Професійна толерантність

NATIONAL ACADEMY OF EDUCATIONAL SCIENCES OF UKRAINE
H. S. KOSTYUK INSTITUTE OF PSYCHOLOGY
PSYCHOLOGICAL JOURNAL
Scientific Review
Volume 5 Issue 12 (32) / 2019
Kyiv
2019
ISSN 2414-0023 (Print)
ISSN 2414-004X (Online) PSYCHOLOGICAL JOURNAL
DOI (Issue): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12 Volume 5 Issue 12 2019
UDC 159.9(082) P 86
The publication is approved by the resolutions of the Scientific Council of H.S. Kostyuk Institute of Psychology of the Na-
tional Academy of Educational Sciences of Ukraine (Protocol № 12 of 26.12.2019)
State Registration Certificate of the scientific review «Psychological journal» as a printed mass media — КВ № 24063-
13903 ПР of 22.07.2019, issued by Ministry of Justice of Ukraine.
The collection of research papers was inserted in the List of specialized scientific editions of Ukraine in psychology as a Online edition
(Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine № 1604 of 22.12.2016, Annex 9).
Reviewers:
Tatyana Viskovatova — Doctor of Psychological Sciences, Professor, Head of the Department of Differential and Experimental Psychology, Odessa II
Mechnikov National University, Odessa (Ukraine).
Antonina Gris — Doctor of Psychological Sciences, Professor, Head of the Laboratory of Psychology of Socially Disadapted Minors at the H.S. Kostyuk
Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv (Ukraine).
Editor-in-Chief:
Maksymenko Serhiy, Doctor of Psychological Science, Professor, Full Member of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine,
Director of H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
Editorial board:
Lyudmila Karamushka, Doctor of Psychology, Professor, Deputy Director for Scientific and Organizational Work and International Scientific Rela-
tions of the H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine;
Natalia Chepeleva, Doctor of Psychology, Professor, Deputy Director for Scientific Work of the H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National
Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine;
Oleg Kokun, Doctor of Psychology, Professor, Deputy Director for Scientific and Innovative Work of the H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the
National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine;
Halyna Bevz, Doctor of Psychology, Professor, Head of the Laboratory of Communication Psychology, Institute of Social and Political Psychology of
the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine;
Tatyana Yablonskaya, Doctor of Psychology, Professor, Associate Professor, Department of Developmental Psychology, Taras Shevchenko National
University of Kyiv, Kyiv, Ukraine;
Vadim Barko, Doctor of Psychology, Professor, Chief Scientific Officer, State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv,
Ukraine;
Michel Wieviorka, Professor, Doctor of Science, President de la Fondation Maison des Sciences Sociales de L'homme (FMSH), Paris, France.
Oleg Gorbanyuk, PhD, Associate Professor, Department of General Psychology, Institute of Psychology, Catholic University of Lublin, Lublin City,
Republic of Poland;
Alfred Pritz, Professor, Doctor of Psychology and Pedagogy, Rector of the University. Sigmund Freud, Vienna, Austria.
Halina Humeniuk, PhD in Psychological Sciences, Associate Professor, Scientific Secretary of the H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the Nation-
al Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine;
Olexey Chebikin, Doctor of Psychology, Professor, Rector of South Ukrainian Pedagogical University, Odessa, Ukraine;
Tetiana Melnychuk, PhD in Psychological Sciences, Senior Researcher in the Laboratory of Organizational and Social Psychology of the H. S. Kostyuk
Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine;
Ksenia Maksimenko, Doctor of Psychology, Professor, National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, Ukraine;
Anastasia Sidorenko, Doctor of Psychology, Associate Professor of the Department of General and Medical Psychology of the O.O. Bogomolets Natio-
nal Medical University, in combination with a doctor-psychologist of the consultative polyclinic of the State Scientific and Practical Medical Center of
Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv Ukraine;
Tamara Govorun, Doctor of Psychology, Professor, O.P. Jindal Global University. Joint Director, Jindal Institute of Behavioral Sciences and Associate
Professor, O.P. Jindal Global University, Haryana, India;
Stanislav Klimovsky, PhD, Vice-President of the Association pour la Promotion des Sciences et des Innovations, Paris, France.
Mykyta Panov, PhD in Psychological Sciences, Assistant Professor, Assistant Professor of the Department of Special Pedagogy and Special Psycholo-
gy, Municipal Institution of Higher Education “Khortytsia National Educational Rehabilitation Academy”' of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporiz-
hzhia (Ukraine)
P 86 Psychological Journal: Scientific Review / red. S. Maksymenko. — № 12. — Vol. 5. — Kyiv : H. S. Kostyuk Institute
of Psychology of The National Academy of Educational Sciences of Ukraine , 2019. — 302 p.
This scientific review is dedicated to the discussion of the most prominent issues of contemporary psychology. It presents a wide range
of scientific studies, for example, the psychological analysis of adolescence, the influence of the family in the psychological develop-
ment of the child, the different aspects of emotional intelligence, personality representations, etc...
The target readership of this scientific review includes professional psychologists, graduate and postgraduate students, as well
as everybody else who shows interest in the current state of psychology as a science.
© H. S. Kostyuk Institute of Psychology of
The National Academy of Educational
Sciences of Ukraine, APSCI, 2019
© Authors, 2019
Volume 5 Issue 12 2019 http://www.apsijournal.com/
2
CONTENTS
Kateryna Balakhtar
PROFESSIONAL TOLERANCE AS A COMPONENT OF FOREIGN
LANGUAGE LECTURERS’ READINESS TO CREATIVE PROFESSIONAL
WORK AT UNIVERSITIES………………………………………………….…...………...….....……9
Halyna Chuyko, Igor Zvarych

SPECIFICS OF INFORMATION ON THE INTERNET…………………….…………..………...….21
Lesia Kolomiiets, Viktoriia Solvar, Tetiana Kozhedub

THE JUSTIFICATION OF THEORETICAL-METHODOLOGICAL
FOUNDATIONS FOR THE EMPIRICAL RESEARCH ON ADOLESCENTS’
SELF-FULFILMENT…...……………………………...………………..…..………………………...43
Svitlana Mykhalska
THE COMMUNICATIVE SPACE OF
PERSONALITY FORMATION………………………...…………………………………………….59
Katerina Pasko, Tatiana Motruk

THE FEATURES OF MOBILIZED MILITARY PERSONNEL’S
STRESS RESISTANCE………………………………………………….…………………….....…...72
Olena Shcherbakova
THE FEATURES OF FUNCTIONING OF EARLY MALADAPTIVE
SCHEMES (SCHEMA-MODES) CHARACTERISTIC FOR
SECONDARY SCHOOL PUPILS WITH DIFFERENT ACADEMIC
ABILITIES AND ACHIEVEMENTS………………………………...…………………………..…...86
Olena Yatsyna
“SOLO” PRACTICE AS A CONSCIOUS CHOICE: THE
DISCOURSE CONTENT…..……………………………………………………….………………..105
Andrii Maslyuk
THE PROBLEM OF METHODOLOGY FOR
HISTORICAL- PSYCHOLOGICAL RESEARCH……………………….…………...………...…..119
Serhiy Mishchuk
ALIENATION AS A CENTRAL PHENOMENON
OF PSYCHOTRAUMA PROCESS………………....…………...……………………………….….137
Liudmyla Moskovets
LIBERTY AND RESPONSIBILITY AT SELF-REALIZATION
OF TEACHING STAFF…………………….………………………………………………………..152

3
Yanina Omelchenko
IMPORTANCE OF THE TYPES OF SIGNIFICANT ADULTS’ STRESS
RESPONSES FOR DEVELOPMENT OF PERSONAL STRESS TOLERANCE…………...….….169
Glib Prib
THE SOCIO-PSYCHOLOGICAL FEATURES OF SELF-CONSCIOUSNESS
FORMED AT ADOLESCENTS WITH ADDICTIVE BEHAVIOUR LIVING
IN CONFLICTING FAMILIES…………………….………………………………………………...182
Inessa Vysnyuk
THE PSYCHOLOGICAL DIAGNOSTIC CRITERIA OF HYPOCHONDRIACAL
PERSONAL DISORDERS IN THE DIFFERENTIAL APPROACH…………...….……………….194
Ludmila Begheza, Victoria Trofimchuk

THE PECULIARITIES OF FAMILY RELATIONSHIP IMPACT ON
AGGRESSIVENESS OF ADOLESCENTS WITH ADDITIVE BEHAVIOR……………..……….207
Olena Novosiadla
RESEARCH ON ECONOMIC SOCIALIZATION OF PUPILS FROM
LOW-INCOME FAMILIES………………………………………………………………………….220
Alla Moskaljova, Maksym Moskaliov

RESEARCH ON THE PECULIARITIES OF GENERAL SECONDARY
SCHOOL HEADS’ PROFESSIONAL MOTIVES TO SELF-REGULATION
IN PROFESSIONAL WORK………………………………………………………………………...236
Yurii Shyrobokov
THE PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF SOCIAL RESPONSIBILITY
CHARACTERISTIC FOR PRISONERS OF WAR……………..…………………………………...249
Yulia Udovenko
ORGANIZATION OF MENTORING FOR ORPHANS:
THE CONCEPTUAL AND METHODOLOGICAL BACKGROUND……………..………………263
Yulia Kobzeva, Iya Gordienko-Mitrofanova, Igor Zuev, Sergey Sauta

DEVELOPMENT OF THE GAME COMPETENCE QUESTIONNAIRE (YEAR)………..………280

4
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г. С. КОСТЮКА
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС
Збірник наукових праць

Випуск 5 № 12 (32) / 2019
Київ
2019
УДК 159.9(082) П 86
Друкується та поширюється через мережу Інтернет за рішенням Вченої ради Інституту психології імені
Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, протокол № 12 від 26 грудня 2019 року.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія КВ № 24063-13903 ПР від
22 липня 2019 року.
Збірник внесено до Переліку наукових фахових видань України згідно Додатку № 9 до наказу Міністерства освіти і науки
України 22.12.2016 № 1604 як наукове фахове електронне видання.
Рецензенти:
Вісковатова Тетяна Павлівна − доктор психологічних наук, професор завідувач кафедри диференціальної та експериментальної психології
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова м. Одеса (Україна).
Грись Антоніна Михайлівна − доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології соціально дезадаптованих неповноліт-
ніх Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, м. Київ (Україна).
Головний редактор:
Максименко Сергій Дмитрович, доктор психологічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України,
директор Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.
Редакційна колегія:
Барко Вадим Іванович, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник, Державний науково-дослідний інститут
Міністерства внутрішніх справ України, місто Київ, Україна;
Бевз Галина Михайлівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології спілкування Інституту соціальної та
політичної психології Національної академії педагогічних наук України, місто Київ, Україна;
Вієрьовка Мішель, доктор наук, професор, Президент Наукової фундації суспільних наук (La Fondation Maison des sciences de l’homme), м.
Париж, Франція;
Говорун Тамара, доктор психологічних наук , професор, Глобальний університет імені О. П. Джиндала, місто Хар’яна, Індія;
Горбанюк Олег, доктор хаб., доцент, кафедра загальної психології, Інститут психології Католицького університету Любліна, місто Люблін,
Республіка Польща;
Гуменюк Галина Вадимівна, кандидат психологічних наук, доцент, вчений секретар Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної
академії педагогічних наук України, місто Київ, Україна;
Карамушка Людмила Миколаївна, доктор психологічних наук, професор, заступник директора з науково-організаційної роботи та міжна-
родних наукових зв’язків Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, місто Київ, Україна;
Клімовський Станіслав, кандидат юридичних наук, віце-президент Асоціації з підтримки науки та інновацій (Association pour la Promotion
des Sciences et des Innovations), місто Париж, Франція;
Кокун Олег Матвійович, доктор психологічних наук, професор, заступник директора з науково-інноваційної роботи Інституту психології
імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, місто Київ, Україна;
Максименко Ксенія Сергіївна, доктор психологічних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ України, місто Київ, Україна;
Мельничук Тетяна Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психо-
логії Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, місто Київ, Україна;
Прітц Альфред, професор, доктор з психології та педагогіки, ректор університету ім. Зігмунда Фрейда, м. Відень, Австрійська Республіка.
Панов Микита Сергійович, кандидат психологічних наук, доцент, Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-
реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, Україна;
Сидоренко Анастасії Юріївна, доктор медичних наук, доцент кафедри загальної і медичної психології Національного медичного універси-
тету імені О.О.Богомольця, місто Київ, Україна;
Чебикін Олексій Якович, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, ректор
Південноукраїнського педагогічного університету, місто Одеса, Україна;
Чепелєва Наталія Василівна, доктор психологічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту психології імені
Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, місто Київ, Україна;
Яблонська Тетяна Миколаївна, доктор психологічних наук, професор, доцент кафедри психології розвитку Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, місто Київ, Україна.
П 86 Психологічний часопис : збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. — № 12. — Вип. 5. — Київ :
Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2019. — 302 с.
Збірник містить результати наукових робіт з актуальної проблематики психологічної науки та практики, зокрема,
особливу увагу приділено психологічному аналізу підліткового віку, впливу сім’ї у психологічному становленні дитини, аспе-
ктам емоційного інтелекту, особистісних уявлень тощо, окрім того досліджено низку інших цікавих та корисних для психоло-
гічної практики проблем.
Цей випуск призначений для науковців у галузі психології, викладачів психологічних наук, практичних психологів та
студентів-психологів.
© Інститут психології імені Г.С. Костюка Націо-
нальної академії педагогічних наук України,
2019
© Колектив авторів, 2019

6
ЗМІСТ
Балахтар К. С.
ПРОФЕСІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ГОТОВНОСТІ
ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО КРЕАТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ…………………………………………………..…9
Чуйко Г. В., Зварич І. М.

СПЕЦИФІКА ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ………………………………….……………..…...…21
Коломієць Л. І., Сольвар В. В., Кожедуб Т. С.

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД
ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОГО
САМОЗДІЙСНЕННЯ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ………....……………...……………...………..43
Михальська С. А.
КОМУНІКАТИВНИЙ ВИМІР СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ……………….……………....59
Пасько К. М., Мотрук Т. О.

ОСОБЛИВОСТІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ МОБІЛІЗОВАНИХ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ……………………..……………………………..………...………....72
Щербакова О. О.
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РАННІХ ДЕЗАДАПТИВНИХ
СХЕМ (СХЕМА-РЕЖИМІВ) УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ З РІЗНИМ
РІВНЕМ АКАДЕМІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА УСПІШНОСТІ У НАВЧАННІ……......................86
Яцина О. Ф.
ПРАКТИКА «СОЛО» ЯК СВІДОМИЙ ВИБІР:
ДИСКУРСИВНИЙ ЗМІСТ…………………………………………………..…..……………..…...105
Маслюк А. М.
ДО ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ ІСТОРИКО-ПСИХОЛОГІЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………………………….................................119
Міщук С. С.
ВІДЧУЖЕНІСТЬ ЯК ЦЕНТРАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
ПСИХОТРАВМІВНОГО ПРОЦЕСУ…………………………..…………......................................137
Московець Л. П.
СВОБОДА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ……………………………………………………....................152

7
Омельченко Я. М.
ЗНАЧЕННЯ ТИПУ РЕАГУВАННЯ НА СТРЕС ЗНАЧИМИХ
ДОРОСЛИХ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ
ОСОБИСТОСТІ…………………………………………………………………….….....................169
Пріб Г. А.
СТРУКТУРА ТА СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАДАПТАЦІЇ
СУЧАСНОЇ ОСОБИСТОСТІ……………………………………………..………………..............182
Візнюк І. М.
ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ІПОХОНДРИЧНИХ РОЗЛАДІВ
ОСОБИСТОСТІ В АСПЕКТІ ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ПІДХОДУ…………….…………..............194
Бегеза Л. Є., Трофимчук В. В.

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВЗАЄМИН У СІМ’Ї НА АГРЕСИВНІСТЬ
ПІДЛІТКІВ З АДИКТИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ…………….………….......................................207
Новосядла О. М.
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ШКОЛЯРІВ З МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ…………….………….......................................220
Москальова А. С., Москальов М. В.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНИХ МОТИВІВ
КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ДО
САМОРЕГУЛЯЦІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ…………….…………...............................236
Широбоков Ю. М.
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ……….………….................................................................................249
Удовенко Ю. М.
РОЗВИТОК НАСТАВНИЦТВА ДЛЯ ДІТЕЙ-СИРІТ В УКРАЇНІ:
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ……….……..............................................263
Кобзєва Ю.А., Гордієнко-Митрофанова І. В., Зуєв І. О., Саута С. Л.

РОЗРОБКА ОПИТУВАЛЬНИКА ІГРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (ОІК)……….……...............280

8
ПРОФЕСІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА

ГОТОВНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО
КРЕАТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ
ВИЩОЇ ОСВІТИ
Балахтар Катерина Сергіївна1

1
Асистент кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича, докторант кафедри психології
управління Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ
«Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України,
м. Чернівці (Україна)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9154-9095

UDC: 159.923
АНОТАЦІЯ
У статті висвітлено особливості професійної толерантності як складової готовності викладачів

іноземної мови до креативної професійної діяльності у закладах вищої освіти. Розглянуто про-
фесійну толерантність як активне ставлення, в основі якого визнання універсальних прав та
основних свобод людини, готовність і здатність до рівноправного діалогу у закладі вищої осві-
ти за допомогою синергетичної взаємодії, активізації розвитку професійної толерантності, фор-
мування критичного мислення і цінності кожної особистості, формуючи при цьому власні сві-
тоглядні позиції та ціннісні орієнтації. Обґрунтовано принципи комунікативної толерантності
та зумовлені ними характеристики особистості викладача. Розглянуто структуру готовності
викладача іноземної мови до професійної діяльності (мотиваційний, ціннісний, когнітивний,
афективний, діяльнісний, рефлексивний компоненти). Висвітлено умови розвитку і формуван-
ня професійної креативності викладача іноземної мови. Реалізація креативності в освітньому
процесі, професійна компетентність, толерантність, працездатність, рівень освіченості, цінніс-
но-мотиваційна, когнітивна, афективна, діяльнісно-рефлексивна сфери та ін. залежать безпосе-
редньо від викладача іноземної мови, який має бути креативною, толерантною особистістю,
володіти необхідним «арсеналом» методів, технологій і бути готовим до реалізації професійної
креативної діяльності в закладах вищої освіти.
Address for correspondence, e-mail: editpsychas@gmail.com

Copyright: © Balakhtar Kateryna
This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-
NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-
sa/4.0/), allowing third parties to copy and redistribute the material in any medium or format and to remix, transform, and
build upon the material, provided the original work is properly cited and states its license.
© Balakhtar Kateryna
DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.1
9
Ключові слова: професійна толерантність, креативність, викладач іноземної мови, готовність

до професійної діяльності, заклад вищої освіти.
Постановка проблеми. В умовах соці- сфери, що зробили видатний внесок у профе-

ально-економічних трансформацій, європейсь- сію, толерантність була зазначена як найваж-
кої інтеграції сучасне українське суспільство ливіша складова сучасної освіти, адже освіта –
висуває якісно нові вимоги до освітньої діяль- це запорука толерантності. Крім того, для ви-
ності в контексті європейських вимог. Якісна кладачів важливо реалізувати відповідно до
освіта, забезпечення готовності викладачів Національної доктрини розвитку освіти
іноземної мови до професійної діяльності у «Головне завдання вищої школи – професійну
закладах вищої освіти потребує не лише про- підготовку студентів, формування фахівців із
фесійних знань, фахової майстерності, а й вищою освітою, здатних до творчості, прий-
сформованості їхньої особистості, готовності няття оптимальних рішень, таких, що володі-
до інноваційної діяльності, здатності створю- ють навичками самоосвіти й самовиховання,
вати нові, оригінальні ідеї щодо викладання вміють узгоджувати свої дії з діями інших
іноземної мови, самостійно і нетрадиційно ви- учасників спільної діяльності» (Указ президе-
рішувати різноманітні завдання в нестандарт- нта України, № 347/2002)
них ситуаціях професійної педагогічної діяль- Особливої актуальності набуває толе-
ності на засадах толерантності, забезпечуючи рантність як найважливіша складова готовно-
конкурентоспроможність здобувачів вищої сті викладачів іноземної мови до професійної
освіти і престижність української вищої осві- діяльності у закладах вищої освіти, що ґрунту-
ти в освітньому просторі світу. У «Декларації ється на доброзичливому ставленні до інших
принципів толерантності» (1995), затвердже- та бажанні взаємодіяти на основі конструктив-
ній резолюцією 5.61 Генеральної конференції ного діалогу в процесі викладання іноземної
ЮНЕСКО, наголошується на виховання в дусі мови, реалізуючи креативність, енергійність,
толерантності як безальтернативному імпера- активність, працьовитість і цілеспрямованість,
тиві, сприянні поліпшенню солідарності і тер- здатність перетворювати реальну дійсність
пимості у відносинах як між окремими людь- (Селевко, 2004: 140).
ми, так і між етнічними, соціальними, культу- Аналіз останніх досліджень і публіка-
рними, релігійними і мовними групами, а та- цій. Вагомий доробок науковцями зроблено у
кож націями. На міжнародному освітньому вивчення проблеми професійної та методич-
форумі (березень, 2019 року), проведеному з ної підготовки викладачів іноземної мови
нагоди вручення світової щорічної премії (В. Безлюдна, І. Бім, Н. Гальська,
Global Teacher Prize працівникам освітньої К. Кончович, С. Ніколаєва, Ю. Пассова,
10
С. Роман, М. Сідун, Н. Скляренко, М. Талеєва, них точок зору Едвард де Боне розробив тео-
Я Черньонкова та ін.), їх комунікативної толе- рію «думаючих шляп» (Six Thinking Hats) для
рантності (психологічні (Ш. Берн, В. Бойко, розвитку різних типів мислення: біла шляпа –
Е. Виноградова, О. Кравцова та ін.), компетен- для сиcтемного мислення (data based thinking),
тнісні (Г. Балл, О. Бондарчук та ін.), педагогі- червона шляпа – для інтуїтивного мислення
чні аспекти (Р. Вайнола, В. Баранюк, (intuite thinking), чорна – для критичного
Л. Харченко та ін.) тощо), креативності як (critical thinking), зелена – для творчого
особливості інтелекту, специфічної потреби (generative thinking), жовта – для а конструк-
людини у пошуково-перетворювальній діяль- тивного (constructive thinking) та синя –для
ності, творчості (Дж. Гілфорд, П. Друкер, картографічного (cartographic thinking)
О. Кузьмін, М. Матюшкін, Р. Стернберг, (Калінін, Самойлюкевич, … & Гуманкова,
Е. Фром та ін.), креативного потенціалу осо- 2009: 157). Як зазначає Едвард де Боно, умін-
бистості (О. Антонова, Н. Вишнякова, ня продуктивного, креативного мислення ста-
Л. Лєскова, В. Моляко, С. Сисоєва, І. Тодоро- новить вміння «створювати речі та вирішува-
ва, та ін.). Перші методи розвитку креативного ти проблеми на основі інтелекту та уя-
мислення були розроблені Дж. Гілфордом, ви» (Osborn, 1950).
Е.Торренсом, Р.Крачфілдом, Е.де Боно і отри- Водночас, незважаючи на значну кіль-
мали широке застосування в шкільній практи- кість досліджень присвячених проблемам ко-
ці. Вітчизняні психологами і педагогами роз- мунікативної толерантності, креативності, го-
роблено і застосовуються різні програми та товності до професійної діяльності, професій-
методи розвитку креативності (В. Дружинін, на толерантність як складова готовності ви-
Н. Хазратова, Н. Багдасаров, Н. Бабаєва, кладачів іноземної мови до креативної профе-
О. Яковлева, В. Моляко та ін.). На особливу сійної діяльності у закладах вищої освіти, вра-
увагу серед сучасних підходів до розвитку ховуючи реалії сьогодення, предметом деталь-
креативності заслуговує дослідження Едварда ного вивчення не виступали.
де Боно, автора книг: «Краса розуму», «Шість Метою статті є дослідити професійну
капелюхів мислення». Роботи науковця мали толерантність як складову готовності виклада-
великий успіх, а представлені ним технології чів іноземної мови до креативної професійної
широко використовуються педагогами Європи діяльності у закладах вищої освіти.
та США з метою розвитку креативності вихо- Виклад основного матеріалу. Форму-
ванців. Праці Едварда де Боно зорієнтовані на вання професійної толерантності як складової
розвиток нестандартного мислення (lateral готовності викладачів іноземної мови до креа-
thinking), яке він вважав основою креатив- тивної професійної діяльності у закладах ви-
ності. Щоб стимулювати погляд на речі з різ- щої освіти є складним, неперервним процесом
11
активної взаємодії особистості та професійно- Толерантність не є тотожним поняттям

го середовища, що забезпечує ефективність терпимості, адже терпимість означає поблаж-
педагогічної діяльності, є основою професій- ливість, смирення, поступку, а толерантність
ного саморозвитку і самоосвіти викладачів свідчить про повагу до чужої думки, до чужих
іноземної мови. Однозначного тлумачення переконань, традицій, звичаїв та вірувань. Як
поняття «толерантність» донині нема. зазначає Є. Головинська, толерантність озна-
У словниках з різних наук його найчас- чає не поступку, поблажливість, а активне ста-
тіше визначають як синонім «терпимості», влення, в основі якого визнання універсальних
звертаючи увагу на те, що поняття прав та основних свобод людини
«толерантність» є похідним (з лат. toleranttia – (Головинская, 2005). Тому важливо у виклада-
терпимість). Науковці також по-різному ви- цькій діяльності формувати толерантну куль-
значають це поняття. Так, В. Бойко стверджує, туру, що передбачає: установки на толерант-
що професійна комунікативна толерантність ність, тобто готовність і здатність усіх учасни-
«проявляється в робочій обстановці, у взаємо- ків освітнього процесу до рівноправного діа-
дії з тими людьми, з якими доводиться мати логу у закладі вищої освіти за допомогою си-
справу за родом діяльності» (Бойко, 1998). нергетичної взаємодії; активізації розвитку їх
Дослідниця Е. Виноградова, трактує толерантності, формування критичного мис-
комунікативну толерантність як «основну як- лення і цінності кожної особистості, формую-
ість особистості, що виявляється в терпимості, чи при цьому власні світоглядні позиції.
безконфліктності, а також стійкості, довірі і Актуальним є дотримання головних
здатності спокійно і без роздратування прий- принципів толерантності: довірчого співробі-
мати індивідуальності інших лю- тництва – встановлення в закладі вищої осві-
дей» (Виноградова, 2002: 23]. Крім того, по- ти відносин взаєморозуміння і взаємної вимо-
няття «толерантність» є міжнародно визнаним гливості між усіма учасниками освітнього
терміном, визначеним ЮНЕСКО (1995) як: процесу; екології взаємин, забезпечуючи спри-
повага, прийняття і правильне розуміння бага- ятливий соціально-психологічний клімат як
того різноманіття культур нашого світу, форм основу для формування толерантного середо-
самовияву і прояву людської індивідуальнос- вища; формування почуття власної гідності,
ті; відмова від догматизму, від абсолютизації самоповаги, поваги до оточуючих, суспільст-
істини і затвердження норм, встановлених у ва, незалежно від соціальної належності, раси,
міжнародно-правових актах в галузі прав лю- національності, релігії, культури; синерге-
дини (Декларація принципів толерантності, тизм, що передбачає розвиток особистості,
1999: 177). становить його джерело і рушійну силу; твор-
12
чість, що забезпечує реалізацію варіативних льтур» (Калінін, 2005).

підходів до встановлення толерантних відно- Професійну толерантність як складову
син і аналізу ситуації взаємодії у закладах ви- готовності викладача іноземної мови до про-
щої освіти. Дотримання вищеперерахованих фесійної діяльності варто визначати як резуль-
принципів зумовлює потребу формування пе- тат спеціально організованої професійної під-
вних ознак (характеристик чи властивостей), готовки викладачів й інтегровану характерис-
яких повинен набути викладач іноземної мови тику їх особистості, підґрунтям якої виступає
закладу вищої освіти (Молчанова, 2013: 15- сукупність цілей, мотивів, спрямованості, тео-
16): ретичних знань, практичних вмінь і навичок
• гуманність, тобто віра в перемогу добра педагогічної діяльності, відображених у моти-
над злом; ваційно-ціннісній (спрямованість на цінності
• вміння рефлексувати, осмислювати осо- професійної та особистісної реалізації, систе-
бистісні взаємини, розуміючи переваги і ми ціннісних орієнтацій (Шило, 2008: 580-
недоліки процесу комунікації і порівню- 591), інтелектуальній та предметно-
ючи його з толерантним світоглядом; практичній сферах діяльності викладача інозе-
• відповідальність за власні рішення та їх мної мови.
реалізацію; На нашу думку, готовність викладача
• мобільність і гнучкість, корекція відно- іноземної мови до професійної діяльності міс-
син в залежності від умов й обставин; тить такі компоненти:
• здатність спостерігати за іншими людь- • мотиваційний (мотиви, установки, інте-
ми і емпатувати, тобто ставити себе на реси, спрямованість тощо);
місце іншої людини, розуміти її вчинки і • ціннісний (цінності, ціннісні орієнтації,
перебіг думок (Тер-Минасова, 2007: 86). ціннісне ставлення до себе як викладача
Професійна толерантність викладача іноземної мови та ін.);
іноземної мови залежить не лише від доскона- • когнітивний (інтелект, досвід, знання,
лого володіння іноземною мовою, а й потре- розумові навички і вміння, здатність по-
бує врахування особливостей менталітету но- дальшого самостійного набуття досвіду і
сіїв мови, їх культурних особливостей творчого його застосування на практиці,
(Красковська, 2007: 145), духовних цінностей здібності і певна обдарованість людини,
та ін., що сприятиме формуванню його профе- розумова працездатність, уміння творчо
сійної компетентності в умовах іншомовної розв'язувати нові задачі, проникливість,
соціокультурної на основі розробки й реаліза- кмітливість, допитливість, мовна доско-
ції науково-обґрунтованої моделі «діалог ку- налість);
13
• афективний (потяги, емоції, почуття і умінь і пошук нових засобів і способів

воля, емоційно-чуттєве переживання навчання іноземної мови;
власної діяльності та ін. ), • освоєння викладачем нових методів і ме-
• діяльнісний (здатність до подальшого тодик рішення конкретних завдань нав-
саморозвитку, самовиховання, самовдос- чання іноземної мови повинне здійсню-
коналення, самореалізації особистості ватися при дотриманні певної психологі-
викладача; прагнення особистості до чної послідовності етапів опанування
творчості (Горностай, 2004: 105-110; Гу- способами вирішення методичних про-
паловська, 2002: 37-45). блем (Гоцуляк, 2008).
• рефлексивний (самоаналіз, рефлексія При цьому, на особливу увагу заслуго-
власної діяльності, «принцип людського вує креативна компетентність викладачів, їх
мислення, що направляє його на осмис- здатність ефективно впливати на підготовку
лення й усвідомлення власних форм і студентів, створення креативного освітнього
передумов; предметний розгляд самого середовища, що стимулює творчу діяльність
знання, критичний аналіз його змісту і студентів та розвиток креативного потенціалу
методів пізнання; діяльність самопізнан- особистості шляхом їх включення у різні фор-
ня, що розкриває внутрішню структуру і ми навчальної, пошукової, науково-
специфіку духовного світу люди- дослідницької діяльності; застосування спеці-
ни» (Кемеров, 1996: 579). альних креативних технологій як системи спо-
Науковець Н. Гоцуляк, досліджуючи собів, що забезпечують розвиток творчої акти-
психологічні умови розвитку і формування вності як усвідомленого, цілеспрямованого,
професійної креативності викладача іноземної керованого й ефективного процесу розумової
мови, визначає наступні: діяльності в контексті оперативних, тактичних
• мотиваційну готовність викладача до і стратегічних цілей, з ймовірним прогнозом
систематичної роботи щодо підвищення креативного продукту (Кохановская, 2013).
рівня методичної майстерності; При цьому креативне освітнє середовище ха-
• критичний аналіз своєї педагогічної дія- рактеризується такою організацією освітнього
льності, що забезпечує виявлення психо- процесу, яка б забезпечувала максимальну
логічних бар’єрів, характерних для його ефективність навчання студентів і викладання
діяльності, і вибір «розвиваючих» стра- педагогів, при цьому потрібно розуміти, що
тегій їхнього подолання; вона залежить від багатьох факторів, що зумо-
• цілеспрямований перегляд сформованої влює використання нових освітніх технологій
системи методичних знань, навичок й та методів, евристичних, репродуктивних та
14
творчих засобів пізнання. Так, серед креатив- Креативність є джерелом нових технологій,
них технологій виокремлюють: методів і методик викладацької діяльності і
 методи психологічної активізації творчо- продуктивних шляхів їхнього застосування,
го мислення (метод синектики, метод оскільки нині суспільство потребує особисто-
«брейнстормінгу» (штурму мозку)та ін.), стей, здатних практично вирішувати різнома-
 методи систематизованого пошуку ідей нітні життєві і професійні проблеми, спромо-
(методи фокальних об’єктів, контроль- жні до самореалізації (Панчук, 2016: 106-108).
них питань та ін.), Креативність виступає найважливішим
 методи керованого пошуку ідей і розвит- і відносно незалежним фактором обдарованос-
ку творчої уяви (способи розвитку твор- ті особистості, що передбачає не стільки кри-
чої уяви і подолання інерції мислення, тичне ставлення до нового з точки зору існую-
метод «маленьких чоловічків, метод чого досвіду, скільки сприйнятливістю нових
«золота рибка», метод ідеалізації об’єк- ідей. Тому важливо забезпечити індивідуаль-
тів та ін.) тощо (Дімітрова-Бурлаєнко, но-особистісну орієнтацію креативної профе-
2018: 80-84). сійної діяльності, орієнтування на рівень
Застосування креативних технологій, знань та підготовки здобувачів вищої освіти у
методів, прийомів і методик на заняттях з іно- певній галузі, на особливості будови нервової
земної мови уможливлює створення творчої системи та психічних характеристик, таких як
атмосфери на заняттях, розвиток навичок про- пам’ять, мислення, здатність зосереджуватися,
фесійного толерантного спілкування з метою особливості темпераменту, характеру та вікові
розв’язання певних завдань, а також впливає особливості студента.
на розвиток ключових компетенцій студентів, На особливу увагу в контексті дослі-
збагачує процес навчання та підвищує його джуваної проблеми заслуговує дослідження
продуктивність. Креативна методика сприяє О. Дунаєвої, яка вважає педагогічну креатив-
швидкому засвоєнню фахової інформації іно- ність невід’ємною характеристикою готовнос-
земною мовою. Це, у свою чергу, підвищує ті викладача іноземної мови до професійної
мотивацію вивчення іноземної мови. діяльності, що включає:
Креативність передбачає активізацію • уміння сприймати й нестандартно розв’-
творчого потенціалу особистості викладача з язувати професійні проблеми, викорис-
іноземної мови, його здатність творчо генеру- товуючи найбільш оптимальні засоби,
вати оригінальні ідеї, вирішувати нестандарт- успішно взаємодіяти з оточенням, особ-
ні ситуації. Це властивість педагога, реалізу- ливо в умовах нестандартних ситуацій,
вати яку на високому рівні можна лише у втілюваних у спроможності створювати
сприятливих умовах освітнього середовища. оригінальні продукти, які мають особис-
15
тісну й соціальну значущість; формації;

• здатність до створення нового, нетради- • до рефлексії: здатність до передбачення,
ційний підхід до організації освітнього проникливість у пошуках проблем та ін.;
процесу, вміння творчо вирішувати будь • здібності до абстракції, до самостійного
-які професійні проблеми, взаємодіяти з здобування знань, мислити нетривіаль-
вихованцями, колегами, уміння розвива- но, готовність до сприйняття нового.
ти креативність, виявляючись у поведін- А в якості педагогічних умов форму-
ці, яка ставала б нормою їхнього життя вання креативності варто розглядати: наяв-
(Дунаєва, 2008). ність інформаційної культури; використання
На думку В. Чорноуса, формування комп'ютерних навчальних програм як складо-
творчих здібностей забезпечують такі умови: вих мультимедіа; овололодіння засобами му-
організаційні (особливості організації освіт- льтимедіа в освітньому процесі тощо.
нього процесу, розробка та впровадження змі- Отже, креативність покликана забезпе-
сту, ефективних форм, методів і засобів фор- чити викладачу іноземної мови:
мування творчих здібностей); методичні  професійну компетентність
(створення навчально-методичного супрово- (кваліфікацію),
ду, реалізація потенціалу науково-  працездатність (психофізичну актив-
педагогічного складу закладу вищої освіти); ність),
психолого-педагогічні (мотивація ї діяльності;  інтелектуальну пізнавальну здатність
формування системи знань, умінь і навичок; (освіченість),
створення творчої атмосфери; залучення сту-  здатність до співпраці, колективної орга-
дентів до творчої діяльності) (Чорноус, 2010). нізації, взаємодії (комунікабельність),
Варто зазначити, що креативність зу-  ціннісно-мотиваційну (моральність) сфе-
мовлює здібності: ру,
• робити логічні висновки, порівнювати,  діяльнісно-рефлексивну сферу.
зіставляти; Актуальним є сприяння підвищенню
• працювати в більше, ніж одній професій- креативного потенціалу викладачів іноземної
ній сфері, нагромаджувати інформацію з мови у закладах вищої освіти, розвиток якого
кількох галузей знань; сприятиме успішній самореалізації особистості
• здібності до постановки нових проблем, педагога. Це можливо лише при умові, коли
здатність до аналізу, до перенесення дос- працівник свідомо спрямовує власну діяльність
віду розв’язування на інші задачі; на саморозвиток упродовж життя, удосконален-
• до критичної перевірки і сортування ін- ня власних здібностей, інтелекту, пам’яті, мис-
16
лення, навичок щодо вивчення й аналізу про- ції професійної діяльності в закладах вищої
блем різного характеру, розвиваючи й збагачу- освіти.
ючи власний креативний потенціал (Балахтар, Подальші перспективи дослідження
2018: 167-171). полягають у розробці програми розвитку про-
Висновки. Отже, професійна толерант- фесійної толерантності та креативності викла-
ність передбачає активне ставлення, в основі дачів іноземної мови задля їх готовності до
якого визнання універсальних прав та основ- професійної креативної діяльності у закладах
них свобод людини, готовність і здатність до вищої освіти
рівноправного діалогу у закладі вищої освіти
за допомогою синергетичної взаємодії, активі- References :
зації розвитку їх толерантності, формування
Balakhtar, V. V. (2018). Creative potential as an indicator
критичного мислення і цінності кожної особи-
of professional development of social work profes-
стості, формуючи при цьому власні світогляд-
sionals. Scientific Bulletin of Kherson State Uni-
ні позиції. Обґрунтовано принципи толерант- versity. No. 4, 167-171. Kherson: Helvetics. [in
ності, характеристики особистості викладача. Ukrainian]
Розглянуто структуру готовності викладача Boyko, V. V. (1998). Communicative tolerance. Saint
іноземної мови до професійної діяльності Petersburg. [in Russian]
(мотиваційний, ціннісний, когнітивний, афек- Vinogradova, E. G. (2002). Subjective background of
тивний, діяльнісний, рефлексивний компонен- personality tolerance. Abstract. disser. Cand.
ти). Висвітлено умови розвитку і формування psychol. sciences. Sochi. [in Russian]
професійної креативності викладача іноземної Golovinskaya, E. V. (2005). Promoting the tolerance of

мови, що передбачає активізацію творчого по- adolescents in the process of intercultural
communication: An example of UNESCO
тенціалу особистості викладача з іноземної
associated schools. Disser. Cand. ped sciences. St.
мови, його здатність і породжувати незвичай- Perterburg. [in Russian]
ні ідеї, відхилятись від традиційних схем мис-
Hornostay, P. P. (2004). The readiness of the individual for
лення, швидко вирішувати проблемні ситуа- self-realization as a psychological problem. Prob-
ції. Реалізація креативності в освітньому про- lems of General and Educational Psychology.
цесі, професійна компетентність, толерант- Vol.6, Issue 3, 105-110. [in Ukrainian]
ність, працездатність, рівень освіченості, цін- Gotsulyak, N. E. (2008). Psychological conditions for the
нісно-мотиваційна сфера та ін. залежать без- development of professional creativity of a foreign
посередньо від викладача іноземної мови, language teacher. Author's abstract diss .. cand ..
psych. Khmelnytskyi. [in Ukrainian]
який має бути креативною, толерантною осо-
бистістю, володіти необхідним «арсеналом» Gupalovskaya, VA (2002). Self-realization of personality
as a scientific problem. Actual problems of psy-
методів, технологій і бути готовим до реаліза-
17
chology. Vol. 1, .37-45. [in Ukrainian] al Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.

[in Ukrainian]
Declaration of Principles of Tolerance. (1999). Pedagogy of
Tolerance. No. 3-4, 175–179. [in Ukrainian] Panchuk, O. P. (2016). Development of creative abilities of
the future specialist of physico-technological pro-
Dimitrova-Burlaenko, S. D (2018). Ways to prepare stu-
file as a component of professional competence.
dents of technical universities to identify creative
Collection of scientific works of Kamenets-
competence as a necessary part of future engineer-
Podilsky National University. Ivan Ogienko. Se-
ing activities. Scientific journal of N. P. Dragoma-
ries: Pedagogical. No. 22, 106-108 Retrieved from:
nov. Series 5. Pedagogical sciences: realities and
http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ped_2016_22_35
perspectives. No. 61, 80-84. [in Ukrainian]
[in Ukrainian]
Dunaeva, O. M. (2008). Formation of pedagogical creativi-
Selevko, G.K. (2004). Competencies and their classifica-
ty of future teachers in the process of vocational
tion. Public education. No. 4, 138-145. [in Rus-
training. Author's abstract diss. Cand. ped. Scienc-
sian]
es. Vinnitsa. [in Ukrainian]
Ter-Minasova, S.G. (2007). War and the world of lan-
Kalinin, V. O. (2005). Formation of professional compe-
guages and cultures: theory and practice. Mos-
tence of the future foreign language teacher by
cow: AST: Astrel: Guardian. [in Russian]
means of dialogue of cultures. Author's abstract
diss. Cand. ped. Sciences. Zhytomyr. [in Ukraini- DECREE OF THE PRESIDENT OF UKRAINE. No.
an] 347/2002 of April 17, 2002. About the National
Doctrine of Educational Development. Retrieved
Kalinina, L. V., Samoilukevich, I. V. & Humankova, O. S.
from: https://osvita.ua/legislation/other/2827 [in
(2009). Professional and methodological training
Ukrainian]
of students-philologists in higher education. E:
DUEP. [in Ukrainian] Chornous, V. P. (2010). Formation of creative abilities of
future elementary school teachers in the process of
Kemerov, V. E. (1996). Modern philosophical dictionary.
studying the subjects of mathematical cycle. Au-
[in Russian]
thor's abstract diss. Cand. .science. Zhytomyr. [in
Kokhanovskaya, D.R. (2013). The development of creativi- Ukrainian]
ty of university students in the study of the disci-
Shylo, O. S. (2008). The problem of value orientations in
pline “Information Technology”. Bulletin of the
the context of the creative activity of the individu-
Orenburg State University. No. 2 (151), 140. [in
al. Actual problems of psychology: Psychology of
Russian]
education. Genetic psychology. Medical Psycholo-
Kraskovsʹka, O. L. (2007). Taking into account linguistic gy; S. D. Maksimenko (Ed). Kiev. : State Enter-
peculiarities of courtesy in the process of teaching prise «Information-analytical Agency», Vol. 10
high school students in English. ChNPU Bulletin. Iss. 7, 580 - 591. [in Ukrainian]
Issue 48, 144–149. Series: Pedagogical Sciences.
Osborn, A.F. (1950). Your creative power / How to use
Chernihiv. [in Ukrainian]
imagination. New York.
Molchanova, A.O. (2013). Tolerance as a Valuable Basis
of Teacher's Professional Activity. Kyiv: Institute
of Pedagogical and Adult Education of the Nation-
18
Kateryna Balakhtar ty, synergism, creativity) ensure different used

Assistant of the Department of Communicative Linguistics approaches to establishing of tolerant relation-
and Translation, Yuriy Fedkovich National University of
Chernivtsi, Doctoral Student, Department of Management ships and help to analyze interactions at universi-
Psychology, Central Institute of Postgraduate Pedagogical
Education, University of Educational Management of the ty and to form some qualities (characteristics or
National Academy of Educational Sciences of Ukraine,
Chernivtsi (Ukraine) properties) that foreign language lecturers must
acquire. The structure of the foreign language lec-
PROFESSIONAL TOLERANCE AS A turers’ readiness for professional work
COMPONENT OF FOREIGN LANGUAGE
LECTURERS’ READINESS TO CREATIVE (motivational, value, cognitive, affective, activity,
PROFESSIONAL WORK AT reflexive components) is revealed.
UNIVERSITIES
The conditions supporting development
ABSTRACT and formation of foreign language lecturers' pro-
fessional creativity are highlighted. Creativity at
In today’s conditions, special attention is educational process, professional competence,
required to the professional tolerance of foreign tolerance, work capability, qualification, the val-
language lecturers, which is a component of their ue-motivational, cognitive, affective, activity-
readiness to creative professional work at univer- reflective spheres, etc., depend directly on a for-
sity and requires proper training, inclusion into eign language lecturer, who should be a creative,
various spheres of public relations and profes- tolerant person, possess the necessary “arsenal”
sional work. Professional tolerance is a personal of methods, technologies and be prepared to ef-
quality; it involves an active attitude towards oth- fective professional work at university.
ers, based on the recognition of universal human Key words: foreign language lecturers,
rights and fundamental freedoms, respect, ac- professional work, psychological readiness, crea-
ceptance and correct understanding of the rich tivity.
diversity of cultures of our world; it also mean
self-expression and manifestation of human per-
sonality, readiness and ability to have an equal
dialogue at university with synergetic interac-
tions, developed tolerance to participants of the
educational process, formed critical thinking,
when each person is valued, but, at the same
time, own ideological positions and value orienta-
tion are created. The applied main principles of
tolerance (trust cooperation, ecology of relations,
self-esteem, self-respect, respect for others, socie-
19
Балахтар Катерина Сергеевна давателя. Рассмотрена структура готовности

Ассистент кафедры коммуникативной лингвистики и преподавателя иностранного языка в профес-
перевода Черновицкого национального университета
имени Юрия Федьковича, докторант кафедры психоло- сиональной деятельности (мотивационный,
гии управления Центрального института последиплом-
ного педагогического образования ГВУЗ «Университет ценностный, когнитивный, аффективный, дея-
менеджмента образования» Национальной академии
педагогических наук Украины, г. Черновцы (Украина) тельностный, рефлексивный компоненты).
Освещены условия развития и формирования
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ профессиональной креативности преподавате-
ТОЛЕРАНТНОСТЬ
КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ГОТОВНОСТИ ля иностранного языка. Реализация креатив-
ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ ИНОСТРАННОГО ности в образовательном процессе, професси-
ЯЗЫКА К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ
КРЕАТИВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ональная компетентность, толерантность, ра-
УЧРЕЖДЕНИЯХ ВЫСШЕГО ботоспособность, уровень образованности,
ОБРАЗОВАНИЯ
ценностно-мотивационная, когнитивная, аф-
АННОТАЦИЯ фективная, деятельно-рефлексивная сферы и
др. зависят непосредственно от преподавателя
В статье освещены особенности про- иностранного языка, который должен быть
фессиональной толерантности как составляю- креативной, толерантной личностью, обладать
щей готовности преподавателей иностранного необходимым «арсеналом» методов, техноло-
языка к креативной профессиональной дея- гий и быть готовым к реализации профессио-
тельности в учреждениях высшего образова- нальной креативной деятельности в учрежде-
ния. Рассмотрена профессиональная толерант- ниях высшего образования.
ность как активное отношение, в основе кото- Ключевые слова: профессиональная
рого признание универсальных прав и основ- толерантность, креативность, преподаватель
ных свобод человека, готовность и способ- иностранного языка, готовность к профессио-
ность к равноправному диалогу в заведении нальной деятельности, учреждение высшего
высшего образования с помощью синергети- образования.
ческого взаимодействия, активизации разви-
тия профессиональной толерантности, форми-
рования критического мышления и ценности
каждой личности, формируя при этом соб-
ственные мировоззренческие позиции и цен- Дата отримання статті: 01.12.2019
ностные ориентации. Обоснованы принципы Дата рекомендації до друку: 11.12.2019
коммуникативной толерантности и обуслов- Дата оприлюднення: 28.12.2019
ленные ими характеристики личности препо-
20
СПЕЦИФІКА ІНФОРМАЦІЇ
В ІНТЕРНЕТІ
Чуйко Галина Василівна1, Зварич Ігор Михайлович2

1
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри психології, Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці (Україна)
Researcher ID: D-9477-2016
2
Доктор філологічних наук, професор, професор кафедри психології,
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці (Україна)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2033-5054-27
Researcher ID: E-6591-2016
UDC: 316.776
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена аналізу проблеми особливостей подачі та властивостей інформації в мере-

жі Інтернет; увага зосереджена на інформативності як основній характеристиці текстової
інформації.
Зазначено, що оскільки Інтернет в інформаційному суспільстві став глобальним засобом ма-

сової комунікації, здатним до передачі значних обсягів інформації на величезні відстані в
режимі реального часу, макросховищем інформації та її джерелом для багатьох людей, якість
інформації у всесвітній електронній мережі є важливою проблемою, що потребує вирішення.
Констатується, що якість інформації в Інтернеті часто сумнівна, а переважаючий формат її

представлення – фрагментарно-кліповий, що відображається на її інформативності як най-
більш суттєвій властивості інформації, що проявляється у новизні та потрібності достовірної
та надійної інформації для користувача мережі.
Наголошено, що аналіз властивостей інформації та специфіки її подачі в Інтернет-мережі

демонструє брак насправді важливої для людини та соціуму, правдивої фактичної інформа-
ції, а значна частина Інтернет-повідомлень об’єктивно неінформативні.
Зроблено висновок, що для задоволення користувацького пошуку та оптимізації якості інфо-
Address for correspondence, e-mail : editpsychas@gmail.com

Copyright: © Halyna Chuyko, Igor Zvarych
DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

21
рмації в Інтернеті вона повинна бути доступною, достовірною та цінною, володіти ознака-
ми повноти та змістовності висвітлення досліджуваної проблеми.
Ключові слова: інформація, Інтернет, інформаційний вплив, інформативність, знаково-

символічна соціальна система, рефлексивність знань.
Постановка проблеми. Інформація ве більшості псевдомислення, суть якого в то-

життєво необхідна для існування, функціону- му, що людина не думає сама, а використовує
вання та розвитку соціуму і кожної людини, чужі, запозичені думки та ідеї як власні. І ви-
іноді від поінформованості залежить їх вижи- словлює певне міркування не тому, що так
вання. Якщо в минулому столітті джерелом вважає, а через те, «що саме це від неї хочуть
інформації вважалися книги, газети чи телеба- почути» (Фромм, 1998 : 240). Ситуація знайо-
чення, у повідомленнях яких не сумнівалися, ма і зрозуміла: у результаті людина лише грає
апріорі сприймаючи їх як правдиві (що, влас- роль, а не живе своїм життям (Фромм, 1998 :
не, підкреслювалося і назвами газет – і ніхто 317), так само як Інтернет грає роль всесвіт-
не звертав увагу, що правда може бути лише ньої інформаційної бази, імітуючи сховище
одна, а не кілька), то сучасна людина, живучи найрізноманітнішої інформації з різних галу-
в суспільстві, названому інформаційним за- зей знань, яка, згідно простої логіки, має бути
вдяки ролі, яку в ньому виконує інформація, в цілком об’єктивно-правдивою (немає сенсу
тій самій мірі готова бездумно довіряти інфор- зберігати хибну інформацію) і забезпечувати
мації, почерпнутій в Інтернеті, іноді – так са- потребу в інформації різних людей. Проте,
мо сприймаючи її як достовірну і надійну. надто важливим є питання про якість тієї ін-
На думку Е.Фромма, людина з дитинст- формації, яку користувач отримує в мережі
ва засвоює «шаблон мислення», який не пе- Інтернет, власне, про її інформативність.
редбачає критичної оцінки, «не потрібної, без- Е. Гідденсу сучасність, сучасне суспі-
надійної і … небезпечної» з точки зору стар- льство, представляється колісницею, що не є
ших і соціуму в цілому (Фромм, 1998 : 241), цілісною, а складається з різних елементів, які
заставляючи її повірити, що все і так нормаль- взаємодіють і суперечать один одному, так що
но. У дорослому ж віці виявляється, що ті ду- будь-яка серйозна зміна всередині неї, загро-
мки, почуття і прагнення, які людина вважає жує якщо не зруйнувати її, то змінити напря-
своїми, настільки часто «індуковані в наш мо- мок руху (Гидденс, 2011). Це яскраве свідчен-
зок ззовні», що наявність у неї власних думок ня хаотичності та неконтрольованості подій у
– виключення із загального і очевидного пра- світі. Але головною причиною того, що нас-
вила (Фромм, 1998 : 237), але часто людина лідки дій соціальної системи непередбачувані,
цього не розуміє. Цьому перешкоджає власти- а характер її існування нестабільний, вчений

22
вважає не помилки «проектувальника» чи лення (створення ймовірної реальності за

«оператора» (які також не можна було перед- принципом «якщо б… то»).
бачити), а спосіб «пізнання соціального сві- Проте виникає закономірне питання
ту» (Гидденс, 2011 : 31), циркулярність соціа- про те, наскільки людина здатна осмислити і
льного знання, його рефлексивність як ознаку усвідомити те, що відбувається у країні та сві-
сучасності, якими визначаються наслідки дії ті, якщо знання не лише робить це зрозумі-
системи. Оскільки нове знання, на думку лим, принаймні, на певний час, але й, будучи
Е. Гідденса, і ми вважаємо її досить слушною, рефлексивним, внутрішньо змінює все, чого
«не просто робить соціальний світ більш про- початково стосувалося: з погляду логіки, ні-
зорим, а змінює його природу… в нових на- якого вірогідного чи тим більше достовірного
прямках» (Гидденс, 2011 : 296). Тобто будь- знання людина не має – воно постійно перебу-
яке знання не є остаточним, воно має форму ває у стані трансформації та критичної переві-
гіпотези, яка може бути як підтверджена, так і рки, водночас змінюючи світ, роблячи його
спростована. Воно не є достовірним і може непередбачуваним і безконтрольним. Єдиним,
бути переглянуте, оскільки рефлексивність що виявляється стабільним у такому світі,
знань означає, що знання постійно змінюють- стає сумнів як ознака «критичного розуму»,
ся разом зі зміною соціальної практики чи си- «екзистенційний вимір сучасного соціального
туації, якої воно початково стосувалося і при- світу», за Е. Гідденсом (Гидденс, 2011 : 32)
роду якої змінило. І «перегляд соціальних (ознака думки – за Р. Декартом). Але розум
практик в світлі знань про ці практики» відбу- таким рефлексивним знанням «підривається»,
вається постійно (Гидденс, 2011 : 158). А дос- оскільки для свого функціонування потребує
товірність систематичного знання про глоба- принаймні базових стабільних знань.
льні проблеми «усувається рефлексивністю Інтернет як «новий глобальний засіб
сучасності» (Гидденс, 2011 : 293). масової комунікації», завдяки якому величезні
Можемо припустити, що проблема не в обсяги інформації передаються на величезні
тому, що розум, ratio, не здатний угнатися за відстані в «режимі реального часу», в концеп-
постійними змінами у знаннях та відповідних ції Е. Гідденса є водночас знаково-
трансформаціях соціальної системи і світу, і символічною і експертною абстрактною соціа-
йому залишається лише сумніватися в усьому, льною системою. Вчений зазначає, що стосов-
а в тому, що ці зміни перманентні, непередба- но більшості абстрактних систем людина мо-
чувані, а тому незворотні, з непрогнозованими же покладатися на «прагматичне прийняття» –
наслідками, до аналізу яких не можна ні звик- адаптивну реакцію зосередженості на вижи-
нути, ні застосувати знання, яке існує лише у ванні, сподіванні на тимчасові вигоди з огляду
формі гіпотези, а лише контрфактичне мис- на непрогнозованість і непередбачуваність

23
подій в цілому; життя за принципом «тут і те- биті торпедовані кораблі упереміш з показом
пер» (Гидденс, 2011 : 290). Проте ця адаптив- моделей; газети спішать розмістити на своїх
на реакція не є абсолютною панацеєю, оскіль- сторінках яку-небудь нісенітницю, висловле-
ки «експертна інформація є зазвичай фрагмен- ну новоспеченою зіркою з таким самим за-
тарною чи суперечливою» (Гидденс, 2011), взяттям, як і якусь серйозну інформацію про
що знов-таки пояснюється недостовірністю події в сфері мистецтва, музики та кі-
знань і можливістю їх перегляду, зміни, уточ- но» (Фромм, 1998 : 308-309)), через що люди-
нення. Це цілком співвідноситься з інформаці- на не відчуває справжнього зв’язку з інформа-
єю в Інтернеті: за термінової необхідності її цією і тим, що вона означає, що «віддаляє»
можна використовувати і покладатися на неї, описані нею події, робить їх абстрактними, на
але тільки тимчасово, пам’ятаючи, що ступінь межі абсурду.
її достовірності (відповідності об’єктивній ре- На думку Е. Гідденса, будь-яку соціа-
альності) лише відносний чи й сумнівний, і льну організацію можна охарактеризувати за
може бути скоригований рефлексією іншого ефективністю досягнень нею певних цілей та
експерта (іншою експертною системою соціу- наданням відповідних послуг (Гидденс, 2011 :
му). 295). У цьому контексті Інтернет значно біль-
Та навіть експерт не може знати все шою мірою реалізовує мету соціально-
про певний предмет, володіти істинним знан- психологічного впливу, ніж інформування лю-
ням (в останній інстанції), тому дей (хоча початково був спрямований саме на
«фрагментарне» знання – це те, що достемен- це), особливо, зважаючи на рефлексивно-
но відомо експерту, в чому він упевнений нестабільний характер знання та фрагментар-
(принаймні, на час подачі інформації). Це пев- ність його подачі, що позбавляє його достовір-
ним чином виправдовує (об’єктивує) фрагмен- ності та надійності. За Н. Луманом, будь-який
тарність подачі інформації в Інтернеті, однак, вплив на психічну систему (індивідів) буде
коли фрагментація починає здійснюватися супроводжуватися впливом на соціальну сис-
штучно, шляхом цілеспрямованого замовчу- тему (через спілкування і соціальні структури)
вання частини інформації чи приховування її з (Pieters, 2017 : 275), тоді як У. Пітерс дово-
метою здійснення певного соціально- дить, що спочатку розвиток електронних тех-
психологічного впливу на користувача – ситу- нологій впливає на соціальну систему, зміню-
ація і її сприйняття інші. Е. Фромм представ- ючи оточення психічної системи, в межах якої
ляє ЗМІ як набір не пов’язаних фактів розвивається людина, і так впливаючи на неї.
(«повідомлення про людські жертви і руйну- Цю думку ілюструє Е. Гідденс, зазначаючи,
вання цинічно сусідять з рекламами вина чи що ЗМІ та інші абстрактні системи беруть уч-
мила… хроніка, не задумуючись, показує роз- асть в обмеженні досвіду людини, видаляючи

24
«з практики повсякденного життя всі ті форми шуку: аналіз наукової літератури з проблеми
морального досвіду, які ведуть до постановки роботи, синтез, порівняння, класифікацію, си-
екзистенційних питань і тим самим загрожу- стематизацію, осмислення, інтерпретацію й
ють психологічному комфорту особистості», і індуктивне узагальнення релевантних до окре-
замінюючи це «рутинними практиками» по- сленого проблемного поля та мети роботи тео-
всякденності (Гидденс, 2011 : 66-67). ретичних даних.
Аналіз досліджень і публікацій. Якщо Виклад основного матеріалу дослі-
роль інформації, її носіїв та знань у сучасному дження. Перш ніж аналізувати якість інфор-
інформаційному суспільстві потрапляє в поле мації в мережі Інтернет, розглянемо, який
зору різних науковців досить часто (Е. Фро- зміст вкладається вченими в поняття
мм, Е. Гідденс, Ф. Махлуп, W. Pieters, «інформація».
Р. О. Шляхова, Є. Р. Манцева), то теоретичні Термін інформація походить від латин-
аспекти проблеми: поняття інформації, її влас- ського informatio, що озна-чає роз’яснення,
тивості та види, феномен інформативності, – повідомлення, виклад. Це відомості про об’-
цікавить переважно лінгвістів (І. Р. Гальперін, єкти та явища нав-колишнього середовища,
Т. М. Дрідзе, Н. С. Валгіна, В. Ф. Іванов, їхні параметри, властивості й стани, які зме-
Н. Ю. Антонова, М. В. Косова, ншують наявний про них ступінь невизначе-
О. А. Самочорнова, Ю.А. Бабайкіна) та спеці- ності, неповноти знань (Юдін & Богуш,
алістів з інформаційної комунікації та безпеки 2004 : 200).
(Г. Рейнгольд, П. В. Голубцов, О. К. Юдін, Ф. Махлуп виявив основні тлумачення
В. М. Богуш, В. Л. Плескач). І, на жаль, зовсім інформації зарубіжними вченими (Іванов,
рідко зустрічаються роботи, автори яких не 2000), що цілком узгоджуються з розумінням
лише аналізують роль Інтернету як джерела цього феномена у вітчизняній науці: 1) як про-
інформації, але й звертають увагу на специфі- цесу передачі знань, сигналу чи повідомлення,
ку цієї інформації, її якість (В. Ф. Іванов, тобто інформування (у словнику –
С. Кузнєцова, Д. Савельєв, М. Лепкая, «повідомлення про щось» (Словник українсь-
З. Партико, Ю. М. Перетятько). кої мови, 1973 : 42)); 2) поточні дані про змін-
Тому мета цієї статті – проаналізувати ні величини в певній галузі діяльності, систе-
особливості інформації в Інтернеті у контексті матизовані відомості щодо основних причин-
її ролі в суспільстві, зосередивши увагу на ін- них зв’язків, котрі містяться у знанні як по-
формативності як її основній властивості. нятті більш загального класу, ніж інформація;
Методи дослідження. У статті викори- 3) знання, передані кимось іншим чи набуті
стано систему методів загальнонаукового по- шляхом власного дослідження чи вивчення; 4)

25
знання про якусь особу, подію, випадок чи Але найбільш узагальненим і повним
щось подібне («відомості про які-небудь по- визначенням інформації вважаємо таке:
дії, … діяльність» (Словник української мови, «інформація – це сукупність відомостей про
1973 : 42)). Проте ми не схильні визначати ін- матеріальний і духовний світ, про закономір-
формацію через поняття «знання», оскільки це ності й тенденції його розвитку, які можна
досить різні феномени: інформація – це лише відтворювати шляхом передачі усним, пись-
ймовірнісне знання – вона може й не стати мовим або електронним способом»,
знанням, якщо не буде сприйнята, осмислена, «сукупність даних, впорядкованих з певною
усвідомлена та засвоєна. Крім того, знання метою, що додає їм сенс» (Плескач, 2011).
передбачає практичне застосування інформа- Очевидно, що різні визначення
ції: сукупність даних, перевірених емпірично (тлумачення) інформації нічого не говорять
суспільством, соціальними групами чи окре- про її зміст (якісне наповнення). Оскільки ж
мим індивідом, яка «використовується люди- ми дійшли попереднього висновку, що в мере-
ною для досягнення своїх цілей та опису кар- жі Інтернет мала б зберігатися інформація, що
тини світу» (Шляхова & Манцева, 2018). З фі- володіє ознакою правдивості, а «справжніми»
лософської точки зору, знання володіють є лише факти (решта – контрфактичне, лише
ознакою істинності, оскільки сумнів у цьому ймовірнісне), звернемося до загального розу-
перетворює знання на гадку, припущення. міння цього поняття.
Знання, на відміну від інформації, потребує Отже, факт – це «дійсна, не вигадана
«створення складної системи оцінок зв’язку подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося
пізнавального результату з минулим досвідом насправді» (Словник української мови, 1979 :
та перспективами подальшого пізнання, його 552). Тобто факт відповідає реальній дійснос-
включення в сферу соціально-культурних цін- ті, а інформація, що базується лише на фактах
ностей та практичних потреб, методологічних чи наукових припущеннях, які при перевірці
і світоглядних орієнтирів, у певну галузь нау- дають фактичну інформацію, є цілком правди-
ки чи діяльності, цивілізацію взага- вою (достовірною). І саме така інформація ма-
лі» (Філософський енциклопедичний словник, ла б знаходитися в Інтернеті (як, очевидно,
2002). передбачалося його творцями).
Закон України «Про інформацію» міс- Кількість інформації в Інтернеті оціню-
тить таке її визначення: інформація – це будь- ється її обсягом (кількістю тексту чи розміром
які відомості та/або дані, які можуть бути збе- файлу), тоді як якість інформації для пересіч-
режені на матеріальних носіях або відображе- ного користувача оцінити неможливо за окре-
ні в електронному вигляді (Перетятько, 2017 : мим виключенням: людина настільки часто
204). звертається за відомостями до мережі Інтер-

26
нет, що стає здатною оцінити важливість ін- видачі інформації та контенту Google в ціло-
формації «на око», з першого погляду (чи не му, відсіюючи малокорисну інформацію. Ін-
інтуїтивно, шляхом антиципації), однак і в формативність тексту дозволяє перевірити
цьому випадку її оцінка тим ближча до ситуа- сервіс «Главред» (російськомовний) та платні
ції, адекватної пошуку, чим більше знайомий сервіси «Outbrain», «BuzzSumo» та «Campaign
людині предмет пошуку, чим більше вона екс- Monitor» (Лепкая, 2017).
перт в темі, хоча зазвичай у такому випадку Найвідоміша і цитована класифікація
до Інтернету як джерела інформації зверта- видів текстової інформації запропонована
ються досить рідко. І. Р. Гальперіним (Гальперин, 2006 : 226). Він
Тому можемо цілком логічно припус- виділяє такі її види: змістовно-фактуальну
тити, що людина, яка в Інтернеті шукає відпо- (ЗФІ) (те, що ми сприймаємо); змістовно-
відь на запитання, в якому вона зовсім не ком- концептуальну (ЗКІ) (відображає ставлення
петентна, чи предмет, про який вона нічого не автора) та змістовно-підтекстову (ЗПІ). Пер-
знає (експертну інформацію), нездатна адеква- ший вид інформації оперує лексичними зна-
тно оцінити надійність, достовірність, тим бі- ченнями слів і «містить повідомлення про фа-
льше правдивість чи достатність / повноту кти, події, процеси», що стосуються певного
отриманої інформації будь-якого роду. За часу та реального світу чи сфери уяви. Така
Е. Фроммом (Фромм, 1998), це може заверши- інформація має бути повною, оперативною,
тися одним з двох наслідків: розумінням лю- вірогідною. ЗКІ «повідомляє читачу індивіду-
дини, що варто звернутися до спеціаліста (у ально-авторське розуміння відношень між
«точці доступу», за Е. Гідденсом); та небажан- явищами, що описані засобами» ЗФІ, набуває
ням, а в подальшому – неможливістю мислити емоційної оцінки, хоча втрачає вірогідність.
самостійно. В обох випадках людина буде по- ЗПІ містить імпліцитний зміст тексту –
кладатися на псевдомислення: вважати влас- «приховану інформацію», «потік додаткових
ними думки, погляди, ідеї інших людей. Зреш- смислів», що виявляються «завдяки здатності
тою, чи не на це зорієнтований і сам Інтернет одиниць мови породжувати асоціативні та ко-
як пошукова інформаційна система – абстрак- нотативні значення» і «здатності речень у над-
тна експертна система соціуму, розвиток фразових єдностях додавати певні смисли».
якої – одна з тенденцій сучасного світового Вона заснована не стільки на значеннях слів
глобалізаційного процесу (Гидденс, 2011 : (спільних для всіх людей), скільки на тлума-
42)? Зазначимо також, що з 2011 року пошу- ченні смислу їх використання (того, що на-
кова система Google використовує алгоритм справді мав на увазі автор).
«Панда» для підвищення якості результатів Можемо припустити, що такий поділ

27
інформації на окремі види певною мірою шту- основні властивості інформації як системи ва-
чний, оскільки в будь-якій текстовій інформа- рто виділити саме в цьому контексті, зазнача-
ції присутні елементи всіх трьох її видів. Так, ючи при цьому, що мова йде про інформацію
ЗФІ в тексті іноді – приховано, іноді – очевид- у загальному розумінні, а не з точки зору спе-
но містить авторську позицію щодо тих фак- ціаліста чи експерта.
тів, що повідомляються, що проявляється на- У науковій літературі можна знайти
віть у виборі, комбінуванні чи порядку подачі значну кількість різних комбінацій властивос-
фактів, які стануть об’єктом повідомлення. тей інформації. Зокрема, властивості інформа-
Так само, враховуючи, що кожне слово має не ції, виділені З. Партико (Партико, 2017) доре-
лише лексичне значення, зафіксоване у тлума- чні, але, на нашу думку, їх можна об’єднати у
чному словнику, але й смисловий підтекст (що два великі блоки: кількісні та якісні властиво-
визначається мотивом його вживання), слова у сті, – додавши критерій об’єктивності / суб’єк-
ЗФІ також володіють цими властивостями. тивності їх оцінки. Тоді кількісними її власти-
Н. С. Валгіна за змістом тексту визна- востями (об’єктивними) варто вважати: кіль-
чає такі види інформації: фактологічна, що кість і компресованість (ущільнення та роз-
відповідає емпіричному рівню пізнання; кон- ширення інформації як «відношення обсягу її
цептуальна і гіпотетична – теоретичному рів- трансформованої копії повідомлення до обся-
ню; методична – містить опис способів і при- гу оригіналу» (Партико, 2017 : 13)); решта – є
йомів засвоєння інформації; естетична, пов’я- якісними властивостями: власне якість, види
зана з категоріями морально-етичного плану; якої можна виділити за різними принципами,
інструктивна – орієнтує на певні дії (Валгина, серед яких, наприклад, форма подачі інформа-
2003 : 51). ції в Інтернеті: образна, текстова, звукова, си-
Ми схиляємося до виділення видів ін- мволічна, – та характер: правдива / фейкова
формації не за змістом (суб’єктивно оцінюва- (tercium non datum); істинна / хибна, з точки
ним), а за формою її представлення в Інтерне- зору формальної логіки; цінність – важливість
ті: графічної; звукової; текстової; числової; для людини; достовірність (вірогідність) –
відеоінформації та комбінованої (наприклад, відповідність реальності; складність / просто-
графічне зображення може супроводжуватися та (зрозумілість) – може, на нашу думку, бути
тестом чи бути символічним). стилістичною (важко сприймати), синтаксич-
Оскільки зберігання, передача, отри- ною (важко читати), семантичною (важко ро-
мання інформації (за суттю, виконуючи функ- зуміти) та новизна (досі невідома користувачу
цію пам’яті) в Інтернеті відбувається саме за- інформація). І якщо кількісні властивості ін-
ради подальшого використання її людиною, формації об’єктивні, то більшість якісних –

28
тією чи іншою мірою суб’єктивні і залежать  адекватність (відповідність створювано-

від сприйняття інформації людиною. го інформацією образу реальності).
Варто зазначити, що основним засобом Наше суб’єктивне бачення дозволяє
існування, функціонування та передачі інфор- навіть ранжувати ці властивості інформації,
мації є мова. Саме завдяки мовній формі інфо- що дає можливість виділити з них кілька ос-
рмація володіє такими основними властивос- новних: 1) доступність (якщо інформація в
тями: Інтернеті недоступна – втрачається значення
 доступність (ступінь можливості отри- інших її ознак); 2) цінність (необхідність інфо-
мати і використати інформацію, коли це рмації для конкретної людини і в певний час)
потрібно); та достовірність (відповідність реальності) –
 достовірність (відповідність фактам, реа- однаково важливі і взаємопов’язані: цінну, але
льній дійсності); недостовірну, чи достовірну, але непотрібну
 достатність (адекватність потребам лю- інформацію однаково варто ігнорувати; 3) ці-
дини); лісність – повнота, змістовність інформації.
 цілісність (повнота, точність, доверше- Тобто, якщо людині необхідна інформація,
ність висвітлення проблеми, важливо, щоб вона змогла її знайти, щоб інфо-
«захищеність інформації від несанкціо- рмація була надійною і відповідала потребам
нованої зміни» (Юдін & Богуш, 2004 : людини, була повною (без лакун), цілком ви-
211)); світлювала пошукову проблему, – саме інфор-
 цінність (придатність для застосування мація з такими характеристиками є бажаною
на практиці для досягнення певної ме- для кожного користувача Інтернету. Певний
ти); парадокс полягає в тому, що людина часто
 змістовність (насиченість змістом, цін- знаходить в Інтернеті не ту інформацію, яка їй
ною, потрібною інформацією); початково була потрібна, яку вона хотіла
 структурованість (адекватне формату- знайти, а лише ту, яку пропонує всесвітня ме-
вання (оформлення) тексту; наявність діа мережа, причому на перших сторінках
взаємозв’язків між елементами інформа- (тому вона сприймається як найновіша), яку
ції); дозволяє виявити «оператор» системи, однак
 точність (визначається ступенем набли- активність появи певної інформації в Інтернет
женості отримуваних відомостей до не є свідченням її важливості.
усього масиву інформації щодо певного В. З. Коган виділяє такі ознаки функці-
питання, відповідністю реальності); онування інформації в суспільстві: розмах ци-
 актуальність (значимість інформації для ркуляції, час циркуляції, напрям руху, емоцій-
сьогодення, своєчасність її отримання); не забарвлення інформації, спосіб її виробни-

29
цтва та мета виробництва (Іванов, 2000). ентропії – «невідоме розкривається у своїх

Крім того, властивості інформації не особливостях і стає надбанням знання» і –
завжди результат її оцінювання реципієнтом, про «будь-яке повідомлення про події, факти,
іноді вони наперед визначені «оператором» явища, які сталися, відбуваються або повинні
системи Інтернет. І їхні оцінки можуть не збі- відбутися в повсякденному житті даного на-
гатися: так, людина може вважати, що отри- роду, суспільства…» (Гальперин, 2006 : 39).
мала весь обсяг існуючої інформації з предме- А. Е. Бабайлова визначає інформатив-
ту, що її цікавить, тоді як «оператору» систе- ність тексту як «ступінь його смислово-
ми Інтернет достеменно відомо, що він відк- змістовної новизни для читача, яка міститься в
рив лише відсоток справжньої інформації з темі й авторській концепції, системі авторсь-
теми, і навіть частина з неї неправдива, або ких оцінок предмета думки» (Самочорнова,
що справді надійну інформацію можна знайти 2010). Це узгоджується з думкою
на останніх із вказаних з теми пошуку Інтер- К. Шеннона, що кількість інформації, яку
нет-сторінках, куди користувач насправді ні- отримуєш, тим більша, чим менший запас ін-
коли не добирається. формації з цього приводу ти вже маєш
Проблема в тому, що інформація в Ін- (Іванов, 2000). Тобто, ознакою інформативно-
тернет досить рідко володіє тими якостями, сті тут є новизна інформації для реципієнта.
які з погляду наукової теорії є властивостями Н. С. Валгіна до ознаки новизни додає
інформації: вона не завжди достовірна чи на- ознаку потрібності інформації, що робить мо-
дійна, надзвичайно рідко є повною, вичерп- жливим її практичне використання, зазначаю-
ною чи глибокою, іноді – недоступна, часто – чи суб’єктивність поняття інформативності: її
зайве розширена (і необхідне потрібно виби- для себе визначає читач (Валгина, 2003).
рати по крихтах) або зайве (навіть навмисно) Д. Савельєв приєднується до цієї думки, вва-
стиснута – і для її сприйняття і розуміння не- жаючи, що «чим більше в тексті нової і кори-
обхідно відновити пропущені зв’язки та смис- сної для читача інформації, тим вища його
ли. інформаційна цінність», вважаючи інформа-
Але найбільш важливою якісною влас- тивність одним з критеріїв якості тексту
тивістю текстового повідомлення є його інфо- (Лепкая, 2017).
рмативність. Звернемося до наукового тлу- С. Кузнєцова описує поняття інформа-
мачення поняття інформативності. тивності (синонімом чого вважає якість інфо-
І. Р. Гальперін слушно зазначає, що рмації та її переконливість) як «прагнення до
поняття інформативності вживається у двох одночасної концентрації інформації, що пере-
різних значеннях: коли йдеться про зняття дається, та зменшення обсягу матеріа-

30
лу» (Кузнецова, 2013). Це відповідає інтенсив- Підсумуємо: інформативність тексту

ному способу підвищення інформативності означає, що інформація в ньому нова, потріб-
тексту: згортання інформації шляхом змен- на / цікава, корисна, переконлива і достатня /
шення обсягу її вираження при збереженні адекватна користувацькому пошуку (повністю
змісту (Валгина, 2003), – за суттю, ідея запо- вичерпує його).
чаткована ще «бритвою Оккама». Одразу стає очевидним, що для Інтер-
Н. Ю. Антонова пропонує інший шлях підви- нету – це недосяжний далекий ідеал, причому
щення текстової інформативності: доречні ме- навіть у випадку, якби усі зусилля його експе-
татекстові пояснення, що спростять розуміння ртної системи зосередилися на цьому (з погля-
та підвищить корисність інформації ду контрфактного мислення). У реальності,
(Антонова, 2019 : 191). стверджує Г. Рейнгольд, «уся потрібна інфор-
П. В. Голубцов підкреслює цінність мація є в Інтернеті, треба лише знати, як знай-
семантичної інформативності – здатності ін- ти її й підтвердити її достовірність», проте
формації забезпечити кращу якість у розв’я- «труднощі виникають на етапі перегляду ре-
занні завдань з прийняття рішень за наявності зультатів пошуку», і немає «ніякої гарантії,
невизначеності (Голубцов, 1998 : 60). що результати міститимуть точну інформа-
На відміну від вчених, які вважають цію» (Райнголд, 2011). Крім того «багато текс-
інформативність якісною категорією, у слов- тів не містять достатньої кількості інформації,
нику висвітлено її тлумачення як кількісного необхідної для прийняття рішен-
поняття: «кількість відомостей, знань про які- ня» (Райнголд, 2011).
небудь події, чиюсь діяльність і т. ін.; поінфо- Інформативність водночас є об’єктив-
рмованість» (Словник української мови, ною і суб’єктивною категорією, оскільки, з
1980 : 686). одного боку, інформативність тексту залежить
Ми схиляємося до думки Т. М. Дрідзе, від сприйняття його людиною, тому для різ-
яка визначає поняття інформативності просто них людей вона буде різною, проте текст, не
і влучно, як «здатність тексту служити джере- будучи інформативним для одної людини, не
лом інформації», а головною її умовою є зро- втрачає цієї якості для іншої, тобто інформа-
зумілість повідомлення для читача (Дридзе, тивність повідомлення існує на об’єктивно-
1984). Можна додати: таким джерелом інфор- суб’єктивному рівні.
мативності текст є не лише у випадку наявно- Т. М. Дрідзе (Дридзе, 1984) розрізняє
сті в ньому потрібної і цілком нової інформа- первинну та вторинну інформативність. І ми
ції для читача, але й тоді, коли вона просто вважаємо такий поділ цілком доречним. Пер-
цікава. винна визначається намірами (мотивом, ме-

31
тою) автора повідомлення, вторинна – відпо- ментація – відсутність контексту), кліпи, логі-
відністю потребам реципієнта. Закономірно, чний зв’язок між якими з метою зрозуміти, що
що часто вони не збігаються: читач не прагне вони насправді означають, має встановити ко-
(не може) зрозуміти комунікативний намір ристувач, тому не дивно, що деякі новини ко-
автора, «адекватно інтерпретувати» його за- жний розуміє по-різному. І такий формат по-
мисел, знаходячи корисну для себе інформа- дачі інформації в Інтернеті, що поступово по-
цію, що відповідає цілям реципієнта (на якій ширюється на всі медіа, використовується в
не акцентує автор). суспільстві як універсальний засіб
У цьому контексті закономірний висно- «оптимізації маніпулювання індивідуальною
вок: інформація в Інтернеті містить первинну свідомістю» (Чуйко & Чаплак, 2019).
інформативність, і саме вона реалізовується у Власне інформацією є зміст тексту. Бі-
фрагментарних повідомленнях, створюючи льшість текстових категорій, виділених
вигляд (імітуючи) вторинну інформативність. І. Р. Гальперіним (Косова, 2013 : 86), що наді-
Тоді як вторинна інформативність може і не ляють текст смислом (можливість розчленува-
проявитися, якщо інформація не зацікавить ти текст на одиниці, когезія, континуум, інфо-
реципієнта і не включить його кліпового рмативність, ретроспекція, проспекція, мода-
контрфактного мислення у пошуках ймовірно- льність, інтеграція та завершеність), у фрагме-
го смислу (чи й підтексту) інформації. Однак нтарній інформації відсутні. Н. С. Валгіна та-
використання вторинної інформативності за- кож зазначає, що надмірність чи згорнутість
мість первинної (що й трапляється при кліпо- інформації залежить від мовленнєвих оди-
вій подачі інформації), як застерігає Т. Дрідзе, ниць, що складають текст. Так, є напружені та
«приводить до різночитань, або до псевдоспі- ненапружені тексти. Ненапруженим є
лкування» (Дридзе, 1984 : 222). «логічно розгорнутий текст, без пропуску
Найбільш «загальною» інформацією в смислових ланок, без стрибків, без смислових
Інтернеті є новини про різні події у країні та лакун. Напруженим – текст, що містить стис-
світі – як буденні, так і політичні. Однак особ- нуту інформацію, яку читач повинен відтвори-
ливістю цієї інформації є її фрагментарна клі- ти, виходячи з пресупозитивного знан-
повість: інформація категорії новин в Інтерне- ня» (попереднього) (Валгина, 2003). Такі
ті (і не лише в ньому, але й в інших ЗМІ) не «згорнуті структури» є домінуючими в інфор-
буває цілісною, тому не представляє собою мації з Інтернету, проте попереднє,
систему, в якій пов’язані всі елементи і прису- «пресупозитивне» знання відсутнє у більшості
тні метатекстові пояснення та внутрішня логі- користувачів Інтернету, а у випадку новин – в
ка. Це окремі фрагменти (а найпростіша фраг- усіх. Тому інтерпретація отриманих фрагмен-

32
тів інформації перетворюється на пошук сенсу інформативності повідомлення, тоді як пер-

і логіки в хаотичному потоці не пов’язаних винна – може залишитися прихованою, оскі-
між собою кліпів інформації, подекуди абсур- льки спроби знайти новини, що зацікавили
дно поєднаних. Крім того, згорнуті структури користувача мережі, на іншому сайті новин
(зорієнтовані на імпліцитне сприйняття смис- завершуються схожим набором фрагментів.
лу інформації, на яку не вказує поверхова Тому можемо припустити, що фрагментарна
структура повідомлення) «можуть привести за формою і абсурдна за змістом інформація
до двозначності, невизначеності, нечіткості у насправді має бути максимально навантажена
вираженні думки, до логічних змі- не стільки семантично (де переважає лексичне
щень» (Валгина, 2003). І проблему «становить значення слів, зрозуміле більшості), скільки в
не початкова хаотичність кліпового формату плані смислу (для тих, хто схоче її зрозуміти).
подачі інформації… Справжньою кризою у На думку Е. Фромма, розрізненість фа-
сприйнятті та розумінні інформації стає ситу- ктів приводить до відсутності у людини ціліс-
ація множинної хаотизації кліпової інформа- ного уявлення про світ (Фромм, 1998). А фраг-
ції», коли «хаотична форма поєднується з аб- ментарність сприйняття світу (у тому числі, й
сурдністю змісту отримуваної інформації» і завдяки Інтернету) формує фрагментарне мис-
розуміння її смислу практично унеможливлю- лення, що служить відображенням дійсності
ється (Чуйко, 2019 : 17). (здатність до логічного мислення просто не
Стиснення кількох речень в одне, вико- встигає «включитися» за час демонстрації клі-
ристання термінів без визначення чи тлума- пів інформації, а пізніше, за відсутністю вико-
чення, абревіатур, структур неповного грама- ристання, схильна погіршуватися). Фрагмен-
тичного складу, включення формул, схем, по- тарне мислення можна вважати своєрідним
силань, виділення значимих частин тексту ін- видом фроммівського псевдомислення, оскі-
шим шрифтом – все це прийоми, спрямовані льки воно, як і псевдомислення, базується на
на підвищення напруженості тексту (Валгина, використанні чужих думок, сприйнятті їх лю-
2003) і, відповідно, малозрозумілості та склад- диною як власних: часто потік інформації на-
ності для логічного тлумачення. Пошуки ж стільки потужний, а фрагменти змінюють
того, що вони означають (на відміну від того, один одного так швидко, що навіть сприйняти
що хотів сказати підбором цих фрагментів інформацію, не те, що осмислити чи усвідоми-
«оператор» системи), – це спроби зрозуміти ти її, – важко. Тому сприймається не її зміст,
прихований під ними підтекст. Однак, біль- який, власне і є інформацією, а в основному
шість людей не усвідомлюють, що в результа- форма подачі, «картинка», кліп. Для декоду-
ті отримають кожен – свій варіант вторинної вання, розуміння смислу зацікавленому кори-

33
стувачу мережі потрібно зібрати і зіставити багатьох людей, час від часу може
всі фрагменти, що стосуються певної інформа- «вкидатися» в Інтернет-простір, проте може
ції, виявити, яким фактам вони відповідають пройти повз увагу навіть зацікавлених корис-
(навіть тоді інформація частіше виявиться не- тувачів як через анонімність джерела чи ав-
повною, зокрема, через вплив на її цільову по- торства (що позбавляє його довіри) чи відсут-
дачу суб’єктивного фактора). Більше того, ми ність серед авторів знайомих «експертів» (а
сприймаємо навіть не весь фрагмент інформа- експертам людина зазвичай вірить, вважаючи
ції в Інтернеті, а лише його частину, на яку їх цілком компетентними у своїй галузі
була звернута увага (якщо внаслідок цього ми знань), так і через відносно короткий час існу-
не зацікавилися настільки, щоб продовжити вання такої інформації в мережі. Адже конт-
знайомство з фрагментом в цілому, чи шукати роль за інформацією є складовою одного з ін-
додаткову інформацію, хоча на це зазвичай ституційних вимірів сучасності (Гидденс,
бракує часу і сил, іноді – бажання). 2011 : 36), в якій розвивається система нагля-
Проте, аналізуючи визначення мислен- ду та «безперервного й ієрархізованого конт-
ня у психології, необхідно зазначити, що фра- ролю» за населенням в цілому. Причому, зва-
гментарне мислення є значно ускладненим жаючи на обсяги інформації, контроль може
варіантом загального процесу мислення: йому стосуватися в основному того, яка інформація
доводиться, узагальнено і опосередковано ві- потрапляє до всесвітньої павутини та рівня
дображаючи окремі фрагменти інформації про доступу до неї.
предмети і явища реальності та встановлюючи Цікаво також, що потік інформації в
їхні ймовірні істотні властивості, зв’язки та цілому (в країні, світі чи абстрактній соціаль-
відношення, відтворювати осмислену, зрозу- ній системі (Інтернеті)) не контрольований
мілу дійсність. І питання виникає вже «не до ніким. І навіть ті (особи, установи чи держа-
процесу мислення, а до відповідних неекологі- ви), хто упевнений у власному контролі за ха-
чних соціальних проектів створення інформа- рактером і змістом інформації, яка транслю-
ційно-комунікативних марафонів (потоків), ється на загал, насправді здатні відслідковува-
спрямованих на те, щоб не дати можливості» ти/контролювати лише окремі фрагменти цьо-
осмислити інформацію, або «спрямувати фор- го масштабного і безкінечного потоку.
мування «потрібного» смислу», вигідного для У контексті сказаного не можна не зга-
замовників створення відповідного інформа- дати проблему маніпуляції індивідуально та
ційного потоку (Чаплак & Чуйко, 2018 : 35). суспільною свідомістю ЗМІ та всесвітньою
Інформація, яка найбільш об’єктивно електронною мережею зокрема: те, що саме
відображає реальні події, життєво важливі для ця і в такій формі інформація потрапила до

34
користувача, визначається не стільки її об’єк- ження та творення впорядкованої реальності

тивною важливістю чи цінністю, скільки ціля- людського існування (Лосев, 2009).
ми того, хто вирішив саме її представити для Комунікація в процесі функціонування
загального огляду. Звичайно, штучно надавши інформації (отримання, осмислення, розумін-
їй вигляд цікавої і статус першочергової. ня, обмін, збереження, творення, ін.) вимагає
І це одна з причин, через що ставлення володіння однаковими шифруючим та дешиф-
до Інтернету амбівалентне: з одного боку, йо- руючим кодами. Інакше кажучи, репродуцент
го називають «сучасним інформаційним сміт- та реципієнт мають розуміти один одного,
ником», де багато «дезінформації, перекру- спрощено – не плутати зміст імен, зміст назва-
чень, спаму, шахрайства, байок і містифіка- ного. За відсутності цієї умови комунікатив-
цій»; з іншого, – «корисним джерелом досто- ний зв'язок не відбувається, бо в полях шиф-
вірних даних» з різних галузей життя руючого та дешифруючого кодів він перети-
(Райнголд, 2011). нається мінімально, що перетворює комуніка-
Узагальнений зміст описаних явищ в тивний акт на суцільний шум (безпорядок,
інформаційному просторі зводиться до чітко- хаос) (Лотман,1998; Каменская, 1990).
го розуміння процесу хаотизації, безладу та Загальний контекст інформаційних
ентропійних явищ в суспільній свідомості та процесів, що демонструють тенденцію до хао-
суспільному житті загалом. Відбувається дові- тизації, дозволяє зацікавленим особам, органі-
льна зміна смислів і змістів, інакше кажучи, заціям, політичним партіям, економічним та
відбувається довільна усвідомлювана чи спон- іншим корпораціям використовувати небачені
танна (ігрова) деформація імен. Це набуває раніше технології впливу на суспільство, ма-
характеру епідемії. Загальновідомі основи ро- ніпулювання його свідомістю і поведінкою
зуміння та осмислення порядку і хаосу чітко (створення позитивного чи негативного імі-
визначають межі порядку, де імена (nomen) є джу товарів і послуг, окремих людей чи спіль-
засобом пізнання та регламентованого ним нот, політичних сил, певних країн чи регіонів,
осмислення об’єктивної реальності. Назване релігій і т. ін.).
(поіменоване) – є пізнане й існуюче, не назва- Особливо сумну і негативну роль в
не – не пізнане і не існує. Процес пізнання – описуваних процесах відіграє гра як елемент
це порівняння вже пізнаного (названого) з те- усвідомленого заміщення імен, об’єктивної
пер пізнаваним. Найзагальніший смисл цього реальності віртуальною. Йдеться не про пост-
процесу дає усвідомлення, що збереження од- модерну інтерпретацію реальності в межах
нозначно чіткого змісту імен вже пізнаного та мистецтва, а про агресивне, методичне змі-
пізнаного є фундаментальною умовою збере- щення загальноприйнятих смислів у бік не-

35
розрізнення – індиференціації, заміщення Полюси зійшлися – об’єктивне з ігро-

всього всім, допущення будь-яких довільних вим створює симбіоз небаченого до епохи вір-
змістів названого, аж до повністю протилеж- туалізації контексту перемішаних та деформо-
них. Гра в традиційному розумінні має чітко ваних змістів і смислів, що майже не підда-
усвідомлювані правила і часові межі ються аналізові та прогнозуванню, як то було
(карнавали, наприклад) (Хейзинга, 2019). У колись в класичних соціологічних, соціально-
сучасній інформаційній (віртуальній особли- психологічних і політологічних дослідженнях.
во) реальності гра не обмежена часом, тому Хаотизація в своїх тенденціях до змі-
правила гри (точка відштовхування від об’єк- щення та заміщення смислів та змістів дійшла
тивної реальності, тобто її усвідомлення) у до культивованого і бажаного багатьма стану.
величезної кількості людей просто зникли. Чи постане Хаос? Поки що дієвих засобів про-
Віртуальність замістила собою об’єктивність, тистояти йому ми не знаходимо. Гра як поря-
люди ідентифікують гру з реальним життям. док (Хейзинга, 2019) не може бути порядком в
В цій системі координат психіка і людське ми- об’єктивній реальності, бо правила і часові
слення поступово підпорядковуються безко- межі першої жодним чином не збігаються з
нечному ігровому світові, де зникла бінарно- правилами і термінами другої. Заміна
опозиційна диференціація між іменами, озна- (підміна), змішування різних систем поведін-
ками, властивостями і явищами, що завжди ки і мислення передбачає втрату системи оріє-
дозволяло людині усвідомлювати своє індиві- нтирів і напрямків руху, розуміння та форму-
дуальне існування як носієві імені з чітким вання прогнозованого майбутнього, а також
відокремленням гри від реальності та здатніс- критично осмисленого буття індивіда та соці-
тю критично оцінювати перше і друге. уму в цілому.
Політичні тенденції останніх років чіт- Отже, сучасний розвиток інформацій-
ко демонструють, що великі маси так званого них технологій, символічних експертних сис-
електорату значною мірою втратили здатність тем соціуму постійно випереджає адаптивні
до критичного осмислення реальності можливості людини щодо ефективного деко-
(вибори); віртуалізація свідомості перевела в дування та інтерпретації усе зростаючих інфо-
ігрову площину фундаментальні основи розу- рмаційних потоків, що створює постійне міц-
міння реального життя. Персонажі віртуаль- не підґрунтя як для маніпуляції індивідуаль-
ного простору несподівано вриваються в об’є- ною та суспільною свідомістю та для поступо-
ктивну реальність, творячи, відповідно до по- вої, але невпинної хаотизації інформаційного
ходження, контекст ігрової політики вже об’є- простору соціуму та світу з подальшою перс-
ктивного буття громадян. пективою його абсурдизації та відмови біль-

36
шості людей робити нові невдалі спроби розі- адекватно оцінити надійність інформації,
братися у смислі мало інформативних окре- отриманої в мережі, яка в значно більшій мірі
мих фрагментів інформації, що надходить, реалізує мету прихованого соціально-
множачись в геометричній прогресії. психологічного впливу, ніж інформування лю-
Висновки. Якість інформації в Інтер- дей.
нет є важливою проблемою, що потребує вирі- Сучасна Інтернет-мережа в значній мірі
шення, зважаючи як на рефлексивність, гіпо- втратила своє початково благородне призна-
тетичність і нестабільність соціальних знань чення бути макросховищем і джерелом необ-
та кліпово-хаотичний формат подачі інформа- хідної людині та соціуму інформації, перетво-
ції у всесвітній електронній мережі, що абсур- рившись на місце, де перебуває різна за якіс-
дизує її зміст внаслідок чого людина позбав- тю інформація: від правдивої і потрібної до
лена можливості сприймати її як систему та фейкової, беззмістовної та відверто безглуз-
втрачає зв'язок із нею, так і на те, що саме Ін- дої.
тернет в інформаційному суспільстві став гло- Перспективи подальших розвідок у
бальною інформаційною базою і джерелом цьому напрямку вбачаємо у поглибленому і
інформації для багатьох людей. різноаспектному дослідженні специфіки кому-
Для задоволення користувацького по- нікативно-інформаційного впливу в мережі
шуку інформація в Інтернеті повинна бути до- Інтернет.
ступною, достовірною та цінною, володіти
ознаками повноти та змістовності висвітлення References (Transliteration):
досліджуваної проблеми, тоді як аналіз влас-

Antonova, N. Ju. (2019). Metatekstovoe pojasnenie kak
тивостей інформації та специфіки її подачі в
sredstvo, povyshajushhee informativnost' special'no-
Інтернет-мережі демонструє брак насправді go teksta. [Metatext explanation as a means of in-
важливої для людини та соціуму, правдивої creasing the informativeness of a special text].
фактичної інформації, а значна частина Інтер- Filologicheskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, 5,
Vol. 12, 188–192. DOI: 10.30853/
нет-повідомлень об’єктивно неінформативні
filnauki.2019.5.40. [in Russian]
(не містять потрібної та нової інформації). У
тому ж випадку, коли необхідна людині інфо- Babajkina, Ju. A. (2009). Informacija/informativnost' i
рмація в електронній мережі наявна, з’явля- informativnaja struktura teksta kak kljuchevye
ponjatija tekstovoj dejatel'nosti (po vzgljadam I. R.
ються перешкоди у її знаходженні, ідентифі-
Gal'perina). [Information / informativeness and
кації її надійності та розумінні її смислу через informative structure of the text as the key concepts
фрагментарність її представлення. А більшість of textual activity (according to the views of I. R.
пересічних користувачів Інтернет не здатні Galperin)]. Armija i obshhestvo, 1. Retrieved from

37
URL: https://cyberleninka.ru/article/n/informatsiya- movoznavstva / za red. I. K. Bilodida. Vol. 10. Ky-

informativnost-i-informativnaya-struktura-teksta- iv : Naukova dumka, Retrieved from URL: http://
kak-klyuchevye-ponyatiya-tekstovoy-deyatelnosti- sum.in.ua/s/fakt. [in Ukrainian]
po-vzglyadam-i-r (data zvernennja : 08.08.2019).
Fromm, Je. (1998). Begstvo ot svobody. Chelovek dlja seb-
[in Russian]
ja [Escape from freedom. Man for himself]. Minsk :
Chaplak, Ja. V., & Chujko, G. V. (2018). Klipova haotych- OOO «Popurri». [in Russian]
nist' jak manipuljatyvna tehnologija social'no-
Gal'perin, I. R. (2006). Tekst kak ob#ekt lingvisticheskogo
psyhologichnogo vplyvu v kiberprostori. [Chaotic
issledovanija. [Text as an object of linguistic
clips as manipulative technology of social-
research]. Moscow : KomKniga. [in Russian]
psychological influence in cyberspace]. Psyholog-
ichnyj chasopys / za red. S.D. Maksymenka, 13, Giddens, Je. (2011). Posledstvija sovremennosti. [The con-
Vol. 3, 21–40. DOI: 10.31108/2018vol13iss3pp21- sequences of modernity]. Moscow : Praksis. [in
40. [in Ukrainian] Russian]
Chujko, G. V. (2019). Sens absurdu i porjadok u haosi v Golubcov, P. V. (1998). Informativnost' v kategorii mno-
konteksti informacijnogo prostoru sociumu. [The goznachnyh preobrazovatelej informacii.
meaning of the absurd and order in chaos in the [Informativeness in the category of multivalued
context of the informational space of society]. information converters]. Problemy peredachi infor-
Psyhologichnyj chasopys / za red. S. D. macii, 3, Vol. 34, 60–80. Retrieved from URL:
Maksymenka, 22, Vol. 2, 9–24. DOI: http://www.mathnet.ru/php/archive.phtml?
0.31108/1.2019.2.22.1. [in Ukrainian] wshow=paper&jrnid=ppi&paperid=418&option_lan
g=rus. [in Russian]
Chujko, G. V., & Chaplak, Ja. V. (2019). Internet jak
chastyna suspil'nogo informacijnogo prostoru Hejzinga, J. (2019). Homo ludens / Chelovek igrajushhij.
ta zasib manipuljacii' indyvidual'noju. [The [Homo ludens / Man playing]. St. Petersburg :
internet as a part of the social communicative Azbuka. [in Russian]
space and means of manipulation of individual
consciousness]. Tehnologii' rozvytku intelektu, Informacija. (1973). Slovnyk ukrai'ns'koi' movy. [ Dictio-
1, Vol. 3. Retrieved from URL: http:// nary of Ukrainian language]. V 11 t. / AN URSR.
www.psytir.org.ua/index.php/ Instytut movoznavstva / za red. I. K. Bilodida.
technology_intellect_develop/article/ Kyiv : Naukova dumka, Vol. 4, 42. Retrieved from
view/405. [in Ukrainian] URL: http://sum.in.ua/s/informacija. [in Ukrainian]
Dridze, T. M. (1984). Tekstovaja dejatel'nost' v strukture Informatyvnist'. (1980). Slovnyk ukrai'ns'koi' movy.
social'noj kommunikacii. [Textual activity in the [Dictionary of Ukrainian language]. V 11 t. / AN
structure of social communication]. Moscow : URSR. Instytut movoznavstva / za red. I. K. Bilodi-
Nauka. [in Russian] da. Kyiv : Naukova dumka, Vol. 11, 686. Retrieved
from URL: http://sum.in.ua/s/informatyvnistj. [in
Fakt. (1979). Slovnyk ukrai'ns'koi' movy. [Dictionary of the Ukrainian]
Ukrainian language]. V 11 t. / AN URSR. Instytut

38
Ivanov, V. F. (2000). Ponjattja «informacija» u riznyh Lotman, Ju.M. (1998). Struktura hudozhestvennogo teksta.
naukah. [The concept of "information" in different [The structure of the artistic text]. St. Petersburg :
sciences]. Retrieved from URL: http:// Iskusstvo. [in Russian]
journlib.univ.kiev.ua/index.php?
Partyko, Z. (2017). Vlastyvosti informacii'. [Properties of
act=article&article=41. [in Ukrainian]
information]. Informacija, komunikacija, suspil'stvo
Judin, O. K., & Bogush, V. M. (2004). Informacijna 2017 : materialy 6-oi' Mizhnar. nauk. konf. IKS-
bezpeka derzhavy. [Information security of the 2017, 18-20 trav. 2017 r. Ukrai'na, Slavs'ke., (pp.
state]. Kharkiv : Konsum. [in Ukrainian] 136–137). L'viv, Ukraine : Vydavnyctvo L'vivs'koi'
politehniky. Retrieved from URL: http://
Kamenskaja, O.L. (1990). Tekst i kommunikacija [Text and
ena.lp.edu.ua. [in Ukrainian]
communication]. Moscow : Vysshaja shkola. [in
Russian] Peretjat'ko, Ju. M. (2017). Internet jak dzherelo otrymannja
informacii' : statystychnyj aspekt. [The Internet as a
Kosova, M. V. (2013). Informativnost' dokumentnogo
source of information: a statistical dimension]. Nau-
teksta: lingvisticheskie kriterii mery.
kovyj visnyk Polissja, 2, 10, Part 2, 203–207.
[Informativeness of the document text: linguistic
DOI:10.25140/2410-9576-2017-2-2(10)-203-207.
criteria of measures]. Vestnik Volgogradskogo gosu-
[in Ukrainian]
darstvennogo universiteta. Serija 2. Jazykoznanie,
3, 19, 85–89. Retrieved from URL: https:// Pieters, W. (2017). Beyond individual-centric privacy: In-
cyberleninka.ru/article/n/informativnost- formation technology in social systems. The Infor-
dokumentnogo-teksta-lingvisticheskie-kriterii-mery. mation Society, 5, Vol. 33, 271–281. DOI:
[in Russian] 10.1080/01972243.2017.1354108.
Kuznecova, S. (2013). Kontent-strateg v novoj jepohe in- Pleskach, V. L., & Zatonac'ka, V. G. (2011). Informacijni
terneta. [Content-strategist in the new Internet era]. systemy i tehnologii' na pidpryjemstvah.
Retrieved from URL: https://texterra.ru/blog/kontent [Information systems and technologies at enterpris-
-strateg-v-novoy-epokhe-interneta.html. [in Rus- es]. Kyiv : Znannja. [in Ukrainian]
sian]
Rajngold, G. (2011). Detektor figni. [Detector of bullshit].
Lepkaja, M. (2017). Chto takoe informativnost' s tochki Retrieved from URL: http://osvita.mediasapiens.ua/
zrenija pol'zovatelja i poiskovyh sistem. Opredel- material/1555. [in Russian]
jaem kachestvo teksta. [What is informativity from
Samochornova, O. A. (2010). Informacijna nasychenist' ta
the point of view of the user and searching system.
informatyvnist' tekstu. [Information saturation and
We determine the quality of the text]. Retrieved
informativeness of the text]. Visnyk Zhytomyrs'kogo
from URL: https://ru.content.guru/articles/chto-
derzhavnogo universytetu, 52. Filologichni nauky,
takoe-informativnost-s-tochki-zreniya-polzovatelya-
225–228. [in Ukrainian]
i-poiskovykh-sistem/. [in Russian]
Shljahova, R. A., & Manceva E. R. (2018). Tipologija

Losev, A.F. (2009). Filosofija imeni. [The philosophy of
znanija v SShA po F. Mahlupu kak teoreticheskij
name]. Moscow : Akademicheskij proekt. [in Rus-
istochnik vyjavlenija tipov znanij, okazyvajushhih
sian]

39
vlijanie na formirovanie politicheskogo soznanija that the information society is characterized by a

amerikanskogo obshhestva. [The typology of reflexive learning of information, which, reflec-
knowledge in the USA according to F. Mahlup as a
ting rapid changes in the social system and life, is
theoretical source for identifying types of
knowledge that influence the formation of the politi- not reliable or factual, but has exclusively hypo-
cal consciousness of American society]. Socio- thetical probabilistic character, and the growing
dinamika, 5, 44–51. DOI: 10.25136/2409- role of the Internet as a major source of informa-
7144.2018.5.26210. [in Russian] tion, the quality of information on the world elec-
Valgina, N. S. (2003). Teorija teksta. [The theory of the tronic network is an important problem that needs
text]. Moscow : Logos. [in Russian] to be solved.
Znannja. (2002). Filosofs'kyj encyklopedychnyj slovnyk.

