. 1
а бази військово-морських флотів України та Росії в Севастополі 2
Б Маріупольський металургійний комбінат 3
В нафтовий термінал у порту Південний
4
Г рейд Керченського торгового порту
213
www.e-ranok.com.ua
В освоєння Донецького кам’яновугільного басейну
Г видобуток
57. Розташуйте природного
події, пов’язані газу на шельфі
з розвитком Чорного моря промисловості України, у послідов-
паливно-енергетичної
ності, починаючи від найдавнішої.
А 58.будівництво
Поставте об’єкти,
каскадуякі впливають
ГЕС на забруднення морської акваторії України, у послідовності їх роз-
на р. Дніпро
ташування АЕС
Б будівництво на узбережжі, починаючи зі сходу.
А бази військово-морських
В освоєння Донецького кам’яновугільногофлотів України та Росії в Севастополі
басейну
Б Маріупольський металургійний комбінат
Г видобуток природного газу на шельфі Чорного моря
В нафтовий термінал у порту Південний
Тест Г 1 об’єкти,
58. Поставте рейд Керченського торгового
які впливають порту
на забруднення морської акваторії України, у послідовності їх роз-
ташування на узбережжі, починаючи зі сходу.
59. Обчисліть
Обчисліть рівень економічного розвитку країн (за показником
показникомдоходів
доходівнана1 особу) і розташуйте їх уїх
А59.бази економічного
військово-морських розвитку
флотів України такраїн
Росії (за
в Севастополі 1 особу) і розташуйте
порядку
у порядку від найнижчого
від найнижчогопоказника.
показника.
Б Маріупольський металургійний комбінат
В нафтовий термінал у порту Південний Кількість
Г рейд Керченського Валовий
торгового національний
порту
Країни населення,
дохід, млрд дол.
млн осіб
А ФРН рівень економічного розвитку країн
2 623 (за показником доходів
82 на 1 особу) і розташуйте їх у
порядку від найнижчого показника. 1 656
Б Росія 141
В Іспанія 1 221 Кількість49
Г Країни
Мексика Валовий національний
1 189 107
населення,
дохід, млрд дол.
млн осіб а Б якщо
В Г
60. аУ ФРН 2 623 82
якій послідовності оглянуть туристи столиці держав, які розташовані на берегах р. Дунай,
А ФРН Б Росія
вони 2 623 82
1 656 141 судном, що пливе від гирла річки вгору проти її течії?
подорожують 1
Б Росія В Іспанія 1 221 49 1 656 141
2
В ІспаніяГ Мексика 1 189 107 1 221 49
3
Г Мексика 1 189 107
4
60. У60.
якійУпослідовності оглянуть
якій послідовності туристи
оглянуть столиці
туристи держав,
столиці які розташовані
держав, на берегах
які розташовані р. Дунай,
на берегах якщо якщо
р. Дунай,
вони подорожують судном,
вони подорожують що пливе
судном, від гирла
що пливе річки річки
від гирла вгору вгору
протипроти
її течії?
її течії?
А Белград — столиця Сербії

Б Братислава — столиця Словаччини
В Будапешт — столиця Угорщини
Г Відень — столиця Австрії
а Белград — столиця Сербії а Б В Г

А Белград — столиця
Б Братислава Сербії Словаччини
— столиця 1
Б Братислава — столиця
В Будапешт — столицяСловаччини
Угорщини 2
В Будапешт
Г Відень——столиця
столицяУгорщини
Австрії Вісник ТІМО № 2–3/2009 61
3
Г Відень — столиця Австрії
4
Вісник ТІМО № 2–3/2009 61

214
www.e-ranok.com.ua
ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ
ГЕОГРАФІЯ
Ɂɚɜɞɚɧɧɹ 1—42 ɦɚɸɬɶ ɩɨ ɱɨɬɢɪɢ ɜɚɪɿɚɧɬɢ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ, ɫɟɪɟɞ ɹɤɢɯ ɥɢɲɟ ɨɞɢɧ ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ. ȼɢɛɟ-
Тестɧɚ2 ȼɚɲɭ ɞɭɦɤɭ, ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ ɜɚɪɿɚɧɬ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ ɿ ɩɨɡɧɚɱɬɟ ɣɨɝɨ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤ-
ɪɿɬɶ,
ɰɿɽɸ. ɇɟ ɪɨɛɿɬɶ ɿɧɲɢɯ ɩɨɡɧɚɱɨɤ ɭ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɬɨɦɭ, ɳɨ ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ ʀɯ ɹɤ
ɩɨɦɢɥɤɢ! Тест 2 ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ
ɌȿɋɌɈȼȱ
Завдання 1—42 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Вибе-
ȿɪɚɬɨɫɮɟɧ ГЕОГРАФІЯ ɩɨ ɤɚɪɬɿ, ɬɨɦɭ ɜɜɿɜ ɩɨɧɹɬɬɹ:
1.ріть, на Вашуɩɪɚɝɧɭɜ ɞɨɫɹɝɧɭɬɢ ɬɨɱɧɨɝɨ
думку, правильний варіантɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ
відповідіɜɿɞɫɬɚɧɟɣ
і позначте його в бланку А згідно з інструк-
Ⱥ Не
цією. ɩɚɪɚɥɟɥɿ
робітьɬɚɁɚɜɞɚɧɧɹ
ɦɟɪɢɞɿɚɧɢ.
інших позначок у бланку А тому, що
1—42 ɦɚɸɬɶ ɩɨ ɱɨɬɢɪɢ ɜɚɪɿɚɧɬɢ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ, комп’ютерна програма
ɫɟɪɟɞ ɹɤɢɯ реєструватиме
ɥɢɲɟ ɨɞɢɧ їх як
ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ. ȼɢɛɟ-
Ȼ ɩɨɥɸɫɢ
помилки! ɬɚ ɬɪɨɩɿɤɢ.
ɪɿɬɶ, ɧɚ ȼɚɲɭ ɞɭɦɤɭ, ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ ɜɚɪɿɚɧɬ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ ɿ ɩɨɡɧɚɱɬɟ ɣɨɝɨ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤ-
ȼ ɥɿɧɿɣɤɚ ɬɚ ɰɿɽɸ.
ɦɚɫɲɬɚɛ.
ɇɟ ɪɨɛɿɬɶ ɿɧɲɢɯ ɩɨɡɧɚɱɨɤ ɭ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɬɨɦɭ, ɳɨ ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ ʀɯ ɹɤ
Ƚ ɚɡɢɦɭɬ ɿ ɩɨɦɢɥɤɢ!
ɝɪɚɞɭɫ.
1. Ератосфен прагнув досягнути точного визначення відстаней за картою, тому ввів поняття:
а паралелі та1. меридіани. Б полюси
ȿɪɚɬɨɫɮɟɧ ɩɪɚɝɧɭɜ ɞɨɫɹɝɧɭɬɢ та тропіки.
ɬɨɱɧɨɝɨ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɜɿɞɫɬɚɧɟɣ ɩɨ ɤɚɪɬɿ, ɬɨɦɭ ɜɜɿɜ ɩɨɧɹɬɬɹ:
2. Ⱦɨ ɹɤɢɯ ɦɟɬɨɞɿɜ
В лінійка та масштаб.ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶ
Ⱥ ɩɚɪɚɥɟɥɿ ɬɚ ɦɟɪɢɞɿɚɧɢ. Г азимут ɧɚɥɟɠɚɬɶ
і градус. ɛɚɝɚɬɨɪɿɱɧɿ ɫɩɨɫɬɟɪɟɠɟɧɧɹ ɡɚ ɩɨɝɨɞɨɸ, ɹɤɿ
ɩɪɨɜɨɞɹɬɶ ɭɱɧɿ ɧɚ Ȼ ɲɤɿɥɶɧɨɦɭ ɦɟɬɟɨɪɨɥɨɝɿɱɧɨɦɭ ɦɚɣɞɚɧɱɢɤɭ?
ɩɨɥɸɫɢ ɬɚ ɬɪɨɩɿɤɢ.
Ⱥ ɚɟɪɨɤɨɫɦɿɱɧɢɯ ȼ ɥɿɧɿɣɤɚ ɬɚ ɦɚɫɲɬɚɛ.
2. До яких методів географічних досліджень належать багаторічні спостереження за погодою, які
Ȼпроводять
ɟɤɫɩɟɞɢɰɿɣɧɢɯ Ƚ ɚɡɢɦɭɬ ɿ ɝɪɚɞɭɫ.
учні на шкільному метеорологічному майданчику?
ȼа ɫɬɚɰɿɨɧɚɪɧɢɯ
аерокосмічних
2. Ⱦɨ ɹɤɢɯ ɦɟɬɨɞɿɜ ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶ ɧɚɥɟɠɚɬɶ ɛɚɝɚɬɨɪɿɱɧɿ ɫɩɨɫɬɟɪɟɠɟɧɧɹ ɡɚ ɩɨɝɨɞɨɸ, ɹɤɿ
ȽБ ɤɚɪɬɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ
експедиційних ɩɪɨɜɨɞɹɬɶ ɭɱɧɿ ɧɚ ɲɤɿɥɶɧɨɦɭ ɦɟɬɟɨɪɨɥɨɝɿɱɧɨɦɭ ɦɚɣɞɚɧɱɢɤɭ?
В стаціонарнихȺ ɚɟɪɨɤɨɫɦɿɱɧɢɯ
3. Ɋɨɡɝɥɹɧɶɬɟ ɩɥɚɧ Ȼɦɿɫɰɟɜɨɫɬɿ
Г картографічних ɟɤɫɩɟɞɢɰɿɣɧɢɯ
ɿ ɜɢɡɧɚɱɬɟ ɩɪɚɜɢɥɶɧɟ ɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ.
ȼ ɫɬɚɰɿɨɧɚɪɧɢɯ
Ⱥ Ⱦɠɟɪɟɥɨ ɿ ɫɬɪɭɦɨɤ ɡɧɚɯɨɞɹɬɶɫɹ
Ƚ ɤɚɪɬɨɝɪɚɮɿɱɧɢɯ
ɧɚ ɩɿɜɧɿɱɧɢɣ ɫɯɿɞ ɜɿɞ ɫɟɥɚ.
3. ȻРозгляньте
Ʌɭɤɢ ɿ ɪɿɞɤɨɥɿɫɫɹ ɪɨɡɤɢɧɭɥɢɫɶ
план місцевості ɧɚ ɩɿɜɧɿɱ
і визначте ɜɿɞ ɫɟɥɚ
правильне Ʌɚɞɨɝɿɧɟ.
твердження.
ȼа Ʌɿɧɿɹ ɟɥɟɤɬɪɨɩɟɪɟɞɚɱ
Джерело і 3.струмок ɩɿɞɜɟɞɟɧɚ
знаходяться
Ɋɨɡɝɥɹɧɶɬɟ наɞɨпівнічний
ɩɥɚɧ ɦɿɫɰɟɜɨɫɬɿ ɫɟɥɚ ɿɡ ɡɚɯɨɞɭ.
ɿ ɜɢɡɧɚɱɬɟ схід від села.
ɩɪɚɜɢɥɶɧɟ ɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ.
ȽБ ʉɪɭɧɬɨɜɚ ɞɨɪɨɝɚ
Луки і рідколісся Ⱥ Ⱦɠɟɪɟɥɨ
ɩɪɹɦɭɽ ɿ ɞɨ
ɫɬɪɭɦɨɤ
розкинулись ɫɟɥɚнаɡɧɚɯɨɞɹɬɶɫɹ
північ відɡɧɚɩɿɜɧɨɱɿ.
Ʌɚɞɨɝɿɧɟ ɩɿɜɧɿɱɧɢɣ
села ɫɯɿɞ ɜɿɞ ɫɟɥɚ.
Ладогіне.
Ȼ Ʌɭɤɢ ɿ ɪɿɞɤɨɥɿɫɫɹ ɪɨɡɤɢɧɭɥɢɫɶ ɧɚ ɩɿɜɧɿɱ ɜɿɞ ɫɟɥɚ Ʌɚɞɨɝɿɧɟ.
В Лінія електропередач підведена до села із заходу.
ȼ Ʌɿɧɿɹ ɟɥɟɤɬɪɨɩɟɪɟɞɚɱ ɩɿɞɜɟɞɟɧɚ ɞɨ ɫɟɥɚ ɿɡ ɡɚɯɨɞɭ.
Г ґрунтова дорога прямує ɞɨɪɨɝɚ
Ƚ ʉɪɭɧɬɨɜɚ до села Ладогіне
ɩɪɹɦɭɽ ɞɨ ɫɟɥɚз Ʌɚɞɨɝɿɧɟ
півночі.ɡ ɩɿɜɧɨɱɿ.
4.4. ɍУɩɪɨɰɟɫɿ
процесіɦɟɬɚɦɨɪɮɿɡɚɰɿʀ
метаморфізаціїɜɿɞɛɭɜɚɽɬɶɫɹ
відбувається ɩɟɪɟɬɜɨɪɟɧɧɹ
перетворення
Ⱥа ɦɚɝɦɢ
магмиɧɚнаɥɚɜɭ.
лаву.
4. ɍ ɩɪɨɰɟɫɿ ɦɟɬɚɦɨɪɮɿɡɚɰɿʀ ɜɿɞɛɭɜɚɽɬɶɫɹ ɩɟɪɟɬɜɨɪɟɧɧɹ
ȻБ ɜɭɝɿɥɥɹ
вугілляɧɚ
наɝɪɚɮɿɬ.
графіт.
Ⱥ ɦɚɝɦɢ ɧɚ ɥɚɜɭ.
ȼВ ɡɚɥɿɡɧɨʀ
залізноїɪɭɞɢ
рудиȻɧɚ ɱɚɜɭɧ.
наɜɭɝɿɥɥɹ
чавун.ɧɚ ɝɪɚɮɿɬ.
ȽГ ɜɨɞɢ
водиɧɚ
наɜɨɞɹɧɭ
водянуȼ ɩɚɪɭ.
пару. ɪɭɞɢ ɧɚ ɱɚɜɭɧ.
ɡɚɥɿɡɧɨʀ
Ƚ ɜɨɞɢ ɧɚ ɜɨɞɹɧɭ ɩɚɪɭ.
5.5. ɍУɹɤɨɦɭ
якомуɜɢɫɥɨɜɥɸɜɚɧɧɿ
висловлюванні ɣɞɟɬɶɫɹ
йдеться ɩɪɨпро ɤɥɿɦɚɬ,
клімат, аɚ не
ɧɟ про
ɩɪɨ погоду?
ɩɨɝɨɞɭ?
5. ɍ ɹɤɨɦɭ ɜɢɫɥɨɜɥɸɜɚɧɧɿ ɣɞɟɬɶɫɹ ɩɪɨ ɤɥɿɦɚɬ, ɚ ɧɟ ɩɪɨ ɩɨɝɨɞɭ?
Ⱥа ɚɧɬɢɰɢɤɥɨɧ
антициклонɨɛɭɦɨɜɢɜ
обумовив
Ⱥ ɚɧɬɢɰɢɤɥɨɧ ɦɨɪɨɡɧɿ
морозні ɣй ɫɨɧɹɱɧɿ
ɨɛɭɦɨɜɢɜ ɦɨɪɨɡɧɿ ɧɨɜɨɪɿɱɧɿ
сонячні новорічні ɫɜɹɬɚ
свята ɫɜɹɬɚ
ɣ ɫɨɧɹɱɧɿ ɧɨɜɨɪɿɱɧɿ
ȻБ ɦɭɫɨɧ
мусонɩɪɢɧɿɫ
принісȻɿɡізɨɤɟɚɧɭ
океану
ɦɭɫɨɧ ɧɟ
неɬɿɥɶɤɢ
ɩɪɢɧɿɫ тільки ɞɨɳɿ,
ɿɡ ɨɤɟɚɧɭдощі, ɚаɣйɩɨɬɟɩɥɿɧɧɹ
ɧɟ ɬɿɥɶɤɢ потепління
ɞɨɳɿ, ɚ ɣ ɩɨɬɟɩɥɿɧɧɹ
ȼВ ɧɚ
наɫɯɨɞɿ
сходіɤɪɚʀɧɢ
ȼ ɨɱɿɤɭɸɬɶɫɹ
країни ɧɚ ɫɯɨɞɿ ɤɪɚʀɧɢɡɚɦɨɪɨɡɤɢ
очікуються ɨɱɿɤɭɸɬɶɫɹ ɧɚ
заморозки ɩɨɜɟɪɯɧɿ
ɡɚɦɨɪɨɡɤɢ
на поверхні ʉɪɭɧɬɭ
ɧɚ ɩɨɜɟɪɯɧɿ
ґрунту ʉɪɭɧɬɭ
Ƚ ɭ ɬɪɨɩɿɱɧɢɯ
тропічних широтах температура не опускається нижче 0ɧɢɠɱɟ
ȽГ ɭуɬɪɨɩɿɱɧɢɯ ɲɢɪɨɬɚɯ ɲɢɪɨɬɚɯ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪɚ
ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪɚ ɧɟ ɧɟ ɨɩɭɫɤɚɽɬɶɫɹ
ɨɩɭɫɤɚɽɬɶɫɹ ɧɢɠɱɟ ɋ 0º ɋ
0º°С
6. ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɤɨɨɪɞɢɧɚɬɢ ɬɨɱɤɢ ɏ.
6.6. ȼɢɡɧɚɱɬɟ
Визначтеɤɨɨɪɞɢɧɚɬɢ
Ⱥ 43ɬɨɱɤɢ
координати точки
ɩɞ. ɏ.
Х. ɫɯ. ɞ.
ɲ., 100
Ⱥа 43
43°ɩɞ.
пд.ɲ., Ȼ ɫɯ.
ш.,100
100° сх.ɞ.
43 д. ɲ., 100 ɡɯ. ɞ.
ɩɧ.
ȻБ 43
43°ɩɧ.
пн.ɲ., ȼ ɡɯ.
ш.,100
100° зх.ɞ.ɩɧ.
100 д. ɲ., 43 ɫɯ. ɞ.
Ƚ 100 ɩɞ. ɲ., 43 ɡɯ. ɞ.
ȼВ 100
100°ɩɧ.
пн.ɲ., 43°ɫɯ.
ш.,43 сх.ɞ.д. ɏ
ȽГ 100
100°ɩɞ.
пд.ɲ., 43°ɡɯ.зх.ɞ.д.
ш.,43
ɏ
ȼɿɫɧɢɤ ɌȱɆɈ ʋ 2/2011

