1.

Праксеологія — галузь досліджень, що вивчає людську діяльність,

зокрема в аспекті її ефективності.

Загальною ідейною підставою праксеології є позиція, яку

Котарбінський визначав терміном практичний реалізм. Узагальнено
кажучи, практичний реалізм - це позиція, згідно якої слід враховувати
реальність при виконанні яких завгодно дій. Практичного реаліста
відрізняє тверезий погляд на оточуючу дійсність, облік того, що існує
актуально, прийняття умов і меж можливих дій, правильне визначення
ієрархії пріоритетів при формулюванні правил дій в процесі їх
планування.

2. Всяка діяльність складається з простих дій і тому поняття простої дії в

праксеології грає основоположну роль. Кожна проста дія навмисна, є
якоюсь фізичною дією і, нарешті, вона викликає якусь більш пізню
подію. Ці характерні риси простої дії у свою чергу можуть бути
уточнені за допомогою поняття умілої дії; прикметна ознака
останнього поняття в тому полягає, що воно, тобто уміла дія завжди
результативна. Тому уміла дія - це окремий випадок причинного
зв'язку.

3. До описових тверджень належать, серед інших, дефініції, типології і

основні речення. До нормативних тверджень праксеології відносяться
різного виду вказівки щодо умов і видів (способів) ефективної
діяльності.

4. Праксеологічні оцінки, що піддаються градації, відносяться або до дій,

або до результатів цих дій. Можна говорити про правильність,
точність, чіткість виконання, про оперативність, підприємливість,
витривалість і багато інших практичних цінностей. Особливу увагу
Котарбінський приділяє економічності та її формам, перш за все
ощадливості і продуктивності. Праксеологічне трактування
економічності тим відрізняється від трактування економічного (в
значенні соціальної або, як у нас було прийнято, політичної економії,
тобто грошової), що перша займається всілякими способами мінімізації
засобів для досягнення деякого результату (ощадливість), або
збільшення результатів при використанні одних і тих же засобів
(продуктивність), тоді як економісти розглядають ощадливість і
продуктивність лише з огляду грошової економії. Котарбінський
рекомендує наступні прийоми економізації.