Book Univ

О. Д.
Борисенко
Ю. С. Мiшура
В. М. Радченко
Г. М. Шевченко
ЗБIРНИК ЗАДАЧ
З ФIНАНСОВОЇ МАТЕМАТИКИ
Київ
2007
ЗМIСТ
Передмова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4
Роздiл I. Фiнансовий аналiз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
1.1. Моделi грошових потокiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
1.2. Залежнiсть вартостi грошових сум вiд часу надходження . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
1.3. Простi та складнi вiдсотки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
1.4. Дисконтування та акумулювання грошових потокiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
1.5. Використання складних вiдсоткiв для пiдрахунку вартостей грошових
потокiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
1.6. Визначення банкiвського вiдсотка та iнтенсивностi вiдсоткової
ставки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
1.7. Виплата боргу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
1.8. Оцiнка iнвестицiйних проектiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
1.9. Способи iнвестування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
1.10. Використання складних вiдсоткiв у пiдрахунку прибутку та ефективної
вiдсоткової ставки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
1.11. Визначення цiни форвардних контрактiв за припущення вiдсутностi
арбiтражу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
1.12. Часова структура вiдсоткової ставки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
1.13. Стохастичнi моделi вiдсоткової ставки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
Роздiл II. Фiнансова математика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
2.1. Арбiтраж та iншi економiчнi можливостi в одноперiоднiй моделi . . . . . . . . . 161
2.2. Справедлива цiна платiжних зобов’язань, повнота ринку, доходнiсть
акцiй, премiя за ризик. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .168
2.3. Найпростiшi приклади обчислення вартостi цiнних паперiв за
вiдсутностi арбiтражу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176
2.4. Багатоперiоднi моделi в межах iгор i закладiв. Арбiтражна теорема
для iгор та її наслiдки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
2.5. Мартингали та мартингальнi перетворення з дискретним часом.
Моменти зупинки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186
2.6. Загальна теорiя багатоперiодних моделей. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .190
2.7. Європейськi платiжнi зобов’язання в багатоперiоднiй моделi . . . . . . . . . . . . . 199
2.8. Американськi опцiони з дискретним часом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 208
2.9. Броунiвський рух, геометричний броунiвський рух, мартингали з
неперервним часом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212
2.10. Стохастичний iнтеграл, формула Iто, стохастичнi диференцiальнi
рiвняння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 216
2.11. Формула та рiвняння Блека – Шоулса. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .222
2.12. Фiнансовi ринки з неперервним часом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227
2.13. Функцiя корисностi у фiнансових задачах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
Короткий англо-український словник фiнансових та економiчних термiнiв . . . . .240
Список рекомендованої лiтератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250
Ануїтетнi таблицi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 252
3
ПЕРЕДМОВА
Сучасна фiнансова система розвиненої держави є складним механiз-

мом, функцiонування якого неможливе без повсякденного аналiзу ситу-
ацiї, коротко- i довгострокового прогнозу та передбачення основних тен-
денцiй. У свою чергу, вмiння аналiзувати, прогнозувати та передбачати
неможливе без володiння основними поняттями, пов’язаними з фiнанса-
ми i кредитно-банкiвською системою. Невiд’ємною частиною цих понять
є математичний апарат, поданий у даному збiрнику задач через прикла-
ди, задачi i розв’язки. Математичними основами теорiї фiнансiв повинен
володiти в повному обсязi кожний фiнансовий аналiтик та актуарiй.
Як вiдомо, найкращий шлях оволодiти деяким математичним апара-
том — розв’язати певну кiлькiсть вiдповiдних задач. Той, хто вперше
розв’язує подiбнi задачi, може повною мiрою скористатися вiдповiдями
та вказiвками, бiльш досвiдченi читачi зможуть розв’язувати задачi са-
мостiйно.
Згiдно з науковою традицiєю, термiн “фiнансовий аналiз” належить
до тiєї частини розрахункiв з фiнансами, яка стосується вiдсоткових i
кредитних ставок, ануїтетiв, сучасних вартостей i теорiї iмунiзацiї, а
термiни “фiнансова математика” i “фiнансова стохастика” характеризу-
ють розрахунки на фiнансовому ринку, що пов’язанi з випадковiстю цiн
фiнансових активiв, первинними i вторинними цiнними паперами, фiнан-
совою рiвновагою.
Вiдповiдно до цiєї класифiкацiї ми подiлили наш збiрник задач на
два роздiли. В першому роздiлi розглянуто основнi моделi грошових по-
токiв i види цiнних паперiв, дисконтування та акумулювання грошових
сум, розклад боргу на капiтальну i вiдсоткову складовi, оцiнки та порiв-
няння мiж собою iнвестицiйних проектiв, змiни вiдсоткової ставки в
часi, пiдрахунки, пов’язанi з рiзними видами ануїтетiв, i найпростiшi
стохастичнi, тобто випадковi, моделi вiдсоткової ставки. Частину задач з
цього роздiлу взято з текстiв екзаменацiйних задач Британського Iнсти-
туту Актуарiїв, що проводились з 1998 по 2004 рiк у квiтнi та вереснi
кожного року з дисциплiни “Фiнансова математика”. У другому роздi-
4
лi розглянуто питання, пов’язанi з функцiонуванням фiнансових рин-
кiв, купiвлею та продажем цiнних паперiв, обрахуванням справедливих
цiн в умовах, коли змiна цiн основних активiв вiдбувається залежно
вiд випадку. Велику увагу придiлено поняттям арбiтражу й арбiтражної
можливостi, вiдсутнiсть якої на фiнансовому ринку гарантує йому ста-
бiльне функцiонування. Розглянуто одно- та багатоперiоднi моделi, про-
демонстровано дiї, до яких повинен вдатися фiнансовий iнвестор, щоб
бути успiшним. Подано основнi фiнансовi iнструменти на бiржi — опцiо-
ни, детально проаналiзовано, як правильно оцiнити Американськi та Єв-
ропейськi платiжнi зобов’язання. Розглянуто фiнансовi ринки з непе-
рервним часом, наведено ряд задач, що стосуються знаменитої формули
Блека – Шоулса. Подано необхiднi математичнi поняття — мартингалу,
броунiвського руху, стохастичного диференцiального рiвняння. Окре-
мий роздiл присвячено використанню функцiї корисностi у фiнансових
задачах.
Матерiал для посiбника зiбрано та пiдготовлено за пiдтримки програ-
ми Tempus у рамках проекту TEMPUS PROJECT IB-JEP-25054-2004.
5
Роздiл I
Фiнансовий аналiз
1.1. МОДЕЛI ГРОШОВИХ ПОТОКIВ
Теоретичнi вiдомостi
Потоки платежiв (cash flows) — суми грошей, якi виплачують або

отримують у рiзнi моменти часу. Розмiри платежiв i моменти сплати
можуть бути вiдомими або невизначеними. Платежi можуть надходити
в окремi моменти часу або неперервно протягом певного перiоду. З то-
чки зору iнвестора, грошi, якi вiн одержує, утворюють додатний потiк
платежiв (inflows), а грошi, якi вiн сплачує — вiд’ємний потiк платежiв
(outflows).
Приклади потокiв платежiв такi.
Облiгацiя з нульовим купоном (zero-coupon bond) — цiнний папiр
або угода, за якими виплачується визначена сума грошей (номiнальна
вартiсть) у визначений момент часу (час погашення). Для такої облiгацiї
визначається її вартiсть на умовах дисконтування її номiнальної вартостi.
Для iнвестора це вiд’ємний потiк платежiв у момент iнвестування та
одиничний додатний потiк платежiв у момент погашення.
Цiннi папери з фiксованим вiдсотком (fixed-interest securities) ви-
пускаються як облiгацiї з визначеною номiнальною вартiстю. Власник
облiгацiї одержує суму, що складається з номiнальної вартостi, яка ви-
плачується в час погашення, i серiї регулярних виплат (купоннi виплати)
до часу погашення.
Для iнвестора це вiд’ємний грошовий потiк у момент придбання облi-
гацiї та додатнi грошовi потоки, що складаються з виплати номiнальної
вартостi у момент погашення i з купонних виплат до погашення.
Iндексованi цiннi папери (index-linked securities) — облiгацiї, у яких
купоннi виплати й остаточна виплата пов’язанi з “iндексом”, що вiдоб-
ражає рiвень iнфляцiї. При цьому за початковим вiд’ємним грошовим
потоком слiдує ряд додатних грошових потокiв у зазначенi дати. Розмi-
ри виплат залежать вiд iндексу iнфляцiї (iндексу цiн), тому такi грошовi
потоки називають вiдомими “в реальному часi”. Як правило, iндексацiя
вiдбувається iз запiзненням, тому що для пiдрахунку iндексу цiн потрi-
бен час.
6
Депозитнi вклади (cash on deposit). Якщо грошi покладено на де-
позит, то iнвестор може вибирати, в який момент часу зняти грошi i
одержати вiдсотковий прирiст капiталу за перiод iнвестування. Вiдсот-
ковий прирiст капiталу залежить вiд дати i тому вiдомий лише в день
зняття. Отже, розмiри i моменти платежiв невизначенi.
Звичайна акцiя (equity) — цiнний папiр без фiксованого термiну дiї,
який випускається компанiями i засвiдчує право власностi на пiдприєм-
ство, а також дає право власнику на отримання дивiдендiв.
Дивiденди — регулярнi виплати власнику, якi визначаються доходами
компанiї. Оскiльки цi доходи заздалегiдь невiдомi, то i дивiденди є змiн-
ними. Щоб побудувати модель грошового потоку для звичайної акцiї,
слiд зробити припущення про зростання у майбутньому дивiдендiв. Та-
ким чином, моменти виплати i розмiри платежiв невiдомi. Оскiльки тер-
мiн дiї акцiї невизначений, то термiни виплат невизначенi i майбутнi
додатнi грошовi потоки можуть виявитися меншими у сумi, нiж поча-
тковий вiд’ємний грошовий потiк.
Ануїтет (annuity) забезпечує ряд регулярних виплат у вiдповiдь на
одиничний початковий внесок. Найпростiший ануїтет — потiк платежiв
протягом життя людини, яка тримає полiс (довiчний ануїтет, life annui-
ty). Для iнвестора це вiд’ємний грошовий потiк на початку i ряд менших
додатних грошових потокiв протягом життя. Пiсля смертi виплати при-
пиняються.
Можливi iншi типи ануїтетiв, наприклад, виплати вiдбуваються про-
тягом життя людини i визначено максимум кiлькостi платежiв. Такий
контракт називають тимчасовим довiчним ануїтетом (temporary life annu-
ity). З iншого боку, виплати можуть провадитися протягом життя вла-
сника, але з гарантованою мiнiмальною кiлькiстю платежiв. Такi ануїте-
ти називають ануїтетами з гарантованим перiодом.
Для того, хто забезпечує ануїтет, маємо додатний грошовий потiк на
початку, а потiм — невизначену кiлькiсть регулярних вiдомих вiд’ємних
потокiв платежiв.
Тимчасове страхування (term assurance). Полiс тимчасового стра-
хування — контракт, який забезпечує виплату страхової суми у випадку
смертi власника полiса, якщо смерть настала у перiод дiї полiса. Перiод
може бути як досить довгим (20 рокiв), так i коротким (1 рiк).
Полiс тимчасового страхування забезпечується рядом щорiчних ви-
плат (premiums) з боку власника полiса, якi можуть бути сталими або
змiнними, i припиняються пiсля смертi власника полiса. Iнодi премiї мо-
жуть виплачуватися протягом бiльш короткого перiоду, нiж дiя полiса,
або полiс можна придбати за умови разової виплати премiї. Для компа-
нiї, яка забезпечує полiс, маємо невiдому, але обмежену кiлькiсть регу-
лярних, вiдомих за розмiром додатних грошових потокiв, за якими або
7
слiдує вiд’ємний грошовий потiк вiдомого обсягу, але з невiдомим тер-
мiном платежу, або вiд’ємного потоку платежiв не буде, якщо власник
полiса залишається живим протягом дiї полiса.
Страхування iз забезпеченням (endowment assurance). Полiс стра-
хування iз забезпеченням — контракт, який гарантує виплату загальної
суми (її називають сумою страхування) у випадку смертi власника полi-
са протягом дiї контракту або пiсля закiнчення його дiї, якщо власник
залишається живим.
Такi полiси викупаються регулярними виплатами премiй, якi припи-
няються у випадку смертi або закiнчення термiну дiї полiса. Грошовi
потоки подiбнi до потокiв при тимчасовому страхуваннi, за винятком то-
го, що вiд’ємний грошовий потiк для страхової компанiї є обов’язковим,
а для власника полiса страховi внески (премiї) є вищими.
Позика за вiдсотки (interest-only loan) — позика, яка повертаєть-
ся серiєю виплат за вiдсотками i виплатою позиченої суми наприкiнцi
термiну дiї.
У найпростiшому випадку грошовi потоки будуть протилежними до
потокiв платежiв для облiгацiї з фiксованим вiдсотком. Кредитор купує
облiгацiю з фiксованим вiдсотком у того, хто бере позику. На практицi,
однак, вiдсотковi ставки не завжди фiксуються. Отже, розмiр регулярних
потокiв платежiв буде невiдомим. Iснує можливiсть повернути позику
ранiше, тому кiлькiсть платежiв i термiн остаточної виплати невiдомi.
Полiс повернення капiталу (capital redemption policy) — полiс з
регулярними премiями i єдиною виплатою при закiнченнi дiї. Такi полiси
можуть використовуватися разом з позиками за вiдсотки.
Застава (позика з виплатою, iпотека, позика пiд заставу нерухомос-
тi, mortgage). Позика з виплатою — позика, яка повертається серiєю
виплат, що включають виплати за вiдсотками i часткову виплату суми
позики. У найпростiшому варiантi вiдсоткову ставку фiксовано, однаковi
за величиною виплати провадяться регулярно у фiксованi моменти часу.
Потоки платежiв аналогiчнi потокам для ануїтету, за виключенням того,
що кiлькiсть платежiв фiксована i не пов’язана з тим, що власник полiса
залишається живим (у разi смертi решта платежiв передається у спадок).
Як i для позики “за вiдсотки”, можливi змiни у вiдсотковiй ставцi, а
також допускається дострокове повернення позики.
Додатково можна встановити, що регулярнi виплати зростають або
спадають з часом. Важливо зауважити, що при виплатi позики подiл
попереднього платежу на “вiдсотки” i “капiтал” суттєво змiнюється про-
тягом перiоду позики. Перша виплата, в основному, складається з вiдсо-
ткового платежу i невеликого повернення капiталу, а остання виплата —
майже повнiстю з повернення частини капiталу i незначної суми вiд-
соткiв.
8
Страхування автомобiля (motor insurance) — частковий випадок за-
гального страхування. (Термiн “загальне страхування” використовується
для всiх страхових операцiй, якi вiдмiннi вiд страхування життя.)
Зазвичай страхування автомобiля провадиться щороку. На початку
року страхова компанiя отримує внесок (премiю) i приймає на себе фi-
нансовi ризики власника полiса. Для компанiї початковий додатний гро-
шовий потiк вiдомий, а наступнi грошовi потоки невiдомi як за величи-
ною, так i за часом.
Далi використовуються поняття доходу та прибутку. Прибуток — рi-
зниця мiж доходами та витратами фiнансової органiзацiї.
Задача
1.1.1. Є три типи iнвестування на 10 рокiв: облiгацiя з нульовим

купоном, iндексована облiгацiя, страховий полiс iз забезпеченням. Їх
можна змоделювати як процеси потокiв платежiв. Для яких з них час i
розмiр усiх грошових потокiв визначенi для покупця? Можливiсть пере-
продажу i знецiнення не беруться до уваги.
Вiдповiдь
1.1.1. Покупцю вiдомi час i розмiр грошових потокiв для облiгацiї з

нульовим купоном. Для iндексованої облiгацiї виплати вiдсоткiв i сума
погашення залежать вiд iндексу iнфляцiї, а тому заздалегiдь не вiдомi.
Страховий полiс iз забезпеченням передбачає виплату страхової суми
або у разi смертi власника полiса, або у разi закiнчення термiну кон-
тракту. Крiм того, премiї (внески) виплачуються регулярно, але потоки
платежiв припиняються пiсля смертi власника полiса, або пiсля закiн-
чення термiну контракту. Тому нi розмiр платежiв, нi кiлькiсть виплат
заздалегiдь не вiдомi.
1.2. ЗАЛЕЖНIСТЬ ВАРТОСТI ГРОШОВИХ СУМ

ВIД ЧАСУ НАДХОДЖЕННЯ
Вiдсотки (interest) — винагорода, яку сплачує той, хто отримує по-

зику, за використання капiталу, що належить iншiй особi або органiзацiї
(кредитору). Капiтал i вiдсотки мають вимiрюватися в однакових одини-
9
цях. Якщо вимiрювання провадиться у грошових одиницях, то капiтал
називають основним (principal).
Простi вiдсотки (simple interest). Якщо суму C покладено на депози-
тний рахунок пiд простi вiдсотки з вiдсотковою ставкою i · 100 % рiчних i
рахунок закривається через n рокiв, то за умови вiдсутностi поповнення
рахунку i зняття грошей матимемо суму C(1+ni), в якiй C — повернення
початкового вкладу; niC — розмiр вiдсоткового прибутку.
Складнi вiдсотки (compound interest). Нехай C — початкова сума,
яку покладено на депозит пiд складнi вiдсотки з вiдсотковою ставкою
i ·100 % рiчних, а An — сума, яку iнвестор одержить при закриттi рахунку
наприкiнцi n-го року. Тодi
An = An−1 + iAn−1 = An−2 (1 + i)2 = . . . = C(1 + i)n .
При цьому накопичений вiдсотковий прибуток дорiвнює C(1 + i)n − C.
Нехай маємо два моменти t1 ≤ t2 , тодi за умови iнвестування у мо-
мент t1 суми C(1 + i)t1 −t2 у момент t2 одержимо капiтал C. Тому говорять,
що дисконтована вартiсть у момент часу t1 капiталу C вiдносно моменту
часу t2 дорiвнює C(1 + i)t1 −t2 .
Зокрема, дисконтоване значення в момент t = 0 капiталу C вiдносно
моменту часу t ≥ 0 називається його сучасною вартiстю (або дисконто-
ваною сучасною вартiстю) i дорiвнює C(1 + i)−t . Якщо визначити дис-
контний множник ν = 1/(1 + i), то сучасна вартiсть дорiвнюватиме Cνt .
Просте дисконтування. Нехай d — рiчна ставка простого дисконту-
вання. Тодi для того, щоб одержати суму C через n рокiв, ми повиннi
iнвестувати зараз C(1 − nd). На практицi звичайно розглядають перiод
менше року. Тодi кредитор, щоб одержати суму X через перiод t < 1,
при простому дисконтуваннi повинен у початковий момент надати пози-
ку X(1 − td). При цьому d ще називають номiнацiйним дисконтом.
Розглянемо iнвестицiю однiєї грошової одиницi на перiод в одну ча-
сову одиницю, що починається в момент t. Нехай ми одержали дохiд
1 + i(t) у момент t + 1. Тодi i(t) називають ефективною вiдсотковою став-
кою для цього перiоду часу. Якщо вiдсоткова ставка не залежить вiд
суми iнвестованих грошей, то iнвестицiя капiталу розмiром C у момент
t дасть дохiд C[1 + i(t)] у момент t + 1. Тому накопичений iнвестицiєю
розмiром C капiтал за перiод вiд 0 до n дорiвнює
C[1 + i(0)][1 + i(1)] . . . [1 + i(n − 1)].
Якщо ефективна ставка не залежить вiд t, то накопичений капiтал за
цей перiод дорiвнює C(1 + i)n .
10
Задачi
1.2.1. Суму в 100 грн поклали пiд простий вiдсоток 10 % рiчних на

2,5 року. Потiм накопичену суму поклали пiд простий вiдсоток 16 %
рiчних на наступнi T мiсяцiв. Наприкiнцi термiну одержали накопичену
суму в 140 грн. Чому дорiвнює T ?
1.2.2. У початковий момент зроблено iнвестицiю в 1 000 грн пiд такi
ставки: 8 % рiчних за простими вiдсотками на 2 роки, а потiм пiд 6 %
номiнальної облiкової (дисконтної) ставки, що нараховується щомiсячно
протягом двох рокiв. Яку суму буде накопичено через 4 роки?
1.2.3. Суму в 100 грн iнвестували на рiк на умовах номiнальної облi-
кової (дисконтної) ставки 5,5 % рiчних, що нараховується щоквартально,
а потiм на рiк на умовах номiнальної вiдсоткової ставки 5,5 %. Яка сума
накопичиться наприкiнцi другого року?
Вiдповiдi та вказiвки
1.2.1. Накопичену суму за простими вiдсотками обчислимо за фор-

мулою C(1 + i1 t1 )(1 + i2 t2 ), де ij — вiдсоткова ставка за перiод tj , j = 1,
2. Маємо

100 1 + 0,1 · 2,5 1 + 0,16 · T /12 = 140.
Звiдси T = 9 мiсяцiв.
1.2.2. C = 1 000(1 + 0,08 · 2)(1 − 0,06/12)−24 = 1 308,29 грн.
−4 4
1.2.3. C = 100 (1 − 0,055/4) (1 + 0,055/4) = 111,63 грн.
1.3. ПРОСТI ТА СКЛАДНI ВIДСОТКИ
Якщо людина вкладає в банк грошi на суму C, вiдсотки нарахову-

ються щороку i рiчна вiдсоткова ставка дорiвнює i, то через рiк на її
рахунку буде сума C(1 + i). Якщо ж вiдсотки нараховуються n разiв
на рiк з номiнальною рiчною ставкою i, то через рiк вiдповiдна величи-
на дорiвнюватиме C(1 + i/n)n . При неперервному нарахуваннi вiдсоткiв
матимемо суму
lim C(1 + i/n)n = Cei .
n→∞
Банкiвський рахунок ще iнодi називатимемо безризиковим активом, або
облiгацiєю.
11
Якщо рiчний банкiвський вiдсоток (вiдсоткова ставка) дорiвнює i,
то власник банкiвського рахунку розмiром C (або банкiвської облiгацiї
вартiстю C) для будь-якого t ≥ 0 через t рокiв матиме на рахунку суму
C(1 + i)t (або зможе продати облiгацiю за C(1 + i)t ).
Якщо рiчна дисконтна банкiвська ставка дорiвнює d, то власник бан-
кiвського рахунку розмiром C на початку року отримує авансом вiдсотки
розмiром dC, i через рiк може зняти з рахунку суму C. Має мiсце рiв-
нiсть d = i/(1 + i).
Нехай вiдсотковi нарахування провадяться за однiєю ставкою n разiв
на рiк наприкiнцi кожного перiоду тривалiстю 1/n року. Тодi говорять,
що ставка конвертується n разiв на рiк, i розглядається номiнальний
банкiвський вiдсоток i(n)

такий, що сума C на рахункучерез 1/n року
n
дасть суму C 1 + i(n) /n . Має мiсце рiвнiсть 1 + i(n) /n = 1 + i. Ана-
логiчним чином для нарахувань на початку кожного перiоду тривалiстю
n
1/n року вводяться дисконтнi ставки d (n) , 1 − d (n) /n = 1 − d.
Якщо номiнальна ставка вiдсотка при депозитуваннi грошей у момент
часу t0 на строк h дорiвнює ih (t0 ), то сума, накопичена iнвестицiєю в
C одиниць за строк h, дорiвнює C [1 + hih (t0 )].
Ефективна вiдсоткова ставка reff на внесок L обчислюється за форму-
лою
reff = D/L − 1,
де D — розмiр виплати через один рiк.
Вартiсть на даний момент суми v, що виплачуватиметься через t ро-
кiв, дорiвнює v(1 + i)−t .
Задачi
1.3.1. Нехай людина позичила грошей на суму C i повинна вiддати

їх через рiк, причому рiчна вiдсоткова ставка дорiвнює i, але складнi
вiдсотки нараховуються щопiвроку. Скiльки виплатить людина через рiк?
Те саме питання, коли вiдсотки нараховуються щоквартально.
1.3.2. Багато з компанiй, що надають кредити, вимагають 15 % рi-
чних, причому складнi вiдсотки нараховуються щомiсяця:
1. Якою буде виплата наприкiнцi року на кредит розмiром C?
2. Чому дорiвнюватиме ефективна вiдсоткова ставка?
3. Якими будуть виплата та ефективна вiдсоткова ставка, якщо склад-
нi вiдсотки нараховуються неперервно?
1.3.3. Скiльки рокiв треба виплачувати вiдсотки, що нараховуються
щорiчно, щоб сплатити подвоєну суму? Вiдповiсти на попереднє питан-
ня, якщо r = 0,03, 0,06, 0,08, 0,1.
12
1.3.4. Людина поклала грошi в банк з номiнальною вiдсотковою став-
кою 10 % на рiк. Через який час грошi подвояться, якщо вiдсотки нара-
ховуються неперервно?
1.3.5. Навести приблизну формулу для обчислення кiлькостi рокiв
для потроєння капiталу при вiдсотковiй ставцi i, якщо вiдсотки нарахо-
вуються один раз на рiк.
1.3.6. Якщо вiдсоткова ставка 5 %, то через скiльки приблизно ро-
кiв грошей стане в 4 рази бiльше? А якщо ставка 4 %? Вважаємо, що
вiдсотки нараховуються один раз на рiк.
1.3.7. Скiльки грошей треба вносити на початку кожного з 60 мiся-
цiв, якщо людина хоче мати 100 000 грн через 60 мiсяцiв, причому рiчна
вiдсоткова ставка дорiвнює 6 % i вiдсотки нараховуються щомiсяця?
1.3.8. Нехай вiдсоткова ставка банку дорiвнює 6 % i вiдсотки нара-
ховуються неперервно протягом року. Обчислити ефективну вiдсоткову
ставку.
1.3.9. Визначити ефективну вiдсоткову ставку, якщо номiнальна вiд-
соткова ставка дорiвнює 10 % i складнi вiдсотки нараховуються:
а) щопiвроку;
б) щоквартально;
в) щомiсяця;
г) неперервно.
1.3.10. Пiдрахуйте номiнальну рiчну вiдсоткову ставку, що конвер-
тується щоквартально, яка є еквiвалентом:
а) ефективної вiдсоткової ставки 0,5 % на мiсяць;
б) номiнальної вiдсоткової ставки 6 % рiчних, що конвертуються що
два роки.
1.3.11. Номiнальна рiчна вiдсоткова ставка, яка сплачується за де-
позитом, набуває у фiксований день таких значень:
Строк Номiнальна Строк Номiнальна
вiдсоткова ставка, % вiдсоткова ставка, %
1 день 11 34 1 мiсяць 11 38
2 днi 11 58 3 мiсяцi 11 14
7 днiв 11 12
Визначити суму, накопичену iнвестицiєю в 1 000 грн, покладених на
рахунок у цей фiксований день:
а) за 7 днiв;
б) за 1 мiсяць.
1.3.12. Для вiдсоткової ставки 7 % рiчних, що сплачується щомiсяця,
пiдрахуйте:
а) еквiвалентну рiчну ставку вiдсотка, що сплачується раз у пiвроку;
б) еквiвалентну рiчну дисконтну ставку, що сплачується щомiсяця.
13
1.3.13. Облiкова (дисконтна) ставка за рiк конвертується (сплачу-
ється) щоквартально i становить 8 %. Пiдрахуйте:
а) еквiвалентну ставку вiдсотка, конвертовану щопiвроку;
б) еквiвалентну дисконтну ставку за рiк, конвертовану щомiсяця.
1.3.14. Уряд випустив 90-деннi векселi з простою дисконтною став-
кою 6 % рiчних. Пiдрахуйте ефективну ставку рiчного доходу, отрима-
ного iнвестором, що купує вексель, випущений у продаж i тримає його
до термiну погашення.
1.3.15. Урядовий 91-денний вексель забезпечує покупцю ефективну
норму прибутку 5 % рiчних. Визначте рiчний простий дисконтний вiдсо-
ток, за яким враховується вексель.
1.3.16. Урядом випущено 90-деннi казначейськi векселi з простою
дисконтною ставкою 5 % на рiк. Пiдрахуйте норму прибутку за рiк, яка
конвертується щопiвроку, що її отримає iнвестор, який придбав вексель
i тримає його до термiну погашення.
1.3.17. За облiгацiєю з плаваючою ставкою виплачуються вiдсотки,
якi пов’язанi з iндексом локальних плаваючих вiдсоткових ставок. Облi-
гацiю було куплено за цiною 99 одиниць 1 сiчня 2000 року i продано за
цiною 101 одиниця 31 грудня 2000 року. Номiнальна вартiсть облiгацiї
100, а ставка вiдсотка, що виплачується за облiгацiєю, дорiвнює 6,5 %
номiнальної вартостi 31 червня 2000 року i 6,6 % номiнальної варто-
стi 31 грудня 2000 року. Пiдрахуйте номiнальну норму прибутку за рiк,
сплачувану щопiвроку.
1.3.18. Iнвестор придбав 90-денний вексель казначейства номiналом
100 грн за цiною 91 грн. Через 30 днiв вiн продав вексель iншому iн-
вестору за цiною 93,90 грн. Iнший iнвестор погасив цей вексель за но-
мiналом у призначений час. Визначте, хто з iнвесторiв отримав вищу
ефективну норму прибутку, тобто чия ставка вiдсотка в перерахунку за
один i той самий промiжок часу була вищою.
1.3.19. Покупець придбав автомобiль за 15 000 грн у кредит, який
буде погашати однаковими внесками на початку кожного мiсяця протя-
гом двох рокiв, вiдсоткова ставка при цьому вважається рiвною 12,36 %.
Визначте незмiнну вiдсоткову ставку вказаної позики.
2 4
1.3.1. (1 + i/2) C, (1 + i/4) C.
1.3.2. 1. 1,012512 C ≈ 1,161C. 2. reff = 1,012512 − 1 ≈ 0,161, або 16,1 %.
3. [exp(0,15) − 1] C ≈ 1,162C, reff = exp(0,15) − 1 ≈ 0,162, або 16,2 %.
1.3.3. ln 2/ ln(1 + i). Для i = 0,03, 0,06, 0,08, 0,1 маємо приблизно 23,
12, 9, 7 рокiв вiдповiдно.
14
1.3.4. 10 ln 2 ≈ 7 рокiв.
1.3.5. ln 3/ ln(1 + i) ≈ 1,1/i.
1.3.6. Приблизно через 28 i через 35 рокiв.
P −1
60
1.3.7. 100 000 k=1 1,005
k
≈ 1 426 грн.
1.3.8. exp(0,06) − 1 ≈ 0,062 або 6,2 %.
1.3.9. Вiдсоткова ставка: а) 10,25 %; б) 10,38 %; в) 10,47 %; г) 10,51 %.
1.3.10. Треба визначити i(4) , що вiдповiдає вказаним ставкам. Обчис-
люємо це значення з наступних рiвнянь:
4
а) 1 + i(4) /4 = (1 + 0,005)12 , звiдки i(4) = 0,060301 або 6,0301 % (ми
порахували прирiст капiталу за один рiк за двома ставками);
8
б) аналогiчно до пункту а), 1 + i(4) /4 = 1,12, звiдки i(4) = 5,7068 %.
1.3.11. Перепишемо данi в термiнах строку h, на який можна покла-
сти грошi, та вiдповiдних номiнальних ставок ih (t0 ), де t0 — фiксована
дата створення рахунку:
Строк h 1/365 2/365 7/365 1/12 1/4
ih (t0 ) 0,1175 0,11625 0,115 0,11375 0,1125
Накопичена сума обчислюється за формулою 1 000[1 + hih (t0 )] i дорiвнює
а) h = 7/365, 1 000 (1 + 0,115 · 7/365) = 1 002,21;
б) h = 1/12, 1 000 (1 + 0,11375 · 1/12) = 1 009,48.
1.3.12. Обчислюємо: а) значення i(2) , що вiдповiдає вказанiй ставцi.
− 2 12
Маємо рiвнiсть 1 + i(2) /2 = (1 + 0,07/12) , звiдки i(2) = 7,103 % (ми
порахували дисконтування капiталу за один рiк за двома ставками);
б) значення d (12) , що вiдповiдає вказанiй ставцi. Аналогiчно до пун-
12 12
кту а), 1 − d (12) /12 = (1 + 0,07/12) , звiдки d (12) = 6,959 %.
1.3.13. Обчислюємо: а) значення i(2) , що вiдповiдає вказанiй ставцi.
− 2 4
Маємо рiвнiсть 1 + i(2) /2 = (1 − 0,08/4) , звiдки i(2) = 8,247 % (тут
записано дисконтування капiталу за один рiк за двома ставками);
б) значення d (12) , що вiдповiдає вказанiй ставцi. Аналогiчно до пун-
12 4
кту а), 1 − d (12) /12 = (1 − 0,08/4) , звiдки d (12) = 8,0539 %.
1.3.14. Розглянемо рiк з 365 днiв. Якщо номiнал векселя дорiвнює
C, то вартiсть його покупки дорiвнює C(1 − 0,06 · 90/365) (це випливає з
означення простої дисконтної ставки та 90-денного строку погашення).
Якщо ефективна рiчна ставка дорiвнює i та вексель буде викуплено
через 90 днiв за цiною C, то його сучасна цiна дорiвнює C(1 + i)−90/365 .
З рiвностi
90
C 1− · 0,06 = C(1 + i)−90/365
365
визначаємо i = 6,2313 %.
15
1.3.15. Аналогiчно до розв’язання задачi 1.3.14, розглянемо рiк три-
валiстю 365 днiв i вважатимемо номiнал векселя рiвним C. Позначи-
мо через d невiдому просту дисконтну ставку i для термiну погашення
91 день дiстанемо рiвнiсть
91
C 1− d = C(1,05)−91/365,
365
звiдки d = 4,8495 %.
1.3.16. Розглянемо рiк з 365 днiв, номiнал векселя позначимо че-
рез C. Тодi вартiсть його покупки дорiвнює C (1 − 0,05 · 90/365), i ми
одержимо рiвнiсть 2·90/365
90 i(2)
C 1− · 0,05 = C 1 + ,
365 2
звiдки шукане значення i(2) = 5,0949 %.
1.3.17. Шукана величина — i(2) . Запишемо прибуток вiд акцiї станом
на 31 грудня 2000 року двома способами i одержимо рiвнiсть
2
i(2) i(2)
99 1 + = 6,5 1 + + 6,6 + 101,
2 2
звiдки i(2) = 0,15175 = 15,175 %.
1.3.18. Iнший iнвестор тримав вексель вдвiчi довше, нiж перший.
Тому нам слiд порiвняти величини (93,9/91)2 = 1,06475 i 100/93,9 =
= 1,06496. Оскiльки друга величина бiльша, iнший iнвестор отримав
вищу норму прибутку.
1.3.19. Маємо ν = 1/1,1236 = 0,89. Нехай розмiр щомiсячної випла-
ти за позикою дорiвнює X. Тодi

X 1 + ν1/12 + . . . + ν23/12 = 15 000 грн,
звiдки X = 697,27171 грн. Загальна виплата за 24 мiсяця становитиме
24X = 16 734,521 грн. Шуканий вiдсоток дорiвнює
16 734,521 − 15 000
= 0,05781737,
2 · 15 000
або 5,782 %.
1.4. ДИСКОНТУВАННЯ ТА АКУМУЛЮВАННЯ

ГРОШОВИХ ПОТОКIВ
Швидкiсть i одержання прибутку вiд iнвестицiй обчислюється як i =

= b/a − 1, де b — прибуток, отриманий через рiк; a — початковий внесок.
Якщо прибуток було отримано в кiлька етапiв, причому через k рокiв
16
пiсля iнвестицiї суму bk , k = 1, . . . , n, то швидкiсть одержання прибутку
визначається як корiнь i∗ рiвняння L(i) = 0, де
Xn
L(i) = −a + bk (1 + i)−k .
k=1
Припустимо, що вiдсоткова ставка i(t) є неперервною функцiєю вiд часу
t ≥ 0. Нехай у момент t = 0 ми поклали на рахунок одиницю; через
D(t) позначимо суму, що лежатиме на рахунку в момент t. Має мiсце
формула
w
t
D(t) = exp i(s) ds .
0
Середнє значення
(
0, t = 0,
i(t) = 1 r t
t 0
i(s) ds, t>0

називається кривою доходiв. При цьому D(t) = exp ti(t) .
rt
Нехай δ(t) — iнтенсивнiсть вiдсотка, ν(t) = exp{− 0 δ(s) ds} — дис-
контна функцiя, ρ(t) — iнтенсивнiсть платежiв, що здiйснюються непе-
рервно до моменту часу T , {Ctk } — потоки платежiв, що провадяться у
моменти часу tk , k = 1, . . . ,n. Тодi сучасна вартiсть, або сучасне значення
(present value), дискретного i неперервного потокiв платежiв дорiвнює
X n wT
Ctk ν(tk ) + ν(t)ρ(t) dt.
0
k=1
Вартiсть у момент часу t1 суми C на момент часу t2
w
t2 ν(t2 )
V (t1 ,t2 ) = C exp − δ(s) ds = C .
t1 ν(t1 )
Вартiсть у момент часу t1 суми C на момент часу t2 називається:
а) накопиченням iз суми C з моменту t2 до моменту t1 , якщо t1 ≥ t2 ;
б) дисконтованим значенням суми C у момент часу t1 вiдносно мо-
менту часу t2 , якщо t1 < t2 .
Нехай iнвестор вкладає капiтал C i неперервно одержує дохiд за вiд-
сотками, зберiгаючи капiтал C сталим до моменту вилучення T . Тодi
rT
сучасна вартiсть доходу за вiдсотками дорiвнює C 0 δ(t)ν(t) dt, а сучас-
на вартiсть капiталу — Cν(T ). Отже,
wT
C =C δ(t)ν(t) dt + Cν(T ).
0
17
Задачi
1.4.1. Нехай людина одержуватиме суму xk наприкiнцi k-го з n пе-

рiодiв за вiдсоткової ставкиPni. Довести, що сучасна вартiсть такої послi-
довностi виплат дорiвнює k=1 ν xk . Яка послiдовнiсть виплат вигiднiша
k
при i = 0,1, 0,2, 0,3 та n = 5:

а) 12, 14, 16, 18, 20;
б) 16, 16, 15, 15, 15;
в) 20, 16, 14, 12, 10?
1.4.2. Розглянемо двi послiдовностi прибуткiв, одержаних наприкiнцi
вiдповiдного року: 20, 20, 20, 15, 10, 5 та 10, 10, 15, 20, 20, 20. Яка
з послiдовностей має перевагу, тобто сучасна вартiсть якої послiдовнос-
тi бiльша, якщо вiдсотки нараховуються щорiчно за ставкою: а) 3 %;
б) 5 %; в) 10 %?
1.4.3. Виробництво має придбати певне обладнання на наступнi 5 ро-
кiв. Воно має й зараз таке обладнання, яке коштує 6 000 грн, втрачає
щороку 2 000 грн вартостi й через 3 роки буде недiйсним. Операцiйнi ви-
трати на його утримання становлять 9 000 грн i зростають на 2 000 грн
кожного року (ураховуються на початку кожного року утримання). Нове
обладнання можна купити на початку будь-якого року за 20 000 грн, при
цьому одночасно продається старе. Термiн придатностi нового обладнан-
ня 6 рокiв, а його вартiсть зменшується на 2 000 грн кожного з перших
двох рокiв, а потiм на 4 000 грн щорiчно. Операцiйнi витрати на його
утримання — 6 000 грн на перший рiк, i вони збiльшуються на 1 000 грн
кожного наступного року. Вiдсоткова ставка становить 10 %.
1. Показати, що грошовi потоки витрат за умови купiвлi обладнання
на початку 1, 2, 3, 4-го року та продажу на початку 6-го року дорiвнюють
(у тисячах гривень):
за умови купiвлi на початку 1-го року: 20, 7, 8, 9, 10, −4;
на початку 2-го року: 9, 22, 7, 8, 9, −8;
на початку 3-го року: 9, 11, 24, 7, 8, −12;
на початку 4-го року: 9, 11, 13, 26, 7, −16.
2. Пiдрахувати сучасну вартiсть кожного грошового потоку. На почат-
ку якого року найвигiднiше купити обладнання?
1.4.4. П’ятирiчна облiгацiя номiнальною вартiстю 10 000 грн має ку-
понну ставку 10 % з виплатами раз у пiвроку. Це означає, що власнику
облiгацiї сплачується 500 грн щопiвроку протягом 5 рокiв i пiсля цього
ще 10 000 грн як остаточна виплата. Визначити її вартiсть на момент
купiвлi, якщо вiдсоткова ставка дорiвнює: а) 6 %; б) 10 %; в) 12 %.
1.4.5. Облiгацiя з нульовою купонною ставкою має номiнал F , i за
нею виплачується сума F у момент погашення. Нехай вiдсоткова ставка
18
8 % нараховується неперервно. Обчислiть сучасну вартiсть облiгацiї при
F = 1 000, якщо грошi за нею виплачуються через 10 рокiв.
1.4.6. Щоб повернути кредит, можна або сплатити 16 000 грн вiдразу,
або 10 000 вiдразу i 10 000 через 10 рокiв. Що вигiднiше людинi, яка
повертає кредит, якщо вiдсоткова ставка нараховується неперервно й
дорiвнює: а) 2 %; б) 5 %; в) 10 %?
1.4.7. Людина вирiшила пiти на пенсiю через 20 рокiв. Вона планує
протягом 20 рокiв вносити до банку суму в A грн щомiсячно з метою
потiм протягом 30 рокiв забирати 1 000 грн щомiсячно. Нехай вiдсотки
(складнi) сплачуються щомiсяця, вiдсоткова ставка — 12 % на рiк (став-
ка номiнальна, тобто вiдповiдає 1 % на мiсяць).
Визначте A.
1.4.8. Хлопець купив музичний центр, який продавався за 4 200 грн.
Вiн домовився заплатити вiдразу 1 000 грн i зробити 24 щомiсячнi випла-
ти по 160 грн, починаючи через мiсяць з моменту покупки. Обчислити
значення ефективної рiчної вiдсоткової ставки.
1.4.9. Людина взяла кредит у 100 000 грн для купiвлi квартири. Вона
виплачуватиме суми для повернення кредиту щомiсяця протягом 10 ро-
кiв, з вiдсотковою ставкою 1 % на мiсяць. Однак банк стягує 600 грн
як плату за надання кредиту, 400 грн — за iнспекцiю квартири, i ще
1 % треба сплатити при одержаннi кредиту. Пiдрахувати за цих умов
справжню рiчну вiдсоткову ставку.
1.4.10. Обчислити швидкiсть одержання прибутку вiд iнвестицiй,
якщо початковий внесок у 1 000 грн принiс прибуток у 700 грн двiчi,
наприкiнцi кожного з двох рокiв.
1.4.11. Визначити швидкiсть одержання прибутку дворiчної iнвести-
цiї, яка на початковий внесок у 1 000 грн дає наприкiнцi першого ро-
ку прибуток 400 грн i прибуток наприкiнцi другого року: а) 400 грн;
б) 600 грн; в) 800 грн.
Як змiниться вiдповiдь, якщо помiняти мiсцями рiчнi прибутки?
1.4.12. Щорiчний грошовий потiк дорiвнює −1 000, −1 200, 820, 900,
800. Чи є прийнятним цей потiк для людини, яка i позичає, i вносить
грошi за умов, що вiдсоткова ставка дорiвнює 5 %?
1.4.13. Нехай людина позичає грошi пiд 8 % рiчних, а отриманий
додатний прибуток вiдразу повнiстю вносить у банк пiд 5 % рiчних.
Якщо початковий капiтал нульовий i грошовий потiк iнвестицiй по роках
становить −1 000, 900, 800, −1 200, 700, то чи треба iнвестувати?
1.4.14. Швидкiсть iнфляцiї визначається швидкiстю зростання цiн.
Наприклад, якщо рiчна швидкiсть iнфляцiї 4 %, то те, що коштува-
ло 100 грн минулого року, коштує 104 грн цього року. Нехай ri —
швидкiсть iнфляцiї. Розглянемо iнвестицiю зi швидкiстю прибутку r.
Ми можемо цiкавитись швидкiстю прибутку iнвестора з погляду на те,
19
на скiльки iнвестицiя збiльшує купiвельну вартiсть. Ця величина на-
зивається iнфляцiйно-регуляцiйною швидкiстю прибутку. Позначимо її
через ra . Оскiльки купiвельна спроможнiсть суми грошей (1 + r)x через
рiк еквiвалентна купiвельнiй спроможностi (1 + r)x/(1 + ri ) сьогоднi, то
iнвестицiя переводить за один рiк суму x у суму (1 + r)x/(1 + ri ). Отже,
iнфляцiйно-регуляцiйна швидкiсть прибутку ra = (1 + r)/(1 + ri ) − 1.
Якщо r та ri невеликi, то ra ≈ r − ri . Обчислити точне i приблизне
значення ra , якщо банк сплачує 10 %, а швидкiсть iнфляцiї 6 %.
1.4.15. Розглянемо iнвестицiйний грошовий потiк c0 , c1 , . . . , cn , при-
чому ck < 0, k < n, та cn > 0. Покажiть, що для
Xn
P(i) = ck (1 + i)−k , i > −1,
k=0
а) iснує єдиний розв’язок i рiвняння P (i∗ ) = 0;
∗
б) P(i) не обов’язково є монотонною функцiєю i.

1.4.16. Припустимо, що вiдсоткова ставка
i(t) = (1 + t)−1 i1 + t(1 + t)−2 i2 .
Визначити криву доходiв i(t) i розмiр рахунку D(t).
1.4.17. Довести, що i(t) є неспадною функцiєю t тодi й тiльки тодi,
коли P(αt) ≥ P α (t) для всiх 0 ≤ α ≤ 1, t ≥ 0, де P(t) — сучасна вартiсть
одиницi, одержаної в момент t.
1.4.18. Довести, що якщо i(t) не спадає за t, то i i(t) не спадає.
1.4.19. Показати, що
i(t) = −P ′ (t)/P(t), та i(t) = −ln P(t)/t,
де P(t) — сучасна вартiсть одиницi, одержаної в момент t.
1.4.20. Дехто має 200 000 грн для iнвестування з постiйною ставкою
9 %. Вiн бажає наприкiнцi кожного наступного року протягом 20 рокiв
знiмати з рахунку фiксовану суму в I грн. Визначити:
а) максимальне можливе значення I ;
б) максимальне можливе значення I , якщо грошi знiматимуться на
початку кожного з наступних 20 рокiв.
1.4.21. Яку суму треба покласти на банкiвський рахунок зараз, якщо
вiдсоткова ставка 7 %, а людина бажає при цьому знiмати по 1 000 грн
наприкiнцi кожного з наступних 30 рокiв?
1.4.22. Деяка особа виграла у лотерею i тепер вибирає, одержати
зараз 180 000 грн або по 10 000 грн на початку кожного року.
Нехай банкiвський вiдсоток дорiвнює 6 %. Що краще вибрати, якщо
договiр з банком укладається:
а) на 25 рокiв;
б) на 60 рокiв;
в) довiчно?
20
1.4.23. Нехай час вимiрюється роками, i припустимо, що для всiх
t1 ≤ t2 сума A(t1 , t2 ), накопичена в момент t2 одиничною iнвестицiєю,
зробленою в момент t1 , визначається формулою
n 5 o
A(t1 , t2 ) = exp (t2 − t1 ) .
100
Обчислити суму, акумульовану 600 грн, вкладеними в будь-який момент
часу, через 15 рокiв.
1.4.24. Припустимо, що iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) задається форму-
лами:
а) δ(t) = δ;
б) δ(t) = a + bt.
Визначити суму, накопичену одиничною iнвестицiєю вiд моменту t1
до моменту t2 .
1.4.25. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) = 0,12. Час вимiрюється роками.
Визначити номiнальну рiчну ставку вiдсотка для депозиту:
а) на 7 днiв;
б) на 1 мiсяць;
в) на 6 мiсяцiв.
1.4.26. Нехай час вимiрюється в роках, iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) =
= 0,06(0,9)t для всiх t. Спростити вираз для ν(t), дисконтованої сучасної
вартостi одиничної суми на момент t, i обчислити дисконтовану сучасну
вартiсть суми грошей, яка через 3,5 року дорiвнюватиме 100 грн.
1.4.27. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) = 0,05 + 0,001t + 0,0001t2 , 0 ≤ t ≤
≤ 10.
1. Обчислити загальне накопичення в момент часу t = 10 iнвестицiї
в 100 грн, яку зроблено в момент часу t = 0, i iнвестицiї в 100 грн, яку
зроблено в момент часу t = 5.
2. Визначити еквiвалентну сталу iнтенсивнiсть вiдсотка операцiї з
пункту 1.
1.4.28. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) у момент t

0,06 + 0,005t,
 0 ≤ t < 4,
δ (t) = 0,12 − 0,01t, 4 ≤ t < 6,


0,06, 6 ≤ t.
Чому дорiвнює:
а) накопичення у момент часу t iнвестицiї в 1 грн, яку зроблено в
момент t = 0;
б) вартiсть у момент t = 0 суми в 100 грн на момент часу t = 5;
в) накопичення у момент часу t = 12 неперервного грошового потоку
з моменту t = 4 до моменту t = 6, який вiдбувався з iнтенсивнiстю
платежiв ρ(t) = 12 − t?
21
1.4.29. Нехай ν(t) — дисконтна функцiя, яка вiдповiдає iнтенсив-
ностi вiдсотка δ(t). Якi з наступних виразiв задають сучасну вартiсть
неперервного ануїтету, що виплачується n рокiв з iнтенсивнiстю плате-
жiв t: r
n
а) 0 tν(t) dt;
rn rn
б) 0 t exp n− 0 δ(s) dso dt;
rn rt
в) 0 t exp − 0 δ(s) ds dt;
rn rn
г) 0 t exp − t δ(s) ds dt?
1.4.30. Нехай

0,09,
 0 ≤ t < 5,
δ(t) = 0,08, 5 ≤ t < 10,


0,07, t ≥ 10.
Визначити ν(t) при всiх t ≥ 0.
1.4.31. Нехай час вимiрюється в роках, iнтенсивнiсть вiдсотка
(
0,04, 0 ≤ t < 10,
δ(t) =
0,03, t ≥ 10.
Визначити ν(t) та сучасну вартiсть неперервного потоку платежiв, який
провадиться з одиничною рiчною iнтенсивнiстю протягом 15 рокiв, по-
чинаючи з t = 0.
1.4.32. Iнтенсивнiсть вiдсотка набуває таких значень:
(
0,04, 0 < t ≤ 10,
δ(t) =
0,001(t − 10)2 + 0,04, t > 10.
Обчислити:
а) накопичення на 150 грн з моменту часу t = 0 до t = 20;
б) сучасну вартiсть (СВ) неперервного потоку платежiв з щорiчною
виплатою 10 грн з моменту часу t = 5 до моменту часу t = 10;
в) сучасну вартiсть неперервного потоку платежiв з iнтенсивнiстю
платежiв e−0,03t , що триває з моменту часу t = 0 до моменту t = 10.
1.4.33. Неперервний потiк платежiв iнтенсивнiстю ρ(t) = e−0,04t три-
ває T рокiв. Iнтенсивнiсть вiдсотка дорiвнює δ(t) = 0,1. Сучасну вартiсть
одної грошової одиницi на момент часу t позначимо через ν(t). Який з
наступних виразiв не задає сучасну вартiсть даного грошового потоку:
rT
а) 0 e−0,04t e−0,1T dt;
rT
б) 0 e−0,04t ν(t) dt;
rT
в) 0 e−0,14t dt;
г) (1 − e−0,14T )/0,14?
22
1.4.34. Для iнтенсивностi вiдсотка δ(t) = 0,01(t3 − 9t) обчислити
еквiвалентну ефективну рiчну вiдсоткову ставку за перiод з t = 3 до
t = 4.
1.4.35. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) у момент t задано так:

0,07 − 0,005t,
 0 ≤ t < 5,
δ(t) = 0,06 − 0,003t, 5 ≤ t < 10,


0,03, t ≥ 10.
1. Обчислити:
а) накопичення на 100 грн з моменту часу t = 0 до моменту t = 15;
б) сталу рiчну ефективну вiдсоткову ставку для iнвестицiї з пун-
кту 1а);
в) сучасну вартiсть неперервного потоку платежiв, який триває з мо-
менту t = 5 до моменту t = 10 з iнтенсивнiстю платежiв ρ(t) = 60 − 3t.
2. Показати, що iнвестування в момент t = 0 суми, обчисленої в
пунктi 1в), у купiвлю неперервного потоку платежiв з пункту 1в), дає
сталу ефективну рiчну вiдсоткову ставку у перiод з t = 0 до t = 10
меншу за 5,5 %.
1.4.36. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) у момент t задано так:
(
0,06, 0 < t ≤ 6,
δ (t) =
0,05 + 0,0002t2 , 6 < t ≤ 12.
Пiдрахуйте накопичення у момент t = 12 неперервного потоку платежiв
у 100 грн щороку, який виплачується з моменту t = 0 до моменту t = 6.
1.4.37. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) задано формулою
(
0,04, 0 < t ≤ 5,
δ (t) =
0,01 t2 − t , t > 5.
Пiдрахуйте:
а) сучасну вартiсть одиничної суми грошей на момент часу t = 10;
б) ефективну вiдсоткову ставку за перiод з t = 9 по t = 10;
в) сучасну вартiсть ν (t) одиничної суми грошей, яку сплатять за
перiод 0 < t ≤ 5, у термiнах t;
г) сучасну вартiсть потоку платежiв, що надходять неперервно за
перiод 0 < t ≤ 5 з iнтенсивнiстю платежiв ρ (t) = e0,04t .
1.4.38. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) у будь-який момент часу t, що
вимiрюється в роках, задається формулою
(
0,04 + 0,01t, 0 ≤ t < 8,
δ (t) =
0,07, t ≥ 8.
23
1. Визначте i спростiть, наскiльки це можливо, вираз для A(t), де A(t)
є накопиченим значенням у момент t iнвестицiї розмiром у 1 грн, яку
зроблено в момент t = 0.
2. Пiдрахуйте сучасну вартiсть у момент t = 0 суми, що дорiвнює
100 грн у момент t = 10.
1.4.39. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) визначено так:

0,05,
 0 < t ≤ 10,
δ (t) = 0,006t, 10 < t ≤ 20,


0,003t + 0,0002t2 , t > 20.
а) сучасну вартiсть одиничної суми грошей у момент t = 25;
б) ефективну ставку вiдсотка за одиницю часу вiд моменту t = 19 до
моменту t = 20;
−0,03t
e за одиницю часу мiж часом t = 0 та часом t = 5.
1.4.40. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) задано так:
δ (t) = 0,005t + 0,0001t2 , t ≥ 0.
а) суму, накопичену на момент t = 8 iнвестицiєю розмiром у 100 грн,
яку зроблено в момент t = 0;
б) сталу рiчну ефективну вiдсоткову ставку за восьмирiчний перiод.
1.4.41. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) є функцiєю часу, який вимiрює-
ться у роках, i в будь-який момент часу має вигляд
(
0,03 + 0,01t, 0 ≤ t ≤ 8,
δ (t) =
0,05, t > 8.
1. Визначте i спростiть, наскiльки це можливо, вираз для ν (t), де
ν (t) — сучасне значення одиничної суми грошей на момент часу t.
2. Пiдрахуйте:
а) сучасну вартiсть суми в 500 грн, яка очiкується через 15 рокiв;
б) рiчну ставку дисконтування, що конвертується щоквартально, по-
роджену операцiєю з пункту 2а);
в) сучасну вартiсть неперервного потоку платежiв з рiчною iнтенсив-
нiстю 10e−0,02t мiж t = 10 i t = 14.
1.4.42. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) в будь-який момент t, що вимiрю-
ється в роках, задається формулою

0,05,
 0 ≤ t ≤ 3,
δ (t) = 0,09 − 0,01t, 3 < t ≤ 8,

0,01t − 0,03, t > 8.
24
1. Якщо 500 грн iнвестуються в момент t = 2 i наступнi 800 грн
iнвестуються в момент t = 9, пiдрахуйте накопичену суму в момент
t = 10.
2. Визначте постiйну ефективну рiчну ставку вiдсотка з точнiстю до
1 %, для якої результат буде такий самий, як i в пунктi 1.
1.4.43. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) у момент часу t, що вимiрюється
в роках, задано так:
(
0,05, 0 < t < 8,
δ (t) =
0,04 + 0,0004t2 , 8 ≤ t ≤ 15.
Пiдрахуйте накопичену вартiсть у момент t = 15 неперервного потоку
платежiв у 50 грн за рiк, який виплачується з моменту t = 0 до моменту
t = 8.
1.4.44. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) у момент часу t задано так:
(
0,05, 0 < t ≤ 10,
δ(t) =
0,08 + 0,003t, t > 10.
Обчислити:
а) накопичення на момент t = 15 iнвестицiї в 100 грн, зробленої в
момент t = 5;
б) еквiвалентну сталу iнтенсивнiсть вiдсотка з моменту t = 5 до
моменту t = 15;
ρ(t) = 100e0,01t , який вiдбувався з моменту t = 0 до моменту t = 5.
1.4.45. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ (t) у момент часу t, що вимiрюється
в роках, задано так:
(
0,07 − 0,005t, 0 < t ≤ 8,
δ (t) =
0,06, t > 8.
Обчислити:
а) накопичення на момент t = 10 iнвестицiї в 500 грн, зробленої в
момент t = 0;
б) сучасну вартiсть при t = 0 неперервного потоку платежiв, який
вiдбувався iз ставкою платежiв ρ(t) = 200e0,1t з моменту t = 10 до
моменту t = 18.
1.4.46. Для деякого банкiвського депозиту для даного року iнтенсив-
нiсть вiдсотка дорiвнювала 0,15 на початку року, 0,1 в серединi року
i 0,08 наприкiнцi року. Обчислити суму, накопичену наприкiнцi року
iнвестицiєю 5 000 грн на початку року у таких випадках:
а) iнтенсивнiсть вiдсотка є квадратичною функцiєю часу;
б) iнтенсивнiсть вiдсотка лiнiйно залежить вiд часу у першому i дру-
гому пiврiччях.
25
1.4.47. 1. Для оцiнювання майбутнiх платежiв iнвестор використовує
для теперiшньої вартостi 1 грн у момент часу t таку формулу:
α(α + 1)
ν(t) = ,
(α + t)(α + t + 1)
де α > 0. Показати, що
а) iнтенсивнiсть вiдсотка в момент часу t дорiвнює
2t + 2α + 1
δ(t) = ;
(α + t)(α + t + 1)
б) ефективна вiдсоткова ставка в перiод вiд t = n до t = n+1 дорiвнює
i(n) = 2/(n + α);
nα
в) сучасна вартiсть серiї з n платежiв по 1 грн — a(n) = .
n+α+1
2. Нехай α = 15. Обчислити розмiр щорiчної премiї, що виплачуєть-
ся авансом протягом 12 рокiв i яка забезпечить ануїтет у 1 800 грн
щорiчних виплат протягом 10 рокiв, з першою виплатою ануїтету через
один рiк пiсля виплати останньої премiї. Яке значення в момент часу
t = 12 серiї платежiв ануїтету?
1.4.48. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) у момент t, що вимiрюється в
роках, буде лiнiйною функцiєю t протягом m рокiв, а потiм сталою на
рiвнi, досягнутому в момент m.
1. Розглядаючи окремо випадки n ≤ m та n > m, визначити в термiнах
n, m, δ(0) та δ(m) значення, акумульоване одиничною сумою на промiжку
часу вiд 0 до n.
2. За умови, що m = 16, δ(0) = 0,08 та δ(16) = 0,048, обчислити
акумульоване значення для n = 15 та n = 40.
3. Визначити сталу iнтенсивнiсть вiдсотка, яка забезпечить те саме
акумульоване значення для n = 15 та окремо для n = 40.
1.4.49. Пiдприємець позичив такi суми: 1 000 грн 1 сiчня 2000 року,
2 500 грн 1 сiчня 2001 року та 3 000 грн 1 липня 2001 року. За умови,
що iнтенсивнiсть вiдсотка є сталою i дорiвнює 0,06 на рiк, визначити
вартiсть цього грошового потоку:
а) на 1 сiчня 1998 року;
б) на 1 березня 1999 року.
1.4.50. Банк нараховує вiдсотки на депозит, застосовуючи змiнну iн-
тенсивнiсть вiдсотка. На початку нинiшнього року iнвестор поклав на
депозит 20 000 грн. Акумульоване значення на цьому рахунку дорiвню-
вало 20 596,21 грн у серединi року i 21 183,70 грн наприкiнцi року. За
припущень, що час вимiрюється в роках i що протягом року iнтенсив-
нiсть вiдсотка є лiнiйною функцiєю часу, визначити цю iнтенсивнiсть
вiдсотка як функцiю часу i обчислити суму на рахунку, накопичену че-
рез 3/4 року.
26
1.4.51. Боржник повинен сплатити банку суму в 6 280 грн через
4 роки, 8 460 грн через 7 рокiв i 7 350 грн через 13 рокiв. Замiсть цього
боржник пропонує банку одне з двох:
а) сплатити борг однiєю виплатою, зробленою через 5 рокiв;
б) сплатити весь борг, тобто 22 090 грн однiєю виплатою у деякий
момент у майбутньому.
За припущення, що iнтенсивнiсть вiдсотка стала i дорiвнює ln 1,08 =
= 0,076961, обчислити потрiбну виплату у випадку а) i момент виплати
у випадку б).
1.4.52. (Кусково-стала iнтенсивнiсть вiдсотка.)
Нехай iнтенсивнiсть вiдсотка задається формулою

0,08,
 0 ≤ t < 5,
δ (t) = 0,06, 5 ≤ t < 10,


0,04, t ≥ 10.
1. Записати вираз для сучасної вартостi ν(t) одиничної суми в мо-
мент t.
2. Iнвестор пiдписує контракт, згiдно з яким вiн виплатить 15 премiй
щорiчно авансом на рахунок, що має вказану iнтенсивнiсть вiдсотка.
Кожна премiя розмiром у 600 грн, причому першу буде виплачено в
момент t = 0. Натомiсть вiн одержить одне з двох:
а) суму, накопичену на рахунку через 1 рiк пiсля виплати останньої
премiї;
б) щорiчний ануїтет, що виплачуватиметься протягом 8 рокiв, причо-
му перша виплата за ануїтетом вiдбудеться через рiк пiсля того, як буде
виплачено останню премiю.
Визначити суму виплати у випадку 2а) та величину щорiчної виплати
у випадку 2б).
1.4.1. При i = 0,1 — перша послiдовнiсть; при i = 0,2 — друга; при

r = 0,3 — третя.
1.4.2. У випадках а) i б) — друга; у випадку в) — перша.
1.4.3. Сучаснi вартостi грошових потокiв витрат дорiвнюють вiдпо-
вiдно 44 080, 41 980, 42 110, 44 120 грн. Найвигiднiше купувати на почат-
ку другого року.
1.4.4. У випадку а) — 11 747 грн; б) — 10 093 грн; в) — 9 384 грн.
1.4.5. F e−0,8 ≈ 449.
1.4.6. У випадках а) i б) — все вiдразу; у випадку в) — 10 000 грн
вiдразу, 10 000 грн через 10 рокiв.
27
− 1
1.4.7. A = 1 000 1 − 1,01−360 1,01240 − 1 ≈ 98 грн.
1.4.8. Приблизно 19,6 %.
1.4.9. Приблизно 13,2 %. Зауваження. При розв’язаннi цiєї i попере-
дньої задач потрiбно чисельно знаходити приблизний розв’язок алгебри-
чного рiвняння.
1.4.10. 25,7 %.
1.4.11. Швидкiсть одержання прибутку в пунктi а) дорiвнює −14 %
(тобто маємо збитки); б) — 0 %; в) — 12 %.
Якщо помiняти мiсцями прибутки, то вiдповiдi у пунктах а) i б) не
змiняться, у пунктi в) матимемо 15 %.
1.4.12. Так. Сучасна вартiсть даного грошового потоку додатна.
1.4.13. Не треба. Вартiсть даного потоку, пiдрахована для моменту
надходження останнього прибутку, є вiд’ємною.
1.4.14. Точне значення 3,77 %, приблизне — 4 %.
P −1
1.4.15. У випадку а) L(i) = 0 ⇔ cn = nk=0 (−ck )(1 + i)n−k . Функцiя
в правiй частинi монотонно зростає при i ∈ (−1, + ∞) вiд 0 до +∞ i
є неперервною; у випадку б) функцiя L(i) = −i/(1 + i)2 = −1/(1 + i) +
+ 1/(1 + i)2 спадає при i ∈ (−1, 1) i зростає при i ∈ (1, + ∞).
1.4.16. i(t) = i2 + [(i1 − i2 ) ln(1 + t)]/t, D(t) = exp {i2 t} (1 + t)i1 −i2 .
1.4.17. При α = 0 вказана нерiвнiсть очевидна. Розглянемо функцiю
f (α) = ln P(αt)/α, 0 < α ≤ 1. Записана в умовi нерiвнiсть еквiвалентна
нерiвностi f (α) ≥ f (1). Оскiльки P(t) = 1/D(t), то маємо f (α) = −ti(αt),
f (1) = −ti(t). У свою чергу, виконання для довiльних 0 < α ≤ 1 i t ≥ 0
нерiвностi i(αt) ≤ i(t) означає, що i(t) неспадна.
rt
1.4.18. i(t)′ ≥ 0 ⇔ ti(t) − 0 i(s) ds ≥ 0 ⇐ i(t) ≥ i(s), 0 ≤ s ≤ t.
1.4.19. Використайте рiвнiсть P(t) = 1/D(t) та формули для D(t).
1.4.20. Суми дорiвнюють: а) — 21 909,925 грн; б) — 20 100,27 грн.
1.4.21. 12 409,04 грн.
1.4.22. У будь-якому випадку треба вибрати першу можливiсть.
1.4.23. Ця акумульована сума
600A(t, t + 15) = 600 exp{0,05 · 15} = 1 270,20 грн.
1.4.24. Накопичена сума: а) — A(t1 , t2 ) = exp{δ(t2 − t1 )};
rt
б) — A(t1 , t2 ) = exp{ t12 (a + bt) dt} = exp{a(t2 − t1 ) + (b/2)(t22 − t12 )}.
1.4.25. За формулою
r t+h
exp{ t δ(s) ds} − 1
ih (t) =
h
одержуємо
а) h = 7/365, ih (t) = (exp{0,12 · 7/365} − 1) · 365/7 = 12,01 %;
б) h = 1/12, ih (t) = (exp{0,12 · 1/12} − 1) · 12 = 12,06 %;
в) h = 1/2, ih (t) = (exp{0,12 · 1/2} − 1) · 2 = 12,37 %.
28
1.4.26. Спрощений вираз для ν(t) матиме вигляд
n wt o n wt o
s
ν(t) = exp − δ(s) ds = exp − 0,06(0,9) ds =
0
t
0
= exp 0,06 1 − (0,9) / ln 0,9 .
Якщо пiдставити t = 3,5, дiстанемо
n o
3,5
ν(t) = exp 0,06 1 − (0,9) / ln 0,9 = 83,89 грн.
1.4.27. 1. Позначимо через S загальне накопичення, тодi
nw 10 o nw 10 o
S = 100 exp δ(t) dt + 100 exp δ(t) dt =
0 5
0,583 0,317
= 100(e +e ) = 316,45 грн.
2. Позначимо через δ еквiвалентну сталу iнтенсивнiсть вiдсотка. Тодi
316,45 = 100 e10δ + e5δ . Зробивши замiну x = e5δ i розв’язавши квад-
ратне рiвняння, одержимо δ = 5,97 %.
1.4.28. Обчислимо: а) накопичення A(t) у момент часу t одиничної
rt
iнвестицiї у момент t = 0 A(t) = exp{ 0 δ(s) ds}, тобто
2

при 0 ≤ t < 4 A(t) = exp 0,06tn + 0,025t ,
o
2 t
при 4 ≤ t < 6 A(t) = A(4) exp [0,12s − 0,005s ] 4 =

= exp 0,12t − 0,005t2 − 0,12 ,
при t ≥ 6 A(t) = A(6) exp {0,06t − 0,36} = exp {0,06t + 0,03} ;
б) сучасну вартiсть суми, що в момент часу t = 5 становить 100 грн,
r5
CB = 100 exp{− 0 δ(t) dt} = 100/A(5) = 100/ exp{0,325} = 72,25 грн;
в) накопичення з моменту t = 4 до моменту t = 6
w6 ν(t) w6 nw 6 o
S(4,6) = ρ(t) dt = (12 − t) exp δ(s) ds dt =
4 ν(6) 4 t
w6 nw 6 o
= (12 − t) exp (0,12 − 0,01s) ds dt =
4 t
w6 2
= (12 − t)e0,005t −0,12t+0,54 dt = 15,027 грн.
4
Накопичення до моменту часу t = 12 дорiвнює
nw 12 o
S(4,6) exp δ(t) dt = 15,027e6·0,06 = 21,54 грн.
6
rt
1.4.29. Оскiльки ν(t) = exp{− 0 δ(s) ds}, то сучасну вартiсть зада-
ють вирази 1 i 3.
1.4.30. Очевидно, ν(t) = exp{−0,09t} при 0 ≤ t ≤ 5. Якщо 5 ≤ t ≤ 10,
то ν(t) = exp {−0,09 · 5 − 0,08(t − 5)} = exp {−0,05 − 0,08t}, а при t ≥ 10
ν(t) = exp {−0,09 · 5 − 0,08 · 5 − 0,07(t − 10)} = exp {−0,15 − 0,07t} .
29
rt
1.4.31. Спочатку визначаємо ν(t) = exp{− 0 δ(s) ds}:
(
exp{−0,04t}, 0 < t ≤ 10,
δ(t) =
exp{−0,1 − 0,03t}, 10 < t.
Потiм сучасну вартiсть неперервного потоку платежiв обчислюємо за

формулою
wT w 15 w 10 w 15
ν(t)ρ(t)dt = ν(t)dt = exp{−0,04t}dt + exp{−0,1 − 0,03t}dt =
0 0 0 10
1 − exp{0,4} exp{−0,3} − exp{−0,45}
= + exp{−0,1} = 11,35.
0,04 0,03
r 20
1.4.32. Результати обчислень: а) S(0,20) = 150 exp{ 0 δ(t) dt} =
r 10 r 20
= 150 × exp{ 0 0,04 dt} exp{ 10 (0,001(t − 10)2 + 0,04) dt} = 465,899;
r 10 n r o r 10
t
б) CB = 5 10 exp − 0 δ(s) ds dt = 10 5 e−0,04t dt = 37,103;
r 10 −0,03t n r o r 10
t
в) CB = 0 e exp − 0 δ(s) ds dt = 0 e−0,07t dt = 7,192.
1.4.33. Сучасна вартiсть даного неперервного грошового потоку
wT wT wT n wt o
−0,04t −0,04t
CB = ρ(t)ν(t) dt = e ν(t) dt = e exp − δ(s) ds dt =
0 0 0 0
wT wT
= e−0,04t e−0,1t dt = e−0,14t dt = (1 − e−0,14T )/0,14,
0 0
тому невiрним є вираз а).

1.4.34. Нехай i — ефективна рiчна вiдсоткова ставка. Тодi накопиче-
ння на одну грошову одиницю за перiод з t = 3 до t = 4 зi ставкою i i з
iнтенсивнiстю вiдсотка δ(t) мають збiгатися, тобто
w4 w4
1 + i = exp{ δ(t) dt} = exp{ 0,01(t3 − 9t) dt} = e0,1225 .
3 3
Звiдси i = 13,03 %.
1.4.35. 1. Обчислимо: nr o r5
15
а) S(0,15) = 100A(0,15) = 100 exp 0 δ(s) ds = 100 exp{ 0 (0,07 −
r 10 r 15
− 0,005s) ds + 5 (0,06 − 0,003s) ds + 10 0,03 ds} = 186,825 грн;
б) нехай i — стала ефективна вiдсоткова ставка. Тодi 100(1 + i)15 =
= 186,825 i i = 4,25 %;
30
в) з умови V (t′ )ν(t′ ) = V (t′′ )ν(t′′ ), де V (t) — значення грошового
потоку в момент часу t, маємо
n w5 o
ν(5) = exp − (0,07 − 0,005t) dt = e−0,2875 = 0,75014;
0
w 10 n wt o
V (5) = ρ(t) exp − δ(s) ds dt =
5 5
w 10 n wt o
= (60 − 3t) exp − (0,06 − 0,003s) ds dt = 170,97;
5 5
V (0) = V (5)ν(5) = 128,25 грн.
2. Нехай i — стала ефективна вiдсоткова ставка, ν = 1/(1 + i). Тодi
w 10 w 10
5 5 t−5
128,25 = V (0) = V (5)ν = ν ρ(t)ν dt = (60 − 3t)νt dt =
5 5
w5 h i
5 s 5
= |s = t − 5| = ν (45 − 3s)ν ds = ν 45a5| − 3(I a)5| .
0
При i = 0,055 цiна потоку платежiв дорiвнювала б 126,99 грн, що менше

за цiну купiвлi. Тому i < 0,055.
1.4.36. Обчислимо
w6 nw 6 o nw 12 o
S(0,12) = 100 exp δ(s) ds dt exp δ(s) ds =
0 t 6
w6 nw 12 o
0,06(6−t) 2
= 100 e dt exp (0,05 + 0,0002t ) dt = 1078,28.
0 6
1.4.37. Обчислимо:r 10 r5 r 10
а) A(0,10) = exp{ 0 δ(t)dt} = exp{ 0 0,04dt} exp{ 5 0,01(t2 − t)dt} =
= 1,2214 [exp{17/6} − exp{1,75/6}], звiдки CB = 1/ν(0,10) = 0,06447;
r 10 r 10
б) 1 + i = exp{ 9 δ(s) ds} = exp{ 9 0,01(t2 − t) dt} = 2,24416, звiдки
i = 124,416 %; rt rt
в) ν(t) = exp{− 0 δ(s) ds} = e− 0 0,04 dt = e−0,04t , 0 < t ≤ 5;
r5 r5
г) CB = 0 ρ(t)ν(t) dt = 0 e0,04t e−0,04t dt = 5.
rt
1.4.38. 1. A(t) = exp{ 0 δ(s) ds}.
nr o
t
Для 0 ≤ t < 8: A(t) = exp 0 (0,04 + 0,01s) ds = exp{0,04t + 0,005t2 }.
nr o nr o
8 t
Для t ≥ 8: A(t) = exp 0 δ(s) ds · exp 8 δ(s) ds = A(8)e0,07t−0,56 =
= e0,07t+0,08 . r 10
2. CB = 100 exp{− 0 δ(s) ds} = 100/A(10) = 100 exp{−0,78} = 45,84.
r 25
1.4.39. Результати обчислень: а) сучасна вартiсть exp{− 0 δ(s)ds} =
r 20 r 25
= exp{−10 · 0,05} · exp{− 10 0,006s ds} · exp{− 20 (0,003s + 0,0002s2 )ds} =
= 0,10584;
31
б) нехай i позначає ефективну вiдсоткову ставку в перiод з t = 19 до
r 20
t = 20. Тодi 1 + i = exp{ 19 0,006s ds} ⇒ 1 + i = exp{0,03(202 − 192 )},
звiдки i = 12,412 %;
r5 rt r5
в) CB = 0 exp{− 0 0,05 ds}e−0,03t dt = 0 e−0,08t dt = 4,121.
r8
1.4.40. а) S(0,8) = 100 exp{ 0 (0,005s + 0,0001s2 ) ds} = 1,1937;
б) нехай i — ефективна рiчна вiдсоткова ставка у восьмирiчний перi-
од, тодi 100(1 + i)8 = S(0,8) ⇒ i = 2,238 %.
rt
1.4.41. 1. Для t ≤ 8: ν(t) = exp{−! 0 (0,03 + 0,01s)ds} = exp{−0,03t −
rt
− 0,005t2 }, для t > 8: ν(t) = ν(8) exp{− 8 0,05 ds} = e−0,56 · e−0,05t+0,4 =
= e−(0,16+0,05t) .
2. a) CB = 500ν(15) = 500e−(0,16+0,05·15) = 201,26;
б) якщо рiчна ставка дисконтування, що застосовується шокварталь-
но, дорiвнює d (4) , то 500(1 − d (4) /4)60 = 201,26. Звiдси d (4) = 6,0209 %;
r 14 r 14
в) CB = 10 10e−0,02t ν(t) dt = 10 10 10e−0,02t e−(0,16+0,05t) dt = 14,763.
1.4.42. 1.Накопичена сума
ν(2) ν(9) nw 10 o
S(10) = 500 + 800 = 500 exp δ(s) ds +
ν(10) ν(10) 2
nw 10 o nw 3 o nw 8 o
+800 exp δ(s) ds = 500 exp 0,05 ds · exp (0,09 − 0,01s) ds ×
9 2 3
nw 10 o nw 10 o
× exp (0,01s − 0,03)ds + 800 exp (0,01s − 0,03)ds = 1 559,72.
8 9
2. Нехай i — ефективна рiчна вiдсоткова ставка. Тодi 1 559,72 =
= 500(1 + i)8 + 800(1 + i). Звiдси i ≈ 5 %.
r8 r 15
1.4.43. S(0,15) = S(0,8)A(8,15) = 50 0 A(t,8)dt exp{ 8 δ(s)ds} = 50 ×
r8 r8 r 15
× 0 exp{ t 0,05 ds} dt exp{ 8 (0,04 + 0,0004t2 ) dt} = 953,23 грн.
1.4.44. Pезультати обчислень: а) S(5,15) = 100A(5,10)A(10,15) =
r 10 r 15 r 10 r 15
= 100 exp 5 δ(s)ds exp 10 δ(s)ds = 100 exp{ 5 0,05ds} exp{ 10 (0,08+
+ 0,03s) ds} = 100e0,25 · e0,4+0,015·125 = 231,06 грн;
б) нехай δ — стала iнтенсивнiсть вiдсотка. Тодi 100e10δ = 231,06.
r5 rt r5
Звiдси δ = 0,084; в) CB = 0 100e0,01t exp − 0 δ(s) ds dt = 100 0 e0,01t ×
× e−0,05t dt = 453,17 грн.
r8
1.4.45. а) S(0,10) = 500A(0,8)A(8,10) = 500 exp{ 0 (0,07 − 0,005t)dt}×
r 10
× exp{ 8 0,06dt} = 500e0,56−0,16 · e0,12 = 841,01 грн.
r 18 r 18 rt r 18
б) CB = 10 200e0,1t ν(t)dt = 200 10 e0,1t {− 0 δ(s)ds}dt = 200 10 e0,1t ×
r8 rt
× exp{− 0 (0,07 − 0,005s) ds − 8 0,06ds}dt = 3047,33 грн.
1.4.46. У випадку а) зауважимо, що δ(0) = 0,15. Нехай δ(t) =
= 0,15 + bt + ct2 . Якщо в цьому рiвняннi покласти t = 1/2, то одер-
жимо 0,10 = 0,15 + b/2 + c/4, а якщо t = 1, то 0,08 = 0,15 + b + c.
32
З цих рiвнянь b = −0,13 i c = 0,06, звiдки δ(t) = 0,15 − 0,13t + 0,06t2 .
r1
Отже, 0 δ(t) dt = 0,105. Тому акумульоване значення наприкiнцi року
5 000 exp{0,105} = 5 553,55 грн;
у випадку б) δ(t) є лiнiйною мiж 0 i 1/2 i мiж 1/2 i 1, тому
w1 w 1/2 w1 1 h δ(0) + δ(1/2) δ(1/2) + δ(1) i
δ(t) dt = δ(t) dt + δ(t) dt = + =
0 0 1/2 2 2 2
1 1
= (0,15 + 0,10) + (0,10 + 0,08) = 0,1075.
4 4
Остаточно, акумульоване значення 5 000 exp{0,1075} = 5 567,45 грн.
rt
1.4.47. 1. Мiркування наступнi: а) з формули ν(t) = exp{− 0 δ(s) ds}
маємо
ν′ (t) 2t + 2α + 1
δ(t) = − = ;
ν(t) (α + t)(α + t + 1)
r t+h
б) з формули ih (t) = exp{ t δ(s) ds} − 1 /h
n w n+1 o ν(n) 2
i(n) = exp δ(s) ds − 1 = −1= ;
n ν(n + 1) n+α
в) оскiльки ν(t) = α(α + 1) [1/(t + α) − 1/(t + α + 1)], то
X n h 1 1 i nα
a(n) = ν(t) = α(α + 1) − = .
1+α n+α+1 n+α+1
t=1
2. Нехай P — розмiр щорiчної премiї. Накопичена сума в момент
P
часу t = 11 дорiвнює P 11 t=0 ν(t)/ν(11) = P[1 + a(11)]/ν(11), а вартiсть
P
ануїтету в цей же момент часу 1 800 21 t=12 ν(t)/ν(11) = 1 800 [a(21) −
− a(11)]/ν(11). Отже, маємо рiвняння P[1+a(11)] = 1 800 [a(21) − a(11)].
Звiдси P = 608,11 грн. Вартiсть серiї платежiв ануїтету у момент часу
P
t = 12 дорiвнює 1 800 21 t=12 ν(t)/ν(12) = 1 800[a(21) − a(11)]/ν(12) =
= 13 622 грн.
1.4.48. 1. Позначимо δ(0) r n = δ0 , δ(m)
= δm . Акумульоване до моменту
n значення дорiвнює exp 0 δ(t) dt . Тепер для 0 ≤ t ≤ m δ(t) = δ0 +
+ t(δ
m − δ0 )/m, так що для n ≤ m акумульоване значення дорiвнює
2
exp nδ0 + n (δm − δ0 )/2m . Якщо ж n ≥ m, то акумульоване значення
дорiвнює
nw m wn o nm o
exp δ(t) dt + δ(t) dt = exp (δ0 + δm ) + (n − m)δm .
0 m 2
2. Через 15 рокiв акумульоване значення
n 152 o
exp 15 · 0,08 + (0,048 − 0,08) = 2,6512.
32
Через 40 рокiв це буде
n 16 o
exp (0,08 + 0,048) + (40 − 16) · 0,048 = 8,8110.
2
33
3. Для n = 15 має виконуватись рiвнiсть exp{15δ} = 2,6512, звiдки
δ = 0,065. Для n = 40 вiдповiдна рiвнiсть має вигляд exp{40δ} = 8,8110,
звiдки δ = 0,0544.
1.4.49. Нехай час вимiрюється в роках з 1 сiчня 1998 року:
а) згiдно з формулою сучасної вартостi грошового потоку, значення
грошового потоку вказаної позики на 1 сiчня 1998 року дорiвнює
1 000ν(2) + 2 500ν(3) + 3 000ν(3,5) =
= 1 000e−0,12 + 2 500e−0,18 + 3 000e−0,21 = 5 406,85 грн;
б) прирiвнюючи дисконтованi вартостi в моменти t1 i t2
V (t1 )ν(t1 ) = V (t2 )ν(t2 ),
одержуємо при t2 = 0, t1 = 14/12

5 406,85 exp 0,06 · 14/12 = 5 798,89 грн.
1.4.50. Нехай для 0 ≤ t ≤ 1 F (t) означає суму, накопичену на мо-
мент t одиничною сумою, покладеною на депозит у момент часу 0. Тодi
F (1/2) = 20 596,21/20 000 i F (1) = 21 183,70/20 000. Тому ln F (1/2) =
= 0,029375 i ln F (1) = 0,057500. За умовою задачi, при 0 ≤ t ≤ 1 δ(t) =
= a + bt. Тому
wt 1
δ(s) ds = at + bt2 ,
0 2
rt
а тодi, за формулою ln F (T ) = 0 δ(s) ds одержуємо ln F (T ) = at + bt2 /2.
Складаємо систему
1 1 1
a + b = 0,29375, a + b = 0,057500,
2 8 2
звiдки a = 0,06 i b = −0,005. Отже, δ(t) = 0,06 − 0,005t. Крiм того,
ln F (3/4) = 3a/4 + 9b/32 = 0,043594, звiдки F (3/4) = 1,044558. Нарештi,
акумульоване на депозитi значення 20 000F (3/4) = 20 891,16 грн.
1.4.51. Нехай час вимiрюється в роках. Якщо iнтенсивнiсть вiдсотка
є сталою, то фактор дисконтування в момент часу t дорiвнює
n wt o
ν(t) = exp − δ ds = νt , де ν = e−δ , t ≥ 0.
0
Для того, щоб розв’язати задачу, треба прирiвняти сучаснi вартостi
трьох заданих виплат i тих виплат, якi пропонуються:
а) запишемо рiвнiсть
6 280ν4 + 8 460ν7 + 7 350ν13 = Xν3 ,
звiдки X = 18 006 грн;
б) нехай t — момент часу, коли буде виплачено 22 090 грн. Тодi
6 280ν4 + 8 460ν7 + 7 350ν13 = 22 090νt ,
звiдки t = 7,66 року.
34
1.4.52. 1. Загальна формула для дисконтного множника ν(t) має ви-
rt
гляд ν(t) = exp − 0 δ(s) ds . За умов задачi

wt 0,08t,
 0 ≤ t ≤ 5,
δ(s) ds = 0,4 + 0,06(t − 5), 5 ≤ t ≤ 10,
0 

0,4 + 0,03 + 0,04(t − 10), t ≥ 10.
Тому

exp {−0,08t} ,
 0 ≤ t ≤ 5,
ν(t) = exp {−0,1 − 0,06t} , 5 ≤ t ≤ 10,


exp {−0,3 − 0,04t} , t ≥ 10.
2. У випадку а) позначимо суму, накопичену на рахунку через 1 рiк

пiсля виплати останньої премiї через S. Тодi сучасна вартiсть цiєї суми
має дорiвнювати сучаснiй вартостi всiх премiй:
600 [ν(0) + ν(1) + . . . + ν(14)] = Sν(15),
звiдки
S = 600 1 + e−0,08 + e−0,08·2 + . . . + e−0,08·5 +

+ e−0,46 + . . . + e−0,7 + e−0,74 + . . . + e−0,86 e0,9 = 14 119 грн;
у випадку б) позначимо щорiчну виплату через A. Тодi має мiсце
рiвнiсть сучасних вартостей:
600 [ν(0) + ν(1) + . . . + ν(14)] = A [ν(15) + ν(16) + . . . + ν(22)] ,
звiдки

600 1 + e−0,08 + . . . + e−0,86
A = −0,9 = 2 022 грн.
e + e−0,94 + . . . + e−1,18
1.5. ВИКОРИСТАННЯ СКЛАДНИХ ВIДСОТКIВ

ДЛЯ ПIДРАХУНКУ ВАРТОСТЕЙ ГРОШОВИХ ПОТОКIВ
Ануїтет (рента) — регулярнi виплати, що провадяться на початку або