215
39
ȼɿɫɧɢɤ ɌȱɆɈ ʋ 2/2011 39
www.e-ranok.com.ua
Тест 2
7. Низькорослість і пригніченість рослин у тундрі зумовлена

а великою тривалістю полярного дня.
Б недостатнім зволоженням ґрунту.
В дефіцитом сонячного тепла.
Г механічним складом ґрунту.
8. Яка астрономічна пора року на Антарктичному півострові 31 серпня?

а зима
Б весна
В літо
Г осінь
9. Надмірне зволоження Амазонської низовини зумовлене

а пануванням екваторіальних повітряних мас.
Б розташуванням в області високого тиску.
В високим рівнем залягання підземних вод.
Г напрямком простягання гірських хребтів Анд.
10. Про яку природну зону Африки йдеться?

«Прийшов сезон дощів. Великими білими квітками вкрився баобаб, неначе великі зелені парасольки
серед високих трав піднялися гіллясті акації, по долинах річок вузькими стрічками підступили аж
до води галерейні ліси…»
а твердолистяні вічнозелені ліси та чагарники
Б вологі вічнозелені екваторіальні ліси
В напівпустелі та пустелі
Г савани та рідколісся
11. Яке твердження правильно характеризує розміщення родовищ корисних копалин в Австралії?
а руди чорних металів зосереджені в міжгірних западинах Великого Вододільного хребта
Б родовища вугілля пов’язані з магматичними породами фундаменту Австралійської платформи
В алюмінієві руди залягають на півночі материка в чохлі осадових порід Австралійської плат-
форми
Г великий нафтогазоносний басейн сформувався в межах шельфу Великої Австралійської затоки
12. Збільшення континентальності клімату в Азії спричиняє

а формування зони лісів у помірному кліматичному поясі.
Б звуження меж зони лісів помірного поясу із заходу на схід.
В розширення меж зони лісів помірного поясу із заходу на схід.
Г зміщення на північ зони лісів помірного поясу із заходу на схід.
13. Біля берега якого материка в районі 30-х широт південної півкулі можна побачити айсберг, прине-
сений течією з Антарктиди?
а західне узбережжя Південної Америки
Б східне узбережжя Австралії
В східне узбережжя Африки
Г південне узбережжя Євразії
216
www.e-ranok.com.ua
Тест 2
14. Канадський Арктичний архіпелаг утворився внаслідок

а опускання північної окраїни платформи.
Б зіткнення літосферних двох плит.
В виверження підводних вулканів. ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ
Г насування давнього льодовика.
15. ȼ ɨɡɟɪɚɯ ɬɚɤɨʀ ɮɨɪɦɢ, ɹɤ ɧɚ ɪɢɫɭɧɤɭ, ɜɨɞɚ ɦɨɠɟ ɛɭɬɢ ɝɚɪɹɱɨɸ, ɿɧɨɞɿ ɤɢɩɿɬɢ, ɬɨɦɭ ɳɨ ɤɨɬɥɨɜɢɧɚ ɽ
15.Ⱥ Вɝɪɚɛɟɧɨɦ.
озерах такої форми, як на рисунку, вода може бути
Ȼ гарячою,
ɤɪɚɬɟɪɨɦіноді
ɜɭɥɤɚɧɚ.
кипіти, тому що котловина є
ȼ аɤɚɪɫɬɨɜɨɸ
грабеном.ɜɨɪɨɧɤɨɸ.
Ƚ Бɡɚɬɨɩɥɟɧɢɦ ɤɚɪ’ɽɪɨɦ.
кратером вулкана.
В карстовою воронкою.
Г затопленим кар’єром.
16.16.ɉɿɜɧɿɱɧɨ-Ʌɶɨɞɨɜɢɬɢɣ
Північно-Льодовитий ɨɤɟɚɧ
океан ɜɿɞɞɚɽ
віддаєɜ ɚɬɦɨɫɮɟɪɭ
в атмосферуɛɿɥɶɲɟ
більшеɬɟɩɥɚ,
тепла,ɧɿɠ
ніжɨɞɟɪɠɭɽ
одержуєɜɿɞ
відɧɟʀ.
неї.ɉɪɢɱɢɧɚ
Причинаɰɶɨɝɨ
цього
ɹɜɢɳɚ
явища——
Ⱥ аɬɚɧɟɧɧɹ ɤɪɢɝɢ
танення ɜɥɿɬɤɭ.
криги влітку.
Ȼ Бɜɟɥɢɤɚ ɩɥɨɳɚ ɲɟɥɶɮɭ.
велика площа шельфу.
ȼ Вɛɿɞɧɢɣ ɨɪɝɚɧɿɱɧɢɣ
бідний органічнийɫɜɿɬ.
світ.
Ƚ Гɉɿɜɧɿɱɧɨɚɬɥɚɧɬɢɱɧɚ ɬɟɱɿɹ.
Північноатлантична течія.
17. Ⱦɨ ɫɤɥɚɞɭ ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɨʀ ɨɛɨɥɨɧɤɢ ɧɟ ɜɤɥɸɱɚɸɬɶ

