Пендак Л.С.

Сучасна географія трудової еміграції з України

Дослідження в розділі IV Суспільна географія України з теми 2.

Населення України
Вступ у дослідження

Після набуття Україною незалежності одним із здобутків демократизації

суспільного життя стало зняття обмежень на перетин державного кордону,
забезпечення вільного пересування громадян. Економічні труднощі
перехідного періоду, безробіття та неповна зайнятість, низькі доходи
громадян примусили багатьох людей шукати заробітку за кордоном.
У найближчі роки Україна зіткнеться з проблемою браку робочих рук і
буде змушена залучати велику кількість мігрантів з-за кордону. Серед країн,
які можуть забезпечити Україну робочою силою – В’єтнам, Китай, і навіть
Росія. «Україна, як і всі європейські держави, вимирає. У нас йде процес
депопуляції. У нас висока смертність, низька народжуваність, яка
посилюється міграційними процесами», -- наголошують експерти. За
соціологічним опитуванням групи «Рейтинг» (30 тис. респондентів) 65%
українців не хочуть змінювати країну проживання, 27% планують емігрувати
з країни, 50% -- хотіли б, щоб їх діти залишилися жити в Україні.
Проблема зовнішніх трудових міграцій населення є актуальною для
України і нині. Україна продовжує залишатися країною-експортером робочої
сили.
Дослідження дозволить більш глибоко вивчити дану тему, долучить
старшокласників до тісного спілкування в родині та з однолітками з питання
зовнішньої трудової міграції населення України .

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про види, причини та

наслідки трудової міграції з України; вдосконалювати навички роботи з
картою та вміння використовувати інформацію з різних джерел географічних
знань; формувати вміння співпраці в команді, проявляти ініціативність та
підприємливість, робити висновки; виховувати любов до Батьківщини та
рідного краю.
Очікувані результати

Учень:

 знає кількість населення України та особливості його динаміки;

 називає види, причини та наслідки міграційних процесів в Україні;
 пояснює особливості демографічної ситуації в країні, аналізує місце
українців на світовому та регіональному ринку праці;
 уміє знаходити і добирати статистичний матеріал на сайті Державної
служби статистики України;
 усвідомлює значущість якості трудових ресурсів для економічного
зростання країни;
 творчо застосовує знання і пізнавальну діяльність, мотивовані
власними життєвими потребами, цікавістю до пізнання світу і себе.

Методи і прийоми:

 картографічний
 частково-пошуковий
 групова співпраця «Спільний проект»
 прийом «Дискусія»
 прийом «Термінологічний ланцюжок»
 прийом «Дерево рішень»

Розвиток компетентностей: інформаційно-цифрова, соціальна,

ініціативність і підприємливість, картографічна.

Дидактична інтеграція: географія, економіка, література, історія,

картографія.
 Обладнання: географічні атласи,контурні карти, додаткова література,
інтернет-ресурси, підручник.

Перебіг дослідження:

І. Вступна частина

1. Привітайтеся з учнями та налаштуйте їх на активну співпрацю. Визначте

готовність учнів до роботи над дослідженням.

2. За тиждень до заняття об’єднайте учнів у мікрогрупи (2-4 учні). Надайте

кожній групі випереджувальне завдання: підготувати додаткову інформацію
з різних джерел географічних знань.

3. Розпочніть заняття з перегляду короткого відеофрагменту про трудових

мігрантів з України. Прочитайте уривки з літературних творів про еміграцію.
Запитайте, які почуття викликають у них переглянути та прослухані
матеріали (Додаток 1)

4. Запропонуйте учням самостійно визначити тему дослідження, зверніть

увагу на мету та очікувані результати.

ІІ. Основна частина

1. З метою актуалізації знань використайте прийом «Термінологічний

ланцюжок». Запропонуйте учням згадати терміни : демографія, міграція,
емігранти, імігранти, сальдо міграцій, трудові ресурси, економічно активне
населення, депопуляція, «старіння нації» та ін.

