ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
Факультет іноземних мов

Кафедра міжкультурної комунікації, світової літератури та перекладу

КУРСОВА РОБОТА
з перекладу

ЯВИЩЕ КОМПЕНСАЦІЇ У ПЕРЕКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

(НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ ОСКАРА УАЙЛЬДА «ХЛОПЧИК-ЗІРКА ТА
ІНШІ КАЗКИ»)

Студентки 3 курсу групи ФА

Спеціальності 035.041 Філологія Германські
мови та літератури (переклад включно)
перша -англійська
Григулець Євгенії Василівни

Науковий керівник: Камінська М. М.

кандидат філологічних наук,
старший викладач кафедри міжкультурної
комунікації, світової літератури та перекладу

Розширена шкала ________________________________

Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS _________

Члени комісії:_______________________________
________________________________

________________________________

Вінниця – 2021 рік

 2

ЗМІСТ
Вступ  ..………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ «КОМПЕНСАЦІЯ» У
ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ ..…………………………………………………………5
1.1. Визначення поняття компенсації ..…………………………………..6
1.2. Типологія компенсації  ..……………………………………………...7
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………….11
РОЗДІЛ 2. ЯВИЩЕ КОМПЕНСАЦІЇ У ПЕРЕКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЮ
МОВОЮ ...………………………………………………………………………….12
2.1. Загальні відомості про автора та збірку творів ...…………………….12
2.2. Використання компенсації при перекладі українською мовою на
матеріалі збірки ...…………………………………………………………………..14
2.3. Аналіз використання компенсації ……..………………………………19
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………22
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .………………………………………………………….23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ….………………………………………24
 3

ВСТУП

Явище компенсації в українському перекладі є незамінним інструментом

перекладачів будь-яких напрямків. Особливо корисним такий вид трасформації
є при перекладі текстів художньої літератури. Незважаючи на те, що українська
література щороку поповнюється новими творами та знайомить нас із новими
талановитими авторами, жага до пізнання ніколи не покине завзятого читача.
Саме завдяки такому виду трансформацій як компенсація заповнюються
змістові прогалини, зв’язані із зіткненням різних мов та культур. Компенсація є
незамінним засобом перекладу художніх творів та забезпечує адекватне
відтворення змісту першотвору.

Актуальність теми. Проблема є цілком на часі і ніколи не втратить своєї

актуальності. Літературний світ щороку поповнюється новими роботами і
адекватний переклад є надзвичайно важливим для коректного розуміння тексту
читачем. Це дослідження має важливе значення для тих, хто турбується про
правильне розуміння змісту закладеного автором у текст оригінал.

Мета та завдання роботи. Метою роботи є систематизація теоретичних

знань про явище компенсації в перекладі та аналіз його використання при
перекладі художнього твору українською мовою.

Поставлена мета передбачає розв’язання низки конкретних завдань, а

саме:

● Встановити значення перекладу у сприйнятті культури іншої

країни; проаналізувати явище компенсації як виду перекладацьких
трансформацій.
● З’ясувати причини використання явища компенсації в перекладі
іншомовних текстів.
● Класифікувати явище компенсації.
● Дослідити особливості перекладу художнього тексту.
 4

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є явище компенсації як

перекладацька трансформація.

Предметом дослідження є особливості застосування компенсації у

перекладі збірки казок Оскара Уайльда «Хлопчик-зірка та інші казки»
українською мовою.

Методи дослідження. При опрацюванні теми було використано

порівняльний метод (зіставлення тексту оригіналу із перекладом), аналітичний
(аналіз та пояснення використання явища компенсації в перекладі художнього
тексту українською мовою) та комплексний методи.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу , двох розділів,

висновку та списку використаних джерел (23 позиції). Загальний обсяг курсової
роботи 25 сторінок. Основний текст складає 19 сторінок.
 5

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ «КОМПЕНСАЦІЯ»