17.Ⱥ До
ɜɟɪɯɧɿ ɲɚɪɢ
складу ɚɬɦɨɫɮɟɪɢ.
географічної оболонки не включають
Ȼ аʉɪɭɧɬɨɜɢɣ ɩɨɤɪɢɜ.
верхні шари атмосфери.
ȼ Бɝɥɢɛɨɤɨɜɨɞɧɿ ɡɚɩɚɞɢɧɢ.
ґрунтовий покрив.
Ƚ Вɦɿɤɪɨɨɪɝɚɧɿɡɦɢ.
глибоководні западини.
Г мікроорганізми.
18. əɤ ɪɨɡɬɚɲɨɜɚɧɚ ɍɤɪɚʀɧɚ ɳɨɞɨ ɝɨɞɢɧɧɢɯ ɩɨɹɫɿɜ?
Ⱥ ɍɤɪɚʀɧɚ ɡɧɚɯɨɞɢɬɶɫɹ ɜ ɫɟɪɟɞɧɶɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɦɭ ɝɨɞɢɧɧɨɦɭ ɩɨɹɫɿ, ɚ Ɂɚɤɚɪɩɚɬɫɶɤɚ ɨɛɥɚɫɬɶ —
18. Якɭ ɧɭɥɶɨɜɨɦɭ
розташована Україна щодо годинних поясів?
Ȼ а95% ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ
Україна ɍɤɪɚʀɧɢ ɥɟɠɢɬɶ
знаходиться ɭ ɩɟɪɲɨɦɭ ɝɨɞɢɧɧɨɦɭ
в середньоєвропейському ɩɨɹɫɿ, ɚ Ʌɭɝɚɧɫɶɤɚ
годинному ɨɛɥɚɫɬɶ — ɭ область
поясі, а Закарпатська ɞɪɭɝɨɦɭ —
ȼ ɧɚуɜɫɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ
нульовому ɍɤɪɚʀɧɢ ɡɚɩɪɨɜɚɞɠɟɧɨ ɽɞɢɧɢɣ ɩɨɹɫɧɢɣ ɱɚɫ, ɹɤɢɣ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɽ ɞɪɭɝɨɦɭ ɝɨɞɢɧɧɨ-
ɦɭ ɩɨɹɫɭ
Б 95% території України лежить у першому годинному поясі, а Луганська область — у другому
Ƚ Вɜ ɍɤɪɚʀɧɿ ɝɨɞɢɧɧɢɤɢ
на всій території ɩɨɤɚɡɭɸɬɶ
України ɦɿɫɰɟɜɢɣ єдиний
запроваджено ɱɚɫ, ɳɨ поясний
ɡɛɿɝɚɽɬɶɫɹ ɡ ɱɚɫɨɦ
час, ɬɪɟɬɶɨɝɨ ɝɨɞɢɧɧɨɝɨ
який відповідає ɩɨɹɫɭ
другому годинно-
му поясу
19. Ƚɨɪɛɢɫɬɟ, ɪɨɡɱɥɟɧɨɜɚɧɟ
Г в Україні годинникиɝɥɢɛɨɤɢɦɢ
показуютьɪɿɱɤɨɜɢɦɢ ɞɨɥɢɧɚɦɢ
місцевий час, ɩɚɫɦɨ, ɳɨ
що збігається ɪɨɡɤɢɧɭɥɨɫɹ
з часом третього ɧɚ 50 ɤɦ ɭ ɦɟɠɢ-
годинного поясу
ɪɿɱɱɿ Ⱦɧɿɫɬɪɚ ɿ ɉɪɭɬɭ, — ɰɟ:
Ⱥ ɋɟɪɟɞɧɶɨɪɭɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ.
19.Ȼ Горбисте,
ɉɨɞɿɥɶɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ. глибокими річковими долинами пасмо, що розкинулося на 50 км у межи-
розчленоване
ȼ річчі
ȼɨɥɢɧɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ.
Дністра і Пруту, — це:
Ƚ аɏɨɬɢɧɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ.
Середньоруська височина.
Б Подільська височина.
20. ɑɨɦɭ ɧɚɣɛɿɥɶɲɿвисочина.
В Волинська ɪɨɞɨɜɢɳɚ ɝɪɚɧɿɬɿɜ, ɛɚɡɚɥɶɬɿɜ ɡɧɚɯɨɞɹɬɶɫɹ ɜ ɀɢɬɨɦɢɪɫɶɤɿɣ ɬɚ Ɋɿɜɧɟɧɫɶɤɿɣ ɨɛɥɚ-
ɫɬɹɯ?
Г Хотинська височина.
Ⱥ ɰɟ ɧɚɫɥɿɞɨɤ ɝɟɨɥɨɝɿɱɧɨʀ ɪɨɛɨɬɢ ɥɶɨɞɨɜɢɤɚ ɜ ɟɩɨɯɭ ɡɥɟɞɟɧɿɧɧɹ
Ȼ ɩɪɨɥɹɝɚɽ Ⱥɥɶɩɿɣɫɶɤɨ-Ƚɿɦɚɥɚɣɫɶɤɢɣ ɫɤɥɚɞɱɚɫɬɢɣ ɩɨɹɫ
ȼ ɜɢɯɨɞɹɬɶ ɧɚ ɩɨɜɟɪɯɧɸ ɩɨɪɨɞɢ ɤɪɢɫɬɚɥɿɱɧɨɝɨ ɮɭɧɞɚɦɟɧɬɭ ɩɥɚɬɮɨɪɦɢ
217
Ƚ ɧɚ ɉɨɥɿɫɫɿ ɿɧɬɟɧɫɢɜɧɨ ɜɿɞɛɭɜɚɸɬɶɫɹ ɩɪɨɰɟɫɢ ɬɨɪɮɨɧɚɤɨɩɢɱɟɧɧɹ
21. ɉɪɨɚɧɚɥɿɡɭɣɬɟ ɪɨɡɭ ɜɿɬɪɿɜ ɭ ɉɪɢɚɡɨɜ’ʀ ɬɚ ɜɢɡɧɚɱɬɟ ɧɚɫɥɿɞɤɢ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ ɩɟɪɟɜɚɠɚɸɱɢɯ ɜɿɬɪɿɜ ɭ ɰɶɨ-
ɦɭ ɪɟɝɿɨɧɿ.
Ⱥ ɩɪɚɜɢɣ ɛɟɪɟɝ ɪɿɱɨɤ ɤɪɭɬɢɣ, ɚ ɥɿɜɢɣ — ɩɨɥɨɝɢɣ www.e-ranok.com.ua
Ȼ ɩɨɝɨɞɭ ɜɢɡɧɚɱɚɸɬɶ ɰɢɤɥɨɧɢ ɡ Ⱥɬɥɚɧɬɢɱɧɨɝɨ ɨɤɟɚɧɭ
19. Ƚɨɪɛɢɫɬɟ, ɪɨɡɱɥɟɧɨɜɚɧɟ ɝɥɢɛɨɤɢɦɢ ɪɿɱɤɨɜɢɦɢ ɞɨɥɢɧɚɦɢ ɩɚɫɦɨ, ɳɨ ɪɨɡɤɢɧɭɥɨɫɹ ɧɚ 50 ɤɦ ɭ ɦɟɠɢ-
ɪɿɱɱɿ Ⱦɧɿɫɬɪɚ ɿ ɉɪɭɬɭ, — ɰɟ:
Ⱥ ɋɟɪɟɞɧɶɨɪɭɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ.
Ȼ ɉɨɞɿɥɶɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ.
ȼ ȼɨɥɢɧɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ.
Ƚ ɏɨɬɢɧɫɶɤɚ ɜɢɫɨɱɢɧɚ.
Тест
20. 2 ɧɚɣɛɿɥɶɲɿ ɪɨɞɨɜɢɳɚ ɝɪɚɧɿɬɿɜ, ɛɚɡɚɥɶɬɿɜ ɡɧɚɯɨɞɹɬɶɫɹ ɜ ɀɢɬɨɦɢɪɫɶɤɿɣ ɬɚ Ɋɿɜɧɟɧɫɶɤɿɣ ɨɛɥɚ-
ɑɨɦɭ
ɫɬɹɯ?
20. ȺЧому найбільші
ɰɟ ɧɚɫɥɿɞɨɤ родовища ɪɨɛɨɬɢ
ɝɟɨɥɨɝɿɱɧɨʀ гранітів,ɥɶɨɞɨɜɢɤɚ
базальтівɜзнаходяться в Житомирській та Рівненській обла-
ɟɩɨɯɭ ɡɥɟɞɟɧɿɧɧɹ
стях?
Ȼ ɩɪɨɥɹɝɚɽ Ⱥɥɶɩɿɣɫɶɤɨ-Ƚɿɦɚɥɚɣɫɶɤɢɣ ɫɤɥɚɞɱɚɫɬɢɣ ɩɨɹɫ
ȼа ɜɢɯɨɞɹɬɶ
це наслідок геологічноїɩɨɪɨɞɢ
ɧɚ ɩɨɜɟɪɯɧɸ роботиɤɪɢɫɬɚɥɿɱɧɨɝɨ
льодовика в епоху зледеніння
ɮɭɧɞɚɦɟɧɬɭ ɩɥɚɬɮɨɪɦɢ
ȽБ ɧɚ
пролягає
ɉɨɥɿɫɫɿАльпійсько-Гімалайський
ɿɧɬɟɧɫɢɜɧɨ ɜɿɞɛɭɜɚɸɬɶɫɹ складчастий пояс
ɩɪɨɰɟɫɢ ɬɨɪɮɨɧɚɤɨɩɢɱɟɧɧɹ
В виходять на поверхню породи кристалічного фундаменту платформи
Г на Поліссі інтенсивно
21. ɉɪɨɚɧɚɥɿɡɭɣɬɟ ɪɨɡɭ ɜɿɬɪɿɜвідбуваються
ɭ ɉɪɢɚɡɨɜ’ʀ ɬɚпроцеси
ɜɢɡɧɚɱɬɟторфонакопичення
ɧɚɫɥɿɞɤɢ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ ɩɟɪɟɜɚɠɚɸɱɢɯ ɜɿɬɪɿɜ ɭ ɰɶɨ-
ɦɭ ɪɟɝɿɨɧɿ.
21. ȺПроаналізуйте
ɩɪɚɜɢɣ ɛɟɪɟɝрозу вітрів
ɪɿɱɨɤ у Приазов’ї
ɤɪɭɬɢɣ, ɚ ɥɿɜɢɣ — та ɩɨɥɨɝɢɣ
визначте наслідки діяльності
переважаючих вітрів у цьому регіоні.
Ȼ ɩɨɝɨɞɭ ɜɢɡɧɚɱɚɸɬɶ ɰɢɤɥɨɧɢ ɡ Ⱥɬɥɚɧɬɢɱɧɨɝɨ ɨɤɟɚɧɭ
ȼа ɬɟɱɿɹ
правий берег річок ɦɨɪɿ
ɜ Ⱥɡɨɜɫɶɤɨɦɭ крутий, а лівий ɩɪɨɬɢ
ɪɭɯɚɽɬɶɫɹ — пологий
ɝɨɞɢɧɧɢɤɨɜɨʀ ɫɬɪɿɥɤɢ
Б погоду визначають циклони з Атлантичного
Ƚ ɟɤɨɥɨɝɿɱɧɨ ɧɟɛɟɡɩɟɱɧɿ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚ ɪɨɡɦɿɳɟɧɨ океану
ɜ ɫɯɿɞɧɿɣ ɱɚɫɬɢɧɿ ɦɿɫɬ
В течія в Азовському морі рухається проти годинникової
ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ стрілки
Г екологічно небезпечні підприємства розміщено в східній частині міст
22. ɑɢɦ ɩɨɹɫɧɸɸɬɶɫɹ ɜɿɞɦɿɧɧɨɫɬɿ ɨɛ’ɽɦɭ ɬɜɟɪɞɨɝɨ ɫɬɨɤɭ ɬɚ ɩɪɨɡɨɪɨɫɬɿ ɜɨɞɢ ɪɿɱɨɤ ɭ ɪɿɡɧɢɯ ɪɟɝɿɨɧɚɯ
22.ɍɤɪɚʀɧɢ?
Чим пояснюються відмінності об’єму твердого стоку та прозорості водиȼɿɫɧɢɤ річокɌȱɆɈ
у різних регіонах 41
ʋ 2/2011
Ⱥ України?
ɝɟɨɥɨɝɿɱɧɨɸ ɛɭɞɨɜɨɸ
Ȼ аɫɟɡɨɧɧɿɫɬɸ ɤɥɿɦɚɬɭ
геологічною будовою
ȼ Бɬɢɩɨɦ ʉɪɭɧɬɿɜклімату
сезонністю
Ƚ Вɬɢɩɨɜɢɦɢ ɥɚɧɞɲɚɮɬɚɦɢ
типом ґрунтів
Г типовими ландшафтами
23.23.ȾɨДо
ɚɡɨɧɚɥɶɧɢɯ
азональних ɬɢɩɿɜ ʉɪɭɧɬɿɜ
типів ɧɚна
ґрунтів ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ
територіїɍɤɪɚʀɧɢ
Україниɜɿɞɧɨɫɹɬɶɫɹ
відносяться
Ⱥ аɱɨɪɧɨɡɟɦɢ ɬɢɩɨɜɿ, ɞɟɪɧɨɜɨ-ɩɿɞɡɨɥɢɫɬɿ.
чорноземи типові, дерново-підзолисті.
Ȼ Бɫɿɪɿсірі
ɥɿɫɨɜɿ, ɩɿɞɡɨɥɢɫɬɿ.
лісові, підзолисті.
ȼ Вɤɚɲɬɚɧɨɜɿ,
каштанові, ɤɨɪɢɱɧɟɜɿ.
коричневі.
Ƚ Гɥɭɱɧɿ,
лучні,ɬɨɪɮɨɜɨ-ɛɨɥɨɬɧɿ.
торфово-болотні.
24.24.Ⱦɥɹ ɹɤɨʀ
Для ɨɛɥɚɫɬɿ
якої ɍɤɪɚʀɧɢ
області ɯɚɪɚɤɬɟɪɧɚ
України характернаɫɬɪɭɤɬɭɪɚ
структураɡɟɦɟɥɶɧɢɯ
земельнихɭɝɿɞɶ,
угідь,ɜɿɞɨɛɪɚɠɟɧɚ
відображенаɧɚ
наɞɿɚɝɪɚɦɿ?
діаграмі?
Ⱥ аɁɚɤɚɪɩɚɬɫɶɤɨʀ
Закарпатської
води болота
Ȼ Бɏɚɪɤɿɜɫɶɤɨʀ
Харківської
ȼ Вȼɿɧɧɢɰɶɤɨʀ сільськогоспо-
Вінницької під забудовою
Ƚ Гɋɭɦɫɶɤɨʀ дарські землі
Сумської
ліси
25.25.ɍ У
ɹɤɨɦɭ
якомуɡɚɩɨɜɿɞɧɢɤɭ
заповідникуɨɯɨɪɨɧɹɽɬɶɫɹ ɽɞɢɧɢɣ уɭЄвропі
охороняється єдиний ȯɜɪɨɩɿмасив
ɦɚɫɢɜ ɸɪɫɶɤɨɝɨ
юрського ɩɟɪɿɨɞɭ
періоду ɡ ɬɢɩɨɜɢɦɢ
з типовими ɪɢɫɚ-
рисами вул-
ɦɢканічної
ɜɭɥɤɚɧɿɱɧɨʀ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ, ɩɪɢɪɨɞɧɢɦ ɦɭɡɟɽɦ ɦɿɧɟɪɚɥɿɜ, ɥɿɫɚɦɢ ɡ ɞɭɛɚ ɩɭɯɧɚɫɬɨɝɨ ɿ ɫɤɟɥɶɧɨɝɨ,
діяльності, природним музеєм мінералів, лісами з дуба пухнастого і скельного, різнотравно-
ɪɿɡɧɨɬɪɚɜɧɨ-ɤɨɜɢɥɨɜɨ-ɡɥɚɤɨɜɢɦɢ ɫɬɟɩɚɦɢ, ɡɚɪɨɫɬɹɦɢ
ковилово-злаковими степами, заростями шибляку таɲɢɛɥɹɤɭ ɬɚ ɹɥɿɜɰɟɜɢɦɢ
ялівцевими ɿ ɮɿɫɬɚɲɤɨ-ɞɭɛɨɜɢɦɢ
і фісташко-дубовими
ɪɿɞɤɨɥɿɫɫɹɦɢ?
рідколіссями?
Ⱥ аɄɚɪɩɚɬɫɶɤɨɦɭ
Карпатському
Ȼ БɄɚɪɚɞɚɡɶɤɨɦɭ
Карадазькому
ȼ В«Ⱥɫɤɚɧɿɹ
«Асканіяɇɨɜɚ»
Нова»
Ƚ Г«ȯɥɚɧɟɰɶɤɢɣ
«Єланецький ɫɬɟɩ»
степ»
26.218
ɉɪɨɜɿɞɧɨɸ ɝɚɥɭɡɡɸ ɦɚɬɟɪɿɚɥɶɧɨɝɨ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ (ɡɚ ɱɚɫɬɤɨɸ ɩɪɨɞɭɤɰɿʀ ɭ ȼȼɉ ɤɪɚʀɧɢ) ɽ
Ⱥ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɿɫɬɶ
Ȼ ɫɿɥɶɫɶɤɟ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɨ
ȼ ɤɭɪɨɪɬɧɟ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɨ
Ƚ ɛɭɞɿɜɧɢɰɬɜɨ
www.e-ranok.com.ua
27. ɍɧɚɫɥɿɞɨɤ ɫɤɨɪɨɱɟɧɧɹ ɨɛɫɹɝɿɜ ɜɢɞɨɛɭɜɚɧɧɹ ɛɭɪɨɝɨ ɜɭɝɿɥɥɹ ɿ ɡɚɤɪɢɬɬɹ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜ ɡɪɨɫɥɨ ɛɟɡɪɨ-
ɛɿɬɬɹ ɜ ɦɿɫɬɚɯ
Тест 2
26. Провідною галуззю матеріального виробництва в Україні (за часткою продукції у ВВП країни) є
а промисловість
Б сільське господарство
В курортне господарство
Г будівництво
27. Унаслідок скорочення обсягів видобування бурого вугілля і закриття підприємств зросло безробіт-
тя в містах
а на сході України.
Б Прикарпаття і Волині.
В Харківщини і Полтавщини.
Г Черкаської та Кіровоградської областей.
28. Що обумовило розміщення суднобудівних заводів у Миколаєві?

а транспортно-географічне положення міста
Б науково-дослідницька і конструкторська база
В кооперування з нафтопереробними підприємствами
Г близькість курортів Чорноморського регіону
29. ɍ ɹɤɿɣ ɨɛɥɚɫɬɿ ɍɤɪɚʀɧɢ ɪɨɡɦɿɳɟɧɿ ɜɫɿ ɬɢɩɢ ɟɥɟɤɬɪɨɫɬɚɧɰɿɣ — Ɍȿɋ, Ƚȿɋ, Ⱥȿɋ?
29. У якій області України розміщені всі типи електростанцій — ТЕС, ГЕС, АЕС?
Ⱥ Ʌɭɝɚɧɫɶɤɿɣ
а Луганській Ȼ ɏɚɪɤɿɜɫɶɤɿɣ
Б Харківській ȼ Ɂɚɩɨɪɿɡɶɤɿɣ
В Запорізькій Ƚ Ɂɚɤɚɪɩɚɬɫɶɤɿɣ
Г Закарпатській
30. ɐɟɧɬɪɢ ɹɤɨʀ ɝɚɥɭɡɿ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɫɬɿ ɩɨɡɧɚɱɟɧɨ ɧɚ ɤɚɪɬɨɫɯɟɦɿ?
30. Центри якої галузі промисловості
позначено на картосхемі?
а нафтопереробної
Б кольорової металургії
В суднобудування
Г лісохімічної
Ⱥ ɧɚɮɬɨɩɟɪɟɪɨɛɧɨʀ
31. Для виробництва соди потрібні кам’яна сіль, вапняк і паливо. У якій області України содове ви-
Ȼ ɤɨɥɶɨɪɨɜɨʀ ɦɟɬɚɥɭɪɝɿʀ
робництво розвивається на місцевих ресурсах?
ȼ ɫɭɞɧɨɛɭɞɭɜɚɧɧɹ
а Донецькій Ƚ ɥɿɫɨɯɿɦɿɱɧɨʀ
Б Чернігівській
В Житомирській 31. Ⱦɥɹ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ ɫɨɞɢ ɩɨɬɪɿɛɧɿ ɤɚɦ’ɹɧɚ ɫɿɥɶ, ɜɚɩɧɹɤ ɿ ɩɚɥɢɜɨ. ɍ ɹɤɿɣ ɨɛɥɚɫɬɿ
Г Херсонській ɪɨɛɧɢɰɬɜɨ ɪɨɡɜɢɜɚɽɬɶɫɹ ɧɚ ɦɿɫɰɟɜɢɯ ɪɟɫɭɪɫɚɯ?
Ⱥ Ⱦɨɧɟɰɶɤɿɣ
Ȼ ɑɟɪɧɿɝɿɜɫɶɤɿɣ 219
ȼ ɀɢɬɨɦɢɪɫɶɤɿɣ
Ƚ ɏɟɪɫɨɧɫɶɤɿɣ
32. ɉɪɨ ɹɤɢɣ ɟɤɨɧɨɦɿɱɧɢɣ ɪɚɣɨɧ ɍɤɪɚʀɧɢ ɜ ɞɨɜɿɞɧɢɤɭ ɩɨɞɚɧɨ ɬɚɤɭ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɸ:
«…Ɉɫɧɨɜɨɸ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɶɤɨɝɨ ɤɨɦɩɥɟɤɫɭ ɪɚɣɨɧɭ ɽ ɩɨɬɭɠɧɢɣ ɚɝɪɨɩɪɨɦɢɫɥɨɜɢɣ ɤɨ
www.e-ranok.com.ua
ɽɬɶɫɹ ɧɚ ɛɚɝɚɬɨɝɚɥɭɡɟɜɨɦɭ ɫɿɥɶɫɶɤɨɦɭ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɿ. ɏɚɪɱɨɜɚ ɿɧɞɭɫɬɪɿɹ ɜɢɪɨ
ɛɨɪɨɲɧɨ, ɤɪɭɩɢ, ɦɚɤɚɪɨɧɢ, ɦɚɫɥɨ, ɫɢɪ…».
Тест 2
32. Про який економічний район України в довіднику подано таку інформацію:
«…Основою господарського комплексу району є потужний агропромисловий комплекс, який ба-
зується на багатогалузевому сільському господарстві. Харчова індустрія виробляє цукор, спирт,
борошно, крупи, макарони, масло, сир…».
а Столичний
Б Донецький
В Подільський
Г Придніпровський
33. Чому в Україні зменшується кількість економічно активного населення?

