Семінар 3

1. Розкрийте сутність культурного коду. Чи є культурні коди конкретними

виявами типів культур?

Культурний код — набір стандартизованих чи нормативних конвенцій,

очікувань чи означувальних практик у певній галузі, які були б знайомі
представникам певної культури чи субкультури. Культурні коди є
конкретними виявами типів культур.

2. З якими основними ознаками різняться західний і східний типи

комунікації? Що можна сказати про особливості українського
комунікативного стилю?

Загальноприйнятим у теорії міжкультурної комунікації вже стало

протиставлення вузькоконтекстуальних (букв. низькоконтекстуальних
з англ. low-context) та ширококонтектуальних (букв.
висококонтекстуальних з англ. high-context) культур, запропоноване ще
Е. Холлом

Так звані ширококонтекстуальні культури (Китай, Японія та ін.) для

досягнення повного порозуміння потребують гарного знання усього
контексту спілкування. Не тільки ситуативного (власне
дискурсивного), а широкого, у тому числі культурно-історичного,
релігійного, філософського, ідеологічного і т.д. Лише мовне
спілкування без урахування невербальних особливостей комунікації у
цих культурах може бути ненадійним. Недарма японську бесіду
описують як гру недомовок або айсберг, де найголовніша сутність
може навмисно приховуватися мовними засобами.

Культури широкого контексту взагалі більше уваги приділяють не

словам, а мовчанню, під час якого відбувається щось схоже на акт
телепатії. В японській мові є термін іссін денсін, який буквально
перекладається як традиційна телепатія подумки. У корейській мові є
аналогічний термін і-сім-жун-сім, яким передається одна з найвищих
форм комунікації

Для того, щоб пояснити, що таке широкий контекст комунікації, Е.

Холл наводить приклад про двох підлітків, які виросли разом і можуть
спілкуватися набагато економніше, ніж двоє суддів або політиків,
адміністраторів та ін., коли їм треба дійти якогось спільного висновку.
Взаєморозуміння між цими підлітками буде набагато вищим, ніж
навіть між матір’ю та її сином, який намагається пояснити їй, чому він
вплутався у бійку

+Культури вузького контексту, в термінах Е. Холла, навпаки, більш

прямолійні, інформативно достатні, оскільки все, що треба сказати,
говориться за допомогою мови. Типовим прикладом
вузькоконтекстуальної культури є американська. Хоча і там не бракує
різних комунікативних пасток – випадків, коли етика поведінки
приховує реальну ситуацію. Чого варті, наприклад, американські
посмішки ввічливості або клішовані відповіді типу I am fine (Я в
порядку, мені добре) на запитання Are you OK, How are you (Ти в
 порядку? Як ти?), яке звучить із вуст навіть смертельно поранених в
американських книжках і фільмах.

Індивідуалізм/колективізм. Відмінності між індивідуалістськими та

колективістськими культурами зумовлюються внутрішньою орієнтацією
членів соціуму на досягнення кінцевої мети. Іншими словами, важливий
баланс сенсу життя: для себе чи для інших.

Яскраво виражений колективізм – це ідеологія Радянського Союзу, яку добре

пам’ятає середнє та старше покоління. Дотепер глибинні основи цієї ідеології
живуть у свідомості «народжених у СРСР», для яких сенс життя – служіння
людям, Батьківщині, а не собі. Інший (інакший) спосіб мислення
оголошувався ворожим, буржуазним, імперіалістичним. Така ідеологія
переслідувалася, засуджувалася, а інколи й каралася різними способами.
«Единица – вздор, Единица – ноль …», – писав свого часу «глашатай
революції» Володимир Маяковський.

Проте до культур колективістського типу відносяться не тільки країни з

тоталітарним режимом, а й більшість країн Сходу та Азії і не тільки. За
даними професора соціальної психології Іллінойського університету в Чикаго
Гарі Трайендіса, приблизно 70% населення усього світу живе у
колективістських культурах Усе закономірно. Колективізм – найголовніший
спосіб соціалізації особистості. Крім того, це і вроджений біологічний
механізм самозбереження, який діє у тваринному світі тощо.

