Розвиток архітектури на

В другій половині 19 на початку 20 століття

українських землях
План
• Історизм

• Причини виникнення нових стилів

• Спеціалізація стилів

• Віктор Васнецов. Володимирський собор.

• Архітектура Львова

• Інші характерні споруди

• Модерн

• Будинок з химерами

• Український модерн

• Модерн на західній Україні

Істризм

У 40-х рр. 19 ст. класицизм поступився місцем іншому стильовому

напряму, що відповідав новим історичним умовам і мистецьким
уподобанням.

Провідним напрямом в архітектурі став історизм - використання

архітектурних стилів та декоративних елементів, що склалися в будівельній
практиці попередніх часів. Саме цим терміном характеризують поширення
в архітектурі другої половини 19 ст. - початку 20 ст. неороманського,
неоготичного, неоренесансного, необарокового, неокласицистичного
стилів тощо (нео— новий). Утілення в архітектурі рис згаданих стилів у
більш чи менш чистому вигляді і називають історизмом, або стилізацією.
Стиль архітектурних споруд, у яких змішано елементи згаданих стилів,
визначають як еклектику.
Причини виникнення нових стилів

До пошуку відповідних віянням часу методів проектування та будівництва архітекторів

спонукали:

• Нові потреби містобудування (бурхливе зростання міст);

• Розвиток архітектурної науки;

• Досягнення будівельної техніки (почали використовувати нові конструкції, нові

будівельні матеріали - залізо, скло, кераміку і, найважливіше, залізобетон);

• Поява нових, не розроблюваних раніше в архітектурі типів будівель - промислових,

громадських, житлових (замість особняків у містах почали будувати
багатоквартирні багатоповерхівки т. зв. прибуткові будинки для здавання в оренду).

Спеціалізація стилів

Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів:

для церков обирали візантійський стиль, театри будували в ренесансному,
особняки - у романському, синагоги - у мавританському. Приміром, у Києві
у стилі французького ренесансу споруджено будівлю Національної опери
(за проектом петербурзького архітектора Віктора Шретера). Споруду було
закладено восени 1897 р.

Будівельні роботи очолив відомий київський архітектор Володимир

Ніколаєв. У 1899-1909 рр. архітектор Владислав Городецький у
неоготичному стилі спорудив Миколаївський костьол.

Віктор Васнецов.
Володимирський собор.
Васнецову належить найбільший доробок у розписах храму -
до 3 тис. м2 стін. Він виконав 15 тематичних композицій і 30
окремих постатей святих на повний зріст. Також він створив
монументальні сюжетні картини на теми вітчизняної історії,
зокрема «Хрещення Володимира» та «Хрещення Русі».

За зразок для Володимирського собору в Києві правив

візантійський стиль. Храм було закладено в 1862 р. Його
будівництво затяглося на два десятиліття (завершено в 1882
р.). Над проектом працювало кілька відомих архітекторів.
Завершував проектування син Вікентія Беретті - Олександр
Беретті. Внутрішнім опорядженням Володимирського собору
керував професор Київського університету Адріан Прахов.
Він запросив найкращих живописців того часу: Віктора
Васнецова, Михайла Нестерова, Миколу Пимоненка,
Михайла Врубеля. Виконання настінних розписів тривало
понад десять років. У 1896 р. відбулося відкриття та
освячення собору.

 Національна опера у Києві

Володимирський собор у Києві. 1862-1882 Миколаївський костьол у Києві. 1899-1909

Архітектура Львова
Архітектори Львова другої половини 19 ст. найчастіше зверталися до неоренесансного стилю,
хоча у деяких спорудах простежуються риси класицизму. Йдеться, зокрема, про будівлю
Національного університету «Львівська політехніка» (1873-1877), спроектовану архітектором
Юліаном Захарієвичем засновником й організатором Львівської архітектурної школи. Інший
приклад - колишній будинок Галицького сейму (1877-1881), архітектором якого був Юліуш
Гохбергер (тепер головний корпус Львівського національного університету ім. Івана Франка). У
неоренесансному стилі споруджено будинок Львівського оперного театру (1897-1900 рр.,
архітектор Зигмунт Горголевський).

Шедевр світової архітектури та одна з найкрасивіших споруд у Європі. Це перша у Південній

Україні будівля, оснащена електрикою і паровим опаленням. Фасади прикрашають лоджії,
балкони, алегоричні скульптурні композиції, що символізують усі види театрального мистецтва.

У червні 2011 р. цю споруду внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

 Національний університет «Львівська

політехніка»

Будинок Львівського оперного театру. Колишній будинок Галицького сейму. Тепер Львівський
національний університет ім. Івана Франка
Будівля театру опери і балету в Одесі. 1884-1887

Характерною спорудою тих часів є театр в Одесі, зведений за

проектом віденських архітекторів Германа Гельмера та
Фердинанда Фельнера у 1884-1887 рр. одеським архітектором
Феліксом Гонсіоровським у стилі неоренесансу та необароко. Ці
самі архітектори розробили проект, за яким у 1904-1905 рр.
збудовано театр у Чернівцях.