The phenomenon of information and its
[Philosophical encyclopedic dictionary]. Vol. VI. correlation with alike concepts (knowledge, facts)
Retrieved from URL: https://studfiles.net/ was analyzed, the main types and properties of
preview/5129867/page:35/ (data zvernennja : text information, among which the special atten-
08.08.2019). Kyiv : Abrys. [in Ukrainian]
tion is focused on informativeness as the most
important necessary characteristic of information
Halyna Chuyko messages on the Internet, were distinguished.
PhD (Candidate) in Philological Science, Assistant Profes- It was pointed out that the analysis of the
sor of the Department of Psychology of Yuriy Fedkovych
Chernivtsi National University, Chernivtsi (Ukraine) properties of information and the specifics of its
submission on the Internet network demonstrated
Igor Zvarych
the lack of really important for the person and
Doctor of Philology, Professor, Professor of the Depart-
ment of Psychology of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National society, true factual information, and much of the
University, Chernivtsi (Ukraine)
Internet messages were objectively uninforma-
SPECIFICS OF INFORMATION ON THE tive. The situation was caused by the cir-
INTERNET cumstances that the modern Internet network had
ABSTRACT lost its purpose of being a macro-repository and
source of the necessary for person and society
The article presents the results of the theo-
information to a great extent, becoming a place,
retical study of the specificity of information
where the different quality information: from true
messages on the Internet in the context of the role
and necessary to fake, meaningless and candidly
of information in modern society, focusing on the
absurd, had existed.
basic properties of textual information and infor-
It was shown that the Internet – a global
mativeness as its necessary characteristic.
means of mass communication in society, capable
It is stated that, taking into consideration
of rapid transmission of huge flows of informa-

40
tion, – was the sign-symbolic abstract social sys- Чуйко Галина Васильевна
tem. But we can rely on the information in it only Кандидат филологических наук, доцент кафедры пси-
хологии Черновицкого национального университета
temporary and if necessary, because its quality is имени Юрия Федьковича, г. Черновцы (Украина)
often questionable, and the format of presentation Зварич Игорь Михайлович
– fragmentary of the separate clips of information
Доктор филологических наук, профессор, профессор
– deprives it of not only reliability and credibili- кафедры психологии Черновицкого национального уни-
верситета имени Юрия Федьковича, г. Черновцы
ty, but also of meaningfulness. (Украина)
It was discovered that there were obs-
СПЕЦИФИКА ИНФОРМАЦИИ
tacles both in finding the necessary information В ИНТЕРНЕТЕ
on the Internet, and in the identification of its re-
АННОТАЦИЯ
liability and understanding of the meaning,
caused in particular by the fragmentary-chaotic Статья представляет результаты теоре-
character of information’s submission, oriented тического исследования специфики информа-
not so much on informing people, but on the rea- ционных сообщений в Интернете в контексте
lization of the purpose of the hidden informatio- роли информации в современном обществе,
nal-communicative influence on individual and внимание сосредоточено на основных свой-
mass consciousness. ствах текстовой информации и информатив-
It was concluded that in order to satisfy ности как ее необходимой характеристике.
the user search and optimize the quality of infor- Констатируется, что, несмотря на то,
mation on the Internet, it should be accessible, что для информационного общества характер-
reliable and valuable, should have signs of com- но рефлексивное усвоение информации, кото-
pleteness and informative of coverage of the pro- рая, отражая быстрые изменения в социаль-
blem under study. ной системе и жизни, не является надежной
Key words: information, Internet, infor- или фактической, а имеет исключительно ги-
mational influence, informativeness, sign- потетический, вероятностный характер, и на
symbolic social system, reflexivity of knowledge. возрастающую роль Интернета как основного
источника информации, важной проблемой,
требующей решения, является качество ин-
формации во всемирной электронной сети.
Проанализированы феномен информа-
ции и его соотношение с близкими понятиями
(знания, факты), выделены основные виды и
свойства текстовой информации, среди кото-

41
рых особое внимание сосредоточено на ин- информации, так и в идентификации ее под-

формативности как важнейшей необходимой линности и понимании смысла, обусловлен-
характеристике информационного сообщения ные в частности фрагментарно-хаотическим
в сети Интернет. характером подачи информации, ориентиро-
Отмечено, что анализ свойств инфор- ванным не столько на информирование лю-
мации и специфики ее подачи в Интернет-сети дей, сколько на реализацию цели скрытого
демонстрирует недостаток на самом деле важ- информационно-коммуникативного воздей-
ной для человека и социума, достоверной фак- ствия на индивидуальное и массовое созна-
тической информации, а значительная часть ние.
Интернет-сообщений объективно неинформа- Сделан вывод, что для удовлетворения
тивны. Ситуация обусловлена тем обстоятель- пользовательского поиска и оптимизации ка-
ством, что современная Интернет-сеть в зна- чества информации в Интернете она должна
чительной степени потеряла свое предназна- быть доступной, достоверной и ценной, обла-
чение быть макрохранилищем и источником дать признаками полноты и содержательности
необходимой человеку и социуму информа- освещения исследуемой проблемы.
ции, превратившись в место, где находится Ключевые слова: информация, Интер-
разная по качеству информация: от правдивой нет, информационное воздействие, информа-
и нужной до фейковой, бессмысленной и от- тивность, знаково-символическая социальная
кровенно нелепой. система, рефлексивность знаний.
Показано, что Интернет – глобальное
средство массовой коммуникации в обществе,
способное к быстрой передаче огромных по-
токов информации, является знаково-
символической абстрактной социально систе-
мой, однако полагаться на информацию в нем
можно только временно и по необходимости,
поскольку качество ее часто сомнительно, а
формат подачи – фрагментарность отдельных
клипов информации – лишает ее не только
достоверности и надежности, но и осмыслен-
ности. Дата отримання статті: 02.12.2019
Обнаружено, что существуют препят- Дата рекомендації до друку: 25.12.2019
ствия как в нахождении в Интернете нужной Дата оприлюднення: 28.12.2019

42
ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД

ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОГО
САМОЗДІЙСНЕННЯ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
Коломієць Леся Ігорівна1, Сольвар Вікторія Василівна2,

Кожедуб Тетяна Сергіївна3
1
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця
(Україна)
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0002-1309-5761
2
Студентка освітнього ступеня магістра спеціальності 053 Психологія Вінницького
державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця (Україна)
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0003-0965-111Х
3
Студентка освітнього ступеня бакалавра спеціальності 053 Психологія Вінницького
державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця (Україна)
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0003-0938-3397
UDC: 159.922.9.072:159.923.2
АНОТАЦІЯ
Статтю присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад емпіричного дослідження осо-
бистісного самоздійснення осіб юнацького віку. Визначено, що юнацький вік супроводжується по-
силенням саморефлексії й здатності до самопроектування, активацією процесів самовизначення й
самоствердження, підвищенням потреби в саморозвитку й самореалізації, що потребує наукової ува-
ги в контексті вивчення проблеми особистісного самоздійснення юнаків і дівчат. Проаналізовано
наукові підходи до визначення поняття «особистісне самоздійснення» вітчизняних і зарубіжних уче-
них. Запропоновано формальну модель, що розкриває психологічний зміст і структуру самоздійс-
нення особистості через сукупність його процесів, форм, компонентів, визначення інстанції особис-
тісного самоздійснення. З урахуванням результатів теоретичного аналізу актуалізовано потребу й
запропоновано авторський погляд на складові особистісного самоздійснення осіб юнацького віку та
їх діагностичні індикатори, що будуть операціоналізовані й вивчені в процесі подальшого емпірич-
ного дослідження.
Ключові слова: особистісне самоздійснення, самовизначення, самопроектування, саморозвиток, са-

мореалізація, самоактуалізація, юнацький вік, теоретична модель, емпіричне дослідження.
Address for correspondence, e-mail: editpsychas@gmail.com

Copyright: © Lesia Kolomiiets, Viktoriia Solvar, Tetiana Kozhedub
© Lesia Kolomiiets, Viktoriia Solvar, Tetiana Kozhedub

43
Постановка проблеми у загальному науковці визначають самоздійснення як про-

вигляді та її зв’язок із важливими наукови- цес реалізації людиною своїх можливостей,
ми чи практичними завданнями. У науко- задоволення потреб, усвідомлення потенціалу
вих публікаціях українських і зарубіжних уче- й вибудови життєвої перспективи, досягнення
них актуалізується потреба вивчення внутріш- особистісно і суспільно значущих результатів
ніх механізмів детермінації особистісної акти- діяльності. Зарубіжні й вітчизняні вчені наго-
вності, автономії, пояснення вікових можли- лошують на специфічних особливостях самоз-
востей і особливостей самореалізації суб’єктів дійснення, серед яких варто згадати реаліза-
життєдіяльності. Увага вчених нині сфокусо- цію активної позиції суб’єкта життєдіяльності
вана на категоризації психологічних понять, в процесі розкриття особистісного потенціалу,
які уособлюють способи самоздійснення осо- прояви свободи вибору, демонстрацію готов-
бистості, пояснюють її суб’єктність, характе- ності брати на себе відповідальність під час
ризують чинники життєвої успішності в онто- перетворення дійсності й одночасного самопе-
логічному контексті. Така наукова увага ви- ретворення, пошук себе й самовдосконалення
правдана з огляду на сучасну потребу стиму- тощо.
лювання й підтримання високого особистісно- Виділення невирішених раніше час-
го потенціалу громадян, здатних до реалізації тин загальної проблеми, яким присвячуєть-
в умовах швидких глобалізаційних змін, сус- ся стаття. Водночас можна констатувати, що
пільно-політичних і соціально-економічних проблема операціоналізації складових особис-
трансформацій. тісного самоздійснення осіб юнацького віку
Аналіз останніх досліджень і публіка- потребує подальшого розроблення і конкрети-
цій, в яких започатковано розв’язання да- зації, виведення на рівень узагальнення клю-
ної проблеми і на які спирається автор. Ок- чових складових детермінації їхньої життєвої
ремі аспекти проблеми самоздійснення успішності.
(життєвого, професійного, особистісного) роз- Мета статті полягає в обґрунтуванні
криваються в наукових дослідженнях теоретико-методологічних засад емпіричного
К. Абульханової-Славської (Абульханова- дослідження особистісного самоздійснення
Славська, 2001), І. Гуляс (Гуляс, 2011), осіб юнацького віку.
О. Кокуна (Кокун, 2013), І. Кузнецової Виклад основного матеріалу дослі-
(Кузнецова, 2016), С. Максименка дження з повним обґрунтуванням отрима-
(Максименко, 2014, 2016), С. Панченко них наукових результатів. Психічний розви-
(Панченко, 2012), Т. Савченко (Савченко, ток осіб юнацького віку сензитивний для поя-
2013), Н. Чепелевої (Чепелева, 2016), ви ключових особистісних новоутворень, важ-
О. Штепи (Штепа, 2017, 2018) та ін. Загалом, ливих й для наступних етапів життєдіяльності.
44
Він відзначається посиленням саморефлексії, витку й ознакою результативності життя (за

активацією процесів самовизначення, виник- Савченко, 2013: 251). Розуміючи семантичну
ненням яскраво вираженої тенденції до самос- єдність згаданих понять, Ш. Бюлер вважала
твердження, потреби в саморозвитку й само- самореалізацію моментом процесу самоздійс-
реалізації. У цей час відбуваються інтенсивні нення й обґрунтувала думку про те, що на ко-
трансформації ціннісно-смислових орієнтацій, жному віковому етапі процеси самоздійнення
переконань і світогляду, що супроводжуються мають свої специфічні прояви (наприклад, пе-
зверненням уваги юнаків і дівчат на пошук реживання завершеності дитинства у 12-18 р.,
сенсу життя, прагненням усвідомити власну самореалізованості у 25-50 р. тощо). Важливи-
значущість і знайти своє місце в житті, осмис- ми з огляду на мету нашого дослідження є уя-
ленням свого життя не як ланцюжка випадко- влення Ш. Бюлер про кореляти самоздійснен-
вих розрізнених подій, а як цілісного спрямо- ня, з-поміж яких основну увагу вона приділя-
ваного процесу, що вимагає особистісної від- ла самовизначенню як здатності людини ста-
повідальності, має логічне розгортання і сенс. вити досяжну життєву мету, адекватну внутрі-
Реконструкція життєвих смислів, цінностей, шнім потребам, особистісним смислам, розу-
потреб актуалізує самопроективну діяльність, мінню сутності особистісного і соціального
завдяки якій у свідомості осіб юнацького віку функціонування. Серед інших корелятів само-
вибудовується перспективний план свого жит- здійснення Ш. Бюлер згадувала також інтеле-
тєвого шляху, моделюються механізми його ктуальні можливості, завдяки яким особис-
втілення у реальність. Такі важливі якісні тра- тість спромагається усвідомлювати й оцінюва-
нсформації цього віку призводять до форму- ти власний потенціал, а також стан її психіч-
вання активної життєвої позиції юнаків і дів- ного здоров’я.
чат, з якої починається самостійне доросле Термін «самоздійснення» (self-
життя, сприяють механізмам особистісного realization) прозвучав й у науковій концепції
самоздійснення. К. Хорні поруч з уведеним поняттям
Поняття «особистісне самоздійснення» «справжнє Я» (real self). К. Хорні провела па-
у науковій зарубіжній літературі розглядаєть- ралелі між здоровим психічним розвитком і
ся більшою мірою синонімічно з дефініціями самоздійсненням, в процесі якого реалізують-
«самореалізація» і «самоактуалізація». Зокре- ся потенційні можливості особистості. На ду-
ма, такий підхід простежується у наукових мку К. Хорні, через невротичний розвиток
публікаціях Ш. Бюлер, яка поняття особистість відчужується від справжньої са-
«самоздійснення» категоризувала як мої себе, отримує викривлене сприймання ре-
«звершення всебічної реалізації самої себе», альності й деформоване самоздійснення (за
назвала самоздійснення рушійною силою роз- Савченко, 2013: 252). Водночас, у концепції
45
К. - Г. Юнга самоздійснення пояснюється че- «Я» та реалізації життєвих планів, як саме

рез співвіднесення свідомого й несвідомого, в прийняті рішення та вчинки відповідають її
результаті чого синтезується і продукується внутрішній сутності, якою мірою розуміє і
цілісна за сутністю самість суб’єкта життєді- приймає вона життя та чи досягла вона стану
яльності. Его-ідентичності в процесі загального життє-
У свою чергу, А. Гевірт у якості анало- здійснення.
гу до поняття «самоздійснення» використав Огляд фахових джерел показує, що
термін «self-fulfillment». Науковець уважав йо- проблема особистісного самоздійснення роз-
го синонімом самореалізації і самоактуаліза- робляється й науковцями близького зарубіж-
ції, але одночасно визнав його глибшим за жя. Важливими акцентами для більш повного
сутнісним змістом. А. Гевірт висловив упев- її розуміння вважаємо такі:
неність, що самоздійснення допомагає особис-  виділення абсолютної важливості як пе-
тості реалізувати найглибші бажання й найви- рвісних спонук самоздійснення особис-
гідніші здібності, що дозволяє їй прожити гід- тісної активності, ініціативи, бажання
не життя, самореалізуватися, пізнати себе й розвиватися, самовиразитися і самореа-
істину буття (за Кокуном, 2013: 3). лізуватися, задовольнити власні потре-
Потребує наукового аналізу в розрізі би; розуміння самоздійснення результа-
проблеми, що вивчається, й запропонована том і найвищим показником розвитку
А. Ленгле дефініція «екзистенціальна здійс- особистості (Абульханова-Славська,
ненність». Учений уважав, що вона символі- 2001: 151);
зує особистісну здатність до налагодження  протиставлення самоздійснення особис-
взаємного обміну і підтримки діалогу зі сві- тості існуванню (С. Рубінштейн);
том, реалізації активності у процесі самопіз-  визнання в якості джерела самоздійснен-
нання, пошуку сенсу власного життя. На дум- ня суперечності між розумінням життє-
ку А. Ленгле, саме сенс життя варто вважати вого сенсу і реальною життєдіяльністю
узагальненим мотивом життєдіяльності, оскі- особистості та мірою її наближення до
льки він виконує ряд функцій – смислоутво- досягнення значущої мети; наявність на-
рювальну, спонукальну і спрямовуючу ділених особистісним сенсом, актуаль-
(Чаплан, 2017). Тому вивчення екзистенційно- них і усвідомлених цілей в житті й жит-
го самоздійснення може показати якою мірою тєвих планів, які стимулюють особис-
осмисленим і внутрішньо узгодженим є жит- тість до самореалізації, й, як наслідок,
тєвий контекст особистості, наскільки вона призводять до самоздійснення (Коган
відчуває гармонію у процесі пошуку свого (Коган, 1984 );

46
 акцентування на одночасному пізнанні рукцією життєвих сценаріїв і творчим здійс-

особистістю власної сутності та пошуку ненням нових задумів, трансформацією смис-
життєвої істини в процесі самоздійснен- лового простору і збагаченням індивідуально-
ня; визнання факту, що самоздійснення го життєвого досвіду, завдяки чому підкріп-
спрямовує розвиток (О. Селезньова люється відчуття суверенності, цілісності й
(Селезньова, 2007: 193); неповторності особистості у власноруч змоде-
 співставлення самоздійснення і самореа- льованому просторі життя. Ознаками особис-
лізації як загального й особливого в зага- тісного самоздійснення О. Кокун вважає наяв-
льному; пояснення механізмів самореа- ність індивідуальної життєвої стратегії й намі-
лізації через самотворення і саморозви- ру її реалізувати; прояви вираженої потреби у
ток й, відповідно, їх віднесення до про- самовдосконаленні й покращенні досягнень;
цесу самоздійснення (М. Шугуров спрямованість на досягнення цілей і розкриття
(Шугуров, 1992) тощо. особистісного потенціалу; визнання індивіду-
У публікаціях вітчизняних науковців альних досягнень людини оточенням; бажан-
поняття «особистісне самоздійснення» вико- ня проявляти творчість та інноваційність то-
ристовується як узагальнююча категорія щодо що.
інших дефініцій, які сутнісно символізують У свою чергу, О. Штепа особистісне
свідомий саморух особистості в бік самовдос- самоздійснення як один із модусів самоздійс-
коналення й реалізації свого життєвого потен- нення визначила як ресурсно зумовлений про-
ціалу. Зокрема, О. Кокун особистісне самоз- цес розгортання власної сутності, персоналіза-
дійснення наділив ознаками свідомого само- ції та персоніфікації (Штепа, 2017: 42). Науко-
розвитку, саморозкриття здібностей і можли- вець уважає, що самоздійснення реалізується
востей у різних сферах життєдіяльності, що завдяки психологічній ресурсності як спромо-
призводить до досягнення особистісно й соці- жності особистості актуалізувати свої ресур-
ально значущих результатів, формування вла- си, усвідомлено керувати ними, збагачувати
сного «простору життя» (Кокун, 2013: 6). Осо- свій суб’єктний життєвий потенціал і компе-
бистісне самоздійснення науковець одночасно тентність. Зважаючи на такі міркування,
вважає і метою, і результатом, і процесом, що О. Штепа використовує поняття «особистісна
супроводжують постійний і безупинний рух здійсненність», яке, на її думку, відображає
особистості до найбільшого розквіту власного завершеність процесу особистісного самоздій-
суб’єктивного потенціалу. Цей рух супрово- снення в форматі конкретного життєвого за-
джується самовіддачею і мобілізацією, докла- вдання (Штепа, 2018).
данням зусиль і доланням перешкод, реконст- Дослідниця І. Гуляс запропонувала ав-

47
торське визначення самоздійснення як проце- дових запропонували також українські дослід-

су самовтілення особистості, опредметнення ниці А Большакова (Большакова, 2015: 206),
власної сутності в матеріальній і духовній дій- І. Кузнецова (Кузнецова, 2016: 130),
сності. І. Гуляс зазначила, що повнота самоз- С. Панченко (Панченко, 2012: 614). У сформу-
дійснення особистості залежить від міри розк- льованих авторами визначеннях самоздійснен-
риття її потенцій і прояву здібностей; повно- ня відноситься до безперервного процесу. Він
мірності співвіднесеності дійсності життя з спрямовується, на думку І. Кузнецової, на реа-
справжніми сутнісними потребами, прагнен- лізацію особистістю власного внутрішнього
нями й інтересами; особливостей ціннісно- змісту через незалежний вибір нею способу
смислової сфери і мотивації (Гуляс, 2011: 85). взаємодії зі світом та готовність відповідати за
На думку І. Гуляс, саме мотиви визначають зроблені життєві вибори і вчинки. У свою чер-
стратегію особистісного самоздійснення, оскі- гу, А. Большакова вважає, що самоздійснення
льки від усвідомлення суб’єктивно значущих як процес символізує головну мету життя,
потреб, внутрішнього потенціалу, появи стій- «задає напрямок та зміст перебігу усіх проце-
кого бажання розкрити свою сутність зале- сів руху самості на життєвому шляху: самови-
жить і прагнення, і результат самореалізації значення, самоактуалізації, самореалізації, са-
особистості. І. Гуляс запропонувала також ро- морозвитку, особистісного зростання, самост-
зглядати самоздійснення особистості в проце- вердження» (Большакова, 2015: 206).
суальному й результативному аспектах як При вивченні самоздійснення осіб юна-
конкретний результат саморозвитку. Зокрема, цького віку варто брати до уваги виділені
з точки зору процесуального боку, самоздійс- С. Панченко такі його форми: зовнішнє, завдя-
нення варто вважати глибинною, сутнісною і ки якому особистість самовиражається в різ-
наділеною ознаками творчості роботою над них сферах життєдіяльності, а також внутріш-
власним «Я», саморозкриттям духовної сутно- нє, що забезпечує її самовдосконалення
сті, в результаті чого відбувається екзистен- (Панченко, 2012: 620). Очевидний інтерес
ційне самоздійснення субʼєкта, досягаються складає також представлення І. Кузнецовою
життєві цілі. У плані результативності самоз- складу самоздійснення особистості у єдності
дійснення І. Гуляс пропонує вважати підсум- таких компонентів: мотиваційно-ціннісного
ком формування творчої індивідуальності лю- (визначення життєвого покликання; розуміння
дини, досягнення нею стану «акме- власних потреб, інтересів і цілей; усвідомлен-
кульмінації» в цілісності усіх складових «Я». ня внутрішнього потенціалу та інтенцій; ви-
Власні наукові визначення самоздійс- знання себе суб’єктом життєдіяльності й само-
нення особистості, його особливостей і скла- творення); діяльнісно-вольового (наявність і

48
достатність внутрішньої зібраності й зосере- цією тощо, які, до слова, А. Большакова нази-
дженості, виражених вольових якостей, упев- ває процесами самоздійснення (Большакова,
неності у прийнятих рішеннях і зроблених ді- 2015: 207), С. Панченко – його способами
ях, готовності брати на себе відповідальність); (Панченко, 2012: 615). Зупинимося коротко на
результативного (співвіднесення специфічних їх аналізі, з огляду на необхідність подальшої
вікових завдань із одержаними результатами й операціоналізації в емпіричних показниках.
досягненнями) (Кузнецова, 2016: 131). Зокрема, сформованість самовизначення як
З урахуванням проведених теоретич- головного новоутворення осіб юнацького віку,
них узагальнень наукових праць дослідників символізує про міру самостійності, внутріш-
обраної проблеми, вважаємо доцільним пред- ньої переконаності, індивідуальної здатності
Рис. 1. Психологічний зміст і структура поняття «особистісне самоздійснення».
ставити психологічний зміст і структуру само- юнаків і дівчат ідентифікувати суб’єктивно

здійснення особистості у вигляді формальної значущі потреби, здійснювати життєві вибори,
моделі, яка в подальшому потребує більш сис- формулювати цілі, приймати рішення й відпо-
темного узагальнення, доповнення зазначених відати за наслідки власної життєдіяльності.
параметрів і верифікації (рис. 1). Інтернальний локус контролю, внутрішня мо-
Зроблений аналіз наукових підходів тивація, розвинена саморегуляція є, на думку
учених до категоризації поняття «особистісне С. Максименка, Л. Сердюк, детермінантами
самоздійснення» показав його співвіднесе- суб’єктивної свободи особистості, успішності
ність з самовизначенням, саморозвитком, са- її самореалізації, й, як наслідок, самоздійснен-
мореалізацією, самоактуалізацією, самовира- ня (Максименко & Сердюк, 2016).
женням, самопроектуванням, самотрансцеден- Самовираження і самореалізацію, як
49
показав теоретичний аналіз, вважають проце- ють у якості своєрідного пускового механізму
сами (способами) самоздійснення особистості. переведення внутрішніх прагнень і потенцій
На думку С. Панченко, у контексті самоздійс- особистості у зовнішні прояви її індивідуаль-
нення особистості усвідомлене самовиражен- ності, взаємодії зі світом, конкретні результа-
ня покладається на самовиявлення, самопрезе- ти діяльності. Слушним у контексті нашого
нтацію, самодемонстрацію власних здібнос- наукового розгляду вважаємо акцентування
тей, можливостей і підкріплення, таким чи- С. Максименком, В. Осьодло на тому, що са-
ном, її суб’єктивного потенціалу в різних сфе- мореалізація включає усвідомлення, вибір і
рах життєдіяльності, ствердження індивідуа- реалізацію тих аспектів індивідуальності, які
льності (Панченко, 2012). Стимульоване праг- сприяють самоперетворенню й самовиражен-
неннями в самоактуалізації й саморозвитку ню, реалізації потенцій, формуванню власної
самовираження забезпечує прогресивне осо- системи смислів, цінностей, мотивів, уявлень
бистісне зростання, творчу об’єктивацію пси- про себе; забезпечують постановку особистіс-
хологічних ресурсів, що призводить до самоз- но значущих і досяжних цілей, визначають
дійснення. Усвідомлена й підкріплена особис- способи їх досягнення (Максименко, Осьодло,
тісною спроможністю потреба в самовиражен- 2010: 7).
ні, адекватно сформульовані суб’єктні цілі, Беручи до уваги визначення сучасних
розуміння своїх потреб і життєвого покликан- науковців (Е. Галажинський, Л. Коростильова,
ня визначають повноту самоздійснення. Тоб- Д. Леонтьєв, С. Максименко та ін.), співвідно-
то, як резюмує С. Панченко, чим виразніше сячи психологічний зміст понять
самовизначення, тим ймовірніше самоздійс- «самоздійснення» і «самореалізація», можна,
нення, на нашу думку, зробити наступні узагальнен-
Самореалізація, як детермінанта особи- ня: по-перше, самореалізація є процесом здій-
стісного самоздійснення, тлумачиться нині сненності можливостей розвитку «Я» особис-
крізь призму усвідомленої, цілеспрямованої і тістю на основі актуалізації психологічних
продуктивної автономної активності, прояву ресурсів, налагодження ефективної взаємодії з
сутнісних сил, розвитку особистісного потен- оточенням у процесі життєтворчості, докла-
ціалу й опредметнення можливостей особис- дання зусиль і долання перешкод у ситуаціях
тості в різних сферах життєдіяльності невизначеності, підвищення власної життє-
(Максименко & Сердюк, 2016). Успішна само- стійкості; по-друге, самореалізація як меха-
реалізація пов’язана з самовизначенням, само- нізм переведення можливостей суб’єкта в дій-
рефлексією, самопізнанням, внутрішньо моти- сність сприяє пошуку себе й самостверджен-
вованою постановкою цілей, ціннісними вимі- ню на життєвому шляху, що призводить до
рами, вірою у власні можливості, які виступа- підвищення самоефективності, інтенсифікації
50
особистісного зростання й, відтак, самоздійс- неннями, цілями, цінностями і смислами, а

нення; по-третє, самореалізація пов’язана з також налагоджується відкритий діалог осо-
вибором тих життєвих середовищ, стосовно бистості зі світом з метою взаємоперетво-
яких можливе найбільш адекватне й результа- рення у постійно мінливих умовах. У цьому
тивне самоздійснення особистості; по- контексті варто згадати погляди А. Маслоу,
четверте; кожний віковий етап характеризу- який витлумачив самоактуалізацію як співвід-
ється своєрідним перебігом і результатами несеність потенційного (бажаного, цільового)
самореалізації, що зумовлюється специфічни- і актуального (реального, досягнутого) рівнів
ми завданнями психічного розвитку, а тому саморозвитку особистості, й уважав, що саме
від задоволеності саморозвитком і самореалі- від міри реалізованості потреби в самоактуалі-
зацією у конкретний момент життя залежить зації залежить її задоволеність життям й, від-
повнота й міра самоздійснення особистості в повідно, самоздійсненням (за Луценко, 2011:
суб’єктивній інтерпретації свого життєвого 199). Водночас, важливо взяти до уваги думку
часу, власної екзистенції й самотрансценден- М. Смульсон, яка тлумачить саморозвиток
ції. крізь призму суб’єктивного переструктуру-
У рамках суб’єктного підходу самороз- вання ментальної моделі світу, появи значу-
виток розуміють як внутрішньо зумовлений, щих вікових новоутворень, ампліфікації пси-
усвідомлений і вмотивований процес стиму- хічного розвитку, набуття нових особистісних
лювання особистісних якостей, засвоєння смислів, реінтерпретації особистого досвіду
знань, формування умінь і навичок, збагачен- (Смульсон, 2016: 23). Науковець висловила
ня життєвої компетентності й творчого потен- переконання, що саморозвиток не можливий
ціалу, вдосконалення самоорганізації особис- без самопроектування, утворенням якого є
тості, завдяки якому стає можливим новий, відрефлексований, суб’єктивно значущий осо-
більш якісний та прогресивний рівень її функ- бистісний проект (self-design).
ціонування і продуктивність самореалізації. У дослідженнях Н. Чепелевої детально
Важливим для розуміння саморозвитку у кон- обґрунтовується сутність самопроектування
тексті нашого дослідження вважаємо його зу- особистості, яке науковець характеризує як її
мовленість прагненням до самоактуалізації і здатність діяти покладаючись на усвідомле-
самовдосконалення, потребою у самозміню- ний задум, проект власного майбутнього у
ванні й самореалізації, мірою рефлексивності життєвому (життєвий проект) й особистісно-
особистості, завдяки чому досягається відпо- му (особистісний проект) вимірах (Чепелева,
відність між домаганнями й реальністю, підт- 2016: 5). Самопроектування базується на
римується відчуття цілісності та справжності осмисленні й інтерпретації набутого суб’єкти-
буття, його співвіднесеності з істинними праг- вного досвіду та створенні на цій основі
51
«власного смислового простору життя». Саме життєвої ситуації, досягнень і життєвих перс-
цей смисловий простір, на думку пектив, ними вибудовується життєвий проект.
Н. Чепелевої, варто вважати вагомим чинни- Якщо їхні основні потреби стосуються само-
ком особистісного розвитку й конструювання розвитку, переосмислення ментальної карти-
ідентичності, який моделює новий контекст ни світу, своїх світоглядних позицій, внутріш-
життя, спонукає особистість бути відкритою ніх ціннісно-мотиваційних установок, розу-
новому досвіду, детермінує здійсненність міння напрямку самозміни, що призводять до
життєвих цілей, мотивів, планів і намірів у трансформації смислового простору, – особи-
процесі саморуху до Я-ідеального. стісний проект. Як наслідок, психічними но-
Особистісний проект передбачає реалі- воутвореннями для першого сценарію стають
зацію «задуму себе» шляхом вибудовування професійне самовизначення, для другого –
суб’єктивно бажаної, близької до ідеальної особистісне самовизначення (Чепелева, 2016:
життєвої стратегії, своєрідної і неповторної 16).
моделі саморозвитку в континуумі «минуле – Таким чином, особистісне самоздійс-
теперішнє – майбутнє». Н. Чепелева наголо- нення осіб юнацького віку варто розуміти як
шує на тому факті, що самопроектування як усвідомлений і безперервний, наділений озна-
процес, в основі якого лежить особистісний кою ініціативної активності процес життєвого
смисл, особистісне розуміння й інтерпретація самоздійснення, що покладається на самовиз-
суб’єктивного досвіду життя в його динаміці, начення, самопроектування, саморозвиток,
відбувається на основі самодетермінації, в той самовираження й самореалізацію особистості.
час як соціальний розвиток спрямовується Особистісне самоздійснення супроводжується
впливом оточення. У сукупності, насичена постійним самозмінюванням і самовдоскона-
особистісним смислом й відрефлексована су- ленням, детермінується особистісним смис-
б’єктна активність і зовнішні життєві контекс- лом, розумінням сенсу життя і самотрансце-
ти виступають спонуками до саморозвитку, денції, ціннісними й мотиваційними установ-
слугують, на нашу думку, детермінантами ками. Особистісне самоздійснення пов’язане
особистісного самоздійснення в будь-якому зі свободою вибору і прийняттям відповідаль-
віці, зокрема, й юнацькому. ності, впевненістю особистості в можливості
Н. Чепелева зауважує, що в юнацькому досягнення значущих результатів у різних
віці розв’язується дилема, пов’язана з основ- сферах життєтворчості, покладається на пси-
ним новоутворенням психічного розвитку – хологічні ресурси особистості й здатність їх
самовизначенням. У випадку, якщо спряму- ефективного використання.
вання активності юнаків і дівчат стосується Розуміючи складність і багатоаспект-
більше зовнішніх атрибутів, аналізу власної ність досліджуваної проблеми, враховуючи
52
результати її теоретичного аналізу, вважаємо дійснення осіб юнацького віку через міру
можливим запропонувати авторський погляд сформованості виділених емпіричних показ-
простору життя в постійно мінливих умо-

Осмислене вибудовування особистісного
вах
Рис. 2. Теоретична модель емпіричних показників особистісного самоздійснення осіб
юнацького віку
на складові особистісного самоздійснення ників та зв’язків між ними.

осіб юнацького віку та їх емпіричні показни- Висновки з даного дослідження та
ки, що будуть операціоналізовані й вивчені в перспективи подальших розвідок у даному
процесі подальшого емпіричного дослідження напрямі. Таким чином, здійснений теоретич-
(див. рис. 2). ний аналіз наукових публікацій підтвердив
У теоретичній моделі представлено ав- важливість розроблення проблеми особистіс-
торський погляд на емпіричні показники осо- ного самоздійснення осіб юнацького віку. По-
бистісного самоздійснення осіб юнацького дальше вивчення проблеми особистісного са-
віку, вивчення яких стане можливим завдяки моздійснення в контексті вікової специфіки
відбору опитувальників і стандартизованих розвитку юнаків і дівчат в сучасних умовах
самозвітів з задовільними психометричними важливе з огляду на необхідність пояснення
показниками й укладанню відповідної діагно- ролі наділеної особистісним сенсом суб’єкт-
стичної батареї. На основі зібраних емпірич- ної активності для переживання відчуття са-
них даних вдасться представити психологічну модостатності й самореалізованості; виявлен-
характеристику процесу особистісного самоз- ня особливостей інтерпретації та реінтерпре-
53
тації екзистенційного досвіду з метою форму- Gulyas, I. A. (2011). Determinanti samozdiysnennya
лювання адекватних життєвих домагань і ці- osobistosti [Determinants of self-fulfillment per-

sonality]. Psihologichni perspektivi – Psychologi-
лей саморозвитку; узагальнення й з’ясування
cal perspectives. Vipusk 17, 83-92. [in Ukrainian]
ефективності механізмів актуалізації молод-
Kogan, L. N. (1984). Tsel i smyisl zhizni cheloveka [The
дю особистісних ресурсів та використання
purpose and meaning of human life]. Moskva :
потенціалу середовища для підвищення успі- Smyisl. [in Russian].
шності самоздійснення в його різних формах
Kokun, O. M. (2013). Zhittеve ta profesiyne
і щодо різних сфер життєдіяльності; пояснен- samozdіysnennya yak predmet doslіdzhennya
ня труднощів, які виникають у процесі особи- suchasnoyi psihologiyi [Vital and professional
стісного самоздійснення юнацтва нині та їх self-fulfillment as a subject of study of modern
psychology]. Praktichna psihologiya ta sotsialna
впливу на результат; обґрунтування дієвої
robota – Applied psychology and social work, 9, 1
системи психологічного супроводу особистіс-
-5. [in Ukrainian]
ного самоздійснення осіб юнацького віку в
Kolomiiets, L. I., Solvar, V. V., Kozhedub, T. S. (2019).
рамках діяльності різних соціальних інститу-
Ponyatiyno-kategorealniy analiz problemi
цій тощо. osobistisnogo samozdiysnennya osib yunatskogo
Перспективи подальшого розроблення viku [Conceptual-categorical analysis of the prob-
обраної проблеми вбачаємо, зокрема, в ком- lem of personal self-fulfillment of adolescents].
Tendentsiyi rozvitku psihologiyi ta pedagogyki :
плексному емпіричному дослідженні виокре-
materyali myzhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi
млених складових особистісного самоздійс-
konferentsiyi – Trends in the development of
нення осіб юнацького віку, характеристиці psychology and pedagogy : materials of an
його особливостей, чинників детермінації. international scientific-practical conference
(m. Kiyiv, Ukrayina, 1-2 listopada 2019 roku).
References : Kyiv : GO «Kiyivska naukova organizatsiya
pedagogiki ta psihologiyi», ch. 3, 81-84. [in
Ukrainian]
Abulhanova, K. A., Berezina, T. N. (2001). Vremya
lichnosti i vremya zhizni [Personality time and Kuznetsova, I. A., Kuznetsova, N. M. (2016).
life time]. Sankt-Peterburg : Aleteyya. [in Samozdiysnennya yak problema gumanistichnoyi
Russian]. psihologiyi [Self-fulfillment as a problem of hu-
manistic psychology]. Nauka i osvita – Science
Bolshakova, A. M. (2015). Psihologіchniy analіz
and education, 2-3, 129-134. [in Ukrainian]
fenomenіv samozdіysnennya osobistostі
[Psychological analysis of the personality self- Lutsenko, V. A. (2011). Psihologichniy zmist ponyattya
fulfillment phenomena]. Molodiy vcheniy – Young «samorealizatsiya» osobistosti [Psychological
scientist, lyutiy, 2 (17), 206-209. Rezhim content of the concept of "self-realization" of the
dostupu : URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ individual]. Visnik Natsionalnogo universitetu
molv_2015_2%284%29__56 [in Ukrainian] oboroni Ukrayini – Bulletin of the National Uni-

54
versity of Defense of Ukraine, 6 (25), 197-201. [in University and G.S. Kostiuk Institute of
Ukrainian] Psychology of the National Academy of
Maksimenko, S., Serdiuk, L. (2016). Psychological Pedagogical Sciences of Ukraine, 614-624.
potential of personal self-realization. Social DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-
welfare : interdisciplinary approach, 1(6), Siauliai 18.%p [in Ukrainian]
university, 92-100. Chepeleva, N. V. , Andreeva, Ya. F. (red) (2016)
Maksimenko, S. D. (2014). Zhitteviy shlyah osobistosti yak Psihologiya samorozvitku osobistosti : zbirnik
bazova kategoriya genetichnoyi psihologiyi [The naukovih prats [Psychology of personality self-
personal life path as a basic category of genetic development]. Chernivtsi-Kiyiv. [in Ukrainian]
psychology]. Naukoviy visnik Mikolayivskogo Savchenko, T. L. (2013). Geneza terminu
derzhavnogo universitetu imeni «samozdiysnennya osobistosti» ta rol uvagi u
V. O. Suhomlinskogo – Scientific Bulletin tsomu protsesi [The genesis of the term "self-
Mykolaiv V.O.Sukhomlynskyi National University. fulfillment of personality" and the role of attention
Seriya : Psihologichni nauki, Vipusk 2.12 (103), 5 in this process]. Aktualni problemi psihologiyi :
-13. Rezhim dostupu : URL : http://nbuv.gov.ua/ Zbirnik naukovih prats Institutu psihologiyi imeni
UJRN/Nvmdups_2014_2_12_3 [in Ukrainian] G. S. Kostyuka NAPN Ukrayini - "Actual problems
Maksimenko, S. D., Osodlo, V. I. (2010). Struktura ta of psychology": Scientific Papers of the
osobistisni determinanti profesiynoyi G. S. Kostiuk Institute of Psychology Academy of
samorealizatsiyi sub’ekta [Structure and personal Pedagogical Sciences of Ukraine, tom 5, vipusk
determinants of the subject's professional self- 13, 251-257. [in Ukrainian]
realization]. Zbirnik naukovih prats Kam’yanets- Seleznyova, E. V. (2007) Samoosuschestvlenie kak
Podilskogo nats. un-tu im. I. Ogienka, In-tu akmeologicheskaya kategoriya [Self-fulfillment as
psihologiyi im. G. S. Kostyuka NAPN Ukrayini – an acmeological category]. Mir psihologii – World
Collection of scientific papers "Problems of mod- of psychology, 1, 192-203. [in Russian]
ern psychology" Kamianets-Podilskyi National
Shtepa, O. S. (2017). Aktualizatsiya psihologichnih
Ivan Ogiienko University and G.S. Kostiuk
resursiv za kontekstu neviznachenosti yak marker
Institute of Psychology of the National
tipu osobistisnogo samozdiysnennya [Actualizing
Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
of psychological resources in the context of ambi-
Vip. 8. Kam’yanets-Podilskiy : Aksioma, 3-19. [in
guity as a marker of the type of personality self-
Ukrainian]
fulfillment]. Teoriya i praktika suchasnoyi
Panchenko, S. M. (2012). Porivnyalna harakteristika psihologiyi – Theory and practice of modern psy-
sposobiv samozdiysnennya doroslih [Comparative chology, 1, 42-47. Rezhim dostupu : URL : http://
characteristics of adult self-fulfillment]. Zbirnik nbuv.gov.ua/UJRN/tpcp_2017_1_9 [in Ukrainian]
naukovih prats Kam’yanets-Podilskogo nats. un-tu
Shtepa, O. S. (2018). Opituvalnik osobistisnoyi
im. I. Ogienka, In-tu psihologiyi im.
zdiysnennosti : teoretichni pidstavi dlya rozrobki
G. S. Kostyuka NAPN Ukrayini – Collection of
ta rezultati aprobatsiyi [The questionnaire of a
scientific papers "Problems of modern psycholo-
personality’s psychological resourcefulness: the
gy" Kamianets-Podilskyi National Ivan Ogiienko

55
results of development and approbation of the determines that adolescence is accompanied with
author’s method]. Psihologichniy chasopis : strengthen self-reflection and ability to self-
zbirnik naukovih prats – Psychological Journal :
design, activation of self-determining and self-
Scientific Review / za red. S. D. Maksimenka.
Kyiv : Institut psihologiyi imeni G. S. Kostyuka affirming processes, increase the need for self-
Natsionalnoyi akademiyi pedagogichnih nauk development and self-realization; these processes
Ukrayini, 5, 196-223. Rezhim require scientific attention in the context of stud-
dostupu : URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ies on boys’ and girls’ self-fulfilment.
psch_2018_5_15 [in Ukrainian]
National and foreign scientists’ approach-
Shugurov, M. V. (1992). Sotsialnyiy konflikt i
es to definition of “personal self-fulfilment” were
samoosuschestvlenie lichnosti [Social conflict and
analyzed. By defining of the concept of “personal
self-fulfillment of personality]. Saratov : Izd-vo
Sarat. gos. akad. prava. [in Russian] self-fulfilment”, the scientists emphasize an indi-
vidual’s personal activities, his/her needs for self-
Lesia Kolomiiets realization and readiness for self-changes, creativ-

PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor of the ity at fulfilment of diverse life tasks, his/her con-
Department of Psychology and Social Work, Mykhailo Kot- scious need in fulfilment of personal potential and
siubynskyi State Pedagogical University in Vinnytsia, Vin-
nytsia (Ukraine) personal capacity development.
The article determines that adolescents’
Viktoriia Solvar
personal self-fulfilment should be understood as a
Student of Master’s degree in Psychology, Mykhailo Kot-
siubynskyi State Pedagogical University in Vinnytsia, Vin- conscious and continuous, endowed with signs of
nytsia (Ukraine)
initiative activities, process of self-realization in
Tetiana Kozhedub life, which relies on self-determination, self-
Student of Bachelors degree in Psychology, Mykhailo Kot- design, self-development, self-realization and self
siubynskyi State Pedagogical University in Vinnytsia, Vin-
nytsia (Ukraine) -actualization. Personal self-realization is accom-
panied by constant self-changes and self-
THE JUSTIFICATION OF improvements, determined by personal under-
THEORETICAL-METHODOLOGICAL
FOUNDATIONS FOR THE EMPIRICAL standing of a life meaning and self-transcendence,
RESEARCH ON ADOLESCENTS’ own values and motivation attitudes. Personal self
SELF-FULFILMENT
-realization is associated with the freedom of
ABSTRACT choices and accepted responsibility, achieved sig-
nificant results in various areas of life-creation,
The article justifies the theoretical- relying on a person’s psychological resources and
methodological foundations for the empirical re- ability to use them effectively.
search on adolescents’ self-fulfilment. The article A formal model is proposed that reveals

56
the psychological content and structure of self- Коломиец Леся Игоревна

fulfilling through a set of its processes (self- Кандидат педагогических наук, доцент кафедры психо-
логии и социальной работы Винницкого государствен-
determination, self-realization, self-actualization, ного педагогического университета имени Михаила
Коцюбинского, г. Винница (Украина)
self-development, etc.), forms (external and inter-
nal), components (motivational-value, acting-
Сольвар Виктория Васильевна
volitional, effective), determining a target point
Cтудентка образовательной степени магистра специ-
of personal self-fulfilment. Based on the per- альности 053 Психология Винницкого государственно-
го педагогического университета имени Михаила
formed theoretical analysis, the authors’ view on Коцюбинского, г. Винница (Украина)
the components of adolescence’s personal self-
fulfilment and its diagnostic indicators is offered, Кожедуб Татьяна Сергеевна
which will be studied in detail in the further em- Cтудентка образовательной степени бакалавра специ-
альности 053 Психология Винницкого государственно-
pirical research. го педагогического университета имени Михаила
Коцюбинского, г. Винница (Украина)
Key words: personal self-fulfilment, self-
determination, self-design, self-development,
ОБОСНОВАНИЕ ТЕОРЕТИКО-
self-realization, self-actualizations, adolescence, МЕТОДОЛОГИЧЕСКИХ ОСНОВ
theoretical model, empirical research. ЭМПИРИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ
ЛИЧНОСТНОГО
САМООСУЩЕСТВЛЕНИЯ ЛИЦ
ЮНОШЕСКОГО ВОЗРАСТА
АННОТАЦИЯ
Статья посвящена обоснованию теоре-
тико-методологических основ эмпирического
исследования личностного самоосуществле-
ния лиц юношеского возраста. Определено,
что юношеский возраст сопровождается уси-
лением саморефлексии и способности к само-
проектированию, активацией процессов само-
определения и самоутверждения, повышени-
ем потребности в саморазвитии и самореали-
зации, что требует научного внимания в кон-
тексте изучения проблемы личностного само-
осуществления юношей и девушек.
Проанализированы научные подходы к
определению понятия «личностное самоосу-

57
ществление» отечественных и зарубежных самореализация, самоактуализация, самораз-

ученых. Выяснено, что при определении поня- витие и др.), форм (внешняя и внутренняя),
тия «личностное самоосуществление» ученые компонентов (мотивационно-ценностный, дея-
отмечают личностную активность субъекта, тельностно-волевой, результативный), опреде-
его потребность в самореализации, готовность ления инстанции личностного самоосуществ-
к самоизменению и творчеству в процессе вы- ления. С учетом результатов теоретического
полнения разноплановых жизненных задач, анализа актуализирована потребность и пред-
осознанную потребность в реализации соб- ложен авторский взгляд на составляющие лич-
ственного потенциала, развитии личностных ностного самоосуществления лиц юношеского
возможностей. возраста и их диагностические индикаторы,
Определено, что личностное самоосу- которые будут операционализованы и изуче-
ществление лиц юношеского возраста следует ны в процессе дальнейшего эмпирического
понимать как осознанный и непрерывный, исследования.
имеющий признак инициативной активности Ключевые слова: личностное самоосу-
процесс жизненного самоосуществления, что ществление, самоопределение, самопроекти-
полагается на самоопределение, самопроекти- рование, саморазвитие, самореализация, само-
рование, саморазвитие, самовыражение и са- актуализация, юношеский возраст, теоретиче-
мореализацию личности. Личностное само- ская модель, эмпирическое исследование.
осуществление сопровождается постоянным
самоизменением и самосовершенствованием,
детерминируется пониманием смысла жизни и
самотрансцеденции, ценностными и мотива-
ционными установками. Личностное самоосу-
ществление связано со свободой выбора и
принятием ответственности, достижением
значимых результатов в различных сферах
жизнетворчества, возлагается на психологиче-
ские ресурсы личности и способность их эф-
фективного использования.
Предложено формальную модель, рас-
крывающую психологическое содержание и Дата отримання статті: 10.10.2019
структуру самоосуществления личности в со- Дата рекомендації до друку: 25.10.2019
вокупности его процессов (самоопределение, Дата оприлюднення: 31.10.2019

58
КОМУНІКАТИВНИЙ ВИМІР СТАНОВЛЕННЯ

ОСОБИСТОСТІ
Михальська Світлана Анатоліївна1

1
Кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри корекційної педагогіки та
інклюзивної освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана
Огієнка, м. Кам’янець-Подільський (Україна)
UDC: 316.77:159.923.2
АНОТАЦІЯ
У статті представлено теоретичний аналіз комунікативного виміру особистості. Встановлено,
що вимір комунікативних явищ у психології особистості означає таке їх пізнання, яке має на
меті вмістити ці особливості особи у ті або інші орієнтири, систему теоретичних і методоло-
гічних координат, щоб глибше пізнати сутність комунікативної якості, розкрити її неодноз-
начну сутність, й одержати додаткові відомості в інтересах наукової об’єктивності та соціа-
льної практики. Визначено, що комунікативність як генералізована потреба та здатність осо-
бистості постає у кількох своїх функціях: біологічному, соціальному та особистісному й осо-
бистісно-рефлексивному. Бути комунікантом, означає, зокрема, залишаючись номінально
тією самою особою, змінюватись якісно, адже єдність, яку ми хочемо утворити з іншою лю-
диною чи групою людей передбачає не тільки обмін цінностями найрізноманітнішого змісту,
тобто спілкування, але і вчинки інтерактивного характеру, в тому числі – і в очікуванні задо-
волення, інтелектуальної насолоди від цих контактів. Доведено, що найвищим рівнем куль-
тивованої комунікативності, виступає особистісний, де вона впевнено усвідомлюється та
здійснюється не інстинктивно чи примусово, а є ініціацією, вчинком.
Ключові слова: особистість, комунікація, вимір, взаємодія, діяльність.
Актуальність теми. Однією із визна- тогенезі особистість опредмечується саме у

чальних якостей особистості, в якій об’єктиво- міжособистісних зв’язках, стосунках, взаємо-
вано її соціальну природу, є здатність ставати залежностях, позначених інтенційною актив-
і бути суб’єктом людської комунікації. В он- ністю, стратегічною й тактичною винахідливі-

Copyright: © Svitlana Mykhalska
© Svitlana Mykhalska
59
стю однієї людини стосовно іншої. Формуван- – виражений феномен, що проявляється в ході
ня комунікативних умінь і знань є найважли- комунікації з оточенням. Особистість не тіль-
вішою складовою особистісної сфери. Вміння ки виражається в тому, як вона поводить себе
вступати у контакти з іншими людьми, вста- або, що вона відчуває при міжособистісному
новлювати взаємини з ними, регулювати свою спілкуванні, а й визначає характерний індиві-
поведінку мають вирішальний вплив не тільки дуальний стиль поведінки в широкому спектрі
на позитивну спільну діяльність, але і на май- ситуацій.
бутній соціальний статус особистості у сучас- Вплив комунікативного розвитку на
ному суспільстві. Дана проблема є досить ак- особистість підкреслювався в працях Л. С. Ви-
туальною, адже комунікативний розвиток готського, О. М. Леонтьєва, М. І. Лісіної,
впливає на психічний і особистісний розви- В. С. Мухіної, О. О. Бодальова, Л. І. Божович,
ток. Можливість вивчення комунікативного К. О. Абульханова-Славської та ін.
розвитку розширює характеристику особисті- Діалектична єдність і взаємовизначен-
сного становлення через демонстрацію віко- ня людини і світу здійснюється комунікатив-
вих та індивідуальних досягнень, що проявля- но, тобто за допомогою спеціалізованих здіб-
ються в мовленнєвій комунікації. Комунікати- ностей людей встановлювати, модифікувати,
вна складова є важливою характеристикою розвивати, згортати діалог (у широкому розу-
особистості, оскільки визначає специфіку мінні цього поняття), культивованих людст-
останньої через реалізацію та залучення осо- вом протягом усієї історії його становлення.
бистості в суспільні відносини, в систему вза- При цьому основним полігоном апробації
ємовідносин людей. зв’язків із «зовнішнім», великим світом є
Мета статті полягає у теоретичному складний світ людських відносин, де комуні-
аналізі комунікативного виміру особистості. кабельність кожної особистості виступає одні-
Основний виклад матеріалу. Особис- єю з найважливіших її здатностей бути прий-
тість – це синтез характеристик індивіда в нятою серед інших осіб у соціальному кон-
унікальну структуру, яка визначається та змі- тексті суспільного буття.
нюється в результаті взаємодії із середови- В цілому задоволення комунікативних
щем. Особистість характеризується як особли- потреб різного ґатунку передбачає прийняття
ва якість що набувається індивідом в сукупно- норм суспільно орієнтованого буття. Та, зна-
сті суспільних за своєю природою відносин, ходячись у колі людей, єдності з якими волі-
та характеризує індивіда зі сторони його зв’яз- ли, ми переконуємось, що це означає перебу-
ків з іншими індивідами у процесі комунікації вати в залежності від них. Відповідна діалек-
з іншими людьми. Інакше кажучи, особистість тика групових відносин, у практичній площи-
60
ні, аналіз яких започаткував свого часу Нетрадиційне поняття «вимір», близьке
К. Левін, має чимало сценаріїв розвитку. І як за значенням до поняття «вимірювання», ви-
вказує дослідник С. О. Мусатов, попередньо користовується у психології поза його матема-
можна вважати раціональним висновком їх тичним смислом. Вимір комунікативних явищ
обстеження наступне правило: встановлювати у психології особистості означає таке їх пі-
динамічну (ситуативно адекватну) згоду у сто- знання, яке має на меті вмістити ці особливос-
сунках із комунікантами, можна враховуючи ті особи у ті або інші орієнтири, систему тео-
нарочите протистояння у взаєминах з групою ретичних і методологічних координат, щоб
(Мусатов, 2003). глибше пізнати сутність комунікативної якос-
Одним із перспективних напрямків ті, розкрити її неоднозначну сутність, й одер-
вдосконалювання сучасних уявлень про кому- жати додаткові відомості в інтересах наукової
нікативні механізми саморегуляції особистос- об’єктивності та звичайно, соціальної практи-
ті є дослідження її «безпосередньої» поведін- ки застосування відповідних відомостей у зро-
ки, змодельовані у поняттях: афіліація, атрак- стаючій сфері ситуацій людського співжиття,
ція, аутизм, афект, деперсоналізація, емпатії, поліпшення його якості.
комплекс пожвавлення, негативізм та ін. Деякі У комунікативному вимірі особистість
з цих проявів особистості виглядають певни- має розглядатись щонайменше з двох точок
ми атавізмами, що пов’язують її із психологіч- зору.
ною організацією давніх поколінь. Ставлячи По-перше, у когнітивному плані з ме-
ці питання, доречно констатувати, що в дослі- тою осягти психологічними засобами об’єкти-
дженнях показано, як об’єктивуються в основ- вні свідоцтва особистісного буття. Таке відо-
ному не індивідуальні, а загальнолюдські яко- бражувально-пізнавальне вивчення повинно
сті особистості, їх зв’язок із суспільним «Ми». відповісти і на питання щодо усвідомлення
Ця обставина ще раз підкреслює перспектив- особою свого «внутрішнього» світу, який до-
ність дискусії дослідників про вивчення осо- повнює аналізом поведінки, діяльності об’єк-
бистості, зокрема і з точки зору відповідного тивні обставини суспільних ситуацій у їх зага-
«внутрішнього» діалогу – своєрідної ауто- льно прийнятих значеннях.
комунікації (В. М. Титов). По-друге, важливо представити смис-
Та в будь-якому разі важливо консолі- ловий зріз особистісного буття у його рефлек-
дувати дослідження особистості навколо сис- сивному відображенні, зосередженому, зокре-
темного розуміння цілісності цього суспільно- ма, на самовідображенні особистістю як суб’-
психологічного явища, яким є комунікація, єктом переживання зв’язків із іншими людьми
вимірюючи її за допомогою концепцій, зовні та знаковою системою дійсності в цілому.
незалежних. Предметом вивчення в цих наукових пошуках
61
виступає також особистісний досвід суб’єкта (характером, здібностями, ідеалами, інтереса-

– побічний результат соціально- ми), моральною відповідальністю за висловле-
психологічного співжиття з іншими – оскільки не таким чином судження та інше. На рівні
в ньому міститься відповідний потенціал осо- особистості (як «поверсі» саморуху психіки)
бистості. детермінуючу роль слід вбачати у суб’єктив-
З цієї точки зору недостатньо продук- ному.
тивними виявляються спроби звузити сутність Терміни «спілкування», «комунікація»
комунікативності. В них співвідносяться як дуже часто вживають як тотожні. Це зумовле-
родове поняття «спілкування» з видовим у но не тільки їхньою спільною семантичною
цьому випадку терміном «комунікація». Пси- основою, багатозначністю використання як у
хологічна глибина комунікації й детерміную- науковому, так і в життєйському розумінні, а
ча роль зводяться до спрощених уявлень про й тими функціями, які вони виконують у жит-
міжособистісні, групові колізії, що супрово- тєдіяльності особистості.
джують діяльність, та й саме спілкування шту- Як комунікативний процес спілкування
чно притягується до діяльності. Ортодоксаль- може розглядатись у тій мірі, в якій воно хара-
ність таких інтерпретацій у їх обмеженості, ктеризує психологічний контакт, зв’язок, пові-
адже не варто ігнорувати і той факт, що «в домлення взаємопов’язаних індивідів. Для од-
яких би умовах і формах не відбувалась діяль- них контакт може означати розуміння суті ін-
ність людини, зауважував О.М. Леонтьєв, її не формації, яка передається. Для інших це пере-
можна розглядати як вихоплену із суспільних дусім здатність відчути і зрозуміти прихова-
відносин, з життя суспільства» (Леонтьєв, ний від поверхового сприймання духовний
1977). стан людини.
І якщо у психолінгвістичному аналізі, Але при такому розумінні комунікації
наприклад, достатньою виступає реконструк- як багатогранного процесу духовно-
ція обміну репліками, паузи тощо, то для осо- психологічного зв’язку, що встановлюється
бистісного підходу, в тому числі й з позицій між людьми в процесі спілкування, очевидна
діяльної парадигми, мають бути з’ясовані де- обмеженість її трактування як суть інформа-
термінанти, психологічні чинники особливос- ційного процесу. Звичайно, у рамках будь-
тей тієї чи іншої репліки, паузи, інтонації, бо якого різновиду спілкування між людьми від-
вони є лексичним еквівалентом ситуативної бувається обмін інформацією.
поведінки, вчинку. Останні визначені в тому У вузькому розумінні термін
числі особистісними стратегіями, індивідуаль- «комунікація» визнача-ється як обмін інфор-
ними особливостями суб’єкта комунікації мацією між людьми, як смисловий аспект со-
62
ціальної взаємодії, складова спілкування. Про- тично «комунікація» та «спілкування» мають

цес обміну інформацією під час спілкування багато спільного. Комунікація і похідні від
між людьми має свою специфіку. цього терміна в інших мовах означають не
Таким чином, спілкування не можна тільки «зв’язок», «повідомлення», а й
розглядати тільки як відправлення інформації «спільність», «з’єднання», тобто майже збіга-
якоюсь системою передачі інформації або як ються з поняттям «спілкування».
прийом її іншою системою, оскільки на відмі- Щоправда, на відміну від комунікації у
ну від простого «руху інформації» між двома понятті «спілкування» наголос робиться на
пристроями тут йдеться про взаємини двох взаємному обміні інформацією, підкреслюєть-
індивідів, які є активними суб'єктами: взаємне ся діалогічний характер цього процесу, що
інформування пе-редбачає налагодження спі- передбачає взаємодію, взаєморозуміння, взає-
льної діяльності. мостосунки між двома чи кількома суб’єкта-
Це означає, що кожний учасник кому- ми. Звідси вживання поняття «спілкування» і
нікативного процесу передбачає також актив- у вужчому розумінні як зв’язки та стосунки
ність свого партнера, отже, він не може розг- між конкретними особистостями, як суто мі-
лядати його лише як об'єкт, ін-ший учасник жособистісне спілкування.
постає також і як суб'єкт. Звідси випливає, що, В науковій психології мають місце і
спрямовуючи йому інформацію, на нього і не- такі схеми пояснення, де комунікація і спілку-
об-хідно орієнтуватися, аналізувати його мо- вання виступають як синоніми, наприклад, у
тиви, мету, ус-тановки. І тоді можна передба- випадках, коли примітивізується психологічна
чити, що у відповідь на відправлену інформа- самобутність і механізми взаємовпливу стар-
цію буде одержана нова інформація від парт- шого покоління і молоді. Спільною недоречні-
нера. Тому в комунікативному процесі відбу- стю цих, здавалося б несхожих, фактів є їхнє
вається не просто «рух інформації», а щонай- паралогічне джерело – обмежена відповідною
менше ак-тивний обмін нею. метапсихологією дослідника концепція люди-
Деякі дослідники (Г. М. Андреєва, ни, в якій спілкування, будь-який його зміст
В. С. Соковнін, К. К. Платонов та ін.), аналізу- зводиться до ідентичності тільки з так званим
ючи поняття «спілкування», розмежовують «цілеспрямованим спілкуванням», що дійсно є
його з поняттям «комунікація». Останнє вони видом діяльності (Леонтьєв, 1996).
тлумачать як «повідомлення», «передачу ін- Таким чином, комунікативність як ге-
формації», підкреслюючи його однобічний нералізована потреба та здатність особистості
характер, зв’язок із теорією інформації, кібер- постає у кількох своїх функціях: біологічному
нетикою, технічними системами. Але семан- (на рівні індивіда), соціальному (спілкування)
63
та особистісному (на ціннісному, духовному зують динаміку суспільної організації людсь-

рівні) й особистісно-рефлексивному, якщо кого середовища, насамперед малих груп
особистість здатна до високих проявів соціа- (К. Левін та ін.). Крім участі у спільному пле-
бельності, коли вона прагне включати у своє канні психологічних умов виживання, воно
буття загальнолюдські проблеми, ототожнюю- розглядається кожним із учасників індивідуа-
чи себе із людством. льно, й егоїстично відсторонено, тобто наскі-
Комунікативність, як і будь-який інший льки ці умови є психологічно комфортними,
факт, явище, подія, властивість людської на- відповідають очікуванням у самоповазі, заці-
тури, можна описати у психологічних термі- кавленості у позитивних почуттях оточуючих,
нах аналізу свідомості й самосвідомості, запо- а також не вимагають самозахисту, напри-
чаткувавши певний її вимір. У нашому випад- клад, стосовно власного статусу в групі. Для
ку це комунікативний вимір особистості, в цього, крім оволодіння засобами адаптації,
якому розглядаються певні координати того учасники соціальних груп починають розроб-
психологічного простору, в якому породжу- ляти систему відповідних стратегій самопре-
ється, функціонують, модифікуються саме ці зентації, вдаються до диференціювання стилю
особистісні інтенції, поза якими, є підстави взаємодії з різними учасниками середовища,
вважати, особистість розкривається обмежено, до особистісно орієнтованих прийомів як за-
бо недостатньо відповідає власній природі, хисту власних позицій у ньому, так і експан-
соціальним реаліям буття сучасної людини сії.
(Мусатов, 2003). Психологічні технології, що обслугову-
У комунікативному процесі ситуації Я ють комунікативні претензії особистості,
та Інші дістають корекцій доти, поки, оптимі- з’явились, мабуть, разом із формуванням осо-
зувавшись, не автоматизуються. Така, не зав- бистісного буття людей серед людей. Адже
жди свідома участь, спрямовується на оволо- «це неперервний комунікативний процес, у
діння конвенційно діючими вимогами до чле- якому люди спільно зустрічаються із трудно-
нів групи, які у той чи інший спосіб прилуча- щами та, прилаштовуючись один до одного,
ють один одного до спільного творення при- виробляють нові способи підходити до різно-
йнятних у конкретних обставинах норм взає- манітних аспектів оточення». Узгодження ж
модії. спільно вироблених засад поведінки, втілення
Однак, йдеться не про поступове нако- у ній конвенційних значень апелює до індиві-
пичення корисних навичок адаптуватись, а дуальної свідомості учасників соціальних спо-
про їх суспільно-розподілене осмислення, кла- собів співжиття. Кожен має визначити себе як
сифікацію та концептуалізацію, які характери- носія певних обов’язків і не тільки перед со-
64
бою, а насамперед перед тими іншими, із яки- туативного сенсу зв’язків «людина –
ми його поєднують обставини прийнятого світ» (Рубінштейн, 2002).
ним способу співжиття. Це прийняття безаль- Схематичне розуміння людської кому-
тернативно вимагає від кожного самоконтро- нікації, за якого вона зводиться до одного з
лю, орієнтованого на рефлексію власного «Я» багатьох способів її буття, а саме: спілку-
стосовно інтересів співтовариства. Життя у вання, тільки підкреслює нагальність пошуків
відповідності із такого сенсу власними обов’я- методологічного сенсу феноменів комунікати-
зками диференціює канонічна для вітчизняної вної психології у її фундаментальних дослі-
психології інтерпретація людської активності дженнях. За цієї умови людська діяльність на-
передусім як діяльності перетворювальної, була б нового сенсу, виступаючи простором
«цілеспрямованої взаємодії з оточуючою дійс- здійснення особистістю своєї сутності, сфор-
ністю» (Шибутані, 2002), лише імпліцитно мованої у тому числі завдяки багаторівневому
зважає на ту її особливість, що будь-яка інди- діалогу людини із світом (Петровський, 1987;
відуальна, так само як і групова, діяльність є Рєзвіцкий, 1984).
особистісно детермінованою, бо містить у со- За сучасних умов визначальне місце у
бі відповідні інтереси й прагне соціально зна- суспільному діалозі має належати не стільки
чущої мети. При цьому психологічним стриж- відносинам з цивілізаційними обставинами
нем умов цілепокладання виступають, як пра- життя, як уже підкреслено, скільки різномані-
вило, ті або інші залежності особи від інших тним типам зв’язку людини з соціальними си-
«Я», що виступають для неї або як «Ти», або лами суспільства. Вони опосередковують на-
«Воно», або як «Вони» у відповідності із соці- туральність міжособистісної комунікації та
ально-психологічним контекстом її відносин здійснення особою себе в ній. У такому діало-
із ними. Не секрет, що такі прямі чи опосеред- зі з психологічно відображеним предметним
ковані залежності людей один від одного кон- світом особистість, опозиціонуючись тим або
кретизують смисли їхньої діяльності. Це коре- іншим чином, відкриває багатотональність
спондується із її соціальним характером, адже прояву та значення «Я», «МИ», «ІНШІ», за-
«вона включає (разом із фізичними) комуніка- вдяки чому, як відомо, прояснюється її власне
тивні акти», без здійснення яких вона хибує, «Я» (Кон, 1978; Леонтьєв, 1977; Шибутані
втрачаючи своє суспільно-творче призначен- 2002).
ня. Можна стверджувати, що світ набуває ви- Бути комунікантом, означає, зокрема,
значеності у співвіднесені з людиною, необхі- залишаючись номінально тією самою особою,
дно, мабуть, піти далі, поставивши питання змінюватись якісно, адже єдність, яку ми хо-
про психологічні рушії встановлення позаси- чемо утворити з іншою людиною чи групою
65
людей передбачає не тільки обмін цінностями рення такої моделі так чи інакше апелює до
найрізноманітнішого змісту, тобто спілку- сутності фізичних констант, задіяних в утво-
вання, але і вчинки інтерактивного характеру, ренні образу «Великого світу». Серед них на-
в тому числі – і в очікуванні задоволення, ін- голосимо одну, яка безальтернативно підігрі-
телектуальної насолоди від цих контактів. Во- ває людські інтереси. Єднання людей заради
ни є іманентною передумовою творчості, бо життя, а не тільки обміну інформацією, суть
механічне, тілесне єднання, взаємодія легко того явища, яким є комунікація: communico (з
доступні спостереженню й тому здаються зро- латині) – роблю спільним, пов’язую. Найви-
зумілими, в той час як переконування, склад- щим рівнем культивованої комунікативності,
нощі досягнення партнерської згоди між виступає особистісний, де вона впевнено усві-
людьми потребують взаємних зусиль та ви- домлюється (як генералізована соціальна пот-
найдення адекватних засобів для психологіч- реба) та здійснюється не інстинктивно чи при-
ного перетворення комунікантів, міцним ґрун- мусово (страх соціальних санкцій), а є ініціа-
том якого нерідко виступають самі лише кон’- цією, вчинком. За принципами когнітивного
юктивні почуття (афіліація, атракція тощо). дисонансу свідомість знаходить і цьому потя-
До того ж, природна фізична роз’єдна- гу «раціоналізуючі» ерзаци, та беручи до ува-
ність людей, а також опосередковуюча роль їх ги зазначене, вона мала б реалізувати комуні-
уявлень один про одного, особливо якщо в кативні сценарії поведінки як інтенцію особи-
них містяться елементи недовіри, розбрату стості (Фестінгер, 2000).
можуть спотворювати і без того складний діа- Серед мотивів конструювання образу
лог, віддаляючи комунікантів, хоча їхня мета світу не можна обминути роль тієї якості у ко-
протилежна. Та існують вони не стільки у схо- мунікативній природі людської психології, що
жих чи різних фізичних реаліях, скільки у надає кожному її суб’єкту сподівання на обна-
суб’єктивних відображеннях цих світів, а це і діююче взаєморозуміння з іншими людьми,
вмотивовує їхні оцінки світу та відповідні пробудження у них екзистенційного співчут-
вчинки, в тому числі комунікативні. Останні, тя, на вагомі прояви солідарності й допомоги
як ніщо інше, повно і прозоро свідчать про суспільства, яке має підтримувати людину,
практичне ставлення й суб’єктивне осмислен- запобігаючи вчинкам крайнього відчаю і са-
ня світу речей та світу людських взаємин, що мотності (альтруїстична емпатії, за
утворюють «життєвий світ людини» (С. Л. Ру- М. Шаллором та Р. Чалдіні).
бинштейн та ін.), де відбувається ієрархізація Власне, без цієї надії, що живить кож-
(тут і тепер) способів життєдіяльності у відпо- ного з нас напівсвідомими сподіваннями на
відності із інтегративним образом світу. Утво- взаєморозуміння з іншими, як би це не класи-
66
фікували у термінах психології, філософії, ційні сподівання та породжені останніми оп-

соціальної педагогіки, життя у його людсько- тимізм і надія, поєднавшись у метапсихології
му сенсі втрачає психологічну, внутрішню дослідника, сформовують певну його пози-
свою передумову, перероджуючись у живо- цію, реалізацією якої стає та або інша ідея.
тіння, звідси більшість психоневрологічних і Мисленнєве експериментування з нею, в ході
психосоматичних розладів, добре відомих ме- якого можуть бути подолані паралогізми, ан-
дичній та психотерапевтичній практиці. Відк- тиномічні суперечності, сприяє її системати-
риваючись у внутрішньому самопочуванні як зації на засадах тієї самої чи вдосконаленої
переживання захищеності, потрібності, ця на- авторської позиції. Ідея розгортається у кон-
дія не тільки заспокоює, а й започатковує роз- цепцію, породжує теорії й у випадках, якщо
мірковування людини про себе і світ у світлі відкрито невідомі раніше факти, парадигму.
сподівання на ту єдність з ним, постає чимось Вона, як правило, синтезує та подає у
невимірно більшим, ніж вона сама, вмотиво- «знятому вигляді» (Г. Гегель), більшість вже
вуючи натхнення особистості бути, творити, відомих теоретичних припущень, але надає їм
ставати опорою для інших так само, як вони оригінального тлумачення.
вчинили стосовно неї. Не кожному і не часто На виникаюче при цьому слушне запи-
відкриваються всі нюанси й тонкощі цієї жит- тання стосовно однозначності чи багатознач-
тєстверджуючої сили комунікативного інсай- ності самих фактів, які інтерпретуються в
ту, спонукаючи свідомий рух особистості до психології особистості авторами, що обійма-
глибин власної природи, що функціонально ють різні позиції, не рідко протилежні й взає-
виступає як розуміння свого призначення, та мозаперечуючі, найбільш вірогідною є відпо-
кожен здатен пережити відповідні імпульси відь на користь очевидної їх багатозначності.
комунікативної складової людського буття, Осягаючи власне «Я», вони прагнуть відшу-
вирішуючи практичні завдання самоусвідом- кати його на перетинах біологічного і соціаль-
лення і самоорганізації у мікро – чи макроси- ного, фізичного і психічного, соціально-
туаціях взаємодії з іншими людьми, які висту- комунікативного і диз’юнктивного вимірів
пають для нього як «Ти», «Вони», «Ми», свого життя. Цей пошук емоційно скеровано
«Свої», «Чужі» або якось інакше. до конкретної, прагматично прозорої мети. У
Принагідно зазначимо, що у кожній ньому «Я» та його особливості прискіпливо
постановці проблеми особистості згадане со- з’ясовуються, щоб здійснити себе як непересі-
ціально-типове й водночас глибинне індивіду- чну цінність, а усвідомлена в ході цього
альне джерело активності, яким є реліктовий «психоаналізу» індивідуальна неповторність
страх, когнітивні сумніви, а також екзистен- «виступає важливою детермінантою діяльнос-
67
ті людини» (Ткаченко, 1972). мунікативного виміру становлення особистос-

Вони, іншими словами, фактично вда- ті як соціально-психологічної предиспозиції
ються до своєрідного, багаторівневого соціа- аналізу мовленнєвої поведінки дитини спря-
льного діалогу та комунікативного виміру мовує до наступних узагальнюючих твер-
буття, емпірично ставлячи питання про актуа- джень. Вимір комунікативних явищ у психо-
льність цього аспекту вивчення особистості логії особистості означає таке їх пізнання, яке
сучасників. має на меті вмістити ці особливості особи у ті
Так постає проблема людської комуні- або інші орієнтири, систему теоретичних і ме-
кативності як системоутворювальна в її інди- тодологічних координат, щоб глибше пізнати
відуальному (прагматичному) та теоретично- сутність комунікативної якості, розкрити її
му (онтологічному) зрізах. Природною, отже, неоднозначну сутність, й одержати додаткові
виступає науково-практична необхідність то- відомості в інтересах наукової об’єктивності
рувати шляхи комунікативному виміру особи- та соціальної практики. Бути комунікантом,
стості, розкриваючи, принаймні, його засади у означає змінюватись якісно, адже єдність, яку
форматі «фундаментальних прикладних дос- ми хочемо утворити з іншою людиною чи
ліджень» (Юревич, 2008). групою людей передбачає не тільки обмін
Інтерес до цього аспекту проблеми цінностями найрізноманітнішого змісту, тоб-
особистості останнім часом поглиблюється, то спілкування, але і вчинки інтерактивного
виразно набуваючи того практичного змісту, характеру, в тому числі – і в очікуванні задо-
що кореспондується із комунікативною при- волення, інтелектуальної насолоди від цих
родою людини як особистості. Одним із вне- контактів. Найвищим рівнем комунікативнос-
сків практично спрямованої персонології є ті, виступає особистісний, де вона впевнено
підстави вважати педагогічну комунікацію, усвідомлюється та здійснюється не інстинкти-
яка презентує цей вимір особистості і як мето- вно чи примусово, а є ініціацією, вчинком.
дологію, і як певну технологію діяльності су- Перспективами подальших розвідок
часного педагога-гуманіста (С.О. Мусатов та у даному напрямі є системний аналіз комуні-
ін.). кативної потреби особистості. Утвердження
В цілому творчий потенціал комуніка- про те, що людина має здійснитися у широко-
тивної парадигми, на думку Ф.Є. Василюка, му розумінні як комунікант щоб відбутись як
«виявився настільки значним, що перевершив суб’єкт власної долі, і цій людській місії має
всі навіть дуже сміливі очіку- присвячуватись значні суспільні зусилля і ре-
вання» (Василюк, 2003). сурси, спрямовує нашу увагу на феномен ан-
Висновки. Представлення питань ко-
68
тиципації, який виступає одним з ресурсів ро- Tkachenko O.M. (1972). Printsipi і kategorіyi psihologіyi
звитку комунікативності. [Principles and categories of psychology]. K.:

Vischa shkola. [in Ukrainian].
References (Transliteration): Festinger L. (2000). Teoriya kognitivnogo dissonansa

[Theory of cognitive dissonance]. St. Petersburg:
Vasilyuk F.E. (2003). Metodologicheskiy analiz v Rech. [in Russian]
psihologii [Methodological analysis in
Yurevich A.V. (2008). Perspektivyi paradigmalnogo
psychology]. Moscow: Smyisl. [in Russian]
sinteza [Prospects for a paradigmatic synthesis].
Leontev A.A. (1996). Pedagogicheskoe obschenie Voprosyi psihologii – Psychology Issues. №1. рр.
[Pedagogical communication]. Moscow: El-Fa. 3-15. [in Russian]
[in Russian]
Leont'ev A.N. (1977). Dejatel'nost'. Soznanie. Lich- Svitlana Mykhalska

nost' [Activity. Consciousness. Personality].
Moscow: Politizdat. [in Russian] Ph.D. in Psychology, Assistant Professor, Ivan Ohienko
National University in Kamianets-Podilskyi, Kamianets-
Musatov S.O. (2003). Psihologіya pedagogіchnoyi Podilskyi сity (Ukraine)
komunіkatsіyi: teoretiko-metodologіchniy analіz

[Psychology of pedagogical communication:
THE COMMUNICATIVE SPACE OF
theoretical and methodological analysis]. Kiyiv- PERSONALITY FORMATION
Rіvne: Lіsta–M. [in Ukrainian].
Petrovskiy A.V. (1987). Vozmozhnosti i puti postroeniya ABSTRACT

obschepsihologicheskoy teorii lichnosti
[Possibilities and ways of building a general The article analyses theoretically the com-
psychological theory of personality]. Voprosyi municative space of a personality. The space of
psihologii – Psychology Issues. №4. рр. 30-44. [in communicative phenomena in the psychology of
Russian]
personality means their cognition with the aims to
Rezvitskiy I.I. (1984). Lichnost. Individualnost. correlate communicative personal features with
Obschestvo: Problemyi individualnosti i ee
certain reference points, to locate them in a sys-
sotsialno-filosofskiy smyisl [Personality.
tem of theoretical and methodological coordi-
Individuality. Society: Problems of individuality
and its socio-philosophical meaning]. Moscow: nates, in order to know more deeply communica-
Politizdat. [in Russian] tive qualities, to reveal their ambiguous essence,
Rubinshteyn S.L. (2002). Osnovyi obschey psihologii and to obtain additional information for scientific
[Fundamentals of General Psychology]. St. objectivity and social practice. By considering the
Petersburg: Piter. [in Russian] motives for world-image constructing, we cannot
Shibutani T. (2002). Sotsialnaya psihologiya [Social avoid the fact that the human communicative na-
Psychology]. Rostov on Don: Feniks. [in Russian] ture gives every communicating agent a hope for
69
mutual understanding with other people, when Михальская Светлана Анатольевна

existential sympathy is awoken, so that each per- Кандидат психологических наук, доцент, доцент ка-
son can expect solidarity and support form socie- федры коррекционной педагогики и инклюзивного обра-
зования Каменец-Подольского национального универси-
ty, which prevent extreme despair and loneliness. тета имени Ивана Огиенко, г. Каменец-Подольский
(Украина)
The communicative space of a personality is exa-
mined from two points of view: in the cognitive КОММУНИКАТИВНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
plan, in order to grasp objective evidences of per- СТАНОВЛЕНИЯ ЛИЧНОСТИ
sonal being; and also it is important to present a
sense of personal being in its reflection, namely, АННОТАЦИЯ
internally reflected relations with other peoples
В статье представлены теоретический
and the sign system of the reality as a whole. The
анализ коммуникативного измерения лично-
article determines that the need in communica-
сти. Установлено, что измерение коммуника-
tions, as an individual’s generalized need, and
тивных явлений в психологии личности озна-
communicative abilities are manifested at several
чает такое их познания, которое имеет целью
levels: biological, social-personal and personal-
вместить эти особенности личности в те или
reflexive. The article shows that the natural phy-
иные ориентиры, систему теоретических и ме-
sical disunity of people, as well as their percep-
тодологических координат, чтобы глубже по-
tions about each other can distort a dialogue, so
знать сущность коммуникативного качества,
communicators become too distant psychologi-
раскрыть его неоднозначную сущность, и по-
cally. To be a communicator means, in particular,
лучить дополнительные сведения в интересах
to remain nominally the same person, but to be
научной объективности и социальной практи-
changed qualitatively, because the unity that we
ки. Рассматривая мотивы конструирования
want to create with another person or group of
образа мира нельзя обойти роль того качества
people involves not only the exchange of most
в коммуникативной природе человеческой
diverse values, that is namely communication,
психологии, которая предоставляет каждому
but also interactive acts, in particular, anticipation
ее субъекту надежды на обнадеживающие вза-
of pleasure, intellectual enjoyment of these con-
имопонимание с другими людьми, пробужде-
tacts. The article proves that a highly cultivated
ние в них экзистенциального сочувствия, на
communicative ability means that communica-
весомые проявления солидарности и помощи
tions is implemented confidently, not instinctive-
общества, которое должно поддерживать че-
ly or coercively, but as an initiation, an act.
ловека, предотвращая поступки крайнего от-
Keywords: personality, communication,
чаяния и одиночества. Коммуникативное из-
measurement, interaction, activity.
мерение личности рассматривается с двух то-
70
чек зрения: в когнитивном плане с целью Ключевые слова: личность, коммуни-

постичь психологическими средствами объек- кация, измерение, взаимодействие, деятель-
тивные свидетельства личностного бытия и ность.
важно представить смысловой срез личност-
ного бытия в его рефлексивном отражении,
сосредоточенном, в частности, на самоотраже-
нии личностью как субъектом переживания
связей с другими людьми и знаковой систе-
мой действительности в целом. Определено,
что коммуникативность как генерализованная
потребность и способность личности предста-
ет в нескольких своих функциях: биологиче-
ском, социальном и личностном и личностно-
рефлексивном. Установлено, что естественная
физическая разобщенность людей, а также
опосредующая роль их представлений друг о
друге могут искажать диалог, отдаляя комму-
никантов. Быть коммуникантом, означает, в
частности, оставаясь номинально тем же ли-
цом, меняться качественно, ведь единство, ко-
торое мы хотим создать с другим человеком
или группой людей предполагает не только
обмен ценностями самого разнообразного со-
держания, то есть общение, но и поступки ин-
терактивного характера, в том числе - и в ожи-
дании удовольствия, интеллектуального
наслаждения от этих контактов. Доказано, что
высоким уровнем культивируемой коммуни-
кативности, выступает личностный, где она
уверенно осознается и осуществляется не ин- Дата отримання статті: 12.12.2019
стинктивно или принудительно, а есть иници- Дата рекомендації до друку: 25.12.2019
ацией, поступком. Дата оприлюднення: 28.12.2019
71
ОСОБЛИВОСТІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ МОБІЛІЗОВАНИХ

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
Пасько Катерина Миколаївна1, Мотрук Тетяна Олександрівна2

1
Кандидат філософських наук, доцент кафедри психології Навчально-наукового
інституту педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету імені А. С.
Макаренка, м. Суми (Україна)
2
Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Навчально-наукового
інституту педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету імені А. С.
Макаренка, м. Суми (Україна)
UDC: 159.9.075
АНОТАЦІЯ
Стаття містить результати дослідження стресостійкості мобілізованих військовослужбовців. Розгля-
нуто наукові підходи до визначення поняття стресостійкості, її компоненти, проаналізовано стратегії
подолання стресу. Аналіз значної кількості сучасних наукових праць, присвячених проблематиці
стресостійкості військовослужбовців, дозволяє стверджувати, що інтерес до проблеми обумовлений
досягненнями ефективних результатів у боротьбі зі стресом, завдяки розумінню сутності стресо-
стійості особистості, основних її детермінантів і компонентів, вивченню методичної, методологічної
основи формування стресостійкості військовослужбовців у ході їх професіоналізації.
З метою виявлення особливостей стресостійкості мобілізованих військовослужбовців було проведе-

не емпіричне дослідження на базі реактивної артилерійської бригади, в ході якого було виділено дві
групи військовослужбовців: мобілізовані військовослужбовці в пункті постійної дислокації частини
та комбатанти.
Доведено, що підтримання психологічної стійкості і бойової активності військовослужбовців у ході

бойових дій забезпечується психологічно обґрунтованою організацією професійної підготовки та
практичної діяльності, створенням сприятливих соціально-психологічних умов і використанням спе-
ціальних методів психорегуляції особистості. Перспективним напрямком подальшого дослідження
проблеми, спираючись на отриманий дослідницький матеріал, вбачається виявлення мотиваційних
ресурсів вдосконалення стресостійкості мобілізованих військовослужбовців.

