УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 р.

Причини і передумови Української революції

1. Залежне і пригноблене становище України, великодержавницька політика щодо неї
панівних кіл як Росії, так і Австро-Угорщини.
2. Важке соціальне становище переважної частини населення.
3. Невирішеність аграрного питання і питання соціального захисту робітництва.
4. Піднесення українського національного визвольного руху, організаційне та ідеологічне
його оформлення.
5. Порушення стабільності Російської та Австро-Угорської імперій, загострення їхніх
внутрішніх проблем унаслідок Першої світової війни.

Привід: революція в Росії (початок 23 лютого 1917р.),

повалення монархії, зречення Миколою ІІ престолу
(2 березня 1917р.).
Мета: здобуття автономії як першого кроку до незалежності.
Рушійні сили: нечисленна національна інтелігенція,
багатомільйонне селянство, військові, робітництво.

Першочергові завдання суспільства

1. Створення нової стабільної держави.
2. Визначеність у питанні про участь у війні.
3. Подолання негативних тенденцій в економіці.
4. Вирішення аграрного і національного питань.

4 березня 1917 р. – утворено Українську Центральну Раду (на зборах

українських організацій та політичних партій Києва за ініціативою
Товариства українських поступовців). ЦР – представницький орган
української демократії, який очолив національно-визвольний рух в
Україні.
7 березня 1917р. – обрання керівного складу ЦР: голова –
Михайло Грушевський.
9 березня 1917р. – ЦР видала відозву «До українського народу»,
в якій закликала будувати нове життя в дружній сім’ї вільних
народів.
Партії, що утворили УЦР: УПСС, УПСР, УПСФ(ТУП), УДХП
6 – 8 квітня 1917 р. – проведення Українського національного
конгресу в Києві.
Основні здобутки:
1. Визначення базового принципу державотворення –
національно-територіальна автономія України.
2. Перебудова Російської держави на федеративну демократичну республіку.
3. Обрання нового складу ЦР на чолі з М. Грушевським, а його заступниками – С. Єфремова
і В. Винниченка.
М.Грушевський С.Єфремов В.Винниченко

Дві групи національних сил:

1. Автономісти – М.Грушевський, В.Винниченко –
прибічники автономії України у складі демократичної Росії.
2. Самостійники – М.Міхновський – прибічники негайного
проголошення незалежності України
В Україні утворюється двовладдя – ЦР і ТУ. А до кінця
квітня – тривладдя – ЦР, ТУ і Ради робітничих,
солдатських і селянських депутатів.
10 червня 1917 р. – І Універсал ЦР:
Причини Відхилення ТУ вимог делегації УЦР на чолі з В.Винниченком про надання
проголошення Україні автономії
Ініціювання ІІ Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди
ТУ
Основні Проголошення автономії України
положення УЦР – вищий державний орган влади в Україні до скликання
Всенародних Українських зборів
Заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на
місцях
Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в
Україні, визнання прав національних меншин та вільний їх розвиток
Створення української державної скарбниці за рахунок запровадження
особливого податку на власну справу
Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати
землею належало б виключно народові України
Результати та Фактичне перетворення УЦР на законодавчий орган
наслідки Створення першого українського уряду
Подальше піднесення Української революції
Визначення позиції різних політичних сил щодо української державності
 15 червня 1917 р. – ЦР організувала Генеральний Секретаріат –
український уряд у складі:
В.Винниченко – голова і генеральний секретар з внутрішніх
справ;
П. Христюк – генеральний писар;
Х. Барановський – генеральний секретар з фінансів;
С. Єфремов – генеральний секретар з міжнаціональних справ;
С. Петлюра – генеральний секретар з військових справ;
Б. Мартос – генеральний секретар із земельних справ;
В. Садовський – генеральний секретар з судових справ;
М. Стасюк – генеральний секретар з продовольчих справ;
І.Стешенко – генеральний секретар з освіти.
За час існування Генерального Секретаріату до 16 січня 1918р. відбулося 63 засідання,
на яких було розглянуто 430 питань

3 липня 1917 р. – ІІ Універсал ЦР:

