АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА:

ВІТРОЕНЕРГЕТИКА, СОНЯЧНА ЕНЕРГЕТИКА

Класифікація джерел енергії
Спосіб використання Енергія, яка Початкове джерело
використовується енергії
людиною
Сонячні електростанції Електромагнітне Сонячний ядерний
випромінювання Сонця синтез
Вітряні електростанції Кінетична енергія вітру Сонячний ядерний
синтез, рух Землі та
місяця
Традиційні ГЕС, малі Рух води в річках Сонячний ядерний
ГЕС синтез
Припливні Рух води в океанах та Рух Землі та місяця
електростанції морях
Хвильові електростанції Енергія хвиль морів та Сонячний ядерний
океанів синтез, рух Землі та
місяця
Геотермальні станції Теплова енергія гарячих Внутрішня енергія Землі
джерел планети
Спалювання викопного Хімічна енергія Сонячний ядерний
палива викопного палива синтез у минулому
Спалювання Хімічна енергія Сонячний ядерний
поновлюваного палива поновлюваного палива синтез
традиційне,
нетрадиційне
Атомні електростанції Тепло, що виділяється Ядерний розпад
при ядерному розпаді

ВІТРОЕНЕРГЕТИКА
Вітроенерге́тика — галузь відновлюваної енергетики, яка спеціалізується
на використанні кінетичної енергії вітру.
Вітер як джерело енергії є непрямою формою сонячної енергії, і тому
належить до відновлюваних джерел енергії. Використання енергії вітру є одним
із найдавніших відомих способів використання енергії із навколишнього
середовища, і було відоме ще в давні часи.
Джерело вітроенергетики - сонце, так як воно є відповідальним за
утворення вітру. Атмосфера землі вбирає сонячну радіацію нерівномірно через
неоднорідності її поверхні та різний кут падіння світла в різних широтах в різну
пору року. Повітря розширюється та підіймається догори, утворюючи потоки.
Там де повітря нагрівається більше ці потоки підіймаються вище та
зосереджуються у зонах низького тиску, а холодніше повітря підіймається
нижче, створюючи зони високого тиску. Різниця атмосферного тиску змушує
повітря пересуватися від зони високого тиску до зони низького тиску з
пропорційною швидкістю. Цей рух повітря і є тим, що ми називаємо вітром.

Історія використання вітру та повітря.

Одним з найперших винаходів використання вітру було вітрило десь у
п'ятому тисячолітті до н. е. У першому сторіччі до нашої ери давньогрецький
вчений Герон Александрійський винайшов вітряк, що керував органом.
В середньовіччі були винайдені вітряні млини для переробки зерна.
Вважається, що перші вітряки були збудовані в Сістані, десь між сучасним
Іраном та Афганістаном, між дев'ятим та сьомим сторіччями до н. е. Вони мали
вертикальну вісь, від шести до дванадцяти крил з полотна або очерету та
використовувались як млини та помпи для води.
У будівництві феномен вітру у давнину також застосовували для
природної вентиляції та охолодження повітря у сухих та жарких країнах
Середньої Азії.
В останні роки енергія вітру все ширше використовується для одержання
електроенергії. Створюються вітряки великої потужності і встановлюються на
місцевості, де дмуть часті й сильні вітри. Кількість і якість таких двигунів зростає
щорічно, налагоджене серійне виробництво. Щоб найкраще використати вітряну
енергію, важливо враховувати добові та сезонні зміни вітру, розподіл швидкості
вітру в залежності від висоти над поверхнею землі, кількість поривів вітру за
короткі відрізки часу. Сучасна технологія дозволяє використовувати тільки
горизонтальні вітри, що розташовані близько до поверхні землі та мають
швидкість від 12 до 65 км/год.
Використовувати енергію вітру для отримання електроенергії люди почали
лише у ХІХ столітті після появи електричного генератора. Над вітровими
турбінами працювали науковці з Великої Британії та США, однак перші вітрові
станції сучасного типу першими з’явилися у Данії у 1891 році.

Вітроенергетика України.
На території України перші вітрові електростанції розробляв один з
засновників космонавтики Юрій Кондратюк ще у 1930-х роках. Він працював
над проєктом Кримської вітрової електростанції потужністю 12 МВт, з баштою
заввишки 160 м і трилопатевим пропелером діаметром 80 м. 1937 року на горі
Ай-Петрі в Криму почалося будівництво фундаменту станції. Однак у 1938 році
будівництво зупинили і більше до проєкту не повертались.
Процес будівництва української вітроенергетики розпочався у 1996 році,
коли була зпроектована Новоазовська ВЕС проектною потужністю 50 МВт.
1997 рік — запрацювала Трускавецька ВЕС. В 2000 році в Україні працювало
вже 134 турбіни та закладено близько 100 фундаментів під турбіни потужністю
100 кВт. У 1998-1999 роках розпочали роботу ще три нові ВЕС.
Значне зростання будівництва вітроелектростанцій спостерігається
з 2009 року, після запровадження Урядом України «Зеленого тарифу».
Інститутом відновлюваної енергетики НАН України складена карта
вітроенергетичного потенціалу нашої країни. Найбільш привабливими
регіонами для використання енергії вітру є узбережжя Чорного та Азовського
морів, гірські райони тимчасово окупованої АР Крим, територія Карпатських гір,
Одеська, Херсонська та Миколаївська області.

Другий етап розвитку вітрової енергетики в Україні розпочався у 1996

році. Саме в цьому році запроєктували Новоазовської ВЕС потужністю 50 МВт
у селі Безіменне Донецької області. Запрацювала станція аж через 15 років – у
2011 році.
У 1997 році запрацювала перша ВЕС на території України – Трускавецька,
а вже за три роки в Україні працювало 134 турбіни.
Більшість вітрових електростанцій в Україні знаходиться на узбережжях
Чорного та Азовського морів, на території Кримських та Карпатських гір, у
Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. За даними Інституту
відновлюваної енергетики НАН України, ці регіони є найбільше підходять для
використання енергії вітру.
Новий етап у розвитку вітроелектростанцій розпочався 2009 року, після
запровадження Урядом України «Зеленого тарифу». (економічний механізм
винагороди за генерацію електроенергії із відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
На кінець 2012 року потужність вітроелектростанцій в Україні становила
майже 263 МВт, а через сім років Україна увійшла до «Гігаватного клубу». Він
об’єднує країни, встановлена вітроенергетична потужність яких перевищує 1 000
МВт.
За даними Національної енергетичної компанії, «Укренерго», загальна
встановлена потужність вітроенергетичного сектору в Україні складала 1529
МВт. В УВЕА (Українській вітроенергетичній асоціації) очікують, що до кінця
року вона зросте до 1750 МВт.
Найбільші вітрові електростанції в України (рис. 1).
 «Зелену» електроенергію в Україні генерують 34 вітрові електростанції
(включно з тими, що знаходяться на території ОРДЛО). Найбільшими з них є
Ботієвська, Приморська, Мирненська, Орлівська, Овер’янівська та Новоазовська
ВЕС. Усі ВЕС першої сімки, крім Боївської та Приазовської, ввели в
експлуатацію у 2019 році.

Рис. 1. Карта вітроелектростанцій України.

Ботієвська ВЕС знаходиться біля села Приморський Посад

Мелітопольського району Запорізької області. Станція побудована у 2012 році
енергетичним холдингом ДТЕК і є найбільшою серед ВЕС в Україні. Станція
складається 64 турбін Vestas V–112 3 МВт кожна, загальна потужність – 200
МВт.
Станція дозволяє знизити шкідливі викиди в атмосферу на 730 тис. т
вуглекислого газу. Це прирівнюється до викидів 365 тисяч автомобілів.
Приморська ВЕС знаходиться у селі Борисівка Запорізької області.
Станція запрацювала у листопаді 2019 року. Будувала станцію компанія Wind
Power – дочірня компанія ДТЕК ВДЕ. На ВЕС встановлено 52 вітротурбіни
потужністю 3,8 МВт кожна. Висота вежі складає 110 м, а діаметр ротора 137 м.
Потужність станції складає 200 МВт.
Мирненська ВЕС знаходиться на землях Мирненської об’єднаної
територіальної громади на Херсонщині. Тут на площі 55 га встановлено 35
турбін загальною потужністю 163 МВт. Генерувати станція може близько 574
млн кВт·год енергії щорічно і скорочує викиди на 455 тис. тонн СО2 щорічно.
Орлівська ВЕС в Приморському районі Запорізької області. Всього
Орлівська ВЕС має 26 вітротурбін V126 компанії Vestas потужністю 3,8 МВт.
Висота вежі складає 112 м, а діаметр ротора – 126 м.
Новотроїцька ВЕС знаходиться в Новотроїцькому районі Херсонської
області. ВЕС складається з 12 вітротурбін V126 потужністю 3,65 МВт кожна та
8 ВЕУ моделі V136 потужністю 3,6 МВт компанії Vestas. Загальна висота кожної
вежі 117 м, при цьому розмах лопатей 126 м та 136 м.
 Овер’янівська ВЕС знаходиться на Херсонщині в межах Генічеського
району. Станцію ввели в експлуатацію у 2019 році. Потужність ВЕС складає 68,4
МВт. Це дає змогу скоротити 210 тис. тонн викидів СО2 в рік.
Новоазовську ВЕС запроєктували ще у 1996 році, запрацювала вона через
15 років. Вона складається 23 вітротурбін потужністю 2,5 МВт кожна,
виробником яких є німецька компанія Fuhrlaender AG. Під час проєктування і
будівництва ВЕС врахували усі вимоги ботаніків, орнітологів, зоологів для
зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.
За даними УВЕА, уже наступного року цей перелік найбільших ВЕС може
змінитися. Зокрема, ДТЕК ВДЕ розпочала будівництво Тилігульської ВЕС у
Миколаївській області загальною потужністю 500 МВт. Введення в
експлуатацію заплановано на кінець 2022 року. У Чаплинському районі
Херсонської області уже найближчим часом запрацює ВЕС потужністю 241,8
МВт.

