Nitps 2017 3 4

Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2017, № 3(28) ISSN 2223-456Х
УДК 621.372
Б.О. Демідов, Ю.Ф. Кучеренко, А.М. Носик

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Харків
ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ ТА ПІДХОДИ ДО ОТРИМАННЯ УЗАГАЛЬНЕНИХ ДАНИХ

ПРО НАВКОЛИШНІЙ ПРОСТІР ПРИ ЙОГО МОНІТОРИНГУ
З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕГРОВАНИХ БАГАТОДАТЧИКОВИХ КОМПЛЕКСІВ
ВІЙСЬКОВОГО ТА ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
У статті розглядаються тенденції розвитку та принципи формування перспективних інтегрованих

комплексів моніторингу навколишнього простору військового та подвійного призначення, можливості ком-
плексування і особливості використання взаємодоповнюючих інформаційних датчиків різноманітної фізич-
ної природи при інтеграції даних, що отримуються від них, проблеми вбудовування цих комплексів в мере-
жецентричні інформаційно-управляючі системи.
Виділяються рівні інтеграції: у середині носіїв інформаційних датчиків і в межах багатопозиційних
територіально розподілених систем моніторингу, а також глобальних мережецентричних інформаційно-
управляючих систем.
Проводиться узагальнений аналіз існуючих пропозицій в цій предметній галузі діяльності та обгово-
рюються перспективи їх впровадження в інформаційно-управляючі системи військового та подвійного при-
значення.
Ключові слова: дистанційне зондування, інформаційні датчики, інформаційне забезпечення, інтеграція

даних, інтегрований комплекс моніторингу, комплексування, мережецентрична інформаційно-управляюча
система, моніторинг навколишнього простору, радіомоніторинг.
Вступ тичному рівні управління, питанням їх взаємодії в

процесі досягнення мети при веденні як сумісних так
Постановка проблеми. На сучасному етапі і окремих (самостійних) операцій (бойових дій) [1–3].
інформатизації в оборонній галузі активно дослі- Сучасні бойові дії з їх високою динамічністю,
джуються та практично відпрацьовуються питання непередбачуємістю розвитку, застосуванням нових
інформаційного забезпечення ведення збройної бо- видів озброєння, у тому числі високоточного і нетра-
ротьби в цілому та інформаційного протиборства, диційного, висувають достатньо жорсткі вимоги до
організації і підтримання інформаційної взаємодії забезпечення командирів, штабів військ (сил) та сис-
поміж видами збройних сил, родами військ (сил), тем озброєння та військової техніки відповідною ін-
різними угрупованнями військ (сил) та окремими формацією. Інформаційне забезпечення застосування
взаємодіючими військовими формуваннями, як в військ (сил) уявляє собою процес виконання сукуп-
видових, так і міжвидових операціях, ведення анти- ності заходів, які проводяться органами військового
терористичної боротьби, при цьому основна увага управління всіх ланок з формування і використання
приділяється на планування сумісного використання інформаційного середовища, що інтегрує дані про
сил і засобів з використанням інформаційного за- свої війська (сили) і озброєння та узагальнені дані о
безпечення підготовки та ведення операцій міжви- противнику.
довими угрупованнями. Інформаційна взаємодія має Тому, визначення принципів, методів та підхо-
мету забезпечення взаємопов’язаних цілеспрямова- дів до отримання узагальнених даних про навколи-
них дій сил і засобів, направлених на виконання за- шній простір при його моніторингу з використанням
гальної та часткових задач як сумісних (міжвидо- інтегрованих багатодатчикових комплексів подвій-
вих), так і окремих самостійних (видових) операцій, ного призначення має дуже актуальне значення.
коли перед прийняттям рішення та в процесі його Аналіз літератури. В наведеній літературі [1–52]
реалізації здійснюється оцінювання (уточнення) розглядаються питання щодо: взаємодії різнорідних
оперативно-тактичної обстановки та управління сил і засобів при веденні як сумісних так і самостій-
застосуванням угруповань військ (сил) та систем них операцій (бойових дій) на стратегічному, опера-
озброєння. тивному та тактичному рівні управління; моніторин-
Особлива увага приділяється відпрацюванню гу навколишнього середовища; систем дистанційного
сумісного (узгодженого) застосування в збройній зондування Земної кулі; тенденції розвитку систем
боротьбі різнорідних сил і засобів та координації вій- радіолокаційного спостереження; використання гло-
ськових дій на стратегічному, оперативному та так- бальних мережецентричних систем; концепції вико-
14 © Демідов Б.О., Кучеренко Ю.Ф., Носик А.М., 2017

Розвиток та застосування Повітряних Сил, інших видів ЗС України, удосконалення їх системи управління
ристання мережецентричних технологій; методологі- манні достовірної і різнотипної інформації, мобільнос-
чних основ створення та розвитку автоматизованих ті, бистроті реакції, в точному вогневому і інформа-
систем військового призначення, але розгляду питань ційному впливі військ (сил), що відбувається в реаль-
щодо тенденції розвитку та принципів формування ному масштабі часі по багатьом об’єктам його еконо-
перспективних інтегрованих комплексів військового міки, військовим об’єктам і при мінімально можливо-
та подвійного призначення для моніторингу навко- му ризику для своїх сил і засобів [4–5].
лишнього простору з використанням взаємодопов- На теперішній час одним із основних елемен-
нюючих інформаційних датчиків різноманітної фізи- тів, які отримують та передають інформацію про
чної природи для інтеграції даних при вирішенні за- обстановку в районі бойових дій, є засоби радіоло-
дач моніторингу земної поверхні в них з системних каційного спостереження наземного (морського),
позицій уваги не приділялось. повітряного та космічного базування, що в цілому
Головна мета статті полягає в розгляді питан- забезпечує цілодобове спостереження за навколиш-
ня щодо визначення принципів, методів та підходів нім простором незалежно від метеорологічної об-
до отримання узагальнених даних про навколишній становки. Одночасно з цим, все більше застосування
простір при здійсненні його моніторингу з викорис- знаходять системи дистанційного моніторингу зем-
танням інтегрованих багатодатчикових комплексів ної поверхні в інтересах забезпечення розв’язання
військового та подвійного призначення для скоро- задач невійськового (цивільного) характеру.
чення термінів на прийняття рішення командирами Постійне зростання вимог до об’єму та якості
різних рівнів управління при застосуванні міжвидо- радіолокаційної інформації призводить до необхід-
вих угруповань військ в сучасних війнах. ності пошуку як нових розв’язань зі створення
компонентів РЛС, так і засобів об’єднання даних
Основна частина
від різноманітних датчиків і способів їх обробки
При веденні сучасних бойових дій перемога над для отримання об’єктивної і повної інформації про
противником буде досягатись через перевагу в отри- об’єкти спостереження чи явища (рис. 1–2).
Сфери збройної боротьби Розподіл співвідношень різних сфер збройної боротьби

космос
Переважна роль космосу в
повітря досягненні мети збройної
боротьби
Провідна роль наземної Зростаюча роль космосу
та повітряної сфери при море при збереженні стратегічної
Інформаційна підтримка з космосу дій ЗС
визначенні значимості значущості господарюван-
космосу ня у повітрі і на суші Активний вплив і бойова підтримка із
космосу дій ЗС
суша Точечний вплив в Глобальний
Виявлення потенційних цілей для Інформаційне забезпечення із космосу космосі та із космо- неруйнівний вплив
нанесення ядерних ударів, стратегі- дій збройних сил, точна прив’язка су КА, БР, ББ по по окремим регіонам
чне попередження, бойове управ- мобільних цілей, створення об’єктах ВЕП та та країнам
угруповуваннях
ління засобами ядерних сил інформаційно-ударних систем
військ (сил)
Роль космосу в досягнені цілей збройної боротьби
1970-ті рр. 1990-ті рр. 2000-2050 рр.
Зброя масового Зміна геополітичної Високоточна Поява технологій

ураження (ядерна, інформаційної Засоби нанесення Зброя масованого
обстановки та обме- зброя в звичай-
боротьби і нелета- точених ударів із нелетального
хімічна, бактеріо- ження за договором ному оснащенні
льної зброї космосу впливу
логічна)
Рис. 1. Зміна значущості сфер збройної боротьби та роль космосу в досягненні її мети
Сучасний стан та тенденції розвитку інформа- реальна можливість створення інтегрованих ком-
ційних та інших датчиків різноманітної фізичної плексів моніторингу навколишнього простору, які
природи та алгоритмічного (програмного) забезпе- можуть надати суттєву перевагу у контролі та ефек-
чення щодо об’єднання інформаційних потоків, ци- тивному використанні як повітряно-космічного, так
ркулюючих поміж різноманітними просторово роз- наземного і надводного його середовищ.
поділеними об’єктами, свідчать про те, що з’явилась
15
Основні перспективні технології

Активні та полу Цифрові формувачі Швидкодіючі Системи сигнального Системи
активні прийомо- ансамблів сигналів програмуємі та траєкторного штучного
передаючі ФАР з Твердотільні генера- сигнальні процесори розпізнавання інтелекту
одно- та двомірним тори та посилювачі
управлінням Оптико-електронні Нейрокомп’ютерні Засоби
Багатодіапазонні процесори засоби багатоколірного
прийомо-передаючі ФАР Потужні зображення
Нейрокомп’ютерні
Цифрові ФАР електровакуумні
технології
Адаптивні ФАР прилади
Основні системи для отримання радіолокаційної інформ ації (РЛІ)
Приймально - Автоматизо-
Система первинної Система Система Автоматизоване
Антенна Приймально -
передаючий обробки інформації вторинної автоматичного
ване робоче
робоче місце
система передаючий місце опера-
модуль
модуль та завадо- (третичної) розпізнавання оператора
захищеність обробки РЛІ
Додаткові системи
Робототехнічні Автоматизована
прилади для Апаратура Спец- Трена- Система Система система контролю Супутни-
автоматичного захисту від процесор жерно- первин- держав- (діагностики), кова
згортання та високоточ- для управ- іміта- ного та ного пошуку та радіонаві-
розгортання ного ління та ційні вторин- впізна- відновлення гаційна
антенної озброєння обробки засоби ного вання працездатності система
системи (ВТЗ) РЛІ живлення (ДВ)
Основні перспективні технології системи

Система уводу ВТЗ Швидкодіючі і Програмно- Нетрадиційні Система
Система поразки надпотужні спец апаратні первинні вторинної
ВТ3 процесори для засоби джерела радіолокації
Система вимикання адаптивного комплексного живлення для ДВ
та уводу управління навчання Безтрансфор-
Система зниження в реальному операторів маторні Система
помітності у масштабі часу вторинні беззапросного
видимому, ІЧ і джерела ДВ
радіодіапазонах живлення
Рис. 2. Узагальнена структурна схема радіолокаційної системи

та основні перспективні технології радіолокації
Значна роль серед цих комплексів відводиться Кінцевою метою функціонування ІКМ повинно бути
космічній системі дистанційного зондування Землі формування узагальненої уяви про навколишній
(КС ДЗЗ), яка представляється як сукупність функ- простір.
ціонально взаємопов’язаних космічних апаратів (ор- Оточуючий простір, що підлягає моніторингу,
бітального угруповання) з бортовою цільовою апа- може бути представлений його областями (околозе-
ратурою спостереження і передачі даних та назем- мно-космічною, повітряною, наземною, надводною,
них технічних засобів, що призначені для отримання підповерхнєвою), фізичними полями (магнітним,
і переробки спеціальної інформації, що необхідна електричним, електромагнітним і т.д.), об’єктами
відповідним її користувачам [6–8]. спостереження, просторовими параметрами і таке
Під інтегрованим комплексом моніторингу подібне [9–16]. Узагальнені відомості про простір
(ІКМ) навколишнього простору будьмо розуміти отримуються шляхом інтегрованої сумісної обробки
сукупність сумісно функціонуючих, просторово ро- даних, що отримуються від сукупності інформацій-
зподілених інформаційних датчиків, засобів зв’язку них датчиків (рис. 3).
(телекомунікації), обчислювальних та програмних За варіантами управління інформаційними по-
засобів, засобів управління та індикації, що призна- токами можливо виділити рівень інтеграції в сере-
чені для отримання інформації про різноманітні дині носія інформаційних даних, рівень інтеграції в
об’єкти спостереження, об’єднання інформації, що рамках багатопозиційних (територіально-розподі-
поступає від різних датчиків і відображення резуль- лених) систем моніторингу та рівень інтеграції в
туючої інформації для наступного її використання рамках глобальної мережецентричної інформаційно-
при розв’язанні оборонних і інших державних задач. управляючої системи. Глобальні мережецентричні
16
системи відносяться до найбільш складного та інфо- числі одиночні малорозмірні об’єкти, групові
рмаційного рівня інтеграції. об’єкти, розподілені (площинні та об’ємні) об’єкти і
Об’єктами, що спостерігаються, можуть бути т.п.
різноманітні об’єкти матеріального миру, у тому
Джерела інформації про об’єкти, Електронні бази Коп’ютерна

