Міністерство освіти та науки України

ЧНУ ім. Богдана Хмельницького

ННІ міжнародних відносин, історії та філософії
Кафедра: Всесвітньої історії та міжнародних відносин

Реферат на тему: «Міжнародні конфлікти доби

глобалізації.»

Студентки 3-Г курсу

Спеціальності 291 міжнародні відносини,
суспільні комунікації та регіональні студії
Денної форми навчання
Мовчан В. С.
професор Сінкевич Г. Є.

Черкаси 2022
 2

ЗМІСТ
Вступ.........................................................................................................................3
Розділ 1. Дослідницький аспект глобалізації........................................................4
Розділ 2. Процес глобалізації як приріст конкурентоспроможності..................6
Висновок..................................................................................................................8
Список використаних джерел та літератури......................................................10
 3

Вступ

Події останніх десятиріч свідчать про загострення проблем глобальної

безпеки та про дуже неоднозначний вплив процесів глобалізації на розвиток
різних країн. В цих умовах нової сили набуває суперництво між провідними
державами за перерозподіл сфер впливу та зростає загроза застосування
силових методів при розв’язанні наявних між ними суперечностей про що,
зокрема, свідчить стійке зростання витрат на розробку новітніх систем
озброєнь. Реальною стала глобальна ескалація тероризму, невпинно зростає
потік нелегальної міграції та імовірність появи нових ядерних країн, набуває
загрозливих обрисів міжнародна організована злочинність. Крім того, на
території багатьох країн спостерігається загострення суспільно-політичних та
соціально-економічних проблем, які трансформуються у збройні конфлікти,
ескалація яких є реальною загрозою міжнародному миру та стабільності. Ці
та інші чинники призвели до того, що потенціал загроз глобальній та
національній безпеці досяг рівня, за якого без розробки системної державної
політики захисту національних інтересів та належних механізмів її реалізації
може постати питання про існування України як суверенної держави.
Світ став, дослівно, «обтяженим» конфліктами, що характеризуються
людськими жертвами, величезними матеріальними збитками, масовим
порушенням людських прав і свобод громадян. Унаслідок конфліктів багато
людей стають біженцями (refugees) або переселенцями (internally displaced
persons).
 4

Розділ 1. Дослідницький аспект глобалізації

Термін "глобалізація" походить від французького "global", тобто

планетарний, всеосяжний та означає всеохоплюючий процес трансформації
світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційно-
технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-
культурних взаємозв'язків і взаємозалежностей [1.]. В умовах сучасної
світової системи ключовим визначальним чинником розвитку суспільства та
найвпливовішою силою є глобалізація. Вона охоплює всі галузі суспільного
життя, включаючи економіку, політику, соціальну сферу, культуру, екологію,
безпеку; впливає на виробництво товарів і послуг, використання робочої
сили, інвестицій та технологій. Саме перетворення людства на єдину
структурно-функціональну систему фахівці [2.] характеризують як процес
глобалізації. Нині термін «глобалізація» є найбільш вживаною категорією,
що використовується для дослідження й опису сучасних тенденцій розвитку
економіки світу.
Глобальна економіка розглядається як історичний соціально-економічний
процес, змістом якого є зростаючий взаємозв’язок і взаємозалежність
національних економік, злиття національних ринків у єдиний світовий ринок [3.].
Фахівці та дослідники глобалізації не виробили єдиного підходу до
розгляду в ретроперспективі виникнення, етапів становлення та чинників
розвитку, наслідків і проявів глобалізаційних процесів у світовому
економічному просторі, що обумовлено багатогранністю та складністю
вищеозначеного процесу.
З погляду етимології “глобальний” (від англ. global – глобальний,
всеосяжний) – це такий, що охоплює увесь світ та всі аспекти його життя.
Результат глобалізації знаходить прояв у більшій кількості країн у світовому
економічному просторі, політичних, фінансових, міжнародних відносинах.
Поняття "глобалізація" увійшло в науковий обіг у 80–х рр. XX ст. й
 5

