Professional Documents
Culture Documents
посібник
посібник
Лебедєв
Навчальний посібник
Суми
Сумський державний університет
2011
3
УДК 378.147.091.32:54(075.8)
ББК 74.580
Л 65
Рецензенти:
С.В. Іванов – доктор хімічних наук, професор Національного
авіаційного університету;
В.О. Калібабчук – доктор хімічних наук, професор національного
медичного університету імені О. О. Богомольця;
Н.Н. Чайченко – доктор педагогічних наук, професор Сумського
обласного інституту післядипломної освіти
Ліцман Ю.В.
Л 65 Самостійна робота студентів при вивченні хімії: навч. посіб. /
Ю.В. Ліцман, Л.І. Марченко, С.Ю. Лебедєв.– Суми: Сумський
державний університет, 2011. – 349 с.
ISBN 978-966-657-338-7
Навчальний посібник призначений для організації самостійної роботи
студентів під час вивчення хімії. До посібника входять приклади типових
задач з розв’язками, завдання для самоперевірки у тестовій формі і завдання
для індивідуальної роботи.
Для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за
напрямом підготовки спеціалістів «Інженерне матеріалознавство».
УДК 378.147.091.32:54(075.8)
ББК 74.580
4
Навчальне видання
Навчальний посібник
Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 20,46. Обл.-вид. арк. 13,60. Тираж 300 пр. Зам. №
Видавець і виготовлювач
Сумський державний університет,
вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.
5
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Сумський державний університет
До друку та в світ
дозволяю на підставі
«Єдиних правил»,
п. 2.6.14
Заступник першого проректора –
начальник організаційно-методичного
управління В.Б. Юскаєв
Навчальний посібник
Л.І. Марченко
С.Ю. Лебедєв
Суми
Сумський державний університет
2011
6
ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 ПІДГОТОВКА ДО ОПРАЦЮВАННЯ
ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ............................................................7
1.1 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА СТЕХІОМЕТРИЧНІ ЗАКОНИ ХІМІЇ.................7
1.2 ОСНОВИ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ..............................................25
1.3 КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ.................................................................46
1.4 ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПЕРЕБІГУ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ...........59
1.5 ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ І ЙОНООБМІННІ РЕАКЦІЇ В РОЗЧИНАХ
ЕЛЕКТРОЛІТІВ..........................................................................................80
1.6 ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ ТА ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ.......102
1.7 ОГЛЯД ЕЛЕМЕНТІВ - МЕТАЛІВ.....................................................125
1.8 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТІВ - НЕМЕТАЛІВ IVА-ГРУПИ..........137
1.9 ОСНОВИ ЗНАНЬ ПРО ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ І ПОЛІМЕРНІ
МАТЕРІАЛИ...........................................................................................145
7
3.2 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2 ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ......201
3.3 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3 ХІМІЧНА РІВНОВАГА........................207
3.4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4 РОЗЧИННІСТЬ РЕЧОВИН. ВЛАСТИВОСТІ
РОЗЧИНІВ...............................................................................................211
3.5 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5 ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ..............214
3.6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6 ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ.......218
3.7 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 7 ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ...............................224
3.8 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 8 КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ...................229
3.9 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 9 ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ.............233
3.10 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 10 ГАЛЬВАНІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ...............238
3.11 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 11 КОРОЗІЯ МЕТАЛІВ..........................242
3.12 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 12 ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ЕЛЕМЕНТІВ ІІА-ГРУПИ ТА ЇХ СПОЛУК..................................................247
3.13 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 13 ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ
АЛЮМІНІЮ ТА СПОЛУК АЛЮМІНІЮ.....................................................252
3.14 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 14 ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ЗАЛІЗА ТА СПОЛУК ФЕРУМУ.................................................................257
3.15 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 15 ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІДІ
ТА СПОЛУК КУПРУМУ...........................................................................263
3.16 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 16 ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ВУГЛЕЦЮ ТА СПОЛУК КАРБОНУ...........................................................268
3.17 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 17 ДОБУВАННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ
ВЛАСТИВОСТЕЙ АЛІФАТИЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ.....................................273
3.18 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 18 ГАЛОГЕНОПОХІДНІ АЛКАНІВ.........280
3.19 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 19 ВИЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОЇ МАСИ
ПОЛІМЕРУ ВІСКОЗИМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ..........................................286
3.20 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 20 ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ТЕРМОПЛАСТИЧНИХ ПЛАСТМАС...........................................................291
8
ВСТУП
10
РОЗДІЛ 1
ПІДГОТОВКА ДО ОПРАЦЮВАННЯ
ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
11
- повторення і закріплення вмінь проводити типові
розрахунки за формулою та рівнянням хімічної реакції;
- формування понять: «еквівалент», «молярна маса
еквівалента»; вивчення закону еквівалентів;
- формування вмінь проводити розрахунки за законом
еквівалентів.
Результати вивчення розділу
Необхідно знати:
1 Основні хімічні поняття: «хімічний елемент»,
«речовина», «хімічна реакція», а також пов’язані з ними –
«атом», «молекула», «йон», «алотропія», «проста
речовина», «складна речовина», «дальтоніди»,
«бертоліди», «хімічна формула», «хімічна реакція»,
«еквівалент»; правила номенклатури неорганічних сполук.
2 Величини, що широко використовуються в хімії:
відносна атомна маса, відносна молекулярна маса,
густина, відносна густина, молярна маса, кількість
речовини, молярний об’єм, стала Авогадро.
3 Закони: збереження маси речовин, сталості складу,
Авогадро, об’ємних співвідношень, еквівалентів,
об’єднаний закон газового стану.
Необхідно вміти:
1 Розрізняти прості і складні речовини, визначати
належність речовини до певного класу, складати хімічні
формули простих та складних речовин, визначати
еквіваленти елементів у сполуці та еквіваленти сполук,
пояснювати, що показує хімічна формула, розставляти
коефіцієнти в рівняннях хімічних реакцій, визначати їх
тип за ознакою числа та складу реагентів і продуктів.
2 Розраховувати відносну молекулярну масу, проводити
типові розрахунки за хімічною формулою, розраховувати
молярну масу еквівалента; розраховувати молярну масу
газоподібних сполук.
12
3 Проводити типові розрахунки за рівнянням хімічної
реакції, за законами Авогадро, об’ємних співвідношень,
еквівалентів.
13
Приклад 3 Визначте масу молекули води, не
використовуючи значення а. о. м.
Розв’язання. Молярна маса води (M(H2O)) дорівнює
18 г/моль. Використовуючи значення молярної маси і
відомості про число молекул, що містяться в 1 молі
речовини, розраховуємо абсолютну масу молекули H2O:
M(H 2O) 18 г/моль
m молекули (H 2 O) 2,99 1023 г
NA 6,02 1023 моль 1
2,99 1026 кг .
Приклад 4 Маса зразка азоту становить 14 г.
Обчислити: а) кількість речовини азоту; б) об’єм, який
займає азот за нормальних умов (н. у.); в) кількість
молекул і атомів, що містяться у зразку азоту зазначеної
маси.
Розв’язання: а) розраховуємо кількість речовини азоту:
m(N 2 ) 14 г
n(N 2 ) 0,5 моль.
M(N 2 ) 28 г/моль
б) розраховуємо об’єм, який зразок азоту займає за н. у.:
перший спосіб:
V(N2 ) n(N 2 ) Vm 0,5 моль 22,4 л/моль 11,2 л;
другий спосіб: прирівнявши
m V
n ,
M Vm
знаходимо
m Vm 14 г 22,4 л/моль
V 11,2 л;
M 28 г/моль
в) розраховуємо кількість молекул азоту:
N(N 2 ) n(N 2 ) N A 0,5 моль 6,02 1023 моль 1
3,0110 23 молекул.
Розраховуємо кількість атомів Нітрогену,
врахувавши, що одна молекула складається з двох атомів.
14
Отже, в 3,01.1023 молекул азоту міститься 6,02.1023 атомів
Нітрогену.
Приклад 5 Який об’єм займають 10 г ртуті, якщо
густина ртуті при 298 К дорівнює 1,36 104 кг/м 3 ?
Розв’язання:
m(Hg) 1 10 2 кг
V(Hg) 4 3
7,35 10 7 м 3 .
ρ(Hg) 1,36 10 кг/м
15
31
M екв (P) P2 O 5
6,2 г/моль .
5
Приклад 8 Розрахуйте: а) еквівалент і б) молярну
масу еквівалента оксиду - P2O5 .
1
Розв’язання: а) E(R x O y ) ,
z R x O y
де z(R x O y ) - число еквівалентності оксиду, що дорівнює
добутку валентності хімічного елемента ( R ) та кількості
його атомів ( Ч а ) у сполуці:
1 1
E(P2O5 ) ;
5 2 10
б) перший спосіб:
M(R x O y )
M екв (R x O y ) ,
z(R x O y )
де M(R x O y ) - молярна маса оксиду R x O y .
M(P2 O 5 ) 142
M екв (P2 O 5 ) 14,2 г/моль ;
z(P2 O 5 ) 5 2
другий спосіб:
M(R) M(O)
M екв (R x O y ) M екв (R) M екв (О) ,
z(R) z(O)
M(P) M(O)
M екв (P2O5 ) M екв (P) M екв (О)
z(P) z(O)
31 16
14,2 г/моль .
5 2
Приклад 9 Розрахуйте: а) еквівалент і б)молярну
масу еквівалента амфотерного гідроксиду - Al(OH)3 .
1
Розв’язання: а) E(R(OH) x ) ,
z(R(OH) x )
16
де z(R(OH)x ) - число еквівалентності , що дорівнює
кислотності (кількості гідроксогруп) гідроксиду:
1
E(AI(OH)3 ) ;
3
б) перший спосіб:
M(R(OH)x )
M екв (R(OH) x ) ,
z(R(OH)x )
де M(R(OH) x ) - молярна маса формульної одиниці
амфотерного гідроксиду.
M(AI(OH)3 ) 78
M екв (AI(OH)3 ) 26 г/моль ;
3 3
другий спосіб:
17
M(H x An)
M екв (H x An) ,
z(H x An)
де M(H x An) - молярна маса кислоти.
M(H3PO 4 ) 98
M екв (H 3PO 4 ) 32,67 г/моль .
3 3
другий спосіб:
18
M(Mey ) M(An x )
;
Y X
де Х та Y - цифрові значення зарядів йонів, яким
дорівнюють числа еквівалентності йонів.
M екв (AI2 (SO 4 )3 ) M екв (AI3 ) М екв (SO 24 )
M(AI3 ) M(SO 24 ) 27 96
57 г/моль.
3 2 3 2
Приклад 12 Розрахуйте еквівалентний об’єм газів –
кисню та водню.
Розв’язання. У розрахунках за законом еквівалентів
найчастіше використовуються значення еквівалентних
об’ємів кисню та водню, їх розраховують так:
Vm 22,4
Vекв (H 2 ) 11,2 л/моль ,
z(H 2 ) 1 2
V 22,4
Vекв (О 2 ) m 5,6 л/моль .
z(O2 ) 2 2
Приклад 13 Розрахуйте еквіваленти та молярні
маси еквівалентів реагентів за рівнянням реакції:
а) Cr(OH)3 2HCl CrOHCl2 2H 2O ;
б) Ca(OH)2 H 3PO 4 CaHPO 4 2H 2O .
Розв’язання: а) в обмінній реакції еквівалент реагенту
визначають за стехіометричним співвідношенням речовин.
1 моль Cr(OH)3 взаємодіє з 2 молями катіонів Гідрогену
одноосновної кислоти HCl . Отже, на один моль катіонів
H припадає 1/2 моля амфотерного гідроксиду Cr(OH)3 ,
тому еквівалент Cr(OH)3 в цій реакції дорівнює 1/2, а
еквівалент HCl – 1. Розраховуємо молярну масу
еквівалентів реагентів:
19
б) на 1 моль двокислотної основи Ca(OH)2 витрачається
2 молі катіонів Гідрогену. Отже, на 1 моль H припадає
1/2 моль Ca(OH)2 . З іншого боку, в 1 молі фосфатної
кислоти відбувається заміщення 2 молів катіона Гідрогену,
тобто на 1 моль H припадає 1/2 моль H 3PO 4 , що вступає
в реакцію. Тому еквіваленти Ca(OH)2 та H 3PO 4 в цій
реакції однакові і становлять 1/2. Розраховуємо молярну
масу еквівалентів реагуючих речовин:
20
вимірювання. Оскільки ми обираємо величину
універсальної газової сталої R 8,314 Дж/моль кг , то слід
попередньо перевести й усі вихідні дані у міжнародні
одиниці вимірювання СІ. Маємо: температура
T 17 С 290 K , тиск P 98,64 кПа 98640 Па , об’єм
0
21
За рівнянням реакції визначаємо об`ємні
співвідношення газів у реакції:
V(H 2 ) : V(NH3 ) 3 : 2 1,5 : 1 .
Отже, об’єм утвореного амоніаку в 1,5 раза менший
за об’єм водню. Розраховуємо об’єм утвореного амоніаку:
V(H 2 ) 450
V(NH3 ) 300 м 3 .
1,5 1,5
Приклад 17 Розрахуйте, яка кількість фосфор(V)
оксиду утвориться при горінні 8 молів фосфору у
надлишку кисню.
Алгоритм 1 Знаходження маси (об’єму, кількості)
однієї із взаємодіючих речовин за відомою масою (об’ємом,
кількістю) іншої речовини (відома кількість однієї
речовини n1 → невідома кількість іншої речовини n2).
1 Складаємо рівняння хімічної реакції.
1 Встановлюємо речовину, кількість якої відома, і
речовину, кількість якої необхідно розрахувати.
Підкреслюємо формули цих речовин у рівнянні хімічної
реакції.
2 Під формулами речовин, які встановили, записуємо їх
кількості (кількості цих речовин збігаються з
коефіцієнтами, які стоять перед їх формулами у
рівнянні хімічної реакції).
3 Над формулою однієї речовини (кількість якої відома
за умовою) записуємо її кількість, а над формулою
іншої речовини (кількість якої необхідно знайти)
записуємо х.
4 Складаємо пропорцію і визначаємо х.
Розв’язання:
8моль х моль
4P 5O 2 2P2O5
4 моль 2 моль
5 Складаємо пропорцію і визначаємо х.
22
8 моль (P) утворює х моль (P2O5 )
4 моль (P) утворює 2 моль (P2O5 )
8 моль 2 моль
x 4 моль.
4 моль
Приклад 18 Розрахуйте, яка маса фосфор(V) оксиду
утвориться при горінні 248 г фосфору у надлишку кисню.
Алгоритм 2 Знаходження маси (об’єму, кількості)
однієї із взаємодіючих речовин за відомою масою(об’ємом,
кількістю) іншої речовини (відома маса однієї речовини m 1
→ невідома маса іншої речовини m 2).
1 За формулою знаходимо кількість речовини, маса якої
дана за умовою задачі.
2 Виконуємо дії за алгоритмом 1.
3 За формулою розраховуємо масу речовини, яка була
невідома.
Розв’язання: 1 Знаходимо кількість речовини, маса якої
дана за умовою задачі:
m(P) 248 г
n(P) 8 моль.
M(P) 31 г/моль
2 Виконуємо дії за алгоритмом 1:
8моль х моль
4P 5O 2 2P2O5
4 моль 2 моль
23
Розрахуйте молярну масу еквівалента металу і визначте
метал.
Розв’язання. За законом еквівалентів розраховуємо
молярну масу еквівалента металу:
m(Me) m екв (Me) m(Me) Vекв (H 2 )
m екв (Me)
V(H2 ) Vекв (Н 2 ) V(H 2 )
1,215г 11,2 г/моль
12,15 г/моль.
1,12л
За формулою:
M(Me)
m екв (Me) M(Me) mекв (Me) z(Me) ;
z(Me)
де z - число еквівалентності металу, що дорівнює його
валентності у сполуці. Розраховуємо молярну масу металу,
підставляючи можливі значення його валентності.
Припустимо, що валентність металу дорівнює І, тоді
M(Me) 12,15 г/моль 1 12,15 г/моль . Оскільки числове
значення молярної маси збігається із значенням відносної
атомної маси, шукаємо у періодичній системі хімічних
елементів одновалентний метал зі значенням A r 12 .
Такий метал не існує. Припустимо, що валентність металу
дорівнює ІІ, тоді
M(Me) 12,15 г/моль 2 24,3 г/моль .
Отже, шукаємо у періодичній системі хімічних елементів
двохвалентний метал зі значенням A r 24 . Таким металом
є магній Mg .
Зауважимо, що під час розв’язування подібних
задач, необхідно послідовно підставляти можливі значення
валентності елементу (від І до VIII) доки не буде
визначено хімічний елемент.
Приклад 20 З оксиду металу масою 0,54 г можна
одержати нітрат цього металу масою 1,26 г. Розрахуйте
молярну масу еквівалента металу і визначте метал.
24
Розв’язання. За законом еквівалентів:
m(Me x O y ) m екв (Me x O y )
.
m(Me(NO3 ) y m екв (Me(NO3 ) y
Молярну масу еквівалента оксиду металу подаємо так:
m екв (Me x O y ) m екв (Me) m екв (O) x 8,
а молярну масу еквівалента нітрату металу подаємо так:
m екв (Me(NO3 ) y m екв (Me y ) m екв (NO3 ) x 62 .
Підставляючи подані значення молярних мас
еквівалентів оксиду та нітрату металу у перше рівняння,
отримуємо
0,54 x 8
x 32,5 г/моль.
1,26 x 62
Послідовно підставляючи можливі значення
валентності металу, знаходимо, що коли B 2 , де B -
валентність металу, то
25
2 Яке поняття має таке визначення: величина, що
визначається відношенням маси речовини до кількості
речовини, яка їй відповідає:
A молярна маса;
Б моль;
В відносна молекулярна маса;
Г густина?
3 Виберіть назву речовин, у яких кількісний склад
залежить від способу їх добування:
A алотропи; Б дальтоніди; В бертоліди; Г молекули.
4 Яке поняття має таке визначення: фізична величина, що
дорівнює відношенню усередненої маси атома елемента
до однієї дванадцятої маси атома ізотопу Карбону-12:
A молярна маса;
Б відносна атомна маса;
В відносна молекулярна маса;
Г валентність?
5 Виберіть рядок, в якому містяться гази з однаковою
молярною масою:
A N 2O, CO 2 ; Б SO 2 , N 2O3 ;
В C 2 H 6 , CO ; Г C 2 H 6 , N 2O3 .
6 Виберіть твердження, що розкриває зміст числа
Авогадро, яке показує кількість структурних елементів,
що:
A вступає в реакцію;
Б міститься в одному молі речовини;
В міститься в одному грамі речовини;
Г міститься в одному літрі речовини.
7 Виберіть значення еквівалента H 3PO 4 у реакції, що
проходить згідно із рівнянням:
CaO 2H 3PO4 Ca(H 2 PO 4 ) 2 H 2O
A 1/ 3 ; Б 1/ 2 ; В 1; Г 2/3.
26
8 Виберіть формулу сполуки, яка має густину за воднем
32:
A O2 ; Б SO 2 ; В CO 2 ; Г N 2O .
9 На основі закону об’ємних співвідношень обчисліть
об’єм сірководню H 2S (н. у.), якщо на його спалювання за
схемою 2H 2 S 3O 2 2SO 2 2H 2 O витрачено 7,5 л (н. у.)
кисню:
A 5 л; Б 2,5 л;
В 7,5 л; Г 1,5 л.
27
іншим шляхом здатна взаємодіяти з 1
моль атомів Н;
3 еквівалент; В кількість речовини, що містить
структурних одиниць;
4 моль. Г 1 / 12 маси атома ізотопу .
12 Встановіть відповідність між схемою хімічної реакції та
сумою всіх коефіцієнтів:
Схема хімічної реакції Сума
коефіцієнтів
1 А 6;
2 Б 19;
3
В 12;
4 . Г 8.
13 Встановіть відповідність між масою певної речовини та
її кількістю:
Маса речовини Кількість речовини
1 196 г А 1,5 моль;
2 200 г Б 1 моль;
3 150 г В 5 моль;
4 98 г Г 2 моль.
14 Встановіть відповідність між формулою сполуки та її
еквівалентом:
Формула сполуки Еквівалент
1 А 1/6;
2 Б 1/2;
3 В 1;
4 Г 1/3.
28
15 Розташуйте формули кислот у ряд за зростанням їх
молярної маси:
A H 2SO 4 ; Б H 2CO3 ; В HNO3 ; Г HClO 4 .
16 Розташуйте формули сполук у ряд за зростанням
еквівалента Нітрогену в сполуках:
A N 2O 4 ; Б N 2O5 ; В NO ; Г NH3 .
17 Розташуйте речовини, формули яких підкреслено, в ряд
за зменшенням їх еквівалента:
A
Б
В
Г .
29
закономірностей щодо залежності властивостей: атому
від його складу та електронної будови, молекули від її
складу та хімічного зв’язку, кристалу від типу
кристалічної ґратки. Саме під час вивчення теми «Основи
теорії будови речовини» будуть розглянуті названі
закономірності.
Цілі вивчення розділу:
- формування сучасних уявлень про будову атома,
молекули;
- розгляд структури періодичної системи і розвиток знань
про періодичність змінювання властивостей хімічних
елементів та їх сполук;
- поглиблення знань про ковалентний (у світлі методів
валентних зв’язків та молекулярних орбіталей, концепцію
гібридизації атомних орбіталей), йонний та металічний
види хімічного зв’язку;
- розгляд водневого зв’язку, вандерваальсових сил;
- поглиблення знань про типи кристалічних ґраток, про
властивості твердих речовин.
30
7 Поняття: «атомний радіус», «енергія йонізації»,
«спорідненість до електрона», «електронегативність».
8 Закономірності змінювання властивостей хімічних
елементів та їх сполук у межах періодів та підгруп.
9 Види хімічного зв’язку: йонний, ковалентний,
металічний, водневий. Вандерваальсові сили.
10 Характеристики ковалентного зв’язку: енергію,
довжину, кратність, полярність, направленість,
насиченість, полярність.
11 Метод валентних зв’язків, обмінний та донорно-
акцепторний механізми утворення ковалентного зв’язку.
12 Концепцію гібридизації атомних орбіталей.
13 Метод молекулярних орбіталей.
14 Особливості аморфного та кристалічного стану
твердих речовин.
15 Хімічні зв’язки у твердих тілах: ковалентні, йонні,
металічні.
16 Типи кристалічних ґраток.
17 Елементи зонної теорії кристалів: валентна зона,
заборонена зона, зона провідності.
Необхідно вміти:
1 Пояснювати переваги та недоліки моделей атомів
Томпсона, Резерфорда, Бора (для атома Гідрогену).
2 Розрізняти ізотопи хімічного елемента, записувати їх
символи, визначати заряд ядра, число протонів,
електронів та нейтронів в атомі.
3 Пояснювати: сутність квантово-механічної моделі
атома Гідрогену на підставі рівняння Де-Бройля, принципу
невизначеності Гейзенберга, поняття «орбіталь».
4 Пояснювати фізичний зміст хвильової функції, квадрата
хвильової функції, атомної орбіталі, квантових чисел
(головного , орбітального, магнітного та спінового).
5 Описувати стан електрона в атомі за допомогою
квантових чисел.
31
6 Складати електронні формули та електронно-графічні
схеми атомів хімічних елементів за зазначеним
порядковим номером елемента, спираючись на знання
принципу мінімуму енергії, правил Клечковського, принципу
заборони Паулі, правила Гунда.
7 Пояснювати фізичний зміст порядкового номера
елемента, причини «порушення» у послідовності
розташування хімічних елементів ( Ar / K , Co / Ni , Te / I )
у періодичній системі, причини розподілу елементів на
групи та підгрупи.
8 Встановлювати період, групу та підгрупу, в яких
розміщений хімічний елемент, елементи-аналоги.
9 Пояснювати розміщення у ПС s-, p-, d- та f-елементів.
10 Пояснювати, як змінюються атомний радіус, енергія
йонізації, спорідненість до електрона,
електронегативність, металічні/неметалічні
властивості, валентність хімічних елементів у періоді та
головних і побічних підгрупах із зростанням заряду ядра.
12 Складати формули типових сполук хімічного елемента,
визначати хімічний характер (кислотний, основний,
амфотерний) оксидів та відповідних гідроксидів;
пояснювати закономірності у змінюванні кислотно-
основних властивостей оксидів та відповідних гідроксидів
хімічних елементів у періоді та підгрупі.
13 Визначати за формулою тип хімічного зв’язку у сполуці.
14 Пояснювати закономірності змінювання таких
характеристик, як довжина, енергія, полярність хімічного
зв’язку в ряді аналогічних сполук.
15 Визначати полярність зв’язку та молекули, наводити
приклади полярних і неполярних сполук.
16 Складати формули Льюїса (електронно-точкові) для
типових ковалентних сполук.
17 Пояснювати обмінний та донорно-акцепторний
механізми утворення ковалентного зв’язку.
32
18 Визначати тип гібридизації (sp3, sp2, sp) центрального
атома і встановлювати просторову форму молекул
типових ковалентних сполук.
19 Складати і пояснювати електронні формули та
енергетичні діаграми молекулярних орбіталей для
гомоядерних молекул та молекулярних йонів, утворених
елементами І - ІІ періодів.
20 Визначати порядок зв’язку у сполуці і прогнозувати
можливість її існування, пояснювати наявність
діамагнітних властивостей сполук.
21 Наводити приклади речовин, між молекулами яких
виникають: а) водневі зв’язки, б) вандерваальсові сили.
22 Наводити приклади кристалів із різними типами
хімічного зв’язку, пояснювати їх властивості.
23 Пояснювати електронні властивості кристалічних
речовин на основі зонної теорії.
33
Приклад 1 Складіть електронну формулу і
електронно-графічну схему двох зовнішніх енергетичних
рівнів атома хімічного елемента з порядковим номером 28.
Визначте: а) до якої електронної родини належить цей
хімічний елемент; б) чи є він металом або неметалом.
Розв’язання. Оскільки елемент має порядковий номер 28,
то кількість протонів в ядрі його атома дорівнює 28, отже,
число електронів навколо ядра теж становить 28.
Враховуючи правила послідовності заповнення
електронами енергетичних підрівнів, складаємо
електронну формулу атома хімічного елемента:
2 2 6 2 6 2 8
1s 2s 2p 3s 3p 4s 3d . Складаємо електронно-графічну
схему двох зовнішніх енергетичних рівнів атома хімічного
елемента – третього та четвертого:
3s 3 p 3d 4s .
2s 2p 3s 3p ;
34
б) йон S2 - має на два електрони більше, ніж атом
Сульфуру, який містить 16 електронів (порядковий номер
хімічного елемента Сульфуру 16), отже, число електронів в
електронній оболонці йона S2 - дорівнює 18. Тому
електронна конфігурація йона S2 - описується такою
електронною формулою: 1s 2 2s 2 2p 6 3s 2 3p 6 і такою
електронно-графічною схемою двох зовнішніх
енергетичних рівнів:
2s 2p 3s 3p
2s 2p 3s 3p
3s 3p 3d
35
і не є частинкою, ізоелектронною атому Ar .
Приклад 3 За допомогою чотирьох квантових чисел
опишіть стан електрона в атомі:
а) 3s ;
б) 6d .
Розв’язання: а) електрон розміщений на третьому
енергетичному рівні, отже, n=3; на s-підрівні, отже, l=0 та
m=0, значення спінового квантового числа s=+1/2;
б) електрон розміщений на шостому енергетичному рівні,
отже, n=6; на d-підрівні, отже, l=2; m=0; значення
спінового квантового числа 1/2.
Приклад 4 Формуючий електрон атома деякого
елемента характеризується набором таких квантових
чисел: 3, 2, -1, +1/2. Складіть електронну
формулу цього атома.
Розв’язання. Електрон знаходиться на 3d-підрівні,
оскільки головне (n) і орбітальне (l) квантові числа
дорівнюють відповідно 3 і 2. Значення магнітного
квантового числа вказує на те, що він перебуває на другій з
п’яти d-орбіталей, а спінове квантове число – на
те, що цей електрон є неспареним. З урахуванням
енергетичної шкали складаємо електронну формулу атома
заданого елемента: 1s 2 2s 2 2p6 3s 2 3p6 4s 2 3d 2 .
Приклад 5 За наведеною електронною формулою
хімічного елемента: 1s 2 2s 2 2p 6 3s 2 3p 6 4s1 3d10 визначте його
розміщення у періодичній системі Д. І. Менделєєва, не
користуючись таблицею ПС. Складіть у загальному
вигляді електронну конфігурацію зазначеного хімічного
елемента та його електронних аналогів.
Розв’язання. Оскільки зовнішній енергетичний рівень у
атома хімічного елемента четвертий, то елемент
знаходиться у IV періоді ПС. Формуючий електрон
36
заповнює 3d-підрівень, отже, елемент входить до складу
побічної підгрупи. Оскільки передзовнішній 3d-підрівень
повністю забудований (містить десять електронів), а на
зовнішньому 4s-підрівні знаходиться лише один електрон,
тому елемент належить до першої групи періодичної
системи.
У загальному вигляді електронна конфігурація
зазначеного хімічного елемента та його електронних
аналогів може бути подана так:
Приклад 6 Визначте хімічні елементи, позначені
14 27 15 16
символами Х: 6 X, 13 X, 8 X, 8 X . Скільки всього хімічних
елементів наведено в цьому рядку? Відповідь поясніть.
Розв’язання. Враховуючи, що протонне число дорівнює
порядковому номеру хімічного елемента і користуючись
14
таблицею ПС, визначаємо, що 6 X – ізотоп хімічного
27 15
елемента C 14 , 13 X - хімічного елемента Al 27 , а 8 X
16
та X – ізотопи хімічного елемента O 15 та O 16
8
37
в) оскільки електронна конфігурація зовнішнього
енергетичного рівня атома Cl у збудженому стані
3s1 3p 2 3d 3 , то цей елемент у сполуках виявляє вищу
валентність VII, отже, формула вищого оксиду – Cl 2O7, а
відповідний гідроксид є оксигеновмісною кислотою і має
формулу – HClO4.
Na2O– основний оксид, а NaOH – основа; Al 2O3 –
амфотерний оксид, а Al(OH)3 – амфотерний гідроксид;
Cl2O7 – кислотний оксид, а HClO4 – кислота.
Приклад 8 У якого елемента а) Хлору чи Йоду –
сильніше виражені неметалічні властивості; б) Калію чи
Купруму – сильніше виражені металічні властивості?
Відповідь поясніть.
Розв’язання: а) елементи Хлор та Йод розміщені у
VIIА-групі, отже, є електронними аналогами, проте Хлор
знаходиться у ІІІ періоді та має три енергетичних рівня, а
Йод – у V періоді, електронна оболонка атома Йоду
складається з п’яти енергетичних рівнів. З цієї причини
атомний радіус Хлору менший, ніж атомний радіус Йоду,
тому спорідненість до електрона у Хлору більша, ніж у
Йоду. Таким чином, неметалічні властивості у Хлору
виражені сильніше, ніж у Йоду;
б) елементи Калій та Купрум розміщені в ІV періоді та I
групі, але Калій – у головній, а Купрум – у побічній
підгрупі. Обидва елементи мають по одному електрону на
зовнішньому енергетичному рівні, проте атом Купруму
містить на десять електронів більше, ніж атом Калію.
Причому ці електрони знаходяться на передзовнішньому
d-підрівні, тобто значно ближче до ядра, тому вони
сильніше притягується до нього, що спричиняє помітне
зменшення атомного радіуса. Отже, атомний радіус Калію
більший, ніж атомний радіус Купруму, тому значення
енергії йонізації у Калію менше, ніж у Купруму. Таким
38
чином, металічні властивості у Калію виражені більше, ніж
у Купруму.
Приклад 9 Яку ковалентність можуть виявляти
елементи C, O, S, Ti? Складіть електронно-графічні схеми
розміщення валентних електронів в атомах цих елементів у
збудженому стані.
Розв’язання. Ковалентність можна визначити за числом
неспарених електронів в атомі, що перебуває в основному
чи збудженому стані. В основному стані зазначені атоми
мають такі електронні конфігурації:
C … 2 s 2 p ;
O … 2s 2 p ;
S … 3s 3 p ;
Ti … 3d 4s .
C… ٭ 2s 2p ;
S
3d
٭ 3s 3 p ;
S 3s 3p 3d ;
39
٭
Ti٭ 3d 4s .
40
схему Сульфуру, враховуючи, що в сполуці він виявляє
ковалентність 2 (має два неспарених р-електрони, орбіталі
яких розміщуються взаємно перпендикулярно ):
S 3s 3 p .
Формула показує, що в IO3 атом Йоду утворює три
σ-зв’язки та два -зв’язки. Складаємо електронно-графічну
схему Йоду, враховуючи, що в йоні він виявляє
ковалентність 5 (має п’ять неспарених електронів):
I٭ 5s 5 p 5d .
41
Приклад 11 Як можна пояснити, що за кімнатної
температури вода є рідиною, а сірководень – газом?
Розв’язання. Оксиген має більшу електронегативність,
ніж Сульфур, тому водневі зв’язки, що виникають між
молекулами води, є більш міцними порівняно з водневими
зв’язками, що виникають між молекулами сірководню.
Розрив водневих зв’язків між молекулами води,
необхідний для переходу води в газоподібний стан,
потребує значних витрат енергії. Тому вода має більш
високу температуру кипіння, ніж сірководень, і за
кімнатної температури залишається рідиною.
Приклад 12 За методом МО складіть електронні
схеми молекули F2 та йона F2 . Порівняйте їх за
магнітними властивостями, кратністю та енергією зв’язків.
Розв’язання. Послідовність заповнення електронами
молекулярних орбіталей для двоатомних молекул першого
і початку другого періодів (до N 2 ) відображає така
енергетична шкала:
42
σ2рx
π2рy π2рz
σ2٭s
σ2s
44
Г 1/ 2 і 1/ 2 .
7 Вкажіть, яким набором квантових чисел описується стан
3d1 - електрона:
A n=3, l=2, m , s ; Б n=3, l=0, m=0, s
;
В n=3, l=2, m=0, s ; Г n=3, l=1, m=+1, s
.
8 Вкажіть, який розподіл електронів по квантових
комірках відповідає правилу Гунда:
А ↑↓ ↑↓ ; Б ↑ ↓ ↑ ↓ ;
В ↑ ↑ ↑ ↑ ; Г ↑↓ ↑ ↑ .
45
14 Номер періоду, в якому розміщується елемент,
збігається з:
A номером зовнішнього енергетичного рівня;
Б кількістю валентних електронів;
В кількістю енергетичних підрівнів;
Г кількістю орбіталей.
15 Енергія, яку необхідно витратити на відривання одного
електрона від атома Mg:
A менша, ніж у Na , але більша, ніж у Al ;
Б більша, ніж у Na але менша, ніж у Al ;
В менша, ніж у Na і Al ;
Г більша, ніж у Na і Al .
16 У ряді лужних металів від Li до Cs найменш
електронегативним є Цезій. Це пояснюється тим, що він
має:
A найбільше число нейтронів у ядрі;
Б найбільшу кількість валентних електронів;
В найбільшу атомну масу;
Г валентний електрон, найбільш віддалений від ядра.
17 Визначте рядок, в якому містяться формули сполук
лише з йонним зв’язком:
А O 2 , HBr, NO;
Б MgO, H 2 O, KBr;
В NaF, KBr, CaO;
Г H 2 S, PH 3 , N 2 .
18 Виберіть формулу сполуки з ковалентним неполярним
зв’язком:
А N2; Б SiH 4 ; В H 2 O; Г KF.
19 Виберіть частинки, які утворюють кристал натрій
нітрату:
А атоми Na, N, O;
Б йони Na , N 5 , O 2- ;
46
В йони Na , NO 3 ;
Г молекули .
47
періодичній системі
1 4s 3d ;
2 5
А IV період, VIIВ-група;
2 3s23p5; Б IІІ період, VIIA-група;
3 5s 4d ;
1 10
В V період, IВ-група;
4 5s1. Г V період, IA-група.