Світові енергетичні тенденції

Міжнародне агентство з відновлюваної енергії (IRENA) вважає, що
трансформація глобальної енергетичної системи спрямована на покращення
енергетичної безпеки та підвищення доступності енергії. Для країн, які сильно
залежать від імпортованого викопного палива, енергетична безпека є ключовою
складовою національної безпеки, і відновлювані джерела енергії можуть надати
альтернативу збільшення різноманітності джерел енергії через розвиток місцевої
генерації, і тим самим сприяти гнучкості системи і стійкості до загроз (Читайте
Захист об’єктів критичної інфраструктури). Значні перспективи впровадження
технологій відновлюваної енергетики мають, зокрема, територіальні громади,
особливо зосереджені у сільській місцевості. Адже розвиток ВДЕ зумовлює
створення робочих місць на місцевому рівні та залучення до роботи як чоловіків,
так і жінок різних професій. Міжнародні експерти переконані, що трансформація
глобальної енергетичної системи принесе значні соціально-економічні вигоди,
які є ключовими для впливу на будь-яке політичне рішення. Тож, нагальні
потреби суспільства, соціальні та екологічні вигоди, а також привабливі
економічні можливості є драйвером трансформації світової енергетичної
системи.
Енергія вітру та сонця відіграватиме провідну роль у трансформації
світового електроенергетичного сектору. У Звіті про глобальну енергетичну
трансформацію за 2019 рік IRENA наводить можливі сценарії розвитку
глобальної енергетики до 2050 року. Аналіз енергетичних сценаріїв показує, що
зростає консенсус щодо зростаючої ваги вітроенергетики в енергетичному
балансі протягом найближчих десятиліть. На думку фахівців IRENA, берегова та
офшорна вітрова генерація може забезпечити більше однієї третини (35%)
загального попиту на електроенергію до 2050 р., що чітко підкреслює важливість
збільшення частки виробництва електроенергії з вітру для декарбонізації
енергетичної системи. Та чи зможе Україна, яка задекларувала “зелений курс”,
приєднатись до країн-лідерів з розвитку ВДЕ?
За даними Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA),
за два десятиліття встановлена потужність вітрової генерації у світі зросла майже
в 75 разів – з 7,5 гігават ГВт у 1997 році до приблизно 564 ГВт до 2018 року.
Сьогодні потужність вітрових електростанцій складає 730 ГВт і демонструє
оптимістичні тенденції у майбутньому. Швидке зростання вітроенергетики
відзначають в Азії, Північній Америці, продовжують розвивати потенціал такі
країни ЄС як Данія, Іспанія, Ірландія та Німеччина.
П’ять традиційних країн вітроенергетики – Китай, США, Німеччина,
Іспанія та Індія – разом представляють 72% світової потужності вітроенергетики.
Що стосується нових доданих потужностей, частка Великої п’ятірки
збільшилася з 57% до 62%.
Китайський ринок продемонстрував дуже високу ефективність та додав 7,1
ГВт, що значно більше, ніж у попередні роки. Китай досяг загальної потужності
вітроенергетики у 98 ГВт у червні 2014 р. і перетнув на сьогодні позначку у 100
ГВт. Німеччина також показала хороші результати, додавши 1,8 ГВт за першу
половину року. Цей новий рекорд без сумніву відображає очікування змін у
законодавстві з вітроенергетики, що може призвести до сповільнення німецького
ринку у найближчі роки.
Бразилія вперше увійшла до групи лідерів, ставши третім за розміром
ринком нових вітротурбін з новими потужностями у 1,3 ГВт, що складає 7%
обсягів продажу нових вітротурбін. При цьому Бразилія змогла розширити своє
безперечне лідерство в Латинській Америці.
Індія зберегла свої позиції другого номеру в Азії та п’ятого у світі з
показником у 1,1 ГВт нових потужностей вітроенергетики.
Ринок США після свого розвалу у 2013 р. продемонстрував потужні ознаки
відновлення, маючи розмір ринку 835 МВт, трохи випереджаючи Канаду (723
МВт), Австралію (699 МВт) та Великобританію, яка наполовину зменшила
розмір свого ринку та встановила у першій половині 2014 р. 649 МВт.
Ринок Іспанії нічого не додав до загального зростання у 2014 р., оскільки
на ньому відбувається фактичний застій, встановлено лише 0,1 МВт нових
потужностей у першій половині 2014 р.
У 2013 р. чотири країни встановили більше 1 ГВт кожна у першій половині
2014 р.: Китай (7,1 ГВт нових доданих потужностей), Німеччина (1,8 ГВт),
Бразилія (1,3 ГВт) та Індія (1,1 ГВт).
Перша десятка вітроенергетичних країн демонструє однакову картину у
першій половині 2014 р., хоча й з трохи підвищеною ефективністю. П’ять країн
працювали краще ніж у 2013 р.: Китай, США, Німеччина, Франція та Канада. У
п’яти країнах відбувся спад ринку: Іспанія, Великобританія, Італія, Данія та, у
меншій мірі, Індія. В Іспанії та Італії практично повне затишшя, там було
встановлено лише відповідно 0,1 МВт та 30 МВт нових потужностей. Польща
тепер входить до переліку перших 15 країн за встановленими потужностями, тоді
як Японія вибула з цього переліку.
Великобританія та Німеччина в найближчий час планують стати лідерами
розвитку вітроенергетики, розміщуючи вітроелектростанції у морі.
Станом на кінець 2014 року на вітроелектрогенерацію ЄС припадало 128,8
ГВт встановлених потужностей із 134,0 ГВт всього в Європі (106,0 ГВт та 109,6
ГВт відповідно для 2012 року). Дані потужності забезпечують майже 10%
виробництва електроенергії Євросоюзу. В таких країнах як Данія та Шотландія
вітрогенерація виробляє більше третини електроенергії.
 У Данії в 2015 році вітрогенерація забезпечила 42,1% споживання
електроенергії, в порівнянні із 39,1% у попередньому році.

Рис. 2. Вітропарк на узбережжі Німеччини.

У Португалії в 2014 році вітрогенерація забезпечила 25,7% споживання

електроенергії, що практично збіглося з рівнем попереднього року. За 2014 р.
було встановлено 222 МВт потужності, тоді як у 2013 році цей показник становив
184 МВт. Майже 100% потужності вітроенергетики Португалії відносяться до
наземних. У 2015 році Євросоюз виділив 30 млн. євро на створення
експериментальної плавучої вітроелектростанції потужністю 25 МВт.
В Ірландії в 2015 році вітрогенерація забезпечила 23% споживання
електроенергії, в порівнянні із 17,7% у попередньому році. За 2014 р. було
встановлено 222 МВт потужності, тоді як у 2013 році цей показник становив 343
МВт. Станом на березень 2015 року майже 99% потужності вітроенергетики
Ірландії відносилось до наземних.
В Іспанії в 2015 році вітрогенерація забезпечила 19% споживання
електроенергії, що дещо менше, ніж в попередньому році, коли її частка склала
21%. Після проведеної у 2014 році реформи, яка внесла суттєві зміни до правил
субсидіювання галузі, зростання вітроенергетики в Іспанії фактично зупинилось.
Так, за 2014 р. було встановлено лише 27 МВт потужності (близько 0,12% від
загальної досягнутої потужності 22986 МВт), а у першій половині 2015 р.
введення нових потужностей взагалі не відбувалось. Представники галузі
покладають сподівання на запланований урядом тендер на заміну та
встановлення нових вітрогенеруючих потужностей обсягом 500 МВт, умови
якого повинні були бути оголошені у другій половині 2015 року. Подібні тендери
мають започаткувати нову модель розвитку вітроенергетики, якій за оцінкою
іспанського міністерства енергетики необхідно встановити не менше 4553 МВт
потужностей до 2020 року для досягнення поставлених цілей з використання
відновлюваних джерел енергії. Майже 100% потужності вітроенергетики Іспанії
відносяться до наземних. У 2014 році Євросоюз виділив 67 млн. євро на
створення двох експериментальних плавучих вітроелектростанцій потужністю
51 МВт.
У Німеччині в 2015 році вітрогенерація забезпечила 13,3% виробництва
електроенергії, в порівнянні із 8,9% у попередньому році. За 2014 р. було
встановлено 5279 МВт потужності, тоді як у 2013 році цей показник становив
3278 МВт. У першій половині 2015 р. обсяг встановлення наземних
вітрогенераторів впав на третину, що пояснювалось високою порівняльною
базою аналогічного періоду попереднього року, коли на галузь суттєвий вплив
мало бажання встигнути до запровадження у серпні 2014 року серйозних змін у
моделі субсидіювання. Усього за підсумками 2015 р. було встановлено 3730 МВт
наземних установок, що на 21,3% менше ніж в 2014р. Втім, загальний обсяг
нових вітроенергетичних потужностей перевищить показники попереднього
року, оскільки оффшорні проекти забезпечили за перші сім місяців 2015 р.
рекордний приріст потужностей на 1770 МВт (в той же час, станом на кінець
2014 р. на оффоршну складову поки припадало лише 2,5% потужності). Наразі в
Німеччині відбувається реформа вітроенергетики, яка передбачає перехід до
північноамериканської системи тендерів. Очікується, що нові умови розвитку
галузі будуть встановлені у 2016 році.
У Великій Британії в 2015 році вітрогенерація забезпечила 11%
виробництва електроенергії, в порівнянні із 9,5% у попередньому році. За 2015 р.
було встановлено 1464 МВт потужності, що незначно менше ніж у 2014 році,
коли цей показник становив 1499 МВт. Разом з тим, 72% встановлених
потужностей у 2015 р. прийшлось на оффшорні вітроелектростанції в порівнянні
із 36% за 2013-2014 рр.При цьому оффшорна складова вітроенергетики
забезпечила у 2015 р. 47% виробництва при 42% у 2014 р. Британський уряд
планує в рамках реформ, спрямованих на переведення відновлюваної енергетики
на самоокупність, припинити з квітня 2016 р. субсидіювання наземної
вітроенегетики та наголошує на підтримці розвитку оффшорних
вітроелектростанцій. Такі плани викликали занепокоєння в Шотландії, яка
задекларувала наміри досягнути до 2020 року 100%-го виробництва
електроенергії з відновлюваних джерел. Для цього суттєве значення має
шотландська вітроенергетика, майже всі потужності якої відносяться до
наземної складової (5131 МВт або 96% станом на березень 2015 року) та на яку
в 2014 році прийшлось 30% виробництва електроенергії. В той же час,
Шотландія має наміри розвивати й оффшорну вітроенегетику, зокрема, у 2017 р.
очікується встановлення плавучої вітроелектростанції потужністю 30 МВт.

