Zbirnyk

іністерство освіти і науки України
Львівський професійний коледж готельно-

туристичного та ресторанного сервісу
НАДІЯ СТЕПАНЕЦЬ
Українська мова
збірник завдань у тестовій формі
(для підготовки студентів до ЗНО)
1
Львів-2018
2
Автор:
Степанець Надія Олександрівна – кандидат
філологічних наук, викладач української мови та
літератури Львівського професійного коледжу готельно-
туристичного та ресторанного сервісу.
Запропоновані тести складені за зразком матеріалів для

зовнішнього незалежного оцінювання випускників,
рекомендованих Українським центром оцінювання якості
освіти, з урахуванням дидактично-методичних настанов
Міністерства освіти і науки України.
Розглянуто і затверджено цикловою комісією

викладачів гуманітарних дисциплін (протокол № від
Рецензенти:
Кочан І. М. – доктор філологічних наук, професор,

завідувач кафедри українського прикладного мовознавства
Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мельничук Т. П. – спеціаліст вищої категорії, старший

викладач, методист Львівського професійного коледжу
готельно-туристичного та ресторанного сервісу.
3
ПЕРЕДМОВА
Тестування – новітня форма визначення рівня знань, яка
дає можливість об’єктивно та якісно перевірити теоретичні
знання та практичні уміння студентів.
Завдання розраховані на перевірку основних орфограм і
пунктограм, засвоєних студентами у вищому навчальному
закладі.
Запропоновані тести складені за зразком матеріалів для
зовнішнього незалежного оцінювання випускників,
рекомендованих Українським центром оцінювання якості
освіти, з урахуванням дидактично-методичних настанов
Міністерства освіти і науки України („Методичні рекомендації
щодо використання тестових технологій у процесі вивчення
української мови у загальноосвітніх навчальних закладах”
(додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 29.12
2006р. № 1/9-795)
Рекомендована мінімальна кількість завдань – 12, до
складу яких входять тести з закритими та відкритими
завданнями.
Тести з закритими завданнями передбачають вибір
студентом єдиної правильної відповіді з ряду можливих,
встановлення відповідності між певними судженнями та
мовними явищами, відтворення послідовності
(перекомбінування наведених даних або елементів).
Особливістю тестів із відкритим завданням є те, що
студент самостійно шукає відповідь на питання (без можливості
вибору з кількох запропонованих) або виконує завдання. До
відкритих тестових завдань належать, наприклад, завдання на
відновлення пропущеного, завдання на доповнення, завдання з
короткою відповіддю на поставлене питання тощо. Саме такі
завдання засвідчують не лише теоретичні знання, а й мовленнєві
можливості студента.
4
Орієнтовне оцінювання тестових завдань.
„12” балів ставиться, якщо бездоганно виконано усі завдання.
Примітка: „12” балів не ставиться за наявності виправлення.
„11” балів ставиться за умови правильного виконання 100%
завдань та наявності одного-двох виправлень або неповної
відповіді на 1 питання;
„10” балів ставиться за умови правильного виконання 100%
завдань та наявності трьох виправлень або за умови
правильного виконання не менше як 90% завдань.
„9” балів ставиться за умови правильного виконання не менше
як 85% завдань.
„5” балів якщо правильно виконано не менше як половину
завдань (50 % завдань).
„4” бали ставиться за умови правильного виконання не менше
У цілому за зазначену роботу студент може одержати від 1
бала (за роботу, яка не дала належного результату) до 12 балів.
5
Контрольна робота № 1
«Фонетика» і «Орфографія»
І варіант
² Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Позначте рядок слів, кожне з яких містить тільки дзвінкі
приголосні:
А) зозуля, авжеж, ліщина;
Б) гребля, озеро, вулкан;
В) град, лебеді, гроза;
Г) діброва, екзамен, голова;
Д) бджола, драбина, золото.
2. Позначте рядок, де в кожному випадку необхідно
використовувати у:
А) дерева (у, в) лісі, зайшла (у, в) свою кімнату;
Б) напишіть (у, в) листі, сади (у, в) цвітінні;
В) (у, в) першому випадку, шляхи (у, в) невідоме;
Г) серед (у, в) сіх, кредити (у, в) банку;
Д) занесіть (у, в) дім, уроки (у, в) першу зміну.
3. Позначте рядок іншомовних слів, у яких в усіх випадках

на місці пропуску пишеться и:
А) с...мфонія, д...стильований, р...цензія;
Б) абр...кос, д...скусія, с...гмент;
В) д...ректор, д...ригент, т...оретичний;
Г) д...станція, експер...мент, інц...дент;
Д) р…тмічний, д...сципліна, інж...нер.
4. Позначте рядок слів, у кожному з яких необхідно обрати

велику літеру:
А) (Д,д)ід (М,м)ороз, (І,і)ванків зошит, місто (Б,б)іла (Ц,ц)ерква,
(X,х)харківський (Н,н)аціональний університет;
Б) (М,м)арійчині вишиванки, (Ч,ч)ервона (Ш,ш)апочка, село
(Н,н)ові (С,с)анжари, (Н,н)ародний артист України;
6
В) собака (Б,б)ілий (Б,б)ім (Ч,ч)орне (В,в)ухо, (І,і)горів дім,
(М,м)іністерство (Ф,ф)фінансів України, вулиця (Я,я)ро-
славів (В,в)ал;
Г) місто (Ж,ж)овті (В,в)оди, (Ш,ш)евченківська хата, країни
(3,з)аходу, (Л,л)львівське (О,о)бласне (У,у)правління освіти;
Д) (Г,г)олова (В,в)ерховної (Р,р)ади України, князь (Я,я)рослав
(М,м)удрий, (Ш,ш)евченкові поезії, місто (Г,г)ола
(П,п)ристань.
5. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

пишеться и.
А) кр...жаний, л...лося, закл…котіли;
Б) пропл...вають, розх...лились, зал...шився;
В) виг...натись, гл...бокий, л...гесенький;
Г) зах...щалися, заз…рає, ст...жина;
Д) пос...віла, х...жаки, т...рпкий.
6. Позначте рядок слів, у яких у всіх випадках не пишеться ь:

А) ласун...чик, дівчин...ці, нян...чити, у хатин...ці;
Б) мізин...чик, нен...чин, дівчинон…ці, на сторін...ці;
В) промін...чик, цвірін...чати, на сопіл...ці, у схован...ці;
Г) корін...чик, брин...чати, бджіл...ці, на гіл...ці;
Д) камін...чик, цвірін..кати, стеблин...ці, на калинон...ці.
7. Позначте рядок слів, у яких у всіх випадках на місці

пропуску пишеться йо:
А) Вороб...в, ма...нез, Корол...в, кра...вий;
Б) ма...р, зна...мий, міль…н, Мурав...в;
В) з…мка, бо...вий, павіль...н, кол…ровий;
Г) кур...зний, при...м, Буга...в, бад...рий;
Д) сер...зний, під…м, Солов…в, чотир...х.
8. Позначте рядок слів, у кожному з яких пишеться -ств-:

А) студент...во, козац...во, пан…во;
Б) килимар...во, молодец...во, сусід...во;
В) пта...во, ткац...во, коваль...во;
7
Г) товари...во, брат...во, багат...во;
Д) люд…во, земляц…во, бджільниц...во.
9. Позначте рядок прислівників, кожен з яких пишеться

разом:
А) (з)далеку, (на)(пів)дорозі, (без)відома;
Б) (на)споді, (без)вісти, (за)вчасно;
В) (після)завтра, (без)перестанку, (до)вподоби;
Г) (з)гарячу, (в)волю, (на)самоті;
Д) (зо)зла, (до)дому, (як)слід.
10. Позначте рядок складних слів, кожне з яких пишеться

через дефіс:
А) (південно)східний, (м’ясо)молочний, (свіжо)зрубаний;
Б) (науково)дослідний, (сіро)голубий, (вище)викладений;
В) (аграрно)сировинний, (жовто)блакитний, (східно)слов’ян-
ський;
Г) (кисло)солодкий, (пів)Києва, (електронно)обчислювальний;
Д) (жовто)гарячий, (сільсько)господарський, (мовно)літера-
турний.
² Завдання з вибором кількох правильних відповідей
11. Позначте рядки слів, у кожному з яких звуків більше,

ніж букв:
А) ліщина, п’явка, сяє;
Б) дія, заєць, їжак;
В) полум’я, юшка, щавель;
Г) пір’їна, яйце, пояс;
Д) віяло, грація, дощик;
Е) країна, алея, в’юнець,
12. Позначте рядки, де в дієслівних формах на місці

пропуску пишеться один і той самий звук:
А) пересидіти — переси...у, заводити — заво...у;
Б) бродити — бро...у, злазити — зла...у;
8
В) народити — наро...у, помазати — пома...у;
Г) нагородити — нагоро...у, звузити — зву...у;
Д) спорудити — спору...у, розбудити — розбу...у;
Е) порадити — пора...у, запровадити — запрова...у.
ІІ варіант
1. Позначте рядок слів, у яких усі приголосні глухі:

А) писанка, качка, п’ять;
Б) пісок, кішка, клієнт;
В) котик, ситечко, якщо;
Г) прутик, кігтик, зсипати;
Д) пушок, яйце, птах.
2. Позначте рядок слів, кожне з яких має три склади:

А) колія, аорта, елітний, осяяний;
Б) позиція, азимут, ефективний, оазис;
В) лінія, акція, ефектний, єхидна;
Г) надія, аналіз, поорати, вакуум;
Д) ательє, аеропорт, онука, підійти.
3. Позначте рядок слів, у кожному з яких звуків менше, ніж

букв:
А) джерело, нянька, надземний, шістсот;
Б) в’юнець, дзеркало, підживлення, суцвіття;
В) віддає, дзенькіт, лялька, навчишся;
Г) жменька, малюють, розбуджу, обличчя;
Д) весілля, сльоза, віддзеркалює, розрісся.
4. Укажіть рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

пишеться е:
А) виб...руть, розд...ру, вип...руть, проб...ремось;
Б) вит...рти, заб...ру, пом...рають, переб...руть;
В) вит…рла, вист…лиш, завм...рала, він...грет;
9
Г) вим...рли, розд...ремо, б...руть, зап...раючи;
Д) об...ремо, розт...раючи, д...руни, прокл...наючи.

пишеться і:
А) нач...пляти, бдж...лка, щ...риця, нег...дник;
Б) щ...тка, зач...ска, пр…їзд, х...трість;
В) ч…лілятися, щ...льний, ч...малий, к...лочок;
Г) надвеч...р’я, оч...кування, ущ...льнений, г...лка;
Д) щ...чка, ч...ткий, ущ...пливий, заг...бель.
6. Позначте рядок, де в кожному випадку є слово чи

поєднання слів, яке береться в лапки:
А) пісня Два кольори О. Білаша, футбольна команда
Чорноморець;
Б) журнал Народна творчість та етнографія, порт Іллічівськ;
В) Видавництво Наукова думка, навчався на факультеті
міжнародних економічних відносин;
Г) кінофільм С. Параджанова Тіні забутих предків, побачили
Золоті ворота;
Д) стало видно Чумацький Шлях, станція метро Либідська.
7. Позначте пару сполучень слів, де пишеться одна й та

сама буква:
А) підм...ла хату, у лісі гр..,би;
Б) пром...не день, молодий кл...нок;
В) вим...ла посуд, зв...ла гніздо;
Г) гострий кл…нок, зам...ло снігом;
Д) м...не час, гр...бу сіно.

пишеться ь:
А) носит...ся, доведет...ся, засмієш...ся, колосит...ся;
Б) шепочет...ся, робит...ся, цілуєт...ся, готуєш...ся;
В) вітаєт...ся, пишет...ся, пишаєт...ся, стараєш...ся;
Г) складаєт...ся, будуєт...ся, вертаєш...ся, прикрашают...ся;
Д) розглядаєт...ся, їст...ся, сповідают....ся, вирішуєт...ся.
10
9. Позначте рядок слів, у кожному з яких спрощення стн,
здн позначається на письмі:
А) корис...ний, ус...ний, щас...ливий, контрас...ний;
Б) швидкіс…ний, радіс...ний, облас...ний, наїз...ник;
В) зліс…ний, кількіс…ний, пес…ливий, чес…ний;
Г) піс…ний, якіс...ний, зап’яс...ний, віс…ник;
Д) піз...ній, захис...ник, улес...ливий, шіс...сот.
10. Позначте рядок власних назв, у кожній з яких ставиться

апостроф:
А) В...єтнам, Сант...яго, С...єрра-Леоне;
Б) Сирдар...я, Н...ю-Йорк, Танган...їка;
В) Рив...єра, Кордил...єри, Пхен...ян;
Г) Амудар...я, Рєйк…явік, В...єнтьян;
Д) Л...єж, Ам…єн, Болон…я.
11. Позначте рядок складних слів, кожне з яких утворене

за допомогою сполучного звука -е- (-є-):
А) бур...вій, кра...знавство, дощ...мір;
Б) тисяч...літній, овоч...переробний, гірнич...розвідувальний;
В житт...дайний, прац...здатний, яйц...подібний;
Г) насінн...очисний, груш...подібний бо...здатний;
Д) вол...любний, середн...вічний, меч...носець.
12. Позначте рядки прийменників, кожен з яких пишеться

разом:
А) (в)супереч думці, (з)метою поліпшення;
Б) (у)продовж години, (за)для дітей;
В) (за)ради любові, (на)зустріч долі;
Г) (на)переріз ворогам, (під)кінець обговорення;
Д) (на)перекір обставинам, (під)час канікул;
Е) (на)вздогін приятелям, рішення (що)до реконструкції.
11
ІІІ варіант
1. Позначте рядок слів, що містить тільки тверді приголосні:

А) сестра, джура, дерево, курйоз;
Б) лампа, човен, дошка, м’ята;
В) книга, дзвоник, четвер, аґрус;
Г) екран, принтер, килимок, комп’ютер;
Д) сонце, хмара, трава, серйозний.
2. Позначте рядок, де в усіх випадках необхідно обрати і:

А) падає (і, й) розсіюється, відчув той погляд (і, й) підняв очі;
Б) вже треба (і, й)ти, Україна (і, й) Естонія;
В) Ольга (і, й) Юлія, запрошуємо (і, й) вас;
Г) чекала його дні (і, й) ночі, стрибнув (і, й) побіг;
Д) свіже (і, й) пахуче сіно, цілком (і, й)мовірно.
3. Позначте рядок слів, кожне з яких не можна переносити

з рядка в рядок:
А) арія, аура, опера, учень;
Б) язик, арена, яма, онук;
В) ярок, олень, олівець, єнот;
Г) алое, овес, олія, олово;
Д) їжак, алея, урок, ізюм.
4. Позначте рядок слів, у коренях яких пишеться одна й та

сама буква:
А) бр...ніти, м...сливець, тр...мтливий, хв…лястий;
Б) тр...вожний, м...нулий, кр...ниця, кр...вавий;
В) кр…шити, тр...валий, бл...щати, м...тушитися;
Г) тр...мати, тр...вога, м...телик, др....жати;
Д) см...ренний, р...тельний, стр...міти, ст...рчати.
12
5. Позначте рядок іменників, у суфіксах яких на місці
пропуску пишеться одна й та сама буква:
А) літ...чко, блюд…чко, добр...во;
Б) літній дощ...чок, вул...чка, мереж...во;
В) дощ...чка, жит…чко, пал...во;
Г) стеж...чка, крол…ня, віхт…чок;
Д) пал...чка, галяв...нка, мар...во.

не пишеться ь:
А) сан...чата, новіт...ні, гетьман...ський, людс...кість;
Б) лускун...чик, блакит...ні, християн...ський, громадс...кість;
В) пан...ський, дівчин...ці, незабут...ні, місткіс...ть;
Г) шахтар...ський, майбут...нє, табун...ці, на калинон...ці;
Д) хар...ківський, пустун...чик, у брун...ці, тяжкіс...ть.
7. Позначте рядок дієслів, кожне з яких пишеться з не

окремо:
А) (не)дається, трохи (не)здужаю, (не)вдасться;
Б) (не)зчувся, (не)вразили, (не)хочеться;
В) (не)дійшов, (не)відчуваю, (не)може;
Г) (не)пробував, (не)притомніти, (не)слухають;
Д) (не)знайшла, (не)дооцінюєте, (не)складаються
8. Позначте рядок, у межах якого всі прислівники мають
однаковий спосіб написання:
А) (до)нині, (на)півдорозі, (не)підсилу;
Б) (в)міру, (без)відома, (на)довго;
В) раз(у)раз, (до)речі, з дня(на)день;
Г) (до)схочу, (по)моєму, (до)волі;
Д) (на)зло, (на)спіх, (з)далеку.

слід писати -и-:
А) вивчаюч.., печ...во, буряч...ння, високі круч...;
Б) Оксанч.,.н, піщ...нка, розглядаюч..., м’яч...к;
В) родюч...сть, лікуюч..., соняпінич...ння, осінні дощ...;
13
Г) кущ...к, балакуч...сть, ганч...рка, мурашч...н;
Д) значущ...сть, готуюч...сь, Віннич...на, Марійч...н.
10. Позначте рядки іншомовних слів, у кожному з яких на

місці пропуску пишеться апостроф:
А) прем...єр, штерз...ю, гондол...єр;
Б) комп...ютер, п...єса, суб...єктивний;
В) п...єдестал, об...єкт, грил...яж;
Г) ад...ютаят, П..,ємонт, кутюр...е;
Д)ін…єкція, Монгеск...є, міл...ярд;
Е) екстер...єр, кон…юнктивіти, кар...єр.
IV варіант
1. Позначте рядок слів, у кожному з яких усі приголосні

м’які:
А) лінія, сіль, сяють, в’ють;
Б) олія, лізь, сіріє, рятує;
В) сіть, рясніє, рівень, сіється;
Г) ллється, ціль, сірість, сядь;
Д) сяяння, тінь, стільці, п’ять.
2. Позначте рядок слів, у кожному з яких наголос на

останньому складі:
А) кілька карток, олень, вогняний, трактори;
Б) допізна, дочка, у мисках, липкий;
В) визнання, ложки, слюсарі, черговий;
Г) злегка, редактори, сантиметр, кропива;
Д) граблі, голки, кілометр, листопад.
14
3. Позначте рядок слів, у якому є однакова кількість звуків і
букв:
А) відзнака, що-небудь, рояль, дзявкає;
Б) щабель, дзвіниця, оселя, буяння;
В) щось, львів’янин, гілля, кольє;
Г) щільник, вольєр, полюють, посиджу;
Д) ячмінь, зав’язь, юність, думається.

пишеться -и-:
А) п...ріжок, м...нувшина, л…шайник;
Б) зн...нацька, см...тана, к…селик;
В) кил...мок, зб...нтежений, р...дання;
Г) м...сливець, справ...дливий, к…піти;
Д) к...вати, р...тельний, зал...цятися.
5. Позначте рядок слів, у суфіксах кожного з яких

пишеться -е-:
А) яснес...нький, хоробр...нький, задумл...вий;
Б) сувор...нький, розважл...вий, ріднес...нький;
В) доброзичл...вий, ощадл..,вий, передбачл...вий;
Г) прискіпл...вий, розумн...нький, зворушл...вий;
Д) рум’ян...нький, ввічлив...нький, дрібнес...нький.
6. Позначте рядок дієслів із закінченням -имо:

А) признач..., вируш…, .заповн...;
Б) залиш...сь, наліп..., прикин...сь;
В) піджив..., захист..., обізв...сь;
Г) виріш..., забіл..., вибер...;
Д) засад..., перевір..., забуд... .

пишеться -и-:
А) пр... тягнений, надпр...родний, пр...наймні, пр...стижний;
Б) знепр...томніла, пр…зентація, пр...пинити, пр...стосуватись;
В) пр…вілейований, пр...мітивний, непр...четний, пр... множити;
15
Г) пр...стойний, пр...шерхнути, род…на, пр...тензія;
Д) пр...таманний, пр... значити, пр...звисько, пр... мружити.
8. Позначте рядок прислівників, у кожному з яких

пишеться -нн-:
А) бездоган...о, безупин...о, невтіш...о;
Б) зако...о, безборо...о, зосередже...о;
В) тума...о, неодмі...о, схвильова...о;
Г) щоде...о, незбагне...о, нескінче...о;
Д) незрівня...о, відмін...о, нежда...о.
9. Позначте речення, у якому вжитий займенник з часткою

б, пишеться окремо:
А) Але живий огонь, і в кремінці чекає лиш, що(б) ми його
збудили (І. Кочерга).
Б) Що(б) він за хлопець був, якби свою та дівчину не міг
одборонити (І. Кочерга).
В) Немає в світі бурі, що(б) огонь могла задути вічний та
правдивий (І. Кочерга).
Г) Сумує мати в темряві, благає, що(б) засвітила: моторошно їй
(І. Кочерга).
Д) Нема такої плати, що(б) я не дав за тебе сатані (І. Кочерга).
10. Позначте рядок слів, кожне з яких пишеться разом:

А) (ані)скільки, (аби)який, (що)разу, дарма(що);
Б) (чи)мало, (що)доби, (як)найкраще, хіба (що), (ані)кому;
В) (аби)де, (що)то(за) хлопець, (що)вечора, (що)духу;
Г) (ані)трохи, (що)сили, (яко)мога, як(що);
Д) (ані)коли, (аби)як, тільки(що), (що)найкращий.
11. Позначте рядки слів, у кожному з яких на місці пропуску

не ставиться ь:
А) кін...ський, у хатин...ці, ремін...чик;
16
Б) уман...ський, ковал...ський, промін...чик;
В) велетен...ський, рибон...ці, кубан...ський;
Г) оболон...ський, бджіл...ці, на калин...ці;
Д)волин…ський, у жмен...ці, біл...ченя;
Е) прип’ят…ський, камін...чик, дівчин...ці.
V варіант
1. Позначте рядок слів, у кожному з яких вимовляється [ґ] і

відповідно до вимови пишеться літера ґ:
А) за [г, ґ] рунтувати, [г, ґ] уля, [г, ґ] рак;
Б) [г, ґ] нотик, [г, ґ] рунт, [г, ґ] умка;
В) [г, ґ] анок, [г, ґ] елготати, [г, ґ] едзь;
Г) [г, ґ] удзик, про [г, ґ] авити, [г, ґ] убка;
Д) [г, ґ] речний, а [г, ґ] рус, [г, ґ] речаний.
2. Позначте рядок слів, розміщених за алфавітом:

А) поґаздувати, погріти, поділити, поетапний;
Б) перехляблений, перецвісти, перешукати, перещеміти;
В) надумати, наздогнати, наживати, наївний;
Г) від’їзд, відірвати, відклеїти, відлетіти;
Д) проурядовий, протягом, профілактика, прохання.
3. Позначте рядок слів, у кожному з яких правильно

вказано місця переносу:
А) над-зем-ний, ку-ку-ру-дза, роз-буд-жу;
Б) пе-ре-кла-сти, до-ріж-ка, ро-зі-грі-ти;
В) во-до-грай, ви-ско-чив, на-го-род-жу;
Г) зад-зе-лен-чить, га-зоп-ро-від, не-спо-ді-ва-но;
Д) за-во-джу, ві-дпу-сти-ти, роз-в’я-за-ти.
17
4. Позначте рядок слів, у кожному з яких пишеться -и-:
А) с…діти, зуп…нитися, н...бесний;
Б) т...хенький, зал...шитись, т...пленький;
В) зл...патися, с...венький, ск...лястий;
Г) зм...ритися, вл...вати, обл...зав;
Д) сл…зький, н...зовина, ст...бельце.