Термін переклад є досить поширеним і зрозумілим для кожного. Він існує

майже в усіх мовах та вживається в різних контекстах. Таке явище як переклад
використовується для підтримання міжмовної комунікації.
За даними Словника української мови в 11 томах слово переклад має такі
тлумачення: 1) процес людської діяльності, спрямований на передання
інформації з мови-оригіналу (МО) на мову-перекладу (МП); 2) результат
перекладацького процесу, тобто твір, речення і т. ін., викладений усно або на
папері; 3) вид людської діяльності, спрямований на відтворення певного тексту
МО в МП; 4) це умовна назва навчальних дисциплін, які вивчають особливості
перекладацької діяльності, техніку виконання перекладу, процес перекладу,
його види, способи, жанри та ін., результат діяльності перекладача. [21, с. 196]
Переклад має величезне культурне значення і є актуальним у будь-який
час. Беззаперечним залишається той факт, що переклад або міжмовна
трансформація – це надзвичайно складне явище, адже у процесі відбувається
зіткнення не тільки різних мов, а й культур, і навіть цивілізацій.
У процесі міжмовної комунікації часто використання відповідних слів і
виразів, які надає словник, є неможливим. Це відбувається через відмінність
системи мови оригіналу від мови перекладу. В таких випадках перекладач
вдається до застосування перекладацьких трансформацій. Даний прийом
полягає у перетворенні внутрішньої форми слова чи словосполучення, або
навіть повної їх заміни задля адекватного перекладу змісту тексту оригіналу. [8,
с. 103]
Різні вчені трактують визначення трансформації по різному. Так,
наприклад, Я. І. Рецкер відзначає, що це – «прийоми логічного мислення, за
допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті і
знаходимо йому український відповідник». [8, с. 104] На думку А. Д. Швейцера
«перекладацькі трансформації - це міжмовні операції перевираження сенсу». [8,
 6

с. 104] З цього слідує, що перекладацькі трансформації – це інструменти

перекладача, які допомагають досягнути адекватного перекладу. Вони бувають
стилістичні, морфологічні, синтаксичні, семантичні, лексичні та граматичні.
Незважаючи на те, що явище перекладу є доволі розповсюдженим та
широко вживаним, це багатокомпонентний та складний процес, який потребує
постійної актуалізації знань та аналізу. У зв’язку з цим дoцільно розглянути
такий засіб лексико-граматичних переклaдацьких трансформацій як
компенсація, який забезпечує найбільш рівноцінну передачу змісту
першоджерела.

1.1. Визначення поняття компенсації

Перекладацький прийом, який сьогодні відомий як компенсація,

використовувався перекладачами вже давно. Деякі перекладачі-практики писали
про нього ще не вживаючи самого терміну.
Термін «перекладацька компенсація» ввів Я. І.  Рецкер і відніс його до
семи різновидів перекладацьких трансформацій, які виділив сам. Пізніше
провідні перекладознавці, такі як А.В. Федоров , Л.С. Бархударов ,
А.Д. Швейцер , В.Н. Комісаров  та інші, так чи інакше торкалися питання
перекладацької компенсації.
Компенсацією називається такий спосіб перекладу, при якому елементи
змісту оригіналу, що були втрачені при перекладі, передаються в тексті якимось
іншим засобом, причому необов'язково в тому ж самому місці тексту, що і в
оригіналі. [6, с. 166] Тобто це заміна елементу тексту оригіналу ідентичним або
зовсім іншим компонентом, який компенсує втрату інформації та забезпечує
передачу того самого змісту.
Компенсація широко використовується при перекладі художніх текстів,
народних казок; в поезії вона виступає засобом передачі високого стилю.
Неможливість передати той чи інший мовний компонент може виникати й через
так зване зіткнення різних стилів. Це відбувається в тих текстах, які по складу
інформації є неоднорідними: публіцистичний, художній, рекламний.
 7

Але інколи компенсація об’єктивна, адже вона зв’язана зі специфікою

мовної системи кожної з мов. З цього слідує, що така трансформація необхідна
при перекладі діалектних текстів: система та специфіка функціонування
територіальних варіантів мови, а також їхня роль у кожній мові різна. [1, с. 168]
Парадоксальним вважається те, що явище компенсації недостатньо
висвітлено і систематизовано в лінгвістичній літературі, незважаючи на його
значення при перекладі текстів різного наповнення.

1.2. Типологія компенсації

Окрім визначення поняття компенсації як такого, деякі лінгвісти

пропонують свою класифікацію даного виду перекладацьких трансформацій.
Свій вклад в розвиток цього питання зробили такі вчені як М. В. Якименко,
Я. І. Рецкер та І. С. Алєксєєва Саме їхні класифікації буде розглянуто в процесі
даного дослідження.

