ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ

ПО-ЧЕСЬКОМУ

#
 ELGA CECHOVÄ
HELENA TRABELSIOVÄ
HARRY PUTZ

ХОЧЕТЕ
ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ?
1-й ТОМ

CHCETE MLUVIT CESKY?

1. DIL

(Чеська мова для початкових курсів)

1. vydânf, Libérée 1999
© Mgr. Elga Cechovâ, PhDr. H. Trabelsiovâ-Remediosovà, Ing. H. Putz, 1992
Illustrations © Wilfried von Rohden, Zdenëk Vâlek
©Translation: PhDr. Vëra Lendélovâ, CSc.
Sazba; Pantype Libérée
Tisk: Severografie Most

ISBN 80-902165-4-4
 „Хочете говорити по-чеському?“ така назва 1-го тому сучасного підручника
чеської мови для українців і тих, хто говорить по-українськи. Пропонований
підручник задуманий авторами для початкових і середніх курсів.
Подібні підручники видано також у німецькому, англійському, французькому,
іспанському, російському варіантах.
Продовженням цього підручника є його 2-й том „Прагнете говорити по-чеськи
ще краще?“, який зараз видано лише для англійської та німецької мов. Обидва
томи становлять повний курс сучасної чеської мови.
Мета цього підручника - сприяти швидкому опануванню чеської мови на
засадах комунікативного методу так, щоб після засвоєння ви були спроможні
орієнтуватися й домовитися в усіх повсякденних ситуаціях суспільного життя - у
місті, в готелі, ресторані, магазині, на пошті, на вокзалі, в аеропорту, на митниці,
на автостраді, в офісі тощо. Ви зумієте призначити зустріч, запросити когось у
гості, по-чеськи попрощатися з ним, по-чеськи поговорити з друзями про свою
сім’ю й про своє хобі... Ви навіть зможете вести нескладні торговельні
переговори! Разом із вивченням нових слів і цілих фраз на певну тему, ви
засвоїте в цілому основну граматичну систему чеської мови.
Навчальний посібник містить 15 тем.
Кожний розділ задумано як окрему тематичну одиницю, що містить основні
слова пропонованої теми, багато коротеньких діалогів, два тексти на
засвоєння цієї лексики, відповідні граматичні вправи, які орієнтовані на
аналіз, узагальнення нового матеріалу, практичне застосування вивченої
лексики до теми. У кінці кожного розділу ви знайдете різноманітні за змістом
і доступні практичні за формою конверзаційні вправи, і шляхом повторення
за педагогом або за магнітофонним записом зумієте зафіксувати
нормативну вимову, а також найважливіші фрази, розмовні штампи й
граматичні форми.
В останній частині підручника подається цілий ряд написів, з якими
зустрінетеся в процесі адаптації в чеському середовищі, достатньо деталізовані
важливі конструкції, які потрібно знати при вітанні, звертанні, знайомстві, а ще -
коли треба виразити подяку, вибачення тощо.
Тут також знайдете граматичні таблички зі зразками чеського відмінювання,
дієвідмінювання і таблички прийменників. Для цілеспрямованої самостійної праці
ви можете використати ключ, в якому знаходиться рішення всіх вправ
і переклади всіх текстів і діалогів на українську мову.
Для зручності користування посібник закінчується чесько-українським
словничком.
Автори розробили систему навчання так, що за цим пропонованим підручни­
ком можуть опановувати чеську мову і самоуки.
 Підручник щедро ілюстрований.
У вступній темі ви тільки повторюєте за педагогом (або за магнітофонним
записом) окремі слова, словосполучення й речення, щоб навчитися володіти
правильною вимовою. Повторюючи цей матеріал, ви заодно запам’ятаєте
і граматичні форми, з якими зустрічатиметеся і далі.
Заодно з підручником спеціально для навчання видано кілька магнітофонних
записів (містять тексти до кожної теми, діалоги, вправи - цілком 160 хвилин).
Дякуємо за співпрацю викладачці Карлового Університету, Вірі Лендєловій,
к. ф. н., яка уклала український варіант цього підручника.
Щороку влітку проводимо чотирнадцятиденні інтенсивні курси чеської мови,
які ведуть автори цього підручника, і які призначені для всіх, хто хоче
„спробувати“ говорити по-чеськи прямо в чеському середовищі - фахові лектори
приділяють курсантам багато часу не тільки під час занять, але й на протязі
цілоденної культурної програми.
Бажаємо успіхів у вивченні мови і пізнання нового в житті.

Автори
 «
DOBRŸ DEN! ДОБРИЙ ДЕНЬ! (вживається також замість:
.доброго ранку!“
,добрий вечір!")
(^^Dobrÿdenl Dobrÿ den!

/^ 7 ~ N /^ ô k u ju , dobi'^N Дякую,
(Jak se méte? Il д vy? J
Як ви добре.
поживаєте? A ви?

Дякую, і мені
поводиться добре.
До побачення! До побачення!
-Г ї»
MOJE RODINA МОЯ РОДИНА/СІМ’Я

KDO TO JE? KDO JE TO? ХТО ЦЕ?

To jsem ja. Це я.
To je manzeika. Це моя дружина.
To je dcera. Це моя донька.
To jesyn. Це мій син.

JAK SE JMENUJETE? ЯК ВАС ЗВАТИ?

Syn se jmenuje Tomâs. Мого сина звати Томаш.

Dcera se jmenuje Jana. Мою доньку звати Яна.
Jmenuju se Petr. Мене звати Петро.
Manzeika se jmenuje Alena. Мою дружину звати Алена.
 о
с о т о JE? 1= СО JE ТО? ЩО ЦЕ7/ЩО ЦЕ ТАКЕ?

ЦЕ. . . . KDO ТО JE?

obchod
магазин, крамниця
hotel pan
готель пан

skola restaurace tramvaj

школа ресторан трамвай

N
auto
машина

metro
mësto метро
місто
KDE JE PETR? ДЕ ПЕТРО?

-e
ve skole
y школі

V restauraci
y ресторані
V autë
y машині

tramvaji
y трамваї

V Praze
y Празі
То je ski’in.
i^e шафа.

V obchodë ve skh'ni
y магазині y шафі

■U

V metru V hotelu
y метро y готелі
 'Ті'
ji' d e l n a ЇДАЛЬНЯ
Со to je? Що це?/иЦо це таке?
Kdo to je? Хто це?

caj kéva houska rohiik chleba (chléb)

чай кава булка рогалик хліб
svetr
светр/кофта

talif
тарілка
zidle
стілець
stûl
стіл

па
на
о
Kde je ...? Je V . . . Він (вона, воно) є/знаходиться в/у..
Де (є)... /Де знаходиться? ие п а . . . Він (вона, воно) є/знаходиться на/в .

Kde je Alena? Je V jideinè.

в їдальні

Kde je kâva? Je па stole.

на столі

Kde je svetr? Je па zidli.

на стільцеві

Kde je houska? Je па taliri.

на тарілці

stoji sedi
Він стоїть. Він сидить. Він лежить.
 «
Kde le z i...? Де він (вона, воно) лежить . . . ?
s to ji. . .? . .. стоїть?

U Houska lezi па stole.

F Булка лежить на столі.

Chleba lezi па stole.

Хліб лежить на столі.

Svetr lezi па zidli.

Светр лежить на стільці.

Petr stoji V ji'deinè.

Петро стоїть у їдальні.

■'— й Г І і _ f )

Zidie stojî V jîdelnè.

Стілець стоїть у їдальні.
Stüi stoji V jîdelnè.
Стіл стоїть у їдальні.
 JEDEN ОДИН Ч DVA ДВА Ч
1 JEDNA
JEDNO
ОДНА
ОДНО/ОДНЕ
Ж
с
0
^
DVÉ
DVÉ
ДВІ
ДВА
Ж
С

M 1 jeden rohiik dva rohii'ky

Fl
jedna houska

F 1 jedna zidle dvè zidle

■e

jeden student
CO то JE? 0 0 VIDIM?
ЩО ЦЕ ТАКЕ?

м
JEDEN
jeden stûl

N
JEDNO
jedno auto jedno auto
1
F a>u
JEDNA
1
jedna houska X jednu housku
manzeika X manzelku 1
e> I
jedna zidle X jednu zidli A
jedna restaurace X jednu restauraci

! F sknn (ж. p.; приголосний)

L -f
to je skrîn - vidfm skffn
«
KAM JDE? КУДИ ВІН ІДЕ?

Jde do hotelu. Jde do obchodu.

Він іде до готелю. Він іде до магазину.

M-u

Jde do skoly. Jde do j'i'delny.

Він іде до школи. Він іде до їдальні.

F -у

Jde do metra.
Він іде у метро.
Jde do mësta.
N-a Він іде до міста.
 о
M, F ,N -e ,-z, -s, -c, -f, -c, -j,-d ’,-f,-n : ■e

Jde do pokoje. Jde do restaurace.

Він іде до кімнати Він іде до ресторану.

Jde do tramvaje.
Він увіходить у трамвай.

Со to je? Со je V pokoji? Со vidîm?

Що це таке? Що знаходиться у кімнаті? Що я бачу?
«
JAKŸ JE HOTEL? ЯКИЙ ЦЕ ГОТЕЛЬ?
M jakÿ

Hotel je veikÿ.
Цей готель великий. / Це великий готель.

Hotel je malÿ.
Цей готель малий. / Це малий готель.

JAKA JE ZIDLE? ЯКИЙ ЦЕ СТІЛЕЦЬ? F jaké

Zidle je veikà.
Цей стілець великий. /
Це великий стілець. _
Zidle je malà.
Цей стілець малий. /
Це малий стілець.

JAKÉ JE AUTO? ЯКА ЦЯ МАШИНА? N jaké

Auto je velké.
Ця машина велика. / Це велика машина.

Auto je malé.
Ця машина мала. /
Це мала машина.
 ЧЕСЬКІ ЗВУКИ (CESKE H LÂSKY)
ГОЛОСНІ (vokâly, samohiàsky):
'Ті'
короткі (kràtké) a e i o u y ' cârka
довгі (diouhé) à é 6 û (û) ÿ ° krouzek
Vhâcek
ДИФТОНГИ (dvojhiâsky): ou au eu
ПРИГОЛОСНІ (konsonanty, souhiâsky):
bccdd'fghchjkim nnprrsstfvzi
( wx q)
тверді (tvrde) hchkgrdtn
м 'які (mekke) с f s z с j d 't’ n
нейтральні (neutraini) bf Im p s Vz
д зв ін кі (znele) bdd’g h vzz
глухі (neznele) p t f k ch f s s

ЧЕСЬКИЙ АЛФАВІТ (ceskâ abeceda): «

а, à b с с d d’ e,é(è) f g h ch i,ii j k 1 m
n n 0,6 p q r r s s t t’ u,ù,û V w X y,ÿ
z z

ВИМОВА (vyslovnost);
Голосні: a - яку СЛОВІ адреса
e - як у слові теніс, з^л^ний
i - як у слові він, діти
о - як у слові орел
U - як у слові т^т
Приголосні: с - твердіший, ніж укр. у^(у сполученні з „і“ вимовляється також твердо)
с - м'якший, ніж укр. ч, але твердіший, ніж російський
g - як укр. г’ (у словах іншомовного походження, напр. г’удзик)
h - як укр._г
ch - як укр. X
j - я к укр. й
к - як укр. к (коли)
f - спеціфічний звук чеської мови (приблизно як сполучення звуків£+ж)
S - м’якший, ніж укр. ш
W - те саме, що і „V“, тобто як укр. в
X - як сполучення звуків к + с (напр.; text)
Z - м’якший, ніж укр. ж
 ГОЛОСНІ ,,e/è, „ І“ , ,,y‘
d’ t’ n + e = dë të në délâm, па stèné - вимовляти м’яко
+i = di ti ni divadio, naproti, nic після м’якого приголосного
+i = d ît! ni divâm se, svi'ti, neni завжди пишеться „1“

de te ne deset, ten, neni - вимовляти твердо

dy ty ny tady, tyto zeny після твердого приголосного
dÿ tÿ nÿ miadÿ, tÿden, nÿt (за винятком іншомовних
слів) завжди пишеться „у"

g - h - ch- k - r - f - c - c - z - 2 - s - s - j +6
після них ніколи не вживається ,,è“ , а тільки е
hezkÿ, chemie, keks, genitiv, bere, i'eka, cesta, cekâ, zelenÿ, zene, zase, nase, jestli

d -t-n -b -p -v-m -> після них може стояти ,,ë“

bé [bje] +ë - B останньому складі слова - па obëdë, ve mëstë,

<ГІ> pë [pje]
vë [vje]
na stënë, 0 stavbë, na mapë,
na nâvstëvë, më, v domë
mé [mne]

+e, é - y середині слова „е“ або ,,è“ - den x dëti, ten x tëlo,
nemâ X nëco, bere x obëd,
pere X pët, vede X vëta,
mele X mësto

НАГОЛОС (PRl'ZVUK)
Наголос y чеській мові є завжди на першому складі.
Якщо слово виступає в сполученні з односкладовим прийменником
„bez - do - ке - ku - па - о - od - ро - pod - pro - pred - pi'es - pfi - se - u - ve - ze
-z a “, TO наголос переходить на цей прийменник;
do skoly - [doskoly], па lavici - [nalavici], ve tfidë - [vetfidë]

АСИМІЛЯЦІЯ/УПОДІБНЕННЯ ЗВУКІВ (ASIMILACE, SPODOBA)

Дзвінкі приголосні, які подані нижче, уподібнюються в кінці слова їхнім глу­
хим відповідникам.
kov [kof]
zub [zup]
had -> [hat]
 grog [grok]
sm'h -*■ [snich]
obraz->• [obras]
jed’ ->■ [jet]
глиг [mus]
У сполученні двох звуків (дзвінкий та глухий) дзвінкий уподібнюється
глухому;іигка [tuska], obchod [opchot], odpoledne [otpoledne],
або навпаки - глухий приголосний уподібнюється дзвінкому;
kdo [gdo], kdyz [gdys], shora [zhora]
Це правило відноситься і до вимови сполучень із двох слів, які вимовляють­
ся як одне ціле (якщо перше слово закінчується на дзвінкий а друге
починається на глухий, то дзвінкий уподібнюється глухому й навпаки):
pod stolem [potstolem], bez penëz [bespenës], vis dobre [vizdobi'e],
V pondëli [fpondëli], v ji'delné [vjldelnè]

Вправа:
a- à
Praha, Kanada, lampa, тара, mâ, dâ, mâvâ, mâma, zâdâ, svatâ, malâ, zâbava,
Sâzava, nadâvâ, laskavâ, kavârna, hâdavâ
e- e
den, vede, deset, pere, netece, nechceme, nemele, nebere, dnes je ten den, mé,
tvé, lépe, déle, nejlépe, nejdéle

mi, my, vyl, pil, III, ryby, chyby, vily, vidiicky, vymyslili, vi, ji, pry, li'nÿ, bily, min', slibily,
iijici, milÿmi, vm'ci
o- ô
potom, pokoj, dopis, poledne, odpoledne, chodba, vagon, gramofon, program,
Evropa, rok, hovor. horko, gôl
u - u, u
budu, ruku, kus, hùl, kûl, kûn, pùjdu, dupu, u sudu, buchtu, domù, pânûm, profesorù,
profesoru, trojûhelnik, ùtok, Ihûtu, kusù
e
bëhâ, bézi, tobë, obéma, obëdvâ, trpël, pësky, pët, spëchâ, mâ naspëch, spëte,
na mapè, pëknë, véfi, ûvér, vëno, svëdek, svëtlÿ, svët, Vèra, zemë, mësto,
mèstecko, nâmësti, umënf, üsmëv, zmëna, vzpomnël, vëdël, dëkuji, dëvce, vydëlek,
dédecek, sedël, k vodë, tëlo, stësti, kotë, tësi' se, vi'tëzi', tësnë, ve mëstë, nëco,
Nëmec, spatnë, snëzi, snëhobilÿ, më, mné, mësto, mèsic, mèli, mëna, zamëstnâni
 di, di - ti, tl'; dy, dÿ - ty, tÿ
dim - dÿm, ti - ty, mladf - miadÿ, skodi' - skody, râdi - râdy, di'ky - dÿky, radi -
rady, chodi - schody, vodi - vody, tikâ - tykâ, cistf - éistÿ, hosti - hosty, ci'ti - city,
svi'ti - svity, vrâti - vraty

ni, ni - ny, nÿ
zvoni - zvony, sni - sny, hodni - hodnÿ, psani - psanÿ, dni - dny, pâni - pâny,
dam' - danÿ, krâsni - krâsnÿ

e, é - é
dëj - dej, vëdë - vede, nëmâ - nemâ, danë - dané, téma - téma, stëna - sténâ,
utèrka - ûterka, rovnë - rovné

ou
houpou, hloupou, poslouchâ, moucha, houkâ, strouhou, smiouvou, louka, knihou,
hloubâ, moulcou, troubi, moudrÿ, houska
!!! pouzi'vâ - poukazuje - poucuje - doucuje (o+u вимовляється вкупі як один звук)

r
Ш а , vepi^edu, dvere, nahore, more, skn'ii, dobi'e, talff, pnbor, pi'ichâzeji, pi'inâsf,
pritel, stfeda, pfestâvka, fâdy, pfevzala, pfisel, pfiklady, pfi'stroj, pfestane, fikâ,
otevfe, tfi, kfeslo, prostfedek

cernÿ, cervenÿ, rucnik, vecer, vidiiôka, cistÿ, caj, omâcka, vyucovâni, ceskÿ,
étvrtek, uci'm se, vcera, proé, cestina, Cech, Ceska, ctu, cteme, konci, clovëk,
zacinâ, prodavacka

z
zidle, zlutÿ, lezf, noze, rÿze, protoze, Izfce, manzel, zena, prohliifme, ze, zivot, zije

vzadu, na obraze, zftra, zvonf, cizinec, zelenÿ, televize, za chvfli, zajimavÿ,

rozumëjf, v Praze, cizf

nahofe, hnëdÿ, hodiny, ahoj, vhodnÿ, tehdy, duha, ohromi, pohybuje, hut, hloubâ,
hodnÿ, hezkÿ, hodina, prohifzejf, koho, ho

h - c il
pohyby - pochyby, siuhu - sluchu, mfhat - mfchat, hlad - chlad, huf - chut, hÿbâ
- chyba, hioupâ - chlouba, nahâzi - nachâzf, hodf - chodi
 r- r
dobré - dobfe, vecery - veceri, zahraje - zahfeje, rÿm - Rim, rasa - rasa, hory -
hofi, var - var, bratry - bratri

Уподібнення звуків
obchod, ted’, odpoledne, kamarâdka, hezkÿ, kde, kdo, obraz, na shledanou, nerad,
pfestâvka, prochâzka, odpovidaji'ci, hiad, zpév, lâvka, muz, nùz, divka, polévka,
tuzka, uprostfed,
divka - divek, tuzka - tuzek, chyba - chyb, muz - muzi, nûz - noze, obraz -
obrazu, râd - râdi, trida - tfid, hezkÿ - hezouckÿ, kniha - knih, prohiidka -
prohifdek

Прийменник + іменник
па fakuité, па chodbë, па televizi, па stole, па skfini, па poètë, па oknë, па râdiu,
па zidli, па nâmësti, па nâdrazi, па obraze, па lampë, па Ukrajinë
ve tfidë, ve skole, ve skfini, ve mèstè, ve stole, ve filmu, ve slovniku, v nemocnici,
V divadie, v Nëmecku, v Rakousku, v rodinè, v râdiu, v domë, v restauraci, v hotelu,
v noci
V obchodë, V prâci, v Cechâch, v kinë, v pokoji, v knize, v Praze, v posteli, v oknë,
V televizi, v koleji, V kavârnë, v programu, v cestinë, v pfizemi', v Americe, v ùstavë,
V Anglii, v autë, v Evropë, v Odëse, v Kyjevë
 L1
а І, Й, та; а
ale але, а, однак
ano так
barevnÿ, -à, -é колірний, -а, -є
кольоровий, -а, -е p o stel F ліжко с., постіль ж.
b ilÿ , -à, -é білий, -а, -е p ro fe so r M професор; викладач,
bÿt, jâ jsem бути, я(є) учитель ч. (див. ст. 25)
cizin e c M чужинець, іноземець ч. p ro fe so rka F професор (професорка);
cizin ka F чужинка, іноземка ж. викладачка, учителька ж.
co що pro sim будь ласка, пробачте,
C e ch M чех ч. дозвольте
Ceska F чешка ж. rad io N радіо невід., с.
cernÿ, -à, -é чорний, -а, -е s e s it M зошит, зшиток ч.
cervenÿ, -à, -é червоний, -а, -8 s lo v o N слово с.
den M день ч. s lo v n ik M словник ч.
d itè N дитина ж. s k fin F шафа ж.
d o b rÿ , -à, -é добрий, -а, -е starÿ, -é, -é старий, -а, -8
d ole унизу, насподі stu d e n t M студент ч. *
hezkÿ, -à, -é гарний, -а, -0 , stu d e n tka F студентка ж. *
красивий, -а, -е s tû lM стіл ч.
hnëdÿ, -à, -é коричневий, -а, -е tady тут
iâ я ta ky = také також, теж, і, та
ja k o як, наче, мов, немов. tam там
ніби tam ten, tam ta, он той, ось той; он та, ось та
ja k ÿ , -à, -é який, -а, -е ta m to ота; он те, ось те, оте
kde де televize F = телевізор ч.;
kdo хто te le vizo r M телебачення ж.
k n ih a F книжка, книга ж. tenhle, tahie, to h ie цей, сей; ця, ся; це, се
ko b e re c M килим ч. tu zka F олівець ч.
k v ë tin a F квітка ж., квіт ч. ty ти
la m pa F лампа ж. Ukra in e c M українець ч.
m aiÿ, -à, -é малий, -а, -е, невеликий. Ukra Inka F українка ж.
-а, -е, маленький, -а, -е u p ro s tfe d посередині, у середині
m iadÿ, -à, -é молодий, -а, -е vedie біля, поряд, поруч
m od e rn i сучасний, -а, -е, найнові­ veikÿ, -à, -é великий, -а, -е, крупний, -а, -е.
ший, -а, -е; модний, -а, -е грубий, а-, -е
m o d rÿ, -à, -é синій, -я, -є; vepredu спереду, попереду
голубий, -а, -е vis f висить
my ми vie vo = nalevo ліворуч, уліво, наліво
m uz M чоловік ч. vp ra vo = napravo праворуч, направо
n a h ofe угорі, наверху vy ви
ne ні vzadu ззаду, іззаду, позад
n o v , -Æ, -0 новий, -а, -е zelenÿ, -à, -é зелений, -а, -е
o b ra z M картина ж., малюнок ч. ze n a F жінка ж.
okno N вікно с. z id le F, k fe s lo N стілець ч., крісло с.
on, ona, ono він, вона, воно z lu tÿ , -â, -é жовтий, -а, -6
o sid ivÿ, -à, -é негарнии, -а, -е,
некрасивий, -а, -е
pân M пан, чоловік ч.
pani F пані, жінка ж,
p e ro N ручка ж., перо с.
p o ko | M кімната ж., номер ч. (* відноситься і до учнів середніх шкіл)
 L1
А: Dobrÿ den. А: Добрий день.
«
В: Dobrÿ den. В: Добридень.
A: Jste, prosi'm, profesor? А: Пробачте, ви учитель/викладач/
професор?
B: Ano, jsem. A vy jste student? В: Так, я учитель/викладач/професор.
А ви студент?
A: Ano, jsem student. А: Так, я студент.

A: Jste profesor? А: Ви вчитель/викладач/професор?

B: Ne, nejsem. Jsem také student. В: Ні, я не вчитель/викладач/профе­
сор. Я також студент.

A: Jste cizinec? А: Ви іноземець?

B: Ne, nejsem. Jsem Cech. В: Ні, я чех.

У чеській мовній традиції звертання „pane profesore!“ (n. професоре!), „pani profe-
sorl<o!“ (n. професорко!) вживається також y середніх школах.

BYT (БУТИ)

m jsem (my) jsme я ми

(ty) jsi Oses) (vy) jste ти ви
(on) (oni) він (є) вони (є)
(ona) je (ony) jsou вона (є)
(o n o). (o n a ). воно (є)

nejsem nejsme у чеській мові, в порівнянні з українською,

nejsi (nejses) nejste завжди вживається допоміжне дієслово
neni nejsou jsem, jsi, je... у теперішньому часі.
У чеській МОВІ необов’язково вживати особові займенники з особовою формою
дієслова, тому що особу дієслова передано закінченням дієслівної форми.

Я дома. Jà jsem doma.

Jsem doma. (Значно частіше вживається.)
 ви Evo a Tomàèi, vy jste doma?
vy jste Єво! Томашу! Ви дома?
ви Pane profesore, vy jste doma?
Пане професоре, ви дома?

Kdo jste? Jsem cizinec. Хто ви? Я іноземець.

Kdo jsi? Jsem student. Хто ти? Я студент.

Je tady profesor? (Чи) Пан професор тут?

(Profesor je tady?) Ano, profesor je tady (profesor tady je).
Так, (пан) професор тут.
Ne, profesor tady neni (profesor nenf tady).
Hi, (пана) професора тут нема.

Cv
CVICENI' (Вправа)

□ 1. Dopinte (Доповніть):
J â ........tady. V y ......... profesor? T y ......... doma? O n i. . tady.
M y ........ tam. O na......... profesorka. O n ..........cizinec.

□ 2. Dopinte podle vzoru (Доповніть за зразком):

Vzor: Jâ jsem Cech, jâ nejsem cizinec.
M y ........ tady, m y ......... tam. Ty . . . . . profesor, t y ..........student.
O na........ Ceska, o na ......... cizinka. J â ......... cizinec, j â ..........Cech.
V y ........ student, v y ......... profesor. O n ...........Petr, o n ..........Tomâs.

□ 3. Odpovèzte (Відповідайте):
Kdo jste? Jste Cech? Je Ceska? Jste cizinec? Jsi student? Je Tomâs cizinec?
Je Eva cizinka? Je tady profesorka? Vy nejste Cech? Jste doma? Je Qsou)
Eva a Tomâè tady?

□ 4. Odpovèzte (Відповідайте);
Jste cizinec? Ne, nejsem. Jsem Cech.
Jste profesor? student
Jste Cech? cizinec
Jste Ukrajinec? Cech
Gr L1
Co je to? = Co to je? Co je to? To je pokoj.
To je pokoj. Що це таке? Це кімната.

Kde je pokoj? Kde je pokoj? Pokoj je tady.

Pokoj je tady. Де знаходиться кімната? Кімната тут (знаходиться тут).

Со je tam? Tam je pokoj. Що (знаходиться) там? Там (знахо­

= Co tam je? Tam j e ........ диться) кімната.

Kde je stùl? Stùl je vepfedu. vedie = поряд

Де стоїть стіл? uprostfed = посередині,
у середині (кімнати)
skrin tady X tam = тут x там
okno
obraz
radio vpravo
lampa = napravo
postel
zidle.
televize
kfeslo
 Je stLil vzadu? Ne,
Je lampa nahoi'e? Ne,
Je okno vepfedu? Ne,
Je râdio dole? Ne, KDO -> Хто
Je televize vievo? Ne, CO ->• Що
Je postel vzadu? Ne, KDE ->■ Де
Je sknn napravo? Ne,

ІМЕННИКИ (SUBSTANTIVA)
Іменники з закінченням;

нульове М student (студент), stûl (стіл), obraz (картина). TEN

(у слів із приго F caj (чай),
лос. основи) skîi'n (шафа), postel (постіль), tramvaj (трамвай) ТА
-а F lampa (лампа), houska (булка), ТА
profesorka (професорАка/)
M kolega (колега), turista (турист) TEN
-e(-è) F lavice (лава, парта), zidIe (стілець), tabule (дошка) ТА
N mofe (море), vejce (яйце), ditè (дитина) ТО
M prùvodce (екскурсовод, гід) TEN
-о N okno (вікно), auto (машина), mësto (місто) ТО
-і N nâdrazi (вокзал), némèstf (площа) ТО
M + F prûvodci' (кондуктор; провідник/-иця/), pani (пані) TEN + ТА

Існує ряд іменників, які відрізняються за родом у чеській та українській мовах. Це

відноситься передусім до слів іншомовного походження, зокрема, до інтернаціона-
л ізм ів, напр.: чеське TRAMVAJ (ж. р.) х укр. ТРАМВАЙ (ч. p.), UNIVERZITA (ж. р.) УНІ­
ВЕРСИТЕТ (ч. p.), PROGRAM (ч. р.) X ПРОГРАМА (ж. p.), TELEGRAM (ч. р.) х ТЕЛЕ­
ГРАМА (ж. p.), REPORTÂZ (ж. р.) X РЕПОРТАЖ (ч. p.). EPIGRAM (ч. р.) х ЕПІГРАМА
(ж. р.) та ін.
І Не бійтеся заглядати у словник !

'Ті'
А: Ten starÿ pan je profesor?
B: Ne, to nenî profesor.
A; Той старий пан - це профе­
сор/викладач/учитель?
Б: Ні, це не професор/викла­
дач/учитель.

A; Ta hezkà pani je také studentka?
B; Ne, to neni studentka, to je profesorka.
L1
А: Та/ота симпатична пані - вона
також студентка?
В: Ні, вона не студентка, вона профе-
сор(-ка)/викладачка/учителька.

Gr
ten tento jeden starÿ pàn цей/сей/той/отой/якийсь один
старий пан
tenhle M цей/сей
tamten той/отой/он той/ось той

ta tato jedna starâ pani' ця/ся/та/ота/якась одна стара

пані
tahIe ця/ся
tamta он та/ось та/та/ота

to toto jedno staré okno це/се/те/оте одно(-е) старе вікно

tohIe
tamto
N це/се
он те/ось те/те/оте
Скажіть по-чеському, використовуючи займенники „Іеп, \а, 1о“ ;
Gr
ПРИКМЕТНИКИ (ADJEKTIVA)

- Прикметники з основою на твердий приголосний (tvrdâ adjektiva)

чоловічого роду
жіночого роду
stary
staré
-ÿ
-é
старий
стара ( Прикметники завжди
закінчуються на
середнього роду staré -é старе ■ довгий голосний!

- Прикметники з основою на м’який приголосний (mèkkâ adjektiva)

чоловічого роду moderni -î сучасний, модний
жіночого роду moderni -і сучасна, модна
середнього роду moderni -і сучасне, модне

А. ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ = JAKY, JAKA, JAKE

ч. р. - який Jakÿ je ten pokoj? Ten pokoj je malÿ a moderni.
Яка ця кімната? І-(я кімната мала (і по-сучасному
обставлена).
ж. р. - яка Jakâ je ta lampa? Та lampa je zlutà а moderni.
Яка ця лампа? Ця лампа жовта (і вироблена за
найновішими параметрами).
с. р. - яке Jaké je to okno? То okno je velké а moderni.
Яке це вікно? Це вікно велике.

в. ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ = JAKŸ, JAKA, JAKÉ

ч. р. - який Jaky je to profesor? То je dobrÿ profesor.

Який той професор/ Той професор/викладач/учитель
викладач/учитель? добрий.
 ж, p. - яка Jakà to je profesorka?
Яка ота професор(-ка)/
викладачка/учителька?
с.р. - яке Jaké je to ditë?
Яка ця дитина?
То je vÿbornâ profesorka.
Та/ота професор(-ка)/ви-
кладачка/учителька чудова.
То je hezké dite.
L1
Ця дитина гарна. / Це гарна дитина.

Cv
П 5. Jakÿje ten pokoj? Ten pokoj je hezkÿ oskiivÿ
obraz malÿ veikÿ
profesor starÿ miadÿ
stùl? novÿ moderni
Jaké je to râdio? To râdio je staré moderni .
okno? velké malé
Jakâ je ta lampa? Ta lampa je bilâ zlutâ
kniha cernâ cervenâ
zidle modrâ zelenâ
televize starâ novâ
studentka hezkâ oskiivâ
skfin? malâ veikâ

«
POKOJ
Tady je veikÿ pokoj. Vepfedu stoji' hnëdÿ stùl a hnëdâ zidle. Na zidii sedf mIadÿ
muz. Nalevo je postel. Ta postel je bilâ. Nahoi'e visi obraz. Na obraze je zena. Na­
pravo stoji maiÿ stùl. Na stole je barevnâ televize a kvëtina. Vzadu stoji veikâ skfin
a bilâ lampa. Ve skfini lezi kniha a slovnik. Na skfini stoji cerné râdio. Vedie je mo­
derni okno. Nahofe visi lampa, dole lezi koberec. Uprostfed stoji cervené kfeslo.

Cv
□ 6. Odpovidejte:
Co je nahofe? Kdo stoji nalevo? Co lezi na stole? Kde je postel? Kdo je tady?
Co je vzadu? Kde je skfin? Kde jste? Kde je student? Kdo sedi uprostfed?
Kdo je ten pan? Kde stoji radio? Kde visi lampa? Co je ve skfini?
□ 7. Rîkejte podle vzoru (Скажіть за поданим зразком):
Vzor: profesor - ten jeden profesor
cizinec, lampa, skfin, oknoj studentka, postel, zidie, râdio, Cech, slovnik,
kniha, televize, stùl, kfeslo, Ceska, pân, pani, obraz, muz, ditë, zena

□ 8. Rikejte podle vzoru:

Vzor; Ta lampa je bilé (hezké). To je bilà (hezkâ) lampa.
Ten cizinec j e ....... To okno je .........Tam stoji.........profesor. To je .........kfes­
lo. Vievo s to ji.........postel. Nahofe v is i.......... obraz. To j e .......... skfin. Ten
slovnik j e ........ Uprostfed stoji..........stùl. Jedno......... râdio je na skfini. To je
........ zidie. Kde je t a ......... kniha? Kdo je te n ..........muz? To je ..........ditë.

□ 9. Odpovîdejte (Відповідайте):
Jaké je kfeslo? Jakÿ je ten cizinec? Jakâ postel stoji nalevo? Jakÿ obraz tam
visf? Jaké je to ditë? Jakÿ stùl stoji vepfedu? Jakÿ je to pokoj? Jakâ kniha lezi
na stole? Jaké râdio stoji na skfini? Jakÿ obraz visi nahofe?

□ 10. Odpovîdejte podle vzoru (Відповідайте за поданим зразком):

Vzor: Je lampa bilâ? (zlutÿ) - Ne, lampa nenî bîlà, je zlutâ.
Je stùl hnëdÿ? (bilÿ) - Je profesor miadÿ? (starÿ) - Je ta zena hezkâ? (oskli-
vÿ) - Je to okno veiké? (malÿ) - Je postel modrâ? (zelenÿ) - Je ta skfin
starâ? (modernO - Je to ditë malé? (veikÿ).

□ 11. Ptejte se (Запитайте): kdo? co? kde? jakÿ, -â, -é?

Vzor: Tam stoji profesor. - Kdo tam stojî?
Vepi^edu je veikÿ stùl. Tady stoji hezkâ cizinka. Na stole lezi kniha. Na skfîni
je cerné râdio. Ve skfini je novÿ slovnik. Na zidli sedi ditë. Tam je moderni
zena. Starÿ profesor sedi vzadu.

□ 12. Rîkejte opozitum (У відповідях на подані речення використовуйте

антоніми):
Vzor: Je stùl vievo? - Ne stùl nenî vievo, je vpravo.
Je lampa nahofe? Je okno vepfedu? Je televize napravo? Je profesor tady?
Je râdio dole? Je postel vzadu? Je to muz? Je to pân? Je to cizinec? Je ten
pokoj moderni? Je ta zena oskiivâ? Je to ditë veiké? Je ten profesor starÿ?

□ 13. Popiste obrâzek (Складіть невелике оповідання за малюнком):

 великии
L1
І коричневим
невеликий/
малий
кольоровии
чорний

«
Jà nejsem Cech. Jsem Ukrajinec.
Jsem miadÿ a veikÿ.
Tady jsem student. On je taky
student, ale je Cech.

Jà jsem cizinka. Jsem miadà a hezkà.

Tamten starÿ pàn je profesor a tamta
zena je studentka jako jà.

«
A: Jak se màte? А: Як ви поживаєте? / Як вам поводиться?
B: Dèkuju, dobfe. A vy? Б: Дякую, добре. А ви? / А вам?
A; Jà taky dobfe, dèkuju. А; Дякую, я теж добре / мені теж добре.
о А; Добрий день!
А: Dobrÿ den!
В: Dobrÿ den! Jak se màte? Б: Добридень! Як вам поводиться?
A: Dèkuju, dobfe. A jak se màte vy? А; Дякую, добре. А вам?
B: Màm se také dobfe, dèkuju. Б; Дякую, мені теж добре.
Na shiedanou. До побачення.
A: Na shiedanou. А: До побачення.

A: Jak se jmenujete? А; Як вас звати?

B: Jmenuju se Tomàs. Б; Мене звати Томаш.
A jak se jmenujete vy? А вас як звати?
A: Jà se jmenuju Jana. А; Мене звати Яна.
B: Tësi mé. Б; Дуже приємно.
A: Také mè tèsi. А: і мені було дуже приєнмо позна­
йомитися з вами.

MLUVNI CVICENI (КОНВЕРЗАЦІІ?ІНІ ВПРАВИ):

1. à)Opakujte: Ta pant je profesorka.
(Повторюйте); Ten pan je profesor.
Ten cizinec je student.
Ь) Odpovidejte: Kdo je ta pani? Ta pani je profesorka.
(Відповідайте): Kdo je ten pan? Ten pân je profesor.
Kdo je ten cizinec? Ten cizinec je student.

2. a) Poslouchejte: Kdo je ten hezkÿ pàn? Profesor? Ano, je profesor.

(Слухайте текст):
b) Odpovidejte: Kdo je ten starÿ pân? Profesor? Ano, je profesor.
Kdo je ta hezkâ pani? Profesorka? Ano, je profesorka.
Kdo je ten hezkÿ cizinec? Student? Ano, je student.

3. a) Poslouchejte: Vy jste cizinec? Ne, jà nejsem cizinec.

b) Odpovidejte: Vy jste profesor?
Ona je profesorka?
On je cizinec?
Vyjste Cech?
4. a) Poslouchejte: Je pokoj veIkÿ? Ne, malÿ.
b) Reagujte: Je râdio nové? Ne, staré.
(Відреагуйте); Je postel veIkâ? Ne, malâ.
Je obraz hezkÿ? Ne, oskiivÿ.
Ne, jâ nejsem profesor.
Ne, ona neni profesorka.
Ne, on neni cizinec.
Ne, jâ nejsem Cech.
Pokoj je malÿ.
Râdio je staré.
Postel je malâ.
Obraz je o§klivÿ.
 Je sknn hnëdâ? Ne, cernâ. Skri'n je cernâ.
Je lampa cervenâ? Ne, bilâ. Lampa je bilâ.
Ll
5. a) Poslouchejte: Co je tam vzadu? Râdio? Ano, vzadu je ràdio.
b) Odpovidejte: Co je tam vzadu? Televize? Ano, vzadu je televize.
Co je tam vievo? Stûl? Ano, vievo je stûl.
Co je tam vpravo? Zidle? Ano, vpravo je zidle.
Co je tam nahore? Kniha? Ano, nahore je kniha.
Kdo je tam dole? Profesor? Ano, dole je profesor.
Kdo je tam vzadu? Profesorka? Ano, vzadu je profesorka.
Kdo je tam vpravo? Pan Novâk? Ano, vpravo je pan Novâk.

6. a) Poslouchejte: Jak se jmenujete? Petr? Ano, jmenuju se Petr.

b) Odpovidejte: Jak se jmenujete? Jana? Ano, jmenuju se Jana.
Jak se jmenujete? Zuzana? Ano, jmenuju se Zuzana.
Jak se jmenujete? Milos? Ano, jmenuju se Milos.
Jak se jmenujete? Tornés? Ano, jmenuju se Tomâs.
Jak se jmenujete? Honza? Ano, jmenuju se Honza.

Ceskà jména (Імена, які зустрічатимуться на сторінках цієї книжки):

David - Давид Alena - Алена
Frantiäek, Franta - Франтішек Anna, Aniöka, - Анна
Ivan - Іван Andulka
Jakub, Kuba - Якуб, Eva - Єва
укр. відповідник Яків Helena - Гелена,
Jan, Honza - Ян(Гонза) укр. відповідник Олена
Jaroslav, Jarda = Ярослав, Ярда Irena Ірина
Jindfich, JIndra ” їндржих Jana - Яна
Jlfi, Jlrka - Іржи, Jitka - Ітка
укр. відповідник Юра Katei’ina, Katka, - Катерина
Josef, Pepa - Йосеф, KaSenka
укр. ВІДПОВІДНИК Йосип Magdalena - Магдалена
Karel - Карел Marie, Maruika - Марія
Marek ” Марко Mafenka
Martin - Мартин Mark^ta - Маркета
Michal, Miäa - Михайло Marta - Марта
Milan - Мілан Martina - Мартина
Miloä - Мілош Monika - Моніка
Mikulâg - Мікулаш, Pavia - Павла
укр. відповідник Микола Vgra - Віра
Ondfej, Ondra - Андрій Zuzana - Зузана
Pavel - Павло
Petr - Петро
âtèpân - Степан
Tom⧠- Томаш,
укр. ВІДПОВІДНИК Фома
Vit, Vitek - ВІТ
bohuzel на жаль potom = рак після, потім, далі 1 ^
b y tM квартира ж. prâce F робота ж. 1
cas M часч. pracovat, pracuju робити,-блю, Ш ш т
ceskÿ, -â, -é чеський, -а, -е працювати, -юю
cestina F чеська мова prodavac M продавець ч.
clo vë k M людина ж. prodavacka F продавщиця ж.
dcera F дочка, донька ж. prodàvat, -àm +Ak продавати, -даю
dëlat, dèlàm робити, -блю p fite l M друг, приятель ч.
divadio N театр ч. râd, ràda, ràdo 3 радістю, із задоволенням
divat se na ■^Ak дивитися rodina F родина, сім'я ж.
divâm se дивлюся sâm, sama, -o сам, -а, -о;один,-а,-е/-о
divka F дівчина ж. studovat -)-Ak учитися,
dneska = dnes сьогодні studuju учуся
dobrÿ, -é, -é добрий, -а, -е svetr M светр ч., кофта ж.
dobre добре syn M синч.
doma удома/ дома skola F школа ж. *
dopoledne до обіду/перша spatnë погано
половина дня spatnÿ, -à, -é поганий, -а, -е,
fakulta F факультет ч. недобрий, -а, -е
gram atika F граматика ж. sfastnÿ, -à, -é щасливий, -а, -е
hodnÿ, -â, -é добрий, -а, -6, tatinek, otec M тато, батько ч.
слухняний, -а, -е. ted’ тепер,зараз
послушний, -а, -е tfid a F клас ч.
chytrÿ, -â, -é розумний, -а, -е ükol M завдання с., урок ч.
jako як Ukrajina F Україна ж.
jeho, jeji, je jich його, їі, їхній, -я, -є, -і ukrajlnstina F українська мова
jen = jenom тільки, лише, лиш uz уж е/ вже
jestë ще/іще v, ve у /в
kamarâd M друг, товариш ч. vecer вечір ч., уверері /
kamarâdka F приятелька, ввечері
подруга, товаришка ж. volno вільний час, дозвілля с.
k in o N кінотеатр ч., кіно volnÿ, -à, -é вільний, -а, -е,
невід., с. відкритий, -а, -е
lekce F урок ч. vysvëtlovat +Ak з'ясувати, -ую
m aminka, matka F мама, мати ж. vysvëtluju висвітлювати, -юю
manzel M чоловік ч. vzpom inat na +Ak згадувати, -ую що, про що
manzeika F жінка, дружина ж. vzpom inâm na
m ilÿ, -â, -é любий, -а, -е. zajimavÿ, -à, -é цікавий, -а, -е
милий, -а, -е zdravÿ, -à, -é здоровий, -а, -е
m it, mâm мати, маю zitra завтра
m ore N море с.
na на, у / в Je m l lito. ІУені шкода/жаль.
nakupovat купувати, -пую
nakupuju
nebo або
nem ocnice F лікарня ж.
nemocnÿ, -à, -é хворий, -а, -е
obchod M магазин ч.
odpocivat відпочивати,
odpocivàm -ваю * Означення .skola“ (школа) у чеській розмовній традиції
odpoledne після обіду, пополудні відноситься не тільки до загальноосвітньої школи, але
poslouchat, -ém +Ak слухати, -аю теж до середніх і вищих шкіл.
Gr L2
6. МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК (LOKÂL SINGULÀRU)

Kde? V, ve na ! (o pri po)

про (кого, що) при, біля,
під час; коло, по;
Kde je pan Kubàt? Kde je kniha? після
M hchkgrdtn F -a M+F crzècjd'fn F+N
b f 1m p s v z N -0 (м'якийприголос.) -e
(твердий абонейтральнийприголос.)
M obchod v obchodè pokoj v pokoji
stCil na stole
F tffda ve ti'idè nemocnice V nemocnici
âkola ve skole -e ski=fn ve skrini -i
fakulta na fakultë -è prâce V prâci
N kino v kinè more v mofI
divadio v divadie
mësto ve mëstè
!dtnbpvfm + e dé tè nè mè bè pè vè fè
[de] [te] [ne] [mne] [bje] [pje] [vje] [fje]
! Praha - v Praze
! Cechy (pi. F) - V Cechàch (pi. L)
! Ukrajina - na Ukrajiné
Luck - V Lucku
Rusko - V Rusku
Slovensko - na Slovensku ! ve tndè: коли важко вимовляється - після
двох або більше приголосних
(tf-, mè- [mnë] ->• [v ^ )

A; Profesor uz je ve tridè?
B: Ne. iestè nenf._________
A: Uz je Jana doma?
B: Ne. iestè je ve skole.
O
A: Kde je ta kniha?
B: Tady na stole.
А: Tatmek uz je doma? A: Proc neni Petr doma?
В: Ne, jestè je v prâci. B: Je V kinè.

A: Kde je ten cernÿ svetr? A: Kde mém svetr?

B: Tady na zidii. B: Je ve ski’ini.

(Gr)
А. ім енники 3 основою на твердий або нейтральний приголосний:
і- s- Z + -е
м stûl па stole стіл - на столі
prûkaz V prûkaze (-u) паспорт - y паспорті
casopis V casopise журнал / часопис - у журналі / часописі
F skola ve skole школа - у школі
vâza ve vâze ваза - у вазі
misa V mise миска, полумисок - у мисці, у полумиску
N divadio V divadie театр - у театрі

b-p -v -f- m -d-t-n + -ë

M obchod V obchodë (-U) магазин - y магазині

sesit V sesitë (-u) зошит - у зошиті
F ti’ida ve tridë клас - у класі
fakulta na fakultë факультет - на факультеті
jideina V jidelnë їдальня - у їдальні
N kino V kinë кінотеатр - у кінотеатрі
mèsto ve mëstë місто - у місті

iVI + N: k - h - c i i - g - r + -и
i запозичені слова

M trh na trhu ринок / базар - на ринку / базарі

prachi v prachu пил / порох - у пилу / поросі
dialog V dialogu діалог - у діалозі
park v parku парк - у парку
rozhovor V rozhovoru розмова - у розмові
N Rakousko V Rakousku Австрія - в Австрії
Nèmecko V Nëmecku Німеччина - у Німеччині
râdio V râdiu радіо - по радіо
métro V metru метро - у метро
 L2
F: Палаталізація твердих приголосних -е

-!<а > -ce taska V tasce сумка - y сумці

-ha > -ze Praha V Praze Прага - y Празі
kniha V knlze книга / книжка - y кни
зі / КНИЖЦІ
-ga > -ze Olga (о) Olze Ольга - про Ольгу
-ra > -fe opera V ореге опера - в опері
-cha > -se socha па sose статуя - на статуї

Б. Іменники 3 основою на м’я ки й приголосний:

Z - s - c - r - d ’ -- f - n - c - j + -i

М pokoj V pokoji кімната - у кімнаті

konec na konci кінець - на кінці
varie na vafici плита / плитка - на плиті / плитці
talii* na tah?i тарілка - на тарілці
kos V kosl кошик - у кошику
nùz na nozi ніж - на ножеві
F kolej V kolejl гуртожиток - у гуртожитку
odpovëd’ V odpovëdi відповідь - у відповіді
plâz na plâzl пляж - на пляжеві
huf V huti металургійний завод - на металур­
гійному заводі
nemocnice V nemocnici лікарня - у лікарні
prâce V prâci робота - у/на роботі
zidle na zldll с тіл е ц ь - на СТІЛЬЦІ
N hfistë na hi'isti майданчик - на майданчику
more V (na) mori море - у морі

! cviceni ve cviceni вправа - у вправі

! pfizemi V pi’izemi перший поверх - на першому
поверсі

1 па fal(ulté M na univerzitë - па posté - па nàmésti

! на факультеті - B університеті на пошті - на площі

- па nàdrazî - па {concerté - па Moravé

- на вокзалі - на концерті - у Моравії
Cv
□ 1. Kde je profesor? Je ve skole.
tatinek na fakuitë
maminka V prâci
Petr V nemocnici

Kde je râdio? Je na stole,

kniha na zidli
magnetofon V pokoji
svetr ve ski'ini
na ski'ini

Uz je Petr doma? Ne, jestë je v kinë.

ve skole
v divadie
ve mëstë

□ 2. Tvofte lokàl - na otâzku „kde“ (Подані іменники поставте в місцевому

відмінку):
Vzor: vâza - ve vâze, univerzita - na univerzitë v - ve - na
zidie - okno - skrifi - pokoj - lampa - koberec - obraz - televize - kvëtina -
slovnik - ki'eslo - trida - fakulta - gramatika - byt - cestina - Praha - park -
postel - mësto

postel F (ліжко) - відмінюється як „ski'in“

koberec M - na koberci (на килиму) - ,,-e-“ при відмінюванні випадає

□ 3. Tvorte lokàl - па otâzku „kde“ :

popelnik (попільниця, -ничка) - ........... ; podlaha (підлога) - ............; uceb­
nice (підручник) - ...........: magnetofon (магнітофон) - ........... ; tabule (дош­
ка) - ........... ; lavice (парта) - ............; telefon (телефон) - ............; kavârna
(кафе, кав^ярня)...........; restaurace (ресторан) - ........... ; chodba (коридор)
- ........... : Cechy a Morava (Чехія й Моравія) - ............; Evropa (Європа) -
........... ; banka (банк) - ...........; kamera (камера) - ............; lavicka (лавоч­
ка) - ...........; diâr (записна книжка) - ..........; veletrh (ярмарк) - .......... ;
zamëstnâni (служба / робота / заняття) - .......... ; т о і“е (море) - ............
Gr L2
ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ТИПУ -âm, -uji (-uju)

Ф mém voino màme voino у мене (зараз) вільний час/ у нас .../ми...
я вільний
màs voino màte voino у тебе вільний час/ти... у вас .../ви...
mà voino maji voino у нього, неї вільний час/він... у них .../вони.

nemam cas nemame cas у мене нема вільного часу у нас нема
nemas cas nemate cas у тебе нема вільного часу у вас нема
nema cas nemaji cas у нього, неї нема вільного часу у них нема
2.
IHàm se dobfe. Зворотний займенник „зе“ не
Jâ se mâm dobfe. відмінюється.
Jak se mâs? У реченні він завжди на друго­
Tomâs se mâ dobfe. му місці (у теперішньому часі).

А: Màte ted’ cas? A: Màte velky byt?

В: Nemàm. Cas màm odpoledne. B: Ne, màme malÿ byt.
А: Ви зараз маєте час? A: У вас велика квартира?
Б: Ні, не маю. В мене буде час після обіду. Б: Ні, у нас невелика квартира.

® _____________
studujl (-ju) dobre studujeme dobre я вчуся добре ми вчимося
studujes dobre studujete dobre ти вчишся добре ви вчитеся
studuje dobre studujl (-ou) dobre ВІН учиться добре вони вчаться
вона вчиться добре

nestuduji (-ju) dobre nestudujeme dobre я не вчуся добре ми не вчимося

nestudujes dobre nestudujete dobre ти не вчишся добре ви не вчитеся
nestuduje dobfe nestuduji (-ou) dobfe він, вона не вчиться вони не вчаться
добре

Jmenuju se Tomâs. Jmenujeme se Novâkovi.

Jak se jmenujes? Jak se jmenujete?
Jâ se jmenuju Petr. Jmenujou se Petr a Pavel.
Закінчення ,,-uji, -ujP' сприй-
-àm -àme -uji, -uju -ujeme няються більш-менш як
-às -àte -ujeè -ujete книжні; закінчення „uju“ як
-à -ajî -uje -uji, -ujou більш розмовні.
оА: Jak se jmenuje ta divka? A: Kde prodàvaji ten siovnik?
B: Jmenuje se Jana. B: Tam v obchodë.
A: Як звати цю дівчину? А: Де продають це(і словник?
Б: її звати Яна. Б; Ось там у магазині.

Cv
□ 4. Casujte ve vsech osobàch (У поданих словосполученнях наведіть від
дієслів форми всіх осіб однини та множини):
a) nakupuji v obchodë - pracuji dobi'e - prodévàm v obchodë - nestu-
duji na fakuitë - nevysvëtiuji gramatiku - jsem ve skole - dëlém ükol
b) obëdvàm v restauraci (Я обідаю в ресторані.) - kontroluju cviceni -
odpovîdàm na otâzku (Я перевіряю завдання. - Я відповідаю на
питання.) - poslouchâm profesorku (Я слухаю мою професорку.) -
snidàm V jideinë (Я снідаю в їдальні.) - vstâvâm brzy (Я підводжуся
рано.)

Gr
4. ЗНАХІДНИИ ВІДМІНОК ОДНИНИ (AKUZATIV SINGULARU)

Koho? Co? Кого? Що?

Категорія живих істот у іменників чоловічого роду (жів. і. ч. р.) = тазкиііпит ііуоіпе (Мг)
Категорія неживих істот у іменників чоловічого роду (неж. і. ч. р.) = тазкиїіпит пегіуоіпе (Мп)

Nom. (1-й відмінок) Ak (4-й відмінок)

Неж. і. ч. р. То je ten novÿ slovnfl<. Mâm ten novÿ slovnik.

С.р. To je to nové râdio. Mâm to nové râdio. Nom. = Ak

Ж.р. То je ta novâ lampa. I Mâm tu novou lampu.

To je tato televize. Mâm tuto televizi.

To je tahIe jedna ski’in. Mâm tuhle jednu skfin.
To je tamta moderni lampa. Mâm tamtu moderni lampu.
Жив. і. ч. р. То je ten novÿ profesor a cizinec. Ve tfidë mâme toho
nového profesora
a cizince.
L2
Toho- tohohie - tamtoho - tohoto - jednoho .profesora |-а|
(того) цього того/ось того/отого цього/сього одного/якогось) /' 3 основою на
імен. N. твердий приголос.
nového (нового) cizince 1-е)
moderniho (сучасного) 3 основою на
м’який приголос.

nPMIVlITKA!!
Перший займенник y табличці „ten (форми: toho, ...)“ може мати в чеській мові
і анафоричну функцію; в українській мові в такій функції, як правило, виступає
займенник 3-ї особи.

Cv
І"? 5. Vzor: Mâm (novâ) kniha - Mâm novou knihu.

Mâm malâ dcera.

Petr mâ novâ televize
Majf veikâ rodina
Mâme hezkâ kamarâdka
moderni tfida
starâ postel
bflâ skfin
ceskâ profesorka
milâ maminka

Mâm malâ dcera a hodnÿ syn.

Mâme novâ profesorka a novÿ profesor
Mâme ve tfidë chytrâ studentka a chytrÿ student
Mâme ve tfidè mIadâ cizinka a miadÿ cizinec
Mâm starâ maminka a starÿ tatinek
Mâme hodnâ manzeika a hodnÿ manzel

Mâm novÿ svetr.

starÿ slovnik
zelenÿ koberec
cervenÿ kfeslo
Gr
ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ (POSESIVNI, PRIVLASTNOVACI ZÂJMENA)
(ОДНИНА)

M F N Ч. p. ж. р. 0. р.
m ùj m oje = mà m oje = mé мій моя моє
tv ù j tv o je = tvé tv o je = tvé твій твоя твоє
je h o
його її його
je ji

nas nase наш наша наше

vàs vase ваш ваша ваше
je jic h іхній їхня їхнє

Знахідний ВІДМІНОК Кого? Що? (Akuzativ - Koho? Co?)

Ч. р. Неж. і. ч. р. = Називний відмінок

Жив. і. ч. р. - mého, tvého, jeho, jeji'ho, naseho, vaèeho, jeiich
Ж. р. moji (mou), tvoji (tvou), jeho, jeji, nasi, vasi, j^ ic h
0. р. Називний відмінок

Cl? = чий? (ч. р.) Ф' je ten sesit? Чий це зошит?

чия? (ж. р.) Ci je to sesit?
чиє? (с. р.)
чиї? (множ.)

А: С і je ta kniha па stole?
В: Moje.

А: Cl dite tam stojf? A; Stoji tvoje auto na ulici?

B: To je jejich syn Tomàs. B: Ne, je V garàzi.
PAN KUBAT A JEHO RODINA

Pan Kubât je profesor na fakultë. Ted’je ve tndë a vysvetluje novou gramatiku.

Râd pracuje. Je to sfastny clovëk. Mâ hezkÿ byt, hodnou manzeiku, hezkou dceru
a chytrého syna.
Jeho manzelka je ted’ doma. Таку pracuje, v nemocnici, ale ted’ je nemocnâ. Jeji
prâce je zajimavâ.
Jejich syn Tomâs je jestë ve skole. Je chytrÿ, dobfe studuje. Mâ râd cestinu a ukra-
jinstinu.
Jejich dcera se jmenuje Jana, je to hezkâ divka. Je prodavacka, prodâvâ v obchodë.
Râda se divâ na televizi, râda mâ také kino a divadio. Dnes prodâvâ jen dopoled­
ne, odpoledne mâ voino.

A: Je jejich syn uz velky? «Ti»

B: Ne, jestè je malÿ.

A: Je vase pràce dobrà?

B: Ano, moje pràce je dobrà.

A: Divàte se na naseho starého profesora?

B: Ne, dîvàm se na nasi profesorku.

A: Odpovidà Tomàè na tvoji otàzku?

B: Ne, neodpovîdà.

A: Je jejich dcera prodavacka?

B: Ne, je to profesorka.
A: Ci slovnik lezi tady na lavici?
B: To je mùj slovnik.
 A: Jak se mà vase manzeika? Je zdravà?
В: Bohuzel ne. Je ted’ nemocnà.
A: To je ml lito.

Cv
□ 6. Pfelozte a opakujte (Перекладіть I повторюйте);

4^ A: Vysvëtluje uz profesor novou gramatiku?

B: Ne, jestë vysvêtiuje tu starou.

A: Kde màs tu novou knihu? A: Jestë studujes starou lekcl?

B: Tady na stole. B: Ne, uz studuju novou.

A: Mà kamarâdka ràda kino? A: Kde prodàvaji tuhle knihu?

В: Kino ano, ale televizi ne. B: Tady v obchodë na fakultë.

A: Mâs ted’ cas?

A: Co to màs na stole? В; Mâm, ale divàm se па televizi.
B: To je novâ televize.
A: A kde màs starou? A: Kde pracujete?
B: Ta starâ je ve skrini. B: Pracuju na fakultë jako profesor.

A: Màte rodinu?
B: Màm manzelku, syna a dceru.

□ 7. Dejte do spràvného tvaru (Поставте y відповідній формі):

Mâm (barevnâ televize)............ Mâte (chytrÿ s y n )............... Studuju (ceskâ
gramatika)............. Mâte râd (ta prâce)............? Mâm râd (modernf divadio)
............. Profesor vysvëtluje (novâ gramatika)............... V pokoji mâme (bflâ
postel, hnëdâ skfffi, cernÿ stûl, modrÿ obraz a staré râdio)............ Poslouchàm
(ten ceskÿ profesor a ta ceskâ profesorka).............

□ 8. Odpovidejte (Відповідайте):
Vzor: Kde je profesor? tf'ida Profesor je ve ti'idé.
Kde je cizinec? Praha
Kde je rodina? byt
Kde stoji postel? pokoj
Kde prodâvâ prodavacka? obchod
 Kde pracuje matka? nemocnice
Kde je ten pan? mèsto
Kde je profesorka? fakulta
Kde studuje student? univerzlta
L2
П 9. Odpovidejte podle vzoru (Відповідайте згідно з наведеним зразком):
Vzor: Vidim toho pâna. - Vidi'te také tu pani? (F)
Vidim jednoho velkého cizince. Vidfte také ................ ?
tohohie miadého profesora.
toho nemocného syna.
tohoto stastného manzela.
tamtoho milého prodavace.
jednoho starého pâna.
moderniho muze.

O
Pan Samojlenko je Ukrajinec. Doma na Ukrajiné je profesor na fakultë, aie v Praze
je student. Studuje na univerzitë cestinu. V Praze je sâm, vzpominâ na svou rodinu.
Jeho manzelka, pani' Samojlenkovâ, nepracuje, aie v Praze neni. Je doma na Ukra-
jiné. Dopoledne odpoci'vâ, odpoledne nakupuje, vecer se divâ na televizi nebo jde
do divadia. Mâ hezkÿ den.
Jeho dcera je uz veikâ. Jmenuje se Marie. Uz nestuduje, pracuje v nemocnici jako
doktorka. Mâ velmi râda svou prâci. Dopoledne i odpoledne pracuje, voino mâ jen
vecer.
Jeho syn Oleg jestë studuje - na univerzitë v Kyjevë. Nestuduje râd, neni dobrÿ
student, ale je chytrÿ. Mâ râd jen kino, video a sport.

vzpominâ na svou rodinu Він згадує свою / про свою сім’ю,

mâ râda svou prâci Вона любить свою роботу/професію.
Kyjev Київ
а=і і / й / т а / також

Podle textu vypravujte о své rodinè. (Розкажіть про свою сім’ю, вико­
ристовуючи поданий текст.)
Cv
□ 10.
Vzor: mém: Petr.......... knihu na stole. - Petr mà knihu na stole.
divâm se: My s e ........ па pana Kubâta. Vy se ta ky.......... ? ...........(ty)
na televizi? Petr se ta ky ......... ?
dëlâm: C o .......... (vy)? C o ............(ty)? Studuju.
mâm râd(a):.......... (vy) divadio?..........(ty) râd kino? O n ..............velmi
manzeiku. O na ........... manzela.
mâm: Dneska n e ......... (jâ) cas, aie zitra ano.
Oni dneska n e ........ cas, aie zitra ano.
O n i............ volno odpoledne............... (vy) taky volno?
vzpom inâm :......... (ty) na rodinu? O n ......... na dceru.
nakupuju:.......... (jâ) vecer ve mëstë. Manzeika n e .....................jâ.
Syn a dcera............. v obchodë.
studuju: Odpoledne......... (my) cestinu. Vy také............cestinu?
Jana............ ukrajinstinu.
pracuju: Manzeika.......... v nemocnici. O tec............. na fakuitë.
Syn a dcera jestë n e ........... Vecer uz n e .......... (jâ).
v ysvë tlu ju :............ (vy) jestë tu gramatiku? Profesor n e ..............gramatiku
dobfe.

□ 11. Pfelozte a odpovëzte (Перекладіть i відповідайте):

(Про) кого згадує цей чоловік?
Що продає продавець?
Що вивчає студент?
Де працює ваша жінка?
Де лежить олівець?
Що пояснює вчитель у школі?
Що ти зараз робиш?
(Чим ти зараз займаєшся?)
Що любить пан Самойленко?
Куди ви ходите за покупками?
На кого ви дивитеся(-сь)?
(про) свою симпатичну приятельку
книжку, зошит, картину, перо
чеську граматику
в однім празькім магазині / у Празі
в магазині
у класі на парті
новий учбовий матеріал
Я вивчаю чеську мову.
свою професію
до міста
на його сина та вашу доньку

MLUVNI CVICENI
1. а) Poslouchejte: Kde je pan Novâk? Ve tfi'dë? Ano, je ve tridë.
b) Odpovfdejte: Kde je pan Novâk? Ve tfidë? Ano, je ve tndë.
Kde je profesor? Na fakuitë? Ano, je na fakuitë.
 Kde je Petr? V kinë? Ano, je V kinè.
Kde je Jana? V obchodë?
Kde jsou Petr a Jana? Ve nnëstë?
Ano, je V obchodë.
Ano, jsou ve mëstë. L2
2. a) Poslouchejte: Petr je ve skole nebo doma? Petr je doma.
b) Odpovidejte:
Petr je ve skole nebo doma? Petr je doma.
Jana je doma nebo na fakultë? Jana je na fakultë
Pavel je v kinë nebo v divadie? Pavel je V divadie.
Pan Novak je doma nebo v prâci? Pan Novâk je v prâci.
Profesor je ve skole nebo jestë v nemocnici? Profesor je jestë V nemocnici.

3. a) Poslouchejte: Uz je Jana doma? Ne, jesté neni doma.

b) Odpovidejte: Uz je Jana doma? Ne, jestë neni doma.
Uz je tam profesor? Ne, jestë tam neni.
Uz jsou Jana a Petr ve mëstë? Ne, jestë nejsou ve mëstë.
Uz je manzeika v prâci? Ne, jestë neni V prâci.

4. a) Poslouchejte: Màte ràd svou pràci? Ano, màm ràd svou pràci.
b) Odpovidejte: Mâte râd svou prâci? Ano, mâm râd svou prâci.
Mâte râd kino a divadio? Ano, mâm râd kino a divadio.
Mâte râd také televizi? Ano, mâm râd také televizi.
Mâte râd cestinu? Ano, mâm râd ôestinu.
Mâte râd svou manzelku? Ano, mâm râd svou manzelku.

5. a) Poslouchejte: Co vysvëtluje profesor? Novou gramatiku?

Ano, vysvêtiuje novou gramatiku.
b) Odpovidejte: Co studujes? Cestinu? Ano, studuju cestinu.
Co mâs na stole? Tu novou knihu? Ano, mâm tam tu novou knihu.
Co tam prodâvajf? Televizi? Ano, prodâvajf tam televizi.

6. a) Poslouchejte: Je maminka nemocnà? Ne, neni nemocnà.

b) Odpovidejte: Je maminka nemocnà? Ne, nenf nemocnà.
Je Jana prodavacka? Ne, nenf prodavacka.
Je Petr dobrÿ student? Ne, nenf dobrÿ student.
Je Jana V Praze? Ne, nenf v Praze.
Je Petr chytrÿ? Ne, nenf chytrÿ.
Je dcera sfastnâ? Ne, nenf sfastnâ.

7. a) Poslouchejte: Pan Novàk mà chytrého syna. Jeho syn je chytrÿ.

 b) Reagujte:
Pan Novâk mâ chytrého syna. Jeho syn je chytrÿ.
Pan Novâk mâ hezkou dceru. Jeho dcera je hezkâ.
Pan Novâk mâ hodnou manzeiku. Jeho manzelka je hodnâ.
Pan Novâk mâ starého tatinka. Jeho tatinek je starÿ.
Pan Novâk mâ starou maminku. Jeho maminka je starâ.
8. a) Poslouchejte: Kdo pracuje v nemocnici? Ty? Ano, jà pracuju v nemocnici.
b) Odpovidejte:
Kdo pracuje V nemocnici? Ty? Ano, jâ pracuju v nemocnici.
Kdo pracuje V nemocnici? Manzelka? Ano, manzelka pracuje v nemocnici.
Kdo pracuje V nemocnici? Ano, manzelka a dcera pracuji
Manzelka a dcera? V nemocnici.
Kdo pracuje na fakultë? Vy? Ano, jâ pracuju na fakultë.
Kdo pracuje na fakultë? Oni? Ano, oni pracuji na fakultë.

KONVERZACE
A: Jak se jmenujete, prosi'm? А: Скажіть, будь ласка, як вас звати?
B: Bohdan Arcliypenko. Б: Богдан Архипенко.
A: Odkud jste? А: Ви звідки?
B: Jsem z Ukrajiny. Б; Я з України.
A: Jste tady sluzebné? А: Ви тут у службових справах?
B: Ano, jsem tady na konferenci. Б: Так, я сюди приїхав на конфе­
ренцію.
A: Jaké je vase zamèstnàni? А: Яка у вас професія?
B: Jsem obchodni manazer. Б; Я торговельний менеджер.
A: To je zaji'mavé zamëstnâni, ze? А: Це цікава професія, чи не так?
B: Ano, màte pravdu. Б: Так, ви праві / маєте рацію.
Je to zaji'mavé zamèstnàm'. Це дійсно цікава прос}зесія.

A: Kde pracujete, pane Pavlovsky? А: Де ви працюєте, пане

B: Pracuju ted’ u firm y „Novà
vÿstavba“ v Ivano-Frankovsku.
jako plànovac.
A: iVlàte ràd svou pràci?
B: Ano, màm. Li'bi se mi.
Павловський?
Б: Зараз я працюю в Івано-Фран-
ківську, у фірмі „Нове будівництво“
плановиком.
А; Вам подобається ваша професія?
Б: Так, подобається.

Oslovem' (звертання)
Pane profesore! Tomâsi! Pani profesorko!
Pane rediteli! Petfe! Pani feditelko!
Pane Novaku! Jirko! Panf Kubâtovâ!
Pane kolego! Kolego! Slecno! (Дівчино! Панно!)
 L2
вітання вітання
ім’я, прізвище?
звідки?
іти в гості? у службових справах
професія, робота? професор
Вам подобається цікава
ваша професія?
вітання вітання

(зоикготе - у приватних справах)

Розгляньте малюнок і складіть за ним речення, використовуючи подані сло­

ва та словосполучення.

СІМ’Я/РОДИНА (RODINA)

ОЕОЕСЕК ВАВІСКА
дідусь бабуся
RODICE
батьки
ЗТЯУС ------ ОТЕС МАТКА ------ ТЕТА
дядя батько мати тітка
(вуйко, стрий) (вуйна, стрийна,
дядина)

BRATR SYN DCERA SESTRA

брат син донька сестра

SOUROZENC!

рідні брати та сестри

asi близько, приблизно, pospîchat, поспішати, -аю І
коло, майже, мабуть p o sp ich âm 1 IK
brzo = b rzy скоро p ro -нАк для кого, по кого
byd ie t, b yd lim жити, живу, (йти)
мешкати, -аю program M програма ж.
celÿ, -à ,-é цілий, -а, -е, весь/увесь p ro c чому, чого
c v ic e n i N, вправа ж., твір ч. p ro h liz e l si ■^Ak переглядати, -аю що.
slo h o vé c v ic e n i (prâce) p ro h lizim si оглядати, -аю що
casto часто o n i si p ro h lize ji вони переглядають,
cesko-ukrajinsi<ÿ чесько-український оглядають
ce sky (adv.) по-чеськи/чеському prochâzka прогулянка ж.
daieito далеко protoze тому що
d io u h o довго prestavka F перерва ж.
psât +Ak, p isu писати, пишу
dom ù додому
ptât se па -t-Ak питати, -аю про що
hodina F година ж.
ptâm se
chvi'le F хвилина(-нка) ж.
rad o st F радість ж.
ja k як
râno ранок ч.; уранці,
lit, jd u йти/іти, йду/іду
ранком,зранку
kam куди ти йдеш?
sedèt, sedîm сидіти, сиджу
kâva F кава ж.
sem сюди
kavârna F кафе невід., с.,
snidat, snidâm снідати, -аю
кав'ярня ж.
spàt, spim спати, сплю
ko n cit, i<ondim кінчати, -аю
sp o lu разом, вкупі
закінчувати, -ую
stâle ° porâd постійно, весь час
m lu v it, m luvim говорити, -рю te le fon o va t дзвонити, -ню по телефону.
m oc - hodnè багато, багацько te le fon u ju телефонувати, -ую
m ysle t na +Ak, думати, -аю tëzkÿ, -â, -é трудний, -а, -е,
m yslim про кого, що складний, -а, -е
m ÿt se, m yju se митися, миюся, u kra jin sky по-українськи/українському
умиватися, -аюся unavenÿ, -à, -é втомлений, -а, -е
nëco що-небудь, будь-що, veceret, vecefim вечеряти, -яю
щось vidèt, vid im бачити, бачу
nëjaltÿ, -a, -é який-небудь, vstàvat уставати, устаю.
будь-який, якийсь vstâvâm підводитися, -джуся
nerad, -a, -o мені неохота, я не zacinat, zacinâm починати, -аю,
люблю розпочинати, -аю
noc F ніч ж. za c h vili за/через хвилину(-нку),
n o v in y F pl. газета ж. за кілька хвилин
obëdvat, обідати, -аю zdravit, zdravim вітатися, -аюся з ким
obèdvàm ze що
oblékat se, одягатися, -аюся ze? ze ano? правда/чи не так?
oblékâm se
od p ovida t na +Ak, відповідати, -аю на що
odpovîdàm
otàzka F питання, запитання b u d ik М будильник Ч.
pësky пішки zvo n it, -im дзвонити, -ню
p it +Ak, p iju пити, п'ю c is tit si, -im ЧИСТИТИ, чищу
poledne полудень, обідній zuby зубы
часч. koupelna F ванна ж.
Gr L3
ЧИСЛІВНИКИ 1-20, зо, 40, 50, 60, 70, 80, 90,100 (CISLOVKY)

1 jedna 11 jedenàct 30 trlcet

2 dvè 12 dvanàct 40 ctyficet
3 tfl 13 trinàct 50 padesât
4 ctyri 14 ctrnàct 60 sedesàt
5 pët 15 patnàct 70 sedmdesàt
6 sest 16 sestnàct 80 osmdesàt
7 sedm 17 sedmnàct 90 devadesàt
8 osm 18 osmnàct 100 sto
9 devét 19 devatenàct
10 deset 20 dvacet 0 nula

Kolik j e . . . ? Скільки буде...?

1 + 1=2 jedna a jedna jsou dvë
1+2 = 3 jedna a dvë jsou tfi
2+2 =4 dvë a dvë jsou ctyfi
2+3=5 dvë a tfl je pët
3+3=6 tfi a tfl je sest

Kolik je hodin? Je jedna hodina. je 1 hodina перша година

Котра година? Jsou dvë hodiny. jsou 2, 3, 4 hodiny друга, третя...
tfi hodiny je 5, 6, 7 hodin
ctyfi hodiny
Je pët hodin.
sest hodin
dvanâct hodin

V kolik hodin? Kdy? 0 котрій годині? Коли?

V kolik hodin zacfnâ skola? V jednu hodinu kdy? v +Ak

Kdy zacinâ skola? Ve dvè (tfi, ctyri) hodiny
V pët (sest, deset...) hodin
(Коли розпочинаються уроки/заняття?)

Jak diouho? jednu hodinu jak diouho? Ak

Як довго? dvë hodiny
 ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ТИПУ . . .

(ш
) m lu v im c e s k y m lu v im e c e s k y
m lu v is c e s k y m lu v fte c e s k y
m lu v i c e s k y m lu v i c e s k y
n e m lu v fm n e m lu v im e
n e m lu v is n e m lu v ite
n e m lu v i n e m lu v i
r o z u m lm d o b i^e r o z u m fm e d o b r e
r o z u m fs d o b r e r o z u m ite d o b r e
r o z u m i d o b fe r o z u m | ji d o b fe
3. P. pl. - ONI -ejf X -i:
-ëji
Prohiizeji si Prahu. (oni) Bydli V Praze.
(oni) Mysii na rodinu.
Rozumëji dobfe. (oni) Mluvi cesky.
(oni) Vidf profesora.
(oni) Lezî V posteli.
(oni) Konci V 5 hodin.
я говорю по-ч. ми говоримо по-ч.
ти говориш по-ч. ви говорите по-ч.
він, вона, воно гово­ вони говорять по-ч.
рить по-чеському
я не говорю ми не говоримо
ти не говориш ви не говорите
він, вона, воно не вони не говорять
говорить
я розумію добре ми розуміємо добре
ти розумієш добре ви розумієте добре
він, вона, воно вони розуміють добре
розуміє добре
Вони живуть у Празі.
Вони думають про сім’ю.
Вони говорять по-чеськи/чеському.
Вони бачать професора.
Вони лежать у ліжку/постелі.
Вони це закінчать о п’ятій годині.

bydli

О А: Uz rozumis cesky?
В: Ne, jestè nerozumim.
A: Kde bydifs v Praze?
B: V Praze 6.

A: V kolik hodin zacinâ skola?

B: Myslim, ze uz ràno v osm hodin.

A: Kdo uz je ve tridè? A: Kde sedite ràd v kinè?

B: Sedi tam jen Tomàs. B: Vepfedu, protoze spatnë vidi'm.

A: Petr uz spi?
B: Ne, lezf jen V posteli, je unavenÿ.

A: Jak diouho studujes? A: Kdy ràno vstàvàs?

B: Uz tfi hodiny, za chvili koncim. B: Uz V sedm hodin, to je moc brzo.
Gr L3
jedu tam jedeme tam я іду туди ми 'ідемо туди
jedes tam jedete tam ти їдеш туди ви 'ідете туди
jede tam jedou tam він, вона, воно їде туди вони і'дуть туди

nejedu tam nejedeme tam я не їду туди ми не 'ідемо туди

nejedeètam nejedetetam ти не їдеш туди ви не ідете туди
nejede tam nejedou tam він, вона, воно не їде туди вони не ідуть туди

ТАБЛИЧКА ДІЄВІДМІНЮВАННЯ
ІНФІНІТИВ

1. -uju (-ujl) -ujeme -ovat: nakupovat, pracovat, studovat,

-ujes -ujete vysvëtlovat, kontrolovat,
-uje -ujou (uji) opakovat, telefonovat...
II. -u -eme
-es -ete ! нерегулярні форми дієслів
-e -ou
III. -âm -âme -at: prodâvat, dëlat, oblékat se.
-às -âte odpocivat, obëdvat, snidat, vstâvat
-à -aji -àt: ptat se, znât (знати)

IV. -im -ime -et: lezet, bydiet, prohiizet si, myslet...

-IS -ite -ët: rozumët, vidët...
-і -i, -eji -it koncit, mluvit...

jit - jdu, jdes, jde, jdeme, jdete, jdou йти/іти

jet - jedu, jedes, jede, jedeme, jedete, jedou їхати(чим, на чому)
cist - ctu, ctes, cte, cteme, ctete, ctou читати
psât - pisu (-1), pises, pise, piseme, pisete, pfsou (-i) писати

! mÿt se - myju (-1) se, myjes se, myje se, myjeme se, митися/умиватися
myjete se, myjou (-і) se
pit - piju (-1), pijes, pije, pijeme, pijete, pijou (-0 пити

pisi, pisi КНИЖНІ

piji, piji закінчення
IV.! spât - spim, spis, spi, spime, spi'te, spi спати
stât - stojim, stojis, stoji, stojime, stojite, stoji стояти

mÿt mÿt se mÿt si oblicej

(мати миє сина) (я миюся) (я умиваю обличчя)

oblékat oblékat se oblékat si sukni

matka oblékâ dceru (Ak) oblékâm se oblékâm si sukni (Ak)

(мати одягає доньку) (я одягаюся) (я одягаю спідницю)

О A: Uz rozuims cesky?
B: Ne, rozumim jen mâlo.
A: Pijes râno doma kàvu?
B: Ne, kàvu piju odpoledne v prâci.

56
 L3
A: Uz spis?
B: Ne, jestè ne, ale jsem moc unavenÿ.

A: Ctes uz diouho? A: Co ctes? A: Kam jdete?

B: Asi jednu hodinu. B: Zajimavou knihu. B: Na prochâzku.

A: Tomâsi, mৠradost, ze uz koncl skola?

B: Mâm, dneska je v Praze mùj bratr.
A: Kam spolu jdete? A: Co si oblékâs?
B: Jdeme si prohiizet Prahu. B: Ten novÿ svetr.

A: Na co se ptâ otec? A: Na koho se ptâ nâs profesor?

B: Ptâ se, jak se mâm a jakâ je skola. B: Na toho studenta z Ukrajiny.

Cv
n 1.
Divâte se na jeho rodinu Ne, nedivâm se na ..
Myslite na ëeâtinu e Ne, nemyslim na . . .
Ptâte se na skolu i Ne, neptâm se na . . .
Odpovidâte na jeji prâci Ne, neodpovidâm n a ,
barevnou televizi
tuto otâzku
12.
V jednu hodinu (jâ a manzeika) zacinat pracovat
Ve dvë hodiny (syn a dcera) obëdvat V restauraci
Ve ctyi'i hodiny vstàvat. Je to moc brzo.
V pët hodin odpocivat doma a poslouchat
V sedm hodin magnetofon
V deset hodin pospichat domù
V jedenâct hodin
prohiizet si Prahu
uz lezet v posteli
jestë sedët V prâci
koncit a jit domù

ji't: (jâ ...........domù. cist: ( v y ) .......... noviny.

(ty) ...........na prochâzku. (m y).......... tu knihu.
(oni) ...........obëdvat domù (oni).......... diouho.
' .......... pësky na postu.
 pit: (jâ) .......... kâvu.
(vy) .......... caj.
(on) .......... coca-colu.
□ 4. Tvorte Infinitiv:
Vzor: Jâ spîm, on jde ta ky.......... - On jde taky spät.
Jâ nakupuju ve mèstè, on jde taky..........
Jâ telefonuju, on jde ta ky ..........
Jâ pracuju, on jde ta ky..........
Jâ se di'vém na televizi, on se zacinâ taky..........
Jâ poslouchâm râdio, on zacinâ taky..........
Jâ si oblékàm svetr, on si jde ta ky.......... svetr.
Jâ uz rozumi'm cesky, on zacinâ ta ky.......... cesky.
Jâ si myslim, ze to neni dobre, on si to zacinâ ta ky..........
Jâ mluvim ukrajinsky, on zacinâ ta ky ..........ukrajinsky.
Jâ jsem uz unavenÿ, on zacinâ taky.......... unavenÿ.
Jâ pisu ukol, on jde taky.......... ûkol.
Jâ uz spîm, on jde taky..........
Jâ ctu kniiiu, on zacinâ ta k y.......... kniinu.
Jâ uz diouho odpocivàm, on jde ta ky ............
Petr si prohiizi tu zajimavou knihu, ona si zacinâ knihu taky ..
My uz studujeme, vy jdete taky.......... ?
Oni uz snîdajî a pijou caj. Vy jdete taky.......... a ........... caj?

Gr
ОСОБОВІ ЗАИМЕННИКИ B ЗНАХІДНОМУ ВІДМІНКУ
(O S O B N I Z Â J M E N A V A K U Z A T IV U )

ià më na mè (mne) мене на мене

ty tè na tebe тебе на тебе
on. ho üej), na nèho (Mz),
jeho na nèj (Mz, Mn) його на нього
ono ho, je na nè, na nèj (N)
ona ji na ni її на неї
my nàs na nàs нас на нас
vy vàs na vàs вас на вас
oni, ony je na nè їх на них
 vidi
vidi
vidi
jej
ji
je
X
X
X
divà se na nèj
divà se na ni
divà se na né
j> n
L3
vidi tè divà se па tebe
vidi me divà se na mè
na mne
з прийменником X без прийменника

ПРИЙІИЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ ІЗ ЗНАХІДНИМ ВІДМІНКОМ:

па (на, в/у): у відповіді на питання „куди?“ - Jdu па univerzitu.

pro (для) : То je pro tebe - ІДе для тебе/і-|е тобі.

jit pro Jdu pro knihu. Я йду за книжкою (по книжку.)

Jdu pro ného па nâdrazi. Я йду його зустрічати на вокзал.

А: Divâs se па tu siecnu?
В: Ne, nedivàm se na ni.

A: Jdes pro tu knihu?

B: Ano, jdu pro ni.

A: Ptàte se na toho nového studenta?

B: Ano, ptâm se na ného. Màm pro ného knihu.

A: Proc si nàs tak prohiizeji? A: Jano, màs pro mé ten sesit?

B: Protoze nàs jestè neznaji. B: Bohuzel, màm ho doma.

Cv
n 5. a) Ptâm se na profesora. Ptâm se na ného (nèj).
Vidim magnetofon. Vidfm ho.
syna.

Divâm se na teievizi. Dfvâme se na ni.

Prohiizfm si manzelku. Prohifzfm si ji.
tu zenu.
 b) JA V id i.......... Ptâ s e ............ Z d ra vi............Mysli na ,
TY Prohiizi s i ...........Vzpominâ n a ............Mâ pro .. knihu.
MY
VY

□ 6. Odpovîdejte (Відповідайте);
Divâte se na televizi? Ano.............
Myslite na rodinu? Ano...............
Zdravis profesora? A n o ,.............
Vidite ty stoly? N e ,.................
Prohiizite si Prahu? Ano.............
Vysvëtluje profesor gramatiku? Ne.............
Vzpominâte na syna? A n o ,...........
Prosim vâs, nemâte pro më dopis? (лист) Ano,
Je pro vâs ceètina tëzkâ? Ano.........

MUJ DEN

Je sedm hodin râno

Jak zacinâ mûj den? Zacinâ brzo - vstâvâm uz v sedm hodin,
protoze nerad pospichâm. Myju se, oblékâm se a potom diouho
snidâm. Skola neni daleko, jdu tam pëèky.

Je deset hodin dopoiedne

Sedim ve ti’idë. Studuju uz dvë hodiny, za chvili je pî'estâvka.
Profesor se na nëco ptâ, jâ aie nemyslim na ôestinu a odpovidâm
na jeho otâzku spatnë. Ted’ zacinâme psât slohové cviceni.

Jsou ti^i hodiny odpoledne

Skola konci, jdu domù. Potom aie vidim Petra. Mâm veikou
radost, ze ho vidim. Mâ pro më cesko-ukrajinskÿ slovnik. Petr je
mûj kamarâd, aie nebydli v Praze. Diouho spolu mluvime, ptâm
se, jak se mâ, co dëlâ, jak se mâ jeho rodina. Potom jdeme na
prochâzku, prohiizime si starou Prahu, v kavârnë pijeme kâvu
a coca-colu.
 Je deset hodin vecer
Uz lezfm V posteli, aie jesté nespi'm. Ctu jednu zajimavou
knihu. Na televizi se nediVâm, protoze tam neni dobrÿ
program. Ctu uz jednu hodinu a zacinâm bÿt unavenÿ.
L3
Uz nectu a neposlouchâm râdio. Za chvili jdu spät.

KAM JDU? Куди я йду? KDE JSEM? Де я ...?

Jdu domù. Я йду додому, Jsem doma. Я дома.
Jdu па prochâzku. я йду на прогулянку. Jsem па prochâzce. Я (зараз) на про­
гулянці.
Jdu па postu. Я йду на пошту, Jsem па posté. Я (зараз) на пошті.
Jdu tam. я йду туди. Jsem tam. Я там.
Jde sem. Він іде сюди. Je tady. Він тут.

0 0 DÉLAJI?

7 h râno Uz je V prâci a zacinâ Vstâvâ a oblékâ se. Jestë spi.

pracovat.
12h Obédvâ V restauraci. Mâ pfestâvku ve skole. Sedi Vpokoji a âe si. Asi
Pospichâ, nemâ cas. Odpocivâ a prohiizi si je nemocnÿ, protoze neni
nëco. ve skole.
4 h odpol. Jde domû. Je unavenÿ. Jana a jeji kamarâd sedi Je stâle doma. Uz nesedi,
Vidi nëjakého pâna v kavârnë. Maji radost, ted" lezi v posteli a divâ se
a zdravi ho: Dobrÿ den. mluvi spolu, pijou kâvu. na televizi. Nenf râd doma
sâm.
8 h vecer Odpocivâ. Sedi v pokoji Jana telefonuje Petrvecei^iaptâse
a йе noviny. aneodpovidâ najeho na skolu.
otàzku.
11 h V noci Spi. Nëco pise. Na stole mé Spi.
-4L slovnik a knihu. Asi studuje.
Cv
□ 7. O dpovidejte (Відповідайте):
1. Co dëlâ otec celÿ den? Co Jana? Co Petr?
2. Co dëlaji otec, Jana a Petr V 7 hodin râno?
ve 12 hodin?
ve 4 hodiny odpoledne?
V 8 h o d in v e c e r ?
V 11 hodin V noci?

3. Kdo mâ hezkÿ den? Kdo mâ spatnÿ den? Proc? Kdo diouho pracuje?
4. OTEC: Je otec v 7 hodin râno jestë doma? Kde je? Pracuje hodnë celÿ
den? Kde obëdvâ? Kdy konci svou prâci? Kam jde potom? Mâ
vecer voino?
JANA: V kolik hodin Jana vstâvâ? Kde je celé dopoledne? Mâ hezké
odpoledne? Proc? Je vecer doma? Jde brzo spät? Co dëlâ
V noci?
PETR: Proc je Petr celÿ den doma? Jak diouho spi? Co dëlâ celÿ den?
Je râd doma sâm?

Ö 8. Co dëlâ vecer ta rodina?

□ 9. Jakÿ je vàs den?
Co dèlàte ràno, dopoledne, v poledne, odpoledne a vecer?
L3

Ф
%

Æ
|i;i

m
* ❖
☆ ІЧ -Г Ж

(1

Розкажіть про свій розпорядок дня (Popiste svùj denni program):

I l 10. Запитайте колегу, чи він робить те саме, що й ви:

(Ptejte se svého kolegy, jestli to dëlâ také:)
Vzor: Odpoledne nakupuju ve mëstë. - Také odpoledne nakupujes?
Vecer diouho pracuju.
Vzpominâm casto na svou rodinu.
 Doma odpoledne odpocivâm.
Mûj den zacinâ v 7 hodin.
Obëdvâm vjidelnë ve skole.
Я говорю по-чеськи / чеському в школі.
Я люблю каву.
Я читаю цікаву книжку.
Уранці я постійно поспішаю.
У школі в нас перерва о 10-й годині.
У класі ми пишемо твір на тему...
Уранці я підводжуся о сьомій годині.
Я стою на площі та оглядаю її.
Я йду пішки.
0 10-й годині (вечора) я вже лежу в ліжку.
□ 11. Reknète V plurâlu (Скажіть, вживаючи множину);
Vzor: Student pospichâ. - Studenti také pospichaji.
Poslouchàm râdio. Tomâs a M arta...........
Prohiizim si starou Prahu. Studenti..........
On se diVâ na televizi. O n i..........
Profesor vysvëtluje gramatiku. P rofesofi..........
Uz dobre rozumim cesky. Studenti..........
Ten muz mâ hezkou knihu. Ti m u z i..........
Divka se obiékâ hezky. D ivky...........
Jdu pësky, nenf to daleko. Studenti..........
Casto mysifm na svou rodinu. O n i..........
Nenakupuje râd. Tomâs a P e tr...........
□ 12. Dopinte zàjmena (Доповніть займенники);
Vzor: Mâm sesit. Vidfm ho.
1. Mâte nové radio. P roc......... neposlouchâs? 2. Jfm râd housku. Jfs ...
. . ._také râd? 3. V obchodè majf knihu a slovnik. Prohifzfm s i .............
4. Casto piju kévu. M â m ...........moc râd. 5. To jste vy! Jsem râd, ze . . . .
. . vidfm. 6. Mâm râd svou rodinu. Casto n a ..........vzpomfnâm. 7. To je
tvù j pi'ftel. P ro c ............nezdravf? 8. Tomés tady nenf. Jdu p r o ..............
9. Studujeme cestinu. Je p ro ..........tëzkâ. 10. Profesor vysvëtluje ceskou
gramatiku. Vysvëtluje...........dobi'e. 11. Uz jsem tady. Mâs p ro ............ty
noviny? 12. Ty jestë nejsi ve tfidë? Profesor uz n a .......... cekâ. 13. Mâme
novou televizi. Casto se aie n a ........... nediVâme. 14. Dnes neni ve tfidë
student z Ukrajiny. Profesor se n a ...........ptâ. 15. To je mùj otec a moje
matka. Casto n a ........ myslim.
□ 13. Prelozte (Перекладіть);
Зараз я пишу твір на тему „Людина та сучасність“ (Clovëk а soucasnost).
1ти його пишеш?
 Ось там я бачу гарну дівчину. І ти її бачиш?
Ось там іде мій професор. Я вітаюся з ним.
Я думаю про нашого друга / приятеля. І ти про нього думаєш?
Я маю і у мене Н0ВИІ1 магнітофон. Я часто його слухаю.
L3
У неї для мене лист. А для тебе у неї теж є?
Ці студенти з України. У них для вас лист.
Ми читаємо книж ку та газету. І ви їх читаєте?
Тут пан Кубат. У нього цікава книжка для вас.

Tvoi'te dialogy (Складіть діалоги):

а) Proc màs radost
vstâvâs brzo
pospichâs
se nedivâs na televizi
jestë nespis
jsi unavenÿ

Protoze skola zacinâ uz v 8 hodin.

je V Praze kamarâdka.
tam neni zajimavÿ program.
za chvili zacinâ cestina.
hodnë studuju.
ctu moc zajimavou knihu.

Ь) Petr cte novÿ film.

mysIi па V kinë
je zajimavou knihu
V divadie
program v televizi

Jak se jmenuje ten kino

ta kniha
to divadio
program
film
c) Je 7 hodin réno. Co dëlâ Petr?
Jsou 10 hodin dopoledne
2 hodiny odpoledne
9 hodin vecer
11 hodin vecer
5 hodin odpoledne
Sni'dé doma.
Uz spi.
Cte si v posteli.
Sedi V kavârnë.
Je ve èkole na ôestinë.
Ve ti'i'dë odpovidâ na otâzku.

«
MLUVNI CVICENI

1. a) Poslouchejte: Jsou tri hodiny. Co, uz jsou tfi?

b) Reagujte: Jsou tfi hodiny. Co, uz jsou tfi?
Je pët hodin. Co, uz je pët?
Je sedm hodin. Co, u i je sedm?
Jsou dvë hodiny. Co, u i jsou dvë?
Jsou ctyfi hodiny. Co, u i jsou ctyfi?
Je dvanâct hodin. Co, uz je dvanâct?

2. a) Poslouchejte:
V kolik hodin zacmâ skola? V 8, nebo V 9? Zacmà uz v 8.

b) Odpovfdejte:
V kolik hodin zacinâ kino? V 5, nebo V 6? Zacinâ uz V 5
V kolik hodin zacinâ skola? V 8 , nebo V 9? Zacinâ uz V 8.
V kolik hodin zacinâ cestina? V 1 0 ,nebo V 11 ? Zacfnâ uz V 10.
V kolik hodin zacinâ divadio? V 7 , nebo V 8? Zacfnâ uz V 7.
V kolik hodin zacfnâ pfestâvka? V 1, nebo ve 2? Zacfnâ uz V 1.

