Самостійна робота

Завдання 1.
1. Які, на Вашу думку, умови мають бути створені в державі для
проведення ефективної молодіжної політики?
Необхідно відмовитися від підходу до молодіжної політики як до засобу,
спрямованого переважно на створення привілейованих умов для молоді в
порівнянні з останніми соціальними групами і суспільством в цілому.
Молодіжна політика України повинна формуватися із врахуванням
специфічних інтересів молоді, на відмові від патерналізму.
Водночас, основою повинні стати соціальне партнерство, стимулювання
активності молоді в різних сферах, вироблення ефективних механізмів
участі держави в процесах соціалізації.
Такий підхід вимагає прорахованих інвестиційних вкладень, орієнтованих
на ефективну віддачу на умовах відповідального опосередкованого
повернення. При цьому держава виступає як адресний і системний
інвестор, що здійснює цілеспрямоване вкладення коштів в молодь через
створення державної системи органів і сучасних інститутів молодіжної
політики.
Молодіжна політика формується і реалізується на основі гарантій рівних
можливостей для молоді.
Молодим людям мають бути гарантовані рівні можливості розвитку і
участі в громадському і державному будівництві, захист їх прав і законних
інтересів.
Повинні дотримуватися базові соціальні стандарти забезпечення молоді
послугами, формуватися єдиний інформаційний простір для молоді.

2. Позначте особливості вивчення та періодизації молодіжного руху  ХІХ-

ХХ ст..
Молодіжний рух в Україні існує доволі давно, однак досліджень з
проблеми молодіжного руху є на даний час доволі мало. Це пояснюється
тим, що в радянський час молодіжний рух на Україні не існував. У 90
роках спостерігається поширення вивчення молодіжного руху, воно стає
більш багатоплановим. В Україні молодіжний рух почав інтенсивно
розвиватися і досліджуватися після 1991 року. Вагомий внесок щодо
розвитку знань з проблем молодіжного руху в Україні внесли: А. Булавін,
В. Головенько, А. Корнієвський, М. Пашко, В Прилуцький, Н. Головатий.
Поряд з цими головними дослідниками здійснюється дослідження
різноманітних аспектів молодіжного руху на місцевому рівні. Серед
тернопільських дослідників проблеми молодіжного руху можна назвати:
М. Окаринського, Ю. Поліщука.
На сучасному етапі розвитку молодіжного руху є докладною праця А.
Корнієвського і В. Головенька: "Український молодіжний рух: історія і
сьогодення". У цьому посібнику автори визначають місце та роль
молодіжного руху в житті суспільства, розглядається його історія та
генезис в Україні. Велике місце приділяють автори проблемі діяльності
молодіжних організацій в умовах тоталітарного режиму, аналізуючи при
цьому особливості розвитку молодіжного руху в діаспорі та сучасний
стан.
Суттєву інформаційну базу можна почерпнути із наукового дослідження
під авторством А. Корнієвського В. Якушина: "Молодіжний рух та
політичні об’єднання в сучасній Україні".
В цілому розрізняють чотири етапи у молодіжному русі. А саме:
І етап – зародження. Умовно цей період починається із ХVІ ст і триває до
ХVІІІ століття. Від моменту існування при церковних братствах
"молодечих" чи "младенческих" організацій; пізніше з’явилися (ХVІІ ст)
гуртки або кружки на базі вищих навчальних закладів у великих повітових
містах пізніше виникли різного роду "земляцтва", які займалися
самодопомогою, культурним збагаченням.
ІІ етап – становлення. (ХІХ – ХХ ст.) він тривав до середини 20-х років
ХХ ст. для Радянської України (Східної України) і до 30-х років для
Західної України. для цього етапу характерне існування чотирьох типів
молодіжних організацій: політичних, національних, релігійних, та
неполітичних.
ІІІ етап – комсомольсько-піонерський (тривав до 1990 року) і характерний
існуванням лише однієї молодіжної організації – ВЛКСМ.
ІV етап – відродження. (Він триває до сьогоднішнього дня). Саме він є
найцікавішим. Тому ми розглянемо його більш докладно. Вчені юнологи
визначають наступну структуру цього етапу.

3. Наведіть сучасні класифікації молодіжних рухів України.