Copyright: © Katerina Pasko, Tatiana Motruk
DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.5 © Katerina Pasko, Tatiana Motruk

72
Ключові слова: стресостійкість, військовослужбовці, професійна діяльність, стрес, екстрема-

льні ситуації, психологічні ресурси.
Постановка проблеми. Професійна до проблеми стресостійкості у професійній

діяльність військовослужбовців вимагає гото- діяльності військовослужбовців обумовлено
вності виконувати широке коло завдань і фун- специфікою військово-професійної діяльності
кцій в екстремальних умовах, у результаті чо- та її високою соціальною значущістю щодо
го особистість перебуває в режимі психічного захисту державних інтересів і безпеки країни.
і фізичного напруження, а отже порушується Аналіз останніх досліджень і публіка-
звичний режим праці і відпочинку людини. цій. Аналіз значної кількості сучасних науко-
Таким умовам праці притаманний агресивний вих праць, присвячених проблематиці стресо-
вплив на психіку особистості, широкий спектр стійкості військовослужбовців, дозволяє стве-
несприятливих, дискомфортних і загрозливих рджувати, що інтерес до проблеми обумовле-
факторів, що породжують підвищений рівень ний досягненнями ефективних результатів у
психологічного стресу (дистресу). боротьбі зі стресом, завдяки розумінню сутно-
У складних екстремальних ситуаціях сті стресостійості особистості, основних її де-
психічні та інші перевантаження досягають термінантів і компонентів, вивченню методич-
меж, за якими можуть наступати перевтома, ної, методологічної основи формування
нервове виснаження, афективні реакції, психо- стресостійкості військовослужбовців у ході їх
генії, повний зрив діяльності тощо. Це озна- професіоналізації.
чає, що під час несення військової служби за- Так, в одних роботах стресостійкість
грозі піддається не тільки фізичне здоров’я представляється як проблема бар’єру психіч-
військовослужбовців, але й можливий ризик ної адаптації людини (Ю. А. Алексан-
виникнення у них особливої групи нервово- дровський, А. В. Вальдман, В. І. Лебедєв), в
психічних розладів, відомих як посттравмати- інших – як емоційна стійкість і здатність конт-
чні стресові стани. ролю емоцій (Е А. Мілерян). Ряд дослідників
Події останніх років демонструють зна- основою стресостійкості вважає здатність ви-
чимість у професійній діяльності сформовано- тримувати значні навантаження й успішно ви-
сті стресостійкості військовослужбовців до рішувати завдання в екстремальних ситуаціях
роботи в екстремальних умовах, їх здатність (Н. М. Данилова); саморегуляцію людини
долати наслідки впливу підвищених наванта- (Л. Г. Дика, О. А. Конопкін, В. І .Моросанова,
жень на психіку, вміння військових успішно Р. Р. Сігаєв), яка складається із певних ланцю-
протистояти впливу різноманітних стресоген- гів (О. А. Конопкін) і стилістично досить різ-
них факторів, зберігаючи при цьому високу номанітна (В. І. Моросанова, Р. Р. Сагієв,
працездатність. Вагомість наукового інтересу Л. Г. Дика).
73
Необхідно відзначити, що при цьому ється такою взаємодією емоційних, вольових,

актуальним є виокремлення місця та ролі кож- інтелектуальних і мотиваційних компонентів
ного компонента стресостійкості (емоційної, психічної діяльності людини, що забезпечу-
вольової, психічної стійкості), що самі по собі ють оптимальне досягнення мети діяльності у
можуть розглядатися як інтегральні властиво- складній емотивній ситуації
сті особистості і забезпечують особистості (П. Б. Зільберман) (Grimak, 1987).
успішне досягнення мети діяльності у склад- Поняття, що побічно характеризують
них обставинах (Gurevich, 1970). стресостійкість, пропонують
Стресостійкість розглядають як індиві- О. М. Столяренко (екстремальна надійність,
дуальну здатність організму зберігати норма- загальна екстремальна стійкість) і
льну працездатність (К. В. Судаков); як необ- А. Г. Маклаков (особистісний адаптаційний
хідний ступінь адаптації до впливу екстрема- потенціал), життєстійкість особистості
льних факторів середовища і професійної дія- (С. Мадді), що характеризує уміння людини
льності (В. О. Бодров); як здатність до соціа- ефективно існувати всупереч життєвим пере-
льної адаптації, збереження значущих міжосо- шкодам і труднощам, людську стійкість перед
бистісних зв’язків, забезпечення успішної са- складними, невизначеними ситуаціями і до-
мореалізації, досягнення життєвих цілей, збе- зволяє, на думку Д. О. Леонтьєва, конструкти-
реження працездатності і здоров’я вно долати страх перед майбутнім
(Г. С. Никифоров); як стан фізичного, емоцій- (Stolyarenko, 2002).
ного і психічного виснаження, викликаного В. М. Крайнюк у дослідженнях стресо-
тривалим перебуванням в емоційно- стійкості військовослужбовців використовує
напружених і значимих ситуаціях поняття «нервово-психічна нестій-
(В. А. Абабков, М. Перре) (Sudakov, 1990). кість» (НПНС), під яким розуміє схильність
До неї відносять властивість темпера- до зривів нервової системи людини при знач-
менту, що дає можливість ефективно викону- них фізичних і психічних навантаженнях. Ав-
вати цільові завдання діяльності за рахунок тор вважає, що НПНС як інтегральний показ-
оптимального використання резервів нервово- ник психічного стану піддається динаміці і
психічної емоційної енергії (В. О. Плах- може змінюватися під впливом багатьох чин-
тієнко, Ю. М. Блудов); стабільну спрямова- ників. Крім соціальних, до стресогенних чин-
ність емоційних переживань за їхнім змістом ників вона відносить фізіологічні особливості
на позитивне розв’язання завдань організму, які зумовлюють ненадійність адап-
(О. О. Чернікова); стійке переважання позити- таційних і компенсаційних механізмів
вних емоцій (А. Е. Ольшаннікова); інтегратив- (Kraynyuk, 2007).
ну властивість особистості, що характеризу- Частина дослідників (Л. Мерфі, Р. Ла-

74
зарус, С. Фолкман, Д. Амірхан, Н. О. Сирота гою, терпляче ставитися до важких пережи-

та ін.) відносять до цієї характеристики різно- вань або тривоги без того, щоб подавляти або
манітні когнітивно зумовлені механізми до- спотворювати їх. Інший аспект цього виду то-
лання стресора (копінг-механізми) і механізми лерантності пов’язаний із терпимим ставлен-
психологічного захисту (Н. Хаан). Як встанов- ням до різних (включаючи яскраві, індивідуа-
лено у низці досліджень, на копінг-стратегії льні, незвичні форми) емоційних проявів ін-
впливає локус контролю (Д. Роттер), етнічний ших людей. Розвинена афективна толерант-
фактор (Л. М. Таукенова), тип вищої нервової ність дозволяє людині краще усвідомлювати
діяльності (Л. М. Собчик), психічні і соматич- як власні емоційні процеси, так і переживання
ні захворювання (Є. І. Чехлатий, Н. О. Сирота, інших людей, не дратуючись і не приписуючи
М. Ялтонський). їм негативний сенс (Dyachenko, 1985).
У деяких роботах зарубіжних авторів У роботі Г. В. Мигаль, О. Ф. Прота-
існує поділ психологічних механізмів стресо- сенко знаходимо, що стресостійкість, як здат-
стійкості на два типи: механізми психологіч- ність людини протистояти стресу, повинна
ного захисту, компенсації (захисні механізми) містити в собі не окремі властивості, характе-
і копінг-механізми, або психологічні механіз- ристики або якості людини, а їхній комплекс.
ми подолання стресу. Утім, ряд дослідників «Саме сукупність психологічних і фізіологіч-
визнає тільки механізми психологічного захи- них властивостей і процесів організму людини
сту, виділяючи активний і пасивний їх варіан- дозволить їй максимально швидко й ефектив-
ти (M. Гуревіч, П. Кон, К. Лафренієре). Деякі но виробити нову стратегію поведінки, завдя-
дослідники припускають паралельне існуван- ки якій відбудеться адаптація до впливу стрес-
ня механізмів психологічного захисту копінг- фактора» (Kraynyuk, 2007). Отже, під стресо-
механізмів (Р. Лазарус С. Фолкман), інші ав- стійкістю ці автори розуміють здатність люди-
тори трактують захисні механізми як пасив- ни протистояти негативному впливу стрес-
ний вид копінг-поведінки (Х. Кроне) факторів, зумовлену індивідуальним комплек-
(Dyachenko, 1985);(Korol'chuk, 2010). сом її вроджених і набутих психологічних і
Е. Фромм виділяв три психологічні ре- фізіологічних властивостей і процесів.
сурси, що допомагають людині у подоланні В. М. Корольчук у низці досліджень
важких життєвих ситуацій: надію, раціональ- стресостійкості використовує поняття Я-
ну віру та душевну силу (Katunin, 2012). концепції як базової властивості подолання
На основі досліджень Г. Крісталла мо- стресу. На її думку, саме Я-концепція та інди-
жна виділити особливий вид стресостійкості – відуальні стилі психологічних механізмів по-
«афективну толерантність», суть якої полягає долання стресу у своєму взаємозв’язку форму-
у здатності справлятися з емоційною напру- ють активні копінг-стратегії та стійку систему

75
«Я», визначають їх взаєморозвиток. Провідни- цесі, що включає оцінку стресової ситуації,

ми стратегіями подолання стресу, що детермі- регуляцію діяльності в стресогенних умовах,
нують стресостійкість, автор вважає асертивні подолання стресу або копінгову поведінку,
дії, активність особистості у взаємодії, просо- вплив на особистість травматичних подій та
ціальність, пошук соціальної підтримки та со- відпрацювання травматичного досвіду.
ціальних контактів (Korol'chuk, Kraynyuk, Мета статті. Дослідити поняття
2006). «стресостійкість» у актуальних дослідженнях
Провівши аналіз результатів ряду емпі- та порівняти психологічні особливості стресо-
ричних досліджень, В. М. Корольчук прихо- стійкості мобілізованих військовослужбовців
дить до висновку, що механізм стресостійкос- в пункті постійної дислокації частини та ком-
ті можна описати за допомогою дворівневої батантів.
структури: Методи дослідження. Для досягнен-
1) первинний рівень стресостійкості, в ня мети дослідження використані методи ком-
основі якого лежить біологічна складова: емо- плексного аналізу; в емпіричній частині вико-
ційний тонус, витривалість, точність, функціо- ристовувались наступні психологічні методи-
нальна рухливість, надійність, основні харак- ки: «Діагностика стану стре-
теристики і особливості основних нервових су» (А. О. Прохорова), «Методика досліджен-
процесів, рівень активації, комплекс конститу- ня стресостійкості та соціальної адаптації
ційно-генетичних, фізіологічних, ендокрин- Д. Холмса, К. Раге», «Діагностика стратегій
них та інших систем, які забезпечують її адек- поведінкової активності в стресових ситуаці-
ватне і стабільне функціонування в стресоген- ях» та «Опитувальник способів саморегуляції
них умовах; (адаптація Т. Л. Крюкової)».
2) особистісні характеристики, що є Виклад основного матеріалу і опис
результатом соціального впливу, досвіду, нав- результатів дослідження. Дії в екстремаль-
чання. Хоча первинний рівень є базисним у них ситуаціях, загроза життю вимагають від
формуванні стресостійкості, вирішальне зна- військовослужбовця психологічної стійкості,
чення відводиться особистісному, соціально- ініціативності та дисципліни. У недостатньо
му, поведінковому компонентам та навчанню підготовлених військовослужбовців можуть:
(Korol'chuk, Kraynyuk, 2006). сповільнюватися реакція, порушуватися коор-
Більшість дослідників погоджується із динація та стійкість рухів і дій, послаблювати-
тим, що стресостійкість особистості форму- ся увага та пам’ять. Це знижує й ставить під
ється на основі багаторазового контакту осо- загрозу результативність їхньої діяльності.
бистості зі стресогенними факторами. Такого Важливим є етап психологічної підготовки
роду взаємодія проявляється у складному про- військовослужбовців, під час якого детально

76
інформують про особливості, умови майбут- бовців, які ще не перебували в зоні АТО та 30
ньої бойової діяльності, про складність вико- осіб, які мають досвід перебування в зоні
нання бойового завдання, про шляхи подолан- АТО.
ня труднощів. Уході теоретичних занять і Серед основних методів дослідження:
практичних навчань моделюється зовнішня теоретичний аналіз проблеми на основі ви-
картина бойових дій і психологічна модель вчення наукових джерел (аналіз, порівняння,
бойової діяльності військовослужбовця з ря- узагальнення та систематизація теоретичних і
дом головних умов бойової обстановки, які, емпіричних даних); діагностичні методи
закарбовуючись у свідомості, здатні знати від- (спостереження, бесіда, опитування, тестуван-
гук і викликати психічні реакції, що виника- ня); психолого-педагогічний експеримент
ють у справжньому бою. У результаті багато- (констатуючий його етап); математичні мето-
разового повторення спеціальних вправ в умо- ди обробки отриманих даних.
вах, що постійно ускладнюються, контроль Для виявлення особливостей пережи-
військовослужбовця над своїм психічним ста- вання стресу – ступеня самоконтролю і емо-
ном і діями поліпшується. Поступово форму- ційної лабільності в стресових умовах, було
ється психологічний механізм боротьби з вла- використано методику діагностики стану
сною невпевненістю та страхом. стресу (А. О. Прохорова), для дослідження
Нами було проведено дослідження пси- стресостійкості військовослужбовців нами бу-
хологічних особливостей стресостійкості мо- ло застосовано методику дослідження стресо-
білізованих військовослужбовців на базі реак- стійкості та соціальної адаптації Д. Холмса та
тивної артилерійської бригади. В експеримен- К. Раге, було проведено діагностику стратегій
ті взяли участь мобілізовані військовослужбо- поведінкової активності в стресових ситуаціях
вці в пункті постійної дислокації частини та та з метою визначення копінг-механізмів, спо-
комбатанти. У дослідженні взяли участь 60 собів подолання труднощів у різних сферах
чоловік, середній вік яких складає 35 років: з діяльності, копінг-стратегій було використано
них 30 чоловік мобілізованих військовослуж- опитувальник способів саморегуляції
Таблиця 1.
Показники рівня регуляції в стресових ситуаціях за методикою «Діагностика стану
стресу» за А. О. Прохоровим (у %)
Показник Високий рівень Помірний рівень Слабкий рівень
регуляції регуляції регуляції
к-сть к-сть
Респонденти % % к-сть осіб %
осіб осіб
Військовослужбовці в пункті
3 10 18 60 9 30
постійної дислокації частини
Комбатанти 6 20 24 80 0 0

77
(адаптований Т. Л. Крюковою). контроль у стресовій ситуації і не вміють во-

На підставі результатів, наведених у лодіти собою.
табл. 1, було з’ясовано, що 10% респондентів За результатами дослідження ступеню
військовослужбовців у пункті постійної дис- опору стресу (методика Д. Холмса і К. Раге)
локації частини та 20% комбатантів мають (табл. 2.2) у 50% військовослужбовців в пунк-
високий рівень регуляції в стресових ситуаці- ті постійної дислокації виявлено граничний
ях. Отримані дані свідчать про те, що респон- ступінь опору стресу, 16% респондентів ма-
денти поводяться в стресовій ситуації досить ють високий ступінь опору стресу, значна кі-
стримано і вміють регулювати свої власні лькість обстежуваних 34% мають низький
емоції, вони не схильні дратуватися і звинува- ступінь опору стресу. Серед комбатантів у
чувати інших і себе в подіях, що відбувають- 66% виявлено високий ступінь опору стресу,
ся. У 60% респондентів в пункті постійної 30% респондентів мають граничний ступінь
дислокації частини та 80% комбатантів вияв- опору і лише 4% обстежуваних мають низь-
лено помірний рівень регуляції в стресових кий ступінь опірності стресу.
ситуаціях, що свідчить про те, що респонден- Отже, отримані результати свідчать
ти не завжди правильно і адекватно поводять про те, що більшість військовослужбовців, що
себе в стресовій ситуації, іноді вони вміють перебували в зоні АТО здатні ефективніше
тримати себе в руках, але бувають також ви- протистояти стресу, тоді як військові, що зна-
падки, коли незначні події порушують емоцій- ходяться в частині постійної дислокації менше
ну рівновагу («особи втрачають самовладан- протистоять стресовим умовам. Такі показни-
ня»). ки можуть бути обумовлені відсутністю фізи-
У комбатантів не виявлено слабкого чної, технічної та психологічної підготовки
рівня регуляції, натомість для 30% військовос- військових у частині постійної дислокації до
лужбовців у пункті постійної дислокації хара- складних умов бойової ситуації. Діяльність
ктерним є високий ступінь перевтоми і висна- військових у зоні АТО зазвичай активізує всі
ження. Зазначені особи часто втрачають само- ресурси особистості та підтримує їх ефектив-
Таблиця 2.
Показники ступеню опору стресу за методикою визначення стресостійкості та
соціальної адаптації Д. Холмса і К. Раге (у %)
Показник Високий ступінь опо- Межовий ступінь Низький ступінь опо-
ру опору ру
к-сть
Респонденти % к-сть осіб % к-сть осіб %
осіб
5 16 15 50 10 34

78
ну діяльність. Більшості військовослужбовців у зоні

Показники дослідження ступеню стре- АТО (66%) притаманна поведінкова актив-
су свідчать про необхідність доопрацювання ність типу А, що свідчить про велику потребу
та вдосконалення фізичної та психологічної в діяльності. Для таких військовослужбовців
підготовки військовослужбовців обох дослі- характерна зацікавленість в роботі, ініціатив-
джуваних груп. Важливою умовою високого ність, невміння відволіктися від роботи, розс-
ступеню опору стресу є також готовність вій- лабитися; брак часу для відпочинку і розваг;
ськового оперувати необхідним технічним за- постійна напруга душевних і фізичних сил в
безпеченням, якщо його немає – військовий не боротьбі за успіх, висока мотивація досягнен-
здатний ефективно проводити бойові дії. ня при незадоволеності досягнутим, наполег-
За результатами дослідження стратегій ливість і надмірна активність у досягненні ме-
Таблиця 3.
Показники стратегій поведінкової активності респондентів
у стресових умовах (у %)
Виражена поведін-
Показник Виражена поведінко- Проміжна поведінко-
кова активність (тип
ва активність (тип А) ва активність (тип АБ)
Б)
Респонденти к-сть осіб % к-сть осіб % к-сть осіб %
10 34 15 50 5 16
поведінкової активності в стресових умовах ти. Емоційно забарвлена мова, що підкріплю-

(табл. 3), 50% (тип АБ) військових в пункті ється жестами та мімікою і нерідко супрово-
постійної дислокації частини характерна акти- джується напругою м’язів обличчя і шиї; ім-
вна і цілеспрямована діяльність, вміння збала- пульсивність, емоційна нестриманість в супе-
нсувати активність, напружена робота зі змі- речках, амбітність, агресивність по відношен-
ною занять і вміло організованим відпочин- ню до суб’єктів, що протидіють здійсненню
ком; моторика і мовна експресія помірно ви- планів; прагнення до домінування в колективі
ражені. Лише 34% респондентів (типу А) ма- або компаніях. Проміжна поведінкова актив-
ють зацікавленість в роботі, проявляють ініці- ність (тип АБ) виявлена у 4% досліджуваних,
ативність та постійно відчувають напругу пси- а поведінкова активність типу Б у 30% респо-
хологічних і фізичних сил в роботі. У 16% ре- ндентів, що свідчить про яскраво виражену
спондентів (тип Б) характерна раціональність прагматичну спрямованість, що стосується
та готовність до прийняття відповідальності ставлення як до самої справи, так і до людей.
на себе. Таким досліджуваним притаманна готовність

79
до прийняття відповідальності на себе, але ча- респондентів виявлено такий спосіб саморегу-
стіше вони вважають за краще залишатися в ляції, як прийняття відповідальності, при цьо-
тіні; характеризуються певною емоційною му 30% обстежуваних використовують втечу
«скупістю», стримані в словах; Прихованому та уникнення стресових умов. Для 14% війсь-
невдоволенню віддадуть перевагу відкритому кових є характерним планування рішення про-
з’ясуванню відносин. Перелічені характерис- блеми та 8% респондентів намагаються знайти
тики свідчать про підвищену активність до позитивні сторони у ситуації, що виникла.
рішучих дій військових у зоні АТО, адже цьо- У 14% комбатантів притаманний кон-
му сприяє ситуація. Військові в пункті постій- фронтаційний спосіб поведінки в стресовій
ної дислокації частини потребують інтенсив- ситуації. Згідно отриманих даних, 8% респон-
ної програми підготовки щодо формування дентів дистанціюються від стресу, натомість
навичок для швидкого прийняття рішень у 18% обстежуваних використовують самоконт-
критичних умовах життєдіяльності. роль у критичних умовах. Для 30% комбатан-
За результатами дослідження способів тів характерним є прийняття відповідальності
саморегуляції особистості в стресових умовах та тільки 8% досліджуваних уникають стресу.
(табл. 2.4) виявлено, що військові в пункті по- Планують вирішення проблеми 14% респон-
стійної дислокації частини використовують дентів, а також 8% позитивно переоцінюють
середній та низький рівні конфронтаційного ситуацію, що склалась.
способу саморегуляції (30%). У 8% на серед- Безперечно, показники проведеного
ньому та низькому рівнях наявний спосіб дис- емпіричного дослідження способів саморегу-
танціювання та самоконтролю стресу. У 18% ляції особистості в стресових умовах свідчать
Таблиця 2.4
Показники способів саморегуляції респондентів
у стресових умовах за Т. Л. Крюковою (у %)
Респонденти Військовослужбовці в пункті пос-
Комбатанти
тійної дислокації частини
Висо- Сере- Низь- Висо- Сере- Низь-
кий дній кий кий дній кий
к- к- к- к- к-
к-сть
% сть % сть % сть % сть % сть %
осіб
Шкала осіб осіб осіб осіб осіб
Конфронтаційний 0 0 1 4 3 10 5 16 0 0 0 0
Дистанціювання 0 0 1 4 1 4 0 0 1 4 1 4
Самоконтроль 1 4 0 0 1 4 5 16 1 4 0 0
Прийняття відповідально-
4 9 1 4 2 6 5 16 3 10 1 4
сті
Втеча-уникнення 5 16 4 9 0 0 0 0 1 4 1 4
Планування рішення про-
3 10 1 4 0 0 3 10 1 4 0 0
блеми
Позитивна переоцінка 1 4 1 4 0 0 1 4 1 4 0 0

80
про нагальну потребу ґрунтовної психологіч- ськовослужбовці активно виконують своє бо-
ної допомоги обом групам респондентів, од- йове призначення, не допускаючи грубих по-
нак ефективнішою в даному випадку буде са- милок і правопорушень своєї військово-
ме психопрофілактична та психокорекційна професійної діяльності. Кожне бойове завдан-
робота військового психолога у напрямку під- ня за оцінками командування і матеріалами
вищення стресостійкості військовослужбов- об’єктивного контролю виконуються з висо-
ців. кою якістю.
Висновки та перспективи подальших Отже, підтримання психологічної стій-
досліджень. Отже, виходячи з отриманих ре- кості і бойової активності особового складу в
зультатів в ході емпіричного дослідження, мо- ході бойових дій забезпечується психологічно
жна зробити висновок: значно більша кіль- обґрунтованою організацією професійної під-
кість респондентів, які перебували в зоні анти- готовки та практичної діяльності, створенням
терористичної операції мають вищі показники сприятливих соціально-психологічних умов і
стресостійкості ніж ті, які перебувають в міс- використанням спеціальних методів психоре-
цях постійної дислокації частини. При цьому, гуляції.
незважаючи на отримані дані, психологічної Перспективним напрямком подальшого
допомоги потребують військовослужбовці дослідження зазначеної нами проблеми, спи-
обох досліджуваних груп, незалежно від їх- раючись на отриманий дослідницький матері-
нього місцезнаходження та військової підго- ал, вбачається виявлення мотиваційних ресур-
товки. сів вдосконалення стресостійкості мобілізова-
У професійній діяльності військових них військовослужбовців.
психологів-практиків важливо мати такі інди-
катори, які б дозволяли судити про існуючий References :
рівень психологічної стійкості кожного воїна і

Abdurahmanov, R. A. (1998). Stressovye sostoyaniya v
особового складу підрозділів у цілому, а та-
boevoy obstanovke i ih psihologicheskie
кож прогнозувати успішність їх військово- posledstviya [Stress conditions in a combat situa-
професійної діяльності. Дані показники по- tion and their psychological effects]. - Mir psi-
винні бути чутливі на різних етапах військової hologii, 2, 85-95. [inRussian].
діяльності. Умовно показники психологічної Burlachuk, L. F. (1999). Slovar'-spravochnik po

стійкості поділяють на об’єктивні і суб’єктив- psihodiagnostike [Reference dictionary on
psychodiagnosis]. SPb.: Piter. [inRussian].
ні. Об’єктивними показниками психологічної
стійкості воїна є сукупний результат досяг- Grimak, L. P. (1987) Rezervy chelovecheskoy psihiki:
vvedenie v psihologiyu aktivnosti [Human psyche
нення основних цілей бойових дій, тобто про-
reserves: introduction to the psychology of activi-
тягом усього періоду ведення бойових дій вій-

81
ty]. M.: Politizdat. [inRussian]. Katerina Pasko

Gurevich, K. M. (1970). Professional'naya prigodnost' i PhD in Philosophical Sciences, Associate Professor of the
Department of Psychology, Educational-Scientific Institute
osnovnye svoystva nervnoy sistemy [Professional of Pedagogy and Psychology of A.S. Makarenko State Ped-
suitability and basic properties of the nervous sys- agogical University in Sumy, Sumy (Ukraine)
tem] M.: Nauka. [inRussian].
Dyachenko, M. І. (1985). Gotovnіst' do dіyal'nіst' u napru- Tatiana Motruk

zhenih situacіyah [Readiness to deal with stressful PhD in Psychological Sciences, Associate Professor of the
Department of Psychology, Educational-Scientific Institute
situations] Mіns'k: Unіversitets'ke vid-vo. [in of Pedagogy and Psychology of A.S. Makarenko State Ped-
Ukrainian]. agogical University in Sumy, Sumy (Ukraine)
Katunin, A. P. (2012). Stressoustoychivost' kak psiholog-

icheskiy fenomen [Stress tolerance as a psycholog- THE FEATURES OF MOBILIZED
ical phenomenon].Molodoy uchenyy, 9, 243-246. MILITARY PERSONNEL’S
[inRussian]. STRESS RESISTANCE
Korol'chuk, V. M. (2010). Obgruntuvannya organіzacіynoї ABSTRACT

modelі doslіdzhennya stresostіykostі osobistostі
The article examines the scientific ap-
[Substantiation of the organizational model of the
study of personality stress resistance].Problemi proaches to stress resistance, defines its compo-
ekstremal'noi ta krizovoi psihologіi, Vip.7, 210- nents, analyzes stress management strategies, and
218. [in Ukrainian]. discloses the mechanism of stress resistance for-
Korol'chuk, M. S.. Kraynyuk, V. M. (2006). Socіal'no- mation. Thus, the performed analysis of a large
psihologіchne zabezpechennya dіyal'nostі v number of modern scientific works concerning
zvichaynih ta ekstremal'nih umovah [Social and military personnel’s stress resistance allows us to
psychological support for activities in ordinary and
state that the problem is interesting because effec-
extreme conditions]. K.: Nіka-Centr. [in Ukraini-
an].
tive stress overcoming can be achieved thanks to
the understanding of the essence of an individu-
Kraynyuk, V. M. (2007). Psihologіya stresostіykostі
osobistostі: [monografіya]. [Psychology of personal’s stress resistance, its main determinants and
ality stress resistance: monograph]. K.: Nіka- components, the studied methodological bases for
Centr. [inRussian]. stress resistance formation at military personnel
Sudakov, K. V. (1990). Emocional'nyy stress i arterial'naya during their professional development.
gipertenziya. [Emotional stress and arterial hyper- In order to identify mobilized military per-
tension]. M.: Nauka. [inRussian]. sonnel’s stress resistance, we carried out our em-
Stolyarenko, A. M. (2002). Ekstremal'naya psihopedagogi- pirical study on the basis of a jet artillery brigade,
ka: uchebnoe posobie [Extreme psychopedagogy: during which two groups of soldiers were investi-
training manual] M.: Yuniti-dana. [inRussian].
gated: mobilized soldiers working at the unit's
permanent location (a combat free zone) and

82
combatants. The study involved 60 people with manent location are less resistant to stress condi-
an average age of 35 years; 30 of them were mo- tions. Such indicators can be explained by insuffi-
bilized soldiers without combat experience at the cient physical, technical and psychological train-
anti-terrorist operation (ATO) zone and 30 re- ing of military personnel at the unit`s permanent
spondents had combat experience at the ATO location in difficult combat conditions. Military
zone. activities in the ATO zone usually enhance all
The obtained results show that 10% of the individual resources and support effective actions.
military respondents at the unit`s permanent loca- The article proves that the maintained psy-
tion and 20% of the combatants had high toler- chological stability and combat activity of mili-
ance to stressful situations. These data show that, tary personnel during hostilities can be ensured by
in a stressful situation, such respondents are ra- the psychologically justified professional train-
ther composed and are able to regulate their own ings and practical work, the creation of favorable
emotions. At the same time, 60% of the respond- social and psychological conditions and the use of
ents at the unit`s permanent location and 80% of special methods of an individual’s psychological
the combatants showed moderate tolerance to regulation. A promising direction of further re-
stressful situations, which indicates that these research of the examined problem, based on the re-
spondents do not always behave correctly and ceived research material, is to identify motiva-
adequately in a stressful situation. The combat- tional resources to increase stress resistance of
ants did not show poor tolerance to stressful situa- mobilized military personnel.
tions, but 30% of the military personnel at the Key words: stress resistance, military per-
unit`s permanent location were characterized by sonnel, professional activity, stress, extreme situ-
high overwork and exhaustion. ations, psychological resources.
According to the studied stress resistance,
50% of the military personnel at the unit`s perma-
nent location showed the maximal stress re-
sistance, as well as 16% of the respondents have
high stress resistance, but a significant number of
the respondents (34%) have low stress resistance.
The combatants showed mostly (66%) high stress
resistance and only a small number (4%) of them
had low stress resistance. So, the results show that
most of the combatants at the ATO zone are able
to resist stress, while personnel at the unit`s per-

83
Пасько Екатерина Николаевна С целью выявления особенностей

Кандидат философских наук, доцент кафедры психо- стрессоустойчивости мобилизованных воен-
логии Учебно-научного института педагогики и психо- нослужащих было проведено эмпирическое
логии Сумского государственного педагогического
университета имени А. С. Макаренко, г. Суммы исследование на базе реактивной артиллерий-
(Украина)
ской бригады, в ходе которого было выделено
Мотрук Татьяна Александровна две группы военнослужащих: мобилизован-
ные военнослужащие в пункте постоянной
Кандидат психологических наук, доцент кафедры пси-
хологии Учебно-научного института педагогики и пси- дислокации части и комбатанты. В исследова-
хологии Сумского государственного педагогического
университета имени А. С. Макаренко, г. Суммы нии приняли участие 60 человек, средний воз-
(Украина)
раст которых составляет 35 лет: из них 30 че-
ловек мобилизованных военнослужащих, ко-
ОСОБЕННОСТИ торые еще не находились в зоне АТО и 30 че-
СТРЕССОУСТОЙЧИВОСТИ
МОБИЛИЗОВАННЫХ ловек, которые имеют опыт пребывания в
ВОЕННОСЛУЖАЩИХ зоне АТО.
На основании полученных результатов
АННОТАЦИЯ
было выяснено, что 10% респондентов воен-
В статье рассмотрены научные подхо- нослужащих в пункте постоянной дислокации
ды к определению понятия стрессоустойчиво- части и 20% комбатантов имеют высокий уро-
сти, определены ее компоненты, проанализи- вень регуляции в стрессовых ситуациях. По-
рованы стратегии преодоления стресса, рас- лученные данные свидетельствуют о том, что
крыт механизм формирования стрессоустой- респонденты ведут себя в стрессовой ситуа-
чивости. Так, анализ значительного количе- ции довольно сдержанно и умеют регулиро-
ства современных научных трудов, посвящен- вать свои собственные эмоции. При этом у
ных проблематике стрессоустойчивости воен- 60% респондентов в пункте постоянной дис-
нослужащих, позволяет утверждать, что инте- локации части и 80% комбатантов выявлен
рес к проблеме обусловлен достижениями эф- умеренный уровень регуляции в стрессовых
фективных результатов в борьбе со стрессом, ситуациях, что свидетельствует о том, что ре-
благодаря пониманию сущности стрессо- спонденты не всегда правильно и адекватно
устойчивости личности, основных ее детерми- ведут себя в стрессовой ситуации. Среди ком-
нант и компонентов, изучению методической, батантов не обнаружено слабого уровня регу-
методологической основы формирования ляции в стрессовых ситуациях, а для 30% во-
стрессоустойчивости военнослужащих в ходе еннослужащих в пункте постоянной дислока-
их профессионализации. ции характерным является высокая степень

84
переутомления и истощения. По результатам вий и использованием специальных методов

исследования степени сопротивления стрессу, психорегуляции личности. Перспективным
у 50% военнослужащих в пункте постоянной направлением дальнейшего исследования ука-
дислокации выявлено предельную степень со- занной нами проблемы, опираясь на получен-
противления стрессу, также 16% респонден- ный исследовательский материал, предполага-
тов имеют высокую степень сопротивления ется выявление мотивационных ресурсов уве-
стрессу, значительное количество опрошен- личения стрессоустойчивости мобилизован-
ных (34%) имеют низкую степень сопротивле- ных военнослужащих.
ния стрессу. Среди комбатантов (66%) выяв- Ключевые слова: стрессоустойчивость,
лена высокая степень сопротивления стрессу военнослужащие, профессиональная деятель-
и лишь у незначительного количества (4%) ность, стресс, экстремальные ситуации, пси-
обследуемых низкая степень сопротивляемо- хологические ресурсы.
сти стрессу. Итак, полученные результаты
свидетельствуют о том, что большинство во-
еннослужащих, которые находились в зоне
АТО способны более эффективно противосто-
ять стрессу, тогда как военные, находящиеся в
части постоянной дислокации меньше проти-
востоят стрессовым условиям. Такие показа-
тели могут быть обусловлены отсутствием
физической, технической и психологической
подготовки военнослужащих в части постоян-
ной дислокации в сложных условиях боевой
ситуации. Деятельность военных в зоне АТО
обычно активизирует все ресурсы личности и
поддерживает их эффективную деятельность.
Доказано, что поддержание психологи-
ческой устойчивости и боевой активности во-
еннослужащих в ходе боевых действий обес-
печивается психологически обоснованной ор- Дата отримання статті: 09.12.2019
ганизацией профессиональной подготовки и Дата рекомендації до друку: 26.12.2019
практической деятельности, созданием благо- Дата оприлюднення: 28.12.2019
приятных социально-психологических усло-

85
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РАННІХ

ДЕЗАДАПТИВНИХ СХЕМ (СХЕМА-РЕЖИМІВ) УЧНІВ
ОСНОВНОЇ ШКОЛИ З РІЗНИМ РІВНЕМ АКАДЕМІЧНИХ
ЗДІБНОСТЕЙ ТА УСПІШНОСТІ У НАВЧАННІ
Щербакова Олена Олександрівна1

1
Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, Державна
установа «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних
наук України», м. Харків (Україна)
UDC: 159.9.072.042
АНОТАЦІЯ
Метою дослідження було вивчення особливостей функціонування ранніх дезадаптивних схем
(схема-режимів) учнів основної школи з різним рівнем академічних здібностей та успішності у нав-
чанні.
Методи. Для діагностики особливостей функціонування ранніх дезадаптивних схем використано

Підлітковий Опитувальник схема-режимів (SMI-T – Schema Modes Inventory-Teen age), який є адап-
тованою А. Большаковою версією Опитувальника схема режимів (SMI – Schema Modes Inventory)
Дж. Янга. Опитувальник SMI-T дозволяє оцінити десять схема-режимів за відповідними шкалами:
батьківської вимогливості / покарання, вразливої дитини, розгніваної / розлюченої дитини, захисни-
ка, який нападає, імпульсивної / недисциплінованої дитини, покірної капітуляції, здорового доросло-
го, відсторонення, звеличування самого себе, щасливої дитини. У процесі статистичної обробки
здійснено однофакторний дисперсійний аналіз та аналіз значущості відмінності середніх значень за t
-критерієм Стьюдента.
Результати. Зі рівнем розвиту академічних здібностей можна виділити п’ять типологічних профілів
учнів успішних у навчанні та три профілі академічно неуспішних учнів.
Порівняння показників схема-режимів в академічно успішних та неуспішних учнів показало наяв-

ність значної кількості статистично значущих розбіжностей. Академічно успішні учні виявляються
більш схильними, порівняно з невстигаючими, до дисфункціональних схема-режимів вразливої ди-
тини та звеличування самого себе. Невстигаючі школярі є більш схильними до дисфункціональних

Copyright: © Olena Shcherbakova
© Olena Shcherbakova
86
схема-режимів розгніваної / розлюченої дитини, захисника, який нападає, імпульсивної / недис-

циплінованої дитини та відсторонення.
Порівняння оцінок схем-режимів учнів восьми типологічних профілів з різними рівнями акаде-
мічної здібності та успішності у навчанні показують наявність статистично значущих відмінно-
стей за всіма оцінюваними функціональними та дисфункціональними схема-режимами. Учні
академічно успішних кластерів більшою мірою схильні до проявів самокритичності, вимогли-
вості та вразливості щодо несприятливих впливів складних ситуацій та самозвеличування
(схема-режими батьківської вимогливості / покарання, вразливої дитини, покірної капітуляції,
звеличування самого себе). Академічно неуспішні учні є більш агресивними, імпульсивними та
схильними до компульсивних відволікаючих занять (схема-режими розгніваної / розлюченої
дитини, імпульсивної / недисциплінованої дитини, захисника, який нападає, відсторонення).
До виявлення функціонального схема-режиму здорового дорослого виявляють схильність як

успішні, так і неуспішні учні з внутрішньою мотивацією до навчання.
Висновки. Висока академічна успішність не є достатнім фактором життєвого успіху та повно-

цінного функціонування в усіх сферах життя. Академічно успішних учнів за типовими когінти-
вно-емоційно-поведінковими схемами реагування у напружених ситуаціях неможливо назвати
більш благополучними, порівняно з їх невстигаючими однолітками. Навпаки, за окремими схе-
ма-режимами, вони виявляють менш адаптивні особливості. Розробка програм психологічного
супроводу навчання академічно обдарованих школярів основної школи має передбачати не
тільки розвиток їх академічних здібностей, але й профілактичні та корегувальні дії щодо типо-
вих схема-режимів, що формуються під батьківськими впливами.
Ключові слова: академічна успішність, академічно здібні учні, розвиток особистості, схема-
терапія, ранні дезадаптивні схеми, схема-режими.
Постановка проблеми. Наукові пси- бних учнів основної школи.

хологічні дослідження та численні статистич- Аналіз останніх досліджень і публі-
ні дані підтверджують той факт, що академіч- кацій.
на обдарованість та високі успіхи у навчанні Важливою складовою психологічного
як в основній школі, так і при подальшому супроводу повноцінного особистісного розви-
здобутті вищої освіти, не є гарантією досяг- тку дитини під час навчання в основній школі
нення успіху та підтримання психічного бла- є створення відповідного підтримуючого ото-
гополуччя й повноцінного функціонування чення (Духновский, 2003; Осухова, 2007). Зо-
людини. Отже, актуальною проблемою сучас- крема, розробка програм роботи шкільних
ної вікової та педагогічної психології є визна- психологічних служб має суттєво детерміну-
чення напрямів та змісту психологічного су- ватися особливостями того мікросередовища,
проводу розвитку особистості академічно зді- яке для дитини створили / обрали її батьки
87
(Битянова, 2000). Звідси, важливим напрямом шкоди або хвороби, нерозвинуте Я, прирече-
психологічного супроводу розвитку особис- ність на невдачу, особливі права/
тості академічного обдарованих учнів основ- грандіозність, нестача самоконтролю/
ної школи має бути моніторинг та відповідні самодисципліни, підкорення, самопожертва,
підтримуючи / коригуючи психологічні впли- пошук схвалення, негативність/песимізм, за-
ви щодо особливостей батьківського ставлен- вищені вимоги до себе, покарання (Arntz A.,
ня до дитини в її родині. van Genderen H., 2009; Gitta Jacob A., Arnoud
Евристично цінною концепцією, в ме- A., 2013; Young, 2002).
жах якої описано феномени, вивчення яких Виявляються ж ранні дезадаптивні схе-
дозволяє оцінити особистісні особливості ди- ми у так званих схема-режимах – тимчасових
тини, які можна вважати результатами та ін- емоційних станах з відповідними думками та
дикаторами благополуччя батьківських впли- моделями поведінки. До схема-режимів відне-
вів (впливу інших важливих дорослих, або пе- сено: дисфункціональні «дитячі» режими
вних обставин життя), яких дитина зазнавала з (самотньої, кинутої, приниженої, залежної,
раннього дитинства, є концепція ранніх деза- імпульсивної, недисциплінованої, розлюченої,
даптивних схем та схема-режимів, розроблена впертої дитини), дисфункціональні
у схема-терапії – сучасному психотерапевтич- «батьківські» режими (дорослого, який карає,
ному напрямі Дж. Янга (Young, 2002). та вимогливого дорослого), дисфункціональні
Ранні дезадаптивні схеми, за копінгові режими (капітуляції, уникнення, гі-
Дж. Янгом, є ригідними уявленнями про світ, перкомпенсації) та функціональні, здорові ре-
що суттєво впливають на переконання, погля- жими (щасливої дитини, здорового дорослого)
ди, емоції, спогади, соціальну взаємодію та (Arntz A., van Genderen H., 2009; Gitta Jacob
домінуючі моделі поведінки. Формуються во- A., Arnoud A., 2013; Young, 2002). Аналіз су-
ни у ранньому дитинстві, в першу чергу під часних психологічних досліджень щодо впли-
впливом батьків, та виявляються протягом ву схема-режимів на психічне благополуччя
всього життя з різною інтенсивністю (Young, людини дозволяє дійти висновку, що їх слід
2002). розглядати як індикатори певних особистіс-
У схема-терапії виділено вісімнадцять них дисгармоній або внутрішньоособистісних
схем, які можуть формуватися у будь-якої лю- проблем дитини та проблем батьківсько-
дини з різною мірою інтенсивності: кину- дитячих стосунків, що й зумовило актуаль-
тість / нестабільність, недовіра/насильство, ність теми даного дослідження.
емоційна депривація, дефективність / сором, Метою цього дослідження, що зумови-
соціальна ізоляція/відчуження, залежність/ ла відповідні завдання, було вивчення особли-
некомпетентність, вразливість щодо фізичної востей функціонування ранніх дезадаптивних
88
схем (схема-режимів) учнів основної школи з здібні, внутрішньо вмотивовані (Щербакова,

різним рівнем академічних здібностей та успі- 2019).
шності у навчанні. У даному дослідженні було проведено
Методологія та методи дослідження. вивчення особливостей схема-режимів
Вибірку дослідження склала 331 особа (функціонування ранніх дезадаптивних схем)
(189 академічно успішних та 142 академічно учнів основної школи раніше виділених вось-
неуспішних учня 7, 8 та 9 класів), розподілена ми кластерів.
на підгрупи за ознаками академічної обдаро- Діагностику схема-режимів здійснено
ваності у нашому попередньому дослідженні за допомогою Підліткового Опитувальника
(Щербакова, 2019). У цьому дослідженні за схема-режимів (SMI-T – Schema Modes Inven-
допомогою кластерного аналізу було емпірич- tory-Teen age), який є адаптованою
но визначено типологію академічних здібнос- А. Большаковою (Большакова, 2019) версією
тей учнів основної школи (7 – 9 класів) з висо- Опитувальника схема режимів (SMI – Schema
кою та низькою успішністю у навчанні. Пара- Modes Inventory) Дж. Янга (Young, 2015). Цей
метрами для кластерізації було обрано: рівень адаптований підлітковий варіант методики, на
розвитку інтелекту (вербального, математич- відміну від оригінальної версії, дозволяє оці-
ного та просторового), креативность (за пара- нити лише десять схема-режимів за відповід-
метром оригінальність), особливості мотивації ними шкалами: батьківської вимогливості /
(зовнішня та внутрішня) та показники загаль- покарання, вразливої дитини, розгніваної / ро-
ної (за всіма предметами) й парціальної (за злюченої дитини, агресивного нападника, ім-
окремими предметами) академічної успішнос- пульсивної / недисциплінованої дитини, покі-
ті. У результаті статистичного аналізу було рної капітуляції, здорового дорослого, відсто-
утворено п’ять кластерів академічно успішних ронення, звеличування самого себе, щасливої
учнів: академічно обдаровані (інтелектуально дитини. Зменшення кількості діагностованих
обдаровані, креативні, внутрішньо вмотивова- схема-режимів (діагностичних шкал опитува-
ні); інтелектуально обдаровані, креативні, нев- льника) пояснюється тим, що в силу вікових
мотивовані; інтелектуально обдаровані, зовні- особливостей, обстежувані підліткового віку
шньо мотивовані; інтелектуально обдаровані, не здатні диференціювати дисфункціональні
внутрішньо вмотивовані; інтелектуально об- дитячі схема-режими розгніваної дитини та
даровані, внутрішньо мотивовані. Для акаде- розлюченої дитини (які були об’єднані
мічно неуспішних учнів було виявлено три А. Большаковою в шкалу / схема-режим
кластери: інтелектуально обдаровані немоти- «розгніваної / розлюченої дитини»), імпульси-
вовані учні; недостатньо інтелектуально здіб- вної та недисциплінованої дитини (утворили
ні, немотивовані; недостатньо інтелектуально шкалу «імпульсивної / недисциплінованої ди-
89
тини»), дисфункціональні батьківські режими можна відзначити наявність статистично зна-

(утворили шкалу «батьківської вимогливості / чущих розбіжностей між академічно успішни-
покарання»), та дисфункціональні копінгові ми та академічно неуспішними учнями за бі-
режими відстороненого самозаспокоювання та льшістю режимів функціонування ранніх де-
відстороненого захисника (утворили шкалу задаптивних схем та функціональним, здоро-
«відсторонення»). вим режимом щасливої дитини.
У процесі статистичного аналізу особ- За дисфункціональним схема-режимом
ливостей схема-режимів академічно успішних вразливої дитини академічно успішні учні
та неуспішних учнів основної школи було усіх кластерів академічних здібностей вияви-
здійснено однофакторний дисперсійний аналіз ли статистично значущі більші оцінки, порів-
та аналіз значущості відмінності середніх зна- няно з академічно неуспішними однолітками.
чень за t-критерієм Стьюдента. У відповідності до концепції Дж. Янга
Виклад основного матеріалу дослі- (Young, 2002) такі дані дозволяють охаракте-
дження. ризувати успішних школярів як більш вразли-
Результати дослідження, щодо особли- вих до переживання покинутості, схильних до
востей функціонування ранніх дезадаптивних відчуттів самотності, неприйняття оточуючи-
схем (схема-режимів) для всіх кластерів ака- ми, непривабливості.
демічно успішних (1 група) та академічно неу- Оцінки дисфункціонального
спішних (2 група) учнів основної школи наве- «дитячого» схемі режиму розгніваної / розлю-
дено у табл. 1. Значущість розбіжностей ви- ченої дитини на статистично значущому рівні
значено за t-критерієм Стьюдента. виявилися більшими у досліджуваних другої
За результатами, наведеними у табл. 1, групи (невстигаючі школярі). Отже, у відпо-
Таблиця 1.
Особливості схема-режимів академічно успішних та неуспішних учнів основної школи
Схема-режими 1 група 2 група t-критерій

р
(шкали опитувальника SMI-T) (успішні) (неуспішні) Стьюдента
Батьківської вимогливості / покарання 17,359 16,69 1,752 0,080659
Вразливої дитини 19,212 17,613 4,129 0,000046
Розгніваної / розлюченої дитини 14,513 15,472 -2,662 0,008144
Захисника, який нападає 17,762 19,176 -3,784 0,000183
Імпульсивної / недисциплінованої дитини 12,466 13,5 -3,155 0,001750
Покірної капітуляції 13,926 14,345 -1,244 0,214288
Здорового дорослого 12,518 12,88 -1,178 0,239681
Відсторонення 16,841 18,113 -3,209 0,001463
Звеличування самого себе 12,619 11,815 2,761 0,006092
Щасливої дитини 11,466 12,14 -2,133 0,033628
90
відності до психологічного змісту цієї шкали, явилися значно вищими у досліджуваних дру-
академічно неуспішних учнів слід вважати, гої групи – академічно неуспішних учнів
порівняно з успішними однолітками, більш трьох кластерів академічних здібностей. У
гнівливими, схильними як до пасивного опору відповідності до особливостей Опитувальника
порушенню особистої автономії (впертості), SMI-T, ця шкала методики утворена дисфунк-
так і активної агресії. ціональними копінговими режимами відсторо-
Академічно неуспішні школярі вияви- неного самозаспокоювання (виявляється у
ли також більш високі показники ще одного прагненні уникати неприємних емоцій через
схема-режиму, пов’язаного з агресивними реа- заспокійливі, стимулюючи чи відволікаючі
кціями, - дисфункціонального копінгового справи) та відстороненого захисника
режиму захисника, який нападає (див. табл. 1). (представляє собою схильність до уникнення
У відповідності до положень схема-терапії хвилюючих ситуацій або видів діяльності).
щодо цього копінгового режиму (Young, Отже, результати, наведені у табл. 1, дозволя-
2002), невстигаючих учнів основної школа ють дійти висновку, що для академічно невс-
можна охарактеризувати як схильних до домі- тигаючих учнів основної школи у несприятли-
нування, агресивного самоствердження, пря- вих ситуаціях, пов’язаних з великою вірогідні-
мої агресії задля досягнення мети або захисту стю переживання негативних емоцій, більшою
від реальної або вдаваної загрози. мірою, порівняно з академічно успішними од-
Дисфункціональний «дитячий» схема- нолітками, властиве прагнення позбутися не-
режим імпульсивної / недисциплінованої ди- приємних переживань через відволікаючі ви-
тини виявляється у схильності до дій, зумов- ди діяльності (комп’ютерні ігри, перегляд те-
лених тимчасовими бажаннями та імпульса- левізору, фантазування, загрозливі види спор-
ми, прагненням до миттєвого задоволення его- ту, переїдання тощо. Така схильність робить
їстичних примх, незважаючи на віддалені нас- невстигаючих учнів більш вразливими щодо
лідки для себе та оточуючих. Більш високі формування нехімічних та хімічних аддикцій,
оцінки академічно неуспішних учнів за цим компульсивної поведінки.
режимом (див. табл. 1) дозволяють дійти ви- За дисфункціональним копінговим схе-
сновку, що їм більшою мірою, ніж встигаю- ма-режимом звеличування самого себе акаде-
чим одноліткам, властива нездатність відкла- мічно успішні учні показали більш високі оці-
дати задоволення, примушувати себе викону- нки, порівняно з їх менш успішними одноліт-
вати повсякденні обов’язки, займатися нудни- ками (табл. 1). Виявлені розбіжності вказують
ми справами, доводити розпочаті справи до на те, що учням основної школи з гарними ре-
кінця. зультатами навчання більшою мірою, порівня-
Оцінки за шкалою «відсторонення» ви- но з невстигаючими однолітками, властивими
91
є гордовитість, зарозумілість, захопленість режимом батьківської вимогливості / покаран-

собою, прагнення до виявлення переваг над ня та функціональним режимом здорового до-
оточуючими, очікування на особливе ставлен- рослого статистично значущих розбіжностей
ня та відмова визнавати загальні правила по- між академічно успішними та неуспішними
ведінки. учнями основної школи виявлено не було
Здоровим, функціональним схема- (табл. 1).
режимом, за яким було визначено статистич- Задля отримання більш докладних уяв-
но значущі розбіжності, виявився режим щас- лень щодо особливостей функціонування ран-
ливої дитини. Більш високі оцінки за цим ре- ніх дезадаптивних схем академічно успішних
жимом отримали досліджувані, що належать та неуспішних учнів основної школи на на-
до трьох кластерів академічно неуспішних ступному етапі аналізу результатів було порі-
школярів (табл. 2). Отже, саме невстигаючим вняно вираженість схема-режимів у досліджу-
учням більшою мірою властиві відчуття захи- ваних, що належать до різних кластерів акаде-
щеності, зв’язку з іншими людьми, любові та мічних здібностей. Для оцінки статистичної
поваги. Школярі з низькими оцінками у нав- значущості розбіжностей було проведено од-
чанні здатні відчувати себе вільними, незале- нофакторний дисперсійний аналіз (One-way
жними, автономними, здатними покладатися ANOVA) за допомогою пакета статистичних
на власні сили та керувати життєвими ситуа- програм Statstica 12.0. Результати аналізу на-
ціями, бути безпосередніми та природними у ведено у табл. 2.
проявах емоцій та бажань, оптимістичними та На рис. 1 – 10 представлено результати
спонтанними у задумах та вчинках. однофакторного дисперсійного аналізу оцінок
За дисфункціональним «батьківським» схема-режимів досліджуваних п’яти академіч-
Таблиця 2.
Результати однофакторного дисперсійного аналізу
оцінок схема-режимів академічно успішних та неуспішних учнів основної школи
Схема-режими
SS MS F p
(шкали опитувальника SMI-T)
Батьківської вимогливості / покарання 1170,03 167,15 19,55 0,00
Вразливої дитини 621,6 88,8 8,000 0,000000
Розгніваної / розлюченої дитини 823,04 117,58 14,014 0,000000
Захисника, який нападає 674,9 96,4 9,69 0,000000
Імпульсивної / недисциплінованої дитини 871,63 124,52 19,321 0,00
Покірної капітуляції 807,14 115,31 16,670 0,00
Здорового дорослого 564,80 80,69 13,284 0,000000
Відсторонення 298,23 42,60 3,423 0,001517
Звеличування самого себе 499,53 71,36 13,714 0,000000
Щасливої дитини 1094,07 156,30 31,257 0,00
92
но успішних та трьох академічно неуспішних кращих результатів у будь-якій діяльності,

кластерів: 1) академічно обдаровані відповідати найвищим взірцям якості та по-
(інтелектуально обдаровані, креативні, внутрі- рядку, досягати високого рівня успіху та ви-
шньо вмотивовані академічно успішні) – 24 знання. Отже, високі оцінки за шкалою бать-
особи; 2) інтелектуально обдаровані, креатив- ківської вимогливості / покарання свідчать
ні, невмотивовані академічно успішні – 39 про компульсивне прагнення до успіху, доско-
осіб; 3) інтелектуально обдаровані, зовнішньо налості, ефективності, високого соціального
мотивовані академічно успішні – 38 осіб; 4) статусу, корисного використання часу, відпо-
інтелектуально обдаровані, внутрішньо вмо- відності високим стандартам якості. Найбільш
тивовані академічно успішні – 52 особи; 5) високий рівень таких прагнень виявився при-
інтелектуально обдаровані, внутрішньо моти- таманний досліджуваним трьох кластерів ака-
вовані академічно успішні – 36 осіб; 6) інтеле- демічно успішних учнів: академічно обдарова-
ктуально обдаровані, немотивовані академіч- ним (високий рівень інтелекту та креатив-
но неуспішні – 31 особа; 7) недостатньо інте- ность, внутрішня мотивація навчання – 1 клас-
лектуально здібні, немотивовані академічно тер); інтелектуально обдарованим, некреатив-
неуспішні – 54 особи; 8) недостатньо інтелек- ним, зовнішньо мотивованим (3 кластер), інте-
туально здібні, внутрішньо вмотивовані неус- лектуально обдарованим, некреативним, внут-
пішні – 57 осіб. рішньо мотивованим (5 кластер) та одного
Порівняння середніх оцінок за шкалою кластеру академічно неуспішних – інтелектуа-
батьківської вимогливості / покарання опиту-
вальника SMI-T виявило наявність статистич- "Var1"; LS Means
Current effect: F(7, 323)=19,545, p=0,0000
Effective hypothesis decomposition
но значущих відмінностей між досліджувани- Vertical bars denote 0,95 confidence intervals
22
ми учнями восьми кластерів академічних здіб-

Батьківської вимогливості / покарання
21
ностей та успішності у навчанні. Ця шкала 20
19
опитувальника утворена двома дисфункціона- 18
льними «батьківськими» режимами – вимог- 17
16
ливості та покарання (Большакова, 2019). Дис-
15
функціональний схема-режим батьківського 14
покарання виявляється у схильності людини 13

1 2 3 4 5 6 7 8
Var1
гніватися на саму себе, відчувати провину,
сором, вдаватися до руйнівної критики та са- Рис. 1. Середні оцінки схема-режиму
«Батьківської вимогливості / покарання»
мозвинувачення. Режим батьківської вимогли- академічно успішних (1 – 5 кластери)
вості виявляється у звичці висувати до себе та академічно неуспішних (6 – 8 кластери)
школярів
завищені вимоги, намаганні досягнути най-
93
льно обдарованим, немотивованим (6 клас- встигаючих та невстигаючих у навчанні учнів

тер) учням. основної школи виявлено за шкалою
Не виявляють схильності до інтроєкто- «Вразливої дитини» опитувальника схема-
ваної самовимогливості, самокритики, та пер- режимів SMI-T (рис. 2). Високий рівень оці-
фекціонізму (низькі оцінки за шкалою нок за цією шкалою, пов’язаний зі схильніс-
«батьківської вимогливості / покарання» опи- тю відчувати себе самотніми, ображеними,
тувальника SMI-T) досліджувані двох класте- приниженими, відстороненими, властивий
рів академічно успішних: інтелектуально об- більшості академічно успішних учнів: інтеле-
даровані, креативні, невмотивовані (2 клас- ктуально обдарованим, креативним, невмоти-
тер), інтелектуально обдаровані, внутрішньо вованим (2 кластер), інтелектуально обдаро-
вмотивовані (4 кластер) та одного кластеру ваним, зовнішньо мотивованим (3 кластер),
невстигаючих: інтелектуально обдаровані, інтелектуально обдарованим, внутрішньо мо-
немотивовані (6 кластер) учнів. тивованим (5 кластер) та одному кластеру
Недостатньо інтелектуально здібні, академічно невстигаючих: інтелектуально об-
внутрішньо мотивовані неуспішні учні основ- дарованим, немотивованим (6 кластер).
ної школи (8 кластер) виявляють середні оці- Низький рівень вразливості
нки схильності до прояву схема-режиму бать- «внутрішньої дитини» властивий академічно
ківської вимогливості / покарання. неуспішним недостатньо інтелектуально здіб-
Статистично значущі розбіжності за ним, внутрішньо мотивованим учням (8 клас-
восьма кластерами академічних здібностей тер).
"Var1"; LS Means Середній рівень вразливості щодо від-
Current effect: F(7, 323)=8,0005, p=,00000
Effective hypothesis decomposition чуття самотності, відкинутості, некомпетент-
Vertical bars denote 0,95 confidence intervals
22
ності, неспроможності виявили встигаючі
21
академічно обдаровані (1 кластер), встигаючі
20
інтелектуально обдаровані, внутрішньо вмо-

Вразливої дитини
19
18 тивовані (4 кластер) та невстигаючі інтелек-

17
туально обдаровані, немотивовані (8 кластер)
16
15
учні основної школи.
14 Дані, представлені на рис. 3, показу-
1 2 3 4 5 6 7 8
Var1 ють, що високі оцінки за схема-режимом роз-
Рис. 2. Середні оцінки схема-режиму гніваної / розлюченої дитини є властивими
«Вразливої дитини» більшості досліджуваних: трьом кластерам
академічно успішних (1 – 5 кластери)
та академічно неуспішних (6 – 8 кластери) академічно успішних та двом кластерам ака-
школярів
демічно неуспішних учнів основної школи.
94
"Var1"; LS Means школи виявили низький рівень схильності до

Effective hypothesis decomposition ворожості та агресивності як фрустраційних
18
реакцій.
17
Розгніваної / розлюченої дитини
Однофакторний дисперсійний аналіз

16
15
виявив наявність статистично значущих розбі-
14 жностей між учнями восьми кластерів акаде-
13
мічних здібностей та успішності у навчанні за
12
схильністю до проявів схема-режиму захисни-
11
10
ка, який нападає (рис. 4). Згідно з отриманими
1 2 3 4 5 6 7 8
Var1 результатами, високий рівень схильності вияв-
Рис. 3. Середні оцінки схема-режиму ляти ворожість, агресію, деструктивне доміну-
«Розгніваної / розлюченої дитини» вання як стратегії самозахисту та самоствер-
та академічно неуспішних (6 – 8 кластери) "Var1"; LS Means
школярів Effective hypothesis decomposition
22
Отже, високий рівень схильності до гніву та 21

Захисника, який нападає
20
ярості у фруструючих ситуаціях властивий
19
успішним академічно обдарованим школярам 18
(1 кластер), успішним інтелектуально обдаро- 17
ваним, креативним, невмотивованим (2 клас- 16
15
тер), успішним інтелектуально обдарованим,
14
внутрішньо мотивованим (4 кластер), неуспі- 1 2 3 4

Var1
5 6 7 8
шним недостатньо інтелектуально здібним, Рис. 4. Середні оцінки схема-режиму

немотивованим (7 кластер) та неуспішним не- «Захисника, який нападає»
достатньо інтелектуально здібним, внутріш- та академічно неуспішних (6 – 8 кластери)
ньо мотивованим (8 кластер) учням. школярів
Середній рівень схильності до схема- дження у напружених ситуаціях виявляють як

режиму розгніваної / розлюченої дитини ви- встигаючі, так і невстигаючі учні. Високі оцін-
явили інтелектуально обдаровані, немотивова- ки за схильністю до агресивного самозахисту
ні академічно неуспішні школярі (6 кластер). виявили академічно успішні інтелектуально
Академічно успішні інтелектуально обдаровані, креативні учні (2 кластер) та учні
обдаровані, зовнішньо мотивовані (3 кластер) двох невстигаючих кластерів: інтелектуально
та успішні інтелектуально обдаровані, внутрі- обдаровані, немотивовані (6 кластер) та недо-
шньо мотивовані (5 кластер) учні основної
95
статньо інтелектуально здібні, внутрішньо мо- ліджувані школярі основної школи розподіли-
тивовані (8 кластер). лися за трьома рівнями. Високий рівень схи-
Середній рівень оцінок за схема- льності до дій, зумовлених тимчасовими ба-
режимом захисника, який нападає виявився жаннями та імпульсами, прагненням до миттє-
притаманний академічно обдарованим успіш- вого задоволення егоїстичних примх, незважа-
ним (1 кластер), інтелектуально обдарованим, ючи на віддалені наслідки для себе та оточую-
внутрішньо мотивованим академічно успіш- чих, виявили інтелектуально обдаровані, креа-
ним (4 кластер) та недостатньо інтелектуально тивні, невмотивовані академічно успішні (2
здібним, немотивованим академічно неуспіш- кластер) та недостатньо інтелектуально здібні,
ним (7 кластер) учням. немотивовані академічно неуспішні
Академічно успішні школярі двох кла- (7 кластер) учні.
стерів: інтелектуально обдаровані, зовнішньо Середній рівень нездатності відкладати
мотивовані (3 кластер) та інтелектуально об- задоволення, примушувати себе виконувати
даровані, внутрішньо мотивовані (5 кластер) повсякденні обов’язки, займатися нудними
виявили низький рівень схильності до агреси- справами, доводити розпочаті справи до кінця
вного, домінантного самоствердження та са- виявили інтелектуально обдаровані, внутріш-
мозахисту у складних , напружених ситуаціях. ньо мотивовані академічно успішні (4 клас-
За тенденцією до прояву схема-режиму тер) та недостатньо інтелектуально здібні,
імпульсивної / недисциплінованої дитини дос- внутрішньо мотивовані невстигаючі (8 клас-
"Var1"; LS Means тер) школярі.
Effective hypothesis decomposition Низький рівень імпульсивності / недис-
17 циплінованості як дисфункціонального
Імпульсивної / недисциплінованої
16
«дитячого» схема-режиму поводження у на-
15
пружених ситуаціях виявився притаманним
14
трьом кластерам академічно успішних школя-

дитини
13
12 рів: академічно обдарованим (1 кластер), інте-

11
лектуально обдарованим, зовнішньо мотиво-
10
ваним (3 кластер), інтелектуально обдарова-
9
1 2 3 4 5 6 7 8
Var1
ним, внутрішньо мотивованим (5 кластер) та
одному кластеру невстигаючих: інтелектуаль-
Рис. 5. Середні оцінки схема-режиму
«Імпульсивної / недисциплінованої дитини» но обдарованим, немотивованим (6 кластер)
академічно успішних (1 – 5 кластери) учням основної школи.
та академічно неуспішних (6 – 8 кластери)
школярів За дисфункціональним копінговим схе-
ма-режимом покірної капітуляції учні з різни-
96
"Var1"; LS Means
туально обдаровані, креативні (2 кластер) ус-
Vertical bars denote 0,95 confidence intervals пішні у навчанні учні.
18
Несхильність покірно приймати пору-
17
16
шення особистих границь, примуси, образи та
Покірної капітуляції
15 критику виявили інтелектуально обдаровані,

14
внутрішньо мотивовані успішні (4 кластер) та
13
недостатньо інтелектуально здібні, внутріш-
12
11
ньо мотивовані (8 кластер) учні основної шко-
10
1 2 3 4 5 6 7 8
ли.
Var1
Результати однофакторного дисперсій-
Рис. 6. Середні оцінки схема-режиму ного аналізу виявили статистично значущі ро-
«Покірної капітуляції»
академічно успішних (1 – 5 кластери) збіжності між оцінками досліджуваних вось-
та академічно неуспішних (6 – 8 кластери) ми кластерів академічних здібностей та успі-
школярів
ми показниками академічних здібностей та "Var1"; LS Means

успішності у навчанні розподілилися на три Vertical bars denote 0,95 confidence intervals
16
рівні (рис. 6). 15
Високий рівень схильності до покірно- 14

Здорового дорослого
го прийняття різних форм порушення своїх 13
12
кордонів та незадоволення важливих потреб
11
виявила більшість досліджуваних: два класте- 10
ри академічно успішних та два кластери ака- 9
демічно неуспішних учнів. Серед академічно 8

1 2 3 4 5 6 7 8
Var1
успішних до покірної капітуляції у напруже-
них, фруструючих ситуаціях виявилися схиль- «Здорового дорослого»
ними інтелектуально обдаровані, зовнішньо академічно успішних (1 – 5 кластери)
мотивовані (3 кластер) та інтелектуально об- школярів
даровані, внутрішньо мотивовані (5 кластер)
школярі. Серед невстигаючих – інтелектуаль- шності у навчанні за здоровим функціональ-
но обдаровані, немотивовані (6 кластер) та ним схема-режимом здорового дорослого
недостатньо інтелектуально здібні, немотиво- (рис. 7).
вані (7 кластер) учні. Високий рівень здатності повноцінно
Середній рівень покірності виявляють функціонувати на рівні, що відповідає віково-
академічно обдаровані (1 кластер) та інтелек- му розвитку, нести відповідальність за вчинки
97
та керувати ними, обирати конструктивні ви- "Var1"; LS Means

ди діяльності, що приносять задоволення, та Effective hypothesis decomposition

20,0
до інших позитивних проявів виявили два кла- 19,5
19,0
стери встигаючих: академічно обдаровані (1 18,5
кластер), інтелектуально обдаровані, внутріш- 18,0
Відсторонення
17,5
ньо мотивовані (4 кластер) та один кластер 17,0

16,5
невстигаючих: недостатньо інтелектуально 16,0

15,5
здібні, внутрішньо мотивовані (8 кластер) уч- 15,0

14,5
нів. 14,0
1 2 3 4 5 6 7 8
Середній рівень оцінок схема-режиму Var1
здорового дорослого виявили інтелектуально Рис. 8. Середні оцінки схема-режиму

«Відсторонення»
обдаровані, креативні, невмотивовані (2 клас- академічно успішних (1 – 5 кластери)
тер) та інтелектуально обдаровані, зовнішньо та академічно неуспішних (6 – 8 кластери)
школярів
мотивовані (3 кластер) учні.
Низький рівень здатності до конструк-
тивного, функціонального реагування у склад- встигаючих, так і невстигаючих учнів. Високі
них , фруструючих ситуаціях, нездатність збе- оцінки схема-режиму відсторонення виявили
рігати оптимальний рівень психічного функці- два кластери академічно успішних учнів: ін-
онування та саморегуляції виявили інтелекту- телектуально обдаровані, креативні, немоти-
ально обдаровані, немотивовані (6 кластер) та вовані (2 кластер), інтелектуально обдаровані,
недостатньо інтелектуально здібні, немотиво- зовнішньо мотивовані (3 кластер), інтелектуа-
вані (7 кластер) академічно неуспішні учні. льно обдаровані, немотивовані (6 кластер) та
За дисфункціональним копінговим схе- три кластери академічно неуспішних: недоста-
ма-режимом відсторонення досліджувані ака- тньо інтелектуально здібні, немотивовані (7
демічно успішних та неуспішні учні розподі- кластер), недостатньо інтелектуально здібні,
лилися лише на два рівні: високий та середній внутрішньо мотивовані (8 кластер).
(рис. 8). Середній рівень тенденції до відсторо-
У фруструючичх ситуаціях високий нення через схильність до компульсивних ви-
рівень намагання відключити негативні емоції див діяльності або відсторонення від участі у
через дії та заняття, які відволікають, заспоко- життєвих ситуаціях виявили три кластери ус-
юють або стимулюють, або взагалі уникати пішних у навчанні учнів основної школи: ака-
емоцій, переживань, або будь-яких збуджую- демічно обдаровані (1 кластер), інтелектуаль-
чих видів діяльності виявила більшість як но обдаровані, внутрішньо мотивовані (4 клас-
98
тер) та інтелектуально обдаровані, внутрішньо кластер невстигаючих: недостатньо інтелекту-

мотивовані (5 кластер). ально здібні, внутрішньо мотивовані (8 клас-
"Var1"; LS Means
тер) учні.
Vertical bars denote 0,95 confidence intervals Не схильними до гордовитості, зарозу-
17
мілості, захопленості собою, відчуття виключ-
16
ності виявилися інтелектуально обдаровані,

Звеличування самого себе
15
14 зовнішньо мотивовані академічно успішні (3

13
кластер), інтелектуально обдаровані, внутріш-
12
ньо мотивовані академічно успішні (5 клас-
11
10
тер), інтелектуально обдаровані, немотивовані
9 академічно неуспішні (6 кластер) та недостат-
1 2 3 4 5 6 7 8
Var1 ньо інтелектуально здібні, немотивовані ака-
Рис. 9. Середні оцінки схема-режиму демічно неуспішні (7 кластер) учні.
«Звеличування самого себе»
академічно успішних (1 – 5 кластери) "Var1"; LS Means
та академічно неуспішних (6 – 8 кластери) Current effect: F(7, 323)=31,257, p=0,0000
школярів Effective hypothesis decomposition

16
За результатами однофакторного дис- 15
14
персійного аналізу було виділено три рівні
Щасливої дитини
13
схильності до дисфункціонального копінгово- 12
го режиму звеличування самого себе (рис. 9). 11
Найбільш схильними до прагнення до- 10
9
могтися своїх цілей за будь-яку ціну, захопле-
8
ності собою, демонстрації зверхності, очіку- 1 2 3 4

Var1
5 6 7 8
вання на особливе ставлення до себе, відмови

від дотримання загальних правил виявилися «Щасливої дитини»
академічно обдаровані (інтелектуально обда- академічно успішних (1 – 5 кластери)
ровані, креативні, внутрішньо мотивовані) ус- школярів
пішні учні (1 кластер).
Середній рівень прагнення до самозве-
личування виявили два кластери встигаючих: У вираженості схильності до функціо-
інтелектуально обдаровані, креативні, немоти- нального здорового схема-режиму щасливої
вовані (2 кластер), інтелектуально обдаровані, дитини було виявлено три рівня (рис. 10). Ви-
внутрішньо мотивовані (4 кластер) та один сокий рівень відчуття захищеності, зв’язку з
99
іншими людьми, любові та поваги, безпосере- Важливою складовою психологічного

дності та свободи виявляють досліджувані супроводу повноцінного особистісного розви-
двох кластерів: інтелектуально обдаровані, тку дитини під час навчання в основній школі
внутрішньо мотивовані академічно успішні (4 є створення відповідного підтримуючого ото-
кластер) та недостатньо інтелектуально здібні, чення, яке для дитини створили / обрали її ба-
немотивовані академічно неуспішні (7 клас- тьки. Евристично цінною концепцією, в ме-
тер) учні. жах якої описано феномени, вивчення яких
Середній рівень прояву щасливої дозволяє оцінити особистісні особливості ди-
«внутрішньої дитини» виявився властивим тини, які можна вважати результатами та ін-
інтелектуально обдарованим, креативним, мо- дикаторами благополуччя батьківських впли-
тивованим академічно успішним (1 кластер) вів (впливу інших важливих дорослих, або пе-
та інтелектуально обдарованим, немотивова- вних обставин життя), яких дитина зазнавала з
ним неуспішним (6 кластер) учням. раннього дитинства, є концепція ранніх деза-
Низький рівень здатності відчувати се- даптивних схем та схема-режимів, розроблена
бе вільним, незалежним, безпосереднім, роз- у схема-терапії.
кутим, природним та спонтанним у проявах Порівняння показників схема-режимів
емоцій й бажань виявили школярі успішних у батьківської вимогливості / покарання, враз-
навчанні кластерів: інтелектуально обдарова- ливої дитини, розгніваної / розлюченої дити-
ні, креативні, немотивовані (2 кластер), інте- ни, агресивного нападника, імпульсивної / не-
лектуально обдаровані, зовнішньо мотивовані дисциплінованої дитини, покірної капітуляції,
(3 кластер), інтелектуально обдаровані, внут- здорового дорослого, відсторонення, звеличу-
рішньо мотивовані (5 кластер) та невстигаючі вання самого себе, щасливої дитини в академі-
недостатньо інтелектуально здібні, внутріш- чно успішних та неуспішних учнів показало
ньо мотивовані (8 кластер) учні основної шко- наявність значної кількості статистично зна-
ли. чущих розбіжностей. Академічно успішні учні
Висновки. виявилися більш схильними, порівняно з невс-
За рівнем розвитку академічних здібно- тигаючими, до дисфункціональних схема-
стей (мотивації до навчальної діяльності, па- режимів вразливої дитини та звеличування
м’яті, розумової діяльності, креативності та самого себе. Невстигаючі школярі виявилися
інтелекту) та успіхів у навчанні можна виок- більш схильними до дисфункціональних схе-
ремити п’ять типологічних профілів учнів, ма-режимів розгніваної / розлюченої дитини,
успішних у навчанні, та три профілі невстига- захисника, який нападає, імпульсивної / неди-
ючих учнів. сциплінованої дитини та відсторонення. При
100
цьому, невстигаючі учні показали й більш ви- порівняно з їх невстигаючими однолітками.

сокі оцінки за функціональних здоровим схе- Навпаки, за окремими схема-режимами, вони
ма-режимом щасливої дитини. За дисфункціо- виявляють менш адаптивні особливості. Отже,
нальним «батьківським» режимом батьківсь- висока академічна успішність не є достатнім
кої вимогливості / покарання та функціональ- фактором життєвого успіху та повноцінного
ним режимом здорового дорослого статистич- функціонування в усіх сферах життя. Розроб-
но значущих розбіжностей між академічно ка програм психологічного супроводу навчан-
успішними та неуспішними учнями основної ня академічно обдарованих учнів основної
школи не виявлено. школи має передбачати не тільки розвиток їх
Порівняння оцінок схем-режимів учнів академічних здібностей, але й особистісних
восьми типологічних профілів з різними рів- якостей, які є факторами психічного благопо-
нями академічної здібності та успішності у луччя.
навчанні показують наявність статистично Перспективи подальших розвідок у
значущих відмінностей за всіма оцінюваними даному напрямі мають полягати у визначенні
функціональними та дисфункціональними ре- теоретико-методологічних основ та практич-
жимами. Узагальнення результатів дозволяє них підходів до профілактичних та корегува-
діяти висновку, що академічно успішні учні льних впливів на типові схема-режими, що
більшою мірою схильні до проявів самокрити- формуються в учнів основної школи, та вияв-
чності, вимогливості та вразливості щодо не- ленні причинно-наслідкових зв’язків між схе-
сприятливих впливів складних ситуацій та са- ма-режимами й загальним психічним благопо-
мозвеличування. Академічно неуспішні учні є луччям школярів.
більш агресивними, імпульсивними та схиль-
ними до компульсивних відволікаючих за- References (Transliteration):
нять. До виявлення функціонального схема-

Arntz, A., van Genderen, H. (2009) Schema Therapy for
режиму здорового дорослого виявляють схи-
Borderline Personality Disorder. Sussex. New
льність як успішні, так і неуспішні учні, яких York : Wiley-Blackwell. 2009. [in English]
поєднує така особливість, як внутрішня моти-
Bolshakova, A.M. (2019) DIagnostika shema-rezhimiv
вація до навчання. (rezhimiv funktsionuvannya rannih dezadap-tivnih
Узагальнення результатів дослідження shem): adaptatsiya SMI – opituvalnika shema
показує, що академічно успішних учнів за ти- rezhimiv Dzh. Yanga (pidlitkova forma)
[Diagnostic of Schema Modes (early maladaptive
повими когінтивно-емоційно-поведінковими
schemas functioning Modes): adaptation of SMI -
схемами реагування у напружених ситуаціях
Schema Modes Inventory of J. Yong (teen age
неможливо назвати більш благополучними, form)] Teoriya I praktika suchasnoyi psihologiyi:
101
Zb. nauk. prats. № 5. [in Ukrainian] Schema Modes Inventory proposed by Young et
Gitta, Jacob A., Arnoud, A. (2013) Schema Therapy for al. and adapted by A.Bolshakov, was used to dia-
Personality Disorders – A Review. International gnose the early maladaptive schemes. The SMI-T
Journal of Cognitive Therapy. V. 6 (2), 171–185.
questionnaire allows us to estimate ten schema-
[in English]
modes with the following scales: demanding / pu-
Scherbakova, O.O. (2019) Tipologiya akademichnih
nishing parents, vulnerable child, angry / enraged
zdibnostey uchniv osnovnoyi shkoli z riznoyu usp-
child, bully and attack, impulsive / undisciplined
ishnistyu u navchanni [Typology of academically
abilities of middle school pupils with different child, compliant surrender, healthy adult, de-
academically success]. Visnik HNPU imeni G.S. tached, self-aggrandizer, and happy child. The ob-
Skovorodi «Psihologiya», 61, 111–124. tained data were processed statistically with one-
[in Ukrainian]
way ANOVA and Student's t-test.
Young, J. (2015) Schema Therapy Inventories & Related Results. Five typological profiles of
Materials. New York : Schema Therapy Institute.
academically successful pupils and three profiles
[in English]
of academically unsuccessful pupils can be distin-
Young, J.E. (2002) Schema-focused therapy for personality
guished depending on their academic abilities.
disorders. Cognitive behavior therapy. New York :
The performed comparison of schema-
Routledge, 201–222. [in English]
modes characteristic for academically successful
and unsuccessful pupils revealed some statistical-
Olena Shcherbakova
ly significant differences. Academically suc-
PhD in Psychological Sciences, State Institution “Institute
for Healthcare of Children and Adolescents”, the National cessful pupils are more inclined, in comparison
Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kharkiv Ukraine)
with unsuccessful ones, to such dysfunctional
THE FEATURES OF FUNCTIONING OF modes as a vulnerable child and a self-
EARLY MALADAPTIVE SCHEMES aggrandizer. Academically unsuccessful school-
(SCHEMA-MODES) CHARACTERISTIC
FOR SECONDARY SCHOOL PUPILS children are more prone to such dysfunctional
WITH DIFFERENT ACADEMIC modes of an angry / enraged child, bully and at-
ABILITIES AND ACHIEVEMENTS
tack, an impulsive / undisciplined child and a de-
ABSTRACT tached person.
The research purpose was to study func- The performed comparison of schema-
tioning of early maladaptive schemes (schema- modes characteristic for pupils of eight typologi-
modes) of secondary school pupils with different cal profiles, based on different academic abilities
academic abilities and achievements. and achievements, show the existing statistically
Methods. SMI-T - Schema Modes Inven- significant differences for all evaluated functional
tory for adolescents, which is the version of the and dysfunctional schema-modes. Academically
102
successful pupils are more likely to be self- Щербакова Елена Александровна

critical, demanding, and vulnerable to adverse Кандидат психологических наук, старший научный
сотрудник, Государственной учреждение «Институт
influences of difficult situations and self- охраны здоровья детей и подростков Национальной
академии медицинских наук Украины», г. Харьков
aggrandizement (modes: demanding / punishing (Украина)
parents, vulnerable child, compliant surrender,
self-aggrandizes). Academically unsuccessful pu- ОСОБЕННОСТИ
pils are more aggressive, impulsive, and prone to ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ РАННИХ
ДЕЗАДАПТИВНЫХ СХЕМ
compulsive distractions (modes: angry / enraged (СХЕМА-РЕЖИМОВ) УЧАЩИХСЯ
child, impulsive / undisciplined child, bully and ОСНОВНОЙ ШКОЛЫ С РАЗНЫМ
УРОВНЕМ АКАДЕМИЧЕСКИХ
attack, detached). СПОСОБНОСТЕЙ И
Both, successful and unsuccessful, pupils УСПЕШНОСТИ В УЧЕБЕ
with an intrinsic motivation to learn showed a
tendency to the mode of a healthy adult. АННОТАЦИЯ
Conclusions. High academic Целью исследования было изучение
achievements are not sufficient for life success особенностей функционирования ранних деза-
and full-fledged functioning in all life spheres. даптивных схем (схема-режимов) учащихся
Academically successful pupils, according to основной школы с различными уровнями ака-
their examined typical cognitive, emotional and демических способностей и успешности в уче-
behavioural patterns of responses to stressful si- бе.
tuations, do not have better psychological well- Методы. Для диагностики особенно-
being than their peers. On the contrary, according стей функционирования ранних дезадаптив-
to some schema-modes used by them, they exhi- ных схем использовался Подростковый
bit less adaptive features. The development of Опросник схема-режимов (SMI-T – Schema
psychological support programs for teaching of Modes Inventory-Teen age), являющийся адап-
academically gifted secondary school pupils тированной версией Опросника схема-
should include not only the development of their режимов (SMI – Schema Modes Inventory)
academic abilities, but also preventive and cor- Дж. Янга. Опросник SMI-T позволяет оценить
rective actions regarding typical modes formed склонность к десяти схема-режимам: роди-
under parental influence. тельской требовательности / наказания, уязви-
Keywords: academic achievement, acade- мого ребенка, разгневанного / яростного ребе-
mically gifted children, personal development, нка, нападающего защитника, импульсивно-
schema-therapy, early maladaptive schemes, го / недисциплинированного ребенка, покор-
schema-modes. ной капитуляции, здорового взрослого, отст-
103
ранения, самовозвеличивания, счастливого демически неуспешные учащиеся более агрес-

ребенка. В процессе статистической обработ- сивны, импульсивны и склонны к компуль-
ки проведен однофакторный длиспер- сивным отвлекающим видам деятельности. К
сионнный анализ и анализ значимости разли- здоровому функциональному схема-режиму
чий средних значений по t-критерию Стью- здорового взрослого проявляют склонность
дента. как успешные, так и неуспешные учащиеся с
Результаты. По уровню развития ака- внутренней мотивацией обучения.
демических способностей можно выделить Выводы. Высокая академическая
пять типологических кластеров успешных в успешность не является достаточным факто-
учебе и три кластера неуспевающих учащих- ром жизненного успеха и полноценного функ-
ся. ционирования во всех сферах жизни. Акаде-
Сравнение показателей схема-режимов мически успешных учащихся по типичным
академически успешных и неуспешных уча- когнитивно-эмоционально-поведенческим
щихся показывает наличие статистически зна- схемам реагирования в напряженных ситуаци-
чимых различий. Академически успешные ях нельзя назвать более благополучными, по
учащиеся оказались более склонными к дис- сравнению с неуспевающими сверстниками.
функциональным схема-режимам уязвимого По некоторым схема-режимам они проявляют
ребенка и самовозвеличивания. Неуспеваю- даже менее адаптивные особенности. Созда-
щие школьники более склонны к дисфункцио- ние программ психологического сопровожде-
нальным схема-режимам разгневанного / ния обучения академически одаренных уча-
яростного ребенка, нападающего защитника, щихся основной школы должно предусматри-
импульсивного / недисциплинированного ре- вать не только развитие их академических
бенка и отстранения. способностей, но и профилактические и кор-
Сравнение средних оценок схема- ректирующие воздействия на формирующиеся
режимов учащихся восьми типологических под родительским влиянием типичные схема-
профилей с разными уровнями академических режимы.
способностей и успешности в учебе показыва- Ключевые слова: академическая
ет наличие статистически значимых различий успешность, академически способные учащие-
по всем оцениваемым дисфункциональным и ся, развитие личности, схема-терапия, ранние
функциональным схема-режимам. Учащиеся дезадаптивные схемы, схема-режимы.
академически успешных кластеров более
склонны к проявлениям самокритичности, Дата отримання статті: 11.12.2019
требовательности, уязвимости к неблагопри- Дата рекомендації до друку: 26.12.2019
ятным влияниям и самовозвеличиванию. Ака- Дата оприлюднення: 28.12.2019
104
ПРАКТИКА «СОЛО» ЯК СВІДОМИЙ ВИБІР:

ДИСКУРСИВНИЙ ЗМІСТ
Яцина Олена Федорівна1

1
Доктор психологічних наук, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент
кафедри психології Державного вищого навчального закладу «Ужгородський
національний університет», м. Ужгород (Україна)
UDC: 159.98 - 058.836.2
АНОТАЦІЯ
В статті розглянуто основні підходи в дослідженнях проблеми самотності. Здійснено теоре-
тичний аналіз практик «соло». Проблемне поле дослідження ґрунтується на постмодерністсь-
кому принципі поліваріативності, де з’ясовуються сутність, особливості практикування само-
тності, що дозволяє окреслити зміст трансформаційних перетворень соціальної реальності.
Емпірично з’ясовано смисли досліджуваних практик. Аналіз здійснювався на матеріалах,
утворених із текстів розповідей (автонаративів), отриманих шляхом інтерв’ювання та із маси-
ву текстових даних інтернет-джерел. Виявлено своєрідні дискурсотвірні особливості практик
«соло», метафорично означені Е. Кляйненбергом як «життя соло», в яких самотність сприй-
мається як адекватний спосіб існування в умовах постмодерної соціальності.
Зроблено висновок, в якому смисл практикування «соло» виявляється свідомим вибором, що

сприймається суб’єктами як ресурс для саморозвитку, насолода внутрішньою свободою і
незалежністю, побутові зручності і психологічний комфорт. Завдяки особливій чутливос-
ті/«відчутному смислу» суб’єкт визначає для себе важливість, цінність смислу конструйова-
ної практики та узгоджує по відношенню до себе мозаїку соціального світу з індивідуальни-
ми смислами та множиною уявлень про себе, посилюючи значення самотворення і самоздійс-
нення в смисловій поліфонії практик. Конструювання соло-практик вказує на зміну дискурсів
самотності, що стають індикатором смислової поліфонії практик, які конструюються відпо-
відно до актуальних життєвих інтенцій особистості.
Ключові слова: самотність, самореферентна ідентичність, дискурсотвірні конструкти, відчут-

ний смисл.

Copyright: © Olena Yatsyna
© Olena Yatsyna
105
Постановка проблеми у загальному вивчення практик самотності стає об'єктив-

вигляді та її зв’язок із важливими наукови- ною психологічною проблемою постмодерної
ми чи практичними завданнями. Міркуючи соціальності та зумовлює актуальність розк-
про сучасний цивілізаційний розвиток, зверта- риття їхньої теоретичної сутності.
ємо увагу на процеси, в яких соціальні норми Аналіз останніх досліджень і публіка-
втрачають/втратили свою безумовну актуаль- цій. У сучасних західних (Мід М. (Мід, 1989),
ність та перестають/перестали бути релевант- Р. Вейс, Вейс (1989), Рісман Д., Денней Р.,
ними. Зазначене має під собою низку причин, (Рісман, Денней, 1950), С. Мустакас
які актуалізують вплив глобальних суспільних (Мустакас, 1975), Г. Салліван (Салліван,
трансформацій на конструювання смислової 1953), ін.) і вітчизняних (Л. Айвазян (Айвазян,
поліфонії практик, як це легітимується пост- 2012), Артамонова А. (Артамонова, 2008), Ва-
модерном. Своєрідною відповіддю на рефлек- рава Л. (Варава, 2009), Корчагіна С.
сивне осмислення суспільних процесів стає (Корчагіна, 2005), Н. Хамітов (Хамітов, 2016),
мозаїчність практик «життєтворення», зокре- А. Хараш (Хараш, 2014), ін.) дослідженнях
ма, і практик самотності. Феномен самотності самотності розробляються різні аспекти про-
пов’язуємо із тим, що змінені соціокультурні блеми: переживання цього стану, причин ви-
умови життєдіяльності активізують процес никнення, протікання, впливу на соціалізацію
пошуку нового змісту, інших форм організації у суспільстві, відмінності та особливості різ-
практик із акцентом на індивідуально- новидів самотності, тощо. Теоретичний аналіз
особистісних смислах. Виходимо із розуміння джерел дозволяє вважати, що до виникнення
поняття «практика» як здатності змінювати самотності призводить незадоволення потреб
соціальний світ, відтворений агентом (П. Бур- самовираження і комунікації (Л. Айвазян
дьє (Бурдьє, 2001)), реакції на організацію (Айвазян, 2012)), що аспектами та особливос-
структури соціальної реальності (Р. Коннелл тями, які відрізняють різновиди самотності, є
(Коннелл, 2015)), імперативу, манери поведін- значення даного явища для особистості та на-
ки (М. Фуко (Фуко, 2004)) та тлумачення дис- слідки, до яких вони призводять (Н. Романова
курсу як соціальної практики, що бере участь (Романова, 2006)). Відтак, вважається, що са-
у формуванні соціального світу, де «світ у со- мотність може мати як негативне значення
бі» і «світ навколо себе» перетворюється на для розвитку особистості, так і позитивне. В
«світ для себе» (О. Кочубейник (Кочубейник, цьому бачимо певну суперечливість, яка утру-
2014)), реалізуючи у такий спосіб актуальні днює розуміння категорії, синонімічний ряд
життєві інтенції суб’єктів взаємин в якої утворено з понять: ізольованість, усаміт-
«особистісному життєтворенні» (Т. Титаренко неність, одинокість.
(Титаренко, 2009)). Враховуючи зазначене, Неоднозначність розуміння поняття
© Olena Yatsyna
106
визначена різними підходами у його вивченні постмодерної соціальності.

(психоаналітичному, феноменологічному, ек- Наукове обґрунтування методології
зистенціональному, соціологічному, інтерак- проведеного дослідження. Важливим аспек-
ционістському, когнітивному, системному, том проблемного поля дослідження, яке ґрун-
міждисциплінарному), що й обумовлює його тується на постмодерністському принципі по-
дискурсивність. Р. Попелюшко (Попелюшко, ліваріативності, є з’ясування сутності, особ-
2013) виокремлює дві точки зору на проблему ливостей та закономірностей конструювання і
самотності в сучасній психологічній літерату- функціонування практик «соло», що дозво-
рі: перша визначає самотність як феномен, лить окреслити зміст трансформаційних пере-
який, на відміну від об'єктивної ізольованості, творень в соціальній реальності. Для вирішен-
відображає внутрішній розлад особистості ня поставленої мети використано теоретичні
людини, який сприймається нею, як неповно- методи наукового дослідження: аналіз сучас-
цінність своїх відносин зі світом, як «криза ного стану досліджуваної проблеми у соціаль-
очікування», втрата надії і розчарування у ній психології. Для встановлення і характери-
будь-якій можливій перспективі; друга точка стики контекстуальної обумовленості практик
зору проголошує амбівалентне ставлення до «соло» ми скористалися процедурою методу
самотності, де визнається трагічність самот- обґрунтованої теорії. Аналіз здійснювався на
ності і підкреслюються можливості, які відк- матеріалах, утворених із текстів розповідей
риває для становлення людини самотність, (автонаративів), отриманих шляхом інтерв’ю-
наприклад розмова із собою та розуміння вла- вання та із масиву текстових даних інтернет-
сної унікальності і своєрідності. джерел. Розроблена процедура дозволяє нам
Виділення невирішених раніше ча- конкретизувати своєрідність дискурсотвірних
стин загальної проблеми, яким присвя- особливостей практик «соло», метафорично
чується стаття. Зважаючи на вищевикладені означених Е. Кляйненбергом (Кляйненберг,
аспекти вивчення феномену «самотність», ок- 2018) як «життя соло», в яких самотність
ремим питанням залишається смисл констру- сприймається як адекватний спосіб існування
ювання практик самотності, що пов’язуємо із в соціальній реальності.
змістом дискурсів, які продукують відповідну Виклад основного матеріалу дослі-
поведінку суб’єктів. Це актуалізує вивчення дження з повним обґрунтуванням отрима-
питання про дискурсотвірні особливості конс- них наукових результатів. На переконання
труювання практик «соло». М. Бердяєва (Бердяєв, 1993, 1994), людина
Мета статті полягає у теоретичному народжується, переживаючи свою самотність,
аналізі практик «соло» й емпіричному з’ясу- що тотожно переживанню своєї особливості,
ванні смислів їхнього практикування в умовах своєї одиничності, неповторності, своєї не-
© Olena Yatsyna
107
схожості ні з ким і ні з чим на світі. Вказуючи ності зростає близькість».

на неоднорідність самотності, автор зазначав, Зазначене перегукується із розу-
що вона переживається також і як мінням самотності в інтерпретації Н. Хамітова
«непорозумілість, як невірне відображення в (Хамітов, 2016), який вважає, що «тільки
іншому. «Я» має глибоку потребу бути вірно пройшовши самотність, людина стає особисті-
відображеним в іншому, отримати підтвер- стю, яка може зацікавити світ. Тільки так жін-
дження і ствердження свого «Я» в іншому, ка набуває достоїнство жінки, а чоловік – дос-
бажає бути почутим і побаченим». З чого ви- тоїнство чоловіка. Тому що самотність – це
пливає, що самотність виникає з причини не- вісь, що пронизує наше життя…людське жит-
сприйняття суб’єкта таким, яким він себе тя є безкінечне руйнування самотності і загли-
сприймає, розуміє і означує. Філософ не оми- блення в неї». Автор запевняє у тому, що і дів-
нає й того, що осмислення відбувається у мі- чина, і юнак, і жінка, і чоловік – однаково очі-
жособистісних взаєминах: «Велика надія лю- кують на любов як «абсолютне подолання са-
дини на подолання самотності пов’язана з лю- мотності». Щоправда, розуміння останнього
бов’ю і дружбою. Любов і є подолання самот- не виключає його прояву в сексуальних перве-
ності, вихід із себе в іншого. Відображення рсіях, коли практика вільної любові стає прак-
іншого в собі і себе в іншому». Отже, на дум- тикою свободи сексуальних стосунків. Утво-
ку автора, самотність – це екзистенціальна ка- рена на ґрунті цього теорія «склянки води»
тегорія. урівняла сексуальне до фізіологічного акту.
Р. Ошо (Ошо, 2003, 2017) самотність Відтак, зростає «трагічна антиномія унікаль-
розуміє як свободу, яку людині дає любов, але ності любові і буденності сексуального акту».
любов вільна. Шлюб, на його думку, вбиває Отже, самотність стає предметом дис-
любов. Тому що заради «розмноження», лю- кусій, заданих текстами соціальної реальності,
бов не потрібна. Любов – це гра. Вона цінна культурними традиціями, нормативними при-
тільки тому, що дає самотність. Вона дає до- писами, імперативами часу. В дискурсі пост-
статньо простору, щоби бути одному. «Якщо модерну це означає прагнення поєднати, взає-
люди залежать одне від одного – це не близь- модоповнити уявлення багатьох людей, куль-
кість, це рабство, це неволя. Якщо вони не да- тур, бачень повсякденного життя як гри, пер-
ють одне одному достатньо простору, щоби формансу, множинних у своїх інтерпретаціях,
рости, вони – вороги, не закохані; вони руйну- та інтертекстуальності.
ють одне одного… Це може бути просто страх У масовому дискурсі самотність пов’я-
самотності, тому вони чіпляються одне за од- зують із руйнуванням взаємин у шлюбі, сім’ї
ного. Але справжня любов здатна бути в само- та із нездатністю вибудувати стосунки. Тому
тності, в абсолютній самотності і з цієї самот- вважається, що із початком стосунків, що ма-
© Olena Yatsyna
108
ють перейти у шлюбно-сімейні практики пар- намічне утворення, яким, на наш погляд, є
тнерства та батьківства, закінчується і самот- дискурсивна самореферентна ідентичність. За
ність. Втім, шлюб і сім’я не є кінцевою метою системною теорією Н. Лумана, принцип дії
подолання самотності, в них особистість ризи- самореференції полягає у розрізненні і само-
кує пережити розчарування, втратити смисл. описі ідентичності з-поміж множини Інших,
На думку А. Менеґетті (Менеґетті, 2003) де ідентифікація себе відбувається через спів-
«незмінною вимогою є постійне, безперервне віднесеність із власною індивідуальністю.
формування себе в будь-якій контекстуальній Відтак, процес самореференції ми розглядає-
дії як відповідь на внутрішній поклик, що спо- мо через операції: самовизначення, самопіз-
нукає і пришвидшує виконати актуальну зада- нання, самотворення, самовідтворення та са-
чу». В ідеї «безперервного формування себе в моздійснення, за допомогою яких відбуваєть-
будь-якій контекстуальній дії» міститься, як ся розрізнення та описування ідентичності, де
нам здається, пояснення причини самотності, дискурс є комунікативним полем смислів, на
пов’язаної із «невідчуттям» того фоні якого відбувається процес творення дис-
«внутрішнього поклику» до відкритості, змін, курсивної самореферентної ідентичності. Сут-
іманентної рухливості, що імпліцитно містить тєво, що творячи самоопис, самореферентна
у собі здатність розвиватися куди завгодно і ідентичність описує і смисл «соло» практики,
конструювати будь-які конфігурації практик: в якій самоздійснюється.
з/без партнера. Попри існуючі стереотипи, де Вибір самотності має різні причини:
закріпилося уявлення про те, що жінки перей- «Немає бажання знову починати відносини.
маються необхідністю бути «за мужем», про- Від них дуже багато проблем, обов'язків, об-
довжити рід, виконати своє жіноче покликан- межень, рамок. Секс на вихідних і ніжності
ня, сучасні освічені, самодостатні і незалежні по вечорах не так тішать, як абсолютна сво-
жінки можуть знаходитись в «активному по- бода». «Усі мої гроші йдуть лише на мене,
шукові» такого ж незалежного, впевненого в з’явилось багато вільного часу. Я став наба-
собі чоловіка, який так само буде цінувати гато самостійнішим, ніж коли жив з дівчи-
свободу і особистий простір. ною. І можу дати собі раду у побуті. Хоча я б
Зважаючи на зазначене підкреслюємо, не відмовився, щоб вдома все зробилося само,
що мова йде про ідентичність, яка в умовах але і за самотність доводиться платити».
постнекласичної соціальності розглядається «Кожен має право вибирати бути
через розуміння суб’єкта як суб’єктивної по- вільним. Є вегетаріанці, є чайлдфрі. Моє об-
зиції в межах дискурсивної структури. За та- меження не несе нікому шкоди, тому рідко
ких умов важливо осмислювати численні змі- засуджується будь-ким. Зазвичай з мене прос-
ни і створювати гнучке, здатне до перемін ди- то жартують друзі, щоб я нарешті знайшов
© Olena Yatsyna
109
собі дівчину, бо помру від відсутності сексу». ненормальності» способу життя без чоловіка,
У даному фрагменті дискурсотвірними невідповідності нормативним приписам ген-
(поняття вказує на виявлені мовні конструкти, дерно маркерованої ролі жінки. Згодом, замі-
які відтворюють змісти, співвідносні із смис- жня жінка може знову відчути самотність і
лами практик «соло»): секс, свобода, вільний пов’язати її з особистісною, професійною не-
час, самостійність, самотність. Межі розу- реалізованістю, рутиною сімейного життя,
міння їх як об’єктів дискурсу дозволяють по- подружньою зрадою, тощо.
єднати тілесну насолоду, свободу бажань, са- Це вже мова про екзистенціальну само-
модостатність і незалежність, що можуть інте- тність, що на думку Габриеля Гарсіа Маркеса
рпретуватися як індивідуальні цінності, які (Маркес, 2015), не може бути виключеною з
репрезентують практики «соло». життя, вона є однією із фундаментальних ха-
Отож, категорія «самотність» є наскріз- рактеристик людського буття. Відтак, людина
ною антропологічною категорією і означає, здійснює вибір/рішення і у такий спосіб фрей-
що людина здійснила саморефлексію: співвід- мує (окреслює, ставить у рамки) своє «Я». Мі-
несла свої уявлення про те, як вона повинна нливість і непередбачливість життя, навіть за
жити, з тим, як живе. І вони не співпали…, та умови близьких стосунків, не можуть позба-
процес усвідомлення себе не завершився, а вити людину відчуттів екзистенціальної само-
зупинився на рівні фіксації розриву між очіку- тності. Маркес переконаний, що людина не є
ваним і відчутим. «Якщо ви думаєте, що 30 повністю автономне «Я», здатне обійтися без
літня «баришня», скаржачись на самотність інших. Проте, вона не може і не повинна роз-
і відсутність молодого чоловіка, за якого мо- чинюватися в інших. «Я» повинно залишатися
жна було би вийти заміж і створити сім’ю, самобутнім на фоні соціального впливу. Лю-
лякається того, що вона сама? А ось і ні! Во- дина не хоче бути тільки причиною чи наслід-
на переживає, якщо заглибитись у підґрунтя, ком соціальних чи фізичних законів – вона
що вона не належить до групи правильних, хоче вільно обирати і керувати собою. Таким
нормальних молодих жінок, і це руйнує її ро- чином, «людське життя у своєму внутрішньо-
зуміння себе і світу, в якому вона знаходить- му змісті перетворюється на певну подорож
ся. Вона відчуває себе такою, що не входить по безкрайній пустелі, в якій ніде немає доро-
в ту групу, в якій не може відмовитись хо- жніх знаків». За З. Бауманом (Бауман, 2009),
тіти бути». образ пустелі – це «архетип і теплиця одвіч-
Відтак, унормоване соціокультурними ної, первісної, незамуленої глибинної свобо-
приписами життя жінки – дружини – матері ди, яка є нічим іншим, як відсутністю меж».
мало би укріпити в ній впевненість у собі, на- В контексті досліджуваної проблемати-
томість виникає відчуття «неправильності, ки зазначене тлумачимо в тому сенсі, що у
© Olena Yatsyna
110
виборі/прийнятті рішення суб’єкт вже не мо- Отже, самотність як спосіб людського

же бути впевнений у правильності імперати- існування, як унікальна особистісна сутність
вів, яких за тисячолітню історію виробила людини не піддається раціональному пізнан-
людська думка, через те, що в умовах іншої ню, і єдиний спосіб осягнути її полягає в то-
соціальності їх абсолютний смисл, швидше, му, щоби пережити і описати так, як вона від-
сприймається як недолік, аніж достоїнство, кривається в безпосередньому переживанні
швидше, заперечується, аніж підтримується. відчутного смислу. Ця «постмодерністська
В дискурсі самотності виокремлено ка- чутливість», як справедливо зазначає О. Кочу-
тегорію любов, яка відкриває одну людину бейник (Кочубейник, 2014) перетворюється на
для іншої і саму для себе. А. Хараш (Хараш, головний інструмент пізнання, який дозволяє
2014) розглядає самотність справжнім благом, виявити й зафіксувати різноманіття індивідуа-
що дарує людині усвідомлення своєї особис- льного життєвого досвіду й соціального світу,
тості, реальності свого буття, що відкриває а тому усі процедури отримання й інтерпрета-
можливості любові. Розмірковуючи про нас- ції даних спрямовані на те, щоб «вхопити», як
лідки сімейних комунікацій, А. Хараш зазна- саме окрема особа через своє унікальне суб’-
чає: «я звикаю до родичів, особливо близьких, єктивне розуміння навколишнього соціально-
з якими живу під одним дахом, як до самого го світу транслює й формує інтерсуб’єктивні
себе; як і від самого себе, я не чекаю нічого смисли».
нового: я, як говориться, знаю їх, як облупле- Пропонуючи для позначення практик
них. Вони – мої двійники, моя подоба…У про- самотності конструкт «соло-практики», розг-
цесі сімейного спілкування очі і вуха відмира- лядаємо його як дискурсивну метонімію. Ме-
ють у мене за непотрібністю, і дороговка- тонімічний перенос бачимо в тому, що ситуа-
зом у лабіринті родинних комунікацій стає ція самотності через називання її «соло» пере-
раз і назавжди встановлений ритуал». І да- дає загальний смисл, основне мисленнєве на-
лі, «якщо відкинути брехливі табу і тради- вантаження практик. Відтак, у змісті поняття
ційні сентименти з приводу сімейного вогни- «соло-практики» експліковано імпліцитний
ща, сімейне коло – далеко не найкраще місце смисл, який міститься у ньому та безпосеред-
для позбавлення від почуття самотності». ньо співвідноситься із сімейними практиками.
Припускаємо, що поясненням може бути те, В дискурсі «соло-практик» відтворюються
що подружжя/партнери стають передбачливи- думки про те, що за словами про самотність
ми і вже нічим не хочуть дивувати одне одно- як свободу стоїть страх та біль через невдалий
го. А відтак, немає свободи вибору і дій, тому досвід стосунків, розлучення, подружню зра-
що є правила, стереотипи, ролі, якими досяг- ду. І щоби більше не переживати їх, одні оби-
нуто домовленість про взаємодію. рають самотність, інші «лікують рани» у но-
© Olena Yatsyna
111
вих стосунках, одні роблять вигляд, що нічого товувати життя з двома дітьми… Для мене
не сталося, інші використовують ситуацію у важливо мати незалежність …».
зручний для себе спосіб. Відтак, самотність «Я ніколи не була у шлюбі, хоча все
переживається і в сім’ї і у шлюбі, і у парі із життя мені здавалося, що головне призна-
партнером, у статусі одруженого/заміжньої і чення жінки – дім, сім’я, діти…Я звикла бу-
холостяка чи «старої діви». Ті, хто так і не ти сама. Мені комфортно з собою…моєму
змогли утворити стосунки, вербалізують ситу- партнерові буде нелегко: я звикла бути одна,
ацію у конструктах: «не склалося», «така моя люблю все робити і вирішувати сама. Але я
доля», «нормальних чоловіків ще цуценями ро- готова до компромісів».
зібрали», «не знайшов такої, якої хотів», Звертаємо увагу, що текстову частину
«самому/самій у цьому світі легше прожи- наповнюють форми особового займенника я
ти», тощо. та асертиви-твердження, які репрезентують
Соціологи стверджують, що самот- факти життя в соло-практиках: склалася кар’є-
ність є наслідком пізніх стосунків, які можуть ра, насичене життя, немає жодних ознак ру-
бути детерміновані різними причинами: відте- тини, мені комфортно.
рмінування для того, щоби насолодитися жит- Як альтернативу самотності розгляда-
тям, побачити світ, відкрити для себе нові від- ють монопрактики батьківства, які є заздале-
чуття, експериментувати, щоби побудувати гідь спланованими, щоби в старості «було ко-
кар’єру, заробити гроші, тощо. Втім поряд із му подати склянку води». Н. Хамітов
цим існує і свідомий вибір самотності: (Хамітов, 2016) бачить в них «привид чолові-
«відмова від життя в парі завжди приносить ка, матеріалізований у дитині» і стверджує,
приховану користь, де важливою стає незале- що «самотність матері-одиначки наповнена
жність». стражданням-прикутістю до дитини. І одноча-
Текстові повідомлення на форумах і сно вона шукає в дитині кінцевий смисл і по-
чатах відтворюють дискурс свідомого вибору долання самотності. Їй хочеться утворити з
самотності: «Я пішла від другого чоловіка з дитиною самодостатній світ. Але почуття са-
твердим переконанням, що більше ніколи не модостатності постійно вислизає від неї. Мати
вийду заміж. З тих пір минуло 15 років. За цей -одиначка завжди свідомо чи несвідомо праг-
час діти виросли, склалася кар’єра. У мене не отримати чоловіка», тому що це, вважає
вкрай насичене життя. Непросте. Але в ньо- філософ, – зніме з неї сором незаміжжя.
му немає жодних ознак рутини. Мені комфо- Не поділяючи цієї позиції, наголошує-
ртно. Я ніколи не пошкодувала, що пішла від мо на іншому розумінні вибору «соло»-
чоловіка, який не визнавав моєї свободи, мені практик. В умовах сучасних реалій жінка, що
ніколи не хотілося жалітися, як важко влаш- вирішила народити, цілком усвідомлює свій
© Olena Yatsyna
112
вибір і відповідальність за дитину. З нею вона зближують ані спільно народжені діти, ані ма-
розуміє, що щаслива, є кого любити, віддавати теріальні статки. «Сила духу і краса душі кож-
своє тепло, турботу та отримувати ще більше ного з них будуть виражатися у тому, наскіль-
любові від малюка. А ймовірність бачити по- ки випадкова зрада кожного з них стане усві-
руч із собою чоловіка, швидше для того, щоби домленою і, нарешті, приведе до розриву, що
відчувати себе бажаною жінкою. З іншого бо- утворить нову, більш чисту еротичну самот-
ку, коли жінка бачить біля себе чоловіка, що ність і еротичну єдність», – розмірковує філо-
по-батьківські ставиться до її дитини/дітей, це соф. З цього припускаємо, що відсутність вза-
надає ресурсності їхнім стосункам як пари. ємопроникності між сексом і еротикою проду-
Дискурсивно означена і самотність кують самотність у шлюбі/партнерстві.
удвох, що виникає через буденність шлюбу, Про досвід, коли «і після поганого вро-
монотонність стосунків між подружжям та жаю потрібно засівати», засвідчують пости:
відсутність почуття любові, поваги. У таких «Декілька місяців як розлучилася з чоловіком, з
ситуаціях хтось із пари повстає проти раціона- яким планувала мати сім’ю і дітей. Мені 30, а
льного життя і шукає нових відчуттів, гри і у мене нічого нема. Є тільки панічний страх
карнавалу зі своїм партнером/партнеркою, самотності. Тепер розрив сприймається не
щоби оновити стосунки, порятувати шлюб, так, як раніше. Більше нема компаній друзів,
або втікає від сірості повсякденності до іншо- тому що всі мають сім’ї, я більше не можу
го/іншої, викликаних сексуальною самотніс- так легко заводити нові стосунки...».
тю, відсутністю еротичності стосунків. «У моїй самотності не було самотнос-
Н. Хамітов (Хамітов, 2016) такі ситуа- ті. Я була наповнена. Я не страждала від від-
ції розглядає у конструктах «еротична і сексу- сутності іншого у моєму житті, я не сумува-
альна зрада». «Чиста сексуальна зрада, коли ла за нездійсненною мрією. Я діяла! Самот-
чоловік отримує від коханки те, що соромить- ність – час, присвячений собі і своєму жит-
ся запропонувати дружині, а дружина не може тю, своїй сім’ї, своїй дитині, вона діяльна і
чи соромиться порозуміти його, і чисто ероти- наповнена відкриттями, вона радісна, вона
чна зрада, коли дружина, сексуально і госпо- натхненна…моя самотність не робить мене
дарсько віддана чоловіку з дітьми, має іншого нещасливою жертвою долі. Вона збагатила
чоловіка для більш багатого духовного спіл- досвідом і новими знайомствами, окрилила і
кування». Отже, еротична зрада розуміється зробила сміливішою і щасливішою…. А ще в
як така, що існує між подружжям/партнерами цей період я порозуміла, що від мого особис-
із самого початку стосунків, позначається на того вибору залежить, чи буду я відчувати
їхній відчуженості одне від одного, яку не гіркоту і ізоляцію, чи буду насолоджуватися
© Olena Yatsyna
113
свободою і радіти, не озираючись на схвален- вати у своє виправдання і не чути по відно-