3, a) Poslouchejte: Jana uz sedi ve tridë? Ne, jestè nesedi.

b) Odpovfdejte: Jana uz sedf ve tfidë? Ne, jestë nesedf.

Jana uz lezf v posteli? Ne, jestë nelezf.
Jana uz mluvf cesky? Ne, jestë nemiuvf.
Jana uz rozumf dobfe? Ne, jestë nerozumf.
Jana uz bydif v Praze? Ne, jestë nebydlî.
4. a) Poslouchejte: Co dëlàs ràno v 7? Vstâvâs? Ano, vstâvâm.

b) Odpovidejte: Co
Co
dëlés
dëlâs
râno
râno
v
v
7?
7?
Snidàs?
Oblékâs se?
Ano,
Ano,
sm'dâm.
oblékâm se.
L3
Co dëlâs râno v 7? Myjes se? Ano, myju se.
Co dëlâs râno v 7? Pljes kâvu? Ano, piju kâvu.
Co dëlâs râno v 7? Studujes? Ano, studuju.

5. a) Poslouchejte: Co dèlâ otec? Petr se ptâ, 00 dèlâ otec.

b) Reagujte: Co dëiâ otec? Petr se ptâ, co dëlâ otec.

Co dëlâ maminka?
Jak se mâ Jana?
Jak se mâ bratr?
Jakâ je skola?
Jakÿ je ten program
V televizi?
Petr se ptâ, co dëlâ maminka.
Petr se ptâ, jak se mâ Jana.
Petr se ptâ, jak se mâ bratr.
Petr se ptâ, jakâ je skola.
Petr se ptâ, jakÿ je ten program
V televizi.

6. a) Poslouchejte: Co dèlàs? Petr se mè ptâ, co dèlâm.

b) Reagujte: Co dëlâs? Petr se më ptâ, co dëlâm.

Jak se mâs? Petr se më ptâ, jak se mâm.
Proc jdes domù? Petr se më ptâ, proc jdu domû.
Proc nepljes kâvu? Petr se më ptâ, proc nepiju kâvu.
Co ôtes? Petr se më ptâ, co ctu.
Co si prohlizis? Petr se më ptâ, co si prohiizim.
Na co myslis? Petr se më ptâ, na co myslim.

7. a) Poslouchejte: Kde bydiis? V Praze? Ano, bydiim v Praze.

b) Odpovidejte: Kde bydiis? V Praze? Ano, bydli'm V Praze.

Na koho myslis? Na rodinu? Ano, myslim na rodinu.
Na co se ptâs? Na tu knihu? Ano, ptâm se na tu knihu.
Kam jdes? Na prochâzku? Ano, jdu na prochâzku.
Koho vldi's? Profesora? Ano, vidim profesora.
Co pljes? Kâvu? Ano, piju kâvu.

8. a) Poslouchejte: Vidis ten obraz? Ano, vidi'm ho.

b) Odpovidejte: Vidis ten obraz? Ano, vidim ho.

Vidis tu pani? Ano, vidim ji.
VIdite ten obchod? Ano, vidim ho.
VIdite tam nemocnici? Ano, vidim ji.
VIdite toho pâna? Ano, vidim ho.
VIdite tam kino? Ano, vidim ho.
 KONVERZACE
A: Je to Vase prvm' nâvstëva
V Praze, Vasyle?
B: Ne, mâm tady pritele,
navstèvuji ho kazdÿ rok v létë.
A: Jâ jsem tady poprvé.
B: Jak diouho tady zùstanete?
A: Budu tady jeden mësic.
Navètëvuju kurs ceétiny
na Karlovë univerzitë.
Н: Наїб!
Т: Наїб! Tady je Tomâs.
Telefonuju z kancelâfe ze své
firmy. Co dëlâs, Heleno?
H: Pisu dopis manzelovl.
Je prâvë v Londÿné.
A co dëlâs ty?
T; Prâvë mâm pfestâvku, piju caj
a ctu noviny, aie za deset minut
më cekâ zâkaznik. Mùzu k vâm
dnes odpoledne priji't?
H; Aie ano. Prijd’ asi v pët hodin.
Hodi se ti to?
T: Ovsem. Budu se tèsit
na nâvétévu.
H: Jâ taky. Ahoj!
T; Ahojl
A: Василю, це ваше перше відвіду­
вання Праги?
Б; Ні, в мене тут живе друг, я його
щорік улітку відвідую,
A: я тут уперше.
B: Як довго ви тут залишитеся?
A: Я тут буду один місяць,
я ходжу на курси чеської мови
в Карловому Університеті.
Г: Алло!
T; Алло! Це Томаш.
Я дзвоню із своєї фірми.
Що ти робиш зараз, Гелено?
Г: Я зараз пишу листа своєму чолові­
кові. Він у Лондоні.
А ти що робиш?
T: У мене зараз перерва, я п’ю чай, чи­
таю газету, але через десять хвилин
прийматиму клієнта. Чи я можу до
вас зайти сьогодні після обіду?
Г: Звичайно. Приходь о п’ятій. Тебе це
влаштовує?
T; Так. Мені буде дуже приємно тебе
відвідати.
Г; Я теж з радістю тебе побачу.
Ну, бувай!
T; До зустрічі!
 L4
anglicky по-англійськи/по-англІйському
autobusovÿ, -à, -é автобусний,-a, -e
az коли, поки не, поки, доки
cekat na +Ak, -ém чекати, -аю, кого, чого pokladna F каса ж.
cim? чим, на чому posta F пошта ж.
cislo N число с., номер ч. pozdè пізно
ctvrtek M четвер ч. proto тому, тому що
diouhÿ, -â, -é довгий, -а, -е prùvodci M+F провідник ч., -иця ж.,
do +G до, у/в, на кондуктор ч.
hodil se, hodi se влаштовувати кого, pfijet приїхати, -іду, прибути, -буду;
влаштовує, ПІДХОДИТИ кому, pfijedu прийти, -йду
підходить pfijit, pfijdu прийти, -йду
chtit, chci ХОТІТИ, хочу Rusko Росія ж.
informace F Інформація ж. rusky по-російськи/російському
informacni Інформаційний, -а, -е, fikat, -àm говорити, -рю, казати, кажу
ДОВІДКОВИЙ, -а, -а samozrejmë звичайно
jestli якщо, коли, як; чи smët, -Im СМІТИ, смію, наважуватися,
jet, jedu їхати, іду -уюся, я можу..., дозвольте...
jizdenka F КВИТОК, талон ч. sobota F субота ж.
kazdÿ, -à, -é кожний, -а, -е, кожен, -а, -е stacit, досить, достатньо
koupit +Ak, -im купити, -плю to staci
koul^it, -im курити, -рю streda F середа ж.
kterÿ, -à, -é котрий, -а, -е, який, -а, -е, хто tabule F дошка ж.
квиток, ч. квитки множ,
listek M, listky pl. tak так, отак, отже
mistenka F плацкарта ж., квиток ч. tësit se na +Ak тішитися, -шуся на кого, що,
(на сидяче місце) -im se 3 нетерпінням / чекати
moct = moci, mùzu могти, можу 3 радістю
muset, musim мусити, мушу tramvaj F трамвай ч.
nâdrazi N вокзал ч. trochu трохи, трошки, небагато
nâmësti N площа ж. ucit se, -Im se учитися, учуся, вивчати, -аю
nâstupistë N платформа ж., перон ч. umét, -im уміти, -Ію, знати, -аю
nastupovat, -uju сідати, -аю на що, ûterÿ N вівторок ч.
входити, -джу куди, у що vafit +Ak, -im варити, -рю готувати, -ую
nedële F неділя ж. vlakM потяг, поїзд ч.
nejdflv{e) спочатку vrâtit se, вернутися,-уся.
nékdo хто-небудь, хтось -im se повернутися,-уся
Némecko N Німеччина, Германія ж. vybirat si +Ak вибирати, -беру
nëmecky по-німецьки/по-німецькому -am SI
nic НІЩО, нічого vÿborné чудово, ВІДМІННО
odejll піти, піду vÿlet M екскурсія, прогулянка ж.
odejdu ВІДІЙТИ, -йду vystupovat, -uju сходити, -джу, виходити, -джу
odjet поїхати, -іду z, ze +G 3, із, ЗІ
odjedu від'їхати, -їду, ВІДІЙТИ, -йду zpâtecni зворотний, -а, -е
odkud звідки zpozdënl N спізнення, запізнення с.,
pâtek M п'ятниця ж. затримка ж.
penize M pl. гроші рі. tant.
platit +Ak, -im платити, плачу
podivat se na +Ak подивитися, -влюся, оглянути,
-âm se о гл я нул о
Gr
ДНІ в ТИЖНІ (DNY)

Kterÿ den je dnes? Який сьогодні день?

Dnesje pondèli N Сьогодні понеділок ч.

ùterÿ N вівторок ч.
stfeda F середа ж.
ctvrtek M четвер ч.
pàtek M п’ятниця ж.
sobota F субота ж.
nedèie F неділя ж.

Kdy? Коли?
v+A k V pondëli понеділок
V ùterÿ вівторок
ve stredu середу
ve ctvrtek четвер
V pàtek п’ятницю
V sobotu суботу
V nedèl] неділю

в и д (VI О) недоконаний - nedokonavÿ, imperfektivnf

доконаний - dokonavÿ, perfektivni

Недоконаний вид - виражає дію, Доконаний вид - виражає дію

яка перебуває в процесі повністю завершену чи завершену
тривання, незавершеної на певному етапі виконання, дію,
повторюваності; ним передається яка повторюється до певної межі,
багаторазовість дії. або дію одноразову, раптову.

Я плачу за пиво. Я заплачу за пиво,

Plati'm pivo. ^ p la tim pivo.
di'vat se divàm se podivat se - podivàm se
дивитися я дивлюся подивитися я подивлюся
kupovat kupuju коирИ koupim
купувати я купую накуйити чого я накуплю
platit
платити
vracet se -
platim
я плачу
vracim se
^ p la tit
заплатити
vrâjJt se -
zaplati'm
я заплачу
vrâtim se
L4
повертатися я повертаюся вернутися я вернуся
повернутися я повернуся

JIT jdu pùjdu prijdu odejdu

ЙТИ/ІТИ я йду/іду я піду я прийду піду/відійду

JET jedu pojedu pi^ijedu odjedu

ЇХАТИ я іду я поїду я приїду я поїду / від"іду
(чим, на чому)

ргі-
od(e)-

А: Kdy pojedes do Prahy? A: Pojedes V sobotu do Prahy?

В; Az V pâtek odpoledne. B: Ne, nepojedu, nemâm cas.

A: Pojedes do Prahy vlakem? A: Pojedes sam?

B: Ne, autobusem. ____ B: Ne, pojede také Tomâs.

A: Kdy se vrâtis z Prahy?

B: Vrâtim se asi az v nedéli vecer.

A: Mâm tady novou knihu. Chces se podivat? A: Kdy pi^ijede Jana?

B: Ted’ nemâm cas, podivâm se па ni za chvili. B: Zitra ràno v 8 hodin.

A; Pùjdete dneska vecer do kina? A: Kdo jesté pùjde do kina?

B: Nepûjdu, nemàm cas. B: Myslim, ze jestè pùjde Petr.

A: Kupuje Tomâs ten kabât? A: Platite tu kâvu? A: Prijde jestè nèkdo?

B; Ne, koupi ho az zitra. B: Ne, zaplati ji ten pàn. B: Asi Petr.
 А: Kdy prijdes? V sobotu nebo v nedëü?
В: V sobotu. V nedèli musi'm studovat.

A: V ko lik hodin jede vlak? A: Kdy odjedes z Prahy?

В: Podivàm se na informacm' tabuli. B: V deset vecer.

Gr
KAM JDES? 1)|na + AI< па vÿlet, па koncert
(Куди ти йдеш?) па prociiâzku, па fakultu, па univerzitu, па postu
па nâdrazf, па nâmëstf

Також: Jdu па kâvu (kafe). Я йду випити кави.

Jdu na pivo. Я йду випити пива.
Jdu na tenis, na fotbal. Я йду грати в теніс, футбол.
Jdu na ryby. Я йду на риболовлю.

2) do + G Jdu do obchodu. Я йду до магазину.

Jedu do Prahy. Я іду до Праги.

2. РОДОВИЙ В ІД М ІН О К ОДНИНИ (ОЕИІТІУ 8 ІК б и іА В и )

н е ж . і. ч. р. - закінчення основи на н е ж . 1. Ч. р. - закінчення F+N

твердий або нейтральний приголос. F-a основи на м’який приголос. -e
N-o і 5 с і" 0 1d’ І гі
hchkgrdtnbflmpsvz
IVIn do obchodu, do vlaku, do hotelu -u do pokoje
do autobusu

F do Prahy, do Evropy, do skoly, -y do nemocnice, do restaurace,

do tffdy, do kavârny, do koupelny (a>y) do ski'fnë, do postele, do Asie -e

N do mësta, do kina, do divadia, -a

do okna, do Brna, do Nëmecka ( o>a) do mot'e

ODKUD JDES? Z +G Звідки ти йдеш? з, ІЗ

Z obchodu, Z pokoje, z vÿietu

ze skoly, z restaurace, z fakulty, z posty Род. відмінок однини живих
z kina, z nâdrazf істот чоловічого роду - див. ст. 162
 L4
А: Kam pojedes па vÿlet? A: Kam pojedes v sobotu?
O
В: Do Prahy. B: Pojedu asi do Nëmecka.
A: A kdy?
B: V sobotu râno. A: Kdy se vrâtis ze àkoly?
В; Az odpoledne.

A: Vidim, ze se Jana obiékâ. Kam jde? A: Odkud jdes tak pozdë?

B: Myslim, ze jde do divadia. В: Jeétè neni tak pozdë,
je teprve 10, jdu z kina.

A: Proc jdes na nâdrazi? A: Odkud jede autobus do Brna?

В: Jdu koupit mistenku do Prahy. B: Myslim, ze z nâstupistë cislo 11.

A: Kdy se vrâti Petr z Nëmecka? A: Piijdes taky do kavârny?

В: Dneska ne, asi ve sti^edu. В: Ne, pùjdu па prochâzku.
A: Kdy se vrâti Helena z pràce? A: Kde je Tomàè?
B: Ve ctyri hodiny. Proc? B: Jde do obchodu koupit slovnik.
A: Jdeme spolu na koncert.
Aie jestë je cas.
A: Pûjdete taky na prochâzku?
B: Ne, pùjdu do restaurace na kàvu.
A: Uz jdu do vlaku, jede za chvili. A: Dobrÿ den! Prosim vàs, tenhie
B: Tak ahoj! autobus jede na nâdrazi?
B: Ne, tohie je cislo 5 a na nâdrazi
A: Dobrÿ den! Prosim vàs, jede cislo 6.
jdu dobfe na nâdrazi? A: Dëkuju.
B: Ano, tamhle vepredu uz ho vidite.

Cv
□ 1. Rikejte: kde jste, kam jdete, odkud se vracite
(Скажіть, де ви зараз знаходитеся, куди ви йдете, звідки ви повертаєтеся):
 Jsem (v, ve, па) Jdu, jedu (do, na) Vracim se z
nemocnice
kavârna
kino
koncert
nâdrazi
park
hotel
univerzita
obchod
Praha
posta
Ukrajina
Morava

Gr
МОДАЛЬНІ ДІЄСЛОВА (MODÂLNl' SLOVESA)

MUSET МУСИТИ / МАТИ / БУТИ ПОВИННИМ /

НЕОБХІДНО: ТРЕБА + ІНФ...
Musi'm odejit. Musime odeji't Мені треба / я повинен піти. Нам треба / ми пов.
Musis odejit. Musite odejit. Тобі треба / ти повинен піти. Вам треба / ви пов.
Musi odejit. Musi odejit. Йому треба / він повинен піти, їм треба/вони
-eji їй треба / вона повинна піти. повинні піти.

nemusim nemusime Я не мушу / мені не треба... І\Ли не мусимо

nemusiè nemusite Ти не мусиш / тобі не треба... Ви не мусите
nemusi nemusi Він не мусить / йому не треба... Вони не мусять /
(-ejO Вона не мусить І їй не треба... їм не треба...

Musim U2 odejit, nemâm cas. Мені треба вже піти,...

Musim odejit, za chvili jede autobus,
Musfm si koupit jizdenku.
Musim hodnë studovat.
Musite se podivat, v kolik hodin jede vlak.
Musfm jit pësky, autobus uz nejede.
Zitra musiè vstàvat v sest.
Nemàm cas, musim napsat dopis.
Musim jit spât, jsem unavenÿ.
Мені треба піти,...
Мені треба / я повинен купити квиток.
Я мушу / мені доведеться дуже готуватися...
Вам треба подивитися,...
Я змушений (-на) йти пішки,...
Завтра тобі доведеться підвестися о шостій.
У мене нема часу, я мушу написати лист (-а).
Мені треба йти спати, я втомлений.
Nemusim délat nie, Я не мушу / мені не треба нічого робити.
Nemusim si koupit mfstenku.
Nemusfm dneska studovat,
zftra nenf skola.
Мені не треба купувати плацкарту.
Мені сьогодні не треба готуватися до
занять, тому що їх завтра нема.
L4
СНТІТ ХОТІТИ

Chci jit па prochâzku. Chceme jet па vÿlet. Я хочу піти на прогулянку. М и ...
Chces jit na prochâzku? Chcete jet na vÿlet? Ти хочеш піти на прогулянку? Ви...
Chce jit na prochâzku. Chtèji jet na vÿlet. Він, вона, (воно) хоче піти на В они.
прогулянку.

nechci nechceme я не хочу ми не хочемо

nechces nechcete ти не хочеш ви не хочете
nechce nechtèji він, вона, (воно) не хоче вони не хочуть

Chci jft domù, jsem unavenÿ. Я хочу піти додому, я втомлений.

Chces jet taky do Prahy? Chci.
Chces kâvu? Dékuju, râd.
Chcete jft taky do kina?
Chci, aie nemâm ôas.
Chci se podfvat do mésta.
Nechci se vràtit.
Nechci V autobuse stât, proto si
musfm koupit mfstenku.
І ти хочеш поїхати до Праги? Хочу.
Ти будеш каву? / Ти питимеш каву?
Дякую, з задоволенням буду / вип’ю.
Ти також хочеш піти в кіно?
Хочу, але в мене нема часу.
Я хочу поїхати / піти до міста.
Я не хочу вернутися.
Я повинен купити собі квиток на сидяче
місце в автобусі, бо мені неохота там стояти.

SMET СМІТИ / НАВАЖУВАТИСЯ / МОГТИ /

ДОЗВОЛЬТЕ...

Smim jit. Smime jit. Я можу піти. Ми можемо піти.

Smis jit. Smite jit. Ти можеш піти. Ви можете піти.
Smi jit. Smèji jit. Він, вона, (воно) може піти. Вони можуть піти.

Nesmim kourit. Nesmime koufit. Я не можу / мені не дозволено курити. М и...

Nesmis kourit. Nesmite koufit. Ти не можеш / тобі не дозволено курити. Ви...
Nesmi koufit. Nesmèji koufit. Він, вона не може І йому, їй не Вони...
дозволено курити.

„Smim jft do kina?“ ptâ se bratr. „я можу піти в кино?" - питає брат.
„Ano, smfs,“ odpovîdâ matka. „Так, можеш,“ - відповідає мати.
„Ne, nesmfs,“ odpovfdâ otec. „Ні, не можеш,“ - відповідає батько.
 MOCT = MOCI могти
mùzu (mohu) jit mùzeme jit Я можу йти. Ми можемо йти.
mùzes jit mùzete jit Ти можеш іти. Ви можете йти.
mùze jit mùzou (mohou) jit Він, вона, (воно) Вони можуть іти.
може йти.

nemùzu (nemohu) nemûzeme я не можу ми не можемо

nemùzes nemùzete ти не можеш ви не можете
nemûze nemûzou (nemohou) він, вона, (воно) вони не можуть
не може

Mûzes mi ukâzat tu knihu? Ти мені можеш показати цю книжку?

Uz mùzeme jit domû.
Jestë nemûzou odjet.
Uz nemùzu psât, jsem moc unavenâ.
Mûzes pfijît domû v sedm?
Mùzete se podfvat, kdy jede vlak?
Ano, mùzu.
Mûzes se podivat na jizdni' râd?
Nemùzu, spatnè vidim.
Mùzou se uz vrâtit?
Nemùzu jet do Prahy, nemâm cas.
Nemùzete pi'iji't uz v osm? =
Mùzete pFiji't uz V osm? Mûzu,
Ми вже можемо піти додому.
Вони ще не можуть від’’іхати.
Я вже не можу писати, я дуже втомлена.
Чи ти можеш прийти додому о сьомій?
Чи ви можете подивитися, коли йде
потяг? Так, можу.
Чи ти можеш подивитися на розклад руху?
Ні, не можу, я погано бачу.
Вони вже можуть вернутися?
Я не можу поїхати до Праги, в мене нема
часу.
Чи ви не могли б прийти вже о восьмій?
Так, можу.

иМЕТ УМІТИ / ЗНАТИ

Umim cesky. Umime cesky. Я вмію по-чеському. Ми вміємо,,.

Umis nëmecky? Umite nëmecky? Ти вмієш по-німецькому? Ви вмієте,.,
Umi ukrajinsky. Umëji ukrajinsky. Він, вона, (воно) вміє Вони вміють,
по-українському.

neumim neumime я не вмію / знаю ми не вміємо / знаємо

neumis neumite ти не вмієш / знаєш ви не вмієте / знаєте
neumi neumëji він, вона, (воно) вони не вміють / знають

Umfs hrât tenis? Ти вмієш іграти в теніс?

Umi'm varit dobrou kâvu. Я вмію зробити добру каву.
Umëji uz dobre mluvit cesky? Вони вже вміють добре по-чеському?
Neumi'm varit. Я не вмію готувати / варити.
Tomas neumi dobfe ul<rajinsi<y. Томаш не вміє добре
по-українському. L4
muset мусити musim nemusim ■im, -iS, -i, -ime, -ite. ■i (■eji)
chtft хотіти chci nechci ■i, ■es, -e. -eme, -ete, ■eji
smèt сміти smim nesmim -im. -is, -і, ■ime. -ite. ■eji
moct могти mùzu nemùzu -u, -es, -e. -eme. -ete. -ou
umët уміти/знати umim neumim -im. ■iS, -i. -[me. ■ite. ■eji

Dneska musim jit nakupovat do supermarketu.

Сьогодні мені треба йти за покупками в універмаг (до супермаркету).

МАМ NECO UDELAT МЕНІ ТРЕБА... Я МУШУ... Я ПОВИНЕН... Я ЗМУШЕ­

НИЙ... МЕНІ НЕОБХІДНО... МЕНІ ДОВЕДЕТЬСЯ... + ІНФ.

màm jit màme ji't мені треба/необхідно/доведеться... нам

màs jit màte jit тобі треба/необхідно/доведеться ... вам
mà jit maji jit йому, їй треба/необхідно/доведеться ... їм ...

nemàm jit nemàme jit мені не треба Уне доведеться...

nemàs jit nemâte jit тобі не треба / не доведеться...
nemà jit nemaji jît йому, їй не треба / не доведеться...

Mas si koupit novÿ slovnik. Ти мусиш купити новий словник.

Mâte odpovidat. Ви повинні/вам доведеться/вам треба відповідати.
Mâm V sobotu pfijit? Чи я можу в суботу прийти?
Nemàme uz vystupovat? Нам уже виходити?

«
А: Chcete se ucit cesky? A: Umite taky anglicky?
В: Ano, chci. B: Jenom trochu.
 А: Prosim vas, mùzete mi koupit mistenku?
B: Ano, mùzu. Kam chcete jet a kdy?
A: Do Prahy v sobotu réno.

A: Tomésl, uz musis vstâvat. Je uz 7 hodin. Nesmime prijit pozdè do skoly.

B: Так to musîm pospîchat. Nechci pfijît pozdè.

A: Chces nèco v obchodè?

B: Ne, dèkuju, nechci nie. A: Smim tady koufit?
B: Ne, tady nesmite koufit.

A; Mém jet do divadia tramvaji, nebo autem?

B: Mùzes jet tramvaji nebo jit pèsky, neni to daleko.

A: Pane kolego, méte prijit zitra dopoledne na fakultu.

B; Kdo to riké?
A: Vés profesor. Chce s vémi mluvit.
B: To se ml hodi. Dopoledne mém voino.

Cv
□ 2. Reknète negacl a dopinte vêtu
(Закінчіть речення, вживаючи заперечення);
Vzor: Chci koupit knihu, a ie ___ Nechci koupit knihu, aie noviny.
Mùzu ji't do kina, protoze ----- Nemùzu jft do kina, protoze nemém cas.
Dneska se mûzu dfvat na televizi, protoze...........
Na nâstupisti smfme koui'it, protoze..........
Mâme jet vlakem, a ie ...........
Umfm dobr=e anglicky, a ie ...........
Musfm studovat cestinu, a ie ...........

□ 3. Odpovidejte podle vzoru (Відповідайте за зразком):

Vzor: Studuju cestinu. (muset) - Musim studovat cestinu.
Nakupujeme. (muset)
Odpocfvâs odpoledne? (moci)
Vysvêtiuje profesor novou gramatiku? (moci)
Co dëlâte vecer? (chtft)
Eva pracuje v obchodë. (chtft)
Pan Kubât a panf Kubâtovâ jedou do Prahy. (chtft)
Neprijdeme pozdë. (chtft)
Pfsu dopis. (mâm)
 Proc nezdravite toho pâna? (chtit)
Uz vystupujeme? (mame)
Helena a Jana odpovfdaji. (smet) L4
□ 4. Reknète kolegovi, ze nèco delate, a zeptate se, jestli to chce taky dèlat
(Скажіть колегові, що ви робите й запитайте його, чи він також хоче це
робити):
Vzor: Pisu ûkol. Chces taky psàt ûkol?
Dneska jedu do Prahy.
Koupim si hezkou knihu.
Podivàm se na zajimavÿ film.
Uz zaplatim.
Râno jdeme na vÿlet.
Ucim se ceskou gramatiku.

□ 5. Reknète Tomâsovi, ze to musî také udèlat

(Скажіть Томашеві, що він має / повинен зробити те саме, що робите ви):
Koupim mistenku do Prahy. Tomâsi, musis ta k y ...
Zdravim naseho profesora.
Piju caj.
Stojim na nâmèsti.
Cekâm па pani profesorku.
Petr jestë pi§e ûkol.
Vecer jdu brzo spät.

□ 6. Zeptejte se pana Kubâta, jestli muze nebo umi

(Запитайте пана Кубата, чи він може це зробити, або, чи вміє / знає ...):
поїхати до Праги вранці Pane Kubâte, prosi'm vàs, m ùzete----- ?
вміє добре по-українському u m ite ----- ?
прийти завтра на роботу вже о сьомій
купити для вас квиток (на сидяче місце)
іграти в теніс
повечеряти у ресторані

□ 7. Reknète Helenè, ze to nesmi dèlat (Забороніть Гелені це робити):

MÙZU tady odpocivat? Heleno, nesmis . . .
Mûzu ve tndë mluvit?
Mûzu V nemocnici koui’it?
Mûzu jet V sobotu do Brna?
Mûzu Jit ve stfedu na vÿlet?
Mûzu se ted'divat na televizi?
□ 8. Tomàs se ptà, je stli mà, nemà ...
(Томаш питає, чи має / не має..., може / не може..., йому треба / не треба...):
Чи я маю йти накупувати? M à m ...........?
Чи мені вже треба йти на заняття?
Чи мені вже приготувати / зробити каву?
Чи їм не доведеться вже (по)вернутися? / Чи вони не мають уже вернутися?
Чи нам краще їхати потягом або автобусом?
Чи мені вже підводитися / вставати?

Gr
СІМ POJEDETE? (Як / чим / на чому ви подорожуєте?)

С і'т = Орудний відмінок ч.р. + с.р. -em metrem, vlakem

ж.р. -ou tuzkou (тверде 3.)
-І tramvaji (м’яке закін­
чення основи)

P isu tuzkou а perem. Я пишу олівцем і ручкою / пером.

Ji'm pi’iborem. Я їм виделкою та ножем.
Myji se vodou. Я миюся водою.

S, SE = З 4- орудний відмінок
Do kina pûjdu s pfitelkyni. У кіно (театр) я піду з подругою.
Kam jdes s tou taskou? Куди ти йдеш з тою сумкою?
Jedes sâm, nebo s pntelem? Ти йдеш один або з другом?
 L4
(ANI) - ANI H I-H I
t
Do Prahy fnilpojedu (ani) v sobotu ani v nedèli.
До Праги я не поїду ні в суботу, ні в неділю.

□ 9. Odpovidejte:
Vzor: Pojedete v sobotu, nebo v nedëli. Nepojedu (ani) v sobotu
ani v nedëli, aie v pâtek.
Pojedete metrem, nebo tramvaji?
Koupi'te si knihu, nebo noviny?
Prijdete s pFitelem, nebo s pî'iteikyni?
Umîte ukrajinsky, rusky nebo anglicky?
Je ten pân Ukrajinec, nebo Rus?

«
POJEDU DO PRAHY
Chci jet na vÿlet do Prahy. Praha neni daleko, pojedu proto v sobotu râno a z Prahy se
vrâtim V nedëli vecer. Nechci se vrâtit moc pozdë, protoze v pondëli' brzo râno mâm
skolu. Nejdi'i'v se ale musfm podi'vat, kdy a cim pojedu. Jdu proto na nâdrazi a tam
se ptâm, jestli mûzu jet do Prahy vlakem. Do Prahy jede bohuzel jen jeden vlak
vecer V sedm hodin a to se mi nehodi. Jdu proto na autobusové nâdrazi. Na infor-
macnî tabuli ctu, ze autobus do Prahy jede z nâstupistë cfslo 12 a ze jede kazdou
hodinu. To se mi hodi'. Vybirâm si autobus v 8 hodin râno, do Prahy prijedu v 10 ho­
din. Uz se tësim, aie dnes je teprve streda. Musi'm si koupit mi'stenku, protoze chci
v autobuse sedët. Nerad stojim. Jdu proto do pokladny a fi'kâm: „Prosi'm vâs, chci
jednu mistenku do Prahy na sobotu na 8 hodin râno.“ Musim si taky koupit hned
jizdenku a platfm 40 korun. To je hodnë. Так a ted’ nemusîm nic dëlat a jen se mûzu
tësit na Prahu. Zitra a v pâtek mâme skolu.

Hodî se mi to. = To se mi hodi. Це мене влаштовує. (Це мені підходить.)

Uz nechci nic dëlat.
Tësim se na vÿlet (do Prahy).
Cim pojedes do Prahy?
Vlakem, autobusem?
kazdou hodinu
Мені вже неохота нічого робити. =
Я вже не хочу нічого робити,
я дуже хочу поїхати на екскурсію до Праги.
Як (чим) ти поїдеш до Праги?
Поїздом, автобусом?
з години на годину / кожну годину

nastupovat do + G

nastupuju do auta

vystupovat z, ze + G

vystupuju z auta
 L4
о
POJEDES TAKY DO PRAHY?

Jan = Honza (Vidfm Honzu. S Honzou. Honzo! - ст. 299)

H: Ahoj!
A: Ahoj! Jak se mâs?
H: Dobre. Màm radost, ze të vidim.
A: Jâ taky. Kam jdes?
H: Jdu koupit listky do kina. Chci jit s Janou.
A: Так to mûzeme jft chvfli spolu. Jâ jdu na nâdrazf.
H: Kam pojedes?
A: Jâ a Helena, to je moje kamarâdka ze skoly, se chceme jet podfvat do Prahy.
H: A kdy pojedete? Jâ tam chci jet taky.
A: V sobotu râno v osm autobusem.
H; Vÿbornë, to se mi hodf, v sobotu mâm cas. Mùzu jet taky?
A: Samozrejmë, mûzes. Pojedes sâm, nebo pojede taky Jana?
H: Pojedu sâm, Jana tady v sobotu nenf.
A: Chces koupit mistenku?
H: Dëkuju, jses hodnâ. Tady jsou penfze - 40 korun. To stacf. Kdy se uvidime?
A: V sobotu râno na nâdrazi. Autobus jede z nâstupistë cislo 19.
H: Так fajn. Uz se tësim. Ahoj!
A: Ahoj!
Co chce dèlat Honza? A co Alena? Kam chtëji spolu jet?
□ 10. Odkud jedete? Kde jste? Kam jedete?
Ostrava
Praha
Kyjev
Lvov
Brno
Ukrajina
Londÿn
Némecko
Rusko

MLUVNI CVICENI
a) Poslouchejte: Kam pojedes? Do Prahy? Ano,
b) Odpovîdejte: Kam pojedes? Do Prahy? Ano,
Kam pojedes? Na vÿlet? Ano,
Kam pojedes? Do Nëmecka? Ano,
Kam pojedes? Do mësta? Ano,
Kam pojedes? Na fakultu? Ano,
Kam pojedes? Do skoly? Ano,

2. a) Poslouchejte: Pûjdes do mësta, nebo domù? Pùjdu do mësta.

b) Odpovîdejte: Pûjdes do mësta, nebo domù? Pùjdu do mësta,
Pùjdes vecer do kina, nebo do divadia? Pùjdu do kina.
Pùjdes na nâdrazi, nebo na postu? Pùjdu na nâdraii.
Pùjdes do obchodu, nebo do kavârny? Pùjdu do obchodu.
Pùjdes na prochâzku, nebo do skoly? Pùjdu na prochâzku.
Pùjdes do kavârny, nebo na prochâzku? Pùjdu do kavârny.

3. a) Poslouchejte: Kam chces jit? Na nàdrazi? Ano, chci tam jit.

b) Odpovîdejte:
Kam chces jit? Na nâdrazi? Ano, chci tam jit.
Kam chces jit? Do skoly? Ano, chci tam jit.
Kam chcete jit? Na fakultu? Ano, chci tam jit.
Kam chcete jft obëdvat? Do restaurace? Ano, chci tam jit.
Kam chcete jit? Do kavârny na kâvu? Ano, chci tam jit.

4. a) Poslouchejte: Mùzes pi'ijit dneska vecer? Nemùzu, dneska vecer nemàm cas.
b) Odpovîdejte: Mùzes pfijit dneska vecer? Nemùzu, dneska vecer nemâm cas.
Mùzes pfijit zitra râno? Nemùzu, zitra râno nemâm cas.
Mùzete pfijit ve stfedu odpoledne? Nemùzu, ve stfedu odpoledne
nemâm cas.
 Mùzete prijit V pâtek dopoledne? Nemùzu, v pâtek dopoledne
nemâm éas.
Mùzes pi'ijit ve ctvrtek v jednu hodinu? Nemùzu, ve ctvrtek v jednu
hodinu nemâm cas.
L4
Mùzete pfijft V ùterÿ V deset hodin? Nemùzu, v ûterÿ v deset hodin
nemâm cas.

5. a) Poslouchejte: Vréti'm se zftra. Musim se také v râ tit zitra.

b) Reagujte: Vrâtim se zitra. Musim se také vrâtit zftra.
Pojedu do Prahy. Musfm také jet do Prahy.
Jdu na fakultu. Musim také jit na fakultu.
Jdu koupit jfzdenku. Musfm také jft koupit jfzdenku.
Studuju uz diouho. Musfm také studovat diouho.
Vrâtim se V nedëli vecer. Musfm se také vrâtit v nedëli vecer.

6. a) Poslouchejte: Vlak jede v sest hodin râno. To se mi hodi. To se mi nehodi.

b) Reagujte: Vlak jede v sest hodin râno. To se mi hodi.
Skola konci uz ve ctvrtek. To se mi hodf.
Skola zacinâ v pondèli odpoledne. To se mi nehodi.
Prijdu zftra odpoledne. To se mi nehodf.
Profesor mâ cas jen v pondëlf râno. To se mi hodf.
Jede jen jeden autobus v sedm hodin. To se mi nehodi.
Chces taky koupit jfzdenku? To se mi hodf.

7. a) Poslouchejte: Prosim vâs, ten vlak jede do Prahy? Petr se ptâ, jestli ten
Na co se ptà Petr? vlak jede do Prahy.
b) Reagujte: Prosfm vâs, ten vlak jede do Prahy? Petr se ptâ, jestli ten vlak
Na co se ptâ Petr? jede do Prahy.
Prosfm vâs, mùzu prijft dneska odpoledne? Petr se ptâ, jestli mùze prijft
Na co se ptâ Petr? dneska odpoledne.
Prosfm vâs, tenhie autobus jede na nâdrazi? Petr se ptâ, jestli tenhie
Na co se ptâ Petr? autobus jede na nâdrazf.
Prosfm vâs, tady prodâvajf mistenku? Petr se ptâ, jestli tady
Na co se ptâ Petr? prodâvajf mistenku.
Prosfm vâs, autobus do Prahy jede Petr se ptâ, jestli autobus
z nâstupistë 12? Na co se ptâ Petr? do Prahy jede z nâstupistë 12.
Prosfm vâs, musfm si koupit mfstenku Petr se ptâ, jestli si musf koupit
na vlak v 8 hodin? Na co se ptâ Petr? mfstenku na vlak v 8 hodin.

8. a) Poslouchejte: Pojedete v sobotu v 8 hodin ràno. Prosim vas, chci jednu mistenku
Musite si koupit mistenku. na sobotu na 8 hodin réno.
b) Reagujte: Pojedete v sobotu v 8 hodin râno. Prosfm vâs, chci jednu
Musfte si koupit mfstenku. mfstenku na sobotu
na 8 hodin râno.
 Pojedete V nedëli v 6 hodin vecer. Prosfm vâs, chci 1 mfstenku
Musite si koupit mistenku. na nedëli na 6 hodin vecer.
Pojedete V pâtek ve 4 hodiny. Prosfm vâs, chci 1 mistenku
Musite si koupit mistenku. na pâtek na 4 hodiny.
Pojedete V pondëlf v 7 hodin râno. Prosfm vâs, chci 1 mfstenku
Musfte si koupit mistenku. na pondëlf na 7 hodin râno.
Pojedete ve stredu ve 12 hodin. Prosfm vâs, chci 1 mistenku
Musfte si koupit mistenku. na stfedu na 12 hodin.

KONVERZACE

Na nàdrazi v Informaci'ch На вокзалі в довідковому бюро

A: Kdy jede daisi vlak do PIznë?
B; V 9.20 dopoledne.
A: Jede nèjakÿ vlak také odpoledne?
B: Samozfejmé. Jeden jede v 15.10
a daisi v 17.40.
A; Dèkuju.
А: Коли йде наступний потяг на Пльзень?
Б: У 9.20.
А: А після обіду якогось потяга немає?
Б: Звичайно. Один іде в 15.10 а наступний
в 17.40.
А; Дякую.

U okénka Біля каси

A: Jednu jizdenku do Plznè. А: Прошу один квиток до Пльзені.
B: Jenom tam, nebo i zpàtecni? Б: Хочете й зворотний?
A: Zpàtecni, prosim. А: Так, будь ласка.
B: Prosim, tady je. Date mi 60 korun. Б: Прошу. Квиток коштує 60 крон.

A; Prosim vas, z kterého nâstupistë А: Скажіть, будь ласка, з якої платформи

jede vlak do Olomouce?
B: Z pâtého. Aie vlak mâ asi jednu
hodinu zpozdèni.
A: To musim tedy hodinu cekat. Je tu
nèjakà restaurace, kde mùzu jist?
B; Ano. Na konci druhého nâstupistë.
A: Budu tam slyset nàdrazni rozhlas?
B: Ano. Myslim, ze ano.
відходить потяг на Оломоуц?
Б: З п’ятої. Але потяг затримується на одну
годину.
А; Отже, я змушений годину чекати. Тут нема
ніякого ресторану, де можна поїсти?
Б: Так. На другій платформі - на кінці.
А: А оголошення про прибуття й відпра­
влення потягів а там буду чути?
Б: Так. Думаю, що так.

Oznàmeni
Vlak do Olomouce pfijizdi pràvè na
pété nàstupistè. Omluvte jeho
zpozdèni. Vlak odjede za 10 minut.
Nastupujte, prosim!
Pozor! Na nàstupistè cislo 6 pfijizdi
vlak z Vidnè.
Оголошення
Спізнений потяг на Оломоуц прибуває на
п’яту платформу. Потяг відходить за десять
хвилин.
Просимо пасажирів займати місця!
Увага! На шосту платформу прибуває потяг
із Відня.
automat M автомат ч.
bràt, beru impf.
bratr
cesta F
брати, беру
брат ч.
подорож, ж., поїздка ж. zaplatit, -im pf.
L5
заплатити, -плачу за що,
dàt, dàm pf. дати, дам платити, -плачу що
dàt si (kâvu) випити кави, вип'ю pockat na -ьАк, -àm pf. почекати, -аю на кого, що,
dik! = dëkuju спасибі, дякую зачекати, -аю на кого, що
doleva ліворуч, уліво, наліво cekat, -àm Impf, чекати, -аю на кого, що
doprava праворуч, направо potfebovat, -uju impf, потребувати, -ую
dostat se pf. (nëkam) потрапити, -плю, prohiizet si, -im Impf. оглядати, -аю,
дістатися,-нуся переглядати, -аю
dostanu se куди, добратися, prohiédnout si, -nu pf. оглянути, -ну,
-беруся до чого переглянути, -ну
dostat, dostanu pf. одержати, -ржу, отримати, -аю probudit se, -im pf. прокинутися, -нуся,
дістати, -ану проснутися, -нуся,
dozvëdët se pf. дізнатися -аюся, пробудитися, -джуся
dozvi'm se довідатися -аюся probouzet se, прокидатися, -аюся,
hiedat, -àm impf. шукати, -аю -im, -eji impf. просипатися, -аюся
hned зразу, зразу ж., відразу, зараз pi’estupovat, -uju impf. пересідати, -аю
jestli(ze) якщо, коли, як pfestoupit, -im pf. пересісти, -сяду
knihovna F бібліотека ж. pfijemnÿ, -à, -é приємний, -а, -е
kolej F гуртожиток ч. radëji краще
kolem (+G) навколо, довкола, кругом, roh M ріг ч.; куток (кімнати) ч.
навкруг; біля, коло na rohu на розі
kostel M костьол (катол.), kde? - za rohem де? - недалеко звідси,
церква ж. (правосл.) неподалеку
kràsnÿ, -à, -é гарний, -а, -е, красивий, -а, -е, kam? - za roh куди - за ріг (повернути)
чудовий, -а, -е rovnë прямо
kudy куди, як, яким шляхом/дорогою stanice F зупинка, станція ж.
libit se подобатися stènaF = zed’ F стіна ж.
lib i se (mi) +D мені подобається studentskÿ, -à, -é студентськиіі, -а, -е
lidé, lidi M pl. люди множ. svlékat se, -àm impf. роздягатися, -аюся,
тара F карта ж. знімати, -аю що
metr 1\Л метр ч. sviéknout se, -nu pf. роздягнутися, -нуся,
50 metrù 50 метрів зняти, зніму що
métro N метро невід., с. taska F сумка ж.
most M міст ч, tedy отже, таким чином
muzeum N (G muzea) музей ч. telefon M телефон ч.
najit, najdu pf. найти, -йду, знайти, -йду tramvajenka F проїзний квиток
na konci на кінці ulice F (= tfida) вулиця ж., проспект ч.
naproti напроти, навпроти, проти tudy туди
nârodni національний, -а, -е turista M турист ч.
opravovat, -uju impf. лагодити, -джу, u ■^G коло, біля, поряд, поруч
ремонтувати, -ую; uklîzet, -im, -eji impf. прибирати, -аю,
виправляти, -яю наводити порядок
opravit, -im pf. полагодити, -джу, відремонту­ uklidit, -im pf. прибрати, -беру,
вати, -ую; виправити, -влю навести порядок
orloj M куранти рі. tant. urcitë = jistë певно, точно, обов’язково
otevirat, -àm Impf. відчиняти, -яю, відкривати, -аю ùsehovna F камера схову
otevi^it, -u pf. відчинити, -ню, відкрити, -ию vadit +D, vadi impf. заважати, мені заважає
parkovistë N стоянка ж. to nevadi мені цб не заважає
platit, -im Impf. платити, плачу vafit, -im impf. варити, -рю, готувати, -ую
 uvafit, -im pf. зварити, -рю, vzpominat па +Ак згадувати, -ую
приготувати, -ую -àm impf. (про) кого, що
vèdèt, vim, oni vèdi impf. знати, знаю, знають vzpomenout, -nu pf. згадати, -аю
vedie +G поряд, поруч, біля, обіч zahÿbat, -àm impf. повертати, -аю
vèset, -im impf. вішати, -аю zahnout, -nu pf. повернути, -ну
povësit, -im pf. повісити, -вішу zahnète! поверніть!
vëz F вежа ж. zapominat, -nàm impf. забувати, -аю
vitat, -àm impf. вітати, -аю, zapomenout, -nu, pf. забути,-буду
зустрічати, -аю zase = opèt знову, знов
pfivitat, -àm pf. привітати, -аю, zatim поки що до побачення
зустріти, -іну zavirat, -àm impf. закривати, -аю,
Vltava F Влтава (чеська ріка) зачиняти, -яю
vsechno усе / все zavfit, zavfu pf. закрити, -ию, зачинити, -ню
vybirat, -àm impf. вибирати, -аю, znàt, -àm impf. знати, знаю
підбирати, -аю poznat, -àm pf. пізнати, -аю, узнати, -аю
vybrat, vyberu pf. вибрати, -беру, zijstàvat, -àm impf. залишатися, -аюся,
узяти, візьму лишатися, -аюся
vystupovat, -uju impf. виходити, -джу, zijstat, zùstanu pf. залишитися, -шуся,
сходити, -джу лишитися, -шуся
vystoupit, -im pf. вийти, -йду, зійти, -йду

Prosim vas, jak (kudy) se dostanu na ...? Скажіть, будь ласка, як потрапити
на, до...?
Musite jet metrem A a vystoupit na stanici Вам треба іхати на метро - лінія „А“
Muzeum. й вийти на станції „Музей“.
Ahoj, vitàm tè v Praze. Привіт, вітаю тебе в Празі.
Co si dàs? Kàvu nebo caj? ІДо ти питимеш? Каву або чай?
Posadle sel Posad’ se! Сідайте! Сідай!
Li'bi se ti (vàm) tady? Вам тут подобається?
Ano, moc se mi tady libi. Так, мені тут дуже подобається.
Prosim vàs, nevite, kde je Nàrodni tfida? Скажіть, будь ласка, де тут Націо­
нальний проспект?
Je to daleko? - Asi 100 metrû. [Це далеко? Близько ста метрів.
Pèsky je to daleko. - To mi nevadi. Пішки - це далеко. Нічого.

Prazské pamatky (pamètihodnosti) Празькі пам’ятки

Vâciavské nâmësti Вацлавська площа Hradcany Празький кремль/
Nàrodni muzeum Національний музей Градчани
Prasnâ brâna Порохова вежа Chrâm svatého Vita Храм св. Віта
Staré Mësto Старе місто Zlatà ulicka Золота вуличка
Staromëstsl<é nâmësti Староміська/ Krâlovsky letohrâdel< Королівський літній
Старогородська площа палац
orloj куранти Malâ Strana Мала Сторона
Karlùv most Карлов міст Malostranské nâmësti Малостранська площа
Nârodni divadio Національний театр Strahovskÿ Idâiter Страговський монастир
Prazskâ Loreta празька Лорета
Gr L5
ЧИСЛІВНИКИ (CISLOVKY)

21 dvacet jedna J ) 32 33 34 35 36 37 38 39
22 dvacet dva tficet je d i^ je d n a tfic e t c^cet
23 dvacet tri 41 42 @ 44 45 46 47 48 49 @
24 dvacet ctyri ctyî'icet Іі*!, ti'iactyi’icet padesât
25 dvacet pët 51 52 53 54 @ 56 67 68 59 @
26 dvacet sest padesât pët, pëtapadesât sedesât
27 dvacet sedm 61 @ 63 64 65 66 67 68 69 @
28 dvacet osm sedesât dva, dvaasedesât sedmdesât
29 dvacet devët 71 72 73 74 @ 76 77 78 79 @
30 ti'icet s e d m d ^ t pët, pëtasedmdesât o ^ d e s â t
81 82 83 (m ) 85 86 87 88 89 @
21 jednadvacet osmdesât ctyri, ôtyriaosmdesât devadesât
22 dvaadvacet 91 92 93 94 95 96 ^ 98 99 (lO ^
23 tfiadvacet devadesât sedm, sedmadevadesât

101 sto iedna 100 sto

112 sto dvanâct 200 dvë stë 1 sto
123 sto dvacet tri 300 tfi sta 2 stè
134 sto tficet ctyfi 400 ctyfi sta 3 ,4 sta
198 sto devadesât osm 500 pèt set 5-9 set
199 sto devadesât devët 600 sest set
200 dvè stè 700 sedm set
800 osm set
900 devèt set
1 000 tisic
1991 tisic devët set devadesât jedna (devatenâct set devadesât jedna)
1967 tisic devèt set sedesât sedm
1492 tisfc ctyfi sta devadesât dva
1848 tisfc osm set ctyricet osm

ПРИЙМЕННИКИ + РОДОВИЙ ВІДМІНОК (PREPOZICE + G)

vedie bii'zko kolem Genitiv

коло, біля, біля, поряд, близько, поблизу, навколо, + род. від.
поряд, поруч... поруч, обіч... біля, коло довкола, кругом,
коло, біля, уздовж...
Kde? Skola je u posty. Де? Школа знаходиться біля/коло пошти.
vedie posty коло/поряд з поштою,
blîzko posty близько/
_______ поблизу пошти.
Kudy? Pùjdete kolem skoly. Як?/Якою дорогою? Підете уздовж школи.

NA + Знахідний відмінок

а) КАМ ? (па + Ак) KDE? Місцевий відмінок

(па + L)

Kann vësis ten obraz? Na sténu. (F) X Obraz visi na stènè.

Kam jdeë? Na fakultu. (F) X Jsem na fakultè.
Kam jede autobus? Na nàdrazî. (N) Jsem na nàdrazî.

Jdu na autobus, na metro. Я йду на автобус / автобусну зупинку.

Я йду на метро / на станцію метро.
Dneska pùjdu na pivo. Сьогодні я піду випити пива.
Cesta na kolej je diouhâ. До гуртожитку вам треба довго йти.
Jdu pro pivo. Jdu pro obéd.
Я йду/ піду за пивом.
Я йду / піду за обідом.
Ь) ДОДАТОК, ОБ’ЄКТ
Cel<âs па Tomâse? Pocl<âm па nëho
taky.
Myslim па rodinu. Myslfs па ni
tal<y?
Tësim se na vÿlet. Tësis se na nëj
tak>^
Divâs se na televizi? Musis se na
ni podivat.
Profesor se ptâ na Petra. Chci se
zeptat na cestu na kolej.
cel(at / pocitat na
myslet na
tësit se na
divat se / podivat se na
ptât se / zeptat se na
c) NA = PRO
listek па tramvaj талон
па autobus
па metro
Listek plati pro (= па) metro. Талон дійсний для проїзду в метро.
X Jdu па obéd. Jdu па pivo.
Я йду пообідати.
Я йду випити пива.
Ти чекаєш (на) Томаша? Я теж чекатиму
на нього.
Я думаю про сім’ю. Ти також про неї
думаєш?
Я дуже хочу поіхати на екскурсію. Я дуже
тішуся на екскурсію. І ти хочеш ...
Ти дивишся телевізор/телепередачі? Ти
обов'язково подивися...
Професор питає про Петра. Я хочу запи­
тати, як треба йти до гуртожитку.
чекати / почекати (на) кого, що
думати про кого, що
з радістю / нетерпінням чекати (на)
кого, що, тішитися на що
дивитися / подивитися на кого, що
питати / запитати у кого що, про кого,
що
на трамвай
на автобус
на метро
Cv
□ 1. Odpovèzte!
Na CO m yslis?
Chces se podivat na tu knihu?
Na l<oho cel<as?
Tésite se na bratra?
Jdete na falcuitu?
Prosim vas, ten autobus jede
na nadrazi?
Co je tam na zidli?
Co to mâs na stole?
Na co se ptâ Tomâs?
Kam plati ten listek?
Zeptâte se na Nârodni divadio?
Kam dnes pùjdete?
Kam jede tramvaj cislo 14?
Відповідайте!
Про що ти думаєш?
Ти хочеш проглянути цю книжку?
(На) кого ти чекаєш?
Ви з нетерпінням чекаєте (на) брата?
Ти йдеш на факультет?
Скажіть, будь ласка, цей автобус
ходить на вокзал?
Що там на стільці?
Що в тебе на столі?
Про що питає Томаш?
До якої зупинки дійсний цей талон?
Ви запитаєте про Національний театр?
Куди ви сьогодні підете?
Куди йде чотирнадцятий трамвай?

О 2. а) Skola je vedie posty. Skola je u posty.

divadio Kde je kavârna Slavia?

nàdrazî Kde je parkovistë?
posta Kde je obchod Kniha? Je vedie (u).
nemocnice Kde je informacni centrum?
faiculta Kde je restaurace Bilâ rùze?
obchod Kde je stanice metra?
hotel Kde je autobusové nâdrazi?
kino Kde je posta?

b) Musis jit kolem posty.

divadio Kudy musim jit? Musite jit kolem

nàdrazî Musis jit kolem ..
posta
nemocnice
fakulta POSTA KOLEM POSTY
obchod
hotel
kino
 L5
KUDY pûjdu?
Stale rovnë весь час прямо

zahnëte doleva! поверніть ліворуч!

ф, zahnëte doprava! поверніть праворуч!

100 m rovnë asi 100 metrù прямо близько ста мет-

а potom zahnëte рів і потім поверніть
doprava! праворуч!

S rovnë asi 50 metrù прямо близько п’ятдесяти

50 m а potom zahnu метрів і потім поверну
doleva ліворуч

□о т а р у zakreslete, kudy pùjdete: (Визначте на карті дорогу, по якій вам

треба йти)

a) Nejdh've pùjdete doleva, ulice

se jmenuje Nârodni, pùjdete
KINO POSTA KAVÂRNA rovnë jen asi 50 m a potom
musite zahnout doprava. Co
50 m 80 m uvidite hned vIevo?
NÂRODNÎ
b) Kudy pùjdete na postu?

t c) Kudy pùjdete do kavârny?

Gr
KDE JSTE? ДЕ ВИ...? КАМ POJDETE?| КУДИ ВИ ПІДЕТЕ?

ззаду, vzadu / і / / І / dozadu назад

1
іззаду,
' ^
позад
/ 7 / 7

/ 7
спереду v e p fe d u І 4 - d o p fe d u уперед,
наперед
/J * -
7 / 7
Ж

наверху, n a h o fe • nahoru нагору,

угорі
\ угору

унизу,
насподі d o le
• \ d o lû
униз,
наниз

серед,
посеред, u p ro s tfe d • \ d o p ro s tfe d
на середину

посередині

лівий бік/
на лівому боці
правий бік/
v Ie v o
v p ra v o
Ш — ► d o le v a
d o p ra v a
ліворуч, наліво
праворуч,
направо
на правому боці

ліва сторона/на лівій стороні права сторона/на правій стороні

УЕОЕТпесо ЗНАТИ ЩО 002УЕОЕТ ЗЕ песо ДІЗНАТИСЯ/ДОВІДАТИСЯ

про кого, що

O'â) vim (m y ) v im e dozvîm se d o z v fm e s e

(ty ) v is (v y ) V ite d o z v is s e d o z v it e s e
(on) VI (oni) vëdî! d o z v f se dozvèdî se
Prikiady (Приклади);
Vite, kde je Nârodni divadio?
Nevis, kam pùjde Ivan?
Nevim, kdo je ta pani.
Nevis, jestli dneska pfijde Jana?
Oni vëdi, ie zitra neni skola.
Vis, co chce Petr koupit?
Nevim, kdy se vrâtim.
Dozvim se to az zitra.
Nesmëji se to dozvëdët.
Ви знаєте, де знаходиться
Національний театр?
L5
Ти не знаєш, куди піде Іван?
Я не знаю, хто ця жінка.
Ти не знаєш, чи сьогодні прийде
Яна?
Вони знають, що завтра не буде занять.
Ти знаєш, що хоче Петро купити?
Я не знаю, коли вернуся.
Я про це дізнаюся тільки завтра.
Вони не повинні дізнатися про це.

Cv
□ 3. Vis, ze kino je па nâmësti? Ano, vim.
ze Petr je V p r â c i? Ne, nevim.
ze tu knihu uz V obchodë nemaji?

Vite, kde je divadio? Ano, vim to.

kde je Vâclavské nâmësti? Ne, nevim to.
kde je nase fakulta?

Petr vi. kam pùjdu vecer? Ano, vl to.

kdy zacinâ koncert? Ne, nevi to.
kdo pi'ijde vecer?
V kolik hodin zacinaji prodâvat listky na koncert?

Oni vëdi, kam pùjde vecer Jana? Ano, vëdi to.

kdy pfijde Jana domû? Ne, nevëdi to.
V kolik hodin zacinâ film?
co je tady ve sknni?

□ 4. Znâte dobfe cestu na nâdrazi? Ano, znâm ji (ho).

Znâs kavârnu Slavia? Ne, neznâm ji (ho).
(Ви знаєте, naseho ceského profesora?
ти знаєш) tu krâsnou zenu?
toho starého muze?
mého kamaràda?
mou sestru?
Gr
НЕОЗНАЧЕНІ Й ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ ТА ПРИСЛІВНИКИ
(NEURCITA А ZAPORNA ZAJMENA А ADVERBIA)
kdo, koho Kdo jste? Koho vidite? Ви хто? Кого ви бачите?
со Со je tam? Що там (знаходиться)?
kde Kde je sesit? Де зошит?
kam Kam jdete? Куди ви йдете?
kdy Kdy prijdete? Коли ви прийдете?
jak Jak se mâte? Як поживаєте?
jakÿ Jakÿ je ten pokoj? Яка це кімната?
kterÿ Kterÿ den je dnes? Який сьогодні день?
! odkud Odkud jste? Звідки ви?

nikdo, nikoho ніхто, нікого Nikdo tady neni. Тут НІКОГО нема(-є).
nie НІЩО, нічого Neni tam nie. Там нічого нема(-є).
nikde ніде Petr nikde neni. Петра ніде нема(-є).
nikam нікуди Nikam nepûjdu. Я нікуди не піду.
nikdy ніколи Nikdy nie nevi. ВІН ніколи нічого не знає.
nijak ніяк, ніяким Nijak to nejde. Це НІЯК не виходить.
чином, ніскільки
! zadnv ніякий Zadny sesit tady neni. Тут нема ніякого зошита.
! odnikud нізвідки, нізвід­ Odnikud nikdo nejde. Нізвідки ніхто не йде.
кіля, нізвідкіль

М + Займенники, NE + Дієслово
Прислівники

nikdo. хто-небудь, будь-хто, хтось Nèkdo jde.

nèkoho кого-небудь, будь-кого, когось
песо що-небудь, будь-що,щось, дещо... Nëco tady je.
nèkde десь Nèkde to bude.
nèkam куди-небудь, кудись, десь Nèkam pûjdeme.
nèkdy коли-небудь, Інколи, іноді, Nèkdy pi^ijde.
часом...
Oëjak як-небудь, якось Nèjak to udélâme.
nëjakÿ який-небудь, будь-який, якийсь Vezmu nëjakou knihu.
nëkterÿ який-небудь, котрий-небудь, Nèkterÿ den prijdu.
деякий, декотрий
odnèkud звідкись, звідкілясь.. Odnèkud se znâme.
Cv L5
□ 5.
Vidi'te tam NEKDO Ano, Jana.
Cekâs tady na NÉKOHO : Petr
Jetam profesor
Divâs se па pan Kubât
Tësis se na (na) Janu
Sedi tady (na) Petra
Pfijde jestë (na) profesora
(na) pana Kubâta

Ne, nikdo.
Ne, (na) nikoho.

□ 6.
Vzor: Co dëlâs? (nic) Nedëlàm nic.
Vidis tam nëkde profesora? (nikde) Nevidim ho nikde.
Petr nëkam pûjde? (nikam) Nikam nepùjde.
Pfijdete jestë nëkdy? (nikdy) Nepfijdu uz nikdy.
Musis ted' nëco dëlat? (nic) Nemusim dëlat nic.
Koupite si nëjakou knihu? (zâdnou) Nekoupim si zâdnou knihu.
Je nëkdo ve tfidë? (nikdo) Nikdo tam neni.
Myslis, ze Petr na nëkoho cekâ? (nikoho) Ne, necekâ na nikoho.

□ 7. Odpovfdejte na otàzky „ne“ (Відповідайте на запитання негативно):

Vidite nëkoho? N e ,....
Jde ten muz nëkam? N e ,....
Pojedete nëkdy do Brna? N e ,....
Prohiizi si ten turista nëco? Ne.....
Lezi tam nëjakÿ sesit? N e ,....
Neznâme my se odnëkud? Ne.....
Pùjdete nëkdy na prochâzku? N e ,....
Vi tady nëkdo nëco? N e ,....
Je tady nëkde mûj svetr? Ne.....
Naucis se vecer nëjakou
novou lekci? Ne.....
Nevidite tam nëjakëho pâna? Ne.....
HIedâte nëco? Ne.....
Zeptâte se nëkoho? Ne.....
Nevidite tady nëkde nëkoho? Ne.....
Ви кого-небудь бачите? Н і,...
Той чоловік кудись іде? Н і,...
Ви коли-небудь поїдете до Брно? Н і,...
Той турист щось оглядає? Н і,...
Там лежить якийсь зошит? Н і,...
Чи ми вже десь не зустрічалися? Н і, ...
Ви коли-небудь підете на прогулянку? Ні,
Тут хто-небудь що-небудь знає/уміє? Н і,...
Чи тут десь нема мого светра? Н і,...
Ти вчитимеш увечері якийсь новий урок?
Н і, ...
Чи ви там не бачите якогось пана? Н і,...
Ви щось шукаєте? Н і,...
Ви запитаєте кого-небудь / когось? Н і,...
Ви тут десь нікого не бачите? Н і,...
Gr ТВОРЕННЯ ФОРМ МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ
ВІД ДІЄСЛІВ ДОКОНАНОГО ВИДУ
(FUTURUM PERFEKTIVNl'CH SLOVES)

Divàm se na jizdni râd. Я дивлюся розклад руху поїздів / автобусів.

Podivém se, kdy pojede vlak. Я подивлюся, коли відходить поїзд / потяг.
Kazdou nedëli se vracîm v 8 hodin. Кожну неділю я повертаюся о восьмій.
Zitra se aie vrétim uz v pët. Але завтра я вже вернуся о п’ятій.
Ptâm se na vlak. Я питаю про поїзд / потяг.
Zeptâm se také na autobus. Я запитаю теж про автобус.
Ctu hezkou knihu. Я читаю гарну книжку.
Pfecteà si ji taky? И ти читатимеш її?
V obchodë si vybirâm diouho zbozi. У магазині я довго вибираю збіжжя.
Vyberes si taky nëco? Ти також щось вибереш?
Kupuju si mfstenku. Я купую квиток (з місцем) на автобус.
Tomâs si ji l<oupi zi'tra. Томаш купить його завтра.
Za jizdenku platim 40 korun. За квиток я плачу 40 крон.
Petr nechce zaplatit 40 korun. Петро не хоче заплатити 40 крон.
Ted'nedëlàm nie. Зараз я нічого не роблю.
Udèlàm to zitra. Я зроблю це завтра.
Rikàm to dobt'e cesky? Чи я це добре кажу по-чеському?
Reknu to cesky. Я скажу це по-чеському.
Dnes jime V restauraci. Сьогодні ми їмо в ресторані.
Snite vsechno? Ви все з’їсте?

IMPF. (недок.) PF. (док.)

divat se - podivat se дивитися - подивитися
vracet (se) - vrétit (se) повертатися - повернутися
ptàt se - zeptat se питати - запитати
cist - pi^ecist читати - прочитати
vybirat si - vybrat si вибирати - вибрати
kupovat si - koupit si купувати - купити
piatit - zaplatit платити - заплатити
dèlat - udèlat робити - зробити
rikat - i'iet казати - сказати
jist - snist їсти - з’їсти
ТВОРЕННЯ ФОРМ ВІД ДІЄСЛІВ ДОКОНАНОГО в и д у
(TVORENi PERFEKTIVNiCH SLOVES Z IMPERFEKTIVNICH)
A. Преф іксальний спосіб творення:
L5
недок. док. недок. док. недок. док.

u- delam udelam delat udelat робити зробити

vidfm uvidtm videt uvldet бачити побачити
vai^im uvarim vafit uvai^it варити, зварити.
готувати приготувати
myju se umyju se myt se umyt se митися помитися

РО- divam se podivam se divat se podivat se дивитися подивитися

dekuju podekuju dekovat podekovat дякувати подякувати
znam poznam znat poznat знати пізнати
cekam pockam cekat pockat чекати почекати

NA- pisu napfsu psat napsat писати написати

snidam nasnfdam se snidat nasnidat se снідати поснідати
obedvam naobedvam se obedvat naobedvat se обідати пообідати
vecefim navecefi'm se vecei’et navecefet se вечеряти повечеряти

PRE- ctu pi'ectu cist pi'ecist читати прочитати

PRI- vitam pi'ivitam vitat privitat вітати привітати

konci'm skonci'm koncit skoncit кінчати закінчити

jim snim jist snist їсти з'їсти

VY- piju vypiju pit vypit пити випити

cistfm si vycistfm si cistit si vycistit si чистити почистити,

Z- opakuju zopakuju opakovat zopakovat повторяти, повторити

повторювати

ZA- platinn zaplatim platit zaplatit платити заплатити

liraju zahraju hrat zahrat грати заграти
telefonuju zatelefonuju telefonovat zatelefonovat телефонувати, зателефонувати,
дзвонити подзвонити

ZE- ptam 36 zeptam se ptat se zeptat se питати запитати

 Jlit ' ^ smrn + Ak , > Snim polévku. Я з'їм юшку/суп.
I (ИВДОК na|im se + G Najim se polévky. Я наїмся супу.
Plluv^^vypiju + Ak , . Vypiju kâvu. Я вип’ю каву.
(Ийдок p napiju se + G ■' Napiju se kâvy. Я нап’юся кави.

Б. З м ін и в основі та у с у ф ік с і:
м д ок. д ок. НЄДОК. д ок. недок. д о к.

-ovat > -it

(nn)kupuju (na)koupim nakupovat (na)kouplt накупувати (за-/на-) купити

vyiivètlu|u vysvétlim vysvëtlovat vysvètlit висвітлювати. висвітлити,
пояснювати пояснити
nastupuju nastoupim nastupovat nastoupit входити, сідати увійти, сісти
vystupuju vystoupim vystupovat vystoupit виходити, сходити вийти, ЗІЙТИ
рШ ириІи pfestoupim pfestupovat pfestoupit пересідати пересісти
opravuju opravim opravovat opravit ремонтувати, відремонтувати,

-nout

prohiliim si prohiédnu si prohiizet si proiilédnout si оглядати оглянути

oblékâm se obléknu se oblékat se obléknout se одягатися одягтися/одягнутися
svlékàm se svléknu se svlékat se sviéknout se роздягатися роздягтися /
роздягнутися
vzpominém vzpomenu si vzpominat vzpomenout si згадувати згадати
zapominâm zapomenu zapominat zapomenout забувати забути
odpotivâm odpocinu si odpocivat odpocinout s i відпочивати відпочити
zaiiybâm zaiinu zaiiybat zaiinout повертати повернути

c >t, z > d
vracim se vrâtim se vracet se vrâtit se (П0-) вертатися (по-) вернутися
uklizim uklidim uklîzet uklidit прибирати прибрати
probouzim se probudim se probouzet se probudit se просипатися проснутися

-âvat > -àt, -at

dâvâm dâm dàvat dàt давати дати

prodàvâm prodâm prodàvat prodat продавати продати
dostâvàm dostanu dostàvat dostat одержувати, одержати,
отримувати отримати
vstâvâm vstanu vstàvat vstét уставати, устати,
підводитися підвестися
zùsîàvàm zùstanu zûstàvat zùstat залишатися залишитися

zaciném zacnu (по-/за-) чинати, почати,

розпочинати розпочати
vybirâm vyberu вибирати вибрати
beru vezmu брати узяти
odpovidâm odpovim odpovidat odpovëdët
L5
відповідати ВІДПОВІСТИ

zaviràm zavfu zavirat zavfit закривати, закрити,

зачиняти зачинити
otevirâm otevru otevirat otevfit відкривати, відкрити,
відчиняти відчинити
rikàm feknu fikat fict (fici) казати сказати

у чеській мові немає правила, за яким можна було 6 регулярно творити

дієслова доконаного виду. Рекомендуємо заглядати в словник.
І Теперішній час від дієслів док. виду (уегтои, геї^пои, осіроуесіі...)
■ завжди виражає майбутність.
najdu = у майбутньому - я знайду
Neznàm Prafiu jestè dobfe.
Poznàm ji brzo.
HIedâm orloj.
Doufâm, ze ho brzy najdu.
Dàvàm tasku na zidii.
Knihu dàm na stùl.
Ted’ pfestupuju na métro C.
Potom pfestoupi'm na métro B.
Tomâs vystupuje ted'.
Jâ vystoupim za chvili.
Vitàm të V Praze.
Pfività të jeèté mùj bratr.
Kupuju jen jeden listek.
Potom koupim jestè ctyfi.
Prohiizim si mapu.
Prohiédnu si Nârodni divadio.
Chci piatit.
Zaplatim jâ.
Tramvaj zahÿbé doprava.
My také zahneme doprava.
Прагу я ще добре не знаю.
Я її скоро відвідаю. / Скоро я з нею познайомлюся.
Я шукаю куранти.
Сподіваюсь, що я їх скоро знайду.
Я кладу сумку на стілець.
Книжку я покладу на стіл.
Зараз я пересідаю на метро - на лінію „Ц“.
Потім я пересяду на лінію „Б“.
Томаш сходить зараз.
Я зійду за кілька хвилин / за хвилинку.
Вітаю тебе в Празі.
Тебе привітає ще мій брат.
Я купую тільки один квиток.
Потім я куплю ще чотири.
Я розглядаю карту.
Я оглядатиму Національний театр.
Я хочу заплатити.
Заплачу я.
Трамвай повертає праворуч.
Ми також повернемо праворуч.

Тепер, час Майбут. час

л'т jdu pûjdu pi^iidu odejdu PRIJI'T ODEJl'T

иЕТ jedu pojedu prijedu odjedu PRIJET ODJET

недоконаний вид доконаний вид • ч- Ф -У

o A: Kdy zitra prijdes?
B: V àest hodin, aie v osm uz musîm zase odejit.

A: Kdy prijede autobus do Prahy?

B: V 8.20 a odjede za 10 minut.

A: Chces si precist tuhle knihu? Je moc hezkà.

B: Ano, ràd si ji pi’ectu.

A: Napises ml brzo?
B: Ano, napisu ti hned zitra.
A: Uz pièes ten ùkol?
B: Jesté ne, aie zacnu ho psàt za chvili

A: Dàte si kàvu?
B: Ano, dàm si ji ràd.

A: Co si vyberete? Kàvu, nebo caj?

B: Chci kàvu.

A: Chces jit taky do kina?

B: Ràd pùjdu, musim se jen obléknout.

A: Pojedete taky zi'tra do Prahy?

B: Jesté nevim, uvidi'm zitra ràno.

A: Mùzu prijit V sobotu dopoledne? Màs cas?

B: No, vstanu asi v devét, potom pùjdu néco koupit, mùzes pfiji't tak v jedenàct.

A: V kolik hodin zitra skoncis v pràci?

B: Ve dvé, mùzes pfiji't uz ve tfi.

A: Uz pûjdes?
B: Ne, jesté tady zûstanu.

A: Jdu je n nëco koupit. Pockâs na mé?

B: Nemùzu na tebe poèkat, za chvili zacne cestina.
 L5
o
Praha je krâsné staré mësto. Uz ji trochu znâm. Vim, kde je Vâclavské nâmësti
a Nârodni muzeum, vi'm, kde najdu orloj, kostel, univerzitu. Tuhie sobotu tam poje­
du. Mysifm, ze na nâdrazi na mé pocké Honza. Dâm si tasku do ùschovny
a pùjdeme hned spolu do mësta. Jestlize tam Honzu neuvidim, nevadi, znâm cestu
na kolej, kde Honza bydli. Nejdriv pojedu metrem C, potom na stanici Muzeum pî'e-
stoupim na métro A. Z metra vystoupim na stanici Hradcanskâ a jestë musim jet
tramvaji cislo 1.
HLAVNI METRO
FLORENC Nâ d r a z i ' LINKA A

STAROMESTSKA

MALOSTRANSKÂ

Petr: Ahoj, Honzo!

Honza: Ahoj, vitém të v Praze. Chces jet hned do mësta, nebo si nejdi'iv nëkde
dâme kâvu?
P.: Nejdi'iv chci kâvu, musim se probudit.
H.: Fajn, hned vedie nâdrazf je prfjemnâ kavârna. Jdeme tam. Urcitë nemâs
Ifstky na métro, vid'?
P.: Ne, nemâm.
H.: Koupfme je hned tady v automatu. Mysifm, ze deset staci.
P.: Listky plati jen na métro, nebo také na autobus a tramvaj?
H.: Plati na vsechno. Mùzeme jet, cfm chceme.
P.: Ty nepotrebujes Ifstky?
H.: Ne, mâm studentskou tramvajenku.
P#lr; Kde ted’jsme?
H oii/n: Jsme na Nârodni tfidë u Vltavy. Tady vIevo vidi's Nârodni divadio, tam
dole Karlùv most. Chces si ho prohiédnout?
P Urtitè!
H,: Pûjdeme kolem kavârny Slavia a potom stâle rovnë. Tam, kde vidis tu vëz,
zahneme doleva na Karlùv most. Naproti je nase Nârodni knihovna. Libi se
tl Praha?
P,; Ano, moc se mili'bi.

KARLÙV MOST
A
n tvèz
VLTAVA
n

--------- 1 FF
KLEMENTINUM UKl
_______________ 1

6 -
A STAROMËSTSKÉ
/ NÂMÈSTÎ

Honza: Jâ se ted’ musim vrâtit na kolej, v 5 hodin cekâm telefon z Nëmecka.

Pojedes taky, nebo chces zûstat ve mèstè?
Petr: Radëji zùstanu tady a pùjdu si sâm nëco prohiédnout. Kudy se dostanu
na Staroméstské nâmësti?
H.; Ted’jsme vedie fakulty. Jâ pojedu metrem na kolej a ty pûjdes tudy rovnë.
Tahie ulice se jmenuje Kaprova. Vzadu na konci vidis veikÿ bilÿ kostel
a hned u nëho je nâmësti. Orloj aie jestë neuvldis, musis jit asi 50 metrû
doprava a tam na rohu na vëzi je orloj.
P. Dik! Kdy se zase uvidime?
H. V sedm hodin tady u metra. Zatim ahoj!
P. Ahoj!
 L5
NA NAMESTI
«
Mùzu net, ze stoji'm uprostred Prahy. To uz vite, ze to je Vâclavské nâmësti. Stojim
dole, nahofe vidim muzeum a dfvâm se kolem. Je odpoledne. Lidi jdou z prâce,
nëkdo pospi'châ, nëkdo jde na prochâzku nebo na kâvu.
Jâ uz kâvu nechci. Co tedy chci dëlat? Jsem turista a chci si prohiédnout celou
Prahu. Ted’ si pùjdu prohiédnout orloj. Aie mapu mâm v hotelu a neznâm cestu.
Myslfm, ze to nenf daleko. Kolem jde nëjakâ di'vka. Li'bf se mi a râd se ptâm: „Kudy
se dostanu na nâmëstf, kde je orloj?“ ptâm se cesky, trochu cesky uz umim.
„Vidfm, ze cesky rozumite jen trochu, vysvëtifm cestu radëji anglicky,“ i'fkâ divka.
„Nebo - jâ tam jdu taky, aie nejdi'iv si musim dât kâvu. Jestlize nepospichâte,
mùzeme si kâvu vypft spolu a potom spolu pùjdeme na Staromëstské nâmësti.
Ano?“
Co odpovim?

Cv
□ 8. Odpovîdejte ANO, nebo NE podle textu:
(Відповідайте TAK, або НІ згідно з прочитаним текстом:)
Jste turista?
Pospichâte?
Sedite ted’ V kavârnë?
Vidite Karlùv most?
Vidite muzeum?
Chcete si prohiédnout orloj?
Potfebujete mapu?
Mâte ji ted ?
Ptâte se na cestu?
Mluvite cesky?
Odpovidâ divka také cesky?
Libi se vâm divka?
Jdete na nâmësti hned?
Pùjdete tam spolu?
PRAHA

Staromëstské nâmësti

105
Ш |> Odpovidejte (Відповідайте):
Kd(> jute? Proc potrebujete mapu? Kam chce ji't divka?
Kde )(ile? Kdo jde kolem? Na co se ptâ divka?
( iii vidlle? Kdo se vâm libi'? Co odpovite?
üo ohcete dëlat? Na co se ptâte?

f l 10. Jahé otézka predchàzela? (Придумайте питальні речення на подані відповіді:)

......................................... ? Jsem па némësti.
......................................... ? Nepospichâm, mam cas.
..................................... ? Ne, muzeum je nahofe.
........................................... ? Mapu potfebuju, protoze neznâm cestu.
........................................... ? Ne, kâvu uz nechci.
........................................... ? Cesky mluvim jen trochu.
........................................... ? T a divka se ml libi.
........................................... ? Ne, orloj neni daleko.
............................................? Nejdriv si musim dât kâvu.
........................................... ? Râd pûjdu taky.

f l 11. DoplAte text (Доповніть текст, вставляючи в речення пропущені слова):

Petr s e d i................. а c e k â ................... Uvidi kamarâdku, prâvë (щойно)

........ do kavârny. Vstane a pozdravi j i : ...............Moniko! Jsem râd, ze të . . .
----- Posad’ se tady. C ekâm .............. .. aie jestë tady neni.“
 ,,Jâ tady hiedâm bratra, také...............znàs, aie vidim, ze..........
No nevadf. Râda se posadfm.“
.................si dâs?“ ptâ se Petr.
.................. “ Monika.
L5
„Со stâle dëlâs?“
................ den jsem ................ Prâce se mi...................aie nemâm na nic cas.
V o ln o ...........jen V ................ a............ .... A co ty?“
„Stâle...............na fakuitë.“
„Myslim, ze studujes...............?“
„Ano.“
„Co...............potom dëlat?“
„Chci zùstat...............jako asistent.“

□ 12. Odpovîdejte na otàzky (Відповідайте):

Pùjdes kolem posty? Co stoji vedle divadia? Je u skoly Tomâè? Kdo jde do
obchodu? Je orloj biizko divadia? Kam dâvâs ten sesit? Kdo vësf obraz na
stënu? Jede ten autobus do Prahy? Kde visf obraz? Kam pùjdes dnes na
obëd? Nechces jft na pivo? Divâte se casto na televizi? Je to Ifstek na métro?
Kdo stojf na rohu? Je za rohem uz Nârodnf divadio? Musfm jit stâle rovnë?

□ 13. Odpovîdejte podle vzoru (Відповідайте за зразком):

a) Vzor: Je Tomâs tady? -
Je taska tady? -
Stojf uz Petr vepredu?
Je Eva nahofe?
Stojf uz zidie vzadu?
Je kvëtina uprostfed?
Je Tomâs uz dole?
Ne, teprve (тільки, лише, лиш) sem prijde.
Ne, teprve ji sem dâm.
Ne, teprve................
Ne, teprve................
Ne, teprve................
Ne, teprve................
Ne, teprve................

b) Vzor: Dâs tu zidli sem? - Uz je tady.

Dâs tu mapu dopfedu? Dâs tu knihu nahoru na skrfn? Pùjde Petr do
obchodu? Dâs ten stùl doprostfed? Povësfs tu lampu nalevo? Pùjde
Tomâs na postu? Dâvâs tu knihu na stùl? Dâs zidli dozadu? Pi=ijde
Helena dolû? Jde Eva do skoly? Pûjde profesor na fakultu?

□ 14. Odpovîdejte podle vzoru:

Vzor: Nikdo to nevf? - Aie ano, nëkdo to vi.
Nic tady nelezf? Zâdnÿ student to nevf? Nikoho nevidite? Zâdnou knihu si
nevezmete?
 Nikdy neodpovidâte dobre? Urcitë nikarn nepùjdeme? Ten slovnik tady nikde
nelezi? Nijak ml to nejde. Odnikud ho neznam.

1 1 5 . Odpovidejte podle vzoru:

a) Vzor: Pises ùkol? Ne, napisu ho az vecer (potom, z itra ...........)

imperfektivni verbum ->■ perfektivni verbum
недоконаний вид доконаний вид

Vans dnes vecefi? Ne.................

lyiyjes ten talif? N e ,...............
Cekâs u skoly na kamarâda? Ne.................
Dëlâs to nové cviceni? Ne.................
Uz snidâs? Ne.................
Vecefi uz Tomâs? Ne.................
Ctes ty noviny? Ne.................
Vitâs pfiteikyni V Praze? N e ,...............
Jis tu housku? Ne.................
Cistis si zuby? Ne.................
Plati uz pfitel? Ne.................
Ptâs se na novou gramatiku? N e ,.................
Vysvëtluje profesor gramatiku? Ne.................
Uz vystupujes? Ne.................
Kupujes si ten kabât? Ne.................
Prohiizis si tu novou knihu? Ne.................
Zahÿbâ uz ted’ tramvaj doprava? Ne.................
Uz se vracite? Ne.................
Uklizi ta pani vâs pokoj? Ne.................
Berete si tedy ten svetr? N e ,...............
Otvirâte ted’ okno? Ne.................
Uz se Tomâs probouzi? N e ,...............

b) Vzor: Napises ten ükol? Uz ho pisu.

perfektivni verbum ->■ imperfektivnî verbum
доконаний вид недоконаний вид

Zavfete, prosim, to okno? Odpovëdi na tu otâzku? Vyberete si nëjakou

hezkou knihu? Vstanes az v 7 hodin? Prodâ prodavacka ten kabât?
Odpocinete si odpoledne? Oblëkne se Tomâs? Pfestoupite na stanici
Muzeum? Zatelefonujete do Nëmecka? Zopakujes si starou gramatiku?
Naobëdvâs se potom? Podëkujes za kvëtlnu? Udëiâs to cviceni?
□ 16. Zeptejte se svého kolegy (Запитайте свого колегу):

чи
чи
він вип'є (цей) чай
він з’їсть (цей) хліб
дієслова док. виду (vypit)
(snist)
L5
чи він прочитає цю книжку (precist si)
чи він запитає про нову граматику (zeptat se)
чи він повечеряє в ресторані (navecefet se)
чи він уже закінчить роботу (skoncit)
чи він повторятиме стару граматику (zopakovat si)
чи він почекає(на) свого друга / приятеля (pockat)
чи він зробить / приготує каву (uvafit)
чи він не забуде принести цю книж ку (zapomenout)
чи він виправить цю вправу (opravit)
чи він сяде на автобус біля гуртожитку (nastoupit)
чи він сьогодні одягатиме нове пальто (obiéknout si)
чи ВІН оглядатиме завтра куранти (prohiédnout si)
чи він купить що-небудь / щось у магазині (koupit si)
чи він вибере що-небудь / щось (vybrat si)
чи він заплатить у ресторані (zaplatit)
чи він привітає (зустріне) свого друга (приятеля) в Празі (pfivi'tat)

□ 17. Pfelozte (Перекладіть):

Ніхто ніколи нічого не знає. - Бібліотека знаходиться біля моста. -
Стара Прага мені не подобається. - Я маю йти пішки? - Де тут близько
якась зупинка? Вам треба пройти приблизно сто метрів. - Турист
оглядає стародавній костьол. - Ідіть увесь час прямо й потім поверніть
ліворуч. - Мені треба їхати трамваєм чи на метро? Як ви хочете. - Ти
з нетерпінням чекаєш (на) свого друга? / Ти дуже тішишся на свого
друга? - Дякую, досить. - Я к мені дістатися на вокзал? - Ви живете
в готелі, або в гуртожитку? - Я не хочу ні кави, ні чаю. - Вітайте в Чехії.
- Куди ти покладеш цю книжку? На стіл. - Де висить ця картина? На
стіні. - Ви вже трохи розумієте по-англійськи? - Тут нема ніякого
студента.
(Ідіть! = Jdète!)

Kterÿ autobus jede na: HIavnl nâdrazi? 205

kolej? 178, nebo 184
autobusové nâdrazi? 235
hiavni postu? 168
stanici Hradcanskâ? 149
métro Muzeum? 157
m e.
fitète:
35 27 68 79 171 199 400 364 481 1 583
45 53 12 21 282 345 678 987 333 9 847

Jaké cislo mà vàs telefon? (Jaké je vase telefonni cislo?)

23 573 26 704 21 920 52 18 276

KONVERZACE
Складіть діалоги, використовуючи подані слова й словосполучення.

Вітання Вітання
назва вулиці що він шукає
де ми зараз знаходимося на Національнім проспекті

як потрапити 50 метрів прямо, потім на

на автовокзал метро - лінія „Б“, дві станції,
Флоренц недалеко

Талони? в автоматі
Пересідати? ні, одного талона достатньо

Вітайте у Празі!
ВІН дякує Нема про що говорити.
До побачення! До побачення!

MLUVNI' CVICENI
1. а) Poslouchejte: Kde musim vystoupit? Na stanici Muzeum?
Ano, tam musite vystoupit
b) Odpovfdejte:
Kde musi'm vystoupit? Na stanici Muzeum? Ano, tam musite vystoupit.
Kde musim pfestoupit? Na stanici Mùstek? Ano, tam musite pfestoupit.
Kde musim zahnout? Tam na konci ulice? Ano, tam musite zahnout.
Kde musi'm vystoupit? Na stanld Hiavni nâdrazi? Ano, tam musite vystoupit.
Kudy musim jit na nâmësti? Tudy rovnë? Ano, tudy musite jit.
Kudy musim jit na nâdrazi? Tudy doprava? Ano, tudy musite jit.
2. a) Poslouchejte:
Na kolej se dostanu tramvaji cislo 7, Dostanete se tam tramvaji
nebo 12? cislo 12.
L5
 b) Odpovidejte:
Na kolej se dostanu tramvaji cislo 10, Dostanete se tam tramvaji
nebo 12? cislo 12.
Na nâdrazi se dostanu autobusem cislo 100, Dostanete se tam autobusem
nebo 150? cislo 150.
Na hiavni postu se dostanu metrem A, nebo B? Dostanete se tam metrem B.
Na Vâciavské nâmësti se dostanu tramvaji, Dostanete se tam
nebo autobusem? autobusem.
Na Karlùv most se dostanu tramvaji, Dostanete se tam pësky.
nebo pësky?

3. a) Poslouchejte: Co si dés? Kévu, nebo caj? Dém si l<évu.

b) Odpovidejte:
Co si dâs? Kâvu, nebo caj? Dâm si kâvu.
Kam chces jit? Do mësta, nebo na kolej? Chci jit do mësta.
Chcete si prohiédnout orloj, nebo Nârodni Chci si prohiédnout orloj.
muzeum?
Koupis si jeden listek, nebo deset? Koupim si jeden listek.
Zûstanes tady ty, nebo Honza? Zûstanu tady jâ.
Ta tvoje kavârna je u fakulty, nebo u divadia? Je u fakulty.
Co poti'ebujes? Mapu Prahy, nebo slovnik? Poti'ebuju mapu Prahy.
Tenhie listek plati pro autobus, nebo pro vlak? Plati pro autobus.

4. a) Poslouchejte: Libi se vém Praha? Ano, libi se mi.

Ne, nelibi se mi.
b) Odpovidejte:
Libi se vâm Praha? Ano, libi se mi.
Libi se vâm ten film? Ne, nelibi se mi.
Libi se vâm Nârodni divadio? Ano, libi se mi.
Libi se vâm tahie taska? Ne, nelibi se mi.
Libi se vâm Vâciavské nâmësti? Ano, libi se mi.
Libi se vâm nase mësto? Ano, libi se mi.

5. a) Poslouchejte: Uz ctes tu !<nihu? Ne, jestë ne, aie pi^ectu si ji.

b) Odpovidejte:
Uz ctes tu knihu? Ne, jestë ne, aie prectu si ji.
Uz pijes kâvu? Ne, jestë ne, aie vypiju ji.
Uz kupujes jizdenku? Ne, jestë ne, aie koupim ji.
Uz koncis svou prâci? Ne, jestë ne, aie skoncim ji.
Uz si vybirâs nëjakou knihu? Ne, jestë ne, aie vyberu si ji.
6. a) Poslouchejte: Uz pîses ten dopis? Ne, jesté ne, aie napisu ho.

112
 b) Odpovidejte:
Uz pises ten dopis?
Uz si prohlizis ten obraz?
Uz si oblékâs svetr?
Ne, jestë
Ne, jestë
Ne, jestë
ne,
ne,
ne,
aie
aie
aie
napfsu ho.
prohiëdnu si ho.
obléknu si ho.
L5
Uz hiedâs ten slovnik? Ne, jestë ne, aie najdu ho.
Uz dëlâs obëd? Ne, jestë ne, aie udëlâm ho.

7. a) Poslouchejte: Cekâ tady nëkdo? Ne, necekà tady nikdo.

b) Odpovidejte:
Cekâ tady nëkdo? Ne, necekâ tady nikdo.
VI to nëkdo? Ne, nevi to nikdo.
Sedi tam nëkdo? Ne, nesedf tam nikdo.
Lezf na stole nëco? Ne, nelezf tam nie.
Tësfte se na nëco? Ne, netësfm se na nie.
Pùjdete nëkam? Ne, nepûjdu nikam.
Je tady nëkde Petr? Ne, nenf tady nikde.

8. a) Poslouchejte: Chci se zeptat, koiik je hodin. Prosim vas, kollk je hodin?

b) Reagujte: Chci se zeptat, kolik je hodin.
Chci se zeptat, jak se dostanu na
Karlûv most.
Chci se zeptat, jestli je Nârodnf divadio
jestë daleko.
Chci se zeptat, kterâ tramvaj jede
na nâdrazf.
Chci se zeptat, cfm musfm jet
na hiavnf postu.
Chci se zeptat, kde si mùzu koupit
jizdenku na métro.
Prosfm vâs, kolik je hodin?
Prosfm vâs, jak se dostanu na
Karlûv most?
Prosfm vâs, je Nârodnf divadio
jestë daleko?
Prosfm vâs, kterâ tramvaj jede
na nâdrazf?
Prosfm vâs, cfm musfm jet na
hiavnf postu?
Prosfm vâs, kde si mùzu koupit
jfzdenku na métro?

9. a) Poslouchejte: Znâte Rakousko? Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit.

b) Odpovidejte:
Znâte Rakousko? Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit.
Znâte Spanëlsko? Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit.
Znâte Japonsko? Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit.

10. a) Poslouchejte: Je to pravda, ze si koupite dùm? Ano, koupim.

b) Odpovidejte:
Je to pravda, ze si koupfte dùm? Ano, koupfm.
Je to pravda, ze tady zùstanete jestë diouho? Ano, zùstanu.
 J« to pravda, ze zacnete studovat filozofii? Ano, zacnu.
Ja lo pravda, ze si référât pfipravi Petr? Ano, pfipravi.
Je to pravda, ze l<onference koncf uz ve ctyfi? Ano, skonci.
Je lo pravda, ze se nevrâtfte? Ano, nevrâtim se.

11. •) Poslouchejte: Otevru okno. Musim taky otevi^it okno.

b) Reagujte:
Otevru okno. Musim taky otevfit okno.
Zaènu uz vafit. Musim taky zacit vafit.
Skonôfm brzo. Musim taky skoncit brzo.
Pfestoupim na tramvaj. Musim taky pfestoupit na tramvaj.
Vezmu si jeden listek. Musfm si taky vzit jeden listek.
Obléknu si svetr. Musim si taky obléknout svetr.
Odpovi'm cesky. Musfm taky odpovëdët cesky.
Reknu to za chvili. Musfm to taky ffct za chvili.

jde sem - pi=ichézi, oni pi=ichâzeji (inf. pficliàzet) x fut. pfijde

jde tam - odchàzi, oni odcliàzeji (inf. odchàzet) x fut. odejde
impf. (недок.) pf. (док.)
jede sem - prijizdi, oni pfijizdèji (inf. pfijfzdèt) x fut. pfijede
jede tam - odjizdi, oni odjizdèji (inf. odjizdét) x fut. odjede

Тепер, час (недок.)

JIT - jd u CHODIT - chodim

JET -je d u JE Z D IT - jezdim

1x повторюється

(стр. 209)

kiepat impf. (недок.) - (jâ) klepu, klepâm

zakiepat pf. (док.) - Qâ) zakiepu, zaklepâm
b à tse боятися, боюся pfipijet si na +AI< impf. пити, п’ю на....,
L6
bojim se +G impf. підняти, - німу тост
cigareta F сигарета ж. p fip ijim ti na п’ю за здоров’я кого
dél(e)! заходь! -те! F^lpit si, -iju si pf. випити, -п'ю за здоров’я.,
dàrek M подарунок ч. pfipravovat se (na +Ak) готуватися, -уюся
dopis M лист ч. -uju se impf. до чого
d o rtl^ торт ч. p fipravit (se), -im pf. приготовитися, -влюся
dovolenâ F відпустка ж. ruka F рука ж.
drzet, -im impf. держати, держу rychie швидко, негайно
hodinky F pl. годинник ч. sestra F сестра ж.
chlebicek M бутерброд ч. skienicka F стаканчик, келишок ч.,
kdyz коли; якщо чарка ж.,
koufit, -im impf. курити, -рю, палити, -лю souhlasit s +1, -im impf. погоджуватися, -уюся
vyko u rit pf. викурити, -рю з ким, чим
làhev F, pl. iàhve пляшка ж., пляшки множ, Skoda F, adv. шкода, жалко, жаль
loucit se s +1, -im impf. прощатися, -аюся telegram M телеграма ж.
rozioucit se, -im pf. попрощатися, -аюся tësi më мені приємно
mësic M МІСЯЦЬ ч. tykàni N звертатися, -аюся
m istnost F, pl. -osti кімната ж., кімнати мн. tykat +D (si) impf. на .ти“ до кого
nabizet, -im impf. запропонувати, -ую ucitel M учитель ч.
nabidnout, -nu pf. пропонувати, -ую vykat +D (si) impf. звертатися, -аюся
najednou раптово/раптом, на ,ви“ до кого
враз, нараз vàm (D) вам (займен., даваль. в.)
nâvstëva F в двідування, відвідання с. vino N вино с.
navstëvovat, -uju Impf. відвідувати, -ую, vsichni Mz усі/всі
навідувати, -ую vsechny Mn, F, Ak Mz усі/всі
navstivit, -im pf. відвідати, -аю vsechna N усі/всі
p o jd l pojdte! пішли!; ну, ходім (-о)! za hodinu через/за годину
poznàvat, -àm impf. пізнавати, -знаю, узнавати, zâkusek M десерт ч., закуска ж.,
-наю кого, що zdravi N здоров’я с.
poznat, -àm pf. пізнати, -знаю, узнати, -аю zdravÿ, -à, -é здоровий, -а, -е
pracovna F кабінет ч. zvonit, -im Impf. дзвонити, -ню
якраз, саме зараз, щойно zazvonit, -im pf. подзвонити, -ню
pràvé (ted)
pfedstavovat (se) відрекомендувати(ся),
-uju (se) impf. -ую(ся)
predstavit (se), -im pf. представити(ся), -влю(ся)

Chci (chtèl bych) se predstavit. Дозвольте представитися.