а відбувається перерозподіл зайнятих між галузями економіки
Б зростає частка старшої за працездатну групу населення
В поширюються маятникові міграції в міських агломераціях
Г імміграція людей у працездатному віці перевищила
ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱȲ еміграцію
34.34.əɤɨɸ
Якою цифрою
ɰɢɮɪɨɸ позначено
ɩɨɡɧɚɱɟɧɨ країну,
ɤɪɚʀɧɭ, у структурі
ɭ ɫɬɪɭɤɬɭɪɿ земельних
ɡɟɦɟɥɶɧɢɯ угідь
ɭɝɿɞɶ якої
ɹɤɨʀ найвища
ɧɚɣɜɢɳɚ частка
ɱɚɫɬɤɚ оброблюваних
ɨɛɪɨɛɥɸɜɚɧɢɯ
ɡɟɦɟɥɶ?
земель?
Ⱥ а1 1
Ȼ Б2 2
ȼ В3 3
Ƚ Г4 4
35.35.əɤɨɸ ɽ ɫɜɿɬɨɜɚ
Якою ɟɤɨɧɨɦɿɤɚ
є світова ɡɚ за
економіка ɩɪɨɫɬɨɪɨɜɨɸ ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿɽɸ?
просторовою організацією?
Ⱥ аɦɨɧɨɤɭɥɶɬɭɪɧɚ
монокультурна
Ȼ Бɩɨɥɿɰɟɧɬɪɢɱɧɚ
поліцентрична
ȼ Вɨɞɧɨɪɿɜɧɟɜɚ
однорівнева
Ƚ Гɞɜɨɩɨɥɸɫɧɚ
двополюсна
36. əɤɿ ɤɪɚʀɧɢ ɫɩɿɜɩɪɚɰɸɸɬɶ ɭ ɝɚɥɭɡɿ ɚɬɨɦɧɨʀ ɟɧɟɪɝɟɬɢɤɢ ɡɚ ɫɯɟɦɨɸ «ɜɢɞɨɛɭɬɨɤ ɭɪɚɧɭ — ɜɢɪɨɛɧɢ-
36.ɰɬɜɨ
Якіɹɞɟɪɧɨɝɨ ɩɚɥɢɜɚ»?
країни співпрацюють у галузі атомної енергетики за схемою «видобуток урану — виробництво
Ⱥ ядерного
ɍɤɪɚʀɧɚ ɿпалива»?
Ɋɨɫɿɹ
Ȼ аɇɿɦɟɱɱɢɧɚ
Україна і ɿРосія
ɉɨɥɶɳɚ
ȼ БɆɨɥɞɨɜɚ ɿ Ɋɭɦɭɧɿɹ
Німеччина і Польща
Ƚ ВɄɭɛɚ ɿ ɋɒȺ
Молдова і Румунія
Г Куба і США
37. ɑɨɦɭ ɱɚɫɬɤɚ ɜ ɯɿɦɿɱɧɨɦɭ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɿ ɤɪɚʀɧ, ɳɨ ɪɨɡɜɢɜɚɸɬɶɫɹ, ɩɨɫɬɿɣɧɨ ɡɪɨɫɬɚɽ?
Ⱥ ɭ ɰɢɯ ɤɪɚʀɧɚɯ ɩɪɢɫɤɨɪɟɧɨ ɪɨɡɜɢɜɚɸɬɶɫɹ ɩɪɢɤɥɚɞɧɿ ɧɚɭɤɢ
220
Ȼ ɭɪɹɞɢ ɰɢɯ ɤɪɚʀɧ ɜɢɡɧɚɱɚɸɬɶ ɯɿɦɿɱɧɭ ɿɧɞɭɫɬɪɿɸ ɹɤ ɩɪɿɨɪɢɬɟɬɧɭ ɝɚɥɭɡɶ
ȼ ɡɚɝɨɫɬɪɸɸɬɶɫɹ ɟɤɨɥɨɝɿɱɧɿ ɩɪɨɛɥɟɦɢ ɜ ɟɤɨɧɨɦɿɱɧɨ ɪɨɡɜɢɧɭɬɢɯ ɤɪɚʀɧɚɯ
Ƚ ɪɟɚɥɿɡɭɽɬɶɫɹ ɦɿɠɧɚɪɨɞɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɩɨɞɨɥɚɧɧɹ ɛɿɞɧɨɫɬɿ
38. Ɂɪɨɫɬɚɧɧɹ ɰɿɧ ɧɚ ɿɦɩɨɪɬɨɜɚɧɭ ɧɚɮɬɭ ɿ ɛɪɚɤ ɜɥɚɫɧɢɯ ɪɟɫɭɪɫɿɜ ɟɧɟɪɝɨɧɨɫɿʀɜ ɫɩɪɢɱɢɧɢɥɢ ɡɛɿɥɶɲɟɧɧɹ
ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ ɫɩɢɪɬɭ ɿɡ ɰɭɤɪɨɜɨʀ ɬɪɨɫɬɢɧɢ ɿ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹ ɣɨɝɨ ɹɤ www.e-ranok.com.ua
ɩɚɥɶɧɨɝɨ ɧɚ ɚɜɬɨɬɪɚɧɫɩɨɪɬɿ ɜ
Ⱥ ɋɚɭɞɿɜɫɶɤɿɣ Ⱥɪɚɜɿʀ.
Тест 2
37. Чому частка в хімічному виробництві країн, що розвиваються, постійно зростає?

а у цих країнах прискорено розвиваються прикладні науки
Б уряди цих країн визначають хімічну індустрію як пріоритетну галузь
В загострюються екологічні проблеми в економічно розвинутих країнах
Г реалізується міжнародна програма подолання бідності
38. Зростання цін на імпортовану нафту і брак власних ресурсів енергоносіїв спричинили збільшення
виробництва спирту із цукрової тростини і використання його як пального на автотранспорті в
а Саудівській Аравії.
Б Бразилії.
В Канаді.
Г Лівії.
39. Традиційними галузями господарства гірських штатів у США є пасовищне скотарство і гірничо-
добувна промисловість, а новими —
а електронна, ракетна промисловість і туризм.
Б текстильна і ювелірна промисловість.
В чорна металургія і машинобудування.
Г нафтопереробка і нафтохімія.
40. ȼɢɡɧɚɱɬɟ
40. Визначте ɫɬɪɭɤɬɭɪɭ
структуру експорту
ɟɤɫɩɨɪɬɭ країни,
ɤɪɚʀɧɢ, виділеної
ɜɢɞɿɥɟɧɨʀ на
ɧɚ картосхемі.
ɤɚɪɬɨɫɯɟɦɿ.
а нафтопродукти, оптика, цукор
Ⱥ ɧɚɮɬɨɩɪɨɞɭɤɬɢ, ɨɩɬɢɤɚ, ɰɭɤɨɪ
ȻБ деревина,
ɞɟɪɟɜɢɧɚ, трактори,
ɬɪɚɤɬɨɪɢ,лляні
ɥɥɹɧɿтканини
ɬɤɚɧɢɧɢ
ȼВ чорні
ɱɨɪɧɿ метали,
ɦɟɬɚɥɢ, автомобілі,
ɚɜɬɨɦɨɛɿɥɿ,фрукти
ɮɪɭɤɬɢ
ȽГ руди,
ɪɭɞɢ,електроніка,
ɟɥɟɤɬɪɨɧɿɤɚ,ювелірні
ɸɜɟɥɿɪɧɿвироби
ɜɢɪɨɛɢ
41. Ɉɚɡɢɫɧɢɣ ɬɢɩ ɡɟɦɥɟɪɨɛɫɬɜɚ ɯɚɪɚɤɬɟɪɧɢɣ ɞɥɹ:

Ⱥ ɍɡɛɟɤɢɫɬɚɧɭ.
Ȼ Ƚɪɭɡɿʀ.
41. ȼОазисний
Ȼɿɥɨɪɭɫɿ.тип землеробства характерний для:
Ƚа Ȼɨɥɝɚɪɿʀ.
Узбекистану.
Б Грузії.
В Білорусі.
42. əɤɿ ɤɪɚʀɧɢ ɜɬɹɝɧɭɬɿ ɜ ɦɿɠɧɚɪɨɞɧɢɣ ɤɨɧɮɥɿɤɬ ɿɡ ɩɪɢɜɨɞɭ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹ ɜɨɞ ɪɿɱɤɢ ȱɧɞ?
ȺГ Ⱥɮɝɚɧɿɫɬɚɧ
Болгарії. ɬɚ ȱɪɚɧ
Ȼ ɉɚɤɢɫɬɚɧ ɬɚ ȱɧɞɿɹ
42. ȼЯкіȱɧɞɿɹ
країни втягнуті в міжнародний конфлікт із приводу використання вод річки Інд?
ɿ Ȼɚɧɝɥɚɞɟɲ
а Афганістан та Іран
Ƚ Ʉɢɬɚɣ ɿ Ɇɨɧɝɨɥɿɹ
Б Пакистан та Індія
В Індія і Бангладеш
Г Китай і Монголія
ɍ ɡɚɜɞɚɧɧɹɯ 43—48 ɞɨ ɤɨɠɧɨɝɨ ɡ ɱɨɬɢɪɶɨɯ ɪɹɞɤɿɜ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ, ɩɨɡɧɚɱɟɧɢɯ ɰɢɮɪɚɦɢ, ɜɢɛɟɪɿɬɶ

ɨɞɢɧ, ɧɚ ȼɚɲɭ ɞɭɦɤɭ, ɩɪɚɜɢɥɶɧɢɣ ɜɚɪɿɚɧɬ, ɩɨɡɧɚɱɟɧɢɣ ɛɭɤɜɨɸ. ɉɨɫɬɚɜɬɟ ɩɨɡɧɚɱɤɢ ɜ ɬɚɛɥɢɰɿ ɡɨ-
ɲɢɬɚ ɧɚ ɩɟɪɟɬɢɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɯ ɪɹɞɤɿɜ (ɰɢɮɪɢ) ɿ ɤɨɥɨɧɨɤ (ɛɭɤɜɢ). ɉɟɪɟɧɟɫɿɬɶ ɩɨɡɧɚɱɤɢ ɞɨ ɛɥɚɧɤɚ Ⱥ
ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ. ɍɫɿ ɿɧɲɿ ɜɢɞɢ ȼɚɲɨɝɨ ɡɚɩɢɫɭ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɪɟɽɫɬɪɭɜɚ-
ɬɢɦɟ ɹɤ ɩɨɦɢɥɤɢ! 221
43. ɍɫɬɚɧɨɜɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɦɿɠ ɝɟɨɫɮɟɪɚɦɢ ɬɚ ɧɚɫɥɿɞɤɚɦɢ ɜɩɥɢɜɭ ɥɸɞɢɧɢ ɧɚ ʀɯɧɿɣ ɫɬɚɧ.
1 ɥɿɬɨɫɮɟɪɚ Ⱥ ɬɟɪɢɬɨɪɿɚɥɶɧɢɣ ɩɨɞɿɥ ɩɪɚɰɿ Ⱥ Ȼ ȼ Ƚ Ⱦ
2 ɝɿɞɪɨɫɮɟɪɚ Ȼ «ɰɜɿɬɿɧɧɹ» ɜɨɞɢ
1
3 ɚɬɦɨɫɮɟɪɚ ȼ ɚɤɥɿɦɚɬɢɡɚɰɿɹ ɬɜɚɪɢɧ www.e-ranok.com.ua
4 ɛɿɨɫɮɟɪɚ Ƚ ɚɧɬɪɨɩɨɝɟɧɧɿ ɮɨɪɦɢ ɪɟɥɶɽɮɭ 2
Ⱦ ɨɡɨɧɨɜɿ «ɞɿɪɤɢ» 3
Тест 2
У завданнях 43—48 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, виберіть

один, на Вашу думку, правильний варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблиці зо-
шита на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви). Перенесіть позначки до бланка
А згідно з інструкцією. Усі інші види Вашого запису в бланку А комп’ютерна програма реєстру-
ватиме як помилки!
43. Установіть відповідність між геосферами та наслідками впливу людини на їхній стан.
1 літосфера а територіальний поділ праці а Б В Г Д
2 гідросфера Б «цвітіння» води 1
3 атмосфера В акліматизація тварин 2
4 біосфера Г антропогенні форми рельєфу 3
Д озонові «дірки»
4
44. Установіть відповідність між материками та їхніми найнижчими точками а Б В Г Д
1 Євразія а озеро Ейр
1
2 Африка Б Мертве море
2
3 Північна Америка В западина Ассаль
4 Австралія Г півострів Вальдес 3
Д Долина Смерті 4
45. Установіть відповідність між висотними поясами Українських Карпат і типовими для них рослин-
ними угрупуваннями. а Б В Г Д
1 передгірний пояс а соснові бори і березові гаї 1
2 низькогірний пояс Б буково-дубові і буково-грабові ліси
2
3 середньогірний пояс В смерекові, ялицево-смерекові ліси
3 ɌȿɋɌɈȼȱ ɌȿɏɇɈɅɈȽȱ
4 субальпійський пояс Г букові, буково-смерекові ліси
Д полонини 4
46. ɍɫɬɚɧɨɜɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɦɿɠ ɦɚɲɢɧɨɛɭɞɿɜɧɢɦɢ ɰɟɧɬɪɚɦ
1 Ɂɚɩɨɪɿɠɠɹ Ⱥ ɜɚɝɨɧɢ, ɜɚɧɬɚɠɧɿ ɚɜɬɨɦɨɛɿɥɿ, ɞɨɪɨɠ
46. Установіть відповідність між машинобудівними центрами України та
2 Ʌɶɜɿɜ Ȼ ɤɨɦɛɚɣɧɢ, ɜɚɠɤɿ ɜɟɪɫɬɚɬɢ, ɝɿɪɧɢɱɨɲ
їх продукцією. 3 ɏɚɪɤɿɜ а Б ɞɨɡɢɦɟɬɪɢ,
ȼ ɚɜɬɨɛɭɫɢ, В Г Д ɧɚɪɨɞɧɿ ɦɭɡɢ
1 Запоріжжя а вагони, вантажні автомобілі, дорожні машини
4 Ʉɪɟɦɟɧɱɭɤ Ƚ ɬɪɚɧɫɮɨɪɦɚɬɨɪɢ, ɥɟɝɤɨɜɿ ɚɜɬɨɦɨɛɿɥ
1
2 Львів Б комбайни, важкі верстати, гірничошахтне устаткування Ⱦ ɬɪɚɤɬɨɪɢ,
2
ɬɭɪɛɿɧɢ, ɥɿɬɚɤɢ
3 Харків В автобуси, дозиметри, народні музичні інструменти 3
4 Кременчук Г трансформатори, легкові автомобілі, двигуни
47. ɍɫɬɚɧɨɜɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɦɿɠ ɯɚɪɚɤɬɟɪɢɫɬɢɤɚɦɢ ɤɪɚʀɧ ȯ
4
Д трактори, турбіни, літаки ɦɿɫɰɟ ɪɨɡɬɚɲɭɜɚɧɧɹ ɧɚ ɤɚɪɬɨɫɯɟɦɿ.
1 ɮɟɞɟɪɚɬ
ɩɟɤɢ ɈɈ
47. Установіть відповідність між характеристиками країн ɤɨʀ ɫɿɦɤ
Європи та буквами, якими позначено їхнє 2 ɤɨɧɫɬɢɬɭ
місце розташування на картосхемі. 3 ɭɧɿɬɚɪɧɚ
1 федеративна республіка, постійний член ɸɡɭ, Ⱥɪ
Ради Безпеки ООН, член Євросоюзу, НАТО, ɦɨɪɹ
4 ɭɧɿɬɚɪɧɚ
країна «великої сімки» ɱɥɟɧ ɇȺ
2 конституційна монархія, член НАТО
3 унітарна парламентська республіка, член
Євросоюзу, Арктичної Ради, Ради держав
Балтійського моря
4 унітарна республіка, країна перехідної
економіки, член НАТО, Євросоюзу
222 48. ɍɫɬɚɧɨɜɿɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɦɿɠ ɩɨɪɬɚɦɢ, ɭ ɹɤɢɯ ɪɨɡɦɿɳɟɧ

