2.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВТРАТ НА ТРАСІ ПОШИРЕННЯ, ПРОПУСКНОЇ

СПРОМОЖНОСТІ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ РАДІОСИСТЕМ ПЕРЕДАВАННЯ
ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПРИМІЩЕНЬ

2.1 Мета роботи

Вивчити моделі розрахунку втрат та пропускної спроможності (ПС)
продуктивності РСПІ для приміщень.

2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Ознайомитися з теоретичними відомостями по темі роботи,
використовуючи конспект лекцій та Додатки Б-В даних методичних вказівок.

2.3 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання

2.3.1 Для побудови залежностей втрат від відстані на трасі поширення
радіохвиль (ПРХ) у приміщенні згідно варіанту завдання (див. табл. 2.1)
вибрати сценарій ПРХ згідно рис. 2.1. Додатково використати такі вихідні дані:
частота несучого коливання 2.4 ГГц, тип приміщення - офіс, відстань між
передавальною антеною і точкою спостереження вибрати у вигляді
упорядкованої послідовності від 1 м до 100 м з кроком 0.5 м.

Таблиця 2.1 – Вихідні дані до розрахунків втрат на трасі ПРХ

Варіант Сценарій Кількість поверхів
1 L3 2
2 R2 2
3 R3 3
4 R4 3
5 R5 4
6 R6 4
7 R7 3
8 L4 3
9 L6 2

2.3.2. Провести аналіз сценарію ПРХ у приміщенні з визначенням типу стін

і перекриттів та загасань в них згідно табл. 2.2.

Таблиця 2.2 – Значення загасань в різних конструкціях стін і перекриттів

Конструкції стін і перекриттів Загасання Аэт , Аст, дБ
дерев'яна стіна 2−2.5
залізобетонна стіна 3.5
цегляна стіна 3.1
цегляна стіна з металізованими вікнами 7
металеві листи 5.4
скляні вікна 1−1.7
гіпсокартон (1 лист) 1.6

3
 (Reinforced Concrete Wall – залізобетонна стіна;
Brick Partition – цегляна кладка)
Рис. 2.1

2.3.3 Побудувати в одній системі координат залежності втрат від відстані

при заданій кількості стін та поверхів і їх типів для наступних моделей (див.
Додаток Б)
2.3.3.1 згідно формули (Б.2),
2.3.3.2 згідно формули (Б.3),
2.3.3.4 згідно табл. Б.1.3
2.3.4 Провести моделювання пропускної спроможності С і продуктивності
С/ΔW РСПІ (див. Додаток В), для чого додатково використати такі вихідні дані:
– ширину каналів зв'язку для РСПІ стандарту IEEE 802.11n взяти
ΔW=20 МГц та 40 МГц;
– експериментально отримане співвідношення сигнал/шум (ССШ) на
відстані r0=1 м від передавача становить SNR=60 dB.
2.3.5 Побудувати залежності пропускної спроможності і продуктивності
ЦСПІ від відстані при заданих значеннях ширини каналів зв'язку.
2.3.6 На підставі отриманих залежностей провести аналіз отриманих
результатів та зробити висновки.

2.4 Зміст звіту

Звіт має містити мету роботи, основні відомості про моделі ПРХ для
приміщень, отримані графічні залежності втрат (див. Додаток Б), пропускної
спроможності і продуктивності ЦСПІ (див. Додаток В) та висновки по роботі.

4
 2.5 Контрольні запитання

1. Дати визначення втрат на трасі поширення.

2. Підходи до визначення втрат при ПРХ в приміщеннях.
3. Для чого потрібно задавати верхню і нижню межі втрат?
4. Дати визначення продуктивністі ЦСПІ.
5. Сформолювати теорему Шеннона про пропускну здатність каналу
зв'язку стосовно її використання для ЦСПІ.