24 Встановіть відповідність між елементом і загальною
формулою його гідроксиду:
Символ елемента Загальна формула гідроксиду
1 P; A E(OH)3;
2 Al; Б H2EO3;
3 Si; В E(OH)2;
4 Zn. Г H3EO4.
48
металічним блиском, нерозчинна у воді.
27 Встановіть відповідність між молекулою і типом
гібридизації орбіталей центрального атому:
Формула молекули Тип гібридизації орбіталей
центрального атома
1 CO2; A sp2;
2 CCl4; Б sp;
3 BCl3; В sp3;
4 O2. Г гібридизації не відбувається.
28 Встановіть відповідність між просторовою будовою
частинки і типом гібридизації орбіталей центрального
атому:
Просторова будова Тип гібридизації орбіталей
центрального атома
1 трикутник; А sp3d;
2 лінія; Б sp2;
3 тетраедр; В sp;
4 октаедр. Г sp3.
49
В 1s 2 2s 2 2p 6 3s 0 3p 0 ; Г
32 Розташуйте запропоновані електронні структури
відповідно до схеми перетворення:
Fe Fe Fe Fe :
6 3 0 2
А 4s 2 3d 6 ; Б 4s 0 3d 5 ;
В 4s 0 3d 2 ; Г 4s0 3d 6 .
33 Розташуйте елементи у порядку зростання
електронегативності:
А Cl ; Б Se ; В Si ; Г O.
34 Розташуйте елементи VA-групи у порядку послаблення
неметалічних властивостей:
А N; Б P; В As ; Г Sb .
35 Розташуйте елементи у порядку зростання атомних
радіусів:
А Na ; Б Mg ; В Al ; Г Si .
36 Розташуйте елементи у порядку збільшення енергії
йонізації:
А Li ; Б В Fe ; Г I.
37 Розташуйте елементи II A-групи у порядку посилення
металічних властивостей:
А Mg ; Б Ca ; В Sr ; Г Ba .
38 Розташуйте формули речовин в порядку зменшення
довжини хімічного зв’язку:
А HCl ; Б HI ; В HF ; Г HBr .
39 Розташуйте формули речовин в порядку зростання
полярності хімічного зв’язку:
А H 2Se ; Б H 2S ; В H 2O ; Г H 2Te .
40 Розташуйте речовини в порядку зростання кількості
- зв’язків в молекулі:
А карбон(ІV) оксид; Б пропен;
В кисень; Г пропан.
50
1.3 Комплексні сполуки
Необхідно вміти:
1 Розрізняти і використовувати основні поняття
координаційної теорії комплексних сполук, визначати
ступінь окиснення і координаційне число
комплексоутворювача, заряди комплексного йона і
протийона.
2 Складати формули комплексних сполук за назвами та їх
назв за формулами.
3 Класифікувати комплексні сполуки.
4 Розрізняти види ізомерії комплексних сполук
(геометричну, гідратну та іонізаційну).
5 Складати рівняння первинної та вторинної дисоціації,
обмінних реакцій за участю комплексних сполук,
записувати вираз константи нестійкості та аналізувати
його, порівнювати міцність комплексних йонів за відомим
значенням константи нестійкості.
52
6 Пояснювати природу хімічного зв’язку у комплексних
сполуках у межах методу валентних зв’язків та теорії
кристалічного поля.
7 Прогнозувати і пояснювати просторову будову і
магнітні властивості комплексного йона.
54
одержуємо формулу комплексного йона
x
[ Pt ( NH3 )3 (H 2O)(OH) 2 ] , а його заряд визначаємо як
алгебраїчну суму зарядів всіх складових:
2
[Pt ( NH 3 )3 (H 2O)(OH) 2 ] . Координаційне число
комплексоутворювача дорівнює загальній кількості всіх
лігандів (3 1 2 6) . Зовнішня сфера комплексної
сполуки – протийон – повинна мати такий же за
величиною, але протилежний за знаком заряд (–2), що
забезпечується двома йонами Cl . Остаточно формула
дигідроксоаква-триамінплатина(IV) хлориду має вигляд:
[Pt ( NH 3 )3 (H 2O)(OH) 2 ]Cl2 .
Приклад 3 Складіть координаційну формулу
комплексної сполуки, що містить частинки
Cu 2 , CN , Sr 2 .
Розв’язання. Спочатку необхідно визначити центральний
атом, або комплексоутворювач. Це може бути Cu 2 чи
Sr 2 . Однак зважаючи на те, що найчастіше у ролі
комплексоутворювача можуть бути йони d-елементів,
вважаємо, що центральним атомом буде йон Cu 2 .
Координаційне число, як правило, вдвічі більше за ступінь
його окиснення, тому для Cu 2 воно дорівнюватиме 4.
Лігандами можуть бути електронейтральні молекули, що
містять атоми з неподіленими електронними парами, або
негативно заряджені йони, до яких належать частинки
CN . Таким чином, одержуємо формулу Sr[Cu (CN ) 4 ] –
стронцій тетраціанокупрат(ІІ).
Приклад 4 Складіть рівняння первинної і вторинної
дисоціації та вираз константи нестійкості комплексного
йону для комплексної сполуки Ba[Cr ( NH3 ) 2 (SCN) 4 ]2 .
55
Розв’язання. Первинна дисоціація – практично
необоротний розпад електроліту на комплексний йон та
йони зовнішньої сфери:
56
Дотримуючись перелічених умов, складаємо
координаційні формули:
1) K3[Cr(OH)6] – калій гексагідроксохромат(ІІІ);
2) K2[Cr(OH)5(H2O)] – калій аквапентагідроксохромат(ІІІ);
3) K[Cr(OH)4(H2O)2] – калій диакватетрагідроксохромат(ІІІ);
4) [Cr(OH)3(H2O)3] – триакватригідроксохром(ІІІ), ком-
плексний неелектроліт;
5) [Cr(OH)2(H2O)4]OH – тетраквадигідроксохром(ІІІ)
гідроксид;
6) [Cr(OH)(H2O)5](OH)2 – пентаквагідроксохром(ІІІ)
гідроксид;
7) [Cr(H2O)6](OH)3 – гексаквахром(ІІІ) гідроксид, за зарядом
належить до аніонних комплексів, за природою лігандів –
до гідроксокомплексів.
Приклад 6 Визначте тип гібридизації АО
комплексоутворювача, визначте геометричну форму і
магнітні властивості комплексного йона: [HgI4 ]2 (додаток
А).
Розв’язання. У комплексі [HgI4 ]2 у зв’язках з йодид-
іонами беруть участь чотири sp3-гібридні орбіталі йона
Hg 2 :
5d ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ 6s ↑↓6p ↑↓ ↑↓ ↑↓
електронні пари,
надані йодид-іонами
3
Тип гібридизації ( sp ) зумовлює тетраедричну
форму комплексного йона. Комплекс є діамагнітним,
оскільки сумарний спіновий момент електронів дорівнює 0
(всі електрони спарені).
Приклад 7. Написати рівняння реакції обміну
комплексної сполуки Sr[Cu (CN ) 4 ] з розчином солі
Na 2SO 4 .
57
Розв’язання. Реакція обміну проходить згідно з рівнянням
у молекулярній та йонній формах:
Sr[Cu (CN) 4 ] Na 2SO 4 SrSO 4 Na 2 [Cu(CN) 4 ] ,
Sr [Cu (CN) 4 ]2 2 Na SO24 SrSO4 2 Na [Cu (CN) 4 ]2 ,
2
Sr 2 SO24 SrSO 4 .
Приклад 8 Написати молекулярні і йонні рівняння
реакцій утворення комплексної сполуки тетраамінцинк
сульфату та її руйнування при додаванні відповідного
реагенту.
Розв’язання. Склад комплексної сполуки тетраамінцинк
(+2) сульфату відповідає формулі [ Zn( NH3 ) 4 ]SO 4 .
Рівняння реакції її утворення має такий вигляд:
ZnSO4 4 NH 4OH [ Zn( NH3 ) 4 ]SO 4 4H 2O ,
Zn SO 24 4 NH 4OH [ Zn ( NH 3 ) 4 ]2 SO 24 4H 2O ,
2
58
Cu (OH) 2 Cu 2 2OH .
Оскільки кількість йонів OH обмежена, то
Cu (OH) 2 є слабкою основою.
На відміну від Cu (OH) 2 комплексна основа, в
молекулі якої між внутрішньою та зовнішньою сферами
здійснюється йонний зв’язок, у розчинах піддається повній
первинній дисоціації, внаслідок чого відбувається
накопичення гідроксильних йонів OH – саме їх наявність
визначає силу електроліту:
[Cu ( NH 3 ) 4 ](OH) 2 [Cu ( NH 3 ) 4 ]2 2OH .
59
4 До якого типу комплексних сполук належить сіль, що має
формулу [ Zn( NH 3 ) 4 ]SO 4 :
А катіонні; Б аніонні; В нейтральні; Г бікомплекси?
5 Який тип хімічного зв’язку здійснюється між
комплексоутворювачем і лігандами:
А йонний; Б водневий;
В ковалентний неполярний; Г координаційний?
6 У якого з наведених йонів найбільша схильність до
комплексоутворення:
А Cr 3 ; Б NH 4 ; В SO 24 ; Г Na ?
7 Виберіть формулу комплексної сполуки, яка має назву
хлоротриамінплатина(IV) хлорид:
А [Pt ( NH3 )3 Cl]Cl3 ; Б [Pt ( NH3 )3 Cl3 ]Cl ;
В [ Pt ( NH3 )5 Cl]Cl3 ; Г [Pt ( NH3 ) 4 Cl 2 ]Cl 2 ?
8 Яке координаційне число характерніше для йона
Хрому(ІІІ) у ролі комплексоутворювача:
А 2; Б 5; В 6; Г 8?
9 Зазначте комплексоутворювач у комплексній сполуці
складу K 4 [Fe(CN ) 4 Cl 2 ] :
А K ; Б Cl ; В Fe 2 ; Г CN .
10 Чому дорівнює координаційне число
комплексоутворювача в сполуці [ Fe(H 2O)5 Cl]Cl 2 :
А 1; Б 5; В 8; Г 6?
60
А дихлоротетрамінплатина(II) нітрит;
Б тетрахлородиамінплатина нітрaт;
В дихлоротетраміннітрoплатинат(IV);
Г дихлоротетрамінплатина(IV) нітрит
14 Які частинки утворюються внаслідок електролітичної
дисоціації комплексної сполуки Na 2 [Fe(CN )5 ( NH 3 )] :
3
А Na , Fe , CN , NH 3 ; Б NaCN, Fe(CN)3 , NH3 ;
2
В Na , [Fe(CN)5 (NH3 )] ; Г Na , Fe(CN)2 , NH 3 ?
15 Наявність яких частинок у розчині зумовлюється
вторинною дисоціацією комплексного йона, що входить до
складу комплексної сполуки: калій
дигідроксотетрахлороплатинат(IV):
А Pt(OH) 4 , Cl ; Б PtCl 2 , OH ;
В K , Pt 4 , Cl , OH ; Г Pt 4 , Cl , OH ?
61
18 Як називається дисоціація комплексної сполуки, що
проходить за схемою
[Cu ( NH 3 ) 4 ]Cl 2 [Cu ( NH 3 ) 4 ]2 2Cl :
А первинна; Б електролітична; В вторинна; Г істинна?
19 Зазначте аніонні комплекси:
А K[Cu (H 2O)3 Cl3 ] ;
Б K 3[Au (CN) 6 ] ;
В [ Pt ( NH 3 ) 4 ( NO 2 ) 2 ]Cl 2 ;
Г Li[Al(OH) 4 ] .
20 В якій комплексній сполуці координаційне число
комплексоутворювача дорівнює 6:
А K 2 [MoF5Cl3 ] ; Б [Cr (H 2O) 4 ]Cl3 ;
В [Pt ( NH3 ) 2 (H 2O)(OH)3 ]Cl ; Г [Fe(H 2O)5 (OH)]Cl 2 ?
62
ємність.
22 Встановіть відповідність між природою ліганду і типом
комплексу:
Природа лігандів Тип комплексу
1 Cl ; А гідроксокомплекси;
2 NH 3 ; Б аквакомплекси;
3 OH ; В аміакати;
4 H 2O . Г ацидокоплекси.
23 Встановіть відповідність між формулою комплексної
сполуки і типом комплексу:
Формула комплексної сполуки Тип комплексу
А аніонний;
1 [Cr(H2O)6]Cl3;
Б катіонний;
2 [Fe(CO)5];
В нейтральний;
3 Na[Ag(SO3)];
Г змішаний.
4 [Cr(NH3)(H2O)3Cl2]Cl.
24 Встановіть відповідність між формулою комплексної
сполуки і назвою:
Формула комплексної Назва комплексної сполуки
сполуки
1 Na 4 [Fe(CN)6 ] ; А ферум(ІІІ) гексаціаноферат(II);
2 Na 3[Fe(CN)6 ] ; Б натрій гексаціаноферат(II);
3 Fe3[Fe(CN )6 ]4 ; В натрій гексаціаноферат(III);
4 Fe 2 [Fe(CN) 6 ]3 . Г ферум(ІІ) гексаціаноферат(III).
25 Встановіть відповідність між формулою комплексної
сполуки і координаційним числом комплексоутворювача:
Формула комплексної Координаційне число
сполуки комплексоутворювача
1 K [ CuCl ]
4 ;
А 6;
2 K[Ag(CN ) 2 ] ; Б 8;
3 K 2 [MoF5Cl3 ] ; В 4;
4 [Pd ( NH3 ) 2 (H 2O)Cl]Cl . Г 2.
63
1.4 Основні закономірності перебігу
хімічних реакцій
64
- усвідомлення законів термодинаміки: першого закону як
універсального закону природи, статистичного характеру
другого закону, прикладного значення третього закону як
інструмента визначення абсолютних значень ентропії
утворення речовин;
- вивчення закону Гесса;
- поглиблення знань про швидкість хімічної реакції та
чинників, що впливають на неї, шляхом розгляду правила
Вант-Гоффа, рівняння Арреніуса, закону діючих мас,
основних понять хімічної кінетики;
- формування уявлень про стан хімічної рівноваги і
чинники, що впливають на нього;
- формування вмінь проведення типових розрахунків з
використанням термодинамічних функцій, за
термохімічними рівняннями, за правилом Вант-Гоффа і
законом діючих мас.
65
7 Залежність швидкості реакції від концентрації, закон
діючих мас.
8 Вплив температури на швидкість реакції (правило
Вант-Гоффа, рівняння Арреніуса).
9 Сутність каталізу і механізм дії каталізаторів.
10 Ознаки хімічної рівноваги та її зміщення під дією певних
чинників. Принцип Ле Шательє-Брауна, константу
хімічної рівноваги.
Необхідно вміти:
1 Визначати типи систем за їх природою та фазовим
складом, рівноважний і нерівноважний стани системи,
типи термодинамічних параметрів залежно від сталості
певного параметра, характерні ознаки термодинамічних
параметрів і термодинамічних функцій.
2 Проводити розрахунки: зміни ентальпії, ентропії та
енергії Гіббса хімічної реакції, на підставі проведених
розрахунків роботи висновки щодо можливості
самочинного перебігу хімічної реакції за визначених умов.
3 Складати термохімічні рівняння реакцій і фазових
перетворень, вміти аналізувати їх.
4 Проводити типові розрахунки за термохімічними
законами: обчислювати тепловий ефект реакції, ентальпії
утворення сполук і кількість виділеної чи поглинутої
теплоти внаслідок реакції при довільній кількості вихідної
речовини.
5 Аналізувати дію різних чинників (природи реагентів,
температури, концентрації реагентів, каталізатора,
площі поверхні зіткнення реагентів, тиску) на швидкість
хімічної реакції.
6 Розрізняти пряму і зворотну реакції, оборотні процеси,
умови необоротності, пояснювати динамічний характер
рівноваги та її зміщення під дією різних чинників,
виводити математичний вираз константи рівноваги для
будь-якої системи.
66
7 Аналізувати дію різних чинників (зміни: температури,
концентрації реагентів та продуктів, тиску) на стан
рівноваги системи, прогнозувати напрямок зміщення
рівноваги залежно від характера стороннього впливу.
8 Розраховувати швидкість хімічної реакції та
концентрації речовин у певний момент часу, змінення
швидкості реакції при зміненні температури.
9 Розраховувати константу рівноваги за рівноважними
концентраціями і рівноважні чи початкові концентрації
речовин – за величиною константи.
67
Приклади розв’язання типових задач і виконання
завдань
68
ΔH 0298 , кДж/моль -813,99 0 -241,81 -296,9
S0298 , Дж/моль K 156,90 31,92 188,72 248,07
а) на підставі наслідку закону Гесса розраховуємо
0
тепловий ефект H 298 хімічної реакції:
H 0298 (2 H 0298 (H 2SO 4 ( p ) ) H 0298 (S( ромб ) ))
(2 H 0298 (H 2O (г ) ) 3 H 0298 (SО 2( г ) )) (2 (813,99 0)
(2 (241,81) 3 (296,9)) 253,66 кДж.
Оскільки ентропія є функцією стану, то її змінення
внаслідок реакції визначається різницею між сумами
ентропій утворення продуктів реакції та сумами ентропій
утворення реагентів з урахуванням стехіометричних
0
коефіцієнтів. Розраховуємо S298 хімічної реакції:
S0298 (2 S0298 (H 2SO 4 ( p ) ) S0298 (S( ромб ) ))
(2 S0298 (H 2O( г ) ) 3 S0298 (SО 2 ( г ) )) (2 156,9 31,92)
(2 188,72 3 248,07) 775,93 Дж/К.
0
Змінення енергії Гіббса G 298 хімічної реакції є
критерієм можливості самочинного перебігу процесу і
тому визначається різницею між тепловим ефектом реакції
0 0
( H 298 ) та зв’язаною енергією TS298 .
Розраховуємо G 0298 хімічної реакції,
0 0
використовуючи отримані значення: H та S298 за 298
69
0
Від’ємне значення енергії Гіббса ( G 298 0 )
свідчить про термодинамічну можливість самочинного
перебігу прямої реакції за стандартних умов.
б) у стані рівноваги
G Т 0 (або G T H T TST 0 ),
звідки температура рівноваги
ΔH 0298 253,66
Tрівн 326,91 K.
ΔS298 775,93 10 3
0
70
Приклад 4 Визначити кількість теплоти, що
поглинається при утворенні 11,2л NO за стандартних
умов, якщо реакція проходить відповідно до
термохімічного рівняння
N 2 O 2 2NO; ΔH0298 182,52 кДж.
Розв’язання. Визначимо кількість моль газу в 11,2л NO :
V(CO) 11,2 л
n(CO) 0,5 моль.
VM 22,4 л/моль
З термохімічного рівняння видно, що
при утворенні 2 моль поглинається 182,52 кДж;
при утворенні 0,5 моль поглинається х кДж.
З пропорції випливає:
0,5 182,52
x 45,63 кДж.
2
Приклад 5 Скласти термохімічне рівняння реакції
згоряння етанолу C2 H5OH , якщо при спалюванні 4,6г
C2 H5OH виділяється 136,7 кДж тепла.
Розв’язання. Згоряння етанолу відбувається за рівнянням
C2 H 5OH(p) 3O2 (г) 2CO2 (г) 3Н 2О (р) ; ΔН 0298 ?
Визначимо кількість речовини C2 H5OH
m(C2 H 5OH) 4,6 г
n(C2 H 5OH) 0,1 моль.
M(C2 H 5OH) 46 г/моль
Складемо пропорцію.
при згорянні 1 моль C 2 H5OH виділяється х кДж;
при згорянні 0,1 моль C2 H5OH виділяється 136,7 кДж.
1 136,7
x 1367 кДж.
0,1
Термохімічне рівняння реакції має такий вигляд:
C 2 H 5OH (p) 3O 2 (г) 2CO 2 (г) 3Н 2О(р) ; ΔН 0298 1367 кДж.
71
Приклад 6 Визначити інтервал температур, за яких
реакція CaO( кр) CO 2 ( г ) CaCO3(кр ) відбувається у
прямому напрямку, а за яких – у зворотному.
Розв’язання. На основі довідкових даних щодо ентальпій
та ентропій утворення відповідних речовин (додаток Б)
обчислимо тепловий ефект реакції та змінення ентропії.
Згідно із законом Гесса тепловий ефект реакції
дорівнює
H 0298 H 0298 (CaCO 3( кр) ) H 0298 (СО 2 ( г ) ) H 0298 (СаО ( кр) )
1206,83 (393,51) (635,09) 178,23 кДж.
Оскільки ентропія є функцією стану, її змінення
внаслідок хімічної реакції дорівнює
S0298 S0298 (CaCO3( кр ) ) S0298 (СО 2 ( г ) ) S0298 (СаО ( кр ) )
91,71 213,66 38,07) 160,02 Дж/К.
За стандартних умов ( ) енергія Гіббса
0 0 0
ΔG 298 ΔH 298 TS298 178,23 298 (0,16002)
130,54 кДж.
G 0298 0 , тому за стандартних умов самочинно
відбувається пряма реакція.
Для визначення рівноважної температури, при якій
відбувається змінювання знака енергії Гіббса,
скористуємося умовою
H 0298 178,23
Tрівн 1113,8 K.
S 298 160,02 10 3
0
72
Розв’язання. Збільшення тиску у 4 рази призводить до
зменшення об’єму системи в 4 рази, і як наслідок,
відбувається збільшення концентрації реагуючих речовин
у 4рази. За законом діючих мас швидкість прямої
характеризується виразом
2
υ прям k 1c SO 2
c O2 ,
а після збільшення тиску
прям k 1 (4c SO 2 ) 2 4c O 2 64k 1c SO
2
2
c O2 .
Швидкість зворотної реакції характеризується виразом
2
звор k 2 cSO 3
,
а після збільшення тиску
звор k 2 (4cSO 3 ) 2 16k 2cSO
2
3
.
Розрахунки доводять, що при зростанні тиску у 4
рази швидкість прямої реакції збільшилася у 64, а
швидкість зворотної – у 16 разів.
Приклад 8 Температурний коефіцієнт реакції
дорівнює 3. Як зміниться швидкість реакції при зниженні
температури на 400?
Розв’язання. Перетворимо рівняння Вант-Гоффа,
розділивши ліву і праву частини на 1 , і підставимо дані,
вважаючи, що T T2 T1 40 (оскільки температура
знижується):
( T2 T1 )
2 1 1
10 3 4 4 .
1 3 81
Розв'язок показує, що швидкість реакції зменшиться
у 81 раз.
Приклад 9 Складіть вираз константи рівноваги
таких оборотних процесів:
а) C CO 2 2CO ;
б) FeCl3( р ) 3H 2O( р ) Fe(OH)3( тв ) 3HCl( р )
(воду взято у значному надлишку).
73
Розв’язання. У вираз константи рівноваги так само, як і у
вираз швидкості реакції, не входять концентрації речовин,
що утворюють конденсовані фази або наявні у значному
надлишку, тому константи рівноваги мають такі вирази:
[CO]2 [HCI]3
а) K c ; б) K c .
[CO 2 ] [FeCI3 ]
Приклад 10 У який бік зміститься рівновага
реакцій:
1
2
а) при підвищенні температури; б) при зниженні
тиску?
Розв’язання: 1 а) У рівноважній системі
74
рівноваги K c та вихідні концентрації азоту і водню.
Розв’язання. Відповідно до коефіцієнтів у рівнянні
хімічної реакції ( N 2 3H 2 2 NH 3 ) встановлюємо
кількісні відношення речовин:
n ( N 2 ) : n (H 2 ) : n ( NH 3 ) 1 : 3 : 2.
Із зіставлення коефіцієнтів випливає, що для
утворення 3,6 моль/л амоніаку необхідно, щоб азоту
прореагувало вдвічі менше, тобто 3,6/2 1,8 моль/л , а
водню – у 1,5 раза більше: 3,6 1,5 5,4 моль/л . Після
встановлення кількості реагуючих речовин можна
визначити вихідні концентрації реагентів як суму
рівноважних і «витрачених внаслідок реакції»
концентрацій:
c 0 (N 2 ) 2,5 1,8 4,3 моль/л;
c 0 (Н 2 ) 1,8 5,4 7,2 моль/л.
Для зручності під час розв’язання таких задач
доцільно використовувати таблицю, в якій спочатку
зазначити дані умови задачі, а потім зазначити отримані:
76
[CO] 3 x і [ H 2O] 3 x .
Підставимо рівноважні концентрації у рівняння
закону діючих мас:
[CO 2 ][H 2 ] xx
K 1 .
[CO][H 2 O] (3 x )(3 x )
Звідки
9 6 x x 2 6 x 9 x 1,5.
Отже, рівноважні концентрації речовин у системі є
такими:
[CO] 1,5 моль/л ; [H 2 ] 1,5 моль/л ;
[H 2O] 3 x 3 1,5 1,5 моль/л ;
[CO 2 ] 3 x 3 1,5 1,5 моль/л.
78
В
Г
11 Для деякої хімічної реакції S 0 і G 0 . Яким
повинен бути тепловий ефект, щоб реакція самочинно
проходила у прямому напрямку:
А H const; Б H 0; В H 0; Г
12 Яким терміном позначається величина, що визначається
кількістю молекул, що беруть участь в елементарному акті
взаємодії:
А порядок реакції;
Б молекулярність;
В стехіометричний коефіцієнт;
Г індекс?
13 Що називається активованим комплексом:
А cукупніть молекул у системі, в якій проходить хімічна
реакція;
Б молекули, що мають достатню енергію для вступу в
хімічну реакцію;
В перехідний стан, при якому зв’язки у молекулах
реагентів вже послаблені, але ще до кінця не зруйновані, а
нові зв’язки вже намітилися, але ще не утворилися;
Г система, в якій відбувається хімічна взаємодія?
14 Який фізичний зміст має константа швидкості реакції:
А це величина, що дорівнює показнику ступеня, до якого
слід піднести концентрацію реагенту, щоб теоретично
обчислена швидкість збігалася з експериментальною;
Б це величина, що визначається стехіометричним
коефіцієнтом перед формулою реагенту в рівнянні реакції;
В це величина, що визначається молекулярністю реакції;
Г це величина, що характеризує швидкість реакції за умов,
при яких концентрації реагуючих речовин дорівнюють
1 моль/л.
79
15 Завдяки якому чиннику каталізатор прискорює перебіг
реакції:
А підвищенню енергії активації;
Б зниженню енергії активації;
В збільшенню теплового ефекту;
Г зменшенню теплового ефекту?
16 Чим пояснити, що за незмінних зовнішніх умов
(P const, T const) константа хімічної рівноваги,
значення якої обчислюється на основі рівноважних
концентрації, не залежить від самих концентрації:
А у стані рівноваги концентрації речовин залишаються
постійними, тому їх відношення теж є постійною
величиною;
Б константа рівноваги пов’язана з енергією Гіббса
рівнянням ізотерми Вант-Гоффа;
В константа рівноваги обчислюється відповідно до закону
діючих мас;
Г константа рівноваги залежить від температури і тиску в
системі?
17 Хімічна реакція відбувається за рівнянням
2SO 2 ( г ) O 2 ( г ) 2SO3( г ) .
Виберіть, який вираз є правильним для визначення
швидкості даної хімічної реакції:
2
А kCSO 2 CO 2 ; Б kCSO 2 CO 2 ;
2 2 2
В kCSO 2 CO 2 ; Г kCSO2 .
18 У скільки разів збільшується швидкість реакції при
підвищенні температури на 200С, якщо температурний
коефіцієнт реакції дорівнює 3:
А у 6 разів; Б у 9 разів; В у 18 разів; Г у 27 разів?
19 У скільки разів збільшиться швидкість хімічної реакції
CH 4 2O 2 CO 2 2H 2O
при збільшенні концентрації вихідних речовин у 4 рази:
А у 16 разів; Б у 32 рази; В у 64 рази; Г у 96 разів?
80
20 За допомогою якого чинника можна змістити рівновагу
в системі
N 2 2N; ΔH 0
у бік перебігу прямої реакції:
А зниження температури;
Б підвищення тиску;
В зниження температури та підвищення тиску;
Г підвищення температури та зниження тиску?
81
25 Виберіть фактори, від яких залежить константа
рівноваги:
А властивості речовин; Б природа реагуючих речовин;
В температура; Г концентрація реагуючих речовин.
26 Виберіть фактори, які впливають на зміщення хімічної
рівноваги:
А змінення температури; Б змінення концентрації;
В наявність каталізатора; Г змінення тиску.
82
29 Установіть відповідність між типом системи та її
описом:
Тип системи Опис системи
1 закрита; А термос із льодом;
2 гомогенна; Б грілка з гарячою водою;
3 гетерогенна; В пробірка, в якій проходить реакція, яка
характеризується скороченим йонним
рівнянням:
CaCO3 2H Ca 2 H 2O CO 2 ;
4 ізольована. Г пробірка, в якій відбувається реакція,
яка характеризується скороченим
йонним рівнянням:
H OH H 2O .
30 Установіть відповідність між назвою закону і його
формулюванням:
Закон Формулювання закону
1 перший А тепловий ефект хімічної реакції за
закон умов сталого тиску і сталої температури
термодинаміки не залежить від шляху її протікання, а
; залежить лише від природи і фізичного
стану вихідних речовин і продуктів
реакції;
2 закон Гесса; Б тепловий ефект зворотної реакції
дорівнює тепловому ефекту прямої
реакції з протилежним знаком;
3 перший В теплота, підведена до системи,
наслідок витрачається на збільшення внутрішньої
закону Гесса; енергії та здійснення роботи;
4 другий Г ентальпія хімічної реакції дорівнює
наслідок сумі ентальпій утворення продуктів
закону Гесса. реакції, за винятком суми ентальпій
утворення вихідних речовин з
урахуванням відповідних
стехіометричних коефіцієнтів.
83
31 Установіть відповідність між рівнянням реакції та
кінетичним рівнянням прямої реакції:
Рівняння реакції Кінетичне
рівняння
1 2SO 2(г ) O 2(г ) 2SO 3( г ) ; А kc B ;
2 2CO (г ) 2H 2 ( г ) CH 4 ( г ) CO 2 ( г ) ; Б kc A c B ;
2
3 H 2 ( г ) Cl 2 ( г ) 2HCl( г ) ; В kc 2A c 2B ;
4 2Zn ( кр ) O 2 ( г ) 2 ZnO( кр ) . Г kc A c B .
32 Установіть відповідність між температурним
коефіцієнтом та інтервалом температур і зміненням
швидкості реакції:
Температурний коефіцієнт Змінення швидкості
та інтервал температур 2
реакції
1
1 γ 2; T1 200 C; T2 400 C ; 2
А 16 ;
1
2 γ 2; T1 200 C; T2 600 C ; 2
Б 9;
1
3 γ 3; T1 200 C; T2 400 C ; 2
В 8;
1
4 γ 2; T1 200 C; T2 500 C . 2
Г 4.
1
33 Установіть відповідність між рівноважною системою і
чинником, який сприяє проходженню прямої реакції:
84
3 2 NO( г ) O 2 ( г ) 2 NO 2 ( г ) ; В зменшення
тиску;
4 CH 4 ( г ) CO 2 ( г ) 2CO( г ) 2H 2 ( г ) . Г збільшення
температури.
34 Встановіть відповідність між рівноважною системою і
чинником, що прискорює перебіг зворотної реакції:
Рівноважна система Чинник
1 CaCO3( кр) СаO(кр ) CO 2 (г ) ; А зменшення тиску;
2 2SO 2 ( г ) O 2 ( г ) 2SO3( г ) ; Б збільшення тиску;
3 2H 2 ( г ) CO ( г ) CH 3OH ( г ) ; В збільшення
концентрації СО;
4 CO 2 ( г ) H 2 ( г ) CO( г ) H 2O( г ) . Г зменшення
концентрації СО.
Значення розділу:
З розчинами ми зустрічаємося на кожному кроці: в
повсякденному житті, в природі, на виробництві, в
хімічній лабораторії. Матеріали теж постійно
контактують з розчинами, які можуть перебувати у
газовому стані (повітря, газові суміші у двигунах
внутрішнього згоряння, газові суміші на хімічних
виробництвах тощо) або в рідкому (ґрунтова, морська,
дощова вода тощо). У свою чергу, матеріали також у
багатьох випадках являють собою розчини, наприклад
сплави або фарби та лаки. Саме тому, для
матеріалознавця важливими є знання про види розчинів,
способи кількісного вираження їх складу, сутність процесу
85
розчинення, особливості взаємодії електролітів у
розчинах.
Цілі вивчення розділу:
- повторення і поглиблення таких понять, як дисперсні
системи, істинні розчини, сильні і слабкі електроліти,
ступінь дисоціації, насичені, ненасичені та пересичені
розчини;
- поглиблення знань щодо розчинів шляхом розгляду
механізму розчинення, чинників, що впливають на
розчинність, колігативних властивостей розчинів;
- поглиблення знань про концентрації розчинів: молярну
концентрацію, молярну концентрацію еквівалента, мольну
частку, моляльну концентрацію;
- поглиблення знань щодо розчинів електролітів шляхом
розгляду теорії електролітичної дисоціації, теорії сильних
електролітів, закону розбавлення Оствальда, константи
дисоціації;
- розгляд кислот і основ у світлі теорій Бренстеда і
Льюїса;
- розгляд дисоціації води, водневого показника реакції
середовища, дисоціації малорозчинних сполук;
- формування знань про гідроліз солей;
- формування вмінь проводити розрахунки з
використанням закону розбавлення Оствальда, водневого
показника реакції середовища, різних способів вираження
кількісного складу розчину.
86
змінення термодинамічних функцій під час утворення
розчинів.
3 Способи вираження концентрації розчинів (масова
частка, молярна концентрація, молярна концентрація
еквівалента, мольна частка, моляльна концентрація).
4 Закони Рауля, Вант-Гоффа, Нернста-Шилова,
колігативні властивості розчинів.
5 Розчинність, чинники, що впливають на розчинність,
концентрований/розбавлений розчин,
насичений/ненасичений/пересичений розчин, механізм
розчинення.
6 Теорії кислот і основ Арреніуса, Бренстеда і Льюїса.
7 Ступінь і константа дисоціації слабких електролітів.
Закон розбавлення Освальда.
8 Основи теорії сильних електролітів, активність і
коефіцієнт активності.
9 Йонний добуток води, водневий показник (рН), добуток
розчинності.
10 Гідроліз солей: випадки оборотного та необоротного
гідролізу, чинники гідролізу, ступінь і константа гідролізу.
Необхідно вміти:
1 Розрізняти грубо-, середньо- і тонкодисперсні системи,
їх ознаки, наводити їх приклади; розуміти механізми
утворення розчинів, процес сольватації (гідратації)
розчиненої речовини, поділ істинних розчинів на окремі
типи за агрегатним станом;
2 Характеризувати молярну, еквівалентну, моляльну
концентрації, мольну і масові частки (позначення,
розмірність, розрахункова формула).
3 Проводити розрахунки з використанням різних способів
вираження концентрації та розчинності речовини.
4 Аналізувати вплив різних чинників на розчинність
речовин.
87
5 Прогнозувати розчинність речовин у воді, враховуючи їх
природу, розрізняти неелектроліти, сильні та слабкі
електроліти.
6 Складати рівняння електролітичної дисоціації кислот,
основ, солей (для багатоосновних кислот та
багатокислотних основ – ступінчастої), вираз константи
дисоціації.
7 Пояснювати поняття: «позірний ступінь дисоціації»,
«активність», «коефіцієнт активності», «йонна сила
розчину».
8 Пояснювати вплив температури, концентрації, введення
одноіменних йонів на зміщення рівноваги в розчинах
слабких електролітів.
9 Прогнозувати можливість повного перебігу реакцій
йонного обміну.
10 Складати рівняння реакцій йонного обміну, зокрема
реакцій гідролізу солей, в молекулярній та йонно-
молекулярній формах; складати вираз добутку
розчинності.
11 Розраховувати концентрацію катіонів Гідрогену і рН у
розчинах слабких і сильних кислот та основ.
12 Проводити розрахунки за законом Рауля та його
наслідками і законом Вант-Гоффа.
88
5 Електролітична дисоціація:
5.1 теорія електролітичної дисоціації, елементи
теорій Бренстеда і Льюїса;
5.2 елементи теорії сильних електролітів;
5.3 електролітична дисоціація води.