Причини Паритет сил між ТУ і УЦР
проголошення Пошук порозуміння між УЦР і ТУ
Прихильність лідерів УЦР до ідеї автономії України
Переговори делегації ТУ (М.Терещенко, О.Керенський, І.Церетелі) з
представниками УЦР у Києві (10 липня – 3 червня 1917р.)
Домовленості були оформлені ТУ як постанова «Про національно-
політичне становище України», УЦР як ІІ Універсал, датований 3 липня
1917р.
Основні УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали
положення на території України, тим самим перетворившись на представницький
орган краю
УЦР повинна булу виділити зі свого складу ГС, який буде представлено
ТУ і затверджено як носій найвищої виконавчої влади в Україні
УЦР у згоді з національними меншинами повинна була підготувати
закон про автономний устрій України, що буде затверджено
Установчими Зборами
УЦР матиме своїх представників при кабінеті військового міністра,
генеральному штабі й верховному головнокомандуючому; не
заперечувалося здійснення українізації військових частин
УЦР під тиском об’єктивних обставин змушена була піти на істотні
поступки ТУ:
- відмовлялася від самочинного проголошення автономії України
до прийняття цього рішення на Всеросійських Установчих Зборах;
- не окреслювалася територія, на яку поширювалася влада ЦР і ГС;
- не уточнювалися повноваження ГС
Результати та Липнева Криза ТУ
наслідки Виступ Самостійників (Полк ім. П.Полуботка (бл. 5 тис. осіб) під
Керівництвом Майстренка, Осадчого, Кащенка) у Києві 4 – 9 липня
1917р. Виступ було придушено
 Падіння авторитету УЦР
Виявлено негативну позицію російських демократів щодо українського
питання, незважаючи на їхні попередні заяви
Став ще одним кроком до становлення автономії України

4 серпня 1917 р. – ТУ Росії видав „Тимчасову інструкцію для

Генерального секретаріату Тимчасового Правительства в
Україні” за підписом О. Керенського
Основні положення Статуту ГС і «Тимчасових інструкцій…»
ТУ
Назва Територія, на яку Підпорядкованість, Компетенції
поширювалася механізм реалізації
влада ГС повноважень
Статут ГС Київська, ГС формував УЦР, був ГС повинен був передавати на
Волинська, їй підзвітний, але розгляд ТУ законопроекти та
Подільська, затверджувався ТУ. фінансові обрахунки видатків
Полтавська, При Петроградському на потреби України, розглянуті
частина уряді мав працювати й затверджені УЦР. Усі урядові
Чернігівської, статс-секретар у установи в Україні підлягали дії
Херсонська, справах України, який ГС, що встановлював, які
частина призначався за органи і в яких межах та
Таврійської, погодженням з УЦР випадках могли вступати в
Катеринославська, зносини безпосередньо з ТУ.
Харківська області Усі невиборні посади урядовців
в Україні зміщувалися ГС
Тимчасові Київська, ГС – орган ТУ, а не ЦР Зі сфери компетенції ГС
інструкції Волинська, виключалися військові та
Подільська, продовольчі справи, пошта,
Полтавська, телеграф, суд, право
частина призначати на державні
Чернігівської посади.
області ТУ міг здійснювати зв’язки з
місцевими органами влади в
Україні, минаючи ГС. Усі
ініціативи ГС мали
затверджуватися в Петрограді,
так само як і кандидати на
посади генеральних
секретарів, пропоновані УЦР

). 4 липня 1917 р. під впливом більшовиків у Петрограді відбувалася грандіозна півмільйонна

демонстрація. Протягом 4–9 липня 1917 р. тривав виступ самостійників на чолі з М.
Міхновським, які були незадоволені відмовою від автономії.
Після бурхливих дебатів ЦР узяла цей документ „до відома” і стала очікувати розвитку
подальших подій.

Загальнонаціональна криза середини 1917р.:

 прогресуюча розруха народного господарства;
 зростаючі соціальні конфлікти;
 загострення міжнаціональних конфліктів;
 продовження війни;
 безсилля державної влади;
 некерованість влади на місцях.

26 серпня 1917 р. – заколот генерала Л. Корнілова.

Наслідки:
1. Поразка правих сил у боротьбі за владу в Росії.
2. Утрата ТУ опори серед заможних верств суспільства,
генералітету.
3. Більшовизація Рад, зростання загрози лівого
перевороту.
4. Наростання соціально-економічних проблем.
5. наростання революційної і національно-визвольної
боротьби.
8 - 15 вересня 1917 р. – з’їзд народів Росії у Києві.
Прийнято рішення про перебудову Російської держави
на федерацію демократичних республік.
22 вересня 1917р. – ЦР одностайно ухвалила скликати
Установчі Збори України на 8 жовтня 1917р.
25 – 26 жовтня 1917 р. – більшовицький переворот в
Петрограді – більшовики скинули ТУ. В Росії утворено
новий російський уряд – Раду Народних Комісарів на
чолі з В.Леніним. ЦР і ГС засудили повстання (27 жовтня).
У Києві утворилися три табори:
1. Прихильники поваленого ТУ (загальноросійські партії,
крім більшовиків), які спиралися на штаб Київського
військового округу.
2. Більшовики, які спиралися на Ради робітничих і
солдатських депутатів.
3. ЦР, яка протистояла штабові округу, відстоюючи власне право на владу.
29 жовтня 1917 р. – більшовики піднімають повстання в Києві проти прихильників
ТУ. Спочатку нейтральна ЦР підтримує повстання.
1 листопада 1917 р. – рішення ЦР про поширення своєї влади на територію
заселену переважно українцями (Херсонську, Катеринославську, Харківську,
материкову
Таврію, Холмську, частину Курської та воронезької губерній). Цьому сприяли:
 телеграма В.Винниченка на місця;
 постанова УЦР, відповідно до якої поміщицькі та державні землі
передавалися у розпорядження земельних комітетів
4 листопада 1917 р. – більшовики на засіданні Рад робітничих і
солдатських депутатів визнали повноту влади в Україні за ЦР.