пишеться -о-:
А) п...ганий, л...пух, б...гатий, кр...хмаль;
Б) допом...гати, к...ровай, л...пата, к...тити;
В) с...лдат, г…рячий, г...нчар, л...мати;
Г) м...настир, с...кира, х...зяїн, к...чанчик;
Д) т...вар, к...тушка, кр...пива, сл...в’янськй.
6. Позначте правильне твердження:

А) Слова вілла, тонна, ванна в родовому відмінку множини
пишуться без подвоєння приголосних.
Б) Слова друкарня, вишня, війна в родовому відмінку множини
пишуться з ь знаком на кінці.
В) Слова буря, зоря в родовому відмінку множини пишуться з ь
знаком на кінці.
Г) Слово стаття в родовому відмінку множини пишеться без
подвоєння приголосних.
Д) Слова обличчя, узбіччя, узбережжя в родовому відмінку
множини пишуться з подвоєнням приголосних.
7. Позначте назви установ, підприємств та закладів, де в

кожному випадку слід обрати велику літеру:
А) (К, к)онституційний (С, с)уд (У, у)країни, (Н, н)аціональна
(Г, г)вардія (У, у)країни;
Б) (К, к)иївська (К, к)ондитерська (Ф, ф)абрика, (Н, н)аціо-
нальний (Б, б)анк (У, у)країни;
В) (М, м)іністерство (Ф, ф)інансів (У, у)країни, (З, з)бройні (С,
с)или (У, у)країни;
18
Г) (X, х)арківський (Н, н)аціональний (Е, е)кономічний
(У, у)ніверситет, (Ц, ц)ивільний (П, п)овітряний (Ф, ф)лот
(У, у)країни;
Д) (К, к)абінет (М, м)іністрів (У, у)країни, (В, в)ерховна
(Р, р)ада (У,у)країни.
8. Позначте рядок дієслів із закінченням -емо:

А) затисн..., побач..., прагн...;
Б) пропол..., усміхн...сь, знайд...;
В) змокн..., колиш..., припин...;
Г) одягн..., свисн..., спал...;
Д) перебор..., піднім..., наваж...сь.
9. Позначте рядок дієслів у формі наказового способу, які

пишуться без ь:
А) занос...те, присяд...те, заплач...те;
Б) поглян...те, перевір...те, ліз...те;
В) побуд...те, визнач...те, приголуб...те;
Г) забуд...те, відправ...те, звір...те;
Д) обмір...те, налуч...те, помуч...те.
10. Позначте випадок, де частка ні пишеться окремо:

А) (ні)сліду не залишилось;
Б) (ні)скільки не взяв;
В) (ні)як не привітав;
Г) (ні)кому не доручав;
Д) (ні)що не тривожить.
11. Позначте рядок слів, кожне з яких має нульове

закінчення:
А) колос, вголос, осінь, вдень;
Б) зошит, глобус, олівець, навпростець;
В) сніг, зміг, шість, рік;
Г) сміх, друг, совість, вмить;
Д) мить, назустріч, річ, всупереч.
19
12. Позначте рядок іменників, кожен з яких в орудному
відмінку однини пишеться з подвоєними приголосними:
А) повінь, розкіш, жовч;
Б) діагональ, тінь, гордість;
В) ожеледь, вісь, суміш;
Г) суть, Волинь, можливість;
Д) емаль, папороть, область.
13. Позначте речення, у яких є помилки у слововживанні:

А) Він згоден узятися за любу роботу.
Б) Хлопець дотримав свого слова.
В) Вона живе там до цих пір.
Г) Як ти відносишся до цієї людини?
Д) Ми зустрілися наступного дня.
Е) Наш відпочинок тривав два тижні.
14. Позначте речення, які не потребують редагування:

А) Вони знайшли найлегший шлях до вершини гори.
Б) Нині цей препарат найбільш популярніший у лікуванні грипу.
В) Йому довелося жити в найменш сприятливих умовах.
Г) Ця порода коней найбільше витривала.
Д) Візьміть для букету якнайкращі троянди.
Е) У грудні ночі самі найдовші.
20
Контрольна робота №2
«Лексика» і «Словотвір»
І варіант
1. Позначте рядок спільнокореневих слів:

А) мислити, помисли, замислився, мисливець;
Б) гребеневий, гребінь, гребінчастий, нагребли;
В) колона, колонада, колонія, колонний;
Г) млин, млинарство, млинар, млистий;
Д) пух, пуховий, пушний, розпушитися.
2. Позначте рядок, де всі слова утворені суфіксальним

способом:
А) березовий, поселення, відновити;
Б) кімнатний, заробіток, округлити;
В) стінний, переписування, чорноземний;
Г) сільський, посилити, запозичування;
Д) скелястий, облаштування, усиновити.
3. Позначте рядок, де правильно визначений спосіб

творення іменників:
А) зважування (суфіксальний);
Б) перекладач (префіксальний);
В) видолинок (безафіксний);
Г) обгортання (префіксально-суфіксальний);
Д) перелісок (безафіксний).
4. Позначте слово, значення якого тлумачиться

неправильно:
А) письменність — система графічних знаків, що
використовуються для написання в будь-якій мові;
Б) інцидент — пригода, подія, випадок (звичайно неприємні);
21
В) інтерпретація — розкриття змісту чого-небудь, пояснення,
витлумачення;
Г) ліміт — гранична норма, в межах якої дозволяється
користуватися чим-небудь, використовувати щось;
Д) гонорар — грошова винагорода авторам праць з науки,
літератури, мистецтва, яка видається за договором.
5. Позначте рядок слів, кожне з яких у сучасному

використанні замінене іншим:
А) ректи, жона, булава;
Б) воліти, піїт, пірнач;
В) глаголити, оний, бекет;
Г) уста, перст, десниця;
Д) спудей, лицедій, сотник.
6. Як називаються слова, засвоєні українською мовою з

інших мов?
А) діалектні;
Б) загальновживані;
В) застарілі;
Г) запозичені;
7. Як називаються нові слова, що виникають у мові?

А) діалектизми;
Б) загальновживані;
В) застарілі;
Г) неологізми
8. Застарілі слова — це слова, які...

А) перейшли в українську мову з інших мов;
Б) використовують люди певних професій;
В) вийшли з активного вжитку;
Г) позначають застарілі наукові поняття.
22
ІІ варіант
1. Позначте рядок слів, для кожного з яких правильно

визначена твірна основа:
А) по-весняному <— весна, подяка <— дякувати;
Б) ощасливити <— щастя, подарунок <— дарунок;
В) прищеплення <— щеплення, провулок <— вулиця;
Г) приготування <— приготувати, вихід <— виходити;
Д) праліс <— ліс, надзвичайно <— звичайно.
2. Позначте рядок слів, кожне з яких утворене

суфіксальним способом:
А) враження, нафтовоз, запитання;
Б) газопровідний, восьмикласниця, затишно;
В) уповільнення, автомобільний, підвіконня;
Г) докорінно, причалювання, розшук;
Д) вихованість, невулканічний, оновлення.
3. Позначте рядок, де в кожному словосполученні є слова,

вжиті в переносному значенні:
А) рум’яні булочки, пташине крило;
Б) море сліз, зав’язати вузол;
В) втекти від проблем, зелене листя;
Г) похмурий ранок, дорога знань;
Д) вбрання на деревах, вишнева гілка.
4. Позначте речення, у якому фразеологізм входить до

складу присудка:
А) У нього батько дуже суворий та й важкий на руку.
Б) Власникові крамниці дістається левова частка прибутку.
В) Він погодився це зробити без зайвих слів.
Г) Нарешті юні артисти виконали свій коронний номер.
Д) Розв’язуючи цю задачу, я витримав справжні танталові муки.
23
5. Позначте рядки прикметників, кожен з яких утворений
префіксально-суфіксальним способом:
А) бездумний, підземний, настільний, міжгірний;
Б) міжмовний, прибережний, принагідний, надбрівний;
В) міжзоряний, безстрашний, надщелепний, небезпечний;
Г) пришкільний, міжсудинний, примітивний, нескладний;
Д) придорожній, безславний, небалакучий, невідкладний;
Е) приміський, приозерний, безтіньовий, міжрамний.
6. Діалектні слова — це слова...

А) які розуміють і вживають усі;
Б) вживання яких обмежене певною місцевістю;
В) які використовують люди певних професій;
Г) які позначають певні наукові поняття.
7. Лексичне значення слів пояснюється у:

А) орфографічному словнику;
Б) тлумачному словнику;
В) етимологічному словнику;
Г) фразеологічному словнику.
8. Наукові поняття позначаються:

А) неологізмами;
Б) діалектизмами;
В) термінами;
Г) епітетами.
1. Позначте рядок слів, утворених префіксально-

суфіксальним способом:
А) округлити, прикріплення, безтурботність;
Б) відновити, бездоганний, узлісся;
24
В) доречний, вирівнювання, провулок;
Г) відпустка, розпитування, подорожник;
Д) безвідмовний, приготування, міжряддя.
2. Позначте рядок, де в кожному випадку правильно

вказано спосіб творення дієслів:
А) м’якшати (суфіксальний), спустошити (префіксально-суфік-
сальний), поліпшити (префіксальний),
Б) зміцнити (префіксальний), оголосити (префіксально-
суфіксальний), зимувати (суфіксальний);
В) погордувати (префіксальний), подорожній (префіксальний),
відновити (префіксально-суфіксальний);
Г) підвищити (префіксальний), засвоїти (префіксально-суфік-
сальний), збліднути (префіксальний).
Д) подешевіти (префіксальний), обезсиліти (префіксально-су-
фіксальний), червоніти (суфіксальний).
3. Позначте рядок слів, кожне з яких має омонім:

А) коса, лебідка, запускати, рослина;
Б) захід, край, здаватися, криниця;
В) година, жати, тур, загородити;
Г) термін, застава, вбивати, вити;
Д) слід, літній, мул, дерево.
4. Позначте рядок стилістично забарвлених слів:

А) таїна, таємниця, повелитель;
Б) доблесть, рать, військо;
В) стяг, чвалати, благати;
Г) провісник, величний, високий;
Д) славетний, відомий, озорити.
5. Позначте рядок, усі слова в якому власне українські:

А) душа, сонце, вода, рушник;
Б) мати, батько, брат, спільність;
В) хліб, сіль, рука, земля;
Г) мрія, паляниця, намисто, пантрувати.
25
6. Позначте рядок, усі слова в якому запозичені з
неслов’янських мов:
А) година, хурделиця, повітря, жнива;
Б) помешкання, одвірок, сволок, наймит;
В) мелодія, комедія, крейда, рояль;
Г) хист, кисет, чимчикувати, хвилина.
IV варіант
1. Позначте пару слів, де правильно визначено твірну

основу:
А) зчорнілий <— чорний;
Б) побажання <— бажати;
В) дерев’яніти <— дерево;
Г) оволодіння <— володіти;
Д) звужений <— звузити.
2. Позначте рядок слів, кожне з яких утворене

безсуфіксальним способом:
А) вибір, розчин, синь, радість;
Б) тиша, юнь, суша, юність;
В) обхід, неволя, утиск, вись;
Г) відмова, гребля, ноша, рожевість;
Д) розповідь, блакить, гладь, розпис.
3. Позначте рядок слів-синонімів:

А) дбати, піклуватися, ставитися;
Б) горизонт, обрій, небо;
В) млявий, повільний, мінливий;
Г) м’який, лагідний, пухкий;
Д) розумний, недурний, мудрий.
26
4. Позначте рядок, усі слова в якому-неологізми:
А) чимчикувати, швендяти, вештатись;
Б) поштамт, хоровод, інтернет, пепсі-кола;
В) ліфт, шайба, флейта, комп’ютер;
Г) інтернет, клон, трилер, діджей.
5. Позначте рядок, усі слова в якому є застарілими:

А) мазанка, крамола, макогін, дзиґар;
Б) кульбака, конюший, вакації, канікули;
В) отроковиця, ридван, тролейбус, прадід;
Г) гаківниця, каламайка, чорнильниця, намисто.
V варіант
1. Позначте рядок слів, кожне з яких утворене способом

складання слів або основ:
А) криголам, кінотеатр, залізобетонний;
Б) зоомагазин, кінотеатр, жовтогарячий;
В) авіапереліт, чорноземний, лісосмуга;
Г) медозбір, кільцеподібний, теплообмінний;
Д) електростанція, кінокамера, водогінний.
2. Позначте рядок фразеологізмів, які складають

антонімічну пару:
А) відбитися від рук, горить у руках;
Б) кирпу гнути, дерти носа;
В) хоч вовк траву їж, хоч в око стрельни;
Г) кров з молоком, як з хреста знятий;
Д) вибитися з колії, виходити з себе.
3. Позначте рядок, усі слова в якому є термінами:

А) радіус, знаменник, цифра, дріб;
Б) суфікс, підмет, іменник, синонім;
27
В) біт, мегабайт, мишка, клавіатура;
Г) атом, тварина, молекула, еритроцит.
4. Неологізми — це слова, які:

А) вийшли з активного вжитку;
Б) недавно з’явилися і з’являються;
В) вживають мешканці певної місцевості;
Г) утворилися безпосередньо в українській мові.
28
«Морфологія»
I варіант
1. Позначте рядок іменників, у кожному з яких правильно

визначений рід:
А) діагональ (жін. рід), вермішель (чол. рід), рояль (чол. рід);
Б) городище (сер. рід), видовище (сер. рід), носище (сер. рід);
В) кравчиня (жін. рід), невдаха (спільний рід), плакса (спільний
рід);
Г) пасовисько (сер. рід), дівчисько (жін. рід), вовчисько (чол.
рід);
Д) степ (чол. рід), полин (чол. рід), біль (жін. рід).
2. Позначте рядок займенників, кожен з яких пишеться

А) (ні)кому, (де)ким, (який)небудь;
Б) (де)хто, (будь)який, скільки(небудь);
В) хто(небудь), (будь)чим, (казна)скільки;
Г) чий(небудь), (казна)хто, (аби)хто;
Д) (хтозна)що, (будь)який, (аби)чий.

А) іменники пісняр, муляр, столяр у називному відмінку
множини мають однакові закінчення;
Б) іменники діагональ, медаль, рояль у родовому відмінку
множини мають закінчення -ей;
В) іменники комар, звір, бондар у називному відмінку множини
мають однакові закінчення;
Г) іменники чаша, гуща, тисяча мають неоднакові закінчення в
орудному відмінку однини;
Д) іменники каменяр, Ігор, тесляр у родовому відмінку однини
мають закінчення -а.
29
4. Позначте рядок прикметників, кожен з яких пишеться з
не разом:
А) (не)вдалий виступ спортсмена; нітрохи (не)важка валіза;
Б) (не)легка розмова з підлітком; (не)глибокий, а мілкий ставок;
В) (не)веселий настрій людей; (не)великий, але затишний
кабінет;
Г) (не)розумний вчинок хлопчика; (не)потрібний нікому товар;
Д) аж ніяк (не)схожий на тебе; (не)широка, а вузенька кладка.
5. Позначте речення, у якому використане дієслово у

формі інфінітива:
А) Це йому не вдасться.
Б) Діти, відвідують музичну школу.
В) Він доводиться мені племінником.
Г) Ваші відповіді мене не задовольняють.
Д) Треба звернутися до лікаря.
6. Позначте рядок дієслів, кожне з яких має форми

теперішнього часу:
А) вирішувати, випрошувати, купити;
Б) зазначати, виховувати, роздавати;
В) вирощувати, дякувати, упіймати;
Г) запитувати, діяти, вплинути;
Д) здобувати, засвідчити, повертатись.
7. Позначте рядок дієприкметників:

А) обладнаний, вишитий, болючий;
Б) оновлений, пожовклий, осяйний;
В) розораний, змокрілий, плакучий;
Г) здійснюваний, розглянутий, визвольний;
Д) керований, взутий, зігнутий.
8. Позначте неправильно побудоване речення із

дієприслівниковим зворотом:
А) Вислухавши учня, учитель дав йому декілька порад.
Б) Скопавши город, хлопці почали садити картоплю.
30
В) Переїхавши до міста, у нього почалися, проблеми зі
здоров’ям.
Г) Прочитавши синового листа, мати відразу заспокоїлась.
Д) Оглядаючи хворого, лікар розпитував його про умови праці.
9. Позначте рядок, де правильно визначені розряди

прислівників:
А) духмяно, по-літньому, навколішки (прислівники способу дії);
Б) щовечора, подекуди, донині (прислівники часу);
В) згарячу, спересердя, навіщо (прислівники причини);
Г) дуже, надзвичайно, незграбно (прислівники міри та ступеня);
Д) здалеку, праворуч, тоді (прислівники місця).
10. Позначте випадок неправильно охарактеризованого

прийменника:
А) край села (простий, похідний);
Б) задля успіху (складний, похідний);
В) наді мною (складний, непохідний);
Г) поміж гір (складний, похідний);
Д) з метою поліпшення (складений, похідний).
11. Позначте правильно утворені відмінкові форми

числівників:
А) трьомстам п’ятидесяти дев’яти пасажирам;
Б) п’ятиста сімдесяти чотирьох учнів;
В) двомастами шістдесятьма вісьма студентами;
Г) вісьмастами тридцятьма чотирма громадянами;
Д) чотирьохста сорока одного працівника;
Е) семистам вісімдесяти двом пацієнтам.
31
II варіант
1. Позначте рядок, у якому кожна з відмінкових форм

іменників записана правильно:
А) кілька статей, усіх суддей, багато прислів’їв;
В) шість кілограмів, рожевих пелюстків, двоє селян;
В) п’ять доповідей, шість громадян, десять апельсинів;
Г) ваших облич, вісім місць, двадцять гривнів;
Д) усіх автомобілів, нових роялей, десять мандаринів.
2. Позначте речення, у якому прикметник виконує роль

означення:
А) Цього року зима холодна й сніжна.
Б) Завтра найскладніший іспит.
В) Ці канікули в мене найвеселіші.
Г) Несподіваним було рішення учнівського комітету.
Д) Спогади про дитинство найтепліші.
3. Позначте рядок словосполучень з особовими

займенниками, у кожному з яких у відмінкових формах
з’являється приставний н-:
А) приятелював з (він), запитав про (вона), не чекав (вони);
Б) виграв у (він), побачив (вона), розмовляв з (вона);
В) підписано (він), взяв у (він), приїхав з (вони);
Г) відповідаю за (вони), сфотографувався з (вони), розшукав (він);
Д) привітався з (вона), запитав у (вони), не було (він).
4. Позначте рядок словосполучень з числівниками, у

кожному з яких на місці пропуску необхідно писати -а(-я):
А) нуль цілих і три десяті відсотк.., два з половиною кілограм..;
Б) шість цілих і чотири десяті грам.., сорок два примірник..;
В) нуль цілих і дві десяті сантиметр.., обидва учн..;
Г) сім цілих і вісім сотих кіловат.., півтора кілометр..;
Д) десять цілих і чотири десяті міліметр., двадцять три гектар... .
32
5. Позначте рядок, де кожен іменник пишеться з не разом:
А) говорив з (не)навистю; (не)згода, а розбрат;
Б) нависла (не)безпека: відчуваю (не)спокій;
В) (не)щастя, а горе; трапилась (не)сподіванка;
Г) страждали в (не)волі; це (не)правда, а брехня;
Д) то (не)радість, а печаль; (не)вміння слухати.
6. Позначте рядок словосполучень, у кожному з яких

відмінкова форма іменника має закінчення -ах(-ях-):
А) допомогли люд.., віддали нашим сусід.., літали по орбіт..;
Б) розвозили по бригад.., ходили по музе.., подарували моїм
сестр..;
В) плавали по озер… бігали по грядк.., їздили по міст..;
Г) розклали по полиц.., розставили по кімнат.., запропонували
всім лікар..;
Д) розмістили по вагон.., розказали діт.., читали по склад... .

А) У прикметниках неньч...н, Гал...н, Марус...н на місці
пропуску пишеться одна й та сама буква.
Б) Прикметники історичний, класичний, академічний пишуться
з суфіксом -ичн-.
В) У прикметниках горд...витий, грош...витий, солон...ватий на
місці пропуску пишеться одна й та сама буква.
Г) Серед прикметників Парасчин, Мелащин, Явдощин є
записані неправильно.
Д) Кожний з прикметників у парах подружка — подружчин,
лисичка — ласичкин, мишка — мишчин записаний правильно.
8. Позначте рядок особових форм дієслів:

А) танцює, змагаючись, поглянемо;
Б) втратиш, несу, відзначите;
В) прикрасити, малюють, буду вишивати;
Р) співав би, прийдеш, благаю;
Д) забутий, червоніє, граються.
33
9. Позначте рядок дієслів, кожен з яких має складену
форму майбутнього часу:
А) перечитувати, заспокоїтись, хвилюватись;
Б) друкувати, оперувати, опрацьовувати;
В) запрошувати, відлітати, вирішити;
Г) підходити, обладнати, прискорювати;
Д) захищатись, утримувати, перебільшити.
10. Позначте рядок, де в кожному випадку правильно

визначений час дієслова:
А) сумніваюсь (теперішній), подарували (минулий),
сподобається (теперішній);
Б) розпитуємо (теперішній), зів’єте (майбутній), бажають
(теперішній);
В) відійшов (минулий), сприятиме (теперішній), зупиняється
(теперішній);
Г) жартують (майбутній), наближаємось (теперішній),
зраджують (теперішній);
Д) відпочине (теперішній), простелив (минулий), перетворимось
(майбутній).
11. Укажіть правильну відповідь:

А) звільнивши утворено від дієслова звільняти;
Б) присівши утворено від дієслова присідати;
В) поділивши утворено від дієслова поділити;
Г) застосувавши утворено від дієслова застосовувати;
Д) залишивши утворено від дієслова залишати.
12. Позначте рядки іменників, які в родовому відмінку

однини мають закінчення -у(-ю):
А) мед, завод, Китай, степ;
Б) живопис, театр, Крим, конфлікт;
В) район, наступ, стиль, мольберт;
Г) волейбол, банк, радіус, кілометр;
34
Д) граніт, університет, Алтай, переклад;
Е) страх, розвиток, прогрес, принтер.
13. Позначте рядки прислівникових сполук, кожна з яких

пишеться окремо:
А) (до)лиця, (уві)сні, (до)сьогодні;
Б) (на)віку, (що)години, (в)зимку;
В) (на)льоту, (на)око, (до)вподоби;
Г) (до)речі, (через)силу, (без)сліду;
Д) (на)самоті, (на)поготові, (до)ладу;
Е) (на)зло, (в)літку, (за) рахунок.
III варіант
1. Позначте рядок незмінюваних іменників, у кожного з

яких правильно визначений рід:
А) безе (сер. р.), Кіліманджаро (чол. р.), леді (жін. р.);
Б) Бордо (сер. р.), Янцзи (жін. р.), Делі (чол. р.);
В) шимпанзе (чол. р.), пюре (сер. р.), Калахарі (сер. р.);
Г) Чилі (жін. р.), кафе (сер. р.), Гельсінкі (сер. р.);
Д) Ріо-де-Жанейро (сер. р.), шасі (сер. р.), Перу (сер. р.),
2. Позначте рядок правильно утворених імен по батькові:

А) Михайло Олексійович, Сергій Ігоревич, Віктор Олегович;
Б) Ганна Миколаївна, Інна Георгіївна, Юлія Іллівна;
В) Геннадій Васильович, Софія Андріївна, Павло Матвієвич;
Г) Юлія Віталієвна, Олександр Якович, Іван Дмитрович;
Д) Євген Сергійович, Світлана Юр’ївна, Петро Григорович.
3. Позначте рядок, у якому правильно записані всі форми

кличного відмінка іменників:
А) Вікторе Петровичу, Ольго Олександрівно, Павло Івановичу;
Б) Світлано Сергіївно, Інно Павлівно, Василе Борисовичу;
35
В) Ганно Миколаївно, Дмитре Володимировичу, Петре
Михайловичу;
Г) Ярославе Євгеновичу, Софію Олексіївно, Миколо
Андрійовичу;
Д) Віталіє Богдановичу, Ніно Романівно, Галино Савівно.
4. Позначте рядок, у якому всі сполучення числівників з

іменниками записані правильно:
А) двоє братів, троє ножиць, п’ятеро пішоходів;
Б) четверо мавпенят, двоє учнів, обидва хлопців;
В) семеро козенят, троє сестер, двоє друзів;
Г) четверо юнаків, обоє приятелів, двоє окулярів;
Д) троє вікон, четверо коней, п’ятеро учениць.
5. Позначте рядок, у якому правильно позначено дати та

години:
А) народився двадцять сьомого березня тисячу дев’ятсот
вісімдесят першого року; за чверть десята година;
Б) подовжено до тридцятого вересня двох тисяч восьмого року;
сьома година двадцять сім хвилин;
В) угода від десятого лютого тисяча дев’ятсот дев’яносто
восьмого року; вісімнадцять годин тридцять хвилин;
Г) опублікували чотирнадцятого травня двотисячного року; без
двадцяти вісім;
Д) дійсне до сімнадцятого квітня дві тисячі десятого року; о пів
на сьому.
6. Позначте рядок, де в одному випадку неправильно

вказано розряд займенника:
А) свого (присвійний), комусь (неозначений), абиякий
(неозначений);
Б) ти (особовий), нашим (присвійний), себе (зворотний);
В) нею (особовий), якісь (неозначений), ніякого (заперечний);
Г) усі (означальний), будь-який (означальний), собою
(зворотний);
Д) ніщо (заперечний), цей (вказівний), іншими (означальний).
36
7. Позначте рядок дієслів із закінченням -имо:
А) усвідом..., вируш..., закінч...;
Б) насміл...сь, засвіт…, прикин…сь;
В) піджив..., захист..., обізв...сь;
Г) виріш..., зворуш..., свисн...;
Д) збільш..., перевір..., забуд... .
8. Позначте рядок дієслів першої дієвідміни:

А) переглянути, стати, ударити;
Б) допомогти, зустріти, звалити;
В) витягти, повернути, поповнити;
Г) випрати, щебетати, засушити;
Д) покликати, змолоти, прополоти.
9. Позначте рядок прислівників, утворених від прикметників:

А) востаннє, злегка, абияк;
Б) нашвидку, бадьоро, ліворуч;
В) нарівні, неспроста, знову;
Г) внічию, дорого, зрідка;
Д) замолоду, додому, потихеньку.
10. Позначте випадок, коли ні з прислівником пишеться

окремо:
А) Мої друзі (ні)чогісінько не знають про це.
Б) У цьому купе (ні)як повернутися.
В) Він у роботі (ні)те (ні)се.
Г) Я (ні)куди не їду.
Д) На жаль, тебе замінити (ні)ким.
11. Позначте рядок прислівників, що означають ознаку

іншої ознаки:
А) частково досліджений, трохи невдало, робить майстерно;
Б) дуже легко, дещо дивний, цвіте подекуди;
В) досить популярний, надзвичайно корисний, ріс поблизу;
Г) недостатньо переконливий, злегка рожевий, зовсім холодний;
Д) удвічі важчий, ледве чутно, працює постійно.
37
12. Позначте речення, у якому є вигук:
А) О Господи, прости нам цю ганьбу! (Л. Костенко)
Б) Я зателефоную вам сьогодні, авжеж!
В) О любий друже мій! Чи не любов од віку прориває людей на
подвиг, на борню, на бій? (І. Кочерга)
Г) О, поверни щасливу ту годину і свічку цю весільну засвіти!
(І. Кочерга)
Д) О вітре, брате! Як мене побачиш старим, зів’ялим, чи й по
мені заплачеш? (І. Франко)
IV варіант
1. Позначте рядок займенників, кожен з яких пишеться

А) (де)хто, (будь)що, (хтозна)який;
Б) (будь)чий, який(небудь), (казна)чим;
В) (хтозна)кому, (будь)на(чому), не(аби)який;
Г) яким(сь), кому(небудь), (будь)хто;
Д) (хтозна)ким, чиєму(небудь), кого(сь).
2. Позначте рядок слів, кожне з яких не має закінчення:

А) кенгуру, вгору, авто, метро;
Б) ескімо, мито, кіно, трюмо;
В) надзелень, березень, надголодь, удень;
Г) убрід, наприклад, назад, прибіг;
Д) шасі, шосе, почув, беж.
3. Позначте ряд іменників, у кожному з яких правильно