6 Рівновага у розчинах електролітів:
6.1 зміщення рівноваги дисоціації слабких електро-
літів;
6.2 добуток розчинності;
6.3 електролітична дисоціація води;
6.4 гідроліз солей.
7 Приклади розв’язання типових задач і виконання
завдань.
8 Завдання для самоперевірки.
89
Приклад 2 Натрій гідроксид кількістю речовини
1,5 моль розчинили у 140 г води. Визначити масову частку
NaOH у розчині.
90
б) розраховуємо молярну концентрацію еквівалента
H 3PO 4 :
n екв (H 3 PO 4 ) m(H3PO 4 ) 650 г
CН
V(р - ну) m екв (H 3PO 4 ) V(р - ну) 32,67 г/моль - екв 1 л
19,9 моль - екв/л.
в) для розрахунку мольної частки H 3PO 4 спочатку
встановлюємо кількості компонентів розчину:
m ( H 2 O) 680 г
n ( H 2 O) 37,78 моль;
M (H 2 O) 18 г/моль
m(H 3 PO 4 ) 650 г
n(H 3 PO 4 ) 6,63 моль.
M(H 3 PO 4 ) 98 г/моль
Розраховуємо мольну частку H 3PO 4 :
n (H 3PO 4 ) 6,63
(H 3PO 4 ) 0,149.
n (H 3PO 4 ) n (H 2O) 6,63 37,78
Приклад 4 У трьох склянках міститься по 100 мл
0,1М розчину Na 2SO 4 з густиною 1,012 г/мл. До однієї з
них додали 60 мл води, до другої – 10 г сухого Na 2SO 4 , а з
третьої випарили 20 г води. Як змінилася масова частка у
кожному випадку?
Розв’язання. Для визначення масової частки вихідного
розчину спочатку необхідно обчислити масу розчину
m(р ну) ρ(р ну) V(р ну) 1,012 г/мл 100 мл 101,2 г
і масу речовини Na 2SO 4 , враховуючи об’єм 100 мл 0,1 л
і молярну масу солі M(Na 2SO 4 ) 142 г/моль :
C (р ну) V(р ну)
m( Na 2SO 4 ) M
M ( Na 2SO 4 )
0,1 моль/л 0,1 л
1,42 г.
142 г/моль
Тоді масова частка вихідного розчину:
91
m( Na 2SO 4 ) 1,42 г
w 0,014 (або 14% ).
m(р ну) 101,2 г
Після того як у першу склянку долили воду, маса
одержаного розчину збільшилися на масу води:
m(H2O) ρ(H 2O) V(H 2O) 1 г/мл 60 мл 60 г,
тобто маса першого розчину:
m(р ну)1 m(р ну) m(H 2O) 101,2 г 60 г 161,2 г,
а масова частка w 1 у ньому:
m( Na 2SO 4 ) 1,42 г
w1 0,0088 (або 0,88% ).
m( р ну)1 161,2 г
Отже, у першій склянці масова частка зменшилась у:
92
m( Na 2SO 4 ) 11,42 г
w3 0,0175 (або 1,75% ).
m(р ну)3 81,2 г
Отже, у третьому розчині масова частка теж зросла у:
93
Відповідно до закону Вант-Гоффа осмотичний тиск
розчину становить:
p осм СRT 5 102 моль/м 3 8,314 Дж/моль К 295 К 122,6 Па.
Приклад 7 У 250 мл розчину міститься 17 мг
розчиненої речовини. Осмотичний тиск розчину при 270С
становить 1,84 кПа. Визначте молярну масу речовини.
Розв’язання. Враховуючи, що
m m
C p осм RT ,
MV MV
розраховуємо молярну масу речовини за формулою
mRT 1,7 105 кг 8,314 Дж/моль K 300 K
M 9,2 102 кг/моль.
pV 1840 Па 2,5 104 м 3
Приклад 8 Розрахуйте тиск пари води над
розчином, що містить 45 г глюкози С 6Н12О6 в 720 г води
при 250С. Тиск пари води при 250С становить 3168 Па.
Розв’язання. Для даного випадку згідно з І
(тонометричним) законом Рауля можна розрахувати тиск
пари води над розчином за такою формулою:
P P0 (H 2O),
де P - тиск пари води над розчином при 250С;
P0 - тиск пари води при 250С;
(H 2O) - мольна частка води в розчині.
Спочатку знайдемо мольну частку води в розчині:
n ( H 2 O)
( H 2 O)
n (H 2O) n (C6 H12O6 )
m ( H 2 O) / M ( H 2 O)
m(H 2O) / M (H 2O) m(C6 H12O 6 ) / M (C6 H12O6 )
720 г/18 г/моль 40 моль
720 г/18 г/моль 45 г/180 г/моль 40 моль 0,25 моль
0,994.
94
Тепер можна обчислити тиск насиченої пари розчинника
над розчином:
95
замість знаку оборотності необхідно зазначати напрямок
процесу за допомогою стрілочки.
а) хлоридна кислота – сильний електроліт, отже, дисоціює
практично повністю:
HCl H Cl ;
б) ортоарсенатна кислота є слабким електролітом,
піддається ступеневій дисоціації, причому на кожному
ступені дисоціація проходить частково:
H 3AsO4 H H 2 AsO4 (за першим ступенем),
H 2 AsO4 H HAsO24 (за другим ступенем),
HAsO24 H AsO34 (за третім ступенем);
в) купрум(ІІ) гідроксид є слабким електролітом, теж
дисоціює по всім ступеням неповністю:
Cu (OH) 2 CuOH OH (за першим ступенем),
CuOH Cu 2 OH (за другим ступенем),
г) ферум(ІІІ) сульфат – сильний електроліт, добре
розчинна сіль, тому дисоціює в одну стадію повністю:
Fe 2 (SO 4 )3 2Fe3 3SO 24 ;
д) кальцій дигірогенортофосфат – кисла сіль, яка за
першим ступенем дисоціює повністю, а з іншими – ні:
Ca (H 2 PO 4 ) 2 Ca 2 2H 2 PO 4 (за першим ступенем),
H 2 PO 4 H HPO 24 (за другим ступенем),
HPO24 H PO34 (за третім ступенем);
е) гідроксокупрум(ІІ) хлорид – основна сіль, яка за першим
ступенем дисоціює повністю, а за другим – тільки
частково:
CuOHCl CuOH Cl (за першим ступенем),
CuOH Cu 2 OH (за другим ступенем).
Приклад 11 Складіть молекулярні рівняння
можливих хімічних реакцій, які відбуваються при зливанні
розчинів таких речовин: а) калій сульфіду та хлоридної
96
кислоти; б) аргентум нітрату та калій ортофосфату; в)
купрум(ІІ) гідроксиду та нітратної кислоти; г) натрій
гідрогенкарбонату та сульфатної кислоти; д) барій
гідроксиду та натрій гідроксиду.
Розв’язання. При виконанні подібних завдань
дотримуються такого алгоритму:
1 Уявно прогнозують можливі продукти реакції
обміну, аналізують їх з урахуванням умов перебігу
реакцій йонного обміну до кінця (випадіння осаду,
утворення слабкого електроліту, утворення леткої
сполуки) і роблять висновок про можливість або
неможливість перебігу хімічної реакції.
2 Якщо перебіг реакції можливий, складають її
рівняння в молекулярному вигляді.
3 Потім складають рівняння реакції в повному йонному
вигляді (формули неелектролітів та слабких
електролітів записують у молекулярному вигляді, а
формули сильних електролітів – у йонному),
встановлюють «йони-спостерігачі» – ті, що не брали
участі у реакції.
4 Записують скорочене йонне рівняння реакції, в якому
наводять формули лише тих йонів і речовин, які
взаємодіють.
а) K 2S 2HCl 2KCl H 2S (молекулярне рівняння),
2K S 2 2H 2Cl 2K 2Cl H 2 S
(повне йонне рівняння),
2
2H S H 2S (скорочене йонне рівняння);
б) 3AgNO3 K 3PO 4 Ag3PO 4 3KNO3 ,
3Ag 3NO3 3K PO34 Ag3PO 4 3K 3NO3 ,
3Ag PO34 Ag3PO 4 ;
в) Cu (OH) 2 2HNO3 Cu ( NO3 ) 2 2H 2O ,
Cu (OH) 2 2H 2 NO3 Cu 2 2 NO3 2H 2O ,
97
Cu (OH) 2 2H Cu 2 2H 2O ;
г) 2 NaHCO3 H 2SO 4 Na 2SO 4 2H 2O 2CO 2 ,
2 Na 2HCO3 2H SO24 2 Na SO 24 2H 2O 2CO2 ,
HCO 3 H H 2O CO 2 ;
д) якщо уявити можливість перебігу реакції між сильними
електролітами BaCl2 і NaOH , то можна очікувати
утворення продуктів Ba (OH) 2 і NaCl , які теж є сильними
електролітами, завдяки чому перебувають в розчинах у
вигляді йонів. Оскільки не виконується умова
необоротності процесу, тобто не утворюються нерозчинні,
леткі чи малодисоційовані сполуки, перебіг реакції між
BaCl2 і NaOH неможливий.
Приклад 12 Складіть молекулярні рівняння
хімічних реакцій за наведеними скороченими йонними:
3
а) Fe 3OH Fe(OH)3 ;
2
б) 2H CO3 H 2O CO 2 .
Розв’язання. При виконанні завдань такого типу
необхідно спочатку проаналізувати схему реакції, а потім
на підставі таблиці розчинності (додаток Д) та відомостей
про сильні та слабкі електроліти запропонувати формули
реагентів внаслідок дисоціації яких у розчині утворюються
наведені йони.
а) очевидно, що катіони Fe3 утворюються під час
дисоціації розчинних солей Феруму (III), а гідроксид-іони
– при дисоціації лугів. Тому наведеному йонному
рівнянню реакції може відповідати таке молекулярне:
FeCl3 3NaOH Fe(OH)3 3NaCl ;
б) можна зробити висновок, що катіони Н+ утворюються
під час дисоціації розчинних сильних кислот, а карбонат-
іони – при дисоціації розчинних карбонатів. Отже,
98
наведеному йонному рівнянню реакції може відповідати
таке молекулярне:
2HCl K 2CO3 H 2O CO 2 2KCl.
Приклад 13 Визначте pH в 103 М розчині
Zn(OH) 2 . Відомо, що K д1 ( Zn (OH) 2 ) 1,3 105.
Розв’язання. Оскільки Zn(OH) 2 є слабким електролітом,
то значенням константи дисоціації за другим ступенем
можна знехтувати. За законом розбавлення Оствальда
розраховуємо ступінь дисоціації Zn(OH) 2 :
K д1 1,3 105
0,114 .
CM 10 3
Розраховуємо концентрацію гідроксид-іонів:
[OH ] c 0,114 103 1,14 104 моль/л ;
pOH lg[OH] lg1,14 104 3,94;
pH 14 pOH 14 3,94 10,06.
Приклад 14 Складіть рівняння гідролізу в йонному
та молекулярному вигляді, зазначте реакцію середовища у
розчинах таких солей: а) Na 2SO3 ; б) ZnCl2 ; в) Al2 (CO3 )3 .
Розв’язання: а) Na 2SO3 – сіль, утворена катіоном сильної
основи ( NaOH) та аніоном слабкої кислоти (H 2SO3 ) ,
гідроліз відбувається по аніону за першим ступенем.
Унаслідок цього утворюється слабка кислота HCO3 і
накопичуються йони OH , тому реакція середовища
лужна, pH 7 :
SO32 H 2O HSO3 OH ,
Na 2SO 3 H 2O NaHSO3 NaOH.
б) ZnCl2 – сіль, утворена катіоном слабкої основи
( Zn (OH) 2 ) та аніоном сильної кислоти (HCl) , гідроліз
99
відбувається по катіону за першим ступенем. Унаслідок
цього утворюється слабка основа ZnOH і накопичуються
йони H , тому реакція середовища кисла, pH 7 :
Zn 2 H 2O ZnOH H ,
ZnCl2 H 2O ZnOHCl HCl.
в) Al2 (CO3 )3 – сіль, утворена катіоном слабкої основи
(Al(OH)3 ) та аніоном слабкої кислоти (H 2CO 3 ) , тому
гідролізується одночасно як за катіоном, так і за аніоном.
Завдяки зв’язуванню йонів H і OH у недисоційовані
сполуки (осад і газ) гідроліз солі Al2 (CO3 )3 проходить
необоротно. Реакція середовища нейтральна,
Al2 (CO 3 )3 3H 2O 2Al(OH)3 3CO 2 .
Приклад 15 Чи утвориться осад барій хромату при
зливанні 0,02 M розчину BaCl2 та 0,01 M розчину K 2CrO 4
однакового об`єму? Добуток розчинності BaCrO4
дорівнює 2,4 1010.
Розв’язання. Осад випадає за умови, що добуток
концентрацій йонів перевищує їх добуток розчинності:
ДК ДР.
1 Складаємо рівняння реакцій дисоціації реагентів і
визначаємо концентрації катіонів Барію та дихромат-іонів
у вихідних розчинах.
BaCl2 Ba 2 2Cl ;
K 2CrO 4 2K CrO 24 .
З рівняння дисоціації BaCl2 видно, що початкова
концентрація катіонів Барію у вихідному розчині дорівнює
концентрації барій хлориду:
[Ba 2 ]0 c( BaCl 2 ) 0,02 моль/л.
100
У свою чергу, з рівняння дисоціації K 2CrO 4 випливає, що
початкова концентрація дихромат-іонів у вихідному
розчині дорівнює концентрації калій дихромату:
[CrO 24 ]0 c(K 2 CrO 4 ) 0,01 моль/л.
2 При зливанні вихідних розчинів однакового об’єму
концентрація йонів зменшується вдвічі і набуває значень:
[Ba 2 ] 0,01 моль/л; [СrO 24 ] 0,005 моль/л.
3 Знаходимо добуток концентрацій ДК катіонів Барію та
дихромат-іонів, враховуючи, що
BaCrO4 Ba 2 CrO 24 ,
ДК ( BaCrO4 ) [Ba 2 ][CrO 24 ] 0,01 0,005 5 105.
4 Порівнюємо значення добутку концентрацій
2 2
[ Ba ][CrO 4 ] з довідковим значенням добутку
розчинності ДР(BaCrO4 ) . Встановлюємо, що
[Ba 2 ][CrO 24 ] 5 105 ДР (BaCrO4 ) 2,4 1010.
Порівняння згаданих величин доводить, що при
зливанні названих розчинів осад випадає.
101
Г гетерогенна система з кількох речовин.
3 Від якого чинника не залежить розчинність твердих
речовин:
А властивостей розчинника;
Б температури;
В тиску;
Г природи розчиненої речовини?
4 Виберіть характеристику стану мінералу бішофіту, склад
якого відповідає формулі MgCl2.6H2O:
А кристалогідрат; Б насичений розчин;
В розведений розчин; Г пересичений розчин.
5 Як називається величина, що показує, скільки грамів
речовини може максимально розчинитися у 100 г
розчинника при даній температурі:
А масова частка; Б молярність;
В коефіцієнт розчинності; Г добуток розчинності?
6 У розчині масою 200 г міститься 20 г розчиненої
речовини, коефіцієнт розчинності якої за даної
температури дорівнює 10 г/100 г H 2O . До якого типу
належить цей розчин:
А ненасиченого; Б насиченого;
В пересиченного; Г гомогенного.
7 У 500 мл розчину міститься 7,4 г Сa (OH) 2 . Чому
дорівнює молярна концентрація речовини в цьому
розчині? M(Сa (OH) 2 ) 74 г/моль.
А 0,1 моль/л; Б 0,2 моль/л; В 0,5 моль/л; Г 1 моль/л.
8 Розчин натрій гідроксиду об’ємом 100 мл має густину
1,3 г/мл . Якою є маса такого розчину:
А 100 г; Б 77 г; В 130 г; Г 101,3 г?
9 Виберіть твердження, що є помилковим:
А електроліти – провідники електрики другого роду;
Б у розчинах йони безперервно рухаються;
В процес дисоціації є оборотним;
102
Г неелектроліти у водних розчинах повністю дисоціюють
на йони.
10 Виберіть твердження, що стосується електролітів:
А сполуки з неполярним зв’язком;
Б провідники першого роду;
В сполуки з йонним або ковалентним полярним зв’язком;
Г сполуки з металічним зв'язком.
11 Виходячи із значень констант дисоціації, зазначте
найслабкішу кислоту:
А HIO3: K=1,6.10-1;
Б H2CO3: K1=4,4.10-7, K2=5,6.10-11;
В H2SO3: K1=1,7.10-2, K2=6,4.10-8;
Г CH3COOH: K=1,8.10-5.
12 Яка із зазначених кислот є найсильнішим електролітом:
А H 3PO 4 ; Б H 3PO3 ; В HNO3 ; Г Н2СО3.
13 Які частинки завжди містяться у водних розчинах
кислот:
А йони металу; Б гідроксид-йони;
В йони гідроксонію; Г гідрид-аніони?
14 Який з гідроксидів може дисоціювати як за типом
основи, так і за типом кислоти:
А Fe(OH) 2 ; Б Ca (OH) 2 ; В Zn(OH) 2 ; Г NH4OH.
15 Виберіть йони, які утворюються при дисоціації
сульфітної кислоти за ІІ ступенем:
А H i SO32 ; Б H i HSO3 ;
В H i HSO 4 ; Г HSO3 i SO 24 .
16 Яку речовину слід додати у розчин слабкої оцтової
кислоти СН3СООН, щоб зменшити її ступінь дисоціації:
А NaOH; Б H 2O; В CH 3COONa; Г КОН?
17 Розчини яких речовин необхідно взяти, щоб здійснити
3
перехід Cr 3OH Cr(OH) 3 :
А Cr2 (SO 4 )3 H 2O ;
103
Б Cr2O3 NaOH ;
В CrCl3 NaOH ;
Г Cr + H2O→?
18 У розчині якої речовини значення pH найменше:
А 0,01 M NaOH;
Б 0,0 1M HCl;
В 0,01 M H 3PO 4 ;
Г 0,01 M KOH?
19 На основі величини добутку розчинності визначте, у
насиченому розчині якої солі концентрація Ag буде
найбільшою:
5
А ДР( AgBr) 5 1013 ; Б ДР(AgBrO3 ) 6 10 ;
В ДР(AgCN) 2 1016 ; Г ДР( AgCl) 1,8 10 10 .
20 Внаслідок гідролізу якої солі водневий показник у
розчині набуває значення pH 7 :
А Na 2SO 4 ; Б NaNO3 ; В Na 3PO 4 ; Г MgCl2?
21 Виберіть твердження щодо гідролізу за аніоном:
А концентрація солі не змінюється;
Б у розчині збільшується концентрація катіонів Гідрогену;
В у розчині збільшується концентрація гідроксид-йонів;
Г у розчині зменшується концентрація гідроксид-йонів.
105
Маси компонентів Масові частки
1 95 г Н2О і 5 г NaCl; А 20% ;
2 9 г Н2О і 1 г NaCl; Б 5% ;
3 75 г Н2О і 25 г NaCl; В 10% ;
4 40 г Н2О і 10 г NaCl. Г 25% .
106
3 H 2O і CH 3COOH ; В тільки у вигляді йонів;
4 H 2SO 4 і KOH . Г переважно у молекулярному
вигляді.
107
входять до складу сучасних матеріалів. Основною ознакою
таких процесів є зміщення електронів до окисника (атома
більш електронегативного елемента) або повне їх
передавання. Причому на відміну від звичайних окисно-
відновних реакцій, під час яких відбувається безпосередня
передача електронів від відновника до окисника,
особливістю електрохімічних процесів є просторове
розділення процесів окиснення та відновлення. Зауважимо
також, що окисно-відновною є будь-яка хімічна реакція за
участю металів – основних компонентів металічних
матеріалів.
Наприклад, електрохімічними процесами є
добування металів за допомогою електролізу та їх
руйнування внаслідок електрохімічної корозії. З огляду на
поширення та важливість окисно-відновних і
електрохімічних процесів вивчення особливостей їх
перебігу дозволить матеріалознавцю краще зрозуміти
сутність як методів добування речовин, так і способів
поліпшення якостей металічних матеріалів за рахунок їх
захисту від корозії.
Цілі вивчення розділу:
- поглиблення знань про окисно-відновні реакції шляхом
розгляду типових окисників та відновників, типів окисно-
відновних реакцій та впливу характеру середовища на їх
перебіг;
- формування сучасних уявлень про перетворення енергії
під час перебігу електрохімічних процесів;
- формування понять про гальванічні елементи,
електроліз, корозію та закони, відповідно до яких
відбуваються електрохімічні процеси;
- закріплення і розвиток вмінь аналізувати вплив різних
чинників на характер електродних процесів, обчислювати
електродні потенціали металів і електрорушійну силу при
108
роботі гальванічних елементів, виконувати кількісні
розрахунки на підставі законів Фарадея.
109
4 Прогнозувати можливість і напрямок перебігу
електрохімічного процесу за заданих умов.
5 Складати схему гальванічного елемента і рівняння
електродних процесів, обчислювати ЕРС гальванічного
елемента.
6 Визначати послідовність перебігу процесів на
електродах при електролізі, складати рівняння
електролізу, виконувати необхідні обчислення на підставі
законів Фарадея.
7 Складати електродні рівняння катодного і анодного
процесів при корозії.
8 Встановлювати характер (катодний або анодний)
металічного покриття, добирати протектор для захисту
певного металу, пояснювати доцільність використання
певного заходу боротьби з корозією залежно від реальних
умов.
110
Приклади розв’язання типових задач і виконання
завдань
111
тобто ступінь окиснення одного атому Хрому +6.
1 6 -2
K 2Cr2O7 ;
г) у складних сполуках (за винятком гідридів активних
металів) атоми Гідрогену H виявлять ступінь окиснення
+1. На відміну від розглянутих випадків щодо нейтральних
молекул у йоні сума ступенів окиснення всіх атомів
дорівнює не нулю, а заряду йона. Для йона амонію NH 4 :
4 (+1) + х = +1, звідки х = –3.
Отже, ступінь окиснення Нітрогену дорівнює –3;
3 1
NH ; 4
д) у попередньому прикладі встановлено, що ступені
окиснення атомів елементів N і Н у йоні амонію NH 4
становлять відповідно: –3 і +1. Оскільки заряд йона NH 4
дорівнює +1, то зрозуміло, що заряд сполученого з ним
нітрат-іона NO3– повинен дорівнювати –1. Тоді ступінь
окиснення х атома N в NO3– дорівнює :
х + 3.( –2) = –1, звідки х = +5.
3 1 5 2
NH 4 NO3 .
Приклад 2 Заповніть пропуски в наведених схемах,
зазначте процеси окиснення та відновлення:
а) S0 ... S-2 ; б) 2O-2 4e ...
Розв’язання: а) У лівій і правій частинах схеми кількість
атомів Сульфуру однакова, а ступінь окиснення
зменшується на два. Зменшення ступеня окиснення
відбувається за рахунок приєднання двох електронів у
результаті процесу відновлення:
S0 2e S-2 ;
б) у лівій частині схеми міститься два атоми Оксигену зі
ступенем окиснення –2, тому сума їх ступенів окиснення
становить –4. Схема показує віддавання чотирьох
112
електронів, що відповідає процесу окиснення, внаслідок
якого сумарне значення ступеня окиснення у атомів
Оксигену підвищується до 0. Такий ступінь окиснення цей
елемент має у простій речовині O 2 . Збільшення ступеня
окиснення відбувається за рахунок втрати електронів у
результаті процесу окиснення: 2O 2 4e O 02 .
Приклад 3 За наведеними схемами визначте тип
окисно-відновної реакції:
а) SO 2 O 2 SO3 ; б) KMnO4 K 2 MnO4 MnO2 O 2 ;
в) H 2O 2 H 2O O 2 .
Розв’язання: а) визначаємо ступені окиснення елементів і
відмічаємо ті, які змінили свій ступінь окиснення:
4 2 0 6 2
SO 2 O 2 SO3 .
0
Елемент-окисник ( O2 , оскільки його атоми знижують
4
ступінь окиснення) та елемент-відновник ( S , ступінь
окиснення підвищується) входять до складу різних
речовин, що свідчить про належність наведеної окисно-
відновної реакції до міжмолекулярного типу;
б) визначаємо ступені окиснення тих елементів, у атомах
яких відбулося їх змінення:
7 2 6 4
KMnO4 K 2 MnO4 MnO2 O 2 .
7 2
Атоми елементів окисника ( Mn ) та відновника ( O )
входять до складу однієї речовини, отже, це
внутрішньомолекулярна окисно-відновна реакція;
в) визначаємо ступені окиснення атомів елементів і
відмічаємо ті, що змінилися:
1 2 0
H 2O 2 H 2O O 2 .
113
1
Частина атомів Оксигену ( O ), що входить до складу
0
однієї сполуки, окиснюється (до O 2 ), а інша частина –
2
відновлюється (до O ). Отже, це окисно-відновна реакція
диспропорціонування.
Приклад 4 Які з наведених речовин: KMnO 4 , MnO 2 ,
KI - можуть виявляти: а) тільки окисні властивості;
б) тільки відновні властивості; в) окисно-відновну
двоїстість.
Розв’язання: а) визначаємо ступені окиснення атомів
елементів у сполуці:
1 7 2
KMnO4 .
Елемент Mn перебуває у вищому ступені окиснення, який
більше не може підвищуватися. Тому атоми Mn +7 не
спроможні віддавати електрони, але здатні приєднувати їх,
тобто речовина KMnO4 за рахунок Mn+7 може виявляти
тільки окисні властивості;
б) визначаємо ступені окиснення елементів у сполуці:
4 2
MnO 2 .
Елемент Mn у сполуці MnO2 виявляє проміжний ступінь
окиснення, тому він здатен як віддавати, так і приєднувати
електрони. Отже, ця речовина за рахунок Mn +4 може
виявляти окисно-відновну двоїстість;
в) визначаємо ступені окиснення елементів у сполуці:
11
KI .
Атоми елемента І знаходяться у нижчому ступені
окиснення, тому не можуть знижувати його ще сильніше
(за рахунок приєднання електронів), але здатні
підвищувати ступінь окиснення внаслідок віддавання
електронів. Таким чином, речовина КІ за рахунок І –1 може
виявляти тільки відновні властивості.
114
Приклад 5 На підставі методу електронного балансу
розставте коефіцієнти в наведених схемах окисно-
відновних реакцій, зазначте окисник і відновник, процеси
окиснення та відновлення:
а) PbS HNO 3 S HNO3 NO H 2O;
б) KMnO4 MnSO4 H 2O MnO2 K 2SO 4 H 2O.
Розв’язання. Для того щоб розставити коефіцієнти у
рівнянні хімічної реакції методом електронного балансу,
дотримуються такого алгоритму:
1 Визначають ступені окиснення елементів у
речовинах і встановлюють, які елементи змінили свої
ступені окиснення.
2 Складають схеми процесів окиснення і відновлення.
3 Підбираючи відповідні множники, зрівнюють
кількість відданих та прийнятих електронів –
складають електронний баланс.
4 Розставляють коефіцієнти в рівнянні хімічної
реакції, спочатку зрівнюючи кількість атомів
елементів, що змінили свій ступінь окиснення, потім
елементів-металів, елементів-неметалів, серед яких,
як правило, кількість атомів Оксигену зрівнюють в
останню чергу.
2 2 5 2 0 4 2 2 5 2 2
а) Pb S H N O3 S N O Pb( N O3 ) 2 H 2 O .
S 2 2 e S 0 │3│ - процес окиснення,
елемент-відновник;
N 3 e N │2│ - процес відновлення,
5 2
елемент-окисник.
Розставляємо коефіцієнти перед формулами
речовин, які містять атоми елементів, що змінили свій
ступінь окиснення. При цьому враховуємо, що серед
продуктів реакції є атоми N+4 і N+5, тобто не всі атоми
Нітрогену (в лівій частині рівняння N+5) змінили свій
ступінь окиснення, тому отриманий за балансом для
115
Нітрогену коефіцієнт 2 ставимо лише перед формулою
NO:
3PbS + HNO3→3S + 2NO + 3Pb(NO3)2 + H2O.
Після цього підраховуємо загальну кількість атомів
Нітрогену у формулах нітрогеновмісних сполук правої
частини рівняння (оскільки у цій частині рівняння
коефіцієнти перед сполуками, що містять Нітроген,
розставлені): 2NO, 3Pb(NO3)2; вона дорівнює 8. Ставимо
цей коефіцієнт перед нітратною кислотою:
3PbS 8 HNO3 3S 2 NO 3Pb( NO3 ) 2 H 2O.
Видно, що кількість атомів Гідрогену у лівій частині
рівняння дорівнює 8 (перед формулою HNO3). Отже, перед
формулою H2O ставимо коефіцієнт 4:
3PbS 8HNO3 3S 2 NO 3Pb( NO3 ) 2 4 H 2O.
Перевіряємо загальну кількість атомів Оксигену: у
лівій і у правій частинах рівняння вона однакова і
дорівнює 24. Коефіцієнти у рівнянні хімічної реакції
розставлені правильно.
б) Аналіз схеми дозволяє зробити висновок, що ступені
окиснення змінюються лише у атомів елемента Мангану,
оскільки і в лівій, і в правій частинах рівняння реакції
сульфат-іон SO 24- залишається незмінним, а елементи K ,
О , Н входять до складу складних речовин і виявляють
постійні, характерні для них ступені окиснення (+1, –2 і +1
відповідно). Тому є необхідність визначати ступінь
окиснення лише у елемента Mn :
7 2 4
K Mn O 4 Mn SO 4 H 2 O Mn O 2 K 2 SO 4 H 2 SO 4
Mn 7 3e Mn 4 │2│ – процес відновлення,
елемент-окисник;
Mn 2
2e Mn │3│ – процес окиснення,
4
елемент-відновник.
116
Розставляємо коефіцієнти, починаючи зі сполук, що
містять атоми елемента Mn, який змінив свій ступінь
окиснення. У лівій частині схеми перед формулою
7 7
K Mn O 4 , що містить Mn , ставимо коефіцієнт 2, а перед
2 2
формулою Mn SO 4 , що містить Mn , коефіцієнт 3. Тоді у
4
правій частині схеми перед формулою Mn O 2 , що містить
4
Mn ,) необхідно поставити коефіцієнт 5, який визначається
сумою коефіцієнтів, отриманих в електронному балансі
для процесів окиснення та відновлення (2 + 3 = 5):
2 KMnO 4 3 MnSO 4 H 2O 5 MnO 2 K 2SO 4 H 2SO 4 .
Наступним кроком є розстановка коефіцієнтів перед
формулами речовин з рештою елементів. Перевіряємо
загальну кількість атомів елемента-металу K у лівій і
правій частинах схеми: вона однакова і дорівнює 2. Для
оптимізації процесу розстановки коефіцієнтів доречно ті
фрагменти формул, що не змінилися протягом реакції,
розглядати блоками: у даному випадку – це сульфат-іони
SO42–. Їх кількість у лівій частині схеми дорівнює 3
(3MnSO4). Однак у правій частині сульфат-іони містяться у
двох сполуках (K2SO4, H2SO4). Щоб загальна кількість
SO42– у названих речовинах дорівнювала 3, слід поставити
коефіцієнт 2 саме перед формулою H2SO4, а не К2SO4,
оскільки кількість атомів елемента K збільшувати не
можна:
2KMnO4 3MnSO4 H 2O 5MnO2 K 2SO 4 2 H 2 O .
Тепер підраховуємо кількість атомів Гідрогену: у
правій частині схеми воно дорівнює 4 (2H2SO4). Отже,
перед формулою H2O у лівій частині схеми ставимо
коефіцієнт 2:
2KMnO 4 3MnSO 4 2 H 2O 5MnO2 K 2SO 4 2H 2SO 4 .
117
Перевіряємо загальну кількість атомів Оксигену без
урахування числа тих атомів О, які входять до складу
сульфат-іонів: у лівій (2KMnO4, 2H2O) і у правій (5MnO2)
частинах рівняння вона однакова і дорівнює 10. Отже,
коефіцієнти у рівнянні хімічної реакції розставлені
правильно.
Приклад 6 Які процеси будуть спостерігатися,
якщо шматочок натрію помістити у розчин мідного
купоросу?
Розв’язання. Як випливає з ряду електрохімічних напруг
металів, натрій є набагато активнішим від міді, однак при
його контакті з розчином мідного купоросу Na взаємодіє
не з CuSO4, а з водою. Отже, буде спостерігатися
виділення водню:
2Na 2H 2O 2NaOH H 2 .
Крім того, натрій гідроксид, що при цьому утворюється,
почне реагувати з купрум (ІІ) сульфатом, внаслідок чого
випадає осад блакитного кольору:
2NaOH CuSO 4 Na 2SO4 Cu(OH)2 .
Приклад 7 Складіть схеми двох гальванічних
елементів, в одному з яких галієвий електрод був би
катодом, а в іншому – анодом. Зазначте напрямок
електричного струму в зовнішньому ланцюзі. Складіть
рівняння окисно-відновних напівреакцій, що відбуваються
на електродах, та сумарні рівняння ОВР, які відповідають
роботі гальванічних елементів.
Розв’язання. Стандартний електродний потенціал галію
дорівнює –0,529В (додаток Е). Для складання схеми
гальванічного елемента, в якому галій був би анодом, за
катод необхідно вибрати метал із більшим значенням
електродного потенціалу, який в електрохімічному ряді
розміщується праворуч від галію. Таким металом може
бути мідь, оскільки 0 Cu 2 / Cu 0,337 B.
118
0 Cu 2 / Cu 0,337 В. Тоді схема гальванічного елемента має
вигляд
() Ga | Ga 2 (SO 4 ) 3 || CuSO 4 | Cu ().
Внаслідок замикання зовнішнього ланцюга в мідно-
галієвому елементі відбуваються електродні процеси:
0 3
анод: Ga 3e Ga 3 окиснення,
2 2
катод: Сu 2e Cu 3 відновлення .
Отже, електричний струм у зовнішньому ланцюзі
переміщується від галієвого анода у бік мідного катода.
Сумарне рівняння ОВР
2Ga 3CuSO 4 Ga 2 (SO 4 ) 3 3Cu.
Для складання гальванічного елемента, в якому
галій був би катодом, для анода треба вибрати метал,
потенціал якого має менше значення, ніж потенціал галію,
0
наприклад берилій, оскільки Be 2 / Be 1,847 B.
Необхідно зазначити, що використовувати у ролі
анода лужні чи лужноземельні метали, які мають найменші
значення ε0, недоцільно, тому що завдяки високій хімічній
активності вони взаємодіятимуть з розчином електроліту.
Схема гальванічного елемента
() Be | BeSO 4 || Ga 2 (SO 4 ) 3 | Ga ( ).
При замиканні зовнішнього ланцюга електричний
струм проходить від берилію до галію, що відображається
напівреакціями
0 2
анод: Be 2e Be 3 окиснення,
3 0
катод: Ga 3e Ga 3 відновленн я .
Сумарне рівняння ОВР
3Be Ga 2 (SO 4 ) 3 3BeSO 4 2Ga .
Приклад 8 Для гальванічного елемента
() Be | BeSO 4 || Ga 2 (SO 4 ) 3 | Ga ( )
119
розрахуйте стандартну електрорушійну силу Е0, змінення
енергії Гіббса G і ЕРС, що виникає при використанні
розчинів електролітів концентрацій [Ga 3 ] 10 2 моль/л,
[Be 2 ] 10 4 моль/л.
Розв’язання. Стандартна ЕРС берилієво-галієвого
елемента визначається різницею між стандартними
потенціалами катода і анода: (додаток Е):
E 0 0 Ga 3 / Ga 0 Be2 / Be 0,529 (1,847) 1,318 B.
Змінення енергії Гіббса пов’язане з ЕРС таким
співвідношенням:
G 0298 zFE 0 ,
де z – загальна кількість електронів, що беруть участь у
сумарному окисно-відновному процесі, де для
розглянутого випадку n = 6; F стала Фарадея.
G 0298 6 96500 1,318 763122 Дж/моль 763,1 кДж/моль.