Chci vàm predstavit svou sestru. Дозвольте представити вам мою сестру.
Tèsi mè, ze vàs poznàvàm. Мені приємно з вами познайомитися.
Mûzu vàm nabidnout kafe? Пригостити вас кавою?/Ви вип’ єте чашку
кави?
Pripijeme si? Na zdravi! Дозвольте підняти тост. За здоров’я...!
St’a stnou cestu! ІДасливої дороги!
Sednète si! Sednl si! Будь ласка, сідайте! Сідай!
jedna ruka - dvë ruce (F) одна рука ДВІ руки
jedno oko (N) - dvé осі (F^ одне(-о) око дві очі
jedno ucho(N) - dvë usi (F) одне(-о) вухо два вуха
Gr
М И С Л ІІН И КИ 1 0 0 0 - (CÎSLOVKY 1 0 0 0 - oo)

fjidin imin 1 ООО

[yvp llilt» 2 000 1 tisic
in lime» -e tisice jako „pokoje“ 3 000 2, 3, 4 tisice
Olyfl IliloM 4 000 5-9 tisic
Щіііііо 5 000
•■il iiiiü 6 000
!e
•lo tiMlO 100 ООО

dev#l net llsic (900 ООО)

dflvAt ie l devadesât devët tisic (999 ООО)1

mlllon 1 ООО ООО

millony 2 ООО ООО 1 mlllon

Ifi millony -y jako „stoly“ 3 ООО ООО 2, 3, 4 millony
filyfl millony 4 ООО ООО 5-9 milionû

_pèt millonù 5 ООО ООО

elo mlllonü -u 100 ООО ООО

devèt set devadesât devët milionû osm set osmdesât osm tisic (999 888 ООО)

Jedna miliarda (1 ООО ООО ООО)

dvè miliardy
-y miliardy jako „zeny“
3, 4 miliardy

pèt miliard
-0 miliard jako „5 hodin“ (F)
6 - ~ miliard

Pfeètéte: 25 ООО, 69 204, 140 560, 250 600, 329 434, 400 805, 630 543, 780 ООО,
880 008, 977 773, 1 200 ООО, 15 ООО ООО, 75 ООО ООО
 L6
ZAJMENO „SVÙJ“ (Займенники СВІЙ, СВОЯ, СВОЄ, СВОЇ
= мій, моя, моє..., твій, його, її, наш, ваш,
їхній...)

Займенник SVÙJ (СВІЙ, СВОЯ...) = присвійний займенник, який виражає

відношення до суб’ єкта. Він відмінюється я к займенник „m ùj“ (МІЙ,
МОЯ ...). Цей займенник не виступає в формі називного відмінка.

у мене мій син, але! Mâm (râd) (+АІ<):

мій/свій = власний стіл sg- pi.
у тебе твій син; твій/свій стіл
у нього його син; його/свій стіл
у неї її син; Гі/свій стіл svého syna Mz své, svoje syny
у нас наш син; наш/свій стіл svùj stûl Mn stoly
у вас ваш син; ваш/свій стіл
у них їхній син; їхній/свій стіл

моя/своя
твоя/своя

їіУсвоя лампа svou lampu F své, svoje lampy

наша/своя svoji

їхня/своя

моє/своє
твоє/своє
його/своє
її/своє мило své auto N svà, svoje auta
наше/своє svoje
ваше/своє
їхнє/своє

Pl^iklady:
Mâte râd svou (svoji) prâci? Ano, mâm réd svou (svoji) prâci.
Moje (mà) prâce je zajfmavâ. (jà -m o u -y svou)
Pan Kubât hiedâ svého syna. (on - jeho - svého)
Jeho syn tady neni.
Navstëvujeme râdi svoje (své) prâtele. (my - nase ► svoje)
Nasi prâtelé jsou mili. I-------- 1
Cv
n 1. Vzor: Chci vâm pfedstavit svou sestru. To je . . . sestra.
jâ ------------- ► moje To je moje sestra.
Petr otevirâ svou knihu. V idim .............knihu.
Honza mâ na stole svoje noviny. My vsichni c te m e .............noviny.
Pavel hiedâ svùj svetr. Jâ vim, z e .............svetr je ve skrfni.
Mâm râd svou prâci. übl se t i .............prâce?
Cekâm na svého kamaràda. Vis, kdo j e .............kamarâd?

n 2. Vzor: (moje sestra): Chci vâm p re d sta vit.............sestru

4 'l-
moje = jâ — ► svou sestru.
(mùj bratr): Prohlizi'm s i ............ bratra na fotografil.
(mùj slovnik): Nemâm tvùj slovnik, m â m .............
(vase noviny): M â te ............ noviny, nebo moje?
(tvoje kamarâdka): Nevidis uz n è k d e .............kamarâdku? Musime jit.
(jeho rodina): Jan m â ............ rodinu.

Gr
МНОЖИНА, УТВОРЕНА ВІД ФОРМ НАЗИВНОГО Й ЗНАХІДНОГО
ВІДМІНКІВ
(NOMINATIV A AKUZATIV PLURALU)
Nom = Kdo to je? Co to je? Хто це? Що це таке?
Ak = Koho vidim? Co vidim? Кого я бачу? Що я бачу?

ж.р. + неж. і. ч.р. с.р. наз. в. + знах. в.

тверді приголос. м’які приголос.

F ty mé (moje) hezké zeny priteikyné. ! m istnosti (-ost)

Mn tvé (tvoje) modern!, Jeji stoly zidle, skfinë ! pani
nase,vase (a>y) pokoje

N ta tvà (tvoje) hezkà auta more ! nàdrazi

nase,vase moderni, Jeji (o>a)

! stùl - stoly, domy, noze (Mn) ! to ditë (N) - pl.: ty d it! (F)
Ù> о hezké ditë - pl. hezké dëti
 L6
Mz — Nom ti mi (moji) miadi pàni, pânové 1-tel, -an +é
tvi (Woji) moderni, jeji muzi Ftusové ucitelé
(жив. і ч. р.
-наз. в.) nasi, vasi Svédové Americané
Norové Moravané
Arabové I Spanèlé

-ОУе: переважно в односкладових, (менше) в двосклад. | СІОУек - jid ë , ІІСІІ

означеннях народів і націй та народностей ■ ргііеі - ргаїеіе

! |Mz:|dobrÿ - dobfi r > f doktor - doktofi (лікарі)

hezkÿ - hezci k > c ûr'ednik - ùfednici (службовці)
drahÿ - drazi (дорогі) h > z çstruh -pstruzi (форель)
tichÿ - tisi (тихі) ch > s Cech - Cesi (Cechové) (чехи)
miadÿ - mIadi d > d’ (di) kamarâd - kamarâdi (друзі)
pâtÿ - pâti t > t’ (ti) student - studenti (студенти)
krâsnÿ - krâsni n > ri (ni) pan - pâni (пани)

ceskÿ - cestî -skÿ > -sti ukrajinskÿ - ukrajinsti

némeckÿ - némecti' -ckÿ > -cti Ukrajinec - Ukrajinci I (українці)

IMz - Ak
(ж и в . і. ч . р. - з н а х . в.)
тверді приголос. м’які приголос.

ty mé (moje), své, miadé pàny muze i ucitele (-tel), pfàteie

tvé (tvoje), (svoje) moderni, jeji Americany manzeie
nase, vase Ilid i

_2JYdva + M (dva muzi, dva stoly) | pan Kubât manzelé (подружжя

dvë + F, N (dvë zeny, dvë auta) ■ pani Kubatovâ Kubàtovi Кубатів)

Nom pl. (всі/усі) (любити)

kazdÿ vsich ni muzi (Mz) ràd Mb: ràdi (muzi maji râdi fotbal)
vsechny stoly (Mn) ràda X F: ràdy (zeny I dëti maji râdy dort)
kazdà vsechny zeny (F) ràdo
kazdé vsechna mësta (N)

Ak Mz: vëechny muze jeho - nemëni se (не відмінюється)

je jich - nemëni se (не відмінюється)
je ji - jako „moderni“
 Nem »g pl. sg. pl- sg. pl.
Івп - tl i pân - péni muz - muzi i
Івп - ty y stùl - stoly + pokoj - pokoje
f Іа - ty Y zena - zeny + zidle - zidle e
N Іо - ta a mèsto - mësta + more - more

Ml h»zkÿ - hezci mùj - moji, mi

Un hezkÿ - hezké e mùj - moje, mé
I h»ké - hezké é moje (mé) - moje, mé
N hezké - hezké é moje(mé) - moje, mé

Pfiklady na plurél:
Vêlohnl atudenti pfijdou zitra v 7 hodin.
Vlrtlm riol)fe na vàechny studenty.
6«кя|( <и(1у па vâs nèjacî Rusové.
NMAnkiitii na Rusy, aie na
Ukm|lnce.
Tvo)l prAtelé pfijdou taky?
PoAkàmn joStè na tvé prétele.
Manttlé Novékovi pisou z Prahy.
Tamhle vidlm manzele Fiserovy.
Jiou viechny knihy zajimavé?
Tamiy vysoké domy se mi neli'bf.
Tyhl* ôtyH Kstky jsou pro vâs.
Na kolnjl tTiajl dva pokoje spolu
koup«lnu.
Chcemo dvé kévy, dva dzusy a nèjaké
zAkusky.
Усі студенти прийдуть завтра о сьомій.
Я добре бачу всіх студентів.
(На) вас тут чекають якісь росіяни.
Я чекаю не на росіян, але на
українців.
Твої друзі теж прийдуть?
Ми почекаємо ще (на) твоїх друзів.
Нам пише із Праги подружжя Новаків.
Ось там я бачу подружжя Фішерів.
Усі ці книжки цікаві?
Оті високі будинки мені не подобаються.
Ці чотири квитки для вас.
У гуртожитку кожні два номери мають
спільну ванну.
Прошу дві кави з десертом
і два соки.

То Jsou + Nom Vidi'm + Ak

chytfl inienÿi'i chytré inzenÿry
dobi’f doktori dobré doktory
drazi pstruzi drahé pstruhy
veld Cesi velké Cechy
stafi Slovâci staré Slovâky
nèmeôti studenti nëmecké studenty
nèktefi ürednfci nëkteré üfedniky
ôeôti profesor! ceské profesory
Cv L6
Ukrajinec. - pl.: Ti studenti jsou Ukrajinci.
Ten student Ukrajinec. Ta studentka Ukrajinka.
Ten profesor Cech. Ta profesorka Ceska.
Ten muz je Nëmec. Ta zena je Nëmka.
Ten cizinec (jsou) American. Ta cizinka (jsou) Americanka.
Ten pân Rus. Ta pani Ruska.
Ten doktor Slovâk. Ta doktorka Slovenka.

□ 4. Vzor: Tam jsou studenti. - Vidis dobre ty studenty?

Tam jsou studenti. Vidis d o b fe .........? Tam jsou muzi. Vidis . .?
ufednici -y cizinci -e
doktofi uciteié
Cesi lidé (lidi) -I

□ 5. Koupim: 2 Oizdenka), 2 (listek), 2 (dort), 2 (taska), 2 (chlebicek), 2 (kafe), 2 (caj)

Na stole màm: pl. - tvûj svetr, vâs dopis, tvou kniliu, vasi ucebnici
Na ullcl vidim: pl. - starÿ dûm, modernf obchod, veikÿ autobus, nëjakého
muze, miadého cizince
pl. - nëjakou 2enu, starou vëz, cervenou tramvaj
pl. - bi'lé auto, hezké kino, malé ditë

Gr
м а й б у т н ій ЧАС, УТВОРЕНИЙ ВІД ОДНОВИДОВИХ ДІЄСЛІЕ
(IMPERFEKTIVNI FUTURUIVI)

а) BŸT: m budu (my) budeme nebudu nebudeme

(ty) budes (vy) budete nebudes nebudete
(on) bude (oni) budou nebude nebudou

БУТИ: я буду ми будемо

ти будеш ви будете
він, вона, воно буде вони будуть

Pfiklady: (Приклади:)
Zitra bude stfeda. Завтра буде середа.
Budu doma az vecer. Я буду дома тільки (аж) увечері.
Budou dvè hodiny. Скоро дві години.
Budete V nedèli vecer doma? Чи ви будете в неділю ввечері дома?
Jak diouho budes jestè nemocnÿ? Як довго ти ще будеш хворіти?
Zitra nebude vyucovâni? Завтра занять нема?

budu
Infinitiv IMPF.
nebudu

Brzo budu mît dovolenou. Скоро в мене буде відпустка.

V nedèli budu studovat. У неділю я готуватимуся до занять.
U2 nebude kourit. Він уже ие буде курити.
Budeme si tykat? Ми будемо з вами на „ти“?
Nebudou souhiasit. Вони не погоджуватимуться (з т и м ,...)

Майбутній час, утворений від модальних дієслів:

chci budu chtît я буду хотіти

nemùzeme - nebudeme moct (moci) ми не будемо могти/не зможемо
umèjl budou umèt вони знатимуть/вмітимуть, вони будуть.,
musis budes muset тобі буде треба, ти будеш повинен
nesmite nebudete smèt ви не будете сміти

Zitra budete muset züstat celÿ Завтра ви будете повинні / вам треба
den doma. буде залишитися цілий день дома.

b) Udélâm to hned. Я це зроблю зараз.

• jen 1 akce
Skoncîm uz za chvili.
akce konci
je ohranicenâ casovè
PERFEKTIVNI FUTURUM
• тільки одна дія
Я закінчу це вже за хвильку./
Я кінчатиму вже за хвильку,
дія закінчується
вона має щодо часу певну межу
тривання

Budu to dèlat celÿ den. Я це буду робити цілий день. / Я це

akce trvâ робитиму... дія триває
Kazdé râno si budu kupovat Кожного ранку я буду купувати газету.
noviny. / Я купуватиму...
akce se opakuje дія повторюється
2x, 3x, 4x... 2 х , З х , 4 х ...
;
IMPERFEKTIVNI FUTURUM
budu + im perfektivni verbum v in finitivu
Priklady;
Napisu ti hned zitra.
Dopis budu psât urcitë hodinu. Лист я писатиму точно годину.
Tu knihu si prectu râd.
Dneska vecer si budu cist,
nebudu se divat na televizi.
Prohiédnu si muzeum.
Celé odpoledne si budu
prohiizet Prahu.
я зразу ж завтра тобі напишу.
L6
Цю книжку я прочитаю з великим задоволенням.
Сьогодні ввечері я читатиму й не буду дивитися
телевізор (телепередачі).
Я огляну музей.
Увесь час після обіду я оглядатиму празькі
пам’ятки.

А: Kdy budes zitra doma?

«
В: Dopoledne budu v pràci, aie v jednu hodinu uz budu doma.

A: Со budes dèlat vecer?

В: Zùstanu doma a budu se divat na televizi.

A: Mas uz listky do divadia?

В: Ne, budu je mit az zitra.

A: Rane profesore, kdy budete mit cas na konzultacl?

B: Dneska ne, aie zitra budu mit cas ve ctyfi hodiny. Najdete
mè v pracovnè.

Cv
□ 6. Dopinte perfektivni, nebo imperfektivni verbum
(Доповніть подані дієслова доконаного або недоконаного виду):
otvirat - otevrit: Nëkdo zvonf, jd u .........
Jsou na stole skienicky? U z ........ tu iâhev.
pfipravovat se - pfipravit nèco:
Pùjdu spät, jen jestë m usfm ........ knihy do skoly.
Konference bude za mësic. Uz se na n i ........ ?
pfedstavovat se - pfedstavit nèkoho:
„Ja jsem Pavel Novy,“ ........ novÿ kolega.
„Chci v â m ........ svého bratra.“
ІіУ в к • • - rozloucit se:
,,Za chvili se uz m usfm ......... v osm hodin musfm bÿt na nâdrazf.“
„Na shiedanou a sfastnou cestu!“ .........panf Novâ.
flHpII*! ■! - p fip it si: ...........?“ ptâ se Pavel. „Mâm uz chuf na vfno.“
„Na tvoje zdravf!“ ........ Pavel. „Na tvé taky,“ .......... Jana.
VHal - pfivitat: „Dobrÿ den. Pojdte dâl!“ ........ nâvstëvu panf Novâ.
Zitra pfijde novÿ kolega. Kdo h o ........ ?

fl 7. Oo budeè zitra dëlat? Zitra budu pracovat.

studovat materiâly
dfvat se na televizi
poslouchat magnetofon
prochàzet se
cfst si
pflpravovat se na konferenci

N«l)udu cfst tvûj materiâl, nemâm cas.

psât dopis
divat se na ten film
poslouchat tu novou desku
poslouchat V râdiu ministra
vafit dneska vecer
potfebovat tu knihu

П 8. Avknète ve futuru (Скажіть y майбутньому часі):

Vzor: Veèer (se dfvâm) na televizi. - Vecer se budu divat na televizi.
Kaidé râno (kupuju) noviny.
Celÿ veèer (si ctu).
Co (dôlâ§) v sobotu vecer?
Kollk je hodin? Uz (jsou) 4 hodiny.
(Jsem) râd, kdyz pfijdete.
Nevim, jestli (rozumfm) cesky.
Dneska nemâm cas, (ucfm se) az zftra.
Zftra (mâm) voino.
U i (nekouffm), nenf to zdravé.
Ted'to nepotfebuju, (potfebuju to) zftra.
Zftra jeétë (musfm koupit) chlebfcky.
Nevfm, jestli V pondëlf (musfm jft) na fakultu.
Gr L6
Jestlize budu mit cas, prijdu. Якщо ^ ^ ^ прийду.
Kdyz

budes jestë zitra nemocnÿ, prijdu të navstIvit.

! Nevi'm. jestli prijdu.
С кл ад но під ряд ні речення з підрядним часу
2. kdyz, az
Kdyz sem nemocnÿ, nemûzu studovat.
Kdyz 3iju kafe, musim koufit.
Kdyz sem byl nemocnÿ, lezel jsem.
Az budu mit cas, budu studovat.
Az vypiju kâvu, napisu dopis.
Pfijd', az pfijedes!
Якщо ти будеш Іще завтра хворіти,
я до тебе зайду.
Я не знаю, чи прийду._____________
коли, як, якже, поки, доки, відколи,
ТІЛЬКИ що, як ТІЛЬКИ, ледве, лиш, лише,
скоро, щойно...
Коли я хворію, я не можу готуватися ...
Коли я п’ю каву, я обов’ язково курю.
Коли я хворів, я лежав у ліжку.
Як т іл ь к и / к о л и матиму час, я буду
готуватися ...
Як тІльки/коли/після того як вип’ю
каву, я напишу лист(-а).
Я к/я к ТІЛЬКИ приїдеш, зайди/прийди до мене!

Минулий час. KDYZ

Теперішній час.
коли
KDYZ
І
іиіайбутній час. - • коли, як, як тільки, AZ
після того як...

Т ramvaj jede az па nâmësti. Трамвай Іде аж до площі/до самої площі.

Pfijdu dnes az V 8 hodin. Сьогодні я прийду тільки (аж) о восьмій.

AZ ” >• teprve
— —
коли поки не поки доки тільки, лише, лиш...

Cv
□ 9. Ргеіойе (Перекладіть):
Коли я повернуся додому, я ще читатиму. - Коли він прийде, ми вип’ємо
 кави. - Аж до якої зупинки йде той трамвай? - Чому Томаш прийде сьо­
годні аж о десятій годині ввечері? - Коли (якщо) буде хтось дзвонити,
відчинимо двері. - Коли в мене відпустка, я їждж у в Німеччину. - Цей
потяг ходить аж до Брно? - Сьогодні наш професор/учитель/викладач
прийде аж (трошки) пізніше. - Я буду чекати, поки/доки ти не прийдеш.

П 10. Zeptejte se svého kolegy, co dëlé nebo bude dèlat:

(Запитайте колегу, що він зараз робить або що він робитиме):
Коли ти будеш у Празі сидиш у кафе
в тебе гості ти захворієш
в тебе буде відпустка ти дістаєш подарунок
ти йдеш у гості твій приятель запізняється
до тебе приходять у гості автобус не ходить аж до вокзала

О
Je sobota, dvë hodiny odpoledne. Kubâtovi jsou doma a ctou. Najednou nëkdo
zvoni a pani Kubâtovâ jde otevfit. Kdyz se vraci, drzi v ruce telegram.
„PavIe, telegram od Heleny! Pi'ijede dneska vlakem na Hiavni nâdrazi ve dvë hodi­
ny. Aie to je prâvë ted’! To uz nemûzeme jit naproti.“
„Pfijede Helena? To je fajn. Musi prijit sama, myslim, ze tady bude asi za hodinu.“
„ü i za hodinu? Musim jit rychie nëco koupit, nie tady nemâm. Co mâm koupit?“
„Kafe mâme doma, mûzes koupit ti'i nebo ctyri zâkusky nebo chlebicky.“
Ve tri hodiny nëkdo zvoni a za chvfli uz Kubatovi vi'taji Helenu.
„Ahoj, Heleno! To jsme râdi, ze të zase vidi'me.“
„Ahoj! Jâ jsem taky râda. A tady vâm chci pi'edstavit svou sestru Janu.“
„Tësi nâs, ze vâs poznâvâme. Jâ jsem Monika Kubâtovâ a to je mùj
L6
manzel Pavel. Pojdte dâl!“

„Sednëte si! Mùzu vâm nabidnout kâvu

nebo caj?“ ptâ se Monika Kubâtovâ.
,,Jâ si dâm kâvu a ty, Jano?“ h'kâ Helena.
„Jâ taky, dëkuju.“
„Kourite?“ nabizi Pavel Kubât cigarety.
„Dëkuju, nekoui'im jâ ani Helena. Aie
myslim, ze si mûzeme tykat, souhiasite?“
odpovi'dâ Jana.

„Râd. Pripijeme si na to,“ fikâ Pavel a uz

otvi'râ lâhev vina. Pani Kubâtovâ pripra-
vuje skienicky a za chvili si uz vsichni
pi'ipijeji: „Na zdravi! A na tykâni!“

V sest hodin se Helena podivâ na hodinky.

„Za hodinu jede vlak, musime se rozloucit.“
„Skoda, ze uz musite jit. Dëkujeme za ml-
lou nâvstëvu,“ louci se Kubàtovi.
„Kdy zase pfijedete do Prahy?“
,,Za dva mësice budu mit dovolenou,
a kdyz budu mit cas, urcitë pi'ijedu. Jestë
napisu,“ rikâ Helena.
„Sfastnou cestu!“
Pojd’te dâl! Odiozte si!
Sednëte si! = Posadie se, prosim!
Udèiejte si poliodli!
Mohu vâm nabidnout sâ!el< !<âvy nebo caje?
Dë!<uji, neobtëzujte se.
To je pro më maiic!<ost.
Prosim ke stolu.
Posiuzte si!
Vezmëte si!
Mùzu vâm pridat?
Dëkuju, jen trochu Qen kousek).
Ne, dëkuju, to opravdu staci.
Uz nemùzu.
Pfijdle k nâm nëkdy!
Dèkuju za pozvâni, az budu moct, prijdu.
Mohi bych vâs dnes pozvat na veceri?
Bohuzei, dnes nemùzu. Zitra veiml râd(a).
Nevyrusuju?
Naopak, diouho jsme se nevidëli.
Nebudu vâs diouho zdrzovat.
Jsem râd, ze vâs zase vidim.
Râd bych se s vâmi rozioucil.
Bohuzel uz musim jü.
Dëkuju za hezkÿ vecer.
Jâ dëkuju za nâvstëvu.
Pfljdle zase brzy, jste vzdy vitân.
Dilqf za milou nâvstëvu.
«
KUBÂTOVI МАЛ NAVSTEVU
Проходьте! Роздягайтеся!
Сідайте, будь ласка!
Влаштуйтеся якнайзручніше!
Вас пригостити чашкою кави або чаю?
Дякую, не турбуйтеся!
Це-дрібниці./Нема про що говорити.
Сідайте до столу, будь ласка!
Пригощайтеся!
Пригощайтеся!
Вам іще налити,...?
Дякую, лише трошки.
Ні, дякую , досить.
Я вже більше не буду...
Зайдіть до нас коли-небудь!
Дякую за запрошення, якщо зможу / буду могти, прийду.
Чи ми не могли б сьогодні разом повечеряти?
Вас можна сьогодні запросити на вечерю?
Ш кода, але сьогодні я не зможу. Завтра із
задовленням прийду.
Пробачте, я вас не турбую?/я вам не буду заважати?
Ні, навпаки, ми давно з вами не зустрічалися.
Я не буду вас довго затримувати.
Я радий вас знову бачити.
Я хотів би з вами попрощатися.
Шкода, але мені вже треба йти.
Д якую за приємний вечір.
А я дякую за те, що ви прийшли.
Зайдіть знову, ми вас чекатиме.
Спасибі за милий візит.
Kubâtovi........ doma а cekaji..........
„Nemâs clgaretu?“ ptâ se pan Kubât.
„То vis, z e ........ A ie ..........koufis, to neni
zdravé,“ odpovidâ pani Kubâtovâ.
„Kdyz cekâm, m usim .......... “ i'ikâ pan
Kubât.
Nâvstëva.........Je to pan Capek
z ..........kolega z prâce.
L6
„A h o j!.........dâl!“ vitâ ho pan Kubât.
Pani Kubâtovâ........ jestë neznâ, proto se
gredstavuje: „D obrÿ...........Jâ jsem Petr
Capek.“
........... më, jsem râda, z e ...........“ rikâ pani
Kubâtovâ. „A dëkuju za kvëtiny.“

Pani Kubâtovâ........ kâvu a_dort.

„D ëkuju......... “ dëkuje pan Capek.
Pan Kubât nablzf cigaretu: „.........?“
,JMe, nekourim, neni t o .............,“ rikâ pan
Capek.

„Uz b u d e ........ hodin, m usim ..........V sedm

hodin jede vlak. Musim najit taxi, uz nemâm
cas,“ flkâ pan Capek.
„Tam d o le ........ jedno taxi, podivej!“ ..........
pan Kubât.
,,To je dobfe. Nemusim se bât, ze pfijdu . . . . “

„Dëkujeme z a .......... “ louci se pani Kubâ­

tovâ.
„Kdy z a s e ........ ?“ ptâ se pan Kubât.
,,Za tfi mësi'ce budu m it.........a myslim, ze
........ Aie ted’ uz .. . pospîchat. Na shie-
danou!“ ........ pan Capek.
........... cestu!“ ..........Kubâtovi.
Cv
□ 11. Odpovidejte podle textu (Відповідайте згідно з прочитаним текстом):
Kdy jsou Kubàtovi doma? Od koho mâ panf Kubâtovâ teiegram? Kdy prijede
Helena? Jdou Kubàtovi naproti na nâdrazf? Proc nejdou? Co musi panf
Kubâtovâ koupit? Kdy zvonf Helena? Co rikâ? Co se ptâ Monika Kubâtovâ?
Co nabfzf pan Kubât? Na co si pfipfjejf? Kdy se musf Helena a jejf sestra
rozloucit? Kdy zase pfijedou do Prahy?

□ 12. Pfelozte (Перекладіть):

Novâk: Добрий день! Дозвольте представити вам мого брата Томаша.
Kubâtovâ: Добридень, пане Новаку. Мені дуже приємно познайомитися з ва­
шим братом. Мій чоловік іще на роботі, він прийде трошки пізніше.
Novâk: Нічого. Якщо ви не проти, ми його почекаємо, пані Кубатова.
Kubâtovâ: Звичайно, почекайте. Вас можна пригостити кавою чи келиш­
ком вина?
Novâk: Дякуємо, ми питимо каву.
Kubâtovâ: Пригощайтеся бутербродами й кавою.

А: Ви будете курити/ви хочете закурити?

Б: Дякую, я не палю.

А: Мені треба вже попрощатися. Мій поїзд відходить за годину. Дякую за

приємний вечір.
Б: А я дякую за милий візит. Зайдіть знову, я буду дуже рада. До
побачення!

А: Прошу до столу. Пригощайтеся! Беріть торт, бутерброди, вино й пиво.

Б: Дякую, я візьму лише кусо к торта.
А: Це мало. Може, вам іще кусок покласти?
Б: Ні, дякую, досить.

А: Чи ми не могли б сьогодні разом повечеряти?

Б: ..............................................

А: Я вас не турбую? У ж е восьма година.

Б: ...............................................

А: Зайдіть знову, ми будемо дуж е раді.

Б: ...............................................
 A:
B:
A:
Ten pokoj je aie hezkÿ!
Mysh's?
N elibi se ti?
L6
B: IVIoc ne. Aie lib i se mi, ze je veikÿ.

A: Ten pokoj je aie hezkÿ! B: Myslis?

krâsnÿ!
nâdhernÿ! (HyflOBuPi)
fantastickÿ!

A: Neltoi se ti? B: Moc ne.

Moc se mi neli'bi.
Aie h'bi se mi, ze je veikÿ.
jak je veikÿ.
jak je svëtlÿ. (C B ir/in k i)

Co se vàm libf V pokoji?

Libi se mi krâsné obrâzky
ta dvé kresla
novâ sedacka
knihovnicky
maiÿ koberec
kvëtiny u okna
malâ skfinka v rohu
jidelni stûl
pes, kterÿ lezi u sedacky

□ 13. Je veikÿ tento byt?

Jak se jmenuji pokoje v bytë?
Kde spite?
Kdejite?
Kam posadite nâvstëvu?
Kde se myjete?
Kam dâte postele?
Kam dâte jideini stûl?
Kde si svlékâte kabât?
Kde mùzete bÿt, kdyz je hezky?
loünice II ob^cf pokoj I ^
J
kuchyn (F) кухня
chodba передпокій, прихожа
koupelna ванна
WC (vé cé) убиральня/туалет
loznice спальня
obÿvaci pokoj вітальня
dëtskÿ pokoj дитяча кімната
baikon балкон

G - do obÿvaciho pokoje
do dëtského pokoje
L - V obÿvacim pokoji
V dëtském pokoji
na chodbë, na baikonë
KONVERZACE

obchodni zàstupce
sekretàrka
торговий представник ч. (ТП)
секретарка ж. (С)
L6
reditel директор ч. (Д)

0Z: Prosim vàs, je pntomen pan
reditel?
S: Ano, koho màm ohiâsit?
OZ: Zde je moje navstivenka.
Zeptejte se, prosim, jestli më
mùze pfijmout. Omiouvàm se,
ze jsem svou nâvstëvu nemohi
ohlàsit pfedem.
S: Pockejte, prosim, zeptâm se.
Ano, pan feditel vàs za chvili
pfijme. Posadie se.
R: Promiiite, ze jste musel cekat.
Co si pfejete?
OZ: Jsem zàstupce firm y ...........
kterà mà zàjem o spolupràcl
s vasim podnikem. Zde je dopis
od naseho feditele.
R: To nàs tèsi. Mûzeme si o tom
promluvit.
ТП: Скажіть, будь ласка, директор
приймає?
C: Так. А кого представити?
ТП: Прошу, моя візитна картка.
Запитайте, будь ласка, чи він
може мене прийняти. Пробачте,
що я вас не попередив про свій
візит.
C: Зачекайте, будь ласка, я
запитаю. Так, директор вас
прийме через кілька хвилин.
Сідайте.
Д: Пробачте, що я вас примусив
чекати. Ви в якій справі?
ТП: Я представник фірми..., яка
зацікавлена в співробітництві
з вашим підприємством. Ось
вам лист від нашого директора.
Д: Ми дуже раді. Ми можемо про
це поговорити.

MLUVNI CVICENI'
1. а) Poslouchejte: Nevis, kde bude vecer pan Kubàt? V hotelu?
Myslim, ze bude v hotelu.
b) Odpovidejte:
Nevis, kde bude vecer pan Kubât? V hotelu? Mysli'm, ze bude v hotelu.
Nevis, kdo bude dneska dëlat veceri? Otec? Mysifm, ze ji bude dëlat otec.
Nevite, kdy bude mit vâs nëmeckÿ Mysifm, ze bude mft cas
kolega cas? Ve tri hodiny? ve tfi hodiny.
Nevite, kdy budu muset vrâtit tu knihu? Mysifm, ze ji budete muset
Za mësic? vrâtit za mësfc.
Nevis, jestli budou Kubâtovi chti't zitra pfijft? Mysifm, ze budou chti't pffji't.

2. a) Poslouchejte: Co budes dèlat, az skoncis?

Az skoncim, uvafim si kafe a budu si cist.
 b) Odpovfdejte:
Co budes dëlat, az skoncfs?
Co budes dëlat, az pfijdes domù?
Co budes dëlat, az odejde nâvstëva?
A i skoncim, uvarim si kafe a budu
si cist.
Az pfijdu domù, uvah'm si kafe
a budu si cist.
Az odejde nâvstëva, uvafim si kafe
a budu si cist.

3 a) Poslouchejte: Mâte jestè nèjaké cigarety? Ne, nemàm uz zâdnou cigaretu.

b) Odpovfdejte:
Mâte jestë nëjaké cigarety? Ne, nemâm uz zâdnou cigaretu.
Mâte jestë nëjaké otâzky? Ne, nemâm uz zâdnou otâzku.
Mâte jeëtë nëjaké jizdenky? Ne, nemâm uz zâdnou jizdenku.

4. a) Poslouchejte: Vidis tam ty dëti? Ne, nevidim tam nikoho.

b) Odpovfdejte:
Vidis tam ty dëti? Ne, nevidim tam nikoho.
Vidis tam ty muze? Ne, nevidim tam nikoho.
Vidis tam ty zeny? Ne, nevidim tam nikoho.
Vidis tam ty miadé cizince? Ne, nevidim tam nikoho.

5. a) Poslouchejte: Pi^edstavuju ti svou sestru Hanu.

Tèsi mé, ze vàs poznàvàm. Budeme si tykat?
b) Reagujte:
Pfedstavuju ti svou sestru Hanu.
Pfedstavuju ti svého kamarâda Pavla.
Pfedstavuju ti svého pfitele Honzu.
Pfedstavuju ti svou kamarâdku Janu.
Tësi më, ze vâs poznâvâm.
Budeme si tykat?
Tësi më, ze vâs poznâvâm.
Budeme si tykat?
Tësi mé, ze vâs poznâvâm.
Budeme si tykat?
Tësi më, ze vâs poznâvâm.
Budeme si tykat?

6. a) Poslouchejte: Pràvë pi^ichàzeji Petr Novàk a jeho manzeika.

Novâkovi jsou tady? To je fajn.
b) Reagujte:
Prâvë pfichâzeji Petr Novâk a jeho manzeika. Novâkovi jsou tady?
To je fajn.
Prâvë pfichâzi Karel Svoboda a jeho manzeika. Svobodovi jsou tady?
To je fajn.
Prâvë prichâzi Pavel Fiser a jeho manzeika. Fiserovi jsou tady?
To je fajn.
7. a) Poslouchejte: Jsou uz tady vsichni studenti?

b) Odpovidejte:
Jsou uz tady
Ne, jeètè cel(àme na dva studenty.

vsichni studenti? Ne, jestë cekâme na dva

L6
studenty.
Jsou uz tady vsichni kolegové? Ne, jestë cekâme na dva kolegy.
Jsou uz tady vsichni cizinci? Ne, jestë cekâme na dva cizince.
Jsou uz tady vsichni Americané? Ne, jestë cekâme na dva Americany.
Jsou uz tady vsichni uciteié? Ne, jestë cekâme na dva ucitele.

8. a) Poslouchejte: Ahoj, Heleno! To jsem râda, ze të vidim.

b) Reagujte:
Ahoj, Heleno! To jsem râda, ze të vidim.
Ahoj, Pavlel To jsem râd, ze të vidim.
Ahoj, Heleno a Pavlel To jsme râdi, ze të vidime.
Dobrÿ den, pane Kubâte a pani Kubâtovâ! To jsme râdi, ze vâs vidime.

9. a) Poslouchejte: Na co si pripijeme? Na zdravi'? Ano, pripijeme si na zdravi.

b) Odpovidejte:
Na co si pripijeme? Na zdravi? Ano, pnpijeme si na zdravi.
Na co si pfipijeme? Na tykâni? Ano, pt'ipljeme si na tykâni.
Na co si pi'Ipijeme? Na stësti? Ano, pt’ipljeme si na stësti.
Na co si pfipijeme? Na vsechno dobré? Ano, pi'ipijeme si na vsechno dobré.

10. a) Poslouchejte: Kdy se vràti manzel? Vrâtî se az za tri mèsîce.

b) Odpovidejte:
Kdy se vrâti manzel? Vrâti se az za tî“i mësice.
Kdy pojedete na dovolenou? Pojedu az za tri mësice.
Kdy zacne konference? Zacne az za tî^i mësice.
Kdy budete mit cesko-nëmeckÿ slovnik? Budeme ho mit az za tfi mësice.

11. a) Poslouchejte: Petr neni jestë doma? Kdy prijde? Prijde asi za hodinu.
b) Odpovidejte:
Petr neni jestë doma? Kdy pfijde? Pfijde asi za hodinu.
HIedâm pana doktora Kubâta.
Nevite, kdy bude v pracovnë? Bude tam asi za hodinu.
Ty to jestë nemâs? Kdy to, prosim të, udëlâs? Udëlâm to asi za hodinu.
Ty jestë pracujes? Kdy skoncis? Skoncim asi za hodinu.
atmosféra F атмосфера ж.
blahoprât +D k +D
blahopfeju Impf.
poblahopràt pf.
поздоровляти, -яю/вітати,
-аю кого з чим
поздоровити, -влю/
pomàhat +D, -àm impf. (до)помагати, -аю,
L7
-p fe ju привітати, -аю кого з чим
pomoct, pomùzu pf. (до)помогти, -можу
centrum (G -a) N центр, осередок ч.
pràzdniny F pl. канікули pi. tant,
dékovat +D za +Ak дякувати, -ую
prominout -^D +Ak pf. простити, прощу кому що,
-uju impf. кому, чому за що
promlnu, кого за шо, вибачити, -бачу,
podëkovat pf. подякувати, -ую
пробачити,-бачу
dohodnout se pf. домовитися, -влюся/
promm(te)! пробач(те)/вибач(те)!
dohodnu se умовитися, -влюся про що
prosinec ly грудень ч.
dfiv(e) раніше
proti -^D проти, напроти + Род. в.
dùlezitÿ, -à, -é важливий, -а, -е,
prvni перший, -а, -е
серйозний, -а, -е
pùl hodiny ПІВГОДИНИ
dvakràt два рази, двічі
rodice M pl. батьки множ,
espreso N кава експрес
rozumët +D, -im impf. розуміти, -ію кого що
hiavnè головним чином/головне
porozumët pf. зрозуміти кого що
hodnè = mnoho = moc багато
rùze F троянда ж.
chata F дача ж.
sekretâfka F секретарка ж.
chutnat +D impf. смакувати,
sejit se pf. зустрітися, зійтися,
подобатися кому и^о
sejdeme se ми зустрінемося, зійдемося
jednâni N переговори ч. множ.
schàzet se impf. зустрічатися, сходитися
k, ke +D ДО
Silvestr M переддень Нового року
kràsnè гарно, прекрасно, чудово
sluzebni службовий, -а, -е
lito шкода, жаль ж.
stràvit, -im pf. провести, -веду,
je ml lito мені шкода/жаль
перебути,-буду
lyze F pl. лижи ж. множ,
tràvit impf. проводити, -джу
lyzovat impf. бігати, -аю, ходити,
svàtek M свято с.
lyzuju -джу на лижах
takze тому
mléko N молоко с.
telefonickÿ по телефону
nadiktovat +D +Ak продиктувати, -ую
teplo adv., N тепло с.; теплота ж.
-uju pf., diktovat impf. кому що, диктувати
trvat, -à impf. тривати, -ае,
nakonec нарешті, врешті
продовжуватися, -ується
nervôzni нервозний, -а, е
potrvat pf. потривати,
obchodni торговельний, -а, -е,
продовжитися
торговий, -а, -е
tÿden M тиждень ч.
objednàvat, -àm Impf. замовляти, -яю що
Vànoce F pl. різдво с.
objednat pf. замовити
vëfit +D, -im impf. вірити, -рю кому, чому
odpovédèt +D na +Ak pf. ВІДПОВІСТИ, -вім
uvëfit, -im pf. повірити в кого, що, кому,
odpovim, кому на що
чому
oni odpovédi вони ВІДПОВІДЯТЬ
vùbec взагалі, загалом
odpovidat, -àm impf. відповідати, -аю
zatim поки що, поки
omiouvat (se) +D перепрошувати, -ую,
zdrzet se, -im se pf. пробути, -буду, залишитися,
-àm impf. просити, прошу
-шуся; затриматися, -аюся,
пробачення за що
задержатися, -жуся
omiuvit se, -im se pf. перепросити, -прошу
zima adv., F зима ж.
onemocnèt, -im pf. захворіти, -ію
zimni зимовий, -а, -е
partner M партнер ч.
zlobitse(na +Ak)impf. сердитися, -джуся,
partnerka F партнерка ж.
гніватися, -аюся на кого
plànpvat, -uju Impf. планувати, -ую
naplànovat pf. запланувати, -ую
Blahopreju manzeice k svâtku.
Podèkovala jsem mu za rùze.
Dohodli jsme se, ze se sejdeme v 6.
Ta kâva mi chutnala.
Nerada lyzuju.
Rychie jsem se naobédval.
Objednal jsem dvè kâvy.
Hned ti odpovim.
Omiouvàm se, ze jsem pfisel pozdè.
Chci se ti omiuvit.
Dcera onemocnèla.
Plànujeme hezké prâzdniny.
Nechces pomoct? Ràd ti pomùzu.
Pomàhàm manzeice hodnë.
Prominte! Nevidël jsem vàs.
Vûbec ti nerozumim.
Prâzdniny stràvime na chatè.
Prâzdniny trvaji dva tÿdny.
Vëi'im, ze pfijde. Asi se nèkde zdrzel.
я поздоровляю/вітаю жінку зі святом. |
Я подякувала йому за троянди.
Ми домовилися зустрітися о шостій.
L7
Кава мені подобалася/ смакувала.
Я не люблю ходити/бігати на лижах.
Я швидко пообідав.
Я замовив дві кави.
Я зараз тобі відповім.
Пробачте, я запізнився.
Я хочу попросити у тебе пробачення/вибачення.
Наша донька захворіла.
Ми плануємо якнайкраще провести канікули.
Тобі не треба помогти? Я з радістю тобі поможу.
Я багато помагаю своїй жінці.
Пробачте, я вас не бачив.
Я взагалі тебе не розумію.
Канікули ми проведемо на дачі.
Канікули тривають два тижні.
Я не сподіваюся, що він прийде.
Він, здається, десь задержався.

Gr
3. ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНОК ОСОБОВИХ ЗАИМЕННИКІВ
(DATIV OSOBNICH ZAJMEN)

JÂ TY ON (ONO) ONA MY VY ONI, ONY, ONA

ті ti mu ji (к) nàm (к) vàm jim
(ке) mnë (к) tobè jem u k j}i к nim

мені тобі йому їй нам вам їм

до мене до тебе до нього до неї до нас до вас до них!!

!! Чеському давальному відмінку з прийменником відповідає в укр. мові

родовий відмінок з прийменником ,до“.

L ib i s e m i to. I mi X mne| iVleni це mnë '

Mne se to libi. подобається. tobë - На початку речення, І
jemu там де є наголос. "
Dalsi prikiady:
Vadi ti to?
Tobë to vadi? Mnë ne.
Hodi se mu to?
Jemu se to liodi, aie ji ne.
к. ке ДО
Prijdes ке mnë vecer?
Prijdu k tobë vecer.
Pi'ijdete k nâm vecer?
Pt'ijdeme k vâm vecer.
Pûjdu k nëmu na nâvstëvu.
Pûjdu k m'na nâvstëvu.
Pûjdu k nim na nâvstëvu.
І jemu X knëm u ji
ti X tobë Тобі це заважає?
Тобі це заважає? Мені ні.
mu X jemu Йому це підходить?
Йому це підходить, але їй ні.
Ти прийдеш до мене ввечері?
Я прийду до тебе ввечері.
Ви до нас прийдете ввечері?
Ми до вас прийдемо ввечері.
Я піду до нього в гості,
я піду до неї в гості,
я піду до них у гості.
x kni jim X knim

ДІЄСЛОВА, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНКОМ

(SLOVESA S DATIVE М)

недок. док. недок. док.

blahopi’àt poblahopfàt поздоровляти/ поздоровити/
вітати привітати
dèkovat podëkovat дякувати подякувати
libit se ......... подобатися
odpovidat odpovëdèt відповідати відповісти
pomàhat pomoct (-ci) (до)помагати (до)помогги
patrit ......... U d) належати ..........
rozumët porozumêt V__' розуміти зрозуміти
telefonovat zatelefonovat телефонувати/ зателефонувати/
дзвонити подзвонити
vëfit uvërit вірити повірити/увірувати
radit poradit радити порадити

КоІік je tj let? Скільки тобі років?

Je mi 25 let. Мені 25 років.
Jak vàm je? Як ви себе почуваєте?

Pnklady:
Jâ ti nerozumim
I Tobë nerozumim, aie jemu ano.
Я тебе не розумію.
Тебе я не розумію, але його так.
Dëkuju vàm.
Zitra mu zatelefonuju.
Proc mi nevënte?
Ta kniha patn jemu.
Musime jim poblahopi’àt.
Oni ti nechtëjf odpovëdèt?
Napfsu vâm dopis.
Дякую вам.
Завтра я йому подзвоню/зателефоную.
Чому ви мені не вірите/довіряєте?
[Де його книжка./Ця книжка належить
L7
йому.
Ми повинні/нам треба їх поздоровити/
привітати.
Вони тобі не хочуть/не бажають відповісти?
Я напишу вам лист(-а).

SI Koupim si Ifstek. Koupfm ti Ifstek.

JÂ ^
Obléknu si svetr. Vezmu si dort.
Piju kâvu a k nf si dâm dort.
Obléknu si novÿ svetr a k nèmu si
vezmu ty hnëdé kalhoty.
Rodice se uz vrâtili, pùjdu k nim
dnes vecer.
JÂ ^ TY
Зараз я п’ю каву й візьму кусок торта.
Я одягну новий светр, а до нього
підходять ці коричневі штани.
Батьки вже повернулися (додому),
я зайду до них сьогодні ввечері.

Cv
□ 1. Dopinte ve spràvném tvaru
(Доповніть до речень відповідну форму займенника);

TY R eknu...........to zftra. Napfsu............az za tÿden.

VY D ëkuju...........moc. H ned............ to vysvëtifm.
ON D â m ...........ten slovnfk, nepoti'ebuju ho. J e ............zima?
ONA Pi'ijdu k ........... V 8 hodin. Lfbf s e ............ ten obraz?
Mnë se to nehodf, a ie ...........ano.
Jakÿ d ârek...........vyberes k svâtku?

□ 2 . Odpovèzte:
Kolik vâm je let?
Je vâm zima, nebo teplo?
Lfbf se vâm V Praze?
Je vâm Ifto, ze nemâte dovolenou?
Mâm cas ve ctyî'i. Hodf se vâm to?
Kdo vâm to vysvëtif?
Kdy vâm bude Petr telefonovat?
Objednâte mi kâvu s mlékem?
Otevfete mi dvere? Mâm dvë tézké tasky.
 Kdy ke mnë zase prijdete?
Proc mu to nefeknete cesky?
Sednu si vedie vâs. Nevadi vâm to?
□ 3. Zeptejte se svého kolegy: (Запитайте свого колегу:)
чи він розуміє, коли ви говорите по-чеськи/чеському
може відповідати по-чеськи
може подякувати їм
чи професор/викладач/учитель висвітлить/пояснить вам граматику
чи ця сумка його
чи він не хоче випити чашку кави
скільки йому років
коли він подзвонить вам

Gr
ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНОК ОДНИНИ ІМЕННИКІВ
(DATIV SINGULARU SUBSTANTIV)
(КЕ) к о м и ? ДО кого? зі сполучником „к, ке"
в укр. мові йому відповідає родовий відмінок
(К) С ЕМ и? до чого? зі сполучником „до“.

M - тверді приголос., F -а, N -о M + F - м’які приголос., F + N -e

Mz pânovi -ovi muzi, pfiteli (-tel)

panu Petru Novâkovi (-U) Tomâsovi -ovi
Karel - Karlovi

Mn stolu -u pokoji
N mëstu mofi -I
1nâdrazi

F zenë -e/ë zidii, sWini, ! mistnosti

skole Ipani

!F -ka > ce doktorka doktorce

-ha Praha Praze F sg.: D = L
> ze
-ga Olga OIze іменники ж іночого роду -
-ra > fe sestra sestfe Даваль. в. = М ісцевий в.

-cha > se sprcha sprse

 ПРИЙМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНКОМ
к, ке + D
Tramvaj jede к nâdrazi.
К svâtku koupim rùze.
proti, naproti -b D
Posta je naproti nâdrazi.
Pùjdu naproti Petrovl.
proti + D
Co mâs proti Petrovi?
dîky + D
Umim to diky tobë.
Kvûli tobë to udëlâm.
(PREPOZICE S DATIVEM) L7
до, на
Трамвай іде до вокзалу.
На (твоє,...) свято я куплю троянди.
проти, напроти
Пошта знаходиться напроти вокзалу.
Я піду зустрічати Петра./...назустріч Петру.
проти
Що ти маєш проти Петра?
завдяки кому, чому, дякуючи кому, чому
Я це вмію завдяки тобі.
заради, ради, задля кого, чого; через кого, що
Задля тебе я це зроблю.

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ І ЗАЙМЕННИКІВ

(DEKLINACE ADJEKTIV А ZAJMEN)
М і + Мп, N
ten, to tomu —— -omu Subst.:
jeden jedno jednomu ------- stolu pokoji pi’iteli
nâs, nase nasemu, vasemu -emu mëstu pânovi moi^i Tomâsovi
mùj, moje (mé) mému -u -O V I -I - I, -O V I
tvùj, tvoje (tvé) tvému -emu
svuj, svoje (své) svemu ■— M n+N Mz Mn + N Mz
novÿ, nove novemu закінчення основи закінчення основи
jeji jejimu —— ^ -imu на твердий приголос. на м’який приголос.
moderni modernimu

F = Lokâl (Місцевий в.)

ta té Subst.:
jedna jedné zenë zidli
novâ nové -е, -е -і
-е
moje (mâ) mé
tvoje (tvâ) tvé тверді м’які
své приголос. приголос.
nase, vase nasi, vasi
jeji jeji
moderni moderni
Cv
□ 4. Dopinte:
Musim zatelefonovat (svCij pri'tel).........- Vëris (ten starÿ p â n )..........? - (Nâs
kam arâd).........je dneska 30 let. - Také chci poblahoprât (tvâ milâ m atka)..
. . . - Bydli'm naproti (ten moderni hotel).........- Kvùli (nase pntelkynë)..........
to musis udëlat. - Nemâm nie proti (ta vase sekretâi’k a ).........- Di'ky (pfijem-
nâ atmosféra).........se (jâ )..........tam li'bî. - (Mâ manzeika a jâ ) ..........chutnâ
ten obëd.

□ 5. a) Komu telefonujes? Telefonuju Petr otec

kolega pritel
bratr Tomâs
Pavel strÿc
Honza

b) Komu pises? Pisu rodina

Jana
kamarâdka
sestra
maminka
teta

c) HIedâte postu? Je naproti obchod orloj

park parkovistë
kostel nâdrazi
hotel
kino
métro

d) HIedâs métro? Je naproti posta restaurace

skola vëz
fakulta

□ 6. Odpovèzte:
Komu se to hodi?
Komu chutnâ to jidlo?
Komu odpovi'dâte?
Komu pùjdete blahopfât?
Komu musite zatelefonovat?
Komu nevënte?
Naproti komu sedite?
Ke komu pùjdete dnes vecer?
L7
Komu pomâhâ vas pfitel?
Komu patri ten svetr?
Jak vâm je?

Gr
МИНУЛИЙ ЧАС (PRÉTERITUM)

ВУТ Oâ) М byl jsem (my) M byli jsm e

БУТИ F byla jsem F byly jsm e

(ty) M byl jsi (vy) M sg. byl jste Mpl. byli jste
F byla jsi Fsg. byla jste Fpl. byly jste

(on) byl (oni) byll

(ona) byla (ony) byly
(ono, to) bylo (ona) byla

Увага! У формах дієслів мин. часу (множина) три різні закінчення: -і, -у, -а.

Pfiklady:
Вуї jsem vcera vecer doma.
Jana byla nemocnâ.
Jana a Petr byli v kinë.
Na stole byly knihy.
Byl jste tam, pane profesore?
Byla js i tam, Jano?
B yly dvë hodiny.
Na ullci byla jen dvë auta.
Я був учора ввечері дома.
Яна хворіла.
Яна Петро були в кінотеатрі.
На столі були/лежали книжки.
Ви там були, пане професоре?
Яно, ти там була?
Була друга година.
На вулиці були тільки дві маши

dëla-X + -1 délai sg. Mz, Mn він робив

-la dëlala F вона робила
-lo dëlalo N воно робило
-II dëlali pl. Mz (чоловіки) робили
-ly dëlaly Mn + F (жінки) робили
-la dëlala N (дівчата) робили
 délai, dèlala, délalo jsem (М, Р, М) я робив, я робила
délai, dèlala, délalo isj (М, Р, М) ти робив, ти робила
délai, dèlala, délalo - (М, Р, М) він робив, вона робила (воно робило)

dèlali, délaly, dèlala jsme ми робили

délai!, délaly, dèlala ви
(одна форма для всіх родів)
dèlali, délaly, dèlala - вони
Mz Mn + F N

Co jste délai, pane Kubàte? Що ви робили, пане Кубате?

Co jste dèlala, pani Nové? Що ви робили, пані Нова?

nedèlal jsem nedèlali jsme Я, ти, він ми, ви, вони

nedélal jsi nedélali jste не робив не робили
nedèlal nedèlali вона не робила

KOUPIT SI: koupila jsem si koupili jsme si

koupil IsisI Osi + si ‘ koupili jste si
koupil si koupil si

DIVAT SE: dival sem se divali jsme se

diva!_ses!
_ (jsi + se = ses) divali jste se
dival se divali se

ФОРМИ МИНУЛОГО ЧАСУ, УТВОРЕНІ ВІД ІНФІНІТИВА

-at - 7 -al cekat - cekai чекати - він чекав

-àt psât - psal писати - він писав
-it -/>' -il koupit - koupil купити - він купив
-it pit - pii пити - він пив
-et > -el myslet - myslel думати - він думав
-ovat >-oval studovat - studoval учитися - він учився

! -àt > -àl stât - stâl стояти - ВІН стояв

bât se - bâI se боятися - він боявся
smât se - smâl se сміятися - він сміявся
hrât - hrâl грати - він грав
prât - pi'âl si бажати - він бажав (собі)
Форми неправильних/нерегулярних дієслів:

-it> -el jit - s e l, sla, sli ВІН ІШОВ,

L7
вона шла, вони шли
mi't - mël він мав, у нього був (була, було)
chti't - chtël він хотів
otevi'it - otevfel він відчинив, відкрив
u m h 't-u m re l він умер/помер

-s t^ -tl cist - cetl він читав

\-d l jis t - jedi він їв
s n is t- snèdl він з’їв

- c tv - k i net - fekl він сказав

^ -h l moct - mohl він міг

vzit - vzai він узяв

! -al zacit - zacal він почав/розпочав
pfijm out - pfijal він прийняв

-nout >-i obléknout - oblékl він одягнувся

zapomenout - zapomnël він забув

vzpomenout si - vzpomnël si він згадав, пригадав

І\ЛІСЦЕ виразів „jsem “ , „si (se)“ , „to “ й займенників У РЕЧЕННІ:

2. 1. 2.3.
Koupil jsem to vcera. Koupil jsem si to vcera.
Vcera jsem to koupil. Vcera jsem si to koupil.
То jsem koupil vcera.
2. 2.

Koupil jsem manzelce rùze. Koupil jsem ji je.

Koupil jsem synovi auto. Koupil jsem mu ho.
Koupil jsem Janë a Petrovi lampu. Koupil jsem jim ji.
1. 2. 3.
I! Займенник у давальному відмінку стоїть у реченні
перед займенником у знахідному відмінку.
Priklady:
Koupil sis uz mistenku? Ти купив уже/ти вже купив квиток (з місцем)?
Vypil jsem dva dzusy. я випив два стакани/дві склянки (дві пляшки) соку.
Na ulici stàlo cerné auto. На вулиці стояла чорна машина.
Myslel jsem, ze prijdes.
K svatku jsem si pràla rùze.
Telefonoval jste mi vcera?
Rodice uz odesli do divadia.
Nemèl jsem cas a neudèlal jsem to.
Co jsi to і=екі?
Snèdla jsi, Jano, celÿ obëd?
Nëkdo zavfel dvere.
Chtël jsem të vcera navstivit.
Uz jste cetl tuhle knihu?
Uz zacal film?
Proc sis oblékl mCij svetr?
Uz sis vzpomnel na to datum?
Ne, zapomnël jsem to.
Bohuzel jsem nemohi prijit.
Я думав, що ти прийдеш.
На своє свято я дуже хотіла (бажала)
дістати троянди.
Ти мені телефонував учора?
Батьки вже пішли до театру.
У мене не було часу, тому я не зробив
цього.
Що ти сказав?
Яно, ти зТла ввесь обід?
(...ти все зіла на обід)?
Хтось зачинив/закрив двері.
Я хотів учора до тебе прийти в гості.
Ви вже читали цю книжку?
Уже розпочався фільм? (Фільм уже
розпочався?)
Чому ти одяг мій светр?
Ти вже пригадав цю дату?
Ні, я забув про це.
Шкода, я не міг прийти.

CVB’e K T „to “ :

Je mi to lito. Bylo mi to lito. Мені жаль./Мені було жаль/прикро, що...

Hodi se mi to. Hodilo se mi to. Мені це підходить./Мені це підходило.
Libi se mi to. Libilo se mi to. Мені це подобається./Мені це подобалося.
Nevadi mi to. Nevadllo mi to. Мені це не заважае./Мені це не заважало.
Tësi më to. Tësilo më to. Мені (це) приємно./Мені (це) було приємно.

РЕЧЕННЯ БЕЗ СУБ’ЄКТА (VÉTY BEZ SUBJEKTU): -о

Je mi zima. Bylo mi zima. Мені холодно (зимно).

Мені було холодно (зимно).
Je mi teplo. Bylo mi teplo. Мені тепло./Мені було тепло.
Je mi spatnë. Bylo mi spatnë. Мені погано./Мені було погано.
Je mi dobre. Bylo mi dobfe. Я почуваю себе до6ре./Я почував себе добре.
Je pët hodin. Bylo pët hodin. Зараз п’ята година./Була п’ята година.
Je mi 20 let. Bylo mu 20 let. Мені двадцять років./Иому було
(стукнуло) двадцять років.
X Вуіу dvë hodiny. Kdo? M - byl
Co? N - b y lo
Cv L7
□ 7. Tvorte vëty (Складіть речення):
а) Üâ) byl jsem vcera diouho v prâci
(ty) byla jsi nemocnÿ
vy, pane kolego byli jste nervôzni
Petr jsme na sluzebni cesté
my vsichni dva tÿdny v Uzhorodë
prâtelé jeden mësic na Ukrajinë
ti“! dny V Charkovë

b) Jana (ne)sel, sla, sli z prâce

Petr (ne)pî’isel, prisla, pi^isli domû
Jana a Petr (ne)odesel, odesla, odesii do prâce
rodice koupit kafe
nikam
na nâvstëvu
navstivit pi’itele

□ 8. Reknète text v préteritu (Дієслова в дужках поставте в минулому часі):

V 7 hodin jsem (vstât), potom jsem diouho (snidat). (Cist) jsem noviny, (po-
slouchat) jsem râdio. Potom jsem Oit) do mësta. (Chtit) jsem koupit malÿ dârek
pro jednoho pntele. (Vybrat) jsem si obchod SkIo - porcelân. (Prohiizet) jsem
si diouho skienicky. (Nevëdët) jsem, jestli se budou priteli libit. Mnë se (Ifbit).
Nakonec jsem je (koupit). Kdyz jsem (odejit) z obchodu, (bÿt) uz 10 hodin.
(Mit) jsem chuf na kâvu, proto jsem (jit) do kavârny Slavie. (Prohiédnout) jsem
si celou kavârnu, jestli tam neni nëjakÿ kamarâd, aie (nebÿt). (Muset) jsem pit
kâvu sâm. Jestë jsem ji (nevypit), kdyz (prijit) Jana. (Mit) jsem radost, diouho
jsem Janu (nevidët). (Mluvit) jsme spolu, (ptât) jsme se na kamarâdy. Ve 12 ho­
din jsme (zaplatit) a (odejit). Venku jsme si (rict): Ahoj!

□ 9. Najdète sprâvnou odpovëd’ (Найдіть правильну відповідь):

1. Jak vâm je? 1. Venku je teplo.
2. Uz vâm je dobre? 2. Je mi 33 let.
3. Kolik vâm je let? 3. Je mi spatnë.
4. Kolik let je synovi? 4. Je mu 14 let.
5. Jak je venku? 5. Ne, jestë mi neni dobre.
6. Bylo tam krâsnë? 6. Ne, bylo jen trochu zima.
7. Jak vâm bylo vcera vecer? 7. Ano, bylo tam velmi krâsnë.
8. Bylo râno hodnë zima? 8. Vcera vecer mi uz bylo dobfe.
Gr
УМОВНИЙ СПОСІБ (KONDICIONÂL)

pracoval (М) bych pracoval! (Mz) bychom

pracovala (F) + bys pracovaly (Mn + F) + byste
pracovalo (N) by pracovala (N) by

sg- рі.
я працював би ми працювали б
ти працювала 6 ви працювали б
він працював би, вони працювали б
вона працювала б,
(воно працювало 6)
VY: ! роскаі(а) byste: РоскаІ byste, pane doktore?
Pockala byste, pani doktorko?
росі<аІі byste: Pockali byste, kolegové?

KOUPIT SI: koupil bvch si koupili bychom si

koupil I by sis I (bys + si ^by sis) koupili byste si
koupil by si koupili by si

DÎVAT SE: dival bych se dfvali bychom se

dfval|by ses I(bys + se = by ses) divali byste se
dival byse divali by se
МІСЦЕ „bych“ y реченні;
Râd bych ti to i'eki. Râd bych ti to rekl. Я хотів би тобі це сказати.
2. 1. 2.3.
Rekl bych ti to râd. Râd bych si to koupil. Я хотів би це собі купити.

Pnklady:
Râd bych vâm nëco rekl.
Sel bych do mësta.
To bys nemël délat.
Dal bys mi ty noviny?
Rekl bych, ze to neni dobi'e.
Mél byste dneska cas?
Mohl bych se vas na nëco zeptat?
C htëli bychom dvë kâvy.
Petr by sel taky, aie nemâ cas.
Я хотів би щось вам сказати.
Я хотів би піти до міста.
Тобі не треба цього робити.
Чи ти не міг би мені дати цю газету?
По правді, це не добре.
Ви не матимете сьогодні часу?
Чи можна вас про щось запитати?
Прошу дві кави.
Петро теж пішов би, але в нього нема часу.
Cv L7
□ 10. Reknëte V kondicionàlu (Скажіть, використовуючи умовний спосіб):
Со byste dèlal(a)? Що робили б ви?
a) koupim si to - cekâm - pockâm na tebe - podivâm se na to - napisu vâm
- zatelefonuju vâm - studuju - vypiju to - budu râd - udëlâm to hned -
dâm ti to - bydli'm v Praze - musim odejit
b) i'eknu to - nefeknu vâm to - chci to - mûzu - mûzu to udëlat - pûjdu tam
- nepûjdu tam râd - odejdu ven - prijedu vlakem - odjedu zitra - mâm
radost - pfectu to rychie - vzpomenu si - zapomenu to râd - vezmu si to
- otevru okno - snfm vsechno - zacnu studovat

□ 11. Reknëte V kondicionàlu:

Vzor: Reknëte m i . . . - Rekl byste m i . . . ?
Reknète mi, kolik je hodin?
Mûzu se vâs na nëco zeptat?
Chci ti nëco rict.
Chceme dva dzusy.
Râd pûjdu, aie nemâm cas.
Râd vâm to vysvëtlim, aie nemâm cas.
Râd ti to dàm, aie jestë to poti'ebuju.
Otevi’ete ty dvefe.

□ 12. Zeptejte se kolegy (v kondicionàlu):

(Запитайте y колеги, вживаючи форми умовного способу):
він/вона чи не хотів би/не хотіла б вам що-небудь сказати
чи не прийшов би/не прийшла б сьогодні ввечері до вас
не пішов би/не пішла б у кіно
у нього/неї нема якоїсь цікавої книжки для вас
він/вона чи не міг би/не могла б відчинити вікно
чи не міг би/могла б подзвонити вам
ви чи не могли б зачинити/закрити двері, тому що холодно
він/вона чи не приготував би/приготувала 6 добру каву для вас
чи не зробив би/не зробила б це задля вас
чи не міг би/не могла б вам дати цю книжку
чи не пригадав би/пригадала б адресу вашого друга
чи не передав би/передала б вашій секретарці цей лист
чи не хотів би/хотіла б дивитися телевізор (телепере­
дачі)
 A: Co byste si pràl? A: Proc jste vcera nebyl ve skole?
B; Chtèl bych ctyi’i housky. B: Prominte, prosim, bylo mi spatné.

A: Jin, proc jsi vcera k nàm nepflsel?

B: Musel jsem zûstat doma, mèli jsme nàvstévu.

A: Evo, podala bys mi tu knihu? A: Tomâsi, ty proti Helenè nèco màs?

B: Ale samozrejmë. Tady ji màs. B: Ne, nikdy jsem proti ni nie nemël.

A: Proc jste jim vcera nepomohii? A: Uz ti bylo 20 let?

B; Nemèli jsme cas. Studovali jsme. B: Ne, az za tri mësice.

A: Pane rediteli, omiuvil byste mè, ze pnchàzim pozdè?

Vlak mèl veiké zpozdèni.
B: Nie se nestaio, pojdle dàl.

A: Vcera vàm bylo spatné, ze? A: Vèfil jste tomu, co fikal?

B: Ano, bylo mi hodnè épatnè. B: Ne, nemluvil pravdu.

A: Hano, jak jsi stràvila dovolenou?

B: Prima. Byla jsem u mofe. Bylo tam teplo.

A; Davide, kde ses tak diouho zdrzel? A: Rozumèl jsi mu?

B; Diouho mi nejela zàdnà tramvaj. B; Ne, vùbec ne.

A. Uz jste si objednali jidio?

B: Ne, cekàme na tebe. A: Byli jste V sobotu na chatè?
A: A na co byste mèli chuf? B: Ne, mèli jsme doma pràci.
B: To nàm musis poradit ty.

A: Heleno, umèla bys na tuto otàzku uz odpovëdët nèmecky?

B: Ne, jestè bych to neumëla. Je to moc tëzké.

A: Dostala jsi od manzela rùze? A: Kde jsi byl ve stfedu?

B: Ano, jsou od nèho. B: Na sluzebni cestè.
 L7
„Ahoj! Proc jdes tak pozdë? Uz tady cekâm pùl hodiny,“ zlobi se trochu Petr, kdyz
jsem k nëmu prise!. Vcera jsme se telefonicl^ dohodli, ze se sejdeme v pët hodin
u orloje a stravime spolu celÿ vecer. Diouho jsme se nevidëli, protoze Petr mësic
nebyl V Praze. „Promin, Petrel Zdrzel jsem se v prâci. IVIël jsem dùlezité jednâni,
nemohi jsem skoncit driv. Uz jsem byl ale nervôzni, ze na më nepockâs.“
„HIavnë, ze jsi pî'isel. Kam pùjdeme? Naplânoval jsi nëco?“ zeptal se më Petr.
„Nenaplânoval jsem nie. Co bys chtël dëlat?“
„Je mi zima. Pûjdeme nejdriv na kafe a potom uvidime,“ odpovëdël mi Petr.

„Zatim dvakrât espreso s mlékem,“ objednal jsem v kavârnë. „Kde jsi byl celÿ ten
mësic?“ zeptal jsem se.
„Prvni dva tÿdny v prosinci jsem byl na sluzebni cestë v Berlinë. Potom jsem si
vzal dovolenou a odjel jsem na nasi chatu. PockaI jsem tam na manzelku a dëti, az
budou mit zimni prâzdniny. Vânoce a Silvestra jsme strâvili také tam. Bylo tam
krâsnë! A co ty? Kde jsi byl na Vânoce?“
,,Jâ jsem musel zûstat v Praze, protoze onemocnëla manzeika. Bylo mi to lito,
protoze jsem se tësi! na lyze.“
,,No vidis, jâ mohi Iyzovat celé dny, aie neumim to. Jen jsem ôeti, chodil na pro-
châzky a odpocival. Poti'eboval jsem to, cekâ më ted’ hodnë prâce.“
 CO JSEM DELAL VCERA?

Vcera byl diouhy den. Zacal râno v sedm,

protoze jsem_ V osm hodin uz musel bÿt
V kancelâri. Cekal jsem jednoho obchod-
m'ho partnera. Jednâni trvalo celé dopo-
ledne, az v jednu hodinu jsem se sei
naobëdvat.

Odpoledne jsem zateiefonoval domû

manzelce, protoze ji râno nebylo dobfe
a zûstala doma. Stâie ji bylo spatnë, takze
jsem musel ve tfi hodiny jit synovi naproti
a vzit ho autem domû. Potom jsem se
vrâtil znovu do kanceiâfe a nadiktoval
jsem sekretâfce jeden dopis.

Skonöili jsme v pët hodin a uz jsem byl na cestë domù, kdyz jsem si
vzpomnël, ze nemâm pro manzeiku dârek. Jak jsem mohi zapome-
nout! Vrâtil jsem se do centra a prohlizel si obchody. Nakonec jsem ji
koupil rûze a parfém a taky chlebicky a vino.
 L7
Domù jsem prijel pozdë. Dèti prâvè vecei'ely.
Manzeika se trochu zlobila, aie potom jsem ji
poblahoprâl k svâtku, dal kvètiny a dârek a celÿ
vecer jsme strâvili v prijemné atmosféi'e.

□ 13. Dokoncete vêtu (Закінчіть речення):

Petr se zlobil, p ro to ie .........
Pfisel jsem pozdë, protoze........
Sesii jsme s e .........
Diouho jsme se nevidëli, p ro to ie ........
Byl jsem nervôzni, z e .........
Zeptal jsem se: ........... ?“
Petr mi odpovëdël:........... “
Bylo mi zima, proto...........
V kavârnë jsem objednal........
V prosinci jsem b y l........
Na Vânoce jsem musel zûstat v Praze, protoze . . .
Tësil jsem s e .........
Na chatë jsem celé d n y .........

O 14. Reknète ve fu tu ru (Скажіть y майбутньому часі):

Pozor! pfeôist - pf........ pfectu
cist - impf...........budu cist
(sejit se): Tak fajn........... zitra v 5 hodin.
(strâvit): Zitra celÿ v e c e r......... spolu.
(bÿt): Z itra ......... v prâci............doma.
(zûstat): ..........tady v Praze diouho?
(moct): Nevim, jestli z itra ..........prijit.
(objednat si): „C o ......... ?“ ptâ se mé Petr.
(odpoci'vat, cist si, ciiodit); Na cha të........ (jen)..................... a ......... na prochâzky.
(vzit si): .........dovolenou v prosinci.
(lyzovat): Celé V ânoce...........umim to dobre.
(pockat): .........na manzeiku a na dëti na nâdrazi.
(potfebovat): Nevim, jestii jestè z itra .........ten slovnik.

□ 15.
Co byste réd(a) dëlal(a)? Râd(a) bych (cist si). = Râd bych si cetl.

Ràd(a) bych cist si a odpoéivat hodnë

koupit si песо
jit na prochâzku
jet na sluzebni cestu
vzit si dovolenou
odejft domû
odjet na chatu
lyzovat

□ 16. Vytvofte ze slov vëty (Складіть із поданих слів речення за зразком):

(Dopinte prepozice а reknëte v préteritu se subjektem ,,jâ“.)
Vzor: Bÿt - skola. = Byl jsem ve skole.
Syn - bÿt - skola. = Syn byl ve skole.
Râno - odejit - prâce - 7 hodin.
8 hodin - prijit - mûj obchodni partner.
Nase jednâni - trvat - 2 hodiny.
Naobèdvat se - sâm - restaurace.
Zatelefonovat - domù - manzelka.
Manzelka - bÿt - spatnë - proto - zùstat - doma.
Syn - skoncit - skola - 3 hodiny.
Muset jit - on - naproti.
Zapomenout - ze - manzelka - mit - svâtek.
Koupit - ona - kvëtiny.
Mit - chuf - vino a chlebiôky.
Vecefet - spolu.
Doma - bÿt - krâsnë.

□ 17. Odpovidejte podle vzoru:

Vzor: Budes psât dopis? - Uz jsem ho napsal. (impf. pf.)
Budete cist tu knihu?
Budete si plânovat dovolenou?
 Budete blahoprât kamarâdovi?
Budete telefonovat Helenë?
Budete obëdvat?
Budes si brât jestë salât?
L7
Budete pj’estupovat?
Budete si kupovat nové râdio?
Pfijde k vâm zi'tra Tomâs?
Bude profesor vysvëtlovat Evë a Petrovl novou gramatiku?
Budete si prohiizet Prazskÿ hrad?
Budes to fikat kamarâdce?
Budete tomu pânovi nabizet tykâni?
Budete navstëvovat svëiio pfitele?
Budete si pripijet na zdravi?
Uz bude zvonit?
Budes otci dëkovat za dârek?
Budes pomâhat mamince?

MLUVNI CVICENI O
1. a) Poslouchejte: Uz prisly dëti domû? Ne, aie zatelefonuju tl, a i pfljdou.
b) Odpovîdejte:
Uz pfisly dëti domù? Ne, aie zatelefonuju ti, az pfljdou.
Uz jsi napsal ten dopis? Ne, aie zatelefonuju ti, az ho napisu.
Uz jsi koupil ty llstky? Ne, aie zatelefonuju ti, az je koupim.
Uz mâte cas? Ne, aie zatelefonuju vâm, az ho budu mit.
Uz vite, kdy se vrâtite? Ne, aie zatelefonuju vâm, az to budu vëdët.

2. a) Poslouchejte: Uz jsem vàm napsal, ze pojedu do Berima?

Ano, fekl jste ml to.
b) Odpovîdejte:
Uz jsem vâm napsal, ze pojedu do Berlina? Ano, fekl jste mi to.
Uz vâm Petr napsal, ze zitra bude v Praze? Ano, fekl mi to.
Uz jsem vâm napsal, ze màm pro vâs listky do divadia? Ano, fekl jste mi to.

3. a) Poslouchejte: Rîkà, ze se dneska zdrzi v précl.

To nâm pfece fekl vcera. (все-таки, все ж таки, все ж)
Ь) Reagujte:
Rikâ, ze se dneska zdrzi v prâci. To nâm uz pfece fekl vcera.
Rikâ, ze si vezme dovolenou. To nâm uz pfece fekl vcera.
Rikaji, ze na chatu pojedou uz dneska. To nâm uz pfece fekii vcera.
Rikaji, ze budou muset zùstat v Praze. To nâm uz pfece fekIi vcera.
4. а) Poslouchejte: Jak se jmenuje tenhie kostet?
Zapomnèl jsem, jak se jmenuje.
b) Odpovidejte:
Jak se jmenuje tenhie kostel? Zapomnèl jsem, jak se jmenuje.
Kdy prijde Petr? Zapomnël jsem, kdy pfijde.
Kolik mu je let? Zapomnël jsem, kolik mu je let.
Kdy mâ Jana svätek? Zapomnël jsem, kdy mâ svâtek.
Kolik ji je let? Zapomnël jsem, kolik ji je let.

5. a) Poslouchejte: Nové obchodni centrum je zajimavé, ze?

Uz jste tam byli? Ne, jestë jsme nemèli na to cas.
b) Odpovidejte:
Nové obchodni centrum je zajimavé, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.
Uz jste tam byli?
Novâ galerie je zajimavâ, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.
Uz jste si ji prohiédii?
Jeho novÿ byt je krésnÿ, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.
Uz jste ho navstivili?
To nové vino je velmi dobré, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.
Uz jste ho také vypili?
Ten dort je velmi dobrÿ, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.
Uz jste ho také snëdli?

6. a) Poslouchejte: Kolik bylo hodin, kdyz ses vràtil domù?

Kdyz jsem se vràtil domù, bylo uz pèt.
b) Odpovidejte:
Kolik bylo hodin, kdyz ses vràtil domû? Kdyz jsem se vrâti! domù,
bylo uz pët.
Kolik bylo hodin, kdyz jste v prâci skoncil? Kdyz jsem v prâci skoncil,
bylo uz pët.
Kolik bylo hodin, kdyz pfisel vâs obchodni partner? Kdyz pfisel, bylo uz pët.
Kolik bylo hodin, kdyz jste vecefel? Kdyz jsem vecefel,
bylo uz pët.
Kolik bylo hodin, kdyz jsi mi telefonoval? Kdyz jsem ti telefonoval,
bylo uz pët.

7. a) Poslouchejte: Ahoj! Co dëlâs? Obèdvàs? Prâvë jsem se naobëdval a ted’

pùjdu ven. (піти погуляти)
b) Odpovidejte:
Ahojl Co dëlâs? Obëdvâs? Prâvè jsem se naobëdval a ted’
pûjdu ven.
Ahoj! Co dëlâs? Snidâs? Prâvë jsem se nasnidal a ted’
pûjdu ven.
 Dobrÿ denl Co dëlâte? Vecente? Prâvë jsem se navecefel

Dobrÿ den! Co dëlâte? Uz konc/te?

a ted’ pùjdu ven.
Prâvë jsem skoncil a ted’
pùjdu ven.
L7
8. a) Poslouchejte: Je to daleko k nàdrazi? Ne, je to jen nèkolik metrù. Mùzete
jitp è sky.
b) Odpovidejte:
Je to daleko k nâdrazf? Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete
jft pësky.
Je to daleko k metru? Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete
jlt pësky.
Je to daleko k stanici tramvaje? Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete
jit pësky.

9. a) Poslouchejte: Kdy uz dàs Petrovi ten dàrek?

Dàm mu ho jestè dneska.
b) Odpovidejte:
Kdy uz dâs Petrovi ten dârek? Dâm mu ho jestë dneska.
Kdy uz dâs manzelovi to vfno? Dâm mu ho jestë dneska.
Kdy uz dâs sëfovi ten dopis? Dâm mu ho jestë dneska.
Kdy uz dâs otcl to kafe? Dâm mu ho jestë dneska.

10. a) Poslouchejte: Reknes Janë, ze prijdu? Ano, feknu ji to.

b) Odpovidejte:
Reknes Janë, ze prijdu? Ano, feknu jf to.
Dâs manzeice tuhIe knihu? Ano, dâm ji to.
Vrâtis profesorce slovnik? Ano, vrâtim jf to.
Napisete pani Alenë, ze mùze prijet za tÿden? Ano, napfsu jf to.
balicek M пакунок, пакет ч., пачка ж.
banka F
barva F
cena F
банк ч,
колір ч„ барва ж.
ціна ж.; цінність ж.
pùl(ka) пів невід., половина ж.
L8
citron M лимон ч., цитрина ж.
rohiik M рогалик, рогаль ч.
cukrM цукор ч.
rozménit, -im pf. розміняти, -яю, поміняти, -яю
docela (hezkÿ) цілком, повністю, зовсім
+Ak na ■^Ak що на що
drahÿ, -à, -é дорогий, -а, -е
sako N піджак ч.
drobné pl. дрібні гроші рі. tant,
salàm M ковбаса ж.
dzem M джемч.
samoobsluha F самообслуговування с.
halér M гелер ч.
siuset +D impf. бути до лиця, пасувати
houska F булка ж.
siusi mi мені до лиця/мені пасує
hruska F груша ж.
smènàrna F обмінний пункт/пункт
chléb, chleba M хлібч.
обміну валюти
jabiko N яблуко с.
snidanè F сніданок ч.
kablna F кабіна, кабінка ж.
spocitat, -àm pf. підрахувати, -ую,
koruna F крона ж.
порахувати, -ую
lacinÿ, -é, -é дешевий, -а, -е
pocitat impf. рахувати, -ую,
letni літній, -я,-є
підраховувати, -ую
levnÿ, -é, -é дешевий, -а, -е,
stacit impf., to staci досить, достатньо
недорогий, -а, -е
stât impf., stoji to коштувати, коштує
màlo мало, небагато
sûl F (G soli) сіль ж.
màslo N масло с.
svëtlÿ, -à, -é світлий, -а, -е, ясний, -а, -е
mêkkÿ, -é, -é м’який, -а, -е
sÿr M сир ч.
mensI менший, -а, -е
sedivÿ, -à, -é сірий, -а, -е, сивий, -а, -е
mineràlka F мінеральна вода ж.
tmavÿ, -â, -é темний, -а, -е
mockrât багато раз (-із)
tvrdÿ, -à, -é твердий, -а, -е
moment M момент ч„ мить
vëc F (G vëci) річ ж.; справа ж.
хвилька, хвилинка ж.
vejce = vajicko N яйце с.
obchodni dûm M універмаг ч.
velikost F розмір, номер ч.
odévy M pl. одяг sing, tant,
vëtsi більший, -а, -е; більше
ovoce N фрукти множ,
voda F вода ж.
ovsem звичайно, певна річ
vymënit, -im pf. поміняти, -яю
penize M pl. гроші рі. tant,
+Ak za ■^Ak що на що
penêzenka F гаманець ч.,
mënit, -im impf. міняти, -яю
портмоне невід, с.
zàkaznik M покупець, клієнт ч.
pivo N пиво с.
zàkaznice F покупниця, клієнтка ж.
pomeranc M апельсин, помаранч ч.
zkusit, -im pf. примірити, -рю; спробувати, -ую,
potraviny F pl. продукти харчування
попробувати, -ую
prézdnÿ, -â, -é порожній, -я, -є,
zkouset, -im impf. приміряти, -яю, випробувати, -ую,
пустий, -а, -е
випробовувати, -вую
pi^ét +D (si) Impf. бажати, -аю, зичити,
zpàtky назад;туди й назад
pfeju (si), pfàl jsem зичу кому що, я бажав
zrcadio N дзеркало с.
pfijd{te)! зайди/зайдіть!
privézt pf. привезти,-везу
pfivezu, -vez! jsem я привіз
Gr L8
PENIZE (ГРОШІ):

KO LIK ТО STOJI? (СКІЛЬКИ КОШ ТУЄ...?)

0,10 Kc deset iiaiéi'ù (jako 10 metrù)
0,20 Kc dvacet iiaiéî'ù
0,50 Kc padesât Inaiéfû
1 K6 jedna koruna: Ak - stojf to jednu korunu
(jako jedna hodina
2Kc dvë koruny dvë iiodiny
3Kc tri koruny
4Kc ctyi=i koruny
5 Kc pët korun pët iiodin)
10 Kc deset korun
lOOKc sto korun
101 Kc sto jedna korun
206 Kc dvë stë sest korun
1550 Kc tisfc pët set padesât korun
325,60 Kc tPi sta dvacet pët korun sedesât liaiéfù
Pnklady:
КоІік (Со) to stojf? Скільки це коштує?
Stoji to 67,50 Kc. Це коштує 67 крон 50 гелерів.
(sedesât sedm korun padesât iialéfû)
PENIZE (mince, bankovky): ГРОШІ (монети, купюри, банкноти/паперові гроші):
desetnik (0,10) drobné - rozm énit pëtikorunu па koruny
dvacetnfk (0,20) rozmënit na drobné (дрібні гроші)
padesâtnik (0,50)
koruna (1)
dvoukoruna (2)
pétikoruna (5)
desetikoruna (10)
dvacetikoruna (20)
padesâtikoruna (50)
stokoruna, stovka (100)
dvousetkoruna, dvoustovka (200)
pétisetkoruna, pétistovka (500)
tisfcikoruna, tisicovka (1 ООО)
dvoutisicikoruna (2 ООО)
pëtitisicikoruna (5 ООО)
BANKA (банк ч.р.), SMENARNA (пункт обміну валюти/обмінниі^ пункт)
- vym enit doiary za koruny v bance, ve smenarne
(поміняти долари на крони в банці, в обмінному пункті)

Cv
□ 1.
Kolik to stoji? 11.50 Kc - 146,30 Kc - 98,70 Kc - 44,20 Kc
1 410 K c - 567 K c - 1 3 9 000 Kc
Kolik stoji kava? 29.50 Kc
cigarety 38,40 Kc
pomerance 23.00 Kc
pivo 9,60 K6
zâkusek 5,20 Kc
dzus 15.00 Kc
skienicky 230,00 Kc
svetr 1 540,00 Kc

V BUFETU

A: Dobrÿ den! B; Dobrÿ deni Co si pi'ejete?

A: Jeden dzus a dva chlebicky. B: Tady jsou. Prejete si jestë nëco?
A: Jestë cigarety Sparta. В: Je to vsechno?
A: Ano, vseclino. Kolik platim? В: 34 korun.
A; Tadyje padesatikoruna. В; Tady mâte 16 korun zpätky.
A; Dëkuju, na shiedanou. В: Na shiedanou.

А: Dobrÿ den! B: Dobrÿ den! Co si pi'ejete?

1 dzus a 2 chlebicky Tady jsou. Pî'ejete si jestë nëco?

1 pivo a 1 chlebicek
1 coca-colu a tenhie zâkusek
2 kâvy s mlékem
Jestë cigarety. Je to vsechno?
Dël<uju, uz nie.
Jestë 1 cernou kâvu.
Jestë 2 housky.
L8
Ano, vsechno. Kolik platim? 34KC-13KC -2 1 KC-17K6

Tadyje padesâtikoruna. Tady mâte 16 - 37 - 29 - 33 Kc zpâtky.

Dëkuju, na shiedanou. Na shiedanou.

Z: Kolik platim?
K O LIK PLATI'M? (prodavacka, zâkaznik)
«
P: 356 korun. Nemâte, prosim, drobnë?
Z: Bohuzel ne, mâm jen pëtistovku.
P: Nevadi, nëjak to udëlâm. Tady mâte 144 korun zpâtky.
Z: A prosim vâs, nemùzete mi rozmënit pëtikorunu? Potrebuju dvoukorunu
na telefon.
P: Aie ano, tady mâte dvë dvoukoruny.
Z: Mockrât dëkuju. Na shiedanou.
P: Na shiedanou.

Gr
Р О Д О В И И В ІД М ІН О К о д н и н и
(GENITIV SINGULÀRU SUBSTANTIV)
(do) KOHO? СЕНО? Pr.: Jdu do obchodu. (M) do pokoje
Jdu do skoly. (1^ do prâce
Jdu do kina. (N) do more
 M - тверді приголос., F -a, N -o M + F - м’які приголос., F + N -e
Mz studenta, pana muze, pfftele (-tel)
N mësta h - moi^e, vejce
stolu, cukru -u pokoje, caje -e
Mn I sÿra, chleba, vecera ! -a

zidle, ski'i'né!
F zeny, kâvy -y soi! (sùl), vëci (vëc) 1-і

! Mn (G -a): svëta (світу), nâroda (народу), jazyka (мови), lésa (лісу),

kostela (костьолу), skiepa (підвалу), obëda (обіду), ctvrtka (четверга)
také: do Berlina, do Londÿna, do Kyjeva, do Lvova, do Tâbora

ВІДМІНЮ ВАННЯ П РИ КМ ЕТН И КІВ І ЗАЙ М ЕН Н И КІВ:

(GENITIV ADJEKTIV А ZÄJMEN)

Mz + Mn + N
ten, to toho
-oho
jeden, jedno jednoho " >
nâs, nase naseho pana stolu muze
-eho rnësta vecera pokoje, more
vâs, vase vaseho
novÿ, nové nového \ -a -u (-8) -e
mûj, moje (mé) mého ■— -ého Mz + N Mn Mz + Mn + N
tvûj, tvoje (tvë) tvého
svûj, svoje (své) svého
modernf modernfho-^ -l'ho тверді м’які
jeji jejfho ^ приголос. приголос.

F
ta té
jedna jedné
novâ nové
mâ, moje mé
tvâ, tvoje tvé zeny zidle
své -y -e (é), -I (= Nom + Ak pl.)
nase nasf
твердни мякии
vase vasf
jeji jeji
modernf modernf
KOLIK + G (СЕНО?) Kolik mléka?
1 kilo (jeden kllogram) - 2 kila (N)
(один кілограм/одне(-о) кіло)
L8
1 deko (jeden dekagram) - 10 deka (N) ! = 100 грамів
1 Mtr - 2 litry - 5 litrù (M) +G 1 litr mléka
1 metr - 2 metry - 10 metrû (M)
mnoho, hodnè, moc (багато), dost (досить) +G mâlo mléka
mâlo (мало, небагато), trochu (трошки)
kousek, kus (кусок, шматок, скиба...)
pùl, pùlka (пів, половина)
ctvrt, ctvrtka (чверть, четверть, четвертина)
c â s t (частина) +G 1 krabice mléka
balicek (пакет, пачка...) літр молока
sàcek (пакет, пакетик,...)
кгаЬІсе, кгаЬіска (коробка, коробочка)

Priklady:
kilo cukru кіло/кілограм цукру dost бази часу досить
10 deka kâvy сто грамів кави kousek sÿra кусок сиру
metr papfru метр паперу pùlka chleba пів буханки хліба
litr mléka літр молока ctvrtka mâsla двісті п’ятдесят
mnoho vody багато води грамів масла
trochu caje мало, небагато, câst housky кусок булки/булочки
трошки чаю ctvrt kila salâmu двісті п'ятдесят грамів
ковбаси

Cv
□ 2.
Dejte mi, prosim ...... 10 deka — kâva
(Дайте мені, будь даска,...) 1 kilo — cukr
1 balicek — caj
pùlku - chleba a n
trochu - sÿr
mâlo - voda
dost — vino
2 litry - mléko
20 deka - saiâm
pùl litru - pivo
ctvrt litru — minerâlka
pùl kila — kâva
2 kila — sùl
 Kolik chces salamu? Chci ho 20 deka.
syra pùl kila
cukru dvë kila
mléka pûl iitru

Kolik chces kâvy? Chci ji 10 deka.

vody dvë skienicky
minerâlky jednu lâhev
jen trochu

0 4.
Chtël (a) bych 1 balicek - cinskÿ caj
2 lâhve - bi'lé vino
1 lâhev - svëtlé pivo
pûlku - cernÿ chléb
10 dkg - ementâlskÿ sÿr
skienici - studenâ voda
2 skienice - vinnÿ stfik (вино з мінеральною водою)
skienicku - studenÿ dzus
sâlek - videnskâ kâva (чашка ж., віденська кава)
pûl kila - sunkovÿ salâm (sunka F - шинка)
lâhev - francouzskÿ sekt

Gr
ПРИЙМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З РОДОВИМ ВІДМІНКОМ

(PREPOZICE S GENITIVEM)

kde? U- vedIe - bli'zko u (vedle, blizko) divadia (ct. 89)

ка т? do do obchodu (CT. 72)
z obchodu, od kamarâda (від друга)
kolem divadia, okolo domu (навколо
будинку)
без
Jdou bez Tomâse a Heleny. Вони йдуть без Томаша й Гелени.

kromë + G крім, окрім, помимо

Jdou vsichni kromë Tomâse. Ідуть усі, крім Томаша.
Kromë Heleny jde jestë Tomâs. Окрім Гелени йде ще й Томаш.
 podle + G залежно ВІД чого, згідно з чим,

Oblékéme se podle pocasi.

Udëlâm to podle jeho pféni.
pomoci + G
To cvlcenf napsal s pomocf
profesora.
у згоді з ким, чим...
Ми одягаємося залежно від погоди.
Я зроблю це за його бажанням.
L8
за допомогою/з допомогою
Цю вправу він зробив за допомогою
професора.

ДІЄСЛОВА, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З РОДОВИМ ВІДМІНКОМ

(SLOVESA S G EN ITIVEM)
impf. pf-
bât se ------ боятися,-----
dosahovat dosàhnout діставати до чого, досягати (до) чого -
(dosâhnu, dosâhl) дістати, досягти/досягнути
ptàt se zeptat se питати - запитати
vsi'mat si vsimnout si помічати, замічати, звертати увагу на кого, що -
(vsimnu si, vsiml si) помітити, замітити, звернути увагу
ûcastnit se zûcastnit se брати участь у чому, бути присутнім на чому
- взяти участь у чому

Bojim se toho clovèka. Я боюся цієї людини.