Колективістське суспільство – це суспільство жорсткої соціальної структури

з чітким розподілом на соціальні угрупування (родинні, кланові,
організаційні та ін.), всередині яких кожному гарантована увага, захист і
турбота інших в обмін на відданість групі.

3. Визначте домінантні риси української, американської та інших

національних різновидів комунікативної поведінки.

Українська- 1. Товариськість, комунікативний демократизм 2. Комунікативна

стриманість 3. Комунікативний песимізм (Як справи? Так собі) 4. Щирість у
спілкуванні 5. Низький ступінь комунікативної толерантності 6.
Несхильність до світських розмов, схильність до щирих розмов, які часто
торкаються сфери особистих інтересів 7. Більший ступінь свободи вступу,
підключення та переривання комунікативного контакту, допустимість
перебивання співрозмовника 8. Можливість саморозкриття – повідомлення
особистісної інформації малознайомим людям 9. Широта тематики
спілкування 10. Невисока компліментарність та евфемістичність 11.
Підвищена можливість емоційної реакції на репліку співрозмовника

Американська- 1. Товариськість, відкритість, комунікативний демократизм 2.

Яскраво виражена комунікативна привітність 3. Комунікативний оптимізм
(How are you doing? Just fine!) 4. Діловитість та правдивість у спілкуванні 5.
Комунікативна толерантність (political correctness) 6. Свобода вступу до
контакту, низька свобода підключення до контакту, плавність виходу з
контакту, небажаність перебивання співрозмовника 7. Приватність,
неприйнятність повідомлення особистісної інформації незнайомим
людям (Privacy) 8. Тематична обмеженість спілкування, малоінформованість
із питань, які не входять до сфери особистісних інтересів 9. Висока
компліментарність та евфемістичність 10. Схильність до обговорення
власних успіхів та досягнень, недопустимість емоційної реакції на репліку
співрозмовника

4. Розкрийте сутність комунікативного стилю. Які існують різновиди

комунікативних стилів і на чому ґрунтується їх диференціація?
Охарактеризуйте кожен комунікативний стиль із наведенням прикладів.
Поняття комунікативний стиль означає властиві людині звичні способи
поведінки, які використовуються при взаємодії з іншими людьми.
Комунікативний стиль виявляється насамперед як набір певних дій, умінь та
навичок.

Вибір стилю спілкування залежить від психологічних особливостей комуні

канта (емоційності, відкритості), його життєвого досвіду, а також загальної
моральної культури суспільства. Комунікативна майстерність людини
виявляється в культурі її мовлення, у вмінні уникати конфлікту завдяки
вибору адекватної форми комунікативної поведінки. Стиль комунікативної
поведінки чи поєднання різних стилів свідчать про рівень соціальної
адаптації, моральної культури людини.

Розуміння власного комунікативного стилю й уміння розпізнавати стиль

комунікативного партнера – важливі характеристики комунікативної
компетентності.

Виділяють продуктивний і непродуктивний комунікативні стилі. В основі

такого поділу лежить ціннісна вісь «ставлення до іншого як до цінності –
ставлення до іншого як до засобу». Перший полюс цієї шкали – ставлення до
людини як до цінності – полягає у визнанні партнера по спілкуванню
вільним, відповідальним, у повазі до його права бути таким, яким він є, у
прагненні до співробітництва, в готовності зрозуміти іншого, визнати його
унікальність, у свідомому прагненні до діалогу та співробітництва. Другий
полюс характеризується ставленням до партнера як до засобу, знаряддя для
досягнення власних цілей: потрібен – залучити, не потрібен – посунути,
заважає – прибрати… Таке ставлення базується на визнанні власної переваги
над іншими. У психологічному плані ця позиція виявляється в егоцентризмі –
повному нерозумінні іншої людини, відсутності спроб поглянути на ситуацію
її очима, у використанні стереотипних уявлень.

Звичайно, більшість випадків взаємодії між людьми являють собою щось

середнє між описаними протилежностями. Визначають кілька рівнів, кожен з
яких відповідає певній стратегії міжособистісної взаємодії.

