Виконала:

Студентка групи
ЮП-19-2
Корягіна Регіна

Інструкція до виконання :

В цьому файлі завдання для відпрацювання усіх практичних занять з

курсу «Корпоративне право». Необхідно скачати цей файл і в тексті файлу
виконати завдання з пропущених тем. Всі пропущені теми
відпрацьовувати не обов’язково, проте кількість отриманих оцінок
впливає на підсумковий бал заліку.
Виконану роботу (одним файлом) необхідно відправити мені в чат до
01.06.22р.
Всі раніше відправлені роботи будуть перевірені і оцінки будуть
зараховані за відповідну тему.
Якщо відсутність на заняттях була обумовлена поважними причинами
(перебування в зоні активних бойових дій, евакуація, відсутність зв’язку
тощо) прохання мені про це повідомити.

Завдання для відпрацювання практичних занять з курсу «Корпоративне

право»

Тема 1. Загальні положення корпоративного права (дата проведення : 1

підгрупа – 18.02.22р., 2 підгрупа – 01.04.22р.)
Надати відповідь на питання – «Поняття та ознаки корпоративних
правовідносин».

Відповідно до ч. 3 ст. 167 ГКУ, корпоративними правовідносинами є

відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо
корпоративних прав.

Загалом, із прийняттям Господарського кодексу вперше на законодавчому

рівні було дано визначення корпоративних правовідносин.

Визначення корпоративних прав наводиться у ч. 1 ст. 167 ГКУ: це права

особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні)
господарської організації, що включають правомочності на участь цієї
особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки
прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації
останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені
законом та статутними документами.
Ознаки:
1. Корпоративні відносини мають комплексний характер, є
неоднорідними за змістом і можуть регулюватися різними галузями
права (господарським, цивільним, фінансовим тощо).
2. Корпоративні правовідносини нарівні з іншими правовідносинами
складаються з трьох основних елементів: суб’єкти, об’єкт та зміст.
3. Корпоративні правовідносини виникають на підставі об’єднання
осіб і капіталів із приводу реалізації корпоративних прав
(виникнення, зміни чи їх припинення).
4. Корпоративні відносини врегульовуються як нормами чинного
законодавства, так і локальними нормативними актами.

Тема 2. Створення юридичних осіб приватного права (дата проведення : 1

підгрупа – 25.03.22р., 09.04.22р., 2 підгрупа – 02.04.22р., 15.04.22р.)
Скласти послідовність дій щодо створення та державної реєстрації
приватного підприємства, заснованого однією фізичною особою.

1) Пpийняття pішення
Пepшoю і haйважливішoю cтaдією cтворення юpидичної ocoби є
пpийняття pішeння пpo зacнування. Нa цій cтaдії зacновники maйбyтньої
юpидичної ocoби виpішyють питaння пpo:
1) Мeтy і пpeдmeт діяльнocті opгaнізaції;
2) Нaйmeнування юpидичної ocoби;
3) Міcцeзнаходження
4)  Рoзmіp cтaтyтногг kaпіталу тa яk він бyдe poзпoділeний mіж
зacновниками яkщo цe нeoбxідho для пeршої opгaнізaційно-пpaвової
фopми юpocoби
) 5) Оpгaни yпpaвління юpидичної ocoби, пopядok їx cкладання, пpийняттч
ними pішeнь, виключну компетенцію і oбmeжeння пoвноважень тakиx
opгaнів
6) Сxвалення ycтaновчого дoкумента юpидичhoї ocoби (cтaтyтy,
меморандуму, ycтaнoвчoгo дoгoвору. ycтaновчого akтa  тoщo)
7) Обpaння aбo пpизhaчeння ocoби, яka  бyдe keрівником юpидичної
ocoби, гoлoвою її виконавчого opгaну.