ɤɪɚʀɧɚɦɢ, ɞɟ ɫɮɨɪɦɭɜɚɥɢɫɹ ɰɿ ɩɨɪɬɨɜɿ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɿ ɤɨɦɩɥ
1 Ƀɨɤɨɝɚɦɚ Ⱥ ɉɿɜɞɟɧɧɚ Ⱥɮɪɢɤɚ
2 ɏ’ɸɫɬɨɧ Ȼ əɩɨɧɿɹ
3 Ⱦɭɪɛɚɧ ȼ Ȼɪɚɡɢɥɿɹ
4 Ɋɨɬɬɟɪɞɚɦ Ƚ ɋɒȺ
Ⱦ ɇɿɞɟɪɥɚɧɞɢ
www.e-ranok.com.ua
ɍ ɡɚɜɞɚɧɧɹɯ 49—53 ɪɨɡɬɚɲɭɣɬɟ ɡɚɩɪɨɩɨɧɨɜɚɧɿ ɮɚɤɬɢ ɜ ɩ
ɡɧɚɱɤɢ ɜ ɛɥɚɧɤɭ ɧɚ ɩɟɪɟɬɢɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɯ ɤɨɥɨɧɨɤ ɿ ɪɹɞɤɿɜ
Тест 2
48. Установіть відповідність між портами, у яких розміщені потужні нафтопереробні комбінати, та
країнами, де сформувалися ці портові промислові комплекси.
а Б В Г Д
1 Йокогама а Південна Африка
2 Х’юстон Б Японія 1
3 Дурбан В Бразилія 2
4 Роттердам Г США 3
Д Нідерланди 4
У завданнях 49—53 розташуйте запропоновані факти в правильній послідовності. Поставте по-

значки в бланку на перетині відповідних колонок і рядків. Цифрі 1 має відповідати перший обра-
ний Вами факт, цифрі 2 — другий і так далі. Перенесіть позначки до бланка А згідно з інструкці-
єю. Усі інші види Вашого запису в бланку А комп’ютерна програма реєструватиме як помилки!
49. Установіть послідовність дій під час проведення азимутальної полярної зйомки невеликої ділянки
місцевості.
а відкласти лінійкою відстані в масштабі та нанести відповідні умовні знаки а Б В Г
Б виміряти відстань до об’єктів від точки стояння кроками або рулеткою 1
В на планшеті позначити точку стояння і від неї транспортиром відкласти 2
визначені азимути 3
Г обрати точку на місцевості, від якої за допомогою компаса визначити 4
азимути на всі об’єкти
50. Розташуйте послідовно гори Євразії в порядку збільшення висоти снігової а Б В Г

лінії.
а Алтай 1
Б Гімалаї 2
В Уральські гори 3
Г Тянь-Шань 4
51. Розташуйте тектонічні структури в межах України в хронологічній послідов- а Б В Г

ності за їхнім геологічним віком. 1
а Карпатська складчаста область 2
Б Скіфська платформа 3
В Український щит
4
Г Донецька складчаста область
52. Розташуйте послідовно природні та антропогенні об’єкти, які спостерігатиме а Б В Г

група мандрівників на круїзному судні, що рухається вниз по течії Дніпра.
1
а острів Хортиця
2
Б Канівські гори
В Трипільська ТЕС 3
Г Херсонський річковий порт 4
223
www.e-ranok.com.ua
Тест 2
53. Розташуйте послідовно макрорегіони світу в порядку зменшення кількості А Б В Г

населення. 1
А Африка 2
Б Азія
3
В Європа
4
Г Австралія та Океанія
Завдання 54—58 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Виберіть, на
Вашу думку, три правильні варіанти відповіді і позначте їх у бланку А згідно з інструкцією. Не ро-
біть інших позначок у бланку А тому, що комп’ютерна програма реєструватиме їх як помилки!
54. Які три вимірювання можна зробити по карті, використовуючи градусну сітку?
1 визначення географічних координат
2 визначення форм рельєфу
3 визначення азимутів
4 обчислення розмірів Земної кулі
5 визначення відстаней
6 визначення висот точок
55. Оберіть три аргументи, які в сукупності доводять, що на Південному березі Криму сформувався
середземноморський тип клімату:
1 найтепліша природна область в Україні
2 середня температура січня +4°…+2°, липня +23°…+24°
3 річна кількість опадів 400—550 мм
4 максимум опадів припадає на осінньо-зимовий період
5 активно використовуються рекреаційні кліматичні ресурси
6 Кримські гори перешкоджають проникненню арктичних повітряних мас
56. Укажіть три центри хімічної промисловості України, де виробництво азотних добрив
комбінується з чорною металургією.
1 Дніпродзержинськ
2 Сєверодонецьк
3 Біла Церква
4 Горлівка
5 Черкаси
6 Суми
57.
57. У таблиці наведена інформація про спеціалізацію сільського господарства регіонів,, які розташо-
-
вані в тропічному поясі із сумою активних температур 8000. Визначте три основні чинники,, що
обумовлюють відмінності в спеціалізації рослинництва та тваринництва цих регіонів..
, , - , , - , , , ,
, ,
11 географічна широта 2
2 тектонічна будова
3
3 рельєф 4
4 типи ґрунтів
55 середньорічна кількість опадів 6 частка6 зрошуваних земель
58. ,
224 .
1
2 ,
3
4 , ,
5 www.e-ranok.com.ua
6
57. ɍ ɬɚɛɥɢɰɿ ɧɚɜɟɞɟɧɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɹ ɩɪɨ ɫɩɟɰɿɚɥɿɡɚɰɿɸ ɫɿɥɶɫɶɤɨɝɨ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɚ ɪɟɝɿɨɧɿɜ, ɹɤɿ ɪɨɡɬɚɲɨ-
ɜɚɧɿ ɜ ɬɪɨɩɿɱɧɨɦɭ ɩɨɹɫɿ ɿɡ ɫɭɦɨɸ ɚɤɬɢɜɧɢɯ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪ 8000º. ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɬɪɢ ɨɫɧɨɜɧɿ ɱɢɧɧɢɤɢ, ɳɨ
ɨɛɭɦɨɜɥɸɸɬɶ ɜɿɞɦɿɧɧɨɫɬɿ ɜ ɫɩɟɰɿɚɥɿɡɚɰɿʀ ɪɨɫɥɢɧɧɢɰɬɜɚ ɬɚ ɬɜɚɪɢɧɧɢɰɬɜɚ ɰɢɯ ɪɟɝɿɨɧɿɜ.
ɋɚɯɚɪɚ Ɇɟɫɨɩɨɬɚɦɿɹ ȼɟɥɢɤɚ Ʉɢɬɚɣɫɶɤɚ ɪɿɜɧɢɧɚ
ɮɿɧɿɤɨɜɚ ɩɚɥɶɦɚ, ɤɨɡɢ, ɜɟɪɛɥɸ- ɩɲɟɧɢɰɹ, ɛɚɜɨɜɧɢɤ, ɜɟɥɢɤɚ ɪɨ- ɪɢɫ, ɩɪɨɫɨ, ɫɨɹ, ɫɜɢɧɿ, ɜɟɥɢɤɚ
ɞɢ ɝɚɬɚ ɯɭɞɨɛɚ, ɜɿɜɰɿ ɪɨɝɚɬɚ ɯɭɞɨɛɚ, ɩɬɢɰɹ
Тест 2
1 ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɚ ɲɢɪɨɬɚ 2 ɬɟɤɬɨɧɿɱɧɚ ɛɭɞɨɜɚ
3 ɪɟɥɶɽɮ 4
58. Визначте три найімовірніші негативні наслідки ɬɢɩɢспорудження
ʉɪɭɧɬɿɜ водосховища на річці, що протікає
5 ɫɟɪɟɞɧɶɨɪɿɱɧɚ ɤɿɥɶɤɿɫɬɶ ɨɩɚɞɿɜ 6 ɱɚɫɬɤɚ ɡɪɨɲɭɜɚɧɢɯ ɡɟɦɟɥɶ
по рівнинній території.
58. 1ȼɢɡɧɚɱɬɟ
хімічне забруднення підземних
ɬɪɢ ɧɚɣɿɦɨɜɿɪɧɿɲɿ вод ɧɚɫɥɿɞɤɢ ɫɩɨɪɭɞɠɟɧɧɹ ɜɨɞɨɫɯɨɜɢɳɚ ɧɚ ɪɿɱɰɿ, ɳɨ ɩɪɨɬɿɤɚɽ
ɧɟɝɚɬɢɜɧɿ
2ɩɨ
підтоплення, вторинне засолення ґрунтів
ɪɿɜɧɢɧɧɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ.
31виникнення карстових ɩɿɞɡɟɦɧɢɯ
ɯɿɦɿɱɧɟ ɡɚɛɪɭɞɧɟɧɧɹ форм рельєфу
ɜɨɞ
ɩɿɞɬɨɩɥɟɧɧɹ,
42затоплення лук,ɜɬɨɪɢɧɧɟ ɡɚɫɨɥɟɧɧɹ
сіножатей, пасовищʉɪɭɧɬɿɜ
ɜɢɧɢɤɧɟɧɧɹ ɤɚɪɫɬɨɜɢɯ
53заболочування прилеглихɮɨɪɦ ɪɟɥɶɽɮɭтериторій
низовинних
ɡɚɬɨɩɥɟɧɧɹ ɥɭɤ, ɫɿɧɨɠɚɬɟɣ, ɩɚɫɨɜɢɳ
6 активізація водної та вітрової ерозії
4
5 ɡɚɛɨɥɨɱɭɜɚɧɧɹ ɩɪɢɥɟɝɥɢɯ ɧɢɡɨɜɢɧɧɢɯ ɬɟɪɢɬɨɪɿɣ
6 ɚɤɬɢɜɿɡɚɰɿɹ ɜɨɞɧɨʀ ɬɚ ɜɿɬɪɨɜɨʀ ɟɪɨɡɿʀ
Завдання
Ɂɚɜɞɚɧɧɹ 59—60
59—60мають
ɦɚɸɬɶодин
ɨɞɢɧваріант відповіді
ɜɚɪɿɚɧɬ — число.
ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ Обчисліть
— ɱɢɫɥɨ. відповідний
Ɉɛɱɢɫɥɿɬɶ показник
ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɣ і за-
ɩɨɤɚɡɧɢɤ
пишіть його в бланку А, згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок у бланку А оскільки
ɿ ɡɚɩɢɲɿɬɶ ɣɨɝɨ ɜ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ. ɇɟ ɪɨɛɿɬɶ ɿɧɲɢɯ ɩɨɡɧɚɱɨɤ ɭ ɛɥɚɧɤɭ Ⱥ ɬɨɦɭ, ɳɨ
комп’ютерна
ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ програма
ɩɪɨɝɪɚɦɚ реєструватиме
ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ їхʀɯ як
ɹɤ помилки!
ɩɨɦɢɥɤɢ!
59. Ɂɚданими
59. За ɞɚɧɢɦɢтаблиці
ɬɚɛɥɢɰɿвизначте
ɜɢɡɧɚɱɬɟрічну
ɪɿɱɧɭамплітуду
ɚɦɩɥɿɬɭɞɭколивань
ɤɨɥɢɜɚɧɶсередньомісячних
ɫɟɪɟɞɧɶɨɦɿɫɹɱɧɢɯтемператур
ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪповітря.
ɩɨɜɿɬɪɹ.
ɦɿɫɹɰɿ ȱ ȱȱ ȱȱȱ ȱV V VI VII VIII IX X XI XII
t C –6 –4 2 9 15 18 20 19 14 8 2 –2
Ɉɛɱɢɫɥɿɬɶ чисельність
60. ɱɢɫɟɥɶɧɿɫɬɶ ɧɚɫɟɥɟɧɧɹ
населення ɤɪɚʀɧɢ
країниɧɚ
наɤɿɧɟɰɶ
кінецьɪɨɤɭ
року(ɦɥɧ
(млнɨɫɿɛ), ɹɤɳɨ
осіб), ɧɚ 1наɫɿɱɧɹ
якщо ɩɪɨɠɢɜɚɥɨ
1 січня 200
проживало
ɦɿɥɶɣɨɧɿɜ
200 ɨɫɿɛ,а ɚпоказники
міл. осіб, ɩɨɤɚɡɧɢɤɢруху
ɪɭɯɭнаселення
ɧɚɫɟɥɟɧɧɹвɜцьому
ɰɶɨɦɭроці
ɪɨɰɿ були
ɛɭɥɢ такими:
ɬɚɤɢɦɢ: народжуваність
ɧɚɪɨɞɠɭɜɚɧɿɫɬɶ — — 30
30 ‰,
‰,
ɫɦɟɪɬɧɿɫɬɶ — 18 ‰, ɟɦɿɝɪɚɰɿɹ — 3 ‰, ɿɦɦɿɝɪɚɰɿɹ —
смертність — 18 ‰, еміграція — 3 ‰, імміграція — 1 ‰. 1 ‰.
ȼɿɞɩɨɜɿɞɿ ɞɨ ɬɟɫɬɭ
ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ
1 Ⱥ 21 ȼ 41 Ⱥ
2 ȼ 22 Ⱥ 42 Ȼ
3 Ƚ 23 Ƚ 43 1Ƚ, 2Ȼ, 3Ⱦ, 4ȼ
4 Ȼ 24 Ⱥ 44 1Ȼ, 2ȼ, 3Ⱦ, 4Ⱥ
5 Ƚ 25 Ȼ 45 1Ȼ, 2Ƚ, 3ȼ, 4Ⱦ
6 Ȼ 26 Ⱥ 46 1Ƚ, 2ȼ, 3Ⱦ, 4Ⱥ
7 ȼ 27 Ƚ 47 1ȼ, 2Ȼ, 3Ⱥ, 4Ƚ
8 Ⱥ 28 Ⱥ 48 1Ȼ, 2Ƚ, 3Ⱥ, 4Ⱦ
9 Ⱥ 29 ȼ 49 ȽȼȻȺ
10 Ƚ 30 Ȼ 50 ȼȺȽȻ
11 ȼ 31 Ⱥ 51 ȼȻȽȺ
12 Ȼ 32 ȼ 52 ȼȻȺȽ
13 Ⱥ 33 Ȼ 53 ȻȼȺȽ
14 Ⱥ 34 Ȼ 54 1,3,5
15 Ȼ 35 Ȼ 55 2,3,4
16 Ƚ 36 Ⱥ 56 1,2,4
17 Ⱥ 37 ȼ 57 4,5,6
18 ȼ 38 Ȼ 58 2,4,5
19 Ƚ 39 Ⱥ 59 26
20 ȼ 40 Ȼ 60 202
48 ȼɿɫɧɢɤ ɌȱɆɈ ʋ 2/2011

225
www.e-ranok.com.ua
як ПОМИЛКИ!
Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!