Переваги та недоліки вітроенергетики.

Технічні рішення (Технічні характеристики, обладнання, особливості
встановлення та експлуатація, виробники, переваги та недоліки).
Особливості застосування вітроелектричних станцій (ВЕС):
1. Паралельна робота з мережею. У цьому випадку електрична енергія,
яку виробляє ВЕС, має відповідати вимогам якості електричної енергії у мережі.
Мережа, у свою чергу, повинна мати можливість прийняти потужність від ВЕС
(пропускна здатність ЛЕП, наявність відповідних лічильників електроенергії
тощо) та вчасно реагувати на зміну її кількості.
 2. Автономна робота ВЕС. Для такої роботи ВЕС необхідне
встановлення акумуляторних батарей, які накопичуватимуть електричну
енергію, що виробляється вітроагрегатом за сприятливих погодних умов.
Наявність акумуляторів значно збільшує загальну вартість системи. Тому для
прийняття остаточного рішення необхідно проводити техніко-економічні
розрахунки. Встановлення автономної ВЕС можливо в поєднанні з
фотоелектричним модулем.
3. Пряме перетворення електричної енергії в теплову. Електрична
енергія, що виробляється ВЕС, перетворюється в теплову шляхом нагрівання
об’єму води електричними ТЕНами. Тобто акумулятором тепла є вода. Таку
схему можна використовувати для попереднього нагрівання води в системі
гарячого водопостачання.
Основним недоліком вітроенергетики є несталість та нерегульованість
вітрового потоку. Важливим є також питання економічної ефективності ВЕС.

Обмеження технологій та систем вітроенергетики.

Досвід експлуатації висвітлив переваги, проте, засвідчив і суттєві вади
існуючих систем енергетики. Так як енергетичні перетворення у системах
відбуваються за допомогою масивних рухомих елементів (роторів), це
обумовлює їх високу інерційність та необхідність періодичного обслуговування
протягом всього строку експлуатації.
З іншої сторони, існуючі енергетичні об'єкти, зазвичай, є системами
непрямої дії. Вони потребують подвійного і, навіть, потрійного проміжного
перетворення енергії. Наприклад, у вітряних електростанціях механічна
кінетична енергія водяного або повітряного потоку спочатку обертається у
кінетичну енергію роторів гідро- та вітротурбін. Внаслідок перехідних
енергетичних трансформацій схеми електростанцій ускладнюються, і
знижується їх виробнича ефективність (коефіцієнт корисної дії).
На додаток, велетенські енергетичні об'єкти породжують суттєві
екологічні проблеми, зокрема, викиди парникових газів і забруднення довкілля
у разі використання викопного органічного палива, запаси якого, до речі, на
Землі швидко скорочуються. Значні капіталовкладення у фундаментальні та
прикладні дослідження дозволили кількісно накопичити нові знання, втім, до
цього часу не забезпечили якісного прориву у створенні енергоефективних та
доступних систем відновлюваної енергії. І в подальшому можливості
підвищення енергоефективності макроскопічних систем будуть звужуватись
через невідповідність якості конструктивних матеріалів умовам їх використання.
Розрахунки свідчать, навіть прогрес у створенні енергетичних
перетворювачів, окремі удосконалення як то вітротурбінні гідроакумулювальні
електростанції, вітротурбінні системи виробництва й постачання тепла
населеним пунктам, промисловим та агропромисловим об'єктам кількісне їх
нарощування не в змозі кардинально вирішити назрілі проблеми макроскопічної
енергетики в рамках класичних положень гідромеханіки та термодинаміки.
Вітрові ресурси, які живлять роботу вітряних електростанцій, є також
обмеженими і часто географічно віддаленими від місць споживання.
 Попри те що 18-68 ТВт вітрових ресурсів є технічно досяжними та
економічно доцільними для використання, світова частка освоєного потенціалу
на кінець 2018 року становила всього 597 ГВт.
Вочевидь, наявні макроскопічні технології енергетики, у тому числі,
відновлюваної, не милують око різноманіттям і технічними рішеннями. У
частини споживачів може скластися враження: виробляти енергію означає
спалювати органічне паливо та рухати провідникову рамку біля магніту. Такі
думки мають під собою певний ґрунт: старі технології, які характерні для
енергетики вчорашнього дня, на жаль, збереглися до наших днів. Нові часи
потребують і нових технологій. Енергії як і Всесвіту, що її породив, властиві всі
ознаки нескінченності, але енергетичні ресурси, на жаль чи на щастя, завжди
вичерпні — і ми це побачили на прикладі викопного органічного палива.
Спочатку його поклади здавалися нам безмежними, сьогодні ж за доступ до
цих енергетичних ресурсів ведуться справжні війни. Водні та вітрові ресурси і,
навіть, технологічно досяжні та економічно доцільні ресурси сонячного
випромінювання, які ми уловлюємо за допомогою існуючих технологій, при
уважному розгляді також виявилися не такими безкрайніми, як спершу здалося.
Клімат на Землі, як і вся природа. перероджується. Ріки змінюють своє русло,
міліють або ж і повністю пересихають. Уловлювати вітер завжди було складно,
а тепер ми чекаємо його кожного подиху інколи тижнями і місяцями.
Наші можливості визначаються доступною нам енергією, вони ж нею і
обмежені, потреби в енергії зростає і зростатимуть надалі. Для того щоб
задовольнити потреби суспільства в електричній енергії, існуючих ресурсів,
вочевидь, недостатньо. Не відповідають вони повною мірою і вимогам сталого
розвитку. Магістральним шляхом подолання проблем розвитку галузі є
удосконалення існуючих та створення принципово нових технологій
виробництва кінцевої електричної енергії із застосуванням глибинних
енергетичних перетворень, які б дозволили використовувати новітні джерела
відновлюваної енергії, а також раніше технічно недоступний та економічно
недоцільний енергетичний потенціал.

Перспективи розвитку вітроенергетики.