Будинок резиденції православних митрополитів Буковини і

Далмації у Чернівцях. 1862-1882

У Чернівцях у 1864-1882 рр. споруджено Будинок резиденції

митрополита Буковини і Далмації (нині - один з корпусів
Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича)
- символ буковинської столиці та її найбільша окраса. Проект
архітектурного ансамблю розробив чеський учений, архітектор
Йозеф Главка, поєднавши елементи візантійського та
романського стилів.
Модерн
На межі 19 і 20 ст. починається новий етап в архітектурі. Як протиставлення відтворенню стилів минулого набуває
поширення стиль модерн.

Утвердження модерну збіглося з добою індустріалізації. Саме на цей період припадає масштабне будівництво приміщень
індустріального й громадського призначення - банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків,
прибуткових будинків, у яких використовують нові технології та матеріали. Тож визначальною ознакою модерну стало
застосування нових конструкцій з металу й залізобетону, опоряджувальної скульптури з цементу. Архітектори керувалися
принципами раціоналізму й уваги до функціональної організації простору. Для модерну характерні примхливі, мінливі
форми, асиметричність та вільне планування, застосування символіки. У планах і фасадах переважають криволінійні
форми, об’ємні композиції часто бувають асиметричними, фасади прикрашаються ліпленим декором і скульптурою,
глазурованою керамікою тощо.

Стиль модерн - явище надзвичайно складне й суперечливе. Твори «чистого» модерну в архітектурі 20 ст. досить рідкісні.

До відомих споруд архітектури модерну в Україні з елементами неоготики належать будівля Державного банку в Києві,
зведена 1902-1905 рр. за проектом О. Кобелева й О. Вербицького, та «Ластівчине гніздо» в Ялті, створене архітектором
Всеволодом Шервудом у 1912 р. Взірцем так званого раціоналістичного модерну став Бессарабський ринок у Києві,
спроектований архітектором Г. Гаєм у 1908-1912 рр. Це був перший критий ринок в Україні. У цій споруді поєднано
модерні, раціоналістичні форми з національними мотивами.

 Бесарабський ринок

Національний банк України Замок «Ластівчине гніздо» в Ялті

Будинок з химерами в
Києві
Яскравим зразком архітектурного модерну в Києві є
Будинок з химерами архітектора Владислава Городецького.
Раціонально розпланований і технічно досконалий,
збудований у 1902-1903 рр., він став перехідним типом між
особняком та прибутковим будинком. Зовнішній вигляд
будинку утворює єдиний ансамбль з вишуканими
модерними інтер’єрами.Фасад прикрашено колонами,
увінчаними композицією з екзотичних звірів, фігури яких
мали демонструвати переваги нових будівельних матеріалів
і технологій (усе оздоблення виготовлено з бетону).

Фасади будинку прикрашено скульптурними зображеннями

істот тваринного наземного та підводного світів: морських
міфічних чудовиськ, слонів, ящірок, жаб, косуль, морських
дів верхи на рибах тощо, а також атрибутами полювання та
рибальства - головами оленів і носорогів, рибальськими
сітями й корабельними канатами. Фігури виконав
італійський скульптор, співавтор усіх архітектурних творів
Городецького в Києві Еліо Сала за кресленнями й
шаблонами Городецького. Саме оздобленню фасадів й
інтер’єрів будинок Городецького завдячує популярністю та
назвою «Будинок з химерами».
Український модерн
У процесі розвитку модерну в Україні
сформувався національний стиль в
архітектурі, визначальною рисою якого була
стилізація під народну архітектуру та
відродження традицій українського бароко.
Найвидатнішою пам’яткою національного
стилю українського модерну є Будинок
Полтавського земства, зведений за проектом
Василя Кричевського в 1903-1908 рр.

Зв’язок з українською народною

архітектурою засвідчують дві башти, що
завершуються ступінчастими пірамідальними
дахами, як у дерев’яних дзвіницях. Середній
вхід із зрізаними кутами повторює традиційні
вхідні одвірки в народному житлі й
дерев’яних церквах.
Модерн на західній Україні
У західноукраїнських землях поєднання
елементів модерну та народної архітектури
втілено в будівлі страхового товариства
«Дністер» у Львові, спорудженій у
1905-1906 рр. архітектором Іваном
Левинським. Її силует нагадує традиційні
споруди Карпат. Будівля оздоблена
ліпниною та майолікою, в орнаментиці якої
використано популярні тоді мотиви
гуцульської кераміки.
Дякую за увагу!

Майстренко Рустам