5
 Додаток Б
РОЗРАХУНОК ВТРАТ ПРИ ПОШИРЕННІ РАДІХВИЛЬ У
ПРИМІЩЕННЯХ

Б.1 Теоретичні відомості

Окремий клас моделей ПРХ враховує особливості радіодоступу, коли
приймально–передавальне обладнання ЦСПІ знаходиться всередині приміщення
(офісу, квартири, будинки). Відмінність умов ПРХ в приміщеннях від моделей
відкритого простору полягає у наявності безлічі відбитих хвиль, які приходять в
точку прийому з приблизно рівними амплітудами і часовими затримками.
Зазвичай втрати при ПРХ в приміщеннях визначаються на основі
результатів вимірювань, так як теоретичний аналіз практично неможливий через
особливості будівель, приміщень, матеріалів стін і перекриттів з яких вони
виконані, розташування предметів, меблевої фурнітури в приміщеннях, зміни
обстановки через переміщення обладнання, людей і т.д. Загальний підхід до
визначення втрат при ПРХ в приміщеннях полягає у наступному: до втрат в
умовах прямої видимості додаються втрати в стінах і перекриттях.
Розглянемо моделі розрахунку втрат на трасі ПРХ у приміщеннях. Під
втратами на трасі при ПРХ будемо вважати відношення потужності, що
випромінює передавальною антеною в радіоканал, до потужності, що
надходить у приймальну антену:
, (Б.1)
де – потужність випромінювання передавальної антени, –
потужність сигналу на вході приймальної антени.
Модель втрат при ПРХ між поверхами (надалі модель 1) з обмеженням по
частоті до 60 ГГц описана рекомендацією ITU–R 1238 і має вигляд:
L(r) = 20 lg f+10 n lg r+Lэт(nэт) – 28, (Б.2)
де r – відстань між передавачем і приймачем ЦСПІ, f – частота (МГц); п –
показник загасання, який визначається згідно табл. Б.1; Lэт(nэт) – втрати при
ПРХ через поверхи (визначається згідно табл. Б.1.1).

Таблиця Б.1.1 – Значення показника загасання п

Діапазон частот, ГГц Умови розповсюдження
Квартира Офіс Магазин
<0,9 3,3 2,0
1,2–1,5 3,2 2,2
1,8–2,1 2,8 3,0 2,2
2,3 –6,0 2,8 2,8 2,2
6,0– 60,0 2,2 2,2 1,7

6
 Таблиця Б.1.2 – Значення коефіцієнта втрат через поверхи Lэт(nэт), дБ
Умови ПРХ
Діапазон частот, ГГц
Квартира Офіс Магазин
9 (1 поверх)
0,9–1,8 19 (2 поверхи)
24 (3 поверхи)
1,81–6,0 4пэт 15 + 4(пэт–1) 6+3(пэт–1)

Наступна модель 2 враховує адитивні втрати при ПРХ через стіни і

перекриття, які вводяться за лінійним законом:
(Б.3)
де пэт – число поверхів між передавачем і приймачем ЦСРЗ (рис. Б.1); пст –
число однотипних стін між передавачем і приймачем ЦСРЗ; Аэт и Аст – втрати
(в дБ) у перекриттях та стінах (визначається згідно табл. Б.3).
Модель 3 також враховує втрати при ПРХ через стіни і перекриття, але
втрати в перекриттях вводяться по нелінійному закону:

(Б.4)

де r – відстань між передавачем і приймачем ЦСПІ по лінії прямої

видимості; Nст – загальна кількість типів стін; Аст і – втрати при проходженні
стіни і–гo типу; nст i, –кількість стін і–го типу; Аэт – втрати при проходженні
поверху; пэт – число поверхів між передавачем і приймачем; b – параметр (для
діапазону 1,8 ГГц – b= 0,46; для діапазону 2.4 ГГц – b= 0.29). Значення загасань
в різних конструкціях стін і стель брати з табл. Б.3.
Наступною є емпірична мінімаксна модель (модель 4), коли втрати
задаються на основі експериментально отриманих даних для верхньої і нижньої
межі (див. табл. Б.1.3).