У звіті Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) наголошують на
важливості переходу до кліматично нейтрального світу через скорочення
викидів у атмосферу вуглекислого газу до 2050 року. І, також як і IRENA, одним
із рішень, які сприяють зменшенню викидів, називають розвиток відновлюваних
джерел енергії.
Для досягнення цілей декарборбанізації МЕА рекомендує удвічі
пришвидшити темпи будівництва та введення в експлуатацію сонячних та
вітрових електростанцій. Очікується, що таким чином вийде скоротити понад
половину викидів вуглецю в атмосферу. Для цього до 2030 року необхідно
інвестувати в розвиток ВДЕ та енергоефективність $4 трлн.
«Сонячні та вітрові електростанції сьогодні є найдешевшим доступним
джерелом нової генерації електроенергії. Технологія чистої енергії стає новою
головною сферою інвестицій та зайнятості – і динамічною ареною міжнародного
співробітництва та конкуренції», – відмічають автори звіту.
 Енергетичною стратегією України до 2035 року, прийнятою у серпні 2017
року, передбачається підвищення енергоефективності та використання енергії із
відновлювальних та альтернативних джерел. Впровадження заходів із
запобігання та адаптації до зміни клімату визначається як один із пріоритетів
розвитку енергетики.
Згідно з документом, до 2025 року частка ВДЕ в енергетичній системі
України повинна складати 12%, а до 2035 року – не менше 25%.
Водночас важливо, щоб цей процес відбувався з урахуванням
спроможності нашої економіки стимулювати розвиток відновлюваної
енергетики та нашої енергосистеми прийняти такі об’єкти. При цьому
українським споживачам має бути гарантоване якісне, надійне та безперебійне
постачання електричної енергії незалежно від жодних погодних умов.
Звіт НЕК «Укренерго» з оцінки відповідності (достатності) генеруючих
потужностей у 2020 році враховує поточні тенденції у сфері енергозбереження
та передбачає подальше зростання частки всіх видів ВДЕ у структурі
виробництва електроенергії впродовж 10-11 років. Так у 2020 році вона
збільшилася вдвічі у порівнянні з попереднім роком (з 3,5% у 2019 до 7,39% у
2020 р.). У наступні три роки (2021-2023) тенденція до зростання має зберігатися,
хоча прогнозується, що його темпи будуть значно меншими (зниження темпів
від 16% у 2022 році до 2,4 у 2031 р.).
У перспективі ВДЕ мають частково замінити електроенергію з вугільних
ТЕС, які за прогнозом до 2031 року зменшать свої обсяги виробництва
електроенергії на майже 12%. Реалізація такого сценарію розвитку ВДЕ в Україні
вимагає підвищення гнучкості енергосистеми. Для цього вже найближчим часом
необхідно побудувати:
Мінімум 1 ГВт високоманеврових потужностей зі швидким стартом (повна
активація з зупиненого стану – не більше 15 хвилин, можливість здійснювати
пуск та зупинку не менше чотирьох разів за добу з діапазоном регулювання не
менше 80% від встановленої потужності). Водночас для максимізації
виробництва електроенергії з ВДЕ і відповідно максимального зменшення його
обмежень доцільно будувати не менш 2 ГВт високоманеврових потужностей.
0,5 ГВт систем акумулювання електроенергії (energy storage) за умови
залучення ВДЕ до балансування енергосистеми та надання резервів. Без
залучення ВДЕ до балансування або вимушеного обмеження потужностей АЕС,
потреба в energy storage може зрости до 2 ГВт.
Також для реалізації цільового сценарію розвитку генеруючих
потужностей необхідно до 2031 року забезпечити постійно доступну робочу
потужність ТЕС, які сьогодні є основними видами генерації для балансування
енергосистеми, на рівні не менше 12 ГВт. Це можна зробити шляхом
реконструкції вугільних ТЕС та впровадження на них заходів зі зниження
шкідливих викидів. Одним зі способів розв’язання цієї проблеми може стати
термінова реконструкція енергоблоків ТЕС або нове будівництво 1,2–1,5 ГВт
напівпікової потужності.
Також Звіт рекомендує надавати державну підтримку ВДЕ через
проведення аукціонів з розподілу квот підтримки виключно після розв’язання
питання зняття обмежень ВДЕ для забезпечення операційної безпеки
енергосистеми. А при встановленні квот підтримки зобов’язувати інвесторів
нових ВДЕ встановлювати energy storage або інші види компенсуючих
потужностей обсягом 20% від встановленої потужності ВДЕ.
Якщо ці заходи не будуть невідкладно реалізовані, то до поточних проблем
з невідповідністю генеруючих потужностей, за результатами оцінювання по
базовому сценарію вже з 2025 року виникне проблема недостатності генеруючих
потужностей. Реалізація цих рекомендацій Звіту залежить від спільних зусиль.
В УВЕА очікують, що через 7 років в Україні може з’явитись ринок
офшорної вітроенергетики (вітроелектростанції морського базування). Офшорна
вітроенергетика є не лише ефективним інструментом декарбонізації та
нарощення енергетичної незалежності, але й продуктивним ресурсом для
виробництва «зеленого» водню та нарощення міжнародної співпраці. В УВЕА
вважають, що перший офшорний вітроенергетичний проєкт в Україні
потужністю 100 МВт можна очікувати вже у 2028 році.
Динамічний розвиток вітрової енергетики неможливий без стабільності
енергетичної системи, оскільки ефективність генерації електроенергії з ВДЕ
залежить від погодних умов. Тому подальший розвиток повинен відбуватися
разом з будівництвом систем зберігання та накопичення енергії (energy storage),
маневрових потужностей та гібридних ВДЕ електростанцій.

СОНЯЧНА ЕНЕРГЕТИКА

Сонячна енергетика — використання сонячної енергії для отримання

електричної або теплової енергії в будь-якому зручному для їх застосування
вигляді. Сонячна енергетика використовує поновлюване джерело енергії і у
майбутньому, може стати екологічно чистою, тобто такою, що не виробляє
шкідливих відходів.
На сьогодні (y 2022 роцi), сонячна енергетика широко застосовується у
випадках, коли малодоступність інших джерел енергії, в сукупності з достатньою
кількістю сонячного випромінювання, виправдовує її економічно.

Сонячна енергія на поверхні Землі.

Рис. 3. Мапа сонячного випромінювання.

 Потік сонячного випромінювання, що проходить крізь площу 1 м²,
розташовану перпендикулярно потоку випромінювання на відстані однієї
астрономічної одиниці від центру Сонця (тобто зовні атмосфери) Землі,
дорівнює 1367 Вт/м² та називається сонячна постійна.
Через поглинання атмосферою Землі, максимальний потік сонячного
випромінювання на рівні моря — 1020 Вт/м². Середньодобове значення потоку
сонячного випромінювання як мінімум втричі менше (через зміни дня і ночі і
зміни кута Сонця над обрієм). Взимку в помірних широтах, це значення удвічі
менше. Ця кількість енергії з одиниці площі, визначає можливості сонячної
енергетики.
Потужність сонячної енергетики також, зменшуються внаслідок
глобального затемнення — антропогенного зменшення сонячного
випромінювання, що доходить до поверхні Землі.

Способи отримання електроенергії і тепла

з сонячного випромінювання.
Отримання електроенергії за допомогою фотоелементів.
Для цієї мети застосовують кремнієві сонячні батареї, ККД яких доходить
до 20 %. Але вартість отримання чистого кремнію досить велика. Кремній, в
якому на 10 кг продукту припадає не більше 1 грама домішок коштує стільки ж,
скільки збагачений уран для електростанцій, хоча запаси останнього в 100 000
разів менше запасів кремнію. У той же час, «хорошого» кремнію у світі
добувають в 6 разів менше, ніж такого ж урану.
З однієї тони піску, в якому міститься 500 кг кремнію отримують 50-90 кг
сонячного сіліціуму. При цьому на отримання 1 кг витрачається близько 250 кВт-
годин електроенергії. За новою технологією, розробленою німецькою фірмою
Siemens ще 1979 року, енерговитрати падають на порядок, і вихід продукту
збільшується в 10-15 разів. Вартість отримання кремнію при цьому знижується
до 10-15 $ за кілограм. Простий пісок для цієї технології не підходить. Тут
потрібні «особливо чисті кварцити», поклади яких в значному обсязі, в
основному, знаходяться в Росії.
Такі батареї можна встановлювати на супутниках, автомобілях, крилах
літака, вмонтувати їх елементи в годинники, калькулятор, ноутбук. Термін їх
служби становить 30 років. За цей час елемент, на виготовлення якого пішов 1 кг
сонячного кремнію, може дати стільки ж електроенергії, скільки її може бути
отримано при використанні 100 т нафти на ТЕС або 1 кг збагаченого урану на
АЕС.
Отримання теплової енергії допомогою дзеркала-геліостата.
При другому методі, на території в кілька тисяч квадратних метрів,
встановлюються дзеркала-геліостати, які повертаючись слідом за сонцем
напрямляють промені сонячного світла на ємність з теплоприймачем (водою).
Вода нагрівається, перетворюється на пару, яка крутить турбіну, а остання
обертає генератор струму.
Геліотермальна енергетика — нагрівання поверхні, що поглинає сонячні
промені і подальший розподіл і використання тепла (фокусування сонячного
випромінювання на ємності з водою для подальшого використання нагрітої води
в опалюванні або в парових електрогенераторах).
 Сонячну енергію, можна використовувати для отримання тепла
безпосередньо без перетворення на електричну. Установки, які збирають,
зберігають і передають тепло, називаються сонячними колекторами. У цьому
разі, на даху будинку, або з його південного боку, встановлюється панель, що
складається з трубочок, по яких в спеціальний бак-акумулятор подається вода.
Сонце нагріває воду в трубах до 60-70 С, яка накопичується в баку, а звідти
надходить для обігріву або гарячого водопостачання.
«Сонячне вітрило» в безповітряному просторі, може перетворювати
сонячні промені на кінетичну енергію.
Термоповітряні електростанції – перетворення сонячної енергії в енергію
повітряного потоку, що направляється на турбогенератор.
Сонячні аеростатні електростанції – вироблення водяної пари усередині
балона аеростата за рахунок нагрівання сонячним випромінюванням поверхні
аеростата, покритої вибірково-поглинаючим покриттям. Перевага — запасу пари
в балоні достатньо для роботи електростанції в темний час доби і хмарну погоду.

Сонячна теплова енергетика.

Сонячна енергія широко використовується як для нагрівання води, так і
для виробництва електроенергії. Сонячні колектори виготовляються з доступних
матеріалів: сталь, мідь, алюміній тощо, тобто без застосування рідкісного і
дорогого кремнію. Це дозволяє значно скоротити вартість устаткування, і
отриманої на ньому енергії.
Сонячні теплові колектори, Інформаційним управлінням з енергетики
США, поділяються на низько-, середньо-, і високотемпературні колектори.
Низькотемпературні колектори є плоскими плитами і звичайно
використовується для підігріву плавальних басейнів. Середньотемпературні
колектори також, як правило, пласкі плити, але використовуються для підігріву
води для житлового та комерційного використання. Високотемпературні
колектори зосереджують сонячні промені за допомогою дзеркал і лінз і, як
правило, використовуються для виробництва електроенергії.
Сонячна енергія для обігріву, охолодження, вентиляції та технологічних
потреб, може бути використана для покриття частини витрат на енергію.
Теплова маса матеріалів зберігає сонячну енергію протягом дня, і звільняє цю
енергію коли стає холодніше. Загалом до теплової маси, відносяться кам'яні
матеріали, бетон і вода. За розміщення теплових мас слід розглянути низку
чинників, таких як клімат, рівень денного світла, тіней та інших умов. За умов
правильно підключення теплові маси можуть пасивно підтримувати затишну
температуру при скороченні споживання. Теплова енергія маси ґрунту, також
може бути використана для зберігання тепла між сезонами і дозволяє
використати сонячну теплову енергію для опалення приміщень у зимовий час.
Сонячна теплова енергія як активне сонячне опалення. Типова конструкція
побутової сонячної системи опалення складається з сонячної панелі (або
сонячного колектору) з теплообмінною рідиною, що проходить через нього,
транспортуючи зібрану теплову енергію для корисного застосування, як
правило, до гарячої води цистерни або домашніх радіаторів. Сонячні панелі
розташовані в місці з гарним рівнем освітлення протягом дня, найчастіше на даху
будівлі. Насос штовхає теплообмінну рідину (часто щойно очищену воду) за
допомогою панелі управління. Тепло таким чином збирається та передається на
ощадний контейнер.
Також можливе використання пасивного сонячного опалення, яке не
потребує електричного або механічного обладнання, і може враховувати на
дизайн і структуру будинку для збирання, зберігання і розподілення тепла
будівлею. Деякі пасивні системи, використовують незначну кількість звичайної
енергії для керування заслінками, віконницями, нічними ізоляційними та іншими
пристроями, що підвищують рівень збору, зберігання, використання та зниження
небажаного теплообміну сонячної енергії.