що виявляються ЕОМ розвідка
ЕМІ ультрафіо- Акустичні Акустичні поля Хімічні викиди Радіоак-

летового, ЕМІ ра- поля у повітряному і відходи в тивне ви-
видимого і ІЧ діодіапа- у водному середовищі оточуючому промі-
діапазону зону середовищі середовищі нювання
Оптична і оптико- Радіоелек- Гідроакусти- Акустична Хімічна Радіаційна

електронна тронна чна розвідка розвідка розвідка розвідка
розвідка розвідка
ОР ОЕР (РЕР) (ГАР) (АР) (ХР) (РДР)
Розвідка ПЕМВН*
Візуально-оптична
Розвідка лазерних
випромінювань
Радіолокаційна
розвідка (ВОР)
розвідка (РЛР)
розвідка (РТР)
розвідка (ІЧР)
Радіотехнічна
Фотографічна
розвідка (ЛР)
розвідка (ТР)
Радіорозвідка
Інфрачервона
розвідка (ФР)
Радіотеплова
Телевізійна
розвідка
Лазерна
(РР)
розвідка сигнальна
Акустична розвід-
Акустична розвід-
Хімічна розвідка
розвідка пасивна
розвідка активна
Хімічна розвідка
Гідроакустична
ка сигнальна
дистанційна
контактна
ка речова
(ГАР-А)
(ГАР-П)
(ГАР-С)
Деформаційні Сейсмічна Локальні зміни Магнітометрична