Нині існує кілька підходів до визначення критеріїв класифікації дитячих
та молодіжних організацій: марксистський, психологічний, юридичний,
ідеологічний та ін. Відповідно до них громадські дитячі та молодіжні
організації класифікують за їх організаційними формами, кількісним і
якісним складом, суб'єктом створення, громадським статусом тощо. З
метою створення комплексної типології молодіжних об'єднань
український дослідник Валентин Якушик згрупував головні критерії їх
класифікації у блоки:
1) соціальна база молодіжного об'єднання;
2) специфіка генези організаційних принципів та структури молодіжного
об'єднання;
3) особливості системи функцій, здійснюваних молодіжним об'єднанням;
4) роль молодіжного об'єднання в суспільстві;
5) вплив молодіжного об'єднання на суспільні процеси.
Багато науковців, зокрема О. Корнієвський, П . Мартин, А. Скрипник,
основним критерієм розроблених ними типологій молодіжних організацій
у сучасній Україні обрали функції, які виконують ці об'єднання у
суспільстві.
В. Кулик класифікує молодіжні об'єднання за характером діяльності:
- молодіжні філії політичних партій;
- громадсько-політичні організації молоді;
- молодіжні релігійні організації;
- молодіжні фахові об'єднання, організації за інтересами;
- благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди;
- національні молодіжні організації;
- студентський рух;
- молодіжні партії.
Детальну класифікацію громадських молодіжних об'єднань пропонує Ю.
Поліщук. Орієнтуючись на пріоритет діяльності, особливості світоглядних
позицій, національний і віковий, склад він виокремлює 20 груп
громадських молодіжних організацій:
- спрямовані на поглиблення демократичних процесів та побудову
громадянського суспільства в Україні;
- саморозвивальні та самовиховні;
- професійні;
- правозахисні;
- науково-дослідницькі;
- зорієнтовані на розвиток міжнародного співробітництва з молоддю
інших країн;
- волонтерські;
- соціальної взаємодопомоги;
- об'єднання студентської молоді;
- об'єднання жіночої молоді;
- мистецько-культурологічні;
- фольклорні;
- екологічні;
- історично-просвітницькі;
- патріотичні;
 - об'єднання національних меншин;
- спортивно-туристичні;
- об'єднання світського характеру, але релігійної спрямованості;
- релігійні;
- об'єднання молоді окремих підприємств.
Ю. Поліщук також окремо виділяє чотири групи об'єднань, які займаються
виховною роботою з дітьми та підлітками:
- виховні і саморозвивальні;
- спортивно-туристичні;
- екологічні;
- патріотично-виховні.

Завдання 2.
1. На підставі документів «Правила для учнів Бердянської чоловічої гімназії»
та «Учнівський квиток вихованця Миколаївської Олександрівської чоловічої
гімназії» охарактеризуйте права та обов’язки учнів середніх шкіл Російської
імперії другої половини ХІХ ст.. Як, на Вашу думку, впливали «правила» на
суспільно-політичні настрої учнівства?
В чоловічих гімназіях існували суворі правила, дотримання яких є
обов'язковим: не можна запізнюватися, приносити речі які не є необхідними
для навчання, покидати місце під час заняття, відвідувати буфети, більярди,
приймати участь у концертах, тощо. Невиконання зазначених вище
зобов'язань, так само як відступ від тих обов'язків, які накладаються на
кожного моральним почуттям, тягнуть за собою різні педагогічні заходи та
покарання. Ці заходи такі: поради, умовляння, догани, арешт з обов'язковою
роботою від ½ до 3-х годин, звільнення з гімназії та виняток. Такі правила
підтримували дисципліну та порядок учнів. З іншого ж боку, присічення
будь-якої власної думки та особистого життя могло тягнути за собою
поширення "вільдумства" серед учнів.

2. На підставі спогадів Л. Троїцького та Н. Ширмана визначте які проблеми

існували перед учнями-євреями в середніх навчальних закладах
Наддніпрянщини другої половини ХІХ ст.
Десятивідсоткова норма для євреїв в казенних учбових закладах була введена
в 1887 р. Потрапити в гімназію було майже неможливо. Учнів могли
покарати за найменший проступок. Потрібно було суворо дотримуватися всіх
правил. Виражати власну думку заборонено.

3. Користуючись спогадами учня Ананьївської чоловічої гімназії М.

Гуревича дайте відповідь щодо причин участі молоді в опозиційному русі.
Люди, які прочитали декілька заборонених книг, і вивчивши декілька виразів,
вважали себе дуже розвиненими та розумними, вони сліпо вірили в агітацію
та пропаганду. Навідміну від людей, що з читання різних книг та знайомства
з дійсністю виробила в собі стійкі переконання, та ніколи не дозволить
піддатися несимпатичній для неї агітації.