Використання сонячної енергії в хімічному виробництві.

Сонячна енергія може застосовуватися в різних хімічних процесах.
Наприклад:
Ізраїльський Weizmann Institute of Science у 2005 році випробував
технологію отримання неокисленого цинку у сонячній башті. Оксид цинку у
присутності деревного вугілля нагрівався дзеркалами до температури 1200 °С на
вершині сонячної башти. У підсумку процесу, отримувався чистий цинк. Далі
цинк можна герметично упакувати і транспортувати до місць виробництва
електроенергії. На місці цинк поміщається у воду, в результаті хімічної реакції
виходить водень і оксид цинку. Оксид цинку можна ще раз помістити до
сонячної башти і отримати чистий цинк. Технологія пройшла випробування в
сонячній башті канадського Institute for the Energies and Applied Research.
 Швейцарська компанія Clean Hydrogen Producers (CHP) розробила
технологію виробництва водню з води за допомогою параболічних сонячних
концентраторів. Площа дзеркал установки становить 93 м². У фокусі
концентратора, температура досягає 2200°C. Вода починає розділятися на водень
і кисень за температури більш 1700 °С. За світловий день 6,5 годин (6,5
кВт·год/кв.м.) установка CHP, може розділяти на водень і кисень 94,9 літрів
води. Виробництво водню складе 3800 кг на рік (близько 10,4 кг за день).
Водень може бути збережений на значний час, та використовуватися за
потребою, для виробництва електроенергії за допомогою паливних елементів,
або як паливо для автотранспорту.

Сонячний транспорт.
Фотоелектричні елементи можуть встановлюватися на різних
транспортних засобах: човнах, електромобілях і гібридних автомобілях, літаках,
дирижаблях тощо.
Фотоелектричні елементи виробляють електроенергію, яка
використовується для бортового живлення транспортного засобу, або для
електродвигуна електричного транспорту.
В Італії і Японії фотоелектричні елементи встановлюють на дахи
залізничних потягів. Вони проводять електрику для кондиціонерів, освітлення і
аварійних систем.

Рис. 4. Пілотований літак на сонячних батареях HB-SIA, перед

першим тестовим польотом, 3 грудня 2009.

Цікаві факти.
В Данії за рахунок сонячної енергії, яка, в основному, використовується
для вироблення тепла в приватному секторі, покривається від 1/3 до 3/4 потреби
в кожному житловому будинку, а ціна на електроенергію регулюється
Міністерством енергетики.
У Німеччині до 70 % витрат на «соляризацію» будинків, відшкодовує
держава. Крім того, вона купує у власників «сонячних дахів» електрику за
цінами, що значно перевищують ринкові. Тобто, коли вдень будинок виробляє
енергії багато, а споживає мало, її надлишки йдуть в міську мережу і господар
отримує 80 центів за кожну здану кіловат-годину. Вночі ж він сам купує
електрику в тій же самій мережі, але вже по 20 центів за кВт год. У країні
обладнають сонячними елементами по 0,5 млн квадратних метрів дахів на рік.
В Австралії вже понад 19 років проводяться щорічні перегони на сонячних
електромобілях на трасі між містами Дарвін і Аделаїда (3000 км). У 1990 році
компанія «Sanio» побудувала літак на сонячних батареях, який перетнув всю
Америку.
У США діє кілька гібридних сонячно-теплових електростанцій загальною
потужністю понад 600 МВт. Вдень вони працюють від сонця, а вночі від газу.
Температура пари до 370 С, а тиск — 100 атмосфер.
В Сахарі створюється найбільша в світі сонячна станція. Тут
встановлюють 500 тисяч 12-метрових параболічних дзеркал, розташованих в 800
рядів.
2016 року в українській Антонівці на Херсонщині в одній зі шкіл,
встановлено першу систему електричних сонячних батарей, які за наявності
сонця, повністю покривають потреби в електроенергії та опалюванні
навчального закладу. Надлишки енергії передаються до централізованої системи
і викуповуються державою.

Сонячна енергетика України.

Рис. 5. Карта сонячного випромінювання — Україна.

 Сонячна енергетика України — відносно нова галузь електроенергетики
України, яка стрімко розвивається. Станом кінець 2020 року встановлено СЕС
загальною номінальною потужністю 6320 МВт без урахування близько 407,9
МВт потужностей, які перебувають на окупованій Росією території, які
генерують 1,265 млрд кВт-год електроенергії. Частка СЕС на перший квартал
2021 року загальній генерації України складає близько 6%.
В Україні річне надходження сонячного випромінювання перебуває на
одному рівні з країнами, які активно використовують сьогодні сонячні колектори
Швеція, Німеччина, США тощо).
Уся територія України придатна для розвитку систем теплопостачання з
використанням сонячної енергії. Найперспективнішими регіонами країни для
розвитку сонячної енергетики є Кримський півострів та степова Україна. Для
електрогенерації використовуються методи фотовольтаїки та геліотермальне
перетворення. З 2008 року в Україні діє "Зелений тариф".
Перша промислова сонячна електростанція СЕС-5 була побудована в
Криму у 1985р. поблизу м.Щолкіного. Вона мала потужність 5 МВт, що
становило 24,5% потужності всіх сонячних електростанцій світу. За 10 років
роботи вона дала 2млн кВт год. електроенергії. В середині 90-х років її закрили.
Після пілотного проєкту у Родниковому розпочалося будівництво
сонячних електростанцій у різних регіонах України. Наприклад, у Вінницькій
області у січні розпочала роботу сонячна електростанція потужністю 35 кВт,
змонтована на даху виробничого будинку Гніванського шиноремонтного заводу.
Компанія «Зоря 2003» запустила мікросонячну електростанцію в
Луганській області. Її панелі потужністю 15 кВт розташовано над трасою
«Харків-Ростов». Інвестори мають намір закупити обладнання для другої черги
станції потужністю 30 кВт. Фінансує проєкт власник однієї з шахт, який повірив
у перспективність сонячної енергетики.
Введено в дію першу чергу геліоелектростанції потужністю 250 кВт, яка
будується біля Слобода-Бушанської малої ГЕС у Вінницькій області. Власник
обох енергооб'єктів — компанія «Енергоінвест» планує збільшити потужність
сонячних панелей до 1,786 МВт.
Подібні плани є у ще одного оператора ГЕС — компанія «Новосвіт». Вона
має намір розташувати сонячні панелі потужністю 140 кВт біля малої
гідроелектростанції в Тальнівському районі Черкаської області. Директор
компанії Сергій Кульматицький підкреслює: будівництво сонячної
електростанції поблизу малої ГЕС дозволяє задіяти існуюче підключення до
електричних мереж і таким чином здешевити проєкт. «До того ж у нас на
гідроспорудах є південний схил, на якому можна встановити батареї, не
використовуючи для цього цінні орні землі», — підкреслює він.
У стадії реалізації ще кілька проєктів з будівництва сонячних станцій,
наприклад, в Одеській і Вінницькій областях.
У грудні 2011 року, австрійська компанія Activ Solar завершила
будівництво в Криму останньої, п'ятої, 20-мегаватної черги сонячного парку
Перово, в результаті чого його сумарна встановлена потужність зросла до
рекордних 100 МВт.
 Встановлена пікова потужність СЕС України
Рік МВт

