Теорії

мислення
Самостійна робота
студентки 1 курсу 2 групи
ОП Політологія
Давиденко Анастасії
Найрізноманітнішу інформацію
про навколишній світ та нас самих
дають нам відчуття і сприймання.
Пам’ять фіксує дану інформацію.
Але для того, щоб глибоко
проникнути в таємниці природи,
перетворити навколишнє, необхідно
опрацювати, переробити, доповнити,
отриману інформацію.
Це здійснюється за допомогою
мислення – вищого пізнавального
процесу.
 Мислення – це процес
опосередкованого та
узагальненого відображення
в мозку людини предметів
та явищ об’єктивної дійсності
в істотних зв’язках,
властивостях і відношеннях.
 Мислен ня – пс и х о ло гіч н и й п р о ц е с
із від кр ит т ям с у б’єк т ив но
пізнання, пов’язаний
з а н ня м з а да ч , із т в о рч им
нових знань, з розв ’я
пере тв о р е н ня м д ій сн о ст і.
Мислення, зароджуючись у
чуттєвому пізнанні,
спираючись на нього,
виходить за його межі.
 Відображення навко лення л и ш н ьо г о св іту в
процесі мис т е л ьн их
здійснюється за допо ацій: м о го ю м и сл и
опер
ан ал із у, си нт ез у, п о р ів н ян ня ,
а бст р аг у в а н ня , у за га л ь н ен н я ,
си ст ем а т и з а ц і ї
 Процес і результат мислення дорослої
людини здійснюється
з допомогою словесного відображення.
Завдяки мисленню ми пізнаємо не лише те,
що доступне
органам чуття, але й приховане від прямого
сприймання. Все це
свідчить про опосередкованість
відображення у процесі
мислення
Людина в процесі мислення знаходить загальні риси
в окремих об’єктах. Абстрагування загального дає
змогу об’єднувати ці об’єкти (предмети) в
різноманітні
системи.