ня сім’ї чи друзів».У цьому контексті доцільно шенню до себе імперативні вимоги. Категорію
процитувати Е. Кляйненберга (Кляйненберг, «зручність» можна по-різному читати: хтось у
2018), який зазначає, що відчуття самотності цьому може спостерігати небажання нести
залежить від якості, а не кількості соціальних відповідальність за організацію побуту, інфан-
контактів: «Тут важливий не той факт, що лю- тильність, а хтось бачить те, що кожна зустріч
дина живе одна, важливо чи вона відчуває се- подружжя перетворюються у романтичні ве-
бе одинокою». чори та отримання сексуальної розрядки, зу-
Вочевидь, різність наведених фрагмен- стрічі залишаються пристрасними, цікавими і
тів не тільки змістова, а й у тональностях жит- бажаними. Завжди є відчуття свята, задово-
тя для себе. Вибір соло-практик як стилю жит- лення і очікування наступної зустрічі. А тим
тя може мати різні причини. Е. Кляйненберг часом, можна зосередитись на тому, що важ-
(Кляйненберг, 2018) пов’язує їх із вибором на ливо для кожного з пари: займатися професій-
користь егоїзму, де самотність розуміється як ним вдосконаленням чи творчістю, чи реаліза-
певний період життя, призначений для себе, цією інших планів. Отже, подружжя/партнери
позаяк «таке життя відповідає ключовим цін- обирають такий спосіб життя, що дозволяє їм
ностям сучасності – індивідуальній свободі, жити нарізно, і у такий спосіб убезпечується
особистому контролю і прагненню до саморе- особистий простір та психологічний комфорт
алізації….Самотнє життя дає можливість ро- як умови для саморозвитку кожного.
бити те, що ми хочемо, коли ми цього хочемо Реальністю повсякденності стають так
і на умовах, які ми самі встановлюємо». звані «дамські анклави», що конструюються
Така життєва позиція не має нічого спі- ніяк не на родинних чи сексуальних зв’язках,
льного із традиційними практиками шлюбу, їх пов’язує самотність і розчарування. У жі-
сім’ї, батьківства. Між тим, ми вже описували нок, що створюють «жіночі сім’ї», є економіч-
практики гостьового шлюбу, що, як нам зда- ний мотив – разом жити дешевше, та головна
ється, можуть розглядатися і в контексті соло- причина – потреба підтримки, розуміння, до-
практик, позаяк поведінка пари приховує імп- помога у господарських питаннях та вихован-
ліцитний смисл – зручність. Зручно організо- ні. Вони живуть, як подруги, дозволяють собі
вувати побут так, як подобається самому/ ходити на вечірки, але не бажають розлучати-
самій, зручно, коли тебе не контролюють і ти, ся із своєю незалежністю і свободою.
як вільна людина, розподіляєш свій час, так, Висновки з даного дослідження. Та-
як тобі подобається, зручно після роботи пере- ким чином, в умовах постмодерної соціально-
стрінутись із подругам/друзями, а не бігти до- сті смисл практикування «соло» виявляється
дому, зручно, бо не потрібно нічого видумову- свідомим вибором, що сприймається суб’єкта-
© Olena Yatsyna
114
ми як ресурс для саморозвитку, насолода вну- Kochubeynik, O. (2013). Performans yak instrument
трішньою свободою і незалежністю, побутові lokalnih identichnostey [Performance as an

instrument of local identities] Naukoviy chasopis
зручності і психологічний комфорт. Завдяки
NPU ImenI M. P. Dragomanova. Seriya 12 :
особливій чутливості/«відчутному смислу» PsihologIchnI nauki. 42, 68 - 74. [in Ukrainian]
суб’єкт визначає для себе важливість, цін-
Markes, G. (2015). Sto rokiv samotnosti. [One hundred
ність смислу конструйованої практики. На years of solitude]. [in Ukrainian]
наш погляд, у дискурсивному полі смислів
Menegetti, A. (2003). Sistema i lichnost [System and
суб’єкт, узгоджує по відношенню до себе мо- personality]. Moscow. [in Russian]
заїку соціального світу з індивідуальними
Osho (2017). Lyubov, svoboda, samo-butnIst. Nove
смислами та множиною уявлень про себе. І bachennya stosunkIv. [Love, freedom, self-
хоча за своїм змістом все це нагадує колаж, alertness. A new vision for relationships]. [in
втім він, на наш погляд, тільки підсилює зна- Ukrainian]
чення самотворення і самоздійснення в смис- Popelyushko, R. (2013). Samotnist – yak problema

ловій поліфонії практик. Кожна людина ство- sotsializatsiyi osobistosti v suspilstvi [Loneliness
- as a problem of socialization of personality in
рює власний дизайн свого життя, і конструю-
society] // Zbirnik naukovih prats Hmelnitskogo
вання соло-практик вказує на зміну дискурсів
Institutu sotsIalnih tehnologiy Universitetu
самотності, що стають індикатором смислової «Ukrayina», 2 (8), 212–216. [in Ukrainian]
поліфонії практик, які конструюються відпо-
HamItov, N. (2016). IstorIya fIlosofiyi. Problema lyudini
відно до актуальних життєвих інтенцій особи- ta YiYi mezh. Vstup do fIlosofskoyi antropologiyi
стості. Перспективу подальших розвідок у yak metaantropologiyi [History of philosophy.
даному напрямі вбачаємо у тому, щоби дос- The problem of man and his limits. Introduction
to philosophical anthropology as
лідити гендерний аспект «соло»-практик.
metaanthropology]: navch. posib. zi slov. / N.
HamItov, L. Garmash, S. Krilova ; pid red. d-ra
References : filos. nauk, prof. N. Hamitova; NAN Ukrayini, In-
t filosofiyi im. G. S. Skovorodi, Nats. ped. un-t
Bauman, Z. (2009) Tekuchaya sovremennost [Flowing
Im. M. P. Dragomanova. Kiyiv: KNT. [in
Modernity] . Moscow: Myisl. [in Russian]
Ukrainian]
Berdyaev, N. (1993) Ya i mir ob'ektov. Opyit filosofii [I
Harash, A. (2014). Ya i moe odinochestvo [Me and my
and the world of objects. Philosophy Experience].
loneliness]. Zhurnal prakticheskogo psihologa. 1:
Moscow: Myisl. [in Russian]
Prakticheskaya psihologiya v litsah: Adolf Harash
Klyaynenberg, E. ( 2018) Zhizn solo: Novaya sotsialnaya – psiholog i chelovek, 101–103. [in Russian]
realnost. [Life Solo: A New Social Reality]. Mos-
cow. [in Russian]
© Olena Yatsyna
115
Olena Yatsyna that reflects a person’s internal disorder; the other

Doctor in Psychological Sciences, PhD in Pedagogical point of view proclaims an ambivalent attitude
Science, Assistant Professor of the Department of Psycho-
logy, Uzhgorod State National University, Uzhgorod towards loneliness: loneliness is determined as a
(Ukraine)
tragedy, but, at the same time, it opens new possi-
“SOLO” PRACTICE AS A bilities for a person.
CONSCIOUS CHOICE: THE The question is raised about the meaning
DISCOURSE CONTENT
of loneliness practices that is associated with the
ABSTRACT content of discourses, influencing agents’ corres-
The theme of “solo” practices is chosen ponding behaviour.
due to the fact that modern civilizational develop- The research problem area is based on the
ment evokes such processes due to which social postmodern principle of multi-variance; the es-
norms are losing / lost their unconditional signifi- sence and the features of the loneliness practices
cance and are ceasing / ceased to be relevant. are determined, which allows us to outline trans-
That is why global social transformations informational changes in the social reality.
fluence semantic polyphony of practices; and this The article presents the qualitative analy-
fact is legitimized by postmodernism. A peculiar sis of the stories (auto-narratives) obtained by the
answer to an individual’s reflexive understanding interview method and the text data array obtained
of social processes is appearance of the mosaic of from Internet sources. The discourse-forming
practices used in “personal life-making”, in parti- features of solo practices are determined.
cular, “solo” practices, when loneliness is percei- The conclusion is made about a conscious
ved as an adequate way of being in postmodern choice of “solo” meaning, when “solo” practices
society. The phenomenon of loneliness is consi- are perceived by agents as a resource for self-
dered in the context of changing social-cultural development, enjoyment of internal freedom and
conditions that activate searches for new content, independence, everyday and psychological com-
new forms of organization of practices with an fort. Owing to his/her special sensitivity /
emphasis on individual, personal meanings. “tangible meaning”, an agent determines for him/
Given what has been written, the study of loneli- herself the importance of the constructed practice
ness practices becomes an objective psychologi- meaning and coordinates the social world mosaic
cal problem of postmodern society and deter- in relation to him/herself with individual mea-
mines the importance of their essence revelation. nings and many representations of him/herself,
The performed theoretical analysis allows reinforcing the importance of self-creation and
us to distinguish two points of view on loneliness: self-realization in the semantic polyphony of
the first one defines loneliness as a phenomenon practices. The constructed “solo” practices indi-
cate changes in the discourse on loneliness, which
© Olena Yatsyna
116
become an indicator of the semantic polyphony ка нового содержания, иных форм организа-
of practices so that the constructed practices cor- ции практик с акцентом на индивидуально-
respond to actual life intentions of a person. личностные смыслы. Учитывая написанное,
Keywords: loneliness, self-referential изучение практик одиночества становится
identity, discourse constructs, tangible meaning. объективной психологической проблемой
постмодерной социальности и обуславливает
Яцина Елена Федоровна актуальность раскрытия их сущности.
Доктор психологических наук, кандидат педагогиче- Теоретический анализ источников поз-
ских наук, доцент, доцент кафедры психологии Госу-
дарственного высшего учебного заведения воляет выделить две точки зрения на пробле-
«Ужгородский национальный университет»,
г. Ужгород (Украина) му одиночества: первая определяет одиноче-
ство как феномен, который отображает внут-
ПРАКТИКА «СОЛО» КАК СОЗНА- реннее расстройство личности человека; дру-
ТЕЛЬНЫЙ ВЫБОР: ДИСКУРСИВНОЕ
СОДЕРЖАНИЕ гая точка зрения провозглашает амбивалент-
ное отношение к одиночеству, где определяет-
АННОТАЦИЯ ся трагизм одиночества и подчеркиваются
Обращение к теме «соло» практик обу-
возможности, которые открываются для ста-
словлено тем, что современное цивилизацион-
новления личности.
ное развитие поднимает процессы, в которых
Поднимается вопрос о смысле констру-
социальные нормы теряют/потеряли свою без-
ирования практик одиночества, которые свя-
условную актуальность и перестали/
зываются с содержанием дискурсов, где про-
перестают быть релевантными. Это актуали-
дуцируется соответствующее поведение субъ-
зирует влияние глобальных общественных
ектов.
трансформаций на конструирование смысло-
Проблемное поле исследования основа-
вой полифонии практик, как это легитимиру-
но на постмодернистском принципе поливари-
ется постмодерном. Своеобразным ответом на
ативности, где определяются сущность, осо-
рефлексивне осмысление общественных про-
бенности практикования одиночества, что
цессов становится мозаичность практик в
позволяет очертить содержание трансформа-
«личностном жизнетворении», в частности
ционных изменений социальной реальности.
«соло» практик, в которых одиночество вос-
Дан качественный анализ текстов рас-
принимается как адекватный способ суще-
сказов (автонаративов), полученных способом
ствования в условиях постмодерной социаль-
интервью и массива текстовых данных интер-
ности. Феномен одиночества рассматривается
нет-источников. Определены дискурсобразо-
в контексте изменения социокультурных
вующие особенности конструирования прак-
условий, которые активизируют процесс поис-
тик «соло».
© Olena Yatsyna
117
Сделан вывод о сознательном выборе

смысла практикования «соло», который вос-
принимается субъектами как ресурс для само-
развития, наслаждения внутренней свободой
и независимостью, бытовые удобства и психо-
логический комфорт. Благодаря особенной
чувствительности/«ощутимого смысла» субъ-
ект определяет для себя важность, ценность
смысла конструированной практики и согла-
сует по отношению к себе мозаику социально-
го мира с индивидуальными смыслами и мно-
жеством представлений о себе, усиливая зна-
чение самосоздания и самоосуществления в
смысловой полифонии практик. Конструиро-
вание соло-практик указывает на изменение
дискурсов одиночества, которые становятся
индикатором смысловой полифонии практик
и конструируются соответственно с актуаль-
ными жизненными интенциями личности.
Ключевые слова: одиночество, саморе-
ферентная идентичность, дискурсобразовую-
щие конструкты, ошутимый смысл.
Дата отримання статті: 01.12.2019

Дата рекомендації до друку: 22.12.2019
Дата оприлюднення: 28.12.2019
© Olena Yatsyna
118
ДО ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ ІСТОРИКО-

ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Маслюк Андрій Миколайович1

1
Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, заступник
начальника відділу науково-методичного супроводження психологічної підготовки суддів
Національної школи суддів України, м. Київ (Україна)
UDC: 159.9.01
АНОТАЦІЯ
Проблема методології історико-психологічного дослідження відображена крізь призму вітчи-
зняної філософської та психологічної науки. Вихідними положеннями методології слугували
доробки В. Роменця, Ю. Рождественського, В. Горського та ін. Зокрема останній розглядає
особливості історико-філософського (психологічного) аналізу тексту автора. Вчений акцен-
тує увагу на контекстуальному, позаконтекстуальному, ситуаційному аналізах тексту та розк-
риває їх особливості застосування. Проаналізовано основні варіанти інтерпретації першодже-
рела історико-психологічного дослідження: порівняльно-описовий; історико-
документальний; онтологічно-орієнтований. Уточнено, що текст є складним предметом дос-
лідження, бо є багатопластовою системою, яку історику психології пласт за пластом необхід-
но проаналізувати, синтезувати, інтерпретувати та пояснити.
Ключові слова: аналіз, текст, інтерпретація, історико-психологічне дослідження, історія пси-

хології.
Постановка проблеми. Українська психології та історичної психології. Психоло-

психологія на сучасному етапі розвитку пере- гія має довгу передісторію та коротку історію,
живає складний період пошуку, технологічних починаючи з відкриття В. Вундтом першої
розробок, теоретичних моделей, що відповіда- психологічної лабораторії в світі 1879 року.
тимуть на запити суспільства. Особливо кори- Хоча джерела з історії психології
сним для дослідників-психологів є знання на- (Рождественський, 1994) вказують на те, що
копичені попередніми поколіннями з історії вже у 1862 році в Київській духовній академії

Copyright: © Andrii Maslyuk
DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.8 © Andrii Maslyuk

119
відкривається кафедра психології, де старання- (Чепелєва, 2015). Однак без ґрунтовного дос-
ми М. Троїцького почала діяти психологічна лідження праць з методології історії-філософії
лабораторія, але офіційно на науковому рівні (Л. Гафарова, В. Горського та ін.), на наш пог-
визнано першість В. Вундта. Тому ми глибоко ляд, неможливе цілісне розуміння тексту авто-
переконані у важливості й корисності історико ра в історико-психологічному дослідженні.
-психологічних досліджень з метою осягнення Виділення невирішених раніше час-
наукових доробків попередників і подальшим тин проблеми. Для розкриття проблеми мето-
розвитком української психології. В роботі ми дології історико-психологічного дослідження
прагнемо подолати комплекс меншовартості необхідно вирішити низку питань:
української науки, психології зокрема. Україн- 1) з’ясувати особливості історико-
ська психологія не тільки є, а й має свої науко- філософського (психологічного) аналізу текс-
ві здобутки, науковців, якими ми можемо пи- ту; 2) здійснити узагальнення методології іс-
шатися. торико-психологічного дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публіка- Мета публікації – здійснити теоретич-
цій. У дослідженнях (І. Данилюка, ний аналіз методології історико-
М. Летцева, Ю. Рождественського, В. Роменця психологічного дослідження.
М.-Л. Чепи, Н. Чепелєвої тощо) частково ви- Виклад основного матеріалу.
світлюються ті чи інші аспекти проблеми ме- Методологічним орієнтиром історико-
тодології історико-психологічного досліджен- психологічних досліджень слугували роботи
ня. В. Роменець, В. Лисенко, І. Маноха, (Г. Балла, І. Білявського, І. Данилюка,
Ю. Рождественський розглядають питання по- Л. Гафарова, В. Горського, М. Летцева,
будови методологічного простору історико- С. Максименка, Ю. Рождественського,
психологічного дослідження (Роменець, Лисе- В. Роменця, Н. Чепелєвої, М. Ярошевського та
нко, Маноха, Рождественський, 1996); ін.). Якщо охарактеризувати вітчизняну психо-
І. Данилюк концентрує дослідницьку увагу на логічно-філософську думку, то по своїй суті
аналізі історії психології в Україні, зокрема вона є антропоцентричною – зверненою до лю-
західних регіонах (Данилюк, 2003); дини більше, ніж до Бога – теоцентризму
О. Яремчук розглядає питання методології іс- (Летцев, 2014).
торичної психології (Яремчук, 2012); В. Зеньковський переконливо доводить
В. Летцев показує практичний шлях історика антропоцентричність вітчизняної філософії та
психології під час аналізу життєвого і творчо- психології, оскільки вона: «…не геоцентрична
го шляху В. Зеньківського (Летцев, 2014); (хоча в значній частині своїх представників
Н. Чепелєва всебічно аналізує зовнішні та вну- глибоко та змістовно релігійна), не космоцент-
трішні характеристики тексту автора рична (хоча питання натурфілософії дуже ра-

120
но приваблювали до себе увагу вітчизняних Це сприятиме більш ґрунтовному розумінню

філософів), – вона більше всього зайнята те- проблеми крізь призму часу, а не навпаки, ко-
мою про людину, про її долю та шляхи, про ли дослідник намагається поверхово
смисл та ціль історії» (Зеньковський, 1989 : «підігнати» – (виділено нами – А. М.) свою
18). роботу до певних наукових параметрів. Тому
Антропоцентризм, починаючи з епохи важливою складовою історико-
Відродження, віднайшов свій шлях у мистецт- психологічного дослідження є робота в архі-
ві, філософії, психології, зокрема проблемах вах з першоджерелами, документальними сві-
розвитку душі як окремої особистості, так і дченнями про події (листи, звернення, свідоц-
народу вцілому, включаючи національні особ- тва, фотографії) тощо.
ливості так званої «душі народу» – (виділено Особливість тексту в історико-
нами – А.М.), проблемах становлення науко- психологічному дослідженні полягає в багато-
вої думки на певному історичному етапі та аспектності, оскільки текст першоджерела мі-
інші. Слід зазначити, що крім антропоцентри- стить значний пласт інформації, яку необхідно
зму вітчизняній філософії та психології прита- вміло виокремити та інтерпретувати – це жит-
манні: історіософічність як прагнення пояс- тєвий та професійний шлях автора, динаміку
нення історичних подій; онтологічність як з’я- досвіду автора протягом життя, вплив епохи
сування сутнісного, найважливішого в історії; культурно-історичного життя автора на його
рефлексивність наукової думки, як пошук са- психологічні здобутки.
мого себе (наприклад, «навіщо людина жи- Розуміння методології аналізу тексту
ве?», «що таке філософія?» тощо), тобто це ті першоджерела дає історику психології можли-
особливості, що є сутнісними для сучасної вість осягнути епоху з культурними, соціаль-
наукової думки та впливають на перспективи ними та політичними впливами, відчути її
її розвитку. особливості, зрозуміти й інтерпретувати нау-
Для того, щоб схопити головне в розви- ковий доробок автора та зробити передбачен-
тку наукової думки тієї чи іншої епохи істори- ня стосовно розвитку психології в майбутньо-
ку психології необхідно володіти інструмента- му при тому зберігаючи власну психологічну
рієм (методами, засобами аналізу та вміти безпеку від впливів часу. Варто наголосити на
тлумачити прояви історичної реальності). Під тому, що історик психології має потребу у з’я-
час аналізу особистості необхідно враховува- суванні не тільки очевидних фактів, а й латен-
ти не тільки біографічні дані, наукові досяг- тних, що певним чином впливали на самого
нення в психології або філософії, а й інформа- автора та якість його наукових надбань.
цію, що стосується суміжних наукових напря- Серед значної кількості варіантів інтер-
мів, наприклад, літератури, соціології тощо. претації того чи іншого першоджерела істори-

121
ко-психологічного дослідження виокремлю- таті аналізу було з’ясовано, що: «У контексті

ють наступні: порівняльно-описовий; історико психоаналізу (С. Балея, Я. Яреми) творчість
-документальний; онтологічно-орієнтований Т. Шевченка ґрунтується на його травмуючих
(табл. 1). дитячих переживаннях. Негативні дитячі пе-
Таблиця 1.
Способи аналізу історико-психологічних досліджень

№ Назва Сутність способу
1. Порівняльно- Декілька засобів тлумачення тексту (пояснення; перенесення; порівняння; «пряма або
описовий порівняльна реконструкція» тощо)
2. Історико- Текст-першоджерел потребує специфічних засобів інтерпретації та пояснення
документальний (диференціація прямих та додаткових свідчень; презентизм; антикваризм; прогности-
чний аналіз перспектив залучення минулого в сучасне; соціально-історичний, культу-
рний контекст; індивідуальний шлях вченого; історичне свідчення тощо)
3. Онтологічно- Феноменологічні засоби тлумачення текстів онтологічні по суті до яких належать
орієнтований методи (герменевтики М. Гайдеггера та Г.-Г. Гадамера; художньої критики І. Ільїна;
філософської критики В. Соловйова, М. Бердяєва, О. Лосєва тощо)
Найбільш поширеним способом інтер- реживання поета стали детермінантами його

претації історико-психологічних досліджень, творчості (співчуття до пригнічених і покрив-
на наш погляд, є порівняльно-описовий. Він джених, культ жінки-матері, любов до Украї-
передбачає застосування дослідником різних ни, протест проти насилля над особистістю).
прийомів в аналізі тексту таких як, порівнян- Уточнено захисні механізми психіки поета, а
ня, пояснення або перенесення. Хоча історик саме: регресія та проекція. У контексті матері-
психології також може відтворити ті чи інші алізму (Г. Костюка) творчість Шевченка про-
події шляхом «прямої або порівняльної рекон- низана психологією людини. Це взаємозв’язок
струкції». Наприклад, в роботі «Творчість Та- думок з почуттям та словами, суперечливість
раса Шевченка крізь призму матеріалістичних психічного життя, вплив почуттів на діяль-
поглядів Г. Костюка, та психоаналітичних ність, активність особистості» (Маслюк,
С. Балея та Я. Яреми» (Маслюк, 2017) ми, за- 2017 : 21).
стосовуючи прийом порівняльної реконструк- Таким чином, у психологічному аналізі
ції, намагалися знайти спільні й відмінні особ- творчості Т. Шевченка ми вбачаємо не боро-
ливості творчості Г. Костюка, який виходив з тьбу протилежних концепцій на особистість, а
матеріалістичних засад, що сформувалися під взаємодоповнюючі, співзвучні погляди на по-
впливом радянської ідеології, та С. Балея й стать українського генія, які корелюють з су-
Я. Яреми, які виходили з позицій українсько- часним етапом розвитку психології.
го антропоцентризму та поділяли погляди Другим за популярністю способом ін-
психоаналітичної школи З. Фройда. В резуль- терпретації тексту-першоджерел серед істори-

122
ків психології є історико-документальний. тому важливо під час історико-психологічної

Він передбачає свою особливість під час інте- реконструкції аналізувати особистість вчено-
рпретації та пояснення тексту. Кожна епоха є го: життєвий та творчий шлях, його спосіб та
нашаруванням культури, історії, політики, логіку мислення тощо. Крім того, по можли-
освіти, мистецтва, науки тощо. Завдання істо- вості, необхідно використовувати такий засіб
рика психології зрозуміти й інтерпретувати інтерпретації тексту як історичне свідчення,
джерелознавчу базу певного часу виокремлю- що надається свідком подій. Історик має мож-
ючи факти не тільки з прямих, а й опосередко- ливість проаналізувати його та краще зрозумі-
ваних джерел. Тобто дослідник має звертати ти сутність досліджуваного явища. Прикладом
увагу в науковому тексті й на додаткові свід- може слугувати історичне свідчення
чення, які можуть бути більш інформативни- М. Демченка, колишнього заступника голов-
ми й можуть дати ключ до розуміння суті дос- ного прокурора Сумської області, старшого
ліджуваного питання. радника юстиції: «Діло дійшло до людоїдства.
Осмислення минулого може відбувати- Колгоспник Супрун порізав двох меншеньких
ся за напрямом діади: сучасного-минулого. дітей і годував ними старших. Людоїдство то-
Об’єктивність дослідження буде залежати від ді стало частим явищем. Голод позбавляв лю-
професіоналізму історика психології, який має дей розуму, і вони самі не відали, що чини-
мінімалізувати перенесення власних вподо- ли» (Маслюк, 2012 : 95).
бань, суб’єктивізму на логіку дослідження. Це історичне свідчення очевидця вка-
Можливий інший підхід в аналізі тексту- зує на страшні наслідки подій голодомору
першоджерел, де дослідник намагається збе- 1932-33 років в Україні, які відбувалися в пси-
регти автентичність тексту й пропонує іншим хіці людини під дією довготривалого блоку-
самостійно його інтерпретувати або подає ін- вання фундаментальних потреб. Людина вда-
формацію тотожно до логіки історичного роз- валася до усвідомлених протиправних вчин-
витку. Однак відкритим до цього часу залиша- ків, які їй не були притаманними (красти, вби-
ється питання співвідношення знань минулого вати, доносити, ґвалтувати, не зважати на ре-
й сучасного. Адже знання трансформуються й лігію, обрядові традиції тощо). Відбулося по-
важко робити прогнозування майбутніх нау- рушення основних традиційних законів й
кових перспектив. принципів розвитку життєвого шляху як окре-
Історику психології необхідно врахову- мої людини, так і української спільноти зокре-
вати соціально-історичний, культурний кон- ма. Завдяки свідченням очевидців голодомору
текст того чи іншого часу та його вплив на стало можливим розуміння дослідниками
творчість автора. Конкретна дійсність буття (історикам, соціологам, психологам та ін.) ма-
впливає на вченого та його науковий продукт, сштабів, засобів, механізмів здійснення гено-

123
циду українського народу в 1932-33 роках в своє становлення й в XX столітті, зокрема в

Україні. Без свідчень очевидців трагедію, яка працях вчених української діаспори: форму-
всіляко замовчувалася її організаторами, було вання психіки українського народу – Я. Ярема
б неможливо дослідити. Тому історичне свід- (Ярема, 2003); О. Кульчицький (Кульчицький,
чення є важливим інструментом вивчення 1949); І. Мірчук (Мірчук, 1942); В. Янів (Янів,
явищ дійсності в руках досвідченого історика 1996) та ін. Таким чином, історик психології
психології. шляхом застосування історико-
Прикладом історико-документального документального способу аналізу текстів-
способу аналізу може слугувати дослідження першоджерел має можливість прослідкувати
гуманістичної парадигми української філо- шлях становлення і розвитку гуманістичної
софсько-психологічної думки «Гуманістична парадигми в українській психології.
парадигма української психології» (Маслюк, Нарешті інтерпретація та пояснення
2018). текстів-першоджерел можлива із застосуван-
Так, буде цікавою для дослідника пер- ням онтологічно-орієнтованого аналізу. В за-
ша вітчизняна вікова періодизація, яку впоря- лежності від вподобань дослідника застосову-
дкував ректор Києво-Могилянської академії Г. ється той чи інший онтологічний метод. Най-
Кониський (1717–1795): «… вік немовляти до більш цікавим, на наш погляд, є герменевтич-
3-4 років; дитинство до 10 років; повноліття ний метод М. Гайдеггера та Г.-Г. Гадамера.
до 18 років; юність до 25 років; молодість до Дослідник намагається осмислити не тільки
35-40 років; перша старість від 55 до 60 років; зовнішні характеристики тексту, а й внутріш-
останній, завершальний період життя є озна- ні, де мова розглядається як процес освоєння
кою початку останньої старості» (Євченко, світу знаків. Відбувається ніби глибинне зану-
Маслюк, 2018 : 238). рення історика психології в мову тексту, його
Вчений під час створення вікової періо- приховані особливості, структуру, сутність
дизації враховував не тільки фізіологічні ме- питання, історичний контекст тощо.
ханізми, а й психологічні характеристики лю- І. Васильєва пропонує аналізувати
дини. Творчий доробок (І. Гізеля, текст за наступними блоками. По-перше, це
Ф. Прокоповича, Г. Кониського, когнітивна інформація, що пов’язана з дійс-
С. Яворського та ін.) свідчить про наявність ним значенням конструкцій мови, що є її носі-
вітчизняних психологічних знань вже почина- ями. По-друге, індексальна інформація, яка
ючи з XVII століття, в основі яких лежали за- вказує на психологічні особливості комуніка-
сади гуманізму, любові до світу, добра, тер- тора (мислення, емоції, почуття тощо), а та-
піння, прощення, толерантності та ін. кож ставлення комунікатора до себе та ото-
Гуманістична парадигма продовжила чення, його роль у комунікації. По-третє, ре-

124
гулятивна інформація щодо етапів взаємодії, ють фізіологічні потреби, а також виникає аг-
що вказує на мету самої взаємодії та її прохо- ресивне безбожне мистецтво. І. Ільїн вважає,
дження крізь певні етапи (Васильева, 1985). що внаслідок втрати релігійності особистість
Ми вважаємо, що підхід І. Васильєвої є стає обмеженою: «…двовимірна душа ство-
досить ефективним, оскільки вказує в комуні- рює двовимірне, безбожне мистецтво і сама
кативній взаємодії не тільки на когнітивні осо- стає його жертвою» (Шендрик, 2002: 463).
бливості, а й комунікативні, які витікають з Також історик психології може засто-
визначення дослідником індексальної та регу- совувати метод філософської критики в моди-
лятивної інформації тексту. фікаціях таких філософів як: В. Соловйова,
На думку Н. Чепелєвої текст має зовні- М. Бердяєва, О. Лосєва та ін. Наприклад, в ос-
шні (кількість частин мови, їх довжина тощо) нові філософії М. Бердяєва знаходиться посту-
та внутрішні характеристики (смислові відно- лат про те, що особистість долучається до аб-
шення): «Смислова організація тексту визна- солютної істини ґрунтуючись на засадах релі-
чається насамперед комунікативним наміром, гії. Важливим є вивчення культури, де дух
задумом автора повідомлення, структурою (ідеальне) перемагає матерію (матеріальне).
його думок, що знайшли відображення у зов- М. Бердяєв вірив, що європейська культура в
нішній структурі повідомлення, спрямованіс- майбутньому буде оновлюватися та розвива-
тю твору на певного читача, тобто діалогічніс- тися. Дослідник історії має вивчати культуру,
тю» (Чепелєва, 2015 : 11). щоб потім мати можливість зрозуміти твор-
Відповідно для розуміння внутрішніх чий доробок окремої особистості. Отож тлу-
характеристик структури тексту необхідно мачення текстів-першоджерел є багатовимір-
провести його смисловий аналіз. Отож науко- ним та складним, оскільки містить значну кі-
вий текст є досить складним предметом дослі- лькість моделей пізнання явищ історико-
дження, оскільки є багатопластовою систе- психологічного процесу, які у вітчизняній
мою, яку історику психології пласт за пластом психології, по суті, є антропоцентричними та
необхідно проаналізувати, синтезувати, інтер- гуманістичними.
претувати та пояснити. Важливо акцентувати увагу історика
Поширеним у філософії та психології є психології і на особливостях зародження, ви-
метод художньої критики І. Ільїна. Вчений явлення та розвитку культури, що є характер-
вбачав, що в основі культури знаходиться ре- ним феноменом суспільної свідомості. Адже
лігійність, віра, духовність та дух християнст- предмет пізнання включений у контекст зага-
ва. Внаслідок кризи суспільства й втрати ку- льного культурно-історичного процесу. І дос-
льтури особистість втрачає віру в Бога. Відбу- лідник жодним чином не може ігнорувати
вається формування людини у якої превалю- особливості розвитку психологічного знання

125
на певному історичному етапі, який наскрізь раючись на принцип текстуального аналізу,

пронизаний культурою свого часу. який дасть можливість об’єднати значну кіль-
На наш погляд, феномен «культурно- кість текстів у логічну нерозбіжну послідов-
історичного досвіду науки» є підґрунтям істо- ність. Про особливості розуміння, реконструк-
рико-психологічного дослідження. Відповідно ції та інтерпретації історико-психологічного
предмет дослідження потребує не тільки ґрун- тексту ми зазначали вище. Однак слід акцен-
товного аналізу, синтезу, узагальнення, але й тувати увагу на монографії В. Горського
потребує змістовного витлумачення, понятій- «Історико-філософське тлумачення текс-
ної, категоріальної об’єктивації історико- ту» (Горский, 1981).
психологічного дослідження (Роменець, Лисе- Слід зазначити, що методологія істори-
нко, Маноха, Рождественський, 1996). ко-філософського дослідження, а відповідно й
Історик психології, аналізуючи предмет історико-психологічного не зазнала суттєвих
дослідження, має враховувати (моделі культу- змін за останні десятиріччя. Автор аналізує
ри історичних епох, національні, етнічні, на- технологію історико-філософського, а відтак і
родні культурні здобутки, ціннісні установки, (психологічного – виділено нами А.М.) аналі-
ідеали, вірування тощо). Перед дослідником зу, методику пізнання. Незважаючи на ідеоло-
історико-психологічного дослідження стоїть гічне (марксистсько-ленінське) підґрунтя ро-
складне завдання, шлях якого пролягає через боти монографія, на наш погляд, є однією з
історію та культуру предмету дослідження. ґрунтовних та цілісних, що стосується пробле-
Лише збалансований та виважений дослідни- ми проведення історико-філософського
цький підхід у знаходженні сутнісних ознак (психологічного) дослідження істориком філо-
історичного піднесення психології допоможе софії (психології).
історику психології об’єктивно пізнати єство Під час здійснення історико-
досліджуваного явища. Нові соціально- психологічного (філософського) аналізу мож-
політичні, культурні, ідеологічні особливості ливі помилки, яких припускаються дослідни-
буття в сучасній українській державі поро- ки. Зокрема філософсько-психологічні здобут-
джують потребу у новочасній інтерпретації ки Г. Сковороди в різні часи трактували як
вітчизняної психологічної думки минулих ві- ідеалістичні (Філософія Григорія Сковороди,
ків, зокрема становлення психологічних пог- 1972), непослідовно матеріалістичні (Білич,
лядів українських науковців, що перебували у 1957) або ідеалістично-матеріалістичні з різ-
вимушеній еміграції XX століття й формували ним акцентом (Попов, 1969), (Табачников,
психологію поза межами радянської ідеології. 1956) тощо.
Дослідник має реконструювати й інтер- Постать Г. Сковороди одна, а тракту-
претувати психологічну думку того часу спи- вання його творчості вченими досить розлоге.

126
На наш погляд, проблема може бути наслід- вному аспекті: «Її корисна функція полягає в
ком використання дослідниками різної мето- тому, що вона дозволяє за допомогою єдиної
дології та наявністю суб’єктивних чинників, понятійної схеми охопити гранично широке
які мають вплив під час аналізу, інтерпретації коло явищ, порівнювати, співставляти й обго-
історико-філософського дослідження. Тому ворювати феномени, які в межах більш специ-
єдина, виважена методологія дослідження є фічних мов взагалі не можуть бути охоплені й
важливим чинником якості та об’єктивності розглянуті» (Ракитов, 1977 : 28–29).
здійснення історико-філософських та психоло- Тому для розгляду значення певного
гічних досліджень. терміну в конкретній системі необхідно врахо-
Ми переконані, що історику психології вувати особливості функціонування аналогіч-
потрібно не тільки знати, а й уміти застосову- них знаків в інших мовних структурах до
вати методологічні принципи практично в яких є причетним автор системи. Для цього
конкретному історико-психологічному дослі- дослідник має застосовувати контекстологіч-
дженні. ний аналіз історико-психологічних дослі-
Розглянемо проблемне поле історико- джень.
психологічного дослідження (контекстуальний Контекст може знімати багатоаспект-
й позаконтекстуальний, ситуаційний аналіз ність значень слова вказуючи на конкретне
тощо). Про важливість контекстологічного значення, яке було закладене автором в тексті.
аналізу зазначає В. Горський: «Необхідність Тобто роль контексту, на наш погляд, полягає
всебічного контекстологічного аналізу обумо- в обмеженні трактування змісту тексту, що
влена не тільки специфічними труднощами, досліджується істориком психології. Це не зні-
що виникають в процесі історико- має всієї багатозначності тексту, але суттєво
філософського тлумачення нефілософських обмежує його й сприяє подальшому аналізу,
текстів. Вона є обов’язковою передумовою зокрема ситуаційному.
тлумачення тексту взагалі, незалежно від того, У. Вейнрейх у роботі «Про семантичну
в межах якого типу духовної діяльності цей структуру мови» (1970) вказує на те, що кон-
текст був створений» (Горский, 1981 : 112). текст, може допомагати історику філософії
Ми поділяємо думку автора, оскільки (психології) ідентифікувати відомі значення
контекст дає можливість зрозуміти історику слів, водночас і створювати додаткові значен-
психології текст крізь призму часу. Філософ- ня або обмежувати деякі значення, які прита-
ські знання мають широку палітру, оскільки манні певному слову в мові дослідника
філософські категорії мають значний відсоток (Вейнрейх, 1970).
невизначеності. А. Ракітов зазначає про бага- Багатозначність слова не знімається, а
тоаспектність філософських термінів у позити- навпаки контекст створює умови в яких слово

127
набуває значення, яке є йому не притаманним вому контексті мови, сучасного дослідника, на
поза контекстом. Отож саме речення є осно- значення, яке він посідав у мові автора тексту.
вою контекстологічного аналізу, де слово на- Тобто підміна задуму контекстом сенсу приз-
буває дійсного значення. водить до суттєвих помилок під час оцінки
Філософ С. Кримський відзначає важ- явищ дійсності в історії філософської та пси-
ливу роль речення: «Речення саме по собі є хологічної думки.
текстом певного порядку, і те, що любий текст Отож вагомість предмету дослідження
ширше фрази може бути зведений до нього, трактується крізь призму контексту сучасного
дозволяє розглядати речення як вихідну історика психології, що, фактично, позбавляє
«клітинку» будь-якого текстового представ- історичне дослідження власне історизму.
лення знання» (Крымский, 1974 : 48). Розмежування в контекстологічному
Контекстологічний аналіз є сходжен- аналізі мови задуму та сенсу, що характеризує
ням дослідника від загального до конкретно- зміни в часі значення термінів, необхідно для
го. Аналізуючи історико-психологічний текст розуміння особливостей у вирішенні філософ-
історик психології має зрозуміти й інтерпре- сько-психологічних проблем мислителями ми-
тувати внутрішню будову взаємопов’язаних нулих століть. Ми можемо це проілюструвати
мікро текстів, що становлять органічну сукуп- на прикладі зміни значення терміну предмету
ність досліджуваного макро тексту. Фактично дослідження психології. Зокрема в епоху Ан-
мова йде про контекст мови тексту, який мож- тичності, Середньовіччя, Відродження вчені
на звести до трьох позицій: контекст мови са- досліджували особливості проявів «душі». В
мого історика психології; контекст мови соці- епоху Нового часу внаслідок досліджень нау-
альних спільнот, до яких приналежний дослі- кового генія Р. Декарта – «свідомість». У XX
джуваний мислитель, а також іманентний столітті – це вже «поведінка» і на сьогодні –
(безпосередньо доступний) контекст мови ав- «психіка». Отож сучасний історик психології
тора і його твору. має враховувати особливості мови задуму та
У дослідника виникає необхідність по- сенсу й намагатися об’єктивно їх трактувати
єднання під час історико-психологічного ана- не втрачаючи такого моменту як історизм дос-
лізу контекстологічного пояснення задуму і лідження.
смислів. Водночас таке поєднання сприяє то- Також важливо зважати й на те, що за-
му, що історик психології може припуститися мисел є певним щаблем у осмисленні значен-
помилки під час опису предмета дослідження, ня того чи іншого терміну. Тобто історику
неправильно його трактувати. Наприклад, мо- психології необхідно досліджуваний термін
жливе неправомірне застосування значення зіставляти, розрізняти не тільки відносно до
певного терміну, який він знаходить у смисло- наступних, але і до попередніх етапів історії

128
психології. Зокрема епоха Середньовіччя де- струювати авторський задум тексту й відтво-
якими авторами історії психології визначаєть- рити реальний сенс, який здійснювало його
ся як «епохою мороку», де церква виступала вчення в процесі історичного розвитку психо-
противником наукового знання. Про те, саме логічної або філософської наукової думки.
в епоху Середньовіччя знання античності на- Необхідно ще з’ясувати підтекст, який
були нового звучання й розуміння в епоху залишився поза межами тексту внаслідок пев-
Відродження. Ми переконані, що без серед- них причин. В. О. Ключевський вказує на те,
ньовічного теоцентризму, не було б антропо- що важливо: «… з того, що говорять люди ві-
центризму особистості, розвою наукової дум- домого часу, підслухати те, про що вони замо-
ки в подальші віки. вчували» (Ключевский, 1968 : 349).
Відмінність в контекстологічному ана- Ми погоджуємося з автором, бо сенс
лізі різних рівнів сенсу, мінливих на кожному висловлювання в його повноті осягається в
історичному етапі розвитку людства, необхід- зіставленні того, що виявляє історик психоло-
но не тільки для точного розуміння своєрідно- гії в результаті аналізу побудови тексту, з
сті окремого мислителя, а й філософських та тим, що він вихоплює з прихованого у тексті.
психологічних напрямів в цілому. Текст, за великим рахунком, є поро-
Досить часто в історико- дженою потребою вирішити ситуацію, в якій
психологічному тлумаченні значення певного опиняється психологічна свідомість, що ство-
терміну минулого відбувається екстраполяція, рює або сприймає конкретний текст. Відпо-
що впливає на сенс, який він набуває в кон- відно, ситуаційний аналіз дозволяє з найбіль-
тексті мови сучасної психології. Це призво- шою повнотою виявити діалогічну природу
дить до спотворення реальної картини функ- психологічного знання.
ціонування в історії психологічного вчення, М. Бахтін вказує на те, що в контексту-
зокрема як наслідок певної ідеологічної боро- альному аналізі тексту, одиницею досліджен-
тьби, що панує в науковому середовищі. ня виступає речення, тоді як у ситуаційному
В нашому дослідженні ми спробуємо аналізі – висловлювання (Бахтин, 1979).
бути об’єктивними, оскільки будемо висвіт- Завдяки висловлюванню автор розши-
лювати боротьбу ідеологій наукової думки рює горизонти проблематики в той час як ре-
XX століття між вченими УРСР та тими укра- чення має визначені межі зумовлені граматич-
їнськими науковцями, хто виїхав в еміграцію, ною природою мови. Ситуаційний аналіз має
через неприйняття ідей тоталітарної системи. свою специфіку й передбачає дві особливості:
На наш погляд, розлогий контекстоло- по-перше, це пов’язано з сукупністю обста-
гічний аналіз не дає повної картини закладе- вин, що сформували світогляд вченого; по-
ної автором. Історик психології ще має рекон- друге, це своєрідність аудиторії, якій вчений

129
адресує свою наукову концепцію. На наш пог- тересами прогресивних, а ідеалізму з інтереса-
ляд, світогляд вченого є відображенням про- ми реакційних класів» (Горский, 1981 : 112).
тистояння філософських (психологічних) те- Ситуаційний аналіз дозволяє проясни-
чій, що обумовлені соціально-економічними, ти те, про що в тексті не говориться, але без
політичними умовами функціонування на пев- чого неможливо повністю встановити значен-
ному історичному етапі. ня сказаного в ньому, зокрема інформація: про
Отож історик психології під час здійс- яку не знає автор; знає, але свідомо замовчує;
нення ситуаційного аналізу має враховувати несвідомо замовчує, бо вона є загальновідо-
соціально-економічні умови буття, в яких фо- мою.
рмувалася думка вченого-психолога та усвідо- По-перше, історик психології має чітко
млювати ставлення цієї думки до інтересів розуміти, що не міг знати автор тексту на той
боротьби між психологічними ідеологічними час, що не входило до складу його компетен-
течіями. ції знань, на основі яких були сформовані сут-
Необхідно ретельно вивчати обстави- нісні положення в тексті. Адже те, що автору
ни, що породжують матеріалізовану в тексті не було відомо, не могло накладати відбиток
психологічну думку перш, ніж оцінювати ці на текст під час його створення автором. Од-
обставини і саму психологію як такі, що пози- нак дослідники при розумінні значення певно-
тивно або негативно впливали на розвиток го терміну, який є в тексті, враховують не
психологічної та філософської думки минулих притаманний рівень знань автору того часу, а
століть. результати пізнання терміну, які були здійсне-
Відбувається трактування істориком ні в більш пізньому історичному періоді. Ми
психології творчості вченого в залежності від переконані, що геній Леонардо да Вінчі
ідеологічних принципів та суспільно- (1452 –1519) в епоху Відродження не міг реа-
економічної ситуації, що склалася. Наприклад, лізувати свої ескізи проектів (літальних апара-
в сучасних умовах незалежної української тів, металургійних печей і прокатних станів,
державності філософія Г. Сковороди ткацьких верстатів, друкарських, деревообро-
(Філософія Григорія Сковороди, 1972) тракту- бних машин, підводного човна і танка та ін.) в
ється як ідеалістична. Натомість вчені, які силу розвитку технічного розвитку людства,
працювали в науковій парадигмі радянської тому й ситуаційний аналіз тексту історик пси-
системи вважали прогресивну суспільно- хології має здійснювати з врахуванням обста-
політичну позицію Г. Сковороди матеріалісти- вин часу.
чною (марксистсько-ленінською), бо: «… для По-друге, ще один важливий аспект
них був очевидним зв’язок матеріалізму з ін- ситуаційного аналізу тексту полягає в тому,

130
що автор свідомо приховував у тексті. Коли ним.

ми маємо зрозуміти позицію автора, який на- Ми маємо зосереджувати увагу не сті-
магався висловити свою думку, але так, щоб льки на предметному змісті тексту, а на пи-
офіційна цензура не змогла виявити супереч- таннях, яким чином автор здійснював аналіз,
ності офіційній ідеології. М. Бахтін зазначав: який спосіб його мислення, аргументації, з
«…чим ширше і глибше розрив між офіцій- якої парадигми й принципів він виходив тощо.
ною й неофіційною свідомістю, тим важче мо- Тобто необхідно реконструювати картину ста-
тивами внутрішнього мовлення перейти в зов- ну культурної свідомості автора певного істо-
нішню мову» (Иванов, 1973 : 25–26). ричного часу. Фактично розуміння дослідни-
Творчість Г. Ващенка на теренах УРСР ком стилю вченого, як виявлення й прояву ме-
(автор приховував власне бачення щодо роз- тоду в конкретних історичних умовах, як спо-
витку педагогіки внаслідок реальній загрозі собу освоєння культури, сприяє адекватному
життю), й в еміграції (вчений критикує вихов- пізнанню тексту, проникненню в його духов-
ну радянську систему) суттєво відрізняється. ну серцевину. Загальний стиль життя й мис-
Тому досліднику важливо розуміти текст не лення епохи відображається на особистості,
тільки буквально, а й опосередковано, читаю- яка виявляється в продуктах індивідуальної
чи поміж рядками. творчості, що поєднує стиль соціальної групи,
По-третє, автор тексту є прибічником культури, традицій та епохи в цілому.
певних наукових традицій, які сформували Отож аналіз стилю тексту дозволяє іс-
його світогляд. Адже духовна культура обу- торику психології з’ясувати ті моменти ситуа-
мовлює манеру, стиль викладу й аргументації ції, які зумовили специфіку світогляду автора
тексту. Автор тексту намагається творити згі- психологічного або філософського тексту.
дно з світовідчуттям певної епохи та соціаль- Ще одним важливим аспектом аналізу
ної групи до якої належить. Його творчість тексту є аудиторія, якій автор адресував свій
пронизана духом часу, де відображається сус- твір. Дослідник тексту має зрозуміти й читача
пільна свідомість, яку необхідно схопити істо- твору, адже текст є своєрідною межею, що
рику психології під час аналізу тексту. Кожен розділяє свідомість автора й реципієнта. Тво-
автор має власний стиль викладу матеріалу, рець тексту враховує особливості тих на кого
який є відображенням його інтелектуального він спрямовує свій твір, мету та наслідки після
поля психологічного тексту. Виявлення стилі- публікації. Отож текст є продуктом взаємодії
стичних особливостей тексту, тим самим, до- автора й реципієнта, тому для розуміння ідей
зволяє реконструювати найістотніші компоне- конкретного автора під час аналізу його праці
нти, без яких розуміння тексту буде непов- необхідно враховувати й особливості соціаль-

131
ної групи на яку спрямований текст. ність значень слова, вказуючи на конкретне
Не кожен автор володіє «лезом Окка- значення, яке було закладене автором в тексті.
ма» – (виділено нами – А. М.) під час викладу Водночас дослідник має розмежовувати мову
своїх думок в письмовій формі. Отож історик задуму та сенсу, що характеризує зміни в часі
психології має враховувати не тільки особли- значення термінів й не переносити сучасне
вості групи, мовою якої викладається психо- розуміння понять під час аналізу тексту мину-
логічне вчення, а й мету викладу автором лих століть. Необхідно ще з’ясувати підтекст,
(популяризація, пропаганда психологічних який залишився поза межами тексту внаслідок
ідей тощо). певних причин.
Висновки: Зазначено, що ситуаційний аналіз має
З’ясовано особливості методології істо- свої особливості, які полягають у розумінні
рико-психологічного (філософського) дослі- істориком психології сукупності обставин, що
дження аналізу тексту автора. Текст першо- сформували світогляд вченого та своєрідності
джерела містить значний пласт інформації, аудиторії, якій вчений адресує свій текст.
яку необхідно вміло виокремити та інтерпре- Перспективи подальших досліджень
тувати, враховуючи життєвий та професійний убачаємо у застосуванні методології історико-
шлях автора, динаміку досвіду автора протя- психологічних досліджень під час вивчення
гом життя та вплив епохи культурно- наукового доробку представників української
історичного життя автора на його психологіч- психології в еміграції XX століття:
ні здобутки. О. Кульчицького, Я. Яреми, І. Мірчука,
Уточнено способи аналізу історико- В. Яніва, Г. Ващенка, а також інституційного
психологічних досліджень: порівняльно- становлення Українського вільного універси-
описовий; історико-документальний; онтоло- тету.
гічно-орієнтований та розкрито їх особливості
застосування. References:
Встановлено, методологію історико- Bakhtyn, M. (1979). Эstetyka slovesnoho tvorchestva

філософського дослідження, а відповідно й [Aesthetics of verbal creativity]. Moscow, Russia :
історико-психологічного, проблемне поле яко- Yskusstvo [in Russian].
го потребує контекстуального, позаконтексту- Bilych, T. (1957). Svitohliad H. S. Skovorody[Svitoglyad

ального та ситуаційного аналізу. Акцентовано G. S. Skovorody]. Kiev, Ukraine : Vyd-vo Kyiv.
un-ta [in Ukrainian].
увагу на помилках, яких можуть припускатися
дослідники під час аналізу тексту. Vasyleva, Y. Y. (1985). O znachenyy ydei M. M. Bakhtyna
o dyalohe y dyalohycheskykh otnoshenyiakh dlia
Контекст може знімати багатоаспект-
psykholohyy obshchenyia [On the significance of

132
the ideas of M. M. Bakhtin on dialogue and dia- its transformation]. Kiev, Ukraine : Naukova
logical relations for the psychology of communica- dumka [in Ukrainian].
tion]. Moscow, Russia : Nauka [in Russian].
Kulchytskyi, O. (1949). Rysy kharakterolohii ukrainskoho
Veinreikh, U. (1970). O semantycheskoi strukture yazыka. narodu. Entsyklopediia Ukrainoznavstva I
V kn.: Novoe v lynhvystyke [On the semantic (zahalna chastyna) [Risy characterologії Ukrainian
structure of language. - In the book: New in Lin- people. Encyclopedia of Ukrainian knowledge I
guistics]. Moscow, Russia : Prohress [in Russian]. (part of the world)]. Munich, New-York, USA :
Molode Zhyttia [in Ukrainian].
Horskyi, V. S. (1981). Ystoryko-fylosofskoe ystolkovanye
teksta [Historical and philosophical interpretation Lettsev, V. (2014). Prezhde vseho, on yskal podlynnosty:
of the text]. Kiev, Ukraine : Naukova dumka [in Ocherk zhyznennoho y tvorcheskoho puty V.V.
Ukrainian]. Zenkovskoho [First of all, he was looking for au-
thenticity: Essay on the life and career of V.V.
Danyliuk, I. V. (2003). Istoriia psykholohii v Ukraini:
Zenkovsky]. Kiev, Ukraine : Dukh i litera [in
Zakhidni rehiony (ostannia chvert XIX - persha
Ukrainian].
polovyna XX stolittia) [History of Psychology in
Ukraine: Western Regions (the remaining part of Masliuk, A. M. (2018). Humanistychna paradyhma
the XIX - the first half of the XX century)]. Kiev, ukrainskoi psykholohii [Humanitarian paradigm of
Ukraine : Lybid [in Ukrainian]. Ukrainian psychology]. Kiev, Ukraine : Instytut
psykholohii imeni H. S. Kostiuka [in Ukrainian].
Yevchenko, I. N., Maslyuk, A. N. (2018). Istoriia psykholo-
hii: filosofskyi period [History of Psychology: The Masliuk, A. M. (2012). Istoryko-psykholohichna rekon-
Philosophical Period]. Kamianets-Podilskyi, struktsiia osoblyvostei perezhyvannia liudynoiu
Ukraine : Ruta [in Ukrainian]. dovhotryvaloi depryvatsii [Historical and Psycho-
logical Reconstruction of the Features of the Expe-
Zenkovskyi, V. V. (1989). Istoriia rosiiskoi filosofii: V 2-
rience of People Finding Deprivation]. Kuievda,
kh t. [History of the Philosophical Philosophy: In 2
V. T., Lettsev, V. M., Lytovskyi V. F. ta in. Kiro-
volumes]. Paris, France : YMCA-PRESS [in Rus-
vohrad, Ukraine : Imeks-LTD [in Ukrainian].
sian].
Masliuk, A. M. (2017). Tvorchist Tarasa Shevchenka kriz
Yvanov, V. V. (1973). Znachenye ydei M. M. Bakhtyna o
pryzmu materialistychnykh pohliadiv H. Kostiuka
znake, vыskazыvanyy y dyalohe dlia sovremennoi
ta psykhoanalitychnykh S. Baleia ta Ya. Yaremy
semyotyky [Meaning of the ideas of M. M. Bakh-
[The creativity of Taras Shevchenko creeps into
tin on the sign, expression and dialogue for mod-
the prism of the material views of G. Kostyuk and
ern semiotics]. Tartu, Russia : Uchen. zap. Tart.
the psychoanalysis S. Baleya and Y. Yaremi]. Ki-
hos. un-ta [in Russian].
ev, Ukraine : Instytut obdarovanoi dytyny [in
Kliuchevskyi, V. O. (1968). Pysma. Dnevnyky. Aforyzmы Ukrainian].
y mыsly ob ystoryy [Letters. Diaries Aphorisms
Mirchuk, I. (1942). Svitohliad ukrainskoho narodu. Sproba
and thoughts about history]. Moscow, Russia :
kharakterystyky [Worldview of the Ukrainian peo-
Nauka [in Russian].
ple. Attemp to fcharacteristics]. L. Biletskyi, Nau-
Krыmskyi, S. B. (1974). Nauchnoe zvanye y pryntsypы eho kovyiz-birnyk Ukrainskoho Vilnoho Universytetu
transformatsyy [Scientific rank and principles of

133
v Prazi (3, 225–243). Praha, CzechRepublic: UVU discipline Cultural Studies]. Эrnashvyly, N. D.
[in Ukrainian]. Moscow, Russia : YuNYTY, DANA, Edynstvo
[in Russian].
Popov, P. M. (1969). Hryhorii Skovoroda: Lit. Portret
[Grigoriy Skovoroda: Let. portrait]. Kiev, Shynkaruk, V. I. (1972). Filosofiia Hryhoriia Skovorody
Ukraine : Dnipro [in Ukrainian]. [Philosophy Grigory Skovorodi]. Kiev, Ukraine :
Naukova dumka [in Ukrainian].
Rakytov, A. Y. (1977). Fylosofskye problemы nauky: Sys-
temnыi podkhod [Philosophical problems of sci- Yaniv, V. (1996). Psykholohichni osnovy oktsydentalizmu
ence: a systematic approach]. Moscow, Russia : [Psychological foundations of occidentalism].
Mыsl [in Russian]. Munich, Germany: UVU [in German].
Rozhdestvenskyi, Yu. T. (1994). Storinka iz istorii Yarema, Y. (2003). Ukrainska pedahohichna dumka
psykholohii u Kyivskii dukhovnii akademii Halychyny v imenakh [Ukrainian pedagogical
(Troitskyi M.M., 1835-1899) [Storinka іst history thought of Galichini in the names]. Yaremy, S.,
psychology at the Kiev spiritual academy Hertsiuka, D. Lviv : Ukraine : VTs LNU imeni
(Troitsky M.M., 1835-1899)]. Kiev, Ukraine : Ivana Franka [in Ukrainian].
Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka [in
Yaremchuk, O. V. (2012) Ystorycheskaia psykholohyia:
Ukrainian].
ystoky y sovremennoe sostoianye [Historical psy-
Romenets, V. A., Lysenko, V. P., Manokha, I. P., Rozh- chology: the origins and current status]. Kovalia,
destvenskyi, Yu.T. (1996). Konstruiuvannia Y. N., Podshyvalkynoi, V. Y. Odessa: Ukraine :
metodolohichnoho prostoru istoryko- Odesskyi natsyonalnыi unyversytet [in Ukrainian].
psykholohichnoho doslidzhennia [Designing the
methodological space of historical psychological
psychology]. Kiev, Ukraine : DOK-K [in Ukraini-
Andrii Maslyuk
an]. PhD in Psychological Sciences, Senior researcher, Deputy
Head of the Department of Scientific and Methodological
Tabachnykov, I. A. (1956). Filosofski i suspilno-politychni Support of Psychological Training for Judges, the National
School of Judges of Ukraine, Kyiv (Ukraine)
pohliady H. S. Skovorody. V kn.: Z istorii
suspilno-politychnoi ta filosofskoi dumky na
THE PROBLEM OF METHODOLOGY FOR
Ukraini [Philosophy and suspension-political look HISTORICAL- PSYCHOLOGICAL
G.S. Skovorodi. - In the book: З історії Suspen- RESEARCH
sion-Political and Philosophical Thoughts in
Ukraine]. Kiev, Ukraine : AN URSR [in Ukraini- ABSTRACT
an]. The problem of the methodology for his-
Chepelieva, N. V. (2015). Tekst i chytach [Text and read- torical-psychological research is examined
er]. Zhytomyr: , Ukraine : ZhDU im. I. Franka [in through the prism of the national philosophical
Ukrainian]. and psychological science. The starting point of
Shendryk, A. Y. (2002). Teoryia kulturы : ucheb. posobye the methodology is the works of V. Romenets,
dlia vuzov po dystsyplyne Kulturolohyia [Theory
Yu. Rozhdestvensky, V. Gorsky and others.
of culture: textbook. manual for universities in the

134
Original texts contain a significant informational sis has its own characteristics, which consist in a
layer that must be skillfully highlighted and inter- historian's understanding of psychology of all cir-
preted, taking into account their authors’ life and cumstances that shaped an examined scientist’s
professional paths, the dynamics of the authors’ worldview and the peculiarities of the audience to
experience throughout life and the influence of which the scientist addresses his/her texts. When
the culturally-historical era on their psychological carrying out a situational analysis, a historian-
achievements. psychologist must take into account the social-
The methods for historical and psycholog- economic, political conditions influencing for-
ical research analysis are clarified: comparative- mation of an author’s opinion expressed in the
descriptive; historical and documentary; ontologi- examined text and be aware of the relation of this
cally oriented ones and the peculiarities of their opinion with the contests between psychological
applications are disclosed. ideological directions. The attention is focused on
V. Gorsky investigates the features of his- the mistakes that researchers can make by analyz-
torical-philosophical (psychological) analysis of ing the text.
an author’s text through the prism of contextual, Keywords: analysis, text, interpretation,
outside of contextual and situational analyses. historical-psychological research, history of psy-
The context can remove multiple meaning of a chology.
word, indicating its specific meaning, built-in by
the text author. At the same time, a researcher, by Маслюк Андрей Николаевич
examining a text, must bear in mind changes ap- Кандидат психологических наук, старший научный со-
трудник, заместитель начальника отдела научно-
peared in time concerning the meanings of used методического сопровождения психологической подго-
товки судей Национальной школы судей Украины,
terms and not transfer the modern understanding г. Киев (Украина)
of used concepts at analyses of texts belonging to
the past centuries. It is still necessary to find out К ПРОБЛЕМЕ МЕТОДОЛОГИИ ИСТО-
РИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ИССЛЕ-
subtexts, remained unrevealed due to certain rea- ДОВАНИЯ
sons. A researcher should understand a studied
scientist’s style, which identifies the scientist and, АННОТАЦИЯ
at the same time, manifests specific historical Проблема методологии историко-
conditions and shows the scientist’s way of mas- психологического исследования отражена
tering the culture; and these efforts contribute to сквозь призму отечественной философской и
adequate knowledge of the examined text, pene- психологической науки. Исходными положе-
tration into its spiritual core. ниями методологии служили наработки
The article notes that the situational analy- В. Роменца, Ю. Рождественского, В. Горского

135
и др. Текст первоисточника содержит значи- ховную сердцевину.

тельный пласт информации, которую необхо- Отмечено, что ситуационный анализ
димо умело выделить и интерпретировать, имеет свои особенности, которые заключают-
учитывая жизненный и профессиональный ся в понимании историком психологии сово-
путь автора, динамику опыта автора в тече- купности обстоятельств, которые сформиро-
ние жизни и влияние эпохи культурно- вали мировоззрение ученого и своеобразия
исторической жизни автора на его психологи- аудитории, которой ученый адресует свой
ческие достижения. текст. Историк психологии при осуществле-
Уточнены способы анализа историко- нии ситуационного анализа должен учиты-
психологических исследований: сравнитель- вать социально-экономические, политические
но-описательный; историко-документальный; условия бытия, в которых формировалось
онтологически-ориентированный и раскрыто мнение автора текста и осознавать отношение
их особенности применения. этой мысли к интересам борьбы между пси-
В. Горский рассматривает особенно- хологическими идеологическими направле-
сти историко-философского (психологичес- ниями. Акцентировано внимание на ошибках,
кого) анализа текста автора сквозь призму которые могут допускать исследователи при
контекстуально, вне контекстуального и си- анализе текста.
туационного анализа. Контекст может сни- Ключевые слова: анализ, текст, интер-
мать многоаспектность значений слова, ука- претация, историко-психологическое иссле-
зывая на конкретное значение, которое было дование, история психологии.
заложено автором в тексте. В то же время ис-
следователь должен разграничивать язык за-
мысла и смысла, характеризующий измене-
ния во времени значения терминов и не пере-
носить современное понимание понятий при
анализе текста прошлых веков. Необходимо
еще выяснить подтекст, который остался вне
текста вследствие определенных причин. По-
нимание исследователем стиля ученого, как
выявление и проявление метода в конкрет-
ных исторических условиях, как способа Дата отримання статті: 09.12.2019
освоения культуры, способствует адекватно- Дата рекомендації до друку: 26.12.2019
му познанию текста, проникновение в его ду- Дата оприлюднення: 28.12.2019

136
ВІДЧУЖЕНІСТЬ ЯК ЦЕНТРАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН

ПСИХОТРАВМІВНОГО ПРОЦЕСУ
Міщук Сергій Сергійович1

1
Науковий кореспондент лабораторії консультативної психології та психотерапії
Інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України,
директор представництва Міжрегіонального інституту гештальт-терапії та мистецтва,
м. Вінниця (Україна)

UDC: 364.62-47-058.6(072)
АНОТАЦІЯ
У статті розкрито зміст феномену відчуження у контексті його значення у процесі перебігу
психотравми у дітей, яку розглянуто з точки зору процесуального підходу (А. Мінделл, Д.
Франчесетті, М. Джечеле, Я. Рубал, М. Спаньоло Лобб, Ф.Є. Василюк).
Встановлено, що посилення психотравмівного процесу призводить до поглиблення централь-

ної симптоматики аж до порушення процесів соціалізації та виникнення почуття відокремле-
ності, відчуженості. Відчуженість проявляється посиленням орієнтації на внутрішні критерії,
у втраті здатності до інтуїтивного розуміння оточуючих. Дитина закриває для себе можли-
вість самореалізації та розкриття себе у соціальних групах, таким чином занурюючись все
глибше у свій внутрішній світ.
Наведено результати емпіричного дослідження рівня психотравматизації дітей загальноосвіт-

ніх шкіл, типових посттравматичних проявів та симптомів психотравми, процесів адаптації,
соціалізації та посттравматичного зростання.
Викладено результати кореляційного аналізу зв’язків між симптомами психотравми, соціалі-

зацією, адаптацією та посттравматичним зростанням досліджуваних. Показано, що втрата
соціальних зв’язків (відчуженість) має вплив на можливість та успішність подолання проявів
психотравми. Підтверджено, що процеси відчуження, які пов’язані з адаптацією дітей та їх-
ньою соціалізацією можуть нівелюватися відповідно до подолання симптомів психотравми. І
навпаки, - прояви психотравми у дітей послаблюються за мірою подолання їхньої відчуже-
ності.

Copyright: © Serhiy Mishchuk
DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.9 © Serhiy Mishchuk

137
Встановлені зв’язки визначають феномен відчуження як один із важливих маркерів психотра-

вмівного процесу, який вказує на його поглиблення та застрягання. Подолання ж відчуженос-
ті у дітей сприяє нівелюванню бар’єру із соціальним оточенням, що виникає внаслідок психо-
травми. Вихід з відчуженості не лише долає симптоми психологічної травми, але й зупиняє
механізм їхнього поглиблення та ретравматизації, забезпечує стійкість та більш ймовірне
посттравматичне зростання.
Ключові слова: психотравма, психотравмівний процес, долаюча інтенція, відчуження, згур-

тування, соціалізація, адаптація, посттравматичне зростання.
Постановка проблеми. жуть бути розглянуті в термінах відчуженос-

Поняття відчуження має багату концеп- ті, - це відкидання, неприйняття соціальних
туальну і теоретичну основу, вироблену бага- норм і вимог, прояви саботажу, демонстровані
тьма мислителями різних історичних епох, що дитиною в поведінці «на публіку». Серед ос-
пояснює також різноманіття тлумачень цього новних причин негативних проявів у поведін-
терміну. Першим, хто почав використовувати ці дітей, поряд із порушеннями виховання,
термін «відчуженість» в психології був З. називають і наслідки пережитих психічних
Фройд, який пов'язував феномен відчуження з травм самими дітьми (Омельченко, 2015; Пет-
атиповим розвитком особистості, для якої со- рова, 2013)
ціальна приналежність не є індивідуальною Саме тому діти мають спиратися на ці-
цінністю. Самовідчуженість за З. Фройдом, є лісну та здорову базу світогляду, сформовану
причиною невротичної втрати власної іденти- спільнотою людей, у якій вони народжуються.
чності - деперсоналізації, або до втрати по- Психотравма порушує природній процес роз-
чуття реальності навколишнього світу - дереа- витку, і провідним моментом, який визначає
лізації. Е. Фромм істотно розширив сферу за- подальший її перебіг є відчуття відокремлено-
стосування поняття, розкривши відчуженість сті/відчуженості самотності та порушення со-
в п'яти формах: відчуженість від ближнього; ціалізації. Вищеперераховані фактори є гост-
від роботи, справи; від потреби; від держави; рими соціальними питаннями, які потребують
від себе. Сучасні дослідники все частіше гово- вирішення на рівні теорії та практики зумови-
рять про відчуження дітей від батьків як на- ли вибір напрямку дослідження та спрямова-
слідок депривації (Антонян, 1987; Фокина, ності даної статті.
2016) та про їхнє відчуження від школи і вчи- Аналіз публікацій із проблеми.
телів через примусову мотивацію до навчання. Феномен «відчуженість» знаходить
У дитячій психології і в практиці вихо- своє відображення також у працях Ф. Бекона,
вання дітей давно побутує уявлення про те, Т. Гоббса, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, І. Фіхте,
що негативні прояви в поведінці дитини, мо- Г.Гегеля, які сприяли оформленню самого по-

138
няття в цілісну соціально-філософську катего- прийняти, зрозуміти тощо».

рію. Першим про відчуженість писав Таким чином, феномен відчуженості
A. Duhzssen, вказуючи на «рефлективний від- розглядаємо як реакцію особистості дитини на
хід від світу індивіда» (Демченко, 2005). A. травматичну подію чи стрес, яка полягає у по-
Burton відзначав так звану «внутрішню емігра- вній або частковій відмові дитини від спілку-
цію», яка породжує самотність. A. Davidsта вання з близькими людьми та демонструє по-
L. J. Yould наголошують на невротичності ха- ведінковий (психомоторний) рівень захисної
рактеру відчуженості, відзначаючи наявність реакції організму на стрес. Цей феномен є ва-
внутрішнього конфлікту в особистості, спри- жливим для розгляду, якщо мова йде про пси-
чиненого неоднозначністю цілей самого інди- хотравму, оскільки саме психотравма виступає
віда, конформністюйого ідентифікації та від- каталізатором стресу в організмі дитини.
чуженого світу (Решетніков, 2006). Поняття психотравми визначається на-
Відчуженість розглядають як прояв по- ми на основі аналізу: підходів до її розуміння
ведінкового (психомоторного) та психологіч- як наслідку впливу стресогенної події (Е. Кре-
ного (несвідомого) рівнів реакції особистості плін, О. Феніхель, К. Ясперс, Е. Кречмер та
на травматичну подію чи стрес (Кровяков, інш.); як комплексу симптомів, що виникають
2005). Така реакція вважається типовою для у наслідок нездатності особистості перепра-
дітей дошкільного віку, оскільки саме у них цювати негативні переживання (агресія, страх,
можна спостерігати такі захисні поведінкові тривога, безсилля, розпач тощо) (З. Фройд,
реакції, як відмова, імітація, протест, опозиція О. Ранк, О. І. Захаров, П. К. Анохін, І. А. Пого-
чи компенсація. З часом така реакція на стре- дін, Н.І. Пов’якель та інш.); підходів
сову або травмівну подію стає звичною для Д. Калшеда, В. Н. Мясіщева до розуміння при-
реагування і в подальшому застосовується не- чин розвитку психотравми як наслідку неефе-
усвідомлено. Автоматичне використання та- ктивної роботи захисних механізмів особис-
ких захисних поведінкових реакцій дозволяє тості та порушення здорового ставлення до
дитині задовольнити свої базові потреби в без- дійсності; вчення М. Селігмана про навчену
пеці та захищеності, збереженні самооцінки та безпорядність, що виникає в наслідок патоло-
самоповаги. гічного розвитку психотравми; процесуально-
Відчуження і бажання втекти спрацьо- го підходу до розуміння функціонування осо-
вує кожного разу, коли дитина почуває себе бистості А. Мінделла, Д. Франчесетті, М. Дже-
іншою, знову і знову переживаючи психотрав- челе, Я. Рубала, М. Спаньоло Лобб, та пережи-
мівний досвід у вигляді думок, переживання, вання особистості Ф. Є. Василюка. Таким чи-
переконання про те, що вона «не така як інші, ном, на наш погляд, феномен психотравми
бо пережила щось неприроднє, що неможливо слід розглядати процесуально та вирізнити

139
певні елементи, які є і своєрідними етапами ти доступ до частини переживань і, відповід-

проживання психотравмівних обставин. но, до вільного протікання сили долаючої ін-
Психотравма– це поетапний, розтягну- тенції. Дитина починає уникати життєвих ви-
тий у часі процес переживання неприроднього кликів, перешкод, напружень, які потребують
порушення усталеної життєвої організації, вирішення та сприяють розвитку. Тим самим,
психічних процесів, психоемоційного та пси- дитина закриває для себе можливість самореа-
хосоматичного балансу людини, який виникає лізації та розкриття себе у соціальних групах,
через раптовий вплив особистісно значимого, таким чином занурюючись все глибше у свій
стресогенного чинника та призводить до роз- внутрішній світ. Відчуженість проявляється
витку якісно нових елементів світогляду, ефе- посиленням орієнтації на внутрішні критерії,
ктивних способів включення у життєві проце- у втраті здатності до інтуїтивного розуміння
си або ж спричиняє фіксацію на травмівних оточуючих. Крім того, значна група чинників
подіях чи прогресує, повторюючи етапність пов’язана з несприятливими родинними сто-
(ретравматизація) (Міщук, 2015). сунками (Калшед, 2001, Міщук, 2015).
На психотравму можуть вказувати такі Посилення психотравмівного процесу
ознаки, як наявність самої травмуючої події; призводить до поглиблення центральної симп-
нав'язливі спогадів (інтрузії, флешбеки); відс- томатики аж до порушення процесів соціаліза-
тороненість індивіда від реальності та зануре- ції та виникнення почуття відокремленості,
ність в спогади, переживання; втрата здатнос- відчуженості, що може бути збалансовано за
ті дистанціюватися від ситуації, яка стала при- допомогою спеціальних психотехнік. Однак
чиною психотравми, подивитися на неї з бо- на даний момент цей феномен у зв’язку з пси-
ку); стале відчуття внутрішнього дискомфор- хотравмоюне досліджується прицільно. Оскі-
ту, пригніченості, розгубленості; відсутність льки психотравма виступає в якості процесу, а
бажання діяти; стан приреченості і безвиході; не наслідком чи подією – в зв’язку з цим вар-
трансляція само руйнівної поведінки. Однак, то розглянути феномен відчуженості та дослі-
описані ознаки носять вельми умовний харак- дити місце, яке відчуженість займає у процесі
тер, оскільки кожна людина переживає трав- психотравми, яку участь він приймає у проце-
муючі події по-своєму. Наскільки руйнівною сах розгортання чи подолання психотравми.
виявиться психічна травма, залежить від інди- Наразі цей феномен досі не вивчався дослід-
відуального сприйняття людини, її захищенос- никами саме в такому ракурсі. Ми припускає-
ті в психологічному плані, стійкості до стресів мо, що відчуження виступає як частина психо-
(Семьонова, 2011; Петрова, 2013; Міщук, травми дитини та знижує ріст посттравматич-
2015; Омельченко, 2015). ного зростання.
Психотравмівні події можуть блокува- Мета статті. Показати поширеність

140
симптомів психотравми, особливостей соціа- чуження у дітей у процесі перебігу та подо-

лізації, посттравматичного зростання у дітей лання психотравми.
підліткового віку, розкрити сутність феномену З метою вирішення поставлений за-
відчуження та його значення у процесі розгор- вдань, нами було застосовано наступні мето-
тання та персистенції симптомів психотравми, дики: методика «Моніторинг соціалізації осо-
його взаємозв’язок з процесами соціалізації та бистості учня» (І. Рожкова), спрямована на
посттравмівного зростання. оцінку якості та рівня соціалізації, активності,
Наукове обґрунтування методології автономності та моральної вихованості учнів;
проведеного дослідження. опитувальник особистісної адаптованості
Дослідження було проведено серед під- школярів (А. Фурмана), що діагностуєособли-
літків, які навчаються у загальноосвітніх шко- вості особистісної адаптованості школярів;
лах (7й-9й клас), оскільки цей вік виділяється шкала впливу подій, яка дозволяє виявити на-
науковцями як група ризику щодо деструктив- явність та оцінити ступінь вираженості реак-
ної реакції на стресові впливи (Овшінов, цій уникнення, інтрузії та гіперреактивності;
2012). Крім того, дана вікова категорія здатна опитувальник по симптомах посттравматич-
до рефлексії власних станів та переживань, що ного стресового розладу (після впливу надмір-
є необхідною умовою для оцінки специфіки них стресових подій) - визначає наявність та
наслідків впливу травмівної події. Експериме- інтенсивність прояву найбільш поширених
нтальна група (ЕГ) формувалася методом ви- симптомів ПТСР та опитувальник посттравма-
падкового відбору і складала в цілому 345 ді- тичного росту (PTGI) - дозволяє виявити наяв-
тей: 120 дітей у Калинівській ЗОСШ І-ІІІ сту- ність, ступінь та напрямок посттравматичного
пенів №1Калинівського району Вінницької зростання. Наявність проявів відчуженості
області, 140 дітей в Павлівській ЗОСШ І-ІІІ оцінювався з допомогою окремих аспектів в
ступенів Калинівського району Вінницької структурі загального показника соціалізовано-
області, 85 дітей у ЗОСШ м. Вишневого, Київ- сті особистості школяра (рівень соціальної
ської області. активності), адаптованості та реакцій інтрузії,
Завданнями емпіричного дослідження гіперреактивностіі уникнення школярів.
були: Виклад основного матеріалу дослі-
Виявити дітей з симптоматикою, яка дження з повним обґрунтуванням отрима-
вказує на наявність психотравми; них наукових результатів.
Визначити ступінь впливу психотравми Перейдемо до розгляду результатів ем-
на процеси соціалізації дітей та посттравма- піричного дослідження. Дослідження ступеню
тичне зростання; вираженості симптомів ПТСР показало, що
Здійснити аналіз значення процесу від- вони представлені у дщосіджуваній вибірці у

141
такому розподілі за ступенем нарощення кіль- стійному опрацюванню і в подальшому може

кості та інтенсивності прояву: 13% вибірки спричинити пресистенцію травми у дитячих
мають високий рівень вираженості ПТСР- спільнотах.
проблематики, 74% - середній рівень, а 13% - Наступний крок нашого дослідження
низький. був пов’язаний із вивченням наявності у дітей
стійких симптомокомплексів психотравми у
вигляді інтрузії, уникнення та гіперреактивно-
сті. Отже, за даними результатів методики:
22% досліджуваних школярів характеризу-
ються високим рівнем уникнення. При цьому
Рис. 1. Рівень вираженості симптомів ПТСР у 32% школярів спостерігається сильне висна-
у досліджуваних підлітків ження реакції уникнення, дуже сильне висна-
Така тенденція свідчить, що навіть за ження є лише у 5% дітей; 16% школярів ма-
умов відсутності очевидного впливу інтенсив- ють високий рівень вираженості інтрузії, при
них та гострих травмівних чинників на дітей цьому, 16% мають сильне, а 7% - дуже сильне
(безпосереднє перебування у зоні активних виснаження в інтрузії; гіперреактивність мен-
бойових дій, вимушене переселення тощо), ше виражена: 18% школярів мають високий
симптоми психотравми на тому чи іншому рівень, у 13% школярів відмічається низьке, а
рівні представлено. З огляду на це, можемо в 5% - дуже сильне виснаження реакції гіпер-
міркувати про особливу стресогенність сучас- реактивності.
ного вітчизняного суспільства в цілому Загальна ситуація ступеню вираженості
(З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, С. С. Мі- реакцій індивіда до впливу подій представле-
щук) на яку діти реагують психотравмівною на на рисунку 2.
симптоматикою, що важко піддається само- Як бачимо на рисунку 2, у досліджува-
Рис. 2. Ступінь вираженості реакцій уникнення, інтрузії та

гіперреактивності у досліджуваних підлітків

142
Рис. 3. Рівні соціалізованості досліджуваних підлітків
них виявлено показники за усіма основними (36%) демонструють особистісну адаптова-

симптомокомплексами психотравми: уник- ність (рисунок 4).
нення, гіперреактивність та інтрузія. Це свід-
чить, що у вибірці наявне поглиблення психо-
травмівного процесу, яке, зрештою, може при-
звести до застрягання та циркуляції психотра-
вми.
Дослідження рівня соціалізації у дітей
показав, що: 18% мають високий рівень соціа- Рис. 4. Рівні адаптованості досліджуваних
лізації, 73% - середній, 18% - високий учнів
(рисунок 3). При чому, з них: 13% учнів, де-
монструють низький рівень соціальної адап- Отже, у досліджуваній вибірці виявле-
тивності, 31% досліджуваних дітей мають ни- но постстресову симптоматику та симптоми,
зький рівень автономності, 19% учнів демон- які свідчать про поглиблення процесів психот-
струють низький рівень соціальної активності равми (інтрузія, уникнення, гіперреактив-
і лише 4% мають низький рівень схильності ність). Дослідження процесів адаптації та со-
до гуманістичних норм життєдіяльності. Тоб- ціалізації у дітей показало наявність значного
то, саме ця частина учнів має ознаки порушен- відсотку досліджуваних, які мають порушення
ня соціалізації. у цій сфері.
Вивчення особистісної адаптованості Перейдемо до розгляду посттравматич-
школярів також дозволило виділити групу де- ного зростання у досліджуваній вибірці. При
задаптованих школярів (37%), при цьому 27% вивченні напрямків посттравматичного зрос-
є зовсім неадаптовані і лише третя частина тання ми досліджували можливість росту в

143
п’яти векторах: стосунки з іншими, нові мож- редньому – 62%, високому – 19%. При цьому
ливості, духовні зміни, оцінка життя та загаль- допускають зміни дуже малого ступеня 12%,
ний показник самої можливості посттравмати- малого ступеня – 19%, помірного – 20%, вели-
чного зростання. Виділено також ступінь ви- кого – 28%, дуже великого – 11%.
раженості самого напрямку. Напрямок розвитку особистої сили на
Загальний результат вивчення можли- низькому рівні бачать 16%, середньому – 66%,
востей та напрямків посттравматичного зрос- високому – 18%. При цьому допускають зміни
тання вказує на низку вираженість у 21%, се- дуже малого ступеня 13%, малого ступеня –
редню – 62%, високу – у 16%. Загалом допус- 15%, помірного – 20%, великого – 24%, дуже
кають зміни дуже малого ступеня 6%, малого великого – 18%.
ступеня – 24%, помірного – 27%, великого – Розглядають можливі духовні зміни на
39%, дуже великого – 5% (рисунок 5). низькому рівні 18%, середньому – 61%, висо-
Рис. 5. Ступінь вираженості особистісних змін внаслі-

док посттравматичного зростання у досліджуваних
підлітків
Можливість посттравматичного зрос- кому – 21%. При цьому допускають зміни ду-
тання в напрямку розвитку стосунків з інши- же малого ступеня 32%, малого ступеня –
ми на низькому рівні виражена у 20% школя- 26%, помірного – 21%, великого – 13%, дуже
рів, на середньому – у 65%, високому – у 15%. великого – 8%.
При цьому допускають зміни дуже малого І переоцінка життя на низькому рівні
ступеня 14%, малого ступеня – 21%, помірно- виражена у 18%, середньому – 62%, високому
го – 27%, великого – 32%, дуже великого – – 20%. При цьому допускають зміни дуже ма-
6%. лого ступеня 12%, малого ступеня – 22%, по-
Вірогідність відкривати для себе нові мірного – 25%, великого – 21%, дуже велико-
можливості на низькому рівні бачать 19%, се- го – 20%.

144
Таким чином, частина дітей, в яких ви- соціуму) з феноменами, які пов’язані із пси-
явлено ознаки психотравми, перебувають у хотравмою (симптоми, їх подолання).
процесі посттравматичного зростання, яке в Перше розглянемо зв’язок між проява-
цілому по вибірці виражене помірно ми ПТСР, симптомокомплексами психотра-
(переважає середній рівень прояву). Проте, вми у вигляді інтрузії, уникнення, гіперреак-
помірний ступінь вираженості зростання при тивності (поглиблення психотравмівного про-
значно представленій симптоматиці психот- цесу) та показниками соціалізації, адаптації
равми у досліджуваних вказує на те, що у ви- дітей.
бірці не виявлено значного посттравматично- Як бачимо з таблиці 1, існує обернений
го зростання, яке би свідчило про подолання зв'язок між проявами ПТСР-симптомів і пока-
психотравми. зниками особистісної адаптованості школярів
Перейдемо до розгляду кореляційних та їхньою автономністю. Така тенденція свід-
зв’язків (за коефіцієнтом рангової кореляції чить про те, що наявність навіть поокремих
Спірмена) між психотравмівною симптомати- симптомів ПТСР, які ще не складені у стійкі
кою та процесами соціалізації, адаптації, а симптомокомплекси психотравми, негативно
також між ступенем вираженості посттравма- позначаються на якості соціального життя
Таблиця 1.
Значення коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена
між проявами ПТСР-симптомів та соціалізацією, адаптацією досліджуваних (n=345)
Особистісна ада- Соціальна адап- Соціальна Схильність до гу-
птованість шко- тивність Автономність активність маністичних норм
лярів життєдіяльності
Прояви сим-
птомів -,430** -,162 -,221* -,212 -,089
ПТСР
Примітки:
**. Кореляція значима на рівні 0,01 (двостороння);
*. Кореляція значима на рівне 0,05 (двостороння).
тичного зростання та процесами соціалізації підлітків, спричиняючи складнощі інтеграції

та адаптації. Порівняння цих даних дозволило особистісного сенсу у соціальне життя та
виявити, чи існують зв’язки між явищами со- впливаючи на стійкість особистості у збере-
ціалізації та адаптації і тими феноменами, які женні кордонів Я. З огляду на це, можемо
пов’язані з психотравмою (нарощення симп- спостерігати тенденцію до відчуження, оскі-
томів або подолання аж до посттравматично- льки соціалізація у даному контексті, набуває
го зростання). Відповідно, чи корелює фено- характеру формалізації, саморозкриття ускла-
мен відчуженості (дезадаптованість, втеча від днюється.

145
Розглянемо, як впливає поглиблення шення соціальних норм та правил, підвищеної

психотравмівного процесу на процеси адапта- агресії тощо.
ції, соціалізації підлітків. Таким чином, отримані статистичні да-
Таблиця 2.
між проявами уникнення, інтрузії, гіперреактивності та соціалізацією, адаптацією
досліджуваних (n=345)
Особистісна Схильність до
адаптова- гуманістичних
ність школя- Соціальна Соціальна норм життєдіяль-
рів адаптивність Автономність активність ності
Уникнення -,272* -,099 ,064 -,072 -,339**
Інтрузія -,367** -,179 -,152 -,201 -,333**
Гіперреактив-
ність -,326** -,120 ,066 -,028 -,337**
Примітки:
**. Кореляція значима на рівні 0,01 (двостороння);
Як видно з таблиці 2, поглиблення про- ні свідчать про те, що при нарощенні психот-
цесу психотравми має обернений зв'язок з равмівної симптоматики у дітей, показники
проявами соціалізації та адаптації на рівні соціальної дестабілізації у вигляді відчуження
особистісної адаптованості та гуманістичних (протиставлення, асоціальна діяльність, агре-
норм життєдіяльності. При цьому зв’язки про- сивність тощо) поглиблюються і вони почина-
слідковуються більш значимі та стійкі, а ха- ють уникати особисто значимих стосунків,
рактер соціалізації набуває асоціальних відті- саморозкриття у гурті тощо, що в свою чергу
нків, що фактично вказує на поглиблення тен- перешкоджає активації долаючої інтенції.
денції до відчуження. Так, так само, як у випа- Наші висновки підкріплено показника-
дку наявності ПТСР-симптоматики при збере- ми позитивного кореляційного зв’язку між
женні зовнішньої соціальної активності, осо- ступенем вираженості посттравматичного зро-
бистісний зміст залишається не проявленим, стання (PTGI) та соціалізацією, адаптацією
але при цьому автономність вже втрачає ознак підлітків.
значущості, натомість посилюються показни- Як бачимо з таблиці 3, показники пост-
ки втрати гуманістичної орієнтації власної ді- травматичного зростання мають значимі прямі
яльності. Така конфігурація соціалізації, може кореляційні зв’язки з показниками соціалізації
вказувати на прояви відчуженості у формі ан- та адаптації. При цьому конфігурація соціалі-
тисоціальної активності, втрати інтересу до зації підлітків змінюється у бік подолання не-
соціально значимих видів діяльності, пору- гативних тенденцій в цілому та у вигляді від-

146
Таблиця 3.
між проявами посттравматичного зростання (PTGI) та соціалізацією, адаптацією дослі-
джуваних (n=345)
Особистісна
адаптова- Соціальна Схильність до
адаптивність Автономність
ність школя- Соціальна ак- гуманістичних
рів тивність норм життєдіяль-
Стосунки з ін-
,340** ,320** ,146 ,312** ,324**
шими
Нові можливості ,163 ,130 ,129 ,328** ,206
Особиста сила ,355** ,299** ,353** ,470** ,230*
Духовні зміни ,215* ,180 ,094 ,138 ,316**
Оцінка життя ,089 ,001 ,168 ,228* ,138
Примітки:
**. Кореляція значима на рівні 0,01 (двостороння).
чуження, зокрема. Так, показники соціальної та загострюють симптоматику

адаптованості, автономності, гуманістичної Висновки та перспективи подальших
спрямованості діяльності перестають набува- досліджень
ти асоціальних ознак та зростають, а загальна Отже, в ході емпіричного дослідження
соціалізація та активність нарощуються при виявлена значна кількість дітей із яскраво ви-
цьому вже у сенсі особистісної наповненості раженою психотравмівною симптоматикою.
та присутності. Таким чином, спостерігається Найбільшою мірою травматичний досвід
тенденція до згуртування без злиття та втрати впливає на посилення симптомів уникнення,
власного змісту особистості. інтрузії та гіперреактивності, що, в свою чер-
Таким чином, статистично підтвердже- гу, відображається на рівні соціальної адапто-
но, що процеси відчуження, які пов’язані з ваності та активності. Доведені зв’язки між
адаптацією дітей та соціалізацією можуть ні- симптоматикою і проблемами в соціальній
велюватися за умови та за мірою подолання сфері у досліджуваних свідчать про відокрем-
психотравми. Як бачимо з отриманих даних, лення від інших і протиставлення себе гурту,
повне подолання психотравми та вихід на но- що поглиблюються з наростанням травмуван-
вий якісний рівень життя у вигляді посттрав- ня. Встановлені кореляційні зв’язки чітко під-
матичного зростання має тісний зв’язок з пок- тверджують значимість процесу відчуженості:
ращенням соціального функціонування дітей, феномен відчуженості при цьому набуває до-
а отже і їхньої згуртованості. Справедливо і мінуючого значення, оскільки впливає на про-
інше: процеси відчуження поскладнюють про- цеси адаптації, соціалізації та подолання пси-
цес подолання психотравми, поглиблюють її хотравми.

147
Встановлені зв’язки визначають фено- на подолання відчуженості буде найбільш

мен відчуження як один із важливих маркерів ефективною. Реалізація вказаного фокусу про-
психотравмівного процесу, який вказує на йо- працювання призведе до швидкого відновлен-
го поглиблення та застрягання. Подолання ж ня емоційної сфери, соціальної активності та
відчуженості у дітей сприяє нівелюванню ба- ступеня адаптаційних можливостей дітей, які
р’єру із соціальним оточенням, що виникає зазнали психотравмівного впливу.
внаслідок психотравми. Вихід з відчуженості Перспективи подальших досліджень
не лише долає симптоми психологічної тра- вбачаємо в розробці психокорекційної програ-
вми, але й зупиняє механізм їхнього поглиб- ми, спрямованої на подолання відчуженості,
лення та ретравматизації, забезпечує стійкість розвиток соціальної активності, адаптаційних
та більш ймовірне посттравматичне зростан- можливостей та стимулювання посттравмати-
ня. чного зростання школярів, які зазнали психот-
Посттравматичне зростання – це, на- равмівного впливу.
самперед, повторне входження у соціальне
середовище, гуртування. З огляду на це, од- References :
ним із показників подолання психотравми є

соціалізація особистості, її тяжіння до згурто- Antonyan, Yu. M. (1987). Psihologicheskoe otchuzhdenie
lichnosti i prestupnoe povedenie. Genezis i profil-
ваності без злиття з іншими. Процеси, які від-
aktika dezadaptivnyh prestuplenij.[Psychological
буваються під час посттравматичного зростан-
alienation of personality and criminal behavior.
ня, чітко демонструють природні механізми Genesis and prevention of maladaptive crimes],
подолання психотравмівної симптоматики, які Yerevan: Ajastan [in Russian].
запускаються і працюють повною мірою за- Demchenko, L.M. (2005). Osobennosti koncepcii
вдяки опорі на гурт, стосункам, близькості з otchuzhdeniya v filosofii K. Marksa i D. Lukacha
іншими, реалізації лідерських інтенцій, розк- [Features of the concept of alienation in the philos-
ophy of K. Marx and D. Lukac]. Vestnik OGU. –
риття творчих потенціалів, навчання тощо.
Vestnik OGU. (№ 1), (pp. 58-65) [in Russian].
Найбільшою мірою посттравматичне зростан-
Kalshed, D. (2001).Vnutrennij mir travmy: Arhitepicheskie
ня спрямоване на переоцінку якості життя,
zashity lichnostnogo duha [Inner World of Injury:
відкриття нових можливостей та духовні змі-
Archetypal Defenses of the Personal Spirit],
ни. Mosсow: Akademicheskij proekt [in Russian].
Таким чином, виходячи із отриманих
Krovyakov, V.M. (2005) Psihotravmatologiya.
емпіричних даних, можемо стверджувати про Psihicheskaya travma, psihogenii v etiopatogenet-
те, що психокорекційна\психотерапевтична icheskih mehanizmah razvitiya psihicheskih ras-
робота з дитячою психотравмою, сфокусована strojstv: Monografiya [Psychotraumatology. Men-

148
tal trauma, psychogeny in the etiopathogenetic sian].

mechanisms of the development of mental disor-
Reshetnikov, M.M. (2006). Psihicheskaya travma. [Mental
ders: a monograph], Moscow: Nauka [in Russian].
trauma], Saint Petersburg: Institut psihoanaliza [in
Kocharyan, A. S. & Lisenaya, A. M. (2011). Psihologiya Russian].
perezhivanij: uchebnoe posobie [Psychology of
Semenova, Yu.S. (2011). Psihotravma (psihologichna
experiences: a training manual], Kharkiv: HNU
travma): diskusijni pitannya medicini ta psi-
imeni V. N. Karazina [in Ukrainian].
hologiyi [Psychotrauma (psychological trauma):
Mіschuk, S.S. (2015). Tilesna terapiia yak zasib discussion questions of medicine and psychology]
opratsiuvannia dytiachykh psykhotravm [Physical Ukrayinskij naukovo-medichnij molodizhnij zhur-
therapy as a means of developing children's psy- nal. Aktualni problem suchasnoyi medichnoyi psi-
chotrauma]. Psykholohichna dopomoha ditiam u hologiyi: Materiali V naukovo-praktichnoyi kon-
kryzovykh sytuatsiiakh: metody i tekhniky - Psy- ferenciyi, m.Kiyiv, 11-12 travnya 2011 r. –
chological assistance to children in crisis situa- Nacionalnij medichnij universitet imeni
tions: methods and techniques. Z.G. KIsarchuk O.O.Bogomolcya – Ukrainian scientific-medical
(Ed.), (pp. 33-58). Kіyv.: TOV «Vidavnitstvo youth journal. Topical Problems of Modern Medi-
«Logos» [in Ukrainian]. cal Psychology: Materials in a Scientific and
Practical Conference, Kyiv, May 11-12, 2011 -
Omelchenko, Ya.M. (2015). Rol pervinnih ob’EktIv u
National Medical University. (Vip.3), (pp. 50-54)
protsesI formuvannya vnutrIshnogo algoritmu
[in Ukrainian].
podolannya krizovoYi situatsIYi [The role of pri-
mary objects in the process of forming an internal Fenihel, O. (2004). Psihoanaliticheskaya teoriya nevrozov
algorithm for overcoming a crisis situation]. Psi- [Psychoanalytic Theory of Neurosis].(A. B. Hav-
hologIchna dopomoga postrazhdalim vnaslIdok ina, Trans). Moscow: Akademicheskij proekt [in
krizovih travmatichnih podIy: metodichniy Russian].
posIbnik - Psychological Assistance to Victims of
Fokina, N.Yu. & Fokina, A.V. (2016). Problema
Crisis Traumatic Events: methodical manual. Z.G.
otchuzhdeniya lichnosti v sovremennyh sociolog-
KIsarchuk (Ed.), (pp. 15-26). Kіyv.: TOV
icheskih teoriyah [The problem of alienation of
«Vidavnitstvo «Logos» [in Ukrainian].
personality in modern sociological research]. Ak-
Ovshinov, A.N. (2012). Otchuzhdenie socialno-klassovyh tualnye voprosy obshestvennyh nauk: sociologiya,
otnoshenij kak sociologicheskaya problema politologiya, filosofiya, istoriya: sb. st.po mater.
[Alienation of social class relations as a sociologi- LXVII-LXVIII mezhdunar.nauch.-prakt. konf.–
cal problem]. Nauchnye problem gumanitarnyh Actual issues of the social sciences: sociology,
issledovanij - Scientific problems of humanitarian political science, philosophy, history: a collection
studies. (№ 1), (pp. 202–214) [in Russian]. of articles based on materials of the LXVII-LXVIII
international scientific and practical conference,
Petrova, O.A. (2013). Fenomen psihotravmy: teoreticheskij
Novosibirsk: SibAK. (№ 12(61)),. (pp. 97-102) [in
aspect [The phenomenon of psychological trauma:
Russian].
theoretical aspect]. Vestnik novgorodskogo gosu-
darstvennogo universiteta - Bulletin of Novgorod
State University. (№74), (T2), (pp. 89-90) [in Rus-

149
Serhiy Mishchuk prevalence of disorders in this area, in 84 and

Scientific correspondent of the laboratory of consultational 19%, respectively.
psychology and psychotherapy of the H.S. Kostiuk Institute
of Psychology of the National Academy of Educational The authors performed the analysis of the
Sciences of Ukraine, Director of Branch of Inter-regional
institute of gestalt-therapy and Art, Vinnitysa (Ukraine) association between the phenomenon of aliena-
tion and successfulness of coping with psy-
ALIENATION AS A CENTRAL PHENOME- chotrauma. The results confirm that the process
NON OF PSYCHOTRAUMA PROCESS
of alienation associated with adaptation and so-
ABSTRACT cialization in children may be mitigated if, and to
the extent, the psychotrauma is coped with.
The article examines the content of the These associations characterize the phe-
phenomenon of alienation in the context of its nomenon falienationasone of important markers
significance in the process of psychotrauma in of psychotrauma process, whichisre flectingit
children. sexacerbationor stalling. Over comingalienation
Amplification of psychotramatic process in children helps with over coming of the barrier
leads to exacerbation of central symptoms up to with the social surrounding, occurringas a result
disruption of socialization and appearance of sep- of psychotrauma.
aration or alienation. Alienation manifests as Quittingalie nation does not only mitigate
strengthening of focus on internal criteria, and symptoms of psychotrauma, but also blocks
losing of ability to understand others intuitively. themechanism of their exacerbationandre-
The child closes for himself the opportunities for traumatization, and improvessus trainability and
self-accomplishment, interaction in social groups, higher chance of post-traumatic growth.
thus further isolating in the internal world. Key words: Psychotrauma, psychotrau-
The authors present the results of an em- matic process, overcoming intention, alienation,
piric research study of the level of psychotrauma grouping, alignment, socialisation, adaptation,
among schoolchildren, typical post-traumatic posttraumatic growth.
manifestations and symptoms of psychotrauma,
processes of adaptation, socialization and post- Мищук Сергей Сергеевич
traumatic growth. In the studies sample (N=345) Научный корреспондент лаборатории консультатив-
the PTSD symptoms were found in 87%, and ной психологии и психотерапии Института психоло-
гии им. Г.С. Костюка Национальной академии педаго-
symptoms of exacerbation of psychotrauma гических наук Украины, директор представительства
Межрегионального института гештальт-терапии и
(intrusion, avoidance, hyper-reaction) in 83%. искусства, г. Винница (Украина)
The assessment processes of adaptation and so-
ОТЧУЖДЕННОСТЬ КАК
cialization in children has shown substantial
ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ФЕНОМЕН

150
ПСИХОТРАВМИРУЮЩИХ ПРОЦЕССА зано, что потеря социальных связей

(отчужденность) имеет влияние на возмож-
АННОТАЦИЯ
ность и успешность преодоления проявлений
психотравмы. Подтверждено, что процессы
В статье раскрывается содержание фе-
отчуждения, которые связаны с адаптацией
номена отчуждения в контексте его значения
детей и их социализацией могут нивелиро-
относительно процесса протекания психотрав-
ваться в соответствии с преодолением симп-
мы у детей, которая рассмотрена с точки зре-
томов психотравмы. И наоборот, проявления
ния процессуального подхода (А. Мінделл, Д.
психотравмы у детей ослабляются за мерой
Франчесетті, М. Джечеле, Я. Рубал, М. Спань-
преодоления их отчужденности.
оло Лобб, Ф.Є. Василюк).
Установленные связи определяют фе-
Установлено, что усиление психотрав-
номен отчуждения как один из важных марке-
матического процесса приводит к углублению
ров психотравматического процесса, который
центральной симптоматики вплоть до наруше-
указывает на его углубление и застревание.
ния процессов социализации и возникновения
Преодоление же отчужденности у детей спо-
чувства отдельности, отчужденности. Отчуж-
собствует нивелировке барьера с социальным
денность проявляется усилением ориентации
окружением, которое возникает в результате
на внутренние критерии, потерей способности
психотравм. Выход из отчужденности не
к интуитивному пониманию окружающих.
только преодолевает симптомы психологиче-
Ребенок закрывает для себя возможность са-
ской травмы, но и останавливает механизм их
мореализации и раскрытия себя в социальных
углубления и ретравматизации, обеспечивает
группах, таким образом погружаясь все глуб-
стойкость и более вероятный посттравматиче-
же в свой внутренний мир.
ский рост.
Приведены результаты эмпирического
Ключевые слова: психотравма, психо-
исследования уровня психотравматизации де-
травматический процесс, преодолевающая
тей общеобразовательных школ, типичных
интенция, отчуждение, сплочение, социализа-
посттравматических проявлений и симптомов
ция, адаптация, посттравматический рост.
психотравмы, процессов адаптации, социали-
зации и посттравматического роста.
Изложены результаты корреляционно-
го анализа связей между симптомами психо-
травмы, социализацией, адаптацией и пост-
травматическим ростом исследуемых. Пока-

151
СВОБОДА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У
ПРОЦЕСІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Московець Людмила Павлівна1

1
Здобувач наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053
«Психологія» Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна
Національної академії педагогічних наук України, м. Київ (Україна)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8960-477X
UDC: 159.947.2:37.011.3-051]-043.84
АНОТАЦІЯ
У статті презентовано основні результати теоретичного аналізу феноменів свободи та відпо-

відальності в самореалізації педагогічних працівників. З’ясовано відмінності між «свободою
від» та «свободою для». У результаті проведеного теоретичного дослідження окрему увагу
було звернено на погляди Е. Фромма, В. Франкла щодо ролі свободи в процесі індивідуації.
Визначено сутність автономії як дотичного до свободи поняття, що сприяє прийняттю рішень
у різних сферах життєдіяльності. Встановлено рівні, фази, вектори розвитку, критерії відпові-
дальності. Здійснено пояснення релевантного до відповідальності поняття «інтернальності»
як внутрішнього локусу контролю. У представленому дослідженні автор зазначає, що внутрі-
шня свобода проявляється в усвідомленій діяльності, яка передбачає прийняття особистістю
рішення подолання перешкод для гармонійного розкриття потенційних можливостей спира-
ючись на позитивні ціннісні орієнтації та враховуючи межі своєї активності, що в підсумку
сприятиме самореалізації. Свобода виступає рушійною силою активності особистості, яка
передбачає спроможність розв’язувати різноманітні протиріччя й цим самим демонструє осо-
бистісну зрілість людини. Визначено взаємозв’язок свободи та відповідальності як категорій
філософсько-психологічного знання: свобода без відповідальності перетворюється у сва-
вілля, а відповідальність пов’язана з прийняттям особистістю вольових рішень, окресленням
шляхів їх досягнення. Було зроблено внесок у визначення місця свободи та відповідальності
в процесі самореалізації особистості: перше поняття є структурним елементом діяльнісного

Copyright: © Liudmyla Moskovets
© Liudmyla Moskovets
152
компоненту, який проявляється в рішеннях, вчинках; а друге – виступає умовою, що забезпе-

чує успішне здійснення людиною своїх позитивних сутнісних сил. Розглянуто значення сво-
боди та відповідальності в процесі самореалізації педагогічних працівників. Свобода вибору
дає можливість педагогу літнього віку успішно рухатися в напрямку самореалізації: він мо-
же обирати на власний розсуд або продовжувати займатися професійною діяльністю, або
змінити її на іншу форму активності (громадську, суспільно-корисну, волонтерську та інші
діяльності).
Ключові слова: свобода, внутрішня свобода, відповідальність, інтернальність, автономія,

самореалізація особистості.
Постановка проблеми дослідження. своєї професійної діяльності.