Dosahuje dobrého vÿsledku ve sportu.
Zeptâm se nasi profesorky.
Zùcastnis se té konference?
Vsimâm si té pamâtky.
I pokoj mého kamaràda (G)
sesit nasi priteikyné (G)
fotografie velkého mèsta (G)
Він досягає добрих результатів у спорті.
Я запитаю у нашої викладачки/вчительки,
(нашу викладачку/вчительку)
Ти братимеш участь у тій конференції?
Я звертаю увагу на цю пам’ятку.
(Я оглядаю цю пам’ятку),
кімната мого друга/приятеля
^ зошит нашої подруги/приятельки
-► фотографія великого міста

Cv
П 5.
СІ je to kniha? Ci to je slovnfk?
taska? svetr?
To je kniha mého kamaràda. To je slovnfk mé kamarâdky.
taska tvého bratra svetr tvé sestry
naseho profesora nasf profesorky
toho starého pâna té staré zeny
tamtoho cizince tamté cizinky
vaseho pfftele nasf doktorky
 Od koho mâs ten obrâzek? Mâm ho od manzel.
mâte tu knihu? manzeika
syn
dcera
miadsf sestra
starsi bratr
mûj pfi'tel
moje kamarâdka

□ 7.
Kde je posta? Je vedle ten veikÿ dûm.
ten moderni obchod
hiavni nâdrazi
ta restaurace
Kam jdes? Jdu do Nârodni divadio.
nové kino
obchodni dùm
tvûj pokoj

□ 8. Doplnte prepozice: do, z, od, bez, vedle, koiem

1. Mâm tu fotografii.......... Heleny. 2. Ted’ jd u ............ banky, za chvili jsem
zpâtky. 3. Pavel sedf v z a d u .........té miadé zeny. 4. Zitra pojedeme na vÿlet
........Petra, protoze je nemocnÿ. 5. Tramvaj je d e ......... naseho domu. 6. V kolik
hodin ses vrâ til........kina? 7...........koho jsi dostala ty kvëtiny?......... manzela?
8. Pijes k a fe .........cukru? 9. Ty nepijes kâvu s mlékem? Так ti ji d â m ...........
mléka. 10. Kam mâm dât tu ta s k u ? ..........skh'në? 11. Nemûzes najit lâhev
vina? Stoji tam hie........ lampy.

O V OBCHODÈ POTRAVINY (prodavacka, zàkaznice)

Z: Dobrÿ den!
P: Dobrÿ den! Co si pi^ejete?
Z: Moment, napsala jsem si to na listek. Tady ho mâm. Так tedy: dva balicky
kâvy, 10 deka tohoto salâmu, 20 deka tvrdého sÿra a ctyri housky.
P: Chleba nechcete? Je mëkkÿ, prâvë ho privezii.
Z:
P:
Z;
Mùzete mi ho dât pùlku. Berete prâzdné lâhve?
Ano, mûzete mi je dât sem. To je vsechno?
Jestë bych chtëla nëjaké ovoce.
L8
P; Mâme jablka, hrusky, pomerance, citrony. Co si vyberete?
Z: Jablka.
P: Stacf kilo?
Z: Ano. To je vsechno. Koiik platim?
P: Moment, hned to spocftâm. Je to 94 korun 50 halérù.
Z: Nemùzu naji't penëzenku. Kam jsem si ji mohia dât? Aha, je tady v tasce. Tady
je stovka.
P: A tady mâte 5,50 zpâtky. Na shiedanou. Prijdte zase.
Z: Na shiedanou.

Cv
n 9.

pomeranc (M) jablko (N) hruska (F)

Mâm râ d ...................
Nechtël b y s ................... ? Jdu koupit nëjaké ovoce.
C hces................... ? Dâm ti 1 (jedno, jednu, jeden).

rohh'k (M) houska (F)

Râno snidâm................... s mâslem a sÿrem.

Jdes do mësta? Koupis mi 2 (dva, d v ë )................... ?
Chtël bych 10 deka salâmu a 1 (jeden, je d n u ).............
Mâs radëji.................... n e b o .................... ?
chléb sÿr (M)

mâslo (N)

dzem (M), marmelâda (F)

K snidani mâm râ d a ................... a ....................
Pojd’ si vybrat snidani! Je ta d y ................... a .................... a housky.
Chces na ch le ba..................... n e b o .................... ?
Mâme jestë d o m a ...................? Ne? Так ho koupim.

vejce jitrnice (F) домашня ковбаса з січеної

vajicko (N) свинини та печінки

salâm (М)

Zelenina а lustënlny - Овочі й плоди стручкових рослин

brambory F pl. картопля kvètàk M цвітна капуста зрепаї М шпинат

celer M селера mrkev F морква іе іі N капуста
cibule F цибуля okurka F огірок
cesnek M часник paprika F паприка, перець
соска F сочевиця pazitka F цибуля-шніт, зелена цибуля
fazole F квасоля petrzel F петрушка
hràsek M горошок pôrek M цибупя-порей
kapusta F савойська капуста rajcata N pl. (sg. rajce) помідори, томати
kedluben M кольрабі i’edkvicka F редька, редиска
kfenM хрін salât M салат, салата, качанний/
качановий салат, салат-латук
Ovoce - фрукти

angrest М агрус ofech M горіх

borûvka F чорниця ostruzina F ожина
broskev F персик lybiz M смородина
hroznové vino N виноград svestka F слива
jahoda F суниця, полуниця tresnë F pl. (sg. tfesen) черешня
malina F малина visnë F pl. (sg. vlsen) вишня
meninka F абрикос
Mlécné vÿrobky - Молочні продукти
smetana F
siehacka F
tvaroh M
сметана
вершки
сир
jogurt М
màslo N
sÿr tavenÿ M
йогурт
масло
сир (плавлений)
L8
tvrdÿ сир (твердий)
mouka F мука
strouhanka F терті (товчені), потовчені hoi^cice F гірчиця
сухарі, сухарна мука pepf M (чорний) перець
téstoviny F pl. макарони, макаронні вироби kmin M кмин, тмин
ovesné viocky F pl, вівсяні пластівці, геркулес kari N карі
rÿzeF рис

о
V OBCHODË ODEVY (prodavacka, zâkaznik)
Z: Dobrÿ den!
P: Dobrÿ den! Co si prosim pfejete?
Z: Ctitèl bycli letni sako, cislo 50. Mùzete mi nëjaké ukâzat?
P: Prosim, tady si mùzete vybrat. Které se vâm libi?
Z: Docela se mi libi tohIe sedivé sako. Je to moje velikost?
P; Moment, podivâm se. Ano, je to cislo 50.
Z; Mûzu si ho zkusit?
P: Ovsem. Tam vzadu je kabina a tady velké zrcadio.
Z: Zkusim si ho tady. Slusi mi?
P: Myslim, ze poti'ebujete vëtsi.
Z: Ano, tohie vëtsi je mi dobi“e. Koük stoji?
P: 1 540 korun.
Z: Vezmu si ho.
P: Platit budete tamhle u pokladny. Na shiedanou a pi'ijd’te zase.
Z: Na shiedanou.

Jak se ptàme na cenu? Kolik (Co) to stoji? С кільки коштує...?

Kolik (Co) stoji metr? Скільки коштує метр?
kilo? кіло/кілограм?

Co rekne prodavacka? Co si pi'ejete? Ви щось хотіли? Що ви бажаєте?

Co vâm mûzu nabidnout? Чим можу бути корисною/-им?

Со гекпеше prodavacce?
Mùzete mi ukâzat ten hnëdÿ svetr? Покажіть мені, будь ласка, той коричневий светр.
Mûzu se podivat na ten svetr? Можна подивитися той светр?
Chtël bych si prohiédnout tamten svetr. Я хотіла 6 подивитися отоіл светр.
Mûzu si ten svetr zkusit? Можна поміряти цей светр?
Kde si ho mûzu zkusit? Де можна його поміряти?
Tady u puitu, nebo v kabinë? Тут коло/біля прилавка або в кабінці?

Vybereme si? Виберемо що-не6удь?/щось?

Je mi to veiké. Nemâte mensi cislo?
Je mi to malé. Nemâte vëtsi velikost?
Ta barva se mi nehodi. Neni moderni.
Nemâte jinou barvu?
Nemâte ten svetr v jiné barvë?
SIusi' mi to?
Ta barva mi neslusi.
Je mi dobre. Vezmu si ho.
Padne mi dobi'e, aie je moc drahâ.
Це мені велике. У вас нема меншого
розміру?
Це мені мале. У вас нема більшого
розміру?
Колір мені не підходить. Він уже
не модний.
у вас є...іншого кольору?/У вас немає
іншого кольору?
У вас є такий светр іншого кольору?
Він, вона... мені підходить?
Цей колір мені не підходить.
Він (светр), вона (спідниця)... мені
пасує. Я візьму...
(Светр, спідниця...) на мене шитий/
шита, але дорогий/-а.

Cv
□ 10. Vyberte si (Вибирайте):
kalhoty (F pi.)

Jsou mi malé.
Jsou mi dobi'e.
Jejich barva se mi nelfbi.

Je mi moc veikâ. Mensi' nemâte?

Chtëla bych jinou barvu.
Neslusi mi, nevezmu si ji.

suknë (F)

boty (F pl.)
kosile (F)
Neni moderni', dëkuju, nevezmu si ji.
Vezmu si ji, hodi se mi k obleku.
L8
Je mi dobfe, aie je moc drahâ.

(M) oblek: sako (N)

kalhoty (F pl.)

Je moc drahÿ. Nemâte lacinëjsi?

Neni mi dobre. Mûzu si zkusit ten modrÿ?
Sako mi je doWe, aie kalhoty mi jsou veiké.

Reknète prodavacce: - chcete ten modrÿ svetr

- chcete si ten svetr zkusit v kabinë
- to neni vase velikost
- nic se vâm nelibi
- nevite, jestli si vezmete ten modrÿ, nebo hnëdÿ svetr
- ten svetr vâm nesluêi, chcete jinou barvu
- to tricko je vâm malé, chcete vëtsi

tricko (N)

OBCHODNI DÙM УНІВЕРМАГ

suterén: potraviny підвальний поверх/ продукти (харчування)

-sam oobsiuha підвальне приміщення; самообслуговування

pi’izemi: drogerie перший поверх: хімічні, косметичні

та інші дрібні товари
papi'rnlctvi канцелярські товари/
канцтовари
hracky іграшки
galanterie галантерея
bizuterie біжутерія (ювелірні товари)
 1.patro: dâmské prédio другий жіноча білизна
(prvnQ dâmské konfekce поверх: (готовий) одяг для ж інок/жіночий одяг
démskâ obuv взуття (для ж ін о к )
lâtky тканини
pletené zbozi трикотаж /трикотаж ні в и р о б и

2. patro: pénské a dètské pràdio третій чоловіча й дитяча білизна

(druhé) pénské a dëtské odèvy поверх: чоловічий і дитячий одяг
pénskà a dètské obuv взуття (для чоловіків і дітей)
kozené zbozi шкіряні вироби

3. patro: elektrické spotrebice четвертий електричні прилади/електроприлади

(tretO sklo (kfisfâl), porcelén поверх; скло-кришталь, фарфор
sportovni potreby спортивні потреби

4. patro: lozni prédio п’ятий білизна

(ctvrté) koberce поверх: килими
nébytek меблі

5. patro: restaurace шостий ресторан

(pâté) kavârna поверх: кафе

ІЗверніть увагу на вживання слів „числівник + поверх!“ в чеській та україн­

ській мовах:
рп'геті = перший поверх
1. ра!ґо = другий поверх
□ 11.
NECO nèco hezkého чогось гарного/нічого
NIC HEZKEHO (G) гарного
nèco laclného чогось дешевшого/нічого
дешевшого
nie drahého чогось дорожчого/нічого
дорожчого
nie zdravého чогось здоровішого/
нічого здоровішого
(здоровшого)

Ve mëstè si chceme prohiédnout nëco zajimavÿ

Tady neni nie novÿ
Mâm chuf na nëco hezkÿ
dobrÿ
Gr L8
СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ (KOMPARACE, STUPNOVANI)

Adjektiva: Adverbia:
malÿ - mensi - nejmensi mélo ménë - nejménë
veikÿ - vëtsi - nejvëtsi hodnè - vice nejvice

nez kdo, co z(e) + G nez kdo, CO z(e) + G

малии - меншин - наименшии
великий - більший - найбільший
Pfiklady:
Petr je vetsi nez ia.
Petr je nejvetsi 2 rodiny.
Петро вищий від мене.
Петро найвищий у нашій сім’ї.
мало - менше - найменше
менш найменш
багато - більше, більш - найбільше
найбільш
Petr ji vice nez ia.
Petr ji neivice z rodinv.
Петро їсть більше, ніж я.
Петро їсть найбільше в нашій сім’ї.

т о і \лА8

Tomâs je vëtsi nez Petr.

Petr je mensi nez Tomâs.
 dobrÿ lepsi - nejlepsi dobi^e lépe nejlépe
spatnÿ - horsr - nejhorsi' spatnë - hùf(e) - nejhùf(e)

добрий - кращий/ліпший - найкращий добре - краще/ліпше - найкраще/

найліпший найліпше
поганий - гірший - найгірший погано - гірше - найгірше

ПРИЧЕТНИК ПРИСЛІВНИК
+ +
ІМЕННИК ДІЄСЛОВО

Tomâs je lepsi student nez jâ.

і
Ucf se lépe nez jâ.
Томаш кращий студент від мене. Томаш учиться краще, ніж я.

Jakÿ student? Jak se uci?

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМ ЕТНИКІВ/СТУПЕНЮ ВАННЯ

(KOMPARACE ADJEKTIV)

-ejsi levnÿ - levnëjsi - nejlevnëjsi' дешевий - дешевший -

-ëjsi lacinÿ - lacinëjsi - nejlacinëjsi'
novÿ - novèjsi - nejnovëjsi
krâsnÿ - krâsnëjsf - nejkrâsnëjsi
zdravÿ - zdravëjsi - nejzdravëjèi
zajimavÿ - zajimavëjsi - nejzajimavëjsi
moderni - modernëjsi - nejmodernëjsi
найдешевший
новий - новіший - найновіший
гарний - гарніший - найгарніший
здоровий - здоровіший - найзд.
цікавий - цікавіший - найцікавіший
сучасний, модний, новий...

-si miadÿ - miadsi - nejmiadsi молодии...

starÿ - starsi - nejstarèf старий...
drahÿ - drazsi - nejdrazsi (h > z) дорогий...
hezkÿ - hezci - nejhezci (k > c) гарний, красивий..
kÿ > ci mèkkÿ - mékci - nejmëkci м’який...

Pnklady:
Tenhie modrÿ svetr je hezci nez
ten hnèdÿ, aie také drazsi.
To je moc drahé. Nemâte nèoo
lacinëjsiho?
Mâm starsiho bratra a m iadsi sestru.
Цей синій светр гарніший від (того)
коричневого, але він і дорожчий.
Це дуже дороге. Чогось дешевшого
у вас нема?
У мене є старший брат і молодша сестра.
(Я маю старшого брата й молодшу
сестру).
 L8
(KOMPARACE ADVERBII)

-eji rychie - rychleji - nejrychieji швидко - швидше - наиш.

pomalu - pomaleji - nejpomalejl повільно - повільніше - наі^пов.
teplo - tepleji - nejtepleji тепло - тепліше - найт.
zima - chladnèji - nejchladnèji холодно - холодніше - найх.

Pfiklady:
Rozumi cesky vice nez jâ.
Nejménë rozumim jâ.
Umi to udëlat lépe nez Petr.
Mâte tady tepleji nez u nâs doma.
Zûstanu radëji doma, neni mi dobfe.
Він розуміє по-чеськи більше/краще, ніж я.
Найменше від усіх розумію я.
Він може це зробити ліпше/краще, ніж я.
Тут у вас тепліше, ніж у нас.
Я краще буду (залишуся) дома, мені погано.

Velké auto jede rychleji nez malé auto.

Malë auto jede pomaleji nez velké auto.

Вищий (компаратив) та найвищий (суперлатив) ступені порівняння прикметників

sladkÿ sladsi nejsladsi солодкий - солодший - найсолодший
prudl^ prudsi nejprudsi стрімкий, стрімливий, швидкий, бистрий
üzkÿ UZSI nejuzsi вузький
blizky blizsi nejblizsi близький
kràtl^ kratsi nejkratsi короткий,куций
m'zky nizsi nejnizsi низький
tèzkÿ tëzsi nejtëzsi тяжкий, важкий
hlubokÿ hlubsi nejhlubsi глибокий
sirokÿ sirsi nejsirsi широкий
vysokÿ vyssi nejvyssi високий, великий, значний
hiadkÿ hiadsi nejhladsi гладкий, рівний
hezkÿ hezci nejhezcf гарний, красивий, приєм ний...
lehkÿ lehci nejlehci легкий, слабий, с л а б ки й ...
vlhkÿ vlhci nejvlhci мокрий, вогкий, вологий, сирий ...
suchÿ sussi nejsussi сухий, засуш ливий...
tichÿ tissi nejtissi тихий, неголосний, спо кійн и й ...
jednoduchÿ jednodussi nejjednodussi одинарний, простий, нескладний
diouhÿ deisi nejdelsi довгий
tuhÿ tuzsi nejtuzsi твердий, цупкий, жорсткий
cistÿ cistsi nejcistsi чистий
hustÿ - hustsi nejhustsi густий, рясний
- hustèjsi nejhustëjsi
tlustÿ tlustsi nejtlustsi товстий, грубий
slozitÿ slozitëjsi nejslozitéjsl складний
jisty jistèjsi nejjlstèjsi безсумнівний, безперечний, надійний
bilÿ bëlejsi nejbëlejsi білий
snadnÿ - snazsi nejsnazsi легкий, неважкий, нетрудний
snadnèjsi nejsnadnëjsi
tmavÿ tmavsi nejtmavsl те м ни й
svëtlÿ svëtlejsi nejsvètlejsi світлий, ясний
moudrÿ moudfejsi nejmoudrejsi мудрий, розумний
chytrÿ chytfejsf nejchytfejsf розумний, км ітл и ви й ...

В и щ и й та н а й в и щ и й с т у п е н і п р и к м е т н и к ів :
krâtce kratcejl nejkratceji коротко, більш коротко/коротше,
найбільш коротко/найкоротше
mëkce mëkceji nejmëkceji м’яко, м’я к ш е ...
prudce prudcejl nejprudceji швидко, різко, швидше, різкіше ...
draho, draze drâze nejdréze дорого, д о р о ж ч е ...
diouho, diouze déle nejdéle довго, д о в ш е ...
ticho, tise tiseji nejtlseji тихо, ти хш е ...
jednoduse jednoduseji nejjednoduseji просто, простіш е...
siroko, siroce sirejl, sife nejsifejl широко, ш ирш е...
vysoko, vysoce vyse nejvÿse високо, в ищ е...
snadno, snaze snadnëjl nejsnadnëji легко, л е гш е ...
blîzko blize nejblize близько, б л и ж ч е ...
üzko, üzce üzeji nejüzeji вузько, в у ж ч е ...
zridka, ridce fidcejl nejfldceji зрідка, рідко, р ід ш е ...
hluboko, hluboce hloubèji nejhloubëji глибоко, гл иб ш е...
nfzko, nfzce nfze nejnize низько, н и ж ч е ...
brzo, brzy drive nejdrive скоро, ско р іш е ...
teplo, teple tepleji nejtepleji тепло, тепл іш е...
chladno, chladné chladnëjl nejchladnëji холодно, холодніш е...
clsto, cistë cistèji nejcistëji чисто, більш ч и с т о ...
veselo, vesele veselejl nejveselejl весело, веселіш е...
daleko, dalece dale nejdâle далеко, далі, трохи дальше, подальше
râd radëji nejradëji краще, найкраще

Je mu veselo. Він (собі) весело співає.

Zpivé si vesele. Йому весело.
Je mu teplo. Йому тепло.
Oblékà se teple. Він одягається тепло.
Je jasno. Стоїть ясна погода.
Je to jasnë cervenà barva. Це яскравочервоний колір.
Je tu chladno. Тут холодно.
Dfvâ se chladnè. Він дивиться непривітно.
Mluvf diouho. Він довго говорить.
Mluvi diouze. Він говорить довго (протяжливо).
Cv L8
□ 12.
a) HIedâm nëjakÿ lacinëjsi kabât.
-ou restauraci
-é kalhoty
boty

Tohle je aie drahÿ kabât.

jsou -â restaurace
-e kalhoty
boty

b) Vio se mi libi' tyhie cerné kalhoty nez tamty modré.

tyhIe hnëdé boty tamty bilé
tohle sedivé sako tamto zelené
tahie zlutâ kosile tamta cervenâ

Vezmu si je.
ho
ji

c)Tahie zena je krâsnâ nez tamta.

hezkâ
miadâ
moderni
starâ
zajimavâ

Pr.i kràsnëjsi

□ 13.
Reknëte opak (Скажіть, використовуючи антонім):
Nejlépe mi jsou tyhie kalhoty.
Nejvîc mi siusi tohle sako.
Skoncilo to, jak mohIo nejhûr.
Nejménë se mi libi tenhie obraz.
Nejvic cesky umf mûj kolega Michal.
Kolik mâs sÿra? Mâm ho nejménë pùl kila.
□ 14. Dopinte spràvnë adjektiva a adverbia:
dobrÿ - dobre; Karel j e ........ student ve tfidè. Studuje......... ze vsech.
pomalÿ - pomalu; Moje auto j e ........ nez tvoje. Jezdi..........nez tvoje.
spatnÿ - spatnè: Zdenëk pise . . . . diktâty ze tndy. Vzdycky pise........
ze vsech.
zajimavÿ - zajimavé: Nevis nëco........ ? To Tomâs vypravuje..........nez ty.
krésnÿ - krésnë: Jitka si koupila........ saty, které mëli v obchodë.
Obiékâ se vzdycky........ ze vsech.
zdravÿ - zdravè: Cernÿ chléb j e ........ nez bi'lÿ. Vsichni bychom mëli
z it ........
lacinÿ - lacinè; Prosim vâs, nemâte nëco........ ? Vsude je ted’ moc
draho, musfme nakupovat........

□ 15. Ri'kejte podle vzoru;

Vzor: Pises moc pomalu. Musis psât rychleji.
Studujes spatnè. Musis studovat.........
Mâs mélo penëz. Musis si jich prinést........
Jdete moc rychie. Musite j i t ........
Je zima. Neoblékâs se moc teple. Musfs se oblékat,
V diktâtë mâs hodnè chyb. Musfs jich d ë la t........
Ty jsi to koupil moc draho. Jâ to chci koupit........
Uz vcera jsi to udëlal spatnè, aie dneska je s të ........

□ 16. Dopinujte:
mélo - Jâ m â m ........ penëz nez ty, a ie ..........jich mâ Petr.
hezkÿ - Koupil jsem s i ........ kabât nez Richard, a ie ..........si koupil Tomâs.
rychie - Mirek c h o d i........ nez jâ, a ie ..........z nâs vsech chodi Zdenëk.
zajimavÿ - Kniha j e ........ nez noviny, a ie .......... pro më je televize.
starÿ - Jâ m â m ........ otce nez ty, a ie ..........mâ Pavel.
teplo - V loznici j e ........ nez V kuchyni, a ie ..........je v pokoji.
dobre - Mùj ph'tel odpovidâ........ nez jâ, a ie .......... odpovidâ Jirka.
brzy - Tomâs pi'isel d n e s........ nez Pavel, a ie ..........prisla Eva.

□ 17. Odpovidejte podle vzoru:

Vzor: To je zajimavâ kniha, ze? - To je moje nejzajimavèjsi kniha.
To je tvâ dobrâ kamarâdka, ze?
To je hezkâ studentka, ze?
 L8
То je drahé râdio, ze ano?
To je rychlÿ sportovec, ze?
To je levnÿ koberec, ze?
To je krâsnà zena, ze ano?
To jsou tvoje staré boty, ze?
To je moderni restaurace, ze?
10 JE MOJE
NEJDRRÿ^'"
R R 'O l O 1
□ 18. Dopinte opozitum (Доповніть антонім):

Nechci ty drazsi boty, aie t y ........

Ta mistnost neni nejteplejsi, a ie ........
Tomâs nepi^isel nejdrive, a ie ........
Ty jsi to neudëlal lépe, a i e ........
Nelibf se ml horsi kvalita, a ie ........
Nesmis jet rychleji, a ie ........
Tenhle dùm neni nejmodernèjsi, a ie ........
Dneska jsem neudèlal vie prâce, a ie .........
Ten film neni oskilvëjsi, a ie ........
Tam nevidime nejstarsiho studenta, aie . . . .
Tu knihu nedâme nejhorsimu studentovl, aie

□ 19. Odpovidejte podle vzoru:

Vzor: Nechtël byste nëco zajîmavéjsîho? - Ne, dëkuju, nechci (nepotfe-
buju) nie zajîmavéjsîho.
To ml stacî.
Nechtël byste nëco (sladkÿ)........ ?
(krâtkÿ)........ ?
(tëzkÿ)........ ?
(iehkÿ)........ ?
(diouhÿ)........ ?
(snadnÿ)........ ?
(chytrÿ)........ ?

TROC NEDRVfljr ,■
N&o V
 Vsechno nejlepsi
k narozeninàm!

Усього найкращого на твій (ваш)

день народження.

□ 20. Reknète podle vzoru:

Zàkaznik: Tento oblek mi je malÿ. Prodavac: Bohuzel, vëtsi uz nemàme,
Nemâte nëjakÿ vëtsi? to je nâs nejvëtsi.

Ці яблуки вже погані. У вас немає кращих?

На жаль, кращих у нас нема, це у нас найкращі.
Ця спідниця мені велика. У вас немає меншого розміру?
Ці штани дуже дорогі. У вас нема дешевших?
Ця книжка не цікава. У вас нема якоїсь більш цікавої?
Ці туфлі (черевики) вже не модні. У вас нема якихось більш модних?

□ 21. Reknète cesky а reagujte:

Vzor: Це дуже дороге. To je moc drahé.
У вас нема нічого Nemâte nëco lacinëjsiho?
дешевшого?
Це дуже дороге (-о).
Це негарне(-о).
Це не цікаве(-о).
Це дуже дешеве(-о).

□ 22. Doplnte:
То neni dobi’e. M u sis to udë lat,
Pises spatnë. Musis p s â t........
 To je mâlo salâtu. Mûzes mi ho d â t........
Mâm moc prâce. Potfeboval bych ji m i t . . . .
Jdes moc rychie. J d i........
Venku je uz moc zima. Musis se obiéknout,
L8
Jdeme pomalu. Musi'me j i t ........

MLUVNI CVICENI

1. a) Poslouchejte: Chcete pùlku chleba, nebo celÿ? Chci pùlku chleba.

«
b) Odpovidejte:
Chcete pùlku chleba, nebo celÿ? Chci pùlku chleba.
Chcete 10, nebo 20 deka sÿra? Chci 10 deka sÿra.
Chcete jeden, nebo dva litry vfna? Chci jeden litr vi'na.
Chcete jednu, nebo dvë lâhve mlëka? Chci jednu lâhev mlëka.
Chcete jeden, nebo dva balicky kâvy? Chci jeden balicek kâvy.
Chces hodnë, nebo mâlo mâsla? Chci hodnë mâsla.
Chces jen pùlku housky, nebo celou? Chci jen pùlku housky.

2. a) Poslouchejte: Chcete 10 deka mëkkého, nebo tvrdého sÿra?

Chci 10 deka tvrdého sÿra.
b) Odpovidejte:
Chcete 10 deka mëkkëho, nebo tvrdého sÿra? Chci 10 deka tvrdého sÿra.
Chcete lâhev cervenëho, nebo bi'lého vina? Chci lâhev bîlého vina.
Chcete lâhev svëtlëho, nebo cernëho piva? Chci lâhev cerného piva.
Chcete dvë lâhve cen/ené, nebo zluté limonâdy? Chci dvë lâhve zluté limonâdy.
Chcete balfcek indického, nebo ci'nského caje? Chci balicek cînského caje.

3. a) Poslouchejte: Kde sedi tvoje kamarédka? Tam vedIe toho starého péna?
Ne, vedie toho starého péna sedi moje sestra.
b) Odpovidejte:
Kde sedf tvoje kamarâdka? Ne, vedie toho starého pâna sedi moje
Vedie toho starého pâna? sestra.
Kde sedi tvoje kamarâdka? Ne, vedie tamté staré pani sedf moje
Vedie tamté staré panf? sestra.
Kde sedi tvoje kamarâdka? Ne, vedie mého nëmeckého pfftele
Tam vzadu vedie tvého sedf moje sestra.
nëmeckého pntele?
Kde sedi tvoje kamarâdka? Ne, vedie toho Nëmce sedf moje
Tam vievo vedie toho Nëmce? sestra.

4. a) Poslouchejte: To sako stoji 1 740 korun.

To je moc drahé. Neméte nëjaké levnëjsî?
 b) Reagujte:
То sako stoji 1 740 korun. To je moc drahé. Nemâte néjaké levnëjsi?
Ty kalhoty stoji 920 korun. To je moc drahé. Nemâte nëjaké levnëjsi?
Ten svetr stoji 870 korun. To je moc drahé. Nemâte nëjakÿ levnëjsi?
Ten oblek stoji 4 500 korun. To je moc drahé. Nemâte nëjakÿ levnëjsi?

5. a) Poslouchejte: Slusî mi to sako? Ano, moc ti slusi.

b) Odpovidejte:
Slusi mi to sako? Ano, moc ti slusi.
Slusi ml ten oblek? Ano, moc ti slusi.
Slusi mi ty kalhoty? Ano, moc ti slusi.

6. a) Poslouchejte: Proc sis tu sukni nekoupila? Protoze mi neslusela.

b) Odpovidejte:
Proc sis tu sukni nekoupila? Protoze mi neslusela.
Proc sis to sako nekoupila? Protoze mi nesluselo.
Proc sis ten svetr nekoupil? Protoze mi neslusel.
Proc sis ty kalhoty nekoupil? Protoze mi neslusely.

7. a) Poslouchejte: Nemùzete mi rozmënit pëtikorunu na koruny?

Bohuzel, nemàm zàdné drobné.
b) Odpovidejte:
Nemùzete mi rozmënit pëtikorunu Bohuzel, nemâm zâdné drobné.
na koruny?
Na pëtistovku nemâm zpâtky. Bohuzel, nemâm zâdné drobné.
Nemâte drobné?
Nemâte mensi penize? Na stovku Bohuzel, nemâm zâdné drobné.
nemâm zpâtky.

8, a) Poslouchejte: K cemu potrebujes tu dvoukorunu? Na telefon?

Ano, dvoukorunu potrebuju na telefon.
b) Odpovidejte.
K cemu poti'ebujes tu dvoukorunu? Ano, dvoukorunu potfebuju na
Na telefon? telefon.
K cemu potrebujes tu stovku? Ano, stovku potfebuju na
Na telefon? telefon.
K cemu potrebujes lu dvacetikorunu? Ano, dvacetikorunu potfebuju na
Na telefon do Brna? telefon.

9. a) Poslouchejte: Na co ses ptal prodavacky? Ptal jsem se, jestli mi rozmëni

pëtikorunu.
 b) Odpovîdejte: L8
Na co ses ptal prodavacky? Ptal jsem se, jestli mi rozméni pétikorunu.
Na co ses ptal na postë? Ptal jsem se, jestli mi rozmëni pëtikorunu.
Na co ses ptal té pani? Ptal jsem se, jestli mi rozmëni pëtikorunu.

10. a) Poslouchejte: Proc hiedàs banku? Uz nemàm koruny, musim si

b) Odpovîdejte:
Proc hledas banku?
Proc hledas smenarnu?
Proc jdes do banky?
vymënit marky.
Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky.
Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky.
Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky.

KONVERZACE

Pralia, 23.5. 2000 Прага, 23. 05. 2000

Vèc; Nabidka skienëného zbozi
Vézenÿ pane,
jsme firma, které se zabÿvé
vÿvozem skienènÿch vÿrobkû. Vasi
adresu jsme dostali od naseho
obchodniho pritele s doporucenim,
abychom Vém nabidii nase zbozi.
V soucasné dobé Vém mûzeme
nabidnout tyto vÿrobky: kalisky
misy
vézy
svicny
dzbénky.
V pfiloze zasiléme: prospekty
jednotlivÿch druhû vÿrobkû,
cenik uvedenÿch vÿrobkû
Dodaci podmfnky: 4-8 tÿdnû -
die mnozstvi a sortimentu
Platebni podminky: platba pi^edem
Piatnost nabidky: 3 mèsice
S pi^ételskÿm pozdravem
Ing. Jindfich Holub
Пропозиція виробів із скла
Шановний пане...,
представляю вам нашу фірму, яка
займається імпортом скляних виробів.
Ми одержали вашу адресу від нашого
торговельного партнера з рекомен -
дацією, щоб вам запропонувати наш
товар.
У сучасності Вам можемо
запропонувати такі вироби: келишки
миски
вази
свічники
глечики.
У додатку надсилаємо: проспекти
окремих виробів і прейскурант
поданих виробів.
Термін/строки поставок: 4-8 тижнів
залежно від кількості та асортименту
Умови оплати: платити наперед
Дійсність пропозиції: З місяці
З привітом
їндржих Голуб
Reklamace zbozi'
Zâkaznik; Zavolejte mi prosim
pana vedouci'ho.
Vedouci: Co si pfejete?
Z: Râno jsem tady koupil ovocnÿ
jogurt a zjistil jsem, ze mà
proslou dobu spotfeby.
V: Ano, opravdu. „Spotfebujte do
8.2.“ - je tady uvedeno. Omlou-
véme se. Hned vâm pochopitelnë
vràtime penize.
Zàkaznice: Vcera jsem si tu koupila
tento svetr za 940 korun.
Bohuzel jsem si nevsimia, ze
tady vzadu mâ skvrnu. Chtèla
bych ho vymënit.
Prodavacka: Ukazte, prosim.
Skvrna asi pùjde odstranit,
aie svetr vàm samozfejmë
vymënime. Méte paragon?
Z; Mêla bych ho nèkde mit. Tady je.
P: Pockejte si chvili. - Bohuzel,
svetr uz nemâme ve vasi veli-
kosti. Vyberete si jinÿ model,
nebo chcete vrâtit penize?
Z: Ne, dèkuju, jinÿ nechci. Chtèla
bych vrâtit penize.
Рекламація товару
Покупець; Покличте,
будь ласка, шефа.
Завторг: Що ви хотіли?
П: Уранці я у вас купив фруктовий
йогурт і звернув увагу на те, що він
прострочений.
3: Так, дійсно. „Строк придатності для
вживання до 8.02.“ - указано тут.
Перепрошуємо. Ми зразу повернемо
вам гроші.
Покупниця: Учора я у вас купила цей
светр за 940 крон. На жаль, я не
звернула увагу на те, що ззаду є
пляма. Я хотіла 6 його поміняти.
Продавщиця: Покажіть, будь ласка.
Пляму, здається, можна було
б вивести, але, звичайно, светр ми
вам поміняємо. У вас є касовий чек?
Пок.; Він мусить десь у мене бути. Ось
тут.
Прод.: Зачекайте хвилинку. - Пробачте,
але вашого розміру вже немає.
Ви виберете іншу модель, або
вам повернути гроші?
Пок: Ні, дякую, іншу модель я не хочу.
Я візьму гроші.
cisnik М офіціант Ч.
1 П
ctyfikrât чотири рази; вчетверо
dohromady разом, докупи ІН І% /
doporucit +D +Ак, -im pf. порекомендувати, -ую promin! пробач!, вибач!
кому що prominte! пробачте!, вибачте!
doporucovat, -uju Impf. рекомендувати, -ую перепрошуємо!
dvakràt два рази, двічі pribor M прибор ч.
hIadM голод ч. pfipravenÿ, -é, -é приготовлений, -а, -е,
host M, pl. hosté = hosti гість ч., гостя ж., гості множ. готов, -а, -е
hotovÿ, -à, -é готовий, -а, -6 rezervovanÿ, -à, -é замовлений, -а, -е (стіл),
hrnicek M чашка ж., горщик ч„ заброньований, -а, -е (місце)
горня с. rezervovat impf. замовляти, -яю, замовити,
chutnat, -à +D impf. подобатися, смакувати, -uju -влю, (за)бронювати, -юю
подобається, смакує кому rok M - 1 0 let рік-10 років
chuf F смак ч. rozbit se, -ije pf. розбити, розіб’ється
dobrou chuti смачного! skio N скло с.
jednou раз, один раз spadnout, -nu pf. упасти, упаду
jideini h'stek M меню невід., с. spadl він упав
jidIo N страва, їжа ж. spokojen, -a, -0 = задоволений, -а, -е
kos M кошик ч. spokojenÿ, -à, -é s +1 ким, чим
Izice F ложка ж. talir M тарілка ж.
Izicka F ложечка ж. tradicni традиційний, -а, -е
nechat impf, (si drobné) ...не треба..., запиши(-іть)! ubrus M скатерка, скатерть ж.
nech(te) si chutnat! смачного! ûcetM рахунок ч.
nést, nesu nesl, impf. нести, несу, він ніс vidiicka F виделка ж.
nüz M, pl. noze ніж ч., ножі множ. volnÿ, -à, -é вільний, -а, -е,
objednàvka F замовлення с. незайнятий, -а, -е
obsazenÿ, -à, -é зайнятиіі, -а, -е vrchni M старший/головний офіціант.
obyvatel M, pl. -telé житель, мешканець ч. метрдотель ч.
osoba F особа, людина ж. vÿbornÿ, -é, -é чудовий, -а, -е
piti N напиток ч. zizen F спрага, жага ж.

Ano, tady je volno. Так, тут вільно.

Bohuzel, tady je obsazeno. На жаль, тут зайнято.
Budete si pfàt vecefi? Ви будете вечеряти?
Co si budete pfàt k piti? Що ви питимете?
U stolu jsou jestè dvè volnà mi'sta. За цим столом є ще два вільні місця.
Chutnalo vàm? Чи вам подобалося/смакувало...?
Mùzete nàm rezervovat stûl Чи ви не могли б замовити для
na dnesnivecer? нас стіл на сьогодняшиій вечір?
Nevadi ti, ze jsem rozbil skienicku? Нічого, що я розбив келишок/чарку?
Spadia mi. Він (вона) у мене упав(-ла).
Jsem velmi spokojenÿ. Я (дуже) задоволений.
biftek M біфштекс Ч. (натуральний) pecenÿ, -а, -é печений, -a, -e, смажений, -a, -e
brambory F pl. картопля ж. polévka F, vÿvar M суп, бульйон ч,, юшка ж.
bramborovÿ, -é, -é картопляний, -а, -е pfedkrm M холодна закуска
dortM торт ч. rajské omàcka F томатний соус
drùbei F свійська птиця rostènà F антрекот ч.
hovëzi яловичина ж. ryba F риба ж.
hranolky M pl. картопля фрі rÿzeF рисч.
husa F гуска ж. rizek M шніцель ч.
jâtra N pl. печінка ж. salât M салат ч.
kachna F качка ж. smazenÿ, -à, -é смажений, -а, -е
karbanàtek M січеник ч. (січена котлета) smetana F сметана ж.
kase F каша ж., картопляне пюре siehacka F вершки множ.
knedlik M кнедлік ч. svickové F вирізка (на сметані)
kolâc M пиріг ч., ватрушка ж., sunka F шинка ж.
різане печиво teleci телятина ж.
kolàcek M пиріжок ч. nudie F pl. локшина sg. tant.
kost F кістка, кість ж, tvaroh M сир ч.
krkovicka (veprovâ) свинячий ошийок tvarohovÿ, -à, -é сирний, -а, -е, із сиром
kufe N, pl. kurata курча, куря с. uzenÿ, -à, -é копчений, -а, -е
kureci курячий,-а, -е vepfovÿ, -é, -é свинячиії, -а, -е, свинина ж.
kÿta F окіст, огузок ч., шинка ж. vÿvar M бульйон ч.
moucnik = dezert десерт ч. zeli N капуста ж.
= zékusek M zmrziina F морозиво с.
obloha F гарнір ч. zebirko N порібрина, поребрина ж.
okurka F огірок ч.
okurkovÿ, -à, -é огірковий, -а, -е, hofkÿ, -à, -é гіркий, -а, -е
огірочний, -а, -е kyselÿ, -à, -é кислий, -а, -е; квашений, -а, -е
omàcka F соусч., підлива ж. sladkÿ, -é, -é солодкий, -а, -8
omeleta F омлет ч. slanÿ, -à, -é солоний, -а, -е
opékanÿ, -à, -é підсмажений, -а, -е studenÿ, -é, -é холодний, -а, -е
palacinka F буженина ж. teplÿ, -à, -é теплий, -а, -е
pecenë F печеня ж. horlq^, -à, -é гарячий, -а, -е
Jideini listek
Studené predkrmy Kui'eci koktejl
Prazskâ sunka
L9
Polévky Hovëzi vÿvar s jâtrovÿmi knedifcky
Hovëzi vÿvar s vejcem
Bramborovâ polévka

Hotové jidIa Vepfovâ pecenë, knedii'k, zeli

Hovëzi pecenë, zelenina, opékané brambory
TelecI pecenë, bramborovÿ knedifk, rajcatovÿ salât
Gulâs, knedifk
Hovëzf maso varenë, rajskâ omâcka, knedifk
Uzené maso, bramborovâ kase, okurka
Karbanâtek, brambory, zelnÿ salât

Jidla na objednàvku Rostënka, tiranolky, tatarskâ omâcka, obloha

Vepfovÿ steak, brambory, obloha
Telecf ffzek, bramborovÿ salât s majonëzou
Smazenâ jâtra, opékané brambory, okurkovÿ salât

Drùbez a ryby Pecenë kufe, brambory, paprikovÿ salât

Kufe s ananasem, rÿze
Pecenâ husa, bramborovÿ knedifk, zelf
Rybf filé, bramborovÿ salât

Moucniky Palacinky se zmrziinou

Ovocnÿ a tvarohovÿ kolâc
Zâkusky podle vlastnfho vÿbëru

Zmrziina Vanilkovâ
Jahodovâ
Pohâr „Corso“

PREJEME DOBROU CHUT!

Gr
РОДОВИЙ ВІДМІНОК м н о ж и н и (GENITIV PLURALU)

КОНО? СЕНО?

родова уніс ікація = одна форма для всіх родів тверді приголос. м’які приголос.

novÿch M pânù muzù

-il
tech nasich mÿch modernich stolù pokojû
узесії vasich tvÿch jejich F їеп zidii, vèci 0 -i
svÿch N тезі mori

Cechy F pl. - do Cech, z Cech

! F, N: studentka + |-e- s tu d e n te k с т у д е н т к а (-т о к) (коли кілька приголосних,
divadlo + Г И divadel театр (-ів) я к і важ ко вимовляти)

ІN -Istë > -ist’: nâstupistë - néstupistî платформа (-орм),

перон (-ів)
! F: -ice > -ic ulice - ulic вулиця - вулиць
-iie > -ii chvile - chvil ! i > i хвилинка, хвилька,
момент - -нок, -льок, -ів
-ynè > -уй pfiteikynë - pfiteikyn подруга, приятелька -
подруг, приятельок
!M : pfâtelé pi^àtel д р у з і-д р у з ів
obyvatelé - obyvatel (10 milionù obyvatel) жителі - жителів
penize penèz (pl.) гроші - грошей
tisice tisic (sto tisic korun) тисячі - тисяч
roky let (30 let = ЗО rokù) роки - років / '
dny dni, dnû д н і-д н ів
lidé, lidi lidi (hodnè lidQ люди - людей
dëti dëti (F) д іт и - д іте й

Prikiady:
Bylo pët hodin. Була п’ята година.
Je to deset korun a dvacet halérû. ... десять крон двадцять гелерів ...
Do divadia je to asi sto metrù. До театру треба пройти приблизно сто метрів.
Mam uz mélo penèz. У мене вже залишилося мало грошей.
Kolik let mu je? Скільки йому років?
Budu V Praze jestë asi pët dni. Я буду (залишуся) в Празі ще приблизно
п’ять днів.
Mâm hodné dobrÿch pfâtel.
и pokladen bylo hodnë lidi.
У мене багато добрих друзів,
Біля кас було/стояло багато людей.
Mâm doma nëkolik zajimavÿch obrazû. У мене дома є кілька цікавих картин.
L9
Mâm jestë pèt tëch dobrÿch cigaret. У мене є ще п’ять отих добрих сигарет.
Do divadel а кіп ted’chodi ménë lidi. До театрів і в кіно зараз ходить менше
людей.

hodnë, moc, mnoho

dost, màlo
kolik, nèkolik
Q) (sg. + pi.)
5 6 7 . . 1 5 ..1 0 0 (+ g ) 5 hodin X 2 hodiny
5-oe 10 metrû X 2 metry
20 zen X 3 zeny
6 zidli X 4 zidle
1 i
Y T
Je 5 hodin. X Jsou 2 hodiny.
Pracuje tu 5 zen. X PracujI tady 2 zeny.
Bylo 5 hodin. X Byly 2 hodiny.
Pracovalo tady 5 zen. X Praœvaly tady 2 zeny.

Д ієслово: одн. с. p. Д ієслово: множ.

Cv
□ 1. Vzor: Jsou tam 2 cizinci. - Ale ne, je tam 5 cizincû.
Jsou tam 2 cizinci. Aie ne, je tam 5
Byli (-У) 2 doktofi bylo
(-a) 2 Rusové
2 talii'e
2 hrnicky
2 dârky
2 cizinky
2 housky
2 skienicky
2 divadia
2 kina
2 auta
0 2.
Znés uz hodnë Cechû? Hodnë ne, aie dva Cechy ano.
ceskÿch mëst? dvë mësta
svÿch kolegCi? dva kolegy
ceskÿch jidel? dvë ji'dla
prazskÿch kostelû? dva kostely
moderm'ch galerii? dvë galerie

□ 3. Reknëte ve spràvném tvaru;

a) Nëkdo tady zapomnël listky do kina.
Ci jsou?
Budou asi tvi kolegové tvé sestry.
nasi pi'âtelé nase pi'fteikynë
moji kamarâdi moje kamarédky
ti cizinci ty cizinky
ti Ukrajinci ty Ukrajinky

b) Zeptàte se nëkoho, kde je Nârodni divadio?

Zeptâm se ti lidé.
tamti pâni
tamty staré zeny
tamty dëti
ty mIadé prodavacky

0 4.
Kolik minut se vat'i vajicka? 5 m in u t-4 minuty
Kolik hodin jste jel do Kyjeva? 36 hodin - 2 hodiny
do PIznë?
Kolik dni jsi byl na sluzebni cestë? 6 dm' - 3 dny
Kolik tÿdnû jste strâvil v Praze? 7 tÿdnû - 2 tÿdny
Kolik mèsicù jste uz nebyl doma? 10 mësîcù - 3 mësice
Kolik let ti je? 28 let - 4 roky

□ 5. Reknëte ve spràvném tvaru (sg. - pl.):

(Скажіть y відповідній формі;)
Ve mëstë bylo mnoho veiké a staré auto clovëk
modernf divadio a kino malé dftë
starâ i novâ budova hezkâ divka
hezkâ ulice miadÿ chlapec
malÿ obchod starÿ muz a starâ zena
 Koupil jsem si nèkolik bilâ kosile cervenâ rùze
-la zimni sako
moderni oblek
hnëdé boty
ceskâ kniha a ceskÿ casopis
modrÿ hrnicek a taiff
skienicka
L9
minisuknë cervené tricko

Gr
РОДОВИИ ВІДМІНОК ЗАИМЕННИКІВ (GENITIV OSOBNICH ZAJMEN)

Pr.: Kolik chces salâmu? Chci ho 10 deka.

Kolik chces kâvy? Chci ji mâlo.

JÂ TY ON, ONO ONA MY VY ONI, ONY, ONA

mè të ho ji nâs vas jich
tebe jeho
(u) mè (u) tebe u nëho u ni (u) nés (u) vas u nich

мене тебе його lï нас вас їх

y мене y тебе y нього y неї y нас y вас y них

Ptâ se të па cestu. Він питає у тебе, як дістатися/потрапити..

Tebe se ptâ, aie më ne. Він тебе питає, а не мене.
Ptâ se ho na cestu. Він y нього питає, як дістатися/потрапити.,
Jeho se neptâ, ale ji ano. Він питає не y нього, але у неї.

Вживається jeho - beznèho

Tebe
Jeho > на початку речення
3 метою підкреслити
логічникі наголос.
ji - bez ni
jich - bez nich

Cv
а) Zeptâte se doktora? Ano, zeptâm se ho.
doktorky? ji
svÿch kolegu? jich
prodavacky?
vrchniho?
tëch lidi?
 b) Zeptâs se Jany? Uz jsern se ho zeptal.
Petra? ji
rodicù? jich
té panî?
kolegû?
toho pâna?

□ 7.
a) Kde je Jana? U Petra? Ano, je u nëho.
Uvâs? ni
U rodicû? nich
U Evy? nâs
U Tomâse?
U doktora?
U profesorky?

b) Petr je jestë V kinë? Ne, uz se z nëho vrâtii.

ve skole? ni
V divadie?
V prâci?
V Kyjevë
V Pafizi? (Pariz F = Париж)
V restauraci?

□ 8. Dopinte zâjmena (Доповніть відповідну форму особового займенника):

ON Nepûjdu tam b e z .......... Pûjdu k ............ vecer.

ONA V e d ie ...........je jestë voino. K s v â tk u ............koupim jen vino.
ONI Nevidël j s i ...........nëkde? H Ie d â m ............ uz pùl hodiny.
M u si'm .......... podëkovat za dârek.
Zlobim se n a ...........protoze neprisel. (-sla, -sli)
...........nevidim, aie tebe ano.

mâm hlad
nemâs hlad?
 L9
V KUCHYNI

Petr: Ahoj, Jano!

Jana: Ahoj! To je dobfe, ze jsi prisel. Prâvè varim a za chvi'li bude vecefe.
Petr: MÛZU ti nëjak pomoct?
Jana: Ne, uz budu hotova. Ale mCizes pfipravit stûl - tali'fe, pfibory a hrnlcky
jsou tady ve skfi'ni. Jist budeme v obyvacfm pokoji.
Petr: Mâm pfipravit I talife na polévku?
Jana: Ale ne, budeme mit jen omelety s dzemem.
Petr: Au! Promin, spadi mi hrnicek a rozbil se.
Jana: To nevadi. Jen musfs dobfe uklidit skio. Kos je tamhie v rohu.
Petr: Vsechno je uz pfipraveno.
Jana: Так, nesu omelety a kâvu. Mùzes si vzft, kolik chces. Je hodnë omelet.
Dobrou chuf!
Petr: Dobrou chuf! Hm, to je dobré.
Cv
□ 9.
Mâm pripravit stûl? Ne, nemusis, udëlâm to sâm.
Mâm ti pomoct v kuchyni? sama.
Mâm otevfit tu lâhev?
Mâm umÿt talife?
Mâm zatelefonovat Petrovl?

□ 10.
Uz je vecefe? Ano, uzje hotovâ.
sm'danë? hotovÿ.
obëd? pfipravenâ.
pfipravenÿ.
Uz jsi pfipravi! stûl? Ano, vsechno je pfipraveno.
Uz jsi uvafila obëd? Ano, vsechno je hotovo.
Uz jsi uklidil pokoj?
Uz jsi objednal telefonickÿ
taxi a vzai penize?
□ 11 .
a) Mâs dost knedifkû? Ano, mâm jich dost.
Mâs dost hrnickCi?
Mas dost skienicek?
Mas dost Izicek?
b) Kolik mâm pfipravit taiffû? Musfs jich pfipravit sest.
pfi'borù?
nozù?
Izicek?
vidiicek?
□ 12. Doplnte spràvnè (Виберіть правильне слово/словосполучення та
складіть речення):
réd - jsem réd - mém réd
zejsem dobfe nakoupil.
dobrou cernou kâvu.
ze uz mluvfte a rozumfte cesky.
si prohifzfm ve mëstë obchody.
své kolegy v prâci.
si objednâvajf ceskâ jfdla.
 Kdo prisel k Janë na nâvstëvu? Mêla Jana radost? Co prâvë dëla-
la? Byla uz vecere hotovâ? Pomohl Petr Janë? Jak? Co prlpravll
na stûl? Jedii V kuchyni? Mëli polévku? Co mëli k vecefi? Pili pivo? Rozbil
Petr nëco? Zlobila se Jana? Kdo uklidil sklo z hrnicku? Co fekneme, kdyz
zacinâme jist? Co fekneme, kdyz nâm ji'dio chutnâ? Chutnaly Petrovi omele-
ty? Snëdl jich hodnë?

«
V: Dobrÿ den!
H; Dobrÿ den. Pane vrchni, mâte volnÿ stûl pro ctyfi osoby?
V: Mâte ho rezervovanÿ?
H: Ne.
V: Tam u okna je jestë jeden volnÿ stûl. Prosim.
H: Dëkujeme.
V: Budete si pfât vecefet? Ano? Tady je prosim jideini listek.
H: Co nâm doporuci'te?
V: Doporucuju vâm tradicni ceské jidIo - vepfovou, knedlik a zeli. Je to vÿbornë.
H: Dobfe, vezmeme si dvakràt vepfovou, jednou rostënku a rÿzi a jednou fizek
a bramborovÿ salât.
V: Polévku jste si vybrall také?
H: Ne, bude to bez polévky.
V: A co budete pit?
H: Zatim jen ctyfikrât dzus,
pozdëji si objednâme vino.
V: Prosim, hned to bude.
Host: Pane vrchni, platime!
Vrchni: Ano. Chutnalo vâm?
Host: Ano, jsme spokojeni.
Vrchni; To jsem râd. Platite dohromady?
Host: Ano.
Vrchni: Tady je prosim ùcet.
Host: Drobné si nechte. (To je dobré.) Na shiedanou.
Vrchni: Na shiedanou, pi^ijd’te zase.

Cv
□ 14.
Chutnâ ti zeli Ano, chutnal mi.
vâm bramborovÿ salât -a
rÿze -0
kureci rizek
ceské jidlo
bramborovâ polévka

□ 15. Odpovèzte;
1. Je ten stùl rezervovanÿ? 1. Mâm jestë jeden volnÿ stùl.
2. Je tady, prosim vâs, voIno? 2. Bohuzel ne, za chvili prijde kolega.
3. Mâte volnÿ stùl pro dvë osoby? 3. Ano, je rezervovân na celÿ vecer.
4. Mùzeme si sednout k tomu 4. Moment, zeptâm se ho, jestli bude
pânovi? souhlasit.

□ 16.
Reknëte panu vrchnimu, ze
- chcete (byste chtël) jideini listek
- chcete kâvu
- uz chcete platit
- spatnë spocital ùcet
- vâm zapomnël pocitat dzus
- chcete k polévce housku
- nerozumi'te cesky, jestli vâm mùze fict jidia ukrajinsky
- chcete rezervovat stùl pro 4 osoby na^obotu 8 hodin vecer
 Vezmete si polëvku ? A n o ,.. si ji.
Dâte si kâvu A n o ,.. si ji.
Pfejete si rÿzi Ano, .. . si ji.
Objednâte si vodku Ano, , . , si ji.

kure ? Ano, . , si ilO.

fizek Ano, .. , si lio.
salât A n o ,. . , si ho.
vino A n o ,.. , si ho.

□ 18. Odpovèzte na otàzky podle obràzkù:

Co râd pijete? ! pit nèco
Co nerad pijete? napi't se nèceho
Ço jste pii vcera?
Ceho se napijete, kdyz mâte zizen?
Co nabfdnete nâvstëvë?
□ 19. Odpovèzte podle obràzkù:
Co râd jfte? jist nëco
Co vâm nechutné? najist se nëceho
Ço jste jedI vcera?
Ceho se najite, kdyz mâte hlad?
Co nabidnete nâvstëvë?

□ 20. Odpovèzte - 1x (jednou), 2x (dvakrât), 3x (tfikrât), 4x (ctyfikràt)

Kolikràt si prejete kâvu?
Kolikràt si date rostënku?
Kolikràt si vezmete polévku?
Kolikràt jste uz byli u nâs v restauraci?
Uz jste byl nëkdy v Praze?

□ 21. Dopinte verba v textu (Доповніть відповідну форму дієслова):

vzit, spadnout, moct, umèt, pfiji't, pripravit, nést, rozbit se, chutnat, mit,
dàt si, pomoct
1. To jsem râd, z e ....................... 2. Mas hodnë prâce, chci t i .......................
3. Kde jsou ta life ? ........................... stùl. 4. Mûzes si .............................koiik
chces. 5.......................... ti zâkusky. 6. Skienicka m i ........................ Nezlobfs
se? 7. O k n o ............................Nevi's, k d e ..............................objednat nové
skio? 8. Nejvic m i ........................fizek a bramborovÿ salât. 9.........................
uklldit V kuchyni? 10. K v e c e fi........................ jen vajicka. 11. Tuhle polévku
.......................... uvafit.
 L9
□ 22. Pfectéte a pfelozte ji'delni listek (na strané 187):
(Прочитайте Й перекладіть меню, ст. 187);
Со si objednâte к obëdu? Со si dâte к piti?
к veceri? Со vâm mùzu nabidnout jako dezert?
Vybrali jste si nëjakÿ salât?

□ 23. Dokoncete dialog:

Mâte jestë volnÿ stûl pro 3 osoby?
Chtëli bychom vecefet. Co nâm
doporucite?
Je to tradicni ceské jidio?
Vezmeme si ho vsichni tfi.
.......................................................
.......................................................
.......................................................
.......................................................
....................................................
.....................................................
.....................................................
.....................................................
Poiévku si nedâte?
Co budete pi't?
Kâvu si dâte hned, nebo pozdëji?
Je to vsechno?
Hned to bude.

□ 24. Odpovidejte podle textu:

Kolik hostû pfislo do restaurace? Mëli rezervovanÿ stûl? Mël vrchni jestë
nëjakÿ stûl volnÿ? Pfisii hosté vecefet? Co jim doporucil vrchni? Co si
nakonec objednali k jfdlu? Vybrali si také polévku? Objednali si hned vino?
Vzali si k jidlu pivo? Chutnalo jim? Co odpovëdëli vrchnimu, kdyz se jich na
to zeptal? Myslite si, ze jejich ùcet byl veIkÿ?
□ 25. Перекладіть:
Пан Крал зараз знаходиться в отелі. Він іде до ресторану. Він хоче сісти
за стіл, який стоїть у кутку. Стіл, на жаль, уже замовлено. Але біля
входу є ще один вільний стіл. Пан Крал замовляє страву; бульйон,
шніцель з картоплею та (одне) пиво. Трохи пізніше приходить якась
жінка (дама). Пан Крал радий. У присутності (товаристві) жінки завжди
їжа смакує більше. Ж інка замовляє те саме, що й пан Крал, але без
пива. Потім вони говорять про Прагу. О десятій вечора пан Крал дякує
жінці за приємний вечір.
товариство с. spolecnost F, ve spolecnosti (L)
те саме, що й to stejné jako
про (про Прагу) о + L (о Praze) (krâl M - король)

□ 26. Pfectéte si vtlp (Анекдот);

poradit nékomu nëco (pf.) - порадити (кому що)
stëzovat si na nèco - скаржитися (на що)

„Poradte mi, prosim, со si màm dneska vybrat k obëdu,“ ffkà host cisnikovi.
„Со vàm màm poradit. No, nejménë si dnes hosté stèzuji na biftek.“_______
«
MLUVNI CVICENI

1. a) Poslouchejte: U koho mûze bÿt ta тара? U otce? Ne, u otce urcitë neni.
b) Odpovîdejte:
U koho mùze bÿt ta тара? U otce? Ne, u otce urcitë neni.
U koho mûze bÿt ta тара? U rodicû? Ne, u rodicû urcitë neni.
U koho mûze bÿt ta тара? U matky? Ne, u matky urcitë neni.
U koho mûze bÿt ta тара? Vedle u kolegû? Ne, vedle u kolegû urcitë neni.
2. a) Poslouchejte: Vysvëtlim tl to. To je od tebe hezké, ze ml to vysvëtlis.
b) Reagujte:
Vysvëtlim ti to. To je od tebe hezké, ze mi to vysvëtlis.
Pi'ipravim ti to. To je od tebe hezkë, ze mi to pripravis.
Pomùzu ti. To je od tebe hezké, ze mi pomûzes.
Napisu ti. To je od tebe hezké, ze mi napises.
3. a) Poslouchejte: Ceho se chces napit? Whisky?
Ne, dàm si jen colu, whisky nechci.
b) Odpovîdejte:
Çeho se chces napit? Whisky? Ne, dâm si jen colu, whisky nechci.
Ceho se chces napit? Vina? Ne, dâm si jen colu, vino nechci.
Ceho se chces napit? Vodky? Ne, dâm si jen colu, vodku nechci.
4. a) Poslouchejte: Dàte si také nëco k jfdlu?
Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemàm hiad.
b) Odpovîdejte.
Dâte si také nëco k jidiu? Ne, dëkuju, uz jsem jedI doma, nemâm hIad.
Mùzu vâm nabidnout nëco ke kafi? Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemâm hiad.
Budete si pfât vecefet? Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemâm hiad.
5. a) Poslouchejte: Neses mi ten chleba? Promin, zapomnël jsem ho koupit.
b) Odpovîdejte:
Neses mi ten chleba? Promin, zapomnël jsem ho koupit.
Neses mi ta vajicka? Promifi, zapomnël jsem je koupit.
Neses mi to kafe? Promin, zapomnël jsem ho koupit.
Neses mi tu limonâdu? Promin, zapomnël jsem ji koupit.
6. a) Poslouchejte: Jak vàm chutnalo? Bylo to vÿborné, dal bych si jeètë.
b) Odpovîdejte:
Jak vâm chutnalo? Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.
Chutnaly vâm chlebicky? Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.
Chutnala vâm polévka? Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.
Chutnal vâm ovocnÿ salât? Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.
bourka F гроза, буря ж.
1 H і
budik M будильник ч.
чверть ж. L I 1
ctvrt Шшт Ш \
foukâm, -é impf. дути, віяти, дмухати; дує.
дме S+I 3, зі, із
garàz F гараж ч. schovat (se), -am pf. сховатися, -аюся куди; у що
horko спека, жара ж., жар ч. sice - aie хоч і... але, хоча й... але
hospoda F ресторан ч., корчма ж. skoro скоро
chodit, -im impf. ходити, ходжу siunce N сонце с.
jaroN весна ж. snèzit, snèzi impf. сніжить, іде/падає сніг
jezdit, -im impf. їздити, їжджу snih M (G snëhu) сніг ч. (снігу)
konec M кінець ч. (v) soukromi N у приватному житті
ies M, do iesa ліс ч., у ліс, до лісу sportovec M спортсмен ч.
léto N літо с. sportovkynë F спортсменка ж.
ietos цього року, у цім/цьому році stin M тінь ж.
mezi +1, Ak між, поміж;серед stupen M ступінь ч.
minulÿ, -é, -é минулий, -а, -е svitit, -im impf. світити, свічу
mrak M туча, хмара ж. teprve тільки, лише, лиш
mÿdio N мило с. vesnice F село с.
nad +1, Ak над, наді, надо; вище vesnickÿ, -à, -é сільський, -а, -е
nàlada F настрій ч. vètsinou здебільшого, переважно
naposledy (в) останній раз, востаннє vikend M вихідні дні
narodit se, -il se pf. народитися, -джуся vitr M (G vètru) вітер ч. (вітру)
narozeniny F pl. день народження vioni у минулому році/торік
nebe N небо с. vsak = aie але, однак, проте
nula F нульч. vzdycky = vzdy завжди, постійно,
obdobi N період, час, сезон ч. весь час
rocni obdobi пора року za +1, Ak за
opalovat se, -uju impf. загоряти,-яю, zaparkovat, -uju pf. запаркувати, -ую машину.
засмалюватися, -лююся parkovat impf. припаркуватися, стояти на
otevi'eno відчинино, відкрито стоянці, ставити
parkIUI парк ч. машину на стоянку
piavat, plavu impf. плавати, -аю zatimco поки, тим часом як.
piàz F пляж ч. коли; тоді як
po +L після, по zima F зима ж.;
pocasi N погода ж. холодно, зимно присл.
pod +1, Ak під
podzim M осінь ж. leden M січень ч.
prset, prsi impf. Д0и4ИТЬ,ІДЄД0Щ ünor І\Л лютий ч.
pi^ed +1, Ak перед, переді brezen M березень ч.
presnè ТОЧНО duben M квітень ч.
pi'iroda F природа ж. kvèten M травень ч.
pristi наступний, -а, -е. cerven M червень ч.
майбутній, -я, -є cervenec M липень ч.
pùinoc F північ ж. srpen M серпень ч.
0 pùinoci 0 дванадцятій годині, zàri N вересень ч.
опівночі i^ijen M жовтень ч.
Rakousko N. Австрія ж. llstopad M листопад ч.
fekaF ріка ж. prosinec M грудень ч.
Gr
ОРУДНИЙ ВІДМІНОК ОДНИНИ (INSTRUMENTAL SINGULÂRU)

S KŸM? СІМ? Pojedu viakem. Я поїду поїздом/потягом.

З КИМ? З ЧИМ? (ЯК?) Chci kafe s mlékem. Я хочу каву з молоком.

IV! tim nasim modernim novym pânem muzem

N vasim jejim tvym -im stolem pokojem -em
mÿm -ÿm mëstem mofem
svÿm ! nâdrazim

F tou nasi moderni novou zenou zidii

vasi jeji mou -ou vèci -ou
tvou -і mistnosti -i
svou

! kolega (М) - s kolegou

! dnes musi'm lit za pntelem = dnes musîm jit k ph'tell
Сьогодні я повинен /я маю/ мені треба заі^ти до свого друга/приятеля.

ПРИИМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ОРУДНИМ ВІДМІНКОМ

(PREPOZICE S INSTRUMENTALEM)

8 , SE Jdu s manzeikou z kina.

Ми йдемо (повертаємося) з дружиною з кінотеатру.

КАМ? + Ак

PRED| Stojime pfed klnem. (I) X Jde pfed kino. (Ak)

Ми стоїмо перед кінотеатром. Він іде стати перед кінотеатр.
 L10

NAD Obraz visi nad posteli. X Vësim obraz nad postel.

Картина висить над ліжком Я вішаю картину над ліжком
(постіллю). (постіллю).

POD Boty jsou pod posteli. X Dâm boty pod postel.

Черевики лежать під ліжком Я покладу черевики під
(постіллю). ліжко (постіль).

ZA Obraz stoji za skfi'nî. X Dâvâm obraz za skfin.

Картина стоїть за шафою. Я кладу (даю) картину за шафу.
MEZI Tomâs sedi mezi Petrem a Janou. X Tomâs si jde sednout mezi Petra
Томаш сидить між Петром а Janu.
і Яною. Томаш хоче сісти між Петром
і Яною.

JAK. СІМ. Cim pojedes? - Vlakem. Ти чим/як поїдеш? Потягом/поїздом?

Як? Çfm pises? -T u zko u. Ти чим пишеш? Я пишу олівцем.
Чим? Cim jis? - Lzici. Ти чим їш? Я їм ложкою.

Dâvâm kufr па skh'n. (Kam? +Лк)

Kufr je na skn'ni. (Kde? +L)

Obiek je ve ski’ini.

Pfikiady:
Procliäzim se mèstem. (KUDY?=I)
Na Stole stoji lahev s mlékem.
Na nâvstëvu prisel (prisll)
Tomâs se svou sestrou.
Я гуляю/проходжуюся по місті/городі. (ДЕ?).
На столі стоїть пляшка молока.
Томаш зі своєю сестрою прийшли в гості.
 L10
Uz jsi mluvil s Petrem? Nëco ti chtél. Ти вже говорив із Петром?
Він щось хотів тобі сказати.
Pfed nasim domem stoji nëjal<é auto. Перед нашим будинком
стоїть якась машина.
Urcitë pojedu pfed prvnim prosincem. Я обов’язково поїду (туди)
до першого грудня.
Venku je 10 stupnû pod nulou. На вулиці десять градусів нижче нуля.
Pan Kubât mâ kancelâi* ve tî'etim pati'e Офіс пана Кубата знаходиться на
pfesnë nad mou kancelàfi. четвертому поверсі, точно над моїм
офісом.
Posta je hned za rohem. Пошта знаходиться за рогом.
Park zacinâ hned za Nàrodnim Парк знаходиться поряд із
divadiem. Національним театром.
Nevidfs Helenu? Sedi tamhie Ти не бачиш Гелену? Вона сидить ось
mezi Tomâsem a Evou. там між Томашем і Євою.

Cv
□ 1.
Ji'm nûz. Jedu auto. Myju se teplâ voda.
Izice autobus mÿdio
vidiicka tramvaj
vlak
b) Piju kafe s mléko. Jim chleba s mâslo.
oukr dzem
sÿr
salâm
Do kina jdu s manzelka.
dcera a syn
mûj kolega
Alena a Tomâs

c) Sejdeme se pfed kino. Kdy se vrâtii? Pfed hodina.

kavârna mësic
métro tÿden
restaurace
Kdy odesel? Pfed obëd.
snidanë
konference
poledne
d) Nemûzes najit boty? Lezi tamhie pod stûl.
zidle
sknn
kfeslo
G 2. Odpovidejte na otàzky:
S kÿm pùjdete vecer do kina?
Kdo stoji pfed divadlem?
Cfm pisete na tabuli?
S cfm nenf ten student spokojenÿ?
Co visf nad kfeslem?
Co je za nasf skolou?
Za kÿm dnes musfte jft?

□ 3. Prelozte otàzku a odpovèzte:

(Перекладіть питальне речення й дайте на нього відповідь:)
Де висить картина? над ліжком/постіллю
З ким ти сьогодні вечерятимеш? зі своїм добрим приятелем
Коли прийде наш професор /викладач/ учитель? перед обідом/до обіду
Де лежить книжка? на столі
Як (чим) ти поїдеш до Брно? автобусом
Де стоїть шафа? між столом і вікном
Де тебе Томаш почекає? перед Центральним вокзалом
Ти хочеш каву з молоком або без молока? з молоком
Що знаходиться за тим жовтим будинком? парк
Де моя червона сумка? ось там під стільцем

Gr
КАМ? KDE?

sednout si pf. sedèt impf,

sedat si impf. сидіти
сісти
сідати

Jana si sedne (sedà) na zidli. Petr sedi na zidli.

Яна сяде (сідає) на стілець. Петро сидить на стільці(-еві).
lehnout si pf. lezet impf.
lehat si impf.
лягти
лігати
,
'' П/
L10
Tomâs si lehâ (lehne) па postel. Tomâs lezi па (v) posteli.
Томаш лігає (ляже) у ліжко. Томаш лежить y ліжку.

polozit (se) pf. lezet impf,

poklàdat (se) impf лежати
класти
покласти

Polozim (poklàdàm) knihu na stûl. Kniha lezi na stole.

Я покладу (кладу, даю) книжку Книжка лежить на столі.
на стіл.

postavit (se) pf. stàt impf,

stavët (se) impf. стояти
стати, поставити
ставати, ставити

Postavim (stavîm) kufr pod lavici. Kufr stoji pod lavici.

Я поставлю валізу під парту/лаву. Валіза стоїть (лежить) під
партою/лавою.
povèsit pf. viset impf,
vèset impf. висіти
повісити
вішати

Povèsim (vèsim) obraz na stënu. Obraz visi па stènè.

Я повішу (вішаю) картину на стіну. Картина висить на стіні.

Cv
□ 4. Odpovëzte na otàzky:
Postavfm kvëtiny na stùl. Kde budou kvëtiny? (na stole)
Matka posadf ditë na zidIi. Kde bude dftè sedèt? (na zidii)
Vësfm kabât do skfinë. Kde visf kabât? (ve skffni)
Tu tasku polozfm na stolek. Kde bude taska lezet? (na stolku)
Tomâs stavf své auto pfed garâz. Kde stojf jeho auto? (pfed garâzO
Panf Novâ pokiâdâ skienicky do skffnky. Kde jsou skienicky? (ve skffnce)
Helena si sedne sem na lavicku. Kde bude sedèt? (na lavicce)
Povësfme lampu nad stùl. Kde bude lampa viset? (nad stolem)
Petr si lehâ do postele. Kde lezf? (v posteli)
Postavfm se tady za Hanu. Kde budu stât? (za Hanou)
Ty se posadfs na zidii a Jana do kfesla. Kde budete sedèt? (na zidii, V kfesie)
Postavil bys tu zidii do rohu vedie okna? Kde bude zidle (v rohu)
stât?
Polozil bys ten sesit tam na lavici k té knize? Kde bude sesit (u té knihy)
lezet?

□ 5. Dokoncete vêtu:
Proc lezf ta kniha tady? Musfs ji polozit...............................
Proc stojf ta zidle tady? Postav j i ..................................
Proc uz tady nelezf pffbory? Musfs je polozit.......................
Proc sedfs tady v kfesie? Mohl by sis sednout...................
Proc ten svetr lezf tady na zidii? Mûzes ho povèsit.............
Proc stojf nase auto pfed domem? Uz bys ho mèl postavit.
Proc visf ten obrâzek tady nad skffnf? Mohl bys ho povèsit,
П 6. Dokoncete vêtu:
Mûzes si sednout...................................... ?
Chci povësit tu fotografii......................................
Jsem unavenÿ, chtël bych si na chvili lehnout...........
L10
Musite se postavit sem z a ................. .....................
Martin sedi m e zi......................................
Mohi bych se posadit s e m ......................................?
Studentka s e d i......................................
Pes le z f......................................
Jestë polozfm tu knih u ......................................
Tomâs mûze svûj kufr postavit..................................
Studenti s to jf......................................

Gr
ДІЄСЛОВА РУХУ
(SLOVESA POHYBU)

chodit 'V. ходити jezdit \ їздити

jit ^ йти jet їхати

НЕДОК. В. інфінітив тепер, ч. МИН. Ч. умов, спосіб майбут. Ч.

дія повторю­ CHODIT chodi chodil chodil by bude chodit

ється
JEZDIT jezdi jezdil jezdil by bude jezdit

jiT jde sel sel by pûjde

1X
JET jede jel jel by pojede

Pnklady:
Kazdÿ den chodfm do prâce v 7 hodin,
aie zftra pùjdu az v 8 hodin.
Kazdÿ mësfc jezdim do Prahy,
aie tento mësfc nepojedu.
Di^fve ôasto chodil do kina.
Vcera jsem sel na koncert.
Щодня/кожного дня я ходжу на роботу
о сьомій годині, але завтра піду аж о
восьмій.
Щомісяця/кожного місяця я їжджу до
Праги, але цього місяця я не поїду.
Раніше він часто ходив у кіно (театр).
Учора я був на концерті.
Cv
□ 7. Dopinte „ji't - chodit, jet - jezdit“ :
Vcera js e m ......... pësky, a le ...........jsem tramvaji. - (V y ).......... pfi'sti rok na
hodiny cestiny? - T om âs......... casto ke své pi'itelkyni. - Heleno.............taky
zitra do divadia? Nechci jit sama. - Martine, r â d ...........do Uzhorodu, ale
nemâm cas. - Zitra m usim ...........na postu. - Evo............zitra pësky, nebo . .
. . . metrem?

□ 8. Prelozte: (Перекладіть):
Кожного літа (завжди в літку) я їздитиму на море. Завтра мені треба піти
до лікаря. Підеш і ти завтра ввечері до ресторану? Ти часто ходиш у
гості? Учора я не пішов у кіно (театр), тому що мені було погано. Завтра
я вже обов’язково (точно) піду. Ти не хочеш іти краще пішки?

Gr
nést \ нести vést \ вести vézt везти letët\л е т іт и bézet \ бігти
n o s i t / носити v o d it^ водити vozit ^ возити létat ^літа ти b é h a t/ бігати

НЕДОКОНАНИЙ ВИД Інфінітив Тепер, ч. Мин. Ч. Умов. en. Майбут. ч.

однократність

â Дїї
NÉST nese nesl nesl by ponese
дія
повторюється NOSIT nosi nosil nosil by bude nosit
однократність

і дії VÉST vede vedi vedI by povede

дія
повторюється VODIT vodi vodil vodil by bude vodit
однократність
VÉZT veze vezl vezl by poveze

jA
Дїї
дія
повторюється VOZIT vozi vozil vozil by bude vozit
однократність
Дїї LETÈT leti letël letël by poleti
дія
повторюється LÉTAT létà létal létal by bude létat
однократність
BEZET bèzi bëzel bëzel by pobëzi
ДЇЇ
дія
повторюється BÉHAT bèhâ bèhal béhal by bude bëhat
 L10
Ph'klady:
Kazdÿ den nostm do prâce hodnë materiâlû, zitra si neponesu nie.
Kazdÿ den vodî dftë do skolky matka, zitra je povede otec.
Zbozi nâm vozi ti'ikrât za tÿden. Kam povezete toto zbozi?
Reditel létà pravidelnë kazdÿ rok do Londÿna, letos vsak poleti do Pai'ize.
Tomâs bëhà kazdÿ den dva kilometry, dnes aie pobëzi jen jeden kilometr,
protoze je unavenÿ.

O 9. Dopinte spràvnè sloveso a sprâvnou form u;

nést - nosit: Co to porâd........ v té tasce, Jardo? Vcera jsem z nàdrazî.
moc tëzkÿ kufr. Je zima, musi'me u z ........ zimni kabâty.
vést - vodit: Kazdÿ vecer m u§im ........ svého psa na prochâzku. Kudy .
cesta k hotelu? R editel........ dobl'e svou skolu.

Gr
ПО РЯДКО ВІ ЧИСЛІВНИКИ (RADOVE CISLOVKY)

1. prvnî 11. jedenâcty 21. dvacâtÿ prvnî

2. druhÿ 12. dvanâcty 29. dvacâtÿ devâtÿ
3. tre ti 13. tfinâcty 30. ti*icâtÿ
4. ctvrtÿ 14. ctrnâcty 40. ctyi'icàtÿ
5. pâtÿ 15. patnâcty 50. padesàtÿ
6. sestÿ 16. sestnâctÿ 60. sedesâtÿ
7. sedmÿ 17. sedmnâctÿ 70. sedmdesâtÿ
8. osmÿ 18. osmnâctÿ 80. osmdesâty
9. devéty 19. devatenâcty 90. devadesâtÿ
10. desàtÿ 20. dvacàtÿ 100. sty
147. stÿ ctyFIcétÿ sedmÿ
Pfectète: 14., 23., 45., 51. tÿden
5., 17., 25., 30., 60., 77., 88., 100. vÿroci (N) (роковини)

KO LIK JE HODIN? Котра година?

(ctvrt па + Ak)
ctv rt na dvë ctvrt na pët
чверть на другу чверть на п’яту
1:15 4:15
 pùl druhé 1:30 (pùl + G)
(pùl jedné pùl pâté
pùl tretf 4:30
pùl ctvrté...) пів на п’яту
ПІВ на другу

tri ctvrtë na dvë ti'i ctvrtë па pët

за чверть (буде) друга за чверть (буде) п’ята
1:45 4:45

12:55 za pët minut jedna 1:05 jedna а pët minut

за п’ять хвилин перша п’ять хвилин на другу
1:10 za pët minut ctvrt na dvë 1:20 ctvrt па dvë а 5 minut
jedna hodina a deset minut za 10 minut pùl druhé
десять хвилин на другу двадцать хвилин на другу
1:25 za 5 minut pùl druhé 1:35 pùl druhé а 5 minut
ctvrt na dvë a 10 minut за двадцять п’ять хвилин (буде)
двадцять п’ять хвилин на другу друга
1:40 za 5 minut tri ctvrtë na dvë 1:50 ti'i ctvrtë па dvë а 5 minut
pùl druhé a 10 minut za 10 minut dvë
за двадцять хвилин (буде) друга за десять хвилин (буде) друга

budik

« А: Podivej se, kolik je hodin. Mâme jestë cas?

B: Je teprve püi sesté, mâme jestë pùl hodiny.

A: Na kdy ti mâm dàt budik?

B: Musim vstàvat brzo, dej mi ho
na ctvrt na sedm.

A: Prosim vas, do kdy mâ smënârna otevi^eno?

B: Az do pùl devàté vecer.

A: Myslim, ze mi jdou spatnë hodinky. Mém teprve tri hodiny.

Kolik màs ty?
B: Uz ti^i hodiny a deset minut. Mnë jdou hodinky presnè.
 А: Ne, Petr doma neni, aie cekâm ho kazdou chvili. Mùzete pockat?
B: Zkusim pockat c tv rt hodiny, aie vie casu nemàm.

A: Kdy presnè zacinâ konference?

L10
B: V deset, aie musime tam bÿt uz nejpozdëji ve tri ctvrtè na deset.

Cv
□ 10. Reknète cas rûznè (Скажіть кількома способами):
6:50 - a) sest hodin a padesât minut
b) za 10 minut sedm
c) tî'i ctvrtë na sedm a 5 minut
Kdy se sejdeme u metra? (19:50 hod.)
Kdy zacinâ ten film v televizi? (21:10 hod.)
Kdy mâte V poledne voino na obëd? (11:55 hod.)
Kdy jede vlak do Kyjeva? (14:20 hod.)
Kdy bude vlak v Kyjevë? ( 8.30 hod.)
Kdy na më pockâs pi'ed kinem? (18:20 hod.)

Gr KDY? КОЛИ?

0 +L 0 vfkendu у суботу й неділю, на (під час) вихідних

0 dovolenë у відпустці
0 pi=estâvce під час перерви

V +A k V jednu hodinu 0 першії^

V sobotu X m inulou sobotu минулої суботи
tuto nedëli у цю неділю
p fis ti ùterÿ наступного вівторка

OD - DO + G od stredy do pâtku від середи до п’ятниці

od nedële do pondëlf від неділі до понеділка
od jednë hodiny do dvou від першої (години)

ZA + Ak za jednu hodinu, za pët hodin за/через годину, п’ять годин

za pët dm', za tri dny п’ять днів, три дні
za dva tÿdny, za sest tÿdnù два тижні, за шість тижнів
Р0 + L po jedné hodinë після першої (години)
po druhé hodinë після другої
po jednom tÿdnu після одного тижня
PRED + I pred hodinou година тому/перед годиною
pi^ed rokem рік тому/перед роком
pfed mësicem місяць тому/перед місяцем
MEZI + mezi druhou a treti hodinou від другої до третьої (години)
між другою і третьою (годинами)
minulÿ rok = (v)loni минулого року/у минулому році/торік
tento rok = letos цього року/у цьому році
pnstî rok__________ наступного року/у наступному році

pfedevcfrem - vcera - dneska - zitra - pozith'

позавчора учора - сьогодні - завтра післязавтра
ràno dopoledne - V poledne odpoledne
уранці/ранком - до обіду - опівдні/в полудень - після обіду
зранку/рано
vecer V nocl - о pùinoci
увечері/ввечері - у ночі о півночі/о дванадцятій годині ночі

JAK DLOUHO? як довго?

А к jednu hodinu Byl jsem tam jednu hodinu. Я там був одну годину.
celou sobotu Strâvil jsem u nich celou sobotu. Я y них пробув цілу суботу.
dva tÿdny Jsem V Praze uz dva tÿdny. Я вже в Празі два тижні.

JAK CASTO? ЯК ЧАСТО?

kazdÿ den щодня/кожного дня
jednou za tÿden (їх, 2х ... za +Ак) (один) раз у/на тиждень
dvakràt za mèsic два рази у місяць
pètkràt za rok п’ять раз у рік

А: Za jak diouho budes mit dovolenou?

B: Uz za tri tÿdny, moc se tèsim.

A: Kam pojedes letos v létè?

B: Musim domû do Holandska navstivit rodice. Vidèl jsem je
naposledy pfed rokem.
 A: Prosim vas, Icdy ten dopis bude v Nëmecku?
B: Za tri dny.

A: Uz jsi miuvii s séfem?

L10
B: Ne. On mi nëco chtël?
A: Asi ano, hledal tè tady pi^ed pùl hodinou.

A: Zapomnël jsem v hotelu pas. Budete mit jestë za pùl hodiny otevi^eno?
B: Ano. Nase smënârna zavirà az za dvë hodiny, to je v pùl devàtë.

Telefonickÿ A: Jsi to ty, Pavie? Cekam na tebe uz cely tÿden. Proc jsi nepfijel?
rozhovor: B: Ale jà jsem ti uz pred tÿdnem napsal, ze tento tÿden nebudu
mit cas a ze prijedu az pristi sti^edu.

A: Znàs dobfe Bratislavu? Potrebuju doporucit nëjakÿ hotel.

B: Byl jsem tam jen jednou minuly rok a nevzpominàm si na zâdnÿ hotel.

A: Kdy ma galerie otevi'eno?

B: Od ùterÿ do nedële celÿ den.

A: Uz se ti vràtila manzeika?
B: Ne, jestë ne, cekâm na ni uz od sti^edy.

A: Pfijdu tedy ve ctvrtek. Bude se ti to hodit v pët?

B: V pët teprve pfijdu z prâce. Pfijd' tak po pùl sesté.

Cv
□ 1 1 . (- 1 hodina) = pfed hodinou
(+ 1 hodina) = za hodinu

Kdy jste pfijel? (-1 tÿden)

Kdy musite odejit? (+ 2 hodiny)
Kdy prisel ten telegram? (-1 hodina)
Za jak diouho jede vlak? (+ 15 minut) = (1/4 hodiny)
Kdy jste zacal studovat cestinu? ( -1 rok)
Kdy vâm konci prâce v Brnë? (+ 1,5 mësfce)
Kdy zavfraji v bance? (+1/2 hodiny)
Kdy se vracfte do Rovna? (+ 14dni) = (2 tÿdny)
Kdy tady bude pan Kubât? (+ chvile)
Gr MESICE
KDY?
(МІСЯЦІ)
V+ L OD/DO + G (від/до)
(y)
1. leden V lednu od ledna
II. ünor V ûnoru od ûnora
III. bfezen V breznu od bfezna
IV. duben V dubnu od dubna
V. kvèten V kvëtnu od kvëtna
VI. cerven V cervnu od cervna
VII. cervenec V cervenci od cervence
VIII. srpen v srpnu od srpna
IX. zàh' V zâfi od zâri
X. fijen V rfjnu od Щпа
XI. listopad V listopadu od listopadu
XII. prosinec V prosinci od prosince

DATUM: KO LIKATEHO JE DNES? + (G) (Яка сьогодні дата?/Котре

сьогодні число?)
1. 1. prvniho ledna 20. 7. dvacâtého cervence
3. 2. treti'ho ûnora 22. 8. dvacâtého druhého srpna
5. 3. pâtého brezna 28. 9. dvacâtého osmého zâi'f
9. 4. devâtëho dubna 30. 10. ti'icâtého rijna
13. 5. trinâctého kvëtna 17. 11. sedmnâctého listopadu
19. 6. devatenâctého cervna 4. 12. ctvrtého prosince

Narodil(a) jsem se 27.11.1956. = dvacâtého sedmého listopadu

Я народився/народилася двадцять tisic devét set padesât sest
сьомого листопада тисяча дев'ятсот п’ятдесят шостого року.
! 1. 1. - prvniho prvni, 1.2. - prvniho druhÿ, 1 .1 0 .- prvniho desétÿ...

означення місяця -
y називному відмінку

Cv
□ 12.
a) Kdy jste se narodil(a)? Kdy se narodiia vase manzeika (vas manzel)?
Kdy rnâte narozeniny? Kdy mâ narozeniny vase manzeika?
b) Kolikâtého je dnes? 8. 3., 10. 10., 17. 11., 21.2., 23. 5., 12. 1., 31.7.,
28. 6., 1.9., 16. 12. \
 L10

ROCNI OBDOBI (ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ) «

jaro - па jare навесні/весною od - do jara (від-до)
léto - v lété улітку/влітку léta
podzim - na podzim восени podzimu
z im a -v z im è взимку zimy

Je krâsné pocasi, sviti slunce. Neni

moc teplo, je 19 stupnû.

Na jaro se moc tësim. V breznu za-

cinâ bÿt tepleji a uz mûzeme zacit
znovu chodit na prochâzky. V dubnu
0 vikendu jezdime ven za mësto.
Jedeme slce autem, aie venku za-
parkujeme a jdeme do pfirody. Ne­
rad chodi'm vie nez pët kllometrû,
protoze dëti jsou jestë malé. Nâs
vÿlet vzdycky skonci v nëjaké ves-
nické hospodë.

kam? - ven X kde? - venku

на вулицю на вулиці/надворі
- dovnitf - uvnitr
усередину (чого) всередині (чого)
 Je horko, 31 stupnû ve stînu.

U nâs nevime, jestli v létë bude prset,

nebo bude hezky, proto radëji jezdi'me
k mofi. Dovolenou si beru v cervenci
nebo V srpnu, kdyz dëti majl pràzdniny.
Vie se mi aie libi zâff, kdy je u mofe
ménë lidi. Nemâm moc râd horko a ne­
rad se opaluju, proto na plâzi lezi'm ve
sti'nu a hodnë plavu. Vëtsinou bydiime
V hotelu, aie nëkdy také v soukromi.

Prsi, foukâ vitr, na nebi jsou cerné

mraky.

Podzim nemâm râd. Pfichàzi uz na

konci zâfi a celÿ fijen prsi a jsou boufky.
Venku na ulici lidi pospi'chaji, je jim zima.
Vsechno je sedivé - nebe, mësto I nâla-
da. Na podzim nemâm z niceho radost.
Vzpominâm na léto, tësim se na Vânoce
a na zimu, chodim do kin a divadel
a hiavnë hodnë pracuju.

Je zima, 5 stuphCi pod nulou.

Je hodnë snëhu, v nocl snëzilo.

Na Vânoce vëtsinou jestë neni snih,

snëzit zacinâ az v lednu. Nâlada lidi je
v zimë lepsi, jezdi na hory, kupuji dârky
na Vânoce. Nase rodina jezdi na hory
\a z V ünoru - celÿ tÿden se synem lyzuju,
zatimco manzelka s dcerou se lyzovat
teprve uci. Za dva roky se vsak nenauci-
la skoro nie. Z kazdého nemûze bÿt
sportovec.
 о
и д к ТІ (УАМ) иЕ?

ие т і іе ріо (Ьогко, уєсіго ). ие т і л іт а .

110

иДКЕ ЛЕ РОСАЗІ? Яка сьогодні погода?

иАКиЕУЕМКи? Я к (сьогодні) на вулиці/надворі?/Що надворі?

ие Иелкё (кгазпё)
росазі. Сьогодні чудова погода.
Ле Ьелку.
Je іеріо. С. тепло.
ие Ьогко. С. жарко.
ие у є с іг о . С. дуже жарко./Яка спека!
ие ]а8по. С. ясно.
ие тосіге пеЬе. Небо с. синє/голубе.
зіипсе. Сонце світить.
ие зіипеспу сіеп. С. гарний сонячний день.
ие зраіпе (озкііуе)
росазі. С. погана погода.
ие озкііуо.
Je 2іт а . С.холодно.
Je с е т е пеЬе. Небо потемніло.
Je 2аіайепо. Небо затягнуте хмарами./
Усе небо вкрите хмарами.
ие Ьоигка. Надворі гроза.
ВІузка 5е. Блискає.
ие тІЬ а. Надворі туман.
РГ5І. Іде дощ.
Ройка уііг. Дме вітер.
Bylo hezké pocasi.
Bylo hezky, teplo, horko, ve dro,...
Bylo modré nebe, cerné nebe.
Svitilo slunce. Prselo.
Byla mlha. Byla bourka.
Byl slunecnÿ den. FoukaI vi'tr.
Byly blesky. Byly mraky.
Bude hezky. Bude svitit slunce.
Була гарна/чудова погода.
Було тепло, жарко, була спека...
Небо було синє/голубе, чорне.
Сьогодні світило сонце. Ішов дощ.
Сьогодні був туман. Сьогодні була гроза.
Сьогодні був сонячний день. Дмув вітер.
Сьогодні блискало. Небо було затягнуте
хмарами. (Усе небо було вкрите хмарами).
Буде гарна погода. Буде світити сонце.

KOLIK JE STUPNÙ? Яка сьогодні температура?

1 stupen - 40 *С —п - 40 *с
2, З, 4 stupnë - ЗО — - ЗО
5, 10, 20 stupiïû nad пиіои - 20 _ - 20 pod пиіои
вище нуля нижче нуля
- 10 — - 10
- 0 - 0
— 10 - - ---- 10
зо °С — 20 — 20 10 °С
nad nulou — ЗО

□
— ЗО - І pod пиіои

prset: prsi - prselo - bude prset dést’ M дощ

іде дощ —ішов дощ —буде дощ destnik М парасолька

snèzit: sn§zi - snezilo - bude snezit snih М сніг

іде сніг - ішов сніг - буде сніг hodnë snëhu (G) багато снігу

mrznout: mrzne - mrzio - bude mrznout mraz M мороз

мерзнути надворі мороз - був мороз - буде мороз

Snëzi. = Padâ sm'h. Іде сніг.

Mrzne. = Je mrâz. Надворі мороз.
Hodnë prsi. = Je veIkÿ désf. Який дощІ/Надворі злива.
Padal snih Bude padatViih. Ішов сніг. Буде сніг.
Byl mrâz. Bude mrâz. Був мороз. Буде мороз.
Byl veikÿ dést. Bude veikÿ dést. Була злива. Буде злива.
Cv
Г113. Opakujte:
L10
Na vÿlet pùjdeme, jen kdyz ■bude râno hezky.
■nebude prset
- zacne svitit slunce
- bude tepleji nez dneska

Zùstanu doma, protoze ■venku je moc horko.

- venku hodnë prsi
■venku je moc zima
■nikam nechci jit v tom horku

Nemâm râd(a), kdyz ■je mi zima na ruce.

-je bourka a vidim blesky
- od râna do vecera prsi
-je mi moc horko

Mâm râd (a), kdyz - sviti slunce.

- na jai'e zacinâ bÿt teplo
-je krâsnë modré nebe
- snëzi a pi'iroda je bilâ

n 14. Ve kterém rocm'm obdobi (na ja i'e,. . .)

nebo ve kterém mési'ci (v le d nu ,. . . ) reknete:
Je moc horko, jdu do stinu.
Zase pi'ichâzeji mraky, bude prset.
Foukâ vitr, musim si vzit kabât.
Je modré nebe, dneska bude urcitë hezky.
Kazdÿ den je pocasi horsi a horsi.
Letos byly Vânoce zase bez snëhu.
Je vie nez 30 stupnû ve stinu.
Jdou sem cerné mraky, za chvili bude bourka.
Je jasno, dneska v noci bude zima.
V tom horku by byl pi'ijemnÿ vitr.

П 15. Kterâ odpovèd’ se nehodi? (Визначте, яка з поданих відповідей не

підходить:)
Napsal ti Petr? - Uz mi diouho nenapsal.
- Napsal mi pî'ed tÿdnem.
- Napisu mu hned zitra.
- Je to uz mésic, co nemâm od nëho dopis.
 V kolik hodin maji priji't? - Mëli by pfijit za chvili.
- Jestë je cas, az za pûl hodiny.
- Ve tri, aie vzdycky chodi pozdë.
- Prijdou pi^fsti tÿden.
- Museji tu bÿt kazdou chvili.

■Kdy to musis udélat? - Jestë dneska.

- Odpoledne to musi bÿt hotovo.
- Za deset minut uz bude sedm.
- Mâm cas do sti'edy.

Kdy se asi vrâtis? - Vrâtim se asi v pët.

