Міністерство освіти і науки України

Запорізька державна інженерна академія

Є.Я. Швець
Ю.В. Головко

ТЕОРІЯ СИГНАЛІВ

Методичні вказівки
до самостійної роботи і контроля знань студентів
та виконання лабораторних робіт

для студентів ЗДІА

спеціальності 6.05.08.01 “Мікро- та наноелектроніка”

Запоріжжя
2010

2
 Міністерство освіти і науки України
Запорізька державна інженерна академія

ТЕОРІЯ СИГНАЛІВ

Методичні вказівки
до самостійної роботи і контроля знань студентів
та виконання лабораторних робіт

для студентів ЗДІА

спеціальності 6.05.08.01 “Мікро- та наноелектроніка”
денної та заочної форм навчання

Рекомендовано до видання
на засіданні кафедри ФБМЕ
протокол № 8 від 26.11.2010

3
 Теорія сигналів. Методичні вказівки до самостійної роботи і
контроля знань студентів та виконання лабораторних робіт для
студентів спеціальності 6.05.08.01 “Мікро- та наноелектроніка” /
Укл.: Є.Я. Швець, Ю.В. Головко. – Запоріжжя: ЗДІА, 2010. – 36 с.

4
 Зміст

Лабораторна робота № 1. Дослідження амплітудної

модуляції неперервного сигналу……….………………………….4
Лабораторна робота № 2. Дослідження частотної
модуляції неперервного сигналу…………………………………10
Лaбораторна робота № 3. Дослідження фазової
модуляції неперервного сигналу………………………………………15
Лaбораторна робота № 4. Дослідження
амплітудноімпульсної модуляції…………………………………..19
Лабораторна робота № 5. Дослідження дельта-модуляції.....25
Лабораторна робота № 6. Дослідження
різнице-дискретної модуляції…………..........................................31
Список літератури………………………………………...............36

5
 Лабораторна робота № 1
Дослідження амплітудної модуляції неперервного
сигналу

Мета роботи - дослідити і вивчити амплітудну модуляцію, яка

використовується в телемеханіці, зв'язку, пристроях електроніки й
автоматики.

1.1 Короткі теоретичні відомості

Модуляція - утворення сигналу передавання шляхом зміни

параметрів сигналу, що є носієм, під впливом повідомлення.
Модулюючий сигнал впливає на той чи інший параметр
коливань-носіїв (амплітуду, частоту або фазу), змінюючи його таким
чином, щоб той повністю відображав інформаційну сутність
модулюючого сигналу. Якщо повідомлення неперервні, а коливання
синусоподібні, то в залежності від модульованого параметра
розрізняють амплітудну, частотну та фазову модуляцію.
Якщо у високочастотному коливанні

U = U 0cos(ω0t + φ) (1.1)

змінюється амплітуда, то модуляція називається амплітудною.

Модулюючий сигнал впливає на амплітуду носія таким чином,
що:

6
  ∆U (t ) 
U ам = (U 0 + ∆U (t )) cos(ω 0 t + ϕ ) = U 0 1 +  cos(ω 0 t + ϕ ) . (1.2)
 U 0 

Якщо модулюючий сигнал змінюється за аналогічним законом,

але з нижчою частотою Ω, то:

U м = ∆U cos Ωt , (1.3)
 ∆U 
U ам = U 0 ⋅ 1 + cos Ωt  ⋅ cos(ω 0t + ϕ ) . (1.4)
 U0 
Величину
∆U
ma = (1.5)
U0

називають глибиною амплітудної модуляції.

З урахуванням (1.5) амплітудно модульований сигнал (1.4)
можна виразити так:

U ам = U 0 ⋅ (1 + m a cos Ωt ) ⋅ cos ωt = U 0 cos ωt + U 0 m a ⋅ cos Ωt ⋅ cos ωt =

cos(ω − Ω )t + 0 a cos(ω + Ω )t
U 0 ma Um
= U 0 cos ωt + (1.6)
2 2

Для спрощення у формулі (1.6) фаза сигналу φ прийнята рівною

нулю. Таким чином модульовані коливання можуть бути
представлені у вигляді спектра, який складається з трьох складових:
основної з частотою ω та амплітудою U 0 , а також двох бічних із
U 0 m0
частотами (ω - Ω) та (ω + Ω) і амплітудою 2.