0
Від’ємне значення енергії Гіббса (G 298 0)
підтверджує самочинний перебіг електродних процесів
при роботі берилієво-галієвого елемента.
Для знаходження ЕРС, яка виникає при
використанні зазначених розчинів електролітів, спочатку
необхідно розрахувати значення електродних потенціалів
за рівнянням Нернста
RT 0,059
Е ε0 lnC ε 0 lgC.
z z
При заданих концентраціях електроліту електродні
потенціали дорівнюють:
0,059
ε Ga 3 /Ga 0,529 lg10 4 0,608 B,
3
0,059
ε Be2 /Be 1,847 lg10 3 1,935 B.
2
Тоді ЕРС елемента
120
E 0 0 Ga 3 / Ga 0 Be2 / Be 0,608 ( 1,935) 1,327 B.
Приклад 9 Які продукти і в якій послідовності
утворюються на катоді при електролізі водного розчину,
що містить суміш солей: NaNO 3 , AgNO 3 , Pb(NO 3 ) 2 ,
Fe(NO 3 ) 3 ?
Розв’язання. Порівнюючи стандартні електродні
потенціали відповідних систем (додаток Е) і беручи до
уваги правила розрядки на катоді, відповідно до яких
легше відновлюються катіони з вищим значенням
стандартного електродного потенціала, можна визначити
послідовність розрядки катіонів:
1
2
3
Після виділення перелічених металів розчин, який і
спочатку мав кисле середовище внаслідок гідролізу солей
AgNO 3 , Pb(NO 3 ) 2 і Fe(NO3 ) 3 , стає ще кислішим, тому
наступним процесом буде відновлення йонів Гідрогену за
схемою
4
121
Розв’язання. З інертним анодом можна провести
електроліз броміду калію. Оскільки калій належить до
дуже активних металів, то на катоді відновлюється вода
K : 2H 2 O 2e H 2 2OH .
У прикатодному просторі накопичуються йони K
та OH , тому первинним продуктом електролізу на катоді
122
розчину CuSO 4 . Розрахуйте, який об’єм газу (н. у.)
виділиться на аноді при пропусканні через цей розчин
електричного струму силою 2 A протягом 0,5 години.
Розв’язання. Якщо ε 0 Me z /Me 0 B, то на катоді
відновлюються катіони металу. Електродний потенціал
ε 0 Cu 2 /Cu 0,337 B, тому на катоді відновлюються катіони.
Електродний потенціал Cu 2 .
K: Cu 2 2e Cu 0 │ 2.
Згідно з правилами розрядки у розчинах на аноді аніони
SO 24 не окиснюються, замість них окиснюються молекули
води:
A : 2H 2 O 4e O 2 4H │ 1.
Сумарне рівняння електролізу водного розчину CuSO 4 :
2CuSO 4 2H 2 O електроліз
2Cu O 2 2H 2 SO 4 .
За законом Фарадея розраховуємо об’єм кисню, що
виділився на аноді:
V (H ) I 5,6 л 2 А 1800 с
V(O 2 ) екв 2 0,209 л.
F 96500 Кл/моль
Приклад 12 Опишіть процеси, що відбуваються під
час корозії цинку та нікелю, які контактують, зазначте
катод та анод.
Розв’язання. Під дією окисника зовнішнього середовища
кородує метал, який знаходиться в контакті з менш
активною електропровідною сумішшю. Необхідною
умовою кородування металу є вище значення потенціалу
корозійного середовища порівняно з потенціалом металу:
0 окисника 0 відновника. Слід пам’ятати, що для води
ε 0 0,41 B, а для вологого повітря
(O 2 2H 2 O 4e 4OH ) ε 0 0,81 5 B.
Із зіставлення взаємного розміщення металів у ряді
стандартних електродних потенціалів випливає, що цинк
123
активніший, ніж нікель, тому при контакті Zn і Ni у
вологому повітрі виникає корозійний гальванічний
елемент, схему якого записують так:
() Zn | O 2 , H 2 O | Ni ().
У даному корозійному гальванічному елементі роль
анода відіграє більш активний цинк, він піддається
окисненню. Катодом є менш активний нікель, на ньому
проходить відновлення окисника із корозійного
середовища, яким у даному прикладі є вологе повітря (О 2,
Н2О). Запишемо схеми процесів, що відбуваються при
цьому:
A : Zn 2e Zn 2 ;
K : 2H 2 O 2e H 2 2OH
або O 2 2H 2 O 4e 4OH .
124
Б тільки приєднує електрони;
В не змінює ступеня окиснення елементів;
Г може як приєднувати, так і віддавати електрони?
3 Виберіть пару реагентів, реакція між якими є окисно-
відновною:
А кислота і луг; Б основний оксид і кислота;
В метал і кислота; Г нерозчинна основа і кислота.
4 В якій сполуці Сульфур виявляє вищий ступінь
окиснення:
А SCl 2 ; Б FeSO 4 ; В SO 2 ; Г NaHSO3?
5 Виберіть рядок ступенів окиснення Нітрогену відповідно
до послідовності сполук: NH3, N2O, NO2, N2O5:
А +3, +2, +2, +5; Б -3, +2, +4, +2;
В -3, +1, +4, +5; Г +3, -1, +5, +4.
6 Назвіть сполуку, в якій Бром може виявляти тільки
відновні властивості:
А NaBrO; Б NaBrO 3 ; В Br2 ; Г FeBr3.
7 Яка схема відображає процес відновлення:
А V2 O 5 VO 3 ; Б VCl 3 VO 3 ;
В VO 2 VCl 2 ; Г V0→V+3?
8 Замість крапок вставте пропущені символи:As+3…As-3:
А 8e; Б 2e; В 2e; Г 8e.
9 До якого типу належить окисно-відновна реакція
AgNO3 → Ag + NO2 + O2:
А диспропорціонування;
Б внутрішньомолекулярна;
В міжмолекулярна;
Г самоокиснення-самовідновлення?
10 На основі електронного балансу розставте коефіцієнти у
рівнянні окисно-відновної реакції і зазначте суму всіх
коефіцієнтів:
126
Г H2, Ag, Na?
17 Яка маса речовини утворюється на катоді і який об’єм
газу (н. у.) виділяється на аноді, якщо під час електролізу
водного розчину FeCl3 було витрачено 96500 Кл
електрики:
А 56 г Fe і 22,4 л O 2 ;
Б 28 г Fe і 22,4 л Cl 2 ;
В 2 г H 2 і 11,2 л O 2 ;
Г 18,7 г Fe і 11,2 л Cl2?
18 Які процеси проходять на катодних ділянках при
атмосферній корозії лудженого (покритого оловом) заліза
при порушенні покриття:
ε 0 Fe 2 /Fe 0,44 B, ε 0Sn 2 /Sn 0,14 B.
2 0
А Fe 2e Fe ;
2 0
Б Sn 2e Sn ;
В O 2 4H 4e 2H 2O;
Г ?
19 Як називається корозійний процес, під час якого
відбувається відновлення O 2 на катодних ділянках у
корозійному гальванічному елементі:
А корозія з водневою деполяризацією;
Б киснева корозія;
В корозія з кисневою деполяризацією;
Г фретинг-корозія?
20 Як називається метод захисту металу від корозії шляхом
нанесення на його поверхню шару більш активного
металу:
А катодне покриття; Б протекторний захист;
В анодне покриття; Г катодний захист?
127
Завдання № 21-27 мають на меті встановлення
відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою,
необхідно підібрати відповідь, позначену буквою.
128
24 Установіть відповідність між речовиною, що
виділяється на аноді, та системою, яка піддається
електролізу:
Речовина Система, що піддається електролізу
Cl
1 2; A розчин Na2SO4;
2 O2 ; Б розчин NaBr ;
3 Br2 ; В розплав NaCl ;
4 F2. Г розплав NaF AlF3.
25 Установіть відповідність між методом захисту від
корозії та його застосуванням:
Метод захисту від Застосування методу
корозії
1 катодне покриття; А алюмінієвий виріб, сполучений
з мідною пластиною;
2 анодний захист Б внутрішня поверхня реактора,
зовнішнім струмом; футурована гумою;
3 органічне покриття; В нікельоване залізо;
4 анодний Г конструкція під’єднана до
протекторний захист. позитивного полюса джерела
постійного струму.
129
27 Установіть відповідність між поняттям та його
визначенням:
Поняття Визначення
1 хімічна корозія; А процес, при якому
відновлюються йони Гідрогену і
виділяється водень;
2 корозія з водневою Б процес, що супроводжується
деполяризацією; поглинанням і відновленням
кисню;
3 корозія з кисневою В руйнування металів у
деполяризацією; середовищах з йонною
провідністю, при якому
відбувається просторове
перенесення електронів і
виникнення електричного струму;
4 електрохімічна Г процес самочинного
корозія. руйнування металів у атмосфері
окиснювальних газів за умов
високих температур чи у
середовищі рідких неелектролітів.
130
29 Розташуйте солі у порядку розрядки на катоді при
електролізі водних розчинів. Стандартні електродні
потенціали відповідних металів дорівнюють:
131
- поглиблення знань щодо залежності властивостей
речовин від їх будови на прикладі розгляду металів;
- розгляд загальних способів добування та очищення
металів;
- формування знань про типові властивості
s-, p-, d-металів;
- прогнозування можливих галузей застосування металів
залежно від їх властивостей.
132
Література для підготовки теоретичного матеріалу
Опрацювати розділ 12 підручника [6] та 5.1-5.6, 5.8
посібника [3].
133
(молекулярне рівняння);
3 2
2Al 3SO 4 6K 6OH 2Al(OH )3 6K 3SO 24 ;
(повне йонне рівняння);
Al 3 3OH Al(OH) 3 ;
(скорочене йонне рівняння);
Взаємодія з водою
2 Na 2H 2O 2 NaOH H 2 .
Взаємодія з кислотами
2 Na 2HCl 2 NaCl H 2 ;
8Na 8H 2 SO 4 ( конц) Na 2 S 3Na 2 SO 4 4H 2 O.
Приклад 3 Схарактеризуйте властивості хімічного
елемента Цирконію за таким планом: а) хімічні властивості
металу, утвореного цим елементом (можливість та умови
взаємодії з галогенами, киснем, сіркою, азотом, водою,
кислотами, лугами); б) склад і характер вищого оксиду та
134
гідроксиду елемента; в) спосіб добування металу; г)
застосування сполук.
Розв’язання: а) у вигляді чистого компактного металу
цирконій виявляє високу стійкість майже до всіх хімічних
реагентів, що зумовлюється наявністю на його поверхні
щільної оксидної плівки. У порошкоподібному стані
реакційна здатність цирконію підвищується. За звичайних
температур цирконій вступає в реакцію лише з F2 , HF і
розчиняється у суміші плавикової та нітратної кислот за
схемами:
Zr 2F2 ZrF4 ;
Zr 4HF ZrF4 2H 2 ;
3Zr 18HF 4HNO3 3H 2 [ZrF6 ] 4 NO 8H 2O.
З нітратною і концентрованою (вище 50%) сульфатною
кислотами, а також з царською водою взаємодія
починається при температурі якнайменше 1000 C :
3Zr 8HNO3( конц ) Zr( NO3 ) 4 4 NO 2 4H 2O;
3Zr 4H 2SO 4 (конц ) Zr(SO 4 ) 2 2SO 2 4H 2O;
3Zr 18HCl 4HNO3 3H 2 [ ZrCl6 ] 4 NO 8H 2O.
При високих температурах порошок цирконію
сполучається не тільки з галогенами, але і з сіркою, азотом,
вугіллям, окиснюючись до ступеня окиснення +4 чи +3 і
утворюючи відповідно галогеніди, сульфіди, нітриди,
карбіди:
Zr 2Cl 2 ZrCl4 ;
Zr 2S ZrS2 ;
2Zr N 2 2ZrN;
Zr 2F2 ZrF4 ;
Zr C ZrC.
Поглинаючи водень, цирконій набуває ступеня окиснення
+2 і утворює гідрид:
135
Zr H 2 ZrH2 .
Порошок цирконію самозаймається на повітрі вже при
2500 C :
Zr O 2 ZrO2 .
б) Цирконій утворює вищій оксид складу ZrO2 , якому
відповідає гідроксид Zr(OH) 4 . За високих температур
ZrO2 виявляє слабкі амфотерні властивості:
ZrO2 4HF ZrF4 2H 2O;
ZrO2 2H 2SO 4 ( конц ) Zr(SO 4 ) 2 2H 2O;
ZrO2 2 NaOH( розплав) Na 2 ZrO3 H 2O.
Для цирконій (IV) гідроксиду теж характерні амфотерні
властивості, але все ж таки основний характер переважає:
Zr(OH) 4 2H 2SO4 (конц ) Zr(SO4 ) 2 4H 2O;
Zr(OH) 4 2 NaOH(конц ) Na 2 [ Zr(OH)6 ].
Цирконій (IV) гідроксид підлягає розкладу при
нетривалому прожарюванні:
Zr(OH) 4 ZrO(OH) 2 H 2O;
Zr(OH) 4 ZrO2 2H 2O.
в) у вільному вигляді цирконій одержують відновленням
магнієм чи натрієм із хлоридів:
ZrCl4 2Mg 2MgCl2 Zr;
ZrCl4 4 Na 4 NaCl Zr.
Особливо чисті зразки цирконію одержують шляхом
термічного розкладання Цирконій(IV) йодиду на
розжареній вольфрамовій дротині в умовах низького
тиску:
ZrI4 Zr 2I 2 .
г) практичне значення цирконію особливо велике у
металургії спеціальних сталей – додавання всього 0,1% Zr
підвищує твердість і в’язкість сталі, що є важливим для
136
виготовлення броньованих плит і щитів. Як самостійний
конструкційний матеріал цирконій застосовують при
спорудженні атомних реакторів. Використовують його
також у вигляді сплавів з Cu, Al і Fe. Сплав цирконію з
залізом – фероцирконій – містить 1550 % Zr . Порошок
цирконію є складовою частиною патронних запалів, а у
суміші Zr з Zr( NO3 ) 4 застосовується у світлових
сигналах, які при згорянні дають багато світла майже без
диму. Завдяки гідрофобним властивостям поверхні
цирконій використовують в конденсаційних установках, а
завдяки корозійній стійкості – в нейрохірургії для
виготовлення кровозупинних затискачів, інструментів і
ниток для накладання швів при операціях на мозку.
Широке застосування мають і сполуки цирконію. Так,
PbZrO3 – п’єзоелектрик у багатьох радіотехнічних
приладах. Цирконій діоксид застосовують в
освітлювальній техніці як стрижень накалювання. У
промисловості виготовляють вогнеупори, керамічні
вироби, скло і фарфор із додаванням ZrO2 .
Зауважимо, що приклади типових завдань до
розділу 1.7 ви також можете знайти, переглянувши
відповідну рубрику у розділах 1.2 та 1.6.
138
А приймають електрони і відновлюються;
Б не змінюють ступінь окиснення;
В віддають електрони і окиснюються;
Г віддають електрони і відновлюються.
11 Виберіть характеристику лужних металів.
А мають найбільші значення електронегативності;
Б плавляться при кімнатній температурі;
В хімічно найактивніші;
Г в електрохімічному ряді напруг розміщені після водню.
12 Реакція відбувається за такою схемою:
K H 2SO 4( розб) .
Назвіть загальне (сумарне) число атомів у формульній
одиниці продукту реакції, який містить елемент-метал:
А 7; Б 3; В 5; Г 4.
13 Виберіть метал, для якого взаємодія з киснем
найімовірніше відбувається за схемою
:
А Ba; Б Na; В Fe; Г Li.
14 Зазначте коефіцієнт перед формулою окисника у
рівнянні хімічної реакції, що відбувається за такою
схемою:
А 5; Б 8; В 9; Г 10.
15 Виберіть формулу речовини, яка є найсильнішою
основою:
А Be(OH) 2 ; Б Mg (OH) 2 ; В Ca (OH) 2 ; Г Ba (OH) 2 .
16 Визначте коефіцієнт перед формулою води у рівнянні
хімічної реакції, що відбувається за такою схемою:
А 2; Б 4; В 6; Г 8.
17 Метал утворює тільки два чистих (не змішаних) оксиди:
MeO і MeO2, які при розчинені у надлишку лугу дають
139
комплексні сполуки Na 4 [Me(OH)6 ] і Na 2 [Me(OH)6 ]
відповідно. Назвіть метал:
А Ca; Б Pb; В Fe; Г Cu.
18 Виберіть твердження, що відповідає властивостям
заліза:
А реагує з концентрованою нітратною кислотою;
Б взаємодіє з киснем з утворенням солей;
В реагує з солями більш активних металів;
Г реагує з солями менш активних металів.
19 Утворення яких продуктів найвірогідніше внаслідок
взаємодії міді з розведеною нітратною кислотою:
А Cu(NO3 ) 2 , NO, H 2O; Б Cu(NO3 ) 2 , H 2 ;
В Cu(NO3 ) 2 , NH 4 NO3 , H 2O; Г ?
20 Назвіть метал, здатний брати участь у перетвореннях за
схемою:
MeCl 2 Me(OH) 2 MeO K 2 MeO 2 .
А Cu; Б Ca; В Zn; Г Hg.
140
2 2 6 2 6
2 1s 2s 2p 3s 3p ; Б Cu 2 ;
2 2 6 2 6 9
3 1s 2s 2p 3s 3p 3d ; В Ca 2 ;
2 2 6 2 6 6
4 1s 2s 2p 3s 3p 3d . Г Zn 2 .
23 З’ясуйте відповідність металу його властивості.
Метал Властивість металу
1 Fe ; А активно розчиняється в розчинах лугів;
2 Zn ; Б пасивується у концентрованій сульфатній
кислоті;
3 Na ; В активно реагує з водою за кімнатної
температури;
4 Ag . Г за звичайних умов не окиснюється киснем.
24 З’ясуйте відповідність металу та властивості його
сполуки.
Метал Властивість сполуки
1 Cu ; А сульфат – нерозчинна у воді речовина;
2 Zn ; Б один із гідроксидів має характерне синє
забарвлення;
3 Ba ; В оксид існує у вигляді плівки міцної та
інертної;
4 Sn . Г вищий оксид має кислотні властивості.
25 З’ясуйте відповідність металу та властивості його
сполуки.
Метал Властивість сполуки
1 K; А гідроксид – луг;
2 Cu Б сполуки двовалентного металу є
окисниками;
141
2 Fe3 ; Б H 2SO 4 ;
3 Ba ;
2
В NaCl ;
4 Ag . Г K 3[Fe(CN ) 6 ] .
27 З’ясуйте відповідність між реагентами і продуктами
реакцій.
Реагенти Продукти реакції
1 Ca P4 ; А CaO ;
2 Ca O 2 ; Б Ca 3P2 ;
3 CaO H 2O ; В CaO Fe ;
4 Ca Fe 2O3 . Г Ca (OH) 2 .
28 З’ясуйте відповідність між реагентами і продуктами
реакцій.
Реагенти Продукти реакції
1 Al N 2 ; А Fe Al2O3 ;
2 Al O 2 ; Б Al2S3 ;
3 Al S ; В AlN ;
4 . Г Al2O3 .
29 З’ясуйте відповідність між складом сплаву та його
назвою.
Склад сплаву Назва
1 60% Cu та 40% Zn ; А бронза;
2 60% Cu, 30% Ni, 1% Fe, 1% Mn ; Б монетний сплав;
3 90% Cu та 10% Sn ; В латунь;
4 80% Cu та 20% Ni . Г мельхіор.
142
31 Розташуйте гідроксиди металів у послідовності
посилення основних властивостей:
А Cu (OH) 2 ; Б KOH; В LiOH; Г Al(OH)3 .
32 Розташуйте метали у послідовності зменшення
максимального ступеня окиснення у сполуках:
А Mn; Б Os; В V; Г Cr.
33 Розташуйте метали у послідовності зростання
поширеності у земній корі:
А Fe; Б Al ; В Ca ; Г Ti.
34 Розташуйте метали у послідовності зростання
температури плавлення:
А Be; Б Al; В Na; Г Cr.
143
Цілі вивчення розділу:
- розвиток уявлень про закономірності змінювання
властивостей хімічних елементів у підгрупах на прикладі
елементів IVА-групи;
- поглиблення знань про залежність властивостей речовин
від їх будови на прикладі вуглецю, кремнію та германію;
- формування знань про властивості вуглецю, силіцію,
германію;
- розгляд прикладів застосування матеріалів, що містять
сполуки елементів Карбону, Силіцію, Германію.
144
План вивчення розділу
1 Характеристика елементів IVА-групи: електронна
будова, розміщення у ПС, формули типових сполук.
2 Алотропні модифікації Карбону: кристалічна будова,
фізичні властивості, хімічні властивості, застосування.
3 Силіцій та германій: будова, властивості, застосування.
4 Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань.
5 Завдання для самоперевірки.
145
Приклад 3 Схарактеризуйте відношення
силіцій(IV) оксиду до: а) води; б) кислот; в) лугів.
Розв’язання: а) cиліцій(IV) оксид є нерозчинним оксидом,
тому не взаємодіє з водою;
б) оскільки SiO 2 належить до кислотних оксидів, він не
реагує з кислотами, окрім плавикової:
SiO 2 4HF SiF4 2H 2 O .
Однак практично з розчинів плавикової кислоти силіцій
флуорид не виділяється, тому що починає одразу
взаємодіяти з надлишком кислоти з утворенням осаду
гексафлуоросилікатної кислоти:
SiF4 2HF H 2 [SiF6 ];
в) завдяки міцній кристалічній ґратці та невисокій хімічній
активності силіцій(IV) оксид виявляє стійкість до розчинів
лугів, незважаючи на те, що належить до кислотних
оксидів. Але при сплавленні за високих температур SiO 2
реагує з лугами:
SiO 2 2 NaOH Na 2 SiO 3 H 2 O.
Приклад 4 Який об’єм 4,5 % розчину сульфатної
кислоти ( 1,03 г/мл) необхідний для взаємодії з 50 г
технічного натрій карбонату, який містить 16% домішок,
що не реагують з кислотами.
Розв’язання. Масова частка натрій карбонату у
технічному зразку становить:
w ( Na 2 CO 3 ) 100% w (домішок) 100% 16% 84% .
Тоді маса чистого натрій карбонату в зразку є такою:
m (Na 2 CO 3 ) m(Na 2 CO 3 ) техн w(Na 2 CO 3 ) 50 0,84 42 г.
Знаходимо кількість речовини натрій карбонату:
m(Na 2 CO 3 ) 42 г
n(Na 2 CO 3 ) 0,396 моль.
M(Na 2 CO 3 ) 106 г/моль
Складаємо рівняння хімічної реакції:
Na 2CO 3 H 2SO 4 Na 2SO 4 CO 2 H 2O .
146
За рівнянням реакції встановлюємо, що:
n(H 2 SO 4 ) n(Na 2 CO 3 ) 0,396 моль.
147
6 Який тип кристалічної ґратки притаманний для сполуки
SiO2:
А металічний; Б йонний; В атомний; Г молекулярний?
7 Яка властивість алмазу зумовлює його застосування як
абразивного матеріалу:
А тугоплавкість; Б електрична провідність;
В теплопровідність; Г висока твердість.
8 Як можна розрахувати енергетичний перехід
C( графіт ) С( алмаз ) :
А на підставі даних дослідження кристалічних ґраток
графіту та алмазу;
Б на підставі даних про теплові ефекти згоряння графіту та
алмазу;
В експериментально в калориметрі, шляхом вимірювання
теплового ефекту переходу C( графіт ) С( алмаз) ;
Г на підставі порівняння густини графіту та алмазу.
9 Реакція відбувається за схемою: Si NaOH ( конц ) .
Назвіть сумарне число всіх атомів у формульній одиниці
продукту реакції, що містить Силіцій:
А 2; Б 3; В 5; Г 6.
10 Реакція відбувається за схемою: Ge O 2 NaOH( конц )
. Назвіть сумарне число усіх атомів у формульній одиниці
продукту реакції, що містить Германій:
А 9; Б 15; В 17; Г 10.
11 Реакція відбувається за схемою: C H 2SO 4 ( конц ) .
Назвіть сумарне число усіх атомів у формульній одиниці
продукту реакції, що містить Карбон:
А 2; Б 3; В 5; Г 6.
12 Складіть рівняння хімічної реакції за наведеною
схемою. Si HF(конц) надлишок . Назвіть суму всіх
коефіцієнтів у рівнянні хімічної реакції:
А 10; Б 9; В 8; Г 7.
148
13 Складіть рівняння хімічної реакції за наведеною
схемою. SiO 2 Mg . Назвіть суму коефіцієнтів у
рівнянні хімічної реакції:
А 2; Б 4; В 6; Г 8.
14 Назвіть формулу речовини, яка може бути використана
для розпізнавання карбонатів:
А AgNO3 ; Б NaOH;
В BaCl2 ; Г HCl.
15 Виберіть елемент, сполуки якого застосовують у
сонячних батарейках, комп’ютерних чипах:
А P; Б Sn; В C; Г Si.
149
18 Установіть відповідність між речовиною та
твердженням про неї:
Назва речовини Твердження про речовину
1 графіт; А «сухий лід»;
2 карбон(ІІ) оксид; Б за наявності окисників
розчиняється в лугах;
3 вуглекислий газ; В провідник;
4 германій. Г відновник.
19 Установіть відповідність між рівнянням реакції, в якому
є карбон(ІІ) оксид і характеристикою карбон (ІІ) оксиду у
реакції:
Рівняння хімічної реакції Характеристика карбон
(ІІ) оксиду
t
1 CuO CO Cu CO 2 ; А ліганд;
t,к,р
2 H 2 CO CH 3OH ; Б відновник;
t
3 Nі 4CO Ni(CO) 4 ; В продукт реакції;
H SO
4 HCOOH CO H 2O .
2 4
Г окисник.
20 Установіть відповідність між речовиною та
використанням:
Назва речовини Характер використання речовини
1 алмаз; А матеріал електродів;
2 діоксид Б абразивний матеріал;
силіцію;
3 германій; В кварцове волокно;
4 графіт. Г напівпровідниковий матеріал.
150
22 Розташуйте оксиди у послідовності зростання
кислотних властивостей:
А SiO 2 ; Б CO 2 ; В GeO 2 ; Г SnO 2 .
23 Розташуйте елементи у послідовності збільшення
атомного радіуса:
А Si; Б Sn; В C; Г Ge.
24 Розташуйте елементи у послідовності зростання
поширеності у земній корі:
А Ge; Б Si; В C; Г Pb.
25 Розташуйте речовини у послідовності зростання
твердості кристалічної ґратки:
А карборунд; Б кварц; В алмаз; Г графіт.
151
органічних сполук, які лежать в основі полімерних
матеріалів і певною мірою визначають їх властивості.
Відзначимо також, що значущість знань про органічні
сполуки зумовлена тим, що вони є сировиною для
виготовлення паливно-мастильних матеріалів,
охолоджуючих та гідравлічних рідин.
Цілі вивчення розділу:
- узагальнення і систематизація знань щодо теорії будови,
класифікації, номенклатури і типових властивостей
основних класів органічних сполук;
- поглиблення знань про просторову будову органічних
сполук і природу хімічного зв’язку в них, генетичний
зв’язок між окремими класами органічних сполук;
- узагальнення, систематизація, поглиблення і розвиток
знань про закономірності змінювання властивостей
органічних речовин у гомологічному ряді, а також про
залежність властивостей, притаманних органічним
сполукам певного класу, від характеристичної групи;
- формування знань про способи добування, властивості
та застосування органічних полімерів.
152
карбонові кислоти, аміни (визначення, формули типових
представників, функціональна група).
7 Основні поняття хімії високомолекулярних сполук:
«полімер», «мономер», «ступінь полімеризації»,
«структурна ланка», «молекулярна маса полімеру».
8 Класифікацію полімерів.
9 Способи добування полімерів: реакції полімеризації та
поліконденсації.
10 Будову та структуру макромолекул полімерів,
кристалічний та аморфний стан полімерів.
11 Властивості полімерів (хімічні, механічні,
електричні)та їх застосування.
12 Характеристику окремих представників та груп
полімерів
Необхідно вміти:
1 Встановлювати належність органічної сполуки до
певного класу за будовою карбонового ланцюга та наявною
функціональною групою.
2 Складати молекулярні та структурні формули типових
представників різних класів органічних сполук і називати
їх.
3 За молекулярною формулою сполуки складати формули
ізомерів, визначати види ізомерії.
4 Прогнозувати типові властивості сполуки залежно від
будови карбонового ланцюга та наявної функціональної
групи.
5 Пояснювати закономірності змінювання властивостей
органічних сполук у гомологічному ряді.
6 Складати рівняння хімічних реакцій, які ілюструють
хімічні властивості і способи добування типових
представників класів органічних сполук.
7 Пояснювати застосування органічних сполук,
спираючись на їх властивості.
153
8 Пояснювати поняття: «полімер», «мономер», «ступінь
полімеризації», «структурна ланка», «молекулярна маса
полімеру».
9 Наводити приклади добування полімерів за допомогою
реакцій полімеризації та поліконденсації і пояснювати їх.
10 Характеризувати кристалічний та аморфний
(склоподібний, в’язкотекучий та високоеластичний) стан
полімерів.
11 Характеризувати окремі полімери (поліетилен,
поліпропілен, полівінілхлорид, політетрафлуоретилен,
поліметилметакрилат) та групи полімерів (поліаміди,
поліуретани, поліефіри, синтетичні каучуки,
фенолоформальдегідні смоли).
154
Приклад 1 Складіть рівняння хімічних реакцій, за
допомогою яких можна отримати з ацетилену: а)
бутадієновий каучук; б) полівінілхлорид?
Розв’язання: а) при каталітичному гідруванні ацетилену
утворюється етилен:
Ni
HC CH H 2 CH 2 CH 2 ;
гідратація етилену при нагріванні дає етанол:
CH 2 CH 2 H 2 O H3 PO 4
CH 3 CH 2 OH;
за реакцією Лебедєва за наявності відповідних
каталізаторів при нагріванні етанолу отримують бутадієн:
2CH 3 CH 2 OH CH 2 CH CH CH 2 H 2 2H 2 O;
внаслідок полімеризації бутадієну одержують
бутадієновий каучук:
Na
nCH 2 CH CH CH 2 (CH 2 CH CH CH 2 ) n ;
б) HC CH HCI CH 2 CH CI;
nCH 2 CH CI (CH 2Cl CH ) n .
Приклад 2 Складіть рівняння хімічних реакцій, які
є характерними для пропену.
Розв’язання. Пропен C 3 H 6 є представником алкенів, в
його молекулі міститься один подвійний зв’язок
CH 2 CH CH 3 . Отже, типовими для цієї речовини є
реакції приєднання за місцем розриву -зв’язку,
окиснення за місцем розриву - зв’язку, полімеризації.
Рівняння реакцій приєднання:
- гідрування
CH 2 CH CH 3 H 2 t,Ni
CH 3 CH 2 CH 3 ;
- галогенування
CH 2 CH CH 3 Br2 CH 2 Br CHBr CH 3 ;
- гідрогалогенування відповідно до правила Марковникова
CH 2 CH CH 3 HBr CH 3 CHBr CH 3 ;
- гідратація теж проходить за правилом Марковникова
H
CH 2 CH CH 3 H 2 O CH 3 CHOH CH 3 .
155
Рівняння реакції окиснення:
3CH2=CH2+2KMnO4+4H2O→3CH2-CH-CH3+2MnO2↓+2KOH.
│ │
OH OH
Рівняння реакції полімеризації:
t, k
nCH 2 CH CH 3 (CH 2 CH ) n
│
СН3.
Також для пропену характерним є горіння і алільне
заміщення:
- горіння C 3 H 8 5O 2 3CO 2 4H 2 O;
- алільне заміщення
0
CH 2 CH CH 3 Cl 2 500 С
CH 2 CH CH 2 Сl HCl.
Приклад 3 Визначити середній ступінь
полімеризації у зразку бутадієнового каучуку, якщо його
середня молярна маса становить 100000 г/моль. Склаcти
схему реакції полімеризації і вказати у ній мономер та
структурну ланку полімеру.
Розв’язання. Складаємо схему реакції полімеризації:
nCH 2 CH CH CH 2 t, k
(CH 2 CH CH CH 2 ) n
мономер – 1,2 - бутадієн структурна ланка.
Кожна структурна ланка має формулу C 4 H 6 і молярну
масу 54 г/моль. Розраховуємо ступінь полімеризації (n)
бутадієнового каучуку:
M(каучуку) 100000 г/моль
n 1851.
M(С 4 Н 6 ) 54 г/моль
Приклад 4 Розрахуйте масу бутадієнового каучуку,
яку можна отримати з 200 кг 96 % етанолу, якщо вихід
реакції Лебедєва становить 60 %, а реакції полімеризації –
80%?
Розв’язання. Складаємо рівняння хімічних реакцій:
- рівняння реакції Лебедєва (1):
2C 2 H 5 OH t,
k
CH 2 CH CH CH 2 2H 2 O H 2 ;
- схема реакції полімеризації бутадієну (2):
t, k
nCH 2 CH CH CH 2 (CH 2 CH CH CH 2 ) n .
Розраховуємо кількість етанолу:
156
m(C 2 H 5 OH) m( розчину) w (C 2 H 5 OH)
n (C 2 H 5 OH)
M(C 2 H 5 OH) M(C 2 H 5 OH)
200 кг 0,96
4174
4,6 10 -3 кг/моль моль.
За співвідношенням речовин у рівнянні реакції (1)
визначаємо кількість мономеру C 4 H 6 :
1 4174 моль
n(C 4 H 6 ) n (C 2 H 5 OH) 2087 моль .
2 2
За співвідношенням речовин у рівняння реакції (2)
визначаємо, що кількість структурних ланок бутадієнового
каучуку дорівнює кількості мономеру і становить 2087
моль. Отже, теоретично повинно утворитися 2087 моль
структурних ланок бутадієнового каучуку. Враховуючи
вихід продуктів реакцій обох реакцій ( 1 ) та ( 2 ),
розраховуємо кількість структурних ланок бутадієнового
каучуку (БК), що може утворитися практично:
n(структурних ланок БК (практ) )
n(структурних ланок БК (теор) ) 1 2 2087 моль 0,6 0,8
1002 моль.
З урахуванням молярної маси структурної ланки полімеру
обчислимо практичну масу каучуку:
m(БК (практ) ) n(БК (теор) ) M(C 4 H 6 )
1002 моль 54 10 -3 кг/моль 54,1 кг.
157
1 Виберіть правильне твердження щодо гомологів:
А мають однакові значення відносної молекулярної маси;
Б містять однакову кількість груп CH 2 ;
В мають подібну будову молекул і подібні хімічні
властивості;
Г мають однаковий склад, але відрізняються за будовою і
властивостями.
2 Виберіть правильне твердження щодо ізомерів:
А мають різні значення відносної молекулярної маси;
Б мають однаковий склад, проте різні властивості;
В мають подібну будову молекул, відрізняються за
складом на одну або декілька груп CH 2 ;
Г містять у своєму складі структурну ланку, яка
багаторазово повторюється.
3 Виберіть загальну формулу алкінів:
А C n H 2 n 2 ; Б C n H 2 n 1OH; В C n H 2 n 4 ; Г C n H 2 n 2 .
4 Визначте кількість - зв’язків в молекулі пропіну:
А 1; Б 2; В 3; Г 4.
5 Назвіть сполуку за номенклатурою IUPAC:
CH 3 CH CH CH 2 CH CH CH 3
│ │
CH 3 CH 2
│
CH CH 3
│
CH 3
А 4-ізопропіл-2-метил-6-октен;
Б 5-ізопропіл-7-метил-2-октен;
В 2-метил-4-ізопропіл-6-октен;
Г 5-ізобутил-7-метил-2-гептен.
6 Визначте кількість - зв’язків, яку утворює атом
Карбону в sp 3 -гібридному стані:
А 4; Б 3; В 2; Г 1.
7 Виберіть рядок, у якому перелічені тільки ізомери:
158
А 2,3-диметилбутан, 2-метилпентан, 3-метилгексан;
Б 2,2,3,3-тетраметилбутан, 2,2-диетилпентан, 2,3,4-три-
метилгексан;
В 2-метилгексан, 3-метилгептан, 3-етилгексан;
Г 2,2,3,3-тетраметилбутан, 2,3-диметилгексан, 3,4-ди-
метилгексан.