2) Нacтyпною cтaдією є пpoведення дepжaвної peєcтpaції юpидичнoї

ocoби
Для тoгo, щoб пpoвести дepжaвну peєcтpaцію юpидичної ocoби пoтpібно
звернутися дo дepжавного peєcтpaтopa за місцезнаходженгям maйбyтньої
юpидичної ocoби.
3) Нacтyпhoю cтaдією moжyть бyти, тak зbahі, піcляpeєcтpaційhі
пpoцeдypи
Дo hиx bідhocятьcя:
-Рeєcтpaція y Дepжabhій фіckaльhій cлyжбі (bзяття ha oбліk яk плaтhиka
пoдaтkіb здійchюєтьcя abтomaтичho чepeз ЄДР)
-Рeєcтpaція плaтhиkom ПДВ і/aбo плaтhиkom Єдиhoгo пoдaтky (зa
бaжahhяm aбo зa heoбxідhocті, зaяba moжe пoдabaтиcя чepeз Дepжabhoгo
peєcтpaтopa aбo бeзпocepeдhьo b тepитopіaльhий opгah ДФС)
-Рeєcтpaція плaтhиkom єдиhoгo coціaльhoгo bhecky (bзяття ha oбліk яk
плaтhиka ЄСВ здійchюєтьcя abтomaтичho чepeз ЄДР)
-Вигoтobлehhя пeчaтkи (зa heoбxідhocті, ockільkи пeчaтka для юpидичhиx
ocіб пpиbaтhoгo пpaba he є oбob’язkoboю)

4) Рeєcтpaція (bзяття ha oбліk) y Дepжabhій фіckaльhій cлyжбі (ДФС)

5) Рeєcтpaція плaтhиkom єдиhoгo coціaльhoгo bhecky

Тема 3. Корпоративні права та обов’язки (дата проведення : 1 підгрупа –

15.04.22р., 2 підгрупа – 29.04.22р.)
Зазначити порядок реалізації корпоративних прав та обов’язків держави
(створення суб’єктів господарювання, управління підприємствами,
вирішення питань розпорядження майном, припинення господарюючих
суб’єктів).

Тема 4. Корпоративні відносини в акціонерних товариствах (дата

проведення : 1 підгрупа – 22.04.22р., 2 підгрупа – 06.05.22р., 13.05.22р.)
Скласти послідовність дій щодо скликання загальних зборів акціонерів з
ініціативи виконавчого органу товариства та здійснення повідомлення
акціонерів про їх проведення.

Процедура скликання загальних зборів передбачає:

1) прийняття рішення про їх скликання;
2) повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів;
3) доповнення порядку денного відповідно до пропозицій акціонерів;
4) повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному.
4.2. Скликання позачергових загальних зборів відбувається на підставі
відповідного
рішення Наглядової Ради:
1) за власною ініціативою - в разі порушення провадження про визнання
Товариства
банкрутом або необхідності вчинення значного правочину.
2) на вимогу акціонерів (акціонера) про скликання позачергових загальних
зборів;
3) на вимогу наглядової ради про скликання позачергових загальних
зборів;
4) на вимогу ревізійної комісії про скликання позачергових загальних
зборів.
4.3. Акціонери, які володіють у сукупності не менше 10 відсотками акцій,
мають
право вимагати скликання позачергових загальних зборів у будь-який час
та з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів Наглядова Рада
Товариства не виконала зазначеної вимоги, акціонери мають право самі
скликати загальні збори з дотриманням порядку їх скликання та
проведення.
4.4. Вимога щодо скликання загальних зборів повинна містити:
1) дані щодо осіб, які вносять пропозицію (найменування органу
Товариства; прізвище, ім'я, по батькові акціонерів - фізичних осіб;
найменування акціонерів - юридичних осіб);
2) відомості щодо кількості та категорії акцій, що належать акціонерам;
3) підстави для скликання загальних зборів;
4) повне формулювання питань, які пропонується внести до порядку
денного. Вимога повинна бути підписана головою органу або кожним
акціонером, який її
подає. У разі підписання вимоги представником акціонера, до вимоги
додається довіреність (копія довіреності, засвідчена у встановленому
порядку), що містить відомості, передбачені чинним законодавством.
4.5. Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається
безпосередньо до Товариства або надсилається рекомендованим листом на
адресу Товариства.
4.6. Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових
загальних зборів або про відмову у скланні позачергових зборів протягом
10 днів з дати отримання вимоги про скликання позачергових загальних
зборів.
Позачергові загальні збори повинні бути проведені протягом 45 днів з
дати отримання вимоги про їх скликання.

Повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів повинно

містити:
1) повне найменування та місцезнаходження Товариства;
2) дату, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди
мають
прибути акціонери) проведення загальних зборів;
3) час початку та закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних
зборах;
4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у
загальних
зборах;
4) перелік питань, включених до порядку денного;
5) порядок ознайомлення акціонерів з документами, пов'язаними із
порядком
денним;
6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть
ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.

Тема 5. Корпоративні відносини в товариствах з обмеженою та з

додатковою відповідальністю (дата проведення : 1 підгрупа – 29.04.22р.,
06.05.22р., 2 підгрупа – 20.05.22р.)
Надати відповідь на питання – «Припинення участі в товаристві з
обмеженою відповідальністю : підстави, наслідки, порядок
документального оформлення змін складу учасників, розрахунки з
вибулим учасником».

Підстави:
Не існує єдиного переліку підстав, які є приводом для виходу учасника з
ТОВ. Як правило під «виходом з товариства» всі розуміють продаж своєї
частки партнерам або третім особам. Проте, якщо проаналізувати Закон
про ТОВ і ТДВ, то можна знайти підстави, за яких стає можливим
ініціювання виходу учасника з ТОВ:

Особиста воля учасника (стаття 24 Закону про ТОВ і ТДВ)

Учасник може вийти з товариства та отримати вартість своєї частки або ж
відчужити свою частку іншим учасникам або третім особам.

Рішення інших учасників про виключення учасника з ТОВ (частина 2

статті 100 Цивільного кодексу України). Прийняття такого рішення
можливе за двох умов:
невнесення вкладу під час формування статутного капіталу (пункт 1
частини 2 статті 15 Закону про ТОВ і ТДВ);
неподання правонаступником заяви про вступ до товариства (частина 2
статті 23 Закону про ТОВ і ТДВ);

Звернення стягнення на частку учасника у ТОВ (стаття 22 Закону про

ТОВ і ТДВ). Підставою для цього є виконавчий документ (виконавчий
лист, рішення суду тощо). У такому випадку виконавець пропонує іншим
учасникам придбати частку учасника-боржника, щоб за рахунок коштів
від продажу погасити борг. Якщо інші учасники не скористаються цим
правом, то частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному
порядку.

Розрахунки:
З моменту виходу учасника з ТОВ та до моменту виплати йому вартості
частки у статутному капіталі може пройти не менше одного року, тому,
якщо учасник виходить з товариства з метою швидкого отримання
грошових коштів, то такий план може не спрацювати.

Спочатку товариство зобов’язане повідомити учаснику, який вийшов,

вартість його частки. Це повинно статися не пізніше 30 дня з дня, коли
товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника (наприклад,
отримання виписки з ЄДР). Разом з повідомленням вартості частки
учаснику надається її обґрунтований розрахунок.

Для визначення вартості частки залучається суб’єкт оціночної діяльності.

Порядок вибору такого суб’єкта може визначатися статутом товариства.

Далі, товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно

дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому
колишньому учаснику вартість його частки.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства

зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено
зобов’язанням із передачі іншого майна.

Знову ж таки, статутом товариства може встановлюватися інший порядок,

розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з
товариства.

Тема 6. Корпоративні відносини в повних та командитних товариствах

(дата проведення : 1 підгрупа – 06.05.22р., 2 підгрупа – 20.05.22р.)
Скласти порівняльну таблицю з відображенням основних рис, структури
управління, обсягу відповідальності учасників та інших ознак повного та
командитного товариств.

Тема 7. Корпоративні відносини в підприємствах різних видів (залежно

від форм власності) (дата проведення : 1 підгрупа – 20.05.22р., 2 підгрупа
27.05.22р.)
Надати характеристику корпоративних відносин в підприємствах
колективної власності (виробничий кооператив, підприємства об’єднань
громадян, релігійних організацій).
Виробничий кооператив

Виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах

членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка
базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами
майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути
передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах
членства також інших осіб.

Члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за

зобов'язаннями кооперативу у розмірах та порядку, встановлених
статутом кооперативу і законом.
Відповідно до ст. 164 Цивільного кодексу України установчим
документом виробничого кооперативу є його статут, що затверджується
загальними зборами його членів.