7
 Схеми модулятора та демодулятора наведені на рисунку 1.1 (в,
г). При відсутності напруг Uω та UΩ крізь коливальне коло
модулятора тече постійний струм. За наявності цих напруг струм
починає змінюватися разом з напругами, причому базовий струм
визначається сумою складових обох частот. Для фільтрації
непотрібних частот до колекторного ланцюга вмикають коливальне
коло, що виконує функцію навантаження та має великий опір на
резонансній частоті, що дорівнює частоті носія. Смуга пропускання
контуру повинна бути не менш як удвічі ширшою за найбільшу з
частот модулюючої напруги. Процес детектування складається з
випрямлення амплітудно-модульованих коливань, в результаті якого
утворюються імпульси частоти-носія з амплітудою, що відбиває
форму коливання початкового повідомлення. Найбільш простим
фільтром нижніх частот є конденсатор, який включається паралельно
навантаженню.
Оскільки у реальному вигляді модулюючий сигнал відрізняється
від синусоподібної форми (інакше повідомлення не несе інформації),
то виникає не дві бічних частоти, а їх спектр (рисунок 1.1, д).
Переваги амплітудної модуляції:
• смуги частот, які займає амплітудно-модульований сигнал
досить вузькі, тобто займають менший частотний діапазон;
• реалізація пристроїв нескладна.
Недолік: середня потужність сигналу набагато менша за пікову,
тобто апаратура використовується не на повну потужність.

8
 а – вигляд амплітудно-модульованих коливань,; б – спектр;
в - схема модулятора; г -схема демодулятора, д - реальний спектр
частот
Рисунок 1.1 – Схема методу амплітудної модуляції

Інформація для випадку амплітудної модуляції може

передаватися тільки у бічній смузі частот цього коливання. Це
дозволяє здійснювати передавання повідомлення тільки на одній з

9
бічних смуг частот (верхній або нижній). Цей метод називається
односмуговою амплітудною модуляцією. На відміну від нього при
методі амплітудної модуляції з двома бічними смугами смугами
частот повідомлення, яке передається, переноситься у зону вищих
частот без розширення загальної смуги пропускання. Смуга частот
каналу передавання звужується, а потужність сигналу збільшується в
чотири рази. Складність реалізації цього методу пов’язана зі
складністю побудови приймача. Необхідна побудова ще одного
генератора частоти-носія, який був би синхронним та синфазним з
генератором передавача. Крім цього, на приймачеві утворюється
складне несинусоподібне коливання, з якого за допомогою фільтра
нижніх частот виділяють інформаційну складову.

1.2 Лабораторний макет для експерементального

дослідження

Віртуальний макет «Методи модуляції» є головним вікном,

поділеним на три частини (амплітудна, частотна і фазова
модуляція). Для побудови графіків використовуємо кнопки вікна -
“Побудова графіків”, “Обчислення”, “Побудова”.
У діалоговому вікні, яке відкривається за допомогою кнопки
“Побудова графіків” для амплітудної модуляції, задаються
амплітуда несучої частоти, діапазон і точність. З натисканням кнопки
“Обчислення” автоматично розраховуються амплітуда інформаційної
частоти та коефіцієнт m .

10
 1.3 Порядок виконання роботи

1.Увімкнути макет «Методи модуляції».

2. У частині вікна «Амплітудна модуляція» натиснути клавішу
«Допомога». Замалювати схему модулятора на діоді.
3. Натиснути клавішу «Побудова графіків». У відкрившемуся
вікні задати точність 0,001, а амплітуду несучої частоти і перше
значення діапазону - відповідно до варіанту завдання (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Варіанти завдання

№ варіанта 1 2 3 4 5 6
Амплітуда 0,3 0,5 0,7 0,9 1,1 1,2
несучої
частоти
Діапазон 140 130 120 110 100 90
100 90 80 70 60 50

4. Натиснути клавішу «Побудова». Замалювати форму

модульованого сигналу. Замінити значення діапазону і замалювати
форму модульованого сигналу. Натиснути клавішу «Вихід».
5. У вікні «Методи модуляції» натиснути клавішу «Вихід».