1. Вперше висловили думку про кулястість Землі:

Тест 3А єгиптяни
Б стародавні римляни
Тест 3
В стародавні греки
Завдання
Г 1—40 мають по чотири варіанти відповіді, з яких лише ОДИН ПраВИЛЬНИЙ. Вибе-
вікінги
ріть правильний варіант і позначте його в бланку а згідно з інструкцією. Не робіть інших позна-
чок — комп’ютерна програма реєструватиме їх як ПОМИЛКИ!
2. Визначте, якою буде відстань між двома об’єктами на місцевості, якщо на плані
1. Вперше висловили
масштабу думку
1:500 про кулястість
відстань між нимиЗемлі:
10 см.
а єгиптяни
А 5м
Б стародавні римляни
В Б 20 м греки
стародавні
Г В
вікінги
50 м
Г 200якою
2. Визначте, м буде відстань між двома об’єктами на місцевості, якщо на плані масштабу 1:500
відстань між ними 10 см.
3.а Установіть,
5м яке з тверджень щодо географічної широти є правильним.
Б 20 м
А буває західна і східна, змінюється у межах від 0° до 180°
В 50 м
Г Б200 це
м відстань у градусах від початкового меридіана до певної точки
В однакова в усіх точках, що лежать на одному меридіані
3. Установіть, яке з тверджень щодо географічної широти є правильним.
а Гбуває
однакова в усіхзмінюється
західна і східна, точках, що лежать
в межах надоодній
від 0° 180° паралелі
Б це відстань у градусах від початкового меридіана до певної точки
4.В Визначте,
однакова в усіх
якіточках, щопороди
гірські лежать наформуються
одному меридіані
при швидкому захолоданні вулканіч-
Г однакова в усіх точках, що лежать на одній паралелі
ної лави на земній поверхні.
А глинистий
4. Визначте, які гірськісланець, фосфорит
породи формуються при швидкому захолоданні вулканіч-
ноїБлави на земній поверхні.
базальт, вулканічне скло
а глинистий сланець, фосфорит
Б В граніт,
базальт, лабрадорит
вулканічне скло
В Гграніт, лабрадорит
мармур, гнейс
Г мармур, гнейс
5. 5.Який
Який
тип тип клімату
клімату відображає
відображає подана на подана на рисунку
рисунку кліматодіаграма?
а кліматодіаграма?
екваторіальний
Б субтропічний середземноморський
В помірно континентальний
А екваторіальний
Г морський помірного поясу
Б субтропічний середземноморський
В помірно континентальний
Г морський помірного поясу
6. Що називають ґрунтом?
2 а верхній шар земної поверхні, складений відкладами алювіального та еолового походження
Б вивітрені мінерали і гірські породи на земній поверхні
В накопичені на поверхні землі органічні рештки, які розкладені під впливом життєдіяльності
мікроорганізмів
Г верхній пухкий шар земної поверхні, якому властива родючість
226
www.e-ranok.com.ua
Тест 3
7. Як називають найбільші природні комплекси у межах географічної оболонки, що формуються як

прояв закономірності широтної зональності?
а висотні пояси
Б географічні пояси
В природні зони
Г природні області
8. Визначте географічну довготу серединного меридіана Х годинного поясу.

а 10° зх. д.
Б 15° сх. д.
В 100° сх. д.
Г 150° сх. д.
9. З’ясуйте, який географічний пояс Євразії не має зони пустель.

а арктичний
Б помірний
В тропічний
Г субекваторіальний
10. Для якої природної зони Африки типовими деревами є баобаб, зонтична акація?
а вологих екваторіальних лісів
Б пустель та напівпустель
В саван і рідколісся
Г твердолистих вічнозелених лісів і чагарників
11. Визначте територію Австралії, де випадає найбільше опадів.
а західні схили Великого Вододільного хребта
Б східні схили Великого Вододільного хребта
В Західноавстралійське плоскогір’я
Г Центральна низовина
12. Укажіть назву найвищої вершини Південної Америки.

а Аконкагуа
Б Котопахі
В Мак-Кінлі
Г Чимборасо
13. Укажіть річку Північної Америки, яка утворює найглибший каньйон у світі.
а Колорадо
Б Колумбія
В Маккензі
Г Міссурі
14. Що є причиною того, що на узбережжі Антарктиди тепліше, ніж у центрі материка?

а переважання протягом року помірних повітряних мас
Б прибережні теплі течії
В циклональна діяльність над прибережними водами
Г незначна віддаленість узбережжя від Південного тропіка
227
www.e-ranok.com.ua
Тест 3
15. Яка область України є прикордонною з Білоруссю?

а Львівська
Б Чернівецька
В Миколаївська
Г Рівненська
16. У межах якої тектонічної структури найдавніші на території України гірські породи виходять на
денну поверхню?
а Волино-Подільської плити
Б Кримської складчастої системи
В Донецької складчастої споруди
Г Українського кристалічного щита
17. У якому масиві Українських Карпат знаходиться найвища вершина України?

а Бескиди
Б Горгани
В Свидовець
Г Чорногора
18. Яка з річок України має паводковий режим із найбільшим об’ємом стоку в зимовий період?
а Південний Буг
Б Західний Буг
В Салгир
Г Сіверський Донець
19. Що впливає на зростання континентальності клімату України з північного заходу на південний

схід?
а поступове віддалення від Атлантичного океану
Б значна протяжність території в меридіональному напрямку
В поступове наближення до тропічних широт
Г поступове підвищення абсолютної висоти місцевості
20. Визначте, яка з наведених характеристик відповідає дерново-підзолистим ґрунтам у межах терито-
рії України.
а найбільше поширені в долинах річок рівнинної території країни
Б сформувалися під широколистими лісами на суглинистих породах
В займають понад половину площі ґрунтового покриву в Україні
Г сформувалися в мішаних лісах на супіщаних породах
21. Визначте, який висотний ландшафтний пояс є в Українських Карпатах, але відсутній у Кримських
горах.
а лісостеповий
Б дубових лісів
В букових лісів
Г альпійських луків
228
www.e-ranok.com.ua
Тест 3
22. Укажіть біосферний заповідник України.

а «Медобори»
Б Карпатський
В Поліський
Г Опукський
23. Укажіть середню тривалість життя людей в Україні.

а 63 роки
Б 68 років
В 72 роки
Г 74 роки
24. Укажіть народи, представники яких компактно проживають в Одеській області.

а угорці та поляки
Б румуни та білоруси
В болгари та гагаузи
Г татари та караїми
25. З’ясуйте, яке співвідношення чоловіків і жінок у статевій структурі населення України.
а 41 % і 59 %
Б 46 % і 54 %
В 49 % і 51 %
Г 52 % і 48 %
26. Укажіть групу областей України, у яких сільське населення переважає над міським.
а Київська, Полтавська
Б Харківська, Сумська
В Тернопільська, Вінницька
Г Миколаївська, Херсонська
27. Укажіть, яка з нині діючих АЕС в Україні є найпотужнішою.
а Рівненська
Б Хмельницька
В Запорізька
Г Південноукраїнська
28. Визначте, які галузі паливної промисловості характерні для Житомирської області України.
а нафтова і газова
Б кам’яновугільна і сланцева
В буровугільна і торф’яна
Г кам’яновугільна і газова
29. Які два основні чинники обумовили розміщення нікелево-кобальтового виробництва у м. Побузьке
в Україні.
а споживчий та паливний
Б сировинний та енергетичний
В паливний та працересурсний
Г науковий та транспортний
229
www.e-ranok.com.ua
Тест 3
30. Укажіть групу сільськогосподарських культур, основні райони вирощування яких збігаються на
території України в межах однієї сільськогосподарської зони.
а пшениця, жито, картопля, баштанні
Б хміль, рапс, рис, соняшник
В кукурудза, пшениця, цукрові буряки, гречка
Г ячмінь, просо, соняшник, льон-довгунець
31. Визначте економічні райони України, у яких розміщені підприємства целюлозно-паперової про-
мисловості.
а Столичний, Карпатський, Подільський
Б Північно-Західний, Північно-Східний, Подільський
В Карпатський, Центральний, Придніпровський
Г Придніпровський, Донецький, Центральний
32. Визначте, у якому промисловому центрі розвинуте енергетичне, електротехнічне машинобудуван-

ня, літако-, верстато-, приладобудування.
а Дніпропетровськ
Б Луганськ
В Краматорськ
Г Харків
33. Укажіть, яка частина земного простору не входить до складу державної території.
а морська економічна зона за 12 миль від берега
Б повітряний простір над територією держави
В суходіл із його надрами та внутрішні води
Г акваторія від берега до межі територіальних вод
34. Які країни нині входять до складу Європейського Союзу?

а економічно розвинуті країни Західної Європи і постсоціалістичні країни Центральної і Східної
Європи, крім країн колишнього СРСР
Б усі економічно розвинуті країни Західної Європи і низка постсоціалістичних країн Центральної
і Східної Європи, включаючи країни колишнього СРСР
В більшість економічно розвинутих країн Західної Європи, низка постсоціалістичних країн Цен-
тральної і Східної Європи та острівні країни Середземномор’я
Г усі європейські країни, крім країн СНД (Співдружності незалежних держав)
35. Укажіть групу унітарних держав.

а Польща, Словаччина, Угорщина
Б Канада, США, Мексика
В Індія, Пакистан, М’янма
Г Німеччина, Австрія, Швейцарія
36. Визначте, для якого макрорегіону світу характерні найвищі темпи урбанізації.
а Австралії й Океанії
Б Західної Європи
В Північної Америки
Г Латинської Америки
230
www.e-ranok.com.ua
Тест 3
37. Укажіть країни, які мають власні промислові запаси залізних і марганцевих руд
та коксівного вугілля.
а Китай, Індія
Б Італія, Німеччина
В Велика Британія, Норвегія
Г Франція, Японія
38. Укажіть хибне твердження щодо розвитку галузей машинобудування світу.

а лідером суднобудування стала Південна Корея, а Велика Британія посіла друге місце
Б електротехнічне машинобудування орієнтується на дешеві кваліфіковані трудові ресурси
В виробництво сільськогосподарської техніки зміщується у країни, що розвиваються
Г найбільше цивільних та військових літаків виробляють у США

а кава, банани, тростинний цукор
Б чай, прянощі, рис
В нафта, нафтопродукти, природний газ
Г кам’яне вугілля, золото, алмази
40. Укажіть макрорегіон світу, який має найбільший обсяг міжнародних торгових
операцій.
а Англо-Америка
Б Західна
У завданнях
Європа 41—50 установіть відповідність інформації, позначеної цифрами і
Вбуквами,
Східна Європа
— утворіть логічні пари. Поставте позначки в бланку А на перетині відпо-
Гвідних
Східнаколонок
Азія і рядків.
Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А!

У завданнях 41—50 установіть відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами, — утво-
ріть логічні пари. Поставте позначки в бланку а на перетині відповідних колонок і рядків.
41. Установіть відповідність між умовними знаками на картосхемі та географічни-
41. Установіть відповідність між умовними знаками на картосхемі та географічними об’єктами, які
вони ми об’єктами, які вони відображають.
відображають.
А амежі
межідокембрійських
докембрійських платформ
платформ
Б океанічні жолоби
Б океанічні жолоби
В краї материкового шельфу
В Гкраї материкового
берегова лінія ділянокшельфу
суходолу
Д серединні океанічні хребти
Г берегова лінія ділянок суходолу
а Б В Г Д
А Б В Г Д
1
2 1
3 2
4
3
4
231
42. Установіть відповідність між точками на земній поверхні та діаграмами, які де-
монструють співвідношення тривалості дня і ночі станом на 22 грудня.
А Б В Г Д
www.e-ranok.com.ua
1
А Б В Г Д
1
2
3
4
Тест 3
42. Установіть відповідність між точками на земній поверхні та діаграмами, які де-
монструють між точками
співвідношення на земній
тривалості дняповерхні та діаграмами,
і ночі станом які демонструють співвід-
на 22 грудня.
ношення тривалості дня і ночі станом на 22 грудня.
А Б В Г Да Б В Г Д
1 1
А 2 2
3 3
4
4
Д
43. Установіть відповідність між країнами та розміщеними на їх території туристськими9 об’єктами.
1 Греція а оз. Балатон а Б В Г Д
2 Кенія Б нац. парк Серенгеті
1
3 Непал Г г. Афон
4 Угорщина В г. Джомолунгма 2
Д г. Фудзіяма 3
4
44. Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу України, які на них
сформувалися.
1 Український щит а Середньоруська височина а Б В Г Д
2 Середземноморський 1
рухливий пояс Б Північнокримська рівнина 2
3 Воронезький масив В Придніпровська височина 3
4 Скіфська плита Г Волинська височина
4
45. Установіть відповідність між портами — центрами нафтопереробки та країнами, у яких вони роз-
міщені.
а Б В Г Д
1 Генуя а США
2 Х’юстон Б Південна Африка 1
3 Гданськ В Австралія 2
4 Дурбан Г Польща 3
Д Італія 4
232
www.e-ranok.com.ua
45. Установіть відповідність між портами — центрами нафтопереробки та країнами,
у яких вони розміщені.
А Б В Г Д
1 Генуя А США
2 Х’юстон Б Південна Африка 1
3 Гданськ В Австралія 2
4 Дурбан Г Польща 3
Д Італія 4
Тест 3

46. Установіть міжміж
відповідність продукцією підприємств
продукцією підприємствхімічної
хімічноїпромисловості
промисловості
та промисловими
та промисловимицентрами,
центрами, позначеними
позначенимибуквами
буквами на картосхемі.
на картосхемі.
1 азотні добрива
1 азотні добрива а Б В Г Д
2
2 фосфатні добрива
фосфатні добрива
3 шини
1
3 шини
4 хімічні волокна та нитки 2
4 хімічні волокна та нитки
3
4
А Б В Г Д
1
2
3
4
10 відповідність між товарами та країнами, які їх експортують. а Б В Г Д
1 верстати а Гвінея
1
2 бавовна Б Німеччина
3 боксити В Греція 2
4 оливкова олія Г Чилі 3
Д Єгипет 4
48. Установіть відповідність між назвою родовища та видом корисних копалин.

