МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Реферати з тем "Глобальні моделі-прогнози розвитку природи і суспільства.";

"Міжнародна діяльність по охороні земель, повітряного та водного
басейнів" ; "Пестициди та наслідки їх використання"

Виконали:

Студентки групи КН-20

Юрчук Олеся

Нестеренко Валерія

Перевірила:

доцент кафедри екологічного

менеджменту

Морева В.В.

Маріуоль 2020
 Змістовий модуль 1.
Фундаментальні поняття екології Сучасна екологічна ситуація на
глобальному, національному та регіональному рівнях.

Тема:Глобальні моделі-прогнози розвитку природи і суспільства.

Мета: дізнатися про глобальні моделі-прогнози розвитку природи і
суспільства
Завдання: знайти інформацію про глобальні моделі-прогнози розвитку
природи і суспільства зробити висновки

Пошук шляхів і методів подолання кризових ситуацій пов'язаний з

виникненням нового наукового напрямку - глобального моделювання
(глобалістики).

Методичною основою даного напрямку стали: системна динаміка,

теорія багаторівневих ієрархічних систем, міжрайонний та міжгалузевої
підхід ("витрати - випуск"), математичне прогнозування.

Слід підкреслити істотну роль, яку відіграє аналіз взаємозв'язків

екологічної проблеми з процесами росту народонаселення й проблемами
соціально-економічного розвитку.
Виходячи з цього, глобальними моделями зазвичай називають
соціально-екологічні моделі розвитку, орієнтовані на прогноз розвитку
(деградації) біосфери і цивілізації на Землі або в її великих регіонах.

У глобальних моделях повинні враховуватися економічні, демографічні,

екологічні, соціальні, політичні чинники в їх взаємозв'язку. У просторовому
сенсі глобальні моделі повинні включати весь світ (без винятку). Саме ці
властивості дозволили подолати обмеженість приватних підходів і вийти на
новий рівень в чисельному прогнозуванні глобальних соціально-екологічних
процесів. Таке прогнозування здійснюється за трьома основними
напрямками.
Прогнозуються:

- Конкретні терміни виснаження запасів того чи іншого виду

невідновлюваної сировини;
- Чисельність населення, яке може "прогодувати" Земля;
- Динаміка чисельності населення у світі, в окремих країнах і регіонах
як складових частинах глобальної системи.

Вибух інтересу до екологічних і демографічними прогнозами припадає

на 70-і рр. XX ст. У цей час були виконані найвідоміші праці по глобальному
моделювання. Більшу частину з них (за підтримки Римського клубу -
наукової неурядової неполітичної організації, створеної в 1968 р) опублікував
італійський економіст, громадський діяч та бізнесмен Ауреліо Печчеї.

Однією з перших моделей, розроблених з ініціативи Римського клубу,

була модель " Мир-2" (1970) найбільшого фахівця в області теорії
управління, професора Массачусетського технологічного інституту Дж.
Форрестера. Саме йому належить ідея створення глобальних моделей на
основі синтезу досягнень математики, економіки, демографії, екології.
У моделі "Мир-2" аналізувалося поведінку п'яти компонентів:
чисельності населення Землі, капіталу (основні фонди), частки
сільськогосподарського капіталу (сільськогосподарські фонди),
невідновлюваних природних ресурсів, забруднення планети.
Розрахунки, проведені на часовому інтервалі з 1900 по 2100 рр.,
показали, що при сучасних темпах розвитку виробництва забруднення
природного середовища до 2050 р в 7-8 разів перевищить рівень 1970
Починаючи з 20-30-х рр. XXI ст. темпи зростання чисельності населення
Землі зменшаться. Невідновлювані природні ресурси до 2100 р будуть майже
вичерпані, їх залишиться менше третини від сучасних запасів. Виснаження
запасів природних і трудових ресурсів призведе до середини XXI ст. до
істотного скорочення випуску промислової продукції. Загальний занепад
цивілізації знизить антропогенне навантаження на природне середовище, її
забруднення до кінця нинішнього століття значно зменшиться, але це не
призведе до повторного витка розквіту цивілізації.