2009 0

2010 10

2011 180

2012 320

2013 560

2014 818,9

2015 432

2016 568

2017 742

2018 1388

2019 4925

Перово у складі п'яти черг, стало найбільшим фотоелектричним парком у

світі за показником встановленої потужності. За ним ідуть канадська
електростанція Sarnia (97 МВт), італійська Montalto di Castro (84,2 МВт) і
німецька Finsterwalde (80,7 МВт).
Завершує світову п'ятірку найбільших фотоелектричних парків інший
проєкт у Криму — 80-мегаватна електростанція Охотникове, побудована також
у 2011 році, в Сакському районі півострова.
У липні 2012 року компанія «Енергоінвест» (Вінницька область)
завершила будівництво Слобода-Бушанської сонячної електростанції (СЕС)
потужністю 1,875 МВт в Ямпільському р-ні Вінницької області.
У серпні 2012 року компанія «Сонячна енергія плюс» побудувала та ввела
в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 5,4 МВт, розташовану в
Ужгородському районі Закарпатської області. Фотоелектричні панелі будуть
щорічно виробляти близько 4,8 млн кВт-год електроенергії, достатньої для
забезпечення понад 1,3 тис. домогосподарств із щомісячним споживанням 300
кВт-год.
У жовтні 2012 року група компаній «Ekotechnik Praha» (Чехія) запустила
сонячну електростанцію в селі Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької
області. Її потужність становить 1 МВт, яку група компаній планує з часом
підвищити до 5 МВт. Електростанція займає земельну ділянку площею 2,5 га,
пізніше її буде розширено до 10 га. Станція буде виробляти 2 300 000 кВт-годин
на рік.
 У грудні 2012 року на території приміського села Ралівка Самбірського
району запрацювала перша на Львівщині сонячна електростанція потужністю 1,1
Мвт. Вона складається з 3888 сонячних елементів. Побудована сонячна
електростанція завдяки ТзОВ «Еко-Оптіма» спільно з чеськими інвесторами.
У грудні 2012 року компанія «Енергоінвест» ввела в експлуатацію 4 чергу
Гальжбіївської сонячної електростанції у Вінницькій області. Загальна
потужність 4 черг становить 1,264 МВт.
У 2013 р. холдинг Martifer Solar (Португалія) побудував сонячні
електростанції встановленою потужністю 4,5 МВт і 7 МВт в Томашпільському
та Бершадському районах Вінницької області для Rengy Development.
У 2013 р. ТОВ «Геліос Енерджі» завершило будівництво наземної
мережевої сонячної електростанції (СЕС) встановленою потужністю 3,993 МВт
в селі Радча Тисменицького району Івано-Франківської області.
В січні 2018 року біля села Підбережжя (Івано-Франківська область)
виділили 116,8 гектарів для будівництва та обслуговування сонячної
електростанції.
У Херсонській області в селі Музиківка планують побудувати
фотогальванічну електростанцію, роботи почнуть уже в лютому 2018 року.
Площа об'єкту складе 7 га, загальна потужність — 5 МВт. Сонячна станція в
Музиківці стане другою в Білозерському районі. Першу СЕС потужністю 9 МВт
відкрили 12 червня 2017 року.
У Бериславі, що на Херсонщині, запрацювала перша у місті сонячна
електростанція потужністю 8,2 МВт. Більше 30 тис. сонячних модулів
генеруватимуть близько 10 МВт*год «чистої» електроенергії у рік.
Було оголошено про плани будівництва сонячної електростанції в
Черкаській Лозовій (Харківська обл.). Мова йде про будівництво першої черги
електростанції потужністю в 1 Мвт. Вона займе площу в 2 га.
Комунальне підприємство «Альтен» Вознесенської міської ради
Миколаївської області за результатами тендеру замовило будівництво сонячної
електростанції за 68 млн грн потужністю 2,24 МВт.
У місті Тростянець Сумської області навесні 2018 року розпочато
будівництво сонячної електростанції.
Бельгійська компанія Upgrade Energy має намір побудувати на території
Житомирської області сонячну електростанцію потужністю 25-30 МВт. Це
передбачає створення 45 робочих місць. Очікується, що загальний обсяг
інвестицій в реалізацію даного проєкту досягне 21-24 млн євро. Проєкт планують
реалізувати протягом 2018—2020 років.
Львівська фірма «Інвестмен енерджі компані» побудувала сонячну
електростанцію у селі Луквиця, Богородчанського району, потужністю 4500 кВт.
Французька компанія Global Ecopower SA має намір збудувати сонячну
електростанцію потужністю 20МВт на території Хорошівської ОТГ, в
Житомирській області.
У селі Росоша Липовецького району на Вінниччині готуються до
будівництва сонячної електростанції.
Протягом 2014—2017 років українці інвестували майже 52 млн євро в
будівництво сонячних електростанцій для приватних домогосподарств. В цілому
з 2015 року сонячну енергію почали використовувати 3010 домогосподарств.
Індивідуальна потужність приватних сонячних електроустановок — до 30 кВт, а
загальна — 51 МВт. Сьогодні їх власники можуть продавати електроенергію.
При цьому «зелений» тариф прив'язаний до курсу євро. На сонячну енергію
переходять сім'ї в усіх регіонах країни, однак топ-5 складають: Київська,
Дніпропетровська, Тернопільська, Івано-Франківська та Херсонська області.
Щоб стимулювати населення, у Львівській області, наприклад,
домогосподарствам повертають 10 % суми кредиту на сонячні панелі, а в
Житомирській — 20 % суми кредиту. У той же час міська влада Хмельницького
і Бродів (Львівська обл.) Відшкодовують 10 % вартості робіт з установки
сонячних електростанцій.
На початку березня 2018 року ДніпроОДА та ірландська «Altostrata»
підписали угодоу про будівництво електростанції потужністю 250 МВт
загальною вартістю 255 млн євро поблизу села Левадки у Павлоградському
районі Дніпропетровської області.
В Україні протягом чотирьох місяців 2018 року було збільшено обсяги
виробництва сонячної електроенергії на 52 % — до 245 млн кВт.
У Дніпропетровській області на землях Троїцького сільради побудована
нова сонячна електростанція. Загальна площа станції складе 210 га.
Фотоелектричні сонячні елементи займатимуть площу в 183 га. Передбачувана
потужність електростанції — 90 МВт. Також на території СЕС буде розташована
електропідстанція 35/150 кВ, пункт охорони, адміністративно-побутова споруда,
установка для очищення стічних вод, склад і навіс на три автомобілі. 18,5 га
території підпадає під озеленення.
ПАТ «Укргідроенерго» у травні-червні 2018 року за результатами тендерів
уклало чотири угоди з ТОВ "Проектно-дослідницький інститут
«Енергоінжпроект» щодо проєктування сонячних електростанцій біля
водосховищ на загальну суму 2,42 млн грн., чотирьох СЕС загальною
потужністю 53-55 МВт.
Фотостанція «Сонячна» потужністю 50МВт будується на території смт
Молодіжне. Проєкт реалізується ТОВ "НВЦ «ПРОМІНЬ» за рахунок власних та
інвестиційних коштів. На даний момент підприємство завершило будівництво
першої черги на 5 МВт, загальна вартість якої склала 170 млн грн.
Під Мелітополем зі східного боку міста почалося будівництво
фотогальванічної електростанції. До об'єкту вже прокладена дорога і роботи
йдуть повним ходом. ФЕС займе ділянку площею 200000 м квадратних.
Потужність електростанції — 10000 кВт. Замовником будівництва виступила
київська компанія «Скіфія-Солар-1». Генпідрядник — вінницька компанія ТОВ
«НЕСС КОНСТРАКШН».
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) в рамках програми
USELF виділить ТОВ «Екотехніка Широке» кредит на EUR 5,6 млн для
будівництва сонячної електростанції (СЕС) в Дніпропетровській області
встановленою потужністю 7 МВт.
Словенська компанія Riko d.o.o. перемогла в тендері на розробку проєкту
та будівництво сонячної електростанції потужністю 10,79/9,35 МВт у Житомирі.
В березні 2018-го року в Енергодарі Запорізької області було відкрито
завод із виробництва сонячних панелей з річною потужністю 15 МВт.
 25 липня 2018 року у Чемеровецькому районі Хмельницької області в
режимі реального часу відбувся запуск нової фотогальванічної станції (ФЕС)
«Кутківці» з піковою потужністю 5,09 МВт.
У селі Ярове Тарутинсткого району закінчено першу чергу будівництва
сонячної електростанції «Ярове». Встановлена потужність по фотоелектричним
модулям СЕС складає 4158 кВт. У смт Сергіївка Білгород-Дністровської міської
ради введено в експлуатацію нову сонячну електростанцію по вул. Транспортна,
3. Її встановлена потужність складає 350 кВТ.
3 серпні 2018 року бізнесмен Василь Хмельницький (група UFuture)
повідомив про відкриття нової сонячної електростанції (СЕС) потужністю 18
Мвт в селі Риково Херсонської області. Херсонська область стає безумовним
лідером у будівництві СЕС в Україні. Лише протягом 2-го кварталу поточного
року в Херсонській області, за даними Національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП),
введено в експлуатацію 61,7 МВт сонячних станцій. Такий ажіотаж пов'язаний з
високою інтенсивністю сонця в регіоні, що робить СЕС тут на 18 % ефективніше,
ніж, приміром, у Київській області. Станція Хмельницького займає 32 га землі
промислового призначення, яку підприємець орендує у місцевої громади. Він
також підкреслює, що все обладнання, окрім самих сонячних панелей, вироблено
в Україні. Це вже друга станція, яку збудував Хмельницький. У селі Димерка
Київської області інвестор будує спільно з іспанськими партнерами сонячну
електростанцію, яка буде мати пікову потужність 57 МВт і стане найбільшою на
неокупованій території України. На даний час запущена перша черга потужністю
6 Мвт. Проєкти Хмельницького у сфері сонячної енергетики здійснюються
командою компанії UDPRenewables, яка є частиною інвестиційної групи
UFuture.
У Вінниці вже стартувало будівництво сучасного заводу з виробництва
сонячних панелей. Проєктна потужність заводу складе 400 МВт на рік, а
прогнозований річний обсяг товарної продукції очікується в обсязі $180 млн.
Завод будує компанія KNESS GROUP. За їхніми даними, майбутній завод
забезпечить роботою близько 400 вінничан. Завод планують добудувати в 2019
році.
У II кварталі 2018 р. ще 1107 домогосподарств перейшли на
електроенергію з енергії сонця, що вдвічі більше, ніж у I кварталі 2018 року.
Загалом, вже 4660 приватних домогосподарств встановили сонячні панелі
загальною потужністю майже 90 МВт станом на кінець I півріччя 2018 року.
Лідерами за кількістю встановлених приватних СЕС є Київська,
Дніпропетровська та Тернопільська області.
У селі Шестерня Широківського району збудують сонячну
електростанцію. Вона вироблятиме 7 МВт енергії на годину. Всі роботи —
коштом українського та французького інвесторів.
Британська компанія Touchstone Capital Group Holdings Ltd цікавиться
проєктом будівництва офшорної комбінованої вітро-сонячної електростанції
гігаватного класу потужності в Україні.
На початку жовтня 2018 року у селі Малинівка розпочалося будівництво
сонячної електростанції потужністю 1,2 МВт. Це перший такий проєкт в