відображує структурні та фундаментальні економічні перетворення, має

трансформаційних характер і тісно пов’язане із суспільними відносинами,
впливає на формування соціально орієнтованої постіндустріальної світової
цивілізації.
Не концентруючи увагу на всебічному розгляді генезису глобалізації в
усіх її проявах, зосередимося на висвітленні основних підходів до розуміння
сутності цього процесу в контексті проблеми обґрунтування теоретико-
методологічних засад розвитку національних економік в умовах їх
глобалізації. Глобалізація, як визначає відомий американський дослідник Т.
Фрідман, «це … інтеграція ринків, націй-держав і технологій, що дозволяє
індивідуумам, корпораціям, націям–державам досягати будь-якої точки світу
швидше, глибше і дешевше, ніж раніше … Глобалізація має свій власний
набір економічних правил, які базуються на відкритті, дерегуляції і
приватизації національних економік з метою зміцнення її
конкурентоспроможності та збільшення привабливості для іноземного
капіталу» [4.].
Відомий дослідник М. Кастельс описує глобалізацію як «…постійний
процес розвитку капіталістичного способу виробництва, який, долаючи межі
часу й простору, наприкінці ХХ століття перетворює світову економіку в
глобальну, з новою інфраструктурою, створюваною інформаційними й
комунікаційними технологіями» [5.]. «Глобальна економіка, – за Кастельсом,
– це економіка, здатна працювати як єдина система у режимі реального часу
в масштабі всієї планети, тому глобалізація пов'язана з інформаційною
трансформацією суспільства, а не масштабами або економічною діяльністю»
[5.]. На думку експертів Міжнародного валютного фонду (МВФ),
глобалізація визначається як зростаючий ступінь інтеграції країн у всьому
світі, вона обумовлена, насамперед, торговельними й фінансовими потоками,
а також рухом робочої сили й технологій через міжнародні кордони [6.].
Дослідниця Н. Гражевська вважає, що "глобалізація є закономірним
наслідком взаємовпливу та взаємопереплетення множинності локальних
 6

трансформацій різнорівневих соціально-економічних систем, планетарна

самоорганізація яких породжує нову якість світогосподарського розвитку" [7.].

Розділ 2. Процес глобалізації як приріст конкурентоспроможності

Важливою є характеристика якісних і кількісних складових процесу

глобалізації. Обсяг та структура зовнішньої торгівлі, інвестиційного
забезпечення, темпи зростання ВВП належать до кількісних складових,
утворення міжнаціональних структур, тіснота міжнародних зв’язків та
ефективність суспільно–економічних відносини характеризують якісний бік
процесу глобалізації. При цьому, провідну роль відіграють наддержавні
структури, прикладами яких в Європі є ЄС, Північній Америці – НАФТА,
Південній Америці – МЕРКОСУР, Азійсько–Тихоокеанському регіоні –
АТЕС.
В умовах глобалізації національна економіка намагається запровадити
нові «правила гри» щодо створення сприятливих бізнесових умов, які
можливі за ефективної економічної політики. Головним її завданнмя є
створення конкурентоспроможної «ділової моделі».
Проте найважливішим аспектом глобалізації є вищий рівень
конкуренції між господарюючими суб’єктами. У цьому контексті
пріоритетним вектором розвитку розглядається створення
конкурентоспроможної моделі національної економіки. Формування
глобального ринку значно посилилося в останні роки ХХ ст., а сучасний етап
його консолідації характеризується розвитком економічних регіональних
об’єднань, на які припадає близько 80 % світового ВВП і 85 % світового
експорту.
При дослідженні сутності процесу глобалізації та аналізі поляризованих
підходів до його наслідків потрібно виокремити, насамперед, тривалий процес
розвитку, в межах якого відбувається становлення нової системи
господарювання. Глобалізація зовсім не означає відчуження держави від
 7