- Nevrâtim se pfed veceri.
- Vrâtim se nejpozdèjl va dvanâct.
- Pi'ijdu pristi ûterÿ.

Jak diouho budes dneska studovat?

- Budu studovat celÿ vecer.
- Uz jsem si preceti dvakrât novÿ text.
- Myslim, ze hodinu a pùl.
- Mâm hodnë moc prâce, proto dneska studovat
nebudu.

□ 16. Odpovîdejte podle obràzku (Відповідайте згідно з малюнком):

О hod. 12 hod. 24 hod.

- Kdy zitra pojedes do Prahy?

- Kdy skoncil film?
- Na kdy mâm pfipravit obëd?
- Kdy se asi vrâti?
- Kdy pùjdeme na prochâzku?
- Jak diouho bude trvat konference?
- Jak diouho tady Tomâs zùstane?
 a) Doplnte do vët sloveso jit, nebo chodit:
Muj s y n ........ jesté do sl<oiy. Hodnë casto......... do Icina. Dneska vecer ale
.......do divadia.............tam on a manzeika, protoze jâ nemâm dneska vecer
cas a n e m ù z u ........ Ted’, kdyz uz je venku hezky............. cela nase rodina
kazdy den na prochâzku. O vikendu z a s e ........na diouhé vÿlety do pi=irody.

b) Doplnte do vët sloveso jet, nebo jezdit;

Z itra .........cela nase rodina navstivit mé rodice. Bydli na vesnici, bude to
proto hezkÿ vÿlet do pfirody. Na jare r â d i..........ven za mésto. V létë o
dovolené kazdÿ r o k .........k mofl, aie letos tam n e .......... protoze dovole­
nou budu mit az v i’ijnu. Manzeika a d ë ti........ na konci cervence na chatu.

I l 18. Reknëte V préteritu, co bylo, co jste délai:

Nékde musite zménit sloveso Imperfektivni na perfektivni:
vracet se vrâtit se
brât vzit
parkovat zaparkovat
prichâzet pfijit
zacinat zacit
(Bojim se, ze bude prset.

«
! Bàl jsem se, ze bude prset.)

BYLO HEZKY
Dneska je hezky. Sviti slunce, je asi 20 stupnû. Neni moc horko, proto pùjdu ven do
parku. V parku je aie hodnë lidi, to se mi nelibi, proto se vracim domù, beru si auto
a jedu ven. Mâm dobrou nâladu. Divâm se z auta, vidim i'eku, lesy a nakonec par-
kuju u reky. Lezim, trochu se opaluju. Plavat jestë nechci, protoze voda neni teplâ.
Asi za hodinu prichâzeji mraky, bez slunce je najednou zima. Rychie jedu domû,
bojim se, ze bude prset a bude boui'ka. Prset vsak zacinâ, kdyz uz jsem doma.
□ 19. Odpovidejte:
Jaké pocasi je vëtsinou na jare? Mâte râd jaro? Proc? Kterÿ mësic uz zacinâ
bÿt tepleji? Chodi'te do pnrody? Chodite hodnë kllometrû? Chodfte sâm, nebo
s rodinou? HIedâte na vÿletë nëjakou hospodu nebo restauraci?
Vi'me urcitë, jaké bude u nâs v létë pocasi? Prsi casto v létë? Jezdite v létë
radëji do lésa, nebo k mofi? Mâte râd horko a râd se opalujete? Jel byste
k mofi radëji v cervenci, nebo v zâfi? Proc? Kde u mofe bydli'te? Jste dobrÿ
sportovec? Limite hodnë dobfe plavat? Kdy budete mit letos dovolenou a kdy
budou mit dëti pràzdniny? Kam pojede letos vase rodina?
Proc nemâte râd podzim? Jaké je na podzim vëtsinou pocasi? Co udëlâte,
kdyz jste venku, zacne prset a vy nemâte destm'k? Jakou mâte nâladu, kdyz
prsi?
Mâte râd zimu a sni'h? Jezdfte lyzovat? Limite to dobfe? A co vase rodina?
Také lyzuje? Byly minulé Vânoce bez snëhu?

□ 20.
Kolikâtého je dnes? V ûterÿ?
Kterÿ den je 1.4.? 9. 9 .? ___

Pondëli Üterÿ Pâtek Stfeda Ctvrtek Sobota Nedële

1. 9. 23. . 17. 31. 14 4.
Duben Zârf Listopad Cerven Srpen Bfezen Cen/enec

V dopise pi'seme: Praha 16.12. 2000

V Praze 16. prosince 2000
 KALENDÂR L10
Reknëte, CO budete dëlat V pondëli 2. cervence?
V ùterÿ 3. cervence?
ve stfedu 4. cervence?

CERVENEC

2 Po 12.00 - obëd s Karlem ve Slavll

19.00 - Stavovské divadio

3 Üt
I koupit 4 listky

dopoledne - zatelefonovat doktorovi,

4 St
kdy na kontrolu

10.00-kontrolaudoktora
5 et
16.00-cestina

! Matka - narozeniny
6 Pâ
koupit dârek

11.00 - u metra Andél

7 So
plavat s Petrem

vrâtit Karlovi kazetu - vecer

8 Ne
! püpravit si materiâly do pràce

Ptejte se!
Pf.: S kÿm pùjdete v pondëli na obëd?
Kdy pûjdete do divadia?
Kam musite zatelefonovat ve sti=edu?
atd.

M LUVNi CVICENI O

1. a) Poslouchejte: Do prâce jdeme uz druhého ledna? Ne, az tfetîho ledna.

b) Odpovidejte:
Do prâce jdeme uz druhého ledna? Ne, az tfetiho ledna.
Séf mâ narozeniny desâtého kvëtna? Ne, az jedenâctého kvëtna.
 Voino na Vânoce mâme uz dvacâtého druhého Ne, az dvacâtého tfetiho
prosince? prosince.
Pan Cernÿ prijede z Berlina ctvrtého zâi'i? Ne, az pâtého zân.

2. a) Poslouchejte: Patnâctého fijna je nedële? Ne, patnàctého fijna je pondëli.

b) Odpovidejte:
Patnâctého ri'jna je nedèie? Ne, 15.10. je pondëii.
Osmnâctého ûnora je nedèie? Ne, 18. 2. je pondèii.
Dvacâtého pâtého cervna je nedële? Ne, 25. 6. je pondëli.
Ti'icâtého dubna je nedèie? Ne, 30. 4. je pondëii.

3. a) Poslouchejte: Kdy se vrâti'te? Vrâtim se za tri ctvrtë hodiny.

b) Odpovidejte:
Kdy se vrâtite? _ Vrâtim se za tn ctvrtë hodiny.
Kdy pi'ijde profesor Cernÿ? Pi^ijde za ti=i ctvrtë hodiny.
Za jak diouho jede autobus? Jede za ti'i ctvrtë hodiny.
Za jak diouho musis odejit? IViusim odejit za tri ctvrtë hodiny.

4. a) Poslouchejte: Uz je ctvrt na sest? Nejdou mi hodinky.

Za pèt minut bude ctvrt na sest.
b) Odpovidejte:
Uz je ctvrt na sest? Nejdou mi hodinky. Za pët minut bude ctvrt na sest.
Uz je pûl sesté? Nejdou mi hodinky. Za pët minut bude pùl sesté.
Uz je ti'i ctvrtë na sest? Nejdou mi Za pèt minut bude tri ctvrtë na
hodinky. sest.
Uz je sest? Nejdou mi hodinky. Za pët minut bude sest.

5. a) Poslouchejte: Jestë neni pozdè. Jsou ctyfi hodiny.

Je pozdè, uz jsou 4 hodiny a deset minut.
b) Reagujte:
Jestè neni pozdë. Jsou ctyri hodiny. Je pozdë, uz jsou 4 hodiny a deset
minut.
Jestè neni pozdë. Je ctvrt na pët. Je pozdè, uz je ctvrt na 5 a deset
minut.
Jestë neni pozdè. Je pùl pâté. Je pozdë, uz je pùl pâté a deset
minut.
Jestè neni pozdë. Je tri ctvrtë na pët. Je pozdë, uz je tri ctvrtë na 5 a deset
minut.
6. a) Poslouchejte: Za kÿm jdes tak pozdè?_ptâ se mè matka.

b) Odpovidejte:
Za panem Cernÿm, odpovi'dàm.
L10
Za kÿm jdes tak pozdë? ptâ se më Za panem Cernÿm, odpovidâm.
matka.
Za kÿm jdete? ptaji se më v recepci Za panem Cernÿm, odpovidâm.
hotelu.
Za kÿm jdete? ptaji se më v kancelâri Za panem Cernÿm, odpovidâm.
firmy.

7. a) Poslouchejte: Kdy jste tady byl naposledy? Minulé ûterÿ?

Ano, byl jsem tady, myslim, minulé ùterÿ.
b) Odpovidejte:
Kdy jste tady byl naposledy? Ano, byl jsem tady, mysifm, minulé üterÿ.
Minulé ûterÿ?
Kdy jste byli u nâs naposledy? Ano, byli jsme u vâs, mysifm, minulÿ mësfc.
Minulÿ mësfc?
Kdy jste si to koupil? Ano, koupil jsem si to, mysifm, minulou stredu.
Minulou stredu?

8. a) Poslouchejte: Kde jste byl vioni o dovolené? Myslim, ze jste rikal - v Itélii?
Ano, byl jsem tam vIoni a letos do Italie pojedu zase.
b) Odpovidejte:
Kde jste byl vioni 0 dovolené? Ano, byl jsem tam vioni a letos
Mysifm, ze jste ffkai - v Itâlii? do Italie pojedu zase.
Kde jste byl vioni v létë? Ano, byl jsem tam vioni a letos
Mysifm, ze jste rfkai - v Rakousku? do Rakouska pojedu zase.
Kde jste byl vioni v zimé o dovolené? Ano, byl jsem tam vioni a letos
Mysifm, ze jste ffkai - v Africe? do Afriky pojedu zase.

9. a) Poslouchejte: Kolikràt za tÿden chodis sportovat?

Chodi'm sportovat dvakrât za tÿden.

b) Odpovidejte:
Kolikràt za tÿden chodfs sportovat?
Jak casto chodfs ke své matce
na nâvstëvu?
Kolikràt za tÿden chodfs na cestinu?
Chodfm sportovat dvakrât za tÿden.
Chodfm tam dvakrât za tÿden.
Chodfm tam dvakrât za tÿden.
10. a) Poslouchejte: Pùjdeme plavat? Nechci, plavu nerad.
b) Odpovîdejte:
Pùjdeme plavat? Nechci, plavu nerad.
Pùjdeme se opalovat? Nechci, opaluju se nerad.
Pojedeme lyzovat? Nechci, lyzuju nerad.

11. a) Poslouchejte: Mnë nevadi, ze prsî. Pùjdeme jestë tam do toho obchodu?
Aie ne, moc prsî, jà jdu domù.
b) Odpovîdejte:
Mnë nevadf, ze prsf. Pùjdeme Aie ne, moc prsi, jâ jdu domù.
jestë tam do toho obchodu?
Mnë nevadi', ze je horko. Zùstaneme Aie ne, je moc horko, jâ jdu domû.
jestë na prochâzce?
Mnë nevadi', ze je zima. Pùjdeme se Aie ne, je moc zima, jâ jdu domû.
podfvat jestë do toho kostela?

JAK VÀM JE?

CO UDÉLÀTE?
 L11
adresa F адреса ж.
adresât M адресат ч.
balik M пакунок, пакет ч.
blanket M бланк ч.
cizina F закордон ч, pozdravovat, -uju переказувати, -ую/
dopinit, -im pf. доповнити, -вню, +Ak od +G impf. передавати, -даю вітання
заповнити, -вню кому від кого
dopinovat, -uju impf. доповнювати, -нюю, seznam M список ч.
заповнювати, -нюю telefonni seznam телефонний довідник
doporucené (послати), листа siyset, -im impf. чути, чую
рекомендованим/ usiyset pf. почути
рекомендованою поштою spolehnout se na +Ak покластися, кладуся,
hodit, -im pf. кинути, кинуі^о, куди spoiehnu se pf. понадіятися, -іюся на кого
hàzet, -im impf. кидати, -аю spoiéhat se, -àm impf. надіятися, -іюся
hovor ІИ розмова, бесіда ж. stèsti N щастя с.
chyba F помилка ж, telefonàt M розмова по телефону
chybèt, -im impf. бути відсутнім telefonni телефонний, -а, -е
kancelàr F канцелярія, ж,, бюро с,, ùfednik 1^ службовець ч.
невід,, офіс ч, ül^ednice F службовка ж. розм.
laskavÿ, -à, -é ласкавий, -а, -е, ùspèch M успіх ч.
люб'язний, -а, -е vàzenÿ, -à, -é шановний, -а, -е
bud’(te) tak laskav, будь ласка! vézit, -im impf. важити, важу
laskaval zvàzit pf. зважити
letecky авіапоштою vyplnit, -im pf. заповнити, -вню
nalepit, -im pf. наклеїти, -ею, наліпити, -плю vypinovat, -uju Impf. заповняти, -яю
lepit impf. клеїти, ліпити vyfidit +D +Ak pf. передати, -дам,
norméinë (послати) листа нормально -im (vzkaz) переказати, -кажу
obàlka F конверт ч. vyrizovat, -uju impf. передавати, -даю,
obycejnë звичайно, просто переказувати, -ую
odesilatel M відправник ч., відправниця ж, zabÿvat se +1 Impf. займатися, -маюся чим
omyl M помилка ж. -àmse
podepsat (se), підписати, -пишу zaleplt, -im pf. заклеїти, -клею,
podepisu pf. заліпити, -плю
podeplsovat, -uju impf. підписувати, -ую zalepovat, -uju impf. заклеювати, -юю,
pohied M = листівка ж. заліплювати, -плюю
pohlednice F листівка ж. zavolat +D, -àm pf. подзвонити, -ню,
poslat, poslu pf. послати, пошлю, надіслати, зателефонувати, -ую кому,
надішлю, відправити, -влю na +Ak закричати, -чу, загукати, -аю
posilat, -àm impf. посилати, -аю, слати, шлю, на кого
надсилати, -аю volât impf. дзвонити, телефонувати,
postovni поштовий, -а, -е кричати
postovni schrànka F поштова скринька zmënit, -im pf. змінити, -ню, відмінити, -ню
poukàzka F грошовий переказ mënit impf. міняти, відмінювати
pozdravit, -im pf. привітати, -аю кого з чим znàmka F марка ж.
zdravit impf. вітати znovu знов,знову

Zavoläm (па) kamarâda. Я покличу друга (загукаю на друга.)

Zavolâm kamarâdovi. Я подзвоню/зателефоную другові.
Gr
IMPERATIV (НАКАЗОВИЙ СПОСІБ)

Наказовий форми наказового способу творяться від основи

спосіб теперішнього часу (від 3-ї особи множини недоконаного
+ доконаного виду -> закінчення нульове)
форми наказового способу вживаються у 2-й особі однини
й множини та в 1-й особі множини (ти(іу) - ви(уу) - ми(ту)).

1. опі вони купують

Основу закінчено на один приголосний

(іу) кирц! закінчення нульове купуй!
(уу) кири]1е! додається -те купуйте!
(т у ) кири]те! додається -ме купуймо!

2. опі vezmbci вони візьмуть

Основу закінчено на два приголосні

(ty) vezmi! додається -і візьми!
(vy) vezmëte! додається -е1е/-е1е візьміть!
(my) vezmëme! додається -е те /-е те візьмімоЛім/І

3. опі d è j)^ вони роблять

замість -ajf:
(-eji/-ëji:)
(ty) dëlej! додається -еі роби!
(vy) dëlejte! додається -еііе робіть!
(my) dëlejme! додається -е іт е робімоМм/!

Основу закінчено на d -t-n ->■ d’ - f - n

vstanou - vstan, vstante, vstanme! устати
vrâti - vraf, vrat’te, vrafme! вернути/повернути
jedou - jed’, jedte, jed’me! їхати

pisou - pis, piste, pisme! ( î> i) писати

koupf - kup, kupte, kupme! (ou > u) купити
vrati se - vrâf se, vrafte se, vrafme se! (à > a) вернутися/повернутися
НЕРЕГУЛЯРНІ ФОРМИ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ
(NEPRAVIDELNŸ IMPERATIV)

Інфінітив Нак. спосіб

L11
bud’l budte! bud’me! (bÿt) будь!, будьте!, будьмо!
stùjl stùjte! stùjme! (stât) стій!, стійте!, стіймо!
jez! jezte! jezme! Üist) їж!, їжте!, їжмо!
odpovéz! odpovëzte! odpovèzme! (odpovëdët) не утворюється (інф. відповісти)
mëj! mëjte! mèjme! (mit) май!, майте!, маймо!

jî 1: - іти pi'ijit - прийти

jdi! jdète! pojd’! pojdle! p fljd l prijdte!

(іди!)
Prikiady:
Marto, vraf se brzo!
Promifi, nevidël jsem të.
Reknl jim to také!
Prosim vâs, otevrete to okno!
Jezme vice ovoce!
Bud’ vecer doma!
Stùjte, jede auto!
Kup mi jestë 10 dkg sÿra!
Jdi dnes do kina sâm, mâm
moc prâce.
Jano, pojdte kousek se mnou,
ukâzu vâm nejblizsi stanici metra.
Pane Kubâte, prijdte, prosim,
uz V 8 hodin ke mnë.
Peti'e a Tomâsi, jedte se podivat
také do Karlovÿch Varù.
(ходім(-о)/пішли!) pojd’ sem! pojdte sem!
(прийди !/зайди!,
прийдіть !/зайдіть!
іди/ходи сюди!
ідіть/ходіть сюди!)
Марто, вернися скоро!
Пробач, я не бачив тебе.
Ти їм теж про це розкажи!
Будь ласка, відчиніть вікно!
їжмо більше овочів!
Будь увечері дома!
Стій, їде машина!
Купи мені ще сто грамів сиру!
Іди/сходи сьогодні до кінотеатру/в кіно
один, у мене багато роботи/багато справ.
Яно, ходім(-о) вкупі, я покажу вам
найближчу станцію метро.
Пане Кубате, прийдіть, будь ласка, до мене
вже о восьмій.
Петре й Томашу, відвідайте
також Карлові Вари.
 ТВОРЕННЯ ОПИСОВИХ ФОРМ 3-ї ОСОБИ о д н и н и й м н о ж и н и
НАКАЗОВОГО СПОСОБУ
Af Helena pise ten ùkol. Хай Гелена робить домашні завдання.
Af zije mir! Хай живе мир!
Af Tomäs koupî chleba! Хай Томаш купить хліб!

ЗАПЕРЕЧНІ ФОРМИ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ

= не + форми наказового способу, які творяться, переважено, від
дієслів недоконаного виду (порівняй, напр., МЕ2АРОМЕМ! - рі.)
і
Impf. Pis ten ûkol! N epis to i Me роби цього(це)!
Pf. Napis jestë to cviceni! / Me пиши цього(це)!
Impf. Kupujte si ovoce! - 7 - N ekupujte si to! Не купуйте цього(це)!
Pf. Kupte si také jablka! /
Pf. Vrafte se vcas! - N evracejte se pozdë! Не вертайтеся пізно!
Dej mu tu knihu! - N edàvej mu tu knihu! Не давай йому цю книжку!
Vezm ëte si kabât! - N eb erte si kabât! Не беріть/не одягайте пальто!
! Jdi! P o jd! Prijd! C hod! - N E C H O D ! He йди/ходи!
J e d lJ e z d i! -N E J E Z D I! He їздь!

Cv
o 1. Dopinte negativnî imperativ:
Vzor: Napis si ten ükol, aie nepis ho az vecer.
Dnes si vezmi kabât, zitra si h o .....................bude teplo. - Jdi vecer k Tomâ-
sovi, a ie ................ k nëmu moc pozdë. - Zatelefonuj Helenë, a ie ..................
ji moc diouho, je to drahé. - Pfecti to cviceni, a ie ........................ ho moc rych­
ie. - Jed’ na nâdrazf metrem........................tramvajf, jezdi moc pomalu. - Dej
Petrovi jen ty noviny, ten casopis m u ....................- Uklid’ si vsechno uz dnes,
zitra u z .......................- Tu housku snèz râno, potom uz n i e ...................... -
Pockej jestë 5 minut, déle u z .......................- Ten casopis si prohiédni, . . . .
...............si aie moc diouho, musim ho vrâtit.

□ 2. Dopinte podle vzoru:

Vzor: Proc si nenapises ten ùkol? Napis ho.
Proc neumyjes ty skienicky? U m y j...........
Proc nesnite ten zâkusek? S n ë z te ...........
Evo, proc se uz neoblékâs? Oblékej s e ...........
Proc nezavfete ty dvei'e? Z a v re te ...........
Proc si nenalepi'te tu znâmku? Nalepte ...........
 Proc Tomâsovi nepobialiopi'ejete? Poblaiioprejte .. .
Proc Janë a Petrovi neposiete teiegram?
Proc ten dopis nehodfte do schranl<y?
Proc jste se sem nepodepsal?
Poslete..........
Hod’t e ..........
Podepiste s e ............
L11
Proc jsi nedoplnil jeho jméno? D opin............
Proc jsi Aienë nezavoiai? Zavolej............
Proc jste mi neprivezli ty i<ufry? Privezte m i............
Proc si Helena neprohiédia ty fotografie? Af si j e ............
Proc Tomâs vcera nepfijel? A f ............
Proc studenti neprisli do tri'dy? A f ............
Proc Jana nepi'ecetla ten text? Af si h o ............
Proc uz ti lidé nevystoupili? A f ............

□ 3. Zmënte podle vzoru (Зміняйте речення за поданим зразком):

Vzor: Musis psât ten ûkol. Pis ten ûkol (ho).
Musis napsat Cikol. Napis ükoi (ho).
Musf to napsat. A f to napise!
Musi to zmënit. - Musis ten bali'k poslat ty. - Prodavacka musi zvâzit to zbozi.
- Musi'te dopinit to cviceni. - Musite odpovëdët podle vzoru. - Musite dokoncit
tu vêtu. - Jana to musf net. - Musfte bÿt v 8 hodin ve tridë. - Nemusis tady stât
tak diouho. - Nesmfte zapomenout na dùlezité vëci. - Musfme si vzft kabâty.
- Musis Martinovi podëkovat. - Musfte to fict svému kolegovi.

□ 4. Reknète Helené a Tom âsovi: Heleno, T o m â s i,----- (udëlej to, nedëlej to!)
a f jestë neprestupuje, objednâ kâvu, sni polévku, vypije vino, si vezme kolâc, jde
s vâmi do kina, k vâm vecer prijde, jede domù az vecer, zaiepi ten dopis, vâm
v poledne zavolâ, pomùze mamince uklidit pokoj, si vsfmâ hezkÿch vëci, se
zùcastni toho jednâni, je spokojenÿ(-â) s tim, co mâ, vypinf tu poukâzku.

Gr
к л и ч н и й В ІД М ІН О К (VOKATIV, OSLOVENI)
- утворюється від іменників чоловічого й жіночого родів однини.
P rik ia d y : Mùj milÿ pi'ftelil
Milâ HelenQl
Vâzenÿ pane i'editelii
Vâzené dâmy, vâzeni pânovél
Milé kolegynë, milf kolegové!

y множині функцію кличного відмінка виконує називний відмінок.

 Mz твердии приголос. studente! !! -tr Petre!
м’я кий приголос. Tomasi! -dr -> Alexandre!
після h, к, ch Mirku! hcchu! -ec chlapce!
закінч, -а kolego!
chlapec M
закінч, -а ■о slecno! (хлопець, х л о п ч и к,
закінч, -е = ■е Marie! х л о п ’я)
закінч, -ova = -ova Pani Dvorâkovâ!

Cv
□ 5. Ptejte se:
pani profesorky, jestli vâm to mûze jestë jednou vysvëtlit
Petra, jestli vâm mûze pùjcit tu knihu
kamarâda, jestli by nemohi zavfi't okno
siecny, jestli by vâm mohia ukâzat cestu na Vâclavské nâmësti'
pana feditele, jestli byste ho mohi navsti'vit v kancelâfi
pana Kubâta, jestli s vâmi pûjde na fotbal
□ 6. Reknëte Vëre: Vëro, nemiuv tak nahlas! (голосно)
Hanë, af nemluvi tak nahlas ,, nemiuv tak nahlas!
tomu chlapci, af si tady nehraje , nehraj si tady!
Marii, af otevfe dvefe , otevfi dvefe!
Martinovi, af k vâm vecer pfijde , pfijd’ k nâm vecer!
Martinë, af jde nakoupit , jdi nakoupit!
pn'teli, af vâm to jestë jednou zopakuje , zopakuj to jestë 1x!
Markovi, af podepise ten pohied Alenë , podepis ten pohied!
Monice, af si zkusi ty zelené saty (плаття) ..................... , zkus si ty saty!

Gr
ОРУДНИИ ВІДМІНОК ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ (INSTRUMENTAL
OSOBNl'CH ZÂJMEN)

JÄ TY ON, ONO ONA MY VY ОМІ, ONY, ONA

(se) mnou (s) tebou jim І*, (s) nâmi (s) vâmi jimi
snim s ПІ s nimi
(зі) мною (з) тобою (з) ним (з) нею (з) нами (з) вами (з) ними
Pùjdes se mnou do kina?
Ne, dneska s tebou nepûjdu.
Tady je skola a za ni je park.
Pfed nàmi stoji Petr.
Kdo je za vâmi?
Pûjdete taky s nimi?
Ти підеш/сходиш зі мною в кіно?
Ні, сьогодні я з тобою не піду.
Тут знаходиться школа, а за нею парк.
Перед нами стоїть Петро.
Хто стоїть за вами?
Ви також підете з ними?

Cv
П 7.
Rozioucfs se s(e) Marta ? Uz jsem se s ni rozioucil.
Petr a Jan nimi
tvûj koiega nim
pritel
moje sestra

П 8.
De] ten obraz pod postel. Ale ne. nad nim uz neni misto.
Dej ten balik pod televizi. pod ni
Dej tu tasku pod kreslo. pfed nimi
Sedni si pred Petra. za
Sedni si za Karla a Irenu.

A: Petfe, jsi spokojeny se svÿm novÿm bytem?

В: Ne, vùbec s nim nejsem spokojenÿ, je moc malÿ.

A: Aleno, nevidis tady nèkde Honzu? HIedàm ho.

B: Stoji tamhle pfed némi. Vidis h o ? ______ ____
 А: Jirko, pfijdes odpoledne za nàmi do parku?
B: Ne, Marusko, dnes nepfijdu, màm moc pràce.

A: Milane, co to je pod tvou posteli?

B: Pal jsem si pod ni svùj novÿ kufr.

A: Jardo, prosim të, hodi! bys ml ten dopis do schrànky?

B: Aie ano, po obèdè pùjdu do mèsta. Jestè si ho zalep a nalep znàmku.

A: Pane kolego, bud’te tak laskav, reknëte panu inzenÿru Kubàtovi,

af pi^ijde ke mnë do kancelàre.
B: Pane i^editeli, pan Inzenÿr Kubàt je dnes a zitra na sluzebni cestë.
A: Reknète tedy, prosi'm, jeho sekretâi^ce, ze mé priji't ke mnë v pâtek
ràno v 8 hodin.
B: Ano, spolehnète se, vyridim to.

A: Pane, tady se musite jestè podepsat.

B: Aha, zapomnèl jsem. Prominte.

A: Mlleno, zavolej Tomâsovi, af k nàm pi’Ijde zitra s manzeikou.

B: Nebylo by to lepéi az pri'sti tÿden? Tenhie màme moc pràce.
A: Так dobre, jak chces.

A: Davide, uz jsl mu poslal ten balik?

B: Ne, aie hned zitra mu ho poslu.

A: Pane Novàku, mùzete zaparkovat primo pred nasim domem.

B: Aie pred nim uz neni zàdné misto!

POSTA - POSTOVNl' ZÂSILKY (ПОШТОВІ ПОСИЛКИ)

poslat dopis - normâlnë, obycejnë послати - нормально
- doporucenë відправити - рекомендованою поштою
- expres надіслати - експресом
- letecky листа - авіапоштою
- poste restante - до запитання
postovne (N) порто
L11
vyplnit - podaci listek na doporuceny dopis заповнити - лист до запитання
- poukazku na penize бланк на ■грошовий переказ
- pruvodku na balfk • посилку
- blanket na telegram ■телеграму

Podarl rar.Mko pro poStovnJ hUlepUy (

j P c s tc v iil pruvcctca j

0<i€sllat(!l: In g . P e tr K u b a t

I *) 6 0 0 0 0 B rn o D Io u h a 11
>tliie orAnîDvani^
vyplnl CilesîLnttf
1• Ccn» X,-;s

Adress, O r. K a re l D v o ra k

*<0 I P lz e n s k a 7 4
1 5 0 0 0 P ra h a 5

■1 . . .

? a
-1 Jb m °(O .•
Я Ш KmMnon ...... .. ks .......... (
DO ballka vloMi optt pHlenct i edcttisUlo
3 г

DOPIS, POHLED (ЛИСТ, ЛИСТІВКА)

Dopis zaci'néme:
(pn'teli) Milÿ Petite! Milà Ireno!
Ahoj Petfe! Ahoj Ireno!

(ûfednl osobë) Vàzenÿ pane doktore!

Vàzenà panî doktorko!

Dopis koncime: - ► Ahoj! Michal

Louci se Michal.
Ahoj a mèj se hezky! Tvùj Michal
S pozdravem Michal Sima.
z vÿletu: Srdecnÿ pozdrav z Prahy Щирі вітання з Праги
Vâm posi'lâ Tomâs. Томаш.

Krâsnÿ pozdrav z dovolené Щирі вітання з відпустки

Vâm posNâ Tomâs.
na Vénoce: Prejeme Vâm i Vasi rodinè
veselé Vânoce a sfastnÿ
novÿ rok.
Tomâs s rodinou
Pfeju celé Vasi rodinè
sfastné Vânoce a hodnë
stèsti a zdravi v novém roce.
Tomâs s manzeikou
Томаш.
Вам і вашій сім’ї веселого Різдва і
щасливий Новий рік бажає
Томаш з родиною.
Бажаємо вам і вашій сім’ї веселого
Різдва й багато щастя і здоров’я
в Новому році.
Томаш із дружиною.

Pi^eju Vâm do nového roku У Новому році багато успіхів у роботі

hodnè üspèchû v prâci й приватному житті бажає Томаш.
i osobnim zivotë. Tomâs
k svâtku: Pfeju Ti vsechno nejlepsf Усього найкращого на твій день
k svâtku. Tomâs народження тобі бажає Томаш.

K Tvÿm narozeninâm Ti pi'eju Усього найкращого - багато щастя,

hodnè stèsti, lâsky a ùspèchù.
Tomâs
! к narozeninâm = на день народження
Dpi.
(narozeniny F pl. = день народження)
любові й успіхів тобі щиро бажає
Томаш.
!! У чеській мовній традиції
в кореспонденції пишемо
особові та присвійні
займенники великою літерою.

Cv
□ 9. Dopinte:
a) A h o j........ і
Posiiam t i ........ pozdrav z .......... Je tady m o c ..........Jsem tady uz tÿden,
domû pi^ijedu z a ........ ! Jana
b) Posilâm ........ srdecnÿ..........z dovolené..........teplo, chodim e...........
poznali jsme hodnë novÿch prâtel. Pozdravuj ta k é ........ Jana
c) Prejeme celé rodinè.........Vânoce a ..........novÿ rok. Na Vânoce jedeme
........ , zûstaneme tam i na Novÿ rok. Pozdravujte od n â s ..........a brzo
napiste.
Louci se Petr a Jana
L11
□ 10. Reknète kolegovi, co musi udèlat!
Musi sem na obâiku napsat adresu. Naplste
Musi vypinit podaci listek. V y p liite .
Musi piatit tamhie u pokladny. P lafte..
Musi poslat dopis expres. Poslete.
Musi hodit dopis do schrànky. Hod’t e ..
Musi zvâzit ten balik, jestli vâzi vie nez jedno kilo. Z vazte.

□ 11. a) Spojte sloveso se substantivem: b) Vyberte, co se hodi:

(До кожного 1 дієслова додайте відповідний (До словосполучення, я ке в лівому стовпці,
іменник:) додайте відповідне словосполучення, яке
в правому стовпці:)

naleplt sehrânka jit па postu za 10 Kc

zalepit adresa psât dopis pro penize
napsat znâmka nalepit znâmku poslat balik
zvâzit obàlka napsat adresu normâlnë
hodit balik dât fotografil na balik
vypinit poukàzka zaplatit 9 Ke na obàlku
poslat penize poslat dopis na dopisni papir
koupit znàmky doporuèenë
poslat balik za dopis do ciziny
jit do banky do dopisu

A: Kolik stoji dopis do ciziny?

B: Letecky do Evropy 9 korun,
ostatni 11 korun.
A: Dejte mi tedy znàmky
za 18 korun.
 «
А:
B;
A:
Prosim vàs, jak se posi'là dopis doporucené?
Tady si vypinte podacf li'stek.
Odesilatel jsem jà?
L11
B: Ano. A tady vzadu na obàlku napiste vasi adresu.

A: Prosim vàs, staci na tenhie dopis

znàmka za 9 korun? IVIüzete mi ho zvàzit?
B: Vàzi vie, musite jesté zaplatit 8 korun.

A: Mûzu tu knihu poslat

jako dopis?
B: Ne, vàzi vi'c nez jedno kilo.
Musite ji poslat jako balik.
Chcete to expres?
A: Ne, staci normàiné. Za jak
diouho to tam bude?
B: Za tri dny. Tady si vypinte
prûvodku na balik.

A: Chci ten dopis poslat expres.

B: Tady vàm chybi postovni smèrovaci cislo.
A: Aie jà ho neznàm.
B; Seznam postovm'ch smèrovaci'ch cisel visi tamhie u dveri.
A: Dëkuju.

postovni smërovaci ci'slo

Praha 1 - 110 00
Jak pfseme adresu? Vàzenÿ pan Vâzenâ pani
Petr Dvorak Eva Veselâ
Husineckâ 22 nâm. Dr. Benese 12
130 00 Praha 3 - Zizkov 460 01 Liberec

TELEGRAM
Telegram musi bÿt krâtkÿ a pi'esnÿ. Piste ho citeinè (= mûze se dobi'e cist).
Nahoru napiste svou adresu (= adresu odesi'latele), doprostred adresu toho, komu
pisete (= adresu pri'jemce). Text nepiste diouhÿ, na konci se nezapomefite
podepsat.
podepisovat se - podepsat se - podpis tiskaci (hùikové) pfsmo (-друковані
prijemce = ten, kdo pfijfmâ = adresât букви/літери)
odesilatel = ten, kdo odesilâ, posi'lâ
 Sitl VTplM ed«»ilot«ll

Adreta odcsilotele 22
Smêrovoci o nort

fl {nedoprovuje I«)

Ses.“:

A d r t in i UUVtC« Mfts - b«xpl. « >tuL Me)»

'f m ä
Adr«»« pftjamcs iMbe eino&Bni - wtleo - £i«le domv - miM m €m I
41
H - I «dtAtâ! Ulcfon. i«Ke £fsla pfW o rfrm l)

Teit a podpis

□ 12.
Vyplnte blanket na telegram - napiste adresy a text. Pro text si vyberte
tyto situace:

a) DohodI jste se s kolegou, ze na vas pooka v Praze u autobusu v pondëli

v 9 hodin râno. Vam se ale zmënil program, nemùzete bÿt v Praze râno,
ale pi'ijedete v pondëlf az v 6 hodin vecer.
b) Vas koiega je na nâvstëvë v Brnë u svého pi'ftele. Znâte jeho adresu
a vfte, ze tam chce bÿt jeden tÿden. Ted' ale séf vâs i vaseho kolegu
posfiâ na sluzebnf cestu. Napiste mu, proc a kdy se musf vrâtit.
c) Vâs pi'ftel pi'ijel z Kyjeva do Prahy a privezi nëjaké dùlezité dokumenty
pro vaseho kolegu, kterÿ pracuje v Brnë. Musite proto kolegovi poslat
telegram, ze si musf pro dokumenty pi'ijet. Napiste také, kdy a kde vâs
v Praze najde.
TELEFON (ТЕЛЕФОН)
telefonàt = telefonickÿ hovor
telefonni cislo
telefonni seznam
ро зм ова по те л е ф о н у
ном ер те л е ф о н у
т е леф о нн и й д о в ід н и к
L11
telefonni karta те л е ф о н н а ка р т а
mezimëstskÿ hovor м іж м іс ь ка р о зм о в а по те л е ф о ну (напр., у Празі
зам ови ти ро зм ов у по те л е ф о н у з Брно)
mezistâtni hovor м іж народна розм ова по телеф ону (напр., телеф онувати
з Праги за кордон)
mi'stni hovor ро зм ов л я ти по те л е ф о н у в певном у місті, селі...
za/telefonovat nékomu (по)д звон ити , (за)тел е ф он увати ком у
= za/volat nékomu

<Гі>
Vcera jsem prijel do Prahy az vecer, takze jsem uz nemél cas zavolat svému pi'itell
Karlovi do Brna. Vfm, ze Karel na mùj telefonàt cekâ, a proto hned dneska râno
jsem mu z kancelâi'e zavolal. Na druhém konci jsem neslysel Karla ani jeho
sekretâi“ku, ale:
- Tady Svobodovâ. Kdo volâ?
- Prominte, to neni kancelâf pana Dvofâka?
- Ne, to je soukromÿ byt.
- Prominte, to je omyl. Chtèl jsem cislo 58 35 96.
- Tady je 58 30 96. Nie se nestaio.
Nevi'm, jestli jsem chybu udëlal jâ, nebo telefon, a zavolal jsem znovu. Bohuzel bylo
obsazeno. Volai jsem kazdou ctvrt hodinu, nakonec jsem se dovolal v 10 hodin.
- Kancelâf inzenÿra Dvofâka.
- Dobrÿ den. Tady je Petr Kubât, chtèl bych mluvit s inzenÿrem Dvofâkem.
- Pockejte si chvili. Pane inzenÿre, volâ Petr Kubât. Vezmete si hovor?
- Ahoj, Petfe! Celé râno cekâm, ze zavolâs. Так со?
- Ahoj! Mël jsi stâle obsazenÿ telefon. Так t e d y .............

Halé! Kdo volâ? To bude omyl.

Nie se nestaio.
Cv
□ 13. Na kterou otazku vàm odpovèdèli?
....................................? Ne, tady zâdnÿ Petr nebydli, to bude omyl.
....................................? Doktor Dvofâk pred chvili odesel.
....................................? Zavolejte za pûl hodiny, ted’ tu inzenÿr Kubât neni.
....................................? Ano, Karel je doma. Hned ho zavolâm.
....................................? Zavolejte V 11 hodin, ted’ pan doktor nemCize
pfijit к telefonu.
....................................? Ne, neni doma a vrâti se az vecer.
....................................? Ano, feknu mu, ze volal Karel a ze pfijde zitra.
....................................? Ano, mùzete к panu doktorovi pfijit dneska
odpoledne ve tfi.
□ 14. Doplnte rozhovor:
To jsi ty, Petfe? Tady je Honza. Ahoj!

Volâm z mësta a potfebuju se s tebou sejit. Mâs cas?

Jsem na Staromëstském nâmësti. Kdy sem asi mùzes pfijit?

Так fajn. Pockâm na tebe v kavârnë U Tÿna. Vis, kde to je?

Ahoj!

□ 15. Jak reknete nebo se zeptàte na posté:

- де можна подивитися у телефонний довідник (де можна взяти т. довідник)
- чи не важить ваша посилка більше, ніж 15 кілограмів
- чи вам треба/ви повинні заповнити бланк
- скільки коштує марка за кордон
- ви хочете відправити листа рекомендованою поштою
- вам треба подзвонити за кордон
 - pozdravujte z Prahy a napiste, kdy se vrâtite domù,
- napiste, ze je teplo, ze se uz na rodinu tésite a ze ji pozdravuje vas pritel,
- pisete pozdrav ze sluzebni cesty, vrâti'te se uz v pâtek dopoledne
a v sobotu chcete jet s celou rodinou ke Karlovi na chatu,
- pisete manzeice, ze ji moc pozdravujete a ze vàm mâ na pondëli râno
koupit mi'stenku do Brna.

□ 17. Tvorte kràtké rozhovory:

A: Nevadi ti, kdyz si od tebe zatelefonuju?
si prohiédnu tyhie fotografie?
si vezmu tvûj dopisni papi'r?
u tebe pockâm?

B: Vûbec ne, bud’ tu jako doma. Zatelefonuj si, kam chces.

Prohiédni si, co chces.
Vezmi si, co chces.
Pockej si, jak diouho chces.

□ 18. Dopinte spràvné formy:

Prijdete dnes s (manzeika)? - Ne, dnes s (ona) nepfijdu, prijdu sâm.
Jste spokojenÿ s (vase nové auto)? - Ano, jsem s (ono) velmi spokojen.
Zabÿvâte se (nëjakÿ sport)? - Ne, vûbec se (on) nezabÿvâm.
Nechtël byste si se (jâ) zahrât tenis? - Nezahraju si s (vy), neumi'm to.
Musi'me proji't (ten park)? - Ano, projdeme (on).

□ 19. Zeptejte se na vÿrazy, které jsou podtrzeny:

(Утворіть запитання за зразком:)
Vzor: Jdu s Karlem do kina. S kÿm ze jdes?
Tomâs se zabÿvâ sportem.............................. ze se zabÿvâ?
Do prâce jezdim tramvaji. ......................... ze jezdis do prâce?
Nejsem spokojenÿ s tou knihou. ......................... ze nejsi spokojenÿ?
Mluvil s nëjakou siecnou. ................... ze to mluvil?
Dnes za m'm nechod’........................ ze nemâm chodit?
Jdi za nimi! ....................... ze mâm jit?
Stanice tramvaje je tamhle pfed tou vvsokou budovou. ..................... ze je?
Ten ükol musi's napsat tuzkou. ......................... ze ho mâm napsat?
□ 20. Rîkejte opozitum :
Vzor: Jdu do obchodu. On jde z obchodu.
Pospi'chà k lékari. Jâ uz jd u ................................
Auto stoji urcitë pred domem. Ne, s to ji...............................
Dnes prijdu se svou novou prîtelkyni. Ty urcitë p fijdes...............................
Tomâs pfijde za hodinu. Petr uz p fis e l...............................
Pred obèdem musim uklidit..................................uz chci odpocivat.
Pred mësicem byl u mne Tomâs..................................pfijede Jarda.
Jdu k nasemu profesorovi na konzultaci. Petr se v ra c i...............................
Kufr lezi na skrîni a taska le z i................................
Lidé byll V hezkém divadie. Lidé odchâzejf...............................
Posta je proti tam tom u starému dom u. Ne, je ve d ie ...............................
Lezi moje taska jestë na stole? Ne, nëkdo ji d a l........................... (kam? Ak)
Nevsimâm si zàdné hezké siecny. Mûj pntel si vsi'mâ...............................
Uz se nezûcastnim zâdnÿch konferenci. Tomâs râd navstëvuje...................

□ 21. Dopinte prepozice, kde je to nutné (Там, де треба, доповніть прийменники):

Pojedete........ viakem, n e b o ...........autobusem?..........obëdem si umyjeme
ruce. Dnes musim z a jit........... svÿm pfitelem Tomâsem. Zitra pfijede Alena
........... Helenou. Vrâtim s e ..............druhou a tfeti hodinou. Stûl s to ji............
oknem a postelf. David pfijede a z .............mësic. Râd si vsfm âm ..............
hezkÿch vëci'............chvili mûzes pfijit...............chvili tady byl Honza...............
stole stoji ta lif..........polévkou a misa (м иска)......... ovocem. Projdeme jestë
...........timhie parkem a budeme na nâdrazi.

O
MLUVNÎ CVICENI

1. a) Poslouchejte: Kdy màm pfijit? Zîtra vecer? Ano, pfijd’ zi'tra vecer.
b) Odpovidejte:
Kdy mâm pfijit? Zitra vecer? Ano, pfijd’ zitra vecer.
Kdy mâm pfijit? V nedëli odpoledne? Ano, pfijd’ v nedëli odpoledne.
Kdy mâm pfijit? V sobotu dopoledne? Ano, pfijd’ v sobotu dopoledne.

2. a) Poslouchejte: Nevim, jestli màm ji't s tebou do kina. Pojd’ se mnou, budu ràd.
b) Reagujte:
Nevim, jestli mâm jit s tebou do kina. Pojd’ se mnou, budu râd.
Nevim, jestli mâm jlt s vâmi na obëd. Pojdte se mnou, budu râd.
Nevim, jestli mâm jit s vâmi na tu konferenci. Pojd’te se mnou, budu râd.
3. а) Poslouchejte: Chces uz vrâtit tu knihu? Ano, vrat’ mi ji uz.

Odpovîdejte:
Chces uz vrâtit tu knihu? Ano, vraf mi ji uz.
L11
Chces uz vrâtit ten destm'l<? Ano, vraf mi ho uz.
Chces uz vrâtit tech sto korun? Ano, vraf mi je uz.
Chces uz vrâtit ty hodinky? Ano, vraf mi je uz.

4. a) Poslouchejte: Chces to poslat jestë dneska, nebo az zitra?

Posli mi to, prosim të, jestë dneska.
b) Odpovîdejte:
Chces to poslat jestë dneska, Posli mi to, prosim të, jestë dneska.
nebo az zitra?
Chces to poslat expres, Posli mi to, prosfm të, expres.
nebo normâlnë?
Chcete to poslat postou, Poslete mi to, prosfm vas, postou.
nebo po kolegovi pristf tÿden?

5. a) Poslouchejte: Co mâm fict Karlovi? Ze pfijedes v pondèli?

Ano, rekni mu, ze prijedu v pondëli.
b) Odpovîdejte:
Co mâm riet Karlovi? Ze pi^ijedes
V pondëlf?
Co mâm rfct doktorovi? Ze k nëmu
dneska nepi'ijdes?
Co mâm net manzelce? Ze se
dneska vrâtis pozdë[i?
Co mâm i'fct Irenë? Ze ji vsechno
vysvëtlis pozdëji?
Ano, fekni mu, ze pf'ijedu v pondëlf.
Ano, rekni mu, ze k nëmu dneska
neprijdu.
Ano, i^ekni jf, ze se dneska vrâtfm
pozdëji.
Ano, rekni jf, ze jf vsechno vysvëtifm
pozdëji.

6. a) Poslouchejte: Manzeika bohuzel musela züstat doma.

Pozdravujte ji od nas.
b) Reagujte:
Manzeika bohuzel musela zùstat doma. Pozdravujte ji od nâs.
Profesor Dvofâk bohuzel nemohi pfijit. Pozdravujte ho od nâs.
Pojedu pfistf tÿden do Berlina ke Karlovi. Pozdravujte ho od nâs.
Moje dëti lezf doma nemocné. Pozdravujte je od nâs.
7. a) Poslouchejte: Pan doktor mé cas zitra v deset.
Je spatnè slyset, mûzete mi to zopakovat?
b) Reagujte:
Pan doktor mâ cas zitra v deset. Je spatnë slyset, mùzete mi to zopakovat?
Vlak do PIznë odjizdi v 18:50. Je spatnë slyset, mûzete mi to zopakovat?
Autobus z Ostravy tady bude Je spatnë slyset, mûzete mi to zopakovat?
v pul devâté.

8. a) Poslouchejte: V kinë dàvajf fiim 9 a 1/2 tÿdne. Pûjdes se mnou?

Spatnè siysi'm, zopakuj mi to.
b) Reagujte:
V kinë dâvajf film 9 a 1/2 tÿdne. Spatnë slysim, zopakuj mi to.
Pûjdes se mnou?
Vecer si jdeme sednout do vinârny. Spatnë slysim, zopakuj mi to.
Pûjdes s nâmi?
Mâme listky do Nârodniho divadia. Spatnë slysim, zopakuj mi to.
Pûjdes s nâmi?

9. a) Poslouchejte: Uz jsi zavoial domù? Ne, je tam stàie obsazeno.

b) Odpovidejte:
Uz jsi zavoial domû? Ne, je tam stâie obsazeno.
Uz jste zavoial inzenÿru Dvofâkovl? Ne, je tam stâle obsazeno.
Uz jste zavoial na fakultu? Ne, je tam stâle obsazeno.

10. a) Poslouchejte: Novàkovi maji stàie obsazeno. Ty jsi s nimi jestë nemluvil?
b) Reagujte:
Novâkovl maji stâle obsazeno. Ty jsi s nimi jestë nemluvil?
Tomâs mâ stâle obsazeno. Ty jsi s nim jestë nemluvil?
Profesorka Dvorâkovâ mâ stâle obsazeno. Ty jsi s ni jestë nemluvil?
cestovat, -uju impf. подорожувати, -ую
1 Но
procestovat +Ak pf.
daisi
зі'здити, об'їздити, об'їхати
наступниіі, -а, -е,
у
1Ь 11 ІЬ
дальший, -а, -е
diskutovat o +L impf. вести, веду дискусію 3 ким
-uju про що, дискутувати, -тую
3 ким про шо pfespat, pfespim pf. переспати, -сплю,
dojit pro +AI< pf. сходити, сходжу про що куди, переночувати, -ую
dojdu за ким, чим, піти куди, за ким. pfi-^L при, підчас; біля
чим, по кого pfinést, pfinesu pf. принести, -несу
donést, donesu pf. принести,-несу prinàset, -im impf. приносити, -ношу
Dunaj M /^най ч. pfiteikynë F приятелька ж.
dvoulùzkovy двомісний, -а, -е recepce F бюро обслуговування
havàrie F аварія ж. recepcni iVl-i^F адміністратор у готелі
hovofit 0 +L impf. говорити про кого rozejit se (s +1) pf. розійтися,
jednoduchÿ, -à, -é простий,-а, -е, rozejdeme se -йдемося
jednolûzkovÿ одномісний, -а, -е rozchézet se, -ime impf. розходитися, -димося
jihM південь rychlik iVI швидкий потяг
jizni південний, -а, -е sever M п ів н іч ж .

klic M ключч. severni п ів н іч н и й , -а , -е

kuiturni культурний, -а, -е slyset 0 +L impf. чути що, про кого, що
kufrM валіза ж. usiyset, -im pf. почути, -чую
letadlo N літак ч. spocivat V +L impf. полягати, бути в чому
letët, -im impf. летіти, лечу spràvnÿ, -â, -é правильний, -а, -е.
poletim fut. полетіти, -лечу вірний, -а, -е
lod'F корабель ч. stàt se (nèco) pf. статися, трапитися
Mad’arsko N Венгрія ж. stane se станеться, трапиться,
mluvit 0 +L impf. говорити про кого, що stalo se сталося, трапилося
0 +L про кого, що stfedni середній, 'Я , -є,
oba M, obë F+N оба (ч.-і-с.), обі (ж.) центральний, -а, -е
obejit +Ak, obejdu pf. обійти, -йду ticho N■^Adv. тиша ж . ; т и х о присл.
obchézet, -im impf. обходити, -джу tu тут
odietët, -im pf. вилетіти, -лечу vchod iVI в х ід ч .

okoli N околиця ж. одн. vÿchod M в и х ід ч.; схід ч.

pamétka F пам'ятка ж. vÿchodni східний, -а, -е

pas M паспорт ч. vyjet si, vyjedu pf. виїхати, -ІДУ
plan M план ч. vyjizdët, -im impf. виїжджати, -аю,
po +L по, після відправлятися, -вляюся
pokracovat v +L impf. продовжувати що vypravovat o ■^L = розповідати про що
poschodi N поверх ч. vypràvèt, -im impf. розповісти, -вім
potkat +Ak (se), -ém pf. зустріти, зустріну vÿtah M ліфт ч.
potkàvat impf. зустрічати zàlezet na +L impf. залежати від кого, чого
povidat 0 +L impf. говорити, розмовляти zàlezi mi na tom для мене це важливо
про кого, що zàpad M захід ч.
projit +1, projdu pf. пройти,-йду zàpadni західний, -а, -е
prochàzet, -im impf. проходити, -джу zavazadio N багаж ч.
pirejit +Ak, pi^ejdu pf. перейти,-йду zklamat se v +L pf. зневіритися, -рюся.
pf^echàzet, -im, impf. переходити, -джу zklamu se розчаруватися, -уюся
Gr nPEO IKCM , nP H C T A B K lT ] (PREFIXY)

prüde, priiede (domü) pf-

P№ ■- ^— prichäzi, pfiiizdi impf.
nPM-, HA-

OD(e)- • !
BM- ► odeide. odiede (ven)
odchäzi. odii'zdi'
pf-
impf.

vvide. w iede nafioru pf.

^ z garäze
vychäzi. w iizd i impf.

VY-

S(e).
C-,3- Seide, siede (dolü) Pf-
scliäzi, sji'zdi' impf.

veide. viede (do garäze) pf.

vchäzi', vji'zdi' impf.
B-/y-

proide. proieder — mestem pf.

PRO- -6 ^ 0 1 \ +1 (kudy?)

skrz mesto
npo- procliäzi, proji'zdf impf.
 pfeide. pfeiede (ulici)
L12pf.
pfechâzi. pfeiizdi impf.
ПЕРЕ-

ОВ(е)- obeide. obiede (nàmësti)

obchàzi. obji'zdi'
pf.
impf.

ОБ-

S(e)- seidou se, siedou se pf.

sctiâzeif se. sifzdèif se impf.
! REFLEXIVNI

I
ROZ(e)- 4 rozeidou se. roziedou se
rozchàzeii se. rozifzdèif se
pf.
impf.
'REFLEXIVNI

РОЗ-

doide, dojede pf.

DO- docliàzf, dojizdf impf.
ПІД-, ПІДІ-, ДО-
(Дивися ст. 265)

251
Priklady.
Rodice k nâm prijedou v sobotu. Батьки приїдуть до нас у суботу.
Prijd’ uz V pët! Приходь уже о п’ятій!
Manzel odjede na sluzebni cestu. Мій чоловік поїде у відрядження.
Kdy musis odejit? Коли ти повинен піти/відійти?
Vyjedu nahoru vÿtahem. я ліфтом піднімуся./Я по'іду наверх на
ліфті.
Uz jsme vyjeli z Prahy. Ми вже виїхали з Праги.
Vysel z obchodu na ulici. Він вийшов із магазину на вулицю.
Musis vyjit do ti^etiho poschodi. Тобі треба піднятися на четвертий поверх.
Delegâti se sjeli ze vsech zemi svëta. Делегати з ’їхалися з усіх держав світу.
Sejdeme se zitra u Nârodniho divadia. Завтра ми зустрінемося біля
Національного театру.
Do obchodu vesia nëjakâ pani. У магазин увійшла якась жінка.
Auto vjelo do garâze. Машина в’їхала/заїхала в гараж.
Pfesll jsme ulici na druhou stranu. Ми перейшли (через) вулицю.
Auto pfejelo most. Машина переїхала (через) міст.
Auto objelo nâmësti. Машина об’їхала площу.
Obesii jsme vsechny obchody. Ми обійшли/пройшли всі магазини.
Vÿtah sjede za chvili do pi^izemf. Ліфт спуститься через кілька хвилин
на перший поверх.
Sejdu dolù pësky. Я зійду вниз пішки.
Kdy dojde dopis na Ukrajinu? Коли буде лист на Україні?
Mâme mâlo benzinu, s tim У нас мало бензину,
nedojedeme domû. ми не доїдемо додому.
S Paviem jsme se rozesli az v metru. З Павлом ми розійшлися
тільки у метро.
Delegâti se rozjeii domû. Делегати поїхали/відправилися додому.

Cv
□ 1. Vyberte sprâvnÿ vÿznam
(До кожного словосполучення доберіть відповідне дієслово):
donesu nëco ven z pokoje
prinesu nëco dolù na ulici z tfetiho poschodi
vynesu ti nëco k jidiu
odnesu dopisy na rûznâ mista
roznesu ti tu knihu az domù
snesu ten kufr nahoru do ti'etiho poschodi
 Vyjedeme brzo râno 10. 6. > Brnem jen projedeme
râno 5. 6. Bratislavou
16. 6. Vidni
24. 6. Mnichovem

a do Rakouska dojedeme uz 11.6.

do Mad’arska 6 . 6.
do Itâlie 17. 6.
1 (Мюнхен) do Francie 25. 6.

D 3. Vyberte spràvné verbum:

(Vysli - presli) jsme ven na ulici. Po l<onferencl se vsichni delegati (odesii -
rozesli). Autobus Brnem jen (projel - vyjel). Do Bratislavy jsme (dojeli - prijeli)
az v devët. Na postu pûjdu, az (preplsu - dopisu) dopis. Auto (vyjelo - pi^ejelo)
nâmësti a zaparkovalo pfed hotelem. Nad nasim mëstem (vyletëlo - pfeletëlo)
letadlo. Letadio (odietëlo - vyletëlo) pi'esnë podle plânu. Musel jsem cekat,
protoze letadlo (vietëlo - pi'iletëio) o pûl hodiny pozdëji. Vlak (vjel - prejel) do
stanice.

П 4. Dopinte prefixy
a) - jeli jsme ven z mësta.
vy- O - - sli jsme z hotelu a zacalo prset.
- nesii vàm uz kufry z hotelu ven?

b)
ô- je li jsme az nahoru do 12. poschodi.

- jdeme v osm, vlak jede v pûl devâté.

od(e)- -je d e te s manzelem, nebo v Praze jestë zùstanete?
- letime do Kyjeva jestë dneska.
- nesu ten dopis na postu az zitra.

c) - nesl jsem ti kafe.

pfi- -► |0 - letëi jsem uz vcera vecer.
- pisu taky nëco do dopisu tvé matce, dej mi ho.

d) - neseme vâm zavazadia az do pokoje.

do- -jeli jsme do Prahy pfesnë podle plânu.
-jdes, prosim té, do obchodu pro cigarety?
- sel jsem na postu pro balik.
Gr
МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК о д н и н и ( ІО К А І 8ІМ Сиі_АПи)

ОКОМ? ПРО кого? (В українській мові йому відповідає знахідний

ОСЕМ? ПРО ЩО? відмінок!!)

M,N F

0 tom, jednom -om 0 té, jedné ■é

0 vasem, nasem -em 0 nasi, vasi, -i
0 novém, mém, tvém, svém -ém 0 nové, mé, tvé, své -é
0 modernim, jejim -im 0 moderni. jeji ■i

omuzi, Tomâsovi 0 zidli, skrfni, mistnosti

м’які приголос. 0 mori, ! 0 nàdrazi 10 pani
(-ovi) -1

0 pénovi -cv!
0 panu Karlu Novâkovi (-U) ozené -e/-é
тверді приголос. D = L!
0 stolu/stole -u/-e
0 mëstu/mésté

-U X -е KDE? -»Г-е1 (tradicnQ: ve mèstè -ka > -ce 0 matce

О CEM? -> l-u, -e:| 0 mëstu, o mëstë -ha > -ze 0 Praze
-ra > -fe о sestfe
-cha > -se о sose
-k >- ku V parku (socha = статуя,
-h >- hu najihu скульптура)
•ch >- chu V tichu Ceskà republika
■r >- ru na severu - V Ceské republice
і! r o k - V roce

! clzi slova: v ràdiu

V programu
mësice: v lednu, v ùnoru
abstraktm' slova: pùvod (походження) - o pûvodu
pùvab (чарівність) - o pùvabu

d t n m b p V f + ^ = dé të né mé bè vè fé (na obëdë, na mostë, v domë)

 О С О Б О В І З А Й М Е Н Н И К И В М ІС Ц Е В О М У В ІД М ІН К У

(O S O B N I Z À J M E N A V L O K À L U ) L12
JÄ TY 0N, 0 N 0 ONA MY VY ON І, ONY, ONA

0 mnë otobë onëm 0 пі 0 nàs 0 vas 0 nich

про мене про тебе про нього про неї про нас про вас про них

Form a lokâlu m â vzd ycky prepozici. (М ісцевий в ід м ін о к за в ж д и вж и в а єть ся

3 прий м е нни ко м .)
Д ІЄ С Л О В А , Я К І В Ж И В А Ю Т Ь С Я 3 М ІС Ц Е В И М В ІД М ІН К О М
(S LO V E S A S LO K A LE M )
diskutovat о politické situaci вести дискусію про що
mluvit о tom modemi'm hotelu
povidat о zajimavém filmu говорити про що
hovofit о jiznim Slovensku
vypravovat о hezké dovolené розказувати, говорити про що
informovat (se) о cenë pokoje інформуватися про що
slyset о té nové knize чути про що
ptàt se po panu profesorovi питати/запитуватися про кого (що)
spocivat V nové metodé полягати, бути в чому
zklamat se v pi'iteikyni розчаруватися в кому
zàlezet na odjezdu залежати від чого

П Р И Й М Е Н Н И К И , Я К І В Ж И В А Ю Т Ь С Я З м іс ц Е В И їУ і в ід м і н к о м ]
(P R E P O Z IC E S LO K À LE M )

NA Vidi's dole па u lic i toho pana? Ти бачиш внизу на вулиці того пана? kde?

Auto uz je v garàzi. Машина вже (сто'гть) у гараж(ев)і. kde?

0+L Mluvili jsm e о to m film u . Ми говорили про (той) фільм.

Vypràvim mu о nové knize. Я розказую йому про нову книжку. ocem?
Slysi'me casto о va se m h ia v n im Ми часто чуємо про вашу столицю,
mèsté.

PO +L|-P o ro ce prijel zase do Prahy. Через рік він приїхав знову до Праги.
Po p rà c i jsm e sli do kavârny. Після роботи ми пішли в кафе. kdy?

\ Pi^isel jsem az po P avlovi.

Po u lic i jede autobus.

Я прийшов після Павла.

По дорозі йде автобус.

Цілий день я ходив по Празі.
kde?
Celÿ den jsem chodil p o Praze.
PRI+L| P fi o bè d è jsm e spolu diskutovali. Під час обіду ми вели дискусію. kdy?
P fi p rà ci chci mit ticho. Коли я щось роблю, я хочу, щоб була тиша.
Cv
□ 5.
Cteme 0 vase mësto vase barevnâ televize
Mluvfme 0 vas novÿ program prazskâ univerzita
Slyseli jsme 0 novÿ ceskÿ film jedna nova restaurace
obchodni dûm Kotva tato noc
jizni Slovensko jizni Morava
phsti tÿden minulâ streda
minulÿ rok veikâ zima

□ 6.
Vite nëco 0 Nârodni divadio? Ne, nevim 0 nem nie.
vas bratr ni
nâs profesor nich
ceskâ literatura
ceskâ hiistorie
Eva a jeji pritel

□ 7. Reknète ve spràvném tvaru (Скажіть y відповідній формі);

V (cervenec) mâm dovolenou. V (zima) pojedu Iyzovat. V (leden) pnjede moje
rodina. Studuje na (filozofickâ fakulta). Nebydii v (Praha), aie v (Brno). Pokoj
je ve (ctvrté poschodi). Auto mâ v (nase garâz). V (ta restaurace) nevaî'i
dobi^e. Mluvime o (Alena a Petr). Tomâs je v (mûj pokoj). Tvûj dopis jsem si
pfeceti az ve (vlak). Na (program) je Devâtâ symfonie. Budeme cestovat po
(celâ Evropa). Pfi (prâce) potfebuju ticho. Hned po (skola) pûjdu koupit listky.

□ 8. Zeptejte se svého kolegy, kolegynè:

чи він уже говорив (вона вже говорила) зі своїм другом про роботу
чи він інформувався (вона інформувалася), коли відходить потяг
чи він уже чув (вона вже чула) про той новий французький фільм
чи він не хотів би (вона не хотіла 6) з вами зустрітися й вкупі повечеряти
чи він був (вона була) коли-небудь у Східній Словаччині
чи його 00 квартира знаходиться на четвертому або на п’ятому поверсі
чи він уже знайшов (вона вже знайшла) ключ
чи він не хотів би (вона не хотіла 6) провести відпустку в Північній Європі
чи він (вона) не почекає (на) вас біля театру
чи він (вона) не піде з вами після концерту ще в ресторан
 L12
Host:
V HOTELU
Dobrÿ den. Mâm tu rezervované dva pokoje na jméno Cemÿ.
«
Recepcnf: Ano, mâm tu na vase jméno dva pokoje. Jsou ve treti'm poschodi -
cislo 311 a 313. Tady mâte klice.
Host: Tady je mùj pas. Jakâ je cena pokoje za noc?
Recepcni: 950 korun za jeden pokoj. Zavazadia chcete pfinést do pokoje?
Host: Ano, jsou jestë V autè.
Recepcni: Dejte mi prosim klice od auta. Zaparkujeme ho v nasf garâzi
a doneseme vâm zavazadia.
Host: Tady jsou. Je to ten zelenÿ mercedes pi=ed vchodem. A my si vyjedeme
vÿtahem do tretiho poschodi.

VCHOD U VVCHOD

Ц
Cv
Г) 9. Reknëte o sobë (Скажіть про себе):
Bydiite râd V hotelu?
Kde bydifte tady v Ceské republice?
Mâte veIkÿ byt? Kolik mâ mistnosti?
Co napisete domù o Praze?
Kdyz nemùzete najit svùj hotel, koho se zeptâte
na cestu?
Pojedete nëkam tento vikend?
Jezdite vzdycky na dovolenou autem?
Kam jezdite o dovolené nejradëji?
Chodite sâm do prirody?
 mâm rezervaci. . . jméno Dvorâk
cena . . . jeden dvoulûzkovÿ pokoj
doneseme k uf r . . . pokoje
klice . .. auta
cena pokoje . . . jednu noc
auto stoji. . . vchodem
vyjedeme nahoru . . . vÿtahem
vyjedeme . . . ctvrtého poschodi
zavazadia jsou . . . vÿchodu

V RECEPCI

Dobrÿ den. Chtël bych dvoulûzkovÿ pokoj.

- Najak diouho?
Na dva nebo tfi dny.
- Mâm volnÿ jeden dvoulûzkovÿ pokoj ve ctvrtém poschodi.
Je do ulice, nebo do parku?
- Do ulice, do parku nemâme zâdnÿ volnÿ.
Dobfe, vezmu si ho. Tady je mûj pas.
- Prosim, tady jsou klice. Zavazadia vâm doneseme do pokoje.

□ 11. Tvorte rozhovor (Складіть діалоги):

A: Dobrÿ den. Chtël bych jednolûzkovÿ pokoj. B; Najak diouho?

dvoulûzkovÿ pokoj. Na kolik dni?
dva dvoulûzkové pokoje.

A: Jen do zitra. B: Bohuzel, mâm volnÿ pokoj jen na 3 dny.

Na ctyfi dny. Mâm volnÿ pokoj (voiné pokoje)
Na jeden tÿden. ve 4. poschodi.

A: Je do ulice, nebo do parku? B: Mûzete dostat pokoj, jakÿ chcete.

Chtél bych pokoj do parku. Bohuzel, pokoje do parku jsou vsechny
obsazené.

A; Kolik stoji pokoj na 1 den? B: Jednolûzkovÿ stoji 950 Kc na den.

Jakâ je cena pokoje za 1 den? Dvoulûzkovÿ stoji 1 500 Kc za noc.

A: Dobfe, vezmu si ho. B: Mûzu prosit vâs pas? Dëkuju.

Tady jsou klice. Zavazadia vâm doneseme
do pokoje^______
 L12
о
DOVOLENA
Pani Dvorâkovâ potkâ v kavârnë pani Cernou. Zacinâ léto a tak spolu mluvi o do­
volené.
„Kam letos pojedete na dovolenou?“ zeptâ se jako prvni pani Dvorâkovâ.
„Letos to vûbec neni jednoduché. Uz pnstf tÿden zacne manzelovi dovolenà
a vcera se nâm rozbilo auto. Manzel mël malou havârii, aie nie se mu nestaio. Mu-
sime zmënit plâny na dovolenou.“
„Kam jste ehtëli jet?“
„Chtëli jsme eestovat po stredni Evropë, aie nakonec pojedeme jen do Rakouska
a Madârska. V sobotu odjedeme rychlikem do Bratislavy, tam prespime v hotelu
a hned daisi den pojedeme lodi po Dunaji do Vidnë. Tam eheeme strâvit nëkolik
dni, vyjedeme si i ven za mësto podivat se na okoli, obejdeme kuiturni pamâtky.
Z Vidnë odjedeme autobusem do Mad’arska. Manzelovi potom uz konci dovolenà,
10. cervence uz musi bÿt v kancelâri. Jâ a dëti se s manzelem rozejdeme - on od-
leti zpâtky do Prahy a jâ a dëti pojedeme na jizni Slovensko k jedné më kamarâd­
ce. Na jiznim Slovensku zûstaneme asi tÿden.“
Na konci cervence se obë pani zase potkaji. O cem si asi budou vyprâvët?
„Dobrÿ den, pani Cernâ. Так jakâ byla dovolenà? A jaké jste mëli pocasi?“
A ted’ pokracujte vy, co vyprâvëla pani Cernâ o své dovolené.
odjedeme z Prahy pfespime 1 noc vyjedeme si ven za mësto

obejdeme pamâtky rozejdeme se odieti do Prahy

Cv
□ 12. Reknète podle textu, kterà informace je spràvnà a kterà ne:
1. Pani Dvorâkovâ uvidëla na ulici pani Cernou.
2. Pani Cernâ nemâ chuf mluvit s pani Dvorâkovou.
3. Obë se spolu potkaji v kavârnë.
4. Zacnou mluvit o dovolené.
5. Pani Çernâ se ptâ a pani Dvorâkovâ odpovidâ.
6. Pani Cernâ uz mâ pristi tÿden dovolenou.
7. Pojede s manzelem na dovolenou autem.
8. Bohuzel autem nepojedou, protoze se vcera rozbiio.
9. Manzel mël havârii a ted’ lezi v nemocnici.
10. Havârie skoncila dobre, nikomu se nic nestalo.
11. Pani Cernâ s manzelem chtëli cestovat po celé Evropë.
12. Chtëli si prohiédnout stfedni Evropu.
13. Navstivi Rakousko a Mad’arsko.
14. Domù se vrâti spolu.
15. Pan Cernÿ se vrâti uz 9. cervence, manzeika a dëti jestë ne.
16. Zûstanou na Slovensku 14 dni.

□ 13. Odpovîdejte:
Kam chtèla jet pani Cernâ s rodinou o dovolené?
Proc nemohii jet autem? Co se stalo manzelovi?
Cim nakonec jeli na dovolenou?
Jak byli diouho v Bratislavë?
Co dëlali ve Vidni?
Kam odjeli z Vidnë?
Proc se pani Cerriâ rozesla v Mad’arsku s manzelem?
Jak se vrâtil pan Çernÿ do Prahy?
Kam odjela pani Cernâ a dëti?
D 14. Vyberte, jaké mèli manzelé Cernÿch pocasi:
Mëli spatné pocasi, kazdÿ den prselo.
Nemëli spatné pocasi, aie nebylo moc teplo.
L12
Mèli dobré pocasi, aie nëkolikrât prselo.
Mëli hezké pocasi, ani jeden den neprselo.
Mèli krâsné pocasi, stâle svi'tilo slunce a bylo teplo.
I l 15. Vypravujte sàm o dovolené:
havârie auta - zmëna plânù - cesta do Rakouska a Mad’arska - rychlikem
do Bratislavy - noc v hotelu - lodf do Vidnë - nâvstëva okoli mësta a kultur­
nich pamâtek - autobusem do Mad’a rska - konec dovolené manzela -
letadiem do Prahy - pani Cernâ a dëti tÿden na jiznfm Slovensku u kamarâd-
ky
116.
Byl jsem s rodinou na Slovensku. Reknëte mi nëco o
V srpnu jsem strâvil nëkolik dni v Bratisiavè. Reknëte mi nëco o ,
V cervnu jsem navstfvila Brno. Reknëte mi nëco o ,
Prohiédia jsem si staré mèsto. Reknëte mi nëco o
Bydiela jsem v hotelu Hvèzda. Reknëte mi nëco o
Uz jsme se vrâtili, dovolenà skoncila. Reknëte mi nëco o
Jeli jsme na vÿlet i do okoli mèsta. Reknëte mi nëco o
117.
Reknes otci 0 nasi dovolené? Uz jsem s ni'm 0 ni mluvil.
Reknes matce o nasem plânu? s ni 0 nëm
Reknes otci 0 nasem novém autu? s nimi 0 nich
Reknes matce o té havârii?
Reknes otci a matce o Janë a Karlovi?
n 18.
Libi' se vâm to? Vùbec se mi to nelfbf.
Hodi se vâm to? se mi to nehodi.
Je to jednoduché? to neni jednoduché.
Je to tëzké? to neni tëzké.
Chce se ti jlt do kina? se mi nechce jit do kina.

n 19.
Komu konci dovolenà a komu zacinâ?
Alena koncf dovolenà a Pavel zacinâ.
Ty jâ
On ona
Kolega séf
 severm'(m) Evropa
jizm'(m) Amerika
vÿchodm'(m) Slovensko
zâpadni(m) Ukrajina

□ 21. Dejte do spràvného tvaru:

A: Ahoj, (Petr)! Jakou jsi mël (sobota a nedële)?
B: Mël jsem se dobfe. V (sobota) jsem nie (zajimavÿ) nedëlal. Dopoledne
jsem dosel do (obohodni dûm) pro (kéva a cigarety). Tam jsem potka!
(jedna starâ pfitelkynë), kterou jsem vidël naposledy pfed (rok). Byla
s (manzel) v (cizina). Vrâtila se uz (1. kvëten), aie nezavolala (jâ). Bohuzel
mêla mâlo (cas), takze jsem se s (ona) dohodl, ze zitra spolu nëkam
pûjdeme, aie ze (ona) mâm vecer jestë zavolat. Cislo (telefon) se
nezmënllo. Odpoledne jsem zacal cist (ta novâ kniha), kterou mâm od (ty).
Moc se (jâ) libi. A vecer, jak vis, jsem sel do (kino).
A: No jo, to vi'm, aie zapomnël jsem jméno (film).
B: Valmont od (Milos Forman).
A: Jestë jsem (on) nevidël, musis mi o (on) vyprâvët. Mâm na (on) jit?

« B: Urcitë. (Jâ) se moc libil.

□ 22. Dopinte prepozice: (Доповніть прийменники:)

A: A . . . nedëli? Kam jste nakonec sli?
B: Sesel jsem se . . . pfiteikyni. . . metra Andél. Nejdfiv jsme sli spolu . . .
kâvu. Alena hodnë vyprâvëla . . . Mexiku, kde byla . . . manzelem dva
roky. Hodnë cestovali. . . celé Americe. Dosta! jsem . . . ni hodnè pozdravû
. . . cest. Dala mi malÿ dârek, mël jsem . . . nëho radost. A co jsi délai ty?
A: Jâ jsem se byl podivat. . . muzeu Mozarta Bertramka.
B; Vim, ze ho . . . rekonstrukci otevfeli. . . tÿdnem, aie nebyl jsem tam jesté.
Je . . . Praze 5, vid?
A: Ano. Nejlépe se tam jede . . . tramvaji cislo 9 . . . Vâclavského nâmësti
nebo cislem 6 . . . Nârodniho divadia.

□ 23. Odpovëzte:
Odkud vysla ta siecna? tamten obchod
Kam jste pfesii? druhâ strana
Kde stoji kfeslo? ta zlutâ podlaha
Kdy se delegâti rozjeli? stfeda - 1 hodina
 Kdy budete mit dovolenou? cervenec a srpen
Kam odjel feditel?
О kom jste mluvili?
О cem byste chtëli diskutovat?
sluzebni cesta - Kyjev
nase novâ pi^itelkynè
televizni program
L12
О kom Petr stale hovoi'i? jâ a ona
Kde jste byl 0 dovolené? jizni Rakousko a severnf Itâüe
Kde mâm své zavazadio? vâs dvoulûzkovÿ pokoj
Co objelo to auto? celé mësto
Po kom se ptal ten pan? nâs doktor
Kdy dosel ten dopis? streda 14. 5.

n 24. Reknëte opozitum:

Napravo je vchod, nalevo j e ...................... Vlak prijede do PIznë v 8 hodin
a .................... V 8.10 hodin. Studenti se sesii râno a v poledne......................
To cervené auto vjelo do garâze a za chvili z a s e .....................Mûj kamarâd
prijel ve stfedu a ......................v sobotu. Pi^ed obëdem jsme si dali aperitiv
a ....................... cernou kâvu. Taska nestâla na stolku, a ie ..........................
Je Dana ve ti'idë? Ne, prâvë v y s la ........................ Vÿtah vyjel nahoru a za
chvili z a s e ..................... dolû. Je ten pokoj s koupeinou? Ne, j e ....................
Kdy odieti letadio do Istanbulu? K d y ..................... letadio....................... ?

MLUVNI CVICENI ^

1. a) Poslouchejte: Stalo se nëco manzelovi pfi havàrii? Ne, nic se mu nestalo.

b) Odpovîdejte:
Stalo se nëco manzelovi pfi havârii? Ne, nic se mu nestalo.
Stalo se nëco manzelce pfi havârii? Ne, nic se ji nestalo.
Stalo se nëco Janë a Tomâsovi pfi havârii? Ne, nic se jim nestalo.

2. a) Poslouchejte: O cem ti tak diouho vypràvël? O svém plénu na léto?

Ano, vypràvël mi o nëm diouho.
b) Odpovîdejte:
O cem ti tak diouho vyprâvël? Ano, vyprâvël mi o nëm diouho.
O svém plânu na léto?
O cem ti tak diouho vyprâvël? Ano, vyprâvël mi o ni diouho.
0 své dovolené?
O cem ti tak diouho vyprâvël? Ano, vyprâvël mi o ni diouho.
O havârii svého auta?
3. a) Poslouchejte: Vite, ze do Brna pojedeme uz pnsti tÿden? Ano, vim o tom.
b) Odpovidejte:
Vite, ze do Brna pojedeme uz pnsti tÿden? Ano, vi'm o tom.
Vite, ze do Berlina nepojedeme vlakem, aie poleti'me? Ano, vim o tom
Vite, ze nâs ryciilfk odjizdf uz v osm? Ano, vfm o tom.

4. a) Poslouchejte: Byli jsme tri tÿdny v Itàlii. Pocasi bylo nàdherné.

To jste mèli aie stèsti! Tady tri tÿdny prèelo!
b) Reagujte:
Byli jsme tri tÿdny v Itâlii. To jste mëli aie stëstfi
Pocasf bylo nàdherné. Tady tri tÿdny prselo.
Byli jsme mësfc v Americe. To jste mëli aie stëstfi
Pocasf bylo nàdherné. Tady mësic prselo.
Byll jsme ctrnâct dni v jiznf Francii. To jste mëli aie stëstfi
Pocasf bylo nàdherné. Tady ctrnâct dnf prselo.

5. a) Poslouchejte: Zpâtky z Berlina jste ietèi?

Ne, neletèl jsem, pfijel jsem vlakem.
b) Odpovidejte:
Zpâtky z Berlina jste letël? Ne, neletèl jsem, pfijel jsem vlakem.
Zpâtky z Vidnë jste letël? Ne, neletèl jsem, prijel jsem vlakem.
Zpâtky z Francie jste letël? Ne, neletèl jsem, prijel jsem vlakem.

6. a) Poslouchejte: Kolega Fiser uz pfiletèl?

Pfiletèl V pondèli a dneska ràno uz odietèl.
b) Odpovidejte:
Kolega Fiser uz pfiletèl? Pfiletèl V pondëlf a dneska râno uz odietël.
Kolega Fiser uz pfijel? Pfijel V pondëlf a dneska râno uz odjel.
Kolega Fiser uz prisel? Prisel V pondëlf a dneska râno uz odesel.
Kolega Fiser to uz pfinesl? Pfinesl to V pondëlf a dneska râno to uz
odnesl.

7. a) Poslouchejte: Zùstanete nèkolik dni v Bratisiavè?

Ne, jen tam pfespime a hned daisi den pojedeme do Vidnè.
b) Odpovidejte:
Zùstanete nëkolik dnf v Bratisiavè? Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf
den pojedeme do Vidnë.
Zùstanete nëkolik dnf v Brnë? Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf
den pojedeme do Vfdnë.
Zùstanete nëkolik dnf v Mad’arsku? Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf
den pojedeme do Vfdnë.
8. а) Poslouchejte: Uz jste se setkai s kolegou Dvofékem?

b) Odpovidejte:
Ne, potkal jsem ho jen na ulici
a to nemël cas. L12
Uz jste se setkai s kolegou Dvoîâkem? Ne, potkal jsem ho jen na ulici a to
nemél cas.
Uz jste se setkal po dovolené Ne, potkal jsem ji jen na ulici a to
s pani Dvoi'âkovou? nemëla cas.
Uz jste se setkal s panem Dvorâkem Ne, potkal jsem je jen na ulici a to
a jeho manzeikou? nemëli cas.

(Gr)
ДІЄСЛОВА РУХУ НЕДОКОНАНОГО ВИДУ З ПРИСТАВКОЮ
(imperfektivnî slovesa pohybu s prefixem)

Zopakujte si tabulky ze s. 209 a 210 (Повторіть таблички на стор. 209-210)

bez pref.: chodit - s pref. PRI-: prichàzet 0D -: odchàzet
(без jezdit - (3 приставкою) pfijizdët odjizdët
приставки) nosit - pfinâset odnâset
vodit - pfivâdët odvédët
vozit pfivàzet odvâzet
bëhat - pfibihat odbi'hat
létat - pfiiétat odiétat

PRE-: pfechâzet VY-: vychâzet

pfejizdét vyjizdët
prenâset vynâset
pfevâdët vyvâdët
pfevâzet vyvâzet
pfebihat vybihat
pfelétat vylétat
 bazén M басейн Ч. problém IVI проблема ж.
L13
bëhat, -àm impf. бігати, -аю prohiidka F огляд ч.; перевірка ж.,
boiest F (G -i) біль ж. контроль ч.
bolet, boli impf. боліти, болить pi^edepsat ■^D ■^Ak pf. виписати, -пишу ліки
citit se, -im impf. відчувати, -аю себе predepi'su
celo N чоло с. predepisovat, -uju impf. виписувати, -ую
donutit +Ak k +D pf. примусити гаго до чого previéknout se, -nu pf. переодягнутися, -нуся
nutit, -im impf. примушувати, -ую previékat se, -àm impf. переодягатися, -аюся
duchM дух ч „ душа ж. pfizemi N перший поверх
hIava F голова ж. recept M рецепт ч.
horecka F температура ж. rucnik M рушник ч.
chfipka F грип ч. rÿma F нежить ч.
chudàk! бідняк ч., бідолаха ж. розмов. n'dlt (auto), -im impf. водити, -джу машину
jo = ano так, ага, угу, еге sestra, zdravotni сестра, медсестра ж.
kapesnik M носова хустка (хусточка) sestra F
kasiat, kasiu impf. кашляти, -яю smùla F невдача ж., невезіння с.
zakasiat pf. закашляти, кашлянути sportovat, -uju impf. займатися, -аюся спортом
kontrola F контроль ч., перевірка ж.; sportovni спортивний, -а, -е
огляд ч. Skoda F жаль, шкода ж.
krev F (G krve) кров ж. tèlo N тіло с.
krkM шия ж., горло с. teplota F температура ж.
lékiVI медикаменти, ліки множ, usnout, usnu pf. заснути, засну
lékàrna F аптека ж, vypadat, -àm impf. мати вигляд який,
lékar IVI лікар ч. виглядати, -аю як
lînÿ, -à, -é лінивий, -а, -е vyspat se, -im pf. виспатися, -сплюся
navrhovat +D +Ak пропонувати, -ую vzduch M повітря с.
■uju impf. zàda N pl. спина ж., плечі с. множ,
navrhnout, -nu pf. запропонувати, -ую zahrada F сад, садок ч.; город ч.
noha F нога ж. zmëfit, -im pf. зміряти, -яю, поміряти, -яю
oko N, pl. F ОСІ око с., очі множ, mèfit impf, міряти
paclent M пацієнт ч, zub M зубч.
paclentka F пацієнтка ж. zubar IVI дантист ч., зубний лікар
papirovÿ, -à, -é паперовий, -а, -е
piavky F pl. купальник ч., плавки рі. tant,
poiikiinika F поліклініка ж.
poradit +D +Ak pf. порадити, рекомендувати Nechce se mi nikam jit. = Nechci nikam jit.
radit, -im impf. радити, -джу Я не хочу нікуди йти./ІМені неохота нікуди йти.
pràsek M (tableta F) порошок ч., таблетка ж. Chce se mi spât. = Chci spàt.
pràsek na prani пральний порошок Я хочу спати.
Gr L13
МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ (LOKAL PLURALU)
о КОМ? о СЕМ? ПРО кого? ПРО що?
(див. CT. 25 4 ) тверді приголос. м’які приголос.
otèch nasich novÿch modernich pânech muzich
M
vsech vasich mÿch, tvÿch jejich stolech pokojich
mëstech mofich
-ëch ■ich -ÿch ■l'ch N -ech -ich
(jablkéch) nàdrazich
1mistnostech zidlich
F
zenâch -ach
C e c h y (F pl.) - V C e c h é c h
Karlovy Vary (M pl.) - v Karlovÿch Varech
Mariénské Lâznë (F pl.) - v Marlànskÿch Lâznich
зміна твердих консонантів -к, -g, -h,
1) M tvrdâ, kterâ konci na -k > -cich -ch перед -ich -* -c, -z, -s, яка від­
-g ,-h 1 + ich > -zich бувається в МІСЦ. в. множ, ч. р. (живі,
-ch J
> -sich нежив. і.) та в Наз. в. ч. р. (жив. і.)

vlak - ve vlacich (к > с, Slovak - Slovaoi

kolega - o kolezîch h > z, P ra h a - Praze
Cech - 0 Cesich ch > s, Cech - CesI)
! také: hotel - v hotelich, v hotelech
les - V lesich
2) N tvrdà, kterâ konci na -ko, -go, -ho, -cho + -àch
stredisko - ve stfediskach, ve stredisci'ch (центр, осередок)
jablko - 0 jablkach (o jablcich)

Cv
П 1 . Reknète v pluràlu; o svém plânu - о svÿch plànech
Vyprâvël mi 0 svém plânu. Vyprâvël mi o
0 svém_ bratrovl
0 tom Cechovi
0 novém filmu
0 tom ceském mëstë
0 prazském nâmësti
 Mluvil jsem s nimi 0 své sestfe. Mluvil jsem s nimi o
0 své cestë
0 nové knize
0 své pfiteikyni
0 své havârii

V râdiu jsem slysel o nové tramvaje. Slysel jste o nich taky?

prazskâ divadia
soukromë obchody
nase feky
vase problémy
Ceské Budëjovice
Spojené stâty americké (USA)
tvi rodice
prazskë kuiturni pamâtky
Cesi, Ukrajinci, Anglicané, Mad’afi a Rusové

□ 3.
Tablety musite brât po sesti minuty (F)
Pfijede znovu po sedmi hodiny (F)
Vrât] se po osmi dny (M)
Do Cech se vrâtii po deseti mësice (M)
Znovu telefonoval léta (N pl.) (Je mi 30 let.)

Gr
1 x dennë jednou za den (один) раз на/у день
2 x tÿdnë dvakràt za tÿden два рази на/у тиждень
3x mësicnë tfikrât za mèsîc три рази у місяць
4x rocnë ctyfikrât za rok чотири рази у рік

Pnklady:
Berte tfikrât dennë dvë tablety.
Chodim dvakràt tÿdnë na cestinu.
Jezdim jednou mësicnë do Lvova.
Pfijizdi dvakràt rocnë do Prahy.
Приймайте тричі на день по дві таблетки.
Я ходжу два рази на тиждень на курси
чеської мови.
Раз у місяць я їжджу до Львова.
Два рази у рік він приїжджає до Праги.
СП О Л УЧНИК„АВУ“
ABY - щоб
(SPOJKA „ABY“)
L13
а + kondiclonàl
і
jâ abych mohl (a) щоб я міг (могла)
ty - abys mohl(a) ти міг (могла)
on aby mohl він міг
ona - aby mohIa вона могла
ono - aby mohio воно могло

my - abychom mohli(y) ми могли

vy - abyste mohi(i),(y) ви могли
oni - aby mohii
ony - aby mohiy вони могли
ona - aby mohia

! завжди: аЬу + форма минулого у в українській мові також:

часу щоб + інфінітив (при однакових
підметах)
Priklady:
Ucim se cesky, abych mohl mluvit Я вивчаю чеську мову для того, щоб
se svÿm kolegou. (я могла) говорити по-чеському з моїм
Proc se ucim cesky? колегою.
Чому я вивчаю чеську мову?
Tomâs si pfeje, abys k nëmu brzy pfisel. Тоташ дуже хоче, щоб ти до нього
Co si pfeje Tomâs? прийшов якомога скоріше.
Що хоче (бажає) Томаш?

Зі зворотними vrâtit se ty - aby ses vràtll щоб ти (по)вернувся

дієсловами: koupit si aby 8І8 koupil щоб ти купив собі

Су
а) Rekni т и , aby pfijit zi'tra vecer.
Reknëte mu, pfinést zitra slovnik
napsat bratrovi
nekupovat alkohol
koupit nëco kjidlu
dobfe se vyspat, protoze zitra bude mit
tëzkÿ den
 1. 2 .
b) Chtël(a) bych, abys udëlat to jestë dneska (abys to udëlal •).
abyste vysvëtlit mi tento problém
zmënit datum mé kontroiy
uvafit ml caj
vrétit se brzo
pfecist si tenhle dopis

c) Uci'm se cesky, abych moct cist ceské noviny.

rozumët své kolegyni
cestovat V Cechâch bez problémCi
umët napsat cesky jednoduchÿ dopis

TELO (ТІЛО);

hIava
(голова)

krk
(горло, шия) zada (N рі.) (спина)

prsa (N рі.) (груди)

rameno
(плече)
ruka bricho (черево, живіт)
(рука)
noha (нога)

коїепо (коліно)

PLURAL
noha - n ohy (F)
ruka - ruce (F)
Co të boli?- Що в тебе болить? oko (N) - осі (F)
ВоІІ më hIava а v krku. - У мене болить ucho (N) - usi (F)
голова й горло.
то 2 е к
(мозок) srdce (серце)
L13
ріісе (Р рі.) krev (кров)
(легені)
zaludek (шлунок)
Іесіуіпу (Р рі.)
(нирки)

HLAVA (ГОЛОВА) оЬІісеі (М) (обличчя, лице)

Vlas, Vlasy (волос, волосся)

(чоло)

(брова, брови)

(око, очі)

(вухо, вуха)
tvér, tvàre (F) (щока, щоки)
nos (ніс)
ùsta (N pl.) (рот, уста, вуста)
ret, rty (губа, губи)
zub, zuby
brada \ -
(зуб, зуби)
(борода)

krk ■--------------------------------- ---- —

N (горло, шия)
Cv
□ 5.
Petra kazdÿ den nëco boli'.
V pondëli ho boli v krku. nemûze proto jist zmrziinu.
V üterÿ noha sportovat.
Ve stfedu pravâ ruka nie psât.
Ve ctvrtek hIava ucit se.
V pâtek obë nohy hrât fotbal.
V sobotu zub jit do kina.
V nedëli осі cist.

□ 6. Rozhovor:
Chces kafe? Ne, nesmim.
Proc? Musim jit dneska brzo spàt a po kafi neusnu.
A caj si dàs? Ano, dâm.

Zmënte rozhovor: pivo - budu ridit - dzus

zmrziina - boli mé v krku - cokolâda
vino - je mi spatnë - caj
dort - vâzi'm vfc kilogramû - ovoce
(ztloustnout = потовстіти)
minerâlka - je mi spatnë, kdyz ji piju po ji'dle - pivo

□ 7. Vyberte, co se hodi (Виберіть те, що підходить);

Abych byl zdravÿ - jim hodnë ovoce a zeleniny

- piju hodnë kâvy a vina
- nejim hodnë sladkého a slaného jidia
(cukr - sladkÿ)
Aby më nebolela hIava - jdu se divat na televizi (sûl - slanÿ)
- vezmu si prâsek
- j d u si na chvili lehnout
- jdu ven na prochâzku
Abych dobi'e spal - otevi'u si na noc okno
- pi'ectu si V noci nëco hezkého
- hodnë se najim a napiju
Abych nedostal chripku - vypiju horkÿ caj s citronem
- vezmu si aspirin
- pûjdu si zahrât tenis
 L13
JAK Tl JE?

- Ahoj!
- Ty aie nevypadâs dobre!
Co ti je?
- Ahoj!

- Aie, boli më zuby.

- Uz jsi byl u zubare?
- Neboj se, urcitë të to bude bolet
ménë nez ted’. Vecer se na tebe
prijdu podivat.
<Ti>
- Ted’ tam prâvë jdu a bojim se.
- Radëji nechod’. Mâm urcitë taky horecku,
a az se vrâtim od zubare, pùjdu si hned
lehnout. Asi dostanu chripku.

Jak ti je? Je mi spatnë. Je mi uz dobi'e.

Jak je ti? Neni mi jestë dobre. Jsem uz zdravÿ.
vâm Neni mi nëjak dobre,
budu asi nemocnÿ.
Jsem nemocnÿ.

Jak se cîtite? Citim se spatnë. Citim se dobfe.

citis?
Co ti je? Vypadâs spatnë. Nie mi neni.
Co je ti? Nevypadâs dobi'e. Boli më hiava.
vâm zub.
zâda.
v krku.
Mâm horecku (teplotu).
Mâm chfipku.
Mâm rÿmu.
Kasiu. Mâm kasel.

U LEKARE «
Raclent: Dobrÿ den, pane doktore. Jdu na kontrolu. Tÿden jsem lezel doma s anginou.
Lékaf: Dobrÿ den. Jak se citite?
Raclent: Je mi lépe nez pfed tÿdnem, aie citim se velmi unavenÿ.
Lékar: Jestë berete penicih'n?
Pacient: Dneska mi konci.
Lékar: Prohiédnu vâm krk. Boli vâs to?
Pacient: Trocliu.
Lékaf: Sestra vâm zmëfi teplotu a vezme krev. Uvidîme.

Lékar: Jestë to neni dobré. Pfedepisu vâm dalsî lék. Budete lio brât po osmi ho-
dinâch. Na kontrolu prijdte zase za tÿden, objednejte se u sestry. Tady je
recept, lékârna je v pfizemi polikiiniky.
Pacient: Dëkuju, na shiedanou.

Co chcete koupit V lékàrnè? Що ви хочете купити в аптеці?