наприкiнцi кожного вiдповiдного перiоду.
Сталий ануїтет (level annuity) складається з одиничних виплат, якi
виплачуються щороку протягом n рокiв.
Сталий ануїтет постнумерандо (level deferred annuity) виплачує-
ться наприкiнцi кожного року, тобто iз заборгованiстю, сучасна вартiсть
35
сталого ануїтету постнумерандо позначається
(
2 n (1 − νn )/i, i 6= 0,
an| = ν + ν + . . . + ν =
n, i = 0.
Сталий ануїтет постнумерандо застосовується найчастiше, тому його
називають просто ануїтетом (або звичайним ануїтетом), i його значення
є табульованими.
За сталим ануїтетом пренумерандо (level annuity due) перша ви-
плата здiйснюється негайно, тобто авансом. Сучасна вартiсть ануїтету
пренумерандо позначається
..
an| = 1 + ν + ν2 + . . . + νn−1 = (1 + i)an| .
Коли виплата пiсля i-го року дорiвнює i, ануїтет називається зроста-
ючим i його сучасна вартiсть позначається
(I a)n| = ν + 2ν2 + 3ν3 + . . . + nνn .
Зростаючi ануїтети застосовуються, коли виплати утворюють арифме-
тичну прогресiю: якщо перша виплата дорiвнює P, друга P + Q, i-та
P + Q(i − 1), то сучасна вартiсть такого ануїтету
(P − Q)an| + Q(I a)n| .
У задачi 1.5.7 буде наведено формулу i приклади обчислень зростаючого
..
ануїтету. Зростаючий ануїтет пренумерандо позначається (I a)n| = (1 +
+ i)(I a)n| . Зростаючi ануїтети використовуються також при пiдрахунку
тривалостi активiв.
Сталий ануїтети постнумерандо i пренумерандо, що сплачуються про-
..(p)
тягом n рокiв p разiв на рiк, позначаються вiдповiдно an(p)
|
i an| . Неважко
переконатися, що
(p) i ..(p) i
an| = (p) an| , an| = (p) an| .
i d
Вартостi ануїтетiв на кiнець дiї ануїтету вiдрiзняються вiд .. вiдповiд-
них сучасних вартостей множником (1 + i) i позначаються sn| , s n| , (I s)n|
n
тощо.
Якщо n = ∞, то вiдповiдний ануїтет називається .. безстроковим (до-
вiчним, без обмежень у часi) i позначається a∞| , a∞| тощо.
Задачi
1.5.1. Рента сплачується щопiвроку протягом 20 рокiв iз заборгованi-
стю з рiчною виплатою 1 000 грн. Ефективна ставка вiдсотка становить
5 % рiчних у першi 12 рокiв i 6 % рiчних, що конвертуються щоквар-
тально впродовж останнiх 8 рокiв. Пiдрахуйте ренту, накопичену через
20 рокiв.
36
1.5.2. Iнвестор придбав звичайну акцiю за два мiсяцi до виплати
наступного дивiденду розмiром 12 коп за акцiю. Дивiденди сплачуються
щорiчно. Iнвестор передбачає, що дивiденди зростатимуть з постiйною
ставкою 4 % рiчних безстроково. Пiдрахуйте цiну за акцiю, яку iнвестор
сплатить, щоб отримати чистий дохiд 7 %.
1.5.3. Очiкується, що за акцiєю сплачуватиметься дивiденд d1 через
один рiк, дивiденди зростатитимуть на g % щороку i сплачуватимуться
щороку. Нехай V0 — сучасна вартiсть акцiї i r — рiчна ефективна норма
прибутку, яку бажає отримувати iнвестор.
Покажiть, що V0 = d1 /(r − g).
1.5.4. Iнвестор збирається вкласти грошi в акцiї деякої компанiї.
1. За акцiями виплачуються дивiденди щопiвроку з наступним дивi-
дендом, що буде виплачено через 4 мiсяцi. Наступний дивiденд дорiвню-
ватиме d1 , цiна акцiї p i рiчна ефективна норма прибутку, яка очiкується
вiд iнвестицiй, 100i %. Дивiденди зростатимуть зi швидкiстю 100g % за
рiк вiд рiвня d1 , де g < i. Дивiденди виплачуватимуться довiчно.
Покажiть, що
d1 (1 + i)1/6
p= 1/2 1/2
.
(1 + i) − (1 + g)
2. Iнвестор вiдкладає придбання акцiї рiвно на 2 мiсяцi, причому в
цей момент цiна акцiї буде 18 грн, 100g % = 4 % i d1 = 0,50 грн.
Пiдрахуйте рiчну ефективну норму прибутку, яку очiкує iнвестор, з
точнiстю до 1 %.
1.5.5. Iнвестор придбав облiгацiю номiналом 100 грн, вона погашає-
ться за номiнальною цiною, i за облiгацiєю сплачуються пiврiчнi купони
зi ставкою 8 % рiчних. До сплати наступного купону 8 днiв, i цей ди-
вiденд не сплачується. Облiгацiя має 7 рокiв до погашення пiсля цiєї
(нездiйсненої) виплати за купоном. Пiдрахуйте цiну покупки, що вiдпо-
вiдає доходу 6 % рiчних.
1.5.6. Компанiя зробила певну фiнансову операцiю 1 сiчня 2001 ро-
ку. Початкова iнвестицiя на той момент становила 2 млн грн, потiм ще
1,5 млн грн потрiбно вкласти 1 серпня 2001 року. Очiкується, що з
1 сiчня 2002 року чистий прибуток (тобто дохiд мiнус поточнi витра-
ти) надходитиме зi ставкою 0,3 млн грн за перший рiк, i що ставка
збiльшуватиметься на 0,1 млн грн за рiк 1 сiчня кожного наступного ро-
ку. Припускається, що чистий прибуток надходитиме неперервно в часi
протягом усього проекту. Компанiя хоче продати свiй бiзнес 31 грудня
2011 року за 3 млн грн.
Пiдрахуйте чисте сучасне значення фiнансової операцiї на 1 сiчня
2001 року при номiнальнiй вiдсотковiй ставцi 6 % рiчних, конвертованiй
щопiвроку.
37
1.5.7. 1. Покажiть, що сучасна вартiсть зростаючого ануїтету (I a)n| =
..
= (an| − nνn )/i.
a) сучасну вартiсть ануїтету з ефективною ставкою 3 % рiчних, за
яким 10 грн сплачуються наприкiнцi першого року, 12 наприкiнцi дру-
гого року i так далi з виплатами, що збiльшуються на 2 грн за рiк
упродовж 20 рокiв, пiсля чого виплати припиняються;
б) заборгованiсть за капiталом вказаного ануїтету наприкiнцi 15-го
року пiсля виплати, зробленої на той момент;
в) складовi виплат за вiдсотком i за капiталом у 16-й виплатi.
..
1.5.8. 1. Пiдрахуйте значення s (12) при ефективнiй рiчнiй вiдсотковiй
5,5|
ставцi 13 %.
2. Пояснiть фiнансовий змiст числа, отриманого у пунктi 1.
1.5.9. Iнвестор має намiр придбати 100 звичайних акцiй у компанiї.
Дивiденди вiд акцiй виплачуватимуться щорiчно. Наступний дивiденд
очiкується через один рiк i дорiвнюватиме 8 коп за акцiю. Другий дивi-
денд буде на 8 % бiльше, нiж перший дивiденд i третiй дивiденд — на
7 % бiльше, нiж другий. Пiсля цього дивiденди зростатимуть щорiчно
на 5 вiдсоткiв безстроково.
Пiдрахуйте сучасне значення цього потоку дивiдендiв, що вiдповiдає
ефективнiй ставцi вiдсотка 7 % на рiк.
1.5.10. Студент отримав трирiчний грант. Виплати за цим грантом
здiйснюються так:
перший рiк: 5 000 грн неперервно протягом року;
другий рiк: 5 000 грн рiвними частинами щомiсяця авансом;
третiй рiк: 5 000 грн рiвними частинами щопiвроку авансом.
Визначте сучасну загальну вартiсть вказаних виплат, пораховану на
початок першого року. Вiдсоткова ставка, конвертована щокварталу, до-
рiвнює 8%.
1.5.11. Iнвестор купує ануїтет, що виплачується неперервним чином
протягом n рокiв, де n — цiле число. Iнтенсивнiсть виплати ануїтету є
лiнiйною функцiєю часу.
1. Вимiрюючи час у роках, з моменту купiвлi ануїтету, i позначаючи
через Ik (k = 1, 2, . . . , n) суму, виплачену за ануїтетом протягом k-го року,
виразити через I1 i I2 рiчну iнтенсивнiсть виплати в момент t. Обчислити
також загальну суму, виплачену за ануїтетом до моменту часу t.
2. Вважаючи iнтенсивнiсть вiдсотка сталою i рiвною δ, виразити су-
часну вартiсть ануїтету через n, δ, I1 i I2 .
3. Нехай δ = 1,06, n = 20, I2 = 1,07I1 , сучасна вартiсть ануїтету
9 047 грн. Визначити I1 та сучасну вартiсть частини ануїтету, виплаченої
протягом останнього року.
38
1.5.12. Нехай iнтенсивнiсть вiдсотка у момент t задається формулою
δ(t) = ae−bt .
1. Довести, що сучасна вартiсть суми, що в момент t дорiвнює 1,
дорiвнює
na o
−bt
ν(t) = exp e −1 .
b
2. Нехай iнтенсивнiсть вiдсотка задається рiвнiстю δ(t) = ae−δt , вiдо-
мо, що вона в момент t = 0 дорiвнює 0,10, а через 10 рокiв ця iнтенсив-
нiсть зменшиться вдвiчi. Визначити сучасну вартiсть серiї з чотирьох
щорiчних виплат, кожна в 1 000 грн, перша виплата вiдбудеться в мо-
мент t = 1.
3. При якому значеннi сталої iнтенсивностi вiдсотка серiя виплат ма-
тиме ту саму сучасну вартiсть?
1.5.13. (Сучасна вартiсть неперервного грошового потоку.)
Нехай рiчна iнтенсивнiсть вiдсотка в момент t дорiвнює δ(t) = r +
+ se−rt . Визначити:
а) сучасну вартiсть одиничної суми на момент t;
б) сучасну вартiсть неперервно сплачуваного ануїтету, що сплачуєть-
ся протягом n рокiв зi сталою швидкiстю 1 000 на рiк;
в) величину з пункту б) при n = 50, r = ln 1,01 i s = 0,03.
1.5.14. Боржник взяв 100 грн i пообiцяв повернути 110 грн через
7 мiсяцiв. Визначити:
а) рiчну вiдсоткову ставку;
б) рiчну дисконтну ставку;
в) рiчну iнтенсивнiсть вiдсотка.
1.5.15. Позику розмiром у 2 400 грн буде повернуто двадцятьма одна-
ковими щорiчними виплатами. Вiдсоткова ставка за цiєю операцiєю до-
рiвнює 10 % рiчних. Визначити величину виплати, якщо цi виплати вiд-
буваються: а) iз заборгованiстю; б) авансом.
1.5.16. Iнвестор вносив 500 грн на банкiвський рахунок 15 листопада
щороку з 1984-го по 1999-й роки. 15 листопада 2003 року iнвестор ви-
лучив свої грошi з банку. Протягом всього часу банк застосовував рiчну
вiдсоткову ставку 7 %. Визначити суму, яку забрав iнвестор.
1.5.17. Ануїтет виплачується щорiчно протягом 20 рокiв iз забор-
гованiстю. Перша виплата має розмiр 8 000 грн, потiм виплати щороку
зменшуються на 300 грн. Визначити сучасну вартiсть ануїтету за вiдсот-
кової ставки 5 % рiчних.
1.5.18. Ануїтет виплачується щопiвроку протягом 6 рокiв, причому
перша виплата розмiром 1 800 грн вiдбудеться через 2 роки. Розмiр на-
ступних виплат зменшується на 30 грн щопiвроку. За умови, що пiврiчна
вiдсоткова ставка дорiвнює 5 %, визначити сучасну вартiсть ануїтету.
39
1.5.1. Щопiвроку сплачується по 500 грн. Знайдемо i(2) , що вiдпо-

2
вiдає ефективнiй рiчнiй ставцi 5 %. Маємо 1 + i(2) /2 = 1,05, звiдки
i(2) = 1,04939 %. Сума, отримана за першi 12 рокiв, конвертується що-
пiвроку зi ставкою i(2) /2 до кiнця 12-рiчного термiну. Потiм всю суму,
отриману за 12 рокiв, буде 32 рази конвертовано за ставкою (1 + 0,06/4).
Кожнi 500 грн, отриманi в наступнi 8 рокiв, конвертуватимуться до
кiнця термiну кожнi чверть року за ставкою (1 + 0,06/4). Розглянувши
окремо доданки, що вiдповiдають виплатам за першi 12 рокiв, та випла-
там за наступнi 8 рокiв, обчислюємо шукане значення:
23 h
X ik 15
X
32 (2) 2k
500 (1 + 0,06/4) 1 + i /2 + 500 (1 + 0,06/4) =
k=0 k=0
24 32
32 1,024695 −1 1,015 − 1
= 500 · 1,015 + 500 · = 36 044,55.
0,024695 1,0152 − 1
1.5.2. Вказанiй ставцi доходу вiдповiдає дисконтний множник ν =
= 1/1,07. Дивiденди за k-й рiк становитимуть 0,12 · 1,04k−1 . Оскiльки
серiя щорiчних виплат почнеться через 2 мiсяцi, ще помножимо вартiсть
на множник ν1/6 . Тому шукана цiна
0,12 1
0,12ν1/6 1 + 1,04ν + 1,042 ν2 + . . . = · = 4,232.
1,071/6 1 − 1,04/1,07
1.5.3. Оскiльки в k-й рiк дивiденди становитимуть d1 (1 + g)k−1 , якi

ми маємо враховувати з дисконтним множником (1 + r)−k , то отримуємо
рiвнiсть
d1 d1 (1 + g) d1 (1 + g)2 d1
V0 = + + + . . . = .
1+r (1 + r)2 (1 + r)3 r−g
Задача має розв’язок при r > g.
1.5.4. 1. Виплати починаються через 1/3 року, кожна k-та виплата
дивiдендiв провадитиметься через 1/3+(k − 1)/2 рокiв, розмiр дивiдендiв
дорiвнюватиме d1 (1 + g)(k−1)/2 , i ми враховуємо його з дисконтним множ-
ником ν1/3+(k−1)/2 = (1 + i)−1/3−(k−1)/2 , k ≥ 1. Тому
d1 d1 (1 + g)1/2 d1 (1 + g)2/2 d1 (1 + i)1/6
p= + + + ... = .
(1 + i)1/3 (1 + i)1/3+1/2 (1 + i)1/3+2/2 (1 + i)1/2 − (1 + g)1/2
2. Аналогiчно до пункту 1, виплати починаються через 1/6 року, ко-
жну k-ту виплату ми враховуємо з дисконтним множником ν−1/6−(k−1)/2 ,
40
k ≥ 1. Тому маємо рiвнiсть
d1 d1 (1 + g)1/2 d1 (1 + g)2/2 d1 (1 + i)1/3
p= + + + ... = ,
(1 + i)1/6 (1 + i)1/6+1/2 (1 + i)1/6+2/2 (1 + i)1/2 − (1 + g)1/2
звiдки
0,5 (1 + i)1/3
18 = 1/2 1/2
.
(1 + i) − 1,04
Позначивши x = (1 + i), прийдемо до рiвняння x1/2 − x1/3 /36 − 1,041/2 =
= 0, для якого треба з вказаною точнiстю обчислити корiнь, бiльший
за 1. Позначимо f (x) = x1/2 − x1/3 /36 − 1,041/2 . Легко перевiрити, що
для x > 1 похiдна f (x) додатна, f (x) є зростаючою функцiєю, рiвняння
має не бiльше одного кореня x > 1. Також f (1,09) < 0, f (1,1) > 0. Тому
шукане значення 1,09 < x < 1,1, i = 10 % з точнiстю до одного вiдсотка.
1.5.5. Щопiвроку виплачуватиметься 4 грн, k-ту виплату ми бере-
мо з дисконтним множником 1,06−k/2 . Тому цiна в момент найближчої
купонної виплати дорiвнюватиме

−1/2 −1 −3/2 −7
4 1,06 + 1,06 + 1,06 + . . . + 1,06 + 100 · 1,06−7 =
= 45,31918 + 66,5057 = 111,82488.
Оскiльки покупку буде зроблено за 8 днiв до найближчої купонної
виплати, цiна покупки дорiвнюватиме111,82488·(1,06)−8/365 = 111,68216.
2
1.5.6. Для даного значення i(2) = 6 % визначимо i = 1 + i(2) /2 −
− 1 = 6,09 %, ν = (1 + i)−1 = 0,9426, δ = ln 1,0609. На 1 сiчня 2001 року
вартiсть двох iнвестицiй (iнтервалом у 7 мiсяцiв) становить 2+1,5ν7/12 =
= 3,4492 млн грн. Вартiсть очiкуваного прибутку на той самий момент,
враховуючи стрибковi збiльшення ставки на початку кожного року, i
неперервне надходження протягом кожного року:
w2 w3 w 11
−δt −δt
0,3 e dt + 0,4 e dt + . . . + 1,2 e−δt dt =
1 2 10
1
= 3ν + ν2 + ν3 + . . . + ν10 − 12ν11 = 4,9922 млн грн.
10δ
Дохiд вiд продажу бiзнесу на 1 сiчня 2001 року 3ν11 = 1,5657 млн грн.
Таким чином, сучасна вартiсть даної операцiї 4,9922 + 1,5657 − 3,4492 =
= 3,1087 млн грн.
1.5.7. 1. З означення даного грошового потоку його вартiсть
(I a)n| = ν + 2ν2 + 3ν3 + . . . + nνn ,
(1 + i)(I a)n| = 1 + 2ν + 3ν2 + . . . + nνn−1 ⇒
..
⇒ i(I a)n| = (1 + ν + ν2 + . . . + νn−1 ) − nνn = an| − nνn .
41
2. Маємо: a) у даному випадку i = 0,03, ν = 0,97087. Вартiсть
10ν + 12ν2 + 14ν3 + . . . + 48ν20 = 8a20| + 2(I a)20| =
1 − ν20 2 .. 20

=8 + a20| − 20ν = 402,37 грн;
i i
б) шiстнадцята виплата дорiвнює 40 грн, заборгованiсть за цiєю та
наступними виплатами наприкiнцi 15-го року
40ν + 42ν2 + 44ν3 + 46ν4 + 48ν5 = 200,97 грн;
в) вiдсоткова складова дорiвнює 0,03 · 200,97 = 6,03 грн, капiтальна
складова — 40 − 6,03 = 33,97 грн.
1.5.8. 1. Для i = 0,13 вказана акумульована вартiсть
..(12) 1 h 66/12 65/12 1/12
i
s = (1 + i) + (1 + i) + . . . + (1 + i) =
5,5| 12
1 (1 + i)67/12 − (1 + i)1/12
= = 7,883.
12 (1 + i)1/12 − 1
..
2. Величина s (12) дорiвнює сумi, накопиченiй за 5,5 рокiв, якщо на
5,5|
початку кожного мiсяця виплачувалась 1/12. При цьому в данiй задачi
рiчна вiдсоткова ставка дорiвнює 13 %.
1.5.9. Перший дивiденд вiд 100 акцiй дорiвнюватиме 8 грн. Для i =
= 0,07, ν = 0,93458 визначимо вартiсть всього вказаного грошового
потоку, враховуючи пiдвищення дивiдендiв, зафiксованi умовою:

2 3 4 2 5
8 ν + 1,08ν + 1,08·1,07ν + 1,08·1,07·1,05ν + 1,08·1,07·1,05 ν + . . . =

2 3 4 2 5
= 8ν + 8 · 1,08ν + 8 · 1,08 · 1,07 ν + 1,05ν + 1,05 ν + . . . =
= 7,4766 + 7,5465 + 403,7384 = 418,7615 грн.
1.5.10. Маємо i(4) = 0,08, тому i = 1,024 −1 = 0,082432, ν = 0,923845.
Шукана вартiсть грошового потоку, тис. грн:
w1
5 νt dt + (5/12) ν + ν13/12 + . . . + ν23/12 + (5/2) ν2 + ν5/2 = 13,447388.
0
1.5.11. 1. Нехай ρ(t) — iнтенсивнiсть рiчної виплати в момент t. За
умовою ρ(t) = ρ1 + ρ2 t, де ρ1 i ρ2 – сталi. Тодi виплата протягом r-го
року дорiвнює
wr
Ir = (ρ1 + ρ2 t) dt = ρ1 + (2r − 1)ρ2 /2, r = 1, 2, . . . , n.
r −1
Звiдси I1 = ρ1 + ρ2 /2, I2 = ρ1 + 3ρ2 /2, i ρ1 = 3I1 /2 − I2 /2, ρ2 = I2 − I1 . Тому
ρ(t) = (3I1 − I2 )/2 + (I2 − I1 )t. Сума, виплачена за ануїтетом до моменту
t, дорiвнює
wt t(3I1 − I2 ) t2 (I2 − I1 )
2
S(t) = ρ(s) ds = ρ1 t + ρ3 t /2 = + .
0 2 2
42
2. Сучасна вартiсть вказаного ануїтету
wn 1 − e−δn wn
−δt
ρ(t)e dt = ρ1 + ρ2 te−δt dt =
0 δ 0
1 − e−δn 1−e −nδ
− nδe−nδ
= ρ1 + ρ2 =
δ δ2
3 1 1 − e−δn 1 − e−nδ − nδe−nδ
= I1 − I2 + (I2 − I1 ) .
2 2 δ δ2
3. Прирiвняємо останнє значення до 9 047, i розв’яжемо одержане
лiнiйне рiвняння вiдносно I1 . Дiстанемо I1 = 500 грн. Суми, виплаченi
щороку, утворюють арифметичну прогресiю, причому I2 = I1 + 500 ×
× 0,07 = I1 + 35. Тому за останнiй рiк буде виплачено суму в I1 + (n − 1) ×
× 35 = 500 + 19 · 35 = 1 165 грн.
1.5.12. 1. Сучасна вартiсть одиничної суми в момент t
n wt o n wt o na o
−bs −bt
ν(t) = exp − δ(s) ds = exp − a e ds = exp e −1 .
0 0 b
2. Оскiльки δ(0) = 0,1, то a = 0,1. Далi, за умовою, δ(10) = 0,5δ(0),
тобто e−10b = 0,5, звiдки b = 0,069315. Тому сучасна вартiсть вказаної
серiї виплат дорiвнює 1 000[ν(1) + ν(2) + ν(3) + ν(4)] = 3 205,43. 3. Суча-
сна вартiсть тiєї ж серiї виплат, за умови сталої iнтенсивностi вiдсотка,
дорiвнює 1 000[ν(1) + ν(2) + ν(3) + ν(4)] = 1 000(e−δ + e−2δ + e−3δ +
+ e−4δ ) = 3 205,43, де δ — стала iнтенсивнiсть вiдсотка. Якщо позначити
x := e−δ , то одержуємо рiвняння x + x2 + x3 + x4 = 3,20543. Розв’язуємо
його чисельно i визначаємо δ = 0,09063. rt
1.5.13. 1. Сучасна вартiсть одиничної суми ν(t) = exp − 0 δ(s) ds =
= exp{−rt + s(e−rt − 1)/r }.
2. Сучасна вартiсть неперервного потоку виплат
wn s w n s
1 000 ν(t) dt = 1 000 exp − exp{−rt} exp e−rt dt =
0 r 0 r
s 1 ns on 1 000 s

= 1 000 exp − − exp e−rt = (1 − exp (e−rn − 1) ).
r s r 0 s r
3. Пiдставимо n = 50, r = ln 1,01 i s = 0,03, одержимо 23 109 грн.
1.5.14. У випадку а) для вiдсоткової ставки маємо рiвняння 100 (1 +
+ i)7/12 = 110, звiдки i = 17,749 %;
у випадку б) для дисконтної ставки вiдповiдне рiвняння має вигляд
110(1 − d)7/12 = 100, звiдки d = 15,074 %;
у випадку в) для рiчної iнтенсивностi вiдсотка складемо рiвняння
100e7δ/12 = 110, звiдки δ = 16,339 %.
1.5.15. У випадку а) позначимо щорiчну виплату X. Тодi 2 400 =
= X(ν + ν2 + . . . + ν20 ) = Xa20| при ставцi 10 %, звiдки X = 2 400/a20| =
= 2 400/8,5136 = 281,90;
43
у випадку б) ..позначимо щорiчну виплату Y . Тодi 2 400 .. = Y (ν + ν2 +
+ . . . + ν19 ) = Y a20| при ставцi 10 %, звiдки Y = 2 400/a20| = 2 400/(1 +
+ a19| ) = 2 400/9,3649 = 256,28.
1.5.16. Iнвестор зробив загалом 16 внескiв, кожен розмiром 500 грн.
На 15 листопада 1999 року сума на депозитi дорiвнювала 500s16| при
ставцi 7 %, що дорiвнює 500 · 27,88805 = 13944,03. Чотири роки потому,
тобто 15 листопада 2003 року, сума на рахунку дорiвнювала 13 944,03 ×
× (1,07)4 = 18 277,78. Цю суму вiн i забрав.
1.5.17. Нехай сучасна вартiсть ануїтету дорiвнює X. Тодi
X = 800ν + 7 700ν2 + 7 400ν3 + . . . + 2 600ν19 + 2 300ν20 ,
або
(1 + i)X = 800 + 7 700ν + 7 400ν2 + . . . + 2 600ν18 + 2 300ν19 .
Вiднiмемо друге рiвняння вiд першого:
iX = 8 000 − 300(ν + ν2 + . . . + ν19 ) − 2 300ν20 ,
звiдки X = (8 000 − 300a19| − 2 300ν20 )/i при i = 5 %, отже, X = 70 151.
1.5.18. Пiврiчний термiн буде нашою основною одиницею часу. Всьо-
го вiдбудеться 12 виплат за ануїтетом, розмiр останньої дорiвнювати-
ме 1800 − 11 · 30 = 1470 грн. Тому сучасна вартiсть ануїтету дорiв-
нює X = 1 800ν4 + 1 770ν5 + 1 740ν6 + . . . + 1 470ν15 . Звiдси (1 + i)X =
= 1 800ν3 + 1 770ν4 + 1 740ν5 + . . . + 1 470ν14 . Вiднiмемо i одержимо X =
= 18 000ν4 −30(ν4 +ν5 +. . .+ν14 )−1 470ν15 , звiдки X = [1 800ν4 −30(a14| −
− a3| ) − 1 470ν15 ]/i = 12 651 грн.
1.6. ВИЗНАЧЕННЯ БАНКIВСЬКОГО ВIДСОТКА

ТА IНТЕНСИВНОСТI ВIДСОТКОВОЇ СТАВКИ
Нехай iснують два грошових потоки, яким вiдповiдають виплати, що

вiдбуваються в моменти часу t1 , t2 , . . . , tn . У першому потоцi виплати
дорiвнюють вiдповiдно C1 , C2 , . . . , Cn , у другому — D1 , D2 , . . . , Dn (мож-
ливо, деякi з цих виплат дорiвнюють нулю). Якщо вiдомо, що вартостi
цих грошових потокiв однаковi, то можемо записати рiвняння вартостей
C1 νt1 + C2 νt2 + . . . + Cn νtn = D1 νt1 + D2 νt2 + . . . + Dn νtn ,
з якого можна визначити значення дисконтного множника ν i вiдсоткової
ставки i, а у випадку неперервного дисконтування — значення iнтенсив-
ностi вiдсотка δ.
44
Задачi
1.6.1. Пiдприємець взяв кредит розмiром у 500 000 грн, а через 2

роки — ще 200 000 грн. Повертаючи борг, через 5 рокiв пiсля першого
кредиту вiн виплатив 1 000 000 грн. Визначте рiчну вiдсоткову ставку з
точнiстю до одного вiдсотка.
1.6.2. Пiдприємець взяв кредит у банку розмiром у 100 000 грн. По-
вертаючи борг, через 7 мiсяцiв вiн заплатив 110 000 грн. Визначити:
а) рiчну вiдсоткову ставку;
б) рiчну дисконтну ставку;
в) iнтенсивнiсть вiдсоткової ставки.
Вiдразу пiсля взяття кредиту пiдприємець пропонує повернути суму в
50 000 грн у ранiше обумовлений термiн, а решту внести через 6 мiсяцiв
пiсля обумовленого термiну. За цих умов i тих самих значень рiчної
ставки обчислiть розмiр другої виплати пiдприємця.
1.6.3. Пiдприємець має повернути позику у виглядi грошового потоку
з виплатами x1 , x2 , . . . , xn у моменти t1 , t2 , . . . , tn вiдповiдно. Вiн
пропонує виплатити всю суму x1 + x2 + . . . + xn у момент
x1 t1 + x2 t2 + . . . + xn tn
t∗ = .
x1 + x2 + . . . + xn
Банк, що надавав позику, пропонує повернути її сплатою суми x1 + x2 +
+ . . . + xn у момент часу T , що для даного значення iнтенсивностi бан-
кiвського вiдсотка δ визначається рiвнiстю
(x1 + x2 + . . . + xn ) e−δT = x1 e−δt1 + x2 e−δt2 + . . . + xn e−δtn .
Довести, що t∗ > T .
1.6.4. Позичальник розраховує короткотермiнову позику з викори-
станням дисконтного комерцiйного вiдсотка D. Це означає, що позика
у розмiрi X(1 − Dt) повертається через час t ∈ (0,1] у розмiрi X. Для
вказаної позики визначити вiдповiдне значення дисконтного вiдсотка d
як функцiї вiд D та t. Чи буде ця функцiя зростати або спадати за t на
iнтервалi (0,1]?
1.6.5. Будiвельна компанiя бере позику розмiром у 1 000 грн i пропо-
нує три можливостi повернення цiєї суми:
одноразова виплата розмiром у 1 330 грн через 3 роки;
одноразова виплата розмiром у 1 550 грн через 5 рокiв;
чотири щорiчнi виплати розмiром у 425 грн, причому перша виплата
робиться через 5 рокiв.
Iнвестор має вибрати одну з цих трьох можливостей.
1. Запишiть рiвняння вартостей для грошових потокiв, з яких визнач-
те вiдповiднi вiдсотковi ставки.
45
2. Припустимо, що iнвестор вибрав першу можливiсть i через три
роки вiн вкладає отриману суму ще на два роки пiд певний вiдсоток.
Яким має бути цей вiдсоток, щоб пiсля цих двох рокiв вiн отримав
1 550 грн?
3. Припустимо, що iнвестор вибрав другу можливiсть, i через п’ять
рокiв за отриману суму вiн купує чотирирiчний ануїтет з виплатами по
425 грн на початку кожного року. Для якої рiчної вiдсоткової ставки
пораховано цей ануїтет?
1.6.6. Iнвестор має вибрати перед першою виплатою один з двох
варiантiв вкладення коштiв:
платити по 100 грн на початку кожного року, зробивши всього 10 ви-
плат, i отримати через 10 рокiв суму в 1 700 грн;
платити по 100 грн на початку кожного року, зробивши всього 15 ви-
плат, i отримати через 15 рокiв суму в 3 200 грн;
1. Обчислiть рiчну вiдсоткову ставку для кожного варiанту.
2. Припустимо, що iнвестор вибрав перший варiант. Отримавши через
10 рокiв належну йому суму, вiн вiдразу вносить її на 5 рокiв на депо-
зит з фiксованою рiчною вiдсотковою ставкою. Крiм того, на початку
кожного з цих 5 рокiв вiн вносить на рахунок по 100 грн з тiєю самою
вiдсотковою ставкою. Якою має бути вiдсоткова ставка, щоб наприкiнцi
15-го року iнвестор мав на рахунку 3 200 грн?
1.6.7. Iнвестицiйний план передбачає внесення платежiв розмiром
у 1 000 грн на початку кожного року протягом десяти рокiв, а потiм
отримання десяти щорiчних виплат розмiром у 2 000 грн, причому перша
виплата робиться через рiк пiсля внесення останнього платежу. Визначте
рiчну вiдсоткову ставку, що вiдповiдає вказаному iнвестицiйному плану.
1.6.8. У гiрничому iнвестицiйному проектi iнвестор має внести певну
суму для початку видобування сировини в даний момент часу, через
два роки деяку суму витратити на облаштування територiї виробленої
копальнi, а прибуток отримує через рiк пiсля початкового внеску. Чому
дорiвнює рiчна вiдсоткова ставка, що вiдповiдає двом вказаним нижче
наборам виплат? (Визначити всi можливi значення.)
Проект Початковий Внесок через Прибуток через

внесок, млн грн 2 роки, млн грн рiк, млн грн
а 10 11,55 21,5
б 10 10,395 20,4
1.6.9. 1. Виробник iграшок пропонує продаж залишкiв своєї проду-

кцiї за будь-яким з двох варiантiв:
заплатити зараз суму на 30 % нижче вiд звичайної цiни;
заплатити через 6 мiсяцiв суму на 25 % нижче вiд звичайної цiни.
46
Визначте ефективну рiчну дисконтну ставку в першому варiантi у
порiвняннi з другим, i ефективну рiчну вiдсоткову ставку в другому
варiантi у порiвняннi з першим.
2. Нехай у другому варiантi пропонуються iншi умови — заплатити
через 3 мiсяцi суму на 27,5 % нижче вiд звичайної цiни. Перший ва-
рiант залишається без змiн. Як змiниться для другого варiанту рiчна
дисконтна ставка у порiвняннi з першим?
1.6.10. Iнвестор платитиме по 100 грн на початку кожного року про-
тягом 20 рокiв i через 20 рокiв пiсля першого внеску отримає накопичену
суму. Протягом перших п’яти рокiв банкiвський вiдсоток дорiвнює 8 %
на рiк, протягом наступних семи — 6 %, в останнi вiсiм рокiв — 5 %.
Обчислiть розмiр накопиченої суми та рiчний банкiвський вiдсоток для
всiєї операцiї.
1.6.1. З рiвняння вартостей одержимо

500 000 + 200 000(1 + i)−2 = 1 000 000(1 + i)−5 .
Розглянемо функцiю f (i) = 5 + 2(1 + i)−2 − 10(1 + i)−5 . Для неї f (0,08) =
= −0,09 < 0, f (0,09) = 0,18 > 0. Також f неспадна на множинi реально
можливих значень i (наприклад, для 0 ≤ i ≤ 1). Тому з точнiстю до
одного вiдсотка i = 8 %.
1.6.2. З рiвностi 100 000(1 + i)7/12 = 110 000 обчислюємо: а) i =
= 0,1775;
б) d = i/(1 + i) = 0,1507;
в) δ = ln(1 + i) = 0,1634.
Друга виплата пiдприємця
100 000(1 + i)13/12 − 50 000(1 + i)1/2 = 65 107,45 грн.
1.6.3. Спочатку припустимо, що числа x1 , x2 , . . . , xn цiлi. Викори-
стовуючи нерiвнiсть Кошi, одержимо
−δT x1 e−δt1 + x2 e−δt2 + . . . + xn e−δtn
e = >
x1 + x2 + . . . + xn
1/(x1 +x2 +...+xn ) ∗
> e−x1 δt1 · e−x2 δt2 · · · · · e−xn δtn = e−δt .
Якщо числа x1 , x2 , . . . , xn рацiональнi, зведемо розв’язання до розгляну-
того випадку шляхом введення досить дрiбної грошової одиницi. Якщо
x1 , x2 , . . . , xn не всi рацiональнi, використаємо рацiональнi наближення
та граничний перехiд.
1.6.4. Прирiвнюючи коефiцiєнти, отриманi за допомогою дисконтного
вiдсотка d, в момент часу t та з дисконтним комерцiйним вiдсотком D,
47
маємо (1 − d)t = 1 − Dt, звiдки d = 1 − (1 − Dt)1/t . Крiм того, ln(1 − d) =
= [ln(1 − Dt)] /t. Для похiдної правої частини по t отримуємо спiввiдно-
шення
−Dt/(1 − Dt) − ln(1 − Dt) Dt
2
< 0 ⇔ − ln(1 − Dt) < ⇔
t 1 − Dt

Dt Dt
⇔ ln 1 + < ,
1 − Dt 1 − Dt
де остання нерiвнiсть є наслiдком нерiвностi ln(1 + x) < x, x 6= 0. Тому
при зростаннi t ln(1 − d) спадатиме, а d є зростаючою функцiєю вiд t.
1.6.5. 1. Для першої можливостi 1,330 = 1 000(1 + i)3 , i = 0,0997,
для другої 1,550 = 1 000(1 + i)5 , i = 0,0916. Для третьої можливостi з
рiвняння вартостей одержимо
h i
−5 −6 −7 −8
1 000 = 425 (1 + i) + (1 + i) + (1 + i) + (1 + i) .
У правiй частинi спадна функцiя вiд i, тому рiвнiсть може мати не бiль-
ше одного кореня. Послiдовними наближеннями визначимо i = 0,084.
2. З рiвностi 1 330(1 + i)2 = 1 550 одержимо i = 0,0795.
3. Маємо рiвнiсть
h i
−1 −2 −3
1 550 = 425 1 + (1 + i) + (1 + i) + (1 + i) .
Права частина спадає за i. Послiдовними наближеннями визначимо при-
близне значення i = 0,065.
1.6.6. 1. Рiвняння вартостей для першого варiанту на кiнець 10-го
року

1 700 = 100 (1 + i) + (1 + i)2 + . . . + (1 + i)10 = 100(1 + i)[(1 + i)10 − 1]/i.
У правiй частинi зростаюча функцiя вiд i. Послiдовними наближеннями
визначимо приблизне значення i = 0,095.
Рiвняння вартостей для другого варiанту на кiнець 15-го року
h i
2 15
3 200 = 100 (1 + i) + (1 + i) + . . . + (1 + i) = 100(1 + i)[(1 + i)15 − 1]/i.
Визначимо приблизне значення i = 0,09.
2. Рiвняння вартостей грошових потокiв на кiнець 15-го року
h i
5 2 5
3 200 = 1 700(1 + i) + 100 (1 + i) + (1 + i) + . . . + (1 + i) =
5 (1 + i)5 − 1
= 1 700(1 + i) + 100(1 + i) .
i
Приблизне значення i = 0,085.
1.6.7. Рiвняння вартостей на момент початку внескiв

9 10 11 19
1 000 1 + ν + . . . + ν = 2 000 ν + ν + . . . + ν .
Звiдси 1 = 2ν10 , ν = 0,933, i = 0,0718.
48
1.6.8. Для першого проекту запишемо рiвняння вартостей на час
першої iнвестицiї i одержимо 10 = 21,5ν − 11,55ν2 , звiдки ν = 22/23,1
або ν = 21/23,1, i вiдповiдно i = 0,05 або i = 0,1.
Для другого проекту одержимо 10 = 20,4ν − 10,395ν2 , звiдки ν =
= 21/20,79 або ν = 19,8/20,79. Перше значення ν > 1 неможливе. Для
другого значення маємо i = 0,05.
1.6.9. 1. Нехай запланована цiна дорiвнює X. Маємо 0,7X = 0,75 ×
× (1 − d)1/2 X. Тодi d = 12,89 %, i = 14,8 %.
2. Зараз 0,7X = (1 − d)1/4 0,725X. Звiдси d = 13,1 %, тобто маємо
вiдсоток вищий, нiж у попереднiй пропозицiї.
1.6.10. Накопичена сума дорiвнює

100 1,08 + 1,08 + . . . + 1,08 1,067 · 1,058 +
5 4

+100 1,067 + 1,066 + . . . + 1,06 1,058 +

+100 1,058 + 1,057 + . . . + 1,05 = 3 724,77 грн.
Для шуканого вiдсотка i маємо рiвнiсть

.. (1 + i)20 − 1
100 s 20| = 100(1 + i) = 3 724,77.
i
У лiвiй частинi рiвностi маємо неспадну функцiю вiд i; вiдповiдне єди-
не i визначимо послiдовними наближеннями, тобто i = 5,6 %.
1.7. ВИПЛАТА БОРГУ
Нехай у момент часу t = 0 взято в борг суму X. Для повернення

боргу в моменти часу t1 , t2 , . . . , tn виплачуються суми C1 , C2 , . . . , Cn
вiдповiдно. Тодi має виконуватись рiвнiсть
X = C1 νt1 + C2 νt2 + . . . + Cn νtn .
Ставка вiдсотка, при якiй лiвi i правi частини однаковi, називається
рiчною фактичною вартiстю кредиту (РФВ, annual percentage rate of
return, APR), її значення заокруглюють до десятих частин вiдсотка у
менший бiк (наприклад, 1,283 % заокруглюють до 1,2 %). Якщо це рiв-
няння задовольняють декiлька значень вiдсоткової ставки, рiчною фа-
ктичною вартiстю кредиту називається найменше додатне з цих значень.
Пiсля виплати в момент tk сума несплаченого боргу дорiвнюватиме
Lk = Ck+1 νtk+1 −tk + Ck+2 νtk+2 −tk + . . . + Cn νtn −tk .
49
Вiдсоткова складова виплати в момент tk+1 дорiвнює величинi вiдсотка,
нарахованого за час tk+1 − tk на суму Lk . Тому вона становитиме

bk = (1 + i)tk+1 −tk − 1 Lk .
Капiтальна складова вiдповiдної виплати йде власне на погашення боргу
i дорiвнює Ck+1 − bk .
Припустимо, що борг розмiром P повертається рiвними частинами
(P + D)/n iз заборгованiстю протягом n рокiв, i боржник хоче повер-
нути борг завчасно, за t рокiв до закiнчення кредиту. Тодi вiн не має
сплачувати вiдсоткiв за користування кредитом, i, в чому неважко пере-
свiдчитися, справедлива вiдсоткова компенсацiя (interest redemption) за
раннє повернення становить kD, де
t − at|
k= ,
n − an|
причому вiдсоткова ставка, що застосовується при пiдрахунку, дорiвнює
РФВ кредиту.
Але нерiдко для пiдрахування вiдсоткової компенсацiї використову-
ється iнша формула, так зване правило 78, що полягає в наступному:
борг умовно роздiляють на однаковi частини, з яких n частин у першому
платежi, n − 1 — у другому, i так далi (для рiчної позики i щомiсячних
виплат буде якраз 1+ 2+ · · · + 12 = 78 частин, звiдси походить назва цьо-
го правила). Тодi вiдсоткова компенсацiя за раннє повернення дорiвнює
k′ D, де
t(t + 1)
k′ = .
n(n + 1)
Можна пересвiдчитися, що при цьому k′ < k, тобто кредитор перебуває в
кращому становищi. Зважаючи на те, що раннє повернення вiдбувається
завжди за iнiцiативою боржника, таку схему не вважають несправедли-
вою i широко застосовують. З iншого боку, рiзниця мiж k i k′ звичайно
невелика. Якщо повернення позики вiдбувається мiж датами платежiв,
iнодi використовують змiнену версiю правила 78, за якою, якщо залиша-
ються t платежiв, компенсацiя становить k′′ D, де
(t − α)(t − α + 1)
k′′ = , t>α
n(n + 1)
i k′′ = 0 при t ≤ α. Звичайно α покладають рiвним 1, 2 або 3.
Якщо позика повертається за допомогою єдиного платежу розмiром
P + D через n рокiв, i боржник хоче повернути її завчасно, за t рокiв до
строку, то справедлива сума, яку вiн має повернути, є P(1 + D/P)1−t/n .
Але на практицi, як i для випадку кiлькох платежiв, звичайно викори-
стовують пропорцiйне нарахування вiдсотка, тобто компенсацiя за раннє
50
повернення дорiвнює tD/n. З метою врахувати операцiйнi витрати, не-
рiдко використовують запiзнення (lag) дати повернення, тобто операцiя
завчасного повернення вважається такою, що її здiйснено через мiсяць
або два, i замiсть компенсацiї tD/n боржник отримує компенсацiю t′ D/n
з t′ < t.
Задачi
1.7.1. Нехай людина бере кредит розмiром L, який треба повернути

через n мiсяцiв, сплачуючи суму A наприкiнцi кожного мiсяця. Вiдсо-
ткова ставка дорiвнює i % на мiсяць, вiдсотки нараховуються щомiсяця.
1. Чому дорiвнює A у термiнах L, n та i?
2. Пiсля того, як наприкiнцi j-го мiсяця зроблено платiж, чому дорiв-
нює розмiр боргу? (Визначити вартiсть наприкiнцi j-го мiсяця.)
3. Який розмiр виплати протягом j-го мiсяця вiдповiдає вiдсоткам, а
який — основному боргу? (Це важливо, оскiльки деякi контракти дозво-
ляють дострокову виплату кредиту, а тодi вiдсоткова частина вилучає-
ться.)
1.7.2. Банк надає деякому iндивiдууму кредит у 100 000 грн. Кредити
повертаються щомiсячними однаковими внесками протягом 25 рокiв (iз
заборгованiстю). Частковi внески такi, що iндивiдуум виплачує вiдсотки
з ефективною ставкою 5 % рiчних за кредит.
Визначте:
а) суму часткового внеску;
б) борг за капiталом через 12 рокiв, вiдразу ж пiсля сплати чергового
внеску;
в) розподiл 145-го внеску мiж основним капiталом i вiдсотками.
1.7.3. 1. Доведiть, що вартiсть спадної послiдовностi виплат трива-
лiстю n рокiв дорiвнює
n − an|
(Da)n| = ,
i
якщо наприкiнцi кожного k-го року виплачується сума n − k + 1.
2. Банк надає кредит, який повертатиметься частковими внесками, що
сплачуватимуться кожного року iз заборгованiстю. Перший частковий
внесок становитиме 20 грн, другий — 19 грн, зменшуючись на одиницю
в рiк до кiнця 10-го року, пiсля чого виплати припиняться. Вiдсоткова
ставка, якою керується кредитор, становить 6 % рiчних.
а) суму кредиту;
б) вiдсоткову та капiтальну складовi першої виплати;
в) складову капiталу в сумi, сплаченiй наприкiнцi восьмого року.
51
1.7.4. Кредит у 10 000 грн було надано 1 квiтня 1994 року. Борг
виплачується щомiсяця iз заборгованiстю впродовж 15 рокiв. Сума що-
мiсячної виплати збiльшилася на 10 грн пiсля 5 рокiв i ще на 10 грн
пiсля 10 рокiв, i пiдрахована за рiчною номiнальною ставкою вiдсотка
8 %, що конвертується щоквартально.
1. Пiдрахуйте початкове значення щомiсячної виплати.
2. Визначте капiтальну складову суми, сплаченої 1 травня 1994 року.
3. Пiдрахуйте суму кредиту, що залишиться несплаченою пiсля що-
мiсячної виплати, очiкуваної 1 квiтня 2002 року.
4. Згiдно з новою умовою надання грошей у борг, пiсля того як 1 квiт-
ня 2002 року виплату буде зроблено, наступнi виплати будуть фiксованої
величини i сплачуватимуться кожного 1 квiтня, остаточна виплата вiдбу-
деться 1 квiтня 2006 року. Пiдрахуйте суму нової рiчної виплати, якщо
вiдсоткова ставка залишається незмiнною.
1.7.5. Кредит розмiром у 80 000 грн виплачується протягом 25 рокiв
однаковими щомiсячними частковими внесками iз заборгованiстю за ка-
пiталом i вiдсотками. Погашення пiдраховуються з використанням ефек-
тивної вiдсоткової ставки 8 % рiчних.
а) капiтальну складову першого мiсячного часткового внеску;
б) загальну суму вiдсоткових складових виплат за останнi 6 рокiв;
в) виплату за вiдсотками в останньому щомiсячному платежi.
2. Пояснiть, як змiниться (збiльшиться чи зменшиться) вiдповiдь в
пунктi 1б), якщо згiдно з початковими умовам займу, виплати здiйсню-
ватимуться рiдше, нiж щомiсяця.
1.7.6. Кредит пiдлягає погашенню за допомогою спадного ануїтету,
що виплачується щорiчно iз заборгованiстю протягом 20 рокiв. Виплата
наприкiнцi першого року становить 6 000 грн i наступнi виплати зменшу-
ються на 200 грн щороку. Виплати розрахованi за ефективною ставкою
9 % рiчних.
1. Пiдрахуйте початкову суму кредиту.
2. Побудуйте схеми виплат протягом восьмого року (пiсля сьомої ви-
плати) i дев’ятого, показавши несплачений капiтал на початку року, вiд-
соткову i капiтальну складовi виплати у кожному з цих рокiв.
3. Вiдразу ж пiсля дев’ятої виплати вiдсоткiв i капiталу вiдсоткова
ставка несплаченого кредиту знизиться до 7 % рiчних. Пiдрахуйте суму
десятої виплати, якщо наступнi платежi продовжують зменшуватися на
200 грн щороку, i кредит все одно буде виплачено через 20 рокiв.
1.7.7. Особа купує автомобiль за 15 000 грн. Для цiєї покупки вона
бере кредит, за яким має сплачувати авансом 24 мiсячних внески. Рiчна
ефективна ставка вiдсотка становить 12,36 %. Визначте розмiр незмiнної
вiдсоткової ставки за цим кредитом.
52
1.7.8. Кредит розмiром у 20 000 грн пiдлягає погашенню за допомо-
гою ануїтету, що виплачується однаковими виплатами що три мiсяцi iз
заборгованiстю протягом 20 рокiв. Виплати розраховано за ефективною
ставкою 10 % рiчних.
Обчислiть:
а) розмiр щоквартальної виплати;
б) капiтальну та вiдсоткову складовi в 25-й виплатi.
1.7.9. Позику було взято 1 вересня 1998 року i виплачено наступним
зростаючим ануїтетом. Першу виплату було зроблено 1 липня 1999 року,
i вона дорiвнювала 1 000 грн. Потiм виплати робилися кожного 1 листо-
пада, 1 березня та 1 липня до 1 березня 2004 року включно. Кожна
виплата на 5 % перевищувала попередню. Рiчна ефективна вiдсоткова
ставка протягом всього перiоду становила 6 %.
1. Покажiть, що розмiр позики дорiвнював 17 692 грн (заокруглено
до гривень).
2. Обчислiть капiтальну складову у виплатi 1 липня 1999 року.
3. Обчислiть капiтальну та вiдсоткову складовi у сьомiй виплатi.
1.7.10. 1. Позику, взяту на 20 рокiв, повертають щорiчними виплата-
ми по 1 000 грн iз заборгованiстю. Рiчна вiдсоткова ставка дорiвнює 5 %
за першi 10 рокiв i 7 % за наступнi 10 рокiв. Покажiть, що розмiр по-
зики дорiвнює 12 033,60 грн. (У пiдрахунках можливi незначнi похибки
заокруглення.)
2. Нижче наведено фiнансовi данi для k-го року повернення позики.
Залишок боргу на початок k-го року: 8 790,48 грн.
Вiдсоткова складова k-ї виплати: 439,52 грн.
Капiтальна складова k-ї виплати: 560,48 грн.
Визначте k.
3. На початку 11-го року було узгоджено, що рiчна вiдсоткова став-
ка 5 % залишиться надалi незмiнною. Також не змiниться розмiр i час
щорiчних виплат, при цьому можуть зменшитися тривалiсть повернення
боргу та розмiр останньої виплати.
Визначте:
а) на скiльки рокiв зменшиться тривалiсть повернення боргу;
б) розмiр останньої виплати;
в) на скiльки загалом зменшиться сума вiдсоткових складових усiх
виплат завдяки узгодженостi про незмiннiсть вiдсоткової ставки.
1.7.11. 1. Доведiть рiвнiсть
..
an| − nνn
(I a)n| = .
i
Кредит має сплачуватися у виглядi зростаючого щорiчного ануїтету з
заборгованiстю впродовж 15 рокiв.
53
Виплата наприкiнцi першого року становить 3 000 грн i подальшi пла-
тежi збiльшуватимуться на 200 грн щороку. Виплати будуть пiдрахованi
за ефективною ставкою вiдсотка 8 % рiчних.
2. Пiдрахуйте початковий розмiр кредиту.
3. Дайте розклад на капiтальну та вiдсоткову складовi виплати за
дев’ятий рiк (пiсля восьмої виплати) i десятий рiк, показавши заборго-
ванiсть за капiталом на початку кожного року.
4. Вiдразу ж пiсля десятої виплати за вiдсотками i за капiталом вiд-
соткову ставку на кредит, що залишився, знижено до 6 % рiчних.
Пiдрахуйте суму 11-ї виплати, якщо наступнi виплати продовжують
збiльшуватися на 200 грн щороку, i кредит сплачуватиметься протягом
тих самих 15 рокiв вiд початку.
1.7.12. Банк надає деякому iндивiдууму кредит у 100 000 грн з фi-
ксованим вiдсотком на 25 рокiв. Для погашення боргу на початку ко-
жного мiсяця виплачуються однаковi внески, розрахованi з ефективною
ставкою 6 % рiчних.
Через 10 рокiв боржник має можливiсть повернути будь-яку частину
невиплаченого боргу i взяти новий кредит, що дорiвнює невиплаченому
залишку початкового боргу (за умови, що вiдсоток за цей кредит на
15 рокiв буде на той момент менший за 6 % рiчних). Новий борг також
повертатиметься однаковими внесками на початку кожного мiсяця.
1. Пiдрахуйте суму часткового внеску початкового кредиту.
2. Визначте капiтальну i вiдсоткову складовi 25-го внеску.
3. Боржник використовує можливiсть викупу частини боргу через
10 рокiв. Вiдсоткова ставка на подальшi 15 рокiв дорiвнюватиме 2 %
рiчних. Початковий борг виплачується повнiстю i береться нова позика
на 15 рокiв у розмiрi, що дорiвнює капiтальнiй складовiй початкового
боргу, яка залишилася на той момент.
Визначте:
а) розмiр щомiсячної виплати, що йде на погашення нового боргу;
б) iз розрахунку 2 % рiчних вартiсть на момент взяття нової позики
суми, яку заощадить боржник, якщо вiн використає можливiсть викупу.
1.7.13. Особа позичає у банку 100 000 грн у виглядi 25-рiчної iпотеки
з фiксованим вiдсотком. Позику повертають за допомогою щомiсячних
внескiв авансом. Розмiр внескiв визначено iз використанням ефективної
ставки 6 % на рiк. Пiсля 10 рокiв боржник має право повернути зали-
шок боргу, взявши новий кредит, що дорiвнює цьому залишку, якщо на
цей час ефективна вiдсоткова ставка за 15-рiчними кредитами менша за
6 %. Нова позика також повертатиметься у виглядi щомiсячних внескiв
авансом.
1. Пiдрахуйте розмiр щомiсячних внескiв за початковим кредитом.
2. Обчислiть капiтальну i вiдсоткову складовi у 25-му внеску.
54
3. Боржник використовує своє право на повернення боргу через 10 ро-
кiв. На цей час (ефективна) вiдсоткова ставка за 15-рiчними кредитами
впала до 2 %. Перший борг повертається за допомогою нової 15-рiчної
позики, що дорiвнює залишку першого боргу.
Визначте:
а) розмiр щомiсячного внеску для нової позики;
б) акумульоване значення заощадженої суми внескiв за ставки 2 %.
1.7.14. Телевiзор вартiстю 200 грн придбають у кредит, за яким
протягом року щотижня сплачується 4 грн iз заборгованiстю. Визначте
РФВ.
1.7.15. (Декiлька коренiв рiвняння для РФВ.)
1 квiтня фермер дає заставу 100 грн кредитнiй компанiї, щоб узяти в
подальшому позику на збирання врожаю. 1 липня вiн позичає 1 760 грн,
якi повертаються за допомогою двох платежiв — 605 грн 1 жовтня i
1 331 грн 1 сiчня наступного року. Пiдрахуйте РФВ кредиту.
Зауваження. Вважайте всi тримiсячнi перiоди такими, що мають
однакову тривалiсть.
1.7.16. (Рахунок, що змiнюється вiд дебету до кредиту i навпаки.)
Банк стягує 1,5 % на мiсяць за овердрафт рахунку, бiльший вiд 1 000 грн
i 1 % на мiсяць за овердрафт, менший вiд 1 000 грн. Стягування вiдсотка
вiдбувається наприкiнцi мiсяця.
1 сiчня клiєнт банку, який не має анi кредиту, анi дебету, позичив
2 000 грн у банку.
1. Якою має бути сума виплати наприкiнцi кожного мiсяця, щоб цей
рахунок був нульовим 1 сiчня наступного року? (Ви маєте припускати,
що нiяких iнших операцiй з рахунком клiєнт не робить.)
2. Якщо цей клiєнт вирiшив провести зазначенi виплати, якою є РФВ
операцiї?
1.7.17. Позику розмiром у 1 000 грн повертають 60 щомiсячними
виплатами розмiром 27,92 грн iз заборгованiстю. Визначте РФВ позики.
1.7.18. Позику розмiром у 1 000 грн буде повернуто за допомогою
щомiсячних виплат 48 грн iз заборгованiстю протягом трьох рокiв. Бор-
жник вирiшує повернути борг завчасно, пiсля 30-го мiсяця (тобто зали-
шається шiсть платежiв). Визначте вiдсоткову компенсацiю за модифi-
кованим правилом 78, в якому α = 2, i суму, що сплатить боржник.
1.7.19. Покупець автомобiля позичає 5 000 грн, що буде повернуто
24 щомiсячними платежами iз запiзненням, порахованими з незмiнною
вiдсотковою ставкою 10 % рiчних.
1. Пiдрахуйте розмiр щомiсячного платежу i РФВ кредиту.
2. Вiдразу пiсля 12-го платежу боржник повертає залишок боргу.
Кредитор визначає суму, що має сплатити боржник, за (можливо, моди-
55
фiкованим) правилом 78. Визначте цю суму i рiчний дохiд кредитора за
всiма операцiями, якщо в модифiкованому правилi 78: а) α = 0; б) α = 2.
1.7.20. Розглянемо позику розмiром P, що повертається n рiвними
внесками m разiв на рiк iз заборгованiстю. Нехай плата за користування
позикою дорiвнює D. Покажiть, що РФВ кредиту приблизно дорiвнює
2D/[P(n + 1)/n + D(n − 3m + 2)/(3m)].
1.7.21. Фiнансова компанiя позичає клiєнту 1 200 грн, якi буде повер-
нуто шiстьма щомiсячними внесками, порахованими за незмiнною вiдсот-
ковою ставкою 2 % на мiсяць.
1. Пiдрахуйте розмiр щомiсячного внеску i ефективну вiдсоткову
ставку i на мiсяць.
2. Наведiть таблицю залишкiв боргу пiсля кожного мiсяця якщо:
а) нараховуються складнi вiдсотки за ставкою i % на мiсяць;
б) вiдсотки нараховуються за арифметичною прогресiєю, визначеною
правилом 78.
1.7.22. 15 квiтня особа позичила 2 000 грн i зiбралася повернути їх
єдиним платежем у 2 200 грн через рiк. Насправдi, 17 липня 2001 року
боржник повнiстю повертає борг. Визначте суму, яку має сплатити бор-
жник, i РФВ всiєї операцiї, якщо вiдсоткова компенсацiя розраховується
за пропорцiйною схемою, та
а) немає запiзнення дати сплати;
б) дату сплати запiзнюють на два мiсяцi.
1.7.23. 3 сiчня особа позичила 160 грн, якi має повернути 3 жовтня
цього самого року єдиною виплатою розмiром 185 грн. 14 травня особа
завчасно повертає борг, вiдсоткову компенсацiю визначають за пропор-
цiйною схемою iз двомiсячним запiзненням дати сплати.
Визначте:
а) РФВ позики за укладеним договором;
б) суму, що її сплатить боржник при завчасному поверненнi i РФВ
повної операцiї.
1.7.24. Борг розмiром 100 000 грн буде погашено через 10 рокiв за до-
помогою щомiсячного ануїтету iз заборгованiстю. Величину щомiсячної
виплати розраховують на основi вiдсоткової ставки 1 %.
1. Визначити щомiсячну виплату.
2. Визначити сумарнi виплати за капiталом i за вiдсотками, зробленi:
а) протягом першого року;
б) протягом останнього року.
3. Пiсля якої щомiсячної виплати залишок боргу вперше не переви-
щуватиме 5 000 грн?
4. Для якої щомiсячної виплати частина виплати за капiталом вперше
перевищить виплати за вiдсотком?
56

1.7.1. 1. A = Li/ 1 − (1 + i)−n . 2. A = L 1 − (1+i)j−n / 1 − (1 + i)−n .
− 1
3. Вiдсоткам вiдповiдає виплата Li 1 − (1 + i)j−n−1 1 − (1 + i)−n , по-
−1
гашенню основного боргу — Li(1 + i)j−n−1 1 − (1 + i)−n .
1.7.2. У випадку а) i = 0,05, ν = 0,9524. Якщо частковi внески
дорiвнюють X, то має мiсце рiвнiсть
25
1/12 1 − ν
1/12 2/12 3/12 25

100 000 = X ν +ν +ν + ... + ν = Xν .
1 − ν1/12
Звiдси X = 578,14 грн;
у випадку б) борг за капiталом через 12 рокiв
13
1/12 1 − ν
1/12 2/12 3/12 13

X ν +ν +ν + ... + ν = 578,14ν = 66 650 грн;
1 − ν1/12
у випадку в) 145-та виплата — перший внесок пiсля 12 рокiв виплат.
Ми знаємо з випадку б) залишок боргу за капiталом. Тому вiдсоткова
складова вiдповiдного платежу
i(12)
66 650 = 66,650 (1 + i)1/12 − 1 = 271,54 грн.
12
Капiтальна складова
578,14 − 271,54 = 306,60 грн.
1.7.3. 1. З означення спадної послiдовностi виплат тривалiстю n ро-
кiв, використовуючи результат задачi 1.5.7, дiстанемо
n − an|
(Da)n| = (n + 1)an| − (I a)n| = .
i
2. Згiдно з умовою, i = 0,06, ν = 0,9434, при цьому: а) шукана
величина дорiвнює

20ν + 19ν2 + . . . + 12ν9 + 11ν10 = (Da)10| + 10 ν + ν2 + . . . + ν10 =
10 1
= + 10 − ν + ν2 + . . . + ν10 = 117,6 грн;
i i
б) вiдсоткова складова дорiвнює 0,06 · 117,6 = 7,056 грн. Звiдси скла-
дова капiталу: 20 − 7,056 = 12,944 грн;
в) сума, що її залишилося повернути пiсля виплати наприкiнцi 7-го
року, дорiвнює L7 = 13ν+12ν2 +11ν3 , наприкiнцi 8-го — L8 = 12ν+11ν2 .
Шукана капiтальна складова — L7 − L8 = ν + ν2 + 11ν3 = 11,069 грн.
4
1.7.4. 1. За умовою i(4) = 0,08, звiдки i = 1 + i(4) /4 − 1 = 0,08243,
ν = 0,92385. Позначимо через X розмiр першої виплати. Тодi пiсля 5 ро-
57
кiв виплат внески становитимуть X + 10, пiсля 10 рокiв — X + 20, i ми
маємо рiвнiсть

10 000 = X ν1/12 + ν2/12 + ν3/12 + . . . + ν5 =

= (X + 10) ν61/12 + ν62/12 + ν63/12 + . . . + ν10 =

= (X + 20) ν121/12 + ν122/12 + ν123/12 + . . . + ν15 = 104,975X + 779,586.
Звiдси X = 87,835 грн.
2. На 1 травня 1994 року залишається несплаченою сума в 10 000 грн.
Плата за вiдсотками за мiсяць становить

(1 + i)1/12 − 1 10 000 = 1,021/3 − 1 10 000 = 66,227 грн.
Тому капiтальна складова дорiвнює 87,835 − 66,227 = 21,608 грн.
3. Для знайденого X = 87,835 грн ще протягом 2 рокiв треба буде
виплачувати суму X + 10, i ще потiм 5 рокiв — X + 20. Невиплачена
частина кредиту становитиме

(X + 10) ν1/12 + ν2/12 + ν3/12 + . . . + ν2 =

= (X + 20) ν25/12 + ν26/12 + ν27/12 + . . . + ν7 = 6 709,07 грн.
4. Несплаченою залишиться сума в 6 709,07 грн. Позначимо через Y
розмiр рiчної виплати i одержимо рiвнiсть

2 3 4
6 709,07 = Y ν + ν + ν + ν = 4,895Y , Y = 2 036,58 грн.
1.7.5. 1. За умовою i = 0,08, ν = 0,9259, при цьому: а) позначимо
розмiр щомiсячної виплати через X i одержимо рiвнiсть

80 000 = X ν1/12 + ν2/12 + . . . + ν25 , X = 602,73 грн.
Тут вiдсоткова складова за один мiсяць

80 000 (1 + i)1/12 − 1 = 514,72 грн.
Тому капiтальна складова
602,73 − 514,72 = 88,01 грн;
б) загальна сума виплат за останнi 6 рокiв, пiдрахована на момент
закiнчення 19 рокiв виплат, становитиме

X ν1/12 + ν2/12 + . . . + ν6 = 34 645,14 грн.
Якщо додамо всi суми виплат за 6 рокiв, отримаємо 72X = 43 396,56.
З цiєї суми вiдсоткова складова дорiвнює
43 396,56 − 34 645,14 = 8 751,42 грн;
в) вiдсоткова складова останньої щомiсячної виплати дорiвнює X(1 −
− ν1/12 ) = 3,85 грн.
2. У даному випадку виплати робитимуться рiдше, частини вiдпо-
вiдних сум грошей повертатимуться пiзнiше, тому загальна вiдсоткова
складова збiльшиться.
58
1.7.6. 1. Наприкiнцi k-го року виплата становитиме 6 200 − 200k.
Також маємо i = 0,09, ν = 0,9174. Сума кредиту

6 000ν + 5 800ν2 + 5 600ν3 + . . . + 2,200ν20 = 2 000 ν + ν2 + . . . + ν20 +

+ 200 20ν + 19ν2 + . . . + ν20 = 42 415,88 грн.
Тут ми використали те, що, згiдно з пунктом 1 задачi 1.7.3,

2 3 n 2 n
nν + (n − 1)ν + (n − 2)ν + . . . + ν = n − ν − ν − · · · − ν /i.
2. Вiдразу пiсля сьомої виплати сума, яку ще треба буде виплатити,
дорiвнює

4 600ν + 4 400ν2 + . . . + 2 200ν13 = 2 000 ν + ν2 + . . . + ν13 +

+ 200 13ν + 12ν2 + . . . + ν13 = 27 225,13 грн.
Тут у пiдрахунках ми використали результат пункту 1 задачi 7.3. Тому
вiдсоткова складова восьмої виплати дорiвнюватиме 0,09 · 27 225,13 =
= 2 450,26 грн. Загальний розмiр восьмої виплати cтановить 4 600 грн,
тому її капiтальна складова є 4 600 − 2 450,26 = 2 149,74 грн.
Вiдразу пiсля восьмої виплати несплаченим залишиться капiтал роз-
мiром 27 225,13 − 2 149,74 = 25 075,39 грн. Вiдсоткова складова дев’ятої
виплати дорiвнюватиме 0,09 · 25 075,39 = 2 256,79 грн. Загальна величи-
на дев’ятої виплати дорiвнює 4,400 грн, тому її капiтальна складова —
4 400 − 2 256,79 = 2 143,21 грн.
3. Пiсля дев’ятої виплати несплачена сума капiталу дорiвнюватиме
25 075,39 − 2 143,21 = 22 932,18 грн. Зараз i = 0,07, ν = 0,9346. Позна-
чимо розмiр десятої виплати через X, i одержимо рiвнiсть
22 932,18 = Xν + (X − 200)ν2 + (X − 400)ν3 + . . . + (X − 2 000)ν11 =
= Xa11| − 200ν(I a)10| = 7,4987X − 6 493,30.
Звiдси X = 3 924,08 грн. (Тут ми використали пункт 1 задачi 1.5.7.)
1.7.7. Спершу потрiбно обчислити виплати. Нехай розмiр щорiчної
..
виплати дорiвнює X. Тодi 15 000 = X a(12)
2|
= ia2| /d (12) , звiдки X = 8367,29.
Загальна плата за користування кредитом у цi два роки дорiвнює 2 ×
× 8 367,29 − 15 000 = 1 734,58. Тому незмiнна ставка 1 734,58/(2· 15 000) =
= 5,782 %.
1.7.8. За умовою i = 0,1, ν = 0,909091, при цьому: а) якщо частковi
внески дорiвнюють X, то має мiсце рiвнiсть
1 − ν20
20 000 = X ν1/4 + ν2/4 + ν3/4 + . . . + ν20 = Xν1/4 .
1 − ν1/4
Звiдси X = 566,48 грн;
59
б) 25-та виплата — перший внесок пiсля 6 рокiв виплат. Борг за
капiталом через 6 рокiв
1/4 2/4 3/4 14
1 − ν14
1/4
X ν + ν + ν + ... + ν = 566,48ν = 17 305,77 грн.
1 − ν1/4
Тому вiдсоткова складова за вiдповiднi три мiсяцi
i(4)
17 305,77 = 17 305,77 (1 + i)1/4 − 1 = 417,31 грн.
4
Складова капiталу
566,48 − 417,31 = 149,17 грн.
1.7.9. 1. Кожну k-ту виплату було зроблено через 10+4(k − 1) мiсяцiв
пiсля взяття позики, вона дорiвнює 1,05k−1 · 1 000, i її ми враховуємо з
дисконтним множником 1,06−[10+4(k−1)]/12 . Тому сума позики
1,05 1,052 1,0514
−5/6
1 000 · 1,06 1+ + + ... + = 17 691,77 грн.
1,061/3 1,062/3 1,0614/3
Якщо заокруглити до гривень, то ми отримаємо 17 692 грн.
2. Зараз i = 0,06. За 10 мiсяцiв виплата вiдсотка за користування
позикою

(1 + i)10/12 − 1 17 691,77 = 880,27 грн.
Тому капiтальна складова першої виплати
1 000 − 880,27 = 119,73 грн.
3. Сьома виплата становитиме 1 000 · 1,056 = 1 340,10 грн. Невипла-
чена сума боргу вiдразу пiсля шостої виплати дорiвнюватиме
1,05 1,052 1,058
6 −1/3
1 000 · 1,05 · 1,06 1+ + +...+ = 13 341,57 грн.
1,061/3 1,062/3 1,068/3
За чотири наступнi мiсяцi виплата вiдсотка за користування позикою

(1 + i)4/12 − 1 13 341,57 = 261,67 грн,
що i дає вiдсоткову складову сьомої виплати. Капiтальна складова цiєї
виплати
1 340,10 − 261,67 = 1 078,43 грн.
1.7.10. 1. Всi обчислення провадитемо у тисячах гривень. Маємо
ν1 = 1/1,05 = 0,952381, ν2 = 1/1,07 = 0,934579, розмiр позики

2 10 10 2 10
ν1 + ν1 + . . . + ν1 + ν1 ν2 + ν2 + . . . + ν2 = 12 033,60.
60
2. Вiдмiтимо, що 439,52/8 790,48 = 0,05, тому k ≤ 10. Маємо рiвнiсть

11−k
2
8,79048 = ν1 + ν1 + . . . + ν1 + ν11−k
1 ν 2 + ν 2
2 + . . . + ν 10
2 =
1 − ν11−k 1 − ν10
11−k 11−k
= ν1 1
+ ν1 ν2 2
= 20 1 − ν1 + 7,023581ν11−k
1 ,
1 − ν1 1 − ν2
ν11−k
1 = 0,863838, k = 8.
3. Результати будуть такi: а), б) позначимо через Y розмiр останньої
виплати.
Припустимо, що повернення позики в нових умовах триватиме також
20 рокiв. Тодi

12,03360 = ν1 + ν1 + . . . + ν1 + Y ν20
2 19
1 ,
Звiдси Y = −0,13723, що неможливо.

Припустимо, що повернення позики триватиме 19 рокiв. Тодi

12,03360 = ν1 + ν1 + . . . + ν1 + Y ν19
2 18
1 , Y = 0,86930.
Тому час повернення позики скоротиться на один рiк, розмiр остан-
ньої виплати дорiвнює 869,30 грн;
в) за старих умов повернення позики сума вiдсоткових складових
всiх виплат дорiвнюватиме 20 000 − 12 033,60 = 7 966,40 грн. За нових
умов для повернення позики було зроблено 18 виплат по 1 000 грн та
одна виплата 869,30 грн. Тому сума вiдсоткових складових тут дорiвнює
18 869,30 − 12 033,60 = 6 835,70 грн. Вiдсотковi виплати зменшились на
7 966,40 − 6 835,70 = 1 130,70 грн.
1.7.12. 1. Маємо ν = 1/1,06 = 0,943396. Нехай розмiр щомiсячної
виплати за позикою дорiвнює X. Тодi

X 1 + ν1/12 + . . . + ν299/12 = 100 000 грн,
звiдки
1 − ν1/12
X = 100 000 = 631,54676 грн.
1 − ν25
2. Пiсля двох рокiв виплат залишок боргу на наступнi 13 рокiв до-
рiвнюватиме
1/12 275/12
1 − ν23
X 1+ν + ... + ν = 631,54676 = 96 245,296 грн.
1 − ν1/12
Вiдсоткова складова

96 245,296 1 − ν1/12 = 466,20955 грн.
Звiдси капiтальна складова 631,54676 − 466,20955 = 165,33721.
61
3. Результати будуть такi: а) залишок боргу через 10 рокiв дорiвню-
ватиме
1/12 179/12
1 − ν15
X 1+ν + ... + ν = 631,54676 = 75975,737 грн.
1 − ν1/12
Тепер маємо ν = 1/1,02 = 0,98039. Нехай розмiр нової щомiсячної
виплати за позикою дорiвнює Y . Тодi

1/12 179/12
Y 1+ν + ...+ ν = 75 975,737 грн,
звiдки
1 − ν1/12
Y = 75 975,737 = 487,47233 грн;
1 − ν15
б) щомiсяця буде заощаджено 631,54676 − 487,47233 = 144,07443 грн.
За 15 рокiв при ν = 1/1,02 накопичиться сума

1/12 179/12
144,07443 1 + ν + ...+ ν = 22 454,938 грн.
1.7.11. 1. Див задачу 1.5.7.
2. Виплати за кредитом утворюють арифметичну прогресiю. Тому при
ставцi 8 % початковий розмiр кредиту
..
a15| − 15ν15
200(I a)15| + 2 800a15| = 200 + 2 800 · 8,5595 =
0,08
1,08 · 8,5595 − 15 · 0,31524
= 200 + 23 966,6 = 35 355,76.
0,08
3. Виплата наприкiнцi 8-го року дорiвнює 4 400 грн. Тому заборгова-
нiсть на початку 9-го року становить
..
a7| − 7ν7
200(I a)7| + 4 400a7| = 200 + 4 400 · 5,2604 =
0,08
1,08 · 5,2604 − 7 · 0,58349
= 200 + 23 145,76 = 26 754,36.
0,08
Вiдсоткова складова виплати за боргом за 9-й рiк становить 26 754,36 ×
× 0,08 = 2 140,35. Капiтальна складова дорiвнює 4 600 − 2 140,35 =
= 2 459,65. Заборгованiсть на початку 10-го року 26 754,36 − 2 459,65 =
= 24 294,71, вiдсоткова складова виплат за 10-й рiк 24 294,71 · 0,08 =
= 1 943,58, капiтальна складова 4 800 − 1 943,58 = 2 856,42.
4. Заборгованiсть на початок 11-го року — 24 294,71 − 2 856,42 =
= 2 1438,29. Нехай X — виплата за 11-й рiк, тодi при ставцi 6 %
200(I a)5| + (X − 200)a5| = 21 438,29,
1,06 · 4,2124 − 5ν5
(I a)5| = = 12,1476.
0,06
62
Звiдси
200(12,1476 − 4,2124) + X · 4,2124 = 21 438,29,
отже, X = 4 712,57.
1.7.13. 1. Щомiсячним внеском є X/12, де
.. i
X a(12)
25| 6%
= 100 000, = 1,032211, a25| = 12,7834,
d (12)
звiдки X = 7 578,533 i X/12 = 631,544.
..(12)
2. Залишок боргу через 2 роки становить X a23 | 6%
= 96 245,132. Вiд-
соткова складова платежу дорiвнює (d (12) /12) · 96 245,132 = 466,21. Тому
капiтальною складовою є 631,544 − 466,21 = 165,334.
3. Результати будуть такi: a) залишок боргу дорiвнює
..
X a(12) 6% = 7 578,533 · 1,032211 · 9,7122 = 75 975,094.
15|
..
Новий розмiр щомiсячного внеску — Y /12, де Y a(12) 2% = 75 975,094.
15|
Звiдси Y = 5 849,599, Y /12 = 487,4666;
б) заощаджена сума дорiвнює 7 578,533 − 5 849,599 = 1 728,934 що-
року. Тому акумульоване значення заощадженої суми (на момент взяття
..
другого кредиту) — 1 728,934a (12) 2% = 22 455,54.
15|
Зауваження: розв’язання також вважається правильним, якщо аку-
мульоване значення правильно пiдраховане в якийсь iнший момент часу
(наприклад, наприкiнцi цього 25-рiчного перiоду).
1.7.14. РФВ визначимо з рiвняння 200 = 208a1(52) |
, тобто a(52)
1|
=
= 0,96154. При i = 8 % i i = 8,1 % маємо значення a1(52)
|
вiдповiдно
0,96178 i 0,96133. Враховуючи, що РФВ заокруглюють у менший бiк до
десятих частин вiдсотка, маємо, що РФВ дорiвнює 8 %.
1.7.15. Вимiрюючи час у кварталах з ефективною ставкою j на квар-
тал, маємо
−100(1 + j)3 + 1 760(1 + j)2 − 605(1 + j) − 1 331 ⇔
⇔ [10(1 + j) − 11][10(1 + j)2 − 165(1 + j) − 121] = 0,
звiдки j = 1, 16,203 або −1,703. Маємо кiлька розв’язкiв, найменший
додатний з них дорiвнює 0,1, тому РФВ дорiвнює (1+ 0,1)4 − 1 = 0,464 =
= 46,4 %.
1.7.16. 1. Нехай P — розмiр щомiсячного платежу. Вимiрюємо час у
мiсяцях i вважаємо, що пiсля n-ї виплати залишок боргу став меншим,
нiж 1 000 грн. Вiдразу пiсля n-ї виплати залишком боргу є Ln , де
Lt = 2 000(1,015)t − Pst| , 0 ≤ t ≤ n.
63
У подальшому ставка вiдсотка дорiвнює 1 %. З того, що борг буде по-
вернуто з останнiм платежем, випливає
Ln (1,01)12−n − Ps12−n| = 0,
тобто
[2 000(1,015)n − Psn| ](1,01)12−n − Ps12−n| = 0.
Розв’язок даного рiвняння можна пiдiбрати, а саме: при n = 7 маємо P =
= 182,29, L6 = 1 051,30, L7 = 884,78, що узгоджується з умовою. Таким
чином, розмiр кожного внеску — 182,29 грн.
2. РФВ визначимо з рiвняння 2 000 = 182,29 · 12a1(12)
|
, тобто a(12)
1|
=
= 0,91429. Значення a1(12)
|
при i = 18,2 % i i = 18,3 % дорiвнюють
вiдповiдно 0,91447 i 0,91406, звiдки РФВ — 18,2 %.
1.7.17. РФВ визначимо з рiвняння 1 000 = 27,92 · 12a(12) , тобто a(12) =
5| 5|
= 2,98472. Значення a(12) при i = 25 % i i = 25,1 % дорiвнюють вiдпо-
5|
вiдно 2,98505 i 2,98005, звiдки РФВ — 25 %.
1.7.18. Плата за користування кредитом дорiвнює 36 · 48 − 1 000 =
= 728 грн. Вiдсоткова компенсацiя розраховується з двомiсячним запiз-
ненням, тому її розмiр
(6 − 2)(7 − 2)
728 = 10,93 грн.
36 · 37
Сума при завчасному поверненнi боргу — 6 · 48 − 10,93 = 277,07 грн.
1.7.19. 1. Плата за користування кредитом дорiвнює 2 · 0,1 · 5 000 =
= 1 000 грн, тобто загальна сума платежiв — 6 000 грн, тому кожен
щомiсячний платiж дорiвнює 250 грн. РФВ визначимо з рiвняння 5 000 =
= 3 000a2(12)
|
, тобто a2(12)
|
= 1,6667. Значення a2(12)
|
при i = 19,7 % i i =
= 19,8 % дорiвнюють вiдповiдно 1,6673 i 1,6659, звiдки РФВ є 19,7 %.
2. Залишаються 12 платежiв, при цьому: а) сума компенсацiї 1 000 ×
× 12 · 13/(24 · 25) = 260, тобто сума, потрiбна для повернення боргу —
12 · 250 − 260 = 2 740 грн. Дохiд i задовольняє рiвняння
5 000 − 3 000a1(20)
|
− 2 740ν = 0.
Тому i = 0,2016 = 20,16 % (РФВ дорiвнює 20,1 %);
б) компенсацiя дорiвнює 1000 · 10 · 11/(24 · 25) = 183,33, тобто су-
ма, потрiбна для повернення боргу — 2 816,67 грн. Дохiд i задовольняє
рiвняння
5 000 − 3 000a1(20)
|
− 2 618,67ν = 0.
Тому i = 0,2222 = 22,22 % (РФВ дорiвнює 22,2 %).
64
1.7.20. Тривалiсть позики є n/m рокiв, i за незмiнної ставки вiдсотка
F на рiк плата за користування кредитом дорiвнює D = PF n/m, звiдки
F = mD/(nP). РФВ визначається з рiвняння
P = mP(1/n + F /m)a(m) ,
n/m|
яке можна переписати у виглядi
m[(1 + i)1/m − 1] = (m/n + F )[1 − (1 + i)−n/m ].
Розвинемо обидвi частини в ряд i знехтуємо степенями i бiльшими за 4
i членами F ik , k ≥ 3 (F i3 має той самий порядок малостi, що й i4 ). Пiсля
спрощень маємо наближену рiвнiсть
nF (n + 1) n(n + m) (n + 1)(n + 3m − 1) 2
− +i + Fi − i = 0.
m 2m 2m2 6m2
Перше наближення отримуємо, нехтуючи членами з i2 i F i: i = 2F ×
× n/(n + 1). (Звернiть увагу, що для великих n це близько до 2F , що є
iнтуїтивно зрозумiлим: “в середньому” залишком боргу є його половина,
а вiдсоток F нараховується на весь борг.)
Запишемо
h (n + 1) n(n + m) (n + 1)(n + 3m − 1) i nF
i + F− i =
2m 2m2 6m2 m
i пiдставимо в дужках замiсть i його перше наближення. Отримаємо
друге наближення
2F
i= .
n+1 n − 3m + 2
+F
n 3m
Пiдставляючи F = mD/(nP), дiстанемо потрiбну наближену рiвнiсть.
1.7.21. 1. Плата за користування кредитом дорiвнює 6 · 0,02 · 1 200 =
= 144 грн, тому щомiсячний платiж становить (1 200 + 144)/6 = 224 грн.
Ефективна ставка вiдсотку на мiсяць визначається з рiвностi 1 200 =
= 224a6| , звiдки i = 0,03337 = 3,337 %.
2. Таблиця має вигляд: а)
№ Залишок боргу на Вiдсоткова Капiтальна Залишок боргу

мiсяця початку мiсяця складова складова наприкiнцi мiсяця
1 1 200 40,05 183,95 1 016,05
2 1 016,05 33,91 190,09 825,96
3 825,96 27,56 196,44 629,52
4 629,52 21,01 202,99 426,53
5 426,53 14,23 209,77 216,76
6 216,76 7,24 216,76 0
65
б) схема правила 78: плата за користування кредитом дiлиться на
1 + . . . + 6 = 21 “частини” вiдсотка, кожна з яких дорiвнює 144/21 =
= 6,857143 грн.
Залишок Кiлькiсть Залишок
№ боргу частин Вiдсоткова Капiтальна боргу
мiсяця на початку вiдсотка складова складова наприкiнцi
мiсяця мiсяця
1 1 200 6 41,14 182,86 1 017,14
2 1 017,14 5 34,29 189,71 827,43
3 827,43 4 27,43 196,57 630,86
4 630,86 3 20,7 203,43 427,43
5 427,43 2 13,71 210,29 217,14
6 217,14 1 6,86 217,14 0
1.7.22. Спочатку термiн позики був 365 днiв, а плата за користування

позикою — 200 грн, тому:
а) борг сплачується на 272 днi ранiше зазначеного термiну. Вiдсотко-
ва компенсацiя дорiвнює (272/365) · 200 = 149,04, тому сума, яку має
сплатити боржник, — 2 200 − 149,04 = 2 050,96. Рiвняння на РФВ —
2 000(1 + i)93/365 = 2 050,96, з якого i = 0,10379, тобто РФВ — 10,3 %;
б) при пiдрахунку компенсацiї кредитор встановлює дату розрахунку
на 17 вересня, це 210 днiв до зазначеного термiну. Тому компенсацiя
дорiвнює (210/365)200 = 115,07, а сума, яку має сплатити боржник, —
2 200 − 115,07 = 2 084,93. Рiвняння на РФВ — 2 000(1+i)93/365 = 2 084,93,
з якого i = 0,1773, тобто РФВ дорiвнює 17,7 %.
1.7.23. Спочатку термiн позики був 273 днi, а плата за користування
позикою — 25 грн, тому:
а) РФВ = 21,4 % визначається з рiвняння 160(1 + i)273/365 = 185;
б) при пiдрахунку компенсацiї кредитор встановлює дату розрахунку
на 14 липня, це 81 день до зазначеного термiну. Тому компенсацiя дорiв-
нює (80/273)25 = 7,42, а сума, яку має сплатити боржник, 185 − 7,42 =
= 177,58 грн. Фактично ж борг повернуто 14 травня, через 131 день
пiсля взяття позики. Тому РФВ задовольняє рiвняння 160(1 + i)131/365 =
= 177,58, з якого i = 0,33704, тобто РФВ дорiвнює 33,7 %.
1.7.24. Виберемо мiсяць як одиницю часу i покладемо i = 0,01.
1. Оскiльки виплата боргу вiдбувається протягом 120 мiсяцiв одна-
ковими виплатами у X грн, нам треба обчислити a14| (1 − ν120 )/i =
= 69,700522. Тому Xa120| = X · 69,700522 = 10 000, звiдки X = 143,47.
При цьому повна рiчна виплата протягом кожного року дорiвнює 12X =
= 1 721,64 грн.
2. Результати будуть такi: а) загальна сума боргу за капiталом, що
залишиться пiсля першого року (тобто вiдразу пiсля 12-ї виплати) — зна-
66
чення на цей момент усiх наступних виплат, тобто Xa108| = 9 448,62 грн.
Це означає, що капiтал, виплачений протягом першого року, дорiвнює
10 000 − 9 448,62 = 551,38 грн, а вiдсотки, виплаченi протягом першого
року, дорiвнюють 12 · 143,47 − 551,38 = 1 721,64 − 551,38 = 1 170,26 грн;
б) капiтал, виплачений за останнiй рiк – це просто борг за капiта-
лом, що залишився через 9 рокiв, i вiн дорiвнює Xa12| = 143,47a12| =
= 1614,77 грн. Тому вiдсотки, виплаченi за останнiй рiк, дорiвнюють
143,47 · 12 − 1 614,77 = 1 721,64 − 1 614,77 = 106,87 грн.
3. Пiсля t-ї щомiсячної виплати залишок боргу за капiталом дорiвнює
Xa120−t| = 143,47a120−t| . Розглянемо рiвняння 143,47a120−t| = 5 000, тобто
a120−t| = 34,850 при ставцi 1%. Оскiльки a43| = 34,8100, а a44| = 35,4555,
борг за капiталом вперше стає меншим, нiж 5 000, коли 120 − t = 43,
тобто t = 77.
4. Виплата боргу за капiталом за 1-й мiсяць дорiвнює X − 0,01 ×
× 10 000 = 143,47 − 100 = 43,47. Послiдовнi виплати капiталу утворю-
ють геометричну прогресiю зi знаменником 1 + i = 1,01, тобто випла-
та капiталу за t-й мiсяць дорiвнює 43,47(1,01)t−1 . Треба обчислити, в
який момент вперше ця виплата перевищить половину щомiсячної ви-
плати. Таким чином, ми шукаємо найменше цiле t, для якого викона-
но нерiвнiсть 43,47(1,01)t−1 > 143,47/2, або (1,01)t−1 > 1,6502, звiдки
t − 1 > ln 1,6502/ln 1,01 = 50,34. Отже, t = 52.
1.8. ОЦIНКА IНВЕСТИЦIЙНИХ ПРОЕКТIВ
Розглянемо iнвестицiйний проект на iнтервалi часу (0, T ). Нехай при-

бутки вiд проекту складаються з надходжень Ct1 , Ct2 , . . . , Ctn у моменти
t1 , t2 , . . . , tn , вiдповiдно, та неперервного грошового потоку з iнтенсивнi-
стю ρ(t) (величини Cti , ρ можуть бути i вiд’ємними). Тодi чиста зведена
вартiсть проекту дорiвнює
Xn wT
ti
Cti ν + ρ(t)νt dt.
0
i=1
Значення i, при якому чиста зведена вартiсть проекту дорiвнює нулю,
називається внутрiшньою нормою прибутку проекту. (Нагадаємо, що ν =
= 1/(1 + i), i = (1 − ν)/ν.)
Нехай у моменти часу 0 i T вартiсть деякого фонду дорiвнює F0 i FT
вiдповiдно, прибуток вiд проекту складається з грошових надходжень
67
розмiром Ct1 , Ct2 , . . . Ctn у моменти t1 , t2 , . . . , tn вiдповiдно. Тодi нормою
прибутку, зваженою грошима, називається значення i, що задовольняє
рiвняння
F0 (1 + i)T + Ct1 (1 + i)T −t1 + . . . + Ctn (1 + i)T −tn = FT .
Через Ft1 − , Ft2 − , . . . , Ftn − позначимо вартiсть фонду безпосередньо
перед моментами часу t1 , t2 , . . . , tn вiдповiдно. Рiчною нормою прибут-
ку, зваженою часом, називається значення i, що задовольняє рiвняння
Ft1 − Ft2 − Ft3 − FT
(1 + i)T = · · · ··· · .
F0 + C0 Ft1 − + Ct1 Ft2 − + Ct2 Ftn − + Ctn
Якщо задано розбиття iнтервалу часу (0, T ) на k пiдiнтервалiв (0, s1 ),
(s1 , s2 ), (sk−1 , T ), то зв’язана внутрiшня норма прибутку визначається
так. На всiх пiдiнтервалах визначимо ефективнi рiчнi вiдсотковi ставки
i1 , i2 , . . . , ik . Шукана ставка i визначається з рiвностi
(1 + i)T = (1 + i1 )s1 (1 + i2 )s2 −s1 . . . (1 + ik )T −sk−1 .
Задачi
1.8.1. Бiзнесмен розмiрковує над iнвестицiєю, яка вимагає початко-

вих витрат у 60 000 грн i подальших витрат у 25 000 грн через вiсiм
мiсяцiв. Починаючи з двох рокiв пiсля початкових витрат дохiд над-
ходитиме неперервно протягом чотирьох рокiв зi ставкою 5 000 грн за
рiк, збiльшуючись до 9 000 грн за рiк протягом наступних 4 рокiв, по-
тiм до 13 000 грн за рiк у наступнi 4 роки i так далi, до призупинення
потокiв платежiв, пiсля того, як дохiд буде отримано впродовж 20 рокiв
(22 роки пiсля початкових витрат). У момент, коли дохiд призупиниться,
iнвестицiї можуть бути проданi за 50 000 грн.
Пiдрахуйте чисту зведену вартiсть проекту з ефективною ставкою
9 % рiчних.
1.8.2. Компанiя погодилася побудувати та експлуатувати мiст. Вона
iнвестуватиме 10 млн грн за рiк впродовж перших двох рокiв проекту,
причому iнвестування буде неперервним впродовж цього перiоду. Пiз-
нiше мiст почне працювати, i компанiя отримуватиме платежi наприкiн-
цi кожного року, перший платiж вiдбудеться наприкiнцi третього року
проекту. Сума платежу наприкiнцi третього року становитеме 8 млн грн,
знижуючись на 0,5 млн грн кожного наступного року до рiчної суми, що
становить 3 млн грн, пiсля чого рiчне зниження буде 1 млн грн. Коли
виплата знизиться до нуля, матерiальну участь компанiї в проектi буде
припинено.
Пiдрахуйте чисту зведену вартiсть проекту за ефективною ставкою
10 % рiчних.
68
1.8.3. 1. Для iнвестицiйного проекту дайте означення:
а) дисконтованого перiоду повернення платежiв;
б) перiоду повернення платежiв.
2. Пояснiть, чому обидва перiоди (дисконтований перiод повернення
платежiв i перiод повернення платежiв) є гiршими критерiями, нiж чи-
ста зведена вартiсть, для визначення того, чи слiд iнвестувати в даний
проект.
3. Консорцiум iнвесторiв розглядає можливiсть iнвестування в спор-
тивний проект. Проект вважатимуть життєздатним, якщо вiн має дода-
тну чисту сучасну вартiсть при ефективнiй вiдсотковiй ставцi 10 % за
рiк. Консорцiум передбачає, що проект супроводжуватимуть такi потоки
готiвки (всi суми в сотнях мiльйонiв гривень):
Витрати
Початковi на будiв- Будуть вкладенi неперервно з одиничною швид-
ництво кiстю протягом 5 рокiв, починаючи з 1 сiчня
2006 року
Поточнi Будуть вкладенi неперервно з одиничною швид-
кiстю протягом 3 мiсяцiв, починаючи з 1 сiчня
2011 року
Вартiсть заявки 0,2 буде вкладено 1 сiчня 2004 року
Доходи
Продаж прав на те- Надходитимуть неперервно зi швидкiстю 0,3 на
левiзiйне мовлення рiк протягом трьох мiсяцiв, починаючи з 1 сiчня
2011 року
Iншi вiд продажу, Надходитимуть у серединi кожного року з 2004
маркетингових по 2015 рiк включно. Дохiд з цього джерела по-
прав, квиткiв чне надходити зi швидкiстю 0,1 на рiк i збiльшу-
ватиметься щороку на 0,1, включаючи 2011 рiк.
У 2012 роцi очiкується такий самий дохiд, як i
в 2011 роцi. Пiсля 2012 року очiкується падiння
доходу на 0,2 за рiк до 2015, i пiсля цього року
не буде доходiв з цього джерела
Вiд продажу ста- Будуть отриманi на 1 сiчня 2015 року
дiону та iнших
iнфраструктур
Визначте цiну продажу стадiону та iнших iнфраструктур, якi забез-