та зсувові поля розвідка магнітного поля розвідка
в земній корі Земної кулі
(СР) радіопазону (ММР)
*ПЕМВН – побочні електромагнітні випромінювання та наводки
Рис. 3. Класифікація технічної розвідки за інформаційними фізичними полями
Поля Земної кулі (геофізичні поля – ГФП) ма- оптичне (видимого діапазону довжин хвиль) та ін-
ють різну фізичну природу та можуть бути предста- фрачервоне (теплове) поля, поля радіолокаційного
влені просторовими (магнітне та гравітаційне поле) контрасту) полями.
та поверхневими (поле рельєфу земної поверхні,
17
Достатньо висока інформативність полів опти- ня ділянки поверхні, що досліджується, а також зна-
чного, теплового і радіо контрасту робить можли- чно більша дальність дії радіолокаційних засобів у
вим і актуальним їх використання в окремих відпо- порівняні з оптико-електронними засобами, а тому
відальних випадках, незважаючи на обмеження: вони виходять на перше місце [20; 23].
для оптичного поля – вплив на працеспромож- До пасивних оптико-електронних датчиків на-
ність покрову хмар та туману, зменшення чутливос- лежать телевізійні та тепловізійні датчики. Стосовно
ті в вечірній та нічний час; до літальних апаратів найбільш відомими є інфраче-
для теплового поля – залежність від метеоумов рвоні (ІЧ)-системи FLIR (Forward-Loading Infrared –
і пори року; інфрачервона система переднього обзору) та IRST
для поля радіолокаційного контрасту – залеж- (Infrared Searchand Tracking – ІЧ система пошуку та
ність від сезонних змін, чутливість датчиків до завад. супроводження). Системи FLIR, що працюють в
Для отримання інформації про поверхневі поля діапазоні довжин хвиль 8–13 мкм, стали основним
Земної кулі необхідно активне зондування з викори- пасивним засобом літаків, які забезпечують навіга-
станням радіотехнічних, лазерних висотомірів та цію та виявлення наземних цілей. ІЧ-система пошу-
локаторів або пасивне зондування земної поверхні ку та супроводу IRST є ефективним пасивним засо-
засобами радіовимірювачів та оптичних візирів. бом виявлення цілей на великих відстанях та в ши-
Зіставлення поверхневих полів дозволяє, на- роких зонах. Система IRST працює в середньому та
приклад, виділити у якості основного поля для наві- довгохвильовому ІЧ – області спектру в діапазоні
гації над ділянками суші земної поверхні поле рель- довжин оптичних хвиль 3–5 та 8–12 мкм, де атмос-
єфу місцевості, що характеризується достатньо ви- ферне послаблення оптичних хвиль при нормальних
соким значенням усіх його показників, які визнача- умовах є доречним. Вона може бути ефективно ви-
ють його практичне використання при розв’язанні користана лише при ясній погоді.
задач навігаційного і інформаційного характеру. С технічної точки зору система IRST є більш
Важливу роль в ІКМ відіграють інформаційні складною, проте вона може виконувати функції зви-
датчики, ТТХ яких визначають можливості високо- чайної системи FLIR та працювати як комбінована
ефективного функціонування ІКМ. До основних система FLIR/IRST для пасивного спостереження,
датчиків, що забезпечують отримання інформації супроводу та розпізнавання цілей, навігації, а також
про оточуюче середовище, можуть належати: забезпечення наведення озброєння на наземні цілі та
системи, що отримають інформацію на основі посадки.
аналізу електромагнітного поля в різних діапазонах Глобальна система моніторингу охоплює
довжин хвиль: оптичні датчики, інфрачервоні дат- об’єкти, що розташовані в атмосфері, на земній пове-
чики, системи активної локації, системи пасивної рхні та в підповерхневому прошарку, та управління
радіолокації, радіометричні датчики; даними об’єктами. Виділяють три сегменти моніто-
магнітометричні датчики; рингу: космічний, повітряний і наземний (морський).
сейсмічні датчики; Оцінювання та прогнозування стану об’єктів
акустичні і гідроакустичні датчики і т. інш. моніторингу і формування розв’язувань з управлін-
Інтегрована сумісна обробка інформації, яка ня цими об’єктами забезпечують програмно-
отримана від декількох датчиків, дозволяє сформу- алгоритмічні засоби і цифрові обчислювальні сис-
вати зведені узагальнені відомості про оточуючий теми [32–33].
світ та прогнозувати його зміну. Великі можливості для розв’язання різноманіт-
Найбільш широке використання при монітори- них задач як військового так і цивільного призна-
нгу навколишнього простору знаходять оптико- чення надає радіолокаційний аерокосмічний моніто-
електронні датчики (ОЕД) і радіолокаційні датчики ринг, що має ряд переваг перед застосуванням ін-
(РЛД) [17–19]. Використання у складі інтегрованих ший носіїв та датчиків.
комплексів моніторингу цих датчиків значно підви- Першою з них є всепогодність використання
щує можливості ІКМ із завадозахищеності, надійно- систем, а також можливість їх використання в будь-
сті та точності вимірювання координат і параметрів який час доби. Космічні системи моніторингу мо-
руху повітряних, наземних і надводних об’єктів жуть здійснювати спостереження в будь-який про-
спостереження та отриманих високоякісних зобра- міжок часу, який цікавить споживача, та оператив-
жень поверхні Земної кулі. В залежності від діапа- ність спостереження заданої ділянки обмежена лише
зону довжини хвиль (ультрафіолетовий, видимий та параметрами орбіти носія. Для авіаційних радіоло-
інфрачервоної області) ОЕД має різні інформаційні каційних систем моніторингу обмеження їх застосу-
можливості при розв’язанні задач моніторингу на- вання пов’язані лише з умовами використання носія,
вколишнього простору [21–22]. При цьому перева- причому оперативність та об’єм простору є спорід-
гами датчиків СВЧ-діапазону (радіолокаційних за- неними з відповідними характеристиками космічних
собів) є всепогодність та незалежність від освітлен- систем.
18
Другою перевагою аерокосмічних систем є тів без проникнення на території інших країн, що
можливість їх застосування для виявлення об’єктів, обумовлено рядом факторів підготовки до військо-
закритих рослинністю або розташованих під земною вих (або терористичних) дій. Використання радіоло-
поверхнею. Останнє насамперед відноситься до аві- каційних засобів розвідки дуже суттєво підвищує
аційних радіолокаційних систем моніторингу, що ефективність проведення бойових операцій та їх
побудовані за принципом радіолокатору з синтезо- проведення у нічний час.
ваною апертурою (РСА), які мають більше можли- Недоліками космічних засобів радіолокаційної
востей з оперативності використання та зони дослі- видової розвідки є мала тривалість контакту (для
джуємих ділянок. низькоорбітальних засобів – секунди в маршрутно-
В якості переваг радіолокаційних систем моні- му або прожекторному режимах , одиниці хвилин –
торингу, що відносяться до РСА, можливо відмітити в режимі скошеного обзору) з великим часом повто-
їх високу кутову розділову спроможність, що відпо- рної зйомки, а також небезпеки придушення РСА
відає розділовій спроможності складних оптичних шляхом створення потужної завади по головному
систем видимого діапазону довжин хвиль (напри- пелюстку діаграм направленості антени з території
клад, для РСА космічного базування з використан- району, що контролюється.
ням сучасної елементної бази реально досягнути Для підвищення оперативності спостереження
розділової здатності 1–2 м, що відповідає реалізації потрібно збільшення складу орбітальних угрупо-
розділової спроможності оптичної системи косміч- вань. Альтернативою може стати комплексування
ного базування декількох мікрорадіан). авіаційних та космічних засобів видової розвідки.
Аналіз сучасних вимог до обсягу та якості ін- Особливо перспективні мають бістатичні (багатопо-
формації дозволяє сформувати два основних напря- зиційні) засоби аерокосмічного радіолокаційного
мки з розробки нових систем радіолокаційного спо- спостереження з підсвічуванням від космічного апа-
стереження космічного базування, як військового рату на еліптичній або геостаціонарній орбіті та ви-
так і цивільного призначення. Перший – створення користання легких пасивних приймальних датчиків
апаратури подвійного призначення, другий – інтег- на безпілотних летальних апаратах (БПЛА) або мік-
рування усіх засобів в єдину розподілену аерокосмі- росупутниках. Скритність роботи пасивних датчиків
чну інформаційну систему. забезпечується завадозахищеністю розподіленої
Відмінності цивільних та військових космічних системи спостереження, а комплексування з засоба-
систем полягають в основному, в оперативності ми радіотехнічної розвідки дозволить визначати
отримання інформації та доставки її споживачам. точні координати станцій завад для їх знищення під
При сучасному стані техніки ці вимоги визначають- час бойових дій.
ся складом орбітального угруповання, пропускною Наведені аргументи вказують на необхідність
здатністю радіоліній передавання інформації та ор- побудови комплексної аерокосмічної інформаційної
ганізацією способів передавання даних споживачам, системи, що містить датчики видової розвідки, сис-
можливістю та обчислювальними спроможностями тему передавання, обробки та розподілення інфор-
програмно-апаратних засобів отримання радіолока- мації.
ційного зображення та його тематичної обробки, Ключовим напрямком розвитку аерокосмічних
застосовуючи широке коло методів автоматизації інформаційних систем є інтеграція цивільних та вій-
вторинної обробки, сегментації, виявлення змін в ськових систем в єдиному інформаційно-
оперативній обстановці, індикації цілей, що руха- управляючому просторі для реалізації мережецент-
ються, розпізнавання класу та типу цілей. ричних бойових операцій.
Відмінність апаратури РСА військового при- При моніторингу повітряного простору на РЛС
значення від цивільних систем може також полягати сучасних літальних апаратів можуть бути прокладе-
у розширенні режимів військового стану за межами ні наступні завдання:
обмежень, що передбачені регламентом радіо- пошук, виявлення та розпізнання (сумісно з си-
зв’язку. В військових системах повинні бути перед- стемою державного впізнавання повітряних
бачені засоби захисту від навмисних завад. Викори- об’єктів);
стання криптографічного захисту даних, що надхо- розподіл, вимірювання координат та парамет-
дять, є вельми актуальним завданням для апаратури рів руху виявлення повітряних цілей в різних режи-
подвійного призначення у зв’язку з великою вартіс- мах функціонування;
тю інформаційних продуктів та їх значимістю для розпізнавання типів і класів цілей.
розв’язання ключових практичних задач. До основних режимів функціонування РЛС ві-
Переваги космічної радіолокаційної розвідки дносяться режими огляду простору та автоматично-
для розв’язання військових задач – в можливості го супроводження цілей з випромінюванням зонду-
регулярного цілодобового оновлення інформації в ючих імпульсів з високою та середньою частотами
глобальних обсягах по районам імовірних конфлік- їх повторення.
19
Для одночасного супроводження декількох ці- Поєднання датчиків передбачає інтеграцію і
лей за дальністю, швидкістю та кутовим координа- аналіз даних від засобів виявлення та може бути
там без виходу з режиму огляду може бути викорис- представлено у вигляді процесу збору і узагальнен-
тано автоматичне супроводження цілей (супрово- ня даних з визначенням місцеположення і ідентифі-
дження цілей на проході при механічному огляді). кації, що отримані від різних датчиків (видової ін-
При моніторингу наземної (надводної) обста- формації, РЛС, розпізнавання сигналів, виявлення
новки для досягнення високої ефективності функці- руху) з метою отримання єдиної комплексної карти-
онування ІКМ бортові РЛС в режимах роботи «пові- ни навколишнього середовища. Поєднання датчиків,
тря-поверхня» повинні забезпечувати: в процесі якого оброблюються дані від різних дже-
формування радіолокаційного зображення зем- рел, насамперед повинно бути направлено на отри-
ної поверхні; мання більш точної, надійної та повної інформації у
виявлення та вимірювання координат наземних порівнянні з інформацією, що надходить від окре-
(надводних) нерухомих та рухомих цілей; мого джерела індивідуально.
інформаційне забезпечення розпізнавання ці- При поєднанні інформації, що отримується від
лей; просторово рознесених датчиків, формується сукуп-
виявлення об’єктів, розташованих в лісних ма- на зона обзору, що забезпечує перекриття усієї пло-
сивах, та які находяться під поверхнею. щини території, що досліджується.
Для розв’язання цих задач РЛС повинна мати Найбільш складним є поєднання датчиків в си-
режими картографування наземних об’єктів та селе- стемах геопросторової розвідки (Geospatial Intelli-
кції (виявлення, супроводу та індикації) наземних gence Systems – GIS), що відповідає за важливий
рухомих цілей. інструмент ведення бойових дій [25]. Зображення
В існуючих РЛС при огляді земної поверхні ви- різноманітних видів (оптико-електронні (ОЕ), ІЧ,
користовуються міліметровий, сантиметровий, деци- що отримані від РЛС з синтезованою апертурою)
метровий та метровий діапазон хвиль. Використання вносять свій внесок в рівні даних GIS, якщо вони
дециметрового і метрового діапазонів хвиль є доціль- представлені у вигляді складної мозаїки (показ ши-
ним при необхідності виявлення малорозмірних цілей рокої області) або у вигляді крупного плану спосте-
під листвою, під камуфляжем, а також при «просві- реження цілей або області інтересів. При цьому зо-
чуванні» будівель, картографуванні міської забудови, браження будуть поступати від багатьох платформ:
виявлення змін стану об’єктів в будівлях. супутників, літаків-розвідників, БПЛА або аероста-
При виявленні об’єктів, що скриті в лісних ма- тів, а також від системи земного або морського ба-
сивах, необхідно враховувати, що для рослинних зування. Ці зображення можуть бути «глевкими»
покровів в залежності від діапазону хвиль можливі або обробленими, від одного джерела або злитими.
різні механізми формування відбитого сигналу. Для Після виконання інтеграції – аналізу даних, форму-
виявлення та спостереження за стаціонарними та вання виводів та застосування рішень отримана уза-
рухомими об’єктами, що скриті кронами дерев, мо- гальнена інформація перетвориться в дані геопрос-
жуть бути використані режими роботи РЛС з сфоку- торової розвідки.
сованою синтезованою апертурою. В якості приклада такої системи може бути
Для розв’язання задач виявлення об’єктів, що представлена багатофункціональна мережева розві-
розташовані під поверхнею, слід застосовувати РЛС дувальна система Imilite ізраїльської компанії Pafael
підповерхневого зондування («проникаючі» РЛС). Advance Systems. Вона призначена для використан-
Основним військовим призначенням під поверхне- ня декількох видів датчиків, отримання і обробки
вого зондування є виявлення встановлених мін, що даних в уніфікованому вигляді для розповсюдження
дозоляє безпосередньо створювати мапи мінних споживачам. Система Imilite містить удосконалену
полів. Ще одним призначенням є діагностика зліт- систему, що використовується багатьма споживача-
но-посадкової смуги аеродромів і т.ін. ми, обробки видової інформації, що забезпечує візу-
До інших режимів, що використовується дани- алізацію, обробку, використання, аналіз і представ-
ми РЛС, відносять: лення різних стандартних і настроєних продуктів
режим виявлення морських цілей; ISTAR (Image Storage, Translation and Reproduction),
поляризаційний режим; а також повідомлень від декількох джерел (ОЕ-, ІЧ-,
режим радіолокаційної інтерферометричної SAR/GMTI- відео датчиків та джерел) комбінованим
зйомки для формування та використання тривимір- та об’єднаним способом в режимі реального часу.
них радіолокаційних зображень земної поверхні. Поєднання датчиків сприяє збільшенню чіткос-
До напрямків розвитку принципів об’єднання ті зображень. В частковому випадку, коли викорис-
даних, що характеризують окремі об’єкти спостере- товується лише один тип датчика, при його функці-
ження, можливо віднести ідею поєднання датчиків онуванні в умовах поганої погоди або впливу не-
(об’єднання даних). сприятливих факторів, обумовлених веденням бойо-
20
вих дій, отримання чіткого зображення може опини- Використання P-діапазону (~ 70 см) доцільно в
тися неможливим. Як що ОЕ/ІЧ-зображення частко- РЛС розвідки наземних цілей, оскільки дозволяє
во затінено із-за поганих погодних умов, то накла- виявляти об’єкти, що замасковані лісною рослинніс-
дання на нього зображення, отриманого РЛС з син- тю. Крім цього, в цьому діапазоні є можливість зна-
тезованою апертурою, дозволяє сформувати якісне чного збільшення дальності виявлення цілей та реа-
зображення частки простору, що знаходиться за лізації високої завадозахищеності.
хмарами. Використання ОЕ-зображень, що накла- Радіолокаційне спостереження в L-діапазоні
даються на зображення РСА, може допомогти в іде- (15–30 см) у порівнянні з S-діапазоном (7,5–15 см)
нтифікації та розпізнаванні цілей, а також при ви- забезпечує підвищення імовірності виявлення і су-
явленні часових змін в районі спостереження. проводження швидкісних і малопомітних цілей та
Головна роль в обробці та синтезі зображень більш високу завадозахищеність. Крім цього, при
належить програмному забезпеченню обчислюваль- роботі РЛС в цьому діапазоні можливе виявлення
них систем. Поєднання датчиків (об’єднання зобра- скрізь листя об’єктів, «захованих» за деревами та
жень) потребує значних апаратних та обчислюваль- кущами, накритих маскувальним покриттям, доста-
них витрат. В той же час існує менш затратний ме- тньо ефективно поглинаючими радіохвилі S-
тод: «зшивка» зображень. діапазону і недостатньо товстими, щоб поглинати
«Зшивка» зображень представляє собою про- радіохвилі дециметрового діапазону.
цес, при якому ІЧ- та ОЕ- формати масиву співпа- На канал РЛС в L-діапазоні може бути покла-
дають один з іншим за полем зору і кількістю піксе- дені функції з всекутнього виявлення повітряних
лів. Це позволяє оператору переключатися поміж цілей на відстанях, що перевищують дальність до
повністю ІЧ-зображенням та повністю ОЕ- радіо горизонту, а також з виявлення надводних
зображенням, зупиняючись на любій комбінації, для суден на фоні відбиття від морської поверхні, знач-
того щоб побачити зшите зображення. но менше, чим в S-діапазоні.
Одним із напрямків інтеграції в авіаційних та Використання S-діапазону в бортових РЛС є
космічних системах при моніторингу земної повер- більш доцільним у режимах роботи «повітря – пові-
хні є суміщення цифрових мап місцевості з радіоло- тря» та «повітря – море». У цьому діапазоні можна
каційним зображенням (РЛЗ), що сформовані борто- забезпечити все курсове виявлення повітряних цілей
вою РЛС при функціонуванні її в режимах високої і при використанні однієї частоти повторення імпуль-
надвисокої розбірливості. При суміщенні радіолока- сів, достатньо просто забезпечити компроміс поміж
ційного зображення місцевості з електронною ма- малим рівнем бокових пелюсток та шириною діаг-
пою місцевості і матрицею висот значно облегшу- рами направленості основного променя.
ється визначення відповідності поміж орієнтирами В якості недоліків використання S-діапазону в
на РЛЗ та об’єктами на мапі. бортових РЛС слід відмітити низьку точність оці-
При суміщені оптичних знімків з радіолокацій- нювання кутових координат цілей в вертикальній
ними зображеннями безпосереднє виділення ета- площині, і відповідно на невеликій висоті польоту
лонних об’єктів, що використовуються при накла- об’єктів.
данні зображень, повинен виконати оператор. В ре- Використання в бортових РЛС X-діапазону
зультаті інтеграції радіолокаційного та оптичного (2,4–3,75 см) дає можливість у порівнянні з діапазо-
датчиків збільшується чіткість зображень, покра- нами P і S забезпечувати ряд переваг в режимах ро-
щуються умови для ідентифікації та розпізнавання боти як по повітряним, так і наземним цілям. При
цілей. роботі в режимі «повітря–повітря» використання X-
Після того як суміщення зображень датчиків діапазону забезпечує:
вже досягнуто, процес отримання корисної інфор- більш високе значення показників роздільності
мації в режимі реального часу із великих доступних за кутовими координатами і точності їх оцінювання,
об’ємів даних в більшій мірі буде залежати від лю- у тому числі і в кутовій площині;
дини. Розробка процедур автоматизованого поєд- значне зменшення секторів зон доплерівської
нання датчиків на теперішній час знаходиться на резекції, а відповідно і часу втрати цілей при супро-
стадії формування відповідного процесу. водженні;
Суттєво покращити ситуаційну обізнаність про покращення розпізнавання цілей майже за їх
стан навколишнього середовища може допомогти типами за рахунок більш детального спектрального
сумісне використання радіолокаційних датчиків, що аналізу відбитих сигналів при їх досить тривалому
функціонують в різних діапазонах довжин хвиль. когерентному накопичуванні.
Необхідність використання різноманітних діапазо- Використання X-діапазону в режимі роботи
нів частот в авіаційних та космічних бортових РЛС «повітря–поверхня» дає змогу:
пояснюється наступними чинниками та обставина- реалізувати в режимі синтезування апертури
ми. антени роздільну спроможність до 1–5 м, що забез-
21
печує надходження малорозмірних, малопомітних РЛС, системи радіо- та радіотехнічної розвідки, ма-
наземних і надводних цілей (автомобілі, танки, ка- гнітометричних та скидаємих гідроакустичних дат-
тери, перископи підводних човнів і т.п.); чиків, дозволяє здійснювати не лише моніторинг
формувати швидкісні портрети водної поверх- повітряного і надводного простору, радіомоніторинг
ні, що забезпечує виявлення надводних човнів і під- джерел радіовипромінювань, але і виконувати вияв-
водних човнів в підводному стані за їх слідами, наф- лення та спостереження за підводними човнами, що
тових плям і біозабруднень, слідів аварій і т.ін.; знаходяться в підводному стані. Крім того, при роз-
збільшити темп отримання інформації від шви- міщенні на літальному апараті багатоспектральної
дкісних наземних і надводних цілей за рахунок оптико-електронної системи та багаточастотного
трьохкратного зменшення часу формування кадру радіолокаційного комплексу за рахунок особливос-
радіолокаційного зображення у порівнянні з S- тей отримання інформації про стан навколишнього
діапазоном, що дозволяє підвищити точність їх су- середовища в різних взаємодоповнюючих діапазо-
проводження; нах довжин хвиль вдається сформувати повну та
одночасно розв’язувати завдання з картографу- достатньо детальну узагальнену картину оточуючої
вання місцевості без втрати контролю над повітря- обстановки.
ною обстановкою. В загальному випадку до задач радіомонітори-
Використовуючи всю інформацію о параметрах нгу та особливостей інтеграції датчиків в багатопо-
траєкторій, що отримується РЛС, можливо шляхом зиційних системах при розв’язанні задач можуть
додаткової обробки з урахуванням надмірної інфор- бути віднесені:
мації про окремі траєкторії, отримати більш уза- виявлення, визначення координат, розпізнаван-
гальнене уявлення про обстановку в зоні відповіда- ня типів джерел радіовипромінювань з військовою
льності РЛС. метою;
Аналіз результатів закордонних досліджень радіоконтроль на місцевості (радіорозвідка і
показує, що основними напрямками удосконалення радіоспостереження при проведенні антитерористи-
радіолокаційних систем є розробка нових методів чних заходів, виявлення випромінювань несанкціо-
виявлення малопомітних (малорозмірних) повітря- нованих радіо передатчиків і визначення їх місцепо-