2. Наголосіть, що вперше поняття «міграція» вводиться в науковий обіг

наприкінці XIX століття англійським ученим Е. Равенштеном у праці
«Закони міграції», який розглядав міграцію як неперервний процес,
зумовлений взаємодією чотирьох основних груп чинників, які діють у
першому місці проживання, на стадії його переміщення, а також у місці
приїзду, й чинників особистісного характеру.
3. Запропонуйте учням зайняти місця у створених раніше групах:
«соціологи», «економісти», «урядовці», «географи», «експерти». Попросіть
їх узагальнити й систематизувати інформацію про зовнішню трудову
міграцію населення України, використавши метод «Спільний проект».
Нагадайте правила роботи в групі (Додаток 2).

4. Надайте слово для виступів (до 3 хвилин )

5. Нагадайте учням слова Б.Наполеона «Хто не вміє говорити, кар’єри не

зробить» і запропонуйте прийняти участь у дискусійному клубі «За» і
«Проти» (прийом «Дискусія»). Опрацюйте правила дискусії. (Додаток 3)

ІІІ. Підсумкова частина

1. Наголосіть, що кінцевим результатом роботи всіх груп стане прийом

«Дерево рішень» (скрайбінг) з питання зовнішньої трудової міграції
населення України (Додаток 4).

2. Підведіть підсумки заняття. Запитайте учнів, чи корисною для них була

задана тема, чи дізналися вони щось нове.

3. Оцініть роботу учнів. Подякуйте за співпрацю.

4. На основі отриманої інформації та власних роздумів запропонуйте учням

скласти вдома есе «Мої плани на майбутнє».

Додаток 1

1. Перегляньте короткий відеосюжет в You Tube «Українці в еміграції: «за» і

«проти» (04.25)

2. Зачитайте вірш Дарини Калиняк, української емігрантки .

Час зупинився
для мене віднині,
В Римі далекому
на чужині. 
Я доглядаю
в сеньйори діти, 
Хоча могла би
внуків глядіти. 
Сеньйора вчасно
платить зарплату, 
А я - докупки -
дочці на хату. 
Терплю, як можу,
долаю втому. 
Ночами сниться
дорога додому.
3.Запитайте учнів, які емоції в них викликали переглянуті та прослухані
матеріали.
4.Запропонуйте працювати під таким гаслом:

«Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх»

Додаток 2
Прийом «Спільний проект» -- у цьому випадку групи одержують
завдання різного змісту, які висвітлюють проблему з різних боків. При
завершенні роботи кожна група робить звіт і робить свої записи на дошці . Із
цих записів ніби складається спільний проект, що рецензується й
доповнюється групою експертів.
Правила роботи в групі.
1. Один говорить – усі слухають.
2. З кожної проблеми висловлюються всі члени групи.
3. Висловлювати свої думки чітко, лаконічно.
4. Цінуй час.
5. Слухай інших, говори для інших, працюй разом з іншими.
6. Не бійся помилитися: не помиляється той, хто не працює.
7. Не смійся з неправильної думки.
8. З усіх питань радься з членами групи.
 Запропонуйте попрацювати разом над дослідницьким проектом «Нашого
цвіту по всьому світу».
Завдання групам:
1. Група «соціологів» досліджує мотиви, які зумовлюють поїздки українців за
кордон.

2. Група «економістів» виявляє сфери зайнятості українських емігрантів.

3. Група «урядовців» досліджує ступінь легальності трудової міграції.

4. Група «географів» визначають країни з найбільшою кількістю українських

емігрантів і малюють картосхему міграційних потоків з України (2017).
Джерело: https://znaj.ua/.../kudy-yidut-ukrayinski-zarobitchany

5. Група «експертів» виявляє позитивні та негативні наслідки зовнішньої

трудової міграції населення України.

Приклади результатів дослідження груп

1.Група «соціологів»
Опитування працівників-мігрантів дало можливість встановити ієрархію
мотивів, які зумовлюють поїздки за кордон:
• заробіток задля поліпшення житлових умов (купівлі квартири чи побудова
будинку), придбання машини або інших дорогих товарів тривалого вжитку;
• заробіток задля задоволення поточних життєвих потреб – харчування,
придбання необхідних товарів повсякденного вжитку (одягу тощо);
• накопичення коштів для оплати навчання дітей у вищих навчальних
закладах;
• накопичення стартового капіталу для створення власного бізнесу або
розвитку своєї справи;
• мотиви нематеріального характеру (побачити світ, здобути певні трудові
навички, поліпшити знання мови тощо).