1.4 Контрольні питання

1. Що таке модуляція і як класифікуються її методи?

2. Який спектр амплітудної модуляції?
3. Які переваги та недоліки амплітудної модуляції?
4. Що таке глибина амплітудної модуляції?

11
 5. Навести схему простого модулятора амплітуди.

Лабораторна робота № 2
Дослідження частотної модуляції неперервного сигналу

Мета роботи - дослідити і вивчити частотну модуляцію, яка

використовується в телемеханіці, зв'язку, пристроях електроніки й
автоматики.

2.1 Короткі теоретичні відомості

При частотній модуляції частоту синусоподібних коливань

змінють в часі відносно його центрального значення ω0 за законом
модулюючого сигналу (рис. 2.1).
Амплітуда коливань при цьому лишається незмінною:

ω = ω0 + Δω(t) . (2.1)

Найбільше відхилення ω від центральної частоти називається

девіацією. Якщо:

Δω(t) = ω0 mf cos Ωt , (2.2)

то максимальне значення Δω(t) буде при cos ωt = 1. Відношення

12
 ∆ω
mf = (2.3)
ω

має назву індексу частотної модуляції.

а - форма сигналу; б - спектри частотно-модульованих коливань;

в – схема модулятора; г - схема демодулятора
Рисунок 2.1 – Схема методу частотної модуляції

13
 Коливання з постійною амплітудою:

U чм = U 0 cos Φ(t) , (2.4)

де Φ(t) - миттєва фаза сигналу:

Φ(t) = ω0 t + φ0 . (2.5)

Якщо частота ω0 є постійною, то:

dΦ
ω= , (2.6)
dt
звідки:
Φ = ∫ ωdt + C . (2.7)

Неважко переконатися, що постійна С дорівнює початковій фазі

коливань φ0. Тоді:

( ) ( ) (
U чм = U 0 cos ∫ ωdt + ϕ 0 = U 0 cos ∫ (ω 0 + ∆ω (t ))dt + ϕ 0 = U 0 cos ω 0t + ∫ ∆ω (t )dt + ϕ 0 ). (2.8)

Підставляючи (2.2) до (2.8) після інтегрування можна отримати:

 ω0m f 
U чм = U 0 cos ω 0t + sin Ωt  . (2.9)
 Ω 

Розглядаючи випадок, коли mf << 1, можна отримати сигнал у

вигляді:

14
 U 0m f U 0m f
U чм = U 0 cos ω 0t + cos(ω 0 + Ω )t + cos(ω 0 − Ω )t . (2.10)
2 2

Тобто, для цього випадку характеристики та спектр відповідають

амплітудній модуляції (дивись лаб. роб. №1, формулу (1.6)).
Якщо mf > 1, то частотно-модульований сигнал має безкінцеву
кількість бічних складових спектра, амплітуда яких зменшується при
віддаленні від ω0.
На практиці ширину спектра обмежують частотами складових,
амплітуди яких не менші за 0,1U 0. Тоді приблизна ширина спектра
складає:
Δω = 2Ω⋅(mf + 1) . (2.11)

Переваги частотної модуляції:

• висока завадозахищеність,
• проста реалізація.
Недолік: широкий частотний спектр при інтенсивному
модулюючому сигналі.

2.2 Лабораторний макет для експерементального

дослідження

Для дослідження частотної модуляції використовується той

самий віртуальний макет «Методи модуляції», що й в лабораторній
роботі №1. Макет є головним вікном, поділеним на три частини
(амплітудна, частотна і фазова модуляція). Для побудови графіків

15
використовуємо кнопки вікна - “Побудова графіків”, “Обчислення”,
“Побудова”. У діалоговому вікні, яке відкривається за допомогою
кнопки “Побудова графіків” для частотної модуляції задаються
амплітуда несучої частоти, діапазон, точність і час.

2.3 Порядок виконання роботи

1.Увімкнути макет «Методи модуляції».