4. Використовуючи спогади Є.Х. Чикаленка дайте відповідь на питання: які

умови сприяли становленню української самосвідомості Є.Х. Чикаленка в
шкільному віці.
На дитячу свідомість особливий вплив склав випадок вдома у Соколовських,
коли одного вечора заспівав пісню Л.А. Смоленський. Дозволимо собі
розлогу цитату, яка ілюструє відчуття молодого Є.Х. Чикаленка: «На мене
вона (пісня − А.Т.) зробила незвичайне враження, не мелодією, не змістом, а
тим, що Смоленський, цей бог, якому всі поклоняються, співає мовою, за яку
мене карали, ганьбили, перекривляли; мовою, якої я почав соромитись, хоч у
душі любив, бо нею почав говорити, нею розмовляв з милими моєму серцеві
перешорськими хлопчиками-пастушками. Щось підкотилось мені під горло, і
раптом я розплакався, голосно схлипуючи». Після цієї події дружина Е.
Соколовського дала читати Є.Х. Чикаленку різноманітну українську
літературу, зокрема М.В. Гоголя, Т.Г. Шевченка, Марка Вовчка, кілька
книжок «Основи» за 1861 р.. Також Є.Х. Чикаленко в своїх «Спогадах»
відзначає вчителів: «... учителем московської мови був А.А. Андрієвський,
українець, з яким років через 25 я був у одеській «Громаді»... учителем
географії був наш найталановитіший композитор П.І. Ніщинський, який
своїми «Вечорницями», а особливо своєю хоровою піснею «Закувала та сива
зозуля» придбав собі безсмертне ім‘я, і дуже шкода, що він так мало написав;
він же перекладник на українську мову «Антігони» та «Одіссеї»". Проте,
найбільше Є.Х. Чикаленко приділяє уваги вчителю історії Л.А.
Смоленському як передусім доброму педагогу та справжньому українцю.

5. На підставі «Програми «центрального одеського народовольського

учнівського гуртка» дайте відповідь на запитання.
а) яку мету ставила перед собою організація;
Організація ставить собі за мету вироблення особистостей, які можуть
критично поставитися до політичного та соціального ладу як російського, так
і західно-європейського, які можуть зрозуміти значення і роль особистості в
історії.
б) які форми діяльності для досягнення мети передбачалось використовувати;
Члени Ц.К. навчаючись здебільшого середніх навчальних закладах
утворюють серед товаришів гуртки і взагалі намагаються діяти на довкілля у
 сенсі поширення соціалістичних ідей. Члени займаються пропагандою та
агітацією. Відповідно до наміченої мети робота Центрального Гуртка полягає
у пропаганді соц-революційних ідей. Тому кожен член центрального гуртка
зобов'язаний працювати серед людей настільки підготовлених, що вони
можуть прийняти пропаговані ідеї. Пропаганда любові до читання,
альтруїстичних почуттів є справа найбільш підготовлених людей з гуртків,
що перебувають під керівництвом членів центрального гуртка, тобто
підкружків. Для успіху пропаганди Гімназична Організація має бібліотеку.
в) хто мав право бути членом організації;
До складу приймаються учні, згодні з поглядами партії Народної волі, які
свідомо до них належать.
г) яку структуру мав «центральний одеський народовольський учнівський
гурток»
Центральний гурток, розпорядчий комітет.

6. На підставі Статуту Крайової Пластової Старшини – виконавчій та

організаційний орган Пласту дайте відповідь на наступні питання:
а) які обов’язки покладаються на пластуна;
Три головні обов’язки пластуна: бути вірним Богові й Україні; помагати
іншим; жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу. Також
пластун зобов'язаний дотримуватись чинного законодавства, положень
Статуту, правильників та інших рішень керівних органів Пласту; вести
роботу для реалізації мети і завдань Пласту; вчасно сплачувати внески.
б) які цінності має виховувати в собі пластун;
Пласт розвиває духовні, інтелектуальні, соціальні і фізичні риси своїх
членів; плекає серед молоді традиції її предків, передає знання і розуміння
історії, культури та національних традицій; проводить екологічну,
оздоровчу, аматорську спортивну та культурну діяльність.
в) яку структуру має сучасний Пласт.
До структури Пласту належать: керівні органи, первинні осередки, місцеві
осередки.

