Гобсек(бальзак)

батько Горіо(бальзак)
Ярмарка пихи(теккерей)
Милий друг(мопассан)
Мадам Боварі(флобер)
Червоне і Чорне(стендаль)
Грозовий перевал(бронте)
Олівер Твіст(диккенс)
Домбі і син(диккенс)
О.Бальзак(1799-1850)-критичний реалізм(нічого не повинно переважати над
реальністю, показувати не тільки світлі сторони, а й інші сторони життя)
Періоди творчості(4)
1.Ранній(20-ті)
2.30-35(задум людської комедії)
(1834)Всього 12 томів-4 томи(сцени приватного,провінційного,паризького
життя)-змінив назву на Людська комедія( 1842)

3 період-1836-1847-франц.революція-прощається із лейтемізмом (філософія)

Роман «шуани» зробив його знаменитим
Основний принцип зображення ХУДОЖНЄ УЗАГАЛЬНЕНЯ,ЦІЛІСНЕ
ВІДТВОРЕННЯ ДІЙСНОСТІ
Все людське суспільство поділене на 3 групи
1.чоловіки
2.жінки
3.речі
Будує на принципі узагальнення(знаходження у спільному чогось відмінного)
усю людську комедію
Твір глибоко драматичний, поділено на сцени (3)
Етюди звичаїв(1836-1847)
Філософські етюди(1830-1832)
Аналітичні етюди-фізіологія шлюбу і перші твори
ТІЛЬКИ ПЕРШУ ЧАСТИНУ ВІН ДІЛИТЬ НА СЦЕНИ
БАТЬКО ГОРІО
Опис: Роман був написаний восени 1834 р. ... роман вийшов окремим
виданням; розпочавши видавати «Людську комедію», Бальзак включив його до
першого тому «Сцен паризького життя» (1843). Однак, плануючи друге видання
своєї епопеї, він перемістив «Батька Горіо» в «Сцени приватного життя».
Центральна тема твору – щира батьківська любов, що не знайшла собі місця в
розбещеному паризькому суспільстві
ГОБСЕК
Першому варіанту повісті передував нарис «Лихвар», написаний Бальзаком для
столичного журналу «Мода». Цей нарис згодом і став першою главою повісті, що
вийшла в 1830 р під назвою «Небезпеки безпутності». Під цією назвою повість була
включена письменником у цикл «Етюди вдач» (підрозділ «Сцени приватного життя») –
першу частину «Людської комедії».
У 1835 р з’являється новий варіант повісті, але вже під назвою «Папаша Гобсек». Як
вважають дослідники творчості письменника, ця назва була дана повісті за аналогією з
романом «Батько Горіо». У нових історичних умовах, через п’ять років після липневої
революції, в обстановці запеклої боротьби за збагачення письменник переносить центр
уваги читачів з аристократії на нових господарів життя. На перший план виступає
лихвар Гобсек. Друга редакція повісті закінчувалася описом страшної комори
вмираючого лихваря, а графиня де Ресто постає перед читачами в якості дочки батька
Горіо. Таким чином, два твори виявилися пов’язаними як «різні варіанти однієї і тієї ж
теми про владу золота і його жертви». Безжалісному Гобсеку і спраглим до розкоші
аристократам Бальзак протиставляє стряпчого Дервиля і швачку Мальво, працьовитих
і чесних молодих людей, вихідців з простого народу.

У 1848  Бальзак знову повертається до повісті. Він знову змінює її назву, відкидаючи
слово «папаша», що додає образу головного героя добродушний відтінок. Тепер
повість називається коротко: «Гобсек». У цьому остаточному варіанті з’являється
розповідь про минуле лихваря і про те, як він заробив свій капітал.

В основу повісті «Гобсек» були покладені життєві спостереження письменника, тому

дослідники творчості Бальзака вважають, що окремі її елементи носять
автобіографічний характер. Наприклад, Мервіль, в конторі якого, будучи студентом,
працював Бальзак, послужив прототипом для героя повісті «Гобсек» – нотаріуса
Дервиля.
ТЕККЕРЕЙ
Вільям Теккері (1811-1860)

Входить в літературу в 30-ті роки, але не піднімав тему чартизму. Їде в Париж, і
обирає окму йому бути - художником чи письменником.

Естетичні погляди «Безкопмромісний реаліст» - правдивість зображення +

розуміння суспільного значення мистецтва. Заперечував формі романтичного
мистецтва. Зразком для наслідування був Філдінг.