2. У частині вікна «Частотна модуляція» натиснути клавішу
«Допомога». Замалювати схему модулятора на діоді.
3. Натиснути клавішу «Побудова графіків». У відкрившемуся
вікні задати точність 0,001, а амплітуду несучої частоти і перше
значення діапазону - відповідно до варіанту завдання (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Варіанти завдання

№ варіанта 1 2 3 4 5 6
Амплітуда 0,3 0,5 0,7 0,9 1,1 1,2
несучої
частоти
Діапазон 140 130 120 110 100 90
100 90 80 70 60 50
Час 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5

4. Натиснути клавішу «Побудова». Замалювати форму

модульованого сигналу. Замінити значення діапазону і замалювати
форму модульованого сигналу. Натиснути клавішу «Вихід».
5. У вікні «Методи модуляції» натиснути клавішу «Вихід».

16
 2.4 Контрольні питання

1. У чому полягає метод частотної модуляції?

2. Який спектр частотної модуляції?
3. Що таке девіація частоти?
4. Які переваги та недоліки частотної модуляції?
5. Що таке індекс частотної модуляції?
6. Навести схему простого модулятора частоти.
7. Навести схему простого демодулятора частоти.

Лабораторна робота № 3
Дослідження фазової модуляції неперервного сигналу

Мета роботи - дослідити і вивчити фазову модуляцію, яка

використовуються в телемеханіці, зв'язку, пристроях електроніки й
автоматики.

3.1 Короткі теоретичні відомості

При фазовій модуляції повідомлення, що передається, змінює

значення фази переносника (рис. 3.1).
Рівняння фазо-модульованого сигналу

 mϕω 0 
U фм = U 0 cos ω 0t + sin Ωt  (3.1)
 Ω 

17
 а – модулюючий сигнал;
б – модульований сигнал;

Рисунок 3.1 – Вигляд сигналів фазової модуляції

практично співпадає з рівнянням (2.9) для частотно-модульованого

коливання, з урахуванням того, що індекс фазової модуляції

mφ = Δφ. (3.2)

У випадку фазової модуляції змінюється не лише фаза, але й

миттєва частота. Девіація кутової частоти Δω пов’язана з девіацією
фази співвідношенням

18
 Δω = Ω⋅ Δφ . (3.3)

Смуга частот даного сигналу:

∆f фм = 2 f Ω (mϕ + 1) . (3.4)

Якщо mφ << 1, то спектр сигналу складається з частоти-носія та

двох бічних частот. У випадку mφ >> 1 спектри фазової та частотної
модуляції схожі з урахуванням того, що бічні частоти не залежать від
частоти повідомлення. Модулятори для фазової модуляції аналогічні
модуляторам для частотної модуляції.
Переваги та недоліки метода такі самі, як і для частотної
модуляції.

3.2 Лабораторний макет для експерементального

дослідження

Для дослідження частотної модуляції використовується той

самий віртуальний макет «Методи модуляції», що й в лабораторній
роботі №1. Макет є головним вікном, поділеним на три частини
(амплітудна, частотна і фазова модуляція). Для побудови
графіків використовуємо кнопки вікна - “Побудова графіків”,
“Обчислення”, “Побудова”. У діалоговому вікні, яке відкривається за
допомогою кнопки “Побудова графіків” для фазової модуляції
задаються амплітуда несучої частоти, діапазон, точність і час.

19
 3.3 Порядок виконання роботи

1. Увімкнути віртуальеий макет «Методи модуляції».

2. У частині вікна «Фазова модуляція» натиснути клавішу
«Побудова графіків». У відкрившемуся вікні задати точність 0,001, а
амплітуду несучої частоти, час і перше значення діапазону -
відповідно до варіанту завдання (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Варіанти завдання

№ варіанта 1 2 3 4 5 6
Амплітуда 0,3 0,5 0,7 0,9 1,1 1,2
несучої
частоти
Діапазон 140 130 120 110 100 90
100 90 80 70 60 50
Час 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5

3. Натиснути клавішу «Побудова». Замалювати форму

модульованого сигналу.
4. Замінити значення діапазону і замалювати форму
модульованого сигналу. Натиснути клавішу «ОК».
5. У вікні «Методи модуляції» натиснути клавішу «Вихід».

3.4 Контрольні питання

1. У чому полягає метод фазової модуляції?