Автор Типи
Компенсація аналогічним прийомом (повна компенсація)
Якименко М. В.
Компенсація іншими засобами (часткова компенсація)

Семантична (значеннєва) компенсація: локальна (місцева),

тотальна (загальна)
Рецкер Я. І. Стилістична (експресивна) компенсація: локальна (місцева),
тотальна (загальна)

Суцільна компенсація

Позиційна компенсація
Алєксєва І. С.
Різнорівнева (якісна) компенсація

таблиця 1.1

Першою буде розглянуто класифікацію М. В. Якименка., який

стверджував, що компенсація поділяється на два типи: повну та часткову.
 8

Компенсація аналогічним прийомом (повна компенсація)

використовується в іншому місці перекладу по відношенню до позиції мовної
одиниці в оригіналі і в найбільш повній мірі забезпечує еквівалентність
перекладу.
Компенсація іншими прийомами (часткова компенсація) частіше
використовується на місці непереданого прийому оригіналу і поповнює втрати
лише частково [22, с. 6]
Наступною буде розглянуто класифікацію Я. І. Рецкера, яка складається із
трьох типів: семантична (значеннєва), стилістична (експресивна) та суцільна
компенсації. В свою чергу семантичну та стилістичну компенсації вчений
поділив на локальну (місцеву) і тотальну (загальну).
За допомогою семантичної компенсації перекладається непереданий
компонент тексту оригіналу для передачі повного змісту. Цей вид
трансформації використовується для заповнення змістових прогалин,
викликаних безеквівалентною лексикою. Такими можуть бути реалії, характерні
для країни мови першоджерела і віддалені, а деколи навіть зовсім незрозумілі,
для мові перекладу. Якщо такі елементи не мають важливого змістового
значення, їхнє опущення вважається доречним і не буде мати впливу на загальне
сприйняття тексту читачем. Проте найчастіше перекладачам доводиться
все-таки мати справу з компенсацією, адже саме вона забезпечує
еквівалентність перекладу.
Стилістична компенсація націлена на заміну одного експресивного засобу
іншим. Саме цей тип найчастіше використовують в перекладі художніх творів,
адже головною метою перекладача в такій специфіці є максимальна передача
стилістичних особливостей тексту оригіналу.
Прийом компенсації надає перекладачеві змогу в повній мірі досягнути
еквівалентності стилів різномовних текстів, адже, як було згадано раніше, в
процесі перекладу відбувається зіткнення не лише різних мов, а й різних
культур і менталітетів, кожен з яких по різному дивиться на одні і ті самі речі.
 9

Перекладач стає провідником, який крізь призму своїх знань, проводить читачів
до істини і правильного розуміння тих чи інших особливостей різних народів.
Різна емоційна насиченість і стилістика забарвлює не тільки слово, як
окремий компонент мовлення, а й впливає на висловлення в цілому і може
міняти значення слів цілого речення. З цього слідує, що таке слово може бути
перекладене зовсім іншим компонентом або навіть виразом, що і забезпечує в
свою чергу еквівалентний переклад та адекватне сприйняття тексту. [19, с. 66].
Ще одним типом компенсації, який виділяє Я. І. Рацкер є суцільна
компенсація. Такий вид трансформації використовується тоді, коли автор
першочергово наводить абсурдний порядок слів, аби підкреслити комічність
тексту. В такому випадку про відповідний переклад за допомогою словникових
відповідників не може бути й мови. Тому перекладач насичує текст
відповідними абсурдними конструкціями, адже безглузде і незрозуміле
значення першотвору має залишитись таким і в перекладі.
І. С. Алєксєєва пропонує розрізняти позиційну та різнорівневу
компенсацію. Як приклад позиційної компенсації вчена наводить переклад
фразеологізмів, адже вони виконують не тільки когнітивну функцію, а й
надають більш розмовного стилю тексту. Такий вид компенсації найчастіше
використовується в художній літературі.
Однак, не всі сталі вислови знаходять відповідники в мові перекладі, тоді
перекладач вводить інший фразеологізм і переміщує його в тексті, адже
важливий сам факт наявності певного числа таких висловів, за допомогою яких
тест стає стилістично забарвленим та колоритним. .[1, с. 168].
 10