8 Складіть рівняння хімічної реакції горіння за наведеною
схемою: C 5 H 12 O 2 . Визначте суму коефіцієнтів у
рівнянні хімічної реакції:
А19; Б 20; В 21; Г 22.
9 Виберіть реакцію, яка не є реакцією заміщення:
h
А CH 2 Cl 2 Cl 2 CHCl 3 HCl;
t
Б C 3 H 8 2Br2
C 3 H 6 Br2 2HBr;
В C 3 H 6 Br2 C 3 H 6 Br2 ;
FeBr3
Г C 6 H 6 Br2 C 6 H 5 Br HBr.
10 Виберіть реакцію електрофільного заміщення:
h
А CH 4 Cl 2 CH 3 Cl HCl;
0
Б CH 2 CH CH 3 Cl 2 500
C
CH 2 CH CH 2 Cl HCl;
УФ
В C 6 H 6 3Cl 2 C 6 H 6 Cl 6 ;
FeBr3
Г C 6 H 6 Br2 C 6 H 5 Br HBr.
11 Реакція відбувається за схемою:
CH 2 CH CH 3 HBr . Виберіть формулу основного
продукту реакції:
А CH 3 CHBr CH 3 ; Б CH 2 Br CH 2 CH 3 ;
В CH 2 CH CH 2 Br; Г CH 2 Br CH 3 .
12 Виберіть реагент, який дає якісну реакцію на подвійний
зв’язок в алкенах:
А Cu (OH) 2 ; Б Br2 ( вода ) ; В HCl; Г H 2 O.
13 Реакція відбувається за схемою:
159
.
А 2-нітробутан ; Б 2,2,3,3-тетраметил-1-нітробутан;
В 1-нітробутан; Г 2,3-диметилбутан.
16 Назвіть суфікс, яким за номенклатурою IUPAC
позначається наявність альдегідної групи:
А –ан; Б -ен; В –ол; Г –аль.
17 Визначте клас сполук, до складу яких входить
карбоксильна група:
А естери; Б альдегіди; В карбонові кислоти; Г спирти.
18 Виберіть формулу структурної ланки бутадієнового
каучуку:
А ( CH 2 CH 2 ); Б (CH 2 CH CH CH 2 );
В Г ( CF2 CF2 ).
19 Назвіть сполуки, які входять до складу нафти:
А алкани, алкіни; Б арени, алкіни, алкадієни;
В алкани, циклоалкани, арени; Г алкани, алкени, алкіни.
20 Назвіть сполуку, яка здатна вступати в реакцію
полімеризації:
А стирен; Б етан; В толуен; Г бензен.
160
21 Визначте тип реакції, за допомогою якої добувають
бутадієнстиреновий каучук:
А піроліз; Б поліконденсація;
В полімеризація; Г співполімеризація.
22 Яка з наведених ВМС належить до термопластичних:
А епоксидна смола; Б фенолоформальдегідна
смола;
В поліетилен; Г ебоніт?
23 Виберіть правильне твердження щодо молекули
мономеру для реакції поліконденсації:
А містить кратний зв’язок;
Б має циклічну будову;
В містить не менше трьох атомів Карбону;
Г містить не менше двох функціональних груп .
24 Визначте назву полімерів, які за стандартних умов
характеризуються високоеластичним станом:
А термопласти; Б реактопласти;
В еластоміри; Г пластики.
161
[O]
2 C 4 H10 2CH 3COOH ; Б горіння;
CH 3 NO 2 H 2 O ; В крекінгу;
0
t ,p
3 CH 4 HNO3
4 2C 2 H 6 7O 2 4CO 2 6H 2 O . Г окиснення.
27 Установіть відповідність між назвами вуглеводнів та
кількістю - і - зв’язків, що містяться в їх молекулах:
Назва речовини Твердження про речовину
1 бутен; А два -зв’язки та три -зв’язки;
2 пропадієн; Б один -зв’язок та одинадцять
-зв’язків;
3 етин; В один -зв’язок та п’ять -зв’язків;
4 етен. Г два -зв’язки та шість -зв’язків.
28 Установіть відповідність між станом полімерів та
температурним інтервалом, в якому знаходиться полімер:
Стан полімеру Температурний інтервал
1 склоподібний; А температура вища, ніж
температура текучості, та
нижча, ніж температура
розкладу;
2 деструкції; Б температура нижча, ніж
температура склування;
3 високоеластичний; В температура вища, ніж
температура склування, та
нижча, ніж температура
текучості;
4 в’язкотeкучий. Г температура вища, ніж
температура розкладу.
29 Установіть відповідність між назвою групи полімерних
матеріалів та твердженням щодо них:
Назва полімерного Твердження щодо полімерного
матеріалу матеріалу
1 полімерні плівки; А до них відносять поліаміди,
поліакрилонітрили;
2 волокна; Б використовують як
конструкційні матеріали;
3 пластмаси; В використовують в якості
електроізоляційного та
пакувального матеріалу;
4 композити на основі Г містять полімер, який під
162
полімерів. час формування виробу
перебуває у в’язкотекучому
стані, а під час експлуатації –
у склоподібному.
163
РОЗДІЛ 2
ПІДГОТОВКА ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Підготовка до заняття
164
еквівалентів)
1 2
- повторити (вивчити) - знати формулювання
характеристику законів: законів і пояснювати їх
збереження маси, Авогадро, значення, знати правила
сталості складу, об’ємних визначення еквівалента та
співвідношень; рівняння еквівалентної маси речовин,
Менделєєва-Клапейрона та записувати вираз закону
об’єднаного газового еквівалентів для конкретних
закону; вивчити закон реакцій
еквівалентів
- повторити (вивчити) - вміти розв’язувати типові
алгоритми розв’язування задачі
типових розрахункових
задач, розглянути приклади
їх розв’язання;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- розв’язати домашні задачі
( 1-5 в переліку задач),
переглянути умови задач (6-
15), які будуть
розглядатися під час
практичного заняття
165
Під час розрахунків за якими реакціями змінення енергії
необхідно враховувати?
3 Якою інформацією про речовину необхідно
володіти, щоб розрахувати її молярну масу? Наведіть не
менше чотирьох варіантів відповідей.
4 Як можна розрахувати еквівалент і молярну масу
еквіваленту: а) хімічного елемента у сполуці; б) оксиду,
в) кислоти, г) основи, д) солі?
5 Які розрахунки можна провести за законом
еквівалентів без використання запису рівняння хімічної
реакції?
6 За яких умов можна для розрахунку за рівнянням
хімічної реакції використовувати закон об’ємних
співвідношень газів?
7 Як за рівнянням Менделєєва-Клапейрона
розрахувати: а) масу; б) молярну масу; в) об’єм; г) густину
газоподібної сполуки?
Задачі
167
15 Розрахуйте, яка маса ферум(ІІІ) хлориду
теоретично може утворитися при взаємодії заліза масою
2,8 г з 1,792 л хлору (н. у.).
2.2 Практичне заняття 2
Будова електронних оболонок атома
Підготовка до заняття
168
«провалу» електронів «провалу» електронів на
прикладі атомів хімічних
елементів Хрому та
Купруму
1 2
- вивчити, як визначати за - визначати металічний або
електронною будовою неметалічний характер
металічний або елемента за його
неметалічний характер електронною будовою,
хімічного елемента, встановлювати належність
належність елемента до елементу до електронної
певної електронної родини родини, прогнозувати
(s, p, d, f) валентні можливості
хімічного елемента,
встановлювати елементи –
електронні аналоги
- ознайомитися з - виконувати типові
алгоритмами і прикладами завдання
виконання типових завдань;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні
завдання (1-5 у переліку
завдань), переглянути
умови завдань (6-15), які
будуть розглядатися під
час практичного заняття
169
головного n; б) орбітального l; в) магнітного m; г)
спінового s?
2 Значення якого квантового числа необхідно знати,
щоб визначити розміщення електрона: а) на енергетичному
рівні; б) на енергетичному підрівні?
3 Як, використовуючи правило Клечковського,
можна скласти енергетичну шкалу, яка відображає
послідовність розміщення електронів в атомі?
4 Як можна визначити максимально можливе число
електронів: а) на енергетичному рівні; б) на енергетичному
підрівні; в) на орбіталі?
5 Які випадки «провалу» електронів на прикладі
елементів IV періоду вам відомі? Як пояснюються ці
випадки?
6 Як визначити належність елемента до певної
електронної родини?
7 Як за електронною будовою атома хімічного
елемента можна визначити, чи є елемент металом або
неметалом?
8 Як за електронною будовою атома хімічного
елемента можна спрогнозувати його валентні можливості?
9 Яких правил необхідно дотримуватися, щоб
скласти електронну формулу та електронно-графічну
схему атома хімічного елемента?
Завдання
170
електронними аналогами : а) 4s 2 4p 4 ; б) 5s 2 5p 4 ; в) 5s 2 4d 5 ;
г) 6s 2 4f 14 5d10 6p 4 .
3 Складіть електронні формули елементів із
порядковими номерами: 15, 24, 32, 94.
4 Складіть повну електронну формулу і електронно-
графічну схему двох зовнішніх енергетичних рівнів атомів
хімічних елементів з порядковими номерами: а) 7 та 15; б)
9 та 17. Спрогнозуйте валентні можливості цих елементів.
5 Наведіть можливі формули частинок: а) атома;
б) катіона з зарядом ; в) аніона з зарядом 2 ; г) катіона з
зарядом 2 , які мають таку електронну конфігурацію
зовнішнього енергетичного рівня: 2 s 2 2 p 6 .
6 Наведіть послідовність заповнення підрівнів, для
яких сума (n+l) становить 2, 3, 4, 5.
7 Складіть електронні формули атомів елементів IV
періоду – Калію, Скандію, Мангану, Цинку, Арсену та
Криптону. До якої електронної родини належить кожний
елемент?
8 Скільки вільних d-орбіталей є в атомах Титану та
Ванадію? Складіть для них електронно-графічні схеми d-
підрівнів.
9 Назвіть елементи IV періоду, атоми яких містять
найбільше число непарних d-електронів. Напишіть
електронно-графічну формулу d-підрівня.
10 Скільки вільних f-орбіталей міститься в атомах
лантаноїдів від Церію до Самарію включно?
11 Складіть електронно-графічні схеми зовнішнього
енергетичного рівня таких частинок: а) Al ; б) Al3 ; в) Se ;
г) Se 4 ; д) Se 2 .
12 Складіть електронно-графічні схеми двох
зовнішніх енергетичних рівнів таких частинок: а) Fe2 ; б)
Fe3 . Яка з наведених частинок є більш стійкою?
171
13 Які частинки, утворені з атомів Калію та
Кальцію, мають однакову електронну конфігурацію
зовнішнього енергетичного рівня? Наведіть електронно-
графічну схему для цих частинок.
14 Знайдіть помилки, які зроблені у схемах
розміщення електронів на зовнішніх рівнях атомів у
незбудженому стані:
а) Бору
… 2s 2 p ;
б) Нітрогену
… 2s 2 p ;
в) Оксигену
… 2s 2 p .
Підготовка до заняття
172
вміти
1 2
- вивчити періодичний закон - визначати період, групу
Д. І. Менделєєва, та підгрупу, в яких
формулювання закону розміщений хімічний
Мозлі; елемент, пояснювати
- вивчити визначення розміщення у ПС s-, p-, d-
понять: група, підгрупа, та f- елементів, розрізняти
період; ізотопи і за формулою
- розглянути структуру ізотопу встановлювати
короткої та довгої форм число протонів, нейтронів,
періодичної системи електронів в атомі
1 2
- вивчити визначення - пояснювати, як
понять: атомний радіус, змінюються: атомний
енергія йонізації, радіус, енергія йонізації,
спорідненість до спорідненість до
електрона, електрона,
електронегативність; електоронегативність,
- вивчити закономірності металічні/неметалічні
змінювання зазначених властивості в періоді та
характеристик у періодах головних і побічних
та підгрупах підгрупах із зростанням
заряду ядра
- вивчити закономірності - складати формули
змінювання властивостей типових сполук хімічного
вищих оксидів та елемента, визначати
відповідних гідроксидів, хімічний характер
утворених хімічними (кислотний, основний,
елементами, в межах амфотерний) оксидів та
періоду підгрупи відповідних гідроксидів;
- пояснювати
закономірності у
змінюванні кислотно-
основних властивостей
оксидів та відповідних
гідроксидів хімічних
елементів у періоді та
173
підгрупі
- ознайомитися з - виконувати типові
алгоритмами і прикладами завдання
виконання типових завдань;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні
завдання (1-5 у переліку
завдань), переглянути
завдання (6-14), які
будуть розглядатися під
час практичного заняття
174
8 Як змінюються металічні властивості елементів у
головних підгрупах і періодах?
9 Чому у d- та f- елементів значення атомних
радіусів мають близькі значення?
Завдання
175
7 Назвіть елементи, які мають по одному електрону
на таких підрівнях: а) 3d ; б) 4d ; в) 5d . Складіть
електронні формули атомів цих елементів і зазначте їх
розміщення у ПС.
8 Скільки вільних d-орбіталей є в атомах Титану та
Ванадію? Складіть електронно-графічні схеми їх d-
підрівнів.
9 Чому елементи Сульфур і Хром знаходяться в
одній групі? Визначте: а) хімічний характер простих
речовин, утворених цими елементами; б) хімічний
характер вищих оксидів та відповідних гідроксидів,
утворених цими елементами
10 Назвіть найтиповіший неметалічний та
металічний елементи. Відповідь поясніть.
11 Чому властивості хімічних елементів
змінюються періодично, хоча заряд атомів зростає лінійно?
12 Як змінюються кислотні властивості в ряді:
H 2SiO 3 , H 3PO 4 , H 2SO 4 ? Відповідь поясніть.
13 Як змінюються основні властивості в ряді:
NaOH, Mg(OH)2 , AI(OH)3 ? Відповідь поясніть.
14 У якого з елементів значення енергії йонізації є
більшим: а) Літію чи Берилію; б) Берилію чи Бору; в)
Нітрогену чи Оксигену? Відповідь поясніть.
176
Підготовка до заняття
177
ковалентного зв’язку на
прикладі гомоядерних
сполук (Х2), визначати
кратність зв’язку і
можливість існування
сполуки або молекулярного
йона
- ознайомитися з - виконувати типові
алгоритмами і прикладами завдання
виконання типових завдань;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні
завдання (1-6 у переліку
завдань), переглянути
завдання (7-16), які
будуть розглядатися під
час практичного заняття
Завдання
179
9 Спрогнозуйте просторову форму таких молекул:
BF3 , PF3 , PF5 , ClF3 , SF6 . Які з цих молекул є полярними?
10 Поясніть значення дипольних моментів для
таких молекул: а) (CH 4 ) 0 ; б) (CF4 ) 0 ; в)
(CH3F) 1,86 ; г) (CH 2 F2 ) 1,98 ; д) (CHF3 ) 1,65 .
11 Як змінюється міцність зв’язку в ряді:
HF HCl HBr HI ? Відповідь поясніть.
12 Опишіть з позиції МВЗ електронну будову
молекули BF3 та йона BF4 .
13 Порівняйте способи утворення ковалентних
зв’язків в молекулах CH 4 , NH 3 та йоні NH 4 . Чи можуть
2
існувати йони CH 5 та NH5 ? Відповідь поясніть.
14 Як змінюється полярність зв’язку в ряді:
H 2O H 2S H 2Se H 2Te ? Відповідь поясніть.
15 Скільки σ- та π-зв’язків міститься в таких
молекулах: а) SO 2Cl 2 ; б) CH 2O ; в) CH 3COOH ?
16 Визначить порядок зв’язку та магнітні
характеристики таких частинок: Li2 , C 2 , O 2 , O 2 , F2 , F2 ,
N 2 .
2.5 Практичне заняття 5
Йонний та металічний зв’язки.
Вандерваальсові взаємодії, водневий зв’язок.
Типи кристалічних ґраток
180
Що необхідно зробити Що необхідно знати і
вміти
1 2
- вивчити визначення і - визначати сполуки з
характерні ознаки йонним та металічним
йонного та металічного зв’язками, пояснювати їх
зв’язків властивості
- розглянути: - пояснювати на конкретних
вандерваальсові взаємодії прикладах види
(орієнтаційні, індукційні, вандерваальсових взаємодій,
дисперсійні), водневий водневого зв’язку та їх вплив
зв`язок на фізичні властивості
речовин
- розглянути аморфний та - характеризувати
кристалічний стан аморфний та кристалічний
твердої речовини, стан твердої речовини,
поняття: «координаційне пояснювати поняття:
число», «енергія «координаційне число» та
кристалічної ґратки» «енергія кристалічної
ґратки», знати кубічну та
гексагональну кристалічні
структури;
- визначати тип
кристалічної ґратки за
структурними частинками
1 2
- вивчити особливості - характеризувати
атомної, йонної, залежність фізичних
молекулярної, металічної властивостей речовин
кристалічних ґраток (температури плавлення та
кипіння, теплопровідність,
електропро-відність,
розчинність у воді і
неполярних розчинниках) від
типу кристалічної ґратки
181
- ознайомитися з - пояснювати з позиції зонної
положеннями зонної теорії будови кристалів
теорії кристалів, існування провідників,
розглянути особливості напівпровідників,
будови реальних кристалів діелектриків
- ознайомитися з - виконувати типові
алгоритмами і завдання
прикладами виконання
типових завдань;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні
завдання (1-5 в переліку
завдань), переглянути
завдання (6-12), які
будуть розглядатися під
час практичного заняття
182
7 Яка роль водневих зв’язків у формуванні
структури льоду? Які дані свідчать про те, що в рідкій воді
є асоціати молекул із водневими зв’язками?
Завдання
183
11 Виберіть з наведеного переліку формул речовин
NH 3 , AsH3 , HF , HI , H 2O , C2 H5OH такі, між молекулами
яких існує явно виражений водневий зв’язок.
12 Який вид взаємодії між частинками приводить
до переходу у конденсований стан таких речовин: Ne , N 2 ,
HI , Cl2 , BF3 , H 2O .
Підготовка до заняття
184
загальні властивості реакцій, які
кислот, солей, основ у характеризують загальні
світлі ТЕД властивості кислот, солей,
основ у світлі ТЕД у
молекулярному та йонному
вигляді, складати
молекулярні рівняння
реакцій за наведеними
йонними рівняннями, знати
умови перебігу реакцій
йонного обміну до кінця
- ознайомитися з - пояснювати кислотно-
визначеннями кислот та основні властивості сполук
основ у світлі теорій у світлі теорій Бренстеда і
Бренстеда і Льюїса Льюїса
- ознайомитися з - виконувати типові
алгоритмами і прикладами завдання
виконання типових завдань;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні
завдання (1-5 у переліку
завдань), переглянути
завдання (6-10), які будуть
розглядатися під час
практичного заняття
185
3 Як можна розрахувати ступінь дисоціації? Які
чинники впливають на неї? Як класифікують електроліти
за ступенем дисоціації?
4 Якими є умови повного перебігу реакцій йонного
обміну?
5 Які загальні властивості характерні для кислот,
солей, основ?
6 У чому полягає відмінність у механізмі дисоціації
речовин із ковалентним та йонним зв’язком?
7 Як визначають кислоти та основи з позиції теорій
Бренстеда-Лоурі та Льюїса?
Завдання
186
5 Складіть молекулярні та йонні рівняння реакцій
взаємодії купрум(ІІ) хлориду з представниками таких
класів неорганічних речовин: а) кислот; б) лугів; в) солей.
6 Складіть рівняння електролітичної дисоціації
таких електролітів: NaHCO3 , NaOH , CrOHCl 2 , KNaSO 4 ,
Al(OH) 2 NO3 , NH 4 K 2 PO 4 , K 2Cr2O7 .
7 Складіть рівняння хімічних реакцій, які
відбуваються між такими речовинами: а) Al(OH)3 і HNO3 ;
б) NH 4Cl і KOH ; в) K 2SO3 і H 2SO 4 ; г) AI(OH) 2 NO3 і
HNO3 .
8 Складіть молекулярні рівняння хімічних реакцій
за наведеними скороченими йонними:
а) Cu (OH) 2 2H Cu 2 2H 2O ;
3 3
б) Al 6OH [Al(OH) 6 ] ;
_
в) HCO3 OH CO32 H 2O ;
г) Cu 2 S2 CuS .
9 Складіть молекулярні та йонні рівняння реакцій
взаємодії барій гідроксиду з представниками таких класів
неорганічних речовин: а) кислот; б) амфотерних
гідроксидів; в) кислотних оксидів; г) солей.
10 Складіть молекулярні та йонні рівняння реакцій
взаємодії хлоридної кислоти з представниками таких
класів неорганічних речовин, як: а) луги; б) амфотерні
гідроксиди; в) метали; г) солі; д) основні оксиди.
187
2.7 Практичне заняття 7
Рівновага в розчинах електролітів
188
значеннями добутку
розчинності
1 2
- вивчити різні випадки - за формулою солі
гідролізу солей, фактори, прогнозувати можливість
що впливають на нього, перебігу реакції її гідролізу і
випадки необоротного передбачати реакцію
гідролізу, кількісні
середовища в її розчині,
характеристики гідролізу - складати рівняння реакцій
ступінь і константу гідролізу в йонному та
молекулярному вигляді,
пояснювати випадки
необоротного гідролізу
- ознайомитися з - виконувати типові
алгоритмами і прикладами завдання
виконання типових
завдань;:
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні
завдання (1-5 у переліку
завдань), переглянути
завдання (6-10 у переліку
завдань), які будуть
розглядатися під час
практичного заняття
189
інформативною: ступінь чи константа дисоціації?
Відповідь поясніть.
3 Що називається гідролізом солей? Які солі
підлягають гідролізу, а які ні? Наведіть приклади.
4 Які фактори впливають на гідроліз?
5 Як можна посилити гідроліз солі, який
відбувається за катіоном?
6 Яка реакція середовища встановлюється в розчині
солі, що гідролізується за аніоном?
7 Якими є умови випадіння і розчинення осаду
важкорозчинного електроліту?
Завдання
190
6 При якій концентрації розчину (моль/л) ступінь
дисоціації кислоти становитиме 3%? Константа дисоціації
кислоти дорівнює 1 10 9 .
7 Розрахуйте концентрацію катіонів Гідрогену
(моль/л) у 0,02 М розчині сульфітної кислоти (
K1 (H 2SO3 ) 1,7 102 ), дисоціацією кислоти за другим
ступенем можна знехтувати.
8 Чи утвориться осад при змішуванні 0,005 М
розчину MnSO 4 та 0,003 М розчину ( NH 4 ) 2 S однакових
об`ємів? Добуток розчинності MnS дорівнює 5,6 10 15 .
9 Для таких солей: а) алюміній сульфат; б) цинк
хлорид; в) калій карбонат; г) амоній ціанід складіть
рівняння гідролізу за першим ступенем у молекулярному
та йонному вигляді і назвіть реакцію середовища.
10 При змішуванні розчинів алюміній хлориду та
амоній сульфіду утворюється осад алюміній гідроксиду.
Складіть рівняння цієї хімічної реакції у молекулярному та
йонному вигляді.
191
визначення понять: «ступінь окиснення елементів у
окиснення», «процес формулах речовин та
окиснення», «процес йонів;
відновлення», «окисник», - визначати: окисники та
«відновник»; відновники, процеси
- вивчити (повторити) окиснення та
правила визначення ступеня відновлення, складати
окиснення елементів у схеми цих процесів
сполуках
1 2
- вивчити типи окисно- - визначати тип окисно-
відновних реакцій відновної реакції
(міжмолекулярні,
внутрішньомолекулярні,
диспропорціонування)
- ознайомитися з - виконувати типові
алгоритмами і прикладами завдання
виконання типових завдань;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні завдання
( 1-5 у переліку завдань),
переглянути завдання (6-12),
які будуть розглядатися під
час практичного заняття
192
2 Схарактеризуйте процеси окиснення та
відновлення. Наведіть приклади цих процесів.
3 Дайте визначення понять «окисник» та
«відновник». Наведіть приклади типових окисників та
відновників.
4 Як змінюється ступінь окиснення елемента в
результаті: а) приєднання електронів; б) віддавання
електронів?
5 Які речовини здатні вступати у реакції
диспропорціонування?
6 Які речовини здатні підлягати
внутрішньомолекулярним окисно-відновним реакціям?
Завдання
193
в) P KOH H 2O PH 3 KH 2 PO 2 ;
г) HCl CrO3 CrCl3 Cl 2 H 2O .
5 Які з наведених речовин: PbO 2 , NH3 , HNO 2 ,
Na 2S , Na 2SO3 , HNO3 , K 2Cr2O7 , PH 3 можуть виявляти:
а) тільки окисні властивості; б) тільки відновні
властивості; в)окисно-відновну двоїстість? Відповідь
поясніть.
6 Визначте ступені окиснення елементів у таких
сполуках: SO 2 , HNO3 , KMnO 4 , PO 34 , NH 4 NO3 , PH 3 ,
KClO3 , FeSO4 , K 4 [Fe(CN)6 ] , N 2 , KNO 2 , C2 H5OH ,
CH 3COH , C6 H12O 6 , C6 H 5CH 3 .
7 Заповніть пропуски в наведених схемах, назвіть
процеси окиснення та відновлення:
а) ; б) ;
в) ; г)
8 За наведеними схемами рівнянь хімічних реакцій
визначить типи окисно-відновних реакцій:
а) KClO3 KCl O 2 ;
б) NH 3 O 2 NO 2 H 2O ;
в) HNO2 HNO3 NO H 2O ;
г) HNO3 Cu Cu ( NO3 ) 2 NO H 2O .
9 Які з наведених речовин: H 2S , H 2SO 4 , Fe ; SO 2 ,
HNO3 , NH 3 , H 2O2 ; N 2 можуть виявляти: а)тільки окисні
властивості; б) тільки відновні властивості; в)окисно-
відновну двоїстість? Відповідь поясніть.
10 До якого ступеня окиснення відновлюється
Манган у складі калій перманганату: а) у кислому
середовищі; б) у нейтральному середовищі; в) у лужному
середовищі? Складіть схеми названих процесів, напишіть
формули відповідних сполук Мангану.
194
11 Які максимальні і мінімальні значення ступенів
окиснення є характерними для таких елементів: Fe , F , O ,
S , N , Mn , Cl ? Відповідь поясніть.
12 Які з перелічених йонів здатні виявляти відновні
властивості: Cu 2 , Sn 2 , Cl , VO3 , S2 , Fe 2 , Al3 ?
Відповідь поясніть.
Підготовка до заняття
195
алгоритмами і прикладами завдання
виконання типових завдань;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні
завдання (1 у переліку
завдань), переглянути
завдання (2-4), які будуть
розглядатися під час
практичного заняття
Запитання до практичного заняття
Завдання
196
л) KClO3 KCl O 2 ;
м) NH 4 NO2 N 2 H 2O ;
н) Au 2O3 Au O 2 ;
о) HCl CrO3 CrCl3 Cl 2 H 2O ;
п) SO 2 Br2 H 2O HBr H 2SO 4 ;
р) P KOH H 2O PH 3 KH 2 PO 2 ;
с) H 2SO3 H 2S S H 2O .
2 Розставте коефіцієнти у схемах рівнянь хімічних
реакцій методом електронного балансу, визначте тип ОВР:
а) Fe(OH) 2 O 2 H 2O Fe(OH)3 ;
б) H 2S O 2 SO 2 H 2O ;
в) ;
г) Na H 2SO 4 (конц ) Na 2SO 4 Na 2S H 2O ;
д) KMnO4 K 2SO3 H 2SO 4 MnSO4 K 2SO 4 H 2O ;
е) KMnO4 KNO2 H 2O MnO2 KNO3 KOH ;
ж) K 2Cr2O7 K 2SO 3 H 2SO 4 Cr2 (SO 4 )3 K 2SO 4 H 2O ;
з) Cr (OH)3 Br2 NaOH Na 2CrO 4 NaBr H 2O ;
и) H 2O 2 H 2O O 2 ;
к) KClO 3 KCl O 2 ;
л) H3PO3 H3PO 4 PH 3 ;
м) Cu ( NO 3 ) 2 CuO NO 2 O 2 .
3 Розставте коефіцієнти методом електронного
балансу у схемах рівнянь хімічних реакцій, в яких три
елементи змінюють свій ступінь окиснення:
а) FeS2 O 2 Fe 2O3 SO 2 ;
б) As2S3 HNO3 H 3AsO4 H 2SO 4 NO ;
в) AgNO3 Ag NO 2 O 2 ;
г) V2S3 KMnO4 HCl H 6 V10O 28 S MnCl2 KCl H 2O .
197
4 Розставте коефіцієнти методом електронного
балансу у схемах рівнянь хімічних реакцій, в яких беруть
участь органічні речовини.
а) CuO C 2 H 5CH 2OH C 2 H 5COH MnSO 4 K 2SO 4 H 2O ;
б) ;
в) K 2 Cr2 O 7 (COOH) 2 H 2SO 4 Cr2 (SO 4 ) 3 CO 2 K 2SO 4 H 2 O .
Підготовка до заняття
198
Фарадея; проводити
розрахунки за законом
Фарадея
- ознайомитися з - пояснювати
застосуванням електролізу у застосування
промисловості електролізу для
добування речовин,
отримання гальванічного
покриття,
електрохімічного
захисту металів
1 2
- ознайомитися з - виконувати типові
алгоритмами і прикладами завдання
виконання типових завдань;
- обдумати відповіді на
запропоновані до заняття
запитання;
- виконати домашні завдання
(1-5 у переліку завдань),
переглянути завдання (6-13),
які будуть розглядатися під
час практичного заняття
199
4 Сформулюйте правила відновлення на катоді.
5 Сформулюйте правила окиснення на аноді.
6 Поясніть галузі застосування електролізу у
промисловості.
Завдання
200
електролізу ці катіони будуть відновлюватися з суміші?
Відповідь поясніть.
9 Розрахуйте об’єм водню (н. у.), який виділиться
при пропусканні електричного струму силою 3 А протягом
1 години крізь водний розчин сульфатної кислоти
10 Під час електролізу розчину хром(ІІІ) сульфату
струмом силою 2 А маса катоду збільшилася на 8г.
Протягом якого часу проводили електроліз?
11 Під час проходження електричного струму крізь
розчин солі тривалентного металу струму силою 1,5 А
протягом 30 хвилин на катоді виділилося 1,071 г металу.
Визначте, який метал виділився на катоді.
12 Розрахуйте об’єм хлору (н. у.), що виділився на
аноді з розчину натрій хлориду за 10 годин за наявності
струму силою 30 А при виході хлору за струмом 90%.
13 Розрахуйте масу цинку, яка виділилася на катоді
з розчину цинк сульфату через 15 хвилин після початку
проведення електролізу за наявності струму силою 26,8 А
при виході цинку за струмом 55%.
201
РОЗДІЛ 3
ПІДГОТОВКА ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ
202
3 Дати відповіді на контрольні запитання і вправи в
письмовій формі у лабораторному журналі.
4 У лабораторному журналі зазначити тему і мету
роботи, лабораторне обладнання і реактиви, назви
дослідів; стисло описати методику їх проведення.
5 Підготуватися до пояснення хімічної сутності
дослідів.
Студенти, які не підготувалися до лабораторної
роботи, не допускаються до її виконання.
Під час виконання роботи у лабораторному
журналі обов’язково слід зазначити результати
спостережень, скласти рівняння проведених хімічних
реакцій і зробити висновки. Записи, зроблені у
лабораторному журналі, є звітом студента про виконану
роботу.
Під час проведення дослідів необхідно чітко
дотримуватися правил техніки безпеки, виконувати
досліди за описаною методикою, дбайливо ставитися до
лабораторного обладнання, не витрачати зайвої кількості
реактивів.
Теоретична частина
203
), для ендотермічних реакцій, що супроводжуються
поглинанням тепла, ентальпія системи збільшується (
).
За законом Гесса тепловий ефект реакції залежить
лише від початкового та кінцевого стану системи і не
залежить від проміжних стадій процесу. Згідно із законом
Гесса тепловий ефект реакції дорівнює сумі теплот
утворення продуктів реакції за винятком суми теплот
утворення реагентів (з урахуванням коефіцієнтів, що
стоять у рівнянні реакції перед формулами відповідних
речовин). Наприклад, тепловий ефект реакції
204
термометром.
Практична частина
205
а) за виском – чи горизонтально встановлені терези;
неправильність положення усувається за допомогою
установлювальних гвинтів;
б) за відхиленням стрілки від середини шкали в обидва
боки при відкритому аретирі – чи перебувають терези
в рівновазі; якщо відхилення неоднакові, звернутися до
лаборанта.
4 На шальки терезів не можна ставити гарячі або
брудні предмети.
5 Класти на терези важки і предмети, які зважуються,
а також знімати їх із шальок можна лише при
аретованих терезах.
6 Предмет, який зважується, потрібно класти на ліву
шальку терезів. Хімічні реактиви зважують на
годинниковому склі, в бюксі або на папері.
7 Важки необхідно ставити на праву шальку терезів і
ніколи не класти поряд із предметом, який зважують
8 Важки можна брати тільки пінцетом; вони повинні
знаходитися або на шальці терезів, або на своїх місцях
у коробочці для зберігання.
9 Під час виконання однієї роботи всі зважування
необхідно проводити на одних і тих самих терезах із
одним набором важків.
10 Під час зважування важки необхідно ставити на
шальку, починаючи з найбільшої і поступово
переходячи до найменшої.
11 Після закінчення зважування записати ціну всіх
покладених на шальку терезів важків і порахувати їх
суму. Після цього покласти важки у коробочку для
зберігання.
206
розміру. Стінки стаканів не повинні стикатися. Для того
щоб зменшити втрати теплоти крізь стінки внутрішнього
стакана, між ними помістити прокладки. Внутрішній
стакан закрити кришкою з трьома отворами, в які опустити
термометр, мішалку, лійку для вливання розчинів.
Зважити внутрішній стакан на технохімічних
терезах і налити в нього 50 мл розчину лугу, відміряного
мірним циліндром; поставити стакан у калориметр.
Відміряти іншим мірним циліндром 50 мл розчину кислоти
і залишити поряд з калориметром на 3-4 хвилини для
вирівнювання температури. Визначити початкову
температуру калориметра ( ).
При постійному помішуванні швидко долити крізь
лійку розчин кислоти до розчину лугу. Відмітити найвищу
температуру, яку показує термометр, після змішування
розчинів ( ). Розрахувати різницю .
Розрахувати теплоту , яка виділилася в калориметрі, за
формулою
,
де – теплоємність системи.
Теплоємність системи можна розрахувати за
формулою
,
де – питома теплоємність скла, яка дорівнює
; - маса калориметричного стакана;
– питома теплоємність розчину, яку беруть такою, що
дорівнює ; – маса розчину.
Маса розчину ,
де – об’єм розчину кислоти; - густина розчину
кислоти, що дорівнює 1,02 г/см ; 3
– об’єм розчину
лугу; – густина розчину лугу, що дорівнює 1,04 г/см3.
Тепловий ефект реакції нейтралізації, Дж/моль,
207
розрахувати за формулою
.
Результати досліду записати в таблицю за такою
формою:
калориметричног
Маса розчину
о стакана m1,г
q=∆tcm, кДж
∆t=∆t2-∆t1
Система
Маса
кДж/моль
m2, г
Дж/моль
t1
t2
Теоретична частина
208
об`ємі реакційної системи.
Швидкість реакції залежить від: 1) концентрації
реагуючих речовин; 2) природи реагуючих речовин; 3)
температури реакційної суміші; 4) наявності каталізатора у
системі.
Якщо один із реагентів перебуває у твердій фазі, то
швидкість хімічної реакції залежить від загальної поверхні
твердої речовини (або від ступеня його подрібненості). Під
час перебігу реакції у газовій фазі швидкість реакції
визначається парціальним тиском реагентів.
Вплив концентрації реагентів на швидкість хімічної
реакції можна описати за допомогою закону діючих мас,
відкритого К.М. Гульдбергом та П. Вааге в 1864-1867рр.