2. Що таке девіація частоти при фазовій модуляції?
3. Які переваги та недоліки фазової модуляції?
4. Що спільного між частотною та фазовою модуляціями? Чому?

20
 Лабораторна робота № 4
Дослідження амплітудноімпульсної модуляції

Мета роботи - дослідити і вивчити амплітудноімпульсну

модуляцію, яка використовується в телемеханіці, зв'язку,
пристроях електроніки й автоматики.

4.1 Короткі теоретичні відомості

Для дискретних сигналів найбільш поширеними є

амплітудноімпульсна, широтноімпульсна, фазоімпульсна, частотно-
імпульсна, кодоімпульсна та дельта- модуляції.
У відповідності з параметрами, які характеризують імпульсну
послідовність, розрізняють чотири основних види імпульсної
модуляції: амплітудноімпульсну, частотноімпульсну, фазоімпульсну,
широтноімпульсну. Додатково використовуються кодоімпульсна,
дельта-модуляція і різнице-дискретна модуляція.

Часові діаграми сигналів для основних методів модуляції

наведені на рисунку 4.1. Принцип дії дискретного каналу з
амплітудноімпульсною модуляцією подано на рисунку 4.2.

21
 Рисунок 4.1 – Вигляд сигналу в залежності від виду імпульсної
модуляції

22
 а – передавач; б – приймач; в – часові діаграми
Рисунок 4.2 – Багатоканальна система з амплітудноімпульсною
модуляцією

23
 Передавальна частина каналу складається з генератора,
модулятора та фільтра. Основними вимогами до генератора частоти-
носія є стабільність частоти і вихідного рівня. Для виконання цих
вимог доцільно використовувати інтегральні генератори з
кварцовими резонаторами. У приймальній частині системи модульо-
вані сигнали змінного струму, що прийшли з лінії, розподіляються по
каналах за допомогою фільтрів, після чого проходить звичайний про-
цес демодуляції, який не відрізняється від відповідного неперервного
процесу. Часові діаграми подані на рисунку 4.2,в.
Для тонального телеграфування використовуються канали зі
смугою частот (300 - 3400) Гц. Для забезпечення мінімального впли-
ву між каналами, зумовленого нелінійними спотвореннями другого
порядку, що викликані нелінійностями каналу, частоти-носії повинні
бути непарно кратні певній частоті, прийнятій за основу:

f n нос = (2k + 1) f 0, (4.1)

де k = 1, 2, 3, …
f n нос - f (n-1) нос = 2 f 0 . (4.2)

Для амплітудноімпульсної модуляції мінімальна ширина смуги

пропускання пов’язана зі швидкістю передавання співвідношенням

0,7⋅ Δf min = v практ (4.3)

Недоліки каналу з амплітудноімпульсною модуляцією на довгих
лініях зв’язку, пов’язані з недостатньою завадозахищеністю,
вимагають використання більш ефективних методів модуляції.

24
Висока завадозахищеність та мала чутливість до коливань рівня -
основні причини широкого розповсюдження систем з
частотноімпульсною модуляцією. Недоліком їх є велика чутливість
до нестабільності частоти-носія каналу.

4.2 Лабораторний макет для експерементальногодослідження

Віртуальний макет являє собою головне вікно, на якому

міститься зображення досліджуваного виду модуляції. Елементи
управління вікна реалізують відповідні функції реального пристрою.
Частоту можна змінювати в межах 1 Гц .. 20 кГц, шпаруватість –
від 0 до 100 процентів через 10 %.
Потрібно зняти характеристики для всіх кодових
комбінацій, змінюючи біти для передачі.

4.3 Порядок виконання роботи

1.Увімкнути макет «Емулятор АІМ». Виставити несучу частоту

20 Гц.
2. Виставити значення шпаруватості 40%. Задати кодову
комбінацію 0000; замалювати форму сигналів при відсутності
передачі інформації. По черзі задавати кодові комбінації відповідно
до варіанту завдання (табл. 4.1)., замалювати форму сигналів на
передавачі, в лінії передачі й на виході приймача.
3. Виставити значення шпаруватості 80% і повторити п. 2.
4. Вимкнути головне вікно віртуального макету.