них і наземних (морських) об’єктів, а також пошук ложення);
нових систем з обробки складних радіолокаційних виявлення технічних каналів витоку інформації
сигналів. в зонах, що контролюються;
До перспективних методів сучасної радіолока- контроль ефективності заходів з захисту інфо-
ції, що дозволяють ефективно забезпечувати вияв- рмації на межах контрольованої зони;
лення та розпізнавання об’єктів любого класу, від- використання багатопозиційних кутомірних та
носять: різностно-дальномірних систем моніторингу роботи
використання широкосмугових та надшироко- джерел радіовипромінювання (ДРВ) в межах визна-
смугових сигналів; ченого географічного району з виконанням вияв-
використання багатопозиційної радіолокації; лення та вимірювання параметрів радіосигналів,
виявлення об’єктів та визначення їх координат ототожнення вимірювань, розпізнавання типів та
за аналізом власного радіотеплового випромінюван- визначення місцеположення джерела радіовипромі-
ня (теплова пасивна локація); нювань.
використання комплексних активних та пасив- З точки зору організації управління інформа-
них радіотехнічних систем; ційними потоками багатопозиційні системи радіо-
використання в системах різних діапазонів ра- моніторингу, з використанням багатопозиційних
діохвиль (у тому числі міліметрового діапазону); кутомірних та різностно-дальномірних пасивних
використання методів підповерхневої локації; систем, можуть бути централізованими та децентра-
картографування місцевості для отримання ра- лізованими. Централізовані системи повинні скла-
діолокаційного зображення земної поверхні, вияв- датися із центрального пункту збору, обробки інфо-
лення та оцінка координат орієнтирів та цілей (з рмації та управління (ПОІУ) і нерухомих або рухо-
реалізацією режимів картографування з реальним мих приймальних позицій, на які покладаються за-
променем, з доплерівським загостренням променю, дачі прийому сигналів від ДРВ.
з сфокусованою синтезованою апертурою) і т.д. Інформація, що вилучається з сигналів на при-
До відмінної особливості інтеграції на рівні по- ймальних позиціях (ПП) та дані щодо місцезнахо-
єднання датчиків слід віднести, насамперед, можли- дження даних приймальних позицій повинна транс-
вість ведення різнопланового високоінформативно- люватись по радіолініях в ПОІУ, де буде здійснюва-
го спостереження в межах одного комплексу моні- тись оцінка координат та параметрів руху ДРВ.
торингу оточуючого простору. Наприклад, установ- У децентралізованих системах ПОІУ не буде.
ка на базовий патрульний літак типу Р-8А бортової Між ПП повинен здійснюватись обмін інформацією
22
про пеленги ДРВ, радіотехнічних параметрах сигна- ки, супутників-ретрансляторів та розвинутої назем-
лів ДРВ, що приймаються та місцезнаходження ПП, ної інфраструктури великої працездатності. Дане
що дозволяє на любій ПП формувати оцінку повно- угруповання дозволяє з великою точністю викрива-
го вектору відносних і абсолютних координат ДРВ ти оперативну побудову військ противника, склад
та їх похідних. сил і засобів, в тому числі і елементи системи бойо-
Основна тенденція розвитку систем радіолока- вого управління, а також визначати координати
ційного спостереження космічного базування скла- найбільш важливих об’єктів. В останні роки до ви-
дається в створенні комплексів подвійного призна- рішення задач інформаційного забезпечення управ-
чення з використанням єдиних технологій , стандар- ління ВТЗ к доповненню до орбітального угрупо-
тів, програмного забезпечення обробки даних та вання долучаються малорозмірні супутники (малі –
т.ін. [14; 24]. вагою до 1 т. та мікросупутники – вагою 100–500
Важливими аспектами інтеграції інформацій- кг.). Крім того, продовжується створення єдиної
них засобів як військового так і подвійного призна- глобальної географічної інформаційної системи, що
чення є: формує детальні цифрові мапи усієї поверхні Земної
вибір стандартів (де ключовим моментом є, на- кулі для забезпечення наведення ударних засобів.
приклад, застосування в авіоніці відкритих стандар- Накопичення інформації про поверхню Земної
тів); кулі в мирний час має подвійне призначення, бо збір
адаптація апаратури та програмного забезпе- інформації та її картографування, а також накопиче-
чення до обраних стандартів; ні дані можливо в подальшому використовувати під
облік та оцінка обмежень, що маються, і потен- час ведення бойових дій. Наявність таких завчасно
ціальних резервів технічних засобів, що застосову- зібраних та оброблених даних стає особливо важли-
ються до певних завдань; вою у воєнний час, коли супутникові системи наві-
наявність технологічних запасів для забезпе- гації і розвідки будуть виведені з ладу або заблоко-
чення надійної роботи системи; вані. Використання в таких умовах ВТЗ потребує
можливість оновлення програмного забезпе- знання рельєфу місцевості та координат об’єктів, по
чення, що застосовується; яким буде здійснюватись прив’язка.
розробка стратегії розвитку критичних техно- Найбільш складним та інформативним рівнем
логій для збереження життєвого циклу при частко- інтеграції є використання глобальних мережецент-
вому старінні засобів. ричних систем, специфікою яких є організація збору
Наприклад, загальний розвиток розвідувальних та сумісної обробки інформації від великої кількості
космічних систем США здійснюється у напрямку кореспондентів і організація пріоритетного доступу
забезпечення глобального, всепогодного, безперер- до неї користувачів. У зв’язку з цим різко збільшу-
вного контролю діяльності збройних сил імовірного ється роль радіоліній обміну інформацією та
противника з можливістю безпосередньої передачі об’єднання усіх видів радіозв’язку в єдину радіоме-
даних різним органам військового управління, що режу, а також актуалізуються проблеми вбудову-
досягається за рахунок об’єднання усіх сил та засо- вання інтегрованих ІКМ у мережецентричні інфор-
бів в мережецентричні системи. маційно-управляючі системи [26–30].
Значні зусилля здійснюються в області розроб- Використання єдиного інтегрованого інформа-
ки апаратури гиперспектральної зйомки, РЛС вияв- ційно-комунікаційного простору для управління
лення рухомих цілей та методів високоточного ви- військами (силами) дозволяє поліпшити процес уза-
значення їх координат. Передбачається створення гальнення та розподілу інформації, підвищити її
орбітальної системи на базі великої кількості мало- якість та достовірність, а також забезпечити більшу
габаритних супутників видової розвідки з апарату- ситуаційну усвідомленість.
рою гиперспектральної зйомки та РЛС з синтезова- В сучасних умовах ведення збройної боротьби
ною апертурою. більш доцільним є здійснення процесів управління
З метою безперервного інформаційного забез- на основі єдиної автоматизованої системи управлін-
печення застосування високоточної зброї (ВТЗ) ня військами (силами) та зброєю, що створюється з
збройні сили США разом з розвідувальними літака- використанням сучасних інформаційних та телеко-
ми використовують стратегічні розвідувальні безпі- мунікаційних технологій.
лотні літальні апарати. На цей час закордоном проводяться інтенсивні
В якості основних засобів інформаційно- роботи зі створення глобальної мережецентричної
розвідувального забезпечення для застосування ВТЗ інформаційно-управляючої системи. В США
в США використовуються космічні та повітряні центральним аспектом масштабного реформування
(авіаційні) системи видової розвідки. Угруповання збройних сил вважається трансформація традицій-
космічної видової розвідки США складається з су- них принципів і практиці командування та операти-
путників оптоелектронної і радіолокаційної розвід- вного управління, а також систем управління,
23
зв’язку і автоматизованого розвідувального забезпе- збільшити кількість каналів зв’язку з іншими
чення. Для управління збройними силами створю- елементами мережецентричної системи на базі ши-
ється та випробовується в бойових умовах мереже- рокосмугових закритих систем зв’язку;
центрична система управління, отримує широке ви- прийняти системні міри по збільшенню завадо-
користання в збройних силах провідних іноземних захищеності усіх випромінювальних систем та т.ін.
державах концепція мережецентричних операцій. В Розробка стратегії ведення мережецентричних
цих операціях успіх досягається за рахунок застосу- операцій з використанням усіх переваг, що предста-
вання інформаційних технологій та засобів автома- вляються сучасними інформаційними комплексами,
тизації в процес управління військами (силами) та є найголовнішим завданням.
зброєю, формування єдиного інформаційно- Центральним місцем в вирішенні цього завдан-
комунікаційного простору на театрі бойових дій. ня повинно стати вбудовування ІКМ в ГІУМ, що
В США, як приклад, успішна реалізація такої потребує вирішення цілого ряду часткових та зага-
концепції пов’язана з роботами по створенню гло- льних задач, реалізація яких потребує значних зу-
бальної інформаційної мережі, що забезпечуватиме силь, в тому числі – вдосконалення існуючих та
функціонування збройних сил майбутнього. Для створення нових інформаційних датчиків. Крім того,
видів збройних сил США це завдання трансформу- в силу важливої ролі в ІКМ навігаційних систем
ється в створення видових інформаційних мереж, потребує подальшого вдосконалення та широкого
здатних до інтеграції [25]. В цілому процеси рефор- застосування головним чином інерційних систем та
мування і модернізації збройних сил США орієнту- глобальних супутникових радіонавігаційних систем,
ються на різке підвищення рівня автоматизації та які дозволять більш ефективно та повно проводити
інформатизації функцій управління військами (си- обробку і узагальнення просторово-розподілених
лами) та зброєю з інтеграцією систем управління, даних та знань про територію чи об’єкти для їх ви-
зв’язку, розвідки та радіоелектронної боротьби. При користання при вирішенні задач прогнозування і
цьому інформаційні технології вибираються в якості виробки управлінських рішень.
основи реалізації функцій управління в збройних Основною перевагою інерційних систем є їх
силах. автономність, велика дальність дії та стійкість до
Впровадження мережевих технологій у війсь- електромагнітних завад, а недоліком – порівняльна
кову сферу направлене на підвищення бойових мо- низка точність вимірювання навігаційних парамет-
жливостей збройних сил не тільки за рахунок під- рів. Супутникові радіонавігаційні системи відрізня-
вищення вогневих, маневрених та інших характери- ються глобальністю використання, високою точніс-
стик індивідуальних платформ озброєння, а в першу тю оцінювання координат та параметрів руху носіїв
чергу за рахунок скорочення циклів бойового ІКМ, але вони уразливі до дії навмисних завад.
управління, в тому числі зменшення часу на прийн- Апаратура радіонавігації необхідна для точного
яття рішення. визначення місцезнаходження та параметрів руху
В практичному розумінні на сьогодні міністер- космічних апаратів з засобами ДЗЗ в момент зйом-
ством оборони США реалізується програма з розго- ки. Це необхідно, по перше, для зйомки районів, що
ртання інфраструктури «Глобальної інформаційно- задані, а по друге, для використання інформації сис-
управляючої мережі (ГІУМ). Серед елементів ГІУМ теми радіонавігації для точного визначення коорди-
важливе місце відведене інтегрованим комплексам нат об’єктів спостереження на поверхні Земної кулі.
моніторингу навколишнього середовища. На теперішній час вдосконаленню інерційних
Мережецентризм з використанням бойових си- та супутникових радіонавігаційних систем у всьому
стем, в тому числі і засобів ІКМ, вже реалізується у світі приділяється велика увага.
проектах з розробки нових і модернізації існуючих Виходячи з того, що наведено вище, слід уді-
засобів озброєння. Єдина інформаційно-управляюча лити в перспективі увагу розгортанню та викорис-
мережа будується на принципах C4ISR (Command, танню наземних багатопозиційних радіолокаційних
Control, Communication, Computing, Intelligence, Sur- станцій (БП РЛС), які дозволять за рахунок просто-
veil-lance and Reconnaissance) – командування, рової когерентності декількох рознесених у просторі
управління, зв’язку, обробки даних, розвідки, спо- передавальних, приймальних або приймально-
стереження та виявлення [25]. передавальних позицій забезпечити більш ефектив-
Необхідно підкреслити, що для реалізації кон- ний контроль зони повітряного простору заданої
цепції мережецентричних бойових операцій в дода- конфігурації, підвищені просторово-енергетичні
ток до інтегрованих комплексів моніторингу навко- можливості, точносні характеристики, завадостійко-
лишнього середовища конче необхідно : сті, живучості і інформативності в умовах повітря-
розробити перелік стандартів, протоколів обмі- ної та сигнально-завадової обстановки, що швидко
ну інформацією та універсальних шин, що забезпе- змінюється [31].
чать його включення до глобальної мережі;
24
Важливішою ознакою БП РЛС, що визначає її управляючі системи. У зв’язку з останньою обста-
технічні можливості, є ступінь її просторової когере- виною створення та розгортання національної пов-
нтності, яка характеризує фазову стабільність апара- номасштабної мережецентричної інформаційно-
тури. Тут доцільним є застосування БП РЛС з корот- управляючої системи з вбудованим в неї відповід-
ко часовою просторовою когерентністю, під якою ним інтегрованим комплексом моніторингу навко-
розуміється можливість БП РЛС зберігати взаємну лишнього середовища для держави з обмеженими
фазову стабільність на інтервалах часу, не менш мак- ресурсними можливостями є практично занадто
симальній тривалості сигналів, що обробляються (за важкою для реалізації задачею в найближчій та
звичай цей час не перевищує долі секунд). При цьому більш віддаленій перспективі. В останньому випад-
можливо рахувати, що до початку кожного інтервалу ку, не відмовляючись повністю від прогресивної
прийому та обробки сигналу співвідношення началь- (революційної) ідеї формування ІКМ, слід орієнту-
них фаз сигналу в рознесених позиціях випадкове і не ватись на розгортання системи з декілька обмеже-
несе корисної інформації. Це дозволяє виключити ною просторовою областю (зоною, спектром) відпо-
взаємну фазову прив’язку позицій. Зазвичай не по- відальності та її використання в умовах ведення ло-
требується часова прив’язка та частотна прив’язка, кальних конфліктів при подальшому нарощуванні
яка необхідна в БП РЛС з кооперативним прийомом інформаційних та функціональних можливостей
сигналів для когерентної часової обробки ехосигналів системи за мірою необхідності і появи відповідного
в кожній приймальній позиції, тобто виділення до- ресурсного забезпечення.
плерівських зсув частот ехосигналів. Така БП РЛС Мережецентрична система управління повинна
може складатись всього з декількох позицій, що формуватись на основі єдиного інформаційно-
спрощує її технічну реалізацію і знижує вартість у комунікаційного простору, що складається з назем-
порівнянні з просторово-когерентною. ного (морського), повітряного і космічного рівнів.
Однак слід мати на увазі, що масовому ство- Невід’ємною умовою реалізації нової концепції
ренню та застосуванню БП РЛС заважають трудно- з використання мережецентричних технологій стає
щі, що пов’язані з підвищеними економічними ви- розгортання комп’ютерних мереж та впровадження
тратами на їх створення та експлуатацію, а також нових інформаційних та телекомунікаційних техно-
ряд інших додаткових труднощів, які пов’язані з логій з використанням сучасних апаратних і про-
проектуванням. грамних комплексів, засобів забезпечення автомати-
В цілому в комплексах моніторингу навколиш- зації процесів підготовки й прийняття рішень, збе-
нього середовища інтеграція інформаційних датчи- реження, обробки та доведення інформації до кори-
ків може здійснюватись різними способами та на стувачів та багато іншого [32–33].
різних рівнях об’єднання інформації, доцільності Стосовно військової справи мережецентризм
використання яких буде визначатись задачами, що означає інформатизацію збройної боротьби, що пе-
вирішуються, конкретними умовами застосування редбачає цілеспрямований процес інтеграції інфор-
комплексів та станом розвитку алгоритмічного і про- маційних датчиків різної фізичної природи,
грамного забезпечення обчислювальних систем, а комп’ютерних засобів, інформаційних та комуніка-
також потрібними економічними витратами. Викори- ційних технологій у війська (сили) для більш ефек-
стання багато спектральних і багато частотних датчи- тивного планування, організації, управління і веден-
ків, взаємодоповнюючих один іншого, дозволяє в ня операцій (бойових дій).
процесі моніторингу формувати високоінформативні Мережецентричний підхід до побудови геоін-
узагальнені відомості про навколишнє середовище. формаційної системи потребує створення різнопла-
При цьому найбільший об’єм інформації про навко- нових територіально розподілених вузлів мережі, що
лишнє середовище можливо отримати при сумісній виконує різноманітні функції та надає користувачам
комплексній обробці сигналів в межах ІКМ. можливість роботи з додатками і базами даних за
Сучасний рівень розвитку інформаційних дат- допомогою браузерів з любого місця та при наявності
чиків та технологій, засобів зв’язку і телекомуніка- санкціонованого доступу з любого мережевого засо-
ції, алгоритмічного та програмного забезпечення бу користувача. Вузли мережі повинні дозволяти пе-
об’єднання інформаційних потоків і обробки даних редавати дані, що готуються різними службами і під-
дозволяє стверджувати про принципову можливість розділами: розвідки, РЕБ, інженерного, топогеодези-
створення інтегрованих комплексів моніторингу чного забезпечення та логістики і т.п.
навколишнього середовища, які мають широкі мож- При цьому повинен не тільки надаватись рег-
ливості з вирішення різних задач оборонного та ци- ламентований доступ до даних, але і забезпечува-
вільного (подвійного) призначення. Одним з основ- тись їх захист, в тому числі і захист від кіберзагроз.
них обмежуючих факторів є потрібна значна вели- В останньому випадку важлива роль належить
чина витрат ресурсів на створення таких комплексів веденню кіберрозвідки та попередженню про здійс-
і їх вбудовування в мережецентричні інформаційно- нення кібератак.
25
Кіберрозвідка – це сукупність заходів з добу- мою обміну даними, але і на рівні взаємодіючих між
вання (збору), обробки, аналізу розвідувальних ві- собою засобів ураження.
домостей та розповсюдження сформованої розвіду- В якості основи формування програми ство-
вальної інформації щодо планів задіяння кіберпрос- рення і розвитку авіаційного озброєння може бути
тору іноземними державами (організаціями), їх на- обрана концепція комплексного розвитку авіації.
мірів, можливостей, тактики, а також виявлення ха- При цьому перспективність авіаційної техніки та
рактерних ознак та режимів роботи комунікаційних озброєння любого типу повинна розглядатись з по-
мереж, виявлення слабких місць в інформаційних зиції підвищення ефективності дій об’єднаних угру-
системах іноземних держав та т.ін. повань збройних сил, а також поглиблення взаємо-
Враховуючи всі позитивні ефекти, отримані від зв’язку і спряження з іншими, в тому числі різнорі-
застосування новітніх технологій у сфері управління дними елементами збройних формувань на основі
військами (силами), важливо не забувати і про недо- впровадження нових інформаційних технологій.
ліки, що притаманні даним розробкам, в частині їх Такій підхід дозволить забезпечити перехід до масо-
значних витрат, що є гальмом процесу прискореного вого серійного виробництва і оснащення збройних
введення новітніх технологій у практику військової сил менш вимогливими до забезпечуваємої інфра-
справи. Тут необхідно вибирати розумний компро- структури, а відтак і відносно дешевшими система-
міс між потребами та можливостями держави на ми озброєння.
національному рівні і в межах міждержавної спів- В перспективі одним із основних засобів отри-
праці на регіональному рівні у відповідності з дого- мання інформації про оперативно-тактичну обста-
ворами, що укладаються, та з врахуванням загроз новку як в районі бойових дій, так і в цілому на теа-
безпеки держави, що очікуються по мірі посилення трі бойових дій насамперед можуть стати інформа-
негативного їх прояву та зросту рівня факторів ри- ційно і технологічно об’єднані новітні засоби радіо-
зику для національної безпеки. локаційного та оптико-електронного спостереження
та розвідки наземного (морського), повітряного та
Висновки космічного базування, а також об’єднані засоби тех-
нічної розвідки, що використовують інформаційні
Аналіз досвіду останніх локальних конфліктів датчики іншої фізичної природи.
свідчить не тільки про необхідність ведення безпе- Перспективна мережецентрична система
рервної розвідки та постійного спостереження за управління повинна будуватися як єдина автомати-
районом бойових дій в умовах швидко змінної опе- зована система управління військами (силами) і
ративної обстановки, але і доведення обробленої озброєнням у відповідності з концепцією інтегрова-
інформації в найкоротші терміни безпосередньо до ного глобального або зонального (секторального)
носіїв високоточної зброї. Реалізація таких вимог з інформаційно-комунікаційного простору, яке міс-
залученням тільки розвідувальних систем космічно- тить три основні компоненти: розвідувально-
го та повітряного базування є важкою справою, а в інформаційний, інформаційно-управляючий і вико-
деяких випадках неможливою. У зв’язку з цим на навчий. При цьому використання даних, що отрима-
сучасному етапі формування розвідувально-ударних ні за допомогою інтегрованих багатодатчикових
систем доцільно здійснювати силами та засобами , комплексів моніторингу навколишнього середови-
що є в наявності, у ході виконання конкретної бойо- ща, повинно бути безперервним і синхронізованим з
вої задачі. Це може забезпечити можливість дове- веденням операцій (бойових дій) об'єднаними угру-
дення уточненої або нової інформації від різних ро- пуваннями збройних сил. Контроль стану середо-
звідувальних систем до ударних літаків з викорис- вища ведення збройної боротьби повинен охоплю-
танням сучасних каналів супутникового зв’язку чи вати насамперед ключові зони огляду театру війсь-
апаратури обміну даними. При цьому необхідно кових дій з урахуванням пріоритетності надання
забезпечити більш повну взаємодію носіїв засобів інформації про оперативно-тактичну обстановку в
ураження з літаками розвідки наземних цілей та цих зонах військами (силами), які задіяні в цій опе-
управління діями авіації, наземними центрами рації.
управління діями авіації, командними пунктами, Основний комплекс заходів, що проводяться в
розвідувальними групами і передовими авіанавідни- збройних силах в межах формування інформаційно-
ками. комунікаційного простору, повинен бути націлений
В цілому використання такого підходу може на створення єдиної інформаційної інфраструктури
надати можливість об’єднання авіаційної техніки та об'єднаних збройних сил.
озброєння, що є в наявності, в розвідувально-ударні Для забезпечення сумісного функціонування
системи не тільки на рівні літаків-носіїв та розвіду- інформаційно-розвідувальних систем і засобів різ-
вальних літальних апаратів, що оснащені апарату- ного функціонального призначення та різної видової