На людину як соціальну істоту впродовж три- Аналіз останніх досліджень і публі-
валого історичного розвитку людства постій- кацій. Уже в трактатах ХVІІ – ХVІІІ ст. філо-
но впливали різноманітні фактори, які часто й софи Нового часу Р. Декарт, Т. Гоббс, Ж-
підштовхували її до тих чи інших дій. Але в Ж. Руссо та ін. та в ХІХ ст. представники кла-
умовах сьогодення, яке характеризується не- сичної філософії І. Кант, Г. Гегель, Ф. Ніцше
стабільним суспільно-економічним станом, та ін. висловлювали думки про свободу. Вона
коли особистість потрапляє в складні умови, була об’єктом дослідження й представників
коли життя мінливе, уже важко пояснити осо- гуманістичної та екзистенціальної психології
бливості поведінки індивіда лише через зовні- (А. Маслоу, Г. Олпорта, К. Роджерса,
шні детермінанти. Усе частіше людина потра- Е. Фромма, В. Франкла та ін.). Вагомий доро-
пляє в ситуації, коли заради досягнення цілей бок у дослідженні свободи та відповідальнос-
життєвого шляху потрібно проявляти актив- ті знаходимо й у працях сучасників
ність, уникати пасивної, споглядальної пози- (К. Абульханової-Славської, Г. Балла, І. Беха,
ції, прагнути до саморозвитку. Саме самодо- О. Кузьміної, Д. Леонтьєва, Л. Мар’яненко,
статня особистість намагається знайти в собі С. Рубінштейна, В. Слободчикова,
джерело для реалізації потенційних здібнос- В. Чернобровкіної та ін.). Актуальні проблеми
тей, діє на власний розсуд, керується внутріш- взаємозв’язку самореалізації з свободою та
ньою свободою та бере на себе відповідаль- відповідальністю відображені у працях
ність за ці дії. Проблеми свободи та відповіда- В. Байлука, І. Беха, С. Максименка,
льності активно обговорюються в різних сфе- Н. Овчаренко, В. Осьодло, В. Панка та ін.
рах життєдіяльності особистості, у тому числі Проте недостатньо висвітленою залишається
й у педагогічній діяльності. Постає питання проблема місця феноменів свободи та відпові-
про автономію педагогічних працівників і їх дальності в процесі самореалізації особистос-
здатність нести відповідальність за результати ті педагогічного працівника, їх ролі в опред-
153
метненні сутнісних сил. Г. Балл, вивчаючи проблему свободи, виділяє

Мета статті – розкрити специфіку сво- дві сторони цього феномену: зовнішню
боди й відповідальності як характеристик осо- (звернену до суспільства, яку воно здатне чи
бистості та визначити зв’язок цих феноменів повинно дати особі) та внутрішню свободу
із процесом самореалізації педагогічних праці- особи (звернену до особи, якою людина здатна
вників. оволодіти й скористатися) (Ball, 2003: 1). Саме
Виклад основного матеріалу дослі- внутрішня або особистісна свобода є більш
дження. Явище свободи ставало об’єктом ана- значимою в процесі самореалізації особистос-
лізу різних науковців, у тому числі філософів, ті.
психологів, педагогів, проте не отримало од- Свобода особистості була предметом
нозначного трактування. За словниковими розгляду психологів-гуманістів, але особливої
джерелами поняття «свобода» визначають як: уваги заслуговують погляди Е. Фромма, який
можливість діяти без перешкод і забо- робить акцент на «втечі від свободи». Він вва-
рон у будь-якій галузі; можливість поводитися жав, що прірва між свободою та безпекою зу-
на свій розсуд, без залежності від кого-небудь мовлює труднощі в людському існуванні. Лю-
(Великий тлумачний словник української мо- ди здійснюють боротьбу за свободу й автоно-
ви) (Busel, 2004: 1109); мію, але при цьому переживають відчуження
вихідне положення про те, що люди від природи та суспільства. Вони потребують
відповідальні за свої дії та здатні переборюва- влади над своїм життям та прагнуть вибору,
ти вплив середовища на свою поведінку але їм потрібно при цьому відчувати свою єд-
(Психологічний тлумачний словник) (Shapar, ність із іншими людьми (Khell, & Zyhler,
2004: 457); 2003: 248). Як наслідок виникає конфлікт між
притаманну людині специфічну здат- свободою та безпекою, який є сильним моти-
ність діяти відповідно до своїх цілей та інтере- ваційним механізмом, що спонукає особис-
сів, які виражають переважно не наявну (уже тість до певних дій.
здійснену), а майбутню, головним чином мож- Із метою подолання відчуженості, влас-
ливу, реальність (Філософський словник) ної непотрібності, самотності, згідно
(Shynkaruk, 1986: 609). Е. Фромма, варто відмовитися від своєї свобо-
Свобода в загальному смислі тлума- ди й придушувати індивідуальність. Мова йде
читься як сукупність внутрішніх і зовнішніх про «втечу від свободи», досягнути якої мож-
умов, які сприяють усуненню перешкод і гар- на за допомогою певних стратегій:
монійному розгортанню та виявленню різнобі- – авторитаризм (тенденція поєднання
чних можливостей особистості (Ball, 2003: 1). самого себе з кимось або чимось зовнішнім,
Автор раціогуманістичного підходу щоб набути сили, втраченої індивідуальним
154
«Я»); усвідомленням необхідності, але на основі ус-

– деструктивність (механізм втечі, що відомлення альтернатив та їх наслідків
допоможе подолати почуття неповноцінності (Romenets, & Manokha, 2003: 439).
шляхом знищення або приниження інших); Аналізуючи свободу вибору, варто зга-
– конформність (виявляється у абсолю- дати Г. Балла, який підкреслює хибність над-
тному підпорядкуванні соціальним нормам, мірної універсалізації тлумачення поняття
які забезпечують регуляцію поведінки) «свободи особи» як свободи вибору, але він не
(Lifarieva, 2003: 36). ставить під сумнів потребу в аналізі ситуацій
Конфлікт між свободою та безпекою вибору між наявними альтернативами як дуже
можна розв’язати за допомогою використання важливими ситуаціями людського життя. Вну-
позитивної свободи, яку Е. Фромм розглядає трішня свобода особи виявляється в обґрунто-
як «реалізацію самості», як повне утверджен- ваності й рішучості здійснюваного нею вибо-
ня унікальності індивіда, який не підкоряється ру (Ball, 2003: 2). Життєвий вибір, за
чужим цілям. Лише сама людина є центром і Т. Титаренко, є рушійною силою процесу по-
метою власного життя (Romenets, & Manokha, будови індивідом свого світу, способом детер-
2003: 436). мінації особистісного самоконструювання,
Ключовими компонентами позитивної стратегічним рішенням, що стимулюється
свободи, за Е. Фроммом, є любов і праця, які життєвими подіями й внутрішньою незадово-
сприяють її розвитку. Досягнення позитивної леністю тим, що відбувається, мотивується
свободи вимагає від особистості спонтанної бажанням змінити напрямок життєвого шляху
активності, яка найяскравіше проявляється в (Tytarenko, 2014: 175). Людина в процесі здій-
дитинстві (Khell, & Zyhler, 2003: 250). Людсь- снення життєвого вибору може обрати як де-
кі дії, з точки зору вченого, завжди детерміно- структивний, так і конструктивний варіант,
вані певними схильностями, які закладені в але саме останній сприяє успішному особисті-
підсвідомості. Досягнувши певного рівня інте- сному зростанню.
нсивності, вони починають визначати дії лю- Е. Фромм із проблемою свободи люди-
дини, що зумовлює втрату свободи вибору. У ни також пов’язує процес індивідуації, який
випадку взаємодії протилежних схильностей забезпечує усвідомлення власної суті, зумов-
людина отримує свободу вибору, але при цьо- лює необхідність укорінення у світі. Здійсню-
му вона обмежена існуванням об’єктивних ючи дослідження даного процесу, він виділяє
можливостей, «детермінованих реальною си- аспекти індивідуації: зростання сил особис-
туацією». Свобода людини полягає у її спро- тості та зростання її одинокості (Romenets, &
можності вибору між існуючими реальними Manokha, 2003: 435). Науковець пропонує роз-
можливостями й може бути визначена як дія з глядати поняття «свобода від» у негативному
155
смислі, а «свобода для» – в позитивному. Не- якщо її свобода обмежена об’єктивними чин-
гативна свобода спонукає людину до втечі від никами (Frankl, 1990: 16). Науковець вважає,
інстинктивних форм детермінації людських що при наявності свободи поведінка особис-
дій. Саме «свободу від» учений трактує як пе- тості зумовлюється передусім цінностями та
редумову дії індивідуальної свідомості. Пози- смислами. У своїх дослідженнях він звертає
тивну свободу Е. Фромм пропонує розглядати увагу на те, що людська свобода є кінцевою
як «реалізацію самості», як повне утверджен- свободою, причому людина залишається не
ня унікальності індивіда (Romenets, & Mano- вільною від умов, але вона вільна зайняти пев-
kha, 2003: 436). ну позицію стосовно світу (Frankl, 1990: 77).
Г. Балл, підтримуючи думку Е. Фромма С. Рубінштейн запропонував психоло-
про «свободу від» як негативну, вважає, що гічну концепцію свободи, у якій трактує да-
вона допомагає звести до мінімуму перешко- ний феномен як можливість людини самій ви-
ди, які стоять на шляху до реалізації бажань та значати лінію своєї поведінки, відкидаючи всі
прагнень суб’єкта. «Свобода для» як позитив- рішення, які несумісні з нею (Kuzmyna,
на забезпечує ресурси для такої реалізації 2007: 159).
(Ball, 2003: 1). На думку Д. Леонтьєва, О. Кузьміна з позиції рефлексивно-
«свобода від» є свободою від тих обмежень, діяльнісного підходу розглядає свободу як ус-
які заважають людині здійснити вибір із різ- відомлення, переживання та зміну людиною
них варіантів, які змушують її до чогось, а во- меж простору своїх віртуальних можливостей.
на бажає робити щось інше. У той час як Подолання цих меж є творчим актом, який
«свобода для» розглядається науковцем як проходить у мисленні та уяві в процесі розв’я-
ціннісне утворення, яке, здається, ніби обме- зання когнітивних й екзистенційних задач,
жує свободу, але насправді дає нам істинне відкриття людиною нового знання. Нам імпо-
розуміння суті речей (Leontev, 2010: 134). нує точка зору дослідниці, згідно з якою лю-
К. Роджерс розглядає свободу як скла- дина здатна досягнути свободи в ході усвідом-
дову частину тенденції до актуалізації, для лення та діяльності, в єдності процесів рефле-
якої характерний перехід від контролю зовні- ксії, переживання й діяльності. Особистість,
шніх підкріплень до внутрішнього контролю й яка володіє внутрішньою свободою, зустріча-
автономної поведінки (Khell, & Zyhler, ючись із перешкодами в значимій діяльності
2003: 552). усвідомлює протиріччя та діє відповідно до
Розвиваючи екзистенційний напрям внутрішніх переконань і власних ціннісних
психології, В. Франкл у вченні про свободу орієнтацій, відповідальності й обов’язку.
волі зазначає: людина має свободу для того, О. Кузьміна вважає, що необхідною умовою
щоб знайти та реалізувати смисл життя, навіть досягнення свободи є звернення людини до
156
себе – рефлексія, усвідомлення перешкоди у стилем спілкування, несхильністю до снобіз-

власній діяльності у вигляді певних меж мож- му, орієнтацією на сутнісні якості партнерів
ливостей, які можна подолати (Kuzmyna, при встановленні та підтримці контактів, по-
2016: 26). вагою до звичаїв і поглядів інших людей, так-
У психолого-педагогічному плані товністю; тісний зв’язок оволодіння соціоку-
А. Самодрин трактує свободу як синонім са- льтурними нормами та критичне ставлення до
мопізнання власної психокультури, тієї систе- них, формування власних норм (Ball, 2003: 3).
ми цінностей, яка в людській душі трансфор- В. Панок і Г. Рудь, спираючись на кон-
мується в міцний сплав світоглядної культури цепції А. Маслоу та В. Франкла, відповідно до
та особистісного світогляду, що рухає люди- запропонованих ідей Г. Баллом, виокремлю-
ною (Samodryn, 2019: 112). ють такі мотиваційні риси внутрішньо вільної
Згідно з дослідженнями особистості, як домінуюча роль потреби в са-
В. Слободчикова та Є. Ісаєва свобода є мода- моактуалізації, наявність «справи всього жит-
льним, а не предметно-змістовим визначенням тя», що є вищою формою егоїзму, яка компен-
духовного буття людини, що є силою, енергі- сується наявними при цьому альтруїзмом і
єю прориву в самовизначенні до кращого та безкорисливістю; провідна роль вищих буттє-
вищого (Slobodchykov, & Ysaev, 1995: 337). вих цінностей – добра, істини, справедливості,
Слушною є думка В. Чернобровкіної, яка стве- краси тощо, серед ієрархії яких знаходить своє
рджує, що свобода полягає у свідомому, реф- місце і така цінність, як сенс життя (Panok, &
лексивному визначенні й регулюванні суб’єк- Rud, 2006: 197).
том напрямку, змісту, процесу й меж власної Дотичним до поняття «свободи» у пси-
активності на основі внутрішніх чинників та хологічному тезаурусі є поняття «автономія».
при опосередкованому впливі зовнішніх сти- Г. Олпорт у своїй праці «Особистість у психо-
мулів (Kovalenko, 2015: 106). логії» використовує поняття «функціональної
Дослідження особистісної свободи, згі- автономії», яку розглядає як складову особис-
дно Г. Балла, варто здійснювати через аналіз тості, котра звернена до майбутнього, а не ми-
соціально-психологічних складових. Серед нулого, зумовлює перетворення зовнішніх цін-
них він виділяє: діалектичну єдність автономії ностей у внутрішні (Olport, 1998: 69, 133).
особи та її входження до певної спільноти; од- Д. Леонтьєв звертає увагу на те, що автономія
ночасну залученість до різних спільнот завдя- характеризує особистість, яка здатна до розви-
ки тому, що психологічне середовище особи тку, прагне проникнути в сутність речей та
розширюється територіально, а також у часі та бере на себе відповідальність за своє життя
змісті; здатність поважати як себе, так і інших (Leontev, 2010: 138). І. Бех зазначає, що саме
людей, яка супроводжується демократичним автономія є тим підґрунтям, яке зумовлює
157
прийняття рішень у різноманітних сферах (Stepanov, 2006: 60). К. Абульханова-Славська

життєдіяльності (Bekh, 2017: 34). Часто авто- відповідальність розглядає як форму активно-
номія асоціюється із самостійністю, тобто ви- сті, як якість, яка розвивається у індивіда в
являється у внутрішньому здійсненні, не зале- більшій або меншій мірі залежно від того, на-
жно від зовнішніх причин. Особистість, яка скільки суспільство надає йому свободу
досягла свободи, орієнтується на власний (Abulkhanova-Slavskaia, 1991: 109). На думку
шлях розвитку, спирається на власні цінності С. Максименка та В. Осьодло, відповідаль-
та критерії. ність виступає як максимальне вираження су-
Розвиток автономності особистості, б’єктної позиції в діяльності – добровільно
утвердження її свободи сприяє формуванню взяти на себе зобов’язання щодо її здійснення,
відповідальності. Згідно В. Франкла саме сво- готовність відповідати за її результати. Відпо-
бода дає особистості можливість взяти на себе відно до даного підходу відповідальність до-
відповідальність за своє життя, здатність зволить суб’єкту правильно оцінювати причи-
приймати рішення з приводу своєї подальшої ни життєвих успіхів і невдач, тим самим част-
долі (Frankl, 1990: 17). Він зауважує, коли сво- ково захищаючи себе від завищених очікувань
бода не супроводжується відповідальністю, і домагань, глибоких потрясінь, значних втрат
тоді вона здатна перетворитися на свавілля і розчарувань (Maksymenko, & Osodlo,
(Frankl, 1990: 68). С. Рубінштейн пов’язував 2010: 15).
свободу із самовизначенням особистості та Ф. Хайдер, здійснюючи наукові дослі-
наголошував на взаємозв’язку свободи та від- дження відповідальності, пропонує рівні атри-
повідальності (Kuzmyna, 2007: 159). Відпові- буції, які ґрунтуються на концепції припису-
дальність, згідно І. Беха, є найважливішою вання відповідальності за дії собі або оточен-
якістю людини, яка здійснює процес самореа- ню. Це, зокрема, асоціація, яка ґрунтується на
лізації. Науковець виходить із того, що ця як- відповідальності людини за кожний результат,
ість відображає обсяг особистих завдань, обо- який так чи інакше пов’язаний із нею; причин-
в’язків людини (Bekh, 2017: 34). ність, яка прогнозує відповідальність людини
Поняття «відповідальність» у психоло- навіть тоді, коли не можна завбачити резуль-
гічній енциклопедії тлумачиться як внутрішня тат; передбачуваність, яка базується на відпо-
саморегуляція та самодетермінація зрілої осо- відальності людини за будь-який прогнозова-
бистості, опосередкована ціннісними орієнта- ний наслідок дії; виправданість, яка передба-
ціями, яка виявляється в усвідомленні люди- чає відповідальність за дії, які людина розпо-
ною причин здійснення вчинків і їх наслідків, діляє з оточуючими (Druzhynyn, 2007: 34).
у контролі своєї здатності бути причиною змін К. Абульханова-Славська аналізує фак-
у навколишньому світі та власному житті тори, які впливають на формування відповіда-
158
льності: самостійність, незалежність від зовні- що зумовлює можливість впливу попередніх

шнього контролю, усвідомлення цілісності стосунків між людьми на їх нинішні взаємо-
виконуваного завдання (Abulkhanova- відносини, коли вони вже змінилися
Slavskaia, 1991: 112). Фактором, який переш- (Druzhynyn, 2007: 35).
коджає відповідальності, є переважаюча уста- Визначити рівень сформованості відпо-
новка на успіх в очах оточуючих, прагнення відальності можна на основі показників. Згід-
до публічності (Abulkhanova-Slavskaia, но К. Абульхановою-Славською такими кри-
1991: 122). теріями є розширення поля діяльності та впев-
У формуванні відповідальності науков- неність, яка зберігається при наявності оцінок
ці виділяють низку фаз. К. Хелкман серед та- схвалення або критики (Abulkhanova-
ких визначає, по-перше, автономну суб’єктив- Slavskaia, 1991: 118).
ну відповідальність; по-друге, відповідаль- В. Сахарова, проводячи дослідження
ність як соціальний обов’язок; по-третє, відпо- відповідальності як особистісного фактору,
відальність, що ґрунтується на принципах мо- приходить до висновку, що релевантною від-
ралі (Druzhynyn, 2007: 34). повідальності є інтернальність або внутрішній
Питання психологічної відповідальнос- локус контролю. В основі інтернальності ле-
ті висвітлюється у працях К. Муздибаєва. На- жить внутрішній тип атрибуції («Я» є, «Я»
уковець виділяє вектори її розвитку. По- причетний до подій власного життя, «Я» є їх
перше, від колективної до індивідуальної від- причиною, «Я» це усвідомлюю і приймаю,
повідальності (вектор індивідуалізації за «Я» здатний контролювати та готовий за це
Ж. Піаже). У цьому векторі з розвитком соціу- відповідати). Проте дослідниця зауважує, що
му за вчинок окремої особи відповідає не гру- інтернальність як показник відповідальності
па, до якої належить людина, а вона сама. По- максимально розкриває різноманітні ознаки,
друге, від зовнішньої до внутрішньої, усвідом- які пов’язані з відповідальністю, але не є тото-
леної особистісної відповідальності (вектор жними їй (Sakharova, 2003: 23).
спіритуалістичної відповідальності за Відповідальність є привласненою суб’-
Ж. Піаже), що передбачає перехід від зовніш- єктом необхідністю, яка активно ним реалізу-
нього контролю поведінки до внутрішнього. ється. К. Абульханова-Славська зауважує, що
По-третє, від ретроспективного до перспекти- науковці (Ж. Піаже, Л. Кольберг, Ф. Хайдер та
вного плану, згідно якого особистість несе ін.) зосереджують увагу або на когнітивних
відповідальність не лише за минуле, але і за аспектах відповідальності, що полягають у
майбутнє, не лише передбачає результати сво- передбаченні наслідків своїх дій і, відповідно,
їх дій, а й активно прагне їх досягнути. По- потребують своєчасної регуляції та корекції,
четверте, відповідальність і термін давності, або на моральних, в основі яких лежить авто-
159
номна регуляція суб’єктом своєї поведінки на духовну відповідальності за свої дії здатна
основі власного морального вибору. Дослід- сформувати ноосферна освіта (Samodryn,
ниця трактує поняття «відповідальності» 2019: 165).
більш широко: самостійне, добровільне здійс- У наукових дослідженнях В. Байлука
нення необхідності в межах і формах, які ви- знаходимо, що спільним для самореалізації та
значені самим суб’єктом (Abulkhanova- свободи є право людини на вибір, але при цьо-
Slavskaia, 1991: 111). Відповідальність є забез- му варто розрізняти особливості цього вибору,
печенням зусиллями особистості і способу дії який може бути як істинним, так і хибним. На
(спілкування), і результату відповідно до вста- думку науковця, свобода також буває двох
новленого нею рівня складності діяльності та видів: хибна та істинна. Він зауважує, що
часу його досягнення. Вона перетворює зовні- остання ґрунтується на об’єктивних законах
шній борг у внутрішню потребу. Людина про- природи, суспільства та індивіда, а також пе-
являє відповідальність не тому, що боїться редбачає не тільки вибір найбільш оптималь-
результатів, а керується бажанням і готовніс- них можливостей, але і їх доцільне поєднання.
тю не допустити, своєчасно попередити нас- За таких умов самореалізація буде повноцін-
лідки (Abulkhanova-Slavskaia, 1991: 112). ною, різнобічною (Bailuk, 2011: 34-35, 41).
Відповідальність і свобода особистості В. Байлук також вказує на важливість у свобо-
є важливими характеристиками, які уможлив- ді реальної діяльності людини у відповідності
люють самореалізацію людини, що полягає в зі знанням необхідності, об’єктивації, матеріа-
усвідомленому, цілеспрямованому, мотивова- лізації свого проєкту в життя, перехід від іс-
ному прагненні опредметнити потенційні мо- тинного життя у своєму внутрішньому світі
жливості та спонукає до прогресивних, конс- (проєктування) до істинного життя в зовніш-
труктивних змін, руху вперед. ньому світі (Bailuk, 2011: 51).
Самореалізація особистості має здійс- Н. Овчаренко, проводячи дослідження
нюватися без тиску, примусу, а зумовлювати- філософсько-освітнього змісту поняття
ся власним прагненням, внутрішньою свобо- «самореалізація», стверджує, що необхідною
дою особистості, яка відповідає внутрішній умовою цього процесу виступає свобода
волі і відображає моральний вибір. На думку (Ovcharenko, 2015: 271). С. Максименко,
І. Беха, вольова дія є вершинним моментом В. Осьодло серед різноманітних умов саморе-
переживання суб’єктом стану свободи (Bekh, алізації вказують на автономність, інтерна-
1998: 26). Людина, маючи певний рівень сво- лість та пов’язане з нею почуття відповідаль-
боди, здатна до самонаказу та реалізації його в ності (Maksymenko, & Osodlo, 2010: 16).
практичній діяльності. А. Самодрин звертає Нам імпонує думка К. Абульханової-
увагу, що духовну свободу до самореалізації, Славської, І. Беха, О. Кузьміної,
160
Л. Мар’яненко, які розглядають свободу як ляції. Дослідниця вказує, що відповідальність

форму активності особистості. Вивчаючи ак- можна визначити як форму моральної саморе-
тивність особистості, К. Абульханова- гуляції. Якщо ці два феномени зливаються од-
Славська відмічає, що вона є ніби результатом не з одним, зникає між ними різниця, то вони
усіх її життєвих планів: часового, ціннісного, зумовлюють самодетермінацію, яка виступає
дієвого. Активність набуває форми самореалі- вільною саморегульованою активністю зрілої
зації у випадку здійснення в дієвому плані. У особистості та передбачає опосередковування
часовому плані вона набуває форми актуаліза- свободи певними цінностями, духовними яко-
ції своїх дій, тобто саморегуляції, а в ціннісно- стями, смислами, які б набували функції регу-
му – форми самовираження (самолюбства) як ляторів поведінки та діяльності (Maksymenko,
прояву свого «Я» в житті (Abulkhanova- 2013: 246). Феноменологічно свобода розгля-
Slavskaia, 1991: 124). Згідно з поглядами дається як базовий стан, сутністю якого висту-
І. Беха, проблема особистості є проблемою її пає контроль суб’єкта над своєю активністю в
свободи, оскільки духовне є вільне в ній. Нау- усіх точках її руху (Maksymenko, 2013: 247).
ковець вказує, що з психологічного боку сво- Л. Мар’яненко виділяє три ознаки свободи, як
бода виступає інтенцією людини приймати форми активності: усвідомленість, самодетер-
розумне рішення, робити доцільний вибір. мінація (опосередкованість ціннісними орієн-
Свобода є рушійною силою активності суб’єк- таціями), саморегуляція (скерованість у будь-
та (Bekh, 1998: 23). якій точці) (Maksymenko, 2013: 248).
О. Кузьміна звертає вагу на те, що у Спираючись на погляди дослідників
випадку зіткнення людини з обмеженням її (К. Абульханової-Славської, І. Беха,
активності може виникнути дивовижна інтер- О. Кузьміної, Л. Мар’яненко), ми розглядаємо
ференція, яка досягає біфуркації та проявля- свободу як складову діяльнісного компоненту
ється або у гальмуванні руху до поставленої в структурі самореалізації педагогічних праці-
мети, що зумовить зупинку в самореалізації, вників, адже свобода особистості проявляєть-
або прорив через межі своїх можливостей, пе- ся в її діяльності, є формою активності вчите-
реживання повноти життя в ході екзистенцію- ля. Відповідальність ми аналізуємо як внутрі-
вання. Саме в цих умовах, на думку вченої, шню умову самореалізації особистості, яка
проявляється феномен свободи людини і може залежить від самої людини. Людина є відпові-
відбутися переорієнтація в її свідомості дальною за здійснення цілей свого життя. Ли-
(Kuzmyna, 2016: 26). ше вона сама несе відповідальність за спосіб
Л. Мар’яненко, спираючись на погляди життя, за ті цінності, якими керувалася в жит-
Д. Леонтьєва, зазначає, що свобода є формою ті. У випадку, коли особистість є рабом чужих
активності, а відповідальність – формою регу- думок, цілей, ідей, бажань, вона не здатна і до
161
самореалізації. Відповідальність як якість осо- вчителя. Школи можуть самостійно формува-

бистості можна сформувати лише в діяльнос- ти освітні програми, складати навчальні плани
ті, яка супроводжується внутрішньою, особис- і програми з навчальних предметів відповідно
тісною свободою. Педагог в процесі здійснен- до стандартів середньої освіти та досягнень
ня своїх потенцій повинен демонструвати впе- сучасної науки, обирати підручники, методи-
вненість у своїх силах, мати чіткі критерії дія- ки навчання і виховання, розвивати навчально
льності та володіти здатністю відстояти свою -матеріальну базу (Nova ukrainska shkola,
позицію, що і буде зумовлювати його відпові- 2016: 25).
дальність. При здійсненні діяльності варто до- Свобода дає можливість педагогічному
тримуватися оптимального поєднання ініціа- працівнику будь-якої вікової категорії, у тому
тиви та відповідальності, що виступає як внут- числі і літнього віку, при організації освітньо-
рішньо особистісне співвідношення. го процесу самостійно обирати технології, ме-
Бажання досягнути свободи є важли- тоди, способи навчання і виховання. Вчитель
вим прагненням, яке має виникати у фахівців працює так, як, на його думку, буде краще;
різних сфер діяльності, у тому числі й педаго- обирає той підхід, який більше до вподоби та
гічних працівників. Учитель здійснює різно- який забезпечить оптимальний результат. Він
манітні вчинки на засадах внутрішньої свобо- не хвилюється, що його роботу будуть підда-
ди, що супроводжуються вольовими діями та вати постійним перевіркам і жорсткому конт-
не залежать від зовнішніх обставин. Вільний ролю. Але звичайно педагог має обов’язково
вибір різноманітних можливостей наповнює пам’ятати про свою відповідальність за здійс-
змістом самореалізацію педагога як у житті, нені дії.
так і в професійній діяльності. Автономний учитель є фахівцем, який
Л. Базиль акцентує увагу, що забезпе- не лише обирає на власний погляд, а й усвідо-
чення педагогічної свободи залежить від усві- млює свої права та обов’язки, несе відповіда-
домлення вчителем сутності та механізмів ре- льність за прийняті рішення. Свобода педаго-
алізації означеного феномену, від персональ- гічного працівника без відповідальності, розу-
ної відповідальності за професійні дії чи без- міння прав і виконання покладених на нього
діяльність, від професійного самовдоскона- обов’язків буде фейковою, брехливою. Учи-
лення на основі самоосвіти (Bazyl, 2017). тель у процесі життєдіяльності бере на себе
В умовах реформування освітньої сис- відповідальність за вибір життєвого шляху, за
теми спостерігаємо інтерес до педагогічної здатність ставити перед собою реальні цілі та
свободи уже на законодавчому рівні. У Конце- передбачати результати їх утілення, за особ-
пції нової української школи велика увага ливості діяльності відповідно до етичних
приділяється питанню академічної свободи норм. Формування відповідальності як якості
162
особистості в педагогічних працівників відбу- рафічних джерел, періодичних видань, елект-

вається спочатку під час навчально- ронних ресурсів із проблеми взаємозв’язку
професійної діяльності в закладі вищої освіти, свободи та відповідальності з процесом само-
у подальшому вже в процесі здійснення про- реалізації педагогічних працівників можна
фесійної діяльності і є притаманною зрілому сформулювати низку висновків. Важливе міс-
педагогу, який демонструє в діяльності свобо- це в процесі самореалізації педагогічних пра-
ду вибору. Відповідальність відіграє виріша- цівників належить внутрішній свободі, яка
льну роль у процесах самоактуалізації на етапі проявляється в усвідомленій діяльності, що
внутрішньої пізнавальної роботи свідомості та передбачає прийняття особистістю рішення
самореалізації у ході здійснення екстеріориза- подолання перешкод для гармонійного розк-
ції. риття потенційних можливостей, спираючись
Високий рівень свободи та відповідно на позитивні ціннісні орієнтації та враховую-
високий рівень відповідальності за вчинки зу- чи межі своєї активності, що в підсумку спри-
мовлює активну позицію особистості, при ятиме самореалізації. Внутрішня свобода ви-
якій вона є не об’єктом впливу інших, а суб’- ступає рушійною силою активності особис-
єктом власної життєдіяльності, зі своїми пог- тості, яка передбачає спроможність розв’язу-
лядами, цінностями, ідеалами. Учитель має вати різноманітні протиріччя і цим самим де-
прагнути до розвитку внутрішньої свободи, монструє особистісну зрілість людини. Свобо-
яка буде забезпечувати гармонійне здійснення да, як інтенція, показує, що вчитель є суб’єк-
особистістю своїх потенційних здатностей. том життєдіяльності, який здатний реалізува-
Самореалізуючись особистість ніби ро- ти свої наміри без примусу, тиску, а за допо-
зширює межі своєї свободи, формує у себе могою свідомої мотивації, що супроводжуєть-
якості відповідальності та самостійності, по- ся готовністю нести відповідальність за свої
чувається вільною та незалежною. Свобода дії, за обраний життєвий шлях. У процесі са-
вибору дає можливість педагогічному праців- мореалізації педагогічних працівників свобода
нику літнього віку успішно рухатися в напря- є структурним елементом діяльнісного компо-
мку самореалізації. Він може обирати на влас- ненту, який проявляється у рішеннях, вчин-
ний розсуд або продовжувати займатися про- ках; а відповідальність як якість особистості
фесійною діяльністю, або змінити її на іншу виступає умовою, що забезпечує успішне
форму активності (громадську, суспільно- здійснення педагогом своїх позитивних сутні-
корисну, волонтерську та інші діяльності). сних сил.
Висновки та перспективи подальших Свобода та відповідальність як катего-
розвідок. рії філософсько-психологічного знання взаєм-
Отже, у результаті студіювання моног- но зумовлюють одна одну: свобода без відпо-
163
відальності перетворюється у свавілля, а від- Ball, H. O. (2003). Vnutrishnia svoboda osoby i
повідальність пов’язана із прийняттям особис- osobystisna nadiinist u konteksti humanizatsii

osvity [Person’s Internal Liberty and Personality
тістю вольових рішень, визначенням шляхів їх
Reliability within the Context of Education Hu-
досягнення. Враховуючи цю особливість, пе- manization]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna
дагогу при здійсненні самореалізації варто robota – Practical Psychology and Social Work, 9,
пам’ятати, що лише зріла особистість спромо- 1-7 [in Ukrainian].
жна зробити конструктивний вибір не під Bekh, I. D. (1998). Osobystisno zoriientovane vykhovannia
впливом зовнішніх обставин, а на основі усві- [Personality-centered Education]. Kyiv: IZMN [in
Ukrainian].
домлення всієї відповідальність за набуття
самості. Bekh, I. D. (2017). Samorealizatsiia osobystosti yak
vyznachalnyi chynnyk yii zhyttiediialnosti
Перспективи подальших досліджень
[Personality Self-realization as the Determining
ми вбачаємо в обґрунтуванні змісту мотива-
Criterion of Their Living]. Bahatovymirnist
ційно-ціннісного, когнітивного, афективного, osobystosti: teoriia, psykhodiahnostyka, korektsi-
діяльнісного та рефлексивно-регулятивного ia. Zb. nauk. prats za materialamy Vseukr. nauk.-
компонентів у структурі самореалізації педа- prakt. seminaru z mizhnar. uchastiu – Personality
Multidimensionality: Theory, Psychodiagnostics,
гогічних працівників літнього віку.
Psychological Treatment. (рр. 31-36). Poltava:
PNPU imeni V. H. Korolenka. Retrieved from
References:
http://dspace.pnpu.edu.ua/
bitstream/123456789/7947/1/10.pdf [in Ukraini-
an].
Abulhanova-Slavskaya, K. A. (1991). Strategiya zhizni
[Life Strategy]. Moskva: Myisl [in Russian]. Busel, V. T. (Eds.). (2004). Velykyi tlumachnyi slovnyk
suchasnoi ukrainskoi movy [Big Monolingual Dic-
Bazyl, L. O. (2017). Realizatsiia pedahohichnoi svobody
tionary of Modern Ukrainian]. Kyiv; Irpin: VTF
vchytelia v umovakh reformuvannia osvitnoi ha-
«Perun» [in Ukrainian].
luzi [Teacher’s Pedagogical Liberty Realization in
Terms of Education Sector Reform]. Retrieved Druzhinin, V. N. (2007). Psihologiya semi [Family Psy-
from http://conf.kubg.edu.ua/index.php/courses/ chology]. Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
preschool/paper/view/140 [in Ukrainian].
Kovalenko, O. H. (2015). Mizhosobystisne spilkuvannia
Bayluk, V. V. (2011). Chelovekoznanie. Samorealizatsiya osib pokhyloho viku: psykholohichni aspekty
lichnosti: obschie zakonyi uspeha [Study of Hu- [Elderly People’s Interpersonal Communication:
man Nature. Personality Self-realization: Common Psychological Aspect]. Kyiv: Instytut obdarovanoi
Success Strategies]. Ekaterinburg: Ural. gos. ped. dytyny [in Ukrainian].
un-t. Retrieved from https://rucont.ru/file.ashx?
Kuzmina, E. Y. (2007). Psihologiya svobodyi: teoriya i
guid=2d710068-17c0-4eac-aa0f-56bf415742b2 [in
praktika [Liberty Psychology: Theory and Prac-
Russian].
tice]. Sankt-Peterburg: Piter. Retrieved from
164
https://cutt.ly/8enqU1H [in Russian]. zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-

compressed.pdf [in Ukrainian].
Kuzmina, E. Y. (2016). Svoboda tvorchestva i determinizm
[Creation Liberty and Determinism]. Izvestiya Sa- Ovcharenko, N. V. (2015). Osoblyvosti metodolohii analizu
ratovskogo universiteta. Novaya seriya. Seriya filosofsko-osvitnoho zmistu poniattia
Akmeologiya obrazovaniya. Psihologiya razviti- «samorealizatsiia osobystosti» [Features of meth-
ya – Izvestiya of Saratov University. New Series. odology analysis of the philosophical-educational
Series: Educational Acmeology. Developmental content of the concept of “self-identity”]. Hileia:
Psychology, 1 (17), 21-34. Retrieved from https:// naukovyi visnyk – Hylea: Scientific Bulletin, 92,
cyberleninka.ru/article/n/svoboda-tvorchestva-i- 269-273. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/
determinizm [in Russian]. UJRN/gileya_2015_92_67 [in Ukrainian].
Leontev, D. A. (2010). Lichnost v nepredskazuemom mire Olport, H. V. (1998). Lichnost v psihologii [Personality in
[Personality in Unpredictable World]. Metodologi- Psychology]. (Y. Yu. Avіdon, Trans). Moskva:
ya i istoriya psihologii – Methodology and History «KSP+», Sankt-Peterburg: «Yuventa» [in Rus-
of Psychology, 5, 120-140. Retrieved from http:// sian].
mhp-journal.ru/rus/2010_v5_n3_08 [in Russian].
Panok, V. H. & Rud, H. V. (2006). Psykholohiia zhyt-
Lifarieva, N. V. (2003). Psykholohiia osobystosti tievoho shliakhu osobystosti [Psychology of Per-
[Personality Psychology]. Kyiv: Tsentr navchalnoi sonality Life Journey]. Kyiv: Nika-Tsentr [in
literatury [in Ukrainian]. Ukrainian].
Maksymenko, S. D. & Osodlo, V. I. (2010). Struktura ta Romenets, V. A. & Manokha, I. P. (2003). Istoriia
osobystisni determinanty profesiinoi samoreali- psykholohii [History of Psychology]. Kyiv: Lybid
zatsii subiekta [Structure and Personal Factors of [in Ukrainian].
Subject’s Professional Realization]
Samodryn, A. P. (2019). Arkhitektonika profilnoi osvity
S. D. Maksymenko (Eds.), Problemy suchasnoi
[Architectonics of Field-specific Education]. Kre-
psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-
menchuk: PP Shcherbatykh O. V. [in Ukrainian].
Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni
Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii im. Sakharova, V. H. (2003). Otvetsvennost kak lichnostnyiy
H. S. Kostiuka APN Ukrainy – Problems of Mod- faktor i vozmozhnosti ee diagnostiki
ern Psychology. (Vol. 8), (рр. 3-19). Kamianets- [Responsibility as Personality Factor and Its Diag-
Podilskyi: Aksioma [in Ukrainian]. nostics Possibilities]. Dissertation abstract. Kha-
barovsk. Retrieved from http://irbis.gnpbu.ru/
Maksymenko, S. D. (Eds.). (2013). Psykholohichni
Aref_2003/Saharova_V_G_2003.pdf [in Russian].
chynnyky samodeterminatsii osobystosti v osvit-
nomu prostori [Psychological Factors of Person- Slobodchikov, V. I., & Isaev, E. I. (1995). Osnovyi psi-
ality Self-determination in Educational Space]. hologicheskoy antropologii. Psihologiya chelove-
Kirovohrad: Imeks-LTD [in Ukrainian]. ka: Vvedenie v psihologiyu sub'ektivnosti
[Foundations of Psychological Anthropoly. Hu-
Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. (2016). Nova ukrain-
man Psychology: Introduction into Subjectivity
ska shkola [New Ukrainian School]. Retrieved
Psychology]. Moskva: Shkola-Press [in Russian].
from https://mon.gov.ua/storage/app/media/
Stepanov, O. M. ((Eds.). (2006). Psykholohichna
165
entsyklopediia [Psychological Encyclopedia]. tive and negative liberty is differentiated. The

Tytarenko, T. M. (2014). Narysy do sotsialno- performed theoretical research pays special atten-
psykholohichnoi teorii osobystisnoho zhyttiekon- tion to the ideas of E. Fromm and V. Frankl on
struiuvannia [Sketches of the personal life-
the role of liberty for individuation. The essence
designing theory]. Psykholohichni nauky: prob-
of autonomy as a notion relevant to liberty and
lemy i zdobutky – Psychological Sciences: prob-
lems and achievements, 5, 172-186. Retrieved facilitating decision-making in different spheres
from https://cutt.ly/Ke1rNhO [in Ukrainian]. of human life is defined. The levels, phases, di-
Frankl, V. (1990). Chelovek v poiskah smyisla [A Human in rections and criteria of responsibility develop-
Search of Sense]. L. Ya. Hozmana & ment are determined. Internality (internal locus of
D. A. Leonteva (Eds.). Moskva: Prohress. Re- control) as a notion closely connected to respon-
trieved from https://imwerden.de/pdf/
sibility is interpreted. The article author states
frankl_chelovek_v_poiskakh_smysla_1990.pdf [in
that positive liberty manifests itself in conscious
Russian].
activities that involve personal decision-making
Hell, L. & Zigler, D. (2003). Teorii lichnosti [Personality
to overcome obstacles for harmonic revealing of
Theories]. Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
potential abilities based on personal positive val-
Shapar, V. B. (2004). Psykholohichnyi tlumachnyi slovnyk
ues, as well as personal activity restrictions and
[Psychological Glossary]. Kharkiv: Prapor [in
Ukrainian]. limitations. Consequently, all this will facilitate
and promote self-realization. Liberty can be a
Shynkaruk, V. I. (Eds.). (1986). Filosofskyi slovnyk
[Philosophical Dictionary]. Kyiv: Holov. red. driving force for personal activities and provides
URE [in Ukrainian]. capabilities to resolve different individual contro-
versies and to prove personal maturity. The fol-
Liudmyla Moskovets lowing interlink of liberty and responsibility as
Dorctoal student in Psychological Sciences, Ivan Ziaziun the philosophic and psychological categories was
Institute of Pedagogical Education for Adults, the National
Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv defined: liberty without responsibility is convert-
(Ukraine) ed into high-handedness, while responsibility, in
its turn, is connected with making willed deci-
LIBERTY AND RESPONSIBILITY
AT SELF-REALIZATION OF TEACHING sions by an individual and finding the ways to
STAFF implement them. The following contribution into
the determination of the role and place of liberty
ABSTRACT
and responsibility in personal self-realization was
The article presents the key results of the
made: the first category is a structural element of
performed theoretical analysis of such phenome-
the activity component manifested in deeds and
na as liberty and responsibility and their im-
decisions, while the second one is the condition
portance for teaching staff’s self-realization. Posi-
166
ensuring successful realization of person’s posi- тия, которое способствует принятию решений
tive nature and character features. в различных сферах жизнедеятельности. Уста-
The role of liberty and responsibility in новлено уровни, фазы, векторы развития, кри-
teaching staff’s self-realization process is studied. терии ответственности. Осуществлено объяс-
Freedom of choice provides the elderly peda- нение релевантного к ответственности поня-
gogues with great opportunity to move towards тия «интернальности» как внутреннего локуса
their self-realization. They can take their own de- контроля. В представленном исследовании
cisions whether to continue their professional автор отмечает, что внутренняя свобода про-
work or to turn to another activities such as pub- является в осознанной деятельности, которая
lic, socially beneficial, volunteering efforts, etc. предусматривает принятие личностью реше-
Keywords: liberty, positive liberty, re- ния преодоления препятствий для гармонич-
sponsibility, internality, autonomy, personal self- ного раскрытия потенциальных возможностей
realization. с опорой на положительные ценностные ори-
ентации и учитывая пределы своей активно-
Московец Людмила Павловна сти, что в итоге будет способствовать саморе-
Соискатель ученой степени доктора философии по ализации. Свобода выступает движущей си-
специальности 053 «Психология» Института педа-
гогического образования взрослых имени Ивана Зязюна лой активности личности, которая предусмат-
Национальной академии педагогических наук Украины,
г. Киев (Украина) ривает возможность решать различные проти-
воречия и тем самым демонстрирует личност-
СВОБОДА И ОТВЕТСВЕННОСТЬ В ную зрелость человека. Определена взаимо-
ПРОЦЕССЕ САМОРЕАЛИЗАЦИИ
ПЕДАГОГИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ связь свободы и ответственности как катего-
рий философско-психологического знания:
АННОТАЦИЯ свобода без ответственности превращается в
В статье представлены основные ре- произвол, а ответственность связана с приня-
зультаты теоретического анализа феноменов тием личностью волевых решений, описанием
свободы и ответственности в самореализации путей их достижения. Было сделано вклад в
педагогов. Выяснено различия между определение места свободы и ответственности
«свободой от» и «свободой для». В результате в процессе самореализации личности: первое
проведенного теоретического исследования понятие является структурным элементом де-
особое внимание было обращено на взгляды ятельностного компонента, который проявля-
Э. Фромма, В. Франкла о роли свободы в про- ется в решениях, поступках; а второе – высту-
цессе индивидуации. Определена сущность пает условием, обеспечивающим успешное
автономии как касательного к свободе поня- осуществление человеком своих положитель-
167
ных сущностных сил. Рассмотрено значение

свободы и ответственности в процессе само-
реализации педагогов. Свобода выбора дает
возможность педагогу пожилого возраста
успешно двигаться в направлении самореали-
зации: он может выбирать по своему усмотре-
нию или продолжать заниматься профессио-
нальной деятельностью, или изменить ее на
другую форму активности (общественную,
волонтерскую и другие деятельности).
Ключевые слова: свобода, внутренняя
свобода, ответственность, интернальность,
автономия, самореализация личности.

168
ЗНАЧЕННЯ ТИПУ РЕАГУВАННЯ НА СТРЕС ЗНАЧИМИХ

ДОРОСЛИХ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ
ОСОБИСТОСТІ
Омельченко Яніна Миколаївна1
1
Кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії
консультативної психології та психотерапії Інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної
академії педагогічних наук України, м. Київ (Україна)
UDC: 364.62-47-058.6(072)
АНОТАЦІЯ
У статті розкрито зміст феноменів стресу та стресостійкості, означено основні етапи перебігу стре-
сової реакції, окреслено основні складові та особливості формування стресостійкості. Обґрунтовано
значення психодинамічної складової у процесі формування стресостійкості особистості.
Представлено результати дослідження особливостей типів реакцій значимих дорослих у дитинстві

дорослих респондентів та класифікацію типів реакцій у залежності від фази проходження стресу.
Виявлено тенденцію зв’язку раннього досвіду людини щодо типу реагування близького оточення на
стрес-чинники та подальше формування стресостійкості, особливості реагування на стрес, специфі-
ку копінг-стратегій у дорослому житті. Показано, що у досліджуваних з ознаками дистресу та з озна-
ками опанування, подолання стресу спогади про ранні стресові ситуації та реакції близьких дорос-
лих якісно різнилася: спогади досліджуваних з ознаками дистресу мали неприємний контекст і нері-
дко супроводжувались негативними переживаннями; у досліджуваних, які ефективно долали стрес,
спогади мали переважно приємний контекст і супроводжувались позитивно забарвленими пережи-
ваннями.
Обґрунтовано, що значимий дорослий з надійним типом поведінки сприяє закладанню стійкого об-
разу базової константності, безпечності, довіри, ефективних реакцій на стрес у дитинстві, які надалі
мають значення й у дорослому житті особистості і становлять основу її стресостійкості. Водночас,
значимий дорослий з ненадійним типом поведінки впливає на формування нестійкого образу базової

Copyright: © Yanina Omelchenko
© Yanina Omelchenko
169
константності, безпечності, довіри, що позначається на формуванні деструктивних форм реак-

цій особистості на стрес.
Ключові слова: стрес, стресостійкість, типи реагування на стрес, етапи перебігу стресової реа-
кції, значимий дорослий, первинні об’єкти.
Постановка проблеми. Дослідники зазначають (Міщук С. С.,

Проблема опірності до стресу дітей на- 2015; Омельченко Я. М., 2015), що кількість
разі є однією й найбільш актуальною. Зумов- дітей, які потребують психологічного супро-
лена така актуальність низкою несприятливих воду та допомоги невпинно зростає. Причому,
соціально-економічних процесів, які нині ха- прояви посттравмівної симптоматики та симп-
рактерні для нашої країни: наявністю військо- томів переживання дитиною наслідків впливу
вого конфлікту, економічною нестабільністю, надмірного стресу нерідко залишається непо-
збільшенням кількості дорослого населення, міченою і поступово стає доволі глибокою,
яке потребує психологічної допомоги через значно деформуючи процеси особистісного
нарощення посттравмівної симптоматики, збі- розвитку, адаптації та соціалізації дітей.
льшення кількості дітей, які мають різномані- З огляду на вищеозначене, детальне
тні захворювання тощо (Міщук С.С., 2015; вивчення закономірностей формування опір-
Омельченко Я.М., 2015; Лазос Г.П., 2016). Не ності до стресу, стресостійкості у дітей є важ-
зважаючи на гостроту означених проблем, які ливою умовою для розвитку практичної сфери
наразі є чинниками надмірного та хронічного у допомозі населенню щодо психопрофілакти-
стресу, рівень психологічної культури насе- ки та подоланню дистресу, екологічних шля-
лення щодо основ психогігієни та профілакти- хів пропрацювання посттравмівної симптома-
ки дистресу залишається вкрай низьким. До- тики, підвищення рівня психологічної культу-
росле населення нерідко потерпає від надмір- ри населення тощо.
ного напруження, посттравмівних проявів, Аналіз публікацій із проблеми.
симптомів ПТСР тощо і лишається вкрай без- Дослідження феномену стресу пока-
порадним щодо розуміння стратегій ефектив- зав, що його найчастіше розглядають як суку-
ної реакції на стрес, подолання неприємних пність неспецифічних адаптивних реакцій ор-
наслідків впливу стресу та травмівних чинни- ганізму на дію різноманітних несприятливих
ків. Нерідко життєва організація таких людей стрес-чинників (фізичних чи психологічних),
поступово набуває ознак деструктивності, а що порушують гомеостаз, а також виклика-
їхні діти, в наслідок цього, перебувають у ють відповідний стан нервової системи (Селье
умовах, які є доволі несприятливими для їх- Г., 1979; Бодров В.А., 2006; Калошин В.Ф.,
нього психоемоційного благополуччя та роз- 2008; Крайнюк В.М., 2007).
витку. Перебіг стресової реакції особистості
170
має певні закономірності і може умовно поді- Шелюг О.А., 2014; Лазос Г.П., 2016). Застря-
лятися на певні етапи (Селье Г., 1979; Васи- гання людини на якійсь із фаз свідчить про те,
люк Ф.Е., 1984; Васильев В.Н., 1991, Бодров що вона перебуває у стані хронічного стресу,
В.А., 2006; Крайнюк В.М., 2007; Омельченко який згодом призводить до розвитку різнома-
Я.М., 2015): нітних психоемоційних, поведінкових, когні-
Фаза зіткнення зі стресовою ситуаці- тивних порушень, ПТСР тощо.
єю (людина стикається зі стресовою для неї Стрес-чинники (фізичні або психологі-
ситуацією; людина тимчасово дезорганізова- чні) мають суто індивідуальне значення. Вони
на, втрачає відчуття цілісності, сталості, стій- можуть мати ознаки нормативних стимулів,
кості середовища тощо); якщо особистість готова до їхнього сприй-
Фаза актуалізації переживань мання і вони не становлять до неї ефекту не-
(активуються емоції та почуття, які супрово- передбачуваності або надмірності по силі
джують переживання стресу – страх, агресія, впливу, водночас, для іншого ці ж чинники
тривога, образа, розпач тощо; людина активно можуть набувати стресових ознак, якщо вихо-
проживає актуалізовані переживання, не вда- дять за межі звичного для особистості (Сельє
ючись до їх перебільшення, пригнічення чи Г., 1979; Варданян Б.Х., 1983; Бодров В.А.,
витіснення зі свідомості); 2006; Васильев В.Н., 1991).
Фаза опанування стресовою ситуацією Наслідки впливу стрес-чинників мають
(символізація переживання – вербальна чи об- велику варіативність. Розглядаючи феномен
разна; людина опановує кризову ситуацію — стресу, можемо спостерігати як позитивні нас-
усвідомлює її цілісно, розуміє свою роль у її лідки його впливу у вигляді мобілізації (якщо
розвитку та роль інших; вона нікого не звину- психіка здатна адекватно перепрацювати сти-
вачує, а свідомість працює у бік розширення мули), так і негативні наслідки впливу у ви-
горизонтів бачення, способів адаптації до си- гляді дестабілізації (якщо психіка не може
туації та пошуку перспектив розвитку); впоратись з тими стимулами, які вона отри-
Фаза інтегрування досвіду (людина ус- мує). Отже, у зв’язку зі здатністю психіки пе-
відомлює стресову ситуацію як таку, що спри- репрацьовувати стресові стимули та виходити
яє її розвитку; вона збагачує уявлення про се- зі стресу без дистресу (Сельє Г., 1979), науко-
бе, про інших та про оточуючий світ; власний вці розрізняють так звану життєстійкість, опі-
досвід інтегрується і людина рухається далі). рність до стресу, стресостійкість тощо (Сельє
Такий алгоритм подолання стресової Г., 1979; Бодров В.А., 2006; Варданян Б.Х.,
ситуації є ефективним і призводить, у резуль- 1983; Лазос Г.П., 2016).
таті, до успішної адаптації людини чи постт- Проблемі стресостійкості присвячено
равматичного зростання (Бодров В.А., 2006; ряд наукових робіт (Г. Сельє, І.М. Сеченов,
171
І.П. Павлов, К.К. Платонов, В. Вундт, У. якостями особистості, які у теорії Г. Сельє
Джеймс, Т. Кокс, К. Маккей, С.В. Суботін, (Селье Г., 1979) розподілено на три складові:
В.Ф. Матвєєв, Б.Х. Варданян, В.А. Бодров, спадкові особливості нервової системи та ха-
С.Д. Максименко, Г.П. Лазос, В.М.Корольчук, рактеристики особистості; особливості стано-
М.С.Корольчук, Стахова О.О. та інш). В ціло- влення особистості у дитинстві; власні зусил-
му її розглядають як сукупність особистісних ля з тренування особистісних якостей. На ду-
якостей, які дозволяють людини стійко пере- мку ж М.І. Дяченко та В.А Пономаренко, де-
носити значні інтелектуальні, емоційні та во- термінантами стресостійкої поведінки є оцін-
льові перевантаження, а найбільш повно, на ка ситуації, передбачення ходу і результатів
наш погляд, поняття стресотійкості розкри- діяльності, емоції та прочуття, які актуалізу-
то В.А. Бодровим (Бодров В.А., 2006), який ються у зв’язку з ситуацією та досвід особис-
визначає її як інтегративну якість людини, що тості (установки, образи, минулі переживан-
характеризується: по-перше, ступенем її адап- ня) (Крайнюк В.М., 2007).
тації до впливів екстремальних чинників сере- Таким чином, внутрішня мотивація,
довища (внутрішньої та зовнішньої) та діяль- настанови, образ минулого, досвід дитинства
ності; по-друге, як таку, що визначає рівень можуть грати значну роль у тому, настільки
функціональної надійності суб’єкту діяльності людина успішно долає наслідки стрес-
та розвитку психічних, фізіологічних та соціа- чинників.
льних механізмів регуляції актуального функ- З огляду на вищеозначене, наш дослід-
ціонального стану в цих умовах; по-третє, що ницький інтерес спрямовано на вивчення дос-
проявляється у активації функціональних ре- віду дитинства як однієї з основ, на якій буду-
сурсів організму та психіки, а також у зміні ється стресостійкість, зокрема ми спираємося
працездатності та поведінки людини, що спря- на дослідження представників психодинаміч-
мовані на попередження функціональних роз- ного напрямку (Фрейд А., Фрейд З., 2000;
ладів, негативних емоційних переживань там Хорн Г., 2000; Кляйн М., 1997; Винникотт
порушення ефективності і надійності діяльно- Д.В., 2007; Бріш К.Г., 2012). Аналіз праць ви-
сті. Таким чином, стресостійкість пов’язуєть- щеозначених науковців показав, що важливим
ся і з вчасним розпізнанням стрес-чинників та образом, завдяки якому ефективно спрацьову-
відповідною адаптацією до них, і з саморегу- ють захисні механізми психіки, є образ, що
ляцією емоційно-поведінкових реакцій, і з ко- включає в себе внутрішнє відчуття надійнос-
рекцією способу збереження та досягнення ті, константності та безпечності, довіри,
успішності у діяльності. який проектується людиною у соціальне сере-
Рівень стресостійкості пов’язують з ге- довище. Коли особистість потрапляє у стресо-
нетичними, фізіологічними та особистісними ву для неї ситуацію, вона може втрачати зов-
172
нішню стійкість, проте на глибинному рівні, зокрема, формуючи прообраз особистісних

ці базові почуття (надійність, константність, меж, впевненості, наполегливості, самооцінки
безпечність, довіра) створюють тло для стій- тощо. Ймовірно, цей же період є насичений
кості у стресовому середовищі, подолання на- стресовими для дитини подіями, бо вона про-
слідків надмірного стресу. Відповідно, ті осо- бує бути самостійною, активно пізнає світ,
бистості, в яких вищезгаданий базовий образ є стикаючись з різними його властивостями.
стійким, мають більше шансів до відновлення Надалі, за мірою дорослішання дитини, деякі
психоемоційного балансу після стресу. Якщо стимули, які раніше становили напругу та
ж образ хиткий або сформований зі значними стрес перестають мати таке значення, специ-
дефектами, подолання обставин надмірного фіка потенційно стресових для неї ситуацій
стресу відбувається зі значними труднощами змінюється, але роль дорослого у становленні
Від чого ж залежить формування базо- особистості при цьому залишається значною.
вого образу надійності, константності, безпеч- Таким чином, складова впливу значимих до-
ності, довіри? Його основу становлять достат- рослих (первинних об’єктів (Віннікотт Д.В.,
ньо хороші стосунки з матір’ю та надійна при- 2007; Кляйн М., 1997; Бріш К.Г., 2012), є до-
в’язаність зі значимими дорослими волі значною у формуванні особистості, проте
(Винникотт Д.В., 2007; Бріш К.Г., 2012) вона доволі мало вивчена у конкретному кон-
(надійні, константні та ритмічні), яка першою тексті її стресостійкості, а на матералі вітчиз-
транслює немовляті інформацію про особли- няних клієнтів, зокрема. Ми припускаємо, що
вості оточуючого середовища та формує тип тип реакцій значимих дорослих у дитинстві не
прив’язаності з нею, а значить закладає прото- лише суттєво впливає на здатність долати
тип стосунку з собою, іншими та світом в ці- стрес у дорослих клієнтів, а й має суттєві осо-
лому (Бріш К.Г., 2012). Наступний етап фор- бливості у залежності від типу, специфіки реа-
мування образу відбувається вже тоді, коли кцій дорослих.
дитина сама вперше стикається зі стресовими Мета статті: вивчити особливості ти-
обставинами — ситуаціями, коли її уявлення пів реакцій значимих дорослих у дитинстві
про світ та реальність не співпадають, коли дорослих респондентів, здійснити класифіка-
руйнується звичний плин подій. Як правило, цію цих типів реакцій у залежності від фази
активно цей етап починає розгортатися на ета- проходження стресу та прослідкувати тенден-
пі сепарації індивідуації (Кляйн М., 1997), ко- цію зв’язку реакції на стрес у дорослих клієн-
ли дитині виповнюється рік. Тип поведінки тів у залежності від раннього досвіду прохо-
дорослих, які знаходяться поряд з дитиною у дження стресових обставин.
цей період, відіграє вирішальну роль у станов- Наукове обґрунтування методології
ленні активності, ініціативності особистості, проведеного дослідження.
173
Дослідження належить до пілотажних, дження стресової реакції (типовими вважали-

проводилося на базі ГО «Українське націона- ся спогади, які траплялися більше, ніж у 50%
льне співтовариство дослідження і розвитку опитаних).
кататимно-імагінативної психотерапії» протя- Виклад основного матеріалу дослі-
гом 2015-2019 років. У дослідженні взяли уч- дження з повним обґрунтуванням отрима-
асть чоловіки та жінки віком від 25-57 років: них наукових результатів.
внутрішньо переміщені особи, мирні громадя- Перейдемо до розгляду результатів на-
ни, які звернулися по допомогу фахівця з при- шого дослідження. Аналіз даних показав, що
воду стресової симптоматики. Всього було переважна більшість досліджуваних мали
охоплено 35 осіб. ознаки дистресу (78%) (Сельє Г., 1997) та пе-
З метою вивчення специфіки перебігу ребувала на фазі актуалізації переживань, по-
стресової реакції застосовувався метод не- в’язаних зі стрес-чинником. Лише незначна
структурованого інтерв’ю, який дозволив ви- кількість досліджуваних (22%) знаходились
значити наявність стресу у досліджуваних та на фазі опанування стресом або на фазі інтег-
на якій стадії переживання стресу знаходиться рації досвіду.
особистість (зіткнення зі стресовою ситуаці- Аналіз даних анамнезу респондентів
єю, актуалізації переживань, опанування стре- показав, що у досліджуваних з ознаками дис-
совою ситуацією, інтегрування досвіду). Крім тресу та з ознаками опанування, подолання
того, ми застосовували «Діагностичне інтер- стресу спогади про ранні стресові ситуації та
в’ю» (Хорн Г., 2000), доповнивши його стан- реакції близьких дорослих якісно різнилася.
дартну форму додатковими питаннями, які Наразі ми здійснили типізацію та класифіка-
з’ясовують анамнез типу реагування значимих цію цих спогадів та вражень та побачили тен-
дорослих на стрес-чинники у дитинстві респо- денцію такої відмінності. Статистична значу-
ндента (Наприклад: яка найбільш рання стре- щість зв’язків між глибиною дистресу та зміс-
сова ситуація дитинства згадується; хто з до- том спогадів про досвід дитинства поки не
рослих був поряд в той момент; якою у дорос- встановлювалась, проте це планується робити
лих була реакція на стрес, з яким ви стикнули- на подальших етапах дослідження.
ся; як взагалі можна охарактеризувати реакції Наразі представимо результати класи-
на стрес значимих дорослих у дитинстві то- фікації даних анамнезу: спогадів респондентів
що). про несприятливі реакції близьких дорослих у
Надалі відповіді респондентів піддава- їхньому дитинстві, які в цілому поглиблювали
лися якісному аналізу та інтерпретації, здійс- стресовий процес і негативні переживання
нювалася класифікація типових відповідей учасників ситуації (критерій несприятливості
респондентів у залежності від фази прохо- типу реакцій вирізнено на основі теорії Сельє
174
Г., 1979; Василюка Ф.Є., 1984; Віннікотта пі переживання стресової обставини у дитинс-
Д.В., 2007). тві. Спогади мали для них неприємний кон-
Як видно з таблиці 1, несприятливі ти- текст і супроводжувались негативними пере-
Таблиця 1.
Типові несприятливі типи реагування значимих дорослих
на стресові обставини, в які потрапляє дитина (Омельченко Я.М., 2015)
1 Фаза зіткнення зі стресовою Заперечення факту стресової ситуації, яку переживає дитина як стрес
ситуацією Знецінення стресової ситуації
Активне відволікання уваги дитини від стресової ситуації,
«забалакування»
Попередження стресової ситуацій, гіперопіка
Гіперболізація значення стресових обставин
Вбачання стресу там, де його не існує для дитини
Звинувачення дитини у тому, що вона потрапила у стресову ситуацію
Покарання дитини за те, що вона потрапила у стресову ситуацію
2 Фаза актуалізації переживань Заборона на прояв переживань – заборона плакати, гніватись, ображатися
Поспішне заспокоєння дитини, штучне скорочення переживання нею своїх
почуттів
Жалісливе ставлення до дитини, гіперопіка
Руйнування цілісності дорослого через прояв почуттів дитиною
Покарання дитини через вияв нею почуттів
Знецінення переживань дитини, висміювання їх
Перебільшення значення переживань дитини, їх посилення
3 Фаза опанування Вирішення замість дитини тих завдань, які виникають перед нею через
стресові обставини
Переконання дитини в тому, що вона ще маленька і не зможе сама випра-
вити бодай які наслідки стресової ситуації
Загострення почуття провини та безпорадності дитини чи інших учасників
ситуації
Замовчування тих ефективних дій, які можна застосувати у стресовій ситу-
ації
Звуження свідомості дитини на факті самих обставин, а не на їх значенні
чи на способах подолання
4 Фаза інтегрування досвіду Закріплення у свідомості дитини висновків про ворожість світу та оточую-
чих людей
Закріплення у свідомості дитини почуття безпорадності чи провини
Закріплення висновків про необхідність надмірного контролю за оточую-
чою дійсністю
Закріплення висновків про надмірну обережність стосовно оточуючого
світу
Закріплення висновків про небезпечність активного пізнання світу та пріо-
ритетність відмови від ініціатив та дослідів
Постійне нагадування дитині про стресову ситуацію, дошкуляння чи ви-
сміювання її
пи реагування дорослих на стресову ситуацію живаннями. З огляду на це, можемо міркувати
у дитинстві досліджуваних представлено на про те, що глибинний образ безпечності, на-
кожній із стадій проходження стресу. Практи- дійності, сталості, відвертості у таких дослі-
чно, кожен із опитуваних, який нині проявляв джуваних набув деструктивних ознак. Факти-
ознаки дистресу, згадав про несприятливе реа- чно відбулося те, що значимий дорослий, який
гування значимих дорослих на якомусь із ета- мав супроводжувати дитину у стресовій ситу-
175
ації, бути надійним, константним об’єктом, цій на стрес як у дитинстві, так і надалі у до-
сам дуже швидко втрачав свою цілісність і рослому житті.
тим самим сприяв формуванню несприятли- Розглянемо, які вирізнились сприятливі
вих форм подолання стресових обставин. Вод- форми реагування (Сельє Г., 1979; Василюка
ночас дитина, яка у момент переживання стре- Ф.Є., 1984; Віннікотта Д.В., 2007) близького
су втрачала відчуття внутрішньої константно- оточення дитини, що закладають основу для
сті, надійності та безпечності, не тільки не формування у неї успішних стратегій подо-
отримувала підкріплення, посилення цього лання стресових обставин.
образу ззовні від значимих дорослих, а ще й Як видно з таблиці 2, сприятливі типи
отримувала додаткове його руйнування вже реагування значимих дорослих на стресову
через реакції близького оточення. Зрештою, ситуацію у дитинстві представлено на кожній
це сприяло тому, що у особистісній структурі стадії проходження стресу тих досліджуваних,
могли закладатися деструктивні форми реак- які не проявляли ознаки дистресу. Спогади
Таблиця 2.
Типові сприятливі типи реагування значимих дорослих
на стресові обставини, в які потрапляє дитина (Омельченко Я.М., 2015)
№ ФАЗИ Сприятливі типи реагування значимих дорослих
1 Фаза зіткнення зі стресовою Визнання факту стресової обставини, з якою зіткнулася дитина
обставиною Об’єктивізація стресової обставини та її символізація у мовленні доросло-
го
Внутрішній дозвіл дорослого на отримання дитиною різного досвіду
Внутрішній спокій дорослого
2 Фаза актуалізації переживань Дозвіл дорослого на прояви тих переживань, які виникають у дитини у
зв’язку зі стресовою ситуацією
Символізація переживань дитини у мовленні дорослого, запевнення в то-
му, що вони природні у даних обставинах
Пошук сприятливих форм прояву переживань дитини (за умов, якщо їх
вияв може принести шкоду самій дитині чи оточуючим)
Надійний супровід дитини дорослим під час вияву неї переживань протя-
гом того часу, який буде достатнім для їх вичерпування
Тілесний контакт (обійми, поглажування, тримання за руку тощо), втішан-
ня дитини
3 Фаза опанування Допомога дитині у проектуванні дій, які спрямовані на подолання стресо-
вої ситуації
Переконання дитини в тому, що вона здатна справитись з обставинами і
покращити ситуацію
Заохочення активних, самостійних дій, що спрямовані на подолання стре-
сових обставин
Переконання дитини у її компетентності та зрілості у стресовій ситуації
4 Фаза інтегрування досвіду Тлумачення дорослими стресового досвіду як важливого для розвитку
будь-якої людини і природнього для її становлення
Схвалення дорослими ефективного подолання дитиною стресових обста-
вин
Актуалізація дорослими висновків, що випливають у зв’язку з переживан-
ням стресової ситуації і які будуть важливими у подальшому житті дитини
Проектування майбутнього та стратегій подальшого розвитку дитини
Закріплення почуття успішності дитини
176
опитуваних мали приємний контекст і супро- на особливість переживання стресу особистіс-

воджувались позитивно забарвленими пере- тю у дорослому житті. Фактично, стикаючись
живаннями. Показовим було те, що іноді дос- у дорослому житті зі стресом, людина спира-
ліджувані згадували негативний та позитив- ється на досвід та враження дитинства, які во-
ний досвід переживання стресу у дитинстві, на отримала від значущих дорослих. Відповід-
які вони отримували від різних значимих до- но, чим більш стійким, ефнктивним є образ
рослих, проте, позитивний спосіб супрово- подолання стресу, що закладено на ранніх ета-
дження дорослим стресу дитину мало, на їхній пах розвитку, тим більше ймовірності конс-
погляд, більшу значимість для них (у трьох труктивного контейнування наслідків стресу у
випадках згадувався досвід роботи з дитячим дорослому житті.
психологом). Відповідно, можемо міркувати Висновки.
щодо формування надійного, стійкого психо- Отже, дослідження показало, що пере-
динамічного образу безпечності, надійності, важна кількість респондентів мала ознаки дис-
сталості, константності, а також більш сприят- тресу та несприятливий ранній досвід реагу-
ливих форм реагування на нинішні стресові вання близького оточення на стрес-чинники,
обставини. У разі досліджуваних, які зверта- які виникали у них у ранньому дитинстві. Пе-
лися по допомогу до психолога, проте практи- реважна кількість досліджуваних з ознаками
чно вже самостійно долали наслідки стресу, дистресу демонструвала застрягання на фазах
можна прослідкувати їхній позитивний анам- актуалізації переживань та опанування наслід-
нез щодо сприятливих реакцій на стрес хоча б ками впливу надмірних стрес-чинників.
одного із значимих дорослих у дитинстві. До- Пілотажне дослідження виявило тенде-
рослі, у цьому випадку, надійно супроводжу- нцію зв’язку раннього досвіду людини щодо
вали дитину у стресовій ситуації, зберігаючи типу реагування близького оточення на стрес-
власну цілісність і не вдаючись до деструктив- чинники та подальше формування стресостій-
них реакцій, допомагаючи дитині успішно кості, особливості реагування та стрес, специ-
справлятися з напруженням та проблемною фіку копінг-стратегій у дорослому житті. Ана-
ситуацією. Зрештою, можемо міркувати про ліз даних анамнезу респондентів показав, що у
те, що у структурі особистості закладалися досліджуваних з ознаками дистресу та з озна-
ефективні форми реакцій на стрес як у дитин- ками опанування, подолання стресу спогади
стві, так і надалі у дорослому житті. про ранні стресові ситуації та реакції близь-
Таким чином, аналіз типових спогадів ких дорослих якісно різнилася.
досліджуваних показав тенденцію того, що Несприятливі типи реакцій значимих
досвід типу реакцій близьких дорослих на дорослих на стресову ситуацію у дитинстві
стресові обставини дитини має значний вплив досліджуваних з ознаками дистресу виявлено
177
на кожній із стадій проходження стресу Спо- реакції близького оточення. І навпаки, дорос-
гади досліджуваних з ознаками дистресу мали лі, які конструктивно реагують на стрес, на-
неприємний контекст і нерідко супроводжува- дійно супроводжували дитину у стресовій си-
лись негативними переживаннями. Сприятли- туації, зберігаючи власну цілісність і не вдаю-
ві типи реакцій значимих дорослих на стресо- чись до деструктивних реакцій, закладають
ву ситуацію у дитинстві досліджуваних, які ефективні форми реакцій на стрес у дитинстві,
успішно долали наслідки впливу надмірних які надалі мають значення у дорослому житті.
стрес-чинників представлено на кожні стадії Перспективи подальших досліджень
проходження стресу. Спогади опитуваних ма- ми вбачаємо у поглибленні вивчення тенден-
ли приємний контекст і супроводжувались ції зв’язку стресостійкості особистості з ран-
позитивно забарвленими переживаннями, при- нім досвідом у дитинстві, її статистичному
чому визначальним для таких респондентів обґрунтуванні; розробці практичних рекомен-
було те, що позитивний досвід закріплювався дацій для батьків, вихователів дитячих садків,
навіть у випадку того, що принаймні один із педагогів, психологів, психотерапевтів щодо
значимих дорослих демонстрував сприятли- профілактики формування низького рівня
вий тип реагування на стресову ситуацію у стресостійкості особистості, а також практич-
дитинстві. них курсів щодо формування високого рівня
У контексті дослідження варто говори- стресостійкості особистості; розробці спеціа-
ти про значимого дорослого з надійним типом льних психокорекційних програм для дітей,
поведінки, який сприяє закладанню сприятли- які спрямовано на підвищення рівня стресо-
вих форм реагування на стрес у дитинстві, а, стійкості.
отже, формуванню стійкої стресостійкості
References:
особистості і про значимого дорослого з нена-
дійним типом поведінки, типи реакцій якого
Brish K.H. (2012). Rozlady pryviazanosti vid teorii do
можуть впливати на формування деструктив- terapii. Posibnyk, Lviv, 314. [in Ukrainian]
них форм реакцій на стрес, низького рівня
Bodrov V.A. (2006). Psykholohycheskyi stress: razvytye y
стресостійкості особистості в цілому. Дитина, preodolenye. Moskva: PER SЭ, 279. [in Russian]
яка у момент переживання стресу втрачає від- Vardanian B.Kh. (1983). Mekhanyzmы rehuliatsyy
чуття внутрішньої константності, надійності эmotsyonalnoi ustoichyvosty. Zhurnal Katehoryy,
та безпечності і не має при цьому надійного pryntsypы y metodы psykholohyy. Psykhycheskye
дорослого поряд, не тільки не отримує підкрі- protsessы. Moskva, 542-543. [in Russian]
плення, посилення образу сталості, надійнос- Vasylev V.N. (1991). Zdorove y stress. Moskva: Znanye,
ті, константності ззовні від значимих дорос- 160. [in Russian]
лих, а ще й додатково руйнує його вже через Vasyliuk F.E. (1984). Psykholohyia perezhyvanyia,
178
Moskva: Yz-vo Mosk. un-ta, 200. [in Russian] Khorn H. (2000). Shest эtapov razvytyia rebenka v zerkale
symvoldramы. Zhurnal Symvol y drama, № 5, 12-
Vynnykott D.V. (2007). Malenkye dety y ykh matery; [per.
25. [in Russian]
s anhl. N.M. Padalko]. Moskava.: Nezavysymaia
fyrma «Klass», 80. [in Russian] Sheliuh O.A. (2014). Bahatovymirnist fenomenu
posttravmatychnoho rostu: biolohichnyi,
Kaloshyn V.F. (2008). Stres u pedahohichnii diialnosti.
psykholohichnyi ta sotsiokulturnyi skladnyky
Konflikty: sutnist i podolannia. Kharkiv, 107-220.
osobystisnykh transformatsii. Zhurnal
[in Ukrainian]
Psykholohiia i osobystist, №1(5), 112-129. [in
Kliain M. (1997). Zavyst y blahodarnost. Yssledovanye Ukrainian]
bessoznatelnыkh ystochnykov. Sankt-Peterburh:
B.S.K., 96. [in Russian]
Yanina Omelchenko
Krainiuk V.M. (2007). Psykholohiia stresostiikosti
PhD, Leading researcher, G.S. Kostiuk Institute of Psychol-
osobystosti: monohrafiia. Kyiv: Nika-Tsentr, 432. ogy, the National Academy of Educational Sciences of
[in Ukrainian] Ukraine, Kyiv (Ukraine)
Lazos H.P. (2016). Posttravmatychne zrostannia:

IMPORTANCE OF THE
teoretychni modeli, novi perspektyvy dlia TYPES OF SIGNIFICANT
praktyky. Aktualni problemy psykholohii. Tom 1.: ADULTS’ STRESS RESPONSES
Orhanizatsiina psykholohiia. Sotsialna FOR DEVELOPMENT OF
psykholohiia. Vypusk 45,120-127.[in Ukrainian]
PERSONAL STRESS
TOLERANCE
Mіschuk S.S. (2015). TsIlIsniypIdhIddo opratsyuvannya
psihotravm dItey zasobami tIlesno-Igrovih vprav. ABSTRACT
PsihologIchna dopomoga postrazhdalim vnaslIdok The article explores the phenomena of
krizovih travmatichnih podIy: metodichniy
stress and tolerance to stress, defines the main
posIbnik [za red. Z.G. KIsarchuk]. – K.: TOV
«Vidavnitstvo «Logos», 21-23.[in Ukrainian]
stages of stress reactions, and outlines the main
components and features of stress tolerance deve-
OmelchenkoYa.M. (2015). Rol pervinnih ob’EktIv u
protsesI formuvannya vnutrIshnogo algoritmu
lopment. The importance of the psychodynamic
podolannya krizovoYi situatsIYi. PsihologIchna component for personal stress tolerance develop-
dopomoga postrazhdalim vnaslIdok krizovih ment is determined.
travmatichnih podIy: metodichniy posIbnik [za The article presents the results of the stu-
red. Z.G. KIsarchuk]. – K.: TOV «Vidavnitstvo
died adult respondents and stress reactions of
«Logos».,15-26 .[in Ukrainian]
their significant adults at their childhood and
Sele H. (1979). Stress bez dystressa. Moskva: Prohress,
classifies the types of reactions depending on a
126. [in Russian]
stress phase.
Freid A., Freid Z. (2000). Detskaia seksualnost y
The vast majority of the respondents had
psykhoanalyz detskykh nevrozov. Sankt-
Peterburh: Vostochno-Evropeiskyi ynstytut signs of distress (78 %) and were at the phase of
psykhoanalyza y BDK, 316. [in Russian] actualization of acute negative experiences re-
179
lated to stress factors. Only a small number of the this, in turn, supports development of destructive
respondents (22 %) were at the phase of stress forms of personal reactions to stress.
overcoming or the phase of stress-related expe- Key words: stress, stress tolerance, types
rience integration. of stress response, stages of stress response, si-
There is a tendency showing links bet- gnificant adult, primary objects.
ween an individual’s early experience concerning
responses of his/her close social environment to Омельченко Янина Николаевна
stress and the subsequent development of stress Кандидат психологических наук, ведущий научный со-
трудник лаборатории консультативной психологии и
tolerance, his/her responses to stress, specifics of психотерапии Института психологии имени Г.С. Ко-
стюка Национальной академии педагогических наук
used coping strategies in adulthood. The me- Украины, г. Киев (Украина)
mories on early stressful situations and corres-
ponding reactions of the nearest people were dif- ЗНАЧЕНИЕ ТИПА РЕАГИРОВАНИИ
НА СТРЕСС ЗНАЧИМЫХ ВЗРОСЛЫХ
ferent at the respondents with distress symptoms В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ
compared to those at the respondents with the СТРЕССОУСТОЙЧИВОСТИ
ЛИЧНОСТИ
signs of coping. The memories of the distressed
respondents were unpleasant and often accompa- АННОТАЦИЯ
nied by negative experiences; the respondents В статье раскрыто содержание феноме-
able to cope with stress effectively had mostly нов стресса и стрессоустойчивости, определе-
the pleasant memories associated with positive ны основные этапы течения стрессовой реак-
experiences. ции, обозначены основные составляющие и
The article shows that the images of re- особенности формирования стрессоустойчи-
liability, security and stability are the result of a вости. Обосновано значение психодинамиче-
child's integrated experience of relationships with ской составляющей в процессе формирования
significant adults from his/her birth. The authors стрессоустойчивости личности.
argue that a significant adult with reliable beha- Представлены результаты исследова-
vioural patterns contributes to creation of a stable ния особенностей типов реакций значимых
image of basic stability, security, confidence, ef- взрослых в детстве взрослых респондентов и
fective responses to stress in childhood; these классификацию типов реакций в зависимости
images remain important in the adulthood and от фазы прохождения стресса.
form the basis of stress tolerance. At the same Установлено, что подавляющее боль-
time, a significant adult with unreliable beha- шинство исследуемых имели признаки дис-
viour influences the formation of an unstable тресса (78%) и находилась на фазе актуализа-
image of basic stability, security, confidence; ции острых негативных переживаний, связан-
180
ных со стресс-фактором. Лишь незначитель- взрослой жизни личности и составляют осно-

ное количество испытуемых (22%) находи- ву ее стрессоустойчивости. В то же время,
лись на фазе преодоления стресса или на фазе значимый взрослый с ненадежным типом по-
интеграции опыта, связанного со стресс- ведения влияет на формирование неустойчи-
факторами. вого образа базовой константности, безопас-
Выявлена тенденция связи раннего ности, доверия, что сказывается на формиро-
опыта человека касаемо реагирования близко- вании деструктивных форм реакций личности
го окружения на стресс-факторы и дальней- на стресс.
шее формирование стрессоустойчивости, осо- Ключевые слова: стресс, стрессоустой-
бенности реагирования на стресс, специфику чивость, типы реагирования на стресс, этапы
копинг-стратегий во взрослой жизни. Показа- течения стрессовой реакции, значимый взрос-
но, что в исследуемых с признаками дистресса лый, первичные объекты.
и с признаками освоения, преодоление стресса
воспоминания о ранних стрессовые ситуации
и реакции близких взрослых качественно от-
личалась: воспоминания исследуемых с при-
знаками дистресса имели неприятный кон-
текст и нередко сопровождались негативными
переживаниями; у исследованных, которые
эффективно преодолевали стресс, воспомина-
ния имели приятный контекст и сопровожда-
лись в основном положительно окрашенными
переживаниями.
Показано, что образ надежности,
устойчивости, безопасности, константности
является результатом интеграции опыта отно-
шений ребенка со значимыми взрослыми с
самого рождения. Обосновано, что значимый
взрослый с надежным типом поведения спо-
собствует закладке устойчивого образа базо-
вой константности, безопасности, доверия, Дата отримання статті: 07.12.2019
эффективных реакций на стресс в детстве, ко- Дата рекомендації до друку: 26.12.2019
торые в дальнейшем имеют значение и во Дата оприлюднення: 26.12.2019
181
СТРУКТУРА ТА СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАДАПТАЦІЇ

СУЧАСНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Пріб Гліб Анатолійович1

1
Завідувач кафедри психології, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості
України, м. Київ (Україна)

ResearcherID: F-2119-2019
UDC: 159.923.2:159.922.8:314.5
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена питанню соціально-психологічних особливостей формування самосвідомості

підлітків з адиктивною поведінкою у конфліктних родинах. Досліджуються складові явища самосві-
домості та самооцінки, схильності до девіантної поведінки, рівні агресивних і ворожих реакцій, типи
поведінки в конфлікті. У підлітків стосовно ідентифікації самосвідомості загострена потреба у ви-
знанні власної унікальності при психологічній залежності від однолітків, тому підліток ефективно
використовує егопозицію. Особливою формою підліткової самосвідомості є почуття дорослості, яке
визначається як новоутворення свідомості, через яке підліток порівнює себе з іншими, знаходить
зразки для засвоєння, будує свої стосунки з людьми, перебудовує свою діяльність. Виявлено, що в
Україні бракує досліджень щодо проблеми вживання психактивних речовин підлітками у конфлікт-
них родинах. За результатами досліджено зазначається, що в підлітковому віці розвиваються специ-
фічні особливості самосвідомості, що проявляються в деформації самооцінки. Виникнення адиктив-
ної поведінки може ґрунтуватися на конфліктній взаємодії підлітка з його найближчим оточенням у
родині, а саме на її негативному впливі на розвиток особистості. У свою чергу, підліткові невпевне-
ність, напруженість, ворожість, агресивність стають передумовами виникнення руйнуючої адиктив-
ної поведінки. В цілому у підлітків з виявлені такі психологічні особливості, як: невміння долати
труднощі, ігнорування перешкод, апатичну підпорядкованість групі з асоціальними установками,
знижену самокритичність, тривожне очікування. У підлітків спостерігалась відгородженість та від-

Copyright: © Glib Prib
© Glib Prib
182
чуженість, дефіцит у спілкуванні й емоційна нестійкість в умовах стресового навантаження,

що провокували адиктивну поведінку. У конфліктних родинах суттю адиктивної поведінки
підлітка є прагнення змінити психічний стан або фіксацією власної уваги на конфлікті. Адик-
ція для них стає універсальним засобом втечі від конфлікту у родині. Девіантні підлітки мають
завищену самооцінку і не відчувають провини, на відміну від нормативних підлітків, яким
властиві низька самооцінка і почуття провини. Підлітки з девіантною поведінкою схильні до
прикрашання власних рис, однак можуть дотримуватися моральних норм і стандартів та спра-
вляти гарне враження. Зазначається необхідність подальших дослідженнь різних аспектів кон-
фліктогенності родин в яких підлітки вживають психоактивні речовини.
Ключові слова: самосвідомість, самооцінка, адиктивна поведінка, підліток, конфліктна роди-

на, психоактивні речовини (ПАР).
Постановка проблеми в загальному дорослих. Підліток активно засвоює ці ціннос-

вигляді та її зв’язок із важливими наукови- ті, які починають становити новий зміст його
ми чи практичними завданнями. Підлітко- свідомості, формувати цілі і мотиви поведінки
вий вік є сенситивним для розвитку самосві- та діяльності, визначати вимоги до себе та ін-
домості особистості. У підлітків виникає інте- ших, встановлювати критерії оцінок і самооці-
рес до себе, якостей своєї особистості, потре- нки. Він прагне осмислити свої домагання на
ба оцінити, порівняти себе з іншими, розібра- визнання, оцінити себе як майбутнього юнака
тися у своїх почуттях і переживаннях. На ос- чи дівчину, визначити для себе своє минуле,
нові розвитку самосвідомості, зростання ви- значення особистого сьогодення, зазирнути у
мог до себе, власного нового становища серед своє майбутнє, визначитися в соціальному
ровесників і старших у підлітків з’являється просторі - осмислити свої права і обов’язки.
прагнення до самовиховання. Підлітки нама- Підліток рефлексує на себе та інших, порів-
гаються розвинути в собі позитивні якості, нюючи себе з однолітками та дорослими.
подолати негативні риси. Проте, порівняно (Павелків, 2015).
невеликий життєвий досвід і ще не сформова- Окремою важливою проблемою у під-
ний життєвий світогляд нерідко породжують літковому віці є проблема психологічних екс-
суперечності між потребою у самовихованні і периментів над власною особистістю. Пошук
невмінням реалізувати її (Савчин, 2011). По- нових, незвичайних вражень призводить під-
чаток підліткового періоду характеризується літка до ризикованої адиктивної поведінки й
якісним зрушенням у розвитку самосвідомос- вживання психоактивних речовин (ПАР). Сту-
ті. У підлітка формується позиція дорослої пінь ризику виникнення адиктивної поведінки
людини, яка означає, що суб’єктивно він всту- від ПАР у підлітка пов’язують з віком, в яко-
пив у нові стосунки з світом та цінностями му починається вживання ПАР, а також з ха-
© Glib Prib
183
рактером ПАР. Наприклад, при токсикоманії «мислення за бажанням»: всупереч логіці при-
значущою є, насамперед, мотивація, пов’язана чинно-наслідкових зв’язків вони вважають
з редукцією емоційної напруженості (Видра, реальним те, що відповідає їх бажанням. У
2011). Загалом для особистості підлітка з ади- результаті руйнуються міжособистісні відно-
ктивною поведінкою характерним є звуження сини, порушуються соціальні ролі в сім’ї, під-
часової перспективи. Підліток висуває перед літок відчужується від родини (Табачніков,
собою цілі, досягнення яких може відбутися 2013, Пріб, 2016). Таким чином, дослідження
найближчим часом (зміна стану за рахунок у напрямку соціально-психологічних особли-
ПАР) (Грановская, 2002). Таким особам влас- востей формування самосвідомості підлітків з
тиве переживання “скороченого майбутньо- адиктивною поведінкою у конфліктних роди-
го”, впевненість, що життя занадто коротке і нах є важливим у загальному сенсі. У свою
тому не варто себе обмежувати, сподіватися чергу, визнанням актуальності даної проблеми
на майбутнє і зберігати себе (Дем’янчук, слугує її зв’язок із важливими науковими та
2007). практичними завданнями у рамках міжнарод-
Причиною адиктивної поведінки підлі- них проектів. Так, у проекті “Європейське
тків часто є конфлікти у родині. У конфлікт- опитування учнів щодо вживання алкоголю та
них родинах суттю адиктивної поведінки під- інших наркотичних речовин (ESPAD)”, якій
літка є прагнення змінити психічний стан або здійснюється за підтримки Європейського
фіксацією власної уваги на конфлікті. Вжи- центру моніторингу наркотиків та наркоманії
вання ПАР в умовах родинного конфлікту су- (EMCDDA), зазначається, що 50% українсь-
проводжується суб'єктивним зм'якшенням йо- ких підлітків мають досвід куріння, 86% вжи-
го актуальності, розвитком інтенсивних емо- вали алкоголь та 18% пробували наркотики
цій і приймає такі розміри, що починає керу- (http://www.espad.org).
вати життям підлітка, позбавляє його волі до Аналіз останніх досліджень і публіка-
протидії адикції. Така форма поведінки харак- цій. Самосвідомість особистості орієнтована
терна для осіб з низькою переносимістю пси- на осмислення своїх дій, почуттів, думок, мо-
хологічних труднощів, які погано адаптують- тивів поведінки, інтересів, своєї позиції в сус-
ся до швидкої зміни життєвих та сімейних об- пільстві. Якщо свідомість є знанням про іншо-
ставин, прагнуть у зв’язку з цим швидше і го, то самосвідомість – знанням людини про
простіше досягти психофізіологічного ком- саму себе. Якщо свідомість орієнтована на
форту. Адикція для них стає універсальним весь об’єктивний світ, то об’єктом самосвідо-
засобом втечі від конфлікту у родині. Для са- мості є сама особистість. У самосвідомості
мозахисту підлітки з адиктівним типом пове- вона постає і як суб’єкт, і як об’єкт пізнання
дінки використовують так званий механізм (Варій, 2016). Структура самосвідомості лю-
© Glib Prib
184
дини складна. Вона відзначається різноманіт- підлітка стосовно себе, людей, світу. Види до-
ністю форм вияву, які пов’язані з усіма аспек- рослості за Т.В. Драгуновим (Павелків, 2015):
тами її психічної діяльності: пізнавальним – – наслідування зовнішніх ознак дорос-
самокритичність, самоаналіз, самооцінка, са- лості (адиктивна поведінка – куріння, вжи-
мопереконання, самоіронія тощо; емоційним - вання алкоголю; використання косметики; пе-
самозадоволення, самоповага, самолюбство, ребільшений інтерес до проблем статі; наслі-
самосхвалення тощо; вольовим – самодисцип- дування дорослим в одязі і зачісці, тобто пове-
ліна, самонаказ, самоконтроль, саморегуляція, рхове уявлення про дорослість з акцентом на
самовимогливість тощо. Центральними і най- специфічне проведення вільного часу);
більш дослідженими структурними компонен- – прагнення підлітків-хлопчиків відпо-
тами самосвідомості є феномени саморегуля- відати уявленню про “справжнього чоловіка”,
ції, самооцінки, самоаналізу. Особистість роз- виховувати у себе силу волі, витримку, сміли-
глядається як саморегулююча система. Це рі- вість;
вень розвитку людини, коли вона сама здійс- – соціальна дорослість (складається в
нює управління своїми діями, вчинками, пове- ситуаціях співробітництва дорослого і підліт-
дінкою, емоційним станом, ставленням до ка як помічника, часто в сім’ях, де підліток
оточуючого середовища (Варій, 2016). через обставини змушений фактично зайняти
Самосвідомість підлітка включає в себе місце дорослого, прагне оволодіти практични-
всі компоненти самосвідомості дорослої осо- ми вміннями, надати реальну допомогу і підт-
бистості. В цьому віці загострена потреба у римку);
визнанні власної унікальності при психологіч- – інтелектуальна дорослість (пов’язана
ній залежності від однолітків, тому підліток з розвитком стійких пізнавальних інтересів, з
ефективно поєднує егопозицію “Не плутайте появою самоосвіти).
мене з іншими” і конформну позицію “Ми - Однією з форм наслідування зовнішніх
група однолітків” - адже спілкування з однолі- ознак дорослості є адиктивна поведінка підлі-
тками виступає як потреба і значуща діяль- тків. Така поведінка стає формою девіантної
ність. (Павелків, 2015). Особливою формою поведінки підлітків, яка відрізняється від зага-
підліткової самосвідомості є почуття доросло- льно визначеної норми психічного здоров’я,
сті, яке визначається як новоутворення свідо- права, культури чи моралі. Аналіз літератури
мості, через яке підліток порівнює себе з ін- (Савчин, 2011, Павелків, Гарькавець 2013,
шими, знаходить зразки для засвоєння, будує 2015, Видра, 2011, Грановская, 2002, Дем’ян-
свої стосунки з людьми, перебудовує свою чук, 2007, Табачніков, 2013, Пріб, 2016, Варій,
діяльність. Це стрижнева особливість особи- 2016, Prib, 2019) свідчить, що проблема соціа-
стості, яка виражає нову життєву позицію льних та психологічних особливостей самосві-
© Glib Prib
185
домості підлітків з адиктивною поведінкою у дінки (О.М. Орел), методика визначення рівня
конфліктних родинах науково дискутується агресивних і ворожих реакцій Басса-Даркі,
та є актуальною. Проте, рівень використання вербальна методика визначення самооцінки,
результатів наукових досліджень є недостат- методика Томаса – типи поведінки в конфлік-
нім. До невирішених раніше частин проблеми ті. Статистичні обрахунки здійснювалися за
можна віднести не дослідження повною мі- допомогою програмного забезпечення SPSS
рою питання самосвідомості підлітків з адик- для Windows версія 23. Розрахунки щодо під-
тивною поведінкою у родинах з сімейними твердження або спростування гіпотези прово-
конфліктами. дились за критерієм U Манна–Уітні, кореля-
Мета дослідження. Дослідити аспекти ційного коефіцієнту Пірсона.
соціальних та психологічних особливостей Викладення основного матеріалу до-
самосвідомості підлітків з адиктивною пове- слідження. Особливе значення у розвитку
дінкою у конфліктних родинах. Завдання: самооцінки та самосвідомості підлітка є фор-
узагальнити окремі соціально-психологічні мування власного образу фізичного Я - уяв-
особливості самосвідомості підлітків з адик- лення про свій тілесний образ, порівняння та
тивною поведінкою у конфліктних родинах. оцінювання себе з точки зору еталона
Матеріал та методи дослідження. З «мужності» або «жіночості». Уявлення про
дотриманням принципів деонтології на базі власну зовнішність не випадково є чи не най-
Головного управління департаменту превен- важливішим у самосвідомості підлітка. Воно
тивної діяльності м. Києва проведено компле- пов'язане з тим, що ознаки дорослості найяс-
ксне дослідження 90 підлітків віком 14–17 кравіше виявляються у зміні його тіла. Саме
років, у яких виявлена адиктивна поведінка та зовнішні ознаки дорослості визначають його
які перебувають на обліку в районних відді- статус у товаристві ровесників (Савчин,
лах поліції (у Оболонському районі та Свято- 2011). Дослідження самооцінки проводилося
шинському районі м. Києва) – девіантна за допомогою методики вербальної діагнос-
(адиктивна) група. Контрольну групу склали тики самооцінки (Фетискин 2012). Рівні само-
60 осіб, віком 14-17 років, у яких не виявлено оцінки в досліджуваних групах представлено
девіантної поведінки. Методи дослідження: на рис. 1.
загальнотеоретичні – міждисциплінарний ана- З представлених на рис. 1, даних вид-
ліз і синтез літератури з проблеми досліджен- но, що у девіантній групі 24 (27,0%) дослі-
ня; порівняння, систематизація, узагальнення, джуваних мали низький рівень самооцінки,
інтерпретація наявних теоретичних підходів 24 (27,0%) осіб – середній і 42 (46,0%) – висо-
та емпіричних результатів. Психодіагностич- кий. У контрольній групі відповідно 30
ні – методика схильності до девіантної пове- (50,00%) досліджуваних мали низький рівень
© Glib Prib
186
Рис. 1. Рівні самооцінки в досліджуваних групах
самооцінки, 21 (35,0%) осіб – середній і 9 мають властиві для його віку особливості.
(15,0%) осіб – високий. За результатами коре- Так, зокрема, вживання алкоголю підлітком
ляційного аналізу між показниками самооцін- відбувається через прагнення зменшити хара-
ки, ворожості, почуттям провини у групах до- ктерний для нього стан тривоги і водночас —
сліджуваних виявлено, що коефіцієнт кореля- позбавитися надмірного самоконтролю і соро-
ції Пірсона x2 між самооцінкою і ворожістю м’язливості. Важливу роль відіграють також
склав у девіантній групі - 0,15 у контрольній прагнення до експериментування і особливо
2
групі - 0,37. Коефіцієнт кореляції Пірсона x — норми підліткової субкультури, за якими
між почуттям провини і самооцінкою у конт- алкоголь традиційно вважається однією з оз-
рольній групі - 0,44, девіантній групі - 0,17). нак мужності і дорослості, а також негативний
Згідно з наведеними результатами розрахунків приклад батьків. Наркотизація підлітка, як і
можна зробити висновок, що між показника- зловживання алкоголем, пов’язана з психіч-
ми самооцінки, а також ворожості і почуття ним експериментуванням, пошуком нових,
провини у всіх підлітків чіткого зв’язку немає. незвичайних відчуттів і переживань, цікавіс-
Наступним стало дослідження питання тю, наслідуванням старшим, впливом групи
аддикції, ворожості та агресивності у підліт- однолітків, а іноді й обманом з боку поширю-
ків. Терміном адиктивна поведінка (від англ. вачів наркотичних речовин, коли першу дозу
Addiction – схильність, згубна звичка) насам- нав’язують під виглядом певного напою чи
перед позначають поведінку особистості, об- сигарети, що зрештою невідворотно веде до
тяжену хімічною залежністю через вживання звикання та кримінальної поведінки
певних психоактивних речовин (алкоголь, тю- (Бондарчук, 2010). Дослідженням залежних
тюн, наркотичні речовини тощо) (Бондарчук, від наркотичних речовин підлітків К. Харт
2010). Форми адиктивної поведінки підлітка доводить, що у них існує усвідомлення влас-
© Glib Prib
187
ного стану і здатність приймати раціональні Дослідження за методикою Басса-