Висновки до розділу 1

Отже, судячи з опрацьованого матеріалу, можна зробити висновок, що

явище компенсації не є повністю вивченим та структурованим. Це ще раз
підкреслює важливість даної роботи. Компенсація – неймовірно важливе явище,
яке забезпечує адекватний переклад текстів будь-якого стилю.
Судячи з тверджень відомих вчених та власного аналізу їхніх робіт, можна
дійти висновку, що компенсація є незамінним видом перекладацьких
трансформацій.
У випадках, коли потрібно відтворити втрачену інформацію чи доповнити
вислови для кращого розуміння тексту читачем, перекладач повинен передати
той самий зміст за допомогою інших засобів мовлення та різних видів
компенсації. За допомогою такого типу перетворень перекладач має змогу
досягти достовірного перекладу тексту оригіналу.
На основі різних класифікацій ми можемо визначити, в якому саме руслі
здійснювати пошук еквівалентів та на які джерела опиратися при перекладі
текстів за допомогою даної трансформації.
Наявність такого явища як компенсація ще раз доводить важливість
використання однакових стилів при перекладі, адже це головний ключ до
збереження змісту першотвору та адекватного перекладу, який буде передавати
навіть найдрібніші деталі.
Метою будь-якого перекладу є адекватний виклад тексту оригіналу.
Допомогти в цьому можуть перекладацькі трансформації,які є незамінними
друзями та інструментами усіх перекладачів.
Важливість компенсації як різновиду лексико-граматичних компенсацій є
недооціненою, і саме дана робота стане ще одним підтвердженням цього, а
також доведе необхідність такого виду трансформацій на прикладі перекладу
художнього твору українською мовою.
 11

РОЗДІЛ 2

ЯВИЩЕ КОМПЕНСАЦІЇ У ПЕРЕКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

2.1. Відомості про автора та збірку творів

Оскар Уайльд – один із найвідоміших представників англійського

естетизму, прозаїк, поет і драматург. Він народився в Дубліні в 1854 році і своє
ставлення до мистецтва почав формувати з дитинства. О. Уайльд здобув
класичну гуманітарну освіту у коледжах Дубліна та Оксфорду. Після навчання
поселився в Лондоні.
Відомими викладачами Оскара були Джон Рескін та Волтер Пейтер.
Останній надихав своїх сучасників роботами про античне мистецтво і
філософію, в яких він дійшов висновку, що мистецтво існує лише заради
мистецтва і не має ніяких інших мотивів. Пізніше Уайльд назвав роботи
Пейтера «святим письмом краси».
Оскар Уайльд приєднався до руху естетизму і став певне найпалкішим
провідником його ідей. Концепцією такого напрямку в мистецтві було показати
природу не зі сторони реальності, а за законами краси. На думку представників
естетизму не мистецтво показує життя, а життя має наслідувати мистецтву, адже
воно може створити ідеальний світ.
На початку 80-х О. Уайльд випустив свою першу збірку віршів. В той же
рік він вирушив на «завоювання Амерки», адже вже тоді був відомим завдяки
своїм незвичним судженням та поведінкою, яка була непритаманна тогочасному
суспільству. На тому боці океану він читав лекції та розповідав про ідеї
естетизму. Потім, повернувшись до Європи, деякий час жив у Парижі, але
згодом перебрався назад до Лондону. Певний час О. Уайльд займався
журналістською діяльністю, писав рецензії та огляди на літературні твори.
У 1888 році світ побачила збірка казок «Хлопчик-зірка та інші казки». У
цій збірці представлені твори, які знайомлять читача із казковою країною, де
«все є байкою і водночас правдою». Книга складається із 10 творів: «Щасливий
принц», «Соловушка і троянда», «Егоїстичний велетень», «Вірний друг»,
 12

«Диво-феєрверк», «Юний король», «День народження інфанти», «Рибалка та

його душа», «Хлопчик-зірка» та «Кентервільський привид».
Письменник висвітлює вічні цінності – любов, дружбу, самопожертву
заради ближнього свого, почуття та стосунки між людьми. Завдяки казковій
формі, поетичній манері розповіді, влучним описам і метафорам ці складні
філософські теми подаються крізь призму дитячих оповідей, де проведена чітка
межа між добром і злом, а усі персонажі антропоморфні. [23, с. 206]
Твори у збірці викликають почуття поваги до краси життя, благородних
вчинків, високих якостей людської душі та справжнього протесту проти світової
несправедливості. Все написано у кращих традиціях естетизму.
Також на початку 90-х років ХІХ століття Оскар Уайльд видав декілька
збірок казок, знаменитий роман «Портрет Доріана Грея», книгу віршів та низку
п’єс.
Естетизм автора найбільше проявлявся в описах. Читаючи казки Оскара
Уайльда можна помітити детальні ілюстрації кімнат, інтер’єрів та екстер’єрів
палаців, одягу героїв та їхньої зовнішності, природи тощо. Саме це
проповідував митець на своїх лекціях за океаном.
Надзвичайно гарними є описи ботаніки та мінералів у творах Уайльда.
Складається враження, що автор знав кожнісіньку рослину і породу на землі,
адже його детальні описи не можуть залишити читача байдужим. [2]
У збірці «Хлопчик-зірка та інші казки», на приклад, особливо яскравими є
порівняння, які використовує автор для опису зовнішності персонажів. Волосся
може мати колір бурштину або тьмяного золота, очі – колір фіалок чи сапфірів,
а губи – троянди.
Більшість казок О. Уайльда закінчуються песимістично, та незважаючи на
це, крізь увесь сюжет червоною ниткою проходять теми добра, співчуття та
любові. Цим самим він показує високі цінності, які потерпають у цьому
несправедливому світі.
 13

2.2. Використання компенсації при перекладі українською мовою на

матеріалі збірки.