Періодизація - лише два періоди. Розділяє їх роман «Книгу снобів» «Ярмарка

пихи» (1847-48)
Перший період 1830-1848 - Становлення його як автора. Пише у жанрах сатири і
пампфлети. Підписує псевдонімами. Ці твори - підготовка до написання
основного роману. Написав також «Книгу снобів» та «Записки Жовтоплюша».
«Книгу снобів» - снобізм, як основна вада анлгійського суспільства.
Сноб на його думку це той, хто з захопленням дивиться на вищестоящего та з
презрінням нижчестоячу.

«Ярмарка пихи» (1847-48)

Це - глави у журналах, з яких з’явився роман. Ставив завдання: відтворити

точно правду життя. Створити всі типи суспільного життя такими, якими вони є
насправді. Він створює індивідуальні портрети і поглиблюється в
характеристику персонажів, внутрішній світ, показати протиріччя людської
душі. Немає хороших і поганих людей - всі однакові. Він передає живих дюдей.
Автор нас намагє нас переконати, що люди не винні у тому, які вони є, а винний
соціум АЛЕ не знімає відповідальність з особистості.
Роман - це узагальнення звичаїв англійського буржуазного суспільства середини
19 ст. Хоча відносить до початку 19 ст. Це художній прийом. Він віддаляється,
щоб бути об’єктивним. В романі є час історичний та час приватний - життя
людей, і як одне може змінюватися завдяки іншому.

Роман побудова:

Підзаголовок - роман без героя - бо в його часі немає героїв

Пролог. Він вказує що він не просто автор, а твір не просто роман - це лялькова
вистава, а він - лялькар. Снобізм виявляється у продажності.

Сюжету немає - як серіал. Жанр - роман хроніка. Дві сюжетні лінії - родина
Седлі Озборн (комерсанти і фінансисти) і друга лінія - Кроулі-Стайнів
(аристократи та землевласники). Перша лінія навколо Еми, друга - Ребека Шарп.
В обох світах панує сила грошей.

В ході оповіді автор виділіляє когось одного з персонажів і про нього розповідає
(в цілому приблизно 10 персонажів). Твір побудований як хроніка життя. Тому
композиції тут не може бути. Показує
На прикладі пресонажів історію розвитку людини у суспільстві. Причина
зіпсованості людей - самі люди.

Того ці всі його персонаж ділиться на 2 такі групи: 1) на тих хто обманює
і 2) на тих кого обманюють. Автор симпатизую Добіну. Він належить до
обманутих людей.

Портрети персонажів написані в новій манері - протиріччя та багатогранність

персонажів.

Основний художній прийом роману - іронія. Часто переходить у сарказм.

Загальна картина роману - печальна.

Характери персонажів розкривається і через мовленнєву характеристику.

Опублікував в журналі «Панч». Зайняв місце першого романіста.
Він гіперболізує, використовує анекдоти, малюнки, і таке.
Діккенс
Чарльз Діккенс (1812-1870)
Перші замітки пише для газет і журналів. Дуже швидко починає писати
оповідання і повісті. Намагався бути справедливим і обьективним.
Входить в літературу як ОПТИМІСТ. Якщо вказати на недоліки, можна
виправити не тільки людину, але й суспільство. Увійшов у літературу в 30-ті
роки (голодні сорокові)
Періоди творчості:
1. 30-40 роки, гумористичні оповідання і нариси. Пише першу комічну епопею
«Записки Піквікського клубу», у 36-37 перший соціальний Роман «Олівер
Твіст», «Ніколас Нікібі», «Магазин давнини». Перший історичний Роман
«Барнебі Радш». Завершено поїздкою в Америку. «Американські нотатки».
2. 1842-1848 роки, збільшується роль сатири. Пише Різдвяні оповідання.
«Дзвони», «Різдвяна пісня в прозі», «Маріон Челзвіт», Роман «Домбі і син»
3. 1848-1850 роки. Сатиричні тенденції, пише панорамні романи життя Англії.
Роман автобіографічний «Девід Коперфілд», «Холодний будинок» 52, «Важкі
часи» 54, «крихітка дорріт» 56 - соціальні романи. Заплутана інтрига, сюжет,
незвичні фабульні ситуації. Психологія персонажів. Завершується написанням
другого історичного роману «Оповідання про два міста».
4. 1859-1870 роки. Пише романи про незвичне, таємниче, вийнятковим.
Поглиблюється у психологію. Його цікавить щось неадекватне, ненормальне.
Роман «Великі сподівання» 60, «Наш спільний друг» 63, «Таємниця Едвіна
Друда».
Діккенс змінюється протягом творчості.