печать життєздатнiсть проекту.
1.8.4. 1. Iнвестор вирiшує, чи потрiбно вкладати iнвестицiї в про-
ект. Пояснiть, чому дисконтований перiод повернення платежiв є гiршим
критерiєм, нiж чиста зведена вартiсть у припущеннi, що iнвестор не
обмежений у капiталi.
69
Iнвестор розглядає два проекти: A i B. Проект A передбачає iнвес-
тицiю в розмiрi 1 млн грн на самому початку. Єдиний дохiд буде випла-
чено у розмiрi 3,5 млн грн через десять рокiв. Проект B також передба-
чає iнвестицiю в розмiрi 1 млн грн на самому початку. Дохiд вiд цього
проекту надходитиме неперервно. Протягом першого року iнтенсивнiсть
платежу становитиме 0,08 млн грн, протягом другого року 0,09 млн грн,
протягом третього року 0,10 млн грн, зi ставкою, що збiльшується на
0,01 млн грн щороку, починаючи з цього моменту до кiнця десятого
року, пiсля чого надходження припиняться.
2. Пiдрахуйте чисту зведену вартiсть обох iнвестицiйних проектiв з
ефективною вiдсотковою ставкою 4 % рiчних.
3. Покажiть, що дисконтований перiод повернення платежiв за про-
ектом А бiльший, нiж за проектом В (без додаткових обчислень).
4. Для обґрунтування Вашої вiдповiдi у пунктi 1 пояснiть, який про-
ект для iнвестора з необмеженим капiталом є бiльш прийнятним i чому.
1.8.5. Пiдприємець, що займається автомобiлями, розробляє нову мо-
дель машини, яку вироблятиме з 1 сiчня 2002 року протягом шести рокiв
до 31 грудня 2007. Вартiсть розробки становитиме 33 млн грн, з яких
18 млн грн буде внесено 1 сiчня 2000 року, 10 млн грн 1 липня 2000 року
i 5 млн грн 1 сiчня 2001 року.
Собiвартiсть кожної машини буде внесено на початку вiдповiдного ка-
лендарного року, i вона становитиме 9 000 грн протягом 2002 року. Цiну
продажу кожної машини буде отримано наприкiнцi календарного року
виробництва. Собiвартiсть продукцiї i цiна продажу збiльшуватимуться
на 5 % кожного 1 сiчня, перше збiльшення вiдбудеться 1 сiчня 2003 ро-
ку. Також припускається, що 5 000 машин вироблятиметься щороку i
що всi вони продадуться. Цiна продажу кожної машини, яку вироблено
в 2002 роцi, становить 12 100 грн.
1. Пiдрахуйте дисконтований перiод погашення платежiв з ефектив-
ною вiдсотковою ставкою 9 % за рiк.
2. Не проводячи будь-яких наступних обчислень, пояснiть, чи буде
дисконтований перiод погашення платежiв бiльше, дорiвнювати або мен-
ше перiоду, пiдрахованого у пунктi 1, якщо ефективна ставка вiдсотка
буде значно менше, нiж 9 % за рiк.
1.8.6. Iнвестицiйний проект складається з наступних грошових по-
токiв. З початку кожного з перших трьох рокiв 180 000 грн буде iнве-
стовано в проект. З початку першого року до кiнця 25-го року чистий
дохiд надходитиме неперервно. Початкова iнтенсивнiсть виплат чисто-
го доходу дорiвнює 25 000 грн за рiк. Iнтенсивнiсть виплат зростатиме
неперервно зi швидкiстю 6 % на рiк.
1. Пiдрахуйте чисту зведену вартiсть проекту при ефективнiй вiдсот-
ковiй ставцi 7 % рiчних.
70
2. Пiдрахуйте дисконтований перiод виплат за проектом при ефектив-
нiй вiдсотковiй ставцi 7 % рiчних.
3. Пiдрахуйте рiчну ефективну ставку зростання чистого доходу, яка
потрiбна для того, щоб проект мав нульову зведену вартiсть з ефектив-
ною вiдсотковою ставкою 7 % рiчних.
1.8.7. Iнвестор позичив 120 000 грн, причому щорiчна ефективна вiд-
соткова ставка дорiвнює 7 %. За цi грошi вiн придбав ануїтет розмiром
14 000 грн на рiк, що виплачуються щопiвроку iз заборгованiстю про-
тягом 25 рокiв. Як тiльки позику буде виплачено, вiд виплат ануїтету
iнвестор може отримувати дохiд з рiчною ставкою 5 %.
1. Визначте дисконтований перiод повернення платежiв.
2. Визначте прибуток iнвестора до кiнця термiну ануїтету.
1.8.8. На 1 сiчня 2001 року в фондi накопичено суму в 120 000 грн
1 листопада 2001 року фонд отримав надходження 20 000 грн у чистому
виглядi, потiм 1 травня 2002 року фонд отримав 48 000 грн у чистому
виглядi. Безпосередньо перед надходженням першої суми в фондi було
137 000 грн, а безпосередньо перед надходженням другої суми фонд мав
173 000 грн. На 31 грудня 2002 року в фондi було 205 000 грн.
1. Обчислiть рiчну ефективну зважену часом норму прибутку, що
вiдповiдає прибуткам фонду за перiод з 1 сiчня 2001 року до 31 грудня
2002 року.
2. Проаналiзуйте вiдноснi сильнi та слабкi сторони використання зва-
женої часом вiдсоткової норми прибутку у порiвняннi зi зваженою гро-
шима нормою прибутку, коли порiвнюються переваги двох iнвестицiйних
проектiв за один перiод.
1.8.9. Нижче надано iнформацiю щодо iнвестицiйних капiталовкла-
день (всi суми в сотнях мiльйонiв гривень):
Календарний рiк 2000 2001 2002
Вартiсть фонду на 1 сiчня до потоку готiвки 100 80 200

Чистий потiк готiвки, отриманий на 1 сiчня 20 30 10
Вартiсть фонду на 31 грудня 80 200 200
Пiдрахуйте ефективну рiчну норму прибутку, зважену часом, за три

роки.
1.8.10. Iнвестор обмiрковує два iнвестицiйних проекти, А та B. В
обох витрати становлять 1 млн грн. За проектом А буде отримано єди-
ний платiж розмiром 1,7 млн грн через вiсiм рокiв. За проектом B буде
отримано суму в 1 млн грн через 8 рокiв, 321 тис. грн через 9 рокiв,
229 тис. грн через 10 рокiв i 245 тис. грн через 11 рокiв.
1. Визначте ставку вiдсотка i1 , за якої чистi сучаснi значення обох
проектiв однаковi.
71
2. За допомогою загальних мiркувань або обчислень покажiть, що за
вiдсоткової ставки i2 < i1 чисте сучасне значення для проекту B буде
вищим, нiж для A.
1.8.11. Iнформацiю про пенсiйний фонд подано в таблицi нижче (су-
ми наведено в тисячах гривень).
Пiдрахуйте рiчну зважену часом норму прибутку, отриманого фондом
за перiод з 1 сiчня 1997 року по 1 сiчня 2000 року.
Кален- Вартiсть Вартiсть фонду Чистий потiк готiвки,

дарний фонду на на 30 червня отриманий на 1 липня
рiк 1 сiчня
1997 180 212 25
1998 261 230 18
1999 273 295 16
2000 309 — —
1.8.12. Нижче надано iнформацiю, що стосується iнвестицiйного

фонду (суми наведено в мiльйонах гривень):
Календарний рiк 1997 1998 1999 2000
Вартiсть фонду на 30 червня — 460 500 650

Грошовi надходження, отриманi 1 липня — 50 40 60
Вартiсть фонду на 31 грудня 400 550 600 X
Якщо норма прибутку, зважена часом, що її зароблено фондом про-

тягом перiоду з 31 грудня 1997 року по 31 грудня 2000 року, становить
11 % рiчних, пiдрахуйте X, вартiсть фондiв на 31 грудня 2000 року.
1.8.13. Компанiя швидкого приготування їжi планує вiдкрити нову
торговельну точку. Початкова вартiсть проекту дорiвнює 1 000 000 грн.
Очiкується, що вартiсть оренди розмiром у 40 000 грн рiчних сплачу-
ватиметься iнвестором щоквартально авансом впродовж десяти рокiв,
збiльшуючись пiсля десяти рокiв до 48 000 грн рiчних. Чистий дохiд
(дохiд мiнус iншi витрати, не враховуючи орендну плату) вiд цiєї комер-
цiйної справи очiкується розмiром 100 000 грн впродовж першого року
i 200 000 грн впродовж другого року. Очiкується, що з цього моменту
чистий дохiд зростатиме на 3 % рiчних, тобто становитиме 206 000 грн
третього року, 212 180 грн четвертого року i так далi. Доходи надходи-
тимуть неперервно впродовж кожного року. Через двадцать рокiв пiсля
початку проекту дохiд i витрати призупиняться i проект в подальшому
не матиме цiнностi. Пiдрахуйте внутрiшню норму прибутку вiд проекту.
1.8.14. Пенсiйний фонд має активи, що разом становлять 40 млн грн
на 1 сiчня 2000 року. Чистий дохiд розмiром у 4 млн грн буде отримано
1 сiчня 2001 року i дохiд розмiром у 2 млн грн — 1 липня 2001 року.
72
Вартiсть фонду становить:
43 млн грн на 31 грудня 2000 року;
49 млн грн на 30 червня 2001 року;
53 млн грн на 31 грудня 2001 року.
1. Пiдрахуйте за перiод з 1 сiчня 2000 року по 31 грудня 2001 року,
до четвертої значущої цифри:
а) рiчну зважену часом норму прибутку;
б) зв’язану внутрiшню норму прибутку, при цьому треба використати
пiдiнтервали завдовжки в календарний рiк.
2. Вкажiть як у загальному, так i в даному частковому випадку, ко-
ли зв’язана внутрiшня норма прибутку буде такою самою, як i зважена
часом норма прибутку.
1.8.15. Вартiсть iнвестицiйного фонду на 31 грудня 2001 року ста-
новила 2,2 млн грн, а на 31 грудня 2004 року — 4,2 млн грн. Також
вiдомо, що 31 грудня 2003 року було отримано грошове надходження
в розмiрi 1,44 млн грн. Норма прибутку, зважена грошима, та норма
прибутку, зважена часом, за перiод з 31 грудня 2001 року по 31 грудня
2004 року однаковi (з точнiстю до двох значущих цифр). Визначте вар-
тiсть фонду на момент часу безпосередньо перед отриманням грошового
надходження 31 грудня 2003 року.
1.8.16. Технологiчна компанiя готується виробляти новий чiп в пе-
рiод з 1 сiчня 2008 року по 31 грудня 2020 року. Iнвестицiї в це ви-
робництво складаються з 6 млн грн, що вносяться 1 сiчня 2006 року,
та 12 млн грн, що вносяться неперервно протягом 2007 року. 1 сiчня
2008 року можна буде починати виробництво чiпа, передбачається, що
прибуток надходитиме однаковими частинами наприкiнцi кожного пiв-
рiччя, 5 млн грн на рiк.
1. Обчислiть дисконтований перiод повернення платежiв при значеннi
рiчної ефективної ставки 9 %.
2. Без додаткових обчислень пояснiть, чи буде дисконтований перiод
повернення платежiв бiльшим, меншим чи рiвним за значення, обчиле-
не у пунктi 1, якщо значення рiчної ефективної ставки стане iстотно
бiльшим за 9 %.
1.8.1. Тут ν = 1/1,09 = 0,917431. Шукана зведена вартiсть, тис. грн:

w6 w 10 w 14
2/3 t t
−60 − 25ν + 5ν dt + 9ν dt + 13νt dt =
2 6 10
w 18 w 22
= t
17ν dt + 21νt dt + 50ν22 = 7,154485.
14 18
73
1.8.2. Тут ν = 1/1,1 = 0,909091. Шукана вартiсть, млн грн:
w2
− 10νt dt + 8ν3 + 7,5ν4 + . . . + 3ν13 + 2ν14 + ν15 = 14,591694.
0
1.8.3. 1. Для iнвестицiйного перiоду: а) дисконтований перiод повер-
нення платежiв — перший момент часу, коли чиста зведена вартiсть
грошового потоку iнвестицiйного проекту стає невiд’ємною; б) перiод
повернення платежiв — перший момент часу, коли загальний розмiр над-
ходжень вiд iнвестицiї стає не меншою за загальнi витрати (при цьому
не враховуються час витрат та отримання надходжень).
2. Дисконтований перiод повернення платежiв вказує лише на пев-
ний момент, у який повернуться затраченi на той час кошти, але не
дає можливостi оцiнити прибутковiсть iнвестицiї в цiлому. Ще менш
iнформативним є перiод повернення платежiв, в пiдрахунку якого не ви-
користовується час витрат та доходiв. Можливi випадки iнвестицiй, при
яких дисконтований перiод повернення платежiв та перiод повернення
платежiв меншi за тривалiсть проекту, але чиста зведена вартiсть iнве-
стицiї — вiд’ємна.
3. Визначимо вартiсть всiх наступних затрат та доходiв, пiдраховану
на 1 сiчня 2004 року (в сотнях мiльйонiв гривень), при цьому ν =
= 1/1,1 = 0,909091.
Вартiсть заявки: 0,2.
Початковi витрати на будiвництво (почнуться через 2 роки i тривати-
муть 5 рокiв):
w7
νt dt = (ν7 − ν2 )/ln ν = 3,287038.
2
Поточнi витрати (почнуться через 7 рокiв i триватимуть квартал):
w 7,25
νt dt = (ν7,25 − ν7 )/ln ν = 0,126773.
7
Надходження вiд продажу прав на телевiзiйне мовлення (почнуться
через 7 рокiв i триватимуть квартал):
w 7,25
0,3νt dt = 0,038032.
7
Вартiсть iнших доходiв становить:
0,1ν1/2 + 0,2ν3/2 + . . . + 0,8ν15/2 = 2,240633 (за 2004–2011 роки),
0,8ν17/2 + 0,6ν19/2 + 0,4ν21/2 + 0,2ν23/2 = 0,812332 (за 2012–2015 роки).
Нехай стадiон буде продано за суму в X грн (продаж вiдбудеться
через 11 рокiв). Щоб проект був життєздатним, потрiбне виконання не-
рiвностi
0,2 + 3,287038 + 0,126773 ≤ 0,038032 + 2,240633 + 0,812332 + ν11 X,
звiдки X ≥ 1,491649. Тому найменша можлива цiна продажу дорiвнює
149,1649 млн грн.
74
1.8.4. 1. Див. розв’язання пункту 2 задачi 1.8.3.
2. Маємо ν = 1/1,04 = 0,961538. Чиста зведена вартiсть проекту A
дорiвнює (в мiльйонах гривень) −1 + 3,5ν10 = 1,364475, проекту B
w1 w2 w 10
t t
−1 + 0,08ν dt + 0,09ν dt + . . . + 0,17νt dt = 0,00731.
0 1 9
3. Оскiльки чиста зведена вартiсть проекту B додатна, грошi надхо-
дять неперервно, то дисконтований перiод повернення платежiв менший
вiд десяти рокiв. Для проекту A до кiнця десятого року загальний зведе-
ний прибуток буде вiд’ємним, i тому вiдповiдний дисконтований перiод
дорiвнює десяти рокам.
4. Очевидно, що проект A привабливiший для iнвестора, нiж про-
ект B, оскiльки має значно бiльшу чисту зведену вартiсть. При цьому
дисконтований перiод повернення платежiв для проекту A бiльший.
1.8.5. 1. Маємо ν = 1/1,09 = 0,917431. У 2002 роцi собiвартiсть всiх
машин становитиме 5 000 · 9 = 45 000 тис. грн, цiна їхнього продажу —
5 000 · 12,1 = 60 500 тис. грн, i цi значення збiльшуватимуться на 5 %
щороку. Чиста зведена вартiсть проекту на 1 сiчня 2000 року за 3 ≤
≤ T ≤ 8 рокiв становитиме, млн грн:
h i
1/2 3 2 T −3
−18 − 10ν − 5ν + 60,5ν − 45ν 1 + 1,05ν + . . . + (1,05ν) .
Поступово обчислюючи значення цього виразу для T = 3, T = 4 i т. д.,
перше невiд’ємне значення отримаємо при T = 6. Тобто вказаний перiод
буде наприкiнцi 2006 року.
2. При значному зменшеннi вiдсоткової ставки дисконтований перi-
од повернення платежiв скоротиться. Адже основнi затрати припадають
на початок проекту, доходи очiкуються пiзнiше. При зменшеннi ставки
майбутнi доходи будуть бiльш вагомими в пiдрахунку чистої зведеної
вартостi проекту, i ця вартiсть ранiше буде невiд’ємною.
1.8.6. 1. Маємо ν = 1/1,07 = 0,934579, зробимо всi пiдрахунки
в тисячах гривень. Iнтенсивнiсть виплат у момент часу t становитиме
25(1,06)t . Тодi чиста зведена вартiсть проекту
w 25
−180(1 + ν + ν2 ) + 25(1,06)t νt dt = 51,61779.
0
Шукана вартiсть становить 51,617,79 грн.
2. Потрiбно визначити таке τ > 2, що зведена вартiсть всiх грошових
потокiв, здiйснених до моменту τ, дорiвнюватиме нулю, тобто
wτ
2
−180(1 + ν + ν ) + 25(1,06)t νt dt = 0.
0
Отримуємо рiвняння
(1,06/1,07)τ − 1
25 = 505,44327,
ln(1,06/1,07)
звiдки τ = 22,42049 рокiв.
75
3. Потрiбно визначити таке α, що
w 25
2
−180(1 + ν + ν ) + 25(1 + α)t νt dt = 0.
0
Отримуємо
2 [(1 + α)ν]25 − 1
−180(1 + ν + ν ) + 25 = 0.
ln[(1 + α)ν]
Поступово пiдбираємо потрiбне значення. При α = 0,05 лiва частина
останньої рiвностi дорiвнює −7,169427, при α = 0,06 — 51,617793. Шу-
кане значення α можна оцiнити методом лiнiйної iнтерполяцiї
α − 0,05 −7,169427
≈ ,
α − 0,06 51,617793
звiдки α ≈ 0,0512 = 5,12 %.
1.8.7. 1. Маємо ν = 1/1,07 = 0,934579. Всi розрахунки робитимемо
у тисячах гривень. Визначимо час t, потрiбний для повернення позики.
Беремо найменше t, що задовольняє нерiвнiсть

1/2 1 − ν
t
1/2 3/2 t
−120 + 7 ν + ν + ν + . . . + ν ≥ 0, 7ν ≥ 120.
1 − ν1/2
Отримуємо, що t ≥ 13,17256. Оскiльки 2t має бути цiлим числом, то
шуканий дисконтований перiод повернення платежiв t = 13,5 року.
2. Порахуємо вартiсть отриманого прибутку наприкiнцi 25-го року.
Перший дохiд iнвестор отримає в момент часу t = 13,5 року, вiн дорiв-
нюватиме h
13,5 1/2 3/2 13,5
i
(1,07) − 120 + 7 ν + ν + ν + . . . + ν =
13,5
13,5 1/2 1 − ν
= (1,07) − 120 + 7ν = 4,55735.
1 − ν1/2
Тому загальний дохiд наприкiнцi 25-го року
11,5
4,55735(1,05) + 7 (1,05) + (1,05)10,5 + . . . + 1 =
11
1,0511,5 − 1
= 7,987103 + 7 = 221,31036,
1,051/2 − 1
тобто вiн становить 221 310,36 грн.
1.8.8. 1. Для визначення зваженої часом рiчної норми прибутку i
маємо рiвнiсть
137 173 205
(1 + i)2 = ,
120 137 + 20 173 + 48
звiдки i = 0,080249 = 8,0249 %.
2. Зважена часом норма прибутку є бiльш iнформативною, оскiльки,
крiм чистих грошових надходжень, враховує i змiну вартостi фондiв ком-
панiї. Це дає можливiсть оцiнити якiсть менеджменту компанiї протягом
перiоду часу, що розглядається.
76
Певний недолiк використання зваженої часом ставки полягає в тому,
що для її визначення потрiбно бiльше iнформацiї, нiж для ставки, зва-
женої грошима. Потрiбно знати вартiсть фондiв не тiльки на початку та
наприкiнцi термiну, але i в деякi промiжнi моменти.
1.8.9. З визначення зваженої часом рiчної норми прибутку отримуємо
80 200 200
(1 + i)3 = ,
100 + 20 80 + 30 200 + 20
звiдки i = 0,0049024 = 0,49024 %.
1.8.10. 1. Чистi сучаснi вартостi проектiв однаковi, якщо
1,7ν8 = ν8 + 0,321ν9 + 0,229ν10 + 0,245ν11 ,
тобто якщо 0,7 = 0,321ν + 0,229ν2 + 0,245ν3 . Права частина зростає за
ν, i при i = 7 % маємо рiвнiсть. Тобто шукана ставка дорiвнює i1 = 7 %.
2. Загальнi мiркування: проект B бiльш тривалий за А, тому чиста су-
часна вартiсть B зростає швидше при спаданнi i, тобто при i2 < i1 чисте
сучасне значення буде вище, нiж для A. Iнакше, можно скористатися
тим, що в останньому рiвняннi з попереднього пункту права частина
зростає при спаданнi i в той час, як лiва частина залишається незмiн-
ною. Тому при i2 < i1 чисте сучасне значення проекту B буде бiльшим
за сучасне значення А.
1.8.11. Шукана норма прибутку i визначається з рiвностi
212 230 295 309
(1 + i)3 = ,
180 212 + 25 230 + 18 295 + 16
звiдки i = 0,105445 = 10,5445 %.
1.8.12. Використовуючи означення зваженої часом норми прибутку
для i = 0,11 та даних задачi, отримуємо рiвняння
460 500 650 X
1,113 = .
400 460 + 50 500 + 40 650 + 60
Звiдси X = 715,501 млн грн.
1.8.13. Чиста зведена вартiсть проекту, млн грн:

1/4 39/4 10 1/4 39/4
X = −1 − 0,01 1 + ν + . . . + ν − 0,012ν 1 + ν + ... + ν +
w1 w2 w3
t t
+ 0,1ν dt + 0,2ν dt + 1,03 0,2νt dt+
0 1 2
w4 w 20
2 t 18
+1,03 0,2ν dt + · · · + 1,03 0,2νt dt =
3 19
10

10 1 − ν
ν−1 1 − (1,03ν)19
= −1 − 0,01 + 0,012ν + 0,1 + 0,2ν .
1 − ν1/4 ln ν 1 − 1,03ν
Далi пiдставляємо ν = 1/(1 + i) i пiдбираємо приблизно значення i, для
якого X = 0. При i = 0,15 X = 0,172845, при i = 0,20 X = −0,116815.
Бачимо, що X змiнює знак мiж двома взятими значеннями. На малому
77
iнтервалi можемо вважати, що X приблизно лiнiйно залежить вiд i. Iз
спiввiдношення
i − 0,15 0,172845
≈
i − 0,20 −0,116815
обчислимо i ≈ 0,18 = 18 %.
Зауваження. У данiй задачi ми не обґрунтували, що обчислене i є
єдиним можливим.
1.8.14. 1. Результати будуть такi: а) для знаходження зваженої часом
рiчної норми прибутку i маємо рiвнiсть
43 49 53
(1 + i)2 = ,
40 43 + 4 49 + 2
звiдки i = 0,07921 = 7,921 %;
б) весь iнтервал часу вiд 1 сiчня 2000 року до 31 грудня 2001 року
розбито на два пiдiнтервали тривалiстю по одному року. Норму прибутку
i1 для першого пiдiнтервалу визначимо з рiвностi 40(1 + i) = 43, звiдки
i = 0,075. Для другого пiдiнтервалу i2 обчислюємо з рiвняння
43(1 + i2 ) + 4(1 + i2 ) + 2(1 + i2 )1/2 = 53.
Для невiдомої x = (1 + i2 )1/2 отримуємо квадратне рiвняння, додатним
розв’язком якого є x = 1,04085. Звiдси i2 = 0,083368. Iз спiввiдношення
(1 + i)2 = (1 + i1 )(1 + i2 ) одержуємо, що шукане значення i = 0,07918
(або i = 7,918 %).
2. Вказанi ставки будуть однаковими, якщо, наприклад, межi пiдiн-
тервалiв у пiдрахунку зв’язаної внутрiшньої норми прибутку збiгатиму-
ться з моментами грошових надходжень у пiдрахунку зваженої часом
норми прибутку. В даному випадку треба брати три пiдiнтервали: вiд
01.01.2000 до 01.01.2001, вiд 01.01.2001 до 01.07.2001 та вiд 01.07.2001
до 31.12.2001.
1.8.15. Використовуючи означення норми прибутку, зваженої гроши-
ма, та данi задачi, отримуємо рiвняння
2,2(1 + i)3 + 1,44(1 + i) = 4,2,
розв’язок якого з точнiстю до двох значущих цифр i = 6,60 % можна
пiдiбрати. Використовуючи обчислене значення як норму прибутку, зва-
жену часом, для шуканої вартостi фонду F отримуємо рiвнiсть:
F 4,2
1,0663 = .
2,2 F + 1,44
Тому F = 2,5 млн грн.
1.8.16. 1. Всi пiдрахунки провадитимемо в мiльйонах гривень на
момент 1 сiчня 2006 року при ν = 1/1,09 = 0,917431. Вартiсть iнвестицiй
w2
9 + 12 νt dt = 19,54814.
1
78
Пiсля k надходжень прибутку iнвестор поверне собi
ν5/2
2,5 ν5/2 + ν3 + . . . + ν(k+4)/2 = 2,5 1/2 νk/2 − 1 .
ν −1
При k = 12 вартiсть повернутої суми дорiвнює 19,294157, при k = 13 —
20,495909. Тому саме 13-те надходження прибутку повертає iнвестору
вкладенi кошти. Дисконтований перiод повернення платежiв дорiвнює
8,5 року.
2. Всi прибутки iнвестицiйного проекту надходять пiсля iнвестицiй.
При збiльшеннi вiдсоткової ставки вартiсть прибуткiв зменшиться знач-
нiше за вартiсть iнвестицiй. Дисконтований перiод повернення платежiв
збiльшиться.
1.9. СПОСОБИ IНВЕСТУВАННЯ
Урядова облiгацiя (government bond) — облiгацiя, що випускається
урядом або урядовою органiзацiєю. Її можна погасити за номiналом, та-
кож вище або нижче номiналу. Ставка виплачуваного вiдсотка є фiксо-
ваною. Дата повернення вартостi облiгацiї може бути невизначеною.
Урядовий вексель (government bill) випускається на короткий термiн
з метою задовольнити термiновi потреби держави в грошах. Погашаєть-
ся за номiналом без виплат за купонами. Урядовi облiгацiї та векселi
абсолютно захищенi державою i дуже високолiквiднi. Часто використо-
вуються як еталонна безризикова короткотривала iнвестицiя.
Корпоративна облiгацiя (corporate bond) менш захищена, нiж уря-
дова. Рiвень захисту залежить вiд виду облiгацiї, компанiї, що її випу-
скала i строку дiї. Корпоративна облiгацiя менш лiквiдна, нiж урядова,
тому що обсяги випуску таких облiгацiй набагато меншi.
Боргова облiгацiя (debenture stock) — боргове зобов’язання загаль-
ного характеру, є частиною боргового капiталу компанiї. Вона бiльш
ризикова за урядову облiгацiю i, як правило, менш лiквiдна. Дохiд iнве-
стора вищий, нiж за урядовою облiгацiєю. Видається на досить довгий
строк. Вiдсоток фiксовано.
Незабезпечена облiгацiя (unsecured loan stock) видається певною
компанiєю i не захищена вiд ризику збиткiв. Прибуток вищий за боргову
облiгацiю.
Єврооблiгацiя (eurobond) — одна з форм довгострокової позики, що
полягає у виданнi облiгацiї, за якою регулярно сплачуються вiдсотки,
а потiм вiдбувається погашення за номiналом. Єврооблiгацiї видаються
великими компанiями, урядовими або мiжнародними органiзацiями i роз-
79
повсюджуються поза межами країни, у валютi якої їх деномiновано. До-
хiд залежить вiд того, яка органiзацiя видала облiгацiю, але, як правило,
вiн нижчий вiд доходу за незахищеними облiгацiями.
Депозитний сертифiкат (certificate of deposit) — документ, що за-
свiдчує наявнiсть грошей на депозитi. Видається банком або будiвельною
компанiєю. Термiн погашення депозитного сертифiкату — вiд 28 днiв до
6 мiсяцiв. Вiдсоток сплачується в момент погашення. Мiра захищеностi
та лiквiдностi залежить вiд банку або компанiї, що видає сертифiкат.
Iснує чималий вторинний ринок вторинних сертифiкатiв на депозити.
Привiлейована акцiя (preference stock) має характеристики, ближчi
до незабезпечених облiгацiй, нiж до звичайних акцiй. Основна рiзниця
мiж звичайними i привiлейованими акцiями полягає в тому, що фiксова-
на сума дивiдендiв за останнiми виплачується майже завжди. Власники
привiлейованих акцiй зберiгають право голосу навiть у випадку, коли
дивiденди не сплачуються. Якщо компанiя має борг за привiлейованими
акцiями, вона не сплачує дивiдендiв за звичайними. Дохiд за привiле-
йованими акцiями менший, нiж за звичайними, бо вони менш ризиковi.
Лiквiднiсть їх є подiбною до лiквiдностi незахищених облiгацiй.
Власнiсть (property) може бути об’єктом iнвестування, це, напри-
клад, заводи, магазини тощо. Дохiд вiд iнвестицiй у власнiсть склада-
ється з виплати ренти та коштiв, що можуть надiйти вiд її продажу.
Iнвестицiї у власнiсть, як правило, бiльшi, нiж в акцiї, тому менш гнуч-
кi. Власнiсть важко оцiнити, бо вона є унiкальною. Оцiнка власностi
дорого коштує. Дохiд вiд її продажу є невизначеним. Витрати на ку-
пiвлю i продаж вищi, нiж для акцiй. Власнiсть у деякi перiоди може
бути нiчиєю, тодi i доходiв вiд неї нема. Лiквiднiсть власностi невелика.
Доходи вiд iнвестування у власнiсть вищi, нiж в акцiї, причому вони
зростають з часом.
Дериватив, або похiдний цiнний папiр (derivative) — фiнансовий iн-
струмент, вартiсть якого залежить вiд вартостi iншого первинного папе-
ру. Опишемо наступнi деривативи.
Ф’ючерс (future) — контракт (угода ) мiж двома сторонами, який
полягає в тому, що фiксований актив буде продано у деякий момент у
майбутньому за фiксованою цiною. Ф’ючерси подiляються на 4 основнi
категорiї: ф’ючерси на облiгацiю, ф’ючерси на короткостроковi вiдсотковi
ставки, ф’ючерси на бiржовi iндекси, ф’ючерси на валюту.
Опцiон (option) — дериватив, що дає iнвестору право, але не зобо-
в’язує його, купити або продати фiксований актив за фiксованою цiною
у фiксований момент часу в майбутньому. Бувають опцiони купiвлi та
опцiони продажу. Опцiон Американського типу можна подати до вико-
нання в будь-який момент вiд 0 до T , де T — кiнцева дата виконання.
Опцiон Європейського типу має фiксовану дату виконання.
80
Своп (swap) — угода мiж двома сторонами, за якою вони погоджу-
ються обмiнятися серiєю виплат за формулою, обумовленою в момент
пiдписання угоди. Найбiльш поширена форма — своп на вiдсоткову став-
ку, в якому одна сторона погоджується виплатити iншiй деяку кiлькiсть
фiксованих сум у фiксованi моменти часу. Натомiсть, iнша сторона по-
годжується зробити певну кiлькiсть виплат невизначеного обсягу, зале-
жного вiд рiвня вiдсоткової ставки. Фiксованi виплати можна трактувати
як вiдсотковi виплати за депозитом з фiксованим вiдсотком, а змiннi ви-
плати — як виплати за тим самим депозитом, але з плаваючою ставкою.
Бувають також валютнi свопи. Кожний учасник свопу зазнає два види
ризику. Ринковий ризик (market risk) полягає у тому, що ринковi умови
змiняться так, що сучасне значення чистих витрат, зумовлених прое-
ктом, зросте. Ринковий ризик треба намагатися хеджувати, включаючи
його в компенсацiйну угоду. Кредитний ризик (credit risk) полягає у то-
му, що партнер може збанкрутувати i буде не в змозi зробити виплати
за контрактом.
Конвертованi активи (convertible assets) — як правило, незахищенi
облiгацiї або привiлейованi акцiї, якi конвертуються у звичайнi акцiї тi-
єї самої компанiї. За конвертованими активами сплачується фiксований
вiдсоток. Дата конвертування може бути фiксованою або, за вибором
власника активу, одною з множини фiксованих дат. Дохiд за конверто-
ваними активами, як правило, нижчий, нiж за звичайними акцiями, але
вищий, нiж за привiлейованими акцiями або незахищеними облiгацiя-
ми. Конвертованi активи зазнають менших змiн у цiнi. Вони обiцяють
iнвестору менший ризик з потенцiйно високими прибутками. “Платою”
за це є менший поточний дохiд.
Задачi
1.9.1. 1. Визначте характеристики урядових iндексованих облiгацiй.

2. Пояснiть, чому бiльшостi iндексованих облiгацiй на практицi при-
таманний iнфляцiйний ризик.
1.9.2. З’ясуйте основнi розбiжностi мiж привiлейованою та звичай-
ною акцiями.
1.9.3. Опишiть основнi ознаки i ризиковi характеристики урядової
облiгацiї.
1.9.4. Дайте означення депозитного сертифiката.
1.9.5. Якi грошовi потоки беруть участь у “вiдсотковому свопi”?
1.9.6. Що таке “валютний своп”?
1.9.7. Деяка компанiя випускає незабезпеченi акцiї i незахищенi бор-
говi акцiї. Опишiть рiзницю мiж цими двома типами активiв.
81
1.9.8. Страхова компанiя має пасиви, для погашення яких буде зроб-
лено серiю готiвкових виплат, i цi виплати розтягнуто на найближчi
10 рокiв. Всi iнвестицiї компанiї мiстяться в готiвцi. Опишiть форму
своп-контракту з фiксованим вiдсотком, що мiг би допомогти страховiй
компанiї iмунiзувати її заборгованостi.
1.9.1. 1. Облiгацiю видає уряд i виплати робить вiн же. Виплати за

купонами залежать вiд iндексу iнфляцiї (як правило, вiн обчислюється
з затримкою). В зв’язку з цим облiгацiя є захищеною вiд iнфляцiї.
2. Виплати за бiльшiстю з указаних облiгацiй залежать вiд iндексу
iнфляцiї, обчисленого iз деякою затримкою в часi. Тому є розбiжнiсть
мiж моментом, на який обраховується iндекс iнфляцiї, потрiбний для
виплати за облiгацiєю, i датою самої виплати. Якщо iнфляцiя мiж ци-
ми датами насправдi вища, нiж очiкувалось, фактична вартiсть виплати
зменшиться.
1.9.2. Дивiденди за привiлейованою акцiєю є фiксованими, а за зви-
чайною сплачуються залежно вiд прибуткiв компанiї, згiдно з рiшенням
ради директорiв. Дивiденди за привiлейованою акцiєю сплачуються в
першу чергу; нiяких дивiдендiв за звичайними акцiями не сплачується,
поки є борги за привiлейованими акцiями. Власники привiлейованих
акцiй мають переваги у прийняттi рiшень радою директорiв.
1.9.3. Урядовi облiгацiї є короткотривалими цiнними паперами, якi
випускаються урядом з метою провести короткотривале iнвестування або
вiддати борги. Їх продають за дисконтованою цiною (нижче номiналу) i
викуповують за номiналом; за ними не сплачують купонiв. Як правило,
вони перераховуються у внутрiшнiй валютi, хоча випускатися можуть i
в iноземнiй. Дохiд за урядовими облiгацiями обраховується за простою
вiдсотковою ставкою, що вiдповiдає їх строку дiї, наприклад, тримiсячна
урядова облiгацiя може мати вiдсоткову ставку в розмiрi 2 %. Це озна-
чає, що початковий внесок буде на 2 % менший, нiж остаточна виплата
через три мiсяцi. Урядовi облiгацiї є захищеними i високолiквiдними, не-
зважаючи на те, що їхнi котирування на бiржi не встановлено. Їх часто
використовують як еталонну безризикову короткострокову iнвестицiю.
1.9.4. Депозитний сертифiкат засвiдчує, що певну суму грошей по-
кладено на депозит. Цi сертифiкати видаються банками або будiвельни-
ми компанiями. Строк виконання може коливатися вiд 28 днiв до 6 мi-
сяцiв. Вiдсотки сплачуються в момент погашення. Мiра захищеностi та
лiквiдностi залежить вiд банку, який видав сертифiкат. Iснує чималий
вторинний ринок депозитних сертифiкатiв.
82
1.9.5. Одна зi сторiн погоджується виплачувати вiдсотки за плаваю-
чою ставкою, а одержувати виплати за фiксованою ставкою, iнша сторона
погоджується виплачувати за постiйною ставкою, а одержувати платежi
за плаваючою ставкою. Фiксованi виплати вiдбуваються в узгодженi мо-
менти часу з постiйною ставкою, а змiннi виплати пов’язуються з рiвнем
короткострокової вiдсоткової ставки.
1.9.6. Валютний своп — угода про те, що у встановленi моменти
часу даний грошовий потiк в однiй валютi буде конвертовано у грошовий
потiк в iншiй валютi.
1.9.7. Боргова акцiя — частина боргового капiталу компанiї. Термiн
“борговий капiтал”, як правило, стосується довгострокових позик, а не
короткострокових. Компанiя, що випустила борговi акцiї, дотримується
певних форм захисту їхнiх власникiв. Як правило, цей захист полягає
у заставi лiквiдних активiв компанiї. Незабезпеченi акцiї не мають ви-
значених активiв, що їм вiдповiдають, i їхнi власники займають своє
мiсце серед iнших незахищених кредиторiв. Доходи тут встановлюються
вищими, нiж за борговими акцiями через вищий ризик дефолту.
1.9.8. Придбання довготривалого свопу з фiксованим вiдсотком для
сплати плаваючого вiдсотку i отримання фiксованого дасть можливiсть
компанiї отримувати платежi з фiксованим вiдсотком для iмунiзацiї спла-
ти за зобов’язанням. Зобов’язання сплачувати за плаваючим вiдсотком
можна виконати з прибуткiв вiд iнвестицiй, що зробленi страховою ком-
панiєю.
1.10. ВИКОРИСТАННЯ СКЛАДНИХ ВIДСОТКIВ

У ПIДРАХУНКУ ПРИБУТКУ
ТА ЕФЕКТИВНОЇ ВIДСОТКОВОЇ СТАВКИ
Норма грошового прибутку, або внутрiшня норма прибутку —

ставка дисконтування, яка прирiвнює початкове iнвестування до суми
усiх дисконтованих надходжень за iнвестицiєю. Якщо i — норма гро-
шового прибутку, то вiдповiдний дисконтний множник ν = 1/(1 + i)
визначається з рiвняння
n
X
P= Xk νtk ,
k=1
де P — початкове iнвестування; Xk — надходження за iнвестицiєю в

момент tk . Це рiвняння звичайно розв’язується наближено: вибираються
83
два достатньо близькi значення i1 та i2 норми прибутку, для одногоз
яких значення правої частини менше за P, для iншого — бiльше, тодi
наближене значення
i2 − i1
i = i1 + (P − P1 ) .
P2 − P1
Реальна норма прибутку обчислюється з урахуванням сталої iнфляцiї
r = (1 + i)/(1 + ξ) − 1, де i — норма грошового прибутку; ξ — рiвень
iнфляцiї.
Надходження iнвестора зазвичай обкладаються податками, якi подi-
ляються на податок на прибуток (прибутковий податок, income tax) i по-
даток на прирiст капiталу (capital gains tax). Податку на прибуток пiдля-
гають регулярнi вiдсотковi виплати (купоннi виплати, виплати вiдсоткiв
за позикою, дивiдендiв, тощо). Натомiсть податок на прирiст капiталу
сплачується не бiльш одного разу для кожного контракту — оподаткову-
ється рiзниця мiж виплатою при погашеннi акцiї чи iншого активу та її
цiною (якщо ця рiзниця додатна).
Корисною при розглядi оподаткування може бути формула Мейкема,
що полягає в наступному. Нехай вiдсотковi виплати за позикою здiй-
снюються p разiв на рiк iз заборгованiстю, а саму позику буде повернуто
пiсля n (не обов’язково цiле число, але кратне 1/p) рокiв виплатою роз-
мiром C. Якщо податок на прибуток iнвестора дорiвнює t1 , податок на
прирiст капiталу вiдсутнiй, рiчнi вiдсотковi виплати становлять g, а ефе-
ктивним чистим (без податкiв) рiчним доходом iнвестора є i, то цiна, яку
має сплатити iнвестор у день вiдсоткової виплати (якої вiн не отримає),
дорiвнює
g(1 − t1 )
P = K + (C − K) ,
i(p)
де K = Cνn — сучасна вартiсть капiтальної виплати; g (1 − t1 ) (C −
− K)/i(p) — сучасна вартiсть вiдсоткових виплат.
Зауважимо, що формула Мейкема залишається вiрною, якщо позика
повертається кiлькома виплатами, що здiйснюються в моменти вiдсотко-
вих виплат (вiдразу пiсля останнiх). З формули Мейкема, зокрема, ви-
пливає, що прирiст капiталу буде в тому i тiльки в тому випадку, коли
g(1 − t1 ) < i(p) . При цьому цiнний папiр найвигiднiше для позичальника
погашати в останнiй можливий момент (якщо вiн має можливiсть виби-
рати дату погашення). Якщо g(1 − t1 ) ≥ i(p) , то немає приросту капiталу
(вiдповiдно й податок на прирiст капiталу не сплачується), а цiнний
папiр найвигiднiше погашати при першiй нагодi.
Зауважимо також, що, взагалi кажучи, формула Мейкема не є вiр-
ною, якщо позичання або капiтальна виплата здiйснюється не в момент
вiдсоткової виплати.
84
Задачi
1.10.1. Iнвестор заплатив 500 грн у момент t = 0 i 200 грн два роки
потому. Одержить вiн 1 000 грн через 5 рокiв. Визначити внутрiшню
норму прибутку вiд цiєї операцiї.
1.10.2. Особа, що позичила 3 000 грн у борг, погодилась сплатити
цей борг 15 рiчними виплатами по 500 грн, причому першу виплату буде
здiйснено через 5 рокiв. Визначити внутрiшню норму прибутку вiд цiєї
операцiї.
1.10.3. Звичайна акцiя приносить щорiчний дохiд у дивiдендах. Пер-
ший дивiденд очiкується розмiром 5 коп за акцiю i його виплатять через
три мiсяцi. Очiкується, що наступнi дивiденди зростуть зi ставкою, що
становить 4 % за рiк у складних вiдсотках, i що iнфляцiя буде 1,5 %
рiчних. Цiна акцiї 1 грн 25 коп i дивiденди очiкуються довiчно. Пiдра-
хуйте ефективну реальну рiчну норму прибутку iнвестора, що придбав
акцiю.
1.10.4. 1. Опишiть характернi ризики випущених урядом облiгацiй з
фiксованим вiдсотком.
2. За урядовою облiгацiєю купони виплачуються наприкiнцi кожно-
го року в кiлькостi 8 % номiнальної вартостi облiгацiї. Через 5 рокiв
зроблять виплату за капiталом в обсязi половини номiнальної вартостi
облiгацiї негайно пiсля оплати купона. Капiтал повертатимуть за номi-
нальною цiною. Пiсля закiнчення 5-го року купони платитимуть тiльки
за ту частину (основного) капiталу, що ще не повернуто. Наприкiнцi
10-го року весь капiтал, що залишився, буде повернуто. Пiдрахуйте цiну
покупки облiгацiї номiналом у 100 грн на момент випуску, що забезпе-
чує покупцевi ефективну чисту норму прибутку 6 % на рiк. Покупець
платить податок за ставкою 30 % тiльки за виплати за купонами.
1.10.5. Припустимо, що постiйний рiвень iнфляцiї становить 2,5 %
на рiк. Iнвестор купив державну iндексовану облiгацiю за цiною, що
забезпечує реальну рiчну ефективну норму прибутку 2 %. Облiгацiю
згодом буде погашено. Пояснiть, чому реальний дохiд при погашеннi
знижуватиметься, якщо постiйна iнфляцiя буде вище, нiж 2,5 % на рiк.
1.10.6. Iнвестор придбав облiгацiю через три мiсяцi пiсля випуску.
Облiгацiю буде погашено за номiнальною цiною через 10 рокiв пiсля
випуску i за нею виплачуються купони у розмiрi 6 % рiчних щорiчно з
заборгованiстю. Iнвестор виплачує 25 % податку як на прибуток, так i на
прирiст капiталу (за вiдсутностi пiльги на податок з приводу iндексацiї).
1. Пiдрахуйте цiну, за якою придбано облiгацiю в 100 грн номiналу,
якщо ефективна норма прибутку дорiвнює 8 % рiчних.
2. Ефективна норма прибутку, яка очiкується iнвестором вiд облiгацiї,
становить 3 % на рiк. Пiдрахуйте щорiчну iнфляцiю, яку очiкує iнвестор.
85
1.10.7. Iнвестор придбав облiгацiю номiналом 100 грн з термiном по-
гашення 20 рокiв. Облiгацiя погашається за номiналом i приносить дохiд
брутто 6 %. Наприкiнцi кожного року сплачуються купони розмiром 5 %.
Доходи iнвестора не оподатковуються.
1. Пiдрахуйте цiну, сплачену при покупцi облiгацiї.
2. Через десять рокiв, вiдразу пiсля сплати купона, iнвестор продає
облiгацiю iншому iнвестору. Той iнвестор сплачує податок на прибуток
i податок на прирiст капiталу за ставкою 30 %. Другий iнвестор купує
облiгацiю за цiною, що забезпечує отримання реальної норми прибутку
6,5 % рiчних. Пiдрахуйте:
а) цiну, сплачену другим iнвестором;
б) ефективну рiчну норму прибутку першого iнвестора за перiод во-
лодiння ним облiгацiєю.
1.10.8. 15 березня 1996 року уряд країни випустив iндексованi облi-
гацiї строком на 6 рокiв. Купони мають виплачуватися наприкiнцi ко-
жного пiврiччя i рiчна номiнальна ставка купона становить 3 %. Вiдсо-
тковi i капiтальнi виплати iндексуються з урахуванням iндексу iнфляцiї
iз запiзненням у часi на 8 мiсяцiв.
Iнвестор, доходи якого не оподатковуються, купив акцiю за 111 грн,
при номiнальнiй вартостi 100 грн, 16 вересня 1999 року, вiдразу пiсля
того, як купон був виплачений.
Дано наступнi значення iндексу iнфляцiї:
Дата Iндекс iнфляцiї
Липень 1995 110,5

Березень 1996 112,1
Липень 1999 126,7
Вересень 1999 127,4
1. Пiдрахуйте суму купона, який виплачується за акцiю номiналом у

100 грн 15 березня 2000 року.
2. Пiдрахуйте ефективний рiчний реальний прибуток iнвестора на
16 вересня 1999 року. Вважайте, що iндекс iнфляцiї зростатиме постiйно
вiд його значення на вересень 1999 року з ефективною ставкою в 4 %
рiчних.
3. Без подальших обчислень пояснiть, якою буде Ваша вiдповiдь на
питання пункту 2, якщо iндекс iнфляцiї за липень 1995 року буде вищим
за 110,5.
1.10.9. Iнвестор придбав акцiю в момент випуску за цiною 96 грн за
100 грн номiналу. Купони з рiчною ставкою 4 % сплачуються наприкiнцi
кожного року. Облiгацiю буде викуплено за номiналом через 20 рокiв
пiсля дати випуску. Пiдрахуйте дохiд брутто вiд облiгацiї.
86
1.10.10. За звичайною акцiєю щороку сплачуються дивiденди. На-
ступний дивiденд буде 10 грн за акцiю i буде сплачений через 9 мiсяцiв.
Очiкується, що наступнi дивiденди зростатимуть зi ставкою 5 % рiчних,
i що iнфляцiя становитиме 3 % за рiк. Цiна акцiї дорiвнює 250 грн та
дивiденди сплачуватимуться довiчно.
Пiдрахуйте очiкувану ефективну реальну норму прибутку за рiк для
iнвестора, який придбав акцiю.
1.10.11. За облiгацiєю купон розмiром 7 % рiчних виплачується що-
пiвроку, 1 квiтня i 1 жовтня. Облiгацiю буде викуплено за номiналом
в один iз днiв 1 квiтня мiж 1 квiтня 2004 року i 1 квiтня 2010 року
включно на розсуд її власника.
1 липня 1991 року iнвестор придбав облiгацiї номiнальною вартiстю
10 000 грн за цiною, яка дає чистий прибуток 6 % ефективних рiчних
при сплатi податку в розмiрi 25 % на купонну виплату.
1 квiтня 1999 року iнвестор продав облiгацiю за цiною, що дала чи-
стий прибуток 5 % рiчних, iншому покупцевi, який також оподатковує-
ться за ставкою 25 % на виплати по купонах.
1. Пiдрахуйте цiну, за якою перший iнвестор придбав облiгацiю.
2. Пiдрахуйте цiну, за якою перший iнвестор продав облiгацiю.
1.10.12. 1 червня 2000 року уряд випустив iндексованi облiгацiї, якi
будуть викупленi 1 червня 2002 року. Кожна облiгацiя має номiнальну
рiчну купонну ставку 3 %, що буде виплачуватись наприкiнцi щопiвроку,
номiнальна цiна викупу дорiвнює 100 грн. Кожна купонна виплата та
цiна викупу iндексуються вiдповiдно до зростання iндексу роздрiбних
цiн, починаючи з 6 мiсяцiв перед випуском облiгацiї до 6 мiсяцiв перед
моментом виплати.
Значення iндексу роздрiбних цiн наведено нижче.
Дата Iндекс цiн
Грудень 1999 100

Червень 2000 102
1. Iнвестор придбав облiгацiї номiнальною вартiстю 100 000 грн у мо-
мент випуску i тримає їх до погашення. Цiна продажу в момент випуску
дорiвнювала 94 грн за 100 грн номiналу облiгацiї. Обчислiть чистий
грошовий потiк, який отримає вiд цiєї iнвестицiї iнвестор.
2. Iнвестор має сплатити прибутковий податок у розмiрi 25 % та
податок на прирiст капiталу у розмiрi 35 %. При пiдрахунку приросту
капiталу, що обкладається вiдповiдним податком, цiна, сплачена за iн-
87
вестицiю, iндексується у вiдповiдностi з тим, як зрiс iндекс роздрiбних
цiн мiж мiсяцем, коли iнвестицiю було придбано i мiсяцем, коли облiгацiї
було викуплено.
Обчислiть:
а) розмiр податку на прирiст капiталу, яку має сплатити iнвестор за
цю iнвестицiю;
б) рiчний чистий ефективний прибуток, що отримав iнвестор вiд цих
облiгацiй.
1.10.13. Iнвестор придбав тримiсячну облiгацiю казначейства номi-
налом у 100 грн за 91 грн. Через мiсяць вiн продав облiгацiю другому
iнвестору за цiною 93,90 грн. Другий iнвестор тримав облiгацiю до за-
кiнчення термiну дiї, коли її було погашено за номiналом. Визначте, який
з iнвесторiв має бiльшу рiчну ефективну норму прибутку.
1.10.14. Нехай у країнi прибутковий податок i податок на прирiст
капiталу виплачуються 1 квiтня кожного року вiдповiдно до прибутку за
попереднi 12 мiсяцiв.
Облiгацiї з фiксованим вiдсотком випущено 1 сiчня 2003 року i буде
викуплено через 25 рокiв за 110 % вiд номiналу. Купоннi виплати станов-
лять 8 % на рiк i виплачуються наприкiнцi кожного пiврiччя. Iнвестор,
що має сплачувати прибутковий податок у розмiрi 25 % та податок на
прибуток капiталу у розмiрi 30 %, за 9 000 грн, придбав облiгацiї номi-
налом 10 000 грн.
1. Припускаючи розмiр iнфляцiї 3 % на рiк протягом всього часу
дiї облiгацiї, обчислiть реальний чистий прибуток iнвестора, якщо вiн
тримає всi свої облiгацiї до часу викупу.
2. Без будь-яких подальших обчислень пояснiть, як i чому змiниться
Ваша вiдповiдь на пункт 1, якщо податки виплачуватимуться 1 червня
замiсть 1 квiтня.
1.10.15. За звичайною акцiєю сплачуються рiчнi дивiденди, причому
наступний дивiденд, що має бути сплаченим через 10 мiсяцiв, очiкується
розмiром у 5 коп. З цього моменту дивiденди зростають на 3 % щороку.
Iнфляцiя становитиме 2 % на рiк впродовж всього перiоду. Пiдрахуйте
вартiсть акцiї, якщо припускається, що реальний прибуток буде 2,5 %
рiчних, конвертованих щопiвроку.
1.10.16. За цiнним папером виплачуються купони з фiксованим вiд-
сотком 8 % рiчних щопiвроку 1 сiчня та 1 липня. Цiнний папiр можна
погасити за номiналом на яке-небудь 1 сiчня мiж 1 сiчня 2006 року та
1 сiчня 2011 року включно за вибором його власника.
Iнвестор придбав цей цiнний папiр 1 сiчня 2001 року вiдразу ж пiсля
сплати купона, за цiною, яка дала йому чистий дохiд як мiнiмум 5 %
рiчних. Iнвестор сплачує прибутковий податок 40 % i податок в 30 %
на прирiст капиталу. 1 сiчня 2003 року вiдразу ж пiсля виплати купона
88
iнвестор продав право на володiння папером фонду, який не сплачує
податкiв, за цiною, що дає фонду дохiд принаймнi 7 % рiчних.
а) цiну за 100 грн номiналу, за якою iнвестор придбав цiнний папiр;
б) цiну за 100 грн номiналу, за якою iнвестор продав цiнний папiр;
в) чистий прибуток за рiк, що конвертується щопiвроку, який iнве-
стор дiйсно отримав за два роки, коли вiн володiв цiнним папером.
1.10.17. 1. Опишiть характеристики звичайних акцiй.
2. Очiкувана прибутковiсть за дивiдендами для звичайної акцiї ви-
значається як вiдношення розмiру наступного очiкуваного дивiденда до
поточної цiни акцiї. Для певної акцiї чистий ефективний прибуток очiку-
ється у розмiрi 5 % на рiк. Очiкуваний рiвень iнфляцiї становить 2 % на
рiк. Також очiкується, що дивiденди зростатимуть на 3 % кожного року.
Дивiденди сплачуватимуться щомiсячно i першi дивiденди буде сплачено
через 6 мiсяцiв. Порахуйте очiкувану прибутковiсть за дивiдендами для
цiєї акцiї.
1.10.18. Цiнний папiр з фiксованим вiдсотком, за яким щопiвроку
сплачуються купони у розмiрi 4 % на рiк i який погашається за 110 %
номiналу через 20 рокiв пiсля випуску, було випущено 1 сiчня даного
року. Iнвестор, що сплачує податки на прибуток i на прирiст капiталу у
розмiрi 25 % кожний, придбає цiнний папiр у день випуску. Податок на
прибуток за купонами сплачується наприкiнцi року. Податок на прирiст
капiталу сплачується при погашеннi.
а) цiну (у вiдсотках вiд номiналу), сплачену iнвестором, якщо його
ефективний чистий прибуток становить 6 % на рiк;
б) тривалiсть чистих прибуткiв для iнвестора, який сплачує прибутко-
вий податок у розмiрi 25 %, але не сплачує податок на прирiст капiталу,
якщо ефективна норма прибутку iнвестора 6 % на рiк.
1.10.19. Кредит розмiром у 100 000 грн надається пiд 7 % рiчних, якi
сплачуються iз заборгованiстю раз у пiвроку. Кредит буде сплачено роз-
мiром 110 грн за 100 грн номiналу в деякий момент мiж 10 та 15 роками
пiсля дати випуску, причому дату виплати вибирає боржник.
Iнвестор, який зобов’язаний сплачувати податок на прибуток у розмiрi
25 % i податок на прирiст капiталу в розмiрi 30 %, бажає придбати
весь кредит у момент випуску за цiною, яка гарантує чистий реальний
прибуток принаймнi 5 % рiчних.
1. Визначте, чи дiйсно iнвестор отримає прирiст капiталу, якщо iнве-
стицiя перебуває в його розпорядженнi до сплати.
2. Пояснiть, як Ваша вiдповiдь на питання пункту 1 вплине на при-
пущення, зробленi при пiдрахунку цiни, сплаченої iнвестором.
3. Пiдрахуйте максимальну цiну, яку сплатить iнвестор.
89
1.10.20. Позику номiналом 1 650 000 грн буде видано у виглядi облi-
гацiй номiналом 100 грн з щопiврiчними вiдсотковими виплатами за
ставкою 5,5 % рiчних.
Позику буде повернуто у розмiрi 110 % номiналу, перше погашення
1 000 облiгацiй вiдбудеться через 5 рокiв. Кожного наступного року пi-
сля цього кiлькiсть облiгацiй, що погашаються, зростатиме на 100, до
повного повернення позики. Облiгацiї в кожному погашеннi вибираються
за допомогою лотереї.
1. Синдикат, що сплачує прибутковий податок у розмiрi 25 %, збира-
ється придбати всю позику у день випуску. Яку цiну вiн має сплатити,
щоб отримати чистий ефективний прибуток 4 % на рiк?
2. Iнвестор, що сплачує прибутковий податок у розмiрi 30 %, придбав
одну облiгацiю у день випуску за 107 грн. Яка ймовiрнiсть того, що вiн
отримає чистий ефективний рiчний дохiд на рiвнi принаймнi 4 %?
1.10.21. За позикою номiналом 100 000 грн наприкiнцi кожного квар-
талу сплачуються купони за рiчною ставкою 5 %. Позику має бути по-
вернуто у розмiрi 103 % номiналу в момент купонної виплати мiж 15
та 20 роками вiд взяття позики включно. Право вибору часу повернення
позики належить боржнику. Iнвестор, що сплачує податок на прибуток у
розмiрi 20 % i податок на прирiст капiталу у розмiрi 25 %, хоче придба-
ти позику. Пiдрахуйте, яку цiну має сплатити iнвестор, щоб забезпечити
чистий ефективний прибуток розмiром принаймнi 4 % рiчних.
1.10.22. За довiчним цiнним папером вiдсотки розмiром 1,75 грн на
100 грн номiнальної вартостi сплачуються щороку 1 червня i 1 грудня.
Пiдрахуйте рiчний ефективний прибуток iнвестора, що не сплачує пода-
ткiв, якщо вiн придбав 100 грн номiналу даного цiнного паперу 14 серп-
ня 1984 року за цiною 35,125 грн.
1.10.23. За позикою номiналом 1 000 000 грн вiдсотки сплачуються
щоквартально за купонною ставкою 8 % рiчних. Наприкiнцi 15-го i ко-
жного з дев’яти наступних рокiв погашається 75 000 грн номiналу пози-
ки. Решту позики буде повернуто наприкiнцi 25-го року.
Iнвестор, що сплачує податковий прибуток у розмiрi 30 %, бажає
придбати позику в день випуску за цiною, що гарантує рiчний чистий
ефективний прибуток 7 %. Визначте цiну, яку вiн має сплатити, якщо:
а) погашення вiдбувається у розмiрi 110 % номiналу;
б) погашення t-го року вiдбувається у розмiрi (125 − t) % номiналу.
1.10.24. Позику номiналом 300 000 грн, що складається з облiга-
цiй номiналом 100 грн, буде повернуто 30 щорiчними погашеннями по
100 облiгацiй, перше погашення буде зроблено через рiк пiсля випуску.
Вiдсотки сплачуватимуться щоквартально iз заборгованiстю за ставкою
8 % на рiк. Погашення вiдбуватиметься за номiналом для перших 15 ро-
кiв, i за 120 % номiналу пiсля цього.
90
Iнвестор, який сплачує прибутковий податок у розмiрi 40 %, придбає
позику у день випуску за цiною, що забезпечує йому чистий ефективний
прибуток у розмiрi 7 % на рiк.
Яку цiну iнвестор сплатить за кожну облiгацiю?
1.10.25. За борговою акцiєю сплачуються вiдсотки за ставкою 11 %
рiчних 15 травня i 15 листопада кожного року, а всю позику буде повер-
нуто за номiналом в одну з цих дат 2018 року або в якийсь з наступних
рокiв.
Iнвестор, що сплачує прибутковий податок у розмiрi 50 %, придбав
частину цiєї позики 15 листопада 1986 року, вiдразу пiсля виплати вiд-
соткiв.
Визначте найбiльшу цiну у вiдсотках номiналу, яку вiн мiг сплатити,
щоб отримати рiчний ефективний чистий прибуток у розмiрi: а) 4 %;
б) 7 %. Припускаючи в обох випадках, що вiн сплатив дану цiну, визнач-
те найбiльший можливий чистий прибуток, який вiн може отримати.
1.10.26. За певною борговою акцiєю номiналом 175 млн грн вiдсотки
сплачувалися iз заборгованiстю за ставкою 3 % на рiк 16 сiчня, 16 квiт-
ня, 16 липня i 16 жовтня кожного року. Акцiю було видано 16 квiтня
1870 року у виглядi облiгацiй номiналом 100 грн i погашено за наступ-
ним графiком:
Перiод Погашений номiнал,
млн грн
1879–1907 1
1908–1925 2
1926–1938 3
1939–1945 4
1946–1950 5
1951–1953 6
Акцiї для погашення вибиралися у цей перiод за допомогою лотереї
щороку 16 квiтня.
1. Визначте цiну 100 грн номiналу залишку позики на 16 квiтня
1915 року за ефективної рiчної вiдсоткової ставки 3,5 %.
2. Визначте ймовiрнiсть того, що покупець, що придбав за цiєю цi-
ною одну облiгацiю даної акцiї 16 квiтня 1915 року, отримає рiчний
ефективний прибуток 5 %. (Вiдсотки у день придбання не сплачуються.)
1.10.27. Позику номiналом 10 000 грн випущено у виглядi облiгацiй
номiналом у 100 грн, за якими вiдсотки сплачуються щоквартально iз
заборгованiстю за ставкою 4,5 % на рiк. Десять облiгацiй погашаються
наприкiнцi кожного з наступних рокiв до повного повернення позики.
Наприкiнцi n-го року облiгацiї погашаються за цiною Rn = 100 + n2 /10.
Визначте цiну, яку сплатить iнвестор за всю позику, щоб отримати рiч-
ний ефективний прибуток 7 %. (Податками знехтувати.)
91
1.10.28. 1 квiтня 1986 року уряд певної країни видав двi iндексованi
облiгацiї термiном на 20 i 30 рокiв. За кожною облiгацiєю купони спла-
чуються щопiвроку за ставкою 3 %. I вiдсотковi, i капiтальнi виплати
iндексуються iз запiзненням на 8 мiсяцiв.
Значення iндексу в серпнi 1985 року було 187,52, а в момент випуску
облiгацiй останнє вiдоме значення iндексу стосувалося лютого 1986 року
i дорiвнювало 192,1.
Цiна випуску облiгацiй була такою, що при неперервному зростаннi
iндексу цiн за ефективною ставкою 6 % на рiк покупець кожної облiга-
цiї мiг отримати реальний прибуток на рiвнi 3 % рiчних, конвертованих
щопiвроку (реальний прибуток пiдраховується iз врахуванням вказаного
зростання iндексу цiн).
1. Покажiть, що цiни облiгацiй були однаковi i визначте їхню цiну в
момент випуску.
2. Покажiть, що якщо iндекс цiн зростатиме неперервно з iнтенсив-
нiстю 4 % рiчних, то реальний прибуток за 20-рiчною облiгацiєю буде
бiльшим, нiж за 30-рiчну; якщо ж iнтенсивнiсть зростання iндексу —
8 % рiчних, то все навпаки.
1.10.29. 14 серпня 1984 року ринкова цiна iндексованої облiгацiї каз-
начейства була 85,625 % номiналу. Облiгацiя погашається за номiналом
16 квiтня 2020 року, а вiдсотки сплачуються 16 квiтня i 16 жовтня
кожного року за ставкою 2,5 % рiчних. Вiдсотки i капiтальнi виплати
iндексуються за допомогою IРЦ (iндексу роздрiбних цiн) iз запiзненням
у 8 мiсяцiв. Облiгацiю випущено у жовтнi 1983 року. Значення IРЦ у
лютому 1983 року (тобто “базисне” на 14 серпня) дорiвнювало 327,3, у
лютому 1984 року — 344, на 14 серпня 1984 року останнiм вiдомим було
значення 351,9 за червень 1984 року.
1. Визначте вiдсоткову виплату на 100 одиниць номiналу у жовтнi
1984 року.
2. 14 серпня 1984 року iнвестор, прибутки якого не оподатковують,
пiдраховує реальний ефективний прибуток, який вiн отримає вiд придба-
ння облiгацiї, припускаючи, що IРЦ зростатиме неперервно вiд остан-
нього вiдомого значення з ефективною ставкою 10 % на рiк. Яке значення
вiн отримає?
1.10.30. Позику номiналом 50 000 грн випустять у виглядi облiгацiй
номiналом 100 грн з щорiчними виплатами iз заборгованiстю розмiром
6 % на рiк. Наприкiнцi кожного з наступних 20 рокiв 10 облiгацiй по-
гасять за номiналом, наприкiнцi кожного з 20 рокiв потому погасять ще
15 облiгацiй.
Кожного року облiгацiї, що пiдлягають погашенню, вибираються за
допомогою лотереї. В день випуску iнвестор купив одну облiгацiю за
125 грн.
92
1. Визначте ймовiрнiсть того, що ефективний рiчний прибуток, отри-
маний iнвестором, буде: а) мiж 3 % та 5 %; б) вiд’ємним.
2. Визначте рiчний прибуток, отриманий iнвестором, якщо облiгацiю
погасять через чотири роки.
1.10.31. 31 грудня 1981 року було випущено позику, що буде повер-
нуто сталим ануїтетом, сплачуваним щоквартально протягом 12 рокiв в
останнiй день березня, червня, вересня i грудня. Значення ануїтету було
пiдраховане за вiдсоткової ставки 12 % рiчних, конвертованої щоквар-
тально. Сума вiдсоткiв, сплачених у 1985 роцi, дорiвнювала 6 374,41 грн.
31 грудня 1985 року iнвестор, що сплачує прибутковий податок у розмiрi
40 % на вiдсоткову складову кожної виплати, викупив цю позику.
Визначте цiну, сплачену iнвестором, якщо його чистий ефективний
прибуток дорiвнює: а) 8 % на рiк; б) 8 % на рiк, конвертованих що-
пiвроку.
1.10.32. Позика розмiром 100 000 грн повертається за допомогою ста-
лого ануїтету, що сплачується наприкiнцi кожного четвертого року з на-
ступних 40 рокiв. Розмiр виплат розраховано за вiдсоткової ставки 4 %
на рiк.
Iнвестор, який сплачує прибутковий податок на вiдсоткову складову
у розмiрi 50 % протягом перших 16 рокiв i 25 % пiсля цього, придбає
всю позику в момент випуску, щоб отримати чистий ефективний рiчний
прибуток на рiвнi 4 % рiчних. Визначте цiну, яку вiн сплатить.
1.10.33. Позику номiналом у 30 000 грн буде повернуто трьома пла-
тежами по 10 000 грн, наприкiнцi 8, 16 та 24-го рокiв. Вiдсотки сплачу-
ватимуться щорiчно iз заборгованiстю зi ставкою 6 % на рiк протягом
перших 8 рокiв, 4 % протягом наступних 8 рокiв i 2 % в останнi 8 рокiв.
Iнвестор, що сплачує прибутковий податок на вiдсотковi виплати у
розмiрi 30 % протягом 12 рокiв i 50 % пiсля цього, сплачує 26 000 грн за
всю позику у момент випуску. Пiдрахуйте чисту ефективну рiчну норму
прибутку iнвестора.
1.10.34. Позика в 100 000 грн повертається протягом 15 рокiв за
допомогою сталого ануїтету, що сплачується щомiсяця iз заборгованi-
стю. Розмiр виплат розраховано за вiдсоткової ставки 16 % на рiк, що
конвертується щоквартально.
Iнвестор, який сплачує прибутковий податок 80 % на вiдсоткову скла-
дову кожного платежу, бажає придбати всю позику в момент випуску i
пiдраховує, що для того, щоб отримати чистий ефективний прибуток у
розмiрi 5 % на рiк вiд своєї iнвестицiї, вiн повинен сплатити 86 467 грн
за позику. Насправдi вiн сплачує 88 000 грн.
1. Визначте розмiр щомiсячної виплати за ануїтетом.
2. Визначте чистий ефективний прибуток, який отримає iнвестор.
93
1.10.35. За позикою номiналом 80 000 грн вiдсотки сплачуватимуться
щоквартально за ставкою 10 % рiчних. Наприкiнцi другого, четвертого,
шостого та восьмого рокiв частину позики номiналом 2 000 грн буде
погашено премiєю, яка пропорцiйна часу, що минув з дати випуску.
Iнвестор, який сплачує прибутковий податок на вiдсотковi виплати на
рiвнi 40 % протягом 5 рокiв i 50 % пiсля цього строку, пiдраховує, що
для того, щоб отримати чистий ефективний прибуток вiд своєї iнвестицiї
розмiром 7 % на рiк, вiн повинен запропонувати цiну 7 880,5 грн за всю
позику.
Визначте цiну погашення позики.
1.10.36. Позика в 100 000 грн повертатиметься протягом 15 рокiв за
допомогою сталого щорiчного ануїтету. Розмiр виплат розраховується за
ефективної вiдсоткової ставки 8 % рiчних.
Iнвестор, який сплачує прибутковий податок 40 % на вiдсоткову скла-
дову кожного платежу, бажає придбати всю позику в день випуску.
Визначте цiну, яку вiн повинен заплатити, щоб досягти чистого ефек-
тивного щорiчного прибутку у розмiрi: а) 7 %; б) 8 %.
1.10.37. За позикою вiдсотки розмiром 10 % сплачуються щорiчно
iз заборгованiстю. Позика повертається за номiналом в одну з наступ-
них п’яти рiчниць випуску. Через п’ять мiсяцiв пiсля випуску iнвестор
придбає частину позики за 102 % номiнальної цiни.
Покажiть, що, незважаючи на формулу Мейкема (невiрну, якщо кон-
тракт укладено не у момент вiдсоткової виплати), прибуток iнвестора
буде максимальним при погашеннi позики в останнiй момент.
1.10.1. Виберемо рiк як одиницю часу. Якщо i — шукана внутрiшня

норма прибутку, то для неї має мiсце рiвняння 1000(1 + i)−5 = 500 +
+ 200(1 + i)−2 . Це рiвняння має єдиний корiнь, оскiльки його можна
переписати у виглядi 1000 = 500(1 + i)5 + 200(1 + i)3 , а права частина
останнього рiвняння монотонно зростає за i.
Тепер перепишемо рiвняння у виглядi f (i) = −500 − 200(1 + i)−2 +
+ 1000(1 + i)−5 . Оскiльки f (0,08) = 9,115, f (0,09) = −18,405, то i зна-
ходиться мiж 8 % та 9 % на рiк. Апроксимацiя за допомогою лiнiйної
iнтерполяцiї дає 0,08 + (0,09 − 0,08) 9,1159,115 −0
−(−18,405) = 0,0833, тобто 8,33 %
на рiк.
1.10.2. Рiвняння, що визначає норму прибутку, має вигляд 3 000 =
= 500(ν5 +ν6 +. . .+ν19 ) = 500(a19| − a4| ), де ν = 1/(1+i), i — шукана став-
ка прибутку. Права частина рiвняння спадає, тому рiвняння має єдиний
розв’язок. При i = 8 % права частина дорiвнює 500(9,6036 − 3,3121) =
94
= 3 145,75 > 3 000, а при i = 9 % — 500(8,9501 − 3,2397) = 2 855,20 <
< 3 000. Шукаємо i методом лiнiйної iнтерполяцiї
3 145,75 − 3 000
0,08 + (0,09 − 0,08) = 0,08502.
3 145,75 − 2 855,20
Отже, i = 8,5 %.
1.10.3. Позначимо шукану норму прибутку i, ν = 1/(1+i) — дисконт-
ний множник, одержимо рiвняння на реальну норму прибутку
5 ν1/4 5ν5/4 · 1,04 5ν9/4 · 1,042
125 = + + + ··· =
1,0151/4 1,0155/4 1,0159/4
5ν1/4 ν · 1,04 ν · 1,042
= 1+ + + ... =
1,0151/4 1,015 1,0152
1
1/4
= 4,98142ν = 4,98142(1 + i)3/4 i − 0,02463.
1 − 1,02463ν
При i = 6 % права частина дорiвнює 147,129, при i = 7 % вона дорiвнює
115,511, тобто потрiбне нам значення 125 досягатиметься приблизно в
точцi
125 − 115,511
0,7 − 0,01 = 0,067,
147,129 − 115,511
отже, значення реальної ефективної норми прибутку приблизно дорiвнює
6,7 % на рiк.
1.10.4. 1. Загальна безпека при випуску державою з гарним рейтин-
гом; низька волатильнiсть прибуткiв порiвняно з iншими видами iнвес-
тицiй; забезпечують сталий прибуток до моменту погашення; можуть
бути ризиковi в реальному численнi.
2. Отримана через 5 рокiв частина доходу за облiгацiєю номiналом
у 100 грн на момент придбання складається iз дисконтованих виплат за
купонами у першi 5 рокiв i дисконтованої виплати у 50 грн i становить
при ефективнiй ставцi 6 %
50
0,7 · 4a5| + = 0,7 · 4 · 4,21236 + 50 · 0,74726 = 49,1576.
1,065
Отримана через 10 рокiв частина доходу
50
0,7 · 4a10| + = 0,7 · 4 · 7,36009 + 50 · 0,558395 = 48,5280.
1,0610
Отже, цiна покупки облiгацiї становить
49,1576 + 48,5280 = 97,6856.
1.10.5. У такому випадку облiгацiя мала б затримку в iндексацiї. Це
означає, що виплати пiзнiше реагують на змiни цiн, тобто iнвестор не
отримає компенсацiю за весь промiжок часу мiж датою покупки i датою
погашення.
95
1.10.6. 1. З нерiвностi i > (1 − t1 )g (0,08 > 0,75 · 0,06) випливає, що
є прирiст капiталу. Нехай цiною облiгацiї номiналом 100 грн у момент
купiвлi є P, тодi цiна в момент випуску є ν1/4 P, отже,

P = 6a10| · 0,75 + 100ν10 − 0,25(100 − P)ν10 (1,08)1/4
(перший доданок — дивiденди з урахуванням податку на прибуток; дру-
гий — виплата при погашеннi; третiй — податок на прирiст капiталу).
Враховуючи, що a10| = 6,71008, ν = 0,463193 при ставцi 8 %, маємо
P = 30,78195 + 47,21912 − 11,80478 + 0,11805P,
звiдки
0,88195P = 66,19629,
отже, P = 75,06 грн.
2. Шуканий рiвень iнфляцiї ξ має задовольняти рiвнiсть (1 + ξ)1,03 =
= 1,08, звiдки ξ = 4,854 %.
1.10.7. 1. Цiна облiгацiї складається з дисконтованих виплат за ку-
понами i дисконтованої виплати при погашеннi, тобто дорiвнює
5a20| + 100ν20 = 5 · 11,4699 + 100 · 0,311805 = 88,53.
2. За пiдрахунками: a) цiна акцiї становить з урахуванням податкiв
P = 0,7 · 5a10| + 100ν10 − 0,3(100 − P)ν10 = 0,35a10| + 70ν10 − 0,3ν10 P,
звiдки
0,35a10| + 70ν10
P= .
1 + 0,3ν10
При вiдсотковiй ставцi 6,5 % маємо a10| = 7,18883, ν10 = 0,53273, звiдки
P = 74,33161;
б) маємо
88,53 = 5a10| + 74,33161ν10 .
Оцiнимо норму прибутку (виходячи з того, що a10| ≈ 10/(1 + 10i), ν10 ≈
1/(1 + 10i)):

5 (88,53 − 74,33161)/10
− 100 % = 4,04401 %.
88,53 88,53
Цiна при i = 4 % становить 90,76994, тобто норма прибутку має бути
нижча. При i = 4,5 % цiна становить 87,4279. Методом лiнiйної iнтер-
поляцiї визначимо наближене значення норми прибутку:
88,53 − 87,4279
i=− 0,005 + 0,045 = 0,04335.
90,76994 − 87,4279
1.10.8. 1. Позначимо значення iндексу в липнi t-го року через It .
Сума купона становить (враховуючи 8-мiсячне запiзнення iндексацiї)
0,03 · 100 I1999
= 1,72 грн на облiгацiю номiналом 100 грн.
2 I1995
96
2. Розв’язувати задачу можна рiзними шляхами. Один з них такий.
Вимiрюватимемо час t пiврiччями, починаючи з 16 вересня 1999 року
i позначимо через i реальний прибуток за пiврiччя. Покладемо (1 + r) =
= (1,04)1/2 , нульовим мiсяцем назвемо вересень 1999 року. Тодi Q(t) =
= Q(0)(1 + r)t є згiдно з умовою прогнозованим значенням iндексу в
момент t, Q(0) = 127,4. Перша виплата за купоном у момент t = 1
дорiвнює 1,72 згiдно з попереднiм пунктом, i Q(1) = Q(0)(1 + r). Для
t ≥ 2 t-ту виплату буде отримано в мiсяць з номером 6t, i її значення
дорiвнює
(1 + r)(6t−8)/6 (1 + r)(t−4/3)
1,5 Q(0) = 1,5Q(0) .
110,5 110,5
Цю суму буде отримано в момент t, коли iндекс iнфляцiї становитиме
Q(t). Виплати при погашеннi вiдбудуться у момент t = 5 разом з остан-
ньою виплатою за купоном; сума цих виплат дорiвнюватиме
100Q(0)(1 + r)(5−3/4)
,
110,5
а значення iндексу — Q(0)(1 + r)5 .
Таким чином, реальна ефективна пiврiчна норма прибутку iнвестора
визначається з рiвняння
X 5
1,72 (1 + r)(t−4/3) t 100Q(0)(1 + r)(5−3/4) 5
111,0 = ν+ 1,5Q(0) ν + ν . (1)
1+r 110,5(1 + r)t 110,5(1 + r)5
t=1
Пiдставляючи i = 2 % та i = 1,5 %, отримаємо вiдповiдно 109,67 та
112,32 у правiй частинi. За допомогою лiнiйної iнтерполяцiї маємо на-
ближене значення пiврiчної норми прибутку iнвестора
111 − 109,67
i = 0,02 − 0,005 = 0,01749,
112,32 − 109,67
тому рiчна норма прибутку становить 3,53 %.
3. З рiвняння (1), якби iндекс цiн був бiльший за 110,5, то права
частина була б менша за 111,0 при i = 1,749 % на пiврiччя. Тому реаль-
ний прибуток i мав би бути меншим за 1,749 % на пiврiччя для правої
частини 111,0. Отже, реальний прибуток спадає.
1.10.9. Маємо рiвняння
96 = 4a20| + 100ν20 .
При i = 4 % права частина дорiвнює 100, при i = 4,5 % вона дорiвнює
93,4961. Iнтерполюючи, маємо
100 − 96
i = 0,04 + 0,005 = 4,3 %.
100 − 93,4961
97
1.10.10. Складаємо рiвняння для ефективної реальної рiчної норми
прибутку:
10ν3/4 10(1,05)ν7/4 10(1,05)2 ν11/4
250 = + + + ...,
1,033/4 1,037/4 1,0311/4
звiдки 250 = 254,854ν + 9,78075ν3/4 . Реальний прибуток має бути при-
близно 6 % (прибуток по дивiдендах + зростання дивiдендiв − iнфляцiя).
Для значення i = 6 % лiва частина дорiвнює 249,791, для i = 5,5 % —
250,9639. Iнтерполюючи, маємо наближене значення
250 − 249,791
− 0,005 + 6,0 = 5,91.
250,9636 − 249,791
1.10.11. 1. Маємо 1 + i = 1,06 = [1 + i(2) /2]2 ⇒ i(2) = 5,91 % > g(1 −
− t1 ) = 7 %(1 − 0,25) = 5,25 %, тобто є прирiст капiталу, тому можна
вважати, що облiгацiю буде погашено в кiнцевий момент.
На 100 грн номiнальної вартостi цiна на 1 квiтня 1991 року
(2)
P ′ = 0,75a19| + 100ν19 =
= 5,25 · 1,014782 · 11,1581 + 100 · 0,33051 = 92,497.
Тому на 1 липня 1991 року цiна за облiгацiю номiнальною вартiстю
100 грн дорiвнює P = 92,497 · (1,06)3/12 = 93,854, а за 10 000 грн —
9 385,40 грн.
2. Зараз i(2) = 4,94 % < 5,25 %, тому немає приросту капiталу, i облi-
гацiю можна вважати погашеною за першої можливостi (тобто 1 квiтня
2004 року). На 100 грн номiнальної вартостi
P = 0,75 · 7a(2) = 101,364.
5|
Тому цiною облiгацiй номiнальною вартiстю 10 000 грн є 10 136,40 грн.
1.10.12. 1. Нехай час вимiрюється пiврiччями. Виплата за купоном у
момент t, t ≥ 1, становить
It−1
0,015 · 100 000(1,015)t−1 ,
100
де It — iндекс цiн у момент t. Виплата при погашеннi — 100 000I5 /100 =
= 113 000. Отже, можемо скласти таблицю потоку платежiв.
Дата Грошовий потiк Пояснення

1 червня 2000 року − 94 000 Придбання облiгацiї
1 грудня 2000 року 1 530 Купон
1 червня 2001 року 1 605 Те саме
1 грудня 2001 року 1 695 »
1 червня 2002 року 1 695 »
Те саме +113 000 Виплата при погашеннi
98
2. Результати обчислень: a) iндексована цiна покупки облiгацiї дорiв-
нює 94 000 · 118/102 = 108 745. Отже, прирiст капiталу становить 4 255,
тому податок 4 255 · 0,35 = 1 489;
б) рiчний прибуток задовольняє рiвняння

94 000 = 0,75 1 530ν1/2 +1 605ν +1 665ν3/2 +1 695ν2 + (113 000 −1 489)ν2 .
Приблизно це рiвняння можна переписати як
94 000 = 4 871ν + 111 511ν2 ,
звiдки ν = 0,8965 i i ≈ 11,5 %. Пiдставляючи значення 11 % i 12 %,
методом лiнiйної iнтерполяцiї визначимо i ≈ 11,47 %.
1.10.13. Потрiбно порiвняти числа (93,9/91)2 i 100/93,9. Друге число
бiльше, тому норма прибутку другого iнвестора вища.
1.10.14. 1. Нехай i — норма грошового прибутку. Тодi
(2) 1
9 900 = 800a25| + 11 000ν25 − 200ν1/4 a25| − 0,3 · 11 000 · 9 900ν25 4 =
(2) 1
= 800a25| + 11 000ν25 − 200ν1/4 a25| − 330ν25 4 .
Маємо
(2) 25 1
a25| ≈ a25| ≈ , ν25 ≈ , ν1/4 ≈ 1,
1 + 25i 1 + 25i
i в першому наближеннi
600 + (11 000 − 330 − 990)/25
i≈ = 6,4 %.
9,900
При i = 7 % права частина дорiвнює 9 158,61, при i = 6 % — 10 345,41,
тому наближено
9 900 − 9 158,61
i = 0,07 − 0,01 = 0,0638,
10 345,41 − 9 158,61
тобто норма грошового прибутку є 6,38 % на рiк. Тодi реальний прибуток
r = 1,0638/1,03 − 1 = 3,28 % на рiк.
2. Якщо податок сплачується на два мiсяцi пiзнiше (тобто 1 черв-
ня, а не 1 квiтня), то видатки iнвестора затримуються, отже, реальний
прибуток зростає i буде вищим за 3,28 % на рiк.
1.10.15. Рiчна норма грошового прибутку
i = (1,0125)2 (1,02) − 1 = 4,5659 %.
Тодi вартiсть акцiї, коп,
h 10 10 10
i 1
5 ν 12 + 1,03ν 12 + (1,03) ν 12 + . . . = 5ν5/6
1 2 2
= 321,69.
1 − 1,03ν
99
1.10.16. Для випадку а) маємо g(1 − t1 ) = 0,08 · 0,6 = 0,048 < i5(2)% =
= 0,04939, тому є прирiст капiталу, отже, можна вважати, що облiгацiю
буде погашено якомога пiзнiше. Маємо
(2)
P = 0,6 · 8a10| + 100ν10 − 0,3(100 − P)ν10 ;
P = 4,8 · 1,012348 · 7,7217 + 100 · 0,61391 − 30 · 0,61391 + 0,3P · 0,61391;
98,9128 − 18,4173
P= = 98,67;
1 − 0,184173
для випадку б) g = 0,08 > i7(2)% = 0,068816, тому можна вважати, що
облiгацiю буде погашено якомога ранiше. Маємо
(2)
P ′ = 8a3| + 100ν3 = 8 · 1,017204 · 2,6243 + 100 · 0,81630 = 102,99;
для випадку в) податок на прирiст капiталу становить
0,3(102,99 − 98,67) = 1,30.
Тому (ми працюємо по пiвроку)
98,67 = 0,6 · 4a4| + 0,6(102,99 − 1,30)ν4 = 2,4a4| + 101,69ν4 .
При i = 3 % права частина дорiвнює 99,272, при i = 4 % — 95,636, тому
наближено
99,272 − 98,670
i = 0,03 + 0,01 = 3,166 %.
99,272 − 95,636
Отже, рiчна ставка дорiвнює 2 · 3,166 % = 6,332 %, конвертованих що-
пiвроку.
1.10.17. 1. Суттєвими є такi характеристики:
• акцiї випускаються комерцiйними пiдприємствами i iншими юри-

дичними особами;
• власники акцiй отримують дивiденди з прибуткiв пiдприємства пi-
сля дотримання решти зобов’язань;
• до доходу, крiм отриманих дивiдендiв, додається будь-яке зростан-
ня (або вiднiмається будь-яке зменшення) ринкової цiни акцiї;
• бiльш ризиковi за корпоративнi облiгацiї, виданi тим же пiдприєм-
ством;
• з усiх видiв фiнансiв компанiї мають найнижчий ранг;
• компанiя не має жодних зобов’язань щодо сплати дивiдендiв;
• початковий дохiд звичайно низький, але зростає з часом;
• дату викупу (погашення) не зафiксовано;
• до акцiї додається право голосу;
• лiквiднiсть залежить вiд розмiру компанiї.
100
2. Нехай нинiшня цiна — P, а перший очiкуваний дивiденд — d.
Маємо
dν0,5 d(1,03)ν1,5 d(1,03)2 ν2,5 1,020,5 dν0,5
P= + + + . . . = = 25,2426d.
1,020,5 1,021,5 1,022,5 1,02 − 1,03ν
Звiдси очiкувана прибутковiсть за дивiдендами дорiвнює 1/25,2426 =
= 0,03962, або 3,962 %.
1.10.18. Пiдрахуємо: а) шукану цiну
(2)
V = 4a20|
+ 110ν20 − 0,25(110 − V )ν20 − 0,25 · 4a20| .
При ставцi 6 %
V = 4·1,014782·11,47+110·0,31180−0,25(110−V )0,31180−0,25·4·11,47,
звiдки V = 65,9524;
б) тривалiсть чистих платежiв; простiше працювати у термiнах пiврiч
з вiдсотковою ставкою 2,9563 %. Чисельник у формулi для тривалостi
виплат брутто дорiвнює
X40 20
X
40
t
2tν + 110 · 40ν − 0,25 · 4 2kν2k = 1,5(I a)40| + 40ν40 − 2(I a)20| 5 % .
t=1 k=1
..
Маємо (I a)40| = (a40| − 40ν40 )/0,029563 = 388,828. Звiдси шуканий вираз
для чистих виплат дорiвнює 2149,598. Далi
..
(I a)20| 5 % = (a20| 5 % − 20ν20
5 % )/0,05 = 98,69942.
Таким чином, шуканий чисельник у формулi для тривалостi дорiвнює
..
1952,199. Знаменник у цiй формулi дорiвнює 2a40| 2,9563 % + 110ν40 2,9563 % −
..
− a20| 5 % = 69,38589. Звiдси тривалiстю є 1952,199/69,38589 = 28,136
пiврiччя, або 14,068 року.
1.10.19. 1. У стандартних позначеннях маємо
h i2
1 + i /2 = 1,05 ⇒ i(2) = 4,939 %,
(2)
0,07
g(1 − t1 ) = · 0,75 = 0,0477 < 0,04939,
1,10
тому є прирiст капiталу.
2. З того, що є прирiст капiталу, випливає, що борг буде найменш
вигiдним для iнвестора, якщо боржник зробить виплати в останнiй мож-
ливий момент. Тому для пiдрахунку мiнiмального доходу ми змушенi
вважати, що погашення вiдбувається через 15 рокiв пiсля пiдписання
угоди.
3. Якщо A — цiна 100 грн кредиту, то
(2)
A = 100 · 0,07 · 0,75a15| + [110 − 0,3(110 − A)]ν15 =
= 100 · 0,07 · 0,75 · 1,012348 · 10,3797 + [110 − 0,3(110 − A)]0,48102.
101
Тодi
55,1663 + 37,0385
A= = 107,75.
1 − 0,3 · 0,48102
1.10.20. 1. Нехай кiлькiсть розiграшiв дорiвнює m. Маємо
Xm
(900 + 100t) = 900m + 50m(m + 1) = 16 500,
t=1
звiдки m = 11. Тобто розiграшi вiдбуваються в моменти 5,6,7, . . . ,15.
Далi, C = 1,1 · 1 650 000 = 1 815 000, g = 0,055/1,1 = 0,05, p = 2,
i = 0,04. Сучасна вартiсть капiтальних виплат
X11
K= (900 + 100t)110ν4+t = 900 · 110ν4 a11| + 11 000ν4 (I a)11| = 1 203 394,
t=1
i цiна позики за формулою Мейкема —
0,05 · 0,75
K+ (1 815 000 − K) = 1 784 452 грн, або108,03 грн за облiгацiю.
0,04(2)
2. Оскiльки сплачена цiна менша за 110 грн, то прибуток зменшу-
ється iз збiльшенням часу до погашення. При погашеннi через n рокiв
рiвняння вартостi має вигляд
107 = 0,7 · 5,5an(2)
|
+ 110νn .
Пiдставивши i = 4 %, пiсля елементарних перетворень дiстанемо νn4 % =
= 0,7656. Але ν64 % > 0,7656 > ν74 % , тобто прибуток буде не менше 4 %,
якщо час до погашення не бiльший шести рокiв, тобто для перших двох
розiграшiв. Тому шукана ймовiрнiсть дорiвнює (1000 + 1100)/16 500 =
= 0,1273.
1.10.21. (1 + i(4) /4)4 = 1,04 ⇒ i(4) = 0,039414; g(1 − t1 ) = 0,05 ·
0,80/1,03 = 0,038835. Отже, є прирiст капiталу i ми можемо вважати,
що борг повертається в останнiй момент, тодi дохiд мiнiмальний. Нехай
цiна дорiвнює P, тодi
(4)
P = 100 000 · 0,05 · 0,80a20|
+ [103 000 − 0,25 · (103 000 − P)]ν20 ,
звiдки
(4)
4 000a20| + 77 250ν20
P= = 102 072,25.
1 − 0,25ν20
1.10.22. Промiжок часу мiж 14 серпня 1984 року та 1 грудня 1984 ро-
ку є 109 днiв, мiж 1 червня та 1 грудня — 183 днi. Визначимо t =
= 109/183. Прибуток за пiвроку i є розв’язком рiвняння вартостi 1,75(1+
+i)1−t /i = 35,125, з якого i = 0,05083. Рiчний прибуток тодi (1+i)2 − 1 =
= 0,1042 = 10,42 %. Вiдповiдне номiнальне значення, конвертоване що-
пiвроку, дорiвнює 2 · 0,05083 = 0,10166 = 10,166 %.
102
1.10.23. Вимiрюватимемо грошi тисячами гривень. У випадку а) у
позначеннях теоретичної частини C = 1 000 тис грн, g = 0,08/1,1, p = 4.
Тодi, оскiльки 250 одиниць номiналу буде повернуто наприкiнцi 25-го
року, маємо при ставцi 7 %
K = 1,1[75(a24| − a14| ) + 250ν25 ] = 275,3875.
Тодi за формулою Мейкема цiна дорiвнює
0,08 · 0,7
P = 275,3875 + (1 100 − 275,3875) = 890,626 тис грн;
1,1 · 0,07(4)
у випадку б) припустимо, що цiна дорiвнює P ′ . Тодi за вiдсоткової
ставки 7 %
P ′ = P − P ′′ = P − 75 · 0,01(ν16 + 2ν17 + . . . + 9ν24 ) − 250 · 0,1ν25 =
= P − 0,750(I a)9| − 25ν25 = P − 12,668 = 877,958 тис грн,
де P ′′ — сучасне значення рiзницi цiн при погашеннi у пунктах 1 i 2.
1.10.24. Вимiрюватимемо час роками, а грошi — тисячами гривень.
Спочатку припустимо, що погашення вiдбувається за номiналом, потiм
ми вiдкоригуємо результати вiдповiдним чином. У позначеннях теорети-
чної частини маємо C = 300, K = 10a30| = 124,0904 за вiдсоткової ставки
7 %. Тодi за формулою Мейкема сучасна вартiсть позики
0,08 · 0,6
K+ (300 − K) = 247,836.
0,07(4)
Додаємо тепер сучасну вартiсть рiзницi мiж цiною при погашеннi та
номiналом, тобто
2(a30| − a15| ) = 6,602,
звiдки маємо повну вартiсть 254,548, тобто одна акцiя коштує 84,81 %.
1.10.25. У випадку а) за грошову одиницю вiзьмемо 100 грн номi-
налу. Маємо C = 100, p = 2, g = 0,11, t1 = 0,5. Оскiльки g1 (1 − t1 ) =
= 0,55 > 0,04(2) = 0,044, то ми припускаємо, що борг буде сплачений
якнайшвидше. Таким чином, ми маємо при ставцi 4 % K = 100ν31,5 =
= 29,0703, тому цiна за формулою Мейкема
0,055
K+ (C − K) = 127,564 грн.
0,044
Чистий прибуток iнвестора буде найбiльшим, якщо акцiю не погасять
нiколи. Тодi чистий ефективний прибуток i — розв’язок рiвняння
(2)
127,564 = 5,5a∞| ,
i %
звiдки i(2) = 0,043116, тому i = 4,358 %;