Як і було зазначено у попередньому розділі, переклад – це

багатокомпонентний процес, який вимагає гарної підготовки та широкого
кругозору, ерудованості, аби орієнтуватися в різних галузях і напрямках.
Перекладач – це людина, яка поєднує в собі як навички безпосередньої
міжмовної трансформації, так і вміння влучно та правильно підібрати
еквіваленти. Тобто перекладач має бути в якомусь роді і сам письменником, аби
володіти вмінням гарно розуміти та перефразовувати думки, висловлені в
першоджерелі. В даному розділі буде проаналізовано переклади І. Корунця та
М. Зуєнко.
Використання компенсації є невід’ємною складовою перекладу. Особливо
яскраво застосування даної трансформації на практиці ми можемо спостерігати
на прикладі художніх творів.
Оскільки однієї загальноприйнятої та правильної класифікації явища
компенсації не існує, дане дослідження буде опиратися на найрозширенішу
класифікацію, запропоновану Я. І. Рецкером
Як вище зазначено у таблиці 1.1 (с. 7) вчений виділяє семантичну
(значеннєву), стилістичну (експресивну) та суцільну компенсації.
Пропоную почати з першого виду компенсації, а саме семантичної. Така
трансформація зазвичай застосовується для заповнення пропусків, спричинених
використанням безеквівалентної лексики. Одразу хотілось би навести приклад
перекладу І. Корунця із твору «Щасливий принц»:
“He sat on the mast of large vessel and watched the sailors hauling big chests
out of the hold with ropes. ‘Heave a-hoy!’ they shouted as each chest came up.”
(23, 11)

«Там вона сіла на щоглу великого корабля і дивилась, як матроси

витягають канатами великі ящики з трюму.
— Нумо, р-разом! — щораз кричали вони, підіймаючи ящик.»
 14

Даний приклад є доказом того, що використовуючи компенсацію

перекладач зовсім не міняє зміст самої розповіді. Тобто англійське “heave
a-hoy” стало українським «нумо, разом». Змінивши форму, ми зберегли
значення і досягли еквівалентності висловлювання, при цьому не маючи
дослівного перекладу самого вислову.
Як окрему одиницю мовлення “heave a-hoy”можна перекласти також як
«взяли». Але перекладач дуже влучно підібрав слова для перекладу саме цього
відрізку тексту. Він зберігає атмосферу, передану в оригіналі. Читаючи такий
відповідник ми одразу можемо уявити те, що відбувається у книзі до маленьких
деталей.
Інший приклад використання семантичної компенсації взятий із твору
«Вірний друг»:

“’Well?’ said the Water-rat, after a long pause. ‘Well, that is the end,’ said the
Linnet” (23, 43)

«– Ну, а далі що? – озвався Водяний Щур , який і так довго мовчав.

– Це все, – відповіла Коноплянка.»

У цьому ж прикладі перекладач у першому випадку розширив фразу,

компенсуючи брак інформації, а в іншому – скоротив, що підкреслило влучність
та лаконічність висловлювання мовця. Знову ж таки за допомогою семантичної
компенсації ми зберігаємо значення, надаючи тексту нових форм і забарвлюючи
його різними фарбами.

Зустрічаються і такі приклади семантичної компенсації у творах:

“His lips are sweet as honey, аnd his breath is like frankincense.” (23, 20) –
«Вуста кохання солодкі, як мед, а подих — як ладан і миро.»

“You will hear our glee-club this evening.” (23, 54) – «Ви почуєте наш
жаб'ячий концерт сьогодні ввечері.»

“The service that I did to thee thou hast rendered back again many times over,
and the kindness that I showed thee thou hast repaid a hundred fold.” (23, 162) – «За
 15

послугу, яку я тобі зробив, ти відплатив мені сторицею, а за добро заплатив

добром.»

“Indeed he seemed quite happy and full of highest spirit.” (23, 89) –
«Здавалося, він по-справжньому радів і був у чудовому гуморі.»

“…and through the window he saw the great honey-coloured moon hanging in
the dusky air.” (23, 68) – «…а крізь шибку зазирав великий повний місяць
медового кольору, що висів у темному небі.»