25
 Таблиця 4.1 – Варіанти завдань кодових комбінацій інформації

№ варіанта 1 2 3 4 5 6
Шпаруватість 40% 1000 0100 0010 0001 0110 1001
імпульсного 0110 0101 0011 1100 1010 0101
сигналу 80% 0111 1011 1101 1110 1011 0111
1111 1111 1111 1111 1111 1111

4.4 Зміст звіту

1. Мета роботи.
2. Принципова схеми для амплітудноімпульсної модуляції.
3. Зняті характеристики для всіх кодових комбінацій при двох
значеннях шпаруватості сигналу.
4. Висновки про одержані форми вихідного сигналу на підставі
теоретичних відомостей про принцип амплітудноімпульсної
модуляції.

4.5 Контрольні питання

1. Назвіть основні види імпульсної модуляції.

2. Опишіть принцип дії дискретного каналу з
амплітудноімпульсною модуляцією.
3. Охарактеризуйте переваги та недоліки амплітудноімпульсної
модуляції.
4. Опишіть характер зміни форми сигналу в процесі його
передачі лінією з амплітудноімпульсною модуляцією.
\

26
 Лабораторна робота № 5
Дослідження дельта-модуляції

Мета роботи - дослідити і вивчити дельта-модуляцію, яка

використовується в телемеханіці, зв'язку, пристроях
електроніки й автоматики.

5.1 Короткі теоретичні відомості

Для перетворення сигналів амплітудноімпульсної модуляції у

цифрову форму може бути використана дельта-модуляція (рис. 5.1).
При цьому кодується не квантоване значення аналогового сигналу, а
знак приросту даного відрахунка відносно попереднього. Інформація
про знак передається за допомогою дворівневого (+1 або -1)
однорозрядного коду. Неперервний сигнал в цьому випадку
замінюється ступінчастою функцією, яка приблизно співпадає з
сигналом. Її приріст визначається у моменти дискретизації за часом і
не може перевищувати крок квантування Δ. Цифровий сигнал v(t) є
послідовністю імпульсів, полярність яких визначається знаком
приросту відрахунків. Тактова частота дельта-модульованого сигналу
дорівнює частоті дискретизації сигналу S(t).
Декодування сигналу дельта-модуляції на приймальному боці
здійснюється інтегратором, який перетворює цифровий дельта-
модульований сигнал на ступінчастий. На виході інтегратора вмикає-
ться фільтр нижніх частот, який згладжує ступінчастий сигнал і
приблизно відтворює початковий.

27
 Рисунок 5.1 – Послідовність перетворень у випадку дельта-
модуляції

При цьому методі модуляції виникають шуми квантування, які

залежать від кроку квантування.

28
 При дельта-модуляції безперервний вихідний сигнал
апроксимується слідкуючим сигналом, G (t ) (рис. 5.2).

Рисунок 5.2 - Дельта-модуляція

Степінь відповідності функцій G (t ) і f (t ) визначається

значенням кроку квантування в часі ∆t і за рівнем ∆U . Згідно
функції ступінчатого (трикутного) сигналу одержують модульований
сигнал у вигляді одиночних імпульсів (найчастіше змінюється
полярність імпульсів). Дані імпульсу відбивають знак різниці між

29
поточною вибіркою і її прогнозованим значенням, у якості якого
береться квантоване значення попередньої вибірки.
Таким чином, при дельта-модуляції значення повідомлення в
кожній точці кодується однорозрядним двійковим кодом. На виході
приймального пристрою з імпульсної послідовності відновлюється
вхідний сигнал (рис. 5.2,б).
Недоліки дельта-модуляції:
• залежність динамічного діапазону від частоти
модулюючого сигналу, що пояснюється ростом крутості сигналу зі
збільшенням частоти;
• низька завадостійкість системи при впливі в каналі
імпульсних перешкод.
Похибка не перевищує кроку квантування. З цієї точки зору крок
квантування треба зменшувати. Але з малим кроком квантування
швидкість зміни ступінчастого сигналу на виході інтегратора
невелика. На інтервалах часу, де стрімкість кодового сигналу велика,
різниця між неперервним і ступінчастим сигналами велика, і похибка
різко збільшується. Це називається перевантаженням. Якщо сигнал
постійний, то система відслідковує рівень сигналу, формуючи по
черзі позитивні та негативні імпульси.
З метою усунення перевантажень необхідно, щоб приріст
сигналу S(t) за період дискретизації не перевищував кроку
квантування. Виконання цієї умови вимагає збільшення частоти
дискретизації. Для передавання телефонних повідомлень частота
дискретизації повинна бути 150 … 200 кГц.

