Друга світова війна.

Четвертий етап. 1944-1945 р.

■ Висадка та наступ союзників в Нормандії.1944.

■ Загальний наступ союзників в Європі.
■ Берлінська операція Радянської Армії. 1945.
■ Капітуляція Німеччини.
Завершення війни в Європі. 1945.
■ Вступ СРСР у війну проти Японії.
Капітуляція Японії. 1945.
■ Наслідки Другої світової війни.
 Відкриття “другого фронту” 1944.
■ 6 червня розпочалась Нормандська десантна
операція — в Європі було відкрито другий фронт.
■ Союзники захопили плацдарм, взяли Бретань,
розгромили 6 німецьких дивізій під Фалєзом.
Орієнтовно 160 000 солдатів союзників
висадились у Нормандії 6 червня.
■ До кінця серпня загальні сили союзників
налічували майже 3 000 000 чол. Американські солдати
на пляжі Омаха.
06.06.1944.

Солдати 1-го П-Д Б.,

1-ої англійської П-Д Д.
17 вересня 1944.
 Другий фронт
■Союзники за підтримки
французького Руху Опору
зайняли усю північно-
західну Францію. Переслідуючи німців
союзники дійшли до лінії оборони
гітлерівців — так званої «Лінії Зігфрида».
■ В грудні 1944 р. німці здійснили
контрнаступ в бельгійських Арденах, але в
січні 1945 р. наступ був відбитий.
■ В лютому - квітні 1945 р. Союзники
перетнули р. Рейн і просувались на Берлін.
Загальний наступ союзників
в Європі. 1944-1945.
■ Червона Армія нанесла удар
фінській армії на
Карельському перешийку,
практично вивівши
Фінляндію з війни.
Почався наступ військ Червоної
Армії на Прибалтику
■ У ході Яссько-Кишинівської
операції Червоною Армією
була знищена група
німецьких армій «Південна
Україна» і зайнята Румунія.
■ В Румунії в наслідок
збройного повстання було
ліквідовано фашистський
режим, Румунія оголосила
війну Німеччині.
 Наступ союзників в Європі 1944-1945
У Болгарії після вступу військ ЧА відбулося
повстання, монархічний режим ліквідовано,
Болгарія оголосила війну Німеччині.
Розпочався наступ на Чехословаччину і Югославію. Союзники
зайняли Францію, Бельгію, частину Нідерландів, середню
Італію, деякі райони західної Німеччини. Червона Армія
розпочала наступ на фронті від Балтики до Карпат.
Проведено Східно-Прусську операцію, радянські війська
зайняли частину території Польщі, знищила угруповання
німецьких військ між Віслою та Одером, радянські війська
завдали поразки німецько-фашистським, зайняли Східну
Пруссію і Північної Польщу та Балтійське узбережжя.
Червона Армія вигнала німців з Угорщини, розпочала наступ на
Австрію.
 Дрезден
13 лютого 1945 року о
22 годині почалася атака з
повітря англо-американських
військ, яка тривала 24
хвилини, вона перетворила
місто на суцільний
фугасний котел.
Спеціальна тактика бомбардувань
утворила на поверхні вогняний
смерч, температура в епіцентрі
якого сягала 1500 °C. Навіть ті,
кому знайшлося місце у
бомбосховищах, просто
задихнулися у кисневій воронці.
Офіційний звіт по жертвах,
нараховував лише 20 тис.
загиблих. Але у місті на той час
було понад 250 тис. біженців
 Битва за Берлін
Остання великомасштабна стратегічна наступальна
операція радянських військ у Другій світовій війні на
східному фронті. Операція проходила 23 дні — з
16 квітня по 8 травня 1945 р, протягом яких
радянські війська встигли просунутися на захід на
відстань від 100 до 220 км. Битва за Берлін була
закінчена штурмом Рейхстагу, але поодинокі бої
траплялися до 8 травня.
■ Вдало проведена Східно-Померанська операція,
радянським військам вдалося створити плацдарм для
подальшого наступу на берлінському напрямку.
■ Союзники, що розвивали наступ на заході, досягли Ельби,
вступили в Чехословаччину і Австрію; війська США та
СРСР зустрілись біля Торгау (25 квітня).
■ Гітлер покінчив з собою.