«Записки Піквікського клубу»

Пригоди під час подорожей Англією, людей середнього класу, друзів. Твір
комічний через ці ситуації АЛЕ все має завершитися позитивно!
-Висміює систему боргової тюрми, двох партій.
Художні особливості:
⁃ Персонажі статичні і випуклі. Але Діккенс використовує лейтмотив для
зображення персонажів. Лейтмотив - коли за одним персонажем закріплюється
одна риса і протягом твору автор постійно до неї звертається. Піквік - його
шляпа та гетри. Джинглі - скоромовка. Джок - плаксивість.
⁃ Основним видом комічного є гумор. Цей гумор передає оптимізм його і його
персонажів. Дві функції : 1) показує вади і недоліки англійського суспільства,
але доброзичливо 2) автор розгалужує гострі кути протиріч англійської
дійсності.

Олівер Твіст

Завданням було показати дно Лондона, великого капіталістичного міста. Хотів

зобразити злодійський Лондон.
Задум з часом розширився, і він написав не лише про злодіїв, а про ширше поле
образів міста.
Цей роман побудований на двох сюжетних лініях:
1. Доля Олівера Твіст і його боротьба зі злом - зло Монкс
2. Справжнє життя на фоні якого проходить боротьба добра і зла.
У жанровому плані - роман виховання і соціальний.
У Діккенса добра людина залишається доброю.

Домбі і син - 1846-1848

Задум написати великий роман (живе у Бельгії) про гордість
Перехідний романі у його творчості. Бо він відходить від традиції реалістичного
роману 18 ст.
Підзаголовок - «Торговий дім Домбі і син. Торгівля оптом та в роздріб».
Тема - історія сімейної кризи.

1. Цей роман побудований на центробіжній композиції. Усі персонажі пов’язані

із ним. Всіх персонажів можна розділити на дві групи - 1) що керуються у своїх
діях серцем, 2) що керуються розумом.
2. Роман ліричний, у емоційному та стилістичному планах. Завдяки
ритмізованій прозі, евфонія та ліричні повтори.
3. Новаторство. Характери основних персонажів розкриті глибше і повніше.
4. Для зображення основних персонажів він використовує не лише лейтмотив, а
поглиблене зображення психологічного портрету.
Як горда людина міняється чи не міняється.
В цьому романі важливий підтекст. Діккенс нам не пояснює чому Каркер
розорює Домбі. (Це табу Вікторіанської епохи) Але він не привласнив гроші
містера Домбі.
Лейтмотив Домбі - холод.

Стендаль
Анрі бейль (Стендаль)

1783-1842

Абсентиїзм - філософська основа творчості. Від слова відсутній, менталітет

байдужості, ухиляння від громадянських обов’язків. Образ пасивної людини.

М. Народження - Гренобль. Навчався під час революції. Поступає в паризьку

політехнічну школу. 1800 - початок Наполеон походів; вступив до нього в
військо по 1805. У 1806 повернувся із відставки до війська. Приймав участь в
поході на Росію 1812. Ставлення до Наполеона неоднозначне. «Життя
Наполеона» книга. З 1814 по 1821 живе в Італії. За приписом Австрії їде до
Франції. 1821-1830 живе в Парижі. Але не любив Францію. Приїжджає послом в
Італію у папське місто Чівіта векіє.
Займаються літературою і служить. У 1842 стався сердечний напад. Похований
на монмартрі у Парижі.

Літературна спадщина
Написав 5 романів. Перший у 1827 «арманс». 1830 « червоне і чорне». 18
«пермський монастир». Роман «люсьен левель» недописаний + «лалелль».
Багато біографічних творів, Життя Наполеона; Спогади єгоїста, спогади
Наполеона; Прогулянки Римом. Два трактати «Расін і Шекспір» «Про кохання».

«Расін і Шекспір»

У цьому трактаті проголошує естетичні погляди на мистецтво. Мистецтво свого

часу наз романтизмом, а авторів романтиками, АЛЕ по суті пише про реалізм.
Статті першої 1821 р частини журналу Глобус стали першою частиною. Потім
було написано третя частина - ЩО ТАКЕ РОМАНТИЗМ?
Лише в 1825 як відповідь академіку Отже з’явилася друга частина.