рою супутникового зв’язку і удосконаленою систе- належності необхідна розробка та впровадження
26
загальних стандартів (нормативної бази) представ- збройних силах і розв'язання задач інформаційного
лення, передавання, обробки даних та уніфікованих протиборства в збройних конфліктах і війнах, дося-
служб інформаційного забезпечення. Сучасні (нові) гнення інформаційної переваги над протиборчою
інформаційні технології повинні бути основою реа- стороною за рахунок випереджуючого та більш ефе-
лізації функцій автоматизованого управління в ктивного ведення інформаційно-розвідувальних дій.
Список літератури
1. Владимиров А.И. Основы общей теории войны: монография в 2-х частях / А.И. Владимиров. – М.: Московский
финансово-промышленный университет «Синергия», 2013. –832 с. (часть І), 976 с. (часть ІІ).
2. Паршин С.А. Современные тенденции развития теории и практики управления в вооруженных силах США /
С.А. Паршин, Ю.Е. Горбачев, Ю.А. Кожанов. – М.: ЛЕНАНД, 2009. – 272 с.
3. Сидорин А.Н. Вооруженные силы США в XXI веке: Военно-теоретический труд / А.Н. Сидорин, В.М. Прище-
пов, В.П. Акуленко. – М.: Кучково поле; Военная книга, 2013. – 800 с.
4. Информационные, специальные, воздушно-десантные и аэромобильные операции армий ведущих зарубежных
государств: Информационно-аналитический сборник / А.Н. Сидорин, И.А. Рябченко, В.Г. Герасимов и др. – М.: Воениз-
дат, 2011. – 344 с.
5. Алімпієв А.М. Особливості гібридної війни РФ проти України. Досвід, що отриманий Повітряними Силами
Збройних Сил України / А.М. Алімпієв, Г.В. Пєвцов // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. – 2017. –
№ 2. – С. 19-25.
6. Рис У.Г. Основы дистанционного зондирования / У.Г. Рис. – М.: Техносфера, 2006. –336 с.
7. Чандра А.М. Дистанционное зондирование и географические информационные системы / А.М. Чандра,
С.К. Гош. – М.: Техносфера, 2008. – 312 с.
8. Кондратенков Г.С. Радиовидение. Радиолокационные системы дистанционного зондирования Земли /
Г.С. Кондратенков, А.Ю. Фролов. – М.: Радиотехника, 2005. – 368 с.
9. Аэрокосмический радиолокационный мониторинг Земли / Под ред. А.И. Канащенкова. – М.: Радиотехника,
2006. – 240 с.
10. Верба В.С. Обнаружение наземных объектов. Радиолокационные системы обнаружения и наведения воздушно-
го базирования / В.С. Верба. – М.: Радиотехника, 2007. – 360 с.
11. Верба В.С. Радиолокационные системы землеобзора космического базирования / В.С. Верба, Л.Б. Неронский,
И.Г. Осипов, В.Э. Турук; под ред. В.С. Вербы. – М.: Радиотехника, 2010. – 680 с.
12. Верба В.С. Авиационные комплексы радиолокационного дозора и наведения. Состояние и тенденции развития
/ В.С. Верба. – М.: Радиотехника, 2008. – 432 с.
13. Верба В.С. Авиационные комплексы радиолокационного дозора и наведения. Принципы построения, проблемы
разработки и особенности функционирования / В.С. Верба. – М.: Радиотехника, 2014. – 528 с.
14. Верба В.С. Тенденции развития систем радиолокационного наблюдения космического базирования / В.С. Вер-
ба, Л.Б. Неронский, С.С. Поливанов // Радиотехника. – 2014. – №5. – С. 45-50.
15. Бакланов А.И. Системы наблюдения и мониторинга / А.И. Бакланов. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. –
234 с.
16. Радиолокационные системы авиационно-космического мониторинга земной поверхности и воздушного про-
странства / Под ред. В.С. Вербы и Б.Г. Татарского. – М.: Радиотехника, 2014. – 576 с.
17. Перунов Ю.М. Зарубежные радиоэлектронные средства. Кн. І: Радиолокационные системы / Ю.М. Перунов,
В.В. Мацукевич, А.А. Васильев. – М.: Радиотехника, 2010. – 336 с.
18. Устенко И.М. Зарубежные авиационные обзорно-поисковые, прицельные и пилотажные оптико-электронные
системы (аналитический обзор по материалам зарубежных информационных источников) / И.М. Устенко, В.И. Шутов;
под ред. Е.А. Федосова – М.: ГосНИИАС, 2012. – 101 с.
19. Барский А.Г. Оптико-электронные следящие и прицельные системы / А.Г. Барский. – М.: Логос, 2013. – 248 с.
20. Виноградов М. Перспективные комплексы воздушной радиолокационной разведки ведущих зарубежных стран /
М. Виноградов // Зарубежное военное обозрение. – 2008. – №2. – C. 51-57.
21. Меньшаков Ю.К. Теоретические основы технических разведок: учеб. пособие / Ю.К. Меньшаков. – М.: Изд-во
МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2008. – 536 с.
22. Меньшаков Ю.К. Виды и средства иностранных технических разведок / Ю.К. Меньшаков. – М.: Изд-во МГТУ
им. Н.Э. Баумана, 2009. – 656 с.
23. Справочник по радиолокации. В 2-х книгах (кн.1) / Под общ. ред. М.И. Сколника. – М.: Техносфера, 2014. –
672 с.
24. Космонавтика XXI века / Под ред. Б.Е. Чертока. – М.: РТСофт, 2010. – 864 с.
25. Московитов Н. Перспективы создания глобальной информационной сети МО США / Н. Московитов, Г. Рыба-
ков // Зарубежное военное обозрение. – 2013. – №7. – С. 8-19.
26. Савин Л.В. Сетецентрическая и сетевая война. Введение в концепцию / Л.В. Савин. – М.: Евразийское движе-
ние, 2011. – 130 с.
27. Балахонцев Я. Влияние концепции «сетецентрическая война» на эффективность разведывательного обеспече-
ния ВС США / Я. Балахонцев, А. Кондратьев // Зарубежное военное обозрение. – 2011. – №2. – C. 17-20.
27
28. Верба В.С. Организация информационного обмена в сетецентрических боевых операциях / В.С. Верба,
С.С. Поливанов // Радиотехника. – 2009. – №8. – C. 57-62.
29. Верба В.С. Авиационный комплекс радиолокационного дозора и наведения как элемент сетецентрической ин-
формационно-управляющей системы / В.С. Верба // Радиотехника, 2008. – №5. – C. 15-20.
30. Богданов А.Е. Перспективы ведения боевых действий с использованием сетецентрических технологий /
А.Е. Богданов, С.А. Попов, М.С. Иванов // Военная мысль. – 2014. – №3. – С. 3-12.
31. Зайцев Д.В. Многопозиционные радиолокационные системы. Методы и алгоритмы обработки информации в
условиях помех / Д.В. Зайцев. – М.: Радиотехника, 2007. – 96 с.
32. Цифровая обработка сигналов и изображений в радиофизических приложениях / Под ред. В.Ф.Кравченко.– М.:
Физматлит, 2007. –544 с.
33. Самарин О.Ф. Интегрированные информационно-вычислительные системы летательных аппаратов / О.Ф. Са-
марин. – М.: Изд-во МАИ, 2013. – 220 с.
34. Васильев Ю. Взгляды ведущих стран НАТО на использование космоса в военных целях / Ю. Васильев // Зару-
бежное военное обозрение. – 2016. – №1. – С. 62-68.
35. Балинин М. Состояние и перспективы развития американских наземных РЛС дальнего обнаружения воздуш-
ных целей / М. Балинин, А. Даландин // Зарубежное военное обозрение. – 2016. – №1. – С. 69-74.
36. Малинин М. Основные направления развития за рубежом радиолокационных станций разведки наземных дви-
жущихся целей / М. Малинин // Зарубежное военное обозрение. – 2016. – №11. – С. 47-53.
37. Колосков С. Стратегия действий министерства обороны США в киберпространстве / С. Колосков // Зарубежное
военное обозрение. – 2016. – №10. – С. 3-7.
38. Перов А.И. Основы построения спутниковых радионавигационных систем / А.И. Перов. – М.: Радиотехника,
2012. – 240 с.
39. ГЛОНАСС. Принципы построения и функционирования / Под ред. А.И. Перова, В.Н. Харисова. – М.: Радио-
техника, 2010. – 800 с.
40. Величко О.Ф. Принципи формування обрису Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами
України / О.Ф. Величко, Б.О. Демідов, Ю.Ф. Кучеренко // Наука і оборона: Науковий журнал. – Київ: МО України, 2013. –
№2. – С. 47-53.
41. Кучеренко Ю.Ф. Концептуальні основи щодо розробки автоматизованих систем військового призначеннях на
сучасному етапі розбудови Збройних Сил України / Ю.Ф. Кучеренко // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил
України: науково-технічний журнал. – Харків: ХУПС, 2015. – № 4 (21). – С. 75-78.
42. Кушнір О.І. Аналіз впливу «гібридної» війни на розвиток автоматизованої системи управління авіацією та
ППО Збройних Сил України / О.І. Кушнір, О.П. Давикоза, Ю.Ф. Кучеренко // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних
Сил України: науково-технічний журнал. – Харків: ХНУПС, 2017. – № 2 (27). – С. 116-120.
43. Kucherenko Yu.F. Development of unmanned aerial vehicles ways of usage / Yu.F. Kucherenko, A.M. Nosyk // Наука
і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України: науково-технічний журнал. – Харків: ХНУПС, 2017. – № 1 (26). –
С. 30-34.
44. Understanding GPS: Principles and Applications / Ed. By E.D. Kaplan, C.J. Hedarty. – Artech Hause, Inc., Norwood,
Massachusetts, 2006.
45. Радиоэлектронные системы: Основы построения и теория: справочник / Под ред. Я.Д. Ширмана. – М.: Радио-
техника, 2007. – 512 с.
46. Современные информационные технологии в задачах навигации и наведения беспилотных маневренных аппа-
ратов / Под ред. М.Н. Красильщикова, Г.Г. Себрякова. – М.: Физматлит, 2009. – 556 с.
47. Соколов С.В. Основы синтеза многоструктурных бесплатформенных навигационных систем / С.В. Соколов,
В.А. Погорелов; под ред. В.А. Погорелова. – М.: Физматлит, 2009. – 184 с.
48. Перов А.И. Методы и алгоритмы оптимального приема сигналов в аппаратуре потребителей спутниковых ра-
дионавигационных систем: учеб. пособие / А.И. Перов. – М.: Радиотехника, 2012. – 240 с.
49. Дудник П.И. Многофункциональные радиолокационные системы / П.И. Дудник, А.Р. Ильчук, Б.Г. Татарский;
под ред. Б.Г. Татарского. – М.: Дрофа, 2007. – 283 с.
50. Ярош С.П. Теоретичні основи побудови та застосування розвідувально-управляючих інформаційних систем
протиповітряної оборони / С.П. Ярош. – Х.: ХУПС, 2012. – 512 с.
51. Ковалевський С.М. Пропозиції щодо створення скритого маловисотного радіолокаційного поля в умовах ве-
дення сучасних мережецентричних та гібридних війн / С.М. Ковалевський, Г.В. Пєвцов, Г.В. Худов // Наука і техніка
Повітряних Сил Збройних Сил України. – 2015. – № 1(18). – С. 77-81.
52. Худов Г.В. Методика синтезу раціональної структури підсистеми розвідки системи протиповітряної оборони з
використанням генетичного алгоритму / Г.В. Худов, І.А. Таран // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил Украї-
ни. – 2016. – № 2(23). – С. 25-31.
References
1. Vladymyrov, A.Y. (2013), "Osnovy obshchei teoryy voiny: monohrafyia v 2-kh chastiakh" [Fundamentals of the gen-
eral theory of war: a monograph in 2 parts], Moskovskyi fynansovo-promyshlennyi unyversytet «Synerhyia», Moscow, 832 p.
(part I), 976 p. (part II).
28
2. Parshyn, S.A., Horbachev, Yu.E. and Kozhanov, Yu.A. (2009), "Sovremennye tendentsyy razvytyia teoryy y praktyky
upravlenyia v vooruzhennykh sylakh USA" [Modern trends in the development of management theory and practice in the US
Armed Forces], LENAND, Moscow, 272 p.
3. Sydoryn, A.N., Pryshchepov, V.M. and Akulenko, V.P. (2013), "Vooruzhennye syly SShA v XXI veke: Voenno-
teoretycheskyi trud" [US Armed Forces in the 21st Century: Military Theoretical Work], Kuchkovo pole; Voennaia knyha, Mos-
cow, 800 p.
4. Sydoryn, A.N., Riabchenko, Y.A. and Herasymov. V.H. (2011), "Ynformatsyonnye, spetsyalnye, vozdushno-desantnye
y aеromobylnye operatsyy armyi vedushchykh zarubezhnykh hosudarstv" [Information, special, airborne and airborne operations
of armies of leading foreign states: Information and analytical collection], Voenyzdat, Ynformatsyonno-analytycheskyi sbornyk,
Moscow, 344 p.
5. Alimpiev, A.M. and Pevtsov, G.V. (2017), "Osoblyvosti hibrydnoyi viyny RF proty Ukrayiny. Dosvid, shcho otryma-
nyy Povitryanymy Sylamy Zbroynykh Syl Ukrayiny" [The features of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine.
Experience received by the Armed Forces of the Armed Forces of Ukraine], Science and Technology of the Air Force of Ukraine,
No. 2(27), pp. 19-25.
6. Rys, U.H. (2006), "Osnovy dystantsyonnoho zondyrovanyia" [Basics of Remote Sensing], Tekhnosfera, Moscow, 336 p.
7. Chandra, A.M. and Hosh, S.K. (2008), "Dystantsyonnoe zondyrovanye y heohrafycheskye ynformatsyonnye system"
[Remote sensing and geographic information systems], Tekhnosfera, Moscow, 312 p.
8. Kondratenkov, H.S. and Frolov, A.Yu. (2005), "Radyovydenye. Radyolokatsyonnye systemy dystantsyonnoho zondyro-
vanyia Zemly" [Radio broadcasting. Radar systems for remote sensing of the Earth], Radyotekhnyka, Moscow, 368 p.
9. "Aеrokosmycheskyi radyolokatsyonnyi monytorynh Zemly" (2006), [Aerospace radar monitoring of the Earth], Radyo-
tekhnyka, Moscow, 240 p.
10. Verba, V.S. (2007) "Obnaruzhenye nazemnykh objektov. Radyolokatsyonnye systemy obnaruzhenyia y navedenyia voz-
dushnoho bazyrovanyia" [Detection of ground objects. Radar detection and guidance systems air-based], Radyotekhnyka, Mos-
cow, 360 p.
11. Verba, V.S., Neronskyi, L.B., Osypov, Y.H. and Turuk, V.Е. (2010), "Radyolokatsyonnye systemy zemleobzora kosmy-
cheskoho bazyrovanyia" [Earth-based space survey radar systems], Radyotekhnyka, Moscow, 680 p.
12. Verba, V.S. (2008), "Avyatsyonnye kompleksy radyolokatsyonnoho dozora y navedenyia. Sostoianye y tendentsyy raz-
vytyia" [Aviation complexes of radar surveillance and guidance. Status and development trends], Radyotekhnyka, Moscow, 432 p.
13. Verbа, V.S. (2014), "Avyatsyonnye kompleksy radyolokatsyonnoho dozora y navedenyia. Pryntsypy postroenyia, prob-
lemy razrabotky y osobennosty funktsyonyrovanyia" [Aviation complexes of radar surveillance and guidance. Principles of con-
struction, problems of development and specific features of functioning], Radyotekhnyka, Moscow, 528 p.
14. Verba, V.S., Neronskyi, L.B. and Polyvanov, S.S. (2014), "Tendentsyy razvytyia system radyolokatsyonnoho nabliude-
nyia kosmycheskoho bazyrovanyia" [Trends in the development of space-based radar systems], Radyotekhnyka, No. 5, pp. 45-50.
15. Baklanov, A.Y. (2009), "Systemy nabliudenyia y monytorynha" [Monitoring and monitoring systems], BYNOM. Labo-
ratoryia znanyi, Moscow, 234 p.
16. Verby, V.S. and Tatarskoho, B.H. (2014), "Radyotekhnyka, Radyolokatsyonnye systemy avyatsyonno-kosmycheskoho
monytorynha zemnoi poverkhnosty y vozdushnoho prostranstva" [Radar systems for aerospace monitoring of the Earth's surface
and airspace], Radyotekhnyka, Moscow, 576 p.
17. Perunov, Yu.M., Matsukevych, V.V. and Vasylev, A.A. (2010), "Zarubezhnye radyoеlektronnye sredstva. Kn. I: Ra-
dyolokatsyonnye systemy" [Foreign radio electronic means], Radyotekhnyka, Moscow, 336 p.
18. Ustenko, Y.M., Shutov, V.Y. and Fedosov E.A. (2012), "Zarubezhnye avyatsyonnye obzorno-poyskovye, prytselnye y
pylotazhnye optyko-еlektronnye systemy (analytycheskyi obzor po materyalam zarubezhnykh ynformatsyonnykh ystochnykov)",
[Foreign aviation survey-search, sighting and flight-control optoelectronic systems (analytical review based on materials from
foreign information sources)], HosNYYAS, Moscow, 101 p.
19. Barskyi, A.H. (2013), "Optyko-еlektronnye slediashchye y prytselnye systemy" [Optoelectronic tracking and sighting
system], Lohos, Moscow, 248 p.
20. Vynohradov, M. (2008), "Perspektyvnye kompleksy vozdushnoi radyolokatsyonnoi razvedky vedushchykh za-
rubezhnykh stran" [Perspective complexes of airborne radar reconnaissance of leading foreign countries], Zarubezhnoe voennoe
obozrenye, No. 2, pp. 51-57.
21. Menshakov, Yu.K. (2008), "Teoretycheskye osnovy tekhnycheskykh razvedok: ucheb. posobye" [Theoretical founda-
tions of technical intelligence: Textbook. allowance], Yzd-vo MHTU im. N.E. Baumana, Moscow, 536 p.
22. Menshakov, Yu.K. (2009), "Vydy y sredstva ynostrannykh tekhnycheskykh razvedok" [Types and means of foreign
technical intelligence services], Yzd-vo MHTU im. N.E. Baumana, Moscow, 656 p.
23. Skolnyk, M.Y. (2014), "Spravochnyk po radyolokatsyy. V 2-kh knyhakh" [Reference book on radar. In 2 books], Tekh-
nosfera, Moscow, 672 p. (book 1).
24. Chertok, B.E. (2010), "Kosmonavtyka XXI veka" [Cosmonautics of the XXI century], RTSoft, Moscow, 864 p.
25. Moskovytov, N. and Rybakov, H. (2013), "Perspektyvy sozdanyia hlobalnoi ynformatsyonnoi sety D of D USA"
[Prospects for the creation of a global information network of the United States Department of Defense], Zarubezhnoe voennoe
obozrenye, No. 7, pp. 8-19.
26. Savyn, L.V. (2011), "Setetsentrycheskaia y setevaia voina. Vvedenye v kontseptsyiu" [Network-centric and network
war. Introduction to the concept], Evrazyiskoe dvyzhenye, Moscow, 130 p.
27. Balakhontsev, Ya. and Kondratev, A. (2011), "Vlyianye kontseptsyy «setetsentrycheskaia voina» na effektyvnost raz-
vedyvatelnoho obespechenyia VS USA" [Influence of the concept of "network-centric war" on the effectiveness of US military
reconnaissance], Zarubezhnoe voennoe obozrenye, No. 2, pp. 17-20.
29
28. Verba, V.S. and Polyvanov, S.S. (2009), "Orhanyzatsyia ynformatsyonnoho obmena v setetsentrycheskykh boevykh
operatsyiakh" [Organization of information exchange in network-centric military operations], Radyotekhnyka, No. 8, pp. 57-62.
29. Verba, V.S. (2008), "Avyatsyonnyi kompleks radyolokatsyonnoho dozora y navedenyia kak эlement setetsentrycheskoi
ynformatsyonno-upravliaiushchei systemy" [Airborne warning and control systems as part of network-centric information man-
agement system], Radyotekhnyka, No. 5, pp. 15-20.
30. Bohdanov, A.E., Popov, S.A. and Yvanov, M.S. (2014), "Perspektyvy vedenyia boevykh deistvyi s yspolzovanyem se-
tetsentrycheskykh tekhnolohyi" [Prospects for conducting military operations using network-centric technologies], Voennaia
mysl, No. 3, pp. 3-12.
31. Zaitsev, D.V. (2007), "Mnohopozytsyonnye radyolokatsyonnye systemy. Metody y alhorytmy obrabotky ynformatsyy v
uslovyiakh pomekh" [Multiposition radar systems. Methods and algorithms for processing information under interference condi-
tions], Radyotekhnyka, Moscow, 96 p.
32. Kravchenko, V.F. (2007), "Tsyfrovaia obrabotka syhnalov y yzobrazhenyi v radyofyzycheskykh prylozhenyiakh" [Digi-
tal processing of signals and images in radiophysical applications], Fyzmatlyt, Moscow, 544 p.
33. Samaryn, O.F. (2013), "Yntehryrovannye ynformatsyonno-vychyslytelnye systemy letatelnykh apparatov" [Integrated
information and computer systems of aircrafts], Yzd-vo MAY, Moscow, 220 p.
34. Vasylev, Yu. (2016),"Vzghliady vedushchykh stran NATO na yspolzovanye kosmosa v voennykh tseliakh" [The views of
the leading NATO countries on the use of outer space for military purposes], Zarubezhnoe voennoe obozrenye, No. 1, pp.62-68.
35. Balynyn, M. and Dalandyn, A. (2016), "Sostoianye y perspektyvy razvytyia amerykanskykh nazemnykh RLS dalneho
obnaruzhenyia vozdushnykh tselei" [Status and prospects of development of US ground-based long-range airborne radars], Za-
rubezhnoe voennoe obozrenye, No. 1, pp. 69-74.
36. Malynyn, M. (2016), "Osnovnye napravlenyia razvytyia za rubezhom radyolokatsyonnykh stantsyi razvedky nazem-
nykh dvyzhushchykhsia tselei" [The main directions for the development abroad of radar reconnaissance stations for ground
moving targets], Zarubezhnoe voennoe obozrenye, No. 11, pp. 47-53.
37. Koloskov, S. (2016), "Stratehyia deistvyi mynysterstva oborony USA v kyberprostranstve" [The US Department of De-
fense's Action Strategy in Cyberspace], Zarubezhnoe voennoe obozrenye, No. 10, pp. 3-7.
38. Perov, A.Y. (2012), "Osnovy postroenyia sputnykovykh radyonavyhatsyonnykh system" [Fundamentals of satellite ra-
dio navigation systems], Radyotekhnyka, Moscow, 240 p.
39. Perov, A.Y and Kharysov, V.N. (2010), "HLONASS. Pryntsypy postroenyia y funktsyonyrovanyia" [GLONASS. Prin-
ciples of construction and operation], Radyotekhnyka, Moscow, 800 p.
40. Velychko, O.F., Demidov, B.O. and Kucherenko, Yu.F. (2013), "Pryntsypy formuvannia obrysu yedynoi avtomaty-
zovanoi systemy upravlinnia Zbroinymy Sylamy Ukrainy" [Towards Integrated Automated Control System for the Armed Forces
of Ukraine], Science and Defense, No. 2, pp. 47-53.
41. Kucherenko, Yu.F. (2015), "Kontseptuvlni osnovy shchodo rozrobky avtomatyzovanykh system viiskovoho pryzna-
chenniakh na suchasnomu etapi rozbudovy Zbroinykh Syl Ukrainy" [The conception of foundation work out military automation
system in modern stage construction Ukrainian Armed Forces], Science and Technology of the Air Force of Ukraine, No. 4(21),
pp. 75-78.
42. Kushnir, A.I., Davykoza, A.P. and Kucherenko, J.F. (2017) "Analiz vplyvu «hibrydnoi» viiny na rozvytok avtomaty-
zovanoi systemy upravlinnia aviatsiieiu ta PPO Zbroinykh Syl Ukrainy" [The influence analysis of «hybrid» war on the devel-
opment of automatic system of aviation control and anti-aircraft defense of the Armed Forces of Ukraine], Science and Technol-
ogy of the Air Force of Ukraine, No. 2(27), pp. 116-120.
43. Kucherenko, Yu.F. and Nosyk, A.M. (2017), "Development of unmanned aerial vehicles ways of usage" [Development
of unmanned aerial vehicles ways of usage], Science and Technology of the Air Force of Ukraine, No. 1(26), pp. 30-34.
44. Kaplan, E.D. and Hedarty, C.J. (2006), "Understanding GPS: Principles and Applications" [Understanding GPS:
Principles and Applications], Artech Hause, Inc., Norwood, Massachusetts, 723 p.
45. Shyrman, Ya.D. (2007), "Radyoektronnye systemy: Osnovy postroenyia y teoryia. Spravochnyk" [Radioelectronic sys-
tems: Fundamentals of construction and theory. Directory], Radyotekhnyka, Moscow, 512 p.
46. Krasylshchykov, M.N. and Sebriakov, H.H. (2009), "Sovremennye ynformatsyonnye tekhnolohyy v zadachakh navyhat-
syy y navedenyia bespylotnykh manevrennykh apparatov" [Modern information technologies in the tasks of navigation and guid-
ance of unmanned maneuver vehicles], Fyzmatlyt, Moscow, 556 p.
47. Sokolov, S.V and Pohorelov, V.A. (2009), "Osnovy synteza mnohostrukturnykh besplatformennykh navyhatsyonnykh
system" [Fundamentals of synthesis of multi-structure free-of-charge navigation systems], Fyzmatlyt, Moscow, 184 p.
48. Perov, A.Y. (2012), "Metody y alhorytmy optymalnoho pryema syhnalov v apparature potrebytelei sputnykovykh ra-
dyonavyhatsyonnykh system: Ucheb.posobye" [Methods and algorithms for the optimal reception of signals in the equipment of
consumers of satellite radio navigation systems: Textbook], Radyotekhnyka, Moscow, 240 p.
49. Dudnyk, P.Y., Ylchuk, A.R. and Tatarskyi, B.H. (2007), "Mnohofunktsyonalnye radyolokatsyonnye systemy" [Multi-
functional radar systems], Drofa, Moscow, 283 p.
50. Yarosh, S.P. (2012), "Teoretychni osnovy pobudovy ta zastosuvannia rozviduvalno-upravliaiuchykh informatsiinykh
system protypovitrianoi oborony" [Theoretical foundations of the construction and application of intelligence-control informa-
tion systems of air defense], KhUPS, Kharkiv, 512 p.
51. Kovalevsky, S.N., Pevtsov, Н.V. and Hudov, Н.V. (2015), "Propozytsiyi shchodo stvorennya skrytoho malovysotnoho
radiolokatsiynoho polya v umovakh vedennya suchasnykh merezhetsentrychnykh ta hibrydnykh viyn" [Offers on creation of the
latent low-level radar-tracking field in the conditions of conducting modern network-centric and hybrid wars], Science and Tech-
nology of the Air Force of Ukraine, No. 1(18), pp. 77-81.
52. Khudov, G.V. and Taran, I.A. (2016), "Metodyka syntezu ratsionalʹnoyi struktury pidsystemy rozvidky systemy proty-
povitryanoyi oborony z vykorystannyam henetychnoho alhorytmu" [Method of synthesis of rational structure of air defence
grouping intelligence system with using genetic algorithm], Science and Technology of the Air Force of Ukraine, No. 2(23),
pp. 25-31.
Надійшла до редколегії 25.07.2017
Схвалена до друку 7.09.2017
30
Відомості про авторів: Information about the authors:

