Professional Documents
Culture Documents
лекція 9 нова Політ менеджм і маркет
лекція 9 нова Політ менеджм і маркет
Застосування
маркетингового підходу у політології.
Література:
1. Абетка молодого політика. Видання Міжнародного республіканського
інституту / Ред. колегія: Геращенко А.Ю., Городок М.Д., Карташов А.В. та ін., 2003.
– 343 с.
2. Ильясов Ф. Н. Политический маркетинг. Искусство и наука побеждать на
выборах. – М.: ИМА-пресс. – 2000. – 200 с.
3. Морозова Е.Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции,
модели, технологи. – М.: “Россий ская политическая энциклопедия” (РОССПЭН),
1999. – 247 с.
4. Практична політологія : навч. посіб. / За ред. В.П. Горбатенка. – К. : ВЦ
«Академія», 2008. – 472 .с
1. Політичний менеджмент.
Менеджмент (від англ. managenement – керування, управління) – це процес
управління матеріальними та людськими ресурсами з метою з метою досягнення цілей
управління суспільством, політичною, економічною або соціальною структурою,1
окремими спільнотами тощо. Інакше кажучи, менеджмент - це сукупність впливу на
певних осіб та певні органи за допомогою особливих інструментів та методів з метою
досягнення цілей організації.
Таким чином, при всіх своїх вадах ринок у політиці створює змагальне
середовище, в якому народжуються, стимулюючи один одного, альтернативні
концепції державного будівництва та управління, урядові курси і програми, плюралізм
політичних партій , рухів, лідерів.
3
3. Застосування маркетингу у політичній практиці.
На повну силу консультанти стали діяти вже після другої світової вій ни.
Центральні апарати партій поступово перетворювалися на справжні сервісні
підприємства. Каталоги послуг, що надавали регіональні організації окремим членам
партії, стали налічувати багато десятків сторінок. Це була всебічна допомога в розробці
бюджету виборчої кампанії, і формування команди кандидата, і підготовка
різноманітних агітацій них матеріалів та заходів.
У Франції політичний маркетинг проявив себе тільки в середині 1960-х рр. Й ого
старт пов'язують з проведенням президентської виборчої кампанії 1965, коли
класичному стилю генерала Ш. де Голля вперше протистояв американізований
маркетинговий стиль кандидата-центриста Ж. Леканюе, а також з діяльністю команди
консультантів-професіоналів, що об'єдналися навколо Мішеля Бонграна у фірмі «Сервіс
е метод». Перманентне протиборство, взаємна непоступливість і непримиренність -
специфіка французького політичного життя, малохарактерні для американців, тому
виборчі кампанії в цій країні носять політико-програмний , а не маркетинговий
характер.
Початок епохи «маркетизації» держави припав на 1970-і рр. Саме тоді вперше і5
дуже чітко заявила про себе криза соціальної - дефіцит державного бюджету. Політика
подальшого збільшення витрат на соціальні потреби зіткнулася з наростанням
кризових явищ в економіці. З'ясувалося, що сподіватися на зростання державних
витрат в най ближчому май бутньому не доводиться, а тому слід було примиритися з
необхідністю урізування прямих і непрямих витрат, зі звуженням поля маневру для
урядів.
Оскільки маркетинг успішно заявив про себе саме як технологія впливу на думки і
поведінку людей , забезпечення економічної ефективності в несприятливій для
виробника ситуації, виникла цілком закономірна ідея про застосовність маркетингу
для цілей державного і ширше - соціального - управління.
Наприкінці слід сказати про людей , які зай маються політичним маркетингом і про
проблему їх моральної відповідальності. Перш за все, світовий досвід свідчить, що6
більше половини всіх консультантів є вихідцями з журналістики або рекламного
справи. Це й зрозуміло: успіх на виборах залежить насамперед від того, чи зуміли
кандидат і й ого команда переконати виборців, вплинути на їх голосувальне поведінку.
Най надій нішим засобом впливу на електорат є засоби масової інформації - насамперед,
телебачення, аудиторія якого налічує десятки і сотні мільй онів чоловік.
Очікувана явка – це можлива кількість поданих голосів. Не усі виборці прий дуть
на виборчі дільниці. Часто можна визначити, скільки виборців проголосує, спираючись
на результати минулих подібних виборів. Якщо минулого разу була явка 35% і немає
ніяких додаткових факторів, що можуть вплинути на ситуацію, можна припустити, що
й цього разу явка складе 35%. Або якщо минулого разу явка на президентські вибори
склала 55%, а в цей раз міські вибори співпали з президентськими, можна чекати, що
явка також буде 55%.
Скільки голосів потрібно для перемоги? Дану цифру можна визначити лише
приблизно. Потрібно обчислити кількість голосів, що гарантують кандиддату
перемогу. Іноді потрібна абсолютна більшість - це 50% плюс 1 голос. Але часто
потрібно набрати лише відносну більшість (більше голосів, ніж будь-який інший
кандидат). Якщо у виборах бере участь багато кандидатів, можна перемогти, набравши
35%, 30%, 25% голосів або навіть менше. На основі кількості виборів і очікуваної явки
можна перевести цей відсоток у реальне число.
Для прий няття рішення про участь у виборах потрібно також врахувати, як
виборці одержують інформацію, які ЗМІ є на території округу, як вони будуть
висвітлюватися вибори, і як преса відноситься до різних кандидатів? Потрібно
врахувати можливості аналітичного забезпечення вивчення дослідження округу і
ведення виборчої кампанії: чи є доступ до інформації про виборців або список
можливих виборців, якою підтримкою у виборців користуються ті або інші політичні
партії?
10