103
у випадку б) маємо g(1 − t1 ) = 0,55 < 0,07(2) = 0,071225, тому вва-
жаємо, що позику не буде повернуто нiколи. Тодi цiна при ставцi 4 %
(2)
дорiвнює 5,5a∞| = 79,923 грн.
Чистий прибуток буде найбiльшим, якщо акцiю погашено якнайшвид-
ше, тобто 25 травня 2018 року. Чистий прибуток — розв’язок рiвняння
79,923 = 5,5a(2) + 100ν31,5 .
31,5|
Розв’язуючи його наближено, маємо i = 7,23 %.
1.10.26. 1. Всi розрахунки провадитемо у мiльйонах гривень. Но-
мiнал залишку боргу на 16 квiтня 1915 року пiсля сплати вiдсоткiв
становить 130, а значення майбутнiх капiтальних виплат у цей момент
2a10| + 3ν10 a13| + 4ν23 a7| + 5ν30 a5| + 6ν35 a3| = 62,717.
За формулою Мейкема значення залишку боргу
0,03
K+ (130 − K) = 121,14.
0,035(4)
Тому цiна за 100 грн номiналу на 16 квiтня 1915 року дорiвнює 93,18 грн.
2. Прибуток iнвестора при погашеннi через n рокiв визначається як
розв’язок рiвняння 93,18 = 3an(4) |
+ 100νn . Оскiльки цiна акцiї нижча
за номiнал, то прибуток зменшуються, якщо час до погашення зростає.
Тобто нам потрiбно визначити таке n, що прибуток бiльший за 0,05 при
погашеннi через n рокiв i менший вiд 0,05 через n + 1 рокiв. При i = 0,05
рiвняння вартостi можна перетворити:
93,18 · 0,05(4) − 3
νn0,05 = = 0,8246.
100 · 0,05(4) − 3
Через те, що ν30,05 > 0,8246 > ν40,05 , прибуток буде на рiвнi принаймнi
5 % лише для перших трьох рокiв. Iмовiрнiсть того, що облiгацiю буде
погашено у цi роки, дорiвнює (2 + 2 + 2)/130 = 0,0462.
1.10.27. Спочатку оцiнимо вартiсть позики за припущенням погаше-
ння за номiналом, потiм додамо рiзницю. Маємо при ставцi 7 %
K = 1 000a10| = 7 023,58,
i сучасна вартiсть позики за формулою Мейкема
0,045
K+ (10 000 − K) = 8 986,51.
0,07(4)
Сучасне значення рiзницi мiж цiнами погашення i номiналом дорiвнює
10
X
2 k
2(I a)10| − a10| − 100ν11
k ν = = 228,44.
1−ν
k=1
Тодi цiна всiєї позики 8986,51 + 228,44 = 9 214,95 грн.
104
1.10.28. 1. Нехай I0 = 187,52 — значення iндексу у серпнi 1985 року,
I1 = 192,1 — значення iндексу у лютому 1986 року, а r позначає ставку
зростання iндексу, тодi за пiвроку iндекс збiльшиться у (1 + r)1/2 разiв.
Вимiрюватимемо час пiврiччями вiд дати випуску, i нехай Q0 — значення
iндексу в момент випуску.
Розглянемо облiгацiю з термiном n. Нехай цiна випуску становить
P % вiд номiналу. Припустимо, що придбано 100 грн номiналу облiгацiї.
Покупець має вiд’ємний грошовий потiк P у момент 0.
7 жовтня 1986 року, коли значення iндексу дорiвнює Q0 (1 + r)1/2 ,
покупець отримає вiдсотки, iндексованi вiдношенням значення iндексу
у лютому 1986 року до значення у серпнi 1985 року, тобто розмiром
1,5I1 /I0 , 7 квiтня 1987 року вiн отримає вiдсотки, iндексованi вiдношен-
ням значення iндексу у серпнi 1986 року до значення у серпнi 1985 року,
тобто 1,5(1 + r)1/2 I1 /I0 . Продовжуючи цi мiркування, одержимо, що iнве-
стор у момент t ≤ n, при значеннi iндексу Q0 (1 + r)t/2 , отримає вiдсотки
розмiром 1,5(1 + r)(t−1)/2 I1 /I0 . Iндексоване значення капiтальної випла-
ти у момент n дорiвнює 100(1 + r)(n−1)/2 I1 /I0 . Таким чином, ефективну
вiдсоткову ставку можна отримати з рiвняння
Xn
P I1 1,5(1 + r)(t−1)/2 νt I1 100(1 + r)(n−1)/2 νn
− + + = 0,
Q0 I0 Q0 (1 + r)−t/2 I0 Q0 (1 + r)−n/2
t=1
звiдки
I1
P= 1/2
(1,5an| + 100νn ).
(1 + r) I0
Для реального прибутку 3 % рiчних, конвертованих щопiвроку, i =
= 0,015, тому маємо
I1
P= 100
(1 + r)1/2 I0
для будь-якого n. Оскiльки за припущенням r = 0,06, цiна кожної акцiї
при випуску дорiвнює
192,10 · 100
= 99,5 %.
1,061/2 187,52
2. Складаємо рiвняння на реальний прибуток, використовуючи ре-
зультат пункту 1:
n 99,50(1 + r)1/2 187,52
1,5an| + 100ν = .
192,10
При r = 0,04 права частина цього рiвняння дорiвнює 99,05, що менше
за 100, тому облiгацiя з меншим термiном дає вищий прибуток. При
r = 0,08 права частина дорiвнює 100,94 > 100, i все навпаки, що й по-
трiбно довести. (При r = 0,04 реальний прибуток для 40-рiчної облiгацiї
105
дорiвнює 1,5319 %, для 60-рiчної — 1,5242 %, при r = 0,08 — 1,4688 %
i 1,4763 % вiдповiдно.)
1.10.29. 1. Позначимо It значення IРЦ у лютому t-го року. Вiдсоткова
виплата на 100 грн номiналу у жовтнi 1984 року дорiвнює
I1984 344
1,25 = 1,25 = 1,3137 грн.
I1983 327,3
2. Нехай r — пiврiчне зростання iндексу цiн за припущенням (тоб-
то (1 + r)2 = 1,1). Вимiрюємо час по пiвроку з 14 серпня 1984 року.
Зауважимо, що при цьому перiод з 14 серпня 1984 року до 16 жовтня
1984 року становить f = 63/183.
Нехай значення iндексу в момент 0 — Q0 . Покупець акцiї одержить
72 вiдсотковi виплати, i j-та з них вiдбудеться в момент (j − 1 + f ), коли
значення iндексу становитиме Q0 (1 + r)j−1+f . Перша вiдсоткова випла-
та дорiвнюватиме 1,3137 грн, j-ту, що вiдбудеться у (6j − 2)-му мiсяцi
(рахуючи вiд серпня 1984 року), буде проiндексовано значенням IРЦ у
(6j − 10)-му мiсяцi. Тодi значення цiєї виплати дорiвнюватиме
I0 (1 + r)(6j−10)/6 I0 (1 + r)j−10/6
1,25 = 1,25 .
Ib Ib
Беручи до уваги те, що значення виплати при погашеннi також прив’я-
зано до IРЦ, iнвестор пiдрахував свiй реальний прибуток з рiвняння
X 72
−85,625 1,3137νf I0 (1 + r)j−10/6 νj−1+f
0= + + 1,25 +
Q0 Q0 (1 + r)f Ib Q0 (1 + r)j−1+f
j=2
I0 (1 + r)72−10/6 ν71+f
+ 100 ,
Ib Q0 (1 + r)71+f
звiдки
h I0 i
f −f −f −2/3 71
85,625 = ν 1,3137(1 + r) + (1 + r) (1,25a71| + 100ν ) .
Ib
Пiдставляючи всi значення з умови, маємо i = 0,01665, звiдки (1 + i)2 =
= 1,0336, тобто шукане значення прибутку — 3,36 %.
1.10.30. 1. Оскiльки цiна за облiгацiю бiльша за 100 грн i менша
вiд 150 грн, то прибуток in при погашеннi у рiк n зростає для n ≤ 20 i
спадає для 21 ≤ n ≤ 40. Прибуток in знаходимо, розв’язавши рiвняння
вартостi 125 = 100νn + 6an| при n ≤ 20 або рiвняння 125 = 150νn + 6an|
при 21 ≤ n ≤ 40.
Мiркування будуть наступнi: a) неважко переконатися, що i9 < 0,03
i i10 > 0,03, отже, при 10 ≤ n ≤ 20 in > 3%, а при 1 ≤ n ≤ 9 in > 3%.
Також зрозумiло, що з першого рiвняння випливає, що in < 5% при
n ≤ 20.
106
Далi визначимо, що i36 > 0,05 i i37 < 0,05. Таким чином, маємо in <
< 5 % при 37 ≤ n ≤ 40, in > 5% при 21 ≤ n ≤ 36. З другого рiвняння,
очевидно, in > 3 % при 21 ≤ n ≤ 40. Отже, прибуток лежатиме в межах
вiд 3 % до 5 % тодi i лише тодi, коли 10 ≤ n ≤ 20 або 37 ≤ n ≤ 40.
Ймовiрнiсть цього дорiвнює (10 · 11 + 4 · 15)/(10 · 20 + 20 · 15) = 0,34;
б) оскiльки in > 3 % при 21 ≤ n ≤ 40, ми повиннi розглядати лише
n ≤ 20. Очевидно, що i4 < 0 i i5 > 0. Отже, прибуток вiд’ємний тодi i ли-
ше тодi, коли n ≤ 4. Ймовiрнiсть погашення протягом перших чотирьох
рокiв дорiвнює 10 · 4/500 = 0,08.
2. Розв’яжемо перше рiвняння при n = 4, тобто 125 = 100ν4 + 6a4| ,
отримаємо i = −0,0022 = −0,22 %.
1.10.31. Вимiрюватимемо час кварталами. Нехай L — розмiр позики.
Згiдно зi схемою повернення позики, 1985 року повернення капiталу
дорiвнює L(a36| − a32| )/a48| при вiдсотковiй ставцi 3 %, тому вiдсоткова
складова виплати
4L L
− (a − a32| ) = 0,101181L.
a48| a48| 36|
Прирiвнюючи останнiй вираз до 6 374,41, маємо L = 63 000. Звiдси зали-
шок боргу на момент придбання дорiвнює aL a32| за вiдсоткової ставки
48|
3 %, тобто 50 837,35 грн, а розмiр щоквартальної виплати — L/a48| =
= 2493,4 грн.
У випадку 1 чистий прибуток за квартал становить 2 %. Ми оцiнюємо
чистий розмiр платежiв, що залишаються, за цiєї вiдсоткової ставки. За
вiдсутностi податку значення цих платежiв дорiвнює A = 2493,4a32| =
= 58 515,95, тому значення капiтальних виплат ми можемо обчислити з
формули Мейкема, а саме:
0,03
58 515,95 = K + (50 837,35 − K)
0,02
(тут 50 837,35 — залишок боргу в момент придбання позики). Звiдси
K = 35 480,16, а цiна, яку сплатив iнвестор, дорiвнює
0,03 · 0,6
K+ (50 837,35 − K) = 49 302.
0,02
У випадку 2 чистий прибуток за квартал дорiвнює 0,08(4) /4. Пов-
торюючи мiркування попереднього пункту за цiєї вiдсоткової ставки,
отримаємо, що iнвестор сплатив 49 735 грн.
1.10.32. Вимiрюватимемо час по 4 роки. Нехай X — розмiр кожної
виплати. Маємо рiвняння Xa10| = 100 000 за ефективної вiдсоткової став-
ки J за 4 роки, тобто 1 + J = (1,04)4 . Звiдси
100 000[(1,04)4 − 1]
X= = 21 454,6.
1 − (1,04)−40
107
Капiтальнi складовi виплат у моменти 1, 2, . . . , 10 дорiвнюють, вiдповiд-
но, Xν10 9
J , XνJ , . . . , Xν. Тодi повернення капiталу становить
K = X(ν10 4 9 8 40
J ν0,04 + νJ ν0,04 + . . . + νJ ν0,04 ) =
= X(ν40 4 36 8 4 40 44
0,04 ν0,04 + ν0,04 ν0,04 + . . . + ν0,04 ν0,04 ) = 10Xν0,04 = 38 199,1.
Припускаючи, що прибутковий податок дорiвнює 25 %, отримаємо суча-
сне значення ануїтету за формулою Мейкема:
K + 0,75(100 000 − K) = 84 549,8.
Пiдрахуємо тепер значення додаткових податкових платежiв у першi
16 рокiв. Вiдсотковi складовi платежiв у цi роки дорiвнюють X(1 − ν10 J ),
9 8 7
X(1 − νJ ), X(1 − νJ ), X(1 − νJ ), тому сучасне значення додаткових пода-
ткових виплат становить
0,25X[(1 − ν10 4 9 8 8 12 7 16
J )ν0,04 + (1 − νJ )ν0,04 + (1 − νJ )ν0,04 + (1 − νJ )ν0,04 ] =
= 0,25X[(ν40,04 + ν80,04 + ν12 16 44

0,04 + ν0,04 ) − 4ν0,04 ] = 10 897,9.
Тому цiна, сплачена за позику, 84 549,8 − 10 897,9 = 73 651,9.
1.10.33. Нехай i — чистий рiчний прибуток. Сучасне значення капi-
тальних виплат при ставцi i
K = 10 000(ν8 + ν16 + ν24 ).
Сучасне значення вiдсоткових виплат без податкiв
I = 30 000 · 0,06 · 0,7a8| + 20 000 · 0,04 · 0,7(a12| − a8| )+
+20 000 · 0,04 · 0,5(a16| − a12| ) + 10 000 · 0,02 · 0,5(a24| − a16| ) =
= 700a8| + 160a12| + 300a16| + 100a24| .
Значення i визначимо з рiвняння 26 000 = K + I . Наближено розв’язуючи
його, одержуємо i = 4,63 %.
1.10.34. 1. Нехай розмiр щомiсячного внеску дорiвнює X. Вимiрюючи
(3)
час кварталами, одержуємо 3Xa60 |
= 100 000 при ставцi 4 %, звiдки X =
= 1454,17.
2. Вимiрюватимемо час мiсяцями. Вiдсоткова ставка j = 0,04(3) /3 =
= 0,013159. Зауважимо, що вiдсотки, якi сплачуються наприкiнцi мiся-
ця, дорiвнюють залишку боргу на початку мiсяця, помноженому на j.
Чистий прибуток дещо менший вiд 5 % на рiк. Оцiнимо позику при
значеннi прибутку 4,5 % на рiк: сучасне значення ануїтету (без ураху-
вання податкiв) дорiвнює Xa180| при ставцi 0,045(12) /12, тобто 191 240.
З формули Мейкема значення капiтальних виплат K можна обчислити з
рiвняння
0,013159
191 240 = K + (100 000 − K),
0,045(12) /12
108
звiдки K = 64 645. Тодi чисте (без податкiв) значення ануїтету
0,2 · 0,013159
K+ (100 000 − K) = 89 964.
0,045(12) /12
При значеннi чистого прибутку 5 % права частина дорiвнює 86 467 за
умовою задачi. Iнтерполюючи, маємо, що чистий рiчний прибуток при-
близно дорiвнює 4,78 %.
1.10.35. Нехай у 2k-й рiк цiна погашення дорiвнює 100+kλ вiдсоткiв
номiналу. Оцiнимо спочатку позику за умови погашення за номiналом i
оподаткування на рiвнi 50 %, а потiм вiдкоригуємо результат. За цих
припущень при ставцi 7 %
K = 2000(ν2 + ν4 + ν6 + ν8 ) = 5 769,37.
З формули Мейкема чисте значення позики
0,1 · 0,5
K+ (8 000 − K) = 7 403,91.
0,07(4)
Сучасне значення “надлишку” податку у першi 5 рокiв
20[a2(4) + a(4)
4|
+ 2a(4)
] = 274,85,
| 5|
а надлишок премiй при погашеннi
20λ(ν2 + 2ν4 + 3ν6 + 4ν8 ) = 134,562λ.
Звiдси маємо рiвняння
7 403,91 + 274,85 + 134,562λ = 7 880,95,
з якого λ = 1,5. Тодi цiна погашення позики у 2, 4, 6 i 8-й роки дорiвнює
вiдповiдно 101,5, 103, 104,5 i 106 %.
1.10.36. Для випадку 1 вiдразу помiтимо, що розмiр кожного плате-
жу 100 000/a15| 8 % = 11 682,95. Сучасне значення цих виплат без ураху-
вання податкiв при ставцi 7 % 11 682,95a15| 7 % = 106 407. Якщо капi-
тальна складова цих виплат дорiвнює K, то за формулою Мейкема
0,07
K+ (100 000 − K) = 106 407.
0,08
Звiдси K = 55 149, а цiна, яку потрiбно сплатити,
0,08 · 0,06
K+ (100 000 − K) = 85 904 грн.
0,07
Зауваження. Це значення можна визначити i як K + 0,6(106 407 − K).
Для випадку 2, оскiльки g = i, формулу Мейкема для визначення K
застосовувати не можна. Але K можна обчислити безпосередньо:
K = 11 862,95(ν15 14 2 15
0,08 ν0,08 + ν0,08 ν0,08 + · · · + ν0,08 ν0,08 ) = 51 152,08.
Тодi цiна, яку потрiбно сплатити за позику,
K + 0,6(100 000 − K) = 80 461 грн.
109
1.10.37. Вимiрюємо час роками з моменту випуску. Iнвестор придбає
позику в момент 1/2. Якщо позику буде повернуто в момент n, рiчний
прибуток i задовольняє рiвняння
102 = (1 + i)1/2 (100νn + 10an| ).
Наближено розв’язуючи, отримаємо такi значення i:
n 1 2 3 4 5
i 0,163 0,122 0,1138 0,1103 0,1084
Найменший прибуток буде при поверненнi позики через п’ять рокiв
пiсля випуску. Тобто, хоча цiна при погашеннi менша за цiну покупки,
раннє погашення веде до бiльшого прибутку. Це вiдбувається через те,
що перiод до першої вiдсоткової виплати досить малий.
1.11. ВИЗНАЧЕННЯ ЦIНИ ФОРВАРДНИХ КОНТРАКТIВ

ЗА ПРИПУЩЕННЯ ВIДСУТНОСТI АРБIТРАЖУ
Форвардний контракт — угода мiж двома сторонами, за якої одна

сторона погоджується придбати в iншої зазначену кiлькiсть активу за
зазначеною цiною (цiною при доставцi) у зазначений момент часу. Iнве-
стор, що погоджується продати актив, займає “форвардну коротку пози-
цiю” за цим активом, а покупець — “форвардну довгу позицiю”. Цiна при
доставцi на момент укладання форвардного контракту дорiвнює форвар-
днiй цiнi, що котирується. Припущення про безарбiтражнiсть, або вiд-
сутнiсть арбiтражу, означає, що iнвестор не може досягти прибутку без
ризику для себе. Якщо не сказано супротивне, припускають, що фор-
вардний контракт є безкоштовним. За такого припущення, якщо сучасна
цiна активу дорiвнює P, а безризикова вiдсоткова ставка i, то безарбi-
тражна форвардна цiна дорiвнює ft = P(1 + i)t , де t — час виконання
контракту. Якщо за активом сплачуються дивiденди розмiром Xi у мо-
мент часу ti < t, то значення дивiдендiв на момент виконання контракту
вiднiмається вiд форвардної цiни. У такому разi форвардна цiна
Xn Xn
t t−ti t ti
ft = P(1 + i) − (1 + i) Xi = (1 + i) P − ν Xi .
i=1 i=1
Другий вираз у цiй формулi природно iнтерпретувати як перераховану
на момент t сучасну вартiсть грошового потоку до моменту t. Якщо
форвардний контракт не є безкоштовним, його вартiсть за припущення
вiдсутностi арбiтражу дорiвнює дисконтованiй рiзницi мiж котируванням
форвардної цiни активу i безарбiтражною форвардною цiною.
110
Задачi
1.11.1. Актив має поточну цiну 1,20 грн. У випадку, коли безризи-
кова ставка вiдсотка дорiвнює 5 % рiчних i припускається безарбiтра-
жнiсть, пiдрахуйте форвардну цiну, яку буде виплачено через 91 день.
1.11.2. Цiна акцiї становить 80 грн. Безризикова вiдсоткова ставка
становить 5 % на рiк i сплачується щоквартально. З урахуванням без-
арбiтражностi i того, що за акцiєю не буде виплачуватися нiякий дохiд,
пiдрахуйте форвардну цiну акцiї через один квартал.
1.11.3. Iнвестор уклав довгостроковий форвардний контракт на акцiю
7 рокiв тому назад i контракт буде виконано через 3 роки. Цiна за
100 грн номiналу за акцiю становила 96 грн сiм рокiв тому i зараз
становить 148 грн. Безризикова ставка вiдсотка дорiвнює 4 % рiчних на
час контракту. Пiдрахуйте вартiсть контракту на даний момент, якщо за
цiнним папером буде виплачено єдиний купон вартiстю в 7 грн через два
роки i це вiдомо з самого початку. Вам потрiбно припустити вiдсутнiсть
арбiтражу.
1.11.4. Актив має поточну цiну 100 грн. Дохiд у розмiрi 5 грн буде
виплачено через 20 днiв. Безризикова рiчна вiдсоткова ставка 6 % кон-
вертується щопiвроку. Припускаючи безарбiтражнiсть угоди, пiдрахуйте
форвардну цiну, яку буде сплачено через 40 днiв.
1.11.5. Десятимiсячний форвардний контракт на акцiю випущено
1 березня 2002 року на акцiю цiною в 12 грн. Дивiденди розмiром у
1,50 грн за акцiю очiкуються 1 червня, 1 вересня та 1 грудня 2002 ро-
ку. Пiдрахуйте форвардну цiну, якщо вiдсутнiй арбiтраж i безризикова
вiдсоткова ставка дорiвнює 6 % рiчних, конвертованих щопiвроку.
1.11.6. Тримiсячний форвардний контракт було укладено 1 лютого
2001 року на акцiю цiною 150 грн. Дивiденди виплачуються неперервно
i становлять 3 % рiчних. Крiм того, очiкується, що спецiальний дивiденд
розмiром 30 грн на акцiю буде виплачено 1 квiтня 2001 року.
Припускаючи безризикову iнтенсивнiсть вiдсотка в 5 % рiчних i вiд-
сутнiсть арбiтражу, пiдрахуйте форвардну цiну акцiї за контрактом.
1.11.7. Семимiсячний форвардний контракт було випущено 1 сiчня
2000 року на акцiю цiною в 60 грн за штуку. Дивiденди розмiром 2 грн
на акцiю очiкуються пiсля трьох i шести мiсяцiв.
Припускаючи безризикову iнтенсивнiсть вiдсотка 7 % за рiк i вiдсут-
нiсть арбiтражу, пiдрахуйте форвардну цiну.
1.11.8. Деяка компанiя випустила акцiї як частини трирiчного фор-
вардного контракту. Поточна риночна вартiсть однiєї акцiї дорiвнює
4,50 грн, i дивiденд 0,20 грн на кожну акцiю було тiльки що випла-
чено. У подальшому планується, що дивiденди виплачуватимуться що-
квартально, зростатимуть на 1 % кожного кварталу першi два роки i на
111
1,5 % щокварталу в останнiй рiк (тут вiдсотки складнi). Припускаючи
безризикову iнтенсивнiсть вiдсотка 5 % за рiк i вiдсутнiсть арбiтражу,
пiдрахуйте форвардну цiну.
1.11.9. Форвардний контракт термiном на один рiк укладено 1 квiтня
2003 року на акцiю цiною в 600 грн на той момент. Дивiденди по 30 грн
на акцiю очiкуються 30 вересня 2003 року i 31 березня 2004 року. Пiврi-
чна i рiчна ефективнi спотовi безризиковi вiдсотковi ставки дорiвнюють
4 % i 4,5 % рiчних на 1 квiтня 2003 року. Розрахуйте форвардну цiну
контракту, припускаючи безарбiтражнiсть угоди.
1.11.10. Цiна облiгацiї становить 95 грн за 100 грн номiнальної вар-
тостi. За облiгацiєю щопiвроку сплачуються купони за рiчною ставкою
5 %, термiн обiгу становить 5 рокiв. Iнвестор займає коротку позицiю
у форвардному контрактi на 1 000 000 грн номiналу за цiєю облiгацiєю,
з цiною при доставцi 98 грн за 100 грн номiнальної вартостi, контракт
закiнчується через рiк, вiдразу пiсля вiдповiдної купонної виплати. Без-
ризиковi ставки вiдсотку на пiвроку i на рiк становлять вiдповiдно 4,6 %
та 5,2 % рiчних при неперервному дисконтуваннi. Обчислiть вартiсть
цього контракту для iнвестора у припущеннi вiдсутностi арбiтражу.
1.11.1. Рiзниця мiж володiнням активом i володiнням форвардом по-

лягає у тому, що в другому випадку суму, що дорiвнює вартостi активу,
можна iнвестувати за безризиковою ставкою, отже, форвардна цiна
f91 = 1,2 · (1,05)91/365 = 1,2147.
1.11.2. Цiна становить 80 · 1,0125 = 81 грн.
1.11.3. Форвардна цiна при укладаннi угоди: 96(1,04)10 − 7 · 1,04 =
= 134,82. Форвардна цiна, яка має бути зараз: 148(1,04)3 − 7 · 1,04 =
= 159,20. Отже, сучасна вартiсть контракту (159,20 − 134,82)ν3 = 21,67.
Зауваження. Вартiсть можна було порахувати i безпосередньо як
148 − 96(1,04)7 = 21,67, у цьому випадку виплата за купоном не має
жодного значення.
1.11.4. Форвардна цiна
f40 = 100(1,03)40/182,5 − 5(1,03)20/182,5 = 95,64475 грн.
1.11.5. Сучасна вартiсть дивiдендiв I = 1,5(ν1/4 + ν1/2 + ν3/4 ). Ефе-
ктивна ставка становить i = (1,03)2 − 1, тобто i % = 6,09 %, тому
I = 4,3693. Отже, форвардна цiна F = (12 − 4,3693)(1,0609)10/12 =
= 8,0160 грн.
1.11.6. З урахуванням неперервного надходження дивiдендiв i непе-
рервної ставки форвардна цiна
150e(0,05−0,03)/4 − 30e0,05/12 = 120,63 грн.
112
1.11.7. Сучасна вартiсть дивiдендiв
7
I = 2(e−0,07·0,25 + e−0,07·0,5 ) = 3,8965, T − t = = 0,58333.
12
Тому форвардна цiна
F = (60 − 3,8965)e0,07·0,58333 = 58,44 грн.
1.11.8. Сучасна вартiсть дивiдендiв, коп:
h
I = 20 1,01e−0,05/4 + 1,012 e−0,05/2 + . . . + 1,018 e−0,1 +
i
8 −0,05/4 2 −0,05/2 3 −0,05·3/4 4 −0,05
+ 1,01 (1,015e + 1,015 e + 1,015 e + 1,015 e ) =

−0,05/4 8
1 − 1,01e
= 20 · 1,01e−0,05 +
1 − 1,01e−0,05/4

−0,05/4 4
1 − 1,015e
+ 20 · 1,018 e−0,05 1,015 = 237,031.
1 − 1,015e−0,05/4
Тодi форвардна цiна акцiї
(4,50 − 2,37031)e0,15 = 2,474 грн.
1.11.9. Сучасна вартiсть дивiдендiв
0,3ν1/2
4 % + 0,3ν4,5 % (0,980581 + 0,956938) = 0,581256.
Тому форвардна цiна
F = (6 − 0,581256)1,045 = 5,66259.
1.11.10. Сучасна вартiсть купонних виплат
I = 2,5(e−0,046·0,5 + e−0,052·1 ) = 4,81648.
Тому дисконтоване значення безарбiтражної форвардної цiни дорiвнює
95 − 4,81648 = 90,18352. Отже, вартiсть контракту на 100 грн номiналу
98e−0,052 − 90,18352 = 2,85701 грн. Таким чином, вартiсть вказаного
контракту 28 570,1 грн.
1.12. ЧАСОВА СТРУКТУРА ВIДСОТКОВОЇ СТАВКИ
Одинична облiгацiя з нульовим купоном i термiном погашення n рокiв

є угодою виплатити 1 грн наприкiнцi n-го року без виплати купонiв.
Позначимо через Pn цiну випуску цiєї облiгацiї; n-рiчною дискретною
спотовою вiдсотковою ставкою назвемо таку вiдсоткову ставку yn , що
Pn = (1 + yn )−n .
113
Довiльну iнвестицiю з фiксованим вiдсотком можна розглядати як
комбiнацiю облiгацiй з нульовим купоном. Наприклад, облiгацiю, що
виплачує наприкiнцi кожного року купони на суму D протягом n ро-
кiв i з сумою погашення R наприкiнцi n-го року, можна розглядати як
комбiнацiю n облiгацiй з нульовим купоном з сумою погашення D i з
термiнами погашення вiдповiдно в 1, 2, . . ., n рокiв плюс облiгацiя з
нульовим купоном з сумою погашення R i з термiном погашення n рокiв.
Позначимо νyt = (1 + yt )−1 , тодi сучасна вартiсть облiгацiї дорiвнює
A = D(P1 + . . . + Pn ) + RPn = D(νy1 + ν2y + . . . + νnyn ) + Rνnyn .
2
Дискретна форвардна ставка ft,r — рiчна вiдсоткова ставка, яку

узгоджено в початковий момент часу t = 0 i яка стосується iнвестицiї,
що буде зроблено в момент часу t > 0 на термiн у r рокiв. Таким чином,
якщо в нульовий момент часу iнвестор погодився iнвестувати капiтал C
у момент t на r рокiв, то накопичена в момент t + r сума дорiвнюватиме
−1
C(1 + ft,r )r . Маємо спiввiдношення (1 + yt )t (1 + ft,r )r = (1 + yt+r )t+r = Pt+r .
Отже, (1 + ft,r ) = Pt /Pt+r . Одноперiодну форвардну ставку позначимо
r
ft = ft,1 , тодi (1 + yt )t = (1 + f0 )(1 + f1 ) . . . (1 + ft−1 ).

Неперервна t-рiчна спотова вiдсоткова ставка Yt визначається iз
спiввiдношення Pt = e−Yt t , звiдки Yt = −(ln Pt )/t. Iз означення випливає,
що (1 + yt )t = eYt t .
Неперервна форвардна ставка Ft,r — iнтенсивнiсть вiдсотка, еквi-
валентна рiчнiй дискретнiй форварднiй ставцi ft,r , тобто (1 + ft,r )r =
= eFt,r r . Звiдси ft,r = eFt,r − 1. Мають мiсце спiввiдношення eYt t eFt,r r =
= e(t+r)Yt+r ⇒ Ft,r = 1r [(t + r)Yt+r − tYt ]. Оскiльки Yt = −(ln Pt )/t, то Ft,r =
= ln(Pt /Pt+r )/r.
Миттєва форвардна ставка Ft визначається як Ft = lim Ft,r . Отже,
r →0
1 d n wt o
Ft = lim ln (Pt /Pt+r ) = − ln Pt ⇒ Pt = exp − Fs ds .
r→0 r dt 0
Номiнальний n-рiчний дохiд ycn — розмiр купонних виплат за облi-

гацiєю номiналом у 1 грн термiном на n рокiв з цiною в 1 грн. Таким
чином, має мiсце спiввiдношення 1 = ycn (νy1 + ν2y2 + . . . + νnyn ) + νnyn , де
νyt = (1 + yt )−1 .
Нехай {Ctk }, k = 1, . . ., n, — грошовий потiк i нехай A — сучасна
вартiсть цього P грошового потоку вiдносно ставки доходностi до погашен-
1
ня i. Тодi A = nk=1 Ctk νtik , де νi = 1+i . Волатильнiстю v називають таку
мiру змiни сучасної вартостi A вiдносно i:
Pn tk +1
1 d k=1 Ctk tk νi
v=− A = Pn tk
.
A di k=1 C tk
ν i
114
Дисконтованим середнiм часом, або тривалiстю, грошового потоку нази-
вається величина
Pn tk
k=1 Ctk tk νi
τ = Pn tk
.
C t
k=1 k i ν
Таким чином, τ = (1 + i)v. Дисконтований середнiй час для облiгацiї, ви-
даної на n рокiв з рiчними купонними виплатами D i з сумою погашення
R, дорiвнює
D(I a)n| + Rnνn
τ= .
Dan| + Rνn
Опуклiсть c грошового потоку визначається як
Pn tk +2
1 d2 k=1 Ctk tk (tk + 1)νi
c= A= Pn .
A di2 C
k=1 tk iν tk
Нехай деякий фонд має грошовий потiк по активах {Atk } i грошовий

потiк по зобов’язаннях (пасивах) {Ltk }. Позначимо через VA, VL сучасну
вартiсть грошових потокiв за активами i пасивами вiдповiдно. Нехай
vA, vL — волатильностi, а cA, cL — опуклостi вiдповiдних грошових по-
токiв. При вiдсотковiй ставцi i0 фонд iмунiзовано вiдносно малих змiн
ε вiдсоткової ставки тодi i тiльки тодi, коли VA(i0 ) = VL (i0 ) i VA(i0 +
+ ε) ≥ VL (i0 + ε). Умови iмунiзацiї Редiнгтона: VA(i0 ) = VL (i0 ), vA(i0 ) =
= vL (i0 ), cA(i0 ) > cL (i0 ).
Задачi
1.12.1. 1. Нехай {Ctk } — значення грошового потоку в моменти часу

tk , k = 1, 2, . . . , n:
а) дати означення волатильностi грошового потоку i вивести формулу
для волатильностi у термiнах tk ,Ctk i ν;
б) дати означення опуклостi грошового потоку i вивести формулу для
опуклостi у термiнах tk ,Ctk i ν.
2. Боргову облiгацiю випущено 1 березня 2005 року, щорiчнi купоннi
виплати наприкiнцi кожного року дорiвнюють 8 % рiчних. Облiгацiю
буде погашено за номiналом через 10 рокiв:
а) показати, що волатильнiсть цiєї облiгацiї на 1 березня 2005 року
при ефективнiй рiчнiй вiдсотковiй ставцi 8 % дорiвнює 6,71;
б) 1 березня 2005 року iнвестор має зобов’язання на 100 000 грн,
якi вiн повинен виплатити через 7,247 року. Обчислити волатильнiсть
i опуклiсть цих зобов’язань 1 березня 2005 року за ефективної рiчної
вiдсоткової ставки 8 %;
115
в) 1 березня 2005 року iнвестор вирiшує iнвестувати суму, еквiва-
лентну сучаснiй вартостi зобов’язань, у боргову облiгацiю. Сучасна вар-
тiсть зобов’язань i цiна облiгацiї обчислюються при ефективнiй рiчнiй
вiдсотковiй ставцi 8 %. Вважаючи, що опуклiсть облiгацiї на 1 бере-
зня 2005 року дорiвнює 60,53, з’ясувати, чи буде iнвестор iмунiзований
вiдносно малих змiн вiдсоткової ставки.
3. Обчислiть рiзницю сучасних вартостей активiв i зобов’язань iнвес-
тора на 1 березня 2005 року, якщо зразу пiсля купiвлi облiгацiї позики
ефективна вiдсоткова ставка зросла до рiчних.
1.12.2. Однорiчна форвардна ставка ft для t = 0, 1, 2 дорiвнює вiдпо-
вiдно f0 = 0,06, f1 = 0,065, f2 = 0,07. Який номiнальний дохiд 3-рiчної
облiгацiї?
1.12.3. 1. Iнвестор купив облiгацiю з купонами в 10 % на рiк, якi
виплачуються наприкiнцi кожного пiврiччя. Облiгацiю буде погашено
через 20 рокiв сумою в 110 грн. З купонних виплат береться податок
розмiром 25 %:
а) покажiть, що цiна облiгацiї при ефективнiй вiдсотковiй ставцi 10 %
рiчних дорiвнює 81,76 грн;
б) обчислiть волатильнiсть облiгацiї при 10 % рiчних.
2. Iнвестор має два платiжних зобов’язання. Сучасна вартiсть зобо-
в’язань при ефективнiй вiдсотковiй ставцi 10 % рiчних дорiвнює сучаснiй
вартостi облiгацiї з купонами, яку купив iнвестор. Виплати по обох зо-
бов’язаннях однаковi. Друге платiжне зобов’язання має бути погашено
через 10 рокiв:
а) покажiть, що при термiнi погашення для першого зобов’язання в
9,61 рокiв волатильнiсть зобов’язань дорiвнюватиме волатильностi об-
лiгацiї;
б) обчислiть опуклiсть зобов’язань;
в) вiдомо, що опуклiсть облiгацiї дорiвнює 318,413. Чи буде iнвестор
iмунiзований вiдносно малих змiн вiдсоткової ставки?
1.12.4. Задано наступнi n-рiчнi спотовi ставки в момент часу t = 0:
y1 = 4 %, y2 = 5 %, y3 = 6 %, y4 = 7 %, y5 = 7,5 %, y6 = 8 %.
1. Дайте означення n-рiчної спотової ставки.
2. Обчислiть дворiчну форвардну вiдсоткову ставку в момент t = 3.
3. Обчислiть значення шестирiчного номiнального доходу в момент
t = 0.
1.12.5. Позначимо через ft,n n-рiчну форвардну ставку операцiй, що
починаються в момент часу t i закiнчуються в момент часу t + n. За-
дано f0,1 = 6 %, f0,2 = 6,5 %, f1,2 = 6,6 % рiчних. Визначити 3-рiчний
номiнальний дохiд yc3 .
1.12.6. Iнвестор зобов’язаний виплатити загальну суму в 20 000 грн
через 15 рокiв, а також забезпечити виплати за ануїтетом, за яким ви-
116
плачуються 5 000 грн рiчних авансом щопiвроку протягом 25 рокiв i
виплати починаються через 10 рокiв вiд нинiшнього часу. Iнвестор має
капiтал, що дорiвнює сучаснiй вартостi цих двох зобов’язань за ефектив-
ної рiчної вiдсоткової ставки 7 %. Iнвестор хоче iмунiзувати свої фонди
вiдносно малих змiн вiдсоткової ставки iнвестуванням наявних коштiв
у двi облiгацiї з нульовим купоном X i Y . Цiна облiгацiй визначається
рiчною ефективною вiдсотковою ставкою 7 %. Iнвестор вкладає в облi-
гацiю X суму, яка забезпечить 25 000 грн при погашеннi через 10 рокiв.
Залишок наявних коштiв iнвестор вкладає в Y .
1. Обчислити суму грошей, iнвестовану в облiгацiю Y .
2. Визначити термiн погашення облiгацiї Y i суму погашення.
3. Без обчислень визначити умови iмунiзацiї фондiв iнвестора.
1.12.7. Задано спотовi вiдсотковi ставки y1 = 7 %, y2 = 6 %, y3 =
= 5,5 % рiчних. Чому дорiвнює 2-рiчна форвардна вiдсоткова ставка з
моменту часу t = 1?
1.12.8. 1. Нехай {Ctk } — грошовий потiк у моменти часу tk , k = 1, . . . ,
n i V — сучасна вартiсть Pn цих платежiв при ефективнiй вiдсотковiй ставцi
i. Таким чином, V = k=1 Ctk (1 + i) . Дайте означення:
−tk
а) дисконтованого середнього часу τ цих грошових потокiв у термiнах

tk , Ctk , ν, ν = 1/(1 + i);
б) волатильностi v грошового потоку в термiнах V i покажiть, що
τ = (1 + i)v.
2. Фонд має забезпечити виплати за ануїтетом, за яким виплачується
60 000 грн щорiчно iз заборгованiстю протягом 9 рокiв i з сумою погаше-
ння 750 000 грн через 10 рокiв. Фонд має кошти, що дорiвнюють суча-
снiй вартостi зобов’язань при 7 % рiчних ефективної вiдсоткової ставки.
Менеджер фонду має бажання iнвестувати цi кошти у двi облiгацiї з
нульовими купонами: облiгацiю A, що погашається через 5 рокiв i облi-
гацiю Б, що погашається через 20 рокiв. Менеджер хоче, щоб активи i
зобов’язання мали однакову волатильнiсть. Якi суми менеджер повинен
iнвестувати в кожну з облiгацiй?
3. За яких додаткових умов фонд буде iмунiзований вiдносно малих
змiн вiдсоткової ставки?
1.12.9. У момент часу t = 0 задано спотовi вiдсотковi ставки y1 =
= 4,5 %, y2 = 5 %, y3 = 5,5 % рiчних. Чому дорiвнює дворiчна форвардна
вiдсоткова ставка з моменту часу t = 1?
1.12.10. Нехай ft,r — форвардна ставка, що застосовується за перiод
вiд t до t + r, yt є спотовою ставкою за перiод вiд 0 до t. Дохiд брутто
вiд однорiчної облiгацiї з 6 %-ним купоном становить 6 % рiчних; дохiд
брутто вiд дворiчної облiгацiї з 6 %-ним щорiчним купоном становить
6,3 % рiчних; i дохiд брутто вiд трирiчної облiгацiї з 6 %-ним рiчним
117
купоном становить 6,6 % рiчних. Всi облiгацiї погашаються за номiналом
через один рiк пiсля наступної виплати за купоном.
1. Припускаючи безарбiтражнiсть, пiдрахуйте:
а) y1 , y2 , y3 ;
б) f0,1 , f1,1 , f2,1 .
2. Пояснiть, чому форварднi ставки збiльшуються з часом швидше,
нiж спотовi.
1.12.11. 1. Змiнний ануїтет, що пiдлягає виплатi iз заборгованiстю
протягом n рокiв, є таким, що виплата наприкiнцi року t становить t2 .
Покажiть, що його сучасна вартiсть дорiвнює
2(I a)n| − an| − n2 νn+1
.
1−ν
2. Пенсiйний фонд має сплатити за своїми пасивами 100 000 грн на-
прикiнцi першого року, 105 000 грн наприкiнцi двох рокiв, i так да-
лi, сума збiльшуватиметься на 5 000 грн щороку, тобто дорiвнюватиме
195 000 грн наприкiнцi 20 рокiв, i це буде остання виплата. Фонд оцiнює
цi виплати за ставки 7 % рiчних. Це є також вiдсоткова ставка, за якою
пiдраховано поточну цiну всiх облiгацiй.
Фонд вкладає суму, що дорiвнює сучаснiй вартостi цих пасивiв, у
два активи: облiгацiю A з нульовим купоном, що погашається через
25 рокiв та облiгацiю Б з фiксованим вiдсотком, що погашається за
номiналом через 12 рокiв, за якою виплачується щорiчно купон 8 %
рiчних iз заборгованiстю. Пiдрахуйте:
а) сучасну вартiсть i тривалiсть пасивiв;
б) суму готiвки, яку потрiбно буде iнвестувати в кожен актив, щоб
тривалiсть активiв дорiвнювала тривалостi пасивiв.
1.12.12. Пенсiйний фонд зробить виплати розмiром 100 000 грн на-
прикiнцi кожного з наступних 5 рокiв. Вiн хоче iмунiзувати цi пасиви
iнвестуванням у двi безкупоннi облiгацiї, якi погашаються через 5 рокiв
i через рiк, вiдповiдно; ставка становить 5 % рiчних.
1. Покажiть, що:
а) сучасна вартiсть пасивiв становить 432 950 грн;
б) тривалiсть пасивiв становить 2,9 року.
2. Пiдрахуйте номiнальну вартiсть двох безкупонних облiгацiй, якi
будуть придбанi, якщо пенсiйний фонд хоче зрiвняти сучасну вартiсть i
тривалiсть активiв i пасивiв.
3. Пiдрахуйте опуклiсть активiв.
4. Вiдомо, що опуклiсть пасивiв дорiвнює cL (0,05) = 12,08. Чи вико-
нуються умови iмунiзацiї за Редiнгтоном?
1.12.13. Задано n-рiчну спотову ставку вiдсотка
n
yn = 0,04 + , n = 1, 2, 3.
1000
118
1. Пiдрахуйте вiдповiднi однорiчнi форварднi ставки, якi застосовую-
ться в моменти t = 1 i t = 2.
2. Припускаючи, що купон i капiтальнi виплати можуть бути дис-
контованi з використанням однакових дисконтних множникiв, i що немає
арбiтражу, пiдрахуйте:
а) цiну в момент t = 0 за 100 грн номiналу облiгацiї, за якою випла-
чуються щорiчнi купони в 3 % iз заборгованiстю, i яка погашається за
ставкою 110 % через 3 роки;
б) дворiчний номiнальний дохiд.
1.12.14. 1. Iнвестування приносить щорiчний дохiд у 1 млн грн, який
виплачується наприкiнцi кожного року протягом наступних 10 рокiв. По-
гашення капiталу не вiдбувається. Якщо ставка вiдсотка становить 7 %
рiчних, покажiть, що дисконтований середнiй час iнвестицiї становить
4,946 року.
2. Iнвестицiйна компанiя має 7 млн грн пасивiв, якi слiд вiдшкоду-
вати через 5 рокiв i 8 млн грн пасивiв, якi потрiбно вiдшкодувати через
8 рокiв. Компанiя володiє двома iнвестицiями A i Б. Iнвестицiя А —
iнвестицiя, яку описано в пунктi 1, а iнвестицiя Б є облiгацiєю з нульо-
вим купоном, за якою виплачується X грн наприкiнцi n рокiв (де n не
обов’язково цiле).
Вiдсоткова ставка становить 7 % рiчних. Визначити, чи дiйсно ве-
личини X i n можна обрати так, щоб вони гарантували iнвестицiйнiй
компанiї iмунiзацiю вiдносно малих змiн у вiдсотковiй ставцi.
P
Вiдомо, що 10 2 t
t=1 t ν = 228,451 при i = 7 %.
1.12.15. Рiчна ефективна форвардна ставка, що застосовується за
перiод вiд t до t + r, визначається як ft,r , де t та r вимiрюються в роках.
При даних значеннях f0,1 = 8 %, f1,1 = 7 %, f2,1 = 6 % и f3,1 = 5 %
пiдрахуйте дохiд брутто в момент випуску чотирирiчної облiгацiї, що
погашається за номiналом, i за якою виплачується щорiчно 5 %-ний
купон iз заборгованiстю.
1.12.16. 1. Нехай грошовi надходження вiдбуватимуться у дискретнi
моменти часу. Визначимо волатильнiсть як пропорцiйну змiну сучасного
значення потоку платежiв на одиницю змiни iнтенсивностi вiдсотка при
малих змiнах iнтенсивностi вiдсотка.
Доведiть, що при такому означеннi дисконтований середнiй час дорiв-
нює волатильностi.
2. Якщо волатильнiсть визначається тепер як пропорцiйна змiна су-
часного значення потоку платежiв на одиницю змiни рiчної ефективної
ставки вiдсотка для маленької змiни в рiчнiй ефективнiй ставцi вiдсотка,
визначте взаємозв’язок мiж дисконтованим середнiм часом та волатиль-
нiстю.
119
3. Компанiя зi страхування життя керує невеликим ануїтетним фон-
дом. Очiкується, що з фонду зроблять виплати в розмiрi 1 млн грн
наприкiнцi кожного з наступних 10 рокiв, i розмiром 1,5 млн грн напри-
кiнцi кожного з 10 рокiв потому. Активи компанiї розмiщено у двох
облiгацiях. Першою є облiгацiя з нульовим купоном, яку буде погашено
в 10-рiчний перiод. Другою є облiгацiя, за якою сплачується кожного
року купон g % рiчних iз заборгованiстю, i яку погасять за номiналом
через 19 рокiв. Було придбано 10 млн грн номiналу облiгацiї з нульовим
купоном.
Визначте номiнальну вартiсть облiгацiї з купоном, яку буде придбано,
i ставку купона, яку буде отримано вiд цiєї облiгацiї, якщо страхова
компанiя прирiвняла сучасну вартiсть i дисконтований середнiй час її
активiв та пасивiв за ефективною ставкою 5 % рiчних.
4. Якщо сучасна вартiсть i дисконтований середнiй час активiв та
пасивiв прирiвнюються, задайте третю умову, яка є достатньою для iму-
нiзацiї страхової компанiї вiдносно малих змiн у вiдсотковiй ставцi.
1.12.17. Форвардна ставка з моменту t − 1 до моменту t, ft−1,t , має
такi значення: f0,1 = 4,0 %, f1,2 = 4,5 %, f2,3 = 4,8 %.
Припускаючи вiдсутнiсть арбiтражу, пiдрахуйте:
а) цiну трирiчної облiгацiї номiнальною вартiстю 100 грн, за якою
виплачується щорiчний купон розмiром у 5 % iз заборгованiстю i яку
погашають за номiналом точно через три роки;
б) дохiд брутто вiд облiгацiї.
1.12.18. Є три облiгацiї, за якими сплачуються рiчнi купони в 7 % iз
заборгованiстю i якi погашають по 105 грн на 100 грн номiналу в одно-,
дво- та трирiчний перiод вiдповiдно. Цiна кожної облiгацiї становить
98 грн за 100 грн номiналу.
1. Визначте дохiд брутто вiд трирiчної облiгацiї.
2. Пiдрахуйте всi можливi спотовi ставки, враховуючи надану iнфор-
мацiю.
1.12.19. Компанiя має сплачувати за зобов’язаннями 1000 + 400t грн
наприкiнцi року t, для t = 5, 10, 15, 20, 25. Вона оцiнює цi пасиви,
припускаючи, що в майбутньому постiйна ефективна вiдсоткова ставка
становитиме 7 % рiчних.
Сума, що дорiвнює загальнiй сучаснiй вартостi пасивiв, вiдразу ж iн-
вестується в двi облiгацiї: облiгацiю А, за якою сплачуються кожного
року купони розмiром 5 % рiчних iз заборгованiстю, i яку гасять через
26 рокiв за номiнальною цiною, та облiгацiю Б, за якою сплачуються ко-
жного року купони розмiром 4 % рiчних iз заборгованiстю, i яку гасять
через 32 роки за номiнальною цiною. Дохiд брутто при виплатi за дво-
ма облiгацiями такий самий, як i той, що використовується при оцiнцi
пасивiв. Пiдрахуйте:
120
а) сучасну вартiсть пасивiв;
б) дисконтований середнiй час пасивiв;
в) номiнальну вартiсть кожної облiгацiї за умови, що тривалостi акти-
вiв i пасивiв однаковi.
1.12.20. Особа iнвестує в ринок, на якому дiє велика кiлькiсть спо-
тових i форвардних ставок.
Якщо в момент t = 0 вона вкладає 1 000 грн на два роки, то отримає
1 118 грн у момент t = 2. Iнакше, якщо в момент t = 0 вона погоджується
iнвестувати 1 000 грн у момент t = 1 на два роки, то вона отримає
1 140 грн у момент t = 3. Але, якщо в момент t = 0 вона погоджується
iнвестувати 1 000 грн у момент t = 1 на один рiк, вона отримає 1 058 грн
в момент t = 2. Пiдрахуйте:
а) однорiчну, дворiчну та трирiчну спотовi ставки в момент t = 0,
враховуючи заданi ставки;
б) трирiчний номiнальний дохiд у момент t = 0 на цьому ринку.
1.12.21. Нова група менеджменту розглядає справи фiнансової ком-
панiї. Вона з’ясувала, що компанiя має пасиви 15 млн грн, якi потрiб-
но виплатити через 13 рокiв, i 10 млн грн, якi потрiбно виплатити че-
рез 25 рокiв. Активи складаються з двох облiгацiй з нульовим купо-
ном, за одною сплачується 12,425 млн грн через 12 рокiв, за iншою —
12,946 млн грн через 24 роки. Поточна ефективна вiдсоткова ставка ста-
новить 8 % рiчних. Визначте, чи виконуються необхiднi умови iмунiзацiї
фiнансової компанiї вiдносно малих змiн у вiдсотковiй ставцi.
1.12.22. Iнтенсивнiсть вiдсотка δ(t) є функцiєю часу i задається фор-
мулою δ(t) = 0,04 + 0,001t, де t — кiлькiсть рокiв.
1. Пiдрахуйте накопичену вартiсть одиничної суми грошей:
а) з моменту t = 0 до моменту t = 8;
б) з моменту t = 0 до моменту t = 9;
в) з моменту t = 8 до моменту t = 9.
2. Використовуючи результати з пункту 1, або iншим способом, пiдра-
хуйте восьмирiчну спотову вiдсоткову ставку з моменту t = 0 до моменту
t = 8, дев’ятирiчну спотову вiдсоткову ставку з моменту t = 0 до момен-
ту t = 9 та f8,1 , де f8,1 — форвардна вiдсоткова ставка з моменту t = 8
на 1 рiк.
1.12.23. Страхова компанiя має портфель ануїтетних контрактiв, вiд-
повiдно до яких очiкується виплата 1 млн грн наприкiнцi кожного з
наступних 20 рокiв i 0,5 млн грн наприкiнцi кожного року протягом
наступних 20 рокiв, тобто починаючи з 21-го року. За урядовою облi-
гацiєю з найбiльшою тривалiстю, в яку компанiя може iнвестувати свої
фонди, виплачується купон у 10 % рiчних iз заборгованiстю, i облiгацiю
погашають за номiнальною цiною через 15 рокiв. Норма прибутку при
121
погашеннi урядової облiгацiї становить 6 % за рiк, i купонну виплату
щойно було зроблено.
1. Пiдрахуйте тривалiсть пасивiв страхової компанiї при ефективнiй
ставцi 6 % за рiк.
2. Дайте вiдповiдь на завдання пункту 1, якщо усi фонди страхових
компанiй iнвестуються в урядову облiгацiю з найбiльшою тривалiстю.
3. Пояснiть, чому страхова компанiя не може iмунiзувати свої пасиви,
купуючи урядову облiгацiю. Без додаткових обчислень вкажiть, за яких
обставин компанiя може мати збитки, якщо змiни вiдсоткової ставки
будуть рiвномiрними. Пояснiть причину втрат.
1.12.24. 1. Пояснiть:
а) що мається на увазi пiд “теорiєю очiкування”, що пояснює форму
графiка кривої доходу;
б) як “теорiю очiкування” можна модифiкувати, використовуючи тео-
рiї “переваги лiквiдностi” i “сегментацiї ринку”.
2. Однорiчнi вiдсотковi ставки зараз дорiвнюють 10 %, очiкується,
що вони будуть 9 % через рiк, 8 % через два роки, 7 % через три ро-
ки i потiм залишаться на цьому рiвнi. Якщо доходи за облiгацiями з
будь-яким термiном погашення лише вiдбивають очiкування майбутнiх
короткострокових вiдсоткових ставок, пiдрахуйте дохiд брутто за одно-
рiчною, трирiчною, п’ятирiчною i десятирiчною облiгацiями з нульовим
купоном.
1.12.25. Дворiчна облiгацiя iз фiксованим вiдсотком, з купонами у
8 % рiчних, якi виплачуються iз заборгованiстю, погашається по 98 %
вiд номiналу. В момент часу t = 0 ця облiгацiя має цiну 105,4 грн
за 100 грн номiналу, а дворiчний номiнальний дохiд дорiвнює 4,15 %.
Обчислити однорiчну та дворiчнi спотовi вiдсотковi ставки.
1.12.26. Страхова компанiя має пасиви розмiром 10 млн грн, що слiд
вiдшкодувати через 10 рокiв, 20 млн грн пасивiв, якi потрiбно вiдшкоду-
вати через 15 рокiв, а також двi облiгацiї з нульовим купоном, за одною
з яких буде виплачено 7,404 млн грн через два роки, а за iншою —
31,834 млн грн через 25 рокiв. Ефективна вiдсоткова ставка становить
7 % рiчних.
1. Показати, що для цiєї компанiї виконуються двi першi умови Ре-
дiнгтона для iмунiзацiї вiдносно малих змiн вiдсоткової ставки.
2. Через сучасну вартiсть визначити прибуток або втрати, якi компа-
нiя матиме, якщо вiдсоткова ставка вiдразу зросте до 7,5 % рiчних.
3. Пояснiть, як можна було в пунктi 2 без обчислень передбачити,
прибуток чи втрати матиме компанiя.
1.12.27. Позначимо через ft,1 однорiчну форвардну вiдсоткову ставку,
застосовану в момент часу t. При ft,1 = 4 % обчислити неперервну фор-
вардну вiдсоткову ставку Ft,1 , яка застосовується в той самий перiод.
122
1.12.28. Страхова кампанiя має неперервний потiк платежiв за зо-
бов’язаннями протягом наступних 20 рокiв. Виплати здiйснюються по
10 млн грн щороку. Обчислити тривалiсть (дисконтований середнiй час)
цього неперервного потоку платежiв при ефективнiй вiдсотковiй ставцi
4 % рiчних.
1.12.29. На ринку цiнних паперiв дiють такi цiни на безкупоннi облi-
гацiї, що погашаються за номiналом: на однорiчнi — 97, на дворiчнi —
93, на трирiчнi — 88, на чотирирiчнi — 83.
1. Припускаючи, що арбiтраж вiдсутнiй, обчислити:
а) yt , t = 1, 2, 3, 4, де yt — t-рiчна спотова вiдсоткова ставка;
б) норму прибутку чотирирiчної облiгацiї, що погашається за номiна-
лом i за якою виплачуються 4 % купони iз заборгованiстю.
2. Пояснiть чому чотирирiчна спотова ставка бiльша, нiж норма при-
бутку облiгацiї з пункту 1б), що погашається за номiналом i має 4 %-ний
купон, який виплачується iз заборгованiстю.
3. Використовуючи теорiю “переваги лiквiдностi”, пояснiть поведiн-
ку кривої доходу, визначеної спотовими вiдсотковими ставками, обчис-
леними в пунктi 1a), якщо майбутнi короткостроковi вiдсотковi ставки
очiкуються сталими.
1.12.30. 1. Доведiть, що
..
an| − nνn
(I a)n| = .
i
2. За урядовою облiгацiєю раз у пiвроку виплачується купон iз забор-
гованiстю розмiром 10 грн на рiк. Облiгацiю буде погашено за номiналом
через 10 рокiв. Дохiд брутто за облiгацiєю становить 6 % рiчних, i спла-
чується щопiвроку. Обчислiть тривалiсть облiгацiї в роках.
3. Пояснiть, чому тривалiсть облiгацiї бiльша, якщо купонна виплата
8 грн на рiк замiсть 10 грн на рiк.
1.12.31. При довiчному ануїтетi щорiчнi купони виплачують iз за-
боргованiстю. Показати, що волатильнiсть довiчного ануїтету дорiвнює
1/i, де i — вiдсоткова ставка.
1.12.32. 1. Пiдрахуйте дисконтований середнiй час наступного пото-
ку платежiв: 100 грн, що сплачуються зараз, 230 грн через п’ять рокiв,
600 грн через десять рокiв, якщо ефективна рiчна вiдсоткова ставка ста-
новить: а) 5 %; б) 15 %.
2. Iнвестор придбав ануїтет, за яким надходять щорiчнi платежi iз
заборгованiстю протягом 20 рокiв. Перший платiж дорiвнює 1 000 грн.
За вiдсоткової ставки 8 % рiчних пiдрахуйте дисконтований середнiй
час ануїтету, за умови, що: а) виплати незмiннi; б) виплати щороку
зростають на 100 грн; в) виплати щороку зростають на 8 %; г) виплати
щороку зростають на 10 %.
123
1.12.33. 1. За даної вiдсоткової ставки один грошовий потiк має су-
часну вартiсть V1 i тривалiсть t1 ; iнший — V2 i t2 . Покажiть, що, якщо
V1 + V2 6= 0, то за такої ж вiдсоткової ставки тривалiсть об’єднаного
потоку платежiв дорiвнює
V1 t1 + V2 t2
.
V1 + V2
Узагальнiть твердження на n потокiв платежiв.
2. Iнвестор отримав ануїтет, за яким протягом 10 рокiв здiйснюються
виплати розмiром 10 000 грн наприкiнцi кожного року. Iнвестор зобов’я-
заний зробити два платежi розмiром 30 000 грн, перший через 5 рокiв,
другий через 10 рокiв пiсля першого.
За вiдсоткової ставки 10 % рiчних:
а) пiдрахуйте сучасну вартiсть i тривалiсть виплат, отриманих iнвес-
тором, i платежiв, зроблених ним;
б) використовуючи результат пункту 1 або iншим шляхом обчислiть
тривалiсть чистих потокiв платежiв iнвестора.
1.12.34. 1. За особливим ануїтетом наприкiнцi t-го року виплачу-
ється сума (n − t + 1)t = (n + 1)t − t2 . Доведiть, що сучасна вартiсть
ануїтету
2(I a)n| − an| − n2 νn+1
(n + 1)(I a)n| − .
1−ν
Обчислiть значення даного виразу за рiчної ставки 9 % i n = 9.
2. Страхова компанiя випускає тiльки полiси повернення капiталу
iз строком дiї 10 рокiв. Страховi премiї сплачуються авансом щороку.
Витратами компанiї можна знехтувати. Визначте за ефективної вiдсот-
кової ставки 9 % рiчних:
а) тривалiсть майбутнiх грошових надходжень за випущеним 1 сi-
чня 1985 року пакетом полiсiв з рiчними премiями у розмiрi 20 000 грн
вiдразу пiсля отримання перших премiй 1 сiчня 1985 року;
б) тривалiсть надходжень за пакетами полiсiв, що випускалися в
однаковiй кiлькостi 1 сiчня кожного року з 1976 по 1985 включно, з
моменту вiдразу пiсля надходження премiй за 1 сiчня 1985 року.
1.12.35. (Час, за який волатильнiсть досягає максимуму.)
За акцiєю з фiксованим вiдсотком 5 % рiчних вiдсотки сплачуються
неперервно. Акцiя погашається за номiналом через n (не обов’язково
цiле число) рокiв.
1. За умови сталої рiчної iнтенсивностi вiдсотку 0,07, визначте вола-
тильнiсть акцiї при n = 20 та n = 60.
2. Волатильнiсть v за сталої iнтенсивностi вiдсотку δ є функцiєю вiд
n. Якщо δ = 0,07, при якому значеннi n волатильнiсть найбiльша i яке її
максимальне значення?
124
1.12.36. Аналiтик оцiнює двi компанiї “Альфа” i “Бета”. “Альфа”
сподiвається виплатити свiй перший рiчний дивiденд через шiсть рокiв.
Припускається, що дивiденди становитимуть 6 грн за акцiю. Щорiчнi ди-
вiденди буде збiльшено на 10 % на рiк протягом наступних шести рокiв.
Припускається, що дивiденди зростатимуть на 3 % на рiк, починаючи з
цього моменту i без обмеження в часi.
“Бета” виплатить рiчний дивiденд 4 грн за акцiю через один рiк. Очi-
кується, що щорiчнi дивiденди зростатимуть з цього моменту на 0,5 %
рiчних без обмеження в часi. Аналiтик оцiнює дивiденди по обох акцiях
з вiдсотковою ставкою 6 % за рiк.
1. Пiдрахуйте сучасну вартiсть: a) акцiй “Альфа”; б) акцiй “Бета”.
2. Спостерiгаючи загальне пiдвищення вiдсоткових ставок, аналiтик
вирiшив вважати, що ефективна вiдсоткова ставка дорiвнює 7 % на рiк.
Покажiть, що у вiдсотковому вiдношеннi вартiсть “Альфа” падає силь-
нiше, нiж вартiсть “Бета”.
Пояснiть вашу вiдповiдь до пункту 2 у термiнах тривалостi.
1.12.37. Ринковi цiни акцiй з фiксованим вiдсотком визначаються
за сталої iнтенсивностi вiдсотка 5 % на рiк. Iнвестор, що зобов’язаний
повернути 100 000 грн через п’ять рокiв, має грошову сумму, що дорiв-
нює сучаснiй вартостi такого зобов’язання. Вiн бажає вкласти цi грошi
в акцiї з фiксованим вiдсотком, за якими вiдсотковi виплати надходять
неперервно i якi погашаються за номiналом. Термiн дiї акцiї може бути
вибрано iнвестором, i цей термiн може не бути цiлим числом. Iнвестор
хоче, щоб дисконтований середнiй час зобов’язання дорiвнював дискон-
тованому середньому часу активiв, якi вiн придбає, за сталої iнтенсив-
ностi вiдсотка 5 % рiчних.
1. Покажiть, що у випадку, коли вiдсотки за акцiєю сплачуються з
iнтенсивнiстю k вiдсоткiв рiчних, термiн дiї акцiї дорiвнюватиме тому
значенню n, для якого
25 + 15k + n(k − 5)
e0,05n = ,
15k
i визначте це значення для: а) k = 5; б) k = 10.
2. Припустимо, що акцiя має iнтенсивнiсть купонних виплат 10 %, i
вона має термiн дiї, обчислений у пунктi 1. Доведiть, що iнвестор, який
придбає цю акцiю, iмунiзований вiдносно малих змiн в iнтенсивностi
вiдсотка. Якою буде сучасна вартiсть його доходу, якщо iнтенсивнiсть
вiдсотка раптово змiниться до: а) 5,5 %; б) 4,5 % i залишиться сталою
на цьому рiвнi?
1.12.38. 1. Компанiя зобов’язана зробити чотири платежi з п’ятирi-
чним перiодом, перший платiж через п’ять рокiв. Розмiр t-го платежу
дорiвнює 1000 + 100t грн. Компанiя оцiнює цi зобов’язання при ефек-
125
тивнiй рiчнiй вiдсотковiй ставцi 5 %. За цих умов визначте сучасну
вартiсть i дисконтований середнiй час даних зобов’язань.
2. Суму, що дорiвнює сумарнiй сучаснiй вартостi цих зобов’язань (за
ефективної рiчної ставки 5 %) негайно iнвестуєть у двi щойно випущенi
позики, одна з яких погашається через 10 рокiв, iнша — через 30 рокiв.
За кожною позикою наприкiнцi кожного року сплачується рента 5 %.
Обидвi позики випущенi i погашаються за номiналом. Виявилося, що
за рiчної ефективної ставки вiдсотка 5 % дисконтований середнiй час
виплат за позиками дорiвнює дисконтованому середньому часу платежiв
з пункту 1. Визначте суму, iнвестовану в кожну позику.
1.12.39. У певнiй країнi iнвестори можуть торгувати облiгацiями з
нульовим купоном з будь-яким термiном дiї. Облiгацiї не оподатковую-
ться, погашаються за номiналом, i оцiнюються за незмiнною неперерв-
ною iнтенсивнiстю вiдсотка.
Iнвестор зобов’язаний повернути 1 000 000 грн через 10 рокiв i має
грошову суму, що дорiвнює сучаснiй вартостi цього боргу за сталої рi-
чної iнтенсивностi вiдсотка δ0 . Покажiть, що, придбавши певну комбiна-
цiю п’яти- i п’ятнадцятирiчних облiгацiй з нульовим купоном, iнвестор
може бути впевненим у прибутку незалежно вiд будь-якої змiни у ста-
лiй iнтенсивностi вiдсотка, яка використовується ринком для оцiнюва-
ння облiгацiй. Припускаючи, що δ0 = 0,05, i iнвестор придбав потрiбнi
кiлькостi облiгацiй, пiдрахуйте прибуток iнвестора, якщо iнтенсивнiсть
вiдсотка змiнюється на: а) 0,07; б) 0,03.
1.12.40. Страхова компанiя зобов’язана повернути 100 000 грн че-
рез вiсiм рокiв. Компанiя має суму, що дорiвнює сучасної вартостi цього
боргу при сталiй рiчнiй iнтенсивностi вiдсотка 5 % (яка також використо-
вується для визначення ринкових цiн цiнних паперiв), i хоче iнвестувати
цю суму в таку комбiнацiю цiнних паперiв:
облiгацiй з нульовим купоном, що погашаються за номiналом через
20 рокiв,
депозитiв на дуже короткий термiн (якi можуть розглядатися як го-
тiвка, на яку сплачується рента).
1. Компанiя хоче, щоб тривалiсть активiв дорiвнювала тривалостi па-
сивiв. Визначте кiлькiсть, iнвестовану в кожний з цiнних паперiв.
2. Припустимо, що iнвестицiї, про якi йдеться у пунктi 1, зроблено.
Визначте сучасну вартiсть прибутку органiзацiї (тобто рiзницю мiж су-
часними вартостями активiв i пасивiв), якщо iнтенсивнiсть вiдсотка є
насправдi: а) 2 %; б) 3 %.
1.12.41. Страхова компанiя щойно випустила 15-рiчний полiс повер-
нення капiталу з єдиною премiєю i страховою сумою 10 000. Розмiр пре-
мiї пiдраховано у припущеннi, що iнтенсивнiсть вiдсотка стала i стано-
вить δ(t) = ln 1,08. Витрати не враховуються.
126
Компанiя iнвестує частину страхової премiї у 20-рiчну облiгацiю з
нульовим купоном, яка погашається за номiналом, цiна облiгацiї ви-
значається iз вказаної iнтенсивностi вiдсотка; решту страхової премiї
компанiя вкладає в готiвку. При цьому тривалiсть пасивiв виявляється
рiвною тривалостi активiв.
1. Обчислiть розмiр премiї i номiнальну вартiсть придбаної акцiї.
2. Негайно пiсля iнвестицiї страхової компанiї ринковi фактори змi-
нюють вiдсоткову ставку. Пiдрахуйте сучасну вартiсть прибутку або
втрат компанiї, якщо майбутнi грошовi потоки дисконтуються зi сталою
рiчною iнтенсивнiстю вiдсотка: а) δ(t) = ln 1,05; б) δ(t) = ln 1,1; в) δ(t) —
лiнiйна функцiя, причому δ(0) = 1,05, δ(20) = ln 1,1.
1.12.42. (Повна iмунiзацiя.)
Нехай δ та S — вiдомi додатнi числа, i також вiдомi два з чотирьох
додатних чисел a, A, b, B. Розглянемо систему рiвнянь для двох не-
вiдомих чисел:
( δa
Ae + Be−δb = S,
Aaeδa = Bbe−δb .
1. Покажiть, що для заданої пари чисел:
а) a, b;
б) B, b (причому Be−δb < S);
в) A, a (Aeδa < S);
г) A, b (A < S)
iснує єдина пара невiдомих параметрiв, що задовольняє дану систему.
2. Нехай δ = 0,05 i S = 1. Покажiть, що при a = 15 i B = 0,98 iснує
двi рiзнi пари додатних чисел (b,A), що задовольняють дану систему.
1.12.1. 1. Характеристики грошового потоку: а) волатильнiсть

Pn tk +1
1 d k=1 Ctk tk νi
v=− A = Pn tk
,
A di C
k=1 tk i ν
Pn tk
де A = k=1 Ctk νi — сучасна вартiсть грошового потоку {Ctk }; k =
= 1, . . . , n; νi = 1/1 + i;
б) опуклiсть
Pn tk +2
1 d2 k=1 Ctk tk (tk + 1)νi
c= A= Pn .
A di2 k=1 C tk
ν tk
i
127
2. У випадку а) нехай N — номiнал облiгацiї, тодi її волатильнiсть
N[0,08ν(I a)10| + 10ν11 ] ν[i(I a)10| + 10ν10 ] ..
v(0,08) = = = ν a 10| = 6,71,
N[0,08a10| + ν10 ] [ia10| + ν10 ]
де i = 0,08; ν = (1 + i)−1 ;
б) волатильнiсть i опуклiсть дорiвнюють
100 000 · 7,247(1 + 0,08)−8,247 7,247
v(0,08) = = = 6,71,
100 000(1 + 0,08)−7,247 1,08
100 000 · 7,247 · 8,247(1 + 0,08)−9,247
c(0,08) = = 51,240;
100 000(1 + 0,08)−7,247
в) з умови задачi маємо VA(i0 ) = VL (i0 ) = 100 000 · (1,08)−7,247 =
= 57 250, а iз пунктiв 2a) i 2б) vA(i0 ) = vL (i0 ) = 6,71, де i0 = 8 %,
VA(i0 ), VL (i0 ) — вiдповiдно сучасна вартiсть облiгацiї позики i зобов’яза-
ння, а vA(i0 ), vL (i0 ) — вiдповiдно волатильнiсть облiгацiї позики i зобо-
в’язання. За умовою задачi та за пунктом 2б) має мiсце спiввiдношення
cA(i0 ) = 60,53 > 51,24 = cL (i0 ). Отже, виконуються умови iмунiзацiї
Редiнгтона. Тому iнвестор iмунiзований вiдносно малих змiн вiдсоткової
ставки.
3. VL (0,085) = 100 000 · (1,085)−7,247 = 55 366, VA(0,085) = 57 250 ×
× (0,08a10| + ν10 )i=0,085 = 55 371, VA(0,085) − VL (0,085) = 5.
1.12.2. Нехай yn — n-рiчна спотова вiдсоткова ставка, тодi n-рiчний
номiнальний дохiд ycn визначається iз спiввiдношення 1 = ycn (νy1 +
+ ν2y2 + . . . + νnyn ) + 1νnyn , де νyt = (1 + yt )−1 . Маємо y1 = f0 , (1 + y2 )2 =
= (1 + f0 )(1 + f1 ), (1 + y3 )3 = (1 + f0 )(1 + f1 )(1 + f2 ). Звiдси yc3 = 6,478 %.
(2)
1.12.3. 1. Характеристики облiгацiї: а) цiна VA(0,1) = 10 · 0,75a20 |
+
+ 110ν20 = 81,761, де ν = (1 + i)−1 ; i = 0,1;
б) волатильнiсть
1
P40 k k +1
2 · 10 · 0,75 k=1 2 ν
2 + 20 · 110ν21
v(0,1) = =
VA(0,1)
P40 k/2 ′
2 ν1/2 −ν41/2 ′
5 · 7,5ν2 k=1 ν + 2 200ν 21 5 · 7,5ν 1−ν1/2 ν
+ 2 200ν21
= ν
= =
81,761 81,761
1−41ν20 +40ν41/2
37,5ν2 2ν1/2 (1−ν1/2 )2
+ 2 200ν21
= = 8,91.
81,761
2. Позначимо через C суму, яку потрiбно сплатити за кожним iз зобо-
в’язань, тодi: а) сучасна вартiсть зобов’язань дорiвнює VL (0,1) = C(ν10 +
+νt ), де t — термiн погашення першого зобов’язання. Iз пункту 1a маємо
VA(0,1) = 81,761, тому C(ν10 +νt ) = VA(0,1) = 81,761. Звiдси при t = 9,61
128
одержимо C = 104,063. Волатильнiсть зобов’язань
10Cν11 + 9,61Cν10,61
vL (0,1) = = 8,91;
81,761
б) опуклiсть зобов’язань
104,063
cL (0,1) = 9,61 · 10,61ν11,61 + 10 · 11ν12 = 87,526;
81,761
в) iнвестор iмунiзований вiдносно малих змiн вiдсоткової ставки, бо

виконуються умови Редiнгтона.
1.12.4. 1. Див. теоретичну частину.
2. (1+f3,2 )2 = (1 + y3+2 )3+2 /(1 + y3 )3 = (1 + y5 )5 /1,063 = 1,2054. Звiдси
f3,2 = 9,79 %.
3. Нехай yc6 — 6-рiчний номiнальний дохiд у момент t = 0. Тодi 1 =
= yc6 [1/1,04 + 1/(1,05)2 + 1/(1,06)3 + 1/(1,07)4 + 1/(1,075)5 + 1/(1,08)6 ] +
+ 1/(1,08)6 . Звiдси yc6 = 7,71 %.
1.12.5. За означенням 1 = yc3 (νy1 + ν2y + ν3y ) + ν3y , де νyk = (1 + yk )−1 ,
2 3 3
yk — k-рiчна спотова вiдсоткова ставка. Маємо f0,1 = y1 , f0,2 = y2 , (1 +
+ y3 )3 = (1 + y1 )(1 + f1,2 )2 = (1 + 0,06)(1 + 0,066)2 = 1,20454. Отже,
yc3 = 6,395 % рiчних.
1.12.6. 1. Сучасна вартiсть зобов’язань iнвестора дорiвнює VL (0,07) =
..
= VL1 (0,07) + VL2 (0,07) = 20 000ν15 + 5 000 10 |a(2) = 20 000(1 + 0,07)−15 +
25|
..(2)
10 a −10 (2)
+ 5 000ν = 7 248,92 + 5 000(1 + 0,07) ia /d (2) = 38 415,72 грн.
25| 25|
Позначимо через Y i t вiдповiдно суму погашення i термiн погашення
облiгацiї Y . Сучасна вартiсть активiв дорiвнює VA(0,07) = VX (0,07) +
+ VY (0,07) = 25 000ν10 + Y νt . Iз умови задачi VY = VX = 38 415,72 грн.
Тому сума, iнвестована в облiгацiю Y , Y νt = 38 415,72 − 25 000(1 +
+ 0,07)−10 = 25 706,99 грн.
2. Iз умов Редiнгтона випливає, що для iмунiзацiї фонду iнвестора
вiдносно малих змiн вiдсоткової ставки мають збiгатися волатильностi
активiв i зобов’язань, vA = vP L . Оскiльки VA P= VL , то звiдси випливає, що
tk +1 sj +1
має виконуватись рiвнiсть tk Ltk ν = sj Asj ν , де Ltk — грошова
виплата за зобов’язанням в момент часу tk , Asj — грошова виплата за
129
активом у момент часу sj . Маємо
X 69
tk +1 16 5 000 X k k/2+1
tk Ltk ν = 15 · 20 000ν + ν =
2 2
k=20
X
69 ′ ν10 − ν35 ′
16 2 k/2 16 2
= 300 000ν + 2 500ν ν = 300 000ν + 2 500ν =
ν 1 − ν1/2 ν
k=20
9
2ν (20 − 19ν1/2 − 70ν25 + 69ν51/2 )
= 101 620,37 + 2 500ν = 651 695,433.
2(1 − ν1/2 )2
Далi, для активiв маємо
X
sj Asj νsj +1 = 25 000·10ν11 +Y tνt+1 = 250 000ν11 +tν(Y νt ) = 651 695,433.
Звiдси t = 22,18 року. Але Y ν22,18 = 25 706,99, тому Y = 115 303,41 грн.
3. Для iмунiзацiї фонду iнвестора вiдносно малих змiн вiдсоткової
ставки потрiбно, щоб опуклiсть активiв була бiльшою за опуклiсть зобо-
в’язань.
1.12.7. Оскiльки (1 + y3 )3 = (1 + y1 )(1 + f1,2 )2 , то f1,2 = 4,76 %.
1.12.8. 1. Дамо означення: а) тривалiсть
Pn n
k=1 tk Ctk ν
tk
1X
τ = Pn t
= tkCtk νtk ;
k=1 Ctk ν
k V
k=1
б) волатильнiсть
n n
1 d 1 d X −tk 1 X
v=− V =− Ctk (1 + i) = − (−tk )Ctk (1 + i)−tk −1 = ντ.
V di V di V
k=1 k=1
Отже, τ = v/ν = (1 + i)v.
2. Нехай A i B — суми, за якими погашають облiгацiї A i Б вiд-
повiдно. Сучасна вартiсть зобов’язань дорiвнює VL (0,07) = 600 000a9| +
+ 750 000ν10 = 772 174 грн. Сучасна вартiсть активiв VA(0,07) = Aν5 +
+ Bν20 . Тому Aν5 + Bν20 = 772 174, ν = 1/1,07. Iз рiвностi волатильно-
P
стей випливає (5Aν6 +20Bν21 )/VA(0,07) = (600 000 9k=1 kνk+1 +750 000 ×
× 10ν11 )/VL (0,07), звiдки 5Aν6 + 20Bν21 = 600 000ν(I a)9| + 750 000ν11 =
= 5 226 130. Позначимо шуканi суми iнвестицiй в облiгацiї x = Aν5 ,
y = Bν20 . Маємо систему рiвнянь x + y = 772 174, 5x + 20y = 5 226 130 ×
× 1,07. Розв’язавши цю систему рiвнянь, одержимо x = 656 768 грн,
y = 115 406 грн.
1.12.9. Оскiльки (1 + y3 )3 = (1 + y1 )(1 + f1,2 )2 , то f1,2 = 6,004 %.
1.12.10. 1. Результати будуть такi: а) нехай Vn — цiна n-рiчної облi-
гацiї при ефективнiй вiдсотковiй ставцi i, а Nn — номiнал n-рiчної облi-
гацiї. Тодi Vn = 0,06Nn (νi + ν2i + . . . + νni ) + Nn νni = 0,06Nn (νy1 + ν2y2 + . . . +
130
+ νnyn ) + Nn νnyn , де νi = 1/(1 + i), νyt = 1/(1 + yy ), yt — t-рiчна спотова
ставка. З цiєї рiвностi одержимо систему рiвнянь

 0,06ν0,06 + ν0,06 = 0,06νy1 + νy1 ,

0,06(ν0,063 + ν20,063 ) + ν20,063 = 0,06(νy1 + ν2y2 ) + ν2y2 ,


0,06(ν0,066 + ν20,066 + ν30,066 ) + ν30,066 = 0,06(νy1 + ν2y2 + ν3y3 ) + ν3y3 .
Звiдси, використавши спiввiдношення yt = 1/νyt − 1, маємо y1 = 0,06,
y2 = 0,06309, y3 = 0,06619;
б) f0,1 = y1 = 6 %, (1 + y2 )2 = (1 + y1 )(1 + f1,1 ) ⇒ f1,1 = 6,619 %,
(1 + y3 )3 = (1 + y2 )2 (1 + f2,1 ) ⇒ f2,1 = 7,259 %.
2. Оскiльки (1 + ym+n )m+n = (1 + ym )m (1 + fm,n )n , то 1 + ym+n = (1 +
+ ym )m/(m+n) (1 + fm,n )n/(m+n) i при зростаннi 1 + fm,n по n, величина 1 + ym+n
може зростати по n, але повiльнiше, бо n/(n + m) < P 1.
1.12.11. 1. Сучасна вартiсть такого ануїтету V = nk=1 k2 νk . Оскiльки
P P P P
(I a)n| = nk=1 kνk , an| = nk=1 νk , то V (1 − ν) = nk=1 k2 νk − nk=1 k2 νk+1 =
P P P
= nk=1 [k2 −(k−1)2 ]νk −n2 νn+1 = 2 nk=1 kνk − nk=1 νk −n2 νn+1 = 2(I a)n| −
− an| − n2 νn+1 .
2. Результати будуть такi: а) сучасна вартiсть пасивiв VL (0,07) =
P20
= k=1 (95 000 + 5 000k)ν = 95 000a20| + 5 000(I a)20| = 1 446 940 грн.
k
Тривалiсть, або дисконтований середнiй час, пасивiв

P20 20
k=1 (95 000 + 5 000k)kν
k
5 000 h X
2 k
i
τL (0,07) = = 19(I a)20| + k ν =
VL (0,07) VL (0,07)
k=1
5 000 h 2(I a)20| − a20| − 202 ν21 i

= 19(I a)20| + = 9,43 року;
VL (0,07) 1−ν
б) нехай A i B — номiнальна вартiсть активiв A i Б вiдповiдно. Три-
валiсть активiв за ефективної вiдсоткової ставки 7 %
X12
1 25 k 12
τA(0,07) = 25Aν + 0,08B kν + 12Bν .
VA(0,07)
k=1
Iз умови задачi випливає, що τA(0,07) = τL (0,07) = 9,43. Сучасна вар-
P
тiсть активiв VA(0,07) = Aν25 + 0,08B 12 k=1 ν + Bν
k 12
= VL (0,07) =
= 1 446 940. Iз одержаної системи рiвнянь знаходимо A = 1 249 270 грн,
B = 534 270 грн. Тому суми, iнвестованi в активи, дорiвнюють для A:
Aν25 = 98 440 грн, для Б: VA(0,07) − Aν25 = 1 348 500 грн.
1.12.12. 1. Пiдрахуємо:
а) сучасну вартiсть пасивiв VL (0,05) = 100 000a5| = 432 950 грн;
б) тривалiсть τL (0,05) = 100 000(I a)5| /VL (0,05) = 1 256 640/432 950 =
= 2,9 року;
131
2. Позначимо номiнальну вартiсть п’ятирiчної облiгацiї через X, а
однорiчної — через Y . Тодi з умов рiвностi сучасної вартостi i трива-
лостi активiв i пасивiв одержимо систему рiвнянь VA(0,05) = Xν5 +
+ Y ν = 432 950, τA(0,05) = 5Xν5 + Y ν /VA(0,05) = 2,9. Звiдси X =
= 262 815,89 грн, Y = 238 375,8 грн.

3. cA(0,05) = 5 · 6ν7 + 2Y ν3 /VA(0,05) = 13,89.
4. Оскiльки VA = VL , τL = τA, то vL = vA, тому що τ = (1 + i)v. Далi
cA > cL , отже, виконуються умови iмунiзацiї Редiнгтона.
1.12.13. 1. Iз системи (1 + y1 )(1 + f1,1 ) = (1 + y2 )2 , (1 + y2 )2 (1 + f2,1 ) =
= (1 + y3 )3 визначаємо f1,1 = 4,3 %, f2,1 = 4,5 %.
2. Пiдрахуємо: а) цiна за 100 грн номiналу 3-рiчної облiгацiї P =
= 3(νy1 + ν2y + ν3y ) + 110ν3y , де νyn = (1 + yn )−1 . Тому P = 105,24 грн;
2 3 3
б) номiнальний дохiд yc2 визначаємо з умови 1 = yc2 (νy1 + ν2y ) + ν2y ,

2 2
yc2 = 4,198 %.
1.12.14. 1. τ(0,07) = (I a)10| /a10| = 4,946 року.
2. Перевiримо виконання умов iмунiзацiї за Редiнгтоном: VA = VL ,
vA = vL , cA > cL . За одиницю капiталу вiзьмемо мiльйон гривень. Тодi
VA(0,07) = a10| + Xνn , VL (0,07) = 7ν5 + 8ν8 = 9,6469. Звiдси Xνn =
= 2,6234. За умови VA = VL маємо vA = vL ⇔ (I a)10| + nXνn = 5 · 7ν5 +
+ 8 · 8ν8 ⇒ nXνn = 27,4638. Таким чином, n = 10,4689, X = 5,3269.
P
При виконаннi умов VA = VL i vA = vL маємо, що cA > cL ⇔ 10 2 t
t=1 t ν +
+n2 Xνn > 52 · 7ν5 +82 · 8ν8 = 422,761. Пiдставимо знайденi значення n, X i
P10
одержимо t=1 t2 νt +n2 Xνn = 228,451+(10,4689)2 ·5,3269(0,9346)10,4689 =
= 515,966 > 422,761. Тому умови iмунiзацiї за Редiнгтоном виконано.
1.12.15. Нехай i — дохiд брутто за облiгацiєю, тодi для сучасної
вартостi облiгацiї маємо рiвнiсть 5(νi + ν2i + ν3i + ν4i ) + 100ν4i = 5(νy1 +
+ ν2y + ν3y + ν4y ) + 100ν4y , де νi = (1 + i)−1 , νyt = (1 + yt )−1 , yt —
2 3 4 4
t-рiчна спотова ставка. Iз системи рiвнянь y1 = f0,1 , (1 + y2 )2 = (1 +
+ y1 )(1 + f1,1 ), (1 + y3 )3 = (1 + y2 )2 (1 + f2,1 ), (1 + y4 )4 = (1 + y3 )3 (1 + f3,1 )
одержимо νy1 = 1/1,08 = 0,925926, ν2y = 0,925926(1/1,07) = 0,86535,
2
ν3y3 = 0,86535(1/1,06) = 0,81637, ν4y4 = 0,81637(1/1,05) = 0,77749. Таким
чином, маємо рiвняння 5(νi + ν2i + ν3i + ν4i ) + 100ν4i = 94,6747. Звiдси
νi = 0,93847 i i = (1/νi ) − 1 = 0,06556. Отже, i = 6,556 %.
1.12.16. 1. Нехай {Ctk } — потiк платежiв у моменти часу tk , k =
= 1, . . . , n, а V (δ), τ(δ), v(δ) — вiдповiдно сучасна вартiсть, дисконтова-
ний середнiй час i волатильнiсть цього потоку платежiв при iнтенсивно-
132
стi вiдсотка δ. Маємо
n
X n
X
−δtk
V (δ) = Ctk e , τ(δ) = tkCtk e−δtk /V (δ),
k=1 k=1
n
V (δ) − V (δ + ∆δ) 1 V ′ (δ) X
v(δ) = lim =− = tkCtk e−δtk /V (δ) = τ(δ).
∆δ→0 ∆δ V (δ) V (δ)
k=1
2. Нехай V , τ, v — вiдповiдно сучасна вартiсть, дисконтований серед-

нiй час i волатильнiсть Pцього потоку платежiв
Pn при вiдсотковiй ставцi i.
n
Тодi νi = 1/(1 + i), V = k=1 Ctk νi , τ = k=1 tkCtk νtik /V ,
tk
X n
V − V (i + ∆i) 1 ∂V 1
v = lim =− = tkCtk νtik +1 /V = τ/(1 + i).
∆i→0 ∆i V ∂i V
k=1
3. Позначимо через X номiнал облiгацiї з купонами, а через g купонну

ставку цiєї облiгацiї. За грошову одиницю вiзьмемо 1 млн грн. Тодi при
вiдсотковiй ставцi 5 % сучасна вартiсть i дисконтований середнiй час
пасивiв дорiвнюють: VL (0,05) = a10| (1 + 1,5ν10 ) = 14,832448,
1 n o
τL (0,05) = (I a)10| + 1,5 (I a)20| − (I a)10| = 146,739045/VL (0,05).
VL (0,05)
При вiдсотковiй ставцi 5 % сучасна вартiсть i дисконтований середнiй
час активiв дорiвнюють, вiдповiдно, VA(0,05) = 10ν10 + gXa19| + Xν19 ,
τA(0,05) = [102 ν10 + gX(I a)10| + 19Xν19 ]/VA(0,05). Iз системи рiвнянь
VA(0,05) = VL (0,05), τA(0,05) = τL (0,05) визначимо X = 2652008 грн,
g = 0,2385 = 23,85 %.
4. Для iмунiзацiї фонду потрiбно додатково, щоб опуклiсть активiв
була бiльшою за опуклiсть пасивiв.
1.12.17. Пiдрахуємо: а) iз спiввiдношень (1 + yt )t = (1 + yt−1 )t−1 (1 +
Q
+ft−1,t ) i νyk = 1/(1+yk ) маємо νky = 1/ kt=1 (1+ft−1,t ). Тому сучасна вар-
k
тiсть трирiчної облiгацiї з 5 %-ними купонами дорiвнює V = 5(νy1 + ν2y +
2
+ν3y3 )+100ν3y3 = 5/1,04+5/(1,04 · 1,045)+(100 + 5)/(1,04 · 1,045 · 1,048) =
= 101,597 грн;
б) нехай i — дохiд брутто вiд облiгацiї, тодi для сучасної вартостi
облiгацiї маємо рiвнiсть V = 5(νi + ν2i + ν3i ) + 100ν3i = 101,597, де νi =
= 1/(1 + i). Звiдси νi = 0,957672, отже, i = 1/νi − 1 = 0,0441988.
1.12.18. 1. Нехай i — дохiд брутто вiд трирiчної облiгацiї, тодi для
сучасної вартостi облiгацiї маємо рiвнiсть 98 = 7(νi + ν2i + ν3i ) + 105ν3i ,
де νi = 1/(1 + i). Звiдси νi = 0,914786, отже, i = 1/νi − 1 = 0,0931518.
133
2. Спотовi вiдсотковi ставки yk , k = 1, 2, 3 знаходимо iз системи
рiвнянь


 7νy1 + 105νy1 = 98,

7(νy1 + ν2y2 ) + 105ν2y2 = 98,


 7(ν + ν2 + ν3 ) + 100ν3 = 98.
y1 y2 y3 y3
Маємо y1 = 14,286 %, y2 = 10,41 %, y3 = 9,148 %.