Для елементарних реакцій він має таке формулювання:
швидкість хімічної реакції при даній температурі прямо
пропорційна добутку концентрацій реагентів, взятих у
степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам у
рівнянні реакції. Для реакції у загальному вигляді
швидкість згідно із законом діючих мас
можна виразити співвідношенням
,
де та – молярні концентрації реагентів А та В;
– константа швидкості даної реакції, яка чисельно
дорівнює , якщо концентрації реагентів дорівнюють
одиниці.
Вплив температури на швидкість хімічної реакції
можна описати за допомогою правила Вант-Гоффа.
Згідно із правилом Вант-Гоффа при підвищенні
(зниженні) температури на 100 С швидкість хімічної
реакції зростає (зменшується) в 2-4 рази:
або ,
де та – швидкості хімічної реакції при
відповідних температурах; та – час перебігу
209
хімічної реакції при відповідних температурах; -
температурний коефіцієнт Вант-Гоффа, який може
набувати значення в інтервалі 2-4.
Каталізом називають зміну швидкості хімічної
реакції, яка відбувається за наявності каталізаторів.
Каталізатори – речовини, які змінюють швидкість хімічної
реакції внаслідок багаторазової участі у проміжній
хімічній взаємодії з реагентом реакції, проте після кожного
циклу проміжної взаємодії відновлюють свій хімічний
склад. Розрізняють гомогенний і гетерогенний каталіз. У
гомогенному каталізі каталізатор і реагуючі речовини
перебувають в одній фазі, а при гетерогенному – у різних
фазах.
Практична частина
210
фільтрувальний папір, скляні палички, пробірки; розчини:
натрій тіосульфату (0,5 Н), сульфатної кислоти (2 Н),
хлоридної кислоти (ρ=1,19г/см3), ферум(ІІІ) хлориду (0,5
Н), амоній тіоціонату (0,5 Н), купрум(ІІ) сульфату(0,5 Н).
211
початку потрапляння краплі у пробірку і до появи помітної
опалесценції. Провести аналогічні досліди в другій та
третій пробірках.
За даними дослідів розрахувати величини,
пропорційні швидкості хімічної реакції. Результати
записати в таблицю за такою формою:
Об’єм,
Час до початку
Величина,
помутніння, с
Концентрація
кількість крапель
пропорційна
пробірки
розчину
Na2S2O3
Номер
швидкості,
Na2S2O3
H2SO4
H2O
1 5 10 1 С
2 10 5 1 2С
3 15 - 1 3С
212
з розчином натрій тіосульфату додати 1 краплю сульфатної
кислоти і відмітити час від потрапляння краплі в розчин до
появи опалесценції.
Б Приготувати термостат: змішати у хімічному
стакані воду кімнатної температури з гарячою водою, щоб
температура стала вища за кімнатну на 100С, і поставити в
неї пробірку з розчином натрій тіосульфату. Через 5
хвилин додати в пробірку 1 краплю сульфатної кислоти і
відмітити час перебігу реакції при даній температурі.
Вийняти цю пробірку зі стакана.
В Провести дослід, аналогічний досліду Б,
змішуючи воду у термостаті таким чином, щоб її
температура була вища за кімнатну на 200С.
Результати дослідів записати в таблицю за такою
формою:
214
та 2.2.1-2.2.4 посібника [3].
Теоретична частина
215
перебуває у стані хімічної рівноваги, подіяти ззовні
(змінювати концентрацію, тиск, температуру), то в цій
системі з більшою швидкістю відбуваються процеси, які
послаблюють надану дію.
хромат-іон дихромат-іон
(жовтий) (оранжевий),
яка легко зміщується при зміні концентрації йонів
Гідрогену.
У пробірку налити 1 мл розчину калій дихромату і
долити такий самий об’єм розчину калій гідроксиду.
Спостерігати перехід забарвлення. Потім до цього ж
розчину додавати розчин сульфатної кислоти до того часу,
поки забарвлення розчину не стане таким, яким було
спочатку. Пояснити результати досліду, виходячи з
принципу Ле Шательє - Брауна.
Теоретична частина
218
називається розчинністю.
Розчином називають гомогенну систему змінного
складу, що складається з двох або більшого числа
компонентів.
Концентрація насиченого розчину є мірою
розчинності речовини, яку виражають масою речовини, що
міститься у 100 г розчинника при даній температурі.
Розчин називається насиченим, якщо він перебуває в
термодинамічній рівновазі з осадом розчиненої речовини .
Якщо в рідині розчинена нелетка речовина, то тиск
насиченої пари над розчином менше, ніж над чистим
розчинником. Одночасно зі зниженням тиску пари над
розчином спостерігається зміна його температури кипіння
та замерзання; температури кипіння розчинів
підвищуються, а температури замерзання знижуються
порівняно з температурами, які характеризують чисті
розчинники.
Відносне зниження температури замерзання або
відносне підвищення температури кипіння розчину
пропорційне його концентрації:
,
де – константа розчинника (кріоскопічна або
ебуліоскопічна ); –моляльна концентрація
розчину.
Оскільки , де - маса речовини (г) в
1000 г розчинника; – молярна маса, наведене рівняння
можна подати у вигляді:
, .
Отже використовуючи табличне значення
величини для розчинника, визначаючи масу речовини
та у приладі, можна розрахувати розчиненої
речовини.
Молярна маса розчиненої речовини може бути
також визначена способом вимірювання осмотичного
219
тиску розчину (π) та розрахована за рівнянням Вант-
Гоффа:
, .
Практична частина
220
внести невеличку кількість кристаликів йоду, третю і
четверту пробірки одразу закрити пробками і збовтати
пробірки. Відмітити колір та інтенсивність забарвлення
розчинів залежно від розчинника.
Б Декілька кристаликів йоду помістити у велику
пробірку і нагріти. Звернути увагу на колір парів йоду,
порівняти його із забарвленням розчинів. Чим пояснюється
відмінність забарвлення пари йоду порівняно із
забарвленням його розчинів?
221
кристалізацію розчину за рахунок тертя скляною паличкою
по стінці пробірки.
Зробити висновок про спосіб приготування
пересиченого розчину та тепловий ефект процесу
кристалізації.
Теоретична частина
223
необхідність приготування розчинів різних речовин
заданого складу – певної молярної концентрації або
масової частки розчиненої речовини. Для цього як вихідні
беруть тверді речовини або їх концентровані розчини і
розчинник (найчастіше – воду).
Необхідну масу твердої речовини зважують на
технохімічних (за необхідності – на аналітичних) терезах, а
об’єми води чи іншого розчинника або розчину відміряють
за допомогою чистого мірного посуду.
Практична частина
224
масовою часткою солі.
Зробити необхідні для приготування розчину
розрахунки: розрахувати масу солі та об’єм води. Зважити
сіль на технохімічних терезах і відміряти об’єм води у
мірному циліндрі. Пересипати в хімічний стакан сіль і
додати воду. Розмішувати сіль скляною паличкою до
повного її розчинення.
За значеннями, наведеними у таблиці 3.1,
встановити теоретичне значення густини отриманого
розчину і вибрати відповідний ареометр.
Таблиця 3.1 – Густина водних розчинів
Теоретична частина
226
мінеральних кислот (
та ін.), основи лужних та лужноземельних металів.
У електролітів середньої сили в 0,1 М
розчинах; до таких відносять, наприклад,
. У слабких електролітів
в 0,1 М розчинах; до таких відносять,
наприклад,
та ін., а також більшість
багатокислотних основ та і .
Багатоосновні кислоти та багатокислотні основи
дисоціюють ступінчасто.
Крім ступеня дисоціації, стан слабких електролітів
характеризує константа дисоціації (константа
рівноваги процесу дисоціації). Наприклад, для
:
227
приводить до підвищення ступеня дисоціації електроліту.
Практична частина
228
У пробірки під номерами 1, 2, 4, 5 додавати по краплях
розчин калій гідроксиду до появи осадів, у пробірку під
номером 3 – розчин хлоридної кислоти. Отримані осади
поділити на дві частини. До першої частини осадів долити
надлишок розчину калій гідроксиду, а до другої частини
осадів долити розчин хлоридної кислоти. В яких випадках
відбувається розчинення того чи іншого осаду? Скласти
рівняння проведених хімічних реакцій. Зробити висновок
про кислотно-основні властивості гідроксидів: назвати
серед них основи, амфотерні гідроксиди та кислоти.
Заповнити таблицю за такою формою:
229
0,065
0,069
0,071
у кислому у лужному
середовищі середовищі
230
А У пробірку налити 2 мл розчину оцтової кислоти
(0,1 Н) і додати 1 краплю метилового оранжевого. Під
впливом яких йонів метиловий оранжевий набув рожевого
забарвлення? Вміст пробірки розлити порівну у дві
пробірки. Одну пробірку з оцтовою кислотою залишити як
контрольну, а в іншу внести 2-3 мікрошпателі натрій
ацетату і ретельно збовтати пробірку. Порівняти
забарвлення отриманого розчину із забарвленням розчину
у контрольній пробірці. На зміну концентрації яких йонів
вказує зміна забарвлення метилового оранжевого? Скласти
рівняння дисоціації оцтової кислоти і вираз константи її
дисоціації. Пояснити, як зміщується рівновага дисоціації
кислоти при додаванні до неї натрій ацетату. Як
змінюється при цьому ступінь дисоціації оцтової кислоти і
концентрація катіонів ?
Б У пробірку налити 2 мл розчину амоній
гідроксиду (0,1 Н) і додати 1 краплю фенолфталеїну. Під
впливом яких йонів фенолфталеїн набув малинового
забарвлення? Вміст пробірки розлити порівну у дві
пробірки. Одну пробірку з амоній гідроксидом залишити
як контрольну, а в іншу внести 2-3 мікрошпателі амоній
хлориду і ретельно збовтати пробірку. Порівняти
забарвлення отриманого розчину із забарвленням розчину
у контрольній пробірці. Про зміну концентрації яких йонів
свідчить зміна забарвлення фенолфталеїну? Скласти
рівняння дисоціації амоній гідроксиду і вираз константи
його дисоціації. Пояснити, як зміщується рівновага
дисоціації амоній гідроксиду при додаванні до нього
амоній хлориду. Як змінюється при цьому ступінь
дисоціації амоній гідроксиду і концентрація катіонів
?
231
Опрацювати підрозділи 10.1-10.5 підручника [6] та
підрозділи 3.2.3- 3.2.5 посібника [6].
Теоретична частина
232
;
233
2 Які з перелічених солей K3PO4, Al2(SO4)3, NaNO3,
CaCO3, Cr2S3,: а) не підлягають гідролізу; б) гідролізуються
за катіоном; в) гідролізуються за аніоном; г)
гідролізуються за катіоном і аніоном?
3 В який бік зміститься рівновага гідролізу натрій
ортофосфату, якщо до розчину додати луг?
4 Яка речовина випадає в осад при змішуванні
розчинів натрій карбонату та алюміній сульфату? Складіть
рівняння хімічної реакції.
Практична частина
середовища
Висновок про
пробірки
Формула
Реакція
Номер
235
забарвлення метилового оранжевого більш інтенсивне? В
розчині якої солі концентрація катіонів Гідрогену більша?
Ступінь гідролізу якої солі більший? Чому?
Скласти рівняння реакцій гідролізу солей. Зробити
загальний висновок про вплив сили кислоти і основи,
якими утворена сіль, на ступінь її гідролізу.
236
Комплексними називають сполуки, у вузлах
кристалічних ґраток яких містяться комплексні йони, що
зберігаються при розчиненні або розплавленні сполуки.
Реакції, у результаті яких утворюються комплексні
сполуки, називаються реакціями комплексоутворення,
наприклад:
,
.
У водних розчинах комплексні сполуки дисоціюють
як сильні електроліти з утворенням комплексних йонів:
.
Комплексні йони дисоціюють оборотно:
.
Дисоціацію комплексних йонів можна
охарактеризувати константою рівноваги, яка називається
константою нестійкості . Чим менша константа
нестійкості, тим більш міцним є комплексний йон. Для
йона вираз константи нестійкості має такий
вигляд:
237
1 З яких частинок складається комплексна сполука?
Які частинки є комлексоутворювачами в комплексному
йоні? Що показує координаційне число в комплексному
йоні?
2 Визначити ступінь окиснення та координаційне
число комплексоутворювача в таких сполуках:
, ,
.
3 Який із наведених комплексних йонів є найбільш
стійким:
а) , ;
б) , .
Практична частина
240
3.9 Лабораторна робота 9
Окисно-відновні реакції
Теоретична частина
241
окиснення, наприклад , , , залежно від
реагента, з яким вступають у взаємодію, здатні виявляти як
окисні, так і відновні властивості.
Окисно-відновні реакції поділяють на:
міжмолекулярні, внутрішньомолекулярні та
диспропорціонування.
До міжмолекулярних відносять такі, в яких
елементи окисника та відновника входять до складу різних
речовин, наприклад:
,
Практична частина
243
У дві пробірки насипати по 1 мікрошпателю: у
першу - калій броміду, у другу – калій йодиду. В кожну
пробірку додати по декілька крапель концентрованої
сульфатної кислоти. Спостерігати за зміною забарвлення у
пробірках, звернути увагу на запах газів, що виділяються
( сірчистий газ та сірководень).
Скласти рівняння хімічних реакцій, розставити в
них коефіцієнти методом електронного балансу. Зробити
висновок про відновну активність галогенідів.
245
, , -– безбарвні гази, - бурий. Розставити
коефіцієнти методом електронного балансу, вказати
окисник та відновник у складі купрум(ІІ) нітрату.
Теоретична частина
247
й того ж електроліту, проте з різною концентрацією йонів.
Такий гальванічний елемент називається концентраційним.
Практична частина
248
пластинками. З розчинів яких солей витісняються метали?
Записати метали в порядку зменшення їх відновної
активності. Порівняти експериментальний ряд металів з їх
положенням в електрохімічному ряді напруг.
249
ЕРС з розрахованим теоретично. Визначити відносну
похибку вимірювання.
Теоретична частина
250
тощо), наприклад: корозія двигунів внутрішнього
згоряння, деталей турбін, ракетних двигунів;
корозія у неелектролітах струмонепровідних рідинах
(Br2, нафта і нафтопродукти).
Наведемо схему корозії металу в атмосфері кисню:
.
Електрохімічна корозія це руйнування металів у
середовищах з йонною провідністю, при якому
відбувається просторове перенесення електронів і
виникнення електричного струму.
Як випливає із визначення, процеси йонізації атомів
металу і відновлення окиснювального компонента із
корозійного середовища відбуваються хоч і одночасно,
однак не в єдиному акті (на різних ділянках), а їх
швидкості залежать від величин електродних потенціалів
металу.
Сутність електрохімічної корозії полягає в
анодному розчиненні металу ( ) на
тих ділянках, яким відповідає більш від’ємне значення
електродного потенціалу, і катодному відновленні
окисника із навколишнього середовища (
) на тих ділянках, де електродний
потенціал має більш додатне значення, завдяки чому самі
катодні ділянки зберігають свою цілісність.
Окисниками при електрохімічній корозії найчастіше
бувають О2 і Cl2 у вологому повітрі, йони Н+, Fe3+, NO3
тощо. Взагалі середовищем електрохімічної корозії може
бути: електроліт (водні розчини кислот, солей, лугів,
морська вода); вологий газ; вологий ґрунт.
Здебільшого на катодних ділянках спостерігається
йонізація (відновлення) кисню відповідно до схем:
– у нейтральному чи лужному середовищі:
В;
251
– у кислому середовищі:
В;
а також виділення водню:
252
1 Складіть схеми корозійного гальванічного
елемента, утвореного залізом, що контактує з міддю в
кислому середовищі. Складіть рівняння реакцій, що
відбуваються на катодній та анодній ділянках елемента.
2 Поясніть сутність процесів корозії, покритого
цинком, і заліза, покритого оловом. Складіть рівняння
відповідних реакцій.
3 Який метал у парі залізо-нікель буде розчинятися
в розбавленому розчині оцтової кислоти? З поверхні якого
металу буде виділятися водень?
Практична частина
253
Наповнити наполовину дві пробірки дистильованою
водою, додати в кожну пробірку 2-3 краплі розчину калій
гексаціаноферату(ІІІ) (гексаціаноферат(III) - іон утворює з
катіонами сполуку, яка має інтенсивне синє
забарвлення). Перемішати розчини скляною паличкою. В
одну пробірку помістити смужку оцинкованого заліза, в
іншу – лудженого. В якій пробірці спостерігається поява
синього забарвлення у розчині навколо металевої
пластинки? Пояснити причину появи у розчині катіонів
. Скласти рівняння реакцій, що відбуваються на
катодній та анодній ділянках гальванічних пар: та
.
254
концентрованим розчином нітратної кислоти. Сполоснути
цвях водою і знову помістити в нітратну кислоту. Промити
цвях.
В одну пробірку з розчином сульфатної кислоти
помістити цвях, який піддали пасивації, в іншу – цвях,
який не піддавали пасивації. Звернути увагу на швидкість
виділення водню з поверхні заліза в обох пробірках.
Пояснити результати спостережень, відзначити роль
оксидної плівки відносно корозії. Скласти рівняння
відповідних хімічних реакцій.
Теоретична частина
255
розчинах, і виявляють сильні відновні властивості (
).
За зовнішнім виглядом вони є металами сріблясто-
білого кольору. Виявляючи високу хімічну активність,
метали ІІА-групи утворюють бінарні сполуки в результаті
взаємодії з киснем – оксиди МеО, з воднем – гідриди
МеН2, з галогенами галогеніди MeГ2, з азотом – нітриди
Ме3N2, з сіркою – сульфіди MeS, з вуглецем – карбіди,
склад яких для лужних металів відповідає загальній
формулі MeC2, а для Магнію і Берилію – Mg3C4 і Be2C. При
гідролітичному розкладанні карбіди лужних металів дають
ацетилен, а карбіди Магнію і Берилію – відповідно пропін
(С3Н4) і метан (СН4). Кальцій, стронцій, барій реагують з
водою за звичайної температури з утворенням лужних
розчинів: Me + 2H2O = Me(OH)2 +H2, тому вони мають
групову назву – лужноземельні метали. Берилій з водою
не взаємодіє; магній реагує з киплячою водою.
Берилій гідроксид виявляє амфотерні властивості,
магній гідроксид є слабкою основою, а гідроксиди
кальцію, стронцію, барію належать до сильних основ.
Розведений прозорий розчин Ca(OH)2 називають вапняною
водою, насичений – вапняним молоком, а розчин Ва(ОН)2
– баритовою водою. Магнію гідроксид розчиняється в
солях амонію завдяки утворенню розчину амоніаку:
256
Контрольні запитання і вправи
Практична частина
257
ДОСЛІД 3.12.1 Забарвлення полум’я солями
лужноземельних металів
Ніхромовий дріт, ретельно очищений від домішок,
помістити в насичений розчин кальцій хлориду, а потім
перенести у полум’я. Відмітити забарвлення полум’я.
Повторити дослід із розчинами солей Cтронцію та Барію.
Описати спостереження.
(Очищення ніхромового дроту: помістити в розчин
концентрованої хлоридної кислоти, після цього
прожарити у полум’ї, чистий дріт не повинен
забарвлювати полум’я).
258
ДОСЛІД 3.12.4 Добування магній гідроксиду і його
взаємодія з водою
Взяти тигельними щипцями 1 см магнієвої стрічки і
запалити її у полум’ї. Після того як магній загориться,
винести його з полум’я та тримати над порцеляновою
чашкою. Магній оксид, що утворився, помістити у
порцелянову чашку, налити у неї 2 мл дистильованої води,
розмішати скляною паличкою і перелити вміст чашки у
пробірку. Чому утворений розчин каламутний? Довести
утворення в розчині магній гідроксиду, додавши одну
краплю фенолфталеїну.
Скласти рівняння хімічних реакцій утворення
магній оксиду при горінні магнію та взаємодії магній
оксиду з водою.
259
Список літератури для оформлення роботи і підготовки
теоретичного матеріалу
Опрацювати розділ «Головна підгрупа другої групи»
посібника [1] і 5.5 посібника [3].
Теоретична частина
260
Алюміній легко взаємодіє з водою після видалення
з його поверхні оксидної плівки, витісняє водень з
хлоридної і розбавленої сульфатної кислот, за кімнатної
температури завдяки пасивації виявляє стійкість до дуже
концентрованих розчинів нітратної і сульфатної кислот,
легко розчиняється у розчинах лугів з утворенням
аніонного комплексу .
Алюміній широко використовується в
електротехніці завдяки високій електро- і
теплопровідності. Оскільки він є легким металом, тому
широко застосовується у конструкціях, власна маса яких
має вирішальне значення(ракети, літаки), для виготовлення
побутових речей, тари. Застосовують як чистий алюміній,
так і його сплави: дюралюмін, електрон, силумін, магналій.
Дюралюмін – основний матеріал у літакобудуванні.
Велика кількість алюмінію витрачається на виготовлення
проводів. Порошкоподібний алюміній використовують як
сріблясту фарбу.
Оксид і гідроксид Алюмінію є амфотерними
сполуками з перевагою основних властивостей.
Солі алюмінію, утворені сильними кислотами,
підлягають гідролізу у водних розчинах і мають кислу
реакцію середовища. Солі слабких кислот (АI 2S3, AI2(CO3)3
та ін.) гідролізуються необоротно.
У комплексних сполуках, утворених йоном АІ3+,
його координаційне число дорівнює 4 і 6 (наприклад
Na[AI(OH)4] і Na3 [AI(OH)6]).
Практична частина
262
натрій гідроксиду (2 Н), хлоридної кислоти (2 Н, ρ=1,19
г/см3), сульфатної кислоти (2 Н, ρ=1,84 г/см 3),
нітратної кислоти (ρ=1,4 г/см 3), алюміній хлориду
(0,5 Н), алюміній сульфату (0,5 Н), купрум(ІІ) сульфату
(0,5 Н), купрум(ІІ) хлориду (0,5 Н).
263
ДОСЛІД 3.13.2 Взаємодія алюмінію з лугом
У пробірку помістити декілька шматочків
алюмінієвої фольги і долити розчин натрій гідроксиду. Що
спостерігається? Скласти рівняння хімічної реакції.
264
Б Розділити утворений осад на дві пробірки. В одну
пробірку налити розбавлену хлоридну кислоту, а в іншу –
розчин лугу. Що спостерігається? Зробити висновок про
хімічний характер алюміній гідроксиду. Скласти рівняння
хімічних реакцій в молекулярному та йонному вигляді,
враховуючи, що утворюється комплексний йон [AI(OH)6]3-.
Як зміщується рівновага дисоціації алюміній гідроксиду
при додаванні надлишку лугу, надлишку кислоти?
В Отримати осад алюміній гідроксиду,
відфільтрувати його та промити осад на фільтрі
дистильованою водою. Пропустити крізь фільтр з осадом
розбавлений розчин органічного барвника – фуксину. Як
змінюється забарвлення фільтрату? Про які властивості
алюміній гідроксиду свідчить цей дослід?
Теоретична частина
265
Для Феруму характерними є ступені окиснення
+2,+3, але сполуки зі ступенем окиснення +3 є більш
стійкими.
Залізо - сріблястий пластичний метал. Він
піддається куванню, прокатуванню та іншим видам
механічної обробки. При температурах понад 768 0 С залізо
виявляє парамагнітні властивості, а нижче 768 0 С –
феромагнітні.
Залізо відносять до металів середньої хімічної
активності. У вологому повітрі залізо підлягає корозії,
утворюючи крихку плівку, що легко відшаровується:
266
Оксид та гідроксид феруму(ІІІ) практично не
розчиняються у воді, виявляють амфотерні властивості із
значною перевагою основних.
Оксид і гідроксид Fe(II) виявляють основні
властивості.
Ферум схильний до утворення комплексних сполук,
в яких координаційне число переважно дорівнює 6
(наприклад ( ).
Крім ступенів окиснення +2 і +3, Ферум здатен
виявляти ступінь окиснення +6. Під дією сильних
окисників на Fe(OH)3 у лужному середовищі утворюються
ферати, наприклад:
.
Ферати дуже сильні окисники, сильніші, ніж KMnO 4, тому
вони погано зберігаються, особливо у розчиненому стані.
Практична частина
268
В Налити у пробірку 1 мл розчину ферум(ІІІ)
хлориду і додати 1 краплю розчину амоній роданіду. Що
спостерігається? Провести такий самий дослід із розчином
солі Мора. Що спостерігається? Скласти молекулярні та
йонні рівняння проведених хімічних реакції. Зробити
висновок про способи визначення йонів Fe2+ та Fe3+ у
розчині. При написанні формули солі Мора можна
обмежитися застосуванням формули діючої речовини:
FeSO4.
269
окиснюється киснем, що присутній у розчині, до
ферум(ІІІ) гідроксиду.
Б До розчину солі феруму(ІІІ) добавити розчин
лугу, спостерігати утворення осаду Fe(OH) 3. Записати
спостереження і скласти рівняння хімічних реакцій.
Теоретична частина
271
Мідь – метал світло-рожевого кольору, легко
піддається прокатуванню в тонкі листи. Він має гарну
тепло - та електропровідність, поступаючись у цих
властивостях лише сріблу.
У хімічному відношенні мідь є малоактивним
металом. Проте з галогенами вона реагує вже за кімнатної
температури. У сухому повітрі мідь вкрита тонкою
плівкою оксидів (вони надають їй більш темного
забарвлення), яка забезпечує для міді гарний захист від
подальшого окиснення. У присутності вологи та
вуглекислого газу поверхня міді вкривається зеленуватим
нальотом купрум(ІІ) дигідроксид карбонату
При нагріванні в температурному
інтервалі від 2000 С до 3750 С мідь окиснюється до
купрум(ІІ) оксиду, а при більш високих температурах на її
поверхні утворюється суміш купрум(І) та купрум(ІІ)
оксидів.
Мідь не витісняє водень з кислот, оскільки
знаходиться в ряді напруг металів після водню. В дуже
концентрованій хлоридній кислоті мідь може бути
розчинена з утворенням комплексної сполуки:
272
Контрольні запитання і вправи
Практична частина
273
Увага! Дослід необхідно виконувати у витяжній
шафі!
274
ДОСЛІД 3.15.4 Добування основного купрум(ІІ)
карбонату
У пробірку налити 1 мл розчину купрум(ІІ)
сульфату, долити 2 мл розчину натрій карбонату. Що
спостерігається? Чому при взаємодії солей купруму з
розчином натрій карбонату в осад не випадає середня сіль
купрум(ІІ) карбонат? Скласти рівняння реакції взаємодії
купрум(ІІ) сульфату з натрій карбонатом за участю води.
275
враховуючи, що йони є монодентатними
лігандами, а координаційне число – йону дорівнює 2.
Увага! Дослід необхідно виконувати у витяжній
шафі!
Б У пробірку налити 0,5 мл розчину купрум(ІІ)
сульфату. Потім по краплях добавляти розчин амоніаку до
повного розчинення осаду основної солі , що
утворюється під час додавання перших крапель розчину
амоніаку. Відзначити колір вихідного розчину купрум(ІІ)
сульфату і розчину, що утворився після розчинення осаду
. Які йони зумовлюють забарвлення
вихідного та утвореного розчинів? Скласти рівняння
реакцій: а) утворення основного купрум (ІІ) сульфату
внаслідок взаємодії купрум (ІІ) сульфату з розчином
амоніаку; б) розчинення основного купрум(ІІ) сульфату в
надлишку амоніаку з одночасним утворенням комплексної
солі і комплексної основи купруму(ІІ); в) дисоціації
комплексних сполук купруму(ІІ).
Теоретична частина
276
Силіцій Si, Германій Ge, Станум Sn і Плюмбум Pb.
Загальна електронна формула валентного енергетичного
рівня атомів цих елементів ns2np2, їх типовими ступенями
окиснення цих елементів у сполуках є +2, +4. Елементи С
та Si відносять до неметалів, а Ge, Sn, Pb – до амфотерних
елементів, металічні властивості яких посилюються при
зростанні порядкового номера.
Карбон утворює чотири алотропні модифікації:
алмаз, графіт, карбін і фулерен. Найбільш стійкою
модифікацією є графіт.
Вуглець у вигляді коксу застосовують у металургії
як сильний відновник, який окислюється до СО та СО 2. Це
дає змогу отримати у вільному вигляді метали з їх оксидів.
У сполуках Карбон виявляє ступені окиснення від
–4 до +4. Для всіх сполук, в яких ступінь окиснення
Карбону нижче, ніж +4, характерні відновні властивості.
Карбон утворює два оксиди: СО та СО 2. СО є
несолетворним оксидом з відновними властивостями.
Молекула СО за рахунок неподіленої електронної пари
атома Карбону виявляє здатність до реакцій приєднання,
зокрема з d-металами, утворюючи при цьому комплекси –
карбоніли: [Cr(CO)6], [Fe(CO)5], [Ni(CO)4] та ін. Карбон(ІІ)
оксид називають чадним газом, він є токсичною
речовиною завдяки здатності легко приєднуватися до
атома Феруму в гемоглобіні крові, руйнуючи гемоглобін.
Концентрація СО у приміщенні не повинна перевищувати
0,03 мг/л.
СО2 є кислотним оксидом, йому відповідає слабка
двохосновна карбонатна кислота. Вона утворює два типи
солей: середні (карбонати) і кислі (гідроген карбонати).
Карбон діоксид не є токсичною речовиною, проте при
зростанні його концентрації у повітрі до 4% викликає
подразнення дихальних шляхів, головний біль.
277
Контрольні запитання і вправи
Практична частина
278
закріпити горизонтально у штативі. Суміш нагрівати
протягом 10 хвилин. Після охолодження пробірки її вміст
висипати на аркуш білого паперу, відмітити колір
утвореної речовини. Спостерігати утворення червоного
нальоту на стінках пробірки. Скласти рівняння хімічної
реакції і пояснити спостереження.
Б У пробірку помістити 2-4 краплі концентрованої
сульфатної кислоти і маленький шматочок вуглецю.
Закріпити пробірку в лапці штатива і обережно нагрівати
на невеличкому полум’ї. Що спостерігається? За запахом
визначити один із газів, що виділяється. Скласти рівняння
хімічної реакції, врахувавши, що продуктом окиснення
вуглецю є вуглекислий газ. Зробити висновок про відновні
властивості вуглецю.
279
спостерігається? Скласти рівняння хімічних реакцій
добування і горіння карбон(ІІ) оксиду.
Припинити на деякий час нагрівання пробірки із
сумішшю до припинення горіння карбон(ІІ) оксиду. У
вигнуте коліно газовідвідної трубки насипати купрум(ІІ)
оксид. Почати нагрівати частину трубки, в якій міститься
. Потім злегка нагріти пробірку з реакційною
сумішшю. Як тільки виділення чадного газу стане
помітним, знову розпочати нагрівання газовідвідної трубки
з купрум(ІІ) оксидом. Наприкінці відновлення дати
газовідвідній трубці охолонути, не припиняючи при цьому
пропускання чадного газу. Висипати утворену мідь на
фільтрувальний папір. Скласти рівняння хімічної реакції
відновлення купрум(ІІ) оксиду. Зробити висновок про
відновні властивості вуглецю.
280
У три пробірки з вигнутою газовідвідною трубкою
помістити невеличкі кількості солей кальцій карбонату,
натрій гідрогенкарбонату, купрум(ІІ) гідроксокарбонату.
Пробірки закріпити в штативі горизонтально,
спрямувавши отвір газовідвідної трубки у вапняну воду, і
нагріти. Описати спостереження. Скласти рівняння реакцій
розкладу солей карбонатної кислоти. Зробити висновок
про особливості розкладу солей карбонатної кислоти.
Теоретична частина
281
фізичних властивостей гомологів. Наприклад, у
гомологічному ряді метану спостерігається зростання
температур кипіння і плавлення: нижчі гомологи метану
є газами, проміжні – рідинами, вищі
( і більше) – твердими речовинами за стандартних
умов. Густина насичених вуглеводнів зростає зі
збільшенням розмірів молекул, проте всі вони легші за
воду. Газоподібні та тверді алкани не мають запаху, рідкі –
мають характерний «бензиновий» запах.
Алкани – достатньо інертні сполуки, що зумовлено
високою міцністю σ-зв’язків ( кДж/моль)
та ( кДж/моль), а також їх неполярністю.
Для розриву цих зв’язків та ініціювання реакції потрібні
достатньо жорсткі умови (висока температура, дія
ультрафіолетового опромінювання, дія активних вільних
радикалів тощо). Завдяки насиченості алкани не вступають
в реакції приєднання, не реагують з кислотами та лугами,
не окиснюються типовими окисниками. Зв’язки та
можуть розриватися під дією активних вільних
радикалів. Отже, для алканів характерними є реакції, що
відбуваються за ланцюговим радикальним механізмом, в
яких атоми Гідрогену заміщуються на інші атоми чи групи
атомів. Найважливішими реакціями радикального
заміщення з розривом зв’язків є галогенування при
нагріванні або освітленні та нітрування під дією
розбавленої нітратної кислоти. Серед реакцій з розривом
зв’язків найбільше значення мають ізомеризація і
крекінг (термічний і каталітичний).
Аліфатичні вуглеводні загального складу з
одним подвійним зв’язком називаються алкенами
(етиленовими вуглеводнями). Подвійний зв’язок
являє собою поєднання σ-зв’язку, утвореного sp 2-
гібридними орбіталями, та π-зв’язку, утвореного 2р-
негібридними орбіталями атома Карбону. Наявність
282
подвійного зв’язку в молекулах алкенів зумовлює їх
високу реакційну здатність. Для алкенів типовими є реакції
за місцем розриву π-зв’язку: приєднання (гідрування,
галогенування, гідратації, гідрогалогенування), окиснення,
полімеризації.
Реакції окиснення відбуваються під дією водного
розчину калій перманганату (м’яке окиснення, реакція
Вагнера) або при нагрівання з кислими розчинами калій
перманганату чи дихромату (жорстке окиснення). Під час
м’якого окиснення (реакція Вагнера) руйнується лише π-
зв’язок і утворюються двохатомні спирти:
283
реакційну здатність і вступають в реакції приєднання,
багато з яких відбуваються у дві стадії: на першій
відбувається приєднання до потрійного зв’язку з
утворенням подвійного, а на другій – приєднання до
подвійного зв’язку з утворенням одинарного.
Алкіни, які містять потрійний зв’язок на початку
карбонового ланцюга , виявляють слабкі
кислотні властивості. Атом Гідрогену при потрійному
зв’язку здатен до заміщення на метал під дією сильних
основ (NaH, NaNH2), амоніакових розчинів - аргентум(І)
оксиду або купрум(І) хлориду.
Якісними реакціями на алкіни є знебарвлення
бромної води або розчину калій перманганату; утворення
білого осаду з амоніаковим розчином аргентум(І) оксиду у
випадку кінцевого розміщення потрійного зв’язку.
Загальний спосіб добування алкінів –
дегідрогалогенування. Найпростіший із алкінів – ацетилен
– отримують термічним крекінгом метану або гідролізом
кальцій карбіду.
Аліфатичні вуглеводні добре горять на повітрі або в
кисні з утворенням карбон(IV) оксиду та води, їх горіння
супроводжується виділенням значної кількості теплоти,
наприклад, ацетиленово-кисневе полум’я має температуру
28000 С. Характер горіння вуглеводнів залежить від вмісту
Карбону: зі збільшенням масової частки Карбону зростає
яскравість полум’я і з’являється кіптява. Слід пам’ятати,
що суміші газоподібних вуглеводнів, а також пара рідких
вуглеводнів з киснем або повітрям є вибухонебезпечними.
1 Як класифікують вуглеводні?
2 Які вуглеводні називають: а) алканами; б)
алкенами; в) алкінами?
284
3 Поясніть, чому для алкенів і алкінів типовими є
реакції приєднання, а для алканів – заміщення.
4 Які загальні фізичні властивості характерні для
вуглеводнів?
5 Складіть рівняння реакцій: а)горіння; б)
хлорування; в) нітрування; г) крекінгу; д) ізомеризації для
н-гексану. Назвіть продукти реакцій.