Наступна глобальна модель " Мир-3" була створена групою вчених

на чолі з Д. Медоузом в 1972 р Вона, так само як і "Мир-2", відноситься до
першого покоління прогнозних моделей, проте її внутрішня структура
набагато складніше. До моделі входять 12 основних і 16 допоміжних
диференціальних рівнянь. Як і в моделі "Мир-2" завдання вирішувалося на
часовому інтервалі з 1900 по 2100 рр.
Результати моделювання виявилися дуже близькі до висновків Дж.
Форрестера. При збереженні сучасних тенденцій розвитку за бурхливим
зростанням цивілізації в кінці XX - початку XXI ст. повинна послідувати
катастрофа, пов'язана із зростанням забруднення Землі, виснаженням
природних ресурсів. Вона виразиться в занепаді промислового виробництва
та істотному зниженні чисельності населення.
Для пошуку шляхів виходу з цієї катастрофи Д. Медоуз розробив ряд
модельних сценаріїв. Головний висновок, до якого прийшов Медоуз, полягав
у тому, що жодна запобіжна міра, взята окремо, не може запобігти
прийдешню катастрофу. Запобіжні заходи - "умови екологічної та економічної
стабільності" - повинні носити комплексний характер.
Стан соціально-екологічної системи, в якій реалізуються комплексні
заходи, отримало назву стан глобальної рівноваги.

Модель Д. Медоуза (1972), представлена у формі доповіді Римському

клубу під назвою "Межі зростання", стала однією з найпопулярніших
публікацій на Заході.
Заслуга перших моделей полягає в тому, що розрахунки по них
дозволили встановити той факт, що якщо сучасні тенденції суспільного
розвитку збережуться, то в майбутньому столітті настане криза, пов'язаний з
виснаженням природних ресурсів, забрудненням природного середовища,
обмеженістю сільськогосподарських площ, надмірним зростанням населення.
У наступні кілька років були розроблені нові проекти. Їх автори
спробували врахувати основні критичні зауваження, висловлені на адресу
піонерних моделей. Зокрема, вони хотіли усунути надмірну схематизацію
системи, що виразилася в моделюванні світу в цілому.\
Проект М. Месаровича (США) і Е. Пестеля (ФРН) був представлений в
якості другої доповіді Римському клубу в 1974 р під назвою " Стратегія
виживання" , або " Людство біля поворотного пункту" . У ньому був
зроблений висновок, що катастрофа не станеться, якщо 2025 г. "багаті" країни
допоможуть "бідним" подолати відсталість. Це може бути досягнуто в
результаті добровільного перерозподілу економічних ресурсів між регіонами
Землі.
Якщо цього не відбудеться, то при збереженні існуючих тенденцій
світового розвитку неминуча ціла серія регіональних катастроф, які
відбудуться значно раніше, ніж це припускали вчені групи Медоуза. Було
визначено різницю в характері кризи: для країн високого рівня економічного
розвитку основну небезпеку представляють зростання забруднення
середовища і розвиток ядерної енергетики, а для розвиваються - прогресуюче
виснаження природних ресурсів, зростання населення у взаємозв'язку з
продовольчою проблемою.

"Стратегія виживання", на думку Месаровича і Пестеля, полягає не в

досягненні "стану глобальної рівноваги", як припускали автори надали Ключ
до вирішення проблеми полягає в переході до "органічного зростання"
(замість експоненціального) - диференційованого розвитку різних частин
світової системи, в результаті чого досягається збалансований розвиток
всього людства. Ідеї цього проекту були використані в практичній діяльності
деяких держав (Єгипет, Венесуела, Австрія, Індія, Фінляндія).
 Слід підкреслити, що даний проект став новим кроком у моделюванні
глобальних процесів. До його заслуг слід віднести:
- Спробу диференціації світової спільноти по регіонах;
- Включення в модель керуючих впливів;
- Використання сценарного підходу по розглянутих проблем
(демографічної, продовольчої, енергетичної, екологічної, соціально-
економічної).
Звичайно, в моделі були й недоліки, зокрема, умовність поділу світової
системи на регіони, невирішеність проблем їх взаємодії, недостатній облік
екологічних наслідків, обмеженість можливих сценаріїв розвитку, відсутність
аналізу ролі регіональних екологічних катастроф та ін.
Незважаючи на те, що оцінка моделі Месаровича і Пестеля далеко
неоднозначна, її результати багато в чому визначили подальший розвиток
глобального моделювання, яке пішло по двох напрямах:
• розробка переважно економічно глобальних моделей;
• розвиток геоекологічного напрямки глобалістики (СРСР).
В основі моделей другого покоління лежить нормативний підхід до
процесів світового розвитку, що має на увазі використання нормативів,
заданих на основі суспільних пріоритетів.