30
 5.2 Лабораторний макет для експерементальногодослідження

Віртуальний лабораторний макет являє собою головне вікно.

Права частина цього вікна поділена на чотири частини, де показані
графіки аналогового, оцифрованого, модульованого та
демодульованого сигналів. В лівій частині – параметри
досліджуваних сигналів.

5.3 Порядок виконання роботи

1.Увімкнути макет «Дельта-модуляція». У лівій частині цього

вікна вибрати дельта-модуляцію.
2. Виставити частоту дискретизації 10000 Гц, перші значення
частоти сигналу й амплітуди відповідно до варіанту завдання (табл.
5.1) і нажати клавішу «Встановити».

Таблиця 5.1 - Варіанти завдань

Варіант 1 2 3 4 5 6
50 75 100 125 150 175
Частота сигналу, Гц
200 300 400 500 600 700
5 6 7 8 9 10
Амплітуда сигналу, В
50 60 70 80 90 100

Замалювати графіки для кожного типу вхідного сигналу

(синусоїди, прямокутного та трикутного). Записати для кожного

31
випадку величину середньої похибки (видається внизу цієї частини
вікна).
3. Виставити друге значення частоти сигналу і повторити п. 2.
4. Виставити друге значення амплітуди сигналу і повторити п. 3.
5. Вимкнути головне вікно віртуального макету.

5.4 Зміст звіту

1. Мета роботи.
2. Послідовність перетворень у випадку дельта-модуляції.
3. Зняті характеристики для трьох форм вхідного сигналу при 2-х
значеннях його частоти і амплітуди.

5.5 Контрольні питання

1. Що таке модуляція?
2. Які бувають методи імпульсної модуляції?
3. Що являє собою дельта-модуляція? В чому її переваги і
недоліки?
4. За рахунок чого можна підвищити швидкість передавання
інформації?
5. Як впливає на величину середньої похибки амплітуда і
частота сигналу?

32
 Лабораторна робота № 6
Дослідження різнице-дискретної модуляції

Мета роботи - дослідити і вивчити різнице-дискретну

модуляцію сигналів.

6.1 Короткі теоретичні відомості

Різнице-дискретна модуляція є модифікацією дельта-модуляції.

Вона полягає в тому, що під час збільшення інформаційного сигналу
формуються позитивні імпульси, під час зменшення - негативні (як і
для дельта-модуляції), але якщо інформаційний сигнал не
змінюється, то імпульси не формуються (на відміну від дельта-
модуляції). Таким чином, для повільно змінюваних сигналів
імпульси формуються рідко, що дозволяє збільшити енергію одного
імпульсу за заданою середньою потужністю і таким чином
підвищити завадозахищеність. Недоліком як дельта-модуляції, так і її
модифікацій, є накопичення похибки.
Для збільшення завадозахищеності часто використовують не
один тип модуляції, а їх комбінацію. Така модуляція називається
двократною або комбінованою. Так, комбінують амплітудну
модуляцію з частотною, частотна з фазовою модуляцією, а також
імпульсні.
В сучасних умовах основною задачею є підвищення швидкості
передавання. Для її вирішення існують два основні шляхи:

33
 • збільшення питомої інформативної ємності, коли одним
сигналом передається декілька біт інформації;
• підвищення швидкості передавання за рахунок розширення
смуги частот, яку займає сигнал.
В першому випадку реалізується диференціальна модуляція,
при якій перетворення даних здійснюється дібітами, трибітами чи
квадробітами. Найбільше поширення це знайшло для фазоімпульсної
модуляції.
Другий принцип крім збільшення швидкості передавання
дозволяє ще й пропорційно зменшити спектральну щільність
потужності сигналу. В цьому разі інформація може одночасно і
незалежно передаватися декількома каналами, кількість яких може
сягати шістнадцяти. Прикладами цього може бути модуляція DSSS,
m-кратна ортогональна (МОК), CCSK, OSDM, OFDM тощо.
Вказані принципи знайшли розповсюдження у сучасних
модуляторах-демодуляторах (модемах) і є найперспективнішими.