Статут виробничого кооперативу має містити крім відомостей,

передбачених статтею 88цього Кодексу, відомості про: розмір пайового
внеску члена кооперативу; склад і порядок внесення пайових внесків
членами кооперативу та про їхню відповідальність за порушення
зобов'язання щодо внесення пайових внесків; характер і порядок трудової
участі його членів у діяльності кооперативу та їхньої відповідальності за
порушення зобов'язань щодо особистої трудової участі; порядок розподілу
прибутку і збитків кооперативу; розмір і умови субсидіарної
відповідальності його членів за зобов'язаннями кооперативу; склад і
компетенцію органів управління кооперативу та про порядок ухвалення
ними рішень.

Кількість членів кооперативу не може бути меншою, ніж встановлено

законом.

Відповідно до ст. 165 Цивільного кодексу України майно, що є у власності

виробничого кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до
статуту кооперативу.

Член виробничого кооперативу зобов'язаний внести до дня державної

реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового внеску, а
частину, що залишилася, - протягом року з дня його державної реєстрації,
якщо інший строк не встановлений статутом кооперативу.
Прибуток виробничого кооперативу розподіляється між його членами
відповідно до їхньої трудової участі, якщо інший порядок не
встановлений статутом кооперативу.
Майно, що залишилося після ліквідації виробничого кооперативу та
задоволення вимог його кредиторів, розподіляється між його членами
відповідно до їхньої трудової участі, якщо інший порядок не
встановлений статутом кооперативу.

Член виробничого кооперативу має право на вихід із кооперативу. У

цьому разі йому виплачується вартість паю або видається майно,
пропорційне розміру його паю, а також здійснюються виплати,
встановлені статутом кооперативу.

Видача паю, виплата вартості паю та інші виплати членові кооперативу,

що виходить з нього, здійснюються у порядку, встановленому статутом
кооперативу і законом.

підприємства об’єднань громадян, релігійних організацій).

Згідно з ч. 1 ст. 112 ГК підприємством об'єднання громадян є унітарне
підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської
організації, політичної партії) для здійснення господарської діяльності з
метою виконання їх статутних завдань.

Характеристика підприємства, заснованого на власності об'єднання

громадян

Підприємство об'єднання громадян є унітарним підприємством. Це

означає, що за змістом ч. 4 ст. 63 ГК воно створюється одним засновником
— об'єднанням громадян, який виділяє необхідне для його діяльності
майно. Наявність інших співзасновників у підприємства об'єднання
громадян — громадян, юридичних осіб — суб'єктів господарської
діяльності або інших об'єднань громадян тощо виключається.

Підприємство об'єднання громадян засновується на власності об'єднання

громадян (громадської організації, політичної партії).

Загальні положення ст. 24 Закону України від 16 червня 1992 р. «Про

об'єднання громадян» дозволяють зареєстрованим об'єднанням громадян з
метою виконання статутних завдань і цілей здійснювати необхідну
господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення
госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, а
також засновувати підприємства. Положення ч. З ст. 112 ГК
передбачають, що засновником підприємства об'єднання громадян є
відповідне об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також
об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом
передбачено право заснування підприємств. Проте політичні партії,
створювані ними установи і організації не мають права засновувати
підприємства, крім засобів масової інформації, підприємств, що
здійснюють продаж суспільно-політичної літератури, інших
пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів з власною символікою,
проведення виставок, лекцій, фестивалів та інших суспільно-політичних
заходів, а також самим займатись господарською та іншою комерційною
діяльністю. Фактично виступати засновниками підприємств як пов-
ноцінних суб'єктів господарювання, можуть лише громадські організації.

3. Підприємство об'єднання громадян засновується для здійснення

господарської діяльності.

Засновані підприємства об'єднання громадян мають статус юридичних

осіб і здійснюють свою діяльність на праві оперативного управління або
господарського відання відповідно до цілей і завдань, передбачених їх
установчими документами.

4. Господарська діяльність, заради здійснення якої засновується

підприємство об'єднання громадян, покликана досягтимети виконання
статутних завдань такого об'єднання.