Звідність та

m-еквівалентність множин
Числова множина  називається m-звідною до числової множини 
(позначається  m ), якщо існує рекурсивна функція f(x) така, що

f()  ,
f(N \ )  N \ .

При цьому говорять, що функція f(x) m-зводить  до .

Теорема 13.1. Кожна рекурсивна множина  m-зводиться до будь-якої

непустої множини  , що має непусте доповнення. Якщо яка-небудь множина
 m-зводиться до рекурсивної (РП) множини , то  – рекурсивна (РП)
множина.
Доведення. Оскільки    і β̄≠∅ , то існують числа a  і b  β̄ .
Розглянемо функцію

f (x)=¿ {a , x∈α¿¿¿¿ .
Ця функція рекурсивна і m-зводить  до . Дійсно, існує алгоритм
обчислення характеристичної функції цієї множини:

function f(x)
begin
if  (x) = 0 then f := a
else f := b
end.

Крім того, виконуються співвідношення:

f() = {a}  ,
f(N \ ) = {b}  N \ .

Для доведення другої частини теореми припустимо, що функція f(x) m-

зводить  до РМ . Тоді характеристична функція множини  буде
обчислюватися алгоритмом

function  (x)
begin
if  (f(x)) = 0 then  := 0
 else  := 1
end,
де  – характеристична функція множини .

Якщо множина  – РПМ, то вона співпадає з множиною значень деякої ПРФ

функції g(x). Тому, алгоритм обчислення часткової характеристичної функції
 множини  буде наступним:

function  (x)
begin
i := 0
while g(i)  x do
i := i + 1
 := 0
end,
Твердження. Відношення m-звідності m транзитивне.
Доведення. Дійсно, якщо  m  і  m , то існує рекурсивна функція h,
яка m-зводить  до . Ця функція визначається співвідношенням h(x) = g(f(x)),
де функція f m-зводить  до , функція g m-зводить  до , оскільки

g(f())   (f()  ),

g(f(N \ )) = N \ .

Множина  називається m-універсальною, якщо вона є РП-множиною і

кожна РП-множина m-зводиться до .
Із визначення m-звідності і транзитивності відношення m випливає, що
якщо m-універсальна множина m-зводиться до РПМ , то  теж є m-
універсальною множиною.
Наступна теорема дає приклад m-універсальної множини.

Теорема 13.2. Множина М канторових номерів тих пар <a, b>, для яких
рівняння
K(a, x) = b

має розв’язок, є m-універсальною множиною.

Доведення. Покажемо, що множина М є РПМ. Дійсно, нехай

G = <1(t), 2(t), (t)>, t = 0, 1, …

є графіком функції K(n, x). Тоді часткова характеристична функція M(x, y)

множини пар <a, b>, для яких рівняння K(a, x) = b має розв’язок
обчислюється алгоритмом:
 function M(x, y)
begin
i := 0
while 1(i)  x  (i)  y do
i := i + 1
M := 0
end.

Отже, множина М є РПМ.

Покажемо, що будь-яка РПМ m-зводиться до множини с(М)
канторових номерів пар з М. Дійсно, нехай  – РПМ. Це означає, що  –
множина значень ПРФ f(x) = K(n0, x) для деякого n = n0. Розглянемо функцію

g(z) = c(n0, z).

Ця функція m-зводить множину  до множини с(М). Дійсно, якщо z  , то z

= f(x0), для деякого x = x0. Тому рівняння K(n0, y) = z має розв’язок y = x0, а,
отже, пара <n0, z>  M. Звідси, с(n0, z)  c(M). Отже, g()  c(M).
Нехай z  N \ . Тоді рівняння

K(n0, x) = z

не має розв’язку, оскільки всі значення функції K(n0, x) належать до множини

. Звідси випливає, що пара <n0, z>  M і, тому, с(n0, z)  c(M). Отже, g(N \ )
 N \ c(M).

Продуктивні множини
Вище (теорема 10.5) було показано, що існують нерекурсивні РПМ. Це
означає, що доповнення таких множин не може бути РПМ. Звідси випливає,
що існують також множини, які не є РПМ.
Далі символом n або n будемо позначати сукупність значень функції
K(n, x) і називати множиною з постівським номером n.
Не РПМ  називається продуктивною, якщо існує рекурсивна функція
f(x) (продуктивна функція) така, що для кожного n

f(n)  ( \ n)  (n \ ).

Теорема 14.1. Існує ПРФ u(x, y) така, що для будь-яких чисел m, n

m  n = u(m,n).
 Доведення. Введемо функцію

{ x
G(m,n,x)=¿ K (m, ), якщо x парне,¿¿¿¿
2
Ця функція частково рекурсивна. Дійсно, вона обчислюється наступним
алгоритмом:

function G(m, n, x)
begin
i := 0
if rest(x,2) = 0 then
while 1(i)  m  2(i)  [x/2] do
i := i + 1
G := (i)
else
while 1(i)  n  2(i)  [(x – 1)/2] do
i := i + 1
G := (i)
end,

де <1(i), 2(i), (i)> – графік функції K(x, y). Множина її значень при x = 1, 2,
… і фіксованих m, n є m  n. Крім того

G(m, n, x) = K(a, m, n, x) = K([a, m, n], x).

Множина значень функції K([a, m, n], x) є [a,m,n]. Тому,

m  n = [a,m,n]

і, отже, треба покласти

u(m, n) = [a, m, n].

Теорема 14.2. Будь-яка продуктивна множина містить нескінченну

РПМ.

Теорема 14.3. Якщо продуктивна множина  m-зводиться до множини

, то  – продуктивна множина.
 Креативні множини

РПМ множина , доповнення якої ᾱ = N \  продуктивне, називається

креативною множиною.
Із теореми 14.3 випливають два наслідки.

Наслідок 15.1. Якщо креативна множина  m-зводиться до РПМ

множини , то множина  креативна.
Доведення. Якщо m , то ᾱ m β̄ . Але ᾱ – продуктивна множина. За

попередньою теоремою множина β̄ теж продуктивна. Отже,  – креативна

множина.

Наслідок 15.2. Кожна m-універсальна множина є креативною.

Доведення. Дійсно, до m-універсальної множини m-зводиться будь-яка
РПМ, в тому числі і креативна множина. За попереднім наслідком m-
універсальна множина є креативною.

Теорема 15.3 (Майхіла). Кожна креативна множина є m-універсальною.