Volnÿ prodej lékù Продаж без рецептів

карку
pràsky proti boleni hiavy порошки/таблетки каплі
na spani
(tablety)
таблетки
від головного болю
mast
мазь
а
/ 00000/
ЮОООО/ /N FA 1>0LA N НОШ '
КАРКУ

teplomèr papîrové kapesniky nàplast

термометр паперові носові хусточки лейкопластир

О VE ZDRAVEM TÉLE ZDRAVY DUCH

On: Dobré râno. Kolik je hodin?
Ona: Uz na tebe cekâm. Je jedenäct. Jâ jsem vstävala v devët - venku je tak
krâsnë, byla jsem na zahradë. Vyspal ses dobfe?
On: Vübec ne. Ci'tim se unaveny a boii më hiava.
Ona; Spal jsi moc diouho, to neni zdravé. Rychie se nasm'dej, af müzeme jit.
On: Kam? Mnë se nikam nechce.
Ona: Ale prosim të, nebud’ li'ny. Necitis se dobfe a mâs spatnou nâladu prâvë
proto. ze nie nedëlâs - nesportujes, nikam nechodis. Navrhuju jit hrät
tenis, nebo jit plavat do bazénu. Co si vyberes?
On: Radeji püjdu do bazenu nez na tenis.
Ona: Tak jo. Ale nemysii si, ze budes ve vode odpocivat. Donutim
te, abys plaval. Ted’ pospichej. Jdi se obleknout a nezapomen
si dät do tasky plavky a rucnik s mydiem. Ja se jdu zatim pi'evleknout.
L13

Cv
n 8.
Püjdeme do kina? Ne, mne se chce spät.
jit na prochäzku.
züstat doma.

Ne, nechce se mi nikam jit.

jit do kina.
delat nie.

i l 9.
A: Meli bychom sportovat. Chces jit hrät tenis. nebo volejbal?
behat, plavat?

B: Radeji püjdu hrät volejbal nez tenis.

plavat behat.
 teplâky (M pl.)
Hraju volejbal V teplâcich спортивні штани
(v teplâkâch)
V sortkâch
ve sportovm'ch botâch
V plavkâch
V brÿlfch

Jdu si obiéknout..........
(Jdu si v z it...............)
Jdu se pi'eviéknout do .
sportovni boty brÿle (F pl.)
спортивне окуляри
взуття (кеди)
□ 11.
Jak se cîti nebo co chce ON a ONA?
Neni mu (ji) dobfe. Citi se vÿbornë.
Vstâvâ brzo, protoze venku je krâsné. Vstane pozdë a citi se unavenÿ.
Nikam se mu (jQ nechce jit. Chce hned jit sportovat.
Je linÿ(-â). Râd(a) sportuje.
Ma dobrou nâladu. Ma spatnou nâladu.
Chce jit plavat do bazénu. Nechce, aie nakonec musi souhlasit.
Musi se nejdriv rychie nasnidat Jde se previéknout a dât si do tasky
a potom obiéknout. plavky a rucnik.

□ 12.
JAK PORADI'TE? Spojte A, B, C s 1, 2, 3 (Об’єднайте A, Б, B з 1, 2, 3):

Uz diouho më boli v krku. Hodnë kasIu, nejvic râno.

Bral jsem penicilin, aie nepomohi Posledm' mësi'c jsem mël hodnë
mi. Co mâm dëlat? prâce, citim se unavenÿ.
Jsem kufâk.

Je mi casto spatnë od zaludku.

Jsem vëtsinou nervôzni a v nocl
nemùzu spät. Doktor mi doporucil,
abych vie odpocival a ménë pracoval.
Je to sprâvné?
 Kaslete, protoze urcitë hodnë koufite.
Date si cigaretu, hned jak vstanete.
i\/lusite pi'estat koufit, odpocinout si
L13
a chodit do pfirody na zdravy vzduch. Myslfm si, zejste nelezel,
kdyz jste bral penicilin.
Urcitë jste nebyl stâie v teple.
Nechod’te ven, nepijte nic
Doktor mâ pravdu. Vase problémy studeného a pijte caj.
jsou nervové. Nesmite myslet na problémy,
musite chodit hodnë na prochâzky, odpocivat,
nekurte, nepijte kafe ani alkohol a jezte ovoce,
Nejlepsi by pro vas bylo odjet na dovolenou.

П 13. Co nkaji?

uhodit (se) - ударити(ся)

boule F - гуля
rameno N - плече
па rameni, -ë (-u)
с о ВІКАМЕ? ЯК ТРЕБА СКАЗАТИ?

ЯАООЗТ РАДІСТЬ, ЗАДОВОЛЕННЯ

и і іе гйггму. Він уже здоровий. (Він уже цілком вилікувався).

То ]8 е т гасі. Я радий.
М а т гасіозі. Я дуже радий.
То іе сІоЬге. Добре. Гаразд.
Тоіе Та]п. (Це) чудово/гарно/добре.
То т й Ш Іі. Це мені дуже приємно.
Я дуже радий.
исіеіаіо т і Іо уеікои Це мене дуже
гасіозі. обрадувало.

ЗМ иТЕК СМУТОК, ПЕЧАЛЬ, СУМ, ЖУРБА

Ое у е їт і петоспу. Він дуже хворий.

То ]е т і іііо. Мені жаль.

ие т і І10 іі'іо. Мені його жаль.
То т е т г 2І. Мені жаль/прикро/
неприємно, що...
СЬисІак! Бідолаха!
То ]е зкосіа. (Яка) шкода.
То ]е зтСіІа. От невдача!/Не повезло.

Vase chata je v lese u jezera (біля озера). Mäte jeden tyden
voino а chcete ho na chate aktivne strävit.
Co budete delat?
Zlomil jsem si ruku (nohu).
Nenf to nic väzneho.
Jeho zraneni neni väzne.
Jeho zraneni bylo smrtelne.
Zemi'el.
Byl na operaci slepeho sti'eva.
Mä velke bolesti.
Horecka mu stoupla.
klesla.
Тесе m і krev z nosu.
Riznul jsem se do prstu.
Spadl а odfel si nohu.
Vymkl jsem si kotnik.
Mäm prüjem.
Zavolejte na pohotovost.
Uz pi'ijela sanitka.
Toci se mi hIava.
Chce se mi zvracet.
Spadio mi песо do oka.
Popälil jsem si ruku.
L13
chata F
Jsem na chate.
Jedu na chatu.
Я зламав (собі) руку (ногу).
Це нічого серйозного.
У нього несерйозне поранення./
Його поранення несерйозне.
Його поранення було смертельне./
У нього було смертельне поранення.
Він умер/помер/сконав.
Йому зробили операцію сліпої кишки/
апендициту.
Він відчуває сильні болі.
У нього підвищилася/піднялася температура.
спала температура.
У мене йде кров із носа.
Я порізав палець.
Я впав і поранив/подер собі ногу.
Я вивихнув собі кісточку/щиколотку,
у мене пронос.
Покличте першу допомогу.
Перша допомога вже приїхала.
У мене крутиться голова.
Мене нудить.
У мене щось упало в око.
Я опік руку.
Nemâm chuf k jidiu. Я не можу нічого їсти.
Musim jit na rentgen. Я повинен іти на рентген.
Kterÿ zub vâs bolf? Котрий зуб у вас болить?
Posad’te se do kresla. Сідаі^те у крісло.
Vypadia mi plomba. У мене випала пломба.
Dâm vâm injekci. Я зроблю вам укол.
Dvè iiodiny nejezte. Ви повинні дві години нічого не їсти.

prvni pomoc перша допомога/швидка допомога

interni oddélenf терапевтична клініка/терапевт
cliirurgické oddëleni хірург
krcni, nosni, usnl oddëleni отоларинголог
zubni oddëleni дантист/зубний лікар
gynekologické oddëleni гінеколог
rentgen рентгенолог
Kde je tady lékârna? Де тут знаходиться аптека?
Prosil bycli nëjaké tablety na bolesti Дайте, будь ласка, якісь таблетки від
hiavy. головного болю.
Bohuzel, tento lék je jen na recept. На жаль, цей лік ви можете
дістати лише за рецептом.
 автосервіс Ч. (ремонт) poprosit +Дк 0 +Лк pf.
L14
попросити в кого що,
autoservis M
a proto а/і тому кого про що, 3 йф.
benzin M бензин ч. prosit, -im Impf. просити, прошу
benzinovà pumpa F автозаправка ж. porucha F розлад ч„ аварія ж.,
bezolovnatÿ benzin екологічний бензин перебої множ.
dâlnice F автострада, pofâdek M порядок ч.
автомагістраль ж. V pofédku у порядку
dolit, doleju pf. долити, -ллю prûkaz IVI документ ч., посвідка ж. про
iit, leju impf. лити, ллю особу, посвідчення с. особи
doprava F транспорт ч. pfedem заздалегідь, уперед.
dopravni policie F автоінспекція (ДАІ) завчасно, завчасу
je dovoleno дозволено pfedni skio N вітрове скло
dovolenÿ, -é, -é дозволений, вільний. pi'edpokiâdat, -âm Impf. сподіватися, -аюся чого.
допустимий, -а, -е гадати, -аю
Jednat s +1 0 +L вести, веду переговори recepce F бюро обслуговування
-âm impf. про кого, що, домовлятися, rychlost F (G -i) швидкість ж.
-яюся про що, 3 ким про що fidle М водій ч.
)inÿ, -à, -é інший, другий, -а, -е fldicskÿ prûkaz посвідчення водія/права
kilometr M кілометр ч. silnice F дорога ж., шосе невід.с.
koncert M концерт ч. stavit se (kde), -im pf. зайти, -йду, забігти, -гну куди
krajt^ край, кінець ч.. stejnÿ,-é,-é однаковий, подібний, -а, -е.
na kraji +G на краю той самий, та, те с.
materiâl M матеріал ч. stihnout, -nu pf. встигнути,-ну
mâvat +D, na +Ak impf. махати кому stopai^ M людина, яка їде автостопом
zamévat, -âm pf. помахати, -аю stopovat, -uju impf. їхати автостопом.
motorest M моторест (на автостраді - голосувати, -ую.
ресторан для водіїв) зупиняти, -яю
moznâ може бути, можливо. попутню машину
мабуть, може, певно tolik стільки, так
je to mozné може бути, можливо totlz тобто, власне
nâdrz F бензобак ч. zacâtek M початок ч.
nâpad ідея, думка, гадка ж. zakézat -ьО -ьДк pf. заборонити, -ню
natankovat, -uju pf. запити, -ллю бензин zakâzu
nejvyssi найвищий, -а, -е zakazovat, -uju impf. забороняти, -яю
OlejM мастило с. je zakâzâno заборонено, не дозволяється
opravdu дійсно, по-справжньому zastavit, -im pf. зупинити, -ню, спинити, -ню
opravit, -im pf. відремонтувати, -ую zastavit se pf. зупинитися
opravovat, -uju impf. ремонтувати, -ую спинитися
pinÿ,-â,-é повний, -а, -е zdât se (-bD) Impf. здаватися
pokuta F штраф ч. zdâ se ml мені здається
policie F відповідає укр. міліція; zkontroiovat, -uju pf. перевірити, -рю
теж поліція ж. kontrolovat impf. перевіряти
poiicista M міліціонер ч., поліцейський
 Gr
ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ (DATIV PLURÂLU)

ком и? CEMU КОМУ? ЧОМУ?

тверді приголос. м’які приголос.

tëm nasim novÿm modernim M pénûm muzùm
vsem mÿm, tvÿm -ùm
vasim jejim stolùm pokojùm
-ëm -im -ÿm -im F zeném -âm zidiim
I vëcem -im

N mèstûm -ùm mon'm (!-em)

nédrazim

1) F, kterâ konci па sufix -ost: -em mistnost - mistnostem

ryciilost - rychlostem
radost - radostem
+ F, kterâ V G sg. konci na -i: -em vëc (G; vèci) - vëcem
noc(G: n o ci)-n o ce m
boiest (G; bolesti) - bolestem
Іменники ж. р., які закінчуються в родовому
відмінку однини на -і, мають у давальному
множини закінчення -ет.

2) I lidi - lidem
dëti - dëtem

Priklady:
Pomùzu vâm.
PoradII rodicùm, aby to kouplli.
ZakâzaI jsem dètem, aby tam chodily.
Navrhl jsem svÿm kolegùm, abychom
sli hned.
Tramvaj jede az k tëm vysokÿm
budovàm.
Ten casopisjsem pûjcil manzelûm
Dvofékovÿm.
Svÿm sourozencùm vënm.
Co pofâd mâs proti mÿm nâzorùm?
Я поможу вам.
ВІН порадив батькам, щоб вони це купили.
Я заборонив дітям ходити туди.
Я запропонував своїм колегам
іти відразу.
Трамвай Іде аж до тих високих
будівель (будинків).
Цей часопис я позичив сім'ї
Дворжаковій/подружжю Дворжаків.
Своїм братам і сестрам я довіряю.
Що ти весь час маєш проти мене?
Cv L14
□ 1. Dejte do sprâvného tvaru:
Co je tam vzadu proti ty moderni domy
obchody
ta bilâ auta
ty stoly a zidle
nase kancelare

Co mâs proti ti iidi

Slovâci
ti cizinci
ty dëti
kolegové
nâvstëvy

□ 2. Tvorte vëty:
a) Byl k nam milÿ.
Prijde k nim az vecer.
Naproti nëmu stâl profesor.
Mâ stâle nëco proti nf •
Pi'isia k vâm na nâvstëvu.

b) Jak mu to chutnalo?
Pomohl ji hodnë.
Zaplatil jim dovolenou na Krymu.
Poslal nâm pohied z Prahy.
Rezervoval ctyfi mista V hotelu.
Poradil sprâvnou metodu.
Bylo dobfe.

□ 3. Dejte do sprâvného tvaru;

KOMU CO
Napsal jsem rodice dopis.
Objednal jsem kamarâdi kâva.
Rekl jsem pan Kubât pravda.
Dal jsem prodavacka stokoruna.
 Pfinesl jsem manzelka ta nova kniha.
Pûjcil jsem Karel a Jana auto.
Zaplatil jsem cisnik cerna kâva.
Uvafil jsem pfételé dobrâ vecet'e.
Poslal jsem dëti nëkolik knih.
Ukazal jsem cizinci Praha.
Vybral jsem nâvstéva z Kyjeva dobry hotel V centru.

A: Doktor mi zakazal, abych koui’il.

poradil abych pil alkohol
abych sportovai
abych kazdÿ den chodil plavat
abych zmënil svûj program dne

B; Mému manzelovi
Mému otci to zakazal taky.
Mé manzeice to poradil taky
Mé matce

Gr
ВІДМ ІНЮ ВАННЯ ЧИС Л ІВН И КІВ (DEKLINACE Cl'SLOVEK)

1 jeden, jedna, jedno - deklinace jako „ten, ta, to“ (один, одна, одне(о))

2 dva (M), dvè (F, N) - x два (чол. p. + cep. p.), дві (ж. p.)
oba (M), obë (F, N) - x оба (чол. p. + cep. p.), o6i (ж, p.)

3 tri 4 ctyri 5-99

N dva, dvè ti"i ctyri pèt, devët
oba, obë

G dvou, obou tri ctyi^ pëti, devi'ti

D dvëma, obëma tfem ctyfem pëti, deviti

Ak dva, dvé, oba, obë tri ctyfi pët, devët

L 0 dvou, obou 0 tfech 0 ctyfech 0 pëti, deviti

1 dvëma, obëma tfemi ctyfmi pëti, deviti
100 sto - deklinace jako „mèsto“
10ОО
10ОО ООО
tisic - deklinace jako „pokoj“
milion - deklinace jako „stûl“
! 5000 - pët tisic
L14
KOLIK? nékollk tolik mnoho

N,Ak kolik nëkolik tolik mnoho

G, D, L, 1 kolika nèkolika tollka mnoha

VSICHNI, vsechny, vsechna VSECHNO - deklinace jako „co“

N vsichni (Mz)
vsechny (Mn, F) N vsechno co
vsechna (N)

G vsech G vseho ceho

D vsem D vsemu cemu

Ak vsechny (M, F)
Ak vsechno co
vsechna (N)

L 0 vsech L 0 vsem 0 cem

1 vsemi 1 vsim cim

Otevreno mâme od deviti do ctyf У нас (є) відкрито від дев’ятої до

liodin odpoledne.
Studenti bydieli po dvou.
U dvou aut zjistili chybu v motoru.
Budeme veceret s obèma hosty.
K tëmto trem probiémûm se jesté
vràtim.
Vÿstavu navstivily dva miliony lidi.
Na nâmësti' byly tisice lidi.
Byl jsem tady pred nëkolika lety.
Pred mnoha lety zil jeden krâl.
Na jednâni prisli vsichni a prinesli
vsechny potfebné materiâly.
четвертої години(після обіду).
Студенти жили в гуртожитку по двоє,
у двох машин було встановлено, що
двигун дає перебої.
Ми вечерятимемо з обома гостями (гістьми).
До цих трьох проблем я ще
(по) вернуся.
На виставку прийшли два мільйони
чоловік (людей).
На площі було кілька тисяч чоловік
(людей.)
Я був там кілька років тому.
Колись давним-давно жив один король...
На переговори прийшли всі й принесли
всі потрібні матеріали.
Cism'k podal vàem skienicku aperitivu. Офіціант приніс кожному чарку
аперитиву.
Chci se podivat do vsech kostelù. Я хочу відвідати всі костьоли.

! Vsemu rozumim. (+ Dativ) Я все розумію.

О vsem vim, vsechno znâm. Я про все знаю.

Cv
□ 5.
Schûze bude zitra od 1 do 3
2 4
3 5

Koncert trvâ od 8 do 10
7 9
6 8

с) Pfisel V 9, ale po 10 minutâch musel odejit.

15
20
25

d) Mluvili jsme spolu о (vsechno). (Vsichni) u i pi^isli.

Neboj se, vzal jsem (vsechno). Vidël jsem (vsichni kolegové).
Rozumim skoro (vsechno). Mluvil jsem se (vsichni).
Se (vsechno) jsem spokojenÿ. Vim 0 (vsechny problémy).

□ 6. О kolik je vëtsi? - 0 deset centimetrù 0 kolik? (0 + Ak)

0 dva centimetry Ha скільки сантиметрів
0 jeden centimetr він вищиі^...?
0 hodnë

а) О коїік let jsi starsi? - о 2 roky

4 roky
5 let
7 let
 b) V obchodë mi vrâtili o mene.
vice.
L14
□ 7. Pfectéte cîslovky:
Poslal jsem telegram 2 pfâteiûm. - Vrâtf se asi v 8 hodin. - Vrâtii se po
2 mèsidch. - Jednéni trvalo od 12 do 14 hodin. - Zeptali jsme se 4 cizincù. -
V novinâch jsem ceti zprâvu o 1 sportovci. - Pred 15 lety jestë zi! v Praze. -
Pfijel pred 4 mësi'ci. - Po 3 letech ho uz nepoznal. - Ve méstë ziji vie nez 2 mi-
liony obyvatel. - Slovnfk mâ asi 45 ООО slov. - V pokladnë jsou jen do 3 hodin.
- Jednali 0 5 problémech. - Co vis o tëch 2 miadÿch cizinkâch? - Prezident
odjel na 2 nâvstëvy. - Podëkoval jsem vsem 3 kamarâdûm.

Gr
СПОЛУЧНИКИ, Я К І ВКА ЗУЮ ТЬ НА ЧАСОВІ ВІДНОШЕННЯ
(САЗОУЕ ЗРОиКУ)

М уі Лі Drive nez Jakmile Kdykoliv Zatimco Dokud

Nez Hned jak Vzdycky kdyz

Коли, доки, Раніше/перше, Як тільки/ Коли завгодно, поки/тим часом, Поки/до того
поки НІЖ лиш тільки... будь-коли, як/коли часу
завжди, коли...

Prikiady:

A i se vrâtis, hned mi zavolej. Коли ти вернешся, негайно подзвони

Skoncfme jednâni, dh'v nez
zacne recepce.
(Driv) nez pî’ijdes, bude obëd hotovÿ. Обід буде приготовлено скоріше, ніж ти
Pfijedu domù, jakm ile skonci'me.
Budu mit radost, kdykoliv pt'ijdes.
Zatimco ty budes v kancelâri,
pùjdu nakoupit.
Dokud nedostanu pozvâni,
nikam nepûjdu.
мені./Як тільки вернешся, подзвони...
Ми закінчемо переговори раніше, ніж
розпочнеться банкет.
повернешся.
я приїду додому, як тільки закінчемо.
я буду завжди радий твоєму візиту.
Поки ти будеш в офісі, я піду за
покупками.
Поки я не одержу запрошення (без
запрошення), я нікуди не піду.
о NA DALNICI

Pan Fiser a pan Kubât jedou po dâlnici.

К; Nejste unaveny, pane Fisere? Uz ridi'te vie nez dvë hodiny. Mohli bychom
zastavit a odpocinout si.
F: To je dobrÿ nâpad. Zastavime tamhle u motorestu. Je tam і benzi'novâ
pumpa, musim vzit benzin, nâdrz uz je skoro prâzdnâ. Jen jestli tam maji
bezolovnatÿ benzi'n.

❖ ❖ ❖

Â, vÿbornë. Maji ho. Mûzete jit zatfm do motorestu, nez natankuju.

A musim také zkontroiovat olej a dolit vodu, takze to bude chvili trvat.
K: Chcete objednat predem nëco к piti nebo к jidiu?
F: Ne, objednâm si sâm, dëkuju.

❖ ❖ ❖

K; Vsechno v poi'âdku?
F: Ano, dolii jsem jen trochu vody, olej je v porâdku. Так со jste si dal?
K: Zatim jen dzus, mël jsem veikou zizen. S jidiem cekâm na vâs.
F: Jâ si dâm tonik, nechci nie sladkého. Jidlo vyberte vy, dâm si to stejnë.
Po jidie si dâm kâvu.
K: Budou dvë hodiny, ve tl*i uz urcitë budeme v Praze. Krâsnë to stihneme,
jednâni zacinâ v pûl ctvrté. Pojedeme hned do kancelâfe, nebo se stavfme
u vâs V hotelu?
F; Nejdi'iv pojedeme do hotelu, musim si vzit jestë nëjaké materiâly, které
budeme pi^i jednâni potfebovat. A jestli vâm to nebude vadit, pfevlëknu se.
Po jednâni se uz totlz nestihnu pi'evléknout na recepci.
K: V kolik zacinâ?
F: V sedm. Pi'edpokiâdâm, ze jednâni neskonci dfiv nez v pùl sedmé.
Vÿbornë, uz nâm nesou jidlo. Dobrou chuf.
K; Dobrou chu(.
Cv L14
П 8. Vyberte odpovëd’ (Знайдіть правильну відповідь):
1. О с е т budete jednat? 1. na tom, ze materiâly pfipravi do pondëli
2. Na cem jste se dohodii? 2. 0 terminu, kdy se otevfe novÿ hôtel
3. Co jesté poti'ebujete? 3. cestu po dâlnici do Brna a potom po siinici
do Jiiilavy
4. Kterou cestu jsi mu poradil? 4. na parkovisti u dâlnice
5. Kde jste zastavili? 5. umÿt pfednf skio u auta
6. Kde jste se stavili? 6. V liotelu u pana Fisera

I l 9. Spojte véty spojkami (Складіть речення з відповідними сполучниками);

а) Рі*.: Udélâm to, driv nez se vrâti domû.

Objednâm kâvu, dfiv(e) nez pi'ijdes.

Jednâni skonci, nez zacne recepce.
Pi*evléknu se, prijde nâvstëva.
Musim se napit, budu brât benzin.
Musim zkontroiovat olej, pojedeme.
Musim vzit benzin, mi dojde.
Stavime se v hotelu, pojedeme do kanceiâfe.

b) Pf.; Jakmiie se vrâtis, budeme vecefet.

Hned jak se vrâtis, budeme vecefet.
Zacneme jednâni, jakmiie pfijde pan Fiser.
Pojedeme, hned jak zkontroiuju olej v motoru.
Skoncime jednâni, se dohodneme na nèjakém
terminu.
Napisu tu zprâvu, pfijdu domû.
Zatelefonuju vâm, dostanu zprâvu, kdy pfijede.
Neboj se, stihneme to. Pùjdeme, se pfeviéknu.

c) Pf.; Vzdycky kdyz mâm dovolenou, prsi.

Kdykoiiv mâm dovolenou, prsi.
Vzdycky kdyz pfijedu do Prahy, bydii'm v hotelu Evropa,
Kdykoiiv më prisai navstiVit, pfinesl mi rùze.
jsme s nimi jednali, nikdy jsme se nedohodli na pfesném
terminu.
 d) Dopinte kdyz, nebo az:
Kdyz skonci jednâni, vezmu vâs na vecefi.
Az prisel kolega Kubât, mohii jsme konecnë zacit jednâni.
uvidfme motorest, zastavi'me a udëlâme si pi'estâvku.
jsem zastavll u benzinové pumpy, nemël jsem uz skoro zédnÿ benzi'n.
budes vëdët, jestli pojedes do Brna, zavolej mi.
mé zastavila policie, bâi jsem se, ze jsem jel moc ryciile.

□ 10. Reknëte, a f se neboji, ze to urcitë stihnete

To nemùzeme stihnout, uz je pùl osmé.
Urâtë to nestihneme, zacne to za pët minut. Neboj se, urcitë to stihneme.
Uz musis jit, nestihnes pfijft vcas do prâce. stihnes.
Bojim se, ze nestihnu vlak do Prahy.
Stihneme jestë odpoledne nakoupit?

CO JE VÂM, PANE RIDICI?

Dopravni policie zastavila u auta, které

stojf na kraji silnice.
- Pane ridici, mâte poruchu?
- Ne, auto je v pofàdku.
- Так nemâte benzin?
- Ne, mâm pinou nàdrz.
- Так co se vâm stelo? Proc jste tady
zastavil?
- Prominte, udëlalo se mi najednou épatnë. Aie uz je to iepèi, hned pojedu dâl.
- Za dva kilometry je motorest, odpocifite si tam. Chcete, abychom jeli s vâmi?
- Ne, dëkuju, uz je mi opravdu dobre.

□ 11. Co udèlàte?
Na dâinici vâm dosel benzfn.
Uz i'idfte velmi diouho a jste
unavenÿ.
- Zastavite jiné auto a benzfn si od nëho
koupfte.
- Pùjdete pëèky k benzinové pumpë.
- Zastavite na parkoviéti, abyste si odpoôinul.
- Nezastavite, chcete si odpo6inout az doma.
 V autë se vam udëlalo spatnë. - Vite, ze na dâlnici nesmite
zastavit, a proto jedete az
na parkovistë.
- Hned zastavite, necel<âte
L14
na parkovistë.
Na dâlnici mâte poruchu. - Opravite si auto sâm.
- Poprosite jinéiio fidice, aby zatelefonovai
do autoservisu.
U silnice stopuje miadâ zena. - Neberete stopafe, proto nezastavite
a jedete dâl.
- Zena se vâm libi, a proto ji zastavite.

stopaf, stoparka (M, F)

stopovat auto
jet, jezdit stopem

Bydiim dost daleko od centra, a proto jsem se rozhodl, ze svého pritele Martina,
kterÿ je u më na nâvitëvë, vezmu veôer na koncert autem. Koncert byl od osmi.
Vyjeli jsme pozdë, pofâd se nâm zdâlo, ze mâme dost casu, takze jsme museii
pospichat. Vëdël jsem, ze jedu rychleji, nei je dovoleno, aie necekai jsem, ze budu
mit smûlu a potkâm dopravni policii. Aie to uz jsem vidël na kraji silnice policistu,
kterÿ mâval, abych zastavil.
„Dobrÿ den, vâs ridicskÿ prûkaz prosim.“ Podal jsem mu ho.
„Pane fidici, jakou rychlosti jste jel?“
„No, moznâ jsem jel trochu rychleji, aie ne o moc.“
„ Ve mëstë je nejvyési dovolenâ rychlost padesât kilometrù za hodinu, vy jste aie jel
osmdesâtkou.“
„То neni mozné. О tolik vie jsem nemohi jet.“
„Aie je to mozné. Zaplatite pokutu. A nebude malâ.“
Pokutu jsem zaplatil, nedalo se nic dëlat. Zacâtek koncertu jsme samozrejmë ne-
stihii. Prijeli jsme pët minut po zacâtku.

Co se dà dèlat? Нічого не зробиш./Нема(-є) ради./Тут нічим не зарадиш.

Nedalo se nic dëlat. Тут нічого можна було зробити.Яут не було ради.
Udèlalo se mi spatnë. Мені стало погано.

policista (M)
Со rikâ?

Cv
□ 12.
a) Nejvyssi dovolenâ rychlost ve mëstë je 50 km/h (padesàt kilometrù
za hodinu)
na dâlnici je 130 km/h
na siinici je 90 km/h

Jâ jezdim vëtsinou rychlostf o 10 kilometrù mensi.

b) Jak rychie jezdite? Jezdim stovkou. (100 km/h = stovka)

Jakou rychlostf jezdi'te? Jezdi'm devadesâtkou. (90 km/h = devadesâtka)
Jezdim padesâtkou. (50 km/h = padesâtka)
 Podal jsem policistovi. . . dost casu
Rozhodl jsem se, ze na koncert pojedu . . . svou manzelku
Vezmu na sluzebni cestu . . . ridicskÿ prûkaz
Zdâlo se mi, ze mâme jestë . . . z okna
Kdyz jsem odchâzel, manzeika mi mâvala .. autem
Predpoklâdâm, ze budu hotovÿ . . . zftra vecer
Nestihl jsem se v râ tit. . . pred zacâtkem jednâni

n 14.
pred +1 po +L

Stavfm se u tebe pi’ed obëd , protoze po obëd nebudu mit cas.

u vâs konference konference
jednâni jednânf
vecei'e vecefe

n i5 .
Co asi volâ ten pân?
BENZINOVA PUMPA
Kolik chcete benzinu?
20 litrû bezolovnatého.
PInou nâdrz.
Muzete mi zkontrolovat olej?
Mate malo oleje.
Potfebujete ho vymenit.
Mùzete si ho koupit u nâs.
Mùzete mi nah't trochu vody
do chiadice?
Potrebuju nahustit pneumatiky.
Mùzete mi umyt predni sklo?
AUTOOPRAVNA = AUTOSERVIS
Kde je nejblizsi autoopravna?
Pracuje і о vikendu?
Pichl jsem. Mùzete mi vyménit
pneumatiku?
Mâm poruchu motoru.
Motor vynechâvâ.
Mùzete më odtâhnout do
autoopravny?
Brzdy nefunguji dobfe.
Nemùzu nastartovat.
Ukradii mi stérace.
BohuÉel nemâme nâhradni dfly
na vasi znacku.
Oprava bude trvat dva dny.
Nemùzete mi to opravit do zitra?
Bohuzel, rychleji to nejde.
PARKOVANI
Kde je hiidané parkovistë?
HIedâm misto na parkovânf.
Nevi'te, kde bych mohl zaparkovat? Ви не знаєте, де можна запаркувати
АВТОЗАПРАВНА СТАНЦІЯ
= АВТОЗАПРАВКА
Скільки вам потрібно бензину?
Двадцять літрів екологічного.
Повний (бензо)бак.
Ви можете перевірити мастило?
У вас мало мастила.
Вам потрібно його замінити.
Ви можете купити його у нас.
Чи ви не могли б мені налити трохи води
до радіатора?
Мені треба підкачати шини.
Чи ви не могли б мені помити вітрове
вікно?
АВТОСЕРВІС
Де тут знаходиться автосервіс?/Як
далеко до найближчого автосервісу?
Він відкритий і у суботу та неділю?
Я проколов шину. Не могли б ви мені
замінити її?
У мене зіпсований двигун.
Двигун дає перебої.
Ви не могли б мене відбуксирувати до
автосервісу?
У мене зіпсована гальма/погано працює
гальма.
Я не можу запустити машину.
У мене украли склоочисники (дворники).
На жаль, у нас нема запчастин для вашої
моделі.
Ремонт буде тривати два дні.
Чи ви не могли б відремонтувати машину
до завтра?
Шкодую, але швидше не можна цього
зробити.
ПАРКУВАННЯ
Де знаходиться платна стоянка?
Я шукаю місце, де можна запаркувати
машину.
машину?
Zâkaz stâni (parkovâni).
Tady mùzete parkovat jen
jednu hodinu.
Mùzete si sem zacouvat.
POLICIE
Dopravni policie
Pane i'idici, ridicsky prùkaz prosim.
Jakou jste jel rychlosti?
Je! jste rychleji, nez je povoleno.
Zaplatite pokutu.
Nedal jste pfednost v jizdë.
Jedete po hiavni siinici.
vedlejsi
Nevidël jste dopravni znacku?
V obci je nejvyssi povolenâ rychlost
50 km/h (kilometrù za hodinu).
Objizdka
Poilcejni' stanice
Ztratii jsem pas.
Chci ohlàsit ztrâtu pasu.
Ukradii mi pas a penëzenku.
Chci ohiâsit krâdez pasu.
Zlodëje jsem nevidël.
Vykradii mi auto.
Je to znacka Mercedes, mâ bilou
barvu, stâtni poznâvacl znacku ....
Pfepadii më v noci ve 3 hodiny râno
V u lic i...
Byl jsem svèdkem havârie.
Тут заборонено стоянку
(паркування).
Тут можна паркувати лиш/
тільки одну годину.
L14
Ви можете сюди зайти заднім ходом.
ПОЛІЦІЯ = МІЛІЦІЯ
ДАІ
Пане водію, прошу ваші права/
ваше посвідчення водія.
З якою швидкістю ви їхали?
Ви перевищили швидкість/іхали
швидше, ніж дозволено.
Ви повинні заплатити штраф.
Ви не пропустили транспорт справа.
Ви їдете по головній дорозі..
не по головній дорозі.
Ви не бачили/не помітили дорожнього
знаку?
Через село можна їхати зі швидкістю
50 кілометрів за годину ./Найвища
допустима швидкість через село - 50 км.
Обгін/об’їзд.
Міліція.
Я загубив паспорт.
Я хочу заявити про втрату паспорта.
У мене украли паспорт і гаманець.
Я хочу заявити про кражу паспорта.
Злодія я не бачив,
у мене обікрали машину.
Це машина марки Мерседес, білого
кольору, ном ер...
На мене напали/налетіли о третій годині
в ночі на вулиці ...
Я був свідком аварії.
 L15
ceini митний, -а, -е smiouva F договір, контракт ч.
celnice F митниця, таможня ж. stejnè однаково, у тІй/рівній мірі
celnik M митник ч. stèzovat si na +Ak impf. скаржитися, -жуся,
cio N мито с. -uju оскаржувати, -ую кого, що
détail M деталь, подробиця ж. technik iVI, technicka F технік ч, і ж.
firma F фірма ж. tovérna F завод ч., фабрика ж.
hala F зал, хол, вестибюль ч., vizum N (G viza) віза ж.
зала ж. vÿrobek M виріб, продукт ч.
ikdyz хоча VI, хоч і zajistit, -im pf. забезпечити, -чу,
jazykM мова ж. zajist’ovat, -uju impf. гарантувати, -ую
kdyby якщо б, коли б zérucni doba F гарантійний строк/
letistè N аеропорт ч. строк гарантії
nàvrh M пропозиція ж., проект ч. zàstupce M заступник, представник ч.
nepnjemnost F неприятність ж. zâstupkynè F заступниця, представниця ж.
(G -I) zemé F держава ж.
obchodnik M торговець ч.
odvézt, odvezu pf. відвезти, -везу
odvàzet, -îm impf. відвозити, -вожу
oprava F ремонт ч., полагодже­
ння с„ правка ж. Jak diouhou zàrucm' dobu mé tento
osobnë особисто vÿrobek?
osobni особистий,-а, -е Який строк гарантії має цей виріб?
pasovÿ, -é, -é паспортний, -а, -е
procleni N обкладення с. митом
Nase firma vâm zajisti vsechny dokumenty.
prohiidka F контроль ч, Наша фірма забезпечить для вас усі
projednat +Ak pf. обговорити, -рю, документи. (Наша фірма підготовить...)
-ém розглянути, -ну Vÿrobky odvezeme primo па Vasi adresu.
jednat o +L impf. обговорювати,
Вироби буде відправлено прямо на вашу
розглядати що
адресу.
prostudovat H-Ak pf. вивчити
studovat, -uju impf. вивчати, -аю, Situaci projednà osobnè nés zàstupce.
учитися,-чуся Ситуацію розгляне сам наш представник.
pi^ijizdèt, -im impf. приїжджати, -аю,
прибувати, -ає (про потяг) Jednali jsme о nàvrhu smiouvy.
pi^ijet, -jedu pf. приїхати, -іду, Ми обговорювали проект контракту.
прибути,-буде Musite zaplatit cio za auto.
primo прямо
Ви повинні заплатити мито за машину.
pripad M випадок ч.
v tom pfipadè у такому випадку/разі Do Prahy jsem priletèl ràno v dévêt.
pristë наступного разу До Праги я прилетів уранці о дев’ятій.
rekiamovat, -uju impf. рекламувати, -ую
servis M сервіс ч„ технічне
Smiouvu podepi'seme jen v tom pfipadè,
обслуговування с., ze zmènime tento bod.
ремонт, майстерня ж. Контракт ми підпишемо лиш у випадку,
situace F ситуація ж., положення с. що цей пункт буде замінено.
Gr L15
ОРУДНИЙ ВІДМІНОК м н о ж и н и (INSTRUMENTAL PLURALU)

S KYM? СІМ? З КИМ? З ЧИМ?

тверді приголос. м’які приголос.

temi nasimi novymi modernimi M pany muzi

vsemi vasimi mymi, tvymi jejimi stoly pokoji
mesty mofi
-emi -imi -ymi -imi
I nadrazimi
zenami -аті zidlemi -emi
mistnostmi (-mi)

1) Р, кіега V С зд. копсі па -і: - т і | т із іп о з і - т із іп о з іт і

Іменники ж. р., які закінчуються в родовому уєс - уе сті
відмінку однини на -і, мають у орудному пергі]етпо5І - пергі]етпозІті
множини закінчення -т і.

2) lid i-iid m l Таке закінчення мають

deti - detmi і слова „люди“, „діти“.

byt spokojeny s + I бути задоволений ким, чим

byt znämy + і бути відомим у чому, славитися чим
seznämit se s + I pf. познайомитися з ким, чим
seznamovat se s + I impf, знайомитися з ким, чим
setkat se s + I pf. зустрітися з ким, чим
setkävat se s + I impf. зустрічатися з ким, чим
(roz)loucit se s + I impf (pf.) (по)прощатися з ким, чим
zabyvat se + I impf. займатися чим

Prikiady:
Dum se sedmi mistnostmi.
Byl jsem tam se svymi dvema detmi. Я був там зі своїми двома дітьми.
Mluvil jsem s nekolika lidmi.
Nejsem spokojeny s prazskymi
obchody.
Sedi tamhie mezI dvema präteli.
Zabyväm se mnoha sporty.
Praha je znämä svymi
architektonickymi pamätkami.
Odesla uz pfed tfemi hodinami.
Будинок із сьома кімнатами.
Я говорив з кількома людьми.
Я не задоволений празькими магазинами.
(Празькі магазини мені не подобаються.)
Він сидить ось там між двома товаришами.
Я займаюся різними видами спорту.
Прага славиться своїми архитектурними
пам’ятками.
Вона вийшла/видійшла вже три години тому.
Cv
□ 1.
a) Ne, Jana tady neni. Odesel pred 5 minutami.
profesor Odesla 10
inzenyr Kubât 15
pan doktor 20

b) O Pavlovi nic nevim. Naposledy mi napsal pfed 5 dny.

O Petru Kubâtovi napsala 10 dny
O doktoru Dvorâkovi 2 tÿdny
O Helenë 3 tÿdny
3 mësi'ci
4 mësi'ci

□ 2.
a) Tady je nëjakâ taska s knihy jabika pomerance
brambory vajicka vejce
minerâlky chlebicky
housky casopisy

b) Mluvil jsem s vasimi rodice hosté

s tëmi dëti lidi
s nëkolika pfâtelé cizinci
se dvëma kolegové doktofi

c) Pan Olijnyk je obchodni' zâstupce z Ukrajiny

a zabÿvâ se smiouva mezi nasimi firmami
situace v nasi firmë
nëkolik problémù
dûlezité ekonomické otâzky
(ekonomickÿ - економічний)
automatické stroje
(automatickÿ stroj M - автоматичний верстат)
pocitace (pocitac M - комп’ютер)
nase vÿrobky
export do Ceské republiky
import vÿrobkû ceské tovârny
na Ukrajinu
Gr L15
ВІДМІНЮВАННЯ СЛОВА „koiega“ : M к о п а п а -а

sg. N kolega pl. N kolegové Pane kolego!

G kolegy G kolegu
D kolegovi D kolegûm
Ak kolegu Ak kolegy
L 0 kolegovi L 0 kolezich
1 kolegou 1 kolegy

D, L - jako „pân“ Іако „рап“

G, Ak, I - jako „zena“

Pfiklady:
Vidim tamhle kolegu. Ось там я бачу свого колегу.
Vecer se sejdu s Honzou. (Honza = Jan) Увечері я маю зустрітися з Яном.
Kolego, pojd’te semi Пане колего, ходіть сюди!
Ahoj, Jlrko! (Jlrka = JIri) Здрастуй, їрко!
Tamtoho turistu jsem uz jednou potkal. Того туриста я вже десь зустрічав.
SchCizi zacne predseda. На зборах першим виступатиме
голова...
Po pfedsedovi organlzace, kterÿ vystoupi Після того, як голова організації
s referâtem, bude mluvit pan Kubât. закінчить свою доповідь,
виступатиме пан Кубат.

DEKLINACE „centrum “ , „m uzeum “ (ciz^ slova V cestine - запозичені

слова в чеській мові)

sg- N centrum muzeum Pl- N centra = muzea

G centra muzea G center X muzei

D centru muzeu D centrCim X muzeim
Ak centrum muzeum Al< centra ss muzea
L 0 centru 0 muzeu L 0 centrech X 0 muzeich
1 centrem muzeem 1 Gentry X muzei

jako „mësto“ jako „mësto“ x N,Ak jako „mësto“

G,D,L,I jako „more“
-um jen V N, Ak
Tramvaj jede do centra.
V Nârodnim muzeu je novâ vÿstava.
Praha se stala kulturnim centrem
Evropy.
Vyprâvël mi o muzeich v Praze.
Vÿrobky prodâvâme do vsech
prùmyslovÿch center.
Do Ceské republiky uz jezdi'me
bez viza.
Vizum (ne)poti'ebujete.
Pojd’ odpoledne do Muzea hudby.
Трамвай іде у центр.
У Національному музеї відкрита нова
виставка.
Прага стала культурним центром
Європи.
Він розказував мені про празькі музеї.
Наши вироби продаємо/постачаємо
у всі промислові центри.
До Чеської Республіки ми вже їздимо
без візи.
Віза вам (не) потрібна.
Ходімо після обіду в Музей музики!

Gr
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМ УМОВИ
(PODMINKOVE VETY)
Kdybych mël cas, sel bych s tebou. kdyby - коли, коли б, якщо.
Якщо матиму час, я піду з тобою. як, якби...
Коли б я був вільний, я би з тобою пішов.

Kdy + kondiclonàl І форми умовного способу в обох реченнях!

Kdy + bych mël, sel bych

jâ - kdybych mël penize коли 6у мене були гроші,

ty - kdybys mël penize коли бу тебе
on - kdyby mël penfze коли бу нього
ona - kdyby mêla penize коли бу неї
ono - kdyby mëlo penize

my - kdybychom mëli penize коли б у нас

vy - kdybyste mël(i) penize коли б у вас
oni - kdyby mëli penize коли б у них
ony - kdyby mëly penize
ona - kdyby mêla penize

форми зі зворотними дієсловами: ty kdyby ses vrâtil

коли б/якщо б ти вернувся kdyby sis vzai
коли б ти узяв
Kdyby bylo hezky, jeli bychom Якщо буде гарна погода,
na chatu. поїдемо на дачу.
Kdyby prisel Tomas drive, vypili Коли б Томаш прийшов раніше, ми
bychom si spolu kâvu. випили б вкупі каву.
Kdybyste zajistili servis, vase Якщо забезпечити технічне
vyrobky by se lépe prodàvaly. обслуговування, ваші вироби краще
продаватимуться.

Cv
П 3.
а) Со byste délai, kdybyste mél cas? Co bys délai, kdybys mël cas?

Kdybych mél cas. jit do divadia.

pi'eci'st si noviny
naveôeret se V restauraci
zahrât si s tebou tenis
zûstat doma a odpocivat
poslouchat koncert z râdia

b) 1. Kdyby uz V kinë nemëli li'stky, dât si kâvu V kavârnë.

2. Kdyby më nebolela hiava, podivat se na ten film,
3. Kdybys prijel na nâvstëvu, mit veikou radost.
4. Kdyby prselo, zmënit nâs piân.
5. Kdyby Jana dostala penfze dnes, ten kabât si koupit.
6. Kdyby se nâs zeptali, odpovédët jim.
7. Kdyby inzenÿr Dvorak umël moct pracovat v nasi firme
anglicky. V Londÿnë.

c) Co byste dëlal, kdybyste mël celÿ den voIno?

Co by se stalo, kdybych vâm nevrâtil penize?
Co byste dëlal, kdyby se vâm v nocl daleko od mësta rozbilo auto?
Co byste dëlal, kdyby se ztratila manzelka?
Co byste délai, kdybyste dostal horecku pfed dùlezitÿm jednânim?
« JEDNÂNI (pan Kubât a pan Demcuk)

K: Vitâm vâs u nâs v Praze. Jsem Petr Kubât, obchodnik nasi firmy.
D: Tësi më. Jâ jsem Roman Demcuk. Jsem râd, ze vâs poznâvâm osobnë, zatim
jsme spolu mluvili jen telefonicky.
K; Jakou jste mël cestu?
D: Cesta byla prijemnâ, i kdyz trvala diouho.
K: Posad’te se prosim. Mûzu vâm nabidnout kâvu?
D: Dëkuju, râd si vezmu.
K: A ted’ k vëci. Nâvrh smiouvy znâte. Souhiasite s m'm?
D: Chtël bych s vâmi projednat nëkterë detaily. Jak diouhou zârucni dobu maji
vase vÿrobky?
Dva roky. Rekiamovat je mùzete primo u nâs, nebo u naseho zàstupce
V Kyjevë.
D: Nasi zâkazm'ci si stëzujf na spatnÿ servis. Opravy trvaji diouho.
K: Situace ted’ bude lepsi. Otevirâme v Kyjevë novÿ servis a nasi technici zajisti
rychlou opravu primo na mistë.
V tom pripadë se smiouvou souhiasime. Aie jestë jednou si ji prostuduju.
Podepisu ji zitra.
K; V porâdku. Kterâ hodina se vâm zitra hodi?
D: Pi'ijdu stejnë jako dneska, v deset. Kdybych nemohi pi'ijit, zavolâm vâm.
K: Chcete, abychom pro vâs poslali do hotelu auto?
D: Ne, dëkuju.
 L15
o
NA LETISTI
Do Prahy jsme pfiletëli v pùl tfeti. Cesta z Frank-
furtu nebyla diouhâ, trvala jen hodinu. Kdyz jsme
vystoupili z letadia, autobus nâs odvezl do haly.
U pasové kontroly bylo hodnë lidi, protoze pi'ile-
tëlo jestë jiné letadio a letistë v Praze je velmi
malé.

Pasovà kontrola: Vas pas, prosim. Pfijizdite jako turista?

- Ne, jsem z firmy Skoda a budu v Ceské republice pracovat.
V porâdku. Vfzum nepotfebujete. Mùzete jit na ceIni prohiidku.
At se vâm u nâs libi.

Ceini kontrola:
Celnik: Dobrÿ den. Mâte nëco k procleni? Alkohol? Cigarety?
- Ne, mâm jen osobni vëci.
Celnik: Pfijizdite na diouho?
- AnOj budu tady pracovat. Aie své vëci si pfivezu, az pnstë pojedu
do Cech autem. Mâm otevfit kufr?
Celnik: Ne, nemusite. V pofâdku. Mùzete jit.

Konecnë jsem byl po pùl hodinë venku. V haie më nikdo neôekal. VzaI jsem si taxi
a odjel do na§i prazské kanceiâfe.
Cv
□ 4.
le të t- 1x pfiletet (pf.) - pfiletavat (impf.)
létat - mnohokrât odietet (pf.) - odietavat (impf.)

Co to je?
1. Letistè 1.
2. Letenka 2.
3. Letuska 3.
4. Letovÿ fâd 4.
5. Letadlo 5.

0 5.
a) Myslim, ze uz p rp d i nâs vlak. Ale ne, prijede az za ctvrt hodiny.
nâs autobus, za 10 minut.
nase tramvaj. za 5 minut.

b) Myslim, ze uz pfichàzi kolega Dvofak. Ale ne, fikal, ze prijde az za hodinu.

pan doktor. za pill hodiny.
Petr. V nod.
□ 6.
Mam problém. Potrebuju pfivézt domù jednu skfin. Jâ ti to privezu.
odvézt domù knihy. odvezu.
odnést dopis na postu. odnesu.
pfinéstnécokjidiu. pfinesu.
vynést nahoru tenhle stCil. vynesu.

□ 7. Reknete se spravnou prepozici a ve spravnem tvaru

(із наведених слів складіть речення, використовуючи
іменники/займенники у відповідному відмінку):

Biahopfeju (+D к +D) manzelka - narozeniny

Bojim se (+G) letadlo
Vezmu si (+Ak od +G) ty - bonbon
Cestuju (po +L) Cechy a IVlorava
Cekal jsem (na +Ak) profesor - ctvrt hodiny
Dékuju (+D za +Ak) vy - dârek
Dojdi (pro +Ak) noviny!
Doporucuju (+D +Ak) ty - tato kniha
 L15

Dozvèdèl jsem se (+Ak od +G) Petr - zajimavâ informace

Jednàme (s +1 o +L) oni - obchod mezi nasimi firmami
Rozioucil jsem se (s +1) Petr uz vcera
Chtël bych se informovat (o +L) situace vasi firmy
Porâd musim myslet (na +Ak) nase cesta do Lucka
Omiouvâm se (+D za +Ak) vy - ta nepi'ijemnost
Mùzete mi rozmënit (+Ak za +Ak) stovka - drobnë
Zaplatil jsem (+Ak za +Ak) 800 Kc - tahIe kosile
Pomâhém (+D v +L) J a n a -je ji prâce
Vyprâvël jsem (+D o +L) rodice - nase dovolenâ
Uz se pflpravujeme (na +Ak) dovolenâ
Souhiasim (s +1) vâs plân
Pozdravujte (+Ak od +G) manzel - jâ

n 8. Odpovidejte:
Bojite se Ietët?
Létâte casto?
Je pro vâs drahé létat?
Co si myslite 0 prazském letisti?
Které zemë jste navstivil? Kde se vâm libilo nejvic?
Kdybyste mël dovolenou celÿ rok, kde byste ji chtël strâvit?

n 9. Odpovidejte:
Jak se jmenujete? (jméno, pi^ijmeni - iM’yi, npisBuine)
Kdy a kde jste se narodil?
Kolik je vâm let?
Kde bydiite? Jakâ je vase pfesnâ adresa? A telefonni cislo?
 Jste svobodnÿ, nebo zenatÿ? (svobodnÿ - неодружений
Kolik mâte dëti? Kolik je jim let? zenatÿ - одружений, жонатий
Kde pracujete? vdanà - заміжня, одружена)
Kde jste studoval?
Které jazyky znâte?
Z které zemë jste ßi'ijel?
Procjste prijel do Cech, na Moravu?
Kterâ ceskâ, mqravskâ mësta jste uz navstivil?
Co si myslite 0 Cesich? A o cestiné?

LETISTE АЕРОПОРТ

Odkud jezdf autobusy na letistë? Звідки ходять автобуси в аеропорт?

Kde jsou Ceské aerolinie? (CSA) Де знаходиться будівля чеської
авіакомпанії?
V kolik hodin leti letadio do ...? Коли відправляється рейс на...?
Uz pnstâlo letadio z Kyjeva? Рейс із Києва вже зробив посадку?
Letadio pfistane za 5 minut. Літак зробить посадку через п’ять хвилин.
Letadio z Kyjeva mâ zpozdëni 40 minut. Літак із Києва запізнюється на 40 хвилин.
Praha nepfijimâ pro mihu. Letadio leti У Празі не можна зробити посадку через
do Ostravy, туман, тому літак летить до Острави.
Jak diouho trvâ let? Як довго триває політ?
Kde je mezipi'istânf? Де буде проміжна посадка?
Chci letët nejblizsim letadiem do ... Я хочу летіти найближчим рейсом до...

Prosfme cestujici linky OK 366, Просимо пасажирів рейсу ОК 366

aby se dostavili k vÿchodu cislo 3.
K odbaveni musfte pi'ijit hodinu pt'ed
odietem.
Tady mâte palubni listek.
Mâte 10 kilogramù nadvâhu.
Za jeden kilogram zaplatite ... Kc.
Pnrucni tasku si mùzete vzit do letadia. Торбинку ви можете взяти із собою.
Letime ve vÿsce 1 ООО metrù.
Prâvë ietime nad Parizi.
Pfipoutejte se, prosim. Pfistâvâme.
Rezervujte mi jednu letenku do ...
Bohuzel, linka je uz obsazenâ.
Dâm vâs na cekacku.
Pfijdte se zeptat zftra râno.
Moznâ se nëco uvolni.
зібратися біля виходу N=3.
В аеропорту ви повинні бути за годину
до вильоту.
Ось ваш бортовий квиток.
Вага вашого багажу на 10 кілограмів
вища, ніж дозволено.
За один кілограм ви повинні заплатити
... крон.
Зараз ми летимо на висоті 1 000 метрів.
Зараз ми летимо над Парижем.
Пристебніть ремні, ми приземляємося.
Я б хотів забронювати квиток до ...
На жаль, усі квитки продані.
Я запишу вас у список чекаючих.
Прийдіть запитати завтра вранці.
ІУІоже, якесь місце буде вільне.
CELNICE МИТНИЦЯ

Celni a pasova kontrola Митний і паспортний

Celnik
Vas pas, prosim.
Mate vstupni vizum?
Mate песо k procieni?
Ne, mâm jen vëci pro osobni potrebu.
Za to musite zaplatit do.
Z toho se neplati do.
Je zakâzâno dovâzet do Ceské
republiky...
Neni dovoleno vyvézt vie nez ...
контроль
L15
Митник (таможник)
Ваш паспорт, прошу.
У вас є в’їзна віза?
Чи у вас є речі, які обкладаються
митом?
Ні, у мене тільки особисті речі.
За це ви повинні заплатити мито.
Цей товар не обкладається митом.
Це заборонено ввозити до Чеської
Республіки.
Не дозволяється вивозити більше,
ніж ...
 CORIKAME? ЯК ТРЕБА СКАЗАТИ?
ZDRAVIME ВІТАННЯ
Dobré râno! Доброго ранку!
Dobrÿ den! Добрий день!
Dobrÿ vecer! Добрий вечір!
Ahoj! Привіт!
Na shiedanou! До побачення!
Na shiedanou zitra. До (побачення) завтра!
Na shiedanou v nedëli. До побачення у неділю.
Dobrou noc! На добраніч!
Ahojl Моє вітання!
Za chvili ahoj. До зустрічі!
Nazdar! Здоров!

JAK SE MÂTE? ЯК ВИ ПОЖИВАЄТЕ?

Jak se mâte? Як ви поживаєте? (Як ся маєте? -розм.)
Dëkuju, dobfe. Дякую, добре.
Dëkuju, jde to. Спасибі, добре.
Jak se mâ vâs manzel? Як поживає ваш чоловік?
(Як справи у вашого чоловіка?)
Jak se dari vasemu otci? Як поживає ваш батько?
(Як справи у вашого батька?)
Mâ se dobfe. X Mâ se spatnë. У нього все гаразд. X Справи у нього
погані/кепські.
Citi se dobfe. X Vùbec se necW dobfe. Він відчуває себе добре. X Він відчуває
себе дуже погано.
Je spokojenÿ. Він задоволений.
Je sfastnÿ. X Je nesfastnÿ. Він щасливий. X Він нещасний.
Je pfepracovanÿ. Він перевтомився.
Jak se mâ vas otec? Як поживає ваш батько?
Je vâznë nemocnÿ. Він серьозно хворий.
To je mi lito. Мені жаль./Мені прикро.
Pozdravujte ho ode mne. Передайте/переказуйте йому мої вітання.
Dëkuju, vyfidi'm to. Дякую, передам.
OSLOVUJEME ЗВЕРТАННЯ
Pane Kubâte! Pani Kubâtovâ! Пане Кубате! Пані Кубатова!
Slecno! Дівчино! (Панно!)
Dâmy a pânovë! Дами/пані і панове!
Vâzeni pfâtelé! Шановні друзі!
Milf kolegové a kolegynë! Шановні колеги!
V dopise: Milÿ Pavie! у листі: Дорогий Павле!
Milâ Jano! Дорога Яно!
Vâzenÿ pane ...! Шановний пане...!
Vâzenâ pani...! Шановна пані...!
PREJEME ПОЗДОРОВЛЕННЯ, ПОБАЖАННЯ
Sfastnou cestu! Щасливої дороги!
Hezkÿ vikend! Бажаю вам добре відпочити.
Hezkou dovolenou! Бажаю вам гарну відпустку.
Méjte se hezky! Щасливо!
Dobre se bavte! Бажаю вам гарно/добре провести час.
Hodnë stësti! Бажаю вам/тобі багато щастя.
Na zdravi! За (ваше) здоров’я!
Blahopreju! Gratuluju! Поздоровляю/вітаю в а с ...
Vsechno nejlepsi! Усього наі^кращого!
Vsechno nejlepsi k svâtku. Усього найкращого на ваше/твоє свято!
k narozeninâm. на ваш/твій день народження!
Veselé Vânoce a sfastnÿ novÿ rok. Веселого Різдва і щастя в Новому році!
Vsechno nejlepsi V novém roce. Бажаю всього найкращого у Новому році!

s o u h la s i ' me ЗГОДА
Ano. Так.
Jistë. Urcitë. Напевно. Звичайно.
Samozrejmë. Зрозуміло.
Mâte pravdu. Ви праві/маєте рацію.
To je pravda. Це так.
Je to tak.
Souhiasim. Згоден.
Таку si to myslim. 1я так думаю.
To si myslim! Аякже! Атож (пак)!
Dobrâ. Добре!
Sprâvnë. Правильно/добре.
Ano, to se mi hodi. Так, це мене влаштовує/це мені підходить.
To je dobrÿ nâpad. Це - прекрасна думка.

NESOUHLASIME ВИСЛОВЛЕННЯ НЕЗГОДИ

Ne. Ні.
Bohuzel, ne. На жаль, ні.
V zâdném pnpadë. У жодному разі./НІ в якому разі (випадку).
To neni mozné. Це неможливо.
Mÿlite se. Це не так.
To neni pravda. Ви помиляєтеся.
Nemâte pravdu.
To je vÿmysl. Ні, це вигадка.
Ne, je to jinak.
Nesouhiasim Ні, я не згоден.
NEVITE КОЛИ ВИ НЕ ЗНАЄТЕ ...
НЕВПЕВНЕНІСТЬ
Nevim. Я не знаю ...
Moznâ. І\/Іожливо. І\У1ожливо/може бути/може ...
Snad.
Kdovi'. Хтозна.
Je to mozné. Це можливо.
Asi mâte pravdu. Може бути, що ви праві.
Asi ano, aie nevim to urcitë. Може так, але напевно я цього не знаю.
Pravdëpodobné ano. Можливо, що так.
Pùjdes tam? Jestë nevi'm. Ти підеш туди? Ще не знаю.
Asi ano. Здається, що так.
Moznâ. Можливо.
To se uvidi. Побачимо.
Plati. Домовились? Гаразд! Згоден!
To je jedno. Мені це байдуже.

DEKUJEME ПОДЯКА
Dëkuju. Дякую.
Mockrât dëkuju. - Nenf zac. Велике спасибі. - Нема за що.
Râdo se stalo. Мені було дуже приємно.
To nic. Нема про що говорити/Це - дрібниці.
Jsem vasim dluznikem. Я перед вами в боргу.
Za vsecfino vâm dëkujeme. Велике спасибі (дуже дякую) за все.
Aie to je samozi'ejmé. Мені було приємно це для вас зробити.
To nestâlo za i'ec. Це - дрібниці.
To je od vâs milé. Це дуже люб’язно з вашого боку.

OMLOUVAME SE
Prominte. - То nevadi.
Nic se nestalo.
То je v pofâdku.
Pardon.
Promifite, nechtël jsem.
Omiouvâm se, ze jsem pfisel pozdë,
aie neni to moje vina.
Chci se vâm omiuvit, byla to moje
chyba.
Neziobte se.
Omiuvte më na okamzik.
Prominte, je mi lito, ze se to stalo.
ВИБАЧЕННЯ
Пробачте/Вибачте. - Нічого.
Нічого не сталося/не трапилося.
Усе в порядку.
Перепрошую.
Пробачте, я не хотів.
Пробачте, що я запізнився,
але це сталося не з моєї вини.
Прийміть, будь ласка, мої вибачення, це
була моя вина.
Не сердьтеся.
Перепрошую, мені треба вийти на хвильку.
Прошу пробачення, мені прикро, що так
сталося.
Pfijd’te k nàm nëkdy.
Prijdu râd.
S radosti.
A proc ne?
Ràd(a). Velmi râd.
To je dobrÿ nâpad.
Dëkuju za pozvâni.
Chtël bych vâs pozvat dneska
na veceri.
Bohuzel, dneska nemùzu.
Skoda, nehodi se mi to.
Opravdu nemùzu, mâm moc prâce. Ні, я дійсно не можу, у мене багато роботи.
A zftra byste mël cas?
Ano, zitra se mi to hodi.
Zitra pi'ijdu velmi râd.
Pl'ijdu vâm naproti.
Smi'm prosit? (o tanec)
Omluvte më, netancim.
Je mi lito, jsem moc unavenâ.
PREDSTAVUJEME SE
Jsem ...
Jmenuju se ...
Dovolte, abych se pfedstavil.
To je mùj pl'itel...
Chci vâm pi^edstavit svého pritele.
Tësi më.
Tësf më, ze vâs poznâvâm.
Jsem râd, ze vâs poznâvâm.
ze jsem vas poznal.
Znâte se?
Pi'edstavim vâs. To je ...
Mohi byste më seznâmit s ...?
Râd bych se s nf(m) seznâmil.
Prominte, nejste pan ...?
Râd bych se s vâmi (s tebou)
rozioucil.
Je mi h'to, musim se rozioucit.
Bohuzel uz musim jit.
Зайдіть до нас коли-небудь. Загляньте до
нас коли-небудь у гості.
З радістю/з задоволенням прийду.
З радістю/з задоволенням.
Але чому/чого ні?
З задоволенням. З великим задоволенням.
Це чудово! Це - гарна думка.
Дякую за запрошення.
Я хотів би запросити вас сьогодні
на вечерю.
На жаль, сьогодні я не можу.
Шкода, мене це не влаштовує.
А завтра матимете час?
Так, завтра це мене влаштовує.
Завтра я прийду з великим задоволенням.
Я піду вас зустрічати.
Вас можна запросити? (на танець, до танцю)
Пробачте, я не танцюю.
Вибачте, але я дуже втомлена.
знайом ство
я ...
Мене звати...
Дозвольте представитися.
Це мій друг/приятель...
Я б хотів вас познайомити з моїм другом.
Дозвольте представити вам мого друга.
Дуже приємно.
Радий з вами познайомитися.
Мені було приємно з вами познайомитися.
Ви знайомі?
Я представлю вас. Це - ...
Чи не могли б ви познайомити мене з ...?
Я б хотів з ним/нею познайомитися.
Прошу пробачення, ви ...?
Я б хотів з вами/тобою попрощатися.
На жаль, я повинен попрощатися.
На жаль, мені вже треба іти/піти.
Râd bych zùstal, aie nemùzu.
Dëkuju za krâsnÿ vecer.
Dëkuju za nâvstëvu.
Kdy se zase uvidime?
Prijdte zase brzo.
Skoda, ze nemùzete zùstat déle.
Pozdravujte doma.
li' b il o s e v â m t o ?
Ubil se vâm film?
Co fikâte filmu?
übil se mi.
Je to dobrÿ film.
Je zajimavÿ.
Je to vynikajfci film.
Moc se mi nelfbil.
Je to prùmërnÿ film.
Je to slabé.
Nudi mè to.
Nestâl za nie.
Zklamalo më to.
Je to fantastické.
Jsem nadsen.
NEROZUMIM
Prominte, со jste п'каі?
Prosim?
Mùzete mi to zopakovat?
Neslysel jsem.
Mùzete mi to rfct jestë jednou?
Nerozumfm slovu.... “.
Nevi'm, co znamenâ.....“.
Muzete, prosim vas, mluvit pomaieji?
Mohl byste mluvit hiasitëji?
Muzete mi to i'l'ct anglicky?
Cesky nemluvi'm.
PROSIME, ZÂDÀME
Prosim vâs, i’eknëte nâm ...
podejte m i...
Mohl byste mi i“ie t,...?
Я б із задоволенням залишився, але не можу.
Дякую за приємний вечір.
Дякую за те, що ви прийшли.
Коли знову ми зустрінемося?
Приходьте знову!
Шкода, що ви не можете залишитися ще
трохи.
Передайте наші вітання дома./Переказуйте ...
ВАМ ЦЕ ПОДОБАЛОСЯ?
ЗАДОВОЛЕННЯ, НЕЗАДОВОЛЕННЯ
Вам подобався фільм?
А що ви скажете про фільм?
Він мені подобався.
Це добрий фільм.
Це цікавий фільм.
Це чудовий фільм.
Мені не дуже подобався.
Це середній фільм.
Це поганий/кепський фільм.
Мене це нудить.
Фільм не варто було дивитися.
Я розчарований.
Це чудово!
Я в захопленні.
Я НЕ РОЗУМІЮ
Пробачте, що ви казали?
Пробачте, але я не зрозумів.
Чи не могли б ви це повторити?
На жаль, я не розчув.
Чи не могли б ви це повторити?
Я не розумію значення слова ...
Я не знаю, що це означає.
Чи не могли б ви говорити повільніше?
Чи не могли б ви говорити голосніше?
Скажіть по-англійськи, будь ласка.
По-чеському я не говорю.
ПРОХАННЯ
Скажіть, будь ласка, ...
Подайте, будь л аска,...
Чи не могли б ви мені сказати, ...?
Mùzete mi podat...?
Mohi bych se vas na nëco zeptat?
Müzu vâs poprosit 0 ty noviny?
Nebude vâm vadit, kdyz budu h:ourit?
Nemël byste drobné za stovl<u?
Byl byste tak hodnÿ a sedI si sem
dopi^edu?
Bud'te tak hodnÿ a ...
Dovolite, abych otevi'el okno?
Dovolte, abych vâm pomohi.
Mùzu vâm nëjak pomoct?
Dëkuju, jste moc hodnÿ.
Ne, dëkuju.
Прошу, подайте м ені...
Можна вас про дещо запитати?
Можна у вас попросити газету?
Вам не заважатиме, якщо буду
курити/палити?
Чи не могли 6 ви мені розміняти сто крон?
Будьте ласкаві, сядьте сюди
уперед.
Будьте ласкаві/будь ласка, ...
Ви дозволите відкрити вікно?
Дозвольте вам помогти.
Вам можна якось допомогти?
Дякую, ви дуже люб’язні.
Ні, дякую.

CO BUDEME DÉLAT? щ о РОБИТИМЕМО?

Mâm takovÿ nâpad.
Pùjdeme na koncert.
Nechtëli byste se trochu projft?
Nechcete jit ke mnë?
Jâ bych sel do bazénu. Kdo pùjde
se mnou?
У мена така думка...
Ходімо на концерт.
Ви не хотіли б піти на прогулянку?
Чи не хотіли б ви зайти до мене?
Я б хотів піти у басейн. Хто піде
зі мною?

OMYL КОЛИ ми помиляємося

То je omyl. Це помилка.
Mÿlite se. Ви помиляєтеся.
Spletl jsem se. Я помилився.
SpletI jsem si cislo. Я помилився номером.
To neni pravda. Це неправда.

MÀM STRACH ХВИЛЮВАННЯ

Bojim se, ze se mu nëco stalo. Я боюся, що з ним щось сталося.
Bojim se 0 nëho (o ni). Я хвилююся за нього/неї.
Nemëjte strach. Не хвилюйтеся.
Nebojte se. Не турбуйтеся.
Nic si z toho nedëlejte. Не переймайтеся.

PREKVAPENI ЗДИВУВАННЯ
Net'ikejte! Серьозно?
То je aie pi’ekvapeni! Оце так сюрприз!
No tohle! Ну й ну!
То neni mozné! Не може бути!
\/у зі сіеіаіе Іедгасі! Жартуєте!
То п е т й іе Ьуі ргаусіа! ІДе неймовірно!
То ]е сІоЬгу парасі! Яка чудова думка!
Со2е? иак Ю? Що? Як?

гКІАМ А М І
То іе зкосіа.
Со 8е сіа с1е!аІ.
Ргос? Со зе зіаіо?
АІе Іо пеісіе. Ргесе ...
РОЗЧАРУВАННЯ
Яка шкода.
Тут нічим не зарадиш.
Чому? Що сталося?
Ні, не м о ж у ...

РНОТЕЗТиОЕМЕ ПРОТЕСТ
То пепі то гпе! Не може бути!
То ти зі пеіаку оту!. [Це мусить бути якась помилка.
То петйгеїе! , Ви не можете (смієте) цього зробити.
Jakym ргаует? За яким правом?
То пепі зргауесіїіуе. Це несправедливо.
Висіи зі зіегоуаі па атЬазасіе! Я протестуватиму (висловлю свою
скаргу) у посольстві.
Со зі Іо сіоуоіиіеіе? Що ви собі дозволяєте?

иЗЕМ NESPOKOJENY НЕВДОВОЛЕННЯ

ий ІоЬо т а т сіозі. З мене досить.
и і Іо уіс пеуусігії'т. Я не можу цього більше терпіти.
ЗіусІ'Іе зе! Як вам не соромно!
То )е озШсіа! Яка ганьба!
зкапсіа!! Це - скандал.
То іе сіггозі! Це - нахабство.
Рі'езіап(-іе). Перестань(те)!
□еі(-іе) т і рокоі- Дай(те) мені спокій!

РОСНУВУ НЕВПЕВНЕНІСТЬ
о Ю т росЬуЬиіи. Я в цьому сумніваюся.
Меуегіт. Я не вірю.
То зоїуа. Навряд(чи).
РгаусІеросіоЬпе пе. Здається, що ні.
Ті^еЬа. І\/1оже.
Раїгпе. Мабуть. Певно.
8різ(е) пе. Краще ні.
Ме]зріз(е) апо. Цілком імовірно.
Ргу апо. Мабуть. Здається, що так.
VEREJNÉ NÂPISY (НАПИСИ)

&TRN1CE
HLRVNl' NriDRRZl
+ PRVN1T0M0G

VSTüP NR №LEJE PlTNfi' VODIl

DBteR&TVEHT
Stanice HIavnî nàdrazi Центральний вокзал
Pn'chod k vlakùm Вихід до потягів/поїздів
Néstupistë 1, 2, 3 Перша, друга, третя... платформа
Prvnî pomoc Швидка допомога
Nàdrazni policie Відділення поліції на вокзалі (до її
компетенції входить охорона
громадського порядку на вокзалах)
Üschovna zavazadel Камера схову
Cekàrna pro kui^àlw Зала чекання для курців
(pro matliy s dètmi) (Зала чекання для матерів з дітьми)
Pokladna Каса
Mimo provoz Недіючий/Не працює
Pitnâ voda Питна вода/вода (придатна) для пиття
Obcerstvenî Закусочна
Vstup na koleje zakàzàn Ходити по коліях заборонено
Prechod (pfechàzet) près koleje Перехід через колії заборонено
je zakâzâno.
Zastàvka na znameni Зупинка тільки за вимогою пасажира

METRO: МЕТРО
Ukoncete vÿstup a néstup, Обережно, двері закриваються.
dvere se zaviraji
Piristi stanice... Наступна станція ...
Konecné stanice Кінцева станція ...
 GESTQ ü Z flvfeN O y

( ÎRECHOD 1Ю WODCE

Pozor! Обережно!
Nouzovÿ vÿchod Аварійний вихід
Vstup zakàzàn Вхід заборонено
Stûj! Стій!
Pèsizôna Дорога тільки для пішоходів
Objizd’ka Об’їзд/обгін
Prûchod Пасаж/Прохід
Prejdète na druhou stranu! Перейдіть на другий бік!
Cesta uzavfena Дорога закрита
Prechod pro chodce Перехід для пішоходів
 ?Я0 КОІЛ-РІнГ ZR1CBIRN0

NR TRftVNlK. І
VÎ.TUP ZRKîilfiH

Koupalistè Басейн
Pro neplavce Басейн для не плавців
Pouze pro plavce Тільки для плавців
Koupànizakàzàno Купатися заборонено
Na tràvnik vstup zakàzàn Ходити по газоні заборонено

Ztràty а nàlezy Бюро знахідок

Pùjcovna aut Станція прокату автомобілів/прокат ,
Vràtnice Швейцарська/Прохідна
Okruzni jîzda mèstem Кільцевий маршрут по городі
 l^OURENI Z fid z R N O

&RSTVE ZBOZI^
VSTUÎ VOLN'l'l lOUSfiZEHO

Potraviny Продукти (Харчові продукти)

Продовольчий магазин,...
Koureni zakàzàno Не курити/Не палити!
Nedotÿkejte se! Не торкатися!
Pokladna Каса
Otevreno Відчинено/відкрито
Zavreno Зачинено/закрито
Vÿprodej Розпродаж
SIeva, prodej se sievou Продаж зі знижкою
Inventura Інвентарізація/Переоблік
(Зачинено на переоблік)
Cerstvé zbozi Свіже збіжжя/Свіжий товар
Pozor, schod! Обережно, східець!
Obsazeno Зайнято
Vstup volnÿ Вхід вільний
 ;c Є
Æ Æ ’o o
o o o o
E E E E
d.

X >o>
ce
0) « i
Q. >a> 1
Ф E E E ■i 1 1
S
3
oc o
'E
Ш 1 1 '> o
z l> | Ф • il ■ i l
I f c o
i | ° 1 o Є ° 1
° 1 o

o> CD
s -o .■o
>rsl S
»M
■o
ІМ
T3
ІМ
1 Q.
ÎM :s
et )S
0 S
y
0
ш 1 03
c
>a>
c
3 i
c
2 0> i" a> g .s Ф
JI >N >N »N >ы >ы
s
X =5
1 Z
ш Z 3 'c^
s S •CO £ .« 'Ë ■■g 1 o
Ш 'S -S ^ Ф i l ra T3
u. i l
о; E g 1 1 Ë i E E 1 1
X
X
<
ш
я
I
S
g:
E
m q; >rsl
3
a>
>M Jm ’5 a>
>ы
CD E
<D
Û. 3 o'
E E 1 ! E i i 3 s _ж: ;s !s 'o
>s E о o
s §. S. Q. â d. O
T Q.
'm
o Є
c
'«3
(Q
ccoz
-co
I
c
o>
c ■5Î. E
§ Q. -S
1 o. -03 •03 3 З
D Q.
CL Q. CL °p o О ôB 3 CD
cc 2
M to 00 00 o
c/>
O
V)
'< Z)
Z _ 3
Э _l
ZD £ 5 - І i ^ 5 1 .1 1 o 3 E
o 1 -s ■s E .g E ■Щ E
1 « E •Ф
>
z 00
< ^ -g 'S <1^ s ^ t—' 'S
i
î 'CD
> t o fo
e E Є i cr o c c:
co s 1 1 є i e i c:
О
С o
c
Ш
o s _i
< K Z o Q < _J — г O Q < -
o

§ ?
LU ,N i *e
Q s ^ So
 .2 Є .£
о о ;с 1 'о
Е о E
Є Є і

Е
3
сс

ш
1 і
•3
>Ф
Е
>Ф
Е
î І

JZ
Æ .а
fi -« Е ^ -І
■ІЇ
" і tс |о g -s
с о
> -S
g 1 Iо IE i f
Е
о

« J
Ф Єф
-о :s тэ
»IM >fsl
>ы і .•о
>N

>« є g .
с
0> Ф
с
>м
'СО
er ■1 1
»M 0> >ы Ф Ф
>rsl >м >ы

SZ о
Є
1 |
■ ä . "Ê
11
t ' i Ü -о
■l 1 1 « ^ -S
є і l l Е 1 є і
є і

з: Ф •3 :S.
ш >
’м °
<i>
• i := ■g ^ .-g f
5 ■g 0 s ■i i Є •Ä 1
E g. є §. Є g. є g. 1 1Q. E g. U- >ш >a> Ф >0) B
>a>
"O ■0 >*o
<D ■0 ■0
>05
■0
0
2
3
Z ee '-i .1 .1 I l
=] 1 ■§ -cQ. sV) 0.
S
co 'Ш
■i S
Q. to
Э t i Q. 300
is::
-1 < £
S Є 0
'< >N c S 1 (U j5 a>
СС S 2 •Ф E t l Ш "O .*2
хф 1 1 T3 03 jô
D '-e5 'S ® 0 î
t» g # 1 1 1 1 1 Î Î
а E c 1 1 Є 1 E 1
î l0
ш
о
< 0 Q < — 1 — г CD Q -
Z

ш
Q
 ■g. ■S.
і

g
с:
8

S
є
є
=3
s
в с:
=? s

CD Q
к
I m
s
ш s
.9- о: «J X
Є
ш z i ^ CD
•3
.s
S'
,2
со

s s I ce S
CD
IS Ш
Eî
s. I? f
0
s
£• T
I
q: et E
I I 1 I d; o
х c Tc3
Ш
>cc .s
I >ф 1
<
■D
•Зі.
7
Э 1 Ш I 3
(/> ^
0) I Ä
Q E
o
c є
■o 2
■ï
> >Ф
so .Ш
vt±
I Ф
Ы-a ^ -a з"
CD S
5 I
C
■o
Э
0
E
0
с
Ш ■о
з"
1 c 1
o *D
3
£
O)
â 1 о
£

Ml 2 Ш H

IT
> о
^ § è F 5co CÖ

i l i l 3
ç2 I
S’ >o
< ? 2 ü # Z < О
Ш C3 I I I I Ш ш Z Z
Q S, co B o Û Q Q

>-
T3 s <
ш
-э
Ш
“Э
Ш
^ D t o СЛ
ro <(O
cô "O 15
ÎZ 0)

•>
>
О Û
Q.
Ш
Q ©
 -O
>ч
с:
O
S о of
\— >«
CD 9
uf E
LQ
LU
O
t
^ >«

X
o
m

It
•ÿ §

CD

=3
LL 3 3 3 o
3 E
><D
-g
>CD
o C C
o E
Ш ><D
3 3 C
2 g o E o 1 ,E E d" O
o j:i
o .a
3 o"
'c' E
s

-2L o 3 B E -Й
E o
o o >M
S o
o
o
-Й
d) ■Z. o Q -
(0

LU O
"Z. o o
c E
X x: E -§ E
o Ш .s
Ш .« ><<D
o :«
»CO > ,æ> o
z m
Ul >
S
-> o o E
a>
E 8 >s
8 >ü îü
>s o
Ш ■<
o o E
< o o
LJ j=. E o E
z 5; 5 5 o

Ш ■z. СЭ û < — СЭ
Q
 >5=1 о
чщ я >0) •=
ф
Е .3-
1- со
О 5
Ф
с m
> >Фw -C
о
I CQ >C0
ф С CO
E
ф ><л
<0 ’S
^S3 с
с
ІЗ Ф Ф Ф _Ф з
'ОЗ >(Q
><Л
"ф
(/) >(/)
св
Ф
I
=== ч ч
О О О
^ ^ ^
CQ CQ СО LU
>C0
□
-9І. Г 1т <
__ >
ГШІ Ш
>co >co •co >cô
'< < < € <
S > > > •S3 >
X
І
0)
S ’й
>s *{3
(О <
(О < < m
m œ ш
X
S
X .« .Й
>s
03
о
S Е
а 3 •Ф
с 0 г
Е 0
о;
X 1
X
ш
E E 1 Е E E
ш
2
11
‘0)
^ г
.ф I
-03 Е
-ш
-|. I; I;
|¥ I
I I Е о.
X
03- Ъ о
г 5 є Ф 0)
5 IXI E с o' о
CÛ Сі> S SoI) E3 E £ E E E чіГ *л
о z 2 0 ЧО '0J E E E
•Ф 1
‘Ш’E E 'ф- o Е Е& ЕS О О О
S E
с 0 о 1 1 1
о 1 t I 1
Е Ш 1 1
o* 1 I
'(5* 3 •Ф E 3 Ш
N u. s •Ф
E E 3
o
LU ш
—>
o E
£

г i
o —> -Э
Ü E O O
С —Ш '<
>

1 'Ш BB
<0
0) ”5 o 3 i l E
-Ф
(А s •Z) 'Ф E o ^
2 E 'i 1 - і E -i.E
о o s LL z
Q. UL z
0)
и o; Ci>
o
(О _l — o O m
с Z C5 Q CD m
Р 1— >-

а> О)
Û W
 t
s
«Ä
з- # а 'S ■- I
CL. З
S O. s- Ä
!= iS- I f
,[Й >«
S . .t
â “■

■g
5-
Cd
я
^
^ s,
t I f
_ )«.-
g Ш- Ä S ‘R
.ш ^ ;=•
■§

Є І Ш
є I i
S üî- •
S2, .S2. Є і
^ f-
æ ‘V) iS
*сл
л -i a § ‘â
.05 ï &
t 1

Ж
H
S >
3
E ;S ■i
Æ 1

к <p
. Ф
:S 'S V
.3
є'
_ CL>
і- є

g- â
< Л
CQ
О
с;
ü
и> t Î S „ Q.
E
-t f l &
•ё- i t 12
»CC
< >ш
Q З й < CL
со ^ g
ш
>
о eeOLToajï/ jHdui/ÂJadeH
-I
и>
Інфінітив Вид 1 -а особа одн 3-я особа множ. Наказ, сп. Мин. ч. Переклад інф.
Я Вони

bât se impf bojim se bojise boj se! bâi se боятися

brat impf beru bereu ber! bral брати
bÿt impf jsem jsou budl byl бути
cesat impf cesu, cesàm cesou, -aji ces, cesej! cesal чесати, зачісуватися
cist impf ctu ctou cti! cetI читати
hrât impf iiraji tirajf hrej! hrajl hràl грати
hfât impf hi^eji hreji hfej! hi^àl гріти
chtit impf chci chteji chtëj! chtël хотіти
jet impf jedu jedou jed! jel їхати
jist impf jim jedi jez! jedI їсти
jit impf jdu jdou jdi! sel, sla іти
l<lâst impf kladu kladou kladl kladl класти
l<rÿt impf kryji kryji kryj! kryl крити, покривати, накривати
Ihât impf Izu Izou Izi! lhal брехати
mit impf mam maji mëj! mël мати
mÿt impf myji myji myj! myl мити
moci impf, mohu, miizu mohou, muzou mohi могти
najit pf. najdu najdou najdi! nasel найти, знайти
najist se pf. najim se najedi se najez se! najedi se наїстися
nalézt pf. naleznu naleznou nalezni! nalezl знайти
nést impf. nesu nesou n é s! nesl нести
obout obuji obuji obuj! obul сбути
pf.
otevfit otevfu otevfou otevfi! otevrel відкрити, відчинити
pf.
péci impf. pec! pekl пекти
pecu pecou
pijl pii пити
pit impf. piji piji
plac! plakai
плакати
plakat impf. pläcu plâcou послати, надіслати,
poslat pf. poslu poslou posii! poslal відправити, подати
prât impf. paru perou per! pral прати
prêt si impf. pi^eji si preji si pfej si! pfâl si бажати
pfijmout pf. pfijmu pfijmou pfijmi! pfijal приняти,узяти
psât impf. pisu pisou pis! psal писати
rûst impf. rostu rostou rosti рости
fici pf. reknu feknou rekni! rekl сказати
smàt se impf. smëji se smëji se smëj se! smâl se сміятися
smèt impf. smim smëji smël сміти
snist pf. snim snëdi snëzl snëdi з'істи
spät impf. spim spi spi! spal спати
stât impf. stojim stoji stûj! stâl стояти
stât se pf. stanu se stanou se staiï se! stal se стати
stonat impf. stünu stûnou stonej! stonal нездужати, хворіти
téci impf. tecu tecou tec! tekl текти
ulcâzat pf. ukäzu ukâzou ukaz! ukàzai указати, показати
umi^it umi^u umi^ou umi^i! umfei умерти, померти,сконати
pf.
vëdët impf. vim vëdi vëz! vëdël знати
vést impf. vedu vedou ved! vedi вести
 Інфінітив Вид 1-а особа одн. 3-я особа мн. Наказ, сп. Мин. ч. Переклад інф.
Я Вони

vézt impf. vezi vezI везти

vezu vezou
vzit pf. vezmi! vzai узяти
vezmu vezmou
zacit zacnil zacal розпочати, почати
pf- zacnu zacnou
zapnout pf. zapnil zapnul увімкнути, включити
zapnu zapnou закрити, зачинити,
zavi^it pf- zavru zavfou zavfil zavrei замкнути
zvât impf. zvi! zvai запрошувати,просити,
zvu zvou звати, кликати
zit impf. ziji ziji ziji zil жити

Інфінітив Вид 3-a особа однини Минулий час Майбутній час

JiT impf. jde sei, sla, sli pûjde

PRIJIT pf. - pfisel, -sia, -sli prijde

CHODIT impf. chodi chodil bude chodit

PRiCHAZET impf. prichézî prichäzel bude pfichâzet

JET impf. jede jel pojede

PRIJET Pf- - prijel pfijede

JF 7 niT impf. jezdi jezdil bude jezdit

PRIJiZDET impf. pi^ijizdl pfijizdël bude pfijizdët

NÉST impf. nese nesl ponese

PRINÉST Pf- - prinesi pi^inese

NOSIT impf. nosf nosil bude nosit

PRINÄSET impf. pfinasi pfinasei bude pfinàset

VÉST impf. vede vedi povede

PRIVÉST pf- - pfivedl pi’ivede

VODIT impf. vodi vodii bude vodit

PRIVÂDÉT impf. pfivadi pfivâdël bude pfivâdët

VÉZT impf. veze vezi poveze

PRIVÉST pf. - privezi pi^iveze

VOZIT impf. vozi pl^ivàzl bude vozit

PRIVÄ2hl impf. priväzi pfivâzel bude pi^lvâzet

bezel (impf.) - bezi - bezel - pobezi (бігти - бігати) bëhat (impf.) - bëhâ - bëhal - bude bëhat
pfibehnout (pf.) - pfibehi - pfibehne (прибігти - прибігати) pfibihat (impf.) - pribitiâ - pribihal - bude pi^ibihat
 Instr kde? (де?) значення: місце дії Obraz visi mezi okny.
Картина висить між вікнами.
МІЖ Ак кат? (куди?) просторовість Povèsim obraz mezi okna.
поміж Я повішу картину між вікнами/вікна.
Instr kdy? (коли?) часове Pfijde mezi druhou а tfeti.
Він прийде між другою і третьою (годинами)./
Він прийде від другої до третьої (години).

NA • Lok kde? значення: Obraz visi па stënè.

просторовість, Картина висить на стіні.
на Ak kam? місце дії Obraz povësim па stënu.
Я повішу картину на стіну.
kdy? часове Jel па tÿden па hory.
Він поїхав на тиждень у гори.

Instr kde? значення: Obraz visi nad stolem.

просторовість Картина висить над столом.
над Ak kam? місце дії Povësil obraz nad stùl.
Я повішу картину над столом.

Lok kdy? значення: часове о prâzdninâch - на канікулах, під

час канікул
о dovolené - у відпустці, під час
відпустки
о Vànocich - на Різдво
ocem? додаткове о filmu - про фільм
порівняльне Je о tri гоку miadsi.
Він (вона) на три роки старший
(старша) від (за) мене.
Prisel о dvë hodiny di^ive.
Він прийшов на дві години скоріше.

Instr kde? значення: просто­ Kniha Ьуіа pod stolem.

ровість, Книж ка була (лежала) під столом.
Ak kam? місце дії Dej tasku pod stùl.
(напрям руху) Поклади сумку під стіл.

Instr kde? значення:просто­ Auto je pi^ed domem.

ровість, Машина стоїть перед будинком.
Ak kam? місце дії Auto jede pred dùm.
Машина їде поперед будинку.
Instr kdy? часове Prisel pred obédem, pi^ed druhou.
Він прийшов перед обідом,
близько другої години.
 значення:просто­ Вуї ve mëstë.
ровість, місце дії Він був у місті,
часове V zimè, V létë, v lednu,. . .
взимку, влітку, у січні
часове V sobotu, V nedèli, v jednu
y суботу, y неділю, о першій
(годині)

ZA Instr kde? значення:просто­ Za domem stoji auto.

ровість, За будинком стоїть автомобіль.
за, Ak kam? місце дії Postav auto za dùm.
в, на, у Постав машину за будинком.
за, через kdy? часове 1х za tÿden, 1х za mèsic, za rok
раз на тиждень, раз на/у місяць, на рік
Prijdu za hodinu, za pèt minut pèt
Я прийду через годину;
за п’ять хвилин.
Udélâm to za tÿden.
Я це зроблю за тиждень.
za kolik? вираження Televize za 10 000 korun.
ціни Телевізор вартістю 10 000 крон.

ПРИИМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ОДНИМ ВІДМІНКОМ

GENITIV bez od do Z и vedle ЬІігко коІет,окоІо
Родовий без від до, в, на 3, із коло. біля, коло. близько, навколо, довкола.
біля, край поряд, поруч біля, коло кругом

podle ротосі ЬеЬега кготе усеїпе глі’зіо

уздовж. з/за протягом. крім, опріч. включно, включаючи, замість
удовж, подовж допомогою під час помимо, окрім разом 3 чим

DATIV к,ке ргоН, naproti diky куііІІ УІІСІ

Давальний до, (в, на) проти, навпроти. завдяки заради, ради. щодо, відносно
супроти, всупереч задля, через

AKUZAT1V pro poslat pro, jit pro pres mimo skrz ob den
Знахідний для, (послати по) за (по) через, під час, мимо, повз, через, через день
на протягом, всупереч коло, біля крізь

LOKÀL ргі
Місцевий при, під час,
біля, край, коло

INSTRUM. S
Орудний з, зі РО j - Lok kde? значення:просто­ Chodil ро mèsté, ро ulici.
ровість (напрям руху) Він ходив по місті, вулиці,
по, після, kdy? часове ро obëdë
на після того, як він пообідав
 K L IC - КЛЮЧ
LI
LEKCE 1

1.
jsem - jste - jsi - jsou - jsme - je - je

2.
jsme - nejsme, jsi - nejsi, je - neni, jsem - nejsem, jste - nejste, je - neni

3.
Jsem Cech (Ukrajinec). Ano, jsem (Ne, nejsem) Cech. Ano, je (Ne, neni) Ceska.
Ano, jsem (Ne, nejsem) cizinec. Ano, jsem (Ne, nejsem) student. Ne, Tomâs neni
cizineo, j_e Cech. Ano, Eva je (nenQ cizinka. Ano, profesorka je (neni) tady. Ne, (jâ)
nejsem Cech. Ano, jsme (Ne, nejsme) doma. - Ano, jsem (Ne, nejsem) doma. Ano,
Eva a Tomâs jsou (ne, nejsou) tady.
КІМНАТА.
Тут знаходиться велика кімната. Спереду стоїть стіл і стілець - оба коричне­
вого кольору. На стільці сидить молодий чоловік. Ліворуч стоїть ліж ко
(постіль). Воно (вона) білого кольору. На стіні наверху висить картина. На ній
малюнок жінки. Праворуч стоїть столик. На ньому (столику) стоїть кольоро­
вий телевізор і одна квітка. Ззаду стоїть велика шафа та біла лампа. У шафі
лежить книжка й словник. На шафі стоїть радіо (приймач). Воно (він) чорного
кольору. Поруч із шафою знаходиться вікно. Наверху висить лампа, унизу
лежить килим. Посередині кімнати стоїть крісло червоного кольору.

К S. 29, ЗО
ta sknn - ta zidle - ten dûm - ten obraz - to mësto, ta Praha - ta postel - ten stùl,
ta kniha - ten chléb - ten rohiik - to ki'eslo, ta lampa - ten pân (muz) - ta pani
(zena)

6.
Nahoi'e je lampa. Nalevo stoji (pân, zena, ditë...). Na stole lezi tuzka (pero,
slovnik...). Postel je nalevo (napravo...). Tady je profesor (student, siecna...).
Vzadu je skrifi (stûl...). Ski^ifi je tam (vzadu...). Jsem tady (v pokoji, ve mëstë, tam
vzadu...). Student je tam Jvepi^edu...). Uprostî^ed sedi Tomâs (Eva, zena...). Ten
pân je profesor (cizinec, Cech...). Radio stoji na skfini (tam, vzadu...). Lampa visi
nahofe (nalevo...). Ve skfini je kniha (slovnik...).

7.
ten jeden cizinec, Cech, slovnik, stûl, pân, obraz, muz
ta jedna lampa, sknn, studentka, postel, zidle, kniha, televize, Ceska, pani, zena
to jedno okno, râdio, kfeslo, ditë
Ten cizinec je . . .ÿ. To okno je . . .é. Tam s to ji. . .ÿ profesor. To je . . .é kreslo.
VIevo s to ji.. .â postel. Nahoi'e v is i.. .ÿ obraz. To je .. .â sknn. Ten slovm'k je .. .ÿ.
Uprosti'ed s to ji.. .ÿ stùl. Jedno .. .é radio je na skrinl. To je .. .â zidle. Kde je ta .. .â
kniha? Kde je ten .. .ÿ muz? To je .. .é dite.

9.
Kfeslo je .. .é. Cizinec je .. .ÿ. Nalevo s to ji.. .à poste!. Tam v is i.. .ÿ obraz. To
ditë je .. .é. Vepfedu s to ji.. .ÿ stùl. To je .. .ÿ pokoj. Na stole le z i.. .à kniha. Na
skrini s to ji.. .ë radio. Nahofe vi sf.. .ÿ obraz.

