SCIENTIFIC PARADIGM IN THE CONTEXT OF TECHNOLOGIES AND SOCIETY DEVELOPMENT

Осадча Світлана Іванівна

викладач вищої категорії, викладач-методист, викладач німецької мови
Комунальний заклад «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж»,
Україна

ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ІННОВАЦІЙНИХ

МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Сьогодні вивченню іноземних мов приділяється особлива увага і

викладачі постійно працюють над питанням як краще вчити, як краще подати
навчальний матеріал, організувати процес навчання, щоб учням або студентам
було цікаво, легко на заняттях і результати навчання приносили задоволення
для всіх сторін цього процесу.
Навчання іноземної мови - це комплексний процес, що включає
використання різних методів. Залежно від того, як має відбувається процес
навчання іноземної мови викладацька діяльність має різні форми. Всі вони
взаємопов’язані між собою і сприяють розвитку і вдосконаленню різних
методів навчання іноземних мов.
Методи навчання іноземних мов можна ділити на різні види. Відповідно
до критеріїв діапазону і корисності вирізняють методи традиційні і
альтернативні.
Традиційні методи: Безпосередній/прямий метод, граматично-
перекладний метод, аудіо-лінгвальний метод, когнітивний метод[5, 69].
Альтернативні методи: Один з найзагадковіших методів це метод TPR
(Total Physical Response) –метод повного фізичного реагування, він же метод
активного використання мови жестів та дій. Він чудово підходить для
кінестетиків, аудіалів та візуалів, оскільки він націлений на сприйняття через
органи почуттів [3, 54].
Метод TPR був розроблений у 60-70-х роках XX століття американським
професором Джеймсом Ашером. Спостерігаючи за дітьми Ашер помітив, як
вільно діти освоюють рідну їм мову, і зауважив, що вони спочатку
сприймають жести та вказівки дорослих, а вже потім починають говорити

154
 SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 118

самі. У результаті професор дійшов висновку, що нові слова і фрази найкраще

запам'ятовуються, якщо підкріпити їх діями.
Процес запам'ятовування нових слів, фраз та лексичних конструкцій
відбувається за допомогою жестів, виконання команд, пантоміми та гри. Учні
зображують слово, повторюючи за учителем. Наприклад, викладач вимовляє
"Ich bin unzufrieden", показуючи мімікою або жестами, що воно значить. Про
значення висловлювання учні повинні здогадатися, з жестів і ситуації,
переклад вголос не озвучується.
Часто цей метод характеризуються як безстресовий (stress-free), тобто він
знімає у учнів, напруженість, що так заважає процесу оволодіння мовою. [1,
292] І справа не тільки в тому, що навчання за цим методом проходить у
невимушеній атмосфері та у розважальній формі. Суть ідеї TPR глибше: кожне
поняття, кожне слово має свій фізичний вигляд, його можна висловити тим чи
іншим жестом чи рухом. І якщо пов'язати докупи те, як звучить слово, і жест,
який його позначає, то слово запам'ятається міцно і назавжди. Так, вивчаючи
прийменники місцеположення в німецькій мові пропонуємо дітям показати
значення кожного прийменника до того ж можна використати ці рухи як
фізхвилинку на занятті, таким чином запам’ятовування значень прийменників
відбувається цікаво і без зайвого напруження.
Ефективним є метод TPR при навчанні учнів, які мають труднощі у
вивченні іноземних мов за допомогою традиційних методів. Крім того, цей
метод чудово підходить учням кінестетикам, яким потрібно всіляко фізично
взаємодіяти з предметами на заняттях.
Не все можна вивчити за допомогою TPR, та й при надмірному
використанні він просто приїдається. Але в поєднанні з іншими методами TPR
здатний зробити засвоєння нової інформації максимально ефективним і
цікавим, залучаючи різні види пам’яті та привносячи елемент розваги під час
заняття.
Ситуативний метод – це прийом активного навчання учнів іноземній
мові за допомогою моделювання ситуативних вправ. Особливістю даного
методу є те, що він має різнопланову специфіку, яка сягає далеко за межі