1. Домінування: ставлення до іншого як до засобу для досягнення власних

цілей, ігнорування його інтересів і намірів, бажання мати необмежену
односторонню перевагу, відкритий імперативний вплив.

2. Маніпулювання: виникає за умови, що відкрито переграти суперника

вже неможливо; зберігається тенденція ігнорування його інтересів і
намірів, але прагнення домогтися свого відбувається з «оглядкою на
думку інших»; часті прийоми – провокація, обман, інтрига, натяк.

3. Суперництво: партнер по спілкуванню уявляється небезпечним і

непередбачуваним, з силою якого потрібно рахуватися, щоб переграти
його. Інтереси іншого враховуються настільки, наскільки це необхідно
для боротьби з ним.

4. Партнерство: ставлення до іншого як до рівного, з ким потрібно

рахуватися, але водночас прагнення не розкривати цілі своєї діяльності,
щоб запобігти шкоди собі. Стосунки рівноправні, але обережні, мають
 в основі узгодження інтересів і намірів. Способи впливу базуються на
угоді, яка є водночас і засобом об’єднання, і засобом тиску.

5. Співдружність: ставлення до іншого як до самодостатньої цінності,

прагнення до єднання для досягнення близьких або спільних цілей;
основним інструментом впливу є вже не угода, а повна згода.

Завдання до семінару 3
1. Interpretation has lots of variants. It is based of observation, but it’s not
always true. You can just guess or think.
2. Observation is always true. You look at something and know what is
happening.
Task 2
1. Interpretation
2. Interpretation
3. Observation
4. Observation
5. Observation
6. Interpretation
7. Observation
8. Interpretation

Семінар 4
1. . Слова латинського та грецького походження в англійській мові
Давні племена, предки англо-саксів, що населяли північну частину
Центральної Європи вели торговий обмін з Римською Імперією, воювали з
нею, стикалися з римськими купцями і запозичували у римлян ряд слів,
пов'язаних з поняттям торгівлі, або видом товарів і нових для цих племен
предметів.

Наприклад:

vinum - вино wine - вино

pondo - міра ваги pound - фунт

uncia - унція ounce - унція

moneta - шматочки металу mint - карбувати монети для обміну

cista - ящик (вмістище chest – скриня для зберігання)

discum - страва, диск dish - страва

Ми можемо дослідити історію грецьких запозичень. Слідує, що слова

грецького походження були запозичені переважно завдяки латинській мові.
Цей факт може бути легко пояснений.

clerk (gr. clericus) спочатку був персоною, яка служила в церкві,

to offer (gr. offeron) малося на увазі приносити жертву,=

icon (gr. ikona) означало просто "образ"

2. Інтернаціоналізми в англійській мові

Прислівник dramatically в англійській мові означає "яскраво, ефектно,
вражаюче; сильно "

В англійській мові "trivial" має значення "звичайний, тривіальний;

несуттєвий, незначний; обмежений; ненауковий, народний", а схожий
прикметник "тривіальний" в українській мові означає "той, що втратив
оригінальність, свіжість; вульгарний, банальний".

Також до розповсюджених інтернаціоналізмів належать такі слова як – plan,

radio, surprise, film, internet.

3. Неологіми в англійській мові

Wingman – друг, що допомагає познайомитись із особою протилежної статті.

Possimpible (possible+impossible) – щось, що знаходиться на межі можливого

та неможливого.

Aftercpal – людина, яка плескає останньою, коли всі решта вже закінчили.
Що часто трапляється з die-hard fans (з відданими фанатами) чи з батьками,
коли їхня дитина виступає на шкільному святі.

Unkeyboardinated – вживається про людину, яка не може не робити помилки

коли пише повідомлення.

Carcolepsy ‒ стан, при якому людина засинає, як тільки рушає автомобіль.

Errorist – той, хто часто робить помилки або завжди неправий.

Nonversation – беззмістовна розмова.

4. Сленгова англійська мова
Отже, в самому широкому значенні, сленг – це набір особливих слів, чи нових значень
уже існуючих слів, котрі використовують певні групи людей (вікові, професійні,
суспільні, тощо). Окремо стоять жаргонізми.