управління економічними процесами. Вона веде до трансформації економічних

функцій держави, в межах якої остання делегує на глобальний рівень певні
повноваження.
Водночас процес глобалізації впливає на основні структурні
характеристики національного господарства, розширюючи сферу впливу, що
необмежена географічними межами, формує глобальні правила економічного
розвитку та створює конкурентне середовище країни. Вплив глобалізації є
неоднозначним і суперечливим, при цьому сумарний результат визначається
рівнем національної спроможності вести адекватну політику розвитку власних
конкурентних переваг.
Глобалізація несе найбільшу вигоду країнам, що провадять ефективну
політику підвищення своєї конкурентоспроможності. Також у разі відсутності
єдиної політики розвитку національної економіки виникають кризові явища,
стримується формування довгострокових міжнародних конкурентних переваг
країни у світовому господарстві та послаблюються міжнародні конкурентні
позиції. Отже, виникає проблема вибору щодо використання переваг
глобалізації та протидії її загрозам внаслідок недорозвиненості інститутів. Тому
наявність інституційної спроможності країни оптимально використовувати
переваги глобалізації та нейтралізовувати її загрози, спроможність формувати
відповідні механізми розвитку глобальної конкурентоспроможності
розглядаються як ключові завдання економічної політики будь-якої країни, в
тому числі й України.
Конкурентоспроможний розвиток економіки нашої країни можливий за
умови усвідомлення і формування національної господарської багаторівневої
моделі, в якій кожна складова посилюватиме свій вплив на загальний
позитивний ефект. Транснаціональні цикли  відтворення, формування та
розподілу розглядаються як складові вищого рівня. Другий рівень залучає
механізми включення країни в систему регіональних відносин у стандартах
ЄС, а третій – двосторонні відносини з країнами, які за рівнем розвитку
відповідають Україні. Отже, посилення світових глобалізаційних та
 8

інтеграційних процесів актуалізує питання вибору місця й ролі національної

економіки та її складових у світовій економічній системі.

Висновок

Процеси глобалізації за змістом та структурою є надзвичайно

складними, багатогранними і суперечливими, що унеможливлює
формулювання єдиного, прийнятного для всіх випадків визначення їх впливу
на національні економіки. Найважливішими аспектами в цьому плані
визначено: розширення конкуренції між ними та господарюючими
суб’єктами; трансформацію економічних функцій держави та делегування на
глобальний рівень окремих з них; розширення сфер впливу за межі
національних кордонів згідно з новими глобальними правилами економічної
діяльності; здійснення основоположних змін у структурі національної
економіки та формування нового середовища для національного розвитку в
цілому; посилення процесів міжнародної інтеграції та взаємодії національних
господарств, що перетворюється на наймогутніший фактор їх функціонування.
Під дією багатьох чинників глобалізації, яка несе як позитивні впливи,
так і певні загрози, кожна країна, що має намір інтегруватися у світовий
економічний простір, постає перед завданням визначення своїх конкурентних
переваг, щоб на належному рівні конкурувати з іншими державами на
світовому ринку. За роки незалежності в Україні чітко не сформульовано і не
реалізовано національну стратегію входження аграрного сектору в процеси
економічної глобалізації. Вона ґрунтувалася на основі моделі імітаційно-
адаптаційної поведінки, що не забезпечило його стабільність та ефективне
використання наявних конкурентних переваг на інноваційних засадах. Така
політика повинна бути кардинально змінена на основі вироблення й реалізації
концепції конкурентоспроможного розвитку національної економіки в умовах
глобалізації.
 9

Список використаних джерел та літератури

1. Базилевич В. Д. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: навч.

посіб. / В. Д. Базилевич,  К. С. Базилевич. – 2-ге вид., стер. – К. :
Знання, 2008. – 263 с. – (Вища освіта XXI століття).
2. Поручник А. М. Формирование экономического механизма
интеграции Украины в систему мирового хозяйства / А. М. Поручник.
– К., 1994. – 36 с.
3. Бочан І. О. Глобальна економіка / І. О. Бочан, І. Р. Михасюк. – К. :
Знання, 2007. – 403 с.
4. Friedman J. Oligopoly Theory / J. Friedman. – Cambridze, 1989.
5. Кастельс М. Інформаційні технологіі, глобалізація та соціальний розв
иток / М. Кастельс // Соціальна глобалістика: навч. посіб. / за наук. ре
д.: Е. А. Афоніна, В. Д. Бондаренка,  А. Ю. Мартинова.
– К. : Освіта України, 2011. – 1 електрон. опт. диск (CD ROM); 12 см.
6. Потенциал и опасности глобализации. Тематический обзор МВФ от
12.04.2000 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : // http://www.imf.org/ external/np/exr/ib/2000/rus/041200r.htm.
7. Гражевська Н. І. Економічні системи епохи глобальних змін:
[монографія] / Н. І. Гражевська. – К. : Знання, 2008. – 431 с.