У прикладах, наведених вище, інструментом для досягнення адекватності

перекладу є саме семантична компенсація. Такий прийом допомагає запобігти
втраті інформації, яка може виникнути через використання у першоджерелі
лексики, яка може бути незрозумілою читачеві при дослівному перекладі.

Як можна прослідкувати, семантична компенсація буває локальна і

тотальна. Локальна семантична компенсація відбувається в тому ж самому
місці, що й змінюваний компонент в оригіналі, а от тотальна – зовсім в іншому
місці в тексті. Локальну семантичну компенсацію демонструють приклади 1,
2 ,3 та 5, а от тотальну – лише 4.

Наступний різновид компенсації – це стилістична. Така трансформація

використовується при передачі експресивних засобів мовлення.
Переходячи до цього виду компенсації, хотілось би зазначити, що саме
даний вид трансформації вважається найпоширенішим для художньої
літератури. Для того, щоб перевірити дане твердження, пропоную розглянути
декілька прикладів:
“’Dear me!’ thought the little Squib, ‘I thought it was quite the other way, and
that were to be let off in the Prince’s honour.’” (23, 49) – «Господи , — сказала
маленька Петарда, — а я гадала, що все якраз навпаки, що це нас пускатимуть
на честь Принца.»

“’Good heavens!’ cried the Goose.” (23, 60) – «Святий Боже! — заволала
Гуска.»
 16

“And the young King gave a loud cry and woke, and lo! he was in his own
chamber…” (23, 68) – «Тут у юного Короля вирвався голосний зойк — і він
прокинувся. О диво! Був він у власній спочивальні…»

“So the Star-Child went with the Hare, and lo! in the cleft of a great oak-tree
he saw a piece of fine gold that he was seeking.” (23, 162) – «Отож Хлопчик-Зірка
пішов за Зайцем. І — яка радість! У дуплі великого дуба лежала монета з
білого золота, яку він шукав.»

Отож, розглянувши приклади, можна дійти висновку, що стилістична

компенсація справді дуже поширене явище в художній літературі. Завдяки
збереженню усіх емоційно забарвлених слів, вигуків, перекладач повністю
зберігає стиль написання першоджерела.

В першому прикладі ми можемо спостерігати переклад вигуку “dear

me!”. Існує декілька еквівалентів данному вислову в українській мові, серед них
: «Боже мій!», «от тобі й на!», «ну й ну» та ін. Слід зазначити, що варіант
перекладу, який був обраний в українському відповіднику, а саме «Господи!», є
дуже влучним, адже повністю відповідає колориту та характеру висловлювання
мовця.

Розглядаючи другий приклад, можна сказати, що при перекладі

українською мовою “good heavens!” буде мати ті ж самі значення, що й “dear
me!”, а саме: «о Боже!», «Боже мій» та ін.

Як бачимо роль таких експресивних вигуків полягає лише в тому, щоб

привернути увагу до мовця та підсилити значимість його слів, надати їм нового
забарвлення.

Наступні два приклади містять в собі один і той же компонент “lo!”, який
українською мовою в даних контекстах має різну форму. Опираючись на
семантику даної частки, переклад у обох випадках є надзвичайно влучним, адже
“lo!” – це підсилювальна частка, за допомогою якої мовець звертає увагу на
якусь подію чи явище.
 17

Даний компонент був одним із найчастіше вживаних у збірці і

використовувався автором чи не в кожному творі. Це універсальний вигук, який
дає можливість перекладачеві пофантазувати і підібрати найбільш влучний
відповідник, опираючись виключно на свої знання та досвід.

Як було зазначено у попередньому розділі, стилістична компенсація, як і

семантична, буває локальною і тотальною. Розглянуті вище приклади були
представлені локальною стилістичною компенсацією. Даний вид стилістичної
компенсації зустрічалася у творі найчастіше.

Нижче будуть представлені приклади тотальної стилістичної компенсації:

“’How hungry we are!’ said they” (23, 13) – «Їсти, як нам хочеться їсти!
— скиглили вони.»

“’Here indeed is the true lover’ said the Nightingale.” – «О так, це

справжній закоханий, — мовила Соловушка.»

Останній тип компенсації за класифікацією Рецкера Я. І. – суцільна

компенсація. Така трансформація характеризується повною зміною тексту, або
ж переданням безглуздого формулювання речень для збереження змісту та
стилю, написаного автором.

