Page 1

  This elusive quality it is, which causes the thought of whiteness, when divorced from more kindly
associations, and coupled with any object terrible in itself, to heighten that terror to the furthest bounds.
Witness the white bear of the poles, and the white shark of the tropics; what but their smooth, flaky
whiteness makes them the transcendent horrors they are? That ghastly whiteness it is which imparts such
an abhorrent mildness, even more loathesome than terrific, to the dumb gloating of their aspect. So that
not the fierce-fanged tiger in his heraldic coat can so stagger courage as the white-shrouded bear or shark.

  — HERMAN MELVILLE

  Moby Dick (1851)

Вже на першій сторінці роману автор наводить цитати з роману Германа Мелвілла «Мобі Дік» для
того, щоб відразу показати, що і наші герої так само, як персонажі Германа Мелвілла, зустрінуться з
чимось небезпечним, що врешті-врешт їх погубить. І дійсно, як і в романі «Мобі Дік» вживих
залишається юний матрос Ізмаїл, так і в романі Дена Сіммонса в цій експедиції виживає лише капітан
Крозьє.

Page 1

Crozier and his friend and then-commander James Ross had found just such a previously undiscovered
continent — Antarctica — less than five years earlier. They named the sea, inlets, and landmass after Ross.
They named mountains after their sponsors and friends. They named the two volcanoes they could see on
the horizon after their two ships — these same two ships — calling the smoking mountains Erebus and
Terror. Crozier was surprised they hadn’t named some major piece of geography after the ship’s cat.

В даному уривку можна поміти характерну ознаку постмодерністського твору, а саме наявність
оповідача. Er-form (Er-Erzahlung), або «об'єктивна» розповідь, надає авторську оцінку зображеному,
таким чином можна простежити саме авторський голос у тексті.

Page 95

They began walking back toward Erebus.

“Tell me, Harry, what is happening on Terror?”

“You heard about the near mutiny three days ago?” asked Peglar.

“Was it really so close a thing?”

Роман заснований на реальній експедиції, яка вирушила з Англії в 1845 р.

Два добре обладнані кораблі, укомплектовані досвідченими дослідниками Арктики на чолі з відомим
дослідником і популярним героєм – забезпечують чудову основу для роману. З початкових абзаців
стає зрозумілим, що інформація про період є яскравою та чіткою, і вона негайно залучає читача. Саме
така деталізованість та обширність знань про експедицію, дозволяє автору увести елементи
фантастичного та містичного. І таким чином необізнаний читач не може відокремити факти від
вигадки. Такий прийом називається semi-fiction.

Експедиція Франкліна складалася з двох кораблів: Еребус та Терор. У грецькому пантеоні Ереб був
сином Хаосу. Харон, поромник, який перевозить мертвих через річку Стікс, вважається сином Еребуса
та Нікса . Звертаючись до міфології, автор натякає на долю наших герої, що ніхто з них не виживе.
Адже Харон не може повертати мертвих з царства Аїда, це подорож в один кінець.