1 Слов’янське а титанова руда а Б В Г Д
2 Мужіївське Б кам’яна сіль 1
3 Немирівське В сірка 2
4 Іршанське Г золото 3
Д залізна руда 4
49. Установіть відповідність між країнами та галузями паливно-енергетичного
комплексу світу, де ці країни є лідерами. а Б В Г Д
1 США а атомна електроенергетика 1
2 Росія Б гідроелектроенергетика 2
3 ФРН В вітрова електроенергетика 3
4 Канада Г вугільна промисловість 4
Д газовидобувна
50. Установіть відповідність між сільськогосподарськими культурами та регіонами,

які спеціалізуються на їх вирощуванні. а Б В Г Д
1 льон-довгунець а Автономна республіка Крим
1
2 соняшник Б Вінницька область
3 цукрові буряки В Запорізька область 2
4 лаванда Г Житомирська область 3
Д Закарпатська область 4
233
www.e-ranok.com.ua
Тест 3
У завданнях 51—60 розташуйте запропоновані факти у правильній послідовності. Поставте по-

значки у бланку на перетині відповідних колонок і рядків. Цифрі 1 має відповідати обраний Вами
перший факт, цифрі 2 — другий і т. д.
51. Розташуйте столиці в порядку настання в них нової доби. а Б В Г

а Астана 1
Б Лондон
2
В Київ
3
Г Токіо
4
52. Розташуйте послідовно складові структури земельного фонду світу, починаючи а Б В Г

від тієї, що займає найменшу частку площі. 1
а орні землі і сади 2
Б природні луки і пасовища 3
В міста, шляхи сполучення, промислові об’єкти
4
Г ліси
53. Розташуйте моря Світового океану за показником середньої солоності вод, по- а Б В Г
чинаючи з найнижчого. 1
а Балтійське 2
Б Червоне 3
В Чорне 4
Г Середземне
54. Установіть послідовність областей помірного кліматичного поясу Євразії вздовж а Б В Г

паралелі 60° пн. ш. за показником ізотерми січня, починаючи з найнижчого.
1
а континентальна
2
Б помірно континентальна
В морська 3
Г мусонна 4
55. Установіть послідовність розміщення лісових природних зон Європи з півночі на а Б В Г

південь. 1
а мішані ліси 2
Б твердолисті вічнозелені ліси та чагарники 3
В тайга 4
Г широколисті ліси
56. Розташуйте послідовно центри чорної металургії України в порядку зростання а Б В Г

віддалення від басейну марганцевих руд. 1
а Луганськ
2
Б Нікополь
3
В Кривий Ріг
Г Макіївка 4
234
www.e-ranok.com.ua
Тест 3
57. Розташуйте об’єкти України, які впливають на забруднення акваторії Азово-

Чорноморського басейну вздовж узбережжя, починаючи від гирла Дунаю. а Б В Г
а бази військово-морських флотів України та Росії
1
у Севастополі
Б Маріупольський металургійний комбінат 2
В нафтовий термінал у порту Південний 3
Г рейд Керченського торгового порту 4
58. Розташуйте центри туризму в порядку збільшення відстані від них до Києва. а Б В Г
а Батурин 1
Б Переяслав-Хмельницький 2
В Бахчисарай 3
Г Одеса 4
59. Обчисліть рівень економічного розвитку країн (за показником доходів на 1 особу) а Б В Г
і розташуйте їх починаючи від найнижчого показника. 1
а США 12 300 300
2
Б Франція 1 800 60
3
В Швейцарія 336 7
4
Г Швеція 324 9
60. Установіть послідовність розміщення країн світу на трасі нафтопроводу а Б В Г

«Дружба», починаючи з країни — експортера нафти. 1
а Україна
2
Б Хорватія
3
В Росія
4
Г Угорщина
235
www.e-ranok.com.ua
Відповіді до тестів
відповіді до тестів (теми 1—24)

Тема 1
Вхідний тест: 1. В 2. Б 3. В 4. А 5. А1, Б 4, В2, Г5 6. А4, Б3, В2, Г1 7. Б, Г, В, А 8. В, Г, Е
9. (80°—30°)* 111,3 км = 5565 км (в 1° екватора — 111,3 км)
Контрольний тест: 1. Б 2. Г 3. Б 4. Б. 5. А4, Б3, В2, Г5 6. А5, Б3, В2, Г4 7. Б, Г, В, А
8. В, Д, Е 9. (33°+ 34°)* 111 км = 7437 км (в 1° меридіану — 111 км)
Тема 2
Вхідний тест: 1. Б 2. Б 3. А 4. А 5. А2, Б1, В4, Г3 6. А5, Б4, В3, Г1 7. В, Б, Г, А 8. Б, В, Г
Контрольний тест: 1. А 2. А 3.Б 4. А 5. А2, Б3, В1, Г4 6. А5, Б4, В2, Г1 7. А, В, Б, Г 8. А, Г, Е
9. 30 °С (на кожні 33 м температура підвищується на 1° — 1000: 33= 30°)
Тема 3
Вхідний тест: 1. Б 2.Б 3.Г 4.В 5. А5, Б2, В3, Г1 6. А5, Б2, В1, Г3 7. Г, А, В, Б 8. А, Г, Е
9. t°—8°C (на кожний км температура знижується на кожний км на 6°С, а тиск зменшується 100 мм)
Контрольний тест: 1. Б 2. А 3. Б 4. А 5. А2, Б3, В4, Г1 6. А4, Б2, В3, Г5 7. А, В, Г, Б 8. В, Г, Д
9. 67% Якщо 9 г — 100%, то 6 гр. — ? (100*6/9=66,6)
Тема 4
Вхідний тест: 1. Г 2.В 3. А 4. В 5. А5, Б3, В4, Г2 6. А4, Б3, В2, Г1 7. Г, А, Б, В 8. А, В, Е
Контрольний тест: 1. Б 2. В 3.В 4.Г 5. А2, Б4, В1, Г3 6. А3, Б1, В5, Г2 7. В, Б, А, Г 8. В, Г, Е
Тема 5
Вхідний тест: 1.В 2. В 3.В 4. Б 5. А3, Б1, В5, Г4 6. А2, Б1, В4, Г5 7. В, А, Б, Г 8. А,Г, Д
Контрольний тест: 1. В 2.Б 3. Г 4. А 5. А3, Б4, В2, Г2 6. А2, Б4, В3, Г5 7. Б, А, Г, В 8. А, Б, В
Тема 6
Вхідний тест: 1.Б 2.Б 3.В 4. Б 5. А2, Б1, В3, Г4 6. А5, Б1, В2, Г3 7. Б, В, Г, А 8. А, Г, Д
Контрольний тест: 1. А 2.Б 3.Б 4.В 5. А3, Б4, В1, Г2 6. А5, Б4, В3, Г2 7. Г, В, А, Б 8. Б, В, Г
Тема 7
Вхідний тест: 1.А 2. Б 3. А 4. В 5. А2, Б1 , В4, Г3 6. А3, Б4 , В2, Г4 7. Г, В, Б, А 8. Б, Г, Д
Контрольний тест: 1. В 2. А 3. Г 4.В 5. А4, Б5 , В2, Г1 6. А2, Б3, В5, Г1 7. Г, В, Б, А 8. А, Б, В
Тема 8
Вхідний тест: 1. Б 2. А 3. Б 4.А 5. А2, Б4 , В5, Г1 6. А5, Б4, В3, Г2 7. Б, Г, В, А 8. А, Б, Г
Контрольний тест: 1.В 2.А 3.В 4.А 5. А1, Б5, В2, Г3 6. А1, Б3, В4, Г2 7. Б, Г, В, А 8. А, Б, Е
Тема 9
Вхідний тест: 1. В 2.В 3. А 4. Г 5. А3, Б1, В2, Г4 6. А5, Б3, В1, Г2 7. В, А, Б , Г 8. А, Б, В
Контрольний тест: 1. Б 2.Б 3. В 4. Б 5. А5, Б3, В4, Г1 6. А5, Б3, В2, Г1 7. А, Г, В, Б 8. А, Д, Е
Тема 10
Вхідний тест: 1. А 2.А 3. Г 4. Г 5. А2, Б4, В3, Г5 6. А3, Б1, В4, Г2 7. Г, А, В, Б 8. Б, В, Г
Контрольний тест: 1. А 2. Б 3. В 4.А 5. А4, Б1, В5, Г3 6. А3, Б1, В2, Г5 7. А, В, Б, Г 8. А, Г, Е
Тема 11
Вхідний тест: 1.В 2.Б 3. Г 4. Г 5. А4, Б5, В3, Г1 6. А1, Б3, В2, Г5 7. Б, В, А, Г 8. А, В, Г
9. в 1 см — 220 км, в 1 см2 — 48400 км2 х см2 — 603700 км2 х= 12,47 см2
Контрольний тест: 1. А 2. Б 3.А 4.А 5. А3, Б1, В5, Г4 6. А1, Б2, В4, Г3 7. В, А, Г, Б 8. Б, В, Д
9. 2 год 12 хв = 132 хв/4=33° , якщо Лондон має довготу 0°, то обласний центр —33°
Тема 12
Вхідний тест: 1.А 2.Г 3.Г 4.Г 5. А4, Б2, В3, Г1 6. А1, Б2, В 4, Г5 7. А, Б, Г, В 8. А , В, Д
Контрольний тест: 1.А 2.Б 3.А 4.В 5. А1, Б5, В2, Г3 6. А4, Б1, В5, Г3 7. Г, Б, В, А 8. А, В, Г
236
www.e-ranok.com.ua
Тема 13
Вхідний тест: 1.В 2.В 3.В 4.Г 5. А3, Б4, В5, Г2 6. А1, Б4, В5, Г3 7. Б, Г, А, В 8. А, В, Д
Контрольний тест: 1.В 2. В 3.А 4. Б 5. А3, Б1, В2, Г5 6. А4, Б5, В2, Г1 7. В, Б, А, Г 8. Б, В ,Г
Тема 14
Вхідний тест: 1.А 2.Г 3.В 4.А 5. А4, Б2, В5, Г1 6. А2, Б1, В5, Г4 7. В, Г,А, Б 8. Г, Д, Е
Контрольний тест: 1.А 2.В 3.Б 4.А 5. А5, Б1, В4, Г3 6. А4, Б1, В 2, Г3 7. А, В, Б, Г 8. А, Б, В
Тема 15
Вхідний тест: 1.А 2.Г 3.Б 4.В 5. А4, Б2, В3, Г1 6. А1, Б4, В2, Г3 7. Б, В, А, Г 8. В, Г, Е
Контрольний тест: 1.В 2.Б 3.А 4. А 5. А2, Б3, В4, Г5 6. А4, Б2, В3, Г1 7. А, Б, В, Г 8. А. В. Е
Тема 16
Вхідний тест: 1.В 2.А 3.Г 4.А 5. А2, Б4, В1, Г3 6. А1, Б3, В2, Г5 7. Б, В, А, Г 8. Б, В, Г
Контрольний тест: 1. Б 2.В 3.Б 4.Г 5. А5, Б4, В3, Г2 6. А3, Б1, В2, Г4 7. Б, Г, А, В 8. В, Г, Д
Тема 17
Вхідний тест: 1.Г 2.Г 3.А 4.А 5. А1, Б5, В3, Г2. 6. А2, Б5, В4, Г3 7. Б, В, А, Г 8. А. Б. Г
Контрольний тест: 1. А 2. В 3.А 4.Б 5. А2, Б5, В3, Г1 6. А5, Б3, В2, Г1 7. Б, А, Г, В 8. А, Г, Д
Тема 18
Вхідний тест: 1.Г 2.А 3. А 4. А 5. А3, Б4, В5, Г1 6. А4, Б1, В3, Г2 7. Б, А, В ,Г 8. Г, Д, Е
Контрольний тест: 1.В 2.Г 3.Б 4.В 5. А2, Б3, В4, Г5 6. А5, Б4, В2, Г3 7. В, Г, А, Б 8. Б, В, Д
Тема 19
Вхідний тест: 1.В 2.В 3.Г 4.А 5. А2, Б3, В1, Г4 6. А4, Б2, В5, Г3 7. А, Г, Б, В 8. А, В, Е
Контрольний тест: 1.В 2.Г 3.Г 4.А 5. А5, Б2, В4, Г1 6. А4, Б1, В3, Г2 7. Б, А, Г, В 8. А, Б, Д
Тема 20
Вхідний тест: 1.Б 2.В 3.А 4.А 5. А5, Б2, В1, Г4 6. А3, Б2, В1, Г5 7. Б, А, В, Г 8. А, В, Г
9. Сальдо міграції за рік склало 1,25 млн. осіб, або 83,3 % від загального приросту чисельності
населення.
Контрольний тест: 1.Б 2.В 3. В 4. В 5. А5, Б3, В4, Г1 6. А5, Б3, В2, Г1 7. Г, Б, В, А 8. Г, Д, Е
9. 82 млн. / 720 тис. осіб = 114 чол/км2
Тема 21
Вхідний тест: 1.А 2.Б 3.А 4.Б 5. А2, Б1, В4, Г5 6. А5, Б1, В2, Г4 7. В, Г, А, Б 8. А, В, Д
9. 1. Число років на яке вистачить ресурсу: 10 млрд. т / 25 млн. т = 400 років 2. На душу населення:
10 млрд. т / 40 млн. осіб = 250 т
Контрольний тест: 1.Б 2.Г 3.Г 4.Б 5. А4, Б5, В2, Г1 6. А1, Б2, В3, Г4 7. Г, А , Б, В 8. А. Б. Е
9. 76,9 років
Тема 22
Вхідний тест: 1.В 2.Б 3.Б 4.Г 5. А5, Б2, В1, Г4 6. А2, Б3, В4, Г1 7. А, Б, В, Г 8. А, Д, Е
Контрольний тест: 1.Г 2.А 3.А 4.Б 5. А1, Б2, В4, Г5 6. А2, Б1, В4, Г5 7. А, В, Б, Г 8. А, Б, Д
Тема 23
Вхідний тест: 1.А 2.Б 3.В 4.А 5. А1, Б3, В4, Г2 6. А4, Б2, В3, Г1 7. Г, А, В, Б 8. А, В, Е
Контрольний тест: 1.Б 2.В 3.Б 4.Б 5. А4, Б2, В1, Г3 6. А2, Б1, В4, Г5 7. А, В, Б, Г 8. А, В, Е
Тема 24
Вхідний тест: 1.А 2.А 3.Б 4.Г 5. А4, Б5, В3, Г2 6. А1, Б2, В3. Г4 7. Б, А, В, Г 8. А, Д, Е
Контрольний тест: 1.А 2.Г 3.Б 4.В 5. А2, Б3, В4, Г5 6. А5, Б2, В1, Г3 7. Г, В, А, Б 8. А, Б, В
237
www.e-ranok.com.ua
57. ɍ ɬɚɛɥɢɰɿ ɧɚɜɟɞɟɧɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɹ ɩɪɨ ɫɩɟɰɿɚɥɿɡɚɰɿɸ ɫɿɥɶɫɶɤɨɝɨ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɚ ɪɟɝɿɨɧɿɜ, ɹɤɿ ɪɨɡɬɚɲɨ-
ɜɚɧɿ ɜдо
Відповіді ɬɪɨɩɿɱɧɨɦɭ
тестів ɩɨɹɫɿ ɿɡ ɫɭɦɨɸ ɚɤɬɢɜɧɢɯ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪ 8000º. ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɬɪɢ ɨɫɧɨɜɧɿ ɱɢɧɧɢɤɢ, ɳɨ
ɨɛɭɦɨɜɥɸɸɬɶ ɜɿɞɦɿɧɧɨɫɬɿ ɜ ɫɩɟɰɿɚɥɿɡɚɰɿʀ ɪɨɫɥɢɧɧɢɰɬɜɚ ɬɚ ɬɜɚɪɢɧɧɢɰɬɜɚ ɰɢɯ ɪɟɝɿɨɧɿɜ.
ɋɚɯɚɪɚ відповіді до тестів Ɇɟɫɨɩɨɬɚɦɿɹу форматі Зно ȼɟɥɢɤɚ Ʉɢɬɚɣɫɶɤɚ ɪɿɜɧɢɧɚ
ɮɿɧɿɤɨɜɚ ɩɚɥɶɦɚ, ɤɨɡɢ, ɜɟɪɛɥɸ- ɩɲɟɧɢɰɹ, ɛɚɜɨɜɧɢɤ, ɜɟɥɢɤɚ ɪɨ- ɪɢɫ, ɩɪɨɫɨ, ɫɨɹ, ɫɜɢɧɿ, ɜɟɥɢɤɚ
ɞɢ Тест
ɝɚɬɚ ɯɭɞɨɛɚ, ɜɿɜɰɿ 1
Географія ɪɨɝɚɬɚ ɯɭɞɨɛɚ, ɩɬɢɰɹ
1 ɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɚ
Завдання
ɲɢɪɨɬɚ
Правильна відповідь Завдання
2 ɬɟɤɬɨɧɿɱɧɚ ɛɭɞɨɜɚ
Правильна відповідь Завдання Правильна відповідь
3 ɪɟɥɶɽɮ 4 ɬɢɩɢ ʉɪɭɧɬɿɜ
51 ɫɟɪɟɞɧɶɨɪɿɱɧɚ ɤɿɥɶɤɿɫɬɶ
В ɨɩɚɞɿɜ 21 6 ɱɚɫɬɤɚ ɡɪɨɲɭɜɚɧɢɯ
Г ɡɟɦɟɥɶ
41 1В, 2А, 3Г, 4Б
2 В 22 В 42 1Г, 2В, 3А, 4Б
58. ȼɢɡɧɚɱɬɟ ɬɪɢ ɧɚɣɿɦɨɜɿɪɧɿɲɿ ɧɟɝɚɬɢɜɧɿ ɧɚɫɥɿɞɤɢ ɫɩɨɪɭɞɠɟɧɧɹ ɜɨɞɨɫɯɨɜɢɳɚ ɧɚ ɪɿɱɰɿ, ɳɨ ɩɪɨɬɿɤɚɽ
ɩɨ А
3 ɪɿɜɧɢɧɧɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ. 23 Б 43 1А, 2Г, 3Д, 4В
14 ɯɿɦɿɱɧɟ ɡɚɛɪɭɞɧɟɧɧɹ
Б ɩɿɞɡɟɦɧɢɯ 24
ɜɨɞ В 44 1В, 2Д, 3А, 4Б
25 ɩɿɞɬɨɩɥɟɧɧɹ, ɜɬɨɪɢɧɧɟ
А
ɡɚɫɨɥɟɧɧɹ
25
ʉɪɭɧɬɿɜ А 45 1Г, 2Д, 3Б, 4А
3 ɜɢɧɢɤɧɟɧɧɹ ɤɚɪɫɬɨɜɢɯ ɮɨɪɦ ɪɟɥɶɽɮɭ
46 ɡɚɬɨɩɥɟɧɧɹ ɥɭɤ,А ɫɿɧɨɠɚɬɟɣ, ɩɚɫɨɜɢɳ
26 Г 46 1А, 2Д, 3В, 4Б
57 ɡɚɛɨɥɨɱɭɜɚɧɧɹ Бɩɪɢɥɟɝɥɢɯ ɧɢɡɨɜɢɧɧɢɯ
27 ɬɟɪɢɬɨɪɿɣ Б 47 1Д, 2А, 3Г, 4Б
6 ɚɤɬɢɜɿɡɚɰɿɹ ɜɨɞɧɨʀ ɬɚ ɜɿɬɪɨɜɨʀ ɟɪɨɡɿʀ
8 Б 28 Б 48 1Б, 2Г, 3В, 4Д
Ɂɚɜɞɚɧɧɹ
9 В
59—60 ɦɚɸɬɶ ɨɞɢɧ ɜɚɪɿɚɧɬ29 ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ —Б ɱɢɫɥɨ. Ɉɛɱɢɫɥɿɬɶ
49 1А, 2Д, 3Г,
ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɣ 4В
ɩɨɤɚɡɧɢɤ
ɿ ɡɚɩɢɲɿɬɶ
10 ɣɨɝɨ ɜ ɛɥɚɧɤɭ
В Ⱥ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ.
30 ɇɟ ɪɨɛɿɬɶ
В ɿɧɲɢɯ ɩɨɡɧɚɱɨɤ
50 ɭ ɛɥɚɧɤɭ
1В, 2А,Ⱥ3Д,
ɬɨɦɭ,
4Б ɳɨ
ɤɨɦɩ’ɸɬɟɪɧɚ ɩɪɨɝɪɚɦɚ ɪɟɽɫɬɪɭɜɚɬɢɦɟ ʀɯ ɹɤ ɩɨɦɢɥɤɢ!
11 В 31 Б 51 1Б, 2Г, 3В, 4А
59. Ɂɚ
12 ɞɚɧɢɦɢ ɬɚɛɥɢɰɿБɜɢɡɧɚɱɬɟ ɪɿɱɧɭ ɚɦɩɥɿɬɭɞɭ
32 ɤɨɥɢɜɚɧɶ
А ɫɟɪɟɞɧɶɨɦɿɫɹɱɧɢɯ
52 ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪ
1Г, 2А,ɩɨɜɿɬɪɹ.
3Б, 4В
ɦɿɫɹɰɿ
13 ȱ Бȱȱ ȱȱȱ ȱV33 V VI Б VII VIII 53IX X 1Г, 2А,
XI3Б, 4ВXII
14t C –6 В–4 2 934 15 18 Г 20 19 5414 8 1А, 2Г,23В, 4Б –2
15 А 35 Г 55 1А, 2В, 3Г, 4Б
16 Б 36 А 56 1Г, 2А, 3В, 4Б
60. Ɉɛɱɢɫɥɿɬɶ
17 ɱɢɫɟɥɶɧɿɫɬɶ
А ɧɚɫɟɥɟɧɧɹ ɤɪɚʀɧɢ
37 ɧɚ ɤɿɧɟɰɶ ɪɨɤɭ
В (ɦɥɧ ɨɫɿɛ), ɹɤɳɨ
57 ɧɚ 1 ɫɿɱɧɹ
1В,ɩɪɨɠɢɜɚɥɨ
2А, 3Б, 4Г 200
ɦɿɥɶɣɨɧɿɜ
18 ɨɫɿɛ, ɚ ɩɨɤɚɡɧɢɤɢ
В ɪɭɯɭ ɧɚɫɟɥɟɧɧɹ
38 ɜ ɰɶɨɦɭГ ɪɨɰɿ ɛɭɥɢ ɬɚɤɢɦɢ:
58 ɧɚɪɨɞɠɭɜɚɧɿɫɬɶ —4В30 ‰,
1Б, 2Г, 3А,
ɫɦɟɪɬɧɿɫɬɶ — 18 ‰, ɟɦɿɝɪɚɰɿɹ — 3 ‰, ɿɦɦɿɝɪɚɰɿɹ — 1 ‰.
19 Г 39 Б 59 1Г, 2Б, 3В, 4А
20 В 40 А 60 1А, 2В, 3Б, 4Г
Тест
ȼɿɞɩɨɜɿɞɿ ɞɨ 2
ɬɟɫɬɭ Вісник ТІМО № 2–3/2009 85
ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ ʋ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ɉɪɚɜɢɥɶɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɶ
1 Ⱥ 21 ȼ 41 Ⱥ
2 ȼ 22 Ⱥ 42 Ȼ
3 Ƚ 23 Ƚ 43 1Ƚ, 2Ȼ, 3Ⱦ, 4ȼ
4 Ȼ 24 Ⱥ 44 1Ȼ, 2ȼ, 3Ⱦ, 4Ⱥ
5 Ƚ 25 Ȼ 45 1Ȼ, 2Ƚ, 3ȼ, 4Ⱦ
6 Ȼ 26 Ⱥ 46 1Ƚ, 2ȼ, 3Ⱦ, 4Ⱥ
7 ȼ 27 Ƚ 47 1ȼ, 2Ȼ, 3Ⱥ, 4Ƚ
8 Ⱥ 28 Ⱥ 48 1Ȼ, 2Ƚ, 3Ⱥ, 4Ⱦ
9 Ⱥ 29 ȼ 49 ȽȼȻȺ
10 Ƚ 30 Ȼ 50 ȼȺȽȻ
11 ȼ 31 Ⱥ 51 ȼȻȽȺ
12 Ȼ 32 ȼ 52 ȼȻȺȽ
13 Ⱥ 33 Ȼ 53 ȻȼȺȽ
14 Ⱥ 34 Ȼ 54 1,3,5
15 Ȼ 35 Ȼ 55 2,3,4
16 Ƚ 36 Ⱥ 56 1,2,4
17 Ⱥ 37 ȼ 57 4,5,6
18 ȼ 38 Ȼ 58 2,4,5
19 Ƚ 39 Ⱥ 59 26
20 ȼ 40 Ȼ 60 202
48 ȼɿɫɧɢɤ ɌȱɆɈ ʋ 2/2011