2. Група «економістів»
На сьогодні основними сферами, де зайняті працівники-мігранти є:
• будівництво,
• сільське господарство (збирання врожаю),
• домашнє господарство (прибирання домівки, готування їжі, доглядання
дітей та немічних людей похилого віку),
• сфера торгівлі та сервісу (у т.ч. – готельний бізнес).
Роботи в сфері будівництва виконують практично тільки чоловіки, у
сільському господарстві серед працівників-мігрантів існує приблизний
гендерний паритет, а праця у домашньому господарстві та сфері сервісу є
прерогативою жінок. Зміна попиту на західних ринках праці, що відбулася на
початку 2000-х років, призвела до масового виїзду на заробітки за кордон
жінок з метою працевлаштування хатніми робітницями, нянями, покоївками
тощо.

3. Група «урядовців»
Загалом у структурі трудової міграції громадян України за ступенем
легальності можна виділити чотири якісно відмінні рівні:
• Офіційна трудова міграція – переміщення українських громадян, які
виїжджаючи за кордон, декларують участь у трудовій діяльності як мету
виїзду і є легальними трудовими мігрантами в приймаючих країнах (саме їх і
фіксує офіційна статистика).
• Неофіційна легальна міграція – поїздки за кордон з декларованою метою
туризму, відвідування родичів тощо, з подальшим працевлаштуванням та
реєстрацією в країні-реципієнті; учасники таких поїздок не можуть бути
відстежені вітчизняною статистикою, але при цьому стають цілком
легальними трудовими мігрантами в країнах-реципієнтах.
• Успішна нелегальна міграція – поїздки за кордон, пов'язані з
незареєстрованою зайнятістю видами діяльності, дозволеними
законодавством відповідних країн.
• Міграція жертв злочинних угруповань – торгівля людьми та інші випадки
перебування громадян України в нелюдських умовах або зайнятість
протиправною діяльністю за кордоном не з власної волі.

Процеси, пов'язані із зовнішніми трудовими міграціями, регулюються

державною міграційною політикою України. Важливим завданням Уряду на
сьогодні є не тільки створення умов через правові та економічні механізми
для легального працевлаштування громадян України за кордоном, а і,
провадження насамперед політики повернення громадян України - трудових
мігрантів на батьківщину. Основні проблемні питання у сфері трудової
міграції, які потребують врегулювання, є такими:
• налагодження обліку трудових мігрантів, які працюють за межами України;
• активізація політики щодо формування привабливого внутрішнього ринку
праці;
• проведення політики посилення соціального захисту трудящих-мігрантів —
громадян України, які працюють за кордоном;
• проведення політики превентивних заходів щодо запобігання нелегальним
трудовим міграціям.
Від чіткості та продуманості міграційної політики залежить подальший
розвиток і ефективність трудової міграції в Україні, визнання та престиж
держави у світі.

4. Група «географів»
Дані офіційної статистики навіть приблизно не відображають дійсні
масштаби трудової міграції за кордон. Українців щороку за кордоном працює
від 1 до 3 млн. осіб, за іншими даними від 2 до 7 млн. осіб.  Найбільше
українців-мігрантів працює в Росії (від 100 тис. осіб до 1 млн.). За даними
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Польщі кожного
року працює майже 300 тис. осіб, Чехії – 200 тис., Португалії – 150
тис., Іспанії і Італії – по 100 тис., Греції – 50 тис., у Туреччині – 35 тис., у
США – 20 тис., менше -- у  Ізраїлі, країнах Північної Європи, Прибалтики,
БлизькогоСходу.
Із західного регіону України (Рівненська, Волинська, Львівська,
Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська області) 35%
трудових мігрантів їдуть в Італію, 20% - в Росію, 19% - в Іспанію; з
центрального регіону (Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська,
Київська, Чернігівська, Житомирська, Полтавська, Сумська області ) 45% - в
Росію, 27% - в Італію; з південно-східного регіону (Одеська, Миколаївська,
Херсонська, Запоріжська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська,
Харківська, Автономна Республіка Крим) 53% - в Росію, 11% - в Італію.