2 травня. Берлін.

“Гітлерюгенд”- остання
надія нацистів.

Німецький “фаустнік”.
Квітень 1945.
 ■ 19– 25 квітня оточенні війська противника
■ 26 – 2 травня – знищення оточених
угрупувань.
■ 30 квітня берлінське угрупування було
фактично розчленовано на чотири ізольовані
частини.
■ 30 квітня в ході боїв
у Берліні було взято
Рейхстаг.
■ Кожну вулицю й
будинок доводилося
брати штурмом. В
окремі дні вдавалося
очистити від ворога
до 300 кварталів.
30 квітня. По
Рейхстагу!Вогонь!

Рейхстаг.1 травня1945.
■ 2 травня 1945 року о першій годині
ночі на Потсдамському мосту з’
явилися німецькі офіцери з білими
прапорами. Залишки берлінського
гарнізону на чолі з начальником
оборони Берліна генералом артилерії
Г. Вейдлінгом здалися в полон.
■ О 6.00 Вейдлінг підписав наказ,
звернений до всіх німецьких військ,
здатися.
Залп радянських реактивных установок «Катюша» по Берліну
 Результати
■ Берлін було узято радянськими військами 2
травня.
■ За офіційними даними з радянського боку
загинуло або зникло безвісти 81 тис. осіб
(зокрема 2,800 поляків), поранено 280 тис.
■ Загальні втрати — 361367 чоловіків, 1,997
танків, 2,108 одиниць артилерійської зброї,
917 літаків.
■ З німецького боку, за радянськими
підрахунками, загинуло 150 тис. — 173 тис.,
поранено 200 тис. і захоплено у полон 134 тис.
 Капітуляція Німеччини

■ 1 травня розпочалась масова капітуляція

гарнізону Берліна, а потім частин Західного
фронту. На Східному фронті німецькі війська
за наказом голови уряду Німеччини адмірала
Деніца продовжували бойові дії в
Чехословаччині.
■ Червона Армія завершила знищення
німецьких військ у Румунії, Польщі, Болгарії,
Угорщині, східних районах Чехословаччини,
Югославії.
■ Союзники розгорнули наступ у північній Італії,
німецькі війська змушені були капітулювати.
• 7 травня генерал Йодль від імені німецького
командування підписав у ставці Дуайта Ейзенхауера в
Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський
уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу
підписати акт беззастережної капітуляції Німеччини у
Берліні при участі СРСР.
• 8 травня (опівночі) у передмісті Берліна Карлсхорсті,
зайнятому радянськими військами, представники
німецького головнокомандування на чолі з генералом
Кейтелем підписали акт про беззастережну
капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за
дорученням радянського уряду підписав Маршал
Радянського Союзу Г. Жуков, а також представники
США, Великобританії, Франції.
• День 9 травня став днем перемоги у Великій
Вітчизняній війні.
Потсдамська
конференція
Потсдамская конференция:
Уинстон Черчилль, Гарри
Трумэн и Иосиф Сталин
Имение Цецилиенхоф — место
проведения Потсдамской
конференции
 Вступ СРСР у війну проти Японії.

В липні розпочала роботу Потсдамська

конференція глав урядів СРСР, США,
Великобританії. На ній прийняте рішення
про демілітаризацію, денацифікацію,
демократичне перевлаштування Німеччини,
вступ СРСР у війну проти Японії та ін. питання.
■ Від імені глав урядів Великобританії, США,
Китаю була виголошена Потсдамська
декларація 1945 р., яка вимагала капітуляції
Японії. Японський уряд відхилив цю вимогу.
■ 2 серпня Потсдамська конференція
завершила свою роботу.
 Капітуляція Японії.1945.
• 6 і 9 серпня США скинули атомні бомби на
японські міста Хіросіму та Нагасакі (загинуло
та скалічено 250 тис. чоловік).
• 9 серпня у війну проти Японії вступив СРСР.

Атомне бомбардування американцями міста Хіросіма, 6 серпня 1945 р.