6 Складіть рівняння реакцій: а) горіння; б)
хлорування; в) гідратації; г) гідробромування; д)
окиснення водним розчином калій перманганату для
пропену і пропіну. Назвіть продукти реакцій.
7 Які реакції можна застосувати для визначення: а)
алканів, б) алкенів, в) алкінів?
8 У трьох пробірках, закритих пробками, містяться
метан, етилен, ацетилен. Як визначити, в якій пробірці
міститься кожен з газів? Складіть план розпізнавання і
відповідні рівняння хімічних реакцій.
Практична частина
285
Увага! Всі досліди необхідно виконувати у
витяжній шафі!
286
пробірку з бромною водою, зануривши газовідвідну
трубку до дна пробірки (рис. 3.1) (для зручності пробірку з
бромною водою можна поставити у стакан).
Потім пропустити етилен у пробірку з розчином
калій перманганату.
Звичайний циліндр наповнити водою і накрити його
отвір скляною пластинкою Перевернути циліндр догори
дном, підтримуючи скляну пластинку, і внести його у
кристалізатор з водою. Під водою зняти скляну пластинку.
Зібрати етилен у циліндр методом витіснення води
(спрямувати газовідвідну трубку в циліндр). Чому етилен
можна збирати методом витіснення води? Після повного
заповнення циліндра етиленом закрити його отвір скляною
пластинкою і вийняти з кристалізатора. Зняти скляну
пластинку з
отвору циліндра і
підпалити
етилен. Повільно
наливати в
циліндр воду до
припинення
горіння етилену.
Яким полум’ям
горить етилен?
Вийняти
газовідвідну
трубку з води і,
Рисунок 3.1 - Добування етилену: повернувши її
1 - спиртівка; 2 - реакційна суміш; 3 - лапка отвором угору,
лабораторного штатива; 4 - пробка з підпалити
газовідвідною трубкою; 5 - пробірка з бромною
водою
етилен.
Внести у полум’я
287
порцелянову пластинку. Зробити висновки про хімічні
властивості етилену та лабораторні способи його
добування. Скласти рівняння реакцій дегідратації етанолу,
горіння етилену, взаємодії етилену з бромною водою та
окиснення етилену калій перманганатом.
288
горіння ацетилену, взаємодії ацетилену з бромною водою,
взаємодії ацетилену з хлором, окиснення ацетилену калій
перманганатом.
Теоретична частина
289
Внаслідок високої теплоти випаровування,
негорючості, нетоксичності та хімічної інертності
флуоровуглеводні і змішані галогенопохідні
застосовуються як робочі тіла в холодильних пристроях –
хладони (фреони), наприклад (хладон 12),
(хладон 12В1). Хладони також використовують
під час гасіння пожеж.
Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів,
наприклад є мономерами для
отримання цінних полімерів (полівінілхлориду,
флуоропласту).
Фізичні властивості галогеновуглеводнів залежать
від природи і кількості атомів Галогену в молекулі. Нижчі і
середні галогеноалкани – безбарвні гази або рідини зі
своєрідним солодкуватим запахом. Температури кипіння
галогеновуглеводнів з однаковим вуглеводневим
радикалом зростають зі збільшенням атомної маси
Галогену. Вищі гомологи, а також деякі
полігалогенопохідні – безбарвні кристалічні речовини.
Перехід від одного Галогену до іншого закономірно
позначається на зміні відносної густини речовин.
Монозаміщені хлоралкани легші за воду, бромо- та
йодопохідні – важчі. Полійодопохідні мають найбільшу
густину.
Галогеновуглеводні – полярні сполуки, проте вони
практично не розчинні у воді, ймовірно , внаслідок того,
що не здатні утворювати міцні водневі зв’язки з
молекулами води. Вони розчинні в спиртах та інших
органічних розчинниках.
Для отримання галогенопохідних використовують
такі способи: галогенування насичених вуглеводнів,
приєднання галогенів до ненасичених вуглеводнів,
гідрогалогенування ненасичених вуглеводнів,
290
дегідрогалогенування дигалогеноалканів, заміщення
гідроксогрупи в спиртах на галоген тощо.
Трихлорометан (хлороформ) (tкип=61,20 С,
ρ=1,483 г/см3) – безбарвна важка рідина з солодкуватим
запахом. Негорюча речовина, змішується з органічними
розчинниками, погано розчинна у воді (w=0,32%), добре
розчиняє жири, смоли, каучук. Хлороформ має наркотичну
дію, у наш час його застосування як наркотичного засобу
обмежено внаслідок високої токсичності. Використовують
його для екстрагування (від лат. extraho – витягаю,
вилучаю) речовин з рослинної сировини.
Брометан (tкип=38,40 С, ρ=1,456 г/см3)
розчиняється у спирті, ефірах, ацетоні, бензені, погано – у
воді (0,914 г в 100 г при 20 0 С ), зі спиртом утворює
азеотропну суміш. Подразнює слизові оболонки, має
наркотичну та анестезувальну дію, використовується як
компонент вогнегасних сумішей.
291
5 Скласти рівняння хімічних реакцій за наведеною
схемою:
C2H5NH2
↑
C2H5OH→ C2H5CI→C4H10
↓ ↑
C2H4 →C2H4CI2,
зазначити умови перебігу хімічних реакцій, їх тип і назви
речовин.
Практична частина
292
хлороформу, закрити їх пробками, ретельно збовтати і
поставити в штатив на півхвилини. Через зазначений час
подивитися на вміст пробірок. Що спостерігається?
Зробити висновок про розчинність хлороформу у полярних
і неполярних розчинниках.
Б У три пробірки налити по 1 мл хлороформу і
одразу закрити їх пробками. У першу пробірку до
хлороформу додати 1 мл бромної води, у другу – декілька
крапель соняшникової олії, у третю – декілька кристаликів
натрій хлориду. Закрити пробірки пробками, ретельно
збовтати їх і поставити у штатив на півхвилини. Через
зазначений час розглянути вміст пробірок. Зробити
висновок про розчинність у хлороформі речовин полярної і
неполярної будови.
В Налити в пробірку 0,5 мл хлороформу. Кінець
мідного дроту зігнути петелькою або у вигляді спіралі
діаметром 1-2 мм. Прожарювати дротину у полум’ї до того
часу, поки полум’я не перестане забарвлюватись,
охолодити її. Внести дротину в хлороформ , який
міститься у пробірці, і знову – в полум’я. Що
спостерігається? Зелене забарвлення полум’я свідчить про
наявність атома Галогену у складі хлороформу. З якою
метою можна використовувати проведену реакцію?
Г Налити в пробірку 0,5 мл хлороформу і 3-4 мл
етилового спирту, додати шматочок очищеного натрію
завбільшки з невеличку горошину. Що спостерігається?
Після повного розчинення натрію і припинення виділення
водню розбавити суміш однаковим об’ємом дистильованої
води і підкислити розчином нітратної кислоти до кислої
реакції (перевірити за допомогою універсального
індикаторного паперу). Додати у суміш декілька крапель
розчину аргентум нітрату. Що спостерігається? З якою
метою можна використовувати проведену реакцію?
293
Пояснити результати досліду, скласти рівняння
відповідних реакцій.
294
Рисунок 3.2 - Синтез брометану: висновки про
1 - нагрівний прилад; 2 - реакційна суміш; розчинність
3 - колба Вюрца; 4 - пробірка-приймач; брометану у
5 - охолоджувальна суміш
неполярних та
полярних
розчинниках, а також
його розчинювальну
здатність.
Довести
наявність Брому у
складі брометану
двома способами
(див. дослід 3.18.1).
Пояснити результати
досліду, скласти
рівняння відповідних
реакцій.
Теоретична частина
295
В’язкість – властивість рідин та газів чинити опір
переміщенню однієї їх частини відносно іншої під час
зсуву та інших видів деформацій. Кількісною
характеристикою в’язкості є динамічна в’язкість.
Розбавлені розчини оцінюють характеристичною в’язкістю
[η]. У розчинах високомолекулярних сполук значення
характеристичної в’язкості значно перевищує таке для
відповідного чистого розчинника і пропорційне зміні
молекулярної маси полімеру. Тому для систем полімер-
розчинник можна застосувати віскозиметричний метод
визначення молекулярної маси, який є найпростішим і не
потребує значних витрат часу.
Середньов’язкісну молекулярну масу полімеру (M)
визначають за рівнянням Марка-Куна-Хаувінка:
(3.1),
де K – константа, яка залежить від природи розчинника і
полімеру;
α – константа, яка характеризує форму макромолекул.
Вимірювання в’язкості проводять у спеціальних
приладах – віскозиметрах, наприклад, у віскозиметрі
ВПЖ-1. За допомогою цього приладу визначають час
витікання розчинника та час витікання розчинів полімеру з
різними концентраціями.
Беручи до уваги, що густина розведеного розчину
полімеру і густина розчинника мають приблизно однакові
значення, можна розрахувати питому в’язкість за
формулою
ηпит= (τ d - τ0 d0)/ τ0 d0=( τ - τ0)/τ0, (3.2)
де τ0 і τ – час витікання розчинника і час витікання
розчину;
d0 і d – густина розчинника і розчину.
296
Отримані значення використовують для розрахунку
зведеної в’язкості за формулою
. (3.3)
Після цього будують графік залежності зведеної в’язкості
від концентрації полімеру ηприв= f(w) (рис. 3.3).
Екстраполяцією прямої до нульової концентрації на осі
ординат відсікають відрізок, значення якого дорівнює
характеристичній в’язкості. У рівнянні, яке описує пряму
y=ax+b, x - масова частка ПВС у розчині (w); b -
характеристична в’язкість розчину ПВС [η].
Логарифмуючи рівняння (1), отримують
lg[η] = lg K+ α lgM, звідки lgM = (lg [η]- lg K)/α, (3.4)
і молекулярну масу полімеру знаходять як антилогарифм
величини lgM.
297
2 Що означає поняття характеристична в’язкість
полімеру в розчині, як вона пов’язана з молекулярною
масою полімеру?
3 Як обчислити питому, зведену, характеристичну
в’язкість розчину ВМС?
4 Скласти формулу структурної ланки
полівінілового спирту, описати його властивості, галузі
використання.
5 Полівінілацетат підлягає гідролізу. Один із
продуктів цієї реакції – полівініловий спирт. Скласти
схему зазначеної реакції.
6 Поліетилен з відносною молекулярною масою
близько 500 є в’язкою рідиною. Обчислити ступінь
полімеризації цього поліетилену.
Практична частина
298
момент, коли нижній меніск води досягне мітки М1,
ввімкнути секундомір, а коли
він досягне мітки М2 – вимкнути секундомір. Зафіксувати
час витікання води. Провести подібне вимірювання
тричі (результати вимірювань повинні відтворюватися
з точністю до 0,2-
0,4 с) і за ними
встановити середнє
значення
часу витікання.
Починаючи з розчину
з найменшою
масовою часткою
полімеру, визначити
час витікання
розчинів
полівінілового спирту
з різними масовими
частками так само, як
це робили для
Рисунок 3.4 - Віскозиметр дистильованої води.
ВПЖ-1: Перед початком
1,2,3 - трубки; 4 - вимірювальний вимірювання нового
резервуар; 5- капіляр; 6,7,8 - резервуари;
М1, М2, М3, М4- мітки
розчину полімеру
промити цим
розчином
віскозиметр.
W Час витікання, с
Пор.
розчинів Ηзв
номер τ1 τ2 τ3 τсер ηпит
ПВС
1 -
299
2 0,25
3 0,35
4 0,65
5 0,85
300
зв’язки, як відомо, легко розриваються при нагріванні і
також легко відновлюються під час охолодження. З гранул
термопластичних полімерів після нагрівання і
розм’якшення можна виготовляти виріб заданої форми. На
основі поліетилену, поліпропілену, поліметилметакрилату,
політетрафлуоретилену, полістиролу виготовляють
термопласти.
Термореактивність зумовлена тим, що
макромолекули полімерів із сітчастою структурою не
можуть обернено розм’якшуватися і тверднути, оскільки
на розрив їх хімічних зв’язків необхідні значно більші
витрати енергії. Якщо полімер нагріти до такої
температури, коли наявні хімічні зв’язки почнуть
розриватися, то спочатку він набуває певної рухливості, а
потім починається або повна його деструкція, або він
вдруге полімеризується з утворенням більш міцних і
жорстких структур. На основі фенолоформальдегідних,
епоксидних та інших смол виготовляють реактопласти.
Хімічні властивості полімерів залежать від складу,
молекулярної маси і структури полімерів. Для них
характерні реакції сполучення макромолекул поперечними
зв’язками, взаємодії функціональних груп одна з одною та
низькомолекулярними речовинами, деструкції. Під час
деструкції відбувається розрив зв’язків у головному
ланцюгу макромолекули, внаслідок якого зменшується
молекулярна маса, змінюються фізичні і хімічні
властивості полімерів. Залежно від деструктивного агента
розрізняють хімічну і фізичну деструкції. Залежно від
характеру утворених продуктів розрізняють деструкцію за
законом випадку і деполімеризацію. Деструкція за законом
випадку відбувається шляхом випадкового розриву
макромолекул з утворенням значних уламків.
Деполімеризація є реакцією послідовного відриву
мономерних ланцюгів від кінця ланцюга. За своїм
301
механізмом ця реакція є оберненою росту ланцюга під час
полімеризації. Термічній деполімеризації, наприклад,
підлягають поліетилен, політетрафлуоретилен, полістирол,
поліметилметакрилат.
Пластмаси поряд з високомолекулярною сполукою
містять інші речовини: наповнювачі, пластифікатори,
стабілізатори, барвники та інші добавки. Пластифікатори
надають пластмасам еластичності; піноутворювачі –
поруватості; стабілізатори й антиоксиданти – термо-,
світло-, хімічної стійкості; антистатики запобігають
наелектризованості. З метою поліпшення механічних
властивостей та здешевлення матеріалів до складу
пластмас вводять наповнювачі: кварц, крейду, волокна
тощо.
Пластмаси є найважливішими сучасними
матеріалами багатотоннажного виробництва, що
застосовуються в техніці, сільському господарстві, побуті.
Це визначається властивостями, які роблять використання
пластмас економічно вигідним і зручним. До таких
властивостей належать: низька густина (коливається в
межах від 0,9 до 2,2г/см3), низька теплопровідність,
діелектричні властивості, хімічна стійкість (за хімічною
стійкістю пластмаси значно перевищують метали),
здатність до забарвлення, високі оптичні якості, а також
можливість змінювати ці властивості в широких межах
унаслідок зміни структури полімерів. Фізичні і хімічні
властивості деяких полімерів, які широко використовують
у виробництві пластмас, наведені у табл. 3.2 і 3.3.
Полімер
Властивість полі- полівінілхл поліметил-
полістирол
етилен орид метакрилат
Густина, г/см3 0,91-0,97 1,04-1,05 1,35-1,43 1,19
302
Температура
склоутворення 102-137* 82-95 75-80 115-120
, 0С
Межа міцності
при роз- 7-45 40-50 40-60 ≥78
тягненні, МПа
Питомий
електричний 1017-1018 1014-1016 1014-1016 1011-1012
опір, Ом см
.
Діелектрична
2,2-2,4 2,5-2,6 3,5-4,5 2,8-3,5
проникність
*- Температура плавлення
Полімер
Властивість полі- полі- полівініл- поліметил-
етилен стирол хлорид метакрилат
Стійкість до
дії: Стійкий у
Стійкий Стійкий Стійкий у
а) розчинів слабких
мінеральних
кислот розчинах
кислотах
б) розчинів Стійкий у
Стійкий Стійкий Стійкий
лугів слабких
розчинах
Розчинність у
Не
вуглеводнях: Набрякає Набрякає Стійкий
розчиняєт
а)аліфатични
ься
х
б) Розчиняєт Розчиняється
303
Не
Розчиняєть
ься при розчиняєт
ароматичних ся
нагріванні ься
Тетрагідр
Бензен Спирти,
офуран, Дихлоретан,
Розчинники при ефіри,
дихлор- кетони
нагріванні стирол
етан
Практична частина
305
бромною водою на 1-2 хвилини, а потім - у пробірку з
розчином калій перманганату на такий самий час.
У суху чисту пробірку помістити декілька гранул
полівінілхлориду, закрити пробірку пробкою з
газовідвідною трубкою і закріпити її похило в лапці
штатива, почати нагрівати пробірку. Коли з’являться
ознаки розкладу полівінілхлориду, піднести до отвору
газовідвідної трубки синій лакмусовий папір, змочений
водою. Після цього занурити газовідвідну трубку у
пробірку з розчином аргентум нітрату на декілька секунд.
У суху чисту пробірку помістити декілька гранул
полістиролу, закрити пробірку пробкою з газовідвідною
трубкою і закріпити похило в лапці штатива. Газовідвідну
трубку опустити в пробірку-приймач, яку помістити у
хімічний стакан з охолоджувальною сумішшю. Почати
нагрівати пробірку і спостерігати за утворенням і
конденсацією парів мономера у пробірці-приймачі. Зібрати
приблизно 1 мл мономера. Розглянути отриманий
мономер, зробити припущення про ступінь його чистоти.
Розділити зразок на дві частини. До однієї частини додати
декілька крапель бромної води, закрити пробкою і
збовтати пробірку. До другої частини зразка додати
декілька крапель розчину калій перманганату, закрити
пробкою і збовтати пробірку.
Дослідити продукти розкладу
поліметилметакрилату так само, як продукти розкладу
полістиролу. Що спостерігається?
Пояснити результати дослідів, скласти схеми
відповідних хімічних реакцій. Результати спостережень
занести в таблицю за такою формою:
306
Структурна
Пластмаса
Реакція на
номер
ланка
Відношення Характер
Пор.
продукти
до нагрівання горіння
розкладу
1
2
3
4
РОЗДІЛ 4
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ
ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ
307
При оформленні завдань слід дотримуватися таких
правил: виконання кожного завдання починати з нової
сторінки, обов’язково записувати умову завдання,
наводити його розв’язок і відповідь. Завдання необхідно
здавати вчасно. У разі незарахування виконаного завдання
його необхідно переробити і подати разом із попереднім.
Вчасне і самостійне виконання індивідуальних
завдань сприяє формуванню глибоких знань і навичок,
дозволяє студентові орієнтуватися у рівні підготовки і
визначати питання, які потребують доопрацювання.
Подібний набір завдань дозволяє викладачеві за
результатами виконання домашнього завдання об’єктивно
оцінити рівень засвоєння студентами навчального
матеріалу.
Завдання 1
Об’єм газу, л
Абсолютна
зазначених
маса однієї
Густина за
Маса газу,
Варіант
речовини,
молекули
Кількість
Кількість
Формула
молекул
T = 290 K,
умов
моль
газу
За н. у.
P=100
г
за
1 O2 8
2 H2 11,2
3 CI2 14,2
4 CH4 44,8
5 F2 3.1023
6 SO2 0,25
308
7 H2S 2.1023
8 SiH4 8
9 NO 5,6
10 N2O 0,5
11 NO2 1,5.1023
12 PH3 2,41
13 CO 0,2
14 CO2 6,02
15 N2 5,6
16 C2H6 2,8
17 H2 1,5
18 C3H8 0,6.1023
19 NH3 4,82
20 C2H2 6,5
21 C2H4 1,5
22 Ar 2
23 He 0,5.1023
24 HCl 1,12
25 HBr 16,2
Завдання 2
309
9 Cr(OH)3 + 2HCI→ Mn(OH)2 + 2H2S→
10 2Zn(OH)2 + H2SO4→ 3KOH + H3PO4→
11 Be(OH)2 + HI→ 3Cu(OH)2 + 2H3AsO4→
12 2Mg(OH)2 + H2CO3→ NaOH + H2SiO3→
13 2Cu(OH)2 + H2SO4→ 2KOH + H2SO3→
14 Sb(OH)2 + HCI→ 2Cr(OH)3 + 3H2SO4→
15 Ni(OH)2 + 2HCI→ Ba(OH)2 + 2H2SO3→
16 2Fe(OH)3 + H2SO4→ Ca(OH)2 + 2HMnO4→
17 Co(OH)2 + 2HBr→ Sr(OH)2 + 2H3PO4→
18 Mn(OH)2 + 2HNO3→ Ca(OH)2 + 2H2S→
19 Pb(OH)2 + HCI→ 3Cu(OH)2 + 2H3AsO3→
20 2Cr(OH)3 + 3H2SO4→ Ba(OH)2 + 2H2SO3→
21 Zn(OH)2 + HNO3→ KOH + H2SiO3→
22 2Sn(OH)2 + H2SO4→ Fe(OH)2 + HNO3→
23 Be(OH)2 + HCI→ Al(OH)3 + 3H2SO4→
24 Mg(OH)2 + H2S→ NaOH + H2CO3→
25 Cu(OH)2 + HI→ Sn(OH)2 + 2HCI→
Завдання 3
310
5 Для окиснення металу масою 4 г витрачається
кисень об’ємом 1,12 л (н. у.). Розрахуйте молярну масу
еквівалента металу і визначте метал.
6 Який об’єм водню (н. у.) виділяється при
розчиненні в хлоридній кислоті 20 г металу, молярна маса
еквівалента якого становить 9 г/моль. Визначте метал.
7 На нейтралізацію кислоти масою 4,9 г витратили
розчин, який містить 5,6 г калій гідроксиду. Визначте
молярну масу еквівалента кислоти.
8 На нейтралізацію кислоти масою 2,45 г витратили
розчин, який містить 2 г натрій гідроксиду. Визначте
молярну масу еквівалента кислоти.
9 На нейтралізацію ортофосфатної кислоти масою
4,9 г витратили розчин, який містить 6 г натрій гідроксиду.
Визначте молярну масу еквівалента кислоти, її основність
у цій реакції. На підставі проведеного розрахунку складіть
рівняння хімічної реакції.
311
14 При нагріванні металу масою 20,06 г на повітрі
було отримано 21,66 г його оксиду. Розрахуйте молярну
масу еквівалента металу і визначте метал.
15 При взаємодії металу масою 7,2 г із хлором
утворилося 28,2 г його хлориду. Розрахуйте молярну масу
еквівалента металу і визначте метал.
16 Хлорид металу містить 72,08 % Хлору.
Розрахуйте молярну масу еквівалента металу, визначте
метал, складіть формулу хлориду.
17 Сульфід металу містить 36,4 % Сульфуру.
Розрахуйте молярну масу еквівалента металу, визначте
метал, складіть формулу сульфіду.
18 Оксид металу містить 50,45 % Оксигену.
Розрахуйте молярну масу еквівалента металу, визначте
метал, складіть формулу оксиду.
19 Для розчинення металу масою 16,8 г
знадобилося 14,7 г сульфатної кислоти. Розрахуйте
молярну масу еквівалента металу, визначте метал, складіть
формулу утвореного сульфату.
20 На відновлення 1,80 г оксиду металу було
витрачено 756 мл (н. у.) водню. Розрахуйте молярну масу
еквівалента металу, визначте метал.
21 На відновлення 3,045 г оксиду металу було
витрачено 883 мл (н. у.) водню. Розрахуйте молярну масу
еквівалента металу, визначте метал.
22 Залізо реагує з киснем, утворюючи оксиди
різного складу залежно від умов експерименту. Масова
частка Феруму в них становить 77,78 % та 68,9 %.
Визначте молярні маси еквівалентів Феруму в цих оксидах,
складіть формули оксидів.
23 Відомо, що 1,00 г металу реагує з 1,143 г кисню,
утворюючи оксид. Обчисліть молярну масу еквівалента
металу, визначте метал, складіть формулу оксиду.
312
24 На підставі обчислень молярної маси еквівалента
елемента визначте формулу утвореної ним бінарної
сполуки, в якій масова частка Гідрогену становить 5,88 %.
25 Метал утворює хлорид, в якому масова частка
Хлору становить 74,7 %. Розрахуйте молярну масу
еквівалента металу, визначте метал, складіть формулу
хлориду.
Завдання 4
313
13 Pb, I
Завдання 5
чна форма
Геометри
Геометри
Формули
Формула
сполуки
сполуки
Варіант
Варіант
форма
чна
1 2 3 4 5 6
плоский
1 AlCl3 14 SnCl4 тетраедр
трикутник
2 BeF2 лінійна 15 CS2 лінійна
3 CF4 тетраедр 16 COS лінійна
тригональна
4 AsH3 17 WF6, октаедр
піраміда
5 СO2 лінійна 18 OF2 кутова
1 2 3 4 5 6
6 SCl2 кутова 19 GeH4 тетраедр
7 HСN лінійна 20 C2H2 лінійна
тригональна плоский
8 PCl3 21 SO3
піраміда трикутник
9 SiH4 тетраедр 22 H2S кутова
тригональна тригональна
10 PF5 23 BіH3
біпіраміда піраміда
тригональна
11 ZnCl2 кутова 24 VF5
біпіраміда
тригональна
12 PH3 25 HOF кутова
піраміда
плоский
13 BBr3
трикутник
Завдання 6
314
Виконайте завдання за наведеною умовою.
1 Сірководень за стандартних умов є газом, а вода –
рідиною, незважаючи на те, що H2S майже вдвічі важчий,
ніж Н2О. Чим можна пояснити цю різницю у властивостях?
2 Нижче наведені температури кипіння
благородних газів:
He Ne Ar Kr Xe Rn
4,3 27,2 87,3 119,9 165,0 211,2
Чим пояснюється підвищення температури кипіння
із зростанням порядкового номера благородного газу?
3 Яка природа сил Ван-дер-Ваальса? Який вид
взаємодії між частинками приводить до переходу в
конденсований стан речовин Ne, N2, HI, Cl2, BF3, H2O?
4 Температури кипіння NF3, PF3 та AsH3 відповідно
дорівнюють 144, 178, 336 К. Поясніть закономірність, що
спостерігається у змінюванні температур кипіння даних
сполук.
315
10 Як змінюється кратність та енергія зв’язку в ряді
молекул: N2, O2, F2? Відповідь поясніть з позиції методу
МО.
11 Поясніть з позиції методу МО, чому неможливе
існування молекули Be2?
12 Як змінюється довжина зв’язку, енергія
дисоціації і магнітні властивості в ряді сполук:
O 22 O 2 O 2 . Відповідь поясніть з позиції методу МО.
13 Яка з частинок NO+, NO, NO- характеризується
найменшим значення довжини зв’язку. Відповідь поясніть
з позиції методу МО.
14 Поясніть з позиції методів ВЗ та МО зміну
енергії дисоціації, кДж/моль, молекул у ряду
F2(155)-O2(493)-N2(945).
15 У молекулах N2 та CO енергії дисоціації мають
високі значення і становлять відповідно 945 і 1071
кДж/моль. Поясніть цей факт з позиції методів ВЗ та МО.
16 У якій з молекул – H 2S, H2Se чи H2Te – і чому
валентний кут найбільше відхиляється від тетраедричного?
17 Як і чому змінюється валентний кут H-R-H
молекул RH3, утворених елементами VА - підгрупи, при
переході від РН3 до SbH3?
18 На підставі чого можна зробити вибір між
геометричною формою піраміди і площинного трикутника
для молекул BF3 та NH3?
19 У парах PF5 має форму тригональної біпіраміди,
а PCI5 у кристалічному стані складається з йонів PCl4+ та
PCl6-. Які гібридні орбіталі атомів Фосфору утворюють
зв’язки в одному та іншому випадках?
20 Чим пояснюється одноатомність молекул
благородних газів? Чим викликана можливість утворення
частинки Ne2+ при сильному збудженні атома Неону?
21 Поясніть з позиції методу МО, чому неможливе
існування молекули Ne2?
316
22 Як змінюються кратність та енергія зв’язку в
ряді молекул: B2, C2, N2 та молекулярних йонів: B2+, C2+,
N2+? Відповідь поясніть з позиції методу МО.
23 Як змінюється кратність та енергія зв’язку в ряді
молекулярних йонів: N2+, O2+, F2+? Відповідь поясніть з
позиції методу МО.
24 Порівняйте кратність, енергію зв’язків, магнітні
властивості частинок: СО+, СО, СО-. Відповідь поясніть з
позиції методу МО.
25 Як змінюється довжина зв’язку, енергія
дисоціації і магнітні властивості в ряді сполук F2 F2 F2 .
Відповідь поясніть з позиції методу МО.
Завдання 7
1 [Pt(NH3)2CI2] дигідроксодиоксалатоманганат(IV)-
іон
2 K[Ag(CN)2] катіон триакватриамінкобальту(ІІІ)
3 K3[Fe(C2O4)3] гексаціаноферат(ІІІ) - іон
4 Na3[SbS3] трихлоротриамініридій
5 Na2[Sn(OH)6] гексагідроксоплюмбат(IV) - іон
6 [Fe(CO)5] тетранітратомеркурат(ІІ)-іон
7 [V(CO)6] тетрахлородиаквакупрат(ІІ) – іон
8 Na[Co(NH3)4(SO3)2] катіон нітратопентаамінхрому (ІІІ)
9 K[Au(CN)2Br2] дигідроксотетрафлуоростибат(V) -іон
10 [Ni(NH3)6]CI2 катіон діамінаргентуму(І)
11 [Cr(H2O)4CI2]CI ферум(ІІІ) гексаціаноферат(ІІ)
12 [Ag(NO2)2]- берилій тетрагідридоборат(ІІІ)
13 [Ag(CN)2]- калій пентахлороакваіридат(ІІІ)
317
14 Na3[Co(S2O3)3] гексааміннікол(ІІ) гідроксид
15 [Co(H2O)4CI2]NO3 натрій тетрагідроксоскандат(ІІІ)
16 K4[CoF6] калій гексафлуоромолібдат(ІІІ)
17 [Mn(H2O)6]Br3 натрій гексафлуороалюмінат
18 K3[Fe(CN)6] калій гексахлороіридат(ІV)
19 Na3[Cr(OH)6] катіон бромопентаамінхрома(ІІІ)
20 [Co(H2O)6]SO4 натрій гексафлурованадат(V)
21 [Co(NH3)5Br] SO4 натрій гексагідроксоалюмінат
22 [Cr(NH3)3(NCS)3] амоній гексафлуорованадат(ІІІ)
23 K4[Ni(NO2)6] амоній тетрахлороалюмінат(ІІІ)
24 K2[PtI4] алюміній тетрагідроборат(ІІІ)
25 Na2[NiCI4] калій гексанітратокобальтат(ІІІ)
Завдання 8
Завдання 9
318
0
На підставі стандартних ентальпій утворення H 298
0
і абсолютних ентропій утворення S 298 речовин
0 0 0
(додаток Б) визначте: H 298 , S 298 і G 298 хімічної
реакції. Зробіть висновок щодо термодинамічної
ймовірності перебігу реакції за стандартних умов.
Розрахунки проведіть за наведеним рівнянням хімічної
реакції:
319
Завдання 10
320
Завдання 11
321
Завдання 12
322
Завдання 13
323
12 Тиск пари води при 250С становить 3167 Па.
Розрахуйте для цієї ж температури тиск пари розчину, в
450 г якого міститься 90 г глюкози С6Н12О6.
13 Тиск пари води при 200С становить 2338 Па.
Скільки грамів сахарози С12Н22О11 необхідно розчинити у
720 г води для отримання розчину, тиск пари якого на 18,7
Па менший за тиск пари води?
14 Тиск пари води при 100С становить 1228 Па. В
якому об’ємі води необхідно розчинити 23 г гліцерину
С3Н8О3 для отримання розчину, тиск пари якого становить
1200 Па за цієї ж самої температури?
15 Осмотичний тиск водного розчину гліцерину
С3Н8О3 при 00С становить 567,3 кПа. Вважаючи густину
розчину такою, що дорівнює 1, розрахуйте тиск пари
розчину при 00С, якщо тиск пари води при цій температурі
становитиме 610,6 Па?
16 Розрахуйте температуру кипіння 5% розчину
сахарози С12Н22О11 у воді.
17 Розрахуйте температуру кипіння розчину,
одержаного при розчиненні 100 г сахарози С12Н22О11 у 750
г води. (Ке(Н2О)= 0,52 K кг/моль ).
18 Скільки грамів глюкози С6Н12О6 необхідно
розчинити у 260 г води для отримання розчину,
температура кипіння якого перевищує температуру
кипіння чистого розчинника на 0,050С? (Ке(Н2О)= 0,52
K кг / моль ).
19 У якому об’ємі води слід розчинити 23 г
гліцерину С3Н8О3, щоб отримати розчин з температурою
кипіння 100,1040С? (Ке(Н2О)= 0,52 K кг / моль ).
20 Розрахуйте температуру кристалізації водного
розчину карбаміду СO(NH2)2, у якому на 100 моль
води припадає 1 моль розчиненої речовини (K k(H2O)=
1,86 K кг / моль ).
324
21 Розрахуйте відсотковий вміст сахарози С12Н22О11
у водному розчині, температура кристалізації якого
дорівнює –0,410С (Kk(H2O)= 1,86 K кг / моль ).
22 У якому об’ємі води слід розчинити 0,5 кг
гліцерину С3Н8О3, щоб отримати розчин з температурою
кристалізації –30С? (Kk(H2O)= 1,86 K кг / моль ).
23 При розчиненні 0,4 г деякої речовини в 10 г води
температура кристалізації розчину знижується на 1,240С.
Розрахуйте молекулярну масу розчиненої речовини.
(Kk(H2O)= 1,86 K кг / моль ).
24 Температура кипіння ацетону 56,10С, а його
ебуліоскопічна стала дорівнює 1,73 К. кг/моль. Розрахуйте
температуру кипіння 8% розчину гліцерину С3Н8О3 у воді.
25 Температура кипіння етеру 34,60С, а його
ебуліоскопічна стала дорівнює 2,16 К. кг/моль. Розрахуйте
молекулярну масу бензойної кислоти, якщо відомо, що 5%
розчин бензойної кислоти в етері кипить при температурі
35,530С.