FULL OF BEANS – енергійний, заводний. Буквально – «повний бобів». За

однією з версій – кавових, адже кава – відомий енергетик.
 BLATANT – дещо явне, очевидне.
SMASHING- Дивовижний, чудовий, збентежуючий. А дослівний переклад –
разючий, приголомшливий.
 SPLASH OUT- Потратити надто багато грошей, дослівно
 GRUB/NOSH- Обидва ці слова означають процес їжі похапцем, перекус на
скору руку.
WANGLE- Хитрий прийом (зазвичай не чесний) – а також підступ, обвести
когось довкола пальця.

Завдання до 4 семінару
Завдання 1
1.Some gestures in Germany and Ukraine are different. For example, in Ukraine, if
we want to show that someone is crazy, we twist our finger to our temples. In
Germany, however, there is another gesture for this. The Germans are waving their
hand in front of their face.
Or, for example, a gesture indicating that you are not averse to drinking. In
Ukraine, this is touching the neck with two fingers. In Germany, it is a fist with a
protruding little finger and thumb. They bring such a fist to their mouth - a gesture
comes out that calls for drinking alcohol.
Another interesting gesture. In Ukraine, people show the number three using their
middle three fingers. In Germany, people use their index and middle fingers for
this.

Завдання 2

Once my family and I went on vacation to Tunisia. Like all tourists, I wanted to
buy some kind of souvenir at the souvenir shop in the market. When I chose the
item I liked, the seller asked if the item was damaged? Instead of answering, I
showed such a gesture as - everything is okay - big and forefinger connected in a
ring. The seller in the market was surprised. He later explained that this gesture in
Tunisia means "I will kill you". I was very uncomfortable. I, in turn, explained that
in Ukraine, this gesture means that everything is fine.
If I were in the seller's place, I would be surprised and ask what he had in mind.
Knowing that this is a tourist, I would not be angry or offended in any way. I might
even laugh. But I would definitely ask where the tourist comes from and what it
means to this homeland.

Завдання 3
1. Individuals from any two cultures must make the same observations, but their
interpretations can be very contrasting . That's the reason why they attach
dissimilar cultural definitions to what they observe.

2. Interculturally competent individuals will correct their

way of acting according to the context they find themselves in.
3.Gestures and actions have symbolic meaning when they are explained through a
cultural lens.

4.Low-context cultures are those that communicate information in direct, explicit,

and precise ways. This is in contrast to high-context cultures, which communicate
in ways that are implicit and rely heavily on nonverbal language.
5. Monochronic cultures like to act on just one thing at a time. They value a clear
order and sense of there being a proper time and accommodation for everything.

Семінар 5

1. Діалог культур, культурна експансія

Діалог культур — форма міжкультурної взаємодії, в процесі якої

відбувається взаємна трансформація культур, значущі явища в одній культурі
породжують відповідні феномени в іншій, що обумовлює наявність спільного
культурного тезаурусу. Діалог культур передбачає тісні взаємини між
суб’єктами культурного процесу (людські спільноти, етнічні і національно-
політичні утворення). Сучасні наукові уявлення про діалог культур
ґрунтуються на доробку філософів-діалогістів (М. Бахтін, М. Бубер та ін.) і
соціологів культури (Г. Зіммель, Дж.-Г. Мід, П. Сорокін, Г. Померанц та ін.).
М. Бахтін визначив такі ознаки діалогічних відносин: смисловий характер;
учасниками є висловлювання; висловлювання належать відповідним
суб’єктам; кожний із суб’єктів є самостійним і в діалозі ставить свої
запитання; утворення відкритої цілісності, в якій суб’єкти взаємно
збагачуються, але не зливаються. Діалог культур не зводиться тільки до
дружньої взаємодії. Для нього важливим є значущість культурних суб’єктів
один для одного, постійне утримання один одного в полі культурної уваги.
Причинами можуть бути як братські стосунки між народами, так і тривала
ворожнеча між ними (наприклад, у Галичині українсько-польський
культурний діалог другої половини XIX ст. — першої половини ХХ ст.,
взаємодія СРСР та США під час «холодної війни»). Діалог культур
відбувається як між всіма підсистемами культури, так і на технологічному,
соціальному, ідеологічному (символічному) тощо рівнях (Л. Вайт). Діалог
культур взаємно опосередковується із внутрікультурним.