1.12.19. Пiдрахуємо: а) маємо ν = 1/1,07 = 0,9346. Сучасна вартiсть
пасивiв P при 7 %-нiй ефективнiй рiчнiй вiдсотковiй ставцi VL (0,07) =
= 1 000 t (1+0,4t)νt = 1 000(3ν5 +5ν10 +7ν15 20 25
P+9ν +11ν ) t= 11 570,34;
б) тривалiсть пасивiв τL (0,07) = 1 000 t t (1 + 0,4t) ν /VL (0,07) =
= 14,8097 року;
в) нехай X i Y — номiнали облiгацiй А i Б вiдповiдно. Тодi iз рiвностi
сучасної вартостi i дисконтованого середнього часу для активiв i пасивiв
одержимо рiвняння VA = VL ⇒ 0,05Xa26| + Xν26 + 0,04Y a32| + Y ν32 =
= 11 570,34 ⇒ 0,76349X+0,6206Y = 11 570,34 i τA = τL ⇒ X[0,05(I a)26| +
+ 26ν26 ] + Y [0,05(I a)32| + 32ν32 ] = 14,8097VL ⇒ 10,3175X + 9,3061Y =
= 171 353. Звiдси X = 1 900 грн, Y = 16 307 грн.
1.12.20. Результати будуть такi: а) нехай yt — t-рiчна спотова вiд-
соткова ставка. Iз умови задачi маємо 1 000(1 + y2 )2 = 1,118, 1 000(1 +
+ f1,2 )2 = 1140, 1 000(1 + f1,1 ) = 1,058. Крiм того, (1 + y2 )2 = (1 + y1 )(1 +
+ f1,1 ), (1 + y3 )3 = (1 + y1 )(1 + f1,2 )2 . Звiдси y1 = 5,671 %, y2 = 5,7355 %,
y3 = 6,4029 %;
б) трирiчний номiнальний дохiд yc3 визначимо iз спiввiдношення 1 =
= yc3 (νy1 + ν2y2 + ν3y3 ) + ν3y3 . Одержимо yc3 = 6,3605 %.
1.12.21. Перевiримо умови iмунiзацiї VA(i0 ) = VL (i0 ), vA(i0 ) = vL (i0 ),
cA(i0 ) > cL (i0 ). Маємо ν = 1/1,008 = 0,9259, VA(0,08) = 12,425ν12 +
+ 12,946ν24 = 6,9757, VL (0,08) = 15ν13 + 10ν25 = 6,9757 ⇒ VA = VL ;
(VA)′i = −(12,425 · 12ν13 + 12,946 · 24ν25 ) = −100,19, (VL )′i = −(15 · 13ν14 +
+ 10 · 25ν26 ) = −100,19 ⇒ vA = vL . (VA)′′ii = 12,425 · 12 · 13ν14 + 12,946 ×
× 24 · 25ν26 = 1 710,11, (VL )′′ii = 15 · 13 · 14ν15 + 10 · 25 · 26ν27 = 1 674,32,
звiдки cA > cL .
1.12.22. 1. Позначимо через A(t1 ,t2 ) накопичену вартiсть iнвести-
цiї однiєї грошової одиницi з моменту часу t1 до моменту часу t2 ≥
rt
t1 . Оскiльки A(t1 ,t2 ) = exp{ t12 δ(t) dt} i A(t1 ,t3 ) = A(t1 ,t2 )A(t2 ,t3 ) для
r8
t3 ≥ t2 ≥ t1 , то: а) A(0,8) = exp 0 (0,04 + 0,001t) dt = exp{0,04 · 8 +
+ 0,001 · 64/2} = e0,352 = 1,4219; б) A(0,9) = exp{0,04 · 9 + 0,001 · 81/2} =
= e0,4005 = 1,4926; в) A(8,9) = A(0,9)/A(0,8) = 1,0497.
134
2. Нехай yt — t-рiчна спотова вiдсоткова ставка. Тодi (1 + y8 )8 =
= A(0,8), (1 + y9 )9 = A(0,9), (1 + y9 )9 = (1 + y8 )8 (1 + f8,1 ). Звiдси y8 =
= 4,498 %, y9 = 4,5505 %, f8,1 = 4,97 %.
1.12.23. 1. Вiзьмемо 1 млн грн за грошову одиницю. Тодi трива-
лiсть, або дисконтований середнiй час, пасивiв при ефективнiй вiдсотко-
вiй ставцi 6 %:

(I a)20| + 0,5 (I a)40| − (I a)20| (I a)40| + (I a)20|
τL (0,06) = = =
a20| + 0,5 a40| − a20| a40| + a20|
299,7035
= = 11,30266 року.
26,5162
2. Тривалiсть активiв при ефективнiй вiдсотковiй ставцi 6 %:
10(I a)15| + 100 · 15ν15
τA(0,06) = = 9,3524 року.
10a15| + 100ν15
3. Оскiльки τL > τA ⇒ vL > vA, то не виконуються умови iмунi-

зацiї фондiв компанiї вiдносно малих змiн вiдсоткової ставки. Маємо
спiввiдношення τ = (1 + i)v, де v – це волатильнiсть грошового по-
току; i — ефективна вiдсоткова ставка. Нехай V — сучасна вартiсть
грошового потоку, тодi V (i + ε) ≈ V (1 − εv). Якщо ε < 0, то VL (i +
+ ε) ≈ VL (1 − εvL ) > VA(1 − εvA) ≈ VA(i + ε), тому що VL = VA i vL > vA.
Отже, при зменшеннi ефективної вiдсоткової ставки компанiя матиме
збитки.
1.12.24. 1. Пояснимо: а) “теорiя очiкування” базується на тому, що
доходнiсть облiгацiй визначається очiкуванням (оцiнкою, прогнозом) iн-
вестора майбутнiх значень короткострокових вiдсоткових ставок. Очi-
кування падiння вiдсоткових ставок робить короткостроковi iнвестицiї
менш привабливими нiж довгостроковi. За цих умов доходнiсть корот-
кострокових iнвестицiй зростає, а доходнiсть довгострокових спадає, i
крива доходу спадає за часом до погашення. Очiкування зростання вiд-
соткової ставки спричинює протилежнi результати i крива доходу зростає
у часi до моменту погашення;
б) у рамках теорiї “переваги лiквiдностi” потрiбно брати до уваги, що
несхильний до ризику iнвестор вимагатиме компенсацiї (у виглядi ви-
щої доходностi) за бiльший ризик втрат при довгострокових iнвестицiях.
А тому, враховуючи “перевагу лiквiдностi”, доходнiсть довгострокових
облiгацiй буде вищою, нiж доходнiсть цих облiгацiй у рамках “теорiї
очiкування”. При модифiкацiї кривої доходу, яка враховує “сегментацiю
ринку”, потрiбно брати до уваги вплив попиту i пропозицiї на облiгацiї
з рiзними термiнами до погашення у даному сегментi ринку.
135
2. Маємо очiкуванi однорiчнi форварднi ставки f0 = 10 %, f1 = 9 %,
f2 = 8 %, fk = 7 %, k = 3, 4, . . .. Нехай yt — дохiд брутто вiд t-рiчної
Q
облiгацiї з нульовим купоном. Тодi (1 + yt )t = tk=1 (1 + fk−1 ). Звiдси
y1 = 10 %, y3 = 8,997 %, y5 = 8,194 %, y10 = 7,595 %.
1.12.25. Нехай yt — t-рiчна спотова вiдсоткова ставка, yct — t-рiчний
номiнальний дохiд, νyt = 1/(1 + yt ). Тодi iз умов задачi маємо систему
рiвнянь

yc = 0,0415,
 2

1 = yc2 (νy1 + ν2y2 ) + ν2y2 ,


105,4 = 8(νy1 + ν2y2 ) + 98ν2y2 .
Звiдси νy1 = 0,959598, νy2 = 0,960165, отже, y1 = 4,21 %, y2 = 4,149 %.

1.12.26. 1. Працюватимемо у млн грн. Маємо VL (0,07) = 10ν10 +
+ 20ν15 = 12,332, VA(0,07) = 7,404ν2 + 31,834ν25 = 12,332, τL (0,07) =
= 10 · 10ν10 + 20 · 15ν15 /VL = 12,939, τA(0,07) = 7,404 · 2ν2 + 31,834 ×

× 25ν25 /VA = 12,939. Таким чином, VL (0,07) = VA(0,07), τL (0,07) =
= τA(0,07) i двi першi умови iмунiзацiї за Редiнгтоном виконуються.
2. VL (0,075) = 10(1/1,075)10 + 20(1/1,075)15 = 11,611, VA(0,075) =
= 7,404(1/1,075)2 + 31,834(1/1,075)25 = 11,627. Компанiя буде мати при-
буток VA(0,075) − VL (0,075) = 0,016 млн грн.
3. Вiдхилення термiнiв погашення вiдносно дисконтованого середньо-
го часу бiльшi для активiв компанiї, нiж для пасивiв. Тому виконувати-
меться третя умова iмунiзацiї за Редiнгтоном, отже, компанiя одержить
прибуток при малих змiнах вiдсоткової ставки.
1.12.27. 1 + ft,1 = eFt,1 ⇒ Ft,1 = ln(1 + ft,1 ) = ln 1,04 = 0,039.
1.12.28. Для неперервних платежiв дисконтований середнiй час гро-
шового потоку

r 20 20
10 tνt dt I a20| a20| − 20ν /δ
0
τ(0,04) = r 20 = = = 8,71,
10 νt dt a20| a20|
0
бо I a20| = (1 − ν20 )/δ, δ = − ln(ν), ν = 1/1,04 = 0,9615.

1.12.29. 1. За вiдсутностi арбiтражу: а) з умов задачi одержимо си-
стему рiвнянь 97 = 100/(1 + y1 ), 93 = 100/(1 + y2 )2 , 88 = 100/(1 + y3 )3 ,
83 = 100/(1 + y4 )4 . Звiдси y1 = 3,0928 %, y2 = 3,6952 %, y3 = 4,3532 %,
y4 = 4,7684 %;
б) нехай i — норма прибутку чотирирiчної облiгацiї, що погашається
за номiналом, з 4 %-ними купонами, якi виплачуються iз заборгованiстю.
136
Тодi

1 1 1 1 100
4 + + + + =
(1 + i) (1 + i)2 (1 + i)3 (1 + i)4 (1 + i)4

1 1 1 1 100
=4 + + + + .
(1 + y1 ) (1 + y2 )2 (1 + y3 )3 (1 + y4 )4 (1 + y4 )4
Використавши рiвняння з пункту 1a), дiстанемо

1 1 1 1 100
4 + + + + =
(1 + i) (1 + i)2 (1 + i)3 (1 + i)4 (1 + i)4
= 4(0,97 + 0,93 + 0,88 + 0,83) + 83.
Звiдси i = 4,717 %.
2. Облiгацiю, за якою сплачується купон, можна уявляти як складену
з чотирьох облiгацiй з нульовим купоном, що погашаються в моменти
часу 1, 2, 3, 4. Тi облiгацiї, що погашаються ранiше, мають норму при-
бутку меншу за чотирирiчну спотову ставку, а норма прибутку облiгацiї
з купоном є опуклою комбiнацiєю чотирьох спотових ставок.
3. Згiдно з теорiєю “переваги лiквiдностi”, короткостроковi облiгацiї
мають забезпечувати меншу норму прибутку, нiж довгостроковi, тому
що iнвестори цiнують лiквiднiсть i нижчий капiтальний ризик. Тому
крива доходу спрямована вгору при сталих очiкуваних короткострокових
ставках так само, як крива доходу в пунктi 1.
1.12.30. 1. Див. розв’язок задачi 1.5.7.
2. Вимiрюємо час пiврiччями. Тодi цiна облiгацiї дорiвнює (норма
прибутку становить 3 %)
P = 50a20| + 100ν20 = 129,755.
Визначимо чисельник у формулi для тривалостi:

20
X 20
X
t
tCt ν = 5 tνt + 20 · 100ν20 = 5(I a)20| + 2 000ν20 ;
t=1 t=1
..
a20| − 20ν20 1,03 · 14,87747 − 20 · 0,553676
(I a)20| = = = 141,6758,
0,03 0,03
тобто вiн дорiвнює 1815,731. Тривалiсть у пiврiччях 1815,731/129,755 =
= 13,994, тому тривалiсть в роках дорiвнює 6,997 ≈ 7 рокiв.
3. Якщо зменшити купоннi виплати, то в облiгацiї моменти до пога-
шення будуть зваженi меншими вагами, тобто вага моменту погашення
зросте, отже, тривалiсть збiльшиться.
137
1.12.31. Нехай D — сума, що сплачується за купоном. Волатильнiсть
v i тривалiсть τ зв’язанi спiввiдношенням τ = (1 + i)v. Маємо
P∞ P∞ ∞
D t=1 tνt ν t=1 tνt−1 d X t
τ = P∞ t = = iν ν =
D t=1 ν 1/i dν
t=0
i d 1 i 1 i (1 + i)2 1+i
= = 2
= 2
= .
1 + i dν 1 − ν 1 + i (1 − ν) 1+i i i
Отже, v = 1/i.
1.12.32. 1. Дисконтований середнiй час становить
100 · 0ν0 + 230 · 5ν5 + 600 · 13ν13
,
100ν0 + 230ν5 + 600ν13
що дорiвнює: а) 8,42 року, якщо i = 5 %; б) 5,9 року, якщо i = 15 %.
2. Дисконтований середнiй час: a) для незмiнних виплат
1000(ν + 2ν2 + . . . + 20ν20 ) (I a)20|
= = 8,04 року;
1000(ν + ν2 + . . . + ν20 ) a20|
б) для виплат, якi утворюють арифметичну прогресiю,
P20 2 t
2 2
1000(ν + 1,1 · 2ν + 1,2 · 3ν + . . . + 2,9 · 20ν ) 20 9(I a)20| + t=1 t ν
= .
1000(ν + 1,1ν2 + 1,2ν2 + . . . + 2,9ν20 ) 9a20| + (I a)20|
P
Згiдно iз задачею 12.11, 20 t=1 t 2 t
ν = 2(I a) 20| − a 20| − n 2 21
ν /(1 − ν), звiд-
ки, пiдставляючи i = 8 %, встановимо, що ДСЧ = 9,78 року;
в) для виплат, якi утворюють геометричну прогресiю iз знаменником
1 + i,
1000(ν + 1,08 · 2ν2 + 1,082 · 3ν3 + . . . + 1,0819 · 20ν20 )
=
ν + 1,08 · ν2 + 1,082 · ν3 + . . . + 1,0819 · ν20
ν(1 + 2 + . . . + 20)
= = 10,5 року.
20ν
г) для виплат, якi утворюють геометричну прогресiю iз знаменником,
що не дорiвнює 1 + i,
P20 P20 j
(I a)20|
t=1 1000t(1,1) t−1 t
ν tθ t−1
P20 = Pt=1 20
= j
,
t=1 1000(1,1) t−1 νt
t=1 θt−1 a 20|
де θ = 1,1/1,08 = 1/(1 + j). Таким чином, ДСЧ = 11,11 року.
1.12.33. 1. Маємо за означенням
F1 F2
t1 = ; t2 = ,
V1 V2
де F1 , F2 — чисельники дробiв в означеннi
P ДСЧ для першого та другого
потокiв вiдповiдно (це може бути xi si ν для окремих платежiв, або
si
138
r
x(s)s ds для неперервного потоку, або комбiнацiя таких виразiв). Звiдси
при V1 + V2 =/ 0
V1 t1 + V2 t2 F1 + F2
V1 t1 + V2 t2 = F1 + F2 ⇒ = .
V1 + V2 V1 + V2
Надходження за об’єднаним потоком у кожний момент часу дорiвнює
сумi надходжень за кожним з цих потокiв, отже, знаменник дробу в
формулi для ДСЧ об’єднаного потоку дорiвнює F1 + F2 , звiдки випливає
потрiбне нам твердження.
Для n потокiв за допомогою
Pn аналогiчних мiркувань (або за допомогою
iндукцiї) маємо при j=1 Vj = / 0
Pn
j=1 Vj tj
t = Pn .
j=1 Vj
2. Пiдрахуємо: а) для виплат iнвестору V1 = 10 000a10| = 61 445,67,
t1 = (I a)10| /a10| = 4,725. Для платежiв iнвестора V2 = −30 000(ν5 +ν15 ) =
= −25 809,4, t2 = (5ν5 + 15ν15 )(ν5 + ν15 ) = 7,783 (значення V2 вiдповiдає
витратам iнвестора, тому воно вiд’ємне);
б) з пункту 1 маємо t = (V1 t1 + V2 t2 )(V1 + V2 ) = 2,511.
1.12.34. 1. Сучасна вартiсть ануїтету
X n
[(n + 1)t − t2 ]νt = (n + 1)(I a)n| − X,
t=1
Pn 2 t
де X = t=1 t ν . Використовуючи результат задачi 1.5.7, вiдразу маємо
потрiбну рiвнiсть. При n = 9 i i = 0,09 сучасна вартiсть цього ануїтету
дорiвнює 109,162.
2. За ефективної вiдсоткової ставки 9 % рiчних: а) сучасна вартiсть
загальної суми надходжень за полiсами, що випущенi 1 сiчня 1985 року,
..
20 000 s 9%
10|
= 331 206. Вiдразу пiсля виплати премiї 1 сiчня 1985 року
тривалiсть майбутнiх потокiв
P9
t=1 20 000tν − 331 206 · 10ν
t 10 20 000(I a)9| − 3 312 060ν10
P9 = = 43,39;
20 000ν t − 331 20610ν10 20 000a9| − 331 206ν10
t=1
б) для полiсiв, випущених у 1976–1985 роки включно, дисконтований
середнiй час майбутнiх потокiв платежiв пiсля 1 сiчня 1985 року
P9 P10
20 000 t=1 (10 − t)tνt − 331 206 t=1 tνt
P9 P10 =
20 000 t=1 (10 − t)νt − 331 206 t=1 νt
20 000 · 109 162 − 331 206(I a)10| ν10
= = 5,5.
20 000(10a9| − (I a)9| ) − 331 206a10|
Зауваження. Значення 109 162 пораховано в пунктi 1.
139
1.12.35. 1. Розглянемо акцiю номiналом 1 грн. Доходом є 5 коп на
рiк, що сплачуються неперервно до погашення акцiї через n рокiв. Во-
латильнiсть дорiвнює
0,05ν(I a)n| + nνn+1
0,05an|
при iнтенсивностi вiдсотка 0,07. Враховуючи, що при iнтенсивностi вiд-
сотка δ виконується (I a)n| = (an| − nδn )/δ, встановлюємо, що волатиль-
нiсть дорiвнює 10,808 при n = 20 i 13,375 при n = 60.
2. Волатильнiсть буде максимальною, коли 0,05(n − an| ) + 0,07an| =
= 0,07/(0,07 − 0,05), тобто коли 0,05n + 0,02(1 − e−0,07n )/0,07 = 3,5. На-
ближено розв’язуючи, отримаємо n = 64,35.
При такому значеннi n i iнтенсивностi вiдсотка 0,07 волатильнiсть
дорiвнює 13,379.
1.12.36. Значення акцiй компанiї “Альфа”
VA = 6ν6 + 6 · 1,1ν7 + 6 · 1,12 ν8 + . . . + 6 · 1,16 ν12 +
+6 · 1,16 · 1,03ν13 + 6 · 1,16 · 1,032 ν14 + · · · =
1 − 1,17 ν7 1
= 6ν6 + 6 · 1,16 · 1,03ν13 .
1 − 1,1ν 1 − 1,03ν
Пiдставляючи ν = 1/1,06 = 0,943396, маємо VA = 214,543.
Значення акцiй компанiї “Бета”
4ν
VB = 4ν + 4(1,005)ν2 + 4(1,005)2 ν3 + . . . = = 72,277.
1 − 1,005ν
2. Пiдставимо тепер у наведенi вище формули ν = 1/1,07 = 0,93458 i
одержимо VA = 151,981, VB = 61,538. Вiдсотковi змiни цiн акцiй:
151,981 − 214,543
100 % = −29,16 %
214,543
для “Альфа” i
61,538 − 72,727
100 % = −15,38 %
72,727
для “Бета”. Отже, вiдсоткове падiння вартостi акцiй “Бета” менше, нiж
“Альфа”. Це пояснюється тим, що виплати дивiденду за акцiями “Аль-
фа” здiйснюються в середньому набагато пiзнiше. Отже, їх тривалiсть, а
тому i волатильнiсть вiдносно змiни вiдсоткової ставки, вища.
1.12.37. 1. Розглянемо iнвестицiю в акцiю номiналом 100 грн з тер-
мiном погашення n рокiв. Дисконтований середнiй час надходжень за
140
акцiєю
k(I a)n| + 100ne−δn k[(1 − νn )/0,05 − nνn ] + 100nνn
= =
kan| + 100e−δn k(1 − νn )/0,05 + 100νn
20k + [(5 − k)n − 20k]νn
= ,
k + (5 − k)νn
де ν = e−0,05 . Прирiвнюючи це до 5, отримуємо [25 + 15k + n(k − 5)]νn =
= 15k, звiдки негайно випливає потрiбне рiвняння. Для випадку а) при
k = 5 маємо рiвняння e0,05n = 4/3, звiдки n = 5,75364; для випадку б)
при k = 10 маємо рiвняння e0,05n = (35 + n)/30, приблизний розв’язок
якого n = 6,481.
2. Тривалостi активiв i пасивiв iнвестора однаковi. З того, що роз-
кид пасивiв навколо тривалостi нульовий, а розкид активiв додатний,
випливає, що iнвестор iмунiзований вiдносно малих змiн iнтенсивностi
вiдсотка. Цiна акцiї з 10 %-ним купоном i з термiном погашення 6,481,
дорiвнює (у вiдсотках вiд номiналу)
10a6,481| + 100ν6,481 = 127,68.
Iнвестована сума є 100 000e−0,25 = 77 880. Тодi за будь-якої iнтенсивно-
стi вiдсотка сучасна вартiсть доходу iнвестора
77 880
VA − VL = 10a6,481| + 100ν6,481 − 100 000ν5 .
127,68
Це значення дорiвнює: а) 2,26 грн при δ = 0,055; б) 2,35 грн при δ =
= 0,045.
1.12.38. 1. Сучасна вартiсть
X4
V = (1000 + 100t)ν5t = 2 751,54 грн;
t=1
тривалiсть
P4
5t(1000 + 100t)ν5t
t=1 31 609
= = 11,4877 року.
V 2751,54
2. Припустимо, що суми, iнвестованi в 10-рiчну i 30-рiчну акцiю,
дорiвнюють A i B вiдповiдно. Тодi з пункту 1 A+ B = 2751,54. Грошовий
потiк за 10-рiчною акцiєю має сучасну вартiсть V1 = A(0,05a10| + ν10 ) i
тривалiсть
0,05(I a)10| + 10ν10
t1 = .
0,05a10| + ν10
За вiдсоткової ставки 5 % на рiк цi значення дорiвнюють V1 = A i t1 =
= 8,10782 року. Аналогiчно, для 30-рiчної акцiї сучасна вартiсть V2 = B
i тривалiсть 16,14107 року.
141
Використовуючи результат задачi 1.12.34, пiдрахуємо тривалiсть над-
ходжень за обома акцiями:
A · 8,10782 + B · 16,14107
t= = 16,14107 − 0,00291955A.
A+ B
Прирiвнюючи цей вираз до 11,4877, визначимо A = 1593,87 грн, B =
= 1157,67 грн.
1.12.39. Припустимо, що iнвестор купує п’ятирiчнi акцiї номiнальної
вартостi A i 15-рiчнi номiналом B. Для повної iмунiзацiї необхiдно, щоб
(обчислюємо значення в момент t = 10)
Ae5δ0 + Be−5δ0 = 1 000 000 i 5Ae5δ0 = 5Be−5δ0 ,
звiдки A = 500 000e−5δ0 , B = 500 000e5δ0 .
Тепер припустимо, що δ0 = 0,05. Тодi A = 389 400, B = 642 013, тобто
iнвестор має придбати 389 400 грн номiнальної вартостi першої акцiї i
642 013 грн другої (для обох цiна 303 265 грн). Загальна iнвестована
сума, 606 530 грн, дорiвнює сучасному значенню позики.
Рiзниця активiв i пасивiв за iнтенсивностi вiдсотка δ
VA − VL = 389 400e−5δ + 642 013e−15δ − 1 000 000e−10δ .
Тодi: а) при δ = 0,07 сучасна вартiсть доходу 2 485 грн; б) при δ = 0,03 —
3 707 грн.
1.12.40. 1. Сума, яку має компанiя для iнвестування, становить зараз
100 000ν8 за iнтенсивностi вiдсотка 5 %, тобто 67 032. Помiтимо, що цiна
20-рiчної акцiї номiналом 1 становить ν20 = 0,367879.
Припустимо, що компанiя купує акцiї номiнальної вартостi X (за цi-
ною 0,367879X). Це означає, що сума (67 032 − 0,367879X) зберiгається
в готiвцi, що має нульову тривалiсть. Скориставшись результатом зада-
чi 1.12.34, пiдрахуємо дисконтований середнiй час активiв компанiї:
0,367879X · 20 + (67 032 − 0,367879X) · 0 7,357580X
= .
0,367879X + (67 032 − 0,367879X) 67 032
Прирiвнюючи до 8 (тривалостi пасивiв), маємо X = 72 885. Отже, компа-
нiя має придбати 20-рiчнi акцiї номiналом 72 885 грн за цiною 26 813 грн
i зберiгати 40 219 грн готiвкою.
2. За iнтенсивностi вiдсотка δ на рiк рiзниця мiж активами i пасивами
компанiї
VA − VL = 72 885e−20δ + 40 219 − 100 000e−8δ .
Сучасна вартiсть прибутку: a) 1 556 грн при δ = 0,03; б) 1 071 грн при
δ = 0,07.
1.12.41. 1. Розмiр єдиної премiї 10 000ν15 = 3152,42 грн. Нехай при-
дбано 20-рiчнi акцiї номiнальної вартостi X за цiною Xν20 = 0,214548X.
142
Щоб дисконтованi середнi часи активiв i пасивiв були однаковi, потрiбно
(див. задачу 1.12.34), щоб
0,214548X · 20 + (3152,42 − 0,214548X) · 0
= 15.
3152,42
Звiдси X = 11 020. Отже, компанiя має придбати 20-рiчнi акцiї номiна-
лом 11 020 грн за цiною 2 364,32 грн, i зберiгати 788,10 грн готiвкою.
2. Для випадку а)
VA − VL = 788,10 + 11 020ν20 − 10 000ν15 ,
тобто за вiдсоткової ставки 5 % дохiд дорiвнює 131,25 грн;
для випадку б), аналогiчно, за вiдсоткової ставки 10 % дохiд дорiвнює
32,24 грн;
для випадку в) при 0 ≤ t ≤ 20
t
δ(t) = ln 1,05 + (ln 1,1 − ln 1,05).
20
Звiдси, якщо дисконтний множник
wt
ν(t) = exp{− δ(s)ds},
0
то ν(15) = 0,370268 i ν(20) = 0,23669. Отже,
VA − VL = 788,10 + 11 020ν(20) − 10 000ν(15) = −306,26,
тобто втрати дорiвнюють 306,26 грн.
1.12.42. 1. Для випадку a) Aaeδa = Bbe−δb = b (S − Aeδa ) ⇒ A =
= bS/[(a + b)eδa ], Bbe−δb = Aaeδa = a(S − Be−δb ) ⇒ B = aSeδb /(a + b);
для випадку б) Bbe−δb = Aaeδa = a(S − Be−δb ), звiдки дiстанемо
a = Bbe−δb /(S − Be−δb ). Знаючи a, визначимо A = (S − Be−δb )e−δa ;
для випадку в) Aaeδa = Bbe−δb = b(S − Aeδa ), b = Aaeδa /(S − Aeδa ).
Знаючи b, визначимо B = (S − Aeδa )eδb ;
для випадку г) S−Aeδa = Be−δb = Aaeδa /b ⇒ (a+b)eδa = bS/A, тобто
f (a) = bS/A, де f (x) = (x + b)eδx . Помiтимо, що функцiя f (x) зростає
при x ≥ 0 i прямує до ∞, коли x → ∞. З iншого боку, f (0) = b < bS A.
Таким чином, iснує єдине додатне значення x, таке, що f (x) = bS/A.
Знайшовши a, обчислимо B = Aaeδ(a+b) /b.
2. S − Be−δb = Aeδa = Bbe−δb /a ⇒ (a + b)e−δb = aS/B, тобто g(b) =
= aS/B, де g(x) = (a + x)e−δx . Якщо δa < 1, то максимальне значення
g(x) досягається в точцi x = 1/δ − a i дорiвнює (δe1−δa )−1 . Якщо дода-
тково a < aS/B < (δe1−δa )−1 , тобто якщо aδe1−δa < B/S < 1, то є два
додатних значення x, для яких g(x) = aS/B.
При δ = 0,05, S = 1, a = 15, B = 0,98 зазначенi вище умови виконано.
Розв’язками (b,A) є (1,489885, 0,042679), (8,976051, 0,176843).
143
1.13. СТОХАСТИЧНI МОДЕЛI ВIДСОТКОВОЇ СТАВКИ
Нехай it — прибуток, одержаний у момент t вiд iнвестування однiєї

грошової одиницi в момент t − 1, t = 1, 2, . . . , n. Припустимо, що грошi
iнвестуються лише на початку кожного перiоду. Позначимо через Ft су-
му, накопичену на момент t всiма коштами, iнвестованими до моменту
t, i через Pt позначимо капiтал, iнвестований у момент часу t. Тодi Ft =
= (1 + it )(Ft−1 + Pt−1 ), t = 1, 2, . . . , n. Якщо Sn — сума, накопичена на
момент Qnt = n iнвестицiєю однiєї грошової одиницi в момент t = 0, то
Sn = t=1 (1 + it ). Аналогiчно, ряд iнвестицiй однiєї грошової одиницi в
моменти t = 0, 1, . . . , n − 1 накопичить у момент t = n суму
Xn Y n
An = (1 + it ).
k=1 t=k
Вважаючи i1 , . . . ,in незалежнимиQвипадковими величинами, одержимо
вираз для k-го моменту E[Snk ] = nt=1 E[(1 + it )k ], k ∈ N. Для An маємо
рекурентне спiввiдношення An = (1 + in )(1 + An−1). Звiдси E[Akn ] = E[(1 +
+ in )k ]E[(1 + An−1 )k ]. Позначимо E[it ] = j, тодi E[Sn ] = (1 + j)n i
..
E[An ] = s n| = (1 + j)n + (1 + j)n−1 + . . . + (1 + j).
Якщо випадкова величина ln ξ має нормальний розподiл N (µ, σ2 ),
то говорять, що випадкова величина ξ має логнормальний розподiл з
параметрами µ i σ2 . Якщо 1 + it , t = 1, . . . ,n, — незалежнi однаково роз-
подiленi випадковi величини з логнормальним
Qn розподiлом з параметрами
2
µ i σ , то випадкова величина Sn = t=1 (1 + it ) матиме логнормальний
розподiл
Qn з параметрами nµ i nσ2 . Аналогiчно, сучасна вартiсть Vn =
= t=1 (1 + it )−1 капiталу в одну грошову одиницю наприкiнцi n-го року
має логнормальний розподiл з параметрами −nµ i nσ2 .
Задачi
1.13.1. Iнвестицiйний банк моделює очiкуванi характеристики своїх

активiв на п’ятиденний перiод. За цей перiод дохiд банкiвського порт-
феля цiнних паперiв i має середнє значення 0,15 % i стандартне вiдхи-
лення 0,3 %, 1 + i має логнормальний розподiл. Визначити таке значення
j, що P{i ≥ j } = 0,9.
1.13.2. Кожного року t дохiд it iнвестицiйного фонду має середнє
значення jt i стандартне вiдхилення st . Доходи за рiзнi роки незалежнi.
144
Значення, накопичене одиничною iнвестицiєю у момент 0 за n рокiв,
дорiвнює Sn .
1. Визначте формулу для середнього значення i стандартного вiдхи-
лення Sn , якщо jt = j i st = s для всiх рокiв t.
а) середнє значення суми S8 , якщо j = 0,06;
б) стандартне вiдхилення S8 , якщо j = 0,06 i s = 0,08.
1.13.3. Тисячу гривень iнвестують на 10 рокiв. Дохiд за будь-який
рiк становитиме 4 % з iмовiрнiстю 0,4; 6 % з iмовiрнiстю 0,2 i 8 % з
iмовiрнiстю 0,4 i буде незалежним вiд доходу в кожному iншому роцi.
а) середнє накопичення наприкiнцi 10 рокiв;
б) стандартне вiдхилення накопичень наприкiнцi 10 рокiв.
2. Не проводячи будь-яких подальших обчислень, пояснiть, як Вашi
вiдповiдi у пунктах 1а) i 1б) змiняться, якщо:
а) вiдсотковий дохiд набуває значень 5, 6 та 7 % замiсть 4, 6 та 8 %
рiчних з вiдповiдними ймовiрностями;
б) iнвестицiї здiйснюватимуться протягом 12 рокiв замiсть 10 рокiв.
1.13.4. Десять тисяч гривень iнвестовано на банкiвський рахунок, за
яким сплачуються вiдсотки наприкiнцi кожного року. Ставка вiдсотка
фiксується випадковим чином на початку кожного року i залишається
без змiн до початку наступного року. Вiдсоткова ставка, що застосову-
ється в якомусь одному роцi, є незалежною вiд ставки, що застосову-
ється в якомусь iншому роцi.
Впродовж першого року ефективна рiчна ставка вiдсотка була 3, 4
або 6 % з однаковою ймовiрнiстю.
Впродовж другого року ефективна рiчна ставка вiдсотка буде або 5 %
з iмовiрнiстю 0,7, або 4 % з iмовiрнiстю 0,3.
1. Припускаючи, що вiдсотковий дохiд завжди реiнвестується в ра-
хунок, пiдрахуйте середнє значення накопиченої суми на банкiвському
рахунку наприкiнцi двох рокiв.
2. Пiдрахуйте дисперсiю накопиченої суми на банкiвському рахунку
наприкiнцi двох рокiв.
1.13.5. Величина 1 + it має логнормальний розподiл, де it — вiд-
соткова ставка за один перiод, що починається в момент t. Параметри
розподiлу мають такi значення: µ = 0,06 та σ2 = 0,0009.
Пiдрахуйте довжину iнтерквартиля для величини, накопиченої на
100 одиниць за вказаний перiод, що почався в момент t.
1.13.6. Компанiя прийняла таку iнвестицiйну стратегiю, що очiкува-
на щорiчна ефективна норма прибутку вiд iнвестицiй становить 7 % i
стандартне вiдхилення надходжень становить 9 %.
145
Щорiчнi надходження є незалежними i 1 + it є логнормально роз-
подiленими, де it є доходом за t-й рiк. Компанiя отримала премiю в
1 000 грн i виплатить власниковi страхового полiса 1 400 грн через де-
сять рокiв.
1. Пiдрахуйте математичне сподiвання i стандартне вiдхилення нако-
пичення iнвестицiї розмiром у 1 000 грн через 10 рокiв.
2. Пiдрахуйте ймовiрнiсть, з якою накопичення iнвестицiй буде через
10 рокiв менше 50 % їхньої очiкуваної вартостi.
3. Компанiя iнвестує 1 200 грн з метою покрити свої пасиви через
10 рокiв.
Пiдрахуйте ймовiрнiсть того, що 1 200 грн будуть недостатнi для по-
криття пасивiв.
1.13.7. Рiчнi доходи вiд приватного фонду є незалежними й однаково
розподiленими. Щороку розподiл 1 + it є логнормальним з параметрами
µ = 0,07 i σ2 = 0,006, де it — рiчний дохiд фонду у перiод вiд t − 1 до t.
1. Визначте середнє накопичення за 10 рокiв iнвестицiй у фонд роз-
мiром у 20 000 грн наприкiнцi кожного з наступних 10 рокiв, разом з
150 000 грн, iнвестованими вiдразу ж.
2. Визначте розмiр одноразового внеску, який буде iнвестовано в фонд
негайно i який дасть накопичення принаймнi 600 000 грн у десятирiчнiй
перiод з iмовiрнiстю 0,99.
1.13.8. Страхова компанiя пiдраховує одноразову премiю за контрак-
том, за яким буде виплачено 10 000 грн через 10 рокiв, як сучасну вар-
тiсть сплаченого доходу з очiкуваною вiдсотковою ставкою, що заробля-
ється її фондами. Рiчна ефективна вiдсоткова ставка в наступнi 10 рокiв
становитиме 7, 8 або 10 % з iмовiрнiстю 0,3, 0,5 та 0,2 вiдповiдно. Пiд-
рахуйте:
а) одноразову премiю;
б) очiкуваний прибуток наприкiнцi дiї контракту.
1.13.9. Iнвестицiйний банк моделює очiкуване середнє значення сво-
їх активiв через 5 днiв. За цей перiод дохiд вiд банкiвського портфеля
i має середнє значення 0,1 % та стандартне вiдхилення 0,2 %, 1 + i має
логнормальний розподiл.
Пiдрахуйте значення j таке, що ймовiрнiсть того, що i менше або
дорiвнює j, дорiвнює 0,05.
1.13.10. У кожному роцi ставка вiдсотка за капiталом страхової ком-
панiї не залежить вiд вiдсоткової ставки за всi попереднi роки.
У кожному роцi величина 1 + it , де it є ставкою вiдсотка, яку отри-
мано в t-му роцi, має логнормальний розподiл.
Середнє значення i стандартне вiдхилення it становить 0,07 i 0,20
вiдповiдно.
1. Визначте параметри µ i σ2 логнормального розподiлу (1 + it ).
146
2. Визначте:
а) розподiл накопичення S15 одиничної суми грошей через 15 рокiв;
б) iмовiрнiсть того, що S15 > 2,5.
1.13.11. 1 сiчня 2003 року за номiнальну цiну в 100 000 грн приватна
особа придбала облiгацiю, яку буде викуплено через чотири роки за
105 % номiналу, i при цьому виплачують купони в розмiрi 4 % на рiк
наприкiнцi кожного року.
Менеджер по iнвестицiях планує вкладати купоннi виплати в банкiв-
ський рахунок, поки облiгацiю не буде викуплено. Припускається, що
вiдсоток, за яким вкладатимуться купоннi виплати, є випадковою ве-
личиною, i цi випадковi величини для будь-яких двох рiзних рокiв є
незалежними.
Вивiвши потрiбнi формули, обчислiть середнє значення всiєї накопи-
ченої на 31 грудня 2006 року суми, якщо рiчна ефективна ставка має
середнє значення (математичне сподiвання) 5,5 % у 2004 роцi, 6 % у
2005 роцi та 4,5 % у 2006 роцi.
1.13.12. Рiчнi вiдсотковi ставки it доходу страхової компанiї незале-
жнi, однаково розподiленi для рiзних рокiв t = 1, 2, . . . , n, причому 1 + it
має логнормальний розподiл з параметрами µ = 0,075, σ2 = 0,00064.
Визначте ймовiрнiсть того, що разова iнвестицiя в 2 000 грн накопичить
через 10 рокiв бiльше нiж 4 500 грн.
1.13.13. Рiчнi вiдсотковi ставки за внески в iнвестицiйний фонд є
такими незалежними однаково розподiленими випадковими величинами,
що їхнi рiчнi множники накопичення мають логнормальний розподiл з
середнiм 1,04 та дисперсiєю 0,02.
1. Iнвестор повинен через п’ять рокiв виплатити 5 000 грн. Обчи-
слiть суму, яку треба iнвестувати у фонд зараз, щоб з iмовiрнiстю 0,99
через п’ять рокiв отримати вiд фонду суму, достатню для вказаного пла-
тежу.
2. Прокоментуйте одержаний у пунктi 1 результат.
1.13.14. Одну грошову одиницю буде iнвестовано на три роки пiд
ефективну рiчну вiдсоткову ставку 6 % з iмовiрнiстю 0,4, або пiд 5 % з
iмовiрнiстю 0,6. Вiдсоткову ставку, яку вибрано на початку, залишають
без змiн протягом усiх трьох рокiв. Визначити математичне сподiвання i
стандартне вiдхилення накопиченої суми.
1.13.15. Нехай it — рiчна вiдсоткова ставка в перiод з t − 1 до t.
Кожного року it може набувати значень 8, 4 i 2 % з iмовiрностями 0,625,
0,25 i 0,125 вiдповiдно. Значення вiдсоткової ставки кожного року не
залежать вiд значень у попереднi роки. Нехай S3 — сума, яку накопичено
iнвестицiєю в 1 грн за 3 роки. Визначити математичне сподiвання i
стандартне вiдхилення S3 .
147
1.13.16. Нехай it позначає рiчну ефективну вiдсоткову ставку за пе-
рiод з t до t + 1, i для t = 0, 1, . . .

it + 0,02
 з iмовiрнiстю 0,25,
i0 = 0,06; it+1 = it з iмовiрнiстю 0,5,


it − 0,02 з iмовiрнiстю 0,25.
Визначити ймовiрнiсть того, що iнвестицiя в 1 грн у момент t = 0 при-
несе накопичений капiтал, бiльший за 1,2 грн, у момент часу t = 3.
1.13.17. Очiкувана ефективна норма прибутку iнвестицiй у страхову
компанiю дорiвнює 6 % на рiк, а стандартне вiдхилення рiчних прибу-
ткiв становить 8 %. Випадковi величини 1 + it незалежнi i логнормально
розподiленi, де it — прибуток у t-му роцi.
1. Обчислiть очiкуване значення суми, накопиченої iнвестицiєю у
1 млн грн за 10 рокiв.
2. Визначте ймовiрнiсть того, що накопичене значення виявиться мен-
шим за 90 % очiкуваного.
1.13.18. Нехай it — рiчна вiдсоткова ставка в перiод з t − 1 до t.
Припустимо, що 1 + it має логнормальний розподiл. Математичне спо-
дiвання i стандартне вiдхилення it дорiвнюють, вiдповiдно, 5 % i 11 %.
Визначити параметри розподiлу 1 + it i обчислити ймовiрнiсть того, що
4 % ≤ it ≤ 7 %.
1.13.19. За полiсом повернення капiталу на 20 000 грн премiї спла-
чуються авансом щорiчно протягом 20 рокiв. Премiї буде iнвестовано у
фонд, який виплачуватиме постiйний вiдсоток протягом усього перiоду
дiї полiса. Вiдсоткова ставка буде 3, 6 або 9 % з рiвними ймовiрностями.
Витратами можна знехтувати.
1. Визначте очiкуване значення вiдсоткової ставки. Яким має бути
розмiр щорiчної премiї, якщо його порахувати на основi цього середнього
значення?
2. Нехай P — розмiр премiї. Обчислiть:
а) (виразiть через P) очiкуване значення прибутку вiд полiса в момент
закiнчення його дiї. За якого P це значення дорiвнює нулю? Пiдрахуйте
це значення для P з пункту 1;
б) очiкуване чисте сучасне значення полiса вiдразу пiсля його прода-
жу. Для якого P це значення дорiвнює нулю? Пiдрахуйте це значення
для P з пункту 1.
1.13.20. Доходи вiд активiв компанiї в рiзнi роки є незалежними i
однаково розподiленими випадковими величинами. Нехай є полiс повер-
нення капiталу на 1 000 грн з єдиною премiєю розмiром P i термiном
10 рокiв. Нехай також i позначає дохiд на одиницю капiталу в будь-
який з цих рокiв. Витратами можна знехтувати.
148
1. Доведiть, що:
а) очiкуване значення накопиченого доходу наприкiнцi термiну дiї
полiса дорiвнює
P(1 + E[i])10 − 1 000
i визначте (виразiть через P) стандартне вiдхилення накопиченого дохо-
ду;
б) очiкуване чисте сучасне значення полiса вiдразу пiсля продажу
дорiвнює
h 1 i10
P − 1 000 E ,
1+i
а стандартне вiдхилення для цього значення
h 1/2
1 i10 h 1 i20
1 000 E − E .
(1 + i)2 1+i
2. Для кожної з трьох наведених нижче моделей розподiлу i визначте
P, за якого очiкуване значення накопиченого доходу в кiнцевий момент
дорiвнює нулю, та пiдрахуйте для цього значення P стандартне вiдхиле-
ння накопиченого доходу. Для кожної з моделей знайдiть також P, для
якого математичне сподiвання чистого сучасного значення полiса вiдра-
зу пiсля випуску нульове i пiдрахуйте стандартне вiдхилення чистого
сучасного значення:
а) i набуває значень 0,02, 0,04 або 0,06 з рiвними ймовiрностями;
б) i рiвномiрно розподiлена на вiдрiзку [0,02, 0,06];
в) i має трикутний розподiл на вiдрiзку [0,02, 0,06] (тобто щiльнiсть
її розподiлу f (x) = 2 500(0,03 − |x − 0,03|), x ∈ [0,02, 0,06], f (x) = 0,
x∈ / [0,02, 0,06]).
1.13.21. Дохiд i компанiї щороку з однаковими ймовiрностями може
дорiвнювати 3, 6 або 9 %. Доходи в рiзнi роки є незалежними.
1. Доведiть, що E[i] = 0,06, D[i] = 0,0006.
2. З пункту 1 або iншим шляхом виведiть формули для E[Sn ] i D[Sn ],
математичного сподiвання та дисперсiї суми, накопиченої за n рокiв по-
чатковою iнвестицiєю розмiром 1 грн. Обчислiть цi значення при n = 5,
10, 15, 20 рокiв.
3. Нехай An — випадкова величина, що дорiвнює сумi, накопиченiй
за n рокiв щорiчними iнвестицiями розмiром 1 грн. Визначте вираз для
E[An ]. Обчислiть стандартне вiдхилення An для n = 1, 2, . . . , 15.
4. Для n = 5, 10, 15 визначте вiдношення стандартного вiдхилення
An до його математичного сподiвання. Прокоментуйте вiдповiдi.
1.13.22. Щороку дохiд компанiї може бути 2, 4 або 7 % з iмовiрно-
стями 0,3, 0,5 та 0,2 вiдповiдно i доходи в рiзнi роки незалежнi.
1. Обчислiть середнє значення i стандартне вiдхилення значення, на-
копиченого початковою iнвестицiєю в 1 000 грн за 15 рокiв.
149
2. Обчислiть середнє значення i стандартне вiдхилення значення, на-
копиченого щорiчними iнвестицiями розмiром 100 грн за 15 рокiв.
1.13.23. Рiчний дохiд страхової компанiї щороку за першим припу-
щенням має рiвномiрний розподiл на [0,03, 0,09], за другим припущен-
ням — трикутний розподiл на [0,03, 0,09].
1. За кожного припущення обчислiть середнє значення i стандартне
вiдхилення рiчного доходу компанiї та ймовiрнiсть того, що цей дохiд
мiж 5 % та 7 %.
2. Для полiсiв повернення капiталу з єдиною виплатою в 1 грн та
щорiчними премiями в 1 грн строком 5, 10 i 15 рокiв пiдрахуйте середнє
значення та стандартне вiдхилення накопиченої суми наприкiнцi термiну
дiї за кожного припущення. Доходи в рiзнi роки є незалежними.
Порiвняйте результати для даних припущень.
1.13.24. Доходи на активи компанiї в рiзнi роки є незалежними i
щороку розподiл 1 + i є логнормальним з середнiм 0,06 та дисперсiєю
0,0003.
1. Визначте параметри µ та σ2 цього логнормального розподiлу.
2. Нехай S15 — сума, накопичена початковою iнвестицiєю розмiром
1 грн за 15 рокiв. Доведiть, що S15 має логнормальний розподiл з па-
раметрами 0,872025 та 0,063282 . З цього, використовуючи стандартнi
властивостi логнормального розподiлу, виведiть, що E[S15 ] = 2,3965 та
2
E[S15 ] = 5,7665. Перевiрте, що D[S15 ] = 0,023.
3. Визначте E[S15 ] та D[S15 ] безпосередньо з умови i порiвняйте зi
значеннями, обчисленими в пунктi 2.
4. Визначте ймовiрнiсть того, що сума, накопичена початковою iнве-
стицiєю у 1 000 грн за 15 рокiв: а) бiльша за 2 100 грн; б) менша вiд
2 700 грн.
1.13.25. Портфель iнвестора складається iз звичайних акцiй на суму
100 000 грн, причому процес
X(t) = ln(P(t)) − 100 000,
де P(t) — ринкова вартiсть портфеля в момент t, є броунiвським рухом
з µ = 0,05 та σ = 0,15. Пiдрахуйте ймовiрнiсть того, що в певний
момент t протягом наступних десяти рокiв P(t) < 90 000. Визначте також
iмовiрнiсть того, що P(t) ≥ 90 000 для всiх t.
1.13.26. Доходи на активи компанiї в рiзнi роки незалежнi i однаково
розподiленi. Щороку 1 + i має логнормальний розподiл з параметрами µ
та σ2 . Нехай Vn — сучасне значення одиничної виплати через n рокiв.
1. Доведiть, що Vn має логнормальний розподiл i визначте параметри
цього розподiлу.
2. У припущеннi, що дохiд щороку має середнє 0,08 i стандартне
вiдхилення 0,05, визначте для n = 5, 10, 15 та 20 математичне сподi-
150
вання та стандартне вiдхилення сучасного значення виплати розмiром
1 000 грн через n рокiв.
1.13.27. (Залежнi доходи.)
Щойно завершеного року дохiд вiд активiв компанiї становив 6 %.
Для кожного t дохiд it t-го року з рiвними ймовiрностями може дорiв-
нювати
0,02 + k(it − 0,06), 0,06 + k(it − 0,06) або 0,1 + k(it − 0,06),
де k — вiдома стала.
1. Визначте математичнi сподiвання i1 та i2 .
2. Нехай 1 грн iнвестовано зараз, i S — накопичена за два роки сума.
Покажiть, що:
а) E[S] = 1,062 + 0,0032k/3,
б) D[S] = 10−8 (2158336 + 2157312k + 1079168k2 )/9.
1.13.1. Обчислимо E[1 + i] = exp{µ + σ2 /2} = 1,0015, D[1 + i] =

2
= exp{2µ + σ2 } eσ − 1 = (0,003)2 . Звiдси σ2 = 8,973 · 10−6 , µ =
= 0,0014944. Отже, ln(1+i) має нормальний розподiл N (0,0014944,8,973·
10−6 ). Таким чином, умова P{i ≥ j } = 0,9 рiвносильна

ln(1 + i) − 0,0014944 ln(1 + j) − 0,0014944
P p < x = 0,1, де x = p .
8,973 · 10−6 8,973 · 10−6
З таблиць стандартного нормального розподiлу x = −1,28155. Звiдси
j = −0,0023445.
1.13.2. 1. Iз незалежностi
Qn доходiвQnit для рiзних 2рокiв маємо E[S n] =
n 2
= (1+j) , E[Sn ] = t=1 E[(1+it ) ] = t=1 (1+2j+E[it ]) = (1+2j+j +s2 )n .
2 2
Отже, D[Sn ] = E[Sn2 ] − (E[Sn ])2 = (1 + 2j + j 2 + s2 )np− (1 + j)2n .

2. Маємо: а) E[S8 ] = (1 + 0,06)8 = 1,59; б) σ = D[S8 ] = 0,34.
1.13.3. 1. За умовою: а) обчислимо j = E[it ] = 0,04 · 0,4 + 0,06 · 0,2 +
+ 0,08 · 0,4 = 0,06. Середнє накопичення за 10 рокiв суми в 1 000 грн
дорiвнює (див. задачу 1.13.2): E[1 000S10 ] = 1 000E[S10 ] = 1 000(1+j)10 =
= 1 790,85;
б) s2 = D[it ] = E[it2 ] − (E[it ])2 = 0,00032. Дисперсiя накопичення за
10 рокiв iз суми 1 000 грн дорiвнює (див. задачу 1.13.2) D[1 000S10 ] =
= 1 0002 D[S10 ] =p1 0002 {[(1 + j)2 + s2 ]10 − (1 + j)20 } = 9145,6, стандартне
вiдхилення σ = D[1 000S10 ] = 95,63.
2. Вiдповiдi змiняться так: а) оскiльки j не змiнилось за рахунок
того, що 0,4(0,04 + 0,08) = 0,4(0,05 + 0,07), то середнє накопичення
не змiниться. Вiдхилення доходу вiд середнього значення зменшилось
151
вiдносно пункту 1а), тому стандартне вiдхилення накопиченої суми буде
меншим нiж у пунктi 1б);
б) iз формули E[Sn ] = (1 + j)n випливає, що iз збiльшенням термiну
накопичення n збiльшується математичне сподiвання накопиченої суми.
Тому 1 000E[S12 ] > 1 000E[S10 ]. При бiльшому часi накопичення можливi
бiльшi вiдхилення накопиченої суми вiд середнього значення. Дiйсно,
розглянемо функцiю
h it
f (t) = (1 + j) + s − (1 + j)2t ≥ 0, t ≥ 0.
2 2
Маємо
h it h i
f (t) = (1 + j) + s ln (1 + j) + s − (1 + j)2t ln(1 + j)2 ≥ 0.
′ 2 2 2 2
Тому функцiя f (t) зростає i D[S12 ] = f (12) > f (10) = D[S10 ].

1.13.4. 1. Нехай i1 i i2 — вiдсотковi ставки в перший i другий рiк,
вiдповiдно. Iз незалежностi i1 i i2 випливає, що E[10 000S2 ] = 1 000E[(1+
+ i1 )(1 + i2 )] = 10 000(1 + j1 )(1 + j2 ), де j1 = E[i1 ] = (0,03 + 0,04 + 0,06)/3 =
= 0,043333, j2 = E[i2 ] = 0,7 · 0,05 + 0,3 · 0,04 = 0,047. Тому E[10 000S2 ] =
= 10 000(1,043333)(1,047) = 10 923,7.
2. D[10 000S2 ] = 108 D[S2 ] = 108 (E[S22 ] − (E[S2 ])2 ). Iз незалежностi i1
i i2 випливає, що E[S22 ] = (1 + j1 + E[i12 ])(1 + j2 + E[i22 ]); E[i12 ] = (0,032 +
+ 0,042 + 0,062 )/3 = 0,002033; E[i22 ] = 0,7 · (0,05)2 + 0,3 · (0,04)2 = 0,00223.
Звiдси E[S22 ] = 1,193465 i D[10 000S2 ] = 108 (1,193465 − (1,09237)2 ) =
= 19 278.
1.13.5. Нехай F (x) — функцiя розподiлу, тодi нижнiм квартилем x1/4
називається розв’язок рiвняння F (x) = 1/4, верхнiм квартилем x3/4 —
розв’язок рiвняння F (x) = 3/4, а довжина iнтерквартиля визначається
як IQR = x3/4 − x1/4 . Для нормального розподiлу N √(0, 1) x1/4 = −x3/4 =
= −0,674. Випадкова величина [ln(1 + it ) − 0,06]/ 0,0009 має розподiл
N (0, 1). Тому для накопиченої суми 100(1 + it ) одержимо

ln(1 + it ) − 0,06 ln(x/100) − 0,06
P{100(1 + it ) < x} = P < ,
0,03 0,03

звiдки ln x1/4 /100 = −0,674 · 0,03 + 0,06 = 0,03978, ln x3/4 /100 =
= 0,674 · 0,03 + 0,06 = 0,08022. Отже, x1/4 = 104,058, x3/4 = 108,353 i
IQR = 4,295.
1.13.6. 1. E[it ] = 0,07, D[it ] = 0,092 , E[it2 ] = 0,072 + 0,092 . Iз неза-
Q
лежностi it для рiзних рокiв випливає, що E[S10 ] = 10 t=1 (1 + E[it ]) =
Q 2 10

= (1 + 0,07)10 = 1,96715; E[S10 2
] = 10 t=1 (1 + E[i t ]) 2
= E[1 + 2it + it ] =
= (1 + 2 · 0,07 + 0,092 + 0,072 )10 = 1,15310 ; D[S10 ] = E[S10 2
] − (E[S10 ])2 =
= 1,15310 − 1,0710 = 0,282657. Для накопичень на 1 000 грн обчислимо
E[1 000S10 ] = 1 967,15 грн, D[1 000S10 ] = 282 657, σ = 531,65 грн.
152
2. Потрiбно обчислити ймовiрнiсть P{1 000S10 < 0,5E[1 000S10 ]} =
= P{S10 < 0,983575}. Оскiльки ln(1 + it ) має нормальний розподiл з
параметрами µ i σ2 , то ln(S10 ) має розподiл N (10µ, 10σ2 ). Визначимо
параметри µ i σ2 з умов E[1 + it ] = exp{µ + σ2 /2} = 1,07, D[1 + it ] =
2
= exp{2µ + σ2 } eσ − 1 = 0,092 . Одержимо µ = 0,064134, σ2 = 0,00705.
Тодi
ln S10 − 10µ ln 0,983575 − 0,64134
P{S10 < 0,983575} = P √ < √ =
10σ2 0,0705
= P{Z < −2,4778} = 0,00661,
де Z ∼ N (0, 1).
3. Потрiбна ймовiрнiсть
P{1 200S10 < 1 400} = P{S10 < 1,1667} =

ln S10 − 0,64134 ln 1,1667 − 0,64134
=P √ < √ = P{Z <−1,8349} = 0,0333.
0,0705 0,0705
1.13.7. 1. Обчислимо ln(1 + it ) ∼ N (µ, σ2 ), µ = 0,07, σ2 = 0,006.
Позначимо j = E[it ], тодi iз спiввiдношення E[1 + it ] = 1 + j = exp{µ +
+σ2 /2} одержимо j = exp{0,07+0,003}− 1 = 0,0757305. Позначимо через
Xn накопичення на кiнець n-го року щорiчних iнвестицiйPв одну Qn грошову
n
одиницю, що робляться iз заборгованiстю. Тодi Xn = 1+ k=2 t=k (1+it ).
Середнє накопичення за 10 рокiв з потоку платежiв, заданого в задачi,
дорiвнює 150 000E[S10 ]+20 000E[X10 ] = 150 000(1+j)10 +20 000[(1+j)9 +
10
+ (1 + j)8 + . . . + 1] = 150 000(1 + j)10 + 2 000 (1+j) −1
(1+j)−1 = 595 183,99.
2. Позначимо шукану суму через C. Тодi P{CS10 ≥ 6 · 105 } = 0,99 √ ⇒
⇒ P{CS10 < 6 · 105 } = 0,01. Випадкова величина (ln S10 − 10µ)/ 10σ2
має стандартний нормальний розподiл N (0, 1), тому iз спiввiдношення

ln S10 − 10µ ln(6 · 105 /C) − 10µ
P √ < √ = 0,01
10σ 2 10σ 2
√
i таблиць одержимо [ln(6 · 105 /C) − 0,7]/ 0,06 = −2,326. Таким чином,
C = 526 726,25 грн.
1.13.8. За результатами обчислень: а) середня вiдсоткова ставка до-
рiвнює E[i] = 0,07 · 0,3 + 0,08 · 0,5 + 0,1 · 0,2 = 0,081. Сучасна вартiсть
10 000 грн дорiвнює X = 10 000(1 + 0,081)−10 = 4 589,26 грн;
б) очiкуваний прибуток дорiвнює 4 589,26[0,3 · (1,07)10 + 0,5 · (1,08)10 +
+ 0,2 · (1,1)10 ] − 10 000 = 42,94 грн.
1.13.9. Обчислимо E[i] = 0,001, D[i] = (0,002)2 , ln(1 + i) ∼ N (µ, σ2 ).
Параметри µ, σ2 знаходимо з умов E[1 + i] = exp{µ + σ2 /2} = 1,001,
2
D[1 + i] = exp{2µ + σ2 }(eσ − 1) = (0,002)2 . Отже, µ = 0,0009975, σ2 =
= 3,992 · 10−6 . Тому
153

ln(1 + i) − µ ln(1 + j) − µ
P{i ≤ j} = P ≤ =
σ σ

ln(1 + j) − 9,975 · 10−4
=P Z≤ p = 0,05,
3,992 · 10−6
де Z має стандартний нормальнийpрозподiл. Iз таблиць нормального
розподiлу [ln(1 + j) − 9,975 · 10−4 ]/ 3,992 · 10−6 = −1,645. Звiдси j =
= −2,287 · 10−3 .
1.13.10. 1. З умов задачi E[it ] = 0,07, D[it ] = 0,22 = 0,04, ln(1 + it ) ∼
∼ N (µ, σ2 ). Параметри µ,σ2 знаходимо з умов E[1 + i] = exp{µ + σ2 /2} =
2
= 1,07, D[1 + i] = exp{2µ + σ2 }(eσ − 1) = 0,04. Звiдси µ = 0,05049,
σ2 = 0,0343411.
Q P15
2. а) S15 = 15 t=1 (1 + it ) ⇒ ln S15 = t=1 ln(1 + it ). Оскiльки ln(1 + it )
незалежнi для рiзних рокiв i мають нормальний розподiл N (µ, σ2 ), то
ln S15 ∼ N (15µ, 15σ2 ) i таким чином S15 має логнормальний розподiл з
параметрами 15µ = 0,75735, 15σ2 = 0,5151165. √
б) P{S15 > 2,5} = 1 − P{S15 ≤ 2,5} = 1 − P [ln S15 − 15µ]/ 15σ2 ≤
√
≤ [ln 2,5 − 0,75735]/ 0,5151165 = 1 − P{Z ≤ 0,221454} = 0,412, де
Z ∼ N (0, 1).
1.13.11. Нехай A — накопичена сума. Купоннi виплати C = 100 000 ×
× 0,04 = 4 000 грн. З умов задачi середнi ефективнi рiчнi вiдсотковi
ставки дорiвнюють E[i1 ] = 0,055, E[i2 ] = 0,06, E[i3 ] = 0,045. Враховуючи
незалежнiсть вiдсоткових ставок i1 , i2 , i3 одержимо середнє значення
накопиченої суми E[A] = 105 000 + 4 000 + 4 000E[(1 + i1 )(1 + i2 )(1 + i3 ) +
+ (1 + i2 )(1 + i3 ) + (1 + i3 )] = 109 000 + 4 000[(1 + 0,055)(1 + 0,06)(1 +
+ 0,045) + (1 + 0,06)(1 + 0,045) + (1 + 0,045)] = 122 290 грн.
1.13.12. Накопичення за 10 рокiв на iнвестицiю в 2 000 грн дорiвню-
P
ють 2 000S10 . Оскiльки ln S10 = 10 2
t=1 ln(1 + it ) ∼ N (10µ, 10σ ), то
P {2 000S10 ≥ 4 500} = P {S10 ≥ 2,25} =

ln S10 − 0,75 ln 2,25 − 0,75
=P ≥ = P{Z ≥ 0,7616} = 0,22315,
0,08 0,08
де Z ∼ N (0,1).
1.13.13. 1. Позначимо через it рiчну вiдсоткову ставку, що дiє в
перiод з t − 1 до t. Тодi рiчний множник накопичення дорiвнює 1 + it . З
умов задачi ln(1 + it ) ∼ N (µ, σ2 ), E[1 + it ] = 1,04, D[1 + it ] = D[it ] = 0,02.
Параметри µ, σ2 знаходимо з умов E[1 + i] = exp{µ + σ2 /2} = 1,04,
2
D[1 + i] = exp{2µ + σ2 }(eσ − 1) = 0,02. Одержимо, що µ = 0,03006,
σ2 = 0,018. Нехай X — iнвестована сума, тодi накопичена за 5 рокiв
Q
сума дорiвнює XS5 = X 5t=1 (1 + it ). Iз незалежностi it для рiзних рокiв
154
P5
i умови ln(1 + it ) ∼ N (µ, σ2 ) випливає, що ln S5 має розподiл t=1 ln(1 +
+ it ) ∼ N (5µ, 5σ2 ). Маємо

ln S5 − 5µ ln (5 000/X) − 5µ
P{XS5 ≥ 5 000} = P √ ≥ √ =
5σ2 5σ2

ln (5 000/X) − 0,1503
=1−P Z < = 0,99,
0,3
де Z має стандартний нормальний розподiл. Iз таблиць нормального роз-
подiлу [ln (5 000/X) − 0,1503]/0,3 = −2,3263 i X = 8 644,59 грн.
2. Значна сума iнвестування пояснюється великим значенням диспер-
сiї рiчної вiдсоткової ставки, i, як наслiдок, великим ризиком зменшення
iнвестицiї за 5 рокiв.
1.13.14. Нехай C – це накопичена сума. Тодi E[C] = 0,4(1 + 0,06)3 +
+ 0,6(1 + 0,05)3 = 1,17098, E[C 2 ] = 0,4(1 + 0,06)6 + 0,6(1 + 0,05)6 =
= 1,371465, D[C] = E[C 2 ] − (E[C])2 = 0,01646.
1.13.15. E[it ] = 0,08 · 0,625 + 0,04 · 0,25 + 0,02 · 0,125 = 0,0625, E[it2 ] =
Q
= 0,00445, E[S3 ] = E[ 3t=1 (1 + it )] = (1 + E[it ])3 = (1,0625)3 = 1,1995 грн,
Q
E[S32 ] = E[ 3t=1 (1+it )2 ] = (1+2E[it ]+E[it2 ])3 = (1+2 · 0,0625+0,00445)
p
3
=
= 1,440792. Тому D[S3 ] = E[S32 ] − (E[S3 ])2 = 0,002 i σ = D[S3 ] = 0,045.
Q
1.13.16. Маємо накопичений капiтал S3 = 2t=0 (1 + it ). Накопичений
капiтал буде бiльшим за 1,2 грн, якщо хоча б одна рiчна ефективна
вiдсоткова ставка дорiвнюватиме 0,08. Тому P{S3 > 1,2} = P{S3 = 1,06 ×
× 1,06 · 1,08} + P{S3 = 1,06 · 1,08 · 1,06} + P{S3 = 1,06 · 1,08 · 1,08} + P{S3 =
= 1,06 · 1,08 · 1,1} = 0,375.
1.13.17. 1. За умовою (1+it ) ∼ LN (µ, σ2 ), причому E[1+it ] = exp{µ+
+ σ2 /2}, D[1 + it ] = exp{2µ + σ2 }(exp(σ2 ) − 1) = 0,06. Звiдси маємо σ2 =
= (0,08/1,06)2 = 0,0056798, µ = ln 1,06 − 0,0056798/2 = 0,055429. Далi
ln(1 + it ) ∼ N (µ, σ2 ), тому
ln S10 = ln(1 + i1 ) . . . (1 + i10 ) = ln(1 + i1 ) + . . . + ln(1 + i10 ) ∼ N (10µ, 10σ2 ),
де S10 — значення суми, накопиченої за 10 рокiв одиничною iнвести-
цiєю. Тому S10 ∼ LN (0,55429, 0,056798) i E[S10 ] = exp{0,056798 +
+ 0,55429/2} = 1,790848, тобто вiдповiдь — 1 790 848 грн.
2. Потрiбно визначити ймовiрнiсть P{S10 < 1,61172} = P{ln S10 <
< ln 1,61172}, де ln(S10 ) ∼ N (0,55429, 0,056798), тобто ймовiрнiсть
n ln 1,61172 − 0,55429 o
P Z< = P{Z < −0,32304},
0,238323
де Z = (ln S10 − 0,55429)/0,238323 ∼ N (0, 1). Цю ймовiрнiсть можна
знайти в таблицi значень стандартної нормальної функцiї розподiлу:
P{Z < −0,32304} = 1 − Φ(0,32304) = 0,373.
155
1.13.18. З умов задачi обчислимо ln(1 + it ) ∼ N (µ, σ2 ), E[it ] = 0,05,
D[it ] = 0,112 = 0,0121. В свою чергу, параметри µ, σ2 визначимо з умов
2
E[1+it ] = exp{µ+σ2 /2} = 1,05, D[1+it ] = exp{2µ+σ2 }(eσ − 1) = 0,0121.
Одержимо µ = 0,043, σ2 = 0,0109,

ln 1,04 − µ ln(1 + it ) − µ ln 1,07 − µ
P{0,04 ≤ it ≤ 0,07} = P ≤ ≤ =
σ σ σ
= P{−0,039 ≤ Z ≤ 0,233} = 0,10766,
де Z ∼ N (0, 1).
1.13.19. 1. E[i] = (0,03 + 0,06 + 0,09)/3 = 0,06. Якщо рiчну премiю ..
пiдраховувати за цiєї вiдсоткової ставки, вона становитиме 10 000/ s 20| =
= 256,46 грн.
2. За результатами обчислень: а) очiкуване значення накопичення
1 .. 1 .. 1 ..
P s 20| 0,03 + P s 20| 0,06 + P s 20| 0,09 − 10 000 = 40,81125P − 10 000.
3 3 3
Воно дорiвнює нулю при P = 245,04, а при P = 256,46 очiкуваним
доходом буде 466,45 грн;
б) математичне сподiвання чистого сучасного значення полiса перед
сплатою першої премiї
1 .. 1 ..
(P a20| 0,03 − 10 000ν20 20
0,03 ) + (P a20| 0,06 − 10 000ν0,06 )+
3 3
1 ..
+ (P a20| 0,09 − 10 000ν20 0,09 ) = 12,47734P − 3479,7.
3
Воно дорiвнює нулю при P = 278,88 i −276,76 грн при P = 256,46.
1.13.20. 1. За результатами обчислень: а) накопичений до кiнця тер-
Q
мiну дiї полiса дохiд θ = PS10 −1 000 = P 10 t=1 (1+it )−1 000, тому за раху-
нок незалежностi i однакової розподiленостi E[θ] = P(1 + E[i])10 − 1000.
Далi, позначивши j := E[i], s2 := D[i], маємо, використовуючи те, що
D[X] = E[X 2 ] − (E[X])2 i D[X + const] = D[X] (σ — стандартне вiдхиле-
ння):
1/2
σ[θ] = Pσ[S10 ] = P [(1 + j)2 + s2 ]10 − (1 + j)20 ;
б) чисте сучасне значення полiса вiдразу пiсля продажу ϕ = P −
Q10
− 1 000 t=1 (1 + it )−1 , тому за рахунок незалежностi i однакової розпо-
10
дiленостi E[ϕ] = P − 1000 E[(1 + i)−1 ] . Далi
hY 20 i
−1
σ[ϕ] = 1000σ[(P − ϕ)/1000] = 1000σ (1 + it ) .
t=1
Знову, використовуючи формулу D[X] = E[X ] − (E[X])2 , а також одна-
2
кову розподiленiсть i незалежнiсть, маємо потрiбну формулу.

156
2. Потрiбно перевiрити такi рiвностi для кожної з даних моделей:
а) модель 1: j = E[i] = 0,04. s2 = D[i] = [(−0,02)2 + (0)2 + (0,02)2 ]/3 =
= 8 · 10−4 /3, E[(1+i)−1 ] = [(1,02)−1 +(1,04)−1 +(1,06)−1 ]/3 = 0,96177561.
10
Таким чином, E[(1 + i)−1 ] = 0,67723223, E[(1 + i)−2 ] = [(1,02)−2 +
10
+ (1,04)−2 + (1,06)−2 ]/3 = 0,92524048 i E[(1 + i)−2 ] = 0,45977594;
2 −4
б) модель 2: j = E[i] = 0,04. s = D[i] = 4 · 10 /3,
w 0,06 1
−1
E[(1 + i) ] = 25dx = 0,96165701
0,02 1 + x
10
i, таким чином, E[(1 + i)−1 ] = 0,67639761,
w 0,06 1
−2
E[(1 + i) ] = 25dx = 0,92489826,
0,02 (1 + x)2
10
отже, E[(1 + i)−2 ] = 0,45807831.
в) модель 3: j = E[i] = 0,04. s2 = D[i] = 2 · 10−4 /3. Зауважимо, що
щiльнiсть розподiлу величини i
(
2500(x − 0,02), якщо 0,02 ≤ x < 0,04;
f (x) =
2500(0,06 − x), якщо 0,04 ≤ x ≤ 0,06.
Тодi
w 0,06 1
−1
E[(1 + i) ] = f (x)dx = 0,96159748,
0,02 1 + x

отже, E[(1 + i)−1 ] )10 = 0,6759789,
w 0,06 1
−2
E[(1 + i) ] = f (x)dx = 0,92472815,
0,02 (1 + x)2
10
E[(1 + i)−2 ] = 0,45723639.
Порiвнюючи з результатами пункту 1, складемо таку таблицю:
Значення P , Вiдповiдне Вiдповiдне

Значення P , для
Модель для якого значення значення
якого E[ϕ] = 0
E[θ] = 0 σ[θ] σ[ϕ]
1 675,56 49,68 677,23 33,65
2 675,56 35,12 676,4 23,76
3 675,56 24,83 675,98 17
1.13.21. 1. j = E[i] = [0,03 + 0,06 + 0,09]/3 = 0,06, s2 = D[i] =

= [(−0,03)2 + (0)2 + (0,03)2 ]/3 = 0,0006.
157
2. З попереднього маємо, що E[Sn ] = 1,06n , D[Sn ] = 1,1242n − 1,062n .
Це дає такi значення:
n 5 10 15 20
E[Sn ] 1,33823 1,79085 2,39656 3,20714
σ[Sn ] 0,06919 0,13102 0,21489 0,33228
..
3. Маємо, що E[An ] = s n| 0,06 . Оскiльки A2n = (1 + 2in + in2 )(1 + 2An−1 +
+ A2n−1 ), то, обчисливши математичне сподiвання, отримаємо при n ≥ 2
..
E[A2n ] = (1 + 2j + j 2 + s2 )(1 + 2 s n−1| + E[A2n−1 ]). Складемо таку таблицю:
n σ[An ] n σ[An ] n σ[An ]
1 0,02449 6 0,28093 11 0,80284
2 0,05675 7 0,36194 12 0,94624
3 0,09850 8 0,45392 13 1,10476
4 0,14963 9 0,55755 14 1,27948
5 0,21032 10 0,67358 15 1,47155
n 5 10 15
4.
σ[An ]/E[An ] 0,0352 0,0482 0,0596
Зауважимо, що оскiльки n зростає, то значення стандартного вiдхи-
лення зростає вiдповiдно до значення математичного сподiвання.
1.13.22. 1. j = E[i] = 0,3 · 0,02+0,5 · 0,04+0,2 · 0,07 = 0,04, s2 = D[i] =
= 0,3(−0,02)2 +0,5 · 02 +0,2(0,03)2 = 0,0003. Тодi математичне сподiвання
доходу, накопиченого початковою iнвестицiєю розмiром 1000 грн, дорiв-
нює 1000 E[S15 ] = 1000(1,04)15 = 1800,94, а його стандартне вiдхилен-
ня — 1000 σ[S15 ] = 1000(1,081915 − 1,0430 )1/2 = 116,28...
2. Математичне сподiвання — 100 E[A15 ] = 100 s 15| 4 % = 2082,45,
стандартне вiдхилення — 100σ[A15 ] = 86,87 (див. пункт 3 задачi 1.13.21).
1.13.23. 1. Для рiвномiрного розподiлу j = E[i] = 0,06, s2 = D[i] =
= 0,0003, s = 0,017321, P[0,05 < i < 0,07] = (0,07 − 0,05)/(0,09 − 0,03) =
= 1/3.
Для трикутного розподiлу j = E[i] = 0,06, s2 = D[i] = 0,00015,
s = 0,01225. Щоб порахувати потрiбну ймовiрнiсть, зауважимо, що
2
P[i < 0,05] = P[i > 0,07] = (0,05 − 0,03)/(0,06 − 0,03) /2 = 2/9, звiдки
P[0,05 < i < 0,07] = 5/9.
2. Використовуючи результати попереднього пункту, пiдрахуємо по-
трiбнi величини i запишемо їх у таблицю.
E[Sn ] σ[Sn ] E[An ] σ[An ]
n
Обидвi моделi Рiвномiрний Трикутний Обидвi моделi Рiвномiрний Трикутний
5 1,33823 0,04891 0,03458 5,97532 0,14870 0,10514
10 1,79085 0,09259 0,06545 13,97164 0,47615 0,33663
15 2,39656 0,15181 0,10729 24,67253 1,04000 0,73520
158
Вiдзначимо, що для трикутного розподiлу стандартнi вiдхилення прибли-
зно на третину меншi, нiж для рiвномiрного розподiлу. Це вiдображує
меншу мiнливiсть ставки для трикутного розподiлу.
1.13.24. 1. Маємо в наших позначеннях j = 0,06 i s2 = 0,0003. Тодi
з того, що 1 + j = exp(µ + 21 σ2 ), s2 = exp(2µ + σ2 )[exp(σ2 ) − 1], маємо
h s 2 i 1+j
2
σ = ln 1 + = 0,000267, µ = ln q = 0,058135.
1+j 1+ s 2
1+j
2. З того, що 1 + it ∼ LN (0,058135, 0,000267), маємо S15 ∼ LN (µ′ , σ′ ),

де µ′ = 15 · 0,058135 = 0,872025, (σ′ )2 = 15 · 0,000267 = 0,063282 . Далi,
E[S15 ] = exp(µ′ + 12 σ′2 ) = 2,396544, E[(S15 )2 ] = exp(2µ′ +2σ′2 ) = 5,766469.
Звiдси D[S15 ] = 5,766469 − (2,396544)2 = 0,023.
4. Маємо: a) S15 < 2,1 ⇔ ln S15 < ln 2,1 = 0,741937. Оскiльки ln S15
має нормальний N (0,872025, 0,063282 ), потрiбна ймовiрнiсть
0,741937 − 0,872025
Φ = Φ(−2,0557) = 0,0199
0,06328
(Φ — стандартна нормальна функцiя розподiлу, її значення можна вiд-
шукати у таблицях);
б) S15 > 2,7 ⇔ ln S15 > ln 2,7 = 0,993252. Тому потрiбна ймовiрнiсть
0,993252 − 0,872025
1−Φ = 1 − Φ(1,9157) = 0,0277.
0,06328
1.13.25. Нехай M(t) — ринкова вартiсть портфеля в момент t, тобто
маємо X(t) = ln(M(t)/100 000). Вiдомо, що ймовiрнiсть того, що бро-
унiвський рух зi зсувом µ i дисперсiєю σ2 на промiжку [0,n] набуде
значення, меншого за дане −ξ, ξ > 0, наближено дорiвнює
−ξ − µn −2µξ −ξ + µn
Pn = Φ √ + exp Φ √ .
σ n σ2 σ n
У нашому випадку M(t) < 90 000 ⇔ X(t) < −0,10536, тобто ξ = 0,10536.
Пiдставляючи це разом з µ та σ у написану вище формулу, маємо P10 =
= 0,6. Iмовiрнiсть того, що ринкова вартiсть нiколи не буде нижче, нiж
90 000, дорiвнює
n −2 · 0,05 · 0,10536 o
1 − P∞ = 1 − exp = 0,3739.
0,152
Q
1.13.26. 1. Vn = nt=1 (1 + it )−1 . Звiдси
X n
lnVn = − ln(1 + it ),
t=1
тобто lnVn є сумою незалежних нормально розподiлених випадкових
величин з параметрами −µ та σ2 . Тодi lnVn є нормально розподiле-
159
ною випадковою величиною з параметрами −nµ та nσ2 , отже, Vn ∼
∼ LN (−nµ, nσ2 ).
2. Маємо E[i] = 0,08, D[i] = 0,0025. Звiдси (див. задачу 1.13.24)
µ = 0,07589052, σ2 = 0,0214105. Нехай µ′ = −nµ, σ′2 = nσ2 . Тодi
n 1 ′2 o h n 1 2 oin
′
E[Vn ] = exp µ + σ = exp − µ + σ ;
2 2
2n
E[(Vn )2 ] = exp{2µ′ + 2σ′2 } = exp{−µ + σ2 } .
Використовуючи два останнiх рiвняння, запишемо шуканi значення в
таблицю:
n 1000 E[Vn ] 1000 σ[Vn ]
5 687,91 71,37
10 473,22 69,92
15 325,53 58,81
20 223,93 46,84
1.13.27. 1. Маємо i0 = 0,06. Тому i1 з однаковими ймовiрностями
може дорiвнювати 0,02, 0,06 або 0,1. Легко бачити, що E[i2 | i1 = α] =
= 0,06 + k(α − 0,06). Тодi
1 1 1
E[i2 ] = (0,06 − 0,04k) + 0,06 + (0,06 + 0,04k) = 0,06.
3 3 3
(Значення E[i2 ] можна було порахувати i безпосередньо, виписавши всi
дев’ять можливих значень i2 .)
2. У випадку а) маємо E[S | i1 = α] = E[(1 + i1 )(1 + i2) | i1 = α] = (1 +
+ α)[1,06 + k(α − 0,06)]. Тому
1 0,32
E[S] = [1,02(1,06−0,04k)]+[1,062 ]+[1,1(1,06+0,04k)] = 1,062 + k;
3 300
у випадку б), як i в попередньому, можемо записати
2 2 (1 + α)2
E[S | i1 = α] = (1 + α) E[(1 + i2 ) | i1 = α] = ×
3

× [1,02 + k(α − 0,06)]2 + [1,06 + k(α − 0,06)]2 + [1,1 + k(α − 0,06)]2 =
h i
2 3,374 2 2
= (1 + α ) + 2,12k(α − 0,06) + k (α − 0,06) .
3
Звiдси
2 1h 3,374 3,374
E[S ] = 1,022 − 0,04 · 2,12k + 0,042 k2 + 1,062 )+
3 3 3
2 3,374 2 2
i
+1,06 + 0,04 · 2,12k + 0,04 k =
3
1
= (11,383876 + 0,04314624k + 0,01080192k2 ).
9
Пiдраховуючи D[S] як E[S2 ] − (E[S])2 , вiдразу одержимо потрiбну рiв-
нiсть.
160
Роздiл II
Фiнансова математика
2.1. АРБIТРАЖ ТА IНШI ЕКОНОМIЧНI МОЖЛИВОСТI

В ОДНОПЕРIОДНIЙ МОДЕЛI
При побудовi одноперiодної моделi фiнансового ринку використовую-

ться такi поняття:
Початковий момент часу t = 0 i кiнцевий момент часу t = 1, з
можливiстю торгувати i витрачати у цi два моменти часу.
Скiнченний простiр можливих станiв фiнансового ринку
Ω = {ω1 , . . . , ωM }, M ∈ N.
Iмовiрнiсна мiра P на Ω, iз P(ω) > 0, ∀ω ∈ Ω.
Банкiвський рахунок (безризиковий актив) B = {B(t) | t = 0, 1},
B(0) = 1, B(1) = 1 + r, де r = B(1) − B(0) ≥ 0 — вiдсоткова ставка, яка
може бути випадковою величиною.
Цiновий процес S = {S(t)| t = 0, 1}, S(t) = (S1 (t), . . . , SN (t)), N ∈ N,
де Sn (t) ≥ 0 — цiна n-го ризикового активу (акцiї) у момент часу t.
Вважаємо, що S(0) = (π1 , . . . ,πN ) — вiдомий невипадковий вектор, а
S(1) — випадковий вектор, значення якого стає вiдомим лише в момент
часу t = 1.
Стратегiю, або портфель, iнвестора позначають ξ = (ξ0 , ξ1 , . . . , ξN ),
де ξ0 — кiлькiсть грошей, покладених на банкiвський рахунок у почат-
ковий момент часу, а ξn , 1 ≤ n ≤ N , — кiлькiсть n-го ризикового активу
(наприклад, пакет акцiй), яку iнвестор придбав у початковий момент
часу t = 0. Величини ξn , 0 ≤ n ≤ N можуть набувати як невiд’ємних,
так i вiд’ємних значень. При цьому вiд’ємнi значення означають позику,
взяття (купiвлю) активiв у борг, а для 1 ≤ n ≤ N — продаж активiв, без
фактичного володiння ними (так званий короткий продаж).
Капiтал iнвестора V = {V (t)| t = 0, 1} дорiвнює V (t) = ξ0 B(t) +
PN
+ n=1 ξn Sn (t), t = 0, 1.
P
Прибуток дорiвнює G = ξ0 r + N n=1 ξn ∆Sn , де ∆Sn = Sn (1) − Sn (0) =
= Sn (1) − πn .
Дисконтований цiновий процес визначається як S∗ = {S∗ (t)| t =
= 0, 1}, де S∗ (t) = S(t)/B(t).
161
PN
Дисконтований капiтал дорiвнює V ∗ (t) = ξ0 + n=1 ξn Sn∗ (t), а дис-
PN
контований прибуток визначається як G∗ = n=1 ξn ∆Sn , де ∆Sn =
∗ ∗
= S∗ (1) − S∗ (0).
Модель акцiї називається бiномною, якщо Ω = {ω1 , ω2 }, S(1) =
= S(0)d на ω1 , S(1) = S(0)u на ω2 , причому, як правило, 0 < d < 1
(акцiя падає), u > 1 (акцiя пiдвищується). При цьому вiдсоткова ставка
стала й дорiвнює r ≥ 0, P({ω1 }) = p > 0, P({ω2 }) = q := 1 − p > 0.
Задачi
2.1.1. Показати, що V (1) = V (0) + G, V ∗ (t) = V (t)/B(t), t = 0, 1,

V ∗ (1) = V ∗ (0) + G∗ .
2.1.2. Нехай M = 2, N = 1, r = 1/9, S(0) = 5, S(1,ω1 ) = 20/3,
S(1,ω2 ) = 40/9.
1. Обчислити B(1), S∗ (1, ω1 ), S∗ (1, ω2 ).
2. Виразити V (1), G, V ∗ (1) та G∗ через ξ0 i ξ1 для ω = ω1 , ω2 .
2.1.3. Виконати попереднє завдання за тих самих умов, але при M =
= 3 та S(1,ω3 ) = 10/3. Пiдрахувати S∗ (1,ω3 ) та виразити V (1), G, V ∗ (1)
i G∗ через ξ0 i ξ1 для ω = ω3 .
2.1.4. Нехай M = 3, r = 1/9,
Sn (1)
n Sn (0)
ω1 ω2 ω3
1 5 20/3 20/3 40/9
2 10 40/3 80/9 80/9
Визначити Sn∗ (0), Sn∗ (1, ω) при ω = ω1 , ω2 , ω3 i виразити V (1), G, V ∗ (1)

i G∗ через ξ0 , ξ1 , ξ2 для ω = ω1 , ω2 , ω3 .
2.1.5. Нехай в умовах попередньої задачi M = 4, S1 (1, ω4 ) = 20/9,
S2 (1, ω4 ) = 40/3. Обчислити Sn∗ (1, ω4 ) та виразити V (1), G, V ∗ (1) i G∗
через ξ0 , ξ1 , ξ2 для ω = ω4 .
2.1.6. Стратегiя ξ називається домiнантою, або домiнантною страте-
гiєю, якщо iснує стратегiя e ξ така, що V (0) = Ve (0) i V (1, ω) > V
e (1, ω),
∀ω ∈ Ω. Довести: домiнанта iснує тодi й лише тодi, коли iснує така
стратегiя ξ, що V (0) = 0 i V (1, ω) > 0, ∀ω ∈ Ω.
2.1.7. Довести: домiнанта iснує тодi й лише тодi, коли iснує така
стратегiя ξ, що V (0) < 0 i V (1, ω) ≥ 0, ∀ω ∈ Ω.
2.1.8. Лiнiйною цiновою мiрою називається невiд’ємний вектор ~p =
= {p(ω1 ), . . . , p(ωM )} такий, що для кожної стратегiї ξ
X
∗
V (0) = p(ω)V ∗ (1, ω).
ω∈Ω
162
Довести, що вектор ~p є лiнiйною цiновою мiрою тодi й тiльки тодi,
коли вiн є ймовiрнiсною мiрою на Ω, яка задовольняє умову Sn∗ (0) =
P
= ω∈Ω p(ω)Sn∗ (1, ω), n = 1, N .
2.1.9. Довести: лiнiйна цiнова мiра iснує тодi й тiльки тодi, коли
немає домiнантної стратегiї.
2.1.10. Говорять, що має мiсце закон однiєї цiни, якщо не iснує двох
стратегiй, скажiмо ξ b та e b (1, ω) = V
ξ таких, що V e (1, ω), ∀ω ∈ Ω, але
b (0) > V
V e (0). Довести: якщо домiнантної стратегiї не iснує, то має мiсце
закон однiєї цiни. Навести приклад, коли має мiсце закон однiєї цiни,
але iснує домiнантна стратегiя.
2.1.11. Нехай M = 2, N = 1, r = 1, S1 (0) = 10, S1 (1, ω1 ) =
= S1 (1, ω2 ) = 12. Показати, що закон однiєї цiни порушено.
2.1.12. Нехай M = 2, N = 1, r = 1, S1 (0) = 10, S1 (1, ω1 ) = 8,
S1 (1, ω2 ) = 12. Показати, що закон однiєї цiни має мiсце, але iснує
домiнантна стратегiя.
2.1.13. Нехай M = 3, r = 0,
Sn (1)
n Sn (0)
ω1 ω2 ω3
1 4 8 6 3
2 7 10 8 4
Показати, що закон однiєї цiни виконано, але iснує домiнантна стратегiя.