10.
Ne, stùl nenf hnëdÿ, je bflÿ. Ne, profesor nenf miadÿ, je starÿ. Ne, ta zena nenf
hezkâ, je oskiivâ. Ne, to okno nenf veikë, je malë. Ne, postel nenf modrâ, je
zelenâ. Ne, ta skffn nenf starâ, je modernf. Ne, to ditë nenf malë, je velké.

11 .
Kde je veikÿ stùl? Jakâ cizinka stojf tady? Co lezf na stole? Kde je cernë râdio?
Co je ve skffni? Kdo sedf na zidli? Jakâ zena je tam? Jakÿ profesor sedf vzadu?

12.
Ne, lampa nenf nahol'e, je dole. Ne, okno nenf vepredu, je vzadu. Ne, televize
nenf napravo, je vIevo. Ne, profesor nenf tady, je tam. Ne, râdio nenf dole, je
nahofe. Ne, postel nenf vzadu, je vepfedu. Ne, nenf to muz, je to zena. Ne, nenf
to pân, je to panf. Ne, nenf to cizinec, je to cizinka. Ne, pokoj nenf modernf, je
starÿ. Ne, ta zena nenf oskiivâ, je hezkâ. Ne, to dftë nenf velké, je malë. Ne, ten
profesor nenf starÿ, je mIadÿ.

LEKCE 2
K s. 37, 38
A: Учитель/професор/викладач уже А: Яна вже дома?
y класі/в аудиторії? Б: Ні, вона ще в школі.
Б: HI, ще ні.
А; Де книжка?
Б; Тут на столі.
А: Батько вже дома? А; Чому Петра немає дома?
Б: НІ, він іще на роботі. Б: Він у кінотеатрі.
А: Де той чорний светр? А: Де мій светр?
Б: Тут на стільці. Б: Він у шафі.
na zidli - na oknë - ve (na) sknni - v pokoji - na lampe - na koberci - na obraze
L2
- V (na) televizi - na kvëtinë - ve slovniku - na (v) kfesle - ve tfidë - na fakuitë -
V gramatice - v byte - v cestinë - v Praze - v parku - v (na) posteli - ve mëstë

3.
V popelm'ku - na podlaze - v ucebnici - na (v) magnetofonu - na tabuli - na (v)
lavlci - V telefonu - V kavârnë - v restauraci - na (v) chodbë - v Cechach a na
Moravë - v Evropë - v bance - na (v) kamere - na lavicce - v diafl - na veletrhu -
V zamëstnâni - v (na) moi'i

4.
nakupuju V obchodë -uju (-uji), -ujes, -uje, -ujeme, -ujete, -ujou (-uji)
pracuju dobi'e
nestuduju na fakuitë
nevysvëtluju gramatiku
kontroluju cvicem'

prodavam v obchodë -âm, -as, -â, -âme, -âte, -aji

dëlâm ùkol
obëdvâm v restauraci
odpovidém na otâzku
poslouchâm profesorku
snidâm vjidelnë
vstâvâm brzy

jsem ve skole - jsem, jsi Oses), je, jsme, jste, jsou

5.
Mâm, Petr mâ, maji, mâme: malou dceru, novou televizi, veikou rodinu, hezkou
kamarâdku, modernf ti^idu, starou postel, bflou ski'in,
ceskou profesorku, milou maminku.

Mâm, mâme, . . malou dceru a hodného syna, novou profesorku a novëho

profesora, chytrou studentku a chytrého studenta, miadou
cizinku a mladëho cizince, starou maminku a starého tatinka,
hodnou manzeiku a hodného manzela

Mâm novÿ svetr, starÿ slovnik, zelenÿ koberec, cervené ki^eslo.

К з . 44
А; Чия ця книжка, іцо (яка) лежить на столі?
Б: Моя.
А: Твоя машина стоїть на вулиці?
Б; Ні, вона в гаражу.
А; Чия дитина там стоїть?
Б: Це їхній син Томаш.

Пан Кубат і його сім’я.

Пан Кубат- професор. Він працює на факультеті. Зараз він знаходиться
в аудиторії, де висвітлює нову граматику. Він працює з захопленням. Він
щаслива людина. У нього гарна квартира, добра жінка, гарна (красива)
іцонька й розумний син.
Його жінка зараз дома. Вона також працює (у лікарні), але зараз вона хвора.
У неї цікава робота.
їхній син Томаш іще в школі. Він здібний і добре вчиться. Він любить чеську
та українську мови.
їхню дочку звати Яна. Вона гарна дівчина. Вона працює продавщицею
в магазині. Вона любить дивитися телепередачі, ходить у кіно й до театру.
Сьогодні вона продає тільки до обіду, після обіду вона вже не працює.

К 3. 45, 46
А: У вас цікава робота? А: У них великий син?
Б: Так, у мене цікава робота. Б; Ні, він іще малий.
А: Ви дивитеся на нашого старого лрофесора/викладача/вчителя гімназії?
Б: Ні, я дивлюся на нашу викладачку/вчительку гімназії.
А: Відповідає Томаш на твоє запитання?
Б: Ні, не відповідає.
А: Чий словник лежить тут на лаві? А: їхня донька працює продавщицею?
Б; Це мій словник. Б: Ні, вона вчителька/викладачка.
А; Як поживає ваша дружина? Вона здорова?
Б; На жаль, ні. Зараз вона хвора/хворіє.
А; Мені (дуже) жаль.

6.
А: Висвітлює вже професор новий учбовий матеріал із граматики?
Б: Ні, він іще пояснює старий.

А: Де твоя нова книжка? А: Ти весь час вивчаєш останню лекцію?

Б: Вона тут на столі. Б; Ні, я вже вивчаю нову.
А: Твоя подруга любить ходити в кіно? А: Де продають цю книжку? І Л
Б: Так, у кіно вона любить ходити, але Б: Тут у факультетському
телевізор вона не любить дивитися. магазині.

А: Що у тебе (ти маєш) на столі? А: Ти зараз маєш час?

Б: Це новий телевізор. Б: Так, але я дивлюся телевізор.
А: А де твій старий?
Б: Старий у шафі. А: Де ви працюєте?
Б: Я професор і працюю на
А: У вас є сім’я? факультеті.
Б: Так, у мене жінка, син і донька.

7.
Mâm barevnou televizi. Mâte chytrého syna. Studuju ceskou gramatiku. Mâte râd
tu prâci? Mém râd moderni divadio. Profesor vysvêtiuje novou gramatiku. V pokoji
mâme bflou postel, hnëdou skri'n, cernÿ stùl, modrÿ obraz a staré râdio.
Poslouchàm toho ceského profesora a tu ceskou profesorku.

8.
Cizinec je V Praze. Rodina je v bytë. Postel stoji v pokoji. Prodavacka prodâvâ
V obchodë. Matka pracuje v nemocnici. Ten pân je ve mëstë. Profesorka je na
fakultë. Student studuje na univerzitë.

9.
Vidite také jednu veikou cizinku, tuhie miadou profesorku, tu nemocnou dceru, tuto
stastnou manzelku, tamtu milou prodavacku, jednu starou pani, moderni zenu?

Пан Самойленко та його сім’я.

Пан Самойленко - українець. Він професор, і дома, на Україні, він працює на
факультеті, але в Празі він як студент. Він вивчає в Університеті чеську мову.
В Празі він один. Він згадує свою сім’ю. Його дружина, пані Самойленко, не
працює, але зараз її в Празі немає. Вона дома, на Україні. До обіду вона
відпочиває, після обіду ходить по магазинах, увечері дивиться телевізор або
ходить до театру. Вона гарно проводить цілий день. Його донька вже доросла. Її
звати Марія. Вона вже не вчиться, вона лікар і працює в лікарні. Вона дуже
любить свою роботу. Вона працює цілий день (до обіду й після обіду),
а звільнюється від роботи тільки ввечері.
Його син Олег іще вчиться в Київському Університеті. Він не любить учитися. Він
не сильний студент (Як студент він не сильний), але він розумний, його цікавить
тільки кіно, відео й спорт.
My se di'vâme па . . . Vy se také diVâte? Divâs se na TV? Petr se taky divâ.
Co dëlâte? Co dëlâs?
Mâte râd(a) divadio? Mâs râd(a) kino? On mâ velmi râd manzeiku. Ona mâ râda
manzela.
Dneska nemâm cas, . . . Oni dneska nemaji ca s , . . . Oni maji voIno,. . . Mâte taky
voIno?
Vzpominâs na rodinu? On vzpominâ na dceru.
Nakupuju v ec er . . . Manzeika nenakupuje, nakupuju jâ. Syn a dcera nakupujou
(-uji). . .
Odpoledne studujeme . . . Vy také studujete . . . ? Jana studuje . . .
Manzeika pracuje . . . Otec pracuje . . . Syn a dcera jestë nepracujou (-uji). Vecer uz
nepracuju (-uji).
Vysvëtlujete jestë tu gramatiku? Profesor nevysvëtluje . . .

11 .
Na koho mysif ten muz?
Co prodâvâ prodavac?
Co studuje student?
Kde pracuje vase zena?
Kde mâ svou tuzku?
Co vysvëtluje profesor ve skole?
Co dëlâte ted?
Co mâ râd pan Samojlenko?
Kde nakupujete?
Na koho se divâte?
(Ten muz mysli) na svou hezkou pntelkyni.
(Prodavac prodâvâ) knihu, sesit, obraz a pero.
(Student studuje) ceskou gramatiku.
(Moje zena pracuje) v obchodë v Praze.
(Svou tuzku mâ) ve tridë na lavici.
(Profesor vysvëtluje ve skole) novou lekci.
(Ted) studuju cestinu.
(Pan Samojlenko mâ râd) svou prâci.
(Nakupuju) ve mëstë.
(Divâm se) па jeho syna a vasi dceru.

LEKCE 3

K s. 54
A; Ти вже вмієш по-чеськи/чеському? А: Де ти мешкасш у Празі?
Б: Ні, я ще не вмію. Б: У Празі 6.

А: Коли розпочинаються заняття/уроки?

Б: Я гадаю, що вже о восьмій (годині).

А: Хто вже (знаходиться, сидить) А: Де ви любите сидіти в кіно (театрі)?

в аудиторії/класі? Б: Спереду, тому що я погано бачу.
Б: Там лише Томаш (сидить).

А; Петро вже спить?

Б: Ні, він тільки лежить у ліжку, він втомлений.
А; Як довго ти готуєшся до занять? А: Коли ти вранці підводишся? І О
Б: Уже три години, але через Б: Уже о сьомій, це дуже рано. к О
кілька хвилин кінчатиму.

К 3. 56, 57
А; Ти вже розумієш по-чеськи/ А: Ти кожного ранку п’єш дома каву?
по-чеському? Б: НІ, я п’ю каву після обіду на роботі.
Б: Ні, я розумію слабо.
А: Ти вже спиш?
Б: Ні, ще ні, але я дуже втомлений.
А: Ти вже довго читаєш? А; Що ти читаєш? А: Куди ви йдете?
Б: Близько години. Б: Цікаву книжку. Б: На прогулянку.
А: Томашу, ти радий, що уроки (заняття) вже закінчуються?
Б: Так, сьогодні в Празі буде мій брат.
А: Куди ви підете? А: Що ти одягаєш?
Б: І\Ли з ним підемо оглядати Прагу. Б: (Цей) новий светр.

А: Про що питає батько? А: Про кого питає наш професор?

Б: Він питає, як мої справи в школі. Б: Про того студента з України.

2.
.............jâ а manzelka zacinâme pracovat, obëdvâme v restauraci, v3tâvâme,
odpocivâme doma a poslouchâme magnetofon,
po3pichâme domù
............ зі jâ a manzelka prohiizime Prahu
............ jâ a manzelka uz lezi'me v posteli, jestè sedime v prâci, koncime
ajdem e domù.
............ syn a dcera zacfnaji pracovat, obëdvaji v restauraci, vstâvaji,
odpocivajf doma a poslouchaji magnetofon,
pospi'chaji domù,
............ si syn a dcera prohiizeji Prahu
............. syn a dcera lezi v posteli, jestë sedi' v prâci, konci a jdou domù.

3.
jit: Jdu domù. Jdes na prochâzku. Jdou obëdvat. Jdou pësky.
pit; Piju kâvu. Pijete caj. Pije coca-colu.
cist: Ctete noviny. Cteme tu knihu. Ctou diouho.

4.
on jde taky nakupovat, telefonovat, pracovat, on se zacinâ taky divat, zacinâ
poslouchat, on si jde taky oblëkat svetr, on zacinâ taky rozumët, on si to taky zacinâ
myslet, on zacinâ taky mluvit, bÿt, on jde taky psât, spät, on zacinâ taky c ist . . .
on jde taky odpocivat, ona si zacinâ knihu taky prohifzet, vy jdete taky studovat, vy
jdete taky snidat a pit caj?

К з . 59
А: Ти дивишся на цю дівчину? А: Ти йдеш по книжку?
Б; Ні, я не дивлюся на неї. Б: Так, я йду по неї.

А: Ви питаєте про того нового студента?

Б: Так, я про нього питаю. У мене
для нього книжка. (Я маю книжку...)

А: Чому вони на нас так дивляться? А: Яно, ти маєш (у тебе є) для

Б: Тому що вони нас поки що не знають. мене зошит?
Б: На жаль, він у мене дома.

6.
Апо, divâm se па пі. Myslim па пі. Zdravim ho. Nevidfm je. Prohiizfm si ji.
Nevysvëtluje ji. Vzpominâm na nëho. IVIâm pro vâs dopis. Je pro më tëzkâ.

МІИ ДЕНЬ

Зараз 7-а година ранку

Як (роз)починається мій день? Він (роз)починається рано - я підводжуся вже
о 7-й годині, тому що я не люблю спішити, я миюся, одягаюся й потім довго
снідаю. Школа знаходиться поблизу, я ходжу туди пішки.
Зараз 10-а година до обіду
я сиджу в класі. Уроки продовжуються вже дві години. Через кілька хвилин
буде перерва. Учитель мене про щось запитує, але я не думаю про чеську
мову й відповідаю на його питання погано. Зараз ми починаємо писати твір...
Зараз 3-я година після обіду
Уроки кінчаються, я йду додому. Але потім я зустрічаю Петра. Я дуже радий
його бачити. У нього для мене чесько-український словник. Петро мій
приятель, але він не живе в Празі. Ми довго говоримо, я питаю, я к його
справи, та як поживає його родина. Потім ми йдемо на прогулянку по Старій
Празі, в кафе (кав’ярні) випиваємо каву й кока-колу.
Зараз 10-а година вечора
Я вже лежу в ліжку, але поки що не сплю. Я читаю цікаву книжку. Телевізор
я не дивлюся, тому що сьогодні нема цікавих телепередач. Я читаю вже
годину й починаю відчувати себе втомлено. Отже, я вже не читаю й не
слухаю радіо. Через кілька хвилин я вже сплю.
щ о в о н и РОБЛЯТЬ?
L3
Батько Яна Петро

7-а година Він уже на роботі Вона підводиться й

ранку Він поки що спить.
й починає працювати. одягається.

Він обідає в ресторані. У неї перерва (в школі, Він сидить у кімнаті

12-а година Він спішить, у нього нема в інституті, й читає. Здається, він
(обідній час) часу. університеті..,). хворий, тому що його
Вона відпочиває й щось немає на уроках/
переглядає. заняттях.

4-а година Він іде додому. Він Яна та її друг сидять у Він весь час дома. Зараз
після обіду утомлений. Він бачить кафе. Вони задоволені, він не сидить, але
якогось чоловіка й говорять про щось і лежить у ліжку й
вітається 3 ним; „Добрий п’ють каву. дивиться телевізор. Він
день!“ не любить бути дома
один.

8-а година Він відпочиває. Він Яна телефонує й не Петро вечеряє й питає,
ввечері сидить у вітальні й читає відповідає на його що було на уроках
газету. запитання. (заняттях).

Вона щось пише. На

11-а година столі у неї лежить
ввечері Він спить. словник і книжка. Вона, Він спить.
здається,готується до
занять.

10 .
Pracujes vecer taky (také) diouho? Угрогліпаз taky casto na svou rodinu?
Odpocivâs taky odpoledne doma? Zacfnâ tvûj den taky v 7 h? Obëdvâs taky
V jfdeiné ve skole?

Ve skole mluvi'm cesky. Mluvis taky ve skole cesky?

Râd piju kàvu. Pijes taky réd(a) kâvu?
Ctu zajimavou knihu, Ôtes taky zajimavou knihu?
Râno stale pospichâm. Pospichâs râno taky stâle?
V 10 hodin mâme ve skole pfestâvku. Mâte V 10 hodin ve skole taky pfestâvku?
Ve timide piseme slohové cviceni na téma... Pisete ve tfldè taky slohové cviceni na téma..,?
Râno vstâvâm v 7 hodin. Vstâvâs râno taky v 7 hodin?
Stojim na nâmësti a prohlizim si ho. Stojis taky na nâmësti a prohifzis si ho?
Jdu pésky. Jdes taky pésky?
V 10 hodin uz lezim v posteli. Lezis uz V 10 hodin taky v posteli?
Tomas a Marta take pospfchaji. Studenti si take prohhzeji starou Prahu. Oni se take
divaji na televizi. Profesori vysvetluji gramatiku. Studenti uz take dobre rozumejf. Ті
muzi maji hezkou knihu. DiVky se take oblekaji dobi'e. Studenti jdou take pesky.
Oni mysli take casto na svou rodinu. Tomas a Petr nenakupuji radi.

12 .
1. nove radio - ho (je), 2. housku - ji, 3. kniliu a slovm'k - je, 4. kavu - ji, 5. vy - vas,
6. na svou rodinu - na ni, 7. tvCij - te, 8. Tomas - pro neho, pro nej, 9. studujeme -
pro nas, 10. ceskou gramatiku - ji, 11. jsem - pro me, 12. ty - na tebe, 13. novou
televizi - na ni, 14. student - na neho, na nej, 15. mCij otec a moje matka - na ne.

13.
Ted’ pisu slohovou praci na tema „Clovek a soucasnost". Pfses ji taky?
Tam vidi'm hezkou divku. Vidi's ji taky?
Tam jde muj profesor. Zdravim ho.
IVlysifm na naseho pnteie_. Myslis na neho taky?
М й т novy magnetofon. Casto ho posioucham.
Ona ma pro me dopis. Ma pro tebe taky jeden?
To jsou studenti z икгаДпу. Maji pro vas dopis.
Cteme knihu a noviny. Ctete je taky?
Tady je pan Kubat. Ma pro nas zajimavou knihu.

LEKCE 4

K s. 71, 72
A: Коли ти поїдеш до Праги? А: Ти поїдеш у суботу до Праги?
Б: Я поїду аж у п’ятницю пополудню. Б: Ні, я не поїду, в мене немає часу.

А: Ти поїдеш до Праги потягом? А: Ти поїдеш один?

Б: Ні, автобусом. Б: Ні, поїде й Томаш (поїду з Томашем).

А: Коли ти повернешся з Праги?

Б: Я, мабуть, вернуся, аж у неділю ввечері.

А; У мене тут нова книжка. Ти хочеш подивитися?

Б: Зараз у мене немає часу, я подивлюся пізніше.

А: Коли прийде Яна?

Б: Завтра о восьмій ранку.

А; Ви підете сьогодні ввечері в кіно? А: Хто ще піде в кіно?

Б: Я не піду, у мене немає часу. Б: Я гадаю, що Петро теж піде.
А: Купує Томаш це пальто? А: Ви платите за каву? І Л
Б: Ні, він його купить аж завтра. Б: Ні, заплатить за неї той пан. І а Ч

А: Іще хтось прийде?

Б: Мабуть, Петро.

А: Ти коли прийдеш? У суботу або в неділю?

Б: У суботу. В неділю мені треба готуватися до занять/учити уроки.

А: Коли відходить потяг/поїзд? А: Ти коли їдеш до Праги?

Б: Я подивлюся розклад прибуття Б: О десятій ввечері,
і відправлення поїздів.

К8.73
А: Ти куди поїдеш на екскурсію? А: Ти куди поїдеш у суботу?
Б; У Прагу. Б: Я, мабуть, поїду в Німеччину.
А; Коли?
Б; У суботу вранці.
А: Коли ти вернешся із занять/зі школи?
Б: Аж пополудню.
А: Я бачу, що Яна одягається. А: Ти звідки повертаєшся так пізно?
Куди вона йде? Б: Іще не так пізно, зараз тільки
Б: Я гадаю, що вона йде в кіно. 10-а година, я йду з кінотеатру.
А: Ти чому йдеш на вокзал? А: Звідки відходить автобус на Брно?
Б: Я йду купити квиток. Б: Я гадаю, що від стоянки номер 11.

А: Коли повернеться Петро з Германії? А: Ти підеш також у кафе?

Б: С ь о г о д н і н і, може в середу. Б: Ні, я піду на прогулянку.

А: Коли повернеться Гелена з роботи? А: Де Томаш?

Б: О четвертій. Чому? Б: Він іде до магазину купити
А: Ми з нею Ідемо на концерт. словник.

А: Ви також підете на прогулянку?

Б: Ні, я П ІД У в ресторан випити кави.

А: Я йду вже сісти у вагон,
потяг за хвилину відходить.
Б: Ну, бувай!
А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, цей
автобус ходить на вокзал?
Б: Ні, це п’ятий автобус, а на вокзал іде
шостий.
А: Дякую!

А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, я добре йду на вокзал?

Б: Так, ось тут спереду ви його вже бачите.
Jsem V nemocnici, v kavârnë, v kinë, na koncertè, na nadrazi, v parku, v hotelu, na
univerzitë, V obchodë, v Praze, па postë, па Ukrajiné, па Moravë.
Jdu Gedu) do nemocnice, do kavârny, do kina, na koncert, na nâdrazi, do parku, do
hotelu, na univerzitu, do obchodu, do Prahy, na postu, na Ukrajinu, na Moravu.
Vracim se z nemocnice, z kavârny, z kina, z koncertu, z nâdrazi, z parku, z hotelu,
z univerzity, z obchodu, z Prahy, z posty, z Ukrajiny, z Moravy.

K s. 77, 78
A; Ви хочете вивчати чеську мову? А: Ви вмієте і по-англійському?
Б: Так, хочу. Б: Тільки слабо/трохи..
А: Чи не могли б ви купити мені квиток?
Б: Звичайно, можу. Вам куди треба їхати і коли?
А: До Праги у суботу вранці.
А: Томашу, тобі вже треба підводитися. Вже сьома година. Ми не можемо
запізнитися на заняття/уроки.
Б: Ну, мені треба поспішати. Я не хочу запізнитися.
А; Тобі треба що-небудь/щось купити в магазині?
Б: Спасибі, ні, я нічого не хочу.

А; Мені можна тут палити?

Б: Ні, тут не палять.
А; Чи мені їхати до театру трамваєм або машиною (на машині)?
Б: Ти можеш поїхати трамваєм або йти пішки, це недалеко.
А; Колего, ви повинні прийти завтра до обіду на факультет.
Б: Хто сказав?
А: Ваш професор. Він хоче з вами поговорити.
Б: Завтра мене влаштовує. До обіду я вільний.

2.
nechci - nennijzu - nesmime - nemâme - neumim - nemusi'm

3.
Musi'me nakupovat. Mûzes odpoledne odpocivat? Mûze profesor vysvëtlovat
novou gramatiku? Co chcete dëlat vecer? Eva chce pracovat. Pan Kubât a panf
Kubâtové chtëjî jet do Prahy. МесЬсегле prijit pozdë. Mâm psât dopis. Proc
nechcete pozdravit toho pana? Uz mâme vystupovat? Helena a Jana smëji odpovi-
dat.
4
Chces taky jet dneska do Prahy? Chces si taky koupit hezkou knihu?
14
Chces se taky podivat na zajimavy film? Uz chces taky zaplatit? Chces jit taky
rano na vylet? Chces se taky ucit ceskou gramatiku?

5.
Tomasi, musis taky koupit mistenku do Prahy, musis taky zdravit naseho profeso-
ra, musis taky pit caj, musis taky stat na nâmësti, musis taky cekat na pani profe-
sorku, musis taky psat ûkol, musis taky jit vecer brzo spat.
6.
Pane Kubâte, prosim vas, mùzete jet zitra do Prahy, umite dobfe mluvit ukrajinsky,
mùzete pfijit zi'tra do prace uz v 7 hodin, muzete mi koupit mistenku, umite hrât
tenis, muzete veceret v restauraci?
7.
Heleno, nesmis tady odpoci'vat, ve tfidë mluvit, v nemocnici kourit, v sobotu jet do
Brna, jit ve stfedu na vylet, se ted’ divat na televizi.

8.
Mâm jit nakupovat? Mâm uz ji't do skoly? Nemâm uz varit kavu? Nemaji se uz
vratit? М ате jet vlakem, nebo autobusem? Mâm uz vstavat?
9.
Nepojedu (ani) metrem ani tramvaji. Nekoupim si (an!) knihu ani noviny. Nepi*ijdu
(ani) s pi'itelem ani s pi'itelkyni. Neumfm (ani) ukrajinsky ani rusky ani anglicky. Ten
pan neni (an!) Ukrajinec ani Rus.

Я поїду до Праги.
Я хочу поїхати на екскурсію до Праги. Прага знаходиться недалеко звідси,
тому я поїду у суботу вранці, а з Праги я повернуся у неділю ввечері. Я не
хочу повертатися дуже пізно, тому що у понеділок з самого ранку в мене
заняття. Але спочатку я повинен подивитися, коли і чим я поїду. Тому я і^ду
на вокзал і там питаю, чи можна мені поїхати до Праги потягом. На жаль, до
Праги іде тільки один поїзд о сьомій годині ввечері, а це мене не влаштовує.
Тому я йду на автовокзал. На розкладі прибуття і відбуття автобусів
я читаю, що автобус на Прагу відходить від дванадцятої стоянки та що він
ходить через кожну годину. Це мене влаштовує. Я вибираю автобус, який
відходить о восьмій годині вранці, тобто до Праги я приїду о десятій. Я вже
тішуся на цю подорож, але сьогодні тільки середа. Мені треба купити квиток
уперед, тому що я хочу в автобусі сидіти. Я не люблю стояти. Тому я йду до
каси та кажу:“ Прошу квиток до Праги на суботу на восьму годину.“ Я плачу
сорок крон. Це багато. Так, зараз мені не треба нічого робити, а тільки з ра­
дістю чекати, поки не поїду до Праги. Завтра, й також у п’ятницю у нас немає
занять.
Ти та ко ж поїдеш до Праги?
Н: Привіт!
А; Здрастуй! Я к справи?
Н: Добре. Я радий тебе бачити.
А: Я теж. Ти куди йдеш?
Н: Я йду купити квитки в кіно. Я хочу з Яною сходити в кіно (театр).
А: Тоді ми можемо трохи пройти разом. Я йду на вокзал.
Н: Ти куди хочеш поїхати?
А: І\/Іи з Геленою - це моя приятелька по школі - хочемо поїхати до Праги.
Н; А коли ви поїдете? Я також хочу туди поїхати.
А: У суботу, о восьмій годині вранці, автобусом.
Н: Чудово! ІДе мене влаштовує, я у суботу матиму час. Чи я можу з вами
поїхати?
А; Звичайно, можеш. Ти поїдеш один або разом з Яною?
Н: Я поїду один. Яни тут у суботу немає.
А: Тобі купити квиток з (указаним) місцем?
Н: Дякую, будь ласка. Ось тобі гроші - 40 крон. ІЦе достатньо. Коли ми
зустрінемося?
А: У суботу вранці на вокзалі. Автобус відходить від 19-ї стоянки.
Н: Добре. Я вже не можу дочекатися. До побачення!
А: До зустрічі!

10 .
Jedu Z Ostravy, z Prahy, z Kyjeva, ze Lvova, z Brna, z Ukrajiny, z Londÿna,
z Nëmecka, z Ruska.
Jsem V Ostravë, v Praze, v Kyjevë, ve Lvovë, v Brnë, na Ukrajinë, v Londÿnë,
V Nëmecku, v Rusku.
Jedu do Ostravy, do Prahy, do Kyjeva, do Lvova, do Brna, na Ukrajinu,
do Londÿna, do Nëmecka, do Ruska.

LEKCE 5

1.
Mysifm na (skolu) = Ak. Ano, chci se na ni podivat (Ne, nechci se na ni podi'vat).
Cekâm na (Tomâse) = Ak. Tësfm se na nëho. Ano, jdu (Ne, nejdu) na fakultu. Ano,
ten autobus jede (Ne, nejede) na nâdrazi. Na zidii je (svetr) = Nom. Na stole mâm
(sesit) = Ak. Tomâs se ptâ na (novou gramatiku) = Ak. Ten listek plat; do P rahy,...
= G, na métro ... = Ak. Zeptâm se na në, ... = Ak. Dnes püjdu do obchodu ... = G,
na postu,... = Ak. Tramvaj cislo 14 jede (na nâdrazi) = Ak.

2 a, b
Je vedie (u), musite jft kolem divadia, nâdrazi, posty, nemocnice, fakulty, bchodu,
hotelu, kina.
5
Vidi'te tarn, cekâs tady na, divâs se na, tèsis se na + nèkoho? = Ak
L5
Je tam, sedi tady, prijde jestë + nëkdo? = Nom.

7.
Ne, nevidim nikoho, nejde nikam, nepojedu tam nikdy, nie si neprohiizi, zâdnÿ sesit
tady nelezi, odnikud se neznâme, nikdy nepûjdu, nikdo tady nie nevi, nikde tady
neni, zâdnou lekci se nenaucfm, zâdného pana nevidim, nie nehiedâm, nikoho se
nezeptém, nikde tady nikoho nevidim.

Ks. 102
A; Коли ти завтра прийдеш?
Б: О шостій, але о восьмій я вже повинен відійти.

А: Коли прибуває/приходить автобус із Праги?

Б: У 8:20 а відходить за десять хвилин.

А: Ти хочеш прочитати цю книжку? Дуже цікава.

Б: Так, я її з задоволенням прочитаю.

А: Ти мені скоро напишеш?

Б: Так, я відразу ж завтра тобі напишу.

А: Ти вже зробив домашні завдання?

Б; Поки що ні, але я розпочну їх робити за хвилину.

А: Ви питимете каву?
Б: Так, із задоволенням.
А: Ви питимете каву або чай? / Ви будете каву або чай?
Б: Я хочу каву.
А: Ти також хочеш піти в кіно?
Б: Я з задоволенням піду, мені треба лиш одягнутися.
А: Ви також поїдете завтра до Праги?
Б: Я поки що не знаю, побачу завтра рано.
А: І\Лені можна прийти у суботу до обіду? Ти матимеш час?
Б: Ну, я підведуся десь о дев’ятій, потім піду до магазину дещо (щось)
купити, ти можеш прийти близько одинадцятої.
А: Коли завтра в тебе кінчається робота?
Б: О другій. Ти можеш прийти вже о третій.
А: Ти вже відходиш?
Б: Ні, я ще тут посиджу (залишуся).

А: Я тільки піду щось купити. Ти (на) мене почекаєш?

Б: Я не можу (на) тебе чекати, в мене за хвилину
(роз)починається урок чеської мови.

У Празі.
Прага чудове стародавнє місто. Я вже трохи познаі^омилася з нею. Я знаю,
де знаходиться Вацлавська площа й Національний музей. Я також знаю, як
добиратися до курантів, костьолу та Університету. У цю суботу я туди поїду.
Я гадаю, що на вокзалі мене чекатиме Гонза (=Ян). Я віддам сумку до
камери схову, і ми з ним відразу підемо до міста. Якщо я там Гонзу не
побачу, нічого не станеться, бо я знаю, як добиратися до гуртожитку,
в якому Гонза живе. Спочатку я поїду на метро - лінія ,Д“, потім на станції
„Музей“ я пересяду на лінію „А“, із метро я вийду на станції „Градчанська“,
а звідти мені ще треба їхати першим трамваєм.

П: Привіт, Гонзо!
Г: Здрастуй! Вітаю тебе в Празі. Ти хочеш зразу поїхати до центру або
спочатку ми де-небудь вип’ємо каву?
П: Спочатку я хочу випити каву, мені треба прокинутися.
Г: Добре! Тут поруч із вокзалом є приємне кафе. Ходім(о) туди! У тебе
напевно немає талонів на метро, чи так?
П: Ні, немає.
Г: Ми купимо їх зараз тут у автоматі. Гадаю, що десяти достатньо.
П: Ці талони тільки на метро або ж і на автобус та трамвай?
Г: Вони дійсні в усіх засобах міського транспорту. Ми можемо їхати, чим
хочемо (чим завгодно).
П: Тобі талони не потрібні?
Г: Ні, в мене є проїзний квиток.
П: А зараз де ми знаходимося?
Г; Ми на Національному проспекті біля Влтави. Тут ліворуч ти бачиш
Національний театр, там унизу Карлов міст. Ти хочеш його оглянути?
П: Безсумнівної/Звичайно!
Г; Ми підемо поряд із кафе „Славія“, а потім увесь час прямо. Там, де ти
бачиш ось ту вежу, ми повернемо ліворуч на Карлов міст. Напроти наша
Національна бібліотека. Тобі подобається Прага?
П: Так, вона мені подобається.
Г: А зараз я повинен вернутися до гуртожитку, о п’ятій (годині) мені будуть
дзвонити з Германії. Ти по’ідеш зі мною або хочеш залишитися тут?
П: Я краще залишуся тут і піду сам іще оглянути місто. Як мені добиратися
до Старогородської площі?
Г: Зараз ми знаходимося біля факультету. Я поїду на метро до І К
гуртожитку, а ти підеш прямо в цьому напрямку. Ця вулиця la W
називається Капрова. В кінці цієї вулиці ти бачиш великий білий
костьол, і поруч з ним розташована площа. Але куранти ти звідти не
побачиш, ти повинен пройти десь п'ятдесят метрів праворуч, і там на
розі на вежі є куранти.
П: Спасибі! Коли ми знову зустрінемося?
Г: О сьомій (годині) тут біля станції метро. Ну, бувай!
П: До зустрічі!
На площі.
Я можу сказати, що зараз стою в центрі Праги. Так, і ви вже знаєте, що це
Вацлавська площа. Я знаходжуся внизу площі, наверху я бачу Музей
і дивлюся навколо. Зараз пополудню. Люди повертаються з роботи, дехто
спішить, дехто йде на прогулянку або в кафе випити чашку кави. Я вже каву
не хочу. Отже, що мені тоді робити? Я тут туристом і хочу подивитися цілу
Прагу. Зараз я піду оглянути куранти. Але карту я залишив у готелі, а дорогу
я не знаю. Я гадаю, що вони знаходяться недалеко звідси. Мимо проходить
якась дівчина. Вона мені подобається, і я з задоволенням питаю:“ Як мені
дістатися на площу з курантами?“ - питаю я в неї по-чеськи (по-чеському
я вже трохи вмію.)
„Я бачу, що чеську мову ви не дуже розумієте, я краще скажу по-англійсько­
му, як вам треба туди йти," каже дівчина.
„Або - я також туди йду, але спочатку хочу випити кави. Якщо ви не спішите,
ми можемо випити каву вкупі, а потім ми підемо на Старогородську площу.
Вас це влаштовує?“
Як мені відповісти?
9.
Jsem turista. Jsem па Vâclavsl<ém nâmëstf. Vidim muzeum. Chci jit na Staromést-
ské nâmésti. Protoze nezném cestu. Kolem jde hezka diVka. Ta divka se mi li'bi.
(Libi se ml ta divka.) Ptam se na cestu. Divka chce jit na kavu. Ptâ se, jestli pùjdu
taky. Nevim, co odpovim.
10 .
Kde jste üsi)? Pospichâs(-te)? Je muzeum dole? Proc potrebujes(-te) mapu?
Chces(-te) jestë kâvu? Jak mluvis(-te) cesky? Libi se ti (vâm) ta divka? Je orloj
daleko? Co udëlâs(-te) nejdfive? (Co si das(-te) nejdi=iv?) Pûjdes(-te) taky?
11 .
V kavârnë - па (Helenu) - jde (pi'ichazi - s. 114) - ahoj - vidim - na (Helenu) - ho -
tady neni - co - (kâvu) - odpovidâ - celÿ - v prâci - libi - mâm - v sobotu a v nedëli
- studuju (jsem) - (fyziku) - chces - na fakultë
13. a)
Ne, teprve dopredu, nahoru, dolù pfijde - dozadu, doprostfed ji dâm.
b)
Uz je vepfedu, nahofe na skfini, v obchodë, uprostfed, nalevo, na posté, па stole,
vzadu, dole, ve skole, na fakulte.

14.
Ale ano, песо tady lezi, nëjakÿ student to vi, nëkoho vidim, nëjakou si vezmu,
nëkdy odpovidâm dobfe, nëkam pùjdeme, nëkde tady lezi, nëjak ti (vâm) to pùjde,
odnëkud ho znâs (znâte).

15. a)
Ne, uvanm ji - umyju ho - pockâm na nëho - udëlâm ho, je - nasm'dâm se -
naveceri se - prectu je - pfivitâm ji - sni'm ji - vycistim si je - zaplatî - zeptâm se
na ni - vysvëtli ji - vystoupim - koupim si ho - prohiédnu si ji - zahne - vrétim se -
uklidi ho - vezmu si ho - otevi'u ho, je - probudi se az za chvili (potom, vecer...)
b)
Uz ho (je) zavirâm - uz na ni odpovi'daji - uz si ji vybirâm - uz vstâvâm - uz ho
prodâvâ - uz odpocivârne - uz se oblékâ - uz pi’estupuju - uz telefonuju - uz si ji
opakuju - uz obëdvâm - uz za ni dëkuju - uz ho (je) dëlâm.
16.
Vypijes ten caj? Sms ten chléb? Pi'ectes si tu knihu? Zeptés se na novou grama­
tiku? Navecefis se v restauraci? Skoncis uz prâci? Zopakujes si starou gramati­
ku? Pockâs na pritele? Uvai'is kâvu? Nezapomenes tu knihu? Opravis to cviceni?
Nastoupfs u koleje? Obléknes si dnes novÿ kabât? Prohiédnes si zi'tra orloj?
Koupis si nëco V obchodë? Vyberes si nëco? Zaplatis v restauraci? Таку pfivftâs
(svého) pn'tele V Praze?

17.
Nikdy nikdo nie nevi. - Knihovna je u mostu. - Starâ Praha se mi libi. - Musim jit
pësky? - Kde je tady blîzko nëjaké parkovistë? Musite jit asi 100 metrû. - Turista si
prohlizi starÿ kostel. - Jdëte stale rovnë a potom doleva (nalevo). - Mâm jet tram­
vaji, nebo metrem? Jak chcete. - Tësis se na pn'tele? - Dëkuju, to staci. - Jak se
dostanu na nâdrazj? - Bydiite v hotelu, nebo na koleji? - Nechci ani kâvu ani caj.
- Vitâm vâs (të) v Cechâch. - Kam dâs tu knihu? Na stùl. - Kde visi ten obraz? Na
stënë. - Rozumite uz trochu anglicky? - Tady neni zâdnÿ student.

LEKCE 6

1.
Vidim jeho knihu. Cteme jeho noviny. Jeho svetr je ve sknni. übî se ti ma (moje)
prâce? Kdo je mùj kamarâd?
2. Ig
sveho bratra - svuj slovm'k - sve (svoje) noviny - svou (svoji) kamaradku
- svou (svoji) rodinu

3.
Ті profesori jsou Cesi. Ті muzi jsou Nemci. Ті cizinci jsou Americane (Americani).
Ті pani (panove) jsou Rusove. Ті doktofi jsou Sloyaci.
Ty studentky jsou Ukrajinky. Ty profesorky jsou Cesky. Ty zenyjsou Nemky.
Ty cizinky jsou Americanky. Ty panf jsou Rusky. Ty doktorky jsou Slovenky.

4.
Vidis dobi=e ty studenty, ui'edniky, doktory, Cechy, muze, cizince, ucitele, lidi?

5.
Koupim dve jizdenky, dva listky, dva dorty, dvd tasky, dva chlebicky, dve kafe, dva
caje.
Na stole mam tve svetry, vase dopisy, tve knihy, vase ucebnice.
Na ulici vidi'm stare domy, moderni obchody, velke autobusy, nejake muze, mlade
cizince,
nejake zeny, stare veze, cervene tramvaje,
bila auta, hezka kina, male deti.

Ks. 123

А: Ти коли будеш завтра дома?

Б: До обіду я буду на роботі, але о першій я вже буду дома.

А: Що ти робитимеш увечері?
Б: Я буду дома й буду дивитися телевізор.

А: У тебе вже е (Ти вже маєш) квитки до театру?

Б: Ні, вони в мене будуть (я матиму їх) тільки завтра.

А: Пане професоре, коли ви матимете час для консультації?

Б: Сьогодні ні, але завтра я матиму час о четвертій (годині).
Ви знайдете мене у кабінеті.

6.
оієуп! - оіУі'гат - pripravit - 8е . . . pfipravujes - pfedstavuje зе - predstavit -
зе . . . rozloucit - Іоисі 80 - pripijeme зі - ргір[]і зі (рі'ірііе зі) - у^а - ргіу^а
budu kupovat - si budu cist - budes dëlat - budou 4 - budu râd - budu rozumët -
budu se ucit - budu mit - nebudu koufit - budu to poti^ebovat - budu muset koupit
- budu muset jit
9.
Az pnjdu domû, budu si jestë cist. - Az prijde, vypijeme si kâvu (budeme pit kâvu).
- A i kam jede ta tramvaj? - Proc pfijde dneska Tomâs az v 10 hodin vecer? -
Kdyz (Az) bude nëkdo zvonit, otevfeme. - Kdyz mâm dovolenou, jedu do
Nëmecka. - Jede tenhie vlak az do Brna? - Dnes pi’ijde nâs profesor az pozdëji. -
Budu cekat, az pl'ijdes.
10.
Co budes (budete) dëlat, az budes v Praze? Co dëlâs, kdyz mâs nâvstëvu? Co
budes dëlat, az budes mit dovolenou? Co dèlâs, kdyz jdes na nâvstëvu? Co dëlâs,
kdyz të nëkdo navstivi? Co dëlâs, kdyz sedis v kavârnë? Co budes dëlat, az budes
nemocnÿ? Co dëlâs, kdyz dostanes dârek? Co dëlâs, kdyz tvCij pritel prijde pozdë?
Co budes dëlat, kdyz autobus nepojede az na nâdrazi?

До нас прийшли гості.

Сьогодні субота, друга година пополудні. Пан Кубат і його дружина дома, вони
читають. Раптово/раптом хтось дзвонить, і пані Кубатова йде відчинити двері.
Повертаючись, вона тримає в руках телеграму.
„Павле, ось нам телеграма від Гелени. Вона приїжджає сьогодні о другій годині
поїздом на Центральний вокзал. Але це як раз зараз! Ми вже не встигнемо її
зустріти.“
„Невже Гелена приїжджає? Це чудово! Вона сама буде змушена до нас добира­
тися, - гадаю, що за годину вона буде тут.“
„Уже за годину? Я повинна негайно піти щось купити, в нас тут нічого нема. Що я
маю купити?“
„Кава в нас дома є, купи три-чотири закуски або бутерброди.“
О третій хтось дзвонить, і через кілька хвилин подружжя Кубатів вже вітає
Гелену.
„Привіт, Гелено! Раді тебе бачити.“
„Привіт! ! я рада вас бачити. А ось тут дозвольте представити вам мою сестру
Яну.“
“Нам приємно з вами познайомитися. Я - Моніка Кубатова, а це мій чоловік
Павло. Заходьте!“
„Сідайте! Ви питимете каву або чай?“ питає Моніка Кубатова. „Я хотіла б каву,
а ти, Яно?“ питає Гелена. „І я буду каву."
Ви палите?“ пропонує Павло Кубат сигарети.
„Дякую, ні я, ні Гелена - ми не куримо. Але я гадаю, що ми можемо з вами бути на
„ти". Ви не проти?“ питає Яна.
„З радістю. Вип’ємо за це,“ каже Павло та відразу відкриває пляшку вина. Пані

348
Кубатова несе чарки, й за хвилину вони всі пропонують тост: І С
„За здоров’я!“ О шостій годині Гелена подивиться на годинник LQ
і каже: „За годину йде наш потяг, нам треба попрощатися.“ „Шкода, що вам уже
треба йти. Дякуємо за милий візит,“ прощається подружжя Кубатів. „Коли ви
знову приїдете до Праги?“ „Через два місяці в мене буде відпустка, і якщо
матиму час, я обов’язково приїду. Але я ще напишу,“ каже Гелена. „Щасливої
дороги!“
Kubàtovi maji nàvstévu
Kubâtovi (jsou) doma a cekaji (nâvëtëvu) „Nemâs cigaretu?“ ptâ se pan Kubât.
„То VIS, ze (mém). Aie (moc) koui'is, to neni zdravé,“ odpovfdâ pani Kubatovâ.
„Kdyz cekâm, musim (kourit),“ rikâ pan Kubât.
Nâvstëva (pricliâzi). Je to pan Capek z (Brna), kolega z prâce. „Ahoj! (Pojd) dâl!“
vita ho pan Kubât. Pani Kubatovâ (ho) jestë neznâ, proto se pfedstavuje: „Dobrÿ
(den). Jâ jsem Petr Capek.“ „(Tësi) më, jsem râda, ze (vâs poznâvâm),“ nkâ pani
Kubâtovâ. „A dëkuju za kvëtiny.“
Pani Kubâtovâ (nabizi) kâvu a dort. „Dëkuju (vezmu si),“ dëkuje pan Capek. Pan
Kubât nabizi cigaretu: „(Koufis)?“ „Ne, nekoufim, neni to (zdravé),“ rikâ pan Capek.
„Uz bude (sest) hodin, musim (se rozioucit). V 7 hodin jede vlak. Musim najit taxi,
uz nemâm cas,“ rikâ pan Capek. „Tam dole (stoji) jedno taxi, podivej!“ (odpovidâ)
pan Kubât. „То je dobfe. Nemusim se bât, ze pfijdu (pozdë).“
„Dëkujeme za (milou nâvstëvu),“ louci se pani Kubâtovâ. „Kdy zase (pi'ijdes)?“ ptâ
se pan Kubât. ,,Za tri mësice budu mit (dovolenou) a myslim, ze _(pfijedu). Aie ted’
uz (musim) pospfchat. Na shledanou!“ (louci se) pan Capek. „(Stastnou) cestu!“
(louci se) Kubâtovi.
12.
N: Dobrÿ den. Mûzu vâm pi'edstavit svëho bratra Tomâse?
K: Dobrÿ den, pane Novâku. Tësi më, ze vidim vaseho bratra. Müj manzel prijde
a i pozdëji, je jestë v prâci.
N: То nevadi. Jestli smime, tak na nëho pockâme, pani Kubâtovâ.
K: Aie samozrejmë, mùzete pockat. i\/lùzu vâm nabidnout kâvu nebo skienicku
vina?
N: Dëkujeme, vezmeme si kafe.
K: Tady je kafe a chlebicky. Dobrou chut!
A: Müzu vâm nabidnout cigaretu?
B; Dëkuju, nekourim.
A: Uz se musim rozioucit. Mû] vlak jede za hodinu. Dëkuju za hezkÿ vecer.
B: A jâ dëkuju za müou nâvstëvu. Zase vâs râda brzy uvidim. Na shledanou.
A: Prosim ke stolu. Posluzte si, tady jsou zâkusky, chlebicky, vino a pivo.
B: Dëkuju, vezmu si jen kousek dortu.
A: To je mâlo. Mûzu vâm dât jestë jeden kousek?
B: Ne, dëkuju. To opravdu staci. Uz nemûzu.
А: Mohl(a) bych vâs dneska pozvat na veceri?
B: Bohuzel, dneska nemùzu, mâm jestè prâci. 1 Pùjdu velmi râd(a).
A; Nerusim? Uz je 8 hodin.
B: Aie ne, jsem râd(a), ze vâs vidfm.
A: Brzo zase prijdte, jste u nâs vzdycky vitân(a).
B: Prijdu râd(a).
13.
Ne, ten byt neni veikÿ. Jmenuji se kuchyn, dëtskÿ pokoj, obÿvaci pokoj a loznice.
Spime V loznicl. Jime v kuchyni. Nâvstëvu posadime do obÿvaciho pokoje. Myjeme
se V koupelnë. Postele dâme do loznice. Jfdelni stùl dâme do kuchynë. Kabât si
svlékâme na chodbë. Kdyz je hezky, mùzeme bÿt na baikonë.

LEKCE 7
2.
Je m i. .. let. Je ml zlma (teplo). Ano, libi (ne, nelibi") se mi v Praze. Ano, je ml lito,
ze nemâm dovolenou. Ano, hodf se mi to. (Ve ctyrl se ml to hodi.) Vysvëtli mi (nam)
to profesor. Zatelefonuje ml (zitra). Ano, objednâm ti (vâm) kâvu s mlékem. Samo-
zrejmë vâm dvefe otevru. Prijdu к vâm (Pfljdeme к tobë) (v sobotu). Protoze to
cesky jestè neumim. Nevadi mi to, jsem râd(a).
3.
Rozumite mi, kdyz mluvim cesky? Mùzete (Umite) mi odpovëdèt cesky?
Podèkujete jim? Vysvëtli mi profesor gramatiku? Patn ta taska vâm (tobë)? Dâte si
ted’ kâvu? Kollk vâm (tl) je let? Kdy ml zavolâte?
4.
svému pn'tell - tomu starëmu pânovi - nasemu kamarâdovl - tvë milé matce -
tomu modernimu hotelu - nasi pntelkynl - té vasi sekretârce - di'ky pfijemné atmo-
sfére se ml tam libi - mé manzeice a mnë
5.
Telefonuju Petrovl, kolegovl, bratrovi, Pavlovl, Honzovl, otcl, pri'tell, Tomâsovi, strÿ-
ci (strycovi).
Pisu rodinë, Janë, kamarâdce, sesti’e, mamince, tetë.
Je naproti obchodu, parku, kostelu, hotelu, kinu, metru, orlojl, parkovisti, nâdrazi.
Je naproti posté, skole, fakultë, restauraci, vëzi.
7.
Jâ jsem byl(a) = byl(a) jsem, tyjsl byl(a) = byl(a) jsl, vy, pane kolego, jste byl, Petr
byl, my vsichnl jsme byll, pfâtelé byll.
Jana (ne)sla, Petr (ne)sel, Jana a Petr (ne)sli, rodice (ne)odesll.
vstal - sm'dal - ceti - poslouchal - sel - chtël - vybral - prohlizel - nevëdël L7
- libily - koupil - odesel - bylo - mël - sel - prohiédi - nebyl - musel - nevypil -
pfisla - mël - nevidël - mluvili - ptali - zaplatili - odesii - rekil
9.
1 =3. - 2=5. - 3.=2. - 4.=4. - 5.=1. - 6.=7. - 7.=8. - S.=6.
10.
a) koupil(a) bych si to - cekal(a) bych - pockal(a) bych na tebe - podival(a) bych
se na to - napsal(a) bych vâm - zatelefonoval(a) bych vâm - studoval(a) bych
- vypil(a) bych to - byl(a) bych râd(a) - udëlal(a) bych to hned - dal(a) bych ti
to - bydlel(a) bych v Praze - musel(a) bych odejft
b) fekl(a) bych to - nei'ekKa) bych vâm to - chtël(a) bych to - mohl(a) bych -
mohi(a) bych to udëlat - sel (sla) bych tam - nesel (nesla) bych tam râd(a) -
odesel (odesla) bych ven - pfijel(a) bych vlakem - odjel(a) bych zitra - mël(a)
bych radost - pfeceti(a) bych to rychie - vzpomnël(a) bych si - zapomnël(a)
bych to râd(a) - vzal(a) bych si to - otevrel(a) bych okno - snëdl(a) bych vsech-
no - zacal(a) bych studovat
11.
Rekl byste mi, . .. MohI bych se . . . Chtél bych t i . . . Chtéli bychom . . . Râd bych
s e l . . . Râd bych vâm to vysvëtlil. . . Râd bych ti to d a l . . . Otevi'el byste . . .
12.
(Ne)chtël(a) bys (byste) mi nëco i'ict? Pfisel (pi'isla) bys (byste) dneska vecer ke
mnë? Sel (sla) bys (byste) do kina? Nemël(a) bys (byste) pro më nëjakou hezkou
knihu? Mohl(a) bys (byste) otevi=it okno? Mohl(a) bys (byste) mi zftra zavolat?
Mohl(a) bych zavi’it dvefe, protoze je zima? Übil by se ti (vâm) dârek, kterÿ jsem
dostal? Uvai'iKa) bys (byste) mi dobrou cernou kâvu? Udëlal(a) bys (byste) to kvùli
mnë? Byl(a) bys (byste) tak hodnÿ(â) a dal(a) mi tu knihu? Vzpomnël(a) by sis
(byste si) na mou adresu? Dal(a) bys (byste) më sekretâfce ten dopis? Nechtël(a)
by ses (byste se) divat na televizi?

Ks. 150
A: Що ви хотіли? A: Ви чому (Вас чому) вчора не були (не було)
Б: Дайте мені, будь ласка, на заняттях?
чотири булки. Б: Вибачте, але мені було погано.

А: їржи, ти чому вчора до нас не прийшов?

Б: Я повинен був залишитися дома, до нас прийшли гості.

А; Єво, ти не могла б мені подати А: Томашу, що ти маєш проти

оту кни ж ку? Гелени?
Б: Звичайно, ось вона. Б: Я ніколи нічого проти неї не мав.
А: Ви чому їм вчора не допомогли? А: Тобі вже було двадцять
Б: У нас не було часу. Ми готувалися... років?
Б: Ні, мені буде тільки за
три місяці.

А: Пане директоре, прошу пробачення, що я запізнився.

Наш поїзд прибув із великим запізненням.
Б: Це нічого, проходьте.

А: Вам учора було погано, чи не так? А; Ви йому повірили?

Б: Так, учора мені було дуже погано. Б: Ні, він не говорив правду.

А: Ганно, я к ти провела відпустку?

Б: Чудово! Я їздила на море. Там було тепло.

А: Давиде, де ти так довго задержався? А: Ти його розумів?

Б: Довго не було ніякого трамвая. Б: Ні, взагалі ні.

А: Ви вже замовили страву?

Б: Ні, ми чекаємо тебе. А: Ви їздили в суботу на дачу?
А: А що би ви хотіли? Б: Ні, нам треба було щось дома
Б: Це повинен ти нам порадити. зробити.

А: Гелено, ти можеш відповісти на моє питання по-

німецькому?
Б: Ні, поки ні. Це дуже складно.

А: Ти від чоловіка дістала троянди? А: Де ти був у середу?

Б; Так, від нього. Б: У відрядженні.

Де ти був так довго?

„Привіт! Ти чому йдеш так пізно? Я тут уже півгодини чекаю,“ сказав трохи
сердито Петро, коли він мене побачив. Ми з ним учора говорили по
телефону й домовилися зустрітися о п’ятій годині й провести вкупі весь
вечір. Ми з ним довго не бачились, тому що Петра місяць не було в Празі.
„Пробач, Петре! Я затримався на роботі. У мене були серйозні переговори,
я не міг відійти раніше. Я вже боявся, що ти не чекатимеш мене.“
„Головне те, що ти прийшов. Ми куди підемо? Ти щось придумав?“ запитав
у мене Петро.
„Ні, я нічого не придумав. Ти що хочеш робити?“
„Мені холодно. Насамперед підемо випити кави а потім побачимо,“ відповів
Петро. „Будь ласка, нам дві чашки кави з молоком,“ замовив я в кафе/ка­
в’ярні. ,Де ти був цілий місяць?“ запитав я.
„Перші два тижні в грудні я був у відрядженні в Лондоні. Потім у мене була
відпустка і я поїхав на дачу. Я чекав там, поки у моєї дружини та дітей не
розпочнуться зимові канікули. Різдво та передодень Нового року ми І у
також там провели. Як там було чудово! А ти? Де ти був на Різдво?" Іш І
„імені довелося залишитися в Празі, тому що моя дружина захворіла.
IVleHi було прикро - я так бажав поїхати в гори й ходити на лижах."
„Ну бачиш, я міг ходити на лижах цілі дні, але я не вмію. Я лише читав, ходив
на прогулянки й відпочивав. Але мені вже треба було відпочити, бо зараз
мене чекає багато праці."

Що я робив учора?
Учора в мене був довгий день.
Він розпочався о сьомій годині, о восьмій годині мені вже треба було бути
в офісі.
Переговори тривали від ранку до обіду, я тільки о першій пішов пообідати.
Після обіду я подзвонив додому дружині, тому що їй вранці було погано
й вона залишилася дома. Вона весь час почувала себе погано, тому мені
довелося о третій годині піти зустрічати сина й відвезти його машиною
додому. Потім я знову повернувся на роботу й продиктував секретарці один
лист. Робота в мене закінчилася о п'ятій годині, і, повертаючись додому,
я по дорозі згадав про те, що в мене для жінки немає подарунка. Я вернувся
до центру й пішов по магазинах. Нарешті я купив їй троянди й духи та ще
купив бутерброди й вино.
Додому я приїхав пізно. Діти щойно вечеряли. Жінка була трошки сердита на
мене, але потім я її привітав з іменинами, дав їй квіти та подарунок і ми всі
провели чудовий вечір.

14.
sejdeme se - strâvime - budu, nebudu - zùstanes - budu moct - si objednâs -
budu jen odpocivat, budu si cist a chodit - vezmu si - budu lyzovat - pockâm - budu
potfebovat

15.
Râd(a) bych si cetl(a) a hodnë odpocival(a) - si nëco koupil(a) - sel (sla) na
prochâzku - jel(a) na sluzebni cestu - si vzal(a) dovolenou - odesel (odesla)
domû - odjel(a) na chatu - lyzoval(a).

16.
Râno jsem odesel do prâce v 7 hodin. V 8 hodin pi'isel mùj obchodni partner. Nase
jednâni trvalo dvë hodiny. Naobèdval jsem se sâm v restauraci. Zateiefonoval jsem
domù manzelce. Manzeice bylo spatnë, proto zCistala doma. Synovi skoncila skola
ve 3 hodiny. (Syn skoncil skolu ve 3 hodiny.) Musel jsem mu jit naproti. Zapomnël
jsem, ze manzeika mâ svâtek. Koupil jsem ji kvëtiny. Mël jsem chuf na vino a chle­
bicky. Vecefeli jsme spolu. Doma bylo krâsnë.
Uz jsem ji pi'ecetl. Uz jsem si ji naplânoval. Uz jsem mu poblaiiopi'âl. Uz jsem ji
zatelefonovai. Uz jsem se naobëdval. Uz jsem si ho vzal. Uz jsem pi'estoupil. Uz
jsem si iio l<oupil. Uz k nâm pt'isel vcera. Uz jim ji vysvëtlil. Uz jsem si tio prohiédi.
Uz jsem ji to i^ekl. Uz jsem mu ho (je) nabfdl. Uz jsem ho navstivil. Uz jsme si pripili.
Uz zazvonilo. Uzjsem mu podëkoval. Uz jsem ji pomohi.

LEKCE 8
С кіл ь ки мені заплатити? / С кіл ь ки я вам винен?
3; Скільки мені заплатити? / Скільки я вам винен?
П: 365 крон. Чи немає у вас дрібних грошей?
3: На жаль, ні. В мене є тільки п’ятсот крон.
П; Нічого, я щось придумаю. Візьміть здачу 144 крони.
3: Пробачте, а п’ять крон по дві крони ви не могли 6 мені розміняти?
Мені на телефон треба.
П: Звичайно, ось вам чотири крони.
3; Дуже дякую. До побачення.
П: До побачення!

2.
Dejte mi prosim . . . kâvy, cukru, caje, chleba a mâsla, sÿra, vody, vina, mléka,
salâmu, piva, minerâlky, kévy, soli.
4.
Chtël(a) bych . . . cinského caje, bilého vina, svëtlého piva, cerného chleba,
ementâlského sÿra, studenë vody, vinného sti'iku,
studeného dzusu, videnské kâvy, sunkového salâmu,
francouzského sektu.

6.
Mâm ho (ji) od manzela, manzelky - od syna, dcery - od miadsi sestry, starsiho
bratra - od svëho pi^itele, své kamarâdky.

7.
Je vedIe toho velkého domu, toho moderniho obchodu, hiavniho nâdrazi, té restau-
race. Jdu do Nârodniho divadia, nového kina, obchodnfho domu, tvého pokoje.

8.
od Heleny - do banky - vedie (u, blizko) té miadé zeny - bez Petra - kolem naseho
domu - z kina - od koho - od manzela - bez cukru - bez mléka - do ski'inë - vedie
(u) iampy
у прод укто во м у магазині (Продавщиця, покупець) І П
Покуп.: Добрий день! 1>0
Прод.; Добридень! Що ви хотіли?
Покуп.; Хвилинку, я записала на листок/аркушик. Ось він. Отже, два пакети
кави, 100 грамів цієї ковбаси, 200 грамів голандського сиру й чоти­
ри булочки.
Прод.: Хліба не хочете? М'ж\л\л, щойно привезли.
Покуп.: Дайте, будь ласка, половину. Ви приймаєте порожні пляшки?
Прод.: Так, можете сюди поставити. Це все?
Покуп.: Я б хотіла купити ще якісь фрукти.
Прод.: Ось яблуки, груші, апельсини, лимони. Що ви виберете?
Покуп.: Яблуки.
Прод.: Кіло досить?
Покуп.: Так. Це все. Скільки я вам винна?
Прод.: Хвилинку, зараз порахую. 94 крони 50 гелерів.
Покуп.: Я не можу найти гаманець. Куди я лише могла його покласти? Ага,
ось він у мене в сумці. Ось вам сотня.
Прод.: Візьміть здачу - 5 крон 50 гелерів. До побачення.
Покуп.: До побачення!
У магазині о д я гу (Продавщиця, покупець)
Покуп.: Добридень!
Прод. Добрий день! Що ви бажаєте?
Покуп Я б хотів купити літній піджак. Покажіть мені якісь, будь ласка.
Прод. Прошу, вибирайте. Вам якийсь подобається?
Покуп імені цілком подобається оцей сірий піджак. Це мій розмір?
Прод. Хвилинку, я подивлюся. Так, це 50-й розмір.
Покуп Можна його поміряти?
Прод. Звичайно. Ось там є кабінка та дзеркало.
Покуп Я його тут поміряю. Він мені підходить?
Прод. Мені здається, що вам треба більший розмір.
Покуп Так, цей більший мені пасує. Скільки він коштує?
Прод. 1 540 крон.
Покуп Я візьму його.
Прод. Платіть ось там у касу. До побачення й приходьте ще.
Покуп.: До побачення.

10. ВИБИРАЙТЕ
штани, туфлі/ - Вони мені малі. Вони мені пасують. Колір мені не
черевики подобається.
спідниця - Вона мені дуже велика. Меншого розміру у вас немає?
Я хотіла б/Мені хотілось би спідницю іншого кольору. Вона
мені не пасує/не підходить, я її не візьму,
сорочка - Дякую, я не візьму її, вона вже не модна. Я візьму її, вона
до костюма підходить. Вона мені пасує, але дуже дорога.
костюм:
піджак, штани - Він дуже дорогий. У вас дешевшого немає? Він мені не під­
ходить. Чи можна мені поміряти той синій? Піджак мені
пасує, але штани великі.
Chtël bych ten modrÿ svetr. Mûzu si ten svetr zkusit v kabinë? То neni moje
velikost. Nie se mi nelibi. Nevfm, jestli si mâm vzit ten modrÿ, nebo hnédÿ svetr.
Tenhie svetr mi neslusi, chtëla bych jinou barvu. Tohie tricko mi je malé, chtël bych
vëtsi (nemâte nëjaké vëtsi)?

11.
nëco, nie zajimavého, novëho, hezkého, dobrého

12. c)
krâsnëjsi, hezci, miadsi, modernëjsi, starsi, zajimavëjsi

13.
Nejhùf(e) - nejménë - nejlépe - nejvic(e) - nejménë - nejvic(e)

14.
nejlepsi Student - studuje nejlépe, pomalejsf nez tvoje - jezdi pomaleji, nejhorsi
diktâty - pise nejhûi‘(e), nëco zajimavëjsiho - vypravuje zajimavëji, nejkrâsnëjsi
saty - oblékâ se nejkrâsnëji, zdravëjsi nez bilÿ - zit zdravëji, nëco lacinëjsiho -
nakupovat lacinéji

15.
lépe - vic(e) - pomaleji - teplejl - ménë - laclnëji - hûf(e)

16.
ménë - nejménë, hezci - nejhezci, rychleji - nejrychleji, zajimavëjsi - nejzajimavëjsi,
starsiho - nejstarsiho, teplejl - nejteplejl, lépe - nejlépe, dfiv(e) -nejdriv(e)

17.
То je moje (mâ) nejlepsi kamarâdka, nase nejhezci studentka, moje (mé) nejdrazsi
râdlo, nâs nejrychlejsi sportovec, nâs nejlevnëjsi koberec, nase nejkrâsnëjsi zena,
moje (mé) nejstarsi boty, nase nejmodernëjsi restaurace.

18.
laclnëjsi - nejchladnëjsi - nejpozdëjl - hùf(e) - lepsi - pomaleji - nejstarsi - ménë
- hezci - nejmiadsiho - nejlepsimu

19.
nëco sladsiho - kratsiho - tèzsiho - lehciho - delsiho - snadnëjsiho - chytfejsiho

356
Tato jablka jsou uz spatnä. Nemate nëjakâ lepsi? . . . jsou nase nejlepsi.
L9
Tato suknë je mi velka. Nemate nëjakou mensi? . . . je nase nejmensi.
Tyto kalhoty jsou moc drahé. Nemate nëjaké lacinëjsi (levnéjsi). . . jsou nase nej-
iacinëjsi.
Tato kniha neni zajimavä. Nemate nëjakou zajimavëjsi? . . . nase nejzaji'mavëjsi.
Tyto boty nejsou modernf. Nemate nëjaké modernëjsi? . . . nase nejmodernëjsi.

21 .
To je moc drahë. Nemate nëco lacinëjsiho (levnëjsi'ho)? To neni hezké. Nemate
nëco hezciho? To neni nové. Nemate nëco novëjsi'ho? To neni zajimavé. Nemate
nëco zajimavëjsiho? To je pro më moc laciné (levné). Nemate nëco drazsilio?
22 .
iépe - lépe - vic(e) - ménë - pomaleji - tepieji - rychleji

LEKCE 9
1.
Jsou (byli) tam dva cizinci, doktori, Rusové, jsou (byly) tam talire, hrnicky, därky.
Ale ne, je (bylo) tam pët cizincù, doktorù, Rusù, talirû, hrnickû, dârkû.
Jsou (byly) tam dvë cizinky, housky, skienicky, jsou (byla) tam dvë divadia, kina,
auta.
Aie ne, je (bylo) tam pët cizinek, housek, skienicek, divadel, kin, aut.
3.
a) Budou asi tvÿch kolegù, nasich pràtel, mÿch kamarédû, tëch cizIncû, tëch Ukra-
jincû, tvÿch sester, nasich pfiteikyh, mÿch kamarâdek, tëch cizinek, tëch Ukra-
jinek.
b) Zeptâm se tëch lidi, tamtëch pânù, tamtëch starÿch zen, tamtëch dëti, tëch
miadÿch prodavacek.
4.
Vajicka se vaFi. . . Do Kyjeva jsem jel . .. Na sluzebni cestë jsem b y l . . . V Praze
jsem strâvil. . . Doma jsem uz nebyl. . . Je m i . . . let.
5.
Ve mëstë bylo mnoho veikÿch a starÿch aut, modernich divadel a kin, starÿch i no-
vÿch budov, hezkÿch ulic, malÿch obchodù, lidi, malÿch dëti, hezkÿch divek,
miadÿch chlapcù, starÿch muzù a starÿch zen.
Koupil(a) jsem si nëkolik bilÿch kosil, zimm'ch sak, modernich oblekû, hnëdÿch bot,
minisukni, cervenÿch rûzi, ceskÿch knih a ceskÿch casopisCi, modrÿch hrnickû
atalii'ù, skienicek, cervenÿch tricek.
На кухні.
П: Привіт, Яно!
Я: Здрастуй! Як добре, що ти прийшов. Я щойно готую вечерю, за хвилинку
вона буде готова.
П: Тобі допомогти?
Я: Ні, не треба, я вже закінчила. Але ти можеш накрити на стіл - тарілки,
виделки, ножі та чашки ось тут у шавці. Вечерятимемо у вітальні.
П; Мені приготувати і глибокі тарілки?
Я; Ні, не треба, у нас буде тільки омлет із фруктами.
П: Ой! Вибач, у мене упала чашка та розбилася.
Я: Нічого. Тобі тільки доведеться добре прибрати скло. Кошик ось там у розі.
П: Уже все готово.
Я: Так, несу омлет і каву. Бери, скільки хочеш. Я багато наготувала.
Смачного!
П; І тобі також! (Взаїмно!) Ну і смачно!

12.
Jsem râd(a) - IVIâm rad(a) - Jsem râd(a), jsme râdi - Râd(a) - IVIâm râd(a) - Râdi.

y ресторані.
O: Добрий день!.
Г: Добридень! У вас є вільний стіл на чотири особи?
О: Ви замовляли?
Г: Ні.
О: Ось там біля вікна є ще вільні місця. Прошу.
Г; Дякую.
О: Ви вечерятимете? Ось вам меню.
Г: Що ви нам можете порекомендувати?
О; Можу порекомендувати традиційну чеську страву - свинину, кнедліки
й тушену капусту. ІДе дуже смачно.
Г: Добре, принесіть, будь ласка, дві порції свинини, одну порцію антрекота
з рисом і шніцель із картоплею.
О: А яку юшку ви вибрали?
ґ: А юшку ми не будемо замовляти.
О; Що ви питимете?
Г: Зараз, будь ласка, принесіть чотири соки, потім ми замовимо вино.
О: Прошу, зараз принесу.

Г: Пане офіціанте, я хочу заплатити.

О: Хвилинку ... Вам подобалося/смакувало?
Г; Так, ми задоволені.
О: IVleni дуже приємно. Вам за все разом порахувати?
Г; Будь ласка .... І Q
О: Ось ваш рахунок. L î/
Г: Здачі не треба. До побачення.
О; До побачення. Приходьте ще.

15.
1.=3., 2.=2.,3.=1., 4.=4.

16.
Pane vrchni, mùzete mi pi'inést jideini listek? (Chtël bych jideini listek.) - Jednu
kàvu, prosim. - Pane vrchni, platim. - Pane vrchni, spatnë jste spocftai ûcet. - Za-
pomnél jste mi pocitat dzus. - IWohI bych dostat k polévce housku? - Nerozumim
cesky, mohl byste mi ji'dia net ukrajinsky? - Pane vrchni, mohi byste mi rezervovat
stûl na . ..?

17.
Ano, vezmu si ji. Dam si ji. Pi'eju si ji. Objednâm si ji (ho).

21.
1, pi'ijdes - 2. pomoct - 3. pripravim - 4. vzit - 5. nesu - 6. spadia - 7. se rozbiio,
mâm - 8. chutnâ - 9. mûzu - 10. si dâme - 1 1 . umim

25.
Pan Krâl je v hotelu. Jde do restaurace. Chce sedët u stolu v rohu. Stûl je bohuzel
rezervovanÿ. Aie u vchodu je jestë jeden stûl volnÿ. Pan Krâl si objednâvâ jidio:
masovÿ vÿvar, fizek a brambory a jedno pivo. Pozdëji prichâzi nëjakâ dama. Pan
Krâl je râd. Ve spolecnosti dâmy vzdycky chutnâ lépe. Dâma si objednâvâ to stejné
jako pan Krâl, aie bez piva. Potom mluvi o Praze. V 10 hodin ji pan Krâl dëkuje za
milÿ vecer.

26.
„Що би ви мені порекомендували взяти сьогодні на обід?" питає гість
у офіціанта.
„Що вам порекомендувати? Ну, сьогодні гості найменш скаржаться на
біфштекс.“

LEKCE 10
1.
Jim nozem, Izici, vidlickou. Jedu autem, autobusem, tramvaji, vlakem. Myju se
teplou vodou, mÿdlem. Piju kafe s mlékem, cukrem. Jfm chleba s mâslem, s dze-
mem, se sÿrem, se salâmem. Do kinajdu s manzelkou, s dcerou a synem, se svÿm
kolegou, s Alenou a Tomâsem. Sejdeme se pfed kinem, kavarnou, metrem, res-
tauraci. Vratil se pfed hodinou, mèsicem, tÿdnem. Odesel pfed obëdem, snidani,
konferenci, polednem. Lezi tamhle pod stolem, zidli, skn'ni, kfeslem.

2.
Do kina pûjdu vecer s (pntelem). Pfed divadlem stoji (mùj koiega). Na tabuli
різегле (kndou). Student neni spokojeny s (ûkolem). Nad kfeslem visi (hodiny). Za
nasi skolou je (park). Musi'm jit za (profesorem).

3.
Kde visf obraz? Nad postelf. - S kÿm dnes vecer jite (veceffte)? Se svÿm dobrÿm
pfitelern. - Kdy pfijde nâs profesor? Pfed polednem. - Kde je (lezi) kniha? Na lavi-
ci. - Ci'm pojedes do Brna? Autobusem. - Kde je (stoji) skfin? Mezi stolem
a oknem. - Kde bude na tebe Tomâs cekat? Pfed Hlavnim nâdrazim. - Chces
kâvu s mlékem, nebo bez mléka? S mlékem. - Co je za tim ziutym domem? Park.
- Kdepak je moje cervenâ taska? Tam pod tou zidli.
4.
Kvétiny budou na stole. Ditë bude sedèt na zidli. Kabat visi ve skn'ni. Taska bude
lezet na stolku. Jeho auto stoji' pfed garâzi. Skienicky jsou ve skfmce. Helena bude
sedët na lavicce. Lampa bude viset nad stolem^ Petr lezi v posteli. Budes stât za
Hanou. Jâ budu sedët na zidli a Jana v kfesle. Zidle bude stât v rohu vedie okna.
Sesit bude lezet na lavici u të knihy.
7.
nesel (nesla), jel(a) - budete chodit - chodi - pùjdes - bych jel(a) - ji't - pujdes,
pojedes
8.
Kazdë lëto budu jezdit k mofi. Zitra musim ji't k lékafi. Piijdes zitra vecer taky do
restaurace? Chodis casto na nâvstëvy? Vcera jsem nesel (nesla) do skoly, protoze
mi nebylo dobfe. Zitra uz urcitë pùjdu. Nesel (nesla) bys radëji pësky?
9.
nosi's - nesl(a) - nosit; vodit - vede - vede

Ks.212, 213
A: Подивись, котра година. Ми ще маємо час?
Б; Зараз тільки пів на шосту, у нас ще півгодини залишилося.
А: На котру годину тобі поставити будильник?
Б: Мені треба рано підвестися, постав на чверть на сьому.
А: Скажіть, будь ласка, до котрої години відкритий обмінний пункт?
Б: До пів на дев’яту вечора.
А: Мені здається, що мій годинник погано йде. В мене тільки третя І 4 А
година. Котра година в тебе? Ін І V
Б: Уже десять хвилин на четверту. І\Лій годинник іде правильно/точно.
А: Ні, Петра поки дома немає, але я його також чекаю й гадаю, що він за
хвильку прийде.
Ви можете його почекати?
Б; Я спробую почекати п’ятнадцять хвилин, але більше часу в мене немає.
А: Коли точно (роз)починається конференція?
Б: О десятій (годині), але ми повинні там бути не пізніше, н іж за п’ятнадцять
хвилин десята (... повинні бути п’ятнадцять хвилин перед початком).

Кз. 214, 215

А: Через скільки дней матимеш відпустку?
Б: Уже через три тижні, я вже дуже тішуся.
А: Куди ти хочеш поїхати влітку цього року?
Б: Я повинен поїхати до Голанди відвідати своїх батьків. Востаннє я з ними
зустрічався минулого року.
А: Скажіть, будь ласка, через скіл ь ки дней буде лист у Германії?
Б: Через три дні.
А: Ти вже говорив із начальником/шефом/головою...?
Б: Ні. А йому щось було треба від мене?
А: Здається, що так, він тебе тут шукав годину тому.
А: Я забув у готелі паспорт. У вас буде ще через півгодини відкрито?
Б: Так. Наш обмінний пункт закривається тільки через дві години, тобто
о пів на дев’яту.

Розмова по телефону:
А; Павле, це ти? Я чекаю тебе вже цілий тиждень. Ти чому не приїхав?
Б: Але я тобі вже неділю тому написав, що цього тижня я не матиму часу
й що я приїду тільки наступної середи.
А: Ти добре знаєш Братіславу? Ти можеш мені порекомендувати якийсь
готель?
Б: Я їздив туди лиш один раз минулого року й не пригадую ніякого готелю.
А: В я кі дні галерея відчинена?
Б: Від вівторка до неділі, зранку до вечора.
А: Твоя дружина вже вернулася?
Б: Ні, поки ні. Я чекаю її вже від середи.
А: Я тоді прийду в четвер. Тебе влаштовує о п’ятій годині?
В: О п’ятій годині я тільки прийду з роботи. Прийди/приходь краще десь
о пів на шосту.
ОзтеЬо Ігеїі' (Ьгегпа), сіезаІеЬо сіезаіу (п'іпа), зесІтпйсІеЬо іедепасіу
(Іізіорасіи), сіуасаІеЬо ргупіЬо сігиЬу (йпога), сІуасаІеЬо ІгеІі'Ьо раїу (куеіпа),
сІуапасІеЬо ргупі (Іесіпа), ІгісаІеЬо рп/піИо зесіту (сегуепсе), сІуасаІеЬо озтеїпо
зезіу (сегупа), рп/ш'Іпо сіеуаіу (гагі), зезШасіеЬо гіуапасіу (ргозіпсе).
пасіріз ке 3. 217

Весна.
Зараз гарна погода, світить сонце. Не дуже тепло, на вулиці 19 градусів. Я вже
з радістю чекаю, коли буде весна. У березні починає бути тепліше, так що ми
можемо знову почати ходити на прогулянки. У квітні ми кожну суботу
виїжджаємо за місто. Хоча й ми їдемо машиною, за містом ми її запаркуємо
і йдемо пішки на природу. Я не люблю ходити пішки більше, ніж п’ять кілометрів,
тому що в нас є маленькі діти. Нашу прогулянку ми завжди закінчуємо в будь -
якій сільській півниці.

Літо.
Зараз спека, 31 градус у тіні. У нас ми ніколи не знаємо, чи влітку будуть дощі
або чи буде гарна погода, й тому ми краще їздимо на море. Відпустка в мене
буває в липні та серпні, тобто, коли в дітей канікули. Але все ж таки, мені більше
подобається вересень, коли на море буває менше людей. Я не дуже люблю
спеку й не люблю засмалюватися, тому на пляжі я лежу в тіні й багато плаваю.
Ми, як правило, мешкаємо в готелі, але інколи знімаємо квартиру.

Осінь.
Зараз іде дощ, дме вітер, на небі чорні хмари. Осінь я не люблю. Вона
розпочинається вже в кінці вересня, і весь жовтень ідуть дощі й бувають грози.
На вулиці люди поспішають додому, їм холодно. Усе сіре - небо, місто й настрій.
Восени мене ніщо не радує. Я згадую, як було влітку, й не можу дочекатися,
коли вже буде Різдво й зима, я ходжу в кіно й до театру, а головне, багато
працюю.

Зима.
Зараз зима, 5 градусів нижче нуля. В ночі випав сніг, тому зараз усюди багато
снігу. На Різдво, як правило, снігу не буває, він випадає тільки в січні. Взимку
настрій у людей буває краще, вони їздять у гори, купують подарунки на Різдво.
Наша сім’я їздить в гори тільки в лютому - цілий тиждень я із сином бігаю на
лижах, а жінка з донькою на лижах ходити тільки вчаться. Але за два роки вона
нічого не навчилася. Не з кожної людини може вийти спортсмен.

13.
На прогулянку ми підемо тільки тоді, якщо-вранці буде гарна погода - не буде
дощу - буде світити сонце - буде тепліше, ніж сьогодні:
я залишуся дома, тому що - на вулиці спека - на вулиці дощ ллється І «І Л
як із відра/на вулиці злива - на вулиці дуже холодно - мені неохота/я 1ш І V
не хочу нікуди йти в такій спеці;
Я не люблю, коли - в мене мерзнуть руки - гроза й блискавки - від ранку до
вечора іде дощ/не перестає дощ - спека;
Я люблю, коли - світить сонце - розпочинається красива весна - гарне голубе
небо - іде сніг і все покрито снігом.

14.
Зараз надворі спека, я йду в тінь. Знову появляються хмари/Знову захмарено,
буде дощ. Дме вітер, мені треба одягнути пальто. Небо голубе - сьогодні точно
буде гарна погода. З кожним днем погода псується. У цьому році Різдво знову
було без снігу. Зараз у тіні більше, ніж ЗО градусів. Хмариться, через хвилину
буде гроза. Зараз ясно, сьогодні вночі похолоднішає. Чудово було б, якщо б у та­
кій спеці завіяв вітрик.

15.
Тобі написав Петро? Коли вони повинні прийти? Коли ти повинен це зробити?
Коли приблизно ти повернешся? Як довго ти готуватимешся сьогодні до занять?

16.
Коли ти завтра поїдеш до Праги? Коли закінчився фільм? На котру годину мені
приготувати обід? Коли він/вона приблизно повернеться? Коли ми підемо на
прогулянку? Як довго триватиме конференція? Як довго тут буде Томаш? (Як
довго тут Томаш залишиться?)

17.
a) chodj - chodi - jde (pûjde) - jde (pùjde) - jit - chodi - chodime
b) pojede - jezdime - jezdime - nepojedeme - pojedou

18.
Dneska bylo hezky. Svitilo slunce, bylo asi 20 stupnû. Nebylo moc horko, proto
jsem sel (sla) ven do parku. V parku bylo aie hodnë lidi, to se mi nelibilo, proto jsem
se vrâtil(a) domù, vzal(a) (jsem) auto a jel(a) ven. Mël(a) jsem dobrou nâladu.
Dival(a) jsem se z auta, vidël(a) jsem feku, lesy a nakonec jsem zaparkoval(a)
u feky. Lezei(a) jsem, trochu jsem se opaloval(a). Plavat jsem jestë nechtël(a),
protoze voda nebyla teplâ. Asi za hodinu pi'isly mraky, bez slunce bylo najednou
zima. Rychie jsem jel(a) domù, bâ((a) jsem se, ze bude prset a bude bourka. Prset
vsak zacalo, kdyz uz jsem byl(a) doma.

20.
Kterÿ den je prvniho ctvrtÿ (dubna)? Prvniho dubna je pondëli.. .
LEKCE 11
1.
neber - nechod’ - netelefonuj - necti - nejezdi - nedâvej - neukh'zej - nejez -
necekej - neprohiizej
3.
Af to zmëni. - Posii ho ty. - Af zvâzi to zbozi. - Dopinte to cviceni. - Odpovëzte
podle vzoru. - Dokoncete tu vêtu. - Af to rekne Jana. - Budte v 8 hodin ve tfi'dë. -
Nestùj tady tak diouho. - Nezapomente na dùlezité vëci. - Vezmëme si kabâty. -
Podëkuj mu. - Reknëte mu to.
4.
Heleno, Tomâsi, nepfestupuj jestë, objednej kâvu, snëz polévku, vypij vi'no, vezmi
si kolâc, pojd’ s nâmi (se mnou) do kina, prijd’ vecer k nâm (ke mnë), jed’ domù az
vecer, zalep ten dopis, zavolej mi v poledne, pomoz mamince uklldit pokoj, vsfmej
si hezkÿch vëci, zùcastni se toho jednâni, bud’ spokojenÿ(-â) s tim, co mâs, vypin tu
poukâzku.
5.
Panî profesorko, mCizete mi to jestë jednou vysvëtlit? Petre, müzes mi pûjcit tu kni­
hu? (Kamarâde), nemohi bys zavh't okno? SIecno, mohia byste mi ukâzat cestu na
Vâclavské nâmësti? Pane i'editeli, mohi bych vâs navstivit v kancelâri? Pane Kubâ­
te, pùjdete se mnou na fotbal?
6.
Hano - chlapce - Marie - Martine - Martine - pfiteli - Marku - Moniko
7.
s Martou - s Petrem a Janem - se svÿm kolegou - s pntelem - s mou sestrou
K s. 235, 236
A: Петре, ти задоволений твоєю новою квартирою?/Тобі подобається твоя
нова квартира?
Б; Ні, я зовсім не задоволений/квартира мені зовсім не подобається, вона
дуже мала.
А: Алено, ти тут десь не бачиш Гонзу? Я шукаю його.
Б: Він стоїть ось тут перед нами. Ти його бачиш?
А: їрко, ти прийдеш сьогодні після обіду за нами в парк?
Б; Ні, Марушко, сьогодні я не прийду, в мене багато справ.
А: іиіілане, що тут таке лежить під твоїм ліжком?
Б: Я туди поклав свою нову валізу.
А: Ярдо, чи ти не міг би кинути ось цей лист до поштової скриньки?
Б: Звичайно, після обіду я піду до міста. Ти тільки заліпи його й наліпи марку.
А; Пане колего, скажіть, будь ласка, пану Кубатові, щоб він І “І *1
прийшов до мене в кабінет. Іш І І
Б: Пане директоре, пан Кубат буде сьогодні й завтра у відрядженні.
А: Тоді, будь ласка, скажіть його секретарці, щоб він прийшов до мене
в п’ятницю вранці о восьмій го д и н і.
Б: Так, добре, я обов’язково передам.
А: Пане..., вам треба ще тут підписатися.
Б; Ага, я забув. Пробачте!

А: Мілено, подзвони Томашеві, щоб він завтра прийшов до нас із дружиною.

Б: А не краще було б на наступному тижні? Цього тижня в нас немає часу.
А; Ну, добре, я к хочеш.

А: Давиде, ти вже йому надіслав посилку?

Б: Ні, я завтра її пошлю.
А; Пане Новаку, чи ви не могли б запаркувати машину прямо перед нашим
будинком/домом?
Б: Але там у ж е нема ніякого місця!

11 .
nalepit znamku - zalepit obaiku - napsat adresu - zvazit balik - hodit do schranky
- vyplnit poukazku - poslat penize
jit na postu poslat balik - psat dopis na dopisnf papir - nalepit znamku na obaiku -
napsat adresu na balik - dat fotografll do dopisu - zaplatit 9 Kc za dopis do ciziny
- poslat dopis doporucene - koupit zn^mky za 10 Kc - poslat balfk normalne - jit
do banky pro penize

K s. 240, 241
A; С кільки коштує лист за кордон?
Б: Авіапоштою в Європу дев’ять крон, інші -1 1 .
А: Тоді, будь ласка, дайте мені марки на вісімнадцять крон.
А; Скажіть, будь ласка, я к послати лист рекомендованою поштою?
Б: Заповніть ось цей бланк.
А: Відправником буду я?
Б: Так. А ззаду на конверті напишіть свою адресу.
А: Скажіть, будь ласка, на цей лист достатньо марки за дев’ять крон?
Чи ви не могли б його зважити?
Б: Він важить більше, вам доведеться доплатити ще вісім крон.
А: Чи я можу послати цю кн и ж ку бандероллю?
Б; Ні, її вага перевищує кілограм. Вам доведеться відіслати її посилкою. Ви
хочете послати її експресом?
А; Ні, звичайною поштою. Коли її отримають?
Б: Через три дні. Ось заповніть бланк на посилку.
А: Я хотів би послати цей лист експресом.
Б: Ви не написали індексу.
А: Але я його не знаю.
Б: Список індексів висить ось там біля дверей.
А: Дякую.

Телеграма повинна бути короткою й точною. Текст телеграми повинен бути

розбірливо написаним. Зверху напишіть свою адресу (= адреса відправника),
посередині бланка адресу того, кому ви пишете (= адреса одержувача). Текст
повинен бути коротким, у кінці не забудьте підписатися.
12 .
Напишіть адреси й текст телеграми на бланку. Для тексту використуйте такі
ситуації:
а) Ви домовилися з колегою, що він зустріне вас у Празі на автобусній зупинці
в понеділок о дев’ятій годині вранці. Але у вас змінилася програма, ви не
можете приїхати до Праги вранці, але приїдете тільки о шостій годині ввечері.
б) Ваш колега поїхав у гості до Брно до свого друга. Ви знаєте його адресу
й також знаєте, що він там буде один тиждень. Але зараз директор вашої
фірми посилає вас і вашого колегу у відрядження. Напишіть йому, чому й
коли він повинен повернутися.
в) Ваш приятель приїхав із Києва до Праги й привіз якісь важливі документи
для вашого колеги, який працює в Брно. Тому вам доведеться надіслати ва­
шому колегові телеграму, в якій напишете, що він повинен приїхати за доку­
ментами. Напишіть також, коли й де вас може ваш колега в Празі знайти.
Телефон.
Учора я приїхав до Праги тільки ввечері, й тому в мене не було часу, щоб
подзвонити своєму другові Карлу до Брно. Я знаю, що Карел чекає, коли я буду
телефонувати, й тому я йому зразу ж сьогодні вранці подзвонив із офіса. Але
мені по телефону відповів ні Карел, і ні його секретарка, але:
- ІДе пані Свободова. З ким я говорю?
- Пробачте, це не офіс пана Дворжака?
- Ні, це приватна квартира.
- Перепрошую, я не туди подзвонив. Я дзонив по телфону 58-35-96.
- Ви помилилися номером. Номер нашого телефону 58-30-96. Нічого не сталося.
Я не знаю, хто помилився - телефон або я, але я подзвонив знову. На жаль, було
зайнято. Я дзвонив що чверть години й нарешті додзвонився о десятій годині.
- Офіс пана Дворжака.
- Добрий день! ІЦе Петро Кубат. Чи можу я говорити з паном Дворжаком?
- Зачекайте хвилинку, будь ласка. Пане Дворжаку, вам дзвонять. Ви говори -
тимете?
- Привіт, Петре! Я від ранку чекаю, коли ти подзвониш. Що нового?
- Здрастуй! У тебе весь час було зайнято. Отже,...
Dobrÿ den. Je Petr doma? (Mùzete mi zavolat k telefonu Petra?) L11
^ i i
Je tam, prosim, doktor Dvor'ak?
Mohl(a) bych mluvit s inzenÿrem Kubâtem?
Je, prosim, Karel doma?
Chtël(a) bych mluvit s doktorem (Cernÿm).
Je (Martin) doma?
Prosim vas, mûzete mu vyridit, ze volai Karel a ze prljdu zitra?
Mohl(a) bych dnes odpoledne ve ti=i pi^ijit k panu doktorovi?

14.
- Ahoj, Honzo. Co poti'ebujes? Odkud volas?
- Mâm. Kde jsi ted?
- Asi za pùl hodiny.
- To vis, ze vim. Tak za chvili ahojl

15.
Kde si mCizu pùjcit telefonni seznam? Nevâzi mùj balik vie nez 15 kilogramû (kilo)?
Musim vypinit postovni poukâzku? Kolik je postovné do ciziny? Chtél(a) bych ten
dopis poslat doporucenè. Musim si zavolat mezistâtnë.

16.
Напишіть листівку;
- напишіть вітання з Праги й також напишіть, коли повернетеся додому
- напишіть, що погода гарна, що ви тішитеся, коли вже зустрінетеся з родиною
й що ви їй переказуєте щирі вітання від вашого друга
- посилаєте вітання з відрядження й пишете, що повернетеся вже в п’ятницю
до обіду й що в суботу хочете зі своєю сім’єю поїхати до Карла на дачу
- пишете жінці, що її поздоровляєте й просите її, щоб вона вам купила квиток на
поїзд до Брно на понеділок рано.

18.
S manzeikou - s ni; se svÿm novÿm autem - s nim; nèjakÿm sportem - jim; se
mnou - s vâmi; tim parkem - jim

19.
Cim - Cim - S cim - S kÿm - Za kÿm - Za kÿm - Pfed cim - Cim

20.
od lékafe - za domem - bez své nové pfitelkynë - pfed hodinou - po obëdë - za
mësic - od naseho profesora z konzultace - pod skfini - z hezkého divadia - vedie
toho starého domu - pod stùl - kazdë hezké siecny - vsechny konference
vlakem, nebo autobusem - pred obëdem - za svÿm pritelem - s Helenou - mezi
druhou a tfeti hodinou - mezi oknem a posteli - za mèsic - hezkÿch vèci - Za chvili
- Pfed chvi'li - Na stole - tali? s polévkou a misa s ovocem - timhie parkem

LEKCE 12
1.
donesu, prlnesu ti nëco k jidiu - donesu, prinesu ti tu knihu az domû - vynesu,
odnesu nëco ven z pokoje - vynesu, odnesu ten kufr nahoru - roznesu dopisy na
rûznâ mfsta- snesu, vynesu nëco dolû na ulici

2.
Vyjedeme brzo râno desâtého cervna, Brnem jen projedeme a do Rakouska
dojedeme uz jedenâctého cervna. - Ми виїдемо вранці 10-го червня, через
Брно ми тільки проїдемо і вже 11-го червня ми будемо у ...

3.
vysli - rozesli - projel - dojeli, prijeli - dopisu - prejeio - preletëlo - odietélo -
pfiletëlo - vjel

4.
Ми виїхали за місто. Ми вийшли з готелю, і пішов дощ. Вам уже винесли валізу
на вулицю? Ми піднялися аж на 13-й поверх. Ми підемо о восьмій годині, потяг
відходить о пів на дев’яту. Ви поїдете з чоловіком або ще залишитеся в Празі?
Ми відлітаємо до Києва вже сьогодні. Я віднесу цей лист на пошту тільки завтра.
Я тобі приніс каву. Я прилетів уже вчора ввечері. Я також припишу щось до
листа твоїй мамі, дай сюди.
Ми принесемо ваш багаж аж до вашого номера. Ми приїхали до Праги так, як
було заплановано. Ти підеш/сходиш у магазин за сигаретами? Я сходив на пошту
за посилкою.