7 листопада 1917 р. – ІІІ Універсал ЦР

- проголошення утворення Української Народної Республіки (УНР) як автономної державної
одиниці Російської республіки з подальшим формуванням федерації;
- до Установчих Зборів вся влада в Україні переходить до УЦР і ГС;
- територія УНР визначалася у межах Київщини, Поділля, Волині, Чернігівщини, Полтавщини,
Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму), а також частини
Холмщини, Курської, Воронезької та суміжних областей, де більшість населення українське;
Mapa aspiraciones territoriales República Popular de Ucrania.

- скасування поміщицького землеволодіння, земля проголошувалася власністю народу і

передавалася йому без викупу;
- запровадження 8-годинного робочого дня для робітників;

- встановлення державного контролю над виробництвом і торгівлею;

- обіцяно негайно розпочати мирні переговори;
- надання національним меншинам „національно-персональної автономії”;
- забезпечення демократичних прав і свобод;
- скасування смертної кари;
- амністія політв’язнів;
- скликання 9 січня 1918 р. Українських установчих зборів.
За визначенням В.Винниченка та Д.Дорошенка,
ІІІ Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як
І Універсал. Найголовніша причина полягала в тім, що в
І Універсалі була проголошена національна ідея, яка
об’єднувала всіх українців, а в ІІІ Універсалі було
накреслено соціально-економічні заходи, до яких
представники різних кіл суспільства ставилися
по-різному.
Більшовики утворили військово-революційний комітет із
завданням готувати нове повстання у Києві.
Листопад 1917 р. – вибори до Всеросійських установчих зборів показали:
- за більшовиків проголосувало 10% виборців;
- за українські партії – 75%.
25 листопада 1917 р. – роззброєння ЦР більшовицьких частин у деяких містах України.
. 4–6 грудня 1917 р. тривала робота І Всеукраїнського з'їзду Рад у Києві, на якому було роблено
чергову спробу більшовиків передати всю владу радам, перетворивши УЦР на Центральний
Виконавчий комітет рад, але з’їзд висловив довіру УЦР.
Делегати-більшовики залишили цей з’їзд та переїхали до Харкова, де проходив 12 (25) грудня
обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну.
Тут більшовики проголосили встановлення в Україні радянської влади.
Було обрано Центральний Виконавчий Комітет рад України на чолі з Ю. Медведєвим, якого у
березні 1918 р. заступив В. Затонський, та уряд Народний Секретаріат на чолі з Артемом (Ф.
Сергеєвим).
4 грудня 1917 р. більшовики (В. Ленін та Л. Троцький) видали «Маніфест до українського
народу з ультимативними вимогами до Української Ради». В ньому йшлося: визнання УНР
та її права на самовизначення аж до відокремлення від Росії; звинувачування УЦР у проведенні
«двозначної буржуазної політики»; вимагали припинити роззброєння більшовицьких загонів, не
пропускати війська на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання; у разі
невиконання вимог, Рада Народних Комісарів (Раднарком) вважатиме УЦР у стані війни.
5 грудня Генеральний Секретаріат відхилив ультиматум і почав готуватися до війни з
більшовицькою владою Росії.

Зовнішньополітичний тиск, збройна агресія – ультиматум

РНК Росії за підписом В.Леніна і Л.Троцького від 17 грудня 1917р.,
спрямування більшовицьких військ в Україну під командуванням В.Антонова-Овсієнка