Таблиця Б.1.3 – Верхня і нижня межа втрат

Вираз для втрат
Відстань, м
Нижня межа Верхня межа
1≤ R <10 LH = 30 + 20 lg R LB = 30 + 40 lg R
10≤ R <20 LH = 20 + 301g R LB = 40 + 30 lg R
20 ≤ R < 40 LH=–19 + 601g R LB = 1 + 60 lg R
R≥40 LH = –115 + 1201g R LB = –95 + 120 1gR

7
 Охопити всі ймовірні випадки ПРХ в приміщенні неможливо, тому
процес визначення моделі розповсюдження є творчим, а оцінка відповідних
параметрів повинна ґрунтуватися на результатах експериментальних
вимірювань.

Б.2 Результати моделювання

Нижче наведено приклад залежності втрат як функції відстані при
заданих типах та кількості стін (рис. Б.2.1) при наступних вихідних даних:
f=2400 МГЦ, =1…1000 м, пэт =3, п=2.8, nст=2, Аст=3.1, Аэт=3.5, b=0.29.

Рис. Б.2.1
 Додаток В
РОЗРАХУНОК ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ТА
ПРОДУКТИВНОСТІ ЦИФРОВИХ СИСТЕМ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

В.1 Теоретичні відомості

ПС каналу С при наявності АБГШ залежить від ширини смуги

пропускання W канала передачі, а також від співвідношення середньої
потужності прийнятого сигналу PS до середньої потужності АБГШ PN :

,
(В.1.1)
Для логарифма з основою 2 в (В.1.1) ПС має розмірність біт/с.
Нормування ПС (В.1.1) на ширину смуги пропускання W є
продуктивністю ЦСПІ і має фізичний зміст ПС на 1 Гц смуги пропускання
(розмірність в біт/с/Гц). На рис. В.1 наведено графік продуктивності каналу
C/W від співвідношення сигнал-шум (ССШ) SNR=P S/PN (SNR – Signal–
to–Noise Ratio).

Рис. В.1.1

Якщо R<C, то згідно (В.1.1) по каналу зв'язку (при використанні

складних схем кодування) можна передавати інформацію з будь–якою
швидкістю R з як завгодно малою ймовірністю виникнення помилки. Якщо
R>С, то коду, на основі якого можна добитися як завгодно малої
ймовірності помилки, не існує. Таким чином, величини PS, PN і W
встановлюють межі швидкості передачі. Надалі будемо вважати, що бітова
швидкість передачі дорівнює пропускній здатності каналу (R=С).
 Продуктивність ЦСПІ можна визначити на основі (В.1.1). Вважаючи, що
висоти підвісу антен передавача і приймача рівні, перейдемо до задачі на
горизонтальній площині і запишемо вираз для продуктивності радіоканалу
ЦСПІ в наступному вигляді

(В.1.2)
де – відповідно азимутальний кут випромінювання та прийому
сигналів для антен передавача і приймача ЦСПІ в місцевих системах
координат.
Потужність прийнятого сигналу з урахуванням втрат на трасі
поширення:

.
(В.1.3)
де L(r) – загасання сигналу з урахуванням обраної моделі ПРХ. Тоді
ССШ

(В.1.4)
– ССШ в максимумі інтенсивності випромінювання, сумарна
потужність шумів
(В.1.5)
де ТΣ – еквівалентна шумова температура антени з урахуванням
зовнішніх і внутрішніх шумів, яку будемо вважати постійною і рівною 290о
К, k=1.38 10–23 Вт/Гц – постійна Больцмана, ΔW – ширина каналу зв’язку
ЦСПІ. Будемо вважати, що сумарна потужність шумів не залежить від r.
Введені наближення дозволяють представити (В.1) таким чином

, (В.1.6)

де SNR(r0) – ССШ, виміряне на відстані r0=1м. Вираз (В1.6), якщо

SNR(r0) представлено в дБ прийме наступний вигляд:

. (В.1.7)
Таким чином (В.1.7) являє собою продуктивність ЦСПІ.

В.2 Результати моделювання

Нижче наведено приклад залежностей пропускної спроможності та

продуктивності ЦСПІ від відстані при різній ширині каналу передачі
(рис. В.2.1- В.2.2) і наступних вихідних даних: ширина каналу передачі – 10
МГц і 20 МГц, відстань =1..100 м, відношення сигнал -шум 80 дБ на
відстані r0=1м.

Рис. В.2.1

Рис. В.2.2