визначена відміна:
А) щуреня (друга), каченя (четверта), суддя (перша);
Б) сніг (друга), комп’ютер (третя), грім (друга);
В) сирота (четверта), лоша (перша), маска (перша);
Г) біль (друга), медаль (третя), мідь (третя);
Д) бандероль (друга), шампунь (друга), мить (третя).
38
4. Позначте рядок іменників, кожен з яких у давальному
відмінку однини має закінчення -еві:
А) школяр, столяр, слухач;
Б) інженер, доповідач, лікар;
В) товариш, командир, тесляр;
Г) писар, звір, оглядач;
Д) друкар, пісняр, сторож.
5. Позначте речення у якому частка не з прикметником

пишеться окремо:
А) На пісочку (не)торканому якась боса жіноча стопа (І. Драч).
Б) Та засни ти нарешті, моя (не)розумна тривого (І. Драч).
В) І замовк він, знетямлений, бо якраз по сипкому піску йшли
(не)видимі ноги і вервечку, чітку і легку, своїх босих слідів
пропечатували перед нами (І. Драч).
Г) Лиш роги пробились з накидки таки — сердиті й (не)вкриті її
гостряки (І. Драч).
Д) Футбол, як бачиш, — (не)солодка гра (Б. Олійник).
6. Позначте рядок словосполучень, у кожному з яких на

місці пропуску пишеться одна й та сама буква:
А) тридцять два підручник..., три з половиною кілометр...;
Б) три цілі і дві десяті дециметр..., сорок чотири ящик...;
В) півтора кілограм..., два з половиною відсотк...;
Г) дві цілі і чотири соті міліграм..., сто три кубометр...;
Д) три з половиною гектар..., півтора контейнер... .
7. Позначте речення, у якому використане дієслово у

формі дійсного способу:
А) Ти б свічкою у нас була, а ми таку красуню скривдить не
дали б (І. Кочерга).
Б) Та хоч би насправді був такий закон про світло (І. Кочерга).
В) Нехай живе громада славна наша, нехай цвітуть Подольє і
Гора (І. Кочерга).
Г) І нехай не думає литовський воєвода зробити з нас
челядників своїх! (І. Кочерга).
39
Д) Чи не любов од віку пориває людей на подвиг, на борню, на
бій? (І. Кочерга).
8. Позначте речення, у якому використано дієприкметник:

А) Часом листок зашелестів пожовклий, часом над нами
гайворон закрякав (Б. Лепкий).
Б) Заливайків голос перекочується по горах, дзвінкий і
докірливий — на нього не уважають (І. Багряний).
В) За вікном погасла яблуня, сонце почорніло (У. Самчук).
Г) Пес лизнув руку і тихесенько заскімлив, відчувши собачим
серцем наближення якоїсь зміни у своїй долі (І. Багряний).
Д) Бліді лиця поблідли ще більше (В. Винниченко).
9. Позначте рядок дієприслівників із суфіксом -ачи(-ячи):

А) нос...чи, бач...чи, кол...чи;
Б) мел...чи, кле...чи, до...чи;
В) ловл...чи, бор...чись, ліпл...чи;
Г) вір...чи. пал...чи, ход...чи;
Д) глад...чи, смаж...чи, колиш…чи.
10. Позначте речення, у якому є слово з не або ні,

записане неправильно:
А) Ні тут ні там, ніде, ніде,
Ніхто, ніщо її не жде,
Ніхто її не знає (Б. Лепкий).
Б) Чогось очі серед ночі
Ніяк не зімкнуться (Б. Лепкий).
В) Не раз обгорнуть безталанну душу
Не знані смутки сірі і тривога (Б. Лепкий),
Г) Палахкотять останні блиски сонця,
Немов грізний пожар, далекий дуже (Б. Лепкий).
Д) Де-не-де поле їжилось стернею,
Незорана чорнілася рілля (Б. Лепкий).
40
V варіант
1. Позначте, рядок, у якому правильно записані всі форми

кличного відмінка іменників:
А) Петре Петровичу, пане офіцере, Павло Івановичу;
Б) Олександре Федоровичу, Ганнусю, Василе Степановичу;
В) добродію Савчуку, лікарю, Ганно Миколаївно;
Г) товаришко Савицька, Анастасіє Олексіївно, Михайле
Сергійовичу;
Д) Валеріє Івановичу, громадянине Шелест, Олеже
Володимировичу.
2. Позначте рядок словосполучень, до кожного з яких

входить числівник:
А) двадцять чоловік, три душі, козацька сотня;
Б) чотири яблука, десять гривень, одиниці з присутніх;
В) шість сторінок, тисяча громадян, півсотні курей;
Г) дві книжки, півтори години, обидві учениці;
Д) триста депутатів, десяток яєць, вісімдесят метрів.
3. Позначте рядок числівників, у кожному з яких пишеться ь:

А) дванадцят..., чотир…охсот, сім...десят;
Б) тр…омастами, дев’ят...сот, чотирнадцят...;
В) с…омастами, чотир….ма, шіст...ох;
Г) двадцят...ма, десят...ох, вісім...надцять;
Д) вос…мисот, міл...йон, шіст…мастами.
4. Позначте рядок географічних назв, від кожної з яких

можна утворити прикметник, що закінчується на -ський:
А) Карпати, Ужгород, Кавказ;
Б) Кіровоград, Запоріжжя, Сиваш;
В) Чехія, Париж, Буг;
Г) Львів, Дрогобич, Збараж;
Д) Калуш, Ніжин, Тернопіль.
41
5. Позначте словосполучення, у якому правильно
записаний числівник:
А) теплохід з чотирьохстами сімдесятьма шістьма пасажирами;
Б) надали допомогу двохстам шістдесяти семи учням;
В) не вистачає однієї тисячі вісімсот сорока семи гривень;
Г) приїхали з однією тисячею шістьмастами тридцятьма одним
учнем;
Д) на двох тисячах двохстах шестидесяти трьох гектарах.
6. Позначте рядок дієслівних форм, кожна з яких може

бути схарактеризована за особою:
А) заспокою, терпимо, вимагала;
Б) цінують, дієш, скасував;
В) вважаєте, займав би, несуть;
Г) буду відповідати, уявляєш, співайте;
Д) керують, уповноважили, передбачаємо.
7. Позначте речення, у якому дієприкметниковий зворот

стоїть перед означуваним словом:
А) Перед нею, на великому талірі, перев’язані червоною
стрічкою чоботи (У. Самчук).
Б) В лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням
(Григір Тютюнник).
В) Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений
вітром з верховіття (Григір Тютюнник).
Г) Очі її, постійно освітлені зсередини м’яким живим сяйвом,
були наче видимим предметним вираженням її душі
(Є. Гуцало).
Д) Палахкотить у ранкових святочних туманах монастирська
клуня, напхана намолоченим збіжжям (У. Самчук).
8. Укажіть речення, в якому допущено помилку у виділенні

дієприслівникового зворота:
А) Григорій, зніяковівши, зв’язав вірьовку посередині, прив’язав
до хлівця і, не оглядаючись, пішов собі (І. Багряний).
42
Б) І перейшовши воду, старий став, широко розставивши
обійми (І. Багряний).
В) Старенька вчителька ходила поміж партами і, роблячи
загадкове обличчя, повільно, говорила (Григір Тютюнник).
Г) Сумерки сприяють нам, і, відбивши їх сим разом, будемо
мати спокій на всю ніч (І. Франко).
Д) Збираються чабани по черзі, обв’язуються вірьовками,
стаючи схожими на затягнутих в лямки парашутистів, і
спускаються у вогку, колодязну глибінь (О. Гончар).
9. Позначте рядок дієслів, кожне з яких пишеться з не

окремо:
А) (не)звідати, (не)навидів, (не)можуть;
Б) (не)вдалося, (не)досипає, (не)покоїлась про дітей;
В) (не)стану, (не)долюблював, (не)бував;
Г) (не)здужаю підняти, (не)доведеться, (не)дасть;
Д) (не)дочуває після хвороби, (не)знає, (не)дозволить.
10. Позначте рядок, у якому відмінкова форма іменника

разом з прийменником позначає мету дії:
А) через хворобу, завдяки вам, з нагоди свята;
Б) наперекір обставинам, всупереч припущенням, попри всі
невдачі;
В) про дітей, у голову, на людей;
Г) упродовж тижня, за день, через рік;
Д) по воду, заради перемоги, задля успіху.
43
«Синтаксис»
І варіант
1. Позначте рядок, де всі словосполучення побудовані

правильно:
А) стигле колосся, зелене віття, обгорілі клоччя;
Б) смерекове гілля, брудні лахміття, жовте листя;
В) старі ганчір’я, куряче пір’я, великі каміння;
Г) мичкуваті коріння, картопляне лушпиння, хатнє начиння;
Д) довге волосся, сонячне проміння, дрібне насіння.
2. Позначте рядок сурядних сполучників:

А) але, а, бо;
Б) однак, або, то...то;
В) і, та, аби;
Г) й, ні...ні, хоч;
Д) проте, чи то...чи то, якщо.
3. Позначте спонукальне речення:

А) Ми пропонуємо вам значно вигідніші умови.
Б) Де ми тільки не побували!
В) Я бажаю вам щастя й здоров’я!
Г) Приймайте ці краплі двічі на день.
Д) Мені так хочеться з вами зустрітися!
4. Позначте речення, ускладнене трьома рядами

однорідних членів:
А) Вмить напнули намет, розгрібши сніг, нарубали хмизу,
наносили ялинкового та смерекового гілля (І. Багряний).
44
Б) Дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то
радісно, то тривожно будили передмістя, били пудовими
язиками свою литу, з домішкою срібла мідь (О. Гончар).
В) Квіти розбіглися ген скрізь по схилу до річки і аж у ліс і
перегукуються пишними кольорами серед безлічі інших
квітів в морі яскравої, буйної і соковитої зелені (І. Багряний).
Г) Ярмарки вирували круг нього, яскраво гомоніли, бурунили,
буйно сміялись червоним, сивіли шапками, саньми
красувались в різьблених оздобах (О. Гончар).
Д) Чи береже він у собі відгомін життя невмирущого, мигтіння
списів запорозьких, різноголосся ярмаркового люду, жарти
циганські, чвари прасолів, іржання коней продано-
ображених, лоскотний сміх шинкарок, нічні шептання
закоханих? (О. Гончар)
5. Позначте пару складнопідрядних речень із підрядними,

що належать до одного типу:
А) Злазили лише там, де доводилось пробиватися крізь замети
(І. Багряний). І справді, з кутка, де блищали очі, вибрався
їжак, струснув солому з голок І сів посеред Куреня (Григір
Тютюнник).
Б) Здається, наче припудрений снігом багрець листка вставлено
в різьблену пухову рамочку-облямівочку (Є. Гуцало).
Льотчикові аж дивно чути, що пращури його були чумаками
(О. Гончар).
В) В цім місці річка, що взагалі текла, крутячись та петляючи
між хребтами, робила круте коліно (І. Багряний). Раптом
Сашко відчув, що хтось дивиться, йому в спину (М. Він-
грановський).
Г) Мати розповідала, як ще дівчиною ходила до собору на
богомілля (О. Гончар). Як ото після градобою колоски на
ниві підводяться, так зараз підводяться, відходять душею
люди (О. Гончар).
Д) Митрополит наполягав на тому, щоб продовжувати ставити
церкву на освячених підвалинах (П. Загребельний). Ярослав
45
заніс був руки, щоб ляснути в долоні, але стримався
(П. Загребельний).
6. Позначте речення з простим дієслівним присудком:

А) Григорій тепер чомусь боявся при зустрічах дивитися їй в
обличчя (І. Багряний).
Б) По південних схилах і на падях сніг був туго збитий (І.
Багряний).
В) І всюди є діло для робочих, золотих працівничок, для цих
сонячних комах (І. Багряний).
Г) Вона була якась ніби віддалена, очужіла, незнайома (О.
Гончар).
Д) Буде вершитися новий, цілком у сучасному дусі обряд
заручин (О. Гончар).
Е) Єлька дала волю сльозам (О. Гончар).
7. Позначте складносурядні речення:

А) В Ярослава, окрім холодності й твердості в погляді, світився
глибокий розум, і від цього очі були мовби теплішими
Б) Так колись уперше попав він до церкви Богородиці в Києві, і
назавжди лишився йому вишнево-сизий спогад, гучання
дзвонів і золоті проморги свічок (П. Загребельний).
В) В особливо небезпечних місцях старий обходив збоку, весь
час не спускав з ока слідів, перемацував очима кожний
непевний закуток, купи вітролому, каміння (І. Багряний).
Г) Потім вони знайшли велику, заметену снігом, копицю
старого, бозна-коли і ким нагребеного сіна, наносили туди
ще хмизу і кілька оберемків сухого бур’яну (І. Багряний).
Д) Ще не розвиднілось гаразд, як із Сіркової заїмки в мороз
вийшли і попливли помалу по снігу двоє озброєних, на
лижвах, з рюкзаками за плечима (І. Багряний).
Е) В городі картопля і соняшники, а просто над, самою
річечкою — якась комірчина (І. Багряний).
46
ІІ варіант
1. Позначте правильно побудоване словосполучення з

прийменником:
А) робота по реконструкції;
Б) послати по лікаря;
В) поїхати за продуктами;
Г) доглядав за хворим;
Д) по програмі спартакіади.
2. Позначте односкладне неозначено-особове речення:

А) З молитвою пергаменту торкайтесь (І. Кочерга).
Б) У мудрості свої закони є (А. Малишко).
В) Цієї ночі Баглая водило щось по Зачіплянці, мов сновиду
(О. Гончар).
Г) Тоді Леськові заломили руки і до дверей із вряду повели
(Л. Костенко).
Д) Тяжко пишу, зболено розмірковую, словами гіркими
наповнюю аркуш (І. Драч).
3. Позначте речення, у якому правильно розставлені

розділові знаки:
А) Взяли з собою лише: сірники, трохи їжі, боклажку з спиртом
та своє мисливське встаткування (І. Багряний).
Б) Серед поганських пісень, християнських молитов грецьких,
кадіння попівського, каяння в гріхах і спалахах веселих
гульбищ, тягли землю, ставили перші городні під новий вал
(П. Загребельнай).
В) Сонячність барв, золото ворохів, смага тіл на токах, зблиски
усмішок, ритми праці, зморена плавкість трудових рухів,
повносилля, здоров’я токових жінок, все це для нього пов’я-
зано з Єлькою (О. Гончар).
Г) Студенти швидко зайшли з токовими в стосунки, набули
серед них слави веселих, роботящих людей (О. Гончар).
47
Д) А джерельця-ключі живуть, виструмовують всюди, чи з
тріщини берега, чи з-під кореня, а то й просто, тільки гребни
землю рукою (О. Гончар).
4. Позначте діалог, у якому правильно поставлені

розділові знаки:
А) — Ну, як тут, мирно? Пишете папери, язик зломивши на
судейський штиб? Зітхнули райці. Обізвався первий. —
–– Та тут таке! Козак у нас погиб (Л. Костенко).
Б) — Ось, Михайлику, твій перший сніп... Запам’ятаєш його?
— Як же його запам’ятати?
— А ти за перевесло косарики чи петрів батіг засунь (М.
Стельмах).
В) — А ми йдемо до вас на Щедрий вечір.
–– Справді? ––
–– Справді. Добрий вечір, Любо!
— Добрий вечір, дядьку Себастіяне! (М. Стельмах).
Г) — А він і зараз тебе зіронькою зве чи, головуючи, забувся? -
–– Та... таке й скажете, — засоромилась Мар’яна (М.
Стельмах).
Д) ...Ввійшов, як грім, обвітрений з дороги.
Віддав чолом і мовив хрипкувато.
— Полковнику, вам лист від кошового. —
— Гаразд. Сідай. Спочинь з дороги, брате (Л. Костенко).
5. Позначте речення зі складеними дієслівними присудками:

А) Мати вже вдесяте, либонь, виходить на ґанок глянути туди,
за річку, за зелене море галявини (І. Багряний).
Б) Либонь, уже скінчила поратись по господі і тепер має час
(І. Багряний).
В) Єлька теж взялася нагортати комбікорм у лантух (О. Гончар).
Г) За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява
хата (В. Симоненко).
48
Д) Усе живе і мертве повинно зустріти Свят-вечір на своєму
місці (Р. Кобальчинська).
Е) Стояло, мов зачароване, передгроззя (М. Хвильовий).
1. Позначте просте речення з відокремленим означенням,

у якому правильно поставлені розділові знаки:
А) Потім вони знайшли велику, заметену снігом, копицю
старого, бозна коли і ким нагребеного сіна, наносили туди ще
хмизу і кілька оберемків сухого бур’яну (І. Багряний).
Б) Смертельно поранена першим же пострілом у груди, вона
була потім продірявлена ще чотири рази, і тепер лежала на
закривавленому снігу біля свого лігва (І. Багряний).
В) Ця річка така буйна і бистра влітку лежала нерухомо
Г) Григорій пішов до річки, зібрав на оберемок усе шмаття,
поскручуване в джути, і приніс, поклавши усе на колоду
Д) Клітка була вже готова. Вміло зв’язана з грубих, дебелих
глиць вона була довга, метрів на три, але низька і тісна
2. Позначте рядок правильно побудованих

словосполучень без прийменників:
А) зазнати втрат, вжити заходи;
Б) хворіти грипом, подякувати всім;
В) наслідувати дорослим, позбавитися звички;
Г) завдати біль, вибачити йому;
Д) доглядати тварин, приїхати наступного дня.
49
3. Позначте речення, у якому після однорідних членів
перед узагальнювальним словом треба ставити тире
(розділові знаки пропущені):
А) Чорнобиль та м’ята барвінок та рута калина верба над водою
вишневий садок над ставочком солом’яні стріхи та чорна
пухкая рілля все сниться щоночі шпакові (Дніпрова Чайка).
Б) Всі великі городи й землі славні своїми будівлями віддали
все своє найцінніше мармур золото срібло слонову кістку
колони й різьблення (П. Загребельний).
В) А для цього все зробимо як у ромейськім стольнім городі
церкву Софії Золоті ворота монастирі храми грища палати
Г) Такого не побачиш ніде ні в роменського імператора ні в
східних владик ні в французького короля ні в ярлів
варязьких (П. Загребельний).
Д) Чого тільки немає у Даниловому лантусі тут і ніж і ложка і
шматок дроту і казанок пшоно і сало цибуля й борошно
картопля й сіль хліб і сухарі (Григір Тютюнник).
4. Позначте складне речення, обидві частини якого є

повними реченнями:
А) Зрадити в житті державу — злочин, а людину можна?
(Л. Костенко)
Б) Діду, чому дятел шишки їсть, а щука пліточок? (Григір
Тютюнник)
В) Їй говорили, а вона не чула (Л. Костенко).
Г) Хай блимає він ледве, хай тремтить, але живий (І. Кочерга).
Д) Злочинець тут, вельможний воєводо, його хотів ти з князем
допитать (І. Кочерга).
5. Позначте складне речення з різними видами зв’язку, у

якому є пунктуаційна помилка:
А) Він покладе мозаїки так, щоб дивилися люди не мертвим
тупим оком, не збаранілі й бездумні, а щоб охоплювали
створене оком рухливим, допитливим, щоб дошукувалися в
кожнім образі людської (а не тільки Божої) суті, аби
50
вловлювали красу барв і відтінків, щоб плавали й линули в
ній, мов птахи з-поза Десни на Дніпро. (П. Загребельний).
Б) Вона перша в світі навчила мене любити роси, легенький
ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт,
осінній короб і калину; вона першою показала, як плаче од
радості дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому
соняшнику ночує сп’янілий джміль (М. Стельмах).
В) 3 того вечора я часто приходив до дядька Себастіяна, і коли
він мав час, ми разом читали якусь книгу, газети чи гомоніли
про всяку всячину (М. Стельмах).
Г) Туман пах бузковим цвітом, а коли почав розходитись, крізь
його тонкий просинюватий серпанок виступили по горі
бузкові вали (Григір Тютюнник).
Д) 3 цієї хвилини все те, що він бачив навколо себе, чув і
відчував, повнилося для нього новим змістом: йому ніби
вставили інші очі, і він ними бачив тепер те, чого раніше не
помічав, йому ніби підмінили душу, і він відчував те, про що
раніше не догадувався (Григорій Тютюнник).
6. Позначте речення зі складеними іменними присудками:

А) Чому ж цього я розрубать не можу? (Л. Костенко)
Б) А запорожці — люди без круть-верть (Л. Костенко).
В) І тільки якось страшно, не до речі, на тлі тих хмар і
зашморгу, була ота голівка точена, ті плечі та гордий обрис
чистого чола (Л. Костенко).
Г) І над головами уже пливли осінні холоди (Л. Костенко).
Д) То чи ж воно нам буде до пуття — пустити прахом ще одне
життя? (Л. Костенко)
Е) Лише в піснях вогонь отой пашить (Л. Костенко).
7. Позначте речення з уточнювальними обставинами, у

яких правильно поставлені розділові знаки:
А) На тім боці Амуру, високо в сопках Великого Хінгану,
стояли винуватці всієї тієї баталії (І. Багряний).
51
Б) Місцями ж, на чистих галявинах, на високих плаях снігу
майже не було (І. Багряний).
В) В однім місці, перед густими заростями старий раптом
впустив ломаку і підкинув вінчестер (І. Багряний).
Г) Другого дня після приїзду Сірка з Хабаровська, надвечір,
прибіг Заливай (І. Багряний).
Д) Однієї ночі, на Н-ській заставі на маньчжурськім кордоні,
біля станції Пашкове, зчинилась тривога (І. Багряний).
Е) Колись, до революції, здорово жили тут наші люди (І.
Багряний).
8. Позначте прості ускладнені речення, у яких правильно

поставлені розділові знаки:
А) Вмить витерши сльози, вона хутенько зняла ікону — ще своє
благословіння — і, намагаючись бути щасливою (щоб була ж
дочка щасливою), благословила, а тоді віддала старому і
стала коло нього (І. Багряний).
Б) Коло нього крутиться собака, то забігає наперед, то
повернувшись, кидається назустріч (І. Багряний).
В) Григорій, зніяковівши, зв’язав вірьовку посередині,
прив’язав до хлівця, і не оглядаючись, пішов собі
Г) Дзижчання теє, як звук срібної струни, проснувало осяяну
сонцем тишу і, наче бриніло, в серці Григорієвім (І.
Багряний).
Д) Тигри тут постояли на низькому березі, подивились, либонь,
на зметену снігом річку, пописану посередині полозками, і,
занепокоєні підозрілим тим писанням, а може, й дух
кінський чи людський вхопивши, повернули круто нагору (І.
Багряний).
Е) Здоровенна самиця, грізний екземпляр старого уссурійського
тигря, лежала на розкопирсаному снігу, задубівши (І.
Багряний).
52
9. Позначте безсполучникові складні речення, зміст частин
яких зіставляється:
А) Це ще не сльози — це квітуча вишенька (Л. Костенко).
Б) Берись дружно — не буде сутужно (Нар. тв.).
В) Над лісом чорна твердь нависла — над полем сяйво
розлилось (Б.-І. Антонич).
Г) Нема письмен — є дивне сяйво казки (Л. Костенко).
Д) Чисте сумління маєш — спокійно спати лягаєш (Нар. тв.).
Е) Замість світла я по тих ярах поставлю варту — буде вам
світити (І. Кочерга).
IV варіант
1. Позначте текст, що містить називне речення:

А) Вона мовчить, убійниця. Тим паче. Це треба теж до справи
долучить. Бо мати в горі. Вишняківна плаче. А ця мовчить.
Об чим вона мовчить? (Л. Костенко)
Б) Там бій. Там смерть. Там зламано границі. Людей недохват.
Ллється наша кров (Л. Костенко).
В) Погиб? Козак? То що у вас в Полтаві? Облога? Зрада?
Засідки? Бої? (Л. Костенко)
Г) І хто ж убив хорунжого! Дівчина! А як по ньому тужить! Як
вдова (Л. Костенко).
Д) І встав Пушкар. Обвів людей очима. Хустки, очіпки, свитки,
жупани (Л. Костенко).
2. Позначте речення із звертанням, у якому правильно

А) Видиш, брате, мій, товаришу, мій, відлітають сірим шнурком
журавлі в вирій (Б. Лепкий).
Б) Де ж, ти осінній жовтий листочку, гониш з вітрами,
розганяєшся? (Б. Лепкий)
53
В) Коли, ти мила, дійсно з неба родом, то чистою останешся
навіки (Б. Лепкий).
Г) Щовесни, прилітатиму брате, бо крилом я до тебе приріс
(Б. Олійник).
Д) Юначе мій, чиєїсь мами сину, зодягнений на джинсовий
мотив, я вже завмер, коли ти півхлібини «в дев’ятку»
натреновано вгатив! (Б. Олійник)
3. Позначте узагальнено-особове речення, у якому спосіб

вираження присудка такий же, як і в неозначено-
особовому реченні:
А) Не всякому слову вір (Нар. тв.).
Б) Умій сказати, умій і змовчати (Нар. тв.).
В) Курчат восени лічать (Нар. тв.).
Г) Розум за гроші не купиш (Нар. тв.).
Д) Довіряй, але перевіряй (Нар. тв.).
4. Зазначте речення з відокремленою обставиною, яке

побудоване правильно:
А) Згідно розпорядження директора, заняття в школі
розпочинаються на два дні пізніше.
Б) Це рішення було прийняте всупереч побажання мешканців
будинку.
В) Завдяки одержаної допомоги, учні змогли здійснити подорож
до моря.
Г) Проведення консультацій для учнів заплановано у
відповідності до розкладу іспитів.
Д) Відповідно до заздалегідь складеного плану на канікулах
учні відвідають історичний музей.
5. Укажіть речення, в якому правильно відокремлена