238
www.e-ranok.com.ua
Тест 3
Завдання Правильна відповідь Завдання Правильна відповідь Завдання Правильна відповідь
1 В 21 Г 41 1Д, 2Б, 3В, 4Г
2 В 22 Б 42 1Д, 2Г, 3А, 4Б
3 Г 23 Б 43 1Г, 2Б, 3В, 4А
4 Б 24 В 44 1В, 2Д, 3А, 4Б
5 Г 25 Б 45 1Д, 2А, 3Г, 4Б
6 Г 26 В 46 1В, 2Д, 3Б, 4Г
7 Б 27 В 47 1Б, 2Д, 3А, 4В
8 Г 28 В 48 1Б, 2Г, 3В, 4А
9 Г 29 Б 49 1А, 2Д, 3В, 4Б
10 В 30 В 50 1Г, 2В, 3Б, 4А
11 Б 31 А 51 1Г, 2А, 3В, 4Б
12 А 32 Г 52 1В, 2А, 3Б, 4 Г
13 А 33 А 53 1А, 2В, 3Г, 4Б
14 В 34 В 54 1А, 2Г, 3Б, 4В
15 Г 35 А 55 1В, 2 А, 3Г, 4Б
16 Г 36 Г 56 1Б, 2В, 3Г, 4А
17 Г 37 А 57 1В, 2А, 3Г, 4Б
18 В 38 А 58 1Б, 2А, 3Г, 4В
19 А 39 А 59 1Б, 2Г, 3А, 4В
20 Г 40 Б 60 1В, 2А, 3Г, 4Б
239
www.e-ranok.com.ua
Серія «ґрунтовна підготовка до ЗНО за 50 тижнів»
Навчальне видання
ОрЛОВа Тетяна Володимирівна
ГеОГрафія
Навчальний посібник
Код З16828У. Підписано до друку 08.11.2011. Формат 84×108/16. Папір друкарський.

Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 19,3.
ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 3323 від 26.11.2008.
61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А
Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а.
Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.
Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: office@ranok.com.ua
З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові – (057) 712-91-44, 712-90-87;
Києві – (044) 599-14-53, 377-73-23; Білій Церкві – (04563) 6-90-92;
Вінниці – (0432) 55-61-10,27-70-08; Дніпропетровську – (056) 785-01-74;
Донецьку – (062) 261-73-17; Житомирі – (0412) 41-27-95, 44-81-82;
Івано-Франківську – (0342) 72-41-54; Кривому Розі – (056) 401-27-11;
Луганську – (0642) 53-34-51; Львові – (032) 244-14-36 ; Миколаєві – (0512) 24-41-49;
Одесі – (048)737-46-54; Сімферополі – (0652) 54-21-38 ; Тернополі – (0352) 51-28-27 ;
Хмельницькому – (0382)70-63-16 ; Черкасах – (0472) 51-22-51, 36-72-14;
Чернігові – (0462) 62-27-43
E-mail: commerce@ranok.com.ua.
«Книга поштою»: 61045 Харків, а/с 3355. Тел. (057) 717-74-55, (067) 546-53-73.
E-mail: pochta@ranok.com.ua
www.ranok.com.ua
www.e-ranok.com.ua

географія книга

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

географія книга

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Серія «Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА за 50 тижнів»

Серія «Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА за 50 тижнів»

© Орлова Т.В., 2011

Тема 1. Географія як наука, розвиток географічних досліджень. Способи зображення Землі

Тести у форматі ЗНО ..................................................................................................................................204

тема 1. ГеоГрафія як наука, роЗвиток ГеоГрафічних досліджень.

2. Першу експедицію, яка здійснила навколосвітню подорож, очолював:

3. Який географічний об’єкт позначено умовним знаком на рисунку?

4. Значення географічної широти змінюється:

5. Установіть відповідність між числовим та іменованим масштабами:

6. Установіть відповідність між терміном і його визначенням

8. Виберіть із переліку тематичні карти:

9*. Розв’яжіть задачу:

географічне пізнання зеМлі

Дата Подія Значення

Географія Нового часу. Сучасні географічні дослідження

Дослідження північних широт

Дослідження південних широт

зеМля на плані та карті

Способи зображення Землі

¯ÁÄÆ½ÉÁÐÆ £ÇÆÐÆ ÀÁÅÌË¹ÄÕÆ

Картографічні спотворення — це порушення геометричних властивостей об’єктів земної поверхні

Зображення нерівностей земної поверхні на плані та карті

2. Епохою Великих географічних відкриттів називають період:

4. Укажіть, на якому з малюнків представлено фрагмент плану місцевості:

5. Установіть відповідність між прізвищами мандрівників та їх відкриттями:

9*. Розв’яжіть задачу:

тема 2. літосфера та рельєф (3—4 тижні)

2. За теорією А. Вегенера, єдиний материк , що існував 200 млн років тому:

3. Прилад, за допомогою якого фіксують найменші коливання земної кори:

4. Результатом зіткнення літосферних плит є утворення:

5. Установіть відповідність між терміном та його визначенням:

7. Розташуйте назви гірських вершин у порядку зменшення їх розмірів:

8. Виберіть із переліку метаморфічні гірські породи:

Внутрішня будова Землі

Види рухів літосферних плит

Види рухів літосферних плит

Розходження плит Утворення серединноокеанічних

Зіткнення материкової Утворення глибоководних жолобів та

Землетруси — підземні поштовхи й коливання земної кори, зумовлені раптовим звільненням

Зовнішні процеси, які зумовлюють зміни земної кори

Найбільшими структурними елементами земної кори є виступи материків і западини океанів.

4) За віком: молоді (утворилися в останню альпійську епоху горотворення та продовжують фор-

Мінерали — природні тіла, досить однорідні за хімічним складом і властивостями.

¥¹¼Å¹ËÁÐÆ §Ê¹½Ç» ¥¾Ë¹ÅÇÉÍÐÆ

¬Ä¹ÅÃÇ» ®ÅÐÆ §É¼¹ÆÐÆ

¼¹ÄÕÃ¹ ¼É¹»Â Ã¹ÅoØÆ¹Ã¹ÄÂÆ¹

2. Товща земної кори під океанами складає:

3. Укажіть основні форми рельєфу:

5. Установіть відповідність між буквами на малюнку та відповідними елементами внутрішньої будо-

6. Установіть відповідність між видом корисних копалин та прикладами:

7. Установіть послідовність розташування вулканів від 0° меридіану (із заходу на схід):

8. Виберіть із переліку форм рельєфу земної кулі низовини:

тема 3. атмосфера та клімат (5—6 тижні)

2. Озоновий шар знаходиться в :

3. Лінії на карті, що з’єднують точки з однаковою температурою:

4. На широті 45 над рівнем моря атмосферний тиск дорівнює:

5. Установіть відповідність між назвами приладів та їх призначенням:

6. Установіть відповідність між датами та їх характеристиками:

7. Установіть послідовність шарів атмосфери від поверхні Землі до екзосфери:

8. Виберіть із переліку перехідні кліматичні пояси:

9*. Розв’яжіть задачу:

2. На кожний кілометр із висотою температура в тропосфері:

3. Жаркий тепловий пояс умовно обмежений :

¯ÁÄÆ½ÉÁÐÆ £ÇÆÐÆ ÀÁÅÌË¹ÄÕÆ

¥¹¼Å¹ËÁÐÆ §Ê¹½Ç» ¥¾Ë¹ÅÇÉÍÐÆ

¬Ä¹ÅÃÇ» ®ÅÐÆ §É¼¹ÆÐÆ

¼¹ÄÕÃ¹ ¼É¹»Â Ã¹ÅoØÆ¹Ã¹ÄÂÆ¹