Культурна експансія — комплексний, системний і багатогранний процес,

детермінований, по-перше, розширенням області впливу домінуючої
культури за її початкові межі, що історично склалися; по-друге, послідовною
практикою використання, що розширюється, на нових, раніше не задіяних,
територіях символічних об'єктів, смислів, засобів їх вираження.

2. Емпатія і толерантність.
Емпатія – це здатність розуміти і відчувати почуття іншої людини. Іншими
словами – здатність помістити себе в “поле” чужої позиції. Визначення
емпатії охоплює широкий спектр емоційних станів
Толерантність – це вже давно не про стать, гендер, колір шкіри і сексуальні
вподобання.

Толерантність – це перестати думати, що інша людина така ж, як ви.

Перестати думати, що інші люди мислять так само швидко, як ви. Так само
реагують, як ви. Так само діють в схожих ситуаціях. І зовсім недалекоглядно
вважати, що інші люди можуть відчути точно те саме, що і ви.
 3. Причини виникнення стереотипів у культурі

Процес формування стереотипів грунтується на дії другої сигнальної системи

і включає три фази. Початкова фаза формування стереотипу передбачає
послідовний вплив окремих словесних або зорових подразників на органи
почуттів другої сигнальної системи та взаємодію комплексних подразників
від слів та зорових образів у вищих відділах головного мозку, що
завершується виникненням у свідомості цілісного уявлення, актуалізацією
наявних асоціацій свідомості. Потім настає фаза пошукової реакції, коли
чутне або видиме ототожнюється з уявленнями і пізнається як шукане задане.
При цьому загальне схематичне уявлення збагачується деталями і набуває
конкретного характеру. Заключною фазою всього процесу є впізнавання.
Вихідна інформація для стереотипу зберігається у мозку як асоціацій. Тут
функціональні елементи сприйняття та пам'яті, що володіють різною
спеціалізацією, порушуються та викликають різні почуття, символи та
образи, які у своїй сукупності й утворюють відповідний стереотип.

4. Вторинна адаптація/соціалізація (інкультурація

Каждому человеку предстоит жить в обществе, и поэтому социальная

интегрированностьявляется чрезвычайно важным фактором его жизни.
Любому из нас необходимо определенное умение приспособляться к
обществу, иначе индивид обречен на устойчивую неспособность ладить с
окружающими, изоляцию, мизантропию и одиночество. Индивидуальное
развитие каждого человека начинается с его постепенного вхождения,
включения в окружающий мир. С самого раннего детства человек усваивает
принятые манеры поведения и образцы мышления до тех пор, пока
большинство из них не становятся привычными. Это вхождение в мир
происходит путем усвоения индивидом необходимого количества знаний,
норм, ценностей, образцов и навыков поведения, позволяющего ему
существовать в качестве полноправного члена общества.

+Этот процесс освоения индивидом норм общественной жизни и культуры

обозначается в различных гуманитарных науках понятиями «инкультурация»
и «социализация». Эти понятия во многом совпадают друг с другом по
содержанию, так как оба подразумевают усвоение людьми культурных форм
(паттернов, англ, pattern) какого-либо общества. Под последними обычно
понимают устойчивые совокупности технологий мышления, поведения,
взаимодействия, последовательности действий, построения суждений,
различные культурные формулы и символы, отражающие определенные
представления о реальности. Поэтому в современной научной литературе
понятия «инкультурация» и «социализация» нередко используются как
синонимы. Это характерно для той группы исследователей, которые
придерживаются широкого понимания термина «культура» как любой
биологически ненаследуемой деятельности, закрепленной в определенных
результатах. Но большинство ученых, считающих культуру исключительно
человеческой характеристикой, отличающей человека от всех других живых
существ нашей планеты, считают целесообразным проводить различие
между этими терминами, отмечая качественные особенности каждого из них.