рішення. Більшість з них, якщо запропонува- Даркі. За результатом дослідження розбіжнос-
ти вибір між «дозою» або певною сумою гро- тей у відмінностях за показниками ворожості і
шей, або, навіть, сертифікатом на придбання агресивності у підлітків з девіантною
одягу в магазині (який не було можливості (адиктивною) поведінкою і підлітків з норма-
виміняти на наркотики), частіше роблять ви- тивною поведінкою не виявлено. Так, у ціло-
бір на корить грошей або сертифікату, тому му встановлено, що показник ворожості по
що побачили в цьому можливість для себе – групах майже не відрізняється, рівень агресив-
можливість змін у житті (Hart, 2013). ності незначно вищий у девіантній групі. Про-
Дослідження за методикою схильності те, встановлено відмінність у рівні почуття
до девіантної поведінки (О.М. Орел). Опиту- провини, який у контрольній групі був вищий
вальник містить наступні шкали: спрямовано- за показник девіантної групи. Аналіз на досто-
сті на соціально-бажані відповіді, схильності вірність відмінностей за допомогою критерію
до подолання норм і правил, схильності до U Манна-Уітні виявив (нульова гіпотеза) від-
адитивної поведінки, схильності до самоушко- сутність відмінностей для всіх показників.
джувальної та самознищувальної поведінки, Наступним стало дослідження конфлік-
схильності до агресії та насильства, шкал во- тної поведінки підлітків за допомогою мето-
льового контролю емоційних станів та шкали дики К.Томаса «Визначення способів регулю-
схильності до девіантної поведінки. Аналіз на вання конфліктів». К. Томас зазначав, що при
достовірність відмінностей по даної методиці униканні конфлікту жодна з сторін не досягає
за допомогою критерію U Манна-Уітні виявив успіху. За таких форм поведінки як конкурен-
відсутність різниці усіх показників, крім пер- ція, пристосування та компроміс або один з
шої шкали. Стосовно шкали вольового конт- учасників ситуації виграє, а інший – програє,
ролю емоційних реакцій, відмінність є досто- або обидва програють, тому що йдуть на по-
вірною при UКрит (p≤0.05). Наявність високого ступки. І лише в ситуації співробітництва оби-
показника за першою шкалою і одночасне дві сторони залишаються у виграші.
зниження показників за основними діагности- Для опису типів поведінки людей в
чними шкалами свідчить про високу насторо- конфліктах (точніше, в конфлікті інтересів) К.
женість щодо діагностичної ситуації і низьку Томас застосовував двомірну модель регулю-
достовірність даних за основними діагностич- вання конфліктів, основними в якій є коопе-
ними шкалами. Можна зазначити, що адикти- рація, пов’язана з увагою людини до інтересів
вні підлітки були не щирі у своїх відповідях і інших людей, залучених в ситуацію, і напо-
намагались справити гарне враження. ристість, для якої характерний акцент на влас-
них інтересах. Виділяється п’ять способів ре-
© Glib Prib
188
гулювання конфліктів, позначені у (13,0%), уникання – 9 осіб (10,0%), пристосу-

відповідності з двома основними вимірами вання – 6 осіб (7,0%).
(кооперація і напористість): змагання У контрольній групі відповідно: схиль-
(конкуренція) – прагнення досягти своїх інте- ні до співробітництва – 18 осіб (30,0%), комп-
ресів в збиток іншому; пристосування – при- ромісу – 16 осіб (27,0%), уникання - 12 осіб
несення в жертву власних інтересів заради ін- (20,0%), пристосування – 10 (17,0%), змаган-
шого; компроміс – угода на основі взаємних ня – 4 особи (6,0%). Можна зазначити, що
поступок; пропозиція варіанту, знімає виник- підлітки з девіантною поведінкою найчастіше
ле протиріччя; уникнення – відсутність праг- обирають стратегію змагання при вирішенні
нення до кооперації, і відсутність тенденції до конфліктів. А серед підлітків з нормативною
досягнення власних цілей; співробітництво – поведінкою найбільш вживаною є стратегія
коли учасники ситуації приходять до альтер- співробітництва. Розрахунки критерію кореля-
нативи, що повністю задовольняє інтереси ції Пірсона дорівнює 0,75 підтверджує, що це
обох сторін. Кількість балів, яку набрав опи- не випадковість, а зв’язок між показниками
туваний за кожною шкалою, свідчить про ная- міцний, що свідчить їх про взаємозалежність.
вні у нього тенденції до прояву відповідних В цілому узагальнення результатів ана-
форм поведінки в конфлікті. Домінуючим вва- лізу літератури та власних досліджень дозво-
жається той тип (типи), що отримав найбіль- ляють констатувати у підлітків з адиктивною
шу кількість балів. Стратегії поведінки в кон- поведінкою такі психологічні особливості, як:
флікті досліджених підлітків представлено у невміння долати труднощі, ігнорування пере-
табл. 1. шкод, апатичну підпорядкованість групі з асо-
Таблиця 1.
Стратегії поведінки досліджених підлітків у конфлікті
Девіантна група Контрольна група
Показник
N % N %
Змагання 39 43,0 4 6,0
Компроміс 24 27,0 16 27,0
Співробітництво 12 13,0 18 30,0
Уникання 9 10,0 12 20,0
Пристосування 6 7,0 10 17,0
Всього 90 100,0 60 100,0
З даних табл. 1 видно, що у девіантній ціальними установками, знижену самокритич-

групі найбільша кількість досліджуваних про- ність, тривожне очікування, невпевненість в
демонструвала схильність до: змагання – 39 собі, слабкість самоконтролю, агресивність.
осіб (43,0%), тоді як компромісу схильний 24 Також у підлітків спостерігалась відгородже-
особи (27,0%), співробітництва – 12 осіб ність та відчуженість, дефіцит у спілкуванні й
© Glib Prib
189
емоційна нестійкість в умовах стресового на- тримуватися моральних норм і стандартів та

вантаження, що провокували їхню адиктивну справляти гарне враження. Перспективою по-
поведінку. У свою чергу, емоційна нестійкість дальших розвідок у даному напрямку є дослі-
та імпульсивність були проявами їх конфлікт- дження різних аспектів конфліктогенності ро-
ності та агресивності у родині. У підлітків з дин в яких підлітки вживають ПАР.
девіантної групи фіксувалася потреба соціаль-
ного престижу, яка втрачала свою спрямова- References (Transliteration):
ність, переростаючи в нижчу форму самостве-
рдження й задовольнялася адиктивною пове- Bondarchuk, O. I., Vakulich, T. M. (2010) Psihologiya de-
дінкою. Таким підліткам була властива гіперт- viantnoyi povedinki [Psychology of deviant behav-
рофована потреба в свободі, з вимогою ситуа- ior. Educ. tool.] Navch. posib. K.: Nauk, svit. [in
Ukrainian]
ції отримання дозволу на власні вчинки.
Висновки. За результатами досліджен- Pavelkiv, R. V. (2011) Vikova psihologiya [Age psychol-
ogy: a textbook for students. higher. teach. closed]
ня можна стверджувати, що в підлітковому
pidruchnik dlya stud. vish. navch. Zakl, K.: Kon-
віці розвиваються специфічні особливості са-
dor. [in Ukrainian]
мосвідомості, що проявляються в деформації
Vidra, O. G. (2011) Vikova ta pedagogichna psihologiya
самооцінки. Механізмом розвитку самосвідо-
[Age and Pedagogical Psychology: Educ. tool.]
мості підлітків є їх постійна рефлексія. У свою Navch. Posib, K.: Centr uchbovoyi literaturi. [in
чергу, невдоволеність собою компенсаторно Ukrainian]
може призводити до адиктивної поведінці. Garkavec, S. O. (2013) Psihologiya pidlitkovoyi viktimnos-
При цьому виникнення адиктивної поведінки ti [Psychology of adolescent victimization] Mono-
може ґрунтуватися на конфліктній взаємодії grafiya, Lugansk: vid-vo «Noulidzh». [in Ukraini-
an]
підлітка зі своїм найближчим оточенням у ро-
дині, а саме ставати місцем її негативниого Granovskaya, R. M. (2002) Konflikt i tvorchestvo v zerkale
psihologii [Conflict and creativity in the mirror of
впливу на розвиток особистісні. У свою чергу,
psychology] Monografiya, Moscow: Genezis.
підліткова невпевненість, напруженість, воро-
Dem’yanchuk, O. O. (2007) Programa korekciyi deviant-
жість, агресивність стають передумовами ви-
noyi povedinki yak napryamok socialno-
никнення руйнуючої адиктивної поведінки. psihologichnoyi dopomogi pidlitkam [Deviation
Підлітки з адиктивною поведінкою мають за- Behavior Correction Program as a Direction of
вищену самооцінку і не відчувають провини, Social and Psychological Assistance to Adoles-
на відміну від нормативних підлітків, яким cents] Socialnij pracivnik za red. O.P. Glavnik,
№2 (26), K., 2007, pp. 2-4. [in Ukrainian]
властиві низька самооцінка і почуття провини.
Підлітки з девіантною поведінкою схильні до Tabachnikov, S. I., Prib, G. A., Harchenko, Ye. M. (2013)
Adiktivna povedinka pri vzhivanni psihoaktivnih
прикрашання власних рис, однак можуть до-
© Glib Prib
190
rechovin pidlitkami yak mediko-socialna problema Hart, C. (2013) Vysokaja cena: puteshestvie nejrobiologa k
suchasnosti: peredumovi formuvannya staniv samopoznaniju, kotoroe brosaet vyzov vsemu, chto
zalezhnosti [Addictive Behavior in the Use of Psy- vy znaete o narkotikah i obshhestve [A Neurosci-
choactive Substances by Adolescents as a Medico- entist's Journey of Self-Discovery That Challenges
Social Problem of Today: Prerequisites for the Everything You Know About Drugs and Society
Formation of Dependency] // Tabachnikov by Carl Hart and Maia Szalavitz] tekstova kniga
S.I.,Prib G.A., Harchenko Ye.M., Viyevskij A.M., N'yu-York. [in English]
Vojtenko Yu.A., Vlasova K.A., Voronina O.V.,
Sinicka T.V. Mizhnarodnij psihiatrichnij, psi-
hoterapevtichnij ta psihoanalitichnij zhurnal, T6, Glib Prib
№ 1 (19), 2013,pp. 85–97. [in Ukrainian]
Head of the Department of Psychology, Institute of Person-
Prib, G. A. (2016) Genderni aspekti adiktivnoyi povedinki nel Training of the State Employment Service of Ukraine,
Kyiv (Ukraine)
[Gender aspects of addictive behavior] Zhurnal
arhiv psihiatriyi, 2016. T. 22, № 4 (87), pp. 101–
105. [in Ukrainian] THE SOCIO-PSYCHOLOGICAL
FEATURES OF SELF-CONSCIOUSNESS
Evropejskij shkolnyj issledovatelskij proekt po alkogolyu i
FORMED AT ADOLESCENTS WITH
narkotikam [European school alcohol and narcot- ADDICTIVE BEHAVIOUR LIVING
ics research project] [Elektronij resurs] European IN CONFLICTING
School Survey Project on Alcohol and Other FAMILIES
Drugs (ESPAD), Rezhim dostupu: http://
www.espad.org/ ABSTRACT
Varij, M. J. (2016) Psihologiya osobistosti [Psychology of The article examines the social and psy-
personality textbook] pidruchnik; Nac. un-t "Lviv.
chological peculiarities of self-consciousness
politehnika", Lviv : Vid-vo Lviv. politehniki. [in
Ukrainian]
formed at adolescents with addictive behaviour
living in conflicting families. The components of
Prib, H., Gromova, Z. (2019) Opіr organіzacіjnim zmіnam
jak aspekt psihologіchnogo oporu osobistostі
self-consciousness and self-esteem, adolescents’
[Resistance to organizational change as a facet of tendency to deviant behaviour, aggressive and
psychological resistance of an individual] Zhurnal hostile reactions, and their behavioural patterns in
intelektual'nіh narushenij - diagnostika i terapija, conflicts are investigated. Adolescence is the age
V.7, 4, pp 1–9. (elektronnij zhurnal) https://
of appearance of self-awareness, so adolescents
doi.org/10.6000/2292-2598.2019.07.03.15 [in
Canada]
want that their uniqueness can be recognized by
other people, but, at the same time, they are psy-
Fetiskin, N. , Kozlov, V., Manujlov, G. (2012) Verbalnaya
diagnostika samoocenki lichnosti [Verbal diagno-
chologically dependant on peers. Therefore, ado-
sis of personality self-esteem] Socialno- lescents effectively use their ego-position. A
psihologicheskaya diagnostika razvitiya lichnosti i special form of adolescents’ self-awareness is
malyh grupp, pp. 48–49. [in Russian] their sense of maturity, which can be defined as a
© Glib Prib
191
new concept in their consciousness, through are characterized by low self-esteem and guilt.
which adolescents compare themselves with Adolescents with deviant behaviours tend to paint
others, finds patterns for assimilation, builds their in bright colours their personal traits, but can fol-
relationships with people and realigns theirs acti- low moral norms and standards and make a good
vities. impression. The need for further research on the
The article reveals that the problem of various aspects of conflicting families, which
harmful substance use by adolescents living in adolescents use psychoactive substances, is noted.
conflicting families is researched insufficiently in Key words: self-consciousness, self-
Ukraine. According to the results of our research, esteem, addictive behaviour, adolescent, family
specific features of self-consciousness, mani- conflict, psychoactive substances.
fested in the deformation of self-esteem, are deve-
loped at adolescence. Addictive behaviour can be
Приб Глеб Анатольевич
developed because conflict interactions of adoles-
Заведующий кафедрой психологии, Институт подго-
cents with their family environment, namely, be- товки кадров государственной службы занятости
Украины, г. Киев (Украина)
cause negative family impact on their personal
development. In turn, incertitude, tension, hostili-
ty and aggressiveness, characteristic for adoles- СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ
cents, are prerequisites for destructive addictive САМОСОЗНАНИЯ У ПОДРОСТКОВ
behaviour. In general, the examined adolescents З АДДИКТИВНЫМ ПОВЕДЕНИЕМ
В КОНФЛИКТНЫХ
showed the following psychological characteris- СЕМЬЯХ
tics: inability to overcome difficulties, ignoring
obstacles, apathetic submission to a group with АННОТАЦИЯ
antisocial moods, decreased self-criticism, an-
Статья посвящена вопросам социально-
xious expectation. Adolescents experienced stran-
психологических особенности формирования
geness and alienation, lack of communications
самосознания подростков с аддиктивным по-
and emotional instability under stress, which pro-
ведением в конфликтных семьях. Исследуют
voked addictive behaviour.
составляющие самосознания и самооценки,
In conflicting families, adolescent addic-
склонность к девиантному поведению, уровни
tive behaviour means their desire to change the
агрессивных и враждебных реакций, типы по-
mental states or not to focus their attention on a
ведения в конфликте. У подростков, касатель-
conflict. Addiction for adolescents is a universal
но идентификации самосознания заострена
way to get rid of conflicts in their families. De-
потребность в признании собственной уни-
viant adolescents have high self-esteem and do
кальности при психологической зависимости
not feel guilty, unlike normative adolescents who
© Glib Prib
192
от сверстников, поэтому подросток эффектив- нии и эмоциональная неустойчивость в усло-

но использует егопозицию. Особой формой виях стрессовой нагрузки, которые провоци-
подросткового самосознания является чувство ровали аддиктивное поведение.
взрослости, которое определяется как новое В конфликтных семьях причиной ад-
образование в сознании, через которое подро- диктивного поведения подростка является
сток сравнивает себя с другими, находит для стремление изменить своё психическое состо-
себя примеры и усваивает их, строит свои от- яние или фиксацию собственного внимания
ношения с людьми, перестраивает свою дея- на конфликте. Аддикция для них становится
тельность. универсальным средством бегства от кон-
Установлено, что в Украине не доста- фликта в семье. Девиантные подростки имеют
точно исследований по проблеме употребле- завышенную самооценку и не чувствуют ви-
ния психактивних веществ подростками в ны, в отличие от нормативных подростков,
конфликтных семьях. По результатам иссле- которым свойственны низкая самооценка и
дования выявлено, что в подростковом воз- чувство вины. Подростки с девиантным пове-
расте развиваются специфические особенно- дением склонны к приукрашиванию собствен-
сти самосознания, которые проявляются в де- ных черт личности, однако могут придержи-
формации самооценки. Возникновение аддик- ваться моральных норм и стандартов и произ-
тивного поведения может основываться на водить хорошее впечатление. Отмечается
конфликтному взаимодействии подростка с необходимость дальнейших исследований
его ближайшим окружением в семье, а имен- различных аспектов конфликтных семей в ко-
но с негативным её влиянием на развитие торых подростки употребляют психоактивные
личности. В свою очередь, подростковая не- вещества.
уверенность, напряжённость, враждебность, Ключевые слова: самосознание, само-
агрессивность становятся предпосылками воз- оценка, аддиктивное поведение, подросток,
никновения разрушающего аддиктивного по- конфликтная семья, психоактивные вещества
ведения. В целом у подростков обнаружива- (ПАВ).
ются такие психологические особенности,
как: неумение преодолевать трудности, игно-
рирование препятствий, апатичное подчинен-
ность группе с асоциальными установками,
пониженную самокритичность, тревожное
ожидание. У подростков наблюдалась отгоро-
женность и отчужденность, дефицит в обще-
© Glib Prib
193
ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ІПОХОНДРИЧНИХ

РОЗЛАДІВ ОСОБИСТОСТІ В АСПЕКТІ
ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ПІДХОДУ
Візнюк Інесса Миколаївна1

1
Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського,
м. Вінниця (Україна)
UDC: 159.9.019.4:616
АНОТАЦІЯ
У статті зосереджено увагу в обґрунтуванні психодіагностичних критеріїв іпохондричних
розладів під час професійного виснаження особистості та інших підходах щодо вивчення
даного феномена. Вказано перелік симптоматичних особливостей розладу в умовах
диференційних схожостей і відмінностей досліджуваних груп за міжнародними нормативами.
Використано загальнонаукові методи у вивченні різнопланових джерел і літератури, що дало
змогу відтворити реальні факти досліджуваної проблеми з урахуванням наукового доробку
вітчизняних науковців. Проаналізовано етіологію і розвиток іпохондричних нозологій у групі
досліджуваних під час виконання професійних обов’язків. Акцентовано увагу на трансформації
їхніх життєвих цінностей і визначенні майбутніх пріоритетів у разі патогенетичної дії
навіювання щодо скарг на дисфункцію власного здоров’я.
Об’єктивність під час висвітлення теми забезпечувалася шляхом здійснення

неупереджених, некон’юнктурних висновків, із урахуванням поглядів попередніх
дослідників, і достовірної, перевіреної інформації з підібраних джерел. Водночас ми не
уникали критичних суджень і оцінок для реалістичного показу низки психосоматичних
проблем у ґенезі іпохондричних розладів. Іпохондричний розлад за багатьма критеріями
схожий на соматизований розлад. На відміну від нього, хворі на іпохондрію переживають
надмірний страх наявності в них якогось ще не винайденого тяжкого захворювання, яке
загрожує життю. Характерними є монотонні, емоційно невиразні скарги, які
підкріплюються великою кількістю документів, що накопичені за період обстежень.

Copyright: © Inessa Vysnyuk
© Inessa Vysnyuk
194
Використано комплексний підхід у висвітленні основних напрямів психодіагностики

іпохондрії, як механізму психологічного виснаження особистості. Комплексність висвітлення
основних принципів діагностики характеризується мультимодальністю методів збору
інформації щодо етіології захворювання. В її контексті враховують вміння інтегрувати
інформацію, отриману різними методами. Клінічний діагноз іпохондричних розладів було
констатовано згідно з дослідницькими психодіагностичними критеріями в розділі
міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10: клас V. Розлади психіки та
поведінки) й DSM-IV діагностичних критеріїв. Іпохондричній симптоматиці відповідали такі
рубрики: F45 – критерії дисморфобії, нозофобії, F45.0 – соматоформні розлади, F45.2 –
іпохондричні розлади. Використано також метод експертних оцінок і бесіду (структурне інтерв’ю
за Отто Кернбергом).
Ключові слова: психодіагностичнві критерії, іпохондричні розлади, психосоматичні

порушення, психодіагностичні принципи, соматоформні розлади.
Постановка проблеми. Критичний рі- Між тим іпохондрія є однією із міждисциплі-

вень розвитку деструктивної поведінки у про- нарних медичних проблем, із якою тісно пов’-
фесійному середовищі свідчить про низький язані та переплітаються питання «психічного»
рівень культури безпеки життєдіяльності лю- і «соматичного», «функціонального» і
дини. Незважаючи на детальне дослідження «органічного» характеру. Згадуючи відомого
«факторів ризику» у фахівців різних професій науковця І. Павлова нагадаємо про те, що
зазначимо, що їх генезис можна пояснити за- «для істинного наукового розуміння нервовопа-
хворюваннями, зумовленими іпохондричними тологічних симптомів і успішної боротьби з ними
розладами. Нині одним із деструктивних чин- потрібно забути про диференціацію психічного
ників деформації цілісності творчої організа- від соматичного. Зазвичай варто надавати перева-
ції у громадян є іпохондричні розлади в аспек- гу саме фізіологічному утворенні патогенних аге-
ті констатування їх симптоматичної нозології нтів і, особливо у відношенні реакцій на них з усі-
і поширеності серед фахівців різних професій. ма їх наслідками».
Це обумовлено багатьма факторами, однак В аспекті психологічного вигорання, на
найбільш істотними є зміни в структурі захво- думку науковців, причиною марення з іпохон-
рюваності особистості й суттєві перетворення дричним проявом є наслідки порушення дія-
медичної доктрини України. льності вегетативної нервової системи та орга-
Аналіз останніх наукових дослі- нів внутрішньої секреції. С. А. Суханов у кни-
джень. Досить мало монографічних робіт, зі «Душевні хвороби» описує іпохондричні
присвячених вивченню психології іпохондри- розлади та їх походження в розділі інволюцій-
чної поведінки людини в умовах сучасності. них психозів. Виникнення нав’язливих ідей
© Inessa Vysnyuk
195
він пов’язує із недостатньою функцією орга- ної поведінки особистості для встановлення її
нів внутрішньої секреції. За В. М. Бехтєрєвим, диференційних проявів і відповідностей нозо-
в основі іпохондричних станів лежить пору- логії. Вищезазначене й зумовило мету та за-
шення діяльності вегетативної нервової систе- вдання нашого подальшого дослідження
ми та органів внутрішньої секреції, особливо (Прохоров А. I, 2004).
наднирників. С. І. Харченко підкреслює, що Мета статті полягає у дослідженні та
іпохондричні розлади характерні для психіч- систематизації критеріїв, що використовують-
них порушень при захворюваннях ендокрин- ся для оцінки наявності іпохондричних розла-
ної системи. З. І. Ізрайлович стверджує, що дів у фахівців різних професій, а також ви-
іпохондричний синдром характерний для клі- значенні ступеня їх значущості у процесі оці-
мактеричних розладів. Неможливо не погоди- нки. Об’єктом дослідження є оцінка відповід-
тись із думкою авторів, які вважають, що ви- ності іпохондричних розладів особистості згі-
никнення іпохондричних ідей пов’язано з по- дно класифікації міжнародних номенклатур.
рушенням вегетативної нервової системи та Основним завданням є характеристика відпо-
ендокринними розладами. Вони не надають відностей психодіагностичних критеріїв іпо-
значення функціональним розладам кори го- хондричних розладів особистості в аспекті
ловного мозку та патологічним інтероцептив- диференційного підходу. Зазначимо, що кри-
ним імпульсам, а поміж тим саме ці розлади є терії відповідності виступають важливим еле-
первинними в патогенезі іпохондричних ста- ментом формування уявлення про те чи інше
нів фахівців працездатного віку. явище або процес, оскільки формують основу
Проблемою визначення особистості в щодо їх оцінки, інформують про певний стан
безперервному потоці інформаційних сенса- явища або процесу оточуючому середовищу.
цій, комунікативних перцепцій, інноваційних Без критеріїв неможливо піддати більш точ-
компетенцій, різноманіття моделей світопіз- ному уявленню чи тлумаченню генезису об’єк-
нання є формування чуттєвого образу людини ту дослідження. Відповідно, стає важко зрозумі-
як інформативного суб’єкта, адекватного у ти його сутнісне наповнення, або правильне тлу-
соціометричному вимірі. Ця проблема на істо- мачення. Методологічною основою дослідження
ричному етапі вивчення психології особис- є висвітлення базових утворень, скарг і симпто-
тості досить яскраво відображена у теоріях З. мокомплексів іпохондричної поведінки в фахів-
Фрейда, К. Юнга, А. Адлера, А. Маслоу, ців різних професій.
К. Роджерса, Г. Айзенка, К. Платонова та ін- Наукова новизна дослідження полягає
ших. Виникає потреба у виявленні та конкре- у тому, що автором вперше розкрито психодіаг-
тизації діагностичних критеріїв іпохондрич- ностичні критерії іпохондричних розладів осо-
© Inessa Vysnyuk
196
бистості в аспекті диференційного підходу. співробітництва, дозволяє оцінити потенційну

Методика дослідження. Дослідження можливість психопатологічної декомпенсації з
проведене на базі Вінницької обласної клініч- іпохондричними проявами (Тхостов & Райз-
ної лікарні ВОКЛ імені М. І. Пирогова та Він- ман, 2005).
ницької обласної психоневрологічної лікарні Виклад основного матеріалу. Згідно
імені академіка О. І. Ющенка. В емпіричному міжнародної класифікації хвороб найважливі-
дослідженні були задіяні загалом 200 осіб: 106 шою рисою іпохондрії є стійка заклопотаність
хворих із ВОКЛ ім. М. І. Пирогова психосома- пацієнта своєю уявною хворобою. Пацієнт пре-
тично хворих осіб та пацієнти з іпохондрични- д'являє стійкі соматичні скарги або проявляє
ми розладами (ІР) – 94 особи, які склали екс- стійке занепокоєння з приводу її виникнення.
периментальну групу осіб (ЕГ), з психіатрич- Нормальні, звичайні відчуття й ознаки часто
ної лікарні, серед яких 11 хворих перебувають сприймаються хворим як відхилення у поведін-
в амбулаторних умовах лікування, 87 осіб із ці: він зосереджує свою увагу зазвичай тільки
яких чоловіки та 113 осіб – жінки. на одному-двох органах чи системах організму.
Клінічний діагноз іпохондричних роз- Часто присутні виражена депресія і тривога, що
ладів було констатовано згідно з дослідниць- прогнозують наявність додаткових супровідних
кими психодіагностичними критеріями в роз- соматичних діагнозувань. Іпохондричні ознаки
ділі міжнародної класифікації хвороб 10-го відображено у вигляді таких проявів як розлад,
перегляду (МКХ-10: клас V. Розлади психіки що виражається у заклопотаності власним здо-
та поведінки) й DSM-IV діагностичних крите- ров’ям, дисморфофобією (немаячна форма),
ріїв. Іпохондричній симптоматиці відповідали іпохондричним неврозом, іпохондрією, нозофо-
такі рубрики: F45 – критерії дисморфобії, нозо- бією (Тхостов & Райзман, 2005).
фобії, F45.0 – соматоформні розлади, F45.2 – іпо- Іпохондрія як психопатологічний симп-
хондричні розлади. Використано також метод томокомплекс зазвичай проявляється в різних
експертних оцінок і бесіду (структурне інтерв’ю формах, суть яких головним чином полягає у
за Отто Кернбергом). тому, що хворі приписують собі неіснуючі в
Структурне інтерв’ю за Отто Кернбер- дійсності важкі, невиліковні хвороби. Іпохонд-
гом допомагає провести диференційну діагно- рія – суміжне поняття, тому варто акцентувати
стику пограничних психопатологічних станів, увагу саме на іпохондричних симптомах чи
а також забезпечує інформацією щодо наслід- станах, які зазвичай мають різну етіологію та
ків і показань до й після встановлення діагно- механізми розвитку. Зазначимо також, що іпо-
зу. Зорієнтоване на вивчення основних моти- хондричні розлади представлені у вигляді та-
вів хворого, його здатності до інтроспекції і ких симптомів як страх, пригніченість, сму-
© Inessa Vysnyuk
197
ток, туга, тривога, апатія, невроз, байдужість, чинності вищезазначених діагностичних критеріїв,
напруженість, невизначеність тощо. які діагностують іпохондричні розлади особистос-
Соматоформні розлади (СР) представ- ті, необхідно дотримуватись наступного:
ленні у вигляді численних повторних, часто • один або більше соматичних симпто-
мінливих безпідставних соматичних скарг, які мів, які викликають іпохондричні настрої та
тривають протягом двох років. Більшість паці- призводять до значних порушень у повсякден-
єнтів мають тривалу і складну етіологію взає- ному житті.
мозв’язків зі службами первинної та спеціалі- • одна або більше нав’язливих думок,
зованої медичної допомоги, в ході яких здійс- почуттів чи поведінкових аддикцій, пов'язаних
нено безліч безрезультатних досліджень і без- із наступними соматичними симптомами:
плідних діагностичних маніпуляцій. Симпто- постійні нав’язливі думки про наявність важ-
матика зазвичай стосується соматики якоїсь кого та невиліковного захворювання;
частини тіла або системи органів. Перебіг роз- постійно високий рівень тривоги щодо психо-
ладів має хронічний і нестійкий характер і ча- соматичного здоров'я;
сто асоціюється із порушенням соціальної, мі- затрати часу й життєвої енергії на роздуми про
жособистісної і сімейної поведінки. Недовго стан оптимального функціонування організму лю-
існуючі (менше двох років) і менш яскраво дини.
виражені приклади симптоматики класифіку- • наявність будь-якого соматоформного
ються як недиференційовані соматоформні симптому, який постійно присутній у вигляді
розлади (F45.1). скарг соматичного характеру і триває більше 6
Згідно класифікації DSM-5 місяців (МКБ-10, 2013).
(діагностичне і статистичне керівництво пси- Така умова вважається дієвою, коли вико-
хічних розладів 5-го видання) представлено нується лише один із психобіхевіоричних симп-
нову категорію упорядкування хвороб – томів; помірний характер розвиту симптоматики
Somatic Symptom Disorders (SSD) (DSM-5 хвороби за наявності двох або більше таких сим-
300.82) – в межах певного діапазону тілесних птомів свідчать про важкий перебіг захворюван-
скарг. Вона містить два основних положення у ня і характеризується двома або більше психобі-
порівнянні з соматоформними розладами в хевіористичними симптомами з множинними
DSM-IV: соматичні симптоми, які мають орга- соматичними скаргами (або один дуже важкий
нічно незрозумілу природу відхиляються як соматичний симптом).
необ’єктивні, а для обґрунтування і підтвер- У категорії Internet Addiction DisorderI
дження діагнозу мають враховуватись певні пси- (ІAD), DSM-5 300.7 представлено характерис-
хоповедінкові особливості іпохондрика. Згідно тику соматичних скарг у вигляді соматоформ-
© Inessa Vysnyuk
198
ного іпохондріозу. Іпохондріоз, який відобра- них синдромів існують критерії дослідження
жає скарги соматичного типу, переважно у діагностики, які допомагають більш чітко їх
вигляді серцево-судинної симптоматики, від- визначити, наприклад, римські критерії ІБС
несено до соматоформних розладів за класифі- або Оксфордські критерії синдрому хронічної
кацією DSM-5. Ознаки іпохондріозу в пацієн- втоми (ХФС). Більшість діагнозів функціона-
тів, із скаргами на невиліковність хвороби без льного соматичного синдрому не диференцію-
відповідних на те медичних показань, подано ють ознак важкості стану людини (МКБ-10,
у категорію IAD в DSM-5. 2013).
У номенклатурі хвороб МКХ-11 у 2018 Іпохондричний розлад за багатьма крите-
році введено нову категорію соматоформних ріями схожий на соматизований розлад. На від-
розладів, яка виділяє розлади тілесних патологій, міну від нього, хворі на іпохондрію переживають
що дуже нагадує центральну характеристику надмірний страх наявності в них якогось ще не
SSD у DSM-5, з акцентом на неприємні тілесні винайденого тяжкого захворювання, яке загро-
симптоми та психо-поведінкові особливості. жує життю. Характерними є монотонні, емоцій-
Введено також термін «тілесний дистрес», який но невиразні скарги, які підкріплюються вели-
більш достовірно описує той факт, що пацієнти кою кількістю документів, що накопичені за пе-
насправді страждають від власних надуманих ріод обстежень. Для діагностики іпохондричного
тілесних симптомів, а ні ж на соматику, незважа- розладу необхідні наступні критерії:
ючи на внутрішню їх психопатологічну природу. 1) відмічається стійке, не менше 6 міся-
Однак, не варто ототожнювати поняття ців, переконання щодо наявності в себе одно-
«дистресу» як психологічної складової тілесного го або більше важких соматичних захворю-
стану чи залежність від хвороби. Він, насампе- вань, щонайменше одне з яких чітко окреслю-
ред, означає схожість у змісті понять, але істот- ється пацієнтом, або ж стійке занепокоєння
них відмінностей в термінології між DSM та ICD виявляємою пацієнтом дисморфофобічною
не існує (Management of somatic symptom вадою;
disorder, 2018). 2) присутні критерії соматизованого
Функціональні соматичні синдроми розладу.
зазвичай діагностуються в різних медичних Для оцінки ступеня важливості
розділах МКХ, наприклад, синдром роздрато- (значущості) тих чи інших критеріїв наявності
ваного кишківника (СРК) у розділі про гастро- іпохондричних розладів в діяльності фахівців
ентерологічні захворювання, фіброміалгії різних професій нами були відібрані основні
(ФМС) у розділі про ревматичні захворюван- діагностичні критерії іпохондричних розладів
ня. Для декількох функціональних соматич-
© Inessa Vysnyuk
199
за МКХ-10 та показано результати їх оцінки методів обстеження та завірити людину у відсу-

експертами, які наведено в табл. 1. тності органічної причини захворювання; слід за-
Таблиця 1.
Діагностичні критерії іпохондричних розладів за МКХ-10 в ЕГ осіб
Діагностичні критерії іпохондричного розладу за МКХ-10 Усереднена експертна

оцінка значущості кри-
теріїв для професійної
діяльності фахівців
Виникнення і наявність упродовж не менше двох років множинних і варіабельних
соматичних симптомів, яким не знайдено адекватного соматичного пояснення;
57, 3
відсутність об’єктивних даних про структурне або функціональне порушення ор-
гану чи системи органів
Наявність постійного переконання про існування одного або декількох важких
захворювань. Занепокоєність симптомами хвороби викликає постійну тривогу і
спонукає хворого шукати повторних консультацій ( три чи більше) або різномані- 11, 7
тних досліджень, а також множинні консультації лікування у місцевих
«цілителів».
Постійна недовіра різним лікарям і їх переконанням про відсутність патології 16,8
Наявність менше 6 симптомів з щонайменше двох різних груп:
1) шлунково-кишкові симптоми: біль у шлунку, нудота, відчуття важкості у шлу-
нку, переповнення, метеоризм, поганий присмак у роті, блювота або регургітація
їжі, діарея тощо;
2) серцево-судинні симптоми: ядуха без навантаження, біль у грудній клітці; 8,2
3) сечостатеві симптоми: дизурія або часте сечовипускання, неприємні відчуття у
статевих органах або навколо них, незвичайні або надмірні вагінальні виділення;
4) шкірні і больові симптоми: поява плям або зміна кольору шкіри, біль у кінців-
ках або суглобах, неприємні оніміння або парестезії.
Виключенні синдроми з групи шизофренічних, афективних і тривожних захворю-
5
вань
Всього 100
значити, що для позбавлення від симптомів хво-
Запропоновані критерії оцінки наявнос-
роби необхідний певний час, і що більшість хво-
ті іпохондричних розладів особистості можуть
рих видужують після лікування.
використовуватись у практичній діяльності
Відзначимо, що сила і глибина іпохонд-
психологів для фахівців різних спеціально-
ричних розладів зумовлені індивідуальними пси-
стей, а також педагогами у закладах вищої
хологічними характеристиками особистості, рів-
освіти для оцінки схильності до зародження і
нем психологічного розвитку, поведінковими
розвитку іпохондрії у студентів. Окрім того,
стереотипами й особливостями самоактуалізації,
не варто піддавати сумніву дійсність існуван-
специфічною реакцією на ситуацію, способом
ня симптомів у хворого, потрібно визнати, що
переробки внутрішнього особистісного конфлік-
хворий дійсно переносить хворобу, яка значно
ту, ступенем стресостійкості. За результатами
порушує якість життя і відносини в сім'ї. Не-
нашого дослідження зв’язок між нервово-
обхідно обговорити результати додаткових
психічною стійкістю і психічним здоров’ям іс-
© Inessa Vysnyuk
200
нує, він значущий і прямий (rxy = 0,359, р ≤0,01). вання зазвичай змінюється від консультування
Це здійснювалося завдяки аналізу кількісних ста- одного лікаря до порад іншого, причому паці-
тистичних даних і усієї сукупності залучених єнт вважає вірогіднішим то одне захворюван-
джерел. ня, то інше. Іпохондричний тип характеризу-
У більшості випадків іпохондричними фо- ється зосередженістю на суб’єктивних неприє-
біями страждають особи з ананкастними особли- мних відчуттях і прагненням донести їх до
востями особистості, тривожно-недовірливими оточуючих, створюючи навколо себе ауру
рисами характеру, боязкі, нерішучі, вразливі, до співчуття і жалю. Нерідко така особистість
дрібниць скрупульозні люди. У ряді випадків бу- керується егоїстичними намірами стосовно її
ває складно диференціювати нав'язливі іпохонд- порятунку та адекватності життя, проявляючи
ричні фобії від маячних ідей. Зазвичай це спосте- тривожність, депресивність, нудьгуватіть,
рігається тоді, коли іпохондричний розлад супро- надмірну заклопотаність тощо.
воджується вираженими симптомами астенії, на Розлад не відрізняється за гендерною
тлі якої С. З. Пащенков допускав можливість ознакою, але протікає приховано, у вигляді вну-
«тимчасового переходу іпохондричних нав'язли- трішньоособистісного конфлікту. Діагностика
вих думок в маячні ідеї» (Вітенко І. С., 1999). іпохондрії ґрунтується на клініко-
На відміну від осіб із хворобами сома- психологічному дослідженні. Згідно ряду інших
тичного типу та недиференційованими сома- невротичних розладів враховуються основні
тоформними розладами, особи з іпохондрич- критерії міжнародної класифікації хвороб (МКБ
ними розладами не тільки обтяжуються сома- -11). Відповідно до цієї класифікації іпохондрія
тичним дискомфортом, але й відчувають відноситься до соматоформних розладів. Від-
страх наявності у них ще не знайденого пси- мінністю цих розладів від інших є постійні со-
хопатологічного симптому, що загрожує жит- матичні (тілесні) скарги, незважаючи на відсут-
тю. Хворі постійно акцентують увагу на сома- ність тілесних патологій. Міжнародна класифі-
тичних скаргах, нехтуючи перспективою про- кація хвороб виділяє 4 основних положення, на
фесійного розвитку та особистісного зросту. підставі яких діагностується цей розлад (табл. 2)
Нормальні або звичайні відчуття і явища час- (Management of somatic symptom disorder, 2018).
то інтерпретуються хворим як анормальні і Діагностика іпохондричного розладу
неприємні, причому увага зазвичай фокусу- ускладнюється латентним перебігом, прихову-
ється на власному недомаганні. Хворий може ванням своїх ідей і страхів. Іпохондрична по-
назвати передбачуване соматичне захворю- ведінка характеризується невизначеністю у
вання або деструкцію тілесної функції, проте соціумі, тому на тривалий час є незрозумілою
ступінь переконаності в наявності захворю- для оточуючих. Однак, іпохондрія часто роз-
© Inessa Vysnyuk
201
Таблиця 2.
Критерії іпохондричного розладу згідно МКБ -10
Симптом Характеристика
Переконання у наявності Переконання пацієнта в своїй хворобі повинно тривати не менше півроку. При цьо-
двох чи більше невиліков- му хвороб в уяві пацієнта може бути декілька, але висловлюватися він повинен
них хвороб хоча б про одну.
Постійні страждання і переживання людини про наявність невиліковної хвороби,

які заважають їй у повсякденному житті. Пошуки обстеження і лікування порушу-
ють звичний уклад життя людини, заважають їй інтегруватися в суспільство, псу-
Соціальная дезадаптація
ють сімейні відносини тощо. Іпохондрики, занурені у власні проблеми, стають глу-
хими до проблем інших людей, в тому числі і до найближчих.Заради уникнення
інфікування хворобою, вони відмовляються від зустрічей з іншими людьми.
Відмова від реального ме-

Навіть якщо спочатку пацієнт визнає висновок лікаря про відсутність тілесного
дичного висновку щодо
захворювання, то лише ненадовго. Через кілька тижнів він стає знову стурбований
відсутності тілесного за-
своїм самопочуттям і починає вимагати нового медичного обстеження.
хворювання у пацієнта
Винятком слугують шизофренія, шизоафективний розлад, депресія, маніакальний психоз.
вивається на тлі інших захворювань, пов’яза- Симулятивні дії людини спрямовані на те,
них із діяльністю особистості, супроводжую- щоб отримати підтримку і співчуття оточую-
чись професійним вигоранням чи творчим чих. Нерідко вона нарікає не тільки на стан
ступором. Шизофренія, депресія та інші роз- власного здоров’я, а й на свою долю, неспра-
лади дебютують у показанні іпохондричних ведливість, нерозуміння. Наслідком такої по-
симптомів, переважаючи яскравістю прояву. ведінки є несприйняття оточуючими її скарг, і
Тому діагностика іпохондрії повинна бути тому вона використовує елементи артистичної
комплексною, включаючи терапевтичні аспек- поведінки – заламування руки, закочування
ти лікування реальних хвороб і водночас піврічне очей, розмовляє зниженим або стражденим
спостереження за поведінкою людини в умовах голосом. Якщо проявити пильну увагу до про-
соціальної взаємодії. Враховуючи вище вказане, блем такої людини і запропонувати її пройти
підкреслимо, що не можна поспішати з діагносту- обстеження, велика ймовірність того, що вона
ванням іпохондрії. Дуже часто скарги на той чи відмовиться. Особливо дієвим буде пропози-
інший тілесний недуг є лише проявом ліні або ма- ція пройти ряд таких неприємних процедур як
лодушності. колоноскопія (дослідження товстої кишки),
На етапі структурного інтерв’ювання за гастроскопія (діагностика шлунка за допомо-
Отто Кернбергом дослідження показало, що в гою перорального введення зонда). У цьому
осіб із іпохондричними розладами (69 осіб – випадку можливо, що хворий не діагностує у
42 %) зустрічається симулятивна поведінка. себе таких показань і, відповідно, уникає цих
© Inessa Vysnyuk
202
процедур, але подальші інтерпретації хвороб- спеціаліста у системі професійної освіти. Роз-
ливості стану орієнтують його на пошук мето- робка програм вивчення підготовчих дисцип-
дів збереження здоров’я. лін має відбуватися відповідно до сучасних
Висновки. Розшифрувати іпохондрич- вимог Ради Європи і методик інтенсивного вдос-
не «посилання» можливо лише у разі аналізу коналення професійного забезпечення з метою
порушених трансакцій між індивідом і його одержання випускниками ВНЗ знань. Воднораз
сім’єю або його соціальним оточенням. Іпохо- студентів необхідно ознайомлювати з міжнарод-
ндрія сигналізує про страх і відчай особистості, ною рамкою кваліфікацій для сприйняття їхньо-
яка використовує своє тіло в якості захисного му саморозвитку.
механізму, щоб не зізнаватися у деструкціях із На рівні держави, посередництвом видан-
собою і оточенням. Іпохондрик використовує ня постанов Кабінету Міністрів України та нака-
невербальну мову тіла, щоб приховати свої спра- зів МОН України має бути забезпечена правова й
вжні потреби і глибоке почуття самотності. Осо- фінансова засадовість закордонного стажування
бливого значення серед критеріїв психологічного цих фахівців і запрошення для їх навчання у віт-
здоров’я особистості надається мірі інтегровано- чизняних вищих навчальних закладах учених.
сті особистості, її гармонійності, врівноваженос- Перспективи подальших досліджень
ті, а також таким складовим її спрямованості, як проблеми розвитку іпохондричних явищ у фахі-
духовність, пріоритет гуманістичних цінностей вців у системі професійної освіти вбачається у
(добра, справедливості, любові, краси та інше), таких напрямках: виявлення взаємозв'язку нав'я-
орієнтація на саморозвиток, збагачення своєї зливих ідей та психологічного здоров'я людини,
особистості. відмінностей цих невротичних станів у різних
Вважаємо, що проблема вдосконалення вікових групах; особливостей прояву явищ со-
професійної підготовки та культури безпеки матоформного типу в разі здійснення професій-
фахівців у системі професійної освіти має ста- ної діяльності, гендерної диференціації іпохонд-
ти актуальним напрямком державної політи- ричних проявів.
ки, яка обрала європейський вектор свого роз-
витку. З огляду на зазначене, виникає потреба References (Transliteration):
вдосконалення мережі підготовки, перепідго-

Vitenko I. S. (1999). Zminy psykhiky pry somatychnykh
товки, підвищення кваліфікації спеціалістів
rozladakh aktualna problema medychnoi
даного профілю в умовах неперервної освіти,
psykholohii. [Changing the psyche in somatic dis-
зміст якої має відповідати галузевому станда- orders is a topical problem of medical psycholo-
рту вищої освіти, Національній рамці кваліфі- gy]. Medychna osvita. (Vyp.1), (pp. 48–50) [in
кацій, Європейському портфоліо з підготовки Ukrainian].
© Inessa Vysnyuk
203
Prokhorov A. O. (2004). Systemnыi analyz psykhycheskoho Inessa Vysnyuk

sostoianyia sostoianyi. Psykholohyia sostoianyi. PhD in Psychological Sciences, Associate Professor of the
Khrestomatyia. [System analysis of the mental Department of Psychology and Social Work, Mikhail
Kotsyubinsky State Pedagogical University in Vinnitsa,
state of states]. M. : PER SЭ; SPb. : Rech,, (pp. Vinnytsya (Ukraine)
141–153) [in Russia].
Smulevych A.B., Volel B.A. (2007). Typolohyia THE PSYCHOLOGICAL DIAGNOSTIC

CRITERIA OF HYPOCHONDRIACAL
ypokhondrycheskykh razvytyi v somatycheskoi klynyke.
PERSONAL DISORDERS IN THE
[Typology of hypochondriacal development in a so- DIFFERENTIAL APPROACH
matic clinic]. Materyalы rossyiskoi konferentsyy
«Vzaymodeistvye nauky y praktyky sovremennoi ABSTRACT
psykhyatryy». Moskva, (pp. 87–88) [in Russia].
Tkhostov A.Sh., Raizman E.M. (2005). Subъektyvnыi The article substantiates the mechanisms
telesnыi opыt y ypokhondryia: kulturno- of the origin and development of hypochondriacal
ystorycheskyi aspekt. [Subjective bodily
disorders at an individual’a professional burnout
experience and hypochondria: cultural-historical
aspect]. Psykholohycheskyi zhurnal RAN, (njv and discusses the basic psychological diagnostic
25), (Vyp 2), (pp. 134–145) [in Russia]. approaches to this problem. The list of sympto-
Management of somatic symptom disorder [Management of matic features of the disorder is presented, simi-
somatic symptom disorder] Dialogues Clin larities and differences of control and experi-
Neurosci. (2018) Mar; 20(1): 23–31. mental groups are examined for this. General sci-
mmi.fem.sumdu.edu.ua. Retrieved from https:// entific methods were used to study different sci-
www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6016049/ [in
entific sources, the works of national scientists,
English].
which allowed us to reconstruct the real facts of the
Mezhdunarodnaia klassyfykatsyia boleznei MKB-10 (2013).
studied problem. The etiology and development of
[Mezhdunarodnaia klassyfykatsyia boleznei MKB-
10] mmi.fem.sumdu.edu.ua. Retrieved from http:// hypochondriacal disorders in the group, researched
www.studfiles.ru/preview/5280773/page:5/ [in during their professional work, was analyzed. The
English]. transformations of the respondents’ vital values and
priorities for the future were marked in the cases
when complaints about the respondent’s health
worsening had pathogenetic influence.
The objective coverage of the topic was
achieved by unbiased, non-momentary conclu-
sions, by taking into account the views of previ-
ous researchers and reliable, proven information
from the selected sources. At the same time, we
© Inessa Vysnyuk
204
did not evade critical judgments and evaluations ders) and DSM-IV diagnostic criteria. The fol-
for demonstration of real psychosomatic prob- lowing headings correspond to hypochondriacal
lems of hypochondriacal disorders. The hypo- symptoms: F45 - criteria for dysmorphobia, noso-
chondriacal disorder by many criteria is similar to phobia, F45.0 - somatoform disorders, F45.2 -
somatized disorders. But in contrast to them, pa- hypochondriacal disorders. The expert estima-
tients with hypochondria experience an over- tions and the interview method (Otto Kernberg’s
whelming fear of life-threatening, yet not- structural interview by) were also used.
diagnosed, serious illness. The hypochondriacal Key words: psychological burnout, psy-
disorder is characterized by monotonous, emo- chodiagnostics, hypochondriacal disorders, psy-
tionally vague complaints, which are supported chosomatic disorders, psychological diagnostic
by a large number of documents accumulated principles.
during different checkups and examinations.
The complex approach was to cover the Визнюк Инесса Николаевна
main directions of hypochondria psychological Кандидат психологических наук, доцент кафедры пси-
хологии и социальной работы Винницкого государ-
diagnostics and treatment at an individual’s psy- ственного педагогического университета имени Миха-
ила Коцюбинского, г. Винница (Украина)
chological burnout. The comprehensive diagnos-
tic principles are characterized by multimodality ПСИХОДИАГНОСТИЧЕСКИЕ
of methods used to collect information on disease КРИТЕРИИ ИПОХОНДРИЧЕСКИХ
РАССТРОЙСТВ ЛИЧНОСТИ В
etiology. In its context, the ability to integrate in- АСПЕКТЕ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОГО
formation obtained by different methods should ПОДХОДА
be taken into account. In particular, such struc-
АННОТАЦИЯ
tures as biological (including biochemical, neuro-
В статье сосредоточено внимание в
physiological, psycho-physiological spheres),
обосновании психодиагностических критери-
psychological (an individual experience and hu-
ев ипохондрических расстройств во время
man behavior), social (interpersonal interactions
профессионального истощения личности и
in society) and environmental (material security,
других подходах к изучению данного феноме-
quality of life) should be examined as precondi-
на. Указан перечень симптоматических осо-
tions for these pathogenic phenomena.
бенностей расстройства в условиях дифферен-
Clinical diagnosis of hypochondriacal dis-
циальных сходств и различий исследуемых
orders was established according to the psycho-
групп по международным нормативам. Ис-
logical diagnostic criteria presented in the Inter-
пользованы общенаучные методы в изучении
national Classification of Diseases, 10th Review
разноплановых источников и литературы, что
(ICD-10: Class V. Mental and Behavioral Disor-
позволило воссоздать реальные факты иссле-
© Inessa Vysnyuk
205
дуемой проблемы с учетом научного наследия гностики характеризуется мультимодально-

отечественных ученых. Проанализировано стью методов сбора информации об этиологии
этиологию и развитие ипохондрических нозо- заболевания. В ее контексте учитывают уме-
логий в группе исследуемых во время выпол- ние интегрировать информацию, полученную
нения профессиональных обязанностей. Ак- различными методами. Клинический диагноз
центировано внимание на трансформации их ипохондрических расстройств был констати-
жизненных ценностей и определении буду- рован согласно исследовательским психодиа-
щих приоритетов в случае патогенетического гностическим критериям в разделе междуна-
действия внушения по жалобам на дисфунк- родной классификации болезней 10-го пере-
цию собственного здоровья. смотра (МКБ-10: класс V. Психические рас-
Объективность при освещении темы обу- стройства и расстройства поведения) и DSM-
словлена путем осуществления беспристраст- IV диагностических критериев. Ипохондриче-
ных, неконъюнктурных выводов, с учетом взгля- ской симптоматике отвечали такие рубрики:
дов предыдущих исследователей, и достоверной, F45 – критерии дисморфобии, нозофобии,
проверенной информации из подобранных ис- F45.0 – соматоформные расстройства, F45.2 –
точников. В то же время мы не избегали крити- ипохондрические расстройства. Использованы
ческих суждений и оценок для реалистического также метод экспертных оценок и беседа
показа ряда психосоматических проблем в гене- (структурное интервью по Отто Кернбергу).
зисе ипохондрических расстройств. Ипохондри- Ключевые слова: психодиагностиче-
ческое расстройство по многим критериям похо- ские критерии, ипохондрические расстрой-
же на соматизированное расстройство. В отли- ства, психосоматические нарушения, психоди-
чие от него, больные ипохондрией переживают агностические принципы, соматоформные
чрезмерный страх наличии в них придуманого расстройства.
тяжелого заболевания, которое угрожает жизни.
Характерны монотонные, эмоционально невыра-
зительные жалобы, которые подкрепляются
большим количеством документов, накопленных
за период исследований.
Использован комплексный подход в
освещении основных направлений психодиа-
гностики ипохондрии, как механизма психо-
логического истощения личности. Комплекс-
ность освещения основных принципов диа-
© Inessa Vysnyuk
206
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВЗАЄМИН У СІМ’Ї НА

АГРЕСИВНІСТЬ ПІДЛІТКІВ
З АДИКТИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ
Бегеза Людмила Євгенівна1, Трофимчук Вікторія Вікторівна2

1
Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, Інститут підготовки кадрів
державної служби зайнятості України, м. Київ (Україна)
2
Аспірант кафедри психології Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості
України, м. Рівне (Україна)
UDC: 316.62
АНОТАЦІЯ
У статті висвітлено результати експериментального дослідження особливостей впливу

взаємин у сім’ї на агресивність підлітків з адиктивною поведінкою. За результатами
теоретичного дослідження визначено сутність агресивності підлітків з адиктивною
поведінкою, яка характеризується як інтегрована сукупність якостей особистості
підліткового віку, що проявляється у потенційній готовності до деструктивних дій.
Виокремлено структуру агресивності підлітків з адитивною поведінкою, що містить:
когнітивний, мотиваційний, афективний, поведінковий компоненти. Представлений
діагностичний інструментарій сприяв проведенню емпіричного дослідження рівня
агресивності підлітків з адитивною поведінкою та рівня вираженості тих чи інших взаємин
у сім’ї. Стаття містить результати теоретичних досліджень відомих учених, які вивчали
дефініції «агресивність», «агресивність підлітків», «адитивна поведінка». Емпіричне
дослідження ставить за мету з’ясувати особливості впливу взаємин у сім’ї на агресивності
підлітків з адитивною поведінкою. За результатами кореляційного аналізу спостерігається
залежність рівня агресивності підлітків з адитивною поведінкою від рівня вираженості
взаємин у сім’ї. Помічено, що високий рівень агресивності притаманний тим підліткам, що
виховуються в сім’ях з ворожими, агресивними настроями, середній рівень агресивності
спостерігається у підлітків, що проживають у сім’ях, де батьки проявляють автономність,

Copyright: © Ludmila Begheza, Victoria Trofimchuk
© Ludmila Begheza, Victoria Trofimchuk

207
низьким рівнем агресивності володіють підлітки, які проживають у сім’ях, де батьки

проявляють позитивний інтерес до дітей. Отримані результати дослідження дають підстави
для врахування визначених особливостей впливу взаємин у сім’ї у розробці програми
корекції агресивності підлітків з адиктивною поведінкою.
Ключові слова: агресивність, агресивність підлітків, адиктивна поведінка, чинники,
компонент, показник, директивність, ворожість, автономність, непослідовність.
Постановка проблеми у загальному ресії, ворожості. Джерелом таких відхилень у

вигляді та її зв’язок із важливими наукови- поведінці підлітка є неблагополучна сім’я. Пе-
ми та практичними завданнями. Проблема ребуваючи у складній життєвій ситуації, дити-
агресивності особистості з адиктивною пове- на стає жертвою, чиї права на повноцінний
дінкою на сьогодні є не лише складним за- розвиток грубо порушили.
вданням медицини, вона набуває статусу зна- Сім’я як соціальна група задовольняє
чущої соціальної проблеми, оскільки стосу- життєві потреби, формує особистість, змінює
ється здоров’я, безпеки, збереження генофон- поведінку її членів. Визначальним у розвитку
ду людства в цілому. Агресивність на фоні підлітка є психологічний мікроклімат у роди-
адиктивної поведінки більшої мірою стосуєть- ні, культура батьків, характер взаємовідносин.
ся особистостей підліткового віку. Адже у цей Сім’ї, в яких спостерігається напруження у
період дитина має підвищену збудливість, стосунках, часто провокують підлітків на ран-
вразливість, які посилюються неусвідомле- нє вживання психоактивних речовин, учинен-
ним, статевим потягом. Підлітковий вік визна- ня злочинів.
чається якісними змінами, що пов’язані з вхо- Дослідження О. Потолової показали,
дженням у доросле життя, формуванням нової що ризик правопорушень неповнолітніх, які
особистісної, соціальної ідентичності. Найго- часто перебувають в ситуації конфліктів між
ловнішою задачею цього періоду є визначення членами сім’ї у 4-5 разів вищий, у сім'ях, де
своєї ролі в світі, формування власної системи панує агресивність, жорстокість в 9-10 разів
цінностей, морального кодексу, самооцінки. вищий, ніж у тих, хто виховується у благопо-
Потрапляючи у несприятливі умови лучних сім’ях (Потолова, 2007).
розвитку, підліток не здатний протистояти Г. Шиханцов визначає типи неблагопо-
змінюваним умовам мікро- та макросередови- лучних сімей: псевдоблагополучна родина,
ща, що призводить до порушення адаптацій- яка застосовує неправильні методи виховання;
них процесів. У результаті такий життєвий неповна сім’я, що відрізняється дефектами в
аспект може мати негативні наслідки, а саме: структурі; проблемна сім’я, що характеризу-
конфлікти з оточуючими, вчинення злочинів, ється постійно конфліктної атмосферою; амо-
вживання психоактивних речовин, прояви аг- ральна сім’я, що відображає алкогольну, амо-

208
ральну, сексуальну деморалізацію; криміно- агресивності підлітків (Т. Вакуліч, О. Волян-

генна родина, що вирізняється злочинними ська, В. Полєхіна, В. Рибачук, Л. Семенюк та
діями її членів (Шиханцов, 2007). інші), що дозволило виокремити основні нау-
У дослідженнях Е. Шафера, взаємовід- кові підходи щодо характеристики агресивно-
носини дітей з батьками характеризуються за сті як явища: діяльнісний, аксіологічний, мо-
допомогою трьох змінних: прийняття – емо- тиваційний, поведінковий, етологічний, соціо-
ційне відкидання, психологічний контроль – логічний, особистісний.
психологічна автономія, прихований контроль Згідно діяльнісного підходу
– відкритий контроль. Автор зазначає, що без- (А. Берковиц, А. Личко та інші) агресивність
умовне позитивне ставлення до дитини не за- характеризують як готовність до агресивних
лежить від очікувань батьків. Емоційне відки- дій особистості у відношенні до іншої люди-
дання передбачає негативне ставлення до ди- ни; представники аксіологічного підходу
тини, відсутність до неї любові, поваги, прояв (А. Адлер, К. Ізард та інші) визначають агре-
ворожості. Психологічний контролю, прихо- сивність як емоційний стан, який виявляється
ваний контроль розглядається як тиск, керів- в імпульсивній активності поведінки, афекти-
ництво над дитиною (Шафер, 1965). вних переживаннях, завданні морального,
Отже, взаємини у сім’ї впливають на психічного чи фізичного ушкодження іншим.
емоційну стійкість, впевненість, механізми Науковці мотиваційного підходу (Ф. Бассін,
подолання стресу, успішність соціалізації, К. Платонов та інші) агресивність розуміють
психічне та фізичне здоров’я підлітків. Тому як внутрішню спонуку до здійснення агресив-
дослідження особливостей впливу взаємин у них дій, прагнення до насильницьких дій у
родині на підлітків є актуальною, значущою міжособистісних стосунках. Відповідно до
проблемою у розвитку особистості. поведінкового підходу (Т. Румянцева, В. Фра-
Аналіз останніх досліджень і нкл та інші) агресивність розглядається як до-
публікацій. В останні роки відзначається під- вільна, свідомо контрольована агресивна по-
вищений інтерес вітчизняних і зарубіжних ведінка, імпульсивні агресивні прояви. У дос-
учених до вивчення проблеми агресивності лідженнях науковців етологічного підходу (З.
підлітків з адиктивною поведінкою. Фрейд, К. Лоренц та інші) агресивність трак-
Багатоаспектний аналіз літератури вка- тується як вроджений прояв інстинкту вижи-
зує на наявність значної кількості праць, прис- вання, смерті, сексуальності. Представники
вячених проблемам агресивності особистості соціологічного підходу (Г. Андрєєва, А. Бан-
(О. Безпалько, О. Змановська, О. Мізерна, О. дура та інші) агресивність – це результат про-
Мойсеєва, К. Сергеєва та інші), в тому числі, цесу соціалізації, впливу різних моделей пове-

209
дінки людей оточуючого середовища. У розу- родини, виробляють, переймають теорії, світо-
мінні науковців особистісного підходу гляд, що має ідеальні риси задля створення
(Е. Басс, О. Волянська та інші) агресивність гармонійного цілого. У залежності від якості
визначає властивість особистості, яка характе- сімейних, соціально-психологічних умов фор-
ризується наявністю деструктивних тенденцій мується спосіб життя підлітка. Якщо стосунки
у сфері суб’єктно-суб’єктних, суб’єкт- з родиною вибудовуються на засадах взаємо-
об’єктних відносин. поваги та довіри, члени сім’ї враховують пот-
З’ясовано, що агресивність науковцями реби, можливості підлітка, дитина легко долає
розглядається як діяльність, результат проце- труднощі у навчанні, спілкуванні, активно на-
су соціалізації, інстинктивні поведінкові, мо- буває соціального досвіду. За умови порушен-
тиваційні аспекти особистості, емоційний стан ня емоційних відносин з оточуючими людьми,
тощо. Спираючись на дослідженнях вищеза- негативним мікрокліматом у сім’ї підлітки
значених учених, агресивність особистості можуть потрапити під вплив підліткової гру-
нами охарактеризовано як інтегровану сукуп- пи, яка демонструє адиктивну поведінку, за-
ність властивостей особистості, яка виража- кріпити відповідний спосіб життя, отримати
ється у потенційній готовності до позитивних досвід прояву агресивності (Вакуліч, 2006).
чи негативних дій, що залежать від впливу Питання взаємовідносин у сім’ї вивча-
різного роду чинників. ли такі науковці: О. Анопрієнко, Л. Виногра-
Аналіз наукових джерел (Г. Абрамова, дова, С. Кузікова, О. Потолова, Г. Ушаков,
Л. Долинська, В. Клочко, І. Кулагіна, В. Мухі- Г. Шиханцов та інші. Дослідники охарактери-
на та інші) дозволив вивчити характерні риси зували стиль виховання за складовими бать-
особистостей підліткового віку, що сприяло ківського контролю, визначили взаємозв’язок
розумінню важливості сім’ї у становленні ди- психологічної атмосфери в сім’ї, психічного
тини цього віку. Як зазначає Т. Вакуліч, підлі- розвитку підлітка, його психоемоційного ста-
тковий вік вирізняється відмінністю усіх сто- ну, виявили провідну роль сімейних стосунків
рін розвитку – фізичного, розумового, мораль- у формуванні психічних порушень підлітків
ного, соціального, в усіх аспектах відбуваєть- тощо.
ся становлення нових утворень, з’являються Проблема адитивної поведінки підліт-
елементи дорослості, самосвідомості, зміню- ків розглядалася дослідниками (Г. Золотова,
ються відносини, способи соціальної взаємодії Л. Калашнікова, І. Короленко, А. Лобанова,
із товаришами, інтереси, пізнавальна, навчаль- І. Фурманов та інші) як поведінка періодичної
на діяльність, зміст морально-етичних норм або хронічної інтоксикації, викликаної повто-
тощо. Підлітки часто створюють уявний ідеал рним вживанням природних або синтетичних

210
речовин, до якої є непереборний потяг, що су- Мета статті. Дослідити особливості

проводжується тенденцією до збільшення доз, впливу взаємин у сім’ї на агресивність підліт-
підвищенням толерантності, синдромом відмі- ків з адиктивною поведінкою.
ни, при яких завжди є психічна, фізіологічна Методи дослідження. Теоретичні –
залежність від ефекту речовин (Фурманов, Сі- теоретико-методологічний аналіз, синтез, тео-
занов, 2011). І. Фурманов виокремлює більше ретичне узагальнення підходів до досліджен-
двохсот видів адиктивної поведінки, а саме: ня агресивності особистості, систематизація;
хімічні адикції, які можуть змінювати стан емпіричні – психодіагностичні (тест
свідомості (тютюнова, алкогольна, токсикома- «Психотропні речовини», «Шкала пошуку
нічна, наркотична, лікарська, кавова); емоцій- вражень» (М.Цукерман), «Діагностика воро-
ні адикції (трудоголізм, ургентна, спортивна, жості» (шкала Кука - Медлей), методика
танорексія, сексуальна, комп’ютерна, телеві- «Самооцінка особистості», методика «Шкала
зійна, шопінгова, релігійна); перехрещувані емоційної стабільності – нестабільності
адикції (залежність від солодкого, що ство- (нейротизму)» (Г.Айзенк), анкета «Чи схиль-
рює створює відчуття комфорту, породжуючи ний ти до вживання наркотиків?», анкета з ви-
емоційну адикцію); складові адикції (кава / явлення учнів із девіантною поведінкою у кла-
чай – щоб прокинутися, солодкий сніданок – сі, тест «Підлітки про батьків»), кореляційний
щоб підбадьорити себе, витрата грошей – щоб аналіз.
відчувати себе комфортніше, алкоголь, телеві- Основний матеріал дослідження з
зор, снодійне – щоб «розвіятися», зняти стрес) повним обґрунтуванням наукових резуль-
(Фурманов, Сізанов, 2011). У підлітковому татів. Враховуючи особливості дітей підліт-
віці адитивна поведінка є доволі частим яви- кового віку, специфічні аспекти адитивної по-
щем, обумовлює різноманітні антисоціальні ведінки особистості, визначено, що агресив-
прояви, де агресивність займає першорядне ність підлітків з адитивною поведінкою – це
місце. інтегрована сукупність якостей особистості
Водночас, аналіз досліджень показав, підліткового віку, яка проявляється у потен-
що проблема залежності агресивності підліт- ційній готовності до деструктивних дій під
ків з адиктивною поведінкою від взаємин у час впливу будь-яких речовин, що змінюють
сім’ї є доволі складною та малорозробленою. психічний стан.
Особливо потребує розгляду питання особли- До структури агресивності підлітків з
востей впливу характеру взаємин у сім’ї на адитивної поведінкою віднесено такі компоне-
агресивність підлітків з адиктивною по- нти: когнітивний компонент (комплекс знань,
ведінкою. уявлень про об’єкт адикції); мотиваційний

211
компонент (система мотивів, що впливають на пробіли в розумовому, моральному, вольово-

спрямованість особистості); афективний ком- му розвитку, вимогливість до себе відсутня.
понент (сукупність емоційних переживань, Середній рівень визначає підлітків, які
ставлень до себе, інших); поведінковий компо- частково орієнтуються у питаннях особливос-
нент (комплекс вчинків, які демонструють тей впливу об’єкту адикції, вміють контролю-
адиктивну поведінку). вати потреби в отриманні задоволення, мають
У результаті дослідження складових стриманість, розсудливість в необхідних мо-
агресивності підлітків з адиктивною поведін- ментах життя, іноді дозволяють собі викорис-
кою, які вивчалися за допомогою показників товувати ворожість задля досягнення власних
(когнітивний компонент – уявлення про вплив цілей, перебільшують міру своєї значущості в
об’єкта адикції; мотиваційний компонент – житті інших, емоційно стабільні частково, за-
потяг до змін психічного стану, прагнення за- лежні від життєвих ситуацій, рідко вживають
шкодити; афективний компонент – ставлення психоактивні речовини, не мають залежності,
до себе, емоційна стійкість; поведінковий ком- іноді проявляють нестійкість у стосунках з
понент – вживання психоактивних речовин, однолітками, мають окремі прогалини в зага-
демонстрація асоціальних вчинків), було виок- льному розвитку, слабку самокритику, вимог-
ремлено рівні досліджуваного явища: висо- ливість до себе.
кий, середній, низький. Низький рівень вирізняє підлітків, які
Високий рівень характеризує підлітків, мають глибокі знання щодо особливостей
які не володіють знанням щодо впливу об’єк- впливу об’єкту адикції, обережні в отриманні
ту адикції, мають безконтрольний потяг до нових вражень від життя, віддають перевагу
нових вражень, часто провокують інших на стабільності, впорядкованості перед невідо-
участь у ризикованих авантюрах, заходах, пра- мим, несподіваним у житті, для реалізації вла-
гнуть застосовувати ворожість задля досяг- сних цілей не використовують ворожості та
нення своєї мети, постійно переживають із агресивності, поважають себе, задоволені со-
приводу ставлення до себе оточуючих, мають бою, адекватно зіставляють свої можливості
сумніви, невпевненість у собі та власних вчин- та здібності, емоційно стабільні до будь-яких
ках, емоційно нестабільні, знаходяться у стре- ситуацій, ніколи не вживали психоактивні ре-
совому стані, систематично вживають психоа- човини, знають їх негативний вплив на орга-
ктивні речовини, протидіють виховному про- нізм людини, є благополучними, не вступають
цесу, їх поведінка на межі правопорушення, у конфлікти з однолітками, навчаються добре,
мають негативне ставлення до школи, до од- прислуховуються до порад та вимог дорослих,
нолітків, до норм моралі, яскраво виражені самокритичні та вимогливі до себе.

212
Вибірка дослідження складалася з 154 мований таким чином: більшість респондентів

підлітків віком від 12 до 14 років. З них 69 – належать до групи з низьким (29,2%) та серед-
дівчата (44,8 %), 85 – хлопці (55,2 %). нім (44,2%) рівнями; 26,6 % досліджуваних
Аналіз результатів здійснювався відпо- належать до високого рівня потягу до зміни
відно до складових та показників, зважаючи психічного стану.
на рівні агресивності підлітків з адиктивною Рівень прагнення зашкодити сформова-
поведінкою (високий, середній, низький). ний таким чином: більшість підлітків віднесе-
Отримані дані дозволили виявити від- но до групи з середнім рівнем (45,5%), до ни-
соткове співвідношення рівнів агресивності зького рівня належать 32,5 % досліджуваних,
підлітків з адиктивною поведінкою та визна- 22,0 % респондентів мають високий рівень
чити їх особливості. Рівень когнітивної скла- прагнення зашкодити.
дової агресивності підлітків з адиктивною по- У цілому, результати дослідження по-
ведінкою аналізувався на основі вивчення рів- казників мотиваційної складової агресивності
ня його показника: уявлення про вплив об’єк- підлітків з адиктивною поведінкою засвідчили
та адикції. про підвищену готовність досліджуваних за-
Рівень уявлення про вплив об’єкта ади- стосовувати агресивні, ворожі методи у досяг-
кції сформований таким чином: більшість рес- ненні власних цілей.
пондентів належать до групи з середнім Рівень афективної складової агресивно-
(46,1%) рівнем; 37,0 % респондентів мають сті підлітків з адиктивною поведінкою аналі-
низький та 16,9 % – високий рівень уявлення зувався на основі вивчення рівня: ставлення
про вплив об’єкта адикції. до себе, емоційної стійкості.
Загалом, можна констатувати, що рі- Рівень ставлення до себе сформований
вень показника когнітивної складової агресив- таким чином: більшість респондентів нале-
ності підлітків з адиктивною поведінкою сфо- жить до групи з низьким (39,0 %) та середнім
рмований недостатньо, оскільки майже відсут- (44,8 %) рівнями. 16,2 % респондентів відне-
ня загальна тенденція до розуміння підлітками сено до високого рівня ставлення до себе.
небезпеки у вживанні психоактивних речовин. Що стосується емоційної стійкості, то
Рівень мотиваційної складової агресив- отримані результати розподілилися таким чи-
ності підлітків з адиктивною поведінкою ана- ном: найбільша кількість респондентів у групі
лізувався на основі вивчення рівня таких по- з середнім рівнем емоційної стійкості (46,1%);
казників: потяг до зміни психічного стану, другу групу склали підлітки, які показали ни-
прагнення зашкодити. зький рівень емоційної стійкості (38,3%); ви-
Потяг до зміни психічного стану сфор- сокий рівень мають 15,6 % досліджуваних.

213
У цілому, можна констатувати, що ща впливати на підлітків задля зниження рів-

представлені результати вказують на недоста- ня агресивності, ворожості молоді.
тню розвиненість емоційної сфери підлітків. Аналіз рівнів показників агресивності
Про це свідчить, у більшості випадків, неадек- підлітків з адиктивною поведінкою дозволив
ватна самооцінка досліджуваних та їх емоцій- з’ясувати рівень їх складових.
на нестабільність, що супроводжує підвищен- Отримані результати вказують на те,
ня рівня афективної складової агресивності що підлітки мають середній рівень складових
підлітків з адиктивною поведінкою. агресивності підлітків з адиктивною поведін-
Рівень поведінкової складової агресив- кою, а саме: когнітивна складова (46,1 %), мо-
ності підлітків з адиктивною поведінкою ана- тиваційна складова (44,8 %), афективна скла-
лізувався на основі вивчення рівня таких по- дова (43,5 %), поведінкова складова (43,5 %).
казників: вживання психоактивних речовин, При цьому, порівнюючи рівні складових агре-
демонстрації асоціальних вчинків. сивності підлітків з адиктивною поведінкою,
Результати дослідження рівня вживан- можна констатувати, що вищий рівень має по-
ня психоактивних речовин вказують на пере- ведінкова складова (43,5 % респондентів).
важання у підлітків середнього рівня (44,8 %). Решта складових мають нижчий рівень.
Також виявлено 37,7 % досліджуваних нале- У результаті експерименту було вияв-
жать до високого рівня вживання психоактив- лено, що переважна більшість підлітків мають
них речовин. І лише 17,5 % підлітків належать середній (46,1 % від загальної кількості дослі-
до групи з низьким вживання психоактивних джуваних) і високий (40,3 %) рівні агресивно-
речовин. сті підлітків з адитивною поведінкою. Лише
Також було визначено рівень демонст- 13,6 % респондентів належать до групи з низь-
рації асоціальних вчинків підлітків. Як видно ким рівнем агресивності підлітків з адитив-
з табл. 2.3, більшість досліджуваних мають ною поведінкою.
середній рівень демонстрації асоціальних вчи- Використовуючи тест «Підлітки про
нків (43,5 %); високий рівень мають 40,3 % батьків», було встановлено рівень вираженос-
опитаних; і лише 16,2 % досліджуваних мають ті відповідних рис взаємин у сім’ях підлітків
низький рівень демонстрації асоціальних вчи- за шкалами: позитивного інтересу, директив-
нків. ності, ворожості, автономності, непослідовно-
У цілому, результати дослідження по- сті.
ведінкової складової агресивності підлітків з Шкала позитивного інтересу відобра-
адиктивною поведінкою вказують на недоста- жає відсутність грубої сили, не проявлення
тню здатність освітнього, виховного середови- прагнення до влади, у відносинах батьки зна-

214
ходять з дитиною спільну мову, істину у супе- діяльності. Підозріла поведінка, відмова від
речках, віддають перевагу логіці, здоровому соціальних норм приз-водять, як правило, до
глузду, проявляється повага до аргументації. відгородженості, піднесення себе над іншими.
Психологічне сприйняття дитини батьками Шкала автономності зосереджує увагу
засновано насамперед на довірі. Психологічне на формальному ставленні до виховання, зай-
сприйняття підлітка характеризується відсут- вої неупередженості в процесі спілкування.
ністю різких перепадів від уседозволеності до Взаємодія з дитиною ґрунтується на позиціях
суворих покарань, домінують теплі дружні сили, деспотичності. Батьки корегують пове-
відносини із чітким усвідомленням кордонів дінку підлітків лише у випадках, коли щось
того, що можна й чого не можна. накоїли, при цьому на з’ясування причин бра-
За шкалою директивності у відносинах кує часу, оскільки дорослі занадто зайняті со-
батьки проявляють тенденцію до лідерства, бою, своїм життям. У таких взаєминах батьки
домінантного стилю спілкування. Влада бать- не цікавляться захопленнями дитини, її про-
ків над дитиною виражається у керуванні, блемами, навчанням у школі. Звернення, про-
своєчасній корекції поведінка підлітка. При хання допомогти просто дратує батьків. Авто-
цьому дуже чітко батьки дають зрозуміти ди- номність у відносинах виключає яку-небудь
тині, що заради її благополуччя жертвує част- залежність від дитини, її стану, вимог. Запере-
кою влади, адже це не просто заступництво, а чуються також турбота, опіка стосовно дити-
прагнення вирішувати все мирно, незважаючи ни. Такі батьки оцінюються підлітками як по-
на ступінь подразнення. блажливі, невимогливі, які майже не заохочу-
Шкала ворожості відображає жорстокі ють дітей до діяльності, мляво роблять заува-
відносини між батьками та дитиною, що су- ження, не звертають уваги на виховання.
проводжуються частим муштруванням підліт- Шкала непослідовності відображає не-
ка відповідно прийнятих норм оточуючого передбачуваність реакції батьків на подібні
середовища, при цьому дитина відчуває зале- ситуації, що дезорієнтує дитину у виборі при-
жність від інших, острах зробити помилку. йнятної поведінки. Непослідовність в прове-
Батьки прагнуть розвивати в дитині різні здіб- денні лінії виховання батьків оцінюється під-
ності, що призводить до непосильного наван- літками як тенденція до екстремальних-
таження на юний організм. Підліток постійно суперечливих форм прояву з максимальною
перебуває в стані тривожного очікування ни- амплітудою вираження. Причому в матерів
зької оцінки його діяльності, покарання бать- протилежністю силі, недовірі є поступливість,
ківським осудом, скептичним ставленням до а в батьків – довірливість і конформізм
досягнень дитини, що знижує мотивацію до (Шафер, 1965).

215
Аналіз результатів даних виявив стати- механізм ідентифікації дитини з одним із ба-
стичні відмінності на рівні (ρ<0,01) між взає- тьків, який оцінюється як ідеал, орієнтир роз-
минами в сім’ї підлітків (позитивний інтерес, витку; підліток намагається уподібнитись аг-
директивність, ворожість, автономність, непо- ресору, аби уникнути покарання. При цьому в
слідовність) та рівнями їх агресивності в таб- якості моделі для наслідування можуть висту-
лиці 1. пати не лише дії, а й погляди, система ціннос-
Таблиця 1.
Рівні агресивності підлітків з адитивною поведінкою залежно від
характеру взаємин у сім’ї
Рівні агресивності підлітків,
Взаємини у сім’ї кількість досліджуваних у %
низький середній високий
Позитивний інтерес 50,0* 45,0 5,0*
Директивність 24,0 36,0 40,0
Ворожість 0* 11,4* 88,6*
Автономність 0* 69,4* 30,6
Непослідовність 13,2 63,1 23,7
Примітка: *– ρ<0,01.
Результати дослідження показали, що тей батьків. Крім того, зауважує дослідник,

найбільша кількість підлітків з високим рів- поєднання різноманітних способів моделю-
нем агресивності належить до групи дітей, що вання агресивної поведінки може мати ще бі-
виховуються в сім’ях з ворожими, агресивни- льший ефект. Серед основних показників не-
ми настроями (88,6 %), найбільша кількість сприятливого впливу сім'ї на підлітка можна
підлітків середнього рівня агресивності про- віднести: авторитарність батьків, велику пси-
живають у сім’ях, де батьки проявляють авто- хологічну дистанцію між поколіннями, фізич-
номність (69,4 %), найбільша кількість підліт- не, психологічне насильство, фрустрацію со-
ків низького рівня агресивності належать до ціогенних потреб, ігнорування інтересів дити-
сімей, де батьки проявляють позитивний інте- ни, жорсткий тотальний контроль чи безконт-
рес до дітей (50,0 %). рольність, відсторонення батьків від процесу
Отримані результати підтверджують виховання. Важливою умовою закріплення
думку О. Мойсеєвої, яка зазначає, що сім’ї агресії є наявність ситуацій постійного засто-
агресивних підлітків характеризуються нега- сування покарань, особливо фізичних
тивним психологічним кліматом, неуважним (Мойсеєва, 2011).
ставленням батьків до дітей, конфліктами між Висновки та перспективи подаль-
матір’ю, батьком. У цьому випадку працює ших досліджень. У результаті проведеного

216
дослідження нами було здійснено теоретич- References:
ний аналіз визначення поняття «агресивність

Furmanov, I. A., Sizanov, A. N., & Griptovich V.A. (2011).
підлітків з адитивною поведінкою», котра ха-
Profilaktika narushenij povedeniya v uchrezhdeni-
рактеризується як інтегрована сукупність яко- yakh obrazovaniya [Prevention of behavioral dis-
стей особистості підліткового віку, яка прояв- orders in educational institutions]. Minsk [in Rus-
ляється у потенційній готовності до деструк- sian].
тивних дій під час впливу будь-яких речовин, Mojseyeva, O. Y. (2011). Psyxologiya agresyvnosti pid-
що змінюють психічний стан. Нами встанов- litkiv [Psychology of aggressiveness of adoles-
cents]. Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
лено, що характер взаємин у сім’ї відіграє ва-
гому роль у формуванні агресивності підліт- Potolova, E. A. (2007). Deviantnoe povedenie nesovershen-
noletnikh: osnovny`e napravleniya profilaktiki (po
ків з адиктивною поведінкою, у становленні
materialam socziologicheskikh issledovanij)
особистості в цілому. Проведене емпіричне
[Deviant behavior of minors: the main directions
дослідження залежності агресивності підліт- of prevention (based on sociological research)].
ків з адитивною поведінкою від взаємин у сі- Extended abstract of candidate’s thesis. Barnau [in
м’ї показало, що найвищий рівень агресивно- Russian].
сті підлітків спостерігається у сім’ях з воро- Schaefer, E. (1965). A configurational analysis of chil-
жими, агресивними настроями та в родинах, dren's reports of parent behavior. Journal of con-
sulting psychology, 29, 552–557.
де батьки поводять себе автономно. Низький
рівень агресивності спостерігається у підліт- Shikhanczov, G.G. (2006). Yuridicheskaya psikhologiya:
uchebnik dlya vuzov [Legal Psychology:
ків з сімей, де батьки, проявляють позитивний
Textbook for High Schools]. Moscow [in
інтерес до дітей. Отримані результати дослі-
Russian].
дження дають підстави для врахування визна-
Vakulich, T. M. (2006). Providni paterny adyktyvnoi
чених особливостей впливу у розробку про- povedinky pidlitkiv z Internetzalezhnistiu
грами корекції агресивності підлітків з адик- [Leading patterns of addictive behavior of adoles-
тивною поведінкою. Перспектива подальших cents with Internet addiction]. Aktualni problemy
досліджень передбачає вивчення особливос- psykholohii. Sotsialna psykholohiia. Orhanizatsi-
ina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia –
тей впливу соціально-психологічних, медико-
Actual problems of psychology. Social Psychology.
психологічних та психологічних чинників на Organizational Psychology. Economic psychology,
агресивність підлітків з адитивною поведін- 18, 100–105 [in Ukrainian].
кою.

217
Ludmila Begheza family relationship influence on the aggressive-

PhD in Psychological Sciences, Associate Professor, De- ness of adolescents with additive behavior. Ac-
partment of Psychology, Institute of Training of the State
Employment Service of Ukraine, Kyiv (Ukraine) cording to the performed correlative analysis,
Victoria Trofimchuk there are correlations between aggressiveness of
Postgraduate student, Department of Psychology, Institute adolescents with additive behavior and severity of
of Training of the Public Employment Service of Ukraine,
Rovno (Ukraine) certain relationships in their families. The authors
note that high aggressiveness is characteristic for
THE PECULIARITIES OF FAMILY RELA- adolescents brought up in families with hostile,
TIONSHIP IMPACT ON AGGRESSIVE-
NESS OF ADOLESCENTS WITH ADDI- aggressive moods; average aggressiveness is ob-
TIVE BEHAVIOR served at adolescents living in families where
parents give autonomy to their children; and low
ABSTRACT
aggressiveness is observed at adolescents living
in families where parents show positive interest
The article describes the experimental
to their children. The study results provide the
study on the influence of family relationships on
basis for taking into account certain family fea-
the aggressiveness of adolescents with addictive
tures at the development of a program correcting
behavior. Based on performed theoretical study,
adolescents’ aggressiveness.
the authors determine the aggressiveness of ado-
Key words: aggressiveness, adolescents’
lescents with addictive behavior as an integrated
aggressiveness, addictive behavior, factors, com-
set of adolescents’ personal qualities, manifested
ponent, indicator, directivity, hostility, autonomy,
in potential readiness for destructive actions un-
inconsistency.
der influence of harmful substances that can
change mental states. The structure of such ado-
lescents’ aggressiveness is identified, which con-
tains cognitive, motivational, affective, and be-
havioral components. The article presents the me-
thodical tools used at the empirical study to deter-
mine aggressiveness of adolescents with additive
behavior and severity of certain relationships in
their families. The article contains the results of
theoretical studies performed by famous scientists
who made attempts to define “aggressiveness”,
“adolescents’ aggressiveness”, “additive behav-
ior”. The empirical study aim was to determine

218
Бегеза Людмила Евгеньевна вестных ученых, изучавших дефиниции

Кандидат психологических наук, доцент кафедры пси- «агрессивность», «агрессивность подростков»,
хологии, Институт подготовки кадров государствен-
ной службы занятости Украины, г. Киев (Украина) «аддитивное поведение». Эмпирическое ис-
следование ставит целью выяснить особенно-
Трофимчук Виктория Викторовна
сти влияния взаимоотношений в семье на
Аспирант кафедры психологии Института подготов-
ки кадров государственной службы занятости Украи- агрессивности подростков с аддитивной пове-
ны, г. Ровно (Украина)
дением. По результатам корреляционного ана-
ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ ОТНОШЕ- лиза наблюдается зависимость уровня агрес-

НИЙ В СЕМЬЕ НА АГРЕССИВНОСТЬ сивности подростков с аддитивной поведени-
ПОДРОСТКОВ С АДДИКТИВНЫМ ПО-
ВЕДЕНИЕМ ем от уровня выраженности тех или иных вза-
имоотношений в семье. Замечено, что высо-
АННОТАЦИЯ кий уровень агрессивности характерен тем
В статье отражены результаты экспери- подросткам, которые воспитываются в семьях
ментального исследования особенностей вли- с враждебными, агрессивными настроениями,
яния взаимоотношений в семье на агрессив- средний уровень агрессивности наблюдается у
ность подростков с аддиктивным поведением. подростков, проживающих в семьях, где роди-
По результатам теоретического исследования тели проявляют автономность, низким уров-
определено сущность агрессивности подрост- нем агрессивности обладают подростки, про-
ков с аддиктивным поведением, которое ха- живающие в семьях, где родители проявляют
рактеризуется как интегрированная совокуп- позитивный интерес к детям. Полученные ре-
ность качеств личности подросткового возрас- зультаты исследования дают основания для
та, проявляется в потенциальной готовности к учета определенных особенностей влияния
деструктивным действиям. Выделена структу- взаимоотношений в семье в разработке про-
ра агрессивности подростков с аддитивной граммы коррекции агрессивности подростков
поведением , которая содержит когнитивный, с аддиктивным поведением.
мотивационный, аффективный, поведенче- Ключевые слова: агрессивность, агрес-
ский компоненты. Представлен методический сивность подростков, аддиктивное поведение,
инструментарий, который способствовал про- факторы, компонент, показатель, директив-
ведению эмпирического исследования уровня ность, враждебность, автономность, непосле-
агрессивности подростков с аддитивной пове- довательность.
дением и уровня выраженности тех или иных Дата отримання статті: 01.12.2019
взаимоотношений в семье. Статья содержит Дата рекомендації до друку: 26.12.2019
результаты теоретических исследований из- Дата оприлюднення: 28.12.2019

219
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕКОНОМІЧНОЇ

СОЦІАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ З МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ
Новосядла Олена Миколаївна1

1
Науковий кореспондент Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії
педагогічних наук України, м. Київ (Україна)
UDC: 316.6
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена викладенню результатів теоретико-емпіричного дослідження
особливостей економічної соціалізації школярів з малозабезпечених сімей. В статті
представлені як теоретичні підходи до проблеми малозабезпеченості, так і методика
емпіричного дослідження економічної соціалізації школярів. Проаналізовано науковий
доробок пошуковців з багатьох галузей знань, який дотичний до проблеми економічної
соціалізації. Особлива увага приділена суб'єктності, адаптації та суверенності як
психологічним джерелам продуктивної економічної соціалізації школяра. Розкриті поняття
«культура носія бідності» та «культура підприємливої людини», якими позначені ключові
феномени, досліджувані теоретично і емпірично нами в контексті економічної соціалізації
школярів, адже це є два вектори, згідно з якими може спрямовуватись процес соціалізації
дитини у сучасній сім’ї. Кожне з цих понять включає в себе комплекс особистісних рис,
цінностей, активностей, мотивацій, знань та вмінь, ставлень, тощо. Обґрунтована ідея про
те, провідним психологічним механізмом процесу соціалізації школяра є інтеріоризація
культури носія бідності, що практикується з дитинства в батьківській сім’ї. Отже, великих
ресоціалізуючих зусиль потребує формування і подальший розвиток культури
підприємливої людини у дітей з малозабезпечених сімей. Тим більш ускладнюється цей
процес, оскільки обидва типи економічної культури (бідності і підприємливості)
співіснують, практиковані більшою чи меншою мірою у сучасній українській сім'ї.
Емпіричне дослідження, представлене у даній статті, спрямоване на конкретизацію цих
сутності цих феноменів та на підтвердження основних припущень щодо їх прояву. Також у

Copyright: © Olena Novosiadla
© Olena Novosiadla
220
статті наводяться результати порівняльного аналізу психологічних чинників дослідження

школярів із сімей з різним економіко-психологічним статусом. За допомогою кореляційного
аналізу показаний взаємозв’язок між особистісними особливостями школярів та показниками
їх соціалізації, зокрема економічної. Емпірично з’ясовані та пояснені відмінності економічної
соціалізації школярів із сімей з середнім та високим достатком та з малозабезпечених сімей.
Доведено, що школярами з малозабезпечених сімей дійсно наслідується батьківська модель
«культура носія бідності», а школярі із сімей з середнім та високим достатком мають
тенденцію до формування підприємницького типу особистості та відповідної моделі
економічної соціалізації.
Ключові слова: соціалізація, економічна соціалізація, економічна культура особистості,

малозабезпеченість, підприємницький тип особистості, тяжіння до бідності.
Постановка проблеми дослідження. ціалом адаптивності та досягнень. Чи може

На сучасному етапі соціально-економічного сформуватися у малозабезпеченій сім'ї, поряд
розвитку наша країна переживає глибоку лате- з низько соціально-економічно адаптованими
нтну кризу, що відбивається на кожній україн- батьками ця нова сучасна людина-
ській сім'ї. Досить поширеними стають явища підприємець? На вирішення цього питання
соціально-економічної нерівності: з одного було направлене наше теоретико-емпіричне
боку дедалі більше стає заможних, надто за- дослідження.
безпечених людей, з іншого ˗ зростає і кіль- Аналіз останніх досліджень і публіка-
кість сімей, що переживають економічну де- цій. Загальні теоретичні та емпіричні напрями
привацію у всій своїй повноті. вивчення різних аспектів процесу економічної
Сім’я, в свою чергу, є могутнім аген- соціалізації розроблялись такими зарубіжни-
том соціалізації дітей, зокрема, економічного ми та вітчизняними авторами, як: В. Автоно-
її аспекту. Тож школярі наслідують моделі мов, К.Данзигер, О. Дейнека, А. Журавльов,
економічної поведінки батьків. І якщо батьки Д. Канеман, Дж. Катона, А.Купрейченко,
мають труднощі економічної соціалізації, то В.Москаленко, В. Позняков, В. Радаєв, А.
набагато складніше проходить процес еконо- Тверскі, А. Фенем, Г. Авер’янова, З.Антонова-
мічної соціалізації дітей. Швед, І. Зубіашвілі, Н.Дембицька, Л. Караму-
Зараз у соціальній та економічній пси- шка, О. Лавренко, Н.Левицька та ін. Пробле-
хології багато говорять про особливий тип су- мами сім'ї в аспектах економічної культури,
часної людини - людини-підприємця, яка є монетарної культури, економічної соціалізації
креативною, ініціативною, вольовою, психо- молодих сімей, виховання як чинника еконо-
логічно стійкою та гнучкою, з високим потен- мічної соціалізації займалися такі вітчизняні
© Olena Novosiadla
221
автори, як Т. Мельничук, І. Зубіашвілі, Н. Де- бідняк - це людина пасивна, соціально слабо

мбицька, Г. Авер’янова та інші. Психологіч- адаптована, зі слабкою волею, низькою ініціа-
ним аспектам проблеми малозабезпечених сі- тивністю, з низькою самооцінкою, з не адеква-
мей присвячені праці Т. Богомолової, О. Ва- тним ставленням до грошей (зі знеціненням
сютинського, А.Колота, О. Лібанової, О. Разу- або переоцінкою значення грошей, великою
мової, Н.Римашевської, Г.Чепурко, Л. Черень- тривогою щодо їх наявності чи відсутності)
ко, М. Ягодкіної та інших. Однак проблема тощо. Так чи інакше мова йде про суб’єкт-
особливостей економічної соціалізації школя- ність в загальній та індивідуальній економіч-
рів та ресоціалізації дорослих за умов соціаль- ній культурі. Людина-підприємець є суб’єк-
но-економічної депривації досі залишається том економічних процесів своїх, своєї сім’ї,
маловивченою. своєї країни, а людина-бідняк - ні.
Метою наукової статті є порівняння Депривація потреб, які існують у мало-
соціально-психологічних особливостей та осо- забезпечених сім’ях, має свої емпіричні про-
бливостей процесу інтеріоризації економічної яви, одним з яких є нездатність утримувати на
культури школярів із сімей з нормальним та бажаному рівні границі власного психологіч-
високим достатком та із малозабезпечених сі- ного простору. Це може проявлятись, в тому
мей. Аналізові результатів даного емпірично- числі, у втраті суверенності такого його вимі-
го дослідження і присвячена дана стаття. ру, як простір економічних відносин. Отже,
Методологія та методи дослідження. депривація потреби в матеріальному забезпе-
У емпіричному дослідження особливо- ченні (у матеріальній безпеці) може прямо зу-
стей економічної соціалізації школярів із сі- мовлювати порушення в суверенності особис-
мей з різним економіко-психологічним стату- тості школяра. Суверенність як здатність збе-
сом ми виходили з наступних теоретичних рігати цілісність своїх границь - це основа не-
припущень. залежності та активної життєвої позиції осо-
Існують два протилежні полюси соціа- бистості, у тому числі – в економічній сфері.
льно-економічної соціалізації, що реалізують- С.К. Нартова-Бочавер пише, що суверенність
ся в двох протилежних типах особистості: під- є адаптивним механізмом, вона забезпечує
приємець та бідняк. Людина-підприємець - продуктивність, саморегуляцію особистості.
активна, вольова, соціально-адаптована, ініці- Примітною ознакою розвитку психологічної
ативна, креативна, стресостійка людина, зі зді- суверенності особистості є збереження та під-
бністю до самоповаги, відчуття самоцінності, вищення рівня захищеності і цілісності меж
до ризику та з адекватним ставленням до гро- психологічного простору особистості, а також
шей (раціональним та позитивним). Людина- його розширення.
© Olena Novosiadla
222
Існують відмінності в особливостях грошей” Семенова М.Ю.

