Семінар 3

1. Розкрийте сутність культурного коду. Чи є культурні коди конкретними

виявами типів культур?

Культурний код — набір стандартизованих чи нормативних конвенцій,

очікувань чи означувальних практик у певній галузі, які були б знайомі
представникам певної культури чи субкультури. Культурні коди є
конкретними виявами типів культур.

2. З якими основними ознаками різняться західний і східний типи

комунікації? Що можна сказати про особливості українського
комунікативного стилю?

Загальноприйнятим у теорії міжкультурної комунікації вже стало

протиставлення вузькоконтекстуальних (букв. низькоконтекстуальних
з англ. low-context) та ширококонтектуальних (букв.
висококонтекстуальних з англ. high-context) культур, запропоноване ще
Е. Холлом

Так звані ширококонтекстуальні культури (Китай, Японія та ін.) для

досягнення повного порозуміння потребують гарного знання усього
контексту спілкування. Не тільки ситуативного (власне
дискурсивного), а широкого, у тому числі культурно-історичного,
релігійного, філософського, ідеологічного і т.д. Лише мовне
спілкування без урахування невербальних особливостей комунікації у
цих культурах може бути ненадійним. Недарма японську бесіду
описують як гру недомовок або айсберг, де найголовніша сутність
може навмисно приховуватися мовними засобами.

Культури широкого контексту взагалі більше уваги приділяють не

словам, а мовчанню, під час якого відбувається щось схоже на акт
телепатії. В японській мові є термін іссін денсін, який буквально
перекладається як традиційна телепатія подумки. У корейській мові є
аналогічний термін і-сім-жун-сім, яким передається одна з найвищих
форм комунікації

Для того, щоб пояснити, що таке широкий контекст комунікації, Е.

Холл наводить приклад про двох підлітків, які виросли разом і можуть
спілкуватися набагато економніше, ніж двоє суддів або політиків,
адміністраторів та ін., коли їм треба дійти якогось спільного висновку.
Взаєморозуміння між цими підлітками буде набагато вищим, ніж
навіть між матір’ю та її сином, який намагається пояснити їй, чому він
вплутався у бійку

+Культури вузького контексту, в термінах Е. Холла, навпаки, більш

прямолійні, інформативно достатні, оскільки все, що треба сказати,
говориться за допомогою мови. Типовим прикладом
вузькоконтекстуальної культури є американська. Хоча і там не бракує
різних комунікативних пасток – випадків, коли етика поведінки
приховує реальну ситуацію. Чого варті, наприклад, американські
посмішки ввічливості або клішовані відповіді типу I am fine (Я в
порядку, мені добре) на запитання Are you OK, How are you (Ти в
 порядку? Як ти?), яке звучить із вуст навіть смертельно поранених в
американських книжках і фільмах.

Індивідуалізм/колективізм. Відмінності між індивідуалістськими та

колективістськими культурами зумовлюються внутрішньою орієнтацією
членів соціуму на досягнення кінцевої мети. Іншими словами, важливий
баланс сенсу життя: для себе чи для інших.

Яскраво виражений колективізм – це ідеологія Радянського Союзу, яку добре

пам’ятає середнє та старше покоління. Дотепер глибинні основи цієї ідеології
живуть у свідомості «народжених у СРСР», для яких сенс життя – служіння
людям, Батьківщині, а не собі. Інший (інакший) спосіб мислення
оголошувався ворожим, буржуазним, імперіалістичним. Така ідеологія
переслідувалася, засуджувалася, а інколи й каралася різними способами.
«Единица – вздор, Единица – ноль …», – писав свого часу «глашатай
революції» Володимир Маяковський.

Проте до культур колективістського типу відносяться не тільки країни з

тоталітарним режимом, а й більшість країн Сходу та Азії і не тільки. За
даними професора соціальної психології Іллінойського університету в Чикаго
Гарі Трайендіса, приблизно 70% населення усього світу живе у
колективістських культурах Усе закономірно. Колективізм – найголовніший
спосіб соціалізації особистості. Крім того, це і вроджений біологічний
механізм самозбереження, який діє у тваринному світі тощо.

Колективістське суспільство – це суспільство жорсткої соціальної структури

з чітким розподілом на соціальні угрупування (родинні, кланові,
організаційні та ін.), всередині яких кожному гарантована увага, захист і
турбота інших в обмін на відданість групі.