Найяскравіші приклади суцільної компенсації буде розглянуто нижче:

“’He looks like an angel!’ said the Charity Children as they came out of the
cathedral. ‘How do you know?’ said the Mathematical Master, ‘you have never seen
one.’” (23, 3) – «Чисто тобі ангел! — дивувалися Діти з Притулку, виходячи з
собору. Що це ви кажете? Хіба ви коли-небудь бачили ангела? — здивувався
Вчитель Математики.»

“I admit that he is domestic!” (23, 4) – «Та й сидень він!»

З огляду на приклади, видно, що суцільна компенсація використовується

для передачі іноді комічних висловлювань.
 18

“How do you know?” українською звучить як «що це ви кажете?». Як

бачимо структура, використана в першоджерелі повністю змінена і звучить
дуже влучно в даному контексті.

Отже, з огляду на опрацьований матеріал, можна дійти висновку, що

явище компенсації широко використовується у збірці Оскара Уайльда
«Хлопчик-зірка та інші казки».

Незважаючи на те, що компенсація є досить поширеним явищем, у деяких

випадках перекладачі використовують упущення:

“’Well, for my own part,’ said the Woodpecker, who was a born philosopher, ‘I
don’t care an atomic theory for explanations.’” – «Як на мене, — сказав Дятел,
котрий був природженим філософом, — я не схильний удаватися до теорії
атому для пояснень.»

Але прикладів використання упущення замість компенсації досить мало.

2.3. Аналіз використання компенсації

Опрацьовуючи практичну частину, можна зробити висновок, що

компенсація – одна із найважливіших трансформацій при перекладі художніх
творів, а саме казок. Таке явище вмотивоване тим, що у казках зазвичай
використовується пряма мова, діалоги, часто присутня безеквівалентна лексика,
а іноді і вигуки, які українською звучать зовсім інакше. Оскільки збірка
складається з 10 творів, було доцільно розглянути роботи декількох
перекладачів. Аби не перенасичувати роботу прикладами, кожну казку було
опрацьовано лише в одному перекладі.

Опрацьовуючи український переклад творів представника англійського

естетизму було зрозуміло, що кожен перекладач використовує даний тип
трансформації по різному і в різному обсязі. Але факт залишається фактом:
різні види компенсації присутні абсолютно в кожному варіанті перекладу.
 19

Для даного дослідження було опрацьовано 206 сторінок оригіналу та

проаналізовано близько 80 прикладів використання компенсації. Результати
дослідження та анлізу використання перекладачем явища компенсації
продемонстровано у діаграмі 2.1.

діаграма 2.1

Опрацювавши практичну частину даного дослідження, вважається

доцільним додати до статистики таке явище як упущення. Як бачимо, воно було
використано приблизно в 6% випадках, тому оминути цей вид компенсації було
б недоречно.
У діаграму включено випадки упущення, яке використовується замість
семантичної компенсації, адже такий тип компенсації включає в себе
безеквівалентну лексику, яку при перекладі можна упустити, якщо це не змінює
основного змісту.
Судячи з діаграми 2.1 можна переконатись, що стилістична
компенсація використовувалася у збірці О. Уайльда найчастіше (50%). На
основі такого результату можна вважати доцільним твердження, що саме цей
вид компенсації є найбільш притаманним художній літературі, особливо казкам,
які насичені діалогами та емоційно забарвленою лексикою.
Наше дослідження виявило досить поширеною також і семантичну
компенсацію (31%). Її у казках було досить багато, проте через високу
 20

концентрацію емоційно забарвленої лексики, перший тип даної трансформації

має більшу популярність при перекладі казок.
Наступна за вживаністю стала суцільна компенсація (13%). Це означає,
що даний вид компенсації є не таким актуальним при перекладі казок, як
попередні. Головне завданя перекладача таких творів – зберегти усі особливості
стилю і передати зміст в дедалях для того, щоб при читанні, до прикладу
британської літератури, читач розумів, що в нього перед очима література саме
тієї країни.
 21

Висновки до розділу 2

Отже, при опрацюванні перекладу українською мовою збірки казок

Оскара Уайльда використовувалася класифікація Я. І. Рецкера , який виділяє
три види компенсації: семантичну, стилістичну та суцільну. Перші два типи
також поділяються на локальну та тотальну.
В ході дослідження було виявлено, що найпоширенішою вважається
стилістична компенсація, наступна по вживаності – семантична, і найменш
вживаною стала суцільна компенсація.
Ще одним відкриттям стало те, що серед семантичної та стилістичної
компенсації найуживанішою стала локальна.
До того ж, виявилось, що явище семантичної компенсації в деяких
випадках можна замінити на упущення без особливого впливу на сам зміст
тексту. Проте, судячи зі статистики таке явище в даному контексті
використовується досить рідко. З цього слідує, що при збереженні стилістики
написання першоджерела, використання компенсації є необхідністю.
Було проаналізовано близько 80 прикладів застосування даної
трансформації, що свідчить про її широку вживаність перекладачами. Тому
можна зробити висновок, що явище компенсації в сучасному перекладознавстві
є недооціненим і потребує більше досліджень та структуризації знань.
 22

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Переклад художніх творів – дуже делікатний, клопіткий і творчий процес.