прикладка:
А) Підвівся Іскра, полковий обозний, син Остряниці Якова, Іван
(Л. Костенко).
54
Б) Що їй думалось тоді, моїй сільській босоногій, Ярославні,
перед людяністю, скромністю і мудрістю якої я й досі
схиляю свою вже посивілу голову (М. Стельмах).
В) Голова колгоспу, колишній батьків товариш висловив щире
здивування (О. Гончар).
Г) Дівчата у день Благовіщення ворожили на первоцвіт
чародійну квітку, що нібито віщувала весілля (Р.
Кобальчинська).
Д) Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав
повернутий до сонця соняшник, мати брала мене малого за
руку і вела подивитись на це диво (М. Стельмах).
6. Позначте складнопідрядне речення, тип якого

визначений правильно:
А) Не зріс ще дуб і не вродились бджоли, що воску назбирають
в дубі тім для тих свічок. (І. Кочерга) — складнопідрядне з
підрядним з’ясувальним;
Б) Кажіть мерщій, кажіть-бо, де вона? (І. Кочерга) —
складнопідрядне з підрядним місця;
В) Нащо мені життя, коли її, єдиної, не буде! (І. Кочерга) —
складнопідрядне з підрядним часу;
Г) Здається, ніби синіми очима вдивляєшся у душу, ген на дно.
(Б. Лепкий) — складнопідрядне з підрядним порівняльним;
Д) Немов крізь мряку мріє якийсь далекий, гарний, добрий світ,
де все цвіте, сміється, променіє. (Б. Лепкий) —
складнопідрядне з підрядним означальним.
7. Позначте безсполучникове складне речення, у якому

друга частина повідомляє про причину дії, названої в
першій частині:
А) Ми теж залишили небезпечну зону, приготувались: камери
налаштовані, плівка закладена, матимемо принаймні
шістдесят метрів рідкісного вибуху (О. Гончар).
Б) Тепер рахунок буде інший: нехай за всіх Меланка викуп
дасть (І. Кочерга).
55
В) На інших балконах нікого: готельчик напівпорожній, не
сезон, вітер гуляє по коридорах (О. Гончар).
Г) Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я
залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л.
Костенко).
Д) Вона в житті зіткнулась з неприємністю: хлопчина їй не
відповів взаємністю (Л. Костенко).
8. Позначте випадки, коли тире між підметом і присудком є

необов’язковим і ставиться автором з метою змістового
та інтонаційного виділення присудка:
А) Щастя — дитина мала з оком, як клапоть блакиту (Б.
Лепкий).
Б) Життя — як той потік з невідомих джерел (В. Лепкий).
В) Пушкар сказав, що злочин — непрощенний (Л. Костенко).
Г) Буває всяко, доля — не черінь (Л. Костенко).
Д) Любов — це, люди, діло неосудне (Л. Костенко).
Е) І потім, бачте, чутка є, ги-ги, що свідок цей — особа
зацікавлена (Л. Костенко).
9. Позначте речення, у яких правильно виділені вставні

конструкції:
А) І з тобою було б нам гірко, обіймав би нас часто сум, і бувало
б, темніла зірка у тумані тривожних дум (В. Симоненко).
Б) Кажуть, носа ти вкрав у баби, губи й ноги забрав мої (В.
Симоненко).
В) Біг Івасик немов на свято, І вибрикував, як лоша, і, напевно,
була у п’ятах пелюсткова його душа (В. Симоненко).
Г) Воно, скажу вам, легше, як на мене, діла у битвах шаблею
рішать (Л. Костенко).
Д) Ми скрізь її шукали, палац горів... Замкнув її той кат... І вже з
пожежі ледве врятували, та мабуть, пізно (І. Кочерга).
56
Е) Понад хвилі, понад море понесу з собою горе, може, втоплю,
може, згублю, а, може долю приголублю, — хто знає? (Б.
Лепкий).
10. Позначте складносурядні речення, у яких правильно

А) Ще тільки вирок і скінчиться справа (Л. Костенко).
Б) Мине сім літ — і голову цю сиву Виговському на списі
подадуть (Л. Костенко).
В) Одначе у своїй справі Сергій — віртуоз, один з найкращих
молодих операторів, і з його професійним вмінням не
можуть не рахуватися (О. Гончар).
Г) Тиждень тому над гомінким, кам’яноберегим Прутом, лічила
їм літа зозуля, і боривітер нерухомо висів серед небесної
блакиті (Б. Загорулько).
Д) Вітер, неначе парубок у танці, на всі боки обертав
кожухарку-метелицю, і вона, широко розкинувши поли
кожуха, то захлиналась жагучим потаємним шепотом, то
лютилась, мов звірина (М. Стельмах).
Е) Вдосвіта знов загули на морозі сосни, і закричали півні на
горищах (Григір Тютюнник).
11. Зазначте речення з непрямою мовою:

А) Отаман Гук гукнув тоді, що справді судити треба дівчину по
правді (Л. Костенко).
Б) Сказали Чураївні, щоб вона, оскаржена, то значить, сторона,
настановила свідків, віри годних, не підозренних у
проступствах жодних (Л. Костенко).
В) «Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось
добряче вийде,» — промовив сусід (С. Васильченко).
Г) От, спинивши його, й питаю, чи давно він з коша і чи далеко
Господь несе? (Т. Шевченко)
Д) Синоптики попереджали про можливість ускладнення
погодних умов.
Е) Лікар розповів про необхідність вакцинації дітей з метою
профілактики захворювання на грип.
57
V варіант
1. Позначте односкладне речення, тип якого визначено

правильно:
А) І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі (Л.
Костенко). — неозначено-особове.
Б) І не було ні радості, ні чуда (Л, Костенко). — означено-
особове.
В) Лишайтесь, матусю, навіки лишайтесь, не йдіть (Б. Олій-
ник). — означено-особове.
Г) Солоним потом заливає спину (Б. Олійник). — неозначено-
особове.
Д) Задзвонили в усі дзвони по всій Україні (Т. Шевченко). —
безособове.
2. Позначте речення, у якому правильно визначено тип

присудка:
А) Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха (О. Гончар). —
складений іменний.
Б) І сизий степ ще звечора в росі (Л. Костенко). — простий
дієслівний.
В) Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах
(Л. Костенко). — складений дієслівний.
Г) 3 нею я ділити завжди буду радощі, тривоги і жалі (В.
Симоненко). —складений дієслівний.
Д) Стояли люди злякані, притихлі (Л. Костенко). — простий
дієслівний.
3. Позначте речення, у якому неправильно визначено

синтаксичну роль інфінітива:
А) Треба було їхати в місто на базу відвозити здобич (І.
Багряний).
Б) Навчив журавлик хлопчика літати (Б. Олійник).
В) Не властен ти накази воєводині ламать (І. Кочерга).
58
Г) Перший хай загін іде гуди — хурдигу розбивать (І. Кочерга).
Д) Не смієш ти про правду тут казать! (І. Кочерга)
4. Позначте складне речення, між частинами якого

підрядний зв’язок:
А) Десь на обрії, ніби в темному величезному проваллі, зрідка
зривалися білі сухі зірниці, а грому не чути було ні разу
(О. Гончар).
Б) Я сідаю на дві години набивати порожні гільзи, і це фактично
є вже початок полювання (Б. Антоненко-Давидович).
В) То пролетить березовий листочок, то пробіжить невидимий
їжак (Л. Костенко).
Г) Навколо стояла така тиша, що чути було золотий дзвін
переджнив’я (М. Стельмах).
Д) Чи то березень зненацька нагадав мені минуле, чи то мені
стало шкода моїх весен (Б. Антоненко-Давидович).
5. Позначте складнопідрядне речення з підрядним

означальним:
А) Буває — тужу за тобою, як тужать квіти по весні (Б. Лепкий).
Б) І кожум’якам всім своїм скажи, що замість, світла я по тих
ярах поставлю варту (І. Кочерга).
В) Ви знаєте, що Свічка, брат наш славний, здобув для нас
князівський привілей (І. Кочерга).
Г) Забула ти той чар розмови, що наші розпалив зіниці (Б.
Лепкий).
Д) Не знаю, який у неї голос, плач і сміх (Б. Лепкий).
6. Позначте безсполучникове складне речення, у якому

друга частина розкриває або доповнює зміст першої:
А) Та якось, ідучи рано до школи, Андрійко зиркнув угору й
закляк: на гребені хати ходила їхня лелька й весело
позиркувала навкіл (Є. Гуцало).
Б) На річці Бікіні бачили диво-дивнеє: при височенному
крутому урвищі, при горі, мерехтів крижаний водоспад (І.
Багряний).
59
В) Тигри постояли, але не наважились узяти соболя: почули, що
тут була, хоч і давно, людина (І. Багряний).
Г) Кузька потяг носом повітря, і враз йому забулися і живий
гайворон, і той, що снився: повітря смачно пахло димком і
кашею (Григір Тютюнник).
Д) У самій Одесі Сіроманець занервував: на вулиці траплялися
собаки й собачата (М. Вінграновський).
7. Позначте ускладнені речення, у яких правильно

А) І блакитна безмежність небесного лану, і строкаті латки
заврунених яриною нивок, і жахтіючі вогнисто-рожевим
маковійником, а подекуди ще й залиті золотавим сяйвом
горицвіту сіножаті буйнотраві — все це, близьке й далеке,
поволі розгортаючись, тягнеться обабіч битого шляху (Б.
Загорулько).
Б) Моя душа, немов тополя зазеленіла на снігу (Д. Павличко).
В) Мчав одинокий пес, вірний і до кінця відданий чотириногий
товариш, припадаючи к сліду по-вовчому, туди, до
засніженої, загубленої в нетрищах домівки суворих
тигроловів (І. Багряний).
Г) Проробивши все це, насмикав з ватянки жмут вати,
всередину його заклав пачку пороху, завинену в шмат газети,
знайденої напередодні в одному з тайгових лісозаготівельних
бараків у Біробіджані, і вклав ту вату в купу сухої трави (І.
Багряний).
Д) А, ось де ти голубко, притаїлась! (І. Кочерга)
Е) Пішли по всій Іспанії ченці зодягнені в лахміття, як старці,
підступні пастухи людського стада (Д. Павличко).
8. Укажіть складносурядні речення, між частинами яких не

ставиться кома (розділові знаки пропущено):
А) Вдосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на
горищах (Григір Тютюнник).
60
Б) Добрі коні виплуганились на дорогу і один з Шаламаєнків
надуваючи щоки здивовано витріщився на Богдана притих
штовхнув ліктем брата й зареготав (М. Стельмах).
В) Над річкою прошелестіла гайвороняча зграя і знову стало
чути густе комарине гудіння (Григір Тютюнник).
Г) Прозорий струмок перетинав стежку і через нього було
перекинуто кладку з сухої деревини (О. Донченко).
Д) Ген-ген крайнеба червоніла сонячна заграва та вітерець ледве
чутно дихав (Григір Тютюнник).
Е) І справді на прибережнім сухопутті звиваються посірілі
в’юни і вигинаються носаті щупаки (М. Стельмах).
9. Укажіть речення з різними видами зв’язку, у яких

правильно поставлено розділові знаки:
А) Малих було нагодовано обідом разом з князем, і коли стало
темніти, у покоях засвітили свічки, щоб робота не
припинялася; хто першим викінчував свою думку, брався до
чого нового (П. Загребельний).
Б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс,
бредемо-струмком і вражено зупиняємось прямо в
розбурханій воді: навпроти нас веселка порозвішувала усі
свої стрічки і в їхнім одсвіті діброва стала такою гарною,
якою вона може тільки наснитися (М. Стельмах).
В) Нічого не вдієш, що витвори його холодні й минущі, така
вже доля судилась, але не відмовиш морозу ні в самобутності
вигадки, ні в епічній величі мистецьких шедеврів, ні в тому,
що його ніде не зраджує смак (Є. Гуцало).
Г) Чабан — це той, хто все життя на ногах, кого спека
продублює і осінні мряки пронизують до кісток, і коли інші
ще сплять, він уже з отарою виходить з кошар у мокрі поля
на свої цілоденні вахти (О. Гончар).
Д) Машинерія твоя летить, аж гуде, вітер у вухах пересвистує,
збоку собаки гавкають, на дзвіниці дзвонять, перед тобою
хати хитаються, підстрибують, уся земля іде обертасом, а ти,
мов кум королю, розсівся на своїх ногах, щоб не так мерзли, і
переганяєш дівчат або якогось страхополоха, з розгону
61
врізаєшся у чиїсь санчата і м’ячем вилітаєш на сніг (М.
Стельмах).
Е) З того вечора я часто приходив до дядька Себастіяна, і, коли
він мав час, ми разом читали якусь книгу, газети чи гомоніли
про всяку всячину (М. Стельмах).
62
ПІДСУМКОВА
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ЗНО)
Варіант 1
Завдання 1–7 мають по чотири варіанти відповідей, із

яких лише одна правильна. Оберіть правильну
відповідь і позначте її.
1. Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні:

А. Калина так хизується красою, що байдуже їй до всього на
світі (Леся Українка).
Б. Дарма що серце чує гострий біль — я прагну знов у штурми й
дальні рейси.
В. Коли з нещастям ти вже виступив на бій, не нарікай на те, що
силою слабкий.
Г. Гігантські тіні таємниче затиснулись в ущелині.
2. Правильно подано тлумачення фразеологізму зуби

з’їсти у рядку:
А. Торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює.
Б. Мати великий життєвий досвід.
В. Укрити ганьбою, соромом.
Г. Почати кричати, лементувати.
3. У реченні відокремлюються обставини, якщо вони

виражені:
А. Прислівниками.
Б. Прикметниками.
В. Дієприкметниками і дієприкметниковими зворотами.
Г. Дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
4. Прийменник ужито в рядку:

А. Ще й треті півні не співали.
Б. Швидше на долоні волосся виросте.
В. Хоч ікону малюй.
Г. Не було й гадки.
63
Прочитайте текст. Виконайте завдання 5–7 до нього.
1. Умій відчувати найтонші душевні порухи матері й батька.

2. Якщо в сім’ї: горе, неприємність, твоя відповідальність за
благополуччя сім’ї зростає в сто разів. 3. Безперечно, тільки
наполегливою працею ти можеш полегшити не легке життя
своїх батьків. 4. Нещастя, горе, біда батьків долаються вже тим,
що і як ти думаєш. 5. Умій бути добрим у думках і почуттях,
пам’ятай, що серце батька й матері завжди вражають
невдячність, байдужість дітей.
5. Орфографічну помилку допущено в написанні слова:

А. Нещастя.
Б. Неприємність.
В. Не легке.
Г. Невдячність.
6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А. Першому.
Б. Другому.
В. Третьому.
Г. П’ятому.
7. Складним реченням із підрядним умови є речення:

А. Перше.
Б. Друге.
В. Третє
Г. П’яте.
Завдання 8–30 мають по п’ять варіантів відповідей, із

8. Відбувається спрощення в групах приголосних на письмі

в усіх словах рядка:
А. Проїз..на, безжаліс..но, гіган…ський, ряс..ний.
64
Б. Доблес..ний, цінніс..ний, захис..ник, студен…ський.
В. Безжаліс..ний, тріс..нути, форпос…ний, улес…ливий.
Г. Бряз..нути, навмис..не, тис..нути, пропагандис…ський.
Ґ. Блис..нути, сутніс..ний, благовіс..ний, благочес..ний.
9. Префікс с- треба писати в усіх словах рядка:

А. ..кісний, ..чорнілий, ..ходити, ..писати.
Б. ..формувати, ..тулити, ..цідити, ..плеснути.
В. ..холонути, ..пітніти, ..сохнутися, ..порожніти.
Г. ..фабрикувати, ..повідь, ..тверджувати, ..хилити.
Ґ. ..шшити, ..крикнути, ..шити, ..турбований.
10. Допущено помилку в правописі присвійних

прикметників у рядку:
А. Мелащин, Раїсин, ковалів.
Б. Голубиний, Ольгин, доччин.
В. Мусіїв, свекрушин, майстрове.
Г. Ігорів, Маріїн, зміїний.
Ґ. Батьків, Софіїн, солов’їний.
11. Усі слова пишуться без м’якого знака в рядку:

А. Тон..ший, таріл..ці, красун..чик, ковз..кий.
Б. Рибал..ці, піс..ня, Натал..чин, брин..чати.
В. Він..єтка, в..йокати, лл..є, Хар..ків.
Г. Мен..ший, батал..йон, Ігор.., Кордил..єри.
Ґ. Афанас..єв, консул..ський, кін..ця, дитин..чин.
12. Правильно написано всі слова іншомовного

походження в рядку:
А. Інтермецо, оппонент, бравісимо, бароко.
Б. Лібрето, вар’єте, досьє, Вірджинія, імміграція.
В. Сирія, сольфеджіо, беладона, мадона.
Г. Джульєтта, сюрреалізм, голандський, акомпанемент.
Ґ. Тонна, кон’юктура, по-сицилійські, Чилі.
65
13. Усі закінчення у формі родового відмінка однини вжито
правильно в рядку:
А. Зеленого лугу, апарату президента, під час розрахунка,
стрибка вгору.
Б. Високого даху, краси Лондона, вдалого малюнка, яскравого
вогню.
В. Минулого вівторка, політичного блоку, хімічного елементу,
Діда Мороза.
Г. Широкого Нілу, долара в кишені, куреню на полі, відкритого
складу.
Ґ. Вищого ґатунку, особового займенника, гордість колектива,
боятися морозу.
14. Граматичний зв’язок не порушено в сполученні

числівника з іменником у рядку:
А. Півтора року, дві третіх доби.
Б. Дві десяті відсотка, чотири-ножиці.
В. Двоє лошат, з першим лютим.
Г. П’ять із чвертю року, два заручники.
Ґ. Одна друга кілограмів, три сьомих метра.
15. Виділене слово є прийменником і його слід писати

окремо у реченні:
А. На/дворі ніби ще стояло літо.
Б. На сімнадцятому році Остап у /перше пішов на заробітки.
В. З/переляку хлопці ніби язика ковтнули.
Г. На/зустріч мені суне величезне хмаровище.
Ґ. Намагаюся не показувати душевного болю, за/те сльози
підходять до самого серця.
16. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку:

А. Важко/хворий, віце/президентський, північно/західний.
Б. Військово/технічний, діаметрально/протилежний,
літературно/художній.
В. Високо/кваліфікований, радіо/телефонний, середземно/мор-
ський.
66
Г. Парусно/моторний, блідо/рожевий, історико/культурний.
Ґ. Автомобільне/транспортний, вище/зазначений, ясно/зелений.
17. Вищий і найвищий ступені порівняння не можна

утворити від усіх прикметників у рядку:
А. Сприятливий, всесвітній, волошковий, доречний.
Б. Ранній, бурштиновий, досконалий, довгенький.
В. Активний, сліпий, хитрющий, вороний.
Г. Білий, важкий, новорічний, учительський.
Ґ. Босий, козацький, хворий, порожній.
18. Допустова обставина є в реченні:

А. Глуха степова тиша передзвонювала таким гнітючим
передзвоном, що можна було збожеволіти (М. Хвильовий).
Б. Ми квапилися, щоб осягнути більше можливого.
В. Хоч сорочка одна, та біленька щодня.
Г. Граючи, він низько схиляв голову до баяна, наче він
повідував йому щось інтимне.
Ґ. Як постелиш, так і виспишся.
19. Прикладка не відокремлюється комами в реченні

(розділові знаки пропущено):
А. Доля Олеся Гончара світоча української нації сповнена
любові до рідної землі.
Б. Генетика як самостійна біологічна наука сформувалася в
XX ст.
В. Де Залізняк душа щира де одпочиває?
Г. Солов’ї нічні товариші мої у сад злетілись до вікна.
20. Слід поставити тире у безсполучниковому складному

реченні (розділові знаки пропущено):
А. Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка
Почайна (Л. Костенко).
Б. Хмари пливли низько над землею можна було сподіватися
дощу (О. Десняк).
67
В. І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози
лелека пливе в висоті (Ю. Мушкетик).
Г. Просив тебе повчав тебе давно не смій губити часу дорогого.
Ґ. Забудеш рідний край тобі твій корінь всохне (П. Тичина).
21. Слід поставити кому в складносурядному реченні

А. Сніг з кожною хвилиною густішав і дедалі непрогляднішою
стала за вікном вируюча сіра каламуть (В. Козаченко).
Б. Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді!
(О. Гончар).
В. Над водою вставав туман і повіяло холодком (І. Нечуй-
Левицький).
Г. Чого світання так ясніє в небі і так ясніє пісенька дзвінка?
Ґ. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски
та сон-трава (Леся Українка).
22. Правильно записано всі числівники в рядку:

А. Двомастами сорока, чотирмастами шістидесяти восьми.
Б. Сімдесятьома сімома, тисячу дев’ятий.
В. Семистам сімдесятьом чотирьом, двадцятивосьмитисячний.
Г. Чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма.
Ґ. Трьомастами сорок шістьма, тисячею.
23. Граматичної помилки не допущено в реченні:

А. На цьому питанні я зупинюсь більш конкретніше.
Б. У дослідника в колекції було більше на одинадцять рідкісних
мінералів.
В. Це сама відповідальна задача.
Г. Зайти після десяти годин.
Ґ. Та біль переслідувала його всюди.
24. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:

А. Часто/густо, по/англійськи, якось/то, без/угаву.
Б. Як/от, по/латині, де/таки, десь/не/десь.
В. Рука/в/руку, віч/на/віч, де/факто, аби/як.
68
Г. Десь/інколи, по/іншому, по/части, хоч/не/хоч.
Ґ. По/всякому, на/гора, на/троє, як/най/більше.
25. Можна замінити поданим варіантом у дужках виділене

слово в реченні:
А. Коні знялися з місця і нешвидко побрели (посунули) по
глибокому снігу.
Б. Дружніми оплесками нагороджують (відплачують) лектора
вдячні слухачі.
В. Ми разом з словами набираємось розуму (глузду),
прислухаємося до чужих думок.
Г. День видався вдалим — контрольну написано успішно
(тріумфально).
Ґ. Сумна Василева розповідь (розповідка) навели на мою душу
смуток та невеселі думи.
26. Звертання правильно вжито у реченні (розділові знаки

пропущено):
А. Отець Петро де можна здобути духовну освіту?
Б. Місяце-князе ти чарівниченьку смуток на твойому ясному
личеньку.
В. Скажи мені правду мій друже Андрію.
Г. Гале моя мрійнице кохана!
Ґ. Шановний вдячний читаче звертаюся до тебе.
27. Конструкція з непрямою мовою є:

А. Складнопідрядним реченням з підрядним означальним.
Б. Безсполучниковим реченням.
В. Складнопідрядним реченням з підрядним обставинним.
Г. Складнопідрядним реченням з підрядним з’ясувальним.
Ґ. Складносурядним реченням.
28. Відокремлена прикладка є в реченні (розділові знаки

А. Та друг мій Андрій ще не навчився реагувати на неправду.
Б. Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.
69
В. Максим Рильський виявив себе і як лірик та перекладач і як
критик науковець та редактор.
Г. Мова йде про Шевченка як художника.
Ґ. Потяг летів повний людського гаму.
29. Усі словосполучення написано правильно в рядку:

А. Гострий біль, одноманітне меню, розумна шимпанзе, весь
Перу.
Б. Поважний маестро, прийшла міс, швидкий кенгуру, прозорий
тюль.
В. Весела попурі, мудра Дороті, офіційний аташе, барабанний
дріб.
Г. Крикливий какаду, вчена ступінь, важка путь, мудрий кюре.
Ґ. Широке Дніпро, цікава леді, чергове кліше, яскрава гуаш.
30. Слова правильно написані у рядку:

А. Кримський півострів, фабрика Киянка, народи півночі,
західна Україна.
Б. Москва-ріка, Князівство Монако, вулиця Ярославів вал,
Софійський собор.
В. Епоха Відродження, палац спорту, Конституція України,
Нобелівська премія.
Г. Інститут педагогіки, грінченків словник, площа Перемоги,
Божа Мати.
Ґ. Ґудзонова затока, шевченківський стиль, Білий дім, Бі-Бі-Сі.
Варіант 2

1. Синонімічний ряд подано у рядку:

А. Дружній, братерський, приятельський, приязний.
В. Думати, міркувати, мислити, роздум.
В. Група, гурт, громада, товариство, сім’я.
Г. Злива, дощ, блискавка, хлющ.
70
2. Виділене в реченні слово є діалектизмом:
А. Дніпровими високими очима дитинно-сіро глянула весна
(М. Вінграновський).
Б. Пика йому почервоніла, а потім і зелена стала (Г. Квітка-
Основ’яненко).
В. Кругом дівчата танцювали в дрібушках, в чоботах, в свитках
(Б. Левін).
Г. Гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався
угору поміж воринням (М. Коцюбинський).
3. Усі слова є займенниками у рядку:

А. Жодний, такий, сам, деякий.
Б. Скільки, інший, тільки, себе.
В. Дещо, мабуть, цей, нічий.
Г. Усякий, увесь, хто-небудь, десь.
4. Прийменник у реченні відноситься до:

А. Іменника і прикметника.
Б. Іменника або особового займенника.
В. Дієслова.
Г. Прислівника.

1. Падав сніг. 2. Так рясно, що все довкола небо, земля й
повітря, стало чимсь єдиним. 3. Було враження, що світло, яким
повниться площа, — не від ліхтаря, а від самих сніжинок і що
це взагалі не сніжинки, а густий зорепад, який перестрів землю
у глибинах космосу. 4. Стрімливе падіння — і готовність до лету.
5. Рух униз — і порив у височіннь.

А. Враження.
Б. Глибинах.
В. Падіння.
Г. Височіннь.
71
А. Першому.
Б. Другому.
7. Непоширеним є речення:
А. Перше.
Б. Друге.
В. Третє
Г. П’яте.