Завдання 3.
№ Назва Хронол Мета та Форми Лідери Ключові події Резуль
молодіж огічні завдання боротьби тати
ної межі діяльн
організац ості
ії
1. Сокіл 1884- Виховува Впровадж Іван Український Завдяк
1940 ти в уватися Боберс «Сокіл» постав и
українськ руханки і ький, 11 лютого 1894 різном
ому змагання, Альфр р. у Львові анітни
народі присвячув еда (Польське м
єдність, алась Будзин товариство форма
народну увагу овсько гімнастичне м
силу й пожежній го, «Сокіл» у Львові робот
почуття справі (до Василь — 1867; до и
честі 1932), Нагірн нього належали вихов
шляхом мандрівни ий, й дехто з ував
плекання цтву, а Михай українців). свідом
фізкульту також ло Статут ого,
ри, а фехтуванн Волош товариства фізич
разом з ю, ин, взорувався на но
тим наколесни Микол чеському статуті здоров
витривалі цтву а товариства ого
сть, (велосипе Міхнов «Сокіл», патріо
рухливіст дному ський, територією та
ь, спортові), Клим діяльності були Украї
підприєм з 1912 — Ґутков Галичина й ни,
ність, вправам у ський, Буковина. За сприя
розумінн стрілянині Яросла ініціативою ли
я праці у . По в Альфреда захист
спільном містах Вінцко Будзиновського у
у гурті, виникли вський. «Сокіл», поряд україн
дисциплі переважно руханки і ської
ну. руханкові змагань, мови,
філії присвятив увагу історії
«Сокіл» пожежній справі ,
(перший (до 1932), культу
засновано мандрівництву, ри від
1902 у а також асиміл
Станислав фехтуванню, яторсь
ові), по наколесництву кої
селах — (велосипедному політи
руханково спортові), з 1912 ки
-пожежні — вправам у австрі
філії. стрілянні. йськог
Влаштову Великі заслуги о та
вали для розбудови польс
масові «Сокіл» поклав ького
здвиги: Іван Боберський, урядів
окружні з 1901 — ,
(перший у керівник готува
Стрию учительського ли
1906, в гуртка «Сокіл», україн
Тернополі 1908 — голова ську
1910) — і товариства молод
крайові (у «Сокіл». Тоді ж ь до
Львові — «Сокіл» борот
1911, поширив свою ьби за
1914). діяльність на держа
всю Галичину: вну
по містах самос
виникли тійніс
переважно ть.
руханкові філії
«Сокіл»
(перший
засновано 1902 у
Станиславові),
по селах —
руханково-
пожежні філії
(також: «гнізда»)
під назвами
«Січ» або
«Сокіл» (вибір
назви залишався
за засновниками
філій).Як і
тіловиховна
організація
«Січ», «Сокіл-
Батько»
влаштовував
масові здвиги:
окружні
(перший у
Стрию 1906, в
Тернополі 1910)
 — і крайові (у
Львові — 1911,
1914).
Шевченківський
здвиг відбувся
на площі
«Сокола-Батька»
—
«Українському
городі» 28
червня 1914 — і
був масовою
маніфестацією
близько 12 000
членів
«Соколу»,
«Українського
Січового
Союзу»,
«Пласту» та
спортових
дружин. У 1912
р. український
«Сокіл» брав
участь у
Всеслов'янськом
у сокільському
здвизі у Празі з
нагоди 50-ліття
чеського
«Соколу».
2. Січ 1900- Сприяти Проведен Кирил Спортивне свято Рух
1930 патріотич ня Трильо проведене 1914 січови
ному і сільських вський, року у Львові, у ків
фізичном повітових О. ньому взяло охопи
у та Андріє участь близько в
вихованн крайових вський, 12000 членів велик
ю демонстра С. «Січі», у
українськ цій, та Яричев «Соколу» та кількі
ої молод безпосере ський «Пласту». У сть
 дньо та О. лютому 1919 молод
спортивни Попов року у Вінниці і, що
х змагань ич. завдяки Кирилу сприя
Трильовському і ло
О. патріо
Андрієвському, тично
засноване перше му
товариство вихов
«Січ» у анню і
Наддніпрянській оздор
Україні. овчій
У Буковині роботі
першу «Січ» молод
організували у і.
Кіцмані у 1903
році С.
Яричевський та
О. Попович.
Першу «Січ» у
Закарпатті
утворено у 1920
році. Його
представники
приймали участь
у міжнародних
робітничих
олімпіадах у
Празі (1927 рік)
та Відні (1931
рік).
3. Пласт 1911 Метою Розробили Петро За кілька місяців Пласт
Пласту є систему Франк діяльності, 12 уни
сприяти пластових о, Іван квітня 1912 р., відзна
всебічно проб Боберс першу пробу на чилис
му (завдань), ький, ступінь я
патріотич які мають Олекса «учасника» своєю
ному виконати ндр здали та актив
вихованн пластуни, Тисовс прийняли ною
ю і для того ький, Пластову участ
самовихо щоб Іван присягу на ю у
ванню отримуват Чмола, вірність Богові розбу
українськ и нові Роман та Україні дові
ої молоді звання та Шухев близько 40 осіб, та
на вдосконал ич що вважається захист
засадах ювати офіційною і своєї
християн себе. датою держа
ської Проводил заснування ви,
моралі. и виховні «Пласту». 1911 були