Додаток 3
 Дискусійний клуб «За» і «Проти» трудових мігрантів»
Давайте згадаємо основні правила ведення дискусії (написані на
ватмані, прикріпленому на фліпчарті). Вони можуть мати приблизно такий
вигляд.

 Говорити по черзі.
 Не переривати того, хто говорить.
 Критикувати ідеї, а не особу.
 Поважати всі висловлені думки.
 Не змінювати тему дискусії.
 Усі мають однаковий час на виступ.
Учні висловлюють свої відповіді у такій формі:
1. На мою думку…
2. …тому,що…
3. …,наприклад…
4. …тому я вважаю…

Наслідки зовнішньої трудової міграції населення України

позитивні негативні
- сприяння інтеграції України до світового -втрата Україною конкурентоспроможної
ринку праці; частини власної робочої сили (особливо
науковців і фахівців), що призводить до
уповільнення темпів науково-технічного
прогрессу («відплив мізків»);

- послаблення потоку безробіття на - збільшення тиску на національний ринок

національний ринок праці, зниження праці внаслідок створення іноземними
соціальної напруженості в суспільстві; громадянами конкуренції місцевій робочій
силі;

- надходження до України додаткової - втрата Україною іноземної валюти, що

іноземної валюти у формі грошових вивозиться іммігрантами як власні
переказів трудових емігрантів та заощадження;
інвестування коштів в економіку через
створення спільних підприємств з
іноземними засновниками;
- надання працеспроможному населенню - дискримінація та експлуатація наших
можливості реалізувати свої здібності за громадян з боку місцевих роботодавців;
кордоном, підвищити рівень кваліфікації,
поліпшити матеріальне становище;
- забезпечення за рахунок іноземної робочої - виникнення політичних та економічних
сили покриття дефіциту фахівців рідкісних претензій до України з боку країн-
професій та кваліфікацій в Україні; реципієнтів у зв’язку зі збільшенням
нелегальної трудової міграції українців;

- спонукання продуктивнішої діяльності - зростання злочинності та соціальної

українських працівників через створення напруженості у суспільстві через
конкуренції з закордонними фахівцями міжнаціональні конфлікти[6].

Група «експертів» допомагає проводити дискусію та оцінює роботу груп.

Додаток 4

1.Створюємо колективний результат нашої співпраці на ватмані,

прикріпленому на фліпчарті (або дошці) у вигляді «Дерева рішень»
(скрайбінг) . Для цього намалюємо кремезне дерево, в коріннях якого
запишемо причини трудової еміграції в Україні, в стовбурі сформулюємо
глобальну (чи регіональну) проблему, в гілках і листках перелічимо
позитивні та негативні наслідки дослідженої теми.
2.Підводимо підсумки
Головні причини трудової міграції з України:
 Пошук джерел покращення економічного становища, кращого життя та
умов праці за кордоном.
 Недостатня кількість робочих місць у країні.
 Відсутність перспектив у професійному розвитку та кар’єрному
зростанні.
 Нестабільність політичної та економічної ситуації в країні.
 Невигідні умови ведення бізнесу, наявність корупції в багатьох сферах
суспільного, політичного та економічного життя.
 Пошук більших та кращих можливостей у соціальній сфері, насамперед
у пенсійному забезпеченні, освіті, медицині тощо.
Список використаних джерел:

1. Бурік М. Стан і тенденції розвитку освіти України в умовах глобалізації.

К.: “Четверта хвиля”, 2007. - 48с.
2. Довгань Г.Д.Соціально-економічна географія світу у визначеннях,таблицях
і схемах.10-11 класи/ Г.Д.Довгань.-4-те вид.-Х.: Вид-во «Ранок», 2017.- С.25
3. Довгань Г.Д.Географія у визначеннях, таблицях і схемах.8-9 класи/
Г.Д.Довгань.-Х.: Вид-во «Ранок», 2017.- С.63
4. Зовнішні трудові міграції населення України / За наук. ред. Лібанової Е.,
Позняка О. – К. : РВПС України, 2002.
5. Пуригіна О.Г., Сардак С.Е. Міжнародна міграція: навч.посіб. - К.: ВЦ
“Академія”, 2007.  - 312 с.
6.https://znaj.ua/.../kudy-yidut-ukrayinski-zarobitchany