155
SCIENTIFIC PARADIGM IN THE CONTEXT OF TECHNOLOGIES AND SOCIETY DEVELOPMENT

вивчення іноземної мови. Слід зазначити, що неабияке значення має

ситуативний підхід у формуванні компетенції в усному мовленні. Адже саме
вміння орієнтуватися в ситуації забезпечує розвиток самостійності та
ініціативи учнів.
Ситуативне навчання спрямоване на вироблення в учнів життєвих
цінностей, створення атмосфери співробітництва, взаємодії, розвиток
комунікативних навичок особистості. Ситуативна технологія, як стверджують
дослідники, передбачає моделювання конкретних ситуацій, використання
рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної
навчальної ситуації [3, 12].
Отже, ситуативний метод покликаний зберігати у навчальній діяльності
основні характеристики і умови природного процесу спілкування .
Типовими прийомами, що використовуються в процесі впровадження
ситуативного методу є керовані вправи на повторення і підстановку,
різноманітні тренувальні вправи, парна та групова робота.
Комунікативний підхід не належить до традиційних методів навчання,
важко його також віднести до альтернативних методів. Проте він орієнтований
на організацію процесу навчання, адекватного процесу реального спілкування
завдяки моделюванню основних закономірностей мовленнєвого спілкування
[5, 123].
Відправною точкою у навчальному процесі стали ситуації, в яких учень
може опинитись в чужій країні, а ціллю – є оволодіння мовою, яке б дозволяло
виконати завдання в відповідний спосіб до контексту ситуації (інакше кажучи,
оволодіння комунікативною компетенцією). При використанні мови
важливим є отримати інформацію, запросити інформацію, спонукати до дії,
виразити почуття, виразити своє відношення до подій, людей, їх діяльності і
т.д. Керування навчанням здійснюється не через граматику, а скеровується
комунікативними намірами. Учень опиняється в центрі навчання, де
мовленнєве продукування важливіше ніж мовна правильність, коректність,
тобто допускаються помилки. Мова стає засобом комунікації. Завдання
виконуються в парах, групах, командах, розігруються комунікативні ситуації

156
 SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 118

за ролями.
Всі, вище представлені методи, мають свої переваги і можуть бути
застосовані на практиці. Однак вибір методу роботи залежить виключно від
вчителя і таких факторів як:
– вік учнів
– потреби учнів (тобто ціль, яка переслідується під час вивчення)
– особисті якості учнів (набуті навички та вміння)
– методичні уподобання вчителя
– тривалість навчання
Як показує досвід, не існує якогось одного ідеального методу. На
практиці, в процесі викладання іноземної мови об’єднуються і
використовуються більшість методів. Їх розмаїття сприяє швидшому і більш
якісному досягненню мети навчання іноземної мови – розвитку
комунікативної компетенції.

Список джерел:
1. AsherJ. J. The Strategy of the Total Phуsical Response: An Application to Learning Russian
/ J. J. Asher // International Review of Applied Linguistics in Language Teaching. – 1965. –
Vol.3, Issue 4. – P.291-300
2. Asher J.J. Learning another language through action. The complete teacher‘s guidebook //
J.J. Asher, 1982. – 324 p
3. Лозинська О. А. Метод повної фізичної реакції як один із найсучасніших
альтернативних методів навчання / О. А. Лозинська // Сучасні методи й технології
навчання. – 2008. – № 6. – С. 53-55
4. Гапонова С. В. Огляд зарубіжних методів викладання іноземних мов у ХХстолітті /
С. В. Гапонова // Іноземні мови. – 2010. – № 1. – С. 11–15.
5. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика : підручник для студ.
класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич О. Б., Бориско Н. Ф.,
Борецька Г. Е. та ін./ за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К. : Ленвіт, 2013. – 590 с.

157