АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО

Практичне заняття №10

Виконала: Студентка групи ПК-21-А Осітрова Дар’я

Задачі
 Задача № 1
Громадянин А., знаходячись в приміщенні центру надання адміністративних
послуг, вимагав від співробітників центру безкоштовно забезпечити його бланком
заяви, ручкою для написання заяви та допомоги в заповненні заяви. Співробітник
центру відмовив, пояснюючи тим, що це не відноситься до видів адміністративних
послуг.
Чи законні дії працівника центру адміністративних послуг?

Закон України “Про адміністративні послуги”

Стаття 6. Інформація про адміністративні послуги
1. Суб’єкти звернення мають право на безоплатне отримання інформації про
адміністративні послуги та порядок їх надання, що забезпечується шляхом надання їм
безоплатного доступу до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг,
функціонування телефонної довідки та інформування таких суб’єктів через засоби масової
інформації.
2. Суб’єкти надання адміністративних послуг зобов’язані забезпечити:
1) облаштування у місцях прийому суб’єктів звернень інформаційних стендів із зразками
відповідних документів та інформації в обсязі, достатньому для отримання адміністративної
послуги без сторонньої допомоги;
7) безоплатне надання консультацій суб’єктам звернень з питань отримання
адміністративних послуг у місцях, де здійснюється прийом суб’єктів звернень.
Стаття 15. Надання супутніх послуг
1. У приміщеннях, де розміщуються центри надання адміністративних послуг, інших
приміщеннях, де надаються адміністративні послуги, можуть надаватися супутні послуги
(виготовлення копій документів, ламінування, фотографування, продаж канцелярських
товарів, надання банківських послуг тощо).
Забороняється відносити до супутніх послуг надання консультацій та інформації,
пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів,
необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, а також надання допомоги
в їх заповненні, формуванні пакета документів.
Науково- практичний коментар до цього закону пояснює ст. 15 так:
“Безоплатне надання суб’єктові звернення бланку документа, ксерокопіювання тощо –
не є супутніми послугами, якщо всі ці дії реалізуються працівником ЦНАП чи суб’єкта
надання адміністративних послуг. Наприклад, якщо для особи потрібно зробити одну або дві
ксерокопії в ході прийняття заяви на надання адміністративної послуги, то це безоплатно
цілком може здійснити адміністратор ЦНАП, який приймає документи.
Не можуть вважатися «супутніми послугами» дії: із надання інформації, консультацій;
видачі бланків заяв і надання допомоги у їх оформленні. Адже це прямі функціональні
обов’язки суб’єктів надання адміністративних послуг.”

2
 ПРОПОНОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ВИМОГ
до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), насамперед в об’єднаних
територіальних громадах (ОТГ)
Зона інформування обладнується стільцями, столами (стійками) для оформлення
документів (обов’язково ручка для заповнення).

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24)

Стаття 166 27. Порушення законодавства у сфері надання адміністративних
-

послуг
Порушення порядку надання адміністративних послуг:
Відмова суб’єкта надання адміністративної послуги у наданні адміністративної послуги з
підстав, не встановлених законом — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових
осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, громадянин А. просив допомогу у межах, що належать до обов’язків та

компетенції працівника ЦНАП. Співробітник відмовив неправомірно, що передбачає
штраф у адміністративному законодавстві.

Задача № 2
Громадянин України Іванов І.І. звернувся для реєстрації місця проживання до
Центру надання адміністративних послуг Шевченківського району м. Харкова. При
цьому громадянин подав наступні документи: заяву про реєстрацію місця проживання,
заяву-згоду на обробку персональних даних, квитанцію про сплату адміністративного
збору та документ до якого вносяться відомості про місце проживання. Але йому було
відмовлено у наданні такої адміністративної послуги. Чому Іванову І.І. відмовили у
реєстрації місця проживання. Чи правомірна така відмова? За яких підстав можуть
відмовити у наданні такої адміністративної послуги?

Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо

декларування та реєстрації місця проживання в Україні
Стаття 9. Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи
1. У разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого
відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг)
подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою
Кабінетом Міністрів України.
3
 2. До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:
1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або
документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;
3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса
якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що
підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про
надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування
житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи,
визначені Кабінетом Міністрів України);
6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;
7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на
військовий облік або перебувають на військовому обліку).
3. У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті,
реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла,
уповноваженої особи житла.
4. Під час особистого відвідування особою органу реєстрації заява про реєстрацію місця
проживання (перебування) формується посадовою особою органу реєстрації з
використанням відповідних програмно-технічних засобів та відтворюється у паперовій
формі.
5. Військово-обліковий документ подається у випадках та порядку, встановлених
Кабінетом Міністрів України.
7. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання
особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом.
Стаття 12. Відмова у декларуванні або реєстрації місця проживання (перебування)
особи
1. Орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації
про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:
1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про
обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання
(перебування);
2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають
відомостям у поданих особою документах або даних;
3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному
обсязі;
4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або
подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без
громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи
звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не
присвоєна адреса у встановленому порядку;
4
 7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання
(перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або
зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників
дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації),
поданій стосовно цієї дитини;
9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого
місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від
14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією
дитиною.
Стаття 4. Відносини у сфері декларування та реєстрації місця проживання
(перебування) на території України
1. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце
проживання (перебування).
Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”
Стаття 37-1. Повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб
1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі
делеговані повноваження:
1) формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону.

Отже, Іванову І.І. відмовили правомірно, а саме через те, що він подав
документи у неповному обсязі. Йому потрібні ще паспорт і в разі потреби
військово-обліковий документ. Не потрібні заява-згода на обробок
персональних даних. Особа також має право звернутися для реєстрації місця
проживання до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.