5.
. . . Оvasem mëstë - vasem novém programu - novém ceském filmu - obchodnim
domë Kotva - jiznfm Slovensku - prfstim tÿdnu - minulém roku . . . o vasi barevné
televizi - prazské univerzitë - jedné nové restauraci - této noci - jizni'
Moravë - minulë stredë - veiké zimë

6.
Vite nëco 0 Nârodnim divadlu(-e) (o nëm) - o svëm bratrovi (o nëm) - o nasem pro-
fesorovi (o nëm) - o ceskë literatui'e (o ni) - o ceské historii (o nQ - o Evë a jejim
pi=fteli(-ovi) (o nich).
 L12
V cervenci - V zimë - v lednu - na filozofické fakultë - v Praze - v Brnë ■■ ■ “
- ve ctvrtém poschodi - v nasi garâzi - v té restauraci - o Alenë a Petrovl
- V mérn pokoji - ve vlaku - na programu - po celé Evropë - pfi prâci - po skole

8.
Mluvil(a) jsi (jste) uz se svÿm pfitelem o té nové prâci? Informoval(a) ses (jste se)
uz 0 odjezdu rychliku? Uz jsi Qste) slysel(a) o tom novém francouzském filmu?
Chtël(a) by ses (byste se) setkat se mnou u vecefe? Uz jsi (jste) byl(a) na vÿchod-
m'm Slovensku? Je tvûj (vâs) byt ve tfetim, nebo ctvrtém poschodi? Uz jsi (jste)
nasel (-sla) ty klice? Chtël(a) bys (byste) strâvit svou dovolenou v severni Evropë?
Pockal(a) bys (byste) na më u vchodu do divadia? Pûjdes (-ete) se mnou po kon-
certë jestë do vinârny?

y готелі
Г: Добрий день! Я у вас забронював два номери, моє прізвище Черни.
А: Так, на ваше ім’я тут заброньовано два номери. Вони знаходяться на
четвертому поверсі - 311-й і 313-й. Ось вам ключі.
Г: Ось мій паспорт. Скільки коштує номер на одну ніч/добу?
А; 590 крон за номер. Вам принести багаж у номер?
Г: Так, будь ласка, але він іще в машині.
А: Дайте, будь ласка, ключі від машини. Ми її поставимо в наш гараж
і принесемо ваш багаж.
Г: Ось вони. Це зелений „Мерседес“ перед входом/біля входу. А ми підніме­
мося на четвертий поверх.

9.
(Скажіть про себе): Вам подобається жити в готелі? Де ви мешкаєте/живете
тут у Чехії? У вас є велика квартира? Із кількох кімнат вона зістає? Що ви
напишете додому про Прагу? Якщо ви не можете знайти свій готель, (у) кого ви
запитаєте, як дістатися/добиратися до нього? Ви поїдете кудись у цю суботу
й неділю? Ви завжди їздите у відпустку машиною? Куди ви краще всього любите
їздити у відпустку? Ви ходите на природу один?

10.
па jméno Dvorak - za jeden dvoulûzkovÿ pokoj - do pokoje - od auta - na (za)
jednu noc - pfed vchodem - vÿtahem - do 4. poschodi - u (vedie) vÿchodu

Розмова 3 адміністратором
- Добрий день! Я хотів би поселитися у двомісний номер.
- На скільки діб?
- На дві-три доби.
- У нас є вільний один двомісний номер на п’ятому поверсі.
- Вікнами на вулицю або в парк?
- На вулицю; всі, які виходять вікнами в парк, зайняті.
- Добре, я беру його. Ось мій паспорт.
- Візьміть, будь ласка, ваші ключі. Багаж ми вам принесемо в номер.

11 .
А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, у вас є одномісний номер?
двомісний номер? два двомісні номери?
Б: На СКІЛЬКИ діб?
А: Лише на завтра. На чотири доби. На тиждень.
Б; У нас, на жаль, є тільки вільний номер на три доби/ ночі.
У нас є вільний номер (вільні номери) на п’ятому поверсі.
А: Номер виходить вікнами на вулицю або в парк?
Я хотів би номер вікнами в парк.
Б; Ви можете взяти номер, який бажаєте.
На жаль, усі номери, які виходять вікнами в парк, зайняті.
А: Скільки коштує номер на одну добу?
Б: Одномісний номер коштує 950 крон на одну ніч.
Двомісний коштує 1500 крон на ніч.
А: Добре, я беру його.
Б: Ваш паспорт, будь ласка. Дякую. Ось ваші ключі.
Багаж ми вам принесемо в номер.
Відпустка.
Пані Дворжакова зустріне в кафе пані Черну. (Роз)починається літо, тому й вони
говорять про відпустку.
„Куди ви поїдете у відпустку влітку?" питає пані Дворжакова.
„У цьому році все не так просто. Вже на наступному тижні буде у чоловіка від­
пустка, а вчора в нас зіпсувалася машина. У чоловіка була невелика аварія, але
він сам у порядку (але з ним нічого не сталося). Нам доведеться змінити плани
на відпустку.“
„Ви куди збиралися поїхати?“
„Ми хотіли подорожувати по Середній Європі, але, виходить, ми поїдемо тільки
в Австрію й Венгрію. В суботу ми поїдемо потягом до Братіслави, там перено­
чуємо в готелі й зразу ж наступного дня ми попливемо по Дунаю до Відня. Там ми
хотіли б бути кілька днів, ми поїдемо також за місто дивитися його околицю
й оглянути всі пам’ятки архитектури. Із Відня ми поїдемо автобусом у Венгрію.
У чоловіка вже потім кінчатиметься відпустка - 10-го липня він повинен знову
стати на роботу. Потім мені й дітям доведеться з чоловіком попро- І Ч Q
щатися - він полетить назад у Прагу, а я з дітьми поїду в Південну L І ь
Словаччину до однієї моєї приятельки. У Південній Словаччині ми
будемо приблизно тиждень.“
На кінці липня обі жінки знову зустрічаються. Про що вони, певно, говоритимуть?
„Добрий день, пані Черна. Отже, яка була у вас відпустка? І яка погода?“ А зараз
продовжуйте ви. Що розказувала пані Черна про свою відпустку?

12.
Правильні відповіді: 3.- 4 .- 6. - 8. - 10. - 12. - 13. - 15.
Неправильні: 1 . - 2 . - 5 . - 7 . - 9 . - 1 1 . - 1 4 . - 1 6 .

14.
У них була погана погода, щодня ішов дощ.
У них була непогана погода, але було не дуже тепло.
У них була гарна погода, але кілька раз ішов дощ.
У них була гарна погода, ні разу не було дощу.
У них була чудова погода, весь час світило сонце й було тепло.

16.
Reknëte mi nëco о Slovensku, Bratislavë, Brnu (Brnë), starém mëstë, hotelu Hvëzda,
dovolené, okoli mësta.

19.
Alenë, tobë, jemu, kolegovi konci dovolenâ a Pavlovi, mnë, ji, sëfovi zacfnâ.

20.
Chceme cestovat po severni Evropë, jizni Americe, vÿchodnim Slovensku, zâpadni
Ukrajinë

21.
Petre - sobotu a nedëli - v sobotu - nie zajfmavého - do obchodniho domu - pro
kâvu a cigarety - jednu starou pi^ftelkyni - pred rokem - s manzelem v cizinë -
prvniho kvëtna - mi - mâlo casu - s n i - ji - telefonu - tu novou knihu - od tebe -
mi - do kina - filmu - od Milose Formana - ho - o nëm - na nëj - mnë.

22 .
v nedëli - s priteikyni - u metra - na kâvu - o Mexiku - s manzelem - po celé
Americe - od ni - z cest - z nëho - v muzeu - po rekonstrukci - pi'ed tÿdnem -
V Praze - tramvaji - z Vâclavského nâmësti - od Nârodniho divadia
23.
Ta siecna vysla z tamtoho obchodu. Presii jsme na druhou stranu. Kreslo stojf na té
zluté podlaze. Delegâji se rozjeli ve stredu v jednu hodinu. Dovolenou budu mit
V cervenci a v srpnu. Reditel odjel na sluzebnf cestu do Kyjeva. Mluvili jsme o nasi'
nové pfiteikyni. Chtëll bychom diskutovat o televiznim programu. Petr stâle hovofi
0 mné a o ni. O dovolené jsem byl v jizm'm Rakousku a severni Itélii. Své zavazad-
lo mate ve svém dvoulùzkovém pokoji. Auto objelo celé mésto. Ten pan se ptal po
nasem doktorovi. Ten dopIs dosel ve stredu ctrnâctého kvétna.

24.
vÿchod - odjede - se rozesll - vyjelo - odjel - po obëdë - pod stolkem - ze tndy -
sjel - bez koupelny - prlleti z Istanbulu

LEKCE 13

1.
Vyprévël ml o svÿch plânech - o svych bratrech - o tëch Cesich - o novÿoh fllmeoh
- 0 tëch ceskÿch mëstech - o prazskÿch nâmëstfch.
Mluvil jsem s niml o svych sestrâch - o svÿch cestâch - o novÿch knlhâch - o svÿch
priteikynich - 0 svÿch havârnch.

2.
V râdiu jsem slysel o novÿch tramvajfch - o prazskÿch dlvadlech - o soukromÿch
obchodech - 0 nasich rekâch - o vasich problémech - o Ceskÿch Budëjovicich -
0 Spojenÿch stâtech americkÿch - o tvÿch rodicich - o prazskÿch kulturnich pamât-
kâch - 0 Cesich, Ukrajincich, Angllcanech Mad’arech a Rusech.

3.
po sesti minutâch - po sedmi hodinâch - po osml dnech - po desetl mësici'ch - po
sesti letech

4.
Reknl mu, aby prisel zitra vecer - aby prlnesl. . . - aby napsal. . . - aby nekupo-
v a l . . . - aby k o u p il___ - aby se dobfe vyspal. . .
Chtél(a) bych, abys (abyste) to udélal(a) . . . - abys(te) ml vysvëtlll(a)
tento problém - abys(te) zmënll(a) . . . - abys(te) ml uvafll(a) caj -
aby ses (abyste se) vrâtll(a) brzo - aby sis (abyste si) pfecetl(a) . . .
Ucim se cesky, abych mohl(a) cist . . . - abych rozumël(a) . . . - abych cesto-
val(a) . . . abych umël(a) napsat . . .
7.
ji'm hodnë ovoce a zeleniny - jdu ven na prochâzku - otevfu si na noc
L13
okno - pî=ectu si nëco hezkého - vypiju horkÿ caj s citronem

K s. 273

Як ти себе почуваєш?
- Привіт! Привіт!
- Ти але маєш нездоровиі^ вигляд! Ну так, у мене зуби болять.
Що з тобою?
- Ти вже ходив до лікаря? Як раз туди йду й боюся.
- Ти можеш не боятися, напевно в тебе Ти краще не заходь. У мене,
буде менше боліти. Ввечері я зайду здається, температура, тому, коли
до тебе. я повернуся від лікаря, я відразу
ляжу в ліжко. Я, мабуть, матиму
грип.
Як ти себе почуваєш?
Мені погано./Мені недобре. X Я почуваю себе цілком добре.
Поки що я не почуваю Я вже здоровий.
себе добре.
Усе нездужається.
Я хворий.
Як ви себе почуваєте?
Мені погано. X Я почуваю себе добре.

Що з тобою?
У тебе/ти маєш поганий вигляд, х Я почуваю себе нічого/
цілком добре.
У мене болить голова.
зуб.
спина.
горло.
У мене температура.
У мене грип.
Я кашляю. У мене нежить.

У лікаря (пацієнт, лікар).

П; Добрий день, пане лікарю! Я йду на контроль, я тиждень лежав дома
з ангіною.
Л: Здрастуйте! Як ви себе почуваєте?
П: Мені вже краще, ніж було минулого тижня, але я дуже втомлений.
Л: Ви ще приймаєте пеніцилін?
П: Сьогодні я закінчу його приі^мати.
Л; Я подивлюся на ваше горло. Тут у вас болить?
П: Трошки.
Л: Сестра у вас поміряє температуру й візьме кров. Побачимо...!

Л; Ще не все в порядку. Я вам випишу нові ліки. Приймайте через кожну восьму
годину/тричі на день. На контроль прийдете знову за тиждень. Запишіться
у сестри. Ось вам рецепт, аптека знаходиться на першому поверсі поліклініки.
П: Дякую, до побачення.

У здоровом у тілі-здоровий дух.

Він: Доброго ранку! Котра година?
Вона: Я (на) тебе вже чекаю. Зараз одинадцята. Я підвелася о дев’ятій -
дивлюся, надворі так гарно, я пішла у садок. Ти добре виспався?
Він: Зовсім ні. Я відчуваю себе втомленим, і в мене болить голова.
Вона: Ти дуже довго спав, це некорисно для здоров’я. Ти швиденько поснідай,
щоб ми могли вже йти.
Він: Куди? Я нікуди не хочу йти.
Вона: Але все ж таки, не лінуйся! Ти себе погано почуваєш, і в тебе болить
голова тому, що ти нічого не робиш - не займаєшся спортом, нікуди не
ходиш. Я пропоную тобі піти пограти в теніс або сходити до басейну. І1|о ти
вибереш?
Він: Я краще піду до басейну, ніж грати в теніс.
Вона: О.К./Добре. Але не думай, що ти відпочиватимеш у воді. Я примушу тебе
плавати. А зараз поспіши! Йди одягайся й не забудь покласти в сумку
плавки, рушник і мило. Я йду також переодягтися.

9.
А: Нам треба було б зайнятися спортом. Ти хочеш піти грати в теніс або
в волейбол? бігати або плавати?
Б: Я краще піду грати в волейбол, ніж у теніс.
плавати бігати.

10.
Jdu si obléknout teplâky, sortky, sportovni boty, piavky. Jdu si vzft brÿle.
Jdu se previéknout do teplâkû, sortek, sportovm'ch bot, plavek.

12. (s. 276)

A; y мене вже давно болить горло. Я приймав пеніцилін, але він мені
не поміг. Що ж мені робити?
Б; Я сильно кашляю, найбільше вранці. І І Л
Минулого місяця в мене було багато справ, Іш І Ч
я себе почуваю дуже втомлено. Я палю/курю./Я курець.

Б: Мене часто нудить . Я буваю часто нервозним і в ночі я не можу спати.

Лікар мені порекомендував більше відпочивати й менше працювати. Це
правильно?
1; Ви кашляєте, тому іі|о напевно багато курите/палите. Зразу ж, як
підводитеся, ви починаєте курити/палити. Ви повинні/мусите перестати
курити, відпочивати й гуляти на свіжому повітрі.
2. Я гадаю, що ви не лежали в ліжку, коли приймали пеніцилін. Ви напевно не
сиділи весь час у теплі. Не ходіть на вулицю, не пийте нічого холодного,
а тільки чай.
3. Лікар має рацію. У вас проблеми на нервовій підставі. Вам не треба/ви не
повинні думати про проблеми, вам треба часто ходити на прогулянки,
відпочивати, не палити, не пити ні кави, ні алкоголю, але їсти багато фруктів.
Краще всього було б для вас поїхати у відпустку.

LEKCE 14

1.
Со je tam vzadu proti tëm modernfm domùm - obchodùm - tèm bilÿm autûm - tëm
stolûm a zidiîm - nasim kancelàrim?
Co mâs proti tëm iidem - Slovâkùm - tëm cizincùm - tëm dëtem - koiegùm -
nâvstëvâm?

3.
Napsal jsem rodicùm dopis. Objednal jsem kamarâdùm kâvu. Rekl jsem panu
Kubâtovi pravdu. Dal jsem prodavacce stokorunu. Prinesl jsem manzeice tu novou
knihu. PCijcil jsem Karlovi a Janë auto. Zaplatil jsem cism'kovl cernou kâvu. Uvaril
jsem pratelùm dobrou veceri. Poslal jsem dëtem nèkolik knih. UkâzaI jsem cizin­
cùm Prahu. Vybral jsem nâvstëvë z Kyjeva dobrÿ hotel v centru.

5.
a) Schûze bude zitra od jednë do tri - od dvou do ctyi= - od tri do pëti.
b) Koncert trvâ od osmi do deseti - od sedmi do deviti - od sesti do osmi.
c) Pfisel v devét, aie po deseti - patnâcti - dvaceti - dvaceti pëti minutâch musel
odejit.
d) o vsem - vsechno - vsemu - se vsim - vsichni - vsechny kolegy - se vsemi -
0 vsech problémech
7.
dvëma pfételûm - v osm hodin - po dvou mësfcich - od dvanâcti do ctrnâcti - сіуі“
cizincù - 0 jednom sportovci - pfed patnâcti lety - p?ed ctyfmi mësici - po trech
letech - dva millony - ctyricet pët tisic slov - do tî'f hodin - o pëti problémech -
o tëch dvou miadÿch cizinkâch - na dvë nâvstèvy - vsem tfem kamarâdûm

Ha автостраді.
Пан Фішер і пан Кубат їдуть по автостраді.
К: Ви не втомилися, пане Фішере? Ви вже за рулем більше, як дві години. Ми
могли б зупинитися й відпочити.
Ф: Це чудова думка/ідея. Ми зупинимося ось там біля моторесту. Там знаходиться
автозаправка, мені треба залити бензин, бензобак, мабуть, уже порожній.
Тільки не знаю, чи вони матимуть екологічний бензин (АІ-96-Й).
Ф: Чудової Вони мають такий бензин. Поки я заллю бензин, ви можете піти до
моторесту. А мені ше потрібно перевірити мастило (долити мастила) і долити
води, так що вам доведеться мене трошки почекати.
К: Тоді я вже піду в ресторан. А мені для вас замовляти страву?
Ф; Ні, дякую, я сам замовлю.
К: Усе в порядку?
Ф: Так, я залив тільки трошки води, мастила не треба було доливати. Отже, що
ви взяли?
К; Поки лише сок, мені дуже хотілося пити. їсти я нічого не замовляв, я чекав
(на) вас.
Ф: Я питиму тонік, я не хочу нічого солодкого. Страву виберіть ви, я буду їсти те
саме, що й ви. Потім я питиму каву.
К; Зараз друга година, о третій ми, певно, будемо в Празі. Ми все встигнемо,
нарада починається о пів на четверту. Ми зразу ж поїдемо в контору або
зупинятимемося у вас у готелі?
Ф; Спочатку ми поїдемо до готелю, мені треба взяти ще якісь матеріали, які нам
будуть потрібні для наради. Якщо ви не проти, я ще переодягнуся, тому що
після наради я вже не встигну переодягтися на прийом.
К: А він коли починається?
F; О сьомій годині. Я не сподіваюся, що нарада закінчиться скоріше, ніж о пів на
сьому. Чудово! Вже несуть страву. Смачного!
К: І вам також!

8.
5., 4. = 3., 5. = 4., 6. = 6.
1. = 2 ., 2 . = 1., 3. =
1) Про що говоритимете на нараді? 2 ) Про строк відкриття нового готелю.
2 ) Про що ви домовилися? 1) Про те, що матеріали він підготує до
понеділка.
3) Що вам іще потрібно зробити? 5) Помити вітрове скло.
4) Ти йому порадив, як треба добиратися...? І 4 /1
3) По автостраді в Брно й потім по дорозі на (главу. !■ І Ч
5) Де ви по дорозі зупинилися? 4) На стоянці біля автостради.
6) Де ви зупинилися? 6) У готелі у пана Фішера.

9.
d) az - kdyz - az - kdyz - az - kdyz

Що сталося, пане водію?

ДАІ
Машина ДАІ зупинилася біля машини, яка стояла на краю дороги.
- Пане водію, у вас щось не в порядку?
- Та ні, машина в порядку.
- Тоді у вас немає бензину?
- Ні, а мене повний бак.
- Так що сталося? Чому ви тут зупинилися?
- Пробачте, але мені несподівано стало погано. Але зараз уже краще, я поїду
далі.
- Через два кілометри буде моторест, ви там можете відпочити. Чи ви не хотіли
б, щоб ми з вами поїхали?
- Ні, дякую, мені вже справді добре.

Штраф.
Я мешкаю досить далеко від центру, й тому я вирішив, що свого друга Марти­
на, який зараз у мене в гостях, відвезу ввечері на концерт машиною. Концерт
починався о восьмій. Ми виїхали пізно, нам здавалося, що в нас є досить часу,
й тому нам довелося поспішати. Я знав, що "іду дуже швидко, - швидше, ніж
дозволено, - але не думав, що в мене буде така невдача і я зустріну ДАІ.
Я побачив на краю дороги міліціонера, який махав мені, щоб я зупинився.
„Здрастуйте, прошу ваші права.“ Я подав йому мої права.
„Пане водію, ви з якою швидкістю їхали?“
„Ну, може, я їхав трошки швидше, але не дуже перевищив швидкість.“
„У місті не дозволено їхати зі швидкістю понад п’ятдесят кілометрів за годину,
але ви їхали зі швидкістю вісімдесят кілометрів.“
„Не може бути! На стільки я перевищити щвидкість не міг.“
„Але це так. Ви повинні заплатити штаф. І не малий.“
Штраф я заплатив, тут нічого було робити. На початок концерту ми, звичайно, не
встигли (запізнилися). Ми приїхали на п’ять хвилин пізніше.

13.
i'idicskÿ prùkaz - autem - svou manzeiku - dost casu - z okna - zitra vecer - pfed
zacatkem jednâni
Stavîm se u tebe (u vâs) pfed obëdem, konferenci, jednânîm, vecefi, protoze po
obëdë, konferenci, jednâni, vecefi nebudu mit cas.

LEKCE 15

1.
a) Ne, Jana tady neni, odesla pfed pëti, deseti, patnâcti, dvaceti minutami.
b) O Pavlovi nie nevfm. Naposledy mi napsal pfed pëti, deseti dny, pfed dvëma,
tfemi tÿdny, tfemi, ctyfmi mësici.
2.
a) Tady je nëjakâ taska s knihami, bramborami, minerâlkami, houskami, jablky,
vajicky, chlebiëky, casopisy, pomeranci, vejci.
b) Mluvil jsem s vasimi rodici, hosty, s tëmi dêtmi, lidmi, s nëkolika pfâteli, cizinci,
se dvëma kolegy, doktory.
c) . . . zabÿvâ se smiouvou mezi nasimi firmami, situacf v nasi firmë, nëkolika
problëmy, dûlezitÿmi ekonomiçkÿmi otâzkami, automatickÿmi stroji, pocitaci,
nasimi vÿrobky, exportem do Ceské republiky, importem vÿrobkû . . .
3.
a) Kdybych mël cas, sel bych do divadia - pfeceti bych si noviny - navecefel bych
se v restauraci - zahrâi bych si s tebou tenis - zûstal bych doma a odpocival
bych - poslouchal bych koncert z râdia.
b) 1. dal bych si kâvu v kavârnë, 2. podi'val bych se na ten film, 3. mël bych veikou
radost, 4. zmënil bych nâs plân, 5. ten kabât by si koupila (koupila by si ten
kabât), 6. odpovëdëli bychom jim, 7. mohi by pracovat v nasi firmë

Нарада (пан Кубат і пан Демчук).

К: Вітайте! Я Петро Кубат, торговий представник нашої фірми.
Д: Дуже приємно. Я Роман Демчук. Радий з вами познайомитися, поки що ми
з вами говорили тільки по телефону.
К; Як ви доїхали?
Д; Дякую, добре, хоча їхав (їхали) довго.
К: Сідайте, будь ласка. Ви будете каву?
Д: Дякую, з задоволенням.
К: Щодо пропозиції контракту - ви її знаєте. Ви згодні з усім?
Д; Я хотів би з вами обговорити деякі подробиці. Який гарантійний строк мають
усі ваші вироби?
К: Два роки. З рекламацією ви можете звертатися безпосередньо до нас або до
нашого представника в Києві.
Д: Наші покупці скаржаться на поганий сервіс (погане технічне обслуговування).
Ремонт триває довго.
K; Зараз буде все краще. Ми відкриваємо у Києві новий сервіс, І 1 С
і наші техніки забезпечать швидкий ремонт прямо на місці. !■ І w
Д: У такому разі ми контрактом задоволені. Але я ще раз його
розгляну (простудіюю). Підпишу його завтра.
К; Добре. Котра година вас влаштовує?
Д; Я прийду в той самий час, що й сьогодні. У випадку, що не зможу прийти,
я подзвоню вам.
К; Ви не бажаєте, щоб ми послали за вами до готелю машину?
Д; Ні, дякую, не треба.

В аеропорту. До Праги ми прилетіли о пів на третю. Політ із Франфуркта тривав

недовго, близько одної години. Коли ми вийшли з літака, автобус підвіз нас до
будинку аеропорту. Біля віконця „паспортний контроль" було багато людей, тому
що прилетів ще один літак, а празький аеропорт дуже малий.

Паспортний контроль: Прошу ваш паспорт. Ви приїхали у приватних справах?

- Ні, я представник фірми „Шкода“ й буду в Чеській Республіці працювати.
Добре. Віза вам не потрібна. Можете пройти до митного контролю. Бажаю, щоб
вам у нас подобалося.

Митний контроль:
Митник; Добрий день. Чи є у вас речі, які обкладаються митом? Спиртні напої?
Сигарети?
- Ні, я везу тільки особисті речі.
Митник; Ви надовго приїхали?
- Так, я тут працюватиму. Але свої речі я привезу наступного разу, коли я поїду
в Чехію машиною. Мені відкрити валізу?
Митник; Ні, не треба. Все у порядку. Можете йти.
- Нарешті через півгодини я був на вулиці. Мене ніхто не зустрічав. Я сів у таксі
й поїхав у наш празький офіс.

4.
1.=3.,2.=1„ 3.=2., 4.=5., 5.=4.

7.
Biahopfeju manzeice k narozeninâm. Boji'm se letadla. Vezmu si od tebe bonbon.
Cestuju po Cechâch a Moravë. Cekal jsem na profesora ctvrt hodiny. Dëkuju vâm
za dârek. Dojdi pro noviny! Doporucuju ti tuto knihu. Dozvédèl jsem se od Petra
zajimavou informaci. Jednâme s nimi o obchodu mezi nasimi firmami. Rozioucii
jsem se s Petrem uz vcera. Chtèl bych se informovat o situaci vasf firmy. Pofâd
musim myslet na nasi cestu do Lucka. Omiouvâm se vâm za tu nepi'fjemnost.
Mùzete mi rozmënit stovku za drobné? Zaplatil jsem 800 korun za tuhie kosili.
Pomâhâm Janë v jeji prâci. Vyprâvël jsem rodicùm o nasi dovolené. Uz se pfipra-
vujeme na dovolenou. Souhiasim s vasim plânem. Pozdravujte ode më manzela.
A bez + G без
bezolovnatÿ екологічний бензин
a І/Й, та, а biftekM біфштекс ч.
a proto і тому/а тому bilÿ, -à, -é біл 1ий, -а, -е
aby щоб; аби лише, аби лиш, аби blahoprat + D k + D вітати, -аю, поздоровля­
тільки -pfeju impf. ти,-яю кого з чим
adresa F адреса ж. poblahopràt pf. привітати кого 3 чим
adresét M адресат, одержувач ч. blanket M бланк ч.
ahoj! привіті bohuzel на жаль
ale але, а, проте, однак, зате bofeni N біль ч.
American H/l, -ka F американ 1ець ч., -каж . bolestF{G-i) біль ч.
anglicky по-англійському/по-англійськи bolet impf. боліти
Anglie F Англія ж. boty F pl., sg. bota черевики ч., мн., черевик
ani - ani ні -ні одн., туфлі ж., мн.
ano так boufka F буря, гроза ж.
asi тому, через це, через те bramborovÿ, -à, -é картоплям ІИЙ,-а, -е
приблизно, близько+Р.в., коло, brambory F pl. картопля ж. sg. tanf.
майже; певно, певне, напевно. brét + Ak, beru impf. брати, беру
мабуть vzit, vezmu pf. у/взяти, візьму
atmosféra F атмосфера ж. bratr M брат ч.
autobus автобус ч. brÿle F pl. окуляри р1. tant.
autobusovÿ, -à, -é автобуси ІИЙ, -а, -е brzo = brzy скоро, рано, швидко.
automat M автомат ч. незабаром
autoservis M автосервіс ч. brezen M березень ч.
az аж, самий; коли, поки не, поки. budik M будильник ч.
доки budova F будинок ч., будівля,
будова ж.
B bydiet Impf. жити, мешкати,
проживати
balicek M пакет, пакетик, пакунок, ч.. bytM квартира ж.
пачка, посилка ж.. b^, jsem бути, -(є)
(цінна) бандероль ж.
balik M пакет, пакунок, згорток ч.,
C
пачка, посилка ж.
banka F банк ч. ceini МИТНІ ИЙ, -а, -е

barevnÿ, -a,-é колірні ий, -а, -е, celnice F митниця ж.

кольоров ий, -а, -е celnik M митник ч.
barvaF колір ч., барва ж, celÿ, -à, -é ціліий, -а,-е; весь.
bât se + G impt. боятися, побоюватися вся/уся, все/усе
bojim se боюся cenaF ціна, вартість ж.
bazén M басейн ч. centrum N (Q-a) центр ч.
bèhat impf. бігати cesta F дорога, стежка ж.,
benzin H/l бензин ч. шлях ч.
benzinové pumpa F автозаправка ж. cestovat impf. подорожувати
cigareta F сигарета ж. ctyfikràt чотири рази, вчетверо
citit se impf. почувати себе
citron M лимон ч., цитрина ж.
cizina F закордон ч,, іноземні
держави мн. dàl(e)! заходь(те)!
чужинець, іноземець, daleko далеко
cizinec M
чужоземець ч. dâlnice F автострада ж,
cizinka F чужинка, іноземка. daisi наступи І ий, -а , -е,
чужоземка ж, друг 1ий, -а, -е, дальш І ий, -а, -е
cloN мито с. dârek M подарунок ч.
co що dét, dej! + Ak pf. дати, дай!
cukrfH цукор ч. dàvat impf, давати
cviceni N вправа ж., домашнє d é ts i + Akpf. узяти, замовити (страву)
cviceni (sloliové) завдання с.; твір ч. dàvat si impf, брати, замовляти
dcera F донька, дочка ж.
C dèkuju дякую кому за що
dèkovat + D дякувати
cajM чай ч.
za + Ak impf,
casM часч.
podëkovat pf. подякувати
casopis M журнал, часопис ч.
dëlat + Ak impf, робити
cast F (G -i) частина ж.
udëlat pf. зробити
casto часто
dèlnik M працівник, робітник ч.
CechM чехч.
denM день ч.
Cechy F pi. Чехія ж.
dennë щодень, щодня, кожного дня
cekat na + Ak impf. чекати (на) кого, що
deska F пластинка ж.
pockat pf. почекати (на) кого, що.
destnikM парасолька ж.
зачекати (на) кого, що
detail M подробиця, деталь ж.
cerny, -a, -e чорн 1ий, -а, -е
dëtsky pokoj дитяча кімната ж.
cerven M червень ч.
dik = dëkuju спасибі
cervenec M липень ч.
diktovat + D + Ak impf, диктувати
cerveny, -a, -e червоні ий, -а,-е
nadiktovat pf. продиктувати
Ceska republika F Чеська Республіка
diskutovat o + L impf. вести дискусію з ким про що,
cesko-ukrajinsky чесько-укрйнський
дискутувати з ким про що
cesky по-чеському/по-чеськи
ditë N, pl. dèti F дитина ж., діти мн.
cesky, -a, -e чеські ий, -а, -е
divadio N театр ч,
Ceska F чешка ж.
divat se na + Ak impf, дивитися що; на кого, що
eestina F чеська мова
podivat se pf. подивитися
ci? чий, чия, чиє, чиї
divka F дівчина, дівка ж.
dim? чим?, як?
довго
cislo N номер ч., число с., розмір ч. diouho
diouhÿ, -à, -ë довг І ий, -а ,-е
cist + Ak, etu impf. читати, -аю
dneska = dnes сьогодні
prec/st pf. прочитати, -аю,
do +G у/в, до, на
перечитати, -аю
чистити, мити doba F період, вікч., епоха ж.
cistit (si) + Ak impf.
почистити, вичистити dobry, -à, -é добрі ий, -а, -е, гарн І ий, -а, -е
vycistlt (si) pf.
офіціант ч. doWe добре
cisnik M
людина ж., чоловік ч. docela (hezkÿ) цілком, повністю,
clovek M
зовсім, цілковито
ctvrt M, adv. четверть, четвертина ж.
четвер ч. dotiodnout se na + L pf. договоритися,
ctvrtek iW
 домовитися про що dostanu se дістануся, доберуся,
dohromady разом, докупи, укупі, усього потраплю
dojit pro + Ak, -jdu pf. сходити куди, за ким, чим, dovolenà F відпустка ж,
піти куди, за ким, чим dovoleny, -à, -é дозволені ий, -а,-е,
побігти куди, за ким вільніий, -а, -е
dole унизу, насподі, нанизу je dovoleno дозволено
doleva ліворуч, наліво dozadu назад
dolit + Ak, doleju pf. долити, доллю, dozvëdët se + Ak pf. дізнатися, довідатися,
залити, -ллю узнати що про кого, що
dolévat impf. доливати, заливати, dozvim se, дізнаюся, довідаюся, узнаю
підливати on! se dozvèdi вони дізнаються,
dolû униз, наниз, донизу, додолу довідаються, узнають
doma дома dozvidat se impf. дізнаватися, довідуватися,
domù додому узнавати
donést + Ak, принести drahÿ, -à, -é дорог І ий, -а, -е, люб І ий, -а, -е;
donesu pf. принесу дорогоцінн І ий, -а, -е
donàset impf, приносити drobné (penize) pl. дрібні гроші
donutit + Ak k + D pf. примусити кого до drzet + Ak impf. держати, тримати
чого, змусити кого до чого, dl^iv(e) раніше, раніш
приневолити кого duben M квітень ч.
nutit impf. примушувати до чого, duchM дух ч., душа ж.
змушувати до чого dùlezitÿ, -à, -é важлив [ий, -а, -е,
dopis M лист ч. серйозн І ий, -а, -е
dopisni ПОШТОВІ ий, -а, -е dùm M, pl. domy будинок, дім ч.,
dopinit + Ak pf. заповнити, поповнити будинки, доми мн.
doplftovat impf, доповнювати, доповняти Dunaj M Дунай ч.
dopoledne adv., N до обіду dvakràt двічі, два рази
doporucenë рекомендованою dvoulùzkovy pokoj M двомісний номер
поштою (послати листа} dzemM джем ч.
doporucovat + D + Ak impf. рекомендувати
кому що, кого E,F
doporucit pf. порекомендувати
espreso N еспресо невід,, С. (=1
doprava праворуч, направо
takultaF факультет ч.
doprava F транспорт ч.
flImM фільм ч.
dopravni policie F ДАІ firma F фірма ж.
doprostfed в середину, на fotbal M футбол ч.
середину, посередині fotografie = fotka F фотографія ж., знімок ч
dopredu уперед, наперед, toukat impf, дмути
вперед
franco uzsky по-французькому/
dort торт ч,
по-французьки
dost досить, достатньо
dostat + Ak, одержати, отримати,
dostanu pf. дістати
одержу, отримаю, дістану garéz F гараж Ч.
dostàvat impf. одержувати, отримувати, gramatika F граматика ж.
діставати
dostat se nèkam pf. дістатися, добратися, H
потрапити до чого halaF зал, вестибюль ч., зала ж.
halér M гелер Ч. chlebicek М бутерброд Ч.
havàrie F аварія ж. chodba F коридор ч.
hezky,-à, -é гарн 1ий, -а, -е, красив | ий, -а, -е chodit impf. ходити
hIadM голод ч. chripka F грип ч.
hiava F голова ж. chtit, chci, oni chtèji хотіти, хочу, вони хочуть
hiavné головним чином, головне, chudàkl M неборак, неборака ч. і ж.,
головно, переважно бідолаха ч. і ж.
hiedat + Ak impf. шукати chutnat + D impf. смакувати, подобатися
hned зразу, зразу ж., відразу. chut' F смак ч.
відразу ж. враз, моментально dobrou chuti смачного!
hnèdÿ, -é, -é коричневий, -а, -е. chvile F мить, хвилина ж., момент ч.
брунатний, -а, -е chyba F помилка ж.
hodina F година ж. chybèt impf. бути ві^ сутнім
hodinky F pl. годинник ч. chytrÿ, -é, -é розуми ий, -а, -е,
hodit + Ak pf. кинути що, чим, що, кмітлив Іий, -а, -е.
кого куди, чим у кого тямовитіии,-а, -е
hàzet impf. кидати, метати що X hloupÿ, -à, -é Xдурн 1ий, -а, -6, глуп І ий, -а, -е
hodil se + D impf. влаштовувати, підходити
hodnë багато 1
hodnÿ, -à, -é добр 1ий, -а, -е, гарн ий, -а, -е,
слухнян 1ий, -а, -е і = a taky і/и, та, також, навіть
Holandsko N Голандія ж. Ikdyz хоча 6, хоч би, навіть якщо
horecka F температура ж. informace F інформація ж., довідки мн.
horko спека, жара ж., жар ч. Informacni інформізшин 1ии, -а, -е,
horkÿ, -é, -é гарячі ий, -а, -е, довідков і ии, -а, -е
жарк 1ий, -а, -е, пекуч | ий, -а, -е informovat + Ak (se) інформувати кого про
horsi гірш 1ий, -а, -е 0 +Limpf. кого, що, повідомляти
hospoda F ресторан ч., (корчма ж.) кого про кого, що,
host M, pl. hosté, host! гість ч., гостя ж., гості мн. довідатися/довіду­
hotovÿ, -à, -é готов |ий, -а,-е ватися про кого, що
houska F булка, булочка ж. J
hovor M розмова ж.
hovoi^it 0 + L impf. говорити, розмовляти jâ я
про кого, що jabiko N яблуко 0.
hrét + Ak impt. грати в що, на чому jak як
na + Ak jakmiie як тільки, скоро, лиш
zahràt si pf. заграти, зіграти, пограти на тільки, тільки що
чому, ж и м у що jako як, наче, неначе, мов,
hrnicek M горщок, горщик ч.. немов, ніби, нібито
чашка ж. (на чай, каву) iakÿ, -à, -é якіий, ' а, -е
hruska F груша ж. Japonsko N Японія ж.
hi'ivna F гривня ж. jaroN, na jafe весна ж., навесні
hùi^(e) гірше jazykM мова ж.
jednàni N переговори мн.
CH jednat s +1 0 + L impf. вести переговори про
що, 3 ким про що
chata F дача ж.
jednoduchy, -a, -é прості ий, -а, -е,
chlapec M хлопець, хлопчик ч.
нескладні ий, -а, -є
chléb, chleba l\^ хліб ч.
jednolûzkovÿ pokoj M одномісний номер kdyby якщо б, коли б, якби
jednou раз, один раз kdykoliv копи завгодно, будь-коли,
jeho, jeji, jejich його, її, його, їхн 1 ій, -я, -є, -і кожного разу, коли
jen = jenom тільки, лише, лиш kdyz коли, в той час
jestli чи kilometr M кілометр ч.
jestll(ze) якщо, коли, як kinoN кінотеатр ч„ кіно невід,, с,
jestè ще/іще klic M ключ ч,
jet, jedu, fut. їхати, 'іду knedlik M кнедлік ч,
pojedu impf, поїду kniha F книжка, книга ж,
jezdit impf, їздити knihovna F бібліотека ж, книжкова шафа,
jideini listek M меню невід., с, шафа для книжок
jidio N страва, їжа ж. koberec M килим ч,
jlh M ,na|ihu південь, ч. на півдні kolega M колега ч, і ж,
iinÿ,-â,-é інш ий,-а,-е,друг|ий,-а,-е kolegynè F
jist, jim, oni jedi impf, їсти, їм, вони їдять kolej F гуртожиток ч.
snist, snim, snédi pf. з’ їсти,з''ім, вониз"ідять kolem {+ G) навколо, довкола,
jistè звичайно,певно, кругом, навкруг
напевно, безсумнівно kollk скільки
koncert M концерт ч.
)it, jdu, fut. pùjdu impf, іти/йти, іду/йду, піду
koncit (+ Ak) impf, кінчати, закінчувати
jizdenka F квиток, талон ч.
skoncltpf. закінчити, кінчити, скінчити
jizni південніий, -а, -е
konec M кінець ч.
jméno N ім'я с.
konference F конференція, нарада ж.
jmenovat se impf, називатися
kontrola F контроль ч., перевірка ж.
jmenuji se мене звати
kontrolovat + Ak impf, контролювати, перевіряти
jo = ano так, ага
zkontrolovat pf. проконтролювати, перевірити
koruna F крона ж.
K
kostel M костьол ч.
kos M кошик, кіш ч,, корзина ж.
k, ke + D до. в kosHe F сорочка ж.
kabât M пальто с,
koupelna F ванна ж.
kabina F кабіна, кабінка ж.
koupit + Ak pf. купити
kalhoty F pl. штани рі. tant,
kupovat impf, купувати
kam куди
kourit impf, курити/палити
kamarâd M друг, приятель, товариш ч,
vykoui^it + Ak pf. викурити, покурити, скурити
kamarâdka F подруга, приятелька, krajM край, кінець ч., околиця ж.,
товаришка ж, узбіччя с.
kancelâf F контора, канцелярія ж„ na kraji + G на краю, на кінці, на околиці
офіс ч„ бюро невід,, с. krâsnè гарно,чудово, красиво
kapesnik M носова хустка, хусточка ж, krâsnÿ, -à, -é гарн І ий, -а, -е, красив І ий, -а, -е,
карку F pl. краплі ж, ми., каплі ж. мн, чудов І ий, -а, -е, прекрасн | ий, -а, -е
kasiat, kasiu impf, кашляти, -яю krev F (G krve) кров ж.
zakasiat pf. закашляти, покашляти, krkM шия ж., горло с.
кашлянути kromë + G крім, опріч, помимо, окрім
kàvaF = kafeN кава ж, kreslo N крісло с.
kavârna F кафе невід., с., кав’ярня ж. kterÿ,-â,-é котр І ий, -а, -е, як І ий, -а, -е, хто
kazdÿ, -à, -é кожн І ий, -а, -е, кожен kudy куди,як
kde де kufrM валіза ж,
kdo хто kuchyn F кухня ж,
kdy коли kuiturni культури і ий, -а, -е
kupéN купе невід., с. Ііпу, -а, -é пінив 1ий, -а, -е, ледач і ий, -а, -е
kufe N, pl. kufata курча, куря с„ listek M, pl. listky квиток ч., квитки мн.
курчата, курята мн. llstopad M листопад ч.
kus, kousek M кусок, шматок ч., частина ж., lito, je mi lito жаль ч., мені
кавалок ч., грудка ж. жаль/прикро; шкода
kvèten M травень ч. iod’ F корабль ч.
kvètina F квітка ж., квіт ч. loucif se s +1 impf. прощатися 3 ким, чим
Kyjev Київ ч. rozioucit se pf. порощатися 3 ким, чим
kyjevskÿ КИЇВСЬКІ ий, -а, -е loznice F спальня ж.
lyze F pl. лижи ж. мн.
L iyzovat impf. ходити/бігати на лижах
Izice F ложка ж.
lacinÿ, -à, -é дешев і ий, -а, -е,
Izicka F ложечка ж.
недорог і ий, -а, -є
léhev F, pl. léhve пляшка ж., пляшки мн.
M
lampa F лампа ж.
léska F любов ж., кохання с. Mad’arskoN Венгрія ж.
laskavy, -â, -é ласкав І ий, -а, -е, люб'язн ий, -а, -е. mâlo мало, небагато.
laskav, -a, -o привітлив 1ий, -а, -е трохи, трошки
budUtakIaskavI будь ласка! malÿ, -à, -ë мал І ий, -а, -е, невелик І ий, -а, -е.
làtka F (skolni) матеріал (учбовий) ч. незначн і ий,-а, -е
iavicka F (v parku) лава, лавочка ж. maminka, màma F мамочка, матуся,
jeden M січень ч. неня,ненька ж.
lehkÿ, -à, -é легк 1ий, -а, -е, слаб 1ий, -а, -е, manzel M чоловік ч.
слабк 1ий, -а, -е manzeika F жінка, дружина ж.
lehnout si, lehnu si pf. лягти, ляжу тара F карта ж.
lehat si Impf. лягати mâslo N масло с.
lékM ліки ч „ медикаменти рі. tant. Masovÿ м'ясн 1ий, -а, -е, масов І ий, -а, -е
lékàrna F аптека ж. mastF(G-i) мазь, масть ж.
lékaf M лікар ч. materiâl M матеріал ч.
iekce F лекція ж., урок ч. matka F мати ж.
lépe краще màvat + D impf. махати кому
lepsi крац 1ий, -а, -е, ліпш І ий, -а, -е na + Ak
les M, do iesa ліс ч., у ліс/до лісу zamàvat pf. помахати
letadIoN літак ч. mëkkÿ, -é, -é м’як 1ий, -а, -е, свіж | ий, -а, -е
létat impf. літати mënë менше
letecky авіапоштою mënit + Ak na + Ak impf. міняти що на що
ietët, fut. poietim impf. летіти, полечу vymënit pf. поміняти що на що,
letistë N аеропорт ч. обміняти що на що
letni літніій, -я, -е mensi менш 1ий, -а, -е, невелик | ий, -а, -е
lëto N, V iëtè літо с., улітку/влітку mëfit + Ak impf. міряти
5 let п’ять років zmërit pf. поміряти
letos цього року, у цьому році mësic M місяць ч.
levnÿ, -à, -ë дешев І ий, -а, -е, недорог | ий, -а, -е mësicnë ЩОМІСЯЦЯ, щомісячно.
le » t Impf. лежати кожного місяця
Ii'blt se + D Impf. подобатися mësto N МІСТОС.
libi se mi мені подобається metrM метр ч.
lldë, lldIMpl. люди мн. métro N метро невід., С.
limonéda F лимонад, сок ч. mezi +1, Ak між, поміж, серед
milion M мільйон Ч. nabidnout + D + Ak pf. запропонувати
mily, -à, -é мил І ий, -а, -е, люб І ий, -а, -е, nabizet impf, пропонувати кому що
дорог І ий, -а, -е, nad + 1, Ak над, наді, надо, понад
прионніий, -е,-е nädherny, -ä, -e розкішн ий,-а,-е,
mineràlka F мінеральна вода чудов І ий, -а, -е, гарн | ий, -а, -е
minulÿ, -à, -é минул І ий, -а, -е, nadiktovat + D + Ak pf. продиктувати
колиши І ій, -я, -е diktovat impf. диктувати
mistenka F плацкарта ж., квиток ч. nädraziN вокзал ч.
(на сидяче місце в автобусі) nädrazni вокзальн І ий, -а, -е
misto N місце с. nädrzF бак, бензобак ч.
mistnost F (G -i) кімната ж., приміщення с. nahlas голосно
mit + Ak, màm impf. мати, я маю, у/в мене... X potichu Xтихо,тихесенько
miadik M юнак, молодий чоловік ч. nahoru нагору, угору, наверх
miadÿ, -à, -é молодіий,-а,-е nahore угорі, наверху
mléko N молоко с. najednou раптово, враз,
mluvit s + 10 + L impf. говорити з ким про кого, що раптом, несподіванно
mnoho = moc багато najist se + G, -jim pf. наїстися, наїмся
mockrât багато разів najit, najdu + Ak pf. найти, знайти, найду, знайду
moct (moci), mûzu могти, можу na koncl + G на кінці, на краю
modemi модн І ий, -а, -е, сучасн | ий, -а, -е, nakonec нарешті, вреші, зрештою
найновіш І ий, -а, -е, нов і ий, -а, -е nakreslit + Akpf. намалювати
modrÿ, -é, -é син І ій. -я, -е, блакитн Іий, -а, -е, kresllt impf, малювати
голуб І ий, -а,-е nakupovat impf. купувати, йти/ходити
moment M момент ч., мить, хвилина, за покупками
хвилинка, хвилиночка ж. nakoupit pf. закупити що, скупити що
more N море с. nälada F настрій ч.
mostM міст ч. nalepit + Ak pf. наліпити, наклеїти
motorest M моторест ч. (ресторан leplt impf, ліпити, клеїти
для водіїв на певних nalevo ліворуч, наліво, зліва, вліво
місцях автостради) nämesti N площа ж.
moznà може, мабуть, певно, naobedvat se pf. пообідати, наобідатися
можливо, може бути näpad M думка, гадка, ідея ж.
moznÿ, je to mozné можлив І ий, -а, -е, можливо napit se + G, -plju pf. напитися, -п’юся
mrakM хмара, туча ж.
näpiast M пластир ч.
mùj, moje (mà, mé) мій, моя, моє
naposledy (в) останній раз, востаннє
muset мусити, бути повинен
napravo направо, праворуч,
muzeum N (G -a) музей ч.
вправо,справа
muzM чоловік ч.
naproti напроти, навпроти,
my ми
супроти, проти
mÿdio N мило с.
napsat + Ak, napisu pf. написати, напишу
myslet na + Ak impf. думати, згадувати
psät Impf, писати
(si) + Ak про кого, що
narodit se pf. народитися
думати, гадати, що...
närodni національніий, -а, -е,
mÿt se impf. митися, умиватися
народи Іий, -а, -е
si + Ak мити що
narozeniny F pl. день народження
umÿt se pf. митися, умиватися
nasnidat se pf. поснідати
nästupiste N платформа ж., перон ч.
N
nastupovat Impf. сідати на що, у що,
na + Ak, L на, у/в входити куди, у що
 nastoupit pf. сісти на що, y що, увійти в що nie ніщо; ніяк, ніскільки.
nâs, nase наш, наша, наше, наші ніяким чином
natankovat pf. запити бензин nikam нікуди
navecefet se pf. повечеряти,(навечерятися) nikde ніде
névrh M пропозиція ж., проект ч. nikdo ніхто
navrhovat пропонувати що. nikdy ніколи
+ D + Ak impf. вносити пропозицію про що noc F (G -i), V noei НІЧ ж,, у ночі
navrhnout, -vrhnu pf. запропонувати, -ую. noliaF нога ж.
внести, внесу пропозицію normélnë нормально
nàvstèva F візит ч., відвідини, рі. tant. noviny F pl. газета ж. sg. tant.
відвідання с. novÿ, -à, -é новіий,-а, -е, СВІЖІ ий, -а.
navstëvovat + Ak impf. відвідувати, навідувати, nulaF нуль ч.
ходити в гості nutit + Ak k + D impf. примушувати, змушувати
navstivit pf. відвідати, навідати. кого до чого
прийти/сходити в гості donutit pf. примусити, змусити.
ne ні приневолити кого до чого
nebe N небо с. nùz M, pl. noze НІЖ ч., ножі мн.
nebo або, чи, чи то
nèco щось, що-небудь. 0
будь-що, дещо o+L про кого, що; 0, у/в.
nedèie F неділя ж. на, під час
nechat si + Ak impf. не треба (здачі), залиши (іть)! oba M, obë F+N оба (ч., с.), Обі (ж.)
залишити собі obàika F конверт ч.
nèjakÿ, -à, -é якийсь, будь-який, obdobi N період, час ч.,
який-небудь епоха ж., сезон ч.
nejdnv(e) спочатку, спершу rocni obdobi пора року
nejvyssi найвищі ий, -а, -е, -і obèd M обід ч.
nèkam кудись, куди-небудь, десь obèdvat impf. обідати
nèkde десь naobèdvat se pf. пообідати
nèkdo хтось, хто-небудь obejit + Ak, obejdu pf. обійти що, обійду
nèkdy коли-небудь, інколи. obchàzet Impf. ходити по чому, обходити
іноді, деколи obchod M магазин ч., крамниця ж.;
nëkterÿ, -à, -é який-небудь, котрий-небудь. торгівля ж.
деяк ий, -а, -е, декотр І ий -а, -е obchodni dùm M універмаг ч.
Nèmec M німець ч. obchodnik M торговець чим ч.
nèmeckÿ, -é, -é німецьк ий, -а, -е objednàvat + Ak impf. замовляти
nèmecky по-німецькому/по-німецьки objednat pf. замовити
Nèmka F німка, німкеня ж. objednàvka F замовлення с.
Nèmecko Німеччина, Германія ж. obiek M костюм ч.; одяг ч.
nemocnice F лікарня ж. obièkat se impf. одягатися.
nemocnÿ, -é, -é хворі ий, -а,-е si + Ak одягати що
nepi'ijemnost F (G -i) неприємність ж. obiéknout se pf. одягнутися, одягти.
nepi^ijemnÿ, -à, -é неприємн 1ий, -а, -е одягнути що
nerad, -a, -o неохоче, знехотя, без охоти obiicej M обличчя, лице с.
nervôzni нервозні ий, -а, -е, obraz M малюнок ч., картина ж.
нервов 1ий, -а, -е obràzek M картинка ж.
nést, nesu + Ak Impf. нести, несу obsazenÿ, -à, -é зайнят1ий, -а, -е
nez, dh've nez ніж, як; перше ніж. je obsazeno зайнято
перед тим, ніж/як obycejnè як правило, звичайно
obÿvaci pokoj U вітальня ж. opravdu дійсно, справді
obyvatel M, житель, мешканець, жилець ч. opravit + Ak pf. полагодити, відремонтувати
pl. obyvatelé жителі, мешканці, opravovat impf. лагодити, ремонтувати
жильці мн. orloj M куранти рі. tant.
od + G від, з-за, Із-за osoba F особа, людина ж.
odejit, odejdu pf. піти, ВІДІЙТИ, виїхати, по'іхати osobnë особисто, персонально
піду, відійду, виїду, поїду osobni особист 1ий, -а, -е,
odchàzet Impf. виходити, ПІТИ, відправлятися , персональн 1ий, -а, -е
odesilatel M відправник ч. oskilvÿ, -é, -ë поган 1ий, -а, -е, бридк | ий, -а, -е.
odèvy M pl. (sg. odév) одяг ч. sg. tant. негарн 1ий, -а, -е
odjet, odjedu pf. по'іхати, від'їхати, -їду otàzka F питання, запитання с.
відправитися, -влюся otec M батько ч.
odjizdel impf. їхати, від'їжджати. otevirat (otvirat) відкривати, відчиняти
відправлятися ■^Aklmpf.
odkud ЗВІДКИ, звідкіля otevfit, otevfu pf. відкрию, відчиню
odietèt pf. відлетіти, вилетіти otevfeno відкрито, відчинено
odiétat Impf. відлітати, вилітати ovoee N фрукти ч. мн.
odnèkud звідкись ovocnÿ, -à, -é фруктові ий, -а, -е
odpocivat impf. відпочити, -чину ovsem звичайно, певна річ
odpocinoutsi pf. відпочивати
odpoledne adv. N після обіду, пополудні P
odpovëd'F(G-l) відповідь ж. paclent M пацієнт ч.
odpovidat + D відповідати кому на що pacientka F пацієнтка ж.
na + Ak Impf. pamàtka F пам’ятник ч., пам'ятка ж.
odpovëdèt, odpovim, відповісти, ВІДПОВІМ pànM пан, чоловік ч.
oni odpovèdi pf. ВОНІ ВІДПОВІДЯТЬ paniF пані, жінка ж.
odvézt + Ak, відвезти, -везу papir M папір ч.
odvezu pf. papirovÿ, -é, -é паперов 1ий, -а, -е
odvézet Impf. ВІДВОЗИТИ parkM парк ч.
oknoN вікно с. parkovat impf. стояти на стоянці, ставити
oko N, pl. осі F око с., очі ми. машину на стоянку
okoliN околиця ж. zaparkovat pf. поставити машину на
olejM олія ж. стоянку, запаркувати машину
omiouvat se + D виправдуватися, просити parkovistë N стоянка ж.
za + Ak Impf. пробачення/вибачення partner M партнер ч.
за що, кого partnerka F партнерка ж.
omiuvit se pf. виправдатися, попросити pas M паспорт ч.
пробачення/вибачення pasovÿ, -à, -é паспорти 1ий, -а, -е
omiuvit + Ak pf. виправдати чию відсутність pàtek M п’ятниця ж.
omiouvat Impf. виправдувати чию відсутність pati^lt + D Impf. належати
omyl M помилка ж. penèzenka F гаманець ч., портмоне с., невід.
on, ona, ono він, вона, воно penize M pl. (G penèz) гроші рі. tant.
onemocnët pf. захворіти pero N ручка ж.
opalovat se Impf. загоряти, засмалюватися. pesM пес ч., собака ж.
засмагатися pësky пішки
opàlltsepf. загоріти, засмагнути, pit, plju + Ak Impf. пити, п’ю
засмалитися vypit pf. випити
opët знов,знову, наново, заново pItiN напій ч., пиття с.
oprava F ремонт ч., перевірка ж., лаго­ pivo N пиво с.
дження, залагодження с. plan M план ч.
plänovat + Ak impf. планувати polévka F супч., юшка ж.
naplänovat pf. запланувати policie F поліція=міліція ж.
platit + Ak, платити кого, що за policista M міліціонер ч.
za + Ak impf. що, оплачувати кого, що poiikiinika F поліклініка ж.
zaplatit pf. заплатити за що, оплатити polozit + Ak pf. покласти
що, сплатити що poklàdat impf. класти
plavat, plavu impf. плавати, плаваю Polsko Польща ж.
zaplavat si pf. поплавати pomàhat + D impf. помагати
piavky F pl. купальник ч., плавки рі. tant. pomoct, pomùzu pf. помогти, поможу
pläzF пляж ч. pomeranc M апельсин ч.
piny,-ä,-e повн ий, -а, -е pomoci + G за допомогою
po + L по, після pondèli N понеділок ч.
pobialiopi^ät + D привітати кого з чим. poprosit попросити
k + D, -pi'eju pf. привітаю + Ak 0 + Ak pf. кого про що
blahopi'ät impf. вітати кого 3 чим prosit impf. просити
pocasi N погода ж. poradit + D + Ak pf. порадити кому що,
pocitac M комп'ютер ч. рекомендувати кому що
pockat na + Ak pf. почекати (на) кого, що. radit impf. радити
зачекати кого, що porucha F розлад ч., неполадки рі. tant.,
cekat impf. чекати перебої рі. tant.
pod + i, Ak під poràd весь час, постійно,
podat + D + Ak pf. подати, протягти, про­ безпрестанно
тягнути кому що poi’àdek M, V poi^àdku порядок ч., у порядку,
podävat impf. подавати, простягати гаразд
podepsat +Ak (se), підписати що, підписа­ posadit se pf. сісти
тися під чим, поставити posad’(te) se! сідай(те)!
підпис під чим poschodi N поверх ч.
podepisu (se) pf. підпишу(ся) poslat, poslu + Ak pf. послати, -шлю, надіслати.
podeplsovat (se) impf. підписувати, підпису­ -шлю, відправити, -влю
ватися, ставити підпис posilat impf. посилати, надсилати.
podivat se na M k pf. подивитися на що, відправляти
розглянути що poslouchat + Ak impf. слухати
divatseimpf. дивитися pospîchat impf. поспішати, спішити,
podle + G згідно 3 чим, у згоді 3 чим. квапитися
відповідно до чого, postavit + Ak pf. поставити що куди
повздовж, уздовж stavèt impf. ставити
podpis M підпис ч. postel F постіль ж., ліжко с.
podzim M, na podzim осінь ж., восени posta F, na posté пошта ж., на пошті
pohied M, видч., листівка ж. postovni schrànka F поштова скринька
pohlednice F листівка ж. potkat + Ak (se) pf. зустріти кого, що
pojd'(te)! ну, ходімо/ходім! зустрітися 3 ким, чим
pokladna F каса ж. potkàvat (se) impf. зустрічати кого, що.
pokoj M кімната ж., номер ч. зустрічатися
pokracovat v + L impf. продовжувати що potom = pak після, пізніше, потім,
pokuta F штраф ч., далі, згодом
PotäkM, Polka F поляк ч., полька ж. potraviny F pl. продукти (харчування).
poledne N, V poledne полудень ч., обідня пора, харчові продукти
обідній час, опівдні, poti^ebovat + Ak impf. мені треба/потрібно,
в полудень потребувати
poukàzka F переказ Ч., поштовий бланк розглянути, обсудити
povèsit + Ak pf. повісити jednat o + L impf. говорити про що, розглядати,
vësel impf, вішати обсуждати що
povidat o + L impf. говорити про кого, що, projit kudy (I), пройти де, що, через що
розповідати про кого, що projdu pf. пройду
povédèt, povim pf. сказати, скажу що, про кого що prochézet impf, проходити де, чим, через що
розповісти, -вім projit se, projdu se pf. пройтися, прогулятися
вони скажуть, розповідять пройдуся, прогуляюся
oni povèdi
prochäzet se impf. проходжуватися,
pozdè пізно
проходитися, прогулюватися
pozdrav M привітання, вітання с.
prominout + D + Ak pf. простити кого за що, кому
pozdravH + Ak pf. переказати вітання
що, вибачити, пробачити
кому ejq кого пробач(те)!, вибач (те)!
promin(te)i
zdravit impf, prosim прошу, будь ласка
pozdravovat + Ak переказувати вітання prosinec M грудень ч.
od+Gimpf. prostudovat + Ak pf. вивчити, простудіювати
poznàvat + Ak impf, знайомитися з ким, пізнавати studovat impf. вивчати,готуватися
poznat pf. познайомитися, пізнати до занять
prâce F робота, праця ж. proti + D проти, навпроти,
pracovat impf, робити, працювати напроти, всупереч
pracovna F кабінет ч. proto тому, через це/те
pràsek M порошок ч. proto^e тому що, через те що, бо
pravda F правда ж. prset impf, іде дощ, дощить безос.
to neni pravda це неправда prükaz M документ, паспорт ч.
prâvè(ted) якраз, щойно, саме зараз посвідка ж., посвідчення с.
pràzdniny F pl. канікули рі. tant, prüvodci M, F провідник ч., провідниця ж.
0 pràzdninàcii під час канікул, на prvni перш І ий,-а, -е
pl^àt + D (si) + Ak impf, зичити, зичу кому чого,
канікули, на канікулах
preju бажати, бажаю кому чого
pràzdnÿ, -â, -é порожн ій,-я,-е, пуст|ий,-а,-е
popi^ät pf. побажати
prazskÿ, -à, -é празьк ий, -а, -е
pi’ece все-таки, все ж таки, все ж
pro + Ak для
precist + Ak, прочитати, перечитати
problém M проблема ж.
pfectu pf. прочитаю, перечитаю
probudit + Ak (se) pf. прокинутися, проснутися
cist impf, читати
probouzet (se) impf. прокидатися, просипатися,
pfed + 1, Ak перед/переді/передо, до, за
просинатися
pl'edem заздалегідь, наперед
procestovat + Ak pf. з’їздити, об’'іздити, об’'Іхати
pi'edepsat + D + Ak, виписати п'ш кому
k procieni N (речі), що обкладаються
pi'edepisu pf. випишу
митом
pfedeplsovat impf, виписувати
proê чому
pfedni sklo N вітрове скло с.
prodavac M продавець ч.
pfedpoklädat + Ak impf. гадати, сподіватися, що,..,
prodavacka F продавщиця ж.
передбачати
prodévat + Ak Impf, продавати що
pi^edstavovat+Ak(se) представляти кого кому,
prodat pf. продати
profesor(ka) M (F) професор ч. і ж., + D impf. знайомити кого з ким
професорка ж. розм. представлятися
program M програма ж. pi^edstavit se pf. представитися
prohifdka F огляд ч., медичний огляд prejit + Ak, prejdu pf. перейти що, через що,
prohiizet si + Ak impf, оглядати що куди, пройти що, через що,
prohiédnout si pf. оглянути куди, перейду, пройду
prochàzka F прогулянка ж. pi'echäzet impf. переходити, проходити
projednat + Ak pf. обговорити. чим, через що, по чому
pfelozit + Ak pf. перекласти
prekiâdat impf. перекладати
pfesnë точно
prespat, pfespîm pf. переспати, переночувати
пересплю, переночую
prestàvka F перерва ж.; антракт ч.
пересідати
pfestupovat impf.
prestoupit pf. пересісти
previéknout se pf. переодягтися,
переодягнутися
pfeviékat se impf. переодягатися
pfi + L при, біля; під час
pribor M прибор ч.
pfiid'(te)! заходь(те)!,
прийди/ітриіідіть!
prijetnnÿ, -à, -é приємн Іий, -а, -е
prijet, pfijedu pf. приїхати, приїду
pfijizdët impf. приїжджати
pi^ijit, prijdu pf. прийти, прийду
pfiehézet impf. приходити
pfijmout + Ak pf. прийняти,
phjmu, pfijal jsem прийму, я прийняв
prijimat impf. принімати
pfikiad M зразок, взірець, приклад ч.
pfiletët pf. прилетіти, прибути
prilétat impf. прилітати, прибувати
primo прямо, рівно
pl^inést + Ak, pt^inesu pf. принести, принесу
pfinéset impf. приносити
випадок ч.
pripad M
у цьому разі/випадку
vtompfipadé
pi^ipit si na + Ak, -piju pf. випити за кого, вип’ю
pfipijet si impf. пити за кого
pi^ipravenÿ, -é, -ë підготовленіий, -а, -е
pfipravovat se готуватися, підготовлятися,
na + Ak impf. приготовлятися до чого
pi'Ipravovat + Ak готувати, готовити що
pfipravit se pf. підготуватися, підгото­
витися, приготуватися
priroda F природа ж.
pi^istë наступного разу
pfisti наступи 1ий, -а, -е, -і,
майбутній, -я, -е, -і
pritel IVI приятель, друг, товариш ч.
pfitelkynë F приятелька, подруга,
товаришка ж.
pfivëzt + Ak, pfivezu pf. привезти, привезу
pi^ivézet impf. привозити
pfivilat +Ак pf. зустріти, привітати
vitat impf, зустрічати, вітати
pi’izemi N перший поверх ч.
psât + Ak, pisu impf. писати, пишу
napsat pf. написати
ptàtse + Gna + Akimpf. питати у кого що,
про кого, що, запитувати
у кого що, про кого, що
zeptat se pf. спитати кого, у кого, про
кого, що, запитати кого,
у кого, про кого, що
pùjcit + D + Ak pf. позичити кому що, дати
pùjcovat impf. позичати, давати
pùl(ka) половина, половинка ж.,
пів невід,
pùinoc F (G -i) північ ж.
0 pùinoci о дванадцятій
ГОДИНІ ночі, опівночі
ràd, -a, -0 радии, з охотою, із
задоволенням, з радістю
radëji краще
radio N радіо невід., с.,
радіоприймач ч.
radlt + D■^Akimpf. радити, рекомендувати
кому що
poradit pf. порадити, порекомендувати
radost F (G-i) радість ж.
Rakousko N Австрія ж.
réno N, adv, ранок ч., уранці, ранком,
зранку, рано
recepce F урочистий прийом ч.; бюро с.
обслуговування,
адміністрація ж.
recepéni M + F адміністратор ч.
recept M рецепт ч.
rekIamovat-bAkimpf. об'являти рекламацію на що
restaurace F ресторан ч.
rezervovanÿ, -à, -é заброньован 1ий, -а, -е,
замовлен Іий, -а, -е
rezervovat + Ak impf. забронювати, замовити
Riga F Ріга ж.
rocnë щорік, щороку, кожного року
rodice M pl. батьки ч. мн.
rodina F родина, сім’я ж.
rohM ріг ч.
na rohu, za rohem на розі, недалеко
rohiik M рогалик ч.
rokM, lOlet рік Ч., десять років fizek M шніцель Ч.
rovne прямо
rozbil (se), rozbiju pf. розбити(ся), поламати, S
зламати, розіб’ю
S+I з/із/зі
rozbijet (se) impf. розбиватися, ламатися
sako N піджак ч.
псуватися
salàm M ковбаса ж.
rozejit se (s + 1) pf. розііітися
sâm, sama, -o сам, -а, -е (-0), один,
rozejdeme se розійдемося
одна, одне (-0)
rozchäzet se impf, розходитися
samoobsluha F магазин самообслуговування
rozhias nädrazni M репродуктор ч. (на вокзалі)
samozrejmë звичайно, зрозуміло.
rozhovor M розмова ж.
певна річ
rozioucitses + lpf. попрощатися з ким, чим
sedët impf. сидіти
loucit se Impf, прощатися
sednout si pf. сісти
rozmenit + Ak na + Ak pf. розміняти що на що сідати
sedat si impf.
menit impf, міняти
sejit (dolù), sejdu pf. зійти, зійду, вниз; спуститися
rozumet + D impf. розуміти
sciiézet impf. сходити,-джу вниз, спускатися
rubIM рубль ч.
sejit se s +1, sejdu se pf. зустрітися 3 ким, зустрінуся
rucnik M рушник ч schâzetseimpf. зустрічатися
ruka F, pl. ruce рука ж., руки мн. sekretâfka F секретарка ж.
Rusko N Росія ж. sem сюди
RusM росіянин ч. servis M сервіс ч.
RuskaF росіянка ж. sestraF сестра ж.
rusky по-російському/по-російськи sesit M зошит, зшиток ч.
rustlna F російська мова sever M північ ч.
rüzny, -ä, -e різніий, -а,-е, severni ПІВНІЧНІ ий, -а, -е
різноманітний, -а,-є seznam M список ч.
rüzeF троянда ж. telefonni seznam телефонний довідник ч.
rybaF риба ж. schézet + D impf. бракувати, не вистачати
rychle швидко, скоро кому чого
rychlik M швидкий поїзд/потяг ч. schézet se s +1 impf. зустрічатися з ким
rychlostF(G-i) швидкість ж. sejit se, sejdu pf. зустрітися, зустрінуся
ryma F нежить ч. schovat + Ak (se) pf. покласти що в що, що куди.
ryzeF рисч. сховати що в що, куди
schovàvat (se) impf. ховатися, заховуватися.
приховуватися
schrànka postovni F поштова скринька ж.
reditel(ka) M (F) директор ч. і ж. sehùze F нарада ж.
fekaF ріка ж. siee-ale хоч і ... але/хоча й ... але
fict (fici), feknu pf. сказати, скажу silnice F дорога ж., шосе невід., с.,
rekl jsem я сказав шлях ч.
fikat impf. говорити Silvestr M передодень ч. Нового року
ridicM водій, шофер ч. situace F ситуація, обстановка ж.,
ridicsky prükaz M посвідчення с. положення с.
водія/права мн. skienicka F стаканчик, келишок ч.,
fidit + Ak (auto) impf. водити машину рюмка (-очка) ж.
rijenM жовтень ч. skIoN склос.
fikat + D + Ak impf, казати кому що skoncit pf. скінчити, закінчити
i^ict (n'ci) pf. сказати koncit impf. кінчати, закінчувати
skoro близько spolu разом, вкупі
skfin, skrinka F шафа, шафочка. sport M спорт ч.
скринька ж. sportovat impf. займатися спортом
sladky, -ä, -e СОЛОДКІ ий, -а,-е sportovec M спортсмен ч.
slany, -ä, -e солені ий, -а, -е sportovkyné F спортсменка ж.
siecna F дівчина ж. sportovni спортивн і ий, -а, -е
SloväkM словак ч. spràvnë правильні ий, -а, -е.
Slovenka F словачка ж. spràvnÿ, -é, -é вірніий, -а,-е
Slovensko N Словаччина ж. sprcha F душч.
slovnik M словник ч. srpenM серпень ч.
slovo N слово с. stacit impf. вистачити
slunce N сонце с. staci! досить! ДОВОЛІ! буде!
sluset + D, slusi mi impf. пасувати, бути до лиця stale весь час, ПОСТІЙНО,
мені пасує безперервно, непреривно
sluzebni службові ий, -а, -е stanice F станція ж.; зупинка ж.
slyset + Ak 0 + L impf. чути що, про кого, що starÿ, -é, -é старі ИЙ, -а,-е
uslyset pf. почути stàt, stojim impf. стояти,стою, я стояв
to stoji 10 korun це коштує 10 крон
smät se + D, na + Ak СМІЯТИСЯ,
smeju se impf. СМІЮСЯ stât se (nèco), stane pf. статися, трапитися
пункт ч, обміну валюти co se stalo? що сталося?/що трапилося?
smenärna F
сміти, могти stavitsepf. зайти, забігти
smet, smim impf.
stejnè однаково, рівно
smiouva F контракт ч.
stejnÿ,-é,-é однаковий,-а,-е,
smüla F невезіння с.
подібн 1ий, -а, -е, той самий,
sroutek M сум, смуток ч,, журба.
та сама, те саме
печаль ж.
sténa F стіна ж.
snezit impf. Іде сніг
stèzovat si + D скаржитися кому на що
snidane F сніданок ч.
na + Ak impf.
snidat Impf. снідати
stihnout + Ak pf. встигнути
nasnidat se pf. поснідати
stin M тінь ж.
snih M (G snehu) сніг ч.
stoN сто
snIst + Ak, snim pf. з'їсти, з'ім
sfopaf M, stopafka F який іде автостопом
jist, jim impf. їсти, 'ім
stopovat impf. зупиняти попугню машину,
sobota F субота ж.
голосувати
socha F статуя, скульптура ж.
stovka = stokoruna F сто крон, сотня ж.
souhlasit s +1 impf. бути згоден 3 ким
strévit + Ak pf. провести, перебути
soukromi N приватне життя
trévit impf. проводити
spadnout, spadnu pf. упасти, упаду
stroj M машина ж.
spadl jsem я упав дядя, вуйко ч.
strÿcM
padat impf. падати sti^eda F середа ж.
spät, spim Impf. спати, сплю stfedni середні їй, -я, -є
spocitat + Akpf. порахувати, полічити student M студент ч.
pocitat Impf. рахувати, лічити studentka F студентка ж.
spocivatv + Limpf. полягати в чому studentskÿ, -à, -é студентські ий, -а, -е
spokojeny, -ä, -e s +1 задоволен 1ий, -а, -е ким, чим studenÿ, -à, -é холодніий,-а,-е,
= spokojen, -a, -0 студеніий, -а, -е
spolehnoüJ se na + Ak pf. покластися, понадіягтя studovat + Ak impf. вивчати що, (учитися де)
spoléhat se impf. покладатися, надіятися, stùl, stolek M стіл, столик ч.
сподіватися, розраховувати stupen M ступінь ч.
suknë F спідниця ж. telegram !\/1 телеграма ж.
sùl F (G soli) сіль ж. televize F телевізор ч.
svétek M свято с. tëloN тіло с.
svëtlÿ, -à, -é світліий, -а, -е, ЯСНІИЙ, -а, -е ten, ta, to той, та, те; цей, ця, це;
svetr M светр ч., кофта ж. сей, ся, се
svitit impf. світити tenhie, tahie, tohie ось цей, ось ця, ось це
svlékat se (si + Ak) impf. роздягатися teplàky M pl. спортивні штани мн.
svléknout se pf. роздягнутися, роздягтися teplo N, adv. тепло с.
svobodnÿ, -à, -ë нежонат І ий,
teplomër M термометр ч.
неодружен І ий, -а, -е
teplota F температура ж.
syn M син ч.
teplÿ, -à, -é тепліий, -а,-е
sÿrM сир ч.
teprve тільки, лише, лиш
tësit se na + Ak impf. тішитися на що, з радістю/
нетерпінням чекати...
saty M pl. одяг ч., плаття с. tësi më мені приємно
sedivÿ, -à, -é сіріий, -а, -є, сивіий, -а, -е tetaF тітка, дядина ж.
séf M шеф, начальник ч., голова ч. tëzkÿ,-à, -é тяжк і ий, -а, -е, склади | ий, -а, -е
Skoda! шкода! жаль! text IVI текст ч.
skola F школа ж. ticho N, adv. тихо, тиша, тишина ж.
spatnë погано tlsfc M тисяча ж.
spatnÿ, -à, -é поган Іий,-а,-е, tmavÿ, -é, -é темн(ий, -а,-е
кепськіий, -а,-е tolik стільки
stastnÿ, -é, -é щаслив І ий, -а, -е totlz тобто, власне
X nesfestnÿ, -é, -é X нещасн І ий, -а , -е, tovérna F фабрика ж., завод ч.
невдал ІИЙ, -а , -е tradicni традиційніий, -а,-є
stësti N щастя с. tramvaj F трамвай ч.
tramvajenka F проїзний квиток ч.
T trenÿrl^ F pl. труси рі. tant,
trochu трошки, трохи
tabule F дошка ж.
trvat impf. продовжуватися,
tady тут
тривати,стояти
tak так, таким чином, таким
tnda F класч.
способом
taky = také також, тож tu = tady тут
takze тому tudy так, цією дорогою
talif M тарілка ж. turista M турист ч.
tam там tuzka F олівець ч.
tarnten, tamta, tamto он той, ОТОЙ, ось той; он та, tvrdÿ, -à, -ë тверд ий,-а,-е,
ота, ось та; он те, оте, ось те жорстк І ий, -а, -е, міци | ий, -а, -е
taska F сумка ж., портфель ч. tvùj,tvoje(tvé,tvé) твій, твоя, твоє
tatfnek, tâta M батько, тато, татусь ч, ty ти
tedy отже, таким чином, tÿden 1^ тиждень ч.
тож виходить tÿdnë щотижня
ted’ зараз, тепер tykàni N звертатися на ди“ до кого,
teehnlk M технік ч. tykat + D (si) impf. бути на ,ти“ з ким
telefon M телефон ч.
telefonàt M розмова по телефону U
telefonicky по телфону
telefonni телефонн [ий, -а, -є u +G біля, коло, поряд, поруч
telefonovat + D impf. телефонувати, дзвонити кому ubrus M скатертина, скатерка,
zatelefonovat pf. зателефонувати, подзвонити скатерть ж.
ûcet M рахунок Ч. vdané заміжня, одружена
ucit se + Ak impf. учитися, навчатися vëc F (G vèci) річ, справа ж.
naucit se pf. навчитися, вивчити vecer M, adv. вечір ч.
ucitel M,-kaF вчитель ч., -ка ж. vecefe F вечеря ж.
udëlat + Ak pf. зробити vecefet impf. вечеряти
dèlat impf. робити navecefet se pf. повечеряти
ucho N, pl. usi F вухо с., вуха/уші мн. vëdët, vim, oni vëdi impf. знати, знаю, вони знають
ukazovat + Ak impf. указувати, показувати vedie + G біля, поруч, коло
ukàzat, ukâzu pf. укажу, покажу vejce = vajicko N яйце, яєчко с.
uklîzet + Ak impf. прибирати, наводити порядок veiikostF(G-i) розмір ч.
uklidit pf. прибрати, навести порядок veikÿ, -à, -é велик І ий, -а, -е,
ùkolM завдання с. значн І ий, -а, -е,
Ukrajinec M українець ч. груб І ий, -а, -е
UkrajinkaF українка ж., veimi дуже
ukrajinsky, -à, -é український,-а,-е ven за місто, на двір, на вулицю
ukrajinsky по-украінському/по-українськи venku на дворі, на вулиці
uiice F вулиця ж. vepfedu = vpfedu спереду, попереду
umèt (nèco udèlat) знати що, уміти + нф. vëfit + D impf. вірити кому
umÿt + Ak(se)pf. помити (ся), вимити (ся) uvëfit pf. повірити
mÿt, myju impf. мити (ся), мию (ся) veseiÿ, -é, -é весел І ий,-а, -е
unavenÿ, -à, -é втомленіий,-а,-е vesnice F село с.
ûnorM лют І ий, -ого vesnickÿ, -â, -é сільськіий, -а, -е
uprostfed серед,посеред, посередині vëtsi більш І ий, -а, -е
urcitè певно,напевно,точно, vëtsinou здебільшого, переважно
безумовно vëzF вежа ж.
ûfednice F службовка розм. вхідч.
vcliod M
üi’ednik M службовець ч. більш(е)
vic(e)
ùsehovna F камера схову Viden F Відень ч.
usiyset + Ak 0 + L pf. почути що про кого, що виделка ж.
vidilêka F
siyset impf. чути vid? (а) правда (ж.)?, хиба на так?
usnout pf. заснути
vidët + Ak impf. бачити
usinât impf. засинати
uvidët pf. побачити
ùspèch M успіх ч., вдача ж.
vikend M вихідні дні, уїкенд ч.
ùterÿ N вівторок ч.
vino N вино с.
uvafit + Ak pf. приготувати, зварити
viset impf. висіти
varit impf. готувати, варити
vitat + Ak impf. зустрічати, вітати
uz вже/уже
pfivitat pf. зустріти, привітати
vitr 1(4(G vëtru) вітер ч.
vizum N (G viza) віза ж.
V, ve + L, Ak у/в, на vjet, vjedu pf. в'їхати, в'іду
vadit + D impf. заважати, (мені) це не vjizdët impf. в’їжджати
to nevadi заважає viakM поїзд/потяг ч.
Vénoce F pl. Різдво с. vlas M, pl. vlasy волос ч., волосся с.
valait + Ak impf. варити, готувати vievo = nalevo ліворуч, наліво, уліво
uvafit pf. зварити, приготувати vioni = loni минулого року/торік
vas, vase ваш, ваша, ваше, ваші VItava F Влтава ж.
vézenÿ, -â, -é шановніий, -а, -е vodaF вода ж.
vézit + Ak impf. важити volât + D impf. дзвонити кому,
zvazlt pf. зважити na + Ak кликати кого
 zavolat pf. подзвонити, покликати виходити
volejbal M волейбол ч. vystoupit pf. піднятися, зійти, вийти
voino ВІЛЬН ии час vysvëtlovat +D +Ак impf. висвітлювати,
volnÿ, -é ,-é вільн ий,-а,-е, пояснювати, з’ясовувати
відкрит 1ий, -а, -е vysvëtlit pf. висвітлити, пояснити,
vpravo = napravo праворуч, направо з’ясовати
vrâtit +Akpf. вернути, повернути vÿtahM ліфт ч.
vracet impf, вертати, повертати, віддавати vzadu позаду, ззаду, іззаду, позад
vràtit se pf. вернутися, повернутися vzduch M повітря с.
vracet se impf, вертатися, повертатися vzlt + Ak, vezmu (si) pf. взяти, візьму
vrchni M старший/головний bràt, beru impf. брати, беру
офіціант, метрдотель ч. vzorM зразок, взірець, приклад ч.
vstévat impf, уставати, підводитися vzpommat na + Ak impf. згадувати кого, що,
vstât, vstanu pf. устати, підвестися про кого, що
vsak,avsak але vzpomenout si pf. згадати
vsechno усе/все vzdycl(y = vzdy завжди, постійно, весь час
vsichni, vsechny, усі/всі
vsechna M, F, N
vsimnout si + G pf. помітити кого, що,
звернути увагу на кого, що Z, ze + G 13, з, ЗІ
vsimat si impf, помічати, звертати увагу za + 1, Ak за; через, за
vùbec взагалі za hodinu за/через годину
vy ви zabyvat se + 1impf, займатися чим
vybirat si + Ak impf, вибирати zacäteic M початок ч.
vybrat si, vyberu pf. вибрати, виберу zaclnat impf, починати, розпочинати,
vÿbornè чудово, відмінно зачинати
zacit, zacnu pf. почати, почну, розпочати,
vÿbornÿ, -à, -é чудов І ий, -а, -е,
почну, зачати, зачну
відміни І ий, -а, -е
zäda N pl. спина ж., плечі с. рі. tant,
vÿchod M вихід ч.; схід ч.
zahnout, zahnete! pf. повернути, поверніть!
vÿchodni східн І ий, -а, -е
zahybat impf, повертати
vyjet, vyjedu pf. виїхати, виіду
zahrada F сад, садок ч.; город ч.
vyjizdët impf. виїжджати
zächod M убиральня ж., туалет ч.
vyi«at + D (si) impf, бути на „ви“ з ким
zajimavy, -ä, -e цікав І ий, -а,-е
vylet M екскурсія; прогулянка ж.
zajistit + Ak pf. забезпечити, забронювати
vyinènit + Ak za + Ak pf. поміняти що на що
zajisfovat impf, забезпечувати, бронювати
mènit impf, міняти
je zakäzäno заборонено
vypadat impf, виглядати
zakäzat + D + Ak pf. заборонити,
vypft +Ak, vyplju pf. випити, вип’ю
zakäzu забороню
pit impf, пити zakazovat Impf, заборонювати
vypinit + Ak pf. заповнити zäkaznice F покупниця ж.
vypinovat impf, заповняти, заповнювати zäkaznikM покупникч.
vypravovat o + L impf. розказувати про що zäkusek M десерт ч., закуска ж.
= vypràvèt impf, розказати zaiepit + Akpf, заліпити
vÿrobek M виріб, продукт ч. lepit impf. ліпити
vÿroêi N річниця ж., роковини ми. zälezet + D na + L impf, залежати від кого, чого
vyi'idit + D + Ak pf. переказати кому що zäpad M захід ч,
vyiïzovat impf, переказувати zäpadni західн І ий, -а, -е
vyspat se pf. виспатися zaparkovat pf, запаркувати машину
vystupovat impf. підніматися, сходити, parkovat impf. паркуватиде
zaplatit+Ak,za+Akpf. заплатити за кого, що zkouset impf, пробувати, перевіряти
platit impf. платити zlobit se na + Ak impf. сердитися, гніватися на кого
zapomenout + Al< pf. забути про кого, що rozzlobit se pf. розсердитися, розгніватися
na + Ak zmëna F зміна, переміна ж., перехід ч.
zapominat impf. забувати zmènit + Ak (se) pf. змінити, відмінити,
zàrucni doba F гарантійний строк ч. перемінити, зміняти
zàri N вересень ч. ménit impf. міняти, мінити,
zase знову змінювати
zastavit+Akpf, зупинити, спинити, перервати zmërit+ Akpf. зміряти, поміряти
zastavit se pf. зупинитися, спинитися mëfit impf. міряти
zàstupce M заступник ч. zmrziina F морозиво с.
zatim поки що, поки, тим часом znàmka F марка ж.
zatîm ahoj! поки що до побачення znàt + Ak impf. знати
zab'mco поки, тим часом як, коли poznat pf. пізнати
zavazadio N багаж ч. znovu знову
zavolat + D pf. подзвонити, зателефо­ zpâtecni зворотніий,-а,-е
na + Ak нувати кому, покликати кого zpétky назад
volât impf. дзвонити, телефонувати, zpozdèni N спізнення, запізнення с.,
кликати затримка ж.
zavfit, zavfu + Ak pf. закрити, -крию, zrcadio N дзеркало с.
зачинити, -чиню zubM зубч.
zavirat impf. закривати, зачиняти zubai^ M зубний лікар, дантист ч.
zazvonit pf. задзвонити, подзвонити взяти участь у чому
zùcastnlt se + G pf.
zvonit impf. дзвонити брати участь у чому, бути
ûcastnit se impf.
zdàt se + D impf. здаватися присутнім на чому
zdravi N здоров’я с. залишитися, залишуся
zûstat, zùstanu pf.
zdravit + Ak impf. вітатися з ким лишатися, залишатися
zûstàvat Impf.
pozdravit pf. привітатися дзвонити
zvonit impf.
zdravotni sestra F медсестра ж. подзвонити
zazvonit pf.
zdravÿ, -à, -é здоров 1ий, -а, -е
zdiietsepf. пробути, залишитися,
затриматися
zed'F стіна ж. zâdnÿ, -à, -ë жодніий,-а, -е, (жоден),
zelenina F овочі, рі. tant, ніякіий, -а, -е
zelenÿ, -é, -é зелен ий, -а, -е ze що
zemèF держава ж.; земля ж. чи не так?, чи не правда?
ze?
zeptatse + Gna + Akpf, запитати кого про кого, zenaF жінка ж.
що, у кого про кого, що zenatÿ жонатий
ptàt se impf. питати zidle F стілець ч.
zima F, adv. зима ж. zizen F спрага, жага ж.
zimnf зимн І ий, -а, -е жовтіий -а,-е
ziutÿ, -à, -ë
zitra завтра
zidamatsev + Lpf. розчаруватися, -чаруюся
zklamu se
zkontroiovat + Ak pf. перевірити,
проконтролювати
i(ontrolovat impf. перевіряти, контролювати
zkusit + Ak pf. спробувати, попробувати,
перевірити
ЗМІСТ (OBSAH) сторінка
В с т у п ....................................................................................................................... 7
Система голосних і приголосних у чеській м о в і........................................... 19
ТЕМ А1 .......................................................................................................................... 24
Bÿt (бути) - 25, Kdo, со, kde (хто, що, де) - 26, 27, Іменники - 28, Прикметники - ЗО
Pokoj - 31
ТЕМА 2 .......................................................................................................................... 36
І\/Іісцевий відмінок - 37, Дієвідмінювання типу ,,-âm, -uju“ - 41, Знахідний
відмінок - 42, Присвійні займенники - 44
Pan Kubét а jeho rodina - 45, Pan Samojlenko a jeho rodina - 47
TEM A3 .......................................................................................................................... 52
Числівники 1-100 - 53, Дієвідмінювання типу ,,-im, -u“, - 54, Форми інфінітива - 55,
Особові займенники у знахідному відмінку - 58
Mùj den - 60, Со dëlajf? - 61
ТЕМА 4 .......................................................................................................................... 69
Назви днів, копи? (Kdy) - 70, Вид - 70, Родовий відмінок - 72, Модальні
дієслова - 74, Орудний відмінок - 80, н і- н і - 81
Pojedu do Prahy - 81, Pojedeâ taky do Prahy? - 83
ТЕМА 5 .......................................................................................................................... 87
Числівники 21-1000 - 89, Прийменники, які вживаються з род. відмінком - 89,
Прийменник „па“ із знахід. від. - 90, Kde х к а т (де х куди) - 94, vëdët (знати) - 94,
Неозначені й заперечні займенники і прислівники - 96, Майбутній час дієслів
доконаного виду - 98, Jit, jet (іти, їхати) - 101
V Praze - 103, Na nàmèsti - 105
Т Е М А 6 ........................................................................................................................ 115
Числівник 1000 - ~ - 116, Займенник „svûj“ (свій, своя, своє, свої) - 117, Множина
Іменників у знах. і наз. відмінках - 118, Майбутній час дієслів недоконаного
виду - 121, Kdyz (коли, як тільки) - 125
Nàvstèva -1 2 6 , Kubàtovi maji névstèvu - 128
ТЕМА 7 ........................................................................................................................136
Давальний відмінок - Особові займенники - 137, Іменники І прикметники
в давальному відмінку -1 4 0 , Прийменники, які вживаються з даваль. відмінком -
141, Минулий час - 143, Безсуб’єктні речення - 146, Теперішній час - 148
Kde jsl byl tak diouho? - 151, Co jsem délai vcera? -1 5 2
ТЕМА 8 ........................................................................................................................ 158
Гроші - 159, Род. відмінок/відмінювання Іменників і прикметників - 162,
Прийменники, ЯКІ вживаються з род. відмінком - 164, Ступені порівняння - 173
V obchodè Potraviny - 166, V obchodè Odëvy - 169
ТЕМА 9 ........................................................................................................................185
Форми род. відмінка у множині -1 8 8 , Форми займенників у род. відмінку - 191
V kuchynl -193, V restauraci -195
ТЕМА 10 ...................................................................................................................... 201
Орудний відмінок однини - 202, Прийменники, які вживаються з орудним відмінком
- 202, Кат? х Kde? - 206, Дієслова руху - 209, 210, Кількісні числівники -21 1,
Котра година? (Коїік je hodin?) - 211, Коли? Як довго? Як часто? - 213
Rocni obdobi - 217, Bylo hezky - 223
ТЕМА 11 .......................................................... ........................................................ 229
Форми наказового способу - 230, Кличний відмінок - 233,
Форми займенників у орудному відмінку - 234
Posta - 236, Dopis, pohied - 237, Telegram - 241, Telefon - 243
ТЕМА 12 ...................................................................................................................... 249
Префікси - 250, ІУІІсцевий відмінок однини - 254, Форми займенників у місцевому
відмінку - 255, Прийменники, які вживаються з місцевим відмінком - 255
V hotelu - 257, Dovolenà - 259
ТЕМА 13 ...................................................................................................................... 266
Місцевий відмінок множини - 267, Сполучник „аЬу“ - 269
Tëlo - 270, и lékare - 273, Ve zdravém tële zdravÿ duch - 274
ТЕМА 14 ...................................................... ................................................................281
Давальний відмінок множини - 282, Відмінювання числівників - 284, Сполучники з
часовим значенням - 287
Na déinici - 288, Pokuta - 291
ТЕМА 15 ...................................................................................................................... 296
Орудний відмінок множини - 297, Відмінювання іменників „коїеда“, „centrum“,
„muzeum“ - 299, Речення умовної модальності - 300
Jednàni - 302, Na letisti - 303
Я к ми вітаємося? .................................................................................................... 308
Н а п и с и .........................................................................................................................315
Таблички граматичних я в и щ ................................................................................ 319
Клю ч ............................................................................................................................ 329
Ч есько-український с л о в н и ч о к .......................................................................... 380
Зміст ............................................................................................................................ 398
С ко р о ч е н н я ................................................................................................................ 400
Скорочення, ЯКІ вживаються в тексті
ЗиЬзіаШіуа іменники (імен.)
Асііекііуа прикметники (прикм.)
М іменники ЧОЛОВІЧОГО роду (ч. р.)
Мі іменники, ІДО означають назви істот
(і. ж. і., жив. і.)
Мп іменники, що означають назви неістот (і. неж. і., нежив. і.)
Р іменники жіночого роду (ж.)
N іменники середнього роду (с.)
№т., N називний відмінок (наз. від.)
беп, 6 родовий відмінок (род. від.)
Оаі, О давальний відмінок
(даваль. від.)
Ак знахідний відмінок (знах. від.)
Іо к .І місцевий відмінок (МІСЦ. ВІД.)
І п з іг , 1 орудний відмінок (оруд, від.)
2д. однина (одн.)
Р1. множина (мн., множ.)
Зіпд. Іапі. іменники, які вживаються тільки в однині
РІ. іапі. іменники, які вживаються тільки у множині
3.03. рі. 3-я особа мн.
РІ. дієслова доконаного виду (док. в.)
Ітр(. дієслова недоконаного виду
(недок. в.)
Inf. інфінітив (неозначена форма, інф.)
РГЄ7. теперішній час (тепер, ч.)
Ргеї. минулий час (мин. ч.)
Риі. майбутній час (майбут. час)
Копсііс. умовний спосіб (умов, сп.)
АсІУ. прислівник (присл.)
пеоз. V. безособове речення (безос.)
К. розмовна мова (розм., розмов.)
Су вправа
Сг граматика
5., зігапка сторінка (ст.)
ЗатоЬІазку голосні звуки (голос, зв.)
ЗоиЬІазку приголосні звуки (приголос. зв.)
росііуеі(-іе) дивися (дивіться), сторінка... (див. ст.)
 ................................... ..

Elga Cechovâ, Helena Trabelsiové, Harry Putz

ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ? 1
ISBN 80-902165-4-Л
(СНСЕТЕ MLUVIT CESKY? 1)
Nakladatel: Ing. Harry Putz
P. O. Box 89
460 31 Liberec
Ceskä republika
E-Mail: harrputz @ mbox.vol.cz 9 7 8 8 0 9 0 2 16 549

llustrovali: Wilfried von Rohden, Zdenëk Vâlek

Obâiku navrhl; Z. Vâlek s pouzitim kresby P. Pi^ihonského
1. vydâni, Liberec 1999