Чернігівській області. Станція займатиме понад два гектари землі, яка належала
сільській раді, а в останні роки стояла пусткою.
11 жовтня 2018 голова обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв
провів робочу зустріч з представниками ТОВ «Атлас Кепітал Енерджи» щодо
реалізації проєкту будівництва сонячної електростанції потужністю 50 МВт
поблизу Старої Збур'ївки Голопристанського району Херсонської області.
Китайська компанія поставила фотоелектричних модулів загальною
потужністю 123 МВт для Нікопольської СЕС.
В жовтні 2018 на Львівщині поблизу села Терновиця відкрили першу чергу
будівництва сонячної електростанції «Яворів-1». Потужність СЕС, яку
називають найбільшою в Західній Україні, становить 72 МВт. Вона зможе
виробляти приблизно 80 млн кВт/год енергії щороку.
У межах XVIII Міжнародного економічного форуму відбулось відкриття
енергоострову. Група компаній у продовж 2017 — 18 років реалізували
інвестиційні проєкти в сфері альтернативної енергетики, створивши потужний
комплекс сонячних електростанцій на території Яворівського району. Сумарна
потужність сонячних електростанцій становить близько 100 мВт. 1 листопада,
відбулось відкриття першої черги сонячної електростанції «Яворів-1»,
потужністю 36 МВТ, яка є проєктом компанії «Еко-Оптіма». Розташована СЕС
в с. Терновиця Яворівського району, Львівської області.
Представники інвестиційного фонду ESE Investment AG (Ліхтенштейн)
налагоджують співпрацю з Воронізькою селищною радою. Протягом місяця
тривали переговори стосовно реалізації проєкту у галузі регенеративної
енергетики.
Результатом стало підписання 29 жовтня Меморандуму на меті котрого є
будівництво та введення в експлуатацію електростанцій (сонячної та вітрової)
енергетики проєктною потужністю на першому етапі до 50 Мвт, що забезпечить
смт Вороніж та Шосткинський район електроенергією місцевого виробництва.
В листопаді 2018 в смт Суворове Одеської області завершився монтаж
сонячної станції потужністю 11,8 МВт. Станція складається з понад 36 тисяч
модулів. Нова станція є продовженням проєкту «Суворове I» та є вже
дванадцятим об'єктом, побудованим Rengy Development. Перший об'єкт
потужністю 3,2 МВт компанія ввела в експлуатацію у 2016 році.
В грудні 2018 було підключено першу в Житомирській області промислову
станцію у Бердичівському районі. «Ганська СЕС» займає територію площею 30
гектарів і працюватиме в комплексі з екофермою. На першому етапі сонячна
електростанція складатиметься з 19 700 окремих фотоелектричних модулів
загальною потужністю 6,4 МВт, а згодом потужність станції планують
збільшити до 19 МВт. Передбачається, що СЕС дозволить забезпечити понад
1000 будинків «зеленою» електроенергією. При цьому викиди CO2 скоротяться
приблизно на 5 500 тонн у рік. Загальний обсяг інвестицій в проєкт складе
6,6 млн євро.
У 2019 році у Знам'янському районі Кропивницької області розпочнеться
будівництво сонячних електростанцій загальною потужністю понад 55 МВт. З
метою розміщення тa будівництвa об'єктів aльтернaтивної енергетики, сонячних
електростaнцій, розробляється містобудівнa документaція: детaльні плaни
територій зa межaми нaселених пунктів по Диківській сільській рaді — ТОВ
«Солaр Фaрм-8», проєктна потужність — 50 МВт; Богдaнівській сільській рaді —
ТОВ «Знaм'янськa енергетичнa компaнія», проєктна потужність — 5 МВт;
Петрівській сільській рaді — ТОВ «Укррос-трaнс», проєктна потужність — 550
кВт.
В лютому 2019 компанія “ДТЕК” починає підготовку до
будівництва Покровської сонячної електростанції потужністю 240 МВт в
Січеславській області, Нікопольський район.
У Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області на території села
Панівці введена в дію Кам'янець-Подільська СЕС потужністю 63 МВт. Станція
стала другою за потужністю сонячною електростанцією в Україні.
В березні 2019 року в Житомирській області підписали меморандум з
інвесторами на реалізацію семи проєктів будівництва сонячних електростанцій.
Загальна потужність проєктів становить близько 245 МВт.
В квітні 2019 компанія «TIU Канада» побудувала сонячну електростанцію
потужністю 13,575 МВт поблизу села Калинівка Миколаївської області.
Генеральним підрядником виступила компанія Helios Strategia.
В квітні 2019 року будівництво першої сонячної електростанції (СЕС) на
Сумщині потужністю 5,7 МВт розпочато на території Тростянецької ОТГ.
У Коростенському районі на Житомирщині бельгійський інвестор Upgrade
Energy будує сонячну електростанцію потужністю 25-30 МВт.
У Черкаській області норвезька компанія побудує сонячну електростанцію
потужністю 55,4 МВт. Вартість будівництва становить 56,2 млн євро.
Норвезький інвестор Scatec Solar прийшов на український ринок сонячної
енергетики у другій половині 2017 року. Зараз компанія будує дві великі сонячні
електростанції (СЕС) та розвиває ще декілька проєктів.
Тетіївська ОТГ розпочне будівництво сонячних електростанцій на 66
гектарах загальною потужністю близько 35 МВт.
Іспанський енергетичний гігант Aссiona побудує у місті Ізмаїл та селі
Павлівка Одеської області сонячні електростанції загальною потужністю 33,3
МВт. Загальна вартість будівництва становитиме 30,6 млн євро. Станції будуть
побудовані до кінця 2019 року. Нові СЕС в Ізмаїлі та на території Павлівської
сільської ради матимуть пікові потужності 26 МВт і 17,7 МВт і проєктні
потужності 19,8 МВт і 13,5 МВт відповідно. Будівельні роботи розпочинаються
вже на початку червня. Це вже не перший проєкт іспанців в Україні. Першим
проєктом стало будівництво Димерської СЕС у Київській області загальною
піковою потужністю 57,6 МВт, перша черга якої була введена в експлуатацію
компанією UDP Renewables у 2017 році.
На території Березанської ОТГ в селі Прогресівка Миколаївської області
компанія Scatec Solar почала будівництво сонячної електростанції потужністю
148 МВт. Проєкт буде реалізований у співпраці з PowerChina Guizhou
Engineering Co. Ltd., яка надасть послуги з фінансування, інжинірингових
закупівель та будівництва. Станція забезпечить 187 ГВт-год на рік, що вистачить
для покриття потреб в електроенергії приблизно 76 тисяч домогосподарств.
В червні 2019 на дахах виробничих будівель паркетної фабрики “Tandem
Impex” ввели в експлуатацію одну з найбільших дахових СЕС в Україні. Станція
на 557,82 кВт стала третьою за потужністю даховою СЕС в країні. Потужності
станції вистачає щоб покрити потреби селища в електроенергії. Це вже друга
промислова дахова СЕС в Харківській області. Перша станція була «Фрунзе
Солар», потужністю 106 кВт.
Сонячна електростанція стала третьою за потужністю даховою СЕС в
Україні, після СЕС «Долинське» у Херсонській та «Синтез Солар» у Львівській
областях.
У 2019-2020 роках у Світловодському районі Кіровоградської області
мають намір побудувати чотири сонячних електростанції загальною потужністю
84,9 МВт. Зокрема, 450 млн грн мають намір витратити на будівництво і
обслуговування СЕС потужністю 15 МВт на землях Великоскелівської сільради.
На землях Павловської сільради заплановано побудувати дві СЕС потужністю
19,9 МВт і 30 МВт загальною вартістю 1,3 млрд грн. На території Озерської
сільради мають намір побудувати сонячну станцію потужністю 20 МВт.
Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив надання кредиту
розміром 19,7 мільйона євро норвезькій компанії Scatec Solar для будівництва
сонячної електростанції у Чигирині. Планується, що стацію потужністю 55,4
МВт здадуть в експлуатацію до кінця 2020 року. Фінансування будівництва на
70% бере на себе ЄБРР, а решту коштів норвезька компанія має заплатити
самостійно.
У Любарському районі Житомирської області будують “Болохівський
солар-парк” на одномостних трекерах. Потужність станції становить 35 МВт.
Ладижинська ОТГ планує побудувати три потужні сонячні електростанції.
Інвестиції у будівництво становитимуть 62 млн грн. Загальна площа станцій
становитиме понад 77 га. Реалізувати проєкт мають протягом цього та
наступного років. Станції будуть збудовані на місці колишнього цукрового
заводу. Після завершення будівництва тут буде створено 40 робочих місць.
У Самарському районі міста Дніпра в житловому масиві Ігрень побудують
нову сонячну електростанцію. Міськрада вже затвердила детальний план
будівництва СЕС по вул. Бехтерєва. Панелі майбутньої станції потужністю 85
МВт розмістять на площі 144,9 гектара. Земля, на якій зібралися побудувати
сонячний комплекс, зараз практично не використовується. Проєкт вартістю 90
мільйонів євро фінансує французько-українська компанія. Це буде одна з
найпотужніших сонячних електростанцій в Україні, яка зможе забезпечити
електроенергією близько 180 тисяч домогосподарств і створить майже 200
робочих місць. Реалізувати проєкт планують до кінця 2019 року.
Німецька компанія-розробник відновних і традиційних джерел енергії De
Raj Group уклала угоду з українською компанією STC Energy на будівництво
шести сонячних парків. Загальна потужність шести сонячних електростанцій
становитиме 88,4 МВт. Станції збудують на території Київської області.
Вироблена електроенергія постачатиметься на постачання держкомпанії
«Енергоринок».
У 2019 році на землях Ванчиківської об'єднаної територіальної громади у
селі Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області компанією “Solar
Generation” було збудовано сонячну електростанцію "Солінг 3" потужністю 58
МВт.
У 2020 році встановлена потужність ВЕС та СЕС зросла на 41%, а їхня
частка у структурі виробництва електроенергії — вдвічі.
 Найбільше зросла встановлена потужність СЕС, пік виробництва яких у
весняно-літній період припадає на години денного зниження споживання (з 12:00
до 17:00), що потребує гнучких інструментів для їхнього балансування.
В.о. Міністра енергетики Ольга Буславець і Надзвичайний і Повноважний
Посол Королівства Данія в Україні Олє Егберг Міккельсен обговорили
перспективи продовження роботи Українсько-Данського енергетичного центру,
реалізацію проєктів «зеленої» енергетики та енергоефективності, зокрема –
будівництво офшорних вітрових електростанцій та потужностей із виробництва
водню.
В липні 2020 року рупа «Нафтогаз» запустила сонячну електростанцію
(СЕС) «Андріївка» у Балаклійському районі Харківської області.
Компанія UDP Renewables ввела в промислову експлуатацію нову сонячну
електростанцію «Терслав» на території Обухівської селищної ради,
Дніпропетровської області.
Станом на жовтень 2020 року кількість сімей, що використовують «чисту»
електроенергію, сягнула 27 623. Загальна потужність сонячних електростанцій
приватних домогосподарств склала 712 МВт.