Демідов Борис Олексійович Demidov Boris
доктор технічних наук професор Doctor of Technical Sciences Professor,
провідний науковий співробітник Харківського Lead Researcher of Ivan Kozhedub Kharkiv National
національного університету Повітряних Сил Air Force University,
ім. І.Кожедуба, Kharkiv, Ukraine
Харків, Україна orcid.org/0000-0003-1728-6925
orcid.org/0000-0003-1728-6925 e-mail: demidov1937@gmail.com
e-mail: demidov1937@gmail.com
Кучеренко Юрій Федорович Kucherenko Yurii

кандидат технічних наук старший науковий співробітник Candidate of Technical Sciences Senior Research,
старший науковий співробітник Харківського Senior Research Associate of Ivan Kozhedub Kharkiv
національного університету Повітряних Сил National Air Force University,
ім. І. Кожедуба, Kharkiv, Ukraine
Харків, Україна orcid.org/ 0000-0001-9937-371X
orcid.org/0000-0001-9937-371X e-mail: kucherenkoyf@gmail.com
e-mail: kucherenkoyf@gmail.com
Носик Андрій Михайлович Nosyk Andrii

кандидат технічних наук старший науковий співробітник Candidate of Technical Sciences Senior Research,
провідний науковий співробітник Харківського Lead Researcher of Ivan Kozhedub Kharkiv National
національного університету Повітряних Сил Air Force University,
ім. І. Кожедуба, Kharkiv, Ukraine
Харків, Україна orcid.org/0000-0002-4171-1875
orcid.org/0000-0002-4171-1875 e-mail:pbch@ukr.net
e-mail:pbch@ukr.net
ПРИНЦИПЫ, МЕТОДЫ И ПОДХОДЫ К ПОЛУЧЕНИЮ ОБОБЩЕННЫХ ДАННЫХ ОБ ОКРУЖАЮЩЕМ