Перші дослідження в даному напрямку були проведені в рамках

системи МИР (АН СРСР). Відмінною особливістю тих розробок є побудова
механізмів впливу (елементів планування, управління) на стан змінних, які
описують глобальну систему в динаміці. Іншою особливістю моделі став
предмодельний аналіз у вигляді спеціальних якісних гіпотез розвитку
окремих складових глобальної системи. Оцінювалися результати соціально-
політичного та економічного розвитку світу в цілому і його найважливіших
регіонів за базовий період (1950- 1978). Простежувалися структурні
зрушення в економіці, політиці, соціальній сфері, народонаселення. При
цьому вперше були апробовані такі показники, як приватне і загальне
рівновагу, престиж окремих країн і коаліцій та ін.
Глобальна модель містила три блоки: економічний, соціально-
політичний і екологічний.
Результати дослідження підвели до необхідності виділення
демографічних розрахунків у спеціальну модель, оскільки характер
демографічного зростання в чому визначає стан інших складових глобальної
системи.

Специфічні для Європи регіональні екологічні проблеми увійшли в

проект " Майбутнє довкілля в Європі" (1985), який був розроблений в
міжнародному інституті прикладного системного аналізу (МІПС). Головна
мета проекту полягала в обгрунтуванні довготривалої стратегії управління
навколишнім середовищем в Європі на період до 2030 р В основу оцінки
екологічного майбутнього Європи покладено аналіз соціально-економічних і
політичних чинників розвитку суспільства з урахуванням їх пріоритетності.
Крім того, були враховані можливі "поворотні точки" розвитку, до числа яких
належать: війна; раптовий і сильний економічний спад; міграції, зумовлені
соціально-економічними або екологічними факторами; зростання
ефективності використання енергії; розвиток нетрадиційних джерел енергії
тощо.
Головний висновок поданим прогнозом полягав у тому, що екологічно
благополучне соціально-економічний розвиток Європи можливе лише в
умовах збереження такій же ситуації в глобальному масштабі.

Тісний взаємозв'язок економічного та екологічного блоку глобальної

системи показана в проекті " Майбутнє світової економіки" (1979). Цей
проект, створений за завданням ООН групою фахівців на чолі з В.
Леонтьєвим, посів особливе місце серед економічних моделей. Модель
побудована на основі розробленого В. Леонтьєвим методу міжгалузевого
аналізу (метод аналізу витрат випуску продукції) і включає понад 2500
рівнянь, а світова система в цьому проекті характеризується 270
переменнимі2.
Головний висновок із цього проекту полягав у тому, що індустріалізація
як основний метод скорочення розриву між розвиненими країнами та
країнами поглиблює проблеми захисту навколишнього середовища. Для
усунення забруднення частка ВНП, інвестованого на екологічні потреби,
повинна бути не нижче 1,5-2,5%, а краще 4-5%. Такі витрати доступні тільки
високорозвиненим країнам.

У другому поколінні моделей безперечний науковий інтерес викликала

доповідь президенту США " Глобальні проблеми - 2000" , виданий в 1988 р
Радою за якістю навколишнього середовища Міністерства закордонних справ
США. У ньому міститься найбільш детальна характеристика світу.
У доповіді проведена інвентаризація вже виявлених і очікуваних
порушень навколишнього середовища, складені прогнози на основі
припущення про збереження тенденції сучасних політичних, економічних і
технічних тенденцій розвитку, які не порушуються катастрофічними подіями
(наприклад, війнами).
Результати прогнозу полягали 15 наступному. До 2000 р в країнах, що
розвиваються буде проживати 5 млрд осіб, у тому числі 1,3 млрд - у стані
постійного недоїдання; 40% тропічних лісів буде знищено, а ще через 28
років в країнах, що розвиваються зовсім не залишиться лісових масивів,
доступних для експлуатації. У зв'язку з цим центр ваги сировинної проблеми
переміститься з металургії й енергетики на незворотні втрати ресурсів
рослинного походження.
Незадовго до цього в доповіді " За межами століття
марнотратства" англійський вчений Д. Габор намічав загальні риси виходу
з глобальної кризи. На його думку, повинні бути створені відповідні соціальні
умови для життя людей і побудовано нове, "зріле суспільство", здатне
забезпечити поліпшення якості життя всіх жителів планети і забезпечити
гуманне ставлення людини до природи, не порушує гармонії в ній.

