Четверо експертів розказують, з якими недоліками можна стикнутися, якщо
працювати вночі. Точка зору з даного питання Люсі Голден, терапевтиня (сімейний лікар): Уже є докази, які демонструють, що робота в нічну зміну впливає набагато гірше на здоров’я, ніж могли би навіть сказати ті, хто дуже песимістично налаштований. Згідно з дослідженнями, збільшується ризик серцевих нападів у діабетиків 2 типу. Також є більше шансів захворіти на рак, включаючи рак яєчників у жінок. Я на власному здоров’ї відчула всі ці наслідки, коли проходила інтернатуру в лікарні, а саме інтерни залишаються на всі нічні зміни. На деяких моїх колег це взагалі ніяк не впливало, але особисто я жахливо почувалася через це виснаження. Я навіть ледве стримувалася, щоб не заснути за кермом, коли поверталася додому. Більшість думає, що вночі працюють тільки охоронці, які стежать за величезними приміщеннями й там більше нікого немає. Але це не так. Ті, хто працюють у нічний час, насправді працюють не самі, а з іншими колегами також, проте, їхнє здоров’я все одно страждає. А це вже фізична проблема. Саме роботодавці мусять виправити дану ситуацію, зменшуючи кількість нічних змін поспіль, і щоб після них працівники не працювати ще і в день. Що про це думає Сара Бредшоу, соціологиня: Якщо ви починаєте працювати вночі, а закінчуєте на світанку, то не відноситеся до 90% населення і їхнього способу життя. Нічну зміну не просто так називають «цвинтарною зміною», і не просто так працівники, які трудяться вночі називають себе «вампірами», «зомбі» і навіть «привидами». Такі робітники вважають, що вони ніби не з цього світу. Хоч не для всіх це є проблемою, але більшість людей гостро відчувають нестачу відпочинку. Особливо тяжко тим, хто має сім’ю. Однак, вони отримують більшу зарплатню і їм не треба переживати, хто приглядатиме за дітьми: поки вони працюють уночі, їхній партнер сидить з дитиною, і навпаки вдень. Може здатися, що проводити час з дітьми вдень, це прекрасно, але насправді це не так, оскільки вдень потрібно виспатися після нічної зміни. Ніхто не питає більшість працівників, чи їм це подобається, у них просто немає вибору. Узагалі-то, за підрахунками тільки 15% тих, хто працює вночі, роблять це з власної волі. Точка зору Марка Джонсона, психолога: Якщо на обід вийти з офісу, то одразу ж відчуваєш, що ти відновив зв’язок із світом. А ті, хто працюють уночі, втрачають цей зв’язок. Таке враження, що вони ніби працюють десь у паралельному вимірі, де всі, окрім них, відпочивають і сплять. Для когось такий вимір може бути ідеальним, проте, більшість розуміє, що вони не живуть повноцінним життям. І вони мають рацію. Адже вони не насолоджуються тими незначними взаємостосунками з іншими людьми, а саме такі взаємостосунки допомагають зробити життя приємнішим або хоча б стерпним, хоч ми й не усвідомлюємо цього. Якщо працювати в ті години, коли навколо більше нікого не буде, то це пагубно вплине на психічне здоров’я, що потім викликає такі проблеми як депресію, безсоння та нервове виснаження. У більшості випадків я не можу порадити людині змінити образ життя, бо причина її хвороби полягає в роботі. Людина просто не може собі таке дозволити. Цікаво те, що саме інтернет допомагає нічним працівникам. У світовій павутині є безліч онлайн чатів, де можна поспілкуватися з тими, хто в такій же ситуації. І вони усвідомлюють, що не одні такі на світі. Що про це думає Алекс Меттьюс, генетик: Народна мудрість завжди казала, що не можна працювати вночі. Але якщо поглянути на ту інформацію, яку зібрали з різних наукових досліджень, то в медиків просто щелепа відвисає від того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки роботи вночі. Перешкодити цим наслідкам аж ніяк не вийде, бо це відбувається на глибокому рівні генетики. У шести відсотків наших генів є маленькі годиннички, які працюють безперебійно. Це означає, що вони самі вмикаються і вимикаються в конкретний час дня. Коли починаєте працювати вночі, відбувається дисонанс балансу і 97% цих ритмічних генів повністю втрачають відчуття часу. Цей факт пояснює, чому наш організм переживає зміну часових поясів, і що це впливає на нас як фізично, так і психологічно. Це про те, що наш біологічний годинник не відповідає тому часу, у місці якого ми наразі перебуваємо, але реальність набагато заплутаніша. Як виявляється, є багато таких біологічних годинників, які працюють неправильно. Це можна порівняти з поршнями двигуна, які по-черзі вигорають і, зрештою, цей двигун зірветься. Якщо працювати вночі або ще гірше – працювати три дні, а потім три ночі поспіль, ви постійно страждатимете від десинхронії ваших внутрішніх годинничків, що приведе до того, що тіло просто зірветься на молекулярному рівні.