Будучи табори рік для актив
неполітич різної українських ними
ною і спеціаліза молодіжних учасн
позаконф ції, організацій був иками
есійною організову характерний визвол
організац вали різким підйомом ьного
ією, заходи патріотизму та руху
Пласт соціально- цікавості молоді та
виховує культурно до українських війн
свідомих, го та військових за
відповіда виховного традицій. В незале
льних та спрямуван «Пласті» на той жність
повновар ня, серед час молодь УНР
тісних яких навчали стріляти та
громадян поширенн з рушниці та ЗУНР
місцевої, я револьвера, у ХХ
національ Вифлеємс робити далекі ст. і
ної та ького військові марші продо
світової Вогню з наплечниками, вжуют
спільнот, Миру, сигналізувати, ь
і День робити захищ
провідни Пластуна, перев'язки ати
ків Благодійн тощо.Протягом кордо
українськ ий вечір 1912 р. пластові ни
ого Пласту та гуртки Украї
суспільст інші. поширились по ни на
ва. всій Галичині. У Сході
1913 р. було в наш
проведено час. За
перший час
мандрівний війни
табір Пласту. На в АТО
початку 1914 р. загину
пластові ло
осередки п'ятер
існували у всіх о з
великих містах відом
Галичини. За их
три роки пласту
діяльності нів —
відомості про Марко
«Пласт» як про Пасла
військову вськи
патріотичну й,
організацію Віктор
поширились по Гурня
всій Західній к,
Україні, і з Євген
початком Подол
Першої Світової янчук,
війни більшість Мико
пластунів ла
зголосилися Горді
воювати в лавах йчук,
Січових Андрі
Стрільців. Із й
проголошенням Білик.
Першого На
Універсалу сьогод
Центральної ні
Ради, «Пласт» Пласт
почав діє у
поширювати восьм
свою діяльність и
на землях країна
Наддніпрянської х світу
України. У 1922 (серед
році до них
«Пласту» Пласт
вступає молодий у
Роман Шухевич, США,
майбутній Пласт
генерал- в
хорунжий Арген
Української тині,
Повстанської Пласт
Армії. За часу у
членства в Канаді
«Пласті» ,
Шухевич брав Австр
активну участь у алія,
спортивних Велик
змагах та а
культурних Брита
заходах. Також нія,
він проводив Німеч
активну виховну чина,
діяльність: був Поль
співорганізаторо ща,
м пластового Слова
гуртка «М'ясний ччина)
Тризуб» та та
куреня старших об'єдн
пластунів ує
«Чорноморці». З пласту
початку 1930-х нів
р.р «Пласт» Украї
вимушений ни й
працювати в україн
підпіллі, під ської
проводом діаспо
конспіративного ри.
Пластового
Центру та
Верховної
Пластової
Команди. Через
утиски з боку
влади та
офіційну
заборону
діяльності,
пластуни
перейшли у
напівлегальне
становище.
«Пласт» починає
активніше
співпрацювати з
ОУН (співпраця
була і до того,
однак в дещо
обмеженому
вигляді),
отримувати і
розповсюджуват
и
націоналістичні
видання, такі як
«Сурма».
Пластуни
виконували ряд
важливих
функцій в ОУН.
З початку 1930-х
р.р «Пласт»
вимушений
працювати в
підпіллі, під
проводом
конспіративного
Пластового
Центру та
Верховної
Пластової
Команди. Через
утиски з боку
влади та
офіційну
заборону
діяльності,
пластуни
перейшли у
напівлегальне
становище.
«Пласт» починає
активніше
співпрацювати з
ОУН (співпраця
була і до того,
однак в дещо
обмеженому
вигляді),
отримувати і
розповсюджуват
и
націоналістичні
видання, такі як
«Сурма».
Пластуни
виконували ряд
важливих
функцій в
ОУНУ 1934—
1936 рр. «Пласт»
переживає
кризу, через
великий тиск з
боку польської
влади та брак
кадрів.У 1938
році, із
проголошенням
автономної
Карпатської
України,
пластуни
творять
«Організацію
Народної
Оборони» та
Карпатську Січ.
Роман Шухевич
був
відповідальним
за поповнення
Карпатської Січі
кадрами та
організацію
фінансової
допомоги. У
1941 році, із
початком
німецько-
радянської
війни, пластуни
пробують
відновити свою
діяльність у
Західній та
Наддніпрянській
Україні під
виглядом
«Виховної
Спільноти
Української
Молоді»
(ВСУМ), але
безуспішно.Післ
я останньої
війни велике
число українців
залишилося поза
межами
України.
Організуються
пластові гуртки
в багатьох
місцевостях з
Головною
Пластовою
Старшиною та
 Радою в
Мюнхені. З 1950
року
український
Пласт розвинув
активну
діяльність на
нових місцях
поселення:
Австралія,
Аргентина,
Канада, Велика
Британія,
Німеччина,
США.Наприкінц
і 80-років XX ст.
у Радянському
Союзі змінилася
політична
ситуація: уряд
злагіднив
контроль над
словом і
закордонними
контактами.
Постали
організації, які
сприяли
національному
відродженню.
Почалося
відродження
скаутського
руху.