• Японська армія (Квантунська) була
зосереджена у Маньчжурії, Кореї, на
Сахаліні, Курильських островах.
• Радянські війська (Забайкальський, 1-й, 2-й
Далекосхідні фронти) та монгольські
з'єднання розгромили Квантунську армію
протягом двох тижнів.
• 2 вересня японський уряд підписав акт про
беззастережну капітуляцію,
офіційно закінчуючи Другу
світову війну.
Війна проти Японії. Панорама 1945 року.
 Культура в годы войны
Особую роль в победе сыграли деятели культуры,
воспитывавшие боевой дух советских воинов. Печатались
пропагандистские плакаты «Окна ТАСС» (ТАСС –
Телеграфное агенство Советского Союза). На фронте давало
представление большое количество фронтовых театров и
фронтовых исполнителей, как например Л.О. Утёсов, К.И.
Шульженко, Л.А. Русланова.

Л.О.Утёсов К.И. Шульженко Л.А. Русланова

Плакаты «Окон ТАСС»
 Культура в годы войны
За годы войны в кинематографе появилось 102
художественных фильма «Боевые киносборники», «Она
защищает Родину», «Два бойца», «Жди меня», «Секретарь
райкома» и др.
Кроме того в это время на сознание советского общества
времён войны повлияли произведения писателей К.М.
Симонова («Жди меня», «Дни и ночи», «Русские люди»), А.
Т. Твардовского («Василий Тёркин», «Я убит подо Ржевом»),
М.А. Светлова («Итальянец», «Двадцать восемь»), О.Ф.
Берггольц («Февральский дневник», «Ленинградская
поэма») и др.
 Наслідки. Масштаби.
■ Друга світова війна зробила величезний
вплив на долі людства. У ній брали участь
61 держава (80 % населення земної кулі).
■ Військові дії велися на території 40 держав.
■ У збройні сили було мобілізовано 110 млн
чоловік.
■ Спільні людські втрати досягли 50-60 млн.
чол., з них убито на фронтах 27 млн. чол.
■ Найбільших людських втрат зазнали СРСР,
Китай, Німеччина, Японія і Польща.
 Наслідки. Матеріальні втрати.
■ Військові витрати і військові збитки склали 4 три-
льйони доларів. Матеріальні витрати досягли
60-70 % національного доходу воюючих держав.
■ Лише промисловість Великобританії і Німеччини
виготовила 652,7 тис. літаків (бойових і
транспортних), 286,7 тис. танків, самохідних знарядь і
бронемашин, понад 1 млн. артилерійських знарядь,
понад 4,8 млн. кулеметів (без Німеччини), 53 млн
рушниць, карабінів і автоматів і величезну кількість
іншого озброєння і спорядження.
■ Війна супроводилася колосальними руйнуваннями,
знищенням десятків тисяч міст і сіл, незліченними
лихами десятків мільйонів людей.
 Наслідки. Геополітичні зміни.
■ Ослабла роль Західної Європи в загальносвітовій політиці.
■ Головними державами в світі стали СРСР і США.
■ Великобританія і Франція були значно ослаблені.
■ Війна показала нездатність їх і інших західноєвропейських
країн містити величезні колоніальні імперії.
■ У країнах Африки і Азії посилився антиколоніальній рух.
■ Створення ООН в 1945 р.
■ Фашистська і нацистська ідеології були визнані
злочинними на Нюрнберзькому процесі і заборонені.
■ Європа опинилася розділена на два табори: західний
(капіталістичний) і східний (соціалістичний). Стосунки між
двома блоками різко погіршали вже через кілька років
після закінчення війни.
■ Почалася «Холодна війна».
 Рецедиви Другої світової війни
• Холодна війна.
• Війна УПА з радянською владою.
• Примусова праця німців у СРСР
• Громадянська війна у Польщі (1945-1947).
• Війна лісових братів у Прибалтиці (1946-1947).
• Громадянська війна у Югославії (1945-1946).
• Громадянська війна у Греції.
• Корейська війна та поділ Корейського півострова на
Північну та Південну частини, що є актуальним досі.
• Громадянська війна у Китаї, внаслідок якої владу в
країні (за винятком Тайваню) захопили комуністи,
які зберігають її понині.
• В'єтнамська війна, що на кількадесят років поділила
В'єтнам на Південь і Північ.