Ультиматум РНК Росії та відповідь УЦР

Ультиматум РНК
4 грудня 1917р.
В.Ленін, Л.Троцький
- Відмовитися від спроб
дезорганізації загального
фронту
- Не пропускати військові
частити з фронту на Дон або в - Роззброєння і висилка більшовицьких загонів були
інші райони з ворожими РНК
урядами
- Пропускати революційні
(більшовицькі) війська на
Південний фронт (для
боротьби з О.Каледіним)
- Припинити роззброєння
радянських полків і
червоногвардійських загонів
- У разі невиконання цих
вимог РНК оголосить війну
УЦР
Відповідь УЦР
5-7 грудня 1917р.
В.Винниченко, С.Петлюра
- Неприпустимість втручання РНК у внутрішні справи
України
- ГС не збирається повторювати досвід РНК на території
України, поширюючи анархію і розруху
продиктовані прагненням уникнути громадянської війни,
наданням росіянам можливості «задовольнити свої
національні почуття» на батьківщині
- В умовах повної дезорганізації фронту з країнами
Четверного союзу українізовані частини, що зберегли
боєздатність, не в змозі утримувати всю лінію фронту і
намагаються врятуватися
- ГС виступає за право кожної нації на самовизначення, а
підтримувати нав’язування одній області свого розуміння
політичного управління іншій не збирається, тому і надалі
буде пропускати на Дон і Кубань ті підрозділи, які
повертаються додому
- ГС виступає проти більшовицьких методів встановлення
і формування влади
- ГС надалі буде роззброювати більшовицькі частини,
якщо вони становитимуть загрозу існуючій владі

4-5 грудня 1917 р. – у Києві І Всеукраїнський з’їзд рад підтримав ЦР, а депутати-більшовики
(124) залишили з’їзд.
11-12 грудня 1917 р. – альтернативний з’їзд Рад у Харкові (200 делегатів від 82 Рад, а всього
по Україні – понад 300 Рад):
- проголошення радянської влади в Україні;
- проголошення України Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів
– Українська Народна Республіка (УНР);
- обрання Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (ВУЦВК) на чолі з Ю.
Медведєвим (з березня 1918р. – В.Затонський);
- ВУЦВК затвердив перший радянський уряд України – Народний секретаріат (НС) у складі: С.
Бакинський, Є. Бош, В. Затонський, Ю. Коцюбинський, Ф. Сергєєв (Артем), М. Скрипник та ін.

Це дало змогу РНК лишатися ніби осторонь і кваліфікувати збройне протистояння в Україні як
внутрішній конфлікт між Радами робітничих і солдатських депутатів та ЦР.

Грудень 1917-березень 1918 рр.. – перша війна радянської Росії з УНР.

Причини:
1. Прагнення більшовиків встановити контроль над Україною – її ресурсами і
промисловістю.
2. Придушення і ліквідація центрів антибільшовицького опору.
3. Боротьба за владу в Україні між УЦР і більшовиками.
4. Провал спроб більшовиків усунути УЦР від влади, спираючись на внутрішні сили в
Україні.
Хід бойових дій
9 грудня Захоплення більшовицькими військами Харкова
1917р.
11-12 грудня І Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові – проголошення радянської УНР, створення
1917р. радянського уряду – НС
12 грудня У Харкові почалося формування штабу радянських військ під керівництвом В.
1917р. Антонова-Овсієнко, М. Муравйова та Г. Орджонікідзе (з Росії прибуло майже 60 тис.)
17 грудня Маніфест ВУЦВК про повалення влади УЦР і ГС
1917р.
25 грудня Початок загального наступу більшовицьких військ. Захоплення Катеринослава
1917р.
27 січня
1918р.

Більшовицькі повстання в Одесі та

Миколаєві
29 січня Більшовицькі повстання в Києві
1918р. (завод «Арсенал»). Бій під Крутами
між радянськими військами на чолі
з колишнім підполковником
царської армії М.Муравйовим
(понад 3 тис. осіб) та об’єднаним
загоном українських добровольців
на чолі із сотником В.Омельченком,
який складався з курсантів
військової школи та студентів (близько 500 осіб)
4 лютого Придушення більшовицького повстання у Києві
1918р.
7 лютого Мала Рада і Рада народних міністрів залишили Київ. Вступ більшовицьких військ до
1918р. Києва
Початок Захоплення більшовицькими військами більшої частини України і Криму
лютого
1918р.
7 лютого – 1 березня 1918р. – перша спроба радянізації України:
1. Знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади (до Києва
переїхали створені в Харкові ЦВК та НС, влада на місцях перейшла до рад робітничих,
солдатських і селянських депутатів, ревкомів).
2. Поширення на Україну Декрету про землю, відновлення постачання хліба з України до
Росії.
3. Націоналізація великих промислових підприємств, встановлення робітничого контролю
над виробництвом, підпорядкування промисловості України Вищій раді народного
господарства Росії (ВРНГ).
4. Політика розчленування території України на регіональні «республіки»: Донецько-
Криворізьку, Одеську, Таврійську. Частина українських земель увійшла до Донської
республіки.
5. Ліквідація української грошової системи.
6. Створення робітничо-селянської армії України – Червоного козацтва.
Червоний терор.
В ході війни постали головні завдання для ЦР:
1. Мобілізувати народ для відсічі агресорові.
2. Формально відмежуватися від більшовицького режиму.
3. Створити передумови для самостійних переговорів з Німеччиною та її союзниками.