економічної соціалізації школярів з різним Крім того нами були використані мате-
економіко-психологічним статусом. У малоза- матично-статистичні методи обробки даних:
безпечиних сім’ях наслідується модель бать- кореляційний аналіз, порівняльний аналіз, то-
ків з умовною назвою “тяжіння до бідності”, у що.
сім'ях з середнім та високим достатком наслі- Виклад основних результатів дослі-
дується суб'єктність, тобто підприємницький дження. Вище ми представили три основних
тип економічної культури. теоретичних гіпотези, психологічну прийнят-
Для підтвердження цих теоретичних ність та доречність яких ми досліджували у
гіпотез, нами був застосований комплекс ем- емпіричній частині дослідження, у якій взяло
піричних методик. участь 138 школярів 8-10 класу. Група учнів з
Для того, щоб прояснити, як соціально- малозабезпечених родин склала 71 особу. За
економічно-психологічний статус родини методикою “Особистісний диференціал” ми
впливає на процес становлення особистості отримали наступні емпіричні дані.
школяра, ми використовували наступні емпі- За шкалою О (самооцінка, самоповага,
ричні методики: “Особистісний диференціал” самоприйняття, задоволеність собою, аутоси-
та “Опитувальник соціальної адаптивнос- мпатія) школярі з малозабезпечених родин
ті” (Посипанов, 2002). отримали у 39% - низький рівень, у 61% сере-
Для того, щоб з’ясувати чи має депри- дній рівень значень, а школярі з родин із сере-
вація потреби в матеріальній безпеці (отже, в днім та високим достатком у 21% значення
достатку), що існує у малозабезпечених роди- низького рівня, у 69% - середнього рівня, а у
нах, вплив на формування суверенності, ми 10% - значення високого рівня. Такі показни-
використовували методику “Суверенність ки свідчать про те, що у школярів з малозабез-
психологічного простору” (Нартова-Бочавер, печених родин є схильність до знецінення се-
2012 р.). бе, до низької оцінки своїх досягнень, до міні-
Для того, щоб прояснити як саме впли- муму задоволеності собою та аутосимпатії.
ває малозабезпеченість на особливості проце- Можливо, що економічна депривація родини
су економічної соціалізації школярів, ми вико- відбивається назовні, у речах, які для школя-
ристовували наступні методики: Загальний рів старшого підліткового віку мають велике
тест на схильність до підприємництва (GET 2 значення (одяг, гаджети, додаткові заняття,
Test) у модифікації для підлітків (Дембицька, наприклад, з англійської мови тощо). Із зовні-
2019 р.), опитувальники “Тяжіння до біднос- шньої неспроможності бути як однолітки з
ті” (Васютинський, 2016) та “Ставлення до більш заможних родин, невпевненість перехо-
© Olena Novosiadla
223
дить у внутрішнє самовідчуття. у 23% середні, а школярі з сімей з середнім та

За шкалою С (сила, впевненість, неза- високим достатком у 54% низькі, у 35% серед-
лежність, воля, самовідповідальність, самоко- ні і у 11% високі показники. Також кореляцій-
нтроль) школярі з малозабезпечених родин ний аналіз отриманих результатів показав за-
отримали у 74% низький рівень, а у 26% - се- лежність активності особистості від вольових
редній рівень значень, а школярі з родин з якостей (r=0,734*, кореляційне значення на
більш впевненим економічним статусом у рівні 0,01). Отже, сила, відповідальність та
60% низькій рівень, у 24% середній рівень і у воля залежать від самоставлення, а активність
16% високий рівень значень по шкалі. Дана та екстравертованість від волі та відповідаль-
шкала відображає розвиток вольових якостей ності і можна зробити висновок про те, що
особистості. За допомогою кореляційного ана- самоприйняття, адекватна самооцінка та впев-
лізу ми виявили прямий зв'язок даних шкали неність у собі є чинить усі соціалізуючі ефек-
С зі шкалою О (r=0,480*, кореляційне значен- ти, в тому числі – і щодо становлення важли-
ня на рівні 0,05). І це означає, що розвиток цієї вих економіко-психологічних якостей особис-
групи вольових якостей напряму залежить від тості.
самооцінки, самоприйняття та самоповаги. І Для того, щоб прояснити отримані дані
отже для цієї групи особистісних якостей та- ми використали методики “Опитувальник со-
кож має значення те, у якій родині розвиваєть- ціальної адаптивності”. Результати представ-
ся школяр. Ми не залишаємо поза увагою й лені у таблиці 1.
інші фактори та соціальні спільноти, але осно- Конформність, лабільність та креатив-
вні параметри особистості закладаються у ро- ність забезпечують три різних способи адапта-
дині. ції. Конформність відображає здібність прис-
За фактором А (активність, екстравер- тосовуватися до мінімуму соціальних груп та
тованість) школярі з малозабезпечених родин їх правил та традицій, ефективно у них взає-
у 77% отримали низькі показники за шкалою, модіяти мінімумом способів соціальної взає-
Таблиця 1.
Порівняння адаптивності школярів з малозабезпечених сімей
та з середнім і високим достатком
Мінімальна Висококон- Високолабі- Вискокреатив- Максимальна
адаптив- формний льний про- ний профіль адаптивність
ність профіль філь
Школярі із малозабезпечених 9% 66% 25% 0% 0%

сімей
Школярі із сімей з середнім та 0% 37% 38% 13% 12%

високим достатком
© Olena Novosiadla
224
модії, підпорядковуватися лідерам. У школя- ккреативною шкалами (r=0,415, кореляційне

рів з малозабезпечених родин, високонформ- значення на рівні 0,01).
ний профіль особистості представлений найбі- Автор методики пише, що у підлітково-
льшою мірою - у 66%. му віці індивідуальний профіль адаптивності
Лабільність - здатність до взаємодії у досить нестійкій (Посипанов, 2002). Конформ-
різних групах, з різними правилами, з різними ність у школярів – те явище, на наш погляд,
лідерами та традиціями, відпрацьованими вже що цілком має пояснення. За умов прагнення
способами соціальної взаємодії. Високолабі- самостійності та автономії вони бурхливо до-
льний профіль проявлений у 25% школярів з магаються їх. Що викликає відповідну реак-
малозабезпечених сімей і у 38% школярів з цію соціального оточення і його нормативний
сімей з середнім та високим достатком. вплив посилюється. Отже, підлітки змушені
Висококреативний профіль відображає пристосовуватись до правил та традицій соці-
здатність особистості взаємодіяти у різних альних взаємодій і в родині, і в школі, і в групі
групах та встановлювати власні правила та однолітків. У більш старшому віці, коли само-
традиції, шукати різні нові способи взаємодія- свідомість досягне більш високого рівня, з'яв-
ти у них, такий профіль виявлений у 13% шко- ляться спроби інших способів комунікації, ін-
лярів з сімей з середнім та високим достатком. ших способів адаптуватися. Але ми змогли
Шкала “максимальна адаптив- побачити загальну тенденцію: школярі з мало-
ність” (12% школярів з сімей з середнім та ви- забезпечених родин проявляють більший кон-
соким достатком) відображає здатність особи- формізм та меншу лабільність та креативність,
стості ефективно пристосовуватися до будь- які, на наш погляд, є ознакою суб’єктності у
яких соціальних груп та способів взаємодій, всій багатозначності та багатовимірності про-
гнучко змінювати способи пристосування. цесів соціалізації.
Шкала “мінімальна адаптивність” (9% Для того, щоб з’ясувати, якою мірою
школярів з малозабезпечених родин) відпові- суверенності володіють школярі з різних ти-
дає інтровертованості, сталості способів соціа- пів родин, нами була застосована методика
льних взаємодій, мінімуму спроможності при- С.К. Нартової-Бочавер “Суверенність психо-
стосовуватися. логічного простору”.
Кореляційний аналіз виявив взаємозв’- Суверенність, як визначає автор, відо-
язок шкали “максимальна адаптивність” зі бражає здатність особистості контролювати та
шкалою “висококреативний про- визначати свої границі, свій особистісний про-
філь” (r=0,557, кореляційне значення на рівні стір та підтримувати баланс між власними по-
0,01), а також між високолабільною та висо- требами та потребами інших людей, вона є
© Olena Novosiadla
225
адаптивним механізмом, забезпечує продукти- самооцінку, соціальну та життєву активність,

вність та саморегуляцію особистості (Нартова вольову регуляцію та суверенність психологі-
-Бочавер, 2014). На психологічну суверенність чного простору. На вирішення питання про
впливають як зовнішні так і внутрішні умови особливості економічної соціалізації школярів
та фактори. Наприклад, якщо школяр не має з малозабезпечених родин була направлена
власної кімнати, його суверенність постійно друга частина нашого дослідження.
порушується, що спочатку може визвати Одним з показників сформованої еко-
злість та бажання відстоювати власні фізичні номічної культури особистості є адекватне
та психологічні границі, але згодом порушен- ставлення, в нашому розумінні - раціональне
ня границь вже не викликає бурхливої емоцій- та позитивне. (Москаленко, 2006, та ін.). По-
ної реакції, входить у звичку, та, можливо у зитивне та раціональне ставлення до грошей у
подальшому будь-яке порушення фізичних чи старшокласників, відсутність жадібності, три-
психологічних границь особистості буде воги, пов'язаної із грошима буде для нас слу-
сприйматися спокійно та вважатися нормаль- гувати показником того, що сім'я як агент еко-
ним процесом. номічної соціалізації була ефективною у своє-
За даною методикою ми отримали на- му впливі на становлення економічної культу-
ступні результати: школярі з малозабезпече- ри дитини.
них родин у 42% мають середній рівень і у За методикою “Ставлення до грошей”
68% низький рівень суверенності; школярі з ми отримали наступні результати.
сімей з середнім та високим достатком у 11% - За шкалою 1 (позитивне та раціональне
високий, у 52% середній, у 37% низький рівні ставлення до грошей): низький рівень прояв-
суверенності. Тобто можна зробити висновок, лений у 10% школярів з родин з середнім та
що у сім'ї з середнім та високим достатком високим достатком та у 23% школярів з мало-
більше можливостей сформувати в школяра забезпечених родин; середній рівень значень
суверенним його психологічний простір, це шкали виявився у 58% школярів з родин з се-
стосується не тільки суверенності фізичного реднім та високим достатком та у 68% школя-
простору (власної кімнати, взагалі власності рів з малозабезпечених родин; високий рівень
чи грошей), але й суверенності звичок, ціннос- значень показало 32% школярів з родини з
тей, смаків. високим та середнім достатком та 9% школя-
Отже, як бачимо з результатів поперед- рів з малозабезпечених родин.
ніх методик, малозабезпеченість родини, в За шкалою 2 (фіксація на грошах, мо-
якій формується особистість школяра, впливає тив економії): низький рівень значень показа-
на його адаптацію, на його самоприйняття, ло 17% школярів з родин з середнім та висо-
© Olena Novosiadla
226
ким достатком і 12% школярів з малозабезпе- рівень психотерапевтичної функції грошей

чених родин; середній рівень - 62% та 69%; (гроші як ліки та як задоволення), рівень фік-
високий рівень - 21% школярів з родин з сере- сації на грошах та мотив економії та менше
днім та високим достатком та 19% школярів з проявлений високий рівень позитивного та
малозабезпечених родин. раціонального ставлення до грошей.
За шкалою 3 (тривожність, пов’язана з Отримані результати підтверджують
грошима): 8% низький рівень, 73% середній та результати, отримані за методикою “Тяжіння
19% високий рівень значень у школярів з сі- до бідності”. Школярі з малозабезпечених ро-
мей з середнім та високим достатком; 10% ни- дин показали наступний розподіл: низький
зький рівень, 64% середній та 26% високий рівень - 19%, нижче середнього - 17%, серед-
рівень показників у школярів з малозабезпече- ній рівень - 33%, вище середнього - 26%, ви-
них родин. сокий рівень - 5%. Школярі з сімей з середнім
За шкалою 4 (негативні емоції, напру- та високим достатком: низький рівень - 22%,
ження стосовно грошей): 10% - низькій, 67% - нижче середнього - 31%, середній рівень -
середній та 23% - високий рівень показників у 27%, вище середнього - 20%.
школярів з сімей з середнім та високим доста- Автор методики називає “тяжінням до
тком; 54% - середній та 46% високий рівень бідності” комплекс особистісних рис, таких
показників напруження у школярів з малоза- як: знижена цінність індивідуальності, низька
безпечених сімей. самооцінка, низьке прагнення до самоактуалі-
За шкалою 5 (психотерапевтична функ- зації, схильність до уникнення відповідально-
ція грошей): у школярів з малозабезпечених сті, труднощі у виборі, екстернальне прийнят-
родин значення низького рівня у 27%, серед- тя вимушеності, закріплена безпорадність,
нього - у 62%, високого рівня - у 11%. У шко- знижена здатність саморегуляції, обмежена
лярів з родин з середнім та високим достат- просторово-часова орієнтація, послаблена ін-
ком: низький рівень у 34%, середній - 57%, тегрованість поведінки, звужений діапазон
низький рівень значень по шкалі у 9%. відхилень від соціальних стандартів, схиль-
Отже, результати, отримані за даною ність до захисних реакцій, тощо. Бачимо, що
методикою, спонукають до наступних уза- школярі з малозабезпечених сімей в більшій
гальнень. У більшості школярів обох груп пе- мірі показали середній та вище середнього
реважають середні значення по п’яти шкалах. рівні тяжіння до бідності (Васютинський,
Але у школярів з малозабезпечених родин бі- 2016).
льше проявлений високий рівень тривожності Кореляційний аналіз результатів пока-
та негативних емоцій, пов’язаних з грошима, зав дві важливих залежності: між тяжінням до
© Olena Novosiadla
227
бідності та раціональним та позитивним став- відповідальність за матеріальне забезпечення

ленням до грошей (r= -,626*, кореляційне зна- себе та своєї сім'ї, але також і за створення та
чення на рівні 0,05) та між шкалою С (сила, віддачу ще однієї частки прибутку, що виділя-
воля) методики “Особистісний диференці- ється на розвиток суспільства, допомогу ін-
ал” (r= -,595*, кореляційне значення на рівні шим. Підприємливість включає в себе також
0,05). Кореляційний аналіз говорить нам про конкурентноздатність, креативність, впевне-
зворотну залежність: чим менш проявлені во- ність у пошуку та реалізації власних ресурсів,
льові якості особистості, тим менш раціональ- незалежність дій та мислення, відповідаль-
ним та менш позитивним є ставлення до гро- ність, самоорганізованість тощо.
шей, тим більше тяжіння до бідності. До того Для того, щоб виявити в яких сім'ях
ж тим тяжче та довше, очевидно, в таких сім'- найчастіше формується особистість-
ях проходить процес інтеріоризації школяра- підприємець, ми використали методику
ми економічної культури родини та суспільст- “Схильність до підприємництва” (GET 2 Test)
ва. у модифікації Дембицької Н.М. Ми отримали
Протилежністю особистостям, що є но- наступні результати (таблиця 2).
сіями культури бідності, ми вважаємо підпри- Як бачимо з таблиці, у школярів із ма-
ємницький тип особистості. Українські дослі- лозабезпечених сімей нижче показники по
дники (Авер’янова, Москаленко, 2005; Демби- всім шкалам. Менше проявлена мотивація до-
цька, 2019) визначають підприємливість як сягнень, автономія, креативність, внутрішній
суб'єктність особистості в економічній діяль- локус контролю та креативність.
ності, як здатність особистості брати на себе Крім того, кореляційний аналіз виявив
Таблиця 2.
Результати дослідження загальної схильності школярів з сімей

з різним економіко-психологічним статусом
Мотивація Автономія Креатив- Схильність Локус конт-
досягнень ність до виважено- ролю
го ризику
Школярі з сімей низький 0% 0% 0% 0% 0%

з середнім та
високим достат- середній 78% 69% 79% 80% 76%
ком
високий 22% 31% 21% 20% 24%
Школярі з мало- низький 0% 0% 3% 0% 0%

забезпечених
сімей середній 90% 93% 87% 98% 93%
високий 10% 7% 10% 2% 7%
© Olena Novosiadla
228
наступні зв’язки між шкалами: “мотивація досягнень”(r=,510**, кореля-

 шкала мотивація досягнень та шкала 3 ційне значення на рівні 0,01). Бачимо,
(тривожність) методики “Ставлення до що чим вище мотивація досягнень, тим
грошей” (r= -,423*, кореляційне значен- більшу креативність у процесах соціаль-
ня на рівні 0,05), що говорить нам про ної взаємодії та в економічних процесах
те, чим більше мотивація досягнень, тим проявляє особистість;
менше тривожність, пов’язана з резуль-  шкала “схильність до ризику” - шкала
татами, в нашому випадку це скоріше “креативність” (r= ,533**, кореляційне
взаємозв’язок “заробіток - платня”; значення на рівні 0,01);
“мотивація досягнень” та “тяжіння до  шкала “локус контролю” та шкалами ме-
бідності” (r= -,474**, кореляційне зна- тодики “Ставлення до грошей”: зі шка-
чення на рівні 0,01) - чим більше мотива- лою 3 - тривожність (r= -,466**, кореля-
ція досягнень, тим менш виражений фе- ційне значення на рівні 0,01); шкалою 4 -
номен “тяжіння до бідності”; негативні емоції, напруження (r= -
 шкала “автономія” та рівень тяжіння до ,459**, кореляційне значення на рівні
бідності (r= -,424**, кореляційне значен- 0,01). Люди із зовнішнім локусом конт-
ня на рівні 0,01); шкала “автономія” та ролю мають звичку виправдовувати себе
шкала “мотивація досягнень”(r= ,457*, зовнішніми обставинами, орієнтуватися
кореляційне значення на рівні 0,05). Пер- на зовнішні мотиви у діяльності, на зов-
ший взаємозв’язок розкривається тезою нішню підтримку, тощо, звідти й оборот-
про те, що чим вище автономія особис- ній кореляційний зв'язок із тривожністю
тості, тим нижче рівень тяжіння до бід- та негативними емоціями, пов’язаними з
ності. І чим більше рівень автономії, тим грошима.
вище мотивація досягнень. Цілком ясно, Тобто, як бачимо, існує тісний прямий
що мова йде як раз про те, що люди, що та зворотній зв’язок між показниками шкал
є носіями культури бідності – мають бі- різних методик. То можна сказати, що ми до-
льше залежності від обставин, від влас- вели основні теоретичні гіпотези, що висуну-
них ресурсів, від установок та цінностей, ли перед проведенням емпіричного дослі-
сформованих впродовж онтогенезу, а дження: у школярів з малозабезпечених родин
незалежність особистості це як раз такі ми виявили тенденцію до розвитку деяких ва-
показник іншої моделі економічної соці- жливих особистісних рис особистості – носія
алізації – людини-підприємця; бідності: тенденцію до зовнішнього локусу
 шкала “креативність” та шкала контролю, високонформного типу адаптації,
© Olena Novosiadla
229
низький рівень суверенності та креативності; льтурою підприємливої людини. Це поясню-

тривожність, фіксацію та негативні емоції у ється тим, що економічна соціалізація школя-
ставленні до грошей, низькі показники самоо- рів – багатоплановий та багатофакторний про-
цінки, саморегуляції та активності. цес. Економічна культура суспільства засвою-
У школярів з сімей з середнім та висо- ється ними завдяки впливові соціалізуючих
ким достатком виявилася тенденція до форму- агентів: через референтні групи (секції, групи
вання підприємницького типу особистості: членства тощо), через організації, де процес
більш високий рівень активності та суверен- соціалізації набуває цілеспрямованого харак-
ності, схильність до внутрішнього локусу кон- теру (наприклад, школа), через суспільство
тролю, більш високий рівень самооцінки та (ЗМІ, новини, тощо), але особливим, найваж-
само прийняття, більше схильність до позити- ливішим агентом соціалізації взагалі, та еко-
вного та раціонального ставлення до грошей, номічної соціалізації, зокрема, виступає роди-
схильність до високолабільного та висококре- на. В кожній родині практикуються специфіч-
ативного типу адаптації, низькі показники за ні стратегії економічної поведінки у зв’язку з
методикою «тяжіння до бідності» та більш орієнтацією на економічні цінності як суспіль-
високі за методикою «схильність до підприєм- ства (те, що є належним для усіх членів суспі-
ництва». льства) так і самої сімейної системи (те, що
Тобто можна зробити висновок про те, цінне і належне з точки зору батьків). В кож-
що економіко-психологічний статус родини ній родині свої неповторні способи оперуван-
має для економічної соціалізації вирішальне ня власністю, грошима (у тому числі – кише-
значення, що деривація основних потреб осо- ньковими), специфічні механізми забезпечен-
бистості протягом онтогенезу дійсно має ня сімейного матеріального достатку
вплив на формування особистості школярів. (контролю витрат, планування бюджету то-
Висновок. Результати проведеного ем- що). Діти інтеріоризують (усвідомлюють, пі-
піричного дослідження свідчать про існування знають і практично освоюють) усі притаманні
відмінностей у особливостях економічної со- родині цінності, установки, емоції, мотивації,
ціалізації школярів з різним економіко- ставлення щодо власності, ведення домогос-
психологічним статусом. У малозабезпечених подарства тощо. Тільки наприкінці юнацького
сім’ях дитиною наслідується модель економі- віку, коли розвивається самосвідомість, з’яв-
чної поведінки батьків з умовною назвою ляються внутріошньособистісні можливості,
“тяжіння до бідності”. У сім’ях з середнім та ресурси для практикування відмінних від ба-
високим достатком наслідується суб'єктний тьківських моделей економічної поведінки та
тип поведінки, що корелює з економічною ку- апробувати креативні, власні. Так, з першим
© Olena Novosiadla
230
трудовим досвідом цінність грошей пізнається психологічним статусом на процес економіч-

в усій повноті та можуть змінитися економічні ної соціалізації школярів. Найбільшу увагу ми
ставлення та цінності. Економічної культура плануємо приділити питанню того як саме,
особистості може набути нових ознак і розви- яким чином та в якій мірі економічна соціалі-
ватись у кардинально новому напрямі. Та дос- зованість батьків впливає на підростаюче по-
від практикування економічних цінностей ба- коління.
тьківської сім’ї даватиметься взнаки кожен
раз в момент прийняття економічно важливих References (Transliteration):
рішень (оскільки особистість апелюватиме до Aver'yanova G. M., Dembicka N. M., Moskalenko V. V.

вже знайомого, звичного способу вчиняти у (2005). Osoblivosti socializaciyi molodi v umovah
transformaciyi suspilstva: monografiya [Features
стосунках з іншими суб’єктами економіки),
of the socialization of youth in a transformation of
становлячи закономірну альтернативу новому
society: a monograph]. Kiyiv: «PPP» [in Ukraini-
економічному досвідові. Ситуація загострю- an].
ються тим, що суспільна економічна культура,
Byelavina T. I., Vasyutinskij V. O., Vinkov V. Yu. (2016).
особливо в нашій країні, - досить суперечли- Socialna psihologiya bidnosti: monografiya [The
ве і строкате. Це відбивається і на процесі еко- Social Psychology of Poverty: a monograph].
номічної соціалізації членів суспільства. Для Kiyiv: Milenium [in Ukrainian].
якихось родин звичайною справою є практи- Vasyutinskij V. O. (2013) Pitalnik "Psihologichne

кування сумнівних з точки зору суспільної tyazhinnya do bidnosti”: metodologichne
obgruntuvannya, procedura rozrobki, zmist
моралі способів заробітку. А сім’ї з більшими
[Questionnaire "Psychological desire for poverty":
адаптаційними можливостями, для яких хара-
methodological justification, processing procedure,
ктерний більш активний, креативний, підприє- content]. Scientific Studios in Social and Political
мницький тип економічної культури, діють Psychology (Vols. 32), (pp. 54-62). Kiyiv:
вже іншими способами. І, отже, наслідуючи Milenium [in Ukrainian].
економічну культуру родини, особистість Dejneka O. S. Ekonomicheskaya psihologiya (1999)

школяра може розвиватись за такими поляр- [Economic psychology]. St. Petersburg:
Izdatelstvo S.-Peterburgskogo universiteta [in
ними стосовно одна одної напрямами соціалі-
Russian].
зації. Про констатацію цього факту свідчить
Dembytska N.M. Modifikaciya testu zagalnoyi shilnosti do
наше емпіричне дослідження.
pidpriyemnictva dlya shkolyariv (2019)
Перспективи подальших досліджень. [Modification of the test of general propensity for
У подальших наукових пошуках ми будемо entrepreneurship for students]. Psihologichnij
вирішувати питання про міру та особливості chasopis : zbirnik naukovih prac. S.D.
впливу сімей з різним економіко- Maksimenkо (Ed.). Kiyiv: Institut psihologiyi
© Olena Novosiadla
231
imeni G. S. Kostyuka Nacionalnoyi akademiyi psihologiya. (Vols.3(17)), (pp. 3-16). Kiyiv. [in
pedagogichnih nauk Ukrayini, (Vols. 11(5)), (pp. Ukrainian].
133-147). [in Ukrainian].
Nartova-Bochaver S.K.. Novaya versiya oprosnika
Zhuravlev A. L. Otnoshenie lichnosti k dengam kak faktor “Suverennost psihologicheskogo
ee orientacij na kulturnye cennosti: programma prostranstva” (2014) [New version of
issledovaniya (2002) [The relation of personality questionnaire «Тhe sovereignty of the
to money as a factor in its orientation to cultural psychological space»] Psihologicheskij zhurnal
values]. Sovremennaya psihologiya: Sostoyanie i (Vols.3(35)), (pp. 105–119). Moscow: Institut
perspektivy issledovanij : Chast 2 : Obshaya i psihologii RAN. [in Russian].
socialnaya psihologiya, psihologiya lichnosti i
Poznyakov V. P. Ekonomicheskaya psihologiya kak otrasl
psihofiziologiya, ekonomicheskaya,
psihologoicheskoj nauki (2014) [Economic
organizacionnaya i politicheskaya psihologiya :
psychology as a branch of psychological science]
materialy yubilejnoj nauchnoj konferencii.
Problemy ekonomicheskoj psihologii. A. L.
A.L.Zhuravlev (Ed.). Moscow: Institut psihologii
Zhuravlyov, A. B.Kuprejchenko (Ed). Moscow:
RAN. [in Russian].
Institut psihologii RAN (Vols.1), (pp. 27 – 57). [in
Melnichuk T. I. Socialno-psihologichni zakonomirnosti Russian].
ekonomichnoyi socializaciyi molodoyi sim’yi:
Posypanov O.G. Metodika izmereniya socialnoj
teoretiko − empirichne doslidzhennya (2018)
adaptivnosti lichnosti (2002) [Methodology for
[Socio-psychological patterns of economic
measuring social adaptability of personality]
socialization of a young family]. Psihologichnij
Sovremennaya psihologiya: Sostoyanie i
chasopis: zbirnik naukovih prac. S. D.
perspektivy issledovanij: Chast 2: Obshaya i
Maksimenkо (Ed.). Kiyiv: Institutu psihologiyi
socialnaya psihologiya, psihologiya lichnosti i
imeni G.S. Kostyuka Nacionalnoyi akademiyi
psihofiziologiya, ekonomicheskaya,
pedagogichnih nauk Ukrayini (Vols.13), (pp. 96-
organizacionnaya i politicheskaya psihologiya:
110). [in Ukrainian].
Materialy yubilejnoj nauchnoj konferencii IP RAN.
Melnichuk T. I. Simejne vihovannya yak odin iz chinnikiv Moscow: Institut psihologii RAN (pp. 93-112). [in
ekonomichnoyi socializaciyi ditej starshogo Russian].
doshkilnogo viku (2017) [Family education as one
Govorun T.V., Dembicka N.M., Zubiashvili I.K.,
of the factors of economic socialization of older
Karamushka L.M., Lavrenko O.V., Moskalenko
preschool children]. Psihologichnij chasopis:
V.V., Mishenko O.O., Shajgorodskij Yu.Zh.
zbirnik naukovih prac. S. D. Maksimenkо (Ed.).
Socialno-psihologichni problemi stanovlennya
Kiyiv: Institutu psihologiyi imeni G.S. Kostyuka
sub’yekta ekonomichnoyi socializaciyi:
Nacionalnoyi akademiyi pedagogichnih nauk
monografiya (2012) [Socio-psychological
Ukrayini (Vols.3(7)), (pp. 120-131). [in
problems of the formation of the subject of
Ukrainian].
economic socialization: a monograph]. V.V.
Moskalenko V. V. Ekonomichna socializaciya osobistosti: Moskalenko (Ed.). Kirovograd. [in Ukrainian].
konceptualna model (2006) [Economic socializa-
Dembicka N.M., Zubiashvili I.K., Lavrenko O.V.,
tion of personality: a conceptual model] Socialna
Melnichuk T.I. Socialno-psihologichne
© Olena Novosiadla
232
zabezpechennya ekonomichnoyi socializaciyi which are studied theoretically and empirically in

molodi: monografiya (2018) [Socio-psychological the context of pupils’ economic socialization.
support of the economic socialization of youth].
They are two vectors, according to which a
N.M. Dembicka (Ed.). Kiyiv: Institutu psihologiyi
imeni G.S. Kostyuka Nacionalnoyi akademiyi child’s socialization in the modern family can be
pedagogichnih nauk Ukrayini (Vols.13), (pp. 96- directed. Each of these concepts includes a set of
110). [in Ukrainian]. personal traits, values, activities, motivations,
knowledge, skills and attitudes. The idea is sub-
Olena Novosiadla stantiated that the leading psychological mecha-

Scientific Correspondent of H.S.Kostiuk Institute of psy- nism of pupils’ socialization process is the inter-
chology, National Academy of Educational Sciences of nalization of the culture of poverty practiced
Ukraine, Kyiv (Ukraine)
since childhood in their families. Consequently,
RESEARCH ON ECONOMIC SO- great re-socialization efforts are required to form
CIALIZATION OF PUPILS FROM LOW-
INCOME FAMILIES and further develop an entrepreneurial culture of
children from low-income families. This goal
ABSTRACT achievement is additionally complicated as the
both types of economic culture (poverty and en-
The article presents the theoretical and trepreneurship) coexist and are practiced more or
empirical study on economic socialization char- less in the modern Ukrainian families. So, this
acteristic for pupils from low-income families. article presented the empirical study aimed at de-
The article describes both the theoretical ap- tailed elaboration of these phenomena and con-
proaches to the problem of low income and the firming the basic assumptions about their mani-
empirical methods to study pupils’ economic so- festations.
cialization. The scientific achievements made by The article also presents the comparative
researchers in many fields of knowledge and re- analysis of the psychological factors influencing
lated to the problem of economic socialization are economic socialization of pupils from families
analyzed. with different economic and psychological status-
Particular attention is paid to subjectivity, es. The performed correlation analysis shows the
adaptation and sovereignty of personal psycho- existing correlations between pupils’ personal
logical area as psychological sources for pupils’ characteristics and indicators of their economic
effective economic socialization. socialization. The differences between the eco-
The concepts of “culture of poverty” and nomic socialization of pupils from middle- and
“culture of an entrepreneurial person” are re- high-income families and that of pupils from low-
vealed. They are identified as key phenomena, income families are empirically explained. The
© Olena Novosiadla
233
article proves that pupils from low-income fami- Раскрыты понятия «культура носителя
lies really inherit the parental model of “culture бедности» и «культура предприимчивого че-
of poverty”, and children from middle and high ловека», которыми обозначены ключевые фе-
income families tend to form an entrepreneurial номены, изучаемые нами теоретически и эм-
personality and the appropriate model of econom- пирически в контексте экономической социа-
ic socialization. лизации школьников, ведь это два вектора, в
Keywords: socialization, economic social- соответствии с которыми может разворачи-
ization, entrepreneurial culture, low income, en- ваться процесс социализации ребенка в совре-
trepreneurial personality type, poverty aspiration. менной семье. Каждое из этих понятий вклю-
чает в себя комплекс личностных черт, ценно-
Елена Новосядлая стей, активностей, мотиваций, знаний и уме-
Научный корреспондент Института психологии имени ний, отношений. Обоснована идея о том, что
Г.С.Костюка Национальной академии педагогических
наук Украины, г. Киев (Украина) ведущим психологическим механизмом про-
цесса экономической социализации школьни-
ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ
ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СОЦИАЛИЗАЦИИ ка является интериоризация культуры носите-
ШКОЛЬНИКОВ ИЗ ля бедности, практикуемая с детства в роди-
МАЛООБЕСПЕЧЕННЫХ СЕМЕЙ
тельской семье. Следовательно, больших ре-
АННОТАЦИЯ социализующих усилий требует формирова-
В статье освещаются результаты теоре- ния и дальнейшее развитие культуры пред-
тико-эмпирического исследования особенно- приимчивого человека у детей из малообеспе-
стей экономической социализации школьни- ченных семей. Тем более усложняется этот
ков из малообеспеченных семей. В статье процесс, поскольку оба типа экономической
представлены как теоретические подходы к культуры (бедности и предприимчивости) со-
проблеме малообеспеченности, так и методи- существуют, практикуемые в большей или
ка эмпирического исследования экономиче- меньшей степени в современной украинской
ской социализации школьников. Проанализи- семьи. Эмпирическое исследование, представ-
рован научные разработки исследователей из ленное в данной статье, направлено на кон-
многих областей знаний, посвященные реше- кретизацию сущности этих феноменов и на
нию проблемы экономической социализации. подтверждение основных предположений от-
Особое внимание уделено субъектно- носительно их проявления.
сти, адаптации и суверенности как психологи- Также в статье приводятся результаты
ческим факторам продуктивной экономиче- сравнительного анализа психологических фак-
ской социализации школьника. торов экономической социализированности
© Olena Novosiadla
234
школьников из семей с разным экономико-

психологическим статусом. С помощью кор-
реляционного анализа показана взаимосвязь
между личностными особенностями школьни-
ков и показателями их социализации, в част-
ности экономической. Эмпирически выяснены
и объяснены различия экономической социа-
лизации школьников из семей со средним и
высоким достатком и из малообеспеченных
семей. Доказано, что школьниками из мало-
обеспеченных семей действительно наследу-
ется родительская модель «культура носителя
бедности», а школьники из семей со средним
и высоким достатком имеют тенденцию к
формированию предпринимательского типа
личности и соответствующей модели эконо-
мической социализации.
Ключевые слова: социализация, эконо-
мическая социализация, экономическая куль-
тура личности, малообеспеченность, предпри-
нимательский тип личности, тяготение к бед-
ности.

© Olena Novosiadla
235
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНИХ МОТИВІВ

КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ДО
САМОРЕГУЛЯЦІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Москальова Алла Степанівна1, Москальов Максим Володимирович2

1
Кандидат психологічних наук, професор кафедри психології управління, «Університет
менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, м. Київ (Україна)
2
Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології управління «Університет
менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, м. Київ (Україна)
UDC: 159.923
АНОТАЦІЯ
У статті подано результати емпіричного дослідження особливостей професійних мотивів
керівників закладів загальної середньої освіти до саморегуляції в професійній діяльності.
Досліджено професійні мотиви керівників закладів загальної середньої освіти загалом та

особливості професійних мотивів керівників закладів загальної середньої освіти до
саморегуляції в професійній діяльності, зокрема.
У процесі проведеного емпіричного дослідження було виявлено декілька груп мотивів, які
надали можливість визначити ієрархію значущості професійних мотивів та їх складових у
діяльності керівників закладів загальної середньої освіти, а саме: професійні мотиви,
мотиви особистісного та професійного самовдосконалення, соціальні мотиви, прагматичні
мотиви, престижні мотиви.
Встановлено відмінності особливостей саморегуляції серед професійних мотивів

керівників закладів середньої освіти залежно від статі і віку.
Виявлено, що проблема саморегуляції особистості пов’язана з психологічною здатністю

особистості бути продуктивною, діяльнісною і активною в умовах трансформаційних змін
у суспільстві. Вважається, що основними характеристиками суб’єктної активності є

Copyright: © Alla Moskaljova, Maksym Moskaliov
© Alla Moskaljova, Maksym Moskaliov

236
творчий характер, здатність змінювати навколишній світ, що особливо важливо в контексті

вивчення особистісної саморегуляції як чинника ефективності професійної діяльності.
Особливо це важливо в питанні забезпечення підвищення компетентності управлінської
діяльності особистості керівника, зокрема керівника закладу загальної середньої освіти.
Вивчено загальний рівня стилю саморегуляції за результатами методики «Стиль

саморегуляції поведінки» управлінців, що впливає на характер їх професійної діяльності.
Констатовано, що тільки близько третини досліджуваних керівників закладів загальної

середньої освіти мають високий рівень сформованості загального стилю саморегуляції, що
загалом негативно може позначитися на їхню професійну діяльність.
Ключові слова: професійна діяльність, професійні мотиви, саморегуляція, керівники

закладів загальної середньої освіти.
Постановка проблеми. наукової літератури та аналіз практики управлінсь-

Глобальна соціально-економічна криза, що кої діяльності керівників закладу загальної серед-
розгорнулася у нашому суспільстві, поглибила не ньої освіти висвітлює наявність означеної пробле-
тільки проблеми психологічного розвитку особис- ми, що є необхідною для повноцінного навчання,
тості, а й різного роду проблеми становлення фахі- виховання й розвитку особистості. Особистість
вців.. На поверхню наукових досліджень були під- керівника освітньої організації є важливою лан-
няті певні професійні протиріччя, неврахування кою, яка несе подвійну відповідальність: як за дія-
яких може призводити до виникнення таких специ- льність навчального закладу загалом, так і за стосу-
фічних характеристик особистісно-професійного нки, які виникають під час освітнього процесу. То-
розвитку фахівця, як: професійна деформація, про- му розв’язання проблеми подолання професійних
фесійна деструкція, професійна криза тощо. Особ- труднощів керівниками закладів загальної серед-
ливої уваги, у контексті підвищення рівня управ- ньої освіти є дуже непростим завданням та зале-
ління закладами загальної середньої освіти, заслу- жить від впливу багатьох факторів та умов, а та-
говує така характеристика психологічного стану кож створює певні протиріччя між:
особистості, як професійні труднощі у діяльності  необхідністю створення психолого-
фахівця – керівника закладу загальної середньої педагогічних умов подолання професійних
освіти. Проте ця проблема потребує досконалого труднощів управлінців, які відповідали б су-
вивчення задля того, щоб надати можливість керів- чаcним науковим вимогам – та відсутністю
никам закладів загальної середньої освіти оволоді- чіткої системи впливів на процедуру навчан-
ти засобами конструктивного подолання професій- ня;
них криз з метою поліпшення освітнього процесу  переважання можливостей використання
освітньої закладу. психологічних методів і технологій профе-
Варто відмітити, що теоретичний аналіз сійного розвитку фахівця та відсутність роз-

237
робок проблеми конструктивного подолання ло важливим визначити особливості професій-

професійних труднощів професійної діяль- них мотивів керівників закладів загальної се-
ності керівниками загальної середньої освіти; редньої освіти до саморегуляції у професійній
 необхідністю оптимізації процесу розвитку діяльності.
керівниками загальної середньої освіти – та Аналіз останніх досліджень і
відсутністю технологій процесу подолання публікацій.
професійних труднощів. Варто відмітити, що зацікавленість ви-
Отже, можна відмітити нагальну необхід- вчення проблеми психічної саморегуляції за
ність підготовки керівників закладів загальної сере- останні роки значно зросла, про що свідчить
дньої освіти до конструктивного подолання профе- той факт, що до феномена саморегуляції звер-
сійних труднощів як необхідної умови їх професій- таються у своїх дослідженнях представники
ного зростання. самих різних психологічних дисциплін. Відо-
Сьогодні розвиток професійних моти- мо декілька підходів до вивчення поняття
вів управлінців є визначною умовою їх профе- «саморегуляція»: системний підхід (у рамках
сійної діяльності. Від того якими є значущі якого підкреслюється необхідність її вивчення
мотиви професійного вдосконалення управлі- як процесу, що має багаторівневу детерміна-
нців, у тому числі керівників закладів загаль- цію); суб’єктний підхід є методологічною під-
ної середньої освіти буде залежати ефектив- ставою до дослідження психіки людини –
ність їх професійної діяльності. Одним із по- К. Абульханова-Славська, А. Брушлинський,
казників професійних мотивів управлінців є Н. Волянюк, С. Рубінштейн (Абульханова-
особистісна саморегуляція. Саморегуляція Славская, 1980; Брушлинский, 2000, Волянюк,
(self-regulation) розглядається як процес орга- 2006) і представлення про функціональну
нізації особистістю своєї поведінки, який ха- структуру системи усвідомленої саморегуляції
рактеризується специфічною активністю, довільної активності людини (Конопкин,
спрямованою на узгодження поведінки особи- 1995), а також авторська концепція індивідуа-
стості з вимогами ситуацій, очікуваннями ін- льного стилю саморегуляції (Моросанова,
ших людей, забезпечення оптимального рівня 2000; Коноз, 2000).
взаємодії як між власними підструктурами, Вважається, що заключною ланкою ці-
так і взаємодії із зовнішніми впливами лісного процесу самосвідомості є саморегуля-
(О. Бондарчук, А. Москальова, Г. Нікіфоров, ція особистістю складних психічних актів,
Ю. Філімоненко, О. Польшин) (Бондарчук, власної поведінки. Під саморегуляцією в стру-
2008; Москальова 2012, 2014, 2015; Никифо- ктурі самосвідомості у вузькому смислі маєть-
ров, Филимоненко, Польшин, 1996). Тому ста- ся на увазі така форма саморегуляції поведін-

238
ки, яка передбачає момент включеності в неї щодо механізмів підтримки внутрішньої ціліс-
результатів самопізнання і емоційно- ності вивчалась рядом авторів, що стосуються
ціннісного ставлення до себе, причому ця порушень та викривлень самосвідомості та їх
включеність актуалізована на всіх етапах здій- впливу на поведінку людини. На думку за
снення поведінкового акту, починаючи від Б. В. Зейгарнік (Зейгарник, 1995), розвинута
мотивуючих компонентів і закінчуючи влас- саморегуляція забезпечує не лише свідому ор-
ною оцінкою досягнутого ефекту поведінки ганізацію дії за допомогою засобів, направле-
(А. Москальова; О. Конопкін) (Москальова, них на її оптимізацію, але й оволодіння, свідо-
2014; Конопкін, 1995). Також варто врахову- ме управління, власною мотивацією. Ця здат-
вати, що розробкою проблеми саморегуляції ність може використовуватися в подоланні
поведінки особистості займалися вчені, які професійних криз особистості. Варто звернути
досліджували М. Гриньова (Гриньова, 2012): увагу і на те, що здатність до цілостності осо-
окремі прояви саморегуляції в різних видах бистості допомагає людині адаптуватися і до
діяльності (О. Конопкін, Г. Нікіфоров, самого себе, через самоприйняття, самопри-
А. Осніцький та ін.) (Конопкин, 1995; Ники- стосування, завдяки чому людина стає більш
форов, 1996; Осницкий, 2009); проблема само- впевненою. Друга функція сприяє удоскона-
регуляції в дослідженнях рефлексії (І. Бех, ленню себе за рахунок самопізнання та само-
В. Давидов, Б. Зейгарник, та ін.) (Бех, 2010; змін, що досягається завдяки особистісній са-
Давидов, 2012, Зейгарник, 1995). морегуляції; третя – розглядається як регуля-
В психологічній науці поняття саморе- тивна функція поведінки та життєдіяльності,
гуляції чільно пов’язане з самосвідомістю осо- яка за рахунок самосвідомості здійснює про-
бистості. Виділяють три основні функції само- цес дієвості змісту саморегуляції, що і прояв-
свідомості, а саме (В. Моросанова та ляється у поведінці та діяльності людини.
О. Аронова) (Моросанова, Аронова, 2008): 1) Також виділено рівні саморегуляції:
здатність людини до самоідентифікації, само- рівень психічної регуляції (пов’язується з під-
оцінки та свого ставлення до світу; 2) здат- триманням, мобілізацією психічної активнос-
ність людини бути суб’єктом усвідомленої та ті, котра є суб’єктивною умовою здійснення
спрямованої зміни себе; 3) спрямовуюча регу- особистістю реальної діяльності); особистіс-
ляція своєї поведінки і життєдіяльності завдя- ний рівень регуляції (охоплює свідомі спосо-
ки самосвідомості, яка забезпечує їх усвідом- би включення особистості в діяльність, її став-
лення. лення до неї); способи подолання криз фахів-
Автори стверджують, що перші дві фу- цем. Як зазначає О. Бондарчук, саморегуляція
нкції є більш вивчені в науці. Перша функція сприяє мобілізації ресурсів на шляху подолан-

239
ня перешкод, локалізацією контролю, здатніс- сійної діяльності. При цьому було проаналізо-
тю до самоконтролю в процесі діяльності вано здатність управлінців розуміти мотиви
(Бондарчук, 2008: 168). впливу на ефективність професійної діяльнос-
Варто відмітити, що регуляторна функ- ті, а саме: соціальні мотиви (можливість впли-
ція самосвідомості, яка забезпечує дійсність ву на підростаюче покоління, підготовку його
його змісту завдяки взаємозв’язку з структу- до життя в сучасних умовах; виконувати обо-
рою процесів саморегуляції поведінки і діяль- в’язок перед суспільством щодо підвищення
ності людини, пов’язана з плануванням мети, якості навчання і виховання, удосконалення
моделюванням значних умов їх досягнення, навчально-виховного процесу; забезпечувати
програмуванням дій, оцінюванням результатів духовний і культурний розвиток підростаю-
і розвитком суб’єктивних форм. чих поколінь); престижні мотиви (зробити ка-
В. Моросанова та О. Аронова доводять р’єру, добитись визнання закладу освіти за
існування двох особистісних інтенцій, які обу- рахунок впровадження нових підходів в уп-
мовлюються різними рівнями саморегуляції та равлінні освітнім процесом, навчанні і вихо-
типом самосвідомості, а саме: 1) прагнення до ванні дітей); прагматичні мотиви (здобути бі-
реалізації себе через управління іншими, оріє- льше матеріальних можливостей та пільг, роз-
нтація на соціальний статус; 2) прагнення реа- ширити коло спілкування, здобути більше со-
лізувати себе в творчості та саморозвитку осо- ціальних можливостей, уникнути неприємнос-
бистості (Моросанова; Аронова, 2008). тей з боку керівництва в разі невідповідності
Мета статті: дослідження психологіч- якості навчання сучасним вимогам); власне
них особливостей професійних мотивів керів- професійні мотиви (підвищувати якість на-
ників закладів загальної середньої освіти до вчально-виховного процесу, планування робо-
саморегуляції в професійній діяльності. ти на основі сучасних вимог, організація дія-
Методи та прийоми. льності на основі сучасних вимог, здійснення
Заради виявлення ознак мотивів профе- контролю за якістю навчально-виховного про-
сійної діяльності керівників ЗНЗ було викори- цесу відповідно до сучасних вимог, спільно
стано методику О. І. Бондарчук, діяти з педагогічним колективом для досяг-
Л. М. Карамушка «Мотиви професійної діяль- нення освітніх цілей); мотиви особистісного
ності» (Бондарчук, 2008; Пінчук, 2010). та професійного самовдосконалення (більш
У результаті ранжування мотивів про- плідно реалізовувати власні ідеї щодо органі-
фесійного самовдосконалення вдалось вияви- зації освітнього процесу відповідно до сучас-
ти особливості уявлень керівниками ЗНЗ зна- них вимог, самопізнання особистісних якос-
чущості саморегуляції в ієрархії мотивів профе- тей і їх впливу на професійну діяльність, осо-

240
бистісне зростання, саморегуляція в професій- більш залежні від ситуації тощо (Моросанова,
ній діяльності). Коноз, 2000; Бондарчук, 2006: 108).
Також була використана методика Статистична обробка даних здійснюва-
В. Моросанової, Є. Коноз «Стиль саморегуля- лась за допомогою комп’ютерної програми
ції поведінки», завдяки якій було виявлено SPSS (версія 21).
загальний стиль саморегуляції керівників за- Дослідження проводилося в Університе-
кладів середньої освіти. Методика містить 46 ті менеджменту освіти НАПН України протя-
тверджень, які утворюють 6 шкал, що поділя- гом 2016–2018 рр. У дослідженні взяли участь
ються на основні регулятивні процеси 2060 керівників закладів загальної середньої
(планування, моделювання, програмування, освіти з різних регіонів України.
оцінка результатів) та регулятивно- Виклад основного матеріалу і резуль-
особистісних властивостей (гнучкість і самос- татів дослідження.
тійність). Показник «Загальний рівень саморе- У процесі проведеного дослідження
гуляції» характеризує загальний рівень сфор- було виявлено декілька груп мотивів, які нада-
мованості індивідуальної системи усвідомле- ли можливість визначити значущість профе-
Таблиця 1. сійних мотивів у діяльності керівників закла-
Групи мотивів дів загальної середньої освіти (табл.1)
Групи мотивів Бали, у се- Як видно із табл. 1, досліджувані керів-
редньому
професійні мотиви 36,43
ники закладів загальної середньої освіти роз-
мотиви особистісного та про- 28,77 поділилися на декілька груп за пріоритетністю
фесійного самовдосконалення
соціальні мотиви 25,22 мотивів, що сприяють вдалій саморегуляції
прагматичні мотиви 23,01 особистості. Велике значення, на думку
престижні мотиви 14,78
управлінців, мають «професійні моти-
ної саморегуляції активності особистості. За ви» (36,43%). Значно менше значення респон-
рівнем розвитку особистісної саморегуляції денти віддають таким мотивам: «мотиви осо-
вибірку було розподілено на три групи: висо- бистісного та професійного самовдосконален-
ка, середня, низька, де керівники з високим ня» (28,77 %), «соціальні мотиви» (25,22%),
рівнем характеризуються усвідомленістю про- «прагматичні мотиви» (23,01 %), «престижні
цесу саморегуляції, самостійність, адекват- мотиви» (14,78 %).
ність реагування на зміну умов, усвідомлене Крім того, виявлено розподіл керівни-
висування і досягнення цілей; з низьким – пот- ків закладів загальної середньої освіти за ха-
реба в усвідомленому плануванні і програму- рактеристики кожної із груп мотивів, значу-
ванні своєї поведінки несформована, вони

241
щих для успішного подолання труднощів у показником «мотиви особистісного та профе-

професійній діяльності (табл. 2). сійного самовдосконалення» розподілилися
Як вказано у табл.2, респонденти за по- так: найбільша кількість – це ті, які виокрем-
Таблиця 2. люють такі мотиви: «особистісне зростан-
Результати дослідження професійних ня» (12,44 %), трохи нижчі показники «більш
мотивів
плідно реалізувати власні ідеї щодо реалізації
Групи мотивів Бали,
у се- професійної діяльності» (10,0 %), а також такі
редньому
як «самоактуалізації у професійній діяльнос-
професійні мотиви 36,43
Таблиця 3.
спільно діяти з колегами для досяг- 11,83
нення цілей професійної діяльності Результати дослідження мотивів про-
підвищувати якість супроводу 9,81 фесійного самовдосконалення
освітнього процесу
організовувати діяльність на основі 9,48 Групи мотивів Бали, у
сучасних вимог середнь-
планувати роботу на основі сучасних 8,64
вимог мотиви особистісного та професійно- 28,77
здійснення контролю за особистісним 6,45 го самовдосконалення
розвитком учнів відповідно до су- особистісне зростання 12,44
часних умов
більш плідно реалізувати власні ідеї 10,00
щодо реалізації професійної діяль-
казником «професійні мотиви» розподілилися
самоактуалізації у професійній діяль- 9,55
так: найбільша кількість – це ті, які виокрем- ності
люють такі мотиви: «спільно діяти з колегами саморегуляція у професійній діяль- 9,02
ності
для досягнення цілей проф діяльності» (11, 83
%); дещо менше група керівників, які надають ті» та «саморегуляція у професійній діяльнос-
перевагу «підвищувати якість супроводу осві- ті» (відповідно 9,55 % та 9,02 %).
тнього процесу» (9, 81%), «організовувати Також було проаналізовано соціальні
діяльність на основі сучасних вимог» (9,48%) мотиви (табл. 4).
та «планувати роботу на основі сучасних ви- Як видно із табл. 4, всі групи мотивів
мог» (8,64 %); нарешті, завершує цей ряд розподілилися один за одним майже з одними
«здійснення контролю за особистісним ро- показниками: «забезпечити духовний і куль-
звитком учнів відповідно до сучасних турний розвиток підростаючих поко-
умов» (6,45 %). лінь» (10,82 %), «виконувати обов’язок перед
Щодо дослідження мотивів про- суспільством щодо підвищення якості навчан-
фесійного самовдосконалення, то також було ня» (10,61 %), «вплив на підростаюче поколін-
виявлено їх складові (табл. 3). ня та підготовка його до життя в сучасних
Як вказано у табл. 3, респонденти за умовах» (10,45 %).

242
Таблиця 4. сійної діяльності зайняли останнє місце

Результати дослідження соціальних
(табл. 6).
мотивів
Групи мотивів Бали, у се- Таблиця 6.
редньому
Результати дослідження
соціальні мотиви 25,22
престижних мотиви
забезпечити духовний і культурний 10,82
розвиток підростаючих поколінь Групи мотивів Бали, у се-
виконувати обов’язок перед суспіль- 10,61 редньому
ством щодо підвищення якості нав- престижні мотиви 14,78
чання
зробити кар’єру 9,88
вплив на підростаюче покоління та 10,45
підготовка його до життя в сучасних добитися визнання за разунок 9,37
умовах впровадження нових підходів в
професійну діяльність
З метою визначення груп мотивів праг-
матичних мотивів було проаналізовано і їх З даних, наведених в табл.6 випливає,
(табл. 5). що не значна кількість керівників входять в
Таблиця 5. групу, які обирають мотиви «зробити
Результати дослідження прагматичних кар’єру» (9,88 %) та «впровадження нових
мотивів
підходів» (9,37 %) в професійну діяльність.
Групи мотивів Бали, у
середнь- Наступним етапом нашого дослідження
ому
стало визначення особливостей саморегуляції
прагматичні мотиви 23,01
коло спілкування, здобувати більше 9,80 серед професійних мотивів керівників закла-
соціальних можливостей дів середньої освіти залежно від статі і віку.
здобути більше матеріальних можливо- 7,49
стей та пільг Нами були встановлені відмінності (р<0,05)
уникати неприємностей з боку керів- 4,66 визначення особливостей саморегуляції серед
ництва у разі невідповідності якості
навчання сучасним вимогам професійних мотивів керівників закладів сере-
дньої освіти залежно від статі і віку.
Як зазначено в табл. 5, лише 9,8 % дослі- Як видно із рис.1 у жінок рівень само-
джуваних керівників ввійшли в групу мотивів регуляції вище, а ніж у чоловіків. Окрім того
«коло спілкування, здобувати більше соціаль- у жінок з віком рівень саморегуляції зростає,
них можливостей», а також виявлено натомість у чоловіків навпаки спадає.
«здобути більше матеріальних можливостей При дослідженні ми враховували дум-
та пільг» (7, 49%) та (4,66 %). ку О. Бондарчук, що для досліджуваних з ви-
Слід також зазначити, що престижні сокими показниками характерна усвідомле-
мотиви в ієрархії професійних мотивів профе- ність процесу саморегуляції, самостійність,
гнучкість, адекватність реагування на зміну

243
Рис.1. Особливості саморегуляції керівників закладів серед-

ньої освіти залежно від статі і віку
умов, усвідомлене висування і досягнення ці- важання в групі осіб з низьким рівнем особис-
лей. Також науковець доводить у своїх дослі- тісної саморегуляції, що характеризує управлі-
дженнях (Бондарчук, 2006: 108), чим вище за- нців такими ознаками: відсутність потреби в
гальний рівень усвідомленої саморегуляції, усвідомленому плануванні та програмуванні
тим легше людина оволодіває новими видами своєї поведінки, відсутність впевненої поведі-
активності, впевненіше почувається у незна- нки в невизначених життєвих та виробничих
йомих ситуаціях. ситуаціях, невпевненість.
Також наступним етапом нашого дослі- Отож, саме такі ознаки в умовах транс-
дження було виявлено певні характеристики формації освітньої системи не сприятимуть
стилю саморегуляції за результатами методи- ефективності професійної діяльності керівни-
ки «Стиль саморегуляції поведінки», що хара- ків закладів загальної середньої освіти.
ктеризує особистісний потенціал управлінців Висновки.
та впливає на характер їх професійної діяльно- Виявлено, що професійні мотиви керів-
сті. Виявлено, що загальний рівень особистіс- ників закладів загальної середньої освіти міс-
ної саморегуляції у керівників закладів загаль- тять різні групи мотивів, які не завжди сприя-
ної середньої освіти знаходяться на низькому ють долати труднощі, що виникають в їх про-
(35,4 %), або середньому (36,0 %) рівнях роз- фесійній діяльності.
витку. Виявлено, що лише 28,6 % керівників З’ясовано, що серед групи мотивів про-
ввійшли в групу досліджуваних з високим рів- фесійного самовдосконалення для управлінців
нем особистісної саморегуляції (Москальова, саморегуляція не є значущим мотивом. Визна-
2014). Отримані показники вказують на пере- чено, що у жінок рівень саморегуляції вище, а

244
ніж у чоловіків. Окрім того у жінок з віком and pathology], Psikhologicheskiy zhurnal, Vol.
рівень саморегуляції зростає, натомість у чо- 10, 122–132 [in Russian].
ловіків навпаки спадає. Konopkin, O. A. (1995). Psikhicheskaya samoregulyatsiya

proizvolnoy aktivnosti cheloveka [Psychical self-
Відповідно, доцільним уявляється
regulation of arbitrary activity of man], Voprosy
сприяння розвитку саморегуляції керівників
psikhologii, 1, 5–12 [in Russian].
закладів загальної середньої освіти в умовах
Morosanova, V., Aronova, A. (2008) Samoregulyatsiya i
післядипломної педагогічної освіти
samosoznaniye subyekta [Self-regulation and con-
Перспективним напрямом подальшого sciousness of subject], Psikhologicheskiy zhurnal,
розвитку автор вбачає у теоретичному обґрун- Vol. 29, 14 –23 [in Russian].
туванні, розробці та апробації програми роз- Morosanova, V. I. Konoz E. M. (2000). Stilevaya
витку саморегуляції керівників закладів зага- samoregulyatsiya povedeniya cheloveka [Stylish
льної середньої освіти в умовах післядиплом- self-regulation of human behavior], Voprosy
psikhologii, 2, 18–127 [in Russian].
ної освіти (підвищення кваліфікації).
Moskalova, A. S. (2012). Rol samorehuliatsii v podolanni
References (Transliteration): profesiinykh kryz kerivnykamy zahalnoosvitnikh

navchalnykh zakladiv [Role of self-regulation in
Bondarchuk, O. I. (2008). Sotsialno-psykholohichni osnovy overcoming of professional crises by the leaders of
osobystisnoho rozvytku kerivnykiv general educational establishments], U zb. nauk.
zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv u prats Instyttu psykholohii im. H. S. Kostiuka
profesiinii diialnosti : monohrafiia [Social- NAPN Ukrainy, Kyiv, A.S.K, Vol. 34, 197-201 [in
psychological fundaments for personal growth of Ukrainian].
heads of general educational institutions in profes- Moskalova, A. S. (2014). Kharakterystyka osobystisnoi

sional activity: monography]. – Kyiv : Nauk. Svit samorehuliatsii kerivnykiv zahalnoosvitnikh
[in Ukrainian]. navchalnykh zakladiv v umovakh profesiinoi
Volianiuk, N. Y. (2006). Psykholohiia profesiinoho kryzy: psykholohichnyi aspekt : U zb. nauk. prats
stanovlennia trenera: monohrafiia [Psychology of Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN
the professional becoming of trainer: monograph], Ukrainy [Description of personality self-regulation
Lutsk. Volynska oblasna drukarnia [in Ukrainian]. of leaders of general educational establishments in
the conditions of professional crisis: psychological
Hrynova, M. (2012). Samorehuliatsiia yak osnova
aspect], Alchevsk : DonDTU, issue. 40, Vol. 1, 69-
rozviazannia pedahohichnoi maisternosti [Self-
73 [in Ukrainian].
regulation as a fundament for unleashing pedagog-
ical skills], Visnyk pedahohichnoi maisternosti, Moskalova, A. S. (2015). Samorehuliatsiia yak chynnyk
issue. 9, 55-59 [in Ukrainian]. poperedzhennia profesiinykh kryz kerivnykiv

zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv: spetskurs
Zeygarnik, B. V., Kholmogorova A. B., Mazur E. S.
dlia slukhachiv kursiv pidvyshch. kvalifikatsii
(1989). Samoregulyatsiya povedeniya v norme i
systemy pisliadyp. ped. Osvity [Self-regulation as
patologii [Self-regulation of behavior in a norm

245
factor of warning of professional crises of leaders school heads’ professional motives to self-
of general educational establishments], NAPN regulation in professional work.
Ukrainy, DVNZ «Un-t menedzhmentu osvity», 55
The secondary school heads’ professional
[in Ukrainian].
motives in general and the peculiarities of their
Nikiforov, G. S., Filimonenko, Yu. I., Polshin, A. K.
professional motives to self-regulation in profes-
(1996). Psikhologicheskiye aspekty samoreg-
ulyatsii sostoyaniy [Psychological aspects of self- sional work were investigated.
regulation of the states], SPb. Piter [in Russian]. The performed empirical research re-
Pinchuk, N. I. (2010). Metodyka doslidzhennia motyvatsii vealed several groups of motives, which allowed
kerivnykiv osvitnikh orhanizatsii do us to determine the hierarchy of the important
vdoskonalennia psykholohichnoi kompetentnosti professional motives and their components in sec-
[Methodology research for motivation heads of ondary school heads’ work, namely: professional
educational organizations to improve psychologi-
motives, motives of personal and professional self
cal competence], Aktualni problemy psykholohii :
zb. nauk. prats Instytutu psykholohii im. -improvement, social motives, pragmatic motives,
H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. prestigious motives.
S. D. Maksymenko, L. M. Karamushka (Eds), The peculiarities of self-regulation as a
(Vol.1), part.27 [in Ukrainian]. professional motive of the secondary school
heads, depending on their gender and age, were
Alla Moskaljova determined.
PhD in Psychology, Professor, Department of Management The problem of self-regulation is con-
Psychology, University of Educational Management, Natio-
nal Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv nected with an individual’s psychological ability
(Ukraine)
to be productive, energetic and active even in the
conditions of transformational changes in society.
Maksym Moskaliov
It is believed that the main characteristic of sub-
PhD in Psychology, Associate Professor, Department of
Management Psychology, University of Educational Mana- jective activities is their creative nature, the abili-
gement, National Academy of Educational Sciences of
Ukraine, Kyiv (Ukraine) ty to change the world around, which is especially
important for personal self-regulation as a factor
influencing professional efficiency. This is es-
RESEARCH ON THE PECULIARITIES OF
GENERAL SECONDARY SCHOOL HEADS’ pecially important for improvement of managers’
PROFESSIONAL MOTIVES TO administrative competence, in particular, the com-
SELF-REGULATION IN
PROFESSIONAL WORK petence of secondary school heads.
The method of “Styles of behavioural self-
ABSTRACT
regulation” was used to estimate styles of mana-
The article presents the results of the em-
gers’ self-regulation in general, and its influence
pirical study on the peculiarities of secondary

246
on their professional work. Исследовано профессиональные моти-

The article shows that only about one third вы руководителей учреждений общего средне-
of the surveyed secondary school heads have a го образования в целом и особенности про-
highly formed general style of self-regulation; фессиональных мотивов руководителей учре-
these poor results can adversely affect head’s pro- ждений общего среднего образования к само-
fessional work. регуляции, в частности. В процессе проведен-
Keywords: professional activity, profes- ного эмпирического исследования было выяв-
sional motives, self-regulation, secondary educa- лено несколько групп мотивов, которые
tion institutions’ heads. предоставили возможность определить иерар-
хию значимости профессиональных мотивов и
Москалёва Алла Степановна их составляющих в деятельности руководите-

лей учреждений общего среднего образова-
Кандидат психологических наук, профессор кафедры
психологии управления Университета менеджмента ния, а именно: профессиональные мотивы,
образования Национальной академии педагогических
наук Украины, г. Киев (Украина) мотивы личностного и профессионального
самосовершенствования, социальные мотивы,
прагматичные мотивы, престижные мотивы.
Москалёв Максим Владимирович
Установлены различия особенностей
Кандидат психологических наук, доцент кафедры пси-
хологии управлеіния Университета менеджмента об- саморегуляции среди профессиональных мо-
разования Национальной академии педагогических наук тивов руководителей учреждений среднего
Украины, м. Київ (Украина)
образования в зависимости от пола и возраста.
Выявлено, что проблема саморегуля-
ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ МОТИВОВ ции личности связана с психологической спо-
РУКОВОДИТЕЛЕЙ УЧРЕЖДЕНИЙ собностью личности быть продуктивной, дея-
ОБЩЕГО СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ К
САМОРЕГУЛЯЦИИ В тельностной и активной в условиях трансфор-
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ мационных изменений в обществе. Считается,
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
что основными характеристиками субъектной
активности является творческий характер,
АННОТАЦИЯ
способность изменять окружающий мир, что
В статье представлены результаты эм- особенно важно в контексте изучения лич-
пирического исследования особенностей про- ностной саморегуляции как фактора эффек-
фессиональных мотивов руководителей учре- тивности профессиональной деятельности.
ждений общего среднего образования к само- Особенно это важно в вопросе обеспечения
регуляции в профессиональной деятельности. повышения компетентности управленческой

247
деятельности личности руководителя, в част-

ности руководителя учреждения общего сред-
него образования.
Изучено общий уровня стиля саморегу-
ляции по результатам методики «Стиль само-
регуляции поведения» управленцев, что влия-
ет на характер их профессиональной деятель-
ности.
Констатировано, что только около тре-
ти исследуемых руководителей учреждений
общего среднего образования имеют высокий
уровень сформированности общего стиля са-
морегуляции, что в целом негативно может
сказаться на их профессиональную деятель-
ность.
Ключевые слова: профессиональная
деятельность, профессиональные мотивы, са-
морегуляция, руководители учреждений об-
щего среднего образования.


248
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ

ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ
Широбоков Юрій Миколайович1

1
Кандидат психологічних наук, доцент, начальник науково-дослідної
лабораторії (морально-психологічного забезпечення) наукового центру Повітряних Сил
Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, м.
Харків (Україна)

UDC: 159.9:355.1
АНОТАЦІЯ
У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності соціальної відповідальності
особистості. Констатовано, що соціальна відповідальність військовополонених пов’язана з
проблемою втрати відчуття господаря власного життя. Зосереджено увагу на тому, що
полон часто ставав наслідком невірно прийнятого рішення. Визначено, що усвідомлення
відповідальності це перш за все, віддзеркалення в суб'єкті буття соціальної необхідності,
тобто розуміння сенсу здійснюваних дій і наслідків. Розглянуто соціальну відповідальність
як якусь потребу полоненого в наданні допомоги іншому, або у прояві турботи про нього.
Доведено, що сильніші і розумніші особистості допомагають тим, хто потребує їх
допомоги, не залежно від положення у військовій ієрархії. Встановлено, що підвищують
відповідальність самостійність і особистісний контроль, а оцінка виконання завдання
стимулює соціальну відповідальність, яка має і етичне, регуляторне значення.
Соціальна відповідальність не є унітарною особистісною властивістю, її критерії і способи

прояву можуть мінятися залежно від віку, статі, професійного досвіду конкретної сфери
діяльності і від багатьох інших факторів.
Ключові слова: військовослужбовці, полон, військовополонені, соціальна відповідальність,

прийняття рішення, операція Об’єднаних сил, антитерористична операція.

Copyright: © Yurii Shyrobokov
© Yurii Shyrobokov
249
Постановка проблеми. Бойові дії, які залишали роздягненими та роззутими вмирати

тривають, в ході проведення операції Об’єдна- на морозі у разі ідентифікації військовослуж-
них сил та антитерористичної операції, на те- бовців військ СС, льотчиків, бійців Російської
риторії Донбасу, мають усі ознаки “гібридної визвольної армії (“власовців”).
війни” (Радковець, 2014) та несуть негативні Саме страх опинитися в “руках” радян-
наслідки, які характерні для такого збройного ських солдат пояснює тенденцію нацистів зда-
конфлікту. Найтяжчими з них є загибель лю- ватися у полон союзним військам. Цьому
дей, полон або зниклі безвісті, як серед війсь- сприяв ризик бути розстріляним або стати об'-
ковослужбовців, так і серед мирного населен- єктом інших форм насильства з боку радянсь-
ня (Горєлов, 2015). Для військовослужбовців ких військовослужбовців (Scherstjanoi, 2010).
ситуація полону у залежності від професійної Питанням військового полону у сучас-
категорії до якої він належить (снайпер, роз- ному військовому конфлікті приділяється ба-
відник, льотчик, десантник, коректирувальник гато уваги (Бєлоусов, 2015), але аспекти соціа-
вогню артилерії та ін.) або виду підрозділу, льної відповідальності військовополонених у
який намагається його полонити (військові, гібридній війні залишаються маловивченими
бандити або найманці), зумовлює моральну (Звонар, 2018).
складову у виборі між життям та смертю. У Таким чином, актуальність вивчення
таких умовах, моральна категорія відповідаль- психологічних аспектів соціальної відповіда-
ність, проявляється, як зворотна сторона льності військовополонених, є беззаперечною
прийнятого рішення. та потребує більш детального дослідження в
Проблема військового полону, в ході умовах гібридної війни.
збройного протистояння, привертає до себе Аналіз останніх досліджень і публіка-
пильну увагу, як вітчизняних так і закордон- цій. У своїх дослідженнях В. Розанова
них вчених (Szyszlak, 2018), (Нікітін, 2014). (Розанова, 2000) розглядає відповідальність як
Так у своїх дослідженнях О. Бартов відповідність нормам і віддзеркалення меж
(Бартов, 1991) відмічав, підвищений страх вій- обов’язку. На її думку це стосується як соціа-
ськовослужбовців вермахту перед радянським льної, так і персональної відповідальності. Во-
полоном. А саме побоювання відплати за зло- на зазначає, що соціальна відповідальність це
чини нацистів на окупованих територіях та по добровільний відгук на соціальні проблеми
відношенню до радянських полонених. відповідно до соціальних норм, цінностей,
М. Джусти (Джусти, 2010), у своїх дос- особливостей субкультури та моральних обо-
лідженнях зазначав, що радянські солдати да- в'язків особистості.
вили полонених танками, закидали гранатами, Аналізуючи поведінку мешканців різ-
© Yurii Shyrobokov
250
них населених пунктів (великих та малих), не через відповідальність. Такої ж думки до-
С. Мілграм (Мілграм, 2000), розглядає соціа- держується Р. Шиханцов (Шиханцов, 2000)
льну відповідальність як потребу особистості він вважає, що основною спонукою, що утри-
у наданні допомоги іншому. Він визначає ная- мує злочинців від подальших протиправних
вність дефіциту соціальної відповідальності у дій, є небажаність наслідків, а не згода зі вста-
жителів великих міст, який у критичних ситу- новленими нормами, як це характерно для за-
аціях має найсильніший прояв. конослухняних громадян.
У своїх дослідженнях С. Піняєва та Використовуючи у своїх дослідженнях
Н. Андрєєв (Піняєва, 1998) визначають, що шкалу соціальної відповідальності,
соціальна відповідальність, як за себе, так і за Л. Берковіц та К. Луттерман (Берковіц, 2001),
доручену справу зароджується разом з відчут- визначили, що відповідальність це, перш за
тям господаря свого життя. все, уміння визнавати та захищати цінності
Досліджуючи проблеми консультатив- свого оточення, та сприяти реалізації його ці-
ної роботи Р. Мей (Мей, 2002) відмічає важли- лей. На думку Л. Берковіца та Л. Даніельса
вість прийняття особистістю на себе соціаль- (Берковіц, 1964), ступінь соціальної відповіда-
ної відповідальності для спрямування власних льності залежить від ситуації та від взаємоза-
потреб на соціально корисні цілі. лежності. Вони сформулювали умови підви-
А. Деркач (Деркач, 1999) у своїх дослі- щення соціальної відповідальності, а саме за-
дженнях відповідальності, зазначає, що її зов- лежність одного від іншого.
нішні механізми виявляються в дотриманні К. Муздибаєв (Муздибаєв, 1983) нази-
законів, норм і правил. Серед внутрішніх ває деякі умови, при яких соціальна відповіда-
форм відповідальності він відмічає психологі- льність зростає,а саме, необхідність надати
чні механізми саморегуляції особистості, її кінцевий результат діяльності. На його думку
почуття обов’язку та дисциплінованості. підвищують відповідальність самостійність і
К. Абульханова-Славська та особистісний контроль, а оцінка виконання
Е. Гордієнко (Абульханова-Славська, 2001), завдання стимулює соціальну відповідаль-
відзначають, що нормативна роль відповідаль- ність, яка має і етичне, регуляторне значення.
ності особистості дещо перебільшена, на їх Більшість публікацій присвячених вій-
думку дотримання суспільних норм та правил ськовому полону завжди містять дані про ви-
гарантують певну соціальну адаптацію, ви- бір між життям та смертю. Так, С. Тепляков
знання групи, а недотримання може приводи- (Тепляков, 2011) у своїх дослідженнях поси-
ти до негативних наслідків. На їх думку норм лається на спогади І. Скобелєва, підрозділ
можна дотримуватися через страх наслідків, а якого було оточено: “Деякі з числа відмінних
© Yurii Shyrobokov
251
офіцерів з усілякою делікатністю давали мені подаря власного життя, не визначено критерії
відчути, що (...) загибель наша неминуча, але, та способи прояву соціальної відповідальності
здавшись у полон, ми врятуємо батьківщині у залежності від соціально-демографічних
людей, які приречені померти тут, без будь- особливостей полонених, не розкрито стиму-
якої користі. Серце моє не могло з цим пого- ли, які підвищують соціальну відповідальність
дитися, але вирок восьми сотням людей до військовослужбовця у полоні.
смерті здавався мені дуже жорстоким і навіть Мета статті: на підставі узагальнення
несправедливим. Тяжка печаль впала на моє теоретичних та емпіричних даних виокремити
серце, і я, зізнаюся, почав уже коливатися …”. психологічні аспекти соціальної відповідаль-
На думку К. Пахалюка (Пахалюк, ності військовополонених в умовах гібридної
2014), під час захоплення військовослужбовця війни.
у полон утворюється інституційне середовище Виклад основного матеріалу.
прийняття рішення щодо переваги, між жит- Для проведення дослідження була обрана
тям та смертю, яке створює певний психологі- група респондентів, які на протязі 2014-2018 ро-
чний простір зі своїми нормами та правилами. ку були звільнені з полону (усього 207 військово-
Мета захоплення військовослужбовця, режим службовців).
його утримання, охорони, харчування та при- Під час дослідження використовувався
мусової праці, складають психологічний прос- наступні методи: контент-аналіз інтернет-
тір полону, який характерний, для конкретних ресурсів та інтерв’ювання військовослужбовців,
воєн. які перебували у полоні.
Таким чином, аналіз розглянутих кон- Для проведення контент-аналізу був ви-
цепцій дозволяє нам дійти висновку про те, значений перелік веб-ресурсів з визначеної тема-
що більшість дослідників (вітчизняних і зару- тики, який постійно збільшувався у ході прове-
біжних), розуміють соціальну відповідаль- дення дослідження. Матеріали з цих веб-ресурсів
ність, як додержання норм, дотримання інте- підлягали регулярному моніторингу щодо наяв-
ресів і цінностей свого оточення та суспільст- ності інформації про військовослужбовців, які
ва в цілому, а також певна залежність від перебували у полоні. Інтерв’ю проводилося з вій-
норм групи та відносин її членів до конкрет- ськовослужбовцями, які перебували у полоні та
ної особистості. були звільнені з неволі на протязі 2014-2017 ро-
Недостатньо вивченими сьогодні зали- ків. Інтерв’ю здійснювалися у форматі приватної
шаються наступні аспекти: відсутні уявлення бесіди з респондентами за їх письмової згоди.
про зв'язок соціальної відповідальності війсь- Для уникнення повторного травмування
ковополоненого з втратою ним відчуття гос- військовослужбовців, які перебували у полоні,
© Yurii Shyrobokov
252
респондентів детально інформували про цілі та приймали участь респонденти з різною прина-
завдання інтерв’ю, отримували письмову згоду лежністю до військової служби, життєвим та
на його проведення. Окремим моментом було професійним досвідом, різної статі та віку,
отримання згоди респондента на обробку його крім того групи досліджуваних також мали
персональних даних. відмінності у термінах перебування в полоні.
Група досліджуваних представлена біль- Таким чином, розподіл респондентів за
шістю областей України, а саме: Волинська об- соціально-демографічними характеристиками,
ласть (34,8%); Донецька область (1%); Житомир- досвідом та приналежністю дозволяє ствер-
ська область (14,5%); Закарпатська область (1%); джувати, що отримані результати відобража-
Запорізька область (2,9%); Івано-Франківська ють загальну специфіку контингенту звільне-
область (3,9%); Кіровоградська область (0,5%); них з полону військовослужбовців.
Київська область (10,1%); Луганська область За даними опитування (табл. 2) умовах
(1%); Львівська область (13%); Миколаївська гібридної війни, сучасний військовий полон,
область (6,8%); Одеська область (0,5%); Харків-
ська область (3,9%); Хмельницька область Таблиця 2.
(0,5%); Черкаська область (1%); Чернівецька об- Розподіл респондентів за видами сучасного
військового полону
ласть (0,5%); Чернігівська область (4,3%).
Загальна характеристика групи респонде- Вид полону %
Військовий підрозділ 32,9
нтів наведена у табл. 1.
Професійні найманці 15,5
З табл. 1. видно що, у дослідженні Бандформування 51,7
Таблиця 1.
Загальна характеристика групи респондентів за психологічним типом, можна розділити на
№ Характеристики респондентів % три види: “військовий підрозділ”, “підрозділ
Офіцери 12,6 професійних найманців” та
1 Категорії Сержанти 24,6
Солдати 62,8 “бандформування”.
Чоловіки 93,7 Як свідчать респонденти, військовий
2 Стать
Жінки 6,3
До 25 30,9 полон за психологічним типом “військовий
Вік 26-35 35,3
3
(років) 36-45 26,6 підрозділ” (32,9% опитаних), який укомплек-
46 і більше 7,3 тований військовослужбовцями Російської
До 1 місяця 11,6
Термін утри- До 1 року 71 Федерації, має свої характерні риси: утриман-
4
мання у полоні 1-2 роки 13
3 і більше 4,3
ня полонених у таборах до 300 осіб одночас-
ЗС України 68,1 но, нанесення побоїв під час допитів та спро-
5 Підрозділ МВС України 22,7 би схилити до провокацій, співробітництва та
Добровольці 9
© Yurii Shyrobokov
253
переходу на сторону ворога. пери (95,1%), військовослужбовці доброволь-

Військовий полон за психологічним чих підрозділів (91,3%), розвідники (73,9%),
типом “підрозділ професійних найман- десантники (51,2%) і льотчики (47,3%) яких,
ців” (15,5%), особливостями якого є те, що як правило не обмінюють, крім того 100%
полонених тримають у ямах, що скорочує чи- опитаних показало, що за певних обставин
сельність охоронців та створює можливості (складнощі з конвоюванням, попадання в по-
швидкої ліквідації бранців за неохідністю, до- лон до найманців, або до розвідувально-
пити характеризуються застосуванням тортур, диверсійної групи) існує пряма загроза життю
насилля, вбивства полонених, під час обміну для будь-якого військовослужбовця незалеж-
найманці унеможливлюють своє викриття на- но від категорії.
носячи тяжкі поранення військовополоненим. Таким чином, на прийняття військовос-
Також респонденти відмічають, що вій- лужбовцем рішення здатися у полон вплива-
ськовий полон за психологічним типом ють, як вид підрозділу, що намагається його
“бандформування” (51,7%), який сформова- полонити так і категорія, до якої відноситься
ний з представників кримінальних елементів військовослужбовець.
та місцевих жителів, характерними особливос- Проведене дослідження дозволили
тями якого були мета захоплення – нажива, встановити, що військовослужбовці, які пере-
утримання військовополонених в основному у жили ситуацію полону, виокремлюють статус,
приміщеннях камерного типу, приниження та на момент захплення: по-перше – це особа,
насилля над полоненими в ході допиту, відео яка вирішує свою власну долю та по-друге –
зйомка цього процесу з метою шантажу. персона, яка приймає рішення за групу або
Крім того, проведене дослідження дало підрозділ, 33,3% респондентів відмітили, що
можливість визначити категорії, які найбільш перебування у ролі того, хто вирішує за ін-
гостро сприймали полон як пряму загрозу ших, підсилює переживання відповідальності
життю. Респондентам необхідно було вибрати у полоні, особливо коли застосовуються на-
серед категорій льотчики, артилеристи, танкі- силля або тортури до військовополонених, до-
сти, десантники, розвідники, снайпери, сапе- лю яких вони вирішували.
ри, гранатометники, кулеметники, коригува- Свідчення респондентів (табл. 3.), до-
льники вогню артилерії, передові авіанавідни- зволили визначити зв’язок видів відповідаль-
ки, військовослужбовці добровольчих підроз- ності зі статусом військовослужбовців, на мо-
ділів ті, яким, найбільш небезпечно потрапля- мент потрапляння у полон (особа, яка вирішує
ти в полон. На думку опитаних найбільш гост- власну долю або персона, яка приймає рішен-
ро загрозу життя в полоні сприймають снай- ня).
© Yurii Shyrobokov
254
Як видно з табл. 3 найбільш значимою нам, які приймали рішення за групу або цілий
визначено соціальну відповідальність, як для підрозділ. Саме це ставало причиною того, що
Таблиця 3. більш сильні, стійкі та розумні особистості
Зв'язок видів відповідальності зі статусом допомагали тим, хто потребував їх допомоги,
військовополоненого (особа, яка вирішує
свою власну долю або персона, яка прий- не залежно від положення у військовій ієрар-
має рішення) хії. Як визначали командири, що потрапили у
Види відповідальності
№ Статус
Персональна Соціальна
полон разом зі своїм підрозділом, у тих випад-
Особа, яка вирішує ках, коли підлеглі гинули під час катувань,
1 69,1% 71,5%
свою власну долю
Персона, яка прий- або ставали, через побиття каліками, саме від-
2 50,2% 93,2%
має рішення
повідальність за прийняте рішення здатися у
осіб, що вирішували власну долю (71,5%), так полон, ставало великим моральним тягарем,
і для персон, які приймали рішення за групу що впливало на психіку. Особливо важливими
(93,2%), це пояснюється жахливими умовами були переживання майбутньої зустрічі з рід-
утримання військовополонених в деяких ви- ними загиблих у полоні підлеглих, з якими
дах підрозділів (найманці, бандформування), персона, що приймала рішення перебувала у
крім того поведінка одного з полонених могла дружніх стосунках.
стати вироком, для інших, так само необереж- Також виявлено що на психічний стан
ний витік інформації міг привести до тяжких військовополонених, мешканців Донецької та
наслідків для товаришів по службі. Також, як Луганської областей (1,9%), впливала відпові-
визначають військовослужбовці, які потрапля- дальність за своїх рідних.
ли у полон, рятуючи своїх поранених товари- Щодо відповідальності за свою країну,
шів, такий вибір зумовлювався саме турботою то можна відмітити, що вона вища у офіцерів
про життя співслужбовців та сильними пере- та сержантів, не залежно чи є цей військовос-
живаннями пов’язаними почуттям відповіда- лужбовець персоною, яка приймала рішення,
льності за долю людини, яка потребує допо- чи особою, яка вирішує свою власну долю.
моги. Тобто саму потребу полоненого в на- Такий вид, як відповідальність за долю
данні допомоги іншому, або у прояві турботи усього світу визначався лише віруючими вій-
про нього можна визначити як прояв соціаль- ськовослужбовцями (1,4%).
ної відповідальності. Персональна відповідальність за сам
Крім того, на думку 56,5 % респонден- факт полону, більш значимим є для осіб, які
тів відповідальність за конкретні дії та вчинки самостійно вирішували свою подальшу долю
перед рідними, військовослужбовців, з якими 69,1%, деяких полонили у стані поранення або
разом перебували у полоні притаманна персо- контузії, але вони визначають, що допити, за-
© Yurii Shyrobokov
255
лучення до господарських робіт та інші види ціальну відповідальність, яка має етичне та
експлуатації підвищували у них розуміння регуляторне значення.
сенсу здійснюваних дій та наслідків. Щодо На їх думку рівень соціальної відпові-
персон, які приймали рішення то 50,2% респо- дальності особистості залежить, від її спрямо-
ндентів відмітили, що вони несуть відповіда- ваності (на себе, на виконання завдання, або
льність перш за все перед собою, але деякі на оточуючих). Особистість орієнтована на
військовослужбовці (7,7%), які побували у оточення, схильна приймати на себе велику
цьому статусі, вирішуючи долю поранених, відповідальність за загальну справу, тісніше
відмічають, що їм нема чого соромитися, вони ідентифікуватися з груповими цінностями,
врятували життя своїх підлеглих жертвуючи крім випадків, коли більшість військовополо-
собою. нених схиляються до колаборації з ворогом.
Щодо осіб, які вирішували свою власну Хоча соціальна відповідальність не є унітар-
долю потрапивши у полон то їх переживання, ною особистісною властивістю, її критерії та
за свідченнями 35,7 %, пов’язані з провиною способи прояву можуть мінятися залежно від
тих, хто вижив. Вони відмічали, що відчува- віку, статі, сфери професійної діяльності, при-
ють персональну відповідальність перед сім’я- належності до силових структур (Збройні Си-
ми загиблих товаришів. ли та Національна Гвардія України, а також
Таким чином, визначальною була соці- добровольчі підрозділи) та від багатьох інших
альна відповідальність, як для персон, які факторів.
приймали рішення, так і для осіб, які вирішу- Таким чином, соціальна відповідаль-
вали свою власну долю – це відповідальність ність не є унітарною особистісною властивіс-
за співслужбовців, за власні сім'ї та свою краї- тю, її критерії і способи прояву можуть міня-
ну, щодо персональної відповідальності то тися залежно від віку, статі, професійного дос-
вона основана на розуміння сенсу здійснюва- віду конкретної сфери діяльності, приналеж-
них дій та наслідків та провині того, хто ви- ності до силових структур та від багатьох ін-
жив. ших факторів.
Більшість респондентів (97,1%) відмі- Проведене дослідження (табл. 4.) та-
тила, що усвідомлення полону не як невикона- кож дозволило встановити зв’язок соціальної
ного завдання, а як місії, що змінилася, підви- відповідальності з факторами, які впливали на
щують відповідальність самостійність та осо- втрату військовополоненими відчуття госпо-
бистісний контроль. Крім того 100% зазначи- даря власного життя.
ли, що оцінка виконання цієї місії (вижив з За свідченнями більшості респондентів
честю або вижив за любу ціну) стимулює со- (93,7%) втрата відчуття господаря власного
© Yurii Shyrobokov
256
Таблиця 4. почуття сорому у військовослужбовців після

Фактори, які впливали на втрату повернення з полону.
військовополоненими відчуття На думку 35,3 % опитуваних, несподі-
господаря власного життя
вана тривога, викликалася тим, що військово-
№ Фактори %
Моральний та фізич- полонених, часто перевозили з місця на місце,
1 93,7
ний тиск
Нелюдські умови пересаджували в інші ями та підвали, кожного
2 35,3
утримання разу обіцяли вбити, імітували розстріли, в хо-
3 Насилля та катування 30
ді переміщень не кормили, забороняли спати
життя та формування почуття знедоленої лю- та залучали для транспортування озброєння,
дини у полонених викликалося представника- боєприпасів, риття траншей та інших робіт.
ми різних підрозділів ворогуючої сторони, за Такі нелюдські умови утримання викликали у
допомогою силових впливів морального та військовополонених реакції дратівливості,
фізичного тиску. 16,9 % опитаних, які пережи- безсоння, відчуття занепокоєння та знемоги.
ли ситуацію військового полону та утримува- Почуття нездатності впоратися з новим
лися військовим підрозділом відмічають, що середовищем характерне для опитуваних, які
побиття носило характер безглуздої дії, іноді пережили ситуацію полону за психологічним
навіть не супроводжувалось допитом. На дум- типом “військовий підрозділ”, більшість після
ку військовослужбовців, які утримувалися у повернення відчувають сильний сором та про-
полоні професійними найманцями, розправи вину, а 1,9%, які вказали, що “зламалися” та
над полоненими дуже сильно пригнічували змушені були співробітничати з представника-
психіку та поведінку, як що полонений просто ми ворожої сторони, відмічають почуття абсо-
був свідком таких вчинків, 30% відмітили, що лютної безнадії та розпачу. Почуття неповно-
були свідками вбивства своїх товаришів під цінності, на думку опитаних, притаманне вій-
час допиту, а в подальшому постійно пережи- ськовополоненим які утримувалися професій-
вали імітації розстрілів перед допитами, коли ними найманцями або представниками банд-
їх відводили до стіни оголошували про намір формувань, пережиті ними, тортури, зґвалту-
розстрілу та навіть робили постріли в стіну з вання, осліплення, ампутації пальців або цілих
метою демонстрації повної влади над життям кінцівок та навіть кастрації, призводили до
військовополонених. По відношенню до 7,2% переживання депресивних настроїв та скоєння
опитаних, яких утримували представники суїцидальних вчинків.
бандформувань, за їх свідченнями, застосову- Таким чином, на соціальну відповіда-
валося насильницькі дії. Такі впливи, на дум- льність військовополонених впливає втрата
ку більшості опитаних призводили до стійкого ними відчуття господаря власного життя, що
© Yurii Shyrobokov
257
викликалося наявністю наступних факторів: зичного тиску, нелюдських умов утримання,

моральний та фізичний тиск, нелюдські умови насилля та катування, які містили у собі побої,
утримання, насилля та катування. роздягання, позбавлення їжі та сну
Висновки з даного дослідження. (військовий підрозділ), насильницькі дії та
1. Соціальна відповідальність завжди розправи над полоненими (найманці, бандфо-
пов'язана з вибором військовослужбовця, з рмування), які призводили до формування
його діяльністю, конкретним вчинком або від- стійкого почуття сорому після повернення з
мовою від такого, вона основана на розуміння полону; несподівана тривога, викликалася
сенсу здійснюваних дій та наслідків та прови- тим, що полонених, часто перевозили з місця
ні того, хто вижив, як для персон, які прийма- на місце, пересаджували в інші ями та підва-
ли рішення, так і для осіб, які вирішували ли, це викликало у полонених реакції дратів-
свою власну долю, визначальною була відпо- ливості, безсоння, відчуття занепокоєння та
відальність за співслужбовців, за власні сім'ї знемоги; почуття абсолютної безнадії та роз-
та свою країну. пачу та нездатності впоратися з новим середо-
2. Критерії та способи прояву соціаль- вищем характерне для опитуваних, які змуше-
ної відповідальності військовополонених мо- ні були співробітничати з представниками во-
жуть мінятися залежно від віку, статі, профе- рожої сторони, відчуття неповноцінності, ви-
сійного досвіду конкретної сфери діяльності, кликане каліцтвами, втратою зору, ампутація-
категорії, до якої відноситься військовослуж- ми та кастрацією, що викликає тяжкі депреси-
бовець (снайпер, розвідник, льотчик, тощо), вні переживання..
вид підрозділу, що утримує бранця 4. Перспективи подальших досліджень
(військовий підрозділ, професійні найманці та у межах означеної проблеми ми вбачаємо у
бандформування) та від багатьох інших фак- розробці шляхів, засобів та психологічних за-
торів. сад формування соціальної відповідальності
3. На соціальну відповідальність війсь- як чинника розвитку психологічної готовності
ковополонених впливає втрата ними відчуття майбутніх фахівців екстремальних професій
господаря власного життя, що викликалося сектору безпеки і оборони України.
наявністю наступних факторів: моральний та
фізичний тиск, нелюдські умови утримання, Refrences:
насилля та катування. Крім того, почуття зне-

Radkovets', Yu. (2014). Oznaky tekhnolohij “hibrydnoi
доленої людини у полонених викликалося
vijny” v ahresyvnykh diiakh Rosii proty Ukrainy.
представниками різних підрозділів ворогую- [Signs of “hybrid war” technologies in Russia's
чої сторони, за допомогою морального та фі- aggressive actions against Ukraine]. Nauka i
© Yurii Shyrobokov
258
oborona. Kyiv, 3, 36-42. [in Ukrainian] Donbass]. Kyiv: Koalitsiia hromads'kykh

orhanizatsij ta initsiatyv “Spravedlyvist' zarady
Horielov, D. M., Korniievs'kyj, O. A. (2015).Volonters'kyj
myru na Donbasi”. [in Ukrainian]
rukh: svitovyj dosvid ta ukrains'ki hromadians'ki
praktyky: analitychna dopovid' [Volunteer Zvonar, V. P. (2018). Sotsial'na vidpovidal'nist' iak
Movement: World Experience and Ukrainian Civic sotsioekonomichnyj fenomen: teoriia ta ukrains'ki
Practices: An Analytical Report]. Natsional'nyj realii. [Social responsibility as a socio-economic
instytut stratehichnykh doslidzhen'. Kyiv. [in phenomenon: theory and Ukrainian realities].
Ukrainian] Kyiv: Instytut demohrafii ta sotsial'nykh
doslidzhen' imeni M. V. Ptukhy NAN Ukrainy. [in
Szyszlak, T. Pacek, B. (2018). Wojna hybrydowa na
Ukrainian].
Ukrainie, Oficyna Wydawnicza Rytm, Warszawa.
ss. 248. Wschodnioznawstwo, (12), 425-427. [in Rozanova, V. A. (2000). Psykholohyia upravlenyia:
Poland] Uchebnoe posobye. [Psychology of management].
Moskva: ZAO “Byznes-shkola Yntel-Syntez”. [in
Nikitin, Yu. V. (2014). Antyterorystychna operatsiia iak
Russian]
neobkhidna forma protydii zlochynnosti ta
zabezpechennia bezpeky suspil'stva. [Anti-terrorist Mylhram, S. (2000) Eksperyment v sotsyal'noj
operation as a necessary form of combating crime psykholohyy. [Experiment in social psychology].
and ensuring the security of society] Derzhava ta Sankt-Peterbúrh: Pyter. [in Russian]
rehiony. Ser.: Pravo, Kyiv, 2, 132–136. [in
Pyniaeva, S. E., Andreev, N. V. (1998). Lychnostnoe y
Ukrainian]
professyonal'noe razvytye v peryod zrelosty.
Bartov, O. (1991). Brutalität und Mentalität: Zum [Personal and professional development during
Verhalten deutscher Offiziere an der “Ostfront”. adulthood]. Vopr. Psykholohyy, Moskva, 2, 3-9.
Erobern und Vernichten. Der Krieg gegen die [in Russian]
Sowjetunion / Hg. P. Jahn, R. Rürup. Berlin, 183–
Mej, R. (2002). Yskusstvo psykholohycheskoho konsul'-
199. [in Germany]
tyrovanyia. Kak davat' y obretat' dushevnoe
Dzhusty, M.T. (2010).Ytal'ianskye voennoplennye v SSSR. zdorov'e. [The art of psychological counseling.
1941-1954. [Italian prisoners of war in the USSR. How to give and gain mental health]. Moskva:
1941-1954]. Sankt-Peterbúrh: Aletejia. S. 25–32. Aprel'-Press, Yzd-vo EKSMO – Press. [in
[in Russian] Russian]
Scherstjanoi, E. (2010). Wege in die Kriegsgefangenschaft. Derkach, A.A. (1999). Metodoloho-prykladnye osnovy
Erinnerungen und Erfahrungen deutscher Soldaten. akmeolohycheskykh yssledovanyj.
Berlin. Р. 14–18, 23. [in Germany] [Methodological and applied foundations of
acmeological research]. Moskva. [in Russian]
Bielousov, Yu.L., Korynevych, A.O., Martynenko, O.A.,
Matvijchuk, O.V., Pavlichenko, O.M., Romens'- Abul'khanova-Slavskaia, K.A., Hordyienko, E.V. (2001).
kyj, Ya.V. & et al (2015). Ti, scho perezhyly Predstavlenye lychnosty obotnoshenyy k nej
peklo: svidchennia zhertv pro mistsia nezakonnykh znachymykh druhykh. [Representation of the
uv'iaznen' na Donbasi. [The survivors of hell: personality in relation to significant others].
testimony of victims of illegal detention in Psykholohycheskyj Zhurnal. Moskva, T. 22, 5, 38-
© Yurii Shyrobokov
259
47. [in Russian] Yurii Shyrobokov

Shykhantsov, H. H. (2000). Yurydycheskaia psykholohyia. PhD in Psychology, Associate Professor, Head of Research
Laboratory of Moral and Psychological Support, the Air
[Legal psychology].Uchebnyk dlia vuzov. Force Scientific Center of Ivan Kozhedub National Univer-
Moskva: Zertsalo. [in Russian] sity of Air Force in Kharkiv, Kharkiv (Ukraine)
Berkovyts, L. Ahressyia: Prychyny, posledstvyia y kontrol'. THE PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF

[Aggression: Causes, Consequences and Control].
SOCIAL RESPONSIBILITY
CHARACTERISTIC FOR PRISONERS
Sankt-Peterbúrh: prajm -EVROZNAK. [in OF WAR
Russian]
Berkovitz, L., Daniels, L. R. (1964). Affecting the salience ABSTRACT

of the social responsibility norm: Effects of the Problem setting. In the conditions of the
past help on the response to dependency hybrid war, the aspects of social responsibility
relationship. Journal of Abnormal and Social
become essential. The most important question is
Psychology, 68, 275-281.
social responsibility of prisoners of war detained
Muzdybaev, K. (1983). Psykholohyia otvetstvennosty.
by representatives of the illegal armed groups.
[Psychology of Responsibility]. Lenynhrad:
Recent research and publications anal-
Nauka. [in Russian]
ysis. This problem was studied by many national
Tepliakov, S. (2011). Vek Napoleona. Rekonstruktsyia
epokhy. [Century of Napoleon. Reconstruction of
and foreign scientists at times of modern military
the era]. Barnaul: YPP «Altaj». [in Russian] conflicts. However, the conditions of prisoners
Pakhaliuk, K. A. (2014). Prostranstvo plena Pervoj

stayed at the psychological environment charac-
myrovoj: laher' dlia turetskykh plennykh na terized by social responsibility during modern
ostrove Narhen (1915–1918 hh.). [The captivity military conflicts are understudied and need addi-
space of World War I: a camp for Turkish tional research.
prisoners of war on the island of Nargen (1915–
The article objective is to determine the
1918)].Mezhdunarodnaia zhyzn'. Spetsyal'nyj
vypusk: Ystoryia bez kupiur. Velykaia vojna.
psychological aspects of social responsibility of
Nachalo. Moskva, 100–128. [in Russian] prisoners of war during the hybrid war.
Main material. The article examines var-
ious approaches to the definition of an individu-
al’s social responsibility. It states that social re-
sponsibility of prisoners of war is associated with
lost sense of ownership over their own lives. At-
tention is focused on the fact that captivity was
often the result of a wrong decision. The aware-
ness of responsibility is, primarily, a reflection by
an individual of social necessity, this means un-
© Yurii Shyrobokov
260
derstanding by him/her the meaning of his/her Широбоков Юрий Николаевич

actions and their consequences. A survey of ser- Кандидат психологических наук, доцент, Начальник
научно-исследовательской лаборатории (морально-
vice members released from captivity in Luhansk психологического обеспечения) научного центра Воз-
душных Сил Харьковского национального университе-
and Donetsk regions (207 people) allowed us to та Воздушных Сил имени Ивана Кожедуба, г. Харьков
(Украина)
determine that captivity and the further status of a
prisoner of war is a stressful situation, which has
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ
its stages and is characterized by certain condi- СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ
tions. ВОЕННОПЛЕННЫХ
Social responsibility is considered as a

АННОТАЦИЯ
prisoner’s need to help other people, or to take
Постановка проблемы. В условиях ве-
care of them. The performed survey proves that
дения гибридной войны большое значение
strong and smart individuals help those who need
приобретают аспекты социальной ответствен-
their help, regardless of their positions in the mil-
ности. Особенно остро встают вопросы соци-
itary hierarchy. Independence and personal con-
альной ответственности военнопленных, за-
trol increase responsibility, and the assessment of
держанных представителями незаконных во-
task performance stimulates social responsibility,
оруженных формирований.
which has ethical and regulatory importance.
Анализ исследований. Данную пробле-
Conclusions: Social responsibility is not a
му в разное время изучали различные отече-
unitary personal property, its criteria and methods
ственные и зарубежные ученые во время со-
of manifestation can vary depending on age, gen-
временных военных конфликтов. Однако
der, professional experience in a particular field
условия пребывания военнопленных в психо-
and many other factors.
логической среде социальной ответственно-
Keywords: service member, captivity,
сти, в ходе современного военного конфликта,
prisoners of war, social responsibility, decision-
изучены недостаточно и требуют более де-
making, operation of the joint forces, anti-
тального исследования.
terrorist operation.
Цель статьи: определить психологиче-
ские аспекты социальной ответственности во-
еннопленных в ходе гибридной войны.
Изложение основного материала. В
статье рассмотрены различные подходы к
определению сущности социальной ответ-
ственности личности. Констатировано, что
социальная ответственность военнопленных
© Yurii Shyrobokov
261
связана с проблемой потери чувства хозяина Ключевые слова: военнослужащие,

своей жизни. Сосредоточено внимание на том, плен, военнопленные, социальная ответствен-
что плен часто становился следствием невер- ность, принятие решения, операция Объеди-
но принятого решения. Определено, что осо- ненных сил, антитеррористическая операция.
знание ответственности это прежде всего, от-
ражение в субъекте бытия социальной необхо-
димости, то есть понимание смысла совершае-
мых действий и последствий. Рассмотрено со-
циальную ответственность как некую потреб-
ность пленного в оказании помощи другому,
или в проявлении заботы о нем. Проведенный
опрос военнослужащих освобожденных из
плена в Луганской и Донецкой областях (207
человек) позволил определить, что захват в
плен и дальнейшее пребывание в статусе во-
еннопленного является стрессовой ситуацией,
которая имеет свои стадии протекания и ха-
рактеризуется определенными условиями.
Доказано, что сильные и умные лично-
сти помогают тем, кто нуждается в их помо-
щи, независимо от положения в военной
иерархии. Установлено, что самостоятель-
ность и личностный контроль повышают от-
ветственность, а оценка выполнения задания
стимулирует социальную ответственность,
имеет и нравственное, регуляторное значение.
Выводы: Социальная ответственность
не является унитарным личностным свой-
ством, ее критерии и способы проявления мо-
гут меняться в зависимости от возраста, пола,
профессионального опыта конкретной сферы
деятельности и от многих других факторов.
© Yurii Shyrobokov
262
РОЗВИТОК НАСТАВНИЦТВА ДЛЯ ДІТЕЙ-СИРІТ В УКРАЇНІ:

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
Удовенко Юлія Миколаївна1

1
Кандидат психологічних наук, асистент кафедри соціальної реабілітації та соціальної
педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна)

Researcher ID: X-8766-2018
UDC: 159.99 / 364.044.22
АНОТАЦІЯ
У статті з’ясовано, що наставництво як індивідуальна форма підтримки дитини-сироти
сприяє вирішенню наступних завдань розвитку дитини: її соціалізації, профорієнтації та
допомозі у навчанні. Через дружбу, емоційну підтримку та спільне проведення дозвілля
наставник сприяє підвищенню у дитини почуття впевненості у собі, власної гідності і
бережливо супроводжує її по життю. Доведено, що наставництво є успішною формою
взаємодії з дітьми-сиротами як з точки зору реалізації найближчих цілей допомоги
(зосередження на наданні необхідної допомоги дитині протягом конкретного періоду), так і
цілей довготривалої перспективи (підтримка дитини упродовж життя).
Поряд з цим, розкрито концептуальні та методологічні засади розвитку наставництва для

дітей-сиріт в Україні. Охарактеризовано зміст понять «наставництво», «наставник»,
визначено значення наставництва для індивідуального розвитку та соціалізації дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Представлено етапи запровадження в Україні наставництва, описано та охарактеризовано

методологію соціально-психологічної роботи як з дітьми, які проживають в закладах, так і
з громадянами щодо підготовки до наставництва.
Ключові слова: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; наставництво;

наставник; підготовка до наставництва.