4. Братство 1891- Згуртуват Ідеї Іван 1892 р. Вони Братст
тарасівці 1893 и всі братства Липа, здійснили во
в національ тарасівці Микол подорож до тарасі
ні сили поширюва а Канева і на вців
на ли у своїх Байздр могилі Т. було
боротьбу літературн енко, Шевченка перехі
за их творах, Михай проголосили дною
самостійн які ло себе Братством сходи
у друкували Базьке тарасівців та нкою
Україну, в вич, поклялися від
за галицькій Віталій поширювати грома
єдність, пресі, а Борови серед дівськ
соборніст потім к українського ого
ь усієї нелегальн народу руху
України. о безсмертні ідеї 60—
надсилали Великого 80-х
до Кобзаря. років
Наддніпря Очолював до
нщини. братство Іван органі
Липа. Громади зації
тарасівців націон
з’явилися в альни
багатьох містах х
України: Києві, україн
Полтаві, ських
Чернігові, Одесі, партій
Херсоні. їх .
об’єднувала
спільна
програма, яку,
супроводжуючи
словами Т.
Шевченка
“Борітеся —
поборете, Вам
Бог помагає”,
надрукував
Львівський
журнал
“Правда” (1893
p.). Їхня
програма —
політична
декларація
“Кредо молодих
українців”. 1893
 р. Організацію
було викрито
поліцією та
розгромлено.
Частину
тарасівців
заарештували, за
іншими членами
братства
встановили
поліцейський
нагляд.
5. Централь 1883- Організац Його Г. Ф. Наприкінці 1883 Гурткі
ний 1884 ія гуртків члени Борзяк р. під вці
одеський серед намагалис ов, І. безпосереднім Одеси
народово учнів з я Ф. керівництвом ,
льський метою організува Борзяк діяча «Народної Мико
гурток підготовк ти ов, В. волі» В.І. лаєва,
и їх до учнівські І. Сухомлина Росто
майбутнь осередки в Сухом сформувався ва,
ої одеських лин «Центральний Киши
революці навчальни Л. П. одеський нева,
йної х Верци учнівський Херсо
діяльност закладах. нський народовольськи на
і , Й. Й. й гурток». У отрим
Склеве квітні 1884 р. в ували
цький, Одесі відбувся від
С. І. з’їзд «цент
Драчин представників ральн
ський, учнівських ого
Д. Ф. гуртків Півдня гуртка
Лебеде України. На »
в ньому була заборо
схвалена нену
програма літера
одеського туру
учнівського та
народовольськог актив
о гуртка. О. но
Волчанецький співро
 створив бітнич
учнівський али з
гурток у питан
Рішельєвській ь
гімназії. напра
Робилися спроби цюван
утворити їх у ня
реальному напря
училищі та 2-й мів
гімназії. гуртко
Центральний вої
учнівський робот
гурток Одеси и
взимку 1883—
1884 рр. почав
організовувати
вечори-сходки з
метою
згуртування
рядів
революційно
настроєної
молоді і зборів
коштів на
користь
«Народної волі».
Наприкінці 1884
р. через арешти
«Центральний
одеський
учнівський
народовольськи
й гурток»
припинив своє
існування.
6. Юнацька 1905- Вихованн Клітинами Андрій Весною 1915 За
спілка 1917 я Спілки на Заливч р.розгорнула допом
Лівобере національ місцях ий, активну огою
жної но були Микол діяльність спілки
України свідомих українські а молодіжна актив
українців. учнівські Петрен організація но
гуртки в ко, «Юнацька пошир
школах, Дмитр Спілка» (ЮС), ювали
гімназіях, о яка була ся
семінаріях Солове утворена на україн
. Члени й, з’їзді ська
гуртків Володи студентської мова
вивчали мир громади в квітні та
українську Глуход 1905 р. Члени історі
мову, ід, ЮС гуртувалися я.
літературу Михай навколо
, історію – ло щомісячника
все те, Кривор «Зоря Київська»
чого не отченк (виходив також
давала о під назвою
казенна (Тарас «Зоря»). Дієві
російська Воля), гуртки
школа. Гнат Юнацької
Гуртки Михай Спілки існували
комплекту личенк в Полтаві,
вали о. Лубнах,
українські Миргороді.
бібліотечк Влітку 1915 р. Д.
и, Соловей разом з
керували Т. Волею видали
індивідуал для гуртківців
ьним збірник
читанням, українських
проводили революційних
реґулярні пісень «До
збори, де боротьби!» та
вислухову брошуру Л.
вали Толстого
доповіді й «Невже так
інформації треба».У травні
про 1916 р. на II
українське з’їзді ЮС була
життя. прийнята
програма і
статут Спілки.
 Головна
програмна
засада
передбачала
автономію
України. У
грудні 1916 р. в
Полтаві відбувся
III і останній
з’їзд ЮС. На
ньому було
заявлено про
необхідність
союзу
революційної
молоді з усіма
демократичними
силами країни.
Виховані
Спілкою
континґенти
української
молоді у перші
дні революції
1917р. увійшли
до складу
соціалістичних
організацій,
взявши на себе
провідну роль.
7. Академіч 1896– Широка При І. «Академічна Було
на 1921 освітня громаді Голубо громада» створе