На відміну від соціалізації поняття інкультураціямає на увазі навчання

людини традиціям і нормам поведінки в конкретній культурі. Це
відбувається у процесі відносин взаємообміну між людиною та її культурою,
у яких, з одного боку, культура визначає основні риси особистості людини, з
другого, — людина сама впливає свою культуру. Інкультурація включає
формування основних людських навичок, як, наприклад, типи спілкування з
іншими людьми, форми контролю за власною поведінкою і емоціями,
способи задоволення основних потреб, оцінне ставлення до різних явищ
навколишнього світу і т.д. Результатом інкультурації є емоційне і
поведінкове подібність людини коїться з іншими членами цієї культури та її
на відміну представників інших культур. За характером процес інкультурації
більш складний, ніж процес соціалізації. Справа в тому, що засвоєння
соціальних законів життя відбувається набагато швидше, ніж засвоєння
культурних норм, цінностей, традицій та звичаїв.

Завдання до семінару 5

1. Англійських ідіом з перекладом на українську мову

Happy as a clam –: «Задоволений, як слон» , break a leg – ні пуху, ні пера, Add

fuel to the fire- «підлити масла у вогонь», Over My Dead Body – тільки через
мій труп, When Pigs Fly -  «коли рак на горі свисне», Head Over Heels –
закохається по вуха, Every dog has his day - «буде і на нашій вулиці свято»,
All in a good time – всьому свій час, No pain, no gain- «без праці не витягнеш
рибку зі ставка», To be in the same boat – в одному човні.

2. Німецьких ідіом з перекладом на українську мову

Das ist mir Wurst- Мені все одно, Dir haben sie wohl etwas in den Kaffee getan-
Ви, мабуть, жартуєте, Die Katze im Sack kaufen- Купити свиню в тичку, Wo
sich die Füchse gute Nacht sagen-Середина нічого / тильна сторона, Stochere
nicht im Bienenstock- Нехай сплячі собаки брешуть, Daumen drücken!- Тримай
кулачки, Er hat einen dicken Kopf- У нього похмілля, Alles hat ein Ende, nur die
Wurst hat zwei-Все повинно закінчитися, Es geht um die Wurst- Це вчинити
або померти / зараз чи ніколи / момент істини, Äpfel mit Birnen vergleichen-
Порівняння яблук та апельсинів.

3 Австралійського діалекту

Brolly – umbrella ,Crook – sick ,Dead horse – ketchup ,Defo – definitely,Drongo –

stupid person ,Dunny – toilet ,Esky – small icebox ,Festy – dirty ,Fix up – pay
money back ,Flat chat – very busy

4 Канадського діалекту

Toque — зимова шапка, Pop — газировка, Washroom — туалет, Runners —

кроссввки , Klick — кілометр , Beauty —виключний

5. Ірландського діалекту

Bother —бенжеити (від ірландського pother, яке означає «приносити

занепокоєння».) , Galore — в достатку,Slew — трясовина (від Bogach
значення «болотний / торфовища»), Hooligan — хуліган (від
ірландського прізвища hUallachain, англізований в O'Houlihan) той, хто
бере участь у галасливій поведінці та вандалізмі, Phoney - фальшивий
(ймовірно, від англійського fawney означає «позолочене мідне кільце
використовується шахраями», яке з ірландського fainne означає
 «кільце») , Slob— лінива і неохайна людина, недотепа, Trousers —
штани (від ірландського triubhas, слово, яким називали бриджі та будь-
які штани), Whiskey — віскі (від Uisce Beatha означає "вода життя"),
Slogan — слоган (від ірландського sluagh-ghairm — бойовий клич
стародавніх ірландських кланів, за фактом цей клич був «слоганом»
бійців), Pet - домашній вихованець (від ірландського peata - "приручена
/ одомашнена тварина")