8. Апостроф ставиться у всіх словах рядка:

А. Сурм..яний, мавп..ячий, перед..ювілейний, торф..яний.
Б. Між..ярусний, зв..ялений, медв..яний, харків..янин.
В. Розв..язано, черв..як, кон..юктивіт, Х..юстон.
Г. Н..юанс, моркв..яний, без..язикий, реп..ях.
Ґ. Прем..єра, ад..ютант, Рів..єра, п..юпітр.
9. Відбувається зміна приголосних при словотворенні в

усіх словах рядка:
А. Рига, Париж, чех, Камчатка.
Б. Безпека, молоко, вік, брат.
В. Сиваш, ткач, люд, турецький.
Г. Парубок, убогий, вереск, високий.
Ґ. Безпека, яйце, студент, галицький.
10. Префікс при- треба писати в усіх словах рядка:

А. Пр..чепа, пр..боркати, пр..міський, пр..гірок.
Б. Пр..вабливий, пр..мудрість, пр..клеїти, пр..м’яти.
В. Пр..уралля, пр..ярок, пр..швидшити, пр..подобний.
Г. Пр..чинити, пр..кордонний, пр..таманний, найпр..красніший.
Ґ. Пр..пинити, пр..зирство, Пр..дністров’я, пр..четний.
72
11. Усі слова з пів-, полу- написано правильно в рядку:
А. Пів’їдальні, пів-Європи, полудень, пів-ясена.
Б. Півмісяць, пів’яблука, пів-Одеси, пів Дніпра.
В. Пів’ясена, пів-України, півмашини, полукіпок.
Г. Півуроку, пів-усмішка, півкниги, пів-Києва.
Ґ. Півострів, полумисок, пів-Харкова, пів-століття.
12. Усі слова пишуться з м’яким знаком у рядку:

А. Міл.., піс..нями, по-козац..кому, Мол..єр.
Б. Лауваз..є, брин..чати, кан..йон, свіжісін..кий.
В. Ад..ю, ґедз.., вбирал..ня, дон..чин.
Г. Л..є, т..мяний, уман..ський, різ..бяр.
Ґ. Киц..ці, рибал..ці, нян..чити, ковз..ко.
13. Літеру й слід писати в усіх словах іншомовного

походження рядка:
А. Форт..с..мо, д..лема, К..пр, Цюр..х.
Б. Мавр..кій, Алж..р, С..дней, дец..бел.
В. Ч..пси, бургом..стр, д..зель, Ч..лі.
Г. С..рія, С..нгапур, д..птих, Вірдж..нія.
Ґ. Корс..ка, Ваш..нгтон, граф..н, Кр..т.
14. Закінчення -у(-ю) у формі родового відмінка однини

мають усі іменники в рядку:
А. Щавл.., каталог.., метрополітен.., мотор.. .
Б. Процес.., жар.., синтаксис.., Єгипт.. .
В. Хист.., родовод.., театр.., майданчик.. .
Г. Теніс.., момент.., Ельбрус.., конус.. .
Ґ. Абзац.., прибутк.., ритм.., стусан.. .
15. Граматичний зв’язок порушено у словосполученні:

А. Згідно з опитуванням.
Б. Понад сто гривень.
В. Командувач миротворчих сил.
Г. Вилікуватись від нежиті.
Ґ. Двадцять перше лютого.
73
16. Виділене слово є прислівником у реченні:
А. У середині кімнати щось луснуло.
Б. В основному складі команди відбулися зміни.
В. Надіслав листа додому з надією на порятунок.
Г. За багато років уперше зайшов до хати.
Ґ. На пам’ять про зустріч сфотографувалися.
17. Усі складні слова потрібно писати разом:

А. Військово/полонений, радіо/фізик, воєнно/стратегічний.
Б. Кримсько/татарський, екс/чемпіон, мікро/схема.
В. Мало/населений, авіа/лайнер, Дніпро/ріка.
Г. Контр/атака, східно/слов’янський, гори/цвіт.
Ґ. Чар/зілля, перекоти/поле, біло/сніжний.
18. Правильно написано всі імена по батькові в рядку:

А. Васильович, Якович, Іллівна, Миколаївна.
Б. Юрієвич, Ігоревич, Валерієвна, Григоріївна.
В. Кузьмівна, Олексійович, Оксентійович, Федоревич.
Г. Борисович, Леонтієвич, Мусієвич, Мефодієвна.
Ґ. Валерійович, Гордієвна, Гордієвич, Георгієвич.
19. Речення із складеним дієслівним присудком міститься

у рядку:
А. А сну вже не було до ранку (Р. Іванченко).
Б. Кого стріне — привітає (Л. Глібов).
В. Донькою Прометея названо Лесю Українку ще за життя
(Р. Лубківський).
Г. Але от тепер мусила наступити якась зміна (Г. Хоткевич)
Ґ. Вибиватися в люди — справа зовсім не проста (П.
Сингаївський).
20. Обставина відокремлюється комами в реченні

А. Дівчата побігли не чуючи ніг.
Б. Козаки сидять згорнувши руки.
В. Пливуть собі співаючи.
74
Г. Над берегом немовби вирвавшись уперед з гори бігла зелена
смерека.
Ґ. Ми взялись до роботи не гаючись і щиро.
21. Слід поставити двокрапку в безсполучниковому

складному реченні (розділові знаки пропущено):
А. Шумлять сади цвіте колосся у серці найніжніший цвіт.
Б. Поглянь уся земля тремтить у палких обіймах ночі лист квітці
рвійно шелестить траві струмок воркоче (Олександр Олесь).
В. Вітер дихне пшениці ворухнуться розкішні (М. Сиротюк).
Г. Розум без книги птах без крил (Нар. творчість).
Ґ. Шелестить пожовкле листя по діброві гуляють хмари сонце
спить ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).
22. Слід поставити кому між однорідними членами речення

А. Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку (Гр.
Тютюнник).
Б. У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі
груші (І. Нечуй-Левицький).
В. Навкруги стеляться родючі придунайські рівнини (О.
Гончар).
Г. Тонуть в золоті і теплій синяві принадні простори і
закликають уже в степу до спокою і миру (М. Стельмах).
Ґ. Чіпкий колючий жорстокий вітер носився по Комарівці
(Л. Голиш).

А. Восьмастами дев’ятьома, шістдесятьом сімом.
Б. П’ятьдесятьома сімома, тисяча семисотий.
В. Вісьмастами шістдесятьма чотирма, ста сорока сімома.
Г. Чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма.
Ґ. Трьомастами сорок шістьма, тисячею.
24. Граматичну помилку допущено в словосполученні:

А. Складати речі.
75
Б. Складати шану.
В. Складати більшість.
Г. Складати велосипед.
Ґ. Складати руки.
25. Разом треба писати всі прислівники в рядку:

А. Спокон/віку, чим/раз, в/смак, від/тепер.
Б. В/вечері, під/вечір, насам/перед, за/панібрата.
В. Чим/дуж, в/день, по/волі, на/самоті.
Г. На/провесні, від/нині, що/ночі, на/світанку.
Ґ. У/п’ятеро, в/цілому, у/стократ, у/слід.
26. Можна замінити виділене слово поданим варіантом у

дужках:
А. Там в один жмут зібралися всі промені великого (здорового)
червоного сонця.
Б. Узлісся наче повите ніжним зеленим (смарагдовим) серпанком.
В. Її тиха (глуха) мова гасила його лютощі.
Г. На самісінькому згині річки багряніла (рум’яніла) якась цятка.
Ґ. Він довго не міг заснути, згадував нинішні (сучасні) пригоди.
27. Вставним є слово в реченні (розділові знаки пропущено):

А. Я навіть не уявляю скільки є мов на світі.
Б. Принаймні так повідомили по радіо.
В. Злива тривала майже годину.
Г. Така прекрасна була та пісня що здавалось і листочки на
тополі перестали шелестіти.
Ґ. Варто все ж таки замислитись над деякими словами.
28. Виділене слово вжито у невластивому йому значенні в

рядку:
А. Як і треба було сподіватися, все склалося якнайкраще.
Б. Слід сказати, виявилося не так уже й легко.
В. Наслідувати чийсь приклад завжди простіше, ніж ним бути.
Г. Потяг слідує без зупинок уже понад годину.
Ґ. Він слідував за нею по п’ятах.
76
29. Правильно визначено рід усіх іменників у рядку:
А. Лікувальний аерозоль, чорна туш, довгий путь.
Б. Неприємний нежить, дешевий шампунь, вітальний туш.
В. Неабиякий розкіш, білий рояль, науковий ступінь.
Г. Болючий висип, тонка бязь, невеликий бандероль.
Ґ. Міцний накип, місткий бутель, запашний ваніль.
30. Від усіх іменників прикметники утворюються за

допомогою суфікса -ев- (-єв-):
А. Взірець, почуття, ключ.
Б. Корінець, помаранч, кварц.
В. Магній, марш, матч.
Г. Алича, життя, плюш.
Ґ. Яблуня, магнолія, ясен.
Варіант З

відповідь та позначте її.
1. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні:

А. Кухар вправно нарізав гострим ножем шматки хліба.
Б. Чоловіки складали в копиці духмяне сіно.
В. Жовтий колос хлібів нагинає стебла додолу.
Г. Ллється пісня над полями.
2. Фразеологічний зворот ужито в реченні:

А. Роман був смішний з нерівною, вищербленою бородою
(І. Нечуй-Левицький).
Б. Це віщує день погожий сонячна веселка.
В. Недалеко вже й до базару — палицею кинути (Панас
Мирний).
Г. На руїнах зацвітала перша молода вишня (О. Довженко).
77
3. Простим є речення:
А. Люди, що родилися в минулій війні, хрестилися кров’ю,
огнем (У. Самчук).
Б. Я нахиляюся до кани, і гарячий вітер дише мені в обличчя
(Ю. Яновський).
В. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т.
Шевченко).
Г. Отак міркуючи, поплакав я трохи і, згорнувшись у бубличок,
зітхнув (О. Довженко).
4. Частку вжито в рядку:

А. Переливати з пустого в порожнє.
Б. Ні в казці сказати, ні пером описати.
В. Сон рябої кобили розказувати.
Г. Останню сорочку зняти.

1. Заходила ніч. 2. Німіє степ і хмариться. 3. Поспішаючи
кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини. 4.
Не погасло ще на заході червоне зарево, а вже над ним у темряві
далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря.
5. А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, мало
помітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і
засвітився чарівним огнем (За С. Васильченком).

А. Другому.
Б. Третьому.
В. Четвертому.

А. Останні.
Б. Не погасло.
В. Ховаються.
Г. Мало помітною.
78
7. У тексті використано складносурядне речення:
А. Друге.
Б. Третє.
В. Четверте.
Г. П’яте.

8. За алфавітом записано усі слова у рядку:

А. Експорт, ексцентрик, елегія, ельф.
Б. Дублер, дух, дюйм, дрючок.
В. Гусар, гута, гуща, гроза.
Г. Здоровань, здирач, здавач, згуба.
Ґ. Підхід, піка, підхмар’я, піонер.
9. В усіх словах наголошений другий склад у рядку:

А. Намул, емблема, емігрант, епіграф.
Б. Єнот, журнал, забіг, забавка.
В. Піжама, розвал, метролог, намордник.
Г. Тендітний, безсилий, немічний, слабкий.
Ґ. Хлібина, буханець, калач, книш.
10. Під час вимови в усіх словах відбувається уподібнення

приголосних у рядку:
А. Головоломка, когорта, громада, сфінкс.
Б. Депресія, завмирання, застій, деградація.
В. Заводій, заводіяка, призвідник, призвідець.
Г. Вокзал, безжурний, рюкзак, боротьба.
Ґ. Замісник, оборонець, захисник, опікун.
11. Усі слова мають таку будову: префікс + корінь + суфікс +

+ закінчення (у тому числі нульове) у рядку:
А. Прекрасний, пресований, прибережний, безталанний.
Б. Заздрісний, загнаний, загострений, забавка.
79
В. Придолинок, закомірок, безстидний, безтурботний.
Г. Навчений, нагідка, наголос, надбрівний.
Ґ. Наглядачка, наказ, накидка, накачка.
12. Усі слова утворено префіксально-суфіксальним

способом у рядку:
А. Відсотковий, відрубаний, заслужений, засновницький.
Б. Надчуттєвий, приморожений, небезпечний, безграмотний.
В. Напівпровідник, незавершений, незабудка, нездатний.
Г. По-приятельськи, запічок, зарубіжний, загривок.
Ґ. Піонерський, довоєнний, підполковник, безсловесний.
13. Усі іменники належать до чоловічого роду в рядку:

А. Суддя, собака, тракторист, кенгуру.
Б. Дід, путь, кожух, кобзар.
В. Базар, Тбілісі, гончар, гармидер.
Г. Парус, гармаш, гарбуз, урду.
Ґ. Інтерв’ю, телерепортаж, какаду, гепард.
14. Допущено помилку у творенні однієї із форм ступенів

порівняння прикметників у рядку:
А. Більш розвинений, гірший, тонший, здоровіший.
Б. Дотепніший, крислатіший, найвищий, найменш
підготовлений.
В. Ближчий, блискучіший, щонайдорожчий, якнайдавніший.
Г. Значно ближчий, якнайвіддаленіший, гіркіший, найбільш
нижчий.
Ґ. Чемніший, чутливіший, добріший, чесніший.
15. Відносні займенники знаходяться в рядку:

А. Хто? що? який? чий? котрий? скільки?
Б. Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх.
В. Хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий,
хтозна-який, дехто.
Г. Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.
Ґ. Хто, що, який, чий, котрий, скільки.
80
16. Безособове дієслово входить до складу речення:
А. Дівчата побули на хуторі тиждень і відійшли (У. Самчук).
Б. Минулося, розійшлося, і сліду не стало (Т. Шевченко).
В. Кожний промінь сонця, дихання кожного листочка, кожний
погляд закоханого дівочого ока, щирий порух звіряти, сміх і
плач дитини і легіт небес — усе то з’єднане в одному
теплому погляді матері (У. Самчук).
Г. Річані чаєчки літали понад ставком (І. Нечуй-Левицький).
Ґ. — Здрастуйте, — густим басом привітався незнайомий до
Тамари (О. Гончар).
17. Усі дієприкметники належать до пасивного стану в рядку:

А. Стиснутий, зораний, спарений, відсирілий.
Б. Заборонений, заплутаний, нагрітий, нагороджений.
В. Порослий, застебнутий, оздоровлений, палаючий.
Г. Відгартований, застиглий, відучений, переосмислений.
Ґ. Зігрітий, лежачий, привезений, загоєний.
18. Дієприслівниковий зворот використано в реченні

А. Там синіє Дніпр широкий з жовтими пісками з високими
берегами з темними лісами.
Б. Заспівали затукали тяжкі краплини спадаючи з листя і квіту
на землю заворушилась без вітру зашуміла трава зводячись і
підстрибуючи вгору (М. Стельмах).
В. Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою
листок схожий на зморшкувате вушко (О. Донченко).
Г. Ніжна тиха кришталево чиста мелодія почулася ніби здалека
(І. Пільгук).
Ґ. Баритон немолодий але гарно виспіваний провів ту ж саму
фразу.
19. Прислівники, що означають причину, знаходяться в рядку:

А. Опівдні, зісподу, вряд, зарані, зараз, вночі.
Б. З болю, зозла, з переляку, з радості.
В. Навмисне, на зло, на сміх, босоніж, щохвилини.
81
Г. Згарячу, спросоння, дуже, спересердя.
Ґ. Без пуття, без упину, без смаку, зненацька.
20. Непохідний прийменник, ужитий з іменником в

орудному відмінку, використано в реченні:
А. Стоян підвівся з стільця і стояв серед хати, дивлячись на
темне вікно (І. Білик).
Б. Од вікна до мене в хату червонясте світло впало (Леся Українка).
В. У ледачого пасічника й бджоли ледачі (Нар. творчість).
Г. За кущами стоять усі мисливці й радяться.
Ґ. Хай дальній берег в сонці медом плавиться.
21. Усі слова пишуться без м’якого знака у рядку:

А. Л..он, маз.., Натал..чин, ковз..кий.
Б. Міл...ярд, ліс...ня, Хар..ків, нен..ці.
В. Вуз..кий, лял..ці, бул..ці, повіс...тю.
Г. Жін...чин, рибал..чин, кін..ця, іспан…ський.
Ґ. Степан..чишин, павіл..йон, плат..ня, прос..ба.
22. Не з прислівниками пишеться окремо в усіх словах у

рядку:
А. Триматися не/зворушно, не/ухильно додержуватися.
Б. Не/вгасно горить, бути не/далеко.
В. Говорити не/виразно, чинити не/розсудливо.
Г. З’явитися не/давно, чекати не/довго.
Ґ. Палити не/варто, зраду пережити не/легко.
23. Літеру е слід писати в усіх словах рядка:

А. Ш..рокий, в..селий, буз..на, чуж..на.
Б. Ч..решня, вел..тень, щ..друвати, пл..кати.
В. Бер..зень, дал..на, ч..мний, дел..гувати.
Г. Ц...ментний, б-.нтежний, дир..гент, пер..лаз.
Ґ. Дел…гат, смород..на, ч..мдуж, шел..стіти.
24. Через дефіс усі слова пишуться в рядку:

А. Лимонно/кислий, лимонно/жовтий, ліво/бережний.
82
Б. Лілово/червоний, лікеро/горілчаний, листо/прокатний.
В. Лісо/захисний, лісопильно/дерево/обробний, льоно/очисний.
Г. Кисло/солодкий, клавішно/струнний, книжково/журнальний,
Ґ. Максимально/мінімальний, маско/подібний, матеріало/знавство.
25. Замість коми краще поставити тире в реченні:

А. Не рад козак журитися, так серденько ниє (Нар. творчість).
Б. Молодець проти овець, а проти молодця сам як вівця (Нар.
творчість).
В. Блискавка блисне, й камінь трісне (Нар. творчість).
Г. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на
кілька кроків людей пізнати (У. Самчук).
Ґ. Сонце світило ясно крізь листя дерев, і бджоли бриніли
весело довкола вуликів (М. Стельмах).
26. Основним призначенням офіційно-ділового стилю є:

А. Вирішення суспільно-політичних питань.
Б. Обслуговування громадянських потреб людини у типових
ситуаціях.
В. Формування ідейних переконань, моральних якостей та
естетичних смаків.
Г. Бути засобом невимушеного спілкування, живого обміну
думками.
Ґ. Повідомлення про результати дослідження, доведення теорій,
обґрунтування гіпотез.
27. Двокрапка після узагальнювального слова перед

однорідними членами невиправдано пропущена у
реченні:
А. З-під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах,
гойдаються по садках і виходять блукати на шлях.
Б. Усе зберегла моя пам’ять ті ночі зоряні, ті дні.
В. Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або
ясний вечір.
Г. Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим
полум’ям.
83
Ґ. Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч.
84
28. У всіх словах відбувається подвоєння приголосних
звуків у рядку:
А. Священ..ик, здоровен..ий, стат..ей, тря..ся.
Б. Швидкіс…ний, стін..ий, зав..ишки, виховай..ий.
В. Ір..аціональний, священ..ий, невблаган...ий.
Г. Роз..ява, військ..омат, ..вічливий, зроблен..ий.
Ґ. Блажен..ий, баштан..ик, стара..но, пооран..ий.
29. Укажіть складнопідрядне речення, в якому між

підрядними його частинами помилково поставлено
зайву кому:
А. Робилось душно, бо сюди, в гори, не долітав вогкий
морський вітер (М. Коцюбинський).
Б. Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година (Леся Українка).
В. Він знав, що незабаром зустріне десь тут Ясногорську, і що
на марші вони будуть разом (О. Гончар).
Г. Над головами шаруділи прапори на арці» крізь яку мав
ступити на берег очікуваний гість (Ю. Яновський).
Ґ. Якби мені знову колишняя сила, якби мені гуки міцнії, тоді б
мене туга оця не гнітила (Леся Українка).
30. В усіх словах рядка замість пропуску пишеться голосний

[е]:
А. Груш..вий, довж..лезний, щеб..тання, ч..пурний.
Б. Бер..з, ущ..лина, пш..но, веч..ря.
В. Коч..рга, ч..ломкатися, ч..рпати, щ..м.
Г. Вирощ..но, на ч..лі, каж..ш, веч..рниці.
Ґ. Зач..пити, ч..хол, смуш..вий, ч..решщя.
85
Варіант 4

1. Не належить до власне українських слів, а є

запозиченим слово:
А. Авантюрний.
Б. Вродливий.
В. Бентежний.
Г. Тьмяний.
2. У реченні Син боявся, що батько його відшмагає за

провину можна замінити виділене слово фразеологізмом:
А. Накриє мокрим рядном.
Б. Дасть березової каші.
В. У баранячий ріг скрутить.
Г. Важким духом дихатиме.
3. Неологізми вжито в реченні:

А. Німий папір і неба циферблат!
Б. Терновий кущ ряхтить бджолинокрилими квітками.
В. Коли згорають метеорити, на мить світліше стає навкруг.
Г. Грає дівчина вальс шкільний, в юність кличе фортепіано.
4. Слова з протилежним лексичним значенням, які

належать до однієї частини мови, називаються:
А. Однозначними.
Б. Багатозначними.
В. Антонімами.
Г. Омонімами.
86
1. Материні очі. 2. Начебто на золотавому липовому меду
настояні, вони дивляться весь час за тобою. 3. Їхній густий
погляд вливається у твій погляд, переливаючись у самісіньку
душу. 4. У такі короткі миті ти відчував: особливу близькість,
особливу спорідненість з матір’ю. 5. У материнському погляді
не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. 6. Очі її,
постійно освітлені з середини м’яким живим сяйвом, були
видимим вираженням душі (За Є. Гуцалом).

А. Першому.
Б. Четвертому.
В. П’ятому.
Г. Шостому.

А. Дивляться.
Б. З середини.
В. Близькість.
Г. Хитрування.
7. Поширеною відокремленою обставиною ускладнено

речення:
А. Перше.
Б. Друге.
В.Третє.
Г. П’яте.

8. Лише з відкритих складів складаються всі слова в рядку:

А. Зів’янути, всохнути, схуднути, всохти.
Б. Зело, руно, забагато, солома.
87
В. Обізнаний, відомий, ознайомлений, усвідомлений.
Г. Відкопувати, розкопувати, одержувати, діставати.
Ґ. Бідний, нещасний, безталанний, упосліджений.
9. В українській мові така кількість звуків (фонем):

А. 26.
Б. 32.
В. 33.
Г. 38.
Ґ. 48.
10. Усі слова складаються із шести звуків у рядку:

А. Сорока, дибати, ячмінь, яєчня.
Б. Ялина, щепити, щезати, щебінь.
В. Щиголь, ягідка, якраз, яструб.
Г. Ящур, дзвоник, молоко, щипок.
Ґ. Ревний, яранга, янтар, яхонт.
11. Усі слова належать до спільнокореневих у рядку:

А. Огризти, гризун, надгризти, розгризти, гризота.
Б. Брити, бритва, недобрити, британка, побритися.
В. Густий, гусінь, густота, густолистий, густогривий.
Г. Епіграф, епіграма, епіграфіка, епіграфіст, епіграфічний.
Ґ. Доїти, дійка, дояр, дійниця, доїдати, доярка.
12. Одним способом утворено всі слова в рядку:

А. Бензоколонка, земенаряд, класифікація, Миргород.
Б. Авіазавод, атомохід, п’ятирічний, полезахисний.
В. Поділ, підклас, підполковник, запіч.
Г. Настил, обман, небезпека, блакить.
Ґ. Зародковий, прикордонний, придворний, придверний.
13. У реченні Як була я малою, то мені було не раз

сниться, що моя мати чеше мені коси, вплітає червоні
кісники, вбирає мене в квітки та стрічки, голубить та
88
жалує мене (І. Нечуй-Левицький) виділена форма
дієслова вживається у значенні такої часової форми:
А. Теперішній час у значенні минулого.
Б. Теперішній час у значенні майбутнього.
В. Майбутній час у значенні теперішнього.
Г. Майбутній час у значенні минулого.
Ґ. Минулий час у значенні майбутнього.
14. Використано частки в рядку із словосполуками:

А. Їхній винахід, під стелею, через поле, над книжкою.
Б. Несподівано гримнуло, виконано як-небудь, як зіронька.
В. Поринати раз у раз, так швидко, кудись пішов, мов килим.
Г. Майже закінчив, таки домовились, хотів би, навряд чи
знаходиться.
Ґ. Поміж рам, крізь терни, як мрія, війна і мир.
15. Прислівник виконує роль присудка в реченні:

А. Хвилинку він ішов з нею поруч, роздратовано ламаючи в
пальцях якусь суху паличку (І. Нечуй-Левицький),
Б. Ніч пішла під ранок, на небі світало, а із яру військо грізно
виступало.
В. Не суворо на серці, не гнівно, а за тебе тривожуся я (Є.
Маланюк).
Г. У неділю вранці-рано синє море грало (Т. Шевченко).
Ґ. Шелестить берізка білостанна, мов зійшла з картини Левітана.
16. Граматичну помилку допущено в реченні:

А. Відчинивши двері, діти почали колядувати.
Б. Дивлячись кінофільм, несподівано сяйнула блискавка, вдарив
грім і розпочався дощ.
В. Посадивши біля школи липи, клени і каштани, семикласники
повернулися до класу.
Г. Відвідавши природознавчий музей, школярі жваво ділилися
враженнями від побаченого.
Ґ. Перемігши супротивника, кияни увійшли до фіналу.
89
17. Відрізняється від інших речень формою дієслова
речення:
А. Гойдає квітневий вітер віти дерев.
Б. І світає і смеркає, день Божий минає (Т. Шевченко).
В. Б’є вся артилерія, навіть зенітна (Є. Загачевський).
Г. Щастя біжить, а нещастя лежить (Нар. творчість).
Ґ. Білої блискавки чорні аркани кидає небо в дніпровські пороги.
18. Займенника якого речення стосується така

характеристика: належить до розряду відносних,
стоїть у формі чоловічого роду, в орудному відмінку
однини; у реченні виступає додатком:
А. Пусти мене, мій батеньку, на гори.
Б. Ніхто б не назвав її неуважною, коли справа торкалась її
роботи.
В. Хай мене свята блискавка запалить!
Г. Мало хто вийшов ціло з тих боїв жахливих.
Ґ. Він пробіг повз прилавок, за яким сиділи хлопці.
19. Усі числівники належать до складених у рядку:

А. Шістнадцять, вісімнадцятирічний, триста, вісімсот.
Б. Сім восьмих, п’ятисотий, сімдесят, три чверті.
В. Шістдесят, дев’ятсот, чотириста, сімнадцять.
Г. Двадцять п’ять, три тисячі, сто один, двадцять два.
Ґ. Одна друга, чотирнадцять, сімнадцятеро, вісімсот.
20. Усі іменники мають однакові граматичні ознаки в рядку:

А. Зілля, море, золото, залізо.
Б. Мати, ніч, сирота, радість.
В. Скрипаль, коваль, парубок, метелик.
Г. Поні, колібрі, леді, Тбілісі.
Ґ. Ворота, сирота, голота, парта.
90
21. Укажіть правильне продовження речення
Прикметники змінюються за:
А. Відмінками і числами.
Б. Родами і числами.
В. Родами, числами і відмінками.
Г. Родами, числами, відмінками і часами.
Ґ. Відмінками, числами й особами.
22. Апостроф не ставиться в усіх словах рядка:

А. Дзв..якнути, рум..яна, св..ято, р..ятівний.
Б. Моркв..яний, кр..юк, рутв..яний, черв..як.
В. Кур..йозний, різьб..яр, без..язикий, Св..ятослав.
Г. Медв..яний, р..юмсати, в..юн, Х..юстон.
Ґ. Духм..яний, цв..ях, грав.юра, б..ювет.
23. М’який знак уживається в усіх числівниках рядка:

А. Дев’ят..ома, шіст..десяти, сімдесят..ома.
Б. С..омастами, сім..десяти, тридцят.. шіст.. .
В. Віс..момастами двадцят..ма тр..ома.
Г. П’ят..десяти, дев’ят..ох, тринадцят..ма.
Ґ. Чотир..ма, міл..йон, чотир..охсот.
24. До двоскладних належить речення:

А. Коли не тямиш, то й не берися.
Б. Куй залізо, поки гаряче.
В. В умілого і долото рибу ловить.
Г. Ненагріте залізо не зігнеш.
Ґ. Бійся не чорта, а лихого чоловіка.
25. Між підметом і присудком пропущено тире в реченні:

А. Не будь тією людиною що догори щетиною!
Б. Думай не думай а вище себе не плигнеш.
В. Не міряй всіх на свій аршин.
Г. На гривеник покупки а на карбованець крику.
Ґ. Небо над дорогою синій кришталь.
91
26. До узагальнено-особових не належить речення:
А. Куди орли літають, туди сороки не пускають.
Б. Подали команду рушати.
В. За сидженням нема лежання.
Г. У дурного хазяїна і колесо з воза вкрадуть.
Ґ. Брехні слухають, а брехунів б’ють.
27. Граматичну помилку допущено у реченні з

однорідними членами:
А. Прометей співчував слабким, нещасним людям і хотів, щоб
їхнє життя стало радіснішим.
Б. Кожен підневільний народ рано чи пізно визволиться і
побудує незалежну державу.
В. Малорос стає українцем, усвідомивши свій нерозривний
зв’язок з родом і рідним народом.
Г. Тарас Шевченко понад усе любив Батьківщину, ненавидів її
ворогів і через неї знову потрапляє в неволю.
Ґ. Генії усвідомлюють свою історичну місію і жертвують усім,
щоб її виконати.
28. Слово з не пишеться разом у реченні:

А. Не/показуй людям сльози.
Б. Я не/такий уже безпорадний.
В. Не/для слави, — для вас, мої браття, я свій скарб
найдорожчий ховав.
Г. Поки не/дуже холодно, сидітиму вдома.
Ґ. Аліна, не/зважаючи на свій жвавий, веселий характер, читала
серйозні книжки.
29. Не виділено комами відокремлений додаток у реченні:

А. Дзвенить ручаїв стрімголова малеча блакитною кров’ю
камінних глибин (Л. Костенко).
Б. І стрімка наша кров зігріватиме вірш і камінь.
В. Уже сонце котилось до темного бору і в теплім промінні
купало і ярі лани, і веселую гору.
Г. Усі за винятком Бойчука здивовано дивилися на свого шкіпера.
Ґ. Усю балку заливало весняною водою, особливо коли
надходила велика повінь після снігової зими (О. Гончар).
92
30. До складносурядних належить речення:
А. Хомиха сиділа на порозі, поглядала на битий шлях та
пильнувала над роботою (І. Нечуй-Левицький).
Б. Як же не пильнувати матері, коли вона шила сорочку задля
сина свого Василя, котрого виглядала що божого дня,
котрого вона не бачила вже п’ять років, з того часу, як його
взяли в москалі (І. Нечуй-Левицькии).
В. І не один день сиділа Хомиха на порозі та виглядала свого
сина (І. Нечуй-Левицький).
Г. Сінешні двері рипнули, одчинилась хата, і перед Хомихою
з’явився її син Василь (І. Нечуй-Левицький).
Ґ. Дівчата пильно поглядали на москаля, доганяли,
випереджали, щоб подивитись на його (І. Нечуй-Левицький).
Варіант 5

1. Узагальнювальне слово є в реченні (розділові знаки

А. За все в житті призначена ціна за радість заплатити треба
мукою.
Б. Йому раптом захотілося щоб отак усе життя бачити біля себе
цю красуню.
В. Усе в чеканні спілі краплі рос, земля і місяць.
Г. Усе залишається без змін наводячи нудьгу.
2. Іменники мішаної групи другої відміни є в рядку:

А. Роздоріжжя, аптекар, хабар, Ігор.
Б. Водій, лікар, писар, плече.
В. Бригадир, тесляр, інженер, перо.
Г. Плащ, школяр, човняр, сторож.
93
3. У публіцистичному стилі вживаються слова:
А. Доводжу до вашого відома, прошу дозволу, постанова.
Б. Демократія, чинник, суспільство, ідеал.
В. Невдаха, пазурі, хабарник, ледащо, красунчик.
Г. Атом, кисень, ультразвук, фільтрація.
4. Усі приголосні дзвінкі у рядку:

А. Слово, дзвін, щавель, доля.
Б. Дзьоб, розмова, полин, бур’ян.
В. День, щілина, джерело, зерно.
Г. Мир, клопіт, малина, брова.

1. Дорога повилася всередину лісу. 2. Тут картина стала ще
краща обидві стіни лісу, по боках дороги, ставали вищі й
густіші. 3. Ліс стояв, неначе молода під вінцем, в дорогому
білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка. 4. І все те
диво світилось наскрізь, блищало, сипало іскрами, переливалось
то різким, то матовим світом. 5. Ні одна картина природи влітку
не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини
мертвої зими: то був тихий, мрійний сон заснулої землі (За
І. Нечуєм-Левицьким).

А. Всередину.
Б. Переливалось.
В. Влітку.
Г. Прирівнятись.

А. Першому.
Б. Другому.
94
7. Складним безсполучниковим є речення:
А. Перше.
Б. Друге.
8. Третє.
Г. П’яте.

8. Подвоєння та подовження літер в усіх словах

відбувається в рядку:
А. Бов..аніти, тряс..я, Він..иччина, Галич..ина.
Б. Небез..ахисний, од..звеніти, перлин..о, білопін..ий.
В. Сав..а, во..з’єднати, вікон..иця, окаян..ий.
Г. Огнен..ий, благослове..ний, латун..ий, шален..ість.
Ґ. Мерзен..ий, умотивован..ий, і..раціональний, страшен..ий.
9. Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається

в усіх словах рядка:
А. Блис..нути, первіс..ний, улес..ливий, випус..ний.
Б. Бряз..нути, під’їз..ний, облас..ний, парламентський.
В. Перс..ня, хрус..нути, страс..на, заздріс..ний.
Г. Щотиж..ня, пес..ливо, очис..ний, учас..ник.
Ґ. Якіс..ний, шубовс..нути, їж..жу, шелес..не.
10. Правильно написано всі слова рядка:

А. Косьба, присьба, діжка, вудка.
Б. Натхнення, шибка, вохкий, молотьба.
В. Стежка, діхтяр, мотузка, морозцю.
Г. Вогкий, мигтить, Страсбург, полегкість.
Ґ. Ходьба, бородьба, Парасчин, казці.
95
11. Літеру и слід писати в усіх словах іншомовного
походження рядка:
А. Єп..скоп, пр..оритет, бурм..стр, Адд..с-Абеба.
Б. Ц..церон, бургом..стр, С..рія, Ч..нгісхан.
В. Д..лема, Гр..нвіч, Ч..каго, ск..пидар.
Г. Ч..пси, к..парис, адаж..о, кос..нус.
Ґ. С..ц..лія, бронх..т, Т..бет, Кр..т.
12. Усі слова у словосполученнях ужито в переносному

значенні у рядку:
А. Легкий вітер, дихання моря, розбити парк, міцні обійми.
Б. Тягнеться час, хвіст моркви, голка ялинки, тверда рука.
В. Висока посада, бій годинника, дієтичний стіл, міський парк.
Г. Рукав річки, корінь зла, старовинне срібло, нова історія.
Ґ. Вершина слави, соковита трава, мальовничі місця, вушко голки.
13. Усі слова пишуться без м’якого знака у рядку:

А. Тон..ший, таріл..ці, красун..чик, ковз..кий.
Б. Рибал..ці, піс..ня, Натал..чин, брин..чати.
В. Він..єтка, в..йокати, лл..є, Хар..ків.
Г. Мен..ший, батал..йон, Ігор.., Гет..манщина.
Ґ. Афанас..єв, консул..ський, кін..ця, дитин..чин.

А. Трьомастами шістдесяти восьми, сімомадесятьма сорока.
Б. Сімидесяти чотирьох, тисяча дев’ятий.
В. Сьомастами вісімдесятьма дев’ятьома, двадцяти восьми.
Г. Чотиристами сімдесятьма, тисяча п’ятдесятьома шістьома.
Ґ. Трьомастами сорока шісти, одинадцятьома.
15. Правильне твердження у рядку:

А. У словах спочатку радісно, наодинці виділено закінчення.
Б. Спільнокореневі слова належать до однієї частини мови.
В. У словах міра, розмова, недоля всі приголосні звуки дзвінкі.
Г. Іменники ательє, бюро, аташе належать до середнього роду.
Ґ. Прикметники чутливий, вродливий, глухий утворюють вищий
і найвищий ступені порівняння.
96
16. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку:
А. По/українськи, повік/віки, будь/що/будь, плече/в/плече.
Б. Всього/на/всього, вряди/годи, хтозна/коли, з/посеред.
В. ІІліч/о/пліч, на/гора, сьогодні/завтра, наді/мною.
Г. По/латині, ім’я по/батькові, на/самоті, хтозна/коли.
Ґ. Що/небудь, що/весни, аби/коли, день/у/день.
17. Граматичний зв’язок не порушено в сполученні

числівника з іменником у рядку:
А. Перше лютого, півтора тижні.
Б. Шість десятих гектарів, два з половиною місяці.
В. Мільйонами гривень, сімдесят три хлопців.
Г. Двом десятим відсотка, шістдесят чотири кілограми.
Ґ. З першим вереснем, три лошат.
18. Правильно написано всі присвійні прикметники в рядку:

А. Школярів, Софіїн, материн, Інгин.
Б. Стешин, соловейків, Зоєн, Прісьчин.
В. Василеве, Марієне, свекрушин, пташиний.
Г. Невістчин, стельмахин, заячий, лікарів.
Ґ. Парасчин, Надіїн, сорочин, ведмежий.
19. Усі складні слова потрібно писати разом у рядку:

А. Проф/спілковий, напів/оберт, багато/тисячний, член/ко-
респондент.
Б. Тепло/обмінний, радий/радісінький, шести/денка, пів/огірка.
В. Чотирьох/актний, перекоти/поле, пів/аркуша, кілька/міль-
йонний.
Г. Сто/відсотковий, теле/апаратура, лісо/степовий, соціал/демо-
кратичний.
Ґ. Вище/згаданий, глухо/німий, історико/культурний,
червоно/гарячий.
97
20. Усі слова правильно записано у рядку:
А. Золоті ворота, Фабрика Киянка, західна Україна.
Б. Кримський півострів, вулиця Ярославів вал, Софійський собор.
В. Палац спорту, Епоха Відродження, Москва-ріка.
Г. Харківський тракторний завод, цукерки «Вечірній Київ».
Ґ. Прем’єр-міністр України, Голосіївський ліс, країни сходу.
21. Всі іменники у родовому відмінку множини мають

закінчення -ів, -їв:
А. Батько, гість, степ, день.
Б. Сом, громадянин, соловей, герой.
В. Робітник, підпис, татарин, товариш.
Г. Раз, болгарин, кінь, метр.
Ґ. Хазяїн, грузин, солдат, осетин.
22. Підрядна з’ясувальна частина є в реченні:

А. Благословенна та ясна година, коли буквар бере до рук
дитина (Д. Павличко).
Б. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько по волі
гуляти (Т. Шевченко).
В. Життя має стільки сили і повноти, що неможливо дозволити
собі байдужість і слабкість.
Г. Крізь сльози бачив я, як в журбі моїй тонули море, небо і земля.
Ґ. Ой, снігу, снігу довкола, куди тільки глянеш.
23. Неозначено-особовим є речення:

А. Боїшся вовка — не ходи до лісу (Нар. творчість).
Б. За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм (Т.
Шевченко).
В. Розпалімо знов багаття з іскри надії.
Г. Потемніло, завітрило, закрутила курява (С. Васильченко).
Ґ. Субота. Вечір.
98
24. Слід поставити кому в безсполучниковому складному
А. Погасли вечірні вогні усі спочивають у сні (Леся Українка).
Б. Тихо в полі гай темніє наступає літній вечір (Леся Українка).
В. Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий
корабель (Є. Маланюк).
Г. Махнула осінь в ліси вони зацвіли пурпуровими сірими та
жовтими фарбами.
Ґ. Була б охота знайдеться робота (Нар. творчість).
25. Не відокремлюється означення в реченні (розділові

знаки пропущено):
А. Незабаром показалось село мальовничо розкидане над
річкою по горі.
Б. Знесилений пригнічений Микола опускається на землю і
вдивляється на захід (В. Шевчук).
В. Омиті росами квітки розтулюють повіки.
Г. Дівчина вражена посміхнулася.
Ґ. Вранці срібнохолодні роси слалися і дикі кози стрункі й
полохливі виходили пастись на галявину.
26. Лексичної помилки не допущено в реченні:

А. Забезпечувати безпеку — складна справа.
Б. Яскравий фон надає картині урочистості.
В. Заняття в школі бізнесу ведуть представники крупних
американських підприємств.
Г. Рослинні олії багаті на природний оксидант.
Ґ. Малочисленні відвідувачі музею уважно слухали розповідь.
27. Не ставляться розділові знаки після вигуків у реченні

А. О як я люблю рідну землю.
Б. Гей луги-береги, ви на голос людський озовіться.
В. Ой ти, дівчино, з горіха зерня.
Г. Гей над дорогою стоїть верба.
Ґ. О ця дорога сподівань.
99
28. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом
у реченні:
А. Я тебе люблю, друже, за/ те, що не можна тебе не любити.
Б. Народна пісня — то/ж усій землі окраса.
В. Усе одно, що/б не сталось, ми не розлучимось.
Г. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, що/б вільно по
світі літати (Леся Українка).
Ґ. Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь — крига розтає.
29. Усі іменники вживаються тільки в однині:

А. Дніпро, Кавказ, побачення, щастя.
Б. Радість, сміх, молоко, Київ.
В. Листя, мрійність, сіль, пташеня.
Г. Синь, зустріч, глибінь, солома.
Ґ. Довершеність, річ, велич, селянство.
30. Чергування голосних звуків можливе в усіх словах рядка:

А. Нога, промінь, закон, ніс.
Б. Сидіти, корінь, пасмо, ліжко.
В. Свідомість, Київ, щока, кінь.
Г. Брова, Харків, воля, жовтий.
Ґ. Радість, сім, клопіт, рот.
Варіант 6

1. Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні:

А. Хотілося б внести нову течію в своє монотонне життя.
Б. З туману ллється в ліс течія людського люду.
В. Публіцистична лірика — різновид агітаційно-ліричної
стильової течії.
Г. Течія несла човен тихо за собою.
100
А. Його слова були розумні, спокійні і тверді, як сталь.
Б. Він був людиною твердою на слово.
В. Ця пісня могла зворушити найтвердіше серце.
Г. По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні.
3. Складним є речення:
А. Барвистість одвічна народної мови — це щось невимовне,
прекрасне, казкове.
Б. Величезні, міцні дуби стоять, не шумлять і не шелестять
(Марко Вовчок).
В. Покинувши красу, невловну і незриму, звертаю знову я на
вулиці земні.
Г. І смеркає, і світає, день божий минає (Т. Шевченко).
4. Замість слова військовий потрібно вжити воєнний у

словосполученні:
А. Військовий льотчик.
Б. Військовий парад.
В. Військовий час.
Г. Військовий оркестр.

1. Вибір потрібного слова, правильне його вживання —
неодмінна ознака яскравого й виразного мовлення. 2. Особливо
велика роль у художній мові, та й у повсякденному мовленні,
слів-синонімів. 3. Синоніми як ви знаєте це слова, близькі за
значенням, але різні за звуковим оформленням. 4. Тобто бувають
слова, побратані змістом. 5. Багатство синонімів — одна з
найпоказовіших ознак багатства мови і нашого мовлення (За І.
Вихованцем).

А. Першому.
Б. Другому.
101
102
6. Відокремлене означення, виражене дієприкметниковим
зворотом, є в реченні:
А. Першому.
Б. Другому.
Г. Четвертому.
7. Вставним словосполученням ускладнено речення:

А. Перше.
Б. Друге.
В. Третє.
Г. П’яте.

8. Неправильно наголошено всі іменники рядка:

А. Читання, запитання.
Б. Пізнання, зобов’язання.
В. Визнання, зібрання.
Г. Навчання, писання.
Ґ. Вигнання, вираження.
9. Префікс с- слід писати в усіх словах рядка:

А. ..ховати, ..горнути, ..бити.
Б. ..палити, ..куштувати, ..купити.
В. ..кинути, ..сохнути, ..формувати.
Г. ..ковзатися, ..чистити, ..некровити.
Ґ. ..підлоба, ..фальсифікувати, ..шити.
10. Літеру і слід писати в усіх словах рядка:

А. С..дней, д..зель, ц..стерна, м..трополит.
Б. Рад..ус, Бр..танія, д..зель, абор..ген.
В. Дез..нформація, к..парис, Ч..лі, Адріат..ка.
Г. П..лот, без..дейний, артер..я, тр..умф.
Ґ. С..рія, акс..ома, реч..татив, сем..нар.
103
11. Допущено помилку в правописі особових закінчень
дієслів у рядку:
А. Стоїте, гудуть.
Б. Знатимуть, хиляться.
В. Зморешся, одужають.
Г. Сиплють, кипітимеш.
Ґ. Плачеш, відкрию.
12. Апостроф ставиться в усіх словах рядка:

А. Дзв..якнути, з..єднати, подвір..я, комп..ютер.
Б. Рек..явік, б..юджет, св..яткувати, мавп..ячий.
В. Двох..ярусний, В..єтнам, пан..європейський, ад..ютант.
Г. Інтерв..ю, матір..ю, моркв..яний, з..економити.
Ґ. Ін…єкція, Мін..юст, пред..явник, Св..ятослав.
13. Велика літера пишеться в усіх словах рядка:

А. (З)бройні (с)или (у)країни, (п)ерша (с)вітова (в)ійна.
Б. (П)олярна (з)ірка, (ф)ранкфурт-(н)а-(м)айні.
В. (Г)енеральний (п)рокурор (у)країни, (п)роспект (д)ружби
(н)ародів.
Г. (Є)вропейський (с)оюз, (к)онституційний (с)уд (у)країни.
Ґ. (Т)рипільська (к)ультура, (н)аціональний (б)анк (у)країни.
14. Закінчення -у(-ю) у формі родового відмінка однини

мають усі іменники в рядку:
А. Дзвінкого водогра.., народного ансамбл.., запашного мед.. .
Б. Народного епос.., достиглого банан.., сухого кашл.. .
В. Центрального майдан.., давального відмінк.., хімічного аналіз.. .
Г. Епоха феодалізм.., великого теніс.., екран телевізор.. .
Ґ. Фойє театр.., дитячого майданчик.., частина прибутк.. .
15. Граматичний зв’язок порушено в словосполученні:

А. Радіти з перемоги.
Б. Завдати шкоду.
В. Повідомити школяра.
Г. Зателефонувати після десятої.
Ґ. Величезне каміння.
104
16. Виділене слово слід писати разом у реченні:
А. Про/те явище він дізнався з енциклопедії.
Б. Як/би мені черевики, то пішла б я на музики.
В. За/те його покохала, що мав чорні вуса.
Г. Як/би допомогти йому?
Ґ. Що/б то приготувати на вечерю?
17. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку:

А. Віце/адмірал, крем/брюле, напів/фабрикат, жовто/гарячий.
Б. Батько/мати, клініко/діагностичний, сон/трава, червоно/де-
ревний.
В. Окислювально/відновний, міні/футбол, гіркувато/солоний,
стоп/кран.
Г. Режисер/постановник, всесвітньо/історичний, давньо/укра-
їнський, кіловат/година.
Ґ. Темно/вишневий, ліво/бережний, пів/Європи,
високо/ерудований.
18. Усі прикметники творять ступені порівняння від інших

основ у рядку:
А. Малий, молодий, розумний.
Б. Великий, хороший, поганий.
В. Вдалий, скромний, хитрий.
Г. Страшний, веселий, щирий.
Ґ. Блідий, дешевий, холодний.
19. Прикладка відокремлюється за допомогою тире в

А. Країна озер інакше Карелія лежала перед нами до обрію.
Б. Миколка Прокопів хлопчик такий школярик гарненький був.
В. Синоніми тобто слова близькі за значенням використовують
не лише в художніх творах.
Г. Грали два водевілі один російський другий український.
Ґ. Вірний син трудової поневоленої України Шевченко став
виразником дум і сподівань народних.
105
20. Неузгоджене означення є в реченні:
А. Свіжозорані ниви обсівалися великими вечірніми зорями.
Б. На небі хмари висіли ліниві, ліси, повиті тугою, дрімали.
В. У нього була думка поїхати до міста.
Г. З кущів підліска линуть перші трелі солов’я.
Ґ. Чутно у реві морському дикі розкати грому.
21. Обставина не відокремлюється комами в реченні

А. Затамувавши подих роздумуючи всі рушили до левади
(І. Нечуй-Левицький).
Б. Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи (Т. Шевченко).
В. Він говорив а я йшов і слухав пориваючись вирватися з того
ритму.
Г. І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.
Ґ. І заснув я нарешті незважаючи на біль.
22. При узагальнювальних словах потрібно ставити

спочатку тире, а потім — двокрапку в реченні (розділові
А. День вечір ніч ранок все біле все тьмяне (Леся Українка).
Б. Скрізь і на подвір’ї і в саду і на городі все тяглося до сонця і
раділо йому.
В. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й
розлука й твоя материнська любов (А. Малишко).
Г. На ослонах на столі та припічку скрізь понаставлено
немитого начиння горщиків мисок ложок (І. Нечуй-
Ґ. Надворі повсюди лежала роса на жовтій траві осінній на
круглій павутині попід стріхою.
23. Узагальнено-особовим є речення:

А. На переправі коней не міняють.
Б. Потемніло, завітрило, закрутила курява.
В. Світе калиновий, жити нам ще, жить.
Г. Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду.
106
Ґ. А надворі так місячно, ясно, хоч голки збирай.
107
24. В алфавітному порядку подано всі слова рядка:
А. Містичний, місто, мисливець, месник.
Б. Метод, метро, митець, мітинг.
В. Милозвучний, мелодичний, мелодія, мілкий.
Г. Мерзлий, мережа, мирний, міркувати.
Ґ. Медаліст, медаль, медальний, медальйон.

А. Захворівши, Оленка не прийшла до школи.
Б. Не спитавши броду, не лізь у воду.
В. Нагинаючи гілки, діти діставали вишні.
Г. Швидко вийшов, зачинивши за собою двері.
Ґ. Як слід підготувавшися до іспитів, у тебе не буде проблем.
26. Окремо слід писати всі прислівники в рядку:

А. Рік/у/рік, до/останку, на/переріз, попід/руки.
Б. Без/упину, на/зразок, уві/сні, сам/на/сам.
В. На/відмінно, на/останок, до/вподоби, честь/честю.
Г. Аби/куди, до/побачення, від/давна, по/суті.
Ґ. У/стократ, хоч/не/хоч, сяк/так, на/прокат.
27. Антонімічна пара слів є в реченні:

А. Хто своєї мови цурається, хай сам себе встидається.
Б. Добре слово краще, ніж готові гроші.
В. Не будь людинкою, що догори щетинкою.
Г. Хвальби повні торби, а вони порожні.
Ґ. Коли хочеш щось сказати — перш подумай.
28. У формі орудного відмінка однини мають у закінченні

літеру е(є) всі іменники в рядку:
А. Ячмінь, вихор, кухар, тротуар.
Б. Рій, перпендикуляр, плече, слюсар.
В. Стиль, прізвище, чиж, майстер.
Г. Калач, кущ, кобзар, слухач.
Ґ. Товариш, добродій, коваль, снігур.
108
29. Прийменник ужито в рядку:
А. Немов рукою зняло.
Б. Передусім треба працювати.
В. Задля успіху.
Г. Як тільки буде нагода.
Ґ. Нехай попереджають.
30. Складним реченням з різними типами синтаксичного

зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення:
А. Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі
журавлі (В. Сосюра).
Б. Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій
тишині (В. Сосюра).
В. Був час обідньої перерви — і все живе поховалося в затінки,
вщухло, принишкло.
Г. Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в
задумленому мареві.
Ґ. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що
надворі не бабине, а справжнє літо.
Варіант 7

1. Фразеологічний зворот, який є антонімом до слова

мало, вжито в реченні:
А. І бійці аж за живіт бралися, розважаючись кумедною їздою.
Б. Вистачить мені й заруби, що гріє у хвіст і в гриву.
В. Батько сушить собі голову, щоб вони мали вдосталь хліба...
Г. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати...
109
2. Синонімічний ряд наведено в рядку:
А. Казати, говорити, повідати, висловлюватися, розповідати.
Б. Сміятися, байдикувати, відпочивати, святкувати.
В. Мужність, рішучість, хоробрість, відвага, гордість.
Г. Родина, сім’я, рід, покоління, нащадок.
3. В уривку з тексту Ні, дівчатка — незбагненний для

Петька народ. Взяти хоча б Іру. Красуня, чудовий
товариш, у біології знається. Та іноді її вчинки
Петькові зовсім незрозумілі... засобами зв’язку другого
і третього речень є:
А. Займенники.
Б. Повтори спільнокореневих слів.
В. Сполучники.
Г. Синоніми.
4. Серед поданих слів стилістично забарвленим є слово:

А. Блиснути.
Б. Пришкандибати.
В. Отямитися.
Г. Нидіти.
Прочитайте текст. Виконайте завдання 5–7 до нього

(розділові знаки пропущено).
1. Під вечір вітер затих і цюкнув мороз а вночі повалив сніг
тихий густий сяде на рукавицю що аж кожну сніжинку видно.
2. Випав сніг і все навколо повеселішало. 3. У безмежному
білому мовчанні лежали хутори присипані снігом. 4. Димок пах
присмаженою козацькою пишкою. 5. Стальними кинжалами
виблискував перший лід (За Г. Тютюнником).