Він пише що насправді всю історію мистецтва можна представили зміною двох
частин - класицизм та романтизм, старе та нове.
«Історія мистецтва це постійна зміна романтизму і класицизму. Всі великі
письменники свого часу були романтиками, а класики це ті хто через століття
післ смерті романтиків наслідують їх, замість того щоб відкрити очі і
наслідувати природу. Романтизм це не школа чи напрямок в мистецтві, це вся
історія мистецтва взята в його найкращих проявах. Це мистецтво яке йде у ноги
зі своїм часом.» (поклонник классики)
Він висміює всіх сучасних романтиків - називає епігонами
( наслідувальниками ). Каже треба спиратися на франц матеріальну філософію.
Треба як Дідро в мистецтві правдиво зображувати дійсність і в цьому полягає
їдея прекрасного .

Каже що треба створювати неповторні художні образи

Формулює нові правила у драматургії: заперечує єдність часу і місця,

відмовитися від трагедій віршем, краще прозою; основне завдання - зображення
сучасності.

«Червоне і чорне»

Роману властива хронікальна лінійна композиція, що організована біографією

персонажа. Газетна замітка стала основою роману. Підзаголовок роману -
«хроніка 1830 року». Історія духовного становлення персонажа. Інтрига не
важлива, вона НЕ рухає сюжет, важлива внутрішня дія. Внутрішні монологи !

«Точно і проникливо зображує серце».

Кохання до Матильди і коханн до пані де Ренар

У цьому романі стендаль дотримується методу аналітичності правдивості і

точності зображення. Не ставить за мету схвилювати читатча, а мета -
пооаналізувати і зрозуміти що в душі персонажа. І розуміння щастя. Роман
показує що автор розуміє щастя як хвилинну мить.Вагомою є філософія егоїзму
Гельвенція.
Принцип матеріалістичного сенсуалізму Гельвецій використовував у поясненні
суспільства і людини. Людина, за Гельвеція, — природна істота, наділена
почуттями, свідомістю, пристрастями, і є основою суспільства. З чуттєвої
природи людини філософ виводив рушійне початок суспільного життя —
принцип егоїзму, себелюбства.
... Емілія Бронте (1818-1848)

«Грозовий перевал» (1847)

Феномен сім’ї Бронте - проблема геніальності (у родині Бронте всі діти були
надзвичайно талановитими). Її батько Патрік був священником. Їх будинок
знаходився на кладовищі. Мати померла рано. Батько кожен вечір стріляв іх
пістолета у стіну. Він був торі, ближчий до робитників. По відношенню до дітей
був садистом. Шарлота, Емілі і Енн і брат Бренуаль.
Батько з Ірландії, навчався у Кембриджі, переїхав до Йоркширу. Розповідав
дітям шотландські легенди. У 13-15 років дівчата починають писати.
Емілія здобула домашню освіту. Була учителькою в заможній родині. Батько
почав сліпнути, і вона повернулася доглядати за ним. ЇЇ брат був художником,
сильно захворів, але Шарлотта відмовляється йому допомагати, бо не хоче
захворіти. Емілія доглядає і його, також заражається та помирає.
У 1846 році всі три сестри відправили у журнал «Атеней» свої вірші під
псевдонімом Брати Белл. Один із критиків відзначив музикальність та
поетичніть вірші Еліса. На початку 47 року написали по роману та відправили
до видавництва. Емілії та Енн видавник прийняв, а Шарлоти - ні, і вона почала
писати «Джейн Ейр», який надрукували.

Сюжет роману навіяно ірландськими легендами батька. Історія Хіткліфа. Також

проводять паралель Хткліфа та її брата. Джерелом цього роману стало
спостереження сквайрів, сусідів (нібито пристойне, проте трагічне життя).
Роман про подій на рубежі 18-19 ст. Надає роману історичної достовірності.
Фактично у романі хар-ся епоха. Роман побудовано по принципу кількох
оповідань, по принципу рамкового оправлення.

Розповідь від імені орендатора Локвуда. Заціквалюється помашканням

Грозоваого Перевалу.

Ключниця Елен Дін розповідає історію про Хіткліфа та Кетрін. Вона і

розповідає і є учасницею подій.
Грозовий перевал - емблема та рік, де жила родина Ерншо, але належить
Хіткліфу.
Хінкслі програв у гру маєток Хіткліфу. Головна ціль життя Хіткліфа - посмта
родині, що його виховала. Він з’являється у ліжка хворої (психічно) Кетрін і
наказує її за зраду. Одружується заради помсти Кетрін. Дружина із сином втікає