Test final

del curso de Literatura hispanohablante

de la estudiante del grupo Mli01-19
de la Facultad de la Filología Románica y Traducción
Fil Oksana
Variante 6

1. Середньовіччя- період, який охоплює з 6-16 століття. Даний період є

ірраціональним, суспільство глибоко релігійне. Життя, тогочасним
суспільством, сприймається як певний проміжок часу, який потрібно
просто пережити, та після якого людина переходить до вічного життя,
тобто помирає. У середньовіччя дуже слабко розвивалися різноманітні
науки. У лікуванні використовували молитву або магію замість ліків;
людей, які відрізнялися певними фізичними, розумовими або за
іншими ознаками від суспільства спалювали та сама доля чекала і на
книжки. Загальною характеристикою літератури середньовіччя є те,
що вона була усною; переважно мала віршовану форму; мала
повчальний характер; автор анонімний; наявність багатьох релігійних
елементів. 
«Граф Луканор», дон Хуан Мануель
В першу чергу хочу наголосити, що у даному творі відображено соціальну та
моральну поведінку, якої мало дотримуватися тогочасне суспільство. У творі
перед нами постає два головних персонажа: Патроніо, який виступає як мудрець
і в той же час слуга графа Луканора та сам граф Луканор. Даний твір має чітку
структуру:
1. Граф просить поради у Патроніо для розв‘язання певної проблеми;
2. Патроніо розповідає повчальну історію;
3. Граф успішно вирішує своє питання;
4. Автор узагальнює ідею моралі. 

2. Уривок належить Густаво Адольфо Беккеру «Гора душ». Даний твір

належить до епохи романтизму, тому у ньому легко можна віднайти
песимістичні настрої (нерозділене кохання; загибель головних
персонажів Алонсо, Беатріс, як покарання за порушення звичаю),
схильність до ірраціональності, містицизм, возвеличення сили
природи. 
У легенді можемо віднайти різні часові простори:
1. Криваву битву між тамплієрами та вельможами Сорії.
2.  Історія про Беатріс і Алонсо відбувається в епоху Нового часу.
3.  Історія, яка розповідається в епілозі про мисливця, який розповідає, що
він бачив  на горі Душ перед смертю, відбулася після трагедії Беатріс і
Алонсо, однієї ночі мертвих.
4.  Оповідач легенди Беккер, який перебуває у своєму будинку у ніч
мертвих, пише легенду про Сорію. Основна історія  відбувається між
Днем Всіх Святих (1 листопада) і світанком наступного дня (2
листопада). 
Події відбуваються у трьох місцях:
1. Гора Душ
2. Палац в Сорії
3. Спальня Беатріс.

У даному уривку легенди події відбуваються у спальні Біатрис. Спочатку

спальня постає для нас фортецею, куди не можуть проникнути злі духи, вороги і
тд. Проте у даному уривку ми бачимо, що навіть у такому захищеному місці як
спальня, головна героїня втратила спокій, їй почали вважатися  жахливі тіні та
звуки “Y cerrando los ojos intentó dormir…; pero en vano había hecho un esfuerzo
sobre sí misma. Pronto volvió a incorporarse más pálida, más inquieta, más aterrada.
Ya no era una ilusión: las colgaduras de brocado de la puerta habían rozado al
separarse, y unas pisadas lentas sonaban sobre la alfombra; el rumor de aquellas
pisadas era sordo, casi imperceptible, pero continuado, y a su compás se oía crujir una
cosa como madera o hueso. Y se acercaban, se acercaban, y se movió el reclinatorio
que estaba a la orilla de su lecho.”
В уривку наявна постійна напруга- це передусім пов‘язано з бажанням автора
утримати цікавість читача. Тиша замінюється дивними звуками, спокій-страхом
“Primero unas y luego las otras más cercanas, todas las puertas que daban paso a su
habitación iban sonando por su orden, éstas con un ruido sordo y grave, aquéllas con
un lamento largo y crispador. Después silencio, un silencio lleno de rumores extraños,
el silencio de la media noche, con un murmullo monótono de agua distante…”
Також хочу зауважити, що у легенді прослідковується певне бажання автора
покарати Беатріс за те, що вона ніби винна у смерті Алонсо. Саме тому, на мою
думку, вона і загинула і залишилася блукати навколо могили Алонсо після своєї
смерті.