Такі твори завжди насичені діалогами та безеквівалентною
лексикою,пов’язаною з культурою мови першоджерела. Саме це викликає
труднощі при перекладі, адже потрібно передати колорит іншої нації, зберегти
стиль написання і забезпечити при цьому адекватний переклад.
Для того, щоб результат роботи перекладача був достойним і адекватним,
потрібно використовувати перекладацькі трансформації. Однією з таких
трансформацій є компенсація.
Теоретичні засади дослідження грунтуються на основних поняттях, на які
опираємось у досягненні мети роботи та вирішенні її завдань. У першому
розділі розглянуто явище перекладу, дано визначення перекладацьких
трансформацій та описано явище компенсації, причини його використання та
декілька класифікацій. Представлені думки різних вчених та перекладачів з
приводу актуальності використання даного виду трансформацій.
У другому ж розділі явище компенсації було розглянуто на матеріалі
збірки казок Оскара Уайльда «Хлопчик-зірка та інші казки» за допомогою
порівняльного методу та аналізу даних. У цьому розділі можна знайти вибіркові
приклади з твору-оригіналу та їхній переклад українською мовою, а також
аналіз їх використання за класифікацією Я. І. Рецкера.
Питання використання компенсації в казках виявилось досить глибоким,
при тому недостатньо дослідженим. Труднощі при аналізі виникають у тих
випадках, коли замість компенсації перекладач використовував упущення. Але
зі статистики стало зрозуміло, що такий прийом може замінити семантичну
компенсацію, і використовується досить рідко.
Після проведення дослідження стало зрозуміло, що найпоширенішим
типом компенсації, що використовувався при перекладі збірки казок, є
стилістична локальна компенсація.
 23

Отже, саме завдяки використанню стилістичної локальної компенсації

перекладач зумів здійснити адекватний переклад та зберегти стиль написання
твору-оригіналу.
 24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: Учеб. пособие для студ.

филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. М.: Издательский центр
'Академия', 2004. 352 с.
2. Біографія Оскара Уайльда. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4253
3. Володіна Т. С., Рудківський О. П. Загальна теорія перекладу. Київ,
2017, 296 с.
4. Гончаренко Л. О. Сутність поняття «переклад» в міждисциплінарному
та перекладознавчому аспектах. Young Scientist. 2017. №11. С.
196-200.
5. Гордієнко Н. М., Михайленко А. В. Типологія компенсації як засобу
перекладацьких трансформацій. Науковий вісник Міжнародного
гуманітарного університету. 2017. №30. С. 83-85.
6. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. 2-е изд., испр. М.:
Р. Валент, 2011. 408 с.
7. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. Вінниця: Нова книга, 2003.
445 с.
8. Лощенова І. Ф., Нікішина В. В. Перекладацькі трансформації як
ефективний засіб досягнення адекватності перекладу. Філологічні
науки. 2004. №3. С. 102-105.
9. Оскар Уайльд. Вірний друг. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=273
10.Оскар Уайльд. День народження інфанти. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4143
11.Оскар Уайльд. Диво-феєрверк. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4141
12.Оскар Уайльд. Егоїстичний велетень. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3150
 25

13.Оскар Уайльд. Кентервільський привид. [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4137
14.Оскар Уайльд. Рибалка та його душа. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4144
15.Оскар Уайльд. Соловушка та троянда. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4138
16.Оскар Уайльд. Хлопчик-зірка. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=646
17.Оскар Уайльд. Щасливий принц. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=274
18.Оскар Уайльд. Юний король. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4142
19.Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика М.: Р.Валент,
2007. 244 с.
20.Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія.
Полтава: Довкілля-К, 2006. 716 с.
21.Словник української мови: в 11 т. АН УРСР. Інститут мовознавства; за
ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970–1980.
22.Якименко Н. В. Игра слов в английском языке. К.: Дніпро, 1984. 48 с.
23. Oscar Wilde. The Star-Child and Other Tales. Kyiv, 2016. 206 p.