полонізація чехізація
еко У 1923—1926 рр. польські правлячі
но кола наполегливо проводили політику,
мік спрямовану на асиміляцію
а поневолених народів.До Польщі «Б»
застосовували політику штучного
стримування соціально-економічного
розвитку й повного скасування
поступок національним меншинам. На
цих землях стримували проведення
аграрної реформи.31 липня 1924 р. був
прийнятий закон, за яким польську
мову було проголошено державною.
Почалося закриття українських шкіл.
спроба перетворити Волинь на
«колиску польсько-українського
порозуміння».Було збільшено державні
інвестиції на Волині, почалося масове
створення двомовних шкіл. Український
кооперативний рух. Кооперативи, діючи
під гаслом «Свій до свого по своє»,
стали формою самоврядування та
економічного самозахисту українського
населення.
по У 1935 р. найбільша українська партія
літ УНДО - лідер В. Мудрий.
ич Української військової організації
ні (УВО). Українськоа соціал-радикальна
па партія (УСРП). Українська соціал-
ртії демократична партія. Комуністичну
партію Західної України (КПЗУ).
кул Мережа кооперативних організацій
ьту разом із мережею українських шкіл,
ра «Просвіти», молодіжних спортивних
організацій, політичних партій
створювали в Західній Україні
інфраструктуру українського
національного життя
румунізація
За рішенням Паризької мирної
конференції Закарпаття
опинилось у складі
Чехословаччини.В основному
було ліквідовано неграмотність
населення, з’явився середній клас.
Збільшилася кількість робітництва.
Завдяки аграрній реформі селяни
отримали землю. Населенню було
надано широкі виборчі права.
. 22 листопада 1938 р.
чехословацький парламент
затвердив автономію Карпатської
України й автономію Словаччини.
Після переговорів та консультацій
між різними політичними силами
краю був сформований перший
автономний уряд на чолі з А.
Бродієм.Після затвердження
уряду А. Бродій виступив перед
населенням і виклав таку
програму дій: ЧСР надалі
називалася Чесько-Словацько-
Карпатська Республіка; усі маєтки
в краї мали бути передані місцевій
владі; чітко визначалися кордони
Підкарпатської Русі.
Було відроджено православну
церкву. Значний вплив на це
справило поширення
москвофільських тенденцій серед
населення краю.Уже в 1919 р.
чехи взялися за організацію
народної середньої та фахової
освіти.
економічна політика була більш
гнучкою. Найбільший вплив на неї
мала політика інтеграції та
уніфікації всіх земель, що увійшли
до складу Румунії, та загальна
економічна відсталість країни.
розвитку харчової, легкої,
деревообробної, хімічної
промисловості.Економічна криза,
що охопила Румунію ще в 1928 р.,
негативно вплинула на економічний
розвиток.Аграрна політика уряду
також будувалася відповідно до
конкретних соціально-економічних
умов різних українських земель. У
Бессарабії закон про аграрну
реформу набув чинності з 1920 р., у
Буковині — із 1921 р. Реформа в
Бессарабії враховувала інтереси
поміщиків, у яких у 1918 р. відібрали
землю. Отже, характерними рисами
політики Румунії в «українському
питанні» були форсована жорстка
асиміляція, колоніальна
експлуатація, гальмування
економічного розвитку окремих
земель, блокування політичної
активності української спільноти.
Українська національна партія
(УНП)
Комуністична партія Буковини
Діяли студентські товариства
«Чорноморе», «Запороже»,
товариство «Кобзар», спортивне
товариство «Довбуш» тощо.
З’явилася українська преса:
тижневик «Рідний край», єдина
українська щоденна газета «Час» за
редакцією Лева Когута.
У політичному розвитку Чехословаччина була найбільш демократичною державою Європи.
Конституція, прийнята у 1920 p., забезпечувала демократичні права і свободи. Тут діяло
близько двадцяти партій. Найбільшою підтримкою користувались центристські і
лівоцентристські партії, які утворювали урядові коаліції.Загалом були переваги і недоліки
перебування Закарпаття у складі Чехословаччини. Перевагою була певна економічна підтримка
населення а саме надання безземельним селянам частинку власної землі, будувалися дороги,
мости. Відбулося розширення шкіл. Недоліком був перш за все колоніальний характер політики.
80 % урядовців були вихідцями з Чехії, звужено викладання українською мовою, великий вплив
здійснювали чеські політичні партії, самостійної української партії не було.У той час на
закарпатті панували три течії москвофільство, русинство і безперечно українська течія,
найпослідовніше якої дотримувалася Християнсько-народна партія на чолі з Августином
Волошином.