А. Безмежному.
Б. Мовчанні.
В. Кинжалами.
Г. Вночі.
110
6. Тире пропущено у реченні:
А. Першому.
Б. Другому.
Г. Четвертому.
7. Відокремленим означенням ускладнено речення:

А. Перше.
Б. Друге.
В. Третє.
Г. Четверте.

8. Неправильно поділене на склади слово знаходиться у
рядку:
А. Зо-зу-ля, ба-ра-бан, книж-ка, ход-жу.
Б. За-о-хо-та, за-о-хо-чен-ня, спо-ну-ка, сти-мул.
В. За-ряд-ний, е-нер-гій-ний, за-по-взят-ли-вий, ви-на-хід-ли-вий.
Г. Бай-ду-жий, не-за-ці-кав-ле-ний, нейт-раль-ний, без-сто-рон-ній.
Ґ. Сла-ва, ре-пу-та-ці-я, по-пу-ляр-ність, ав-то-ри-тет.
9. Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх

словах рядка:
А. Виїз..ний, пес..ливий, тис..нуло, пропус..ний.
Б. Гіган..ський, облес..ливий, артис..чин, вис..нути.
В. Міс..це, бряз..нути, парламент..ський, шіс..сот.
Г. Мас..ний, контрас..ний, хвас..ливий, невіс..ці.
Ґ. Сер..цевий, тиж..невий, чес..ний, проїз..ний.
10. М’який знак пишеться в усіх словах рядка:

А. Куз..ня, вітал..ня, мен..ше, козац..кий.
Б. Син..ого, слиз..кість, різ..блення, стан..мо.
В. Т..охкати, лял..ці, насін..ня, у жмен..ці.
Г. дівчинон..ці піс..ня, тон..ше, бондар...
Ґ. У таріл..ці, кущ.., парасол..ка, зат..марився.
111
11. В усіх словах іншомовного походження на місці
пропусків пишеться буква и в рядку:
А. Баст..лія, Ов..дій, Сев..лья, к..зил.
Б. Дец..метр, ф..нанси, С..дней, попур...
В. Шп..нат, к..парис, єп..скоп, Флор..да.
Г. Тр..умф, Гр..мм, соц..ологія, пр..оритет.
Ґ. Бразилія, г..попотам, Пар..ж, Росе..ні.
12. Неправильно наголошене слово знаходиться в рядку:

А. Спочатку, попервах, передусім, насамперед.
Б. Келих, швидкий, подруга, гуцулка.
В. Перекидатися, продаватися, колесо, дезертирувати.
Г. Здатний, вдалий, спроможний, здібний.
Ґ. Довершений, взірцевий, відмінний, чудовий.
13. Усі слова пишуться з великої літери а рядку:

А. (Д,д)амоклів (М,м)еч, (Ш,ш)евченків «(К,к)обзар».
Б. (В,в)еликий (П,п)іст, (В,в)олодимир (В,в)еликий.
В. (Д,д)алекий (С,с)хід, (П,п)анамський (К,к)анал.
Г. (П,п)іфагорова (Т,т)еорема, (X,х)отинський (3,з)амок.
Ґ. (3,з)ахідна (Є,є)вропа, (П,п)резидент (У,у)країни.
14. Усі слова пишуться разом у рядку:

А. Життє/пис, великий/превеликий, напів/автомат, полу/мисок.
Б. Електро/провід, розрив/трава, електро/монтаж, пів/години.
В. Жертво/приношення, тонно/кілометр, пів/карбованця,
батько/мати.
Г. Дерево/обробний, дванадцяти/тонка, вище/згаданий,
чотири/місячний.
Ґ. Легко/хворий, історико/літературний, жовто/гарячий,
натще/серце.
15. Усі числівники відмінюються однаково у рядку:

А. Тридцять, сорок, дев’яносто, сімдесят.
Б. Одинадцять, вісімдесят, вісімсот, двадцять.
В. Сто, триста, п’ятсот, дев’ятсот.
Г. Нуль, тисяча, мільйон, мільярд.
Ґ. П’ять, двадцять, сім, тридцять.
112
16. Займенник що вжито у реченні:
А. Він почував себе незручно: боявся, що під ним розвалиться
стілець (Ю. Яновський).
Б. Побачивши, що літак сів за їхнім селом, вона зрозуміла, що
сів він неспроста.
В. Як добре, що свою долю вона зв’язала з заводом.
Г. Вічна слава братам, що упали в бою (В. Сосюра).
Ґ. А як згадає [Олександра], що на порозі вдома зустріне її мати,
то аж очі блискавкою блиснуть, а веселі брови низько
насунуться на очі.
17. Щоб перевірити правильність вживання

ненаголошених е, и у словах тижд..нь, рів..нь,
необхідно:
А. Змінити форму слова, щоб сумнівний звук став наголошеним.
Б. Дібрати спільнокореневе слово, щоб наголос падав на
сумнівний звук.
В. Добираючи спільнокореневі слова або форми того самого
слова, перевірити, чи не випадає сумнівний голосний.
Г. Пересвідчитися, чи сумнівний звук не входить до сполучень
-ере-, -еле-.
Ґ. Звернутися до словника.
18. Із стилістичною метою один спосіб вживається у

значенні іншого в реченні:
А. Малює чорнилом на чорній стіні двох коней баских,
прудконогих, як вихор.
Б. Пождав би ти місячної ночі.
В. Чорне золото з шахт на поверхню потоками лине.
Г. Дашкович приїхав додому й застав усіх своїх живих і
здорових (І. Нечуй-Левицький).
Ґ. За хвилину увійшов Журба ще з одним молодим козаком,
гарним, лише дуже сумним (П. Куліш).
113
19. Невиправдано поставлено кому замість тире у реченні:
А. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве (І. Котля-
ревський).
Б. Сонце давно вже зайшло, теплий вечір огорнув землю
(У. Самчук).
В. Є почуття такі прозорі, що коли б з них відлити зорі, вони б
світились як небесні (П. Воронько).
Г. День довгий, безконечний, тривожний (М. Коцюбинський).
Ґ. Поле, що безкрає море (Панас Мирний).
20. Перед однорідними членами речення потрібно ставити

двокрапку, а після них — тире в реченні (розділові знаки
А. У Карпатах і їх передгір’ях є багаті корисні копалини як-от
нафта газ кам’яна і калійна солі руди кольорових металів та ін.
Б. Всюди і на вулицях і круг стадіону і обабіч дороги до заводу
росли молоді осокори клени й каштани.
В. Ніщо не перетне шляху солдатові ні рани ні контузії ні
оточення ні хвороба.
Г. Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по
верстатах ремісницьких по місцях недолі й сліз (І. Франко).
Ґ. Ліси поля озера сині це все народне вже тепер.

А. Дівчата проспівали кілька українських пісень.
Б. Свіжий аромат недавньої грози стояв над селом.
В. Відповідно наказу бійці вишикувалися в шеренгу.
Г. Лісова стежка зітхає шелестом опалого листя.
Ґ. Церковний дзвін вилітав з дзвіниці і сповнював урочистістю
навколишній простір.
22. Слова, що пишуться з префіксом з-, знаходяться у рядку:

А. ..шити, ..мити, ..хопити, ..кувати.
Б. ..чистити, ..хибити, ..дирати, ..меншити.
В. ..бути, ..сушити, ..міцнити, ..давати.
Г. ..несилитися, ..нотувати, ..гіркнути, ..формувати.
Ґ. ..горіти, ..плутати, ..жувати, ..рошувати.
114
23. На місці пропусків пишеться нн в усіх словах рядка:
А. Безгомі..ий, неодмі..ий, безбереж..ий, бездога..ий.
Б. Бало..ий, парад..ий, бензи..ий, чеканий.
В. Касет..ий, моното..ий, ви..ий, безіме..ий.
Г. Безці..ий, невпізна..ий, нездола..ий, незамі..ий.
Ґ. Незліче..ий, карава..ий, магази..ий, недолад..ий.
24. Непоширеним є речення:

А. Двері скрипнули в тиші сумовито й самітно.
Б. Хтось із старших почав співати.
В. На обличчі вродливім очі в задумі.
Г. Від широкого Дону холодний вітер віяв.
Ґ. Голос певний, глухий у своїй байдужості.
25. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка:

А. Посівати, лицедій, вибір, солом’яник.
Б. Щебінь, байка, ятірець, глузувати.
В. Буклет, зворушливий, ємний, баритися.
Г. Пильнувати, дошкуляти, балада, парубок.
Ґ. Причілок, садиба, завзяття, бондар.
26. За допомогою суфікса -ов- утворюються прикметники

від усіх іменників рядка:
А. Сад, пурпур, емаль, груша.
Б. Казка, поле, край, калина.
В. Нуль, травень, метр, дощ.
Г. Слива, плюш, мед, вечір.
Ґ. Ліс, кільце, кришталь, глянець.
27. Не пишеться з різними частинами мови окремо у

реченні:
А. У щойно збудованому будинку рами вікон не/засклені.
Б. Сором приймати не/заслужені компліменти.
В. Через не/застебнуті поли виглядала біла, як папір, сорочка.
Г. Через не/засклені вікна вливалось холодне повітря.
Ґ. Ще б лише одна мить — і не/захищену голову гетьмана
повстанців розрубала б та люта рука дозорця.
115
28. Кальку з російської мови вжито в реченні:
А. Словник має стати в нагоді всім.
Б. Гарна оплата зумовила і якісну роботу.
В. Оголошується такий порядок денний.
Г. Не можна допускати поверхового відношення до такої
серйозної справи.
Ґ. Я з ним у добрих стосунках.
29. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у

рядку:
А. Регрес [реигрес], щеня [щеин’а].
Б. Привізши [приевізши], дешевизна [деишеивиеана].
В. Розжарений [рож:ареиний], лежить [леижит].
Г. Водишся [водиис’:а], держишся [держис’:а].
Ґ. Зціплення [зціплеин’а], бухгалтер [бухгалтер].
30. Вкажіть безсполучникове складне речення, в якому

замість коми слід поставити двокрапку.
А. Чорними ярами покотився білий туман, одежа вкрилася
дрібненькою росою (М. Коцюбинський).
Б. Пам’ятаю, на Дніпрі од берегів тих пахли трави (В. Сосюра).
В. Сніги тікають, дзвенять струмки, все навкруги протряхає,
парує (О. Гончар).
Г. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з
вербою червону калину (Т. Шевченко).
Ґ. Старий Чумак, бронзовий і мускулястий, дивився просто
кожному в очі примружено і посміхався (І. Багряний).
116
Варіант 8

1. Виділені слова в каламбурі Д. Білоуса: З коси бузько

летів на балку (косар косу там брав на брус), і сів бузько
в дворі на балку, на довгий дерев’яний брус. належать
до:
А. Багатозначних слів.
Б. Синонімів.
В. Антонімів.
Г. Омонімів.

А. Дедалі попадались уже сосни старі, руді, кострубаті (М. Ко-
цюбинський).
Б. Всім паничам хотілося танцювати, аж жижки трусилися. Вся
молодіж пішла заразом у танець (/. Нечуй-Левицький).
В. На тротуари листя лине, не тратячи на літ зусиль, і,
пролітаючи, машини здіймають жовту заметіль.
Г. На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водоросла і
жувала противну, з болотним запахом рослину (М.
Коцюбинський).
3. Наведене нижче речення є:

Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та
витівками, пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також
був отакий шаливір та веселун, і йому робилося сумно на душі
за тими роками, що вже пройшли і ніколи не вернуться, і що він
уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся
(Г. Тютюнник).
А. Складним сполучниковим реченням із сурядним і підрядним
зв’язком.
Б. Складним реченням із сполучниковим і безсполучниковим
зв’язком.
В. Складнопідрядним.
117
Г. Складносурядним.
118
4. Усі слова належать до дієприкметників у рядку:
А. Відгаданий, приморожений, чарівний, налагоджений.
Б. Непересічний, вродливий, вчинений, клепаний.
В. Перелицьований, надламаний, скошений, намальований.
Г. Нагороджений, націлений, незрівнянний, невблаганний.

1. У далекі світи я візьму з собою найніжніше, найпростіше,
найнепомітніше. 2. Легіт нечутний степовий, що несе на своєму
крилі подих весни. 3. Я понесу в серці звуки народних пісень,
що віками не змовкали над землею, зберігаючи в безіменних
творіннях пульс безсмерття, що протидіяли всім спробам
темряви задушити прагнення до світла й поступу розуму. 4.
Казку я не забуду в зорянім безмежжі, казку-чарівницю,
улюблену всіма поколіннями, яка пронесла понад довгими й
тяжкими тисячоліттями віру в правду, мужність, любов. 5. Я
згадаю в таємничих світах дивовижних геніїв духу
вселюдського: митців, воїнів, повстанців, хліборобів, словом
усіх подвижників, які горіли смолоскипами живими серед
темряви віків, осяваючи полум’ям власного життя й розуму
шляхи до справедливої будучини вселюдської (За О.
Бердником).

А. Безсмерття.
Б. Прагнення.
В. Безіменних.
Г. Безмежжі.

А. Другому.
Б. Третьому.
В. Четвертому.
119
7. Складнопідрядним реченням з однорідною підрядністю є:
А. Друге.
Б. Третє.
Г. П’яте.

8. Помилки транскрипційного запису слів трапляються у

рядку:
А. [засуджеин’:а], [знеиможе"с’:а], [з’ц’ішіеин’:а], [з’л’іс’т’].
Б. [рад’іс’т’], [с:утулеиний], [пиеіпан’: а], [нишчиети].
В. [сеило], [сеиреида], [правда], [шчука].
Г. [нишчиети], [зц’ілен’:а], [кийаниен], [злущисти].
Ґ. [пешчеиний], [підсиелати], [диевак], [леихкий].
9. Уподібнення приголосних відбувається в деяких словах

рядка:
А. Клювати, моторошний, струмінь, господа, узвар.
Б. Багаття, зсипати, брунька, днювати, нігті.
В. Хлюпатися, розгубитися, нишком, жоржина, миттю.
Г. Дошкуляти, піклуватися, чекати, смакувати, хлюпатися.
Ґ. Гарний, середній, дотепний, чарівний, тьмяний.
10. Чергування приголосних при зміні форми деяких слів

відбувається у рядку:
А. Степ, берег, барак, вузол, будинок.
Б. Жерти, лопати, тріскати, лигати, глитати.
В. Ярмо, неволя, кайдани, поневолення.
Г. Непрозорий, тьмяний, нечистий, мутний.
Ґ. Плита, нагробок, пам’ятник, кругляк.
120
11. Слова мають усі морфеми (у тому числі нульові) у рядку:
А. Приголосний, значущість, зневірений, знеможений.
Б. Перехід, змішати, лісок, злетіти.
В. Безхмарний, підбасок, підвечірній, закарпатський.
Г. Надшвидкісний, допечений, доповнений, дорогоцінний.
Ґ. Негідний, невпинний, невміння, нестача.
12. Усі слова пишуться з тим самим префіксом (пре- чи

при-) у рядку:
А. Пр..таїти, пр..морений, пр..дивний, пр..трусити.
Б. Пр..людний, пр..мерзати, пр..спокійно, пр..страшенно.
В. Пр..крити, пр..гасити, пр..шерхливий, пр..красний.
Г. Пр..вражий, пр..чистий, пр..хороший, пр..чудовий.
Ґ. Пр..щепа, пр..мудрий, пр..бій, пр..биральниця.
13. Нульове закінчення у формі родового відмінка

множини мають іменники рядка:
А. Ясени, окуляри, люди, сходи.
Б. Ясла, лещата, ворота, коноплі.
В. Кліщі, дріжджі, двері, гроші.
Г. Сіни, радощі, штани, хитрощі.
Ґ. Вила, веселощі, в’язи, сани.
14. Деякі власні назви беруться в лапки у рядку:

А. Ростов-на-Дону (місто), річка Міссурі, порт Балаклава.
Б. Декларація прав людини, Версальський мир, Великдень.
В. Динамо (стадіон), річка Південний Буг, туманність Андромеди.
Г. Міжнародна організація Рада Безпеки, Козинські Горби
(урочище).
Ґ. Спасівка (свято), Конституція України, Арабська Республіка
Єгипет.
121
15. Усі прикметники перейшли з одного розряду в інший у
рядку:
А. Синя панчоха, важка промисловість, весняний день,
весняний настрій.
Б. Вовчий апетит, заячий характер, орлиний погляд, ведмежа
послуга.
В. Вовче лігво, вовче хутро, золота каблучка, золота пора.
Г. Залізний лом, залізний характер, зміїна отрута, зміїна усмішка.
Ґ. Солов’їне кубло, солов’їний спів, солов’їний голос, орлині кігті.
16. У всіх іменниках орудного відмінка однини відбувається

подовження кінцевого приголосного основи у рядку:
А. Ячмінь, стиль, коріння, колектив.
Б. Глибочінь, в’язь, подорож, вісь.
В. Узвишшя, роздоріжжя, обличчя, радість.
Г. Якість, любов, мати, нехворощ.
Ґ. Мідь, молодість, сіль, корінь.
17. Трапляються порушення норми чергування у-в, і-й у

рядку:
А. У Рівному, порошинка в оці, зображення в телевізорі, шлях у
лісі.
Б. У Ялті, вітер у полі, риба в озері, пташка в небі.
В. У Спішні, грім у небі, узвар у каструлі, корабель в морі.
Г. І золотої й дорогої, півонії й олеандри, батьки й діти, вітер і
гроза.
Ґ. І мертвим і живим, Архімед і Галілей, Віра й Олена, Степан і
Богдан.
18. Звуконаслідувальне слово вжито в реченні:

А. Еге, куме, та ви неначе носа повісили.
Б. Ах, які вишневі ті світанки, наче птиці ходять по землі.
В. Давно, давно, давно не чув, зозуле, навіть у снах уже твого
«ку-ку».
Г. Здрастуй, сонячний килим ще не кошених трав!
Ґ. Марш мені зараз малину рвати!
122
19. Можна замінити дієприкметниковим зворотом підрядну
частину у такому складнопідрядному реченні:
А. Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків
(М. Сингаївський).
Б. Не може вбить поета куля жодна, коли в його поезії народ!
В. Коли Хаєцький затримувався десь на вогневій або в
небезпечному рейсі, то без нього вечеряти не сідали (О.
Гончар).
Г. Тільки запашні вечори, яких ніде в світі, крім України, немає,
відкривали йому зблизька дівочі очі (О. Довженко).
Ґ. Так ось що виросло з зерна, що він посіяв у чисту душу.
20. Пунктуаційну помилку допущено у реченні:

А. В балці було вже зовсім темно, і впізнати кого-небудь можна
було хіба тільки по голосу (В. Малик).
Б. Перед тим Оксана ніяк не хотіла пустити мене в море, прямо
сльозами благала, ніби чула безщастя (М. Стельмах).
В. Я вже почав здаватися на її підмову, але Дмитро підняв нас
обох на кпини, пообіцяв мені на день народження
подарувати спідницю і газову хустинку (М. Стельмах).
Г. Як угледіла її Джериха, як побачила її рум’яне лице, високий
зріст, то забула навіть на той час про багатирку Варку (І.
Нечуй-Левицький).
Ґ. На посаді сиділа Нимидора, спустивши очі додолу, а кругом
стола сиділи дружки й співали весільних пісень (І. Нечуй-
21. Деякі з прислівників наголошено неправильно у рядку:

А. Зрештою, наїздом, навіки, злегка.
Б. Навзнак, взимку, вранці, врівень.
В. Всередині, врешті, додолу, нарозхват.
Г. Напідпитку, вгорі, напевне, наново.
Ґ. Відразу, надголодь, напровесні, назустріч.
123
А. Готуючись до туристичного походу в Карпати, придбайте
відповідне спорядження.
Б. Збираючи гриби, не висмикуйте їх із землі, щоб не
пошкодити грибницю.
В. Досліджуючи зоряне небо, астрономами виявлено десяту
планету сонячної системи.
Г. Провідник упевнено вів групу, знаючи найглухіші місця в лісі.
Ґ. Сховавшись від дощу під крислатим дубом, ми сіли
перепочити.
23. Усі прислівники пишуться разом у рядку:

А. Куди/небудь, раз/у/раз, час/від/часу, на/вмисне.
Б. Без/пуття, без/упину, без/смаку, босо/ніж.
В. Без/перестанку, в/решті, від/тепер, що/хвилини.
Г. Що/дня, у/бік, хтозна/де, без/відома.
Ґ. На/пам’ять, як/не/як, по/християнському, на/щастя.
24. Замість коми слід поставити тире у такому

безсполучниковому складному реченні:
А. Всі дівчата були тільки в червоних кибалках, одна Мотря
прийшла в квітках та в стрічках (І. Нечуй-Левицький).
Б. Сонце світило на київські гори, золоті верхи сяли й неначе
горіли (І. Нечуй-Левицький).
В. Кругом Києва в долині зеленів густий ліс, синів за Дніпром,
ніби повитий сизим туманом, бір... (І. Нечуй-Левицький).
Г. Проскурниця посадила Мелашку вечерять, вона й ложки не
вмочила (І. Нечуй-Левицький).
Ґ. В неї заморочилась голова, вона крикнула і трохи не впала на
місці (І. Нечуй-Левицький).
124
25. До складного речення з різними видами зв’язку
Мацюпінька випричитував цілком серйозно і нам усім
котроїсь хвилини здалося що він вірить у свою
балаканину й взаправду переживає за понівечений бубон
але ж ми всі також добре знали що Мацюпіньці не
потрібні ні бубон ні совіцька влада ні Аннище він лише
потішався з себе безжурного і безтурботного і з бідної
Анни що чипіла посеред сцени (Р. Федорів) входить така
кількість частин, що мають будову простих речень
А. Чотири. Б. П’ять. В. Шість.
26. Перед словом як слід поставити кому в реченні

А. Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер.
Б. «Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з
найцікавіших робіт.
В. Спочатку гра його сумна як зимовий вітер як жаль про щось
загублене й незабутнє, але хутко переможний спів кохання
покриває тугу.
Г. Дощ ллє як з відра.
Ґ. Про хист Довженка як письменника як майстра слова
заговорили на повен голос тільки в роки Другої світової
війни.
27. Кілька рядів однорідних членів вжито в реченні:

А. У всіх були чорні брови, темне волосся, карі очі.
Б. Настка, погнавшись за якоюсь звіриною, заблукала в лісі і,
вже не маючи сподівань порятуватися, зненацька помітила
велетенського оленя-рогача небаченої вогнистої масті (П. За-
гребельний).
В. Олень струснув рогами, тупнув ногою, мовби припрошуючи
за собою жінку, поволі побіг лісом у найбільші гущавини,
тільки високі роги значили його путь, — і Настка й собі
погнала за ним свого коня (П. Загребельнии).
125
Г. І от сьогодні по синьому ранку, по блакитному сніжку, по
притіненій стежині вони йдуть ловити рибу.
Ґ. Другий — у френчі й галіфе кольору кави, елегантний та,
напевно, одчайдушний, — більше за всіх і зухваліше від усіх
регочеться та сипле приперченими словами (І. Багряний).
28. У всіх іменників II відміни в родовому відмінку однини

пишеться закінчення -у(-ю) у рядку:
А. Хор.., завод.., текст.., курен.. .
Б. Гвинт.., дизел.., млин.., колектив.. .
В. Ґанк.., ведмед.., канал.., палац.. .
Г. Випадк.., сорт.., ідеал.., мороз.. .
Ґ. Мінімум.., процес.., стрибк.., стусан.. .
29. Лексичну помилку допущено у реченні:

А. Турбота про чистоту, красу і багатство власного мовлення —
чудова риса кожної людини.
Б. Скромність завжди була окрасою справжнього таланту і будь-
якої особистості.
В. Нещодавно археологи знову виявили жіночі окраси, прадавні
монети, поржавілі наконечники списів.
Г. Вірші Тараса Шевченка сповнені чарівної, нев’янучої краси.
Ґ. Липи на вулицях сіл і міст — це і прикраса, і затінок, і волога,
і медонос.
30. Синонімічна заміна слів, що в дужках, неможлива у

реченні:
А. Систематична зарядка є (корисна, корисною) для організму.
Б. Син виглядав зовсім (стомлений, стомленим).
Б. Кінофільм виявився досить (цікавий, цікавим).
Г. Він влаштувався у табір для відпочинку дітей (вожатий,
вожатим).
Ґ. Голос співака був (сильний, сильним).
126
Варіант 9

1. Антонімічної пари не утворюють фразеологізми рядка:

А. Жити душа в душу — жити як кішка з собакою.
Б. Хоч греблю гати — як кіт наплакав.
В. Він такий, як хліб м’який — ні се ні те.
Г. Ні пари з уст — роззявити пельку.
2. Складений підмет є в реченні:

А. І нехай наше життя буде чудесною піснею.
Б. Стало пахучим і свіжим повітря після грози.
В. Вміти творити — означає бути мислителем своєї епохи.
Г. Тут кожен камінь пише заповіт і кожна гілка шле адреси літу.
3. Звуків більше, ніж букв, у всіх словах рядка:

А. Уярмлювати, з’їзд, щастя, мозаїка.
Б. Ліщина, йод, жолудь, мальований.
В. Щабель, кукурудзище, фактичний, їжачок.
Г. Джміль, польот, мільярд, гігантський.
4. Значення алегоричний має прикметник:

А. Іншомовний.
Б. Інакомовний.
В. Іноземний.
Г. Іномовний.