ПРОСТРАНСТВЕ ПРИ ЕГО МОНИТОРИНГЕ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНТЕГРИРОВАННЫХ
МНОГОДАТЧИКОВЫХ КОМПЛЕКСОВ ВОЕННОГО И ДВОЙНОГО ПРЕДНАЗНАЧЕНИЯ
Б.А. Демидов, Ю.Ф. Кучеренко, А.М. Носик
В статье рассматриваются тенденции развития и принципы формирования перспективных интегрированных
комплексов мониторинга окружающего пространства военного и двойного назначения, возможность комплексирова-
ния и особенности использования взаимодополняемых информационных датчиков различной физической природы при
интеграции получаемых данных, проблемы встраиваемости данных комплексов в сетецентрические информационно-
управляющие системы.
Выделяются уровни интеграции: внутри носителей информационных датчиков и в рамках многопозиционных
территориально распределенных систем мониторинга, а также глобальных сетецентрических информационно-
управляющих систем
Проводится обобщенный анализ существующих предложений в этой предметной области деятельности и обсу-
ждаются перспективы их внедрения в информационно-управляющие системы военного и двойного применения.
Ключевые слова: дистанционное зондирование, интеграция данных, интегрированный комплекс мониторинга,
информационное обеспечение, комплексирование, мониторинг окружающего пространства, радиомониторинг, сете-
центрическая информационно-управляющая система.
PRINCIPLES, METHODS AND APPROACHES TO RECEIVING UNIFIED DATA ON ENVIRONMENT