громада робота діяли вич, С. видавала журнал но
серед драматичн Томаш «Молода навіть
українськ ий, івський Україна». Допом
ого правничий , О. «Академічна огови
населенн , Янів, І. громада» й
я, літературн Раковс підтримала фонд
спрямова ий, ький студентські для
на на філософсь (обран виступи 1901 у незам
пробудже кий, ий м. Львові. Від ожних
ння економіко перши 1910 перебувала україн
національ - м у складі ських
ної соціальни голово Українського письм
самосвідо й та інші ю), М. студентського енникі
мості. гуртки. Круше союзу. Створила в
Товариств льниць науковий гурток (1897)
о кий, І. із секціями — ,
організову Макух, літературною, влашт
вало курси І. історичною, овано
з історії Гераси суспільних наук, святку
України, мович, природничою, вання
географії, О. філософською. 25-
права, Левиць Заснувала річчя
німецької кий, Г. бібліотеку, літера
мови для Гармат Допомоговий турної
робітників ій, О. фонд для діяльн
, наукові Терлец підтримки ості
доповіді у ький, незаможних І.Фран
сільських Ф. молодих ка
та міських Колесс літераторів (1898)
читальнях, а, В. (1897). ,
забезпечув Гнатю Організувала видан
ало їх к. відзначення 25- о його
книжками річчя збірку
й літературної “Мій
виданням діяльності І. Ізмара
и серії Франка, видала гд“
«Дешева його збірник (1898)
бібліотека «Мій ізмарагд» . Цей
». (1898). освітн
Влаштувала ій
вечорниці на гурток
честь М. з 1908
Драгоманова видава
(1898), брала в
участь у серію
Шевченківських книжо
вечорницях к
(1899), стала “Деше
 співвидавцем ва
серії книжок бібліо
«Дешева тека“.
бібліотека»
(твори С.
Руданського, К.
Малицької,
фольклорні
матеріали).
8. Луг 1925- Товарист По всій Незмін У червні 1926 Товар
1939 во Галичині ним року відбулося иство
створено проводили голово перше Лугове сприя
як спортивні ю свято.Товариств ло
продовже свята, організ о мало декілька патріо
ння ставили ації спортивних тично
товариств вистави і був команд нижчого му
а "Січ" концерти, Роман рівня, що вихов
члени Дашке виступали у анню і
товариств вич львівській зоні. оздор
а Серед секцій овчій
виступали виділялися: роботі
з боксерська, молод
доповідям легкоатлетична, і.
и гімнастична Прово
тощо. У 1935— дили
1939 роках навча
існувала ння з
футбольна гасінн
команда я
товариства пожеж
«Луг», що грала . Р.
в нижчих лігах Дашке
львівської зони. вич
Періодичні поясн
заняття «Луг» ив, що
проводив на облад
площі «Сокола- нання
Батька» (біля для
вул. гасінн
Стрийської). я
 Згодом пожеж
товариство було
винайняло для дорог
своїх зльотів і им, а
вправ ділянку на коли
перетині "луги"
Вулецької невчас
вулиці но
(теперішня прибу
Сахарова) та вали
вулиці на
Івашкевича пожеж
(сучасна Княгині у, то
Ольги), де таке
збудувало товар
«Луговий иство
город». Ця ліквід
спортивна арена овува
стала однією з лося.
головних у
Львові. Влада
намагалася
заборонити
товариство, яке
проповідувало
українську
національну
ідею.
9. Комсомо 1919- Сповідув При таких Андрєє Оскільки За
л 1991 али організаці в комсомол допом
України марксист ях Сергій вважався огою
ську створювал Ілліч, "класовою спілки
ідеологію ися бойові Сухий організацією", було
та дружини. Гаврил для його приду
називали Головну о членівобов'язков шено
себе увагу Григор ими були такі селянс
"соціаліст зосереджу ович, якості, як: ьке
ичними вали на Усенко ненависть до повста
спілками мобілізації Степан "класових ння,
робітнич комсомоль Іванов ворогів", завдяк
ої ців та ич, "трудовий и
молоді". молоді до Ігнат героїзм", комсо
Більшови Червоноїу Самуїл активна життєва мольс
ки армії. Йосип позиція. У серед. ьким
активно Комсомол ович, 1920-х рр. мобілі
використ ьців Васюті комсомольці за заціям
овували активно н допомогою на
ці орг-ції залучали (Філю органів держ. буд-ві
спочатку до шкін) безпеки усунули Харкі
для придушен Василь ін. молодіжні вськог
ведення ня Пилип орг-ції від о
підпільно повстансь ович, громадсько- тракто
ї кого Павлов політ. життя. рного
революці селянсько Дмитр ЛКСМУ часто- заводу
йної го руху о густо працю
роботи, а Дмитр виконувала вало
потім – ович, функції держ. та 25
для Гіренк госп. органів, тис.,
захоплен о зокрема Дніпр
ня влади і Андрій провадила набір огесу
придуше Микол юнаків і дівчат 7 тис.
ння айович на вир-во та юнакі
опору , новобудови. Так, в та
ворожих Корніє завдяки дівчат
політичн нко комсомольським .