1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із
багатств. 2. Коли його обмаль — чваньковите золото просто
непотріб. 3. Його закопують у землю як мерця, його ховають за
ковані двері як найпідлішого злочинця. 4. А хліб і в бундючні
хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підносах із
шанобою. 5. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі
подавали до столу звичайний чорний хліб (За В. Земляком).
127
5. Звертання є в реченні:
А. Першому.
Б. Другому.
6. Третє речення є односкладним:

А. Означено-особовим.
Б. Неозначено-особовим.
В. Узагальнено-особовим.
Г. Безособовим.
7. Складнопідрядним з підрядним мети є речення:

А. Друге.
Б. Третє.
Г. П’яте.

8. Буква г пишеться в усіх іменниках рядка:

А. ..алченя, ..анчір’я, ..алузь.
Б. ..атунок, ..анок, дзи..а.
В. ..іпноз, ..арнір, а..рус.
Г. ..рунт, ..ачок, ..удзик.
Ґ. ..абарит, ..ава, ..едзь.
9. Літеру й слід писати в усіх словах рядка:

А. Кр..ниця, кр..шити, коз..ня, кл..котіти.
Б. Бр..ніти, тривати, бл..щати, кр..вавий.
В. Др..жати, к...шеня, ш..рокий, малес..нький.
Г. Тр..мати, кр..вий, книж..чка, ш..потіти.
Ґ. Гр..міти, м..нулий, вел…чезний, л..вада.
128
10. Паралельні закінчення у формі орудного відмінка
множини мають усі іменники рядка:
А. Плечі, діти, сльози, люди.
Б. Гроші, колеса, граблі, збори.
В. Ворота, кури, двері, гуси.
Г. Коні, чоботи, свині, сани.
Ґ. Штани, коноплі, веселощі, сіни.
11. Без апострофа пишуться всі слова рядка:

А. Св..ятковий, дзв..якнути, мавп..ячий, кур..йоз.
Б. М..юзикл, різдв..яний, сузір..я, кр..яж.
В. тьм..яний, з..єднати, солов..йов, пів..ящика.
Г. Торф..яний, пред..явник, духм..яний, верб..я.
Ґ. Дит..ясла, інф..кція, цв..ях, б..юро.
12. Подовження приголосних в усіх словах відбувається в

рядку:
А. Іл..я, збіж..я, вил...ю, кут..я.
Б. Колос..я, трет..я, сторіч..я, суд..я.
В. Гіл..ячка, молод..ю, знан..ь, навман..я.
Г. Стат..я, повіст..ю, відкрит..ів, матір..ю.
Ґ. Піддаш..я, жит..єпис, подорож..ю, ..лються.
13. Однорідні означення є в реченні (розділові знаки

А. Погідне блакитне небо дихало на землю теплом (М. Коцю-
бинський).
Б. Спиваю сік густий з терпких морозних грон (І. Драч).
В. Якась невимовна краса була розлита в тих білих синіх та
рожевих фарбах неба.
Г. Падав тихий лапатий сніг.
Ґ. З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.
129
14. Тлумачення «Короткий виклад суті доповіді, статті і
т. ін.» стосується слова:
А. Реєстр.
Б. Резолюція.
В. Резюме.
Г. Регламент.
Ґ. Ремарка
15. На письмі відбувається спрощення в групах

приголосних в усіх словах рядка:
А. Улес..ливий, совіс..ний, корис..ний, чес..ний.
Б. Пес..ливий, звіс..но, проїз..ний, турис..ський.
В. Сер..це, тем..ий, жаліс..ливий, студен..ський.
Г. Блис..нути, віс..ник, тиж..невий, шіс..надцять.
Ґ. Щас..ливий, тис..нява, хвас..ливий, аген..ство.
16. Усі складні слова слід писати разом у рядку:

А. Життє/радісний, авто/тракторний, хіміко/технологічний,
блакитно/жовтий.
Б. Нижче/згаданий, вужо/подібний, окислювально/відновний,
зерно/збиральний.
В. Глухо/німий, загально/державний, червоно/рожевий, віце/
президентський.
Г. Жовто/гарячий, давньо/український, життє/здатний, важко/
хворий.
Ґ. Південно/український, пан/американський, сніжно/білий,
поле/захисний.
17. Ступені порівняння не можна утворити від усіх

прислівників рядка:
А. Розумно, спокійно, привітно, тихо.
Б. Вірно, рішуче, голосно, тяжко.
В. Грайливо, яскраво, солодко, сміливо.
Г. Весело, корисно, зручно, сумно.
Ґ. Швидко, щойно, щедро, дбайливо.
130
18. Між підметом і присудком не ставиться тире в реченні
А. Ті вечори осінні як напій що пахне ґрунтом яблуком і гроном.
Б. Дядько у мене веселий дивак.
В. У нас кохати полюбить сповна і серце з милим вік не
розлучати (Є. Маланюк).
Г. Хай я не люди але й Хома не чоловік.
Ґ. Поезія це діло совісне не грайся нею безпричинно (Є. Маланюк).
19. Граматичну помилку допущено в рядку:

А. Пробачте мені.
Б. Опанувати професією.
В. Останнього понеділка.
Г. Зазнати біди.
Ґ. Шкодувати грошей.
20. Неускладненим є речення:

А. Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.
Б. Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.
В. Сади починали цвісти рясним п’яним цвітом.
Г. На жаль, у нас не заведено писати культурних історій міста.
Ґ. Благословенна в болях ран степів широчина бездонна
(М. Рильський).
21. Прикметник особовий утворює словосполучення з

іменником:
А. Охорона.
Б. Уподобання.
В. Справа.
Г. Життя.
Ґ. Власність.
22. Норми чергування і-й порушено в рядку:

А. Стельмах і бондар, Гомер і Платон.
Б. Кравець і швець, веселі й лагідні.
В. Мова й література, вітер і гроза.
Г. Літо й осінь, дні і ночі.
Ґ. Алла і Олена, півонії і айстри.
131
23. Помилку в творенні числівникової форми допущено в
рядку:
А. Чотирнадцятьом, на вісьмох, трьомстам, десятьох.
Б. Вісьмома, шістдесяти, двомстам, дев’яноста.
В. Сімомастами, дев’яноста, шістнадцятьох, чотирма.
Г. П’ятьмастами, вісімдесяти, шестисот, дев’ятьома.
Ґ. Двома, одинадцяти, тринадцятьох, п’ятьмадесятьма.
24. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:

А. Хтозна/як, по/іншому, геть/чисто, по/перше.
Б. По/сусідському, сяк/так, кінець/кінцем, звіку/правіку.
В. Аби/то, тишком/нишком, по/думки, поки/що.
Г. Часто/густо, усе/таки, де/коли, бозна/як.
Ґ. Куди/небудь, зроду/віку, по/тиху, аби/як.
25. Лише особові займенники подано в рядку:

А. Деякий, їхній, сам, себе.
Б. Мені, нами, йому, їх.
В. Вам, всякий, нас, той.
Г. Нічий, стільки, мій, вашому.
Ґ. Тебе, її, вони, моє.
26. Нульове закінчення у формі родового відмінка

множини мають усі іменники в рядку:
А. Дівчина, розмова, суддя, армія.
Б. Мрія, вільха, долоня, лелека.
В. Гайдамака, стаття, круча, миша.
Г. Староста, кухня, серія, ніздря.
Ґ. Листоноша, сирота, доля, свиня.
27. Синонімічний ряд не утворюють прикметники в рядку:

А. Безсумнівний, очевидний, доведений, безперечний.
Б. Лагідний, м’який, спокійний, тихий.
В. Таємний, безнадійний, шкідливий, подібний.
Г. Веселий, радісний, збуджений, усміхнений.
Ґ. Ясний, чистий, прозорий, світлий.
132
28. У непрямих відмінках не змінюються всі прізвища в рядку:
А. Марина Монета, Ольга Литвин, Антоніна Яценко, Людмила
Добрийвечір.
Б. Іванна Матюшок, Марія Собко, Тетяна Маноха, Юлія Терпило.
В. Ірина Даниленко, Дарина Волкова, Олеся Остапчук,
Валентина Полохало.
Г. Алла Пентилюк, Оксана Костюшко, Тамара Манойло, Наталя
Косач.
Ґ. Лілія Антонюк, Світлана Вересай, Катерина Богуцька, Софія
Новосьолова.
29. Синонімом до слова зневіритися є фразеологічний

зворот:
А. Лити воду на млин.
Б. Шукати вчорашнього дня.
В. Упасти духом.
Г. Варитися у власному соку.
Ґ. Очей у Сірка позичати.
30. Неологізми вжито в реченні:

А. Найпростіший спосіб зменшити ознаки стресу — релаксація,
або розслаблення.
Б. Є люди, що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами, чи й
зовсім пустодухами називаю.
В. Книга — це джерело, яке постійно живить інтелект нації.
Г. Існує багато типів ладу, але найпоширеніші з них — мажор і
мінор.
Ґ. Українці боронили свою віру від нападу і унії, і католицизму,
і кальвінізму.
133
Варіант 10

1. Синонімічної пари не утворюють фразеологізми рядка:

А. Дзвонити в усі дзвони — піднімати на ноги.
Б. Водою не розлити — бути на ножах.
В. Бити байдики — сидіти сиднем.
Г. Ні се ні те — він такий, як хліб м’який.
2. Сполучення літер дж позначає один звук [дж] у всіх

словах рядка:
А. Джаз, піджарка, переджовтневий, джміль.
Б. Піджак, джентльмен, джоуль, віджати.
В. Джем, підживити, джемпер, воджу.
Г. Ходжу, джерело, дріжджі, аджарець.
3. Лексичну помилку допущено в реченні:

А. Театр був уже повний, оркестр якраз лагодився розпочати
увертюру.
Б. Я іноді хворію на ностальгію, тобто у мене з’являється туга за
батьківщиною.
В. Дівчина одчинила скриньку, вийняла палітру, пензлі і почала
малювати.
Г. Кулінарна програма пропонує глядачам рецепти вишуканих
делікатесів.
4. Дзвінкий звук уподібнюється до глухого в усіх словах

рядка:
А. Нігті, дьогтю, безкінечний, джерело.
Б. Розпакувати, зшити, вогкий, зсипати.
В. Кігті, розказати, брунька, вузький.
Г. Вогкий, з хати, ворітця, тьохкати.
134
1. Мало знайдеться міст в усьому світі, які могли б зрівнятися
своїми зеленими шатами із стародавнім і вічно юним Києвом.
2. З давніх-давен росли гаї та діброви на високих схилах Дніпра,
оточуючи зеленим кільцем місто, мало не впритул підступаючи
до його гомінких вулиць та майданів. 3. Нині його вулиці і
сквери прикрашають чимало різних видів дерев та кущів, і сам
Київ нагадує величезний розкішний ботанічний сад. 4. І все ж,
попри всі зелені масиви, ліси, парки й лісопарки, попри всю
різноманітність київської флори, півторатисячолітню столицю
України називають містом каштанів. 5. Це напрочуд гарне
дерево стало його символом (За С. Івченком).
5. Неоднорідними означеннями ускладнено речення:

А. Перше.
Б. Друге.
В. Третє.
6. Відокремленими обставинами допусту ускладнено

речення:
А. Перше.
Б. Друге.
В. Третє.
7. Складнопідрядним є речення:
А. Перше.
Б. Друге.
В. Третє.
135
8. Префікс пре- слід писати в усіх словах рядка:

А. Пр..дставити, пр..будова, пр..міський, пр..темнити.
Б. Пр..тулок, пр..кипіти, пр..чесати, пр..бережний.
В. Пр..зирство, пр..високо, пр..хитрий, пр..подобний.
Г. Пр..азовський, пр..дорогий, пр..землятися, пр..гощати.
Ґ. Пр..красний, пр..вабливий, пр..гаслий, пр..голубити.
9. Частку не пишемо разом у словах рядка:

А. Не/гативний, не/славити, не/дописаний, не/можна.
Б. Не/сказанний, не/мовля, не/працювати, не/достатньо.
В. Не/нависть, не/винно, не/досяжність, не/щадний.
Г. Не/вміння, не/слід, не/засаджений, не/здужаючи.
Ґ. Не/озорий, не/забаром, бракує не/вміння, а бажання; не/за-
саджений деревами.
10. Пояснення походження слів, розкриття їх первинного

значення, історичного розвитку подається у словнику:
А. Орфоепічному.
Б. Тлумачному.
В. Етимологічному.
Г. Орфографічному.
Ґ. Фразеологічному.
11. М’який знак пишеться в усіх словах рядка:

А. Скрип..ка, т..охкати, смієш..ся, спіл..но.
Б. Різ..ба, нен..чин, глян..те, людс..кість.
В. Тон..ший, вітал..ня, хвилин..ці, осін..ня.
Г. їдал..ня, сіл..ський, майбут..ній, т..мяний.
Ґ. Волин..ський, чотир..ма, л..одяник, мен..ше.
136
12. Подвоєння літер в усіх словах іншомовного
походження відбувається в рядку:
А. Буд..ист, Ем..а, ім…іграція, мадон..а.
Б. Конт..розвідка, одис..ея, глос..е, Ін..а.
В. Апол..он, ем..іграція, ал..о, тер..иторія.
Г. Ніц..а, інтел..ект, ван..а, ак..уратний.
Ґ. Тон..а, барок..о, коміс..ія, сюр..еалізм.
13. Відмінюваними є всі іменники рядка:

А. Півсклянки, завкафедри, меню, Колорадо.
Б. Хачапурі, півозера, радіо, Людмила Ковальчук.
В. Пальто, небо, Назар Ковальчук, озеро.
Г. Какао, мадам, журі, Вівальді.
Ґ. НАТО, півгодини, Лімпопо, боржомі.

А. Відповідь потрібно надіслати не пізніше ніж за 10 днів до
наради.
Б. Ви дієте всупереч наших пропозицій.
В. Тут ви матимете консультації з усіх питань.
Г. Маршрут обслуговують чотири автобуси.
Ґ. Вам потрібно більш відповідально ставитися до роботи.
15. Усі слова пишуться окремо в рядку:

А. Що(ж), дарма(що), ні(для)кого, аби(в)кого.
Б. Хіба(що), ні(від)чого, чий(небудь), аби(кого).
В. Не(мов)би, та(й), тільки(що), (уві)сні.
Г. Ні(про)що, будь(що), (що)річно, поки(що).
Ґ. Тому(що), переді(мною), ані(який), (казна)як.
16. Порушено граматичну норму на позначення часу у

словосполученні:
А. Пів на сьому.
Б. П’ятнадцять хвилин десятого.
В. За п’ять хвилин одинадцята.
Г. Зараз дванадцята.
Ґ. Буду після третьої.
137
17. У формі орудного відмінка однини відбувається
подовження приголосних звуків у всіх іменниках рядка:
А. Акварель, ніч, жовч, область,
Б. Вісь, мораль, подорож, зелень.
В. Синь, деталь, далеч, повість.
Г. Піч, діагональ, неповторність, тінь.
Ґ. Височінь, любов, сіль, фальш.
18. Складнопідрядним із послідовною підрядністю є

речення:
А. У кожного з нас є той найдорожчий у світі берег, від якого
починалася наша дорога в життя і куди ми не завжди
повертаємось.
Б. Я руку подаю через моря і гори усім, хто камінь б’є, хто
землю ревно оре, хто вугіль добу-ва і зеленить поля...
В. Сизий бузок, котрим обсаджені були стежки, переліз на їх
гладеньке місце й вільно ріс собі там, де ходили людські
ноги (Панас Мирний).
Г. Діти не знали, скільки минуло часу відтоді, як вони полізли в
підземний хід.
Ґ. Чому б не перенести свою майстерню туди, де ти народився і
виріс, де вперше відчув себе художником.
19. Тире перед прикладкою слід поставити в реченні

А. Три дівчини студентки-агрономи йшли взимку по доріжці
лісовій.
Б. У дверях стояла Леся трирічна дівчинка менша дочка наших
нових сусідів.
В. Був там і старий козарлюга на прізвисько Казан.
Г. І пригадалось дитинство коли він з батьком старим лісорубом
гнав плоти по Десні.
Ґ. З усього роду зосталася я та рідний брат батька мій дядько.
138
20. Виділене слово можна замінити варіантом у дужках у
реченні:
А. На думку більшості вчених, освіту майбутнього
(прийдешності) характеризуватиме комп’ютеризація.
Б. Керівництво визнало нашу роботу ефективною
(результативною).
В. На сьогоднішньому засіданні гуртка говорили (балакали) про
результати конкурсу.
Г. У порту стояло багато різних суден (посудин).
Ґ. Біологічний та соціальний чинники посідають чільне місце у
структурі особистості (людини).
21. Додаток не слід відокремлювати комою в реченні

А. Зло нічого не дає крім зла вмій прощати як прощає мати.
Б. Кожна людина навіть найпростіша відкриває світ заново
(В. Дрозд).
В. Пам’ятайте ж Варварочко що в домі опріч вас нікого немає.
Г. Ягід навколо особливо дикої малини була сила-силенна.
Ґ. І замість свічки палахкотіло сонце.

А. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою
(Марко Вовчок).
Б. Пройдуть зливи, замовкнуть грози, задрімають вітри на ланах
(В. Симоненко).
В. Ніч колихала так ласкаво, проте не спалося ніяк.
Г. І жмуриться вікнами наша хатина, і шепче задумливий сад.
Ґ. Сніг у дворі позависав, як ті великі пухнасті пластівці вати.
139
23. Характеристика «Розв’язання важливих актуальних
суспільно-політичних проблем; активний вплив на
читача, спонукання його до діяльності, до
необхідності зайняти певну громадянську позицію;
пропаганда певних думок, переконань, ідей»
стосується стилю мовлення:
А. Розмовного.
Б. Публіцистичного.
В. Наукового.
Г. Офіційно-ділового.
Ґ. Художнього.
24. Присвійними є всі прикметники рядка:

А. Ольжина книга, братова квартира, київські парки.
Б. Заячий характер, вчителева думка, вовча лапа.
В. Миколина відповідь, сорочине гніздо, татова розмова.
Г. Овеча натура, батьків портфель, бабусині окуляри.
Ґ. Вовчий погляд, Коваленків син, Шевченків «Заповіт».
25. У формі орудного відмінка мають у закінченні літеру -е(є)

всі іменники рядка:
А. Стиль, прізвище, чиж, палац.
Б. Калач, кущ, кобзар, слухач.
В. Ячмінь, тротуар, вихор, кухар.
Г. Рій, плече, слюсар, перпендикуляр.
Ґ. Звичай, товариш, сторож, комар.
26. У родовому відмінку множини мають закінчення -ів усі

іменники рядка:
А. Апельсини, мокасини, життя, грами.
Б. Болгари, бутси, канікули, панчохи.
В. Джинси, молдавани, помідори, гривні.
Г. Баклажани, вагання, плаття, туфлі.
Ґ. Школярі, краї, вірмени, знання.
140
27. Антоніми вжито в прислів’ї:
А. Говорили-балакали, сіли й заплакали.
Б. Не кажи гоп, доки не перескочиш.
В. Хай буде гречка, аби не суперечка.
Г. В добрім житті кучері в’ються, а в поганім — січуться.
Ґ. Хай я не люди, ну й Хома не чоловік.
28. Перед як слід поставити кому в реченні (розділові

А. Микола мовчав як риба.
Б. Ні одна пора року так не живить смутку як осінь.
В. На уроці вивчали тему «Іменник як частина мови».
Г. Чекати довелось не більше як півгодини.
Ґ. Дівчина вже давно працює як асистент.
29. Діалектизм ужито в реченні:

А. Грубі корми здрібнюють здебільшого на соломорізках і
здрібнювачах.
Б. Декотрі гості були у свитах з драпу.
В. Ще буду мати час до справляння строїв.
Г. Чудові магістралі витягуються в далеч, біжать десь за місто.
Ґ. Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних
приправ і овочів.
30. Допущено помилки при відмінюванні числівників рядка:

А. Сорока, сімома, восьми, у трьохстах.
Б. Шістдесяти, семисот, тридцятьма, двомастами.
В. П’ятидесяти, тисячею, нульом, дев’яностами.
Г. Кількахсот, дванадцятьох, шістнадцяти, дев’ятьом.
Ґ. Вісьмома, сімдесяти, восьмисот, сімох.
141
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
1. Батюк Н. О. Фразеологічний словник. – К.: 1996.
2. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів в
українській мові. – К.: 1986.
3. Деркач П. М. Короткий словник синонімів української
мови. – Львів-Краків-Париж: Просвіта, 1993.
4. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови. – К.: Вища
школа, 1987.
5. Коваль А. П. Слово про слово. – К.: Радянська школа,
1996.
6. Коломієць М. П., Регушевський Є. С. Словник
фразеологічних синонімів. – К.: Радянська школа, 1988.
7. Новий тлумачний словник української мови / Уклад. В. Єр-
моленко, О. Сліпушко: У 4 т. – К.: 1999.
8. Ощипко І. Й. Практична стилістика сучасної української
літературної мови. – Львів: вид-во Львів ун-ту, 1968.
9. Пентилюк М. І., Іващенко О. І., Гайданко І. Л.,
Караман С. О., Доценко Г. В. Ваш репетитор. Посібник. – К.:
Ленвіт, 2000.
10. Плющ М. Я., Грипас Н. Я. Українська мова. Довідник.–
К.: Радянська школа, 1990.
11. Сучасна українська літературна мова / За ред. І. К.
Білодіда. – К.: Вища школа, 1969-1973 рр.
12. Сучасна українська літературна мова / За ред. Я. Плю-
ща. – К.: Вища школа, 1994.
13. Українська мова. Підручник. Т. 2 / За ред.
В. О. Горпинича. – К.: Вища школа, 1988.
14. Українська мова. Т. 1 / За ред. П. С. Дудина. – К.: Вища
школа, 1993.
15. Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В. Сучасна
українська мова: Довідник /За ред. О. Д. Пономаріва. – К.:
Либідь, 1993.
142
Для нотаток
143
144

Zbirnyk

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Zbirnyk

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

іністерство освіти і науки України

Львівський професійний коледж готельно-

Запропоновані тести складені за зразком матеріалів для

Розглянуто і затверджено цикловою комісією

Кочан І. М. – доктор філологічних наук, професор,

Мельничук Т. П. – спеціаліст вищої категорії, старший

3. Позначте рядок іншомовних слів, у яких в усіх випадках

4. Позначте рядок слів, у кожному з яких необхідно обрати

5. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

6. Позначте рядок слів, у яких у всіх випадках не пишеться ь:

7. Позначте рядок слів, у яких у всіх випадках на місці

8. Позначте рядок слів, у кожному з яких пишеться -ств-:

9. Позначте рядок прислівників, кожен з яких пишеться

10. Позначте рядок складних слів, кожне з яких пишеться

² Завдання з вибором кількох правильних відповідей

11. Позначте рядки слів, у кожному з яких звуків більше,

12. Позначте рядки, де в дієслівних формах на місці

² Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Позначте рядок слів, у яких усі приголосні глухі:

2. Позначте рядок слів, кожне з яких має три склади:

3. Позначте рядок слів, у кожному з яких звуків менше, ніж

4. Укажіть рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

5. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

6. Позначте рядок, де в кожному випадку є слово чи

7. Позначте пару сполучень слів, де пишеться одна й та

8. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

10. Позначте рядок власних назв, у кожній з яких ставиться

11. Позначте рядок складних слів, кожне з яких утворене

² Завдання з вибором кількох правильних відповідей

12. Позначте рядки прийменників, кожен з яких пишеться

² Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Позначте рядок слів, що містить тільки тверді приголосні:

2. Позначте рядок, де в усіх випадках необхідно обрати і:

3. Позначте рядок слів, кожне з яких не можна переносити

4. Позначте рядок слів, у коренях яких пишеться одна й та

6. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

7. Позначте рядок дієслів, кожне з яких пишеться з не

9. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

² Завдання з вибором кількох правильних відповідей

10. Позначте рядки іншомовних слів, у кожному з яких на

² Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Позначте рядок слів, у кожному з яких усі приголосні

2. Позначте рядок слів, у кожному з яких наголос на

4. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

5. Позначте рядок слів, у суфіксах кожного з яких

6. Позначте рядок дієслів із закінченням -имо:

7. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

8. Позначте рядок прислівників, у кожному з яких

9. Позначте речення, у якому вжитий займенник з часткою

10. Позначте рядок слів, кожне з яких пишеться разом:

² Завдання з вибором кількох правильних відповідей

11. Позначте рядки слів, у кожному з яких на місці пропуску

² Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Позначте рядок слів, у кожному з яких вимовляється [ґ] і

2. Позначте рядок слів, розміщених за алфавітом:

3. Позначте рядок слів, у кожному з яких правильно

5. Позначте рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску

6. Позначте правильне твердження:

7. Позначте назви установ, підприємств та закладів, де в

8. Позначте рядок дієслів із закінченням -емо:

9. Позначте рядок дієслів у формі наказового способу, які

10. Позначте випадок, де частка ні пишеться окремо:

11. Позначте рядок слів, кожне з яких має нульове