Copyright: © Yulia Udovenko
© Yulia Udovenko
263
Постановка проблеми. Протягом рез різні складні життєві обставини дорослих

останніх десяти років Україна здійснила пере- чи особливі потреби, інвалідність дитини не
гляд пріоритетів державної політики у сфері можуть проживати та виховуватись в сім’ї. Це
охорони дитинства щодо впровадження кра- означає, що зазначені 92 % дітей, не маючи
щих світових практик забезпечення та захисту статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених бать-
прав дітей. Такі практики базуються на забез- ківського піклування, не можуть бути усинов-
печенні прав і різнобічних інтересів дитини, лені чи влаштовані на проживання та вихован-
спрямовані на підтримку сім’ї, створення умов ня до інших форм сімейного влаштування
для виховання і розвитку дітей у сім’ї або се- (опіка/піклування, прийомна сім’я, дитячий
редовищі максимально наближеному до сі- будинок сімейного типу). Поряд з цим, із 8%
мейного. Відповідно розпорядженням Кабіне- дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсько-
ту Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № го піклування, не мають можливості бути вла-
526-р затверджено національну стратегію ре- штованими у сімейні форми виховання діти
формування системи інституційного догляду підліткового та юнацького віку, брати та сест-
та виховання дітей на 2017 – 2026 роки. Ме- ри з багатодітних сімей, діти з інвалідністю. У
тою реформування є зміна системи інститу- даної категорії дітей втрачені або взагалі не
ційного догляду та виховання дітей на систе- були сформовані близькі емоційні стосунки зі
му, що забезпечує догляд і виховання дитини значущим, постійним дорослим, що є життє-
в сімейному або наближеному до сімейного вою необхідністю для їх нормативного психіч-
середовищі. Тобто територіальна громада має ного розвитку і благополуччя.
вирішувати подальшу долю дитини, котра по- Таким чином, актуальною та нагаль-
трапила в складну життєву ситуацію. Метою ною стала потреба у пошуку альтернативної
Стратегії є зміна системи інституційного до- форми взаємодії, яка б забезпечила можли-
гляду та виховання дітей на систему, яка за- вість дітям-сиротам та дітям, позбавленим ба-
безпечує догляд і виховання дитини в сімей- тьківського піклування, які проживають у за-
ному або наближеному до сімейного середо- кладах, мати значущу, авторитетну людину, та
вищі. сприяла підготовці кожної дитини до само-
В Україні функціонує понад 750 закла- стійного життя. Так з’явилась ідея розвитку
дів інституційного догляду та виховання ді- наставництва в Україні як альтернативної фо-
тей, в яких проживає близько 106 000 тисяч рми допомоги дітям-сиротам, що потребувало
дітей. З них лише 8% мають статус дітей-сиріт наукового обгрунтування та емпіричного ви-
та дітей, позбавлених батьківського піклуван- вчення.
ня, всі інші 92% – це батьківські діти, які че- Аналіз останніх досліджень і публіка-
© Yulia Udovenko
264
цій. ми. Діти виростають непідготовленими до са-

Негативний вплив на формування та мостійного життя, не мають необхідних соціа-
розвиток дітей, які проживають в інституцій- льних умінь і навичок.
них закладах, вивчався цілою низкою дослід- За умов, коли батьків позбавляють ба-
ників: Лангмейєр,Матейчик, 1984; Мухаме- тьківських прав і дитина не отримує можливо-
драхімов, 2006; Прихожан, Толстих, 2007; Ос- сті бути влаштованою до сімейних форм вихо-
лон, 2006. Серед досліджень значна частина вання та змушена проживати в закладі для ді-
присвячена визначенню і трактуванню поняття тей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
«наставництво» (Джейкобі , Мартін, 2005 та піклування, колективні умови інституційного
ін.); ролі наставництва у професійному розвит- виховання та догляду є несприятливими для її
ку наставника і підопічного, впливу наставницт- розвитку. Серед основних чинників, які галь-
ва на ефективність навчально-виховного проце- мують процес повноцінного розвитку та соці-
су (Адамс, Девіс, Кук, Мерріем, Парслоу, Ро- алізації дітей-сиріт і дітей, позбавлених бать-
нальд, 2005 та ін.), соціально-психологічним ківського піклування, в умовах колективного
особливостям запровадження та реалізації на- виховання, визначають неповноцінність спіл-
ставництва (Андросова, Дорош,Гладченко, кування з дорослими через велику чисельність
Малюта,Калібаба, Коваль, Мирошниченко, дітей у групі, орієнтацію персоналу на щоден-
Сацюк, Смаль, Пилипенко, Савченкова, Ейде- ний фізичний догляд, часту зміну персоналу
міллєр, Байдарова, Бевз, Удовенко, Мельни- та перехід дітей із групи в групу, жорсткий
чук, 2012, 2014, 2017, 2018). регламент життя дітей і діяльності персоналу.
Міжнародний та український досвід Внаслідок чого діти-сироти виявляються не
довели, що система інституційного догляду та готовими до реального життя за стінами інтер-
виховання дітей має негативний вплив як на нату, не знають елементарних речей організа-
психічний розвиток дітей, їх соціалізацію вці- ції побуту та облаштування свого життя: як
лому, так і для їх сімей та суспільства в ціло- готувати їжу, заробляти гроші, робити покуп-
му, а також є фінансово затратною для держа- ки тощо. Втім, найбільша проблема полягає в
ви. Особливо негативними є наслідки такого тому, що вони залишаються надзвичайно са-
догляду та виховання для дітей віком до трьох мотніми, поряд з ними немає жодної людини,
років, у яких найбільше спостерігається затри- до якої б вони мали довіру, до якої вони могли
мка фізичного та психоемоційного розвитку б звернутися по допомогу. Залишаючись без
(Мухаммедрахимов, 2006). Тривале перебу- підтримки, житла, роботи та необхідних жит-
вання дитини поза межами сім’ї призводить тєвих навичок, маючи несформоване почуття
до руйнування її емоційних зв’язків з батька- прихильності, дещо викривлене розуміння ро-
© Yulia Udovenko
265
динних цінностей, підлітки дуже часто потра- ни життя, відносин власності; недостатній ро-
пляють в ситуації сімейних негараздів, мають звиток індивідуальності, що характеризується
великі труднощі у працевлаштуванні, отри- низьким рівнем свідомості, заниженою влас-
манні житла, не можуть відстоювати власні ною активністю; відсутність морального іму-
права (Ослон, 2006; Смаль, Удовенко, 2012). нітету до умов того середовища, вихідцями
Так, за проектом якого вони є; специфічна групова субкультура
«AnImpactStudyofBigBrothersBigSisters» (2005 низького рівня; погіршений стан здоров’я
) з’ясовано, що «старші брати чи сестри, стаю- (Шипіцина, 2005).
чи другом для дітей, які потребують підтрим- Проте, недостатньо вивченим для Ук-
ки, надихають дитячі пристрасті та заохочу- раїни залишалось питання впливу наставницт-
ють їх до досягнення успіху в житті. Для цьо- ва на підготовку дітей-сиріт до самостійного
го необхіднонадавати підтримку наставникам, життя.
дітям та сім’ямпротягомусьогожиття». Метою статті є розкриття концептуа-
При підготовці дітей-сиріт, які прожи- льних та методологічних засад запровадження
вають в закладах, до самостійного життя голо- та розвиткунаставництва для дітей-сиріт в Ук-
вне – це вирішення їх психологічних трудно- раїні.
щів, які полягають у звичці жити у замкнуто- Методологія дослідження. Досліджен-
му оточенні, невмінні інтегруватися у відкри- ня використовує досвід, напрацьований під
тий простір, формувати нові контакти з людь- час реалізації Проекту в ролі автора-
ми. В життєвому та професійному самовизна- розробника методології соціально-
ченні вихованці дитячих закладів відчувають психологічної роботи з громадянами та дітьми
значні труднощі, пов’язані з відсутністю дос- щодо підготовки до наставництва та тренінгу
віду вирішення життєвих завдань, який інші як для координаторів, так і наставників Про-
діти отримують в сім’ї, спостерігаючи за тим, грами наставництва, у співпраці з фахівцями
як діють їхні батьки в подібних ситуаціях. По- громадської організації «Одна Надія»; в ролі
ряд з цим, більшості випускникам інтернат- тренера по підготовці координаторів до реалі-
них закладів притаманні такі особливості, які зації Програми Наставництва, а також в ролі
ускладнюють їх самостійне життя: відсутність експерта під час реалізації вцілому Проекту
досвіду соціальних контактів з людьми на ро- Наставництва громадською організацію
боті, в сфері обслуговування, охорони здоро- «Одна Надія» упродовж 2009 – 2016 рр. По-
в’я; труднощі у спілкуванні; не сформованість ряд з цим, приймала участь в ролі автора у
потреби і здатності до трудової діяльності; розробці Програми підготовки наставників
утриманство, нерозуміння матеріальної сторо- над дітьми-сиротами та дітьми позбавленими
© Yulia Udovenko
266
батьківського піклування для затвердження на наданні дитині можливості набути дос-

державному рівні протягом 2017 року. від побудови сімейних стосунків при тимчасо-
Виклад основного матеріалу і резуль- вому перебуванні вихованця у родині настав-
татів дослідження. ника. А саме: досвід в організації сімейного
Міжнародними та українськими дослі- побуту (розпорядку дня, ведення домашнього
дниками та практиками доведено, що настав- господарства, організації та проведення відпо-
ництво є успішною формою взаємодії з дітьми чинку, ведення сімейного бюджету тощо), уя-
-сиротами та дітьми, позбавленими батьківсь- влення про модель сім’ї та приклади взаємо-
кого піклування, як з точки зору реалізації відносин «батьки – діти», «чоловік – дружи-
найближчих цілей (зосередження на наданні на», «діти – діти» та ін.
необхідної допомоги дитині протягом конкре- Наставництво для дітей-сиріт та дітей,
тного періоду), так і цілей довготривалої перс- позбавлених батьківського піклування, які
пективи (підтримка дитини упродовж життя). проживають у закладах, реалізується в Україні
Роль наставника у житті дитини-сироти з 2009 році громадською організацією «Одна
полягає у: Надія» у співпраці зі Службою у справах дітей
•задоволенні потреби дитини бути зна- міста Києва та Київським міським центром
чущою для іншої людини через взаємну тур- соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
боту, відповідальність, що допомагає дитині Проект Наставництва «Одна Надія» (далі –
позбавитися відчуття ізольованості та непотрі- Проект) поширювався безпосередньо місті
бності; Києві та Київській області протягом 2009 –
•наданні допомоги дитині відчути себе 2016 рр. З 2016 рокув Україні на державному
індивідуально-значущою особистістю, відно- рівнізапроваджено та набуває розвитку наста-
вити у дитини відчуття власної цінності та гід- вництво як індивідуальна форма підтримки і
ності; допомоги дитині, яка проживає у закладі.
•забезпеченні атмосфери доброзичли- Поняття «наставництво» та
вості, захищеності, підтримки при взаємодії з «наставник» по відношенню до дітей-сиріт,
дитиною, у формуванні довірливих відносин з які проживають у закладах, вперше на держав-
дитиною; ному рівні визначені в Законі України від

08.09.2016 р. № 1504-VIII«Про забезпечення
•передачі дитині знань, досвіду та
організаційно-правових умов соціального за-
конструктивних моделей поведінки;
хисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених бать-
•стимулюванні індивідуального розви-
ківського піклування». Наставництво – це
тку дитини, її мотивації до успішної життєді-
добровільна безоплатна діяльність наставника
яльності, правильного життєвого вибору;
© Yulia Udovenko
267
з надання дитині, яка проживає у закладі для про її права та обов’язки;

дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського формування в дитини практичних на-
піклування, іншому закладі для дітей, індиві- вичок, спрямованих на адаптацію її до само-
дуальної підтримки та допомоги, насамперед стійного життя, зокрема щодо вирішення по-
у підготовці до самостійного життя. Настав- бутових питань, розпорядження власним май-
ник – повнолітня дієздатна особа, яка здійс- ном і коштами, отримання освітніх, соціаль-
нює діяльність з надання дитині, яка проживає них, медичних, адміністративних та інших по-
у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених слуг;
батьківського піклування, іншому закладі для ознайомлення дитини з особливостями
дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, суспільного спілкування та подолання склад-
насамперед у підготовці до самостійного жит- них життєвих ситуацій;
тя. сприяння становленню дитини як від-
Тобто, наставництво – це процес, коли повідальної та успішної особистості;
одна людина пропонує допомогу, підтримку, формування в дитини навичок здорово-
власні поради з метою навчання, розвитку ін- го способу життя.
шої людини, у даному випадку − дитини- Таким чином, роль наставника у житті
сироти. дитини-сироти полягає у задоволенні потреби
Мета та завдання наставництва сфор- дитини бути значущою для іншої людини че-
мульовані в Положенніпро наставництво, яке рез взаємну турботу, відповідальність, що
затверджено Постановою Кабінету Міністрів дасть змогу дитині позбавитися відчуття ізо-
України від 4 липня 2017 р. № 465. льованості та непотрібності; наданні допомо-
Так, метою наставництва є підготовка ги дитині відчути себе індивідуально-
дитини, яка проживає у закладі, до самостій- значущою особистістю, відновити у дитини
ного життя шляхом розвитку її фізичного, ду- відчуття власної цінності та гідності; забезпе-
ховного та інтелектуального потенціалу, впев- ченні атмосфери доброзичливості, захищенос-
неності у власних силах, формування культур- ті, підтримки при взаємодії з дитиною, у фор-
них і моральних цінностей. муванні довірливих відносин з дитиною; пере-
До основних завдань наставництва ві- дачі дитині знань, досвіду та конструктивних
дноситься: моделей поведінки; стимулюванні індивідуа-
визначення та розвиток здібностей ди- льного розвитку дитини, її мотивації до успі-
тини, сприяння реалізації її інтересів у профе- шної життєдіяльності, правильного життєвого
сійному самовизначенні; вибору; наданні дитині можливості набути
надання дитині доступної інформації досвіду побудови сімейних стосунків при тим-
© Yulia Udovenko
268
часовому перебуванні вихованця у сім’ї наста- мадянами, які виявили бажання стати настав-
вника (досвіду в організації сімейного побуту никами, так і з дітьми-сиротами, які прожива-
(розпорядку дня, господарства, відпочинку, ють в закладах, щодо їх підготовки до участі у
складанні сімейного бюджету тощо), форму- Програмі Наставництва (Таблиця 1.).
вання уявлення про модель сім’ї та приклади Охарактеризуємо методологію соціаль-
взаємовідносин «батьки – діти», «чоловік – но-психологічної роботи щодо підготовки до
дружина», «діти – діти» та ін.; формування наставництва за напрямками (Смаль, Удовен-
дитині умінь та навичок в процесі самообслу- ко, 2012). Напрямок «Підготовки дітей-сиріт
говування, у веденні домашнього господарст- та дітей, позбавлених батьківського піклу-
ва, трудової діяльності. вання», до участі в Програмі наставництва»
За результатами теоретичного аналізу передбачав наступні етапи соціально-
потреб дітей-сиріт, які проживають у закла- психологічної роботи.
дах, специфіки їх соціалізації, особливостей Знайомство з персоналом установи.
підготовки до самостійного життя та з метою Основні завдання: 1) презентувати Програму
апробації Програми Наставництва в місті Киє- Наставництва; 2) запропонувати підписати
ві та Київській області нами у співпраці з фа- договір про співпрацю з конкретною устано-
хівцями Проекту Наставництва «Одна На- вою щодо впровадження Програми Наставни-
дія» (2009 – 2016 рр.) була розроблена методо- цтва.
логія соціально-психологічної роботи як з гро- Встановлення контакту з дітьми. На
Таблиця 1.
Методологія соціально-психологічної роботи щодо підготовки до наставництва
Підготовка дітей-сиріт та дітей, позбавлених бать- Робота з громадянами, які виявили бажання стати
ківського піклування, до участі в Програмі настав- наставниками
ництва
Знайомство з персоналом закладу та дітьми Проведення інформаційної кампаніії щодо залучен-
ня громади до наставництва (презентація проекту
настаництва «Одна Надія»)
Встановлення контакту з дітьми Первинний контакт з громадянами по телефону
Проведення оцінки потреб дітей та їх соціального Інформаційна зустріч з громадянами, які бажають
оточення (з використанням наступних інструмен- стати наставниками
тів: екокарта, генограма, Літопис мого життя, Лист
до дитини)
Індивідуальне планування роботи з дітьми Перша психологічна консультація
Візит в сім’ю: соціальний працівник/ соціальний
педагог, психолог
Навчальний тренінг
Повторна психологічна консультація
Висновок соціально-психологічної готовності гро-
мадян бути наставниками
Взаємопідбір дитини та кандидатів
Соціально-психологічна підтримка дитини та наставників
© Yulia Udovenko
269
території закладів, в яких проживають діти- проведення оцінки потреб дітей та їх соціаль-
сироти та діти, позбавлені батьківського пік- ного оточення складається індивідуальний
лування, проводиться презентація Програми план роботи з дитиною. Індивідуальний план
Наставництва з метою роз’яснення дітям ідеї роботи – це документ, що відображає логіку,
наставництва та виявлення серед них бажаю- зміст та процедуру надання допомоги дитині з
чих мати наставника. Після цього надається метою її підготовки до самостійного життя.
для заповнення «Анкета вихованця», що підт- Головна мета індивідуального плану роботи з
верджує бажання дитини долучитися до Про- дітьми в Програмі Наставництва полягає в то-
грами. му, щоб допомогти підліткові діяти самостій-
Оцінювання потреб дітей та їх соціа- но в дорослому житті. До плану вносяться змі-
льного оточення. На цьому етапі передбачено ни, що відображають нові потреби дитини, яка
першочергове оцінювання потреб дітей та їх отримує допомогу чи нові умови надання під-
соціального оточення з метою подальшого тримки та допомоги.
проведення процесу взаємопідбору дітей та До напрямку «Соціально-психологічна
наставників. Така оцінка передбачає збір яко- робота з громадянами, яківиявилибажання
мога більшої кількості інформації про дитину стати наставниками» відносились такі етапи
(за даними спеціалістів установи: директора, роботи.
психолога, вихователя, соціального педагога, Проведення інформаційної кампанії
медичного персоналу) щодо соціально- щодо залучення громади до наставництва
правового статусу дитини, соціальної ситуації (презентація Проекту Наставництва «Одна
розвитку дитини та її біологічної сім’ї, наяв- Надія»). З метою популяризації ідеї наставни-
ності родичів як ресурсу підтримки; особливо- цтва та пошуку потенційних наставників для
стей особистості дитини та її рис характеру; взаємодії з дітьми-сиротами та дітьми, позбав-
рівня розвитку дитини та її соціалізації; стану леними батьківського піклування важливо по-
психічного та фізичного здоров’я, необхіднос- стійно проводити спеціально організовану ре-
ті надання медичної допомоги; особливостей кламну кампанію.
міжособистісної взаємодії дитини з однолітка- Перший контакт із громадянами по
ми та дорослими; наявних проблем. телефону. Проведення рекламної кампанії збі-
Планування – це основна складова на- льшує чисельність людей, які проявляють ін-
дання конкретної допомоги дитині, що поля- терес до Програми Наставництва чи бажають
гає у розробці та практичному впровадженні стати наставниками для дітей. Для проведення
індивідуального плану та визначає кроки до телефонних переговорів, які є важливою скла-
досягнення визначених цілей. За результатами довою процедури відбору кандидатів, необхі-
© Yulia Udovenko
270
дно визначити підготовленого спеціаліста чи ром для наставництва. Під час психологічного
спеціалістів. Під час телефонної розмови із консультування необхідно конкретизувати
співробітником установи громадянин має запит громадян щодо наставництва, визначити
отримати коротку інформацію про Програму їх мотивацію та очікування від взаємодії з
Наставництва для того, щоб прийняти рішен- дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими ба-
ня про свої подальші кроки. В свою чергу, тьківського піклування, в т.ч. бажаний вік та
спеціаліст має отримати інформацію про гро- стать дитини. В цілому, визначення готовності
мадянина: ПІБ, вік, житлові умови, сімейний бути наставником для взаємодії з дитиною-
стан, контактний телефон. сиротою чи дитиною, позбавленою батьківсь-
Інформаційна зустріч із громадянами, кого піклування, здійснюється за такими кри-
які бажають стати наставникам. На інфор- теріями: мотивація бути наставником / споді-
маційну зустріч запрошуються громадяни, які вання щодо дитини; особливості поведінкових
зателефонували та виявили бажання продов- проявів громадян; стабільність та якість міжо-
жувати контакт. Метою інформаційної зустрі- собистісних стосунків; навички вирішення
чі є презентація Проекту Наставництва та проблем та досвід регулювання стосунків у
ознайомлення громадян з різними формами стресових ситуаціях; навички і здібності щодо
сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, поз- виховання дітей; усвідомлення відмінностей
бавлених батьківського піклування, норматив- між спілкуванням та взаємодією з біологічни-
но-правовою базою, а також розкриття понят- ми та прийомними дітьми; співпереживання і
тя та процесу наставництва як альтернативної здатність сприймати іншу точку зору; ознайо-
форми допомоги зазначеній категорії дітей. млення із вимогами щодо взаємодії з дітьми;
На інформаційній зустрічі обов’язково необхі- ознайомлення із віковими особливостями ді-
дно представити етапи соціально- тей; ознайомлення з потребами та психологіч-
психологічної підготовки, які мають пройти ними особливостями дітей-сиріт та дітей, поз-
громадяни для того, щоб стати наставником. бавлених батьківського піклування; гнучкість,
По завершенні інформаційної зустрічі канди- готовність сімейної системи громадян до но-
дати заповнюють анкету та записуються на вого досвіду та змін; відкритість сімейної сис-
первинну консультацію з психологом. теми, зокрема для допомоги у вихованні дітей;
Перша психологічна консультація. Ме- ставлення кандидатів до родичів, знайомих,
та психологічного консультування – визначи- минулого дитини; прийняття відповідальності
ти готовність громадян бути наставниками, за процес взаємодії з дитиною. Таким чином,
проаналізувати сильні та слабкі сторони, які в результаті проведеної психологічної консу-
можуть бути, відповідно, ресурсом чи бар’є- льтації громадян здійснюється первинна пси-
© Yulia Udovenko
271
хологічна оцінка готовності громадян бути ресурси наставника у взаємодії з дитиною-

наставниками, яка буде конкретизуватись на сиротою; презентувати Програму наставницт-
наступних етапах роботи як психологом, так і ва для дітей-сиріт.
соціальним працівником та тренерами. Повторна психологічна консультація.
Візит в сім’ю спеціалістів Програми. Мета повторної психологічної консультації:
Метою візиту спеціалістів програми в сім’ю є з’ясувати динаміку змін щодо взаємодії з діть-
знайомство з кандидатами в умовах їхньої сі- ми-сиротами у сприйнятті громадянами після
м’ї, визначення психологічного мікроклімату тренінгу; обговорити та конкретизувати спіль-
в сім’ї, характеру взаємин між членами сім’ї но з громадя-нами їх сильні сторони (ресурси)
та конкретизація ставлення членів сім’ї до ба- та слабкі сторони. Під час повторної психоло-
жання бути наставником. Візит в сім’ю спеці- гічної консультації необхідно продовжити ро-
алістів програми кандидата здійснюється у зкриття мотивів, цінностей, очікувань грома-
випадку, якщо Програмою передбачено відві- дян щодо взаємодії з дітьми-сиротами, а та-
дування вихованцем наставника вдома. З ме- кож допомогти громадянам оцінити свої ресу-
тою об’єктивного аналізу сімейної атмосфери рси та ризики як для дітей, так і для себе, а
та ситуації в сім’ї, бажано, щоб візит в сім’ю також прийняти усвідомлене рішення щодо
здійснювала команда фахівців (наприклад, со- готовності стати наставниками.
ціальний працівник та психолог або два соціа- Висновок соціально-психологічної гото-
льних працівники / соціальних педагоги). вності громадян бути наставниками. Після
Навчальний тренінг «Підготовка на- повторної психологічної консультації прово-
ставників для дітей-сиріт та дітей, позбав- диться зустріч мультидисциплінарної команди
лених батьківського піклування». Мета тренін- у складі соціального працівника / соціального
гового курсу: соціально-психологічна підгото- педагога, який проводив інформаційну зустріч
вка громадян, які бажають стати наставника- та відвідував сім’ю, психолога та тренерів з
ми, до ефективної взаємодії з дітьми-сиротами метою прийняття колегіального рішення щодо
та дітьми, позбавленими батьківського піклу- готовності кандидатів бути наставниками для
вання. Завдання тренінгового курсу: 1) розгля- дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсько-
нути систему захисту дітей-сиріт в Україні; 2) го піклування. Також важливо проаналізувати
сформувати в учасників тренінгу уявлення основні рекомендації щодо напрямку, форми
про процес переміщення у житті дитини; 3) наставництва, віку та статі дитини, її можли-
розкрити роль наставника у житті дитини- вих особливостей. Після консультації готуєть-
сироти; 4) проаналізувати особливості взаємо- ся висновок соціально-психологічної готовно-
дії наставника та дитини-сироти; 5) визначити сті кандидатів бути наставниками.
© Yulia Udovenko
272
Взаємопідбір дитини та кандидатів у циплінарною командою та спільно з наставни-

наставники. За результатами прийнятого по- ком, координатором і наставником розробля-
зитивного рішення щодо готовності громадян ється, затверджується загальний та індивідуа-
бути наставниками здійснюється взаємопідбір льний плани роботи пари чи наставника з гру-
дитини та наставника. На цьому етапі також пою дітей. Потім під керівництвом координа-
активно задіяна мультидисциплінарна група, тора Програми здійснюється знайомство та
проте в іншому складі: координатор Програ- встановлення контакту наставника з дитиною.
ми, який закріплений за певною дитячою уста- Соціально-психологічна підтримка ди-
новою та здійснює оцінку потреб дитини, пси- тини та наставника.Метою соціально-
холог, тренер, соціальний педагог, представ- психологічної підтримки є спостереження за
ники Служби у справах дітей, центру соціаль- взаємодією наставника з дитиною та надання
них служб для сім’ї, дітей та молоді та спеціа- своєчасної допомоги координатором чи інши-
лістів закладу, де знаходяться діти. Основна ми фахівцями (відповідно до конкретних пот-
мета взаємопідбору: здійснити підбір дитини реб та запитів). В межах соціально-
та наставника відповідно до потреб дитини та психологічної підтримки спеціалістами Про-
ресурсів наставника. Під час здійснення про- грами здійснюються такі заходи: телефонне
цесу взаємопідбору важливо проаналізувати консультування наставників (телефон «гаряча
такі основні компоненти оцінки потреб дити- лінія»); індивідуальні зустрічі з наставника-
ни як історія розвитку дитини, її культурні ми / вихованцями (для отримання зворотного
особливості, сильні сторони та потреби, вплив зв’язку про успішність взаємодії пари); щомі-
можливого насильства, що відбулося у мину- сячні зустрічі для наставників (кожен коорди-
лому, на психічний розвиток дитини, вплив натор збирає наставників, за яких відповідає).
депривації та синдрому «госпіталізму» на пси- На зустрічах з метою підвищення кваліфікації
хічний розвиток дитини, необхідну підтримку, наставників пропонується певна тема, обгово-
яку потребує дитина. Після чого аналізуються рюються випадки взаємодії, а також склада-
відповідні ресурси та можливості наставників ються та прописуються щомісячні індивідуа-
для допомоги конкретній дитині. За результа- льні плани; загальні зустрічі (семінари, тренін-
тами проведеної роботи запрошується настав- ги) для всіх наставників Програми; індивідуа-
ник, якому презентують бачення фахівців що- льні психологічні консультації для наставни-
до дитини, спільно із ним відповідна позиція ків / вихованців; загальні зустрічі для пар
відпрацьовується та узгоджується, або ж здій- «наставник − вихованець» раз на півроку (для
снюється пошук іншого рішення. В результаті підтримання дружніх взаємин у парах та спі-
прийнятого узгодженого рішення мультидис- льного відпочинку).
© Yulia Udovenko
273
Упродовж 2009 – 2016 рр. в рамках ре- соціалізації з урахуванням вікових та індиві-
алізації Проекту Наставництва громадською дуальних особливостей.
організацією «Одна Надія» 1456 людей в Ук- Висновки та перспективи подальших
раїні стали наставниками та значущими друзя- досліджень.
ми для дітей із закладів. За результатами прак- Досвід реалізації Програми Наставниц-
тичної діяльності фахівців Проекту наставни- тва переконує, що можливість спілкуватися з
ки допомагають дітям відчувати себе особис- наставником, а також отримати у вихідні та
тістю, визначити інтереси і здібності дитини, святкові дні або під час канікул хоча б тимча-
вибрати професію, сформувати моральні цін- совий досвід проживання в сім'ї, допомагає
ності, вчать робити вибір, вирішувати повсяк- підлітку формувати в своїй свідомості не роль
денні проблеми і спілкуватися з людьми сироти, а статус повноцінної людини, здатної
(http://onehope.com.ua). За результатами апро- до аналізу та вирішення життєвих ситуацій.
бації Програми наставництва з 2017 року Пос- Такий набутий досвід соціалізації допомагає
тановою Кабінету Міністрів України від 4 ли- підліткам формувати уявлення про різні соціа-
пня 2017 р. № 465«Деякі питання здійснення льні ролі та їх зміст, традиції, звичаї, етикет в
наставництва над дитиною» регламентовано сім’ї, а також сприяє поліпшенню успішності
механізм організації здійснення та ведення та активності дітей в різних видах діяльності.
наставництва над дитиною, яка проживає в Вміння і знання більш досвідченої лю-
закладі. Затверджено на державному рівні, що дини для дитини-сироти є дуже важливими
організація наставництва здійснюється цент- при виборі успішних життєвих шляхів в пи-
ром соціальних служб для сім’ї, дітей та моло- таннях закінчення школи та вступу до іншого
ді за місцем проживання дитини. навчального закладу для набуття фаху, пошу-
Отже, необхідність соціально- ку роботи, влаштування особистого життя то-
психологічної підготовки громадян до настав- що.
ництва обумовлена тим, що від усвідомлення Зміст та специфіка соціально-
громадянами ролі наставника у житті дитини- психологічної роботи з громадянами щодо
сироти залежить якість та безпечне формуван- підготовки їх до наставництва полягає у допо-
ня взаємостосунків між дитиною та наставни- мозі їм у визначенні особистої готовності та
ком. Разом з цим, для дітей, які проживають у усвідомленого рішення щодо здійснення на-
закладах, саме наставництво забезпечить якіс- ставництва, а також формуванні необхідних
ну їх підготовку до самостійного життя після компетентностей у громадян щодо побудови
виходу з закладу шляхом допомоги їм у нав- наставницьких взаємовідносин з дитиною, яка
чанні, всебічному розвитку, профорієнтації та проживає у закладі. Результати Проекту На-
© Yulia Udovenko
274
ставництва громадської організації «Одна На- University of Kyiv. Series. Psychology. Pedagogy.
дія» довели, що наявність близької людини у Social work, 3, 64 – 67 [in Ukraine]
кожної дитини-сироти чи дитини, позбавленої Baidarova O. O., Udovenko J. M. (2018) Mentor’s

competence model used to build a relationship
батьківського піклування, яка проживає в за-
with a child living in a residential care institution,
кладі, значно підвищує рівень її соціально-
P. 44 – 67 / Development trends in pedagogical
психологічної компетентності (здатності осо- and psychological sciences: the experience of
бистості гнучко орієнтуватись в соціальних countries of Eastern Europe and prospects of
умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним Ukraine: monograph / edited by authors. Riga,
Latvia: “Baltija Publishing”.
середовищем) щодо соціалізації й інтеграції в
суспільство. Dastian Nors, Brenda Ingrem. Trening dlya menedzherov
Programmy Nastavnichestva podrostkov iz fos-
Перспективи подальших досліджень
ternykh (priyomnykh) semey [Training for manag-
вбачаємо у розробці процедури соціально-
ers of the Mentoring Program for Adolescents
психологічної підготовки дітей, які прожива- from Foster (Foster) Families] Tsikl seminarov po
ють у закладі до наставництва. Nastavnichestvu – Cycle of Mentoring Seminars,
5.
References : Dzhoana Bakmen, Don Bakmen, Halyna Sheyfer, & Hiller-
Al'tshuler, B., Krasnitskaya, G., Pronina, S. mina Pidhayska (Ed) (2007). Uroky samostiynosti
&Shubina,I. (2003). Na kanikuly – v sem'yu: dlya molodi [Independence lessons for youth] Ky-
Rekomendatel'nyye materialy po organizatsi i iv [in Ukrainian]
pomeshcheniya v sem'igrazhdan v period kaniku Yevtukh V. B., Maksymova N. YU., Chuhayevskyy V. H.,
lvospitannikov uchrezhdeniy dlya detey-sirot i Chepak V. V., Udovenko YU. M. & Tokaruk L. S.
detey, ostavshikhsya bez popecheniya roditeley (2006). Sotsialno-psykholohichna adaptatsiya
[For the holidays - for the family: Recommended vypusknykiv shkil-internativ dlya ditey-syrit v
materials on the organization of placement in fam- umovakh velykoho mista [Socio-psychological
ilies of citizens during the holidays of pupils of adaptation of graduates of boarding schools for
institutions for orphans and children left without orphans in the conditions of a large city]. Kyiv.
parental care]. Moskva: Regional'naya [in Ukrainian]
obshchestvennaya organizatsiya sodeystviya
Joseph P. Tierney, Jean Baldwin Grossman, Nancy L. Re-
zashchite prav detey «Pravorebenka» [in Russian]
sch (2005). Making a Difference. An Impact Study
Baydarova O. O. Nastavnytstvo yak forma sotsialnoyi pid- of Big Brothers Big Sisters. A Publication of
trymky vypusknykiv internatakh [Mentoring as a Public/Private Ventures, 71.
form of social support for graduates of the
Zakon Ukrayiny «Pro zabezpechennya orhanizatsiyno-
orphans]. Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho uni-
pravovykh umov sotsialnoho zakhystu ditey-syrit
versytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriya.
ta ditey, pozbavlenykh batkivskoho pikluvannya»
Psykholohiya. Pedahohika. Sotsialna robota –
vid 13 sichnya 2005 roku N 2342-IV (zminy,
Bulletin of the Taras Shevchenko National
© Yulia Udovenko
275
vneseni z·hidno iz Zakonom №1504-VIII vid tology, 1, 21 – 24 [in Russian]

8.09.2016) [The Law of Ukraine "On Provision of
Nastavniki pomogayut sirotam integrirovat'sya v ob-
Organizational and Legal Conditions for Social
shchestvo [Mentors Help Orphans Inte-
Protection of Orphans and Children Deprived of
grate into Society] (n.d.). Retrieved from https://
Parental Care" of 13 January 2005, No. 2342-IV
astanatimes.com/2016/11/ mentors-help-orphans-
(Amendments made pursuant to Law No.1504-
integrate-into-society [in Russian]
VIII dated September 8, 2016)].
(n.d.). zakon2.rada.gov.ua Retrieved from http:// Nathan H. Chiroma (2016). Providing mentoring for or-
zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/1504-19 [in phans and vulnerable children in internally dis-
Ukrainian] placed person camps: The case of northern Nige-
ria, VOL 72, NO 1 / https://hts.org.za/index.php/
Langmeyyer Y., Mateychek Z. (1984). Psikhicheskaya dep-
hts/article/view/3544/8596
rivatsiya v detskom vozraste [Mental deprivation
in childhood]. Praga: Avitsenum [in Czech] Nil's Piter Ryugaard (2016). Deti s narusheniyem
privyazannosti: ukazaniya k organizatsii tera-
Mel`nichuk T., Udovenko Yu. (2018) Teoretiko-
pevticheskoy sredy dlya rebenka [Children with
prakticheskie aspekty` planirovaniya i organizaczii
impaired affection: instructions for organizing a
raboty` s roditelyami v proczesse soczial`no-
therapeutic environment for a child]. Estoniya:
psikhologicheskoj reabilitaczii rebenka,
Izdatel' NGO «Sem'ya kazhdomu rebenku» [in
okazavshegosya v slozhny`kh zhiznenny`kh
Estonian]
obstoyatel`stvakh, v Ukraine / T.Mel`nichuk,
Yu.Udovenko// Towarzystwo Naukowe KUL & Nors Dastian. Otvetstvennoye Nastavnichestvo, ili kak po-
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. govorit' s podrostkom o takikh slozhnykh vo-
Wydział Teologii. ROCZNIKI TEOLOGICZNE prosakh, kak seks, narkotiki i t.d. [Responsible
Tom LXV, zeszyt 1,137-150.[in Russian] Mentoring, or how to talk to a teenager about such
complex issues as sex, drugs, etc.]. Tsikl semina-
Mentor Partnership (National Organization for Mentoring)
rov po Nastavnichestvu – The cycle of seminars
(2005) (3rd ed.). Elements of Good Practice for the
on Mentoring, 4.
Mentoring Program.
Oslon V.N. (2006). Zhizneustroystvo detey-sirot: profes-
Mentoring program for teens. (1998). Baylor University,
sional'naya zameshchayushchaya sem'ya [The
Mentor Partnership.
living arrangement of orphans: professional sub-
Mentors Help Orphans Integrate into Society (2016) / stitute family]. Moscow: Genezis [in Russian]
https://astanatimes.com/2016/11/mentors-help-
Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny «Deyaki pytannya
orphans-integrate-into-society
zdiysnennya nastavnytstva nad dytynoyu» vid 4
Mukhamedrakhimov R. ZH. (2006). Vliyaniye opyta zhizni lypnya 2017 r. №465.[ Resolution of the Cabinet
v uchrezhdenii v mladencheskom i rannem voz- of Ministers of Ukraine "Some issues of exercising
raste na posleduyushcheye razvitiye rebenka mentoring over a child" dated July 4, 2017, No.
[Influence of life experience in the institution in 465.]. (n.d.). zakon3.rada.gov.ua. Retrieved from
infancy and early age on the subsequent http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/ru/ 465-2017
development of the child]. Defektologiya – Defec- -%D0%BF [in Ukrainian]
© Yulia Udovenko
276
Prikhozhan A. M., Tolstykh N. N. (2007). Psikhologiya Yulia Udovenko

sirotstva. (3d ed.). S. Petersburg: Piter [in Russian] PhD in Psychological Sciences, Assistant Professor, De-
partment of Social Rehabilitation and Social Pedagogy,
Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
Natsionalnu stratehii ure formuvannia systemy (Ukraine)
instytutsiinoho dohliadu ta vykhovannia ditei na
2017-2026 roky ta plan zakhodiv z realizatsiiyii I ORGANIZATION OF MENTORING FOR
ORPHANS: THE CONCEPTUAL AND
etapu» vid 9 serpnia 2017 r. № 526-r Re-
METHODOLOGICAL BACKGROUND
trieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/526-2017-%D1%80 [in Ukrainian]
ABSTRACT
Smal O., Satsyuk I., Androsova V., Dorosh T., Kalibaba A., The article presents the introduction of
Koval T., Pylypenko V. et al, (2012). Nas-
mentoring in Ukraine as an individual support for
tavnytstvo krok za krokom [Mentoring step-by-
orphans and children deprived of parental care,
step] Kyiv: Proekt Nastavnytstva ODNA
NADIYA ukrainabezsyrit.org Retrieved from who live at orphanages. Such individual support
http://www.ukrainabezsyrit.org/_service/14896/ for children living outside the family environment
download/id/28635/name/Patronage+Nadiya is of particular importance because, despite at-
Book+for+WEB%282%29.pdf [in Ukrainian]
tempts to find families for all orphans, more than
Smal O., Satsyuk I., Androsova V., Dorosh T., Kalibaba A., 750 orphanages and residential care facilities still
Koval T. etal (2014). Nastavnytstvo krok za kro-
work in the country and up to 100,000 thousand
kom [Mentoring step-by-step] Kyiv: Proekt Nas-
children live at these institutions (but only 8% of
tavnytstva ODNA NADIYA. [in Ukrainian]
these children are real orphans or children de-
Shipitsyna L. M. (2005). Psikhologiya detey-sirot.
prived of parental care). The family forms of up-
[Psychology of orphans] S. Petersburg: Peterb. un-
ta. [in Russian] bringing (adoption, guardianship / foster care,
foster families, family-type orphanage) often are
Udovenko YU., Smal O. (2012). Metodychnyy posibnyk do
vprovadzhennya Prohramy nastavnytstva dlya not applied for children with disabilities, adoles-
ditey-syrit ta ditey, pozbavlenykh batkivskoho pi- cents, siblings from large families. The aim of the
kluvannya [Methodical Manual for the Implemen- proposed mentoring is to meet each child’s need
tation of the Mentoring Program for Orphaned
for emotional support, help and protection by a
Children and Children Deprived of Parental Care]
significant, respected person, a friend.
Kyiv. [in Ukrainian]
The conceptual and methodological foun-
dations of mentoring for orphans in Ukraine are
analyzed in the article. In particular, the terms of
“mentoring”, “a mentor” are discussed; the im-
portance of mentoring for socialization of or-
phans and children deprived of parental care is
© Yulia Udovenko
277
defined. Удовенко Юлия Николаевна

In addition, the article presents the meth- Кандидат психологических наук, ассистент кафедры
социальной реабилитации и социальной педагогики Ки-
odology of mentoring in Ukraine. Thus, the social евского национального университета имени Тараса
Шевченко, г. Киев (Украина)
and psychological work for mentoring prepara-
tion includes two methodological directions: 1) РАЗВИТИЕ НАСТАВНИЧЕСТВА ДЛЯ
preparation of orphans and children deprived of ДЕТЕЙ-СИРОТ В УКРАИНЕ:
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ И
parental care for participation in the Mentoring МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ
Program; 2) social and psychological work with
citizens who have a desire to become mentors. АННОТАЦИЯ
Based to the results of the methodology tested В статье представлено введение в
during implementation of the “One Hope” Men- Украине наставничества как индивидуальной
toring Project in the city of Kyiv and Kyiv region формы поддержки детей-сирот и детей, ли-
in 2009-2017, the Cabinet of Ministers of шенных родительской опеки, проживающих в
Ukraine approved resolution No. 465 “Some is- учреждениях. Данная форма индивидуальной
sues of mentoring for children” on July 4, 2017. поддержки ребенка, проживающего вне се-
This resolution regulates the mechanism of or- мейного окружения, имеет особую актуаль-
ganization and implementation of mentoring for ность, поскольку в Украине, несмотря на реа-
children living at orphanages and residential care лизацию приоритетного права ребенка-сироты
facilities. The article describes the psychological на семейное воспитание, продолжает функци-
and pedagogical method, preparing citizens and онировать более 750 заведений институцио-
children for mentoring. нального ухода и воспитания детей, а числен-
Keywords: orphans; children deprived of ность детей, находящихся них, достигает 100
parental care; mentoring; mentors; preparation for 000 (из них – только 8% детей-сирот и детей,
mentoring. лишенных родительской опеки). Вне семей-
ных формам воспитания (усыновление, опека/
попечительство, приемная семья, детский дом
семейного типа) остаются дети с инвалидно-
стью, дети подросткового и юношеского воз-
раста, братья и сестры из многодетных семей.
Указанная форма направлена на удовлетворе-
ние потребностей каждого ребенка в эмоцио-
нальной поддержке, помощи и защите со сто-
роны значимого, авторитетного человека, дру-
© Yulia Udovenko
278
га. лишенные родительской опеки; наставниче-

Проанализированы концептуальные и ство; наставник; подготовка к наставничеству.
методологические основы развития наставни-
чества для детей-сирот в Украине. В частно-
сти, охарактеризовано содержание понятий
«наставничество», «наставник», определено
значение наставничества для социализации
детей-сирот и детей, лишенных родительской
опеки.
Наряду с этим, в статье представлено
методологию внедрения наставничества в
Украине. Так, методология социально-
психологической работы по подготовке к
наставничеству включала два направления: 1)
подготовку детей-сирот и детей, лишенных
родительской опеки, к участию в Программе
наставничества; 2) социально-
психологическую работу с гражданами, жела-
ющими стать наставниками. По результатам
апробации указанной методологии в процессе
реализации проекта Наставничества «Одна
Надежда» в городе Киеве и Киевской области
в течение 2009 – 2017 гг. в 2017 году на госу-
дарственном уровне было утверждено Поста-
новление Кабинета Министров Украины от 4
июля 2017 г. № 465 «Некоторые вопросы осу-
ществления наставничества над ребенком», в
котором регламентировано механизм органи-
зации осуществления и ведения наставниче-
ства над ребенком, проживающим в заведе-
нии. В статье характеризуется процедура под-
готовки граждан и детей к наставничеству.
Ключевые слова: дети-сироты; дети,
© Yulia Udovenko
279
РАЗРАБОТКА ОПРОСНИКА ИГРОВОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ

(ОИК)
Кобзева Юлия Андреевна1,Гордиенко-Митрофанова Ия Владимировна 2,

Зуев Игорь Александрович 3, Саута Сергей Леонидович 4
1
Магистр психологии, аспирант кафедры психологии Харьковского национального
педагогического университета имени Г.С. Сковороды, г. Харьков (Украина)
2
Доктор психологических наук, профессор кафедры психологии Харьковского
национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды, г. Харьков (Украина)
3
Кандидат психологических наук, доцент кафедры общей психологии Харьковского
национального университета имени В.Н. Каразина, г. Харьков (Украина)
4
Кандидат психологических наук, доцент кафедры общей психологии Харьковского
национального университета имени В.Н. Каразина, г. Харьков (Украина)
UDC: 159.9.072
АННОТАЦИЯ
Представлена авторская методика диагностики игровой компетентности (ludic

competence). В основе формирования игровой компетентности лежит развитие игривости –
устойчивого личностного свойства (stable personality trait). Игривость определяется как
творческая адаптация личности к реальности своего «Я» (индивидуальная идентичность) и
к реальности Мира (социальная идентичность): любая сложная жизненная ситуация
воспринимается не как угроза, а как вызов. Составлены диагностические шкалы игривости.
Шкалы опросника отражают концептуальные параметры, описывающие содержание

Copyright: © Yulia Kobzeva, Iya Gordienko-Mitrofanova, Igor Zuev, Sergey Sauta
© Yulia Kobzeva, Iya Gordienko-Mitrofanova,

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.19 Igor Zuev, Sergey Sauta
280
понятия игривость: сензитивность, чувство юмора, воображение, легкость, флирт,

шаловливость, фьюг. Установлены валидность и надежность опросника. Выявлена связь
игривости со шкалами эмоционального интеллекта, стилей юмора и самоактуализации
личности. Выявлены два латентных фактора игривости: Креативная коммуникативная
восприимчивость и Веселая шаловливость. Опросник игровой компетентности апробирован
и стандартизирован.
Ключевые слова: игровая компетентность, игривость, психолингвистический эксперимент,

свободный ассоциативный тест, психодиагностика.
Постановка проблемы. Человек в об- ственной личности. Как категория психологи-

ществе с парадигмальной установкой на вос- ческая «игривость» для отечественной психо-
приятие мира как хаоса переживает экзистен- логии – относительно новая. Однако в зару-
циальную свободу глубоко по Сартровски: бежной психологии игривость как устойчивое
«играть или быть ничем» (Грицанов, Можей- личностное свойство является предметом ис-
ко, 2001; Sartre, 1943). следования ученых с 1975 года
Если для общества модерна были свой- (Csikszentmihalyi, 1975; Groos, 1976; Chapman,
ственны центрированность, неравенство и 1978; Bowman, 1987; Barnett, 1990; Bundy,
иерархия ценностей, цель, нетерпимость и 1996; Schaefer & Greenberg, 1997; Guitard et al.,
неравноправие, мужское начало, конструкция, 2005; Shen, 2010; Yarnal & Qian, 2011; Proyer,
созидание, определенность и оседлость, глу- 2012; 2013; 2017; Yue et al., 2016).
бина, территориальность, сюжет, серьезность Мы определяем игривость как творче-
и взрослость, то современное общество все скую адаптацию личности к реальности свое-
еще продолжает «рефлексивное осмысление го «Я» (индивидуальная идентичность) и к
глубинных ориентаций культуры постмодер- реальности Мира (социальная идентичность):
на»: децентрированность, равенство и анархия любая проблемная жизненная ситуация вос-
ценностей, бесцельность, плюральность, толе- принимается не как угроза, а как вызов. Дан-
рантство, женское начало, деконструкция, раз- ное наше определение игривости близко к по-
рушение, неопределенность, номадичность, ниманию игривости П. Гитард (Guitard et al.,
поверхностность, детерриториальность, 2005: 19).
скольжение, коллаж, игривость и детскость Развитие игривости как устойчивого
(Грицанов, Можейко, 2001; Денисов, 2004). личностного свойства лежит в основе форми-
Игривость (playflness) и есть то акту- рования игровой компетентности (ludic
альное устойчивое личностное свойство competence). Игровая компетентность опреде-
(stable personality trait), которое позволяет че- ляется нами как система внутренних ресурсов,
ловеку сохранить целостность, единство соб- к которой обращается человек с целью

281
наилучшего уравновешивания своей индиви- (Бурлачук, 2006: 176).

дуальности с внешними условиями социаль- Учитывая вышесказанное, авторы ста-
ного окружения на основе положительных тьи хотели бы обратить внимание читателей
эмоций – интереса и радости, часто их аффек- на принципиально новый подход к определе-
тивного проявления, сопровождающегося нию компонентов/ шкал игривости – психо-
напряжением или возбуждением (Gordiienko- лингвистический, в основе которого лежит
Mytrofanova & Kobzieva 2017a, 2017b). метод описания психолингвистического зна-
Вопрос разработки понятия игривости чения И. А. Стернина, который позволяет
и соответственно игровой компетентности идентифицировать базовые параметры игри-
тесно сопряжен с вопросом его диагностики, вости как с помощью психологических, так и
поскольку исследование различных законо- языковых инструментов (Sternin & Rudakova,
мерностей функционирования личности в со- 2011, Gordiienko-Mytrofanova et al., 2019).
временном мире предполагает наличие соот- Анализ последних исследований и
ветствующего диагностического инструмента- публикаций. На сегодняшний день нам из-
рия. вестны следующие опросники игривости
И здесь нам кажется уместным вспом- (playfulness) и ее шкалы: Adult Playfulness
нить слова Л. Ф. Бурлачука о том, что гумани- Scale: непосредственный (spontaneous), экс-
тарные науки накладывают на процесс изме- прессивный (expressive), веселый (fun), креа-
рения множество ограничений. Формализация тивный (creative), ребячливый (silly) (Glynn &
и количественные методики, математические Webster, 1993); Five-Factor Personality
модели в психодиагностике никогда не смогут Questionnaire: любопытство (curiosity), вооб-
заменить разработку теоретических конструк- ражение (fantasy), мечтательность (sentiment),
тов и фундаментальных принципов исследова- чувствительность к внутреннему опыту
ния. В конструировании тестов нельзя ограни- (sensitivity to internal experience), фьюг
читься математическими расчетами, как бы (fugue) (Tsuji et al., 1996); Playfulness Scale
достоверны и убедительны они ни были. Без for Adults: любящий веселье (fun-loving), чув-
полного, насколько это возможно, психологи- ство юмора (sense of humor), склонный к ре-
ческого описания переменной (конструкта), бячливому поведению (enjoys silliness), нефор-
для измерения которой предназначается тест, мальный характер (informal), эксцентричный
без формулирования гипотез о его результатах (whimsical) (Schaefer & Greenberg,
в свете того, что нам известно об этой пере- 1997); Playfulness Scale for Young
менной, процесс создания теста становится Adults: общительный (gregarious), раскован-
упражнением из математической статистики ный (uninhibited), комичный (comedic), актив-

282
ный (dynamic) (Barnett, 2007); Older Adult лил сделать вывод относитель-
Playfulness Scale: оптимистичный (upbeat), но нецелесообразности адаптировать зарубеж-
шаловливый (impish), непосредственный ные опросники не только ввиду сложности
(spontaneous), юмористический (humorous) самой процедуры адаптации с соблюдением
(Yarnal & Qian, 2011); Short Measure of Adult всех юридических и психометрических миро-
Playfulness: полный энтузиазма (cheerful- вых стандартов, но, прежде всего, из-за социо-
engaged), эксцентричный (whimsical), любя- культурных различий между популяциями.
щий творчество (creative-loving), сообрази- Так, например, сотрудничество с Чарль-
тельный зом Шафером (Charles E. Schaefer) в 2018 году,
(intellectual), импульсивный (impulsive) одного из авторов приведенного выше опрос-
(Proyer, 2012); Adult Playfulness Trait Scale: ника «Playfulness Scale for Adults» (Schaefer &
мотивация, направленная на поиск веселья Greenberg, 1997), привело нас к заключению,
(fun seeking motivation), в которую входят три что, преодолев лингвистические и социокуль-
субшкалы: вера в веселье – вера в ценность турные препятствия в процессе адаптации за-
веселья в повседневной жизни (fun belief – рубежного опросника, мы в итоге получим но-
believing in the value of fun in life), инициатив- вый опросник, как справедливо заметил
ность – активное участие в создании веселой Л. Ф. Бурлачук (Бурлачук, 2003: 126). Ниже
атмосферы (initiative – actively creating fun приведены некоторые из утверждений опрос-
activities), реактивность – способность реаги- ника.
ровать на стимул, вызывающий веселье 3. I would like a nerf basketball hoop in
(reactivity – (being responsive to fun stimuli); my bedroom (Я бы хотел, чтобы в моей спаль-
раскованность (uninhibitedness) и спонтан- не висело баскетбольное кольцо).
ность (spontaneity) (Shen et al., 2014); Other- 13. I would rather go to Toys «R» Us1
directed, Lighthearted, Intellectual, and than browse the mall (Я предпочел бы пойти в
Whimsical playfulness: ориентированный на Toys «R» Us, чем просматривать торговый
другого человека (other-directed), беззаботный центр).
(lighthearted), сообразительный (intellectual), 19. I like to smile and laugh as much as
эксцентричный (whimsical) (Proyer, 2017). possible during the day (Мне нравится улы-
Анализ всех доступных нам зарубеж- баться и смеяться как можно больше в тече-
ных опросников игривости (playfulness) позво- ние дня)2.
1
Toys «R» Us – американская компания, специализирующаяся на розничной торговле игрушками, одеждой и други-
ми товарами для детей.
2
Данное утверждение хорошо демонстрирует отличия в менталитете: американцы считают улыбку социаль-
ным инструментом для выражения связи и общности, русские полагают ее показателем личной приязни и хоро-
шего настроения (Арапова, 2007).

283
*27 (обратное утверждение). I can't 3. Определить ретестовую надежность,

find anything amusing about watching a «Three надежность частей составленного опросника и
Stooges» movie (Я не могу найти ничего забав- конструктную валидность.
ного в просмотре фильма «Три марионет- 4. Провести процедуру стандартизации
ки»).3 и составить тестовые нормы опросника.
Учитывая социокультурные различия, 5. Провести факторный анализ с целью
было принято решение разработать надежный выявления скрытых тенденций такого много-
и валидный инструмент для диагностики иг- мерного явления, как игривость (playfulness).
ровой компетентности и ее отдельных компо- Методы и выборка исследования. На
нентов на выборке русскоязычных жителей первом этапе исследования (определения се-
Украины. мантического содержания психологической
Цель и задачи проведенного исследо- категории игривость), которое проводилось с
вания. Так как удобным и простым диагности- 2013 по 2017 гг., был использован психолинг-
ческим средством является опросник, то необ- вистический эксперимент, главным этапом ко-
ходимо было провести релевантные действия торого был свободный ассоциативный экспе-
для его составления. Цель исследования – со- римент (САЭ) со словом-стимулом
здание диагностического инструмента «игривость». Дополнительными методами бы-
(опросника), выявляющего уровень развития ли опрос (с целью уточнения результатов
игровой компетентности (ludic САЭ), анкетирование (для уточнения характе-
competence). Соответственно поставленной ристик выборки). В качестве математико-
цели были сформулированы следующие задачи статистических методов анализа результатов
исследования: исследования использовались частотный и кла-
Задачи исследования: стерный анализ, которые позволили выявить
1. Создать шкалы игривости на основе тенденции в распределении ассоциаций экспе-
психолингвистического эксперимента, и опре- риментальной группы. В результате проведен-
делить содержание диагностических шкал. ного психолингвистического эксперимента в
2. Провести пилотажное исследование и одной из наших статей были описаны 19 пси-
последующий анализ эффективности утвер- холингвистических значений игривости
ждений по результатам пилотажного исследо- (playfulness) (Gordiienko-Mytrofanova et al.,
вания, с целью отбора наилучших утверждений 2019).
для окончательной версии опросника.
3
«The Three Stooges» − американский комедийный фильм 2012 года, снятый по мотивам короткометражных
фильмов 1934–1959 годов, с комедийным трио с одноименным названием.

284
Впоследствии был проведен теоретиче- Студенты, обучающиеся по специально-

ский анализ зарубежных опросников и русско- сти «психология», составили около 45% общей
язычных версий диагностических методик, выборки. Около 25% выборки − студенты дру-
содержащих операционализацию основных гих специальностей («Социальная педагогика»,
конструктов концепции игровой компетентно- «Социальная работа», «Физическое воспита-
сти (ludic competence). ние», «Информатика», «Геодезия и земле-
На этапе проверки надежности и валид- устройство», «Автомобильные дороги и аэро-
ности опросника были применены корреляци- дромы», «Мосты и транспортные тоннели»,
онный анализ (коэффициент ранговой корре- «Экология и охрана окружающей среды»,
ляции r-Спирмена, линейный коэффициент «Правоведение» и др.). Остальные около 30%
корреляции r-Пирсона), непараметрический составили взрослые люди с высшим и средним
критерий U Манна-Уитни; на этапе выявления специальным образованием. Возраст респон-
скрытых тенденций − факторный анализ. дентов – от 19 до 35 лет.
Эмпирическое исследование проводи- Изложение основного материала ис-
лась в период с 2018 по 2019 гг. на базе Харь- следования. В период с 2013 по 2017 го-
ковского национального педагогического уни- да нами был проведен самый масштабный лон-
верситета Украины имени Г.С. Сковороды, гитюдный свободный ассоциативный экспери-
Харьковского национального университета мент со словом-стимулом «игривость» (4,795
имени В.Н. Каразина, коммунального учрежде- человек). Затем для удовлетворения требова-
ния «Харьковская гуманитарно-педагогическая ний в отражении основных тенденций и ха-
академия» Харьковского областного совета, рактеристик как генеральной совокупности
Харьковского национального автомобильно- (под которой понимаются жители Украины в
дорожного университета, Харьковской госу- возрасте от 18 до 75 лет, свободно владеющие
дарственной академии культуры. или знающие русский язык), так и целей ис-
Выборку валидизации составили 194 следования было сформировано несколько
человека (от 19 до 35 лет; M = 23,6, SD = 4,5), выборок.
мужчин 52% и женщин 48%. Выборку стандар- Подбор испытуемых в выборках проис-
тизации составили 303 человека (от 19 до 35 ходил как количественно, так и качественно4.
лет; M = 23,7, SD = 5), мужчин 49% и женщин На выборке в 1600 человек по результа-
51%. там психолингвистического эксперимента при
4
Особенности формирования количественного и качественного состава выборок теоретически и эксперимен-
тально обоснованы нами в работе «Проблема репрезентативности выборки при проведении экспериментальных
и широких психолингвистических исследований (The Problem of Sample Representativeness for Conducting
Experimental and Broad Psychological Research». Достаточный уровень количественного состава эксперименталь-
ной выборки, при больших генеральных совокупностях, находится в интервале от 400 до 1500 человек и зависит

285
тесном сотрудничестве с И. А. Стерниным в 24) юмористический или чувство юмора

течение двух лет было описано 19 психолинг- (humorous, sense of humor).
вистических значений игривости (Gordiienko- Опираясь на теоретические и эмпири-
Mytrofanova et al. 2019). ческие исследования ученых, чей предмет
Нами были также проанализированы изучения составляет игривость (playfulness)
шкалы игривости (playfulness) из опросников, как личностное свойство, анализ компонентов
приведенных выше. В результате теоретиче- -шкал опросников игривости, анализ высоко-
ского анализа было выявлено 24 содержатель- частотных реакций крупнейшей выборки из
ные характеристики игривости: 1) активный 4,795 респондентов, и описанные психолинг-
(dynamic); 2) беззаботный (lighthearted); 3) ве- вистические значения, мы смогли выделить
селый или любящий веселье (fun, fun-loving, следующие компоненты игривости:
fun seeking motivation); 4) импульсивный «сензитивность», «воображение», «чувство
(impulsive); 5) комичный (comedic); юмора», «легкость», «флирт»,
6) креативный (creative, creative-loving); 7) лю- «шаловливость», «фьюг» (Gordiienko-
бопытный (curiosity); 8) мечтательный Mytrofanova & Sauta, 2016a; 2016b; 2016c;
(sentiment); 9) неформальный характер Gordiienko-Mytrofanova & Kobzieva, 2017а;
(informal); 10) общительный (gregarious); 11) 2017b; 2018; 2019; Gordiienko-Mytrofanova et
одаренный богатым воображением al., 2018a; 2018b, 2019).
(imaginative, fantasy); 12) оптимистичный Теоретически и эмпирически выявлен-
(upbeat); 13) ориентированный на другого че- ные компоненты игривости (playfulness)/ иг-
ловека (other-directed); 14) полный энтузиазма ровой компетентности (ludic competence) бы-
(cheerful-engaged); 15) раскованный ли определены нами как диагностические
(uninhibited); 16) ребячливый (silly, enjoys шкалы.
silliness); 17) сообразительный (intellectual); Первоначальная версия опросника со-
18) непосредственный (spontaneous); 19) фуги- стояла из 63 утверждений − по 9 позиций в
ческий (fugue); 20) чувствительный к внутрен- каждой диагностической шкале, которые ис-
нему опыту (sensitivity to internal experience); пытуемым предлагалось оценить по классиче-
21) шаловливый (impish); 22) экспрессивный ской 5-балльной шкале Ликерта – от
(expressive); 23) эксцентричный (whimsical);
от количественного и качественного состава генеральной совокупности и особенностей организации исследова-
ния. Одной из основных стратегий формирования качественного состава группы является выделение страт с
последующей рандомизацией. В данной стратегии генеральную совокупность разбивают на страты – группы,
имеющие определенные схожие значимые характеристики (пол, возраст, статус, образование и т. д.) и применя-
ют рандомизацию (Gordienko-Mytrofanova et al. 2018b).

286
«полностью не согласен» до «полностью со- диагностических методик: опросник эмпатии

гласен». В. Бойко, тест жизнестойкости С. Мадди,
Разрабатывая утверждения для нашего опросник способов совладающего поведения
опросника, мы понимали, что неизбежно Р. Лазаруса, тест толерантности к неопреде-
столкнемся с основными проблемами, кото- ленности С. Баднера, шкала психологического
рые связаны с актуализацией факторов, имею- благополучия К. Рифф, шкала чувства связно-
щих установочную природу: установка на со- сти А. Антоновского, опросник личностной
гласие, установка на социально одобряемый креативности Г. Девиса, шкала поиска ощуще-
ответ, установка на неопределенные ответы ний М. Цукермана, а также англоязычная
(так называемые ответы средней категории), а двухфакторная шкала воображения (TFIS), в
также установка на крайние ответы (Бурлачук, которых содержится операционализация ос-
2006: 154-156). Для того, чтобы избежать дей- новных конструктов концепции игровой ком-
ствия этих установок, нами были выполнены петентности playfulness.
следующие процедуры, которые предполагали Содержание диагностических шкал
наличие: опросника наполнялось с учетом семи концеп-
- обратных утверждений; туальных параметров, описывающих понятие
- косвенных формулировок, предпола- игривость (playfulness):
гающих ответ, не являющийся простым отра- 1) «Сензитивность» – способность к
жением желаний испытуемых представить се- восприятию, идентификации, пониманию,
бя в лучшем свете; управлению внешними (по возможности) и
- требований к испытуемым отвечать внутренними условиями ситуации (чувствами,
на каждый вопрос, не слишком долго задумы- мыслями, действиями Другого5 и своих соб-
ваясь и не пытаясь анализировать каждое ственных) с целью нахождения и принятия
утверждение; эффективных решений.
- рекомендаций испытуемым как мож- Примеры:
но реже прибегать к средним ответам; «Чтобы лучше понять мотивы поведе-
- оптимального количества вопросов, ния другого человека, я стараюсь одновремен-
не приводящего к рассеиванию внимания, а но держать в фокусе внимания его речь, ми-
тем самым выбору «наиболее легкого ответа». мику, жесты, движения, позы и т. п.».
Утверждения опросника составлялись с «Я прогнозирую поведение другого че-
опорой на содержание русскоязычных версий ловека, исходя как из его индивидуальных осо-
5
Здесь и далее по тексту под Другим подразумевается субъект и/или субъекты взаимодействия.

287
бенностей, так и из особенностей социальной «Я спокойно отношусь к тому, что

группы, к которой он принадлежит». другие поступают не так, как я считаю пра-
2) «Чувство юмора» – способность по- вильным».
нимать юмор и использовать здоровый юмор «Я могу абстрагироваться от надежд
(аффилиативный и самоутверждающий) для и ожиданий и принять любой исход проблем-
получения эмоционального удовольствия и ной ситуации как потенциально эффектив-
снятия напряжения; приятной социальной ный».
коммуникации и влияния; философский юмор 4) «Воображение» – способность к та-
для самоактуализации; самоутверждающий, кому мысленному экспериментированию с
философский юмор и юмор висельника для действительностью, при котором всякая дан-
совладания с неприятностями; способность ная ситуация воспринимается не столько как
адекватного реагировать на нездоровый юмор нечто неприкосновенное, сколько как исход-
Другого с учетом социально приемлемых ный пункт и материал для ее преобразования
норм. в новых контекстах (Рубинштейн, 2009).
Примеры: Примеры:
«В кругу своих друзей и близких я легко «Даже самую рутинную работу я ста-
и непринужденно развлекаю и веселю их, рас- раюсь делать интересной или, по крайней ме-
сказываю смешные истории, шутки, анекдо- ре, увлекательной, наполняю ее новым смыс-
ты, каламбуры». лом и эмоциями».
«Когда я случайно совершаю какую-то «В сложной ситуации я рассматриваю
глупость, я могу посмеяться над собой вме- даже самые абсурдные варианты ее разреше-
сте с другими, например, рассказать что- ния, которые внезапно приходят мне в голо-
нибудь смешное о своих слабостях или неуда- ву».
чах, но не в ущерб своей репутации и не ума- 5) «Флирт» – способность привлечь
ляя своих достоинств». внимание и расположить к себе представителя
3) «Легкость» – способность дистанци- своего или противоположного пола через вер-
роваться от ситуации в состоянии внутренней бальную и невербальную коммуникацию с
свободы и принять любой ее исход как потен- целью установления и поддержания взаимо-
циально эффективный, абстрагируясь от выгодных отношений, основанных на чувстве
надежд и ожиданий, и при этом быстро кор- эмоциональной близости; «продвигать» Дру-
ректировать свое поведение соответственно гого в желаемом направлении.
меняющимся обстоятельствам. Примеры:
Примеры: «Чтобы расположить к себе людей, я

288
искусно использую свои жесты, мимику, позы, Первую выборку пилотажного исследо-
взгляд, прикосновения, интонацию и т. п.». вания составило 406 человек. Такое значи-
«Когда я обращаюсь к кому-либо с тельное количество испытуемых было обу-
просьбой или прошу об одолжении, услуге, я словлено идеей о достаточной репрезентатив-
это делаю так, чтобы мне не отказали». ности выборки и желанием охватить все воз-
6) «Шаловливость» – способность це- растные группы и основные сферы деятельно-
ленаправленно создавать ситуацию сти, в которых может быть применена методи-
«испытания себя» при взаимодействии с субъ- ка (Gordiienko-Mytrofanova et al., 2018b). Но в
ектом/ объектом шалости с целью пиковых дальнейшем, как оказалось, из-за слишком
переживаний положительных эмоций, напри- громоздкой трехуровневой версии опросника,
мер, при проработке темы запретов. было принято решение пересмотреть его
Примеры: структуру в сторону упрощения и приспосо-
«Чтобы поднять настроение в компа- бить его для целей тренинга игровой компе-
нии, я часто придумываю смешные безобид- тентности и основной возрастной группы,
ные прозвища для друзей, близких и просто участвующей в тренинге − молодость (21-35
знакомых». лет).
«Даже в общении с детьми я остаюсь В результате проведенного пилотажно-
серьезным и строгим, подавляя внезапные им- го исследования на новой выборке (75 лиц мо-
пульсы и желания» (обратное утверждение). лодого возраста в равном соотношении муж-
7) «Фьюг» – способность к чин и женщин) была проверена эффектив-
«намеренному старанию казаться глупым или ность позиций опросника, доказана его надеж-
безумным», рефлексируемое самим игроком и ность.
наблюдаемое Другим, с целью усиления чув- Для определения эффективности пози-
ства идентичности. ций был проведен анализ каждой позиции
Примеры: опросника: а) вычислен индекс эффективно-
«В некоторых ситуациях я легко при- сти позиций (интервал правильных ответов
творяюсь глупым или странным, помня всегда составлял от 0,25 до 0,75); б) индекс дискри-
о том, что «казаться глупым мудрому не минативности (min kк=0,2).
страшно»». В итоге были отсеяны 14 позиций и со-
«В любых ситуациях я стараюсь не ставлены 7 диагностических шкал по 7 пози-
привлекать к себе пристального внимания, ций в каждой, к которым добавлена 1 позиция
чтобы только не быть «белой воро- интегрального содержания понятия игривость
ной»» (обратное утверждение). (playfulness). Тем самым образовались 50 по-

289
зиций (утверждений) данного опросника. теста эмоционального интеллекта М.А. Ма-

Для проверки надежности- нойловой, опросника стилей юмора Мартина,
устойчивости опросника с интервалом в 1 ме- самоактуализационного теста А. Маслоу,
сяц был проведен ретест с 75 респондентами адаптация Н.Ф. Калиной – А.В. Лазукиной.
из вы-борки апробации (средний воз-раст 25 Использовался критерий линейной корреля-
лет). Показатели ретестовой надежности по ции Пирсона (N = 120). В таблице 2 представ-
игривости в целом и по отдельным шкалам лены результаты корреляции. Графически
соста-вили от 0,71 до 0,85 (табл. 1). корреляции опросника игровой компетентно-
Таблица 1.
Ретестовая надежность по игривости и шкалам окончательной версии опросника (N=75)
Шкалы r Спирмена значимость при P

Сензитивность 0,85 ≤0,01
Чувство юмора 0,79 ≤0,01
Легкость 0,82 ≤0,01
Воображение 0,72 ≤0,01
Флирт 0,77 ≤0,01
Шаловливость 0,83 ≤0,01
Фьюг 0,71 ≤0,01
Игривость 0,78 ≤0,01
Две части опросника (нечетные и чет- сти и шкал опросников эмоционального ин-
ные позиции) проверены на определение взаи- теллекта, стилей юмора и самоактуализации
мосвязи между ними по интегральному пара- представлены на рис. 1.
метру общая Игривость (kк Пирсона = 0,78 Сензитивность как шкала игривости
при N=120). Эти две части опросника прове- имеет:
рены по показателю критерий различий Ман- 1) сильную позитивную связь со шка-
на-Уитни, в результате по общей Игривости и лами эмоционального интеллекта: Осознание
по отдельным шкалам во всех случаях разли- своих чувств и эмоций, Управление своими
чия статистически не значимы (для 120 испы- чувствами и эмоциями, Осознание чувств и
туемых критические значения U = 1010 при эмоций других; самоактуализации: Ориента-
р≤0,05; U = 912 при ≤0,01). ция во времени, Автономность, Спонтанность,
Внешняя (конструктная) валидность Самопонимание, Аутосимпатия;
опросника выявлялась посредством анализа 2) умеренную позитивную связь со
корреляционных связей между шкалами Игри- шкалами эмоционального интеллекта: Управ-
вости и шкалами диагностических методик ление чувствами и эмоциями других; юмора −

290
Самоуничижительный стиль; самоактуализа- Чувство юмора как шкала игривости

ции: Взгляд на природу человека и Потреб- имеет:
ность в познании; 1) сильную позитивную связь со шка-
3) слабую позитивную связь со шкалой лой юмора − Самоподдерживающий стиль; со
самоактуализации – Ценности; слабую нега- шкалами самоактуализации: Ориентация во
тивную связь со шкалой юмора − Агрессив- времени, Ценности самоактуализации, Кон-
ный стиль. тактность и Гибкость в общении;
Таблица 2.
Корреляции шкал игривости со шкалами эмоционального интеллекта,
стилей юмора и самоактуализации
Об-
Сензи- Чув- Лег- Во- Флирт Ша- Фьюг щий
тивност ство кость обра ловли уро-
Шкалы ь юмора жени вость вень
е игри-
вости
1 Осознание своих 0,44*** 0,28** 0,4*** 0,16 0,29** 0,35*** 0,24* 0,34***
чувств и эмоций
2 Управление своими 0,46*** 0,12 0,38*** 0,1 0,43*** 0,37*** 0,15 0,4***
чувствами и эмоци-
ями
3 Осознание чувств и 0,39*** 0,11 0,16 0,21* 0,35*** -0,24* 0,2* 0,29**
эмоций других
4 Управление чув- 0,27** 0,1 0,1 0,31** 0,39*** 0,04 0,14 0,17
ствами и эмоциями *
других
5 Интегральный пока- 0,43*** 0,23* 0,34*** 0,2* 0,37*** 0,12 0,21* 0,32***
затель ЭИ
6 Аффилиативный -0,17 0,17 0,33*** 0,21* 0,36*** 0,26** 0,29** 0,1
7 Самоподдержив. -0,07 0,42*** 0,36*** -0,04 0,17 0,48*** 0,33*** 0,43***
8 Агрессивный -0,23* -0,13 0,15 -0,13 -0,05 0,34*** 0,12 -0,08
9 Самоуничижител. 0,29** 0,02 0,09 -0,09 0,07 0,13 0,22* 0,11
10 Ориентация во вре- 0,34*** 0,35*** 0,27** 0,37** 0,32*** 0,3** 0,25** 0,33***
мени *
11 Ценности 0,2* 0,33*** 0,07 0,49** 0,37*** 0,35*** 0,06 0,42***
*
12 Взгляд на природу 0,26** 0,19 0,03 0,19 0,16 0,24* 0,13 0,2*
человека
13 Потребность в по- 0,25** 0,3** 0,1 0,48** 0,31*** 0,46*** 0,25** 0,41***
знании *
14 Креативность 0,16 0,23* -0,05 0,44** 0,42*** 0,38*** 0,51*** 0,4***
*
15 Автономность 0,36*** 0,21* -0,06 0,02 0,07 0,29** -0,01 0,17
16 Спонтанность 0,32*** 0,22* 0,07 0,21* 0,13 0,15 0,15 0,16
17 Самопонимание 0,33*** 0,3** 0,2* 0,26** 0,2* 0,21* 0,1 0,18
18 Аутосимпатия 0,31*** 0,28** 0,23* 0,12 0,25** 0,1 0,2* 0,16
19 Контактность 0,04 0,35*** 0,3** -0,09 0,33*** 0,26** 0,24* 0,2*
20 Гибкость в общении 0,1 0,33*** 0,32** -0,1 0,4*** 0,3** 0,17 0,1
* корреляция значима при р≤0,05;

** корреляция значима при р≤0,01;
*** корреляция значима при р≤0,001.
291
2) умеренную позитивную связь со Флирт как шкала игривости имеет:

шкалами эмоционального интеллекта: Осозна- 1) сильную позитивную связь со шка-
ние своих чувств и эмоций, Самопонимание, лами эмоционального интеллекта: Управление
Потребность в познании и Аутосимпатия; своими чувствами и эмоциями, Управление
3) слабую позитивную связь со шкала- чувствами и эмоциями других, Осознание
ми самоактуализации: Креативность, Авто- чувств и эмоций других; самоактуализации:
номность и Спонтанность. Ориентация во времени, Ценности самоактуа-
Легкость как шкала игривости имеет: лизации, Потребность в познании, Креатив-
1) сильную позитивную связь со шка- ность, Контактность и Гибкость в общении;
лами эмоционального интеллекта: Осознание юмора −Аффилиативный стиль;
своих чувств и эмоций, Управление своими 2) умеренную позитивную связь со
чувствами и эмоциями; юмора: Аффилиатив- шкалами эмоционального интеллекта: Осозна-
ный и Самоподдерживающий стиль; ние своих чувств и эмоций; Аутосимпатией;
2) умеренную позитивную связь со 3) слабую позитивную связь со шкалой
шкалами самоактуализации: Ориентация во самоактуализации − Самопонимание.
времени, Гибкость в общении и Контактность; Шаловливость как шкала игривости
3) слабую позитивную связь со шкала- имеет:
ми самоактуализации: Самопонимание и 1) сильную позитивную связь со шка-
Аутосимпатия. лами эмоционального интеллекта: Осознание
Воображение как шкала игривости своих чувств и эмоций, Управление своими
имеет: чувствами и эмоциями; юмора: Самоподдер-
1) сильную позитивную связь со шка- живающий и Агрессивный стиль; самоактуа-
лами эмоционального интеллекта: Управление лизации: Ценности, Потребность в познании и
чувствами и эмоциями других; самоактуализа- Креативность;
ции: Ценности, Потребность в познании, Кре- 2) умеренную позитивную связь со
ативность, Ориентация во времени; шкалой юмора − Аффилиативный стиль; со
2) умеренную позитивную связь со шкалами самоактуализации: Ориентация во
шкалой самоактуализации − Самопонимание; времени, Автономность, Контактность, Гиб-
3) слабую позитивную связь со шкала- кость в общении;
ми эмоционального интеллекта: Осознание 3) слабую позитивную связь со шкала-
чувств и эмоций других; юмора − Аффилиа- ми самоактуализации: Взгляд на природу че-
тивный стиль; самоактуализации − Спонтан- ловека и Самопонимание; слабую негативную
ностью. связь со шкалой эмоционального интеллекта −

292
Осознание чувств и эмоций других. 3) слабую позитивную связь со шкалой

Фьюг как шкала игривости имеет: эмоционального интеллекта − Осознание сво-
1) сильную позитивную связь со шка- их чувств и эмоций, Осознание чувств и эмо-
лой самоактуализации – Креативность; юмора ций других; юмора − Самоуничижительный
− Самоподдерживающий стиль; стиль; самоактуализации: Аутосимпатия и
2) умеренную позитивную связь со Контактность.
шкалой юмора − Аффилиативный стиль, а Общая Игривость как интегральная
также со шкалами самоактуализации: Ориен- шкала имеет:
тация во времени и Потребность в познании; 1) сильную позитивную связь со шка-
Рис. 2. Корреляционные связи шкал опросника игровой компетентности и шкал опросни-

ков эмоционального интеллекта, стилей юмора и самоактуализации6
6 Примечание. Статистически значимые связи k = 0,2 (р≤0,05), k = 0,25 (р ≤0,01); k = 0,3 (р ≤0,001).

293
лами эмоционального интеллекта: Осознание для нормирования (n = 303) составили студен-

своих чувств и эмоций, Управление своими ты, молодые специалисты разного профиля,
чувствами и эмоциями; юмора возраст − от 18 до 35 лет, в равном соотноше-
− Самоподдерживающий нии мужчин и женщин (49% и 51% соответ-
стиль; самоактуализации: Ориентация во вре- ственно).
мени, Ценности, Потребность в познании и Данные к нормированию методики (М
Таблица 3.
Данные к нормированию методики

Общий
Сензитив- Чувство Лег- Вообра- Флирт Шалов- Фьюг уровень
ность юмора кость жение ливость игриво-
Шкалы сти
1 Среднее зна- 25,69 23,72 24,87 22,32 24,4 22,62 22,74 170,29
чение
2 Стандартное 3,25 3,4 3,57 3,32 3,29 4,12 3,83 14,96
отклонение
Креативность; и σ) размещены в таблице 3.

2) умеренную позитивную связь со В таблице 4 содержатся результиру-
шкалой эмоционального интеллекта − Осозна- ющие нормативные данные по отдельным
ние чувств и эмоций других. шкалам и общему уровню игривости.
В целом можно сказать, что наиболее Интерпретация результатов предполагает,
сильные взаимосвязи со шкала- что высокий уровень свидетельствует об опти-
ми эмоционального интеллекта, стилей юмора мальном развитии Игривости для успешного со-
и самоактуализации выявлены у четырех ком- циального функционирования, средний уровень –

о достаточном развитии, а низкий – о дефиците
понентов Игривости – Сензитивности, Легко-
данного свойства (Gordiienko-Mytrofanova &
сти, Флирта и Шаловливости. Kobzieva, 2017a; 2017b).
Нормативные оценки определены диа-
пазоном размаха М±σ. Выборку респондентов
Таблица 4
Нормирование методики
Общий
Сен- Чувство Лег- Вообра- Флирт Шалов- Фьюг уровень
зитив юмора кость жение ливость игриво-
Уровень ность сти
1 Низкий < 23 < 21 < 22 < 19 < 22 < 19 < 20 <160
2 Средний 23-28 21-27 22-28 19-25 22-27 19-26 20-26 160-180
3 Высокий ˃ 28 ˃ 27 ˃ 28 ˃ 25 ˃ 27 ˃ 26 ˃ 26 ˃ 180

294
Факторный анализ выявил два латент- языком позитивной психотерапии

ных фактора игривости (табл.5). В состав пер- (Пезешкиан, 2006: 34).
вого фактора вошли такие компоненты: Сен-
В состав второго фактора во-
зитивность, Флирт и Воображение. Этот фак-
шли Шаловливость и Чувство юмора, в мень-
тор можно условно назвать Креативная ком-
шей мере − Легкость и Фьюг. Этот фактор
муникативная восприимчивость, где слово
можно называть Веселая шаловливость. Со-
коммуникативный понимается в широком
держание данного фактора отражает детскую
смысле. Содержание данного фактора отража-
часть личности, состояние естественного Ре-
ет исключительно игривость взрослого чело-
бенка, который проявляет «себя в спонтанном
века (adult playfulness), состояние Взрослого
поведении, например, в непослушании, бунте
(зрелой личности), в терминологии Э. Берна.
или в проявлении творческого порыва», если
Это, в общем, про высокий уровень мастер-
вновь прибегнуть к терминологии
ства владения вербальными и невербальными
Э. Берна (Берн, 2004: 21-22). Это про потреб-
средствами общения, свободы и творческой
ность и умения взрослого, с одной стороны,
спонтанности в сложных ситуациях, и, в част-
выражать свои чувства и эмоции по-детски
ности, про развитые навыки адаптивности и
непосредственно – бурно радоваться, ис-
саморегуляции. Последние позволяют быстро
кренне удивляться, открыто смеяться над со-
оценивать ситуацию, избегая фрустрации и
Таблица 5.
Факторы и их нагрузки
Факторы
Шкалы 1 2
Сензитивность ,792 ,082
Чувство юмора ,255 ,687
Легкость ,390 ,496
Воображение ,617 ,165
Флирт ,694 ,134
Шаловливость -,141 ,777
Фьюг ,321 ,522
напряжения Другого, и не бояться принимать
бой и над Другим, неистово злиться и т. п. Все
нестандартные решения – «играть с ситуаци-
это уместно и позволительно непосредственно
ей». Но «играть с ситуацией» всегда, сохраняя
в развлекательном контексте, например,
баланс прямоты (искренности) и учтивости
праздника (игры, конкурсы, викторины и
(вежливости), что выражается в адекватной
т. п.). Но, с другой стороны, это и про
вербализации интересов и ожиданий, говоря
«испытания себя» уже не только в развлека-

295
тельном контексте: «Как далеко я могу зайти, сти выявлено для таких шкал: Осознание сво-
чтобы понять, что можно, а что нельзя по от- их чувств и эмоций (шкала эмоционального
ношению к Другому?». Это взаимодействие интеллекта); Самоподдерживающий стиль
с Другим «на грани фола» – на грани дозво- юмора; Ориентация во времени, Ценности са-
ленного, а значит и на грани балан- мореализации, Потребность в познании, Креа-
са прямота/ искренность − учтивость/ веж- тивность (шкалы самоактуализации).
ливость в сторону сопутствующему риску Факторный анализ подтвердил наличие
агрессии. Но и это из детского опыта, озорно- двух латентных факторов, которые отражают
го, проказливого ребенка. две разнонаправленные тенденции в контенте
Поэтому так важно «чтобы человек по- данного опросника: Креативная коммуника-
нимал себя в состоянии своего Ребенка, и не тивная восприимчивость и Веселая шаловли-
только потому, что он «сопровождает», его в вость.
течение жизни, но еще и потому, что это одна Данный опросник может быть исполь-
из самых значимых сторон его лично- зован для оценки уровня сформированности
сти» (Берн, 2004: 191-192). как отдельного компонента, так и общего
Таким образом, Игривость вмещает в уровня игровой компетентности. Опросник
себя два скрытых фактора, которые отражают предназначен как для индивидуальной, так и
две разнонаправленные тенденции в контенте групповой работы с людьми молодого возрас-
данного опросника. Они в определенном та в процессе консультативно-
смысле отражают онтогенетический и инстру- терапевтической, тренинговой и научно-
ментальный аспекты Игривости. исследовательской работы.
Выводы. Основываясь на фундамен- Перспективы дальнейших исследо-
тальной теоретической и эмпирической рабо- ваний. Дальнейшие исследования по этой те-
те, впервые в отечественной психологии был матике могут быть связаны с разработкой и
сконструирован, проверен и апробирован ме- апробацией методики на украинском и ан-
тод диагностики игровой компетентности. глийском языках, а также для всей генераль-
Анализ взаимосвязей шкал опросника ной совокупности Украины.
со шкалами опросника эмоционального интел-
лекта, стилей юмора и самоактуализации уста-
новил наличие наибольшего количества свя- References (Transliteration):
зей у четырех компонентов: Сензитивности, Arapova, M.A. (2007). Fenomen ulybki v russkoi, angliis-
Легкости, Флирта и Шаловливости. Наиболь- koi i amerikanskoi culture [The phenomenon of
шее число взаимосвязей со шкалами Игриво- smiles in Russian, English and American culture].

296
PhD thesis on the specialty 24.00.01 − Theory and Gordiienko-Mytrofanova, I. & Kobzieva, Iu. (2017b). Hu-
History of Culture (Cultural Studies). Lomonosov mour as a component of ludic competence. Visnyk
Moscow State University [in Russian]. of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical
University, Psychology 57, pp. 40−56.
Barnett, L. (1990). Playfulness: definition, design, and
measurement. Play and Culture 3, pp. 319–336. Gordiienko-Mytrofanova, I. & Kobzieva, Iu. (2018). Con-
cept ‘holy fool’ in the linguistic world-image of the
Barnett, L. (2007). The nature of playfulness in young
Russian-speaking population of Ukraine. Psycholin-
adults. Personality and Individual Differences 43,
guistics 24 (1), pp. 118–133. https://
pp. 949−958.
doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-118-133
Bern E. (2004). Igry, v kotoryie igraiut liudi [Games People
Gordiienko-Mytrofanova, I. & Kobzieva, Iu. (2019). Gen-
Play]. Moscow: FAIR-PRESS [in Russian].
der- and role-specific differences in the perception
Bowman, J. (1987). Making Work Play. In G. A. Fine of the concept ‘impishness’ (based on the results of
(Ed.), Meaningful Play, Playful Meanings (pp. 61- a psycholinguistic experiment). Psycholinguistics 25
71). Champaign, IL: Human Kinetics. (1), pp. 33–48. https://doi.org/10.31470/2309-1797-
Bundy, A. (1996). Play and Playfulness: What to Look for. 2019-25-1-33-48
In D.L. Parham & L. S. Fazio (Eds.), Play in Occu- Gordiienko-Mytrofanova, I., Kobzieva, I. & Sauta, S.
pational Therapy for Children (pp. 52−66). St. Lou- (2019). Psycholinguistic meanings of playfulness.
is, MO: Mosby. East European Journal of Psycholinguistics 6 (1),
Burlachuk, L.F. (2006). Psikhodiagnostika pp. 19–31. https://doi.org/10.5281/zenodo.3371627
[Psychodiagnostics]. SPb.: Piter [in Russian]. Gordiienko-Mytrofanova, I., Kobzieva, Iu. & Silina, A.
Chapman, J. (1978). Playfulness and the development of (2018a). Psycholinguistic meanings of the verbal-
divergent thinking abilities. Child: Care, Health and ized concept ‘holy fool’ (based on the results of the
Development 4, pp. 371−383. psycholinguistic experiment). Vіsnyk of H.S.
Skovoroda Kharkiv National Pedagogical Universi-
Csikszentmihalyi, M. (1975). Play and intrinsic rewards.
ty, Psychology 59, pp. 18−34. https://
Journal of Humanistic Psychology 15, pp. 41−63.
doi.org/10.5281/zenodo.2527863
Denisov, S.F. (2004). Bibleyskiie i filosofskiie stratagemy
Gordiienko-Mytrofanova, I., Pidchasov, Ye., Sauta, S. &
spaseniia: antropologicheskiie etiudy [Biblical and
Kobzieva, Iu. (2018b). The problem of sample rep-
philosophical stratagems of salvation: anthropologi-
resentativeness for conducting experimental and
cal studies.]. Omsk: Omsk State Pedagogical Uni-
broad psychological research. Psycholinguistics 23
versity [in Russian].
(1), pp. 11–46. https://doi.org/10.5281/
Glynn, M. & Webster, J. (1992). The adult playfulness zenodo.1212360
scale: an initial assessment. Psychological Reports
Gordiienko-Mytrofanova, I. & Sauta, S. (2016a). Playful-
71 (1), pp. 83−103.
ness as a peculiar expression of sexual relationships
Gordiienko-Mytrofanova, I. & Kobzieva, Iu. (2017a). Play- (semantic interpretation of the results of the psycho-
ful competence: the access code to the inner re- linguistic experiment). European Humanities Stud-
sources. Proceedings of the 15th European Congress ies: State and Society 1, pp. 46–62. Retrieved from
of Psychology. Amsterdam, 11-14 July (p. 19).

297
http://ehs-ss.pl/czasopismo/EHS-SS-01-2016.pdf Proyer, R. (2017). A new structural model for the study of

adult playfulness: Assessment and exploration of an
Gordiienko-Mytrofanova, I. & Sauta, S. (2016b). Lexeme
understudied individual differences variable. Person-
‘playfulness’ in the reality of linguistic conscious-
ality and Individual Differences 108, pp. 113-122.
ness and in the mainstream research in psychology.
https://doi.org/10.1016/j.paid.2016.12.011
Proceedings of the 11th International Congress of
ISAPL. Ivane Javakhishvili Tbilisi State University, Rubinstein, S.L. (2009). Osnovy obshchei psikhologii
27-30 June. [Fundamentals of General Psychology]. SPb.: Piter
[in Russian].
Gordiienko-Mytrofanova, I. & Sauta, S. (2016c). Igrivost
yazykovogo soznaniia [The playfulness of linguistic Sartre, J.-P. (1943). Being and Nothingness A Phenomeno-
consciousness]. International Congress ‘The Active logical Essay on Ontology. Gallimard, P. 101-103.
mind: from humanitarian methodology to humani-
Schaefer, C. & Greenberg, R. (1997). Measurement of
tarian practices’, dedicated to the 80th anniversary
playfulness: a neglected therapist variable. Interna-
of A.A. Leontiev. Moscow, 23-26 May.
tional Journal of Play Therapy 6 (2), pp. 21−31.
Gritsanov, A.A., Mozheiko, M.A. (2001). Postmodernism. https://doi.org/10.1037/h0089406
Encyclopedia. Minsk: Interpresservis; Knizhnyi
Shen, X. (2010). Adult Playfulness as a Personality Trait:
Dom [in Russian].
Its Conceptualization, Measurement, and Relation-
Groos, K. (1976). The Play of Man: Teasing and Love- ship to Psychological Well-Being. (Doctoral disser-
Play. In J. Brunner, A. Jolly, & K. Sylva (Eds.), tation). Retrieved from Pennsylvania State Universi-
Play, Development and Evolution (pp. 62–83). Mid- ty Library Catalog (OCLC No. 859524715).
dlesex, United Kingdom: Penguin Books.
Shen, X., Chick, G. & Zinn, H. (2014). Playfulness in
Guitard, P., Ferland, F. & Dutil, É. (2005). Toward a better adulthood as a personality trait: a reconceptualiza-
understanding of playfulness in adults. OTJR: Occu- tion and a new measurement. Journal of Leisure
pation, Participation and Health 25 (1), pp. 9–22. Research 46 (1), pp. 58−83. https://
https://doi.org/10.1177/153944920502500103 doi.org/10.1080/00222216.2014.11950313
Pezeshkian, N. (2006). Psikhosomatika i pozitivnaia Sternin, I.A., & Rudakova, A.V. (2011). Psikholingvistich-
psikhoterapiia [Psychosomatics and Positive Psy- eskoie Znacheniie Slova i Yego Opisaniie
chotherapy]. Moscow: Institute of Positive Psycho- [Psycholinguistic Meaning of the Word and Its De-
therapy [in Russian]. scription]. Voronezh: Lambert [in Russian].
Proyer, R. (2012). Development and initial assessment of a Tsuji, Hit., Tsuji, Hei., Yamada, S., Natsuno, Y., Morita,
short measure for adult playfulness: The SMAP. Y., Mukoyama, Y., Hata, K. & Fujishima, Y.
Personality and Individual Differences 53 (8), pp. (1996). Standardization of the Five Factor Personali-
989–994. https://doi.org/10.1016/j.paid.2012.07.018 ty Questionnaire: Factor structure. International
Journal of Psychology 31 (pp. 103-217). Proceed-
Proyer, R. (2013). The well-being of playful adults: adult
ings of the XXVI International Congress of Psychol-
playfulness, subjective well-being, physical well-
ogy. Montreal, 16-21August.
being, and the pursuit of enjoyable activities. The
European Journal of Humour Research 1 (1), pp. Yarnal, C. & Qian, X. (2011). Older-adult playfulness: an
84−98. innovative construct and measurement for healthy

298
aging research. American Journal of Play 4 (1), pp. любая сложная жизненная ситуация воспри-
52−79. Retrieved from https://files.eric.ed.gov/ нимается не как угроза, а как вызов. Описаны
fulltext/EJ985548.pdf
организационные аспекты и традиционные
Yue, X., Leung, C. & Hiranandani, N. (2016). Adult play-
процедуры создания опросника и его психо-
fulness, humor styles, and subjective happiness. Psy-
метрической проверки. Представлен новый
chological Reports 119 (3), pp. 630–640. https://
doi.org/10.1177/0033294116662842 подход к определению компонентов-шкал
опросника игровой компетентности/ игриво-
сти – психолингвистический, в основе которо-
Кобзева Юлия Андреевна
го лежит метод описания психолингвистиче-
Магистр психологии, аспирант кафедры психологии
Харьковского национального педагогического универси- ского значения, который позволяет идентифи-
тета имени Г.С. Сковороды, г. Харьков (Украина)
цировать базовые параметры игровой компе-
Гордиенко-Митрофанова Ия Владимировна тентности/ игривости как с помощью психоло-
Доктор психологических наук, профессор кафедры пси- гических, так и языковых инструмен-
хологии Харьковского национального педагогического
университета имени Г.С. Сковороды, г. Харьков тов. Шкалы опросника отража-
(Украина)
ют концептуальные параметры, описывающие
Зуев Игорь Александрович содержание понятия игровая компетентность/
Кандидат психологических наук, доцент кафедры об-
щей психологии Харьковского национального универси- игривость: сензитивность, чувство юмора, во-
тета имени В.Н. Каразина, г. Харьков (Украина) ображение, легкость, флирт, шаловливость,
Саута Сергей Леонидович фьюг. Конструктная валидность опросника
Магистр психологии, директор по персоналу, ООО выявлялась посредством анализа корреляци-
«Хаббер», г. Киев (Украина)
онных связей между шкалами Игривости и
РАЗРАБОТКА ОПРОСНИКА ИГРОВОЙ шкалами диагностических методик те-

КОМПЕТЕНТНОСТИ (ОИК) ста эмоционального интеллекта, опросни-
АННОТАЦИЯ ка стилей юмора, самоактуализационного те-

Статья посвящена авторской методике ста. Анализ взаимосвязей шкал Игривости со
диагностики игровой компетентности. В осно- шкалами эмоционального интеллекта, стилей
ве формирования игровой компетентности ле- юмора и самоактуализации установил наличие
жит развитие такого устойчивого личностного наибольшего количества связей у четырех
свойства как игривость. Игри- компонентов: Сензитивности, Легкости,
вость определяется как творческая адаптация Флирта и Шаловливости. Проведена процеду-
личности к реальности своего ра стандартизации и составлены тестовые
«Я» (индивидуальная идентичность) и к ре- нормы опросника. Высокий уровень свиде-
альности Мира (социальная идентичность): тельствует об оптимальном развитии Игриво-

299
сти для успешного социального функциониро- Саута Сергій Леонідович

вания, средний уровень – о достаточном раз- Магістр психології, директор з персоналу, ТОВ
«Хаббер», м. Київ (Україна)
витии, а низкий – о дефиците данного свой-
ства. Факторный анализ выявил наличие двух РОЗРОБКА ОПИТУВАЛЬНИКА ІГРОВОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ (ОІК)
латентных факторов Игривости, которые отра-
жают две разнонаправленные тенденции в АНОТАЦІЯ
контенте настоящего опросника: Креативная
Статтю присвячено авторській методи-
коммуникативная восприимчивость и Веселая
ці діагностики ігрової компетентності. В осно-
шаловливость. Опросник может быть исполь-
ві формування ігрової компетентності є розви-
зован для оценки уровня сформированности
ток такої стійкої особистісної властивості як
как отдельного компонента, так и общего
грайливість. Грайливість визначається як
уровня игровой компетентности/ игривости.
творча адаптація особистості до реальності
Опросник рассчитан на обследование испыту-
свого «Я» (індивідуальна ідентичність) і до
емых молодого возраста и предназначен как
реальності Світу (соціальна ідентичність):
для индивидуальной, так и групповой работы,
будь-яка складна життєва ситуація сприйма-
в процессе консультативно-терапевтической,
ється не як загроза, а як виклик. Описано орга-
тренинговой и научно-исследовательской ра-
нізаційні аспекти та традиційні процедури
боты.
створення опитувальника та його психометри-
Ключевые слова: игровая компетент-
чної перевірки. Представлено новий підхід до
ность, игривость, психолингвистический экс-
визначення компонентів-шкал опитувальника
перимент, свободный ассоциативный тест,
ігрової компетентності/ грайливості − психо-
психодиагностика.
лінгвістичний, в основі якого є метод опису
психолінгвістичного значення, який дозволяє
ідентифікувати базові параметри ігрової ком-
Кобзєва Юлія Андріївна
петентності/ грайливості як за допомогою
Магістр психології, аспірант кафедри психології Хар-
ківського національного педагогічного університету психологічних, так і мовних інструментів.
імені Г.С. Сковороди, м. Харків (Україна)
Шкали опитувальника відображають концеп-
Гордієнко-Митрофанова Ія Володимирівна туальні параметри, що описують зміст понят-
Доктор психологічних наук, професор кафедри психоло-
гії Харківського національного педагогічного універси- тя ігрова компетентність/ грайливість: сензи-
тету імені Г.С. Сковороди, м. Харків (Україна) тивність, почуття гумору, уява, легкість,
Зуєв Ігор Олександрович флірт, пустотливість, ф'юг. Конструктну валі-
Кандидат психологічних наук, доцент кафедри загаль- дність опитувальника виявлено за допомогою
ної психології Харківського національного університету
імені В.Н. Каразіна, м. Харків (Україна) аналізу кореляційних зв'язків між шкалами

300
грайливості та шкалами діагностичних мето-

дик тесту емоційного інтелекту, опитувальни-
ка стилів гумору, самоактуалізаційного тесту.
Аналіз взаємозв'язків шкал Грайливості зі
шкалами емоційного інтелекту, стилів гумору
й самоактуалізації встановив наявність найбі-
льшої кількості зв'язків у чотирьох компонен-
тів: Сензитивності, Легкості, Флірту й Пустот-
ливості. Проведено процедуру стандартизації
та складено тестові норми опитувальника. Ви-
сокий рівень свідчить про оптимальний розви-
ток Грайливості для успішного соціального
функціонування, середній рівень − про достат-
ній розвиток, а низький − про дефіцит даної
властивості. Факторний аналіз виявив наяв-
ність двох латентних факторів Грайливості,
які відображають дві різноспрямовані тенден-
ції в контенті даного опитувальника: Креатив-
на комунікативна чутливість і Весела пустот-
ливість. Опитувальник може бути використа-
ний для оцінки рівня сформованості як окре-
мого компонента, так і загального рівня ігро-
вої компетентності/ грайливості. Опитуваль-
ник розрахований на обстеження випробову-
ваних молодого віку й призначений як для ін-
дивідуальної, так і групової роботи, в процесі
консультативно-терапевтичної, тренінгової та
науково-дослідницької роботи.
Ключові слова: ігрова компетентність,
грайливість, психолінгвістичний експеримент,
вільний асоціативний тест, психодіагностика.

301
Наукове видання
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС
Збірник наукових праць

Випуск 5 № 12 (32) / 2019
(українською, російською, англійською мовами)
за редакцією Максименка С. Д.
Технічний редактор С. С. Клімовський

Комп’ютерна верстка Т.І. Мельничук
Коректор С.С. Клімовський
Обкладинка А. Бобровницька
Редакційна колегія може не розділяти думку авторів.
За достовірність поданих до друку матеріалів відповідальність несуть автори. Редакційна

колегія залишає за собою право наукового редагування.
Передрук матеріалів можливий за погодженням з редакцією та авторами наукових праць.
Електронне видання: http://www.apsijournal.com
Автор логотипу — Віктор Кириченко
Підп. до друку 27.12.2019.
Тираж: 150 екземплярів.
Адреса редакції: 01033, Україна, місто Київ, вулиця Паньківська, будинок 2.

Професійна толерантність

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Професійна толерантність

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

NATIONAL ACADEMY OF EDUCATIONAL SCIENCES OF UKRAINE

H. S. KOSTYUK INSTITUTE OF PSYCHOLOGY

Halyna Chuyko, Igor Zvarych

Lesia Kolomiiets, Viktoriia Solvar, Tetiana Kozhedub

Katerina Pasko, Tatiana Motruk

Volume 5 Issue 12 2019 http://www.apsijournal.com/

Ludmila Begheza, Victoria Trofimchuk

Alla Moskaljova, Maksym Moskaliov

Yulia Kobzeva, Iya Gordienko-Mitrofanova, Igor Zuev, Sergey Sauta

Volume 5 Issue 12 2019 http://www.apsijournal.com/

Збірник наукових праць

© Колектив авторів, 2019

Volume 5 Issue 12 2019 http://www.apsijournal.com/

Чуйко Г. В., Зварич І. М.

Коломієць Л. І., Сольвар В. В., Кожедуб Т. С.

Пасько К. М., Мотрук Т. О.

Volume 5 Issue 12 2019 http://www.apsijournal.com/

Бегеза Л. Є., Трофимчук В. В.

Москальова А. С., Москальов М. В.

Кобзєва Ю.А., Гордієнко-Митрофанова І. В., Зуєв І. О., Саута С. Л.

Volume 5 Issue 12 2019 http://www.apsijournal.com/

ПРОФЕСІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА

Балахтар Катерина Сергіївна1

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9154-9095

У статті висвітлено особливості професійної толерантності як складової готовності викладачів

Address for correspondence, e-mail: editpsychas@gmail.com

Ключові слова: професійна толерантність, креативність, викладач іноземної мови, готовність

Постановка проблеми. В умовах соці- сфери, що зробили видатний внесок у профе-

активної взаємодії особистості та професійно- Толерантність не є тотожним поняттям

чість, що забезпечує реалізацію варіативних льтур» (Калінін, 2005).

• афективний (потяги, емоції, почуття і умінь і пошук нових засобів і способів

тісну й соціальну значущість; формації;

професійної креативності викладача іноземної Golovinskaya, E. V. (2005). Promoting the tolerance of

chology. Vol. 1, .37-45. [in Ukrainian] al Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.

Kateryna Balakhtar ty, synergism, creativity) ensure different used

Балахтар Катерина Сергеевна давателя. Рассмотрена структура готовности

Чуйко Галина Василівна1, Зварич Ігор Михайлович2

Стаття присвячена аналізу проблеми особливостей подачі та властивостей інформації в мере-

Зазначено, що оскільки Інтернет в інформаційному суспільстві став глобальним засобом ма-

Констатується, що якість інформації в Інтернеті часто сумнівна, а переважаючий формат її

Наголошено, що аналіз властивостей інформації та специфіки її подачі в Інтернет-мережі

Зроблено висновок, що для задоволення користувацького пошуку та оптимізації якості інфо-

Address for correspondence, e-mail : editpsychas@gmail.com

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

Ключові слова: інформація, Інтернет, інформаційний вплив, інформативність, знаково-

Постановка проблеми. Інформація ве більшості псевдомислення, суть якого в то-

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

вважає не помилки «проектувальника» чи лення (створення ймовірної реальності за

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

тією чи іншою мірою суб’єктивні і залежать  адекватність (відповідність створювано-

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

цтва та мета виробництва (Іванов, 2000). ентропії – «невідоме розкривається у своїх

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

лу» (Кузнецова, 2013). Це відповідає інтенсив- Підсумуємо: інформативність тексту

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

тів інформації перетворюється на пошук сенсу інформативності повідомлення, тоді як пер-

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych

DOI (Article): https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2 © Halyna Chuyko, Igor Zvarych