6. Розбіжностей британської та американської англійської

Американський Англійська Українська

programme program програма

aluminium aluminum алюміній

analyse analyze аналізувати

catalog(ue) catalog каталог

centre center центр

cheque check банківський чек

colour color колір

dialogue dialog діалог

defence defense захист

 7. Сленгових номінацій
1.ACE – крутий, неймовірний, ідеальний
2. All to pot – коту під хвіст
3. Blimey – Отакої! / Я в шоці!
4. Blinding – сліпучий
5. Bob’s your uncle / Fanny’s your aunt – усе гаразд / ось і все
6. Brass monkeys –  дуже холодно
7. Cheers! – За здоров’я! / Будьмо! / Дякую!
8. Chuffed – гордий
9. Damp Squib – провал, фіаско
10. Fortnight – 2 тижні (поспіль)

8. Неологізмів

Geobragging – статус у споцмережах, який вказує на локацію, мета якого

змусити людей заздрити вам, Noob – новенький в онлайн спільноті чи грі,
Ego surfer – людина, яка підвищує свою самооцінку, гуглячи своє ім`я, Meh –
вживається, щоб висловити байдужість, Nonversation – беззмістовна розмова,
Destinesia – коли ви йдете до свого місця призначення, проте приходите в
інше місце, забуваючи куди йшли . Таке часто трапляється на роботі, коли
думки зайняті чимось іншим, Errorist – той, хто часто робить помилки або
завжди неправий, Carcolepsy ‒ стан, при якому людина засинає, як тільки
рушає автомобіль, Aftercpal – людина, яка плескає останньою, коли всі решта
вже закінчили, Unkeyboardinated – вживається про людину, яка не може не
робити помилки коли пише повідомлення.
Завдання 2

1. Untrustworthy, humourless and arrogant

2. Very direct, arrogant, they have the brass nerve to let people know that they
believe they do it better.
3. The books like W. E. Johns’s “Biggles” were reminders of former glories and
unconscious attempts to perpetuate the belief in British “exceptionalism” — the
belief that Britain was in some way extraordinary and, indeed, superior to other
countries. The cross-cultural psychologists Stefan Schmid and Alexander
Thomas published their long-seller book Beruflich in Großbritannien. They found
that one of the central Kulturstandards guiding the behaviour of the British was
still a negative, war-motivated Deutschlandstereotyp.
4.Exceptionalism, economically and politically, negotiations, arrangement, cross-
cultural psychologists, war-motivated, collective reveling, familiarity, panegyric,
two factors, confirmation, communication style, directness of communication, self-
enhancement.

Семінар 6

1.Основні стратегії акультурації

 Стратегії акультурації також можуть варіюватися залежно від того, з позиції

якої групи (домінантної чи недомінантної) вони інтерпретуються. З точки
зору недомінантної етногрупи, збереження власної культурної ідентичності
та прагнення контактувати з іншими культурами визначають
стратегію асиміляції. Коли індивіди прагнуть зберегти власну культурну
ідентичність і уникають контакту з представниками інших культур,
йдетьсяпро сепарацію. Наявність інтересу до збереження власної культурної
ідентичності та налагодження співпраці з членами інших етногруп свідчить
про акультураційну стратегію інтеграції. І, нарешті, маргіналізація означає
слабку (чи повністю відсутню) зацікавленість у збереженні культурної
ідентичності та взаємодії з іншими культурами, причинами чого часто може
бути виключення чи дискримінація.
         Надання переваги будь-якій акультураційній стратегії залежить від
декількох чинників. По-перше, існує загальна перевага для використання
однієї конкретної стратегії, хоча можуть бути і зміни відповідно до місця її
використання. У більш приватних сферах (наприклад, дім, сім’я, етнічні
спільноти) може бути запитана культурна підтримка, більш ніж в
громадській сфері (наприклад, на робочому місці, або в політиці); в
приватному секторі може бути менше міжгрупових контактів, ніж у
громадському. Крім того, національний контекст може впливати на стратегії
акультурації, наприклад, в явно полікультурному суспільстві люди можуть
надавати перевагу політиці інтеграції, або, в суспільствах-асиміляціях
акультурація може бути простішою, прийнявши стратегію асиміляції. Тобто
люди можуть бути обмежені у виборі стратегії, навіть, незважаючи
на особисті уподобання.
         По-друге, у процесі становлення особистості досліджують різні
стратегії, поступово зупинившись на тій, що більше задовольняє і є більш
корисною. Проте, не існує конкретних умов або віку, коли використовувати
яку стратегію. По-третє, акультураційна стратегія, якій надають перевагу
особистість або група, може або не може бути дозволена домінуючою
групою. Наприклад, у явно асимілятивних суспільствах ухвалення стратегії
інтеграції може бути обмежено в зв’язку з національною ідеологією, яка
сприяє єдиній культурі та ідентичності національної держави.

2. Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття

культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської
особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість,
спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність –
це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для
громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання
універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності

кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є
основою для плідних міжнародних відносин.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на

конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі
толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

 бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто

різні;
 навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись
змінити в них те, що нам не подобається;
 цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття,
переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
 зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин
залишатися собою.

3. Що таке геноцид
 Геноцидом є дії та / або бездіяльність, які вчинюються особою чи групою
осіб умисно задля позбавлення життя (повного чи часткового) певної групи
осіб, яку можна виділити за ознаками приналежності до відповідного
соціального прошарку чи до якоїсь нації, чи то раси, релігійної спільноти
тощо.

На меті геноциду завжди є знищення людей, яке здійснюється свідомо за

певним хронологічним планом. Причому дії, направлені на геноцид, можуть
не мати явно виражених активних дій з боку злочинців, а полягати у
створенні певних умов та/або передумов, які прямо чи опосередковано
впливають на життя людей, їх фізичне або моральне здоров’я,
дітонародження, можливість мати права та гідні умови життя-праці,
можливість проживати в незабрудненому просторі та вживати здорові харчі,
можливість мати гідну винагороду за свою працю та вести підприємницьку
діяльність, мати доступ до медицини та соціальних благ тощо.

З грецької мови геноцид перекладається як генос – рід, плем’я та цедо –

вбивство. Тобто ще з давніх часів людство мало уяву про цей страшний
злочин. Як правило, геноцидом вважалося винищення людей на підставі тих
чи інших теорій недолугих псевдонауковців, які робили висновки та давали
оцінку певним прошаркам людства та виділяли їх у відповідні групи за
ознаками раси, національності, релігійних вподобань, рівня доходів тощо.
Логічно, що сьогодні термін геноцид сприймають на рівні понять фашизму,
нацизму, комунізму та інших злочинних політичних режимах, за яких було
винищено мільйони людей по всьому світу.

За ознаками геноциду можна виділити такі його складові:

 1) дії чи бездіяльність у просторі та часі, які направлені на фізичне
знищення певної групи осіб, виділеної родовими ознаками;

2) спричинення шкоди, направленої на фізичне, моральне, психічне

здоров’я визначеного кола осіб;

3) планове, покрокове створення умов та обставин, за яких скорочується

дітонародження та зростає смертність в певній країні чи то в певного народу,
іншій соціальній групі тощо.

4) насильницьке втручання соціальний уклад соціальної групи;

5) зараження вірусами та бактеріями, до яких не пристосований організм

певної групи осіб;

6) насильницьке відібрання дітей та спотворення мови, історії, традицій

осіб, які зазнають геноциду;

7) фізичне знищення людей;

8) проведення експериментів над тілом та психікою осіб тощо.

4. Що таке расизм?

Расизм – це система забобонів яка побудована на базовій нерівності між

різними расами. Подібні расові забобони часто містять в собі переконання в
тому, що люди різних рас відрізняються розумовими або фізичними
здібностями, наявністю певних моральних чи культурних якостей і так далі.
Таким чином, можна сказати, що расизм – це вид дискримінації або
пригнічення домінантною расою людей іншої раси. Як правило, домінантна
раса вважає себе досконалішою за інші по ряду параметрів, що нібито дає їй
право на зверхнє ставлення або навіть підпорядкування представників інших
рас. Само собою, що подібна ідеологія або концепція, є абсолютно
антинауковою і небезпечною. Історія знає безліч прикладів, коли під впливом
расистських ідей знищувалися або ставали рабами цілі народи (рабство,
геноцид, нацизм).

Завдання до семінару 6

Завдання 1