1. Типологічна класифікація І. Мєщанінова.

Загальне визнання здобула типологічна класифікація І.І. Мєщанинова (1883-

1967), що ґрунтується на оформленні основних синтаксичних відношень у
реченні, тобто на відношеннях між дією, діючою особою та об'єктом дії. За
цією ознакою Мєщанинов виділяє три типи мов: пасивні, ергативні й
номінативні.

У пасивних мовах ні суб'єкт, ні об'єкт не мають жодного граматичного

оформлення, об'єднуючись у один комплекс, підпорядкований провідному
слову. До пасивних належать інкорпоративні мови.

В ергативних мовах дієслово-присудок має подвійний синтаксичний зв'язок з

підметом. Воно не тільки узгоджується з підметом, але й одночасно керує
ним: при перехідному дієслові підмет стоїть в особливому (ергативному)
відмінку - відмінку діяча, а при неперехідному - в абсолютному. До
ергативних мов належать кавказькі (аварська, лакська, даргинська, частково
грузинська), баскська, шумерська, давньоєгипетська, деякі індійські та
іранські мови, а також деякі мови Австралії й Америки.

У номінативних мовах підмет знаходиться в називному відмінку незалежно

від того, перехідне чи неперехідне дієслово. До номінативних належать
індоєвропейські, тюркські, монгольські, фіно-угорські та інші мови.