Тема. Подорож до бібліотеки.

Мета: Навчити дітей як правильно поводитись себе у бібліотеці; розказати

та показати види бібліотек;розширити знанння про Ганса Крістіана
Андерсена; пригадати уже відомі дітям казки. (фантазія закінчилася)

Обладнання: презентація,ілюстрації
Діти,а ви любете казки? Які вам більше всього подобаються,можете їх назвати? Ось
моя улюблена казка це ….
Діти, а ви знаєте де живуть казки,оповідання та книги? Так правильно у бібліотеці,а хто
ж за ними там слідкує? я пропоную вам сьогодні відправитися саме до бібліотеки,але
для цього потрібно згадати правила поведінки,деякі з них ви уже знаете,а про деякісь
можливо дізнаєтесь вперше.
Правила поведінки в бібліотеці
● Заходячи до бібліотеки, треба привітатись з бібліотекарем.
● Коли просиш у бібліотекаря книжку або допомогу в пошуку книжки, не забувай
про слова ввічливості: “будь ласка” та “дякую”.
● До бібліотекаря звертайся на ім’я по батькові.
● Якщо книжку тобі видали в читальному залі – тихо сядь за вільний стіл. Читай
книжку не вголос. Не висловлюй своє
● захоплення або незадоволення вголос. Пам’ятай, поруч є й інші читачі – їм твої
репліки будуть заважати.
● Не треба приходити до бібліотеки з їжею.
● Бібліотека – не спортивний майданчик, не треба бігати, штовхатись, голосно
розмовляти. Краще зверніть увагу на
● книжки. Ви можете взяти додому почитати 1-2 книги.
● Коли ти вже йдеш з бібліотеки, не забудь сказати “дякую” та “до побачення”.

Діти, ви знаєте що є декілька видів бібліотек

картинки в презентації

публічні; спеціальні; особисті

Тепер,коли ми добре підготувалися можемо вирушати,але в мене до вас є ще одне

питання, а який автор ваш улюблений, ось мій Ганс Крі́стіан А́ ндерсен, той самий який
написав Дюймовочку. Давайте саме про нього запитаємо у бібліотекара. Зараз усі
швиденько закриваємо свої очі,усі,усі,швиденько та уявимо що ми сідаємо до машини,
яка нас довезе до бібліотеки.

У нашій бібліотеці, бібліотекарем буде Данил Вячеславович,давайте спитаємо щось у

нього про книги,наприклад яка книга сама дорога у світі?

Сама дорога: "Кодекс Лестера" (The Codex Leicester) — Леонардо да Винчи, $30,8
млн.

Діти а вам матуся читає казки перед сном? Діти,а давайте з вами детальніше
дізнаємося про життя Ганса Крістіана Андерсена.
Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в Оденсі на острові Фюн (Данія).
У 14 років він залишає Оденс і їде до Копенгагена, оскільки сім’я жила дуже бідно, а він
мріяв стати знаменитим.

У 1829 році фантастичне оповідання «Піша подорож від каналу Холмен до східного
краю Амагер» принесло письменникові популярність. Андерсен пише велику кількість
літературних творів, в 1835 році – «Казки» принесли йому справжній успіх (за 40 років
написав 156 казок). У цьому жанрі найповніше виявився художній талант Андерсена.

Діти, а всі знають казка “Русалка”? ТАК/НІ Недавно я бачився з русалкою уявляєте))) і
вона для вас залишила завдання щоб дізнатися хто з вас найкраще знає казки
Андерсена

І це вікторина

Вікторина!!!!!

Вода бігла з її волосся і сукні прямо в шкарпетки черевиків і випливала з п'ят, а вона
все-таки запевняла, що вона справжня.
- Принцеса із казки «Принцеса на горошині»
Вона була така чарівна, така ніжна, вся з сліпучого льоду, і все-таки жива! Очі її сяяли
як зірки, але в них не було ні тепла, на лагідності.
- Сніжна королева
На ній була спідничка з тонкого батиста, на плечі – блакитний шарф і на грудях –
блискуча брошка, така велика, як голова самої дівчини. Красуня стояла на одній ніжці,
витягнувши руки.
- Танцівниця з казки «Стійкий олов'яний солдатик»
Він був дуже схожий на справжнього, але весь обсипаний діамантами, рубінами та
сапфірами.
- Штучний соловей із казки «Соловей»
Черевики на ній були позолочені, сукня злегка піднята і підколота червоною трояндою,
на голові красувався золотий капелюх, а в руках пастуший палиця.
- Пастушка з казки «Пастушка та сажотрус»

подорож до бібліотеки завершується, але в нас є сюрприз,Ви знаєте таку казку

“ Великий Клаус і Маленький Клаус”?Давайте з вами,прочитаємо уривок.

Великий Клаус і Маленький Клаус

В одному селі жили два чоловіки, і обидва вони мали однакові імена, їх звали
Клаусами. Але в одного було чотири коняки, а у другого лише одна. Щоб не
сплутати цих Клаусів, того, хто мав чотири коняки, звали великим Клаусом, а
того, хто мав лише одну,– маленьким Клаусом. От послухаємо, що з ними
трапилось,– істинна історія!

Цілий тиждень мусив маленький Клаус орати своєю . конячкою поля великого
Клауса. За те великий Клаус давав йому своїх чотирьох – проте тільки раз на
тиждень, та й то у неділю! Ой, як помахував маленький Клаус своїм батіжком
на всіх п'ятьох коней! Адже сьогодні всі вони .були начебто його власні, хоч і
на один тільки день.

Сонце весело сяяло, дзвони дзвонили, люди були в святкових вбраннях. Усі
вони бачили маленького Клауса, який орав п'ятьма кіньми, і він був з цього
дуже задоволений, ляскав батіжком і кричав:

– Но! Но, мої конячки!

– Не смій так казати! – говорив великий Клаус.– Твоя конячка лише одна!

На цьому наша виховна година завершується,сподіваюсь вам сподобалось та

для домашнього читання хотілось би, щоб ви дочитали цю казку.