WHILE MONITORING WITH THE USE OF INTEGRATED MULTISENSOR COMPLEXES
OF MILITARY AND DUAL PURPOSES
B. Demidov, Yu. Kucherenko, A. Nosyk
The development tendencies and generation principles of perspective integrated environment monitoring complexes of mil-
itary and dual purposes are described in the article as well as the possibility of combination and peculiarities of application of
complementary information sensors of different physical nature in the process of integration of received data, problems of
embeddability of the given complexes into network-centric information&management system. The main objective of the article is
the discussion of the problems as to the determination of principles, methods and approaches to receiving general data on envi-
ronment while monitoring with the use of integrated multisensor complexes of military and dual purposes in order to speed up
the decision making process by commanders of different levels of management while using the joint force grouping in modern
wars. The following integration levels are distinguished: inside the information sensors holders and in the frame of multiposition
geographically-distributed monitoring systems, as well as global network-centric information&management systems. The inte-
grated analysis of the existing propositions in this subject functional area is conducted and the perspectives of their realization
in information&management systems of military and dual purposes are discussed. The received results can be used for substan-
tiation of requirements to integrated environment monitoring complexes while creating global information&management sys-
tems.
Keywords: remote sounding, data integration, monitoring integrated complex, information support, combination,
environment monitoring, radiomonitoring, network-centric information&management system.
31

Nitps 2017 3 4

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Nitps 2017 3 4

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2017, № 3(28) ISSN 2223-456Х

Б.О. Демідов, Ю.Ф. Кучеренко, А.М. Носик

ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ ТА ПІДХОДИ ДО ОТРИМАННЯ УЗАГАЛЬНЕНИХ ДАНИХ

У статті розглядаються тенденції розвитку та принципи формування перспективних інтегрованих

Ключові слова: дистанційне зондування, інформаційні датчики, інформаційне забезпечення, інтеграція

Вступ тичному рівні управління, питанням їх взаємодії в

14 © Демідов Б.О., Кучеренко Ю.Ф., Носик А.М., 2017

Сфери збройної боротьби Розподіл співвідношень різних сфер збройної боротьби

Роль космосу в досягнені цілей збройної боротьби

1970-ті рр. 1990-ті рр. 2000-2050 рр.

Зброя масового Зміна геополітичної Високоточна Поява технологій

Основні перспективні технології

Основні системи для отримання радіолокаційної інформ ації (РЛІ)

Основні перспективні технології системи

Рис. 2. Узагальнена структурна схема радіолокаційної системи

Джерела інформації про об’єкти, Електронні бази Коп’ютерна

ЕМІ ультрафіо- Акустичні Акустичні поля Хімічні викиди Радіоак-

Оптична і оптико- Радіоелек- Гідроакусти- Акустична Хімічна Радіаційна

Деформаційні Сейсмічна Локальні зміни Магнітометрична

*ПЕМВН – побочні електромагнітні випромінювання та наводки

Рис. 3. Класифікація технічної розвідки за інформаційними фізичними полями

Відомості про авторів: Information about the authors:

Кучеренко Юрій Федорович Kucherenko Yurii

Носик Андрій Михайлович Nosyk Andrii

ПРИНЦИПЫ, МЕТОДЫ И ПОДХОДЫ К ПОЛУЧЕНИЮ ОБОБЩЕННЫХ ДАННЫХ ОБ ОКРУЖАЮЩЕМ

PRINCIPLES, METHODS AND APPROACHES TO RECEIVING UNIFIED DATA ON ENVIRONMENT

You might also like