их сил, Анатол мобілізаціям на Брали
ведення ій буд-ві Харків. актив
бойових Іванов тракторного з-ду ну
дій тощо. ич та працювало 25 участь
ін. тис., Дніпрогесу у
7 тис. юнаків та війнах
дівчат.. Не .
оминула
комсомол і
політика
"чисток"
Й.Сталіна. 1937–
39 жертвами
політ. репресій
стали тисячі
 пересічних
членів ЛКСМУ,
майже всі
керівні
комсомольські
працівники. У
роки війни
мільйони членів
ЛКСМУ
воювали на
фронтах.
10 Союз 1926- В основу СУНМ С.Охри Друкованим СУН
українсь 1929 ідеологіч організову мович органом був М
кої них засад вав та легальний разом
соціаліст організац урочисті О.Бойд часопис з
ичної ії, які вшануван уник, “Смолоскипи” Групо
молоді базувалис ня пам'яті Б.Крав (виходив з осені ю
(СУНМ) я на січових ців, 1926 до кін. україн
ідеалісти стрільців і М.Дем 1927; ред. - ської
чному героїв, кович- О.Боднарович). націон
світогляд полеглих Добрян Наприкін. 1928 альної
і, було у боротьбі ський, СУНМ молод
покладен за волю С.Ленк започаткував і,
о культ України авськи видання Легіє
героїзму (зокрема, й, нелегального ю
(зокрема, страчених І.Габру журналу україн
культ польським севич, “Юнак”завдання ських
трьохсот окупаційн Б.Корд м якого був націон
героїв- им юк, ідеологічний алістів
студентів режимом М.Тур вишкіл молоді. та
, що членів чманов Визначальний Украї
загинули УВО і ич, вплив на нсько
у бою під ОУН). У З.Косс формування ю
Крутами) 1928 ак. ідеології СУНМ військ
організова мала творча овою
на за спадщина органі
активною М.Міхновського зацією
участю .У 1928 став
СУНМ організована за основ
акція активною ою
відзначен участю СУНМ Орган
ня річниці акція ізаці'і
Листопадо відзначення україн
вого річниці ських
повстання Листопадового націон
1918 у повстання 1918 алістів
Львові. у Львові .
перетворилася
на збройну
сутичку
української
студентської та
робітничої
молоді з
польськими
шовіністичними
елементами та
поліцією, що
поклало початок
масовому
поширенню
націоналістичної
ідеології у
молодіжному
середовищі.1928
СУНМ
складався з двох
студентських,
чотирьох
гімназійних,
трьох
селянських та
двох робітничих
груп. Членство у
СУНМ було
трьох видів:
“прихильники”,
“новики” та
“дійсні члени”.
СУНМ активно
 співпрацював з
УВО (багато
членів СУНМ
були водночас
членами УВО)
та з
українськими
націоналістични
ми
організаціями за
кордоном.
11 Студентс 1989 Об'єднан Студентсь Мельн Заходи до Братст
ьке ня ке иков виборів у ВР во
братство студентсь Братство Сергій СРСР, виборів брало
кої починало Олекса до місцевих рад актив
молоді свою ндрови всіх рівнів ну
для діяльність ч (1989-90 рр.). участь
боротьби з брало участь у у
за політични організації суспіл
Незалежн х страйків, «Живого ьному
ість акцій ланцюга» до та
України. громадянс річниці Дня політи
Здійснен ької Соборності чному
ня непокори України житті
діяльност через (22.01.1990 р.); Украї
і арешти Собору ни. З
спрямова активістів Української його
ної на організації Духовної допом
задоволе ; Республіки в огою
ння та Організаці Коломиї, з'їздів було
захист я Української органі
законних проводила молоді Христові зовано
конститу численні 1990-91 років; багато
ційних, культурно було акцій
політичн - організатором та
их, просвітни Студентської заході
соціальни цькі та революції на в.
х, мистецькі граніті; випуск
економіч заходи самвидаву
них, (відновлен (газети
творчих ня «Братство»,
та інших українськ "Грюндік", Віко,
спільних их «Хід» та інші).
прав та народних Завдяки
інтересів традицій, об'єднанню
членів встановле спільних зусиль
організац ння різних поколінь
ії, а пам'ятникі Студентського
також в Братства було
студентст Українськ організовано
ва та им роботу ГК «За
молоді в січовим правду!» (2000
цілому. стрільцям, —2001рр.),
воякам Україна без
дивізії Кучми, ГР
«Галичина «Чиста Україна»
» (26 та кампанії
травня «Пора!»
1991 року (Помаранчева
відбулося революція, 2004
відкриття —2005 рр.).
та Традиційними
освячення для Братства
) впродовж років
«Шевченк стали такі акції
оФест», як „Різдво для
проект Сходу”, Свято
"Кращий Купала,
студент «Андріївські
року і т. Д. вечорниці»,
Після різноманітні
здобуття мистецькі
Україною заходи гаївки
незалежно тощо.
сті
Студентсь
ке
Братство
працювал
о далі над
справою
побудови
сильної
незалежно
ї
Українськ
ої
держави,
активно
діючи у
студентсь
кому
середовищ
і на
національ
но-
патріотич
них
засадах.