2.1.14. Арбiтражна можливiсть — така стратегiя ξ, для якої:
а) V (0) = 0;
б) V (1,ω) ≥ 0, ∀ω ∈ Ω;
P
в) E[V (1)] = M i=1 P(ωi )V (1,ωi ) > 0.
Довести: якщо iснує домiнантна стратегiя, то iснує й арбiтражна мо-
жливiсть, але не обов’язково навпаки.
2.1.15. Нехай M = 2, N = 1, r = 0, S1 (0) = 10, S1 (1, ω1 ) = 12,
S1 (1, ω2 ) = 10. Показати, що домiнанти не iснує, але iснує арбiтражна
можливiсть.
2.1.16. Довести, що арбiтражна можливiсть еквiвалентна будь-якiй
з таких сукупностей умов:
а) V ∗ (0) = 0, V ∗ (1, ω) ≥ 0, ∀ω ∈ Ω, E[V ∗ (1)] > 0;
б) G∗ (ω) ≥ 0, ∀ω ∈ Ω, E[G∗ ] > 0.
2.1.17. Iмовiрнiсна мiра P∗ на Ω називається нейтральною до ризику,
P
якщо: P∗ (ω) > 0, ∀ω ∈ Ω; EP∗ [∆Sn∗ ] = M i=1 P (ωi )∆Sn (ωi ) = 0, n = 1,N .
∗ ∗
1. Визначити P∗ (якщо вона iснує) у задачi 2.1.2.

2. Показати, що для моделi в задачi 2.1.3 нейтральнi до ризику ймо-
вiрнiснi мiри мають вигляд P∗ = (λ, 2 − 3λ, 2λ − 1), 1/2 < λ < 2/3.
3. Чи iснує P∗ у задачi 2.1.4?
163
2.1.18. За означенням показати, що в умовах задачi 2.1.2 не iснує
арбiтражної можливостi.
2.1.19. Показати, що в задачi 2.1.4 домiнантних стратегiй нема, але
арбiтражна можливiсть iснує.
2.1.20. Позначимо W = {~x ∈ RM : ~x = G∗ для деякої стратегiї ξ},
W ⊥ = {~y ∈ RM : ~y · ~x = 0, ∀~x ∈ W }, A = {~x ∈ RM : ~x ≥ 0, ~x =
/ 0}.
Зауважимо, що умова вiдсутностi арбiтражу має вигляд W ∩ A = ∅, а
нейтральна до ризику ймовiрнiсна мiра P∗ належить W ⊥ .
1. Визначити W ∩ A у задачi 2.1.4.
2. Визначити W , W ⊥ у задачах 2.1.2, 2.1.3, 2.1.5.
3. Довести, що W та W ⊥ — лiнiйнi пiдпростори RM .
2.1.21. Визначити або всi мiри, нейтральнi до ризику, або всi арбi-
тражнi можливостi в задачi 2.1.5.
2.1.22. Нехай M = 2, N = 1, r ≥ 0, S(0) = 1, S(1,ω1 ) = a, S(1,ω2 ) =
= b, де a > b > 0 (частковий випадок бiномної моделi). Для яких значень
a, b та r iснує мiра, нейтральна до ризику? Визначити цю мiру. Для
iнших значень параметрiв описати множину всiх арбiтражних можливо-
стей.
2.1.23. Нехай A — (M + 1) × (M + 2N )-матриця
0 0 ... 0 0 1 1 ... 1
 
 ∗
∆S1 (ω1 ) −∆S1∗ (ω1 ) ... ∗
∆SN (ω1 ) −∆SN∗ (ω1 ) −1 0 ... 0 
∆S1∗ (ω2 ) −∆S1∗ (ω2 ) ... ∆SN∗ (ω2 ) −∆SN∗ (ω2 ) 0 ... 0
 
 −1 
. . . . . . .. .
 
. . . . . . .
 
 . . ... . . . . . . 
∗
∆S1 (ωM ) ∗
−∆S1 (ωM ) ... ∗
∆SN (ωM ) ∗
−∆SN (ωM ) 0 0 ... −1
i нехай ~b = (1,0, . . . ,0)T ∈ RM+1 . Довести, що система A~x = ~b, ~x ≥ 0,

~x ∈ RM+2N має розв’язок тодi й тiльки тодi, коли iснує арбiтражна мож-
ливiсть.
2.1.24. Лема Фаркаша стверджує, що для даної m × n-матрицi A i m-
вимiрного вектора ~b справедливо одне з двох: або система A~x = ~b, ~x ≥ 0,
~x ∈ Rn має розв’язок, або система нерiвностей ~yA ≤ 0, ~y · ~b > 0, ~y ∈ Rm
має розв’язок. Використати це твердження i результат попередньої задачi
для доведення такого твердження: якщо арбiтражної можливостi нема,
то iснує нейтральна до ризику ймовiрнiсна мiра.
1 10 ∗ S(1, ω1 ) 20/3
2.1.2. 1. B(1) = B(0)+r = 1+ = ; S (1, ω1 ) = = =
9 9 B(1) 10/9
S(1, ω2 ) 40/9
= 6; S∗ (1, ω2 ) = = = 4.
B(1) 10/9
164
10 20
2. V (1, ω1 ) = ξ0 B(1) + ξ1 S(1, ω1 ) = ξ0 + ξ1 ; G(ω1 ) = ξ0 r +
9 3
1 5 10 40
+ ξ1 ∆S(ω1 ) = ξ0 + ξ1 ; V (1, ω2 ) = ξ0 B(1) + ξ1 S(1, ω2 ) = ξ0 + ξ1 ;
9 3 9 9
1 5
G(ω2 ) = ξ0 r +ξ1 ∆S(ω2 ) = ξ0 − ξ1 ; V ∗ (1, ω1 ) = ξ0 +ξ1 S∗ (1, ω1 ) = ξ0 +
9 9
+ 6ξ1 , G∗ (ω1 ) = ξ1 ∆S∗ (ω1 ) = ξ1 ; V ∗ (1, ω2 ) = ξ0 + ξ1 S∗ (1, ω2 ) = ξ0 + 4ξ1 ;
G∗ (ω2 ) = ξ1 ∆S∗ (ω2 ) = −ξ1 .
10 10 1 5
2.1.3. S∗ (1, ω3 ) = 3; V (1, ω3 ) = ξ0 + ξ1 ; G(ω3 ) = ξ0 − ξ1 ;
9 3 9 3
V ∗ (1, ω3 ) = ξ0 + 3ξ1 ; G∗ (ω3 ) = −2ξ1 .
2.1.4. S1∗ (0) = 5; S2∗ (0) = 10; S1∗ (1, ω1 ) = 6; S1∗ (1, ω2 ) = 6; S1∗ (1, ω3 ) =
10
= 4; S2∗ (1, ω1 ) = 12; S2∗ (1, ω2 ) = 8; S2∗ (1, ω3 ) = 8; V (1, ω1 ) = ξ0 +
9
20 40 1 5 10 10 20 80
+ ξ1 + ξ2 ; G(ω1 ) = ξ0 + ξ1 + ξ2 ; V (1, ω2 ) = ξ0 + ξ1 + ξ2 ;
3 3 9 3 3 9 3 9
1 5 10 10 40 80
G(ω2 ) = ξ0 + ξ1 − ξ2 ; V (1, ω3 ) = ξ0 + ξ1 + ξ2 ; G(ω3 ) =
9 3 9 9 9 9
1 5 10
= ξ0 − ξ1 − ξ2 ; V ∗ (1, ω1 ) = ξ0 + 6ξ1 + 12ξ2 ; G∗ (ω1 ) = ξ1 + 2ξ2 ;
9 9 9
V ∗ (1, ω2 ) = ξ0 + 6ξ1 + 8ξ2 ; G∗ (ω2 ) = ξ1 − 2ξ2 ; V ∗ (1, ω3 ) = ξ0 + 4ξ1 + 8ξ2 ;
G∗ (ω3 ) = −ξ1 − 2ξ2 .
10 20
2.1.5. S1∗ (1, ω4 ) = 2; S2∗ (1, ω4 ) = 12; V (1, ω4 ) = ξ0 + ξ1 +
9 9
40 1 25 10
+ ξ2 ; G(ω4 ) = ξ0 − ξ1 + ξ2 ; V ∗ (1, ω4 ) = ξ0 + 2ξ1 + 12ξ2 ;
3 9 9 3
∗
G (ω4 ) = −3ξ1 + 2ξ2 .
2.1.6. Необхiднiсть. Нехай ξ — домiнанта, i нехай стратегiя ξ e така,
що V (0) = V e (0) i V (1, ω) > V e (1, ω), ∀ω ∈ Ω. Розглянемо стратегiю
b
ξ = ξ − ξ. e Тодi V b (0) = V (0) − V e (0) = 0 i V b (1, ω) = V (1, ω) − V e (1, ω) > 0.
Достатнiсть. Якщо ξ така стратегiя, що V (0) = 0 i V (1, ω) > 0,
∀ω ∈ Ω, то вона буде домiнантою, бо домiнує нульову стратегiю ξ e = 0.
2.1.7. Необхiднiсть. Якщо iснує домiнанта, то з попередньої задачi
випливає, що iснує така стратегiя ξ, що V (0) = 0 i V (1, ω) > 0, ∀ω ∈ Ω.
Отже, V ∗ (0) = 0; V ∗ (1, ω) > 0, ∀ω ∈ Ω, тобто G∗ (ω) > 0, ∀ω ∈ Ω.
e e P
Побудуємо нову стратегiю ξ: ξn = ξn , n = 1,N i eξ0 = − N n=1 ξn Sn (0) − δ,
∗
e ∗ (0) = e P e ∗
де δ = minω∈Ω G∗ (ω) > 0. Тодi V ξ0 + N n=1 ξn Sn (0) = −δ < 0 i
e ∗ (1, ω) = V
V e ∗ (ω) = −δ + PN ξn ∆S∗ (ω) = −δ + G∗ (ω) ≥ 0,
e ∗ (0) + G
n=1 n
∀ω ∈ Ω. Оскiльки B(t) > 0, то побудована стратегiя задовольняє умову
задачi.
165
Достатнiсть. Нехай iснує домiнанта, тобто стратегiя ξ, для якої
V (0) < 0 i V (1, ω) ≥ 0, ∀ω ∈ Ω. Тодi V ∗ (0) < 0 i V ∗ (1, ω) ≥ 0,
∀ω ∈ Ω, отже, G∗ (ω) = V ∗ (1, ω) − V ∗ (0) > 0, ∀ω ∈ Ω. Побудуємо
стратегiю eξ: e
ξn = ξn , n = 1,N i ξ e0 = − PN ξn S∗ (0). Тодi V e ∗ (0) = ξ
e0 +
n=1 n
PN e ∗ e ∗ (1, ω) = V e ∗ (0) + G
e ∗ (ω) = PN
+ n=1 ξn Sn (0) = 0 i V n=1 ξn ∆Sn (ω) =
∗
= G∗ (ω) > 0, ∀ω ∈ Ω. Оскiльки B(t) > 0, то побудована стратегiя

задовольняє умову попередньої задачi, тобто iснує домiнантна стратегiя.
2.1.9. Розглянути первинну



 (0, . . . ,0) · (p(ω1 ), . . . , p(ωM )) → max ,

 M

 X
 p(ωi )S∗ (1, ωi ) = S∗ (0), n = 1,N ,
n n
 i=1

X M



 p(ωi ) = 1, p(ωi ) ≥ 0, i = 1,M,

i=1
та дуальну
 N

 X
 ξn Sn∗ (0) → min ,
ξ0 +

n=1
 N
X


ξ0 +
 ξn Sn∗ (1, ωi ) ≥ 0, i = 1,M
n=1
задачi лiнiйного програмування i використати дуальну теорему лiнiйного
програмування: якщо одна з цих двох задач лiнiйного програмування
має розв’язок, то й друга задача має розв’язок, при цьому екстремальнi
значення цiльових функцiй (тобто тих функцiй, якi максимiзуються та
мiнiмiзуються) у них однаковi.
2.1.10. Доведення вказаного твердження провести вiд супротивного.
Для побудови прикладу перевiрити, що в моделi з M = 2, N = 1, r = 1,
S1 (0) = 10, S1 (1, ω1 ) = 12, S1 (1, ω2 ) = 8 виконується закон однiєї цiни
та iснує домiнантна стратегiя.
2.1.13. Домiнантна стратегiя ξ = (3, 1, − 1).
2.1.15. Показати, що iснує лiнiйна цiнова мiра, але стратегiя ξ =
= (−10, 1) є арбiтражною можливiстю.
2.1.17. 1. P∗ = (1/2, 1/2).
2. Для визначення P∗ = {P∗ (ω1 ), P∗ (ω2 ), P∗ (ω3 )} маємо систему

6P (ω1 ) + 4P (ω2 ) + 3P (ω3 ) = 5,
 ∗ ∗ ∗
P∗ (ω1 ) + P∗ (ω2 ) + P∗ (ω3 ) = 1,


 ∗
P (ωi ) > 0, i = 1, 2, 3.
Звiдси одержуємо P∗ = (λ, 2 − 3λ, 2λ − 1), 1/2 < λ < 2/3.
166
2.1.19. Арбiтражна можливiсть ξ = (0, 2, − 1).
2.1.20. 1. Маємо S1∗ (1, ω1 ) = 6; S1∗ (1, ω2 ) = 6; S1∗ (1, ω3 ) = 4;
S2∗ (1, ω1 ) = 12; S2∗ (1, ω2 ) = 8; S1∗ (1, ω3 ) = 8; ∆S1∗ (ω1 ) = 1; ∆S1∗ (ω2 ) = 1;
∆S1∗ (ω3 ) = −1; ∆S2∗ (ω1 ) = 2; ∆S2∗ (ω2 ) = −2; ∆S2∗ (ω3 ) = −2. Тому W =
= {x ∈ R3 : x1 = ξ1 + 2ξ2 , x2 = ξ1 − 2ξ2 , x3 = −ξ1 − 2ξ2 , ∀ξ1 , ξ2 ∈ R1 }.
Звiдси випливає, що W = {x ∈ R3 : x1 + x3 = 0}, i тому W ∩ A =
= {x ∈ R3 : x1 = x3 = 0, x2 > 0} = / ∅. Таким чином, iснує арбiтражна
можливiсть.
2. У задачi 2.1.2: W = {x ∈ R2 : x1 = −x2 }, W ⊥ = {y ∈ R2 : y1 = y2 }.
У задачi 2.1.3: W = {x ∈ R3 : x1 + x2 = 0, 2x1 + x3 = 0}, W ⊥ =
= {y ∈ R3 : y1 − y2 − 2y3 = 0}.
У задачi 2.1.5: W = {x ∈ R4 : x1 + x3 = 0, x1 + 2x2 + x4 = 0},
W ⊥ = {y ∈ R4 : 2y1 − y2 − 2y3 = 0, y2 − 2y4 = 0}.
2.1.21. Оскiльки W ∩ A = ∅, то арбiтражної можливостi не iснує.

∗ 1−λ 1 − 2λ λ
P = , λ, , , 0 < λ < 1/2.
2 2 2
2.1.22. Для b < r < a iснує нейтральна до ризику мiра

∗ r−b a−r
P = , .
a−b a−b
Покладаючи G∗ = (a/(1 + r) − ξ1 , b/(1 + r) − ξ1 ), маємо арбiтражну мо-
жливiсть при a ≤ r для всiх ξ1 < 0, а при b ≥ r для всiх ξ1 > 0.
2.1.23. Необхiднiсть. Нехай (x1 , x2 , . . . , x2N +M ) — розв’язок системи
A~x = ~b, ~x ≥ 0. Поклавши ξn = x2n−1 − x2n , n = 1, . . . , N , одержимо iз
системи, що G∗ ≥ 0, E[G∗ ] > 0. Звiдси випливає iснування арбiтражної
можливостi.
Достатнiсть. Якщо ξ = (ξ1 , . . . ,ξN ) — арбiтражна можливiсть, то
XN
∗
G (ωi ) = ξn ∆Sn∗ (ωi ) ≥ 0, i = 1, . . . ,M, E[G∗ ] > 0.
n=1
PM
Позначимо i=1 G∗ (ωi ) = δ > 0 i покладемо x2n−1 = x2n = 0, якщо
ξn = 0; x2n−1 = ξn /δ, x2n = 0, якщо ξn > 0; x2n−1 = 0, x2n = −ξn /δ, якщо
P
ξn < 0, n = 1, . . . ,N ; x2N +i = N n=1 ∆Sn (ωi )(x2n−1 − x2n ), i = 1, . . . ,M. Тодi
∗
(x1 ,x2 , . . . ,x2N +M ) задовольняє систему A~x = ~b, ~x ≥ 0.

2.1.24. Якщо вiдсутня арбiтражна можливiсть, то за попередньою
задачею не має розв’язку система A~x = ~b, ~x ≥ 0. З леми Фаркаша
випливає iснування розв’язку ~y = (y0 , y1 , . . . , yM ) системи ~y A ≤ 0, ~y · ~b >
PM PM
0. Звiдси маємо нерiвностi i=1 i y ∆S ∗
n (ω i ) ≤ 0, − i=1 yi ∆Sn (ωi ) ≤ 0,
∗
P
n = 1, . . . , N , y0 − yi ≤ 0, i = 1, . . . , M, y0 > 0. Поклавши P∗i = yi / M k=1 yk ,
i = 1, . . . , M, одержимо нейтральну до ризику ймовiрнiсну мiру.
167
2.2. СПРАВЕДЛИВА ЦIНА ПЛАТIЖНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ,
ПОВНОТА РИНКУ, ДОХОДНIСТЬ АКЦIЙ, ПРЕМIЯ ЗА РИЗИК
Платiжне зобов’язання X(ω), ω ∈ Ω, — випадкова величина, яка

задана на просторi станiв ринку Ω. Вважаємо, що Ω = {ω1 , . . . ,ωM }.
Платiжне зобов’язання X(ω) називається досяжним або ринковим, якщо
P
iснує така стратегiя ξ, що V (1, ω) = ξ0 B(1) + N n=1 ξn Sn (1, ω) = X(ω),
∀ω ∈ Ω. Ця стратегiя ξ називається породжувальною (реплiкантною)
стратегiєю для платiжного зобов’язання X(ω). Якщо всi платiжнi зо-
бов’язання на ринку досяжнi, то ринок називається повним. Ринок бу-
де повним тодi й тiльки тодi, коли iснує єдина нейтральна до ризи-
ку мiра P∗ (ω),ω ∈ Ω. За умови вiдсутностi арбiтражу справедлива
цiна π(X) досяжного платiжного зобов’язання X(ω) дорiвнює π(X) =
P
= V (0) = ξ0 B(0) + N n=1 ξn Sn (0), де ξ — породжувальний портфель
для X(ω). За вiдсутностi арбiтражу iснує нейтральна до ризику мiра
P∗ i справедлива цiна досяжного платiжного зобов’язання X(ω) дорiв-
нює π(X) = EP∗ [X/B(1)]. Якщо вiдсутнiй арбiтраж, то необхiдною й
достатньою умовою досяжностi платiжного зобов’язання X(ω) є неза-
лежнiсть вiд P∗ величини EP∗ [X/B(1)]. Якщо платiжне зобов’язання
X(ω) недосяжне, то для його справедливої цiни π(X) має мiсце оцiн-
ка π− (X) ≤ π(X) ≤ π+ (X), де π− (X) = infP∗ ∈M EP∗ [X/B(1)], π+ (X) =
= supP∗ ∈M EP∗ [X/B(1)], M — множина всiх нейтральних до ризику ймо-
вiрнiсних мiр.
Задачi
2.2.1. Нехай M = 2, N = 1, P(ω1 ) = p, P(ω2 ) = 1 − p, S(1, ω1 ) =

= dS0 , S(1, ω2 ) = uS0 , 0 < d < 1 < u. Опцiоном купiвлi називається
платiжне зобов’язання C(ω) = [S(1, ω) − K]+ = max{0, S(1, ω) − K }, яке
надає право власнику цього опцiону придбати в момент t = 1 акцiю за
цiною виконання (страйковою цiною) K. Опцiоном продажу називається
платiжне зобов’язання P(ω) = [K − S(1, ω)]+ = max{0, K − S(1, ω)},
яке надає право власнику цього опцiону продати в момент t = 1 акцiю
за цiною виконання (страйковою цiною) K. Припустимо, що для опцiону
купiвлi dS0 < K < uS0 , 1 + r > d, r — вiдсоткова ставка безризикового
активу.
1. Визначити, за яких спiввiдношень мiж u, d, r та p модель є безар-
бiтражною (порiвняти iз задачею 14.22).
168
2. За умов безарбiтражностi визначити єдину мiру, нейтральну до
ризику.
3. Довести, що
1 1 + r − d
π(C) = (uS0 − K).
1+r u−d p
2.2.2. Волатильнiстю акцiї називається величина σ = D[S(1)/S(0)].
1. Довести, що в бiномнiй моделi σ2 = (u − d)2 p(1 − p), тобто σ зростає
разом з u − d.
2. Пересвiдчитись на наступному прикладi, що справедлива цiна опцiо-
ну купiвлi не обов’язково зростає з волатильнiстю. А саме, покласти r =
= 0, S0 = K = 1, визначити π(C) як функцiю u та d i покласти u = 1.05,
d = 0,95 та u = 1,01, d = 0,81. Показати, що волатильнiсть бiльша в
другому випадку, а π(C) — менша.
2.2.3. Нехай M = 2, N = 1, r = 1/9, S(0) = 5, S(1, ω1 ) = 20/3,
S(1, ω2 ) = 40/9. Визначити породжувальну стратегiю для платiжного
зобов’язання X(ω1 ) = 7, X(ω2 ) = 2 i справедливу цiну π(X):
а) з використанням породжувальної стратегiї;
б) з використанням нейтральної до ризику мiри.
2.2.4. Нехай M = 3, N = 2, r = 1/3,
Sn (1)
n Sn (0)
ω1 ω2 ω3
1 4,25 8 6 3
2 5,5 10 8 4
Визначити породжувальну стратегiю для такого платiжного зобов’я-
зання: X(ω1 ) = 5, X(ω2 ) = 12, X(ω3 ) = 2. Пiдрахувати справедливу
цiну π(X):
а) з використанням породжувальної стратегiї;
б) з використанням нейтральної до ризику мiри.
2.2.5. В умовах задачi 2.2.3 визначити справедливу цiну опцiонiв
купiвлi й продажу з цiною виконання K = 5. Визначити породжувальнi
стратегiї.
2.2.6. Побудувати графiки виплат, як функцiї цiни акцiї S, за такими
цiнними паперами:
а) одну акцiю продано, два опцiони купiвлi куплено, у всiх страйкова
цiна K (ця комбiнацiя називається стреддлом, або стелажем);
б) куплено один опцiон купiвлi й один опцiон продажу зi страйковими
цiнами K (перевiрити, чи це також стреддл);
в) куплено один опцiон продажу та два опцiони купiвлi зi страйкови-
ми цiнами K (ця комбiнацiя називається стрепом);
г) куплено один опцiон купiвлi та два опцiони продажу зi страйкови-
ми цiнами K (це стрiп);
169
д) куплено один опцiон купiвлi зi страйком K1 i один опцiон продажу
зi страйком K2 . Розглянути випадки K1 > K2 (це стренгл), K1 = K2 та
K1 < K2 ;
е) куплено те саме, що i в пунктi д), але ще продано один опцiон
продажу й один опцiон купiвлi, обидва зi страйком K (якщо K1 < K < K2 ,
то це спред “метелик”);
є) куплено один опцiон купiвлi зi страйковою цiною K1 i продано один
опцiон купiвлi зi страйковою цiною K2 , K1 < K2 (це спред бика, бик
є символом гри на пiдвищення; iнвестор застосовує спред бика, якщо
сподiвається на пiдвищення цiн акцiй);
ж) куплено й продано те ж саме, що i в пунктi є), але K1 > K2 (це
спред ведмедя, ведмiдь є символом гри на пониження; iнвестор застосо-
вує спред ведмедя, якщо сподiвається на зниження курсу акцiй).
2.2.7. Нехай M = 3, N = 1, r = 1/2, S(0) = 14/3, S(1, ω1 ) = 3,
S(1, ω2 ) = 9, S(1, ω3 ) = 6. Визначити нейтральну до ризику ймовiрнiсну
мiру. Чи будуть досяжними опцiони купiвлi iз цiною виконання K = 5;
K = 3? Для досяжного платiжного зобов’язання визначити його цiну, а
для недосяжного — оцiнити його цiну.
2.2.8. Нехай M = 3, N = 1, r = 1/9, S(0) = 5, S(1, ω1 ) = 20/3,
S(1, ω2 ) = 40/9, S(1, ω3 ) = 10/3.
1. Описати множину всiх досяжних платiжних зобов’язань X(ω).
2. За яких значень цiни виконання K буде досяжним опцiон купiвлi
C(ω) = [S(1, ω) − K]+ = max{0, S(1, ω) − K }?
3. За яких значень цiни виконання K буде досяжним опцiон продажу
P(ω) = [K − S(1, ω)]+ = max{0, K − S(1, ω)}?
2.2.9. (Паритет купiвлi-продажу.)
Нехай невипадкова вiдсоткова ставка дорiвнює r ≥ 0, а π(C) i π(P) —
цiни опцiонiв купiвлi й продажу зi страйковою цiною K. Показати, що
опцiони купiвлi i продажу досяжнi або недосяжнi одночасно i при дося-
жностi має мiсце спiввiдношення π(C) − π(P) = S(0) − K/(1 + r).
2.2.10. Нехай M = 2, N = 1, невипадкова вiдсоткова ставка r ∈ [0,1),
S(0) = 100, S(1, ω1 ) = 200, S(1, ω2 ) = 50. Показати, що коли цiна π(C)
опцiону купiвлi iз страйковою цiною K = 150 задовольняє умову π(C) <
(50 + 100r)/[3(1 + r)], то покупець опцiону може одержати гарантований
додатний прибуток.
2.2.11. Нехай у моделi M станiв ринку, N = 1, S(0) = s0 , S(1, ωi ) =
= si , i = 1, . . . , M, вiдсоткова ставка r ≥ 0 невипадкова. Яка справедлива
цiна опцiону купiвлi iз страйковою цiною K < mini si ?
2.2.12. Нехай π(C) — справедлива цiна опцiону купiвлi, а π(P) – це
справедлива цiна опцiону продажу зi страйковою цiною K. Показати, що
π(C) ≤ S(0) i π(P) ≤ K, де S(0) — цiна ризикового активу в початковий
момент часу.
170
2.2.13. Визначимо M × (N + 1)-матрицю A:
 
B(1, ω1 ) S1 (1, ω1 ) . . . SN (1, ω1 )
 B(1, ω2 ) S1 (1, ω2 ) . . . SN (1, ω2 ) 
 
A= .. .. . .. .
 . . . . . 
B(1, ωM ) S1 (1, ωk ) . . . SN (1, ωM )
~ = (X1 , . . . ,XM )T .
Нехай ~ξ = (ξ0 ,ξ1 , . . . ,ξN )T , X
1. Довести, що ринок буде повним тодi й тiльки тодi, коли систе-
ма A~ξ = X ~ має розв’язок для будь-якого X. ~ Показати, що для цього
необхiдно й достатньо, щоб rank A = M.
2. Показати, що ринок з M = 2, N = 1, r = 1/9, S(0) = 5, S(1, ω1 ) =
= 20/3, S(1, ω2 ) = 40/9 повний.
2.2.14. Нехай M = 2, N = 2, r = 1/9, S1 (0) = 5, S1 (1, ω1 ) = 20/3,
S1 (1, ω2 ) = 40/9, S2 (0) = 54, S2 (1, ω1 ) = 70, S2 (1, ω2 ) = 50.
1. Показати, що P∗ = (1/2,1/2) є нейтральною до ризику мiрою.
2. Виписати матрицю A i показати, що модель є повною, хоча активи
лiнiйно залежнi. Визначити цю лiнiйну залежнiсть.
2.2.15. Нехай M = 3, N = 1, r = 1/9, S(0) = 5, S(1, ω1 ) = 20/3,
S(1, ω2 ) = 40/9, S(1, ω3 ) = 10/3. Нагадаємо, що в цiй моделi мiри,
нейтральнi до ризику, мають вигляд
P∗ = (λ, 2 − 3λ, 2λ − 1),
де параметр λ ∈ (1/2, 2/3).
1. Обчислити EP∗ [X/B(1)] для платiжного зобов’язання X(ω) = (X1 ,
X2 , X3 ).
2. Описати множину всiх досяжних платiжних зобов’язань X(ω) =
= (X1 , X2 , X3 ). Порiвняти iз задачею 2.2.8.
3. Показати, що платiжне зобов’язання X = (30, 20, 10) недосяжне.
2.2.16. Нехай M = 4,r = 1/9, а також маємо такi данi:
Sn (1)
n Sn (0)
ω1 ω2 ω3 ω4
1 5 20/3 20/3 40/9 20/9
2 10 40/3 80/9 80/9 40/3
1. Показати, що нейтральнi до ризику мiри
мають вигляд
P∗ = (1 − λ)/2, λ, (1 − 2λ)/2, λ/2 , 0 < λ < 1/2.
2. Описати множину всiх досяжних платiжних зобов’язань.
3. Визначити для X = (40, 30, 20, 10) значення π− (X) i π+ (X).
2.2.17. Нехай M = 4, r = 1/3, N = 2, а також маємо такi данi:
Sn (1)
n Sn (0)
ω1 ω2 ω3 ω4
1 63/16 8 6 3 4
2 81/16 10 8 4 5
171
1. Показати, що нейтральнi до ризику мiри мають вигляд

P∗ = (3 − 4λ)/8, (1 + 4λ)/8, (1 − 2λ)/2, λ , 0 < λ < 1/2.
3. Визначити для X = (16, 8, 2, 6) справедливу цiну.
2.2.18. Нехай M = 4, r = 1/5, N = 1, S(0) = 55/4, S(1, ω1 ) = 6,
S(1, ω2 ) = 12, S(1, ω3 ) = 30, S(1, ω4 ) = 18.
1. Описати множину всiх нейтральних до ризику мiр.
3. Для X = (12, 16, 28, 20) визначити π(X), а для Y = (12, 8, 32, 22)
визначити π− (Y ), π+ (Y ).
2.2.19. Випадкова величина
Sn (1, ω) − Sn (0)
Rn (ω) =
Sn (0)
для n = 1, . . . ,N називається доходнiстю n-ї акцiї, а
B(1, ω) − B(0)
R0 (ω) = = r(ω)
B(0)
називається доходнiстю облiгацiї (банкiвського рахунку).
1. Показати, що прибуток G(ω) портфеля ξ дорiвнює
N
X
G(ω) = ξ0 B(0)R0 + ξn Sn (0)Rn (ω).
n=1
2. Показати, що ∆S∗ (ω) = Sn (0)[Rn (ω) − R0 (ω)]/[B(0)(1 + R0 (ω))].

3. Вивести з попереднього, що мiра P∗ буде нейтральною до ризику
тодi й тiльки тодi, коли EP∗ [{Rn (ω) − R0 (ω)}/{1 + R0 (ω)}] = 0, ∀n.
4. Довести, що при невипадковому R0 = r попереднє спiввiдношення
еквiвалентне EP∗ [Rn ] = r, ∀n.
2.2.20. Число Rn = E[Rn ] називається середньою доходнiстю n-го
активу. Нехай вiдсоткова ставка r невипадкова, тодi число Rn − r є
премiєю за ризик n-го ризикового активу. Випадкова величина L(ω) =
= P∗ (ω)/P(ω) — цiнова щiльнiсть станiв фiнансового ринку.
1. Довести, що Rn − r = −cov(Rn ,L), n = 1, . . . , N .
2. Доходнiсть капiталу визначається як
V (1, ω) − V (0)
R(ω) = .
V (0)
Довести, що
N
X ξn Sn (0)
ξ0
R= r+ Rn .
V (0) V (0)
n=1
172
3. Число R = E[R] називається середньою доходнiстю портфеля, а
число R − r — премiєю за ризик портфеля ξ. Показати, що R − r =
= −cov(R,L).
2.2.21. Дисконтованою доходнiстю ризикового активу називається
випадкова величина
S∗ (1, ω) − Sn∗ (0)
Rn∗ (ω) = n , n = 1, . . . ,N.
Sn∗ (0)
Довести, що :
N
X
∗
а) G = ξn Sn∗ (0)Rn∗ ;
n=1
Rn − R0
б) Rn∗ = ;
1 + R0
в) строго додатна ймовiрнiсна мiра P∗ (ω), ω ∈ Ω буде нейтральною
до ризику тодi й тiльки тодi, коли EP∗ [Rn∗ ] = 0, n = 1, . . . ,N .
2.2.22. Нехай N = 1, M = 3, r = 0, S(0) = 10, S(1) = 20, 15 та 7,5.
1. Визначити систему рiвнянь для мiр, нейтральних до ризику. Дове-
сти, щовсi розв’язки цiєї системи мають вигляд P∗ = λ, (1 − 5λ)/3, (2 +
+ 2λ)/3 , 0 < λ < 1/5.
2. Довести, що платiжне зобов’язання X = (X1 , X2 , X3 ) буде досяж-
ним тодi й тiльки тодi, коли 3X1 − 5X2 + 2X3 = 0.
2.2.2. 2. У першому випадку π(C) = 0,025, σ2 = 0,1p(1 − p); у друго-

му — π(C) = 0,0095, σ2 = 0,2p(1 − p).
2.2.3. Породжувальний портфель ξ = (−7,2; 2,25) визначається iз
системи 
(  10 20
ξ0 B(1) + ξ1 S(1, ω1 ) = X(ω1 ),  ξ0 + ξ1 = 7,
⇔ 9 3
ξ0 B(1) + ξ1 S(1, ω2 ) = X(ω2 ),  10 ξ0 + 40 ξ1 = 2.

9 9
Нейтральна до ризику мiра P∗ = (0,5; 0,5).
Справедлива цiна: а) π(C) = V (0) = 1 · (−7,2) + 5 · 2,25 = 4,05;
б) π(X) = EP∗ [X/B(1)] = 9(0,5 · 7 + 0,5 · 2)/10 = 4,05.
2.2.4. Породжувальний портфель ξ = (−6; −24; 20,5). Нейтральна до
ризику мiра P∗ = (1/3; 1/3; 1/3). Справедлива цiна π(X) = 4,75.
2.2.5. π(C) = 0,75, ξ = (−3; 0,75), π(P) = 0,25, ξ′ = (1, 5; −0,25).
2.2.7. Нейтральна до ризику мiра P∗ = (p; 1/3 + p; 2/3 − 2p), p ∈
(0, 1/3), C(ω) = [S(1, ω) − 5]+ = (0; 4; 1); EP∗ [C/B(1)] = 4(1 + p)/3, тому
при цiнi виконання K = 5 опцiон купiвлi недосяжний, 4/3 ≤ π(C) ≤
173
≤ 16/9; C1 (ω) = [S(1, ω) − 3]+ = (0; 6; 3); EP∗ [C1 /B(1)] = 8/3, тому
опцiон купiвлi при цiнi виконання K = 3 досяжний, π(C1 ) = 8/3.
2.2.8. 1. Множина досяжних платiжних зобов’язань має вигляд X =
= (3x − 2y, x, y).
2. Опцiон купiвлi буде досяжним при K ∈ [0; 10/3] ∪ [20/3; +∞).
3. Опцiон продажу буде досяжним при K ∈ [0; 10/3] ∪ [20/3; +∞).
2.2.9. Нехай опцiон купiвлi C(ω) = [S(1, ω) − K]+ досяжний. Тодi
iснує така стратегiя ξ = (ξ0 ,ξ1 ), що

S(1, ω) − K, S(1, ω) ≥ K,
ξ0 (1 + r) + ξ1 S(1, ω) = ⇔
0, S(1, ω) < K,

0, S(1, ω) ≥ K,
⇔ ξ0 (1 + r) + ξ1 S(1, ω) + K − S(1, ω) = ⇔
K − S(1, ω), S(1, ω) < K,
K
⇔ ξ0 + (1 + r) + (ξ1 − 1)S(1, ω) = [K − S(1, ω)]+ = P(ω).
1+r
Тому опцiон продажу P(ω) теж досяжний. Нехай обидва опцiони дося-
жнi, тодi π(C) = ξ0 + ξ1 S(0), π(P) = ξ0 + K/(1 + r) + (ξ1 − 1)S(0). Звiдси
π(C) − π(P) = S(0) − K/(1 + r).
2.2.10. У данiй моделi iснує єдина нейтральна до ризику мiра P∗ =
= ((1 + 2r)/3,(2 − 2r)/3), тому опцiон буде досяжним i справедлива цiна
опцiону купiвлi дорiвнюватиме
50(1 + 2r)
π(C) = EP∗ [S(1) − K]+ /B(1) = .
3(1 + r)
Якщо цiна опцiону π < π(C), то застосувавши стратегiю −ξ, де ξ —
породжувальна стратегiя для даного опцiону, i купивши опцiон за цiною
π, покупець одержить гарантований прибуток π(C) − π > 0.
2.2.11. В умовах задачi для того, щоб опцiон був досяжним, необхi-
дно й достатньо, щоб iснував розв’язок ξ = (ξ0 ,ξ1 ) системи рiвнянь
ξ0 (1 + r) + ξ1 si = si − K, i = 1, . . . ,M.
Звiдси одержуємо породжувальну стратегiю ξ0 = −K/(1 + r), ξ1 = 1.
Таким чином, справедлива цiна даного опцiону купiвлi дорiвнює π(C) =
= −K/(1 + r) + S(0).
2.2.12. Якщо π(C) > S(0), то продавець опцiону купiвлi в момент
t = 0 продає опцiон i за цiною S(0) купує акцiю. Тому в момент часу
t = 1 продавець може виконати свої зобов’язання щодо опцiону купiвлi
при будь-якому станi ринку i будь-якiй страйковiй цiнi. При цьому вiн
одержить гарантований прибуток π(C) − S(0) > 0. Якщо π(P) > K, то
продавець продає опцiон продажу за цiною π(P) i в момент часу t = 1
має можливiсть купити акцiю за страйковою цiною K < π(P) у випадку
пред’явлення опцiону. При цьому вiн одержить гарантований прибуток
π(P) − K > 0.
174
2.2.13. 1. Нехай X ~ ∈ RM — платiжне зобов’язання. Тодi X ~ можна
подати у виглядi лiнiйної комбiнацiї стовпчикiв матрицi A тодi й тiльки
тодi, коли серед них є M лiнiйно незалежних. Таким чином, rank A = M.
2. Матриця

10/9 20/3
A=
10/9 40/9
має ранг rank A = 2, отже, ринок повний.
2.2.14. 1. Перевiримо умову Sn∗ (0) = EP∗ [Sn∗ (1, ω)], n = 1, 2. Маємо
5 = (6 + 4)/2, 54 = (63 + 45)/2. Отже, P∗ = (1/2,1/2) — нейтральна до
ризику мiра.
2. Матриця

10/9 20/3 40/9
A=
10/9 70 50
має ранг rank A = 2, тому модель повна за попередньою задачею.
2.2.15. 1. EP∗ [X | B(1)] = 0,9[λ(X1 − 3X2 + 2X3 ) + 2X2 − X3 ].
2. Усi досяжнi платiжнi зобов’язання задовольняють умову X1 = 3X2 −
− 2X3 .
2.2.16. 1. Треба перевiрити умову Sn∗ (0) = EP∗ [Sn∗ (1, ω)], n = 1, 2.
2. Досяжнi платiжнi зобов’язання задовольняють умову X1 − X4 =
= 2(X2 − X3 ).
3. π− (X) = 24,75, π+ (X) = 27.
2.2.17. 1. Треба перевiрити умову Sn∗ (0) = EP∗ [Sn∗ (1, ω)], n = 1, 2.
2. Досяжнi платiжнi зобов’язання задовольняють умову X1 − X2 =
= 2(X4 − X3 ).
3. π(X) = 7,2.
2.2.18. 1. Нейтральнi до ризику мiри мають вигляд
n 12λ + 4µ − 3 7 − 16λ − 8µ o
∗
P = , , λ, µ ,
4 4
де 12λ + 4µ > 3, 16λ + 8µ < 7, λ > 0, µ > 0.
2. Досяжнi платiжнi зобов’язання мають вигляд
X = (X1 , X2 , 4X2 − 3X1 , 2X2 − X1 ).
3. π(X) = 95/6, π− (Y ) = 35/3, π+ (Y ) = 415/24.
2.2.20. 1. cov(Rn ,L) = E[Rn L] − E[Rn ]E[L] = EP∗ [Rn ] − Rn = r − Rn .
3. Потрiбне спiввiдношення випливає iз рiвностi, одержаної в пун-
ктi 2, i того, що EP∗ [Rn ] = r.
175
2.3. НАЙПРОСТIШI ПРИКЛАДИ ОБЧИСЛЕННЯ
ВАРТОСТI ЦIННИХ ПАПЕРIВ ЗА ВIДСУТНОСТI АРБIТРАЖУ
Розглянемо такий приклад: нехай у момент t = 0 акцiя коштує

100 грн, i в момент t = 1 вона може коштувати 50 грн або 200 грн.
Нехай покупець купив за цiною π(C)y право придбати в момент t = 1
y акцiй за цiною 150 грн (тобто придбав опцiон купiвлi). Вiн також
придбав x акцiй у момент 0. Таким чином, у момент 0 вiн витратив
π(C)y + 100x грн, x, y ∈ R. Ця сума еквiвалентна величинi [π(C)y +
+ 100x](1 + r) на момент t = 1, де r позначає вiдсоткову ставку для
даного iнтервалу часу.
Якщо в момент t = 1 акцiя коштуватиме 50 грн, то покупцю не буде
сенсу використовувати свiй опцiон, i його капiтал становитиме 50x грн.
Якщо в момент t = 1 акцiя коштуватиме 200 грн, то на купiвлi й мит-
тєвому перепродажу кожної з y акцiй покупець заробить 50 грн, i його
загальний капiтал дорiвнюватиме 200x + 50y грн. Якщо ми хочемо, щоб
прибуток покупця не залежав вiд випадковостей, то покладемо 50x =
= 200x + 50y ⇔ y = −3x. Тодi загальний прибуток покупця вiд описаних
дiй становитиме
50x − [π(C)y + 100x](1 + r) = 50x − [−3xπ(C) + 100x](1 + r) =

= (1 + r)x 3π(C) − 100 + 50(1 + r)−1 .

Якщо π(C) > 100 − 50(1 + r)−1 /3, то при x > 0 i y = −3x покупець

матиме гарантований прибуток. Якщо π(C) < 100 − 50(1 + r)−1 /3, то
покупець матиме прибуток при x < 0 i y = −3x. Тому єдина цiна опцiону,
що виключає можливiсть арбiтражу,
h i
−1
π(C) = 100 − 50(1 + r) /3.
У задачах цього роздiлу використовуються такi позначення:
S — цiна цiнного паперу (акцiї) у момент t = 0;
K — цiна на цiнний папiр (акцiю), закладена в опцiон купiвлi або
продажу (страйкова цiна);
T — момент часу, в який цiнний папiр подається до виконання;
π(C) — цiна опцiону купiвлi на право придбати в момент T за цiною
K цiнний папiр (акцiю), чия цiна в момент t = 0 дорiвнює S;
π(P) — цiна опцiону продажу на право продати в момент T за цiною
K цiнний папiр (акцiю), чия цiна в момент t = 0 дорiвнює S.
В усiх задачах припускатимемо, що арбiтраж вiдсутнiй.
176
Задачi
2.3.1. Нехай у момент t = 0 акцiя коштує 20 грн, а в момент T =

= 1 вона може коштувати 10 грн або 30 грн. Покупець може купити за
цiною π(C)y право придбати в момент T = 1 y акцiй за цiною 20 грн.
Вiн також може придбати x акцiй у момент 0.
1. Виразити цiну вказаної трансакцiї в момент t = 0 як функцiю x, y
та π(C).
2. Виразити через x та y вартiсть утвореного портфеля в момент
T = 1 (з урахуванням миттєвого перепродажу акцiй, якщо цiна акцiї
дорiвнюватиме 30 грн).
3. Виразити y через x за умови, що вартiсть утвореного портфеля в
момент T = 1 не залежить вiд випадку.
4. Визначити цiну зробленої трансакцiї в момент T = 1, якщо вiдсот-
кова ставка за даний перiод часу дорiвнює r.
5. Визначити одержаний прибуток, якщо цiна утвореного портфеля
не залежить вiд випадку.
6. Визначити цiну опцiону за умови вiдсутностi арбiтражу, тобто у
випадку нульового прибутку.
2.3.2. Нехай вiдомо, що цiна деякого цiнного паперу в момент T = 1
може набути значення S(ωi ), i = 1, . . . , M, вiдсоткова ставка за даний
перiод часу дорiвнює r. Якою має бути цiна опцiону на право купити
цей папiр, якщо страйкова цiна дорiвнює K, причому
K < min S(ωi )?
1≤i≤M
2.3.3. Нехай π(C) — цiна опцiону купiвлi на право купiвлi активу,

чия цiна в даний момент часу дорiвнює S. Показати, що π(C) ≤ S.
2.3.4. Яка з наведених нерiвностей є вiрною:
а) π(P) ≤ S;
б) π(P) ≤ K?
2.3.5. Нехай вiдсотки нараховуються неперервно з вiдсотковою став-
кою r, T — час виконання.
1. Довести, що π(P) ≥ Ke−rT − S.
2. Довести, що π(C) ≥ S − Ke−rT .
кою r, T — час виконання, K — страйкова цiна у всiх вказаних в умовi
опцiонах.
1. Показати, що продаж акцiї, продаж опцiону продажу й купiвля
одного опцiону купiвлi дає безризиковий прибуток (арбiтраж), якщо S +
+ π(P) − π(C) > Ke−rT .
2. Показати, що купiвля акцiї, купiвля опцiону продажу та продаж
опцiону купiвлi дає арбiтраж, якщо S + π(P) − π(C) < Ke−rT .
177
кою r, T — час виконання, K — страйкова цiна в опцiонах. Довести, що
за вiдсутностi арбiтражу
S + π(P) − π(C) = Ke−rT .
2.3.8. Якщо акцiя коштує S безпосередньо перед тим, як за нею
виплачується дивiденд d (тобто кожному власнику виплачується d на
одну акцiю), якою має бути її цiна безпосередньо пiсля того, як дивiденд
виплачено?
2.3.9. Нехай вартiсть певного цiнного паперу (наприклад, акцiї) у
момент часу t дорiвнює S(t). Усi опцiони, якi розглядаються в задачi,
мають час виконання T i страйкову цiну K (якщо не вказано iнше).
Вiдсоткова ставка у перiод мiж придбанням опцiонiв та їх виконанням
дорiвнює r i нараховується неперервно. Визначити капiтал у момент T
iнвестора, який у момент t:
а) має один опцiон купiвлi й один — продажу;
б) має один опцiон купiвлi зi страйковою цiною K1 i продає один
опцiон продажу зi страйковою цiною K2 ;
в) має два опцiони купiвлi й продає одну акцiю;
г) має одну акцiю й продає один опцiон купiвлi.
2.3.10. 1. Нехай у момент t = 0 акцiя коштує 100 грн, а в момент
t = 1 вона може коштувати 50, 100 або 200 грн з iмовiрностями p50 ,
p100 та p200 вiдповiдно. Нехай страйкова цiна опцiону купiвлi дорiвнює
150 грн, цiна самого опцiону π(C), банкiвський вiдсоток r = 0.
Визначити:
а) середнє значення E[Gs ] прибутку вiд купiвлi однiєї акцiї;
б) середнє значення E[Go ] прибутку вiд купiвлi одного опцiону;
в) спiввiдношення мiж π(C), p50 , p200 , якщо достатньою умовою вiд-
сутностi арбiтражу є виконання рiвностi E[Gs ] = E[Go ] = 0.
2. Перевiрити, чи p200 ≤ 1/3 i вивести звiдси, що при виконаннi ви-
щевказаної достатньої умови вiдсутностi арбiтражу π(C) ≤ 50/3.
2.3.11. Нехай у момент t = 0 акцiя коштує 20 грн, а в момент t = 1
вона може коштувати 10, 20 або 30 грн з iмовiрностями p10 , p20 та p30
вiдповiдно. Нехай страйкова цiна опцiону купiвлi дорiвнює 15 грн, цiна
самого опцiону π(C), банкiвський вiдсоток r = 0.
Визначити:
а) середнє значення E[Gs ] прибутку вiд купiвлi однiєї акцiї;
б) середнє значення E[Go ] прибутку вiд купiвлi одного опцiону;
в) спiввiдношення мiж π(C), p10 , p30 , якщо достатньою умовою вiдсу-
тностi арбiтражу є виконання рiвностi E[Gs ] = E[Go ] = 0.
2. Перевiрити, чи p30 ≤ 1/2 i вивести звiдси, що при виконаннi вище-
вказаної достатньої умови вiдсутностi арбiтражу 5 ≤ π(C) ≤ 7,5.
178
2.3.1. 1. π(C)y + 20x. 2. 10x, якщо цiна акцiї становитиме 10 грн, i

30x + 10y, якщо цiна акцiї становитиме 30 грн. 3. y = −2x. 4. (π(C)y +
+ 20x)(1 + r). 5. (1 + r)x 2π(C) − 20 + 10(1 + r)−1 . 6. π(C) = 10 −
− 5(1 + r)−1 .
2.3.2. Нехай покупець у момент t = 0 придбав x акцiй та y опцiонiв.
Тодi його прибуток у момент T = 1 становитиме
[S(ω) − K] y + S(ω)x − [π(C)y + Sx](1 + r) =
= [S(ω) − K − π(C)(1 + r)] y + [S(ω) − S(1 + r)] x.
Якщо y = −x, прибуток становитиме [K + π(C)(1 + r) − S(1 + r)] x, то-
му при π(C) 6= S − K/(1 + r) ми маємо можливiсть арбiтражу. Отже,
справедлива цiна опцiону π(C) = S − K/(1 + r). При цьому прибуток
покупця дорiвнює (x + y) [S(ω) − S(1 + r)], i для вiдсутностi арбiтражу
ще потрiбне виконання нерiвностi
min S(ωi ) < S(1 + r) < max S(ωi ).
1≤i≤M 1≤i≤M
2.3.3. Нехай π(C) > S. Тодi в час t = 0 можна взяти позику S,
придбати акцiю, продати опцiон на купiвлю цiєї акцiї, тут же повернути
позику i залишити собi π(C) − S > 0 i акцiю. Якщо в час t = 1 опцiон
буде пред’явлено до виконання, ми продаємо акцiю, отримуючи деяку
страйкову цiну. У будь-якому випадку ми маємо арбiтраж.
2.3.4. Нерiвнiсть а) є невiрною. Нехай акцiя коштує 1 грн i в момент
часу t = 0 (тобто S = 1 грн), i в момент часу t = 1. Тодi право продати
її за цiною K = 3 грн має коштувати P = 2 грн. Нерiвнiсть π(P) ≤ S не
виконується.
Нерiвнiсть б) є вiрною. Нехай π(P) > K. Тодi в час t = 0 за суму
π(P) ми можемо продати право продажу акцiї. Якщо цей опцiон буде
пред’явлено до виконання, ми в час t = 1 будемо мати суму π(P)(1 +
+ r) − K та акцiю, iнакше — π(P)(1 + r). У будь-якому випадку ми маємо
арбiтраж.
2.3.5.1. Припустимо, що π(P) < Ke−rT − S ⇔ [π(P) + S]erT < K.
У момент t = 0 можна взяти грошову позику π(P) + S, за S придба-
ти акцiю й за π(P) — опцiон зi страйковою цiною K. У момент T ми
продаємо акцiю за цiною K (або навiть вище, якщо цiна на ринку буде
бiльшою за K) i повертаємо [π(P) + S]ert як погашення грошової позики.
Так ми будемо мати гарантований прибуток, розмiр якого не менший за
K − [π(P) + S]erT > 0.
2. Припустимо, що π(C) < S − Ke−rT ⇔ [S − π(C)]erT > K. У момент
t = 0 можна коротко продати акцiю за S i за π(C) придбати опцiон зi
страйковою цiною K. У момент T ми матимемо суму [S − π(C)]erT , мо-
179
жемо придбати акцiю за цiною K (або навiть нижче, якщо цiна на ринку
буде меншою за K) i повернути позику. Ми матимемо гарантований при-
буток не менший за [S − π(C)]erT − K > 0.
2.3.6. Позначимо через S(t) ринкову вартiсть акцiї в момент t.
1. У момент t = 0 проведемо вказанi в умовi дiї i матимемо суму
S + π(P) − π(C), яку покладемо в банк, одержуючи в момент t = T су-
му [S + π(P) − π(C)]erT . Якщо S(T ) ≥ K, використаємо опцiон купiвлi,
купимо акцiю за K i повернемо позику. Можливе пред’явлення до ви-
конання опцiону продажу не завдасть нам збиткiв. Якщо S(T ) < K, то
за пред’явленим опцiоном продажу ми будемо вимушенi купити акцiю
за K, i цiєю акцiєю повернемо позику. Опцiон купiвлi використовувати
не будемо. В обох випадках маємо додатний прибуток, не менший за
[S + π(P) − π(C)]erT − K > 0.
2. У момент t = 0 позичимо суму S + π(P) − π(C) i проведемо вказанi
в умовi дiї. Якщо S(T ) < K, то використаємо опцiон продажу, продамо
акцiю за K i повернемо позику розмiром [S + π(P) − π(C)]erT . Можли-
ве пред’явлення до виконання опцiону купiвлi не завдасть нам збиткiв.
Якщо S(T ) ≥ K, то за пред’явленим опцiоном купiвлi ми будемо виму-
шенi продати акцiю за K, опцiон купiвлi використовувати не будемо i
також повернемо позику розмiром [S + π(P) − π(C)]erT . В обох випадках
маємо прибуток принаймнi K − [S + π(P) − π(C)]erT > 0.
2.3.7. Твердження є наслiдком задачi 2.3.6.
2.3.8. Позначимо цiну акцiї пiсля виплати дивiдендiв через Sd . Цiни
S i Sd — фактично цiни на двi рiзнi акцiї, що iснують одночасно. Якщо
S < Sd + d, то ми можемо взяти позику S, купити акцiю до виплати дивi-
дендiв за цiною S, потiм отримати дивiденди, пiсля цього продати акцiю
за цiною Sd i отримати прибуток Sd + d − S > 0. Якщо S > Sd + d, то
ми можемо коротко продати акцiю (тобто продати без фактичного воло-
дiння) за цiною S, сплатити дивiденди d, пiсля цього викупити акцiю за
цiною Sd . Отриманий прибуток S − Sd − d > 0. Отже, за умови вiдсутностi
арбiтражу, S = Sd + d.
2.3.9. а) [(S(T ) − K]+ + [K − S(T )]+ = |S(T ) − K |;
б) [S(T ) − K1 ]+ + π(P)er(T −t) − [K2 − S(T )]+ ;
в) 2 [S(T ) − K]+ + S(t)er(T −t) ;
г) S(T )I {S(T ) < K } + KI {S(T ) > K } + π(C)er(T −t) .
2.3.10. 1. Маємо: а) E[Gs ] = 100p200 −50p50 ; б) E[Go ] = 50p200 −π(C);
в) p200 = p50 /2, π(C) = 50p200 .
2. p200 ≤ 1/3, оскiльки p200 + p50 = 3p200 ≤ 1.
2.3.11. 1. Маємо: а) E[Gs ] = 10p30 − 10p10 ; б) E[Go ] = 15p30 + 5p20 −
π(C); в) p10 = p30 , π(C) = 5 + 5p30 .
2. p30 ≤ 1/2, оскiльки p10 + p30 = 2p30 ≤ 1.
180
2.4. БАГАТОПЕРIОДНI МОДЕЛI В МЕЖАХ IГОР I ЗАКЛАДIВ.
АРБIТРАЖНА ТЕОРЕМА ДЛЯ IГОР ТА ЇЇ НАСЛIДКИ
Нехай n, m ∈ N, ci , bj та aij , 1 ≤ i ≤ n, 1 ≤ j ≤ m — фiксованi ста-

лi. Первинною лiнiйною програмою називається задача вибору значень
x1 , . . . , xn , для яких
Xn Xn
ci xi → max за обмежень aij xi ≤ bj , 1 ≤ j ≤ m.
i=1 i=1
Дуальною до первинної лiнiйної програми є задача вибору значень
y1 , . . . , ym , для яких
X m m
X
bj yj → min за обмежень aij yj = ci , yj ≥ 0,
j=1 j=1
де 1 ≤ i ≤ n, 1 ≤ j ≤ m. Лiнiйна програма називається допустимою,
якщо iснують набори чисел (x1 , . . . , xn для первинної лiнiйної програми
або y1 , . . . , ym для дуальної), що задовольняють обмеження.
Дуальна теорема лiнiйного програмування. Якщо первинна й ду-
альна лiнiйнi програми є допустимими, то вони обидвi мають оптимальнi
розв’язки, i максимальне значення первинної програми дорiвнює мiнi-
мальному значенню дуальної. Якщо одна з програм є недопустимою, то
iнша не має оптимального розв’язку.
Задачi
2.4.1. (Арбiтражна теорема.)
Розглянемо експеримент iз m можливими результатами {1, 2, . . . , m}
i припустимо, що можна побитися об n закладiв вiдносно результатiв
експерименту. Нехай ri (j) — прибуток на одиничну ставку закладу з
номером i за умови, що результат експерименту дорiвнює j (тобто на
ставку x прибуток дорiвнює xri (j)). Нехай стратегiя ставок має вигляд
~x = (x1 , . . . , xn ). ПрибутокPвiд стратегiї ~x за умови, що результатом
експерименту є j, дорiвнює ni=1 xi ri (j). Позначимо через xn+1 суму, яку
гравець може виграти напевно. Поставимо задачу:
Xn
xn+1 → max за обмежень xi ri (j) ≥ xn+1 , 1 ≤ j ≤ m.
i=1
1. Покласти aij := −ri (j), 1 ≤ i ≤ n, a(n+1)j = 1 i переписати первинну
задачу у виглядi: вибрати x1 , . . . , xn так, щоб
n+1
X
xn+1 → max за обмежень aij xi ≤ 0, 1 ≤ j ≤ m.
i=1
181
2. Перевiрити, чи можна дуальну лiнiйну програму записати Pm у ви-
глядi: вибрати y1 , . . ., ym так, щоб 0 → min за обмежень j=1 aij yj =
Pm
= 0, 1 ≤ i ≤ n, j=1 a(n+1)j yj = 1, yj ≥ 0, 1 ≤ j ≤ m.
3. Переписати дуальну лiнiйну програму у виглядi: вибрати y1 , . . ., ym
P Pm
так, щоб 0 → min за обмежень m j=1 ri (j)yj = 0, 1 ≤ i ≤ n, j=1 yj = 1,
yj ≥ 0, 1 ≤ j ≤ m.
4. Показати, що дуальна програма є допустимою (i мiнiмальне її зна-
чення дорiвнює нулю) тодi й тiльки тодi, коли iснує ймовiрнiсний вектор
(y1 , . . . , ym ), при якому всi заклади мають нульовий середнiй прибуток.
5. Перевiрити, чи є допустимою первинна лiнiйна програма.
6. Вивести з дуальної теореми лiнiйного програмування твердження:
якщо дуальна лiнiйна програма також є допустимою, то максимальне
значення первинної дорiвнює нулю, тобто напевного виграшу немає.
7. Вивести з дуальної теореми лiнiйного програмування тверджен-
ня: якщо дуальна лiнiйна програма є недопустимою, то первинна не має
розв’язку. Вивести звiдси iснування набору ставок, чий мiнiмальний при-
буток буде додатним. Показати, що при цьому значення xn+1 у первиннiй
програмi є необмеженим.
8. За пунктами 1–7 довести, що завжди має мiсце рiвно одна з двох
таких можливостей: P
а) iснує такий iмовiрнiсний вектор ~p = (p1 , . . . , pm ), що m j=1 pj ri (j) =
= 0, 1 ≤ i ≤ n; P
б) iснує стратегiя ставок ~x = (x1 , . . . , xn ), для якої ni=1 xi ri (j) > 0
для всiх j = 1, . . . , m.
Тобто: або iснує ймовiрнiсний вектор, при якому всi заклади мають
нульовий середнiй прибуток, або iснує стратегiя ставок, яка завжди дає
додатний виграш (арбiтражна теорема).
2.4.2. (Багатоперiодна бiномна модель.)
Розглянемо сценарiй змiни цiни акцiї, який мiстить n перiодiв, по-
значимо через S(i) цiну даної акцiї в i-му перiодi. Вiдсоткова ставка
дорiвнює r у будь-якому перiодi. Нехай d < 1 + r < u, i в i-му перi-
одi значення S(i) дорiвнює або uS(i − 1) (збiльшується), або dS(i − 1)
(зменшується).
Нехай Xi = 1, якщо S(i) = uS(i −1), i Xi = 0, якщо S(i) = dS(i −1). То-
дi кожний сценарiй ототожнюється з деяким вектором ~x = (x1 , . . . , xn ),
xi ∈ {0, 1}, складеним iз значень випадкових величин Xi .
1. За припущення вiдсутностi арбiтражу (тобто рiвностi нулю мак-
симального гарантованого прибутку) використати арбiтражну теорему
(п. 8 задачi 2.4.1) i одержати iснування такого набору ймовiрностей
P {X1 = x1 , . . . , Xn = xn } , xi ∈ {0, 1}, що робить всi можливi iгри з
акцiями справедливими.
182
2. Розглянути таку гру: спочатку вибираємо номер i (i = 1, . . . , n)
i вектор ~x = (x1 , . . . , xn ) з нулiв та одиниць. Тепер спостерiгаємо за
першими i − 1 перiодами. Якщо Xj = xj для всiх j = 1, . . . , i − 1, то
купуємо одну акцiю й продаємо її в наступний перiод. Показати, що
очiкуваний прибуток вiд такої гри
h i
−1 −1
α p(1 + r) uS(i − 1) + (1 − p)(1 + r) dS(i − 1) − S(i − 1) ,

де α = P {X1 = x1 , . . . , Xi−1 = xi−1 }; p = P Xi = 1 X1 = x1 , . . . , Xi−1 =
= xi−1 . Визначити p з умови вiдсутностi арбiтражу.
3. Використовуючи одержане значення p, довести, що єдиний розпо-
дiл iмовiрностей, який робить всi iгри справедливими, вiдповiдає неза-
лежним однаково розподiленим випадковим величинам Xi , i = 1, . . . ,n, з
розподiлом
1+r−d
P {Xi = 1} = p = = 1 − P {Xi = 0} , i = 1, . . . , n.
u−d
P
4. Показати, що S(n) = uY d n−Y S(0), де Y = ni=1 Xi .
5. Розглянути опцiон купiвлi акцiї в момент t = n зi страйковою цiною
K i показати, що майбутнє значення виграшу вiд володiння опцiоном,
пiдраховане в момент t = 0, дорiвнює (1 + r)−n [S(n) − K]+ . Визначити
справедливу цiну опцiону (бiномна формула Блека – Шоулса).
2.4.3. Нехай експеримент має m результатiв {1, 2, . . . , m}, а заклад
полягає в тому, що результат експерименту дорiвнює i. Прибуток вiд та-
кого закладу часто виражають у термiнах шансiв, тобто заклад вартiстю
1 або дає суму (шанс) oi , якщо експеримент закiнчився результатом i,
або −1 у протилежному випадку.
1. Нехай шанси дорiвнюють o1 , . . . ,om . Показати, що за умови вiдсу-
тностi арбiтражу iснує такий iмовiрнiсний розподiл ~p = (p1 , . . . ,pm ), що
для кожного i = 1, . . . , m має мiсце рiвнiсть 0 = E~p [ri (X)] = oi pi − (1− pi ),
де ri (X) — величина виграшу в i-му закладi, X — результат експеримен-
ту. Визначити звiдси pi .
2. Використовуючи пункт 1, вивести необхiдну умову арбiтражу в
термiнах oi , i = 1, . . . , m.
3. Довести, що система шансiв
Результат Шанс
експерименту
1 1
2 2
3 3
є арбiтражною. Визначити явно вигляд арбiтражу, тобто один з можли-
вих платежiв за кожний заклад, який дає позитивний виграш при ко-
жному результатi експерименту.
183
2.4.4. Нехай експеримент має чотири результати й таблиця перших
трьох шансiв має вигляд
1 2
2 3
3 4
Визначити o4 за умови вiдсутностi арбiтражу.

2.4.5. 1. Нехай експеримент має таку таблицю шансiв:
1 1
2 2
3 5
Чи можливий арбiтраж у цiй моделi?

2. Нехай в умовах того самого експерименту можна побитися об за-
клад про те, що результат буде i або j для будь-якої пари i = / j. Якими
мають бути три вiдповiдних шанси, щоб уникнути арбiтражу?
3. Вiдповiсти на питання 1, якщо o1 = o2 = o3 = 2.P
2.4.6. Показати, що в умовах задачi 2.4.3, якщо m i=1 (1 + oi )
−1
6= 1,
то схема закладу
(1 + oj )−1
xj = Pm , j = 1, . . . , m,
1 − i=1 (1 + oi )−1
обов’язково дає виграш, що дорiвнює 1.
2.4.7. Нехай число перiодiв n = 2, u = 2, d = 1/2. Початкова цiна
акцiї S(0) = 100, K = 150. Визначити справедливу цiну вiдповiдного
опцiону купiвлi.
2.4.8. 1. Довести, що справедлива
цiна опцiону продажу лежить у
межах max 0, (1 + r) K − S(0) ≤ π(P) ≤ (1 + r)−n K, де r — вiдсоткова
−n
ставка; n — кiлькiсть перiодiв; K — страйкова цiна; S(0) — початкова

цiна акцiї.
2. Довести, що цiна вiдповiдного опцiону купiвлi лежить у межах
max[0, S(0) − (1 + r)−n K] ≤ π(C) ≤ S(0).
2.4.9. Облiгацiя та акцiя мають початковi цiни B(0) = S(0) = 1.
У момент t = 1 S(1) = 2 або S(1) = 0,5. Визначити справедливу цiну
гри, при якiй одинична сума сплачується, якщо акцiя пiдвищується.
184
2.4.1. План розв’язання подано в умовi.

2.4.2. План розв’язання
подано в умовi. Справедлива цiна опцiону
π(C) = (1 + r) E [S(0)u d
−n Y n−Y
− K]+ , де математичне сподiвання взято
для ймовiрностей P {Xi = 1} = p = (1 + r − d)/(u − d).
2.4.3. 1. Використати арбiтражну теорему, пункт 8 задачi 2.4.1. Зараз
pi = (1 + oi )−1 . P
2. Для вiдсутностi арбiтражу потрiбно, щоб m i=1 (1 + oi )
−1
= 1.
3. При ставцi (−1) на результат експерименту 1, (−0,7) — на резуль-
тат експерименту 2 i (−0,5) — на результат експерименту 3 при всiх
результатах виграш гравця дорiвнюватиме 0,1 або 0,2.
2.4.4. Використовуючи результат пункту 2 задачi 2.4.3, отримуємо,
що o4 = 47/13. Pm
2.4.5. 1. Нi, оскiльки i=1 (1 + oi )−1 = 1.
2. Позначимо через oij шанс для результату експерименту i або j.
Аналогiчно до пункту 1 задачi 2.4.3 з арбiтражної теореми отримуємо,
що за вiдсутностi арбiтражу pi + pj = (1 + oij )−1 . Необхiдною умовою
P
вiдсутностi арбiтражу буде рiвнiсть 1≤i,j≤m (1 + oij )−1 = 2. Наприклад,
можна взяти o12 = o23 = o31 = 1/2.
3. Арбiтраж неможливий.
2.4.6. Якщо результатом експерименту є k, то виграш становитиме
(1 + ok )−1 X (1 + oj )−1
ok Pm − Pm = 1.
1 − i=1 (1 + oi )−1 j6=k
1 − i=1 (1 + oi ) −1
2.4.7. Нехай p — iмовiрнiсть пiдвищення цiни в одному перiодi. Тодi

S(2) дорiвнює 400, 100, або 25 з iмовiрностями p2 , 2p(1 − p) та (1 − p)2
вiдповiдно, [S(2) − K]+ дорiвнює 250 або 0 з iмовiрностями p2 та 1 − p2
вiдповiдно. Тому справедлива цiна опцiону дорiвнює

C = (1 + r)−2 E [S(2) − K]+ = (1 + r)−2 250p2 ,
де p = (1 + r − d)/(u − d) = 1/3 + 2r/3.
2.4.8. Скористатись умовою безарбiтражностi ринку.
2.4.9. Якщо купити портфель, що складається з 2/3 акцiї, i взяти
в борг 1/3 облiгацiї, то цiна цього портфеля в момент t = 0 дорiвнює
2/3 · 1 − 1/3 · 1 = 1/3. Якщо акцiя пiдвищується, то вартiсть портфеля
2/3 · 2 − 1/3 · 1 = 1. Якщо акцiя падає, то вартiсть портфеля 2/3 · 0,5 −
− 1/3 · 1 = 0. Цей портфель вiдтворює виплату гри, отже, цiна гри має
дорiвнювати цiнi портфеля, тобто 1/3.
185
2.5. МАРТИНГАЛИ ТА МАРТИНГАЛЬНI ПЕРЕТВОРЕННЯ
З ДИСКРЕТНИМ ЧАСОМ. МОМЕНТИ ЗУПИНКИ
Нехай (Ω, F , P) — iмовiрнiсний простiр, t ∈ T = {0, 1, . . . , T }, {Ft ,

t ∈ T} — потiк σ-алгебр, тобто F0 ⊂ F1 ⊂ . . . ⊂ FT ⊂ F (потiк σ-алгебр
ще називають фiльтрацiєю).
Випадковий процес {X(t), Ft , t ∈ T} називається мартингалом (вiд-
повiдно субмартингалом, супермартингалом), якщо E[|X(t)|] < ∞, t ∈ T,
та E[X(t)|Fs ] = X(s) (вiдповiдно E[X(t)|Fs ] ≥ X(s), E[X(t)|Fs ] ≤ X(s)),
0 ≤ s ≤ t ≤ T , s, t ∈ T.
Мартингальна властивiсть легко поширюється на процеси вигляду
{X(n), Fn , n ≥ 1}, а також на процеси з неперервним часом: процес
{X(t), Ft , t ≥ 0} називається мартингалом (субмартингалом, супермар-
тингалом), якщо E[|X(t)|] < ∞, t ∈ T, та ∀s ≤ t E[X(t)|Fs ] = X(s), (вiд-
повiдно ≥ X(s), ≤ X(s)).
Мiра P∗ ∼ P називається мартингальною, якщо вiдносно неї дис-
контований процес цiн є мартингалом (детальнiше див. роздiли 19, 20).
Випадковий процес {A(t), Ft , t ∈ T \ {0}} називається передбачува-
ним, якщо A(t) є Ft−1 -вимiрним ∀t ∈ T \ {0}.
Задачi
2.5.1. Довести: якщо {X(t), Ft , t ∈ T} — мартингал, то E[X(t)] =

= E[X(0)].
2.5.2. Довести: сума двох мартингалiв є мартингалом.
2.5.3. Нехай {X(t),Ft ,t ∈ T} — мартингал, {ξ(t), Ft , t ∈ T \ {0}} —
обмежений передбачуваний процес. Довести, що мартингальне перетво-
Pt
рення M(0) = 0, . . . , M(t) = k=1 ξ(k)∆X(k), t ∈ T \ {0}, є мартингалом
вiдносно потоку {Ft , t ∈ T} (тут ∆X(k) = X(k) − X(k − 1)).
2.5.4. Довести твердження: iнтегровний випадковий процес {X(t), Ft ,
t ∈ T} є мартингалом тодi й тiльки тодi, коли для будь-якого обмеже-
ного
Pnпередбачуваного процесу {ξ(t), Ft , t ∈ T \ {0}} має мiсце рiвнiсть
E k=1 ξ(k)∆X(k) = 0.
2.5.5. Довести еквiвалентнiсть тверджень:
а) {X(t), Ft , t ∈ T} — мартингал;
б) X(t) = E[X(T )|Ft ], t ∈ T;
в) E[∆X(t + 1)|Ft ] = 0, t = 0, 1, . . . , T − 1.
2.5.6. Нехай ρ = (ρt , t ∈ T = {0, 1, . . . , T }) — послiдовнiсть незале-
жних однаково розподiлених випадкових величин, що набувають двох
186
значення b i a з iмовiрностями p i q, вiдповiдно, E[ρ0 ] = r, причому
−1 < a < r < b.
1. Перевiрити, що p = (r − a)/(b − a).
P
2. Встановити, що випадковий процес m(t) = tk=0 (ρk − r) є мартинга-
лом вiдносно потоку σ-алгебр Ft = σ{ρ0 , . . . , ρt } (так званий “базисний”
мартингал).
3. Довести, що кожний мартингал {X(t),Ft ,t ∈ T} з E[X(t)] = 0 допу-
P
скає такий розклад за “базисним” мартингалом: X(t) = tk=0 αk ∆mk ,
де α0 = 0, αk — Fk−1 -вимiрнi, k ≥ 1, (F0 = {∅, Ω}), ∆mk = ρk − r.
2.5.7. Нехай {Z(t), Ft , t ∈ T} — додатний iнтегровний випадковий
процес. Побудуємо випадковий процес {U (t), Ft , t ∈ T} за допомогою
“оберненої iндукцiї”:
U (T ) = Z(T ),
n 1 o
U (T − 1) = max Z(T − 1), EP∗ [U (T )|FT −1 ] ,
1+r
··· n o
1
U (t) = max Z(t), EP∗ [U (t + 1)|Ft ] , 0 ≤ t < T ,
1+r
r ≥ 0 — вiдсоткова ставка; P∗ — еквiвалентна мiра. Довести: процес
e (t), Ft , t ∈ T} є P∗-супермартингалом, де U
{U e (t) = (1 + r)−tU (t). До-
вести також, що це найменший P∗-супермартингал, який домiнує процес
e
Z(t) = (1 + r)−t Z(t). Процес Ue (t) називається обвiдною Снелла процесу
e
Z(t); e (t) — дисконтована цiна Американського опцiону купiвлi, якщо
U
Z(T ) = [S(T ) − K]+ .
2.5.8. Функцiя τ : Ω → T ∪ {+∞} називається моментом зупинки,
якщо подiя {τ = t} ∈ Ft для t ∈ T.
1. Перевiрити, що стала функцiя τ = t є моментом зупинки для
фiксованого t ∈ T.
2. Нехай τ i σ — два моменти зупинки. Довести, що τ ∧ σ, τ ∨ σ,
τ + σ — моменти зупинки.
3. Нехай {Y (t), Ft , t ∈ T} — випадковий процес, τ(ω) = inf{t ≥ 0 :
Y (t,ω) ≥ c}, c ∈ R — фiксований рiвень. Довести, що τ — момент
зупинки.
2.5.9. Нехай σ, τ : Ω → T — моменти зупинки; σ-алгеброю подiй до
моменту τ називається Fτ := {A ∈ F : A ∩ {τ = t} ∈ Ft , ∀t ∈ T}.
1. Нехай подiя A ∈ Fσ . Довести, що A∩{σ ≤ τ} i A∩{σ = τ} належать
до Fτ .
2. Нехай σ ≤ τ. Довести, що Fσ ⊆ Fτ .
3. Довести, що подiї {σ < τ}, {σ = τ} i {σ > τ} належать як до Fσ ,
так i до Fτ .
4. Довести, що Fσ∧τ ⊆ Fσ ⊆ Fσ∨τ .
187
2.5.10. Для випадкового процесу {Y (t), Ft , t ∈ T} та моменту зупин-
ки τ визначимо зупинений процес Y τ : Y τ (t, ω) = Y (t ∧ τ(ω), ω), ω ∈ Ω,
t ∈ T. Нехай тепер {X(t), Ft , t ∈ T} — iнтегровний процес. Довести, що
наступнi умови є еквiвалентними:
а) X є мартингалом;
б) для будь-якого моменту зупинки τ процес X τ є мартингалом;
в) E[X τ (T )] = E[X(0)] для будь-якого моменту зупинки τ.
2.5.11. Нехай Mt , t ∈ T — мартингал, а τ — момент зупинки вiдносно
фiльтрацiї {Ft , t ∈ T}.
E[Mτ1 {τ > s} | Fs ] = Ms 1 {τ > s} .
2. Довести, що для s ≤ t, s, t ∈ T
E[Mτ∧t 1 {τ > s} | Fs ] = Ms 1 {τ > s} .
2.5.12. Нехай {Y (t), Ft , t ∈ T} — iнтегровний випадковий процес.
Тодi iснує єдиний розклад Y = M − A, де M — мартингал, A(0) = 0, A —
передбачуваний процес (розклад Дуба – Мейєра процесу Y ).
2.5.13. Нехай iмовiрнiсть того, що випаде герб, p ∈ (0,1) . Нехай
Y (t) — кiлькiсть гербiв, що випали в результатi t незалежних пiдки-
дань, X(t) = Y (t) − pt, Ft — σ-алгебра, породжена спостереженнями за t
пiдкиданнями монети. Довести, що {X(t), Ft , t ∈ T} — мартингал.
2.5.14. Використовуючи розклад Дуба – Мейєра, довести таке тверд-
ження. Нехай {U (t), Ft , t ∈ T} — iнтегровний процес, тодi наступнi
твердження є еквiвалентними:
а) U є P-супермартингалом;
б) для будь-якого моменту зупинки τ зупинений процес U τ є P-су-
пермартингалом;
в) процес A в розкладi Дуба–Мейєра не спадає за t.
2.5.15. Нехай ящик мiстить a чорних i b бiлих куль. Послiдовно нав-
мання виймають одну кулю, потiм повертають її назад з додаванням
d куль того ж кольору. Позначимо через {X(n), n ≥ 1} вiдношення
кiлькостi бiлих куль до загальної кiлькостi куль у ящику пiсля n-го
виймання кулi й повернення її в ящик разом iз d кулями вiдповiдного
кольору, X(0) = b/(a + b). Показати, що {X(n), n ≥ 1} — мартингал.
2.5.16. Нехай {Yn }n≥1 — послiдовнiсть дiйсних випадкових величин,
заданих на {Ω,F ,P}, що мають спiльну строго додатну щiльнiсть роз-
подiлу pn (x1 , . . . ,xn ), i нехай qn (x1 , . . . ,xn ) — iнша щiльнiсть iмовiрностей
вiдносно мiри Лебега в (Rn ,B (Rn )),n ≥ 1. Розглянемо вiдношення вiро-
гiдностi
qn (Y1 (ω), . . . ,Yn (ω))
X(n,ω) := , n ≥ 1.
pn (Y1 (ω), . . . ,Yn (ω))
Довести, що {X(n), Fn , n ≥ 1} — мартингал, де Fn = σ{Y1 , . . . ,Yn }.
188
2.5.17. Нехай {ξn ,n ≥ 1} — незалежнi iнтегровнi випадковi величини,
E[ξn ] = 0, n ≥ 1. Показати, що для кожного k ≥ 1 послiдовнiсть
X
(k)
X (n) = ξi1 . . . ξik , n ≥ k,
1≤i1 <...<ik ≤n
утворює мартингал.
2.5.18. Нехай {ξn ,n ≥ 1} — iнтегровнi випадковi величини, i
ξ1 + . . . + ξn
E[ξn+1 |ξ1 , . . . ,ξn ] = =: X(n).
n
Довести, що {X(n),n ≥ 1} — мартингал.
2.5.19. Нехай {ξn , n ≥ 1} — незалежнi бернуллiйовi величини з
P{ξn = 1} = p, P{ξn = −1} = q, p + q = 1, p > 0, q > 0, Sn = ξ1 + . . . + ξn .
S
Довести, що X(n) := (q/p) n — мартингал вiдносно Fn = σ{ξ1 , . . . , ξn }.
2.5.20. 1. Нехай {ξn , n ≥ 1} — незалежнi iнтегровнi випадковi ве-
личини, E[ξn ] = 1, X(0) := 1, X(n) := ξ1 · · · ξn , n ≥ 1. Покажiть, що
{X(n), Fn , n ≥ 1} — мартингал, де Fn = σ{ξ1 , . . . ,ξn }.
2. Нехай {ξn , n ≥ 1} — такi незалежнi однаково розподiленi випадковi
величини, що Φ(λ) := E[exp{λξn }] < ∞, λ ∈ R. Покажiть, що
n X n o
X(n) := exp λ ξi Φ(λ)−n
i=1
є мартингалом.
3. Нехай у пунктi
Pn2 iснує таке λ0 6= 0, що Φ(λ0 ) = 1. Покажiть, що
тодi X(n) := exp{λ0 i=1 ξi } — мартингал.
2.5.21. Нехай ν — момент зупинки вiдносно фiльтрацiї {Fn , 0 ≤ n ≤
≤ N }. Позначимо Fν = {A ∈ FN : A ∩ {ν = n}} ∈ Fn , 0 ≤ n ≤ N .
1. Показати, що Fν — σ-алгебра.
2. Показати, що випадкова величина ν є Fν -вимiрною.
3. Нехай X — iнтегрована випадкова величина. Довести рiвнiсть
N
X
E[X |Fν ] = 1{ν=j} E[X |Fj ].
j=0
2.5.22. Нехай ν i τ — моменти зупинки вiдносно фiльтрацiї {Fn ,
0 ≤ n ≤ N }, τ ≥ ν.
1. Показати, що Fν ⊂ Fτ .
2. За тих же припущень показати, що Mν = E[Mτ |Fν ], де {Mn , 0 ≤
≤ n ≤ N } — мартингал.
2.5.23. Розглянемо таку гру: гравець програє 1 гривню з iмовiрнiстю
α, виграє 1 гривню з iмовiрнiстю β i виграє 2 гривнi з iмовiрнiстю γ.
Нехай гравець ставить 1 гривню в кожному раундi, i нехай ξk — виграш
(або програш) у k-муPnраундi. Визначити таке x 6= 1, що X(n) = x —
Sn
мартингал, де Sn = i=1 ξi .
189
2.5.1–2.5.5. Розв’язуються безпосередньо з використанням означен-

ня мартингалу.
2.5.6. 1, 2. Розв’язуються безпосередньо за допомогою означення мар-
тингалу.
3. Використати такий факт: оскiльки X(k) є Fk -вимiрною випадковою
величиною, то iснує функцiя
fk (x1 , . . . ,xk ), xi = a або b така, що X(k,ω) =
= fk ρ0 (ω), . . . ,ρk (ω) , ω ∈ Ω.
2.5.7–2.5.15. Розв’язання спирається безпосередньо на вiдповiднi оз-
начення.
2.5.16. Використати той факт, що щiльнiсть Yn при вiдомих Y1 , . . .,
Yn−1 дорiвнює pn /pn−1 .
2.5.23. Звести задачу до кубiчного рiвняння, яке, очевидно, має ко-
рiнь x = 1.
2.6. ЗАГАЛЬНА ТЕОРIЯ БАГАТОПЕРIОДНИХ МОДЕЛЕЙ
При побудовi багатоперiодної моделi фiнансового ринку використову-

ються такi поняття:
• моменти часу t = 0, . . . ,T з можливiстю торгувати та витрачати у

цi моменти часу;
• скiнченний простiр можливих станiв фiнансового ринку
Ω = {ω1 , . . . ,ωM }, M ∈ N;
• iмовiрнiсна мiра P на Ω, з P(ω) > 0,∀ω ∈ Ω;
• потiк σ-алгебр (фiльтрацiя) F = {Ft , t = 0, . . . , T }, де Ft — σ-
алгебра пiдмножин Ω, Ft ⊆ Ft+1 , ∀t. Можна вважати, що F0 =
= {∅, Ω}, FT = 2Ω . Алгебра Ft мiстить усю iнформацiю про стан
фiнансового ринку до моменту t включно;
• процес банкiвського рахунку (облiгацiя) B = {B(t), t = 0, . . . , T },
B(0) = 1, B(t) = [1 + r(t)] B(t − 1) > 0, де r(t) — вiдсоткова став-
ка на промiжку часу [t − 1,t), яка може бути випадковою вели-
чиною. Процес банкiвського рахунку {Bt , Ft , t = 0, . . . , T } є Ft -
узгодженим;
• процес змiни цiн акцiй (ризикових активiв) S(t) = (S1 (t), . . . ,SN (t)),
N ∈ N, де Sn (t) ≥ 0 — цiна n-го ризикового активу (акцiї) у момент
часу t. Процес Sn (t), n = 1, . . . , N є Ft -узгодженим;
190
• дисконтований цiновий процес

S 1 (t) S N (t)
S∗ (t) = 1, , ..., ;
B(t) B(t)
• стратегiя, або портфель, iнвестора — векторний випадковий процес

ξ(t) = ξ0 (t), ξ1 (t), . . . , ξN (t) , t = 1, . . . ,T ,
кожна компонента якого є F-передбачуваним процесом, тобто ξn (t)
є Ft−1 -вимiрною випадковою величиною. При цьому ξn (t), n ≥ 1 —
кiлькiсть вiдповiдних цiнних паперiв, якими iнвестор володiє вiд
моменту t − 1 до моменту t, а ξ0 (t)B(t − 1) — сума грошей, покла-
дених на банкiвський рахунок у момент часу t − 1.
Величини ξn (t), n ≥ 0 можуть набувати як невiд’ємних, так i вiд’єм-
них значень. Вiд’ємне значення ξ0 (t) трактується як взяття грошей у
банку в борг, а вiд’ємне значення ξn (t) означає кiлькiсть акцiй n-го
типу, яку було продано без фактичного володiння — швидкий продаж
(short selling).
Задачi
2.6.1. Сукупнiсть множинSn A1 , . . . ,An називають розбиттям Ω, якщо:

а) Ai ∩ Aj = ∅, ∀i =/ j; б) i=1 Ai = Ω.
Непорожня множина A ⊂ Ω називається атомом алгебри F , якщо:
а) A ∈ F ; б) iз того, що B ∈ F , B 6= ∅ i B ⊂ A, випливає, що B = A.
1. Довести, що для скiнченної алгебри F множина всiх атомiв F
утворює розбиття Ω i що найменша алгебра, яка мiстить усi атоми F ,
збiгається з F .
2. Довести, що F -вимiрна випадкова величина набуває сталих зна-
чень на атомах алгебри F .
2.6.2. Нехай M = 8, T = 3 i нехай {ω1 ,ω2 ,ω3 ,ω4 },{ω5 ,ω6 ,ω7 ,ω8 } —
сукупнiсть усiх атомiв алгебри F1 .
1. Описати алгебру F1 .
2. Показати,
що множиною всiх атомiв алгебри F2 можуть бути мно-
жини {ω1 ,ω2 } , {ω3 ,ω4 }, {ω5 ,ω6 },{ω7 ,ω8 } або {ω1 }, {ω2 ,ω3 ,ω 4 },
{ω5 ,ω6 ,ω7 ,ω8 } , але не може бути {ω1 ,ω2 ,ω3 ,ω4 ,ω5 }, {ω6 ,ω7 ,ω8 } .
3. Нехай

6, ω = ω1 ,ω2 ,ω3 ,ω4 , 2, ω = ω1 ,ω3 ,ω5 ,ω7 ,
X(ω) = Y (ω) =
8, ω = ω5 ,ω6 ,ω7 ,ω8 , 3, ω = ω2 ,ω4 ,ω6 ,ω8 .
Показати, що X(ω) є F1 -вимiрною, а Y (ω) — невимiрною.
2.6.3. Нехай M = 8,T = 3, F0 = {∅, Ω}, F1 = ∅, Ω, {ω1 ,ω2 ,ω3 ,ω4 },
{ω5 ,ω6 ,ω7 ,ω8 } .
191
1. Описати стратегiю ξ(1).
2. Показати, що для кожного n = 0, . . . ,N у момент t = 2 iнвестор по-
винен вибрати одне стале значення для ξn (2,ω) при ω ∈ {ω1 ,ω2 ,ω3 ,ω4 }
i друге стале значення при ω ∈ {ω5 ,ω6 ,ω7 ,ω8 }.
2.6.4. Нехай M = 4, T = 2, N = 1, змiни цiни акцiї задано таблицею
ωk t=0 t=1 t=2
ω1 S(0) = 5 S(1) = 8 S(2) = 9
ω2 S(0) = 5 S(1) = 8 S(2) = 6
ω3 S(0) = 5 S(1) = 4 S(2) = 6
ω4 S(0) = 5 S(1) = 4 S(2) = 3
1. Позначимо через V (t) вартiсть портфеля iнвестора в момент t
( PN
ξ0 (1)B(0) + n=1 ξn (1)Sn (0), t = 0,
V (t) = PN
ξ0 (t)B(t) + n=1 ξn (t)Sn (t), t ≥ 1.
Припустимо, що вiдсоткова ставка r ≥ 0 — стала, B(t) = (1 + r)t . Вира-
зити V (t), t = 0,1,2 через ξ(t), t = 1,2 при кожному ωk , k = 1, . . . , 4.
2. Позначимо через G(t) процес прибутку портфеля
X t XN X t
G(t) = ξ0 (u)∆B(u) + ξn (u)∆Sn (u), t ≥ 1,
u=1 n=1 u=1
де ∆B(t) = B(t) − B(t − 1), ∆Sn (t) = Sn (t) − Sn (t − 1). Виразити G(t),
t = 1, 2 через ξ(t), t = 1, 2 при кожному ωk , k = 1, . . . , 4.
2.6.5. Стратегiя ξ(t) називається самофiнансованою, якщо
N
X
V (t) = ξ0 (t + 1)B(t) + ξn (t + 1)Sn (t), t = 1, . . . , T − 1.
n=1
1. Показати, що стратегiя самофiнансована тодi й тiльки тодi, коли
V (t) = V (0) + G(t), t = 1, . . . , T .
2. В умовах задачi 2.6.4 показати, що для самофiнансованої стратегiї
( (
(1 + r)ξ0 (1) + 8ξ1 (1), ω1 ,ω2 , (1 + r)ξ0 (2) + 8ξ1 (2), ω1 ,ω2 ,
V (1, ω) = =
(1 + r)ξ0 (1) + 4ξ1 (1), ω3 ,ω4 , (1 + r)ξ0 (2) + 4ξ1 (2), ω3 ,ω4 .
2.6.6. Дисконтованi цiни акцiй визначаються як Sn∗ (t) = Sn (t)/B(t),
t = 0, 1, . . . ,T ; n = (1, . . . , N . Дисконтований капiтал визначається як
PN
ξ 0 (1) + ξn (1)Sn∗ (0), t = 0,
V ∗ (t) = PNn=1
ξ0 (t) + n=1 ξn (t)Sn∗ (t), t = 1, . . . , T .
Дисконтований процес прибуткiв визначається як
X N X t
∗
G (t) = ξn (u)∆Sn∗ (u), t = 1, . . . , T , де ∆Sn∗ (u) = Sn∗ (u) − Sn∗ (u − 1).
n=1 u=1
192
1. Перевiрити спiввiдношення V ∗ (t) = V (t)/B(t), t = 0, 1, . . . , T .
2. Довести, що стратегiя ξ(t) самофiнансована тодi й тiльки тодi, коли
V (t) = V ∗ (0) + G∗ (t), t = 1, 2, . . . , T .
∗
2.6.7. Процес доходностi Rn (t), t = 0,1, . . . ,T , для n-го ризикового

активу визначається формулою

∆Sn (t)/Sn (t − 1), Sn (t − 1) > 0,
Rn (0) = 0, ∆Rn (t) = t = 1, . . . ,T .
0, Sn (t − 1) = 0,
Процес доходностi R0 (t), t = 0, 1, . . . , T банкiвського рахунку визна-
чається аналогiчно R0 (0) = 0, ∆R0 (t) = r(t), t = 1, . . . , T , де r(t) = [B(t) −
− B(t − 1)]/B(t − 1) — вiдсоткова ставка на промiжку часу [t − 1, t).
1. Показати, що ∆Rn (t) ≥ −1, i що ∆Rn (t) > −1, t = 1, . . . ,T тодi й
тiльки тодi, коли Sn (t) > 0, t = 0,1, . . . ,T .
Pt
2. Перевiрити рiвнiсть Sn (t) = Sn (0) + u=1 Sn (u − 1)∆Rn (u), t =
= 1, . . . ,T . Q
3. Перевiрити рiвнiсть Sn (t) = Sn (0) tu=1 [1 + ∆Rn (u)] , t = 1, . . . ,T .
2.6.8. Визначимо процес доходностi для дисконтованих цiн ризикових
активiв
(
∆Sn∗ (t)/Sn∗ (t − 1), Sn∗ (t − 1) > 0,
Rn∗ (0) = 0, ∆Rn∗ (t) = t = 1, . . . ,T .
0, Sn∗ (t − 1) = 0,
1. Перевiрити спiввiдношення
h ∆R (t) − ∆R (t) i
∗ ∗ n 0
∆Sn (t) = Sn (t − 1) , t = 1, . . . , T , n = 1, . . . , N.
1 + ∆R0 (t)
Звiдси одержимо рiвнiсть ∆Rn∗ (t) = {[∆Rn (t) − ∆R0 (t)]/[1 + ∆R0 (t)]}.
2. Перевiрити рiвнiсть
t
Y
Sn∗ (t) = Sn∗ (0) [1 + ∆Rn∗ (u)] , t = 1, . . . , T .
u=1
2.6.9. Показати, що в умовах задачi 2.6.4 R1 (1, ω1 ) = R1 (1, ω2 ) =
= 0,6, R1 (1, ω3 ) = R1 (1, ω4 ) = −0,2, R1 (2, ω1 ) = 0,725, R1 (2, ω2 ) =
= 0,35, R1 (2, ω3 ) = 0,3, R1 (2, ω4 ) = −0,45. Який процес доходностi R1∗ (t)
вiдповiдає процесу дисконтованої цiни S1∗ (t) у випадку, коли вiдсоткова
ставка стала й дорiвнює r > 0?
2.6.10. Арбiтражна можливiсть для багатоперiодної моделi ринку ви-
значається як така самофiнансована стратегiя ξ(t), для якої
V (0) = 0; V (T ,ω) ≥ 0 P-м.н. (майже напевно); E[V (T )] > 0.
Довести, що самофiнансована стратегiя ξ(t) визначає арбiтражну мо-
жливiсть, якщо виконується одна iз сукупностей умов:
а) V ∗ (0) = 0; V ∗ (T ,ω) ≥ 0, P-м.н.; E[V ∗ (T )] > 0;
б) G∗ (T ,ω) ≥ 0, P-м.н.; E[G∗ (T )] > 0.
193
2.6.11. 1. Нехай у задачi 2.6.4 B(t) = 1, t = 0, 1, 2. Довести, що
арбiтражу не iснує.
2. Нехай у задачi 2.6.4 B(t) = (1+r)t , t = 0, 1, 2, r ≥ 0,125. Розглянемо
таку стратегiю: маючи нульовий початковий капiтал, нiчого не робимо
в момент t = 0 i в момент t = 1, якщо S(1) = 4. Однак, якщо S(1) =
= 8, то в момент t = 1 застосовуємо швидкий продаж однiєї акцiї, тобто
ξ1 (2) = −1 i iнвестуємо 8 грошових одиниць в облiгацiю, тобто ξ0 (2) =
= 8/(1 + r). Довести, що дана стратегiя є арбiтражною.
2.6.12. Iмовiрнiсна мiра P∗ (ω) > 0, ω ∈ Ω називається мартингаль-
ною, якщо дисконтованi процеси цiн {Sn∗ (t), t = 0, 1, . . . , T }, n = 1, . . . ,N
є мартингалами вiдносно цiєї мiри, тобто EP∗ [Sn∗ (t + 1)|Ft ] = Sn∗ (t), n =
= 1, . . . , N , t = 0, . . . , T − 1. Показати, що ймовiрнiсна мiра P∗ (ω) > 0
буде мартингальною тодi й тiльки тодi, коли вона задовольняє спiввiд-
ношення

Sn (t + s)
EP∗ B(t) | Ft = Sn (t), t, s ≥ 0, n = 1, . . . , N .
B(t + s)
2.6.13. Нехай у задачi 2.6.4 B(t) = (1 + r)t , t = 0, 1, 2, де r ≥ 0 —
стала.
1. Використовуючи спiввiдношення EP∗ [B(t)Sn (t + s)/B(t + s)|Ft ] =
= Sn (t), t, s ≥ 0, n = 1, . . . , N , де P∗ — мартингальна мiра, довести
рiвностi:
t = 0, s = 1 : 5(1 + r) = 8[P∗ (ω1 ) + P∗ (ω2 )] + 4[P∗ (ω3 ) + P∗ (ω4 )];
t = 0, s = 2 : 5(1 + r)2 = 9P∗ (ω1 ) + 6[P∗ (ω2 ) + P∗ (ω3 )] + 3P∗ (ω4 );
t = 1, s = 1 : 8(1 + r) = [9P∗ (ω1 ) + 6P∗ (ω2 )]/[P∗ (ω1 ) + P∗ (ω2 )];
t = 1, s = 1 : 4(1 + r) = [6P∗ (ω3 ) + 3P∗ (ω4 )]/[P∗ (ω3 ) + P∗ (ω4 )].
2. Визначити ймовiрнiсну мiру P∗ , що задовольняє рiвняння пункту 1.
3. Довести, що при 0 ≤ r < 1/8 маємо P∗ (ω) > 0,∀ω ∈ Ω, тобто мiра
P∗ — мартингальна.
4. При r ≥ 1/8 побудувати арбiтражну стратегiю.
2.6.14. Довести, що вiдносно мартингальної мiри P∗ дисконтований
капiтал V ∗ (t), t = 0, . . . ,T буде мартингалом для будь-якої самофiнансо-
ваної стратегiї.
2.6.15. Довести, що строго додатна ймовiрнiсна мiра P∗ (ω),ω ∈ Ω
буде мартингальною тодi й тiльки тодi, коли при кожному n = 1, . . . ,N
процес Rn∗ (t), t = 0,1, . . . ,T буде мартингалом вiдносно мiри P∗ .
2.6.16. Розглянемо двоперiодну модель з M = 5, r = 0 i однiєю акцi-
єю S(0) = 6, S(1, ω) = (5,5,5,7,7), S(2,ω) = (3,4,8,6,8). Припустимо, що
фiльтрацiя породжується процесом S(t,ω). Довести, що сiм’я мартин-
гальних мiр має вигляд
n 3 − 10q ∗ 1 + 2q ∗ 1 3o
∗ 5 ∗ ∗ ∗
P ∈ R : P1 = q, P2 = , P3 = , P4 = P5 = , 0 < q < .
8 8 4 10
194
2.6.17. Нехай Ω = {ω1 ,ω2 ,ω3 ,ω4 }, r = 0, T = 2, цiна акцiй така:
S(0) = 5, S(1, ωi ) = 8, i = 1,2, S(1, ωi ) = 4, i = 3,4; S(2,ω1 ) = 9,
S(2,ωi ) = 6, i = 2,3, S(2,ω4 ) = 3. Визначити мартингальну мiру P∗ .
2.6.18. Нехай P∗ ∼ P, P∗ > 0 — iмовiрнiсна мiра, X(T ) = P∗ (ω)/P(ω).
Покладемо X(t) = E[X(T )|Ft ], t = 0,1, . . . ,T − 1.
1. Показати, що X(t) > 0 i X(0) = 1.
2. Нехай {Y (t), t = 0, 1, . . . , T } — випадковий процес. Показати,
що Y — мартингал вiдносно мiри P∗ тодi й тiльки тодi, коли процес
{X(t)Y (t), t = 0,1, . . . ,T } — мартингал вiдносно мiри P.
2.6.19. 1. Довести: якщо iснує мартингальна мiра, то iснує стро-
го додатний Ft -адаптований дiйсний процес Z = {Z(t), t = 0,1, . . . ,T }
такий, що Z(0) = 1 i всi процеси B(t)Z(t), S1 (t)Z(t), . . ., SN (t)Z(t) є
мартингалами вiдносно мiри P.
2. Довести, що з iснування такого процесу Z випливає iснування
мартингальної мiри P∗ . Визначити P∗ через Z (процес Z називається
цiновим дефлятором).
2.6.1. 1. Показати, що сукупнiсть усiх можливих об’єднань атомiв

алгебри F утворює найменшу алгебру, яка мiстить усi цi атоми.
2. Нехай A — атом алгебри F . Якщо B = {ω| ξ(ω) = c,ω ∈ A}, то
B = A.
2.6.2. 1. F1 = {∅,Ω,{ω1 ,ω2 ,ω3 ,ω4 },{ω5 ,ω6 ,ω7 ,ω8 }}.
2. Оскiльки F1 ⊆ F2 , то кожен атом алгебри F1 є об’єднанням атомiв
алгебри F2 .
3. Використати означення F1 -вимiрностi та результат пункту 1.
2.6.3. Оскiльки ξn (t) є Ft−1 -вимiрною випадковою величиною, то з
пункту 2 задачi 2.6.1 випливає, що для кожного n = 0, . . . ,N ξn (1, ω)
має однакове значення для всiх ω ∈ Ω, а ξn (2,ω) набуває сталих значень
на атомах {ω1 ,ω2 ,ω3 ,ω4 }, {ω5 ,ω6 ,ω7 ,ω8 } алгебри F1 .
2.6.4. 1. V (0,ωk ) = ξ0 (1) + 5ξ1 (1), M = 1, . . . ,4,
(
(1 + r)ξ0 (1) + 8ξ1 (1), ω = ω1 ,ω2 ,
V (1, ω) =
(1 + r)ξ0 (1) + 4ξ1 (1), ω = ω3 ,ω4 ;

2
(1 + r) ξ0 (1) + 9ξ1 (1),
 ω = ω1 ,
V (2,ω) = (1 + r)2 ξ0 (1) + 6ξ1 (1), ω = ω2 ,ω3 ,


(1 + r)2 ξ0 (1) + 3ξ1 (1), ω = ω4 .
195
(
rξ0 (1) + 3ξ1 (1), ω = ω1 ,ω2 ,
2. G(1, ω) =
rξ0 (1) − ξ1 (1), ω = ω3 ,ω4 ;


 rξ0 (1) + r(1 + r)ξ0 (2) + 3ξ1 (1) + ξ1 (2), ω = ω1 ,

rξ (1) + r(1 + r)ξ (2) + 3ξ (1) − 2ξ (2),
0 0 1 1 ω = ω2 ,
G(2,ω) =


 rξ0 (1) + r(1 + r)ξ0 (2) − ξ1 (1) + 2ξ1 (2), ω = ω3 ,

rξ0 (1) + r(1 + r)ξ0 (2) − ξ1 (1) − ξ1 (2), ω = ω4 .
2.6.5. 1. Необхiднiсть. Нехай ξ(t) — самофiнансована стратегiя. Тодi
N
X
[ξ0 (t + 1) − ξ0 (t)]B(t) + [ξn (t + 1) − ξn (t)]Sn (t) = 0, t = 1, . . . ,T − 1.
n=1
Звiдси V (t) − V (t − 1) = G(t) − G(t − 1), t = 1, . . . ,T i

t
X t
X
V (t) = V (0)+ [V (u)−V (u−1)] = V (0)+ [G(u)−G(u−1)] = V (0)+G(t).
u=1 u=1
Достатнiсть. Нехай V (t) = V (0) + G(t), тодi V (t) − V (t − 1) = G(t) −

− G(t − 1), t = 1, . . . , T i
N
X
V (t) − V (t − 1) = ξ0 (t)∆B(t) + ξn (t)∆Sn (t)+
n=1
N
X
+[ξ0 (t) − ξ0 (t − 1)]B(t − 1) + [ξn (t) − ξn (t − 1)]Sn (t − 1) =
n=1
N
X
= G(t) − G(t − 1) + ∆ξ0 (t)B(t − 1) + ∆ξn (t)Sn (t − 1).
n=1
Таким чином,
N
X
[ξ0 (t + 1) − ξ0 (t)]B(t) + [ξn (t + 1) − ξn (t)]Sn (t) = 0, t = 1, . . . , T − 1
n=1
i стратегiя ξ(t) є самофiнансованою.