Третій етап у глобальному моделюванні відзначений проблемно-

прогнозними підходом до розгляду питань світового значення.
Цей підхід заснований на прагненні використовувати глобальні моделі в
конкретних галузевих і міжгалузевих розробках (на відміну від моделей
першого і другого покоління, в яких аналізувалися тенденції світового
розвитку і робилися спроби прямого впливу на нього).
Моделі третього покоління включають три блоки досліджень:
• загальноекономічний;
• енергетичний;
• продовольчий.
Екологічний аспект прямо або побічно був складовою частиною
кожного з названих напрямів.

Серед загальноекономічних моделей широку популярність має

система ЛІНК, створена в США під керівництвом Л. Клейна (Уортонской
асоціація економетричних прогнозів) і призначена для безпосередньої
допомоги урядовим органам. В системі об'єднано 13 окремих моделей по
розвинених капіталістичних країнах (США, Канада, Франція, Німеччина,
Великобританія, Італія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, Нідерланди, Австрія,
Японія, Австралія), чотири моделі для регіонів країн, що розвиваються,
моделі серії СОВМОД (СРСР ). ЛІНК постійно оновлюється і розширюється.

Серія енергетичних глобальних моделей найбільш численна (більше

10). Моделі включають прогнози поведінки ринку нафти та інших
енергоресурсів при різних припущеннях про динаміку ринку в умовах різних
темпів соціально-економічного та технологічного розвитку (ВЕЛФ, 1960;
Хефеле, 1982). Однак при детальному аналізі виробництва і споживання
енергоресурсів всі інші галузі господарства представлені в сильно
агрегованому стані, дані демографічних прогнозів при цьому задаються
досить умовно.

Енергетичної темі присвячений шостий доповідь Римському клубу

Енергія: зворотний рахунок" (Т. Монбріаль, 1978, Франція). Головний
висновок доповіді містить застереження про "другий енергетичній кризі",
"енергетичної катастрофи", в результаті яких люди можуть стати "жертвами
енергетичної драми".
Не менш гострий інтерес до продовольчим моделям обумовлений
виключною важливістю цієї теми. Саме з нею пов'язаний початок розробки
проблемно-прогнозних моделей. Серед моделей даної серії особливої уваги
заслуговує голландський проект " Подвоєння населення і продовольчого
постачання" . Автор робить висновок про відносний характер нестачі
продовольства у світі, про провідну роль соціально-економічних (а не
технологічних) причин дефіциту продовольства в окремих країнах і регіонах.
Продовольчої проблемі в країнах, що розвиваються присвячений
восьмий доповідь Римському клубу " Третій світ: три чверті світу " (М.
Герні, 1980, Франція). Він орієнтує такі країни на самозабезпечення
продовольством через реорганізацію сільського господарства.

Інший підхід до продовольчої проблеми був використаний в англійській

глобальної моделі (1977), з вивчення економічних аспектів постачання
продовольством на внутрішніх і зовнішніх ринках через механізм
ціноутворення. Аналіз різних підходів до розгляду продовольчої проблеми
приводить до висновку про те, що її рішення пов'язане не тільки з сільським
господарством, але зачіпає ряд питань економічного, демографічного та
екологічного характеру.

Отже, моделювання пов'язане з вирішенням низки глобальних проблем

людства (у тому числі і власне екологічних). За допомогою розроблених
моделей було отримано ряд важливих з точки зору теорії і практики
результатів і висновків, що свідчать про ефективність таких досліджень, але
всі вони містять ряд недоліків.

У доповіді Римському клубу " Фактор чотири. Витрат - половина,

віддача - подвійна" або " Фактор чотири. Подвоєння багатства,
дворазова економія ресурсів" , який підготовлений Е. Вайцзеккер, Е. Ловінс і
Л. Ловинс, пропонуються деякі нові рішення старих проблем, чатують на
людство на шляху до сталого розвитку. Чи правильно ми живемо? І як жити
правильно? Це основні питання, на які намагаються відповісти автори,
говорячи про економіку, технології, екології, природних ресурсах, вільному
ринку. Фактор чотири «пропонує новий підхід до прогресу, ставлячи на
чільне місце збільшення продуктивності ресурсів».

Висновки

Хоча вся сукупність сучасних глобальних моделей не досягає

вирішення основних еколого-економічних проблем, вона дозволяє намітити
етапи та напрями подальших досліджень. Кожен план, система, тощо
підходять кожній країні по-своєму, тому про вибір потрібно уважно думати.
Країни світу схожі , але не однакові.

Джерела :
https://stud.com.ua/18770/ekologiya/ekologichni_prognozi_rozvitku