6.2 Лабораторний макет для експерементальногодослідження

Лабораторний макет – те саме головне вікно, що і для

лабораторної роботи № 5. Права частина цього вікна поділена на
чотири частини, де показані графіки аналогового, оцифрованого,
модульованого та демодульованого сигналів. В лівій частині –
параметри досліджуваних сигналів.

34
 6.3 Порядок виконання роботи

1.Увімкнути макет «Дельта-модуляція». У лівій частині цього

вікна вибрати різнице-дискретну модуляцію.
2. Встановити частоту дискретизації 10000 Гц, перші значення
частоти сигналу й амплітуди відповідно до варіанту завдання (табл.
6.1) і нажати клавішу «Встановити».

Таблиця 6.1 - Варіанти завдань

Варіант 1 2 3 4 5 6
10 15 20 25 30 40
Частота сигналу, Гц 200 300 400 500 600 800
5 6 7 8 9 10
Амплітуда сигналу, В 50 60 70 80 90 100

Порівняти графіки і величину середньої похибки (видається

внизу цієї частини вікна) для різнице-дискретної та дельта-
модуляції. Записати величину середньої похибки різнице-
дискретної модуляції для кожного типу вхідного сигналу
(синусоїди, прямокутного та трикутного).
3. Встановити друге значення частоти сигналу і повторити п. 2.
4. Встановити друге значення амплітуди сигналу і повторити
п. 3.

6.4 Зміст звіту

1. Мета роботи.

35
 2. Висновки щодо величини середньої похибки для різнице-
дискретної порівняно з дельта-модуляцією.
3. Висновки щодо величини середньої похибки різнице-
дискретної модуляції для трьох форм вхідного сигналу при
однакових значеннях його частоти і амплітуди.
4. Висновки щодо величини середньої похибки різнице-
дискретної модуляції для трьох форм вхідного сигналу при
зростанні його частоти.
5. Висновки щодо величини середньої похибки різнице-
дискретної модуляції для трьох форм вхідного сигналу при
зростанні його амплітуди.
6. Висновок щодо форми, частоти й амплітуди сигналу, що
забезпечують найменшу похибку в умовах різнице-дискретної
модуляції.

6.5 Контрольні питання

1. Що таке модуляція? Які бувають методи імпульсної

модуляції?
2. Що являє собою різнице-дискретна модуляція? В чому її
переваги і недоліки?
3. За рахунок чого можна підвищити швидкість передавання
інформації?
4. Як впливає на величину середньої похибки амплітуда і
частота сигналу?

36
 5. При якому з двох видів модуляції (дельта- або різнице-
дискретна) величина середньої похибки є найменшою для кожної з
3-х форм вхідного сигналу (синусоїди, прямокутного та
трикутного)?

37
 Список літератури

1.Мандзій Б. А. Основи теорії сигналів. - Львів: Видавничий дім

"Ініціатива", 2008. 240 с.
2. Сумик М., Прудиус І., Сумик Р. Теорія сигналів. - Львів: Растр-
7, 2008. – 232 с.
3. Игнатов В.А. Теория информации и передачи сигналов.
Учебник. М.: Радио и связь, 1991. - 280 с.
4.Сато Ю. Обработка сигналов. - / Под ред. Ёсифуми Амэмия. -
М.: ОЛЭКА, 1999.- 174 с.
5. Сергиенко А.Б. Цифровая обработка сигналов. Учебник для
вузов. - СПб: Питер, 2002. - 280 с.
6. Применение цифровой обработки сигналов / Под ред.
Э.Оппенгейма. - М.: Мир, 1980. – 232 с.
7. Сысун В.И. Теория сигналов и цепей.- Петрозаводск:
http://media.karelia.ru/~keip/circuit/main.htm, 2003.

38