Завдання 14
концентра
речовини
речовини
Формула
Формула
Молярна
Молярна
Варіант
Варіант
моль/л
моль/л
ція,
ція,
325
4 H3BO3 0,01 17 H2SO3 0,01
5 H2S 0,005 18 H2CO3 0,02
6 NH4OH 0,02 19 HCN 0,065
7 H3PO4 0,035 20 CH3COOH 0,17
8 NH4OH 0,015 21 H3BO3 0,08
9 HNO2 0,003 22 HNO2 0,1
10 HCN 0,02 23 NH4OH 0,01
11 H2SO3 0,1 24 H 2S 0,1
12 NH4OH 0,06 25 H2CO3 0,001
13 HCN 0,1
Завдання 15
Варіант а б
1 2 3
1 KHSO3 + KOH → HSO3-+OH- → SO32- + H2O
KCN + H2SO4 → Cr(OH)2++2H+ → Cr3+ + 2H2O
2 MgOHCI + HCI → NO2-+H+ → HNO2
Zn(OH)2 + KOH → Pb2++2I- → PbI2
3 Ba(H2PO4)2 + Ba(OH)2 → Ag++I- → AgI
NaOH + H3PO4 → Cu(OH)2 + 2H+ → Cu2+ + 2H2O
4 [Fe(OH)2 ]2SO4 + H2SO4 → CO32- + 2H+ → H2CO3
LiOH+ HBr → Mg2+ + 2OH- → Mg(OH)2
5 KHS+KOH → Zn2+ + 2OH- → Zn(OH)2
Na2SO3 + HCI → Ba2+ + SO42- → BaSO4
6 Ba(HSO3)2 +Ba(OH)2 → SiO32- + 2H+ → H2SiO3
K2CO3 + HCI → Ni2+ + 2OH- → Ni(OH)2
7 Fe(OH)2NO3 + HNO3 → Ag+ + Br- → AgBr
Sr(OH)2 + H2SO4 → CaOH+ + H+ → Ca2++H2O
326
8 Ca(HS)2 +Ca(OH)2 → 3Ca2+ + 2PO43- → Ca3(PO4)2
AI(OH)3 + NaOH → NiOH+ + H+ → Ni2++H2O
9 KH2PO4 + KOH → Mn2+ + S2- → MnS
Ca(OH)2 + H2SO4 → HS- + OH-→S2- + H2O
10 NaH2PO4+ NaOH → Cr3+ + 3OH-→ Cr(OH)3
Cu(OH)2 + HNO3 → Ge(OH)2 + 2H+ → Ge2++ H2O
11 NaHSO4 + NaOH → S2- + 2H+ → H2S
LiOH + HCI → CO32- + 2H+ → CO2 + H2O
12 (CaOH)2SO4 + H2SO4 → Mn2+ + 2OH- → Mn (OH)2
Pb(OH)2 + NaOH → HCO3- + OH- → CO32- + H2O
13 (BaOH)3PO4+ H3PO4 → Pb2+ + SO42- → PbSO4
AI(OH)3+ NaOH → FeOH2+ + H+ →Fe3++H2O
14 SrOHNO3+ HNO3 → Ba2+ + CO32- → BaCO3
Cd(OH)2 + HCI → MgOH+ + H+ →Mg2+ + H2O
15 Ca(HCO3)2 + Ca(OH)2 → Pb2+ + 2Br- → PbBr2
Be(OH)2 + KOH → Sr2+ + SO42- → SrSO4
16 CuOHNO3 + HNO3 → HCO3- + H+→ CO2 + H2O
Fe(OH)2 + HCI → Ba2+ + CrO42- → BaCrO4
17 MnOHCI+ HCI → HS- + H+ → H2S
Cr(OH)3 + KOH → 2Ag+ + SO42- → Ag2SO4
18 CaHPO4 + Ca(OH)2 → SO32- + 2H+→ SO2 + H2O
Cu(OH)2 + HNO3 → Mg2+ + CO32- → MgCO3
19 KH2PO4 + KOH → Cd2+ + S2-→ CdS
NH4CI + NaOH → Pb(OH)2 + 2H+→ Pb2+ 2H2O
1 2 3
20 PbOHNO3 + HNO3 → CH3COO- + H+ → CH3COOH
Cu(OH)2 + H2SO4 → ZnOH+ + OH- → Zn(OH)2
21 NH4H2PO4 + NH4OH → PO43- + 3H+ → H3PO4
MnOHCI + HCI → 2Ag+ + CrO42- → Ag2CrO4
22 Ba(HCO3)2 + Ba(OH)2 → MgOH+ + OH- → Mg(OH)2
Ca(OCI)2 + HCI → AI3+ + PO43- → AIPO4
23 CaCO3 + HCI → Fe3+ + 3OH- → Fe(OH)3
K2[Zn(OH)4] + H2SO4→ Zn(OH)2 + 2OH- → [Zn(OH)4]2-
24 CuOHCI + HCI→ AI(OH)3 + 3OH- → [AI(OH)6]3-
Cr(OH)3 + HNO3→ NH4+ + OH- → NH4OH
25 KHS + KOH→ Pb2+ + CrO42- → PbCrO4
(NH4)2SO4 + NaOH → Be(OH)2 + 2OH- →[Be(OH)4]2-
Завдання 16
327
За наведеними схемами складіть рівняння реакцій
гідролізу в молекулярному та йонно-молекулярному
вигляді зазначте реакцію середовища і рН у розчині кожної
солі.
Схема реакції Схема реакції
Варіант
Варіант
1 2 3 4
K2CO3 + H2O → Cr2(SO4)3 + H2O →
1 14
AICI3 + Na2CO3 + H2O → NaCN + H2O→
AI2(SO4)3 + H2O → FeCI2 + H2O→
2 15
K2S+H2O→ Na2S + H2O→
Pb(NO3)2 + H2O→ K3PO4 + H2O→
3 16
CH3COONH4 + H2O→ AI2(SO4)3 + Na2S + H2O→
CH3COOK + H2O → CrCI3 + H2O →
4 17
ZnSO4 + H2O → K2CO3 + H2O→
AI(NO3)3 + H2O→ Cu(NO3)2 + H2O→
5 18
Na2S + H2O → Na2SO3 + H2O →
K2CO3 + H2O→ Pb(NO3)2 + H2O →
6 19
Fe2(SO4)3 + H2O → CrCI3 + Na2SO3 + H2O→
AICI3 + H2O → Cr(NO3)3 + H2O →
7 20
NH4CN + H2O → Fe2S3 + H2O→
1 2 3 4
CuSO4 + H2O → FeCI3 + H2O→
8 21
K2CO3 + H2O → NaNO2 + H2O →
CuSO4 + H2O→ FeCI2 + H2O →
9 22
ZnCI2 + Na2CO3 + H2O→ KCN + H2O →
Fe2(SO4)3 + H2O→ ZnCI2 + H2O →
10 23
Cs2CO3 + H2O→ AICI3 + K2CO3 + H2O →
CuCI2 + H2O → AI2(SO4)3 + H2O →
11 24
Na2CO3 + H2O→ K3AsO4 + H2O →
Cr2(SO4)3 + H2O→ Co(NO3)3 + H2O →
12 25
Na2S + H2O → FeCI3 + Na2CO3 + H2O →
NiCI2 + H2O→
13
K2SO3 + H2O →
Завдання 17
328
За наведеними схемами складіть рівняння хімічних
реакцій і розставте в них коефіцієнти методом
електронного балансу, зазначте окисник і відновник,
процеси окиснення та відновлення, визначте тип окисно-
відновної реакції.
329
Na2Cr2O7 + FeSO4 + H2SO4 Cr2(SO4)3 + …
16 Zn + KOH + H2O → K2[Zn(OH)4] + H2
KMnO4 + FeSO4 + H2SO4 MnSO4 + …
17 K2[TaF7] + K → Ta + KF
HBrO3 + SO2 + H2O H2SO4 + …
18 Be + NaOH + H2O → Na2[Be(OH)4] + H2
KMnO4 + SO2 + KOH MnO2 + …
19 KOH + Cl2 → KCl + KClO3 + H2O
KNO2 + KI + H2SO4 NO + …
20 P + KOH + H2O → PH3 + KH2PO2
K2Cr2O7 + SnCl2 + HCl SnCl4 + …
21 KClO3 → KCl + KClO4
KMnO4 + K2SO3 + KOH K2MnO4 + …
22 HNO3 NO2 + O2 + H2O
KMnO4 + H2O2 O2 + …
23 Na2SО3→Na2S+Na2SO4
H2O2 + CrCl3 + NaOH Na2CrO4 + …
24 Pt + HCl + HNO3 → H2 [PtCl6] + NO + H2O
HIO3 + H2O2 I2 + …
25 S + KOH → K2S + K2SO3 + H2O
NaClO + KI + H2SO4 NaCl + …
Завдання 18
Метал/катіон Метал/катіон
(концентрація катіона, (концентрація катіона,
Варіант
Варіант
моль/л) моль/л)
першого другого першого другого
330
1 Zn/Zn2+ Ag/Ag+ 14 Pb/Pb2+ Ag/Ag+
(0,01) (0,02) (0,05) (0,1)
2 Mg/Mg2+ Ag/Ag+ 15 H2/2H+ Au/Au3+
(0,1) (0,01) (0,01) (1)
3 Zn/Zn2+ Cd/Cd2+ 16 H2/2H+ Cd/Cd2+
(0,05) (0,02) (1) (0,1)
4 Cu/Cu2+ Cu/Cu2+ 17 H2/2H+ Zn/Zn2+
(0,002) (0,2) (0,01) (0,01)
5 Pb/Pb2+ Cu/Cu2+ 18 Fe/Fe2+ Ag/Ag+
(0,1) (1) (0,02) (0,2)
6 Ag/Ag+ Ag/Ag+ 19 Mg/Mg2+ Mg/Mg2+
(0,001) (1) (2) (0,01)
7 Zn/Zn2+ Ni/Ni2+ 20 Cu/Cu2+ Au/Au3+
(0,01) (0,01) (0,2) (1)
8 Fe/Fe2+ Cu/Cu2+ 21 H2/2H+ Ag/Ag+
(0,1) (0,01) (0,02) (0,01)
9 Mn/Mn2+ Ag/Ag+ 22 H2/2H+ Ni/Ni2+
(0,02) (0,01) (1) (0,1)
10 Fe/Fe2+ Cr/Cr3+ 23 AI/AI3+ Cr/Cr3+
(0,1) (0,1) (0,01) (0,5)
11 Ni/Ni2+ Cu/Cu2+ 24 AI/AI3+ Cd/Cd2+
(0,05) (0,1) (0,05) (0,5)
12 Sn/Sn2+ Cu/Cu2+ 25 Cd/Cd2+ Co/Co2+
(0,02) (0,2) (0,001) (0,01)
13 Mg/Mg2+ Cu/Cu2+
(0,05) (0,5)
Завдання 19
струму,
струму,
Сила
Сила
Сіль
Сіль
Час
Час
А
331
2 CuSO4 2 40хв. 15 FeCI2 3 10хв.
3 NiCI2 3 0,5год. 16 ZnSO4 5 1,2год.
4 CuCI2 2,5 25хв. 17 MnSO4 2 1,5год.
5 Pb(NO3)2 1 1год. 18 Co(NO3)2 0,8 50хв.
6 Ca(NO3)2 2 50хв. 19 Zn(NO3)2 0,5 2,5год.
7 FeCI3 1,5 30хв. 20 MgCI2 0,3 2год.
8 KNO3 3,5 45хв. 21 NaNO3 5,5 1,5год.
9 KCI 4 1,5год. 22 NaBr 4 1,1год.
10 Cr2(SO4)3 2,3 35хв. 23 K2SO4 3,5 40хв.
11 SnCI2 1,7 42хв. 24 BaCI2 5 10хв.
12 Cd(NO3)2 0,8 1,2год. 25 PtCI2 0,9 1год.
13 AICI3 1 1год.
Завдання 20
виготовлені
електроліту
електроліту
пластинки
Метали,
Метали,
Варіант
Варіант
з яких
з яких
Склад
Склад
332
7 Fe, Sn вода, насичена О2 20 Zn, Ag вологе
повітря
8 Fe, Ni вода, насичена 21 Zn, Pb pозчин
CO2 H2SO3
9 Cr, Cu pозчин HCI 22 Pb, Cu водний
розчин ZnCI2
(гідроліз)
10 AI, Cu pозчин CuCI2 23 Zn, Cr pозчин H2S
11 Mg, Ag морська вода 24 Pb, Ag вологе
повітря
12 Mg, Sn вологе повітря з 25 Zn, Ni вода,
СО2 насичена О2
13 Fe, Co вологе повітря
Завдання 21
1 2
1 берилій хлорид → берилій гідроксид → натрій тетрагідроксо-
берилат → берилій гідроксид → берилій хлорид
2 берилій хлорид → берилій гідрид → берилій сульфат → калій
тетрагідроксоберилат → берилій гідроксид
3 берилій → натрій берилат → берилій гідроксид → берилій
флуорид → берилій
4 магній → магній оксид → магній сульфат → магній гідроксид →
магній силікат
5 магній хлорид → магній гідроксид → магній нітрат → магній
оксид → магній сульфат
6 магній сульфід → магній оксид → магній хлорид → магній
нітрат → магній оксид
7 магній карбонат → магній хлорид → магній → магній нітрат →
→ магній оксид
8 мальцій → кальцій гідрид → кальцій гідроксид → кальцій
нітрат → кальцій оксид
9 барій хлорид → барій → барій гідроксид → барій карбонат →
333
→ барій гідрогенкарбонат
10 мальцій хлорид → кальцій → кальцій гідрид → кальцій нітрат →
→ кальцій карбонат
11 кальцій → кальцій гідроксид → кальцій алюмінат → алюміній
гідроксид → алюміній оксид
12 алюміній гідроксид → алюміній хлорид → алюміній → алюміній
оксид → натрій алюмінат
13 натрій алюмінат → алюміній гідроксид → алюміній хлорид →
→ алюміній флуорид → кріоліт
14 алюміній оксид → калій алюмінат → алюміній сульфат → натрій
гексагідроксоалюмінат → алюміній гідроксид
15 залізо → ферум(ІІ) хлорид → ферум(ІІ) гідроксид → ферум(ІІ)
оксид → залізо
16 залізо → ферум(ІІІ) хлорид → ферум(ІІІ) гідроксид → ферум(ІІІ)
сульфат → ферум(ІІІ) гідроксид сульфат
17 нікель(ІІ) гідроксид → нікель(ІІІ) гідроксид → нікель(ІІІ) сульфат
→ нікель → нікель тетракарбоніл
18 купрум(ІІ) хлорид → мідь → купрум(ІІ) нітрат→ купрум(ІІ)
оксид → купрум(ІІ) сульфат
19 купрум(ІІ) гідроксид → купрум(ІІ) оксид → купрум(ІІ)
хлорид → мідь → купрум(ІІ) сульфат
1 2
20 цинк → цинк нітрат → цинк гідроксид → калій
тетрагідроксоцинкат → цинк гідроксид
21 цинк оксид → натрій цинкат → цинк гідроксид → цинк
хлорид → цинк
22 ферум(ІІІ) оксид → залізо → ферум(ІІІ) хлорид → ферум(ІІ)
хлорид → ферум(ІІ) гідроксид хлорид
23 плюмбум(ІІ) нітрат → плюмбум(ІІ) гідроксид → плюмбум(ІІ)
гідроксид нітрат → натрій тетрагіроксоплюмбат → плюмбум(ІІ)
сульфат
24 цинк → натрій тетрагідроксоцинкат → цинк гідроксид → цинк
оксид → цинк хлорид
25 цинк → натрій тетрагідроксоцинкат → цинк гідроксид → цинк
оксид → цинк хлорид
Завдання 22
334
Зробіть розрахунки за наведеною умовою.
1 Розрахуйте молярну концентрацію розчину
станум(ІІ) хлориду, якщо відомо, що для осадження всього
стануму(ІІ), що містився в 1,2 л цього розчину, витрачено
50 мл 0,2 М розчину калій дихромату за наявності
хлоридної кислоти.
2 Розрахуйте мінімальний об’єм 20% розчину
HNO3, необхідний для розчинення 14,54 г «припою»
(масові частки Sn та Pb у припої становлять відповідно
70% та 30%).
3 Якою була маса осаду алюміній гідроксиду, якщо
для його розчинення витрачено 0,2 л 30% розчину HNO 3
(ρ=1,18 г/мл)? Який об’єм 2,5 М розчину КОН потрібний
для розчинення цієї маси алюміній гідроксиду?
4 При взаємодії 23,7 г олова з хлоридною кислотою
виділився водень у кількості, достатній для добування
12,7 г міді при відновленні купрум(ІІ) оксиду. Визначте
еквівалент та еквівалентну масу олова.
5 Який об’єм 1 М розчину натрій гідроксиду
необхідно взяти для того, щоб перевести увесь AlCl3, що
міститься у 100 мл 30% розчину (ρ=1 г/мл), в натрій
гексагідроксоалюмінат?
6 Яка маса калій дихромату знадобиться для
приготування 2,5 л 0,2 Н розчину, що використовується
для окисно-відновної реакції, в якій Cr2O72- відновлюється
до Cr3+?
7 Визначте масу ванадію, який розчинився у
концентрованій нітратній кислоті, якщо при цьому
виділилося 11,2 л (н. у.) безбарвного газу.
8 Порошок мідно-алюмінієвого сплаву масою 1,45 г
розчинили у 20% розчині хлоридної кислоти об’ємом
25 мл і густиною 1,1 г/мл. Внаслідок цього виділилося
0,672 мл (н. у.) газу. Обчисліть масові частки компонентів
у сплаві.
335
9 До 0,1 М розчину барій хлориду об’ємом 50 мл
додали 100 мл розчину сульфатної кислоти з масовою
часткою 20% і густиною 1,14 г/мл. Розрахуйте масу осаду,
що утворився.
10 Яку масу калій гідроксиду необхідно додати до
100 мл 0,1 М розчину хром(ІІІ) сульфату, щоб у результаті
реакції утворилася розчинна сіль?
11 Які маси безводного купрум(ІІ) сульфату та
мідного купоросу знадобляться для приготування 8%
розчину купрум(ІІ) сульфату об’ємом 1 л (ρ=1,084 г/мл).
12 Який об’єм займатиме газ, що виділився при
розчиненні 3,94 г золота в царській воді (суміш HCl і
HNO3), при температурі 500С та тиску 1,5 атм?
13 На підставі стандартних ентальпій утворення
H 298 і абсолютних ентропій утворення S 0298 речовин
0
0 0 0
(додаток Б) визначте H 298 , S 298 і G 298 хімічної реакції
CuO(к)+H2(г)→Cu(к)+H2O(р).
Зробіть висновок щодо термодинамічної ймовірності
перебігу реакції за стандартних умов.
14 У якому масовому співвідношенні необхідно
взяти дві порції міді, щоб при їх роздільному розчиненні у
розведеній та концентрованій нітратній кислоті виділилася
однакова кількість (моль) газу?
15 На підставі стандартних ентальпій утворення
H 298 і абсолютних ентропій утворення S 0298 речовин
0
0 0 0
(додаток Б) визначте H 298 , S 298 і G 298 хімічної реакції
Fe2O3(к)+3H2(г)→2Fe(к)+3H2O(г).
Зробіть висновок щодо термодинамічної ймовірності
перебігу реакції за стандартних умов.
16 Складіть схеми катодного та анодного процесів,
що відбуваються під час електролізу з інертними
електродами розчину солі CuSO4. Розрахуйте масу
речовини, яка виділяється на катоді при проходженні
336
електричного струму силою 2 А протягом 40 хвилин крізь
розчин названого електроліту.
17 Складіть схеми катодного та анодного процесів,
що відбуваються під час електролізу з інертними
електродами розчину солі Pb(NO3)2. Розрахуйте масу
речовини, яка виділяється на катоді при проходженні
електричного струму силою 1 А протягом 1 години крізь
розчин названого електроліту.
18 Установіть можливість відновлення діоксиду
титану до вільного металу при температурі 298 К та 2500 К
за схемою
TiO2(к) + 2C(графіт) ↔Ti(к) +2CO(г).
При розрахунках можна використовувати значення
0
стандартних ентальпій утворення H 298 і абсолютних
0
ентропій утворення S 298 речовин (додаток Б).
19 Константа рівноваги реакції
FeO(к) + CO(г)↔Fe(к) +CO2(г)
при певній температурі становить 0,5. Визначте
рівноважні концентрації СО та СО2, якщо початкові
концентрації їх такі:С0(СО)=0,05 моль/л; С0(СО2)=0,01
моль/л.
20 З наважки латуні масою 1,6645 г під час аналізу
отримано 1,3466 г Cu(SCN)2 та 0,0840 г SnO2 . Розрахуйте
масову частку міді, олова та цинку у взятому зразку.
21 При взаємодії 10 г амальгами натрію з водою
отримали розчин натрій гідроксиду. Для нейтралізації
цього розчину витратили 50 мл 0,5 Н розчину кислоти.
Визначте масову частку натрію в амальгамі.
22 Який об’єм водню, виміряний при температурі
25 С і тиску 755 мм. рт. ст., виділиться під час взаємодії з
0
337
Розрахуйте молярну концентрацію FeSO4 у вихідному
розчині.
24 Який об’єм 30% розчину купрум(ІІ) хлориду
(ρ=1,28 г/мл) знадобиться для приготування 600 мл 10%
(ρ=1,09 г/мл) розчину?
25 Чому дорівнює маса безводного ферум(ІІ)
сульфату, який міститься у 800 мл 10% розчину(ρ = 1,1
г/мл) солі?
Завдання 23
Завдання 24
339
9.Напишіть структури ізомерних гексинів та
зазначте їх назви за номенклатурою IUPAC.
10 Опишіть прості хімічні реакції, за допомогою
яких можна розрізнити етан, етилен, ацетилен.
11 Опишіть просторову будову молекул бутину-1,
бутину-2, гептен-2-іну-5. Зазначте тип гібридизації
кожного атома Карбону.
12 Напишіть структурні формули ізомерів
гомологів бензену з молекулярною формулою С9Н12.
Зазначте їх назви.
13 Опишіть прості хімічні реакції, за допомогою
яких можна розрізнити: а) толуен та н-гептан; б)
хлоробензен та етилбензен.
14 Напишіть схеми реакції полімеризації: а)
хлорвінілу; б) хлоропрену; в) тетрафлуоретилену.
15 Напишіть рівняння реакцій добування
бромистого ізопропілу із пропану, пропену, пропіну,
ізопропанолу.
16 Напишіть рівняння реакцій лужного гідролізу
для таких галогенопохідних: 1-хлоробутану, 1,1-
дихлоробутану, 3-метил-2,2-дихлоропентану. Назвіть
отримані сполуки.
17 Напишіть рівняння реакції 2-метилпентану з
бромом, а для отриманої монобромопохідної сполуки – зі
спиртовим розчином калій гідроксиду.
18 Розмістіть за зменшенням кислотних
властивостей сполуки: Н2О, С2Н2, С2Н5ОН, НСООН,
СН3-СН2-СООН. Мотивуйте положення сполук у
послідовному ряді.
19 Чому органічні сполуки мають порівняно низькі
температури плавлення і кипіння? Поясніть, як впливає
розгалуженість молекул на температури плавлення і
кипіння алканів?
340
20 Як зміниться просторова будова молекули
етилену в результаті його гідрування? Відповідь поясніть.
21 Як змінюватиметься просторова будова
молекули ацетилену внаслідок його поступового
гідрування? Відповідь поясніть.
22 Чи є гомологом бензену стирен? Відповідь
поясніть. Як можна хімічним способом розрізнити стирен
та бензен? Складіть рівняння відповідної реакції.
23 Як зміниться хімічна, електронна, просторова
будова молекули бензену в результаті його гідрування?
Відповідь поясніть.
24 Як можна хімічним способом розрізнити етан,
етилен, ацетилен? Складіть рівняння відповідних реакцій.
25 Запропонуйте спосіб виділення кожної речовини
з газової суміші, що складається з етану, етилену,
ацетилену. Складіть рівняння відповідних хімічних
реакцій.
Завдання 25
Речовина
Речовина
Варіант
Варіант
Варіант
341
3 толуен 12 хлоретен 21 н-гексан
4 пропан 13 бутан 22 бутадієн-1,3
5 пропін 14 бутин-1 23 пентин-2
6 бутен-2 15 2-метилпропан 24 пропін
7 метан 16 бутин-2 25 бутен-1
8 стирен 17 гексен-2
9 брометан 18 пентен-1
Завдання 26
1 2
1 алюміній → метан → хлорометан → етан → етен → етанол
карбід ↓
поліетилен
2 метан → етин → хлоретен → хлоретан → бутан
↓ ↓
вінілацетилен полівінілхлорид
1 2
3 етанол → етен → 1,2-диброметан → етин → етаналь
↓ ↓
етандіол-1,2 аргентум
ацетиленід
4 нітробензен стирен
↑ ↑
1,1,2,2-тетраброметан←етин → бензен → етилбензен
↓
бромобензен.
5 кальцій карбід → етин → етен → хлоретан → бутан
↓ ↓
етанол етанова
кислота
6 натрій ацетат → метан → етин → етаналь
↓ ↓
карбон(IV) хлоретен → полівінілхлорид
342
оксид
7 бутан → бутадієн-1,3 → полібутадієн
↑ ↓
етен ← етанол 1,4-дихлорбутен-2
↓
1,2,3,4-тетрахлоробутан
8 пропан → пропен → пропанол-2 → 2-хлоропропан
↓ ↓ ↓
карбон(IV) 1,2-дихлоропропан 2,3-диметилбутан
оксид
9 гексан → бензен → толуен → 2-нітротолуен
↓ ↓ ↓
карбон(IV) бромобензен 2- нітробензойна
оксид кислота
10 2,3-диметилбутан
↑
пропанол-2 → пропен → 2-бромопропан
↓ ↓
поліпропілен пропан → 2- нітропропан
11 етин → етен → брометан → бутан → ізобутан
↓ ↓
етанол бутен
1 2
12 натрій → метан → бромометан → етан → нітроетан
ацетат ↓
ацетилен → хлороетен
13 етанол
↓
бутан → бутадієн-1,3 → 1,4-дибромобутен-2
↓ ↓ ↓
ізобутан полібутадієн 1,4-дибромобутан.
14 метан → етин → етан → етен → етанол →хлоретан
↓
1,2-дихлоретан
15 етен → хлоретан → бутан → 2-хлоробутан ← бутен-2
↓
бутин-2 ← 2,3-дихлоробутан
16 етан → етен → етин → бензен → толуен
343
↓ ↓
нітробензен бензойна кислота
17 метан → ацетилен → вінілхлорид → полівінілхлорид
↓ ↓
хлорометан → етан
18 вуглець → метан → ацетилен → бензен → толуен
↓ ↓
гексахлоран тринітротолуен
19 вапняк → кальцій оксид → кальцій карбід → етин
↓
метилбензен ← хлоробензен ← бензен
20 н-пентан → ізопентан → ізопрен → ізопреновий
↓ ↓ каучук
карбон(ІV) 2-бромопентан → 4,5-диметилоктан
оксид
21 етен → 1,2-дихлороетан → етин → етандіова кислота
↓ ↓ ↑
етанол аргентум ацетиленід
22 нітробензен
↑
гексан → бензен → толуен → 2-бромотолуен
↓ ↓
2-нітрогексан 2- бромобензойна кислота
1 2
23 натрій ацетат → метан → бромометан → етан → нітроетан
↓
ацетилен → брометен
24 1,1,2,2-тетраброметан
↑
кальцій карбід → ацетилен → етилен → брометан
↓ ↓
етаналь етанол
25 ацетилен → бензен → толуен → бензойна кислота
↓ ↓
нітробензен натрій бензоат → бензен
Завдання 27
344
Виконайте завдання за наведеною умовою.
Складіть схему реакції отримання запропонованої
речовини, опишіть її застосування у зв’язку з
властивостями (для варіантів 1-12):
345
23 Назвіть основні галузі застосування феноло-
формальдегідних смол. Як отримують феноло-
формальдегідні смоли?
24 Чим пояснюється висока термічна стійкість
силіційорганічних полімерів? Які мономери
використовують для отримання силіційорганічних
полімерів?
25 Охарактеризуйте полімери за будовою (форма і
структура макромолекул, кристалічний та аморфний стан).
346
ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ ДЛЯ
САМОПЕРЕВІРКИ
1.1 Основні поняття та стехіометричні закони хімії
1 Б. 8 Б. 15 Б; B; A; Г.
2 А. 9 А; 16 Б; A;Г; В.
3 В. 10 1- Б; 2-B; 3-A; 4-Г. 17 B; Б; A; Г.
4 Б. 11 1- Г; 2-А; 3-Б; 4-В. 18 12,04.1023.
5 А. 12 1- Б; 2-А; 3-Г; 4-В. 19 Н2.
6 Б. 13 1- Г; 2-B; 3-A; 4-Б. 20 1,2 моль-екв.
7 В. 14 1- Б; 2-Г; 3-A; 4-В.
347
1.4 Основні закономірності перебігу хімічних реакцій
1 Б. 13 В. 25 А; Б; В.
2 А. 14 Г. 26 А; Б; Г.
3 Г. 15 Б. 27 1- В; 2-Г; 3-А, 4-Б.
4 Б. 16 А. 28 1- В, 2-А, 3-Г, 4-Б.
5 В. 17 А. 29 1- Б, 2-Г, 3-В, 4-А.
6 В. 18 Б. 30 1- В, 2-А, 3-Б, 4-Г.
7 В. 19 В. 31 1- Б, 2-В, 3-Г, 4-А.
8 Г. 20 Г. 32 1- Г, 2-А, 3-Б, 4-В.
9 Б. 21 В; Г. 33 1- Г, 2-А, 3-Б, 4-В.
10 Б. 22 Б; Г. 34 1- Б, 2-А, 3-Г, 4-В.
11 Г. 23 А; Г.
12 Б. 24 А; В.
348
1.7 Огляд елементів - металів
1 Г. 13 Б. 25 1- А; 2-Б; 3-Г; 4-В.
2 А. 14 В. 26 1- Г; 2-А; 3-Б; 4-В.
3 Б. 15 Г. 27 1- Б; 2-А; 3-Г; 4-В.
4 А. 16 В. 28 1- В; 2-Г; 3-Б; 4-А.
5 В. 17 Б. 29 1- В; 2-Г; 3-А; 4-Б.
6 Б. 18 Г. 30 Б; Г; А; В.
7 А. 19 А. 31 Г; А; В; Б.
8 Б. 20 В. 32 Б; А; Г; В.
9 В. 21 1- В; 2-Г; 3-Б; 4-А. 33 Б; А; В; Г.
10 В. 22 1- Г; 2-В; 3-Б; 4-А. 34 В; Б; А; Г.
11 В. 23 1- Б; 2-А; 3-В; 4-Г.
12 А. 24 1- Б; 2-В; 3-А; 4-Г.
349
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Використана література
350
др.; под ред. Н. Н. Павлова. – М.: Дрофа, 2005. – 239 с.
13. Фролов В. В. Химия: учеб. пособие для машиностроит. спец.
вузов. – М.: Высш. шк., 1986. – 543 с.
Рекомендована література
351
ДОДАТКИ
Додаток А
(обов’язковий)
Поширені типи гібридизації орбіталей і
геометрична форма молекул та йонів
молекули
Склад
пар
центрального
атома
Тип
ЗП٭ НП٭
1 2 3 4 5 6
sp 2 0 AB2 H–Be–H,
HC≡CH
лінійна
плоский
трикутник
2 1 AB2Е SnCl2
кутова
тетраедр
352
Продовження додатка А
1 2 3 4 5 6
3 1 AB3Е NН3, NF3
тригональна
піраміда
кутова
квадратна
тригональна
біпіраміда
d2sp3 6 0 AB6 [Fe(CN)6]3–,
або [CoF6]3–,
sp3d2 SF6
октаедр
353
НП ٭- незв’язувальні електронні пари
Додаток Б
(обов’язковий)
0
Стандартні ентальпії утворення H H f , стандартні ентропії
0
утворення S f деяких неорганічних та органічних речовин
при 298,15 К٭
Речовина і стан H 0f , 298,15 , S0f , 298,15 ,
кДж/моль Дж/(моль. К)
1
2 3
C(к, графіт)
0 5,74
CCl4(р)
-135,4 214,4
CH3OH(р)
-239,45 126,6
CH4(г)
-74,81 186,31
CO(г)
-110,52 197,54
CO2(г)
-393,51 213,67
C2H2(г)
226,0 200,83
C2H4(г)
52,5 219,3
C2H6(г)
-84,7 229,5
CS2(р)
88,70 151,04
CaC2(к)
-60 70,0
CaO(к)
-635,1 38,1
Cl2(г)
0 222,98
354
HCl(г)
-92,31 186,79
Cu(к)
0 33,1
CuO(к)
-162,0 42,63
Fe(к)
0 27,15
FeO(к)
-265 60,8
Fe2O3(к)
-822 87
Fe3O4(к)
-1117,13 146,19
H2(г)
0 130,52
N2(г)
0 191,5
NH3(г)
-46,2 192,6
NH4Cl(к)
-314,2 95,81
NO(г)
90,2 210,6
NO2(г)
33,5 240,2
O2(г)
0 205,04
H2O(г)
-241,82 188,72
H2O(р)
-285,83 70,08
H2O2(р)
-187,78 109,5
355
Продовження додатка Б
1
2 3
PH3(г)
5,4 210,2
PbО(к)
-217,61 68,70
PbS(к)
-100 91,2
PbSО4(к)
-920,48 148,57
S(к)
0 31,9
SO2(г)
-296,90 248,07
SO3(г)
-395,8 256,7
H2S(г)
-20,9 205,69
H2SO4(р)
-814,2 156,9
Ti(к)
0 30,63
TiO2(к)
-943,9 50,33
Додаток В
(обов’язковий)
Густина розчинів неорганічних кислот та основ у воді
при 200С٭
356
а НСl HNO3 Н2SO4 H3PO4 КОН NН4ОН NаOH
частка,
%
1 2 3 4 5 6 7 8
1 1,003 1,004 1,005 1,0038 1,007 0,994 1,009
2 1,008 1,009 1,012 1,0092 1,016 0,989 1,020
4 1,018 1,010 1,025 1,0200 1,034 0,981 1,043
6 1,028 1,031 1,038 1,0309 1,053 0,973 1,065
8 1,038 1,043 1,052 1,0420 1,072 0,965 1,087
10 1,048 1,054 1,066 1,0532 1,090 0,957 1,109
12 1,057 1,066 1,080 1,0647 1,109 0,950 1,131
14 1,067 1,078 1,094 1,0764 1,128 0,943 1,153
16 1,078 1,090 1,109 1,0884 1,147 0,936 1,175
18 1,088 1,102 1,124 1,1008 1,166 0,929 1,197
20 1,098 1,115 1,139 1,1134 1,186 0,923 1,219
22 1,108 1,128 1,155 — 1,206 0,916 1,241
24 1,118 1,140 1,170 1,1395 1,226 0,910 1,263
26 1,129 1,154 1,186 — 1,246 0,904 1,285
Продовження додатка В
1 2 3 4 5 6 7 8
28 1,139 1,167 1,202 1,1665 1,267 0,898 1,307
30 1,149 1,180 1,218 1,1805 1,288 0,892 1,328
35 1,174 1,214 1,260 1,2160 1,341 0,879 1,320
40 1,198 1,247 1,303 1,2540 1,396 — 1,430
٭Наведені у таблиці величини взято з довідника (Каткий справочник
физико-химических величин / под ред. А.А. Равделя и А.М.
Пономаревой. - Л.: Химия, 1983 г. – изд-е 8. - С. 19)
Додаток Г
(обов’язковий)
357
карбонатна
H2CO3
кислота
ціанідна
НСN
кислота
сульфідна
Н2S
кислота
нітритна
НNO2
кислота
ортофосфатна
H3PO4
кислота
сульфітна
Н2SО3
кислота
амоній
NH4OH
гідроксид
Додаток Д
(обов’язковий )
Таблиця розчинності основ, кислот, солей у воді
Катіони
Na+, K+
NH4+
Mg2+
Ca2+-
Cu2+
Ba2+
Zn2+
Pb2+
Fe2+
Fe3+
Al3+
Cr3+
Ag+
H+
- P P - P М М Н H Н Н Н H Н Н
Р Р P P М М М Р Р М М Н Р М Р
Р Р Р Н Р Р Р Р Р М Р Р Р Р Р
Р Р Р Н Р Р Р Р Р М Р Р Р Р Р
Р Р Р Н Р Р Р Р - М Р - Р Р Р
Р - Р Н Р # # Н Н Н Н # Н # #
Р Р P Н М М Р Р - М М - М - -
Р Р Р М Н М Р Р Р М Р Р Р Р Р
Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р
358
Р Р Р Н Н Н М Н # Н Н Н Н Н Н
Р Р Р М Н Н М Н # Н Н - М - -
Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р - Р Р Р
Умовні позначення:
«Р» - розчинна речовина (розчинність понад 1 г речовини у 100г води);
«М» - малорозчинна речовина (розчинність від 0,001 г до 1г у 100 г
води);
«Н» - нерозчинна речовина (розчинність менше 0,001 г у 100 г води);
«-» - речовина не існує;
«#» - речовина реагує з водою
Додаток Е
(обов’язковий)
Стандартні електродні потенціали металічних
електродів
Метал Е0, В
Li+/Li -3,045
Rb+/Rb -2,925
К+/К -2,924
-2,923
Cs+/Cs
Ra2+/Ra -2,916
Ва2+/Ва -2,905
Sr2+/Sr -2,888
Са2+/Са -2,864
Na+/Na -2,771
Mg2+/Mg -2,370
Sc3+/Sc -2,077
Be2+/Be -1,847
Al3+/Al -1,700
Ti3+/Ti -1,208
Mn2+/Mn -1,192
Cr2+/Cr -0,852
Zn2+/Zn -0,763
Ga3+/Ga -0,560
Fe2+/Fe -0,441
359
Cd2+/Cd -0,404
Co2+/Co -0,277
Ni2+/Ni -0,234
Sn2+/Sn -0,141
Pb2+/Pb -0,126
H+/H2 0,000
Bi3+/Bi +0,317
Cu2+/Cu +0,338
Hg22+/Hg +0,796
Ag+/Ag +0,799
Pd2+/Pd +0,915
Pt2+/Pt +0,963
Au+/Au +1,691
360