Переваги сонячної енергетики.

Загальнодоступність і невичерпність джерела.
Теоретично, повна безпека для довкілля (проте в наш час у виробництві
фотоелементів і в них самих, використовуються шкідливі речовини).
Зниження витрат – собівартість сонячної електроенергії вже зараз нижча
за тарифи на електрику в мережі.
Енергонезалежність виробництва (бізнесу) і формування позитивного
іміджу інноваційної, соціально відповідальної компанії в очах суспільства і
потенційних клієнтів.
Термін окупності інвестицій, залежно від типу і потужності СЕС,
становить 5-7 років, для приватних (домашніх) сонячних електростанцій – до 10
років.
Низькі експлуатаційні витрати – мінімальна кількість обслуговуючого
персоналу за рахунок високої автоматизації та незначних витрат на
техобслуговування.
Скорочення експлуатаційних витрат/економія енергії – сонячна
енергетична система може зменшити або взагалі усунути рахунок за електрику.
Розвиток технологій – технології в сонячній енергетиці постійно
розвиваються, і в майбутньому удосконалення будуть прискорюватися. Інновації
в квантовій фізиці і нанотехнології можуть потенційно підвищити ефективність
сонячних панелей і подвоїти або навіть потроїти електричну потужність
сонячних енергетичних систем.

Недоліки сонячної енергетики.

Фундаментальні проблеми.
Через відносно замалу величину сонячної постійної, для сонячної
енергетики потрібне використання великих площ землі під електростанції
(наприклад, для електростанції потужністю 1 Гвт, це може бути декілька десятків
квадратних кілометрів). Проте, цей недолік не такий великий, наприклад,
гідроенергетика виводить з користування значно більші ділянки землі. До того ж
фотоелектричні елементи на великих сонячних електростанціях встановлюються
на висоті 1,8—2,5 метра, що дозволяє використовувати землі під
електростанцією для сільськогосподарських потреб, наприклад, для випасу
худоби.
Проблема знаходження великих площ землі під сонячні електростанції,
вирішується у разі застосування сонячних аеростатних електростанцій,
придатних як для наземного, так і для морського і для висотного розташування.
Потік сонячної енергії на поверхні Землі дуже залежить від широти і
клімату. У різних місцевостях, середня кількість сонячних днів в році, може дуже
сильно відрізнятися.

Технічні проблеми.
Сонячна електростанція не працює вночі і недостатньо ефективно працює
у ранкових і вечірніх сутінках. При цьому пік електроспоживання припадає саме
на вечірні години. Крім того, потужність електростанції може стрімко і
несподівано коливатися через зміни погоди. Для подолання цих недоліків
потрібно або використовувати ефективні електричні акумулятори (дотепер це
невирішена проблема), або будувати гідроакумулювальні станції, які теж
займають велику територію, або використовувати концепцію водневої
енергетики, яка також поки далека від економічної ефективності.
Проблема залежності потужності сонячної електростанції від часу доби і
погодних умов вирішується у разі сонячних аеростатних електростанцій.
Висока ціна сонячних фотоелементів. Ймовірно, з розвитком технології
цей недолік подолають. В 1990–2005 рр. ціни на фотоелементи знижувалися в
середньому на 4 % на рік.
Недостатній ККД сонячних елементів (ймовірно, буде незабаром
збільшений).
Поверхню фотопанелей потрібно очищати від пилу і інших забруднень. За
їх площі в декілька квадратних кілометрів, це може викликати утруднення.
Ефективність фотоелектричних елементів помітно зменшується при їх
нагріванні, тому виникає потреба в установці систем охолоджування, зазвичай
водяних.
З кожним роком експлуатації ефективність фотоелектричних елементів
знижується.

Екологічні проблеми.
Незважаючи на екологічну чистоту отримуваної енергії, самі
фотоелементи містять отруйні речовини, наприклад, свинець, кадмій, галій,
миш'як тощо, а їх виробництво споживає велику кількість інших небезпечних
речовин. Сучасні фотоелементи мають обмежений термін служби (30—50 років),
і масове їх застосування поставить найближчим часом складне питання їх
переробки.
Останнім часом починає активно розвиватися виробництво
тонкоплівкових фотоелементів, у складі яких міститься всього близько
1 % кремнію. Завдяки низькому вмісту кремнію тонкоплівкові фотоелементи
дешевші у виробництві, але поки мають меншу ефективність. Так, наприклад, в
2005 р. компанія «Shell» ухвалила рішення зосередитися на виробництві
тонкоплівкових елементів, і продала свій бізнес з виробництва кремнієвих
фотоелектричних елементів.

Чи є перспективи будівництва сонячних електростанцій.

Сонячна енергетика та енергозбереження – загальносвітовий тренд. 2017
рік став знаковим для сонячної фотоелектричної енергетики – у світі ввели в
експлуатацію найбільше сонячних потужностей порівняно з іншими типами
технологій виробництва електроенергії. На п’ять найбільших національних
ринків – Китай, США, Індію, Японію і Туреччину – припадає майже 84% знову
встановлених потужностей. Далі йдуть Німеччина, Австралія, Республіка Корея,
Великобританія та Бразилія. За сукупною потужністю лідирують Китай, США,
Японія, Німеччина, Італія та Індія.
Дуже показовий приклад розвитку сонячних технологій – Китай, який
всього за п’ять років із аутсайдерів ринку став світовим лідером за потужністю
сонячних електростанцій. Протягом 2016-2020 років Китай інвестує в
будівництво СЕС близько 145 млрд доларів – це дасть можливість ввести в
експлуатацію близько 1000 потужних СЕС. Піднебесна вже давно стала лідером
галузі з виробництва сонячних панелей і металовиробів. Китай контролює 70%
світової торгівлі сонячними батареями і лідирує по використанню сонячної
енергії.
Прогнозується, що до 2040 року Китай забезпечить 28% усіх інвестицій у
виробництво електроенергії.
За прогнозами фахівців, вже до 2070 року енергія Сонця стане основним
джерелом електроенергії на Землі, а до початку наступного століття за своїми
обсягами сонячна енергетика в 3,5 рази перевищуватиме нафтову галузь і в 6
разів – атомну.
Енергія сонячного випромінювання – фактично невичерпна, до того ж це
цілком безкоштовний ресурс.
Сучасні технології дозволяють отримувати сонячні панелі, які при
мінімальних експлуатаційних витратах і обслуговуванні забезпечать ефективну
генерацію електрики протягом як мінімум 30 років.
Аналітики прогнозують, що в період між 2017 і 2022 роками ціни на
сонячну енергію в світі знизяться в середньому на 27%. Сонячні установки
комунального масштабу будуть коштувати дешевше, ніж вугільні електростанції
в усіх розвинених країнах. Дійсно, у багатьох місцях світу (включаючи деякі
місця в США) сонячна енергія вже досягла паритету енергосистеми, тобто
вартість сонячної енергії дорівнює або нижче вартості закупівлі енергії з
енергомережі.

Чому зростає популярність сонячних електростанцій в Україні?

Сприятливий клімат – рівень інсоляції (тобто кількість сонячного
випромінювання на квадратний метр поверхні Землі) в більшості областей
України перевищує аналогічні показники Німеччини, яка є одним зі світових
лідерів в області сонячної енергетики.
Сприятливе правове поле, яке реально стимулює інвестування в
альтернативну енергетику, зелений тариф, за яким держава викуповує всю
електрику, вироблену СЕС – один із найвищих в Європі. В квітні 2019 року
ухвалений закон про зелені аукціони. Згідно з ним, участь в аукціонах буде
обов’язковою з 2020 року для проектів сонячної енергетики потужністю понад 1
МВт і вітряних електростанцій з потужність більше 5 МВт. За умовами аукціону,
той, хто пропонує найнижчу ціну, зможе продавати «чисту» електроенергію
державі. Аукціон призначений для запобігання монополії на українському ринку
ВДЕ. Це повинен бути прозорий конкурс, що проводиться через електронну
торгову систему ProZorro двічі на рік, восени і навесні.
Можливості інвестувати в альтернативний енергетичний сектор України
надзвичайно сприятливі, оскільки країна володіє різноманітними запасами
сировини і добре освіченою робочою силою, яка має технічні ноу-хау, необхідні
для розробки та впровадження останніх комерційних досягнень в цьому секторі.
Постійне зростання вартості електроенергії робить виправданим інвестиції
в генерацію власної електрики. Говорячи про собівартість, вже зараз можна
говорити про паритет цін між альтернативною й традиційною
електроенергетикою.

Інформаційні джерела:
https://avenston.com/articles/solar/; https://uk.wikipedia.org/wiki/;
https://saee.gov.ua/uk/ae/windenergy; https://www.dw.com/uk/, та ін.