2. Рiвнiсть двох вартостей портфеля випливає з того, що стратегiя є
самофiнансованою.
2.6.6. 1. Рiвнiсть випливає безпосередньо з означень V (t) i V ∗ (t).
2. V ∗ (t) = V ∗ (0)+G∗ (t), t ≥ 1 ⇔ V ∗ (t+1) −V ∗ (t) = G∗ (t+1) −G∗ (t), t ≥
≥ 1 ⇔ V ∗ (t) = V ∗ (t + 1) − G∗ (t + 1) +G∗ (t), t ≥ 1 ⇔ V (t)/B(t) = ξ0 (t + 1) +
P PN PN
+ N n=1 ξ n (t+1)S ∗
n (t+1) − n=1 ξn (t+1)∆S ∗
n (t+1) = ξ0 (t+1)+ n=1 ξn (t+
P N
+ 1)Sn∗ (t), t ≥ 1 ⇔ V (t) = ξ0 (t + 1)B(t) + n=1 ξn (t + 1)Sn (t), t ≥ 1.
196
2.6.8. 1. Оскiльки Sn (t) = Sn (t − 1)[1 + ∆Rn (t)] i B(t) = B(t − 1)[1 +
+ ∆R0 (t)], то
Sn (t) Sn (t − 1)[1 + ∆Rn (t)]
∆Sn∗ (t) = − Sn∗ (t − 1) = − Sn∗ (t − 1) =
B(t) B(t − 1)(1 + ∆R0 (t))
1 + ∆Rn (t) ∆Rn (t) − ∆R0 (t)
= Sn∗ (t − 1) − Sn∗ (t − 1) = Sn∗ (t − 1) .
1 + ∆R0 (t) 1 + ∆R0 (t)
P
2.6.9. Маємо Rn (0) = 0, Rn (t) = tu=1 ∆Rn (u), t ≥ 1. Тому
(
S1 (1, ω) − S1 (0) 0,6, ω = ω1 ,ω2 ,
R1 (1, ω) = ∆R1 (1, ω) = =
S1 (0) −0,2, ω = ω3 ,ω4 ;


 0,125, ω = ω1 ,


S1 (2,ω) − S1 (1, ω) −0,25, ω = ω2 ,
∆R1 (2,ω) = =
S1 (1, ω) 
 0,5, ω = ω3 ,


−0,25, ω = ω4 ;


 0,725, ω = ω1 ,

0,35, ω = ω2 ,
R1 (2,ω) = R1 (1, ω) + ∆R1 (2,ω) =


 0,3, ω = ω3 ,

−0,45, ω = ω4 .
P
Використаємо спiввiдношення Rn∗ (0) = 0, Rn∗ (t) = tu=1 ∆Rn∗ (u), t ≥ 1,
∆Rn (t) − r
∆Rn∗ (t) = . Одержимо 
1+r  0,6 − r
∆R1 (1, ω) − r  , ω = ω1 ,ω2 ,
R1∗ (1, ω) = ∆R1∗ (1, ω) = = −0,2 1+r
1+r 
 −r
, ω = ω3 ,ω4 ;
1+r


 (0,125 − r)/(1 + r), ω = ω1 ,

(−0,25 − r)/(1 + r),
∗ ω = ω2 ,
∆R1 (2,ω) = (∆R1 (2,ω) − r)/(1 + r) =


 (0,5 − r)/(1 + r), ω = ω3 ,

(−0,25 − r)/(1 + r), ω = ω4 ;


 (0,725 − 2r)/(1 + r), ω = ω1 ,

(0,35 − 2r)/(1 + r), ω = ω2 ,
R1∗ (2,ω) = R1∗ (1, ω) + ∆R1∗ (2,ω) =


 (0,3 − 2r)/(1 + r), ω = ω3 ,

(−0,45 − 2r)/(1 + r), ω = ω4 .
2.6.10. Використати спiввiдношення V ∗ (t, ω) = V (t, ω)/B(t, ω), t =
= 1, . . . , T , ∀ω ∈ Ω, V ∗ (t, ω) = V ∗ (0) + G∗ (t, ω), t = 1, . . . , T , ∀ω ∈ Ω,
B(t, ω) > 0, t = 1, . . . , T , ∀ω ∈ Ω.
197
2.6.11. 2. Показати, що в момент t = 2 вартiсть портфеля дорiвнює


 (1 + r)2 ξ0 (2) + 9ξ1 (2) = 8(1 + r) − 9 ≥ 0, ω = ω1 ,

(1 + r)2 ξ (2) + 6ξ (2) = 8(1 + r) − 6 > 0,
0 1 ω = ω2 ,
V (2,ω) =


 (1 + r)2 ξ0 (2) + 6ξ1 (2) = 0, ω = ω3 ,

(1 + r)2 ξ0 (2) + 3ξ1 (2) = 0, ω = ω4 .
2.6.12. Використати означення мартингалу i властивiсть умовного
математичного сподiвання E[E[X |F ′ ]|F ] = E[X |F ], якщо F ⊆ F ′ .
2.6.13. 2. P∗ (ω1 ) = [(1+5r)(2+8r)]/12, P∗ (ω2 ) = [(1+5r)(1 − 8r)]/12,
P∗ (ω3 ) = [(3 − 5r)(1 + 4r)]/12, P∗ (ω4 ) = [(3 − 5r)(2 − 4r)]/12.
4. Арбiтражна можливiсть задана у пунктi 2 задачi 2.6.11.
2.6.14. З означення мартингальної мiри P∗ випливає, щ EP∗ [∆Sn∗ (t +
+ 1)|Ft ] = 0, t ≥ 0, n = 1, . . . ,N . Для самофiнансованої стратегiї ξ(t)
XN Xt+1
∗ ∗ ∗ ∗
V (t + 1) = V (0) + G (t + 1) = V (0) + ξn (u)∆Sn∗ (u).
n=1 u=1
Тому
N X
X t
∗ ∗
EP∗[V (t + 1)|Ft ] = V (0) + ξn (u)∆Sn∗ (u) +
n=1 u=1
N
X
+ ξn (t + 1)EP∗ [∆Sn∗ (t + 1)/Ft ] = V ∗ (t).
n=1
2.6.15. Доведення випливає з того факту, що строго додатна ймовiр-
нiсна мiра P∗ мартингальна тодi й тiльки тодi, коли EP∗ [∆Sn∗ (t + 1)|Ft ] =
= 0, n = 1, . . . , N , t = 0, . . . ,T , та зi спiввiдношення ∆Sn∗ (t + 1) = Sn∗ (t) ×
× ∆Rn∗ (t + 1).
2.6.16. Мiра P∗ = (P∗1 , P∗2 , P∗3 , P∗4 , P∗5 ), P∗i > 0, i = 1, . . . ,5 є розв’язком
системи рiвнянь
 ∗

 P1 + P∗2 + P∗3 + P∗4 + P∗5 = 1,

5(P∗ + P∗ + P∗ ) + 7(P∗ + P∗ ) = 6,
1 2 3 4 5


 3P1 + 4P2 + 8P3 = 5(P1 + P∗2 + P∗3 ),
∗ ∗ ∗ ∗
 ∗
6P4 + 8P∗5 = 7(P∗4 + P∗5 ).
2.6.17. Єдина мартингальна мiра P∗ = (1/6, 1/12, 1/4, 1/2).
2.6.18. 1. Оскiльки P∗ ∼ P i P∗ (ω) > 0, ∀ω ∈ Ω то P(ω) > 0, ∀ω ∈ Ω
i тому X(T ,ω) > 0, ∀ω ∈ Ω. З означення умовного математичного сподi-
вання й теореми Радона–Нiкодима випливає, що X(t) = E[X(T )|Ft ] > 0,
∀ω ∈ Ω. Крiм того, F0 = {∅, Ω}, тому будь-яка випадкова величина буде
незалежна вiд F0 , i за властивiстю умовного математичного сподiвання
P
X(0) = E[X(T )|F0 ] = E[X(T )] = Ki=1 P∗ (ωi )/P(ωi ) P(ωi ) = 1.
198
2. Оскiльки X(t) Ft -узгоджений, то X(t)Y (t) буде Ft -узгодженим тодi
й тiльки тодi, коли Y (t) буде Ft -узгодженим. Позначимо Et [·] = E[·|Ft ].
Процес XY — мартингал вiдносно мiри P, якщо ∀t = 0, . . . ,T
X(t)Y (t) = Et [X(T )Y (T )] ⇔ Y (t)Et [X(T )] = Et [X(T )Y (T )] ⇔
⇔ E[X(T )Y (t)1A] = E[X(T )Y (T )1A] ∀A ∈ Ft ⇔
⇔ E[(P∗ /P)Y (t)1A] = E[(P∗ /P)Y (T )1A] ∀A ∈ Ft ⇔
⇔ EP∗ [Y (t)1A] = EP∗ [Y (T )1A] ∀A ∈ Ft ⇔
⇔ EP∗ [Y (t)|Ft ] = EP∗ [Y (T )|Ft ] ⇔ Y (t) = EP∗ [Y (T )|Ft ],
а це означає, що Y — мартингал вiдносно мiри P∗ .
2.6.19. 1. Нехай P∗ — мартингальна мiра. Визначимо процес X(t) так:
X(T , ω) = P∗ (ω)/P(ω), X(t) = E[X(T )|Ft ]. Оскiльки Sn∗ (t) = Sn (t)/B(t) —
мартингал вiдносно мiри P∗ , то iз задачi 2.6.18 випливає, що X(t)Sn∗ (t) —
мартингал вiдносно мiри P. Покладемо Z(t) = X(t)/B(t). Тодi процеси
Sn (t)Z(t), n = 1, . . . , N i Z(t)B(t) = X(t) будуть мартингалами вiдносно
мiри P. Крiм того, Z(0) = X(0)/B(0) = X(0) = E[P∗ /P] = 1.
2. Нехай процес Z(t) задовольняє умови задачi. Покладемо X(t) =
= B(t)Z(t), P∗ (ω) = X(T )P(ω). Iз властивостей Z(t) випливає, що X(t) є
PK
мартингалом вiдносно мiри P. Маємо P∗ (ω) > 0,∀ω ∈ Ω, i=1 P∗ (ωi ) =
= E[B(T )Z(T )] = B(0)Z(0) = 1. Таким чином, P∗ — строго додатна
ймовiрнiсна мiра. X(T ) = P∗ (ω)/P(ω) i X(t) = B(t)Z(t) — мартингал
вiдносно мiри P, тому X(t) = E[X(T )|Ft ]. Iз властивостей процесу Z(t)
випливає, що Sn∗ (t)X(t) = Sn (t)Z(t) — мартингал вiдносно мiри P, а тому
iз задачi 2.6.18 маємо, що Sn∗ (t) — мартингал вiдносно P∗ .
2.7. ЄВРОПЕЙСЬКI ПЛАТIЖНI ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

В БАГАТОПЕРIОДНIЙ МОДЕЛI
Платiжне зобов’язання Європейського типу X(ω), ω ∈ Ω — невiд’єм-

на випадкова величина, яка задана на просторi станiв ринку Ω i визна-
чає платежi в момент часу T . Платiжне зобов’язання X(ω) називається
досяжним або ринковим, якщо iснує самофiнансована стратегiя ξ, для
якої
N
X
V (T ,ω) = ξ0 (T )B(T ) + ξn (T )Sn (T ,ω) = X(ω) ∀ω ∈ Ω.
n=1
Ця стратегiя ξ називається породжувальною (реплiкантною) стратегiєю
для платiжного зобов’язання X(ω). Якщо всi платiжнi зобов’язання на
199
ринку досяжнi, то ринок називається повним. Ринок буде повним тодi
й тiльки тодi, коли iснує єдина мартингальна мiра P∗ (ω), ω ∈ Ω. За
умови вiдсутностi арбiтражу справедлива вартiсть досяжного платiжного
зобов’язання X(ω) у момент часу t дорiвнює
N
X
V (t) = ξ0 (t)B(t) + ξn (t)Sn (t),
n=1
де ξ — породжувальний портфель для X(ω). За вiдсутностi арбiтражу
iснує нейтральна до ризику мiра P∗ i має мiсце спiввiдношення V ∗ (t) =
= V (t)/B(t) = EP∗ [X/B(T )|Ft ] . Якщо вiдсутнiй арбiтраж, то необхiдною
й достатньою умовою досяжностi платiжного зобов’язання X(ω) є неза-
лежнiсть вiд P∗ величини EP∗ [X/B(T )].
Задачi
2.7.1. Нехай на ринку є одна акцiя, цiна якої при t = 0,1,2 i рiзних
станах ринку задана в таблицi:
ωk S(0) S(1) S(2)
ω1 5 8 9
ω2 5 8 6
ω3 5 4 6
ω4 5 4 3
1. Визначити, якого значення набувають опцiони купiвлi й продажу iз
страйковою цiною K = 5 у момент часу t = 2 для всiх можливих станiв
ринку.
2. Визначити, якого значення набуває Азiйський опцiон купiвлi
" T
#+
1 X
Ca = S(t) − K
T +1
t=0
iз страйковою цiною K = 5 у момент часу t = 2 для всiх можливих
станiв ринку.
2.7.2. Нехай в умовах задачi 2.7.1 r = 0, мартингальна мiра P∗ =
= (1/6, 1/12, 1/4, 1/2). Припустимо, що опцiон купiвлi є досяжним, C —
його значення в момент t = 2.
1. Пiдрахувати V (0) = EP∗ [C].
2. Пiдрахувати V (1) = EP∗ [C |S(1) = 8] для сценарiїв ω1 i ω2 .
3. Пiдрахувати V (1) = EP∗ [C |S(1) = 4] для сценарiїв ω3 i ω4 .
4. Зробити вiдповiднi пiдрахунки для опцiону продажу.
2.7.3. В умовах задачi 2.7.1 при r = 0 визначити двома способами са-
мофiнансовану стратегiю, що породжує опцiон купiвлi, i пересвiдчитись,
що вiн справдi є досяжним.
200
I спосiб. Якщо вже вiдомий капiтал V , то треба розв’язати систему
лiнiйних рiвнянь
N
X
V (t) = ξ0 (t)B(t) + ξn (t)Sn (t), t = 1, . . . ,T , ω ∈ Ω,
n=1
ураховуючи те, що стратегiя ξ передбачувана.
II спосiб. Якщо вiдоме тiльки значення X(ω) платiжного зобов’язан-
ня, то враховуючи, що X(ω) = V (T ,ω), i рухаючись у “зворотному часi”
вiд t = T до t = 0, одночасно визначаємо V i ξ. Таким чином, спочатку
розв’язуємо систему
N
X
X(ω) = ξ0 (T ,ω)B(T ) + ξn (T ,ω)Sn (T ,ω), ω ∈ Ω.
n=1
При цьому враховуємо, що ξ(t) — передбачуваний процес, тобто ξ(t)
є Ft−1 -вимiрним, отже, набуває сталих значень на атомах алгебри Ft−1
(див. п. 2 задачi 2.6.1 ). Визначимо ξ(T ,ω), використаємо самофiнансо-
ванiсть стратегiї й обчислимо
N
X
V (T − 1) = ξ0 (T ,ω)B(T − 1) + ξn (T ,ω)Sn (T − 1,ω), ω ∈ Ω.
n=1
Потiм визначимо ξ(T − 1) iз системи
N
X
V (T − 1) = ξ0 (T − 1,ω)B(T − 1) + ξn (T − 1,ω)Sn (T − 1,ω), ω ∈ Ω,
n=1
а далi повторюємо наведенi дiї до повного визначення стратегiї.
2.7.4. У бiномнiй моделi ринку цiна акцiї S1 (t), S1 (0) = s у кожен
момент часу випадково змiнюється в u або d разiв, причому 0 < d <
< 1 + r < u. Розглянемо зобов’язання X = Φ(S1 (T )). Нехай kt — кiль-
кiсть моментiв часу, в якi акцiя зростала в цiнi (тобто S1 (t) = sukt d t−kt ).
Значення портфеля V (t,ω) = V (t,kt (ω)) пiдрахуємо рекурентно:

v(T ,k) = Φ suk dT −k ,
1
v(t,k) = pu v(t + 1,k + 1) + pd v(t + 1,k) , 0 ≤ k ≤ t,
1+r
де мартингальнi ймовiрностi pd = (u − 1 − r)/(u − d); pu = (1+r − d)/(u − d)
(див. задачу 2.1.22). Визначимо також
1 uvt (k) − dv(t,k + 1)
x0 (t,k) = , 0 ≤ k ≤ t − 1,
1+r u−d
1 v(t,k + 1) − v(t,k)
x1 (t,k) = k t−1−k , 0 ≤ k ≤ t − 1,
su d u−d
i ξi (t,ω) = xi (t,kt (ω)), i = 0,1.
201
1. Доведiть, що cтратегiя ξ = (ξ0 ,ξ1 ) самофiнансована i породжує
зобов’язання X.
2. Доведiть, що безарбiтражна цiна зобов’язання X у момент t дорiв-
нює V (t,ω). Зокрема, безарбiтражна цiна зобов’язання в момент t = 0
визначається рiвнiстю
T
X
1 k k T −k k T −k

V (0) = v0 (0) = Cn pu p Φ su d .
(1 + r)T d
k=0
2.7.5. Ураховуючи, що дисконтований капiтал V ∗ (t) є мартингалом
вiдносно мартингальної мiри P∗ , розв’язати таку задачу. Нехай задано
опцiон вибору, коли покупець купує в момент t = 0 право вибирати
у фiксований момент 0 < t < T мiж опцiоном купiвлi з цiною C(t) i
опцiоном продажу з цiною P(t) залежно вiд того, яка цiна бiльша, а
якщо цiни однаковi, вибирає опцiон купiвлi. Страйкова цiна K i дата
виконання T однакова для обох опцiонiв.
1. Довести, що вiдповiдне платiжне зобов’язання дорiвнює
[S(T ) − K]+ 1{C(t) ≥ P(t)} + [K − S(T )]+ 1{C(t) < P(t)} =
= [S(T ) − K]+ + [K − S(T )]1{C(t) < P(t)}.
2. Нехай вiдсоткова ставка r > 0 стала. Використовуючи спiввiдноше-
ння паритету купiвлi й продажу P(t) = C(t) + K(1 + r)t−T − S(t), довести,
що подiї {C(t) < P(t)} i {S(t) < K(1 + r)t−T } збiгаються.

(K − S(T ))1{C(t) < P(t)}
EP∗ =
B(T )

K(1 + r) t−T
− S(t)
= EP∗ 1{S(t) < K(1 + r)t−T } ,
(1 + r)t
де права частина — цiна в момент t = 0 звичайного опцiону продажу зi
страйковою цiною K(1 + r)t−T та датою виконання t.
2.7.6. В задачi 2.7.1 з r = 0 визначити цiну i породжувальну стра-
тегiю для опцiону з пiслядiєю C(ω) = max{0, S(0) − 7, S(1, ω) − 7,
S(2, ω) − 7}.
2.7.7. В умовах задачi 2.7.1 з r = 0, K = 5 i t = 1 визначити цiну
опцiону вибору C0 .
2.7.8. Обчислити значення V (0) та породжувальнi стратегiї в умовах
задачi 2.7.1 iз r = 0 для:
а) опцiону купiвлi зi страйковою цiною K = 7;
б) опцiону продажу зi страйковою цiною K = 7;
в) Азiйського опцiону продажу зi страйковою цiною K = 7;
г) опцiону вибору зi страйковою цiною K = 7 i моментом вибору t = 1.
202
2.7.9. Нехай M = 9, N = 2, T = 2, r = 0, еволюцiї цiн акцiй задано
в таблицi:
ωk t=0 t=1 t=2

ω1 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 8, S2 (1) = 5 S1 (2) = 7, S2 (2) = 7
ω2 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 8, S2 (1) = 5 S1 (2) = 9, S2 (2) = 5
ω3 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 8, S2 (1) = 5 S1 (2) = 8, S2 (2) = 3
ω4 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 7, S2 (1) = 8 S1 (2) = 6, S2 (2) = 8
ω5 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 7, S2 (1) = 8 S1 (2) = 6, S2 (2) = 9
ω6 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 7, S2 (1) = 8 S1 (2) = 10, S2 (2) = 7
ω7 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 6, S2 (1) = 5 S1 (2) = 3, S2 (2) = 8
ω8 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 6, S2 (1) = 5 S1 (2) = 6, S2 (2) = 3
ω9 S1 (0) = 7, S2 (0) = 6 S1 (1) = 6, S2 (1) = 5 S1 (2) = 9, S2 (2) = 6
1. Визначити, яких значень набуває опцiон X = [S1 (2) + S2 (2) − 13]+

при всiх можливих станах ринку.
2. Визначити мартингальну мiру P∗ i перевiрити, чи є досяжним за-
даний опцiон. Визначити його справедливу цiну при t = 0.
2.7.10. В умовах задачi 2.7.9 обчислити справедливу цiну в момент
часу t = 0 i визначити породжувальну стратегiю для таких опцiонiв:
а) опцiон купiвлi (S1 + S2 − K)+ з K = 13, T = 2;
б) опцiон продажу [K − (S1 + S2 )]+ з K = 13, T = 2;
в) опцiон max{E,S1 ,S2 } з K = 6, T = 2;
г) опцiон купiвлi (max{S1 ,S2 } − K)+ з K = 6, T = 2;
д) Азiйський опцiон купiвлi на S1 (2) + S2 (2) з K = 13.
2.7.11. Нехай π(C) i π(P) — справедлива цiна в момент t = 0 Єв-
ропейського опцiону купiвлi C i Європейського опцiону продажу P з
однiєю страйковою цiною K та однаковою датою погашення T на одну й
ту саму акцiю S. Припустимо, що iснує мартингальна мiра P∗ .
1. Довести, що має мiсце спiввiдношення паритету цiн опцiонiв ку-
пiвлi та продажу

K
π(P) = π(C) + EP∗ − S(0)
B(T )
тодi, коли обидва опцiони є досяжними.
2. Довести, що якщо облiгацiя B невипадкова, то C досяжний тодi й
тiльки тодi, коли P досяжний.
3. Нехай облiгацiя B випадкова та передбачувана. Перевiрити, що в
наступнiй моделi P i стала K є недосяжними, а C досяжний. У моделi
T = 2, M = 6, N = 1, S(0) = 40, атоми алгебри F1 : {{ω1 ,ω2 }, {ω3 ,ω4 },
48
{ω5 ,ω6 }}, K = 43 109 . Цiни акцiї наведено в таблицi.
203
ωk t=1 t=2
ω1 B(1) = 11/10, S(1) = 45 B(2) = 154/125, S(2) = 55
ω2 B(1) = 11/10, S(1) = 45 B(2) = 154/125, S(2) = 40
ω3 B(1) = 11/10, S(1) = 40 B(2) = 121/100, S(2) = 50
ω4 B(1) = 11/10, S(1) = 40 B(2) = 121/100, S(2) = 35
ω5 B(1) = 11/10, S(1) = 35 B(2) = 297/250, S(2) = 40
ω6 B(1) = 11/10, S(1) = 35 B(2) = 297/250, S(2) = 30
2.7.12. Визначити справедливу цiну Європейського опцiону продажу,

розрахованого на 6 мiсяцiв, якщо цiна акцiї змiнюється
p за законом S(k+
+ 1) = S(k)u або S(k + 1) = S(k)d, u = exp{σ k/n}, d = 1/u, модель
вважається безарбiтражною, σ = 0,3 (волатильнiсть акцiї), r = 0,1, K =
= 100, S(0) = 105.
2.7.13. Якою буде справедлива цiна Європейського опцiону купiвлi,
якщо страйкова цiна дорiвнює нулю?
2.7.14. Як поводитиме себе справедлива цiна Європейського опцiону
купiвлi у загальнiй бiномнiй моделi, якщо кiлькiсть перiодiв прямувати-
ме до нескiнченностi, а сам перiод не зменшуватиметься?
2.7.1. 1. C = [S(T ) − K]+ = (4,1,1,0), P = [K − S(T )]+ = (0,0,0,2).

2. Ca = (7/3,4/3,0,0).
2.7.2. 1. V (0) = 1.
1/6 1/12
2. V (1) = 4 +1 = 3, ω = ω1 , ω2 .
1/6 + 1/12 1/6 + 1/12
1/4 1/2 1
3. V (1) = 1 +0 = , ω = ω3 , ω4 .
1/4 + 1/2 1/4 + 1/2 3
4. V (0) = 1, V (1) = 0 при ω = ω1 ,ω2 , V (1) = 4/3, при ω = ω3 , ω4 .
2.7.3. I спосiб. Використавши задачу 2.7.1 i F1 -вимiрнiсть ξ(2), одер-
жимо систему рiвнянь


 V (2,ω1 ) = 4 = ξ0 (2,ω1 ) + 9ξ1 (2,ω1 ),



 V (2,ω2 ) = 1 = ξ0 (2,ω2 ) + 6ξ1 (2,ω2 ),


V (2,ω ) = 1 = ξ (2,ω ) + 6ξ (2,ω ),
3 0 3 1 3
(1)


 V (2,ω 4 ) = 0 = ξ0 (2,ω 4 ) + 3ξ1 (2,ω 4 ),



 ξ0 (2,ω1 ) = ξ0 (2,ω2 ), ξ0 (2,ω3 ) = ξ0 (2,ω4 ),


ξ1 (2,ω1 ) = ξ1 (2,ω2 ), ξ1 (2,ω3 ) = ξ1 (2,ω4 ).
Звiдси маємо ξ0 (2, ω1 ) = ξ0 (2, ω2 ) = −5, ξ0 (2, ω3 ) = ξ0 (2, ω4 ) = −1,
ξ1 (2, ω1 ) = ξ1 (2, ω2 ) = 1, ξ1 (2, ω3 ) = ξ1 (2, ω4 ) = 1/3. Використавши
204
задачу 2.7.2 i F0 -вимiрнiсть ξ(1), одержимо систему рiвнянь


 V (1, ω) = 3 = ξ0 (1, ω) + 8ξ1 (1, ω), ω = ω1 ,ω2 ,

V (1, ω) = 1/3 = ξ (1, ω) + 4ξ (1, ω), ω = ω ,ω ,
0 1 3 4
(2)


 ξ0 (1, ω1 ) = ξ0 (1, ω2 ) = ξ0 (1, ω3 ) = ξ0 (1, ω4 ),

ξ1 (1, ω1 ) = ξ1 (1, ω2 ) = ξ1 (1, ω3 ) = ξ1 (1, ω4 ).
Звiдси маємо ξ0 (1, ω) = −7/3, ξ1 (1, ω) = 2/3, ∀ω ∈ Ω.

II спосiб. Iз системи (1) одержимо рiвностi ξ0 (2, ω1 ) = ξ0 (2, ω2 ) =
= −5, ξ0 (2, ω3 ) = ξ0 (2, ω4 ) = −1, ξ1 (2, ω1 ) = ξ1 (2, ω2 ) = 1, ξ1 (2, ω3 ) =
= ξ1 (2, ω4 ) = 1/3. Використавши самофiнансованiсть стратегiї, обчис-
лимо V (1, ω) = ξ0 (2, ω) + 8ξ(2, ω) = −5 + 8 · 1 = 3, ω = ω1 = ω2 ,
V (1, ω) = ξ0 (2, ω) + 4ξ(2, ω) = −1 + 4 · (1/3) = 1/3, ω = ω3 = ω4 . Iз
системи (2) одержимо ξ0 (1, ω) = −7/3, ξ1 (1, ω) = 2/3, ∀ω ∈ Ω.
2.7.4. Твердження легко довести за допомогою iндукцiї (крок iнду-
кцiї — задача 2.1.22).
2.7.5. 3. Перетворимо лiву частину:

K − S(T )
EP∗ 1{C(t) < P(t)} =
B(T )

K − S(T )
= EP∗ EP∗ 1{C(t) < P(t)} |Ft =
B(T )

K − S(T )
= EP∗ 1{C(t) < P(t)}EP∗ |Ft =
B(T )

K
= EP∗ 1{C(t) < P(t)} ∗
− EP∗ [S (T )|Ft ] =
(1 + r)T

K(1 + r) t−T
− S(t)
= EP∗ 1{S(t) < K(1 + r)t−T } .
(1 + r)t
2.7.6. C(ω) = (2, 1, 0, 0); ξ0 (1, ω) = −5/3, ξ1 (1, ω) = 5/12, ∀ω ∈ Ω;

ξ0 (2, ω) = −1, ξ1 (2, ω) = 1/3, ω = ω1 ,ω2 ; ξ0 (2, ω) = 0, ξ1 (2, ω) = 0,
ω = ω3 , ω4 ; V (0) = 5/12.
1 1 1 1 7
2.7.7. Цiна опцiону дорiвнює C0 = 4 + 1 + 0 + 2 = .
6 12 4 2 4
2.7.8. а) X = (2, 0, 0, 0); ξ0 (1, ω) = −4/3, ξ1 (1, ω) = 1/3, ∀ω ∈ Ω;
ξ0 (2, ω) = −4, ξ1 (2, ω) = 2/3, ω = ω1 , ω2 ; ξ0 (2, ω) = 0, ξ1 (2, ω) = 0,
ω = ω3 , ω4 ; V (0) = 1/3;
б) X = (0, 1, 1, 4); ξ0 (1, ω) = 17/3, ξ1 (1, ω) = −2/3,∀ω ∈ Ω; ξ0 (2, ω) =
= 3, ξ1 (2, ω) = −1/3, ω = ω1 , ω2 ; ξ0 (2, ω) = 7, ξ1 (2, ω) = −1, ω =
= ω3 , ω4 ; V (0) = 7/3;
205
в) X = (0, 2/3, 2, 3); ξ0 (1, ω) = 46/9, ξ1 (1, ω) = −11/18, ∀ω ∈ Ω;
ξ0 (2, ω) = 2, ξ1 (2, ω) = −2/9, ω = ω1 , ω2 ; ξ0 (2, ω) = 4, ξ1 (2, ω) = −1/3,
ω = ω3 , ω4 ; V (0) = 37/18;
г) X = (2, 0, 1, 4); ξ0 (1, ω) = 14/3, ξ1 (1, ω) = −5/12, ∀ω ∈ Ω;
ξ0 (2, ω) = −4, ξ1 (2, ω) = 2/3, ω = ω1 , ω2 ; ξ0 (2, ω) = 7, ξ1 (2, ω) = −1,
ω = ω3 , ω4 ; V (0) = 31/12.
2.7.9. 1. X = (1, 1, 0, 1, 2, 4, 0, 0, 2).
2. Мартингальну мiру визначають iз системи рiвнянь


 p1 + p2 + p3 + p4 + p5 + p6 + p7 + p8 + p9 = 1,



 7p1 + 9p2 + 8p3 + 6p4 + 6p5 + 10p6 + 3p7 + 6p8 + 9p9 = 7,



 7p1 + 5p2 + 3p3 + 8p4 + 9p5 + 7p6 + 8p7 + 3p8 + 6p9 = 6,



8(p1 + p2 + p3 ) + 7(p4 + p5 + p6 ) + 6(p7 + p8 + p9 ) = 7,

5(p1 + p2 + p3 ) + 8(p4 + p5 + p6 ) + 5(p7 + p8 + p9 ) = 6,



 7p1 + 9p2 + 8p3 = 8(p1 + p2 + p3 ),



 7p1 + 5p2 + 3p3 = 5(p1 + p2 + p3 ),





 6p4 + 6p5 + 10p6 = 7(p4 + p5 + p6 ),

8p4 + 9p5 + 7p6 = 8(p4 + p5 + p6 ).
Розв’язок P∗ = (1/9, 1/9, 1/9, 1/6, 1/12, 1/12, 1/12, 1/6, 1/12) єдиний, то-
му ринок повний i заданий опцiон є досяжним, V (0) = 19/18.
2.7.10. а) X = (1, 1, 0, 1, 2, 4, 0, 0, 2); V (0) = 19/18;

ξ(1, ω) = − 85/36, 1/12, 17/36 ∀ω ∈ Ω,

(−11/3, 1/3, 1/3) ,
 ω = ω1 , ω2 , ω3 ,
ξ(2, ω) = (−13, 1, 1) , ω = ω4 , ω5 , ω6 ,


(−13/4, 5/12, 1/4) , ω = ω7 , ω8 , ω9 ;
б) X = (0, 0, 2, 0, 0, 0, 2, 4, 0); V (0) = 19/18;

ξ(1, ω) = 383/36, − 11/12, − 19/36 ∀ω ∈ Ω,

(28/3, − 2/3, − 2/3) ,
 ω = ω1 , ω2 , ω3 ,
ξ(2, ω) = (0, 0, 0) , ω = ω4 , ω5 , ω6 ,


(39/4, − 7/12, − 3/4) , ω = ω7 , ω8 , ω9 ;
в) X = (7, 9, 8, 8, 9, 10, 8, 6, 9); V (0) = 8;

ξ(1, ω) = 25/8, 3/8, 3/8 ∀ω ∈ Ω,

(0, 1, 0) ,
 ω = ω1 , ω2 , ω3 ,
ξ(2, ω) = (−9/2, 3/4, 1) , ω = ω4 , ω5 , ω6 ,


(15/8, 3/8, 5/8) , ω = ω7 , ω8 , ω9 ;
206
г) X = (1, 3, 2, 2, 3, 4, 2, 0, 3); V (0) = 2;

ξ(1, ω) = − 23/8, 3/8, 3/8 ∀ω ∈ Ω,

(−6, 1, 0) ,
 ω = ω1 , ω2 , ω3 ,
ξ(2, ω) = (−21/2, 3/4, 1) , ω = ω4 , ω5 , ω6 ,


(−33/8, 3/8, 5/8) , ω = ω7 , ω8 , ω9 ;
д) X = (1/3, 1/3, 0, 1, 4/3, 2, 0, 0, 0); V (0) = 14/27;

ξ(1, ω) = − 73/27, 1/9, 11/27 ∀ω ∈ Ω,

(−11/9, 1/9, 1/9) ,
 ω = ω1 , ω2 , ω3 ,
ξ(2, ω) = (−11/3, 1/3, 1/3) , ω = ω4 , ω5 , ω6 ,


(0, 0, 0) , ω = ω7 , ω8 , ω9 .
2.7.11. 1. Нехай ξ — породжувальна стратегiя для C, η — поро-
джувальна стратегiя для P, а ζ — породжувальна стратегiя для S(T ).
Розглянемо стратегiю ξ e ≡ η − ξ + ζ. Їй вiдповiдає капiтал у момент t = T ,
що дорiвнює [K − S(T )]+ − [S(T ) − K]+ + S(T ) = K, а в момент часу t = 0
дiстанемо π(P) − π(C) + S(0) = EP∗ [K/B(T )].
2. Нехай процес B невипадковий i C має породжувальну стратегiю ξ.
Позначимо через ξK стратегiю, що породжує в момент часу t = T капiтал
K, ζ — стратегiя, що породжує капiтал S(T ). Тодi стратегiя η ≡ ξ+ξK − ζ
породжує P. I навпаки, якщо η породжує P, то стратегiя ξ ≡ η − ξK + ζ
породжує C.
3. Розглянемо платiжне зобов’язання X = (x1 , x2 , x3 , x4 , x5 , x6 ) та одер-
жимо умову досяжностi
52x1 + 23x2 6x3 + 4x4 39x5 + 11x6
−2 + = 0.
84 11 54
В умовах задачi маємо
1260 715 375 920 375 1465
C= , 0, , 0, 0, 0 , P = 0, , 0, , , .
109 109 109 109 109 109
Бачимо, що опцiон купiвлi задовольняє умову досяжностi, а опцiон про-
дажу — нi.
2.7.12–2.7.13. Скористатися пунктом 3 задачi 2.4.2.
2.7.14. Це може бути 0, S або S/2 залежно вiд значень коефiцiєнтiв.
207
2.8. АМЕРИКАНСЬКI ОПЦIОНИ З ДИСКРЕТНИМ ЧАСОМ
Нехай T > 0, час t належить множинi T = [0,T ] ∩ Z+ (дискретний

час) або T = [0,T ] (неперервний час). Позначимо через F = {Ft , t ∈ T}
деяку фiльтрацiю (потiкT σ-алгебр), що задовольняє умови Fs ⊂ Ft ⊂ F ,
s < t, s, t ∈ T, i Ft = s∈T:s>t Fs (для неперервного часу). Моментом зу-
пинки називається будь-яка випадкова величина τ, яка набуває значень
з множини T, причому подiя {τ ≤ t} належить Ft для всiх t ∈ T.
Американським опцiоном купiвлi називається цiнний папiр, який
можна виконати в будь-який момент зупинки τ ∈ T, при цьому виплата
дорiвнюватиме [S(τ) − K]+ , де S(t) — цiна в момент t акцiї, на яку укла-
дено опцiон. Аналогiчно визначається Американський опцiон продажу.
Стратегiї покупця та продавця Американського опцiону рiзнi: покупець
хоче подати опцiон до виконання в той момент τ, коли середнє значен-
ня виплати є найбiльшим, тобто визначити max E[(S(τ) − K)+ ], де max
береться по множинi моментiв зупинки τ ∈ T; продавець бажає так по-
будувати свою стратегiю, щоб мати можливiсть виконати опцiон, у який
би момент часу покупець не подав його до виконання. Далi в задачах
розглядаємо лише Американськi опцiони з дискретним часом.
Задачi
2.8.1. Позначимо через V (t) i Z(t), t ∈ T, цiну, яку має сплатити

покупець Європейського та Американського опцiону, вiдповiдно, якщо
вiн купує його в момент t, на одну i ту ж акцiю. Довести, що Z(t) ≥ V (t).
2.8.2. Розглянемо Американський опцiон, який має виплати {Y (t),
t ∈ T}. Нехай Європейський опцiон у момент T має таку ж виплату
Y (T ). Довести: якщо V (t) ≥ Y (t) для всiх t ∈ T i всiх ω ∈ Ω, то
V (t) = Z(t) i оптимальним для покупця є чекання до моменту T , щоб
виконати опцiон.
2.8.3. Розглянемо умову задачi 2.7.1, i нехай Y (t) = [S(t) − 5]+ . Для
даної задачi r = 0, T = 2, T = {0, 1, 2}.
1. Використовуючи розв’язок задачi 2.7.2, довести, що V (t) ≥ Y (t) для
t = 0, 1, 2 i всiх ω ∈ Ω.
2. Використовуючи результат задачi 2.8.1, довести, що V (t) = Z(t).
2.8.4. Нехай цiна акцiї змiнюється так: S(0) — деяке задане число,
(
uS(t) з iмовiрнiстю p,
S(t + 1) =
dS(t) з iмовiрнiстю 1 − p,
де ud = 1, u > 1, d < 1 (бiномна модель).
208
1. Визначити цiну акцiї в момент k, якщо i разiв вона пiдвищувалася,
k − i разiв падала.
2. Позначимо через Vk (i) виплату Американського опцiону продажу
на акцiю S зi страйковою цiною K у момент k за умови, що цiна акцiї
пiдвищувалася i разiв. Показати, що
h i+
i T −i
VT (i) = K − u d S(0) .
3. Показати, що коли опцiон виконано в момент k “у грошах”, i при
цьому акцiя зростала i разiв, то виплата дорiвнює K − ui d k−i S(0).
4. Якщо опцiон не виконано в момент k, то в момент k + 1 цiна акцiї
становитиме або ui+1 d k−i S(0) (з iмовiрнiстю p), або ui d k−i+1 S(0) (з iмо-
вiрнiстю 1 − p). Якщо це ui+1 d k−i S(0), то показати, що очiкувана виплата
в момент k вiд опцiону, виконаного в момент k + 1 — Vk+1 (i + 1)/(1 + r);
довести, що в протилежному випадку це Vk+1 (i)/(1 + r). Вивести звiдси,
що очiкувана виплата в момент k за опцiоном, виконаним у момент k+1,
дорiвнюватиме
1 1
Vk+1 (i + 1)p + Vk+1 (i)(1 − p).
1+r 1+r
5. Вивести з пункту 4, що
n 1 o
i k−i
Vk (i) = max K−u d S(0), pVk+1 (i + 1)+(1−p)Vk+1 (i) , 0 ≤ i ≤ k.
1+r
6. Нехай S(0) = 9, T = 5, K = 10, r = 6 %, u = 1,0694, d = 0,9351.
Обчислити цiну (Vk (i), 0 ≤ k ≤ 5, 0 ≤ i ≤ k) Американського опцiону
продажу.
2.8.5. Нехай r = 0, {H(t) = Y (t)/B(t), t ∈ T} — послiдовнiсть дискон-
тованих виплат Американського опцiону. Визначимо випадковий процес
b
Z(t) за допомогою рiвностей
(
b = H(T ),
Z(t)
t = T,
max{H(t), E[Z(t b + 1)|Ft ]}, 0 ≤ t ≤ T − 1.
b
1. Довести, що Z(t) — супермартингал.
b ≥ H(t), t ∈ T.
2. Довести, що Z(t)
3. Нехай U (t) — iнший супермартингал, що мажорує Y (t): U (t) ≥
b
≥ Y (t), t ∈ T. Довести, що U (t) ≥ Z(t), t ∈ T.
Випадковий процес Z(t) b називається обвiдною Снелла для процесу
H(t) (порiвняйте iз задачею 18.7).
2.8.6. 1. Довести, що обвiдна Снелла Z(t) b процесу H(t) задовольняє
b = max EP∗ [H(τ)|Ft ],
Z(t)
t≤τ≤T
τ — м.з.
де P∗ — мартингальна мiра (“м.з.” означає “момент зупинки”).
209
2. Довести, що момент зупинки
b
τ(t) = min{s ≥ t : Z(s) = Y (s)/B(s)}
максимiзує праву частину рiвностi з пункту 1.
3. Довести, що момент зупинки
b
τ(0) = min{s ≥ 0 : Z(s) = Y (s)/B(s)}
є оптимальним для покупця Американського опцiону в тому розумiннi,
що EP∗ [H(τ(0))] = max0≤τ≤T EP∗ [H(τ)].
2.8.7. Обчислити обвiдну Снелла для задачi 2.8.3 i визначити опти-
мальний момент зупинки.
2.8.8. Для моделi iз задачi 2.8.3 обчислити цiну в момент t = 0
Американського опцiону продажу зi страйковою цiною K = 6. Визначити
оптимальний момент зупинки.
2.8.9. Американський опцiон називається досяжним, якщо для будь-
якого моменту зупинки 0 ≤ τ ≤ T iснує така самофiнансована стратегiя,
що вiдповiдний портфель V задовольняє V (τ) = Y (τ). Нехай Американ-
ський опцiон є досяжним, i випадковий процес H = Y /B є субмартин-
галом вiдносно деякої мартингальної мiри P∗ . Довести, що оптимальний
момент зупинки — τ = T , а цiна цього Американського опцiону дорiвнює
цiнi Європейського опцiону X = Y (T ).
2.8.10. Розглянемо бiномну модель акцiї з T = 4, S0 = 20, u =
= 1,2214, d = 1/u = 0,8187, r = 3,82%. Обчислити цiну в момент t = 0
Американського опцiону продажу зi страйковою цiною K = 18. Який
момент зупинки є оптимальним?
2.8.11. Розглянемо Американський опцiон купiвлi, який можна ви-
конати в будь-який момент t ∈ T, але якщо вiн виконується в момент
y ∈ T, то страйкова цiна дорiвнює Keky , k — фiксоване число, тобто
+
виплата в момент y дорiвнює S(y) − eky K . Довести, що при k ≤ r,
де r — вiдсоткова ставка, опцiон не буде поданий до виконання ранiше
моменту t = T .
2.8.12. Розглянемо бiномну модель акцiї, що задається формулами
Sn+1 = Sn d з iмовiрнiстю 1 − p або Sn+1 = Sn u з iмовiрнiстю p, 0 < d < 1+
+ r < u, r — вiдсоткова ставка, 0 ≤ n ≤ N − 1. Позначимо через πn (P,x)
цiну в момент n Американського опцiону продажу з датою виконання N ,
страйковою цiною K i початковою цiною акцiї S0 = x.

f (n + 1, x)
πN (P, x) = (K − x)+ , πn (P, x) = max (K − x)+ , , 0 ≤ n ≤ N − 1,
1+r
де
1+r−d
f (n + 1, x) = (1 − p)πn+1 P, xd + pπn+1 P, xu , P = p∗ = .
u−d
210
2. Довести, що π0 (P, x) можна подати у виглядi
π0 (P,x) = sup EP ∗ [(1 + r)−τ (K − xVτ )+ ],
τ≤N
τ — м.з.
де {Vn , 0 ≤ n ≤ N } — послiдовнiсть
Qn випадкових величин, що задається
формулами V0 = 1, Vn = i=1 ui , де ui — деякi випадковi величини.
Задати спiльний розподiл ui вiдносно мiри P ∗ .
3. Одержати з пункту 2, що функцiя π0 (P, x) опукла вниз i спадна.
4. Нехай d < 1. Довести, що iснує дiйсне число x∗ ∈ [0, K] таке, що
для x ≤ x∗ π0 (P, x) = (K − x)+ , а для x ∈ x∗ , K/d N π0 (P, x) > (K − x)+ .
2.8.1. Завжди можна вiдкласти виконання Американського опцiону

до моменту T .
2.8.2. Якщо покупець придбав Американський опцiон i V (t) ≥ Y (t),
то нерозумно виконувати його у момент t < T i одержати Y (t), оскiльки
можна в цей момент гарантувати собi натомiсть виплату V (t). Напри-
клад, можна продати Європейський опцiон або зайняти коротку позицiю
вiдносно портфеля, що хеджує такий опцiон. Отже, треба чекати до
моменту T , а це означає, що цiни обох опцiонiв однаковi.
2.8.5. Пункти 1 i 2 очевиднi. Пункт 3 доводиться за iндукцiєю.
2.8.6. Доводиться з використанням теореми Дуба.
2.8.8. Мартингальнi ймовiрностi P∗ = (1/6, 1/12, 1/4, 1/2). Запишемо
значення Y (t) = [6 − S(t)]+ :
ωk Y (0) Y (1) Y (2)
ω1 1 0 0
ω2 1 0 0
ω3 1 2 0
ω4 1 2 3
Використовуючи задачу 2.8.5, одержимо

b
Z(2) = Y (2) = (0, 0, 0, 3),
b
Z(1) b
= Y (1) ∨ EP ∗ [Z(2)|F 1 ] = (0, 0, 2, 2),
b
Z(0) b
= Y (0) ∨ EP ∗ [Z(1)|F 0 ] = (3/2, 3/2, 3/2, 3/2).
Отже, справедлива цiна платiжного зобов’язання — 3/2, а оптимальний

момент зупинки — τ(0) = min s ≥ 0|Z(s) b = Y (s) ≡ 1.
2.8.9. Якщо Y /B — субмартингал, то за теоремою Дуба про випад-
кову зупинку EP∗ [Yτ /Bτ ] ≤ EP∗ [YT /BT ], отже, max0≤τ≤T EP∗ [Yτ /Bτ ] =
= EP∗ [YT /BT ], а це цiна вiдповiдного Європейського опцiону, що подає-
211
ться до виконання в момент τ = T . Оскiльки опцiон досяжний, то iснує
стратегiя, яка хеджує цей опцiон, тобто стратегiя, капiтал якої в момент
T дорiвнює значенню опцiону.
2.8.10. Розв’язок повторює мiркування задачi 2.8.8. Спочатку рахує-
мо значення Y (t) i H(t) для всiх (шiстнадцяти) сценарiїв ринку. Мартин-
гальну мiру обчислюють iз задачi 2.1.22. Пiсля цього визначимо обвiдну
Снелла. Цiна опцiону дорiвнює значенню обвiдної в момент t = 0 —
1,18, а оптимальний момент зупинки — перший момент, коли обвiдна
Снелла дорiвнює дисконтованому значенню опцiону продажу, τ(0) = 2,
якщо цiна при t = 1, 2 зросла або якщо цiна при t = 1, 2 впала, τ(0) =
= 3, якщо в один з моментiв t = 1, 2 цiна зросла, в iнший — впала, а в
момент t = 3 цiна зросла, i τ(0) = 4 в iнших випадках.
2.9. БРОУНIВСЬКИЙ РУХ,

ГЕОМЕТРИЧНИЙ БРОУНIВСЬКИЙ РУХ,
МАРТИНГАЛИ З НЕПЕРЕРВНИМ ЧАСОМ
Вiнерiвським процесом, або броунiвським рухом, називається ви-

падковий процес W = {W (t), t ≥ 0}, що задовольняє умови: а) W (0) =
= 0 м.н.; б) процес W має незалежнi прирости; в) випадковi величини
W (t) − W (s) мають гауссiв (нормальний) розподiл з середнiм 0 i диспер-
сiєю t − s . Це визначення еквiвалентне такому: 1′ ) W = {W (t), t ≥ 0} —
гауссiв процес; 2′ ) E[W (t)] = 0, t ≥ 0; 3′ ) E[W (t)W (s)] = t ∧ s, t, s ≥ 0.
Вiнерiвським процесом зi зсувом називається процес
W µ (t) := W (t) + µt.
Цiкавою властивiстю вiнерiвського процесу є те, що його траєкторiї
з iмовiрнiстю 1 неперервнi та нiде не диференцiйованi.
Випадковий процес {W (t) = {W 1 (t), . . . ,W m (t)}, t ≥ 0} називається
m-вимiрним вiнерiвським процесом, якщо його компоненти — незалежнi
мiж собою вiнерiвськi процеси. При цьому коварiацiйна матриця процесу
W дорiвнює
E[(W (t) − W (s))(W (t) − W (s))∗ ] = (t − s)I ,
де I — одинична матриця розмiрнiстю m × m, 0 ≤ s ≤ t, ∗ — знак
транспонування.
Геометричним броунiвським рухом називається випадковий процес
S(t) = S(0) exp{σW (t) + µt}, σ, µ, S0 ∈ R, t ≥ 0.
212
Параметр µ називається зсувом, σ — волатильнiстю. Геометричний бро-
унiвський рух моделює змiну цiни акцiї, i параметр σ тодi називається
волатильнiстю акцiї.
Задачi
2.9.1. Нехай {W (t), t ≥ 0} — вiнерiвський процес. Довести, що такi

процеси теж є вiнерiвськими:
а) W (1) (t) := −W (t);
б) W (2) (t) := tW (1/t), t > 0, W (2) (0) = 0;
в) W (3) (t) := W (t + a) − W (t), де a > 0 — фiксоване;
г) W (4) (t) := W (T ) − W (T − t), 0 ≤ t ≤ T , T > 0;
д) W (5) (t) := a−1W (a2 t), де a > 0 — фiксоване (властивiсть автомо-
дельностi).
2.9.2. Нехай {W µ (t), t ≥ 0} — вiнерiвський процес зi зсувом.
1. Визначити розподiл випадкової величини W µ (t1 ) + W µ (t2 ), t1 < t2 .
2. Визначити E[W µ (t1 )W µ (t2 )], E[W µ (t1 )W µ (t2 )W µ (t3 )].
2.9.3. Процесом Орнштейна–Уленбека з параметрами α, β (α > 0,
β ∈ R) називається випадковий процес V (t) = exp{−βt}W (αe2βt ), t ∈ R,
де {W (t), t ≥ 0} — вiнерiвський процес. Довести, що V (t) — гауссiв
процес i визначити його коварiацiйну функцiю.
2.9.4. Нехай S(t) = S(0) exp{σW (t) + µt} — геометричний броунiв-
ський рух.
1. Визначити розподiл S(t).
2. Довести, що ES(t) = S(0) exp{(µ + σ2 /2)t}.
3. Визначити DS(t).
4. При якому спiввiдношеннi мiж µ i σ процес St буде мартингалом?
5. Нехай µ = 0,01, σ = 0,2, S(0) = 100. Визначити величини E[S(10)],
P{S(10) > 100}, P{S(10) < 110}.
2.9.5. Геометричний броунiвський рух
n 1 2 o
S(t) = S(0) exp σW (t) + µ − σ t
2
називають цiною акцiї за Блеком–Шоулсом.
1. Довести, що для всiх t, s ≥ 0 : E [S(t + s)/S(t)|Ft ] = eµs , де Ft =
= σ{W (u), u ≤ t}.
2. Довести, що цiна акцiї за Блеком–Шоулсом є мартингалом тодi i
тiльки тодi, коли µ = 0.
2.9.6. Нехай W — m-вимiрний випадковий процес, узгоджений з
фiльтрацiєю {Ft , t ≥ 0}. Довести, що W буде m-вимiрним вiнерiвським
процесом тодi й тiльки тодi, коли вiн задовольняє такi умови:
а) W (0) = 0;
213
б) W — неперервний квадратично iнтегрований мартингал вiдносно
фiльтрацiї {Ft , t ≥ 0};
в) для 0 ≤ s ≤ t
∗
E W (t) − W (s) W (t) − W (s) |Fs = (t − s)I ,
де I — одинична матриця розмiрнiстю m × m.
2.9.7. Нехай W — двовимiрний вiнерiвський процес, Z(t) = AW (t),
де матриця
q q 
1+ρ 1−ρ
A= q 2 q 2 ,
1+ρ
2 − 1−2 ρ
де ρ — стала, −1 ≤ ρ ≤ 1. Процес Z(t) називається двовимiрним коре-
льованим вiнерiвським процесом. 1
Z (t)
1. Визначити координати у векторному зображеннi Z(t) = 2 .
Z (t)
2. Визначити вектор математичних сподiвань Z(t) i коварiацiйну ма-
трицю приростiв E(Z(t) − Z(s))(Z(t) − Z(s))∗ .
3. Визначити матрицю A−1 i подати W у виглядi W = A−1Z.
4. Нехай σ1 , σ2 > 0. Знайти таку сталу c, щоб одновимiрний процес
f(t) = c[−σ1 Z 1 (t) + σ2 Z 2 (t)]
W
був стандартним вiнерiвським процесом.
2.9.8. Довести посилений закон великих чисел для вiнерiвського про-
цесу: W (t)/t → 0, t → ∞, з iмовiрнiстю 1.
2.9.9. Нехай τ — момент зупинки вiдносно фiльтрацiї {Ft , t ≥ 0},
{W (t), Ft , t ≥ 0} — вiнерiвський процес. Довести, що {W (t ∧ τ), Ft ,
t ≥ 0} — мартингал.
2.9.10. Нехай Z — випадкова величина, що √ має стандартний нор-
мальний розподiл. Довести, що процес X(t) = tZ має тi ж одновимiрнi
розподiли, що й вiнерiвський процес, але не є вiнерiвським.
2.9.11. Нехай W (t) i Wc(t) — два незалежних вiнерiвських процеси,
c(t) — вiнерiвський.
α2 + β2 = 1. Довести, що процес X(t) := αW (t) + βW
2.9.12. Довести, що випадковий процес X(t) = W (t) + γt буде мар-
тингалом тодi й тiльки тодi, коли γ = 0.
2.9.13. Нехай X — випадкова величина, що задовольняє E |X | < ∞.
Довести, що процес M(t), визначений рiвнiстю M(t) = E[X | Ft ], t ∈ T, є
мартингалом.
2.9.14. Нехай {Mt , t ≥ 0} — мартингал, причому E[Mt2 ] < ∞ для всiх
t ≥ 0 (такi мартингали називають квадратично iнтегрованими). Довести,
що для всiх s ≤ t
E[(Mt − Ms )2 | Fs ] = E[Mt2 − Ms2 | Fs ].
214
2.9.15. Нехай {Xt , t ≥ 0} — процес Левi (процес з незалежними
стацiонарними приростами), який є квадратично iнтегрованим i має ну-
льове початкове значення. Припустимо також, що функцiя ϕ(t) := E[Xt2 ]
є неперервною на R+ . Довести, що E[Xt ] = ct i D[Xt ] = c′ t, де c i c′ —
двi сталi.
2.9.16. Нехай {Ft , t ∈ R+ } — деяка фiльтрацiя на ймовiрнiсному
просторi (Ω, F , P), τ — момент зупинки вiдносно цiєї фiльтрацiї,
Fτ = {A ∈ F | ∀t ∈ R+ A ∩ {τ ≤ t} ∈ Ft }.
Довести, що:
а) Fτ — σ-алгебра;
б) момент зупинки τ є Fτ -вимiрним;
в) якщо τ i ν — два моменти зупинки, τ ≤ ν, то Fτ ⊂ Fν .
2.9.17. Нехай τ — момент зупинки, {Xt , Ft , t ∈ R} — випадковий
процес, узгоджений з фiльтрацiєю {Ft , t ∈ R+ }. Довести, що:
а) якщо процес X є неперервним, то
∞
X
Xt (ω) = lim 1 k (t)X k (ω);
n,
k+1
n→∞ n n
n=0
б) процес Xtτ = Xτ 1{τ≤t} є Ft -узгодженим, а величина Xτ є Fτ -ви-

мiрною.
2.9.1. Показати, що вказанi процеси задовольняють означення вiне-

рiвського процесу.
2.9.2. Скористатися тим, що значення вiнерiвського процесу в рiзнi
моменти часу мають гауссiв розподiл.
2.9.4. 4. При µ + σ2 /2 = 0.
2.9.5. Скористатись задачею 21.4.
2.9.8. Використати посилений закон великих чисел для незалежних
випадкових величин з нульовим середнiм.
2.9.9. Скористатися результатом задачi 2.5.10.
2.9.11. Визначити одновимiрнi розподiли процесу й довести незалеж-
нiсть приростiв.
215
2.10. СТОХАСТИЧНИЙ IНТЕГРАЛ, ФОРМУЛА IТО,
СТОХАСТИЧНI ДИФЕРЕНЦIАЛЬНI РIВНЯННЯ
Нехай {W (t), FtW , t ≥ 0} — вiнерiвський процес, {g(t), FtW , t ≥ 0} —

iнший випадковий процес. Процес g належить до класу Lb2 [a, b], якщо
rb
a
E [g2 (s)] ds < ∞; g належить до класу Lb2 , якщо вiн належить до
Lb2 [0, t] для всiх t ≥ 0. Нехай g ∈ Lb2 [a, b] i є простою, тобто g(s) = g(tk ),
s ∈ [tk ,tk+1 ), a = t0 < t1 < . . . < tn = b. Тодi
wb n−1
X
g(s)dW (s) := g(tk )[W (tk+1 ) − W (tk )].
a
k=0
Для g ∈ Lb2 [a, b] iснує така послiдовнiсть простих процесiв gn ∈ Lb2 [a, b],
rb
що E a [g(s) − gn (s)]2 ds → 0, n → ∞. Тодi
wb wb
g(s)dW (s) := l.i.m. gn (s)dW (s),
a a
де l.i.m. — границя в середньому квадратичному.
Нехай процес X можна подати у виглядi
wt wt
X(t) = µ(s)ds + σ(s)dW (s).
0 0
Кажуть, що процес X(t) має стохастичний диференцiал
dX(t) := µ(t)dt + σ(t)dW (t).
Нехай для випадкових функцiй {f (t,ω), Ft , t ≥ 0} i {g(t,ω), Ft , t ≥ 0}
виконується
wt w
t
E[f 2 (s)]ds < ∞ i P |g(s)|ds < ∞ = 1, t ≥ 0,
0 0
процес {X(t), Ft , t ≥ 0} має стохастичний диференцiал вигляду dX(t) =

= f (t) dW (t) + g(t) dt, де {W (t), Ft , t ≥ 0} — вiнерiвський процес. Не-
хай також невипадкова функцiя F : [0, ∞) × R → R належить до класу
C 1 ([0, ∞)) × C 2 (R). Тодi процес Y (t) = {F (t,X(t)), Ft , t ≥ 0} має стоха-
стичний диференцiал
∂F(t,X(t)) ∂F(t,X(t)) 1 ∂ 2 F(t,X(t))
dY (t) = dt + dX(t) + [dX(t)]2 ,
∂t ∂x 2 ∂x2
де [dX(t)]2 визначається за правилом “оперування з диференцiалами”:
dt · dt = dt · dW (t) = dW (t) · dt = 0, dW (t) · dW (t) = dt.
216
Формула для стохастичного диференцiалу Y (t) називається формулою
Iто, вона є стохастичним аналогом формули диференцiювання складної
функцiї. В iнтегральнiй формi: для всiх t ≥ 0 P-м.н. (майже напевно,
тобто з iмовiрнiстю 1)
wt ∂F (s,X(s))
F (t,X(t)) = F (0,X(0)) + f (s) dW (s)+
0 ∂x
w t ∂F (s,X(s)) ∂F (s,X(s)) 1 2 ∂ 2 F (s,X(s))

+ + g(s) + f (s) ds.
0 ∂t ∂x 2 ∂x2
Багатовимiрний варiант формули Iто виглядає так: нехай кожна ком-
понента векторного випадкового процесу X(t) = (X1 (t), . . . ,Xm (t)) має
стохастичний диференцiал dXi (t) = µi (t)dt + σi (t)dWi (t), причому вiне-
rt
рiвськi процеси Wi (t) корельованi таким чином: hWi ,Wj i = 0 ρij (s)ds;
невипадкова функцiя F (t,x) : [0, ∞) × Rm → R, F ∈ C 1 ([0,∞)) × C 2 (Rm ).
Тодi
w t h ∂F (s,X(s)) X m
∂F (s,X(s)) i
F (t,X(t)) = F (0,X(0)) + + µi (s) ds+
0 ∂t ∂xi
i=1
wtX
m
∂F (s,X(s)) 1wt X
m
∂ 2 F (s,X(s))
+ σi (s) dWi (s) + σi (s)σj (s)ρij (s) ds.
0 ∂xi 2 0 ∂xi ∂xj
i=1 i,j=1
Формулу Iто неважко узагальнити i на випадок, коли функцiя F век-
торна.
Стохастичним диференцiальним рiвнянням називається рiвняння ви-
гляду
dX(t) = b(t,X(t))dt + σ(t,X(t))dW (t), 0 ≤ t ≤ T ,
X(0) = ξ,
де ξ — F0 -вимiрна випадкова величина. Стохастичне диференцiальне
рiвняння формально можна записати у виглядi стохастичного iнтеграль-
ного рiвняння
wt wt
X(t) = ξ + b(s,X(s))ds + σ(s,X(s))dW (s), 0 ≤ t ≤ T .
0 0
При цьому вважаємо, що iнтеграли в правiй частинi визначенi. Якщо
виконуються умови Лiпшиця й лiнiйного зростання:
|b(t,x) − b(t,y)| + |σ(t,x) − σ(t,y)| ≤ L|x − y|, t ∈ [0,T ], x, y ∈ R;
|b(t,x)|2 + |σ(t,x)|2 ≤ L(1 + x2 ), t ∈ [0,T ], x ∈ R,
де L > 0 — деяка стала, то стохастичне диференцiальне рiвняння має
єдиний сильний розв’язок, тобто iснує єдиний Ft -вимiрний випадковий
процес X(t), який перетворює це рiвняння на тотожнiсть.
217
Задачi
rt
2.10.1. Обчислити 0 [W (s)]k dW (s), k ∈ N.
2.10.2. Визначити E[W (t)]2k методом математичної iндукцiї.
2.10.3. Визначити E[eαW (t) ].
2.10.4. Нехай невипадкова функцiя σ ∈ L2 [0,t]. Довести, що стоха-
rt
стичний iнтеграл X(t) = 0 σ(s)dW (s) має нормальний розподiл, визна-
чити середнє та дисперсiю. Довести, що
iuX(t) n wt o
2 2
E e = exp − u σ (s)ds/2 .
0
2.10.5. Визначити стохастичний диференцiал dZ(t), якщо:
а) Z(t) = eαt ;
rt
б) Z(t) = 0 g(s)dW (s);
в) Z(t) = eαW (t) ;
г) Z(t) = exp{αX(t)}, якщо процес X має стохастичний диференцiал
dX(t) = µdt + σdW (t), µ ∈ R, σ > 0;
д) Z(t) = X 2 (t), якщо dX(t) = αX(t)dt + σX(t)dW (t);
е) Z(t) = X −1 (t), якщо dX(t) = αX(t)dt + σX(t)dW (t);
є) Z(t) = X n (t),n ∈ N, якщо X(t) — той самий, що i в пунктах д), е).
2.10.6. Нехай X(t) — додатний процес, що допускає стохастичний
диференцiал dX(t) = X(t)[α dt + β dW (t)]. Довести, що d ln X(t) = (α −
− β2 /2)dt + β dW (t), t ≥ 0.
2.10.7. Довести для h ∈ C 1 ([0,∞)) формулу iнтегрування частинами:
wt wt
h(s)dW (s) = h(t)W (t) − h′ (s)W (s) ds.
0 0
2.10.8. Нехай випадковi процеси X(t) та Y (t) мають стохастичнi ди-
ференцiали dX(t) = a dt + b dW (t), dY (t) = α dt + β dW (t). Довести, що
d(X ·Y )(t) = X(t) dY (t)+Y (t) dX(t)+dX(t)dY (t) = [αX(t)+aY (t)+bβ]dt+
+ [βX(t) + bY (t)]dW (t).
2.10.9. Нехай випадковi процеси X(t) та Y (t) мають стохастичнi ди-
ференцiали dX(t) = a dt+b dW (t), dY (t) = Y (t)[α dt+β dW (t)]. Довести,
що d [1/Y (t)] = Y (t)−1 [(−α+β2 )dt − β dW (t)], d [X(t)/Y (t)] = Y (t)−1 {[a −
− αX(t) − (b − βX(t))β]dt + [b − βX(t)]dW (t)}.
2.10.10. Нехай S(t) i B(t) — цiни акцiї i облiгацiї вiдповiдно, dS(t) =
= S(t)(µ dt + σ dW (t)), dB(t) = rB(t) dt. Довести, що цiна акцiй, дискон-
тована одиницею грошового ринку — цiною облiгацiї, має стохастичний
диференцiал d [S(t)/B(t)] = [S(t)/B(t)] [(µ − r)dt + σ dW (t)].
rt rt
2.10.11. Довести, що 0 (t − s)dW (s) = 0 W (s) ds P-м.н., t ≥ 0.
2.10.12. Нехай випадковий процес X має стохастичний диференцiал
dX(t) = αX(t)dt + σ(t)dW (t), де α ∈ R, σ ∈ Lb2 . Визначити середнє
m(t) := E[X(t)].
218
rt
2.10.13. Нехай {f (t,ω), Ft , t ≥ 0} така, що 0 E[f 2 (s,ω)]ds < ∞, t ≥ 0,
nw t wt o
2
X(t) = exp f (s,ω)dW (s) − f (s,ω)ds/2 , t ≥ 0.
0 0
Довести, що dX(t) = X(t)f (t,ω)dW (t).
2.10.14. Нехай Z(t) = exp{αt+βW (t)}. Визначити стохастичне дифе-
ренцiальне рiвняння, єдиним розв’язком якого є Z(t). Чому цей розв’язок
справдi єдиний?
2.10.15. Нехай випадковий процес X має стохастичний диференцiал
dX(t) = µ(t)dt + σ(t)dW (t), причому µ ∈ L1 ([0,∞)), σ ∈ Lb2 , µ(t) ≥ 0 для
всiх t ≥ 0. Довести, що X — субмартингал.
2.10.16. Мета даного прикладу — обґрунтувати формальну рiвнiсть
dW1 (t)dW2 (t) = 0 для незалежних вiнерiвських процесiв W1 i W2 . Нехай
для n ≥ 1 {ti = it/n, 0 ≤ i ≤ n} — рiвномiрне розбиття вiдрiзку [0, t],
∆Wi (tk ) = Wi (tk ) − Wi (tk−1 ), i = 1,2. Визначимо
Xn
Qn = ∆W1 (tk )∆W2 (tk ).
k=1
Доведiть, що E[Qn ] = 0, D[Qn ] → 0 i виведiть звiдси, що границя в
середньому квадратичному l.i.mn→∞Qn = 0.
2.10.17. Функцiя h(x1 , . . . ,x Pmm) : R
m
→ R називається гармонiйною,
якщо вона задовольняє умову i=1 ∂ h/∂xi2 = 0, i субгармонiйною, якщо
2
Pm 2 2
i=1 ∂ h/∂xi ≥ 0 на R . Нехай W — m-вимiрний вiнерiвський процес,
m
X(t) := h(W1 (t), . . . ,Wm (t)). Довести, що X — мартингал (субмартингал),

якщо функцiя h — гармонiйна (субгармонiйна).
2.10.18. Нехай W — m-вимiрний вiнерiвський процес, || · || — евклi-
дова норма в Rm . Довести, що {||W (t)||, Ft , t ≥ 0} — субмартингал.
2.10.19. Нехай X(t) = σW (t) + µt, Ra = inf{t : X(t) = a}. Довести,
2
що при γ > 0, σ 6= 0 i a < 0 P{Ra < ∞} ≤ e2µa/σ .
2.10.20. Довести, що процес X(t) = X0 exp (r − σ2 /2)t + σW (t) є
розв’язком стохастичного диференцiального рiвняння dX(t) = rX(t)dt +
+ σX(t)dW (t), t ≥ 0.
2.10.21. Довести, що процес
w t dW (s)
X(t) = α(1 − t/T ) + βt/T + (T − t) , 0 ≤ t ≤ T,
0 T −s
є розв’язком стохастичного диференцiального рiвняння
β − X(t)
dX(t) = dt + dW (t), t ∈ [0,T ], X(0) = α.
T −t
Довести, що X(t) → β м.н. при t → T − . Тобто процес X(t) — броу-
нiвський мiст над вiдрiзком [0, T ] iз закрiпленими кiнцями X(0) = α i
X(T ) = β. Стандартний броунiвський мiст одержимо при таких значен-
нях параметрiв: T = 1, α = β = 0.
219
2.10.22. Нехай процеси X i Y для x0 , y0 ∈ R є розв’язками такої
системи стохастичних диференцiальних рiвнянь:
dX = αXdt − Y dW, X(0) = x0 ,
dY = αY dt + XdW, Y (0) = y0 .
2 2
1. Довести, що процес R(t) = X (t) + Y (t) є невипадковим.
2. Визначити E[X(t)], E[Y (t)].
2.10.23. (Процес Орнштейна – Уленбека.)
Доведiть, що розв’язком одновимiрного стохастичного диференцiаль-
ного рiвняння dX(t) = aX(t)dt + σdW (t) є
wt
X(t) = e x0 + σ eα(t−s) dW (s).
αt
0
2.10.24. (Формула Фейнмана–Каца.)
Доведiть, що розв’язок наступної граничної задачi
∂F ∂F 1 2 ∂2 F
+ µ(t,x) + σ (t,x) 2 + r(t,x)F = 0, F (T ,x) = Φ(x)
∂t ∂x 2 ∂x
допускає стохастичне подання вигляду
nwT o

F (t,x) = E Φ(X(T )) exp r(s,X(s))ds X(t) = x ,
t
де X — розв’язок стохастичного диференцiального рiвняння

dX(t) = µ(t,X(t))dt + σ(t,X(t))dW (t).
2.10.25. (Теорема Гiрсанова для сталого коефiцiєнта зсуву).
Нехай {Wt , Ft , t ∈ T} — стандартний вiнерiвський
процес, коефiцiєнт
2
µ ∈ R \ {0}. Покладемо Lt = exp −µWt − µ t/2 .
1. Показати, що {Lt ,Ft ,t ∈ T} — мартингал з E[Lt ] = 1.
2. Нехай Pt — мiра, породжена процесом Lt . Довести, що звуження
PT на Ft збiгається з Pt .
3. Нехай Z — FT -вимiрна обмежена випадкова величина. Показати,
що E[Z |Ft ] = E[ZLT |Ft ]/Lt .
4. Покладемо W ft = µt+Wt , t ∈ T. Показати, що ∀u ∈ R i ∀s, t ∈ T, s ≤ t
e e 2
EPT [eiu(Wt −Ws ) /Fs ] = eu (t−s)/2 . Вивести звiдси, що {Wft , Ft , PT , t ∈ T} —
стандартний вiнерiвський процес.
2.10.26. Нехай X задовольняє стохастичне диференцiальне рiвняння
dX(t) = [µX(t) + µ′ ]dt + [σX(t) + σ′ ]dW (t),

де {µ, µ′ , σ, σ′ } ⊂ R \ {0}. Нехай також S(t) = exp (µ − σ2 /2)t + σW (t) .
1. Вивести стохастичне диференцiальне рiвняння для S−1 (t).

d[X(t)S−1 (t)] = S−1 (t) (µ − σσ′ )dt + σ′ dW (t) .
3. Визначити явний вигляд процесу X(t).
220
2.10.1. Застосувати формулу Iто до X(t) = W (t) та F (x) = xk+1 .

2.10.2. Застосувати формулу Iто до X(t) = W (t) та F (x) = x2k .
2.10.3. Застосувати формулу Iто до X(t) = W (t) та F (x) = eαx .
2.10.4. Розглянути цей стохастичний iнтеграл як границю iнтеграль-
них сум.
2.10.5–2.10.6. Безпосереднє застосування формули Iто.
2.10.7. Подати стохастичний iнтеграл у лiвiй частинi як границю
iнтегральних сум.
2.10.8. Застосувати багатовимiрний варiант формули Iто до F (x) =
= x1 x2 , m = 2, X1 (t) = X(t), X2 (t) = Y (t).
2.10.9. Використати результат задачi 2.10.8.
rt
2.10.12. Довести, що E[ 0 σ(s)dW (s)] = 0.
rt
2.10.13. Застосувати формулу Iто до X(t) = 0 f (s,ω)dW (s).
2.10.14. Застосувати формулу Iто до X(t) = αt + βW (t) i F (x) = ex ,
потiм перевiрити умови iснування та єдиностi розв’язку.
2.10.15. Розв’язання випливає безпосередньо з означення субмартин-
гала.
2.10.16. З незалежностi легко маємо E[Qn ] = 0. Далi,
" n n #
XX
D[Qn ] = E[Qn2 ] = E ∆W1 (tk )∆W1 (ti )∆W2 (tk )∆W2 (ti ) =
k=1 i=1
n
X Xn n
X
1 1
= E ∆W12 (tk )∆W22 (tk ) = E[∆W12 (tk )]E[∆W22 (tk )] = = → 0.
n2 n
k=1 k=1 k=1
Звiдси очевидно, що l.i.mn→∞Qn → 0.
2.10.17. За формулою Iто
Xm m
∂h 1 X ∂2 h
dX(t) = dWi (t) + dWi (t)dWj (t).
∂xi 2 ∂xi ∂xj
i=1 i,j=1
Оскiльки вiнерiвськi процеси Wi та Wj незалежнi при i 6= j, то за попе-
редньою задачею dWi (t)dWj (t) = dt · 1{i = j }. Отже,
wtX m
∂h 1 w t X ∂2 h
m
X(t) = dWi (u) + du + h(0, . . . ,0).
0 ∂xi 2 0 ∂xi ∂xj
i=1 i,j=1
Далi треба проаналiзувати умовнi математичнi сподiвання E [X(t)|Fs ]
для 0 ≤ s ≤ t.
2.10.18. Використати попередню задачу.
221
2.10.20. Застосувати формулу Iто до X(t) = (r − σ2 /2)t + σW (t) i
F (x) = ex .
2.10.21. Визначити стохастичний диференцiал dX(t), використовую-
чи формулу Iто.
2.10.22. Застосувати формулу Iто до процесiв X1 (t) = X(t), X2 (t) =
= Y (t) та F (x) = x12 + x22 .
2.10.24. Припустiть, що F — розв’язок вказаної граничної задачi,
rT
запишiть формулу Iто для F (s,X(s)) exp − t r(s,X(s))ds вiд точки t
rT
до точки T , помножте на exp t r(s,X(s))ds i вiзьмiть математичне
сподiвання за умови X(t) = x.
2.10.25. Схему доведення наведено в умовi.
2.10.26. 1. Застосувати формулу Iто для F (x) = 1/x.
2. Застосувати формулу Iто для добутку.
3. Зiнтегрувати рiвняння для X(t)S−1 (t) i помножити на S(t). (Порiв-
няйте з розв’язанням за методом варiацiї сталих.)
2.11. ФОРМУЛА ТА РIВНЯННЯ БЛЕКА – ШОУЛСА
Нехай фiнансовий ринок складається з двох активiв, цiни яких змi-

нюються в неперервному
часi за формулами:
B(t) = exp {rt} (цiна облiга-
2
цiї), S(t) = S0 exp µ − σ /2 t + σW (t) (цiна акцiї), t ≥ 0. Розглянемо
Європейський опцiон купiвлi зi страйковою цiною K i датою виконання
T , виплата якого дорiвнює h(ST ) = (ST − K)+ . Позначимо через C(S,t)
безарбiтражну (справедливу) цiну цього опцiону в момент t за умо-
ви, що цiна акцiї дорiвнює S. (C(S,t) називають цiновою функцiєю, а
Π(t) = C(S(t),t)) — цiновим процесом.) Тодi функцiя C(S,t) задовольняє
рiвняння Блека – Шоулса
∂C 1 2 2 ∂ 2C ∂C
+ σ S + rS − rC = 0
∂t 2 ∂S2 ∂S
з граничними умовами C(0,t) = 0, C(S,T ) = (S − K)+ . Розв’язок цього
рiвняння має вигляд
C(S,t) = SΦ(d1t ) − Ke−r(T −t) Φ(d2t ) (формула Блека – Шоулса),
rx u2 √
де Φ(x) = −∞ e− 2 du/ 2π — функцiя стандартного нормального розпо-
дiлу;
S 1 2
S 1 2

ln + r + σ (T − t) ln + r − σ (T − t)
d1t = K √ 2 ; d2t = K
√ 2 .
σ T −t σ T −t
222
Зокрема, при t = 0 одержуємо формулу Блека – Шоулса для безарбiт-
ражної (справедливої) цiни опцiону купiвлi в початковiй момент часу
π(h(ST )) := C(S,0) = SΦ(d10 ) − Ke−rT Φ(d20 ).
Якщо портфель iнвестора складається з одного опцiону купiвлi й
акцiй у кiлькостi (−∆), то його вартiсть дорiвнює Π = C − ∆ · S, змiна цiєї
вартостi за один крок — dΠ = dC − ∆ · dS, а з мiркувань безарбiтражностi
вона дорiвнює dΠ = rΠ dt. Звiдси

1 ∂C 1 2 2 ∂ 2C
Π= + σ S .
r ∂t 2 ∂S2
Величини ∆ = ∂Π/∂S, Γ = ∂ 2 Π/∂S2 , θ = −∂Π/∂t, ρ = ∂Π/∂r та V =
= ∂Π/∂σ називаються вiдповiдно дельтою, гаммою, тетою, ро та вегою
опцiону, а в цiлому — грецькими символами (Greeks).
Для цiн опцiонiв купiвлi та продажу, C(S,t) та P(S,t) вiдповiдно, має
мiсце спiввiдношення пут-колл паритету: C(S,t) − P(S,t) = S − Ee−r(T −t) .
Розглянемо акцiю, за якою виплачуються дивiденди. Припустимо, що
дивiденди виплачуються з постiйною швидкiстю, пропорцiональною цiнi
акцiї, так що власник at одиниць акцiй, t ∈ [α, β], одержить дивiденди
кiлькiстю
wβ
rD at St dt.
α
При цьому коефiцiєнт rD називається доходом за дивiдендами (dividend
yield). Якщо C(S,t) — цiна опцiону купiвлi на акцiю з виплатою дивi-
дендiв, то C(S,t) задовольняє модифiковане рiвняння Блека – Шоулса
∂C 1 2 2 ∂ 2C ∂C
+ σS 2
+ (r − rD )S − rC = 0.
∂t 2 ∂S ∂S
Задачi
2.11.1. Нехай ринок безарбiтражний, дивiденди за акцiями не спла-

чуються, C = C(S,t) — цiна Європейського опцiону купiвлi в момент t
за умови, що цiна акцiї дорiвнює S. Довести такi нерiвностi:
а) C(S, t) ≤ S;
б) C(S, t) ≥ S − Ke−r(T −t) ;
в) якщо два опцiони купiвлi у всьому однаковi, але мають страйковi
цiни K1 i K2 , то 0 ≤ C(S, t; K1 ) − C(S, t; K2 ) ≤ K2 − K1 ;
г) якщо два опцiони купiвлi у всьому однаковi, але мають дати вико-
нання T1 < T2 , то C(S, t; T1 ) ≤ C(S, t; T2 ).
2.11.2. Показати, що функцiї C(S, t) = AS, C(S, t) = Aert , де A –
довiльна стала, є розв’язками рiвняння Блека – Шоулса.
223
2.11.3. Визначити самостiйно розв’язок рiвняння Блека – Шоулса за
допомогою таких крокiв.
1. Зробити замiну S = Kex , t = T − 2τ/σ2 , C = Kv(x,τ) i звести
рiвняння Блека – Шоулса до вигляду
∂v ∂2 v ∂v
= + (k − 1) − kv,
∂τ ∂x2 ∂x
де k = 2r/σ2 . Нова гранична умова v(x,0) = (ex − 1)+ .
2. Покласти v(x,τ) = eαx+βτ u(x,τ) з невизначеними коефiцiєнтами α
i β. Одержати рiвняння для v, покласти в ньому β = α2 + (k − 1)α − k,
2α + (k − 1) = 0 i звести рiвняння для u до вигляду ∂u/∂τ = ∂ 2 u/∂x2 ,
x ∈ R, τ > 0 (дифузiйне рiвняння), причому

u(x,0) = u0 (x) = max e(k+1)x/2 − e(k−1)x/2 , 0 ,

v(x,τ) = exp −(k − 1)x/2 − (k + 1)2 /4τ u(x,τ).
Показати, що функцiя
1 w − (x− s)2
u(x,τ) = √ u0 (s)e 4τ ds
2 πτ R
є єдиним розв’язком дифузiйного рiвняння (задачi Кошi) з початковою
умовою u(x, 0) = u0 (x).
3. Оберненою замiною одержати формулу Блека – Шоулса.
2.11.4. Портфель iнвестора, який складається з одного опцiону ку-
пiвлi й (−∆) акцiй, має вартiсть Π = C − ∆ ·S, де C – виплата за опцiоном.
Нехай цiна акцiї сьогоднi 100 грн, а завтра вона дорiвнюватиме 101 грн
з iмовiрнiстю p або 99 грн з iмовiрнiстю 1 − p. Страйкова цiна дорiвнює
100 грн.
1. За допомогою наведеної вище формули для портфеля визначити C.
Вважати, що r = 0.
2. Зробити те саме для опцiону все-або-нiчого, що має виплату H(S −
− K), де H(x) = 1{x ≥ 0} – функцiя Хевiсайда.
2.11.5. Визначити розв’язок крайової задачi ∂u/∂t = ∂ 2 u/∂x2 , x ∈ R,
t > 0, з початковою умовою u(x,0) = H(x), де H(x) = 1{x ≥ 0} —
функцiя Хевiсайда.
2.11.6. Нехай u(x,τ) задовольняє рiвняння ∂u/∂τ = ∂ 2 u/∂x2 , x > 0,
τ > 0, з крайовими умовами u(x,0) = u0 (x), x > 0, u(0,τ) = 0, τ > 0.
Визначити нову функцiю v(x,τ) вiддзеркаленням вздовж осi x = 0 так,
щоб v(x,τ) = u(x,τ), x > 0, v(x,τ) = −u(−x,τ), x < 0, v(x,τ) = 0, x = 0.
Використовуючи формулу iз пункту 2 задачi 2.11.3, показати, що
1 w∞ (x−s)2
− 4τ − (x+s)
2
u(x,τ) = √ u0 (s) e −e 4τ ds.
2 πτ 0
Функцiя в дужках — функцiя Грiна для початкової крайової задачi.
Розв’язок u(x,τ) використовується в теорiї бар’єрних опцiонiв.
224
2.11.7. 1. Використовуючи задачу 2.11.3, пiдiбрати замiну змiнних i
звести рiвняння
∂u ∂2 u ∂u
= + a + bu, a, b ∈ R
∂τ ∂x2 ∂x
до дифузiйного.
2. Зробити замiну часу i звести рiвняння
∂u ∂2 u
c(τ) = , c(τ) > 0, τ > 0
∂τ ∂x2
до дифузiйного.
3. Припустимо, що σ2 (t) i r(t) у рiвняннi Блека – Шоулса є функцiями
вiд t, але r(t)/σ2 (t) не залежить вiд t. Записати формулу Блека – Шоулса
для цього випадку.
2.11.8. Припустимо, що в рiвняннi Блека – Шоулса r(t) i σ2 (t) —
вiдомi невипадковi функцiї вiд t. Показати, що наступнi дiї зводять рiв-
няння Блека – Шоулса до дифузiйного.
1. Покласти S = Kex , C = Kv, t = T − t′ i одержати рiвняння
∂v 1 2 ′ ∂2 v h ′ 1 2 ′ i ∂v
= σ (t ) 2 + r(t ) − σ (t ) − r(t′ )v.
∂t ′ 2 ∂x 2 ∂x
r t′ 1 2
2. Зробити замiну часу τb(t ) = 0 2 σ (s)ds i одержати рiвняння
′
∂v ∂2 v ∂v
= + a(bτ ) − b(bτ)v,
∂bτ ∂x2 ∂x
де a(bτ) = 2r/σ2 − 1, b(b τ) = 2r/σ2 .
3. Показати, що загальний розв’язок диференцiального рiвняння з
частинними похiдними першого порядку, яке має вигляд
∂v ∂v
= a(τb) − b(τb)v,
∂ τb ∂x
дорiвнює v(x,τb) = F (x + A(τb))e−B(bτ) , де dA/d τb = a(τb), dB/d τb = b(τb),
F (·) — довiльна функцiя.
4. Довести, що розв’язок одержаного в пунктi 2 рiвняння з частинни-
ми похiдними другого порядку має вигляд
τ)
v(x b,τb) = e−B(b V (x,τb),
де bx = x + A(τb), A(τb) — з пункту 3; B(τb)– деяка функцiя вiд τb, а V —
розв’язок дифузiйного рiвняння ∂V /d τb = ∂ 2V /∂x2 .
5. Перетворити початковi данi вiдповiдно до замiн змiнних.
2.11.9. Нехай C(S, t) i P(S, t) — цiни в момент t Європейських опцiо-
нiв купiвлi та продажу з тiєю самою страйковою цiною й датою вико-
нання.
1. Довести, що P i C − P задовольняють рiвняння Блека – Шоулса,
причому для C − P особливо проста гранична умова: C(S, T ) − P(S, T ) =
= S − K.
225
2. Вивести iз спiввiдношення пут-колл паритету, що S − Ke−r(T −t)
також є розв’язком рiвняння Блека – Шоулса з тiєю самою граничною
умовою.
2.11.10. Використайте точний розв’язок дифузiйного рiвняння, щоб
визначити цiну Блека – Шоулса P(S, t) опцiону продажу з P(S, T ) =
= (K − S)+ , без використання пут-колл паритету.
2.11.11. 1. Показати, що у випадку, коли початкове значення крайо-
вої задачi для рiвняння теплопровiдностi додатне, то i u(x,τ) > 0,τ > 0.
2. Вивести звiдси, що для будь-якого опцiону, виплата якого додатна,
цiна теж додатна, якщо вона задовольняє рiвняння Блека – Шоулса.
2.11.12. Визначити цiну опцiону з виплатою H(K − S), H – функцiя
Хевiсайда (опцiон нiчого-або-все).
2.11.13. Європейський опцiон купiвлi типу акцiя-або-нiчого має ви-
плату S, якщо в момент T маємо S > K, i нульову виплату, якщо S ≤ K.
Визначити його цiну.
2.11.14. Яка ймовiрнiсть того, що Європейський опцiон купiвлi буде
виконаний (виконаний у грошах)?
2.11.15. Визначити цiну Європейського опцiону купiвлi на акцiю з
дивiдендами, якщо дохiд за дивiдендами дорiвнює rD на iнтервалi [0,T ].
2.11.16. Яким буде спiввiдношення пут-колл паритету для опцiонiв
на акцiю з дивiдендами?
2.11.17. Визначити дельту опцiону на акцiю з доходом за дивiденда-
ми rD .
2.11.18. Визначити справедливу цiну опцiону з виплатою f (S(T )),
функцiя f ∈ C 1 (R).
2.11.19. Визначити ∆, Γ , θ, ρ i V опцiонiв купiвлi та продажу.
2.11.20. Нехай в моделi Блека – Шоулса платiжне зобов’язання має
вигляд X = Φ(S (T )), Π(t) — вiдповiдний цiновий процес.
1. Доведiть, що вiдносно мартингальної мiри Q процес Π(t) має мит-
тєву норму прибутку r, тобто стохастичний диференцiал Π(t) має вигляд
dΠ(t) = rΠ(t)dt + g(t)dW (t).
2. Покажiть, що Z(t) = Π(t)/B(t) — локальний мартингал вiдносно
мiри Q. Також доведiть, що стохастичний диференцiал Z вiдносно Q має
вигляд
dZ(t) = Z(t)σZ (t)dW (t).
2.11.21. На ринку Блека – Шоулса компанiя “F&H” випустила цiн-
ний папiр “Золотий логарифм” (скорочено ЗЛО). Власник ЗЛО(T ) з тер-
мiном дiї T в момент часу T одержує ln S(T ) (якщо S(T ) < 1, то вла-
сник сплачує вiдповiдну суму компанiї “F&H”). Визначте цiновий процес
для ЗЛО(T ).
226
2.11.1. I спосiб. Довести, що при виконаннi протилежних нерiвностей

можливий арбiтраж.
II спосiб. Безпосередньо скористатися виглядом розв’язку рiвняння
Блека – Шоулса.
2.11.2. Пiдставити вказанi функцiї в рiвняння Блека–Шоулcа.
2.11.4. Значення портфеля дорiвнює Π = C − ∆ · S. Якщо акцiя пiд-
вищується, то dS = +1 i C = (101 − 100)+ = 1, а якщо акцiя падає, то
dS = −1 i C = (101 − 100)+ = 0. Тому змiна вартостi портфеля становить
dΠ = dC − ∆ · dS = 1 − C − ∆, якщо акцiя пiдвищується, i dΠ = 0 − C + ∆
якщо акцiя падає. Оскiльки r = 0, то dΠ = r dt = 0. Тому ∆ = C = 1/2.
2.11.5. Скористатися формулою пункту 2 задачi 2.11.1.
2.11.7. 3. Пiдiбрати замiну часу таким чином, щоб звести рiвняння
до дифузiйного, а потiм скористатися звичайною формулою Блека – Шо-
улса, або скористатися задачею 2.11.8.
2.11.12, 2.11.13. Скористатися формулою пункту 2 задачi 2.11.1.
2.11.14. Це ймовiрнiсть того, що S ≥ K i розподiл ln S є гауссовим.
2.11.16. Розв’язати рiвняння Блека – Шоулса для C − P (з дивiден-
дами), використовуючи крайову умову C(S,T ) − P(S,T ) = S − K.
2.11.20. Скористайтеся рiвнянням у частинних похiдних на вiдповiд-
ну цiнову функцiю i тим, що вiдносно мiри Q акцiя S(t) має миттєву
норму прибутку r.
2.11.21. Π(t) = ln S(t) + (r − σ2 /2)(T − t).
2.12. ФIНАНСОВI РИНКИ З НЕПЕРЕРВНИМ ЧАСОМ
Нехай час t ∈ T, де T = R+ або T = [0,T ] i задано фiльтрацiю

F = {Ft , t ∈ T}. Розглядається фiнансовий ринок з облiгацiєю B(t) та
акцiєю S(t), узгодженими з фiльтрацiєю.
Портфелем називається пара випадкових процесiв ϕ(t) та ψ(t), де
ϕ(t) — кiлькiсть акцiй; ψ(t) — кiлькiсть облiгацiй. Процес ψ(t) вважає-
мо F -узгодженим, процес ϕ(t) — F -передбачуваним, тобто ϕ(t) узгодже-
ний з iнформацiєю, що надiйшла строго до моменту t (точне означення
передбачуваного процесу мiститься, наприклад, у [11], усi неперервнi
або неперервнi злiва процеси є передбачуваними).
Капiтал iнвестора, що вiдповiдає такому портфелю, дорiвнює V (t) =
= ϕ(t)S(t) + ψ(t)B(t). Портфель (ϕ(t),ψ(t)) називається самофiнансова-
227
ним, якщо dV (t) = ϕ(t) dS(t) + ψ(t) dB(t) (тобто змiна портфеля вiдбу-
вається лише за рахунок змiни цiни акцiї та облiгацiї, без зовнiшнього
надходження або вiдрахування капiталу).
Нехай T = [0,T ], X — FT -вимiрна випадкова величина (платiжне
зобов’язання). Самофiнансований портфель називається породжуваль-
ним для X, якщо V (T ) = ϕ(T )S(T ) + ψ(T )B(T ) = X. Iмовiрнiсна мiра
P∗ ∼ P називається мартингальною, якщо дисконтований цiновий про-
цес B−1 (t)S(t) є P∗ -мартингалом. Iснування мiри P∗ еквiвалентне безар-
бiтражностi ринку, її єдинiсть еквiвалентна його повнотi. Повнота ринку
означає, що кожне FT -вимiрне iнтегровне платiжне зобов’язання X є
досяжним, тобто для нього iснує породжувальний портфель.
Задачi
2.12.1. Згiдно з моделлю Башельє, цiна акцiї змiнюється за законом

S(t) = σW (t) + µt, σ 6= 0, µ ∈ R — сталi, W (t) — вiнерiвський процес.
Довести, що для всiх T > 0, σ 6= 0, µ ∈ R iмовiрнiсть того, що цiна акцiї
S(T ) вiд’ємна, є додатною (це є незручнiстю у використаннi вказаної
моделi).
2.12.2. Цiна акцiї задовольняє стохастичне диференцiальне рiвняння
dS(t) = S(t) [σ(t)dW (t) + µ(t)dt] , S(0) = 1,
де σ(t), µ(t) – обмеженi неперервнi невипадковi функцiї. Визначити
розв’язок цього лiнiйного рiвняння й довести, що така цiна акцiї є не-
вiд’ємною.
2.12.3. Нехай S(t) – цiна акцiї iз задачi 2.12.1, B(t) = exp{rt} (цiна
акцiї, процес з нульовою волатильнiстю). Довести, що
d (B(t)S(t)) = B(t)dS(t) + S(t)dB(t).
2.12.4. Нехай S(t) = W (t) (вiнерiвський процес), B(t) = 1 для всiх t.
1. Описати самофiнансованi портфелi.
2. Чи є портфелi: а) ϕ(t) = ψ(t) = 1; б) ϕ(t) = 2W (t), ψ(t) = −t −
2
W (t) самофiнансованими?
2.12.5. Розглянемо дисконтований капiтал E(t) = ϕ(t)Z(t) + ψ(t), де
Z(t) = B−1 (t)S(t). Довести, що портфель (ϕ,ψ) самофiнансований тодi й
лише тодi, коли dE(t) = ϕ(t)dZ(t).
2.12.6. Нехай випадковий процес X(t) — номiнальний прибуток,
dX(t) = X(t) [α dt + σ dW (t)] ,
випадковий процес Y (t) описує iнфляцiю, dY (t) = Y (t) [γ dt + δ dV (t)],
де V (t) — незалежний вiд W (t) вiнерiвський процес. Вивести стохастич-
не диференцiальне рiвняння для реального прибутку Z(t) = X(t)/Y (t).
2.12.7. Нехай на ринку фiгурує акцiя S(t) = S(0) exp{σW (t) + µt} та
облiгацiя B(t) = exp{rt}. Довести: ринок безарбiтражний, i для кожного
228
невiд’ємного iнтегровного FT -вимiрного зобов’язання X iснує породжу-
вальний портфель (ϕ(t),ψ(t)), а справедлива цiна X дорiвнює
h i
−1
π(X)(t) = B(t) EP∗ B (T )X |Ft = e−r(T −t) EP∗ [X |Ft ] ,
де P∗ – еквiвалентна мартингальна мiра, вiдносно якої дисконтований
процес B−1 (t)S(t) є мартингалом. Ця модель ринку називається моделлю
Блека – Шоулса.
2.12.8. Застосуйте задачу 2.12.7 для доведення формули Блека –
Шоулса (див. роздiл 24).
2.12.9. В умовах задачi 2.12.6 вивести стохастичне диференцiальне
рiвняння для процесу U (t) = X(t)Y (t). Якщо X(t) описує динамiку цiни
акцiї в гривнях, а Y (t) — курс долара до гривнi, то U (t) описує цiну
акцiї в доларах.
2.12.10. У межах моделi Блека – Шоулса розглянемо Європейське
платiжне зобов’язання вигляду


K, якщо S(T ) ≤ A,
H = K + A − S(T ), якщо A < S(T ) < K + A,


K, якщо S(T ) > K + A.
Дата виконання H дорiвнює T . Визначити портфель, що складається
з облiгацiй, акцiй та Європейського опцiону купiвлi, постiйний у часi,
який породжує H. Визначити справедливу цiну H.
2.12.11. В умовах задачi 2.12.10 розглянемо спред бика (див. зада-
чу 2.2.6)


B, якщо S(T ) ≤ B,
H = S(T ), якщо A ≤ S(T ) ≤ B,


A, якщо S(T ) < A,
причому A < B. Визначити постiйний у часi породжувальний портфель i
справедливу цiну H.
2.12.1. Використати те, що випадкова величина S(T ) — гауссова при

кожному T > 0.
2.12.2. Розглянути процес
wt wth 1 2 i
S(t) = 1 + σ(s)dW (s) + µ(s) − σ (s) ds
0 0 2
i за формулою Iто довести, що вiн є шуканим.
2.12.3. Скористатися формулою Iто для добутку двох процесiв.
229
2.12.4, 2.12.5. Безпосередньо перевiрити означення самофiнансова-
ностi.
2.12.6. dZ(t) = Z(t) (α − γ + δ2 )dt + σ dW (t) − δ dV (t) .
2.12.7. За допомогою формули Iто побудувати мартингальну мiру
P . Покласти E(t) = EP∗ B−1 (T )X |Ft , довести, що iснує передбачу-
∗
ваний процес ϕ(t) такий, що dE(t) = ϕ(t)dS(t), i покласти ψ(t) =

= E(t) − ϕ(t)S(t). Для доведення iснування ϕ використати теорему про
зображення мартингалiв (див., наприклад, [5]).
2.12.9. dU (t) = U (t) [(α + γ)dt + σ dW (t) + δ dV (t)] .
2.12.10. Запишемо H у виглядi H = K ·1−[S(T )−A]+ +[S(T )−A−K]+ .
Тому портфель складається з K облiгацiй вартiстю 1, короткої позицiї за
опцiоном [S(T ) − A]+ (тобто цей опцiон треба продати) i довгої позицiї
за опцiоном [S(T ) − A − K]+ (тобто цей опцiон треба купити). Звiдси
справедлива цiна H у момент t дорiвнює

π(H) = Ke−r(T −t) − π [S(T ) − A]+ + π [S(T ) − A − K]+ ,
де справедливi цiни вказаних опцiонiв визначаються формулою Блека –
Шоулса.
2.13. ФУНКЦIЯ КОРИСНОСТI У ФIНАНСОВИХ ЗАДАЧАХ
Функцiя корисностi u(x) : R+ → R вибирається так, щоб u′ (x) ≥

0, u′′ (x) ≤ 0. Часто використовують логарифмiчну функцiю корисно-
стi u(x) = ln x, x > 0, або показникову u(x) = 1 − e−bx , b > 0. Якщо
одна iнвестицiя дасть випадковий прибуток X, а iнша — Y , i при цьому
E[u(X)] > E[u(Y )], то iнвестор має вибрати першу iнвестицiю.
Проблема вибору портфеля полягає в такому: нехай додатну суму w
треба iнвестувати в n цiнних паперiв. Якщо в i-й цiнний папiр iнвесту-
ється в момент t = 0 сума a, то в момент t = 1 вiдповiдний капiтал
дорiвнює aXi , де Xi — невiд’ємна випадкова величина (тобто вважаємо,
що вартiсть i-го цiнного паперу в час t = 0 дорiвнює одиницi, у час t = 1
становить Xi ). Для оцiнки прибутковостi iнвестицiї в цей цiнний папiр
використовують розмiр вiдносного прибутку Ri таку, що
aXi
a= ⇔ Ri = Xi − 1.
1 + Ri
Нехай iнвестицiя в i-й цiнний
Pn папiр дорiвнює wi , тодi капiтал у мо-
мент t = 1 дорiвнює W = i=1 wi Xi . Вектор (w1 , . . . , wn ) називають
портфелем. Проблема вибору оптимального портфеля формулюється так:
230
вибрати w1 , . . . , wn так, щоб
n
X
wi ≥ 0, i = 1, . . . , n, W = wi Xi , E[ u(W ) ] → max ,
i=1
де u(x) — функцiя корисностi iнвестора (нерiвностi wi ≥ 0 iнколи замi-
нюють на умову wi ∈ R, 1 ≤ i ≤ n).
У задачах цього параграфа використовуються такi позначення:
w — розмiр капiталу iнвестора в момент t = 0 (стартовий капiтал);
W — розмiр капiталу iнвестора в момент t = 1.
Коли вартiсть цiнного паперу не обов’язково є одиницею в нульовий
момент часу, застосовуватимуться такi позначення:
Si (t) — вартiсть i-го цiнного паперу (активу) в момент t, 1 ≤ i ≤ n;
B(t) — вартiсть банкiвської облiгацiї в час t, B(0) = 1, r = B(1) − 1;
ξi ∈ R — кiлькiсть i-го цiнного паперу в портфелi iнвестора, 1 ≤ i ≤ n;
ξ0 ∈ R — кiлькiсть банкiвських облiгацiй у портфелi iнвестора;
Si∗ (t) = Si (t)/B(t) — дисконтована цiна i-го цiнного паперу;
∆Si∗ (1) = Si∗ (1) − Si∗ (0) — прирiст дисконтованої цiни i-го активу;
M — кiлькiсть можливих значень вартостi цiнних паперiв у час t = 1.
Задачi
2.13.1. Нехай функцiя корисностi дорiвнює u(x) = ln x, x > 0. Iн-

вестор з капiталом x може iнвестувати будь-яку суму y ∈ [0, x). Якщо
iнвестовано суму y, то ця сума виграється або програється з iмовiрно-
стями p i 1 − p вiдповiдно.
1. Яка сума iнвестицiї максимiзує очiкувану кориснiсть при p > 1/2?
2. Показати, що при p ≤ 1/2 оптимальна iнвестицiя є нульовою.
2.13.2. Нехай в умовах задачi 2.13.1 iнвестор може покласти в банк
з вiдсотковою ставкою r ∈ [0, 2) те, що не iнвестовано. З того, що iнвес-
товане, повертається 3y або 0 з iмовiрностями p та 1 − p вiдповiдно.
Визначити оптимальну iнвестицiю.
2.13.3. Нехай u(x) = 1 − e−bx , b > 0, wi — iнвестицiя
Pn в i-й цiнний
папiр, Xi — невiд’ємнi випадковi величини, W = i=1 wi Xi — нормально
розподiлена величина.
1. Виразити E[u(W )] через E[W ] та D[W ].
2. Розглянемо вiдносний прибуток Ri = Xi − 1. Виразити E[W ] та
D[W ] через wi , ri = E[Ri ], vi2 = D[Ri ] та c(i, j) = cov(Ri , Rj ).
2.13.4. Нехай в умовах задачi 2.13.3 iнвестор має суму в 100 грн,
n = 2, r1 = 0,15, r2 = 0,18, v1 = 0,2, v2 = 0,25, c(1, 2) = ρv1 v2 , u(x) =
= 1 − e−0,005x .
1. Нехай ρ = −0,4. Визначити оптимальний портфель.
2. Нехай ρ = 0. Визначити оптимальний портфель.
231
2.13.5. Нехай в умовах задачi 2.13.3 n = 2, r1 = r2 .
1. Використовуючи пункт 1 задачi 2.13.3, показати, що оптимальний
портфель мiнiмiзує D[W ].
2. Нехай w — початковий капiтал, його частина iнвестується в пер-
ший цiнний папiр. Виразити D[W ] через α, w, v1 , v2 , c = c(1, 2).
3. Обчислити значення α, яке дає оптимальний портфель.
4. Визначити α, якщо R1 i R2 незалежнi.
5. Нехай v1 = 0,2, v2 = 0,4, ρ = 0,3. Обчислити α.
6. Довести, що у випадку довiльного n > 1, r1 = r2 . . . = rn , незалеж-
них у сукупностi Ri , 1 ≤ i ≤ n, буде
1/vi2
αi = Pn 2
,
j=1 1/vj
де vi = αi w.
2.13.6. Розглянемо припущення: u ∈ C 2 (D(u)), u(x) i u′′ (x) не спада-
ють по x на D(u), u(x) опукла вгору (D(u) позначає область визначення
функцiї u).
1. Перевiрити виконання цього припущення для u(x) = xa , a ∈ (0,1);
u(x) = 1 − e−bx , b > 0; u(x) = ln x, x > 0.
2. За формулою Тейлора визначити наближений вираз для u(W ):
1
u(W ) ≈ u(µ) + u′ (µ)(W − µ) + u′′ (µ)(W − µ)2 , де µ = E[W ].
2
3. Довести наближену рiвнiсть
v2
E[u(W )] ≈ u(µ) + u (µ) , де v2 = D[W ].
′′
2
4. Перевiрити, що при виконаннi припущення задачi наближений ви-
раз, який треба максимiзувати, успадковує звичайнi властивостi очiку-
ваної корисностi E[u(W )], а саме, зростає за E[W ] i спадає за D[W ].
2.13.7. Нехай u(x) = xa , 0 < a < 1, або u(x) Pn = ∗ln x, x > 0. До-
вести, що iснує вектор α1 , . . . , αn , αi ≥ 0,
∗ ∗ ∗
i=1 αn = 1, такий, що
оптимальний портфель для будь-якого w > 0 має вигляд wα∗1 , . . . , wα∗n
(тобто α∗i не залежать вiд w).
2.13.8. Нехай u(x) = xa , 0 < a < 1, x > 0. Довести попереднє тверд-
ження для наближеного виразу u(µ) + u′′ (µ)v2 /2, де µ = E[W ].
2.13.9. Нехай функцiя корисностi u(x) двiчi неперервно диференцi-
йовна на областi визначення. Абсолютним коефiцiєнтом несхильностi до
ризику Арроу–Пратта називається функцiя a(x) = −u′′ (x)/u′ (x). Пiдра-
хувати a(x) для u(x) = xc , 0 < c < 1; u(x) = 1 − e−bx , b > 0; u(x) =
= ln x, x > 0.
2.13.10. Нехай розв’язується задача оптимiзацiї портфеля в такiй по-
становцi: w ≥ 0 — ~
Pnкапiтал у момент t = 0, ξ = (ξ0 , ξ1 , . . . , ξn ) ∈ R —
n+1
портфель, W = i=1 ξi Si (1) + ξ0 B(1). Треба максимiзувати E[u(W )] за

232
умови, що стартовий капiтал дорiвнює w. Функцiю u припускаємо ди-
ференцiйовною, строго опуклою вгору й строго зростаючою на областi
визначення.
1. Показати, що задача оптимiзацiї еквiвалентна такiй: максимiзувати
h n Xn oi
E u B(1) w + ξi ∆Si∗ (1) .
i=1
2. Використовуючи попереднiй пункт, довести таке твердження: якщо
розв’язок проблеми оптимiзацiї iснує, то вiдсутнiй арбiтраж, отже, iснує
мiра, нейтральна до ризику.
3. Довести, що коли (~ξ, w) — розв’язок задачi оптимiзацiї, то має
мiсце така система з n рiвнянь:

E B(1)u′ (W )∆Si∗ (1) = 0, i = 1, . . . , n.
4. Iмовiрнiсна мiра P∗ , нейтральна до ризику, має задовольняти спiв-
вiдношення
X
0 = EP∗ [∆Si∗ (1)] = P∗ (ω)∆Si∗ (1)(ω), i = 1, . . . , n.
ω∈Ω
Перевiрити, чи можна покласти
P(ω)B(1)(ω)u′ (W (ω))
P∗ (ω) = , ω ∈ Ω.
E [B(1)u′ (W )]
5. Нехай B(1)(ω) = 1 + r — невипадкове число. Довести, що при
цьому цiнова щiльнiсть
P∗ (ω) u′ (W (ω))
L(ω) := = .
P(ω) E[u′ (W )]
2.13.11. Нехай n = 1, M = 2, S1 (0) = 5, S1 (1, ω1 ) = 20/3, S1 (1, ω2 ) =
= 40/9. Розв’язати задачу оптимiзацiї портфеля у випадку r = 1/9 i
довiльних значень w ≥ 0 та P(ω1 ) = p, якщо функцiя корисностi до-
рiвнює:
а) u(x) = ln x;
б) u(x) = −e−x ;
в) u(x) = a−1 xa , − ∞ < a < 1, a 6= 0.
2.13.12. Нехай n = 2, M = 3, r = 1/9, дисконтованi цiни акцiй
дорiвнюють
Si∗ (1)
i Si∗ (0)
ω1 ω2 ω3
1 6 6 8 4
2 10 13 9 8
1. Довести, що iснує єдина ймовiрнiсна мiра, нейтральна до ризику.

Визначити її.
233
2. Записати систему рiвнянь з пункту 3 задачi 2.13.10 для u(x) =
= −e−x . Чи легко розв’язати цю систему, тобто визначити ξ1 та ξ2 :
а) для мiри P∗ ; б) для довiльної мiри P?
2.13.13. Нехай модель ринку є безарбiтражною та повною.
1. Значення капiталу W , якi є розв’язками задачi оптимiзацiї портфе-
ля, є елементами множини
W(w) = {W ∈ R : EP∗ [W /B(1)] = w} .
Перевiрити це.
2. Перевiрити, що задача 2.13.10 оптимiзацiї
портфеля
еквiвалентна
такiй задачi: максимiзувати E[u(W )] − λEP∗ W /B(1) , де множник Ла-
гранжа λ вибирається
так,
щоб розв’язок задачi максимiзацiї задоволь-
няв рiвнiсть EP∗ W /B(1) = w.
3. Показати, що в термiнах цiнової
щiльностi
L(ω) := P∗ (ω)/P(ω)
цiльову функцiю E[u(W )] − λEP∗ W /B(1) можна подати у виглядi
X
E [u (W ) − λLW /B(1)] = P(ω) [u (W (ω)) − λL(ω)W (ω)/B(1, ω)] .
ω
2.13.14. 1. Якщо W максимiзує останнiй вираз iз задачi 2.13.13, то
для кожного ω ∈ Ω u′ (W (ω)) = λL(ω)/B(1)(ω). Довести це.
2. Подати розв’язок одержаного рiвняння у виглядi
W (ω) = I (λL(ω)/B(1, ω)) ,
де I — обернена функцiя до u′ (x). Довести, що значення λ в попереднiй
рiвностi визначається з рiвняння EP∗ [I (λL/B(1)) /B(1)] = w. Зауважимо,
що u′ (x) спадає; у припущеннi D(u) ⊃ (0, + ∞) довести iснування та
єдинiсть розв’язку останнього рiвняння.
2.13.15. Нехай u(x) = −e−x .
1. Визначити I (x).
2. Знайти розв’язок рiвняння максимiзацiї (пункт 2 задачi 2.13.14).
3. Виразити λ через B(1), P∗ , w та L.
4. Визначити оптимальне значення цiльової функцiї E[u(W )] (див.
задачу 2.13.10).
2.13.16. Нехай M = 3, P(ω1 ) = 1/2, P(ω2 ) = P(ω3 ) = 1/4, iншi данi
взято iз задачi 2.13.12, u(x) = −e−x .
1. Визначити цiнову щiльнiсть L(ωi ).
2. Обчислити EP∗ [ln (L/B(1))], оптимальнi значення λ, W i цiльової
функцiї E[u(W )] (тобто виразити їх через w).
3. Визначити оптимальну стратегiю ~ξ = (ξ1 , ξ2 ) шляхом розв’язу-
вання системи рiвнянь W /B(1) = w + G∗ . Визначити ξ0 . Перевiрити, чи
стратегiя задовольняє систему рiвнянь з пункту 3 задачi 2.13.10.
2.13.17. Нехай u(x) = ln x, x > 0. Показати, що I (x) = 1/x, множник
Лагранжа λ = 1/w, оптимальний капiтал W = wB(1)/L, оптимальне
значення цiльової функцiї дорiвнює ln w − E [ln (L/B(1))]. Обчислити цi
234
вирази (записати їх через w) i визначити оптимальну стратегiю для ви-
падку n = 1, M = 2, r = 1/9, S(0) = 5, S(1)(ω1 ) = 20/3, S(1)(ω2 ) = 40/9,
P(ω1 ) = 3/5.
2.13.18. Нехай u(x) = a−1 xa , − ∞ < a < 1, a 6= 0 (iзоеластична
функцiя корисностi).
1. Показати, що I (x) = x−1/(1−a) , множник Лагранжа
n h − 1−a a io1−a
−(1−a)
λ=w E L/B(1) ,
оптимальне значення капiталу
1
−
w (L/B(1)) 1−a
W = h a i.
− 1−a
E L/B(1)
2. Перевiрити, що оптимальне значення цiльової функцiї дорiвнює
E[u(W )] = λw/a.
3. Обчислити всi попереднi значення (через w) та визначити опти-
мальну стратегiю для моделi iз задачi 2.13.17.
2.13.1. 1. Нехай iнвестицiя дорiвнює αx, 0 ≤ α < 1, тодi E [u(X)] =

= ln x + p ln(1 + α) + (1 − p) ln(1 − α). Ця функцiя вiд α досягає свого
максимуму на [0, 1) при α = 2p − 1.
2. Для p ≤ 1/2 функцiя ln x + p ln(1 + α) + (1 − p) ln(1 − α) спадає при
α ∈ [0, 1).
2.13.2. Нехай iнвестицiя дорiвнює αx, 0 ≤ α < 1, тодi
E [u(X)] = p ln [(1 + r)(1 − α)x + 3αx] + (1 − p) ln [(1 + r)(1 − α)x] =
= ln x + p ln(1 + r + 2α − αr) + (1 − p) ln(1 + r) + (1 − p) ln(1 − α).
Ця функцiя вiд α досягає свого максимуму на [0, 1) при α = (3p − 1 −
− r)/(2 − r) (якщо p > (1 + r)/3) або при α = 0 (якщо p ≤ (1 + r)/3).
2.13.3. 1. Прямим пiдрахунком, використовуючи формулу для мате-
матичного сподiвання функцiї вiд випадкової величини та щiльнiсть нор-
мального розподiлу, визначимо, що
n o
2
E[u(W )] = 1 − exp −b E[W ] + b D[W ]/2 .
P P P
2. E[W ] = w + ni=1 wi ri , D[W ] = ni=1 wi2 vi2 + 1≤i,j≤n, i =/ j wi wj c(i, j),
P
де w = ni=1 wi .
2.13.4. Нехай w1 = y, w2 = 100 − y. Використовуючи результати
задачi 2.13.3, одержуємо наступнi результати.
1. 118 − 0,03y − 0,005(0,1425y2 − 16,5y + 625)/2 → max ⇔ y =
= 0,01125/0,0007125 ≈ 15,789.
235
2. 118 − 0,03y − 0,005(0,1025y2 − 12,5y + 625)/2 → max ⇔ y =
= 0,00125/0,0005125 ≈ 2,439.
P
2.13.5. 1. Значення E[W ] = w + 2i=1 wi ri = w(1 + r1 ) не залежить вiд
w1 , w2 . Щоб отримати найбiльше значення

E[u(W )] = − exp − b E[W ] + b2 D[W ]/2 + 1,
треба мiнiмiзувати D[W ].
2. D[W ] = α2 w2 v12 + (1 − α)2 w2 v22 + 2α(1 − α)w2 c.
3. α = (v22 − c)/(v12 + v22 − 2c).
4. При c = 0 отримуємо α = v22 /(v12 + v22 ) = v1−2 /(v1−2 + v2−2 ).
5. α = 17/19 ≈ 0,895.
6. Як у пунктi 1, Pзn рiвностi r1 = . . . P
= rn отримуємо, що треба мiнiмi-
2 2 2 n
зувати D[W ] = w i=1 αi vi за умови i=1 αi = 1. Розглянемо функцiю
Лагранжа
X n n
X
2 2 2
F (α1 , . . . ,αn , λ) = w αi vi − λ αi .
i=1 i=1
2 2
З умови ∂F /∂α
Pn i = 0 визначимо, що αi = λ/(2w vi ), потiм використовує-
мо рiвнiсть i=1 αi = 1.
2.13.6. 2. Випливає безпосередньо з формули Тейлора.
3. Використовуємо, що E[W − µ] = 0, E[(W − µ)2 ] = DW .
4. Випливає з того, що u(x) зростає, а u′′ (x) < 0.
2.13.7. Маємо
Xn a Xn
a a
E[W ] = w E αi Xi , E[lnW ] = ln w + E ln αi Xi ,
i=1 i=1
тому значення w не впливає на рiвняння для визначення αi , що макси-
мiзують E[u(W )].
2.13.8. E[W ] = wA, D[W ] = w2 B, де
X n n
X X
2 2
A=1+ αi ri , B = 1 + αi vi + αi αj c(i, j).
i=1 i=1 1≤i,j≤n, i =
/j
Оскiльки u′′ (x) = a(a − 1)xa−2 , то маємо

D[W ]
u (E[W ]) + u′′ (E[W ]) = wa Aa + a(a − 1)Aa−2 B/2 ,
2
i ми максимiзуємо значення, що не залежить вiд w.
2.13.9. Для вказаних функцiй корисностi вiдповiдно маємо a(x) =
= (c − 1)/x, a(x) = −b, a(x) = −1/x. Pn
2.13.10.
1. Доведення випливає з рiвностi
B(1)
w + ξ
i=1 i ∆S ∗
i (1) =
Pn P n
= B(1) ξ0 B(0) + i=1 ξi Si (0) + ∆Si∗ (1) = B(1) ξ0 + i=1 ξi Si∗ (1) = W.
236
2. Нехай для заданого w портфель ~ξ(0) — розв’язок задачi оптимiзацiї,
~ξ(1) — портфель, що дає арбiтраж, ~ξ = ~ξ(0) + ~ξ(1) . Тодi
Xn n
X Xn n
X
(0) (1)
w+ ∗
ξi ∆Si (1) = w+ ∗
ξi ∆Si (1)+ ∗
ξi ∆Si (1) ≥ w+ ξ(0) ∗
i ∆Si (1),
i=1 i=1 i=1 i=1
причому з додатною ймовiрнiстю виконуватиметься строга нерiвнiсть.
Оскiльки функцiя u неспадна, а ~ξ(0) — розв’язок задачi оптимiзацiї, ма-
ємо суперечнiсть.
3. Функцiя, отримана в пунктi 1, повинна мати нульовi частиннi по-
Pn ξi , 1∗ ≤ i ≤ n. Урахувати, що капiтал портфеля W =
хiднi за кожним
= B(1) w + i=1 ξi ∆Si (1) .
4. З рiвностi, P
отриманої в пунктi 3, випливає, що для такої P∗ вико-
нується рiвнiсть ω∈Ω P∗ (ω)∆Si∗ (1)(ω) = 0. Також P∗ (ω) ≥ 0,
X
P∗ (ω) = 1.
ω∈Ω
5. Випливає з пункту 4.
2.13.11. У кожному пунктi розв’язуємо задачу p u [10(w + ξ1 )/9] +
+ (1 − p)u [10(w − ξ1 )/9] → max:
а) ξ1 = (2p − 1)w;
б) ξ1 = 9[ln p − ln(1 − p)]/20;
1/(1−a)
в) ξ1 = (k − 1)w/(k + 1), де k = [p/(1 − p)] .
2.13.12. 1. P (ωi ) = 1/3, i = 1, 2, 3.
∗
2. Система рiвнянь має вигляд

0 = 2P(ω2 ) exp {−10(w + 2ξ1 − ξ2 )/9} −
−2P(ω3 ) exp {−10(w − 2ξ1 − 2ξ2 )/9} ,
0 = 3P(ω2 ) exp {−10(w + 3ξ2 )/9} − P(ω2 ) exp {−10(w + 2ξ1 − ξ2 )/9} −
−2P(ω3 ) exp {−10(w − 2ξ1 − 2ξ2 )/9} .
Її розв’язання не є простою задачею.
2.13.13. 1. Iснує хоча б одна нейтральна до ризику ймовiрнiсна мiра.
Використовуючи умову нейтральностi з пункту 4 задачi 2.13.10, маємо
" n
#
X X
EP∗ [W /B(1)] = P∗ (ω) w + ξi ∆Si∗ (1)(ω) =
ω∈Ω i=1
n
X X n
X
∗
=w+ ξi P (ω)∆Si∗ (1)(ω) =w+ ξi EP∗ [∆Si∗ (1)] = w.
i=1 ω∈Ω i=1
З iншого боку, з повноти ринку випливає, що для будь-якої W ∈ W(w)
iснує вiдповiдний портфель.
2. Твердження випливає з теорiї умовних екстремумiв.
237
3. При знаходженнi математичного сподiвання вiдносно нової ймовiр-
нiсної мiри ми можемо випадкову величину помножити на щiльнiсть i
iнтегрувати вiдносно початкової мiри. Тому маємо
E[u(W )] − λEP∗ [W /B(1)] = E[u(W )] − λE[LW /B(1)] =
X
= E [u(W ) − λLW /B(1)] = P(ω) [u(W (ω)) − λL(ω)W (ω)/B(1)(ω)] .
ω∈Ω
2.13.14. 1. В останнiй сумi пункту 3 задачi 2.13.13 визначаємо най-
бiльше значення кожного доданка. Для цього при кожному фiксованому
ω беремо похiдну по W , вона має дорiвнювати нулю, i так отримує-
мо рiвняння задачi. З повноти ринку випливає, що будь-яка випадкова
величина W (ω) може бути значенням капiталу.
2. Використовуємо, що EP∗ [W (ω)] = w. Оскiльки u′ (x) спадає, то
I (x) спадає i неперервна. Множина значень I включає всi додатнi числа.
Звiдси отримуємо iснування та єдинiсть розв’язку.
2.13.15. 1. I (x) = − ln x.
2. W = − ln λ − ln{L/B(1)}.
3. З пункту 2 задачi 2.13.14 визначаємо, що

−w − EP∗ [ln{L/B(1)}/B(1)]
λ = exp .
EP∗ [1/B(1)]
4. З пункту 2 задачi 2.13.14 визначаємо, що
w + EP∗ [ln{L/B(1)}/B(1)]
W = − ln{L/B(1)}.
EP∗ [1/B(1)]
Тому u(W ) = −λL/B(1), E[u(W )] = −λE [L/B(1)] = −λEP∗ [1/B(1)].
2.13.16. 1. Оскiльки P∗ (ωi ) = 1/3, i = 1, 2, 3 (див. пункт 1 зада-
чi 2.13.12), L(ω) = P∗ (ω)/P(ω), то L(ω1 ) = 2/3, L(ω2 ) = L(ω3 ) = 4/3.
2. Оскiльки B(1) = 10/9, то ми маємо
4 9
1 2 9
EP∗ [ln (L/B(1))] = ln · + 2 ln · ≈ −0,04873,
3 3 10 3 10
W (ω) = w(1 + r) + EP∗ [ln{L/B(1)}] − ln{L(ω)/B(1)} =
(
(10/9)w + 0,46209, ω = ω1 ,
=
(10/9)w − 0,23105, ω = ω2 , ω3 ,
λ = exp {(10/9)w + 0,04873} ,
E[u(W )] = −λEP∗ [1/B(1)] = −(9/10)λ.
3. Маємо систему з трьох рiвнянь
0,41590 = 3ξ1 , − 0,20795 = 2ξ1 − ξ2 , − 0,20795 = −2ξ1 − 2ξ2 ,
звiдки ξ1 = −0,03466, ξ2 = 0,13863. Далi знаходимо ξ0 = w −6ξ1 −10ξ2 =
= w − 1,17834. У системi рiвнянь з пункту 3 задачi 2.13.10 для i = 1 та
238
i = 2 вiдповiдно маємо правильнi рiвностi:
1 1
2 · exp{−(10/9)w + 0,23105} − 2 · exp{−(10/9)w + 0,23105} = 0,
4 4
1 1
3 · exp{−(10/9)w − 0,46209} − exp{−(10/9)w + 0,23105}−
2 4
1
−2 · exp{−(10/9)w + 0,23105} = 0.
4
2.13.17. У вказаному випадку маємо
L(ω1 ) = 5/6, L(ω2 ) = 5/4,
(
4w/3, ω = ω1 ,
W (ω) =
8w/9, ω = ω2 ;
E[u(W )] = ln w + 3/5 ln 4/3 + 2/5 ln 8/9 ≈ ln w + 0,1255,
ξ0 = 0, ξ1 = (1/5)w.
(Порiвняйте з вiдповiддю пункту 1 задачi 2.13.11.)
2.13.18. 3. L(ω1 ) = 5/6, L(ω2 ) = 5/4,
n o−(1−a)
−(1−a) a −a/1−a −a/1−a
λ=w (10/9) 3(5/6) 5 + 2(5/4) 5 ,
 n o−1
 a a 1
10w 3(5/6)− 1−a 5 + 2(5/4) − 1−a
5 (5/6)− 1−a 9, ω = ω1 ,
W (ω) = n a a
o−1 1

10w 3(5/6) 1−a 5 + 2(5/4) 1−a 5
− −
(5/4)− 1−a 9, ω = ω2 ,
E[u(W )] = λw/a,
n a a −1 1
o
− 1−a − 1−a − 1−a
ξ1 = w 3(5/6) 5 + 2(5/4) 5 (5/6) −1 =
n 1 −1
o
= w 2 1 + (2/3) 1−a −1 , ξ0 = w − 5ξ1 .
(Порiвняйте з вiдповiддю пункту 3 задачi 2.13.11.)
239
КОРОТКИЙ АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
ФIНАНСОВИХ ТА ЕКОНОМIЧНИХ ТЕРМIНIВ
Account — рахунок.
Accumulated amount — накопичена сума.
Accumulated value = accumulation — накопичене (акумульоване) зна-
чення, накопичення.
Аdverse market movement — несприятливi ринковi змiни (несприятли-
вий рух ринку).
Annual effective interest rate — рiчна ефективна вiдсоткова ставка.
Annual effective rate of return — рiчна ефективна норма прибутку.
Annually — щорiчно.
Annuity — ануїтет, рента.
Annuity due — ануїтет пренумерандо.
Annuity contract — контракт на ануїтет.
Arbitrage — арбiтраж.
Asset — актив.
At issue — в момент випуску.
At par — за номiналом.
At premium — вище номiналу.
At the discretion — на розсуд.
Bank account — банкiвський рахунок.
Bank interest — банкiвський вiдсоток.
Below par — нижче вiд номiналу.
Benchmark — вiдмiтка рiвня; зразок; величина, що характеризує рi-
вень.
Bond — облiгацiя.
Borrower — боржник; той, хто взяв грошi в борг.
Bulk — основна маса; бiльша частина.
Buy — купувати.
240
Call option — опцiон купiвлi.
Capital — капiтал.
Capital component — капiтальна складова.
Capital gain — прибуток капiталу; капiтальний прибуток; прирiст капi-
талу.
Capital gains tax = tax on capital gain — податок на прирiст капiталу,
капiтальний податок.
Capital outstanding — борг за капiталом.
Capital payment — виплата капiталу.
Cash flow — потiк готiвки; грошовий потiк.
Cash on deposit — депозитний вклад.
Cease — припинити виплати; збанкрутувати.
Certificate of deposit — депозитний сертифiкат.
Clearing house — рахункова плата.
Commence — починати; починатися.
Continuous payment streams — неперервнi потоки виплат.
Continuously; to be paid continuously — неперервно; виплачуватися не-
перервно.
Conventional — домовлений; обумовлений; за домовленням.
Convertible — конвертований; сплачуваний.
Convertibles = convertible assets — конвертованi активи.
Convertible half yearly — сплачуваний щопiвроку.
Convertible monthly — сплачуваний щомiсяця.
Convexity — опуклiсть.
Convexity of assets — опуклiсть активiв.
Convexity of liabilities — опуклiсть пасивiв.
Corporate bond — корпоративна облiгацiя.
Counterparty — сторона (договору).
Coupon — купон.
Coupon payment — виплата за купонами.
Credit risk — кредитний ризик.
Credit-worthiness — кредитоздатнiсть.
Currency — валюта.
Currency swap — валютний своп.
Customer — покупець; замовник; користувач.
Date of redemption — дата погашення (викупу).
Debenture — довгострокова облiгацiя акцiонерного товариства.
241
Debenture stock — боргова облiгацiя.
Debt repayment — виплата боргу.
Default — дефолт; невиконання платiжних зобов’язань.
Default risk — ризик дефолту / невиплати.
Deferred annuity — ануїтет постнумерандо.
Deferred income tax — вiдстрочений прибутковий податок.
Delay in payments — затримка виплат.
Delivery price — цiна поставки, цiна при доставцi.
Deposit account — депозит; депозитний рахунок.
Depreciation / Appreciation in the value — зниження / зростання вар-
тостi.
Derivative — дериватив (похiдний цiнний папiр).
Discounted mean term (DMT) — дисконтований середнiй час.
Discounted payback period (DPP) — дисконтований перiод повернення
платежiв.
Discount rate — дисконтна ставка.
Discounting function — дисконтна функцiя.
Discretion — розсуд; погляд.
Disinvest — зменшувати капiталовкладення.
Dividend — дивiденд.
Dividend growth rate — рiвень зростання дивiдендiв.
Dividend payment date — дата виплати дивiдендiв.
Dividend yield — дохiд за дивiдендами.
Domestic currency — валюта даної країни; мiсцева (внутрiшня) валюта.
Due, to be due — бути зобов’язаним виплатити задану суму в заданий
час.
Duration — тривалiсть.
Duration of assets — тривалiсть активiв.
Duration of liabilities — тривалiсть пасивiв.
Effective — ефективний, фактичний.
Effective duration — ефективна тривалiсть.
Effective net rate of return — ефективна чиста норма прибутку.
Effective rate of interest — ефективна вiдсоткова ставка.
Effective rate of return — ефективна норма прибутку.
Effective real rate of return — ефективна реальна норма прибутку.
Endowment assurance — страхування iз забезпеченням.
Equity = Equity share— акцiя; акцiонерний капiтал; звичайна акцiя.
242
Eurobond — єврооблiгацiя.
Excessive demand — великий попит.
Ex-dividend — без виплати наступного дивiденду.
Expectation = mean value = mean — середнє значення;
математичне сподiвання.
Expectations theory — теорiя середнiх.
Expected performance — очiкуване середнє значення (величина).
Expected profit — очiкуваний прибуток.
Finance company — фiнансова компанiя.
Fixed-interest bond — облiгацiя з фiксованим вiдсотком.
Fixed-interest security — цiнний папiр з фiксованим вiдсотком.
Fixed rate of interest — фiксована ставка вiдсотка.
Flat rate of interest — незмiнна вiдсоткова ставка.
Float a loan on a stock exchange — розмiщувати позику на фондовiй
бiржi.
Floating rate note — облiгацiя з плаваючою ставкою вiдсотка.
Force of interest — iнтенсивнiсть вiдсотка.
Forward contract — форвардний контракт.
Forward price — форвардна цiна.
Forward rate of interest — форвардна вiдсоткова ставка.
Further outlay — подальшi витрати.
Future short-term interest rate — майбутня короткострокова вiдсоткова
ставка.
Futures contact — ф’ючерсна угода.
Gap — прогалина; пробiл.
Geometric average — геометричне середнє.
Government bill — урядовий вексель.
Government bond — урядова облiгацiя.
Government-issued — виданий урядом (цiнний папiр).
Gross income/yield — валовий дохiд.
Gross redemption yields — дохiд брутто (до сплати податкiв).
Guaranteed return — гарантований дохiд.
Hedge market risk — застрахуватись вiд ринкового ризику.
High/low inflation — висока/ низька iнфляцiя.
High volatility of return — висока мiнливiсть (волатильнiсть) доходу.
Highest bidder — особа, яка пропонує найвищу цiну.
Highly marketable — високоринковi / лiквiднi.
243
Identification and assessment of risk — визначення i оцiнка ризику.
Immediate annuity — ануїтет, що сплачується зараз.
Immunisation — iмунiзацiя.
Immunise — iмунiзувати.
In advance — як аванс, у виглядi авансу.
In arrear — як заборгованiсть, iз заборгованiстю.
In perpetuity — довiчно, пожиттєво, безстроково.
Income — прибуток.
Income less running costs — прибуток без поточних витрат.
Income tax — прибутковий податок, податок на прибуток.
Increasing annuity — зростаючий ануїтет.
Indexation — iндексацiя.
Indexation lag — затримка в процесi iндексацiї (в порiвняннi зi швид-
кiстю iнфляцiї).
Index-linked bond — iндексована облiгацiя.
Index-linked security — iндексований цiнний папiр.
Inferior — гiрший, поганий.
Inflation — iнфляцiя.
Inflation index — iндекс iнфляцiї.
Inflation protection — захист вiд iнфляцiї.
Inflation risk — ризик, пов’язаний з iнфляцiєю.
Inflationary pressure — iнфляцiйний тиск.
Inflow — надходження (грошей, капiталу тощо).
Initial deposit — початковий внесок (депозит).
Initial outlay — початковi витрати.
Instalment — внесок (разова виплата).
Insurance company — страхова компанiя.
Interest — вiдсоток.
Interest component — вiдсоткова складова.
Interest-only loan — позика за вiдсотки.
Interest payments — виплата вiдсоткiв.
Interest rate — вiдсоткова ставка.
Interest rate swap — вiдсотковий своп.
Internal rate of return (IRR) — внутрiшня норма прибутку.
Inter-quartile range — область значень внутрiшнього квартиля, тобто
симетричний iнтервал, куди N (0,1)-величина потрапляє з iмовiрнiс-
тю 1/2.
244
Investment — iнвестицiя.
Investment bank — iнвестицiйний банк.
Investment fund — iнвестицiйний фонд.
Investment grant — iнвестицiйна субсидiя.
Investor — iнвестор.
Issue price — випускна цiна, тобто цiна, за якою видається папiр.
Lag — запiзнення.
Law of one price — закон однiєї цiни.
Lender — той, хто позичає комусь грошi (кредитор).
Level annuity — сталий ануїтет.
Level monthly instalments in arrears — однаковi щомiсячнi внески (ви-
плати) iз заборгованiстю.
Liability — пасив; заборгованiсть; зобов’язання.
Linked internal rate of return (LIRR) — зв’язана внутрiшня норма при-
бутку.
Liquidity — лiквiднiсть (показник того, як швидко можна продати акти-
ви i одержати грошi).
Liquidity performance — значення перетворення лiквiдностi.
Liquidity preference — переваги лiквiдностi (теорiя, що пояснює деякi
форми кривої доходiв).
Loan — борг; кредит; позика.
Lognormal distribution — логнормальний розподiл.
Long forward position — позицiя покупця форвардного контракту.
Long party — позицiя покупця (акцiї).
Low volatility of return — низька мiнливiсть (волатильнiсть) доходу.
Lump sum — загальна сума.
Management team — група (команда) менеджерiв.
Margin — гарантiйний внесок, маржа (у ф’ючерснiй угодi).
Market risk — ринковий ризик.
Market segmentation — сегментацiя (розподiл на певнi частини) ринку.
Marketability — здатнiсть цiнних паперiв швидко i без проблем прода-
ватися i покупатися, лiквiднiсть.
Marketable — здатний швидко продаватися i покупатися, лiквiдний.
Maturity — дата подання цiнного паперу до виконання.
Mean — середнє. Mean accumulation — середнє накопичення.
Mean value — середнє значення.
Money rate of return — норма грошового доходу.
245
Money weighted rate of return — норма прибутку, зважена грошима.
Mortgage — позика пiд заставу, iпотека.
Net amount — чиста кiлькiсть (величина).
Net cash flow — чистий грошовий потiк.
Net income — чистий прибуток.
Net present value — чисте сучасне (теперiшнє) значення (величина).
Net return — чистий дохiд.
Net revenue — чисте надходження.
Net yield — чистий дохiд; дохiд нетто (пiсля урахування виплачених
податкiв).
No arbitrage — вiдсутнiсть арбiтражу.
Nominal amount = Nominal value — номiнальна кiлькiсть (величина).
Nominate the price — визначити цiну.
Nominal coupon rate — номiнальна ставка виплати за купоном.
Nominal rate of interest — номiнальна вiдсоткова ставка.
Nominal rate of interest per unit time — номiнальна вiдсоткова ставка
за одиницю часу.
Normal distribution — нормальний розподiл.
Note — облiгацiя.
Obligation — обов’язок, зобов’язання.
Offsetting agreement — компенсацiйна угода.
Option — опцiон; вибiр (боржника, коли сплатити борг).
Ordinary share — звичайна акцiя.
Original amount — початкова величина.
Outflow — вiдтiк (грошей, капiталу тощо).
Outgo — витрати.
Outset/from the outset — початок/ спочатку.
Outstanding — несплачений, заборгований?
Over the ... year period — через ... рокiв.
Overnight — на один день (встановлений на одну добу).
Owner of a company — власник компанiї.
Ownership (rights) — власнiсть; право власностi.
Pattern of income and outgo — структура доходу i витрат.
Pay in advance — платити вперед, авансом.
Payback period — перiод повернення платежiв.
Payment — виплата.
Payment stream — потiк платежiв (виплат).
246
Pension fund — пенсiйний фонд.
Per annum — на рiк.
Percentage — вiдсоткова частина.
Perpetual annuity — довiчний ануїтет.
Perpetuity — довiчна (пожиттєва) безстрокова виплата.
Policyholder — власник полiса.
Portfolio — портфель.
Preference share = preference stock — привiлейована акцiя (з фiнансо-
вим дивiдендом).
Present value — сучасна вартiсть.
Price — цiна, вартiсть.
Prior charge — переважна виплата (за привiлейованою акцiєю).
Prior ranking — переважна категорiя.
Probability — ймовiрнiсть.
Project income — прибуток вiд проекту.
Project outgoing — витрати за проектом.
Project revenue — надходження вiд проекту.
Purchase price — цiна купiвлi.
Purchaser — покупець.
Purchasing power — купiвельна спроможнiсть.
Put option — опцiон продажу.
Quarterly — щоквартально.
Raise money — зароблять грошi.
Rate of discount — дисконтна (облiкова) ставка.
Rate of payment of interest income — ставка виплати вiдсоткового до-
ходу.
Rate of payment of the cash flow — ставка виплат грошового потоку.
Real rate of return — реальна норма прибутку (з урахуванням iнфляцiї).
Real terms — реальнi строки.
Redeem — викупати; виплачувати борг; вiдшкодовувати.
Redemption (pay off) date — дата виплати (остаточної).
Redemption payment — остаточна виплата; викуп.
Reduce — зводити, зменшувати.
Reinvest — реiнвестувати (повторно iнвестувати).
Rent — рента, оренда.
Residual profit — залишок вiд доходу; залишковий дохiд.
Return — дохiд.
247
Revenue — надходження.
Risk characteristic — ризикова характеристика (характеристика цiнного
паперу з точки зору його ризиковостi).
Risk-free — безризиковий.
Risk-free rate of interest — безризикова ставка вiдсотка.
Risky — ризиковий.
Rough plot — приблизний графiк (без використання спецiального папе-
ру).
Running costs — поточнi витрати.
Schedule of repayment — розклад боргу на вiдсоткову i капiтальну ви-
плати.
Secure — захищений, надiйний, безпечний (з точки зору фiнансового
ризику).
Sell — продавати.
Settlement price — розрахункова цiна.
Shape — форма, вигляд (кривої, графiка).
Share — акцiя (у розумiннi одна акцiя, а не цiнний папiр взагалi).
Shareholder/stockholder — власник акцiї.
Short forward position — позицiя продавця форвардного контракту.
Short party — позицiя продавця (акцiї).
Short-dated securities — короткостроковi цiннi папери.
Short-term — короткостроковий.
Short-term spending — короткостроковi витрати.
Simple/compound interest — простий/ складний вiдсоток.
Simple rate of discount — проста дисконтна (облiкова) ставка.
Single premium — єдина виплата (як правило, у виглядi страхової пре-
мiї).
Small changes in the rate of interest — невеликi змiни вiдсоткової
ставки.
Split — розщеплення; розподiл (боргу на певнi частини).
Spot rate — спот-ставка; спотова ставка.
Spot rate of interest — спотова вiдсоткова ставка.
Spot risk-free interest rate — спотова безризикова вiдсоткова ставка.
Spread — розкид; розсiяння.
Standard deviation — стандартне вiдхилення (корiнь iз дисперсiї).
Stock exchange — бiржа.
Swap = swap contract — своп-контракт; контракт типу своп.
248
Tax — податок.
Taxation grant — податкова пiльга.
Tax on interest income = income tax — прибутковий податок.
Tax-exempt = tax-free — вiльний вiд сплати податкiв.
Term assurance — тимчасове страхування.
Term to maturity — строк до виконання.
Term to redemption — строк до виплат.
Time lag — затримка в часi.
Time weighted rate of return — норма прибутку, зважена часом.
Total amount if interest — сумарна величина вiдсотка.
Trade — торгiвля, торгувати.
Trading profit — прибуток вiд торгiвлi, продажу.
Treasury bill — казначейський вексель.
Unit sum of money — одинична сума грошей, грошова одиниця.
Unsecured loan stock — незабезпечена облiгацiя.
Value of fund — значення (величина) доходу.
Variance — дисперсiя.
Venture — ризиковане починання; спекуляцiя.
Viable project — життєздатний (прибутковий) проект.
Volatility — волатильнiсть (мiнливiсть).
Voting right — право голосу.
Weighted average — зважене середнє.
Winding up — лiквiдацiя (компанiї) при банкрутствi.
Withdraw the capital — вилучити капiтал.
Yield curve — крива доходу.
Yield on the transaction — дохiд вiд операцiї.
Yield to maturity — дохiд при виконаннi; норма прибутку при погашеннi
облiгацiї; iнодi внутрiшня норма прибутку.
Zero-coupon bond — безкупонна облiгацiя (з нульовим купоном).
249
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ
1. Бойков А. В. Страхование и актуарные расчеты. — М.: РОХОС, 2004.

2. Буренин А. Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки. — М.: Три-
вола, 1995.
3. Галиц Л. Финансовая инженерия. Инструменты и способы управления фи-
нансовым рынком. — М.: ТВП, Научное издательство, 1998.
4. Голубин А. Ю. Математические модели в теории страхования: Построение
и оптимизация. — М.: АНКИЛ, 2003.
5. К теории расчетов опционов Европейского и Американского типов.
Часть I. Дискретное время, Часть II. Непрерывное время/ А. Н. Ширяев,
Ю. М. Кабанов, Д. О. Крамков, А. В. Мельников// Теория вероятностей
и её применения.— 1994. — Т. 39. — № 1. — С. 21–79, 80–129.
6. Мельников А. В. Финансовые рынки, Стохастический анализ и расчет
производных ценных бумаг. — М.: ТВП, Научное издательство, 1997.
7. Мельников А. В., Волков С. Н., Нечаев М. Л. Математика финансовых
обязательств. — М.: ГУ ВШЭ, 2001.
8. Теоретико-ймовiрнiснi та статистичнi методи в економетрицi та фiнан-
совiй математицi/ M. M. Леоненко, Ю. С. Мiшура, В. М. Пархоменко,
М. Й. Ядренко — К.: Iнформтехнiка, 1995.
9. Фалин Г. И., Фалин А. И. Теория риска для актуариев в задачах. — М.:
Мир, 2004.
10. Черваньов Д. М., Комашко О. В. Економетрика. Курс лекцiй. — К.: РВЦ
КIЕМБСС, 1998.
11. Ширяев А. Н. Основы стохастической финансовой математики. — М.: Фа-
зис, 1998. — Т. 1, 2.
12. Anthony M., Biggs N. Mathematics for economics and finance. Methods and
modelling. — Cambridge: Press Syndicate of the University of Cambridge,
1996.
13. Baxter M., Rennie A. Financial calculus: An introduction to derivative pri-
cing. — Cambridge: Cambridge University Press, 1996.
14. Campbell J. Y. Lo, A. W., MacKinlay A. C. The econometrics of financial
markets. — Princeton: Princetion University Press, 1993.
250
15. Chen L. Interest Rate Dynamics (Lecture Notes in Economics and Mathemati-
cal Systems, 435). — New York: Springer, 1996.
16. Daykin C. D. Practical Risk Theory for Actuaries. — London: Chapman &
Hall, 1996.
17. Duffie D. Dynamic asset pricing theory. — Princeton: Princeton University
Press, 1996.
18. Elliott R., Kopp P. E. Mathematics of financial markets. — New York: Spri-
nger Finance, 1998.
19. Follmer H., Schied A. Stochastic finance. An introduction in discrete time. —
Berlin: de Gruyter, 2002.
20. Gerber H. U. Life Insurance Mathematics. — Berlin: Springer-Verlag, 1997.
21. Karatzas I., Shreve S. E. Methods of mathematical finance. — Berlin:
Springer-Verlag, 1998.
22. Kwok Y. K. Mathematical Models of Financial Derivatives. — New York:
Springer-Verlag, 1998.
23. Lamberton D., Lapeyre B. Introduction to stochastic calculus applied to fi-
nance. — London: Chapman & Hall, 1995.
24. McCutcheon J., Scott W. F. Introduction to the Mathematics of Finance.
2 ed. — Oxford: Butterworth-Heinemann, 1989.
25. Musiela M., Rutkowski M. Martingale Methods in financial modelling.
Berlin: Springer-Verlag, 1997.
26. Neftci Salih N. An Introduction to the Mathematics of Financial Derivati-
ves. — San Diego, CA: Academic Press, 1996.
27. Nielsen L. T. Pricing and hedging of derivative securities. —- Oxford: Oxford
University Press, 1999.
28. Ottaviani G. Financial Risk in Insurance. — Berlin: Springer-Verlag, 2000.
29. Pliska S. Introduction to mathematical finance: discrete time models. —
Oxford, Basel: Blackwell, 1997.
30. Ross S. M. An introduction to mathematical finance: Options and other topi-
cs. — Cambridge: Cambridge University Press, 1999.
31. Shreve S. Stochastic calculus and finance. — New York: Springer, 2004. —
V. I, II.
32. Stochastic processes for insurance and finance./ T. Rolski, H. Schmidli,
V. Schmidt, I. Tendels — Chichester: Wiley, 1998.
33. Varian H. R. (ed.) Computational Economics and Finance. Modeling and
Analysis with Mathematica. — New York: Springer, 1996.
34. Wilmott P., Howison S., Dewynne I. The mathematics of financial derivatives,
a student introduction. — Cambridge: Cambridge University Press, 1995.
251
Ануїтетнi таблицi
Таблиця значень νn для n = 4,5, . . . ,12
4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 0,9610 0,9515 0,9420 0,9327 0,9235 0,9143 0,9053 0,8963 0,8874
1,5 0,9422 0,9283 0,9145 0,9010 0,8877 0,8746 0,8617 0,8489 0,8364
2 0,9238 0,9057 0,8880 0,8706 0,8535 0,8368 0,8203 0,8043 0,7885
2,5 0,9060 0,8839 0,8623 0,8413 0,8207 0,8007 0,7812 0,7621 0,7436
3 0,8885 0,8626 0,8375 0,8131 0,7894 0,7664 0,7441 0,7224 0,7014
3,5 0,8714 0,8420 0,8135 0,7860 0,7594 0,7337 0,7089 0,6849 0,6618
4 0,8548 0,8219 0,7903 0,7599 0,7307 0,7026 0,6756 0,6496 0,6246
4,25 0,8466 0,8121 0,7790 0,7473 0,7168 0,6876 0,6595 0,6326 0,6069
4,5 0,8386 0,8025 0,7679 0,7348 0,7032 0,6729 0,6439 0,6162 0,5897
4,75 0,8306 0,7929 0,7570 0,7226 0,6899 0,6586 0,6287 0,6002 0,5730
5 0,8227 0,7835 0,7462 0,7107 0,6768 0,6446 0,6139 0,5847 0,5568
5,25 0,8149 0,7743 0,7356 0,6989 0,6641 0,6310 0,5995 0,5696 0,5412
5,5 0,8072 0,7651 0,7252 0,6874 0,6516 0,6176 0,5854 0,5549 0,5260
5,75 0,7996 0,7561 0,7150 0,6761 0,6394 0,6046 0,5717 0,5406 0,5113
6 0,7921 0,7473 0,7050 0,6651 0,6274 0,5919 0,5584 0,5268 0,4970
6,25 0,7847 0,7385 0,6951 0,6542 0,6157 0,5795 0,5454 0,5133 0,4831
6,5 0,7773 0,7299 0,6853 0,6435 0,6042 0,5674 0,5327 0,5002 0,4697
6,75 0,7701 0,7214 0,6758 0,6330 0,5930 0,5555 0,5204 0,4875 0,4567
7 0,7629 0,7130 0,6663 0,6227 0,5820 0,5439 0,5083 0,4751 0,4440
7,25 0,7558 0,7047 0,6571 0,6127 0,5712 0,5326 0,4966 0,4631 0,4318
7,5 0,7488 0,6966 0,6480 0,6028 0,5607 0,5216 0,4852 0,4513 0,4199
7,75 0,7419 0,6885 0,6390 0,5930 0,5504 0,5108 0,4741 0,4400 0,4083
8 0,7350 0,6806 0,6302 0,5835 0,5403 0,5002 0,4632 0,4289 0,3971
8,25 0,7283 0,6728 0,6215 0,5741 0,5304 0,4899 0,4526 0,4181 0,3862
8,5 0,7216 0,6650 0,6129 0,5649 0,5207 0,4799 0,4423 0,4076 0,3757
8,75 0,7150 0,6574 0,6045 0,5559 0,5112 0,4700 0,4322 0,3974 0,3655
9 0,7084 0,6499 0,5963 0,5470 0,5019 0,4604 0,4224 0,3875 0,3555
9,5 0,6956 0,6352 0,5801 0,5298 0,4838 0,4418 0,4035 0,3685 0,3365
10 0,6830 0,6209 0,5645 0,5132 0,4665 0,4241 0,3855 0,3505 0,3186
10,5 0,6707 0,6070 0,5493 0,4971 0,4499 0,4071 0,3684 0,3334 0,3018
11 0,6587 0,5935 0,5346 0,4817 0,4339 0,3909 0,3522 0,3173 0,2858
11,5 0,6470 0,5803 0,5204 0,4667 0,4186 0,3754 0,3367 0,3020 0,2708
12 0,6355 0,5674 0,5066 0,4523 0,4039 0,3606 0,3220 0,2875 0,2567
12,5 0,6243 0,5549 0,4933 0,4385 0,3897 0,3464 0,3079 0,2737 0,2433
13 0,6133 0,5428 0,4803 0,4251 0,3762 0,3329 0,2946 0,2607 0,2307
14 0,5921 0,5194 0,4556 0,3996 0,3506 0,3075 0,2697 0,2366 0,2076
15 0,5718 0,4972 0,4323 0,3759 0,3269 0,2843 0,2472 0,2149 0,1869
16 0,5523 0,4761 0,4104 0,3538 0,3050 0,2630 0,2267 0,1954 0,1685
18 0,5158 0,4371 0,3704 0,3139 0,2660 0,2255 0,1911 0,1619 0,1372
20 0,4823 0,4019 0,3349 0,2791 0,2326 0,1938 0,1615 0,1346 0,1122
252
Таблиця значень νn для n = 13,14, . . . ,40
13 14 15 17 20 25 30 35 40
1 0,8787 0,8700 0,8613 0,8444 0,8195 0,7798 0,7419 0,7059 0,6717
1,5 0,8240 0,8118 0,7999 0,7764 0,7425 0,6892 0,6398 0,5939 0,5513
2 0,7730 0,7579 0,7430 0,7142 0,6730 0,6095 0,5521 0,5000 0,4529
2,5 0,7254 0,7077 0,6905 0,6572 0,6103 0,5394 0,4767 0,4214 0,3724
3 0,6810 0,6611 0,6419 0,6050 0,5537 0,4776 0,4120 0,3554 0,3066
3,5 0,6394 0,6178 0,5969 0,5572 0,5026 0,4231 0,3563 0,3000 0,2526
4 0,6006 0,5775 0,5553 0,5134 0,4564 0,3751 0,3083 0,2534 0,2083
4,25 0,5821 0,5584 0,5356 0,4928 0,4350 0,3533 0,2869 0,2330 0,1892
4,5 0,5643 0,5400 0,5167 0,4732 0,4146 0,3327 0,2670 0,2143 0,1719
4,75 0,5470 0,5222 0,4985 0,4543 0,3953 0,3134 0,2485 0,1971 0,1563
5 0,5303 0,5051 0,4810 0,4363 0,3769 0,2953 0,2314 0,1813 0,1420
5,25 0,5142 0,4885 0,4642 0,4190 0,3594 0,2783 0,2154 0,1668 0,1292
5,5 0,4986 0,4726 0,4479 0,4024 0,3427 0,2622 0,2006 0,1535 0,1175
5,75 0,4835 0,4572 0,4323 0,3866 0,3269 0,2472 0,1869 0,1413 0,1069
6 0,4688 0,4423 0,4173 0,3714 0,3118 0,2330 0,1741 0,1301 0,0972
6,25 0,4547 0,4280 0,4028 0,3568 0,2975 0,2197 0,1622 0,1198 0,0885
6,5 0,4410 0,4141 0,3888 0,3428 0,2838 0,2071 0,1512 0,1103 0,0805
6,75 0,4278 0,4007 0,3754 0,3294 0,2708 0,1953 0,1409 0,1017 0,0733
7 0,4150 0,3878 0,3624 0,3166 0,2584 0,1842 0,1314 0,0937 0,0668
7,25 0,4026 0,3754 0,3500 0,3043 0,2466 0,1738 0,1225 0,0863 0,0608
7,5 0,3906 0,3633 0,3380 0,2925 0,2354 0,1640 0,1142 0,0796 0,0554
7,75 0,3789 0,3517 0,3264 0,2811 0,2247 0,1547 0,1065 0,0733 0,0505
8 0,3677 0,3405 0,3152 0,2703 0,2145 0,1460 0,0994 0,0676 0,0460
8,25 0,3568 0,3296 0,3045 0,2599 0,2049 0,1378 0,0927 0,0624 0,0420
8,5 0,3463 0,3191 0,2941 0,2499 0,1956 0,1301 0,0865 0,0575 0,0383
8,75 0,3361 0,3090 0,2842 0,2403 0,1868 0,1228 0,0807 0,0531 0,0349
9 0,3262 0,2992 0,2745 0,2311 0,1784 0,1160 0,0754 0,0490 0,0318
9,5 0,3073 0,2807 0,2563 0,2138 0,1628 0,1034 0,0657 0,0417 0,0265
10 0,2897 0,2633 0,2394 0,1978 0,1486 0,0923 0,0573 0,0356 0,0221
10,5 0,2731 0,2471 0,2236 0,1832 0,1358 0,0824 0,0500 0,0304 0,0184
11 0,2575 0,2320 0,2090 0,1696 0,1240 0,0736 0,0437 0,0259 0,0154
11,5 0,2429 0,2178 0,1954 0,1572 0,1134 0,0658 0,0382 0,0222 0,0129
12 0,2292 0,2046 0,1827 0,1456 0,1037 0,0588 0,0334 0,0189 0,0107
12,5 0,2163 0,1922 0,1709 0,1350 0,0948 0,0526 0,0292 0,0162 0,0090
13 0,2042 0,1807 0,1599 0,1252 0,0868 0,0471 0,0256 0,0139 0,0075
14 0,1821 0,1597 0,1401 0,1078 0,0728 0,0378 0,0196 0,0102 0,0053
15 0,1625 0,1413 0,1229 0,0929 0,0611 0,0304 0,0151 0,0075 0,0037
16 0,1452 0,1252 0,1079 0,0802 0,0514 0,0245 0,0116 0,0055 0,0026
18 0,1163 0,0985 0,0835 0,0600 0,0365 0,0160 0,0070 0,0030 0,0013
20 0,0935 0,0779 0,0649 0,0451 0,0261 0,0105 0,0042 0,0017 0,0007
Примiтка: верхнiй рядок — кiлькiсть рокiв n, лiвий рядок — рiчна ефективна вiдсоткова
ставка. Для знаходження значень, що не наведенi у таблицi, можна використати означення
νn = 1/(1 + i)n або властивiсть степеневої функцiї: νn+m = νn νm .
253
Таблиця значень an| для n = 4,5, . . . ,12
13 14 15 17 20 25 30 35 40
1 3,9020 4,8534 5,7955 6,7282 7,6517 8,5660 9,4713 10,368 11,255
1,5 3,8544 4,7826 5,6972 6,5982 7,4859 8,3605 9,2222 10,071 10,908
2 3,8077 4,7135 5,6014 6,4720 7,3255 8,1622 8,9826 9,7868 10,575
2,5 3,7620 4,6458 5,5081 6,3494 7,1701 7,9709 8,7521 9,5142 10,258
3 3,7171 4,5797 5,4172 6,2303 7,0197 7,7861 8,5302 9,2526 9,9540
3,5 3,6731 4,5151 5,3286 6,1145 6,8740 7,6077 8,3166 9,0016 9,6633
4 3,6299 4,4518 5,2421 6,0021 6,7327 7,4353 8,1109 8,7605 9,3851
4,25 3,6086 4,4207 5,1997 5,9470 6,6638 7,3513 8,0109 8,6435 9,2504
4,5 3,5875 4,3900 5,1579 5,8927 6,5959 7,2688 7,9127 8,5289 9,1186
4,75 3,5666 4,3596 5,1165 5,8392 6,5290 7,1876 7,8163 8,4166 8,9896
5 3,5460 4,3295 5,0757 5,7864 6,4632 7,1078 7,7217 8,3064 8,8633
5,25 3,5255 4,2997 5,0354 5,7343 6,3984 7,0294 7,6288 8,1984 8,7396
5,5 3,5052 4,2703 4,9955 5,6830 6,3346 6,9522 7,5376 8,0925 8,6185
5,75 3,4850 4,2412 4,9562 5,6323 6,2717 6,8763 7,4481 7,9887 8,5000
6 3,4651 4,2124 4,9173 5,5824 6,2098 6,8017 7,3601 7,8869 8,3838
6,25 3,4454 4,1839 4,8789 5,5331 6,1488 6,7283 7,2737 7,7870 8,2701
6,5 3,4258 4,1557 4,8410 5,4845 6,0888 6,6561 7,1888 7,6890 8,1587
6,75 3,4064 4,1278 4,8036 5,4366 6,0296 6,5851 7,1055 7,5929 8,0496
7 3,3872 4,1002 4,7665 5,3893 5,9713 6,5152 7,0236 7,4987 7,9427
7,25 3,3682 4,0729 4,7300 5,3426 5,9139 6,4465 6,9431 7,4062 7,8379
7,5 3,3493 4,0459 4,6938 5,2966 5,8573 6,3789 6,8641 7,3154 7,7353
7,75 3,3306 4,0192 4,6582 5,2512 5,8016 6,3124 6,7864 7,2264 7,6347
8 3,3121 3,9927 4,6229 5,2064 5,7466 6,2469 6,7101 7,1390 7,5361
8,25 3,2938 3,9665 4,5880 5,1621 5,6925 6,1825 6,6351 7,0532 7,4394
8,5 3,2756 3,9406 4,5536 5,1185 5,6392 6,1191 6,5613 6,9690 7,3447
8,75 3,2576 3,9150 4,5196 5,0755 5,5866 6,0567 6,4889 6,8863 7,2518
9 3,2397 3,8897 4,4859 5,0330 5,5348 5,9952 6,4177 6,8052 7,1607
9,5 3,2045 3,8397 4,4198 4,9496 5,4334 5,8753 6,2788 6,6473 6,9838
10 3,1699 3,7908 4,3553 4,8684 5,3349 5,7590 6,1446 6,4951 6,8137
10,5 3,1359 3,7429 4,2922 4,7893 5,2392 5,6463 6,0148 6,3482 6,6500
11 3,1024 3,6959 4,2305 4,7122 5,1461 5,5370 5,8892 6,2065 6,4924
11,5 3,0696 3,6499 4,1703 4,6370 5,0556 5,4311 5,7678 6,0697 6,3406
12 3,0373 3,6048 4,1114 4,5638 4,9676 5,3282 5,6502 5,9377 6,1944
12,5 3,0056 3,5606 4,0538 4,4923 4,8820 5,2285 5,5364 5,8102 6,0535
13 2,9745 3,5172 3,9975 4,4226 4,7988 5,1317 5,4262 5,6869 5,9176
14 2,9137 3,4331 3,8887 4,2883 4,6389 4,9464 5,2161 5,4527 5,6603
15 2,8550 3,3522 3,7845 4,1604 4,4873 4,7716 5,0188 5,2337 5,4206
16 2,7982 3,2743 3,6847 4,0386 4,3436 4,6065 4,8332 5,0286 5,1971
18 2,6901 3,1272 3,4976 3,8115 4,0776 4,3030 4,4941 4,6560 4,7932
20 2,5887 2,9906 3,3255 3,6046 3,8372 4,0310 4,1925 4,3271 4,4392
254
Таблиця значень an| для n = 13,14, . . . ,40
13 14 15 17 20 25 30 35 40
1 12,134 13,004 13,865 15,562 18,046 22,023 25,808 29,409 32,835
1,5 11,732 12,543 13,343 14,908 17,169 20,720 24,016 27,076 29,916
2 11,348 12,106 12,849 14,292 16,351 19,524 22,397 24,999 27,356
2,5 10,983 11,691 12,381 13,712 15,589 18,424 20,930 23,145 25,103
3 10,635 11,296 11,938 13,166 14,878 17,413 19,600 21,487 23,115
3,5 10,303 10,921 11,517 12,651 14,212 16,482 18,392 20,001 21,355
4 9,9856 10,563 11,118 12,166 13,590 15,622 17,292 18,665 19,793
4,25 9,8325 10,391 10,927 11,933 13,294 15,217 16,779 18,047 19,077
4,5 9,6829 10,223 10,740 11,707 13,008 14,828 16,289 17,461 18,402
4,75 9,5366 10,059 10,557 11,488 12,731 14,454 15,820 16,904 17,763
5 9,3936 9,8986 10,380 11,274 12,462 14,094 15,373 16,374 17,159
5,25 9,2538 9,7423 10,207 11,067 12,202 13,748 14,944 15,870 16,588
5,5 9,1171 9,5896 10,038 10,865 11,950 13,414 14,534 15,391 16,046
5,75 8,9834 9,4406 9,8729 10,668 11,706 13,093 14,141 14,934 15,533
6 8,8527 9,2950 9,7122 10,477 11,470 12,783 13,765 14,498 15,046
6,25 8,7248 9,1528 9,5555 10,291 11,241 12,485 13,404 14,083 14,584
6,5 8,5997 9,0138 9,4027 10,111 11,019 12,198 13,059 13,687 14,146
6,75 8,4774 8,8781 9,2535 9,9346 10,803 11,921 12,727 13,309 13,728
7 8,3577 8,7455 9,1079 9,7632 10,594 11,654 12,409 12,948 13,332
7,25 8,2405 8,6158 8,9658 9,5964 10,391 11,396 12,104 12,603 12,954
7,5 8,1258 8,4892 8,8271 9,4340 10,195 11,147 11,810 12,273 12,594
7,75 8,0136 8,3653 8,6917 9,2757 10,004 10,907 11,529 11,957 12,252
8 7,9038 8,2442 8,5595 9,1216 9,8181 10,675 11,258 11,655 11,925
8,25 7,7962 8,1259 8,4304 8,9715 9,6381 10,451 10,997 11,365 11,613
8,5 7,6910 8,0101 8,3042 8,8252 9,4633 10,234 10,747 11,088 11,315
8,75 7,5879 7,8969 8,1810 8,6826 9,2935 10,025 10,506 10,822 11,030
9 7,4869 7,7862 8,0607 8,5436 9,1285 9,8226 10,274 10,567 10,757
9,5 7,2912 7,5719 7,8282 8,2760 8,8124 9,4376 9,8347 10,087 10,247
10 7,1034 7,3667 7,6061 8,0216 8,5136 9,0770 9,4269 9,6442 9,7791
10,5 6,9230 7,1702 7,3938 7,7794 8,2309 8,7390 9,0474 9,2347 9,3483
11 6,7499 6,9819 7,1909 7,5488 7,9633 8,4217 8,6938 8,8552 8,9511
11,5 6,5835 6,8013 6,9967 7,3291 7,7098 8,1236 8,3637 8,5030 8,5839
12 6,4235 6,6282 6,8109 7,1196 7,4694 7,8431 8,0552 8,1755 8,2438
12,5 6,2698 6,4620 6,6329 6,9198 7,2414 7,5790 7,7664 7,8704 7,9281
13 6,1218 6,3025 6,4624 6,7291 7,0248 7,3300 7,4957 7,5856 7,6344
14 5,8424 6,0021 6,1422 6,3729 6,6231 6,8729 7,0027 7,0700 7,1050
15 5,5831 5,7245 5,8474 6,0472 6,2593 6,4641 6,5660 6,6166 6,6418
16 5,3423 5,4675 5,5755 5,7487 5,9288 6,0971 6,1772 6,2153 6,2335
18 4,9095 5,0081 5,0916 5,2223 5,3527 5,4669 5,5168 5,5386 5,5482
20 4,5327 4,6106 4,6755 4,7746 4,8696 4,9476 4,9789 4,9915 4,9966
Примiтка: верхнiй рядок — кiлькiсть рокiв n, лiвий рядок — рiчна ефективна вiдсоткова
ставка. Для знаходження значень, що не наведенi у таблицi, можна використати означення
an| = ν + ν2 + · · · + νn або ануїтетнi рiвняння: an+1| = ν(1 + an| ) та an+m| = an| + νn am| .
255

Book Univ

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Book Univ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

О. Д.

Сучасна фiнансова система розвиненої держави є складним механiз-

1.1. МОДЕЛI ГРОШОВИХ ПОТОКIВ

Потоки платежiв (cash flows) — суми грошей, якi виплачують або

1.1.1. Є три типи iнвестування на 10 рокiв: облiгацiя з нульовим

1.1.1. Покупцю вiдомi час i розмiр грошових потокiв для облiгацiї з

1.2. ЗАЛЕЖНIСТЬ ВАРТОСТI ГРОШОВИХ СУМ

Вiдсотки (interest) — винагорода, яку сплачує той, хто отримує по-

1.2.1. Суму в 100 грн поклали пiд простий вiдсоток 10 % рiчних на

1.2.1. Накопичену суму за простими вiдсотками обчислимо за фор-

1.3. ПРОСТI ТА СКЛАДНI ВIДСОТКИ

Якщо людина вкладає в банк грошi на суму C, вiдсотки нарахову-

1.3.1. Нехай людина позичила грошей на суму C i повинна вiддати

1.4. ДИСКОНТУВАННЯ ТА АКУМУЛЮВАННЯ

Швидкiсть i одержання прибутку вiд iнвестицiй обчислюється як i =

1.4.1. Нехай людина одержуватиме суму xk наприкiнцi k-го з n пе-

при i = 0,1, 0,2, 0,3 та n = 5:

б) P(i) не обов’язково є монотонною функцiєю i.

1.4.1. При i = 0,1 — перша послiдовнiсть; при i = 0,2 — друга; при

Потiм сучасну вартiсть неперервного потоку платежiв обчислюємо за

тому невiрним є вираз а).

При i = 0,055 цiна потоку платежiв дорiвнювала б 126,99 грн, що менше

2. У випадку а) позначимо суму, накопичену на рахунку через 1 рiк

1.5. ВИКОРИСТАННЯ СКЛАДНИХ ВIДСОТКIВ

Ануїтет (рента) — регулярнi виплати, що провадяться на початку або

1.5.1. Щопiвроку сплачується по 500 грн. Знайдемо i(2) , що вiдпо-

1.5.3. Оскiльки в k-й рiк дивiденди становитимуть d1 (1 + g)k−1 , якi

1.6. ВИЗНАЧЕННЯ БАНКIВСЬКОГО ВIДСОТКА

Нехай iснують два грошових потоки, яким вiдповiдають виплати, що

1.6.1. Пiдприємець взяв кредит розмiром у 500 000 грн, а через 2

Проект Початковий Внесок через Прибуток через

1.6.9. 1. Виробник iграшок пропонує продаж залишкiв своєї проду-

1.6.1. З рiвняння вартостей одержимо

1.7. ВИПЛАТА БОРГУ

Нехай у момент часу t = 0 взято в борг суму X. Для повернення

1.7.1. Нехай людина бере кредит розмiром L, який треба повернути

Звiдси Y = −0,13723, що неможливо.

№ Залишок боргу на Вiдсоткова Капiтальна Залишок боргу

1.7.22. Спочатку термiн позики був 365 днiв, а плата за користування

1.8. ОЦIНКА IНВЕСТИЦIЙНИХ ПРОЕКТIВ

Розглянемо iнвестицiйний проект на iнтервалi часу (0, T ). Нехай при-

1.8.1. Бiзнесмен розмiрковує над iнвестицiєю, яка вимагає початко-

Визначте цiну продажу стадiону та iнших iнфраструктур, якi забез-

Календарний рiк 2000 2001 2002

Вартiсть фонду на 1 сiчня до потоку готiвки 100 80 200

Пiдрахуйте ефективну рiчну норму прибутку, зважену часом, за три

Кален- Вартiсть Вартiсть фонду Чистий потiк готiвки,

1.8.12. Нижче надано iнформацiю, що стосується iнвестицiйного

Вартiсть фонду на 30 червня — 460 500 650

Якщо норма прибутку, зважена часом, що її зароблено фондом про-

1.8.1. Тут ν = 1/1,09 = 0,917431. Шукана зведена вартiсть, тис. грн:

1.9. СПОСОБИ IНВЕСТУВАННЯ

1.9.1. 1. Визначте характеристики урядових iндексованих облiгацiй.

1.9.1. 1. Облiгацiю видає уряд i виплати робить вiн же. Виплати за

1.10. ВИКОРИСТАННЯ СКЛАДНИХ ВIДСОТКIВ

Норма грошового прибутку, або внутрiшня норма прибутку —

де P — початкове iнвестування; Xk — надходження за iнвестицiєю в

Дата Iндекс iнфляцiї

Липень 1995 110,5

1. Пiдрахуйте суму купона, який виплачується за акцiю номiналом у

Грудень 1999 100

1.10.1. Виберемо рiк як одиницю часу. Якщо i — шукана внутрiшня

Дата Грошовий потiк Пояснення